Розділ 1.

Числа та вирази
1.1 Обчислення. Арифметичні задачі
@math_with_natali
Множини чисел

, ,

, , ,

=2

ЧИСЛА

Прості 1 Складені

У нього тільки два 1 не є ні простим Має більше двох

натуральні дільники: числом, ні натуральних дільників
1 і саме число. складеним

Наприклад Наприклад
2∶1=2 5∶1=5 6∶1=6 6∶6=1
2∶2=1 5∶5 = 1 і ще 6 ∶ 2 = 3, 6∶3 = 2
Отже, 2 і 5 – прості числа Отже, 6 – складене число

НСД та НСК

Найбільшим спільним дільником (НСД) кількох натуральних чисел називається

→
найбільше число, на яке дані числа діляться без остачі.
Наприклад
Знайти НСД (18; 45).
Розв'язання:
Щоб знайти найбільший спільний дільник
кількох чисел, достатньо: 18 2 45 3 ✓
9 3✓ 15 3 ✓
1) розкласти ці числа на прості множники;
2) виписати всі спільні прості множники в 3 3✓ 5 5
знайдених розкладах і обчислити їхній добуток. 1 1
НСД (18; 45) = 3 · 3 = 9.

@math_with_natali 1
@math_with_natali
→ Найменшим спільним кратним (НСК) кількох натуральних чисел називають
найменше число, яке ділиться без остачі на кожне з даних чисел.

Наприклад
Знайти НСК (18; 45).
Щоб знайти найменше спільне кратне двох
чисел, достатньо: Розв'язання:
18 2 ✓ 45 3
1) розкласти ці числа на прості множники;
9 3✓ 15 3
2) доповнити розклад одного з них тими
множниками розкладу другого числа, яких не 3 3✓ 5 5✓
вистачає в розкладі першого; 1 1
3) обчислити добуток знайдених множників.
НСК (18; 45) = 2 · 3 · 3 · 5 = 90.

Ознаки подільності

На 2 діляться всі числа, остання цифра яких 0,2,4,6 або 8 𝟗𝟓𝟔𝟏𝟐 ∶ 𝟐

На 5 діляться числа, остання цифра яких дорівнює 0 або 5 𝟑𝟕𝟓 ∶ 𝟓; 𝟖𝟓𝟎𝟎 ∶ 𝟓

𝟗𝟖𝟐𝟐 ∶ 𝟑, бо
На 3 діляться числа, якщо сума цифр числа ділиться на 3
9 + 8 + 2 + 2 = 21, а 21: 3

𝟓𝟕𝟔: 9, бо
На 9 діляться числа, якщо сума цифр числа ділиться на 9
5 + 7 + 6 = 18, а 18: 9

На 10 діляться числа, які закінчуються на 0 𝟒𝟖𝟐 𝟗𝟎 ∶ 𝟏𝟎

Звичайні дроби
1 2 1 4
Числа 2 , 2 , 5 , 5 називають дробовими. Кожне з цих чисел записане за допомогою двох
натуральних чисел і горизонтальної риски – риски дробу. Такі записи називають
звичайними дробами.

Знаменник стоїть під рискою дробу і показує,

чисельник на скільки рівних частин поділено ціле.
𝟏
риска дробу
Чисельник стоїть над рискою дробу і показує,
𝟐 знаменник скільки таких частин узято.

@math_with_natali 2
@math_with_natali
Правильні й неправильні дроби

→ Правильний дріб – це дріб, у якому чисельник менший за знаменник.

𝟑 𝟏 𝟐
𝟒 𝟖 𝟑

3< 1<8 2<3

→ Неправильний дріб – це дріб, у якому

чисельник більший або рівний знаменнику. 1 2 3 𝟒 𝟓 𝟔 𝟕 𝟖 𝟗
, , , іі , , , , , , …
𝟒 𝟒 𝟒 𝟒 𝟒 𝟒
𝟓 Правильні Неправильні
5>
𝟒 дроби дроби

Основна властивість дробу

Наприклад
𝑎 𝑎∙𝑚 Значення дробу не зміниться, якщо чисельник
= 3 3∙2 6
𝑏 𝑏∙𝑚 та знаменник дробу помножити або поділити на = 5∙2 = 10
5
(𝑚 ≠ 0) одне і те саме число, яке не дорівнює нулю.
Наприклад
12 4
𝑎∙𝑚 𝑎 Скоротити дріб – означає поділити його = 7 поділили
= 21
𝑏∙𝑚 𝑏 чисельник і знаменник на спільний дільник чисельник і
(𝑚 ≠ 0) (відмінний від одиниці). знаменник на 3

Додавання та віднімання дробів

Наприклад
𝑎 𝑐 𝑎 ± 𝑐 Якщо знаменники дробів рівні, то чисельники 2 3 2+3 5
± = +7 = = 7л
𝑏 𝑏 𝑏 додають (віднімають), а знаменник зберігається. 7 7

Наприклад
Якщо знаменники дробів різні, то спочатку 2 3 2∙7 3∙5
+ = + =
𝑎 𝑐 𝑎𝑑 ± 𝑏𝑐 дроби зводять до спільного знаменника, а 5 7 35 35
±𝑑 =
𝑏 𝑏𝑑 потім додають (віднімають) одержані дроби з 14+15 29
= = 35
рівними знаменниками. 35

Множення дробів
Наприклад
При множенні дробів у чисельнику записують
𝑎 𝑐 𝑎𝑐 4 2 4∙2 8
∙ = добуток чисельників, а в знаменнику – добуток ∙ = 5∙3 = 15
𝑏 𝑑 𝑏𝑑 5 3
знаменників.

@math_with_natali 3
@math_with_natali
𝑎
𝑏
∙𝑐 =
𝑎𝑐
𝑏
При множенні дробу на ціле число в
чисельнику записують добуток чисельника на це 2
7
Наприклад
2 3
∙3= 7∙1= 7
6

число, а знаменник зберігається.

Ділення дробів
Наприклад
𝑎 𝑐 𝑎 𝑑 𝑎𝑑 При діленні дробів перший дріб множимо 3 2 3 5 15
: =𝑏∙𝑐 = : = 8 ∙ 2 = 16
𝑏 𝑑 𝑏𝑐 на дріб, обернений до другого. 8 5

Піднесення дробів до степення

Наприклад
𝑎 𝑛 𝑎𝑛 При піднесенні дробу до степеня окремо
= 𝑛 підносять до цього степеня чисельник і 3 2 32 9
𝑏 𝑏 = 52 = 25
5
𝑐≠0 знаменник дробу.

Знаходження дробу від числа

Наприклад
Щоб знайти дріб від
2
числа, достатньо число У класі 30 дітей, з них 5 хлопці. Скільки хлопців у класі?
помножити на цей дріб. Розв'язання:
2
Знайдемо 5 від числа 30.
2
Маємо 30 ∙ 5 = 30 ∶ 5 ∙ 2 = 6 ∙ 2 = 12 (хлопців)
𝟐
𝟓

Знаходження числа за його дробом

Наприклад
Щоб знайти число за 7
відомим значенням його На лінію вийшло 35 автобусів, що становить 10 усіх
дробу, треба це значення автобусів у парку. Скільки в автопарку автобусів?
поділити на дріб. 7 10 35∙10 5∙10
Розв'язання: 35 ∶ 10 = 35 ∙ = = = 50 автобусів.
7 1∙7 1∙1

Десяткові дроби
Десятковий дріб – інша форма запису звичайного дробу зі знаменником 10𝑛 , де
→ 𝑛 − натуральне число.

17,295 – 17 цілих 295 тисячних

ціла дробова 5 тисячних
частина частина 17 цілих 9 сотих
2 десятих

@math_with_natali 4
@math_with_natali
Дії над десятковими дробами
Щоб додати або відняти десяткові дроби, потрібно їх
записати так, щоб однакові розряди були один під одним + 16,8000
(або «кома під комою»), і виконати дію. Якщо необхідно, 0,5347
17,3347
то до одного з дробів можна дописати нулі праворуч.

Множать десяткові дроби, не зважаючи на коми, як × 1,35

натуральні числа, а в добутку відділяють комою праворуч 0,006
0,00810
стільки цифр, скільки їх є після коми в обох множниках разом.

Щоб поділити десяткові дроби потрібно забрати кому в 3,12 ∶ 2,6 = 31,2 ∶ 26
дільнику. Для цього в діленому і дільнику кому переносимо
вправо на стільки знаків, скільки їх стоїть після коми в _ 31,2 26
дільнику, а потім звичайно ділимо в стовпчик. 26 1,2
_ 52
52
0

Стандартний вигляд числа

Значуща частина Порядок
числа 𝑎 числа 𝑎

→ Стандартним виглядом числа 𝒂

називають його запис у вигляді 𝒂𝟏 ∙ 𝟏𝟎𝒏,
де 𝟏 ≤ 𝒂𝟏 < 𝟏𝟎, 𝒏 −ціле число.
150 000 000 = 1,5 ∙ 10⁸
Число 𝑎 Стандартний
вигляд числа 𝒂
Модуль числа
Відстань від початку координат координатної прямої до точки з координатою 3
називають модулем числа 3. При цьому вважається, що за одиницю довжини прийнято
довжину одиничного відрізка.
Модулем числа 3 є число 3.
Модуль нуля дорівнює нулю.
Модулем числа -3 є також число 3, бо точка -3
віддалена від початку координат теж на 3 Які б не були протилежні
одиничних відрізки. числа, їх модулі рівні.
3 =3

−3 0 3
−3 = 3
Наприклад
𝒂 при 𝒂 > 𝟎
−3 = 3; 5 = 5; 0 = 0;
𝒂 = ቐ 𝟎 при 𝒂 = 𝟎
−𝒂 при 𝒂 < 𝟎 | 𝑎4 | = 𝑎4 (оскільки 𝑎4 > 0)

@math_with_natali 5
 1.2 Пропорції. Відсотки
@math_with_natali
Що таке пропорція?

→ Пропорцією називається рівність двох 𝒂 𝒄

числових відношень (відношенням називають = , або 𝒂: 𝒃 = 𝒄: 𝒅
𝒃 𝒅
частку від ділення одного числа на інше). (𝑎, 𝑏, 𝑐, 𝑑 ≠ 0)

Крайні члени пропорції

Середні члени пропорції
𝑎 c
𝑎∶𝑏=𝑐∶𝑑 =
𝑏 d

Крайні члени пропорції Середні члени пропорції

Властивості пропорції

→ Основна властивість пропорції: 𝒂 𝒄

Добуток крайніх членів пропорції дорівнює якщо
𝒃
= 𝒅, то 𝒂 ∙ 𝒅 = 𝒃 ∙ 𝒄
добутку їх середніх членів

Що таке відсотки?

→ Відсотком називається сота частина цілого, яка береться за одиницю.

1
1% 1 % від числа а дорівнює 100 ∙ 𝑎

На фото заштриховано 25
99%
із 100 квадратиків, тобто
25% всіх квадратиків

Основні задачі на відсотки

Знаходження відсотка від числа Наприклад

Знайти 7% від числа 300.
𝑝
𝑝% від числа a дорівнює ∙ 𝑎. 7
Розв'язання: 100 ∙ 300 = 21.
100

@math_with_natali 6
@math_with_natali
Знаходження числа за заданим
значенням його відсотка
Якщо 𝑝% від якогось числа дорівнює 𝑏,
𝑝 𝑏∙100
то це число дорівнює: 𝑏: 100 = 𝑝 .
Наприклад
Знайти число, 30% якого дорівнює 24.
Розв'язання: шукане число х є
30
розв’язком рівняння 100 ∙ 𝑥 = 2 ,
30
звідки 𝑥 = 2 : 100 = 80.

Наприклад
Скільки відсотків становить число 26
Значення відсоткового
від числа 65?
відношення двох чисел
Розв'язання: шукане число відсотків x
𝑥
𝑎 задовольняє рівняння 100 ∙ 65 = 26,
Число 𝑎 становить 𝑏
∙ 100% від числа 𝑏. 26
звідки 𝑥 = 65 ∙ 100 = 0 (%)

Формули складних відсотків

Якщо клієнт поклав у банк суму 𝐴0 під 𝑝% річних, то через 𝒑 𝒏

п років нагромаджений (накопичений) капітал становитиме: 𝑨𝒏 = 𝑨𝟎 𝟏 +

𝟏𝟎𝟎
Нотатки

@math_with_natali 7
 1.3 Цілі вирази
@math_with_natali
Степінь числа 𝒂 з натуральним показником 𝒏 (𝒏 > 𝟏)
Степенем числа а з натуральним показником 𝑛 (𝑛 > 1) називають добуток 𝑛
→ множників, кожен з яких дорівнює 𝑎.

𝑎𝑛 = 𝑎 ∙ 𝑎 ∙ ⋯ ∙ 𝑎.
𝑛 множників

25 = 2 ∙ 2 ∙ 2 ∙ 2 ∙ 2 = 32;
5 множників
4
−3 = −3 ∙ −3 ∙ −3 ∙ −3 = 81;
4 множники
−5 3 = −5 ∙ −5 ∙ −5 = −125
3 множники

Властивості степенів

Використання для
Властивість Наприклад зміни форми
подання степенів

𝟏. 𝑎𝑚 ∙ 𝑎𝑛 = 𝑎𝑚+𝑛 33 ∙ 32 = 35 = 2 3 𝑎𝑚+𝑛 = 𝑎𝑚 ∙ 𝑎𝑛

𝟐. 𝑎𝑚 ∶ 𝑎𝑛 = 𝑎𝑚−𝑛 76 ∶ 74 = 76−4 = 72 = 9 𝑎𝑚−𝑛 = 𝑎𝑚 ∶ 𝑎𝑛

𝟑. (𝑎𝑚 )𝑛 = 𝑎𝑚∙𝑛 (25 )2 = 25∙2 = 210 = 102 𝑎𝑚∙𝑛 = (𝑎𝑚 )𝑛

𝟒. (𝑎𝑏)𝑛 = 𝑎𝑛 ∙ 𝑏𝑛 (2 ∙ 3)3 = 23 ∙ 33 = 8 ∙ 27 = 216 𝑎𝑛 ∙ 𝑏𝑛 = (𝑎𝑏)𝑛

3
𝑎 𝑛 𝑎𝑛 3 33 27 𝑎𝑛 𝑎 𝑛
𝟓. = 𝑛 = 3
= =
𝑏 𝑏 6 𝑏𝑛 𝑏

Одночлен

→ Вираз, що є добутком чисел, змінних та їх степенів називається одночленом.

2
Наприклад, 0; 3𝑎2 𝑥; − 3 𝑎𝑏3 ; 5; 𝑦; 𝑥 6 − одночлени.

@math_with_natali 8
@math_with_natali
Дії над одночленами
Наприклад
Додавання та віднімання 3𝑎2 + 𝑎𝑏 + 𝑏2 + 5𝑎2 − 3𝑎𝑏 = 8𝑎2 − 2𝑎𝑏 + 𝑏2

Наприклад
Множення
( 𝑎3 𝑏2 𝑐) ∙ (−2𝑎4 𝑏𝑑) = −8𝑎7 𝑏3 𝑐𝑑

Наприклад
18𝑎6 𝑏4 𝑐
Ділення 18𝑎6 𝑏4 𝑐 : 3𝑎3 𝑏2 𝑐 = = 6𝑎3 𝑏2
3𝑎3 𝑏2 𝑐

Наприклад
Піднесення до степеня (2𝑥 2 𝑦)3 = 23 ∙ 𝑥 2 3
∙ 𝑦 3 = 8𝑥 6 𝑦 3

Многочлен
→ Многочленом називається вираз, який є сумою кількох одночленів.
Наприклад, 5a2 𝑏 + 𝑎𝑏 + 3; 2𝑥 3 − 5𝑥 2 + 1.

