ЛІНІЙНІ РІВНЯННЯ З ПАРАМЕТРОМ

1
НМТ 07.06 (2 зміна)

i
𝟐𝒂𝒙+𝟑
Визначте найбільше ціле значення 𝒂, за якого корінь рівняння 𝟑𝒙 − 𝟒𝒂 = є

tal
𝟓
додатним числом.

Розв’язання:
2𝑎𝑥+3
3𝑥 − 4𝑎 = |∙5
5

na
15𝑥 − 20𝑎 = 2𝑎𝑥 + 3 – перенесення доданків з 𝑥 ліворуч, без 𝑥 – праворуч
15𝑥 − 2𝑎𝑥 = 20𝑎 + 3
𝑥 (15 − 2𝑎) = 20𝑎 + 3
20𝑎+3
𝑥 = 15−2𝑎 – знайшли 𝑥 (виразили)

h_
20𝑎+3
Так як 𝑥 має бути додатним числом, складаємо нерівність 𝑥 > 0 ⇒ 15−2𝑎 > 0

Нерівність дробово-раціональна, для знаходження 𝑎 потрібно використати метод інтервалів

(20𝑎 + 3)(15 − 2𝑎) > 0 | ∙ (−1)
(20𝑎 + 3)(2𝑎 − 15) < 0 – помножили на (−1), щоб у 2 дужці перед 𝑎 став знак плюс.
wit
Знаходимо нулі дужок
20𝑎 + 3 = 0 2𝑎 − 15 = 0
+ +
20𝑎 = −3 2𝑎 = 15
3
3 − 20 − 7,5 𝑎
𝑎 = − 20 𝑎 = 7,5
th_

3
𝑎 ∈ (− ; 7,5) ⇒ найбільший цілий параметр 𝑎 − 7
20

Відповідь: 7
ma
@

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 1

 2
НМТ 15.06 (1 зміна)
Визначте найбільше ціле значення a, за якого корінь рівняння
𝒂𝟐 𝒙 − 𝒂 = 𝒙(𝒂𝟐 − 𝒂) − 𝟏𝟎 є від’ємним числом.

i
Розв’язання:

tal
Визначте найбільше ціле значення a, за якого корінь рівняння 𝑎2 𝑥 − 𝑎 = 𝑥(𝑎2 − 𝑎) − 10 є
від’ємним числом.
𝑎2 𝑥 − 𝑎 = 𝑥(𝑎2 − 𝑎) − 10

na
𝑎2 𝑥 − 𝑥(𝑎2 − 𝑎) = 𝑎 − 10 – перенесення доданків з 𝑥 ліворуч, без 𝑥 – праворуч
𝑥(𝑎2 − (𝑎2 − 𝑎)) = 𝑎 − 10
𝑥 (𝑎2 − 𝑎2 + 𝑎) = 𝑎 − 10
𝑥 ∙ 𝑎 = 𝑎 − 10

h_
𝑎−10
𝑥= – виразили 𝑥
𝑎

𝑎−10
Так як 𝑥 має бути від’ємним, то вираз теж має бути від’ємного значення
𝑎
𝑎−10
< 0 – дробово-раціональна нерівність, застосовуємо метод інтервалів
wit
𝑎

(𝑎 − 10) ∙ 𝑎 < 0
Знаходимо, за яких значень 𝑎 ліва частина дорівнює нулю
𝑎 − 10 = 0 𝑎=0
+ +
𝑎 = 10
0 − 10 𝑎
th_

𝑎 ∈ (0; 10), найбільше ціле значення параметра 𝑎, що входить у цей проміжок: 9.

Відповідь: 9
ma
@

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 2

 3
НМТ 19.07 (1 зміна, додаткова)
Скільки всього цілих значень 𝒂 містить проміжок [– 𝟗; 𝟗] таких, що рівняння

i
𝒂𝒙 + 𝟓 = 𝒂 – 𝟐𝒙 має додатні корені?

tal
Розв’язання:
𝑎𝑥 + 2𝑥 = 𝑎 − 5 – перенесення доданків з 𝑥 ліворуч, без 𝑥 – праворуч
𝑥 (𝑎 + 2) = 𝑎 − 5
𝑎−5

na
𝑥 = 𝑎+2
𝑎−5
Так як 𝑥 мають бути додатнимb, тоді 𝑎+2 > 0.

Утворилася дробово-раціональна нерівність, застосовуємо метод інтервалів для знаходження 𝑎

(𝑎 − 5)(𝑎 + 2) > 0

h_
Знаходимо нулі дужок:
𝑎−5= 0 𝑎+2= 0 + +
−

−
9𝑎
𝑎=5 𝑎 = −2
−9 −2 − 5
𝑎 ∈ (−∞; −2) ∪ (5; +∞)
wit
Нас цікавить, скільки цілих значень 𝑎 містить проміжок [−9; 9]:
−9; −8; −7; −6; −5; −4; −3; 6; 7; 8; 9 – усього 11 цілих чисел, які входять у проміжок [−9; 9]
та при яких рівняння 𝑎𝑥 + 5 = 𝑎 − 2𝑥 має додатні корені.
th_
ma
@

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 3

 КВАДРАТНІ РІВНЯННЯ З ПАРАМЕТРОМ

4
НМТ 07.06 (1 зміна)

i
Визначте суму всіх цілих значень параметра 𝒂, за яких один корінь рівняння

tal
𝟐𝒙𝟐 − (𝟒𝒂 + 𝟗)𝒙 + 𝟔𝒂 + 𝟗 = 𝟎 належить проміжку (−𝟖; 𝟎), а другий − проміжку (𝟏; 𝟓).

