СИСТЕМА ОПОРНИХ ФАКТІВ КУРСУ ПЛАНІМЕТРІЇ

Таблиця 1
Кути
Поняття кута

Кут — фігура, що складається з точки — вершини кута —

і  двох променів, які виходять із цієї точки, — сторін кута.
a
 AOB = α ( 0°  α  180° )
O B

a
Кут (або плоский кут) — частина площини, обмежена двома
променями зі спільним початком
360 ° – a

A
O
A a B
b
O B
 AOB = α ( 0°  α  360° )  AOB = β ( 0°  β  360° )
Види кутів
Прямий Гострий Тупий
A

b
a
B C
 ABC = 90° 0° < α < 90° 90° < β < 180°

Розгорнутий Більший за розгорнутий

A
Сторони розгорнутого кута — доповняльні
промені. O
B
A O B g
 AOB = 180°
180 < γ  360°

Бісектриса кута
A
Бісектриса кута — це промінь, який виходить з вершини кута,
D лежить у його внутрішній області і ділить кут на два рівних
O кути.
B Промінь OD — бісектриса кута AOB, тобто  AOD =  BOD .

1
 Продовження табл. 1
Суміжні та вертикальні кути
(розглядаються кути, менші, ніж розгорнутий)
Суміжні кути Вертикальні кути

B 2 A

1
2 3 1
O
C O B C 4 D

Сума суміжних кутів дорівнює 180°. Вертикальні кути рівні.

1 і 2 — суміжні (одна сторона спільна, 1 і 3 — вертикальні;
а  дві інші — доповняльні промені); 2 і 4 — вертикальні
1 +  2 = 180° (сторони одного кута є доповняльними проме-
нями сторін другого);
1 =  3,  2 = 4

Паралельні прямі
a A a
Дві прямі називають пара-
лельними, якщо вони лежать
в одній площині і не перети-
b b
наються.
ab

Через точку поза прямою можна провести єдину пряму, паралельну даній.

Ознаки паралельності Властивості

a Якщо 1 =  3, Якщо a  b ,
(внутрішні різносторонні кути), то 1 =  3,
1 2 або 1 =  4 , (відповідні кути), 1 =  4 ,
b 3
або  2 +  3 = 180°, (сума вну-
4 трішніх односторонніх кутів),  2 +  3 = 180°.
то a  b .

2
 Таблиця 2
Рівність трикутників
B Дві фігури називають рівними, якщо вони рухом переводяться
одна в одну.

A C
B1 AB = A1 B1 ,  A =  A1 ,
 ABC =  A1 B1C1 ⇔ AC = A1C1 ,  B =  B1 ,
BC = B1C1 ,  C =  C1
A1 C1

Властивості рівних трикутників

1. У рівних трикутників усі відповідні елементи рівні (сторони, кути, медіани, висоти тощо).
2. У рівних трикутників проти рівних сторін лежать рівні кути, а проти рівних кутів лежать
рівні сторони.

Ознаки рівності трикутників

Два трикутники рівні, якщо:
1) дві сторони і кут між ними одного трикутника дорівнюють відповідно двом сторонам і куту
між ними другого трикутника;
2) сторона і прилеглі до неї кути одного трикутника дорівнюють відповідно стороні й приле-
глим до неї кутам другого трикутника;
3) три сторони одного трикутника дорівнюють відповідно трьом сторонам другого трикутника.

1.  За двома сторонами і кутом між ними.

2.  За стороною і двома прилеглими до неї ку-

тами.

3.  За трьома сторонами.

Ознаки рівності прямокутних трикутників

Два прямокутних трикутники рівні, якщо:
1) катети одного з них дорівнюють відповідно катетам другого;
2) катет і прилеглий гострий кут одного трикутника дорівнюють відповідно катету і прилегло-
му гострому куту другого;
2′) катет і протилежний гострий кут одного трикутника дорівнюють відповідно катету і проти-
лежному гострому куту другого;
3) гіпотенуза і гострий кут одного трикутника дорівнюють відповідно гіпотенузі і гострому
куту другого;
4) гіпотенуза і катет одного трикутника дорівнюють відповідно гіпотенузі і катету другого.

