Клас 11В Прізвище та ім’я Гуляєва Єлизавета Дата 03,05,2023

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА № 9
Тема. Дослідження треків заряджених частинок за фотографіями.
Мета: навчитися аналізувати фотографії із зображенням треків заряджених
частинок, отриманих за допомогою камери Вільсона, та ідентифікувати ці частинки.
Обладнання: фотографія треків заряджених частинок, аркуш кальки, косинець.

Хід роботи
Підготовка до експерименту
1. Згадайте, як визначають модуль і напрямок сили, з якою магнітне поле діє на
рухому заряджену частинку (сили Лоренца).
2. Перенесіть треки І і II (рис. 1) на аркуш кальки (усі необхідні позначення,
зображення та побудови слід виконувати саме на ньому).
Експеримент
Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки.
Результати вимірювань і обчислень відразу заносьте до таблиць.
1. Розгляньте фотографію треків заряджених частинок, отриманих за допомогою
камери Вільсона (рис. 1):
1) укажіть напрямки початкових швидкостей руху частинок І і II, яким
відповідають треки І і II; вліво ( якщо дивитись на малюнок, не
перевертаючи його)
2) з’ясуйте, як змінюється товщина кожного треку – від початку до кінця
пробігу частинки. Зростає
2. Знаючи, що частинка І ідентифікована як протон і що обидві частинки рухаються
перпендикулярно до вектора магнітної індукції магнітного поля, створеного в
камері, визначте:
1) знак заряду частинки II; +
2) напрямок вектора магнітної індукції. До нас
3. Урахувавши масштаб, визначте радіуси R I і R II треків на початку пробігу
частинок, для чого (див. рис. 2):
1) на зображенні треку накреслить дві хорди;
2) до кожної хорди поставте серединний
перпендикуляр і позначте точку O перетину цих
перпендикулярів;
3) виміряйте відстань R від точки O до початку
треку (радіус кривизни).
Рис. 2
Таблиця 1

Номер Зміна Радіус Знак Питомий

Форма заряд Назва
час- товщини кривизни заряду
треку q Кл частинки
тинки треку треку R , м частинки ,
m кг
I Дуга кола збільшується 0,04 + 9,578*107 протон
II Дуга кола Збільшується 0,056 + 6,84*107 α-
частинка
 Рис. 1

Опрацювання результатів експерименту

3. За даними таблиці 2 визначте питомий заряд частинки І.
qI
=є в таблиці
mI
Нагадуємо, що частинка І ідентифікована як протон.
Таблиця 2
q Кл
Частинка Питомий заряд m , кг
Електрон 1,759 ∙10
11

Протон 9,578 ∙ 107

α-частинка 4,822 ∙ 107

2. Обчисліть питомий заряд частинки II.

q I I q I R I 9,578∗107∗0,04 7
= ∙ = =6,84∗10
m II m I R II 0,056
3. Знаючи питомий заряд частинки II, ідентифікуйте її: визначте, ядром якого
елемента є ця частинка.

Так як ідентифікувати складно, то беремо найближчу схожу частинку за

значенням. Це в нас α-частинка

Аналіз експерименту та його результатів

Проаналізуйте результати дослідження треків заряджених частинок. Сформулюйте
висновок.
Висновок
Сьогодні на уроці ми навчилися аналізувати фотографії із зображенням треків
заряджених частинок, отриманих за допомогою камери Вільсона, та
ідентифікували ці частинки. Зі збільшенням радіуса кривизни, питомий заряд
зменшується.

Контрольні запитання
1. Який вид радіоактивності не призводить до зміни хімічних властивостей
атомів?
γ-випромінювані
2. Який принцип дії приладів: лічильник Гейгера; камера Вільсона; бульбашкова
камера, товстошарові фотоемульсії.
 лічильник Гейгера -принцип дії ґрунтується на властивостях іонізуючого
випромінювання значно збільшувати провідність газів
камера Вільсона - утворення центрів конденсації пари за рахунок йонізації
молекул газу
бульбашкова камера - йонізація молекул рідини
товстошарові фотоемульсії - йонізація молекул фотоемульсії
3. Вкажіть спосіб реєстрації, якому віддають перевагу при дослідженнях космічного
випромінювання.

метод товстошарових фотоемульсій

Товстошарові пластинки реєструють заряджені частинки, які проходять крізь шар
емульсії. Під дією зарядженої частинки на шляху її руху в емульсії відбувається
порівняно легке вивільнення електронів з іонів брому. Ці електрони, приєднуючись
до йонів срібла, перетворюють останні в нейтральні атоми срібла. Після проявлення
і закріплення приховане зображення у вигляді скупчення атомів срібла стає
видимим. На світлому фоні пластинки з'являється чорний слід – трек. За допомогою
цього метода відкрили π- і µ- мезони, зафіксували «вибухове» розщеплення ядра
атома срібла, спричинене космічною частинкою великої енергії