Matematika Ekspres Pdgotovka Zno 2012 Nova Spetsifkatsya 2012

www.e-ranok.com.
ua
Є. П. Нелін
МАТЕМАТИКА
ЕКСПРЕС-ПІДГОТОВКА
Основні поняття, формули, властивості
в опорних таблицях
Методи та приклади розв’язування
Типові тестові завдання за темами курсу
Три тести у форматі ЗНО-2012
Відповіді до ВСІХ завдань
Íîâà ñïåöèô³êàö³ÿ ÇÍÎ-2012
www.e-ranok.com.ua
УДК 371.26
ББК 74.262.21
Н49
Рекомендовано для підготовки до ЗНО з математики;
відповідає програмі зовнішнього незалежного оцінювання з математики, затвердженій
Міністерством освіти і науки, МОлоді та спорту України
(наказ від 17.07.2011 р. № 791)
Нелін Є. П.
Н49 Математика. Експрес-підготовка. ЗНО-2012 / Є. П. Нелін.— 4-те вид., перероб.
і доп.— K.: Літера ЛТД, 2012.— 240 с.
ISBN 978-966-203-284-0
Посібник призначений для ефективної підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання з мате-
матики і відповідає специфікації та програмі ЗНО-2012.
Усі опорні факти шкільного курсу математики подано у формі таблиць, які містять основні теоре-
тичні положення кожної теми й основні алгоритми та методи розв’язування відповідних задач.
Наведені тестові завдання аналогічні тим, що пропонуються на ЗНО. Для низки з них даються
розв’язання та коментарі; завдання для самостійної роботи супроводжуються відповідями.
В окремому розділі подано, зокрема, три тренувальні тести за специфікацією ЗНО-2012, для яких
також наведено відповіді.
Призначено для випускників загальноосвітніх навчальних закладів, абітурієнтів, студентів педа-
гогічних вузів, учителів математики.
УДК 371.26
ББК 74.262.21
Навчальне видання
НЕЛІН Євген Петрович
Математика. Експрес-підготовка
ЗНО-2012
4-те видання, перероблене і доповнене
Редактори Г. Ю. Вепрік, І. Л. Морева. Технічний редактор О. В. Сміян
Код Л0329У. Підписано до друку 20.10.2011. Формат 84×108/16. Папір офсетний.
Гарнітура Шкільна. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 25,2.
Видавництво «Літера ЛТД».
03680 Київ, вул. Нестерова, 3, оф. 508. Телефон для довідок (044) 456-40-21.
E-mail: litera_l@i.com.ua
Свідоцтво про реєстрацію № 923 від 22.05.2002 р.
З питань реалізації звертатися за тел.: у Харкові – (057) 712-91-44, 712-90-87;
Києві – (044) 599-14-53, 377-73-23; Білій Церкві – (04563) 6-90-92;
Вінниці – (0432) 55-61-10,27-70-08; Дніпропетровську – (056) 785-01-74;
Донецьку – (062) 261-73-17; Житомирі – (0412) 41-27-95, 44-81-82;
Івано-Франківську – (0342) 72-41-54; Кривому Розі – (056) 401-27-11;
Луганську – (0642) 53-34-51; Львові – (032) 244-14-36 ; Миколаєві – (0512) 24-41-49;
Одесі – (048)737-46-54; Сімферополі – (0652) 54-21-38 ; Тернополі – (0352) 51-28-27 ;
Хмельницькому – (0382)70-63-16 ; Черкасах – (0472) 51-22-51, 36-72-14;
Чернігові – (0462) 62-27-43
E-mail: commerce@ranok.com.ua
«Книга поштою»: 61045 Харків, а/с 3355. Тел. (057) 717-74-55, (067) 546-53-73.
E-mail: pochta@ranok.com.ua
www.ranok.com.ua
© Є. П. Нелін, 2009–2012
ISBN 978-966-203-284-0 © «Літера ЛТД», 2010–2012
2 www.e-ranok.com.ua
Передмова
Пропонований посібник призначений для У кожному розділі наведено тестові завдан-
ефективної підготовки до зовнішнього незалеж- ня для самостійної роботи. При цьому спочатку
ного оцінювання (ЗНО) з математики. Посібник пропонується завдання, для якого розглянуто метод
написано автором на основі багаторічного досвіду розв’язування, а після цього — серія завдань, що
використання тестових технологій у навчальному розв’язуються тим самим або аналогічним методом.
процесі та при відборі майбутніх студентів. Готуючись до ЗНО з математики, слід вра-
Структура навчального посібника відпові- ховувати структуру та зміст тесту. Тест, що буде
дає формату та програмі ЗНО з математики. запропонований під час ЗНО у 2012 р., складати-
У книзі наведено основні опорні факти з розділів, меться із 32 завдань. Їх орієнтовне розподілення
що входять до програми: числа та вирази; рівнян- за змістовими лініями подано в таблиці.
ня та нерівності; функції; елементи комбінатори- На виконання тесту відведено 150 хвилин.
ки, початки теорії ймовірностей та елементи ста- До тесту ЗНО з математики включені завдан-
тистики; планіметрія; стереометрія. Наводяться ня трьох різних форм: завдання з вибором однієї
приклади тестових завдань та їх розв’язання, правильної відповіді; завдання на встановлення
завдання для самостійної роботи. В окремому відповідності; завдання відкритої форми з корот-
розділі посібника подано варіанти тестів за кою відповіддю.
специфікацією 2009–2011 рр. і 2012 р., наведено 1. Завдання з вибором однієї правильної
також зразки бланків відповідей. відповіді (завдання 1–20 тесту ЗНО за специфі
Для зручності всі опорні факти шкільного кацією 2012 р.). До кожного з таких завдань про-
курсу математики подано у формі таблиць, що понується 5 варіантів відповідей, серед яких лише
містять основні теоретичні положення кожної одна є правильною. Із запропонованих відпові-
теми, а також основні алгоритми та методи дей слід вибрати правильну та певним чином
розв’язування задач з відповідних тем. (див. нижче) позначити її у бланку відповідей А.
Кількість завдань*
Навчальний
Змістові лінії Завдання Завдання Завдання
предмет з вибором правильної на встановлення з короткою
відповіді відповідності відповіддю
Числа та вирази 4 1 1
Рівняння та нерівності 3 – 3
Алгебра
і початки Функції 4 1 1
аналізу Елементи комбінаторики,
початки теорії ймовірностей 1 – 1
та елементи статистики
Планіметрія 4 1 1
Геометрія
Стереометрія 4 1 1
Усього 20 4 8
* У таблиці наведено розподіл завдань тесту за змістовими лініями в тренувальному варіанті. У реальному
тесті ЗНО 2012 р. кількість завдань із кожної змістової лінії може бути іншою, але загальна кількість за-
вдань кожної форми не зміниться.
www.e-ranok.com.ua 3
4 Передмова
За виконання кожного із завдань 1–20 учасник

Розв’язання. Для функцій f ( x ) = x + 3
тестування може отримати 0 балів або 1 бал.
і g ( x ) = x − 3 , що задані графіками, нерівність
Завдання вважатиметься виконаним пра-
f ( x ) < g ( x ) виконуватиметься для тих і тільки
вильно й учасник отримує 1 бал, якщо обрано та
для тих значень аргументу, для яких графік
певним чином позначено у бланку А правильний
варіант відповіді. функції f ( x ) розташований нижче, ніж графік
Завдання вважатиметься виконаним не- функції g ( x ) . Аналізуючи задані графіки, бачи-
правильно й учасник отримує 0 балів, якщо мо, що це буде при x ∈(6; + ∞ ) . Але задана нерів-
у бланку А: ність не є строгою, тому її задовольнятимуть і ті
а) позначено неправильний варіант відпо- значення аргументу, при яких f ( x ) = g ( x ) , тобто
віді; x = 6. Таким чином, нерівність x + 3  x − 3 ви-
б) позначено два або більше варіантів відпо-
конуватиметься для всіх x ∈[6; + ∞ ) . Отже, пра-
віді, навіть якщо поміж них є правиль-
вильна відповідь Д.
ний;
Зразок позначення відповіді в бланку А:
в) не позначено жодного варіанта відповіді.
А Б В Г Д
П р и к л а д 1. Обчисліть: 3
27 ⋅ 0,008 . 2
А Б В Г Д
0,6 0,2 0,006 3 0,06 2. Завдання на встановлення відповідно
сті (логічні пари) (завдання 21–24 тесту ЗНО
Розв’язання. Оскільки 27 = 33 і 0,008 = 0,23 , за специфікацією 2012 р.). До кожного завдання
у двох колонках подано інформацію, яку позна-
то 3
27 ⋅ 0,008 = 3 27 ⋅ 3 0,008 = 3 ⋅ 0,2 = 0,6 .
чено цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч).
Отже, правильна відповідь А. Виконуючи завдання, необхідно встановити
Зразок позначення відповіді в бланку А: відповідність інформації, позначеної цифра-
ми і буквами (утворити логічні пари). За кож-
ну правильно позначену логічну пару учасник
А Б В Г Д
отримує 1 бал. Отже, максимальна кількість
1
балів за повністю правильно виконане завдання
становить 4 бали.
П р и к л а д 2. На рисунку зображено графіки Відповідність вважатиметься встановле-
ною правильно й учасник отримує 1 бал, якщо
функцій y = x + 3 і y = x − 3 . Укажіть проміжок,
для обраної інформації, позначеної цифрою,
на якому виконується нерівність x+3 x−3 . правильно визначено відповідну інформацію,
позначену буквою, і результат певним чином
y
позначено у бланку відповідей А.
+3
y= x Відповідність вважатиметься встановле-
ною неправильно й учасник отримує 0 балів,
якщо у бланку А:
–3 O 1 6 x
а) для розглядуваної цифри позначено не-
−3
x
правильний варіант відповіді;

=
y
б) для розглядуваної цифри позначено два

або більше варіантів відповіді, навіть
А Б В Г Д якщо поміж них є правильний;
( − ∞; 6) [ −3; 6) [ −3; 6] (6; + ∞ ) [6; + ∞) в) для розглядуваної цифри не позначено
жодного варіанта відповіді.
www.e-ranok.com.ua
Передмова 5
П р и к л а д 3. Установіть відповідність між П р и к л а д 4. На рисунку зображено куб

заданими виразами (1–4) та виразами, що їм то- ABCDA1B1C1D1. Установіть відповідність між
тожно дорівнюють (А–Д). заданими кутами (1–4) та їхніми градусними
мірами (А–Д).
1 (3a − b ) А 9a2 − b2
2
1 Кут між прямими DD1 і AB1 А 0°
2 (3a − b ) ( b + 3a ) Б 9b2 − 2ab + a2 2 Кут між прямими DС1 і СB1 Б 30°
3 Кут між прямими АD і B1С1 В 45°
3 ( a − 3b )
2
В 3a2 + 8ab − 3b2
4 Кут між прямими А1В і DС1 Г 60°
4 ( a + 3b ) (3a − b ) Г 9a2 − 6ab + b2 Д 90°
Д 9b2 − 6ab + a2 B1 C1 А Б В Г Д
A1
А Б В Г Д D1 1
1 B
2
C
2 3
A D
3 4
4 Розв’язання
1. У заданому кубі DD1  AA1, тому
Розв’язання ∠ ( DD1; AB1 ) = ∠ ( AA1; AB1 ) = ∠ A1 AB1 = 45° (як
Перетворюючи вираз, який позначе- кут між стороною квадрата ABB1A1 та його
но цифрою 1: (3a − b ) = 9a − 6ab + b ,— одер-
2 2 2
діагоналлю) (див. рисунок нижче). Отже, цифрі
жуємо вираз, який позначено буквою Г. 1 у лівій колонці відповідає буква В у правій
Отже, цифрі 1 у лівій колонці відповідає бук- колонці.
ва Г у правій колонці, тобто позначку слід по- B1 C1
ставити на перетині відповідних рядків – циф- A1
D1
ри 1 і колонки з буквою Г (див. зразок позначен-
ня відповіді в бланку А нижче). B C
Аналогічно, використовуючи відповідні
формули, одержуємо: (3a − b ) ( b + 3a ) = 9a2 − b2 , A D
отже, цифрі 2 відповідає буква А; 2. Оскільки в заданому кубі AB1  DC1 , то
( a − 3b )2 = a2 − 6ab + 9b2 = 9b2 − 6ab + a2 , отже, ∠ ( DC1; CB1 ) = ∠ ( AB1; CB1 ) = ∠ AB1C = 60° (як кут
цифрі 3 відповідає буква Д; рівностороннього трикутника AB1С), отже, цифрі
( a + 3b ) (3a − b ) = 3a2 − ab + 9ab − 3b2 = 3a2 + 8ab − 3b2 , 2 відповідає буква Г.
отже, цифрі 4 відповідає буква В. 3. Оскільки AD  B1C1 , то ∠ ( AD; B1C1 ) = 0°
Зразок позначення відповіді в бланку А: (кут між паралельними прямими вважається
рівним 0°), отже, цифрі 3 відповідає буква А.
А Б В Г Д 4. Оскільки в заданому кубі AB1  DC1 , то
1 ∠ ( A1 B; DC1 ) = ∠ ( A1 B; AB1 ) = 90° (як кут між
діагоналями квадрата ABB1A1), отже, цифрі 4 від-
2
повідає буква Д.
3 Зразок позначення відповіді в бланку А:
4 А Б В Г Д
1
Зауваження. Слід враховувати, що в правій
колонці букв на одну більше, ніж цифр в лівій 2
колонці, тому в усіх таких завданнях одна бук- 3
ва залишається не позначеною (у наведеному
прикладі це буква Б). 4
www.e-ranok.com.ua
6 Передмова
3. Завдання відкритої форми з короткою Розв’язання. Оскільки площа довільного чо-

відповіддю (завдання 25–32 тесту ЗНО за специ- тирикутника дорівнює півдобутку його діагона-
фікацією 2012 р.). У результаті виконання кожно- лей на синус кута між ними, то отримуємо:
го з таких завдань отриманий числовий результат
потрібно вписати у вигляді цілого числа або де- Sтрапеції =
1
2
⋅ 6 ⋅ 7 ⋅ sin 30° =
1
2
⋅ 6 ⋅7 ⋅
1
2
=
21
2
( )
= 10,5 см2 .
сяткового дробу в бланк відповідей А згідно з ви-
могами його заповнення (див. нижче). У бланк Отже, до відповіді слід записати число 10,5.
відповідей вписується лише числова відповідь, Відповідь: 10,5.
причому у тих одиницях величини, що зазначені
в умові завдання. Слід пам’ятати, що розв’язання Зразок запису відповіді в бланку А:
завдань у чернетці не перевіряються і до уваги не
беруться.
За виконання кожного такого завдання 6 1 0 , 5
учасник тестування може отримати 0 балів або
2 бали.
Завдання вважатиметься виконаним пра- Таким чином, у 2012 р. учасник, який пра-
вильно й учасник отримує 2 бали, якщо у блан- вильно розв’язав усі завдання тесту та правильно
ку А правильно розміщено правильну відповідь. записав відповіді у бланку А, отримує максималь-
Завдання вважатиметься виконаним не- ну кількість балів — 52.
правильно й учасник отримує 0 балів, якщо
у бланку А:
а) записано неправильну відповідь;
Для підготовки до розв’язування завдань
б) неправильно розміщено правильну від-
теста ЗНО з математики радимо використати
повідь;
ще й таку літературу.
в) не записано відповідь.
1. Зовнішнє незалежне оцінювання навчальних до-
Приклад 5. Розв’яжіть рівняння сягнень випускників загальноосвітніх навчальних
закладів. 2008 р.: Інформаційні матеріали / Укра-
2x2 − 25 = x . Якщо рівняння має декілька коре- їнський центр оцінювання якості освіти / Уклад.
нів, запишіть їхню суму. І. Л. Лікарчук (наук. ред.) та ін.— К.: УЦОЯО,
Розв’язання. Після піднесення обох частин 2007.— 288 с.
заданого рівняння до квадрата одержуємо: 2. Нелін Є. П., Дворецька Л. П., Прокопенко Н. С.,
Горох В. П., Добосевіч М. С., Захарійченко Ю. О.,
2x − 25 = x ; x = 25 ; x = ±5 .
2 2 2
Гриневич Л. М., Пильник Т. О., Середа Л. І. Зовніш-
Підставляючи одержані корені в задане рів- нє оцінювання з математики. Інформаційні матері-
няння, отримуємо, що x = 5 — корінь рівняння али.— К.: УЦОЯО, 2006.— 40 с.
(одержуємо правильну рівність 5 = 5 ), а x = −5 3. Горох В. П., Бабич Ю. П., Вартанян Г. М., Захарійчен-
є стороннім коренем (одержуємо неправильну ко Ю. О., Ільїна С. М., Нелін Є. П., Роганін О. М. Мате-
рівність 5 = −5 ). Отже, до відповіді слід записати матика. Комплексна підготовка.— Х., 2011.— 327 с.
тільки число 5. Відповідь: 5. 4. Нелін Є. П. Алгебра і початки аналізу: Підруч. для
Зразок запису відповіді в бланку А: 10 кл. загальноосвіт. навч. закладів (академіч. та
профільн. рівні).— Х., 2010.— 416 с.
5. Нелін Є. П., Долгова О. Є. Алгебра. 11 клас: Підруч.
для загальноосвіт. навч. закладів (академіч. і про-
5 5 ,
фільн. рівні).— Х., 2011.— 416 с.
6. Нелін Є. П. Геометрія в таблицях: Навч. посіб. для
учнів 7–11 кл. — Х., 1996–2011.— 64 с.
П р и к л а д 6. Знайдіть площу трапеції, 7. Нелін Є. П. Алгебра в таблицях: Навч. посіб. для
якщо її діагоналі дорівнюють 6 см і 7 см, а кут між учнів 7–11 кл.— Х., 1998–2011.— 112 с.
ними становить 30°.
Бажаємо успіхів!
www.e-ranok.com.ua
Розділ 1
Чис ла та вирази

до розділу 1 «Числа та вирази»
Таблиця 1. Основні властивості рівностей і нерівностей

Властивості числових рівностей Властивості числових нерівностей
1. Якщо a = b , то b = a 1. Якщо a > b , то b < a
2. Якщо a = b і b = c , то a = c 2. Якщо a > b і b > c , то a > c

(транзитивність рівності) (транзитивність нерівності)
3. Якщо a = b , то a + c = b + c 3. Якщо a > b , то a + c > b + c
4. Якщо a = b і c = d , то a + c = b + d 4. Якщо a > b і c > d , то a + c > b + d
5. Якщо a = b і c ≠ 0 , то ac = bc 5. а) Якщо a > b і c > 0 , то ac > bc

б) Якщо a > b і c < 0 , то ac < bc
6. Якщо a = b і c = d , то ac = bd 6. Якщо a > b ( a > 0 , b > 0 ) і c > d ( c > 0 , d > 0 ),

то ac > bd
7. Якщо a = b , то an = bn 7. а) Якщо a > b ( a > 0 , b  0), то a2k > b2k

б) Якщо a > b , то a2k+1 > b2k+1
8. а) Якщо a = b ( a  0, b  0), 8. а) Якщо a > b ( a > 0 , b > 0 ), то 2k

a = 2k b
то a = b
2k 2k
б) Якщо a > b , то 2k +1
a > 2k+1 b
б) Якщо a = b , то 2k+1 a = 2k+1 b
1 1
9. Якщо a = b ( a ≠ 0 , b ≠ 0 ), 9. Якщо a > b ( a > 0 , b > 0 ), то <
1 1 a b
то =
a b
10. ab = 0 тоді і тільки тоді, 10. а) ab > 0 тоді і тільки тоді,
коли a = 0 або b = 0 коли a > 0 і b > 0 або a < 0 і b < 0
б) ab < 0 тоді і тільки тоді,
коли a > 0 і b < 0 або a < 0 і b > 0
www.e-ranok.com.ua
7
8 Розділ 1. Числа та вирази
Закінчення таблиці 1
a a
11. = 0 тоді і тільки тоді, 11. а) > 0 тоді і тільки тоді,
b b
коли a = 0 і b ≠ 0 коли a > 0 і b > 0 або a < 0 і b < 0
a
б) < 0 тоді і тільки тоді,
b
коли a > 0 і b < 0 або a < 0 і b > 0
Таблиця 2. Звичайні дроби

Символічний запис Формулювання Приклад
Основна властивість дробу
Значення дробу не зміниться, якщо чи-

a a⋅m сельник та знаменник дробу помножити 3 3⋅2 6
1.
b
=
b⋅m
(m ≠ 0) або поділити на одне і те саме число, яке 5
=
5⋅2
=
10
не дорівнює нулю
a⋅m a
Скоротити дріб означає поділити чисель- 12 4
2.
b⋅m
=
b
(m ≠ 0) ник і знаменник дробу на спільний дільник 21
=
7
(поділили чисельник
(відмінний від одиниці) і знаменник на 3)
Додавання та віднімання дробів
a c a±c
Якщо знаменники дробів рівні, 2 3 2+3 5
3. ± = то чисельники додають (віднімають), + = =
b b b 7 7 7 7
а знаменник зберігається
Якщо знаменники дробів різні, то спочат-

a c ad ± bc ку дроби зводять до спільного знаменника, 2 3 2 ⋅7 3⋅5 14 + 15 29
4. ± = + = + = =
b d bd а потім додають (віднімають) одержані 5 7 35 35 35 35
дроби з рівними знаменниками
Множення дробів
a c ac
При множенні дробів у чисельнику 4 2 4⋅2 8
5. ⋅ = записують добуток чисельників, ⋅ = =
b d bd 5 3 5⋅3 15
а в знаменнику — добуток знаменників
При множенні дробу на ціле число

a ac
в чисельнику записують добуток чисельни- 2 2 3 6
6. ⋅c = ка на це число, а знаменник зберігається ⋅3 = ⋅ =
b b 7 7 1 7
(можна також ціле число подати
як дріб із знаменником 1)
www.e-ranok.com.ua
Основні поняття, формули, властивості до розділу 1 9
Ділення дробів
a c a d ad
7. : = ⋅ = При діленні дробів можна перший дріб 3 2 3 5 15
b d b c bc помножити на дріб, обернений до другого : = ⋅ =
( c ≠ 0) 8 5 8 2 16
Піднесення дробу до степеня
n При піднесенні дробу до степеня окремо 2

 a an  3 32 9
8.   = n підносять до цього степеня чисельник і зна-  5  = 52 = 25
 b b менник дробу
Порівняння дробів
9. З двох дробів з однаковими знаменниками більший той, 5 7

< , оскільки 5 < 7
у якого чисельник більший 9 9
2 7
Порівняти і .
3 10
10. Якщо знаменники дробів різні, то спочатку дроби зводять
2 20 7 21
до спільного знаменника, а потім порівнюють одержані дроби = , = .
3 30 10 30
з рівними знаменниками
20 21 2 7
Оскільки < , то <
30 30 3 10
11. З двох дробів з рівними чисельниками більший той, 7 7

> , оскільки 11 < 15
у якого знаменник менший 11 15
Таблиця 3. Подільність цілих чисел і ознаки подільності

Означення Приклад
Ціле число a ділиться на ціле число b (b ≠ 0) ,

24  8 , оскільки існує таке ціле число 3,
якщо існує таке ціле c, що a = bc .
Подільність можна позначати так: a  b що 24 = 8 ⋅ 3
Властивості
1. Якщо a  b і b  c , то a  c
48  12 і 12  6 , отже, 48  6
(транзитивність подільності)
2. Якщо a  c і b  c , m і n — будь-які цілі числа,

то (ma + nb )  c
77  11 і 22  11 , тоді
Частковий випадок ( m = 1, n = ±1 ) 77 + 22 = 99  11;
Якщо a  c і b  c , то ( a ± b )  c 77 − 22 = 55  11
Якщо кожний доданок ділиться на c, то їх алге-
браїчна сума також ділиться на c
www.e-ranok.com.ua
3. Якщо a  b і k ≠ 0, то ak  bk 6  3 , тоді (6 ⋅ 5)  (3 ⋅ 5) , тобто 30  15
4. Якщо a  b і a  c , причому b і c — взаємно 48 ділиться на 3 і на 8 (3 і 8 — взаємно прості

прості числа (тобто їх НСД дорівнює одини- числа), тоді 48 ділиться на 3 ⋅ 8 = 24
ці), то a  bc
Ознаки подільності
На яке число
Ознака Приклад
ділимо
Остання цифра числа ділиться на 2 (парна). 956  2 , оскільки остання
Ціле число n, що ділиться на 2, називається цифра 6 парна (6  2) ;
парним, і його можна подати у вигляді n = 2k ,
На 2 де k ∈Z . 2003  2 , оскільки остання
Ціле число n, що не ділиться на 2, називаєть- цифра 3 непарна
ся непарним, і його можна подати у вигляді
n = 2k + 1, де k ∈Z
На 5 Остання цифра числа дорівнює 0 або 5 375  5 ; 8500  5
На 10k Число закінчується на k нулів 482 900 000  105

Число, виражене двома останніми цифрами
На 4 35 724  4 , оскільки 24  4
заданого числа, ділиться на 4
Число, виражене трьома останніми цифрами
На 8 17 328  8 , оскільки 328  8
заданого числа, ділиться на 8
9822  3 , оскільки
На 3 Сума цифр числа ділиться на 3
9 + 8 + 2 + 2 = 21  3
15 732  9 , оскільки
На 9 Сума цифр числа ділиться на 9
1 + 5 + 7 + 3 + 2 = 18  9
Різниця між сумою цифр, що стоять на непарних
місцях (рахуючи справа наліво), і сумою цифр, 24 836 273  11 , оскільки
На 11
що стоять на парних місцях (рахуючи справа (3 + 2 + 3 + 4) − (7 + 6 + 8 + 2) = −11  11
наліво), ділиться на 11
Таблиця 4. Прості та складені числа

Натуральне число p називається простим, якщо в нього 2, 3, 5, 7, 11, 13, 17, 19, 23, … —
тільки два натуральних дільника — 1 і саме число p прості числа
Натуральне число називається складеним, якщо воно має

6, 15, 130, 998, … — складені числа
більше двох натуральних дільників
(наприклад, 6, крім дільників 1 і 6,
ще має дільники 2 і 3)
1 не є ні простим числом, ні складеним
www.e-ranok.com.ua
Основна теорема теорії подільності

Формулювання Запис у загальному вигляді Приклад
Будь-яке натуральне число, a = p1 ⋅ p2 ⋅ p3 ⋅ ... ⋅ pn , де p1 , p2 , p3 105 = 3 ⋅ 5 ⋅ 7

більше за одиницю, можна , …, pn — прості числа
розкласти в добуток простих
чисел, причому цей розклад
a = p1α1 ⋅ p2α2 ⋅ p3α3 ⋅ ... ⋅ pkαk —
єдиний з точністю до порядку
співмножників канонічний розклад числа, де
p1 , p2 , p3 , …, pk — прості чис- 792 = 2 ⋅ 2 ⋅ 2 ⋅ 3 ⋅ 3 ⋅11 = 23 ⋅ 32 ⋅111
ла, а α1 , α 2 , α 3 , …, α k — нату-
ральні числа
Таблиця 5. Пропорції
Означення
Пропорцією називається рівність двох числових відношень

(відношенням називають частку від ділення одного числа на інше)
a і d — крайні члени пропорції;

a c b і c — середні члени пропорції.
= , або a : b = c : d ( a, b, c, d ≠ 0) Кожний член пропорції називається четвертим
b d
пропорційним відносно інших трьох
Добуток крайніх членів пропорції дорівнює
1. ad = bc добутку її середніх членів
Кожний крайній член пропорції дорівнює

bc bc добутку її середніх членів, поділеному на інший
2. a = ; d=
d a крайній член
Кожний середній член пропорції дорівнює

ad ad добутку її крайніх членів, поділеному на інший
3. b = ; c=
c b середній член
4. Одночасно справджуються такі пропорції: У кожній пропорції можна поміняти місцями

a c a b d c d b або лише середні члени, або лише крайні,
= ; = ; = ; =
b d c d b a c a або і ті, й інші одночасно
Похідні пропорції
a c
Якщо = — правильна пропорція, то правильними є і такі пропорції:
b d
a+b c+d a−b c−d a c a c a+b c+d a−b c−d
= ; = ; = ; = ; = ; =
b d b d a+b c+d a−b c−d a−b c−d a+b c+d
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 6. Відсотки
Означення
Відсотком називається сота частина цілого (яке береться за одиницю):

1
1 % від числа a дорівнює a
100
Основні задачі на відсотки

1. Знаходження відсотка від числа
Приклад. Знайти 7 % від числа 300.
p
p % від числа a дорівнює a 7
100 Розв’язання. ⋅ 300 = 21
100
2. Знаходження числа за заданим значенням його відсотка
Якщо p % від якогось числа дорівнює b, Приклад. Знайти число, 30 % якого дорівнює 24.
то це число дорівнює: Розв’язання. Шукане число x є розв’язком
p b ⋅ 100 30 30
b: = рівняння ⋅ x = 24 , звідки x = 24 : = 80
100 p 100 100
3. Знаходження відсоткового відношення двох чисел
Приклад. С
кільки відсотків становить число 26
від числа 65?
a Розв’язання. Шукане число відсотків x
Число a становить ⋅100 % від числа b x
b задовольняє рівняння ⋅ 65 = 26 , звідки
100
26
x= ⋅100 = 40 (%)
65
Таблиця 7. Модуль числа

Модулем додатного числа називається само це число,
модулем від’ємного числа називається число, йому
протилежне, модуль нуля дорівнює нулю: − 3 = 3 ; 5 = 5; 0 = 0;
{ { {
a при a > 0
 a при a  0 a при a > 0 a при a  0 a4 = a4 (оскільки a4  0 )
a = 0 при a = 0 = = =
−a при a < 0 −a при a  0 −a при a  0
−a при a < 0
Геометричний зміст модуля
b a На координатній прямій модуль числа — це відстань

B O A x від початку координат до точки, що зображує дане число.
Модуль різниці двох чисел a і b — це відстань між точками a і b

a = OA ; b = OB ;
на координатній прямій
a − b = AB
www.e-ranok.com.ua
Властивості модуля Формулювання Приклад
Модуль будь-якого числа —

1. a 0 −5  0
невід’ємне число
Модулі протилежних чисел

2. −a = a − 13 = 13
рівні
Число не перевищує свого

3. a a −8  − 8 = 8
модуля
Модуль добутку дорівнює

4. a⋅b = a ⋅ b
добутку модулей
( −2) ⋅ ( −3) = −2 ⋅ −3
2 2 2
Модуль дробу дорівнює модулю = = ;
a a чисельника, поділеному на мо- 3 3 3
5. = (b ≠ 0) дуль знаменника (якщо зна- −7
b b −7 7
менник не дорівнює нулю) = =
−12 − 12 12
Модуль степеня числа до-

6. a n
= a ;
n
рівнює тому самому степеню ( −2)3 = −2
3
= 23 = 8 ;
модуля даного числа.
a2 = a2 ; ( −5)2 = −5
2
= 52 = 25 ;
Модуль парного степеня будь-
a2k = a2k якого числа дорівнює тому ( −2)4 = −2
4
= 24 = 16
самому степеню даного числа
Модуль суми не перевищує

7. a+b  a + b
суми модулів доданків
8. a − b  a±b  a + b
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 8. Дії над числами з однаковими та різними знаками

Правило Приклад
Додавання та віднімання
При додаванні чисел з однаковими знаками їх модулі 15 + 23 = 38 ;

додаються, а перед сумою ставиться їх спільний знак −18 + ( −11) = − (18 + 11) = −29
При додаванні двох чисел з різними знаками знаходять

їх модулі й від більшого модуля віднімають менший, −15 + 23 = 23 − 15 = 8 ;
а перед результатом ставлять знак того числа, у якого 18 − 31 = 18 + ( −31) = − (31 − 18) = −13
модуль більший
Віднімання двох чисел з різними знаками заміню 16 − ( −7 ) = 16 + 7 = 23 ;

ється додаванням зменшуваного і числа, протилежного
−9 − ( +5) = −9 + ( −5) = −14
від’ємнику
Множення та ділення
При множенні двох чисел їх модулі перемножують, 6 ⋅ ( −4) = −24 ;

а знак ставлять за вказаною схемою: −7 ⋅ ( −3) = 21;
(+ )⋅ (+ ) = + (−)⋅ (−) = + (+ )⋅ (−) = − (−)⋅ (+ ) = − −9 ⋅ 2 = −18
При діленні двох чисел модуль першого числа (діленого)

ділять на модуль другого числа (дільника), а знак став- −30 : ( −2) = 15 ;
лять за такою схемою: −55 : 11 = −5 ;
(+ ) : (+ ) = + (−) : (−) = + (+ ) : (−) = − (−) : (+ ) = − 72 : ( −8) = −9
Таблиця 9. Степені
Степінь з натуральним цілим показником
a1 = a an = a
⋅⋅ ...
a  ⋅a a ∈R , n ∈N (n  2)
n разiв
1
a0 = 1 a ≠ 0 a−n = a ≠ 0 , n ∈N
an
Степінь з дробовим показником
a > 0 , n ∈N (n  2) , m ∈Z
1 m
an = n a a0 a n = n am
www.e-ranok.com.ua
Властивості степенів
Використання для зміни форми
Властивість Приклад
подання степенів
1. am ⋅ an = am+n 33 ⋅ 32 = 35 = 243 am+n = am ⋅ an
2. am : an = am −n 76 : 74 = 76−4 = 72 = 49 am −n = am : a n
(a ) (2 ) ( )
n 2 n
3. m
= amn 5
= 25⋅2 = 210 = 1024 amn = am
4. (ab)n = anbn (2 ⋅ 3)3 = 23 ⋅ 33 = 8 ⋅ 27 = 216 anbn = ( ab )

n
n 3 n
 a an  3 33 27 an  a
5.  b  = bn  4  = 43 = 64 = 
bn  b 
6. При піднесенні додатного числа до степеня 54 = 625 — додатні числа

завжди одержуємо додатне число 53 = 125
7. Якщо піднести від’ємне число до парного степеня, ( −5)4 = 54 = 625 — додатні числа
то одержимо додатне число ( −1)20 = 1
8. Якщо піднести від’ємне число до непарного ( −5)3 = −53 = −125 — від’ємні числа
степеня, то одержимо від’ємне число ( −1)11 = −1
Таблиця 10. Одночлени та дії над ними

Одночленом називається скінченний добуток чисел, букв

2
та їхніх натуральних степенів, а також самі числа, букви 0; 3a2x ; − ab3 ; 5; y; x6 —
та їхні степені. 3
Число 0 називається нульовим одночленом одночлени
3a3b2c — одночлен шостого степеня

Степенем одночлена називається сума показників букв,
що входять в одночлен. Якщо одночленом є число, що не
(3 + 2 + 1 = 6 ) ;
дорівнює нулю, то його степінь вважається рівним нулю. 5ax3 — одночлен четвертого степеня
Число 0 степеня не має (1 + 3 = 4) ;
7 — одночлен нульового степеня
Якщо до запису одночлена входить змінна x у степені k

5ax3 — одночлен третього степеня
( )
xk , то говорять, що цей одночлен має по x (або відносно x) відносно змінної x
степінь k
www.e-ranok.com.ua
Одночлен записано у стандартному вигляді, якщо пер-
ший його множник є число, що називається коефіцієнтом 7a5b3c6 ; −4xy3z2 ; 3α 2βγ 3 —
одночлена, а далі стоять букви в деяких степенях, розта- одночлени стандартного вигляду
шовані за алфавітом (латинським або грецьким)
2
Одночлени називаються подібними, якщо вони рівні між 4a3b2 ; −7a3b2 ; a 3b2 —
3
собою або розрізняються лише своїми коефіцієнтами
подібні одночлени
Дії над одночленами
Додавання та віднімання 3a2 + ab + b2 + 5a2 − 3ab = 8a2 − 2ab + b2
Множення (4a b c) ⋅ (−2a bd) = −8a b cd

3 2 4 7 3
(2x y) ( )
3 3
Піднесення до степеня 2
= 23 ⋅ x2 ⋅ y3 = 8x6 y3
(18a b c) : (3a b c) = 183aa bb cc = 6a b

6 4
Ділення 6 4 3 2 3 2
3 2
Таблиця 11. Многочлени

Означення та зміст Приклад
Многочленом називається алгебраїчна сума декількох 5a2b + ab + 3 ; 2x3 − 5x2 + 1 — многочлени

одночленів (кожний з них називається членом много-
члена). Одночлени також вважаються многочленами,
(у другому многочлені: −5x2 = + −5x2 ); ( )
що складаються з одного члена. 0; 2ax2 ; 7; x — многочлени, що склада-
Число 0 називається нульовим многочленом ються з одного члена
Якщо всі члени многочлена записані в стандартно-

му вигляді та виконано зведення подібних доданків, 3x2 − 7x2 + 2 ; 2ab + b2 − 9a2 — многочлени
то одержуємо многочлен стандартного вигляду стандартного вигляду
Степенем ненульового многочлена називається най- a2 + abc − c2 — многочлен третього степе-

більший степінь із степенів його членів (одночленів). ня (оскільки найбільший степінь у чле-
Нульовий многочлен (0) степеня не має на abc — третій)
Дії над многочленами

Додавання та віднімання многочленів
При додаванні та відніманні многочленів використо-

вують правила розкриття дужок (якщо розкривають
(2a 2
) (
+ 3ab − 5b + 7a2 − 4ab + 5b = )
дужки, перед якими стоїть знак «–», знаки всіх чле- = 2a + 3ab − 5b + 7a − 4ab + 5b = 9a2 − ab ;
2 2
нів, що були в дужках, змінюються на протилежні) (4x − 3y) − (2x − 5y) = 4x − 3y − 2x + 5y =

= 2x + 2y
www.e-ranok.com.ua
Множення та ділення многочленів
Щоб помножити многочлен на одночлен, потрібно

кожний член многочлена помножити на цей одночлен
і результати додати
(x 2
)
− 4x ⋅ 3x3 = x2 ⋅ 3x3 − 4x ⋅ 3x3 = 3x5 − 12x4
Щоб помножити многочлен на многочлен, потрібно

кожний член першого многочлена помножити на кож- (a + 5b)(a − 2b) = a2 − 2ab + 5ab − 10b2 =
ний член другого многочлена й отримані добутки = a2 + 3ab − 10b2
додати
Щоб поділити многочлен на одночлен, потрібно

розділити на цей одночлен кожний член многочлена 12a2b + 6ab2 12a2b 6ab2
= + = 4ab + 2b2
й отримані частки додати 3a 3a 3a
Таблиця 12. Розклад алгебраїчних виразів на множники

Формули скороченого множення
(a + b)2 = a2 + 2ab + b2 (a − b)2 = a2 − 2ab + b2
a 2 − b2 = ( a − b ) ( a + b )
(
a3 − b3 = ( a − b ) a2 + ab + b2 ) (
a3 + b3 = ( a + b ) a2 − ab + b2 )
(a + b)3 = a3 + 3a2b + 3ab2 + b3 (a − b)3 = a3 − 3a2b + 3ab2 − b3

(a + b)3 = a3 + b3 + 3ab (a + b) (a − b)3 = a3 − b3 − 3ab (a − b)
(a + b + c)2 = a2 + b2 + c2 + 2ab + 2ac + 2bc
Основні прийоми розкладання многочлена на множники
Винесення спільного множника за дужки (

8a3 + 10a2b3 − 6ab = 2a 4a2 + 5ab3 − 3b )
xy + 3yz − x2 − 3xz = y ( x + 3z) − x ( x + 3z) =
Спосіб групування
= ( x + 3z)( y − x )
( ) ( )( )
2
Використання формул скороченого множення a4 − 64 = a2 − 82 = a2 − 8 a2 + 8
www.e-ranok.com.ua
Розклад на множники квадратного тричлена ax2 + bx+c (a ≠ 0)
ax2 + bx + c = a (x − x1 ) (x − x2 ) , де x1 і x2 — корені Оскільки 2x2 + 3x − 5 = 0 при x = 1 і x = − 5 ,

1 2
2
квадратного тричлена, тобто корені рівняння
 5
ax2 + bx + c = 0 то 2x + 3x − 5 = 2( x − 1)  x +  = ( x − 1)(2x + 5)
2
 2
Узагальнення деяких формул скороченого множення
(
an − bn = ( a − b ) an−1 + an−2b + an−3b2 + ... + a2bn−3 + abn−2 + bn−1 )
Приклади. (
a4 − b4 = ( a − b ) a3 + a2b + ab2 + b3 ; )
(
a5 − b5 = ( a − b ) a4 + a3b + a2b2 + ab3 + b4 . )
При b = 1 a − 1 = ( a − 1) a
n
( n −1
+a n −2
+a n −3
+ ... + a + a + 1
2
)
Для непарних натуральних n
(
an + bn = ( a + b ) an−1 − an−2b + an−3b2 − ... + a2bn−3 − abn−2 + bn−1 )
Приклади. (
a5 + b5 = ( a + b ) a4 − a3b + a2b2 − ab3 + b4 . )
При b = 1 (і n = 2k + 1) a 2k +1
(
+ 1 = ( a + 1) a − a 2k 2k −1
+a 2 k −2
− ... + a − a + 1
2
)
Таблиця 13. Корінь n-го степеня та його властивості

Означення
Квадратний корінь Корінь n-го степеня
Квадратним коренем із числа a називається Коренем n-го степеня із числа a називається

таке число b, квадрат якого дорівнює a. таке число b, n-й степінь якого дорівнює a.
Якщо a = b2 , то b — квадратний корінь Якщо a = bn ( n ∈N , n ≠ 1), то b —корінь n-го
із числа a. степеня із числа a.
Арифметичний корінь — невід’ємне значення кореня.

При a  0: a , n a — позначення арифметичного значення кореня.
( a) ( a)
2 n
=a n
=a
Область допустимих значень (ОДЗ)

Квадратний корінь Корінь n-го степеня
2k
a існує тільки при a  0 (k ∈ N ) ;
a існує тільки при a  0 2k +1
a існує при будь-яких значеннях a
www.e-ranok.com.ua
Властивості кореня n-го степеня
Основні формули для кореня n-го Чи можна користуватися основними формулами

степеня (тільки для невід’ємних для будь-яких a і b з ОДЗ лівої частини формули
значень a і b, тобто
a  0,
b0
) { (якщо ні — надано узагальнену формулу)
Корінь непарного степеня Корінь парного степеня
( a)
n
1. n
=a Можна Тільки для невід’ємних a
2. n
an = a Можна 2k
a2k = a
3. Корінь із кореня n k
a = nk a Можна Можна
4. Корінь із добутку n
ab = n a n b 2k
ab = 2k a 2k b
Можна
і добуток коренів n
a n b = n ab Можна
a n
a a 2k
a
5. Корінь із частки n = 2k =
(b ≠ 0) b b
n
b 2k
b
Можна
n
a a Можна
і частка коренів =n
n
b b
Перехід парний → парний,

можна
6. Основна властивість кореня:
n
am = nk amk Можна, Перехід непарний → парний
і навпаки якщо всі корені непарного nk amk при am  0,
степеня (тобто перехід
n
am = 
− a при am < 0
nk mk
непарний → непарний)
nk
amk = n am nk
amk = n am
7. Винесення множника
Можна n
anb = a n
b
з-під знака кореня n
anb = a n b
8. Внесення множника  n anb при a  0,

Можна an b =  де b  0
під знак кореня a b = a b n n n
− a b при a < 0,
n n
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 14. Властивості логарифмів

Логарифм числа
Означення Приклади
1) log 4 16 = 2 , оскільки 42 = 16 ;
Логарифмом додатного числа b за основою a 1
(a > 0 , a ≠ 1) називається показник степеня, 1
2) log7 7 = , оскільки 7 2 = 7 ;
до якого треба піднести a, щоб одержати b 2
3) lg1000 = 3 , оскільки 103 = 1000
Основна логарифмічна тотожність
aloga b = b a > 0 , a ≠ 1, b > 0 1) 3log3 5 = 5 ; 2) 10lg 2 = 2
Властивості логарифмів і формули логарифмування ( a > 0 , a ≠ 1)
1) log a 1 = 0 2) log a a = 1
При x > 0, y > 0 Узагальнення
3) log a ( xy ) = log a x + log a y При xy > 0 log a ( xy ) = log a x + log a y
x x x
4) log a = log a x − log a y При >0 log a = log a x − log a y
y y y
5) log a xn = n log a x При x ≠ 0 log a x2k = 2k log a x
Формула переходу до логарифмів з іншою основою
log b x
log a x = a > 0 , a ≠ 1, b > 0 , b ≠ 1, x > 0
log b a
Наслідки
1
log a b = log a b = log ak bk
log b a
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 15. Тригонометричні формули

1. Співвідношення між тригонометричними функціями одного аргументу
x 2 + y2 = 1 Основна тригонометрична тотожність

sin2 α + cos2 α = 1
1
y Pα ( x; y )
sin α
tg α =
α 1 cos α 1
0 x 1 + tg2 α =
P0 cos2 α
cos α
ctg α =
sin α
1
1 + ctg2 α =
sin2 α
cosα = x tg α ⋅ ctg α = 1
sinα = y
2. Тригонометричні функції подвійного аргументу
2 tg α
sin 2α = 2 sin α cos α tg 2α =
1 − tg 2 α
cos 2α = cos2 α − sin2 α = 1 − 2 sin2 α = 2 cos2 α − 1
3. Значення тригонометричних функцій деяких аргументів
градуси 0° 30° 45° 60° 90° 180° 270° 360°

α π π π π 3π
радіани 0 π 2π
6 4 3 2 2
sinα 0 1 2 3 1 0 –1 0
2 2 2
cosα 1 3 2 1 0 –1 0 1
2 2 2
tgα 0 3 1 3 не існує 0 не існує 0

3
ctgα не існує 3 1 3 0 не існує 0 не існує

3
4. Косинус різниці та суми
cos (α − β ) = cos α cos β + sin α sin β
cos (α + β ) = cos α cos β − sin α sin β
www.e-ranok.com.ua
5. Синус суми та різниці
sin (α + β ) = sin α cos β + cos α sin β
sin (α − β ) = sin α cos β − cos α sin β
6. Тангенс суми та різниці
tg α + tg β tg α − tg β
tg (α + β ) = tg (α − β ) =
1 − tg α tg β 1 + tg α tg β
7. Формули суми та різниці тригонометричних функцій
α+β α −β α −β α +β
sin α + sin β = 2 sin cos sin α − sin β = 2 sin cos
2 2 2 2
α+β α −β α+β α −β
cos α + cos β = 2 cos cos cos α − cos β = −2 sin sin
2 2 2 2
sin (α + β ) sin (α − β )
tg α + tg β = tg α − tg β =
cos α cos β cos α cos β
8. Перетворення добутку тригонометричних функцій на суму
sin α sin β = (cos(α − β) − cos(α + β))

1
2
cos α cos β = ( cos (α − β ) + cos (α + β ))
1
2
sin α cos β = ( sin (α − β ) + sin (α + β ))
1
2
9. Формула перетворення виразу asinα + bcosα
a sin α + b cos α = a2 + b2 sin (α + ϕ ) ,
де аргумент ϕ визначається із співвідношень
a b
cosϕ = sinϕ =
a +b a + b2
2 2 2
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 16. Прогресії

Арифметична прогресія Геометрична прогресія
Означення. Арифметичною прогресією назива- Означення. Геометричною прогресією називаєть-

ється числова послідовність, кожний член якої, ся числова послідовність, перший член якої від-
починаючи з другого, дорівнює попередньому мінний від нуля, а кожний член, починаючи з дру-
члену, до якого додають одне й те саме число. гого, дорівнює попередньому члену, помноженому
Це постійне для даної послідовності число d на- на одне й те саме число, яке не дорівнює нулю.
зивається різницею арифметичної прогресії Це постійне для даної послідовності число q нази
вається знаменником геометричної прогресії
Приклади
2, 5, 8, 11, 14, … — зростаюча арифметична

прогресія (d = 3 > 0) 2, 6, 18, 54, 162, … ( q = 3) ;
— геометричні
1  11 1 прогресії
18, 13, 8, 3, –2, … — спадна арифметична 16, –2, , − , , … q = − 
2 8 32  4
прогресія (d = −5 < 0)
Позначення
a1, a2 , a3 , ..., an−1, an , an+1 — арифметична прогресія b1, b2 , b3 , ..., bn−1, bn , bn+1 — геометрична прогресія
d = a2 − a1 = a3 − a2 = ... = an − an−1 — різниця b2 b3 bn

q= = = ... = — знаменник геометричної
арифметичної прогресії b1 b2 bn −1 прогресії
Характеристичні властивості
a1, a2 , ..., an−1, an , an+1 −− a +a b1, b2 , ..., bn−1, bn , bn+1 −−

⇔ an = n −1 n +1 ⇔ bn2 = bn−1 ⋅ bn+1
арифметична прогресiя 2 геометрична прогресiя
Будь-який член арифметичної прогресії, почи- Квадрат будь-якого члена геометричної про-
наючи з другого, дорівнює середньому арифме- гресії, починаючи з другого, дорівнює добутку
тичному попереднього та наступного членів попереднього та наступного членів і навпаки;
і навпаки; якщо виконується зазначена влас- якщо виконується зазначена властивість, то
тивість, то послідовність буде арифметичною послідовність буде геометричною прогресією
прогресією
Формули n-го члена
1. an = an−1 + d (за означенням) 1. bn = bn−1 ⋅ q (за означенням)
2. an = a1 + d (n − 1) 2. bn = b1q n−1
Формули суми n перших членів
a1 + an bn ⋅ q − b1 b1 − bn ⋅ q
1. Sn = ⋅n 1. Sn = =
2 q −1 1− q
2. Sn =
2a1 + d (n − 1)
⋅n 2. Sn =
(
b1 q n − 1 ) = b (1 − q )
1
n
2 q −1 1− q
www.e-ranok.com.ua
Орієнтовний план розв’язування задач на прогресії
1. Все, про що йдеться в умові задачі (члени прогресії, їх суми тощо), виражаємо через перший
член і різницю (або знаменник) прогресії
2. Складаємо рівняння (чи систему рівнянь) за умовою задачі. У випадку, коли в задачі
відбувається перехід від геометричної прогресії до арифметичної і навпаки, для складання
рівнянь звичайно використовують характеристичні властивості прогресій
Нескінченно спадна геометрична прогресія
Означення Приклади
Нескінченна геометрична прогресія, знаменник 1 1 1 1 1  1

1; ; ; ; ; ; … q = 
(
якої за модулем менший від одиниці q < 1 , )
2 4 8 16 32  2
називається нескінченно спадною
геометричною прогресію 2 2 2 2 2  1
–2; ; − ; ; − ; ; … q = − 
3 9 27 81 243  3
Сума нескінченно спадної геометричної прогресії
Означення. Сумою нескінченно спадної геометричної прогресії називається границя,

до якої прямує сума n її перших членів, при нескінченному зростанні n (n → ∞ )
S = lim Sn
n→∞
Формула для обчислення Приклад
b1 1 1 1 1 1
S= 1+ + + + + ... = =2
1− q 2 4 8 16 1
1−
2
Перетворення періодичного десяткового дробу на звичайний
6
6 6 6 2
Приклад. 0,(6) = 0,6666... = + + + ... = 10 = (як сума нескінченно спадної
10 100 1000 1 3
1−
10
6 1
геометричної прогресії з першим членом b1 = і знаменником q = )
10 10
www.e-ranok.com.ua
25
Тестові завдання до розділу 1 «Числа та вирази»
Завдання 1–85 мають по п’ять варіантів відповідей, із яких лише одна відповідь є правильною.
Виберіть правильну, на вашу думку, відповідь.
1. У коробці містяться тільки червоні та сині олівці у відношенні 7 : 4 . Укажіть число, яким
може виражатися загальна кількість олівців у цій коробці.
А Б В Г Д
12 28 33 47 74
Розв’язання. Загальна кількість олівців, виражена в частинах, становить 7 + 4 = 11 (частин). Тоді

загальна кількість олівців в коробці має ділитися на 11. З усіх наведених чисел на 11 ділиться
тільки число 33. Отже, з наведених чисел загальна кількість олівців в коробці може виражатися
тільки числом 33. Тобто правильна відповідь В.
2. У шаховому гуртку хлопців у п’ять разів більше, ніж дівчат. Укажіть число, яким може ви-
ражатися загальна кількість учнів у шаховому гуртку.
А Б В Г Д
16 15 14 13 12
3. Яку цифру потрібно поставити на місце (*) у число 5347 * 1 , щоб одержане число ділилося
на 3?
А Б В Г Д
1 3 5 8 9
Розв’язання. Число ділиться на 3 тоді і тільки тоді, коли сума його цифр ділиться на 3. Сума зада-
них цифр дорівнює 20. Додаючи до числа 20 запропоновані цифри, бачимо, що тільки у випадку А
при додаванні цифри 1 ми одержуємо число 21, яке ділиться на 3. Тобто правильна відповідь А.
4. Яку цифру потрібно поставити на місце (*) у число 4367 * 8 , щоб одержане число ділилося на 9?
А Б В Г Д
1 3 5 7 8
www.e-ranok.com.ua
5. Банк сплачує своїм вкладникам 12 % річних. Визначте, скільки грошей потрібно покласти на
рахунок, щоб через рік отримати 96 грн прибутку.
А Б В Г Д
120 грн 144 грн 800 грн 960 грн 1000 грн
12 % −− 96 грн; 96 ⋅ 100
Розв’язання. За умовою маємо: Тоді x = = 800 (грн).
100 % −− x грн. 12
Отже, правильна відповідь В.
Також можна було міркувати так: 12 % = 0,12 , що становить 96 грн. Оскільки число за його дро-
бом знаходиться за допомогою дії ділення, то потрібна сума дорівнює 96 : 0,12 = 800 (грн).
6. У результаті інфляції у державі N ціни зросли на 300 %. Визначте, на скільки відсотків

потрібно знизити ціни, щоб повернути їх до попереднього рівня.
А Б В Г Д
600 % 300 % 100 % 75 % 50 %
7. У домашній бібліотеці Наталки було 40 книжок. Згодом їх стало 200. На скільки відсотків
зросла кількість книжок у бібліотеці Наталки?
А Б В Г Д
160 % 200 % 250 % 300 % 400 %
8. Товар подешевшав на 25 %. На скільки відсотків більше можна купити товару на ту саму суму
грошей?
А Б В Г Д
1 1 1
% % 25 % 75 % 33 %
4 3 3
9. Банк сплачує своїм вкладникам 8 % річних. Визначте, скільки грошей треба покласти на
рахунок, щоб через рік отримати 120 грн прибутку.
А Б В Г Д
2300 2100 1500 1900 1700
10. На скільки відсотків збільшиться об’єм куба, якщо його ребро збільшити на 100 %?
А Б В Г Д
100 % 200 % 400 % 700 % 800 %
www.e-ranok.com.ua
Тестові завдання до розділу 1 27
11. На круговій діаграмі (заштрихована її частина) зображена та час-

тина учнів класу, яка збирається проходити тестування з історії.
Ця частина становить:
А Б В Г Д
1
% 40 % 25 % 45 % 90 %
4
12. При закладці нового парку 50 % його площі відвели під посадку кленів, 50 % площі, що за-
лишилася,— під посадку дубів, а решту площі — під газони. На якій з поданих діаграм пра-
вильно показано розподіл посадок?
А Б В Г Д
ни
и
и
ду
и
кл
би
ен
ен
ен
би ени
зо
ду
кл
кл
кл
га
клени дуби газони
газ
га
га
дуб
ду
зо
зо
би
они
ни
ни
и
13. Як зміниться величина дробу, якщо чисельник збільшити на 100 %, а знаменник зменшити
на 50 %?
А Б В Г Д
Зменшиться Зменшиться Збільшиться Збільшиться Збільшиться
в 4 рази в 2 рази в 1,5 разу в 2 рази в 4 рази
1 1 1
14. Якщо = − , то c =
a b c
А Б В Г Д
ab ab a−b 1 1 a−b
−
a−b b−a a b ab
1 1 1
Розв’язання. Із заданої рівності = − . Зведемо дроби в правій частині рівності до спільного
c b a
1 a−b ab
знаменника: = . Звідси c = . Отже, правильна відповідь А.
c ab a−b
2
15. Якщо y = (де x ≠ 0, z ≠ 0 ), то x =
zx
А Б В Г Д
2yz 2y 2z 2 2
y−
z y z yz
www.e-ranok.com.ua
16. Знайдіть вираз, тотожно рівний виразу x3 − 2x2 − 4x + 8 .
А Б В Г Д
(x − 2)(x + 2)2 (x + 2)(x − 2)2 (x 2
)
+ 4 ( x + 2) (x − 4)(x + 2)(x − 1) (x + 4)(x − 2)(x − 1)
Розв’язання. Сгрупуємо попарно члени даного виразу і винесемо за дужки спільні множники
(а потім використаємо формулу різниці квадратів):
( )
x3 − 2x2 − 4x + 8 = x2 ( x − 2) − 4 ( x − 2) = ( x − 2) x2 − 4 = ( x − 2)( x − 2)( x + 2) = ( x − 2) ( x + 2) .
2
Отже, правильна відповідь Б.
17. Знайдіть вираз, тотожно рівний виразу x4 + x3 − x − 1 .
А Б В Г Д
(x + 1) (x2 + x + 1)
2
(x 2
)
− x + 1 ( x − 1)
2
(x − 1) (x + 1)
3
(x − 1)(x + 1) 3
(x 2
)(
− 1 x2 + x + 1 )
18. Знайдіть значення виразу x2 + 4x + 4 , якщо x = 7 − 2.
А Б В Г Д
7 –7 15 − 4 7 15 + 4 7 Інша відповідь
( ) ( 7)
2 2
Розв’язання. Оскільки x2 + 4x + 4 = ( x + 2) , то при x = 7 − 2 одержуємо ( x + 2) =
2 2
7 −2+2 = =7
( ) ( 7)
2 2
+ 2) =
2
7 −2+2 = = 7 . Отже, правильна відповідь А.
19. Знайдіть значення виразу x2 − 6x + 9 , якщо x = 3 − 5 .
А Б В Г Д
–5 5 13 − 4 5 13 + 4 5 Інша відповідь
x2 − 25 x2 − 5x
20. Спростіть вираз − при x ≠ ±5 .
x+5 x −5
А Б В Г Д
5 2x − 5 2x + 5 –5 −2x − 5
5
21. Задані числа: 3 ; 1,3; . Розташуйте їх у порядку зростання.
4
А Б В Г Д
5 5 5 5 5
3 ; 1,3; 1,3; 3; 1,3; ; 3 ; 3 ; 1,3 ; 1,3; 3
4 4 4 4 4
www.e-ranok.com.ua
5 5
Розв’язання. Оскільки 3 ≈ 1,7 ; = 1,25 і 1,25 < 1,3 < 1,7 , то < 1,3 < 3 . Отже, правильна відпо-
4 4
відь Д. Також можна було записати всі задані числа як значення квадратних коренів і порівню-
вати одержані числа, враховуючи, що корінь із більшого числа буде більшим числом (функція
y = x зростає).
6
22. Задані числа: 5 ; 3,2; . Розташуйте їх у порядку спадання.
7
А Б В Г Д
6 6 6 6 6
5 ; 3,2; 3,2; 5; 3,2; ; 5 5; ; 3,2 ; 3,2; 5
7 7 7 7 7
n2
23. Якщо m = і n > 0, то n =
4k
А Б В Г Д
mk mk
2 mk 4 mk 4mk
4 2
24. Обчисліть: 3
125 ⋅ 0,027 .
А Б В Г Д
1,5 15 0,015 0,15 150
Розв’язання. Оскільки n
ab = n a ⋅ n b (при всіх допустимих значеннях a і b), то
3
125 ⋅ 0,027 = 3 125 ⋅ 3 0,027 = 5 ⋅ 0,3 = 1,5 ( 3 125 = 5 , бо 53 = 125 ; 3
0,027 = 0,3 , бо 0,33 = 0,027 ).
Тобто правильна відповідь А.
625 ⋅ 0,0016 .
А Б В Г Д
1 5,2 0,05 0,001 0,1
0,008 ⋅ 27 .
А Б В Г Д
0,18 0,006 3,2 0,6 0,06
www.e-ranok.com.ua
0,0625 ⋅ 81 .
А Б В Г Д
1,5 3,5 0,45 0,15 15
28. Спростіть вираз 5

220 b15 .
А Б В Г Д
15 10 100 75 4 3 25 20
2 b 2 b 2 b 2 b 2 b5
5

27a ⋅ 4 3a3 при a > 0 .
А Б В Г Д
4
9a2 3a 3 4 a3 9a 3a
Розв’язання. Оскільки n
a ⋅ n b = n ab (при всіх допустимих значеннях a і b), то
4
27a ⋅ 4 3a3 = 4 27a ⋅ 3a3 = 4 81a4 = 3a (при a > 0 ). Тобто правильна відповідь Б.
( −3)2 ⋅ 2 ⋅ 4 8 ⋅ 9 .
А Б В Г Д
3 2 −3 2 –6 6 6 2
5
192t
31. Спростіть вираз .
5
6t11
А Б В Г Д
2 2 5 36 2t2 2t2 ⋅ 5 36 1
2
t t 2
2t2
n
a a
Розв’язання. Оскільки =n (при всіх допустимих значеннях a і b), то
n
b b
5 5
192t 192t 32 32 2
=5 11
=5 10
= = . Тобто правильна відповідь А.
5
6t 11 6t t 5
t 10 t2
www.e-ranok.com.ua

16ab12 : 3 2a4b9 .
А Б В Г Д
2b b
2ab 2a3b 2ab3
a 2a
8
16a5b7
33. Спростіть вираз + 2 8 ab3 , якщо a > 0 та b > 0 .
2ab
А Б В Г Д
0 3 4 ab3 3 8 ab3 2 ab ab

(
8a3 − 2a + 4 a2b8 , якщо a  0. )
А Б В Г Д
4a + b 2
a b 2
a 1+ b 2
a −b 2
a 1 − b2 a
n4 2
4m
3
:5 .
8m n
А Б В Г Д
n3 5
n
3
n n 2n
5
2m 2m 5
2m 2m m
3
250
36. Обчисліть: .
43 2
А Б В Г Д
1,5 12,5 1,25 2,25 1,2
5 3 17
.
136
А Б В Г Д
0,5 2 2,5 4 0,625
33 7
.
189
А Б В Г Д
1 4,5 8 21 3
www.e-ranok.com.ua
a2
4 ( a − 1) −
2
39. Спростіть вираз , якщо a < 0 .
4
А Б В Г Д
1,5a − 2 2,5a − 2 2 − 1,5a 4 − 5a 2 − 2,5a
Розв’язання. При перетворенні заданого виразу слід врахувати, що a2 = a . Тоді

a2 a
4 ( a − 1) −
2
= 2 a −1 − . За умовою a < 0 , тоді a − 1 < 0 . Враховуючи, що модулем
4 2
a −a
від’ємного числа є протилежне йому число, одержуємо 2 a − 1 − = −2( a − 1) − = 2 − 1,5a .
2 2
Тобто правильна відповідь В.
40. Спростіть вираз 16a2 − (a − 2)2 , якщо a < 0 .
А Б В Г Д
3a + 2 3a − 2 −3a + 2 −3a − 2 5a − 2
41. Обчисліть: −17 ⋅125 3 + 18 .
А Б В Г Д
–443 –407 –67 –103 –77
1 1
Розв’язання. 125 3 = 3 125 = 5, тому −17 ⋅125 3 + 18 = −17 ⋅ 5 + 18 = −67 . Тобто правильна відповідь В.
42. Обчисліть: 6 − 2 ⋅ 625 4 .
А Б В Г Д
20 56 –4 –44 24
43. Обчисліть: 5 ⋅ 64 6 + 0,70 .
А Б В Г Д
10,7 11 9,3 9 9,7
1
44. Знайдіть значення виразу 34 a ⋅ 3−2a при a = .
2
А Б В Г Д
27 4,5 3 81 9
Розв’язання. Спочатку спростимо заданий вираз, а потім підставимо задане значення a:
1
1 2⋅
34 a ⋅ 3−2a = 34 a −2a = 32a , тоді при a = одержуємо 3 2
= 31 = 3 . Тобто правильна відповідь В.
2
www.e-ranok.com.ua
1
45. Знайдіть значення виразу 27 a ⋅ 2−3a при a = .
2
А Б В Г Д
256 32 8 4 16
46. Спростіть вираз b −5,6 ⋅11b0,4 .
А Б В Г Д
11b −5,2 110,4 b −5,2 11b −6 110,4 b −6 11b6
47. Спростіть вираз k−5,3 ⋅ 4k0,1 .
А Б В Г Д
40,1 k−5,2 4k−5,2 4k−5,4 40,1 k−5,4 4k5,2
1 2
−
48. Спростіть вираз b 3
:b9 .
А Б В Г Д
1 3 1 5 5
− − −
b9 b 2
b 9
b9 b 9
2
 3

49. Спростіть вираз 2b 7 :  0,2b 7  .
 
А Б В Г Д
1 1 5 2 2
− −
10b 7
1,8b 7
10b 7 0,4b 3 4b 3
3
n5
50. Знайдіть значення виразу 7
при n = 8.
n5
А Б В Г Д
3 4
− 64 16 − 8
8 7
8 5
5 2
− −
51. Спростіть вираз 3 2
:3 3
.
А Б В Г Д
19 15 5 11 11
− − −
3 6
34 3 3
36 3 6
111,5
110,3
А Б В Г Д
1,2 5 11 1,2
11 5
11−1,2
www.e-ranok.com.ua
5
5
 1
53. Спростіть вираз 7c 6 − 2  c 6  .
 
А Б В Г Д
5 5
5c −25c −25c 6 5c 6
5
x+ y3
54. Знайдіть значення виразу 4 1 1
при x = 8, y = 5.
x +x y
3 3 3
А Б В Г Д
1 0,5 3 5 8
55. Обчисліть: log 1 2 .

8
А Б В Г Д
1 1 1 1
− –2 −
4 6 2 4
Розв’язання. За означенням логарифма необхідно знайти показник степеня, до якого потрібно

1
1 1
піднести основу , щоб одержати число 2 . Враховуючи, що 2 = 22 і = 2−3 , одержуємо,
8 8
1
що потрібний показник дорівнює − . Тобто правильна відповідь В. Також для розв’язування
6
1
log 2 2 1
можна було використати перехід до основи 2: log 1 2= = 2 =− .
 1  −3 6
8 log 2  
 8
56. Обчисліть: log 1 3 .

9
А Б В Г Д
1 1 1 1
− − –2
4 2 2 4
57. Знайдіть значення виразу log3 (9a ) , якщо log3 a = 0,3 .
А Б В Г Д
0,6 2,3 2,7 3,3 9,3
a
58. Якщо log5 a = 6 , log5 b = 3 , то log5 дорівнює:
b
А Б В Г Д
2 0,5 9 3 –3
www.e-ranok.com.ua
59. Знайдіть значення виразу log 4 (64c ) , якщо log 4 c = −3,5 .
А Б В Г Д
–0,5 2,3 2,7 6,5 9,3
60. Обчисліть значення виразу lg 2a + lg 5b , якщо lg ab = 3 .
А Б В Г Д
1,5 6 3 4 1
Розв’язання. Враховуючи формулу log a u + log a v = log a (uv ) (один раз зліва направо, а другий раз
справа наліво) і те, що за умовою lg ab = 3 , одержуємо:
lg 2a + lg 5b = lg (2a ⋅ 5b ) = lg (10 ⋅ ab ) = lg10 + lg ( ab ) = 1 + 3 = 4 .
Тобто правильна відповідь Г.
 
61. Обчисліть значення виразу 1  log 1 1 + log 1 64 .
3 2
27 2

А Б В Г Д
−4 + log 1 3 0 log2 3 − 2 4 1
2
35 75
62. Спростіть вираз log5 + log5 .
3 7
А Б В Г Д
245
log5 log5 30 3 5 7
6
b
63. Обчисліть: log2 , якщо log2 b = 3 .
16
А Б В Г Д
1 –7 3 7 –1
64. Знайдіть значення виразу log5 b, якщо log5 b4 = 16 .
А Б В Г Д
64 2 12 4 16
( 2)
log 5+ log2 81
65. Обчисліть значення виразу
2
.
А Б В Г Д
25 10 20 45 405
www.e-ranok.com.ua
Розв’язання. Враховуючи формулу au+v = au ⋅ av та основну логарифмічну тотожність aloga b = b ,

log2 34
( ) ( )  1 1 1 1
log 5 log2 81 ⋅log2 81
⋅ = 5⋅ 2 2  = 5⋅2 2 = 5 ⋅ 2log2 81 = 5 ⋅ 81 2 = 5 ⋅ 81 = 5 ⋅ 9 = 45 . Тобто
2 2
одержуємо 2 2
 
правильна відповідь Г.
log4 ,5 9
66. Знайдіть значення виразу: 4,5 − 15 .
А Б В Г Д
–6 24 –10,5 6 10,5
67. Обчисліть значення виразу 5log5 3 ⋅ log2 8 .
А Б В Г Д
1 0,375 24 9 3
68. Знайдіть значення виразу 3 sin2 x − 2 , якщо cos2 x = 0,1 .
А Б В Г Д
0,9 –0,7 4,7 0,7 Інша відповідь
Розв’язання. Враховуючи, що sin2 x = 1 − cos2 x = 0,9 , одержуємо 3 sin2 x − 2 = 3 ⋅ 0,9 − 2 = 0,7 . Тобто
69. Знайдіть значення виразу 5 cos2 x − 1, якщо sin2 x = 0,2 .
А Б В Г Д
3 0 –0,2 1 Інша відповідь
sin 4 α + sin2 α cos2 α

cos2 α
А Б В Г Д
1 1
1 tg2 α ctg2 α
sin α cos2 α
2
71. Знайдіть значення виразу 2 − ctg2 x sin2 x , якщо cos x = 0,2.
А Б В Г Д
1,2 1,96 1,04 1,6 1
www.e-ranok.com.ua
72. Спростіть вираз 1− sin α tg α cos α .
А Б В Г Д
0 sin α
2
cos α2
− sin α 2
− cos2 α
73. Спростіть вираз −5 sin2 α + 1 − 5 cos2 α .
А Б В Г Д
1 4 1 + 10 sin2 α 1 − 10 cos2 α –4
74. Спростіть вираз cos4 x + sin2 x cos2 x .
А Б В Г Д
2 2 4
cos2x 2 sin x cos x cos x 2 cos2 x
75. Спростіть вираз ( cos x − sin x ) + 2 sin x cos x .

2
А Б В Г Д
1 2 1 − 2 sin 2x cos 2x + sin 2x 1 + 2 sin 2x
3 π 
76. Знайдіть tgα , якщо cosα = − , α ∈ ; π .
2 7 2 
А Б В Г Д
3 3 19 19 19
− − −
19 19 4 3 3
77. Знайдіть значення виразу 2 sin 22,5° cos 22,5° .
А Б В Г Д
2 1 1
1 2
2 2 4
1 + cos 2α
1 − cos 2α
А Б В Г Д
1
ctg2 α ctg2α tg2 α tg2α
sin 2α
www.e-ranok.com.ua
 3π 
79. Спростіть вираз cos2 ( π − α ) + cos2  − α .
 2 
А Б В Г Д
–1 2 sin2 α 2cosα 0 1
Розв’язання. Спочатку використаємо формули зведення, а потім інші тригонометричні фор-

 3π 
мули: cos2 ( π − α ) + cos2  − α  = ( − cos α ) + ( − sin α ) = cos2 α + sin2 α = 1 . Тобто правильна відпо-
2 2
 2 
відь Д.
80. Спростіть вираз tg2 (270° + α ) sin2 (180° + α ) .
А Б В Г Д
1
− sin2 α sin2 α cos2 α − cos2 α
cos2 α
81. Спростіть вираз sin 2,5α cos1,5α + sin1,5α cos 2,5α + cos (4π − α ) .
А Б В Г Д
sin 4α − cos α sin α + cos α sin α − cos α cos α + sin 4α cos α + cos 4α
 3π 
82. Спростіть вираз sin 3α sin 2α − cos 3α cos 2α − cos  − α .
 2 
А Б В Г Д
cos5α − sin α − cos5α + sin α − cos5α − sin α 2sinα 2cosα
π
83. Знайдіть значення виразу ( tg α + ctg α ) − 2 при α = − .
4
А Б В Г Д
–2 2 –1 0 –4
2
 α α
 sin + cos 
2 2
84. Спростіть значення виразу .
1 + sin α
А Б В Г Д
1 + cos α 1 1 + sin 2α
1 1+ sinα
1 + sin α 1 + sinα 1 + sin α
www.e-ranok.com.ua
85. Обчисліть: (2 sin 45° − 1)2 − (1 − 2 cos 45°)2 .
А Б В Г Д
1
1 0 2 2 2
2
Розв’яжіть завдання 86–114. Одержану відповідь запишіть у вигляді цілого числа або десяткового
дробу.
 a  a
86. Обчисліть значення виразу  1 +  :  1 −  , якщо a = −0,3 ; b = −10,3 .
 b  b
Відповідь: _______________
 1 
 12 1

1  x + 1 x 2
−1 
87. Спростіть вираз  1 − x  ⋅ 1
2
− 1 .
 2   2 
x  x −1 x 2 +1 
Відповідь: _______________
3
 a 0,5 + 3 a 0,5 − 3 36 
88. Спростіть вираз  0,5 + 0,5 − .
 a − 3 a + 3 a − 9 
Розв’язання. Виконаємо дії в дужках (спочатку зведемо перші два дроби до спільного знаменни-
(a0,5 + 3) + (a0,5 − 3) − 36 = a + 6a0,5 + 9 + a − 6a0,5 + 9 − 36 =

2 2
a 0,5 + 3 a 0,5 − 3 36
ка): 0,5 + 0,5 − =
a −3 a +3 a−9 (a0,5 − 3)(a0,5 + 3) a − 9 a−9 a−9
2a + 18 − 36 2a − 18 2 ( a − 9)
= = = = 2. Тоді заданий вираз дорівнює 23 = 8 .
a−9 a−9 a−9
Відповідь: 8.
89. Обчисліть значення виразу x2 − 6x + 9 при x = 2,999 .
Розв’язання. x2 − 6x + 9 = (x − 3)2 = x − 3 . При x = 2,999 одержуємо x − 3 = 2,999 − 3 = − 0,001 = 0,
= 2,999 − 3 = − 0,001 = 0,001.
Відповідь: 0,001.
www.e-ranok.com.ua
( a + 4) 2
− 16a
90. Знайдіть значення виразу , якщо a = 3,2 .
a−3
Відповідь: _______________
1 + 65 ⋅ 3 65 − 1 .
Відповідь: _______________
22 8 7
92. Обчисліть значення виразу + − .
5− 3 11 + 3 11 + 2
Відповідь: _______________
93. Обчисліть суму перших 10 членів арифметичної прогресії, якщо її перший член дорівнює 2,
а шостий член дорівнює 17.
Відповідь: _______________
94. Сума третього та дев’ятого членів арифметичної прогресії дорівнює 8. Знайдіть суму перших
одинадцяти членів цієї прогресії.
Відповідь: _______________
95. Знайдіть різницю арифметичної прогресії ( an ) , якщо відомі два її члени: a7 = 7 , a9 = −9 .

Відповідь: _______________
96. Знайдіть суму перших дванадцяти непарних натуральних чисел.

Відповідь: _______________
97. Знайдіть суму перших 11 членів арифметичної прогресії, знаючи, що її шостий член дорівнює 4.
Відповідь: _______________
 π
98. Обчисліть значення виразу sin a − cos a , якщо sin (2a ) = 0,96 і a ∈ 0;  .
 4
Відповідь: _______________
99. Обчисліть значення виразу 5( cos 430° sin 400° − sin130° cos740°) .
Відповідь: _______________
sin a + sin b 2π π
100. Обчисліть значення виразу , якщо a + b = , a−b = .
sin a − sin b 3 3
Відповідь: _______________
π π
101. Обчисліть значення виразу ctg − tg .
8 8
Відповідь: _______________
www.e-ranok.com.ua
7 3
102. Обчисліть cosα , якщо sinα = − і π<α< π.
25 2
Відповідь: _______________
103. Обчисліть: 4 sin15°⋅ sin 30°⋅ sin 75° .

Відповідь: _______________
104. Обчисліть: 2 sin15°⋅ cos15°⋅ tg 30°⋅ ctg 30° .

Відповідь: _______________
105. Спростіть вираз ( tg a + ctg a ) sin 2a .

Відповідь: _______________
1
106. Обчисліть значення виразу sin2α , якщо ctgα = − .
2
Відповідь: _______________
cos 32° cos 28° − sin 32° sin 28°

107. Обчисліть значення виразу
sin 50° cos 40° + cos 50° sin 40°
1
cos 32° cos 28° − sin 32° sin 28° cos (32° + 28° ) cos 60° 1
Розв’язання. = = = 2 = = 0,5 .
sin 50° cos 40° + cos 50° sin 40° sin (50° + 40° ) sin 90° 1 2
108. Обчисліть: log2 5 ⋅ log5 7 ⋅ log7 8 .
Відповідь: _______________
Вказівка. Перейти у всіх логарифмах до основи 2.
109. Обчисліть log3 4 ⋅ log 4 5 ⋅ log5 7 ⋅ log7 81 .
Відповідь: _______________
110. Обчисліть: log 9 49 ⋅ log7 5 ⋅ log25 27 .
Відповідь: _______________
7
111. Обчисліть значення виразу log 3 5 − log3 2 .
9
Відповідь: _______________
www.e-ranok.com.ua
112. Обчисліть значення виразу log a2 b + log a b2 + 1, якщо log ab a = 0,5.
Відповідь: _______________
4
113. Обчисліть значення виразу log 2
.
2 2
Відповідь: _______________
14 + 0,5
114. Обчисліть: 4log2 .
Відповідь: _______________
Завдання 115–116 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою,

доберіть один відповідник, позначений буквою, і поставте позначки на перетині відповідних рядків
(цифри) і колонок (букви)*.
115. Установіть відповідність між заданими виразами (1–4) та виразами,

що їм тотожно дорівнюють (А–Д).
А Б В Г Д
 π
1 ( sin x + cos x )
2
А 2 sin 2  x +  1
 6
2 ( sin x + cos x ) ( cos x − sin x ) Б cos4x 2
3
3 sin 3x ⋅ sin x − cos 3x ⋅ cos x В − cos4x
4
4 sin 2x + 3 cos 2x Г cos2x
Д 1 + sin 2x
116. Установіть відповідність між заданими виразами (1–4) та виразами,

що їм тотожно дорівнюють (А–Д).
А Б В Г Д
1 4 3
a 4
при a  0 А 3
a 1
2 8 3
a8 при a  0 Б 3 +1 2
3
3 +1
3 В 3 +2 4
3 −1
4 4+2 3 Г 3 −1
Д −3 a
* Приклади виконання таких завдань наведено на с. 4–5.
www.e-ranok.com.ua
Розділ 2
Рівняння та нерівнос ті
Основні поняття, формули, властивості до розділу 2

«Рівняння та нерівності»
Таблиця 17. Рівняння

Рівняння — це рівність із змінною 2x = 12 — рівняння
Корінь (або розв’язок) рівняння — це таке зна-

чення змінної, при якому рівняння перетворю- x = 6 — корінь рівняння 2x = 12 ,
ється на правильну числову рівність оскільки 2 ⋅ 6 = 12 — правильна рівність
Розв’язати рівняння означає знайти всі його 0 ⋅ x = 12 — рівняння, у якого немає коренів,
корені або довести, що їх немає оскільки добуток 0 ⋅ x = 0 не може
дорівнювати 12
Таблиця 18. Лінійні рівняння

Рівняння виду ax = b , де a і b — деякі числа, називається

−3x = 10 — лінійне рівняння
лінійним рівнянням зі змінною x
Розв’язування лінійного рівняння ax = b

Схеми розв’язування Приклади
20
1. a ≠ 0 b 5x = 20 . Єдиний корінь — x = ,
Єдиний корінь x = 5
a тобто x = 4
а) b ≠ 0 Коренів немає 0 ⋅ x = 5 . Коренів немає

2. a = 0 0⋅ x = b
б) b = 0 x — будь-яке число 0 ⋅ x = 0 ; x — будь-яке число
www.e-ranok.com.ua43
44 Розділ 2. Рівняння та нерівності
Розв’язування рівнянь, які зводяться до лінійних

Схема розв’язування Приклад
2(3x − 1) + x = 5x + 8 ;
1. Розкриваємо дужки (якщо вони є). 6x − 2 + x = 5x + 8 ;
2. Переносимо члени зі змінною в одну частину рівняння, 6x + x − 5x = 8 + 2 ;
а без змінної — в іншу.
3. Зводимо подібні доданки. 2x = 10 ;
4. Розв’язуємо одержане лінійне рівняння ax = b . x =5
Таблиця 19. Квадратні рівняння

Означення та властивості Приклади
Рівняння виду ax2 + bx + c = 0 , де x — змінна, a, b, c — деякі 2x2 − 5x + 3 = 0 ; x2 − 4 = 0 ;

числа, причому a ≠ 0 , називається квадратним рівнянням 2x2 − 3x = 0 — квадратні рівняння
Неповні квадратні рівняння
Якщо у квадратному рівнянні другий коефіцієнт − x2 + 9 = 0 ; x2 − x = 0 —

або вільний член дорівнює нулю ( b = 0 або c = 0 ), неповні квадратні рівняння
то квадратне рівняння називається неповним
1) при b = 0 і c = 0 ( a ≠ 0) −5x2 = 0
ax2 = 0 , x2 = 0 Розв’язання.
x = 0 — єдиний корінь x2 = 0 , x = 0
Відповідь: 0
2) при c = 0 ( a ≠ 0 ; b ≠ 0 ) виносимо за дужки спільний множ- 2x2 − 6x = 0

ник x: Розв’язання.
ax2 + bx = 0 ; x ( ax + b ) = 0 2x ( x − 3) = 0
x = 0 або ax + b = 0 ( a ≠ 0) 2x = 0 або x − 3 = 0
b x = 0 або x = 3
x = 0 або x = − — два корені Відповідь: 0; 3
a
3) при b = 0 ( a ≠ 0 ; c ≠ 0 ) зводимо рівняння до виду x2 = d : 3x2 + 21 = 0

c Розв’язання.
ax2 + c = 0 ; ax2 = −c ; x2 = −
a x2 = −7
Відповідь: коренів немає
c c 3x2 − 21 = 0
Якщо − < 0, Якщо − > 0,
a a
x2 = 7 , x = ± 7
c
коренів немає x1,2 = ± − — два корені
a x1 = 7 ; x2 = − 7
Відповідь: 7; − 7
www.e-ranok.com.ua
Продовження таблиці 19
Повні квадратні рівняння
Повне квадратне рівняння ax2 + bx + c = 0 ( a ≠ 0) розв’язується за формулою
−b ± D
x1,2 = ,
2a
де D = b2 − 4ac називається дискримінантом даного квадратного рівняння
Властивості Приклади
Якщо D > 0, то рівняння має два різні корені 3x2 − 5x + 2 = 0

Розв’язання.
−b + D −b − D
x1 = ; x2 =
2a 2a D = 52 − 4 ⋅ 3 ⋅ 2 = 1 > 0
5± 1
x1,2 =
6
5+1 5 −1 4 2
x1 = = 1 ; x2 = = =
6 6 6 3
2
Відповідь: 1;
3
Якщо D = 0, то рівняння має два однакові корені: x2 + 6x + 9 = 0

−b Розв’язання. D = 62 − 4 ⋅1 ⋅ 9 = 0
x1 = x2 =
2a
−6 ± 0 6
(у двох коренів однакові значення, тому кажуть, x1,2 = , x1 = x2 = − = −3
що при D = 0 рівняння має єдиний корінь) 2 2
Відповідь: –3
Якщо D < 0, то рівняння не має дійсних коренів 2x2 + x + 5 = 0

Розв’язання. D = 12 − 4 ⋅ 2 ⋅ 5 = −39 < 0
Відповідь: коренів немає
Зведені квадратні рівняння

Означення та властивості Приклади
Квадратне рівняння називається зведеним, x2 − 3x + 2 = 0 ;

якщо перший його коефіцієнт дорівнює одиниці. x2 + 5x + 4 = 0 — зведені квадратні
Зведене квадратне рівняння часто записують так: рівняння
x2 + px + q = 0
www.e-ranok.com.ua
Зведене квадратне рівняння x2 + px + q = 0 можна x2 − 4x + 3 = 0

розв’язувати як за формулою повного квадратного
рівняння, так і за формулою Розв’язання.
2
 4
D1 =   − 3 = 1 > 0
p p2  2
x1,2 = − ± −q ,
2 4 x1,2 = 2 ± 1
2
p
де D1 = − q називається дискримінантом зведеного ква- x1 = 2 + 1 = 3 ; x2 = 2 − 1 = 1
4
дратного рівняння
Відповідь: 3; 1
Таблиця 20. Рівняння, які зводяться до квадратних

Заміна змінних
Орієнтир. Якщо до рівняння змінна входить в одному і тому самому вигляді, то зручно
відповідний вираз із змінною позначити однією буквою (новою змінною)
Приклади
Біквадратне рівняння — це рівняння виду

(x )
2
2
+ x + x2 + x − 6 = 0
ax4 + bx2 + c = 0 , де a ≠ 0
x 4 + x2 − 2 = 0 Заміна x2 + x = t .
Одержуємо рівняння t2 + t − 6 = 0 ;
( ) D = 12 + 24 = 25 ;
2
Заміна x2 = t . Тоді x4 = x2 = t2 .
Одержуємо рівняння −1 ± 5
t2 + t − 2 = 0 ; D = 12 + 8 = 9 ; t1,2 = ;
2
−1 ± 3
t1,2 = ; t1 = 2 ; t2 = −3 .
2
t1 = 1 ; t2 = −2 . Виконуємо обернену заміну.
Виконуємо обернену заміну.
1. При t = 2 маємо x2 + x = 2 , тобто x2 + x − 2 = 0 .
1. При t = 1 маємо x = 1, тобто x = ±1 .
2
Звідси x1 = 1; x2 = −2 .
2. При t = −2 маємо x2 = −2 — рівняння не має 2. При t = −3 маємо x2 + x = −3 , тобто
коренів. x2 + x + 3 = 0 — рівняння не має коренів, оскіль-
ки D = −11 < 0 .
Відповідь: 1; –1
Відповідь: 1; –2
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 21. Дробові раціональні рівняння

Схема розв’язування
x +2
2
Щоб розв’язати дробове раціональне рівняння, 2 2x
Розв’язати рівняння + = .
можна: x x +1 x
1) перенести всі члени рівняння в ліву частину;
Перенесемо всі члени в ліву частину і згрупуємо
2) в
иконати всі вказані дії та одержати рів- дроби з однаковими знаменниками:
няння, у якого ліва частина — дріб (чи цілий
вираз), а права — нуль; 2
−
x +2
2
+
2x
= 0;
(
2 − x2 + 2 )+ 2x
= 0;
x x x +1 x x +1
3) використати властивість: дріб дорівнює нулю
− x − x + 2x
2
2x
тоді і тільки тоді, коли його чисельник −x + = 0; = 0;
дорівнює нулю (а знаменник не дорівнює x +1 x +1
−x + x
2
нулю), і прирівняти чисельник одержаного = 0 ; −x2 + x = 0;
дробу до нуля; x +1
4) р
озв’язати одержане рівняння; x ( −x + 1) = 0 , якщо
5) перевірити, чи при всіх знайдених x = 0 або −x + 1 = 0,
розв’язках в знаменниках заданого рівняння тобто x = 0 або x = 1.
будуть числа, які не дорівнюють нулю При x = 0 в знаменнику першого дробу в задано-
(якщо одержимо в знаменнику нуль, му рівнянні одержуємо нуль. Отже, x = 0 не є ко-
то знайдене число не є коренем заданого ренем заданого рівняння.
рівняння) При x = 1 усі знаменники дробів у заданому рів-
нянні не дорівнюють нулю (x = 1 ≠ 0; x + 1 = 2 ≠ 0).
Отже, x = 1 — корінь заданого рівняння.
Інша схема розв’язування

x +2
2
Щоб розв’язати дробове раціональне рівняння, 2 2x
Розв’язати рівняння + = .
можна: x x +1 x
1) записати ОДЗ заданого рівняння;
2) знайти спільний знаменник усіх дробів,
що входять до запису рівняння (доцільно
ОДЗ: {
x ≠ 0,
x + 1 ≠ 0.
Помножимо обидві частини заданого рівняння
вибирати той спільний знаменник, який на x ( x + 1) — спільний знаменник заданих дро-
можна подати як многочлен найменшого бів, який не дорівнює нулю на ОДЗ:
степеня, тоді він не буде дорівнювати нулю
на ОДЗ заданого рівняння);
( )
2( x + 1) + 2x2 = x2 + 2 ( x + 1) ,
2x + 2 + 2x2 = x3 + x2 + 2x + 2 ,
3) помножити обидві частини рівняння
на спільний знаменник (одержимо рівняння, 2x + 2 + 2x2 − x3 − x2 − 2x − 2 = 0 ,
рівносильне заданому на його ОДЗ); − x3 + x2 = 0 ;
4) розв’язати одержане ціле рівняння; −x2 ( x − 1) = 0. Тоді
x2 = 0 або x − 1 = 0, тобто
5) перевірити, чи всі знайдені розв’язки
x = 0 або x = 1.
входять до ОДЗ, тобто чи задовольняють
Врахуємо ОДЗ: x = 0 — не задовольняє першу
вони всі умови ОДЗ (якщо знайдене число
умову ОДЗ, отже, x = 0 не є коренем заданого
не задовольняє якесь з обмежень ОДЗ,
рівняння.
то воно не є коренем заданого рівняння)
При x = 1 обидві умови ОДЗ виконуються, отже,
x = 1 — корінь заданого рівняння.
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 22. Рівняння та нерівності
1. Область допустимих значень (ОДЗ)
Областю допустимих значень

Для рівняння x + 2 = x ОДЗ: x + 2  0 , тобто x  − 2 ,
(або областю визначення) рівняння
(або нерівності) називається спільна оскільки область визначення функцій f ( x ) = x + 2 ви-
область визначення для всіх функцій, значається умовою x + 2  0 , а областю визначення функ-
що стоять у лівій і правій частинах ції g ( x ) = x є множина всіх дійсних чисел
рівняння (чи нерівності)
2. Рівняння-наслідки
Якщо кожний корінь першого рівняння

x+2 = x.
є коренем другого рівняння, то друге Розв’язання.
рівняння називається наслідком Піднесемо обидві частини рівняння
першого. до квадрата:
( )
2
Якщо з правильності першої рівності x+2 = x2 ;
випливає правильність кожної наступ-
ної, то одержуємо рівняння-наслідок. x + 2 = x2 ;
x2 − x − 2 = 0 ;
При цьому можлива поява сторон-
ніх коренів. Тому при використанні x1 = 2 , x2 = −1.
рівнянь-наслідків перевірка одержа- П е р е в і р к а.
них коренів підстановкою в почат- x = 2 — корінь;
кове рівняння є складовою частиною x = −1 — сторонній корінь.
розв’язування
3. Рівносильні рівняння та нерівності
Означення Найпростіші теореми
Два рівняння (дві нерівності) назива- 1. Якщо з однієї частини рівняння (нерівності) перене-
ються рівносильними на деякій мно- сти в іншу частину доданки з протилежним знаком,
жині, якщо на цій множині вони мають то одержимо рівняння (нерівність),
одні й ті самі розв’язки. рівносильне заданому (рівносильну заданій)
(на будь-якій множині)
Тобто кожний розв’язок першого
рівняння (першої нерівності)
є розв’язком другого (другої), і навпаки, 2. Якщо обидві частини рівняння помножити або поді-
кожний розв’язок другого рівняння лити на одне й те саме число, яке не дорівнює нулю
(другої нерівності) є розв’язком першо- (або на одну й ту саму функцію, що визначена
го (першої) (схеми такого розв’язування і не дорівнює нулю на ОДЗ заданого рівняння),
рівнянь і нерівностей наведено в пунк- то одержимо рівняння, рівносильне заданому
тах 5 і 7 цієї таблиці) (на ОДЗ заданого)
www.e-ranok.com.ua
4. Теореми про рівносильність нерівностей
1. Якщо обидві частини нерівності помножити або поділити на одне й те саме додатне число
(або на одну й ту саму функцію, що визначена і додатна на ОДЗ заданої нерівності),
не змінюючи знак нерівності, то одержимо нерівність, рівносильну заданій (на ОДЗ заданої)
2. Якщо обидві частини нерівності помножити або поділити на одне й те саме від’ємне число
(або на одну й ту саму функцію, що визначена і від’ємна на ОДЗ заданої нерівності) і зміни-
ти знак нерівності на протилежний, то одержимо нерівність, рівносильну заданій (на ОДЗ
заданої)
5. Схема пошуку плану розв’язування рівнянь
Розв’язування рівнянь
за допомогою рівнянь-наслідків за допомогою рівносильних перетворень
1 Врахувати ОДЗ
Перетворення, що гарантують початкового рівняння
збереження правильної рівності 1
2 Зберігати на ОДЗ правильну
рівність при прямих і зворот-
Перевірка коренів підстановкою них перетвореннях
в початкове рівняння 2
застосуванням властивостей функцій*
1 — початкове рівняння;
2 — рівняння, одержане в результаті перетворення початкового;
— символічне зображення напрямку виконаних перетворень
6. Заміна змінних
Орієнтир Приклад
Якщо до рівняння sin2 x − 2 sin x − 3 = 0 .

(нерівності або тотожно Розв’язання.
сті) змінна входить в одному
і тому самому вигляді, то Заміна: sinx = t . t2 − 2t − 3 = 0 ; t1 = 3 , t2 = −1 .
зручно відповідний вираз із 1. При t = 3 маємо sinx = 3 — коренів немає, оскільки 3 > 1.
змінною позначити однією 2. При t = −1 маємо sinx = −1,
π π
буквою (новою змінною) тоді x = − + 2πk , k ∈Z . Відповідь: − + 2πk , k ∈Z
2 2
* Див. таблицю 23.
www.e-ranok.com.ua
7. Схема пошуку плану розв’язування нерівностей
Розв’язування нерівностей
за допомогою за допомогою
рівносильних перетворень методу інтервалів f ( x )  0 ( )
Врахувати ОДЗ 1. Знайти ОДЗ.
початкової нерівності 2. Знайти нулі функції: f ( x ) = 0 .
3. Позначити нулі на ОДЗ і знайти
1 Зберігати на ОДЗ правильну знак функції f ( x ) у кожному про-
нерівність при прямих міжку, на які розбивається ОДЗ.
і зворотних перетвореннях 4. Записати відповідь, враховуючи
2 знак заданої нерівності.
1 — початкова нерівність;
2 — нерівність, одержана в результаті перетворення початкової;
— символічне зображення напрямку виконаних перетворень
(із вказівкою напрямку їх виконання)
8. Метод інтервалів (розв’язування нерівностей виду f ( x )  0)

План Приклад
1. Знайти ОДЗ. x2 − 1
Розв’яжіть нерівність 0.
2. Знайти нулі функції: f ( x) = 0 . ( x + 3)2
x2 − 1
3. Позначити нулі на ОДЗ і знайти Розв’язання. Нехай f ( x ) = .
( x + 3)
2
знак f ( x) у кожному проміжку,

1. ОДЗ: ( x + 3) ≠ 0 , отже, x ≠ −3 .
2
на які розбивається ОДЗ.
2. Нулі функції: f ( x ) = 0 .
4. Записати відповідь, враховуючи
знак заданої нерівності. x2 − 1
= 0 ; x2 − 1 = 0 ;
( x + 3)
2
x1 = −1 , x2 = 1 (входять до ОДЗ).
3.
-3 –1 1 x
Відповідь: ( − ∞; − 3)  ( −3; − 1]  [1; + ∞ )
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 23. Застосування властивостей функцій до розв’язування рівнянь

1. Скінченна ОДЗ
Якщо область допустимих

x2 − 1 + x = 1 + 2 − 2x2 .
значень (ОДЗ) рівняння (нерівності або
системи) складається зі скінченного
числа значень, то для розв’язування x2 − 1  0, x2  1,
ОДЗ:  ⇔  2 ⇔ x2 = 1 ⇔ x = ±1 .
досить перевірити всі ці значення 2 − 2 x 2
 0  x  1
П е р е в і р к а.
x = 1 — корінь ( 0 + 1 = 1 + 0 , 1 = 1);
x = −1 — не корінь ( 0 − 1 ≠ 1 + 0 ).
2. Оцінка лівої та правої частин рівняння
f (x ) = g (x ) f ( x ) = a, 1 − x2 = 1 + x .
⇔ 
f ( x )  a,  g ( x ) = a Розв’язання.
g (x )  a f ( x ) = 1 − x 2  1;
Якщо потрібно розв’язати рівнян- g (x ) = 1 + x  1 (бо x  0 ).

ня виду f ( x ) = g ( x ) і з’ясувалося,
що f ( x )  a , g ( x )  a , Отже, задане рівняння рівносильне системі
то рівність між лівою і правою части- 1 − x2 = 1,
нами можлива тоді і тільки тоді, коли  ⇔ x = 0.
f ( x ) і g ( x ) одночасно дорівнюють a  1 + x = 1
f1 ( x ) = 0, ( )
2
x − 2 + x2 − 2x + x2 − 4 = 0 .
f1 ( x ) + f2 ( x ) + 
⇔ f2 ( x ) = 0
 , Розв’язання.
+ ... + fn ( x ) = 0 ...........

( )
f1 ( x ) = x − 2  0 ; f2 ( x ) = x2 − 2x  0 ; f3 ( x ) = x2 − 4  0 .
2
f1 ( x )  0, fn ( x ) = 0
f2 ( x )  0, Отже, задане рівняння рівносильне системі
............
fn ( x )  0 
 x − 2 = 0,
 x − 2x = 0,
2
Сума кількох невід’ємних функцій
 2
дорівнює нулю тоді і тільки тоді,
( )
2
 x − 4 = 0.
коли всі функції одночасно
дорівнюють нулю З першого рівняння одержуємо x = 2 , що задовольняє
всю систему.
www.e-ranok.com.ua
3. Використання зростання та спадання функцій

Схема розв’язування рівняння
1. Підбираємо один або декілька коренів рівняння.

2. Доводимо, що інших коренів це рівняння не має (використовуючи теореми про корені рівняння
або оцінку лівої та правої частин рівняння)
Теореми про корені рівняння
1. Якщо в рівнянні f ( x ) = a функція f ( x ) зростає

y
(спадає) на деякому проміжку, то це рівняння
)
f(x
може мати не більш ніж один корінь на цьому

y=
y=a a проміжку.
П р и к л а д.
Рівняння x + 2x3 = 3 має єдиний корінь x = 1
( 1 + 2 ⋅13 = 3 , тобто 3 = 3 ), оскільки функція
O α x0 β x
f ( x ) = x + 2x3 зростає на всій
області визначення x  0
2. Якщо в рівнянні f ( x ) = g ( x ) функція f ( x ) зростає

на деякому проміжку, а функція g ( x ) спадає
на цьому самому проміжку (або навпаки),
)
f (x
y y = g(x) то це рівняння може мати не більш ніж один

y=
корінь на цьому проміжку.
a Приклад.
Рівняння x + x = 3 − x має єдиний
3
корінь x = 1 ( 1 + 13 = 3 − 1 , тобто 2 = 2 ), оскільки

O α x0 β x функція f ( x ) = x + x3 зростає на всій
області визначення x  0 , а g ( x ) = 3 − x спадає
(на множині R, а отже, і при x  0 )
Таблиця 24. Тригонометричні рівняння
Розв’язування рівнянь sin x = a і cos x = a
sinx = a cosx = a
a >1 a 1 a >1 a 1
x = ( −1) arcsin a + πn, n ∈ Z

n
Коренів немає Коренів немає x = ± arccos a + 2πn, n ∈ Z
www.e-ranok.com.ua
Окремі випадки
sinx = 0 x = πk , k ∈Z π
cosx = 0 x= + πk , k ∈Z
2
π
sinx = 1 x= + 2πk , k ∈Z cosx = 1 x = 2πk , k ∈Z
2
π
sinx = −1 x=− + 2πk , k ∈Z cosx = −1 x = π + 2πk , k ∈Z
2
Розв’язування рівнянь tg x = a і ctg x = a
tg x = a ctg x = a
x = arctg a + πn, n ∈ Z x = arcctg a + πn, n ∈ Z
Окремий випадок tg x = 0 Окремий випадок ctg x = 0
x = πn , n ∈Z π
x= + πn , n ∈Z
2
Схема розв’язування більш складних тригонометричних рівнянь
1. Пробуємо всі тригонометричні функції звести до одного аргументу.

2. Якщо вдалося звести до одного аргументу, то пробуємо всі тригонометричні вирази
звести до однієї функції.
3. Якщо до одного аргументу вдалося звести, а до однієї функції — ні, то пробуємо рівняння
звести до однорідного.
інших випадках переносимо всі члени рівняння в одну частину і пробуємо одержати
4. В
добуток або використовуємо спеціальні прийоми розв’язування.
Таблиця 25. Показникові рівняння

Схема рівносильних перетворень найпростіших показникових рівнянь
32x+4 = 9 .
6x+3 = −36 .
При a > 0 і a ≠ 1 Розв’язання.
32x+ 4 = 32 ;
Коренів немає
a ( ) = a ( ) ⇔ f (x ) = g (x ) 2x + 4 = 2 ;
f x g x
(оскільки 6t > 0 для всіх t).
x = −1 . Відповідь: коренів немає
Відповідь: –1
www.e-ranok.com.ua
Зведення деяких показникових рівнянь до найпростіших

1. Якщо в лівій і правій частинах показниково- 2
го рівняння стоять тільки добутки, частки, 2x −3 ⋅ 4x = x .
16
корені або степені, то доцільно за допомогою 1
1
основних формул спробувати записати обидві 22 −4 x
Розв’язання. 2 ⋅ 2 = 4 x ; 23x −3 = 2 2 ;
x −3 2x
частини рівняння як степені з однією основою 2
1 1 1
3x − 3 = − 4x ; x = . Відповідь:
2 2 2
2. Якщо в одній частині показникового рівнян-
5x − 2 ⋅ 5x −2 = 23 .
ня стоїть число, а в іншій усі члени містять
вираз виду akx (показники степенів відрізня- ( )
Розв’язання. 5x−2 52 − 2 = 23 ; 5x−2 ⋅ 23 = 23 ;
ються тільки вільними членами), то зручно 5x−2 = 1 ; 5x−2 = 50 ;
в цій частині рівняння винести за дужки x − 2 = 0; x = 2.
найменший степінь а Відповідь: 2
Таблиця 26. Розв’язування більш складних показникових рівнянь

та їх систем
Схема пошуку плану розв’язування показникових рівнянь
x +1
1. Позбавляємося числових до- 4 − 3 ⋅ 2x − 10 = 0 .
данків у показниках степенів Розв’язання. 4 ⋅ 4 − 3 ⋅ 2x − 10 = 0 .
x 1
(використовуючи справа наліво Враховуючи, що 4x = 22x , зводимо степені до однієї основи 2:

основні формули дій над степе- 4 ⋅ 22x − 3 ⋅ 2x − 10 = 0 .
нями, наведені в табл. 9). Заміна 2 = t дає рівняння:
x
2. Якщо можливо, зводимо всі 5

степені (із зміною в показнику) 4t2 − 3t − 10 = 0 ; t1 = 2 , t2 = − .
4
до однієї основи і виконуємо 5
Обернена заміна дає 2x = 2 , тоді x = 1 або 2x = − —
заміну змінної 4
коренів немає.
3. Якщо не можна звести степені 4x + 3 ⋅ 6x − 4 ⋅ 9x = 0 .
до однієї основи, то пробуємо Розв’язання.
звести всі степені до двох основ
Зведемо всі степені до двох основ 2 і 3: 22x + 3 ⋅ 2x ⋅ 3x − 4 ⋅ 32x = 0 .
так, щоб одержати однорідне
Маємо однорідне рівняння (у всіх членів однаковий сумар-
рівняння (яке розв’язується
ний степінь — 2x). Для його розв’язування поділимо
діленням обох частин рівняння 2x x
на найбільший степінь одного  2  2
обидві частини на 32x ≠ 0 :   + 3 ⋅   − 4 = 0 .
з видів змінних) x  3  3
 2
Заміна   = t дає рівняння t2 + 3t − 4 = 0 ; t1 = 1 , t2 = −4 .
 3 x
 2
Обернена заміна дає   = −4 — коренів немає
x  3
 2
або   = 1, тоді x = 0. Відповідь: 0
 3
www.e-ranok.com.ua
4. В інших випадках переноси- 6x − 9 ⋅ 2x − 2 ⋅ 3x + 18 = 0 .

мо всі члени рівняння в одну
частину і пробуємо розкласти Розв’язання. Якщо попарно згрупувати члени в лівій частині
одержаний вираз на множники рівняння і в кожній парі винести за дужки спільний множ-
або застосовуємо спеціальні ( ) (
ник, то одержимо 2x 3x − 9 − 2 3x − 9 = 0 . )
прийоми розв’язування, у яких Тепер можна винести за дужки спільний множник 3x − 9 :
використовуються властиво
сті відповідних функцій
( )( )
3x − 9 ⋅ 2x − 2 = 0 .
Тоді 3x − 9 = 0 або 2x − 2 = 0 . Одержуємо два рівняння:
1) 3x = 9 , тоді x = 2; 2) 2x = 2 , тоді x = 1.
Відповідь: 2; 1
Таблиця 27. Розв’язування показникових нерівностей

1. Графік показникової функції y = a x ( a > 0 і a ≠ 1 )
a >1 0 < a <1
y y
1 1
y = ax y = ax
O x O x
Функція зростає Функція спадає
2. Схема рівносильних перетворень найпростіших показникових нерівностей
a >1 0 < a <1
a f (x) > a g(x) ⇔ f ( x) > g ( x) a f (x) > a g(x) ⇔ f ( x) < g ( x)

Знак нерівності зберігається Знак нерівності змінюється на протилежний
Приклади
2x−3 > 4 .
(0,7)x−3 > 0,49 .
Розв’язання. 2x−3 > 22 .
Розв’язання. (0,7 ) > (0,7 ) .
x −3 2
Функція y = 2t є зростаючою, отже: x − 3 > 2 ,

x >5. Функція y = 0,7t є спадною, отже: x − 3 < 2 , x < 5 .
Відповідь: (5; + ∞ ) Відповідь: ( − ∞;5)
www.e-ranok.com.ua
3. Розв’язування більш складних показникових нерівностей

I. За допомогою рівносиль- 4x +1 + 7 ⋅ 2x − 2 > 0 .

них перетворень (за схемою
розв’язування показникових Розв’язання.
рівнянь, табл. 26) задана нерів- Заміна 2x = t дає нерівність 4t2 + 7t − 2 > 0 ,
ність зводиться до нерівності 1
розв’язки якої t < −2 або t > (див. рису- + +
відомого виду (квадратної, дро- 4
нок). - 1 t
бової тощо). Після розв’язування -2
одержаної нерівності приходимо Обернена заміна дає 2 < −2 (розв’язків
x 4
до найпростіших показникових 1
нерівностей немає) або 2x > , звідки 2x > 2−2 , тобто
4
x > −2 .
Відповідь: ( −2; + ∞ )
II. З
астосовуємо загальний ме- 3x + 4x > 7 .
тод інтервалів, зводячи задану Розв’язання. Розв’яжемо нерівність методом інтервалів.
нерівність до виду f ( x )  0 і ви- Задана нерівність рівносильна нерівності 3x + 4x − 7 > 0 .
користовуючи таку схему.
Позначимо f ( x ) = 3x + 4x − 7 .
1. Знайти ОДЗ.
1. ОДЗ: x ∈R.
2. Знайти нулі f ( x ) .
2. Нулі функції: f ( x ) = 0 .
3. Позначити нулі функції
3x + 4x − 7 = 0 . Оскільки функція f ( x ) = 3x + 4x − 7 є зроста
на ОДЗ і знайти знак f ( x )
у кожному з проміжків, ючою (як сума двох зростаючих функцій), то значення,
на які розбивається ОДЗ. що дорівнює нулю, вона набуває тільки в одній точці області
4. Записати відповідь, врахову- (
визначення: x = 1 f (1) = 31 + 41 − 7 = 0 . )
ючи знак нерівності 3. Позначаємо нулі функції на ОДЗ, знаходимо знак f ( x )
у кожному з проміжків, на які розбивається ОДЗ, і записує-
мо розв’язки нерівності f ( x ) > 0.
- +
1 x
Відповідь: (1; + ∞ )
Таблиця 28. Розв’язування логарифмічних рівнянь

1. Розв’язування найпростіших логарифмічних рівнянь
Якщо a — число ( a > 0 і a ≠ 1), то log3 ( x − 1) = 2 .

log a f ( x) = c ⇔ f ( x) = a c
Розв’язання. x − 1 = 32 ; x = 10.
(використовуємо означення логарифма) Відповідь: 10
www.e-ranok.com.ua
2. Використання рівнянь-наслідків
Якщо з припущення, що перша рівність log x ( x + 2) = 2 .

правильна, випливає правильність кожної на-
ступної рівності, то гарантовано одержуємо Розв’язання.
рівняння-наслідок. За означенням логарифма одержуємо:
x + 2 = x2 ;
При використанні наслідків не відбуваєть-
x2 − x − 2 = 0 ; x1 = −1 , x2 = 2 .
ся втрати коренів початкового рівняння,
але можлива поява сторонніх коренів. Тому П е р е в і р к а. x = −1 — сторонній корінь (в основі
перевірка одержаних коренів підстановкою логарифма одержуємо від’ємне число);
в початкове рівняння є складовою частиною x = 2 — корінь ( log2 (2 + 2) = 2 , log2 4 = 2 , 2 = 2 ).
розв’язування Відповідь: 2
3. Рівносильні перетворення логарифмічних рівнянь
Заміна змінних
lg2 x − 2 lg x − 3 = 0 .
Якщо до рівняння (нерівності або тотожно
сті) змінна входить в одному і тому самому Розв’язання. Заміна: lg x = t . t2 − 2t − 3 = 0 ;
вигляді, то зручно відповідний вираз із змін- t1 = −1, t2 = 3 . Отже, lg x = −1 або lg x = 3 .
ною позначити однією буквою (новою змін-
Тоді x = 10−1 = 0,1 або x = 103 = 1000 .
ною)
Відповідь: 0,1; 1000
Рівняння виду log a f ( x ) = log a g ( x ) ( a > 0 і a ≠ 1 )
 f ( x ) = g ( x ),

( )
log3 x2 − 2 = log3 (4x − 5) .
log a f ( x) = log a g ( x) ⇔  f ( x) > 0, Розв’язання.
 g ( x) > 0 одЗ x2 − 2 > 0,
 ОДЗ: 
4x − 5 > 0.
(враховуємо ОДЗ і прирівнюємо вирази, На цій ОДЗ задане рівняння рівносильне рівнян-
які стоять під знаками логарифмів) ням:
x2 − 2 = 4x − 5 ; x2 − 4x + 3 = 0 ;
x1 = 1, x2 = 3 .
x = 1 — сторонній корінь (не задовольняє умови ОДЗ);
x = 3 — корінь (задовольняє умови ОДЗ).
www.e-ranok.com.ua
Рівносильні перетворення рівнянь в інших випадках
1. В
раховуємо ОДЗ заданого рівняння log2 ( x + 1) = 3 − log2 ( x + 3) .
(і уникаємо перетворень, які приводять Розв’язання.
{
до звуження ОДЗ). x + 1 > 0,
ОДЗ:
x + 3 > 0.
2. Стежимо за тим, щоб на ОДЗ кожне пере-
На цій ОДЗ задане рівняння рівносильне рівнян-
творення можна було виконати як у пря-
ням:
мому, так і в зворотному напрямках
із збереженням правильної рівності log2 ( x + 1) + log2 ( x + 3) = 3 ;
( )
log2 ( x + 1)( x + 3) = 3 ;
(x + 1)(x + 3) = 23 ;
x2 + 4x − 5 = 0 ;
x1 = 1, x2 = −5 .
x = 1 — корінь (задовольняє умови ОДЗ);
x = −5 — сторонній корінь
(не задовольняє умови ОДЗ).
Таблиця 29. Розв’язування логарифмічних нерівностей

1. Графік функції y = loga x ( a > 0 ; a ≠ 1 )
a >1 0 < a <1

y y
0 1 x 0 1 x
Функція зростає Функція спадає
2. Рівносильні перетворення найпростіших логарифмічних нерівностей
a >1 0 < a <1
 f ( x ) > g ( x ),  f ( x ) < g ( x ),
 
log a f ( x) > log a g ( x) ⇔  f ( x) > 0, ⇔ log a f ( x) > log a g ( x) ⇔  f ( x) > 0, ⇔
 g ( x) > 0  g ( x) > 0
 
 f ( x ) > g ( x),  f ( x ) < g ( x),
⇔  ⇔ 
 g ( x) > 0.  f ( x) > 0.
Знак нерівності не змінюється, і враховується ОДЗ Знак нерівності змінюється, і враховується ОДЗ
www.e-ranok.com.ua
Приклади
log2 ( x − 5) > 3 . log 1 ( x − 5) > 3 .

2
Розв’язання. Розв’язання.
ОДЗ: x − 5 > 0 , тобто x > 5 . ОДЗ: x − 5 > 0 , тобто x > 5 .
log2 ( x − 5) > log2 23 .  1
3
log 1 ( x − 5) > log 1   .

Функція y = log2 t є зростаючою, отже: 2 2
 2
x − 5 > 23 ; Функція y = log 1 t є спадною, отже:
x > 13. 2
3
Враховуючи ОДЗ, маємо x > 13.  1 1
x −5 <   , x < 5 .
 2
Відповідь: (13; + ∞ )
8
1
Враховуючи ОДЗ, маємо 5 < x < 5 .
8
 1
Відповідь:  5; 5 
 8
3. Розв’язування більш складних логарифмічних нерівностей

I. За допомогою рівносильних перетворень lg2 (10x ) − lg x  3 .

задана нерівність зводиться до нерівності
відомого виду. Розв’язання.
Схема рівносильних перетворень нерівності
ОДЗ: x > 0. На цій ОДЗ задана нерівність рівно-
є такою.
сильна нерівностям:
1. Враховуємо ОДЗ заданої нерівності
(і уникаємо перетворень, які приводять (lg10 + lg x )2 − lg x  3 , (1 + lg x )2 − lg x  3 .
до звуження ОДЗ).
Заміна lg x = t дає нерівність (1 + t ) − t  3 ,
2
2. Стежимо за тим, щоб на ОДЗ кожне пере-
творення можна було виконати як у пря- тобто t2 + t − 2  0 , розв’язки якої t  − 2 або t 1
мому, так і в зворотному напрямках (див. рисунок).
із збереженням правильної нерівності
+ +
- t
-2 1
Обернена заміна дає lg x  − 2 або lg x 1 .

Тоді lg x  lg10−2 або lg x  lg10 .
Враховуючи, що функція y = lg x є зростаючою,
одержуємо: x 10−2 або x 10 .
Після врахування ОДЗ маємо:
0 < x  0,01 або x 10 .
Відповідь: (0; 0,01]  [10; + ∞ )
www.e-ranok.com.ua
II. Застосовується загальний метод інтер- log x (2x + 3) < 2 .
валів (задана нерівність зводиться до не-
рівності виду f ( x )  0) і використовується
Розв’яжемо нерівність методом інтервалів.
така схема.
1. Знайти ОДЗ. Задана нерівність рівносильна нерівності
2. Знайти нулі f ( x ) . log x (2x + 3) − 2 < 0 .
3. Позначити нулі функції на ОДЗ і знайти Позначимо f ( x ) = log x (2x + 3) − 2.
знак f ( x ) у кожному з проміжків, на які
{
розбивається ОДЗ. 2x + 3 > 0,
 x > 0,
4. Записати відповідь, враховуючи знак не- 1. ОДЗ: x > 0, тобто
x ≠ 1.
рівності. x ≠ 1,
2. Нулі функції: f ( x ) = 0 . log x (2x + 3) − 2 = 0 .
Тоді log x (2x + 3) = 2 . На ОДЗ це рівняння рівно-
сильне рівнянню 2x + 3 = x2 (яке одержуємо за
означенням логарифма). Тобто
x2 − 2x − 3 = 0 ; x1 = −1 , x2 = 3 .
До ОДЗ входить тільки x = 3, отже, f ( x ) має
тільки єдиний нуль функції x = 3.
3. Позначаємо нулі функції на ОДЗ, знаходимо
знак f ( x ) у кожному з проміжків, на які роз-
бивається ОДЗ, і записуємо розв’язки нерівності
f ( x ) < 0.
- + -
0 1 3 x
Відповідь: x ∈(0; 1)  (3; + ∞ )
Таблиця 30. Системи рівнянь

1. Системи рівнянь
Поняття системи та її розв’язків Приклади
Якщо ставиться завдання знайти всі спільні

{
x − y = 4,
розв’язки двох (або більше) рівнянь з однією або кіль- 2x + y = 11
кома змінними, то кажуть, що потрібно розв’язати
— система двох рівнянь
з двома змінними.
Пара чисел ( 1), тобто
5;
{
систему рівнянь. Записують систему рівнянь,
об’єднуючи їх фігурною дужкою. x = 5,
— розв’язок системи
y = 1,
Розв’язком системи називається таке значення
змінної або такий впорядкований набір значень змін- x2 − y + z = 0,
них (якщо змінних декілька), що задовольняє 
xy + xz + yz = 19, — система трьох рівнянь
всі рівняння системи. x + y − z = 2 з трьома змінними.
Розв’язати систему рівнянь означає знайти Трійка чисел (1; 4; 3) , тобто
всі її розв’язки або довести, що розв’язків немає. x = 1,

Якщо система не має розв’язку, то її називають y = 4, — один із розв’язків системи
несумісною z = 3,
www.e-ranok.com.ua
2. Рівносильність систем рівнянь
Дві системи рівнянь називаються рівносильними на Областю допустимих значень (ОДЗ)

деякій множині, якщо на цій множині вони мають системи називається спільна область
однакові розв’язки (тобто кожний розв’язок першої визначення всіх функцій, що входять
системи на цій множині є розв’язком другої, і навпа- до запису цієї системи.
ки, кожний розв’язок другої системи є розв’язком Усі рівносильні перетворення систем
першої). виконуються на ОДЗ початкової системи
Якщо змінити порядок запису рівнянь заданої систе-
ми, то одержимо систему, рівносильну заданій.
Якщо одне з рівнянь системи замінити на рівносиль-
не йому рівняння, то одержимо систему, рівносильну
заданій
3. Основні способи розв’язування систем рівнянь

Спосіб підстановки
Виражаємо з одного рівняння системи одну змінну через іншу (чи через інші) і підставляємо одер-
жаний вираз замість відповідної змінної у всі інші рівняння системи (потім розв’язуємо одержа-
не рівняння чи систему і підставляємо результат у вираз для першої змінної)
Приклад. Розв’язати систему {

2x − y = 3,
x + y = 3.
Розв’язання. З першого рівняння системи y = 2x − 3. Підставляємо одержаний для y вираз в друге
рівняння системи й одержуємо x + 2x − 3 = 3. Звідси x = 2. Тоді y = 2x − 3 = 1.
Відповідь: (2; 1)
Спосіб додавання
Якщо перше рівняння системи замінити сумою першого рівняння, помноженого на число α ≠ 0 ,
і другого рівняння, помноженого на число β ≠ 0 (а всі інші рівняння залишити без зміни), то одер-
жимо систему, рівносильну заданій
Приклад. Розв’язати систему {5x − 3y = 9,

3x + 2y = 13.
Розв’язання. Помножимо обидві частини першого рівняння системи на 2, а другого — на 3
(щоб одержати як коефіцієнти при змінній y протилежні числа) і почленно додамо одержані
рівняння одне до одного. З останнього одержаного рівняння знаходимо значення x, підставляємо
результат у будь-яке рівняння системи і знаходимо значення y:
{5x − 3y = 9, ⋅2
3x + 2y = 13 ⋅3
{10x − 6y = 18,
9x + 6y = 39.
+
19x = 57,
x = 3.
Тоді 3 ⋅ 3 + 2y = 13 ; 2y = 4 ; y = 2.
www.e-ranok.com.ua
Графічне розв’язування систем рівнянь з двома змінними
Виконуємо рівносильні перетворення заданої системи так, щоб зручно було будувати графіки
всіх рівнянь, що входять до системи. Потім будуємо відповідні графіки і знаходимо координати
точок перетину побудованих ліній — ці координати і є розв’язками системи
Приклади
1. Розв’язати графічно систему {2x − y = 3,

x + y = 3.
{
y
y = 2x − 3,
3
Розв’язання. Задана система рівносильна системі
−
y = 3 − x. 4
2x
3
y=
Графіком кожного з рівнянь системи є пряма. Для побудови
2
прямої досить побудувати дві її точки. Наприклад, для 1
x 0 1 -1 0 1 2 3 4 x
-1
y = 2x − 3:
y –3 –1 -2
y
=
3−
-3
x
x 0 1
y = 3− x:
y 3 2
Графіки перетинаються в єдиній точці M (2; 1) .

Отже, пара чисел (2; 1) — єдиний розв’язок заданої системи.
x 2 = 2 − y2 ,
2. Розв’язати графічно систему  3 y
y = x3
x − y = 0.
x + y = 2,
2 2 x 2 + y2 = 2
Розв’язання. Задана система рівносильна системі  1 (1; 1)
y = x .
3
Графік першого рівняння — коло радіуса 2 з центром -1

0 1 x
у початку координат, а графік другого — кубічна парабола y = x3 .
Ці два графіки перетинаються у двох точках з координатами (-1; -1) -1
2
( −1; − 1) і (1; 1) .
Відповідь: ( −1; − 1) і (1; 1) — розв’язки системи
www.e-ranok.com.ua
63
Тестові завдання до розділу 2 «Рівняння та нерівності»
Завдання 1–52 мають по п’ять варіантів відповідей, з яких лише одна відповідь є правильною.
1. Розв’яжіть рівняння x −1 x + 2 x − 3 = 0 .
А Б В Г Д
1; –2 1 1; –2; 3 Коренів немає 3
Розв’язання. Оскільки під знаком кореня парного степеня можуть стояти тільки невід’ємні ви-
x − 1  0,

рази, то область допустимих значень (ОДЗ) заданого рівняння задається системою x + 2  0,
x − 3  0,
розв’язком якої є x  3. Добуток дорівнює нулю тоді і тільки тоді, коли один із множників до-
рівнює нулю, а всі інші множники існують: x − 1 = 0 при x = 1; x + 2 = 0 при x = −2 ; x −3 = 0
при x = 3. Значення x = 1 і x = −2 не входять до ОДЗ заданого рівняння, отже, вони не є коренями
заданого рівняння. Значення x = 3 входить до ОДЗ (і всі перетворення були рівносильними на
ОДЗ), отже, x = 3 є коренем заданого рівняння. Тобто правильна відповідь Д.
2. Розв’яжіть рівняння x + 3 x − 2 x − 5 = 0.
А Б В Г Д
2; 5 5 –3; 2; 5 Коренів немає –3; 2
3. Знайдіть корінь (або добуток усіх коренів, якщо їх декілька) рівняння 2x2 − x − 2 = x − 4 .
А Б В Г Д
–9 –7 2 Коренів немає 7
Розв’язання. Використаємо для розв’язування рівняння-наслідки. Для цього піднесемо обидві

частини заданого рівняння до квадрата (при цьому всі корені заданого рівняння залишаться
серед коренів одержаного): 2x2 − x − 2 = ( x − 4) . Тоді одержуємо: x2 + 7x − 18 = 0 ; x1 = 2 , x2 = −9 .
2
Перевіримо одержані корені. Для цього підставимо їх в задане рівняння. При x = 2 одержуємо
неправильну рівність (2 = −2) . При x = −9 також одержуємо неправильну рівність (13 = −13) .
Отже, задане рівняння не має коренів, тобто правильна відповідь Г.
www.e-ranok.com.ua
4. Знайдіть корінь (або суму всіх коренів, якщо їх декілька) рівняння

x2 − x − 2 = 2x − 4 .
А Б В Г Д
Коренів
2 –5 5 3
немає
5. Розв’яжіть рівняння x2 + 6x + 9 = 1 . (До відповіді запишіть корінь

рівняння, якщо він один, або добуток усіх коренів, якщо їх декіль-
ка.)
А Б В Г Д
–2 –4 –6 8 16
1 1
6. Розв’яжіть нерівність x + > + 3.
x −5 x −5
А Б В Г Д
(3; 5) (3; + ∞ ) ( − ∞; 3)  (5; + ∞ ) ( − ∞; 5)  (5; + ∞ ) (3; 5)  (5; + ∞ )
2 x
7. Укажіть загальну кількість коренів рівняння = x.
x
А Б В Г Д
Коренів
Один Два Три Безліч
немає
8. Укажіть, скільки всього дійсних коренів має рівняння

x3 − 3 x = 0 .
А Б В Г Д y
Більше
Жодного Один Два Три
трьох y=3 x y = x3
Розв’язання. Питання про кількість коренів рівняння можна дослі- 0 x

дити графічно. Задане рівняння рівносильне рівнянню x3 = 3 x . Бу-
дуємо графіки функцій y = x3 та y = 3 x (див. рисунок). Як бачимо,
ці графіки мають тільки дві точки перетину, отже, задане рівняння
має тільки два корені. Тобто правильна відповідь В.
9. Cкільки коренів має рівняння x2 − 5 x = 0 ?

А Б В Г Д
Більше
Три Два Один Жодного
трьох
www.e-ranok.com.ua
9
10. Знайдіть корінь рівняння 3 − 2x = − .
5
А Б В Г Д
–2,4 –1,2 1,2 2,4 4,8
11. Розв’яжіть систему рівнянь {3x − 5y = 3,

4x + 3y = −1.
А Б В Г Д
 4 15   4 15 
(6; 3) (2; − 3)  29 ; − 29  ( −4; − 3)  − 29 ; 29 
12. Розв’яжіть нерівність a2 < a .
А Б В Г Д
( − ∞; 0) ( − ∞;1) ( − ∞; 0)  (1; + ∞ ) (0; 1) (1; + ∞ )
Коментар. Для розв’язування заданої нерівності можна вибрати або
рівносильні перетворення, або метод інтервалів, або рівносильні пере-
творення і використання графічної ілюстрації.
I с п о с і б. Задана нерівність рівносильна нерівності a2 − a < 0 . Побуду- + +

ємо ескіз графіка квадратичної функції y = a − a (врахуємо, що 2
0 - 1 a
a − a = 0 , тобто a ( a − 1) = 0 , при a = 0 та при a = 1, див. рисунок). Тоді
2
розв’язок заданої нерівності 0 < a < 1 . Отже, правильна відповідь Г.
I I с п о с і б. Задана нерівність рівносильна нерівності a2 − a < 0 , тоб-

то a ( a − 1) < 0 . Розв’яжемо цю нерівність методом інтервалів.
ОДЗ: a ∈R . Нулі: f ( a ) = a ( a − 1) ; f ( a ) = 0 , a ( a − 1) = 0 , тоді a = 0 або
a = 1. Зображуємо нулі на ОДЗ і знаходимо знак у кожному проміж-
ку, на які розбивається ОДЗ (див. рисунок). Тоді розв’язок заданої + - +
нерівності  проміжок (0; 1) . Отже, правильна відповідь Г. 0 1 a
I I I с п о с і б. Задана нерівність рівносильна нерівностям: a2 − a < 0 ;

a ( a − 1) < 0. Враховуючи, що добуток двох виразів буде від’ємним тоді
і тільки тоді, коли множники будуть мати різні знаки, одержуємо,
що остання нерівність рівносильна сукупності систем {a < 0,

a −1 > 0
або
{a > 0,
a − 1 < 0.
Тоді {
a < 0,
a >1
або
a > 0,
a < 1. {
Перша система розв’язків не має, а
з другої нерівності одержуємо: 0 < a < 1 . Отже, правильна відповідь Г.
www.e-ranok.com.ua
13. Розв’яжіть нерівність x2 > x .
А Б В Г Д
(1; + ∞ ) (0; 1) ( − ∞; 0) ( − ∞; 0)  (1; + ∞ ) ( − ∞;1)
4
14. Розв’яжіть нерівність > 1.
x2
А Б В Г Д
( − ∞; 2) ( −2; 2) ( − ∞; − 2)  (2; + ∞ ) ( − ∞; 0)  (0; 2) ( −2; 0)  (0; 2)
I с п о с і б. Нерівність можна розв’язати методом інтервалів, звів-
ши її до виду f ( x ) > 0. Задана нерівність рівносильна нерівностям
4 4 − x2
− 1 > 0; > 0 (*). Розв’язуємо методом інтервалів.
x2 x2
1) ОДЗ: x ≠ 0.
4 − x2
(
2) Нулі функції f ( x ) = 0 : ) x2
= 0 ; 4 − x2 = 0 ; x2 = 4 ; x = ±2 .
3) Позначаємо нулі на ОДЗ і знаходимо знак функції f ( x ) у кожному
з проміжків, на які розбивається ОДЗ (див. рисунок). x
-2 0 2
4) Записуємо відповідь, враховуючи знак нерівності (*):
x ∈( −2; 0)  (0; 2) .
Тобто правильна відповідь Д.
4
I I с п о с і б (рівносильні перетворення нерівності > 1).
x2
ОДЗ: x ≠ 0 . На ОДЗ задана нерівність рівносильна нерівностям:
4 4 − x2
− 1 > 0; >0.
x2 x2
Оскільки при x ≠ 0 значення x2 > 0 , то на ОДЗ задана нерівність рів-
носильна нерівності 4 − x2 > 0 , яка має розв’язки x ∈( −2; 2) (див. ри-
сунок). Враховуючи ОДЗ, одержуємо розв’язок заданої нерівності:
x ∈( −2; 0)  (0; 2) . Тобто правильна відповідь Д. -2 0 2 x
x−2
15. Розв’яжіть нерівність  0.
x+5
А Б В Г Д
( −5; 2] ( − ∞; − 5) ( − ∞; − 5)  [2; + ∞ ) [ −5; 2] ( − ∞; − 5)  ( −5; 2)
16. Розв’яжіть нерівність (3 − x )(6 + x ) > 0 .
А Б В Г Д
( − ∞; + ∞ ) ( −6; 3) ( −3; 6) ( − ∞; − 6)  (3; + ∞ ) ( − ∞; − 3)  (6; + ∞ )
www.e-ranok.com.ua
17. Розв’яжіть систему рівнянь

системи.
{5x − y = −10,
x + 3y = 14.
Укажіть значення суми x + y для знайденого розв’язку
А Б В Г Д
2 0 4 –4 –2
18. Знайдіть розв’язок системи { 3x − 4y = 2,

2x + 4y = −1.
А Б В Г Д
 1
 1; 4 
(2; 1) 1 7 
 5 ; − 20 
 5
 −1; − 4 
1 13 
 5 ; − 20 
5 x − y = 8,
19. Розв’яжіть систему рівнянь  Знайдіть суму x + y для одержаного розв’язку

3 x + y = 8.
системи.
А Б В Г Д
2 5 8 10 18
π
20. Розв’яжіть рівняння cos x = ctg .
4
А Б В Г Д
π π 2πn , n ∈Z
− + 2πn , n ∈Z π + 2πn , n ∈Z + 2πn , n ∈Z πn , n ∈Z
2 2
π
Вказівка. Врахувати, що ctg = 1.
4
π 
21. Розв’яжіть рівняння cos ( π − x ) + 2 cos  + x = 3 .
3 
А Б В Г Д
π π
πn , n ∈Z + 2πn , n ∈Z π + 2πn , n ∈Z − + 2πn , n ∈Z Коренів немає
2 2
Розв’язання. Використовуючи формули зведення та формулу cos (α + β ) = cos α cos β − sin α sin β
 π π  1 3 
β ) = cos α cos β − sin α sin β , одержуємо: − cos x + 2  cos cos x − sin sin x = 3 ; − cos x + 2  ⋅ cos x − ⋅ sin x = 3 ;
 3 3  2 2 
π
− cos x + cos x − 3 ⋅ sin x = 3 ; sinx = −1; x = − + 2πn , n ∈Z . Тобто правильна відповідь Г.
2
www.e-ranok.com.ua
π
22. Розв’яжіть рівняння cos ( π + x ) = sin .
2
А Б В Г Д
π π π
± + πm , m ∈Z 2πl , l ∈Z π + 2πn , n ∈Z + πk , k ∈Z − + 2πk , k ∈Z
4 2 2
23. Розв’яжіть рівняння 9 sin 4x = 0 .
А Б В Г Д
π π π π + πn, n ∈Z πn
+ πn , n ∈Z n , n ∈Z + 2πn , n ∈Z , n ∈Z
36 4 2 9
24. Розв’яжіть рівняння 3 + 2 cosx = 0 .
А Б В Г Д
5π
π π ± + 2πn , π
± + 2πn , n ∈Z ± + πn , n ∈Z 6 ± + 2πn , n ∈Z Коренів немає
6 6 n ∈Z 3
25. Розв’яжіть рівняння 2 sin 3x + 2 = 0 .
А Б В Г Д
π π π
( −1)k 4 + πk , ( −1)n+1 12 + 3 n , ±
π
+ πm , m ∈Z ±
π
+ 2πl , l ∈Z Коренів немає
3 3
k ∈Z n ∈Z
26. Розв’яжіть рівняння sin2x = −1 .
А Б В Г Д
π π πn
− + πn, n ∈Z − π + 4πn , n ∈Z − + , n ∈Z πn , n ∈Z π + 4πn , n ∈Z
4 4 2
27. Розв’яжіть рівняння cos2x = −1 .
А Б В Г Д
π π π π
πn , n ∈Z + 2πn , n ∈Z + πn , n ∈Z − + πn, n ∈Z + πn, n ∈Z
2 4 4 2
www.e-ranok.com.ua
x 3
28. Розв’яжіть рівняння tg = .
2 3
А Б В Г Д
π π 2π π Інша відповідь
+ πn , n ∈Z + πn , n ∈Z + 2πn , n ∈Z
3 3 3 3
29. Розв’яжіть рівняння tg x = tg 3.
А Б В Г Д
arctg3 + πn,
3 3 + πn , n ∈Z arctg3 Коренів немає
n ∈Z
3
30. Розв’яжіть рівняння cos2 x − sin2 x = .
2
А Б В Г Д
π π π π π
+ πn , n ∈Z ± + 2πn , n ∈Z ± + πn , n ∈Z ± + πn , n ∈Z + 2πn , n ∈Z
12 6 6 12 6
31. Розв’яжіть рівняння 2 sin x − sin2 x = cos2 x .
А Б В Г Д
π π π π π
±
3
+ 2πl , l ∈Z ±
6
+ 2πm, m ∈Z ( −1)n 6 + πn , n ∈Z ( −1)k 3 + πk , k ∈Z ( −1)n 6 + 2πn, n ∈Z
1
32. Розв’яжіть рівняння sin (2x ) = .
2
А Б В Г Д
π πk π π πk π π
( −1)k 6 + 2
, k ∈Z ±
12
+ πk, k ∈Z ( −1)k 12 + 2
, k ∈Z ±
12
+ 2πk, k ∈Z ( −1)k 6 + πk , k ∈Z
33. Розв’яжіть рівняння ctg (3x ) = 9 .
А Б В Г Д
1 πk 1 π
arcctg3 + πk, k ∈Z arcctg 9 + , k ∈Z arcctg 9 + πk , k ∈Z 3 + πk , k ∈Z + πk , k ∈Z
3 3 3 3
www.e-ranok.com.ua
34. Розв’яжіть рівняння 2 cos x sin x = 3 .
А Б В Г Д
π π π π πk Коренів
±
4
+ 2πk, k ∈Z ( −1)k 4 + πk , k ∈Z ±
8
+ πk , k ∈Z ( −1)k 8 + 2
, k ∈Z
немає
1 2
35. Розв’яжіть рівняння 1 + tg2 x − 2
= sin x − .
cos x 2
А Б В Г Д
π
n ∈Z
( −1)n 4 + πn , π
+
π
n, n ∈Z
π
+ 2πn , n ∈Z
Коренів
4 2 4 немає
n ∈Z
36. Розв’яжіть рівняння 3 cos x − sin 2x = 0 .
А Б В Г Д
π π π
+ 2πn , n ∈Z 2πn , n ∈Z n , n ∈Z + πn , n ∈Z π + 2πn , n ∈Z
2 2 2
37. Розв’яжіть рівняння 3 sin x = sin 2x .
А Б В Г Д
π π π
+ 2πn , n ∈Z n , n ∈Z πn , n ∈Z Коренів немає − + 2πn , n ∈Z
2 2 2
1
38. Розв’яжіть рівняння 2 sin x cos x = .
2
А Б В Г Д
π π π π π Коренів
±
4
+ πr , r ∈Z ( −1)n 12 + 2 n , n ∈Z ( −1)k 6 + πk , k ∈Z ±
3
+ 2πl , l ∈Z
немає
π 
39. Розв’яжіть рівняння sin ( π − x ) − cos  + x = 3 .
2 
А Б В Г Д
π π π π Коренів
( −1)n 3 + πn , n ∈Z ( −1)k 6 + πk , k ∈Z ±
3
+ 2πl , l ∈Z ±
6
+ 2πm, m ∈Z немає
www.e-ranok.com.ua
40. Розв’яжіть рівняння 3 + cosx = 0 .
А Б В Г Д
π π 5π π Коренів немає
± + 2πn , n ∈Z ± + πn , n ∈Z ± + 2πn , n ∈Z ± + 2πn , n ∈Z
6 6 6 3
41. Вкажіть корінь рівняння 3 cos 2x + 16 cos x − 3 = 0 , який належить відрізку [0; π ] .
А Б В Г Д
π 1 π Коренів немає
0 arccos
2 3 3
Розв’язання. Зведемо в заданому рівнянні всі тригонометричні вирази до одного аргументу
і до однієї функції. Враховуючи, що cos 2x = 2 cos2 x − 1 , одержуємо рівняння: 3 2 cos2 x − 1 + 16 cos x − 3 = 0 ( )

( 2
)
3 2 cos x − 1 + 16 cos x − 3 = 0; 6 cos x + 16 cos x − 6 = 0. Заміна cosx = t дає рівняння: 6t + 16t − 6 = 0; 3t + 8t − 3 = 0 ;
2 2 2
1
t1 = −3 або t2 = . Виконуючи обернену заміну, маємо: cosx = −3 (рівняння не має коренів) або
3
1 1
cosx = . Але за умовою не просять знайти всі корені цього рівняння ( x = ± arccos + 2πk , k ∈Z ),
3 3
1
а тільки вказати розв’язок із відрізка [0; π ] . За означенням це x = arccos . Отже, правильна від-
3
повідь В.
 π 
42. Укажіть кількість коренів рівняння tg2 x + tg x = 0 , які належать відрізку  − ; π .
 2 
А Б В Г Д
0 1 2 3 4
43. Знайдіть усі розв’язки рівняння cos2 2x = 2 cos 2x .
А Б В Г Д
π
± + 2πn , π π π π Коренів
4 ( −1)n 4 + πn , n ∈Z 4
+
2
n, n ∈Z
4
+ 2πn , n ∈Z немає
n ∈Z
44. Розв’яжіть рівняння 3

9x = 3 ⋅ 3 3 .
А Б В Г Д
2 1 3 5 2
3 6 2 4 5
www.e-ranok.com.ua
45. Якщо 5x = 5 ⋅ 3 5 , то x =
А Б В Г Д
5 1 3 2 3
6 6 2 3
2 x +1
 1 1
46. Розв’яжіть нерівність    .
 3 243
А Б В Г Д
( − ∞; 2] (0; 2) [2; + ∞) ( − ∞; − 2] (0; + ∞ )
47. Розв’яжіть нерівність 0,63x−1 > 0,36 .
А Б В Г Д
 1 1 
( − ∞;1)  − ∞; 3  (1; + ∞ )  3 ; + ∞
Інша відповідь
48. Розв’яжіть нерівність log 1 x < log 1 5 .

7 7
А Б В Г Д
1  1 
(0; 5)  5 ; 5 ( − ∞;5) (5; + ∞ )  5 ; + ∞
49. Розв’яжіть нерівність log 0,2 10 < log 0,2 x .
А Б В Г Д
(10; + ∞ ) (0; 10) (0,1; 10) ( −10; 0) ( − ∞;10)
50. Розв’яжіть нерівність log 1 5 ⋅ log6 x > 0 .

6
А Б В Г Д
(1; + ∞ ) (0; 4) (0; 1) (4; + ∞ ) ( − ∞;1)
Розв’язання. ОДЗ: x > 0 . Оскільки log 1 5 < 0 , то при діленні обох частин заданої нерівності на
6
від’ємне число знак нерівності змінюється на протилежний, тому задана нерівність рівносильна
нерівності log6 x < 0 . Враховуючи, що 0 = log6 1 , одержуємо нерівність log6 x < log6 1, з якої отри-
муємо нерівність x < 1 (оскільки функція y = log6 t є зростаючою, при переході до аргументів знак
нерівності не змінюється). Враховуючи ОДЗ, одержуємо 0 < x < 1 . Отже, правильна відповідь В.
www.e-ranok.com.ua
51. Розв’яжіть нерівність log 1 4 ⋅ log 9 x > log 1 4 .

5 5
А Б В Г Д
(1; + ∞ ) (0; 9) (0; 1) (9; + ∞ ) ( − ∞;1)
52. Задано рівняння:

log5 x − log5 ( x − 3) = 1; (1)
cosx = 1 − 5 ; (2)
x + 2 = −3; (3)
 π π
sin  x +  = − . (4)
 3 2
Укажіть ті рівняння, які не мають коренів на множині дійсних чисел.
А Б В Г Д
(1) і (4) (2) і (3) (1) і (2) (3) і (4) Інша відповідь
Коментар. Щоб сказати, мають чи не мають корені рівняння (2), (3) і (4), досить оцінити їх праві
частини (як правило, починають міркування з найпростішого рівняння; у даному випадку це
рівняння (3)). Але для рівняння (1) такий спосіб міркувань не проходить  це рівняння дове-
деться розв’язувати, щоб впевнитися, що воно має корені (чи не має їх). Вибираючи відповідь,
слід пам’ятати, що повинні бути вказані всі рівняння, які не мають дійсних коренів.
Розв’язання. У правій частині рівняння (3) стоїть від’ємне число (–3), але модуль не може бути
від’ємним, отже, рівняння (3) не має коренів.
Оскільки π ≈ 3,14 , то в правій частині рівняння (4) стоїть число, яке за модулем більше 1
π 
 2 ≈ 1,57 , але косинус за модулем не може перевищувати 1, отже, рівняння (4) не має коренів.
Враховуючи, що 5 ≈ 2,2 (достатньо навіть «грубої» оцінки, що « 5  це дві цілих і скільки-

то десятих»), одержуємо, що 2 − 5 ≈ −0,2  за модулем не перевищує 1, отже, рівняння (2) має
корені.
Розв’яжемо рівняння (1) (наприклад, використовуючи рівносильні перетворення рівнянь).
ОДЗ: {
x > 0,
x − 3 > 0.
З рівняння (1) одержуємо, що log5
x
x−3
= 1 . Тоді за означенням логарифма
x 15
= 51 . Звідси: x = 5x − 15; x = (задовольняє умови ОДЗ), отже, рівняння (1) має корінь.
x−3 4
Таким чином, із заданих рівнянь рівняння (1) і (2) мають корені, а рівняння (3) і (4) не мають
коренів. Отже, правильна відповідь Г.
www.e-ranok.com.ua
Розв’яжіть завдання 53–100. Одержану відповідь запишіть у вигляді цілого числа

або десяткового дробу.
53. Розв’яжіть рівняння x2 − x − 1 = −x . Якщо рівняння має декілька коренів, у відповідь

запишіть їх добуток.
Відповідь: _______________
54. Розв’яжіть рівняння 2x + 3 + x − 2 = 4 . Якщо рівняння має декілька коренів, у відповідь

з апишіть їх суму.
Відповідь: _______________
55. Розв’яжіть рівняння 8x2 − 7 = 3 − 2x. Якщо рівняння має декілька коренів, у відповідь запишіть
їх суму.
Відповідь: _______________
56. Розв’яжіть рівняння 11 + 3x − x2 = x + 3 . Якщо рівняння має декілька коренів, у відповідь

запишіть їх суму.
Відповідь: _______________
57. (
Обчисліть суму коренів рівняння x2 − 3x − 4 ) x2 + 3x − 4 = 0 .
Відповідь: _______________
58. (
Розв’яжіть рівняння x2 − 16 ) 9 + 8x − x2 = 0 . У відповідь запишіть суму коренів.
Відповідь: _______________
59. Розв’яжіть рівняння x2 − 8 + x2 + 7 = 14 − x2 . У відповідь запишіть найменший корінь.
Розв’язання. Виконавши заміну x2 = t , одержуємо рівняння t − 8 + t + 7 = 14 − t . Це рівняння

має корінь t = 9 ( 9 − 8 + 9 + 7 = 14 − 9 ; 1 + 16 = 5 ; 5 = 5 ). Інших коренів це рівняння не має,
оскільки в лівій його частині стоїть зростаюча функція f (t ) = t − 8 + t + 7 (як сума двох зрос-
таючих функцій), а в правій — спадна g (t ) = 14 − t . Тоді рівняння f (t ) = g (t ) може мати тільки
єдиний корінь t = 9. Виконуючи обернену заміну, одержуємо: x2 = 9 ; x = ±3 . Отже, найменшим
коренем заданого рівняння є x = −3 .
Відповідь: –3.
60. Розв’яжіть рівняння x2 + 8 + x2 − 1 = 4 − x2 . У відповідь запишіть найбільший корінь.

Відповідь: _______________
www.e-ranok.com.ua
61. Виберіть дві нерівності із запропонованих (1–4) і вставте їх у твердження так, щоб воно було
завжди правильним: «Якщо _______, то _______».
1) x > 7; 2) x < 3; 3) x > 1; 4) x < −9; 5) 0 < x < 6 .
Номери вибраних нерівностей запишіть у бланк відповідей у тому порядку, в якому вони
вставлені у твердження.
Відповідь: _______________
Вказівка. Використайте той факт, що твердження «Якщо А, то В» для нерівностей буде

правильним тоді і тільки тоді, коли множина розв’язків нерівності А буде підмножиною
розв’язків нерівності В. Отже, для розв’язування цього завдання можна зобразити розв’язки
кожної нерівності штриховкою на числовій прямій (для цього зручно зобразити п’ять паралель-
них числових прямих так, щоб їх початки були розташовані на одній вертикальній прямій і оди-
ничні відрізки були б однакові; розв’язок кожної з нерівностей 1–5 слід заштрихувати на окремій
числовій прямій). Після цього досить визначити, який із заштрихованих проміжків на одній
прямій (для нерівності А) повністю міститься в заштрихованому проміжку на іншій прямій (для
нерівності В), і записати до відповіді двоцифрове число (перша цифра — це номер нерівності А,
а друга цифра — це номер нерівності В).
км
62. Швидкість руху потяга становить 72 . Якою є довжина потяга (y метрах), якщо відомо,
год
що він проходить повз нерухомого спостерігача за 10 с?
Відповідь: _______________
63. Від міста A до міста B вниз за течією річки відходить моторний човен. Одночасно з цим повз
місто A пропливає пліт. Досягнувши міста B, човен розвертається і пливе назад. Визначте,
у скільки разів власна швидкість руху човна більша за швидкість течії, якщо, повертаючись,
човен зустрів пліт посередині між містами A та B.
Відповідь: _______________
64. Вкладник поклав до банку певну суму грошей в умовних одиницях на два різні рахунки:
один — з річним прибутком 10 %, другий — 12 %. Річний прибуток за двома вкладами ста-
новив 56 ум. од. Якщо внесені на різні рахунки кошти поміняти місцями, то річний прибуток
становитиме 54 ум. од. Яку загальну суму грошей вніс вкладник на обидва рахунки?
Відповідь: _______________
65. Мотоцикліст проїхав від села до озера 60 км. На зворотному шляху він зменшив швидкість
км
руху на 10 і тому витратив часу на 0,3 год більше. Скільки часу (у годинах) витратив
год
мотоцикліст на зворотний шлях?
Відповідь: _______________
www.e-ranok.com.ua
66. На 80 км шляху велосипедист витрачає на 2 год більше, ніж мотоцикліст, оскільки швид-
км
кість його руху на 20 менше. Обчисліть швидкість руху велосипедиста.
год
Відповідь: _______________
67. Катер пройшов за течією 36 км і проти течії 48 км, витративши на весь шлях 6 год. Яка
км
швидкість руху катера в стоячій воді, якщо швидкість течії становить 3 ?
год
Відповідь: _______________
68. Два слюсарі виконали завдання за 6 год. Якби половину завдання виконав перший слюсар,
а частину, що залишилася, другий, то першому було б потрібно часу на 2,5 год більше, ніж
другому. За скільки годин перший із слюсарів міг би виконати завдання?
Відповідь: _______________
69. Із посудини, заповненої чистим спиртом, відлили 6 л. Потім долили в неї стільки ж літрів
води й одержали суміш, що містить 80 % спирту. Визначте місткість посудини.
Відповідь: _______________
км
70. Пройшовши половину шляху, потяг збільшив швидкість свого руху на 30 . З якою швид-
год
кістю пройшов потяг першу половину шляху, якщо середня швидкість його руху на всьому
км
шляху дорівнювала 72 ?
год
Відповідь: _______________
71. У розчин, що містить 40 г солі, додали 100 г води. У результаті концентрація солі в розчині
зменшилася на 2 %. Знайдіть початкову масу розчину (у грамах).
Відповідь: _______________
Знайдіть найбільший цілий розв’язок нерівності ( x + 7 )( x − 6) ( x − 3) < 0 .

2 5
72.
Відповідь: _______________
73. (
Укажіть найменше ціле число, яке є розв’язком нерівності ( x − 7 )( x + 2) x2 − 7x + 10  0 .
2
)
Відповідь: _______________
x2 + 3x − 4
74. Укажіть найменше ціле число, яке є розв’язком нерівності < 0.
x+3
Відповідь: _______________
x2 − 5x + 4
75. Розв’яжіть нерівність  0 . У відповідь запишіть найбільше число, яке задовольняє
x2 − 20x
задану нерівність.
Відповідь: _______________
www.e-ranok.com.ua
76. Укажіть кількість цілих розв’язків нерівності

(x − 5) (2 − x ) > 0.
4
( x − 3) ( x − 8 )
2
Відповідь: _______________
77. Укажіть найбільше ціле число, яке є розв’язком нерівності

x2 − x + 5
 0.
x2 − 9x + 14
Відповідь: _______________
78. Укажіть найменше ціле число, яке є розв’язком нерівності

(x − 3)(x + 8)(x 2
+9 ) < 0.
(x 2
−9 )
Відповідь: _______________
79. Знайдіть найменше значення параметра а, при яких система

x2 + y2 = a2 ,
 2 має єдиний розв’язок.
x + ( y − 3) = 4
2
Коментар. Оскільки в задачі не вимагають знайти розв’язки системи y R1 = 2

і для кожного з рівнянь системи можна легко побудувати графік, то
для розв’язування задачі можна використати графічну ілюстрацію. O1 3
При цьому слід врахувати, що при a = 0 першому рівнянню системи

(x 2
)
+ y2 = 0 задовольняє тільки одна пара чисел  (0; 0) , а при a ≠ 0
O
R= a
x
рівняння x2 + y2 = a2 є рівнянням кола з центром у початку коорди-
нат і радіусом R = a2 = a . Тому в розв’язанні доведеться розгля-
нути два випадки: a = 0 і a ≠ 0 .
x2 + y2 = 0,
Розв’язання. При a = 0 одержуємо систему  2 Оскільки
x + ( y − 3) = 4.
2
x2  0 і y2  0 , а сума двох невід’ємних функцій дорівнює нулю тоді

і тільки тоді, коли ці функції одночасно дорівнюють нулю, то перше
x2 = 0,
рівняння рівносильне системі  2 з якої одержуємо x = 0, y = 0 .
y = 0,
Але ця пара чисел не задовольняє друге рівняння заданої системи
(9 ≠ 4) . Отже, при a = 0 задана система не має розв’язку і тому a = 0

не задовольняє умову задачі.
www.e-ranok.com.ua
При a ≠ 0 графіком рівняння x2 + y2 = a2 є коло з центром у початку координат і радіусом

R = a2 = a , а графіком рівняння x2 + ( y − 3) = 4 є коло з центром у точці O1 (0; 3) і радіусом
2
R1 = 4 = 2 (див. рисунок). Розв’язки системи  це координати спільних точок цих двох кіл. Але
два кола будуть мати єдину спільну точку тоді і тільки тоді, коли вони дотикаються (зовнішнім
чи внутрішнім чином). Якщо кола дотикаються зовнішнім чином, то відстань між їх центрами
дорівнює сумі радіусів (OO1 = R + R1 ) . Тоді 3 = a + 2 , тобто a = 1, отже, a = ±1. Якщо кола доти-
каються внутрішнім чином, то відстань між їх центрами дорівнює різниці радіусів (OO1 = R − R1 ).
Тоді 3 = a − 2 , тобто a = 5 , отже, a = ±5 .
Таким чином, задана система має єдиний розв’язок тільки при a = ±1 і при a = ±5 . Наймен-
шим із цих значень параметра є a = −5 . Отже, до відповіді потрібно записати число –5.
Знайдіть значення параметра a, при якому система ( x − a ) + ( y − 3) = 4, має єдиний

 2 2
80.
x ⋅ y = 0
розв’язок . Якщо таких значень параметра a декілька, то у відповідь запишіть їх добуток.
Відповідь: _______________
x + y = a ,
2 2 2
81. Знайдіть найменше значення параметра a, при якому система  має єдиний
( x − 2) + y = 1
2 2
розв’язок.
Відповідь: _______________
x2 + y2 = 8,
82. Знайдіть найбільше значення параметра a, при якому система  має розв’язком
 x +y=a
точно дві пари чисел ( x0 ; y0 ) .
Відповідь: _______________
y + x = a,
83. Знайдіть найбільше ціле значення параметра a, при якому система рівнянь  2 має два
x + y = 1
2
розв’язки.
Відповідь: _______________
84. Використовуючи графік функції f ( x ) = x3 − 3x , знайдіть найменше ціле значення параметра a,

при якому рівняння x3 − 3x = a має три різні корені.
Відповідь: _______________
85. Укажіть кількість коренів рівняння 2 cos2 x − 5 cos ( π − x ) + 2 = 0 , які задовольняють нерівність
0 < x < 3π .
Відповідь: _______________
www.e-ranok.com.ua
86. Розв’яжіть рівняння cosx = 1 + x2 .
Розв’язання. Оцінимо ліву і праву частини рівняння: −1  cosx  1 , 1 + x2  1 . Оскільки функція

f ( x ) = cos x 1, а g ( x ) = 1 + x2  1 , то рівність f ( x ) = g ( x ) можлива тоді і тільки тоді, коли обидві
cos x = 1,
частини рівняння дорівнюють 1. Отже, задане рівняння рівносильне системі  Із друго-
1 + x = 1.
2
го рівняння одержуємо x = 0, що задовольняє і перше рівняння. Тоді x = 0 — єдиний розв’язок

системи, а отже, і єдиний корінь заданого рівняння.
πx
87. Розв’яжіть рівняння sin = x2 − 2x + 2 .
2
Відповідь: _______________
88. Розв’яжіть рівняння 2x +2 − 2x = 12 .

Відповідь: _______________
x x
 1  8 81
89. Розв’яжіть рівняння     = .
 4  3 16
Відповідь: _______________
x + 3y +2 = 30,
90. Розв’яжіть систему рівнянь  та знайдіть суму x0 + y0 для одержаного розв’яз
2x + 3 = 9
y
ку ( x0 ; y0 ) системи рівнянь.
Відповідь: _______________
2x ⋅ 5y = 100,
91. Розв’яжіть систему рівнянь  y x У відповідь запишіть суму x0 + y0 , якщо пара ( x0 ; y0 )
2 ⋅ 5 = 1000.
є розв’язком системи рівнянь.
Відповідь: _______________
Вказівка. Слід перемножити рівняння системи і з одержаного рівняння знайти суму x + y , необ-
хідну для запису відповіді.
32x +1 + 3y = 54,
92. Знайдіть добуток xy, якщо пара ( x; y ) є розв’язком системи рівнянь  x +1 y −1
3 + 3 = 18.
Відповідь: _______________
www.e-ranok.com.ua
32x − y = 81,
93. Розв’яжіть систему рівнянь  Знайдіть найменшу суму x0 + y0 , якщо
log3 x + log3 y = log3 30.
(x0 ; y0 ) є розв’язком системи рівнянь.
Відповідь: _______________
94. Визначте кількість цілих розв’язків нерівності log30 ( x − 8) + log30 ( x − 9)  1 .
x − 8 > 0,

Розв’язання. Задана нерівність рівносильна системі x − 9 > 0,
log30 ( x − 8)( x − 9)  log30 30.

Тоді, враховуючи, що функція y = log30 t є зростаючою, одержуємо рівносильні системи не-
{
x > 8,
 x > 9, x > 9,
рівностей: x > 9,  2 9 < x  14 . В одержаному розв’язку
3  x  14;
( x − 8)( x − 9)  30; x − 17x + 42  0;

нерівності міститься тільки 5 цілих розв’язків (це числа 10, 11, 12, 13, 14).
95. Визначте кількість цілих розв’язків нерівності log12 ( x − 6) + log12 ( x − 7 )  1 .
Відповідь: _______________
96. Розв’яжіть рівняння lg log3 log 4 x = 0 .

Відповідь: _______________
( )
Знайдіть суму коренів рівняння log5 x2 − 3x − log5 (1 − 2x ) = log5 4 .
2 2
97.
Відповідь: _______________
98. Знайдіть найменше ціле значення параметра a, при якому рівняння log7 ( x + 3) = log7 (2x − a )
має корені.
Відповідь: _______________
7log6 (x − 4 y) = 1,
99. Знайдіть суму x + y , якщо пара ( x; y ) є розв’язком системи рівнянь  x −2 y
4 − 7 ⋅ 2x −2 y = 8.
Відповідь: _______________
www.e-ranok.com.ua
100. Знайдіть найбільше значення параметра a, при якому рівняння 2x3 + 3x2 − 12x − a = 0 має
точно два корені.
Задане рівняння рівносильне рівнянню 2x3 + 3x2 − 12x = a .
Розглянемо графічну ілюстрацію розв’язків цього рівняння. Для y
цього дослідимо функцію f ( x ) = 2x3 + 3x2 − 12x за допомогою похідної
y=a
і побудуємо її графік.
a
1. D ( f ) = R. f ′ ( x ) = 6x2 + 6x − 12  існує на всій області визначення
функції. 20
y = f (x)
2. Критичні точки: f ′ ( x ) = 0 , 6x2 + 6x − 12 = 0 , тоді x2 + x − 2 = 0 ,
x1 = 1, x2 = −2 .
3. Позначаємо критичні точки на області визначення функції, зна-
ходимо знак f ′ ( x ) на кожному з одержаних проміжків і вказуємо про-
міжки зростання і спадання функції та екстремуми функції.
x ( − ∞; − 2) –2 ( −2; 1) 1 (1; + ∞ )
-2 0 1 x
f ′ (x ) + 0 – 0 +
-7
f (x )  20  –7 
max min
4. Будуємо ескіз графіка функції y = f ( x ) (графік проходить через початок координат,

оскільки f (0) = 0 ) і графіки прямих y = a при різних значеннях a.
5. Як бачимо, задане рівняння буде мати точно два корені тільки при a = −7 і при a = 20 .
Найбільше з цих чисел 20.
a = 20 .
Відповідь:
Завдання 101 передбачає установлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою,

доберіть один відповідник, позначений буквою, і поставте позначки на перетині відповідних рядків
(цифри) і колонок (букви).*
101. Установіть відповідність між заданими рівняннями (1–4) та проміжками (А–Д), де містять-
ся всі корені відповідного рівняння.
1 cos x = x2 + 1 А ( −20; − 5) А Б В Г Д
2 x2 − 4 + 8 − 2x2 = x − 2 Б ( −5; 1) 1
2
3 x + 7 + x2 − 49 = 0 В (1; 50)
3
4 x + 3 x = 12 Г (50; 80)
4
Д (80; 100)
* Приклади виконання таких завдань наведено на с. 4–5.
www.e-ranok.com.ua
Розділ 3
Функції

до розділу 3 «Функції»
Таблиця 31. Поняття функції та графіку

Означення та зміст Приклад
Функцією називають відповідність, при якій Таблиця
кожному значенню змінної x із деякої множи-
ни D відповідає єдине значення змінної y. x 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
y 0 1 4 9 16 25 36 49 64 81
У цьому випадку залежна змінна y також на-
зивається функцією від x. задає функцію з областю визначення, яка скла-
Змінна x називається незалежною змінною дається з десяти чисел: 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9.
або аргументом.
Цю саму функцію можна задати так: y = x2 ,
Множина D — область визначення функції де x — цифра (у десятковій системі числення)
Якщо функцію задають формулою і нічого 1. Для функції y = x2 область визначення —
не говорять про область її визначення (D), множина всіх дійсних чисел.
то вважають, що ця область — множина всіх 1
значень змінної, при яких задана формула має 2. Для функції y = область визначення —
x
зміст множина всіх дійсних чисел, які не дорівню-
ють нулю (D: x ≠ 0)
Область значень функції — це множина тих Для функції y = x2 область значень — y  0,
значень, яких може набувати сама функція оскільки квадрат будь-якого числа завжди біль-
при всіх значеннях аргументу з області визна- ше або дорівнює нулю
чення
Графік функції
Графіком функції назива- y Графік функції y = x2 складається з усіх точок
ється множина всіх точок 9
координатної площини з координатами:
y = x2
координатної площини,
1
абсциси яких дорівню- x –1 0 1 2 …
ють значенню аргументу, 2
4 1
а ординати — відповідним y 1 0 1 4 …
значенням функції 4
Графік функції y = x2 називається параболою

-3-2-10 1 2 3 x
Таблиця 32. Знаходження області визначення функції
Обмеження, які враховують при знаходженні

Вид функції
області визначення функції*
f (x)
1. y = g (x ) ≠ 0 Знаменник дробу не дорівнює нулю
g (x)
Під знаком кореня парного степеня може стояти
2. y = 2k f ( x ) (k ∈ N ) f (x )  0 лише невід’ємний вираз
Під знаком логарифма може стояти лише
(
3. y = lg f ( x ) ) f (x ) > 0 додатний вираз
f ( x ) > 0,
В основі логарифма може стояти лише
4. y = log f (x) a ( a > 0)  додатний вираз, що не дорівнює одиниці
f ( x ) ≠ 1
Під знаком тангенса може стояти лише вираз,
π
(
5. y = tg f ( x ) ) f (x ) ≠
2
+ πk , k ∈Z що не дорівнює
π
+ πk (k — ціле число)
2
Під знаком котангенса може стояти лише вираз,
(
6. y = ctg f ( x ) ) f ( x ) ≠ πk , k ∈Z
що не дорівнює πk (k — ціле число)
( )
7. y = arcsin f ( x ) f ( x ) 1 ,
Під знаками арксинуса і арккосинуса
може стояти лише вираз, модуль якого менше
8. y = arccos ( f ( x )) тобто −1  f ( x )  1 або дорівнює одиниці
9. y = xα
а) α — натуральне x — будь-яке число
число
б) α — ц іле від’ємне x≠0
число або нуль
в) α — додатне x0
неціле число
г) α — від’ємне x>0
неціле число
Таблиця 33. Властивості функцій
Зростаючі та спадні функції
y
2x
y=
f (x2 ) Функція f (x ) зростаюча,

якщо x2 > x1, то f (x2 ) > f (x1 )
f (x1 ) для всіх x1 і x2 із області визначення
(при збільшенні аргументу
відповідні точки графіка піднімаються)
O x1 x2 x
www.e-ranok.com.ua
84 Розділ 3. Функції
y=
−2
f (x1 ) Функція f (x ) спадна,
x якщо x2 > x1, то f (x2 ) < f (x1 )
f (x2 ) для всіх x1 і x2 із області визначення
(при збільшенні аргументу
відповідні точки графіка опускаються)
x1 x2 O x
Парні та непарні функції

y
y = x2 Функція f (x ) парна:
f (x )
M1 M f ( −x ) = f (x )
для всіх x із області визначення.
-x O x x
Графік парної функції симетричний відносно осі Oy
y
1
y=
x Функція f (x ) непарна:
f (x ) M f ( −x ) = −f (x )
-x
O x x для всіх x із області визначення.
M1 −f (x )
Графік непарної функції симетричний
відносно початку координат (точки O)
Таблиця 34. Властивості та графіки основних видів функцій

Умови для Властивості
коефі- Графік Парність Зростання
цієнтів D ( y) E ( y)
і непарність і спадання
1 2 3 4 5 6
1. Лінійна функція y = kx + b
y
+b
b
k>0 Зростає
kx
=
y
O x
Ні парна,
y
R R
ні непарна
b
y
k<0 Спадає
=
kx
+b
O x
www.e-ranok.com.ua
1 2 3 4 5 6
y
kx
(k > 0)
y=
При k > 0
b=0 зростає
R Непарна
y = kx O x
(k < 0)
y=
R При k < 0
kx
спадає
y
y=b
k=0 b Парна Стала
y=b
O x
k
2. Обернена пропорційність, функція y =
x
(k ≠ 0)
y k
y=
x
Спадає
k
на кожному
k>0 з проміжків
O 1 x ( − ∞; 0)
і (0; + ∞ )
x≠0 y≠0 Непарна

y
k
y= Зростає
x
на кожному
k<0 1 з проміжків
O x ( − ∞; 0)
k і (0; + ∞ )
3. Функція y = ax2 ( a ≠ 0 )
y Спадає
на проміжку
a>0
y = ax2
[0; + ∞) ( − ∞; 0];
зростає на про-
O x міжку [0; + ∞ )
R Парна
y Зростає
O на проміжку
x
a<0 ( − ∞; 0] ( − ∞; 0];
y = ax2 спадає на про-
міжку [0; + ∞ )
www.e-ranok.com.ua
1 2 3 4 5 6
b
4. Квадратична функція y = ax2 + bx + c ( a ≠ 0 , x0 = − )
2a
y
Спадає
У загаль- на проміжку
ному ви-
a>0 x0  y0 ; + ∞ ) гляді —
( − ∞; x0  ;
O зростає
x ні парна,
на проміжку
c ні непарна
y0 x0 ; + ∞ )
R
y
Зростає
y0
c При b = 0 на проміжку
функція ( − ∞; x0  ;
a<0
O x0
( − ∞; y 0 
y = ax2 + c спадає
x
парна на проміжку
x0 ; + ∞ )
Таблиця 35. Перетворення графіка функції y = f ( x)

Формула залежності Приклад Перетворення
y
x2
y=
1. y = − f ( x ) Симетрія відносно осі Ox

O x
y=
−x
2
y
y = −x y= x
2. y = f ( −x ) Симетрія відносно осі Oy
O x
y
(x − 2 2
)
x2
(x + 3 2
)
Паралельне перенесення
y=
3. y = f ( x − a ) графіка функції y = f ( x )
y=
y=
уздовж осі Ox на a одиниць

-3 O 2 x
www.e-ranok.com.ua
2
x 2+
y=
−1
2
x2
4. y = f ( x ) + c
y = x2
y=
вздовж осі Oy на c одиниць
O x
-1
y = 2x 2
y = x2
Розтяг або стиск уздовж
2
5. y = kf ( x ) (k > 0)
2
2 x
осі Oy (при k > 1 розтяг,
y= 1
1 при 0 < k < 1 — стиск)
-1 O 1 x
y
y = 2x
2 y= x Розтяг або стиск уздовж
6. y = f (αx ) (α > 0) осі Ox (при α > 1 — стиск,
1
y= x при 0 < α < 1 — розтяг)
2
O 2 4 x
y
− 1
2x
1
y=
Вище осі Ox (і на самій осі) —

7. y = f ( x ) O x без зміни; нижче осі Ox —
-1 симетрія відносно осі Ox
y = 2x − 1
y
−1
2 x
Праворуч від осі Oy

y=
(і на самій осі) — без зміни;

8. y = f x( ) −
1 O 1 x
та сама частина графіка —
2 2 симетрія відносно осі Oy
y = 2x − 1
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 36. Графік функції y = sinx та її властивості
Графік функції y = sinx (синусоїда)

y
1
y = sin x
3π π O π π 3π x
−2π − −π − 2π
2 2 2 2
-1
Властивості функції y = sinx
1. Область визначення: x ∈R (x — будь-яке дійсне число). D ( sin x ) = R

2. Область значень: y ∈[ −1; 1] . E ( sin x ) = [ −1; 1]
3. Функція непарна: sin ( −x ) = − sin x
(графік симетричний відносно початку координат).
4. Функція періодична з періодом T = 2π : sin ( x + 2π ) = sin x .
5. Точки перетину з осями координат: Oy

6. Проміжки знакосталості:
{x = 0,
y=0
Ox {y = 0,
x = πk, k ∈ Z
sin x > 0 при x ∈(2πk; π + 2πk), k ∈ Z

sin x < 0 при x ∈( π + 2πk; 2π + 2πk), k ∈ Z
7. Проміжки зростання і спадання:

 π π 
функція sinx зростає на кожному з проміжків  − + 2πk; + 2πk  , k ∈Z ,
 2 2 
π 3π 
і спадає на кожному з проміжків  + 2πk; + 2πk  , k ∈Z .
2 2 
8. π
Найбільше значення функції дорівнює 1 при x = + 2πk , k ∈Z .
2
π
Найменше значення функції дорівнює –1 при x = − + 2πk , k ∈Z .
2
Таблиця 37. Графік функції y = cos x та її властивості

Графік функції y = cos x (косинусоїда)
y
1
y = cos x
−2π − −π − 2π
2 2 2 2
-1
www.e-ranok.com.ua
Властивості функції y = cos x
1. Область визначення: x ∈R (x — будь-яке дійсне число). D ( cos x ) = R

2. Область значень: y ∈[ −1; 1] . E ( cos x ) = [ −1; 1]
3. Функція парна: cos ( −x ) = cos x (графік симетричний відносно осі Oy).
4. Функція періодична з періодом T = 2π : cos ( x + 2π ) = cos x .
{
y = 0,
x = 0, 
5. Точки перетину з осями координат: Oy Ox  π
y =1
x = 2 + πk, k ∈ Z
 π π 
cos x > 0 при x ∈ − + 2πk; + 2πk , k ∈ Z
 2 2 
π 3π 
cos x < 0 при x ∈ + 2πk; + 2πk , k ∈ Z
2 2 
функція cosx зростає на кожному з проміжків [ π + 2πk; 2π + 2πk] , k ∈Z ,
і спадає на кожному з проміжків [2πk; π + 2πk] , k ∈Z .
8. Найбільше значення функції дорівнює 1 при x = 2πk , k ∈Z .

Найменше значення функції дорівнює –1 при x = π + 2πk , k ∈Z .
Таблиця 38. Графік функції y = tg x та її властивості

Графік функції y = tgx (тангенсоїда)
y y = tg x
− −π −
2 2 2 2
Властивості функції y = tgx

π
1. Область визначення: D ( tg x ) : x ≠ + πk, k ∈ Z
2
2. Область значень: y ∈R . E ( tg x ) = R
3. Функція непарна: tg ( −x ) = − tg x (графік симетричний відносно початку координат).
4. Функція періодична з періодом T = π : tg ( x + π ) = tg x .
5. Точки перетину з осями координат: Oy { x = 0,

y=0
Ox { y = 0,
x = πk, k ∈ Z
www.e-ranok.com.ua
 π 
tg x > 0 при x ∈ πk; + πk , k ∈ Z
 2 
 π 
tg x < 0 при x ∈ − + πk; πk , k ∈ Z
 2 
функція tg x зростає на кожному з проміжків своєї області визначення, тобто на кожному
 π π 
з проміжків  − + πk; + πk , k ∈Z .
 2 2 
8. Найбільшого і найменшого значень функція не має.
Таблиця 39. Графік функції y = ctg x та її властивості

Графік функції y = ctg x (котангенсоїда)
y y = ctg x
−2π 3π −π π O π π 3π 2π x
− −
2 2 2 2
Властивості функції y = ctg x

1. Область визначення: D ( ctg x ) : x ≠ πk, k ∈ Z
2. Область значень: y ∈R . E ( ctg x ) = R

3. Функція непарна: ctg ( −x ) = − ctg x (графік симетричний відносно початку координат).
4. Функція періодична з періодом T = π : ctg ( x + π ) = ctg x .
y = 0,

5. Точки перетину з осями координат: Oy немає Ox  π
x = 2 + πk, k ∈ Z
 π 
ctg x > 0 при x ∈ πk; + πk , k ∈ Z
 2 
π 
ctg x < 0 при x ∈ + πk; π + πk , k ∈ Z
2 
функція ctg x спадає на кожному з проміжків своєї області визначення, тобто на кожному
з проміжків ( πk; π + πk) , k ∈Z .

8. Найбільшого і найменшого значень функція не має.
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 40. Степенева функція, її властивості та графіки

Означення Особливий випадок (α = 0)
Функція виду y = xα , Якщо α = 0, y

де α — будь-яке дійсне α
то y = x = x0 = 1 (при x ≠ 0) y = x0
число, називається
степеневою функцією
O x
Графіки та властивості функції y = xα (при α ≠ 0 )

Графіки Парність
Зростання
D ( y) E ( y) і непар-
і спадання
ність
1. y = xα , α — парне натуральне число ( y = x2 n , n ∈N )
y = x2 y = x4 y y = x2n, y Спадає на
y
n ∈N проміжку
( − ∞; 0].
R [0; + ∞) Парна
Зростає на
O x O x
проміжку
O x
[0; + ∞)
2. y = xα , α — непарне натуральне число ( y = x та y = x2 n +1 , n ∈N)
y y y
y = x1 y=x 3
y=x 2n +1
,
n ∈N
O x R R Непарна Зростає
O x O x
1
3. y = xα , α — непарне від’ємне число ( y = x −(2 n −1) = , n ∈N )
x 2 n −1
1 1 1
y=x ( ) =
− 2n −1
y = x −1 = y = x −3 = 3 2 n −1
,
x x x
y y n ∈N y Спадає
на кожному
x≠0 y≠0 Непарна з проміжків
( − ∞; 0)
та (0; + ∞ )
O x O x O x
www.e-ranok.com.ua
Графіки Парність Зростан-
D (y) E(y) і непар- ня і спа-
ність дання
1
4. y = xα , α — парне від’ємне число ( y = x −2 n = , n ∈N )
x2 n
1 1 1 Зростає
y = x −2 = 2
y = x −4 = 4
y = x −2n = 2n
, n ∈N
x x x на про-
y y y міжку
( − ∞; 0) .
x≠0 (0; + ∞ ) Парна
Спадає
на про-
O x O x O x міжку
(0; + ∞ )
5. y = xα , α — неціле додатне число
1
y
3
y = xα (a > 0,
y y = x2 y = x2
a — неціле)
0<a<1 a>1 Ні парна,
y y
O x O x
[0; + ∞) [0; + ∞) ні непар- Зростає
на
O x O x
6. y = xα , α — неціле від’ємне число
−
1
−
3
y = xα (a < 0,
y=x 2
y=x 2
a — неціле)
y
y y Ні парна,
(0; + ∞ ) (0; + ∞ ) ні непар- Спадає
на
O x O x O x
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 41. Показникова функція, її властивості та графіки

Поняття показникової функції та її графік (експонента)
Означення. Показниковою функцією називається функція виду y = a x , де a > 0 і a ≠ 1
a >1 0 < a <1
y y
y = ax y = ax
1 1
0 x 0
Властивості показникової функції
1. Область визначення: x ∈R. ( )

D ax = R
2. Область значень: y > 0 . E ( a ) = (0; + ∞ )

x
3. Функція ні парна, ні непарна

4. Точки перетину з осями координат: Oy
{ x = 0,
y =1
Ox немає
a >1 0 < a <1

функція y = a x при a > 1 зростає функція y = a x при 0 < a < 1 спадає
на всій області визначення на всій області визначення
6. Проміжки знакосталості: y > 0 при всіх значеннях x ∈R
7. Найбільшого і найменшого значень функція не має
Таблиця 42. Логарифмічна функція, її властивості та графік

Поняття логарифмічної функції та її графік
Означення. Логарифмічною функцією називається функція виду y = log a x , де a > 0 , a ≠ 1
Функції y = a x та y = log a x ( a > 0 , a ≠ 1) — взаємно обернені функції, тому їх графіки симетричні
відносно прямої y = x
y y
x
x
=
y=a x
y
1
y=a x
1
0 1 x 0 1 x
y = log a x
a >1 y = log a x
0 < a <1
www.e-ranok.com.ua
Властивості логарифмічної функції
1. Область визначення: x > 0. D (log a x ) = (0; + ∞ )
2. Область значень: y ∈R . E (log a x ) = R

3. Функція ні парна, ні непарна
4. Точки перетину з осями координат:
Oy немає Ox { y = 0,
x =1
a >1 0 < a <1

функція log a x зростає функція log a x спадає
при a > 1 на всій області визначення при 0 < a < 1 на всій області визначення
a >1 0 < a <1
y = log a x > 0 при x > 1 , y = log a x > 0 при 0 < x < 1 ,
y = log a x < 0 при 0 < x < 1 y = log a x < 0 при x > 1
7. Найбільшого і найменшого значень функція не має
Таблиця 43. Похідна

1. Означення похідної
y = f ( x ) , y ′ = lim
∆y Похідною функції y = f ( x ) у точці x0 називається границя
∆x→0 ∆x відношення приросту функції в точці x0 до приросту аргументу,
f (x0 + ∆x ) − f (x0 ) коли приріст аргументу прямує до нуля.
y ′ = lim Операція знаходження похідної називається диференціюванням
∆x→0 ∆x
2. Геометричний зміст похідної та рівняння дотичної до графіка функції y = f ( x )
y f ′ ( x0 ) = tgϕ Значення похідної в точці x0

y = f (x ) дорівнює тангенсу кута нахилу
f ( x0 + ∆x ) k — кутовий коефіцієнт дотич-
M ∆y дотичної до графіка функції в точ-
f ( x0 ) ної k = tgϕ = f ′ ( x0 ) ці з абсцисою x0 і дорівнює кутово-
y = f ( x0 ) + f ′ ( x0 )( x − x0 ) — рівнян- му коефіцієнту цієї дотичної.
ϕ ∆x x
ня дотичної до графіка функції (Кут відлічується від додатного
0 x0 x0 + ∆x
напрямку осі Ox проти годиннико-
y = f ( x ) у точці з абсцисою x0 вої стрілки)
3. Механічний зміст похідної
Похідна характеризує швидкість зміни функції при зміні аргументу
s = s (t ) — залежність пройденого шляху Зокрема, похідна за часом є мірою швидкості зміни
від часу відповідної функції, що може застосовуватися до най-
v = s′ (t ) — швидкість прямолінійного руху різноманітніших фізичних величин.
Наприклад, миттєва швидкість v нерівномірного пря-
a = v ′ (t ) — прискорення прямолінійного руху
молінійного руху є похідною функції, яка виражає
залежність пройденого шляху s від часу t
www.e-ranok.com.ua
4. Зв’язок між диференційовністю і неперервністю функції

Якщо функція f ( x ) диференційовна в точці x0 , то вона неперервна в цій точці
Якщо функція f ( x ) диференційовна на проміжку (тобто в кожній його точці), то вона неперервна
на цьому проміжку
5. Правила диференціювання
Правило Приклад
(cu)′ = cu′
Сталий множник можна виносити за знак (5x )′ = 5(x )′ = 5 ⋅ 3x
3 3 3−1
= 15x2
похідної
(u + v )′ = u′ + v′
Похідна суми диференційовних функцій (x + x )′ = (x)′ + ( x )′ = 1 + 2 1x
дорівнює сумі їх похідних
((x + 2) x )′ = (x + 2)′ x + (x )′ (x + 2) = (x′ + 2′ ) x

2 2 2 2
+
(uv )′ = u′v + v′u
+2x ( x + 2) = (1 + 0) x2 + 2x ( x + 2) = 3x2 + 4x
 u  ′ u ′v − v ′u  1  ′ 1′ ⋅ x − x ′ ⋅ 1 0 ⋅ x − 1 ⋅ 1 −1 1
 v  = v2  x  = 2
= 2
= 2 =− 2
x x x x
6. Похідна складеної функції (функції від функції)
(
Якщо y = f (u ) і u = u ( x ) , тобто y = f u ( x ) , то ) ((3x − 1) )′ = 5(3x − 1) (3x − 1)′ =
5 4
(f (u(x)))′ = f ′(u) ⋅ u′ (x).

u x
4


= 5(3x − 1)  (3x )′ − 1′ = 5(3x − 1) (3 − 0) =

4
Більш коротко це можна записати так*:

= 15(3x − 1) .
4
yx′ = fu′ ⋅ ux′

( )
(Якщо u = 3x − 1, тоді u5 ′ = 5u4ux′ )
x
7. Похідні елементарних функцій

c′ = 0
 1 ′
(c — стала) (x )′ = 1 (x )′ = nx
n n −1 1
 x  = − x2 ( x ≠ 0) ( x )′ = 2 1x ( x > 0)
(sin x )′ = cos x (cos x )′ = − sin x (tg x )′ = cos

1
2 (ctg x )′ = − sin
1
2
x x
(a )′ = a
x x
ln a
(lnx )′ = x
1 (log x)′ = x ln1 a
a ( x )′ = n
n 1
(e )′ = e x n −1
n
x x
( a > 0, ( x > 0, a > 0 , a ≠ 1,
a — стала) ( x > 0) a — стала)
(на ОДЗ правої частини
формули)
* У позначеннях yx′, fu′, ux′ нижній індекс указує, за яким аргументом береться похідна.
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 44. Застосування похідної для знаходження проміжків зростання

і спадання функції та екстремумів функції
1. Монотонність і сталість функції
Достатня умова зростання функції Достатня умова спадання функції
y y
0° < α < 90° 90° < α < 180°
y = f (x )
f ′ ( x0 ) = tgα > 0 f ′ ( x0 ) = tgα < 0
y = f (x )
α α
O a x0 b x
O a x0 b x
Якщо в кожній точці інтервалу ( a; b ) f ′ ( x ) > 0, Якщо в кожній точці інтервалу ( a; b ) f ′ ( x ) < 0,
то функція f ( x ) зростає на цьому інтервалі то функція f ( x ) спадає на цьому інтервалі
Необхідна і достатня умова сталості функції
y Функція f ( x ) є сталою на інтервалі ( a; b ) тоді і тільки тоді,
y = f (x ) коли f ′ ( x ) = 0 в усіх точках цього інтервалу
0 a b x
2. Екстремуми (максимуми та мінімуми) функції

Точки максимуму Точки мінімуму
Точка x0 з області y Точка x0 з області визначен- y
визначення функції f ( x ) ня функції f ( x ) називається
ymax
називається точкою точкою мінімуму цієї функ-
максимуму цієї функції, ції, якщо знайдеться δ -окіл ymin
якщо знайдеться δ -окіл
δ δ (x0 − δ ; x0 + δ ) точки x0 ,
(x0 − δ ; x0 + δ ) точки x0 O x0
такий, що для всіх x ≠ x0
x з цього околу виконується O x0 x
, такий, що для всіх x ≠ x0
з цього околу виконується y нерівність y
нерівність f ( x ) > f ( x0 )
f ( x ) < f ( x0 ) ymax
xmin = x0 —
ymin
xmax = x0 — точка мінімуму
точка максимуму
O x0 x O x0 x
y y
ymax
ymin
O x0 x O x0 x
www.e-ranok.com.ua
Точки максимуму та мінімуму називаються точками екстремуму
Значення функції в точках максимуму і мінімуму називаються екстремумами (максимумом
і мінімумом) функції
ymax = f ( xmax ) = f ( x0 ) — максимум ymin = f (xmin ) = f ( x0 ) — мінімум
3. Критичні точки
Критичними точками функції на-
зиваються внутрішні точки її області
f ( x ) = x3 − 12x (
D (f ) = R . )
f ′ ( x ) = 3x − 12 — існує на всій області визначення.
2
визначення, у яких похідна функції
дорівнює нулю або не існує f ′ ( x ) = 0 при 3x2 − 12 = 0 , x2 = 4 , x = ±2 — критичні точки
4. Необхідна та достатня умови екстремуму

Необхідна умова екстремуму Достатня умова екстремуму
У точках екстремуму похідна функції f ( x ) Якщо функція f ( x ) неперервна в точці x0

дорівнює нулю або не існує і похідна f ′ ( x ) змінює знак при переході через
x0 — точка екстремуму функції f ( x ) точку x0 , то x0 — точка екстремуму функції f ( x )
⇓ У точці x0 знак f ′ ( x ) ⇒ x0 — точка

максимуму
f ′ ( x0 ) = 0 або f ′ ( x0 ) — не існує змінюється з «+» на «–»
(але не в кожній точці x0 , де f ′ ( x0 ) = 0 У точці x0 знак f ′ ( x ) ⇒ x0 — точка

змінюється з «–» на «+» мінімуму
або f ′ ( x0 ) не існує, буде екстремум)
5. Приклад графіка функції y = f ( x ) , що має екстремуми

( x1 , x2 , x3 , x4 , x5 — критичні точки)
y
f′ = 0
f ′ — не існує
(x )
>0
f′
= f
y
f′ <
0
f′ >
f′ < 0
0
0
f′ >
x2(min) f′ = 0 x5(min)
x1(max) O x3(max) x4 x
точка
f′ <
перегину
0
f′ = 0
f ′ — не існує
Знак f ′ ( x ) + - + - - +
x1 x2 x3 x4 x5 x
max max
Поведінка f ( x )
min min
www.e-ranok.com.ua
Тестові завдання до розділу 3 «Функці ї»
1. Функція задана графіком (див. рисунок). Укажіть область визна-
y
чення цієї функції.
А Б В Г Д
1
[ −1,5; 3] ( −1,5; 3] ( −1; 1] [ −4; 4) [ −4; 4] O 1 x
Розв’язання. Щоб знайти область визначення функції, заданої графіч-
но, досить спроектувати її графік на вісь Ox (і врахувати, що крайня
справа точка не належить графіку). Одержуємо, що x ∈[ −4; 4) . Отже,
2. Знайдіть область визначення функції y = x − x2 .

А Б В Г Д
( − ∞; 0)  (1; + ∞ ) [0; 1) ( − ∞; 0]  [1; + ∞ ) [0; 1] (0; 1)
x+3
3. Знайдіть область визначення функції y = .
lg ( x − 2)
А Б В Г Д
[ −3; + ∞) (2; + ∞ ) (2; 3)  (3; + ∞ ) (3; + ∞ ) ( −3; 3)  (3; + ∞ )
Розв’язання. Враховуємо обмеження для функції, заданої формулою
(див. табл. 32):
1) знаменник дробу не дорівнює нулю;
2) під знаком кореня парного степеня має стояти невід’ємний вираз;
3) під знаком логарифма має стояти додатний вираз.
lg ( x − 2) ≠ 0,

Одержуємо систему обмежень x + 3  0, Щоб розв’язати об-
x − 2 > 0.

меження lg ( x − 2) ≠ 0 , з’ясуємо, коли lg ( x − 2) = 0 . Тоді за означен-
ням логарифма x − 2 = 100 , тобто x − 2 = 1, отже, x = 3. Таким чином,
розв’язком першого обмеження буде x ≠ 3 . Одержуємо систему об-
x ≠ 3,

межень x  − 3, розв’язок якої: (2; 3)  (3; + ∞ ) . Отже, правильна від-
x > 2,
повідь В.
www.e-ranok.com.ua
log 5 ( x + 3)
4. Знайдіть область визначення функції y = .
2−x
А Б В Г Д
( −3; + ∞) ( −3; 2) ( −3; 2] (2; 3) ( −2; 3)
5. Функція задана графіком (див. рисунок). Укажіть область значень

y
цієї функції.
А Б В Г Д
1
[ −1,5; 3] ( −1,5; 3] ( −1; 3] [ −4; 4) [ −4; 4] O 1 x
Розв’язання. Щоб знайти область (чи множину) значень функції, за-
даної графічно, досить спроектувати її графік на вісь Oy («виколота»
точка не впливає на множину значень функції, оскільки значення
y = −1 функція приймає при x = 2,5 ). Одержуємо, що y ∈[ −1,5; 3] .
Отже, правильна відповідь А.
2
x − sin2 x
6. Знайдіть область значень функції y = 32 cos .
А Б В Г Д
1  1 
[1; 9] [3; 9] [1; 3]  3 ; 1  3 ; 9
   
Розв’язання. Виразимо показник степеня через одну функцію. Оскіль-

( )
ки sin2 x = 1 − cos2 x , то 2 cos2 x − sin2 x = 2 cos2 x − 1 − cos2 x = 3 cos2 x − 1.
Оцінимо, які значення може приймати показник степеня. Оскільки
−1  cosx  1 , то 0  cos2 x  1 і 0  3 cos2 x  3 . Тоді −1  3 cos2 x − 1  2 .
Оскільки функція y = 3t є неперервною і зростаючою (основа степеня
3 > 1 ), то в тому випадку, коли показник приймає всі значення від –1
1
до 2, задана функція буде приймати всі значення від 3−1 = до 32 = 9.
3
Отже, правильна відповідь Д.
7. Функція задана графіком (див. рисунок). Укажіть область визна- y

чення цієї функції.
1 4
А Б В Г Д
O 1 x
[ −1; 2] ( −1; 2] [1; 3] [ −1; 4] [ −1; 4)
8. Функція задана графіком (див. рисунок). Укажіть область значень y

цієї функції.
А Б В Г Д 1
O 1 x
[ −1,5; 4] ( −1,5; 4] ( −1,5; 0] [ −4; 4) [ −4; 4]
www.e-ranok.com.ua
9. Знайдіть область значень функції y = x2 + 9 .

А Б В Г Д
[0; + ∞) [3; + ∞) (3; + ∞ ) [0; 3] (0; + ∞ )
10. Функція задана графіком (див. рисунок). Укажіть проміжок, на яко- y

му вона зростає.
А Б В Г Д 1
[ −3; − 0,5] [ −0,5; 2] [ −3; 7] [ −3; 0] [ −3; 4] O 1 x
Розв’язання. Зростання функції на графіку означає, що при збіль-

шенні аргументу відповідні точки графіка піднімаються. Як бачимо,
це відбувається тільки при значеннях аргументу від –0,5 до 2. Отже,
правильна відповідь Б.

му вона спадає.
1
А Б В Г Д O1 x
[ −2; 1,5] [5; 7] [1,5; 5] [0; 3] [ −2; 7]

му вона зростає.
1
А Б В Г Д
O 1 x
[ −4; 2] [ −4; − 2] [ −2; 1] [1; 2] [ −1; 2]
13. Укажіть рисунок, на якому зображено графік непарної функції.
А Б В Г Д
y y y y y
1 1 1
1
O 1 x O 1 x O 1 x
O1 x 1
O 1 x
Розв’язання. Як відомо, графік непарної функції симетричний від-

носно початку координат. З наведених графіків тільки графік на ри-
сунку Б є симетричним відносно початку координат, тобто це і є гра-
фік непарної функції. Отже, правильна відповідь Б.
www.e-ranok.com.ua
14. На одному з рисунків зображено графік парної функції. Укажіть

цей рисунок.
А Б В Г Д
y y y y y
1 1
1 O 1 x O 1 x
1 O1 x
O 1 x 1
O 1 x
Вказівка. Слід урахувати, що графік парної функції симетричний

відносно осі ординат.
15. На одному з рисунків наведено графік функції y = − log3 ( x + 2) . Ука-

жіть цей рисунок.
А Б В Г Д
y y y y y
O 2 x –2 O x O 2 x –2 O x
O 2 x
16. За видом графіка функції y = ax + b визначте знаки коефіцієн- y

тів a і b. Оберіть правильне твердження.
y=
ax
А Б В Г Д
{ { { { {
+b
a > 0, a > 0, a < 0, a < 0, a = 0,

O x
b>0 b<0 b>0 b<0 b>0
17. Знайдіть найбільше значення функції y = 5 cos 3x − 7 .
А Б В Г Д
–2 2 5 –5 –6
Розв’язання. Областю значень функції cos3x є проміжок [ −1; 1] . Тоді

для функції 5 cos 3x областю значень буде проміжок [ −5; 5] , а для
функції 5 cos 3x − 7  проміжок [ −12; − 2] . Отже, найбільшим зна-
ченням заданої функції є число –2. Таким чином, правильна відпо-
відь А.
www.e-ranok.com.ua
18. Обчисліть f ′ (2) , якщо f ( x ) = 9 − 4x .
А Б В Г Д
0,5 –0,5 1 2 –2
Розв’язання. Оскільки ( x )′ = 2 1x , то
f ′ (x ) = ( 9 − 4x )′ = 2 1
9 − 4x
⋅ (9 − 4x )′ =
−4
2 9 − 4x
=
−2
9 − 4x
.
Підставляємо в одержану формулу x = 2. Одержуємо:

−2
f ′ (2 ) = = −2 .
9 − 4⋅2
Отже, правильна відповідь Д.
19. До графіка функції y = −5x2 проведено дотичну в точці з абсцисою

x0 = 3 . Обчисліть тангенс кута нахилу цієї дотичної до додатного
напрямку осі абсцис.
А Б В Г Д
–45 –30 –15 15 30
Розв’язання. За геометричним змістом похідної маємо: f ′ ( x0 ) = tgϕ ,

де ϕ — кут, який утворює дотична до графіка функції y = f ( x ) у точ-
ці з абсцисою x0 з додатним напрямком осі Ox. Оскільки y ′ = −10x , то
tgϕ = y ′ (3) = −30 . Отже, правильна відповідь Б.
20. На рисунку зображено графік функції y = f ( x ) і дотична до нього в точці y

з абсцисою x0 . Знайдіть значення похідної в точці x0 . y = f (x )
1
А Б В Г Д
1 –1 5 –5 0,5 x0 O 1 x
y
Розв’язання. За геометричним змістом похідної маємо: f ′ ( x0 ) = tgϕ , A
y = f (x )
де ϕ — кут, який утворює дотична до графіка функції y = f ( x ) у точці
з абсцисою x0 з додатним напрямком осі Ox. Із прямокутного трикут- ϕ 1
B
AO 5 x0 O 1 x
ника AOB: tgϕ = = = 1. Отже, правильна відповідь А.
OB 5
www.e-ranok.com.ua
21. На рисунку зображено графік функції y = f ( x ) і дотична до нього y

в точці з абсцисою x0 . Знайдіть значення похідної в точці x0 .
А Б В Г Д
1 –1 2 –2 0,5 1
Розв’язання. За геометричним змістом похідної маємо: f ′ ( x0 ) = tgϕ ,

O 1 x
де ϕ — кут, який утворює дотична до графіка функції y = f ( x ) у точці y

з абсцисою x0 з додатним напрямком осі Ox. З прямокутного трикут- A
ника AOB можна легко знайти тангенс кута α , суміжного з кутом ϕ :
AO 3
tg α = = = 2 . Враховуючи, що за властивістю суміжних кутів 1 ϕ
OB 1,5 α
ϕ = 180° − α , одержуємо tg ϕ = tg (180° − α ) = − tg α = −2. Отже, правиль- O 1 B x
на відповідь Г.
22. Знайдіть похідну функції f ( x ) = 2x3 + e3x −3 у точці x0 = 1 .
А Б В Г Д
5 1
3 6 9
6 2
x
23. Обчисліть f ′ (4) , якщо f ( x ) = .
3−x
А Б В Г Д
Інша
–4 4 –3 3
відповідь
24. Знайдіть похідну функції y = 5x3 + cos x .
А Б В Г Д
5x − sin x
2
3x + sin x
2
3x − sin x
2
15x + sin x
2
15x − sin x
2
25. Обчисліть f ′ (1) , якщо кут між дотичною, проведеною до графіка

функції y = f ( x ) у точці з абсцисою x0 = 1 , і додатним напрямком
осі Ox дорівнює 60°.
А Б В Г Д
3 1 3 3 1
2 2 3
26. Знайдіть стаціонарні точки функції y = x3 − 6x2 + 3 (тобто точки,

у яких похідна дорівнює нулю).
А Б В Г Д
0; 2 0; 4 1; 2 1; 4 2; 4
www.e-ranok.com.ua
27. Знайдіть проміжки зростання функції y = − x3 + 3x + 1.
А Б В Г Д
( −1; + ∞ ) ( − ∞; − 1) ( −1; 1) (1; + ∞ ) ( − ∞;1)
Розв’язання. Область визначення x ∈R. y ′ = −3x2 + 3 — існує при всіх
значеннях x з області визначення. Критичні точки: y ′ = 0, −3x2 + 3 = 0 ,
x2 = 1, x = ±1. Позначаємо критичні точки на області визначення і ви-
значаємо знак похідної в кожному з одержаних проміжків (і врахову-
ємо, що в тих проміжках, де похідна додатна, функція зростає).
x ( − ∞; − 1) –1 ( −1; 1) 1 (1; + ∞ )
Знак y ′ – 0 + 0 –
Поведінка* y   
Як бачимо, функція зростає тільки в проміжку ( −1; 1) . Отже, пра-
вильна відповідь В.
Зауваження 1. Для отримання відповіді можна було після знахо-

дження похідної розв’язати нерівність y ′ > 0 .
Зауваження 2. Враховуючи неперервність функції y = − x3 + 3x + 1 ,

до проміжків зростання і спадання можна включати і крайні точки,
тобто правильною відповіддю є також проміжок [ −1; 1] .
28. На рисунку зображено графік функції y = f ( x ) і дотичну до нього y = f (x ) y

в точці з абсцисою x0 . Знайдіть значення f ′ ( x0 ) .
А Б В Г Д
1 –1 0 2 –2 1
x0 O 1 x
29. Знайдіть рівняння дотичної до графіка функції y = x4 у точці A (2; 16).
А Б В Г Д
y = −32x + 80 y = 32x − 48 y = −32x + 48 y = 32x + 48 y = 8x
Розв’язання. Дотична до графіка функції y = f ( x ) у точці з абсци-

сою x0 має рівняння y = f ( x0 ) + f ′ ( x0 )( x − x0 ) . У нашому прикладі:
x0 = 2 , f ( x0 ) = y (2) = 16 . Оскільки y ′ = 4x3 , то f ′ ( x0 ) = y ′ (2) = 32 і рів-
няння дотичної буде мати вигляд y = 16 + 32( x − 2), тобто y = −32x + 48.
* Символом  позначено зростання функції на проміжку, а символом  — спадання.
www.e-ranok.com.ua
30. Знайдіть ординату точки на параболі y = x2 + 2x − 3 , у якій кутовий

коефіцієнт дотичної до параболи дорівнює 6.
А Б В Г Д
–15 5 –1 16 15
2
dx
31. Обчисліть: ∫
1
x
.
А Б В Г Д
3 ln2 ln3 –3 1
32. ∫ 5x dx .
4
Обчисліть:
2
А Б В Г Д
129 171 201 211 227
33. Укажіть первісну функції y = 2x − 4 , графік якої проходить через

точку A (0; 1) .
А Б В Г Д
2− 4 x +1
2 x − 4x + 1
2
x 2x − 4x + 1
2
x − 4x
2
34. Укажіть первісну функції f ( x ) = 2x + 2 , графік якої проходить через

точку з координатами (1; 4) .
А Б В Г Д
F ( x ) = x + 2x
2
F ( x ) = x + 2x + 1
2
F ( x ) = x + 2x + 2
2
F ( x ) = x + 2x − 4
2
F ( x ) = x2 + 2x − 23
35. Укажіть формулу для обчислення площі фігури, обмеженої графіком

функції y = x ( x − 2) і віссю Ox.
А Б В Г Д
2 1 2 1 2
∫ x (2 − x) dx ∫ x (2 − x) dx ∫ x (x − 2) dx ∫ x (x − 2) dx ∫ x (x − 2) dx
0 0 0 0 1
36. Укажіть формулу для обчислення площі фігури, обмеженої графі-

ками функцій y = x2 та y = −x2 + 4x .
А Б В Г Д
2 2 2 2
S = ∫ 4x dx (
S = ∫ −2x2 + 4x dx ) (
S = ∫ 2x2 + 4x dx ) (
S = ∫ 4x − 2x2 dx ) Інша відповідь
0 0 0 0
www.e-ranok.com.ua

ax − b
37. За ескізом графіка функції y = визначте знаки параметрів a, y
x+c
b, c. У відповіді зазначте номер правильного варіанта з наведених
нижче.
a > 0, a > 0, a < 0, a < 0, a < 0, a > 0,
     
1. b > 0, 2. b < 0, 3. b > 0, 4. b > 0, 5. b < 0, 6. b > 0, O x
c > 0 c > 0 c < 0 c > 0 c < 0 c < 0
Розв’язання. Область визначення заданої функції x ≠ −c . Отже, при

x = −c графік функції розривається. Як бачимо, ця точка розташо-
вана справа від нуля, тоді −c > 0 , тобто c < 0 . Знайдемо точки пере-
ax − b
тину графіка функці ї y = з осями координат. На осі Oy зна-
x+c
b
чення x = 0 , тоді y = − . Як бачимо, на графіку ця точка
c
b
розташована вище нуля, тоді − > 0. Враховуючи, що c < 0 , одержу-
c b
ємо b > 0 . На осі Ox значення y = 0 , тоді ax − b = 0 і x = (з умови
a
випливає, що a ≠ 0 ). Як бачимо, на графіку ця точка розташована
b
справа від нуля, тоді > 0. Враховуючи, що b > 0 , одержуємо a > 0 .
a
Отже, знаки параметрів a, b, c правильно записані під номером 6.
ax − 3
38. За ескізом графіка функції y = визначте знаки параметрів a, b, y
bx + c
c. У відповіді вкажіть номер правильного варіанта з наведених нижче. O x
a > 0, a > 0, a < 0, a < 0, a < 0, a > 0,
     
1. b > 0, 2. b < 0, 3. b > 0, 4. b > 0, 5. b < 0, 6. b < 0,
c > 0 c > 0 c < 0 c > 0 c < 0 c < 0
Відповідь: ________
39. Функція y = f ( x ) означена на проміжку ( −5; 4) . На рисунку зобра- y

жено графік її похідної. Укажіть точку максимуму функції на про- y = f ′ (x )
міжку ( −5; 4) .
1 1
Розв’язання. Як бачимо, похідна існує на всій області визначення
функції f ( x ) і дорівнює нулю в точках –3 і 1 — це критичні точки. –5 O 4 x
У точці –3 похідна змінює знак з «+» на «–», а в точці 1 — з «–» на

«+». Якщо критична точка є точкою максимуму, то похідна в цій точ-
ці змінює знак з «+» на «–». Отже, точка максимуму — це точка –3.
www.e-ranok.com.ua
40. Знайдіть найбільше значення функції f ( x ) = 6 x − x2 .
Розв’язання. Функція парна: f ( −x ) = f ( x ) , отже, її графік симетрич- y

ний відносно осі Oy. Тому, щоб знайти її найбільше значення, достат- 9
ньо дослідити функцію при x  0 . Одержуємо f ( x ) = 6x − x2 — ква-
дратичну функцію, задану на проміжку [0; + ∞ ) . Оскільки абсциса
вершини параболи додатна ( x0 = 3) і вітки параболи напрямлені
вниз, то найбільше значення при x  0 функція f ( x ) буде приймати
–3 O 3 x
у вершині: f (3) = 9 .
Для отримання відповіді можна було також побудувати графік
функції f ( x ) (див. рисунок).
41. Знайдіть найменше значення функції f ( x ) = x − 2 + 2 x + 1 .

42. Знайдіть, при яких значеннях параметра a дотична до графіка

функції y = x3 + ax2 у точці з абсцисою x0 = −1 проходить через
точку N (3; 4) .
43. Знайдіть найбільше значення функції f ( x ) = x4 − 2x2 + 3 на відрізку

[ −1; 3] .
44. Знайдіть найбільше значення функції y = x3 − 3x2 + 2 на проміжку

[ −1; 1] .
2x2 + 6
45. Знайдіть найбільше значення функції y = на проміжку
x +1
[ −5; − 2] .
46. Обчисліть значення похідної функції f ( x ) = 4x ln x + 5 при x = e .

47. Обчисліть площу фігури, обмеженої графіками функцій y = 2x2 ,

y = 6x − x2 .
www.e-ranok.com.ua
48. Обчисліть площу фігури, обмеженої графіками функцій y = x2 − 2x + 2 та y = 2 + 4x − x2 .

м
49. Тіло рухається прямолінійно зі швидкістю, яка змінюється за законом v = 2t + 1 .
с
Знайдіть шлях (у метрах), який проходить тіло за інтервал часу від t1 = 1 с до t2 = 4 с.
log 0,5 ( x − 1) + log 0,5 ( x − 1)

50. Знайдіть найбільше значення функції y = .
2
Щоб знайти найбільше значення функції, побудуємо її графік.

1. Область визначення: x − 1 > 0, тобто x > 1.
2. Якщо log 0,5 ( x − 1)  0 , то log 0,5 ( x − 1)  log 0,5 1 . Функція y = log 0,5 t — спадна, отже,
x −1  1 , тобто x  2 , і, враховуючи область визначення, одержуємо 1 < x  2 . Тоді
log 0,5 ( x − 1) + log 0,5 ( x − 1)
y= = log 0,5 ( x − 1) .
2
3. Якщо log 0,5 ( x − 1)  0 , то log 0,5 ( x − 1)  log 0,5 1 .
y
Функція y = log 0,5 t — спадна, отже, x −1  1 , тобто x  2.
log 0,5 ( x − 1) − log 0,5 ( x − 1)
Тоді y = = 0. O 1 2 x
2
log ( x − 1) при 1 < x  2,
Тобто y =  0,5
 0 при x  2.
4. Будуємо графік одержаної функції.
Як бачимо, найбільше значення заданої функції дорівнює нулю.
x + x −2
51. Знайдіть найменше значення функції y = .
2
−x + 4 − −x
52. Знайдіть найменше значення функції y = .
2
www.e-ranok.com.ua
Розділ 4
Елементи комбінаторики, початки теорії

ймовірнос тей та елементи с татис тики
Е лементи комбінаторики, початки теорії ймовірнос тей...

«Елементи комбінаторики, початки теорії ймовірностей
та елементи статистики»
Таблиця 45. Елементи комбінаторики
Комбінаторика
Комбінаторика — розділ математики, у якому вивчаються способи вибору та розміщення
елементів деякої скінченної множини на основі якихось умов. Вибрані (або вибрані й розміщені)
групи елементів називають сполуками.
Якщо всі елементи заданої впорядкованої множини різні, то дістаємо перестановки без
повторень, а якщо в заданій упорядкованій множині елементи повторюються, то дістаємо
перестановки з повтореннями.
Перестановки (без повторень)

Перестановкою з n елементів називається будь-яка впорядкована множина з n елементів.
Інакше кажучи, це така множина, для якої указано, який елемент розташований на першому
місці, який — на другому, …, який — на n-му)
Формула числа
Приклад
перестановок ( Pn )
Pn = n ! , Кількість різних шестизначних чисел, які можна скласти з цифр 1, 2, 3, 4,
де n ! = 1 ⋅ 2 ⋅ 3 ⋅ ... ⋅ n 5, 6, не повторюючи ці цифри в одному числі, дорівнює:
( n! читається
«ен факторіал») P6 = 6 ! = 1 ⋅ 2 ⋅ 3 ⋅ 4 ⋅ 5 ⋅ 6 = 720
Розміщення (без повторень)

Розміщенням з n елементів по k називається будь-яка впорядкована множина з k елементів,
складена з елементів n-елементної множини
Приклад
розміщень Ank ( )
Кількість різних тризначних чисел, які можна скласти з цифр 1, 2, 3, 4, 5, 6,
n! якщо цифри не можуть повторюватися, дорівнює:
Ank =
(n − k) ! A63 =
6!
=
6!
=
1⋅ 2 ⋅ 3 ⋅ 4 ⋅ 5 ⋅ 6
= 4 ⋅ 5 ⋅ 6 = 120
(6 − 3 ) ! 3! 1⋅ 2 ⋅ 3
110 Розділ 4. Елементи комбінаторики, початки теорії ймовірностей...
Комбінації (без повторень)
Комбінацією без повторень з n елементів по k називається будь-яка k-елементна підмножина

n-елементної множини
Приклад
комбінацій Cnk ( )
n!
Cnk = Із класу, що складається з 25 учнів, можна виділити 5 учнів для чергування
k ! (n − k) ! 25 ! 25 ! 21 ⋅ 22 ⋅ 23 ⋅ 24 ⋅ 25
5
по школі C25 5
способами, тобто C25 = = = = 53130
(за означенням вва- 5 ! (25 − 5) ! 5 !⋅ 20 ! 1⋅ 2 ⋅ 3 ⋅ 4 ⋅ 5
жають, що Cn = 1)
0 способами
Деякі властивості числа комбінацій без повторень
Cnk = Cnn−k
Cnk + Cnk+1 = Cnk++11
(зокрема, Cnn = Cnn−n = Cn0 = 1)
Схема розв’язування комбінаторних задач

Вибір правила
Правило суми Правило добутку
Якщо елемент A можна вибрати m способами, Якщо елемент A можна вибрати m способами,
а елемент B — n способами, то A або B можна ви- а після цього елемент B — n способами, то A і B
брати (m + n ) способами можна вибрати (m ⋅ n ) способами
Вибір формули
Чи враховується порядок слідування елементів у сполуці?

Так Ні
Чи всі елементи входять

до сполуки?
Так Ні
Формула перестановки Формула розміщення Формула комбінації
з повто- з повто- з повто-

без повторень без повторень без повторень
реннями реннями реннями
n = n!
P ,
k1 ! k2 !...km ! n! n!
Pn = n ! Ank =  k
A n = nk Cnk =  kn = Ck
C
(n − k) ! k ! (n − k) !
n + k −1
де
k1 + k2 + ... + km = n
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 46. Поняття ймовірності випадкової події

Поняття Приклади
Випадкові експерименти та випадкові події
Подія, яка може відбутися, а може і не відбути- Випадання «герба», випадання «числа» при під-
ся в процесі спостереження або експерименту киданні монети, виграш у лотерею, випадання
в одних і тих самих умовах, називається випад- певної кількості очок при підкиданні грального
ковою подією (а сам експеримент називається кубика тощо
випадковим експериментом)
Частота та відносна частота випадкової події
Подія A — випадання «герба»

Якщо при незмінних умовах проведено
при підкиданні монети
n випадкових експериментів і в n ( A ) випадків
відбулася подія A, то число n ( A ) називається
Бюф-
частотою події A Хто підкидав Пірсон Феллер
фон
Кількість експери-
4040 24 000 10 000
Відносною частотою випадкової події ментів n
називають відношення числа появ цієї події
до загального числа проведених експериментів, Частота n ( A ) 2048 12 012 4979
n( A)
тобто відношення
n
Відносна частота 0,5069 0,5005 0,4979
Статистичне поняття ймовірності
Якщо при проведенні великої кількості випад- Подія A — випадання «герба»

кових експериментів, у кожному з яких може при підкиданні монети
відбутися або не відбутися подія A, значення від-
носної частоти близькі до деякого певного числа, P ( A ) = 0,5
то це число називається ймовірністю випадко-
вої події A і позначається P ( A ) :
0  P( A )  1
Вірогідні та неможливі події
Вірогідна подія — це подія U, яка обов’язково Випадання менше 7 очок при підкиданні зви-
відбувається при кожному повторенні експери- чайного грального кубика (на гранях якого по-
менту P (U ) = 1 значено від 1 до 6 очок)
Неможлива подія (її часто позначають ∅ ) Випадання 7 очок при підкиданні звичайного
не відбувається ні при якому повторенні експе- грального кубика
рименту P (∅) = 0
www.e-ranok.com.ua
Класичне означення ймовірності
Для рівноможливих елементарних подій (тобто Завдання. Знайдіть імовірність випадання чис-
подій, імовірність яких однакова) імовірність ла очок, кратного трьом, при підкиданні граль-
події A — це відношення числа сприятливих ного кубика.
для неї подій ( m ) до числа всіх рівноможливих Розв’язання. Розглянемо як елементарні події
подій ( n ) у даному експерименті: шість рівноможливих результатів підкидан-
ня кубика — випадання 1, 2, 3, 4, 5 або 6 очок
m
P( A ) = (події попарно несумісні, і в результаті екс-
n
перименту обов’язково відбудеться одна із цих
подій, отже, у цій задачі n = 6).
Подія A — випадання числа очок, кратного
трьом. Сприятливими для події A є тільки дві
елементарні події — із випадання 3 або 6 очок
(тобто m = 2).
m 2 1
Тоді P ( A ) = = =
n 6 3
Таблиця 47. Геометричне означення ймовірності

Основні поняття
U — деяка фігура на площині; S (U ) — площа фігури U.
Експеримент — це випадковий вибір якоїсь точки u

U
з фігури U (можна також вважати, що цю точку u випад-
ково кинули на фігуру U ).
u
Елементарні події u — точки фігури U.
A — частина фігури U ( A ⊆ U ) ; S ( A ) — площа фігури A.

A
Подія A — попадання точок u у фігуру A. Тоді сприят-
ливими елементарними подіями для події A будуть усі
точки фігури A. (Припускаємо, що ймовірність попа-
дання точки в частину фігури U пропорційна площі цієї
частини і не залежить від її конфігурації та розміщення
відносно фігури U)
Означення геометричної ймовірності
Геометричною ймовірністю події A називається

S( A)
P( A ) = відношення площі фігури, сприятливої для події A,
S (U ) до площі всієї заданої фігури
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 48. Випадкова величина

Поняття Приклад
Поняття випадкової величини та її розподілу
Під випадковою величиною в теорії ймовір- Наприклад, в експерименті по підкиданню монети

ностей розуміють змінну величину, яка в да- простір елементарних подій складається з двох
ному випадковому експерименті може набу- подій: u1 — випадання «герба», u2 — випадання
вати тих чи інших числових значень з певною «числа». (Ці події несумісні, і в результаті експери-
ймовірністю. менту обов’язково відбудеться одна з цих подій.)
Позначають випадкові величини великими Якщо поставити у відповідність події u1 число 1,
латинськими літерами: X, Y, Z, …, а їх зна- а події u2 — число 0 (тобто фактично вважати, що у
чення — відповідними малими літерами: випадку випадання «герба» випадає число 1, а у ви-
x, y, z, … . Той факт, що випадкова величи- падку випадання «числа» випадає число 0), то
на X набула значення x, записують так: одержимо випадкову величину X, яка набуває тіль-
ки двох значень: x1 = 1, x2 = 0 (тобто X (u1 ) = x1 = 1 ,
X=x
X (u2 ) = x2 = 0 ). Розглянуту функцію — випадкову
величину X — можна задати також за допомогою
таблиці:
Результат u1 — випав u2 — випало
експерименту «герб» «число»
Значення X 1 0
Закон розподілу випадкової величини
Закон розподілу кожної випадкової величини Закон розподілу розглянутої випадкової величини
встановлює відповідність між значеннями задається таблицею:
випадкової величини і їх імовірностями,
X 1 0
тобто є функцією, областю визначення якої
є всі значення випадкової величини. Тому 1 1
P
законом розподілу випадкової величини X 2 2
називається функція, яка кожному значен-
ню x випадкової величини X ставить у від-
повідність число P ( X = x ) (імовірність події
«випадкова величина X набула значення x»)
Таблиця 49. Статистичні характеристики рядів даних

Поняття Приклад
Ранжирування ряду даних
Під ранжируванням ряду даних розуміють Якщо ряд даних вибірки має вигляд
розташування елементів цього ряду в порядку 5, 3, 7, 4, 6, 4, 6, 9, 4,
зростання (мається на увазі, що кожне то після ранжирування він перетворюється
наступне число або більше, або не менше на ряд
від попереднього) 3, 4, 4, 4, 5, 6, 6, 7, 9 (1)
www.e-ranok.com.ua
Розмах вибірки ( R)
Розмах вибірки — це різниця між найбільшим Для ряду (1) розмах вибірки:
і найменшим значеннями випадкової величини R = 9−3 = 6
у вибірці
Мода ( Mo)
Мода — це те значення випадкової величини, У ряду (1) значення 4 зустрічається найчастіше,

яке зустрічається найчастіше отже, Mo = 4
Медіана ( Me )
Медіана — це так зване серединне значення Для ряду (1), у якому 9 членів, медіана —
впорядкованого ряду значень випадкової вели- це середнє (тобто п’яте) число — 5:
чини: Me = 5.
— якщо кількість чисел у ряду непарна, Якщо розглянути ряд
то медіана — це число, записане посере 3, 3, 4, 4, 4, 5, 6, 6, 7, 9,
дині; у якому 10 членів, то медіана — це середнє ариф-
— якщо кількість чисел у ряду парна, метичне п’ятого і шостого членів:
то медіана — це середнє арифметичне 4+5
Me = = 4,5
двох чисел, що стоять посередині 2
( )
Середнє значення X випадкової величини Х
Середнім значенням випадкової величини X на- Нехай випадкова величина X задана таблицею
зивається середнє арифметичне всіх її значень. розподілу за частотами M:
Якщо випадкова величина X набуває n зна-
чень x1, x2 ,..., xn , то X 2 4 5 7
x1 + x2 + ... + xn M 3 1 2 2
X= . (2)
n
Якщо випадкова величина X набуває зна-
чень x1, x2 ,..., xk з частотами m1, m2 ,..., mk від-
∑M = n = 8.
повідно (тоді ∑ M = n ), то середнє арифметичне Тоді за формулою (2)
можна обчислювати за формулою 2+2+2+ 4+5+5+7 +7 34
X= = = 4,25
8 8
x1m1 + x2m2 + ... + xkmk
X= (3) або за формулою (3)
n
2 ⋅ 3 + 4 ⋅1 + 5 ⋅ 2 + 7 ⋅ 2 34
X= = = 4,25
8 8
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 50. Поняття полігона частот

Розподіл випадкових величин можна задавати
й ілюструвати графічно. Нехай випадкова ве-
личина X — розмір взуття 30 хлопців 11 кла-
су однієї зі шкіл — має розподіл за частотами,
M
який подано в таблиці:
7
X 38 39 40 41 42 43 44 45 6
M 2 2 5 7 6 4 3 1
5
Позначимо на координатній площині точки 4
з координатами (x1; m1 ) , (x2 ; m2 ) , …, ( x8 ; m8 ) 3
і з’єднаємо їх послідовно відрізками. Одержа-
ну ламану лінію називають полігоном частот. 2
Означення. Полігоном частот називають 1
ламану, відрізки якої послідовно з’єднують 0
точки з координатами (x1; m1 ) , (x2 ; m2 ) , …, 38 39 40 41 42 43 44 45 x
(xk ; mk ), де xi — значення випадкової величи-
ни, а mi — відповідні їм частоти
(i = 1; 2; ...; k)
www.e-ranok.com.ua
Тестові завдання до розділу 4

«Елементи комбінаторики, початки теорії ймовірностей
та елементи статистики»
1. У ящику міститься 15 червоних і 5 чорних кульок. Знайдіть імовірність того, що навмання

витягнута кулька буде чорною.
А Б В Г Д
1 1 1 1 1
5 3 15 20 4
m
Розв’язання. За класичним означенням імовірності P ( A ) = , де n — число всіх рівноможливих
n
подій у даному експерименті, а m — число сприятливих подій для події A (у даному випадку подія
A — витягання чорної кульки). Розглянемо як елементарну випадкову подію витягання кульки з
ящика*. Оскільки в ящику всього 15 + 5 = 20 кульок, то загальна кількість усіх рівноможливих
подій n = 20 , а оскільки в ящику тільки 5 чорних кульок, то число сприятливих (для події A)
m 5 1
подій m = 5. Тоді P ( A ) = = = . Отже, правильна відповідь Д.
n 20 4
2. У коробці лежать 15 олівців, з яких 3 червоні, а решта — чорні. Знайдіть імовірність того,
що навмання витягнутий олівець буде чорним.
А Б В Г Д
1 1 1 4 1
12 3 15 5 5
3. З натуральних чисел від 1 до 18 учень навмання називає одне. Яка ймовірність того, що це
число є дільником числа 18?
А Б В Г Д
1 1 1 5 1
18 9 6 18 3
Вказівка. Слід урахувати, що натуральними дільниками числа 18 є тільки числа 1; 2; 3; 6; 9; 18.
* За умовою кульки витягаються навмання, тому ймовірність витягти будь-яку з кульок одна і та сама, тобто
всі розглянуті елементарні події рівноможливі.
www.e-ranok.com.ua
4. У коробці лежать різнокольорові кульки, з яких 20 — червоні, 10 — зелені, а решта — жов-

ті. З’ясуйте, скільки жовтих кульок лежить у коробці, якщо ймовірність вибору випадковим
чином жовтої кульки дорівнює 0,6.
А Б В Г Д
10 20 45 30 55
Розв’язання. Нехай у коробці лежить x жовтих кульок. Тоді всього в ящику лежить
20 + 10 + x = 30 + x кульок, тобто в даному випадку загальна кількість усіх подій*: n = 30 + x ,
а оскільки в ящику тільки x жовтих кульок, то число сприятливих подій m = x . Тоді за кла-
m x x
сичним означенням імовірності P = = . Але за умовою P = 0,6 . Отже, = 0,6 . Тоді
n 30 + x 30 + x
x = 18 + 0,6x ; 0,4x = 18 ; x = 45 . Тобто правильна відповідь В.
Зауваження. Для одержання правильної відповіді можна було для кожного варіанта відповіді
знаходити відповідну ймовірність витягання жовтої кульки. Наприклад, для варіанта відпові-
m 10
ді A: n = 20 + 10 + 10 = 40 , m = 10 . Тоді P = = = 0,25 ≠ 0,6 , отже, відповідь A не є правильною.
n 40
Аналогічно розглядаємо всі інші варіанти відповіді й вибираємо правильний — В.
5. У коробці лежать різнокольорові олівці, з яких 11 — червоні, 10 — сині, а решта — чорні.

З’ясуйте, скільки чорних олівців лежить у коробці, якщо ймовірність вибору випадковим
чином чорного олівця дорівнює 0,25.
А Б В Г Д
11 10 9 8 7
6. У ящику 6 білих і 3 чорних кульки. Яка ймовірність того, що навмання витягнуті дві кульки
будуть різного кольору?
А Б В Г Д
1 1 1 1 1
2 3 6 18 36
7. Олена забула останні дві цифри телефону подруги, але пам’ятає, що вони різні. Знайдіть імо-
вірність того, що з першої спроби вона правильно набере телефон подруги.
А Б В Г Д
1 1 1 1 1
2 25 50 90 100
* В описаній ситуації елементарною випадковою подією є витягання навмання кульки з ящика.
www.e-ranok.com.ua
8. Задано цифри 3; 4; 5; 6; 7; 9. З них утворюють усі можливі шес-

тицифрові числа, використовуючи кожну цифру тільки один раз.
Знайдіть імовірність того, що взяте навмання одне з цих чисел ді-
литиметься на 5.
А Б В Г Д
1 1 1 1 1
720 120 24 6 5
9. Задано цифри 1; 2; 3; 5; 6. Знайдіть кількість парних п’ятицифрових

чисел, які можна скласти із цифр, використовуючи кожну цифру
тільки один раз.
А Б В Г Д
24 48 72 120 240
10. Скількома різними способами можна скласти трикольоровий прапор

з горизонтальними смугами заданої ширини (див. рисунок), якщо
є тканина п’яти різних кольорів?
А Б В Г Д
5 15 20 60 120
11. Під час зустрічі 16 осіб потисли одне одному руки. Скільки всього
зроблено рукостискань?
А Б В Г Д
16 32 60 120 240
12. Група учнів із 20 осіб вирішила обмінятися фотокартками. Скільки

всього фотокарток потрібно було для цього?
А Б В Г Д
20 40 120 190 380
13. Скільки прямих ліній можна провести через 7 точок, з яких ніякі три
не лежать на одній прямій?
А Б В Г Д
7 14 21 28 42
14. Укажіть число всіх діагоналей правильного восьмикутника.
А Б В Г Д
8 16 20 28 56
www.e-ranok.com.ua
15. Серед членів шахового гуртка дві дівчинки і шість хлопців. Для участі в змаганнях необхід-
но скласти команду з чотирьох осіб, у яку обов’язково повинна ввійти хоча б одна дівчинка.
Укажіть, скількома способами це можна зробити.
А Б В Г Д
8 12 20 35 55
16. В учня в табелі стоять оцінки, які подано в таблиці (у першому рядку наведені оцінки в балах,
а в другому — кількість відповідних оцінок):
Оцінка в балах 6 8 9 10 11
Кількість оцінок 2 4 2 1 1
Знайдіть середній бал табеля.
А Б В Г Д
8 8,3 8,5 8,7 Інша відповідь
17. Середній вік учнів одного класу дорівнює 16 років. Обчисліть середній вік цих учнів через два
роки.
А Б В Г Д
Неможливо
15 років 16 років 17 років 18 років
обчислити
18. Після весняних канікул учитель математики провів опитування учнів одинадцятого класу
про кількість задач, які вони розв’язали за канікули, готуючись до ЗНО. Результати подано
в таблиці:
X 2 3 4 6 8
M 10 6 1 3 1
(X — кількість задач, розв’язаних учнем за канікули, M — кількість учнів, які розв’язали таку
кількість задач.) На якому з полігонів правильно проілюстровано заданий розподіл частот?
А Б В Г Д
y y y y y
10 10 10 10 10
8 8 8 8 8
6 6 6 6 6
4 4 4 4 4
2 2 2 2 2
0 2 4 6 8 x 0 2 4 6 8 x 0 2 4 6 8 x 0 2 4 6 8 x 0 2 4 6 8 x
www.e-ranok.com.ua

19. У коробці лежать цукерки, з яких 21 — у зелених обгортках, а решта — у червоних. Знай
діть кількість цукерок у червоних обгортках, якщо ймовірність витягти навмання цукерку
в червоній обгортці дорівнює 0,3.
Відповідь: _________________
20. Учаснику телевізійного шоу дозволяється відімкнути довільні два сейфи із п’яти запропонова-
них (у двох із них лежать призи, а решта — порожні). Обчисліть імовірність отримання двох
призів.
Відповідь: _________________
21. Середній вік одинадцяти футболістів команди становить 21 рік. Під час гри одного з футбо-
лістів було вилучено з поля, після чого середній вік гравців, що залишилися, став 20 років.
Скільки років футболісту, який залишив поле?
Відповідь: _________________
22. У шаховому турнірі брали участь 6 шахістів. Учасники турніру зіграли кожен з кожним тільки
по одній партії. Знайдіть, скільки всього шахових партій було зіграно на цьому турнірі.
Відповідь: _________________
23. Монету підкинули два рази. Знайдіть імовірність того, що хоча б один раз з’явиться «герб».
Відповідь: _________________
www.e-ranok.com.ua
Розділ 5
Геометрія
Основні поняття, формули, властивості до розділу 5 «Геометрія»

Планіметрія
Таблиця 51. Кути

Поняття кута
Кут як «каркасна» фігура Плоский кут
A
A Кут —
α частина
∠ AOB = α
площини,
O B α
(0°  α  180°) ∠ AOB = α (0°  α  360°)
обмежена
α двома про-
O менями зі 360° − α
B A
спільним
Кут — це фігура, яка складається початком
з точки — вершини кута — і двох
променів, які виходять із цієї точ- O
β B
ки,— сторін кута
∠ AOB = β (0°  β  360°)
Види кутів
Більший
Прямий Гострий Тупий Розгорнутий
за розгорнутий
A Сторони розгорну- A
того кута — допо-
вняльні промені
O
β γ B
α
B C A O B
∠ ABC = 90° 0° < α < 90° 90° < β < 180° ∠ AOB = 180° 180° < γ  360°
122 Розділ 5. Геометрія
Бісектриса кута
A
Бісектриса кута — це промінь, який виходить із вершини кута, лежить
у його внутрішній області й ділить кут на два рівні кути
O D
Промінь OD — бісектриса кута AOB
B ∠ AOD = ∠ BOD
Суміжні та вертикальні кути (розглядаються кути, менші за розгорнутий кут)

Суміжні кути Вертикальні кути
B A
A ∠ 1 і ∠ 3 — вертикальні
∠ 1 і ∠ 2 — суміжні 2
∠ 2 і ∠ 4 — вертикальні
3 1
1 O
2 4 ∠1= ∠ 3
∠ 1 + ∠ 2 = 180°
C O B C D ∠2=∠4
Сума суміжних кутів дорівнює 180° Вертикальні кути рівні
Кути при перетині двох прямих січною
4
3 ∠1 i ∠5 ∠4 i ∠5
1 — внутрішні односторонні ∠3 i ∠8
2 ∠2 i ∠8
5 8 — відповідні
∠1 i ∠ 8 ∠1 i ∠ 6
6 7 — внутрішні різносторонні
∠2 i ∠5 ∠2 i ∠7
Таблиця 52. Паралельні та перпендикулярні прямі

Паралельні прямі
a Дві прямі називаються паралельними, якщо вони

лежать в одній площині й не перетинаються. A a
b
Через точку поза прямою можна провести єдину пря- b
ab му, паралельну даній
Ознаки паралельності Властивості
a
Якщо ∠ 1 = ∠ 3 (внутрішні різносторонні кути рівні),
1 2 Якщо a  b ,
b 3 або ∠ 1 = ∠ 4 (відповідні кути рівні),
або ∠ 2 + ∠ 3 = 180° (сума внутрішніх односторонніх то ∠ 1 = ∠ 3,
4
кутів дорівнює 180°), ∠ 1 = ∠ 4 ,
∠ 2 + ∠ 3 = 180°
то a  b
www.e-ranok.com.ua
a b
Якщо a ⊥ c , b ⊥ c , Якщо a  b , c ⊥ a ,
c то a  b то c ⊥ b
a
Якщо a  b , b  c ,
c то a  c
b
Перпендикулярні прямі
A Дві прямі називаються перпендикулярними, a c

якщо вони перетинаються під прямим кутом A
a
a ⊥ b ⇔ ∠ AOB = 90°
b B
B
Через задану точку можна провести єдину пряму,
O b
перпендикулярну до даної a⊥b c⊥b
Перпендикуляр до прямої
O OA ⊥ a ( A ∈ a )
OA — перпендикуляр до a
A — основа перпендикуляра
OA ⊥ a ( A ∈ a ) , OA — відстань від точки O до прямої a
Перпендикуляр — найкоротша відстань від заданої точки
A a
до точок заданої прямої
Таблиця 53. Трикутники

Рівність трикутників
B
Дві фігури називаються рівними, якщо вони рухом переводяться одна в одну
AB = A1 B1 ∠ A = ∠ A1
A C
B1  ABC = A1 B1C1 ⇔ AC = A1C1 ∠ B = ∠ B1
BC = B1C1 ∠ C = ∠ C1
A1 C1
www.e-ranok.com.ua
Ознаки рівності трикутників
1. За двома сторонами і кутом між ними
2. За стороною і двома прилеглими до неї кутами
3. За трьома сторонами
Ознаки рівності прямокутних трикутників
1. За двома катетами
2. За катетом і гострим кутом
3. За гіпотенузою і гострим кутом
4. За гіпотенузою і катетом
Властивості сторін та кутів трикутника
∠ A + ∠ B + ∠ C = 180° Зовнішній кут трикутника
Сума кутів трикутника дорівнює 180° B

2 ∠ 4 = ∠1+ ∠ 2
B
4
c a 1 3
A C
A b C ∠ 4 > ∠ 1, ∠ 4 > ∠ 2
b − c < a < b + c — нерівність трикутника
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 54. Рівнобедрений трикутник

B B
Трикутник називається рівнобедреним,
якщо у нього дві сторони рівні
 ABC — рівнобедрений ( AB = BC )
AC — основа; AB і BC — бічні сторони

A C A D C
Властивості Ознаки
1. Якщо в  ABC AB = BC , 1. Якщо в  ABC ∠ A = ∠ C ,
то ∠ A = ∠ C (кути при основі рівні) то AB = BC
2. Якщо  ABC — рівнобедрений 2. Якщо в трикутнику збігаються:
і BD — медіана, а) висота й медіана, або
то BD — висота й бісектриса б) висота й бісектриса, або
в) медіана й бісектриса,
У рівнобедреному трикутнику висота, медіана то трикутник рівнобедрений
і бісектриса, проведені до основи, збігаються
Рівнобедрений прямокутний трикутник
A
45° ∠ C = 90° , AC = CB ,
M ∠ A = ∠ B = 45°
a CM ⊥ AB , тоді CM = AM = MB
45° AC = CB = a , тоді AB = a 2
C a B
Таблиця 55. Висота, медіана, бісектриса та середня лінія трикутника

Медіана трикутника Бісектриса трикутника
B BD — бісектриса
B BK — медіана, трикутника,
c K — середина AC,
β β 1
M —точка перетину ∠ ABD = ∠ CBD = ∠B
2 2 2
T x N медіан Бісектриса три-
a
2x AM BM CM 2 кутника ділить
M = = =
MN MK MT 1 протилежну сто-
A K b C A D C рону на частини,
1 довжини яких про-
A ma = 2b + 2c − a
2 2 2
B
2 порційні прилеглим
c 1 сторонам:
mc = c — у прямо- Ad AB
K
2 =
кутному трикутнику dC BC
медіана, проведена до O — точка перетину
mc O
гіпотенузи, дорівнює бісектрис трикутни-
C B половині гіпотенузи A ка, центр вписаного
D C
кола
www.e-ranok.com.ua
Висота трикутника
BD — висота, BD ⊥ AC Для прямокутного трикутника:

BA — висота ( ∠ A = 90°)
B B B
hb hb hb
A D C A C D A C
Прямі, що містять висоти трикутника, перетинаються в одній точці (ортоцентр)

1 1 1
ha : hb : hc = : : Висоти трикутника обернено пропорційні його сторонам
a b c
Середня лінія трикутника

B MN — середня лінія,
M — середина AB,
M N N — середина BC
MN  AC
1
A C MN = AC
2
Середня лінія трикутника паралельна одній
із його сторін і дорівнює половині цієї сторони
Таблиця 56. Співвідношення між сторонами та кутами в трикутнику

Прямокутний трикутник
A
a2 + b2 = c2 Теорема Піфагора
α
a b a = c ⋅sinα
sinα = ; cosα =
c c
c b = c ⋅cosα
b a b
tgα = ; ctgα = a = b ⋅tgα
b a
90° − α
C a B
C
hc2 = ac ⋅ bc  ACD   ABC
b a a2 = c ⋅ ac  CBD   ABC
hc
b2 = c ⋅ bc  ACD   CBD
bc ac
A c D B a, b — катети; c — гіпотенуза
www.e-ranok.com.ua
Довільний трикутник
Теорема синусів
B
a b c
с = = = 2R
β sin α sin β sin γ
A α
a Теорема косинусів
b γ c2 = a2 + b2 − 2ab cos γ
C a, b, c — сторони трикутника;
R — радіус описаного кола
Наслідки
1. Якщо у трикутнику c2 = a2 + b2 , то γ = 90° , тобто цей трикутник є прямокутним (теорема, обер-

нена до теореми Піфагора)
2. Якщо у трикутнику c2 < a2 + b2 , то кут γ — гострий ( cos γ > 0) ; якщо c — найбільша сторона,
то трикутник є гострокутним
3. Якщо c2 > a2 + b2 , то кут γ — тупий ( cos γ < 0)
4. У трикутнику проти більшої сторони лежить більший кут, проти більшого кута лежить більша
сторона:
a >b ⇔ α >β
Таблиця 57. Перетворення фігур. Рухи
Рух — це перетворення, при якому зберігаються відстані між точками фігури. X ′Y ′ = XY

Під час руху зберігаються кути між променями.
Дві фігури називаються рівними, якщо вони рухом переводяться одна в одну.
Симетрія відносно точки Поворот

F
X F
X
X′
X
Y F′
O
O O
X′
Y′ X
X′ X′
F′ α
OX ′ = OX
OX ′ = OX O
∠ XOX ′ = α
www.e-ranok.com.ua
Симетрія відносно прямої
X M X′ X X′
M X X′
X M X′ M
F F′
Y Y′
O
XX ′ ⊥ l
XM = MX ′
F′
Точки зміщуються вздовж пара-
Y′
F лельних прямих (або прямих, які
X ′ ( x ′; y ′ ) збігаються) на одну й ту саму від-
Y стань
X ( x; y ) X ( x; y ) → X ′ ( x ′; y ′ )
x ′ = x + a; y ′ = y + b
Таблиця 58. Перетворення подібності

Означення і властивості Гомотетія
Перетворення подібності —
X′
F X′ F′ це перетворення, при якому
Y відстані між точками змі- Y′
X Y′ нюються в одну й ту саму F′
кількість разів. X
Y
1. Перетворення подібності F
зберігає кути між про-
менями.
2. У подібних фігур відпо- O X ′Y ′  XY
X ′Y ′ коефіцієнт
=k — відні кути рівні, а відпо- Якщо точка X відображується в точ-
XY подібності відні відрізки — пропор ку X ′ , то це означає:
ційні 1) точка X ′ лежить на промені OX;
OX ′
2) =k
OX
www.e-ranok.com.ua
Подібність трикутників
Означення Властивості Ознаки подібності трикутників
B У подібних трикутників B 1. За двома рівними кутами

відповідні кути рівні,
а відповідні відрізки про- Якщо ∠ A = ∠ A1 , ∠ B = ∠ B1 ,
A C
порційні то  ABC   A1 B1C1
A C
B1 ∠ A = ∠ A1 ; ∠ B = ∠ B1 ; 2. За двома пропорційними

∠ C = ∠ C1 B1
сторонами і кутом між ними
AB AC
A1 B1 B1C1 A1C1 h1 R1 Якщо ∠ A = ∠ A1 , = ,
A1 = = = = =k A1 B1 A1C1
AB BC AC h RA
1 C1 то  ABC   A1 B1C1
A1 B1 BCC A1C1 h1 R1
= 111
= = = =k
AB BC AC h R
 ABC   A1 B1C1 3. За трьома пропорційними
P1 A1 B1 сторонами
= =k
P AB AB BC AC
Якщо = = ,
2
A1 B1 B1C1 A1C1
S A B C  AB 
1 1 1
=  1 1  = k2 то  ABC   A1 B1C1
S ABC  AB  C
4. Пряма, паралельна стороні
Два трикутники називаються подібними, Q трикутника, відтинає трикут-
якщо вони переводяться один в одний пере- ник, подібний до даного.
P
творенням подібності A B Якщо PQ  AC ,
Таблиця 59. Паралелограм та його види

B C
Чотирикутник, у якого протилежні сторони попарно паралельні,
називається паралелограмом
ABCD — паралелограм ⇔ AB  CD , BC  AD
A D
Властивості Ознаки
кщо ABCD — паралелограм,

1. Я 1. Якщо ABCD — чотирикутник
B C
то AB = DC ; AD = BC ; і AB  CD ; AB = CD ,
∠ A = ∠ C; ∠ B = ∠ D. то ABCD — паралелограм.
У паралелограма протилежні Якщо в чотирикутнику дві сто-
сторони рівні, протилежні кути рони паралельні й рівні, то цей
A D
рівні чотирикутник — паралелограм
www.e-ranok.com.ua
2. Якщо ABCD — паралелограм
2. Якщо ABCD — чотирикутник
B і BD — діагональ,
C і AB = DC ; AD = BC ,
то  ABD = CDB.
то ABCD — паралелограм.
Діагональ ділить паралелограм
Якщо в чотирикутнику проти-
на два рівні трикутники
лежні сторони попарно рівні, то
A D
3. Якщо ABCD — паралелограм, цей чотирикутник — паралело-
AC і BD — діагоналі, грам.
то AO = OC; BO = OD. 3. Якщо ABCD — чотирикутник
B і AO = OC ; BO = OD ,
C Діагоналі паралелограма точкою
перетину діляться навпіл то ABCD — паралелограм.
O 4. AC + BD = 2 AD + AB .
2 2
( 2 2
) Якщо діагоналі чотирикутника
в точці перетину діляться навпіл,
A
Сума квадратів діагоналей пара-
D то цей чотирикутник — паралело-
лелограма дорівнює сумі квадра-
грам
тів усіх його сторін
Прямокутник Ромб Квадрат
B
B C
A C
A D
B C D
Усі сторони ромба рівні.
Діагоналі ромба перпен-
дикулярні. 45°
A D Діагоналі є бісектрисами 45°
AС = BD
кутів ромба
Таблиця 60. Трапеція

B T C
BC  AD Чотирикутник, у якого дві сторони паралельні, а дві
інші сторони непаралельні, називається трапецією
ABCD — трапеція; AD і BC — основи; AB і CD — бічні сторони;
A D
K N AC і BD — діагоналі; BK і TN — висоти
Окремі види трапеції

B C Рівнобічна трапеція — трапеція з рівними бічними сторонами
( AB = CD )
∠ A=∠D Кути при основі рівні (також ∠ B = ∠ C )
A D AC = BD Діагоналі рівні
www.e-ranok.com.ua
B C
Прямокутна трапеція — це трапеція, у якої одна бічна сторона
перпендикулярна до основ
hпрямокутн. = AB
трапецiї
A D
Середня лінія трапеції
B C
Відрізок, який сполучає середини бічних сторін трапеції, назива-
ється середньою лінією трапеції
M N
MN — середня лінія
A D
MN  AD AD + BC
MN = Середня лінія трапеції паралельна основам і дорівнює їх півсумі
MN  BC 2
Типові додаткові побудови для трапеції (зображені штриховими лініями)
B C B C
BK ⊥ AD
CM ⊥ AD CM  BA
A D A D
K M M
B C K
B C AB і CD
продовжити
CT  BD до перетину
A D T A D
Таблиця 61. Коло, хорди, дуги, дотичні й січні
C Коло — це фігура, яка складається з усіх точок площини, рівновід-

D
A далених від даної точки (центра)
R
O — центр кола; OA — радіус; AB — діаметр; CD — хорда (відрізок,
B O що сполучає дві точки кола)
Найбільшою хордою є діаметр
www.e-ranok.com.ua
Властивості дуг і хорд
∪ AB = ∪CD ⇔ AB  CD ⇒ C CD ⊥ AB ⇔
B C
⇔ AB = CD A B ⇒ ∪ AC = ∪ BD A B ⇔ AM = MB
C D M
Рівні дуги Паралельні ∪ AC = ∪CB
стягують хорди відти- ∪ AD = ∪ DB
рівні хорди нають на колі
A D (і навпаки) рівні дуги
D
C B Якщо AB — хорда,
B
AS ⋅ SB = CS ⋅ SD AC — діаметр
S
D і BD ⊥ AC , то
A C
O S — точка перетину O D
A хорд AB і CD AB2 = AC ⋅ AD
BD2 = AD ⋅ DC
Властивості дотичних і січних
A B B
O A
D O
C
C
OA ⊥ AB
AB = AC
CD — січна — пряма, AB — дотична — пряма, AB і AC — дотичні

що має з колом дві спільні що має з колом лише одну
точки спільну точку;
A — точка дотику
A B S SA ⋅ SB = SC ⋅ SD M SA ⋅ SB = SM 2
S
SA і SC — січні SM — дотична;
D B
M — точка дотику;
SA — січна
C A
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 62. Кути у колі

Центральний кут Вписаний кут
∠ AOB — ц ентральний B ∠ ABC — вписаний кут

A A кут (вершина вписаного кута лежить
O A
(вершина центрального на колі, а сторони перетинають
O O кута збігається коло)
B B із центром кола) C 1 1
∠ ABC = ∪ AC = ∠ AOC
∠ AOB = ∪ AB 2 2
Вписаний кут вимірюється половиною дуги, на
Центральний кут вимірюється дугою, на яку яку він спирається, і дорівнює половині централь-
він спирається ного кута, що спирається на ту саму дугу
Властивості вписаних кутів
B K D ∠ ABC = ∠ AKC = ∠ ADC B D ∠ ABC = ∠ ADC = 90°

Вписані кути, які спира- Вписаний кут, що спирається
A C
ються на одну і ту саму O на діаметр, дорівнює 90°
A C дугу, рівні
Кут між дотичною і січною Вписаний кут

M A
A D
MA — дотична; MB — січна M Хорди AB і CD перетинаються
n в точці M
1 1
B ∠ AMB =
2
∪ MnB C B ∠ AMC =
2
(∪ AC + ∪ DB)
Таблиця 63. Вписані та описані многокутники
Вписаний многокутник Описаний многокутник

(усі вершини лежать на колі) r (усі сторони є дотичними
R
O O до кола)
Коло описане навколо много-
кутника Коло вписане в многокутник
Коло, описане навколо трикутника

B
Центр O — точка перетину серединних перпендикулярів
до сторін трикутника
a O c
R OA = OB = OC = R
a abc
R= ; R=
C b A 2sin A 4S ABC
www.e-ranok.com.ua
Положення центра кола, описаного навколо трикутника
Гострокутний трикутник Тупокутний трикутник Прямокутний трикутник
Центр O —
середина
O O R гіпотенузи
O c
c
R=
2
Коло, вписане в трикутник

C
Центр O — точка перетину бісектрис внутрішніх
кутів трикутника
b a
O
OD = r ; OD ⊥ AB
r
S ABC a+b+c
A c B r= ; p=
D p 2
Прямокутний трикутник Рівнобедрений трикутник
A
B
AB = BC
OK = OM = OD = r BD — висота, медіана
c (OKCM — квадрат) і бісектриса;
b
D AO — бісектриса
a+b−c O
M r O r= кута A
2 r
r OD = r
C A
C B D
K a
Таблиця 64. Правильні многокутники. Описані та вписані кола
Означення. Випуклий многокутник називається правильним,

якщо у нього всі сторони і всі кути рівні
Зв’язок між стороною правильного n-кутника і радіусами описаного та вписаного кіл

n n=3 n=4 n=6
an a a
R 180° a
O 2 sin 3 2
n
R
r an a a a 3
a r 180°
A B 2 tg 2 3 2 2
n
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 65. Площі трикутників і чотирикутників

Площа трикутника
Довільний трикутник Прямокутний Правильний

трикутник трикутник
A
1 A
S= aha
2
60°
b c a a
1 c
ha S= ab sin γ b
2 hc
γ 60° 60°
C B
a C B a
a
S= p ( p − a )( p − b )( p − c) — формула Герона 1
S= ab a2 3
 a+b+c 2 S=
4
 p = 2
 1
S= chc
abc 2
S= , де R — радіус описаного кола
4R 1
S= bc sin A
S = r ⋅ p , де r — радіус вписаного кола 2
Площа чотирикутника
Довільний чотирикутник Прямокутник Квадрат
d d
b ϕ a
ϕ d
2 d d
d1
a a
S = ab S = a2
1
S= d1d2 sinϕ 1 1
2 S= d2 sinϕ S= d2
2 2
Паралелограм Ромб Трапеція
b
a
d1
h d2
α ϕ
h
b h ϕ
a d1 d1 d2
d2
α
a a
S = a⋅h S = a⋅h
a+b
S = ab sinα S = a2 sinα S= ⋅h
2
1 1
S= d1d2 sinϕ S= d1d2 S = m⋅h
2 2
1
S= d1d2 sinϕ
2
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 66. Довжина кола та площа круга
Довжина кола та його частин
R R 2πR πRn
l= ⋅ n° = —
C = 2πR — n° 360° 180
O довжина кола O
довжина дуги, яка відповідає
центральному куту в n градусів
R
2πR
α l= ⋅ α = R ⋅ α — довжина дуги, яка відповідає
O 2π
центральному куту в α радіан
Площа круга та його частини

Круг Сектор
Площа круго- Площа круго-

R вого сектора, R вого сектора,
R
який відпові- який відпові-
O O n°
дає централь- α дає централь-
O
ному куту ному куту
в n градусів в α радіан:
πR 2 R 2α
S= ⋅α =
πR 2
S= ⋅n 2π 2
S = πR 2
360
Сегмент
A B A B
α Sкругового = Sкругового  S AOB
O сегмента сектора
O (при α < 180° знак «–»,

α
при α > 180° знак «+»)
www.e-ranok.com.ua
Взаємне розміщення прямої та кола
(d — відстань від центра кола до прямої; r — радіус кола)
Спільних точок немає Одна спільна точка Дві спільні точки

A
d d d r
A
O r O r O
B
B
d>r
d=r d<r
Пряма AB — дотична Пряма AB перетинає коло
Взаємне розміщення двох кіл
( O1O2 = d — відстань між центрами кіл; r1 і r2 — радіуси кіл, r1 > r2 )
Спільних точок немає Одна спільна точка (M) Дві спільні точки
K
M
O1 O2 O1 O2
O1 T O2
N
d > r1 + r2 d = r1 + r2 —
зовнішній дотик r1 − r2 < d < r1 + r2
KN ⊥ O1O2
KT = TN
O2
O1 O1 M
O2
d < r1 − r2 d = r1 − r2 — внутрішній
дотик
www.e-ranok.com.ua
Стереометрія
Таблиця 67. Основні поняття стереометрії
Аксіоми стереометрії та наслідки з них
M
α 1. Якою б не була площина, існують точки, що належать цій площи-
ні, і точки, які не належать їй
A ∈α , M ∉α
A
α b
A
2. Якщо дві різні площини мають спільну точку, то вони перетина-
ються по прямій, що проходить через цю точку
C α 3. Через будь-які три точки, що не лежать на одній прямій, можна

A
провести площину, і до того ж тільки одну
B
α A 4. Якщо дві точки прямої лежать у площині, то і вся пряма лежить

B у цій площині
α
a b
5. Через дві прямі, що перетинаються, можна провести площину,
A і до того ж тільки одну
α
A
6. Через пряму та точку, що не лежить на ній, можна провести пло-
C щину, і до того ж тільки одну
B
www.e-ranok.com.ua
Паралельність прямої та площини

a
α Пряма та площина називаються паралельними,

aα
якщо вони не перетинаються
Ознака Властивість
Якщо b  a (a лежить у площині α ), Якщо a  α, β проходить через a,

то b  α β перетинає α по b,
то a  b
b a
β
a b
α α
Таблиця 68. Паралельні площини і паралельні проекції

Паралельність площин
Означення Ознака
a α Якщо a  a1 , b  b1
(a і b лежать в α ,
a1 і b1 лежать в β ),
b Дві площини називаються то α  β .
a1 паралельними, якщо вони
β не перетинаються Якщо дві прямі, що перетина-
α β ються, однієї площини відпо-
b1
відно паралельні двом прямим
другої площини, то ці площини
паралельні
A C
α a
α
α
b
β γ B
β β D
γ Якщо α  β і γ перетинає α Якщо AB  CD і α  β

по a, γ перетинає β по b, ( A ∈α , C ∈α , B ∈β , D ∈β ),
Якщо β  α і γ  α , то β  γ то a  b то AB = CD
www.e-ranok.com.ua
Зображення просторових фігур на площині
AA1  BB1 . Пряма AA1 перетинає α в точці A1 .

Точка A проектується в точку A1 на площині α : A → A1 .
B D Аналогічно B → B1 , AB → A1 B1 .
M
A C Відрізок проектується у відрізок
Якщо AB  CD ( AB → A1 B1 ; CD → C1 D1 ), то A1 B1  C1 D1
α (або збігаються)
B1 D1
AM A1 M1
M1 =
MB M1 B1
A1 C1
Н а с л і д о к . Якщо M — середина AB, AB → A1 B1 , M → M1 ,

то M1 — середина A1 B1
Паралельні проекції деяких плоских фігур
Проекція — трикутник
будь-якої форми
Проекція — паралелограм
Проекція — трапеція
Коло Проекція — еліпс
Таблиця 69. Перпендикулярність у просторі

Перпендикулярність прямої та площини
Означення Ознака
a a
a⊥α ⇔ a⊥x Якщо a ⊥ b і a ⊥ c
x1 (b і c лежать у площині α b
x — будь-яка пряма
x площини α і перетинаються), c
α α
a ⊥ x1 то a ⊥ α
www.e-ranok.com.ua
a b Якщо a  b і α ⊥ a , Якщо α  β і a ⊥ α ,
то α ⊥ b то a ⊥ β
α
α Якщо a ⊥ α і b ⊥ α , Якщо α ⊥ a і β ⊥ a ,
то a  b то α  β
β
Перпендикуляр і похила
у просторі на площині
A A
AO ⊥ α AO ⊥ a
α O ∈α O ∈a
AO — перпендикуляр
O
B AO — відстань AO — відстань
від точки A від точки A O B α
до площини α до прямої a
OB — проекція похилої AB OB — проекція похилої AB
на площину α на пряму a
A AB — похила A
AO < AB
(перпендикуляр є коротшим за похилу)
α
AB = AC ⇔ BO = OC
O
B C B O C
AB > AC ⇔ BO > OC
Теорема про три перпендикуляри
A A
OB — проекція AB
на площину α ;
⇔ AB ⊥ c
c c — пряма на площині α c
O OB ⊥ c O
B B
α α
www.e-ranok.com.ua
Перпендикулярність двох площин
α α перетинає β по прямій c,
γ ⊥c
a α ⊥β ⇔ γ перетинає α по прямій a,
γ γ перетинає β по прямій b,
b a⊥b
β c
Ознака Властивість
β β
b α b α
a
Якщо b ⊥ α і β проходить через b, Якщо β ⊥ α , β перетинає α по a

то β ⊥ α і b ⊥ a (b лежить у β ),
то b ⊥ α
Таблиця 70. Кути у просторі

Кут між прямою і площиною
A Особливі випадки
a a
α
α B O
α
BO — проекція AB на пло-
щину α , AO ⊥ α ;
aα
∠ ABO — кут між прямою AB ⇔ ∠ ( a, α ) = 0° a ⊥ α ⇔ ∠ ( a, α ) = 90°
і площиною α a лежить в α
Кут між мимобіжними прямими
a
a  a1 ; b  b1
b ∠ (a, b ) = ∠ (a1 , b1 ) = ϕ
b1
( ϕ — менший із суміжних кутів)
ϕ
0° < ∠ (a, b ) < 90°
a1
www.e-ranok.com.ua
Кут між площинами
β α
α перетинає β по прямій c.
c α
Проведемо площину γ ⊥ c .
a b Кутом між площинами α і β ,
γ
що перетинаються, називається
β
кут між прямими, по яких площина g
перетинає площини α і β . α β
⇔ ∠ (α, β ) = 0°
0° < ∠ (α, β ) < 90° ∠ (α, β ) = ∠ (a, b ) α =β
Двогранний кут (кут між півплощинами)

c
α β
ребро
Двогранним кутом називається фігура, утворена двома

півплощинами із спільною прямою, що їх обмежує
грань грань
Лінійний кут двогранного кута

c Властивість
α β
M ∠ AMB — лінійний кут
γ Площина лінійного кута пер
A B ( γ ⊥ c , γ перетинає α по променю MA,
пендикулярна до кожної грані
γ перетинає β по променю MB)
двогранного кута
Практичні способи побудови лінійного кута

S
M ∈c , SO ⊥ пл. ABC,
c MA ⊥ c (у грані α ), OM ⊥ BC.
α β MB ⊥ c (у грані β ) Тоді SM ⊥ BC
M
∠ AMB — лінійний ∠ SMO — лінійний кут
A B двогранного кута при
A B
O ребрі BC
M
M SABCD — правильна піраміда.

A B Проводимо CM ⊥ SB і з’єднуємо точки A і M.
Тоді  AMB = CMB , отже, ∠ AMB = ∠ CMB = 90° ,
тобто AM ⊥ SB і ∠ AMC — лінійний кут двогранного
O кута при ребрі SB
D C
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 71. Відстані у просторі (способи, які використовуються для їх обчислення)

Відстань від точки до площини ( ρ — відстань)
Проводимо KM ⊥ α ( M ∈α ) SO ⊥ α . Проводимо KM  SO . Проводимо через точку K площи-

Тоді KM ⊥ α ну β ⊥ α ( β перетинає α по AB).
Проводимо KM ⊥ AB .
K
K Тоді KM ⊥ α
S
KB
M α
M O
α α β M
A
KM = ρ ( K; α ) KM = ρ ( K; α ) KM = ρ ( K; α )
Відстань (r) між паралельними прямою Відстань (r) між паралельними

і площиною площинами
a A B
β
α α
a  α, A ∈α β  α , B ∈β
ρ ( a; α ) = ρ ( A; α ) ρ (β; α ) = ρ ( B; α )
Відстань (r) між мимобіжними прямими
A
Відстанню між мимобіжними прямими називається довжина
a їх спільного перпендикуляра
AB ⊥ a , AB ⊥ b
Прямі a і b — мимобіжні
b ρ ( a; b ) = AB
B
Способи обчислення відстані (r) між мимобіжними прямими

Проводимо через пряму b Проводимо через прямі a і b Проводимо площину α ⊥ a
площину β  a паралельні площини α  β і проектуємо прямі a і b
на цю площину: a → A , b → b1
a α a
a b
β
b A
β α b1
b
ρ ( a; b ) = ρ ( a; β ) ρ ( a; b ) = ρ (α; β ) ρ ( a; b ) = ρ ( A; b1 )
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 72. Призма

Довільна призма
Призмою називається многогранник, який складається з двох плос-

E1 D1 ких многокутників, які лежать у різних площинах і суміщаються па-
ралельним перенесенням, та всіх відрізків, що сполучають відповідні
A1 X1 C1 точки цих многокутників
B1
ABCDE і A1 B1C1 D1 E1 — основи призми;
AA1 , BB1 , … — бічні ребра;
ABB1 A1 , BCC1 B1 , … — бічні грані;
D
E AD1 — діагональ призми — сполучає дві вершини призми,
M X що не належать одній грані.
A C
B Висота призми — відстань між площинами її основ:
A1 M ⊥ пл. ABCDE ; A1 M = H — висота
1. О
снови призми рівні: 4. Бічні грані призми — паралелограми:
ABCDE = A1 B1C1 D1 E1 ABB1 A1 — паралелограм;
BCC1 B1 — паралелограм, …
2. Основи призми лежать
у паралельних площинах: 5. Vпризми = Sосн ⋅ Hпризми
пл. ABCDE  пл. A1 B1C1 D1 E1 6. Sбiч = Pперп. перерiзу ⋅ AA1
3. Бічні ребра призми паралельні й рівні: ( Sбiч = SABB1 A1 + SBCC1B1 + ... + SAEE1 A1 )
AA1  BB1  CC1..., AA1 = BB1 = CC1... 7. Sповна = Sбiч + 2Sосн
Пряма призма
A1 D1
Призма називається прямою, якщо її бічні ребра
B1 C1
перпендикулярні до основ
A D AA1 ⊥ пл. ABCD , BB1 ⊥ пл. ABCD …

B C
1. В
исота прямої призми дорівнює 3. Vпрямої призми = Sосн ⋅ H = Sосн ⋅ AA1
бічному ребру: Hпрямої призми = AA1 = BB1...
2. Бічні грані прямої призми — прямокутники: 4. Sбiч = Pосн ⋅ AA1
ABB1 A1 — прямокутник;
5. Sповна = Sбiч + 2Sосн
BCC1 B1 — прямокутник, …
Правильна призма
Пряма призма назива-

ється правильною, якщо
її основи є правильними
многокутниками

Трикутна Чотирикутна П’ятикутна Шестикутна
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 73. Паралелепіпед

Довільний паралелепіпед
B1 C1 Паралелепіпедом називається призма,
в основі якої лежить паралелограм
D1
A1
B 1. У паралелепіпеда всі грані — паралелограми.
C
2. У паралелепіпеда протилежні грані паралельні й рівні.
A D 3. Д
іагоналі паралелепіпеда перетинаються в одній точці
і точкою перетину діляться навпіл
B1 C1
O — середина діагоналей A1C , BD1 , AC1 , B1 D

A1 D1
B O C
A D
Прямокутний паралелепіпед
D1 C1
Прямий паралелепіпед, у якого основою
є прямокутник, називається прямокутним паралелепіпедом
A1 B1
d 1. У прямокутного паралелепіпеда всі грані — прямокутники
c D C
b 2. d2 = a 2 + b2 + c2 У прямокутному паралелепіпеді
квадрат будь-якої діагоналі дорівнює
AC12 = AB2 + AD2 + AA12
A a B сумі квадратів трьох його вимірів
3. Vпрямокут. паралелеп = AB ⋅ AD ⋅ AA1 = abc
4. Sбiч = Pосн ⋅ AA1 = 2( AB + AD ) ⋅ AA1 = 2( a + b ) c
5. Sповна = Sбiч + 2Sосн
Куб
Кубом називається прямокутний паралелепіпед,

у якого всі ребра рівні
d
1. У куба всі грані — квадрати
a 2. d = a 3
(d — діагональ куба, d2 = a2 + a2 + a2 , де a — ребро куба)
a
a 3. Vкуба = a 3
4. Sбiч. куба = 4a Sповна = 6a 2
2
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 74. Піраміда

Довільна піраміда
Пірамідою називається многогранник, який складається з плоско-

S
го многокутника (основи піраміди), точки, яка не лежить у площині
основи (вершини піраміди), і всіх відрізків, що сполучають вершину
піраміди з точками основи
H D ABCD — основа піраміди; SA, SB, SC, SD — бічні ребра;
A X  ASB ,  BSC ,  CSD ,  ASD — бічні грані;
O 1
C Vпір = Sосн ⋅ H
B SO — висота піраміди, SO ⊥ пл. ABCD , SO = H , 3
Sбiч. пір = S ASB + S BSC + S CSD + S ASD Sповна = Sбiч + Sосн
Правильна піраміда
Трикутна Піраміда називається правильною, Чотирикутна
якщо її основою є правильний многокут-
ник, а основа висоти збігається з центром
цього многокутника
SO — в
исота правильної піраміди
S S
( SO ⊥ пл. ABC; O — центр основи)
SM — а
пофема правильної піраміди
(SO ⊥ BC ) (висота бічної грані)
l l
1. У правильній піраміді бічні ребра рівні D C
C
й однаково нахилені до площини основи:
A
SA = SB = SC = ... O M
O A
M B
∠ SAO = ∠ SBO = ∠ SCO = ...
B
2. Б
ічні грані правильної піраміди — рівні
 ABC — правильний між собою рівнобедрені трикутники,
ABCD — квадрат
O — точка перетину ме- однаково нахилені до основи. O — точка перетину
діан (висот і бісектрис), діагоналей
1 1
центр вписаного й опи- 3. Sбiч = Pосн ⋅ SM = Pосн ⋅ l , де l — апофема.
2 2
саного кіл
Sосн
4. Sбiч = , де ϕ = ∠ SMO — кут нахилу
cosϕ
всіх бічних граней до основи;
Sбiч = Sбiч. грані ⋅ n , де n — кількість граней.
5. Sповна = Sбiч + Sосн

1
6. Vпір = Sосн ⋅ H
3
www.e-ranok.com.ua
Зрізана піраміда
S Якщо задано піраміду SABC і проведе A1 C1

но п
лощину A1 B1C1 , паралельну осно
A1 C1 ві піраміди (пл. A1 B1C1  пл. ABC ) , то ця
B1
площина відтинає від заданої піраміди піра- A C
B1 міду SA1 B1C1 , подібну до даної (з коефіцієнтом O
A C
SA1 A1 B1
подібності k = = ).
SA AB B
B
Друга частина заданої піраміди — многогранник
ABCA1 B1C1 — називається зрізаною пірамідою.
Грані ABC і A1 B1C1 — основи (пл. ABC  пл. A1 B1C1 ) ,
трапеції ABB1 A1 , BCC1 B1 , ACC1 A1 — бічні грані.
Висотою зрізаної піраміди називається відстань між площинами її основ
A1O ⊥ пл. ABC , A1O = H — висота
Vзріз. піраміди =
1
3
( )
H S1 + S2 + S1S2 , де S1S2 — площі основ
Положення висоти в деяких видах пірамід
S Якщо в
сі бічні ребра піраміди рівні, або нахилені під одним
кутом до площини основи, або утворюють рівні кути
з висотою піраміди,
то о
снова висоти піраміди є центром кола, описаного
навколо основи (і навпаки).
A B Для розв’язування використовують прямокутний  SOA , у якому:
O
SO ⊥ AO , AO = rкола, опис. навк. основи ,
C ∠ SAO — кут нахилу бічного ребра SA до площини основи
S Якщо всі бічні грані піраміди однаково нахилені до основи,

то основою висоти піраміди є центр кола, вписаного в основу
(і навпаки).
Для розв’язування використовують прямокутний  SOM , у якому:
A
N B SO ⊥ OM , OM = rкола, впис. в основу (OM ⊥ BC ) ,
O M ∠ SMO — кут нахилу бічної грані SBC до основи
K ( ∠ SMO — лінійний кут двогранного кута при ребрі BC).
C
Для такого виду пірамід виконується формула
Sосн
Sбiч = ,
cosϕ
де ϕ = ∠ SMO — кут нахилу всіх бічних граней до основи
www.e-ranok.com.ua
S S
M
O B
K B
A
A O K
M
C C
Якщо л
ише дві бічні грані піраміди (або похилої призми) однаково нахилені до основи або
спільне бічне ребро цих граней утворює рівні кути із суміжними з ним сторонами
основи,
то це спільне бічне ребро проектується на пряму, що містить бісектрису кута між
суміжними з цим ребром сторонами основи (і навпаки)
S S
A B A B
O
C C
Якщо л
ише одна бічна грань піраміди пер- Якщо д
ві суміжні бічні грані піраміди пер-
пендикулярна до площини основи, пендикулярні до площини основи,
то в
исотою піраміди буде висота цієї то в
исотою піраміди буде їх спільне бічне
грані ребро
Таблиця 75. Циліндр та деякі його перерізи

Циліндр
Циліндром (круговим циліндром) називається тіло, що

O1 складається з двох кругів, які не лежать в одній площині
A1
й суміщаються паралельним перенесенням, і всіх відріз- A1 O1
B1 ків, які сполучають відповідні точки цих кругів
B1
A1 B1
H Круги — основи циліндра
Відрізки, що сполучають відповідні точки кіл кругів,—
твірні:
R O
AA1 , BB1 — твірні циліндра O
A B
Циліндр називається прямим, якщо його твірні перпен A
дикулярні до площин основ.
У шкільних підручниках: циліндр = прямий круговий циліндр
www.e-ranok.com.ua
1. Основи циліндра рівні й паралельні:

OA = O1 A1 = R ; пл. AOB  пл. A1O1 B1 , де O — центр нижньої основи циліндра;
O1 — центр верхньої основи
2. Твірні циліндра паралельні й рівні: AA1  BB1 , AA1 = BB1
3. Висота циліндра (відстань між площинами основ) дорівнює твірній: Hцил = AA1 = OO1
4. При обертанні прямокутника навколо його сторони як осі утворюється циліндр:
OAA1O1 — прямокутник; OO1 — вісь утвореного циліндра;
Rутв. цил = OA = O1 A1 , Hцил = OO1 = AA1
5. Sосн. цил = πR2 Sбіч. цил = 2πRH Sповна = Sбiч + 2Sосн = 2πR ( H + R)
6. Vцил = Sосн ⋅ H = πR2 H
Перерізи циліндра площинами

Переріз циліндра площиною,
Осьовий переріз циліндра
паралельною його осі
O1 C ABCD — осьовий переріз — M пл. KLMN  OO1 ;

проходить через вісь OO1 ; O1 L
B KLMN — прямокутник;
ABCD — прямокутник
KL і MN — твірні циліндра
AD = dосн = 2R , AB = Hцил KL = Hцил
AB і CD — твірні циліндра N
O D
O K
A
Переріз циліндра площиною,

Дотична площина до циліндра
паралельною його основам
α O1
O1
B α — дотична площина
β Rпер = Rосн. цил до циліндра;
AB — твірна;
α проходить через AB,
O A
O α ⊥ пл. AOO1 B1
Площина, паралельна площині основи цилін Дотичною площиною до циліндра називається

дра, перетинає його бічну поверхню по колу, площина, яка проходить через твірну циліндра
яке дорівнює колу основи і перпендикулярна до площини осьового пере-
різу, що містить цю твірну
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 76. Конус та деякі його перерізи

Конус
Конусом (круговим конусом) називається тіло, що складається
S
з круга, точки, яка не лежить у площині цього круга, і всіх від- S
різків, що сполучають задану точку з точками круга
Круг — основа конуса
Відрізки, що сполучають вершину конуса з точками кола осно- l H
ви,— твірні: SA, SB — твірні конуса
X O Конус називається прямим, якщо SO ⊥ пл. AOB R
B O
A (O — центр круга основи) A
У шкільних підручниках: конус = прямий круговий конус
1. Твірні конуса рівні: SA = SB = ...
2. Hконуса = SO ( SO ⊥ пл. AOB)
3. При обертанні прямокутного трикутника навколо його катета як осі утворюється конус:
 AOS прямокутний, ∠ AOS = 90° , пряма SO — вісь конуса,
Rосн. конуса = AO , Hконуса = SO , AS — твірна, AS = l
4. Sосн. конуса = πR Sбіч. конуса = πRl
2
Sповна = Sбіч + Sосн = πR ( l + R)
1 1
5. Vконуса = Sосн ⋅ H = πR2 H
3 3
Перерізи конуса площинами
Переріз конуса площиною,
Осьовий переріз конуса
що проходить через його вершину
S S
 SAB — осьовий переріз —
проходить через вісь SO  SMK рівнобедрений,
 SAB рівнобедрений, SM = SK
SA = SB M (SM і SK — твірні)
O B O
A (SA і SB — твірні)
K
Переріз конуса площиною,
Дотична площина до конуса
паралельною його основі
S
S α α — дотична площина
до конуса;
O1 β Rпер SO1 SA — твірна;
=
Rосн. конуса SO α проходить через SA;
O
O α ⊥ пл. SOA
A
Площина, паралельна площині основи конуса, Дотичною площиною до конуса називається
перетинає конус по кругу, а бічну поверхню — площина, яка проходить через твірну конуса
по колу з центром на осі конуса і перпендикулярна до площини осьового перері-
зу, що містить цю твірну
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 77. Сфера та куля

Сфера Куля
O — центр сфери; O — центр кулі;

OA — радіус сфери, OA = R OB — радіус кулі, OB = R
4
O R Sсфери = 4 πR2 Vкулі = πR3
A R O 3
B При обертанні півкруга на-
При обертанні півкола навколо
його діаметра одержуємо сферу. вколо його діаметра одержуємо
кулю.
Сферою називається поверхня, яка складається Кулею називається тіло, що складається з усіх
з усіх точок простору, що розташовані на даній точок простору, що розташовані на відстані, не
відстані (R) від даної точки (O) більшій за дану (R), від даної точки (O)
Переріз кулі площинами

Переріз кулі однією площиною Переріз кулі двома площинами
Будь-який переріз кулі OO1 ⊥ α

α площиною є кругом. α O1 r1
O1 Rпер
Центр цього круга — основа OO2 ⊥ β
A
Rкулі перпендикуляра, опущеного O
O r1 і r2 — радіуси кругів r2
з центра кулі на січну пло
перерізів O2
щину β
O — центр кулі; O1 — центр OO1 = OO2 ⇔ r1 = r2
круга перерізу; OO1 ⊥ α .
Із  OO1 A : OO1 < OO2 ⇔ r1 > r2
AO1 = Rпер = R 2
кулі − OO
1
2
OO1 > OO2 ⇔ r1 < r2
O
Переріз, що проходить через
R центр кулі,— великий круг
Rвел. круга = Rкулі
Дотичні площина і пряма до кулі (сфери)
M α a M
Дотична площина має Дотична пряма має з ку

O з кулею (сферою) тіль O лею (сферою) тільки одну
ки одну спільну точку спільну точку
α — дотична площина; OM ⊥ α a — дотична пряма;

M — точка дотику ⇔ M — точка дотику ⇔ OM ⊥ a
(OM — радіус кулі) (OM — радіус кулі)
Дотична площина (пряма) перпендикулярна до радіуса кулі (сфери), проведеного в точку доти
ку, і навпаки: якщо площина (пряма) проходить через точку кулі (сфери) і перпендикулярна
до радіуса, проведеного в цю точку, то вона дотикається до кулі (сфери)
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 78. Вписані й описані призми

Куля, описана навколо призми
A1 B1 Куля називається описаною навколо призми,
O1 якщо всі вершини призми лежать на поверхні кулі
C1 O — центр описаної кулі, OA = OB = OC = OA1 = OB1 = OC1 = Rопис. кулі
O 1. Кулю можна описати тільки навколо такої прямої призми, навколо основи
A B якої можна описати коло
O2 2. Центр кулі, описаної навколо прямої призми, лежить на середині відрізка,
C який сполучає центри кіл, описаних навколо основ призми
Якщо в призмі ABCA1 B1C1 : O2 — центр кола, описаного навколо основи ABC; O1 — центр кола,
описаного навколо основи A1 B1C1 ; O — середина відрізка O1O2 ,
(
то O — центр описаної кулі OA = OB = OC = OA1 = OB1 = OC1 = Rопис. кулі . )
AO = Rопис. кулі AO2 = Rкола, опис. навк. основи
1 1
OO2 = AA1 = Hпризми
2 2
Куля, вписана в призму
B1 C1
K Куля називається вписаною в призму,
якщо всі грані призми дотикаються до цієї кулі
A1
O O — центр вписаної кулі;
B C
K — точка дотику до грані A1 B1C1
OK = rвпис. кулі OK ⊥ пл. A1 B1C1
A
Куля, вписана в пряму призму

Центр кулі, вписаної в пряму призму, лежить на середині відрізка,
B1 C1 який сполучає центри кіл, вписаних в основи призми. Причому радіус
кулі дорівнює радіусу кола, вписаного в основу призми, а діаметр кулі
O1 дорівнює висоті призми.
A1
Якщо ABCA1 B1C1 — пряма призма і O2 — центр кола, вписаного
O в основу ABC; O1 — центр кола, вписаного в основу A1 B1C1 ;
B C O — середина відрізка O1O2 ,
O2 то O — центр вписаної кулі
rвпис. кулі = rкола, впис. в основу
A dвпис. кулі = Hпризми
Куля, вписана в похилу призму

A1 C1
Якщо в похилу призму вписано кулю, то радіус кулі дорівнює радіусу
кола, вписаного в перпендикулярний переріз призми, а діаметр кулі
B1
дорівнює висоті призми.
A0 C0 Якщо в призму ABCA1 B1C1 вписано кулю,
O
B0 A0 B0 C0 — перпендикулярний переріз ( пл. A0 B0 C0 ⊥ AA1 ) ,
A C то rвпис. кулі = rкола, впис. в перп. переріз A0 B0C0
dвпис. кулі = Hпризми
B
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 79. Вписані й описані піраміди

Куля, описана навколо піраміди Куля, вписана в піраміду
Куля називається описаною Куля називається вписаною
S
S навколо піраміди (а пірамі в піраміду (а піраміда —
да — вписаною в кулю), якщо описаною навколо кулі),
O всі вершини піраміди лежать якщо всі грані піраміди
на поверхні кулі. дотикаються до цієї кулі. K
A B
O — центр описаної кулі O — центр вписаної O
C AO = BO = CO = SO = Rопис. кулі кулі;
A B
K — точка дотику
до грані SAC,
OK = rвпис. кулі ( OK ⊥ пл. SAC ) C
Піраміда, у якої основою висоти є центр Піраміда, у якої основою висоти є центр
описаного навколо основи кола вписаного в основу кола
SO — висота піраміди SABC; SO — висота піраміди SABC;
O — центр кола, описаного O — центр кола, вписаного
S навколо основи піраміди; в основу; S
M — середина ребра SA; ∠ SMO — лінійний

MO1 ⊥ SA (у площині ASO); ( OM ⊥ BC , SM ⊥ BC );
M
MO1 перетинає пряму SO MO1 — бісектриса
O1
B в точці O1 , ∠ SMO ; O1
O O1 — центр описаної кулі MO1 перетинає SO
A в точці O1 , A B
C SO1 = Rопис. кулі
O1 — центр вписаної O M
AO = Rкола, опис. навк. основи кулі
C
OO1 = rвпис. кулі
OM = rкола, впис. в основу
Довільна піраміда
O — центр кола, описаного Центр кулі, вписаної в довільну

навколо основи; піраміду, лежить у точці
перетину бісекторних
S OO1 ⊥ пл. ABC ;
площин двогранних кутів S
M — середина ребра SA;
при ребрах піраміди.
M O1 α α ⊥ SA ( M ∈α ) ; Досить розглянути
A B α перетинає пряму OO1 три бісекторні площини.
O у точці O1 ,
O1 — центр описаної кулі;
C O1 — центр описаної кулі пл. BCO1 — O1
бісекторна площина B
двогранного кута A
K
при ребрі BC
O1 K ⊥ пл. ABC
C
O1 K = rвпис. кулі
3Vпір
rвпис. кулі =
Sповна пір
www.e-ranok.com.ua
Координати та вектори
Таблиця 80. Декартові координати

Декартові координати
На площині У просторі
y z
c A2 (0; b; c )
A(a; b)
b A3 ( a; 0; c ) A ( a; b; c)
O
b y
a A1 ( a; b; 0)
0 a x x
Координати середини відрізка
C — середина AB C — середина AB
z A (x1; y1; z1 )
y A (x1; y1 )
x1 + x2 x1 + x2
xc = xc = C
C 2 2
yc =
y1 + y2
yc =
y1 + y2 B (x2 ; y2 ; z2 )
B (x2 ; y2 ) 2 2
y
O x z1 + z2
zc =
2 x
Відстань між точками
AB = (x 2 − x1 ) + ( y2 − y1 )
2 2
AB = (x
2 − x1 ) + ( y2 − y1 ) + (z2 − z1 )
2 2 2
Рівняння кола Рівняння сфери
z
y
R x2 + y2 + z2 = R 2
x 2 + y2 = R 2
R
O x O Центр сфери —
Центр кола — y
початок координат початок координат
x
www.e-ranok.com.ua
y
(x − a)2 + ( y − b)2 = R 2 z
(x − a)2 + ( y − b)2 + (z − c)2 = R 2
Центр кола — точка O1 ( a; b ) Центр сфери —
O1 ( a; b; c) точка O1 ( a; b; c)
O1 ( a; b )
R R
x y
O x
Рівняння прямої на площині
У загальному вигляді: ax + by + c = 0
y
З кутовим коефіцієнтом (при b ≠ 0 )
l y = Kx + b — пряма l
b A K = tgϕ — кутовий коефіцієнт
B
ϕ Для прямої AB:
O yB − y A
x K AB =
xB − x A
Умови паралельності й перпендикулярності прямих на площині
y y
m l
l
m
O x O x
y = k1x + b1 — пряма l
l ⊥ m ⇔ k1 ⋅ k2 = −1
y = k2x + b2 — пряма m
k = k2 ,
lm⇔  1
b1 ≠ b2
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 81. Вектори

Означення
 
AB = a Вектором називається напрямлений відрізок

a
B Довжина напрямленого відрізка називається

A a = AB довжиною (модулем, абсолютною величиною)
вектора
Координати вектора
на площині у просторі
 
a  a 
a (a1; a2 ) , де A2 (x2 ; y2 ; z2 ) a ( a1; a2 ; a3 ) , де
A2 (x2 ; y2 )
A1 (x1; y1 ) A1 (x1; y1; z1 )
a1 = x2 − x1; a1 = x2 − x1;
a2 = y2 − y1 a2 = y2 − y1;
  a3 = z2 − z1
a = a12 + a22 a = a12 + a22 + a3 2
Рівні вектори
   
a b    a = b ,
a=b ⇔  
вектори a і b однаково напрямлені
у координатах
  a = b , a1 = b1,
a (a1; a2 ) = b (b1; b2 ) ⇔  1 1   
a2 = b2 a ( a1; a2 ; a3 ) = b (b1; b2 ; b3 ) ⇔ a2 = b2 ,
a3 = b3
Колінеарні вектори

 c
a
Ненульові вектори називаються колінеарними,
  якщо вони лежать на одній прямій або на паралельних
b d
прямих
Колінеарні вектори або однаково напрямлені,
 

e  m або протилежно напрямлені
f 
n
    b b b
a і b колінеарні ⇔ b = λ a ⇔ 1 = 2 = 3 (відповідні координати пропорційні)
a1 a2 a3
www.e-ranok.com.ua
Таблиця 82. Операції над векторами

Сума векторів
на площині у просторі
     
a (a1; a2 ) + b (b1; b2 ) = c (a1 + b1; a2 + b2 ) a ( a1; a2 ; a3 ) + b (b1; b2 ; b3 ) = c ( a1 + b1; a2 + b2 ; a3 + b3 )
Правило трикутника Правило паралелепіпеда
B T
  M
a b

b
C
A K
 
 b + c
a+
a+b C

   c
AB + BC = AC

Правило паралелограма B
D

 b
  +b
a a  O
A a
    

b OM = OA + OB + OC
Різниця векторів
     
a (a1; a2 ) − b (b1; b2 ) = c (a1 − b1; a2 − b2 ) a ( a1; a2 ; a3 ) − b (b1; b2 ; b3 ) = c ( a1 − b1; a2 − b2 ; a3 − b3 )

a  
a- b   
AC − AB = BC
A  B
b
Множення вектора на число

   
λ ⋅ (a1; a2 ) = (λa1; λa2 ) λ ⋅ ( a1; a2 ; a3 ) = ( λa1; λa2 ; λa3 )
 
C При λ > 0 вектор λa і вектор a однаково
B
  напрямлені.
A B AC = λ AB  
A При λ < 0 вектор λa і вектор a протилежно
C напрямлені.
 
λa = λ ⋅ a
www.e-ranok.com.ua
Скалярний добуток векторів

b     Скалярний добуток векторів дорівнює
 a ⋅ b = a ⋅ b ⋅cosϕ добутку їх довжин на косинус кута між ними
ϕ a
у координатах
На площині У просторі
   
a (a1; a2 ) ; b (b1; b2 ) a ( a1; a2 ; a3 ) ; b (b1; b2 ; b3 )
   
a ⋅ b = a1 ⋅ b1 + a2 ⋅ b2 a ⋅ b = a1 ⋅ b1 + a2 ⋅ b2 + a3 ⋅ b3
Скалярний добуток векторів дорівнює сумі добутків однойменних координат
        
a  При a ≠ 0 і b ≠ 0 a ⋅ b = 0 ⇔ a ⊥ b
b
www.e-ranok.com.ua
Тестові завдання до розділу 5
Тестові завдання до розділу 5 «Геометрія»

1. Прямі a і b паралельні (рис. 1). Обчисліть величину кута x.

a 20°
x
А Б В Г Д b
30°
30° 40° 50° 60° 130°
Рис. 1
Розв’язання. Враховуючи, що вертикальні кути рівні, одер-

a A B 1 20°
жуємо, що ∠ 1 = ∠ 3 = 20° (рис. 2), а враховуючи, що відповід- 4 3
x
b C
ні кути при паралельних прямих a і b та січній AC рівні, маємо:
2
30°
∠ 2 = ∠ 4 = 30° . Для трикутника ABC кут x є зовнішнім і дорівнює
Рис. 2
сумі внутрішніх кутів цього трикутника, не суміжних із кутом x,
отже, x = ∠ 3 + ∠ 4 = 20° + 30° = 50° . Тобто правильна відповідь В.
2. Прямі m і n паралельні (рис. 3). Обчисліть величину кута x. x

m
А Б В Г Д
n 120°
40° 100° 110° 120° 140° 20°
Рис. 3
50°
60°
3. Знайдіть величину кута x у геометричній фігурі, зображеній на

рис. 4.
65°
А Б В Г Д x
45° 50° 60° 65° 70°
Рис. 4
www.e-ranok.com.ua
4. Градусна міра зовнішнього кута A рівнобедреного трикутника ABC B

( AB = BC ) становить 130° (рис. 5). Знайдіть градусну міру внутріш
нього кута B.
130°
А Б В Г Д
A C
50° 60° 70° 80° 100° Рис. 5
5. Укажіть таке закінчення речення, щоб утворилося ПРАВИЛЬНЕ

твердження.
Центром кола, описаного навколо будь-якого трикутника, є...
А Б В Г Д
Точка
Точка перетину Точка Середина Точка
перетину серединних перетину найбільшої перетину
медіан перпенди- висот сторони бісектрис
кулярів
6. У прямокутному трикутнику висота, яка опущена з вершини пря-

мого кута, дорівнює 3 см, а гострий кут дорівнює 30°. Знайдіть
довжину гіпотенузи трикутника.
А Б В Г Д
6 см 12 см 2 3 см 4 3 см 8 3 см
Розв’язання. У трикутнику ABC (рис. 6): CD ⊥ AB (CD — ви- A

сота трикутника); CD = 3 см; ∠ A = 30°. У прямокутному три-
кутнику ACD катет CD лежить проти кута в 30°, тому він до-
рівнює половині гіпотенузи AC цього трикутника. Тоді D
AC
AC = 2CD = 6 (см). У прямокутному трикутнику ABC: cos A = ,
AB C B
AC 6 6 12 4⋅3
тоді AB = = = = = = 4 3 (см). Тобто правиль-
cos A cos 30° 3 3 3 Рис. 6
2
на відповідь Г.
7. У прямокутному трикутнику висота, яка опущена з вершини прямо-

го кута, дорівнює 12 см, а один із катетів дорівнює 24 см. Знайдіть
довжину гіпотенузи трикутника.
А Б В Г Д
12 см 24 см 4 3 см 8 3 см 16 3 см
www.e-ranok.com.ua
8. Драбину завдовжки 7,8 м приставили до стіни будинку урівень

з нижнім краєм вікна (рис. 7). Нижній кінець драбини розташований
на відстані 3 м від будинку. Знайдіть висоту, на якій розташоване
вікно.
А Б В Г Д
6м 6,2 м 6,5 м 7м 7,2 м 7,8 м
9. За даними рис. 8 знайдіть кут B трикутника ABC.
А Б В Г Д 3м
30° 45° 60° 90° 120° Рис. 7
Розв’язання
І спосіб. Якщо помітити, що в трикутнику ABC:
B
( )
2
AB + AC = 1 +
2 2 2
3 = 1 + 3 = 4 = 2 = BC , то за теоремою, оберненою
2 2
до теореми Піфагора, це означає, що трикутник ABC прямокутний

1 2
з прямим кутом A. Тоді з прямокутного трикутника ABC:
AD 1
cos B = = . Враховуючи, що кут B гострий, одержуємо ∠ B = 60° .
BC 2
Тобто правильна відповідь В.
A C
3
ІІ с п о с і б . За теоремою косинусів для трикутни-
ка ABC: AC2 = AB2 + BC2 − 2 AB ⋅ BC ⋅cos B . Тоді одержуємо: Рис. 8
( 3) 1
2
= 12 + 22 − 2 ⋅1 ⋅ 2 cos B , тобто 3 = 5 − 4 cos B , 4 cos B = 2 , cos B = .
2
Враховуючи, що кут B гострий (його косинус додатний), одержуємо
∠ B = 60° . Тобто правильна відповідь В.
10. Знайдіть кут A трикутника ABC зі сторонами: AB = 1, AC = 2 2 ,

BC = 5 .
А Б В Г Д
30° 45° 60° 90° 120°
11. Сторони трикутника, одна з яких втричі більша за другу, утворю-

ють кут 120°, а довжина третьої сторони дорівнює 4 13 . Знайдіть
найменшу сторону трикутника.
А Б В Г Д
4 2 13
13 2 13 4
7
www.e-ranok.com.ua
12. Чотирикутник ABCD — паралелограм. Відомо, що AB = 2 см,

BC = 4 см, ∠ A = 60° . Знайдіть діагональ BD.
А Б В Г Д
6 см 2 3 см 2 5 см 10 см 2 6 см
13. Катети прямокутного трикутника менші за гіпотенузу на 2 см та

на 4 см відповідно. Знайдіть синус найменшого кута трикутника.
А Б В Г Д
0,2 0,4 0,5 0,6 0,8
Розв’язання. Нехай у прямокутному трикутнику ABC (рис. 9) A

гіпотенуза AB = x см. Тоді за умовою катети відповідно дорів-
нюють: AC = ( x − 2) см, BC = ( x − 4) см. За теоремою Піфагора
AC2 + BC2 = AB2 , тобто ( x − 2) + ( x − 4) = x2 . Тоді x2 − 12x + 20 = 0 ,
2 2
x1 = 10 , x2 = 2 . Значення x = 2 не задовольняє умову задачі (якщо

x = 2, то довжина відрізка BC від’ємна, що неможливо).
C B
Отже, AB = x = 10 (см), AC = x − 2 = 8 (см), BC = x − 4 = 6 (см).
У трикутнику найменший кут лежить проти найменшої сторони, Рис. 9
тобто найменшим є кут A. Тоді з прямокутного трикутника ABC:
BC 6
sin A = = = 0,6 . Тобто правильна відповідь Г.
AB 10
Зауваження. При розв’язуванні аналогічних задач корисно пам’ятати
орієнтир: якщо в умові геометричної задачі на обчислення не задано
жодного відрізка або задані відрізки та кути не об’єднуються в зруч
ний для розв’язування трикутник, то для розв’язування доцільно
ввести невідомий відрізок (або невідомий кут, або декілька невідо
мих) і скласти рівняння за умовою задачі.
14. Бісектриса гострого кута прямокутного трикутника ділить проти-

лежний катет на відрізки завдовжки 1,5 см і 2,5 см. Знайдіть до-
вжину гіпотенузи заданого трикутника.
А Б В Г Д
1,5 см 2,5 см 4 см 5 см 6 см
Вказівка. Позначити другий катет і гіпотенузу через x і y відповідно,

а для складання рівнянь використати те, що бісектриса трикутника
ділить протилежну сторону на частини, довжини яких пропорційні
x 1,5
прилеглим сторонам (тобто = ), а також теорему Піфагора.
y 2,5
www.e-ranok.com.ua
15. Знайдіть довжину кола, описаного навколо прямокутного трикутника з катетами, які
дорівнюють 6 і 8.
А Б В Г Д
4π 6π 8π 10π 20π
Розв’язання. Якщо катети прямокутного трикутника дорівнюють a = 6 і b = 8 , то за теоремою

Піфагора гіпотенуза цього трикутника дорівнює c = a2 + b2 = 62 + 82 = 100 = 10 . Тоді радіус
1
кола, описаного навколо прямокутного трикутника, дорівнює половині гіпотенузи: R = c = 5
2
і довжина описаного кола l = 2πR = 10π . Тобто правильна відповідь Г.
16. Знайдіть площу (у см2 ) прямокутного трикутника, якщо радіус кола, описаного навколо нього,
дорівнює 5 см, а один із катетів — 6 см.
А Б В Г Д
15 см2 24 см2 30 см2 48 см2 60 см2
17. Знайдіть площу прямокутного трикутника з гострим кутом 30°, вписаного в коло ра
діуса 2.
А Б В Г Д
3 2 3 4 3 2 4
18. Знайдіть довжину кола, описаного навколо квадрата зі стороною 4.
А Б В Г Д
4π 8π 2π 3 4π 3 8π 3
19. Знайдіть радіус кола, вписаного в прямокутний трикутник із катетами, що дорівню-

ють 6 і 8.
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
20. Знайдіть площу круга, вписаного в квадрат із діагоналлю, яка дорівнює 4.
А Б В Г Д
2π 3π 4π 6π 8π
www.e-ranok.com.ua
21. Знайдіть площу рівностороннього трикутника, якщо радіус вписаного в нього кола дорів-
нює 2.
А Б В Г Д
2 3 4 3 6 3 8 3 12 3
22. Знайдіть довжину висоти, проведеної до бічної сторони рівнобедреного трикутника зі сторо-
нами, які дорівнюють 10, 10, 16.
А Б В Г Д
2 2,4 4,8 9,6 10
23. Знайдіть радіус кола, описаного навколо правильного трикутника зі стороною 12 см.
А Б В Г Д
2 3 см 4 3 см 6 3 см 8 3 см 6 см
24. Радіус кола, описаного навколо трикутника ABC з тупим кутом A, дорівнює 2. Сторо-
на CB = 2 3 . Знайдіть кут A.
А Б В Г Д
120° 135° 145° 150° 60°
Розв’язання. Радіус кола, описаного навколо трикутника ABC, можна обчислювати за формулою
a 2 3 3
R= . За умовою R = 2, a = CB = 2 3 . Тоді одержуємо 2 = . Звідси sin A = . Як відо-
2sin A 2 sin A 2
3
мо, sin 60° = sin120° = . Враховуючи, що за умовою кут A тупий, одержуємо, що ∠ A = 120° .
2
25. На сторонах AB і BC трикутника ABC позначені відповідно точки M і K так, що прямі MK

і AC паралельні. Знайдіть довжину сторони AB, якщо AM = AC = 12, а MK = 4.
А Б В Г Д
14 16 18 20 22
Вказівка. Використати, що пряма, паралельна стороні трикутника, відтинає трикутник,

подібний до даного (зручно також ввести невідомий відрізок AB = x ).
www.e-ranok.com.ua
26. Знайдіть висоту дерева, якщо довжина його тіні дорівнює 3,5 м,
а довжина тіні від вертикальної двометрової палиці становить 0,7 м
(рис. 10).
2м
А Б В Г Д
3,5 м 0,7 м
3,5 м 5,5 м 7м 10 м 17,5 м
Рис. 10
27. Чотирикутник ABCD — паралелограм (рис. 11). Точка K — середина D C

сторони AB. Відрізок DK перетинає діагональ AC у точці O. Знайдіть
відношення довжин відрізків AO : OC . O
A B
А Б В Г Д K
1: 2 1: 3 2:3 3:4 3:5 Рис. 11
28. У паралелограмі ABCD AB = 32 , AD = 14, BD = 42. Знайдіть AC.
А Б В Г Д
22 24 26 28 30
Розв’язання. Оскільки сума квадратів діагоналей паралелограма до

(
рівнює сумі квадратів усіх його сторін, то AC2 + BD2 = 2 AB2 + AD2 . )
( )
Тобто AC2 + 422 = 2 322 + 142 , тоді AC2 = 676 , отже, AC = 26. Тобто
правильна відповідь В.
29. У паралелограмі ABCD AC = 13 , AD = 7 , BD = 21. Знайдіть AB.
А Б В Г Д
10 13 14 16 18
30. Знайдіть площу ромба з діагоналями, які дорівнюють 10 і 16.
А Б В Г Д
60 40 100 160 80
31. У ромбі ABCD AB = 10, BD = 16 . Знайдіть висоту ромба.
А Б В Г Д
4 4,8 5 5,2 6
Вказівка. Врахувати, що висота ромба збігається з висотою трикут-

ника ABD з відомими сторонами.
www.e-ranok.com.ua
32. Висоти паралелограма 8 і 12 см, а кут між ними дорівнює 30°.

Знайдіть площу паралелограма.
А Б В Г Д
24 см2 40 см2 48 см2 72 см2 96 см2
33. Площа паралелограма ABCD (рис. 12) дорівнює 18. Точка K лежить K D C
на прямій CD. Знайдіть площу трикутника ABK.
А Б В Г Д A B
6 8 9 10 12 Рис. 12
34. Рівнобедрена трапеція MNPQ ( MN  PQ ) (рис. 13) описана навколо M N

кола. Відомо, що MN = 2, PQ = 18 . Знайдіть радіус кола.
А Б В Г Д
2 3 4 5 6
Q A B P
Розв’язання. Оскільки в описаному чотирикутнику суми довжин
протилежних сторін рівні, то MN + PQ = MQ + NP (1). За умовою Рис. 13
трапеція рівнобедрена, тоді MQ = NP , і з рівності (1) одержує-
мо 2 + 18 = 2MQ , тобто MQ = 10 . Проведемо висоти трапеції MA
і NB, тоді ABNM — прямокутник, отже, AB = MN = 2 . Крім того,
у рівнобедреній трапеції одержуємо, що  AMQ = BNP (за катетом
QP − AB 18 − 2
і гострим кутом), тоді AQ = BP = = = 8. З прямокутного
2 2
трикутника AMQ: AM = MQ2 − AQ2 = 102 − 82 = 6 . Враховуючи,
що діаметр кола, вписаного в трапецію, дорівнює висоті трапеції,
одержуємо 2R = AM = 6 , отже, радіус кола дорівнює: R = 3. Тобто
35. У трапеції, описаній навколо кола, бічні сторони дорівнюють 5 см

і 7 см. Знайдіть довжину середньої лінії трапеції.
А Б В Г Д
4 см 5 см 6 см 7 см 8 см
36. Знайдіть площу круга, вписаного в рівнобедрену трапецію ABCD

( AB  CD ) , якщо AB = 4, DC = 16.
А Б В Г Д
4π 8π 12π 14π 16π
www.e-ranok.com.ua
37. Трапеція з бічною стороною 6 см вписана в коло. Діагональ трапеції

4
утворює з більшою основою кут α , для якого cosα = . Обчисліть
5
радіус описаного навколо трапеції кола.
А Б В Г Д
4 см 4,5 см 5 см 5,5 см 6 см
Вказівка. Врахувати, що коло, описане навколо трапеції ABCD

( BC  AD , AB = 6 ), буде також описане навколо трикутника ABD,
AB
і використати формулу R = .
2sinα
38. У рівнобічній трапеції довжини основ дорівнюють 21 см і 9 см,

а висота становить 8 см. Знайдіть радіус описаного навколо трапеції
кола.
А Б В Г Д
10 см 10,625 см 9,125 см 9 см 11 см
39. Точка M — середина сторони квадрата ABCD (рис. 14). Площа B M C

2
зафарбованої частини дорівнює 6 см . Знайдіть площу всього
квадрата.
А Б В Г Д A D
Рис. 14
12 см2 18 см2 20 см2 24 см2 36 см2
40. У трапеції ABCD (рис. 15) основи BC і AD відносяться як 1 : 3 . B C

Знайдіть площу трапеції, якщо площа трикутника BCD дорівнює
4 см2 .
A D
А Б В Г Д Рис. 15
8 см2 10 см2 12 см2 16 см2 20 см2
41. Знайдіть внутрішній кут правильного десятикутника.
А Б В Г Д
36° 144° 90° 60° 120°
www.e-ranok.com.ua
42. Визначте зовнішній кут многокутника, зображеного на рис. 16. E
А Б В Г Д 30°
?
A
100° 110° 90° 95° 120° B
60°
40° 150°
D
Вказівка. Для розв’язування можна, наприклад, продовжити сторо- C
ну AB за точку A — до перетину в точці K зі стороною DE і розглянути Рис. 16
шуканий кут як зовнішній кут трикутника AKE.
43. На папері в клітинку зображено трикутник (рис. 17). Відомо, що

площа однієї клітинки дорівнює 1 см2 . Укажіть, яким із вказаних
чисел може виражатися площа цього трикутника (у см2 ).
А Б В Г Д
4 6 8 10 12
Рис. 17
44. Укажіть кількість осей симетрії правильного шестикутника.
А Б В Г Д
Інша
24 12 6 3
відповідь
45. Многокутник, зображений на рис. 18, складено з трьох рівних ква-

дратів. Знайдіть площу многокутника, якщо його периметр дорівнює
24 см.
А Б В Г Д
6 см2 7 см2 9 см2 12 см2 16 см2

Рис. 18
46. Якщо на фігурі, яка зображена на рис. 19, AB = BC , то чому до- y

A B C
рівнює координата x точки B?
(1,4) (x,y) (11,4)
А Б В Г Д
1
2,5 4 6 6,5 7,5 O 1 x
  Рис. 19
 
47. Серед векторів a ( −4; 8) , b (4; 4) , c (0; − 2) , d (2; − 4) знайдіть коліне-
арні.
А Б В Г Д
         
d іb a іd a і c d і c c іb
www.e-ranok.com.ua
   
48. Знайдіть довжину вектора a (6; x ) , якщо відомо, що він колінеарний вектору b + c , де b ( −3; 0) ,

c (0; 2) .
А Б В Г Д
2 13 13 4 13 2 5 5
  
( )
Розв’язання. Спочатку знайдемо вектор b + c = −3; 2 . У колінеарних векторів відповідні коор
 
6 x
= . Тоді x = −4 . Отже, a (6; − 4) і a = 62 + ( −4) = 52 = 2 13 .
2
динати пропорційні, отже,
−3 2
49. На площині дано чотири точки A (2; 5) , B (2; 7 ) , C (1; 2) , D (3; 4) . Знайдіть кут між векторами
 
AB і CD .
А Б В Г Д
45° 30° 90° 60° 120°

50. У паралелограмі ABCD точка O — точка перетину діагоналей. Виразіть вектор BO через
   
вектори AB = a і AD = b .
А Б В Г Д
    
    
 
a−b b−a
1
2
(
a−b ) 1
2
(
b−a ) 1
2
(
a+b )

51. Знайдіть радіус кола, описаного навколо трикутника зі сторонами 9, 10, 17.
Відповідь: ______________
52. Три кола, радіуси яких дорівнюють 6 см, 2 см і 4 см, дотикаються одне до одного зовнішнім
чином. Знайдіть радіус кола, яке проходить через центри всіх заданих кіл.
Відповідь: ______________
Вказівка. Врахувати, що коли два кола дотикаються зовнішнім чином, то відстань між їх
центрами дорівнює сумі радіусів цих кіл, і знайти радіус кола, описаного навколо трикутника
з відомими трьома сторонами.
www.e-ranok.com.ua
53. З точки A, яка лежить на колі, проведені дві хорди, довжини

яких дорівнюють 7 і 15. Знайдіть діаметр кола, якщо відстань між
серединами хорд дорівнює 10.
Відповідь: ______________
54. У трикутнику ABC (рис. 20) зі сторонами AB = 12, BC = 14 , AC = 9 A

бісектриси BD і AE внутрішніх кутів B і A перетинаються у точці O. D
Обчисліть відношення AO : OE .
O
C
Розв’язання. Використаємо двічі властивість бісектриси кута
B E
трикутника (вона ділить протилежну сторону на частини,
довжини яких пропорційні довжинам прилеглих сторін). Рис. 20
BE AB 12 4
У трикутнику ABC AE — бісектриса, тоді = = = .
EC AC 9 3
4 4
Враховуючи, що BC = 14 , одержуємо: BE = BC = ⋅14 = 8 .
7 7
AO AB 12 3
У трикутнику ABE BO — бісектриса, тоді = = = .
OE BE 8 2
Враховуючи, що відповідь має бути записана у вигляді десяткового
AO
дробу, одержуємо = 1,5 .
OE
55. У трикутнику ABC бісектриси BD і AE внутрішніх кутів B і A пере-

тинаються у точці O. Обчисліть довжину сторони AC, якщо AB = 4,
AO : OE = 3 : 2 та AD : DC = 6 : 7.
Відповідь: ______________
56. У рівнобедрений трикутник ABC з основою AC вписане коло

з центром O. Промінь CO перетинає сторону AB в точці K, причому
AK = 6 , BK = 12. Знайдіть периметр трикутника.
Відповідь: ______________
Вказівка. Врахувати, що центр вписаного в трикутник кола
лежить у точці перетину бісектрис його внутрішніх кутів, тому
CK — бісектриса трикутника.
57. Навколо рівнобедреного трикутника з основою AC і кутом при

основі 75° описане коло з центром O. Знайдіть його радіус, якщо
площа трикутника BOC дорівнює 16.
Відповідь: ______________
Вказівка. За властивістю вписаних і центральних кутів одержуємо,

що ∠ BOC = 2∠ BAC .
www.e-ranok.com.ua
58. Один із катетів прямокутного трикутника дорівнює 15, а проекція другого катета на
гіпотенузу дорівнює 16. Знайдіть діаметр кола, описаного навколо цього трикутника.
Відповідь: ______________
59. Знайдіть площу рівнобедреної трапеції, описаної навколо кола з радіусом 5, якщо відомо,
що бічна сторона трапеції дорівнює 12.
Відповідь: ______________
60. Бічна сторона рівнобедреної трапеції дорівнює 10 , а основи дорівнюють 3 і 5. Знайдіть

діагональ трапеції.
Відповідь: ______________
61. Більша основа рівнобедреної трапеції дорівнює 8, бічна сторона — 9, діагональ — 11. Знай-
діть меншу основу трапеції.
Відповідь: ______________
62. Основи трапеції дорівнюють 11 см і 4 см, а діагоналі — 9 см і 12 см. Знайдіть площу трапе-
ції (у см2 ).
Відповідь: ______________
Вказівка. Якщо в трапеції ABCD ( AB  CD ) через вершину B провести BK  AC (K — точка

перетину прямих DC і BK), то одержимо трикутник DBK, площа якого дорівнює площі заданої
трапеції. (Доведіть самостійно.)
63. З вершин B і D прямокутника ABCD до діагоналі AC проведені перпендикуляри BE та DF.

Відстань між точками E та F дорівнює 6 см, а BE = 4 см. Обчисліть площу прямокутни-
ка (у см2 ).
Відповідь: ______________
64. Основи рівнобедреної трапеції дорівнюють 3 см і 1 см, а площа трапеції дорівнює 2 см2 . Знай-
діть гострий кут трапеції (у градусах).
Відповідь: ______________
65. Більша основа трапеції дорівнює 9. Знайдіть її меншу основу, якщо відстань між серединами
діагоналей дорівнює 2.
Відповідь: ______________
66. У рівнобічній трапеції діагональ є бісектрисою гострого кута і ділить середню лінію трапеції
на відрізки завдовжки 8 см і 10 см. Обчисліть периметр трапеції (у см).
Відповідь: ______________
Вказівка. Обґрунтуйте, що коли в трапеції ABCD ( BC  AD ) діагональ AC є бісектрисою гострого

кута A, то трикутник ABC — рівнобедрений.
www.e-ranok.com.ua
67. У паралелограмі ABCD бісектриса кута D перетинає сторону AB

у точці K і пряму BC у точці P. Знайдіть периметр трикутника CDP,
якщо DK = 4 , PK = 8 , AD = 3 .
Відповідь: ___________
68. Знайдіть площу рівнобедреної трапеції, якщо її діагональ дорів-

2
нює 10 і утворює з основою кут, косинус якого дорівнює .
10
69. Знайдіть площу рівнобедреної трапеції, якщо її висота дорівнює 3,

1
а тангенс кута між діагоналлю й основою дорівнює .
4
70. Знайдіть площу рівнобедреної трапеції, якщо її діагональ дорів-

нює 2 13 , а середня лінія дорівнює 4.
71. Знайдіть радіус кола, яке вписане в рівнобедрену трапецію, якщо

середня лінія трапеції дорівнює 10 , а косинус кута при основі
1
трапеції дорівнює .
10
72. Дано точки A ( −4; − 1) , B ( −2; 3) і C ( −1; − 3) . Точка D належить пря-

мій y = 4 та AD ⊥ BC . Знайдіть координати точки D. У відповідь
запишіть суму її координат.
Відповідь: ______________
73. Обчисліть скалярний добуток векторів, зображених на рис. 21. y

6
Відповідь: ______________
4
74. У квадраті ABCD сторона AB дорівнює 4 см. Знайдіть скалярний
  2
добуток AB ⋅ AC .
Відповідь: ______________ O 2 4 6 8 x
75. Сторона рівностороннього трикутника ABC дорівнює 6 см. Знайдіть Рис. 21

 
скалярний добуток AB ⋅ AC .
Відповідь: ______________
www.e-ranok.com.ua
1. ABCD (рис. 1) — квадрат (M — середина CD). Відрізок BO O

перпендикулярний до площини ABC. Укажіть відстань від точки O
до прямої CD.
А Б В Г Д B
C
OM OC OD OB BC M
A D
Розв’язання. Відстань від точки O до прямої CD — це довжина перпен- Рис. 1
дикуляра, опущеного з точки O на пряму CD. За умовою ABCD — ква-
драт, тоді BC ⊥ CD . Оскільки BO ⊥ пл. ABCD , то BC — проекція OC
на пл. ABCD; за теоремою про три перпендикуляри OC ⊥ CD . Отже,
відстань від точки O до прямої CD — це довжина відрізка OC. Тобто
2. ABC (рис. 2) — прямокутний трикутник ( ∠ C = 90° , K — сере P

дина BC). Відрізок AP перпендикулярний до площини ABC. Ука-
жіть відстань від точки P до прямої CB.
А Б В Г Д B
PA AC PB PC PK A
K
C
Рис. 2
3. ABCD (рис. 3) — квадрат (M — середина CD). Відрізок BO O

перпендикулярний до площини ABC. Укажіть відстань від прямої BO
до прямої CD.
А Б В Г Д B
C
OM OC OD OB BC M
A D
Розв’язання. Відстань між мимобіжними прямими BO і CD — це Рис. 3
довжина їх спільного перпендикуляра. Оскільки BC ⊥ CD (ABCD —
квадрат) і BC ⊥ BO ( BO ⊥ пл. ABCD ) , то таким спільним перпен-
дикуляром до прямих BO і CD є відрізок BC. Отже, відстань від
прямої BO до прямої CD — це довжина відрізка BC. Тобто правильна
відповідь Д.
www.e-ranok.com.ua
4. ABC — прямокутний трикутник ( ∠ C = 90° , K — середина BC).

Відрізок AP перпендикулярний до площини ABC. Укажіть відстань
від прямої AP до прямої CB.
А Б В Г Д
AB AC PB PC PK
5. Визначте на рис. 4 лінійний кут двогранного кута з ребром BC, P

якщо PA ⊥ пл. ABC і у трикутнику ABC ∠ C = 90° .
А Б В Г Д
Інша B
∠ PCA ∠ PKA ∠ PBA ∠ APK відповідь A
K
Розв’язання. Щоб отримати лінійний кут двогранного кута з ре-
бром BC, досить у кожній грані заданого кута з деякої точки ребра BC C
провести перпендикуляри до ребра — кут між ними і буде шуканим
Рис. 4
лінійним кутом. Оскільки AC ⊥ CB (у трикутнику ABC ∠ C = 90° )
і PA ⊥ пл. ABC , то AC — проекція PC на пл. ABC; за теоремою про
три перпендикуляри PC ⊥ CB . Отже, ∠ PCA — це лінійний кут дво-
гранного кута з ребром BC. Тобто правильна відповідь А.
6. На рис. 5 зображено правильну трикутну піраміду SABC з висо- S

тою SO. Визначте на рисунку лінійний кут двогранного кута з ре-
бром BC.
А Б В Г Д
∠ SCA ∠ SBA ∠ SCO ∠ SBO ∠ SMO

C
A
O M
B
Рис. 5
7. На рис. 6 зображено прямокутний паралелепіпед ABCDA1 B1C1 D1 . B1 C1

Укажіть, які з прямих перпендикулярні. A1
D1
А Б В Г Д
AB і A1C1 BB1 і AC DD1 і BB1 A1 B1 і AC B1C1 і AD
B C
A D
Рис. 6
www.e-ranok.com.ua
8. На рис. 7 зображено куб ABCDA1 B1C1 D1 . Укажіть, які з вказаних B1 C1

прямих паралельні. A1
D1
А Б В Г Д
B C
AB і A1C1 BB1 і AC DD1 і BB1 A1 B1 і AC BC і A1C1
A D
Рис. 7
9. Двогранний кут дорівнює 60°. Задано точку на одній із граней кута.

Відстань від цієї точки до другої грані кута становить 4 см. Знайдіть
відстань від заданої точки до ребра двогранного кута.
А Б В Г Д
4 8
4 8 2 3
3 3
10. Через точку O — точку перетину діагоналей квадрата ABCD —

проведено перпендикуляр MO до його площини. Відомо, що AB = 6.
Обчисліть відстань між прямими AB і MO.
А Б В Г Д
3 6 2 3 2 6 2
11. ABCA1 B1C1 (рис. 8) — правильна трикутна призма. Знайдіть кут A1 C1

між прямими A1 B1 і CC1 .
B1
А Б В Г Д
30° 45° 60° 75° 90° A C
B
12. Знайдіть висоту прямокутного паралелепіпеда, якщо його діагональ Рис. 8
дорівнює 26, а сторони основи становлять 6 і 8.
А Б В Г Д
8 10 12 20 24
Розв’язання. У прямокутному паралелепіпеді квадрат його діагоналі

дорівнює сумі квадратів трьох його вимірів: d2 = a2 + b2 + c2 . За умо-
вою d = 26 , a = 6 , b = 8 . Тоді 262 = 62 + 82 + c2 . Звідси c2 = 576 , тобто
c = 24 — висота паралелепіпеда. Отже, правильна відповідь Д.
www.e-ranok.com.ua
13. Довжини двох протилежних сторін основи прямокутного парале-

лепіпеда дорівнюють 3, його діагональ дорівнює 13, а висота 12.
Знайдіть довжини двох інших сторін основи.
А Б В Г Д
8 4 3 2 1
14. Діагональ куба дорівнює 9 см. Знайдіть площу повної поверхні

куба.
А Б В Г Д
81 см2 243 см2 486 см2 118 см2 162 см2
15. На рис. 9 зображено розгортку поверхні тіла, складену з шести по-

парно рівних прямокутників, розміри яких у сантиметрах вказано 5
5 6 5
на рисунку. Знайдіть об’єм цього тіла.
6 4
А Б В Г Д
5
3 3 3 3
Інша
120 см 100 см 150 см 144 см відповідь
Рис. 9
16. В основі прямої призми лежить рівнобічна трапеція з бічною сто-

роною 5 см та основами 2 см і 8 см. Бічне ребро призми дорівнює
6 см. Обчисліть площу повної поверхні призми.
А Б В Г Д
90 см2 100 см2 110 см2 130 см2 170 см2
17. Обчисліть довжину меншої діагоналі прямої призми, в основі якої

лежить ромб зі стороною 4 м та гострим кутом 60°. Висота призми
становить 3 м.
А Б В Г Д
3м 4м 5м 20 м 37 м B1 C1
A1 D1
Розв’язання. Нехай ABCDA1 B1C1 D1 (рис. 10) — задана пряма
призма. Як відомо, висотою прямої призми є бічне ребро, отже,
BB1 = CC1 = 3 м. За умовою ABCD — ромб, у якого AD = 4 м,
∠ A = 60° .
B C
Як відомо, у ромба менша діагональ лежить проти гострого
A D
кута, отже, BD < AC . Тоді меншою діагоналлю призми
буде DB1 (дійсно, з прямокутного трикутника BB1 D : Рис. 10
www.e-ranok.com.ua
B1 D = BD2 + B1 B2 = BD2 + 32 , а з прямокутного трикутника ACC1 :
AC1 = AC2 + CC12 = AC2 + 32 , отже, B1 D < AC1 ). У рівнобедреному

трикутнику ABD ( AB = AD як сторони ромба) ∠ A = 60° , отже,
цей трикутник рівносторонній і BD = AB = AD = 4 м. Тоді довжина
меншої діагоналі прямої призми: B1 D = BD2 + B1 B2 = 42 + 32 = 5 (м).
18. Обчисліть довжину висоти прямої призми, в основі якої лежить

ромб із діагоналями 6 см та 8 см, якщо довжина більшої діагоналі
призми дорівнює 10 см.
А Б В Г Д
6 см 8 см 2 7 см 4 7 см 10 см
19. Осьовим перерізом циліндра є квадрат, сторона якого дорівнює 6 см.

Обчисліть об’єм циліндра.
А Б В Г Д
9π см3 27π см3 36π см3 54π см3 108π см3
20. Обчисліть об’єм тіла, утвореного обертанням квадрата навколо своєї

сторони, довжина якої дорівнює 4 см.
А Б В Г Д
21. Обчисліть об’єм тіла, утвореного обертанням круга навколо свого

діаметра, довжина якого дорівнює 12 см.
А Б В Г Д
22. Циліндр вписано в куб. Відомо, що об’єм куба дорівнює 64 см3 .

Обчисліть об’єм циліндра.
А Б В Г Д
www.e-ranok.com.ua
23. З металевої циліндричної заготовки, осьовим перерізом якої є ква-

драт, виточили кулю найбільшого об’єму (рис. 11, а). Знайдіть від-
ношення об’єму одержаних при цьому відходів до об’єму кулі.
А Б В Г Д
2:3 3:4 1: 2 1: 3 1: 4
a
Розв’язання. Виточена куля буде мати найбільший об’єм, якщо її ра-
діус (чи діаметр) буде найбільшим. А це буде в тому випадку, коли
куля буде дотикатися до поверхні циліндра. Оскільки за умовою D C
осьовим перерізом циліндра є квадрат, то в цей циліндр можна впи-
сати кулю, яка і буде кулею найбільшого об’єму. Розглянемо осьовий
переріз комбінації цих тіл (рис. 11, б).
(
Нехай радіус кулі дорівнює x Rкулі = x . Осьовим перерізом кулі) A B
буде круг з радіусом x. За умовою осьовим перерізом циліндра б
є квадрат. Оскільки куля вписана в циліндр, то круг буде вписано
Рис. 11
в квадрат ABCD, отже, сторона квадрата дорівнює діаметру круга
і дорівнює 2x ( AB = BC = 2x ) . Тоді радіус основи циліндра
1
Rцил = AB = x , а висота Hцил = BC = 2x . Об’єм відходів — різниця
2
об’ємів циліндра і кулі. Маємо: Vцил = πRцил
2
⋅ Hцил = 2πx3 ,
4 4 4 2
Vкулі = πRкулі
3
= πx3 . Тоді Vвідходів = Vцил − Vкулі = 2πx3 − πx3 = πx3 .
3 3 3 3
2
Vвідходів πx3
1
Одержуємо = 3 = . Отже, правильна відповідь В.
Vкулі 4 2
πx3
3
24. Діаметр одного кавуна вдвічі більший від діаметра другого. У скіль-
ки разів перший кавун важчий за другий?
А Б В Г Д
2 3 4 8 16
Вказівка. Врахувати, що вага кавуна прямо пропорційна його об’єму,

а формою кавуна можна вважати кулю.
25. Радіус основи конуса дорівнює 6 см. Об’єм конуса — 96π см3 . Знай
діть твірну конуса.
А Б В Г Д
Інша
6 см 8 см 10 см 12 см
відповідь
www.e-ranok.com.ua
26. Задано точку A ( −2; 4; 6) . Укажіть координати точки, симетричної

точці A відносно площини xy.
А Б В Г Д
Інша
( −2; 4; − 6) ( −2; − 4; 6) (2; 4; 6) (2; − 4; − 6) відповідь
Розв’язання. При симетрії відносно площини xy координати точки z A

по осях Ox і Oy не змінюються, а координата по осі Oz змінюється 6
на протилежну (рис. 12). Тоді точка A ′ , симетрична точці A віднос-
но площини xy, буде мати координати ( −2; 4; − 6) . Отже, правильна
-2
відповідь А.
O
4 y
27. Дано точку B ( −2; 3; 4) . Знайдіть координати точки A, яка симетрич- x

на точці B відносно координатної площини yz. A′
-6
А Б В Г Д
Рис. 12
(2; 3; 4) ( −2; − 3; 4) ( −2; 3; − 4) (2; − 3; − 4) (2; − 3; 4)
28. Точка P симетрична точці A ( −7; − 2; 3) відносно координатної

площини xz . Знайдіть координати точки P.
А Б В Г Д
(7; − 2; 3) ( −7; 2; 3) ( −7; 2; − 3) ( −7; − 2; − 3) (7; − 2; − 3)
29. Знайдіть координати точки, яка симетрична точці A (4; 2; 5) від-

носно координатної площини xy.
А Б В Г Д
( −4; 2; 5) (4; − 2; 5) (4; 2; − 5) ( −4; − 2; 5) ( −4; 2; − 5)
30. Ортогональною проекцією відрізка з кінцями у точках A (7; − 3; 5)

і B (7; − 3; 8) на координатну площину xy є:
А Б В Г Д
Фігура, що від-
Пряма Промінь Відрізок Точка різняється від
перелічених
www.e-ranok.com.ua
31. У просторі задані точки A (4; 6; − 10) і M (2; − 2; 4) . Знайдіть координати точки C, яка симетрична
точці A відносно точки M.
А Б В Г Д
(3; 2; − 3) (0; 2; − 6) (8; 2; − 2) (8; − 10; 18) (0; − 10; 18)
Розв’язання. Нехай точка C має координати C ( x; y; z) . За означенням симетрії відносно точки

центр симетрії — точка M — є серединою відрізка AC. Враховуючи формули координат середини
x A + xC y A + yC zA + zC 4 + xC 6 + yC
відрізка, маємо: xM = , yM = , zM = ; одержуємо: 2 = , −2 = ,
2 2 2 2 2
−10 + zC
4= . Тоді xC = 0 , yC = −10 , zC = 18 , отже, точка C, симетрична точці A відносно точки M,
2
буде мати координати (0; − 10; 18) . Тобто правильна відповідь Д.
32. Знайдіть координати точки M, відносно якої точки K ( −1; 6; 5) і N ( −3; 4; 3) симетричні.
А Б В Г Д
( −4; 10; 8) ( −2; 5; 8) (0; 0; 0) ( −5; 2; 1) Інша відповідь
33. У просторі задані точки A (4; 7; − 1) і M (2; − 3; 5) . Знайдіть координати точки C, яка симетрична
точці A відносно точки M.
А Б В Г Д
(3; 2; 2) (6; 17; − 7) (0; 13; − 11) (0; − 13; 11) ( −6; − 17; 7)
34. На осі абсцис знайдіть усі точки, відстань від кожної з яких до точки A (4; − 4; 0) дорів-
нює 5.
А Б В Г Д
(0; − 7; 0) , (0; − 1; 0) (0; 7; 0) , (0; − 1; 0) (7; 0; 0) , ( −1; 0; 0) ( −7; 0; 0) , (1; 0; 0) (7; 0; 0) , (1; 0; 0)

35. Через вершину A гострого кута прямокутного трикутника BAC до площини трикутника
проведено перпендикуляр AM завдовжки 8 см. Відомо, що ∠ ACB = 30° , AC = 12 см. Знайдіть
відстань від точки M до прямої BC (у см).
Відповідь: ______________
www.e-ranok.com.ua
36. Через вершину A гострого кута прямокутного трикутника BAC до площини трикутника про-
ведено перпендикуляр AM завдовжки 2 6 см. Відомо, що ∠ ACB = 30° , BC = 6 см. Знайдіть
відстань від точки M до прямої BC (у см).
Відповідь: ______________
37. Прямокутний паралелепіпед з довжиною ребер 6 см, 8 см і 12 см складено з кубиків з до-

вжиною ребра 1 см. Скільки доведеться забрати кубиків, щоб вилучити весь зовнішній шар
завтовшки в один кубик?
Відповідь: ______________
Вказівка. Можна врахувати, що після вилучення зовнішнього шару завтовшки в один кубик
усі розміри прямокутного паралелепіпеда зміняться на 2. Шукана кількість кубиків дорівнює
різниці об’ємів заданого й одержаного паралелепіпедів.
38. Площі граней прямокутного паралелепіпеда дорівнюють 20 см2 , 40 см2 і 50 см2 . Знайдіть
об’єм паралелепіпеда (у см3 ).
Відповідь: ______________
39. Для опалювальної системи будинку необхідні радіатори з розрахунку: три одиниці на 50 м3 .
Яку кількість одиниць радіаторів треба замовити на новий будинок, якщо він має форму пря-
мокутного паралелепіпеда розміром 15 м × 20 м × 30 м ?
Відповідь: ______________
40. Задано куб ABCDA1 B1C1 D1 із ребром 1. Знайдіть градусну міру кута між прямими AC1 і CB1 .
Відповідь: ______________
Вказівка. Обґрунтуйте, що CB1 ⊥ пл. ABC1 D1 , у якій лежить пряма AC1 .
41. Основою прямого паралелепіпеда ABCDA1 B1C1 D1 є паралелограм ABCD, у якому AD = 2 ,

CD = 2 3 , ∠ D = 60° . Об’єм паралелепіпеда дорівнює 30. Обчисліть висоту паралелепіпеда.
Відповідь: ______________
42. Основою прямого паралелепіпеда ABCDA1 B1C1 D1 є паралелограм ABCD, у якому AB = 4 3 ,

∠ A = 60° . Тангенс кута між площиною основи й площиною B1 AD дорівнює 1,5. Обчисліть
висоту паралелепіпеда.
Розв’язання*. Оскільки паралелепіпед прямий, то його висотою є бічне ребро; тоді BB1 ⊥ пл. ABCD .
Проведемо в площині основи BM ⊥ AD , тоді B1 M ⊥ AD (за теоремою про три перпендикуляри).
Отже, ∠ B1 MB — лінійний кут двогранного кута при ребрі AD (а оскільки він гострий, то це
і є кут між площинами B1 AD і ABCD) (табл. 70), тоді tg ∠ B1 MB = 1,5. З прямокутного трикут-
3
ника ABM: BM = AB sin60° = 4 3 ⋅ =6.
2
З прямокутного трикутника B1 MB : BB1 = BM ⋅ tg ∠ B1 MB = 6 ⋅1,5 = 9 .
* Див. також рекомендації до розв’язування стереометричних задач на с. 186.
www.e-ranok.com.ua
43. Основою прямого паралелепіпеда ABCDA1 B1C1 D1 є паралелограм ABCD, у якому CD = 2 2 ,

∠ C = 45° . Тангенс кута між площиною основи й площиною B1 AD дорівнює 3. Обчисліть ви-
соту паралелепіпеда.
Відповідь: ______________
44. Висота прямої призми ABCA1 B1C1 дорівнює 36. Основа призми — трикутник ABC, площа
якого дорівнює 12, AB = 5 . Знайдіть тангенс кута між площиною ABC1 і площиною основи
призми.
Відповідь: ______________
45. Бічне ребро прямої призми ABCA1 B1C1 дорівнює 16. Основа призми — трикутник ABC, площа
якого дорівнює 4, BC = 3. Знайдіть тангенс кута між площинами A1 BC і ABC.
Відповідь: ______________
46. Основа прямої призми ABCDA1 B1C1 D1 — паралелограм ABCD, у якому AD = 4 2 , ∠ BCD = 135° .
Висота призми дорівнює 3. Знайдіть тангенс кута між площиною основи призми і площи-
ною A1 DC .
Відповідь: ______________
47. Основа прямої призми ABCDA1 B1C1 D1 — ромб ABCD з кутом 150° і стороною, яка дорівнює 10.
Тангенс кута між площиною основи призми і площиною ABC1 дорівнює 4,2. Знайдіть висоту
призми.
Відповідь: ______________
48. Основа прямої призми ABCDA1 B1C1 D1 — ромб ABCD з кутом 150° і стороною, яка дорівнює 2. Тан-
генс кута між площиною основи призми і площиною ABC1 дорівнює 4,2. Знайдіть висоту призми.
Відповідь: ______________
49. Основа піраміди SABC — трикутник ABC, у якому ∠ C = 90° , AB = 5 , AC = 3. Бічне ребро SC
перпендикулярне до площини основи; SC = CB . Точки K і F — середини сторін AC і AB відпо-
відно. Знайдіть площу перерізу, що є паралельним прямій SC і проходить через точки K і F.
Відповідь: ______________
50. Основа піраміди SABC — правильний трикутник зі стороною 2 3 . Бічне ребро SB перпенди-
кулярне до площини основи, а грань ACS нахилена до площини основи під кутом 60°. Знайдіть
об’єм піраміди.
Відповідь: ______________
51. В основі піраміди лежить прямокутний трикутник з катетами, які дорівнюють 12 і 5. Усі бічні
грані нахилені до основи під кутом 45°. Знайдіть об’єм піраміди.
Відповідь: ______________
52. Бічна грань правильної чотирикутної піраміди нахилена до площини основи під кутом 30°,
апофема дорівнює 4. Знайдіть об’єм піраміди.
Відповідь: ______________
www.e-ranok.com.ua
53. В основі піраміди лежить трикутник зі сторонами 13, 12 і 5. Кути між бічними гранями
і площиною основи дорівнюють 45°. Знайдіть об’єм піраміди.
Відповідь: ______________
54. Апофема правильної чотирикутної піраміди дорівнює 6, а кут між площиною основи і бічною
гранню дорівнює 30°. Знайдіть об’єм піраміди.
Відповідь: ______________
55. В основі піраміди лежить правильний шестикутник ABCDEF. Бічне ребро BS перпендикулярне
до площини основи і дорівнює ребру основи. Знайдіть градусну міру кута між бічним ребром FS
і площиною основи.
Відповідь: ______________
56. Об’єм правильної чотирикутної піраміди SABCD дорівнює 60 м3 . Точка K — середина ребра SC.
Обчисліть об’єм піраміди KBCD (у м3 ).
Відповідь: ______________
57. В основі піраміди лежить трикутник зі сторонами 10, 6 та 8 см, а всі бічні ребра піраміди на-
хилені до площини основи під кутом 45°. Обчисліть об’єм піраміди (у см3 ).
Відповідь: ______________
58. Висота правильної чотирикутної піраміди дорівнює 3 см. Апофема утворює з площиною основи
кут 60°. Обчисліть площу бічної поверхні піраміди (у см2 ).
Відповідь: ______________
59. В основі піраміди рівносторонній трикутник зі стороною 4 см. Одна з бічних граней перпендику-
лярна до площини основи і є також правильним трикутником. Знайдіть об’єм піраміди (у см3 ).
Відповідь: ______________
60. Сторона основи правильної чотирикутної піраміди дорівнює 6 см, а бічна грань нахилена до
площини основи під кутом 60°. Знайдіть площу повної поверхні піраміди (у см2 ).
Відповідь: ______________
61. Задано правильний тетраедр ABCD з ребром 6 . Знайдіть відстань від вершини A до
площини BDC.
Відповідь: ______________
62. Основою трикутної піраміди MABC є прямокутний трикутник ABC з гіпотенузою AB = 10

і катетом AC = 8 . Бічні ребра піраміди утворюють із висотою піраміди рівні кути в 45°.
Знайдіть об’єм піраміди.
Відповідь: ______________
63. Основа піраміди — трикутник, дві сторони якого дорівнюють 1 і 2, а кут між ними дорів-
нює 60°. Кожне бічне ребро дорівнює 13 . Знайдіть об’єм піраміди.
Відповідь: ______________
www.e-ranok.com.ua
64. У піраміді SABC грані SAB і SAC перпендикулярні до площини основи, ребро BC дорівнює 10,
а двогранний кут при ребрі BC дорівнює 45°. Знайдіть об’єм піраміди, якщо площа її основи
дорівнює 30.
Відповідь: ______________
65. Основою піраміди є прямокутник, кут між діагоналями якого дорівнює 30°, а площа до-
рівнює 9. Бічні ребра утворюють з площиною основи кути в 45°. Знайдіть об’єм піраміди.
Відповідь: ______________
66. Основа піраміди — рівнобедрений трикутник, бічні сторони якого дорівнюють 2 і утво-
рюють кут у 120°. Бічні ребра нахилені до площини основи піраміди під однаковим кутом.
Знайдіть об’єм піраміди, якщо бічне ребро дорівнює 110 .
Відповідь: ______________
67. Основа піраміди MABCD — квадрат, діагональ якого дорівнює 6 . Ребро MB перпендикулярне
до площини основи, а кут між площинами ABC і AMD дорівнює 60°. Знайдіть об’єм
піраміди.
Відповідь: ______________
68. Основа піраміди ABCD — прямокутний трикутник із гіпотенузою AB = 2 30 . CD — висота

піраміди, бічні ребра AD і BD нахилені до площини основи під кутами 30° і 60° відповідно.
Знайдіть об’єм піраміди.
Відповідь: ______________
69. В основі піраміди лежить рівнобедрений прямокутний трикутник із катетом, який дорівнює
2 6 . Бічні ребра нахилені до площини основи під кутом 60°. Обчисліть об’єм піраміди.
Відповідь: ______________
70. Апофема правильної чотирикутної піраміди дорівнює 2 3 см і нахилена під кутом 60° до
площини основи. Знайдіть об’єм піраміди.
Відповідь: ______________
71. Основою піраміди SABCDEF є правильний шестикутник ABCDEF. Грань SED — правильний
трикутник, площина якого перпендикулярна до площини основи. Знайдіть тангенс кута на-
хилу грані SAB до основи.
Відповідь: ______________
72. Через вершину конуса з радіусом основи 4 см проведено площину, що перетинає його основу
по хорді, яку з центра основи конуса видно під кутом 120°, а з вершини конуса — під кутом
90°. Обчисліть площу перерізу (у см2 ).
Відповідь: ______________
73. Висота конуса дорівнює 3 см, а твірна — 5 см. Знайдіть відношення площі основи конуса до
площі його бічної поверхні.
Відповідь: ______________
www.e-ranok.com.ua
74. Діагоналі ромба дорівнюють 6 і 8. Куля, яка має радіус 4, дотикається до всіх його сторін.
Знайдіть відстань від центра кулі до площини ромба.
Відповідь: ______________
6
75. У куб, ребро якого дорівнює , вписано сферу. Знайдіть площу поверхні сфери.
π
3
Розв’язання. Радіус сфери, вписаної в куб, дорівнює половині ребра куба. Отже, rсфери = . Пло-
π
2
 3 
ща поверхні сфери дорівнює Sсфери = 4πr = 4π 
2
= 36 .
 π 
h
76. На рис. 13 зображено ємність, у яку налито 1 л рідини. Обчисліть,
на який об’єм (у літрах) розрахована ця ємність.
Відповідь: ______________ 1л h
Рис. 13
Зауважимо, що при розв’язуванні й оформленні розв’язань завдань зі стереометрії доцільно вра-

ховувати такі рекомендації.
Зображення просторових тіл слід виконувати з урахуванням властивостей паралельного про
ектування (див. табл. 68).
У запису розв’язання слід обґрунтовувати тільки ті твердження, які будуть використані в
подальшому розв’язанні.
Основна частина стереометричних завдань, що пропонуються в тестах ЗНО з математики,— це
завдання на обчислення, пов’язані з многогранниками. При їх розв’язуванні (та запису розв’язання)
можна користуватися такою схемою.
1. Обґрунтувати положення висоти многогранника.
2. Обґрунтувати, що просторові кути і просторові відстані позначені правильно.
3. Якщо розглядається переріз многогранника, то обґрунтувати його форму (якщо ця форма
використовується для розв’язування).
4. Якщо розглядається комбінація многогранника й тіла обертання, то описати взаємне роз
міщення їхніх елементів.
5. На кожному кроці обчислень указати, з якого трикутника визначаємо елементи, і, якщо він
прямокутний, пояснити, чому.
77. В основі піраміди SABC лежить прямокутний трикутник ABC з прямим кутом C і кутом B,
що дорівнює β . Кожне бічне ребро піраміди нахилене до площини основи під кутом 60°.
Знайдіть тангенс кута ϕ між площиною SBC і площиною основи піраміди. До відповіді запишіть
значення 3 sin β tg ϕ .
1. Оскільки всі бічні ребра піраміди однаково нахилені до площини основи, то основою висо
ти піраміди буде центр кола, описаного навколо основи піраміди (табл. 74). Але в основі пірамі-
ди лежить прямокутний трикутник, тоді основою висоти SO піраміди буде точка O — середина
www.e-ranok.com.ua
гіпотенузи AB (табл. 63), а кутом нахилу ребра SB до площини основи буде кут SBO (оскільки
BO — проекція SB на площину ABC) (табл. 70); отже, ∠ SBO = 60° (рис. 14).
2. Проведемо в площині основи OM ⊥ BC , тоді SM ⊥ BC (за теоремою про три перпендику-
ляри). Отже, ∠ SMO —лінійний кут двогранного кута при ребрі BC (а оскільки він гострий, то
це і є кут між площинами SBC і ABC) (табл. 70).
S
AB x
3. Нехай AB = x (x > 0) , тоді OB =
2
=
2
. У прямокутному
x 3
трикутнику SOB: ∠ SBO = 60° , тоді SO = OB ⋅ tg60° = .
2
4. У прямокутному трикутнику OBM: ∠B=β, тоді
x sin β
OM = OB sin β = . A
C
2
5. З прямокутного трикутника SMO (SO — висота піраміди): O M
x 3
SO 2 3 B
tg ϕ = tg ∠ SMO = = = .
OM x sin β sin β Рис. 14
2
3
Тоді вираз 3 sin β tgϕ = 3 sin β = 3.
sin β
78. Через вершину конуса з радіусом основи 4 см проведено переріз під кутом 60° до його основи.
Обчисліть площу S перерізу (у см2 ), якщо площина перерізу розташована на відстані 3 см від
S
основи висоти конуса. До відповіді запишіть число .
3
1. Як відомо, переріз, що проходить через вершину кону- S
са,— рівнобедрений трикутник (табл. 76). Нехай SO — висота ко-
нуса, а рівнобедрений трикутник SAB ( SA = SB) — заданий пере-
різ (рис. 15). Проведемо в площині основи конуса OM ⊥ AB , тоді
SM ⊥ AB (за теоремою про три перпендикуляри). Отже, ∠ SMO —
лінійний кут двогранного кута при ребрі AB (а оскільки він гострий,
то це і є кут між перерізом SAB і основою AOB) (табл. 70) і за умовою
∠ SMO = 60° . K B
2. Оскільки AB ⊥ OM і AB ⊥ SM , то AB ⊥ пл. SMO , тоді M
O
пл. SMO ⊥ пл. SAB (тобто площина лінійного кута перпендикулярна
до кожної грані двогранного кута — табл. 70). Проведемо в площи- A
ні SMO перпендикуляр OK ⊥ SM , тоді OK ⊥ пл. SAB , тобто OK — Рис. 15
відстань від основи висоти конуса до площини перерізу; за умовою
OK = 3 см.
OK 3
3. З прямокутного трикутника OKM: OM = = = 2 3 (см).
sin60° 3
2
OM
4. З прямокутного трикутника SMO (SO — висота конуса): SM = = 4 3 (см).
cos60°
www.e-ranok.com.ua
5. З прямокутного трикутника OAM: AM = OA 2 − OM 2 = 16 − 12 = 2 (см).

1 S 8 3
6. Тоді Sперерізу = S SAB = AB ⋅ SM = AM ⋅ SM = 8 3 ( см2 ). Значення = = 8.
2 3 3
79. У правильній трикутній піраміді SABC кут між бічним ребром і площиною основи дорівнює
30°, сторона основи дорівнює 9, SO — висота піраміди. Знайдіть площу перерізу піраміди пло-
щиною, що проходить через точку O паралельно ребрам SA і BC.
Відповідь: ______________
80. Основою прямого паралелепіпеда є квадрат ABCD зі стороною 6 см. Бічне ребро AA1 дорів-
нює 8 см. Знайдіть площу перерізу паралелепіпеда площиною, що проходить через вершину
A перпендикулярно до прямої BA1 (у см2 ).
Відповідь: ______________
81. У правильній чотирикутній піраміді SABCD (S — вершина) бічне ребро дорівнює 8, а сторо-
на основи — 4. Знайдіть косинус кута ϕ між медіаною трикутника SDC, проведеною з вер-
шини D, та середньою лінією трикутника ASC, що паралельна основі піраміди. До відповіді
запишіть число 3 cos ϕ .
Відповідь: ______________
82. Через вершину конуса з радіусом основи 8 см проведено переріз під кутом 30° до його висоти.
Обчисліть площу S перерізу (у см2 ), якщо площина перерізу розташована на відстані 3 см від
основи висоти конуса. До відповіді запишіть число S 39 .
Відповідь: ______________
C1 B1
O1
83. У пряму призму вписано циліндр, площа бічної поверхні якого D1 A1

дорівнює 10π. Основа призми — ромб з кутом 45°. Відстань між
віссю циліндра і діагоналлю бічної грані призми дорівнює 2 .
Знайдіть об’єм призми. C B
Розв’язання. M
O
1. Нехай ABCDA1 B1C1 D1 — задана пряма призма, і в неї вписано D A
циліндр з віссю OO1 (рис. 16, а). Тоді висота призми дорівнює висо-
a
( )
ті циліндра Hпризми = Hциліндра = OO1 = AA1 , основи циліндра вписа-
ні в основи призми (тоді точки O і O1 — точки перетину діагоналей C B
ромбів основ). Отже, радіус основи циліндра дорівнює радіусу кола, K
вписаного в ромб з кутом 45°. У площині основи проведемо OM ⊥ AB ,
тоді OM = rвпис = Rцил . 45°
2. Щоб одержати відстань між мимобіжними прямими OO1 D A
і діагоналлю бічної грані AB1 використаємо властивість: відстань б
між мимобіжними прямими дорівнює відстані між їх проекціями
Рис. 16
www.e-ranok.com.ua
на площину, перпендикулярну до однієї з цих прямих (табл. 71). Оскільки OO1 ⊥ пл. ABCD ,
то спроектуємо ці прямі на площину ABCD. Пряма OO1 буде проектуватися в точку O, а пря-
ма AB1 — у пряму AB. Тоді відстань між прямими OO1 і AB1 дорівнює відстані від точки O до
прямої AB, тобто дорівнює OM ( OM ⊥ AB) , отже, OM = 2 . Таким чином, rвпис = Rцил = OM = 2 .
5
3. Враховуючи, що Sбічна цил = 2πRH , одержуємо 10π = 2π ⋅ 2 ⋅ H . Тоді H = .
2
4. У ромбі ABCD проведемо AK ⊥ CD (рис. 16, б). Оскільки діаметр вписаного кола дорів-
нює висоті ромба, то AK = 2OM = 2 2 . З прямокутного трикутника ADK ( ∠ D = 45° за умовою):
AK 5
AD = = 4. Тоді SABCD = AD ⋅ DC ⋅ sin45° = 8 2 і Vпризми = SABCD ⋅ H = 8 2 ⋅ = 40 .
sin45° 2
84. Навколо правильної трикутної призми описаний циліндр. Площа його бічної поверхні до-
рівнює 14π. Відстань між віссю циліндра і діагоналлю бічної грані призми становить 2 3 .
V
Знайдіть об’єм V призми. До відповіді запишіть число .
π 3
Відповідь: ______________
85. У пряму призму, в основі якої лежить ромб з кутом 45°, вписаний циліндр. Відстань між віс
сю циліндра і діагоналлю бічної грані призми дорівнює 5 2 . Знайдіть об’єм призми, якщо
площа повної поверхні циліндра дорівнює 106π .
Відповідь: ______________
86. Висота правильної чотирикутної призми ABCDA1 B1C1 D1 дорівнює 8, а сторона основи стано-
вить 6 2 . Знайдіть відстань від вершини A до площини A1 BD .
Відповідь: ______________
87. У правильній трикутній призмі ABCA1 B1C1 діагональ бічної грані нахилена до площини осно-
ви призми під кутом ϕ . Знайдіть тангенс кута х нахилу площини A1 BC до площини основи
призми. До відповіді запишіть число 3 ctg ϕ ⋅ tg x.
Відповідь: ______________
88. Кінці відрізка BC лежать на колах двох основ циліндра. Радіус основи циліндра дорівнює 25,
довжина відрізка BC становить 14 2 , а кут між прямою BC і площиною основи циліндра
дорівнює 45°. Знайдіть відстань між віссю циліндра та паралельною до неї площиною, яка
проходить через точки B і C.
Відповідь: ______________
www.e-ranok.com.ua
Розділ 6
Варіанти тес тових завд ань

Тренувальний тест зовнішнього незалежного оцінювання
з математики за специфікацією 2009 р.
Частина 1
Виберіть правильну, на вашу думку, відповідь і позначте її у бланку А (на с. 196).
1. Яке з наведених чисел ділиться на 9 без остачі?
А Б В Г Д
237 515 438 642 721 384 564 873 234 721
b
2. Якщо a = (де c > 0 ), то c =
c2
А Б В Г Д
b a b a ab
a b a b
3. Ціну товару збільшили на 100 %, а потім нову ціну зменшили на 50 %. Як змінилася почат-
кова ціна товару?
А Б В Г Д
Залишилася Збільшилася Збільшилася Зменшилася Зменшилася
незмінною в 1,5 разу в 2 рази в 2 рази в 1,5 разу
1
4. Дано числа 2,3; 10 ; 2 . Розташуйте їх у порядку спадання.
3
А Б В Г Д
1 1 1 1 1
2,3; 10 ; 2 2,3; 2 ; 10 2 ; 10 ; 2,3 10 ; 2 ; 2,3 10 ; 2,3; 2
3 3 3 3 3
Тренувальний тест за специфікацією 2009 р. 191
5. Якщо sin2 x = 0,2 , то 5 cos2 x − 1 дорівнює:
А Б В Г Д
3 0 –0,9 –0,6 Інша відповідь
a3 − 0,3a2
6. Знайдіть значення виразу при a = 0,7 .
a2 − 0, 09
А Б В Г Д
0,7 0,49 –0,7 –0,49 Інша відповідь
7. У геометричній прогресії b2 = 6 , b3 = 12 . Знайдіть суму перших шести членів прогресії.
А Б В Г Д
168 180 186 189 381
8. Укажіть рисунок, на якому функція, задана графіком, спадає на проміжку [ −1; 4] .
А Б В Г Д
y y y y y
1 1 1 1 1 1
0 1 x 0 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x
9. На одному з рисунків наведено графік функції y = log 0,5 ( x − 2) . Укажіть цей рисунок.
А Б В Г Д
y y y y y
0 2 x –2 0 x 0 2 x –2 0 x
0 2 x
www.e-ranok.com.ua
192 Розділ 6. Варіанти тестових завдань
10. Розв’яжіть рівняння 2 3 cosx = 3 .
А Б В Г Д
π π π π
±
3
+ 2πn , n ∈Z ±
6
+ 2πn , n ∈Z ( −1)n 3 + πn , n ∈Z ( −1)n 6 + πn , n ∈Z Рівняння коренів
не має
11. Розв’яжіть нерівність log 0,3 x > log 0,3 3 .
А Б В Г Д
( − ∞; 3) ( − ∞; 3] (0; 3) (3; + ∞ ) [3; + ∞)
12. Скількома способами з цифр 1; 2; 3; 5 можна скласти парне чотирицифрове число, якщо цифри
в числі не можуть повторюватися?
А Б В Г Д
1 12 4 6 24
13. У ящику міститься 8 пофарбованих деталей і 4 непофарбовані. Знайдіть імовірність того, що

навмання витягнута деталь буде пофарбована.
А Б В Г Д
1 1 1 1 2
8 4 2 3 3
14. Обчисліть значення похідної функції f ( x ) = ln x + 10x2 + 2 при x = 1.
А Б В Г Д
1 5 6 21 23
15. У прямокутному трикутнику ABC, у якому ∠ A = 25° , з вершини прямого кута C провели
висоту CD і медіану CM. Знайдіть градусну міру кута MCD.
А Б В Г Д
25° 30° 40° 50° 65°
www.e-ranok.com.ua
16. Знайдіть площу паралелограма, якщо його менша діагональ пер-
пендикулярна до бічної сторони, а висота, проведена з вершини тупого
кута паралелограма, ділить більшу сторону на відрізки 9 см і 16 см.
А Б В Г Д
2 2 2 2
450 см 300 см 200 см 150 см 100 см2
17. У трапеції ABCD ( AD  BC ) діагоналі перетинаються в точці O,
AD = 8, BC = 2. Знайдіть відношення AO : OC .
А Б В Г Д
1: 2 1: 4 1: 8 2 :1 4 :1
18. На рисунку зображено куб ABCDA1 B1C1 D1 з ребром 2. Знайдіть B1 C1
відстань між площиною AA1C1C і прямою DD1 . A1 D1
А Б В Г Д
B
2 2 2 4 2 2 1 C
A D
19. Знайдіть об’єм конуса, твірна якого дорівнює 6 і утворює з площи-
ною основи кут 30°.
А Б В Г Д
9π 18π 27π 36π 45π
20. Сфера проходить через вершини квадрата з діагоналлю 8 см.
Відстань від центра сфери до площини квадрата дорівнює
3 см. Знайдіть радіус сфери.
А Б В Г Д
8 см 4 см 3 см 6 см 5 см
www.e-ranok.com.ua
Частина 2

або десяткового дробу в зошит і бланк А (на с. 196).
21. Визначте кількість цілих розв’язків нерівності log5 x + log5 ( x − 20) < 3 .
Відповідь: ________________
22. Знайдіть (у градусах) величину кута C трикутника ABC, знаючи декартові координати його
( ) (
вершин: A 5; − 3 , B (1; 0) , C 0; − 3 . )
Відповідь: ________________
23. Після проведення контрольної роботи з математики в одному з класів були отримані такі ре-
зультати:
Оцінка (бал) 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Кількість учнів, які
2 3 2 2 3 2 1 2 2 1
отримали таку оцінку
Знайдіть середню оцінку за контрольну роботу (тобто середнє арифметичне всіх оцінок, одер-
жаних всіма учнями класу).
Відповідь: ________________
x−3
24. Укажіть число цілих розв’язків нерівності > 0 на проміжку [ −10; 10].
(x − 1) (x − 5)
2
Відповідь: ________________
x2 + y2 = 4,
25. Знайдіть значення параметра a, при якому система  має точно 3 розв’язки.
y − x = a
Відповідь: ________________
log ( x − y ) = 0,
26. Знайдіть розв’язок ( x0 ; y0 ) системи рівнянь  x 2 y У відповідь запишіть добуток x0 y0 .
5 + 5 = 3750.
Відповідь: ________________
www.e-ranok.com.ua
30
(
log 0,2 − x2 + 6x − 8, 96 )
Відповідь: ________________
28. Знайдіть площу фігури, обмеженої графіками функцій y = x2 − 4x + 5 і y = 5 − x .
Відповідь: ________________
29. Знайдіть площу повної поверхні правильної чотирикутної піраміди, якщо її бічне ребро ста-
новить 10 см, а діагональ основи дорівнює 12 2 см.
Відповідь: ________________
30. В основі піраміди лежить рівнобедрений прямокутний трикутник з катетом 6 2 . Бічні грані
піраміди, які проходять через катети основи, перпендикулярні до площини основи, а третя
бічна грань нахилена до основи під кутом 45°. Знайдіть об’єм піраміди.
Відповідь: ________________
Частина 3
Розв’язання завдань 31–33 повинні мати обґрунтування. Запишіть послідовні логічні дії та пояснення,
зробіть посилання на математичні факти, з яких випливає те чи інше твердження. Якщо потрібно,
проілюструйте розв’язання завдань схемами, графіками, таблицями.
31. Бічне ребро правильної трикутної піраміди дорівнює a і нахилене під кутом 60° до площини
основи піраміди. Знайдіть площу перерізу піраміди площиною, яка проходить через сторону
основи під кутом 30° до площини основи піраміди.
32. Побудуйте графік функції f ( x ) = x + 6 − 4 x + 2 + x + 2 .
33. Розв’яжіть нерівність log2 x − 2 log2 x − 2 > log22 x .
www.e-ranok.com.ua
Бланк відповідей (за специфікацією 2009 р.)
Частина 1 та частина 2
Увага! Відмічайте тільки один варіант відповіді у рядку варіантів відповідей до кожного завдання.
Дотримуйтесь, будь ласка, правил запису відповідей. У завданнях 21—30 правильну відпо-
відь записуйте, ураховуючи положення коми, по одній цифрі в кожному білому прямокутни-
ку. Знак «мінус» записуйте в окремому білому прямокутнику ліворуч від цифри.
Наприклад:
правильно записане число 2 матиме такий вигляд: 2 , чи такий: 2 , 0
правильно записане число 2,5 матиме такий вигляд: 2 , 5
правильно записане число –2,05 матиме такий вигляд: – 2 , 0 5
правильно записане число –102,125
матиме такий вигляд: – 1 0 2 , 1 2 5
Неправильно записане
число 2,5 має такий вигляд: 2 , 5 чи такий: 2 , 5 чи такий: 2 , 5
У завданнях 1—20 правильну відповідь позначайте тільки так: ×
А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д
1 6 11 16
2 7 12 17
3 8 13 18
4 9 14 19
5 10 15 20
Увага! Приклад написання цифр для заповнення бланка відповідей: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 –

У завданнях 21—30 відповідь записуйте тільки десятковим дробом,
ураховуючи положення коми, по одній цифрі в кожній клітинці.
21 , 23 , 25 , 27 , 29 ,
22 , 24 , 26 , 28 , 30 ,
Місце виправлення помилкової відповіді

Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер та нову відповідь
у відповідних клітинках.
Завдання 1—20 Завдання 21—30
Номер Номер
А Б В Г Д
завдання завдання
▊▊ ▊▊ ▊ ▊ ▊ ▊, ▊ ▊ ▊
▊▊ ▊▊ ▊ ▊ ▊ ▊, ▊ ▊ ▊
▊▊ ▊▊ ▊ ▊ ▊ ▊, ▊ ▊ ▊
▊▊ ▊▊ ▊ ▊ ▊ ▊, ▊ ▊ ▊
197

Завдання 1–25 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише одна відповідь є пра
вильною. Виберіть правильну, на вашу думку, відповідь і позначте її у бланку А (с. 203).
Не робіть інших позначок — комп’ютерна програма реєструватиме їх як помилки.
1. Коров’яче молоко містить 5 % вуглеводів. Скільки всього вуглеводів (у г) міститься в 500 г

молока?
А Б В Г Д
2,5 г 5г 25 г 125 г 250 г

2. Знайдіть координати вектора AB , якщо A ( −3; 2; 1) , B ( −4; − 5; 6 ) .
А Б В Г Д
    
AB (1; 7; − 5) AB ( −1; − 7; 5) AB ( −1; 7; − 5) AB (1; − 7; − 5) AB ( −1; − 7; − 5)
3. Задано арифметичну прогресію ( an ) , для якої третій член a3 = 17 і різниця d = −2 . Знайдіть а1.
А Б В Г Д
11 13 15 19 21
4. Площа круга дорівнює 25π см2. Знайдіть довжину кола (у см), що обмежує цей круг.
А Б В Г Д
2π см 5π см 10π см 20π см 50π см
5. Відомо, що b < c . Серед наведених нерівностей укажіть правильну нерівність.
А Б В Г Д
b c
−3b < −3c 5b > 5c > b −5 > c −5 5−b >5−c
2 2
1 1
6. Обчисліть 2, 9 ⋅ + ⋅ 6, 2 .
7 7
А Б В Г Д
1,03 1,3 13 23 2,3
www.e-ranok.com.ua
a10 , якщо a > 0 .
А Б В Г Д
a 5
a2 10
a a2 4
a
8. Скільки всього граней у призми, яка має 18 ребер?
А Б В Г Д
5 6 7 8 9
9. Протягом третьої чверті учень отримав такі оцінки з геометрії: 5, 7, 9, 8, 6, 9, 10, 8, 9. Знайдіть
моду цього ряду даних.
А Б В Г Д
5 6 7 8 9
1 3
10. Обчисліть 64 3 − 81 4 .
А Б В Г Д
1 –1 5 23 –23
11. Знайдіть площу поверхні куба, об’єм якого дорівнює 27 см3.
А Б В Г Д
9 18 36 54 72
12. Якщо log5 7 = a, то log25 49 =
А Б В Г Д
a 2
2a a2 а
2 a
x
 1
13. Розв’яжіть нерівність   < 1 .
7
А Б В Г Д
( − ∞; 0) ( − ∞; 1) (0; + ∞ ) (1; + ∞ ) (7; + ∞ )
www.e-ranok.com.ua
14. Знайдіть площу повної поверхні конуса, якщо його радіус дорів-
нює 6 см, а висота — 8 см.
А Б В Г Д
60π см 2
96π см 2
36π см 2
30π см 2
48π см2
y
Функція y = f ( x ) визначена на всій числовій прямій і є періодичною
x)
15.
f(
y=
з найменшим додатним періодом 9. На рисунку зображено графік
цієї функції на відрізку [ −4; 3] . Обчисліть f (19) . 1
−4 0 1 3 x
А Б В Г Д
–3 0 1 3 4
16. Точки A, B, C і D лежать на колі. BD — діаметр цього кола (див. C

рисунок). Знайдіть величину кута ACD , якщо ∠ ADB = 25° . B
А Б В Г Д
25° 35° 65° 55° 75°
A
D
17. У класі 10 дівчат і 20 хлопців. Яка ймовірність того, що перший
учень, якого викличуть до дошки на уроці математики, буде хлоп- 25°
цем?
А Б В Г Д
1 1 1 2 1
2 20 3 3 30
18. У магазині придбали 14 однакових зошитів і кілька ручок по

7 грн за кожну. Яке з наведених чисел може виражати загальну
вартість покупки (у грн), якщо зошит коштує ціле число гривень?
А Б В Г Д
24 25 26 27 28
19. Знайдіть найменший додатний корінь рівняння 2 cos x = −1 .
А Б В Г Д
5π 2π 5π π π
6 3 3 3 6
www.e-ranok.com.ua
20. Знайдіть відстань від точки A ( −6; 2; 8 ) до осі Оy.
А Б В Г Д
10 8 6 2 10 2 17
21. Бісектриса тупого кута В паралелограма ABCD ділить сторону AD

на відрізки AM = 7 см і MD = 8 см (див. рисунок). Знайдіть пери- B C
метр паралелограма ABCD.
А Б В Г Д
A M D
15 30 37 44 60
22. На рисунку зображено графік функції y = f ( x ) , яка визначена на про- y

міжку ( −3; 5) . У кожній точці цього проміжку існує похідна y = f ′ ( x ) . y=f(x)
Скільки коренів має рівняння f ′ ( x ) = 0 на проміжку ( −3; 5) ?

1
А Б В Г Д –3 0 1 5 x
0 1 2 3 4
23. Скільки всього різних чотирьохцифрових чисел можна утворити

з цифр 0, 2, 4, 6 (у числах цифри не повинні повторюватися)?
А Б В Г Д
4 6 12 18 24
24. У паралелограмі ABCD: AB = 3 см, BD = 4 см, ∠ ABD = 60° . Об-

числіть довжину діагоналі АС.
А Б В Г Д
7 см 2 7 см 19 см 2 19 см 2 10 см
D1 C1
A1 B1
25. Об’єм прямокутного паралелепіпеда ABCDA1B1C1D1 дорівнює
36 см3. Точка М – середина ребра AA1 (див. рисунок). Обчисліть
об’єм піраміди МABCD.
M
А Б В Г Д D C
3 4 6 12 18
A B
www.e-ranok.com.ua

доберіть один відповідник, позначений буквою. Відповіді запишіть у зошиті та бланку А (c. 203):
поставте позначки на перетині відповідних рядків (цифри) і колонок (букви). Усі інші види вашого
запису в бланку А комп’ютерна програма реєструватиме як помилки!
26. Установіть відповідність між виразами (1–4) та виразами, що їм тотожно дорівнюють (А–Д).
1 ( 4a + 3b ) А 16a2 − b2
2
А Б В Г Д
2 ( 4a − b ) ( b + 4a ) Б 9b + 24ab + 16a
2 2
1
3 ( a − 4b )
2 В 3a + 11ab − 4b
2 2
2
4 ( a + 4b ) (3a − b ) Г 16a + 12ab + 9b
2 2
3
Д 16b2 − 8ab + a2
4
27. Уcтановіть відповідність між указаними функціями (1–4) та перетвореннями (А–Д), за допо
могою яких графіки цих функцій можна отримати із графіка функції y = lg x .
1 y = lg ( x + 5) А Симетрія відносно осі Ох А Б В Г Д

Б Симетрія відносно осі Оу
2 y = lg ( −x ) В Паралельне перенесення вздовж
1
осі Ох 2
3 y = − lg x
Г Паралельне перенесення вздовж 3
4 y = lg x + 5 осі Оу 4
Д Розтяг або стиск уздовж осі Ох
28. На рисунку зображено правильну чотирикутну піраміду SABCD, усі ребра якої рівні. SO —
висота піраміди. Установіть відповідність між заданими кутами (1–4) та їхніми градусними
мірами (А–Д).
S
1 Кут між прямими SC і AB А 0° А Б В Г Д
Б 30° 1
2 Кут між прямими SA і BD
В 45° B C 2
3 Кут між прямими AD і BC
Г 60° O 3
4 Кут між прямими SO і SB Д 90° A D 4
www.e-ranok.com.ua
Розв’яжіть завдання 29–36. Одержані відповіді запишіть у зошиті та бланку А (с. 203). Пам’ятайте, що
відповіді у бланку А необхідно записувати лише десятковими дробами або цілими числами.
29. Знайдіть значення виразу 2 ( sin α − cos α ) , якщо α = 75° .
Відповідь: ________________
x2 − 19x + 20
30. Розв’яжіть нерівність < 0 . У відповідь запишіть кількість цілих чисел, що задо
x2 − 17x + 70
вольняють цю нерівність. Якщо кількість таких чисел нескінченна, то у відповідь запишіть
число 100.
Відповідь: ________________
B K C
31. У квадраті ABCD: AB = 6 см, K — середина сторони ВС, а L — точка
на стороні CD, причому CL = 2LD (див. рисунок). Знайдіть площу
трикутника АКL (у см2).
L
Відповідь: ________________
A D
32. Знайдіть найбільше значення функції y = 27x − x на відрізку [ 0; 4 ] .
3
Відповідь: ________________
33. Обчисліть площу фігури, обмеженої лініями: y = x4 , y = 16 , x = 0 .
Відповідь: ________________
 x2 + y2 = 64,
34. Знайдіть найменше значення параметра а, при якому система  2 має єдиний
 x + ( y − 1) = a
2 2
розв’язок.
Відповідь: ________________
35. Розв’яжіть рівняння 3 ⋅ 2x − 12 − 2x − 1 = −3 . Якщо рівняння має один корінь, то запишіть його
у відповідь. Якщо рівняння має більше одного кореня, то у відповідь запишіть суму коренів.
Відповідь: ________________
36. Сторона основи правильної трикутної піраміди дорівнює 3. Бічне ребро піраміди нахилене
до площини її основи під кутом 30°. Обчисліть площу S сфери, описаної навколо піраміди.
S
У відповідь запишіть значення .
π
Відповідь: ________________
www.e-ranok.com.ua
БЛАНК ВІДПОВІДЕЙ (за специфікацією 2010 р.) А
Увага! Відмічайте тільки один варіант відповіді у рядку варіантів відповідей до кожного завдання. Дотримуйтесь, будь ласка,
правил запису відповідей. У завданнях 29–36 правильну відповідь записуйте, враховуючи положення коми, по одній
цифрі в кожному білому прямокутнику. Знак «мінус» записуйте в окремому білому прямокутнику ліворуч від цифри.
Наприклад: правильно записане число 2 матиме такий вигляд: 2, чи такий: 2,0
правильно записане число 2,5 матиме такий вигляд: 2,5
правильно записане число –2,05 матиме такий вигляд: – 2,0 5
Неправильно записане число 2,5 має такий вигляд: 2 ,

5 чи такий: 2, 5
У завданнях 1–28 правильну відповідь позначайте тільки так:
А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д
1 6 11 16 21
2 7 12 17 22
3 8 13 18 23
4 9 14 19 24
5 10 15 20 25
А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д
26 1 27 1 28 1
2 2 2
3 3 3
4 4 4
Приклад написання цифр: 1 2 3 4 5 6 7- 8 9 0 –
У завданнях 29—36 відповідь записуйте цифрами, враховуючи положення коми.
29 , 31 , 33 , 35 ,
30 , 32 , 34 , 36 ,

Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть номер завдання і нову відповідь у відповідних клітинках.
Завдання 1–25 Завдання 26–28 Завдання 29–36

Номер Номер Номер
завдання А Б В Г Д завдання А Б В Г Д завдання
1 ,
2 ,
3 ,
4 ,
www.e-ranok.com.ua
203

Завдання 1–25 мають по п’ять варіантів відповідей, серед яких лише одна відповідь є пра
2
1. Розв’яжіть рівняння = 5.
x
А Б В Г Д
x = 0,1 x = 10 x = 2,5 x = 0,4 x = −3
2. Учитель роздав учням класу 72 зошити. Кожен учень отримав однакову кількість зошитів.
Якому з поданих нижче чисел може дорівнювати кількість учнів у цьому класі?
А Б В Г Д
7 9 10 11 14
3. Спростіть вираз 0,8b9 : 8b3 .
А Б В Г Д
0,1b6 10b6 6,4b12 0,1b3 10b3
4. Укажіть лінійну функцію, графік якої паралельний вісі абсцис і проходить через точ
ку A ( −2; 3 ) .
А Б В Г Д
3
y=− x y = −2 x = −2 x =3 y=3
2
5. Доберіть таке закінчення речення, щоб утворилося правильне твердження.

«Сума квадратів катетів прямокутного трикутника дорівнює…»
А Б В Г Д
квадрату суми квадрату подвійному
гіпотенузі добутку катетів
катетів гіпотенузи добутку катетів
www.e-ranok.com.ua
1
6. Обчисліть: log2 + log5 25 .
8
А Б В Г Д
25 1
2 –1 5 lg log7 25
8 8
7. На рисунку зображено куб ABCDA1 B1C1 D1 . Серед поданих нижче B1 C1

прямих укажіть таку, що утворює з CD1 пару мимобіжних прямих.
A1
D1
А Б В Г Д
A1 B C1 D CB1 AB CD B C
A D
8. Журнал коштував 25 грн. Через два місяці цей самий журнал став
коштувати 21 грн. На скільки відсотків знизилася ціна журналу?
А Б В Г Д
4 25
4% ⋅100 % ⋅100 % 84 % 16 %
21 21
y
9. На одиничному колі зображено точку P ( −0,8; 0,6 ) і кут α (див.
1
рисунок). Визначте cosα .
P
a
А Б В Г Д
–1 0 1 x
3
–0,8 0,6 0,8 –0,6 −
2
–1
10. Знайдіть градусну міру внутрішнього кута правильного десяти

кутника.
А Б В Г Д
18° 36° 72° 144° 162°
11. Спростіть вираз a − a , якщо a < 0 .
А Б В Г Д
2a a 0 –a –2a
www.e-ranok.com.ua
12. Об’єм кулі дорівнює 36π см3. Знайдіть її діаметр.
А Б В Г Д
3 см 24 см 6 см 18 см 12 см
13. Визначте знаменник геометричної прогресії ( bn ) , якщо b9 = 24 ,

1
b6 = − .
9
А Б В Г Д
2 2
− 3 6 –6
3 3
3 3
3x 7
14. Розв’яжіть нерівність < .
x +1 x +1
А Б В Г Д
 7
 −1; 3 
( − ∞; − 1) ( − ∞; − 1)   7 ; + ∞  ( − ∞; − 1)   −1; 7   7
 − ∞; 3 
  3   
3   
15. Обчисліть площу чотирикутника ABCD (див. рисунок), сторони AB y

і CD якого паралельні вісі Oy. B
3
C
2
А Б В Г Д
1
A D
10 5 3 6 7
0 2 5 x
16. Якому з наведених нижче проміжків належить корінь рівняння

x
 1 
5x +3 =   ?
 125 
А Б В Г Д
( −3; − 2 ( −2; − 1 ( −1; 0 ( 0; 1 (1; 3

A
17. На рисунку зображено коло з центром у точці O і рівносторонній

трикутник AOB, який перетинає коло в точках M і N. Точка D на M
лежить колу. Знайдіть градусну міру кута MDN.
O B
А Б В Г Д N
15° 30° 45° 60° 120° D
www.e-ranok.com.ua
18. Функція y = f ( x ) є спадною на проміжку ( − ∞; + ∞ ) . Укажіть пра

вильну нерівність.
А Б В Г Д
f (1) > f ( −1) f (1) < f ( 8 ) f (1) > f ( 0 ) f ( −1) < f ( 0 ) f (1) > f (10 )
19. У прямокутник ABCD вписано три круги того самого радіуса (див. B C
рисунок). Визначте довжину сторони BC, якщо загальна площа
кругів дорівнює 3π .
A D
А Б В Г Д
2 3 6 9 18
20. О шостій годині ранку було визначено температуру на десяти метео

станціях. Отримані дані відображені в таблиці.
Температура (у градусах) 1 3 4 x
Кількість метеостанцій 2 3 4 1
За даними таблиці визначте x, якщо середнє арифметичне всіх ви
міряних температур дорівнює 3,5°.
А Б В Г Д
x =5 x =6 x =7 x=8 x=9
21. У трикутнику ABC: AB = 31 см, BC = 15 см, AC = 26 см. Пряма a,

паралельна стороні AB, перетинає сторони BC і AC у точках M і N від
повідно. Обчисліть периметр трикутника MNC, якщо MC = 5 см.
А Б В Г Д
15 см 24 см 48 см 21 см 26 см
3 см
22. На рисунку зображено розгортку циліндра. Знайдіть його об’єм.
А Б В Г Д
9π см3 15π см3 30π см3 36π см3 45π см3 5 см
23. Розв’яжіть нерівність log 0,5 ( x − 1) > 2 .
А Б В Г Д
(1; 1,25) (2; + ∞ ) (1,25; + ∞ ) ( 0; 0,25) ( − ∞; 1,25)
www.e-ranok.com.ua
24. Функція F ( x ) = 6 sin ( 2x ) − 1 є первісною функції f ( x ) . Знайдіть функцію f ( x ) .
А Б В
f ( x ) = −12 cos ( 2x ) f ( x ) = 6 cos ( 2x ) f ( x ) = 12 cos ( 2x )
Г Д
f ( x ) = −3 cos ( 2x ) − x + C f ( x ) = −6 cos ( 2x ) − x + C
25. Діагональним перерізом правильної чотирикутної призми є прямокутник, площа якого до
рівнює 40 см2. Периметр основи призми дорівнює 20 2 см. Визначте висоту призми.
А Б В Г Д
2 см 2 2 см 4 см 1 см 2 см

26. Установіть відповідність між функціями (1–4) та ескізами їхніх графіків (А–Д).
1 y = tg x А y Б y В y А Б В Г Д
2 y = ctg x
1
x
1 O
3 y=  x
2
2 O x 3
1 O x
4 y= 4
x
Г y Д y
O x
O x
www.e-ranok.com.ua
   
27. На рисунку зображено вектори a , b , c , d у прямокутній системі координат. Уcтановіть від-
повідність між парою векторів (1–4) і твердженням, що є правильним для цієї пари (А–Д).
y   А Б В Г Д
1 a і b А Вектори перпендикулярні
   Б В ектори колінеарні, але не 1
c  2 a і c
a рівні
2
  В Скалярний добуток векторів
O  x 3 c і d більший за 0 3
 b   Г Вектори рівні
d 4 b і c 4
Д Кут між векторами тупий
28. Установіть відповідність між виразами (1–4) та їхніми значеннями (А–Д), якщо x = 0,5 .
x2 − 9 А Б В Г Д
1 А –2,5
3+x 1
Б –0,25
( x − 5) + 5 ( 2x − 5 )
2
2 2
x3 + 1
В 0,25
3 3
x2 − x + 1 Г 1,5
4
3x − 6 x Д 2,5
4 ⋅
8x x 2 − 4x + 4
Розв’яжіть завдання 29–35. Одержані відповіді запишіть у вигляді цілого числа або десяткового
дробу в зошиті та бланку А (с. 211).
3 2 −5 24 − 300
29. Обчисліть значення виразу + .
2 −1 3
Відповідь: ________________
30. Матеріальна точка рухається за законом s ( t ) = 2t2 + 3t , де s вимірюється в метрах, а t у секундах.

Знайдіть значення t (у секундах), при якому миттєва швидкість руху матеріальної точки
дорівнює 76 м/с.
Відповідь: ________________
31. У відділі працює деяка кількість чоловіків і жінок. Для анкетування навмання вибрали одного
2
із співробітників. Імовірність того, що це чоловік, дорівнює . Знайдіть відношення кількості
7
жінок до кількості чоловіків, які працюють у цьому відділі.
Відповідь: ________________
www.e-ranok.com.ua
32. Двоє робітників, працюючи разом, можуть скосити траву на ділянці

за 2 год 6 хв. Скільки часу (у год) витратить на скошування трави
на цій ділянці другий робітник, працюючи самостійно, якщо йому
потрібно на виконання цього завдання на 4 год більше, ніж першому
робітникові?
Відповідь: ________________
33. У чотирикутну піраміду, в основі якої лежить рівнобічна трапеція

з бічною стороною 13 см і основами 18 см і 8 см, вписано конус.
Знайдіть площу бічної поверхні конуса Sбіч (у см2), якщо всі
бічні грані піраміди нахилені до площини основи під кутом 60°.
Sбіч
У відповіді запишіть значення .
π
Відповідь: ________________
34. На рисунку зображено графік функції y = f ( x ) , яка визначена y

на проміжку ( − ∞; + ∞ ) і має лише три нулі. Розв’яжіть систему
f ( x )  0, 2
 2 У відповіді запишіть суму всіх цілих розв’язків
x + x − 6 > 0. 0
–1 1 6 9 x
системи.
Відповідь: ________________
35. Знайдіть найменше значення а, при якому має розв’язки рівняння

1
2
( sin x + )
3 cos x = 6 − 5a − 2a2 .
Відповідь: ________________
www.e-ranok.com.ua
БЛАНК ВІДПОВІДЕЙ (за специфікацією 2011 р.) А
Неправильно записане число 2,5 має такий вигляд: 2 ,

5 чи такий: 2, 5
А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д
1 6 11 16 21
2 7 12 17 22
3 8 13 18 23
4 9 14 19 24
5 10 15 20 25
А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д
26 1 27 1 28 1
2 2 2
3 3 3
4 4 4
У завданнях 29—35 відповідь записуйте цифрами, враховуючи положення коми.
29 , 31 , 33 , 35 ,
30 , 32 , 34 ,

Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть номер завдання і нову відповідь у відповідних клітинках.
Завдання 1–25 Завдання 26–28 Завдання 29–35

Номер Номер Номер
завдання А Б В Г Д завдання А Б В Г Д завдання
1 ,
2 ,
3 ,
4 ,
211
www.e-ranok.com.ua
Тренувальний тест 1 зовнішнього незалежного оцінювання

1. Пісочниця для дитячого майданчика має форму правильного шести

кутника, довжина сторони якого виражається цілим числом метрів.
Яким числом метрів може виражатися периметр цієї пісочниці?
А Б В Г Д
10 м 14 м 16 м 18 м 20 м
2. Обчисліть значення виразу cos2 15° − sin2 15° .
А Б В Г Д
3 1
3 1 0
2 2
3. Знайдіть суму кутів опуклого п’ятикутника.
А Б В Г Д
180° 360° 480° 540° 900°
4. На рисунку зображено прямокутний паралелепіпед ABCDA1B1C1D1, B1 C1

у якому AB = 5 см, AD = 6 см, AA1 = 8 см. Знайдіть відстань від
точки С1 до площини A1АВ. A1 D1
А Б В Г Д B C
5 см 6 см 8 см 61 см 10 см
A D
5. Знайдіть довжину дуги кола, якій відповідає центральний кут 20° ,

якщо радіус кола дорівнює 18 м.
А Б В Г Д
0,5π м π м 2π м 10π м 18π м
www.e-ranok.com.ua
Тренувальний тест 1 за специфікацією 2012 р. 213
6. Знайдіть значення виразу x − 3 − 2x + 5 при x = −4.
А Б В Г Д
–10 –6 –4 4 10
7. Розв’яжіть рівняння log 1 (3 − x ) = −2 .

2
А Б В Г Д
11
2 –5 1 –1
4
8. Площа трикутника AKD (див. рисунок) дорівнює 120 см2. Пряма B C K

ВС проходить через точку К і паралельна прямій AD. Знайдіть
площу паралелограма ABCD.
А Б В Г Д A D
Визначити
120 см2 180 см2 240 см2 360 см2
неможливо
9. Закінчить речення так, щоб утворилося правильне твердження.

Центром будь-якого вписаного у коло трикутника є…
А Б В Г Д
точка
точка точка точка середина перетину
перетину перетину перетину найбільшої серединних
бісектрис медіан висот сторони перпендику
лярів
log7 27
10. Обчисліть .
log7 3
А Б В Г Д
2 log7 3 log7 9 4 3
11. Знайдіть кількість ребер семикутної піраміди.
А Б В Г Д
7 8 9 14 21
www.e-ranok.com.ua
12. Шкільний глобус має форму кулі діаметром 30 см. Знайдіть

його об’єм.
А Б В Г Д
900π см3 3600π см3 4500p см3 9000π см3 13 500π см3
13. Укажіть рівняння, яке НЕ МАЄ коренів.
А Б В Г Д
5 5 5
sinx = tg x = ctg x = 5 cosx = tg x = 5
3 3 2
y
14. Укажіть функцію, графік якої проходить через дві точки, зображені
1
на рисунку.
А Б В Г Д
1 0 x
y = − x2 + 1 y = −4x2 + 1 y = −2x2 + 1 y = − x2 − 1 y = −4x2 − 1 −
2
15. Розв’яжіть нерівність 2x ⋅ 43 − x  16 .
А Б В Г Д
( − ∞; 2] [2; + ∞) ( − ∞; + ∞ ) ( − ∞; − 2] [ −2; + ∞)
16. Для виготовлення двокольорових ручок на фабриці використову-

вали червоні, жовті, зелені та сині стрижні. Скільки різних видів
двокольорових ручок випускала фабрика?
А Б В Г Д
2 4 5 6 8
17. Кут між площинами α і β дорівнює 30° . Точка А, яка лежить

a A
у площині α , віддалена від площини β на 18 см (див. рисунок).
Знайдіть відстань від точки А до лінії перетину площин α і β . b
А Б В Г Д
9 см 18 см 18 3 см 9 3 см 36 см
18. Укажіть загальний вигляд первісної функції f ( x ) = 6x2 .
А Б В Г Д
12x + C , 2x3 + C , 6x3 + C ,
12x 2x3
C ∈R C ∈R C ∈R
www.e-ranok.com.ua
19. Укажіть номер члена арифметичної прогресії 5; 6,2; 7,4; … , який

дорівнює 11.
А Б В Г Д
5 6 8 10 11
20. На рисунку зображено графік функції y = ax + b . Укажіть знаки y

параметрів a і b.
А Б В Г Д
{a>0
b>0 {a<0
b>0 {
a<0
b<0 {a>0
b<0 {a<0
b=0 0 x

y
21. На рисунку зображено графік функції y = f ( x ) , заданої на про 1

міжку [ −4; 4] . Установіть відповідність між властивістю функ –4 0 1 4 x
ції f ( x ) (1–4) та проміжком (А–Д).
1 Функція зростає на проміжку А [ −4; 2] А Б В Г Д

2 Функція спадає на проміжку
Б [ −1; 4] 1
3 Якщо аргумент приймає всі значення
із проміжку [ −4; 2] , то відповідні зна В [ −4; − 1] 2
чення функції утворюють проміжок Г [ −4; 4] 3
4
4 Функція приймає недодатні значення Д [ −4; 0]
тільки на проміжку
22. Установіть відповідність між зображенням вектора на рисунку (1–4) та його можливими
координатами (А–Д).
1 y 2 y А (2; 0) А Б В Г Д
Б (0; − 2) 1
0 x 0 x
В ( −2; − 2) 2
3
3 y 4 y Г ( −2; 0)
4
Д ( −2; 2)
0 x 0 x
www.e-ranok.com.ua
23. Установіть відповідність між сформульованими задачами (1–4) та розв’язками (А–Д).
1 Скільки відсотків складає 5 від 20? А 20 % А Б В Г Д

2 На скільки відсотків 30 більше за 15? Б 25 % 1
3 На скільки відсотків 15 менше за 30? В 10 % 2
4 Скільки відсотків складає 12, якщо
Г 50 % 3
3 складає 5%?
Д 100 % 4
24. Установіть відповідність між заданими многогранниками (1–4) та площами їх повних повер
хонь (А–Д).
1 Куб із ребром 4 А 144 А Б В Г Д

2 Прямокутний паралелепіпед із виміра Б 132 1
ми 3, 4, 5
В 48 2
3 Пряма трикутна призма з висотою 10,
основою якої є прямокутний трикутник Г 94 3
з катетами 3 і 4 Д 96 4
4
4 Правильний тетраедр з ребром 4 3
A M B
25. Дві прямі, відповідно паралельні сторонам паралелограма, ділять
паралелограм ABCD на чотири паралелограми — AMKT, KMBE, T E
K
KECN і DTKN (див. рисунок). Обчисліть суму периметрів утво
рених паралелограмів, якщо периметр паралелограма ABCD до
рівнює 24 см.
D N C
Відповідь: ________________
x3 − 3x
26. Обчисліть значення виразу , якщо x = 3 − 9.
x2 + x 3
Відповідь: ________________
27. У ящику містяться три види фруктів: лимони, апельсини та яблу

ка. Знайдіть ймовірність того, що навмання вибраний фрукт буде
цитрусовим, якщо яблук у ящику в чотири рази більше, ніж інших
фруктів.
Відповідь: ________________
www.e-ranok.com.ua
28. Із пункту А в пункт В одночасно виїхали два велосипедисти. Швидкість руху першого вело
сипедиста на 30 км/год більше, ніж швидкість другого, і він приїздить у пункт В на 3 год
раніше. Знайдіть швидкість руху (у км/год) другого велосипедиста, якщо відстань між пун
ктами А і В дорівнює 100 км.
Відповідь: ________________
29. В основі прямої призми лежить ромб зі стороною 5 см і меншою діагоналлю 6 см. Бічна грань
призми є квадратом. Знайдіть об’єм V (у см2) циліндра, вписаного у призму. У відповідь за
V
пишіть .
π
Відповідь: ________________
x
30. Знайдіть найбільше значення функції y = на проміжку [1; 9].
x+4
Відповідь: ________________
31. Виберіть дві нерівності із (1–4) і вставте їх у твердження так, щоб воно було завжди правиль
ним: «Якщо ______, то______».
1) x < 3; 2) x > 6; 3) x > 2 ; 4) x < −7 ; 5) 0 < x < 4 .
Номери вибраних нерівностей запишіть у бланк відповідей у тому порядку, в якому вони встав
лені у твердження.
Відповідь: ________________
1 5
32. Знайдіть найбільше ціле значення параметра а, при якому рівняння = має
2x − a ax + 1
додатНИЙ корінь.
Відповідь: ________________
www.e-ranok.com.ua
БЛАНК ВІДПОВІДЕЙ
(за специфікацією 2012 р.)
А

Неправильно записане число 2,5 має такий вигляд: 2 чи такий: 2, 5

,5

Якщо ви позначили відповідь до котрогось із завдань 1–24 неправильно, то можете її виправити,
замалювавши попередню позначку та поставивши нову, як показано на зразку:
А Б В Г Д
1
2
3
4
1 6 11 16
2 7 12 17
3 8 13 18
4 9 14 19
5 10 15 20
21 1 22 1 23 1 24 1
2 2 2 2
3 3 3 3
4 4 4 4

У завданнях 25–32 відповідь записуйте цифрами, враховуючи положення коми.
25 , 27 , 29 , 31 ,
26 , 28 , 30 , 32 ,

Щоб виправити відповідь до котрогось із завдань 25–32, запишіть нову відповідь у відповідних клітинках.
25 , 27 , 29 , 31 ,
26 , 28 , 30 , 32 ,
219

1. У 160 грамах води розчинили 40 грамів солі. Знайдіть процентний

вміст солі в розчині.
А Б В Г Д
0,2 % 0,25 % 2,5 % 20 % 25 %
2. Укажіть рівняння прямої в декартовій системі координат, якщо

графік цієї прямої паралельний до графіка функції y = −3x + 5
і проходить через початок координат.
А Б В Г Д
1
y = 3x − 5 y = 3x y = −3x y = −3x − 5 y= x
3
3. Задано геометричну прогресію ( bn ) , для якої четвертий член b4 = 24 ,

а п’ятий b5 = 48 . Знайдіть b1 .
А Б В Г Д
1,5 3 6 12 192
4. Два кола дотикаються внутрішнім чином, і менше коло проходить

через центр більшого (див. рисунок). Знайдіть площу зафарбованої
фігури, якщо радіус меншого кола дорівнює 5 см. O
А Б В Г Д
5
www.e-ranok.com.ua
5. Фірма «Зв’язок» випустила у продаж дві нові мо Кількість

телефонів
делі телефонів — модель А і модель В. На графі (тис. шт.)
ках показано, як ці моделі продавалися протягом 500
року. На горизонтальній осі відкладено час, який
400 Модель А
пройшов з початку продаж (у місяцях), а на верти
кальній — кількість телефонів, які були продані за 300
цей час (у тис. штук). Визначте, на скільки теле
200 Модель B
фонів моделі А було продано більше, ніж телефонів
моделі В, за перші 8 місяців року. 100
А Б В Г Д 2 4 6 8 10 Час
(міс.)
На 350 На 250 На 200 На 100 На 50
6. Доберіть таке закінчення речення, щоб утворилося правильне твер

дження.
«Якщо в трикутній піраміді всі бічні ребра утворюють рівні кути
з площиною основи піраміди, то основою висоти піраміди завжди
буде…»
А Б В Г Д
центр кола,
точка пере точка пере центр кола, середина
описаного
тину медіан тину висот вписаного в найбільшої
навколо
трикутника трикутника трикутник сторони
трикутника
основи основи основи основи
основи
a27 , якщо a > 0 .
А Б В Г Д
a a a3 a 18
a a3 a
8. На рисунку зображена розгортка конуса. Знайдіть об’єм конуса. 13
5
А Б В Г Д
1
100π 65π 300π 108 p
А 25π
3
9. Середнє арифметичне п’яти чисел дорівнює 200. Одне із цих чисел

дорівнює 400. Знайдіть середнє арифметичне решти чотирьох чисел.
А Б В Г Д
100 125 150 175 200
www.e-ranok.com.ua
( 3x )
4
10. Знайдіть значення виразу при x = 5 .

x −2 ⋅ x5
А Б В Г Д
16,2 81 135 405 2025
11. У прямокутнику ABCD кут ВАС дорівнює 50. Знайдіть величину B C

кута COD.
O
А Б В Г Д 50°
50° 55° 60° 80° 100° A D
sin 2α
12. Обчисліть, чому дорівнює вираз .
tg α
А Б В Г Д
2 sin2 α 2 cos2 α 2 cos2 α sin2 α
13. Розв’яжіть нерівність log 0,6 ( x + 4 ) > log 0,6 7 .
А Б В Г Д
( − ∞; 3) ( − ∞;11) ( −4; 3) ( −4; 11) (3; + ∞ )
14. Знайдіть об’єм кулі, якщо площа її поверхні дорівнює 144π см2.
А Б В Г Д
2
−4 x +3
15. Знайдіть найменше значення функції y = 2x − 6.
А Б В Г Д
–6 – 5,5 –5 2 3
16. На рисунку точки О, А і В є центрами кіл. Кола попарно доти B

каються. Чому дорівнює периметр трикутника ОАВ, якщо радіус A
найбільшого з кіл дорівнює 12?
O
А Б В Г Д
12 18 24 30 36
www.e-ranok.com.ua
x2 x
x+2 x+2
А Б В Г Д
( − ∞;1) ( 0; 1) ( −2; 0 )  (1; + ∞ ) ( − ∞; 0 )  (1; + ∞ ) ( − ∞; − 2)  ( 0; 1)
18. Знайдіть суму коренів (або корінь, якщо він єдиний) рівняння ( x − 2 ) x2 − 5x + 4 = 0 .
А Б В Г Д
7 5 4 2 1
19. Знайдіть відстань від точки A ( −8; 6 ) до початку координат.
А Б В Г Д
10 8 6 2 7 14
20. Діагональ правильної чотирикутної призми дорівнює 13 см, а діагональ бічної грані — 12 см.
Знайдіть площу основи призми.
А Б В Г Д
25 см2 50 см2 65 см2 144 см2 169 см2

21. Установіть відповідність між заданими виразами (1–4) та виразами, що їм тотожно дорівню
ють (А–Д).
x 3 + y3 А x4 − y4 А Б В Г Д
1
x+y Б x − 2xy + y
2 2
1
2 ( x − y ) ( x + y ) ( x 2 + y2 ) В x2 − xy + y2 2
(x − y)
4
Г x2 + 2xy + y2 3
3
x − 2xy + y
2 2
4
Д 4xy
4 ( x + y ) − ( x − y )
2 2
www.e-ranok.com.ua
22. У прямокутному трикутнику ABC (див. рисунок): ∠ C = 90° , ∠ B = 30° , AB = 20 , СМ — медіана,

СН — висота, CD — бісектриса. Уcтановіть відповідність між відрізками (1–4) та їх довжи
нами (А–Д).
1 СМ А5 А Б В Г Д
A
H 2 СВ Б 10
D 1
M 3 СН В 5 3
2
4 СD Г 10 3 3
C B Д 15 2 − 5 6 4
23. Установіть відповідність між функціями (1–4) та ескізами їх графіків (А–Д).

1 y = sin x А А Б В Г Д
y
2 y = −sin x 1 1
3 y = −cos x 2
0 x
−2π 3π −π π π π 3π 2π 3
4 y = sin x − − –1
2 2 2 2 4
Б
y
1
0 x
−2π 3π −π π π π 3π 2π
− −
2 2 –1 2 2
В
y
π 1 3π
−
2 2
0 x
−2π 3π −π π π 2π
−
2 –1 2
Г
y
3π 1 π
−
2 2
0 x
−2π −π π π 3π 2π
−
2 –1 2
Д
y
1
x
−2π 3π −π π 0 π π 3π 2π
− −
2 2 –1 2 2
www.e-ranok.com.ua
24. Установіть відповідність між многогранниками (1–4) та їх об’ємами (А–Д).
1 Куб із ребром 4 А 9 А Б В Г Д
2 Прямокутний паралелепіпед із виміра Б 10 1
ми 3, 4, 5
В 20 2
3 Пряма трикутна призма, висота
якої 10, а основою є прямокутний Г 60 3
трикутник з катетами 3 і 4 Д 64 4
4 Правильний тетраедр з ребром 3 2
25. Обчисліть значення виразу 3log81 16 − 5 .
Відповідь: ________________
26. Одночасно кидають три монети. Знайдіть імовірність того, що випаде три «герба».
Відповідь: ________________
 1
x −  0,
27. Розв’яжіть систему нерівностей  x У відповідь запишіть СУМУ всіх цілих
розв’язків системи. 
4 − 17 ⋅ 2 + 16  0.
x x
Відповідь: ________________
28. Навколо кола радіусом 4 описано рівнобічну трапецію, довжина бічної сторони якої дорівнює 10.
Знайдіть площу трапеції.
Відповідь: ________________
29. Знайдіть найбільше значення функції y = x3 − 12x + 1 на відрізку  −3; 0  .
Відповідь: ________________
www.e-ranok.com.ua
30. Протягом 7 год 20 хв катер пройшов по річці 35 км і повернувся в початковий пункт. Швид
кість течії дорівнює 4 км/год. Знайдіть швидкість (у км/год), з якою катер ішов за течією.
Відповідь: ________________
31. Знайдіть найбільше значення параметра а, при якому має розв’язки рівняння cos x − sin2 x = a − 1.
Відповідь: ________________
32. У чотирикутну піраміду, в основі якої лежить ромб з стороною 6 см і гострим кутом 30°, впи
сано кулю. Знайдіть площу S (у см2) поверхні кулі, якщо всі бічні грані піраміди нахилені до
S
площини основи під кутом 60°. У відповіді запишіть значення .
π
Відповідь: ________________
www.e-ranok.com.ua
А


,5

А Б В Г Д
1
2
3
4
1 6 11 16
2 7 12 17
3 8 13 18
4 9 14 19
5 10 15 20
21 1 22 1 23 1 24 1
2 2 2 2
3 3 3 3
4 4 4 4

25 , 27 , 29 , 31 ,
26 , 28 , 30 , 32 ,

25 , 27 , 29 , 31 ,
26 , 28 , 30 , 32 ,
227

1. Число a менше від числа b на 20 %. Знайдіть, на скільки відсотків

число b більше від числа a.
А Б В Г Д
80 % 60 % 40 % 25 % 20 %
2. Укажіть функцію, графік якої в декартовій системі координат про

ходить через початок координат і точку (2; 4) .
А Б В Г Д
y = 3x y = 2x2 − 4 y = −x3 + 6x y = x3 − 4 y = x2 − x
3. Задано арифметичну прогресію ( an ) , для якої п’ятий член a5 = 19 ,

а шостий a6 = 15 . Знайдіть а1.
А Б В Г Д
3 11 23 31 35
4. У гострокутному трикутнику АВС кут А дорівнює 42°, висоти СЕ C

і BD перетинаються в точці О. Знайдіть величину кута DOE.
D
А Б В Г Д O
90° 102° 108° 132° 138°
A E B
5. Матеріальна точка М починає рух з деякої точки А і рухається s
по прямій протягом 10 секунд. Графік показує, як змінювалася
s = s (t )
відстань від точки А до точки М протягом часу. На осі абсцис від
кладено час t (у секундах), на осі ординат  відстань s (у метрах).
Визначте, скільки разів за час руху швидкість руху точки М до
рівнювала нулю (початок і кінець руху не враховуйте).
0 1 10 t
А Б В Г Д
6 3 2 1 Жодного
www.e-ranok.com.ua
6. Доберіть таке закінчення речення, щоб утворилося правильне твер

дження.
«Якщо в прямокутному трикутнику проведена медіана до гіпоте
нузи, то довжина медіани завжди дорівнює...»
А Б В Г Д
довжині
половині довжині
довжині половині бісектриси,
довжини висоти, про
меншого довжини проведеної
більшого веденої до
катета гіпотенузи до гіпо
катета гіпотенузи
тенузи
16 ( a − b )
4
4
7. Спростіть вираз , якщо a < b .

a−b
А Б В Г Д
1 –2 2 –4 4
8. Коробка для упаковки чаю має форму прямокутного паралеле 10

піпеда і виготовляється з розгортки, форма і розміри якої (у см) 4
зазначені на рисунку (без клапанів для з’єднання). Знайдіть об’єм 4
коробки (у см3). 3,5
4
А Б В Г Д 7,5
56 см3 105 см3 140 см3 160 см3 300 см3
9. Виконавши зважування 10 тістечок, які випускає кондитерська

фабрика, одержали наступний ряд даних: 106 г, 104 г, 104 г, 104 г,
98 г, 98 г, 102 г, 102 г, 102 г, 102 г.
Знайдіть середню масу тістечка.
А Б В Г Д
100 г 102 г 102,2 г 102,3 г 103 г
10. Знайдіть значення виразу

(x 2
)
− 2x + 1 ( x + 1)
при x = 3 + 1.
x −1
2
А Б В Г Д
3 1 3 +2 − 3 –1
www.e-ranok.com.ua
11. У прямокутному трикутнику ABC ( ∠ B = 90°) : CD — медіана, A

BC = 5 см, BD = 6 см (див. рисунок). Знайдіть довжину гіпо
тенузи AC.
D
А Б В Г Д
61 см 11 см 119 см 13 см 17 см
6
12. Укажіть загальний вигляд всіх первісних для функції f ( x ) = e3x . B 5 C
А Б В Г Д
F ( x ) = e3x + C F ( x ) = 3e3x F ( x ) = e3x F ( x ) = 3e + C F ( x ) =

1 3x 1
e3 x + C
3 3
13. Розв’яжіть нерівність log 0,25 (3 − x ) > 0,5 .
А Б В Г Д
( − ∞; 3) ( − ∞; 2,5) ( −3; − 2,5) (2,5; 3) (2,5; + ∞ )
14. Знайдіть діагональ куба (у см), якщо площа його повної поверхні
дорівнює 18 см2.
А Б В Г Д
1 см 2 см 3 см 6 см 3 6 см
2
−2 x + 3
15. Знайдіть найбільше значення функції y = 0,2x
А Б В Г Д
0,008 0,04 0,2 0,4 5
B1 C1
16. На рисунку зображено куб АВCDA1B1C1D1. Серед поданих нижче
прямих укажіть перпендикулярну до прямої А1С1. A1 D1
B C
А Б В Г Д
AB BC A1D AC BD
A D
www.e-ranok.com.ua
x2 4
x +1 x +1
А Б В Г Д
( − ∞; 2) ( −2; 2) ( −2; − 1)  ( −1; 2) ( − ∞; − 2)  ( −1; 2) ( −2; − 1)  (2; + ∞ )
18. Знайдіть ДОБУТОК коренів (або корінь, якщо він єдиний) рівняння
37 − x2 = x − 5 .
А Б В Г Д
–1 6 –6 2 3
19. Знайдіть величину (в градусах) вписаного кута α, який спирається

на хорду AB, що дорівнює радіусу заданого кола (див. рисунок).
O a
А Б В Г Д
10° 15° 20° 30° 45°
A B
20. У правильній трикутній призмі всі бічні грані  квадрати, а площа

основи дорівнює 16 3 см2. Знайдіть об’єм призми.
А Б В Г Д
16 3 см3 32 3 см3 64 3 см3 128 3 см3 256 3 см3

21. Кожному із виразів (1–4) поставте у відповідність рівний йому вираз (А–Д).
1 (
3 1 + 12 ) А 2− 3 А Б В Г Д
( )
2
Б 2+ 3 1
2 3 − 2
2
В 7+4 3
3 −1 3
3
3 +1 Г 7−4 3 4
4 7 + 4 3 Д 6+ 3
www.e-ranok.com.ua

22. Вектори задані своїми координатами в прямокутній системі координат на площині: a (4; − 6) ,
  
b (3; 2) , c (2; − 1) , d ( −4; 6) . Установіть відповідність між парою векторів (1–4) і твердженням,
що є правильним для цієї пари (А–Д).
 
1 a і b (3; 2) А Вектори рівні А Б В Г Д
 
2 a і c Б Вектори перпендикулярні 1
  2
3 c іd В Вектори протилежні
  3
4 a іd Г Скалярний добуток векторів
більший за 0 4
Д Кут між векторами тупий
23. Установіть відповідність між функціями (1–4) та їх областю ЗНАЧЕНЬ (А–Д).
1 y = x2 + 3 А (3; + ∞ ) А Б В Г Д
2 y = x − 3 Б [3; + ∞ ) 1
3 y=2 x
В ( − ∞; + ∞ ) 2
4 y = log2 x 3
Г (0; + ∞ )
4
Д [0; + ∞ )
24. Установіть відповідність між тілами (1–4) та їх об’ємами (А–Д).
1 Куб, ребро якого дорівнює 2 3 π А 3π А Б В Г Д

2 Куля, діаметр якої дорівнює 6 1
Б 8π
3 Циліндр, радіус основи якого 2
В 36π
дорівнює 3, а осьовим перерізом 3
є квадрат Г 54π 4
4 Конус, радіус основи якого
Д 288π
дорівнює 3 , а осьовим пере
різом є правильний трикутник
www.e-ranok.com.ua
1
25. Обчисліть значення виразу sin4 α + cos4 α + sin2 2α .
2
Відповідь: ________________
26. У коробці містяться тільки чорні та білі кулі. Імовірність витягнути

4
навмання чорну кулю дорівнює . Знайдіть відношення кількості
9
білих куль до кількості чорних куль у коробці.
Відповідь: ________________
27. На рисунку зображено графік функції y = f ( x ) , яка y

визначена на проміжку ( − ∞; + ∞ ) і має лише три нулі. –6
f ( x )  0, –9 0 1x
Розв’яжіть систему нерівностей  У відповідь
 x > 2.
y = f (x )
запишіть СУМУ всіх цілих розв’язків системи.
Відповідь: ________________
28. Основи рівнобічної трапеції дорівнюють 12 см і 20 см, а центр

описаного навколо неї кола лежить на більшій основі. Знайдіть
площу трапеції.
Відповідь: ________________
3
2 sin x + 4
Відповідь: ________________
30. Два робітника, працюючи разом, виконують певну роботу за 10 днів.

За скільки днів виконає цю роботу перший робітник, якщо він
працює вдвічі швидше, ніж другий.
Відповідь: ________________
31. Знайдіть найбільше значення параметра а, при якому рівняння

( )( )
x2 − 3x − 4 x2 − a = 0 має рівно три різні корені.
Відповідь: ________________
32. У кулю, радіус якої дорівнює 13, вписана правильна трикут

на піраміда. Висота піраміди вдвічі більша за сторону основи.
V
Знайдіть об’єм V піраміди. До відповіді запишіть число .
3
Відповідь: ________________
www.e-ranok.com.ua
А


,5

А Б В Г Д
1
2
3
4
1 6 11 16
2 7 12 17
3 8 13 18
4 9 14 19
5 10 15 20
21 1 22 1 23 1 24 1
2 2 2 2
3 3 3 3
4 4 4 4

25 , 27 , 29 , 31 ,
26 , 28 , 30 , 32 ,

25 , 27 , 29 , 31 ,
26 , 28 , 30 , 32 ,
www.e-ranok.com.ua
233
234
Відповіді до тестових завдань

Розділ 1. Числа та вирази
Завдання 2 4 6 7 8 9 10 11 12 13 15 17 19 20 22 23 25 26 27 28 30
Відповідь Д Д Г Д Д В Г В А Д Д Д Б Г Б А А Г А В Г
Завдання 32 33 34 35 36 37 38 40 42 43 45 46 47 48 49 50 51 52 53
Відповідь А В Г Г В В А Г В Б Г А Б Д А Г Д В Г
Завдання 54 56 57 58 59 61 62 63 64 66 67 69 70 71 72 73 74 75 76
Відповідь Б А Б Г А В В Д Г А Г А Б Б В Д В А Г
Завдання 77 78 80 81 82 83 84 85 86 87 90 91 92 93 94 95 96 97 98
Відповідь Г А В Г Б Д А Б 1,06 –4 4 4 7 155 44 –8 144 44 –0,2
Завдання 99 100 101 102 103 104 105 106 108 109 110 111 112 113 114
Відповідь –2,5 3 2 –0,96 0,5 0,5 2 –0,8 3 4 1,5 2 4 1 28
Завдання 115 116

Відповідь 1—Д; 2—Г; 3—В; 4—А 1—Д; 2—А; 3—В; 4—Б
Розділ 2. Рівняння та нерівності
Завдання 2 4 5 6 7 9 10 11 13 15 16 17 18 19 20 22 23 24 25 26
Відповідь Б В Г Д Б Б Г В Г А Б В В В Д В Б В Б А
Завдання 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 42 43 44 45 46
Відповідь Д Г Б Г В В Б Д Б Г В Б А Д Г В Г А В
Завдання 47 48 49 51 53 54 55 56 57 58 60 61 62 63 64 65 66
Відповідь А Г Б Б –1 3 –3 –1,5 1 12 1 41 200 3 500 1,5 20
Завдання 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 80 81 82 83 84 85 87
Відповідь 15 15 30 60 400 2 –2 –2 19 3 6 –7 –4 –3 4 1 –1 3 1
Завдання 88 89 90 91 92 93 95 96 97 98 99 100 101

Відповідь 2 –4 4 5 3 11 3 64 6 –5 6 20 1—Б; 2—В; 3—А; 4—Г
www.e-ranok.com.ua
Відповіді до тестових завдань 235
Розділ 3. Функції
Завдання 2 4 7 8 9 11 12 14 15 16 22 23 24 25 26 28 30 31 32 33
Відповідь Г Б Г А Б В В Д Б В В Г Д Г Б Б Б Б Г Б
Завдання 34 35 36 38 41 42 43 44 45 46 47 48 49 51 52
Відповідь Б А Б 4 3 1 66 2 −12 8 4 9 18 1 2
Розділ 4. Е лементи комбінаторики, початки теорії ймовірностей

та елементи статистики
Завдання 2 3 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
Відповідь Г Д Д А Г Г Б Г Г Д В В Д Б Г Д 9 0,1 31 15 0,75
Розділ 5. Геометрія
Завдання 2 3 4 5 7 8 10 11 12 14 16 17 18 19 20 21 22 23 25 26
Відповідь Д А Г Б Д Д Б А Б Г Б Б Г Б А Д Г Б В Г
Завдання 27 29 30 31 32 33 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47
Відповідь А Г Д Б Д В В Д В Г Г Д Б А Б В В В Б
Завдання 50 51 52 53 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68
Відповідь А 10,625 5 25 3 45 8 25 120 5 5 54 40 45 5 68 39 14
Завдання 69 70 71 72 73 74 75
Відповідь 36 24 1,5 30 28 16 18
Завдання 2 4 6 7 8 9 10 11 13 14 15 16 18 19 20 21 22 24 25 27
Відповідь Г Б Д Б В Г А Д Б Д А Г А Г Д В Б Г В А
Завдання 28 29 30 32 33 34 35 36 38 39 40 41 43 44 45 46 47 48
Відповідь Б В Г Д В Д 10 6 200 540 90 5 6 7,5 6 0,75 21 4,2
www.e-ranok.com.ua
236 Відповіді до тестових завдань
Завдання 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66
Відповідь 2 9 20 32 20 108 30 15 40 48 8 180 2 40 1 60 9 3
Завдання 67 68 69 70 71 72 73 74 76 79 80 81 82
Відповідь 3 36 24 12 0,5 12 0,8 3,2 8 12 45 0,5 312
Завдання 84 85 86 87 88
Відповідь 28 320 4,8 2 24
Розділ 6. Варіанти тестових завдань
Тренувальний тест ЗНО з математики за специфікацією 2009 р.
Завдання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Відповідь Б В А Г А Б Г В В Б В Г Д Г В Б Д А В Д
Завдання 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Відповідь 4 60 7 16 –2 20 15 4,5 336 72
9a2
31. . 32.
2
33. (2; 4) .
32
–2 0 2 x
www.e-ranok.com.ua
Відповіді до тестових завдань 237
Завдання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Відповідь В Б Д В Д Б А Г Д Д Г Д В Б А В Г Д Б А
Завдання 21 22 23 24 25 26 27 28
1—Б; 2—А; 3—Д; 1—В; 2—Б; 3—А; 1—Г; 2—Д; 3—А;
Відповідь Г Д Г Б В
4—В 4—Г 4—В
Завдання 29 30 31 32 33 34 35 36
Відповідь 1 16 15 54 25,6 −9 2 16
Завдання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Відповідь Г Б А Д В Б Г Д А Г А В Д А Г В Б Д В Г
Завдання 21 22 23 24 25 26 27 28
1—Г; 2—Б; 3—Д; 1—В; 2—Д; 3—А; 1—А; 2—В; 3—Г;
Відповідь Б Д А В В
4—А 4—Б 4—Б
Завдання 29 30 31 32 33 34 35
Відповідь –9 18,25 2,5 7 72 27 –3,5
Тренувальний тест 1 ЗНО з математики за специфікацією 2012 р.
Завдання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Відповідь Г Б Г Б В Г Д В А Д Г В Г Б Б Г Д Г Б В
Завдання 21 22 23 24
1—Б; 2—В; 3—Д; 1—Д; 2—Б; 3—Г; 1—Б; 2—Д; 3—Г; 1—Д; 2—Г; 3—Б;
Відповідь
4—А 4—В 4—А 4—В
Завдання 25 26 27 28 29 30 31 32
Відповідь 48 –9 0,2 20 28,8 0,25 42 9
www.e-ranok.com.ua
238 Відповіді до тестових завдань
Завдання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Відповідь Г В Б Г Г Г А А В Г Г Б В Д Б В Д Б А А
1—В; 2—А; 3—Г; 1—Б; 2—Г; 3—В; 1—В; 2—Г; 3—Б; 1—Д; 2—Г; 3—В;
Відповідь
4—Д 4—Д 4—Д 4—А
Завдання 25 26 27 28 29 30 31 32
Відповідь –3 0,125 10 80 17 15 2 3
Завдання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Відповідь Г В Д Д А В Б В В А Г Д Г В Б Д Г Б Г Г
1—Д; 2—Г; 3—А; 1—Б; 2—Г; 3—Д; 1—Б; 2—Д; 3—Г; 1—Б; 2—В; 3—Г;
Відповідь
4—Б 4—В 4—В 4—А
Завдання 25 26 27 28 29 30 31 32
Відповідь 1 1,25 –27 128 1,5 15 16 288
www.e-ranok.com.ua
Зміст
Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 Таблиця 29. Розв’язування логарифмічних
нерівностей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58
Розділ 1. Числа та вирази
Таблиця 30. Системи рівнянь . . . . . . . . . . . . . 60
Основні поняття, формули, властивості Тестові завдання до розділу 2
до розділу 1 «Числа та вирази» «Рівняння та нерівності» . . . . . . . . . . . . . . 63
Таблиця 1. Основні властивості рівностей
Розділ 3. Функції
і нерівностей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Таблиця 2. Звичайні дроби . . . . . . . . . . . . . . . . 8 Основні поняття, формули, властивості
Таблиця 3. Подільність цілих чисел до розділу 3 «Функції»
і ознаки подільності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9 Таблиця 31. Поняття функції та графіку . . . . 82
Таблиця 4. Прості та складені числа . . . . . . . 10 Таблиця 32. Знаходження області
Таблиця 5. Пропорції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 визначення функції . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83
Таблиця 6. Відсотки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 Таблиця 33. Властивості функцій . . . . . . . . . . 83
Таблиця 7. Модуль числа . . . . . . . . . . . . . . . . 12 Таблиця 34. Властивості та графіки
Таблиця 8. Дії над числами з однаковими основних видів функцій . . . . . . . . . . . . . . 84
та різними знаками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 Таблиця 35. Перетворення графіка
Таблиця 9. Степені . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 функції y = f ( x ) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86
Таблиця 10. Одночлени та дії над ними . . . . . 15 Таблиця 36. Графік функції y = sin x
Таблиця 11. Многочлени . . . . . . . . . . . . . . . . . 16 та її властивості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88
Таблиця 12. Розклад алгебраїчних виразів Таблиця 37. Графік функції y = cos x
на множники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 та її властивості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88
Таблиця 13. Корінь n-го степеня та його Таблиця 38. Графік функції y = tg x
властивості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18 та її властивості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89
Таблиця 14. Властивості логарифмів . . . . . . . 20 Таблиця 39. Графік функції y = ctg x
Таблиця 15. Тригонометричні формули . . . . . 21 та її властивості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90
Таблиця 16. Прогресії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 Таблиця 40. Степенева функція,
Тестові завдання до розділу 1 її властивості та графіки . . . . . . . . . . . . . . . 91
«Числа та вирази» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 Таблиця 41. Показникова функція,
її властивості та графіки . . . . . . . . . . . . . . . 93
Розділ 2. Рівняння та нерівності
Таблиця 42. Логарифмічна функція,
Основні поняття, формули, властивості її властивості та графік . . . . . . . . . . . . . . . . 93
до розділу 2 «Рівняння та нерівності» Таблиця 43. Похідна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94
Таблиця 17. Рівняння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43 Таблиця 44. Застосування похідної
Таблиця 18. Лінійні рівняння . . . . . . . . . . . . . 43 для знаходження проміжків зростання
Таблиця 19. Квадратні рівняння . . . . . . . . . . 44 і спадання функції та екстремумів
Таблиця 20. Рівняння, які зводяться функції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96
до квадратних . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46 Тестові завдання до розділу 3
Таблиця 21. Дробові раціональні рівняння . . 47 «Функції» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98
Таблиця 22. Рівняння та нерівності . . . . . . . . 48
Таблиця 23. Застосування властивостей Розділ 4. Елементи комбінаторики,
функцій до розв’язування рівнянь . . . . . . 51 початки теорії ймовірностей
Таблиця 24. Тригонометричні рівняння . . . . 52 та елементи статистики
Таблиця 25. Показникові рівняння . . . . . . . . 53 Основні поняття, формули, властивості
Таблиця 26. Розв’язування більш складних до розділу 4. «Елементи комбінаторики,
показникових рівнянь та їх систем . . . . . . 54 початки теорії ймовірностей та елементи
Таблиця 27. Розв’язування показникових статистики»
нерівностей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55 Таблиця 45. Елементи комбінаторики . . . . . 109
Таблиця 28. Розв’язування логарифмічних Таблиця 46. Поняття ймовірності
рівнянь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56 випадкової події . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111
240 Зміст
Таблиця 47. Геометричне означення Таблиця 73. Паралелепіпед . . . . . . . . . . . . . . 146

ймовірності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112 Таблиця 74. Піраміда . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147
Таблиця 48. Випадкова величина . . . . . . . . . 113 Таблиця 75. Циліндр та деякі
Таблиця 49. Статистичні характеристики його перерізи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149
рядів даних . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113 Таблиця 76. Конус та деякі його перерізи . . . 151
Таблиця 50. Поняття полігона частот . . . . . 115 Таблиця 77. Сфера та куля . . . . . . . . . . . . . . 152
Тестові завдання до розділу 4 Таблиця 78. Вписані й описані призми . . . . 153
«Елементи комбінаторики, початки Таблиця 79. Вписані й описані піраміди . . . 154
теорії ймовірностей та елементи
статистики» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116 Координати та вектори
Таблиця 80. Декартові координати . . . . . . . 155
Розділ 5. Геометрія Таблиця 81. Вектори . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 157
Основні поняття, формули, властивості Таблиця 82. Операції над векторами . . . . . . 158
до розділу 5 «Геометрія» Тестові завдання до розділу 5
Планіметрія «Геометрія» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 160
Таблиця 51. Кути . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121
Таблиця 52. Паралельні та
Розділ 6. Варіанти тестових
перпендикулярні прямі . . . . . . . . . . . . . . 122
завдань
Таблиця 53. Трикутники . . . . . . . . . . . . . . . . 123
Тренувальний тест зовнішнього
Таблиця 54. Рівнобедрений трикутник . . . . 125
незалежного оцінювання з математики
Таблиця 55. Висота, медіана, бісектриса
за специфікацією 2009 р. . . . . . . . . . . . . . 190
та середня лінія трикутника . . . . . . . . . . 125
Бланк відповідей
Таблиця 56. Співвідношення між
(за специфікацією 2009 р.) . . . . . . . . . . . . 196
сторонами та кутами в трикутнику . . . . . 126
Таблиця 57. Перетворення фігур. Рухи . . . . 127
Таблиця 58. Перетворення подібності . . . . . 128
Таблиця 59. Паралелограм та його види . . . 129
Таблиця 60. Трапеція . . . . . . . . . . . . . . . . . . 130
Таблиця 61. Коло, хорди, дуги, дотичні
й січні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131
Таблиця 62. Кути у колі . . . . . . . . . . . . . . . . 133
Таблиця 63. Вписані та описані
многокутники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133
Таблиця 64. Правильні многокутники.
Тренувальний тест 1 зовнішнього
Описані та вписані кола . . . . . . . . . . . . . . 134
Таблиця 65. Площі трикутників
і чотирикутників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135
Таблиця 66. Довжина кола та площа
круга . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136
Таблиця 67. Основні поняття стереометрії . . . 138
Таблиця 68. Паралельні площини
і паралельні проекції . . . . . . . . . . . . . . . . 139
Таблиця 69. Перпендикулярність
у просторі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140
Таблиця 70. Кути у просторі . . . . . . . . . . . . . 142
Таблиця 71. Відстані у просторі
(способи, які використовуються для
їх обчислення) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144
Таблиця 72. Призма . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145 Відповіді до тестових завдань . . . . . 234
www.e-ranok.com.ua
www.e-ranok.com.ua

Matematika Ekspres Pdgotovka Zno 2012 Nova Spetsifkatsya 2012

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Matematika Ekspres Pdgotovka Zno 2012 Nova Spetsifkatsya 2012

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

www.e-ranok.com.

Íîâà ñïåöèô³êàö³ÿ ÇÍÎ-2012

За виконання кожного із завдань 1–20 учасник

правильний варіант відповіді;

б) для розглядуваної цифри позначено два

П р и к л а д 3. Установіть відповідність між П р и к л а д 4. На рисунку зображено куб

3. Завдання відкритої форми з короткою Розв’язання. Оскільки площа довільного чо-

Основні поняття, формули, властивості

Таблиця 1. Основні властивості рівностей і нерівностей

1. Якщо a = b , то b = a 1. Якщо a > b , то b < a

2. Якщо a = b і b = c , то a = c 2. Якщо a > b і b > c , то a > c

3. Якщо a = b , то a + c = b + c 3. Якщо a > b , то a + c > b + c

4. Якщо a = b і c = d , то a + c = b + d 4. Якщо a > b і c > d , то a + c > b + d

5. Якщо a = b і c ≠ 0 , то ac = bc 5. а) Якщо a > b і c > 0 , то ac > bc

6. Якщо a = b і c = d , то ac = bd 6. Якщо a > b ( a > 0 , b > 0 ) і c > d ( c > 0 , d > 0 ),

7. Якщо a = b , то an = bn 7. а) Якщо a > b ( a > 0 , b  0), то a2k > b2k

8. а) Якщо a = b ( a  0, b  0), 8. а) Якщо a > b ( a > 0 , b > 0 ), то 2k

Таблиця 2. Звичайні дроби

Основна властивість дробу

Значення дробу не зміниться, якщо чи-

Додавання та віднімання дробів

Якщо знаменники дробів різні, то спочат-

При множенні дробу на ціле число

Піднесення дробу до степеня

n При піднесенні дробу до степеня окремо 2

9. З двох дробів з однаковими знаменниками більший той, 5 7

11. З двох дробів з рівними чисельниками більший той, 7 7

Таблиця 3. Подільність цілих чисел і ознаки подільності

Ціле число a ділиться на ціле число b (b ≠ 0) ,

2. Якщо a  c і b  c , m і n — будь-які цілі числа,

3. Якщо a  b і k ≠ 0, то ak  bk 6  3 , тоді (6 ⋅ 5)  (3 ⋅ 5) , тобто 30  15

4. Якщо a  b і a  c , причому b і c — взаємно 48 ділиться на 3 і на 8 (3 і 8 — взаємно прості

На 10k Число закінчується на k нулів 482 900 000  105

Таблиця 4. Прості та складені числа

Натуральне число називається складеним, якщо воно має

Основна теорема теорії подільності

Будь-яке натуральне число, a = p1 ⋅ p2 ⋅ p3 ⋅ ... ⋅ pn , де p1 , p2 , p3 105 = 3 ⋅ 5 ⋅ 7

Пропорцією називається рівність двох числових відношень

a і d — крайні члени пропорції;

Кожний крайній член пропорції дорівнює

Кожний середній член пропорції дорівнює

4. Одночасно справджуються такі пропорції: У кожній пропорції можна поміняти місцями

Відсотком називається сота частина цілого (яке береться за одиницю):

Основні задачі на відсотки

Таблиця 7. Модуль числа

Геометричний зміст модуля

b a На координатній прямій модуль числа — це відстань

Модуль різниці двох чисел a і b — це відстань між точками a і b

Властивості модуля Формулювання Приклад

Модуль будь-якого числа —

Модулі протилежних чисел

Число не перевищує свого

Модуль добутку дорівнює

Модуль степеня числа до-

Модуль суми не перевищує

Таблиця 8. Дії над числами з однаковими та різними знаками

При додаванні чисел з однаковими знаками їх модулі 15 + 23 = 38 ;

При додаванні двох чисел з різними знаками знаходять

Віднімання двох чисел з різними знаками заміню­ 16 − ( −7 ) = 16 + 7 = 23 ;

При множенні двох чисел їх модулі перемножують, 6 ⋅ ( −4) = −24 ;

При діленні двох чисел модуль першого числа (діленого)

(+ ) : (+ ) = + (−) : (−) = + (+ ) : (−) = − (−) : (+ ) = − 72 : ( −8) = −9

Степінь з дробовим показником

б) для розглядуваної цифри позначено два

2. Якщо a = b і b = c , то a = c 2. Якщо a > b і b > c , то a > c

5. Якщо a = b і c ≠ 0 , то ac = bc 5. а) Якщо a > b і c > 0 , то ac > bc

7. Якщо a = b , то an = bn 7. а) Якщо a > b ( a > 0 , b  0), то a2k > b2k

8. а) Якщо a = b ( a  0, b  0), 8. а) Якщо a > b ( a > 0 , b > 0 ), то 2k

9. З двох дробів з однаковими знаменниками більший той, 5 7

11. З двох дробів з рівними чисельниками більший той, 7 7

2. Якщо a  c і b  c , m і n — будь-які цілі числа,

4. Якщо a  b і a  c , причому b і c — взаємно 48 ділиться на 3 і на 8 (3 і 8 — взаємно прості

4. Одночасно справджуються такі пропорції: У кожній пропорції можна поміняти місцями

Віднімання двох чисел з різними знаками заміню 16 − ( −7 ) = 16 + 7 = 23 ;

6. При піднесенні додатного числа до степеня 54 = 625 — додатні числа

3a3b2c — одночлен шостого степеня

8. Внесення множника  n anb при a  0,