1.  За двома катетами.

2.  За катетом і гострим кутом.

3.  За гіпотенузою і гострим кутом.

4.  За гіпотенузою і катетом.

3
 Продовження табл. 2
Властивості сторін і кутів трикутника
B

 A +  B +  C = 180°
Сума кутів трикутника дорівнює 180°.

A C

Зовнішній кут трикутника

B
2 Кут, суміжний із внутрішнім кутом трикутника, називають зо-
4 внішнім кутом трикутника при даній вершині.
 4 — зовнішній (при вершині C).
1 3
A C

Властивості
1.  Зовнішній кут трикутника дорівнює сумі двох внутрішніх кутів, не суміжних із ним.
 4 = 1 +  2
2.  Зовнішній кут трикутника більший за будь-який внутрішній кут, не суміжний із ним.
 4 > 1 ,  4 >  2

Нерівність трикутника

a У довільному трикутнику кожна сторона менша від суми двох

c
інших сторін (і більша за модуль різниці цих сторін)
b−c <a<b+c
A C
b

Рівнобедрений трикутник
B

Трикутник називають рівнобедреним, якщо в нього дві сторо-

ни рівні.
 ABC — рівнобедрений ( AB = BC ) ;
AC — основа, AB і BC — бічні сторони.

A C

Властивості
B
1. Якщо в  ABC AB = BC ,
то  A =  C .
2. Якщо  ABC рівнобед­
рений і BD — медіана, то
BD  — висота й бісектриса.
У рівнобедреному трикутнику
висота, медіана і бісектриса,
A C проведені до основи, збіга­
D
ються.
Ознаки
1. Якщо в  ABC  A =  C ,
то AB = BC .
2. Якщо в трикутнику збіга-
ються:
а) висота й медіана,
або
б) висота й бісектриса,
або
в) медіана й бісектриса,
то трикутник рівнобедрений.

4
 Таблиця 3

Висота, медіана, бісектриса і середня лінія трикутника

Медіана трикутника

Медіана трикутника — відрізок, що сполучає вершину трикут-

mb ника із серединою протилежної сторони.
BK — медіана, K — середина AC
A K C

Властивості

B 1.  Усі три медіани трикутника перетинаються в одній точці,

яка ділить кожну медіану у відношенні 2 : 1, починаючи
від вершини.
T x N
AM BM CM 2
2x M — точка перетину медіан, = = =
M MN MK MT 1

A K C Точку перетину медіан трикутника називають центроїдом,

або центром мас трикутника.

A 1
c 2.  ma = 2b2 + 2c2 − a 2 .
2
K
1
mc 3.  mc = c — у прямокутному трикутнику медіана, проведена
2
C B до гіпотенузи, дорівнює половині гіпотенузи.

Висота трикутника

Висота трикутника — перпендикуляр, проведений з вершини до прямої, що містить проти-

лежну сторону трикутника.

Для прямокутного трикутника:

BD — висота, BD ⊥ AC
BA — висота (  A = 90° )

B B B

hb hb
hb

A D C       A C D       A C

Властивості
1. Прямі, що містять висоти трикутника, перетинаються в одній точці (точку перетину висот
трикутника називають ортоцентром трикутника).
1 1 1
2. ha : hb : hc = : : .
a b c
Висоти трикутника обернено пропорційні його сторонам. Зокрема, найбільша висота трикут-
ника проведена до його найменшої сторони, а найменша висота — до найбільшої сторони.

