Геометрія

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний авіаційний університет
Н. П. Муранова, М. М. Логвин,
Л. І. Нестеренко, О. С. Муранов
ГЕОМЕТРІЯ
Підготовка до зовнішнього
незалежного оцінювання
Навчальний посібник
Київ 2010
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний авіаційний університет
Н. П. Муранова, М. М. Логвин,
Л. І. Нестеренко, О. С. Муранов
ГЕОМЕТРІЯ
Київ
Видавництво Національного авіаційного університету
«НАУ-друк»
2010
УДК 514(075.8)
ББК В15я7
Г 363
Рецензенти:
Ю. Б. Гнучій — д-р фіз.-мат. наук, проф.

(Навчально-науковий інститут енергетики і автоматики)
П. П. Баришовець — канд. фіз.-мат. наук, доц.
(Національний авіаційний університет)
О. О. Гайова — вчитель математики вищої категорії
(Авіакосмічний ліцей Національного авіаційного університету)
Затверджено методично-редакційною радою Національного

авіаційного університету (протокол № 8/09 від 17.12.2009).
Геометрія : навч. посіб. / Н. П. Муранова, М. М. Логвин,

Г 363 Л. І. Нестеренко, О. С. Муранов. — К. : Вид-во Нац. авіац. ун-ту
«НАУ-друк», 2010. — 212 с.
ISBN 978-966-598-636-2
Наведено основні теоретичні відомості, тестові вправи, приклади

розв’язування задач різних рівнів складності. Подано довідковий матеріал,
основні тригонометричні формули і співвідношення, які найчастіше викорис-
товуються для розв’язування геометричних рівнянь.
Для слухачів підготовчих курсів, учнів загальноосвітніх навчальних
закладів, закладів з поглибленим вивченням математики та самостійної
підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання.
УДК 514(075.8)
ББК В15я7
© Муранова Н. П., Логвин М. М.,

Нестеренко Л. І. , Муранов О. С., 2010
ISBN 978-966-598-636-2 © НАУ, 2010
ПЕРЕДМОВА
Пропонований навчальний посібник підготовлено відповідно до

програми з математики для слухачів підготовчих курсів у системі
доуніверситетської підготовки, програми з математики для загаль-
ноосвітніх закладів та вимог державного стандарту з математики.
Мета – допомогти учням старших класів і слухачам підготовчих
курсів при вищих навчальних закладах систематизувати та погли-
бити знання про основні властивості геометричних фігур, оволоді-
ти методами розв’язування геометричних задач та підготуватися до
зовнішнього незалежного оцінювання.
У навчальному посібнику кожний розділ починається з повто-
рення основних теоретичних відомостей, понять, формул і теорем.
Далі подаються зразки розв’язання типових задач та задач підви-
щеної складності.
Для контролю знань наводяться задачі для самостійної роботи і
тематичні тестові завдання різних рівнів складності. До всіх задач і
тестових завдань подаються відповіді, що сприяє формуванню
позитивного ставлення школярів, абітурієнтів до процесу тесту-
вання.
Значну увагу приділено задачам на комбінацію тіл та побудову
перерізів багатогранників. Такі задачі відіграють важливу роль у
формуванні просторової уяви, математичної культури і навичок
свідомого застосування властивостей об’єктів, що вивчаються.
Довідковий матеріал, що міститься в посібнику, робить його са-
модостатнім і не потребує додаткового пошуку інших джерел. По-
дано основні тригонометричні формули і співвідношення, які най-
частіше використовуються під час розв’язування геометричних
задач.
Навчальний посібник може бути використаний у системі доуні-
верситетської підготовки, школах, ліцеях та гімназіях природничо-
математичного профілю, для самостійної підготовки до зовнішньо-
го незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників.
3
ПОЗНАЧЕННЯ
A∈ a — точка А належить прямій а

A∉ a — точка А не належить прямій а
{ A, B} ⊂ a — точки А, В належать прямій а
{ A, B} ⊄ a — точки А, В не належать прямій а
⇒ — знак логічного слідування
a∩b = C — прямі а і b перетинаються у точці С
( )
∠ ( a , b ) ; a, b — кут між прямими а і b
∠B; B — кут В
def , Δ — рівність за означенням
d ( A; n ) — відстань від точки А до прямої п
d ( a; b ) — відстань між прямими а і b
AB — відрізок АВ
AB — довжина відрізка
[ AB ) — промінь АВ з початком в точці А
∪
∪ AB; AB — дуга АВ
a b — прямі а і b паралельні
a⊥b — прямі а і b перпендикулярні
Пр AB MN — проекція відрізка MN на пряму АВ
a — вектор a
4
Ч ас т и н а І . П ЛА Н І МЕ Т Р І Я
1. ТРИКУТНИКИ
1.1. Теоретичні відомості

Позначення (рис. 1.1):
1. a = BC , b = AC , c = AB − сторони.
2. α, β, γ — внутрішні кути.
3. ∠A1 AB, ∠A2 AC , ∠B1 BA, ∠B2 BC , ∠C1CA, ∠C2 CB — зовнішні
кути.
4. ha , hb , hc — висоти, опущені до сторін a, b, c.
5. ma , mb , mc — медіани, які ді-
A1 A2
лять сторони a, b, c навпіл.
6. la , lb , lc — бісектриси кутів A α
α, β, γ.
R
7. R і r — відповідно радіуси
описаного навколо трикутника b
O1 r
кола і вписаного в трикутник кола. c
8. ra , rb , rc — радіуси зовні ma O ha γ
β la
вписаних кіл.
B1 B a C C1
1
9. p = ( a + b + c ) півпериметр.
2
10. S — площа трикутника.
ra
Кути трикутника O2
B2 C2
1. α + β + γ = 180 .
⎧∠A1 AB = ∠A2 AC = β + γ;
⎪
2. ⎨∠B1 BA = ∠B2 BC = α + γ;
⎪⎩∠C1CA = ∠C2 CB = α + β. Рис. 1.1
5
3. Теорема половинних кутів:
α
а) sin =
( p − b )( p − c ) аналогічно для sin β , sin γ ;
2 bc 2 2
α p ( p − a) β γ
б) cos = аналогічно для cos , cos ;
2 bc 2 2
α ( p − b )( p − c ) аналогічно для tg β , tg γ .
в) tg =
2 p ( p − a) 2 2
Доведення формул наведено в підрозділі 1.4. Задача 1 (а, б, в).
a b c
4. Теорема синусів = = = 2 R.
sin α sin β sin γ
5. Теорема косинусів
A
bc a 2 = b 2 + c 2 − 2bc cos α аналогічно для ку-
D тів β і γ.
E
6. Для довільного трикутника (рис. 1.2):
а) квадрат сторони, яка лежить проти го-
строго кута, дорівнює:
B E a 2 = b 2 + c 2 − 2bcb = b 2 + c 2 − 2cbc ;
Рис. 1.2 б) квадрат сторони, яка лежить проти ту-
пого кута, дорівнює:
a 2 = b 2 + c 2 + 2bcb = b 2 + c 2 + 2cbc ,
де a = BC , b = AC , c = AB,
cb = AD − проекція сторони с на сторону b;
bc = AE − проекція сторони b на сторону с.
Сума і різниця сторін трикутника

γ α −β
1. a + b = 4 R cos cos ; аналогічно для ( a + c ) , ( b + c ) .
2 2
γ α −β
2. a − b = 4 R sin sin ; аналогічно для ( a − c ) , ( b − c ) .
2 2
Доведення формул наведено в підрозділі 1.4. Задача 1 (г).
Основні нерівності сторін трикутника
1. a < b + c, a > b − c , a < p .
2. b < a + c, b > a − c , b < p .
6
3. c < b + a, c > a − b , c < p .
4. a 2 + b 2 + c 2 < 2 ( ab + bc + ac ) .
Півпериметр трикутника
1
1. p = ( a + b + c ) .
2
S
2. p = .
r
⎛1 1 1⎞
3. p = S ⎜ + + ⎟ . Доведення наведено в підрозділі 1.4. За-
⎝ ha hb hc ⎠
дача 1 (д).
h ⋅a h ⋅b h ⋅c
4. p = a = b = c .
2r 2r 2r
Описане, вписане і зовнівписане кола
a b c S
1. R = = = . 6. r = .
2sin α 2sin β 2sin γ p
abc abc
2. R = . 7. r = .
4S 4 Rp
abc α
3. R = . 8. ra = ptg . Доведення наве-
2
4 p ( p − a )( p − b )( p − c ) дено в підрозділі 1.4. Зада-
ча 2 (а).
bc ac ab S
4. R = = = . 9. ra = . Доведення на-
2ha 2hb 2hc p−a
ведено в підрозділі 1.4. Зада-
ча 2 (б).
10. Відстань (d) між центра-
5. r =
( p − a )( p − b )( p − c ) . ми вписаного в трикутник
p кола і описаного навколо
нього кола. Формула Ейлера:
d 2 = R2 − 2R ⋅ r
(див. підрозділ 1.2. Задача 8).
7
Ознаки рівності трикутників
Перша ознака. За двома сторонами та кутом між ними (рис. 1.3)
В В1 AB = A1 B1 ,
AC = A1C1 ,
α α ∠ A = ∠A1 .
A C A1 C1
Рис. 1.3
Друга ознака. За стороною та прилеглими до неї кутами (рис. 1.4)
B B1 AB = A1 B1 ,
∠A = ∠A1 ,
∠C = ∠C 1 .
A C A1 C1
Рис. 1.4
Третя ознака. За трьома сторонами (рис. 1.5)
B1 AB = A1 B1 ,
B
BC = B1C 1 ,
AC = A1C 1 .
A1 C1 Два прямокутні три-
A C
кутники рівні, якщо у
Рис. 1.5 них відповідно рівні:
а) два катети;
б) катет і прилеглий гострий кут;
в) гіпотенуза і гострий кут;
г) гіпотенуза і катет.
Ознаки подібності трикутників
1. За пропорційністю двох сторін та рівністю кута між ними
(рис. 1.6):
A1 B1 A1C 1
= = k ; ∠A = ∠A1
AB AC
(k − коефіцієнт подібності).
8
В В1
А С А1 С1
Рис. 1.6
2. Якщо два кути одного трикутника відповідно дорівнюють

двом кутам другого трикутника:
∠A = ∠A1 ; ∠B = ∠B1 .
3. Якщо три сторони одного трикутника відповідно пропорційні
трьом сторонам другого трикутника:
AB AC BC
= = = k.
A1 B1 A1C1 B1C1
4. Два трикутники подібні, якщо сто-
рони одного відповідно паралельні або B
перпендикулярні до сторін другого три-
кутника.
5. Пряма, яка паралельна стороні M N
трикутника і перетинає дві інші сторони,
відтинає від нього трикутник, подібний
до даного трикутника (рис. 1.7): A C
Рис. 1.7
MN AC ⇒ ΔABC ∼ ΔMBN .
6. Прямокутні трикутники АВС і А1В1С1 подібні, якщо (рис. 1.8):
а) ∠A = ∠A1 ;
A A1
a1 b1
б) = =k;
a b α α
a1 c1 c c1
в) = = k; b b1
a c
г) висота, опущена на
гіпотенузу, ділить прямо- C a B C1 a1 B1
кутний трикутник на два Рис. 1.8
прямокутні трикутники, по-
дібні даному.
7. Для подібних трикутників виконуються рівності:
9
2
a p ⎛a⎞ S
а) = = k; б) ⎜ ⎟ = = k 2 .
a1 p1 ⎝ a1 ⎠ S1
Висоти трикутника
1) Висотою трикутника, опущеною з даної вершини, називаєть-
ся перпендикуляр, опущений з цієї вершини до прямої, що містить
протилежну сторону трикутника (рис. 1.9):
BK ⊥ AC ; BK − висота ΔABC ;
B
B
A K C A C K
Рис. 1.9
2) ha = 2 R sin β sin γ;
ha = b sin γ;
ha = c sin β;
2p r
ha = ;
a
2
ha = p ( p − a )( p − b )( p − c ) ; аналогічно для hb , hc ;
a
1 1 1
3) : : = a : b : c;
ha hb hc
1 1 1 1
4) + + = . Доведення наведено в підрозділі 1.4.
ha hb hc r
Задача 1 (д);
2
⎛ a2 + b2 − c2 ⎞
5) h = b − ⎜
2
a
2
⎟ . Доведення формул 3 і 5 наведено в
⎝ 2a ⎠
підрозділі 1.4. Задача 2 (д).
10
Медіани трикутника
1. Медіаною трикутника називається відрізок, що з’єднує вер-
шину трикутника із серединою протилежної сторони.
1 2
2. ma = b + c 2 + 2bc cos α ; аналогічно для mb , mc . Доведення
2
наведено в підрозділі 1.4. Задача 2 (в):
1
ma =
2
( )
2 b2 + c 2 − a 2 .
Доведення наведено в підрозділі 1.2. Задача 3.

Аналогічно для mb , mc .
3
( )
3. ma2 + mb2 + mc2 = a 2 + b 2 + c 2 . Доведення наведено в підроз-
4
ділі 1.2. Задача 4.
9
( )
4. 2 ma2 + mb2 − mc2 = c 2 ;
4 B
9
( 2
)
2 ma + mc − mb = b ;
2 2
4
2
ma
9 2 A C
( 2
)
2 mc + mb − ma = a .
2 2
4
D
5. Медіана ділить трикутник на два Рис. 1.10
рівновеликі трикутники (рис. 1.10): S ΔABD = SΔDBC .
Бісектриси трикутника
1. Бісектрисою трикутника називається відрізок бісектриси кута,
що з’єднує вершину трикутника з точкою протилежної сторони.
2
2. la = bcp ( p − a ) . Доведення наведено в підрозділі 1.2.
b+c
Задача 6.
bc ( b + c + a )( b + c − a )
3. la =
1
b+c
( 2
bc ( b + c ) − a 2 ) або la =
( b + c )2
.

2bc A
4. la = ⋅ cos . Доведення наведено в підрозділі 1.2.
b+c 2
Задача 5 (а).
11
5. la = bc − b1c1 . Теорема Лагранжа. Доведення наведено в під-
розділі 1.2. Задача 5(б).
6. Якщо AK , BL, CN — бісектриси
A ΔABC (рис. 1.11), то:
CM BC + AC ⎫
N M L = ;⎪
NM AB
AM AC + AB ⎪⎪
= ;⎬
B K C MK BC ⎪
Рис. 1.11 BM AB + BC ⎪
= .
LM AC ⎪⎭
A Доведення наведено в підрозділі 1.4.
Задача 2(г).
7. Бісектриса трикутника поділяє про-
тилежну сторону на відрізки, пропорційні
двом іншим сторонам (рис. 1.11):
BN BC BK AB AL AB
І = ; = ; = .
AN AC CK AC CL BC
8. Теорема про «трилисник» (рис. 1.12,
де I — точка перетину бісектрис (ін-
C B центр); W1 — точка перетину бісектриси з
W1 описаним навколо трикутника колом):
Рис. 1.12 W1 I = W1 B = W1C .
Доведення наведено в підрозділі 1.2. Задача 7 (а).
∠A
9. ∠BMC = 90 + (див. рис. 1.11). Доведення наведено в
2
підрозділі 1.2. Задача 7 (б).
Особливі точки трикутника

1. Точка перетину медіан завжди міститься всередині трикутни-
ка, є центром його ваги і поділяє кожну медіану у відношенні 2 : 1,
починаючи від вершини.
2. Точка перетину висот (або їх продовжень) є ортоцентром три-
кутника. Ортоцентр прямокутного трикутника збігається з верши-
ною прямого кута.
3. Точка перетину бісектрис (інцентр) рівновіддалена від сторін
і є центром уписаного в трикутник кола.
12
4. Точка перетину бісектриси з протилежною стороною лежить
між точками перетину з цією стороною медіани і висоти. Доведен-
ня наведено в підрозділі 1.2. Задача 23.
5. Точка перетину перпендикулярів, проведених до сторін три-
кутника через їх середини, є центром описаного кола (центроїд).
У прямокутному трикутнику центроїд — середина гіпотенузи
(рис. 1.13, а, б).
6. Точка перетину медіан, точка перетину висот трикутника і
центр описаного кола лежать на одній прямій (теорема Ейлера).
B
A C
R
а б
Рис. 1.13
Прямокутний трикутник
( γ = 90o ; a, b — катети; c — гіпотенуза)
1. Теорема Піфагора: c 2 = a 2 + b 2 (рис. 1.14).
2. a = c sin α;
a = b tg α;
a = c cos β;
a = b ctg β; аналогічно для b.
C
3. Теорема про середнє пропорційне
(рис. 1.14):
BA = c, BC = a, AC = b; a b
hc
BD = ac , DA = bc ; β α
hc bc B ac D bc A
= ⇒ h 2 = ac bc ;
ac hc
Рис. 1.14
13
a ac b b a 2 ac
= ⇒ a 2 = c ac ; = c ⇒ b 2 = c bc ; = .
c a c b b 2 bc
a+b 1
A 4. r + R = , де R = AB
2 2
(рис. 1.15); ∠C = 90 ;
a+b−c a+b c
r = p−c = = − =
2 2 2
a+b a+b
= −R⇒r+R= .
E 2 2
r 1
5. ma = 4b 2 + a 2 ;
2
r r 1 1
mb = 4a 2 + b 2 ; mc = c;
C B 2 2
r ma2 + mb2 = 5mc2 . Доведення наве-
Рис. 1.15
дено в підрозділі 1.4. Задача 3.
6. Площа прямокутного трикутника:
1 1
S = ab; S = a 2 tgβ, ( b = a tgβ ) ;
2 2
1 1
S = b 2 ctg β, (a = b ctg β) ; S = c 2 sin 2β ;
2 4
S = p ( p − c ) ; S = BE ⋅ AE ,
де E — точка дотику вписаного кола у прямокутний трикутник з гіпо-
тенузою (рис. 1.15). Доведення наведено в підрозділі 1.4. Задача 3 (в).
7. У прямокутному трикутнику кут між висотою і медіаною,
проведеною з вершини прямого кута (кут ϕ ) дорівнює модулю
різниці гострих кутів (рис. 1.16): ∠KCM = ∠A − ∠B .
С
ϕ
hc
mc
A B
K M
Рис. 1.16
14
Рівнобедрений трикутник
( a = b — бічні сторони, α = β — кути при основі)
2S
1. ha = hb = .
a
1
2. hc = mc = lc = 4a 2 − c 2 .
2
c
3. S = 4a 2 − c 2 .
4
a2 ⎛ a a h a2 ⎞
4. R = ; ⎜ = 2R ⇒ R = і sin α = c , тоді R = ⎟.
2hc ⎝ sin α 2sin α a 2hc ⎠
⎛ S = pr ⎫ ⎞
c hc ⎜ ⎪ c hc c hc ⎟
5. r = ; c h ⎬ ⇒ pr = ; r= .
2 p ⎜⎜ S = c ⎪ 2 2 p ⎟⎟
⎝ 2 ⎭ ⎠
Рівносторонній трикутник
(a = b = c; α = β = γ = 60 )
a 3
1. ha = hb = hc = ma = mb = mc = la = lb = lc = .
2
a 3
2. r = .
6
a 3
3. R = 2r = .
3
a2 3
4. S = .
4
Площа трикутника
1 1 1
1. S = aha = bhb = chc .
2 2 2
1
2. S = ab sin γ .
2
abc
3. S = .
4R
15
1 1 1
4. S = pr , ( S = S1 + S2 + S3 = = r a+ rb+ r c=
2 2 2
1
= r ( a + b + c ) = pr ) ,
2
де S1 = SΔBOC , S 2 = SΔAOC , S3 = SΔAOB (рис. 1.17).
B
c rc ra
a
rb O
A
b C
Рис. 1.17
5. S = R 2 sin α sin β sin γ . Доведемо:
1
S = ab sin γ ; (1)
2
1
S = bc sin α ; (2)
2
1
S = ac sin β . (3)
2
Помножимо вирази (1), (2), (3) почленно:
1 abc
S 3 = a 2b 2 c 2 sin α sin β sin γ; S = ⇒ 4SR = abc ;
8 4R
1
S 3 = ⋅ 16 ⋅ S 2 R 2 sin α sin β sin γ; S = 2 R 2 sin α sin β sin γ.⎞⎟ .
8 ⎠
6. S = p ( p − a )( p − b )( p − c ) — формула Герона.
Середня лінія трикутника

1. Середньою лінією трикутника називається відрізок, який спо-
лучає середини двох його сторін.
2. Середня лінія трикутника, яка сполучає середини двох сторін,
паралельна третій стороні і дорівнює її половині (рис. 1.18):
1
MN AC ; MN = AC.
2
16
3. Якщо MN , KN , MK − середні лінії ΔABC (рис. 1.19), тоді
1
PΔMNK = PΔABC .
2
B В
M N M N
A C A C
K
Рис. 1.18 Рис. 1.19
1.2. Зразки розв’язування задач

Бісектриса кута при основі рівнобедреного три-
Задача 1.
кутника ділить медіану, проведену до основи, на
відрізки 5 і 3 см.
Обчисліть периметр трикутника.
Розв’язання . Нехай в трикутнику ABC (рис. 1.20) AB = BC ,
∠ACN = = ∠NCB , BH медіана; OH = 3 см, BO = 5 см.
Використавши властивість бісект-
B
риси, у трикутнику BHC дістаємо:
BC BO 5 5
= = , звідки BC = CH .
CH OH 3 3
Але BH ⊥ HC . N
Тому BC = BH + HC , або
2 2 2
О
2
⎛5⎞
⎜ ⎟ CH = 8 + CH ;
2 2 2
⎝3⎠ A C
H
⎛ 16 ⎞
⎜ ⎟ CH = 64; CH = 6 см.
2
Рис. 1.20
⎝9⎠
⎛5⎞
Тоді AB = BC = ⎜ ⎟ CH = 10 см; AC = 12 см і периметр трикут-
⎝3⎠
ника ABC дорівнює 32 см.
17
Задача 2.
Доведіть, що у трикутнику центр описаного кола
О, центроїд X і ортоцентр Н належать одній пря-
мій (прямій Ейлера), причому 2 OM 1 = AH .
Доведення. Нехай M 1 і M 2 відповідно середини сторін CB і
AC ; OM 1 ⊥ BC. (рис. 1.21). Трикутники OM 1M 2 і AHB подібні,
оскільки AH ⊥ CB; OM 1 ⊥ CB; BH ⊥ AC ; OM 2 ⊥ AC .
A
M2
H
O X
C B
М1 Н1
Рис. 1.21
OM 1 M 1 M 2 1 1
= і M 1 M 2 = AB , тоді OM 1 = AH . Медіана AM1
AH AB 2 2
M 1 X OM 1 1
перетинає відрізок OH у точці Х, такій, що = = , а це
XA AH 2
означає, що точка Х — центроїд.
Доведіть формулу m 2
=
2 b2 + c2 − a2 (
(та —
)
Задача 3. a
4
медіана AM 1 ).
Доведення. Нехай задано трикутник ABC , у якого AB = c,
AC = b, BC = a. Тоді в трикутнику ABC (рис. 1.22) продовжимо
медіану AM 1 і відкладемо на її продов-
A C
женні відрізок M 1 D = AM 1 .
За ознакою паралелограма чотирикут-
M1 ник ABCD — паралелограм, отже:
B D (
2 AB 2 + AC 2 = AD 2 + BC 2 , )
Рис. 1.22
(
або 4ma2 + a 2 = 2 b 2 + c 2 ; )
ma2 =
( )
2 b2 + c2 − a2
або ma =
1
2b 2 + 2c 2 − a 2 .
4 2
18
Задача 4.
Доведіть, що в трикутнику ABC
3
(
ma2 + mb2 + mc2 = a 2 + b 2 + c 2 .
4
)
Доведення :
a 2 b2 c2 b2 c2 a2 b2 c2 a 2
ma2 + mb2 + mc2 = − + + − + + + − + =
4 2 2 4 2 2 2 4 2
3
= ( a 2 + b2 + c2 ) .
4
Задача 5. Доведіть формули:
2bc A
а) la = cos ; б) la2 = bc − b1c1 ,
b+c 2
де la = AL1 — бісектриса кута A .
Доведення . а) Нехай S1 і S 2 — площі
трикутників ABL1 і ACL1 (рис. 1.23). А
1 1 A b c
Тоді S = bc sin A; S1 = cla sin ;
2 2 2 la
1 A b1 c1
S 2 = bla sin . Але S = S1 + S 2 , тоді С В
2 2 L1
1 1 A 1 A Рис. 1.23
bc sin A = cla sin + bla sin ;
2 2 2 2 2
A 2bc A
bc sin A = la sin ( b + c ) , звідки la = cos .
2 b+c 2
б) Для доведення формули використаємо теорему косинусів:
A A
b12 = b 2 + la2 − 2bla cos , c12 = c 2 + la2 − 2cla cos .
2 2
b 2 + la2 − b12 c 2 + la2 − c12
Звідки: =
b c
або la ( b − c ) = bc ( b − c ) − ( cb1 − c12b ) .
2 2
Ураховуючи властивість бісектриси внутрішнього кута трикут-

ника, маємо:
b b1
= , або bc1 = b1c. Звідки cb12 − c12b = b1bc1 − c1b1c = = b1c1 ( b − c ) .
c c1
Нехай b ≠ c , тоді la2 = bc − b1c1 . Якщо b = c — формула очевидна.
19
Задача 6. Дано три сторони a, b, c трикутника ABC. Дове-
діть, що бісектриса la цього трикутника визнача-
ється за формулами:
2 bcp ( p − a ) bc ( a + b + c )( b + c − a )
а) la = ; б) la = .
b+c b+c
Доведення . а) За властивістю бі-
А сектриси внутрішнього кута трикут-
ника ABC (рис. 1.24):
b c b b1 b b
la = ; = 1 ;
c c1 c a − b1
b1 c1
С
а L1
В ( a − b1 ) b = b1c;
cb1 + b1b = ba;
Рис. 1.24 ba
b1 ( c + b ) = ba; b1 = .
c+b
ac
Аналогічно c1 = . Використаємо формулу la2 = bc − b1c1 ;
b+c
bc 2 p ( 2 p − 2a )
la2 = bc −
a 2 bc
=
(b + c) (b + c)
2
bc
2 ( (
b + c ) − a2 =
2
(b + c )
)
2
.
2 bcp ( p − a )
Звідси la = .
b+c
б) Запишемо співвідношення із властивості la2 = bc − b1c1
(рис. 1.24) або la2 = bc − b1 ( a − b1 ) . Далі використовуємо властивість
b b ab ab ⎛ ab ⎞
= 1 , тобто b1 = . Тоді la2 = bc − ⎜a − ⎟;
c a − b1 c+b b+c⎝ b+c⎠
bc ( b + c ) − a 2 b ( b + c ) + a 2 b 2
2
a 2b a 2b 2
la2 = bc − + = =
b + c ( b + c )2 (b + c )
2
=
bc ( b + c ) − a 2 b 2 − a 2bc + a 2 b 2
2
=
(
bc ( b + c ) − a 2
2
)=
(b + c ) (b + c )
2 2
bc ( b + c + a )( b + c − a ) bc ( a + b + c )( b + c − a )
= ; la = .
(b + c ) b+c
2
20
Задача 7.
а) Доведіть: A
а) що W1 I = W1 B =
= W1C (теорема про
«трилисник») (рис. 1.25);
∠A I
б) що ∠CIB = 90 + ;
2
W1 — точка перетину бісектриси кута А
трикутника АВС з описаним навколо C M 1 L1 H1 B
цього трикутника колом. Точка I —
інцентр. W1
Доведення .
Рис. 1.25
1
а) Маємо ∠ICW1 = ∠C + ∠BCW1 =
2
1 1
= ( ∠C + ∠A ) . Але ∠W1 IC = ∠ICA + ∠CAI = ( ∠C + ∠A ) .
2 2
Тоді ∠W1 IC = ∠ICW1 , отже, CW1 = IW1 . Аналогічно доводимо,
що W1 B = W1 I . Маємо W1 I = W1 B = W1C.
б) Розглянемо
∠C ∠B ∠C + ∠B
ΔCIB : ∠CIB = 180o − − = 180o − =
2 2 2
180o − ∠A ∠A ∠A
= 180o − = 180o − 90o + = 90o + .
2 2 2
Доведіть, що OI 2 = R 2 − 2 Rr (формула Ейлера). О —
Задача 8.
центр описаного навколо трикутника ABC кола.
Точка I — інцентр.
Доведення . Через точки O і I про-
D
водимо діаметр T1T2 (рис. 1.26). Позначи- A
мо: OI = d . Тоді T1 I = R + d , IT2 = R − d .
Маємо: T1 I ⋅ IT2 = AI ⋅ IW1 ; T I K T
1 2
O
( R + d )( R − d ) = AI ⋅ IW1 . (1)
C B
Проведемо IK ⊥ AB ; IK = r.
ΔCDW1 ∼ ΔAIK (за двома кутами W1
∠A = ∠D, ∠C = ∠K = 90 ). Рис. 1.26
21
DW1 CW1 2 R CW1
= ; = ;
AI IK AI r
2Rr = AI ⋅ CW1 . (2)
(використаємо теорему «про трилисник».
Підставимо рівняння (2) у рівність (1):
( R + d )( R − d ) = 2 Rr; R 2 − d 2 = 2Rr ;
d 2 = R 2 − 2 Rr ; OI 2 = R 2 − 2 Rr.
Задача 9. Доведіть формули:

A A B C
а) r = ( p − a ) tg ; б) r = 4 R sin sin sin .
2 2 2 2
Доведення . а) Формулу дістаємо, розглянувши трикутник
AIK (рис. 1.27):
A r A A
tg = ; r = AK tg = ( p − a ) tg .
2 AK 2 2
A
K
r
I
Рис. 1.27 B
Доведемо формулу б):

