Professional Documents
Culture Documents
Розвʼязки ПАРАМЕТРІВ
Розвʼязки ПАРАМЕТРІВ
1
НМТ 07.06 (2 зміна)
i
𝟐𝒂𝒙+𝟑
Визначте найбільше ціле значення 𝒂, за якого корінь рівняння 𝟑𝒙 − 𝟒𝒂 = є
tal
𝟓
додатним числом.
Розв’язання:
2𝑎𝑥+3
3𝑥 − 4𝑎 = |∙5
5
na
15𝑥 − 20𝑎 = 2𝑎𝑥 + 3 – перенесення доданків з 𝑥 ліворуч, без 𝑥 – праворуч
15𝑥 − 2𝑎𝑥 = 20𝑎 + 3
𝑥 (15 − 2𝑎) = 20𝑎 + 3
20𝑎+3
𝑥 = 15−2𝑎 – знайшли 𝑥 (виразили)
h_
20𝑎+3
Так як 𝑥 має бути додатним числом, складаємо нерівність 𝑥 > 0 ⇒ 15−2𝑎 > 0
3
𝑎 ∈ (− ; 7,5) ⇒ найбільший цілий параметр 𝑎 − 7
20
Відповідь: 7
ma
@
i
Розв’язання:
tal
Визначте найбільше ціле значення a, за якого корінь рівняння 𝑎2 𝑥 − 𝑎 = 𝑥(𝑎2 − 𝑎) − 10 є
від’ємним числом.
𝑎2 𝑥 − 𝑎 = 𝑥(𝑎2 − 𝑎) − 10
na
𝑎2 𝑥 − 𝑥(𝑎2 − 𝑎) = 𝑎 − 10 – перенесення доданків з 𝑥 ліворуч, без 𝑥 – праворуч
𝑥(𝑎2 − (𝑎2 − 𝑎)) = 𝑎 − 10
𝑥 (𝑎2 − 𝑎2 + 𝑎) = 𝑎 − 10
𝑥 ∙ 𝑎 = 𝑎 − 10
h_
𝑎−10
𝑥= – виразили 𝑥
𝑎
𝑎−10
Так як 𝑥 має бути від’ємним, то вираз теж має бути від’ємного значення
𝑎
𝑎−10
< 0 – дробово-раціональна нерівність, застосовуємо метод інтервалів
wit
𝑎
(𝑎 − 10) ∙ 𝑎 < 0
Знаходимо, за яких значень 𝑎 ліва частина дорівнює нулю
𝑎 − 10 = 0 𝑎=0
+ +
𝑎 = 10
0 − 10 𝑎
th_
i
𝒂𝒙 + 𝟓 = 𝒂 – 𝟐𝒙 має додатні корені?
tal
Розв’язання:
𝑎𝑥 + 2𝑥 = 𝑎 − 5 – перенесення доданків з 𝑥 ліворуч, без 𝑥 – праворуч
𝑥 (𝑎 + 2) = 𝑎 − 5
𝑎−5
na
𝑥 = 𝑎+2
𝑎−5
Так як 𝑥 мають бути додатнимb, тоді 𝑎+2 > 0.
h_
Знаходимо нулі дужок:
𝑎−5= 0 𝑎+2= 0 + +
−
−
9𝑎
𝑎=5 𝑎 = −2
−9 −2 − 5
𝑎 ∈ (−∞; −2) ∪ (5; +∞)
wit
Нас цікавить, скільки цілих значень 𝑎 містить проміжок [−9; 9]:
−9; −8; −7; −6; −5; −4; −3; 6; 7; 8; 9 – усього 11 цілих чисел, які входять у проміжок [−9; 9]
та при яких рівняння 𝑎𝑥 + 5 = 𝑎 − 2𝑥 має додатні корені.
th_
ma
@
4
НМТ 07.06 (1 зміна)
i
Визначте суму всіх цілих значень параметра 𝒂, за яких один корінь рівняння
tal
𝟐𝒙𝟐 − (𝟒𝒂 + 𝟗)𝒙 + 𝟔𝒂 + 𝟗 = 𝟎 належить проміжку (−𝟖; 𝟎), а другий − проміжку (𝟏; 𝟓).