Дії над многочленами

Додавання та віднімання
При додаванні та відніманні многочленів використовують правила розкриття дужок
(якщо розкривають дужки, перед якими стоїть знак «-», знаки всіх членів, що були в
дужках, змінюються на протилежні).

Наприклад
2𝑎2 + 3𝑎𝑏 − 5𝑏 + 7𝑎2 − 𝑎𝑏 + 5𝑏 = 2𝑎2 + 3𝑎𝑏 − 5𝑏 + 7𝑎2 − 𝑎𝑏 + 5𝑏 = 9𝑎2 − 𝑎𝑏;
𝑥 − 3𝑦 − 2𝑥 − 5𝑦 = 𝑥 − 3𝑦 − 2𝑥 + 5𝑦 = 2𝑥 + 2𝑦

Множення
Щоб помножити многочлен на одночлен, потрібно кожний член
многочлена помножити на цей одночлен і результати додати.
Наприклад

3𝑥 3 ∙ 𝑥 2 − 𝑥 = 3𝑥 3 ∙ 𝑥 2 − 3𝑥 3 ∙ 𝑥 = 3𝑥 5 − 12𝑥 4

@math_with_natali 9
@math_with_natali
Щоб помножити многочлен на многочлен, потрібно кожний член першого
многочлена помножити на кожний член другого многочлена й отримані добутки додати.
Наприклад
𝑎 + 5𝑏 ∙ 𝑎 – 2𝑏 = 𝑎2 − 2𝑎𝑏 + 5𝑎𝑏 − 10𝑏2 = 𝑎2 + 3𝑎𝑏 − 10𝑏2

Ділення
Щоб поділити многочлен на одночлен, потрібно розділити на цей одночлен кожний
член многочлена й отримані частки додати
Наприклад
12𝑎2 𝑏 + 6𝑎𝑏2 12𝑎2 𝑏 6𝑎𝑏2
= + = 𝑎𝑏 + 2𝑏2
3𝑎 3𝑎 3𝑎

Розклад на множники квадратного тричлена і деяких многочленів

𝟐

→ Вираз 𝒂𝒙 + 𝒃𝒙 + 𝒄, де 𝑎, 𝑏 і 𝑐 — деякі числа (𝑎  0), 𝑥 – змінна,

називають квадратним тричленом.
Його корені 𝑥1 та 𝑥2 можна обчислити за формулою:

𝑫 = 𝒃𝟐 − 𝟒𝒂𝒄 — дискримінант

𝐷>0 𝐷=0 𝐷<0

−𝑏 ± 𝐷 −𝑏
𝑥1,2 = 𝑥1 = 𝑥2 = Немає коренів
2𝑎 2𝑎

Наприклад
Якщо 𝑥1 та 𝑥2 − корені
квадратного тричлена, то: 2𝑥 2 + 𝑥 − 3 має два корені: −1,5 і 1, тоді
𝟐 2𝑥 2 + 𝑥 − 3 = 2(𝑥 − 1 )(𝑥 + 1,5).
𝒂𝒙 + 𝒃𝒙 + 𝒄 = 𝐚(𝒙 − 𝒙𝟏 )(𝒙 − 𝒙𝟐).

Теорема Вієта

Повне квадратне рівняння Зведене квадратне рівняння

𝑎𝑥 2 + 𝑏𝑥 + 𝑐 = 0 𝑎 = 1, 𝑥 2 + 𝑏𝑥 + 𝑐 = 0

𝑏
𝑥1 + 𝑥2 = − 𝑎 𝑥1 + 𝑥2 = −𝑏
ቐ ቊ
𝑥1 ⋅ 𝑥2 =
𝑐 𝑥1 ⋅ 𝑥2 = 𝑐
𝑎

@math_with_natali 10
@math_with_natali
Формули скороченого множення

Квадрат суми Квадрат різниці Різниця квадратів

𝑎+𝑏 2
= 𝑎2 + 2𝑎𝑏 + 𝑏 2 𝑎 − 𝑏 2 = 𝑎2 − 2𝑎𝑏 + 𝑏2 𝑎2 − 𝑏 2 = 𝑎 − 𝑏 𝑎 + 𝑏

Куб суми Куб різниці

3
𝑎 + 𝑏 = 𝑎3 + 3𝑎2 𝑏 + 3𝑎𝑏 2 + 𝑏 3 𝑎 − 𝑏 3 = 𝑎3 – 3𝑎2 𝑏 + 3𝑎𝑏 2 − 𝑏 3
3
𝑎 + 𝑏 = 𝑎3 + 𝑏 3 + 3𝑎𝑏(а + 𝑏) 𝑎 − 𝑏 3 = 𝑎3 − 𝑏 3 + 3𝑎𝑏(𝑎 − 𝑏)

Різниця кубів Сума кубів

𝑎3 − 𝑏 3 = (𝑎 − 𝑏)(𝑎2 + 𝑎𝑏 + 𝑏 2 ) 𝑎3 + 𝑏 3 = (𝑎 + 𝑏)(𝑎2 − 𝑎𝑏 + 𝑏 2 )

Нотатки

@math_with_natali 11
 1.5 Арифметичний квадратний корінь, його властивості
@math_with_natali
→ Квадратним коренем із числа 𝑎 називають число, квадрат якого дорівнює 𝑎.
Квадратними коренями із числа 9 є числа 3 i −3; коренями із числа
25
4
5
є числа 2 i − 2.
5

Арифметичним квадратним коренем iз числа 𝑎 називають невід'ємне число,

→
квадрат якого дорівнює 𝑎. Арифметичний квадратний корінь із 𝑎 позначають 𝒂.

Знак називають знаком квадратного кореня або

радикалом (від латинського слова radix – корінь). 0=0
Запис 𝑎 читають: «квадратний корінь з 𝑎», 2 ≈ 1, 3 ≈ 1,7
опускаючи при читанні слово «арифметичний». 5 ≈ 2,2 𝜋 ≈ 3,1

Добування квадратного кореня

Дію знаходження арифметичного квадратного кореня числа називають
25 5
добуванням квадратного кореня ( 9 = 3, 4
= 2 , 0 = 0).
𝟐
Для будь-якого невід'ємного числа 𝑎 справедливо, що 𝒂 ≥ 𝟎 i 𝒂 = 𝒂:
2 2 2
= , 2 = 2, 5,2 = 5,2.

Дії над арифметичними квадратними коренями

Над арифметичними квадратними коренями можна виконувати лише три дії: множення,
ділення, піднесення до степеня.
Якщо 𝑎 ≥ 0, 𝑏 ≥ 0, то дії над коренями виконуються за правилами 1 – 10.

9 ∙ 16 = 9 ∙ 16 = 𝑎 𝑎 25 25 5
𝟏. 𝑎𝑏 = 𝑎 ∙ 𝑏 𝟐. = ,𝑏 ≠0 = =6
𝑏 𝑏 36 36
= 3∙ = 12

𝑛 𝑘 3 3∙2 6 𝑛𝑘 2∙3 6
𝟑. 𝑎= 𝑛𝑘
𝑎 2= 2= 2 𝟒. 𝑛 𝑎 = 𝑎𝑘 3= 33 = 33

𝑛 3 2 2
𝟓. 𝑎 = 𝑎𝑛 2 = 23 = 8 𝟔. 𝑎 =𝑎 5 =5

𝟖. 𝑎2𝑛 = 𝑎𝑛 ,
𝟕. 𝑎2 = 𝑎 , 𝑎 ∈ 𝑅 −3 2 = −3 = 3 22∙3 = 23 = 8
𝑎∈𝑅

𝟗. Якщо 𝑎 > 𝑏 ≥ 0, то 𝑎 > 𝑏

𝟏𝟎. Якщо 𝑎 ≥ 0, то 𝑎 = 𝑎 ∙ 𝑎
(правило порівняння коренів)

@math_with_natali 12
 1.6 Показникові та логарифмічні вирази
@math_with_natali
Показникові співвідношення
1 𝑥
У практиці часто використовуються функції 𝑦 = 2𝑥 , 𝑦 = 10𝑥 , 𝑦 = 2 , 𝑦 = 0,1 𝑥 і т. д.,
тобто функція вигляду 𝑦 = 𝑎𝑥 , де 𝑎 − задане число, 𝑥 − змінна.
Такі функції називають показниковими. Ця назва пояснюється тим, що аргументом
→
показникової функції є показник степеня, а основою степеня - задане число.

Показникові тотожності Приклад

𝟏. 𝑎𝑥+𝑦 = 𝑎𝑥 ⋅ 𝑎𝑦 3𝑥+2 = 3𝑥 ⋅ 32 = 9 ∙ 3𝑥

32
𝟐. 𝑎𝑥−𝑦 = 𝑎𝑥 : 𝑎𝑦 25−𝑥 = 25 : 2𝑥 = 2𝑥

𝟑. 𝑎𝑥𝑦 = 𝑎𝑥 𝑦
= 𝑎𝑦 𝑥
72𝑥 = 72 𝑥
= 9 𝑥

𝟒. 𝑎𝑥 ⋅ 𝑏 𝑥 = 𝑎 ⋅ 𝑏 𝑥
2𝑥 ⋅ 3𝑥 = 2 ⋅ 3 𝑥 = 6𝑥

𝑎𝑥 𝑎 𝑥
3𝑥 3 𝑥
𝟓. = , якщо 𝑏 ≠ 0 =
𝑏 𝑥 𝑏 5𝑥 5

2 0
𝟔. 𝑎0 = 1, якщо 𝑎 ≠ 0 70 = = 0,090 = 1
3

1 1 1
𝟕. 𝑎1 = 𝑎 51 = 5; =7
7
1
𝟖. 𝑎−𝑛 = 𝑎𝑛 , якщо 𝑎 ≠ 0, 𝑛 ∈ 𝑁.
1 4 −3 9 3
𝑎 −𝑛 𝑏 𝑛 2−𝑥 = 2𝑥 ; =
= 9 4
𝑏 𝑎

𝑚 𝑛 𝑛−4 𝑛
𝟗. 𝑎 𝑛 = 𝑎𝑚 , якщо 𝑎 > 0, 𝑛 ∈ 𝑁 7 𝑛 = 7𝑛−4

Логарифм

→ Логарифмом додатного числа 𝑏 за основою 𝑎 𝑎 > 𝑜, 𝑎 ≠ 1 називають показник

степеня, до якого треба піднести 𝑎, щоб отримати число 𝑏.

Тобто якщо 𝒂𝒙 = 𝒃 і 𝒂 > 𝟎, 𝒂 ≠ 𝟏, то 𝒍𝒐𝒈𝒂 𝒃 = 𝒙 і,

навпаки, якщо 𝒍𝒐𝒈𝒂 𝒃 = 𝒙, то 𝒂𝒙 = 𝒃. аргумент
Наприклад
𝒍𝒐𝒈𝒂 𝒃 = 𝒙
32 = 9 значення
𝑙𝑜𝑔3 9 = 2 основа логарифма

→ Логарифм за основою 10 називають десятковим. Записують: log10 𝑥 = 𝒍𝒈 𝒙.

Логарифм за основою ⅇ ≈ 2,71828182 590 … називають натуральним.
Записують: log 𝑒 𝑥 = 𝒍𝒏 𝒙.

@math_with_natali 13
@math_with_natali
Логарифмічні тотожності

𝟏. Основна логарифмічна тотожність:

3log3 5 = 5
𝑎log𝑎 𝑏 = 𝑏, 𝑎 > 𝑜, 𝑎 ≠ 1, 𝑏 > 0.

𝟐. log 𝑎 1 = 0, оскільки 𝑎0 = 1. log13 1 = 0 бо 130 = 1

𝟑. log 𝑎 𝑎 = 1, оскільки 𝑎1 = 𝑎 log 5 5 = 1 бо 51 = 5

log 2 0 = log 2 8 ∙ 5 = log 2 8 + log 2 5 =

𝟒. log 𝑎 𝑥𝑦 = log 𝑎 𝑥 + log 𝑎 𝑦 , 𝑥𝑦 > 0
= 3 + log 2 5

𝑥 𝑥 3
𝟓. log 𝑎 = log 𝑎 𝑥 − log 𝑎 𝑦 , > 0. log 3 17 = log 3 3 − log 3 17 = 1 − log 3 17
𝑦 𝑦

𝟔. log 𝑎 𝑥 𝑝 = 𝑝 log 𝑎 𝑥 , 𝑥 𝑝 > 0. log 3 81 = log 3 34 = log 3 3 = ∙ 1 =

1 1 1
𝟕. log 𝑎𝑘 𝑥 = log 𝑎 𝑥 . log 8 2 = log 23 2 = log 2 2 =
𝑘 3 3

𝑛 5
𝟖. log 𝑎𝑚 𝑥 𝑛 = 𝑚 log 𝑎 𝑥 . log 4 32 = log 22 25 = log 2 2 = 2,5
2

𝟗. Формула переходу до іншої основи:

log5 3 log5 3
log 25 3 = =
log 𝑏 𝑎 > 0, 𝑏 > 0, 𝑐 > 0, log5 25 2
log 𝑎 𝑏 = log𝑐 𝑎 , де
𝑐 𝑎 ≠ 0, 𝑐 ≠ 1. 1 1
1 log 3 10 = log = lg3
Зокрема, log 𝑎 𝑏 = , 𝑏≠1 . 10 3
log𝑏 а

2log5 𝑥 + 𝑥 log5 2 = 𝑥 log5 2 + 𝑥 log5 2 =

𝟏𝟎. 𝑎log𝑐 𝑏 = 𝑏log𝑐 𝑎 .
= 5𝑥 log5 2
Нотатки

@math_with_natali 14
 Розділ 2. Рівняння та нерівності
2.1 Цілі рівняння
@math_with_natali
Лінійні рівняння з однією змінною

→ Лінійним рівнянням з однією змінною називають рівняння виду:

𝒂𝒙 = 𝒃,
де 𝑥 − змінна, 𝑎 та 𝑏 відомі числа

Кількість розв’язків рівняння

𝑎≠0 𝑎 = 0, 𝑏 ≠ 0 𝑎 = 0, 𝑏 = 0

𝑏
𝑥 = 𝑎 − єдиний 0 ∙ 𝑥 = 𝑏 і рівняння 0 ∙ 𝑥 = 0 і коренями
корінь рівняння; коренів не має рівняння є всі дійсні числа.

Рівняння, які зводяться до лінійних:

Наприклад Наприклад Наприклад
Розв’яжіть рівняння Розв’яжіть рівняння Розв’яжіть рівняння
2𝑥 + 2(𝑥 – 3) = 10; 2𝑥 – 2(𝑥 – 3) = 10; 2𝑥 – 2(𝑥 – 5) = 10;
Розв’язання: Розв’язання: Розв’язання:
2𝑥 + 2(𝑥 – 3) = 10; 2𝑥 – 2(𝑥 – 3) = 10; 2𝑥 – 2(𝑥 – 5) = 10;
2𝑥 + 2𝑥 – 6 = 10; 2𝑥 – 2𝑥 + 6 = 10; 2𝑥 – 2𝑥 + 10 = 10;
𝑥 = 16; 0𝑥 = . 0𝑥 = 0
𝑥 = . Коренів немає. Довільне число.
.
Квадратні рівняння

→ Квадратним рівнянням (рівнянням другого степеня з однією змінною) називають

рівняння виду:
𝑎𝑥 2 + 𝑏𝑥 + 𝑐 = 0,
де 𝑥 – змінна, 𝑎, 𝑏, 𝑐 – відомі числа, до того ж 𝑎 ≠ 0.

