Клас_11_ Прізвище та ім’я ______Слюсарєв Данил___________ Дата 23,04,2024

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА № 9
Тема. Дослідження треків заряджених частинок за фотографіями.
Мета: навчитися аналізувати фотографії із зображенням треків заряджених
частинок, отриманих за допомогою камери Вільсона, та ідентифікувати ці частинки.
Обладнання: фотографія треків заряджених частинок, аркуш кальки, косинець.

Хід роботи
Підготовка до експерименту
1. Згадайте, як визначають модуль і напрямок сили, з якою магнітне поле діє на
рухому заряджену частинку (сили Лоренца).
2. Перенесіть треки І і II (рис. 1) на аркуш кальки (усі необхідні позначення,
зображення та побудови слід виконувати саме на ньому).
Експеримент
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки.
Результати вимірювань і обчислень відразу заносьте до таблиць.
1. Розгляньте фотографію треків заряджених частинок, отриманих за допомогою
камери Вільсона (рис. 1):
1) укажіть напрямки початкових швидкостей руху частинок І і II, яким
відповідають треки І і II; (верх)
2) з’ясуйте, як змінюється товщина кожного треку – від початку до кінця
пробігу частинки. (1 збільшується)(2 збільшується і в кінці зменшується)
2. Знаючи, що частинка І ідентифікована як протон і що обидві частинки рухаються
перпендикулярно до вектора магнітної індукції магнітного поля, створеного в
камері, визначте:
1) знак заряду частинки II;(позитивний)
2) напрямок вектора магнітної індукції.(до нас)
3. Урахувавши масштаб, визначте радіуси R I і R II треків на початку пробігу
частинок, для чого (див. рис. 2):
1) на зображенні треку накреслить дві хорди;
2) до кожної хорди поставте серединний
перпендикуляр і позначте точку O перетину цих
перпендикулярів;
3) виміряйте відстань R від точки O до початку
треку (радіус кривизни).
Рис. 2
Таблиця 1

Номер Радіус Знак Питомий

Форма Зміна товщини кривизн заряд Назва
час- заряду
треку треку и треку q Кл
,
частинки
тинки R, м
частинки m кг
I дуга Збільшується 0,05 Позитивний 9,578*(10^7) Протон

II дуга Збільшується і в 0,1 Позитивний 4,789*(10^7) Альфа

кінці зменшується частинка
 Рис. 1

Опрацювання результатів експерименту

1. За даними таблиці 2 визначте питомий заряд частинки І.
qI
=¿1,602*(10^-19)/1,673*(10^-27)=9,578*(10^7)
mI

Нагадуємо, що частинка І ідентифікована як протон.

Таблиця 2
q Кл
Частинка Питомий заряд m , кг
Електрон 1,759 ∙10
11

Протон 9,578 ∙ 10
7

α-частинка 4,822 ∙ 10
7

2. Обчисліть питомий заряд частинки II.

q II q I R I
= ∙ =¿9,578*(10^7)*0,05/0,1=4,789*(10^7)
mII mI R II
3. Знаючи питомий заряд частинки II, ідентифікуйте її: визначте, ядром якого
елемента є ця частинка.
За питомим зарядом ми знаэмо що це альфа частинка

Аналіз експерименту та його результатів

Проаналізуйте результати дослідження треків заряджених частинок. Сформулюйте
висновок.
Висновок
Під час цієї Е/р я навчитися аналізувати фотографії із зображенням треків заряджених частинок, отриманих
за допомогою камери Вільсона, та ідентифікувати дві частинки( альфа частинка і протон )

Контрольні запитання
1. Який вид радіоактивності не призводить до зміни хімічних властивостей атомів?
(радіоактивний альфа розпад не призводить до зміни фізичних властивостей
ядра, таких як електричний заряд та спін. Альфа-частинка, що віддаляється
від ядра, має високий заряд та малу масу, тому вона може бути відокремлена
від інших частинок за допомогою електромагнітних полів)
2. Який принцип дії приладів: лічильник Гейгера; камера Вільсона; бульбашкова
камера, товстошарові фотоемульсії. (Лічильник Гейгера працює на основі іонізації
газу, випущеного під час взаємодії радіації з детектором.Камера Вільсона
вимірює радіацію на основі конденсації парів у вологому середовищі. Бульбашкова
камера вимірює радіацію на основі утворення парів внаслідок зниження тиску.
Товстошарові фотоемульсії вимірюють радіацію на основі фоточутливої
емульсії, що заряджується під час взаємодії з радіацією)

3. Вкажіть спосіб реєстрації, якому віддають перевагу при дослідженнях космічного

випромінювання.(При дослідженнях космічного випромінювання віддають
перевагу методу реєстрації на основі фоточутливих електронних приладів,
таких як сцинтиляційні детектори та пластинкові детектори, оскільки вони
мають високу чутливість до великої кількості видів космічної радіації та
можуть дати досить точні дані про її енергетичний спектр та інтенсивність.
)

Творче завдання
Проведіть додаткові вимірювання та визначте, у скільки разів зменшилася кінетична
енергія протона за час пробігу в камері Вільсона.

Для визначення, у скільки разів зменшилася кінетична енергія протона за час

пробігу в камері Вільсона, необхідно провести додаткові вимірювання та
розрахунки.

1. Виміряємо радіус кривизни траєкторії протона наприкінці його пробігу в камері

(позначимо як R2).

2. Використовуючи співвідношення між питомим зарядом, радіусом кривизни та

імпульсом частинки:

p = (q/m) * B * R

Розрахуємо імпульси протона на початку (p1) та наприкінці (p2) пробігу:

p1 = (q/m)протона * B * R1
p2 = (q/m)протона * B * R2

3. Кінетична енергія релятивістської частинки пов'язана з її імпульсом

співвідношенням:

E = sqrt(p^2 * c^2 + m0^2 * c^4) - m0 * c^2

Розрахуємо кінетичні енергії протона на початку (E1) та наприкінці (E2) пробігу.

4. Знайдемо відношення E1/E2 - це покаже, у скільки разів зменшилася кінетична

енергія протона.

Зробивши необхідні вимірювання радіуса кривизни траєкторії наприкінці та

використавши наведені формули, ми зможемо кількісно оцінити зміну кінетичної
енергії протона під час його гальмування в камері Вільсона.