Розв’язання:
Потрібно спочатку виразити корені, можна дискримінантом
na
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐; визначаємо коефіцієнти
𝑎 = 2 – стоїть біля 𝑥 2
𝑏 = −(4𝑎 + 9) – стоїть біля 𝑥
𝑐 = 6𝑎 + 9 – вільний член
h_
2
𝐷 = (−(4𝑎 + 9)) − 4 ∙ 2 ∙ (6𝑎 + 9) = 16𝑎2 + 72𝑎 + 81 − 48𝑎 − 72 = 16𝑎2 + 24𝑎 + 9 =
(4𝑎)2 + 2 ∙ 4 ∙ 𝑎 + 32 = (4𝑎 + 3)2 > 0 – дискримінант знайшли, щоб корені були різні
(входили в різні проміжки), дискримінант має бути більше за нуль
−𝑏±√𝐷
𝑥1,2 =
wit
2𝑎
Повертаємося до умови: один корінь має належати проміжку (1; 5) – це якраз 𝑥2 = 1,5.
Інший корінь має належати (−8; 0), тобто корінь 2𝑎 + 3 має лежати між −8 та 0.
Складаємо нерівність −8 < 2𝑎 + 3 < 0
−8 − 3 < 2𝑎 < 0 − 3
−11 < 2𝑎 < −3 | ∶ 2
ma
11 3
− < 𝑎 < −2
2
−5,5 −1,5 𝑎
−5,5 < 𝑎 < −1,5
Отже, 𝑎 ∈ (−5,5; −1,5)
Тепер знайдемо, скільки цілих чисел входить у знайдений проміжок: −5, −4, −3, −2 – додаємо
їх −5 − 4 − 3 − 2 = −14
@
i
від їхнього добутку?
tal
Розв’язання:
Так як в умові вказано, що сума коренів рівняння має бути на 1 більша за добуток і рівняння
зведене (коефіцієнт біля 𝑥 2 = 1), тоді оптимально застосувати теорему Вієта
na
Визначаємо коефіцієнти
𝑎 = 1 – біля 𝑥 2
𝑏 = 𝑎 − 2 – біля 𝑥
𝑐 = 28 − 4𝑎 – вільний член
Теорема Вієта:
𝑥1 + 𝑥2 = −𝑏 = −(𝑎 − 2)
𝑥1 ∙ 𝑥2 = 𝑐 = 28 − 4𝑎
Утворюємо, використовуючи умову, рівняння
𝑥1 + 𝑥2 − 𝑥1 ∙ 𝑥2 = 1
h_
wit
−(𝑎 − 2) − (28 − 4𝑎) = 1
𝑎 + 2 − 28 + 4𝑎 = 1
3𝑎 = 27
𝑎=9
th_
𝑎=1
𝑐 = −8
49 − 4 ∙ 1 ∙ (−8) = 49 + 32 = 81 ⇒ корені рівняння існують
Відповідь: 9
@
i
𝒙𝟐 − (𝟗 − 𝒂)𝒙 + 𝟐𝟎 − 𝟑𝒂 − 𝟐𝒂𝟐 = 𝟎 має лише додатні корені.
tal
Розв’язання:
Для початку треба знайти корені
Визначаємо коефіцієнти
na
𝑎 = 1 – біля 𝑥 2
𝑏 = −(9 − 𝑎) – біля 𝑥
𝑐 = 20 − 3𝑎 − 2𝑎2 – вільний член
2
𝐷 = (−(9 − 𝑎)) − 4 ∙ 1 ∙ (20 − 3𝑎 − 2𝑎2 ) = 81 − 18𝑎 + 𝑎2 − 80 + 12𝑎 + 8𝑎2 = 9𝑎2 − 6𝑎 +
h_
1 = (3𝑎 − 1)2 ≥ 0
−𝑏+√𝐷 9−𝑎+√(3𝑎−1)2 9−𝑎+3𝑎−1 8+2𝑎
𝑥1 = = = = = 4+𝑎
2𝑎 2 2 2
𝑎 < 2,5
𝑎 ∈ (−4; 2,5)
Знайдемо кількість цілих чисел, що входять у знайдений проміжок: −3; −2; −1; 0; 1; 2 −
усього 6 чисел.