Квадратні рівняння

Повне * Неповне

𝑏 ≠ 0, 𝑐 ≠ 0 𝑏 = 0 або 𝑐 = 0

* Повні квадратні рівняння розв’язують за допомогою дискримінанта або

теореми Вієта (детальніше розглядали в темі цілі вирази)

@math_with_natali 15
@math_with_natali
Рівняння з модулем

Найпростіше рівняння з модулем 𝒇 𝒙 = 𝒂 рівносильне сукупності рівнянь

𝒇 𝒙 = 𝒂;
ቈ якщо 𝒂 ≥ 𝟎.
𝒇 𝒙 = −𝒂,
𝑥 =𝑎
Якщо ж 𝑎 < 0 то рівняння коренів не має.
Наприклад
Розв'язати рівняння 2𝑥 − 3 = 5. 𝑎<0 𝑎=0 𝑎>0
Розв’язання:
2𝑥 − 3 = 5; 𝑥 = ;
2𝑥 − 3 = 5 ቈ ቈ Розв’язків
2𝑥 − 3 = −5; 𝑥 = −1. 𝑥=0 𝑥 = ±𝑎
немає
Відповідь: −1; .

Наприклад
Розв'язати рівняння 𝑥 − 1 = 2𝑥 − 5.
Розв’язання:
Розглянемо два випадки, коли підмодульний вираз 𝑥– 1 невід'ємний і коли він від'ємний.
Якщо 𝑥 − 1 ≥ 0, то 𝑥 − 1 = 𝑥 − 1;
Якщо 𝑥 − 1 < 0, то 𝑥 − 1 = − 𝑥 − 1 = −𝑥 + 1.
Тоді початкове рівняння еквівалентне сукупності двох систем:
𝑥 − 1 ≥ 0; 𝑥 ≥ 1;
ቈ ቈ
𝑥 − 1 = 2𝑥 − 5; 𝑥= ;
𝑥 − 1 < 0; 𝑥 < 1;
ቈ ቈ
−𝑥 + 1 = 2𝑥 − 5; 𝑥 = 2.
Відповідь: .

Нотатки

@math_with_natali 16
 2.2 Цілі нерівності
@math_with_natali
Якщо два вирази зі змінною сполучити одним зі знаків – >, <, ≥, ≤ , то одержимо
нерівність зі змінною.
Розв’язком нерівності називають будь-яке значення змінної, за якого нерівність зі
змінною перетворюється в правильну числову нерівність.
Наприклад
Число 3 є розв'язком нерівності 2𝑥 + 5 < 20, бо 2 ∙ 3 + 5 < 20;
11 < 20 — правильна нерівність.

Основні властивості нерівностей:

Якщо доданок перенести з одної частини нерівності в іншу, змінивши при цьому його
знак на протилежний, то отримаємо нерівність, рівносильну даній.
Наприклад, нерівність 𝒙 − 𝟕 < 𝟒 рівносильна нерівності 𝒙 < 𝟒 + 𝟕;
Якщо обидві частини нерівності помножити або поділити на вираз, який набуває лише
додатниx значень (зокрема, на додатне число), то отримаємо нерівність, рівносильну даній.
𝟏𝟓
Наприклад, нерівність 𝟑𝒙 < 𝟏𝟓 рівносильна нерівності 𝒙 < ,𝒙 < 𝟓.
𝟑
Якщо обидві частини нерівності помножити або поділити на вираз, який набуває лише
від'ємниx значень (зокрема, на від'ємне число), і змінити знак нерівності на
протилежний, то отримаємо нерівність, рівносильну даній.
𝟒
Наприклад, нерівність −𝟖𝒙 ≥ 𝟒 рівносильна нерівності 𝒙 ≤ .
−𝟖

Знак Зображення точок Дужки

Нестрога ;
≤ ≥
нерівність
Строга
< > ;
нерівність

Раціональні нерівності
→ Раціональними нерівностями називають нерівність виду:
𝑷(𝒙) <> 𝟎,
де 𝑃(𝑥) − многочлен, <> − один зі знаків >, <, ≥, ≤

Раціональними також називають нерівності, які набувають вказаного вигляду після

розкривання дужок та зведення подібниx доданків.
Лінійні та квадратичні нерівності є раціональними.

41
@math_with_natali 17
@math_with_natali
Лінійні нерівності

→ Лінійними нерівностями називають нерівність виду:

𝒂𝒙 <> 𝒃,
де 𝑎, 𝑏 – числа, x – змінна, < > – один зі знаків >, <, ≥, ≤

Кількість розв’язків нерівності

𝑎>0 𝑎<0 𝑎=0

𝑎𝑥 > 𝑏 𝑎 < 0, то 𝑎𝑥 > 𝑏

𝑏 𝑏
0𝑥 > 𝑏, 0𝑥 > 𝑏,
𝑥>𝑎 𝑥< 𝑥 ∈ 𝑅, ∅,
𝑎
якщо 𝑏 < 0 якщо 𝑏 > 0
𝑏 𝑏
𝑥∈ ; +∞ 𝑥 ∈ −∞; 𝑎
;
𝑎

Наприклад Наприклад Наприклад Наприклад

3𝑥 > 6, −2𝑥 ≥ , 0𝑥 > −5, 0𝑥 > 5,
𝑥>2 𝑥 ≤ −2 𝑥∈𝑅
не має
розв’язків
2 х −2 х х
𝑥 ∈ (2; +∞) 𝑥 ∈ (−∞; −2] 𝑥 ∈ (−∞; +∞) 𝑥∈ ∅

Квадратні нерівності

→ Квадратними нерівностями називають нерівність виду:

𝒂𝒙𝟐 + 𝒃𝒙 + 𝒄 <> 𝟎,
де 𝑎, 𝑏, с – числа, 𝑎 ≠ 0, x – змінна, < > – один зі знаків >, <, ≥, ≤

Наприклад Наприклад
Розв'язати нерівність: 𝑥 2 − 5𝑥 − 1 ≥ 0 Розв’яжіть нерівність 𝑥 3 ≥ 𝑥 2
Розв’язання: 𝑥 3 − 𝑥 2 ≥ 0
Розв’язання: Знайдемо нулі цієї функції:
𝑥 2 (𝑥 − 1) ≥ 0
𝑥 2 − 5𝑥 − 1 ≥ 0 Знайдемо нулі множників:
𝑥 = 0, 𝑥 = 1
𝑥1 = −2 + +
+
𝑥2 = 7 −2 − 7 𝑥 − − 1 𝑥
0
Відповідь: 𝑥 ∈ (−∞; −2] ∪ [7; +∞) Відповідь: 𝑥 ∈ 0 ∪ [1; +∞)

@math_with_natali 18
@math_with_natali
Нерівності з модулем

Розглянемо нерівність 𝑥 < 𝑎, де 𝑎 > 0. Скористаємося геометричною інтерпретацію

модуля числа.

−𝑎 0 𝑎 𝑥

𝒙 <𝒂 |𝒙| > 𝒂

Відстань від початку відліку до точки з Відстань від початку відліку до точки з
координатою 𝑥 менша від 𝑎 координатою 𝑥 більша за 𝑎

−𝑎 𝑎 𝑥 −𝑎 0 𝑎 𝑥
0
𝑥 > 𝑎;
−𝑎 < 𝑥 < 𝑎, ൤
𝑥 < −𝑎.

Нерівність задовольняють усі значення Нерівність задовольняють усі значення

𝑥 ∈ (−𝑎; 𝑎). 𝑥 ∈ (−∞; −𝑎) ∪ (𝑎; +∞).

Наприклад Наприклад
Розв'язати нерівність |5𝑥 − 1| < 9. Розв’язати нерівність | 𝑥 − 5| > 7.
Розв’язання: Задана нерівність Розв’язання: Задана нерівність
5𝑥 − 1 < 9; рівносильна сукупності нерівностей
рівносильна системі ൜
5𝑥 − 1 > −9, 𝑥 − 5 > 7;
5𝑥 < 10; ቈ
звідки ൜ 𝑥 − 5 < −7,
5𝑥 > −8;
𝑥 > 12;
𝑥 < 2; звідки ൤
ቊ 𝑥 < −2;
𝑥 > −1,6;
𝑥 > 3;
𝑥 ∈ −1,6; 2 . ቈ
𝑥 < −0,5;

−1,6 2 𝑥 −0,5 3 𝑥
Відповідь: 𝑥 ∈ −1,6; 2 . Відповідь: 𝑥 ∈ −∞; −0,5 ∪ 3; +∞ .

Нотатки

@math_with_natali 19
 2.3 Дробово-раціональні рівняння та нерівності
@math_with_natali
→
Дробово-раціональне рівняння – це рівняння, у якого ліва або права частина,
𝑥+1 3
або обидві частини – дробові вирази. 5𝑥−7 = 4−𝑥 −дробово-раціональне рівняння
𝑃(𝑥)
Розв'язуючи дробово-раціональне рівняння виду 𝑄(𝑥) = 0, потрібно розв'язати
алгебраїчне рівняння 𝑷(𝒙) = 𝟎 і вилучити ті його корені, за яких 𝑸(𝒙) = 𝟎 (якщо такі є).
Наприклад Наприклад Наприклад
Розв’язати рівняння Розв’язати рівняння Розв’язати рівняння
𝑥 2 −2𝑥 5 𝑥 2 +6𝑥+9
= 0. = 0. = 0.
𝑥−2 5𝑥+2 𝑥+3
Розв’язання: Розв’язання: Розв’язання:
Дане рівняння рівносильне Оскільки чисельник дробу 𝑥+3 2
= 0;
не дорівнює 0, то рівняння 𝑥+3
𝑥 2 − 2𝑥 = 0, Отримане рівняння
системі ቊ не має коренів.
𝑥 − 2 ≠ 0; рівносильне системі
𝑥 + 3 2 = 0,
𝑥 𝑥 − 2 = 0, Відповідь: коренів немає. ቊ
ቊ ; 𝑥 + 3 ≠ 0;
𝑥 ≠ 2;
𝑥 = −3,
𝑥 = 0, 𝑥 = 2, ቊ
ቊ ; 𝑥 ≠ −3.
𝑥 ≠ 2; Отже, рівняння коренів
Отже, корінь рівняння 𝑥 = 0. немає.
Відповідь: 0. Відповідь: коренів немає.

→ Дробово-раціональною називають нерівність виду:

𝑷(𝒙)
<> 0,
𝑸(𝒙)
де 𝑃(𝑥) і 𝑄 𝑥 — многочлени, <> — один зі знаків >, <, ≥, ≤

Наприклад
Шляхом виконання рівносильних 𝑥+2
Розв’язати нерівність 𝑥−3 ≥ 0.
перетворень дробово-раціональну
Розв’язання: Знайдемо ОДЗ: 𝑥 − 3 ≠ 0
нерівність зводять до раціональної.
𝑃 𝑥
𝑥≠3
1) 𝑄 > 0  𝑃(𝑥) ∙ 𝑄(𝑥) > 0; 𝑥 + 2 𝑥 − 3 ≥ 0.
𝑥
𝑃 𝑥 Нулі множників:
2) < 0  𝑃(𝑥) ∙ 𝑄(𝑥) < 0
𝑄 𝑥 𝑥 = −2; 𝑥 = 3.
𝑃 𝑥 𝑃(𝑥) ∙ 𝑄(𝑥) ≥ 0
3) ≥0  ቊ + +
𝑄 𝑥 𝑄(𝑥) ≠ 0
−2 − 3 х
𝑃 𝑥 𝑃(𝑥) ∙ 𝑄(𝑥) ≤ 0
4) ≤0  ቊ
𝑄 𝑥 𝑄(𝑥) ≠ 0. Відповідь: 𝑥 ∈ (−∞; −2] ∪ (3; +∞).

Нотатки

@math_with_natali 20
 2.4 Ірраціональні рівняння
@math_with_natali
→
Ірраціональними називаються рівняння, у яких невідома величина знаходиться під
знаком кореня або невідому величину підносять до дробового показника степеня.
3
1
Наприклад, 𝑥 − 2 + 3 = 0, 𝑥 + 3 = 2𝑥 − 1, 𝑥 4 − 10 = 6.

Розв'язування ірраціональних рівнянь ґрунтується на зведенні їх за допомогою деяких

перетворень до раціонального рівняння. Як правило, це досягається піднесенням обох
частин ірраціонального рівняння до одного й того самого степеня (інколи декілька разів).

При піднесенні обох частин рівняння до парного степеня одержане рівняння може мати
корені, що не задовольняють даному рівнянню. Такі корені називаються сторонніми для
даного рівняння. (Це відбувається тому, що з рівності парних степенів двох чисел не
витікає рівність цих чисел. Наприклад: −5 2 = 5², але (−5) ≠ 5)).
Тому слід обов'язково робити перевірку одержаних коренів.
Наприклад
Розв’язати рівняння 𝑥 + 1 = −3.
Розв’язання:
Рівняння 𝑥 + 1 = −3 не має коренів, оскільки радикал з парним показником 𝑥 + 1
не може бути від’ємним.
Відповідь: рівняння розв’язку не має.

Наприклад
Розв’язати рівняння 𝑥 + 5 = 𝑥 − 1.
Розв’язання: Піднесемо до квадрата обидві його частини, одержимо:
2
𝑥 + 5 = 𝑥 − 1 2;
𝑥 + 5 = 𝑥 2 − 2𝑥 + 1;
𝑥 2 − 3𝑥 − = 0;
𝑥1 = і 𝑥2 = −1.
Коренем вихідного рівняння +5= − 1 є 𝑥1 = , а 𝑥2 = −1 є стороннім
коренем −1 + 5 ≠ −1 − 1; ≠ −2 .
Відповідь: 𝑥 = .

Наприклад
3
Розв’язати рівняння 2𝑥 − 1 = 3.
Розв’язання: Піднесемо до куба обидві його частини, одержимо:
3 3
2𝑥 − 1 = 33 ,
2𝑥 − 1 = 27,
𝑥=1 .
Відповідь: 𝑥 = 1 .

@math_with_natali 21
 2.5 Ірраціональні нерівності
@math_with_natali
→
Нерівності, що містять невідомі величини або деякі функції невідомих величин
під знаком кореня називаються ірраціональними нерівностями.
3
1
Наприклад, 𝑥 − 2 > 3𝑥 − 7, 𝑥 + 2𝑥 + 1 ≤ 1, 𝑥 3 − 𝑥 > 3
Основним методом розв'язування ірраціональних нерівностей є піднесення обох
її частин до того ж степеня. Необхідно звернути увагу на таке:
Наприклад
1) Піднесення обох частин 3
Розв'язати нерівність 𝑥 − 2 < −2.
нерівності до непарного степеня
Розв’язання: Можна виконати такі рівносильні
зі збереженням знака нерівності 3 3
перетворення: 𝑥 − 2 < −2 3 ;
завжди є рівносильним
𝑥 − 2 < −8;
перетворенням.
𝑥 < −6;
𝑥 ∈ −∞; −6 .
Відповідь: 𝑥 ∈ −∞; −6 .