S 2 R 2 sin A sin B sin C 2 R 2 sin A sin B sin C
r= = = =
p R ( sin A + sin B + sin C ) 4 R cos A cos B cos C
2 2 2
A B C
= 4 R sin sin sin .
2 2 2
Задача 10.
Коло, побудоване на стороні AC трикутника
ABC як на діаметрі, проходить через середину
сторони BC і перетинає сторону AB у точці D
22
1 B
так, що AD = AB . Обчисліть площу трикут-
3
ника ABC , якщо AC = 1.
Розв’язання . Нехай точка E — середи- E
на сторони BC (рис. 1.28). Оскільки кут, D
який спирається на діаметр, прямий, то
CD ⊥ AB , AE ⊥ BC , тобто CD і AE — ви- A C
соти трикутника ABC. Але AE є також меді- O
аною трикутника ABC. Тому ABC — рівно-
бедрений трикутник; AB = AC = 1 .
Площа трикутника ABC дорівнює Рис. 1.28
1
S = CD ⋅ AB.
2
1
За умовою задачі AD = AB, тому
3
1 2 2
CD = AC 2 − AD 2 = AB 2 − AB 2 = AB,
9 3
12 2 2
отже, S = AB 2 = .
2 3 3
2
Відповідь: .
3
Задача 11. У рівнобедрений трикутник ABC ( AB = BC ) впи-
сано коло. Через точку M , яка лежить на стороні
AB, проведено дотичну до кола, що перетинає пряму AC у точці
N. Знайдіть бічну сторону трикутника ABC , якщо
1
AC = CN = a, MB = AB. B
8
Розв’язання. Нехай коло доти- M
кається AB; AC і MN відповідно в P T
точках P, S і T (рис. 1.29).
Позначимо AB = x, ∠BAC = α, α α
A S C N
1
тоді BM = x. Рис. 1.29
8
a
За властивістю дотичних AP = AS = ;
2
23
⎛a x⎞ 7 a
MP = MT = AB − ( AP + BM ) = x − ⎜ + ⎟ = x − ;
⎝2 2⎠ 8 2
a 3
NT = NS = NC + CS = a + = a;
2 2
3 7 a 7
MN = NT + MT = a + x − = a + x.
2 8 2 8
За теоремою косинусів MN 2 = AM 2 + AN 2 − 2 AM ⋅ AN cos α,
2 2
⎛ 7 ⎞ ⎛7 ⎞ 7 7 7
⎜ a + x ⎟ = ⎜ x ⎟ + 4a − 2 x 2a cos α, або x = 3a − x cos α,
2
⎝ 8 ⎠ ⎝8 ⎠ 8 4 2
AS a 7 7 a 5
де cos α = = . Тоді x = 3a − x ⋅ ; x = a.
AB 2 x 4 2 2x 7
5
Відповідь: a.
7
Задача 12. Відрізок AD є бісектрисою гострого кута прямо-
( )
кутного трикутника ABC ∠C = 90 . Коло, раді-
ус якого дорівнює 15, проходить через точки A, C , D і перетинає
сторону AB у точці E так, що AE : AB = 3: 5. Обчисліть площу
трикутника ABC.
π
Розв’язання . За умовою задачі в трикутнику ∠ACD = , от-
2
π
же, AD — діаметр кола, тоді ∠AED = (рис. 1.30). Оскільки AD —
2
бісектриса, то ∠CAD = ∠EAD ⇒ ΔACD = ΔAED рівні. Нехай
AE = 3x, AB = 5 x.
Тоді AC = 3x, EB = 2 x, CB = 4 x ( EB = AB − AE ) .
A
C D B
Рис. 1.30
24
З подібності трикутників ABC і EDB (за двома кутами) випли-
DB EB 5 3
ває = , звідки DB = x, CD = x ;
AB CB 2 2
3 5 4
AD = AC 2 + CD 2 ; AD = x = 2 15. Отже, x = .
2 3
1 16
S = AC ⋅ BC ; S = 6 x 2 = 6 ⋅ = 32.
2 3
Відповідь: 32.
Задача 13. У гострокутному трикутнику ABC з вершин A і
С проведено висоти AP і CQ на сторони BC і
AB. Відомо, що площа трикутника ABC дорівнює 18, площа три-
кутника BPQ — 2, а довжина відрізка PQ — 2 2. Обчисліть
радіус кола, яке описано навколо трикутника ABC.
Розв’язання. З прямокутних трикутників ABP, BCQ (рис. 1.31)
знаходимо: B
BP BQ P
cos ∠B = ; cos ∠B = , Q
AB BC
BP BQ
тоді = .
AB BC C
Із цього випливає, що ΔBPQ ∼ A
Рис. 1.31
∼ ΔABC .
Коефіцієнт подібності k = cos ∠B,
SΔBPQ 2 1
тоді cos 2 ∠B = = = . За умовою, трикутник ABC гост-
SΔABC 18 9
1
рокутний, тоді cos ∠B > 0 і відповідно cos ∠B = .
3
З подібності трикутників ABC і BPQ випливає
PQ 1
= cos ∠B = , звідси AC = 3PQ = 6 2.
AC 3
Нехай R — радіус кола, яке описано навколо трикутника ABC.
AC 6 2 9
За теоремою косинусів 2 R = = = 9, R = .
sin ∠B 1−1 9 2
9
2
25
Задача 14.
У рівносторонній трикутник ABC , сторона якого
дорівнює 3, вписано інший рівносторонній три-
кутник A1 B1C1 , площа якого втричі менша від
площі першого. Знайдіть AA1 і A1 B ( A1 ∈ AB ) .
B Розв’язання. Нехай ABC — трикут-
ник, у якого AB = BC = AC = 3 і A1 B1C1
B1
вписаний в нього трикутник, причому
A1 S ΔABC = 3SΔA1B1C1 (рис. 1.32).
Оскільки площі подібних трикутників
відносяться, як квадрати відповідних сто-
2
A C1 C рін, то A1 B1 = 1 , звідки A B = 3.
2 1 1
AB 3
Рис. 1.32 Нехай AA1 = BB1 = x, тоді A1 B = 3 − x.
Застосовуючи теорему косинусів до трикутника A1 BB1 , дістаємо:
A1 B12 = A1 B 2 + BB12 − 2 A1 B ⋅ BB1 cos 60o , або
A1 B12 = A1 B 2 + BB12 − A1 B ⋅ BB1 .
Ураховуючи, що A1 B1 = 3, A1 B = 3 − x, BB1 = x, дістаємо рів-
няння: 3 = ( 3 − x ) + x 2 − x ( 3 − x ) , звідки x = 1 або x = 2.
2
Відповідь: AA1 = 1, A1 B = 2.
Задача 15. Доведіть, що діаметр, уписаного в прямокутний

трикутник кола, дорівнює різниці між сумою кате-
тів і гіпотенузою.
Доведення. Дано трикутник ACB (рис. 1.33), де CA = a,
CB = b, AB = c, ∠C = 90 .
A
F
D O
С
E B
Рис. 1.33
Нехай OE = r ; CDOE — квадрат, тоді DC = CE = r.
26
DO + OE = DC + CE ;
2r = CD + CE = a − AD + b −
− BE = a − AF + b − BF = a + b − ( AF + BF ) = a + b − c.
Отже, 2r = a + b − c, d = a + b − c.
Задача 16. За двома сторонами a і b трикутника знайдіть

третю сторону, якщо відомо, що медіани, прове-
дені до цих сторін, перетинаються під прямим
кутом.
Розв’язання . Нехай дано трикутник ABC , у якого BC = a;
AC = b; AB = c (рис. 1.34). Оскільки трикутники AOB, BOE і
AOD — прямокутні, то за теоремою Піфагора:
AO 2 + OD 2 = AD 2 ;
BO 2 + OE 2 = BE 2 ; B
a
BO + AO = AB .
2 2 2
Точка O ділить кожну медіану у c y E

відношенні 2:1, починаючи від вер- O
шини трикутника. Тому, якщо x
OD = x, OE = y , тоді AO = 2 y, A C
b D
a b Рис. 1.34
BO = 2 x. Крім того, BE = , AD =
2 2
і AB = c. Тоді:
b2
4 y 2 + x2 = ; (1)
4
a2
4 x2 + y 2 = ; (2)
4
4 x2 + 4 y 2 = c2 . (3)
Додаємо почленно перші два рівняння (1) і (2):
a2 + b2 a2 + b2
5x2 + 5 y 2 = ; 4 x2 + 4 y 2 = .
4 5
Використовуємо третє рівняння (3), отримуємо:
a 2 + b2 a 2 + b2
c2 = ; c= .
5 5
a2 + b2
5
27
Задача 17.
Знайдіть радіус уписаного в прямокутний трикутник
кола, якщо дано радіус R описаного навколо цього
трикутника кола і площа трикутника S .
Розв’язання. Нехай є трикутник ABC , у якого AC = a,
BC = b, ∠C = 90° (рис. 1.35).
Тоді
2r = CD + CE = AC − AD + CB − BE = AC − AF + CB − BF =
= a + b − ( AF + FB ) = a + b − 2 R = (a + b)
2
− 2R =
= a 2 + b 2 + 2ab − 2 R = 4 R 2 + 4S − 2 R.
C ⎛ 2 ab 2⎞
Dr ⎜ a + b = AB i
2 2
= S , a 2 + b2 = ( 2R ) ⎟ .
E ⎝ 2 ⎠
r
Звідси r = R 2 + S − R.
A B
R O F Відповідь: R 2 + S − R.
Дві сторони гостро-

Задача 18.
кутного трикутника
Рис. 1.35 дорівнюють відповідно 20 і 23,2 см.
Радіус описаного навколо цього трикутника кола становить
14,5 см. Знайдіть радіус уписаного в цей трикутник кола.
S
Розв’язання. Шуканий радіус можна знайти за формулою r = .
p
Для цього треба знайти третю сторону три-
B кутника (рис. 1.36).
Нехай є трикутник ABC , у якого
BC = 23, 2 см, AB = 20 см.
O Проводимо висоту BD і діаметр BE
описаного кола. З’єднаємо кінець діаметра
A D C E з вершиною A трикутника.
Трикутник ABE — прямокутний,
E
∠BCA = ∠BEA.
Рис. 1.36 Тоді ΔBDC ∼ ΔBAE (за двома кутами).
З подібності трикутників маємо:
BD BC BC 23, 2 20 ⋅ 116
= , BD = AB = 20 = = 16 (см) ;
AB BE BE 29 29 ⋅ 5
28
AC = AD + DC = AB 2 − BD 2 + BC 2 − BD 2 = 202 − 162 +
2
⎛ 116 ⎞ 2 84 144
+ ⎜ ⎟ − 16 = 12 + = (см);
⎝ 5 ⎠ 5 5
1 1 144 1152
S= AC ⋅ BD = ⋅ ⋅ 16 = = (см2);
2 2 5 5
1⎛ 116 144 ⎞
p = ⎜ 20 + + ⎟ = 36 (см);
2⎝ 5 5 ⎠
1152
r= = 6, 4 (см).
5 ⋅ 36
Відповідь: 6, 4 см.
У рівнобедрений трикутник вписано одне над
Задача 19. одним два кола, які мають радіуси R і r , та доти-
каються одне до одного. Знайдіть кути при основі
трикутника.
Розв’язання. Нехай дано трикутник ABC (рис. 1.37); O1 K = R,
O2 E = r.
C
Нехай ∠CAB = ∠CBA = α.
Проведемо висоту CD, EM || CD,
тоді ME = O1O2 = R + r ; MK = R − r ;
ΔEMK ∼ ΔCBD (за двома кутами). O2 E
Тоді ∠EMK = ∠CBA = α.
Із трикутника MKE випливає:
MK R − r К
cos α = = . α
ME R + r
R−r М
Відповідь: cos α = . O1
R+r
α
Задача 20.
У прямокутному три- А В
кутнику ABC з вер- D
шини С прямого кута Рис. 1.37
проведено висоту CD . Радіуси кіл, вписаних у трикутники ACD і
BCD , дорівнюють відповідно r1 і r2 . Знайдіть радіус кола, вписано-
го в трикутник ABC .
Розв’язання. Позначимо шуканий радіус r. Нехай AB = c, AC = b,
BC = a (рис. 1.38).
29
А З подібності трикутників ACD і ABC
(рівні кути при вершині A,
D r c r
∠D = ∠C = 90 ) маємо = ⇒ b = 1 c.
r1 b r
Прямокутні трикутники CBD і ABC
С B r c r
також подібні, тому = ⇒ a = 2 c.
Рис. 1.38 r2 a r
Оскільки a 2 + b 2 = c 2 , то:
2 2
⎛ r2 ⎞ ⎛ r1 ⎞ r12 + r22
⎜ c +
⎟ ⎜ c ⎟ = c 2
⇒ =
⎝r ⎠ ⎝r ⎠ r2
= 1 ⇒ r = r12 + r22 .
Відповідь: r12 + r22 .
Задача 21. У рівнобедреному трикутнику ABC довжини

бічних сторін AB і AC дорівнюють b, кут при
вершині A дорівнює 2α.
Пряма, що проходить через вершину B і центр кола O, яке
описано навколо трикутника ABC , перетинає
A сторону AC у точці D. Знайдіть довжину від-
різка BD.
D Розв’язання. Центр кола, яке описано навколо
O рівнобедреного трикутника ABC (рис. 1.39),
лежить на його бісектрисі AK , ∠ABD =
B K C = ∠OAB = α (ΔАОВ — рівнобедрений).
У трикутнику BAD відомі два кути. Ос-
Рис. 1.39 кільки сума кутів трикутника дорівнює 180о, то
∠BDA = 180o − 3α.
BD
За теоремою синусів з трикутника BDA маємо =
sin 2α
AB AB sin 2α b sin 2α
= , звідки BD = = .
sin (180 − 3α )
o
sin 3α sin 3α
b sin 2α
Відповідь: BD = .
sin 3α
30
Задача 22.
Через точку M , що лежить усередині трикутника
ABC , проведено три прямі, паралельні його сто-
ронам. При цьому утворилися три трикутники,
площі яких дорівнюють S1 , S2 , S3 . Знайдіть площу трикутника
ABC.
Розв’язання . Трикутники EKM ,
B
MQF , PMN подібні трикутнику ABC Q
(рис. 1.40). Нехай S — площа трикутника K
M
ABC , S1 , S2 , S3 — відповідно площі три- E F
кутників EKM , MQF , PMN . Тоді:
S1 EM 2 S2 MF 2 S3 PN 2 A P N C
= ; = ; = .
S AC 2 S AC 2 S AC 2 Рис. 1.40
S S2 S3
Звідси EM = 1 AC , MF = AC , PN = AC.
S S S
Оскільки EM = AP, MF = NC , то EM + PN + MF = AP + PN +
+ NC = AC.
⎛ S S2 S ⎞
Таким чином, AC ⎜ 1 + + 3 ⎟ = AC.
⎜ S S S ⎟⎠
⎝
( ).
2
Маємо S = S1 + S 2 + S3
( ).
2
Відповідь: S = S1 + S 2 + S3
Задача 23. Доведіть, що в довільному трикутнику точка пере-

тину бісектриси з
A
протилежною стороною лежить
між точками перетину з цією сто-
роною медіани і висоти.
Доведення. Розглянемо дове-
дення, яке наведено у посібнику
[7]. Нехай AM — медіана, AH —
висота, AL — бісектриса у трикут-
нику ABC . W — точка перетину B H L M C
бісектриси з описаним колом нав-
коло трикутника ABC (рис. 1.41).
Оскільки точка W є середи- W
ною дуги BWC , то проекцією
Рис. 1.41
31
точки W на сторону BC є точка М. Таким чином, якщо проектува-
ти відрізок AW на відрізок BC , то точки M і H є проекціями
його кінців, а це означає, що точка L лежить між точками M і H .
Задача 24.
Доведіть, якщо М — центроїд (точка перетину
медіан) трикутника АВС, тоді S ΔBMC =
= SΔBMA = SΔAMC .
1
Доведення . Доведемо, що S ΔBMC = S , де S — площа трикут-
3
ника ABC . Якщо з точки М провести до сторони ВС перпендикуляр
А 1
MD , MD = AH1 , оскільки ΔM 1MD і
3
1
ΔM 1 AH1 подібні та MM 1 = M 1 A
M 3
(рис. 1.42).
За властивістю трикутників, які ма-
С B 1
M1 D H1 ють рівні основи, S ΔBMC = S .
3
Рис. 1.42 Аналогічно доводимо, що
1 1
S ΔBMA = S , SΔAMC = S . Отже, S ΔBMC = S ΔBMA = SΔAMC .
3 3
1.3. Доведення деяких теорем і формул
Задача 1. Доведіть, що у довільному трикутнику:
α ( p − b )( p − c )
а) sin = ;
2 bc
α p ( p − a)
б) cos = ;
2 bc
α ( p − b )( p − c )
в) tg = ;
2 p ( p − a)
γ α −β γ α −β
г) a + b = 4 R cos cos ; a − b = 4 R sin sin ;
2 2 2 2
32
1 1 1 1 ⎛1 1 1⎞
д) = + + ; p = S⎜ + + ⎟.
r ha hb hc ⎝ ha hb hc ⎠
α
Доведення . а) Нехай AD — бісектриса, ∠DAC = ∠BAD = ;
2
AD = la ; AC = b; AB = c; BC = a (рис. 1.43).
Площа трикутника ABC дорів- B
нює: D
1 α c la a
S ΔABC = S ΔABD + S ΔADC = la c sin +
2 2
1 α 1 α C
+ la b sin = la ( b + c ) sin . A b
2 2 2 2
Ураховуючи, що Рис. 1.43
2
la = bcp ( p − a ) , отримаємо
b+c
α
sin (b + c) bcp ( p − a )
S ΔABC = 2 . (1)
(b + c )
За формулою Герона
S ΔABC = p ( p − a )( p − b )( p − c ) . (2)
Прирівнюємо рівності (1) і (2):
α
sin bcp ( p − a ) = p ( p − a )( p − b )( p − c ) ;
2
α ( p − b )( p − a )
sin = .
2 bc
a
б) Для доведення використаємо такі формули: = 2 R,
sin α
abc
R= і S= p ( p − a )( p − b )( p − c ) . Тоді
4S
a abc
=2 ;
sin α 4 p ( p − a )( p − b )( p − c )
1 bc
= , ураховуючи, що
α α 2 p ( p − a ) ( p − b )( p − c )
2sin cos
2 2
33
sin
α
=
( p − b )( p − c ) , отримаємо
1
=
bc
;
2 bc α p( p − a)
cos
2
α p ( p − a)
cos = .
2 bc
α ( p − b )( p − c ) α p ( p − a)
в) З доведеного sin = і cos = ма-
2 bc 2 bc
( p − b )( p − c )
α
ємо tg = bc α ( p − b )( p − c )
; tg = .
2 p ( p − a) 2 p ( p − a)
bc
γ α −β
г) Доведемо, що a + b = 4 R cos cos , де α, β, γ — внут-
2 2
рішні кути трикутника ABC.
a b
За наслідком з теореми синусів = 2 R; = 2 R. Звідси
sin α sin β
a = 2 R sin α ; (1)
b = 2 R sin β . (2)
Додамо почленно рівності (1) і (2): a + b = 2 R ( sin α + sin β ) .
α +β α −β
Використаємо формулу sin α + sin β = 2sin cos , де
2 2
α+β 180o − γ γ
sin = sin = cos .
2 2 2
γ α −β γ α −β
Отже, a + b = 2 R ⋅ 2cos cos ; a + b = 4 R cos cos .
2 2 2 2
γ α −β
Формула a − b = 4 R sin sin доводиться аналогічно.
2 2
1 1 1 1 ⎛1 1 1⎞
д) Доведемо, що = + + і p = S⎜ + + ⎟ .
r ha hb hc ⎝ ha hb hc ⎠
Розглянемо трикутник ABC (рис. 1.44). Нехай O — центр упи-
саного кола, OM = ON = OK = r — радіуси вписаного кола.
34
AB = c, BC = a, AC = b. З’єднаємо вершини B
трикутника з центром уписаного кола.
Площа трикутника ABC : M N
S ΔABC = SΔAOB + SΔBOC + SΔAOC ;
O
OM ⋅ c ON ⋅ a OK ⋅ b C
S ΔABC = + + ; A K
2 2 2
Рис. 1.44
ra rb rc
S ΔABC = + + ;
2 2 2
raha rbhb rchc S S S
S ΔABC = + + ; S ΔABC = S = r + r + r ;
2ha 2hb 2hc ha hb hc
⎛1 1 1⎞ 1 1 1 1
S = Sr ⎜ + + ⎟ ; = + + ;
⎝ ha hb hc ⎠ r ha hb hc
S 1 ⎛1 1 1⎞
p = = S = S ⎜ + + ⎟.
r r ⎝ ha hb hc ⎠
Задача 2. Доведіть, що у довільному трикутнику:
α
а) ra = p tg ;
2
S
б) ra = , де ra — радіус зовнівписаного кола;
p−a
1 2
в) ma = b + c 2 + 2bc cos α ;
2
BM BC + AB
г) = ; ( AK , BL, CN — бісектриси ΔABC );
ML AC
2
1 1 1 ⎛ a2 + b2 − c2 ⎞
д) a : b : c = : : і ha = b − ⎜
2 2
⎟ .
ha hb hc ⎝ 2a ⎠
Доведення . а) Нехай у трикутнику ABC побудовано зовнівпи-
сане коло з центром O, яке дотикається до сторони BC і продов-
ження сторін AB, AC (рис. 1.45). Проведемо бісектрису AM . По-
α
значимо: ∠BAM = ∠CAM = ; OD = ra . BC = a, AC = b, AB = c.
2
α OD ra
Розглянемо трикутник AOD ( ∠ADO = 90° ) : tg = = .
2 AD b + CD
35
Точки S , F , D — точки дотику. Тоді за вла-
A стивістю дотичних, проведених з однієї точки
до даного кола, маємо:
AD = AS , FC = CD , SB = BF .
B M F C Звідси:
b + CD = c + BS ; b + FC = c + BF ;
S D
b + 2 ⋅ FC = c + BF + FC ;
O ra b + 2 FC = c + a; 2b + 2 FC = a + b + c;
P
2 ( b + FC ) = P; b + FC = ;
Рис.1. 45 2
b + FC = p. (1)
α ra ra
Підставимо в рівність tg = = значення з виразу
2 b + CD b + FC
α r α
(1) tg = a , звідки ra = p tg .
2 p 2
S
б) Доведемо, що ra = .
p−a
α ( p − b )( p − c )
Використаємо формулу tg = , тоді
2 p( p − a)
( p − b )( p − c ) p p−b p −c p−a p
ra = p = =
p ( p − a) p p−a p−a
p ( p − a )( p − b )( p − c ) S S
= = ; ra = .
p−a p−a p−a
в) Доведемо, що в трикутнику ABC
A 1 2
ma = b + c 2 + 2bc cos α (рис. 1.46).
2
ma Нехай AM — медіана, проведена до
B C сторони BC трикутника ABC , де
M
AC = b, AB = c, BC = a, ∠BAC = α,
AM = ma . Проводимо BD AC і
D CD AB. Тоді ABCD — паралелограм,
Рис. 1.46 у якому AD = 2ma .
36
За теоремою косинусів у трикутнику ABD :
AD 2 = AB 2 + BD 2 − 2 ABBD cos ∠ABD.
∠ABD = 180o − α, BD = AC = b, тоді
( 2ma )
2
( ) ( )
= b 2 + c 2 − 2bc cos 180o − α , де cos 180o − α = − cos α;
1 2
ma =b + c 2 + 2bc cos α .
2
г) Доведемо, що в трикутнику ABC (рис. 1.47) виконуються
BM BC + AB
відношення = , де M —
ML AC A
точка перетину бісектрис CN , AK і BL. L
N
Доведення . Розглянемо трикутник M
BLC. За властивістю бісектриси
B K C
BM BC
= ; BM ⋅ CL = ML ⋅ BC . (1) Рис. 1.47
ML CL
Аналогічно в трикутнику ABL :
BM AB
= ; BM ⋅ AL = AB ⋅ ML . (2)
ML AL
Додамо рівності (1) і (2): BM ( CL + AL ) = ML ( BC + AB ) ;
BM BC + AB
BM ⋅ AC = ML ( BC + AB ) , отже, = .
ML AC
CM BC + AC AM AB + AC
Аналогічно доводимо = і = .
NM AB MK BC
д) Доведемо, що для довільного трикутника залежність між його
висотами ha , hb , hc і сторонами a, b, c визначається формулами:
2
1 1 1 ⎛ a2 + b2 − c2 ⎞
a :b:c = : : і ha2 = b 2 − ⎜ ⎟ .
ha hb hc ⎝ 2a ⎠
2S 2S 2S
Доведення. Для довільного трикутника a = ; b= ; c= .
ha hb hc
2S 2S 1 1
Тоді a : b = : ⇒ a :b = : ;
ha hb ha hb
2S 2S 1 1 1 1 1
b:c = : ⇒ b : c = : , отже, a : b : c = : : .
hb hc hb hc ha hb hc
37
2
⎛ a2 + b2 − c2 ⎞
Для доведення формули h = b − ⎜ 2
a ⎟
2
розглянемо
⎝ 2a ⎠
рис. 1.48, а, б.
A A
b c c
ha ha b
γ γ
C D a B D C a B
а б
Рис. 1.48
Із рис. 1.48, а маємо CD = b cos γ , а з рис. 1.48, б —
( )
CD = b cos 180o − γ = −b cos γ . Отже, CD = b cos γ .
За теоремою косинусів:
c 2 = a 2 + b 2 − 2ab cos γ ; (1)
ha2 = b 2 − CD 2 .
a 2 + b2 − c 2
, тоді ha2 = b 2 − ( b cos γ ) =
2
З рівності (1) b cos γ =
2a
2 2 2
⎛a +b −c ⎞
2 2
⎛ a2 + b2 − c2 ⎞
b2 − ⎜ ⎟ ; ha
2
= b 2
− ⎜ ⎟ .
⎝ 2a ⎠ ⎝ 2a ⎠
Задача 3. Доведіть, що в прямокутному трикутнику вико-
нуються такі рівності і твердження:
1 1
а) ma = 4b 2 + a 2 і mb = 4a 2 + b 2 ;
2 2
б) ma2 + mb2 = 5mc2 ;
в) площа прямокутного трикутника дорівнює добутку відрізків,
на які ділиться гіпотенуза точкою дотику вписаного в цей трикут-
ник кола;
г) радіус вписаного кола обчислюється за формулою
a+b−c
r= .
2
Доведення. Розглянемо рис. 1.49. Нехай ABC — прямокутний
трикутник. ∠C = 90 . O — центр вписаного кола.
38
B
E M
S
K
O
C F L A
Рис. 1.49
OK = OF = OE = r — радіус вписаного кола. BL, AS і CM —

медіани, BC = a, AB = c, AC = b.
а) Розглянемо трикутник BCL ( ∠C = 90° ) :
2
⎛1 ⎞ 1
BL2 = BC 2 + CL2 = BC 2 + ⎜ AC ⎟ , mb2 = a 2 + b 2 ;
⎝2 ⎠ 4
1
mb = 4a 2 + b 2 . (1)
2
Аналогічно доводиться, що
1
ma = 4b 2 + a 2 . (2)
2
б) Із формул (1) і (2) отримаємо: 4ma2 = 4b 2 + a 2 і 4mb2 = 4a 2 + b 2 .
Додамо почленно ці рівності:
4 ( ma2 + mb2 ) = 5 ( a 2 + b 2 ) ; 4 ( ma2 + mb2 ) = 5c 2 , де c = 2mc .
( )
Тоді 4 ma2 + mb2 = 5 ⋅ 4mc2 ; ma2 + mb2 = 5mc2 .
в) Доведемо, що S = AE ⋅ BE (рис. 1.49).
ab
S= ; 2S = ab; a = CK + BK ; b = CF + FA.
2
Тоді 2S = ( CK + BK )( CF + FA ) . Чотирикутник KCFO — квад-
рат, отже, KO = CK = CF = OF = r. За властивістю дотичних, про-
ведених до кола з однієї точки AF = AE , KB = BE .
Тоді
2S = ( BE + r )( AE + r ) . (1)
39
Знаємо, що
S = pr = r ( BE + AE + r ) . (2)
Віднімаємо від рівності (1) формулу (2):
2S − S = BE ⋅ AE + rAE + rBE + r 2 − rBE − rAE − r 2 ; S = BE ⋅ AE.
г) Із рис. 1. 49 маємо:
AB + BC + AC = AE + EB + BK + KC + CF + FA.
За властивістю дотичних, проведених до кола з однієї точки,
CF = CK , AF = AE , BK = BE і KC = CF = KO = FO = r.
Тоді a + b + c = 2r + 2 ( BE + AE ) ; a + b + c = 2r + 2c;
a+b−c
2r = a + b + c − 2c; r = .
2
1.4. Тренувальні вправи в рисунках
1. Знайдіть A1 B1 , якщо A1 B1 A2 B2 .
в
а D б
D B1
A2
A1
A1 B1
D
A2 B1 A1 B2
A2 B2
A2 B2 = 6 см
B2 A2 B2 = 15 см
A1 A2 5
A2 B2 = 18 см A2 A1 2 =
= A1 D 3
A1 D 3
2. Знайдіть x :
а б B в A
B M
C
M A x
N BN = 3 x
x
NC = 5 AC = 12
AC = 6 AB = 13
A C N C
MN = x B
AB = 5, CB = 3
40
3. Обчисліть площу трикутника
а б
В
М 8
6
А С 10
BC = 3, AM = 2
г A
2 3
в
120o
2 3 α
D 8 C 4 B
α = 135°
SΔABC — ?
4. Знайдіть h :
а б
B
14 4
13
h h
A C
15 3
в B
г 8
B
8 5
h h
10 AB = 10
A D C
A
AC = 7
41
5. Знайдіть AB :
а
В
б B
α 2
β 2
А С 60
α = 15°, β = 135° A 3 C
в A
13
60
C 4 B
6. Знайдіть x, y, z
в
а б A x
15 20 y y z
x
x y
28 C 10 B
16 20
АВ = 25
7. Знайдіть кут α
а б a 3 в
α
b 3 α
α
б в
а α
α a 6
2 π9
2 α
a 3
42
Відповіді:
6
1. а) 9 ; б) 9 ; в) 4. 2. а) 1,8; б) 15,6; в) 3,125. 3. а) ;
2
б) 24; в) 3 3 ; г) 16. 4. а) 12; б) 2,4; в) 4,8. 5. а) 1; б)7 ; в) 3.
a
6. а) 12 і 16; б) 48 і 60; в) 21, 5 21 і 4. 7. а) 45° ; б) arccos ;
b
в) 60° ; г) 45° ; д) 45° ; е) 70° .
1.5. Тематичне тестування