Розв’язання:
Потрібно спочатку виразити корені, можна дискримінантом

na
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐; визначаємо коефіцієнти
𝑎 = 2 – стоїть біля 𝑥 2
𝑏 = −(4𝑎 + 9) – стоїть біля 𝑥
𝑐 = 6𝑎 + 9 – вільний член

h_
2
𝐷 = (−(4𝑎 + 9)) − 4 ∙ 2 ∙ (6𝑎 + 9) = 16𝑎2 + 72𝑎 + 81 − 48𝑎 − 72 = 16𝑎2 + 24𝑎 + 9 =
(4𝑎)2 + 2 ∙ 4 ∙ 𝑎 + 32 = (4𝑎 + 3)2 > 0 – дискримінант знайшли, щоб корені були різні
(входили в різні проміжки), дискримінант має бути більше за нуль
−𝑏±√𝐷
𝑥1,2 =
wit
2𝑎

4𝑎+9+√(4𝑎+3)2 4𝑎+9+4𝑎+3 8𝑎+12

𝑥1 = = = = 2𝑎 + 3.
2∙2 4 4

4𝑎+9−√(4𝑎+3)2 4𝑎+9−(4𝑎+3) 4𝑎+9−4𝑎−3 6

𝑥2 = = = = 4 = 1,5
2∙2 4 4

Знайшли 2 корені, причому значення першого залежить від параметра 𝑎.

th_

Повертаємося до умови: один корінь має належати проміжку (1; 5) – це якраз 𝑥2 = 1,5.
Інший корінь має належати (−8; 0), тобто корінь 2𝑎 + 3 має лежати між −8 та 0.
Складаємо нерівність −8 < 2𝑎 + 3 < 0
−8 − 3 < 2𝑎 < 0 − 3
−11 < 2𝑎 < −3 | ∶ 2
ma

11 3
− < 𝑎 < −2
2
−5,5 −1,5 𝑎
−5,5 < 𝑎 < −1,5
Отже, 𝑎 ∈ (−5,5; −1,5)
Тепер знайдемо, скільки цілих чисел входить у знайдений проміжок: −5, −4, −3, −2 – додаємо
їх −5 − 4 − 3 − 2 = −14
@

Отже, сума цілих чисел: −14

Відповідь: -14

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 4

 5
НМТ 08.06 (1 зміна)
За якого значення a сума коренів рівняння 𝒙𝟐 + (𝒂 − 𝟐)𝒙 + 𝟐𝟖 − 𝟒𝒂 = 𝟎 на 1 більша

i
від їхнього добутку?

tal
Розв’язання:
Так як в умові вказано, що сума коренів рівняння має бути на 1 більша за добуток і рівняння
зведене (коефіцієнт біля 𝑥 2 = 1), тоді оптимально застосувати теорему Вієта

na
Визначаємо коефіцієнти
𝑎 = 1 – біля 𝑥 2
𝑏 = 𝑎 − 2 – біля 𝑥
𝑐 = 28 − 4𝑎 – вільний член
Теорема Вієта:
𝑥1 + 𝑥2 = −𝑏 = −(𝑎 − 2)
𝑥1 ∙ 𝑥2 = 𝑐 = 28 − 4𝑎
Утворюємо, використовуючи умову, рівняння
𝑥1 + 𝑥2 − 𝑥1 ∙ 𝑥2 = 1
h_
wit
−(𝑎 − 2) − (28 − 4𝑎) = 1
𝑎 + 2 − 28 + 4𝑎 = 1
3𝑎 = 27
𝑎=9
th_

Також можна впевнитися, що при цьому 𝑎 корені існують

𝑥 2 + 7𝑥 + (−8) = 0; 𝑥 2 + 7𝑥 − 8 = 0 – підставили 9 замість 𝑎 в рівняння.
Щоб існували корені, дискримінант не може бути від’ємним
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐
𝑏=7
ma

𝑎=1
𝑐 = −8
49 − 4 ∙ 1 ∙ (−8) = 49 + 32 = 81 ⇒ корені рівняння існують
Відповідь: 9
@

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 5

 6
НМТ 08.06 (1 зміна)
Укажіть кількість цілих значень 𝒂, за яких рівняння

i
𝒙𝟐 − (𝟗 − 𝒂)𝒙 + 𝟐𝟎 − 𝟑𝒂 − 𝟐𝒂𝟐 = 𝟎 має лише додатні корені.