5
 Продовження табл. 3
Бісектриса трикутника

B
Бісектриса трикутника — відрізок бісектриси кута трикутни-
b b ка, що сполучає вершину трикутника з точкою на протилежній
2 2 стороні.
lb BD — бісектриса трикутника,  ABD =  CBD =
1
B
A D C 2

Властивості
1. Бісектриса трикутника ділить протилежну сторону на від-
різки, пропорційні прилеглим сторонам трикутника.
AD AB
B =
DC BC
2. Кожна точка бісектриси кута (меншого, ніж розгорнутий)
рівновіддалена від сторін кута (тобто рівновіддалена від
O прямих, які містять сторони цього кута). І навпаки, якщо
точка лежить усередині кута (меншого, ніж розгорнутий)
A D C і  рівновіддалена від його сторін, то вона лежить на бісек-
трисі цього кута.
O — точка перетину
3. Усі три бісектриси трикутника перетинаються в одній точці,
бісектрис трикутника,
рівновіддаленій від трьох його сторін, — центрі вписаного
центр вписаного кола
кола. Точку перетину бісектрис трикутника ще називають
інцентром трикутника.
1 1 1
4.  AOC = 90° +  B ;  AOB = 90° +  C ;  BOC = 90° +  A.
2 2 2

Середня лінія трикутника

B
M N
A C
Середньою лінією трикутника називають відрізок, який спо-
лучає середини двох його сторін.
MN — середня лінія, M — середина AB, N — середина BC.

Властивості

1.  MN  AC . Середня лінія трикутника паралельна одній із його сторін і до-

1 рівнює половині цієї сторони.
2.  MN = AC .
2

Теорема Фалеса

Якщо паралельні прямі, які перетинають сторони кута, відти-

D
нають на одній його стороні рівні відрізки, то вони відтинають
C рівні відрізки і на другій його стороні.
B
Якщо AB = BC = CD і BB1  CC1  DD1, то AB1 = B1C1 = C1 D1.
A
B1 C1 D1

6
 Таблиця 4
Співвідношення між сторонами і кутами в трикутнику
Співвідношення між елементами прямокутного трикутника
A

a C = 90° ; a, b — катети, c — гіпотенуза;

c  A = α;  B = 90° − α .
b
Теорема Піфагора: a 2 + b2 = c2 .
У прямокутному трикутнику квадрат гіпотенузи дорівнює
90 ° — a сумі квадратів катетів.
C a B
У прямокутному трикутнику:
синус кута α — відношення протилежного катета до гіпотенузи;
косинус кута α — відношення прилеглого катета до гіпотенузи;
тангенс кута α — відношення протилежного катета до прилеглого;
котангенс кута α — відношення прилеглого катета до протилежного.
a b a b
sin α = ; cos α = ; tg α = ; ctg α = .
c c b a
a = c sin α ; b = c cos α; a = b tg α .

C
Висота прямокутного трикутника, яка проведена з вершини
b a прямого кута, є середнім пропорційним між проекціями кате-
hc
bc ac тів на гіпотенузу.
A c D B hc2 = ac bc ; a 2 = cac ; b2 = cbc
CD — висота

 ACD   ABC;  CBD   ABC;  ACD   CBD.

Катет прямокутного трикутника є середнім пропорційним між гіпотенузою і проекцією цього
катета на гіпотенузу.

Співвідношення між сторонами і кутами в довільному трикутнику

a b c
Теорема синусів: = = = 2R ,
B sin α sin β sin γ
c b
де R — радіус описаного кола.
Сторони трикутника пропорційні синусам протилежних кутів.
a g a
A Теорема косинусів: c2 + a 2 + b2 − 2ab cos γ .
b Квадрат сторони трикутника дорівнює сумі квадратів двох ін-
C
ших його сторін мінус подвоєний добуток цих сторін на коси-
нус кута між ними.

Наслідки з теореми косинусів:

1.  Якщо c2 = a 2 + b2 , то γ = 90°, тобто трикутник прямокутний (теорема, обернена до теореми

Піфагора).
2.  Якщо c2 < a 2 + b2 , то кут γ — гострий ( cos γ > 0 ) ;
якщо c — найбільша сторона, то трикутник гострокутний.
3.  Якщо c2 > a 2 + b2 , то кут γ — тупий ( cos γ < 0 ).
4.  У трикутнику проти більшої сторони лежить більший кут, проти більшого кута лежить біль-
ша сторона: a > b ⇔ α > β .