Відповідь: 6
ma
@
i
tal
𝒙𝟐 − (𝟗 − 𝒂)𝒙 + 𝟐𝟎 − 𝟑𝒂 − 𝟐𝒂𝟐 = 𝟎 має лише додатні корені.
Розв’язання:
Для початку треба знайти корені
Визначаємо коефіцієнти
na
𝑎 = 1 – біля 𝑥 2
𝑏 = −(9 − 𝑎) – біля 𝑥
𝑐 = 20 − 3𝑎 − 2𝑎2 – вільний член
2
𝐷 = (−(9 − 𝑎)) − 4 ∙ 1 ∙ (20 − 3𝑎 − 2𝑎2 ) = 81 − 18𝑎 + 𝑎2 − 80 + 12𝑎 + 8𝑎2 = 9𝑎2 − 6𝑎 +
h_
1 = (3𝑎 − 1)2 ≥ 0
−𝑏+√𝐷 9−𝑎+√(3𝑎−1)2 9−𝑎+3𝑎−1 8+2𝑎
𝑥1 = = = = = 4+𝑎
2𝑎 2 2 2
{
𝑎 < 2,5
𝑎 ∈ (−4; 2,5)
Знайдемо кількість цілих чисел, що входять у знайдений проміжок:
−3; −2; −1; 0; 1; 2 − усього 6 чисел.
Відповідь: 6
ma
@
i
𝒙𝟐 − (𝟐𝒎 − 𝟐)𝒙 + 𝟐𝟏 = 𝟎 на 4 більший від іншого.
tal
Розв’язання:
Визначаємо коефіцієнти
𝑎 = 1 – біля 𝑥 2
na
𝑏 = −(2𝑚 − 2) – біля 𝑥
𝑐 = 21 – вільний член
2
1) 𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐 = (−(2𝑚 − 2)) − 4 ∙ 21 = 4𝑥 2 − 8𝑥 − 80 ≥ 0 – умова існування коренів
За теоремою Вієта
h_
𝑥 + 𝑥2 = −𝑏 = 2𝑚 − 2
{ 1
𝑥1 ∙ 𝑥2 = 𝑐 = 21
За умовою 𝑥1 − 𝑥2 = 4 ⇒ 𝑥1 = 𝑥2 + 4
Підставимо замість 𝑥1 вираз 𝑥2 + 4 у систему
𝑥2 + 4 + 𝑥2 = 2𝑚 − 2 𝑥2 ∙ (𝑥2 − 4) = 21
wit
2𝑥2 = 2𝑚 − 6 𝑥22 + 4𝑥2 − 21 = 0
𝑥21 + 𝑥22 = −4 𝑥 = −7
𝑥2 = 𝑚 − 3 За т. Вієта ⇒ 21
𝑥21 ∙ 𝑥22 = −21 𝑥22 = 3
Отже, 𝑥2 або −7, або 3; але 𝑚 має бути додатним ⇒ підставимо у 𝑥2 = 𝑚 − 3 замість
𝑥2 значення −7 та 3
th_
−7 = 𝑚 − 3
𝑚 = −4 – від’ємне 𝑚 ⇒ −7 не задовольняє умову
3=𝑚−3
𝑚 = 6 – додатне, отже 𝑥2 = 3. Можна впевнитися, що при 𝑚 = 6 існують корені:
𝑥 2 − (2 ∙ 6 − 2)𝑥 + 21 = 0, 𝑥 2 − 10𝑥 + 21 = 0.
ma
i
дорівнює 38?
tal
Розв’язання:
Так як є сума коренів рівняння, тому можна застосувати теорему Вієта ( і це буде оптимально)
𝑥1 + 𝑥2 = −𝑏
𝑥1 ⋅ 𝑥2 = 𝑐
na
Визначаємо коефіцієнти
𝑎=1
𝑏 = −8
𝑐 = 4𝑎 − 1 – вільний член
𝑥1 + 𝑥2 = 8
𝑥1 ∙ 𝑥2 = 4𝑎 − 1
За умовою: 𝑥12 + 𝑥22 = 38
Піднесемо 𝑥1 + 𝑥2 = 8 до квадрату
h_
wit
(𝑥1 + 𝑥2 )2 = 64
𝑥12 + 2𝑥1 𝑥2 + 𝑥22 = 64
Помножимо 4𝑎 − 1 на 2: 2 ∙ 𝑥1 ∙ 𝑥2 = 8𝑎 − 2
Підставляємо замість 𝑥12 + 𝑥22 − 38, замість 2𝑥1 𝑥2 - 8𝑎 − 2
th_
38 + 8𝑎 − 2 = 64
8𝑎 = 28
𝑎 = 3,5
Перевірте чи існують корені ( чи не від’ємний дискримінант) 𝑥 2 − 8𝑥 + 13 = 0
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐 = 82 − 4 ∙ 1 ∙ 13 = 12 ⇒ отже, корені існують
ma
Відповідь: 3,5
@
i
𝒙𝟐 − (𝟐𝒎 − 𝟒)𝒙 + 𝟏𝟔 = 𝟎 на 𝟔 більший від іншого.