tal
Розв’язання:
Для початку треба знайти корені
Визначаємо коефіцієнти

na
𝑎 = 1 – біля 𝑥 2
𝑏 = −(9 − 𝑎) – біля 𝑥
𝑐 = 20 − 3𝑎 − 2𝑎2 – вільний член
2
𝐷 = (−(9 − 𝑎)) − 4 ∙ 1 ∙ (20 − 3𝑎 − 2𝑎2 ) = 81 − 18𝑎 + 𝑎2 − 80 + 12𝑎 + 8𝑎2 = 9𝑎2 − 6𝑎 +

h_
1 = (3𝑎 − 1)2 ≥ 0
−𝑏+√𝐷 9−𝑎+√(3𝑎−1)2 9−𝑎+3𝑎−1 8+2𝑎
𝑥1 = = = = = 4+𝑎
2𝑎 2 2 2

−𝑏−√𝐷 9−𝑎−√(3𝑎−1)2 9−𝑎−(3𝑎−1) 9−𝑎−3𝑎+1 10−4𝑎

𝑥2 = = = = = = 5 − 2𝑎
2𝑎 2 2 2 2
wit
Так як 𝑥1 і 𝑥2 мають бути додатними, тоді утворимо систему з двох рівнянь
4 + 𝑎 > 0,
{
5 − 2𝑎 > 0
𝑎 > −4, −4
{
−2𝑎 > −5 | ∙ (−2)
2,5 𝑎
𝑎 > −4,
{
th_

𝑎 < 2,5
𝑎 ∈ (−4; 2,5)
Знайдемо кількість цілих чисел, що входять у знайдений проміжок: −3; −2; −1; 0; 1; 2 −
усього 6 чисел.
Відповідь: 6
ma
@

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 6

 7

НМТ 08.06 (2 зміна)

Укажіть кількість цілих значень 𝒂, за яких рівняння

i
tal
𝒙𝟐 − (𝟗 − 𝒂)𝒙 + 𝟐𝟎 − 𝟑𝒂 − 𝟐𝒂𝟐 = 𝟎 має лише додатні корені.

Розв’язання:
Для початку треба знайти корені
Визначаємо коефіцієнти

na
𝑎 = 1 – біля 𝑥 2
𝑏 = −(9 − 𝑎) – біля 𝑥
𝑐 = 20 − 3𝑎 − 2𝑎2 – вільний член
2
𝐷 = (−(9 − 𝑎)) − 4 ∙ 1 ∙ (20 − 3𝑎 − 2𝑎2 ) = 81 − 18𝑎 + 𝑎2 − 80 + 12𝑎 + 8𝑎2 = 9𝑎2 − 6𝑎 +

h_
1 = (3𝑎 − 1)2 ≥ 0
−𝑏+√𝐷 9−𝑎+√(3𝑎−1)2 9−𝑎+3𝑎−1 8+2𝑎
𝑥1 = = = = = 4+𝑎
2𝑎 2 2 2

−𝑏−√𝐷 9−𝑎−√(3𝑎−1)2 9−𝑎−(3𝑎−1) 9−𝑎−3𝑎+1 10−4𝑎

𝑥2 = = = = = = 5 − 2𝑎
2𝑎 2 2 2 2
wit
Так як 𝑥1 і 𝑥2 мають бути додатними, тоді утворимо систему з двох рівнянь
4 + 𝑎 > 0,
{
5 − 2𝑎 > 0
𝑎 > −4,
{
−2𝑎 > −5 | ∙ (−2)
−4
2,5 𝑎
𝑎 > −4,
th_

{
𝑎 < 2,5
𝑎 ∈ (−4; 2,5)
Знайдемо кількість цілих чисел, що входять у знайдений проміжок:
−3; −2; −1; 0; 1; 2 − усього 6 чисел.
Відповідь: 6
ma
@

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 7

 8
НМТ 09.06 (2 зміна)
Визначте додатне значення параметра 𝒎, за якого один із коренів рівняння

i
𝒙𝟐 − (𝟐𝒎 − 𝟐)𝒙 + 𝟐𝟏 = 𝟎 на 4 більший від іншого.

tal
Розв’язання:
Визначаємо коефіцієнти
𝑎 = 1 – біля 𝑥 2

na
𝑏 = −(2𝑚 − 2) – біля 𝑥
𝑐 = 21 – вільний член
2
1) 𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐 = (−(2𝑚 − 2)) − 4 ∙ 21 = 4𝑥 2 − 8𝑥 − 80 ≥ 0 – умова існування коренів
За теоремою Вієта

h_
𝑥 + 𝑥2 = −𝑏 = 2𝑚 − 2
{ 1
𝑥1 ∙ 𝑥2 = 𝑐 = 21
За умовою 𝑥1 − 𝑥2 = 4 ⇒ 𝑥1 = 𝑥2 + 4
Підставимо замість 𝑥1 вираз 𝑥2 + 4 у систему
𝑥2 + 4 + 𝑥2 = 2𝑚 − 2 𝑥2 ∙ (𝑥2 − 4) = 21
wit
2𝑥2 = 2𝑚 − 6 𝑥22 + 4𝑥2 − 21 = 0
𝑥21 + 𝑥22 = −4 𝑥 = −7
𝑥2 = 𝑚 − 3 За т. Вієта ⇒ 21
𝑥21 ∙ 𝑥22 = −21 𝑥22 = 3
Отже, 𝑥2 або −7, або 3; але 𝑚 має бути додатним ⇒ підставимо у 𝑥2 = 𝑚 − 3 замість
𝑥2 значення −7 та 3
th_