Рівень І
1. У трикутнику ABC BC = 16, AC = 11, AB = 13. Який кут у
цьому трикутнику найменший?
А ∠A ; Б ∠B ; В ∠C ; Г визначити не можна; Д інша відповідь.
2. Площа трикутника ABD дорівнює площі трикутника BDC.
Порівняйте довжини відрізків AD і DC.
А AD = DC ; Б AD > DC ; В AD < DC ; Г порівняти не можна;
Д інша відповідь.
3. У подібних трикутників ABC і A1 B1C1 AB = 6 см, BC = 7 см,
AC = 8 см, A1 B1 = 18 см. Знайдіть B1C1 і A1C1 .
4 2
А 14 см, 16 см; Б 7 см, 8 см; В 2 см, 2 см;
3 3
Г 21 см, 24 см; Д 12 см, 18 см.
4. Скільки осей симетрії має рівносторонній трикутник?
А 1; Б 2; В 3; Г 4; Д 6.
5. Довжини сторін трикутника 5 і 4 м. Довжина третьої сторони
не може дорівнювати…
А 5 м; Б 6 м; В 7 м; Г 8 м; Д 9 м.
6. Бісектриса кута при основі рівнобедреного трикутника від-
тинає від нього трикутник, подібний даному. Кути цього трикутни-
ка дорівнюють...
А 36 , 36 ,108 ; Б 72 , 72 , 36 ; В 54 , 54 , 72 ;
Г 54 , 63 , 63 ; Д 102 , 61 , 61 .
43
7. Знайдіть величину найбільшого кута трикутника ABC , якщо
AB = 7 м, BC = 12 м, AC = 10 м.
1 1 π 19
А arccos ; Б arccos ; В ; Г arccos ; Д інша відповідь.
28 14 2 48
8. Зовнішні кути трикутника відносяться, як 2 : 3 : 4. Знайдіть
внутрішні кути трикутника.
А 40 ; 60 ; 80 ; Б 20 ; 60 ;100 ; В 30 ; 60 ; 90 ;
Г 30 ; 70 ; 80 ; Д інша відповідь.
9. Знайдіть кути трикутника ABC , якщо ∠A = 30°, AC = 6,
BC = 2.
А 30 ; 60 ; 90 ; Б 30 ; 30 ;120 ; В 30 ; 60 ; 90 або
30 ; 30 ;120 ; Г 30 ; 45 ;105 ; Д інша відповідь.
10. Знайдіть сторону AB трикутника ABC , якщо ∠C = 45 , а
радіус описаного навколо цього трикутника кола дорівнює 2 м.
А 1 м; Б 2 м; В 3 м; Г 2 м; Д інша відповідь.
Рівень ІІ
1. Знайдіть катет AC прямокутного трикутника ABC , якщо
AB = 9 м, BC = 10 м.
А 3 м; Б 149 м; В 149 м або 51 м; Г 19 м; Д інша відповідь.
2. Знайдіть радіус кола, описаного навколо трикутника зі сто-
ронами 52 м, 56 м, 60 м.
65
А 30 м; Б 20 5 м; В м; Г 32 м; Д інша відповідь.
2
3. Знайдіть висоту BB1 прямокутного трикутника ABC
( ∠B = 90 ) , якщо AB = 5 см, BC = 8 см.
40 15 61
А 61 см; Б 11 см; В см; Г см; Д інша відповідь.
89 61
4. Бічна сторона рівнобедреного трикутника дорівнює 13, а ви-
сота, проведена до основи — 12. Знайдіть довжину середньої лінії
трикутника, яка паралельна його основі.
А 5; Б 4; В 3,5; Г 2,5; Д інша відповідь.
44
5. Знайдіть сторону AC трикутника ABC , якщо ∠A = 45 ,
∠B = 60 , BC = 10 м.
5 5
А 5 6 м; Б 5 2 м; В м; Г м; Д інша відповідь.
6 2
6. Знайдіть площу прямокутного трикутника з гіпотенузою 17 см
та різницею катетів 7 см.
А 48 см2; Б 54 см2; В 56 см2; Г 60 см2; Д інша відповідь.
7. Більший кут трикутника дорівнює 140 . Під яким кутом вид-
но більшу сторону цього трикутника з центра вписаного кола.
А 160 ; Б 160 ; В 120 ; Г 123 ; Д інша відповідь.
8. Дві медіани трикутника взаємно перпендикулярні і дорівню-
ють 18 і 15 см. Знайдіть площу трикутника.
9. Один з катетів прямокутного трикутника дорівнює 15 см, а
проекція другого катета на гіпотенузу дорівнює 16 см. Знайдіть
радіус кола, вписаного в трикутник.
А 3 см; Б 5 см; В 5 см; Г 2 5 см; Д інша відповідь.
10. У рівнобедреному трикутнику з бічною стороною 4 см, про-
ведена медіана до бічної сторони. Знайдіть основу трикутника,
якщо медіана дорівнює 6 см.
А 6 см; Б 10 см; В 8 см; Г 2 см; Д інша відповідь.
Рівень ІІІ
1. Знайдіть кут при вершині рівнобедреного трикутника, якщо
медіани, які проведені до бічних сторін, взаємно перпендикулярні.
1
А 30° ; Б 120° ; В arctg ; Г arctg3; Д інша відповідь.
3
2. Бісектриса прямого кута прямокутного трикутника ділить гі-
потенузу на частини, відношення яких дорівнює 15 : 12. В якому
відношенні висота ділить гіпотенузу?
А 3 : 4; Б 3 : 2; В 25:144 Г 2 : 3; Д 1: 2.
3. Гіпотенуза прямокутного трикутника дорівнює 10 см, а один
з катетів 6 см. Знайдіть бісектрису трикутника, проведену з верши-
ни більшого гострого кута.
45
⎛ 5⎞
А ⎜⎜ 5 + ⎟ см; Б 8 см; В 2 15 см; Г 4 2 см; Д 3 5 см.
⎝ 2 ⎟⎠
4. У трикутнику ABC : AB = BC ; BB′ і CC ′ — висоти трикут-
CC ′
ника. Знайдіть , якщо ∠A = 15° .
BB′
3 2( 3 + 1)
А 2; Б ; В 1 + 3; Г 3; Д .
2 2
5. У рівнобедреному тупокутному трикутнику точка перетину
серединних перпендикулярів віддалена від основи на 7. Знайдіть
периметр трикутника, якщо довжина описаного навколо нього кола
дорівнює 50π.
А 7 2 + 75; Б 120; В 63 2; Г 100; Д 108.
6. Знайдіть площу рівнобедреного трикутника, якщо довжина
його висоти, проведеної до бічної сторони, дорівнює 12 см, а дов-
жина основи — 15 см.
А 75 см2; Б 60 см2; В 96 см2; Г 193 см2; Д 120 см2.
7. У рівнобедреному трикутнику ABC AB = BC = 10, BD = 8 —
висота. Знайдіть площу трикутника PBQ , де P і Q — основи
висот трикутника ABC , проведених до бічних сторін трикутника.
477 24 32 3 2 3
А 1; Б 3 ; В ; Г ; Д .
625 25 125 5
8. У правильний трикутник уписано коло, а в це коло — другий
правильний трикутник, у другий правильний трикутник — друге
коло і т. ін. У скільки разів площа четвертого трикутника менша за
площу початкового?
А 4; Б 64; В 16; Г 24; Д 12.
9. Периметр прямокутного трикутника дорівнює 24 см, а радіус
вписаного кола — 2 см. Знайдіть радіус кола, описаного навколо
А 15; Б 12; В 5; Г 4; Д 6.
10. Сторони трикутника 5, 6 і 8. Знайдіть відношення відрізків,
на які бісектриса більшого кута цього трикутника розділена
центром кола, вписаного в трикутник.
5 4 6 11
А ;Б ; В ; Г ; Д інша відповідь.
3 5 13 8
46
1.6. Задачі для самостійної роботи
Рівень І
1. Висота правильного трикутника дорівнює 12 3 см. Обчис-
літь периметр трикутника.
Відповідь: 72 см.
2. Бічна сторона рівнобедреного трикутника дорівнює 13 см, а
бісектриса кута, протилежного основі, — 12 см. Обчисліть пери-
метр трикутника.
3. У рівнобедреному трикутнику кут, утворений бісектрисою,
проведеною з вершини кута при основі, і висотою, проведеною до
бічної сторони з цієї вершини, дорівнює 30o. Обчисліть кути три-
кутника.
Відповідь: 80o ; 80o ; 20o.
4. У рівнобедреному трикутнику висота, яка опущена на бічну
сторону, ділить її на два відрізки 18 і 7 см, починаючи від вершини
кута при основі. Обчисліть периметр трикутника.
5. На більшому катеті трикутника як на діаметрі побудовано
півколо. Знайдіть його довжину, якщо довжина меншого катета
дорівнює 6 см, а хорда, що з’єднує вершину прямого кута з точкою
перетину гіпотенузи і півкола — 4 см.
12 5
Відповідь: π см.
5
6. Середина бічної сторони рівнобедреного трикутника від-
далена від основи на 9 см. Основа його дорівнює 16 см. Обчисліть
відстань від точки перетину медіан до вершини кута при основі.
7. У рівнобедреному трикутнику ABC ( AC = AB ) відношення
висоти AD до основи BC дорівнює 3. Точку M узято на сторо-
1
ні AB так, що AM = AB . Знайдіть величину ∠MCB .
3
Відповідь: ∠MCB = 60o.
47
8. Дано трикутник ABC , у якому кут B тупий. Побудовано
коло, що дотикається сторін AB і BC та має центр O на стороні
AC . Знайдіть відношення AO : OC , якщо AB = 20, BC = 30.
Відповідь: AO : OC = 2 : 3.
9. У трикутнику ABC AB = BC = 12. Перпендикуляр, проведе-
ний до бічної сторони BC через її середину, перетинає основу AC
у точці E. Точку E з’єднано з вершиною B. Периметр трикутника
ABE дорівнює 26. Знайдіть основу AC трикутника ABC.
10. Катет і гіпотенуза прямокутного трикутника відповідно до-
рівнюють 6 і 10. У трикутник вписано круг. Визначить довжину
кола, що обмежує його, і площу частини трикутника, розміщеної
поза кругом.
Відповідь: 4π — довжина кола;
24 − 4π — площа частини трикутника поза кругом.
11. У трикутнику ABC сторони дорівнюють AB = 17, BC = 4

CA = 5. На стороні BC взято точку D так, що BD = 1. Знайдіть
кут ADB.
Відповідь: 90o .
12. Знайдіть відстань між центрами вписаного й описаного кіл
навколо прямокутного трикутника з катетами 3 і 4.
5
2
13. У прямокутний трикутник вписано коло, радіус якого дорів-
нює 1 см. Периметр трикутника дорівнює 15 см. Знайдіть сторони
1 1
Відповідь: 2 ; 6; 6 .
2 2
14. Знайдіть кути трикутника, в якому медіана, бісектриса і ви-
сота, що виходять з однієї вершини трикутника, ділять відповідний
кут на чотири рівні частини.
π π 3π
Відповідь: ; ; .
2 8 8
48
15. У трикутнику ABC сторона AC дорівнює 26, а медіани, які
проведені з вершин A і C , — відповідно 36 і 15. Знайдіть третю
медіану.
Рівень ІІ
1. Гіпотенуза KM прямокутного трикутника KMP є хордою
кола радіусом 7. Вершина P лежить на діаметрі, який паралель-
ний гіпотенузі. Відстань від центра кола до гіпотенузи дорівнює
3. Знайдіть гострі кути трикутника KMP .
π π
Відповідь: ; .
3 6
2. У трикутнику ABC довжина сторони BC дорівнює 9. У цей
трикутник вписано коло, яке дотикається до сторони BC у точці
D . Відомо, що довжина відрізка AD дорівнює довжині відрізка
2
DC , а косинус кута BCA — . Знайдіть довжину сторони AC.
3
3. У трикутнику ABC зі сторонами a = 14 см, b = 15 см,
c = 13 см. Знайдіть відстань від точки перетину висот до верши-
ни A.
33
Відповідь: см.
4
4. Знайдіть радіус кола, яке дотикається до трьох кіл, що доти-
каються попарно зовні і мають радіуси 1, 2, 3.
Указівка. Трикутник з вершинами в центрах цих кругів має сто-
рони 3, 4 і 5.
5. BD — бісектриса трикутника ABC , AD = a, DC = b . Із се-
редини відрізка BD проведено перпендикуляр до перетину з про-
довженням сторони AC у точці M . Обчисліть відрізок MD.
ab
Відповідь: MD = .
b−a
49
Указівка. Треба провести бісектрису зовнішнього кута B і ви-
користати співвідношення AD : DC = AN : CN ( N — точка пере-
тину цієї бісектриси з продовженням сторони AC ).
6. У прямокутному трикутнику бісектриса і медіана, які прове-
дені з вершини прямого кута, ділять протилежну сторону на части-
ни, що становлять арифметичну прогресію. Знайдіть відношення
катетів цього трикутника.
Відповідь: катети трикутника відносяться, як 5 :1.
7. У коло радіусом R вписано рівнобедрений трикутник, сума
довжин висоти і основи якого дорівнює діаметру кола. Визначте
висоту.
2R
5
8. Відомо, що медіани AA1 і CC1 трикутника ABC утворюють
із стороною AC кути, сума яких дорівнює 60°, і що
AA1 ⋅ CC1 = 3. Обчисліть площу трикутника ABC.
9. Обчисліть площу трикутника, медіани якого дорівнюють
ma , mb , mc .
Відповідь:
1
S= ( ma + mb + mc )( ma + mb − mc )( mb + mc − ma )( mc + ma − mb ) .
3
Указівка. Продовжить одну з медіан за основу трикутника на
відрізок, що дорівнює 1 3 медіани.
10. У трикутнику ABC медіани, проведені до сторін AC і BC ,
перетинаються під прямим кутом. Довжина сторони AC дорівнює
b, довжина BC = a. Знайдіть довжину AB.
a2 + b2
2
50
2. БАГАТОКУТНИКИ

AB = a, BC = b, CD = c, AD = d — C
сторони (рис. 2.1). b
∠BAD = α, ∠ABC = β, ∠BCD = γ , B γ
β h2 c
∠CDA = δ — внутрішні кути. ϕ
AC = k , BD = l — діагоналі. a h1 δ
α D
ϕ — кут між діагоналями. d
h — висота. A
1 Рис. 2.1
p = ( a + b + c + d ) — півпериметр.
2
R, r — радіуси описаного і вписаного кіл.
S — площа.
Чотирикутник опуклий
1. α + β + γ + δ = 360° .
1
2. S = k l sin ϕ . Доведення наведено в підрозділі 2.2. Задача 16.
2
1
3. S = (h1 + h2 )l. Доведення наведено в підрозділі 2.4. Задача 1.
2
У будь-якому опуклому чотирикутнику середини сторін є
S
вершинами паралелограма, площа якого S1 = .
2
Чотирикутник вписаний
∠A = α, ∠B = β, ∠C = γ , ∠D = δ.
1. α + γ = β + δ = 180° (рис. 2.2).
B C
⎧∠1 = ∠2; 5 7
⎪∠3 = ∠4; 3 4
2. ⎨ P
∠5 = ∠6; 1
O
⎪ 6
2
⎩∠7 = ∠8; A R
8
D
3. ΔAPB ∼ ΔCPD , ΔBPC ∼ ΔAPD / Дове-
дення наведено в підрозділі 2.4. Задача 1.
4. Залежності між діагоналями і сторо- Рис. 2.2
нами:
51
AB AP BP BC BP CP
а) = = , = = ;
CD DP CP AD AP DP
б) теорема Птолемея kl = ac + bd . Доведення наведено в під-
розділі 2.4. Задача 1;
ad + bc ab + cd
в) l 2 = (ac + bd ) ; k 2 = (ac + bd ) .
ab + cd bc + ad
Чотирикутник описаний
1. В опуклий чотирикутник можна вписати коло тоді і тільки
тоді, коли a + c = b + d (рис. 2.3).
B 1
2. S = pr = kl sin ϕ , де BD = k ,
2
a
AC = l.
b
S 1
O 3. r = ≤ (a + c) , (знак «=», якщо
A C p 4
ϕ
d c k ⊥ l ).
4. Якщо чотирикутник одночасно впи-
D сано й описано, тоді S = abcd .
Рис. 2.3 Доведення наведено в підрозділі 2.4.
Задача 5.
Трапеція
AD = d , BC = b — основи;
AD BC (рис. 2.4).
B b C
E O F
M ϕ N
α O1 O2
A H d D
Рис. 2.4
AB = a , CD = c — бічні сторони, BH = h — висота, m = MN —
середня лінія, f = O1O2 — довжина відрізка, який з’єднує середини
діагоналей.
52
BC + AD
1. MN AD , MN BC , MN = m = .
2
AD − BC
2. O1O2 = .
2
3. а) EF AD і проходить через точку перетину діагоналей.
2BC ⋅ AD
EF = . Доведення наведено в підрозділі 2.4. Задача 2;
BC + AD
б) k 2 + l 2 = a 2 + c 2 + 2bd . Доведення наведено в підрозділі 2.4.
Задача 6.
b+d 1
4. S = mh = h = kl sin ϕ ; S ΔABD = S ΔACD ; S ΔBDC = SΔBAC ;
2 2
S ΔAOB = S ΔCOD .
5. Рівнобічна трапеція (a = c) :
а) k = l , α = δ , β = γ ;
2
⎛ d −b⎞
б) h = a 2 − ⎜ ⎟ ;
⎝ 2 ⎠
в) k 2 = bd + a 2 випливає з 3. б) якщо a = c .
6. У трапецію можна вписати коло тоді і тільки тоді, коли
b+d =a+c.
7. Якщо в рівнобічну трапецію ( a = c ) можна вписати коло, тоді
a = m і h = db . Доведення наведено в підрозділі 2.4. Задача 3.
8. Трапецію можна вписати в коло тоді і тільки тоді, коли вона
рівнобічна.
9. Якщо трапеція рівнобічна і її діагоналі
взаємно перпендикулярні (рис. 2.5), тоді O
S = h 2 . Доведення наведено в підрозділі 2.4.
Задача 4. h
Паралелограм
1. AB CD; BC AD; AB = CD = a; Рис. 2.5
BC = AD = b. (рис. 2.6).
2. α = γ , β = δ ;
3. α + β = β + γ = γ + δ = δ + α = 180° .
4. Діагоналі ( k і l ) паралелограма:
а) у точці перетину діляться навпіл;
б) k 2 = a 2 + b 2 + 2ab cos α ; l 2 = a 2 + b 2 − 2ab cos α .
53
B b C в) k 2 + l 2 = 2( a 2 + b 2 ) ;
k γ 5. h = a sin α .
a β ϕ
h 1
O l δ 6. S = ab sin α = kl sin ϕ.
α 2
A H D 7. У паралелограм можна вписати коло
тоді і тільки тоді, коли він є ромбом.
Рис. 2.6
8. Паралелограм можна вписати в
коло тоді і тільки тоді, коли він є прямокутником.
Ромб
1. a = b = c = d ; BC AD ; CD AB ; α = γ ; β = δ (рис. 2.7).
2. α + β = β + γ = γ + δ = δ + α = 180° .
C 3. Діагоналі ромба ( BD = l , AC = k ):
а) k ⊥ l ; CO = OA ; BO = OD ;
γ
a α β
r б) k = 2a cos = 2a sin ;
h 2 2
β δ
B O D α β
l = 2a sin = 2a cos ;
2 2
α в) k + l = 4a .
2 2 2
A 1 1
4. r = a sin α = h .
Рис. 2.7 2 2
2
1 4 r
5. S = aha = a 2 sin α = kl = .
2 sin α
Прямокутник
1. a c , b d , a = c , b = d (рис. 2.8).
2. α = β = γ = δ = 90° .
B b C
3. k = l ; k 2 = a 2 + b 2 .
a ϕ R 1 1 2
O c 4. R = k = a + b2 .
2 2
A d D 1 2
5. S = ab = k sin ϕ .
Рис. 2.8 2
Квадрат
1. a = b = c = d (рис. 2.9).
2. α = β = γ = δ = 90° .
54
3. k = l = a 2 ; k ⊥ l ; ϕ = 90° . B C
1 2 R
4. R = k = a. r
2 2 ϕ
1 O
5. r = a .
2
A D
1
6. S = a 2 = k 2 . Рис. 2.9
2
Багатокутник опуклий
1. Сума (Σ) внутрішніх кутів: Σ = 180°(n − 2) , де n — кількість
сторін багатокутника (рис. 2.10).
B C
A D
F
E
Рис. 2.10
2. Сума зовнішніх кутів опуклого багатокутника дорівнює 360° .
Багатокутник правильний
a = AB = BC = CD = ... — сторони (рис. 2.11).
α і β — внутрішній і зовнішній кути.
β C
n — кількість сторін. B
R і r — радіуси описаного і вписаного E h
кіл. γ r
R
P = an — периметр. A O
D
h = OE — апофема. α
1
1. α = (n − 2)180° = 180° − β ;
n Рис. 2.11
1
β = γ = 360° .
n
γ γ π π
2. a = 2 R 2 − r 2 = 2 R sin = 2rtg = 2 R sin = r tg .
2 2 n n
55
a2 a a2 a
3. R = r 2 + = ; r = R2 − = .
4 2sin π 4 tg π
n n
an a 2
1 1 γ
4. S = R2 − = rρ = R 2 n sin γ = r 2 n tg .
2 4 2 2 2
5. h = r .
Окремі випадки правильних багатокутників

n R r S
2
3 a 3 a 3 a 3
3 6 4
a 2 a
4 a2
2 2
6 a a 3 3a 2 3
2 2
Задача 1.
Опуклий чотирикутник ABCD вписано в коло.
Діагональ AC є бісектрисою кута BAD і перети-
нається з діагоналлю BD у точці K. Знайти
довжину відрізка KС, якщо довжина відрізка АК дорівнює 6, а
довжина відрізка ВС — 4.
Розв’язання . Нехай АВСD — чотирикутник (рис. 2.12).
Розглянемо трикутники АВС і KВС.
A Вони мають спільний кут АСВ і ∠ ВАС =
= ∠CAD .
6 За умовою задачі ∠CAD і ∠CBD
вписані і спираються на спільну дугу СD,
K тому ∠BAC = ∠CAD = ∠CBD . Отже,
D B трикутники АВС і KВС мають по два рівні
4 кути. Із цього випливає, що вони подібні і
тому
C
BC AC
Рис. 2.12 = , KC ⋅ AC = BC 2 .
KC BC
56
Позначимо KС через х і, враховуючи, що AC = AK + KC = 6 + x ,
отримаємо квадратне рівняння
x(6 + x) = 16;
x 2 + 6 x − 16 = 0;
⎡ x = 2;
⎢⎣ x = −8 < 0,
Отже, KC = 2 .
Задача 2. У трапеції АВСD основи AD = 8 і BC = 4 . На
продовженні сторони ВС взято таку точку М, що
пряма АМ відтинає від трапеції трикутник, площа
якого в чотири рази менша за площу трапеції. Знайдіть довжину
відрізка СМ.
Розв’язання. Нехай АВСD —
C
трапеція (рис. 2.13). Позначимо точ- B M
ку перетину прямої АМ зі стороною
СD через N. Нехай h — висота N
h
трикутника AND , а H — висота H
трапеції АВСD. A D
8+4 Рис. 2.13
Площа трапеції S = H = 6H ,
2
1
площа трикутника АND S = 8h = 4h .
2
S1 1 H 8
За умовою задачі = , тоді 6 H = 16h , звідки = .
S 4 h 3
Трикутники AND і MNC подібні за двома кутами
( ∠MCN = ∠ADN , ∠AND = ∠CNM ). Із подібності трикутників
AD CM H −h ⎛H ⎞ 40
отримаємо, що = ; CM = AD ; = 8 ⎜ − 1⎟ = .
h H −h h ⎝ h ⎠ 3
40
3
Задача 3. Діагональ BD чотирикутника ABCD є діаметром

кола, описаного навколо цього чотирикутника.
Обчисліть довжину діагоналі АС, якщо BD = 2 ,
AB = 1 , ∠ABD : ∠DBC = 4 : 3 .
57
Розв’язання. Нехай ABCD — чотири-
A кутник (рис. 2.14). Оскільки BD — діаметр
π
D кола, тоді ∠BAD = ∠BCD = .
x 2
B Позначимо ∠ABD через x ; тоді з пря-
мокутного трикутника АBD (рис. 2.14) от-
AB 1
C римаємо cos x = ; cos x = . Кут х —
BD 2
Рис. 2.14 внутрішній кут трикутника ABD , то
π 3 π
x = . Тоді ∠DBC = ∠ABD = . Вписані кути АСD і АВD спира-
3 4 4
π
ються на спільну дугу АЕD, отже, ∠ACD = ∠ABD = . Із
3
AC AD
трикутника АDC за теоремою синусів = ,
sin ∠ADC sin ∠ACD
AD sin ∠ADC
звідки AC = . Оскільки AD = AB tg x = 3 і
sin ∠ACD
π π
∠ADC = π − ( ∠ABD + ∠DBC ) = π − − , то
3 4
⎛ π π⎞
3 sin ⎜ π − − ⎟
⎝ 3 4⎠ ⎛π π⎞
AC = = 2sin ⎜ + ⎟ =
π ⎝4 3⎠
sin
3
π π π π⎞ 1
⎛
= 2 ⎜ sin cos + cos sin ⎟ =
⎝ 4 3 4 3⎠ 2
( )
2+ 6 .
Відповідь:
1
2
( )
2+ 6 .
Задача 4. У трапецію АВСD з основами ВС і АD та бічними

сторонами АВ і СD уписано коло з центром О.
Обчисліть площу трапеції, якщо кут DАВ прямий, ОС = 2 і ОD = 4.
Розв’язання . Нехай АВСD — трапеція (рис. 2.15).
Позначимо через М точку дотику кола зі стороною СD.
З’єднаймо точки С і D з центром кола, отримаємо трикутник СОD.
Оскільки точка О рівновіддалена від прямих ВС і СD, то СО —
58
1 B K C
бісектриса кута ВСD і ∠OCD = ∠BCD .
2 r
M
1
Аналогічно ∠ODC = ∠ADC . Оскільки O
2
BC AD , то ∠BCD + ∠ADC = π , отже,
π π A L D
∠OCD + ∠ODC = , тоді ∠COD = , тобто Рис. 2.15
2 2
трикутник СОD — прямокутний. За теоремою Піфагора
CD = OC 2 + OD 2 = 2 5 .
Оскільки CD ⊥ OM , то трикутник DМО прямокутний і
подібний трикутнику DОС (за двома кутами). Із подібності
CD OC OD ⋅ OC 4
трикутників випливає = . Звідси OM = = .
OD OM CD 5
Через точку О проведемо пряму, що перпендикулярна до ВС, тоді
вона перпендикулярна і до прямої АD. Такий перпендикуляр
єдиний, отже, точки перетину K і L зі сторонами ВС і АD є точками
дотику кола з основами трапеції
8 8
KL = 2OM = і AB = KL = .
5 5
Оскільки в чотирикутник АВСD вписано коло, то виконується
8 18
умова BC + AD = AB + CD = +2 5 = , звідки
5 5
1 1 18 8 72
S ABCD = ( BC + AD ) AB = ⋅ ⋅ = .
2 2 5 5 5
72
5
Задача 5. Діагоналі рівнобічної трапеції ділять її на чотири
трикутники. Обчисліть площу трапеції, якщо
площі трикутників, які прилягають до основ,
дорівнюють S1 і S 2 .
Розв’язання . Розглянемо трапецію АВСD (рис. 2.16), де
S ΔAOD = S1 , S ΔBOC = S2 .
Нехай S ΔCOD = S3 , S ΔAOB = S4 , ∠BOA = α .
1 1
Тоді S3 = OC ⋅ OD sin α; S 4 = BO ⋅ OA sin α ;
2 2
59
B C 1 1
S1 = AO ⋅ OD sin(180° − α) = AO ⋅ OD sin α ;
α 2 2
O 1
S 2 = BO ⋅ OC sin α .
2
A D S AO S4 AO
Рис. 2.16 Складемо відношення 1 = ; = ,
S3 OC S2 OC
S1 S 4
або = ⇒ S3 S 4 = S1S 2 .
S3 S 2
Оскільки трикутники BOC і AOD подібні за двома кутами, то:
BO CO
= ;
OD AO
BO ⋅ AO = CO ⋅ OD; (1)
1
S ΔABO = BO ⋅ AO sin α;
2
1
S ΔCOD = CO ⋅ OD sin α.
2
Ураховуючи рівність (1) S ΔAOB = SΔCOD ; S3 = S 4 = S1S2 , а
( ).
2
S ABCD = S1 + S2 + S3 + S4 = S1 + S2 + 2 S1 S2 = S1 + S2
( ).
2
Відповідь: S1 + S2
Задача 6.
15 3
У трапеції середня лінія дорівнює 7, висота ,
7
а кут між діагоналями дорівнює 120° . Знайдіть діагоналі трапеції.
Розв’язання . Нехай АВСD — трапеція (рис. 2.17);
B C
d2 O
K L d2
d1 h
A F D Q
Рис. 2.17
60
15 3
∠BOC = 120° , KL = 7 , CF = . Проведемо CQ BD та розгля-
7
немо трикутник ACQ . ∠ACQ = 120° ; AC = d1 ; CQ = BD = d 2 .
15 3
S ABCD = KL ⋅ CF = 7 = 15 3.
7
1 1
S ABCD = d1 d 2 sin120o = d1d 2 3.
2 4
15 3
d1d 2 = = 60.
1
3
4
За теоремою косинусів:
AQ 2 = d12 + d 2 2 − 2d1d 2 cos120° ;
d12 + d 2 2 − 2d1 d 2 cos120° = 4 KL2 ;
d12 + d 2 2 + d1d 2 = 196 ;
d12 + d 2 2 + 2d1 d 2 = 196 + d1 d 2 ;
( d1 + d 2 )
2
= 196 + 60 ;
d1 + d 2 = 256 (d1 + d 2 > 0);
d1 + d 2 = 16 ;
⎧d1 d 2 = 60;
⎨
⎩d1 + d 2 = 16.
Розв’язавши систему, маємо d1 = 6 , d 2 = 10 .
Відповідь: 6; 10.
Задача 7. Бісектриса гострого кута рівнобедреної трапеції

ділить бічну сторону на відрізки 20 та 30,
відраховуючи від меншої основи трапеції, яка дорівнює 6.
Визначіть площу трапеції.
Розв’язання . Нехай АВСD — трапе- B C
E
ція (рис. 2.18); ∠BAE = ∠EAD ; CE = 20 ,
ED = 30 , BC = 6 . K O L
Проведемо середню лінію трапеції KL
і висоту СТ, тоді
CD = CE + ED = 20 + 30 = 50 ; A T D
CL = LD = 25 ;
Рис. 2.18
EL = CL − CE = 25 − 20 = 5 .
61
Бісектриса АЕ ділить середню лінію на відрізки КО і ОL.
Нехай OL = x . Із подібності трикутників OEL і AED випливає
EL x 5 x
= ; = ; AD = 6 x ;
ED AD 30 AD
AD + BC 6 x + 6
KL = = = 3x + 3 .
2 2
Трикутник KAO — рівнобедрений, оскільки ∠OAD = ∠KOA ,
як внутрішні різносторонні кути, утворені відрізком АЕ, який
перетинає паралельні відрізки АD та KL. Оскільки ∠OAD = ∠KAO ,
тоді ∠KAO = ∠KOA ; AK = KO = 25 ; KL = 25 + x . Маємо рівняння
3 x + 3 = 25 + x ; x = 11 . KL = 36 ; AD = 6 x = 66 .
AD − BC 6 x − 6 1
TD = = = ( 66 − 6 ) ⋅ = 30 .
2 2 2
За теоремою Піфагора з трикутника CTD (∠T = 90о ) маємо
CT 2 = CD 2 − TD 2 ; CT 2 = 502 − 302 = 402 ; CT = 40 ;
S ABCD = KL ⋅ CT = 36 ⋅ 40 = 1440 .
Задача 8.
Обчисліть площу круга, вписаного в рівнобічну
трапецію, якщо її більша основа дорівнює а, а кут
при меншій основі — 120° .
B K C Розв’язання. Нехай ABCD — трапеція
(рис. 2.19), AD = a , AB = CD , ∠ABC = 120° .
120° Оскільки ∠ABC = 120°, то ∠BAL = 60° ,
O 1
∠OAL = ∠BAL = 30° .
2
Нехай OL = r , тоді AO = 2r .
A L D
За теоремою Піфагора в трикутнику
Рис. 2.19 AOL ( ∠L = 90° ) :
a2 a2 a 3
AL2 + OL2 = AO 2 ; + r 2 = 4r 2 ; r 2 = ; r= ;
4 12 6
3a 2 πa 2
Sкр = πr 2 , тоді S = πOL2 = π = .
12 12
πa 2
12
62
У трапеції, площа якої дорівнює 594 м2, висота —
Задача 9.
22 м. Різниця паралельних сторін дорівнює 6 м.
Знайдіть довжину кожної з паралельних сторін.
Розв’язання. Нехай АВСD — B C
трапеція (рис. 2.20); S ABCD = 594 м 2 ,
AD − BC = 6 м , BF = CK = 22 м .
Позначимо: AD = a , BC = b .
a+b
Використаємо формулу S = h;
2
a+b A F K D
⋅ 22 = 594 ; a + b = 54 . За умовою Рис. 2.20
2
задачі a − b = 6 .
Складемо і розв’яжемо систему рівнянь { a + b = 54;
a − b = 6.
Звідси a = 30 ; b = 24 . Отже, AD = 30 м ; BC = 24 м .
Відповідь: 30 м; 24 м.
Задача 10. У ромб вписано коло, радіус якого дорівнює R .