tal
Розв’язання:
За умовою 𝑥1 − 𝑥2 = 6, звідси 𝑥1 = 6 + 𝑥2
Визначаємо коефіцієнти
na
𝑎=1
𝑏 = −(2𝑚 − 4)
𝑐 = 16
2
𝐷 = (−(2𝑚 − 4)) − 4 ∙ 1 ∙ 16 = 4𝑚2 − 16𝑚 − 48 > 0 – умова існування коренів
h_
За теоремою Вієта
𝑥1 + 𝑥2 = −𝑏 = 2𝑚 − 4
𝑥1 ∙ 𝑥2 = 𝑐 = 16
Замість 𝑥1 підставимо 6 + 𝑥2 (виразили раніше)
wit
𝑥 + 𝑥2 + 6 = 2𝑚 − 4 2𝑥2 = 2𝑚 − 10
{ 2 { 2
𝑥2 (𝑥2 + 6) = 16 𝑥2 + 6𝑥2 − 16 = 0
𝑥2 = 𝑚 − 5
За теоремою Вієта: 𝑥2 1 = −8; 𝑥2 2 = 2
Так як 𝑚 має бути додатним ,то підставимо значення -8 та 2 й знайдемо 𝑚 (додатне)
th_
1) −8 = 𝑚 − 5
𝑚 = −3 – не підходить
2) 2=𝑚−5
𝑚 = 7 – підходить
Перевіримо, чи дискримінант буде додатним
ma
i
𝒙𝟐 − (𝟐𝒎 − 𝟐)𝒙 + 𝟒𝒎 − 𝟑 = 𝟎 на 𝟒 більший від іншого.
tal
Розв’язання:
За умовою один корінь більший за інший на чотири: 𝑥1 − 𝑥2 = 4, тоді 𝑥1 = 𝑥2 + 4
Визначаємо коефіцієнти:
na
𝑎 = 1 − біля 𝑥²
𝑏 = −(2𝑚 − 2) − біля 𝑥
𝑐 = 4𝑚 − 3 − вільний член
2
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐 = (−(2𝑚 − 2)) − 4 ∙ (4𝑚 − 3) = 4𝑚² − 24𝑚 + 16 > 0 − умова
h_
існування коренів
За т. Вієта:
𝑥1 + 𝑥2 = −𝑏 = 2𝑚 – 2
𝑥1 ∙ 𝑥2 = 𝑐 = 4𝑚 − 3
wit
Підставимо в перше рівняння замість 𝑥1 вираз, що знайшли раніше: 𝑥2 + 4
𝑥2 + 4 + 𝑥2 = 2𝑚 − 2
2 ∙ 𝑥2 = 2𝑚 − 6 | ∶ 2
𝑥2 = 𝑚 − 3, отже, 𝑥1 = 𝑚 − 3 + 4 = 𝑚 + 1
Друге рівняння:
th_
𝑚 − 6 = 0
𝑚 = 0 − не задовольняє, бо m має бути додатним значенням
𝑚 = 6 − перевіримо, чи існують корені, коли m = 6, чи додатний дискримінант:
4𝑚2 − 24𝑚 + 16 = 4 ∙ 36 − 24 ∙ 6 + 16 = 16, отже, корені існують
Відповідь: 6
@
i
𝒙𝟐 − 𝟒𝒂𝒙 + 𝟒𝒂𝟐 − 𝟐𝟓 = 𝟎 задовольняють умову 𝒙𝟏 < 𝟏 < 𝒙𝟐.