−7 = 𝑚 − 3
𝑚 = −4 – від’ємне 𝑚 ⇒ −7 не задовольняє умову
3=𝑚−3
𝑚 = 6 – додатне, отже 𝑥2 = 3. Можна впевнитися, що при 𝑚 = 6 існують корені:
𝑥 2 − (2 ∙ 6 − 2)𝑥 + 21 = 0, 𝑥 2 − 10𝑥 + 21 = 0.
ma

𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐 = 100 − 4 ∙ 1 ∙ 21 = 16 ⇒ додатний результат, отже, 𝑚 = 6

Відповідь: 6
@

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 8

 9
НМТ 12.06 (1 зміна)
За якого значення параметра a сума квадратів коренів рівняння 𝒙𝟐 − 𝟖𝒙 + 𝟒𝒂 − 𝟏 = 𝟎

i
дорівнює 38?

tal
Розв’язання:
Так як є сума коренів рівняння, тому можна застосувати теорему Вієта ( і це буде оптимально)
𝑥1 + 𝑥2 = −𝑏
𝑥1 ⋅ 𝑥2 = 𝑐

na
Визначаємо коефіцієнти
𝑎=1
𝑏 = −8
𝑐 = 4𝑎 − 1 – вільний член
𝑥1 + 𝑥2 = 8
𝑥1 ∙ 𝑥2 = 4𝑎 − 1
За умовою: 𝑥12 + 𝑥22 = 38
Піднесемо 𝑥1 + 𝑥2 = 8 до квадрату
h_
wit
(𝑥1 + 𝑥2 )2 = 64
𝑥12 + 2𝑥1 𝑥2 + 𝑥22 = 64
Помножимо 4𝑎 − 1 на 2: 2 ∙ 𝑥1 ∙ 𝑥2 = 8𝑎 − 2
Підставляємо замість 𝑥12 + 𝑥22 − 38, замість 2𝑥1 𝑥2 - 8𝑎 − 2
th_

38 + 8𝑎 − 2 = 64
8𝑎 = 28
𝑎 = 3,5
Перевірте чи існують корені ( чи не від’ємний дискримінант) 𝑥 2 − 8𝑥 + 13 = 0
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐 = 82 − 4 ∙ 1 ∙ 13 = 12 ⇒ отже, корені існують
ma

Відповідь: 3,5
@

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 9

 10
НМТ 14.06 (1 зміна)
Визначте додатне значення параметра 𝒎, за якого один із коренів рівняння

i
𝒙𝟐 − (𝟐𝒎 − 𝟒)𝒙 + 𝟏𝟔 = 𝟎 на 𝟔 більший від іншого.

tal
Розв’язання:
За умовою 𝑥1 − 𝑥2 = 6, звідси 𝑥1 = 6 + 𝑥2
Визначаємо коефіцієнти

na
𝑎=1
𝑏 = −(2𝑚 − 4)
𝑐 = 16
2
𝐷 = (−(2𝑚 − 4)) − 4 ∙ 1 ∙ 16 = 4𝑚2 − 16𝑚 − 48 > 0 – умова існування коренів

h_
За теоремою Вієта
𝑥1 + 𝑥2 = −𝑏 = 2𝑚 − 4
𝑥1 ∙ 𝑥2 = 𝑐 = 16
Замість 𝑥1 підставимо 6 + 𝑥2 (виразили раніше)
wit
𝑥 + 𝑥2 + 6 = 2𝑚 − 4 2𝑥2 = 2𝑚 − 10
{ 2 { 2
𝑥2 (𝑥2 + 6) = 16 𝑥2 + 6𝑥2 − 16 = 0
𝑥2 = 𝑚 − 5
За теоремою Вієта: 𝑥2 1 = −8; 𝑥2 2 = 2
Так як 𝑚 має бути додатним ,то підставимо значення -8 та 2 й знайдемо 𝑚 (додатне)
th_

1) −8 = 𝑚 − 5
𝑚 = −3 – не підходить
2) 2=𝑚−5
𝑚 = 7 – підходить
Перевіримо, чи дискримінант буде додатним
ma

4𝑚2 − 16𝑚 − 48 = 36 > 0

Отже, 𝑚 = 7
Відповідь: 7
@

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 10

 11

НМТ 14.06 (2 зміна)

Визначте додатне значення параметра m, за якого один із коренів рівняння

i
𝒙𝟐 − (𝟐𝒎 − 𝟐)𝒙 + 𝟒𝒎 − 𝟑 = 𝟎 на 𝟒 більший від іншого.

tal
Розв’язання:
За умовою один корінь більший за інший на чотири: 𝑥1 − 𝑥2 = 4, тоді 𝑥1 = 𝑥2 + 4
Визначаємо коефіцієнти:

na
𝑎 = 1 − біля 𝑥²
𝑏 = −(2𝑚 − 2) − біля 𝑥
𝑐 = 4𝑚 − 3 − вільний член
2
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐 = (−(2𝑚 − 2)) − 4 ∙ (4𝑚 − 3) = 4𝑚² − 24𝑚 + 16 > 0 − умова

h_
існування коренів
За т. Вієта:
𝑥1 + 𝑥2 = −𝑏 = 2𝑚 – 2
𝑥1 ∙ 𝑥2 = 𝑐 = 4𝑚 − 3
wit
Підставимо в перше рівняння замість 𝑥1 вираз, що знайшли раніше: 𝑥2 + 4
𝑥2 + 4 + 𝑥2 = 2𝑚 − 2
2 ∙ 𝑥2 = 2𝑚 − 6 | ∶ 2
𝑥2 = 𝑚 − 3, отже, 𝑥1 = 𝑚 − 3 + 4 = 𝑚 + 1
Друге рівняння:
th_