Наприклад
2) Якщо обидві частини нерівності 6
Розв’язати нерівність 2𝑥 − 6 < 1.
невід’ємні, то при піднесенні обох
Розв’язання: Об’єднаємо ОДЗ нерівності та її
частин нерівності до парного
розв’язок у систему нерівностей:
степеня (із збереженням знаком
2𝑥 − 6 ≥ 0, ОДЗ
нерівності) одержуємо нерівність, ቊ 6 6
рівносильну даній. 2𝑥 − 6 < 16 ; розв’язання
2𝑥 ≥ 6,
ቊ
2𝑥 − 6 < 1,
𝑥 ≥ 3,
ቊ
2𝑥 < 7,
3,5
𝑥 ≥ 3, 3 𝑥
ቊ
𝑥 < 3,5.
Відповідь: 𝑥 ∈ [3; 3,5).

Наприклад
3) Ірраціональні нерівності виду
𝟐𝒎 Розв'язати нерівність 2𝑥 − 1 ≤ − .
𝒇(𝒙) < 𝒈 𝒙 , де 𝒈(𝒙) < 𝟎,
розв'язків не мають. Розв’язання: Так як корінь парного степені
завжди додатній, то дана нерівність
розв’язків не має.
Відповідь: ∅.
Нотатки

@math_with_natali 22
 2.6 Показникові рівняння
@math_with_natali
→
Рівняння, яке містить змінну в показнику степеня, називають показниковим.
Наприклад, 3𝑥 + 2 = 0, 7+2𝑥 = 16𝑥+4 є показниковими.

Найпростіше показникове рівняння:

𝒂𝒙 = 𝒃,
де 𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1

Якщо 𝒃 > 𝟎, то розв'язком рівняння Якщо 𝒃 < 𝟎, то рівняння 𝑎𝑥 = 𝑏

𝑎𝑥 = 𝑏 є 𝑥 = log 𝑎 𝑏; (мал. 1) розв’язків не має (мал. 2)

𝒚 𝑏>0 𝑦 𝒚 𝑏<0 𝒚

𝑦=𝑏 𝑦=𝑏
𝑂 𝑂
𝑥 𝑥
𝑦=𝑏 𝑦=𝑏
𝑂 𝑥1 𝑥 𝑥1 𝑂 𝑥
мал.1 мал. 2
Наприклад Наприклад
𝑥
5 = 125.
5𝑥 = −125.
𝑥 = log 5 125
𝑏 < 0, → рівняння розв’язків не має
𝑥=3

Методи розв’язання показникових рівнянь

Зведення до однієї основи

Суть метода полягає в тому, щоб зробити і в лівій, і в правій частинах однакові основи.
Наприклад Наприклад
1 𝑥−4 2
Розв'язати рівняння 27−3𝑥 = 2 . Розв’язати рівняння 15𝑥 −5𝑥+6 = 1.
1 𝑥−4 Розв’язання: Оскільки 1 = 150 , то
Розв’язання: Маємо: 27−3𝑥 = 2 ; 2
15𝑥 −5𝑥+6 = 150 ;
27−3𝑥 4−𝑥
=2 ; 𝑥 2 − 5𝑥 + 6 = 0;
7 − 3𝑥 = − 𝑥; 𝑥1 = 2, 𝑥2 = 3.
2𝑥 = 3; Відповідь: 2, 3./
𝑥 = 1,5.
Відповідь: 1,5.

@math_with_natali 23
@math_with_natali
Рівняння 𝒂𝒇
Наприклад
𝒙
= 𝒃𝒇 𝒙
, які не зводяться до однієї основи

Розв’язати рівняння 3𝑥+2 = 5𝑥+2 (основи різні, показники однакові).

Розв’язання: Розділимо обидві частини рівняння на 5𝑥+2 ≠ 0.
3𝑥+2
Одержимо: 5𝑥+2 = 1;
3 𝑥+2 3 0
= ;
5 5
𝑥 + 2 = 0;
𝑥 = −2.
Відповідь: −2.

Винесення спільного множника за дужки

Наприклад
Розв’язати рівняння 2 ∙ 7𝑥+1 − 6 ∙ 7𝑥−1 − 7𝑥 = 85.
Розв’язання: Винесемо за дужки 7𝑥−1 — множник з найменшим показником.
Матимемо: 7𝑥−1 2 ∙ 72 − 6 − 7 = 85;
7𝑥−1 ∙ 85 = 85;
7𝑥−1 = 1;
7𝑥−1 = 70 ;
𝑥 − 1 = 0;
𝑥 = 1.
Відповідь: 1.

Рівняння, які зводять до квадратних

Уведемо нову змінну 𝒂𝒙 = 𝒕, 𝑡 > 0 й одержимо квадратне рівняння, або зможемо
звести задане рівняння до квадратного.
Наприклад Наприклад
Розв'язати рівняння Розв'язати рівняння
22𝑥 − 10 ∙ 2𝑥 + 16 = 0. 5𝑥 + 3 ∙ 5−𝑥 = .
Розв’язання: Нехай 2𝑥 = 𝑡, тоді маємо: Розв’язання: Нехай 5𝑥 = 𝑡, тоді маємо:
𝑡 2 − 10𝑡 + 16 = 0; 3
𝑡+𝑡 = ;
𝑡1 = 2; 𝑡 2 − 𝑡 + 3 = 0;
ቈ
𝑡2 = 8.
𝑡 = 1;
2𝑥 = 2; 𝑥1 = 1; ቈ1
Повернемось до заміни ቈ 𝑥 ቈ 𝑡2 = 3.
2 = 8; 𝑥2 = 3.
5𝑥 = 1;
Відповідь: 1; 3. Повернемось до заміни ቈ
5𝑥 = 3;
𝑥1 = 0;
ቈ
𝑥2 = log 5 3 .
Відповідь: 0; log 5 3

@math_with_natali 24
 2.7 Показникові нерівності
@math_with_natali
→ Нерівність, яка містить змінну в показнику степеня, називають показниковою.
Наприклад, нерівності 2𝑥+3 < 7; 5𝑥 ≤ 5
2 1 2𝑥
є показниковими.
Розв’язування показникових нерівностей, як правило, ґрунтується на властивостях
показникової функції, а саме:

Властивості показникової функції 𝑦 = 𝑎𝑥

якщо 𝑎 > 1 якщо 0 < 𝑎 < 1

функція 𝑦 = 𝑎𝑥 набуває
лише додатних значень
функція зростає функція спадає
𝒚 𝒚
𝒚 = 𝒂𝒙 𝒚 = 𝒂𝒙
1 1 Область значень –
(0; +∞)
𝑂 𝑥 𝑂 𝑥

Розв'язування показникових нерівностей часто зводиться до розв'язування нерівностей

виду 𝑎𝑥 > 𝑎𝑏 (𝑎𝑥 ≥ 𝑎𝑏 ) або виду 𝑎𝑥 < 𝑎𝑏 (𝑎𝑥 ≤ 𝑎𝑏 ). Ці нерівності розв'язують,
використовуючи монотонність (зростання, спадання) показникової функції.

Основні види показникових нерівностей

Нерівності виду 𝒂𝒇(𝒙) > 𝒂𝒈(𝒙)

1. Зводимо ліву і праву частину до однієї основи.
2. Якщо основа більша за 1, то знак нерівності не змінюємо на протилежний, якщо ж
основа менша за одиницю – знак нерівності змінюємо на протилежний.
3. Переходимо до нерівності, яка містить показники степенів.

Наприклад Наприклад
𝑥 1
Розв’язати нерівність 0,5 ≥
32
. Розв’язати нерівність 16𝑥 > 0,125.
1 𝑥 1 5 Розв’язати: Маємо: 24𝑥 > 2−3 .
Розв’язати: Маємо: ≥ 2 .
2 Оскільки основа 2 > 1, то отримаємо:
1
Оскільки основа 0 < < 1, то 𝑥 > −3; 𝑥 > −0,75;
2
отримаємо: 𝑥 ≤ 5; 𝑥 ∈ (−∞; 5]. 𝑥 ∈ −0,75; +∞ .
Відповідь: 𝑥 ∈ (−∞; 5]. Відповідь: 𝑥 ∈ −0,75; +∞ .

@math_with_natali 25
@math_with_natali
Зведення показникових нерівностей до найпростіших шляхом
винесення спільного множника за дужки
Наприклад
Розв'язати нерівність 3 ∙ 𝑥 + 2 ∙ 𝑥+1 + 3 ∙ 𝑥+2 ≤ 236.
Розв’язання: Перетворимо нерівність і винесемо спільний множник 𝑥 за дужки:
3 ∙ 𝑥 + 8 ∙ 𝑥 + 8 ∙ 𝑥 ≤ 236;
𝑥 3 + 8 + 8 ≤ 236;
𝑥 ∙ 59 ≤ 236;
𝑥
≤ ;
𝑥 ≤ 1.
Відповідь: 𝑥 ∈ −∞; 1 .

Зведення показникових нерівностей до квадратних

шляхом уведення нової змінної
Наприклад
Розв’язати нерівність 25𝑥 + 25 ∙ 5𝑥 − 1250 > 0.
Розв’язання: Зробимо заміну 5𝑥 = 𝑡.
Тоді 𝑡 2 + 25𝑡 − 1250 > 0.
Розв’яжемо одержану нерівність методом інтервалів, тоді 𝑡 < −50 або 𝑡 > 25.
+ +
−50 − 25 𝑡
Отже, маємо дві нерівності 5𝑥 < −50 або 5𝑥 > 25.
Розв’яжемо їх:
5𝑥 < −50 – розв’язків немає, 5𝑥 > 25,
5𝑥 > 52 ,
𝑥 > 2.
Відповідь: 𝑥 ∈ 2; +∞ .

Нотатки

@math_with_natali 26
@math_with_natali
→ Логарифмічними називають рівняння, які містять змінну під знаком логарифма.
Наприклад, lg 𝑥 = 1 + lg 2 𝑥 , log 3 (𝑥 + 3) = 9, lg 𝑥 = lg 𝑥 .

Найпростіше логарифмічне рівняння:

𝐥𝐨𝐠𝒂 𝒙 = 𝒃,
де 𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1, 𝑥 > 0

З означення логарифма випливає, що 𝒙 = 𝒂𝒃 .

Інший вигляд найпростішого логарифмічного рівняння такий:

𝐥𝐨𝐠𝒂 𝒙 = 𝐥𝐨𝐠 𝒂 𝒃 ,
де 𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1, 𝑥 > 0, 𝑏 > 0.
Із цього рівняння випливає, що 𝒙 = 𝒃.
Дійсно, із рівності log 𝑎 𝑥 = log 𝑎 𝑏 на підставі означення логарифма і основної
логарифмічної тотожності маємо: 𝑥 = 𝑎log𝑎 𝑏 = 𝑏
Здебільшого всі логарифмічні рівняння, які ми будемо розв'язувати, зводяться до
розв'язування найпростіших рівнянь.
Найпростіші логарифмічні рівняння

𝒍𝒐𝒈𝒂 𝒙 = 𝒃 𝒍𝒐𝒈𝒂 𝒇 𝒙 = 𝒃 𝒍𝒐𝒈𝒂 𝒇 𝒙 = 𝒍𝒐𝒈𝒂 𝐠 𝒙

𝑥 = 𝑎𝑏 , 𝑓 𝑥 = 𝑎𝑏 , 𝑓 𝑥 =g 𝑥 ; 𝑓 𝑥 =g 𝑥 ;
ቊ або ቊ
𝑓 𝑥 > 0; g 𝑥 > 0,
𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1. 𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1.
де 𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1.
Наприклад Наприклад Наприклад
log 2 𝑥 = ; log 0,2 𝑥 + = −2; log 2 𝑥 2 − 𝑥 − 2 = log 2 𝑥 + 1 ;
ОДЗ: 𝑥 > 0 ОДЗ: 𝑥 + > 0
𝑥 + 1 > 0;
𝑥 = 24 ; 𝑥>− ቊ 2
𝑥 − 𝑥 − 2 = 𝑥 + 1;
𝑥 = 16. 𝑥 + = 0,2 −2 ;
Відповідь: 16. 1 −2 𝑥 > −1;
𝑥+ = ; ቊ
5 𝑥 − 3 𝑥 + 1 = 0.
𝑥+ = 52 ;
𝑥 = 3.
𝑥 = 25 − ;
𝑥 = 21. Відповідь: 3.
Відповідь: 21.
Нотатки

@math_with_natali 27
 2.9 Логарифмічні нерівності
@math_with_natali
→ Нерівність, яка містить змінну під знаком логарифма або в основі логарифма,
називають логарифмічною.
Наприклад: log 5 𝑥 < 3, lg 𝑥 + lg 𝑥 + 8 ≥ lg − 5𝑥

Розв’язування логарифмічних нерівностей ґрунтується на властивості монотонності

логарифмічної функції:

Властивості монотонності логарифмічної функції

якщо 𝑎 > 1 якщо 0 < 𝑎 < 1 аргумент

(підлогарифмічний вираз)
може набувати лише
функція 𝑦 = log 𝑎 𝑥 функція 𝑦 = log 𝑎 𝑥
зростає спадає додатних значень.

𝒚 𝒚
𝑦 = 𝑙𝑜𝑔𝑎 𝑥
1 𝑥 1 𝑥
𝑥 ∈ (0; +∞)
𝑂 𝑦 = 𝑙𝑜𝑔𝑎 𝑥 𝑂

Найпростіші логарифмічні нерівності

𝐥𝐨𝐠𝒂 𝒙 > 𝒃 𝐥𝐨𝐠𝒂 𝒙 < 𝒃

𝑎>1 0<𝑎<1 𝑎>1 0<𝑎<1

𝑥 ∈ (𝑎𝑏 ; +∞) 𝑥 ∈ (0; 𝑎𝑏 ) 𝑥 ∈ (0; 𝑎𝑏 ) 𝑥 ∈ (𝑎𝑏 ; +∞)

Наприклад Наприклад Наприклад Наприклад

log 5 𝑥 > 2 log 1 𝑥 > 2 log 1 𝑥 < 2
2
log 5 𝑥 < 2 2
𝑥 ∈ (25; +∞)
𝑥∈
1
0; 4 𝑥 ∈ (0; 25) 𝑥∈
1
; +∞
4

Нотатки

@math_with_natali 28
 Розділ 3. Тригонометрія
3.1 Тригонометричні вирази
@math_with_natali
Означення тригонометричних функцій будь-якого кута
Відомо, що в прямокутному трикутнику між його сторонами і гострими 𝐵
кутами існують залежності, які називають синусом, косинусом,
тангенсом і котангенсом (мал. 1). Наприклад, для ∠𝐴 = 𝛼 маємо:

𝒂
𝐬𝐢𝐧 𝜶 = – відношення протилежного катета до гіпотенузи; 𝑐 𝑎
𝒄

𝒃
𝐜𝐨𝐬 𝜶 = – відношення прилеглого катета до гіпотенузи; 𝛼
𝒄
𝐴 𝑏 𝐶
𝒂 мал. 1
𝐭𝐠 𝜶 = – відношення протилежного катета до прилеглого катета;
𝒃

𝒃
𝐜𝐭𝐠 𝜶 = – відношення прилеглого катета до протилежного катета.
𝒂
y
Проте обмеженість цих означень полягає в тому, що вони 1
виконуються для гострих кутів 𝛼 (0 < 𝛼 < 90°). 𝑀(𝑥; 𝑦)
𝑦𝑀
1
Позначимо ці величини так, щоб вони виконувалися для sin 𝛼
α
будь-якого кута 𝛼. Радіус кола 𝑂𝑀 позначатимемо як 𝑟, 𝑂 cos 𝛼 𝑥𝑀 1 x
абсцису і ординату його кінцевої точки 𝑀 як 𝑥𝑀 і 𝑦𝑀 (мал. 1).
Нехай радіус кола дорівнює 1.
мал. 2
Таке коло називають одиничне.
𝐬𝐢𝐧 𝜶 – називається ордината точки, що лежить на одиничному колі: 𝒔𝒊𝒏 𝜶 = 𝒚𝑴