7
 Таблиця 5
Перетворення фігур Рух

Рух — це перетворення, при якому зберігаються відстані між точками фігури.

X ′Y ′ = XY
Під час руху зберігаються кути між променями.
Кожне з перетворень: симетрія відносно точки, симетрія відносно прямої, паралельне перене-
сення, поворот є рухом.

Симетрія відносно точки Поворот

X F X F
X X'
Y F'
O O
O Y' X'
X' a
F' X
X'
O
       
OX ′ = OX ;  XOX ′ = α
OX ′ = OX
Симетрія відносно прямої Паралельне перенесення

l F'
l l Y'
F
X X' X'(x + a;  y + b)
X X' M X X' Y
M F F' M
X(x;y)

        O Точки зміщуються вздовж паралель-

них прямих (або прямих, які збіга-
XX ′ ⊥ l ; ються) на одну й ту саму відстань
XM = MX ′ в  одному і  тому самому напрямі.

8
 Таблиця 6
Перетворення подібності
Означення і властивості

Перетворення, при якому відстані між точками змінюються в одне й те саме число разів, на-
зивають перетворенням подібності.

1.  Перетворення подібності зберігає кути між променями.

2.  У подібних фігур відповідні кути рівні, а відповідні відрізки пропорційні.

F
F'
Y X'
X
Y' X ′Y ′
= k — коефіцієнт подібності
XY

Гомотетія

Якщо точка X відображується в точку X ′ ,

то  це означає, що:
X' F' 1)  точка X ′ лежить на промені OX;
OX ′
2)  = k.
Y' OX
Властивість
X При гомотетії відрізок відображається у пара-
Y
лельний йому відрізок (або у відрізок, який
F лежить із даним відрізком на одній прямій).
O
X ′Y ′  XY

Подібність трикутників
Означення
B1
B Два трикутники називаються подібними, якщо
вони переводяться один в одний перетворен-
A1 ням подібності.
A C C1  ABC   A1 B1C1

Властивості
1.  У подібних трикутників відповідні кути рівні, а відповідні відрізки пропорційні.
 A =  A1 ;  B =  B1 ;  C =  C1;
AB BC AC h R
= = = = =…= k
A1 B1 B1C1 A1C1 h1 R1

2.  Відношення периметрів подібних трикутників дорівнює відношенню відповідних сторін

і  коефі­цієнту подібності:
P AB
= =k
P1 A1 B1

3.  Відношення площі подібних трикутників дорівнює квадрату коефіцієнта подібності:

2
S ABC  AB  2
=  =k
S A B C A B
 1 1
1 1 1

9
 Продовження табл. 6
Ознаки подібності трикутників

1.  Якщо  A =  A1 , ∠B = ∠B1 ,

B то  ABC   A1 B1C1 — за двома рівними кутами.

AB AC
2.  Якщо  A =  A1 , = ,
A1 B1 A1C1
A C
B1 то  ABC   A1 B1C1 — за двома пропорційними сторонами
і кутом між ними.

AB BC AC
3.  Якщо = = ,
A1 C1 A1 B1 B1C1 A1C1
то  ABC   A1 B1C1 — за трьома пропорційними сторонами.

Якщо PQ  AC , то  PBQ   ABC .

P Q
Пряма, паралельна стороні трикутника, відтинає трикутник,
подібний даному.
A C

Теорема про пропорційні відрізки

D Паралельні прямі, що перетинають сторони кута, відтинають

C на сторонах кута пропорційні відрізки.
B Якщо BB1  CC1  DD1, то AB : BC : CD = AB1 : B1C1 : C1 D1
A
B1 C1 D1

10
 Таблиця 7

Паралелограм та його види

B C
Чотирикутник, у якого протилежні сторони попарно паралель-
ні, називають паралелограмом.
ABCD — паралелограм ⇔ AB  CD , BC  AD
A D

Властивість

1.  Якщо ABCD — паралелограм, то AB = DC ; AD = BC ;

 A = C;  B =  D.
У паралелограма протилежні сторони рівні, протилежні
кути рівні.
B C
Ознаки
1.  Якщо ABCD — чотирикутник і BA  AD , BC = AD , то
A D ABCD  — паралелограм.
Якщо в чотирикутнику дві сторони паралельні й рівні, то
він — паралелограм.
2.  Якщо ABCD — чотирикутник і AB = DC , AD = BC , то
ABCD  — паралелограм.
Якщо в чотирикутнику протилежні сторони попарно рівні,
то він — паралелограм.