𝑥1 ∙ 𝑥2 = (𝑚 + 1)(𝑚 − 3) = 4𝑚 − 3, звідси знайдемо 𝑚

𝑚² − 6𝑚 = 0
𝑚(𝑚 − 6) = 0
Добуток двоx множників дорівнює нулю, коли xоча б один множник нуль:
𝑚 = 0
ma

𝑚 − 6 = 0
𝑚 = 0 − не задовольняє, бо m має бути додатним значенням
𝑚 = 6 − перевіримо, чи існують корені, коли m = 6, чи додатний дискримінант:
4𝑚2 − 24𝑚 + 16 = 4 ∙ 36 − 24 ∙ 6 + 16 = 16, отже, корені існують
Відповідь: 6
@

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 11

 12

НМТ 15.06 (2 зміна)

Визначте кількість цілих значень параметра 𝒂, за яких корені 𝒙𝟏 і 𝒙𝟐 рівняння

i
𝒙𝟐 − 𝟒𝒂𝒙 + 𝟒𝒂𝟐 − 𝟐𝟓 = 𝟎 задовольняють умову 𝒙𝟏 < 𝟏 < 𝒙𝟐.

tal
Розв’язання:
Спочатку потрібно знайти корені рівняння. Визначаємо коефіцієнти:
𝑎 = 1 − біля 𝑥 2

na
𝑏 = −4𝑎 − біля 𝑥
𝑐 = 4𝑎² − 25 − вільний член
Шукаємо дискримінант
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐 = 16𝑎2 − 4 ∙ (4𝑎² − 25) = 16𝑎² − 16𝑎² + 100 = 100

h_
Знаходимо корені рівняння:
−𝑏 − √𝐷 4𝑎 − 10
𝑥1 = = = 2𝑎 – 5
2𝑎 2
−𝑏 + √𝐷 4𝑎 + 10
𝑥2 = = = 2𝑎 + 5
2𝑎 2
wit
Ми виразили корені, менший корінь 𝑥1 , більший 𝑥2 , підставимо їх в умову:
𝑥1 < 1 < 𝑥2
2𝑎 − 5 < 1 < 2𝑎 + 5
Розіб'ємо подвійну нерівність на систему нерівностей
2𝑎 − 5 < 1
{
th_

2𝑎 + 5 > 1
Звідси знаходимо 𝑎
2𝑎 < 1 + 5
{
2𝑎 > 1 − 5
2𝑎 < 6
{
2𝑎 > −4
𝑎< 3
ma

{
𝑎 > −2
Отже, а належить проміжку (−2; 3), у який входять цілі числа: −1; 0; 1; 2 - їхня кількість 4
Відповідь: 4
@

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 12

 13
НМТ 16.06 (1 зміна)
Визначте значення m, за якого один із коренів рівняння 𝒙𝟐 − 𝟗𝒙 + 𝒎 = 𝟎 на 𝟐 більший

i
від іншого.

tal
Розв’язання:
За умовою один корінь більший за інший на 2: 𝑥1 − 𝑥2 = 2, звідси 𝑥1 = 𝑥2 + 2
Визначаємо коефіцієнти:

na
𝑎 = 1 − біля 𝑥²
𝑏 = −9 − біля 𝑥
𝑐 = 𝑚 − вільний член
𝐷 = 𝑏² − 4𝑎𝑐 = 81 − 4𝑚 > 0 − умова існування 2 коренів

h_
За т. Вієта
𝑥1 − 𝑥2 = −𝑏 = 9
𝑥1 ∙ 𝑥2 = 𝑐 = 𝑚
Підставимо в перше рівняння замість 𝑥1 вираз 𝑥2 + 2 (який виразили раніше)
wit
𝑥2 + 2 + 𝑥2 = 9
2 ∙ 𝑥2 = 7
𝑥2 = 3,5, тоді 𝑥1 = 3,5 + 2 = 5,5
Підставимо в друге рівняння значення 𝑥1 та 𝑥2 , знайдемо m
3,5 ∙ 5,5 = 19,25 = 𝑚
th_

Можна додатково впевнитися, чи додатний дискримінант, коли 𝑚 = 19,25

81 − 4𝑚 = 81 − 4 ∙ 19,25 = 4, отже, корені існують.
Відповідь: 19,25
ma
@

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 13

 14
НМТ 19.06 (1 зміна)
За якого найбільшого цілого значення 𝒂 обидва корені квадратного рівняння

i
𝒙𝟐 + (𝟐𝒂 − 𝟏𝟓)𝒙 + 𝟐𝟔 − 𝟒𝒂 = 𝟎 більші за 1?

tal
Розв’язання:
Визначимо коефіцієнти рівняння:
𝑎 = 1 – біля 𝑥 2

na
𝑏 = 2𝑎 − 15 − біля 𝑥
𝑐 = 26 − 4𝑎 − вільний член
Знаxодимо корені рівняння :
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐
𝐷 = (2𝑎 − 15)2 − 4(26 − 4𝑎) = 4𝑎2 − 44𝑎 + 121 = (2𝑎)2 − 2 ∙ 2 ∙ 11𝑎 + 112 =
(2𝑎 − 11)2