𝐜𝐨𝐬 𝜶 – називається абсциса точки, що лежить одиничному колі: 𝒄𝒐𝒔 𝜶 = 𝒙𝑴

𝐭𝐠 𝜶 – називається відношення ординати точки, що лежить на одиничному колі,
𝒚
до її абсциси: 𝒕𝒈 𝜶 = 𝒙𝑴 ;
𝑴

𝐜𝐭𝐠 𝜶 – називається відношення абсциси точки, що лежить на

𝒙
одиничному колі, до її ординати: 𝒄𝒕𝒈 𝜶 = 𝒚𝑴 ;
𝑴

Радіанна міра кута

Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює довжині радіуса кола (на малюнку 3,
‿𝐴𝐵 = 𝑅 , тому кут 𝐴𝑂𝐵 має міру 1 радіан («рад»)).
Установимо зв’язок між радіанною і градусною мірами кута.
Довжина півкола, радіус якого R, дорівнює 𝜋𝑅, що в π разів більше за довжину дуги 𝐴𝐵.
Тому розгорнутому куту відповідає дуга, міри π радіанів. Отже,

@math_with_natali 29
@math_with_natali 𝝅
градуси ∙ 𝟏𝟖𝟎° = радіани 𝟏𝟖𝟎° = 𝝅 рад. 𝐵
𝑅
𝟏𝟖𝟎°
радіани ∙ = градуси 𝟏 рад ≈ 𝟓𝟕°𝟏𝟖.
1 рад
𝝅
𝐴
O 𝑅
Наприклад
10° ⋅ π π
10° перевести в радіани: = 18 рад.
1800

𝜋 180°
радіан перевести в градуси: = 30° мал. 3
6 6

Знаки тригонометричних функцій у чвертях

𝑦 𝑦 𝑦

+ + − + − +
𝑥 𝑥 𝑥
− − − + + −

sin 𝑥 cos 𝑥 tg 𝑥, ctg 𝑥

𝑦 = sin 𝑥 sin −𝛼 = − sin 𝛼;

𝑦 = tg 𝑥 – непарні функції tg −𝛼 = − tg 𝛼;
𝑦 = ctg 𝑥 ctg −𝛼 = − ctg 𝛼;
𝑦 = cos 𝑥 − парна функція cos −𝛼 = cos 𝛼;

Таблиця значень тригонометричних функцій деякиx кутів

𝜋 𝜋 𝜋 𝜋 3𝜋
рад 0 𝜋 2𝜋
6 3 2 2
α
градуси 0° 30° 45° 60° 90° 180° 270° 360°
1 2 3
sin 𝛼 0 1 0 –1 0
2 2 2
3 2 1
cos 𝛼 1 0 –1 0 1
2 2 2
1 не не
tg 𝛼 0 1 3 0 0
3 існує існує

@math_with_natali 30
@math_with_natali
Основні тригонометричні формули

Основні співвідношення між тригонометричними функціями одного аргументу

sin 𝛼
tg 𝛼 = 𝑠𝑖𝑛 𝛼 = ± 1 − 𝑐𝑜𝑠 2 𝛼
cos 𝛼
𝑐𝑜𝑠 𝛼 = ± 1 − 𝑠𝑖𝑛2 𝛼
cos 𝛼 1
ctg 𝛼 = 1 + 𝑡𝑔2 𝛼 =
sin 𝛼 𝑐𝑜𝑠 2 𝛼
tg 𝛼 ctg 𝛼 = 1 1
1 + 𝑐𝑡𝑔2 𝛼 =
𝑠𝑖𝑛2 𝛼
sin2 𝛼 + cos 2 𝛼 = 1

Формули подвійного кута Формули пониження степеня

1 − cos 2𝛼
sin 2𝛼 = 2 sin 𝛼 cos 𝛼 sin2 𝛼 =
2
cos 2𝛼 = cos 2 𝛼 − 𝑠𝑖𝑛 2 𝛼 1 + cos 2𝛼
cos 2 𝛼 =
2

Формули додавання тригонометричних функцій

𝑠𝑖𝑛 𝛼 + 𝛽 = 𝑠𝑖𝑛 𝛼 ⋅ 𝑐𝑜𝑠 𝛽 + 𝑐𝑜𝑠 𝛼 𝑠𝑖𝑛 𝛽 𝑡𝑔𝛼 +𝑡𝑔𝛽

𝑡𝑔(𝛼 + 𝛽) =
𝑠𝑖𝑛 𝛼 − 𝛽 = 𝑠𝑖𝑛 𝛼 ⋅ 𝑐𝑜𝑠 𝛽 − 𝑐𝑜𝑠 𝛼 𝑠𝑖𝑛 𝛽 1−𝑡𝑔𝛼 ⋅𝑡𝑔𝛽
𝑐𝑜𝑠 𝛼 + 𝛽 = 𝑐𝑜𝑠 𝛼 ⋅ 𝑐𝑜𝑠 𝛽 − 𝑠𝑖𝑛 𝛼 ⋅ 𝑠𝑖𝑛 𝛽 𝑡𝑔𝛼 −𝑡𝑔𝛽
𝑐𝑜𝑠 𝛼 − 𝛽 = 𝑐𝑜𝑠 𝛼 ⋅ 𝑐𝑜𝑠 𝛽 + 𝑠𝑖𝑛 𝛼 ⋅ 𝑠𝑖𝑛 𝛽 𝑡𝑔(𝛼 − 𝛽) =
1+𝑡𝑔𝛼 ⋅𝑡𝑔𝛽

Формули суми та різниці тригонометричних функцій

𝛼+𝛽 𝛼−𝛽 𝛼+𝛽 𝛼−𝛽

𝑐𝑜𝑠 𝛼 + 𝑐𝑜𝑠 𝛽 = 2 𝑐𝑜𝑠 ⋅ 𝑐𝑜𝑠 𝑠𝑖𝑛 𝛼 + 𝑠𝑖𝑛 𝛽 = 2 𝑠𝑖𝑛 ⋅ 𝑐𝑜𝑠
2 2 2 2
𝛼−𝛽 𝛼+𝛽 𝛼−𝛽 𝛼+𝛽
𝑐𝑜𝑠 𝛼 − 𝑐𝑜𝑠 𝛽 = −2 𝑠𝑖𝑛 ⋅ 𝑠𝑖𝑛 𝑠𝑖𝑛 𝛼 − 𝑠𝑖𝑛 𝛽 = 2 𝑠𝑖𝑛 𝑐𝑜𝑠
2 2 2 2

Формули добутку

cos 𝛼 − 𝛽 + cos 𝛼 + 𝛽
cos 𝛼 ∙ cos 𝛽 =
2 𝑠𝑖𝑛 𝛼−𝛽 +𝑠𝑖𝑛 𝛼+𝛽
𝑠𝑖𝑛 𝛼 ⋅ 𝑐𝑜𝑠 𝛽 =
cos 𝛼 − 𝛽 − cos 𝛼 + 𝛽 2
sin 𝛼 ⋅ sin 𝛽 =
2

@math_with_natali 31
 3.2 Тригонометричні рівняння
@math_with_natali
→ Тригонометричне рівняння – рівняння, що містить невідоме під
знаком тригонометричної функції.
1
Наприклад, sin 𝑥 = 2 , cos 𝑥 =
3𝜋
, tg 𝑥 = 1, ctg 𝑥 = 2𝜋
2

Розв’язування рівнянь 𝐬𝐢𝐧 𝒙 = 𝒂 і 𝐜𝐨𝐬 𝒙 = 𝒂

𝐬𝐢𝐧 𝒙 = 𝒂 𝐜𝐨𝐬 𝒙 = 𝒂

𝒙 = −𝟏 𝒌 𝒂𝒓𝒄𝒔𝒊𝒏 𝒂 + 𝝅𝒌 , 𝒌 ∈ 𝒁 𝒙 = ± 𝒂𝒓𝒄𝒄𝒐𝒔 𝒂 + 𝟐𝝅𝒌 , 𝒌 ∈ 𝒁

Ці дві формули можемо застосовувати тільки, коли 𝒂 < 𝟏.

Якщо 𝒂 > 𝟏, то рівняння виду sin 𝑥 = 𝑎, cos 𝑥 = 𝑎 розв’язків не матиме.

Окремі випадки

sin 𝑥 = 0 cos 𝑥 = 0 𝜋
sin 𝑥 𝜋
1 2 𝝅
𝒙 = 𝝅𝒌, 𝒌 ∈ 𝒁 𝒙= + 𝝅𝒌, 𝒌 ∈ 𝒁 2
𝟐

0 −1 1 cos 𝑥
𝜋 0 2𝜋 𝜋 0 0, 2𝜋

−1 3𝜋 3𝜋
2 2

sin 𝑥 = 1 sin 𝑥 𝜋 cos 𝑥 = 1 𝜋

𝝅 1 2 2
𝒙= + 𝟐𝝅𝒌, 𝒌 ∈𝒁 𝒙 = 𝟐𝝅𝒌, 𝒌 ∈ 𝒁
𝟐
𝜋 0 −1 1 0 cos 𝑥
0 2𝜋 𝜋 0 2𝜋

−1 3𝜋 3𝜋
2 2

sin 𝑥 = −1 cos 𝑥 = −1
sin 𝑥 𝜋 𝜋
𝝅 1 2 2
𝒙= − 𝟐 + 𝟐𝝅𝒌, 𝒌 ∈𝒁 𝒙 = 𝝅 + 𝟐𝝅𝒌, 𝒌 ∈ 𝒁

𝜋 0 −1 1 0 cos 𝑥
0 2𝜋 𝜋 0 2𝜋

−1 3𝜋 3𝜋
2 2

@math_with_natali 32
@math_with_natali
Наприклад
1
Розв’язати рівняння sin 𝑥 = 2 .
Розв’язання: Використаємо формулу
Наприклад
1
Розв’язати рівняння sin 𝑥 = − 2.
Розв’язання: Маємо:
коренів рівняння: 1
𝑥 = −1 𝑘 arcsin − 2 + 𝜋𝑘 , 𝑘 ∈ 𝒁;
𝑥 = −1 𝑘 arcsin 𝑎 + 𝜋𝑘 , 𝑘 ∈ 𝒁; 𝜋
1 𝑥 = −1 𝑘 − 6 + 𝜋𝑘, 𝑘 ∈ 𝒁;
𝑥 = −1 𝑘 𝑎𝑟𝑐𝑠𝑖𝑛 2 + 𝜋𝑘, 𝑘 ∈ 𝒁;
𝑥 = −1 𝑘+1 𝜋 + 𝜋𝑘, 𝑘 ∈ 𝒁;
𝑘𝜋
𝑥 = −1 + 𝜋𝑘, 𝑘 ∈ 𝒁. 6
6
Відповідь: 𝑥 = −1 𝑘𝜋 𝑘+1 𝜋
6
+ 𝜋𝑘, 𝑘 ∈ 𝒁. Відповідь: 𝑥 = −1 + 𝜋𝑘, 𝑘 ∈ 𝒁;
6

Розв’язування рівнянь 𝐭𝐠 𝒙 = 𝒂 і 𝐜𝐭𝐠 𝒙 = 𝒂

𝒕𝒈 𝒙 = 𝒂 𝒄𝒕𝒈 𝒙 = 𝒂

𝒙 = 𝒂𝒓𝒄𝒕𝒈 𝒂 + 𝝅𝒌, 𝒌 ∈ 𝒁 𝒙 = 𝒂𝒓𝒄𝒄𝒕𝒈 𝒂 + 𝝅𝒌, 𝒌 ∈ 𝒁

Наприклад Наприклад
Розв’язати рівняння tg 𝑥 = 3. Розв’язати рівняння ctg 𝑥 = 1.
Розв’язання: 𝑥 = arctg 3 + 𝜋𝑘, 𝑘 ∈ 𝑍 Розв’язання: 𝑥 = arcctg 1 + 𝜋𝑘, 𝑘 ∈ 𝑍.
𝜋 𝜋
𝑥= + 𝜋𝑘, 𝑘 ∈ 𝑍 𝑥= 4
+ 𝜋𝑘, 𝑘 ∈ 𝑍.
3
𝜋 𝜋
Відповідь: 𝑥 = 3 + 𝜋𝑘, 𝑘 ∈ 𝑍. Відповідь: 𝑥 = + 𝜋𝑘, 𝑘 ∈ 𝑍.
4

Окремі випадки! Окремі випадки!

𝜋
𝑡𝑔 𝑥 = 0 𝑥 = 𝜋𝑛, 𝑛 ∈ 𝑍 𝑐𝑡𝑔 𝑥 = 0 𝑥= + 𝜋𝑛, 𝑛 ∈ 𝑍
2

Нотатки

@math_with_natali 33
 Розділ 4. Функції та елементи математичного аналізу
4.1 Арифметична та геометрична прогресія
@math_with_natali
Арифметична прогресія

→ Арифметична прогресія – числова послідовність, кожний член якої, починаючи

з другого, дорівнює попередньому члену, до якого додають одне й те саме число.

𝑎1 , 𝑎2 , 𝑎3 , … 𝑎𝑛−1 , 𝑎𝑛 , 𝑎𝑛+1 – арифметична прогресія

Постійне для даної послідовності число 𝒅 називається різницею

→
арифметичної прогресії.

𝑑 = 𝑎2 − 𝑎1 = ⋯ = 𝑎𝑛 − 𝑎𝑛−1 – різниця арифметичної прогресії

Наприклад,
+3 +3 +3 -5 -5 -5
2, 5, 8, 11, 14, … – зростаюча 18, 13, 8, 3, –2, … — спадна
+3 +3 -5 -5
арифметична прогресія 𝑑 = 3; 3 > 0 . арифметична прогресія (𝑑 = −5; −5 < 0).

Характеристична властивість
Будь-який член арифметичної прогресії, починаючи з другого, дорівнює середньому
арифметичному попереднього та наступного членів і навпаки.
Якщо виконується зазначена властивість, то послідовність буде арифметичною
прогресією.
𝒂𝒏−𝟏 + 𝒂𝒏+𝟏
𝒂𝒏 =
𝟐
Наприклад
Визначити восьмий член 𝑎8 арифметичної прогресії (𝑎𝑛 ), у якої 𝑎7 = 11, 𝑎9 = 18.
𝑎𝑛−1 +𝑎𝑛+1
Розв’язання: За властивістю арифметичної прогресії 𝑎𝑛 = 2
.
𝑎7 +𝑎9 11+18
𝑎8 = = = 1 ,5.
2 2
Відповідь: 1 ,5

Формули 𝒏–го члена

Їх використовують, щоб обчислити 𝑛-й член арифметичної прогресії (наприклад,
дев’ятий, сотий та інші), якщо відомі перший член і різниця.