Властивість
B C
2.  Якщо ABCD — паралелограм і BD — діагональ, то
 ABD =  CDB .
Діагональ ділить паралелограм на два рівні трикутники.
A D

Властивість
3.  Якщо ABCD — паралелограм, AC і BD — діагоналі,
то AO = OC ; BO = OD .
Діагоналі паралелограма точкою перетину діляться навпіл.

Ознака
B C
3.  Якщо ABCD — чотирикутник і AO = OC , BO = OD , то
ABCD  — паралелограм.
Якщо діагоналі чотирикутника в точці перетину діляться
A D навпіл, то цей чотирикутник — паралелограм.

Властивість
4.  Сума квадратів діагоналей паралелограма дорівнює сумі
квадратів усіх його сторін:
AC 2 + BD 2 = 2 ( AD 2 + AB2 )

11
 Продовження табл. 7
Прямокутник

B C
Паралелограм, у якого всі кути прямі, називають прямокут-
ником.
A D

Властивості Ознаки

B C 1.  Усі властивості паралело- 1.  Якщо ABCD — паралело-

грама. грам і  A = 90° , то ABCD —
2.  Якщо ABCD — прямокут- прямокутник.
A D ник, то AC = BD . 2.  Якщо ABCD — паралело-
Діагоналі прямокутника грам і AC = BD , то ABCD —
рівні. прямокутник.

Ромб
B C

Паралелограм, у якого всі сторони рівні, називають ромбом.

A D

Властивості Ознака

B 1. Усі властивості паралело- Якщо ABCD — чотирикут-

грама.
2. Якщо ABCD — ромб, AC
A C і  BD — діагоналі, то:
а) AC ⊥ BD — діагоналі
D перпендикулярні;
б) діагоналі є бісектрисами
кутів ромба.
ник і AB = AD = BC = CD , то
ABCD  — ромб.
Якщо у чотирикутника всі
сторони рівні, то цей чотири-
кутник — ромб.

Квадрат
B C

Прямокутник, у якого всі сторони рівні, називають квадратом.

Інше означення. Ромб, у якого всі кути прямі, називають ква-
дратом.
A D

Властивості

45 °
                45 °

12
 Таблиця 8
Трапеція
B T C
Чотирикутник, у якого дві сторони паралельні, а дві інші сто-
рони не паралельні, називають трапецією.
ABCD — трапеція, AD і BC — основи, AB і CD — бічні сторони,
AC і BD — діагоналі, BK і TN — висоти.
A K N D

Окремі види трапеції

B C

Рівнобічна трапеція — трапеція з рівними бічними сторонами

( AB = CD ) .

A D

Властивості

 A = D — кути при основі рівні.

AC = BD — діагоналі рівні.

B C
Прямокутна трапеція — трапеція, у якої одна бічна сторона
перпендикулярна до основ:
hпрямокут. трапеції = AB
A D

Середня лінія трапеції

B C

Відрізок, який сполучає середини бічних сторін трапеції, на-

M N зивають середньою лінією трапеції.
MN — середня лінія
A D

Властивості
Середня лінія трапеції паралельна основам і дорівнює їх півсумі.
AD + BC
MN  AD , MN  BC , MN =
2

Типові додаткові побудови для трапеції

(зображено штриховими лініями)

B C B C B C K

B C

A K M D       A M D       A D T       A D

BK ⊥ AD , CM  BA CT  BD , AB і BC продовжити
CM ⊥ AD T  —  на продовженні AD до перетину

13
 Таблиця 9
Коло, хорди, дуги, дотичні й січні

C
Коло — фігура, яка складається з усіх точок площини, рівно-
D A
O віддалених від даної точки (центра).
R O — центр кола; OA — радіус; AB — діаметр; CB — хорда
B (відрізок, що сполучає дві точки кола).
Найбільша хорда — діаметр

Властивості дуг і хорд

B
C
Якщо ∪ AB = ∪CD, то AB = CD .
Рівні дуги стягують рівні хорди.

A Якщо AB = CB , то ∪ AB = ∪CD.
Рівні хорди стягують рівні дуги.
D

C
A B
M

A B
C D
D

Якщо CD — діаметр, AB — хорда, яка відріз-

няється від діаметра,
Якщо AB  CD , то ∪ AB = ∪BD.
Паралельні хорди відтинають на колі рівні
•  CD ⊥ AB , то AM = MB (і ∪ AB = ∪CB).
дуги. •  AM = MB , то CD ⊥ AB .
Діаметр, перпендикулярний до хорди, ділить
цю хорду (і дуги, які вона стягує) навпіл (і на-
впаки).

A B
C

S
A C
B O D
D O

AS ⋅ SB = CS ⋅ SD , Якщо AB — хорда, AC — діаметр, BD ⊥ AC ,

де S — точка перетину хорд AB і CB. то AB2 = AD ⋅ AC , BD 2 = AD ⋅ DC .

14
 Продовження табл. 9

Властивості дотичних і січних

A B

Пряму, що має з колом лише одну спільну точку, називають

O дотичною до кола.
AB — дотична; A — точка дотику; CB — січна (пряма, що має
з колом дві спільні точки).
D
C

B
A B

A
O

Дотична перпендикулярна до радіуса, проведе- Якщо з однієї точки до одного кола проведе-
ного в точку дотику. но дві дотичні, то відрізки дотичних рівні між
OA ⊥ AB ­собою.
AB = AC (B і C — точки дотику)

M S
A B S

D B

C A

SA ⋅ SB = SC ⋅ SD ,
SA ⋅ SB = SM 2 ,
де SA і SC — дві січні, які перетинають коло
де SM — дотична, M — точка дотику;
відповідно в точках A, B, C, D.
SA — січна, яка перетинає коло в точках A і B.

M
M E
E
O O
K K

Найбільшу і найменшу відстані від даної точки до точок кола вимірюють по прямій, що про-
ходить через дану точку й центр кола.
ME — найменша відстань від точки M до точок кола;
MK — найбільша відстань від точки M до точок кола.

15
 Таблиця 10
Кути у колі
A A B A

O
O O

B B
   C
 AOB — центральний кут  ABC — вписаний кут;
(його вершина збігається із центром кола). 1 1
 ABC = ∪ AC =  AOC .
 AOB = ∪ AB. 2 2
Вписаний кут вимірюється половиною дуги,
Центральний кут вимірюють дугою, на яку він на яку він спирається, і дорівнює половині
спирається. центрального кута, що спирається на цю дугу

Властивості вписаних кутів

D B D
B K
Вписані кути, які спира- Вписаний кут, що
ються на одну й ту саму A спирається на діа-
дугу, рівні між собою. O C метр, дорівнює 90°.
 ABC =  ADC =  AKC  ABC =  ADC = 90°
A C
   

A
D
M A M
AB і CD — хорди;
C 1
 AMC = ( ∪ AC + ∪DB )
n B 2

B
D B
A
MA — дотична, E BA і BC — січні;
MB — січна. 1
1  ABC = ( ∪ AC − ∪DE )
 AMB = ∪ MnB 2
2
C
Взаємне розміщення прямої та кола
Нехай d — відстань від центра кола до прямої, r — радіус кола.

d d d
A
O r O r O r

B
d > r. d = r. d <r.
Спільних точок немає. Одна спільна точка Дві спільні точки
(пряма AB — дотична). (пряма AB перетинає коло).

16
 Таблиця 11
Вписані та описані многокутники
(описане та вписане кола)

r
O
R
O
Описаний многокутник — усі сторони є дотич-
ними до кола (коло — вписане в многокутник).
Pr
Вписаний многокутник — усі вершини лежать Sопис = ,
2
на колі (коло описане навколо многокут­ника). де P — периметр, r — радіус вписаного кола.
Центр O — точка перетину бісектрис внутріш-
ніх кутів многокутника.

1. Коло, описане навколо трикутника,

і коло, вписане в трикутник
Описане коло

Центр O — точка перетину серединних перпендикулярів до

a O c сторін трикутника: OA = OB = OC = R .
a abc
R= ;    R =
R 2 sin A 4S
C b A

Положення центра описаного кола

Гострокутний Тупокутний Прямокутник

трикутник трикутник трикутник

Центр O —
середина гіпотенузи:
O O O c
c R=
2

Вписане коло

Центр O — точка перетину бісектрис внутрішніх кутів

b a трикутника: OD = r ; OD ⊥ AB .
O
2S ABC
r r=
a+b+c
A c B
D

17
 Продовження табл. 11
У прямокутному трикутнику
A B

AB = BC ;
a+b−c BD — висота,
c r= .
2 медіана і бісектриса;
b
D OK = OM = OD = r AO — бісектриса
r O (OKCM — квадрат) кута A.
M O OD = r
r

C K a B C A
D
2. Вписаний та описаний чотирикутники
Вписаний чотирикутник
B
C  A +  C = 180° ,  B +  D = 180°
(сума протилежних кутів дорівнює 180°).
І навпаки: якщо в чотирикутнику сума протилежних кутів до-
A рівнює 180°, то навколо нього можна описати коло.
D
Описаний чотирикутник
B
C
AB + CD = BC + AD
(суми довжин протилежних сторін рівні).
І навпаки: якщо в опуклому чотирикутникусуми довжин про-
тилежних сторін рівні, то в нього можна вписати коло.
A
D
Прямокутник

1.  Якщо паралелограм вписано в коло, то він — прямокутник.

1
d R R= d 2.  Центр кола, описаного навколо прямокутника, — точка пе-
O 2 ретину його діагоналей.
  
Трапеція і ромб
B C
Якщо B C B C dвпис. кола = h ;
ABCD  — d O — точка перетину
вписана O O бісектрис внутрішніх
трапеція, то кутів.
AB = CD A D    A D  AOB =  COD = 90°
A D
Квадрат

R r 1
1 a 2 a r= a
a d R= d= O 2
O 2 2
a    a   

18
 Таблиця 12
Площі фігур
1. Площа трикутника
A
1 1
S= aha , S = ab sin γ,
2 2
 a+b+c 
b c S = p ( p − a ) ( p − b ) ( p − c ) — формула Герона  p = ,
ha  2 
abc
S= , де R — радіус описаного кола,
g 4R
C B S = rp , де r — радіус вписаного кола.
a

Правильний трикутник Прямокутний трикутник

A
1
60 ° S= ab ,
2
a a a2 3 b c
S= 1
4 S= chc ,
hc 2
60 ° 60 ° 1
S= bc sin A
a    C B 2
a

2. Площа чотирикутника

Площа чотирикутника дорівнює половині до-

ϕ бутку діагоналей на синус кута між ними.
d2
d1 1
S= d1d2 sin ϕ
2

Прямокутник Квадрат

d S = ab , d S = a2,
b ϕ 1 a 1
S= d 2 sin ϕ S= d2
2 2
d d
a a

Паралелограм Ромб

d1
a
S = ah , S = ah ,
h ϕ a h d2
S = ab sin α, S = a 2 sin α,
1 1
d2 S= d1d2 sin ϕ d1 S= d1d2
a 2 a 2
a

19
 Продовження табл. 12
Трапеція

b
d1
ϕ a+b
S= ⋅h,
2
h
S = mh , m — довжина середньої лінії,
d2 1
S= d1d2 sin ϕ
2
a

3. Площа описаного многокутника

S = pr ,
де p — півпериметр многокутника,
r r r — радіус вписаного кола
    

4. Площа круга та його частин. довжина кола та його частин

R S = πR 2 — площа круга,
O C = 2πR — довжина кола.

πR 2
R S= ⋅ n° — площа кругового сектора, який відповідає центрально-
n ° 360° му куту в n градусів.
O
2πR
l= ⋅ n° — довжина дуги, що відповідає центральному куту в n гра-
360° дусів.

πR 2 R 2α
R S= ⋅α = — площа кругового сектора, який відповідає цен-
2π 2 тральному куту в α радіан.
a
O 2πR
l= ⋅ α = Rα — довжина дуги, що відповідає центральному куту
2π в  α радіан.

Круговий сегмент

A B A B
a Sкругового сегмента = Sкругового сектора ∓ S AOB
O
O (при α < 180° знак «–», при α > 180° знак «+»).
a
    

20
 Таблиця 13
Декартові координати і вектори на площині
1. Декартові координати
Поняття координат точки

y
A(a;b)
b

O a x

Формули
y A(x1;y1) Координати середини відрізка
C — середина AB:
C x1 + x2 y1 + y2
B(x2;y2) xc = , yc =
2 2

Відстань між точками

O x AB = ( x2 − x1 )
2
+ ( y2 − y1 )
2

Рівняння прямої
y
l У загальному вигляді ax + by + c = 0 з кутовим
b коефіцієнтом k (при b ≠ 0).
A
B y = kx + b — пряма l,
ϕ
k = tg ϕ — кутовий коефіцієнт.
x yB − y A
O Для прямої AB: k AB = .
xB − x A

Умова паралельності прямих

y
y = k1x + b1 — пряма l,
m y = k2 x + b2 — пряма m.
l k = k ,
lm ⇔  1 2
x b1 ≠ b2

Рівняння кола
y y

R Центр кола — Центр кола —

O1(a;b)
початок координат: точка O1 ( a; b ) :
O R
x2 + y2 = R 2 ( x − a )2 + ( y − b )2 = R 2 .
O x

2. Вектори
a Вектором називають Довжину цього відрізка називають довжиною
B напрямлений відрізок. (модулем, абсолютною величиною) вектора.
A   
AB = a a = AB

21
 Продовження табл. 13
Рівні вектори Координати вектора
A2(x2;y2)
a
a b
A1(x1;y1)

 a ( a1; a2 ) ,
   a = b ,
a=b ⇔    де a1 = x2 − x1, a2 = y2 − y1 .
вектори a і b однаково напрямлені 
a = a12 + a22

3. Операції над векторами

Сума векторів
Правило трикутника Правило паралелограма
B
b b
a b a a+

A b
a +b C
   У координатах:
AB + BC = AC  
a ( a1; a2 ) + b ( b1; b2 ) = c ( a1 + b1; a2 + b2 )
Різниця векторів
C
a a –b У координатах:
  
a ( a1; a2 ) − b ( b1; b2 ) = c ( a1 − b1; a2 − b2 )
A b B

Множення вектора на число

   
C AC = λ AB , λa = λ ⋅ a .
 
B При λ > 0 вектор λa і вектор a однаково на-
 
A B прямлені ( a ≠ 0 ) .
 
A При λ < 0 вектор λa і вектор a протилежно
 
напрямлені ( a ≠ 0 ) .
 
У координатах: λ ⋅ ( a1; a2 ) = ( λa1; λa2 )
C

Скалярний добуток векторів

Скалярний добуток векторів дорівнює добутку
їх довжин на косинус кута між ними:
b    
ϕ a ⋅ b = a ⋅ b ⋅ cos ϕ.
a  
У координатах: a ( a1; a2 ) , b ( b1; b2 ) ,
 
a ⋅ b = a1 ⋅ b1 + a2 ⋅ b2

4. Колінеарні вектори
Ненульові вектори називають колінеарними,
c якщо вони лежать на одній прямій або на па-
a ралельних прямих.
d Колінеарні вектори або однаково напрямлені,
b
або протилежно напрямлені.
e f m n     b b
a і b колінеарні ⇔ b = λa ⇔ 1 = 2 (відпо-
a1 a2
відні координати пропорційні)

22