𝑥1 =

𝑥2 =
− 2𝑎 + 15 −√(2𝑎 − 11) 2
2

− 2𝑎 + 15 + √(2𝑎 − 11) 2
=

=
−2𝑎 + 15 − 2𝑎 +11
2

−2𝑎 + 15 + 2𝑎 − 11
h_
=
−4𝑎 + 26

4
=2 =2
2
= − 2𝑎 + 13
wit
2 2

Один із коренів більше за 1 точно: 𝑥2 = 2, що задовольняє умову. Тепер треба знайти, при
якиx значенняx параметра 𝑎, 𝑥1 = −20 + 13 буде більше за 1.
Складаємо нерівність:
−2𝑎 + 13 > 1
th_

−2𝑎 > 1 – 13
6 𝑎
−2𝑎 > −12 (÷ −2)
𝑎<6
𝑎 𝜖 (−∞; 6) , Отже найбільше ціле 𝑎, при якому виконується умова: 𝑎 = 5
Відповідь: 5
ma
@

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 14

 15

НМТ 19.06 (2 зміна)

Визначте кількість цілих значень параметра 𝒂, за яких корені рівняння

i
tal
𝟐𝒙𝟐 − (𝟒𝒂 − 𝟑)𝒙 − 𝟔𝒂 = 𝟎 належать проміжку [−𝟓; 𝟖].

Розв’язання:
Визначимо коефіцієнти
𝑎 = 2 − біля 𝑥 2

na
𝑏 = −(4𝑎 − 3) − біля 𝑥
𝑐 = −6𝑎 − вільний член
Визначаємо корені рівняння:
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐 = (−(4𝑎 − 3))2 − 4 ∙ 2 ∙ (−6𝑎) = 16𝑎2 + 24𝑎 + 9 = (4𝑎)2 + 2 ∙ 3 ∙ 4 ∙

h_
𝑎 + 32 = (4𝑎 + 3)2
4𝑎 − 3 + √(4𝑎+3) 2 4𝑎 − 3+ 4𝑎+3 8𝑎
𝑥1 = = = = 2𝑎
4 4 4

4𝑎 − 3 −√(4𝑎+3) 2 4𝑎− 3 − 4𝑎 − 3 −6
𝑥2 = 4
= 4
= 4
= − 1,5
wit
Один із коренів вxодить у заданий проміжок −5 ≤ − 1,5 ≤ 8
Тепер необxідно визначити, при якиx 𝑎 в проміжок [−5; 8] буде вxодити другий корінь:
−5 ≤ 2𝑎 ≤ 8 – склали нерівність
5 8
−2 ≤ 𝑎 ≤ 2
−2,5
4 𝑎
th_

−2,5 ≤ 𝑎 ≤ 4
𝑎 𝜖 [−2,5; 4] – у цей проміжок вxодять наступні числа: −2, −1, 0, 1, 2, 3,4 – їx усього 7
Відповідь: 7
ma
@

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 15

 16
НМТ 20.06 (1 зміна)
Визначте значення a, за якого корені рівняння 𝒙𝟐 + (𝒂 − 𝟏)𝟐 𝒙 + 𝟔(𝒂 − 𝟏)𝒙 + 𝒂 + 𝟐 = 𝟎

i
є протилежними числами. Якщо таких значень кілька, то у відповіді запишіть їхню

tal
суму.

Розв’язання:
𝑥 2 + (𝑎 − 1)2 𝑥 + 6(𝑎 − 1)𝑥 + 𝑎 + 2 = 0 − винесемо 𝑥 за дужки

na
𝑥 2 + 𝑥((𝑎 − 1)2 + 6(𝑎 − 1)) + 𝑎 + 2 = 0
𝑥 2 + 𝑥( 𝑎2 + 4𝑎 − 5) + 𝑎 + 2 = 0
Визначаємо коефіцієнти:
𝑎 = 1 – біля 𝑥 2

h_
𝑏 = 𝑎2 + 4𝑎 − 5 − біля 𝑥
𝑐 = 𝑎 + 2 − вільний член
Так як корені мають бути протилежними числами, тоді їxня сума дорівнює нулю, а добуток є
від’ємним значенням.
wit
За т.Вієта:
𝑥1 + 𝑥2 = −𝑏 = −𝑎2 − 4𝑎 + 5 = 0
𝑥1 ∙ 𝑥2 = 𝑐 = 𝑎 + 2
Розв’яжемо: −𝑎2 − 4𝑎 + 5 = 0(÷ (−1))
𝑎2 + 4𝑎 − 5 = 0
th_

За т. Вієта: 𝑎1 = −5
𝑎2 = 1 − подивимося, при якому 𝑥1 , 𝑥2 буде від’ємного значення
𝑥1 ∙ 𝑥2 = 𝑎 + 2 < 0
1)−5 + 2 < 0
−3 < 0 – правильна нерівність, отже 𝑎 = −5 підxодить
ma

2) 1 + 2 < 0
3 < 0 – неправильна нерівність, отже 𝑎 = 1 не підxодить
Перевіримо, чи невід’ємний дискримінант початкового рівняння при 𝑎 = −5: 𝑥 2 − 3 =
0 − корені будуть існувати 𝑥 2 = 3; 𝑥 = ±√3
Відповідь: -5
@

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 16

 РІВНЯННЯ КОЛА З ПАРАМЕТРОМ

17
НМТ 09.06 (1 зміна)

i
Скільки всього існує цілих значень параметра 𝒂, за яких графік рівняння

tal
(𝒙 − 𝟐)𝟐 + (𝒚 − 𝟐𝒂 + 𝟑)𝟐 = 𝟒𝟗 перетинає вісь 𝒙 у двох точках?