𝑎𝑛 = 𝑎𝑛−1 + 𝑑 (за означенням) 𝑎𝑛 = 𝑎1 + 𝑑(𝑛 − 1)

Наприклад
Дано арифметичну прогресію (𝑎𝑛 ), де 𝑎1 = 0, 𝑑 = 2. Знайти десятий член прогресії.
Розв’язання: Використаємо загальну формулу 𝑎𝑛 = 𝑎1 + 𝑑 𝑛 − 1 .
𝑎10 = 𝑎1 + 2 10 − 1 = 0 + 2 ∙ 9 = 18.
Відповідь: 18

@math_with_natali 34
@math_with_natali
Формули суми 𝒏 перших членів

𝑎1 + 𝑎𝑛 2𝑎1 + 𝑑(𝑛 − 1)
𝑆𝑛 = ∙𝑛 𝑆𝑛 = ∙𝑛
2 2

Наприклад
Дана арифметична прогресія, у якій перший член дорівнює 2, а шістнадцятий – 64.
Знайдіть суму перших 16 членів прогресії.
𝑎1 +𝑎𝑛
Розв’язання: Використаємо формулу 𝑆𝑛 = ∙ 𝑛.
2
𝑎1 +𝑎16 2+64
𝑆16 = ∙ 16 = ∙ 16 = 66 ∙ 8 = 528.
2 2
Відповідь: 528

Геометрична прогресія

→ Геометрична прогресія – числова послідовність, перший член якої відмінний

від нуля, а кожний член, починаючи з другого, дорівнює попередньому члену,
помноженому на одне й те саме число, яке не дорівнює нулю.

𝑏1 , 𝑏2 , 𝑏3 , … 𝑏𝑛−1 , 𝑏𝑛 , 𝑏𝑛+1 , – геометрична прогресія

Це постійне для даної послідовності число 𝑞 називається знаменником

→
геометричної прогресії.

𝑏 𝑏 𝑏𝑛
𝑞 = 𝑏2 = 𝑏3 = ⋯ = 𝑏 – знаменник геометричної прогресії
1 2 𝑛−1

Наприклад,
1 1 1
×− 4 ×− 4 ×− 4
×3 ×3 ×3
1 1 1 1
2, 6, 18, 54, 162, … 𝑞 = 3 – зростаюча 8, –2, 2 , − 8 , 32 , … 𝑞 = − 4 – спадна
×3 ×3 1
×− 4
1
×− 4

Характеристична властивість
Квадрат будь-якого члена геометричної прогресії, починаючи з другого, дорівнює
добутку попереднього та наступного членів і навпаки.
Якщо виконується зазначена властивість, то послідовність буде геометричною
прогресією.

𝑏𝑛2 = 𝑏𝑛−1 ∙ 𝑏𝑛+1

@math_with_natali 35
@math_with_natali
Наприклад
Укажіть ненульове значення 𝑥, за якого значення виразів 𝑥 − 8, 3𝑥 та 6𝑥 є
послідовними членами геометричної прогресії.
Розв’язання: Якщо 𝑥 − 8, 3𝑥 та 6𝑥 є послідовними членами геометричної прогресії, то
𝑏1 = 𝑥 − 8, 𝑏2 = 3𝑥, 𝑏3 = 6𝑥.
За властивісю геометричної прогресії 𝑏𝑛2 = 𝑏𝑛−1 ∙ 𝑏𝑛+1 ; 𝑏22 = 𝑏1 ∙ 𝑏3 ;
3𝑥 2 = 6𝑥 𝑥 − 8 , 9𝑥 2 = 6𝑥 2 − 8𝑥; 9𝑥 2 − 6𝑥 2 + 8𝑥 = 0;
𝑥 = 0, 𝑥 = 0,
3𝑥 2 + 8𝑥 = 0; 3𝑥 𝑥 + 16 = 0. ቈ ቈ
𝑥 + 16 = 0; 𝑥 = −16;
Відповідь: −16

Формули 𝒏–го члена 𝑏𝑛 = 𝑏𝑛−1 ∙ 𝑞 (за означенням) 𝑏𝑛 = 𝑏1 ∙ 𝑞𝑛−1

Наприклад
Задано геометричну прогресію 𝑏𝑛 , для якої другий член 𝑏2 = 12 і знаменник 𝑞 = −2.
Знайдіть 𝑏1 .
Розв’язання: Використаємо формулу 𝑛–го члена члена геометричної прогресії
𝑏2 12
𝑏𝑛 = 𝑏1 𝑞𝑛−1 , 𝑏2 = 𝑏1 𝑞1 → 𝑏1 = . 𝑏1 = = −6.
𝑞 −2
Відповідь: −6

𝑏1 (𝑞𝑛 − 1)
Формула суми 𝒏 перших членів 𝑆𝑛 =
𝑞−1
Нотатки

@math_with_natali 36
 4.2 Елементарні функції та перетворення графіків функцій
@math_with_natali
Основні поняття

→ Функція – відповідність, при якій кожному значенню змінної 𝑥 відповідає

єдине значення змінної 𝑦. Залежна змінна 𝒚 називається функцією від 𝒙.
Змінна 𝒙 називається незалежною змінною або аргументом.

𝑦 𝑦
Одному значенню Одному
𝑦2 𝑥 відповідає два значенню 𝑥
𝑦1 відповідає одне
значення 𝑦
↓ значення 𝑦
𝑦1 Не є функцією ↓
Є функцією
0 𝑥1 𝑥 0 𝑥1 𝑥

Найчастіше функцію задають формулою або ж за допомогою таблиці.

𝑥+1
Наприклад, 𝑦 = 2𝑥 + 3, 𝑦 = 5𝑥 2 + 𝑥 − 1, 𝑦 = 𝑥−1 .
Функція 𝑦 = 𝑥 2 задана за допомогою таблиці:

𝑥 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
𝑦 0 1 4 9 16 25 36 49 64 81

Область визначення та область значення функції

→ Область визначення функції 𝑫(𝒚) – усі значення, яких може набувати аргумент (𝑥).
Наприклад, для функції 𝑦 = 𝑥 2 область визначення: множина всіх дійсних чисел.
1
Для функції 𝑦 = область визначення – множина всіх дійсних чисел, які не дорівнюють
𝑥
нулю (𝐷(𝑦): 𝑥 ≠ 0).
→ Область значення функції 𝑬(𝒚) – усі значення, яких може набувати функція 𝑦 .

Наприклад, для функції 𝑦 = 𝑥 2 область значення: 𝑦 ≥ 0, оскільки квадрат будь-якого

числа завжди більше або дорівнює нулю.

𝑦 𝑦
−9 −
9
−5 −5
0 10 0 10
−

−
−
−

−
−

−12 8 𝑥 −12 8 𝑥

−7 − −
−7
Область визначення: 𝑥 ∈ −12; 10 . Область значення: 𝑦 ∈ −7; 9

@math_with_natali 37
@math_with_natali
Властивості функцій
Зростання і спадання функції

Функцію називають зростаючою на Функцію називають спадною на

деякому проміжку, якщо для будь-яких деякому проміжку, якщо для будь-яких
двох значень 𝑥1 і 𝑥2 з цього проміжку, двох значень 𝑥1 і 𝑥2 з цього проміжку,
таких що 𝑥2 > 𝑥1 , виконується таких що 𝑥1 < 𝑥2 , виконується
нерівність 𝑓 𝑥2 > 𝑓(𝑥1 ). нерівність 𝑓 𝑥2 < 𝑓(𝑥1 ).

𝑦 𝑦

𝑓(𝑥2 ) 𝑓(𝑥1 )

𝑓(𝑥1 ) 𝑓(𝑥2 )

𝑂 𝑥1 𝑥2 𝑥 𝑥1 𝑂 𝑥2 𝑥

Парність/непарність

Функція 𝒇 𝒙 парна: Функція 𝒇 𝒙 непарна:

𝑓 −𝑥 = 𝑓 𝑥 𝑓 −𝑥 = −𝑓 𝑥
для всіх x із області визначення. для всіх x із області визначення.
Графік парної функції симетричний Графік непарної функції симетричний
відносно осі Oy відносно початку координат (точки O)

𝑦 1
𝑦 𝑦=
𝑥
𝑦 = 𝑥2
𝑓(𝑥) 𝑀
𝑀1 𝑀 𝑓(𝑥)
−𝑥
𝑂 𝑥
−𝑓(𝑥)
−𝑥 𝑂 𝑥 𝑥 𝑀1 𝑥

Нулі функції
Серед усіх значень, яких може набувати функція, особливу увагу приділяють
тим, що дорівнюють нулю. Точки графіка функції 𝑦 = 𝑓(𝑥), ординати яких
дорівнюють нулю (𝑦 = 0, тобто 𝑓(𝑥) = 0), розташовані на осі абсцис.
Абсциси цих точок називають нулями функції.
Нулем функції називають значення аргумента, при якому значення функції дорівнює нулю.
Нулі функції – абсциси точок перетину графіка функції з віссю абсцис.
Нулями функції 𝑦 = 𝑓 𝑥 є корені рівняння 𝑓 𝑥 = 0.

@math_with_natali 38
@math_with_natali
Нулі функції:
𝒚 𝑦 𝑦

2− 3
𝑂 𝑥
−3 −5 −
𝑂 𝑥 − 𝑂 𝑥
−2
𝑥 = −3, 𝑥=− , 𝑥= 𝑥=3

Проміжки знакосталості
Кожний із проміжків, на якому функція набуває значень одного знака, називають
проміжком знакосталості цієї функції.
Проміжками знакосталості є проміжки максимальної довжини, на яких 𝑓 𝑥 > 0
або 𝑓 𝑥 < 0.
Наприклад
Розглянемо графік функції 𝑦 = 𝑓(𝑥).
На проміжках (−5; −1) і (5; +∞) графік
𝑦
розташований вище за вісь абсцис, тобто на
цих проміжках функція набуває додатних 𝑦 = 𝑓(𝑥)
значень (𝑦 > 0).
На проміжках −∞; −5 і (−1; 5) графік −5 1
розташований нижче від осі абсцис, − −2 −1 0 5 𝑥
тобто на цих проміжках функція набуває
від’ємних значень (𝑦 < 0).
Отримані проміжки називають проміжками
знакосталості. Записують:
𝑦 < 0 при 𝑥 ∈ −∞; −5 ∪ −1; 5 ;
𝑦 > 0 при 𝑥 ∈ −5; −1 ∪ 5; +∞ .

Найбільше та найменше значення

Визначивши область значення функції, можна знайти її найбільше та найменше
значення. Більше число – найбільше значення функції, менше число – найменше
значення функції.
Наприклад
Область визначення зображеної 𝑦 найбільше
функції – проміжок [−12; 10] , 9− значення
область значень функції – проміжок [−7; 9].
−5
Говорять, що число 9 (𝑓 8 = 9) є
найбільшим значенням, 10
−

−
−

а число −7 𝑓 10 = −7 є −12 0 8 𝑥
найменшим значенням функції найменше
𝑓 𝑥 на проміжку −12; 10 . −7 − значення

@math_with_natali 39
 Функції
Властивості
функції 𝒌
@math_with_natali 𝒚 = 𝒌𝒙 + 𝒃, 𝒌 ≠ 𝟎 𝒚=
𝒙
,𝒌 ≠ 𝟎 𝒚= 𝒙 𝒚 = |𝒙|

@math_with_natali
𝑫(𝒚) 𝑥 ∈ (−∞; +∞) 𝑥 ∈ (−∞; 0) ∪ (0; +∞) 𝑥 ∈ [0; +∞) 𝑥 ∈ (−∞; +∞)

𝑬(𝒚) 𝑦 ∈ (−∞; +∞) 𝑦 ∈ (−∞; 0) ∪ (0; +∞) 𝑦 ∈ [0; +∞) 𝑦 ∈ [0; +∞)
𝑏 𝑦 = 0, 𝑦 = 0,
Нулі функції 𝑦 = 0, якщо 𝑥 = − Нулів не має
𝑘 якщо 𝑥 = 0 якщо 𝑥 = 0
Одна вітка Розташований в
Пряма Дві вітки гіперболи
параболи І і ІІ чвертях
𝑘>0 𝑘<0 𝑘>0 𝑘<0

𝑦 𝑦 𝑦
Графік 𝑦 𝑦 𝑦
функції

40
𝑂 𝑥 𝑂 𝑥 𝑂 𝑥
𝑂 𝑥 𝑂 𝑥 𝑂 𝑥
Властивості та графіки основних видів функції

• 𝒚 > 𝟎, якщо • 𝒚 > 𝟎, якщо

𝑏 𝑏 • 𝒚 > 𝟎, якщо • 𝑦 > 0, якщо
Проміжки 𝑥 > − 𝑘; 𝑥 < − 𝑘; 𝑥 > 0; 𝑥 < 0; • 𝒚 > 𝟎, якщо • 𝒚 > 𝟎, якщо
знакосталості • 𝒚 < 𝟎, якщо • 𝒚 < 𝟎, якщо • 𝒚 < 𝟎, якщо • 𝑦 < 0, якщо 𝑥 > 0; 𝑥 ≠ 0;
𝑏 𝑏 𝑥 < 0; 𝑥 > 0;
𝑥 < − 𝑘; 𝑥 > − 𝑘;

Функція спадає Функція зростає Функція спадає

Проміжки Функція Функція спадає
при при Функція зростає при 𝑥 ∈ (−∞; 0]
зростання та зростає при при
𝑥 ∈ (−∞; 0) та 𝑥 ∈ (−∞; 0) та при 𝑥 ∈ [0; +∞) зростає при
спадання 𝑥 ∈ (−∞; +∞) 𝑥 ∈ (−∞; +∞)
𝑥 ∈ (0; +∞) 𝑥 ∈ (0; +∞) 𝑥 ∈ [0; +∞)
@math_with_natali
Властивості
функції 𝒚 = 𝒙𝟐
Функції
𝒚 = 𝒙𝟑
𝑫(𝒚) 𝑥 ∈ (−∞; +∞) 𝑥 ∈ (−∞; +∞)
𝑬(𝒚) 𝑦 ∈ [0; +∞) 𝑦 ∈ (−∞; +∞)
Нулі функції 𝑦 = 0, якщо 𝑥 = 0 𝑦 = 0, якщо 𝑥 = 0
Парабола Кубічна парабола
𝑦 𝑦

Графік
функції 𝑂
𝑥
𝑂 𝑥

Проміжки • 𝑦 > 0, якщо 𝑥 > 0;

• 𝑦 > 0, якщо 𝑥 ≠ 0;
знакосталості • 𝑦 < 0, якщо 𝑥 < 0;
Проміжки
Функція спадає при 𝑥 ∈ −∞; 0 , Функція зростає на проміжку
зростання та
зростає при 𝑥 ∈ [0; +∞) (−∞; +∞)
спадання

Показникова та логарифмічна функція, їх властивості та графіки

Функції
Властивості
𝒚 = 𝒂𝒙 , де 𝑎 > 0 і 𝑎 ≠ 1 𝒚 = 𝐥𝐨𝐠𝒂 𝒙 ( 𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1, 𝑥 > 0)
функції
𝑎 >1 0<𝑎<1 𝑎 >1 0<𝑎<1
𝑫 𝒚 𝑥 ∈ (−∞; +∞) 𝑥 ∈ (0; +∞)
𝑬(𝒚) 𝑦 ∈ (0; +∞) 𝑦 ∈ (−∞; +∞)
Нулі функції Нулів не має 𝑦 = 0, якщо 𝑥 = 1
𝑦 𝑦 𝑦 𝑦

1 1
Графік функції 1 1
𝑂 𝑥 𝑂 𝑥

𝑂 𝑥 𝑂 𝑥
𝑦 > 0 при
𝑦 > 0 при
Проміжки 𝑦 > 0 при 𝑦 > 0 при 𝑥 > 1,
0 < 𝑥 < 1,
знакосталості 𝑥 ∈ (−∞; +∞) 𝑥 ∈ (−∞; +∞) 𝑦<0
𝑦 < 0 при 𝑥 > 1
при 0 < 𝑥 < 1
Проміжки Функція зростає Функція спадає
Функція зростає Функція спадає
зростання та при при
при 𝑥 ∈ (0; +∞) при 𝑥 ∈ (0; +∞)
спадання 𝑥 ∈ (−∞; +∞) 𝑥 ∈ (−∞; +∞)

@math_with_natali 41
 𝒚 = 𝐬𝐢𝐧
=𝒙 𝒚 = 𝐜𝐨𝐬
=𝒙

1
@math_with_natali 1 3
2

@math_with_natali
3 0 2 2 3 0 3 2
2 2 2 1 2 2 2 1 2 2

Властивості 𝒚 = 𝒔𝒊𝒏 𝒙 𝒚 = 𝒄𝒐𝒔 𝒙 𝒚 = 𝒕𝒈 𝒙 𝒚 = 𝒄𝒕𝒈 𝒙

𝒚 = 𝐭𝐠=𝒙
всі числа, крім кутів
всі числа, крім кутів
𝜋 3 5
𝑫 𝒚 𝑥 ∈ (−∞; +∞) 𝑥 ∈ (−∞; +∞) , 𝜋, 𝜋, … 0, 𝜋, 2𝜋, … , 𝜋𝑘,
2 2 2
𝜋 𝑘 ∈ 𝑍;
2𝑘 + 1 , 𝑘 ∈ 𝑍;
2

𝑦 ∈ [−1; 1], оскільки 𝑦 ∈ [−1; 1], оскільки

𝑬(𝒚) 𝑦 ∈ (−∞; +∞) 𝑦 ∈ (−∞; +∞)
3 0 3 −1 ≤ 𝑠𝑖𝑛 𝑥 ≤ 1 −1 ≤ 𝑐𝑜𝑠 𝑥 ≤ 1
2 2 2 2
𝑥 = . . . −2𝜋, −𝜋, 0, 𝜋 𝜋 3𝜋
𝑥 = ...− , , ,… 𝜋
Нулі функції 𝜋, 2𝜋, … тобто 2 2 2 𝜋𝑘, де 𝑘 ∈ 𝑍 + 𝜋𝑘, де 𝑘 ∈ 𝑍
𝜋 2
тобто 𝑥 = + 𝜋𝑘, 𝑘 ∈ 𝑍

42
𝑥 = 𝜋𝑘, 𝑘 ∈ 𝑍; 2

𝑦 > 0 при
𝑦 > 0 при 𝑦 > 0 при 𝑦 > 0 при
𝜋 𝜋
𝜋
2 2 𝑥 ∈ (𝜋𝑘; + 𝜋𝑘),
𝑥 ∈ − + 2𝜋𝑘; + 2𝜋𝑘 , 𝑥 ∈ (𝜋𝑘; 𝜋 + 𝜋𝑘),
𝑥 ∈ (2𝜋𝑘; 𝜋 + 2𝜋𝑘), 2 2
Проміжки 𝑦 < 0 при
𝑦 < 0 при 𝑦 < 0 при 𝑦 < 0 при
𝒚 = 𝐜𝐭𝐠
=𝒙 знакосталості
𝑥 ∈ (𝜋 + 2𝜋𝑘; 2𝜋 + 2𝜋𝑘) 𝑥 ∈ 𝜋 + 2𝜋𝑘; 3𝜋 + 2𝜋𝑘 𝑥 ∈ (− 𝜋 + 𝜋𝑘; 𝜋𝑘), 𝑥 ∈ (𝜋 + 𝜋𝑘; 𝜋𝑘),
2 2 2 2
де 𝑘 ∈ 𝑍 де 𝑘 ∈ 𝑍 де 𝑘 ∈ 𝑍
= де 𝑘 ∈ 𝑍
1 Функція зростає при
Функція зростає при
𝜋 𝜋
Графіки основних тригонометричних функцій, та їх властивості

Проміжки 𝑥 ∈ − 2 + 2𝜋𝑘; 2 + 2𝜋𝑘 , 𝑥 ∈ [𝜋 + 2𝜋𝑘; 2𝜋 +

0 3 2 Функція зростає при Функція спадає при
зростання та спадає при 2𝜋𝑘 ], спадає при
2 1 2 2 𝑥 ∈ (−∞; +∞) 𝑥 ∈ (−∞; +∞)
спадання 𝜋 3𝜋
𝑥 ∈ + 2𝜋𝑘; + 2𝜋𝑘 , 𝑥 ∈ 2𝜋𝑘; 𝜋 + 2𝜋𝑘 , де
2 2 𝑘∈𝑍
де 𝑘 ∈ 𝑍
@math_with_natali
Перетворення графіка функції 𝒚 = 𝒇(𝒙)

Формула залежності Приклад Перетворення

𝑦

симетричне відображення
1. 𝒚 = −𝒇 (𝒙) графіка функції 𝑦 = 𝑓 (𝑥)
𝑂 𝑥
відносно осі 𝑂𝑥

𝑦
𝑦 = −𝑥 𝑦= 𝑥 симетричне відображення
2. 𝒚 = 𝒇(−𝒙) графіка функції 𝑦 = 𝑓 (𝑥)
відносно осі 𝑂𝑦
𝑂 𝑥

паралельне перенесення
𝑦 графіка функції 𝑦 = 𝑓 (𝑥)
уздовж осі 𝑂𝑥:
3. 𝒚 = 𝒇(𝒙 + 𝒂) • на 𝑎 одиниць уліво, якщо
𝑎 > 0;
−3 𝑂 2 𝑥 • на 𝑎 одиниць управо,
якщо 𝑎 < 0;
𝑦
паралельне перенесення
графіка функції 𝑦 = 𝑓 (𝑥)
уздовж осі 𝑂𝑦:
2
4. 𝒚 = 𝒇 𝒙 + 𝒂 • на 𝑎 одиниць угору,
якщо 𝑎 > 0;
𝑂 𝑥 • на 𝑎 одиниць униз,
−1 якщо 𝑎 < 0;

• розтяг графіка функції

𝑦 𝑦 = 𝑓 (𝑥) у 𝑘 разів від осі
𝑂𝑦, якщо
0 < 𝑘 < 1;
5. 𝒚 = 𝒌𝒇(𝒙) 2
(𝒌 > 𝟎) • стиск графіка функції
1 𝑦 = 𝑓 (𝑥) у 𝑘 разів до осі
𝑂𝑦, якщо
−1 𝑂 1 𝑥 𝑘 > 1;

@math_with_natali 43
@math_with_natali 𝑦
𝑦 = 2𝑥
𝑦= 𝑥
• розтяг графіка функції
𝑦 = 𝑓 (𝑥) у 𝑘 разів від
осі 𝑂𝑥, якщо
6. 𝒚 = 𝒇(𝒌𝒙) 2 𝑘 > 1;
(𝒌 > 𝟎) 1 • стиск графіка функції
𝑦=
2
𝑥
𝑦 = 𝑓 (𝑥) у 𝑘 разів до осі
𝑂 2 𝑥 𝑂𝑥, якщо
0 < 𝑘 < 1;

1
вище осі 𝑂𝑥 (і на самій осі)
7. 𝒚 = 𝒇 𝒙 — без зміни; нижче осі 𝑂𝑥
𝑂 𝑥
−1 — симетрія відносно осі 𝑂𝑥
𝑦 = 2𝑥 − 1

праворуч від осі 𝑂𝑦

𝑂 (і на самій осі) — без зміни;
8. 𝒚 = 𝒇( 𝒙 ) 1 1 𝑥 та сама частина графіка —
− симетрія відносно осі 𝑂𝑦
2 2
𝑦 = 2𝑥 − 1

Нотатки

@math_with_natali 44
 4.3 Похідна функції. Застосування похідної
@math_with_natali
Похідна

→ Похідною функції 𝑦 = 𝑓 𝑥 у точці 𝑥0 називається границя відношення приросту

функції в точці 𝑥0 до приросту аргументу, коли приріст аргументу прямує до нуля.

∆𝑦 𝑓 𝑥0 + ∆𝑥 − 𝑓(𝑥0 )
𝑦 = 𝑓 𝑥 , 𝑦 ′ = lim 𝑦 ′ = lim
∆𝑥→0 ∆𝑥 ∆𝑥→0 ∆𝑥

Операція знаходження похідної називається диференціюванням.

Похідна елементарних функцій
1
𝑐′ = 0 1 ′ 1 𝑥 ′ =2
𝑥 ′ =1 𝑥𝑛 ′ = 𝑛𝑥 𝑛−1 = − 𝑥2 (𝑥 ≠ 0) 𝑥
(c – стала) 𝑥 𝑥>0

′ ′ 1 ′ 1
sin 𝑥 = cos 𝑥 cos 𝑥 = −sin 𝑥 𝑡𝑔 𝑥 ′ = cos2 𝑥 𝑐𝑡𝑔 𝑥 = − 𝑠𝑖𝑛2 𝑥

1 1 1
𝑎𝑥 ′
= 𝑎𝑥 ln 𝑎 ln 𝑥 ′ = 𝑥 log 𝑎 𝑥 ′ = 𝑥 ln 𝑎 𝑛
𝑥 ′ = 𝑛
𝑛 𝑥 𝑛−1
ⅇ𝑥 ′ = ⅇ𝑥 (𝑎 > 0, (𝑥 > 0) (𝑥 > 0, 𝑎 > 0, (на ОДЗ правої частини
𝑎 − стала) 𝑎 ≠ 1, 𝑎 − стала) формули)

Правила диференціювання
Наприклад
𝒄𝒖 ′ = 𝒄𝒖′
сталий множник можна виносити 5𝑥 3 ′ = 5 𝑥3 ′ = 5 ∙ 3𝑥 3−1 = 15𝑥 2
за знак похідної

𝒖 + 𝒗 ′ = 𝒖 ′ + 𝒗′ Наприклад
похідна суми диференційованих ′
1
𝑥+ 𝑥 = (𝑥)′ +( 𝑥)′ = 1 +
функцій дорівнює сумі їх 2 𝑥
похідних
Наприклад
′
𝑥 + 2 𝑥 2 = 𝑥 + 2 ′ 𝑥 2 + (𝑥 2 )′ 𝑥 + 2 =
′ = 𝒖′ 𝒗 + 𝒗′ 𝒖
𝒖𝒗 = 𝑥 ′ + 2′ 𝑥 2 + 2𝑥 𝑥 + 2 =
= 1 + 0 𝑥 2 + 2𝑥 𝑥 + 2 = 3𝑥 2 + 𝑥

Наприклад
′
𝒖 ′ 𝒖 ′ 𝒗 − 𝒗′ 𝒖 1 1′ ∙ 𝑥 − 𝑥 ′ ∙ 1 0 ∙ 𝑥 − 1 ∙ 1 −1 1
= = 2
= 2
= 2 =− 2
𝒗 𝒗𝟐 𝑥 𝑥 𝑥 𝑥 𝑥

@math_with_natali 45
@math_with_natali
Геометричний зміст похідної та рівняння дотичної
до графіка функції 𝒚 = 𝒇 𝒙
Значення похідної в точці 𝑥0 дорівнює тангенсу кута нахилу дотичної до графіка
функції в точці з абсцисою 𝑥0 і дорівнює кутовому коефіцієнту цієї дотичної.
(Кут відлічується від додатного напрямку осі 𝑂𝑥 проти годинникової стрілки).

𝑓 ′ 𝑥0 = 𝑡𝑔𝜑 𝑦
𝑦 = 𝑓(𝑥)
𝑘 − кутовий коефіцієнт дотичної 𝑓(𝑥0 +△ 𝑥)
𝒌 = 𝒕𝒈𝝋 = 𝒇′ 𝒙𝟎 𝑀 △𝑦
𝑓(𝑥0 )
𝒚 = 𝒇 𝒙𝟎 + 𝒇′ 𝒙𝟎 𝒙 − 𝒙𝟎 − рівняння
дотичної до графіка функції 𝜑 △𝑥 𝑥
𝑂 𝑥0 𝑥0 +△ 𝑥
𝑦 = 𝑓 𝑥 у точці з абсцисою 𝑥0

Механічний зміст похідної

Похідна характеризує швидкість зміни функції при зміні аргументу.

𝒔 = 𝒔(𝒕) – залежність Зокрема, похідна за часом є мірою швидкості зміни

пройденого шляху від часу
𝒗 = 𝒔′(𝒕) – швидкість
прямолінійного руху
𝒂 = 𝒗′ (𝒕) – прискорення
прямолінійного руху
відповідної функції, що може застосовуватися до
найрізноманітніших фізичних величин.
Наприклад, миттєва швидкість 𝑣 нерівномірного
прямолінійного руху є похідною функції, яка
виражає залежність пройденого шляху 𝑠 від часу 𝑡.

Наприклад
Матеріальна точка рухається прямолінійно за законом 𝑠 𝑡 = 𝑡 2 + 9𝑡 + 8
(шлях 𝑠 вимірюється в метрах, час 𝑡 - у секундах). Визначте швидкість (у м/с)
цієї точки в момент часу 𝑡 = с.
Розв’язання: Матеріальна точка рухається за законом:𝑠 𝑡 = 𝑡 2 + 9𝑡 + 8.
Швидкість руху 𝑣(𝑡) = 𝑠′(𝑡) = 8𝑡 + 9.
При 𝑡 = c, 𝑣(𝑡) = 𝑣( ) = 8 · + 9 = 32 + 9 = 1 (м/с).

Нотатки

@math_with_natali 46
 4.4 Первісна. Інтеграл
@math_with_natali
→
Функцію 𝐹 𝑥 називають первісною для функції 𝑓 𝑥 на проміжку 𝑋, якщо для
довільного 𝑥 ∈ 𝑋 справедлива рівність 𝑭′ 𝒙 = 𝒇 𝒙 .
Наприклад, оскільки 𝑥 3 ′ = 3𝑥 2 на проміжку (−∞; +∞), то 𝐹 𝑥 = 𝑥 3 є
первісною функції 𝑓 = 3𝑥 2 .

𝑭(𝒙) 𝒇(𝒙) 𝒇′(𝒙) 𝒇′′(𝒙)

Основна властивість первісної
Якщо 𝐹 𝑥 — первісна для функції 𝑓 𝑥 на проміжку X, то функція 𝑓 𝑥 має безліч
первісних, і всіх їх можна задати формулою 𝐹 𝑥 + 𝐶, де С — довільне число
Наприклад, первісною для функції 𝑓 𝑥 = 𝑥 3 є функція 𝐹 𝑥 = 𝑥 4 , оскільки 𝑥 4 ′ = 𝑥 3 .
Первісними для функції 𝑓 𝑥 = 𝑥 3 є також функції 𝐹 𝑥 = 𝑥 4 + 6, 𝐹 𝑥 = 𝑥 4 + 50,
𝐹 𝑥 = 𝑥 4 − 1 і взагалі, 𝐹 𝑥 = 𝑥 4 + 𝐶 де С — довільне число.

→ Сукупність усіх первісних для функції 𝑓 𝑥 на проміжку X називають

невизначеним інтегралом функції на цьому проміжку і позначають

න 𝒇 𝒙 𝒅𝒙 = 𝑭 𝒙 + 𝑪

Наприклад, ‫ ׬‬cos 𝑥 𝑑𝑥 = 𝐹 𝑥 + 𝐶.