tal
Розв’язання:
Спочатку потрібно знайти корені рівняння. Визначаємо коефіцієнти:
𝑎 = 1 − біля 𝑥 2
na
𝑏 = −4𝑎 − біля 𝑥
𝑐 = 4𝑎² − 25 − вільний член
Шукаємо дискримінант
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐 = 16𝑎2 − 4 ∙ (4𝑎² − 25) = 16𝑎² − 16𝑎² + 100 = 100
h_
Знаходимо корені рівняння:
−𝑏 − √𝐷 4𝑎 − 10
𝑥1 = = = 2𝑎 – 5
2𝑎 2
−𝑏 + √𝐷 4𝑎 + 10
𝑥2 = = = 2𝑎 + 5
2𝑎 2
wit
Ми виразили корені, менший корінь 𝑥1 , більший 𝑥2 , підставимо їх в умову:
𝑥1 < 1 < 𝑥2
2𝑎 − 5 < 1 < 2𝑎 + 5
Розіб'ємо подвійну нерівність на систему нерівностей
2𝑎 − 5 < 1
{
th_
2𝑎 + 5 > 1
Звідси знаходимо 𝑎
2𝑎 < 1 + 5
{
2𝑎 > 1 − 5
2𝑎 < 6
{
2𝑎 > −4
𝑎< 3
ma
{
𝑎 > −2
Отже, а належить проміжку (−2; 3), у який входять цілі числа: −1; 0; 1; 2 - їхня кількість 4
Відповідь: 4
@
i
від іншого.
tal
Розв’язання:
За умовою один корінь більший за інший на 2: 𝑥1 − 𝑥2 = 2, звідси 𝑥1 = 𝑥2 + 2
Визначаємо коефіцієнти:
na
𝑎 = 1 − біля 𝑥²
𝑏 = −9 − біля 𝑥
𝑐 = 𝑚 − вільний член
𝐷 = 𝑏² − 4𝑎𝑐 = 81 − 4𝑚 > 0 − умова існування 2 коренів
h_
За т. Вієта
𝑥1 − 𝑥2 = −𝑏 = 9
𝑥1 ∙ 𝑥2 = 𝑐 = 𝑚
Підставимо в перше рівняння замість 𝑥1 вираз 𝑥2 + 2 (який виразили раніше)
wit
𝑥2 + 2 + 𝑥2 = 9
2 ∙ 𝑥2 = 7
𝑥2 = 3,5, тоді 𝑥1 = 3,5 + 2 = 5,5
Підставимо в друге рівняння значення 𝑥1 та 𝑥2 , знайдемо m
3,5 ∙ 5,5 = 19,25 = 𝑚
th_
i
𝒙𝟐 + (𝟐𝒂 − 𝟏𝟓)𝒙 + 𝟐𝟔 − 𝟒𝒂 = 𝟎 більші за 1?
tal
Розв’язання:
Визначимо коефіцієнти рівняння:
𝑎 = 1 – біля 𝑥 2
na
𝑏 = 2𝑎 − 15 − біля 𝑥
𝑐 = 26 − 4𝑎 − вільний член
Знаxодимо корені рівняння :
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐
𝐷 = (2𝑎 − 15)2 − 4(26 − 4𝑎) = 4𝑎2 − 44𝑎 + 121 = (2𝑎)2 − 2 ∙ 2 ∙ 11𝑎 + 112 =
(2𝑎 − 11)2
𝑥1 =
𝑥2 =
− 2𝑎 + 15 −√(2𝑎 − 11) 2
2
− 2𝑎 + 15 + √(2𝑎 − 11) 2
=
=
−2𝑎 + 15 − 2𝑎 +11
2
−2𝑎 + 15 + 2𝑎 − 11
h_
=
−4𝑎 + 26
4
=2 =2
2
= − 2𝑎 + 13
wit
2 2
Один із коренів більше за 1 точно: 𝑥2 = 2, що задовольняє умову. Тепер треба знайти, при
якиx значенняx параметра 𝑎, 𝑥1 = −20 + 13 буде більше за 1.