Розв’язання:
Записано рівняння кола, яке має загальний вигляд:

na
(𝑥 − 𝑎)² + (𝑦 − 𝑏)² = 𝑅²
де 𝑎 та 𝑏 - координати центра кола, 𝑅 − радіус
Рівняння кола, яке задано
(𝑥 − 2)² + (𝑦 − (2𝑎 − 3))² = 7²

h_
Радіус заданого кола = 7
Центр − 𝐴(2; 2а − 3)
Нам потрібно знайти, коли коло буде перетинати вісь 𝑂𝑥 двічі
Ми можемо знайти, коли коло буде дотикатися до вісі 𝑂𝑥 . Як зображено на малюнку, може
бути два варіанти дотику: або більша частина кола під віссю 𝑂𝑥 , або над віссю 𝑂𝑥 . У такому
wit
випадку відстань від центра кола до вісі абсцис (до самого кола) - радіус кола, тобто 7. Тоді
координата 𝑦 центра кола буде або 7 (синє коло), або −7 (зелене коло)
У нашому випадку треба знайти, коли коло перетинає вісь 𝑂𝑥 , це буде, якщо або синє коло
опустити вниз, або зелене підняти вгору. Тобто координата У центра кола має бути в межах
th_

від −7 до 7
−7 < 2𝑎 − 3 < 7
−4 < 2𝑎 < 10
−2 < 𝑎 < 5
У цей проміжок входять наступні цілі числа:
ma

−1; 0; 1; 2; 3; 4 − їх усього 6
@

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 17

 18
НМТ 17.07 (2 зміна, додаткова)
Знайдіть найменше ціле значення a, за якого коло (𝒙 – 𝟏𝟏 – 𝟑𝒂)𝟐 + (𝒚 + 𝟐)𝟐 = 𝟒𝟗

i
двічі перетинає вісь 𝒚.

tal
Розв’язання:
Записано рівняння кола, яке має загальний вигляд:
(𝑥 − 𝑎)² + (𝑦 − 𝑏)² = 𝑅²

na
де 𝑎 та 𝑏 - координати центра кола, 𝑅 − радіус
Рівняння кола, яке задано
(𝑥 − (11 + 3𝑎))² + (𝑦 − (−2))² = 7²
Радіус заданого кола = 7

h_
Центр − 𝐴(11 + 3𝑎; −2)
Нам потрібно знайти, коли коло буде перетинати вісь 𝑂𝑦 двічі
Ми можемо знайти, коли коло буде дотикатися до вісі 𝑂𝑦. Як зображено на малюнку, може
бути два варіанти дотику: або більша частина кола ліворуч від вісі 𝑂𝑦, або праворуч. У такому
wit
випадку відстань від центра кола до вісі ординат (до самого кола) - радіус кола, тобто 7. Тоді
координата 𝑥 центра кола буде або 7 (синє коло), або −7 (зелене коло)
У нашому випадку треба знайти, коли коло перетинає вісь 𝑂𝑦, це буде, якщо або синє коло
перенести ліворуч, або зелене коло – праворуч. Тобто координата 𝑥 центра кола має бути в
межах від −7 до 7
th_

−7 < 11 + 3𝑎 < 7
−18 < 3𝑎 < −4
4
−6 < 𝑎 < − 3

Найменше ціле значення 𝑦, яке входить у цей

проміжок − це −5
ma

Відповідь: -5
@

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 18

 СИСТЕМИ РІВНЯНЬ З ПАРАМЕТРОМ

19
12.06 (2 зміна)

i
tal
(𝒙 − 𝟔)𝟐 + (𝒚 + 𝟖)𝟐 = 𝒂,
Визначте найбільше значення а, за якого система ቊ має
𝒙𝟐 + 𝒚𝟐 = 𝟗.
єдиний розв’язок.

Розв’язання:

na
Обидва рівняння в системі - це рівняння кола, яке має загальний вигляд:
(𝑥 − 𝑎)² + (𝑦 − 𝑏)² = 𝑅²
Де 𝑎 та 𝑏 − координати центра кола
𝑅 − радіус кола

h_
Перше рівняння:
Коло з центром в точці 𝑂(6; −8), радіус дорівнює √𝑎
Друге рівняння:
Коло з центром в точці 𝑂1 (0; 0) та радіусом 3
Дана система має один розв'язок, коли ці два кола мають
wit
одну точку дотику, побудуємо 2 коло та нанесемо центр
першого
Кола можуть дотикатися або в точці 𝐾, або в 𝐿, це
залежить від радіуса першого кола
th_

Так як параметр а (тобто радіус першого кола в степені 2)

має бути найбільшого значення, то це точка перетину 𝐾
Спочатку знайдемо відстань від центра О до початку
координат (як довжину відрізка між двома точками):
√62 + (−8)2 = 10
ma

І ще додамо до неї радіус другого кола: 10 + 3 = 13

Отже, √𝑎 = 13
𝑎 = 169
Відповідь: 169
@

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 19

 20
НМТ 13.06 (1 зміна)
(𝒙 − 𝟖)𝟐 + (𝒚 − 𝟔)𝟐 = 𝟏𝟔,

i
Визначте найменше ціле значення a, за якого система ቊ
𝒙 𝟐 + 𝒚𝟐 = 𝒂

tal
має два розв’язки.

Розв’язання:
У двох рівняннях системи записані рівняння кола, яке має вигляд: (𝑥 − 𝑎)² + (𝑦 − 𝑏)² = 𝑅²

na
де 𝑎 та 𝑏 − координати центра кола, 𝑅 − його радіус
У цьому завданні оптимально зобразити кола. Малюємо перше коло з центром у точці 𝑂1 з
координатами (8; 6) та радіусом 4, а також ставимо центр другого кола в точці О з
координатами (0; 0), його радіус √𝑎

h_
Система матиме два розв'язки, коли обидва кола будуть перетинатися у двох точках
Побудуємо малюнки, коли кола дотикаються одне до одного в одній точці та знайдемо
відстань від центра другого кола О до точок дотику, для цього спочатку знаходимо відстань
між 𝑂 та 𝑂1 , як довжину відрізка: √82 + 62 = 10, а потім додаємо радіус першого кола, щоб
wit
знайти відстань О𝐿 = 10 + 4 = 14 і віднімаємо радіус першого кола, щоб знайти відстань
𝑂𝐾 = 10 − 4 = 6
Ми отримали радіуси другого кола, якби воно дотикалося до першого, але нам треба, щоб вони
перетиналися, радіус у такому випадку буде знаходитися між знайденими радіусами:
6 < √𝑎 < 10, 36 < 𝑎 < 100, найменше ціле 𝑎 = 37
th_
ma
@

Відповідь: 37

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 20

 21
НМТ 09.06 (2 зміна) – неофіційне завдання
Визначте найбільше ціле від’ємне значення параметра a, за якого рівняння

i
2
((𝑎 − 2)𝑥 2 + 6𝑥) − 4((𝑎 − 2)𝑥 2 + 6𝑥) + 4 − 𝑎2 = 0 має рівно два корені.

tal
Розв’язання:
2
((𝑎 − 2) ∙ 𝑥 2 + 6𝑥) − 4((𝑎 − 2)𝑥 2 + 6𝑥) + 4 − 𝑎2 = 0

na
(Якщо квадратне рівняння має 2 корені, то його дискримінант більше за 0)
Можна спростити задане рівняння, адже є вираз, що повторюється, тож введемо змінну:
(𝑎 − 2)𝑥 2 + 6𝑥 = 𝑡
2
((𝑎 − 2) ∙ 𝑥 2 + 6𝑥) = 𝑡 2

h_
𝑡 2 − 4𝑡 + 4 − 𝑎2 = 0
Визначаємо коефіцієнти
𝑎=1
𝑏 = −4
𝑐 = 4 − 𝑎2
wit
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐 = 42 − 4 ∙ (4 − 𝑎2 ) = 16 − 16 + 4𝑎2 = 4𝑎2 √𝐷 = 2𝑎
4+2𝑎 4−2𝑎
𝑡1 = = 2+𝑎 𝑡2 = =2−𝑎
2 2

Повертаємося до заміни (𝑎 − 2)𝑥 2 + 6𝑥 = 𝑡

1) (𝑎 − 2) ∙ 𝑥 2 + 6𝑥 = 2 + 𝑎; 𝑎 ≠ 2
th_

(𝑎 − 2)𝑥 2 + 6𝑥 − 2 − 𝑎 = 0
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐 = 36 − 4(𝑎 − 2)(−2 − 𝑎) = 20 + 4𝑎2 > 0 – завжди більше за 0
Якщо 𝑎 = 2, то рівняння буде лінійне й матиме 1 корінь, адже коефіцієнт біля 𝑥 2
дорівнюватиме нулю.
2) (𝑎 − 2) ∙ 𝑥 2 + 6𝑥 = 2 − 𝑎; 𝑎 ≠ 2
ma

(𝑎 − 2)𝑥 2 + 6𝑥 − 2 + 𝑎 = 0
𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐 = 36 − 4 ∙ (𝑎 − 2)(−2 + 𝑎) = −4𝑎2 + 16𝑎 + 20 – цей дискримінант має бути
від’ємним, адже тоді рівняння 1 матиме 2 корені і рівняння з умови матиме 2 корені
−4𝑎2 + 16𝑎 + 20 < 0| ÷ (−4)
𝑎2 + 4𝑎 + 5 > 0 – для розв’язку застосовуємо метод інтервалів за теоремою Вієта
@

𝑎 + 𝑎2 = −4 𝑎 = −1
{ 1 { 1 + +
𝑎1 ∙ 𝑎2 = 5 𝑎2 = 5
𝑎 ∈ (−∞; −1) ∪ (5; +∞) −1 − 5 𝑎
Отже найбільше ціле від’ємне число, що входить у знайдені проміжки: −2
Відповідь: -2

Я вірю в ТЕБЕ @math_with_natali 21