Обчисліть площу ромба, якщо його більша
діагональ у чотири рази більша за радіус вписаного кола.
Розв’язання. Нехай ABCD — ромб A
(рис. 2.21); AB = BC = CD = AD , OK = R ,
BD ⊥ AC , AC = 4 R .
K
Проведемо радіус у точку дотику. Діагоналі
ромба взаємно перпендикулярні і, перетинаю- D O B
чись, діляться навпіл, то з урахуванням умови
AO = 2 R . Тоді у прямокутному трикутнику
1
AKO маємо KO = AO , отже, ∠BAO = 30° , C
2
∠BAD = 60° ; Рис. 2.21
∠ABD = ∠ADB = ∠BAD = 60° ⇒ AB = BD = AD .
Позначимо сторону BO в трикутнику ABO через х, тоді
AB = 2 x .
За теоремою Піфагора: AO 2 + BO 2 = AB 2 , 4 R 2 + x 2 = 4 x 2 ;
4R2 2R 4R
x =
2
; x= ; BD = 2 x = .
3 3 3
63
1
Використовуємо формулу S = d1d 2 .
2
2
1 4 R 8R 3
Тоді S ABCD = 4 R = .
2 3 3
8R 2 3
3
Задача 11. Обчисліть площу рівнобедреної трапеції, якщо її
висота h , а бічну сторону видно з центра
описаного кола під кутом α .
Розв’язання . Нехай АВСD — тра-
B C пеція (рис. 2.22). AD BC ; О — центр
описаного кола, AB = CD , ∠COD = α .
h CK = h — висота трапеції. Централь-
α 2
A α K D ний кут СОD дорівнює α , кут САD —
O вписаний і спирається на дугу СD, отже,
α
∠CAD = . Із трикутника ACK
2
α
Рис. 2.22 ( ∠K = 90° ) випливає AK = h ctg .
2
AD − BC AD + BC
Ураховуючи співвідношення AK = AD − = ,
2 2
AD + BC α
отримуємо S = h ; S = AKh ; S = h 2 ctg .
2 2
α
Відповідь: h 2 ctg .
2
Задача 12. Середини сторін правильного n-кутника з’єднані
прямими, які утворюють новий n-кутник, вписаний
у даний. Знайдіть відношення їх площ.
Розв’язання . Нехай AB...E і CDN ...K —
A D B n-кутники (рис. 2.23). Правильні однойменні
C N багатокутники подібні, тому площі їх ( S1 — площа
E
вписаного багатокутника, S 2 — площа описаного)
K
відносяться, як квадрати радіусів S1 : S2 =
O = OD 2 : OA2 ; OD і OA — радіуси кіл, описаних
Рис. 2.23 навколо n-кутників.
64
Із трикутника OAD ( ∠D = 90° ) маємо:
OD 180° 180°
= cos ∠DOA = cos . Тоді S1 : S2 = cos 2 .
OA n n
180°
Відповідь: S1 : S 2 = cos 2 .
n
Задача 13.Обчисліть кути паралелограма, якщо відомі дві

його висоти h1 і h2 і периметр 2 p (рис. 2.24).
Розв’язання . Нехай АВСD — паралелограм; BM = h1 ,
BN = h2 — висоти паралелограма. Позначимо: ∠A = α .
Тоді h1 = AB sin α , h2 = BC sin α . C
B
Звідси α
h2
h1 + h2 = ( AB + BC ) sin α = p sin α ;
h1
h +h N
sin α = 1 2 .
p α
Якщо α — гострий кут, то A M D
h1 + h2 Рис. 2.24
α = arcsin , а якщо α — тупий
p
h +h
кут паралелограма, то α = π − arcsin 1 2 .
p
h +h
Відповідь: Один із кутів дорівнює arcsin 1 2 , другий
p
h +h
π − arcsin 1 2 .
p
Задача 14. Кожна з бічних сторін і менша основа трапеції

дорівнюють а, гострі кути — α . Обчисліть площу
трапеції і радіус описаного кола.
Розв’язання. Нехай АВСD — трапеція, вписана в коло
(рис. 2.25); BC AD ; AB = CD = BC = a , ∠BAD = ∠CDA = α .
∪ AB = ∪ BC = ∪CD . ∠BAD — вписаний в коло.
1
∠BAD = ( ∪ BC + ∪CD ) . Звідси ∪ BCD = 2α , тоді ∪ BC = α ,
2
65
B K C ∠BOC — центральний кут, отже,
∠BOC = α . Із трикутника KOC ( ∠K = 90° ) :
a
α O α R= .
A F M N D α
2sin
2
Із трикутника ABF ( ∠F = 90° ) маємо
Рис. 2.25 AF = a cos α , BF = a sin α .
Очевидно, що
1 1 1
AN = AM + MN = AD + BC = ( AD + BC ) ,
2 2 2
але AN = AF + FN = a cos α + a = a ( cos α + 1) .
Таким чином, S ABCD = ANBF = a 2 sin α (1 + cos α ) .
a
Відповідь: R = ; S = a 2 sin α (1 + cos α ) .
α
2sin
2
Задача 15. У паралелограмі відношення сторін і відношення

діагоналей однакові і дорівнюють 2. З вершини
тупого кута А проведено висоту АЕ на більшу сторону СD.
Знайдіть відношення довжини відрізка DЕ до довжини відрізка СЕ.
Розв’язання . Нехай АВСD — паралелограм (рис. 2.26);
AB = 2 AD , BD = 2 AC .
A B
D E C
Рис. 2.26
У паралелограмі сума квадратів діагоналей дорівнює сумі

квадратів усіх його сторін, тоді 5 AC 2 = 10 AD 2 ; AC = 2 AD .
Із трикутника АСD за теоремою косинусів:
AC 2 = AD 2 + DC 2 − 2CD ⋅ AD cos ∠D; AD ⋅ cos ∠D = DE ;
66
2 AD 2 = AD 2 + 4 AD 2 − 4 AD ⋅ DE .
3 3 5
Звідси DE = AD ; EC = CD − DE = 2 AD − AD = AD .
4 4 4
DE 3
= .
CE 5
3
5
B С
Задача 16. Доведіть, що площа довіль-
ного чотирикутника дорів-
нює половині добутку його діагоналей на
синус кута між ними. α O
Доведення. Нехай АВСD довільний чоти-
рикутник (рис. 2.27). A D
Діагоналі АС і ВD ділять чотирикутник Рис. 2.27
ABCD на чотири трикутника: АОВ, ВОС,
СОD і АОD.
Тому S ΔABCD = S ΔAOB + SΔBOC + SΔCOD + SΔAOD .
Нехай ∠AOB = α .
1
Маємо: S ΔAOB = AO ⋅ BO sin α ;
2
1 1
S ΔBOC = BO ⋅ OC sin (180° − α ) = BO ⋅ CO sin α ;
2 2
1
S ΔCOD = CO ⋅ DO sin α ;
2
1 1
S AOD = AO ⋅ DO sin (180° − α ) = AO ⋅ DO sin α .
2 2
Додамо праві й ліві частини цих рівностей, дістанемо:
1
S ΔABCD = ( ( AO + CO ) DO + ( AO + CO ) BO ) sin α =
2
1
= ( ( AO + CO )( DO + BO ) ) sin α .
2
Урахувавши, що AO + CO = AC , DO + BO = BD , матимемо:
1
S ABCD = AC ⋅ BD sin α .
2
67
2.3. Доведення деяких теорем і формул
Задача 1. Чотирикутник АВСD вписано в коло. Доведіть,

що:
1. ΔAPB ∼ ΔCPD, ΔPBC ∼ ΔAPD;
P — точка перетину діагоналей.
1
2. S = ( h1 + h2 ) l .
2
ad + bc
3. l 2 = ( ac + bd ) ;
ab + cd
ab + cd
k2 = ( ac + bd ) .
ad + bc
l ad + cb
4. = .
k ab + cd
5. kl = ac + bd (теорема Птолемея).
Доведення. Нехай АВСD — чотирикутник, вписаний у коло
(рис. 2.28); AC = l , BD = k — діагоналі чотирикутника, AB = a ,
BC = b , CD = c , AD = d ; h1 і h2 — висоти, проведені до діагоналі
AC із вершин В і D.
1. Доведемо, що ΔAPB ∼ ΔCPD .
1 ⎫
∠BAC = ∠CDB = ∪ BC ⎪
2
1 ⎬ ⇒ ΔAPB ∼ ΔCPD за двома кутами.
∠ABD = ∠ACD = ∪ AD ⎪
2 ⎭
Аналогічно можна довести, що
B
b C ΔPBC ∼ ΔAPD .
E Проведемо DE ⊥ AC , DE = h2 , AC = l .
a h1
h2 c 2. BF ⊥ AC , BF = h1 ;
P
F S = SΔABC + S ΔADC ;
A d 1 1 1
D S = h1l + h2 l = ( h1 + h2 ) l .
2 2 2
Рис. 2.28 3. Розглянемо трикутники ABD і BCD .
За теоремою косинусів
k 2 = a 2 + d 2 − 2ad cos ∠BAD , звідки
a2 + d 2 − k 2
cos ∠BAD = . (1)
2ad
68
Із трикутника ВСD
k 2 = b 2 + c 2 + 2bc cos ∠BAD .
Підставимо замість cos ∠BAD із виразу (1):
a2 + d 2 − k 2
k 2 = b 2 + c 2 + 2bc .
2ad
Звідси k 2 ad = b 2 ad + c 2 ad + bca 2 + bcd 2 − bck 2 ;
k 2 ( ad + bc ) = ac ( cd + ba ) + bd ( cd + ba ) ;
k 2 ( ad + bc ) = ( ab + cd )( ac + bd ) ;
ab + cd
k2 = ( ac + bd ) . (2)
ad + bc
Аналогічно можна довести, що
ad + bc
l2 = ( ac + bd ) . (3)
ab + cd
l ad + bc
4. Доведемо, що = . Для цього поділимо рівність (3) на
k ab + cd
рівність (2):
( ad + bc )( ac + bd )
( ab + cd ) ( ad + bc )
2
l 2
l ad + bc
= = ; = .
k 2
( ab + cd )( ac + bd ) ( ab + cd ) k ab + cd
2
( ad + bc )
5. Для доведення теореми Птолемея помножимо почленно
рівності (2) і (3): k 2 l 2 = ( ac + bd ) , звідки kl = ac + bd .
2
Задача 2. Доведіть, якщо через точку перетину діагоналей

трапеції паралельно основам провести пряму, яка
перетинає бічні сторони в точках M і N, то
2ab
MN = , де a і b — основи трапеції.
a+b
Доведення. Нехай АВСD — трапеція (рис. 2.29), BC = a ,
AD = b . За умовою О є MN, MN AD ,
B a C
MN BC .
M N
Розглянемо декілька пар подібних O
трикутників: ΔBOC ∼ ΔAOD за двома
A D
BO BC BO a b
кутами. Тоді = ; = ; Рис. 2.29
OD AD OD b
69
OD ⋅ a = b ⋅ BO ; (1)
ΔMBO ∼ ΔABD за двома кутами.
MO BO AD ⋅ BO b ⋅ BO
Тоді = ; MO = ; MO = . (2)
AD BD BD BD
Аналогічно ΔOND ∼ ΔBCD . Звідки
a ⋅ OD
ON = . (3)
BD
Додамо почленно рівності (2) і (3):
b ⋅ BO + a ⋅ OD
MO + ON = .
BD
Ураховуючи рівність (1), маємо
2a ⋅ OD 2a ⋅ OD
MO + ON = ; MO + ON = .
BD BO + OD
a ⋅ OD
З рівності (1) випливає OB = , тоді
b
2a ⋅ OD 2a 2ab 2ab
MO + ON = = = ; MN = .
a ⋅ OD a a+b a+b
OD + 1+
b b
Задача 3. Доведіть, що висота рівнобічної трапеції, в яку

можна вписати коло, є середнім геометричним її
основ.
B b C Доведення . Нехай АВСD — рівнобічна
трапеція; BC AD , AB = CD (рис. 2.30). AB = a ,
a c BC = b , CD = c , AD = d . У трапецію можна
h
вписати коло, якщо виконується умова
b + d = a + c , оскільки a = c , маємо 2a = b + d ;
A F d D
b+d
Рис. 2.30 a= . Проведемо висоту BF ( BF ⊥ AD ) .
2
d −b
Тоді AF = .
2
З прямокутного трикутника ABF ( ∠F = 90° ) випливає
BF 2 = AB 2 − AF 2 ;
2 2
⎛ d +b⎞ ⎛ d −b⎞
h =⎜
2
⎟ −⎜ ⎟ = db ; h = db .
⎝ 2 ⎠ ⎝ 2 ⎠
70
Задача 4.
Доведіть, що площа S рівнобічної трапеції,
діагоналі якої взаємно перпендикулярні, дорівнює
квадрату її висоти, тобто S = h 2 .
Доведення . Нехай на рис. 2.31 зображено B M C
рівнобічну трапецію АВСD; BC AD ,
AB = CD , BD ⊥ AC . Віссю рівнобічної тра- O
пеції симетрії є перпендикуляр MN до її
основ, який проходить через точку О
перетину діагоналей.
Оскільки ∠AOD = 90° , то AD = 2ON і A N D
BC = 2OM . Рис. 2.31
Отже,
AD + BC
S= MN = ( ON + OM ) MN = MN ⋅ MN = MN 2 = h 2 ; S = h 2 .
2
Задача 5. Доведіть, що площа чотирикутника, в який можна

вписати коло і навколо якого можна описати коло,
дорівнює S = abcd , де a, b, c, d — сторони чотирикутника.
Доведення. Нехай АВСD — чотирикутник:
AD = a, AB = b, BC = c, CD = d , ∠BAD = α, B c C
∠BCD = β (рис. 2.32). β d
За теоремою косинусів a + b − 2ab cos α =
2 2
b
D
= c + d − 2cd cos β, звідки a + b − c − d =
2 2 2 2 2 2
a
α
= 2 ( ab cos α + cd cos β ) . Оскільки в чотирикут-
ник можна вписати коло, то a + c = b + d , і тому A
Рис. 2.32
a 2 + b 2 − 2ab = c 2 + d 2 − 2cd , звідки
a + b − c − d = 2 ( ab − cd ) .
2 2 2 2
Отже, ab − cd = ab cos α − cd cos β .

Крім того, площа чотирикутника
1
S = ( ab sin α + cd sin β ) .
2
Якщо навколо чотирикутника можна описати коло, то α + β = π ,
тому ab − cd = ( ab + cd ) cos α і 2S = ( ab + cd ) sin α .
Звідси ( ab − cd ) + 4S 2 = ( ab + cd ) , S = abcd .
2 2
71
Задача 6.
Доведіть, що сума квадратів діагоналей трапеції
дорівнює сумі квадратів її бічних сторін, плюс
подвоєний добуток основ.
Доведення. Нехай АВСD — трапеція (рис. 2.33). BC AD .
B C
A N M D
Рис. 2.33
Доведемо, що AC 2 + BD 2 = AB 2 + CD 2 + 2 AD ⋅ BC. Проведемо

висоти BN і CM . Тоді NBCM — прямокутник, отже, NM = BC.
MD
Із трикутника CMD випливає: cos ∠D = , а з трикутника ABN:
CD
AN
cos ∠A = .
AB
Із трикутника ACD за теоремою косинусів маємо:
AC 2 = AD 2 + CD 2 − 2 AD ⋅ CD cos ∠D =
MD
= AD 2 + CD 2 − 2 AD ⋅ CD =
CD
= CD 2 + AD 2 − 2 AD ⋅ MD.
Аналогічно з трикутника ABD маємо:
BD 2 = AB 2 + AD 2 − 2 AB ⋅ AD cos ∠A =
AN
= AB 2 + AD 2 − 2 AB ⋅ AD =
AB
= AB 2 + AD 2 − 2 AD ⋅ AN .
Тоді
AC 2 + BD 2 = AD 2 + CD 2 − 2 AD ⋅ MD +
+ AB 2 + AD 2 − 2 AD ⋅ AN =
= AB 2 + CD 2 + 2 AD ( AD − MD − AN ) =
= AB 2 + CD 2 + 2 AD ⋅ NM =
= AB 2 + CD 2 + 2 AD ⋅ BC , що й треба було довести.
72
2.4. Тренувальні вправи в рисунках
1. Обчислити площу фігури:

а B C б B C
2 5 5 6 2
A D A D
ABCD — паралелограм ABCD — прямокутник
г B C
в
8 см
M N O
O
A D
Правильний шестикутник;
MN = 8 см ABCD — квадрат; ОС = 5 см
д N K е B E 4 C
2
60°
M 3 L A F D
MNKL — паралелограм ABCD — паралелограм;
DC = 4 см, EF = 3 см
2. Знайти h :
а B 6 C б B C
5 3 h 3 2 h
K
A K D A 5 D F
ABCD — паралелограм; ABCD — паралелограм; CF = h
ВK = 3 см, AB = 5 см, DC = 6 см AB = 3 см, AD = 5 см, ВK = 2 см
3. ABCDEF – правильний шестикутник AB = 5.

Знайдіть: а) d1 ; б) d 2 ; в) r ; г) S ; д ) x.
73
B C
FK = x;
O d1 AE = d2;
А D
K AD = d1.
x d2
F E
Відповіді:
1. а) 10; б) 2 2 ; в) 24 3 ; г) 50; д) 3 3 ; е) 12. 2. а) 3,6; б) 1,2.

15 15 3 5
3. а) 2 5 ; б) 15 ; в) ; г) ; д) .
2 2 2
Обчислення деяких лінійних елементів (h, r) фігури
з використанням формул площі
1 E 2 B
B C r
A C
O
A D F D
Дано: Дано: ABCD − ромб;
ABCD − паралелограм; AC = 20, BD = 15
AD = 6, AB = 5, CE ⊥ AB, Знайти r .
CE = 3, CF ⊥ AD. Розв’язання.
Знайти CF . 1
1) S ABCD = AC ⋅ BD; S ABCD = 150 ;
Розв’язання . 2
1) S ABCD = AD ⋅ CF ; 2) BC = OB 2 + OC 2 ; BC = 12,5 ;
2) S ABCD = AB ⋅ CE; 1
AD ⋅ CF = AB ⋅ CE ; S ABCD = 4S ΔBOC = 4 BCr = pr;
2
5⋅3 S 150
CF = = 2,5. r= ; r= = 6.
6 p 25
Відповідь: CF = 2,5. Відповідь: r = 6.
74
Рівень І
1. Площа прямокутника ABCD дорівнює 12 см2. O — точка
перетину діагоналей AC і BD . Обчисліть площу трикутника AOB .
2. Сторони паралелограма пропорційні числам 3 і 7. Знайдіть ці
сторони, якщо периметр паралелограма дорівнює 40 см2:
А 6 см; 14 см; Б 12 см; 28 см; В 3 см; 7 см; Г 9 см; 21 см;
3. У трапеції ABCD діагональ AC є бісектрисою гострого кута
A. Зазначте рівні сторони трапеції.
А AB, BC , DC ; Б AD і CD ; В AB і AD; Г AB і BC ; Д інша
відповідь.
4. Обчисліть площу прямокутника, якщо одна з його сторін
дорівнює 6 см, а радіус описаного навколо нього кола — 5 см.
5. Периметр прямокутника дорівнює 32 см. Знайдіть суму від-
станей від точки K, узятої всередині прямокутника до всіх його
сторін.
6. Знайдіть кількість сторін правильного многокутника, кожний
із внутрішніх кутів якого дорівнює 140° .
А 6; Б 7; В 8; Г 9; Д інша відповідь.
7. Знайдіть радіус кола, описаного навколо правильного п-кут-
ника зі стороною а:
a a π a a
А ; Б cos ; В ; Г ; Д інша
180° 2 4 180° 180°
2sin 2 tg sin
n n n
відповідь.
6
8. Діагоналі опуклого чотирикутника дорівнюють 4 і 9 см, а кут

між ними становить 30o.
Знайдіть площу чотирикутника.
А 36 см2; Б 9 см2; В 18 см2; Г 18 2 см2; Д інша відповідь.
75
9. Знайдіть довжину середньої лінії трапеції, периметр якої
дорівнює 30 см і, якщо відомо, що в цю трапецію можна вписати
коло.
А 10 см; Б 7,5 см; В 4 3 см; Г 15 см; Д інша відповідь.
10. Сторона ромба дорівнює 5 см. Обчисліть площу ромба, якщо
різниця діагоналей 2 см.
Рівень ІІ
1. Бісектриса, проведена з вершини прямокутника, ділить його
діагональ на відрізки 15 і 20 см. Обчисліть площу прямокутника.
2. Навколо кола описано рівнобічну трапецію з кутом 30° при
основі. Середня лінія трапеції дорівнює 1 см. Визначте радіус кола.
2
А 1 см; Б 0,25 см; В 0,5 см; Г см; Д інша відповідь.
2
3. Периметр ромба дорівнює 40 см, а сума довжин діагоналей
28 см. Обчисліть його площу.
4. Висота ромба дорівнює 12 см, а менша діагональ — 15 см.
Обчисліть площу ромба.
5. У рівнобічній трапеції діагональ є бісектрисою тупого кута й
ділить середню лінію трапеції на відрізки 4 і 6 см. Обчисліть
периметр трапеції.
6. Діагоналі ромба відносяться, як 3 : 4, а його висота дорівнює
24 см. Обчисліть площі частин, на які ділить ромб ця висота.
А 100 см2, 416 см2; Б 96 см2, 428 см2; В 84 см2, 416 см2;
Г 516 см2, 106 см2; Д 84 см2, 516 см2.
7. Більша діагональ прямокутної трапеції є бісектрисою прямого
кута. Різниця основ трапеції дорівнює 30 см, а різниця бічних сто-
рін — 10 см.
Обчисліть площу трапеції.
76
8. Обчисліть площу рівнобічної трапеції, основи якої дорівню-
ють 5 і 13 см, а діагоналі — перпендикулярні до бічних сторін.
9. У прямокутну трапецію ABCD уписано коло. Точка дотику
цього кола до більшої бічної сторони BC ділить її на відрізки 9 та
4 см. Визначте висоту трапеції.
10. Діагоналі трапеції взаємно перпендикулярні. Одна з них
дорівнює 40 см, середня лінія — 25 см. Знайдіть висоту трапеції.
Рівень ІІІ
1. Квадрат і правильний шестикутник уписано в одне коло.
Відношення їх площ дорівнює...
А 4 : 3 3 ; Б 3 : 4 2 ; В 5 : 3 6 ; Г 3 : 4 5 ; Д інша відповідь.
2. Більша висота паралелограма збігається з меншою його діаго-
наллю і дорівнює 6. Знайдіть меншу висоту паралелограма, якщо
його менша сторона дорівнює 2,5.
35 30
А ; Б 2; В 3; Г ; Д інша відповідь.
17 13
3. У разі перетину менших діагоналей правильного шестикут-
ника, площа якого S , утворюється шестикутник. Обчисліть площу
цього шестикутника.
S S S S S
А ; Б ; В ; Г ; Д .
2 3 4 6 9
4. Діагоналі рівнобічної трапеції є бісектрисами її гострих кутів
і в точці перетину діляться на відрізки 54 і 96 см. Обчисліть
периметр трапеції.
А 450 см; Б 486 см; В 392 см; Г 400 см; Д 430 см.
5. Бісектриси тупих кутів при основі трапеції перетинаються на
другій основі. Бічні сторони трапеції відносяться, як 15 : 13, а
більша основа дорівнює 56 см. Обчисліть меншу основу трапеції,
якщо її висота дорівнює 24 см.
6. У трапеції центр уписаного в неї кола віддалений від кінців
меншої основи на відстані 65 і 75 см. Менша основа дорівнює 70 см.
77
7. У рівнобічній трапеції діагоналі є бісектрисами гострих кутів
і в точці перетину діляться у відношенні 5 : 13, починаючи від
вершини тупих кутів. Обчисліть площу трапеції, якщо її висота
дорівнює 12 см.
8. Трапеція описана навколо кола. Знайдіть відношення дов-
жини середньої лінії трапеції до її периметра.
А 1: 3 ; Б 1: 4; В 2 : 5; Г 3 : 7; Д 2 : 5.
9. Точка K ділить сторону BC квадрата ABCD у відношенні
3 : 2, починаючи від точки B . Відрізки AC і DK перетинаються в
точці F . Обчисліть площу трикутника CFK , якщо площа трикут-
ника ADF = 50 см2.
10. Трапецію з бічною стороною 16 уписано в коло. Діагональ
трапеції утворює з більшою основою кут, косинус якого дорівнює
0,6. Обчисліть радіус кола.
Рівень І
1. Діаметр кола, вписаного в рівнобічну трапецію, дорівнює 12 см.
Обчисліть периметр трапеції, якщо різниця її основ дорівнює 10 см.
2. Гострий кут паралелограма дорівнює 45о, а діагоналі станов-
лять 1 і 3 см. Обчисліть площу паралелограма.
Відповідь: 2 см2.
3. У паралелограмі бісектриса гострого кута, який дорівнює 30о,
ділить його сторону на відрізки 12 і 18 см, починаючи від вершини
тупого кута. Обчисліть площу паралелограма.
4. Діагоналі трапеції взаємно перпендикулярні, довжина однієї з
них дорівнює 6 см. Довжина відрізка, що з’єднує середини основ,
дорівнює 4,5 см. Обчисліть площу трапеції.
Відповідь: 9 5 см2.
5. З вершини С квадрата АВСD зі стороною, що дорівнює 4,
проведено пряму, яка перетинає сторону АD у точці K. Визначте
висоту ВМ трикутника ВKС, якщо відрізок KС дорівнює 5.
Відповідь: 3,2.
78
6. Діагоналі ромба дорівнюють 30 і 40 см. Визначте висоту
ромба.
7. Бісектриса кута між діагоналями ромба ділить його сторону
на відрізки 30 і 40 см. Знайдіть діагоналі ромба.
Відповідь: 112 см; 84 см.
8. Перпендикуляр, опущений з однієї із вершин прямокутника
на діагональ, ділить її на відрізки 16 і 9 см. Обчисліть периметр
прямокутника.
9. Різниця діагоналей ромба дорівнює 14 см, а його сторона —
13 см.
Обчисліть площу ромба.
10. Основи рівнобічної трапеції дорівнюють 13 і 37 см, а діаго-
налі взаємно перпендикулярні.
11. У коло радіусом R вписано трапецію, нижня основа якої в
два рази більша за кожну з решти сторін.
3R 2 3
4
12. Паралелограм з периметром 44 см поділено діагоналями на
чотири трикутника. Різниця між периметрами двох суміжних
трикутників дорівнює 6 см.
Знайдіть сторони паралелограма.
Відповідь: a = 8 см, b = 14 см.
Рівень ІІ
1. Бічна сторона трапеції і середина протилежної сторони
визначають трикутник. Яка залежність між площами цього трикут-
ника і трапеції?
Відповідь: площа трикутника дорівнює половині площі трапеції.
2. Через кожну вершину опуклого чотирикутника проведено
пряму, паралельну його діагоналі. Доведіть, що площа утвореного
паралелограма дорівнює подвоєній площі чотирикутника.
79
3. Гострий кут ромба дорівнює 30о, а його більша діагональ — l .
У цей ромб уписано прямокутник так, що одна з його діагоналей є
меншою діагоналлю ромба. Знайти площу прямокутника.
2l 2
3
4. У коло радіусом R = 1 уписано трапецію, нижня основа якої
вдвічі більша за кожну з решти сторін.
3 3
4
5. Сторона правильного шестикутника дорівнює а. Середини
трьох його сторін, узятих через одну, є вершинами трикутника.
Обчисліть площу цього трикутника.
9a 2 3
16
6. Сторона ромба АВСD дорівнює 6, ∠BAD = 60° . На стороні
ВС взято точку Е так, що CE = 2 . Знайдіть відстань від точки Е до
точки перетину діагоналей ромба.
Відповідь: 13 .
7. Визначте гострий кут ромба, в якому сторона є середнім
геометричним його діагоналей.
Відповідь: 30° .
8. У рівнобічну трапецію вписано коло. Бічна сторона трапеції
дорівнює l, а одна з основ — а.
Знайти площу трапеції.
Відповідь: l a ( 2l − a ) .
9. У рівнобічну трапецію вписано два кола, що дотикаються і
мають радіус R. Кожне коло дотикається до двох основ і однієї
бічної сторони, центри кіл лежать на діагоналях трапеції.
Знайдіть сторони трапеції.
Відповідь: 2 R 2 ; 2 R 2 ; 2 R 2 ; 4 R + 2 R 2 .
10. Зовні квадрата АВСD розміщено точку О. Обчисліть площу
квадрата, якщо OB = OA = 5; DO = 13 .
80
11. У паралелограмі АВСD точка М — середина сторони АВ.
Відомо, що бісектриса кута С ділить площу трикутника AMD
навпіл.
Знайдіть довжину сторони АD, якщо CD = 4 .
Відповідь: 33 − 1 .
12. У квадраті АВСD береться точка Р так, що
∠PAB = ∠PBA = 15° .
Знайдіть кути трикутника РАD.
Указівка: увести параметр а — довжину сторони квадрата.
Скористатись тригонометричними функціями.
Відповідь: ∠PAD = 75°; ∠ADP = 30°; ∠APD = 75° .
13. У квадрат уписано другий квадрат. Менший з гострих кутів
між сторонами квадратів дорівнює α . За якого значення α площа
2
вписаного квадрата становить площі квадрата.
3
Указівка: нехай а — сторона цього квадрата, х — сторона
a
вписаного квадрата; тоді x = .
sin α + cos α
Відповідь: якщо α = 15° .
14. У ромб із площею, що дорівнює одиниці, вписано круг із
1
площею .
2
Знайдіть сторону ромба.
π
Відповідь: a = .
2
15. Більша основа трапеції є діаметром описаного навколо неї
кола, радіус якого R. Гострий кут при основі трапеції α . Визначте
площу трапеції.
Відповідь: S = 2 R 2 sin 2 α sin 2α .
16. Навколо кола описано рівнобічну трапецію з гострим кутом
α . Навколо трапеції в свою чергу описано коло.
Знайдіть відношення радіусів цих кіл.
R 1 + sin 2 α
Відповідь: = .
r sin 2 α
81
17. Обчисліть площу трапеції, якщо відомо чотири її сторони a,
b, c, d ( a b ) .
Указівка: через вершину верхньої основи провести пряму,
паралельну бічній стороні.
2
a+b ⎛ d 2 − c 2 + ( a − b )2 ⎞
Відповідь: S = d −⎜
2
⎟ .
2 ⎜
⎝ 2 ( a − b ) ⎟
⎠
18. Обчисліть площу рівнобічної трапеції, якщо її висота — h, а
бічну сторону видно з центра описаного кола під кутом 60о.
Відповідь: h 2 3 .
19. Довжини основ рівнобічної трапеції дорівнюють 21 і 9 см, а
довжина висоти — 8 см. Обчисліть радіус кола, описаного навколо
трапеції.
Указівка: провести з вершини В перпендикуляр до основи АD
до перетину з колом.
85
8
20. Один із кутів трапеції дорівнює 30° , бічні сторони в разі
продовження перетинаються під прямим кутом.
Знайдіть меншу бічну сторону трапеції, якщо її середня лінія
дорівнює 10 см, а одна з основ — 8 см.
82
3. КОЛО, КРУГ ТА ЇХ ЧАСТИНИ

Позначення
R і D — радіус і діаметр кола (круга). A
L — довжина кола; l — довжина дуги кола.
S , Sсек , Sсег — площі круга, сектора і сегмента. O α l
R
α гр і βгр — градусна міра кутів α і β ;
B
α рад і βрад — радіанна міра кутів α і β .
Основні властивості та співвідношення
Площа круга. Довжина кола, дуги:
1. L = 2πR = πD — довжина кола. E B
πα гр R
2. l = = α рад R — довжина дуги. C M D
180°
1 1 O R
3. S = πR 2 = πD 2 = LD — площа круга. A
4 4
F
Хорди, що перетинаються
1. Добуток відрізків хорд, які перетинаються в одній точці, є
величина стала для даного кола:
AM ⋅ BM = CM ⋅ MD = EM ⋅ FM = … = R 2 − OM 2 .
A C
2. Якщо хорди CD ⊥ EF ,
тоді CF 2 + ED 2 = 4 R 2 . R O
Дотичні і січні
B D
1. Відрізки дотичних, проведених до кола з K M
точки, взятої поза колом, і які лежать між цією
точкою і точками дотику, рівні, тобто SK = SM . S
2. Якщо SK — дотична, а SC, SA і т. д. — січні,
тоді SK 2 = SA ⋅ SB = SC ⋅ SD = ... = SO 2 − R 2 .
B C
Сектор і сегмент
AOB — сектор. α
O
EH
CED — сегмент.
H = CD — основа сегмента. D h
h — висота сегмента. A
L — довжина дуги сегмента.
83
πR 2 α гр R 2 α рад
1
1. Sсек = = Rl . =
360° 2 2
1
2. Sсег = SCED = SCODE − S ΔCOD = ( R ( l − H ) + Hh ) .
2
3. H = 2 h ( 2 R − h ) .
1
4. h = R R 2 − H 2 .
4
2πRα гр
5. l = = Rα рад .
360°
Кільце і кільцевий сектор
A B ( )
1. Площа кільця: S K = π R 2 − r 2 = 2πρδ ,
A1 B1 1
α
σ де ρ = ( R + r ) — середній радіус кільця; δ = R − r
2
r — ширина кільця.
R
2. ABB1 A1 — кільцевий сектор.
Площа кільцевого сектора
πα гр 2 πα гр
SC =
360°
(
R − r2 =
180°
)ρδ.
3.2. Деякі теореми про діаметр, хорди і січні
С
1. Діаметр кола, який проходить через середину
A M B хорди, перпендикулярний до неї: AB ⊥ CD .
O
D
A
2. Діаметр O кола, який перпендикулярний

до хорди, поділяє цю хорду навпіл:
CM = MD . M
C D
B
84
3. Дотична, проведена до кола, перпендикулярна A a
до радіуса, проведеного в точку дотику: OA ⊥ a .
4. У колі рівні хорди однаково віддалені від