Складаємо нерівність:
−2𝑎 + 13 > 1
th_
−2𝑎 > 1 – 13
6 𝑎
−2𝑎 > −12 (÷ −2)
𝑎<6
𝑎 𝜖 (−∞; 6) , Отже найбільше ціле 𝑎, при якому виконується умова: 𝑎 = 5
Відповідь: 5
ma
@
i
tal
𝟐𝒙𝟐 − (𝟒𝒂 − 𝟑)𝒙 − 𝟔𝒂 = 𝟎 належать проміжку [−𝟓; 𝟖].
Розв’язання:
Визначимо коефіцієнти
𝑎 = 2 − біля 𝑥 2
na
𝑏 = −(4𝑎 − 3) − біля 𝑥
𝑐 = −6𝑎 − вільний член
Визначаємо корені рівняння:
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐 = (−(4𝑎 − 3))2 − 4 ∙ 2 ∙ (−6𝑎) = 16𝑎2 + 24𝑎 + 9 = (4𝑎)2 + 2 ∙ 3 ∙ 4 ∙
h_
𝑎 + 32 = (4𝑎 + 3)2
4𝑎 − 3 + √(4𝑎+3) 2 4𝑎 − 3+ 4𝑎+3 8𝑎
𝑥1 = = = = 2𝑎
4 4 4
4𝑎 − 3 −√(4𝑎+3) 2 4𝑎− 3 − 4𝑎 − 3 −6
𝑥2 = 4
= 4
= 4
= − 1,5
wit
Один із коренів вxодить у заданий проміжок −5 ≤ − 1,5 ≤ 8
Тепер необxідно визначити, при якиx 𝑎 в проміжок [−5; 8] буде вxодити другий корінь:
−5 ≤ 2𝑎 ≤ 8 – склали нерівність
5 8
−2 ≤ 𝑎 ≤ 2
−2,5
4 𝑎
th_
−2,5 ≤ 𝑎 ≤ 4
𝑎 𝜖 [−2,5; 4] – у цей проміжок вxодять наступні числа: −2, −1, 0, 1, 2, 3,4 – їx усього 7
Відповідь: 7
ma
@
i
є протилежними числами. Якщо таких значень кілька, то у відповіді запишіть їхню
tal
суму.
Розв’язання:
𝑥 2 + (𝑎 − 1)2 𝑥 + 6(𝑎 − 1)𝑥 + 𝑎 + 2 = 0 − винесемо 𝑥 за дужки
na
𝑥 2 + 𝑥((𝑎 − 1)2 + 6(𝑎 − 1)) + 𝑎 + 2 = 0
𝑥 2 + 𝑥( 𝑎2 + 4𝑎 − 5) + 𝑎 + 2 = 0
Визначаємо коефіцієнти:
𝑎 = 1 – біля 𝑥 2
h_
𝑏 = 𝑎2 + 4𝑎 − 5 − біля 𝑥
𝑐 = 𝑎 + 2 − вільний член
Так як корені мають бути протилежними числами, тоді їxня сума дорівнює нулю, а добуток є
від’ємним значенням.
wit
За т.Вієта:
𝑥1 + 𝑥2 = −𝑏 = −𝑎2 − 4𝑎 + 5 = 0
𝑥1 ∙ 𝑥2 = 𝑐 = 𝑎 + 2
Розв’яжемо: −𝑎2 − 4𝑎 + 5 = 0(÷ (−1))
𝑎2 + 4𝑎 − 5 = 0
th_
За т. Вієта: 𝑎1 = −5
𝑎2 = 1 − подивимося, при якому 𝑥1 , 𝑥2 буде від’ємного значення
𝑥1 ∙ 𝑥2 = 𝑎 + 2 < 0
1)−5 + 2 < 0
−3 < 0 – правильна нерівність, отже 𝑎 = −5 підxодить
ma
2) 1 + 2 < 0
3 < 0 – неправильна нерівність, отже 𝑎 = 1 не підxодить
Перевіримо, чи невід’ємний дискримінант початкового рівняння при 𝑎 = −5: 𝑥 2 − 3 =
0 − корені будуть існувати 𝑥 2 = 3; 𝑥 = ±√3
Відповідь: -5
@
17
НМТ 09.06 (1 зміна)
i
Скільки всього існує цілих значень параметра 𝒂, за яких графік рівняння
tal
(𝒙 − 𝟐)𝟐 + (𝒚 − 𝟐𝒂 + 𝟑)𝟐 = 𝟒𝟗 перетинає вісь 𝒙 у двох точках?
Розв’язання:
Записано рівняння кола, яке має загальний вигляд:
na
(𝑥 − 𝑎)² + (𝑦 − 𝑏)² = 𝑅²
де 𝑎 та 𝑏 - координати центра кола, 𝑅 − радіус
Рівняння кола, яке задано
(𝑥 − 2)² + (𝑦 − (2𝑎 − 3))² = 7²
h_
Радіус заданого кола = 7
Центр − 𝐴(2; 2а − 3)
Нам потрібно знайти, коли коло буде перетинати вісь 𝑂𝑥 двічі
Ми можемо знайти, коли коло буде дотикатися до вісі 𝑂𝑥 . Як зображено на малюнку, може
бути два варіанти дотику: або більша частина кола під віссю 𝑂𝑥 , або над віссю 𝑂𝑥 . У такому
wit
випадку відстань від центра кола до вісі абсцис (до самого кола) - радіус кола, тобто 7. Тоді
координата 𝑦 центра кола буде або 7 (синє коло), або −7 (зелене коло)
У нашому випадку треба знайти, коли коло перетинає вісь 𝑂𝑥 , це буде, якщо або синє коло
опустити вниз, або зелене підняти вгору. Тобто координата У центра кола має бути в межах
th_
від −7 до 7
−7 < 2𝑎 − 3 < 7
−4 < 2𝑎 < 10
−2 < 𝑎 < 5
У цей проміжок входять наступні цілі числа:
ma
−1; 0; 1; 2; 3; 4 − їх усього 6
@
i
двічі перетинає вісь 𝒚.
tal
Розв’язання:
Записано рівняння кола, яке має загальний вигляд:
(𝑥 − 𝑎)² + (𝑦 − 𝑏)² = 𝑅²
na
де 𝑎 та 𝑏 - координати центра кола, 𝑅 − радіус
Рівняння кола, яке задано
(𝑥 − (11 + 3𝑎))² + (𝑦 − (−2))² = 7²
Радіус заданого кола = 7
h_
Центр − 𝐴(11 + 3𝑎; −2)
Нам потрібно знайти, коли коло буде перетинати вісь 𝑂𝑦 двічі
Ми можемо знайти, коли коло буде дотикатися до вісі 𝑂𝑦. Як зображено на малюнку, може
бути два варіанти дотику: або більша частина кола ліворуч від вісі 𝑂𝑦, або праворуч. У такому
wit
випадку відстань від центра кола до вісі ординат (до самого кола) - радіус кола, тобто 7. Тоді
координата 𝑥 центра кола буде або 7 (синє коло), або −7 (зелене коло)
У нашому випадку треба знайти, коли коло перетинає вісь 𝑂𝑦, це буде, якщо або синє коло
перенести ліворуч, або зелене коло – праворуч. Тобто координата 𝑥 центра кола має бути в
межах від −7 до 7
th_
−7 < 11 + 3𝑎 < 7
−18 < 3𝑎 < −4
4
−6 < 𝑎 < − 3
Відповідь: -5
@
19
12.06 (2 зміна)
i
tal
(𝒙 − 𝟔)𝟐 + (𝒚 + 𝟖)𝟐 = 𝒂,
Визначте найбільше значення а, за якого система ቊ має
𝒙𝟐 + 𝒚𝟐 = 𝟗.
єдиний розв’язок.
Розв’язання:
na
Обидва рівняння в системі - це рівняння кола, яке має загальний вигляд:
(𝑥 − 𝑎)² + (𝑦 − 𝑏)² = 𝑅²
Де 𝑎 та 𝑏 − координати центра кола
𝑅 − радіус кола
h_
Перше рівняння:
Коло з центром в точці 𝑂(6; −8), радіус дорівнює √𝑎
Друге рівняння:
Коло з центром в точці 𝑂1 (0; 0) та радіусом 3
Дана система має один розв'язок, коли ці два кола мають
wit
одну точку дотику, побудуємо 2 коло та нанесемо центр
першого
Кола можуть дотикатися або в точці 𝐾, або в 𝐿, це
залежить від радіуса першого кола
th_
i
Визначте найменше ціле значення a, за якого система ቊ
𝒙 𝟐 + 𝒚𝟐 = 𝒂
tal
має два розв’язки.
Розв’язання:
У двох рівняннях системи записані рівняння кола, яке має вигляд: (𝑥 − 𝑎)² + (𝑦 − 𝑏)² = 𝑅²
na
де 𝑎 та 𝑏 − координати центра кола, 𝑅 − його радіус
У цьому завданні оптимально зобразити кола. Малюємо перше коло з центром у точці 𝑂1 з
координатами (8; 6) та радіусом 4, а також ставимо центр другого кола в точці О з
координатами (0; 0), його радіус √𝑎
h_
Система матиме два розв'язки, коли обидва кола будуть перетинатися у двох точках
Побудуємо малюнки, коли кола дотикаються одне до одного в одній точці та знайдемо
відстань від центра другого кола О до точок дотику, для цього спочатку знаходимо відстань
між 𝑂 та 𝑂1 , як довжину відрізка: √82 + 62 = 10, а потім додаємо радіус першого кола, щоб
wit
знайти відстань О𝐿 = 10 + 4 = 14 і віднімаємо радіус першого кола, щоб знайти відстань
𝑂𝐾 = 10 − 4 = 6
Ми отримали радіуси другого кола, якби воно дотикалося до першого, але нам треба, щоб вони
перетиналися, радіус у такому випадку буде знаходитися між знайденими радіусами:
6 < √𝑎 < 10, 36 < 𝑎 < 100, найменше ціле 𝑎 = 37
th_
ma
@
Відповідь: 37
i
2
((𝑎 − 2)𝑥 2 + 6𝑥) − 4((𝑎 − 2)𝑥 2 + 6𝑥) + 4 − 𝑎2 = 0 має рівно два корені.
tal
Розв’язання:
2
((𝑎 − 2) ∙ 𝑥 2 + 6𝑥) − 4((𝑎 − 2)𝑥 2 + 6𝑥) + 4 − 𝑎2 = 0
na
(Якщо квадратне рівняння має 2 корені, то його дискримінант більше за 0)
Можна спростити задане рівняння, адже є вираз, що повторюється, тож введемо змінну:
(𝑎 − 2)𝑥 2 + 6𝑥 = 𝑡
2
((𝑎 − 2) ∙ 𝑥 2 + 6𝑥) = 𝑡 2
h_
𝑡 2 − 4𝑡 + 4 − 𝑎2 = 0
Визначаємо коефіцієнти
𝑎=1
𝑏 = −4
𝑐 = 4 − 𝑎2
wit
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐 = 42 − 4 ∙ (4 − 𝑎2 ) = 16 − 16 + 4𝑎2 = 4𝑎2 √𝐷 = 2𝑎
4+2𝑎 4−2𝑎
𝑡1 = = 2+𝑎 𝑡2 = =2−𝑎
2 2
(𝑎 − 2)𝑥 2 + 6𝑥 − 2 − 𝑎 = 0
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐 = 36 − 4(𝑎 − 2)(−2 − 𝑎) = 20 + 4𝑎2 > 0 – завжди більше за 0
Якщо 𝑎 = 2, то рівняння буде лінійне й матиме 1 корінь, адже коефіцієнт біля 𝑥 2
дорівнюватиме нулю.
2) (𝑎 − 2) ∙ 𝑥 2 + 6𝑥 = 2 − 𝑎; 𝑎 ≠ 2
ma
(𝑎 − 2)𝑥 2 + 6𝑥 − 2 + 𝑎 = 0
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐 = 36 − 4 ∙ (𝑎 − 2)(−2 + 𝑎) = −4𝑎2 + 16𝑎 + 20 – цей дискримінант має бути
від’ємним, адже тоді рівняння 1 матиме 2 корені і рівняння з умови матиме 2 корені
−4𝑎2 + 16𝑎 + 20 < 0| ÷ (−4)
𝑎2 + 4𝑎 + 5 > 0 – для розв’язку застосовуємо метод інтервалів за теоремою Вієта
@
𝑎 + 𝑎2 = −4 𝑎 = −1
{ 1 { 1 + +
𝑎1 ∙ 𝑎2 = 5 𝑎2 = 5
𝑎 ∈ (−∞; −1) ∪ (5; +∞) −1 − 5 𝑎
Отже найбільше ціле від’ємне число, що входить у знайдені проміжки: −2
Відповідь: -2