Таблиця інтегралів

𝑥 𝑛+1 2
𝟏. ‫ 𝑥 = 𝑥𝑑 ׬‬+ 𝐶. 𝟐. ‫= 𝑥𝑑 𝑛 𝑥 ׬‬ + 𝐶. 𝟑. ‫ = 𝑥𝑑𝑥 ׬‬3 𝑥 𝑥 + 𝐶.
𝑛+1

1 𝑎𝑥
𝟒. ‫ |𝑥| 𝑛𝑙 = 𝑥𝑑 𝑥 ׬‬+ 𝐶. 𝟓. ‫ 𝑥 𝑛𝑙 = 𝑥𝑑 𝑥𝑎 ׬‬+ 𝐶. 𝟔. ‫ ׬‬ⅇ 𝑥 𝑑𝑥 = ⅇ 𝑥 + 𝐶.

𝟕. ‫ ׬‬sin 𝑥 𝑑𝑥 = − cos 𝑥 + 𝐶. 𝟖. ‫ ׬‬cos 𝑥 𝑑𝑥 = sin 𝑥 + 𝐶.

1 1
𝟗. ‫ ׬‬cos2 𝑥 𝑑𝑥 = tg 𝑥 + 𝐶. 𝟏𝟎. ‫ ׬‬sin2 𝑥 𝑑𝑥 = −ctg 𝑥 + 𝐶.

@math_with_natali 47
@math_with_natali
Визначений інтеграл. Формула Ньютона-Лейбніца
Різницю 𝐹(𝑏) − 𝐹(𝑎) називають визначеним інтегралом 𝑦
функції 𝑦 = 𝑓(𝑥) на проміжку [𝑎; 𝑏] і позначають:

𝒃
‫ 𝒃 𝑭 = 𝒙𝒅 𝒙 𝒇 𝒂׬‬− 𝑭 𝒂
𝑂 𝑎 𝑏 𝑥

При обчисленні визначеного інтеграла 𝐹(𝑏) − 𝐹(𝑎) позначають 𝐹 𝑥 |𝑏𝑎 .

𝒃
Формула Ньютона — Лейбніца. ‫𝒂𝒃| 𝒙 𝑭 = 𝒙𝒅 𝒙 𝒇 𝒂׬‬
Слід враховувати, що якщо функції 𝑦 = 𝑓 𝑥 і 𝑦 = 𝑔 𝑥 мають первісні на проміжку
[𝑎; 𝑏], то справедливі рівності:
Наприклад
𝑏 𝑐 𝑏 5 2 5
1. ‫ 𝑥𝑑 𝑥 𝑓 𝑎׬ = 𝑥𝑑 𝑥 𝑓 𝑎׬‬+ ‫𝑥𝑑 𝑥 𝑓 𝑐׬‬ ‫׬‬0 𝑥 2 𝑑𝑥 = ‫׬‬0 𝑥 2 𝑑𝑥 + ‫׬‬2 𝑥 2 𝑑𝑥 .

Наприклад
𝑏
2. ‫𝑎׬‬ 𝑓 𝑥 + 𝑔 𝑥 𝑑𝑥 = 3 3 3
‫׬‬0 (𝑥 2 + sin 𝑥)𝑑𝑥 = ‫׬‬0 𝑥 2 𝑑𝑥 + ‫׬‬0 sin 𝑥 𝑑𝑥.
𝑏 𝑏
= ‫𝑓 𝑎׬‬ 𝑥 𝑑𝑥 + ‫𝑔 𝑎׬‬ 𝑥 𝑑𝑥
Наприклад
𝜋 𝜋
𝑏 𝑏
3. ‫𝑓𝑘 𝑎׬‬ 𝑥 𝑑𝑥 = 𝑘 ‫𝑓 𝑎׬‬ 𝑥 𝑑𝑥 ‫׬‬0 2 sin 𝑥 𝑑𝑥 = 2 ‫׬‬02 sin 𝑥 𝑑𝑥.
2

Наприклад
𝑏 𝑎 41 21
4. ‫ = 𝑥𝑑 𝑥 𝑓 𝑎׬‬− ‫𝑥𝑑 𝑥 𝑓 𝑏׬‬ ‫׬‬2 𝑥 𝑑𝑥 = − ‫׬‬4 𝑑𝑥.
𝑥

Наприклад
5
Обчислити ‫׬‬1 2𝑥 + 6 𝑑𝑥.
5 5 5
Розв’язання: ‫׬‬1 2𝑥 + 6 𝑑𝑥 = ‫׬‬1 2𝑥𝑑𝑥 + ‫׬‬1 6𝑑𝑥 = 𝑥 2 + 6𝑥 |15 =

= 52 + 6 ∙ 5 − 12 + 6 ∙ 1 = 8.

Площа криволінійної трапеції

Формула площі криволінійної трапеції запишеться так:
𝒃 𝑦
𝑺 = ‫𝒙𝒅 𝒙 𝒇 𝒂׬‬, якщо 𝒙 ≥ 𝟎.
Нехай 𝑦 = 𝑓 𝑥 і 𝑦 = 𝑔 𝑥 — неперервні на проміжку 𝑎; 𝑏
функції і для всіх 𝑥 ∈ 𝑎; 𝑏 виконується нерівність 𝑓 𝑥 ≥ 𝑔 𝑥 .
Тоді площу фігури, зображеної на рисунку обчислюють за 𝑦 = 𝑔(𝑥)
формулою: 𝑂 𝑎 𝑥
𝒃
𝑏
𝑺 = ‫ 𝒙 𝒇 𝒂׬‬− 𝒈(𝒙) 𝒅𝒙.

@math_with_natali 48
 Розділ 5. Елементи стохастики.
5.1 Комбінаторика. Теорія ймовірностей. Статистика
@math_with_natali
Комбінаторика
Скількома способами учні вашого класу можуть стати один за одним у черзі до
буфету? Скількома способами можна вибрати у вашому класі старосту та його
заступника? Скількома способами можуть бути розподілені золоті, срібні та
бронзові медалі на чемпіонаті світу з футболу?
Відповідаючи на ці запитання, потрібно підрахувати, скільки різних комбінацій,
утворених за певним правилом, можна скласти з елементів заданої скінченної
множини.
Розділ математики, який вивчає способи розв'язування подібних задач, називають
комбінаторикою.
Підґрунтям для розв'язування більшості комбінаторних задач є два правила: правило
суми та правило добутку.

Деякі властивості числа комбінацій без повторень

Правило суми Правило добутку

Якщо елемент 𝐴 можна вибрати 𝑚 Якщо елемент 𝐴 можна вибрати 𝑚

способами, а елемент 𝐵 – 𝑛 способами, способами, а після цього елемент
то 𝐴 або 𝐵 можна вибрати (𝑚 + 𝑛) 𝐵 — 𝑛 способами, то 𝐴 і 𝐵 можна вибрати
способами. (𝑚 ∙ 𝑛) способами

Наприклад
Туриста зацікавили 5 маршрутів по
Херсонщині та 7 маршрутів по
Карпатах. З'ясуємо, скількома
способами він може організувати свою
відпустку, маючи час лише на один
маршрут.
Оскільки всього є 5 + 7 = 12 різних
маршрутів, то один із них можна
вибрати 12 способами.
Наприклад
Із міста 𝐴 до міста 𝐵 проходять 4 шляхи,
а з міста 𝐵 до міста 𝐶 проходять 3
шляхи. Скількома способами можна
проїхати з міста 𝐴 до міста 𝐶?
1 5
𝐵
2
𝐴 𝐶
3 6
7
Можливі способи поїзду з міста 𝐴 до
міста 𝐵: 1 і 5, 1 і 6, 1 і 7, 2 і 5 …
Отже, всього таких способів ∙ 3 = 12.

@math_with_natali 49
@math_with_natali
Перестановки, розміщення, комбінації

Формула числа перестановок (𝑷𝒏 )

Перестановкою з 𝒏 елементів називається будь-яка впорядкована множина з 𝑛 елементів.
Інакше кажучи, це така множина, для якої указано, який елемент розташований на
першому місці, який – на другому, …, який — на 𝑛 −му.

Наприклад
Кількість різних шестизначних чисел, які можна скласти
𝑷𝒏 = 𝒏!,
де 𝒏! = 𝟏 ∙ 𝟐 ∙ 𝟑 ∙ ⋯ ∙ 𝒏 з цифр 1, 2, 3, 4, 5, 6, не повторюючи ці цифри в одному
( 𝑛! читається числі, дорівнює:
«ен факторіал») 𝑃𝑛 = 6! = 1 ∙ 2 ∙ 3 ∙ ∙ 5 ∙ 6 = 720

Формула числа розміщень (𝑨𝒌𝒏 )

Розміщенням з 𝒏 елементів по 𝒌 називається будь-яка впорядкована множина з
𝑘 елементів, складена з елементів 𝑛 −елементної множини.
Наприклад
Кількість різних тризначних чисел, які можна скласти з
цифр 1, 2, 3, 4, 5, 6, якщо цифри не можуть
𝒏!
𝑨𝒌𝒏 = повторюватися, дорівнює:
𝒏−𝒌 !
6! 6! 1 ∙ 2 ∙ 3 ∙ ∙ 5 ∙ 6
𝐴36 = = = = ∙ 5 ∙ 6 = 120.
6 − 3 ! 3! 1∙2∙3

Формула числа комбінацій (𝑪𝒌𝒏 )

Комбінацією без повторень з 𝒏 елементів по 𝒌 називається будь-яка 𝑘 −елементна
підмножина 𝑛 −елементної множини.
Наприклад
Із класу, що складається з 25 учнів, можна виділити 5
𝒏! учнів для чергування по школі 𝐶255
способами, тобто:
𝑪𝒌𝒏 =
𝒌! 𝒏 − 𝒌 !
5 25! 25! 21∙22∙23∙24∙25
𝐶25 = 5! = 5!∙20! = = 53130 способами.
25−5 ! 1∙2∙3∙4∙5

@math_with_natali 50
@math_with_natali
Поняття ймовірності випадкової події
Для того, щоб знайти ймовірність деяких подій, не обов'язково проводити випробування або
спостереження. Достатньо керуватися життєвим досвідом і здоровим глуздом.
Наприклад
Нехай у коробці лежать 15 більярдних куль, пронумерованих числами від
1 до 15. Яка ймовірність того, що вийнята навмання куля матиме номер, кратний 3?
Розв’язання: Зрозуміло, що в цьому випробуванні є 15 рівноможливих результатів.
З них є 5, які нас задовольняють: коли витягують кулі з номерами 3, 6, 9, 12, 15.
Через це природно вважати, що ймовірність події «витягнули кулю з номером,
5 1
кратним 3» дорівнює 15 = 3 .

Розв'язання багатьох ймовірнісних задач можна описати такою схемою:

• Нехай під час випробування можна отримати один із 𝑛 рівноможливих результатів.
• Розглядається деяка подія 𝐴, яку спричиняють 𝑚 результатів. Називатимемо їх
сприятливими.
• Ймовірність 𝑃(𝐴) події 𝐴 можна обчислити за формулою

𝑚
𝑃 𝐴 =
𝑛

Таку схему називають класичним визначенням ймовірності випадкової події.

Імовірність події 𝑨 – це відношення числа сприятливих для неї подій (𝑚) до
→
числа всіх рівноможливих подій (𝑛) у даному експерименті.
Наприклад
Знайдіть імовірність випадання числа очок, кратного трьом, при підкиданні
грального кубика.
Розв’язання: розглянемо як елементарні події шість рівноможливих результатів
підкидання кубика – випадання 1, 2, 3, 4, 5 або 6 очок (події попарно несумісні, і в
результаті експерименту обов’язково відбудеться одна із цих подій).
Отже, у цій задачі 𝑛 = 6.
Подія A – випадання числа очок, кратного трьом. Сприятливими для події A є
тільки дві елементарні події — із випадання 3 або 6 очок (тобто m = 2).
𝑚 2 1
Тоді 𝑃 𝐴 = 𝑛
= 6 = 3.

@math_with_natali 51
@math_with_natali
Елементи математичної статистики

Яким тиражем потрібно випустити підручник з математики для 11 класу? Чи варто

певному політику висувати свою кандидатуру на чергових виборах мера? Скільки
кілограмів риби і морепродуктів уживає в середньому за рік один житель України?
Чи вигідно для концерту даного артиста орендувати стадіон?
На ці та багато інших запитань допомагає відповідати статистика.
Статистика (від латин. status - стан) - це наука про отримання, оброблення й
аналіз кількісних даних, які характеризують масові явища.
У завданнях на статистику найчастіше запитують про розмах, моду, медіану та
середнє значення.

Ранжирування ряду даних

Розташування елементів ряду в порядку зростання (мається на увазі, що кожне наступне

число або більше, або не менше від попереднього).
Наприклад
Ряд даних вибірки має вигляд 5, 3, 7, 4, 6, 4, 6, 9, 4,

Після ранжирування він перетворюється на ряд 3, 4, 4, 4, 5, 6, 6, 7, 9 (1)

Розмах вибірки (𝑹)

Різниця між найбільшим і найменшим значеннями випадкової величини у вибірці.

Наприклад

Для ряду (1) розмах вибірки: 𝑅 = 9 − 3 = 6.

Мода (𝑴𝒐)

Значення випадкової величини, яке зустрічається найчастіше.

Наприклад

У ряду (1) значення 4 зустрічається найчастіше, отже, 𝑀𝑜 = .

@math_with_natali 52
@math_with_natali
Медіана (𝑴𝒆)
Серединне значення впорядкованого ряду значень випадкової величини:

— якщо кількість чисел у ряду непарна, то медіана – це число, записане посередині;

— якщо кількість чисел у ряду парна, то медіана – це середнє арифметичне двох

чисел, що стоять посередині

Наприклад
Для ряду (1), у якому 9 членів, медіана – це середнє
(тобто п’яте) число – 5;
𝑀ⅇ = 5.
Якщо розглянути ряд
3, 3, 4, 4, 4, 5, 6, 6, 7, 9,
у якому 10 членів, то медіана — це середнє
арифметичне п’ятого і шостого членів:
4+5
𝑀ⅇ = = ,5 *використовувати лише на НМТ 10 таблеток
2

ഥ ) випадкової величини 𝑿
Cереднє значення (𝑿
Cереднє значення випадкової величини – cереднє арифметичне всіх її значень.
Якщо випадкова величина X набуває 𝑛 значень, 𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 , то

𝒙𝟏 + 𝒙𝟐 + … + 𝒙𝒏
ഥ=
𝑿 (2)
𝒏
Якщо випадкова величина X набуває значень 𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑘 , з частотами 𝑚1, 𝑚2 , … , 𝑚𝑘
відповідно (тоді σ 𝑀 = 𝑛 ), то середнє арифметичне можна обчислювати за формулою
𝒙 𝟏 𝒎 𝟏 + 𝒙 𝟐 𝒎𝟐 + … + 𝒙 𝒌 𝒎𝒌
ഥ=
𝑿 (3)
𝒏
Наприклад
Нехай випадкова величина 𝑋 задана таблицею розподілу за частотами 𝑀:
𝑋 2 5 7
𝑀 3 1 2 2

σ𝑀 = 𝑛 = 8 .
2+2+2+4+5+5+7+7 34
ത=
Тоді за формулою (2) 𝑋 = = ,25,
8 8
2∙3+4∙1+5∙2+7∙2 34
ത=
або за формулою (3) 𝑋 = = ,25.
8 8

@math_with_natali 53