центра кола і, навпаки, хорди, однаково віддалені від B C
центра кола, рівні.
M N
O
A D
D
5. AP ⋅ BP = CP ⋅ DP .
C
P
A
B
6. Відстань між центрами O1 і O2 двох
дотичних кіл у випадку зовнішнього дотику дорівнює: O1O2 =
= R + r ; у випадку внутрішнього дотику O1O2 = R − r ( R > r ) .
C
R r
O1 R r O2 O1 O2
D
7. Спільна хорда двох кіл, що перетинаються, перпендикулярна
до прямої, що проходить через центри цих кіл: CD ⊥ O1O2 .
A C
8. Дуги, розміщені між паралельними хорда-
ми, рівні між собою: ∪ AB = ∪CD. D
B
Кути, вписані в коло
1. AOB — центральний кут. Центральний кут вимірюється
дугою, на яку він спирається.
85
A 2. CDK — вписаний кут. Вписаний кут вимі-
рюється половиною дуги, на яку він спирається, і
дорівнює половині відповідного центрального кута:
O
1 1
∠CDK = ∪ CK = ∠COK .
B 2 2
D 3. а) Вписані кути, які спираються на одну й ту
A
саму дугу, рівні між собою:
O ∠ABC = ∠ADC = ∠AKC .
б) Вписаний кут, який спирається на діаметр,
C дорівнює 90o. ∠MAK = ∠MBK = 90° .
B
K
B D A
B
K M O K
A C
а б
M A
A D A
M C
n
O O B O
C B P
B D
а б в
1
4. а) ∠AMB = ∪ MnB ;
2
1
б) ∠AMC = ( ∪ AC + ∪ DB ) ;
2
1
в) ∠APD = ( ∪ AD − ∪CB ) .
2

Хорда AB кола дорівнює 10. Через один її кінець
Задача 1. проведено дотичну до кола, а через інший — ще
одну хорду, яка є паралельною до дотичної та
дорівнює 12. Знайдіть радіус кола.
86
Розв’язання. Нехай на рис. 3.1 АВ = 10; l1
B
AC l1 ; АС = 12.
Проведемо відрізок BD через центр кола та r
E
точку B; BD ⊥ l1 за ознакою дотичної, AC l1 за O
умовою. l2
Отже, BD ⊥ AC та поділяє хорду AC навпіл. A D C
AD = DC = 6 . Проведемо відрізок OE ⊥ AB .
BE = EA = 5 ; ΔBOE ∼ ΔBAD (обидва трикутники Рис. 3.1
прямокутні та мають спільний кут B ). Із подібності трикутників
BO BA BO 2 BA2
випливає = ; = . За теоремою Піфагора з
EO AD EO 2 AD 2
трикутника EOB ( ∠E = 90o ) дістанемо EO 2 = r 2 − 25 .
Тоді
r2 102 50
= ; 36r 2 = 100r 2 − 100 ⋅ 25 ; 64r 2 = 102 ⋅ 52 ; r = = 6, 25 .
r − 25 6
2 2
8
Відповідь: 6,25.
Два кола радіусами R та r ( R > r ) мають
Задача 2.
зовнішній дотик у точці А. Через точку В, яку
взято на більшому колі, проведено пряму, дотичну
до меншого кола у точці С. Знайдіть довжину відрізка ВС, якщо
хорда АВ дорівнює а.
Розв’язання. Нехай на рис. 3.2 T
зображено два кола радіусами R і r, A
O1 r
AB = a . Трикутники BO1 A і TO2 A — R
O2
рівнобедрені; ∠O1 AB = ∠TAO2 — як a
вертикальні, тоді ∠O1 BA = ∠O2TA . B C
Виходить, що ΔBO1 A ∼ ΔTO2 A за Рис. 3.2
R AB
двома кутами. Звідси випливає = ;
r AT
ar
AT = . За властивістю січної і дотичної маємо BC 2 = BT ⋅ BA ,
R
⎛ ar ⎞ r
тобто BC 2 = ⎜ a + ⎟ a ; BC = a 1 + .
⎝ R⎠ R
r
Відповідь: BC = a 1 + .
R
87
Задача 3.
Два кола перетинаються; AD — їх спільна хорда;
AB і AC — дотичні до кожного з них. Доведіть, що
AB2·DC = AC2·BD.
Доведення. Оскільки ∠DAC = ∠ABD , а ∠DCA = ∠DAB
(рис. 3.3), то трикутники BAD і CAD — подібні. Уведемо допоміж-
ний елемент — хорду AD.
B C
D
Рис. 3.3
Тоді
AB BD
= ; (1)
AC AD
AB AD
= . (2)
AC DC
Помножимо вирази (1) і (2), дістанемо
AB 2 AD ⋅ DB
= , або AB2·DC=AC2·BD.
AC 2 AD ⋅ DC
Задача 4. Доведіть, що сума квадратів довжин двох взаємно

перпендикулярних хорд, які перетинаються,
більше від квадрата діаметра кола, а сума квад-
ратів відрізків, на які точка перетину ділить хорди, дорівнює
квадрату діаметра.
C Доведення . Нехай на рис. 3.4 зображено
коло, в якому M — точка перетину хорд АВ і
A B СD, AB ⊥ CD , d = BK .
M Проведемо AK CD , тоді ВK — діаметр,
AK < CD і BK 2 = AB 2 + AK 2 < AB 2 + CD 2 .
K Далі KD = AC (як дуги, що містяться між
D паралельними прямими)
Рис. 3.4 KB 2
= BD 2
+ KD 2
= BM 2 + DM 2 + AM 2 + CM 2 ;
4 R 2 = AC 2 + BD 2
або d 2 = AC 2 + BD 2 , що і треба довести.
88
Задача 5.
Периметр сектора дорівнює 28 см, а його площа —
49 см2. Обчисліть довжину дуги сектора.
Розв’язання. За умовою задачі Pсек = 28 см,
A
Sсек = 49 см2 (рис. 3.5). Знайдіть довжину дуги
AB = L . Периметр сектора складається з L
R
довжин двох радіусів R і довжини дуги L ,
1 α
Sсек = R 2 α , lсек = L = Rα . R B
2 O
Складемо систему рівнянь, виходячи з Рис. 3.5
умов:
⎧ 2 R + L = 28, ⎧ 2 R + L = 28, ⎧ 2 R + L = 28, ⎧ L = 28 − 2 R,
⎪ ⎪ ⎪ ⎪
⎨ 1 R 2 α = 49; ⎨ 1 RαR = 49; ⎨ 1 LR = 49; ⎨ 1 28 − 2 R R = 49;
⎪⎩ 2 ⎪⎩ 2 ⎪⎩ 2 ⎪⎩ 2 ( )
⎧ L = 28 − 2 R,
⎨ 2
⎩ R − 14 R + 49 = 0;{ L = 28 − 14 = 14,
R = 7.
Отже, L = 14 см.
Задача 6. Через точку P діаметра кола проведено хорду АВ,

яка утворює з діаметром кут 60о. Обчисліть радіус
кола, якщо AP = a і BP = b .
Розв’язання . За умовою задачі AP = a , B
BP = b , ∠BPD = 60о (рис. 3.6).
Нехай OC = OD = R − шуканий радіус F
кола. Проведемо OF ⊥ AB , тоді C
P
D
AP + PB a + b O
AF = FB = = ;
2 2 A
a + b 2b − a − b b − a
FP = BP − FB = b − = = . Рис. 3.6
2 2 2
о
Оскільки ∠CPA = ∠BPD = 60 (як вертикальні), то в прямокут-
ному трикутнику FPO ∠FOP = 30о. Оскільки катет, який лежить
1
проти кута 30о, дорівнює половині гіпотенузи, то FP = PO ,
2
b−a
PO = 2 FP = 2 = b − a . За властивістю хорд, які перетинаються
2
у колі:
89
CP ⋅ PD = AP ⋅ BP ; ( R − ( b − a ) ) ( R + ( b − a ) ) = ab ;
R 2 − ( b − a ) = ab ; R 2 = a 2 − 2ab + b 2 + ab ;
2
R 2 = a 2 − ab + b 2 ; R = a 2 − ab + b 2 .
Відповідь: a 2 − ab + b 2 .
Задача 7. Обчисліть площу круга, вписаного в круговий

сектор круга радіусом R з хордою 2а.
Розв’язання . За умовою AO = OB = R ; AB = 2a (рис. 3.7).
Знаходимо Sкр .
C Проведемо O1 K ⊥ OB — радіус у точку
D дотику. Нехай O1 K = r .
A B
O1 Оскільки ΔO1 KO ∼ ΔBDO (як прямокутні
K
трикутники, які мають спільний кут ∠BOD ),
тоді
OB OO1 R R−r
= ; = ; Rr = aR − ar ;
BD O1 K a r
aR
O r ( R + a ) = aR ; r = .
Рис. 3.7 R+a
2
⎛ aR ⎞
Оскільки S = πr , тоді Sкр = π ⎜
2
⎟ .
⎝R+a⎠
2
⎛ aR ⎞
Відповідь: π ⎜ ⎟ .
⎝R+a⎠
Задача 8. У сектор радіуса R вписано коло радіусом r .

Знайдіть периметр сектора.
Розв’язання . Нехай OACB — заданий сектор (рис. 3.8),
OA = OC = OB = R , O1C = O1 D = r . Позначимо: ∠AOB = α , тоді
1 α
∠COB = ∠AOB = . Із прямокутного трикутника O1 DO знаходимо
2 2
O1 D α
sin ∠O1OD = або, оскільки ∠O1OD = , O1 D = r ,
O1O 2
α r α r
OO1 = OC = O1C = R − r , sin = , звідки = arcsin ,
2 R−r 2 R−r
90
r C
α = 2arcsin . Тоді довжина дуги ACB
R−r A B
r
дорівнює ∪ ACB = Rα = 2 R arcsin . O1
R−r D
Периметр сектора
POACB = 2OA + ∪ ACB =
r
= 2 R + 2 R arcsin =
R−r
⎛ r ⎞
= 2 R ⎜ 1 + arcsin ⎟. O
⎝ R−r⎠
Рис. 3.8
⎛ r ⎞
Відповідь: 2 R ⎜1 + arcsin ⎟.
⎝ R−r⎠
Задача 9. У колі радіусом R проведенo дві хорди АВ і СD,

які перетинаються під прямим кутом. Доведіть, що
AC 2 + BD 2 = 4 R 2 . C
Доведення. Проведемо діаметр СK.
OK = OC = R , AB ⊥ CD (рис. 3.9). Оскільки
величина кута, утвореного двома січними, які O O
1 B
мають спільну точку всередині кола, дорівнює
півсумі кутових величин дуг, які розміщено між A D
його сторонами, тоді K
1 Рис. 3.9
∠CO1 A = ( ∪ AC + ∪ BD ) ,
2
1
90° = ( ∪ AC + ∪ BD ) , тобто
2
∪ AC + ∪ BD = 180о. (1)
Оскільки діаметр ділить коло навпіл, то
∪ AC + ∪ AK = 180о. (2)
Порівняємо рівняння (1) і (2): ∪ AK = ∪ BD . Але рівні дуги
стягуються рівними хордами, виходячи з цього
AK = BD . (3)
Трикутник CAK — прямокутний ( ∠A спирається на діаметр),
тоді за теоремою Піфагора AK 2 + AC 2 = KC 2 , AK 2 + AC 2 = 4 R 2 .
Ураховуючи рівняння (3), маємо BD 2 + AC 2 = 4 R 2 , що і треба було
довести.
91
У прямокутний трикутник уписано півколо,
Задача 10.
діаметр якого лежить на гіпотенузі, а центр ділить
гіпотенузу на відрізки 15 і 20 см. Обчисліть
довжину дуги півкола, що міститься між точками дотику.
Розв’язання. Нехай O — центр півкола, M і N — точки доти-
ку його з катетами трикутника, AO = 15 см, OB = 20 см (рис. 3.10).
C
N
M
A B
O
Рис. 3.10
π
Тоді радіанна міра дуги MN дорівнює , оскільки чотири-
2
кутник MONC — квадрат. Позначимо радіус кола через R .
Трикутники AMO і ONB подібні за двома кутами, тому
AM ON 152 − R 2
= . Але AM = AO 2 − OM 2 = 152 − R 2 , тому =
AO OB 15
R
= , звідки R = 12 см. Отже, довжина дуги MN дорівнює
20
π
l = αR = 12 = 6π (см).
2
Відповідь: 6π (см).
Задача 11.
Знайдіть площу сегмента, якщо периметр його
дорівнює р, а дуга становить 120°.
C Розв’язання . Нехай треба обчислити ра-
діус R = OA дуги кола сегмента (рис. 3.11).
B
Периметр сегмента дорівнює сумі довжин
A
дуги ACB і хорди AB :
120° 2π
l∪ ACB = αR = R;
O 3
AB 2 = R 2 + R 2 − 2 R R cos120о — за теоремою
косинусів з ΔAOB; ( )
AB 2 = 2 R 2 1 + cos 60о ;
Рис. 3.11
92
⎛1 ⎞ 2π
AB 2 = 2 R 2 ⎜ + 1⎟ ; AB 2 = R 2 3 ; AB = 3R, тоді p = R + 3R,
⎝2 ⎠ 3
3p
звідки R = .
2π + 3 3
Площа сегмента S дорівнює площі сектора без площі трикут-
ника AOB :
2
1 R2 3 ⎛1 3 ⎞ ⎛ 3 p ⎞ 4π − 3 3
S = πR 2 − = R 2 ⎜⎜ π − ⎟⎟ = ⎜ ⎟ =
3 4 ⎝ 3 4 ⎠ ⎝ 2 π + 3 3 ⎠ 12
=
(
9 p 2 4π − 3 3 )
.
( )
2
4 2π + 3 3
Відповідь: S =
(
3 p 2 4π − 3 3 ).
(
4 2π + 3 3 )
Задача 12.
Два кола радіусами R і r дотикаються зовні. До
цих кіл проведено їх спільну дотичну. У криво-
лінійний трикутник, який утворився, вписано
коло. Знайдіть його радіус.
Розв’язання . Нехай O1 і O2 — цент- O3
ри кіл, що дотикаються зовні (рис. 3.12). A D B
Позначимо радіус, який треба знайти M N
O3 D , через x. Проведемо через центр
O3 пряму MN AB , де AB — спільна O1 C O2
дотична.
У криволінійному трикутнику ABC :
Рис. 3.12
O1 A ⊥ AB, O2 B ⊥ AB, O3 D ⊥ AB ;
AM = BN = O3 D = x ; O1 M = R − x, O2 N = r − x ;
O1O3 = R + x; O2O3 = r + x.
(R + r) − ( R − r ) = 2 Rx (з трикутника MO1O3 ).
2 2
Отже, MO3 =
Аналогічно NO3 = 2 rx (з трикутника O2 NO3 ).
(R + r) − ( R − r ) = 2 Rr , то
2 2
А оскільки MN =
93
Rr Rr
2 Rx + 2 rx = 2 Rr ; x= ; x= .
( )
2
R+ r R+ r
Rr
( )
2
R+ r
Задача 13. Визначте радіуси кіл, які дотикаються зовні, якщо

відстань між їх центрами d , а кут між спільними
дотичними α.
B Розв’язання. Нехай O1 і O2 —
C центри кіл, що дотикаються зовні (рис.
D 3.13).
α A
F O α
O1 2 O1O2 = d , O1 B = R, O2C = r , ∠BAO1 = .
2
E Маємо:
Рис. 3.13 R + r = O1 F + FO2 = O1O2 = d ;
R − r = O1 B − O2 C = O1 D.
α
Із прямокутного трикутника O1 DO2 , де ∠O1O2 D = ∠BAO1 = ,
2
α α
знаходимо O1 D = O1O2 sin , тоді R − r = d sin . Із системи
2 2
⎛ α ⎞ ⎛ α⎞
⎧R + r = d ; d ⎜1 + sin ⎟ d ⎜1 − sin ⎟
⎪ ⎝ 2⎠
і r= ⎝
2⎠
⎨ R − r = d sin α маємо R = .
⎪⎩ 2 2
2
⎛ α⎞ ⎛ α⎞
d ⎜1 + sin ⎟ d ⎜1 − sin ⎟
Відповідь: R = ⎝
2⎠ ⎝ 2⎠
; r= .
2 2
1. Обчисліть площу кільця, розміщеного між двома концентрич-
ними колами, радіуси яких дорівнюють 5 і 8 см.
А 6π см2; Б 32π см2; В 39π см2; Г 54π см2; Д інша відповідь.
2. По колу, довжина якого дорівнює 3 см, котиться інше коло,
довжина якого 2 см.
94
Визначте довжину шляху, який пройде центр меншого кола за
один повний оберт навколо більшого кола.
А 4 см; Б 5 см; В 6 см; Г 2π см; Д інша відповідь.
3. Довжина дуги кола дорівнює 5 см. Знайдіть довжину хорди,
що стягує цю дугу, якщо довжина кола дорівнює 30 см.
14 15
А см; Б 7 см; В 6 см; Г см; Д інша відповідь.
π π
4. Хорда, довжина якої 24 см, перпендикулярна до діаметра,
довжина якого дорівнює 25 см.
Обчисліть відстані від одного кінця хорди до кінців діаметра.
А 10 см, 16 см; Б 15 см, 20 см; В 15 см, 18 см; Г 14 см, 18 см;
Д 20 см, 25 см.
5. З точки поза колом проведено січну. Різниця зовнішньої і
внутрішньої частин січної дорівнює 4 см, а відстань від точки до
кола — 10 см.
Обчисліть довжину цієї січної, якщо діаметр кола дорівнює 14 см.
6. Кожне з трьох кіл, радіуси яких дорівнюють одиниці,
дотикається до двох інших. Четверте коло описує їх усіх і
дотикається до всіх. Знайдіть радіус четвертого кола.
2
А + 1 ; Б 2; В 3; Г 5; Д інша відповідь.
3
7. Два кола радіусами R і 3R дотикаються зовні. Обчисліть
площу фігури, яка лежить між колами та їх спільною зовнішньою
дотичною.
А 4 R 2 3 ; Б 4 R 2 2 ; В 2 R 2 ( 2 + 1) ; Г 6R 2 ; Д інша відповідь.
8. Сторона квадрата, вписаного в коло, дорівнює 8. Обчисліть
площу сегмента, що відтинається цією стороною.
А 8(π – 2); Б 8π; В 8(π – 1); Г 64(π – 2); Д інша відповідь.
9. Паралельні хорди AB і CD розміщені по один бік від центра
кола радіусом R, відтинають від цього кола дуги 60° і 120°.
Визначте площу частини круга, що міститься між хордами AB і CD.
πR 2 πR 2 πR 2 πR 2
А ; Б ; В ; Г ; Д інша відповідь.
2 3 4 6
10. Хорда довжиною 6 см відсікає від кола дугу 120°. Визначте
радіус кола.
А 4 см; Б 2 3 см; В 3 2 24 см; Г 3 см; Д інша відповідь.
95
Рівень І
1. Із точки кола проведено дві взаємно перпендикулярні хорди
довжиною 15 і 20 см. Обчисліть відстань від цієї точки до прямої,
яка проходить через кінці цих хорд.
2. Із точки поза колом проведено січну, що перетинає коло в
точках, віддалених від цієї точки на 8 і 15 см. Відстань від точки до
центра кола дорівнює 13 см. Обчисліть радіус кола.
3. Відстань від точки, взятої поза колом, до його центра
дорівнює 13 см, а до кола — 8 см. Обчисліть довжину дотичної,
проведеної з цієї точки до цього кола.
4. Точки кола ділять його на частини, що відносяться, як 2:3:4:5:6.
Обчисліть кути, утворені радіусами, проведеними у ці точки.
Відповідь: 36о, 54о, 72о, 90о, 108о.
5. Хорда, яка перетинає другу хорду, ділить її на відрізки 6 і
16 см і ділиться нею на відрізки у відношенні 3:2. Обчисліть
довжину першої хорди.
6. З точки поза колом проведено січну і дотичну. Відрізки січної
дорівнюють 18 і 54 см. Обчисліть довжину дотичної.
7. Зовнішня і внутрішня частини січної, проведеної з точки поза
колом, відносяться, як 4 : 5. Обчисліть довжину цієї січної, якщо
відстань від точки до кола дорівнює 4 см, а радіус кола — 16 см.
8. У колі, радіус якого дорівнює 25 см, по різні боки від центра
проведено дві паралельні хорди довжиною 48 і 30 см. Обчисліть
відстань між хордами.
9. У колі з центром O радіусом R проведено діаметр AB .
Через середину радіуса AO проведено хорду CD , яку видно із
середини радіуса OB під прямим кутом. Обчисліть відстань від
центра кола до хорди CD.
R 3
4
96
10. У середині кола проведено дві хорди, які перетинаються.
3
Точка їх перетину віддалена від центра кола на її радіуса і
5
ділить хорди у відношеннях 1 : 1 і 4 : 9. Визначте кут між хордами.
5
Відповідь: arcsin .
9
Рівень ІІ
1. Хорди двох дуг кола радіусом R дорівнюють 2a і 2b.
Знайдіть хорду, дуга якої дорівнює сумі або різниці цих дуг.
c
Указівка 1: = sin γ = sin ( α ± β ) .
R
Указівка 2: використати теорему Птолемея.
Відповідь:
якщо 2γ = 2α ± 2β, то 2c =
R
2
( )
a R2 − b2 ± b R2 − a2 .
2. Півколо розділено на три частини, хорди яких відносяться, як

1:2:1. Визначіть ці частини.
Відповідь: частини α і β ,
α = arccos ( )
3 − 1 , β = 2arcsin ( )
3 −1 .
3. Точка A всередині кола радіусом R віддалена від центра на
відстань a . Через точку A проведено діаметр і дві взаємно
перпендикулярні хорди, одна з яких утворює кут α з діаметром.
Визначте довжини цих хорд.
Указівка: з центра кола опустити перпендикуляри на хорди;
визначте відстань від центра кола до кожної хорди.
Відповідь: 2 R 2 − a 2 sin 2 α , 2 R 2 − a 2 cos 2 α .
4. На одній стороні прямого кута з вершиною в точці O взято
дві точки A і B , при цьому OA = a, OB = b. Знайдіть радіус кола,
яке проходить через A і B та дотикається до другої сторони кута.
a+b
Відповідь: r = .
2
5. Два кола радіусами R і r дотикаються зовні. Знайдіть
відстань від точки дотику до спільної зовнішньої дотичної.
97
Указівка: знайдіть кут між дотичною та лінією центрів,
R−r
sin α = .
R+r
2 Rr
Відповідь: l = .
R+r
6. Катети трикутника дорівнюють 3 і 4. Через середину меншого
катета і середину гіпотенузи проведено круг, який дотикається до
гіпотенузи. Знайдіть площу цього круга.
25
Відповідь: π.
9
7. Сектор з кутом 60° при вершині поділено прямою,
перпендикулярно до його осі, на дві рівновеликі частини. Периметр
якої частини менший?
Відповідь: периметр частини, яка містить дугу сектора, менший.
8. У трикутнику ABC кут A дорівнює 32°, кут C — 4°. Коло з
центром у точці B проходить через точку A , перетинає AC у
точці M , BC — у точці N . Чому дорівнює кут ANM ?
Відповідь: 58°.
9. Навколо трикутника зі сторонами 5, 6 і 7 описано коло.
Знайдіть довжину хорди цього кола, відмінної від сторони
трикутника, яка проходить через одну з вершин трикутника і
ділить навпіл середню за довжиною сторону.
37
2 7
10. З точки, яка розміщена поза колом, проведено дотичну і
січну. Довжина дотичної дорівнює 6. Січна відтинає на колі хорду
довжиною 5. Знайдіть довжину відрізка січної, розміщеної зовні кола
11. У гострий кут, який дорівнює 60°, вписано два кола, що
дотикаються зовні. Радіус меншого кола дорівнює r . Визначте
радіус більшого кола.
Відповідь: 3r.
12. Радіус сектора дорівнює R, а радіус кола, вписаного в цей
сектор, — r . Обчисліть площу сектора.
r
Відповідь: R 2 arcsin .
R−r
98
13. У півкруг радіусом R вписано два кола, які дотикаються
одне до одного, півкруга і його діаметра. Радіус одного з них
дорівнює r . Визначте радіус другого кола.
Відповідь:
Rr
( ( ))
3R − 2r ± 8 R 2 − 2 Rr .
( R + 2r )
2
ПІДСУМКОВЕ ТЕСТУВАННЯ
З ПЛАНІМЕТРІЇ
Рівень І
1. Трикутники ABC і A1 B1C1 подібні. AB = 6, BC = 7, AC = 8,
A1 B1 = 12. Знайдіть периметр трикутника A1 B1C1 .
2. Задано сторони трикутника MNK : MN = 15 см, NK = 10 см,
MK = 8 см. Який кут найбільший у цьому трикутнику?
А ∠N ; Б ∠M ; В ∠K ; Г не можна визначити; Д інша відповідь.
3. Хорда MN у колі з центром O дорівнює 8 см. Вона відда-
лена від центра на 3 см. Визначте діаметр цього кола.
4. Обчисліть площу прямокутної трапеції, основи якої
дорівнюють 12 і 20 см, більша бічна — 10 см.
А 112 см 2 ; Б 32 см 2 ; В 96 см 2 ; Г 102 см2; Д інша відповідь.
5. У паралелограмі ABCD точка M — середина сторони BC .
Площа паралелограма дорівнює S . Обчисліть площу фігури
AMCD.
2 3 7 1
А S ; Б S ; В S ; Г S ; Д інша відповідь.
3 4 8 2
6. Чотирикутник уписано в коло. Чому дорівнює сума проти-
лежних кутів?
А 90 ; Б 180 ; В 360 ; Г 270°; Д інша відповідь.
7. Бісектриса трикутника ділить протилежну сторону на відрізки
2 і 5 см. Знайдіть сторони трикутника, якщо його периметр 21 см.
99
А 4; 7; 9; Б 4; 7;10; В 5; 3;12; Г 3;4;7; Д інша відповідь.
8. Задано трикутник ABC:
А
D ∠C = 90 , CD = 8 см, BD − AD = 12 см.
Визначте довжину гіпотенузи трикутника.
С В А 24 см; Б 16 см; В 20 см; Г 10 см; Д інша
відповідь.
9. Сторони паралелограма дорівнюють 3 і 5 см, а кут між ними —
60°. Визначте довжини діагоналей паралелограма.
А 9 см, 15 см; Б 7 см, 19 см; В 7 см, 9 см; Г 8 см, 3 ; Д інша
відповідь.
10. Знайдіть радіус і довжину кола, якщо центральному куту 72о
відповідає дуга, довжиною 8π дм.
А 20 см, 40π см; Б 15 см, 30 см; В 20 см, 8π см; Г 4 см, 40π см;
Рівень ІІ
1. Сторона правильного багатокутника дорівнює 4 м. Радіус
описаного навколо багатокутника кола більший за радіус уписа-
ного кола в 2 раз. Обчисліть периметр цього багатокутника.
2. Задано трикутник ABC : O — центр уписаного
B кола. OD = 6 см, PΔABC = 64 см. Знайти S ΔABC .
A А 192 см2; Б 384 см2; В 96 см2; Г 200 см2; Д інша
O відповідь.
D 3. Сторони трикутника 4; 13; 15. Визначте мен-
шу висоту трикутника.
А 16; Б 10; В 1, 6; Г 3, 2; Д інша відповідь.
4. У трапецію вписано коло. Під яким кутом
C видно з центра кола бічну сторону?
А 120°; Б 90°; В 60°; Г 100°; Д інша відповідь.
5. Якщо в рівнобедреній трапеції діагоналі взаємно перпендику-
лярні і основи дорівнюють a і b , тоді площа трапеції дорівнює…
( h — висота трапеції).
a+b a −b
А h 2 см2; Б ab см2; В см2; Г см2; Д інша
2 2
відповідь.
100
6. Коло вписано в чотирикутник ABCD. Яка рівність є пра-
вильною? C
А AD + BC = CD + AB; B
Б BC + CD = AB + AD;
В BC − AD = 2 ( AB + CD ) ;
Г BC − CD = AB + AD; A D
7. Коло вписано в чотирикутник, периметр B
якого дорівнює 2р; SC = a, KD = b. Довжина
відрізка AB дорівнює… M S
А p − ( a + b ) ; Б 2 p − ( 2a + 2b ) ; C
В 2 p − a − b; Г 2 p − a + b; A N
K D
8. У колі хорду MN видно з деякої точки A кола під кутом 45°;

MN = 4. Знайдіть радіус кола.
А 2; Б 2 3; В 2; Г 2 2; Д інша відповідь.
9. У трикутнику ABC медіани AK і BM взаємно перпендику-
лярні; N — точка перетину медіан; BN = 6, NK = 2. Довжина сто-
рони AC дорівнює…
А 2 3; Б 5; В 10; Г 12; Д інша відповідь.
10. Трикутник ABC рівнобедрений. Сторони цього трикутника
дорівнюють 10 і 3 см. Знайдіть периметр трикутника.
А 16 см; Б 23см; В 46 см; Г 18 см; Д інша відповідь.
Рівень ІІІ
1. У крузі площею 36π см 2 проведено хорду довжиною 6 см.

Обчисліть площу сектора, якому належить ця хорда.
А 6 см2; Б 6 π см2; В 12 см2; Г 12π см2; Д інша відповідь.
2. У круг площею 36π см2 вписано правильний шестикутник.
Обчисліть площу цього шестикутника.
А 56 см2; Б 50 3 см2; В 54 3 см2; Г 54 см2; Д інша відповідь.
3. Довжина дуги кола 5 см. Знайдіть довжину хорди, яка її
стягує, якщо довжина кола 30 см.
101
15 14
А см; Б см; В 6 см; Г 8 см; Д інша відповідь.
π π
4. Середини сторін паралелограма послідовно з’єднані відріз-
ками. У скільки разів площа утвореного чотирикутника менша за
площу паралелограма?
А у 2,5 разу; Б у 4 рази; В у 3 рази; Г у 2 рази; Д інша
відповідь.
5. Площа трикутника ABC дорівнює S ; AK і BF – медіани.
O — точка перетину медіан. Площа трикутника AOB дорівнює… .
2 1 2 3
А S; Б S; В ; Г S ; Д інша відповідь.
3 3 3S 4
6. Задано трапецію ABCD з основами AD і BC , AD = 9,
BC = 1, ∠ACD = ∠ABC = 90 . Знайдіть діагональ AC .
7. Дві медіани трикутника взаємно перпендикулярні і
дорівнюють 6 і 9 см. Площа трикутника дорівнює …
А 27см2; Б 18 см2; В 36 см2; Г 24 см2; Д інша відповідь.
8. Основи трапеції дорівнюють 4 і 5 см, сума її гострих кутів —
π
, а її менша діагональ перпендикулярна до основ трапеції.
2
Знайдіть меншу бічну сторону трапеції.
А 2 3 см; Б 5см; В 2 5 см; Г 6 см; Д інша відповідь.
9. Висота ромба дорівнює 12 см, а менша діагональ дорівнює
15 см. Обчисліть площу ромба.
10. У трикутнику ABC на стороні AC взято точку M, а на стороні
BC — точку N. Відрізки AN і BM перетинаються у точці O.
Обчисліть площу трикутника CMN, якщо площі трикутників OMA,
OAB, OBN відповідно дорівнюють 3, 2, 1 см2.
А 45 см2; Б 60 см2; В 150см2; Г 22,5 см2; Д інша відповідь.
102
Ч ас т и н а ІІ . С Т Е РЕ О М Е Т Р І Я
4. ПРИЗМА

Призмою називається багатогранник, який складається з двох
плоских багатокутників, що лежать у різних площинах і суміща-
ються паралельним перенесенням, і всіх відрізків, які з’єднують
відповідні точки цих багатокутників.
ABCDNA1 B1C1 D1 N1 — призма (рис. 4.1). B1 C1
Основи призми ABCDN і A1 B1C1 D1 N1 . H1
A1 D1
Бічні грані AA1 B1 B, BB1C1C … . N1
Бічні ребра AA1 , BB1 ,… .
Висота призми HH1 (відстань між площи-
нами основ). B C
Діагональ призми C1 N (відрізок, який сполу-
чає дві вершини, які не належать одній грані). A H D
Діагональний переріз AA1C1C (переріз N1
призми площиною, яка проходить через два Рис. 4.1
бічні ребра призми, що не належать одній грані).
Перпендикулярний переріз призми — переріз призми площиною,
яка перпендикулярна до бічних ребер (або до їх продовження).
Властивості призми
3
1. Основи призми рівні і паралельні.

2. Бічні ребра рівні і паралельні.
3. Бічні грані — паралелограми.
Види призм
1. Пряма призма — призма, у якої бічні ребра перпендикулярні
основам (рис. 4.2).
103
Висота прямої призми дорівнює бічному ребру:
H = AA1 = BB1 = … .
Бічні грані прямої призми — прямокутники.
2. Похила призма — призма, бічні ребра якої не перпендикуляр-
ні до площин основ (рис. 4.3).
B1 M1 N1
C1
D1
A1 P1 K1
B C M N
A
D P K
Рис. 4.2 Рис. 4.3
3. Правильна призма — пряма призма, в основі якої лежить пра-
вильний багатокутник. Бічні грані такої призми — рівні прямокут-
ники (рис. 4.4). Трикутна, чотирикутна, … , n-кутна призма — в
основі призми лежить трикутник, чотирикутник, … , n-кутник.
Рис. 4.4
Бічна поверхня похилої призми Sбіч = Pпер l, де Pпер — периметр
перпендикулярного перерізу; l — довжина бічного ребра.
Повна поверхня похилої призми Sпов = Sбіч + 2Sосн.
Об’єм похилої призми V = Sперl, де Sпер — площа перпендику-
лярного перерізу.
Бічна поверхня прямої призми Sбіч = Pосн H, де Pосн — периметр
основи; Н — висота призми.
Повна поверхня прямої призми Sпов = Sбіч + 2Sосн.
Об’єм прямої призми V = SоснH, де Sосн — площа основи призми;
Н — висота призми.
104
Паралелепіпед
Паралелепіпедом називається призма, в основі якої лежить па-
ралелограм.
Властивості паралелепіпеда B1
1. Усі грані паралелепіпеда — па- A1
ралелограми. C1
2. Протилежні грані паралелепі- D1
педа паралельні і рівні.
3. Усі чотири діагоналі паралеле-
O
піпеда перетинаються в одній точці і
точкою перетину поділяються навпіл. B
О — середина A1C, BD1, AC1, B1D; A
О — центр симетрії паралелепіпеда C
(рис. 4.5). D
Рис. 4.5
Види паралелепіпедів
1. Прямий паралелепіпед — паралелепіпед, бічні ребра якого
перпендикулярні до площини основ.
Чотири бічні грані прямого паралелепіпеда — прямокутники, а
дві основи — паралелограми (рис. 4.6).
2. Похилий паралелепіпед — паралелепіпед, бічні ребра якого
не перпендикулярні до площин основ.
Усі шість граней похилого паралелепіпеда — паралелограми.
(рис. 4.7).
3. Прямокутний паралелепіпед — прямий паралелепіпед, осно-
вою якого є прямокутник.
Три ребра прямокутного паралелепіпеда, що виходять з однієї
вершини, називають його вимірами (рис. 4.8).
B1 C1 M1 N1 B1 C1
P1 K1 D1
A1 D1 A1
c
B M C
C N B
b
P A D
A D K a
Рис. 4.6 Рис. 4.7 Рис. 4.8
105
Властивості прямокутного паралелепіпеда
1. Усі грані прямокутного паралелепіпеда — прямокутники.
2. Квадрат будь-якої діагоналі прямокутного паралелепіпеда до-
рівнює сумі квадратів трьох його вимірів:
d 2 = a2 + b2 + c2; (AC12 = AB2 + AD2 + AA12).
Усі чотири діагоналі прямокутного паралелепіпеда рівні між
собою.
3. Vпр.пар = AB·AD·AA1= abc.
4. Sбіч = Pосн·AA1 = 2(AB + AD)·AA1 = 2(a + b)c; Sпов = Sбіч + 2Sосн.
Куб
Кубом називається прямокутний паралелепі-
пед, усі ребра якого рівні.
a d Властивості куба
1. Усі грані куба — квадрати (рис. 4.9).
a
a
2. d = a 3 ; (d2= a2+ a2+ a2),
де a — ребро куба; d — діагональ куба.
Рис. 4.9 3. Vкуб =a3.
4. Sбіч.куб = 4a 2 ; Sпов.куб = 6a 2 .

Основа прямої призми — трикутник з кутами α і β.
Задача 1.
Діагональ бічної грані, що містить сторону, до
якої ці кути є прилеглими, дорівнює d і утворює з
площиною основи кут γ. Обчисліть об’єм призми, якщо: d = 12 см;
α = 30°; β = 60°; γ = 60°.
A1 B1
Розв’язання. Нехай в основі
прямої призми ABCA1B1C1 лежить
C1 d трикутник ABC (рис. 4.10), у якому
∠A = α, ∠B = β . Тоді заданою є діа-
гональ грані AA1B1B є A1B = d. Ос-
A γ B кільки ребро AA1 перпендикулярне
α β до площини АВС, то проекцією діа-
гоналі A1B на цю площину є сторона
C АВ трикутника АВС. Тому за умовою
Рис. 4.10 ∠A1 BA = γ . Об’єм призми V = Sосн H.
Із трикутника A1 BA(∠A = 90D ) випливає:
H = AA1A1B sin ∠A1 BA = d sinγ; AB = A1B cos ∠A1 BA = d cosγ.
106
За теоремою синусів для трикутника ABC маємо
AB AC
= .
sin ∠C sin ∠B
AB sin ∠B d cos γ sin β d cos γ sin β
Звідси AC = = = .
sin ∠C sin(180o − (α + β)) sin(α + β)
Тоді
1 1 d cos γ sin β d 2 cos 2 γ sin α sin β
Sосн = AB ⋅ AC sin ∠A = d cos γ = .
2 2 sin(α + β) 2sin(α + β)
d 2 cos 2 γ sin α sin β d 3 cos 2 γ sin γ sin α sin β
V= d sin γ = .
2sin(α + β) 2sin(α + β)
Якщо d = 12 см; α = 30°; β = 60°; γ = 60°, маємо
123 cos 2 60o sin 60o sin 30o sin 60o
V= = 81 см3.
2sin(30o + 60o )
d 3 cos 2 γ sin γ sin α sin β
Відповідь: ; 81 см3.
2sin(α + β)
В основі прямої призми лежить рівнобедрений

Задача 2.
трикутник з кутом α при вершині і радіусом опи-
саного кола R. Діагональ бічної грані, що містить
бічну сторону цього трикутника, утворює з площиною основи кут β.
Обчисліть об’єм призми, якщо R = 6 см; α = 120°; β = 60°.
Розв’язання . Нехай основою B1
прямої призми ABCA1B1C1 є три-
кутник ABC (рис. 4.11), у якому C1
AB = BC, ∠B = α , R — радіус опи- A1
саного кола. Оскільки ребро BB1
перпендикулярне до площини ABC,
то проекцією діагоналі AB1 на цю B
площину є сторона AB трикутника β α
ABC. За умовою ∠B1 AB = β .
A C
У трикутнику АВС
α Рис. 4.11
∠A = ∠C = (180o − α) : 2 = 90o − .
2
Для трикутника ABC за наслідком з теореми синусів маємо
AB
= 2R .
sin ∠C
107
⎛ α⎞ α
Звідси AB = 2 R sin ∠C = 2 R sin ⎜ 90o − ⎟ = 2 R cos .
⎝ 2⎠ 2
1 1 1 α
Sосн = AB ⋅ BC sin ∠B = AB 2 sin ∠B = 4 R cos 2 sin α =
2 2 2 2
α
= 2 R 2 cos 2 sin α .
2
Із трикутника AB1 B (∠B = 90o ) :
α
H = BB1 = ABtg∠B1 AB = 2 R cos tgβ .
2
2 α α
Отже, V = Sосн H = 2 R cos sin α 2 R cos tgβ =
2
2 2
3 α
= 4 R cos tgβ sin α .
3
2
Якщо R = 6 см; α = 120°; β = 60°, то
1 3
V = 4 ⋅ 63 ⋅ cos3 60o tg60o sin 60o = 864 3 = 162 (см3).
8 2
α
Відповідь: 4 R 3 cos3 tgβ sin α ; 162 см3.
2
Задача 3. В основі прямої призми лежить рівнобедрений

трикутник з кутом β при основі і радіусом вписа-
ного кола r. Діагональ бічної грані, що містить
основу цього трикутника, утворює з площиною основи призми кут
α. Визначте об’єм призми.
Розв’язання. Нехай в основі пря-
A1 B1
мої призми ABCA1B1C1 лежить трикут-
C1 ник ABC (рис. 4.12), де AB = BC,
∠BAC = ∠BCA = β , AC — основа три-
кутника ABC . Оскільки ребро AA1 пер-
M пендикулярне до площини АВС, то про-
A B екцією діагоналі A C на цю площину є
α O 1
N β сторона АС. Тому за умовою ∠A1CA = α .
C Точка O — центр кола, вписаного в
Рис. 4.12 трикутник ABC , є точкою перетину
бісектрис BN і CM. У рівнобедреному
трикутнику ABC бісектриса BN є його висотою і медіаною.
ON ⊥ AC , ON — радіус вписаного кола за умовою ON = r.
108
1 β
Із трикутника ONC (∠N = 90o ) випливає: ∠NCO = ∠ACB = ;
2 2
β β
NC = NOctg∠NCO = rctg ; AC = 2 NC = 2rctg .
2 2
Із трикутника BNC (∠N = 90o ) випливає:
β
BN = NCtg∠NCB = rctg tgβ .
2
1 1 β β β
Sосн = AC ⋅ BN = 2r ctg r ctg tgβ = r 2 ctg 2 tgβ .
2 2 2 2 2
Із трикутника AA1C (∠A = 90o ) маємо:
β
H = AA1 = ACtg∠ACA1 = 2r ctg tgα .
2
Тоді V = Sосн H ;
β β β
V = r 2 ctg 2 tgβ 2r ctg tgα = 2r 3ctg 3 tgβ tgα .
2 2 2
β
Відповідь: 2r 3ctg 3 tgβ tgα .
2
Основою похилого паралелепіпеда є квадрат із
Задача 4.
стороною а, а бічні грані — ромби з гострими
кутами α. Обчисліть об’єм паралелепіпеда, якщо
а = 6 см, α = 60° .
Розв’язання . Нехай основою по- B1 C1
хилого паралелепіпеда ABCDA1 B1C1 D1 D
A1 1
є квадрат ABCD (рис. 4.13).
За умовою AB = a , ∠A = 90° .
AA1 D1 D — ромб, в якого за умовою B C
∠A1 AD = ∠A1 D1 D = α . З точки A1 опус- M O
тимо перпендикуляри на основу і сто- A
K D
рони основи: A1O ⊥ ( ABC ) ; A1 K ⊥ AD,
Рис. 4.13
A1M ⊥ AB.
Тоді OK і OM — проекції похилих A1K і A1M на площину основи.
За теоремою про три перпендикуляри: OK ⊥ AD, OM ⊥ AB .
Трикутники AA1 K і AA1 M рівні між собою за гіпотенузою і гост-
рим кутом. Звідси випливає, що AK = AM.
109
Прямокутні трикутники AKO і AMO рівні за катетом AK = AM і
спільною гіпотенузою AO.
Тому ∠MAO = ∠KAO, отже, AO — бісектриса ∠BAD .
Оскільки AA1 D1 D — ромб, то AA1 = AD = a .
Із трикутника A1 AK (∠K = 90o ) випливає:
AK = AA1 cos ∠A1 AK = a cos α ;
A1 K = AA1 sin ∠A1 AK = a sin α .
Із трикутника AKO (∠K = 90o ) маємо:
∠OAK = 45о, AK = KO = a cos α , а з трикутника A1OK (∠O = 90o )
A1O 2 = A1 K 2 − KO 2 .
H = A1O = a 2 sin 2 α − a 2 cos 2 α = a sin 2 α − cos 2 α =
= a −(cos 2 α − sin 2 α) = a − cos 2α ;
− cos 2α > 0 ; 90° < 2α < 180° ; cos 2α < 0 ; 45° < α < 90°;
V = Sосн H = a 2 a − cos 2α = a 3 − cos 2α , якщо 45o < α < 90o ,
cos 2α < 0 .
1
Якщо a = 6 см, α = 60o , V = 63 − cos120o = 216 = 108 2 (см3).
2
Відповідь: a 3 − cos 2α , при 45° < α < 90°;108 2 см3.
В основі прямої призми лежить ромб з більшою
Задача 5.
діагоналлю d . Більша діагональ призми утворює з
площиною основи кут α , а діагональ бічної гра-
ні — кут β . Обчисліть бічну поверхню призми, якщо d = 6 см;
α = 60°; β = 45° .
Розв’язання. Нехай в основі пря-
B1 C1 мої призми лежить ромб ABCD
(рис. 4.14). AC — більша діагональ, за
A1 D1 умовою AC = d .
Оскільки A1 A ⊥ ( ABC ) , то AC —
проекція діагоналі A1C на площину ос-
B α C нови. Тому за умовою ∠A CA = α . Ос-
β 1
d
кільки B1 B ⊥ ( ABC ) , то AB — проекція
A D діагоналі AB1 на площину основи, тому
Рис. 4.14 за умовою ∠B1 AB = β .
110
Із трикутника AA1C (∠A = 90°) випливає:
AA1 = ACtg ∠A1CA = d tgα;
BB1 = AA1 = H = d tgα .
Із трикутника B1 BA(∠B = 90°) маємо:
AB = BB1 ctg∠B1 AB = d tgα ctgβ;
Sб = Pосн H ;
Sб = 4 ⋅ AB ⋅ AA1 = 4d tgα ctgβ d tgα = 4d 2 tg 2 α ctgβ .
Якщо d = 6 см; α = 60°; β = 45°, то маємо
Sб = 4 ⋅ 62 ⋅ tg 2 60°ctg45° = 432 (см2).
Відповідь: 4d 2 tg 2 α ctgβ; 432 см2.
Основою похилої призми є рівносторонній три-

Задача 6.
кутник із стороною а, одна з бічних граней пер-
пендикулярна до основи і є ромбом, менша діаго-
наль якого дорівнює d. Знайдіть об’єм призми.
Розв’язання . Нехай ABCA1 B1C1 — призма (рис. 4.15). Основою
призми є рівносторонній трикутник ABC , AB = a.
За умовою грань AA1 B1 B — ромб (рис. 4.16), у якого A1 B — мен-
ша діагональ, A1 B = d .
C1
B1
A1
A1 B1
O
C
B
A K B
A K
Рис.4.15 Рис. 4.16
Щоб знайти висоту призми, проведемо висоту A1 K ромба

AA1 B1 B . Оскільки грань AA1 B1 B перпендикулярна до площини осно-
ви, то A1 K є також висотою призми: A1 K = H . Нехай точка O —
точка перетину діагоналей ромба, тоді
S AA1B1B = AB ⋅ A1 K = aH .
111
З іншого боку, S AA1B1B = A1 B ⋅ AO , де AO = AB 2 − BO 2 =
d2 d2 d2
= a2 − ; S AA1B1B = d a 2 − . Отже, aH = d a 2 − , звідси
4 4 4
d d2 a2 3
H= a 2 − ; V = Sосн H , де Sосн = .
a 4 4
a2 3 d d 2 ad 3
V= a2 − = 4a 2 − d 2 .
4 a 4 8
ad 3
Відповідь: 4a 2 − d 2 .
8
Задача 7.
У правильній шестикутній призмі більша діаго-
наль дорівнює 4 3 см і нахилена до основи під
кутом 60° . Обчисліть площу повної поверхні призми.
B1 Розв’язання . Нехай основою правиль-
C1
ної призми (рис. 4.17) є шестикутник
D1 ABCDEF , більша діагональ якого FC . Ос-
A1
E1 кільки C1C ⊥ ( ABC ) , тоді FC1 — більша
F1 діагональ призми. За умовою FC1 = 4 3 см;
FC — проекція похилої FC1 на площину
B C основи, тому ∠C1 FC = 60°; S n = 2Sосн + Sб .
D Із трикутника С1 FC (∠C = 90°) випливає:
60°
A C1C = C1 F sin ∠C1 FC = 4 3 sin 60° = 6 (см);
F E
FC = C1 F cos ∠C1 FC = 4 3 cos 60° = 2 3 (см).
Рис. 4.17
Відомо, що трьома більшими діагоналя-
ми правильний шестикутник розбивається на шість рівних рівно-
сторонніх трикутників, сторона яких дорівнює половині діагоналі:
FC AB 2 3 9 3
AB = = 3 (см). Тому Sосн = 6 = (см2);
2 4 2
P = 6 AB = 6 3 (см); Sб = P ⋅ CC1 = 6 3 ⋅ 6 = 36 3 (см2);
9 3
Sп = 2 + 36 3 = 45 3 (см2).
2
Відповідь: 45 3 (см2).
112
Задача 8.
Основа прямого паралелепіпеда — ромб зі сторо-
ною а, кут між площинами бічних граней ϕ , біль-
ша діагональ паралелепіпеда нахилена до площини
основи під кутом β . Обчисліть об’єм паралелепіпеда.
Розв’язання. Нехай основою пря-
мого паралелепіпеда (рис. 4.18) є ромб B1 C1
ABCD , у якого AB = a ; AC і BD — D1
його діагональ; O — точка їх перетину, A1
AC > BD(∠BAD < ∠ABC ) .
Оскільки A1 A ⊥ ( ABC ) , то A1 A ⊥ AB ,
A1 A ⊥ AD ; тому ∠BAD — кут між пло- B β
C
щинами бічних граней, ∠BAD = ϕ . O
AC — проекція діагоналі A1C на пло- A ϕ D
щину основи, тому за умовою ∠A1CA = β . Рис. 4.18
V = Sосн H ; Sосн = S ABCD = AB sin ∠BAD = a sin ϕ .
2 2
За властивістю діагоналей ромба ∠AOD = 90° ;

1 ϕ
∠OAD = ∠BAD = ; AC = 2 AO .
2 2
Із трикутника AOD(∠O = 90°) випливає:
ϕ ϕ
AO = AD cos ∠OAD = a cos ; AC = 2a cos , а з трикутника
2 2
ϕ
A1 AC (∠A = 90°) : H = AA1 = AC tg∠A1CA = 2a cos tgβ .
2
ϕ ϕ
V = a sin ϕ2a cos tgβ = 2a sin ϕ cos tgβ.
2 3
2 2
ϕ
Відповідь: 2a sin ϕ cos tgβ.
3
2
Основа прямої призми — трикутник, дві сторони
Задача 9. якого b , а кут між ними α .
Через одну з цих сторін основи і протилежну ве-
ршину другої основи призми проведено переріз, який утворює з ос-
новами призми кут ϕ .
Обчисліть об’єм призми, якщо b = 12 см; α = 45°; β = 60°.
Розв’язання. Нехай основою прямої призми (рис. 4.19) є три-
кутник ABC , у якого AB = AC = b, ∠A = α.
113
A1 C1 Проведемо переріз призми через сто-
рону AB однієї основи і вершину C1 —
другої; CC1 ⊥ ( ABC ).
B1 Проведемо CN ⊥ AB . Тоді за теоре-
мою про три перпендикуляри;
C1 N ⊥ AB і за умовою ∠C1 NC = ϕ .
Із трикутника ANC (∠N = 90°) випли-
C ває: CN = AC sin ∠A = b sin α , а з трикут-
A α ϕ
ника C1 NC (∠C = 90°) :
N H = CC1 = CN tg∠C1 NC = b sin α tgϕ .
B
Рис. 4.19 1 1
Sосн = AC ⋅ AB sin ∠A = b 2 sin α;
2 2
V = Sосн H ;
1 1
V = b 2 sin α b sin α tgϕ = b3 sin 2 α tgϕ.
2 2
Якщо b = 12 см; α = 45°; β = 60°, то
1 1
V = 123 sin 2 45°tg60° = 864 ⋅ 3 = 432 3 (см3).
2 2
1
Відповідь: b3 sin 2 α tgϕ ; 432 3 (см3).
2
Задача 10.
Висота прямої трикутної призми дорівнює 5 м, її
об’єм — 24 м3. Площі бічних граней відносяться,
як 17 : 17 : 16. Знайдіть сторони основи.
A1 C1 Розв’язання . Нехай основою прямої
B1 призми ABCA1B1C1 (рис. 4.20) є трикутник
ABC. AA1 — висота призми; AA1 = 5 м;
V = 24 м3.
C
За умовою
A S AA1B1B : S AA1C1C : S BB1C1C = 17 :17 :16.
B S AA1B1B = AA1 ⋅ AB; S AA1C1C = AA1 ⋅ AC ;
Рис. 4.20
S BB1C1C = AA1 ⋅ BC , тоді
S AA1B1B : S AA1C1C : S BB1C1C = AB : AC : BC = 17 :17 :16.
Нехай AB = 17 x м, AC = 17 x м, BC = 16 x м, де x > 0.
V = S ΔABC ⋅ AA1; 24 = SΔABC ⋅ 5, звідси
114
24 P AB + BC + AC
S ΔABC = = 4,8 (м2). p = = = 25 x (м).
5 2 2
За формулою Герона маємо:
S ΔABC = p( p − a )( p − b)( p − c) ;
4,8 = 25 x(25 x − 17 x)(25 x − 17 x)(25 x − 16 x) ;
1 1
4,8 = 5 ⋅ 8 ⋅ 3x 2 ; x 2 = ; x = .
25 5
17 16
Тому AB = = 3, 4 м, AC = AB = 3, 4 м, BC = = 3, 2 м.
5 5
Відповідь: 3,4 м; 3,4 м; 3,2 м.
Сторони основи прямокутного паралелепіпеда

Задача 11. відносяться, як 1 : 7, довжини діагоналей бічних
граней дорівнюють 13 і 37 см. Визначте площу
повної поверхні паралелепіпеда.
Розв’язання . Оскільки протилежні B1
грані прямокутного паралелепіпеда — рів-
ні прямокутники, то заданими є довжини C1
діагоналей суміжних бічних граней. A1
Нехай у прямокутному паралелепіпеді D1
ABCDA1B1C1D1 (рис. 4.21) відрізки D1 A та B
D1C — діагоналі суміжних бічних гра- C
ней: D1 A = 13 см, D1C = 37 см. Сторони A
DA і DC є ортогональними проекціями D
на площину основи діагоналей D1 A тa Рис. 4.21
D1C відповідно. Оскільки більшій похилій відповідає довша про-
екція, то AD < AC і DA : CD = 1: 7 . Нехай AD = k (см),
CD = 7k (см), k > 0 , D1D = H (см). Тоді з трикутників D1DC і
D1DA(∠D = 90°) за теоремою Піфагора отримаємо:
⎧132 = H 2 + k 2 ;
⎨ 2
⎩37 = H + 49k .
2 2
Звідси 37 2 − 132 = 48k 2 ; k = 5 .

Отже, AD = 5 см, CD = 35 см. H = 132 − k 2 = 12 (см).
Тоді Sосн = AD ⋅ DC = 5 ⋅ 35 = 175 (см2);
P = 2( AD + CD) = 2(5 + 35) = 80 (см);
115
Sб = P ⋅ H = 80 ⋅12 = 960 (см2);
Sп = Sб + 2Sосн = 960 + 2 ⋅175 = 1310 (см2).
Задача 12. У прямокутному паралелепіпеді діагональ d утво-

рює з площиною основи кут α, а з площиною бічної
грані — кут β . Обчисліть об’єм паралелепіпеда.
B1 C1 Розв’язання . Нехай у прямокут-
ному паралелепіпеді ABCDA1B1C1D1
(рис. 4.22) діагональ B1D = d . Оскіль-
A1 D1 ки B1B ⊥ ( ABC ) , а B1C1 ⊥ ( D1C1C ) , то
∠B1DB і ∠B1DC1 — це кути, які діаго-
B β наль B1D утворює з площиною основи
C
та з площиною бічної грані призми
α
відповідно.
A D Згідно з умовою ∠B1DB = α , a
Рис. 4.22 ∠ B 1 DC1 = β ; V = S осн H . Із трикутника
B1 BD(∠B = 90°) маємо:
B1 B = H = B1 D sin ∠D = d sin α;
BD = B1 D cos α = d cos α .
Із трикутника B1C1 D(∠C = 90°) випливає:
B1C1 = BC = B1 D sin ∠D = d sin β , а з трикутника
BCD (∠C = 90°) : BC 2 + CD 2 = BD 2 ;
d 2 sin 2 β + CD 2 = d 2 cos 2 α; CD = d cos 2 α − sin 2 β .
Тепер знаходимо: Sосн = BC ⋅ CD = d 2 sin β cos 2 α − sin 2 β ;
V = d 2 sin β cos 2 α − sin 2 β d sin α = d 3 sin α sin β cos 2 α − sin 2 β .
Відповідь: d 3 sin α sin β cos 2 α − sin 2 β .
Задача 13.
Основа прямої призми — прямокутний трикутник
з катетами 6 і 8 дм. Через гіпотенузу однієї основи
і вершину прямого кута другої основи проведено
площину. Обчисліть об’єм призми, якщо площа перерізу дорівнює
1201 дм2.
116
Розв’язання. Нехай ABCA1 B1C1 — K B1
пряма трикутна призма А1С1 = 6 дм, A1
C1
В1С1 = 8 дм, ∠C1 = 90° , CC1 — висота
призми (рис. 4.23);
1 A B
V = A1C1 ⋅ C1 B1 ⋅ CC1 = 24 CC1 .
2
Проводимо C1 K ⊥ A1 B1 , отримаємо C
CK ⊥ A1 B1 , CK — висота ΔCA1 B1 , тому Рис. 4.23
2 S ΔA 1CB1 2 1201 1201 2SΔA1B1C1
CK = = = (дм); C1 K = =
A1 B1 6 2 + 82 5 A1 B1
6 ⋅ 8 24
= = (дм). У трикутнику CC1 K (∠С1 = 90o):
10 5
1201 576 625 25
CC1 = CK 2 − C1 K 2 = − = = = 5 (дм).
25 25 5 5
3
Отже, V = 24 ⋅ 5 = 120 (дм ).
Відповідь: 120 дм3.
Обчисліть об’єм похилої трикутної призми, площа

Задача 14.
однієї з бічних граней якої S , а відстань від пло-
щини цієї грані до протилежного ребра d .
Розв’язання . Нехай ABCA1 B1C1 — B1
похила трикутна призма (рис. 4.24)
SCC1B1B = S ; KD ⊥ (CC1 B ) , KD = d . Че-
A1 C1
рез ребро BC проведемо площину, яка
перпендикулярна до ребра AA1 — це
площина KCB . Проведемо перпенди- B
куляр KD ⊥ BC. Тоді V = Sпер l , де K
D
Sпер — площа перпендикулярного пе- A
C
рерізу до ребра l. l = AA1 , тобто Рис. 4.24
V = S ΔKBC CC1 . Оскільки AA1 ⊥ ( KCB ) і CC1 || AA1 , тоді CC1 ⊥ ( KCB ) .
1 1
Отже, V = KD ⋅ BC ⋅ CC1 = dS .
2 2
1
Відповідь: dS .
2
117
Основа похилої призми — паралелограм зі сторо-
Задача 15.
нами 3 і 6 дм та гострим кутом 45º. Бічне ребро
призми дорівнює 4 дм і нахилено до площини ос-
нови під кутом 30о. Знайдіть об’єм призми.
Розв’язання. Нехай ABCDA1 B1C1 D1 — похила призма (рис. 4.25),
ABCD — паралелограм, AD = 3 дм, AB = 6 дм, ∠BCD =
= ∠BAD = 45о, AA1 = 4 дм. Проведемо A1O ⊥ ( ABC ) , тоді ∠A1 AO =
= 30о. А1О = Н.
B1 C1
A1 D1
B
30° C
O
A D
Рис. 4.25
Об’єм знаходимо за формулою V = SH , де S = ab sin α ,
2
S ABCD = AB ⋅ AD sin 45° = 3 ⋅ 6 = 9 2 (см 2 ).
2
1
Оскільки A1O = AA1 = 2 (см) (катет, що лежить проти кута 30о),
2
то V = S ABCD A1O = 9 2 ⋅ 2 = 18 2 (дм3).
Відповідь: 18 2 дм3.
Основа прямої призми — ромб з меншою діаго-
Задача 16. наллю, що дорівнює a і гострим кутом 2α . Через
меншу діагональ нижньої основи і протилежну
вершину верхньої основи проведено переріз призми площиною.
Перерізом є трикутник з кутом α при вершині. Визначте об’єм
призми.
Розв’язання . Нехай основою прямої призми (рис. 4.26)
ABCDA1 B1C1 D1 є ромб ABCD , AC = a ,
A1
B1 ∠ABC = 2α . Оскільки AB1 = CB1 — по-
C1 α
D1 хилі, що мають рівні проекції AB і CB , то
трикутник AB1C рівнобедрений і
A 2α B ∠AB 1C = α . Нехай O — точка перетину
діагоналей AC і BD ( AC < BD) , тоді
O
D C a
Рис. 4.26 AO = OC = , ∠OBC = α .
2
118
Медіана B1O у рівнобедреному трикутнику AB1C є бісектрисою
α
і висотою. Тому ∠OB1C = , B1O ⊥ AC .
2
Із трикутника BOC (∠O = 90°) випливає:
OC a
BC = = ,
sin ∠B 2sin α
a2 a2
Sосн = BC 2 sin 2α = 2sin α cos α = ctgα .
4sin 2 α 2
OC a
Із трикутника B1OC (∠O = 90°) : B1C = = , а з три-
sin ∠B1 2sin α
2
кутника B1 BC (∠B = 90°) :
a2 a2
B1 B = H = B1C 2 − BC 2 = − =
α 4sin 2 α
4sin 2
2
α
a sin 2 α − sin 2
= 2.
α
2sin α sin
2
Тоді
α
a 3 cos α sin 2 α − sin 2
2 = a cos α sin α − 1 =
3 2
V = Sосн H =
α 4sin 2 α sin 2 α
4sin 2 α sin
2 2
α α
4sin 2
cos 2
a 3 cos α 2 2 − 1 = a ctg α 1 + 2cos α .
3
=
4sin 2 α α 4sin α
sin 2
2
a 3ctgα 1 + 2cos α
4sin α
Основа прямої призми — рівнобічна трапеція
Задача 17.ABCD зі сторонами AB = CD = 13 см, BC = 11 см,
AD = 21 см. Площа діагонального перерізу приз-
ми дорівнює 180 см2. Обчисліть повну поверхню призми.
119
B1 C1 Розв’язання. Нехай ABCDA1 B1C1 D1 —
пряма призма (рис. 4.27). За умовою задачі
A1 D1 AB = CD = 13 см, BC = 11 см, AD = 21 см. Пло-
ща діагонального перерізу ACC1A1 дорівнює
180 см2. Оскільки призма пряма, то AA1C1C —
B C прямокутник і його площа S = AC ⋅ AA1 . У тра-
пеції ABCD проводимо висоту CE , тоді
A D AD − BC
E
DE = = 5 та AE = AD − DE = 16 . Із
Рис. 4.27 2
прямокутних трикутників CDE і ACE знахо-
димо: CE = CD 2 − DE 2 = 12 (см),
S 180
AC = AE 2 + CE 2 = 20 (см). Тоді AA1 = = = 9 (см).
AC 20
Визначаємо периметр і площу основи призми:
P = AB + BC + CD + AD = 58 (см);
BC + AD
Sосн = CE = 192 (см2).
2
Отже, Sпов = Sбіч + 2 Sосн = P ⋅ AA1 + 2Sосн = 58 ⋅ 9 + 2 ⋅ 192 = 906 (см)2.
Основа похилого паралелепіпеда — паралелограм

Задача 18.
ABCD , в якого AB = 3 дм, AD = 7 дм і BD = 6 дм.
Діагональний переріз AA1C1C перпендикулярний до
площини основи і його площа дорівнює 1 м2. Обчисліть об’єм парале-
лепіпеда.
Розв’язання . Нехай ABCDA1 B1C1 D1 — похилий паралелепіпед
(рис. 4.28), площина діагонального перері-
B1 C1 зу якого AA1C1C перпендикулярна до
площини основи. Крім того, за умовою
A1 D1 AB = 3 дм, AD = 7 дм і BD = 6 дм,
S ACC1 A1 = 1 м2 = 100 дм2.
За властивістю сторін і діагоналей па-
B C (
ралелограма AC 2 + BD 2 = 2 AB 2 + AD 2 , )
звідки AC = 4 5 дм. Проводимо висоту
N
A D A1 N = H паралелепіпеда ( N1 ∈ AC ) і ви-
Рис. 4.28 значимо її з паралелограма AA1C1C :
120
S AA1C1C 100
H= = = 5 5 (дм); Sосн = 2S ΔABD .
AC 4 5
Площу трикутника ABD визначаємо за формулою Герона:
1
S = p( p − a)( p − b)( p − c) ; p = (3 + 7 + 6) = 8 (дм);
2
S ΔABD = 8 ⋅ 5 ⋅ 1 ⋅ 2 = 4 5 (дм2).
Тому Sосн = 8 5 (дм2).
Отже, V = Sосн H = 8 5 ⋅ 5 5 = 200 дм3 = 0, 2 (м3).
Відповідь: 0,2 м3.

Рівень І
1. Основа призми — рівносторонній трикутник, площа якого
дорівнює 9 3 см2. Обчисліть об’єм призми, якщо її висота в 3
раз більша, ніж сторона основи.
А 162 см3; Б 54 3 см3; В 10 3 см3; Г 120см3; Д інша відповідь.
2. Радіус кола, вписаного в основу правильної трикутної приз-
ми, дорівнює 2 3 см, бічне ребро цієї призми — 10 см. Обчисліть
бічну поверхню призми.
А 240 см2; Б 60 3 см2; В 360 см2; Г 120 3 см2; Д інша відповідь.
3. Основа прямої призми — ромб зі стороною 7,5 см. Бічне реб-
ро призми дорівнює 10 см. Обчисліть бічну поверхню цієї призми.
4. Висота основи правильної трикутної призми дорівнює
2 3 см, бічне ребро призми — 10 см. Обчисліть бічну поверхню
призми.
А 180 см2; Б 120 см2; В 60 см2; Г 60 3 см2; Д інша відповідь.
5. Обчисліть об’єм прямокутного паралелепіпеда, якщо сторони
основи 6 і 8 см, а його діагональ нахилена до площини основи під
кутом 45° .
А 480 см3; Б 96 7 см3; В 240 2 см3; Г 240 см3; Д інша від-
повідь.
121
6. Площа діагонального перерізу прямокутного паралелепіпеда
дорівнює 35 см3. Обчисліть площу бічної поверхні паралелепіпеда,
якщо сторони основи — 3 і 4 см.
7. Об’єм прямої призми, основа якої — правильний трикутник, до-
рівнює 18 3 см3, а її висота — 8 см. Знайдіть сторону основи призми.
3 2
А см; Б 3 см; В 2 3 см; Г 3 3 см; Д інша відповідь.
2
8. У результаті гомотетії діагональ куба збільшилася втричі.
З’ясуйте, у скільки разів збільшиться його об’єм.
А у тричі; Б у 9 разів; В у 6 разів; Г у 27 разів; Д інша відповідь.
9. Ортогональною проекцією одного з бічних ребер похилої чо-
тирикутної призми є діагональ квадрата її основи. Укажіть кіль-
кість площин симетрії цієї призми.
А жодної; Б одна; В дві; Г три; Д інша відповідь.
10. Площа діагонального перерізу куба дорівнює 16 см2. Знай-
діть об’єм куба.
А 32 4 2 см2; Б 64 2 см3; В 64 см3; Г 32 см2; Д інша відповідь.
Рівень ІІ
1. Об’єм куба, діагональ якого 3 см, дорівнює … .

2. У скільки разів потрібно збільшити кожен з трьох вимірів
прямокутного паралелепіпеда, щоб об’єм його збільшився удвічі?
А У 8; Б У 2; В У 2 ; Г У 3 2 ; Д інша відповідь.
3. Сторона основи прямокутного паралелепіпеда з квадратною
основою а, а його діагональ нахилена до площини основи під ку-
том α. Об’єм паралелепіпеда дорівнює … .
1 3 1 3
А 2a 3ctgα ; Б a ctgα; В 2a 3 tgα; Г a tgα; Д інша від-
2 2
повідь.
4. Розгорткою бічної поверхні правильної трикутної призми є
квадрат зі стороною 6 см. Об’єм призми дорівнює… .
122
5. Відстань від центра куба до ребра дорівнює 1 см. Об’єм куба
дорівнює… .
8
А см3; Б 2 2 см3; В 8 см3; Г 1 см3; Д інша відповідь.
3 3
6. Кожне ребро похилого паралелепіпеда має довжину 1 см. Біч-
не ребро утворює із площиною основи кут 60о. Гострий кут основи
також дорівнює 60о. Об’єм паралелепіпеда дорівнює… .
3 3 3 1
А см3; Б см3; В см3; Г см3; Д інша відповідь.
8 4 4 4
7. Площі основи і бічної грані правильної чотирикутної призми
відповідно дорівнюють 9 і 12 м3. Об’єм призми дорівнює… .
А 108 м3; Б 54 м3; В 36 м3; Г 72 м3; Д інша відповідь.
8. Площа однієї з бічних граней похилої трикутної призми до-
рівнює S, а відстань від цієї грані до протилежного ребра дорівнює
d . Об’єм призми дорівнює… .
1 1
А Sd ; Б Sd ; В 2Sd ; Г Sd ; Д інша відповідь.
2 6
9. Площі трьох граней прямокутного паралелепіпеда дорівню-
ють 2, 4, 8 м3. Об’єм паралелепіпеда дорівнює … .
А 64 м3; Б 16 м3; В 2 2 м3; Г 8 м3; Д інша відповідь.
10. Ребро куба, яке дорівнює 2 см, збільшили на 2 см. На скіль-
ки збільшилася площа його повної поверхні?
А на 4 см3; Б на 12 см2; В на 24 см2; Г на 72 см2; Д інша відпо-
відь.
Рівень ІІІ
1. У правильній трикутній призмі радіус описаного навколо ос-

нови кола дорівнює 4 3 см. Обчисліть висоту призми, якщо діаго-
наль бічної грані дорівнює 13 см.
2. Знайдіть тангенс кута між діагоналлю куба і площиною однієї
з його граней.
2 3
А 1; Б 2 ; В ;Г ; Д інша відповідь.
2 2
123
3. Основа прямої призми — ромб із стороною 5 см і діагоналлю
8 см. Обчисліть об’єм призми, якщо діагональ бічної грані дорів-
нює 13 см.
4. Основа прямої призми — прямокутник зі стороною 6 см і ра-
діусом описаного кола 5 см. Обчисліть об’єм призми, якщо її діа-
гональ 26 см.
5. Основа прямої призми — прямокутна трапеція з основами 9 і
14 см і більшою бічною стороною 13 см. Обчисліть об’єм призми,
якщо менша її діагональ 25 см.
А 3000 см3; Б 1800 см3; В 2760 см3; Г 1200 см3; Д інша відпо-
відь.
6. Діагональ правильної чотирикутної призми дорівнює 9 см, а
діагональ бічної грані — 65 см. Обчисліть об’єм призми.
7. Діагональ правильної чотирикутної призми дорівнює 9 см, а
діагональ основи — 4 2 см. Обчисліть повну поверхню призми.
8. Площа основи правильної трикутної призми дорівнює
4 3 см2, а діагональ бічної грані — 5 см. Обчисліть бічну поверх-
ню призми.
9. Сторони основи прямого паралелепіпеда дорівнюють 7 і
18 см і утворюють кут 45° , а менша діагональ паралелепіпеда —
кут 45° з площиною основи. Обчисліть об’єм паралелепіпеда.
А 105 2 см3; Б 105 см3; В 63 2 см3; Г 120 см3; Д інша від-
повідь.
10. Основою прямої призми є прямокутник, уписаний у коло ра-
діусом 6 см. Менша сторона прямокутника стягує дугу кола, яка
дорівнює 60° . Обчисліть об’єм призми, якщо площа її бічної по-
верхні дорівнює сумі площ основ.
А 324 ( ) ( )
3 − 1 см3; Б 108 2 3 − 3 см3; В 108 см3; Г 10 3 см3;
124
1. Основа прямої призми — трикутник з кутами α і β та радіу-

сом описаного кола R . Діагональ бічної грані, що містить сторону,
до якої ці кути є прилеглими, утворює з площиною основи кут γ .
Визначте об’єм призми.
Відповідь: 4 R 3 sin α sin β sin 2 ( α + β ) tgγ .
2. Основа прямої призми — прямокутний трикутник з гострим

кутом β . Діагональ більшої грані, що містить гіпотенузу, дорівнює
d утворює з площиною основи кут α . Визначте об’єм призми.
1
Відповідь: d 2 cos 2 α sin α sin 2β .
4
3. Діагональ бічної грані правильної трикутної призми утворює
з бічним ребром кут β . Радіус кола, описаного навколо бічної гра-
ні, дорівнює R . Обчисліть бічну поверхню призми, якщо R = 10 см;
β = 60° .
Відповідь: 6 R 2 sin 2β; 300 3 см2.
4. Основа прямої призми — рівнобічна трапеція з бічною сторо-

ною а і гострим кутом α . Діагоналі цієї трапеції взаємно перпен-
дикулярні. Діагональ призми утворює з площиною основи кут γ .
Обчисліть об’єм призми, якщо a = 8 см; α = 60°; γ = 60°.
Відповідь: 2a 3 sin 3 α tgγ; 576 2 см3.
5. Основа прямої призми — прямокутна трапеція з тупим кутом

β . Менша діагональ трапеції є бісектрисою тупого кута. Менша
діагональ призми d утворює з площиною основи кут α . Визначте
об’єм призми.
1 β
Відповідь: d 3 cos 2 α sin α ( 2 + cos β ) tg .
4 2
6. Площі діагональних перерізів похилого паралелепіпеда 105 і
135 см2, площі бічних граней відносяться, як 4 : 7. Обчисліть площу
бічної поверхні.
125
7. Об’єм правильної восьмикутної призми дорівнює 8 м3, а її ви-
сота 2,2 м. Знайдіть бічну поверхню призми.
Відповідь: 16 2, 2 ( )
2 − 1 м2 .
8. Основа похилого паралелепіпеда — ромб, сторона якого до-

рівнює 60 см. Площина діагонального перерізу, що проходить че-
рез більшу діагональ основи, перпендикулярна до площини основи.
Площа цього перерізу дорівнює 72 дм2. Знайдіть меншу діагональ
основи, якщо бічне ребро паралелепіпеда дорівнює 80 см і утворює
з площиною основи кут 60° .
9. Розміри прямокутного паралелепіпеда відносяться, як 1 : 2 : 3.
Повна поверхня паралелепіпеда дорівнює 352 см2. Знайдіть його
розміри.
Відповідь: 4 см; 8 см; 12 см.
10. Через три вершини куба, розміщені на кожній трійці ребер,
що виходять із однієї вершини, проведено площину. Обчисліть
об’єм багатогранника, обмеженого такими площинами, якщо ребро
куба дорівнює 2 3 см.
126
5. ПІРАМІДА

Пірамідою називають багатогранник, який складається з багато-
кутника (основи піраміди), точки, що не лежить у площині основи
(вершини піраміди), і всіх відрізків, які з’єднують вершину пірамі-
ди з точками основи. Піраміду SABCDEF показано на рис. 5.1.
S
F E
A
O D
B K C
Рис. 5.1
Основа піраміди — багатокутник ABCDEF .
Точка S — вершина піраміди.
SO — висота піраміди ( SO = H , SO ⊥ ( ABC ) ) .
SK — висота бічної грані ( SK ⊥ BC , SK = h ) .
Висота піраміди — перпендикуляр, опущений з вершини піра-
міди на площину основи.
Бічні грані — трикутники: SAB , SBC , SCD , SED , SFE , SAF
зі спільною вершиною S .
Бічні ребра — відрізки, по яких перетинаються бічні грані: SA ,
SB , SC , SD , SE , SF .
Бічна поверхня піраміди дорівнює сумі площ бічних граней пі-
раміди.
Повна поверхня піраміди дорівнює сумі бічної поверхні пірамі-
ди і площі основи піраміди: Sпов = Sбіч + Sосн .
Об’єм піраміди дорівнює добутку однієї третьої площі основи
1
піраміди на її висоту V = Sосн H .
3
127
S Правильною називається піраміда,
якщо її основа є правильним n-кутни-
ком, а основа висоти піраміди збігаєть-
ся з центром цього n-кутника (рис. 5.2).
Віссю правильної піраміди називаєть-
k
D ся пряма, яка містить висоту піраміди.
C Апофемою правильної піраміди на-
зивається висота бічної грані.
O K SO = H — висота.
A B SO — вісь.
Рис. 5.2 SK = k — апофема.
Деякі види правильних пірамід

Трикутна Чотирикутна Шестикутна
ABC — правильний ABCD — квадрат; ABCDEF — пра-
трикутник; О — точка перетину вильний шестикутник;
О — точка перетину діагоналей, центр О — точка перетину
медіан (висот і бі- вписаного і описано- діагоналей AD , BE ,
сектрис), центр впи- го кіл (рис. 5.4) FC ; центр вписаного
саного і описаного і описаного кіл
кіл (рис. 5.3) (рис. 5.5)
S S
S
D E D
C
A C
F C
O M O M O
M
A B A
B B
Рис. 5.3 Рис. 5.4 Рис. 5.5
Основні співвідношення правильної піраміди
Нехай SABCD — правильна чотирикутна піраміда (рис. 5.6);
AB = BC = CD = DA = a — сторона основи; ∠CDA = ∠DAB =
= ∠ABC = ∠BCD = 90° ; SA = SB = SC = SD = l — бічне ребро;
SO = H — висота, SK = k — апофема; ∠SKO = α — лінійний кут
128
двогранного кута при основі (кут нахи-
лу бічної грані до площини основи); S
∠SAO = β — кут нахилу бічного ребра
до площини основи. Всі бічні ребра рівні γ
і однаково нахилені до основи;
∠BSC = γ — плоский кут при вершині k
N
бічної грані. ϕ
AO = R — радіус кола, описаного на- D C
вколо основи; OK = r — радіус кола,
α
вписаного в основу; ON ⊥ SC ; ∠BND = K
β O
= ϕ — лінійний кут двогранного кута при
A B
бічному ребрі SC ; ΔSAB = ΔSBC =
= ΔSCD = ΔSAD — бічні грані є рівни- Рис. 5.6
ми рівнобедреними трикутниками і од-
наково нахилені до основи.
1 1 S
Sбіч = Pосн SK = Pосн k ; Sбіч = осн ;
2 2 cos α
Sбіч = Sбіч.гр n, де n — кількість граней.
Положення висоти у деяких видах пірамід

Якщо всі бічні ребра піраміди рівні або
Теорема 1. рівно нахилені до площини основи, то верши-
на піраміди проектується в центр кола, описа-
ного навколо основи.
Якщо всі бічні грані піраміди нахилені до
Теорема 2.
основи під одним і тим самим кутом або всі
висоти бічних граней рівні, то вершина піра-
міди проектується в центр кола, вписаного в
основу піраміди.
Якщо тільки одна бічна грань піраміди
Теорема 3.
перпендикулярна до площини основи, то ви-
сотою піраміди є висота цієї бічної грані S
(рис. 5.7):
( ASC ) ⊥ ( ABC ) , A B
SO ⊥ AC , SO ⊥ ( ABC ) , O C
SO — висота піраміди. Рис. 5.7
129
Якщо дві суміжні бічні грані піраміди пер-
Теорема 4. пендикулярні до площини основи, то висотою
піраміди буде їх спільне бічне ребро (рис. 5.8):
S
( SAB ) ⊥ ( ABC ) ;
A B ( SAC ) ⊥ ( ABC ) ;
SA ⊥ ( ABC ) ;
C SA — висота піраміди.
Рис. 5.8
Якщо бічне ребро SA піраміди (рис. 5.9)

Теорема 5. утворює із суміжними сторонами основи
(АС і AB ) рівні кути ( ∠SAB = ∠SAC ), то
S вершина піраміди проеціюється на бісект-
рису кута між цими сторонами основи:
SO — висота;
A С AO — бісектриса ∠CAB .
Зрізаною пірамідою називається частина
O піраміди, обмежена її основою і січною
B площиною, паралельною основі (рис. 5.10).
Рис. 5.9 Основами зрізаної піраміди називають
паралельні грані ABC і A1 B1C1 .
Висотою зрізаної піраміди називається відстань між площинами
її основ. A1O ⊥ ( ABC ) , A1O = h .
Правильною називається зрізана піраміда, основи якої — пра-
вильні багатокутники і пряма, що з’єднує центри основ, перпенди-
кулярна до площин основ.
Бічною поверхнею зрізаної піраміди називається сума площ її
бічних граней.
Бічна поверхня правильної зрізаної пі-
A1 B1 P + P1
C1 N1 раміди Sбіч = m , де P і P1 — пери-
2
метри основ; NN1 = m — апофема.
Об’єм зрізаної піраміди
A B
O
N
h
3
V= (
S + S1 + SS1 , )
C
де h — висота зрізаної піраміди; S і S1 —
Рис. 5.10
площі основ.
130
Якщо в зрізану піраміду можна вписати
Теорема 6. 1
кулю радіусом r , то V = Sп r , де Sп — площа
3
повної поверхні зрізаної піраміди.
Якщо задану піраміду SABC перетинає
Теорема 7. площина, A1 B1C1 паралельна основі піраміди
( ABC ) || ( A1 B1C1 ) , то ця площина відтинає від
заданої піраміди піраміду SA1 B1C1 , подібну до даної.
SO1 SA1 A1 B1
= = = k — коефіцієнт подібності;
SO SA AB
SΔABC
= k2 .
SΔA1B1C1
Правильним тетраедром називається піраміда, гранями якої є
правильні трикутники.

У правильній чотирикутній піраміді плоский кут
Задача 1.
при вершині дорівнює β. Визначте бічну поверхню
піраміди, якщо радіус кола, вписаного в бічну
грань, дорівнює r. Обчисліть, якщо r = 6 см, β = 60° .
Розв’язання . Нехай SABCD — S
правильна піраміда (рис. 5.11). Бічними
гранями правильної піраміди є рівні між β
собою рівнобедрені трикутники. За
умовою ∠DSC = β .
Проведемо апофему SN грані DSC . K
Ця апофема є одночасно бісектрисою O C
трикутника DSC , а тому центр O впи- B
саного кола лежить на SN . Оскільки
ON ⊥ CD , то ON є радіусом r зазна- N
ченого кола. Нехай K — точка дотику A D
кола до ребра SC . Рис. 5.11
Тоді OK ⊥ SC і OK = r . Із трикут-
ника
⎛ β⎞
SOK ⎜ ∠K = 90°, ∠S = ⎟
⎝ 2⎠
131
OK r
випливає: SO = = ;
sin ∠S sin β
2
⎛ β⎞
r ⎜ 1 + sin 2 ⎟
SN = SO + ON = + r = r⎜ .
β ⎜ β ⎟⎟
sin sin
2 ⎝ 2 ⎠
Із трикутника SND ( ∠N = 90° ) маємо:
β β
1 + sin 1 + sin
β
2 tg = r 2.
DN = SNtg∠S = r
β 2 β
sin cos
2 2
Ураховуючи, що DN = NC , знаходимо:
2
β β ⎛ β⎞
DC ⋅ SN
1 + sin 1 + sin ⎜ 1 + sin ⎟
2r 2 = 8r 2 ⎝ 2⎠
Sбіч = 4 = 4 DN ⋅ SN = 4r .
2 β β sin β
cos sin
2 2
2
⎛ 1⎞
⎜ 1 + ⎟
Якщо r = 6 см, β = 60° , то Sбіч = 8 ⋅ 62 = ⎝
2⎠
= 432 3 см2.
3
2
2
⎛ β⎞
⎜1 + sin ⎟
Відповідь: 8r 2 ⎝
2⎠
; 432 3 см2.
sin β
Задача 2.
В основі піраміди лежить рівнобедрений трикут-
ник з кутом α при основі. Всі бічні ребра піраміди
нахилені до площини основи під кутом β. Виз-
начте об’єм піраміди, якщо відстань від основи висоти до бічного
ребра дорівнює l .
Розв’язання . Нехай SABC — піраміда (рис. 5.12); AB = BC ,
∠CAB = α . Проведемо висоту SO . Проекціями бічних ребер SA ,
SB , SC є відповідно відрізки OA , OB , OC .
За умовою ∠SAO = ∠SBO = ∠SCO = β .
132
Трикутники SAO , SBO , SCO мають S
спільний катет SO і рівні гострі кути.
Тому ΔSAO = ΔSBO = ΔSCO . Висоти рів-
них прямокутних трикутників, проведені
до гіпотенуз, рівні. Це означає, що відста-
ні від точки О до бічних ребер рівні. Про- N
ведемо з точки O перпендикуляр ON до l
ребра SB . За умовою ON = l . β B
Із трикутника ONB ( ∠N = 90° ) маємо: α
O
ON l A
OB = = , а з трикутника C
sin ∠B sin β Рис. 5.12
l
SOB ( ∠O = 90° ) : H = SO = OB tgβ = .
cos β
Оскільки OA = OC = OB (це випливає з рівності трикутників
SAO , SBO , SCO ), то точка O є центром кола, описаного навколо
трикутника ABC , OB є радіусом кола. За наслідком з теореми си-
нусів для трикутника АВС маємо
BC 2l sin α
= 2OB ; BC = 2OB sin α = .
sin α sin β
Оскільки в трикутнику ABC : AB = BC і ∠B = 180° − 2α , то
2
1 1 ⎛ 2l sin α ⎞ 2l 2 sin 2 α sin 2α
Sосн = AB ⋅ BC sin(180° − 2α) = ⎜ ⎟ sin 2 α = .
2 2 ⎝ sin β ⎠ sin 2 β
1 1 2l 2 sin 2 α sin 2α l 4l 3 sin 2 α sin 2α
Тоді V = Sосн H = = .
3 3 sin 2 β cos β 3sin β sin 2β
4l 3 sin 2 α sin 2α
3sin β sin 2β
Задача 3. В основі піраміди лежить ромб з гострим кутом α.

Усі бічні грані піраміди утворюють з площиною
основи кут β. Визначте повну поверхню піраміди,
якщо її висота дорівнює H .
Розв’язання. Нехай SABCD — піраміда (рис. 5.13), ABCD —
ромб, ∠BAD = α , SO = H — висота піраміди. Точка O — центр
кола, вписаного в ромб, і точка перетину його діагоналей. Прове-
демо SM ⊥ AD ( M ∈ AD ) .
133
S Тоді OM ⊥ AD і за умовою
∠SMO = β .
Із трикутника SMO ( ∠O = 90° )
маємо: OM = Hctgβ . Із трикутника
⎛ α⎞
AOM ⎜ ∠M = 90°, ∠A = ⎟ випливає:
⎝ 2⎠
B
C OM Hctgβ
O AO = = , а з трикутника
α β α α
sin sin
2 2
A M D AOD ( ∠O = 90° ) :
Рис. 5.13 α H ctgβ α H ctgβ
OD = AO tg = tg = .
2 α 2 cos α
sin
2 2
Тоді
1 1 H ctgβ H ctgβ 4 H 2 ctg 2β
Sосн = AC ⋅ BD = 2 AO ⋅ 2OD = 2 = .
2 2 α α sin α
sin cos
2 2
Sосн
Оскільки Sбіч = , то
cos β
Sосн ⎛ 1 + cos β ⎞ 4 H 2 ctg 2β(1 + cos β)
Sп = Sосн + Sбіч = Sосн + =⎜ S
⎟ осн = =
cos β ⎝ cos β ⎠ sin α cos α
8 H 2 ctg 2β(1 + cos β)
= .
sin 2α
8 H 2 ctg 2β(1 + cos β)
sin 2α
Основа піраміди — ромб з гострим кутом α . Дві

Задача 4.
бічні грані піраміди, що містять сторони цього
кута, перпендикулярні до основи. Дві інші бічні
грані нахилені до неї під кутом β , а відстань від основи висоти пі-
раміди до цих граней дорівнює d . Визначте об’єм піраміди.
Розв’язання. Нехай PABCD — піраміда (рис. 5.14), ABCD —
ромб, ∠DAB = α < 90° .
134
Тоді за умовою задачі перпендику- P
лярним до площини основи є грані
PAD і PAB , а отже, і пряма PA їх пе-
ретину. Тому відрізок PA — висота пі-
раміди. Проведемо висоту PK грані
PDC ; PK ⊥ DC . За теоремою про три
перпендикуляри AK ⊥ CD . За умовою d N B
задачі ∠PKA = β .
A α C
Проведемо з точки A перпендикуляр
AN до грані PDC . Нехай AN = d . По- β
D
кажемо, що точка N належить висоті K
PK грані PDC . Рис. 5.14
Дійсно, пряма CD перпендикулярна до висоти PK і її проекції
AK на площину основи. Тому пряма CD перпендикулярна до
площини PKA . Оскільки площина PDC містить пряму CD , то
вона також перпендикулярна до площини PKA . Тоді AN перпен-
дикулярний до площини PDC і лежить у площині PKA , і тому
його основа N належить ребру PK .
d
Із трикутника ANK (∠N = 90°) маємо: AK = , а з трикутни-
sin β
d
ка PAK (∠A = 90°) : H = PA = AKtgβ = .
cos β
Оскільки AB || CD , то ∠ADK = α .
Із трикутника AKD (∠K = 90°) випливає:
AK d
AD = = .
sin α sin β sin α
d2
Тоді Sосн = AD 2 sin α = .
sin 2 β sin α
2
Отже, V = 1 Sосн H = 1 2 d d d3
= =
3 3 sin β sin α cos β 3sin 2 β cos β sin α
2d 3
= .
3sin 2β cos β sin α
2d 3
3sin 2β cos β sin α
135
У правильній трикутній піраміді висота дорівнює
Задача 5.
H , а кут між стороною основи і бічним ребром —
α . Обчисліть площу бічної поверхні піраміди,
якщо H = 2 см; α = 60° .
P Розв’язання . Нехай PABC — піра-
міда (рис. 5.15). Оскільки піраміда пра-
вильна, її основою є правильний трикут-
ник ABC , а висота проходить через
центр O цього трикутника. За умовою
PO = H , ∠PBC = α(0° < α < 90°) .
A B Позначимо: PB = b . З прямокутного
O трикутника PBO(∠O = 90°) маємо:
D
C OB = b 2 − H 2 .
Рис. 5.15 Проведемо апофему PD бічної грані.
Із прямокутного трикутника PBD(∠D = 90°) випливає:

BD = b cos α , а з трикутника OBD(∠D = 90°) :
3
BD = OB cos ∠OBD ; b cos α = b 2 − H 2 .
2
3 H2
Далі маємо b 2 cos 2 α = (b 2 − H 2 ) , звідки b 2 = .
4 4
1 − cos α
2
3
Позначимо через S площу трикутника PBC .
1 1 1
S= PB ⋅ BC sin α = b 2b cos α sin α = b 2 sin 2α.
2 2 2
Позначивши через Sб площу бічної поверхні піраміди, отримуємо:
3 3 H 2 sin 2α
Sб = 3S = b 2 sin 2α = . (1)
2 2 1 − 4 cos 2 α
3
За заданих числових значень параметрів маємо:
3
4
3 4sin120° 3 2 32 3 9 3 2
Sб = = = = см .
4 4
2 1 − cos 2 60° 2 1 − ⋅ 1 2 2 2
3 3 4 3
136
3 H 2 sin 2α 9 3 2
Відповідь: ; см .
2 1 − 4 cos 2 α 2
3
Задача 6. Плоский кут при вершині правильної чотирикут-

ної піраміди дорівнює α . Знайдіть відношення
бічної поверхні піраміди до поверхні описаної
навколо піраміди кулі.
Розв’язання . Нехай PABCD — пра- P
вильна чотирикутна піраміда (рис. 5.16).
Її основою є квадрат ABCD , а висота
проходить через центр O цього квадрата.
Позначимо: PC = b , ∠BPC = α .
Проведемо апофему PE бічної грані D C
α α
PBC . CE = b sin , BC = 2CE = 2b sin ;
2 2 O E
BC α A
OC = = 2b sin . Із прямокутного B
2 2 Рис. 5.16
трикутника POC (∠O = 90°) маємо:
α
PO = PC 2 − OC 2 = b 2 − 2b 2 sin 2 = b cos α .
2
Центр кулі, описаної навколо піраміди, лежить на прямій PO ,
отже, трикутник PAC уписаний у велике коло описаної кулі радіу-
сом R . Зазначимо, що PO = PA ⋅ sin ∠PAO , звідки
2 R ⋅ PO = 2 R ⋅ PA sin ∠PAO .
За теоремою синусів 2 R sin ∠PAO = PC = PA , отже,
2 R ⋅ PO = PA2 . З урахуванням знайденого для PO значення маємо
b
2 Rb cos α = b 2 , звідки R = . Позначимо через Sк площу
2 cos α
πb 2
поверхні кулі: Sк = 4πR 2 = , а через Sб — бічну поверхню пі-
cos α
1
раміди Sб = 4 SΔPBC = 4 PC 2 sin α = 2b 2 sin α .
2
Sб πb 2 sin 2α
Тоді = 2b 2 sin α : = .
Sк cos α π
137
sin 2α
π
Задача 7. У правильній трикутній піраміді відстань від

центра вписаної в неї кулі до сторони основи до-
рівнює d. Визначте повну поверхню піраміди, як-
що бічні грані її нахилені до площини основи під кутом ϕ.
Розв’язання . Нехай PABC — пра-
P вильна трикутна піраміда (рис. 5.17), в
основі якої правильний трикутник
ABC , а висота проходить через центр
M O цього трикутника. PD — апофема
L бічної грані PBC . ∠PDO — лінійний
A B кут двогранного кута при ребрі BC . За
умовою задачі
O
D ∠PDO = ϕ ( 0° < ϕ < 90° ) .
C Нехай DL — бісектриса ∠PDO .
Рис. 5.17 LM — перпендикуляр, проведений із
точки L на апофему PD .
Оскільки BC ⊥ AD і BC ⊥ PD , то пряма BC ⊥ ( PDA ) і
LD ⊥ BC . Крім того, LM ⊥ PD за побудовою, отже, LM — пер-
пендикуляр, проведений з точки L до площини PBC .
Отже, точка L однаково віддалена від граней PBC і ABC , бо
за властивістю бісектриси DL LM = LO . Оскільки піраміда прави-
льна, точка L однаково віддалена від усіх її граней і тому є
центром вписаної кулі. LD — це відстань від центра кулі до сто-
рони BC основи піраміди. За умовою LD = d . Крім того,
ϕ
∠LDO = . Із прямокутного трикутника LDO маємо:
2
ϕ ϕ
DO = LD cos = d cos . Оскільки трикутник ABC правильний, то
2 2
ϕ
AC = 2 3DO = 2 3d cos .
2
Нехай So — площа основи, а Sб і S відповідно площі бічної та
S
повної поверхні піраміди. Відомо, що Sб = o .
cos ϕ
138
So ⎛ 1 ⎞
S = S б + So = + So = So ⎜ + 1⎟ ; (1)
cos ϕ ⎝ cos ϕ ⎠
3 ϕ 3 ϕ
So = AC 2 = 12d 2 cos 2 ⋅ = 3 3d 2 cos 2 .
4 2 4 2
ϕ⎛ 1 ⎞
Тепер з формули (1) дістанемо: S = 3 3d 2 cos 2 ⎜ + 1⎟ .
2 ⎝ cos ϕ ⎠
ϕ⎛ 1 ⎞
Відповідь: 3 3d 2 cos 2 ⎜ + 1⎟ .
2 ⎝ cos ϕ ⎠
Сторони основ правильної зрізаної трикутної пі-

Задача 8. раміди відносяться, як 1 : 2, висота піраміди до-
рівнює 3 см, бічне ребро утворює з більшою осно-
вою кут 45° . Обчисліть площі основ піраміди.
Розв’язання . Нехай ABCA1 B1C1 —
B1
правильна зрізана піраміда (рис. 5.18),
O1 C
A1C1 : AC = 1: 2 , O і O1 — центри основ. A1 1
Тоді OO1 — висота піраміди, OO1 = 3 см.

B
Площина AOO1 проходить через вер-
шину повної піраміди і тому містить
бічне ребро A1 A зрізаної піраміди. Звід- M O
A C
си випливає, що AA1O1O — плоский чо- Рис. 5.18
тирикутник.
Крім того, ця площина перетинає паралельні площини основ пі-
раміди по прямих A1O1 і AO і містить її висоту, а тому A1O1 || AO і
AO ⊥ OO1 . Таким чином, AA1O1O — прямокутна трапеція. Прове-
демо висоту A1M цієї трапеції. Оскільки A1M || O1O , то
A1M ⊥ ( ABC ) . Тоді відрізок MA є проекцією бічного ребра A1 A на
площину ABC . За умовою ∠A1 AM = 45° .
Із трикутника A1 MA(∠M = 90°) випливає:
AM = A1M ctg45° = O1O ⋅ 1 = 3 см.
Трикутники A1 B1C1 і ABC подібні і тому відношення радіусів
O1 A1 і OA кіл, описаних навколо цих трикутників, дорівнює відно-
шенню сторін: O1 A1 : OA = 1: 2 ; OA = 2 ⋅ O1 A1 . Враховуючи, що
139
O1 A1 = OM , маємо: OA = 2 ⋅ OM . Отже, точка M — середина відрізка
OA . Тому OA = 2 AM = 6 см. Знаходимо площу бічної основи через
3 3 3 3 2
радіус OA описаного кола: S ΔABC = OA2 = 6 = 27 3 (см2).
4 4
27 3
Оскільки A1C1 : AC = 1: 2 , то S ΔA1B1C1 = см2.
4
27 3
Відповідь: см2 і 27 3 см2.
4
Залежність між кутами у правильній n-кутній піраміді

Серед кутів, що розглядаються в правильній n-кутній піраміді,
найчастіше в задачах трапляються такі кути (рис. 5.19):
1) α = ∠OBD — кут нахилу бічної грані до площини основи;
2) β = ∠OA2 D — кут нахилу бічного ребра до площини основи;
3) γ = ∠A2 DA3 — плоский кут при вершині піраміди;
4) δ = ∠A1CA3 — двогранний кут при бічному ребрі DA2 .
D
C
O
δ
A3
α
A1 L β
B
A2
Рис. 5.19
Формули, що зв’язують будь-які два із зазначених кутів, назве-

мо формулами переходу. Зазначимо, що на рис. 5.19 A1C ⊥ DA2 ,
A3C ⊥ DA2 , тому і CL ⊥ DA2 . DB — апофема.
140
a a 180°
Отже, OA2 = R = ; OB = r = ctg , де a = A1 A2 =
180° 2 n
2sin
n
= A2 A3 — сторона основи; A2 L — бісектриса, медіана, висота рів-
нобедреного трикутника А1 А2 А3 .
Тому A3 L = A1 L = A1 A2 sin ∠A1 A2 O .
∠A1 A2 A3 180° ( n − 2 ) 180°
Але ∠A1 A2O = = = 90° − .
2 2n n
⎛ 180° ⎞ 180°
Тоді A3 L = A1 L = a sin ⎜ 90° − ⎟ = a cos ;
⎝ n ⎠ n
⎛ 180° ⎞ 180°
A2 L = A1 A2 cos ∠A1 A2 O = a cos ⎜ 90° − ⎟ = a sin .
⎝ n ⎠ n
Розглянемо задачу 12.343 зі збірника за редакцією М. І. Сканаві,
в якій використаємо розглянуті співвідношення.
Лінійний кут двогранного кута, утвореного двома суміжними
бічними гранями правильної чотирикутної піраміди, у два рази
більший за плоский кут при вершині піраміди. Потрібно знайти
плоский кут при вершині піраміди.
Розв’язання . Нехай SABCD — правильна піраміда (рис. 5.20);
∠DSC = γ — плоский кут при вершині S ; ∠BKD = δ — лінійний
кут двогранного кута при ребрі SC , якщо n = 4 , отримаємо:
γ 1 S
cos = .
2 δ
2 sin
2
За умовою δ = 2γ . Тоді:
K
γ 1
cos 2 = ;
2 2sin 2 γ B C
( )
(1 + cos γ ) 1 − cos γ = 1( cos γ ≠ 0 ) ;
2
5 −1 5 −1
cos γ = ; γ = arccos . A D
2 2
Рис. 5.20
5 −1
Відповідь: γ = arccos .
2
141
Формули переходу між кутами правильної піраміди
Кут Загальна формула n=3 n=4 n=6
α ↔β 180° tgα = 2tgβ

tgα cos = tgβ tgα = 2tgβ 3tgα = 2tgβ
n
α↔γ γ 180° γ γ γ
cos α = tg ctg 3 cos α = tg cos α = tg cos α = 3tg
2 n 2 2 2
γ ↔β
142
γ 180° γ γ γ
sin = sin cos β 2sin = 3 cos β 2 sin = cos β 2sin = cos β
2 n 2 2 2
180°
cos γ 1 γ 1 γ 3
γ↔δ γ n cos = 2 cos = 2cos =
cos = 2 2sin δ 2 sin δ 2 sin δ
2 δ
sin 2 2 2
2
β↔δ δ 180° δ δ δ
ctg = sin β tg ctg = 3 sin α ctg = sin β 3ctg = sin β
2 n 2 2 2
δ 180° δ δ δ
α↔δ cos = sin α sin 2cos = 3 sin α 2 cos = sin α 2cos = sin α
2 n 2 2 2
142
Рівень І
1. Як зміниться об’єм правильної піраміди, якщо її висоту збіль-
шити втричі, а сторону основи зменшити втричі?
А зменшиться втричі; Б не зміниться; В збільшиться втричі;
Г зменшиться в 9 разів; Д інша відповідь.
2. Висота бічної грані правильної чотирикутної піраміди дорів-
нює 4 см. Ця грань нахилена до площини основи під кутом 60° .
Об’єм піраміди дорівнює… .
32
А 32 3 см3; Б см3; В 16 3 см3; Г 48 см3; Д інша відповідь.
3
3. Об’єм правильної трикутної піраміди V. Якщо бічні ребра
попарно перпендикулярні, то їх довжина дорівнює… .
А 6V ; Б 3 2V ; В 3 6V ; Г 3 3V ; Д інша відповідь.
4. Правильна трикутна піраміда перетинається площиною, що
проходить через висоту піраміди паралельно стороні основи. Від-
ношення об’ємів частин піраміди дорівнює… .
А 1:1; Б 2:3; В 3:4; Г 4:5; Д інша відповідь.
5. Площа бічної поверхні правильної чотирикутної піраміди
удвічі більша від площі її основи. Двогранний кут при основі піра-
міди дорівнює… .
1
А. 60° ; Б. 30° ; В. 45° ; Г. arccos ; Д інша відповідь.
3
6. Апофема правильної чотирикутної піраміди дорівнює 5 см, а
площа основи — 36 см2. Об’єм піраміди дорівнює… .
7. В основі піраміди лежить прямокутник зі сторонами a і b .
Дві бічні грані перпендикулярні до площини основи і перетина-
ються по ребру довжиною c . Об’єм піраміди дорівнює…
1 1 1 2
А abc ; Б abc ; В abc ; Г abc ; Д інша відповідь.
3 2 6 3
8. Площа бічної поверхні правильної чотирикутної піраміди до-
рівнює 100 см2, її бічна грань нахилена до площини основи під ку-
том 60° . Площа основи дорівнює… .
143
200 50
А 200 см2; Б 50 см2; В см2; Г см2; Д інша відповідь.
13 13
9. Площина, паралельна основі піраміди, ділить її висоту на-
впіл. У якому відношенні вона ділить об’єм піраміди?
А 1 : 1; Б 1 : 2; В 1 : 7; Г 1 : 8; Д інша відповідь.
10. Основа піраміди — квадрат із стороною a. Дві бічні грані
перпендикулярні до площини основи, а дві інші утворюють з нею
кут α . Об’єм піраміди дорівнює… .
1 1 4 4
А a 3ctgα; Б a 3 tgα; В a 3ctgα; Г a 3 tgα ; Д інша відповідь.
3 3 3 3
Рівень ІІ
1. Апофема правильної трикутної піраміди дорівнює 6 см, а
бічне ребро утворює з площиною основи кут 30° . Обчисліть об’єм
піраміди.
1296 21
А 12 3 см3; Б 36 6 см3; В см3; Г 1296 21 см3;
49
2. Радіус кола, описаного навколо основи правильної чотири-
кутної піраміди, дорівнює 3 2 см, а апофема — 10 см. Обчисліть
бічну поверхню піраміди.
3. Обчисліть об’єм правильної чотирикутної піраміди, бічне
ребро якої дорівнює 12 см і утворює з площиною основи кут 60° .
А 144 3 см3; Б 36 3 см3; В 144 см3; Г 20 3 см3; Д інша від-
повідь.
4. Сторона основи правильної чотирикутної піраміди дорівнює
4 см, а плоский кут при вершині 60° . Обчисліть площу бічної по-
верхні піраміди.
16
А 16 3 см2; Б см2; В 2 3 см3; Г 16 см3; Д інша відповідь.
3
5. Основа піраміди — прямокутник із сторонами 8 і 6 см. Дві
бічні грані піраміди перпендикулярні до площини основи. Най-
144
більше бічне ребро нахилене до площини основи під кутом 60° .
Обчисліть об’єм піраміди.
А 144 3 см3; Б 160 3 см3; В 144 см3; Г 100 3 см3; Д інша
відповідь.
6. Основа піраміди — прямокутний трикутник, катет якого до-
рівнює 6 см і гіпотенуза — 12 см. Обчисліть об’єм піраміди, якщо
всі бічні ребра нахилені до площини основи під кутом 30° .
7. Основою піраміди є прямокутник зі сторонами 6 і 15 см. Ви-
сота піраміди дорівнює 4 см і проходить через точку перетину діа-
гоналей основи. Обчисліть площу бічної поверхні піраміди.
8. Висота правильної чотирикутної піраміди дорівнює 7 см, а
сторона основи — 8 см. Знайдіть бічне ребро піраміди.
9. Площі основи та бічної поверхні правильної чотирикутної
піраміди дорівнюють відповідно 36 та 60 см2. Знайдіть апофему
цієї піраміди.
А 3 см; Б 2,5 см; В 1,5 см; Г 5 см; Д інша відповідь.
10. Висота правильної чотирикутної піраміди дорівнює 3 см.
Бічна грань нахилена до площини основи під кутом 45° . Знайдіть
сторону основи піраміди.
Рівень ІІІ
1. Бічні грані правильної трикутної піраміди, об’єм якої дорів-
нює 4 3 см3, попарно перпендикулярні. Бічне ребро піраміди до-
рівнює… .
2 3
А 3 см; Б см; В 2 3 см; Г см; Д інша відповідь.
3 3
2. Нехай SABCD — правильна чотирикутна піраміда, M — сере-
дина ребра SC. Відношення об’ємів пірамід SABCD і SMBD дорів-
нює… .
А 4:1; Б 3:2; В 5:2; Г 2:1; Д інша відповідь.
145
3. Знайдіть висоту правильної трикутної піраміди, бічна по-
верхня якої дорівнює 60 3 см2, а повна поверхня — 108 3 см2.
А 5 см; Б 3 см; В 3 2 см; Г 3 3 см; Д інша відповідь.
4. Знайдіть величину двогранного кута при основі правильної
чотирикутної піраміди, якщо її бічні ребра нахилені до площини
основи під кутом 60° .
3 2
А arctg ; Б arctg3 ; В arctg 6 ; Г arccos ; Д інша відповідь.
2 3
5. Сторони основ правильної зрізаної чотирикутної піраміди до-
рівнюють 1 і 9 м. Обчисліть площу перерізу, проведеного через
сторону однієї основи і протилежну їй сторону другої основи, якщо
відомо, що бічна грань утворює з площиною більшої основи
кут 45° .
А 30 м2; Б 36 м2; В 5 41 м2; Г 41 м2; Д інша відповідь.
6. Сторона основи правильної чотирикутної піраміди дорівнює
a , а площа бічної поверхні — S . Знайдіть кут між суміжними біч-
ними гранями.
a2 a2 a2
А arctg ; Б arccos ; В π − arcctg ;
S S S
4
a
Г π − arccos 2 ; Д інша відповідь.
S
7. Основою піраміди є трикутник із сторонами 13, 14, 15 см.
Бічне ребро проти середньої за значенням сторони основи перпен-
дикулярне до площини основи і дорівнює 16 см. Обчисліть площу
повної поверхні піраміди.
8. Основою піраміди MABCD є квадрат із стороною 10 см. Реб-
ро MB перпендикулярне до площини основи. Грані MAD і MCD
утворюють з площиною основи кут 45° . Обчисліть площу бічної
поверхні піраміди.
( ) (
А 100 2 + 1 см2; Б 10 2 + 1 см2; )
2
В 100 2 см ; Г 100 ( )
3 + 1 см2; Д інша відповідь.
146
9. З основи висоти правильної трикутної піраміди на бічне реб-
ро опущено перпендикуляр завдовжки 6 см. Двогранний кут між
бічною гранню і основою піраміди дорівнює 60° . Обчисліть об’єм
піраміди.
А 168 2 см3; Б 63 21 см3; В 62 3 см3;
Г 192 см3; Д інша відповідь.
10. Відповідні сторони основ зрізаної трикутної піраміди відно-
сяться, як 1 : 2. Через одну зі сторін меншої основи паралельно
протилежному бічному ребру проведено площину. У якому відно-
шенні ця площина ділить об’єм зрізаної піраміди?
А 1 : 2; Б 2 : 3; В 1 : 3; Г 3 , :4; Д інша відповідь.

1. Основою піраміди є трапеція, паралельні сторони і висота
якої відповідно дорівнюють 30, 48 і 13 см. Бічні ребра піраміди до-
рівнюють по 65 см. Знайдіть висоту піраміди.
2. Бічні грані піраміди нахилені до площини основи під кутами
60° . Обчисліть площі бічних граней, якщо основою піраміди є
трикутник із сторонами 7, 15 і 20 см.
Відповідь: 28 см2; 60 см2; 80 см2.
3. Основою піраміди є прямокутний трикутник з катетами 1 і
2 дм. Висота піраміди дорівнює 8 дм і проходить через вершину пря-
мого кута основи. Визначте площу більшої бічної грані піраміди.
Відповідь: 9 дм2.
4. Основа піраміди — прямокутний трикутник, менші сторони
якого дорівнюють 6 і 8 см, вершина піраміди проектується на осно-
ву і віддалена від неї на 24 см. У піраміду вписано куб так, що чо-
тири його вершини лежать на основі, а бічні грані відповідно пара-
лельні катетам основи піраміди. Знайдіть ребро куба.
5. Основа піраміди — квадрат із стороною 12 см. Одне з бічних
ребер дорівнює 35 см і перпендикулярне до площини основи. Ви-
значте площу поверхні піраміди.
147
6. Визначте радіус кулі, вписаної в піраміду, основою якої є
ромб. Діагоналі ромба дорівнюють 6 і 8 см, а висота піраміди —
1 см і проходить через центр основи.
Відповідь: 0,48 см.
7. Основа піраміди — прямокутник з діагоналлю, що дорівнює
d, і кутом 60° між діагоналями. Кожне з бічних ребер утворює з
площиною основи кут 45° . Обчисліть об’єм піраміди.
3d 3
24
8. Плоский кут при вершині правильної трикутної піраміди до-
рівнює α , радіус кола, вписаного в бічну грань — r. Знайдіть бічну
поверхню піраміди.
⎛ α⎞
Відповідь: 6r 2 ⎜1 + sin ⎟ cosecα .
⎝ 2⎠
9. Бічні грані правильної трикутної піраміди, об’єм якої V, на-
хилені до площини основи під кутом α. Знайдіть повну поверхню
піраміди.
1 + cos α 2
Відповідь: 3 ( 3Vctgα ) 3 .
cos α
10. Бічні грані трикутної піраміди взаємно перпендикулярні; їх
площі дорівнюють 6, 4 і 3 м2. Визначте об’єм піраміди.
Відповідь: 4 м3.
11. Бічна поверхня трикутної піраміди S, кожне з бічних ребер
дорівнює l . Знайдіть плоскі кути при вершині піраміди, якщо вони
π
утворюють арифметичну прогресію з різницею .
4
π π π π
Відповідь: якщо < α ≤ , то α; α − ; α + ;
4 3 4 4
π π π π
якщо < α < , то α − ; α; α + .
3 2 4 4
12. Визначте об’єм правильної трикутної зрізаної піраміди, сто-
рони основ якої дорівнюють 30 і 20 м, а бічна поверхня являє со-
бою суму площ основ.
148
6. ТІЛА ОБЕРТАННЯ

Циліндр
Циліндром (круговим циліндром) називається тіло, що склада-
ється з двох кругів, які не лежать в одній площині і суміщаються
паралельним перенесенням, і всіх відрізків, що спо- O
лучають точки цих кругів. Круги називаються осно- A1 1 B1
вами циліндра. Відрізки, що сполучають відповідні
точки кругів, називаються твірними (рис. 6.1).
AA1 ; BB1 — твірні циліндра.
Циліндр називається прямим, якщо його твірні
O
перпендикулярні до площини основ. B
Радіусом циліндра називається радіус його осно- A
ви: OA = R . Рис. 6.1
Висотою циліндра називається відстань між площинами його
основ; OO1 — висота.
Властивості циліндра
1. Основи циліндра рівні і паралельні:
OA = O1 A1 = R; ( OAB ) || ( O1 A1 B1 ) ;
O — центр нижньої основи; O1 — центр верхньої основи.
2. Твірні циліндра паралельні і рівні: AA1 = BB1 ; AA1 || BB1 .
3. Висота циліндра дорівнює твірній: H цил = AA1 = BB1 = ОО1 .
4. У разі обертання прямокутника навколо його сторони як осі
утворюється циліндр (рис. 6.2).
ONMO1 — прямокутник. M O1
OO1 — вісь утвореного циліндра.
Rцил = ON = O1 M ; H цил = NM = OO1 .
Площа поверхні та об’єм циліндра O
N
Бічна поверхня Sб = 2πRH . Рис. 6.2
Повна поверхня Sпов = 2πR ( R + H ) .
Об’єм циліндра V = πR 2 H .
149
Перерізи циліндра площинами
1. Осьовий переріз циліндра.
ABCD — осьовий переріз (переріз, який прохо-
O1 C
B дить через вісь OO1 ). ABCD — прямокутник (якщо
ABCD — квадрат, то циліндр називається рівносто-
роннім) (рис. 6.3).
AB і CD — твірні циліндра. AB = H цил ; AD = 2R.
D
O
A
Рис. 6.3
2. Переріз циліндра площиною, паралельною його осі (рис. 6.4).

K MNKP — переріз циліндра площиною, пара-
O1 N
лельною його осі.
MNKP — прямокутник.
MN і KP — твірні циліндра.
MN = H цил .
O P
M
Рис. 6.4
3. Переріз циліндра площиною, паралельною його основам.
Площина, паралельна площині основи
O1 циліндра, перетинає його бічну поверхню по
колу, яке дорівнює колу основи (рис. 6.5):
α Rпер = Rцил .
O
Рис. 6.5
Конус
Конусом (круговим конусом) називається тіло, яке складається з
круга, точки, яка не лежить у площині цього круга, і всіх відрізків,
що сполучають задану точку з точками кола (рис. 6.6).
Круг — основа конуса. Точка S — вершина конуса.
150
Відрізки, що сполучають вершину конуса з точками кола основи —
твірні. SA, SB — твірні конуса.
Конус називається прямим, якщо SO ⊥ ( AOB ) ; О — центр кру-
га основи.
Властивості конуса
1. Твірні конуса рівні: SA = SB =… .
2. H кон = SO ; SO ⊥ ( AOB ) .
3. У разі обертання прямокутного трикутника навколо його ка-
тета як осі утворюється конус (рис. 6.7).
Трикутник AOS — прямокутний, ∠AOS = 90° ;
пряма SO — вісь конуса; Rкон = AO;
Hкон = SO; AS — твірна; AS = L .
S S
L H
O B
O R
B
A A
Рис. 6.6 Рис. 6.7
Площа поверхні та об’єм конуса
Бічна поверхня конуса Sб = πRL .
Повна поверхня конуса Sпов = πR ( R + L ) .
1
Об’єм конуса V = πR 2 H , де R — радіус основи; L — твірна;
3
H — висота конуса.
Перерізи конуса площинами
1. Осьовий переріз конуса.
Трикутник ASB — осьовий переріз (переріз, який проходить че-
рез вісь SO) (рис. 6.8).
Трикутник ASB — рівнобедрений. SA = SB (SA і SB — твірні).
2. Переріз конуса площиною, що проходить через його вершину
(рис. 6.9).
Трикутник MSN — рівнобедрений.
SM = SN ( SM і SN — твірні).
151
S S
B N
O O
A M
Рис. 6.8 Рис. 6.9
S 3. Переріз конуса площиною, паралельною

його основі (рис. 6.10). Площина, паралельна
O1 площині основи конуса, перетинає конус по
α
кругу, а бічну поверхню — по колу з центром
на осі конуса.
Rкон SO
= .
O Rпер SO1
Рис. 6.10
Зрізаний конус
O1 r
A Зрізаним конусом називається частина
конуса, обмежена його основою і площиною
L перерізу, паралельного основі (рис. 6.11).
H
Висотою зрізаного конуса називається
відстань між площинами його основ:
R OO1 = H зріз.кон , де O і O1 — центри основ
O
B зрізаного конуса. AB = l — твірна конуса.
Рис. 6.11 AO1 = r , BO = R — радіуси зрізаного ко-
нуса.
C
O1 Властивості зрізаного конуса
B 1. Осьовий переріз зрізаного конуса —
рівнобічна трапеція (рис. 6.12).
D ABCD — осьовий переріз.
BC || AD ; AB = DC — твірні.
O BC = 2r; AD = 2R; OO1 ⊥ AD;
A OO1 = H.
Рис. 6.12
152
2. У разі обертання прямокутної трапеції O1
ABOO1 навколо осі, яка проходить через A
бічну сторону, перпендикулярну до основ,
утворюється зрізаний конус (рис. 6.13).
O
B
Рис. 6.13
Площа поверхні та об’єм зрізаного конуса

Бічна поверхня зрізаного конуса — Sб = πl ( R + r ) .
Повна поверхня зрізаного конуса — Sп = πl ( R + r ) + πR 2 + πr 2 .
1
Об’єм зрізаного конуса V = πH ( R 2 + Rr + r 2 ) ,
3
де l — твірна; R і r — радіуси основ.
Сфера і куля
Сферою називається множина всіх точок простору, що містять-
ся на відстані R від заданої точки O. У разі
обертання півкола навколо його діаметра утво-
рюється сфера (рис. 6.14).
Кулею називається множина всіх точок прос- R O
тору, що містяться від заданої точки О на від-
стані, не більшій за відстань R. У разі обертання
півкруга навколо його діаметра одержимо ку-
лю. Сфера є поверхнею кулі. Будь-яка діамет-
ральна площина кулі є її площиною симетрії. Рис. 6.14
Центр кулі є її центром симетрії.
Переріз кулі площиною
α
Будь-який переріз кулі площиною є O1
круг. Центр цього круга — основа пер-
пендикуляра, опущеного з центра кулі A
на січну площину (рис. 6.15). O
О — центр кулі; O1 — центр круга
перерізу.
OO1 ⊥ α. Із трикутника OO1A випли-
Рис. 6.15
ває: Rпер= R 2 кулі − OO12 .
153
Переріз, що проходить через центр кулі, —
великий круг (рис. 6.16); Rвел.кр = Rкулі .
O Переріз сфери будь-якою площиною є коло.
R
Площа сфери S = 4πR 2 .
A 4
Об’єм кулі V = πR 3 .
3
Рис. 6.16
Площина, яка проходить через точку A
кульової поверхні і перпендикулярна до
радіуса, проведеного у точку А, називається
O дотичною площиною. Точка А називається
точкою дотику. Дотична площина має з
кулею тільки одну спільну точку — точку
A дотику (рис. 6.17).
α
Рис. 6.17
Пряма, яка має з кулею тільки одну
спільну точку, називається дотичною до
кулі (і до сфери). a ⊥ R (рис. 6.18)
R O
K
a
Рис. 6.18
Частини кулі
Кульовим сегментом називається частина
кулі, яку відтинає від неї січна площина
H (рис. 6.19).
r 1
Об’єм V = πH 2 ( 3R − H ) .
R 3
O
Площа сегментної поверхні:
Sб = 2πRH ;
Рис. 6.19
(
Sпов = π 2 RH + r 2 ;)
r = H ( 2R − H ) .
2
154
Тіло, утворене обертанням кругового
сектора навколо радіуса, що обмежує його,
H
називається кульовим сектором (рис. 6.20).
2 r
Об’єм V = πR 2 H . R
3
Площа повної поверхні: O
( )
Sпов = πR 2 H + 2 HR − H 2 .
Рис. 6.20
У циліндрі площа основи Q, а площа осьового
Задача 1.
перерізу S. Обчисліть об’єм циліндра.
Розв’язання . Нехай задано циліндр (рис. C
6.21), у якого ABCD — осьовий переріз; OO1 — O
висота. B
За умовою Sосн = Q , S ABCD = S . Знайдіть V цилін-
дра. Нехай AB = OO1 = H , BO = R , тоді V = πR 2 H .
D
За умовою задачі πR 2 = Q , 2RH = S , звідки
O1
Q S S S π A
R= ; H= = = . Рис. 6.21
π 2R Q 2 Q
2
π
Q S π SQ π 1
Тоді Vцил = π ⋅ = = S πQ .
π 2 Q 2 Q 2
1
Відповідь: S πQ .
2
Радіус основи рівностороннього циліндра R, через
Задача 2. точку кола верхньої основи і точку кола нижньої
основи проведено пряму, яка нахилена до площи-
ни основи під кутом α. Обчисліть відстань від цієї прямої до осі
циліндра.
Розв’язання. Нехай центри основ циліндра O і O1 ; A і B1 —
задані точки. Побудуємо BB1 || OO1 . За ознакою паралельності пря-
мої і площини OO1 || ( ABB1 ) , тому всі точки прямої OO1 однаково
віддалені від площини ABB1 (рис. 6.22).
155
A Ця відстань буде і відстанню між прямими
O OO 1 і AB1 , бо їх спільний перпендикуляр буде
C
B перпендикуляром, опущеним із деякої точки пря-
мої OO1 на площину ABC .
Якщо AC = CB , то OC ⊥ AB . Оскільки пло-
O1
щини AOB і ABB1 перпендикулярні (за ознакою),
B1 то OC ⊥ ( ABB1 ) .
Рис. 6.22 Оскільки BB1 ⊥ ( ABO) , то ∠BAB1 = α .
За умовою задачі циліндр рівносторонній, тому BB1 = 2 R , отже,
1
AB = BB1 ctgα = 2 Rctgα ; AC = AB = Rctgα .
2
Із трикутника OAC (∠C = 90°) маємо:
OC = OA2 − AC 2 = R 2 − R 2 ctg 2 α = R 1 − ctg 2 α .
Відповідь: R 1 − ctg 2 α .
Задача 3. Паралельно осі циліндра проведено площину, яка

відтинає від кола основи дугу α. Діагональ утво-
реного перерізу l нахилена до площини основи під
кутом β. Визначте об’єм циліндра.
Розв’язання . Нехай задано циліндр, вісь
B1 якого OO (рис. 6.23).
O1 1
Перерізом циліндра площиною, яка паралель-
A1 на його осі OO1 і перетинає основу, є прямокут-
l ник. Нехай це прямокутник AA1 B1 B , у якого
β A1 B = l , і дуга AMB дорівнює α. Тоді
O
α N B ∠ AOB = α .
A M Оскільки AA1 ⊥ ( AOB ) , то проекцією діаго-
Рис. 6.23 налі A1 B на площину основи є хорда AB . Тому
∠A1 BA = β .
Об’єм циліндра V = πR 2 H .
Із трикутника AA1 B(∠A = 90°) випливає:
H = AA1 = l sin ∠ABA1 = l sin β .
α 1 1
AB = l cos ∠ABA1 = l cos β . ∠AON = . AN = AB = l cos β .
2 2 2
156
З точки O проведемо перпендикуляр ON до хорди AB . Оскіль-
α
ки трикутник AOB рівнобедрений, то ∠AON = ;
2
1 1
AN = AB = l cos β .
2 2
Із трикутника AON (∠N = 90°) маємо:
AN l cos β
R = OA = = .
sin ∠AON 2sin α
2
2
⎛ ⎞
⎜ l cos β ⎟ πl 3 cos 2 β sin β
Тоді V = πR 2 H = π ⎜ ⎟ l sin β = .
⎜ 2sin α ⎟ 4sin 2 α
⎝ 2⎠ 2
πl 3 cos 2 β sin β
α
4sin 2
2
У циліндрі паралельно його осі проведено площи-
Задача 4.
ну, що перетинає нижню основу по хорді, яка стя-
гує дугу α. Цю хорду видно із центра верхньої
основи під кутом ϕ. Обчисліть площу перерізу, якщо радіус ци-
ліндра дорівнює R .
Розв’язання . Перерізом циліндра площи-
C
ною, яка паралельна його осі OO1 і перетинає
O1 B
нижню основу, є прямокутник (рис. 6.24).
Нехай це прямокутник ABCD і нехай дуга ϕ
AMD дорівнює α. Тоді ∠AOD = α . За умовою
задачі ∠AO1 D = ϕ , OA = OD = R .
Площа перерізу ABCD становить: D
O α
S ABCD = AD ⋅ AB . R K
З точки O проведемо перпендикуляр OK до M
A
хорди AD . Оскільки трикутник AOD рівнобед- Рис. 6.24
α
рений, то ∠AOK = . Із трикутника OAK ( ∠K = 90° ) випливає:
2
α α
AK = OA sin ∠AOK = R sin , AD = 2 ⋅ AK = 2 R sin .
2 2
157
ϕ
Трикутник AO1 D рівнобедрений. O1 K ⊥ AD; ∠AO1 K = .
2
Із трикутника AO1 K ( ∠K = 90° ) маємо:
α
R sin
AK 2;
AO1 = =
sin ∠AO1 K ϕ
sin
2
R α ϕ
AB = OO1 = sin 2 − sin 2 ;
ϕ 2 2
sin
2
α R α ϕ
S ABCD = AD ⋅ AB = 2 R sin sin 2 − sin 2 =
2 sin ϕ 2 2
2
α 2 α 2 ϕ
2
2 R sin sin − sin
= 2 2 2;
ϕ
sin
2
α α ϕ
2 R 2 sin sin 2 − sin 2
Відповідь: 2 2 2 .
ϕ
sin
2
Через вершину конуса проведено площину, що
Задача 5.
перетинає його основу по хорді, яку видно з вер-
шини під кутом α, а з центра основи — під кутом
S β . Визначте бічну поверхню конуса, якщо від-
стань від центра його основи до середини твір-
α ної дорівнює d.
Розв’язання . Нехай перерізом конуса пло-
M
щиною є трикутник SAB , SO — висота конуса,
Oβ B точка M — середина твірної AS . За умовою
∠ASB = α, AOB = β, OM = d (рис. 6.25). Бічна
N
A поверхня конуса Sбіч = πRl , де R = OA — радіус
Рис. 6.25 основи; l = SA — довжина твірної.
158
У трикутнику SOA ( ∠O = 90° ) точка M — середина гіпотенузи
SA є центром описаного кола навколо трикутника SOA . Тому
MS = MA = MO . Тоді SA = 2 MO = 2d .
З вершини S проведемо перпендикуляр SN до хорди AB . За
теоремою про три перпендикуляри, ON ⊥ AB . Оскільки SA = SB ,
то висота SN є бісектрисою і медіаною трикутника ASB .
α β
Тому ∠NSA = і AN = NB . Аналогічно ∠NOA = .
2 2
α
Із трикутника SNA ( ∠N = 90° ) : NA = SA sin ∠NSA = 2d sin , а з
2
α
2d sin
NA 2 .
трикутника ONA ( ∠N = 90° ) : OA = =
sin ∠NOA β
sin
2
α α
2d sin 4πd 2 sin
Тоді Sб = πOA ⋅ SA = π 2 2d = 2.
β β
sin sin
2 2
α
4πd sin
2
β
sin
2
Знайдіть кут нахилу твірної конуса до площини

Задача 6.
основи, якщо осьовий переріз конуса рівновели-
кий квадрату, вписаному в основу конуса.
Розв’язання . Нехай задано конус, трикутник P
APB якого — осьовий переріз.
За умовою S ΔAPB = S AMBN , де AMBN — квад-
рат, вписаний в основу конуса.
PA — твірна, PO — висота, тоді AO — про-
екція твірної PA на площину основи (рис. 6.26). M B
Отже, кут PAO — шуканий. Нехай AO = R , тоді
O
BN = AN = AM = MB = R 2 . A N
( )
2 1 Рис. 6.26
S AMBN = ( BN ) = R 2 = 2 R 2 . S ΔAPB = AB ⋅ PO,
2
159
1
де AB = 2 AO = 2 R , S ΔAPB = 2 R ⋅ PO = R ⋅ PO .
2
За умовою S ