Збірник - проект Годуліна 2019

УКРАЇНА
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ ТА ГУМНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ УСТНОВ ОСВІТИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИЙ ЛІЦЕЙ (ФІМЛІ)
ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Корніенко Оксана Вікторівна,

учитель математики, методист
ГодулінаНаталіяСергіївна,
учитель математики, методист
Математика
8 клас
Обсяг матеріалу: 61стр
Схвалено науково- методичною радою

Черкаськогофізико-математичного ліцею (ФІМЛІ)
протокол №
Черкаси 2017
Пропонований посібник є збірником задач з алгебри та геометрії і
розрахований на учнів 8 класів з поглибленим вивченням математики.
У ньому вміщено 18 пунктів з алгебри та 23 пункти з геометрії , що
охоплюють усі основні теми з курсу математики для восьмого
загальноосвітнього класу і низку додаткових питань відповідно до програми
математичних класів.
Збірник задач дає можливість поглибити знання набуті учнями на уроках,
сприяє оволодінню методами розв’язування задач, рівнянь, тощо.
Крім систематизації методів розв’язування конкретних типів
математичних задач, ми ставили за мету розвиток інтелектуальних здібностей
дітей, таких як розвиток дослідницьких, конструктивних, аналітичних якостей,
розвиток інтуїції.
Незважаючи на те, що збірник розрахований на учнів спеціалізованих
класів, ним з успіхом можна користуватися і взагальноосвітніх школах та
класах з метою диференційованої роботи на уроках, заняттях гуртків і
факультативів.
2
Алгебра
1. Основна властивість дробу.

Тотожні перетворення раціональних виразів...........................................5
2. Властивості степеня з цілим показником.................................................7
3. Тотожні перетворення виразів, які містять квадратні корені..................9
4. Нерівностi................................................................................................12
5. Рівняннята нерівності, які містять знак модуля.....................................13
6. Теорема Вієта..........................................................................................15
7. Алгебраїчнірівняння вищих степенів.....................................................15
8 Розв'язування рівнянь методом заміни змінної.....................................17
9. Рівняння ах3+bx2+bx+а=0, де a  R \ 0, b  R називається
симетричним рівнянням третього степеня............................................19
10. Дробово-раціональні рівняння...............................................................22
11. Ірраціональні рівняння...........................................................................23
12. Ірраціональні нерівності........................................................................23
13. Текстові задачі........................................................................................24
14. Функції...................................................................................................26
15. Раціональні рівняння з параметрами .
Лінійні рівняння і рівняння, які зводяться до лінійних.........................28
16. Використання теореми Вієта для розв'язування з параметрами
(квадратні рівняння).....................................................................................29
17. Розв'язуванняквадратнихрівнянь і рівнянь, якізводяться до
квадратних.....................................................................................................29
18. Раціональнірівняння з параметрами...........................................................30
3
Геометрія
1. Многокутники.........................................................................................31
2. Паралелограм....................................................................................... .31
3. Прямокутник..........................................................................................33
4. Квадрат...................................................................................................33
5. Ромб........................................................................................................34
6. Узагальнена теорема Фалеса.
Властивості медіан і бісектрис трикутника..........................................36
7. Середня лінія трикутника......................................................................37
8. Трапеція..................................................................................................38
9. Властивості бісектриси кутів трапеції ................................................39
10. Середня лінія трапеції ...........................................................................39
11. Теорема Піфагора...................................................................................41
12. Метричні співвідношення у прямокутному трикутнику......................43
13. Перпендикуляр і похила........................................................................43
14. Співвідношення між сторонами і кутами прямокутного трикутника..44
15. Подібність трикутників...........................................................................45
16. Коло. Дуги. Взаємне розташування прямої і кола. Коло і кути.
Властивості хорд, дотичних і січних....................................................48
17. Взаємне розміщення кіл. Коло, вписане в кут.......................................49
18. Коло, вписане в трикутник.....................................................................50
19. Трикутник, вписаний в коло...................................................................51
20. Описані чотирикутники..........................................................................52
21. Вписані чотирикутники..........................................................................53
22. Площа многокутника..............................................................................54
23. Задачі підвищеної складності................................................................58
4
1. Основна властивість раціонального дробу.
1.1 Скоротіть дріб:
х n+ 2 y n−3 x n−1 y n+1 х3

1) : n−2 , де n − натуральне число n  3; Відповідь : 4 5 .
z 2 n+1 z у z
6a 2 + ab − 2b 2 3a + 2b
2) ; Відповідь : .
4b − 11ab + 6a
2 2
3a − 4b
a 4 − a 2 − 12 a2 − 4
3) 4 ; Відповідь : 2 .
a + 8a 2 + 15 a +5
2a 2 x 2 − 4a 2 xy + 2a 2 y 2 2a 2 (x − y )
4) ; Відповідь : .
5ax + 2 xy − 5ay − 2 y 2 5a + 2 y
a4 + 4
5) ; Відповідь : a 2 − 2a + 2.
a + 2a + 2
2
a 38 − a 37 + a 36 − ... − a + 1
6) 12 11 10 . Відповідь : a 26 − a13 + 1.
a − a + a − ... − a + 1
4b + a
1.2 Відомо, що = 2. Знайдіть :
5a − 7b
4а − 5b 3a 2 − 2ab + b 2 а 3 − 3ab 2 3 9 2
а) ; б) ; в ) . Відповідь: а) ; б ) ; в) .
3a + b 5a + 2b
2 2
4a b + 3b
2 3
7 22 19
1.3 При якому значенні ɑ розклад на лінійні множники тричлена 4х2-ɑх+2
містить множник 4х-1?Відповідь: 9.
Тотожніперетворенняраціональних виразів
1.4 Спростіть вираз:
1) 3 3х − 3 у  2 х − 3 у 
−  − 2 х + 3 у ;
х+ у 2 х − 3 у  х 2 − у 2 

Відповідь:3(х-у).
2)  х х2 + 8 1  х 2 2 
 2 + 3 −  2 − ;
 х +2 х + 4 х − 8 х − 2  х − 4 2 − х 
1
Відповідь : .
х+2
3)  х − 2у у  х2 + у2 2у2
 3 3 + 3 : + ;
 х +у х − х 2 у + ху2  х 3 − ху2 х 3 + х 2 у + ху2 + у 3
1
х+ у
(х −3х + 2)  6х −х 4−−8 х 2− х 1  4 − 4х + х 2 − х3

2
4) 2
− + : ;

3
х 2 + 2 х + 4 2 − х  х 3 + 4 х 2 + 8 х + 8
Відповідь: -x-2.
5
5)  х2 у − у2 
 х−  3
 (х − у )  х + у + ху х −у
2 2
 : х + х у − х − ху − у + у ;
2 2 2 3 2
−

х+ у−
ху (х + у )2 + х 2 у + ху2  х + ху + у
 
 х+ у 
1
х+ у
6)  4 х 2 − 6 ху 6 ху + 9 у 2  6х + 9 у
Спростіть вираз  2 − 
2 
 4 х − 12 ху + 9 у 4 х + 12 ху + 9 у  4 х 2 + 9 у 2
2 2
1 5
і знайдіть його значення при х = 2 і у = −1 .
3 9
3 1 5
Відповідь : ; при х = 2 і у = −1 вираз не має змісту.
2х − 3 у 3 9
1 1
−  b2 + c2 − a2  b − a − c
7) Спростіть вираз a b − c 1 −  :
1 1  2bc  abc
+
a b−c
і обчисліть його значення при a = 1,2, b = 0,5, c = 1,3.
Відповідь : 0,5a(c + b − а); 1,2.
8) Cпростітьвираз:
 
 0,5b − 1,5 2b − 6  b−3
 − : ;
 0,5b − 1,5b + 4,5 1 b 3 + 9  0,8b 3 + 21,6
2
 
 3 
4b − 12
5
9)  2 
 а а
2а  0,5а − 1
 + 3 +  ;
 0,5а + 1 2 − а 1 а 2 − 1  0,5а − 2
 
 4 
4а
3а − 12
1.5Доведіть, що значення виразу додатне при всіх допустимих значеннях
змінних:
 a2 2   a 1 2  (a − 2b ) + 8ab
2
 3 +  :  2 − +  : ;
 4b a   2b b a 4+
2a
b
Відповідь: 1.
1.6Доведіть, що значення виразу при всіх допустимих значеннях змінних
не залежить від а i b:
3 2 2
a − 2ab + b 2
2 3 + 6b ;
1 2 1 2 3 1
a − b a+ b
4 9 4 2
6
2. Властивості степеня з цілим показником
2.1 Знайдіть значення виразу:

22 6  2 −8 10 −2 15 −4
а) ; б) .
44 −3 119 30 −6
Відповідь : а) 16; б) 144.
2.2 Спростітьвираз:
−3 −5
 х3   − 4х3 
1)
( 3 −3
)
х у  2   4  .
−2
 2у   у 
у17
Відповідь : − .
128 х18
−3
 4 х −5 
2)
( 2
)
 −2   16 х −6 у 4 ; Відповідь : 14 x 3 у 2 .
 3у 
3) х 4 + 3х 5 + х 6
;
х − 4 + 3 х −5 + х − 6
Відповідь: х10.
−1
4) a −n + b −n  1 1 
:  −  ;
a −2 n − b −2 n  b −n a −n 
Відповідь : а nb n .
5) (9a −2
− 16b −2 ) n
;
(3a −1
− 4b −1 )
n
Відповідь : 3a −1 + 4b − . ( )
n
−n
6)  a  a1−n
  :
 (b − a )2  (a − b )1−2 n ;
 
а −b
a
7)   9 −2 16   a12 b 4    3−1 1 
  −24 − −8  :  2 + −2   :  −6 − −1 −2 , якщо а = 3 , b = 2 .
 a      2 b 
 b  3 2   a
8) а −2 + b −2 b −1 а −1 + b −1
+ ; Відповідь : .
2a −2 + 2a −1b −1 a −1 + b −1 2a −1
9) m −3 − n −3 m −3 n −3 − m −6
: ;
m −4 m −5
Відповідь: -m2.
−2
10)  х −2 − у −2 у −2   у  х −2
 +     ; Відповідь : .
 у
−2
х −2 + у −2   х  х −2 + у −2
11) а −2 − 1 a −2b − a −2 1− b (b − 1) 2
 + ; Відповідь : − .
а −4 a −4 − 1 a −4 + a −2 a −2 (a −2 + 1)
7
12)  3a −4 a −4  25 − a −8 5a −4 a −4
 −8 − −4   − ; Відповідь : −4
.
 a − 10 a −4
+ 25 a − 5  8 − a −4
5 − a −4
5 − a
−1
13) 1 −1 a −2 + b −2  a −4 − b −4 
−1
(b + a )  
−1  − 2
 ; Відповідь: 0,25.
−2 
4  ab   a − b 
 
 a+b
−1 −1
 а −1 + b −1    b   a   3(a + b )
−1 −1 −1 −1
14)
 −2 
−2 
   +    ;
 а + b    3a   3b   (ab)−1
(4 − а )
−1
2 −1
4 − а2 + а2   2  −2 
 1 −    ;
15) (4 − а )
2 −1  а 
 
16)  +  ( )
 1 − а −1 1 + а −1   а −1 + 1  −1
 .
 ( )
 1 + а −1 1 − а −1   а −1 − 1 

Відповідь: -2.
2.3 Доведіть тотожність:
2
1)  pq − 1 + 1
   p 3q − 3 − 1 p 3q − 3 + 1
: = 1.
pq − 1 − p − 1q p 2 q − 2 + pq − 1 + 1 pq − 1 + p − 1q − 1
2)  у 2 (ху−1 − 1)2 у 2 (х −2 + у −2 )  1 − х −1 у х − у
  : =
 х(1 + х −1 у )2 х(ху−1 + х −1 у )  ху−1 + 1 х + у
;
 
−1
3)  а −n + b −n а −n − b −n  а −n b n − b −n a n
 −n −  = ;
 а −b
−n
а −n + b −n  4
−1 −1
4)  а −n − b −n   а −n + b −n  2а − n b 2 n
 −2 n −n −n

−2 n 
+  
 а −2 n + a −n b −n + b −2 n  = .
 а − a b + b    b 2n
− a 2n
2.4 Розв'яжіть рівняння:

−1
1) (3х − 1)−2 =  25 
1 7
; Відповідь : − ; .
 4  2 6
−1 −1
2)  3 х −1 + 2   х+2
 −1  =   ; Відповідь : − 3; 1.
 6х −1   3 
х − 3(− х ) = 4; Відповідь : 1; 3.
−1
3)
4) (2 х + 1)−2 − 3(2 х + 1)−1 − 4 = 0. Відповідь : − 1; − 3 .
8
3. Тотожні перетворення виразів, які містять квадратні корені

8
1) 36а18b30 , якщо а  0, b  0; Відповідь : 6ab a 9b15 .
2) 16 x 5 y 7 225а 50 y12 120a 22 y13 .
− , якщо а  0, x  0; Відповідь :
a3 196 x10 7
3) (x − 9)2 , якщо х  9; Відповідь : 9 − x.
4) (10 − m) 81
, якщо m  10; Відповідь : − 9.
(m − 10)2
5) x 2 − 4x + 4 (x + 5)4 , якщо x  2; Відповідь : (2 − x)(x + 5).
x+5 (x − 2)2
6) x 2 + 9 x + 17 − x 2 + 2 x + 1 , якщо х  −1;
Відповідь: х+4.
7) 7a 2 + 6a + 4a 4 + 4a 2 + 1.
1 1
Відповідь: − 3а − 1, якщо а  − 3 ; 3а + 1, якщо а  − 3 .
3.2 Звільніться від ірраціональності в знаменнтку дробу:
1) 8 4) 15
; ;
х х 17 − 2
2) 28 5) х+6
; ;
3 7 х + 10 − 2
3) а 6) 46
; .
а 2+ 3+ 6
1 1 3 10
− + − + 2 + 5.
2+ 5 7 + 3 1− 7 5
3.4 Знайдіть значення виразу:
1 1 1 1 1
+ + + ... + + .
1+ 3 3+ 5 5+ 7 117 + 119 119 + 11
3.5 Доведіть рівності:
1) (5 − 2 6 )(3 + 6 ) 5 + 24 = 3;
2
2) 4 3 5 −5 3  29
−   =
 ;
7 − 3 5  5 − 15  3 5 −4
3) ( )(
5 − 2 6 5 + 2 6 49 − 20 6
=
) 7 − 5 − 37 − 12 7 .
27 − 3 18 + 3 12 − 8
1) 2 − 8 − 33 + 20 2 ;
2) 8 + 2 10 + 2 5 − 8 − 2 10 + 2 5 − 20 − 4 5 ;
9
3) (3 − а ) + 12
2
( )
2
а − 1+ а − 4 а ;
4) b − 2 b + 7 + 8 + b + 2 b + 7 + 8.
Відповідь : 2 b + 7 , якщо b  −6; 2, якщо b  −6.
3.7 Порівняйте значення виразів:
6 − 6 − 25 − 4 6 і
(
5 − 2 6 5 + 2 6 49 − 20 6
.
)( )
27 − 3 18 + 3 12 − 8
Відповідь: Вирази рівні, 1=1.
1)  m − 2 8 m  m +2
 + : ;
 m +2 m−4 m−2 m
Відповідь: m .
2) а+2 а 2  а− 2
 − +  ;
 2а 2а + 2 а − 2а  а + 2
1
Відповідь: .
а+ 2
2
3)  а 1   а −1 а +1
 −   − ;
 2 2 а  а +1 а − 
   1 
а −1
а
4)  а b 2 ab  ab + b 
  
 а + b + а − b + a − b  a − a + b ;
  
Відповідь: a + b .
5) х +1 1
: 2 ;
х х +х+ х х − х
Відповідь: х-1.
6) ( а + b − 4b )
2
:
a + 9b + 6 ab 1
; Відповідь: .
 1 1 1
+
1 ab
(a − b) :  +3 
 b a  b a
7) 2
1+
х х+4 + х+4+ 4 ;
2− х+4 х+4
2 2
8) 1+ х 1+ х  1− х 1+ х 
 −  − − 
 1+ х 1+ х   1+ х 1− х  ;
   
16 х х
Відповідь:
(
1 − х 2 ( х − 1)).
2
9) а а +b b  a + b 
 − ab  
 а+ b  a − b  ;
  
10
Відповідь:1.
2
10)  1 + 1 − х 1 − 1+ х  х2 −1
 
+
 1 − х + 1 − х 1 + х − 1 + х   2 + 1;
 
Відповідь: 1 − х 2 ;
11) 1
− а +1
а − 1 а + 1 а2 − 1
1− : ;
1
−
1 (а − 1) а + 1 − (а + 1) а − 1
а +1 а −1
Відповідь: а 2 − 1.
2
12)  а 2 + а а 2 − b 2 − a 2 − a a 2 − b 2 
   a 
   : +
b
− 2 ; a  b  0;
2 a 3b  b a 
Відповідь:
( a+ b )
2
a −b .
13)   a − b  
( )
3
ab − a
  + 2a a + b b  : 3a 2 + 3b ab + ;
 a + b   a a − b a
 
Відповідь:
0.
14)  4а а   а 3  1 − а  
−1
а − 2а + а +
3 2
: −  ;
 ( − а )2   а −1
 а  
 1  
Відповідь: Якщо а  1, то а + 1; якщо 0  а  1, то − а − 1.
.
15) b − 3b − (b − 1) b − 4 + 2 b + 2
2 2
при b  2;
b 2 + 3b − (b + 1) b 2 − 4 + 2 b − 2
16) Спростіть вираз  m
+
n
+
2 mn 
 m −
mn + n 
.
 m − n m−n  
 m+ n  m + n 
1
Обчисліть його значення при m = 2,25 i n = 2 .
4
1
Відповідь: m + n ; вираз не має змісту при m = 2,25 i n = 2 .
4
4. Нерівності
4.1 Знайдіть цілі розв'язки системи нерівностей

 х −1 2х + 3
 2 − 0,5(х + 2) −  0,5 х − ,
 2 3

1 − х + 5 − х − 4 − 3х + х  −0,25.

 8 2 4
Відповідь: 1; 2.
11
4.2  х − 5  3,

 х − 4  2;
Відповідь: 6  х  8, х = 2;
4.3 
 2 х − 5  3,

 3 х − 1  4;

2
Відповідь: 1  х  1 ;
3
4.4 2 х − 1  х + 2,

х х −1
 −3 ,
2 3
 х − 3 + х − 16  15;
Відповідь: 3  х  16;
4.5 Розв'яжіть нерівність:

1) (х − 1)2 (х − 3)  0; 4) x − 5 (х − 7)  0; 7) (1 − x ) 2 x − 3  0;
2) (х − 2)2 (х − 1)  0; 5) x − 5 (3х − 7)  0; 8) (x − 5) x − 2  0;
3) x 2 − 16 (3 − х )  0; 6) x2 − 9 9) 3x − 1
 0.
 0; 1− x
2x − 5
Відповідь : 1) (− ;1)  (1;3); 6) (2,5;+ )  − 3;

2) (−;1  2; 7) х = 1; х = 1,5;
3) (−; 3  4; 8) 5;+ )  2;
 1
4) (− ;5)  (5;7 ); 9)  − ; .
 3
 7
5)  − ; ;
 3
5. Рівняння та нерівності, які містять знак модуля

1)  х − 1  х 2 − 2 х  х + 1 + 2 х − 4  : х − 2 .
 х −1 х +1 
 
х2 + 4
х − 2, якщо х  (− ;−1); , якщо х  (− 1;1);
Відповідь: х−2
− х − 2, якщо х  (1; 2); х + 2, якщо х  (2;  ).
12
( х + 2) ( х + 2 ) − 8 х
2
2)
х2 − 4 х −1
Відповідь:
4 − х2
х2 + 4х − 4
( ) ( )
, якщо х  − ;−2 − 2 2  (−2 − 2 2 ;−2 + 2 2 )  − 2 + 2 2 ;1 ;
х+2 х+2
, якщо х  1,2); , якщо х  (2; ).
2− х х−2
5.2 Розв'яжітьрівняння:
1) х − 4 х − 21 = 0;
2
Відповідь:-7; 7.
2) х х + 7 х + 12 = 0;
Відповідь: − 7 − 97 .
3) 5х2
х +
2
− 6 = 0;
х
Відповідь: -1; 1.
4) (х 2
)2
− 5 х + 6 − 5 х 2 − 5 х + 6 + 6 = 0;
Відповідь:1; 4.
5) (х + 3)2 − х + 3 − 30 = 0;
6) х 2 + 2 х + 3 = 3х + 45;
7) х 2 − х − 8 = − х;
Відповідь: − 2; − 2 2 .
8) х3 + 4 х 2 + 10 х + 12 х 2 + 2 х + 6
: = − х;
х3 − х 2 + 2 х + 16 х3 − 3х 2 + 8 х
Відповідь:-4; -1.
9) х 2 − 2 х − 5 х −1 + 5 = 0;
Відповідь:-3;0; 2; 5.
10) 9 х − 24 х − 3х − 4 = 4;
2
11) х 2 + 17 = 9 х + 4 (3х − 4)2 ;

12) 2
= −1;
х х −1
13) х + 3 = 2х2 + х − 5 ;
−1 5
Відповідь:  2; .
2
14) 3х 2 − 3х + 5 = 2 х 2 + 6 х − 3 ;
15) х −4
= 1;
х − 3 −1
13
Відповідь: 3  х  4, х  4.
16) х х − 1 = − 2 ;
х−2 3
Відповідь:  .
17) х − 9 + х − 2 = 5;
2
65 − 1
Відповідь: − 3; 2; .
2
18) (х 2
)2
− 5х + 6 + 3 х − 3 = 0;
19) 2 х + х − 6 + х − 4 = 0;
2 2
( )
20) х + 2 − х − 6 = х .
Відповідь: -7; 4; 8.
5.3 Розв'яжіть нерівніть:

1) 2 х − 1 − 2  3;
Відповідь: (− 2; + ).
2) х − 4 − 2  3;
Відповідь: (− 1; 9).
3) 3 х − 1  10;
 2 2
Відповідь:  − 3 ; 3 .
 3 3
4) 2 х + 1  х + 4;
Відповідь: (− ;−3)  (2;+).
5) х +1  х − 2;
1 
Відповідь:  ;+ .
2 
6) х + 3  3+ х;
Відповідь: (− ;0).
7) 2 х + 3  х − 4 х −1;
 1  3 
Відповідь:  − ;−1    − ;0   (0;+ ).
 2  5 
8) х − 2  2 + х − 3− х;
Відповідь: (− ;2)  (7;+).
9) 5 − х  2 − х + 2х − 7 ;
 1 
Відповідь: (− ;2)   3 ;+ .
 2 
10) 7 − 2 х  3х − 7 + х + 2 ;
6. Теорема Вієта
14
6.1 Не розв’язуючи квадратне рівняння, знайдіть значення виразів:
1 1 3х 2 + 5 х х + 3х 2
а) х12 + х22 ; б) х1 − х2 ; в) х13 + х23 ; г) х14 + х24 ; д) + ; є) 1 2 1 2 2 2 ,
х1 х2 х1 х2 + х2 х1
якщо х1 і х2 - корені рівняння: 1) х − 7 х + 3 = 0; 2) 4 х + х − 2 = 0.
2 2
Відповідь :
1 1
1) а) 43; б ) 36 ;
в) 280; г ) 1831; д) 2 ; є ) 7 ;
3 3
1 1 13 1
2) а) 1 ; б ) 2 ; в) 11 ; г ) 256 ; д) 625 ; є )1 .
16 16 16 2
6.3 Не розв'язуючи квадратне рівняння з цілими коефіцієнтами, корені якого
є числами, оберненими до коренів рівняння х − 3х − 7 = 0.
2
Відповідь: х 2 + 3 х − 7 = 0.
6.4Складіть квадратне рівняння, корені якого у 4 рази менші від
відповідних коренів рівняння 3х2-15х+5=0.
Відповідь: 48 х 2 − 60 х + 5 = 0.
6.5 Складіть квадратне рівняння, корені якого на 2 більші від відповідних
коренів рівняння х2-12х+7=0.
6.6 Корені х1 і х2 рівняння х2+2х+q=0задовольняютьумову 2х1+3х2=1.
Знайдітьзначення q і коренірівняння.
Алгебраїчні рівняння
7. Алгебраїчні рівняння вищих степенів
Рівняння ах 2n + bx n + c = 0, де a  0 називаються тричленними і заміною

x n = t зводяться до квадратних
7.1 х 4 + 2 х 2 − 8 = 0;
Відповідь:  2.
7.2 х8 − 17 х 4 + 16 = 0;
Відповідь:  1;  2.
7.3 х 4 + 2 х 2 − 8 = 0;
7.4 х8 − 17 х 4 + 16 = 0;
7.5 2 х 4 + 3х 2 − 5 = 0;
7.6 (х + 3)4 − 13(х + 3)2 + 36 = 0;
Відповідь:0; -6; 1;-7.
7.7 (2 х − 1)4 − (2 х − 1)2 − 12 = 0;
Відповідь: 2,5; -1,5.
15
Розв'язати рівняння, визначивши спочатку його цілі корені
7.8 2 х3 − 3х 2 + 4 х + 9 = 0;
Відповідь: − 1.
7.9 х 4 + 2 х3 − 2 х 2 − 6 х + 5 = 0;
7.10 х 4 − 4 х3 − 13х 2 + 28 х + 12 = 0;
5  33
2
7.11 9 х 4 − 18х3 − 7 х 2 + 12 х + 4 = 0;
2 1
Відповідь: 1; 2; − ; − .
3 3
Розв'язати рівняння, визначивши спочатку його раціональні корені

Приклад
4 х 4 − 16 х 3 + 3х 2 + 4 х − 1 = 0;
m
Якщо х = - раціональний корінь рівння (1), то його чисельник m є
n
дільникомвільного члена (-1), а знаменникn - дільником старшого коефіцієнта
m  1 1
4, тобто   1;  ;  . Ділення многочлена 4 х 4 − 16 х 3 + 3х 2 + 4 х − 1 = 0
n  2 4
m
на двочлен x − n визначимо перший корінь рівняння (1).
4 -16 3 4 -1
1
− 4 -18 12 -2 0
2
Отже, 4 х 4 − 16 х 3 + 3х 2 + 4 х − 1 = 0   х + (4 х 3 − 18 х 2 + 12 х − 2) = 0 
 1
 2
 х = 1,
 3
2 х − 9 х + 6 х − 1 = 0.
2
Аналогічно визначаємо корінь рівняння 2 х 3 − 9 х 2 + 6 х − 1 = 0.

Отже, 2 х 3 − 9 х 2 + 6 х − 1 = 0   х − (2 х 2 − 8 х + 2) = 0 
 1
 2
 1
 х= ,  х = 0,5,
 2 
 2
 х − 4 х + 1 = 0;  х = 2  3.
Відповідь :  0,5; 2  3.
7.12 4 х 4 + 8 х3 + 9 х 2 + 5х − 6 = 0;
3 1
Відповідь: − ; .
2 2
7.13 9 х + 9 х + 8 х 2 − х − 1 = 0;
4 3
16
1 1
3 3
7.14 2 х + 5х − 4 х 2 − 10 х − 3 = 0;
4 3
3 −3 5
Відповідь: − 1; ; .
2 2
7.15 12 х3 − х 2 − 5х − 1 = 0;
1 1  33
4 6
8. Розв'язування рівнянь методом заміни змінної

24 15
Приклад. − = 2.
(х + 4)(х − 2) (х + 3)(х − 1)
 х 2 +2 х − 8 = t ,
24 15 
− 2 = 2   24 15 
х +2 х − 8 х + 2 х − 3
2
 − = 2 ;
 t t +5
 х +2 х − 8 = t ,
2

  x = 0,
t  0,  х + х − =  х + х − = 

2 2
2 8 7,5 , 2 8 7,5,
t  −5,  2  2   x = −2,
 t = 7,5,  х +2 х − 8 = −8;  х +2 х − 8 = −8; 
   x = − 2  66 .

t = −8;  2
− 2  66
Відповідь: -2; 0; .
2
8.1 (х )( )
+ х − 2 х 2 + х − 3 = 12;
2
8.2 (х 2
)
− 6 х − 2(х − 3) = 81;
2 2
Відповідь: 3; 3  2 5.
8.3 (х + 2)4 + 2 х 2 + 8 х − 16 = 0;
Відповідь: 0; -4.
8.4 1 1 9
+ 2 = 2 ;
х − 2х + 2 х − 2х + 3 2х − 4х + 8
2
8.5  1  1 
7 х +  − 2 х 2 + 2  = 9;
 х  х 
Відповідь: 0,5; 2.
8.6 х 2 48 х 4
+ 2 = 10( − );
3 х 3 х
Відповідь: − 2; 6; 3  21.
8.7 9 х 2 − 3х + 2
+ 2 + 3х − 9 х 2 = 0;
9 х 2 − 3х − 1
1 1  17
Відповідь: 0; ; .
3 6
17
8.8 (х 2
)
− 5х + 7 − (х − 2)(х − 3) = 1;
2
8.9 (х )
2
+ 3х + 5 − х 2 − 3х − 11 = 0;
2
Відповідь: -2; -1.

8.10 1 1 1
− = ;
х( х + 2) (х + 1) 12
2
8.11 6 8
+ = 1;
(х + 1)( х + 2) (х − 1)(х + 4)
− 3  73
2
8.12 х 2 + 4 х 12 − 42 х
− 2 = 7;
7х − 2 х + 4х
Відповідь: 1; 2; 19  349 .
8.13  5 х + 1   3 − 2 х  82
2 2
  +  = ;
 2 х − 3   5х + 1  9
6 8
Відповідь: − ; ; 0; 10.
13 11
8.14 х 2 − 10 х + 15 4х
= 2 ;
х − 6 х + 15
2
х − 12 х + 15
Відповідь: 3; 5; 9  66.
8.15 4х 2
х2 + = 5;
(2 + х )2
Відповідь: -1;2.
2 2
8.16  х   х 
  +  = 90;
 х −1  х + 1
5 3 11
Відповідь:  ;
2 2
8.17 х + 4 х + 3х − 2 х − 2 = 0;
4 3 2
Відповідь: − 1; − 1  3.
8.18 (6 − х )4 + (8 − х )4 = 16.
9. Рівняння ах3+bx2+bx+а=0, де a  R \ 0, b  R називається

симетричним рівнянням 3 степеня
1. Симетричне рівняння 3 степеня має корінь х=–1.

2. Діленням многочлена ах3+bx2+bx+а на двочлен х+1 рівняння зводиться
до квадратного.
Приклад 4 х3 − 3х 2 − 3х + 4 = 0.
4 -3 -3 4
-1 4 -7 4 0
18
Отже, ( )
4 х3 − 3х 2 − 3х + 4 = 0  (х + 1) 4 х 2 − 7 х + 4 = 0 
 х = −1,
 2  х = −1.
 4 х − 7 х + 4 = 0;
9.1 2 х3 + 3х 2 + 3х + 2 = 0;
Відповідь:-1.
9.2 3х3 − 7 х 2 − 7 х + 3 = 0;
1
3
Рівняння ах4+bx3+сх2+bx+а=0, де a  R \ 0, b  R називається

симетричним рівнянням 4 степеня.
Щоб розв'язати симетричне рівняння 4 степеня, треба:

1) Поділити обидві частини рівняння на х2 і згрупувати отримані вирази
так: а х 2 + 2  + b x +  + c = 0.
1 1
 х   x
2) Введенням заміни x + = t  x 2 + 
1 1
= t 2 − 2  рівняння зводиться до
 
2
x x
квадратного.
Приклад х 4 + 5х3 + 4 х 2 − 5х + 1 = 0.
Очевидно, що х=0 не є коренем вихідного рівняння. Поділимо обидві
частини рівняння на х 2  0 :
 1   1
х 4 + 5 х 3 + 4 х 2 − 5 х + 1 = 0   х 2 + 2  + 5 х −  + 4 = 0 
 х   х

x − = t ,  x − 1 = −2,  x  0,
1
 1  
х − = t,  х x 
 х     x 2 + 2 x − 1 = 0, 
t = −2,
t 2 + 5t + 6 = 0;   x − 1 = −3;  2
 
t = −3;   x + 3x − 1 = 0;
x
 x = −1  2 ,

 − 3  13
 x = 2
.
− 3  13
Відповідь : − 1  2 , .
2
9.3 х 4 − 7 х3 + 14 х 2 − 7 х + 1 = 0;
3 5
Відповідь: 2  3; .
2
9.4 6 х 4 + 25х3 + 12 х 2 − 25х + 6 = 0;
1
Відповідь: − 3; ; − 2; 0,5.
3
19
Рівняння ах5+bх4+cx3+сх2+bx+а=0, де a  R \ 0, b  R називається
симетричним рівнянням 5 степеня
1. Симетричне рівняння 5 степеня має корінь х=–1.

2. Діленням многочлена ах5+bх4+cx3+сх2+bx+а на двочлен х+1 рівняння
зводиться до симетричного 4 степеня.
Приклад х5 − х 4 − 3х3 − 3х 2 − х + 1 = 0.
Оскільки задане рівняння є симетричним 5 степеня, то воно має корінь
х=-1. Поділимо многочлен х 5 − х 4 − 3х 3 − 3х 2 − х + 1 на двочлен х+1.
1 -1 -3 -3 -1 1
-1 1 -2 -1 -2 1 0
Отже, х − х − 3х − 3х − х + 1 = 0  (х + 1)(х − 2 х − х − 2 х + 1) = 0 
5 4 3 2 4 3 2
 х = −1,
 х = −1,
 4   2 1   
х − х 3
− х 2
− х + =  х +  − 2 х + 1  − 1 = 0;
 2 2 1 0 ;
 х2   х
 х = −1,

 
  х = −1,
 1   х = −1,  х = −1,
  х + = t ,  2
 х + = −1,   x + x + 1 = 0,  
 1
 х
х = 3  5 .
t 2 − 2t − 3 = 0;  х
 
   x − 3 x + 1 = 0;
2
1 2
  х + = −3 ;
  х
3 5
Відповідь : - 1; .
2
9.5 2 х5 + 3х 4 − 5х3 − 5 х 2 + 3х + 2 = 0;
Відповідь:  1; − 2; − 0,5.
9.6 х5 + 2 х 4 + 3х3 + 3х 2 + 2 х + 1 = 0;
Рівняння а0 х 2 n + a1 x 2 n−1 + a2 x 2 n−2 + ... + an x n + kan−1 x n−1 + k 2 an−2 x n−2 +... + k n−1a1 x + k n a0 = 0 і
а0 х 2 n+1 + a1 x 2 n + a2 x 2 n−1 + ... + an x n+1 + kan x n + k 3an−1 x n−1 +... + k 2 n−1a1 x + k 2 n+1a0 = 0, де
ai  R (i = 0;1;2;...n ), а0  0, називаються зворотними рівняннями парного (2n) і
непарного степеня (2n+1) степенів відповідно
Щоб розв'язати рівняння парного степеня, треба

1. Поділити обидві частини рівняння на хn і згрупувати так:
1 n −1 k n −1 k
а0 ( х n + ) + а ( х + ) + ... + аn −1 ( х + ) + an = 0.
х n −1
1
хn х
20
m
k
2. Ввести заміну : x + = t (*) і виразити через t вирази вигляду х m + k m (m=2,
x x
3,...n) послідовним піднесенням обох частин рівності (*) до 2,3,..., n степенів.
Зворотне рівняння непарного степеня має корінь х=-k і діленням
многочлена а0 х 2 n+1 + a1 x 2 n + a2 x 2 n−1 + ... + an x n+1 + kan x n + k 3an−1 x n−1+... + k 2 n−1a1 x + k 2 n+1a0 на
двочлен x+k зводиться до зворотного рівняння парного степеня.
Приклад 18х 4 − 3х3 − 25х 2 + 2 х + 8 = 0.

2 8
18 х 4 − 3х 3 − 25 х 2 + 2 х + 8 = 0  18 х 4 − 3х − 25 + + = 0
х х2
 2
 2 4   2 х − = t,
18 х + 2  − 3 х −  − 25 = 0   3х 
 9х   3х  18t − 3t − 1 = 0;
2

 2 
 х − 3х = t ,  2 1  х = 1,
 х− = , 
 1  3х 3 3 x 2 − x − 2 = 0, x = − 2 ,
 t = − ,    2 
6 x + x − 4 = 0; 
 3 х − 2 = − 1 ; 
3
 1  3 х 6  х = − 1  97 .
t = − 6 ; 
 12
2 − 1  97
Відповідь : - ; 1; .
3 12
9.7 х 4 − х3 − 10 х 2 + 2 х + 4 = 0;
3  17
Відповідь: − 1  3; .
2
9.8 х 4 − 2 х3 − 11х 2 + 12 х + 36 = 0;
9.9 2 х 4 + 3х3 − 13х 2 − 6 х + 8 = 0;
5 2
Відповідь: − ; − .
3 3
Рівняння виду (x+a)(x+b)(x+c)(x+d)=t, де a+b=c+d.
(x + a )(x + b)(x + c)(x + d ) = t  (x2 + (a + b)x + ab)((x2 + (c + d )x + cd ) = t 

 x 2 + ( a + b) x = y ,

( y + ab)( y + cd ) = t.
Приклад х(2 х − 1)( 4 х − 5)( 4 х − 3) = 20.
х(2 х − 1)( 4 х − 5)( 4 х − 3) = 20  4 х(4 х − 2)( 4 х − 3)( 4 х − 5) = 160 
21
16 х 2 − 20 х = t
 (16 х − 20 х)(16 х − 20 х + 6) = 160   2
2 2

t + 6t − 160 = 0;
5  65
 16 х 2 − 20 х = 10  8 х 2 − 10 х − 5 = 0. x = .
8
5  65
8
9.10 (х − 4)(х − 5)(х − 6)(х − 7) = 1680;

9.11 (6 х + 5)2 (3х + 2)(х + 1) = 35;
− 5  21
6
9.12 4(х + 5)(х + 6)(х + 10)(х + 12) − 3х 2 = 0;
− 35  265
Відповідь: − 8; − 7,5 ; .
4
9.13 (х 2
)( )
+ 24 − 14 х х 2 + 24 − 11х = 4 х 2 ;
15  129
Відповідь: 4; 6; .
2
10. Дробово-раціональні рівняння
10.1 х2 − 7 х + 6
= 5;
х−6
10.2 2х + 3 х −1 5
− 2 = ;
х −4 х + 4 х − 2 х х
2
Відповідь: 1; 5,5.
10.3 3 4 2
− 2 = 2 ;
3х + х 9 х − 1 9 х + 6 х + 1
2
10.4 2х + 7 3 1
+ 2 = ;
х + 5 х − 6 х + 9 х + 18 х + 3
2
Відповідь: -8
10.5 x 2 − 3x + 1 2x 7
+ 2 = ;
x x − 2x +1 2
10.6 5 8 5 20
− 2 = 2 − 2 ;
х −4 х − 1 х −3 х + 2 х +3 х + 2
2
Відповідь: 1,4; 3.
10.7 4х2 27 6
1+ + 2 = ;
2 х +8 х 2 х + 7 х − 4 2 х − 1
2
1
Відповідь: − .
3
10.8 4x 1 2
+ = 2 ;
8 x + 1 16 x − 4 x + 4 x − 1 4 x + 2 x − 1
3 4 2
Відповідь: -0,25; 0,5.

22
10.9 х 2 + 2 х + 2 х 2 + 8 х + 20 х 2 + 4 х + 6 х 2 + 6 х + 12
+ = + ;
х +1 х+4 х+2 х+3
Відповідь: -2,5; 0.
11. Ірраціональні рівняння
11.1 х2 − ( )
2
х + 3 − 8 = 0;
1 3 5
2
11.2 х − 12 х + 35 = 0;
11.3 3х − 5 − 2 3 х − 5 = 0;
2
Відповідь: 1 ; 3.
3
11.4 х + 2 − 13 х + 2 = −42;
11.5 х 2 + х 2 + 2 х + 8 = 12 − 2 х.
11.6 х3 − х 2 − 2 х
=0
2х +1
11.7 (х 2
)(
+ 2 х − 15 9 − х 2 ) 2 − х = 0;
Відповідь: -3; 2; -5.
11.8 (
5 х 2 − 2 х − 3 + 5 х 2 + 3х − 8 + х 2 − 1 = 0; )
2
11.9 х + 2 + 2 х + 1 + х + 10 + 6 х + 1 = 6.
11.10 х + 2 + 2 х + 1 + х + 2 − 2 х + 1 = 2.
Відповідь: −1; 0.
11.11 х − 2 + 2 х − 5 + х + 2 + 3 2 х − 5 = 7 2.
12. Ірраціональні нерівності
12.1 3 х − 2  3;
 2 11 
Відповідь:  ; .
3 3 
12.2 5 − 2 х − 1  2;
Відповідь: (0;1).
12.3 3 − 7х  6 х − 8;
Відповідь:  .
23
13.Текстові задачі
(розв'язування задач за допомогою рівнянь, якізводяться до квадратних)
13.1 Сума чисельника і знаменника звичайного дробу дорівнює 13. Якщо до

чисельника дробу додати 7, а від знаменника відняти 9, то одержимо
дріб, який у добутку з даним дробом дає 3. Знайдіть даний дріб.
3
10
13.2 У кінотеатрі було 390 місць, розташованих однаковими рядами.Після
того як число місць у кожному ряду збільшили на 4 і додали ще один
ряд, місць стало 480. Скільки стало рядів у кінотеатрі?
Відповідь: 16 рядів.
13.3 Поїзд був затриманий на станції на 6 хв. Збільшивши швидкість на 10
км/год, він на перегоні завдовжки 90 км ліквідував відставання від
графіка. Знайдіть швидкість поїзда за розкладом.
Відповідь: 90 км/год.
13.4 Пароплав проплив 18 км за течією річки і 16 км проти течії. На шлях за
течією річки він затратив часу 15 хв менше, ніж на шлях проти течії.
Знайдіть швидкість течії річки, якщо швидкість пароплава у стоячій воді
дорівнює 20 км/год.
13.5 Відстань між залізничними станціями А і В дорівнює 230 км. Зі станції
А до станції В вирушив товарний поїзд, а через 1 год назустріч йому зі
станції В - пасажирський. Поїзди зустрілися на відстані 140 км від
станції А. Знайдіть швидкість пасажирського поїзда, якщо вона на 20
км/год більша від швидкості товарного.
Відповідь:90 км/год.
13.6 Автомобіль подолав шлях між містами А і В завдовжки 132 км.
Повертаючись назад, він зменшив швидкість на 6 км/год, тому затратив
на зворотній шлях на 10 хв більше, ніж на шлях від А до В. Знайдіть
швидкість автомобіля під час руху від міста А до міста В.
13.7 Відстань від пункту А до пункту В по залізниці дорівнює 105 км, а по
річці - 150 км. Поїзд з пункту А виходить на 2 год пізніше від теплохода
і прибуває до пункту В на 15 хв раніше. Знайдіть швидкість поїзда, якщо
вона на 30 км/год більша швидкості теплохода.
4
13.8 Автомобіль мав проїхати 1620 км. Після того, як він проїхав шляху,
9
його затримали на 2 год. Збільшивши швидікість на 5 км/год, автомобіль
прибув у пункт призначення вчасно. З якою швидкість їхав автомобіль
після затримки ?
13.9 Автомобіль мав проїхати 1200 км з певною швидкістю. Після того як він
проїхав третину шляху із цієї швидкістю, автомобіль витратив на
24
зупинку 2 год. Збільшивши швидкість на 20 км/год, автомобіль прибув у
пункт призначення вчасно. Якою була швидкість автомобіля спочатку?
13.10 Два екскаватори різної потужності можуть вирити котлован за 4 дні.

Третину котловану перший екскаватор може вирити на 2 год швидше,
ніж другий. За скільки днів може вирити котлован кожний екскаватор,
працюючи окремо?
Відповідь: 6 днів, 12 днів.
3
13.11 Два робітники можуть виконати завдання за 4 дні. за скільки днів
5
зможе виконати завдання кожний робітник, працюючи окремо, якщо
половину завдання один з них може виконує на 5 днів швидше, ніж
перший?
Відповідь:10 днів, 20 днів.
13.12 Першій бригаді для підготовки газону футбольного поля потрібно на 10

год більше, ніж другий. Коли перша бригада попрацювала 12 год, а
потім її замінила друга, яка пропрацювала 9 год, то було підготовлено
60% газону. За скільки годин може підготувати газон кожна бригада,
працюючи самостійно?
Відповідь:40 год, 30 год.
13.13 Через одну трубу басейн наповнюється на 3 год швидше, ніж через
трубу спорожнюється. Якщо обидві ці труби відкрити одночасно, то
басейн наповнюється за 36 год. За скільки годин самостійної роботи
перша труба може наповнити басейн, а друга - спорожнити ?
Відповідь: 9 год, 12 год.
13.14 Скільки грамів 3-відсоткового і скільки грамів 8-відсоткового розчинів

солі треба взяти, щоб отримати 260 г 5-відсоткового розчину солі?
Відповідь: 156 г 3%-го розчину, 104 г 8%-го розчину.
13.15 Сплав містив 20 г золота. Після того як до цього сплаву додали 5 г

срібла і 10 г золота, виявилося, що срібла в новому сплаві на 5 % більше,
ніж у початковому. Скільки грамів срібла було в сплаві спочатку
Відповідь: 5 г.
14. Функція
14.1 Знайдіть область визначення функції :
1) 1 1 8) х−6
у= − 2 ; у = х+2+ ;
х + 4 х − 3х + 2 х2 −1
25
Відповідь: х  −4; х  1; х  2. Відповідь: 2;+) \  1.
2) х 9) 1
у= ; у= ;
х х + 12 − х
Відповідь: (0;+). Відповідь: 0;+).
3) х 10) х+3
у= ; у= ;
х −1 + х − 2 10 − х − 3х 2
Відповідь: 2;+). Відповідь: х  2; х  1,5.
4) у = х − 5 (4 − х ); 11) 2х − 7
у= ;
Відповідь: − 4;4  5. 12 − 3х
 1 
Відповідь: 3 ;4 .
 2 
5) х 2 + 4х + 4 12) х+2 3х + 2
у= ; у= + 2 ;
1− х 8 − х х − 6х + 5
Відповідь: (− ;1). Відповідь: (8;+).
6) у = 4 ; 13) 1 2х − 3
у= + ;
2 2 − х − 3 −1 х − 2 −1 − 2
3−
х −1
Відповідь: .
2
Відповідь: х  1; х  1 .
3
14
х − 1 (3х − 6) +
7) у = 1 3
; у= ;
1− х2 х + 4 х − 21
2
Відповідь: х  1. Відповідь: 2;+) \ 3.
14.2 Побудуйте графік функції:

1) 8 x − 8( x + 2 )
0
у= ;
х − x2
2) х 2 − х − 2 х 2 − х − 30
у= − ;
х +1 х+5
3) х 4 − 4х 2
у= 2 ;
х −4
4) у = 2 х − 4 − 1;
5) х −1
у= ;
х −1
6) х+2
у= (3 − х);
х+2
7) х2 − 2х − 3
у= ;
х−3
8) у = 2 х − 1 − 3 х + 2 − 2 х + 1;
9) у = х + 1 − 2 х − х;
10) у = 2 − х + 2 х − 1 − 3х + 2;
11) у = х 2 + 6 х + 9 − х 2 − 2 х + 1;
26
12) х +1 1− х
у= х+ ;
х +1 х −1
13) 2 х + 3, якщо х  −1,

у =  х 2 , якщо − 1  х  2,
4, якщо х  2;

14)  х + 2, якщо х  0,

у =  х − 1, якщо 0  х  1,

 х , якщо х  1;
15) (1 − 2 х )0 − 1, якщо х  −2,
 2
 х + 2х + 1 х 2 + 4х
у = − , якщо − 2  х  3,
 х +1 х
2 − (0,5 х − 2)0 , якщо х  3.

16)  х2 − 4
 , якщо х  −1,
у = х + 2
 х − 1 + х − 3 , якщо х  −1.

14.3 Розв'яжіть графічно рівняння:

1) х 2 = х + 2;
2) х 2 − 5 х − 6 = 0;
3) 27
х2 = ;
х
4) х − 2 + х = 0;
5) 1
− х = 0;
х
14.4 Установіть графічно кількість розв'язків системи рівнянь:

1) 2 х + 5 у = 10,

 у − х = 0.
2
Відповідь:2 розв'язки.
2)  ух = 8,

у = 4 .
 х

Відповідь: . .
27
Раціональні рівняння з параметрами
15. Лінійні рівняння і рівняння, які зводяться до лінійних.
15.1 Залежно від значень параметра а, розв'язати рівняння:

(а 2
)
− а − 2 (х + 1) = а 2 + а;
Відповідь: При а = −1 х  R; a = 2 x  ; a  R \ − 2;1 x =
a
.
a−2
5ах − 35 − (3а − 2)(х + 1) = 5(а − 1)(х + 1);
7 7  8a + 28
Відповідь: При а = х  ; a  R \   x = .
3 3 7 − 3a
2х −1 3 а +1
− = 2+ .
(а − 1)(х + 2) 2(а − 1) х+2
 2a 2 − 8a + 2 
Відповідь:При а  1;1,25х  , при а  R \ 1;1,25x   .
 4a − 5 

3(а + 2)( х − 1) − 5 2а + 5 5
= −
( )
(а + 4) х − 2 х − 8 (а + 4)(х − 4) х + 2
2
;
Відповідь:
 2 2  2 2 27a + 101
При а  − 5 ; − 4; − 3,5; − 3  х  ; a  R \ − 5 ; − 4; − 3,5; − 3  x = .
 3 3  3 3 6a + 21
а − 7 3а + 1 2ах − 4а + 3 − 4 х
− = ;
х −1 х − 4 х2 − 5х + 4
 10   10  3a + 26
Відповідь: При а  − 1; ; 22 х  ; a  R \ − 1; ; 22 x = .
 13   13  4a + 4

х−2 2 1
+ = ;
х + 3 а − 5 ах − 5 х + 3а − 15
2a − 15
Відповідь: При а  3; 4,8; 5 х  ; a  R \ 3; 4,8; 5 x = .
a −3
15.7 4ax + 27 x − 3 4
Розв’яжіть рівняння = + для всіх значень параметра а.
a −9
2
a +3 a −3
a−6
Відповідь: x = , якщо a  3 , a  −1 ;
3(a + 1)
розв’язків немає, якщо a = 3 , a = −1 .
28
16. Використання теореми Вієта для розв'язування задач з
параметрами (квадратні рівняння)
16.1 Знайдіть усі значення параметра а , при яких сума коренів рівняння
х 2 − (а 2 − 5а )х + 4а − 1 = 0 дорівнює -6.
16.2 Числа х1 і х2 - корені рівняння х 2 − (2а − 3)х + а 2 − 3 = 0. Знайдіть значення а
при яких виконується рівність 2х1 + 2х2 = х1 х2 .
Відповідь:а=1.
16.3 При яких значеннях параметра а сума квадратів коренів рівняння
х 2 − ах + 4а = 0 дорівнює 9?
16.4 При яких додатних значеннях параметра а різниця квадратів коренів
рівняння х 2 − (2а + 1)х − 4а 2 − 8а = 0 дорівнює 40?
17. Розв'язування квадратних рівнянь і рівнянь, які зводяться до

квадратних.
17.1 При всіх значеннях параметра ɑрозв'язатирівняння:

х 2 − (5а + 7)х + 35а = 0;
а 2 х 2 − 4ах + 5 = 0;
4(а + 1)х 2 + (а − 3)х − 1 = 0;
17.4 При яких значеннях параметра ɑ рівняння
(а 2 − 6а + 8)х 2 + (а 2 − 4)х + (10 − 3а − а 2 ) = 0 має більше ніж два корені?
17.5 При яких значеннях параметра ɑ рівняння ах 2 − (а + 1)х + 2а − 1 = 0
має один корінь ?
1
Відповідь: − ; 0; 1.
7
17.6 При яких значеннях параметра а рівняння
х − (2а + 3) х + а + 3а + 2
2 2
=0 має один корінь?
х 2 − 25
Відповідь:-7; -6; 3; 4.
х − 3ах + 2а + а − 1
2 2
=0 має єдиний розв'язок?
х +1
Відповідь:-2; 0; 2.
17.8 Скільки розв'язків має рівняння х − 1(х 2 − (3 + а )х + 3а ) = 0 залежно від
значення параметра а ?
Відповідь:при а  (− ;1 3 рівняння має два розв'язки; при а  (1; 3)  (3;+ )
29
рівняння має три розв'язки.
17.9 При яких значеннях параметра а рівняння ( )
х − а (9 х − 16) = 0 має єдиний
розв'язок?
4
Відповідь: а  (− ; 0 )   .
3
х − 2ах + а − 1
2 2
= 0 не має коренів?
а 2 −1
17.11 При яких значеннях параметра а рівняння х 4 − (а − 1)х 2 + а 2 − 4 = 0 має три
корені?
17.12 Скільки розв'язків залежно від значення параметра а має рівняння
х + 5 + х − 3 = а?
Відповідь:при а<8 - немає; при a=8 - безліч; при а >8 - два розв'язки.
17.13 При яких значеннях параметра а множиною коренів рівняння

х + 3 + х − 1 = а є числовий відрізок, довжина якого дорівнює 4?
18. Раціональні нерівності з параметрами
18.1 Розв'яжіть нерівність при всіх значеннях параметра а

(а − 3)х  а 2
− 9;
18.2 Розв'яжіть нерівність при всіх значеннях параметра а
(2а − 3)(х + 3) + 14  7а + 19х − (а − 2)х;
 а −5 
Відповідь: Якщо а = 8 х  R; якщо а  (− ;8) х   ;+  ;
 3а − 24 
 а −5 
якщо а  (8;+) х   − ; .
 3а − 24 
18.3 При яких значеннях параметра а розв'язком системи нерівностей
4 х + 3а − 2  0,
 є відрізок довжиною 2?
4а + 3х + 2  0;
3
Відповідь: а = −5 .
7
18.4 ( )
х − а х − 3  0;
Відповідь: х  3, якщо а  3; х  3, х  а, якщо а  3.
18.5 х − а (х − 5)  0;
Відповідь: х  а, х = 5 якщо а  5; х  5, якщо а  5;
18.6 (х − а )2 (х − 7 )  0;
Відповідь: х  7, х = а якщо а  7; х  7, якщо а  7;
18.7 (х − а )(2 х + 3)2  0;
Відповідь: х  а, якщо а  −1,5; х  а, х  −1,5, якщо а  −1,5;
30
1. Многокутники
1.1 Знайти кути чотирикутника, якщо їх градусні міри відносяться як

1:2:3:12. Знайдіть їх. Відповідь:200, 400, 600, 2400.
1.2 Скільки сторін має многокутник, якщо сума його кутів дорівнює 9000.
1.3 Скільки сторін має многокутник, якщо в ньому можна провести 20
діагоналей ?Відповідь: 8.
1.4 П'ять кутів многокутника дорівнюють по 1380, а всі інші - по 1500.
Скільки діагоналей можна провести в цьому многокутнику? Відповідь: 35.
1.5 В опуклому многокутнику є 5 кутів з градусною мірою 1400 кожний, усі
інші кути - гострі. Знайдіть кількість сторін цього
многокутника.Відповідь:6.
1.6 Сума внутрішніх кутів многокутника удвічі більша від суми зовнішніх
кутів, узятих по одному при кожній вершині. Знайти число сторін
многокутника. Відповідь:6.
1.7 На скільки градусів збільшиться сума внутрішніх кутів многокутника,
якщо число його сторін збільшиться на 5?Відповідь:9000.
2. Паралелограм
2.1. Два кути паралелограма відносяться як 2:7. Знайдіть кут між висотами
паралелограма, проведеними з вершини: 1) тупого кута; 2) гострого кута.
Відповідь: 400, 1400.
2.2. Периметр паралелограма більший від однієї сторони на 35 см і в 5 разів
більший за другу сторону. Визначити сторони паралелограма.
Відповідь: 10 см, 15 см.
2.3. На сторонах ВС і CD паралелограма ABCD відмічено точки М і Н ,
відповідно так, що відрізки BH і MD перетинаються в точці О.
BHD = 950 , DMC = 900 i BOD = 1550. Знайдіть відношення довжин
відрізків AB i MD і кути паралелограма.
Відповідь: 2:1, 300, 1500.
2.4. Бісектриса тупого кута паралелограма ділить протилежну сторону у
відношенні 1:3, рахуючи від вершини тупого кута. Периметр
паралелограма дорівнює 84 см. Знайдіть його сторони.
Відповідь:18 см, 24 см.
2.5. Бісектриси кутів паралелограма, прилеглих до більшої сторони, поділили
його сторону на три відрізки, довжини яких відносяться як 2:1:2.
Обчисліть периметр паралелограма, якщо його менша висота дорівнює 3
см, а один з кутів 1500.
Відповідь: 42 см або 32 см.
2.6. Бісектриса кута паралелограма перетинає сторону під кутом, який
дорівнює одному з кутів паралелограма. Визначити цей кут.
31
2.7. Доведіть, що бісектриса кута паралелограма поділяє навпіл кут між
висотами, що проведені з вершини цього кута.
2.8. Периметр паралелограма 48 см. Бісектриса одного з кутів ділить
паралелограм на дві частини, різниця периметрів яких 6 см. Знайдіть
довжини сторін.
Відповідь: 10,5 см, 13,5 см.
2.9. Діагональ паралелограма ділить його кут у відношенні 1:3. Знаючи, що
довжини сторін відносяться як 1:2, знайдіть кути паралелограма.
2.10. У паралелограмі АВСD ∠В = 1200 . Бісектриса кута АВD поділяє
сторону АD навпіл. Знайдіть периметр паралелограма, якщо ВD=5 см.
Відповідь: 20 см.
2.11. Висота паралелограма, проведена з вершини тупого кута, дорівнює 6 см і
ділить сторону паралелограма навпіл. Знайдіть меншу діагональ
паралелограма, якщо його гострий кут дорівнює 300.
2.12. У паралелограма ABCD на сторонах AD i BC взято точки K і E
відповідно так, що КВЕ = 900 і відрізок ЕК проходить через точку О
перетину діагоналей. Доведіть, що ВО=ОЕ.
2.13. Висоти паралелограма, що проведені з вершини тупого кута, утворюють
кут 300 і дорівнюють 3 і 5 см. Знайдіть периметр паралелограма.
2.14. Перпендикуляр, проведений із вершини тупого кута паралелограма до
його діагоналі, ділить цю діагональ на відрізки 41 і 57 см. Різниця сторін
паралелограма 14 см. Знайдіть діагоналі паралелограма.
2.15. Сторони паралелограма дорівнюють 40 і 60 см, а різниця діагоналей 8 см.
Знайдіть діагоналі паралелограма(використайте властивість:сума квадратів
діагоналей паралелограма дорівнює сумі квадратів його сторін).
2.16. Сторони паралелограма дорівнюють 14 і 18 см, а діагоналі відносяться,
як 4:7. Знайдіть діагоналі паралелограма.
2.17. Діагоналі паралелограма дорівнюють 13 і 11 см, а його периметр - 34 см.
Знайдіть сторони паралелограма.
2.18. Дві висоти паралелограма, проведені з вершини тупого кута, дорівнюють
24 см і 36 см. Кут між цими висотами дорівнює 30 0. Знайдіть площу
паралелограма.
Відповідь: 1728 см2.
2.19. У паралелограмі АВСD висота, проведена з вершини тупого кута В до
сторони АD, ділить її у відношенні 5:3, починаючи від вершини D.
Знайти відношення АС:ВD, якщо АD:АВ=2
Відповідь:2:1.
32
2.20. Діагональ АС та висота ВР паралелограма АBCD перетинаються в точці
К (див. рисунок). Відомо, що АВ=12, ∠В𝐴𝐷 = 600 , ВК:КР=4:1. Визначити
довжину АР та периметр паралелограма АВСD.
Відповідь: 6 cм, 72 см.

2.21. На сторонах АС і ВС трикутника АВС позначено точки D i E відповідно,
а всередині трикутника - точка М так, що чотирикутник DCEM -
паралелограм і DE AB. Пряма DM перетинає відрізок АВ у точках К, а
пряма ЕМ - у точці Н. Доведіть, що АК=НВ.
3. Прямокутник
3.1 Відстані від точки перетину діагоналей прямокутника до його сторін

відносяться як 3:2. Знайдіть сторони прямокутника, якщо його периметр
дорівнює 40 см.
3.2 АВCD - прямокутник. ВЕ ⊥ АС, АВ=12 см, АЕ:ЕС=1:3. Знайдіть діагоналі
прямокутника.
3.3 Перпендикуляр, проведений з вершини прямокутника до діагоналі, ділить
її у відношенні 3:1. Знайдіть довжину меншої сторони прямокутника,
якщо довжина його діагоналі дорівнює а.
Відповідь: 0,5а.
3.4 Діаметри АВ і CD кола взаємно перпендикулярні. З точки М кола
опущені перпендикуляри МР і МТ на ці діаметри. Знайдіть відстань між
точками Р і Т, знаючи, що АВ=10 см.
Відповідь:5 см.
3.5 На сторонах АВ і CD прямокутника АВCD взято точки К і Е, що ВК=СЕ.
З точки К опущено перпендикуляр КО на АС. Знайдіть кут ВОЕ.
33
3.6 У прямокутнику ABCD точки M i K - середини AB i AD відповідно. На
прямій АС взято точку Р, на прямій ВD - точку Е, МР ⊥ АС, КЕ ⊥ BD.
Відомо, що AD=4KE. Знайдіть відношення AP:PC.
Відповідь: 1:7.
3.7 На основі АС рівнобедреного трикутника АВС взято точку Р, а на
сторонах АВ і ВС - відповідно точки М і К. АМ=СК, АС=2МК=4АР.
Знайдіть кут РМК.
3.8 * Серединний перпендикуляр діагоналі АС прямокутника ABCD перетинає
сторону ВС і утворює з нею кут, який дорівнює куту між діагоналями.
Знайдіть цей кут.
4. Квадрат
4.1 У рівнобедрений прямокутний трикутник вписано квадрат, дві вершини

якого лежать на гіпотенузі трикутника, а дві інші на катетах. Знайдіть
периметр квадрата, якщо гіпотенуза дорівнює 18 см.
4.2 У прямокутник ABCD бісектриси кутів А і В перетинають сторони ВС і
АD у точках Е і К відповідно. Доведіть, що АВЕК - квадрат.
4.3 На продовженні сторони AD квадрата ABCD за точку D взяли точку Е
таку, що промінь ВЕ ділить кут АВС у відношенні 1:2. Знайдіть
периметр квадрата, якщо ВЕ=6 см.
4.4 У квадрат вписано прямокутник так, що на кожній стороні квадрата
знаходиться одна вершина прямокутника, а сторони прямокутника
паралельні діагоналям квадрата. Знайдіть сторони прямокутника, якщо
одна з них у два рази менша за другу, а діагональ квадрата дорівнює 12
см.
4.5 ABCD - прямокутник. Бісектриси кутів ABD i ACD перетнулися під
кутом 450. Доведіть, що АВ=ВС.
4.6 На сторонах BC і CD квадрата ABCD позначено точки M i K відповідно,
MC=KD. Відрізки DM i AK перетинаються в точці О, AM=2OM.
Знайдіть кут АМО.
4.7 У рівнобедренийпрямокутнийтрикутник АВС (С = 900 ) вписано квадрат
СMNK так, що прямий кут у них спільний, а точка N належить АВ.
Знайдіть площу квадрата, якщо катет трикутника дорівнює 6 см.
Відповідь:9 см2.
4.8 Доведіть, що бісектриси кутів прямокутника при перетині утворюють
квадрат.
34
5. Ромб
5.1 Знайдіть гострий кут ромба, якщо його сторона утворює з діагоналями
кути, які відносяться як 4:5.
5.2 Висоти, проведені з вершини гострого кута ромба, утворюють кут 132 0.
Знайдіть відношення кутів, які утворюють діагоналі ромба з його
сторонами.
5.3 З вершини тупого кута ромба проведений перпендикуляр до сторони. Під
яким кутом перетинає цей перпендикуляр більшу діагональ, якщо
довжина перпендикуляра - 5 см, а довжина цієї діагоналі - 10 см ?
5.4 У трикутнику АВС через середину його бісектриси АК проведено пряму,
перпендикулярну до неї. Ця пряма перетинає сторони АВ і АС у точках Е
і Р відповідно. Доведіть, що чотирикутник АЕКР- ромб.
5.5 Висоти ВК і DP ромба ABCD, перетинаються у т. Н. Знайдіть кути
ромба, якщо відомо, що ВН=HD=8 см, КН=РН=4 см.
5.6 У ромба ABCD кут В тупий. На стороні AD взято точку К, ВК ⊥ AD.
Прямі ВК і АС перетинаються в точці О, АС=2ВК. Знайдіть кут АОВ.
5.7 Площа ромба дорівнює 1344 см2, а діагоналі відносяться як 7:24. Знайти
периметр ромба.
Відповідь: 200 см.ю
5.8 У ромбідіагоналівідносяться, як 3:4. Обчислитиплощу ромба,
якщодовжинавписаного кола дорівнює 24π.
5.9 У ромбі АВСД більша діагональ поділяє висоту ВК на відрізки ВМ=5 см і
МК=3 см. Знайти площу ромба.
5.10 Перпендикуляр, проведений з вершини тупого кута ромба, поділяє

сторону на відрізки завдовжки 7 см і 9 см, рахуючи від вершини тупого
кута. Знайдіть площу ромба.
Відповідь: 80 7 см2.
5.11 З точки перетину діагоналей ромба проведений перпендикуляр довжиною
12 см, який ділить сторону ромба на відрізки, різниця яких дорівнює 7 см.
Знайти знайдіть сторону ромба і тангенс кута, утворений стороною та
меншою діагоналлю.
5.12 Висота ромба дорівнює12 см, одна з його діагоналей дорівнює 15 см.
Знайти площу ромба.
35
5.13 Периметр ромба дорівнює 2 см, довжина його дігоналей відноситься як
3:4. Знайдіть площу ромба.
Відповідь:: 0,24 см2.
5.14 Знайти площу ромба, сторона якого дорівнює 25 см, а різниця діагоналей
- 10 см.
5.15 Сторона ромба 25 см, а висота, проведена з вершини тупого кута - 24 см.
Знайти меншу діагональ ромба.
5.16 Більша діагональ ромба дорівнює 60 см, а менша діагональ відноситься
до сторони, як 6:5. Знайти площу ромба.
5.17 В ромб, який ділиться своєю діагоналлю на два рівносторонні
трикутники, вписано коло радіуса 2 см. Знайти сторону ромба.
Відповідь:(8√3)/3 см.
5.18 Тупий кут ромба 1200. З вершини цього кута до протилежних сторін
ромба проведено два перпендикуляра, відстань між основами яких
дорівнює 6 см. Обчисліть периметр ромба.
5.19 Один з кутів ромба дорівнює 1200, а діагональ, проведена з вершини
другого кута, дорівнює 2√3 см. Знайдіть периметр ромба.
5.20 Знайдіть кути ромба, якщо його висота дорівнює 7 см, а площа - 98 см2.
Відповідь: 300, 1500, 300, 1500.
5.21 В ромбі АВСD з вершини тупого кута D на сторону ВС проведено
перпендикуляр DК. Знайдіть АК, якщо АD=4 см, АС=2√14см.
5.22 В ромбі АВСD з вершини тупого кута D на сторону ВС проведено
перпендикуляр DК. Знайдіть АС, якщо СК=3 см, АК=√23см.
5.23 Кут А ромба ABCD дорівнює 600. Точки К і М - середини сторін ВС і CD
відповідно. Сторона ромба 4 3 см. Знайдіть площу трикутника АКМ.
5.24 Знайдіть площу ромб, якщо його сторона відноситься до однієї з
дігоналей як 5:8, а діаметр, кола вписаного в ромб, дорівнює 24 см.
5.25 В ромб з гострим 300 вписано круг, площа якого дорівнює Q. Знайти
площу ромба.
8𝑄
𝜋
5.26 В ромб з гострим кутом 300 вписано круг, площа якого дорівнює 36π см2.
Знайти площу ромба.
6. Узагальнена теорема Фалеса.

Властивості медіан і бісектрис трикутника
6.1 Точка D - середина сторони ВС трикутника АВС, а відрізок ВЕ (точка Е
належить стороні АС) ділить AD у відношенні 8:3, рахуючи від точки А.
Знайдіть відношення АЕ і ЕС.
36
6.2 Точки Е і Р належать сторонам АВ і ВС трикутника АВС відповідно,
причому ВЕ:ЕА=4:5, ВР:РС=6:7. Знайдіть відношення СК:КЕ і АК:КР, де
т. К - точка перетину відрізків СЕ і АР.
21 65
Відповідь: , .
10 28
6.3 У паралелограмі АВСD на сторонах СD i AD вибрано відповідно точки
М i N так, що CM:MD=1:1, AN:ND=1:2. Відрізки BM і CN
перетинаються в точці К. Знайдіть відношення ВК:КМ.
6.4 Висота CD трикутника ABC ділить медіану BM у відношенні 3:1,
рахуючи від вершини B. У якому відношенні CD ділить сторону AB?
6.5 У трикутник АВC бісектриса BD ділить сторону АС на відрізки AD i DC
так, що DC-AD=1,5 cм. Знайдіть сторони трикутника, якщо відомо, що
АВ:ВС=2:3 і периметр трикутника АВС дорівнює 195 см.
6.6 У рівнобедреному трикутнику основа і бічна сторона дорівнюють 5 і 20
см. Знайти бісектрису кута при основі трикутника.
6.7 Відрізок АК - бісектриса трикутника АВС. Знайдіть 1) сторону АС, якщо
ВК:КС=4:9, АВ=16 см; 2) сторону ВС, якщо АВ:АС=5:3, ВК-КС=4.
6.8 Знайти бісектриси гострих кутів прямокутного трикутника з катетами 24 і
18 см.
Відповідь:9√5, 8√10 см.
6.9 Точка на гіпотенузі, рівновіддалена від обох катетів, ділить гіпотенузу на
відрізки завдовжки 30 і 40 см. Знайти катети трикутника.
Відповідь:42 і 56 см.
6.10 Основа рівнобедреного трикутника відноситься до бічної сторони як 4:3,
а висота, проведена до основи, дорівнює 30 см. Знайдіть відрізки, на які
цю висоту ділить бісектриса кута при основі.
6.11 Бічна сторона рівнобедреного трикутника дорівнює 40 см, а висота,
проведена до основи, - 4 91 см. Знайдіть відстань між точками перетину
бісектрис кутів при основі трикутника з його бічними сторонами.
6.12 У рівнобедреному трикутнику основа дорівнює 30 см, а бічна сторона
дорівнює 39 см. Знайти радіус вписаного кола.
6.13 У трикутнику АВС відрізок ВК - висота, відрізок АМ - бісектриса, ВК=26
см, АВ:АС=7:3. З точки М опущено перпендикуляр МD на сторону АС.
Знайдіть відрізок MD.
6.14 *На стороні ВС трикутника АВС позначено точку М так, що
ВМ:МС=3:10. У якому відношенні відрізок АМ ділить медіану ВК
трикутника АВС?
Відповідь: 3/5.
37
6.15 *Відрізки АК і ВМ - бісектриси трикутника АВС. Знайдіть кут ВАС,
якщо промінь КМ - бісектриса кута АКС.
7. Середнялініятрикутника
7.1 Периметр трикутника 15 см. Знайдіть периметр трикутника, вершини

якого - середини сторін даного трикутника.
Відповідь: 7,5 см.
7.2 Діагоналі чотирикутника дорівнюють 1 см і 2 см, і утворюють кут 50 0.
Знайдіть периметр і найбільший з кутів чотирикутника, вершини якого є
серединами сторін даного.
Відповідь: 3 см, 1300.
7.3 Менша сторона прямокутника дорівнює 2 см, а один з кутів між
діагоналями - 1200. Знайдіть периметр чотирикутника, вершини якого є
серединами сторін даного прямокутника.
7.4 У трикутнику АВС (АС=СВ) проведено медіану СС1 і бісектрису АА1,
причому АА1=2СС1. Знайдіть кут АСВ.
7.5 Периметр паралелограма АВCD дорівнює 10 см. Бісектриси кутів А і D
перетинаються в точці М, що сторона ВС ділить відрізок АМ навпіл.
Знайдіть довжини сторін паралелограма.
7.6 У трикутнику EFK (EF=FK), точка Р - середина висоти FH. Пряма ЕР
перетинає бічну сторону FK у точці М. Знайдіть відношення відрізків МК
і MF.
7.7 * Висота рівностороннього трикутника дорівнює 6 см. Знайдіть проекцію
даної висоти на іншу висоту.
Відповідь: 3см.
7.8 AD - висота прямокутного трикутника АВС. Бісектриса кутів В і CAD
перетинаються в точці К, а бісектриси кутів С і BAD - у точці М.
Доведіть, що КМ║ВС.
8. Трапеція
8.1 Менша основа рівнобічної трапеції дорівнює бічній стороні, а діагоналі

перпендикулярні до бічних сторін. Знайдіть кути трапеції.
Відповідь:600, 1200.
8.2 Кут при основі рівнобічної трапеції 600. Бічна сторона дорівнює 11 см і
перпендикулярна до однієї з діагоналей. Обчисліть периметр трапеції.
38
8.3 Висота рівнобічної трапеції, проведена з вершини тупого кута, ділить
більшу основу трапеції на відрізки довжиною 8 см і 14 см. Знайдіть
периметр трапеції, якщо один з її кутів 1200.
8.4 У рівнобічній трапеції два кути відносяться як 1:2, а довжини бічної
сторони дорівнює 10 см. Знайдіть основи трапеції, якщо її периметр
дорівнює 7 дм.
Відповідь: 2 дм, 3 дм.
8.5 У рівнобічній трапеції бісектриса, проведена з вершини тупого кута,
паралельна бічній стороні. Знайдіть периметр трапеції, якщо її основи
дорівнюють 20 см і 12 см.
8.6 Основи рівнобічної трапеції відносяться як 2:5, а діагональ ділить тупий
кут трапеції навпіл. Знайдіть сторони трапеції, якщо її периметр дорівнює
68 см.
Відповідь: 8 см, 20 см, 20 см, 20 см.
8.7 Діагональ рівнобічної трапеції розбиває її на два рівнобедрених
трикутника. Знайдіть кути трапеції.
8.8 Периметр рівнобічної трапеції дорівнює 46 см, а її діагоналі взаємно
перпендикулярні. Знайдіть висоту трапеції, якщо її бічна сторона
8.9 Діагоналі рівнобічної трапеції взаємно перпендикулярні, а її висота
дорівнює 14 см. Знайдіть сторони трапеції, якщо її периметр 40 см, а
різниця основ - 10 см.
Відповідь: 6 см,6 см, 9 см, 19 см.
8.10 * У трапеції АВСD (AD║BC) AB=BC=0,5AD. Знайдіть кут АCD.
9. Властивості бісектриси кутів трапеції
9.1. У рівнобічній трапеції діагоналі є бісектрисами гострих кутів і в точці

перетину діляться у відношенні 13:5, починаючи від вершини гострих
кутів. Визначити периметр трапеції, якщо її висота дорівнює 32 см.
9.2. У рівнобічній трапеції діагоналі є бісектрисами гострих кутів і в точці
перетину діляться на відрізки 54 і 96 см, починаючи від вершин тупих
кутів. Обчислити периметр трапеції.
9.3. Бісектриси тупих кутів при основі трапеції перетинаються на більшій її
основі і ділять на відрізки 13 і 15 см. Обчислити периметр трапеції, якщо
її висота дорівнює 12 см.
39
9.4. Бісектриси гострих кутів при основі трапеції перетинаються на меншій її
основі і ділять на відрізки 26 і 30 см. Обчислити периметр трапеції, якщо
її висота дорівнює 24 см.
9.5. У прямокутній трапеції основи дорівнюють 16 і 46 см, а менша діагональ
є бісектрисою прямого кута. Обчислити периметр трапеції.
9.6. У рівнобічній трапеції діагональ є бісектрисою гострого кута. Основи
трапеції дорівнюють 100 і 156 см. Обчислити відрізки висоти, проведеної
з вершини тупого кута, на які ділить її ця діагональ.
9.7. Діагональ рівнобічної трапеції ділить її тупий кут навпіл. Менша основа
трапеції дорівнює 3 см, а периметр - 42 см. Знайти висоту трапеції.
10. Середня лінія трапеції
10.1 Сторону ВС трикутника АВС поділено на чотири рівні частини і через

точки поділу проведено прямі паралельно до сторони АВ. Знайдіть
сторону АВ, якщо менший з відрізків цих прямих, які містяться між
сторонами трикутника, дорівнює 3 см.
10.2 Середня лінія трапеції дорівнює 12 см, а основи відносяться як 1:7.
Знайдіть відстань між серединами діагоналей трапеції.
10.3 Кінці діаметра віддалені від дотичної до цього кола на 12 см і 22 см.
Знайдіть діаметр кола.
10.4 Основи рівнобічної трапеції відносяться як 2:5. Знайдіть периметр
трапеції, якщо довжина відрізка, який з'єднує середини діагоналей
трапеції, дорівнює 4 см, а діагональ видно з вершини основи під кутом
600.
2
3
10.5 Діагоналі рівнобічної трапеції є бісектрисами її гострих кутів. Знайдіть
середню лінію і кути трапеції, якщо її периметр дорівнює 20 см, а
діагоналі ділять середню лінію на три рівні частини.
Відповідь: 6 см, 600, 1200.
10.6 Діагональ рівнобічної трапеції ділить її тупий кут навпіл. Знайдіть
периметр трапеції, якщо відомо, що більша основа трапеції менша за
периметр на 26 см і більша за середню лінію на 5 см.
10.7 Діагоналі рівнобічної трапеції є бісектрисами її гострих кутів. Знайдіть
середню лінію трапеції, якщо її периметр дорівнює 22 см, а діагоналі
ділять висоту, проведену з вершини тупого кута, у відношенні 4:3.
40
10.8 Діагоналі рівнобічної трапеції взаємно перпендикулярні. Знайдіть її
висоту, якщо довжини основ дорівнюють 1 см і 3 см.
10.9 Середня лінія прямокутної трапеції дорівнює 4 см, а висота, проведена з
вершини тупого кута трапеції, ділить її основу на відрізки, довжини яких
відносяться як 3:2, рахуючи від вершини прямого кута. Знайдіть кути
трапеції, якщо одна з бічних сторін дорівнює 2 см.
10.10 Середня лінія трапеції 24 см. Знаючи, що трапецію можна розрізати на
ромб і рівносторонній трикутник, обчисліть периметр трапеції.
В: 80 см.
10.11 Основи трапеції дорівнюють 18 см і 24 см. Знайдіть довжину відрізка, що
з'єднує середини діагоналей трапеції.
10.12 Більша основа трапеції 24 см завдовжки. Знайти довжину її меншої
основи, якщо відомо, що відстань між серединами діагоналей трапеції
10.13 Доведіть, що висота рівнобічної трапеції дорівнює її середній лінії, то
діагоналі трапеції перпендикулярні.
10.14 *Довжина середньої лінії трапеції дорівнює 5 см, а довжина відрізка, який
з'єднує середини основ, - 3 см. Кути при більшій основі дорівнюють 30 0 і
600. Знайдіть основи трапеції.
11. Теорема Піфагора
11.1. У прямокутному трикутнику АВС один з катетів дорівнює 9 см, косинус

прилеглого до нього кута дорівнює 0,4. Знайдіть гіпотенузу трикутника.
11.2. Катети прямокутного трикутника відносяться як 5:12, а його медіана
проведена до гіпотенузи, дорівнює 26 см. Знайдіть периметр трикутника.
120 см.
11.3. Медіана, проведена до гіпотенузи прямокутного трикутника, дорівнює
10 см. Знайдіть сторони трикутника, якщо його периметр дорівнює 48
см.
Відповідь: 12 см, 16 см, 20 см.
11.4. У тупокутному трикутнику АВС висота, проведена до меншої сторони
ВС, дорівнює 6 см, а сторона АВ і АС - 10 см і 12 см відповідно.
Знайдіть сторону ВС.
Відповідь: 6 3 − 8 см.
41
11.5. Сторони трикутника дорівнюють 13 см, 14 см і 15 см. Знайдіть висоту
трикутника, проведену до його середньої за довжиною сторони.
11.6. Знайдіть висоту трапеції, в якої паралельні сторони 25 см і 29 см, а бічні
сторони 13 см і 15 см.
11.7. Знайти висоту трапеції, основи якої 8 см і 42 см, а діагоналі - 30 см і 40
см.
11.8. Бічна сторона і основа рівнобедреного трикутника відносяться як 5:8, а
периметр його дорівнює 54 см. Обчисліть відстані від центроїда та
інцентра до основи.
11.9. У прямокутний трикутник вписано коло радіусом 4 см. Точка дотику
поділяє гіпотенузу на відрізки, довжини яких відносяться як 10:3.
Знайдіть сторони трикутника.
11.10. Знайти радіус кола, описаного навколо прямокутного трикутника, якщо
радіус кола, вписаного в цей трикутник, дорівнює 3 см, а один з катетів
11.11. Радіус кола, описаного навколо прямокутного трикутника, дорівнює 15
см, а радіус вписаного в нього кола дорівнює 6 см. Знайти сторони
трикутника.
Відповідь: 18, 24 і 30 см
11.12. Сума катетів прямокутного трикутника дорівнює 70 см, а сума медіани і
висоти, проведеної до гіпотенузи, - 49 см. Знайдіть периметр
11.13. У прямокутному трикутнику з вершини прямого кута до гіпотенузи
проведено медіану довжиною в 50 см і висоту довжиною 48 см.
Обчислити периметр трикутника.
11.14. Перпендикуляр, проведений з вершини тупого кута ромба, ділить його
сторону на відрізки 10 см і 16 см, починаючи від вершини гострого кута.
Знайдіть діагоналі ромба.
Відповідь: 8 13 см, 12 13 см.
11.15. Бісектриса прямого кута прямокутника ділить його діагональ на відрізки
15 см і 20 см, починаючи від найближчої до цього кута вершини.
Обчисліть довжину відрізків, на які ділить ця бісектриса сторону
11.16. Перпендикуляр, проведений з вершини тупого кута паралелограма до
діагоналі, ділить її на відрізки 9 см і 5 см. Знайдіть діагоналі
паралелограма, якщо сума сторін паралелограма дорівнює 56 см.
Відповідь: 14; 4 37 см.
42
11.17. Більша діагональ прямокутної трапеції є бісектрисою гострого кута.
Сума основ трапеції дорівнює 31 см, а сума бічних сторін - 25 см.
Знайдіть основи та висоту трапеції.
11.18. Периметр трапеції дорівнює 144 см, а кути при більшій основі
дорівнюють по 600. Діагональ трапеції ділить середню лінію на відрізки,
один з яких на 16 см більший від другого. Знайдіть основи трапеції.
11.19. Діагональ рівнобічної трапеції ділить середню лінію у відношенні 5:9, а
кути при меншій основі дорівнюють по 1200. Знайдіть бічні сторони
трапеції, якщо її периметр дорівнює 220 см.
11.20. Діагоналі трапеції взаємно перпендикулярні. Одна з них дорівнює 6 см.
Відрізок, що з'єднує середини основ трапеції, дорівнює 4,5 см і
проходить через точку перетину діагоналей. Знайдіть довжину другої
діагоналі.
Відповідь: 3 5.
12. Метричні співвідношення у прямокутному трикутнику
12.1 Один з катетів прямокутного трикутника дорівнює 4 см, а проекція

другого катета на гіпотенузу - 6 см. Знайдіть другий катет трикутника.
Відповідь: 4 3 см.
12.2 Знайдіть висоту та бічну сторону рівнобічної трапеції, основи якої
дорівнюють 10 см і 8 см, а діагоналі перпендикулярні до бічних сторін.
Відповідь: 3; 10 см.
12.3 Діагональ рівнобічної трапеції перпендикулярна до бічної сторони.
Висота трапеції дорівнює 12 см, а бічна сторона - 4 13 см. Знайдіть
периметр трапеції.
Відповідь: 36 + 8 13 см.
12.4 З вершини прямого кута прямокутника проведено перпендикуляр, який
ділить діагональ на відрізки 18 см і 32 см. Обчисліть довжини відрізків
діагоналі, на які ділить бісектриса цього кута.
3 4
7 7
12.5 Перпендикуляр, проведений з точки перетину діагоналей ромба, ділить
сторону на відрізки 9 см і 16 см. Знайдіть висоту і діагоналі ромба.
Відповідь: 24 см; 3 дм; 4 дм.
12.6 Перпендикуляр, проведений з точки перетину діагоналей ромба, ділить
сторону на відрізки, різниця між якими 21 см. Знайдіть діагоналі ромба,
якщо його висота дорівнює 72 см.
43
12.7 Перпендикуляр, опущений з точки кола на діаметр, ділить його на
відрізки у відношенні 9:16. Обчисліть довжину перпендикуляра, якщо
радіус коладорівнює 20 см.
12.8 Коло, вписане в рівнобічну трапецію, поділяє точкою дотику бічну
сторону на відрізки завдовжки 8 см і 50 см. Знайдіть радіус вписаного
кола і основи трапеції.
Відповідь: 20 см; 16 см; 100см.
13. Перпендикуляр і похила
13.1 З точки до прямої проведені дві похилі. Одна з них дорівнює 22 см і

утворює з прямою 450. Знайдіть довжину другої похилої, якщо її
проекція на цю пряму дорівнює 82 см.
13.2 З точки. що лежить на відстані 12 см від прямої, проведено дві похилі,
які утворюють з прямою кути 450 і 600. Знайдіть довжини похилих, їх
проекцій на пряму і відстань між основами похилих.
Відповідь: 12 2 см, 8 3 см, 12 см, 4 3 см, 12  4 3 см.
13.3 З точки до прямої проведені дві похилі, проекції яких на цю пряму
дорівнюють 5 см і 9 см. Знайдіть довжини похилих, якщо їх сума
13.4 З точки до прямої проведені дві похилі, довжини яких дорівнюють 15 см
і 20 см, а довжини їх проекцій на цю пряму відносяться як 9:16. Знайдіть
відстань від точки до даної прямої.
Відповідь:
13.5 Сторони трикутника дорівнюють 5 см, 7 см і 4 2 см. Знайдіть меншу
висоту трикутника і проекцію найменшої сторони на найбільшу.
13.6 З точки, взятої на відстані 12 см від прямої, проведено до неї дві похилі.
Знайдіть відстань між основами похилих, якщо їх сума дорівнює 28 см, а
проекції похилих відноситься як 5:9.
14. Співвідношення між сторонами і

кутами прямокутного трикутника
14.1 У рівнобічній трапеції ABCD основа ВС=6 см, висота CЕ= 2 3 см,
44
а бічна сторона утворює з основою кут 600. Знайдіть основу AD
трапеції.
14.2 Катети прямокутного трикутника дорівнюють відповідно 30 і 40 см.
Визначте кут між висотою і медіаною, що проведені до гіпотенузи.
Відповідь:  16,30.
14.3 Кут між діагоналями прямокутника дорівнює α, а периметр
прямокутника - Р. Знайдіть його діагональ.
Р
  
2 sin + cos 
 2 2
14.4 Кут між діагоналями прямокутника дорівнює α, а площа прямокутника -
S. Знайдіть його діагональ.
Відповідь:
14.5 Гострий кут прямокутної трапеції дорівнює α, її висота - h, а довжина
середньої лінії - m. Знайдіть меншу основу трапеції.
Відповідь: m − 0,5hctg .
14.6 Знайдіть проекції катетівна гіпотенузу прямокутного трикутника, якщо
відомо, що один з гострих кутів трикутника дорівнює 150, а
висота,проведена до гіпотенузи, дорівнює 4 см.
В: 8 + 4 3 см, 8 − 4 3 см.
14.7 Кут при вершині рівнобедреного трикутника дорівнює α, а висота
проведена до бічної сторони дорівнює h. Знайдіть висоту, проведену до
основи трикутника.
Відповідь:
14.8 Знайдіть сторони рівнобедреного трикутника, якщо радіус описаного
кола дорівнює R і кут при вершині дорівнює α.
14.9 Знайдіть сторони рівнобедреного трикутника, якщо радіус вписаного
кола дорівнює r і кут при основі дорівнює β.
15. Подібність трикутників
15.1 Довжини сторін трикутника відносяться як 6:7:8. Знайдіть периметр

подібного йому трикутника, середня за довжиною сторона якого
15.2 У трикутнику АВС: АВ=31 см, ВС=15 см, АС=26 см. Пряма ɑ,
паралельна стороні АВ, перетинає сторони ВС і АС у точках М і N
відповідно. Обчисліть периметр трикутника MNC, якщо МС=5 см.
А Б В Г Д
15 см 24см 48 см 21 см 26 см
15.3 Периметр двох подібних трикутників відносяться як 1:8. В одного

трикутника гіпотенуза більша за більший катет на 16 см, а у другого -
45
сума гіпотенузи з меншим катетом також дорівнює 16 см. Знайдіть
довжини сторін цих трикутників.
Відповідь: 6 см, 8 см, 10 см або 48 см, 64 см, 80 см.
15.4 На рисунку зображено квадрат АВCD зі
стороною 1 см та прямокутний трикутник
CDF, гіпотенуза якого CF дорівнює 5 см.
Фігури лежать в однійплощині.
Установітьвідповідністьміж початком речення
( 1-4) та йогозакінченням (А-Д) так,
щобутворилосяправильнетвердження.
1 Довжина катета FD трикутника CDF дорівнює А 5 см.

2 Довжина радіуса кола, описаного навколо Б 2 см.
квадрата ABCD, дорівнює
3 Відстань від точки F до прямої ВС дорівнює В 2 cм.
4 Відстань від точки F до прямої ВD дорівнює Г 1 см.
Д 1 см.
2
15.5 Бічна сторона і основа рівнобедреного трикутника дорівнюють 25 см і

30 см відповідно. Знайдіть основу і бічну сторону подібного йому
трикутника, висота якого, опущена на основу, дорівнює 4 см.
15.6 Знайти довжини сторін АВ і АС трикутника АВС, якщо ВС=8 см, а
довжини висот, проведених до АС і ВС, дорівнюють відповідно 6,4 і 4
см.
Відповідь: √41 і 5 см
15.7 У трапеції ABCD AO:OC=5:2 (AD║BC), О - точка перетину діагоналей,
а середня лінія трапеції дорівнює 7 см. Знайдіть основи трапеції.
15.8 Основи трапеції ВС=20 см, AD=30 см, діагоналі АС=24 см і BD=41 см
перетинаються в точці О. Обчисліть периметри трикутників ВОС і АОD.
15.9 Основи трапеції 18 см і 32 см. Діагональ поділяє трапецію на два
подібних трикутники. Визначте довжину цієї діагоналі.
15.10 Висота рівнобедреного трикутника, опущена на основу, дорівнює 10 см,
а висота, опущена на бічну сторону, - 12 см. Знайдіть сторони
Відповідь: 12,5 см, 15 см.
15.11 Знайти довжини сторін рівнобедреного трикутника АВС з основою АС,
якщо відомо, що довжина його висот AN i BM дорівнюють відповідно n
i m.
46
2m 2 2mn
Відповідь: , .
4m − n
2 2
4m 2 − n 2
15.12 Периметр паралелограма дорівнює 70 см, а його висота - 3 см і 4 см.
Знайдіть сторони паралелограма.
15.13 Сторони паралелограма дорівнюють 15 см і 30 см, а відстань між
меншими сторонами дорівнює 20 см. Знайдіть відстань між більшими
сторонами паралелограма.
15.14 У рівнобедреному трикутнику АВС основа АС=18см. Через середину
висоти ВР, точку О, проходять промені АО і СО, які перетинають бічні
сторони в точках М і К. Знайдіть МК.
15.15 У трикутнику АВС АВС відрізок ВК - висота, відрізок АМ -
бісектриса, ВК=26 см, АВ:АС=6:7. З точки М опущено перпендикуляр
МD на сторону АС. Знайдіть відрізок МD.
Відповідь: 14 cм.
15.16 З вершини ромба проведені дві висоти. Відстань між їх основами вдвічі
менша від довжини діагоналі ромба. Знайдіть кути ромба.
Відповідь: 600, 1200 або 300, 1500.
15.17 Довжина основи трикутника дорівнює 36 см. Пряма паралельна основі,
ділить площу трикутника пополам. Знайти довжину відрізка цієї прямої,
що міститься між сторонами трикутника.
15.18 Площа трикутника АВС дорівнює 18 см2. На стороні АВ позначили
точки К і D тaк, що АК=КD=DВ, а на стороні АС - точки F i E так, що
AF=FE=EC. Знайдіть площу чотирикутника DEFК.
15.19 Обчислити площу трапеції АВСD (АD║ВС), якщо довжини їх основ
відносяться як 5:3 і площа трикутника АDМ дорівнює 50 см2, де М –
точка перетину прямих АВ і СD.
15.20 У рівнобічній трапеції діагональ є бісектрисою гострого кута і ділиться
висотою, яка проведена з вершини тупого кута, на відрізки 70 і 250 см,
починаючи від вершини гострого кута. Знайти відрізки, на які ділить ця
діагональ другу діагональ трапеції.
15.21 У прямокутний трикутник з кутом 600 вписано ромб зі стороною 6 см
так, що кут 600 у них спільний і всі вершини ромба лежать на сторонах
трикутника. Знайти сторони трикутника.
Відповідь: 9, 9√3 і 18 см.
15.22 У трикутник зі стороною 10 см і висотою 7 см, проведеною, до даної
сторони, вписано прямокутник, сторони якого відносяться як 4:7,
причому менша сторона прямокутника належить даній стороні
трикутника. Знайдіть сторони прямокутника.
47
15.23 У рівнобедрений трикутник вписано квадрат одиничної площі, одна
сторона якого лежить на основі трикутника. Знайти площу трикутника,
якщо відомо, що центри мас трикутника і квадрата збігаються ( центр
мас трикутника лежить на перетині його медіан).
Відповідь: 2,25 кв.од.
15.24 Знайти площу квадрата, вписаного в правильний трикутник зі стороною
a.
Відповідь: 3𝑎2 (7 − 4√3)
15.25 Коло дотикається до більшого катета прямокутного трикутника,
проходить через вершину протилежного гострого кута, а його центр
лежить на гіпотенузі трикутника. Який радіус кола, якщо довжини
катетів дорівнюють 5 і 12 см?
Відповідь: 65/18.
15.26 Коло дотикається до одного з катетів рівнобедреного прямокутного

трикутника і проходить через вершину протилежного гострого кута.
Знайдіть радіус кола, якщо його центр належить гіпотенузі трикутника, а
катет трикутника дорівнює 10 см.
Відповідь: 10(2 − 2 )см
15.27 На більшому катеті трикутника як на діаметрі побудовано півколо.
Знайти його довжину, якщо довжина меншого катета 30 см, а хорда, що
з'єднує вершину прямого кута з точкою перетину гіпотенузи і півкола,
Відповідь: : 20π см.
16. Коло. Дуги. Хорди. Взаємне розташування прямої і кола.

Коло і кути.Властивості хорд, дотичних і січних.
16.1 Три кути чотирикутника, вписаного в коло, взяті у порядку слідування

відносяться як 4:8:11. Знайдіть кути чотирикутника.
Відповідь: 840, 480, 960, 1320.
16.2 Точки А, В, С ділять з центром О на три дуги:  АnB,  BmC ,  AkC.
1) Знайдіть кути АВС, якщо градусні міри дуг пропорційні числам 5, 6 і 7.
2) Знайдіть кути АОВ і АСВ, якщо  АnB на 400 менша за  BmC , і
 АkC,  BmC = 1 : 2.
Відповідь: 1) 500; 600, 700; 2) 1200; 600; 3) 600, 1200, 1800.
16.3 Вершини чотирикутника АВСD знаходяться на колі і ділять його у
відношенні 2:3:4:6. Знайдіть найбільший кут чотирикутника.
16.4 Чотирикутник АВСD вписано в коло. Діагональ АС цього
чотирикутника є діаметром кола. Знайдіть ВАС , якщо САD = 350 , а кут
між діагоналями чотирикутника, який лежить проти сторони АD,
дорівнює 640.
48
16.5 У рівнобічну трапецію, один з кутів якої дорівнює 130 0, вписано в коло.
Кут між діагоналями трапеції, що лежить проти бічної сторони,
дорівнює 800. Знайдіть положення центра, описаного навколо трапеції,
відносно трапеції.
Відповідь: Сердина більшої основи трапеції.
16.6 У колі з центром О проведено хорду АВ. Знайдіть периметр трикутника
АОВ та відстань від центра кола до хорди АВ, якщо відомо, що
АОВ = 60 0 і АВ=4см.
Відповідь: 12 см; 12 3 см.
16.7 Дві рівні взаємно перпендикулярні хорди діляться точкою перетину на
відрізки довжиною 8 см і 10 см. Знайдіть відстані від цих хорд до центра
кола.
16.8 У колі радіуса 10 см проведено дві паралельні прямі хорди АВ=12 см і
CD=16 см. Знайдіть відстань між хордами.
Відповідь: 2 см або 14 см.
16.9 У колі з діаметром 50 см з одного боку від центра проведено дві
паралельні хорди АВ=48 см і СD=14 см. Знайдіть радіус кола, якщо
різниця відстаней від хорд до центра кола дорівнює 17 см.
16.10 Хорда АВ поділяє коло на дві дуги АМВ і АРВ, градусні міри яких
відносяться як 7:3. Знайдіть кути АМВ і АРВ.
16.11 Три точки ділять коло на дуги, градусні міри яких пропорційні числам 5,
6 і 7. Знайдіть кути трикутника з вершинами у цих точках.
Відповідь: 500; 600, 700.
16.12 Точки A, B, C, D ділять коло дуги так, що  AB : BC : CD : AD = 2 : 3 : 5 : 8.
Знайдіть кути між прямими: 1) АС і ВС; 2) АВ і СD; 3) АС і СР, якщо СР
- дотична до кола; 4) АD і бісектрисою кута АСВ.
Відповідь: 1) 700; 2) 500; 3) 500; 4) 400.
16.13 Хорда РК, довжина якої 23 см, перетинає хорду МЕ і ділить її кут на
відрізки у відношенні 5:12. Обчислити довжину відрізків хорди РК, на
які її ділить хорда МЕ, якщо різниця відрізків хорди МЕ дорівнює 7 см.
16.14 Перпендикуляр, опущений з точки кола на діаметр, ділить його на
відрізки, різниця яких дорівнює 7 см. Діаметр кола дорівнює 25 см.
Обчисліть довжину перпендикуляра.
16.15 З точки поза колом проведено дотичну, довжина якої дорівнює 12 см.
Обчисліть радіус кола, якщо відстань від цієї точки до кола дорівнює 9
см.
16.16 Радіус ОЕкола з центром О перпендикулярний до хорди АВ. Хорда DE
цього кола перетинає хорду АВ у т.С. Доведіть, що АЕ2=ЕС  ЕD.
49
16.17 Через точку Р провели хорду CD і з точки Р опустили перпендикуляр РК
на діаметр АВ. Доведіть, що РК2=КА  КВ-РС  РD.
17. Взаємне розміщення кіл. Коло, вписане в кут.
17.1 Довжина спільної дотичної двох кіл, що перетинаються, дорівнює 12 см.

Знайдіть відстань між центрами кіл, якщо їх радіуси дорівнюють 5 см і
10 см.
17.2 Відстань між центрами двох кіл, що перетинаються, дорівнює 14 см, а
довжина їх спільної хорди дорівнює 24 см. Знайдіть радіуси кіл і
довжину їх спільної дотичної, якщо різниця квадратів радіусів кіл
дорівнює 56.
17.3 Два кола дотикаються зовні, причому довжина їх спільної зовнішньої
дотичної дорівнює 12 см. Знайдіть радіуси цих кіл, якщо їх різниця
17.4 Два кола з радіусами R i r дотикаються зовні. Знайдіть периметр
трапеції, яка утворена двома зовнішніми спільними дотичними і
відрізками, що з'єднують точки дотику.
17.5 Два кола радіусами 3 см і 1 см дотикаються зовні. Знайти відстані від
точки дотику кіл до їх спільних дотичних.
Відповідь: 0,5 см і 1,5 см.
17.6 Два кола з центрами О1 і О2 мають зовнішній дотик у точці С. Пряма,
яка проходить через точку С, перетинає коло з центром О1 у точці А, а
інше коло - у точці В. Хорда АС дорівнює 12 см, а хорда ВС - 18 см.
Знайдіть радіуси кіл, якщо О1О2=20 см
17.7 Основа рівнобедреного трикутника є хордою кола, що дотикається
бічних сторін трикутника. Знайдіть його радіус, якщо сторони
трикутника дорівнюють 10 см, 10 см і 12 см.
17.8 Відповідь: У гострий кут, що дорівнює 600, вписано два кола, що зовні
дотикаються. Радіус меншого кола дорівнює r. Знайти радіус більшого
кола.
Відповідь: 3r.
17.9 З вершин тупого кута В паралелограма ABCD опущено перпендикуляр
ВО на сторону AD. Коло з центром у точці А проходить через вершину
В та перетинає сторону AD в точці К. Відомо, що АК=8 см, KD= 6 см,
АО=7 см. Визначте периметр паралелограма ABCD та обчисліть
довжину діагоналі ВD.
50
18. Коло, вписане в трикутник
18.1 Одна зі сторін трикутника дорівнює 25 см, а друга сторона ділиться

точкою дотику на відрізки довжиною 13 см і 9 см. Обчисліть периметр
18.2 У прямокутний трикутник з гіпотенузою 45 см вписано коло з радіусом
8 см. Знайдіть периметр трикутника.
18.3 Точка дотику вписаного до прямокутного трикутника кола ділить
гіпотенузу на відрізки 5 см і 12 см. Знайдіть катети трикутника.
18.4 У прямокутному трикутнику один з катетів дорівнює 4 см, а радіус
вписаного кола дорівнює 1 см. Знайдіть довжину гіпотенузи.
18.5 Знайти радіус кола, описаного навколо прямокутного трикутника, якщо
радіус кола, вписаного в цей трикутник, дорівнює 3 см, а один з катетів
18.6 Бісектриса прямого кута прямокутного трикутника ділить гіпотенузу на
відрізки, різниця між якими 10 см. Обчисліть радіус вписаного кола,
якщо катети трикутника відносяться як 3:4.
18.7 Довжина висоти, проведеної до основи рівнобедреного трикутника,
дорівнює 25 см, а радіус вписаного кола дорівнює 8 см. Знайти довжину
основи трикутника.
Відповідь: 80/3 см
18.8 У рівнобедреному трикутнику бічна сторона ділиться точкою дотику
вписаного в нього кола у відношенні 9:8, починаючи від вершини.
Знайти радіус описаного кола, якщо висота трикутника, проведена до
основи, дорівнює 30 см.
1
15
18.9 Центр вписаного у рівнобедрений трикутник кола ділить висоту,
проведену до основи, на відрізки у відношенні 3:5, починаючи від
основи. Бічна сторона трикутника дорівнює 40 см. Обчисліть радіус
вписаного кола.
18.10 Центр вписаного у рівнобедрений трикутник кола ділить висоту,
проведену до основи, на відрізки 12 см і 20 см, починаючи від основи.
Обчисліть радіус описаного кола.
18.11 У рівнобедреному трикутнику основа дорівнює 30 см, а бічна сторона
дорівнює 39 см. Знайти радіус вписаного кола.
51
18.12 До кола, вписаного в рівнобедрений трикутник з основою 12 см і
висотою 8 см, проведена дотична, паралельна основі. Знайдіть довжину
відрізка цієї дотичної, який міститься між сторонами трикутника.
18.13 У рівнобедреному трикутнику бічна сторона дорівнює 5 см, а косинус
кута при основі дорівнює 0,6. Знайти радіус вписаного кола.
18.14 Радіус кола, вписаного у рівнобедрений трикутник, відносяться до його
основи як 1:4. Знайдіть синус кута при основі трикутника.
Відповідь: 0,8.
18.15 * У прямокутному трикутнику проведено висоту до гіпотенузи. В
кожний з отриманих трикутників вписано коло. Радіуси вписаних кіл
дорівнюють r i R. Знайдіть радіус кола, вписаного в даний трикутник.
Відповідь: r = r 2 + R 2 .
19. Трикутник, вписаний в коло.
19.1 Висота рівнобедреного тупокутного трикутника, проведена до його

основи, дорівнює 8 см, а радіус описаного навколо нього кола - 13 см.
Знайдіть бічну сторону трикутника.
19.2 Висота, проведена до основи рівнобедреного трикутника, дорівнює 32
см, а діаметр описаного навколо нього кола дорівнює 50 см. Обчисліть
периметр трикутника.
19.3 Бісектриса прямого кута прямокутного трикутника ділить гіпотенузу на
відрізки, різниця між якими 10 см. Обчисліть радіус описаного кола,
якщо катети трикутника відносяться як 3:4.
19.4 Катети трикутника відносяться як 5:12. Знайдіть периметр трикутника,
якщо різниця між радіусами описаного та вписаного трикутника кіл
20. Описані чотирикутники
20.1 Точка дотику вписаного в ромб кола ділить його сторону на відрізки 5 см
і 20 см. Обчисліть діаметр кола.
52
20.2 Висота, проведена з вершини тупого кута ромба, ділить сторону на
відрізки 36 см і 14 см, починаючи від вершини тупого кута. Обчисліть
довжину вписаного кола і діагоналі ромба.
Відповідь: 48π, 60см, 80 см.
20.3 Діагоналі ромба відносяться як 5:12, а периметр дорівнює 104 см.
Обчисліть радіус, вписаного в ромб кола.
3
13
20.4 Центр кола, описаного навколо трапеції, належить більшій основі.
Знайдіть кути трапеції, якщо основи відносяться як 1:2.
Відповідь: 600, 1200, 600, 1200.
20.5 У рівнобічну трапецію вписано коло. Знайдіть радіус кола, якщо основи
трапеції відносяться як 2:3, а бічна сторона дорівнює 10 см.
20.6 Відстані від центра кола, вписаного в рівнобічну трапецію, до кінців
бічної сторони дорівнюють 9 і 12 см. Знайдіть сторони трапеції.
Відповідь: 15 см, 15 см, 19,2 см, 10,8 см.
20.7 Перпендикуляр, опущений з вершини тупого кута рівнобічної трапеції на
більшу основу, ділить її на відрізки 25 см і 7 см. Обчисліть радіус
вписаного кола і відстань між точками дотику цього кола з бічними
сторонами трапеції.
Відповідь: 12 см, 23,04 см.
20.8 У рівнобічну трапецію з гострим кутом 600 вписано коло. Знайдіть
сторони трапеції, якщо довжина відрізка, що з'єднує точки дотику з
бічними сторонами, дорівнює 20 см.
2 2 1
Відповідь: 26 см, 26 см, 40см, 13 см.
3 3 3
20.9 Кінці більшої бічної сторони прямокутної трапеції віддалені від центра
вписаної у неї кола на 15 см і 20 см. Обчисліть периметр трапеції.
20.10 Точки дотику вписаного в трапецію кола ділять бічну сторону на
відрізки 18 см і 32 см, а другу бічну сторону - на відрізки у відношенні
4:9. Знайдіть основи трапеції.
21. Вписані чотирикутники
21.1 Знайти діагональ і бічну сторону рівнобедреної трапеції з основами 20 і

12 см, якщо відомо, що центр описаного кола лежить на більшій основі
трапеції.
Відповідь: 8√5 і 4√5 см.
21.2 Навколо кола з діаметром 15 см описано рівнобедрену трапецію з
бічною стороною 17 см. Знайти основи трапеції.
53
21.3 Центр кола, описаного навколо рівнобічної трапеції, лежить на більшій
основі. Відрізки, на які діляться діагоналі, дорівнює 62,5 і 17,5 см,
починаючи від вершини гострого кута. Знайдіть периметр трапеції.
основі. Основи дорівнюють 28 і 100 см. Знайдіть відрізки, на які ділить
діагональ трапеції висоту, що проведена з вершини тупого кута.
основі. Відрізки, на які ділить діагональ трапеції висоту, проведену з
вершини тупого кута, дорівнюють 21 см і 27 см, починаючи від більшої
основи. Знайдіть периметр трапеції.
21.6 Діагональ рівнобічної трапеції перпендикулярна до бічної сторони і
утворює з основою кут 300. Знайдіть площу трапеції, якщо радіус кола,
описаного навколо неї, дорівнює R.
3 3 2
Відповідь: R .
4
21.7 Знайти площу рівнобічної трапеції, якщо її висота дорівнює h, а бічну
сторону видно з центра описаного кола під кутом 600.
Відповідь: ℎ2 √3.
21.8 Основи трапеції дорівнюють 2 см і 8 см. Знайдіть радіуси двох кіл:
вписаного в трапецію й описаного навколо неї, коли відомо, що такі
кола існують.
22. Площа многокутника.
22.1 У прямокутнику бісектриса прямого кута ділить сторону на відрізки 21 і

7 см, починаючи від найближчої для цього кута вершини. Знайти
відрізки, на які ділить ця бісектриса діагональ прямокутника. Знайти
площу прямокутника.
22.2 Площа паралелограма дорівнює 45 см2, а його висота на 4 см менша від
сторони, до якої вона проведена. Знайдіть цю сторону паралелограма та
висоту, проведену до неї.
22.3 У паралелограмі бісектриса гострого кута, який дорівнює 300, ділить
протилежну сторону на відрізки 24 і 16 см, починаючи від вершини
тупого кута. Обчислити площу паралелограма.
22.4 Знайти площу паралелограма, діагоналі якого дорівнюють 8 см і 10 см, а
одна з діагоналей перпендикулярна до сторони.
22.5 У паралелограмі бісектриса гострого кута, який дорівнює 30 0, ділить
протилежну сторону на відрізки 33 і 55 см, починаючи від вершини
гострого кута. Знайти відрізки, на які ділить бісектриса меншу діагональ
паралелограма. Знайти площу паралелограма.
54
22.6 Через точки R i E, що належить сторонам AB і AD паралелограма ABCD
2 1
і такі, що AR = AB і AE = AD, проведено пряму. Знайти відношення
3 3
площі паралелограма до площі отриманого трикутника.
22.7 Доведіть, що медіани трикутника поділяють його на шість рівновеликих
трикутників.
22.8 Відрізок СМ - медіана трикутника АВС,
зображеного на рисунку, відрізок DE -
cередня лінія трикутника МВС. Чому
дорівнює площа чотирикутника MDEC, якщо
площа трикутника АВС дорівнює 48 см2?
22.9 Висота, проведена до основи рівнобедреного трикутника, дорівнює 48

см. Знайдіть площу трикутника, якщо відношення його бічної сторони
до основи дорівнює 25:14.
22.10 Площа прямокутного трикутника дорівнює 2 3 см2. Знайти його висоту,
проведену до гіпотенузи, якщо вона ділить прямий кут у відношенні 1:2.
22.11 Периметр прямокутного трикутника дорівнює 60 см. Знайти його
сторони, якщо висота проведена до гіпотенузи, дорівнює 12 см.
22.12 Периметр прямокутного трикутника дорівнює 24 см, площа його
дорівнює 24 см2. Знайти площу описаного круга.
Відповідь: 25π см2.
22.13 Один із катетів прямокутного трикутника дорівнює 15 см, а радіус кола
вписаного в трикутник дорівнює 3 см. Знайти площу трикутника.
22.14 У прямокутний трикутник АВС ( В = 900 ) вписано коло з центром О, К -
точка дотику кола зі стороною АВ, ВК=4 3 см, С = 300 . Знайдіть площу
трикутника АВС.Відповідь:72 см2
22.15 У прямокутному трикутнику бісектриса гострого кута ділить
протилежний катет на відрізки завдовжки 4 і 5 см. Знайдіть площу
22.16 Точка ділить катет прямокутного трикутника у відношенні 1:2, рахуючи
від вершини гострого кута, і віддалена від гіпотенузи на 2 см. Довжина
другого катета 7 см. Обчисліть площу трикутника.
147
Відповідь: см 2 .
13
22.17 Периметри подібних трикутників відносяться як 5:7, а сума їх площ
дорівнює 296 см2. Знайти площі трикутників.
100 см2, 196 см2.
55
22.18 У прямокутнийтрикутник АВС (  В=900) вписано квадрат.
Знайдітьплощу квадрата, якщо АВ=12 см, ВС=16 см.
22.19 Через вершину прямого кута прямокутного трикутника з катетами 6 і 8

см проведено перпендикуляр до гіпотенузи. Обчислити площі утворених
трикутників.
Відповідь: 15,36 і 8,64 см2.
22.20 Висота рівнобедреного трикутника, проведена до основи, дорівнює 20
см, а висота, проведена до бічної сторони, - 24 см. Знайдіть площу цього
22.21 У прямокутному трикутнику точка дотику вписаного кола ділить
гіпотенузу на відрізки завдовжки 5 і 12 см.Знайдіть площу трикутника.
22.22 Знайти площу круга, вписаного в прямокутний трикутник, якщо
проекція катетів на гіпотенузу дорівнюють 9 і 16 м.
22.23 Один із катетів прямокутного трикутника дорівнює 15 см, а проекція
другого катета на гіпотенузу дорівнює 16 см. Знайти площу круга,
вписаного в трикутник.
22.24 У прямокутному трикутнику АВС до гіпотенузи АВ проведено висоту
СМ. Площа трикутника АСМ дорівнює 6 см2, а площа трикутника ВСМ
- 54 см2. Знайдіть сторони трикутника АВС.
Відповідь: 2 10 , 6 10 , 20 см.
22.25 У прямокутнику проведено бісектриси двох кутів, прилеглих до більшої
сторони. На які частини ділять площу прямокутника ці бісектриси, якщо
сторони прямокутника 2 і 4 м?
Відповідь: 2, 2 і 4 см2.
22.26 Знайти площу трикутника, якщо його основа дорівнює ɑ, а кути при
основі 300 і 450.
3 −1 2
Відповідь: а .
4
22.27 На медіані BD трикутника ABC позначено точку M так, що BM:MD=3:1.
Знайдіть площу трикутника АВС, якщо площа трикутника AMD
дорівнює 3 см2.
22.28 Площа трикутника АВС дорівнює 42 см2.Точка К поділяє сторону АС у
відношенні 2:5, рахуючи від точки А. Знайдіть площі трикутників АВК і
КВС.
56
22.29 Знайти площу рівнобедреного трикутника, якщо його основа дорівнює ɑ,
а довжина висоти, проведеної до основи, дорівнює довжині відрізка, що
з'єднує середини основи і бічної сторони.
a2 3
12
22.30 Діагональ рівнобічної трапеції ділить її тупий кут навпіл. Менша основа
трапеції дорівнює 3 см, периметр дорівнює 42 см. Знайти площу трапеції.
22.31 У прямокутній трапеції основи дорівнюють 25 см і 32 см, а більша

діагональ є бісектрисою гострого кута. Обчислити площу трапеції.
22.32 У прямокутній трапеції менша діагональ є бісектрисою тупого кута і

ділить другу діагональ на відрізки у відношенні 13:8. Обчислити площу
трапеції, якщо її висота дорівнює 36 см.
22.33 У трапеції бічні сторони і висота відповідно дорівнюють 25, 30 і 24 см.
Бісектриси тупих кутів при основі трапеції перетинаються на другій її
основі. Обчислити площу трапеції.
22.34 У прямокутній трапеції менша діагональ є бісектрисою тупого кута.
Сума основ трапеції дорівнює 62 см, а сума бічних сторін її дорівнює 72
см. Обчислити площу трапеції.
В:
22.35 У прямокутній трапеції менша діагональ є бісектрисою прямого кута.
Різниця основ дорівнює 30 см, а різниця бічних сторін 18 см. Обчислити
площу трапеції.
В:
22.36 У трапеції ABCD ( ВС AD) діагональ АС є бісектрисою гострого кута А.
Ця діагональ перетинає середню лінію трапеції в точці Р.
1. Доведіть, що АРВ = 90 0.
2. Обчисліть площу трапеції ABCD, якщо ВС=5 см, AD=13 cм, площа
трикутника АРВ дорівнює 5 см2.
22.37 Основи трапеції дорівнюють 60 і 20 см, а бічні сторони дорівнюють 13 і
37 см. Знайдіть площу трапеції.
22.38 У прямокутному трикутнику АВС точка М є серединою гіпотенузи АВ,
довжина якої дорівнює 26 см. Точка О віддалена від вершин В і С на 15
см, а від сторони ВС - на 10 2 см. З точки О на катет ВС опущено
перпендикуляр ОК, точка К належать відрізку ОМ.
1. Доведіть, що чотирикутник КМАС є трапецією.
2. Визначте площу трапеції КМАС.
22.39 У рівнобічної трапеції одна основа дорівнює 40 см, а друга - 24 см.
Діагоналі трапеції взаємно перпендикулярні. Знайти її площу.
57
22.40 Знайдіть площу рівнобічної трапеції, діагоналі якої перпендикулярні, а
середня ліня дорівнює 8см.
22.41 Знайдіть площу трапеції, основи якої дорівнюють 8 см і 18 см, а кути при
більшій основі - 300 і 600.
22.42 Знайдіть площу трапції, менша основа якої дорівнює 4 см, висота - 6 см,
а кути при меншій основі - 1200 і 1350.
22.43 Висота рівнобічної трапеції дорівнює 4 3 см, а тупий кут дорівнює
1200. Знайдіть площу трапеції, якщо її діагональ ділить гострий кут
навпіл.
22.44 Основи трапеції дорівнюють ɑ і b (ɑ>b), кути при більшій основі
дорівнюють 300 і 450. Знайти площу трапеції.
Відповідь: ( 3 − 1)(b − a ) .
2 2
4
22.45 Центр кола, вписаного в прямокутну трапецію, віддалений від кінців її
бічної сторони відповідно на 75 і 100 см. Знайдіть площу трапеції.
22.46 У трапеції відстані від центра вписаного в неї кола до кінців бічної
сторони дорівнюють 75 см і 100 см, а до кінців меншої основи - 65 і 75
см. Знайдіть площу цієї трапеції.
22.47 У трапеції центр вписаного в неї кола віддалений від кінців більшої
основи на відстань 156 і 100 см. Довжина більшої основи 224 см.
Знайдіть площу трапеції.
22.48 Більша основа трапеції дорівнює 42 см. Вписане в трапецію коло ділить
одну із бічних сторін на відрізки 8 і 18 см. Знайдіть площу трапеції.
22.49 Обчислити площу трапеції за різницею основ 14 см і двома
непаралельними сторонами 13 і 15 см, якщо відомо, що в трапецію
можна вписати коло.
22.50 Площа рівнобічної трапеції дорівнює 50 2 см2, а гострий кут дорівнює
450. Знайдіть висоту трапеції, якщо відомо, що в неї можна вписати коло.
22.51 Площа рівнобічної трапеції, описаної навколо круга, дорівнює S. Знайти
бічну сторону трапеції, якщо гострий кут при основі дорівнює 600.
Відповідь: 2S .
22.52 У коло радіуса R вписано трапецію, нижня основа якої вдвічі більша від
кожної з решти сторін. Знайти площу трапеції.
3 3 2
Відповідь: R
4 .
22.53 Площа рівнобічної трапеції, описаної навколо кола, дорівнює S. Висота
трапеції вдвічі менша від бічної сторони. Знайти радіус вписаного кола.
Відповідь: 2S / 4 .
22.54 Трапецію розбито діагоналями на чотири трикутники. Знайти
відношення площ трикутників, прилеглих до бічних сторін трапеції.
58
22.55 Площі трикутників, утворених відрізками діагоналей трапеції та її
основами, дорівнюють 4 см2 і 9 см2. Знайдіть площу трапеції.
22.56 Відрізок, який сполучає середини двох протилежних сторін опуклого
чотирикутника, ділить його на два рівновеликих чотирикутники.
Доведіть, що ці сторони паралельні.
23. Задачі підвищеної складності
23.1 Серединний перпендикуляр діагоналі АС прямокутника ABCD

перетинає сторону ВС і утворює з нею кут, який дорівнює куту між
діагоналями. Знайдіть цей кут.
23.2 У трикутнику АВС відомо, що С = 900 , В = 300. Серединний
перпендикуляр відрізка АВ перетинає його в точці М, а сторону ВС - у
1
точці К. Доведіть, що МК = ВС .
3
23.3 Діагоналі трапеції перпендикулярні. Доведіть, що середня лінія трапеції
дорівнює відрізку, який сполучає середини основ.
23.4 На стороні ВС трикутника АВС обрано точку D так, що BD:DC=2:3. В
якому відношенні медіана ВМ ділить відрізок AD?
23.5 У трапеції кути при більшій основі дорівнюють 400 і 500. Доведіть, що
відрізок, який сполучає середини основ, дорівнює піврізниці основ.
23.6 У трапеції ABCD (AD║BC) бісектриса кута ABC перетинає середню
лінію в точці P. Доведіть, що АРВ = 90 0.
23.7 Два кола перетинаються в точках А і В. Через точку А проведено
діаметри AD i AC. Доведіть, що точки B, C i D лежать на одній прямій.
(Розгляньте випадки розташування центрів кіл в одній і різних
півплощинах відносно прямої АВ).
23.8 На одній із сторін кута з вершиною в точці М вибрано точки А і В, а на
другій стороні - точки С і D так, що МА  MB=MC  MD. Доведіть, що
точки A, B, C i D належать одному колі.
23.9 Висоти гострокутного трикутника продовжено до перетину з описаним
колом. Доведіть, що відрізки цих ліній від ортоцентра до описаного кола
діляться відповідними сторонами трикутника навпіл.
23.10 У колі проведено дві перпендикулярні хорди AB i CD, які
перетинаються в точці М. Доведіть, що продовження висоти МК
трикутника DMB за точку М є медіаною трикутника СМА.
23.11 Два кола перетинаються в точках М і К. До цих кіл проведено спільну
дотичну, А і В - точки дотику. Доведіть, що АМВ + АКВ = 1800.
23.12 Бісектриси кутів трикутника АВС перетинаються в точці J. Навколо
даного трикутника описано коло. Бісектриса кута В перетинає це коло в
точці D. Доведіть, що DJ=DA=DC.
59
23.13 У трикутнику АВС ( С = 90 0 ) на катеті АС як на діаметрі побудовано
коло, що перетинає гіпотенузу АВ у точці Е. Через точку Е проведено
дотичну, яка перетинає катет ВС у точці D. Доведіть, що DE=DB.
23.14 Два кола перетинаються в точках А і В. Через точку Р, яка належить
відрізку АВ, проведено хорду КМ першого кола і хорду LN другого
кола. доведіть, що точки K, L, M, N лежать на одному колі.
23.15 У середині трикутника АВС обрано точку М так, що площі трикутника
АМВ, ВМС, АМС рівні. Доведіть, що М - точка перетину медіан
трикутника АВС.
23.16 Діагональ опуклого чотирикутника ділить відрізок навпіл, який з'єднує
середини двох його протилежних сторін. Доведіть, що ця діагональ
навпіл площу чотирикутника.
23.17 На сторонах АС трикутника АВС взято точку М. Кола, які вписано у
трикутники АВМ і МВС, дотикаються. Кола, які вписані у трикутники
АВМ і МВС, дотикаються. доведіть, що АВ+МС=АМ+ВС.
23.18 Доведіть, що площа прямокутної трапеції, описаної навколо кола,
дорівнює добутку її основ.
23.19 Радіус кола, вписаного в прямокутний трикутник, дорівнює піврізниці
катетів. Знайдіть гострі кути прямокутника.
23.20 Площа, опуклого чотирикутника дорівнює половині добутку його
діагоналей. Доведіть, що відрізки, які з'єднують середини протилежних
сторін, рівні.
23.21 В опуклий чотирикутник ABCDможна вписати коло. Доведіть, що кола,
вписані в трикутникиABCiADC, дотикаються одне до одного.
23.22 Коло, побудоване на стороні АС трикутника АВС як на діаметрі,
перетинає сторони АВ і ВС у точках М і F відповідно. Знайдіть
відношення площ трикутників MFB i ABC, якщо АВС = 450.
23.23 У трикутник АВС, периметр якого дорівнює 2р, вписане коло. Дотична
до кола перетинає сторони АВ і ВС у точках К іL відповідно. Знайдіть
периметр трикутника KBL, якщо АС=b.
23.24 На катеті ВС прямокутного трикутника АВС взято довільну точку М. З
точки М проведено перпендикуляр MN до гіпотенузи АВ. Доведіть, що
АNC = АМС.
23.25 У трикутнику САВ = 200 , САВ = 400. На стороні АВ побудовано
рівносторонній трикутник АВМ, точки М і С лежать по різні сторони від
прямої АВ. Доведіть, що АCМ = МСВ.
23.26 У трикутнику АВС бісектриси АА1 і СС1 перетинаються в точці О,
АОС = 120 0. Доведіть, що C1 ВО = С1 А1О.
23.27 У трикутнику АВС центри описаного та одного із зовнівписаних кіл
симетричні відносно сторони АВ. Знайти кути трикутника АВС.
23.28 У гострокутному трикутнику АВС точки B, O, J, C, де О - цент
описаного кола, J - центр вписаного кола, лежать на одному колі.
Знайдіть величину кута ВАС.
60
23.29 Прямі, що містять бісектриси кутів А, В, С трикутника АВС,
перетинають описане навколо цього кола трикутника в точках А1, В1, С1
відповідно. Доведіть, що відрізки СС1 і А1В1 перпендикулярні.
23.30 На сторонах АВ, ВС, СD, DA квадрата ABCD вибрано відповідно точки
M, N,P, Q так, що MP=NQ. Доведіть, що MP ⊥ NQ.
23.31 М - середина сторони АС трикутника АВС. Між точками М і С взято
довільну точку Р. Через точку М проведено відрізок MN, паралельний
ВР (N належать стороні АВ). Доведіть, що відрізок NP ділить площу
трикутника АВС навпіл.
23.32 Точки P, Q, R належать сторонам АВ, ВС, СА трикутника АВС
відповідно. Відомо, що AP:AB=BQ:BC=CR:CA=1:4. Площа трикутника
АВС дорівнює S. Знайдітьплощу трикутника PQR.
23.33 У трикутнику АВС проведено медіани АА1 і СС1. Відомо, що
А1СС1 = С1 АА1. Доведіть, що трикутник АВС рівнобедрений.
23.34 Трапеція ABCD (BC║AD) вписана в коло. Точка О- центр цього кола.
Знайдіть площу трапеції, якщо АС=d і СОD = 60 0.
23.35 У гострокутному трикутнику АВС проведено висоти АА1 і СС1. Точка О
- центр кола, описаного навколо трикутника АВС. Доведіть, що відрізки
ВО і А1С1 перпендикулярні.
23.36 У трикутнику АВС радіус зовнівписаного кола, яке дотикається до
сторони АС і продовження двох інших сторін, дорівнює півпериметру
трикутника. Доведіть, що кут АВС - прямий.
23.37 У трикутнику АВС проведено медіану АА1. Через точку С проведено
відрізок FN, що дорівнює відрізку АА1 і паралельний до нього ( точка С
лежить між точками F iN). Знайдіть площу чотирикутникаAFNA1,якщо
площа трикутника АВС дорівнює S.
23.38 Доведіть, що точки, симетричні ортоцентру трикутника відносно
прямих, які містять його сторони, лежать на описаному колі цього
23.39 Відрізок АН - висота гострокутного трикутника АВС. Доведіть, що
ВАН = ОАС , де точка О - центр описаного кола трикутника АВС.
23.40 Точка Н - ортоцентр трикутника АВС. Радіус кола, описаного навколо
трикутника АВС, дорівнює R. Доведіть, що АН2=4R2-BC2.
61

Збірник - проект Годуліна 2019

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Збірник - проект Годуліна 2019

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

УКРАЇНА

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ ТА ГУМНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

Корніенко Оксана Вікторівна,

Обсяг матеріалу: 61стр

Схвалено науково- методичною радою

1. Основна властивість дробу.

1.1 Скоротіть дріб:

х n+ 2 y n−3 x n−1 y n+1 х3

1.3 При якому значенні ɑ розклад на лінійні множники тричлена 4х2-ɑх+2

містить множник 4х-1?Відповідь: 9.

(х −3х + 2)  6х −х 4−−8 х 2− х 1  4 − 4х + х 2 − х3

2.1 Знайдіть значення виразу:

2.4 Розв'яжіть рівняння:

3. Тотожні перетворення виразів, які містять квадратні корені

4.1 Знайдіть цілі розв'язки системи нерівностей

4.5 Розв'яжіть нерівність:

Відповідь : 1) (− ;1)  (1;3); 6) (2,5;+ )  − 3;

5. Рівняння та нерівності, які містять знак модуля

5.1 Спростіть вираз:

11) х 2 + 17 = 9 х + 4 (3х − 4)2 ;

5.3 Розв'яжіть нерівніть:

7. Алгебраїчні рівняння вищих степенів

Рівняння ах 2n + bx n + c = 0, де a  0 називаються тричленними і заміною

Розв'язати рівняння, визначивши спочатку його раціональні корені

Аналогічно визначаємо корінь рівняння 2 х 3 − 9 х 2 + 6 х − 1 = 0.

8. Розв'язування рівнянь методом заміни змінної

Відповідь: -2; -1.

9. Рівняння ах3+bx2+bx+а=0, де a  R \ 0, b  R називається

1. Симетричне рівняння 3 степеня має корінь х=–1.

Рівняння ах4+bx3+сх2+bx+а=0, де a  R \ 0, b  R називається

Щоб розв'язати симетричне рівняння 4 степеня, треба:

1. Симетричне рівняння 5 степеня має корінь х=–1.

Щоб розв'язати рівняння парного степеня, треба

Приклад 18х 4 − 3х3 − 25х 2 + 2 х + 8 = 0.

Рівняння виду (x+a)(x+b)(x+c)(x+d)=t, де a+b=c+d.

(x + a )(x + b)(x + c)(x + d ) = t  (x2 + (a + b)x + ab)((x2 + (c + d )x + cd ) = t 

9.10 (х − 4)(х − 5)(х − 6)(х − 7) = 1680;

10. Дробово-раціональні рівняння

Відповідь: -0,25; 0,5.

11. Ірраціональні рівняння

12. Ірраціональні нерівності

13.1 Сума чисельника і знаменника звичайного дробу дорівнює 13. Якщо до

13.10 Два екскаватори різної потужності можуть вирити котлован за 4 дні.

13.12 Першій бригаді для підготовки газону футбольного поля потрібно на 10

13.14 Скільки грамів 3-відсоткового і скільки грамів 8-відсоткового розчинів

13.15 Сплав містив 20 г золота. Після того як до цього сплаву додали 5 г

14.1 Знайдіть область визначення функції :

Відповідь: х  1. Відповідь: 2;+) \ 3.

14.2 Побудуйте графік функції:

14.3 Розв'яжіть графічно рівняння:

14.4 Установіть графічно кількість розв'язків системи рівнянь:

15. Лінійні рівняння і рівняння, які зводяться до лінійних.

15.1 Залежно від значень параметра а, розв'язати рівняння:

15.4 Залежно від значень параметра а, розв'язати рівняння:

15.6 Залежно від значень параметра а, розв'язати рівняння:

17. Розв'язування квадратних рівнянь і рівнянь, які зводяться до

17.1 При всіх значеннях параметра ɑрозв'язатирівняння:

17.13 При яких значеннях параметра а множиною коренів рівняння

18. Раціональні нерівності з параметрами

18.1 Розв'яжіть нерівність при всіх значеннях параметра а

1.1 Знайти кути чотирикутника, якщо їх градусні міри відносяться як

Відповідь: 6 cм, 72 см.

3.1 Відстані від точки перетину діагоналей прямокутника до його сторін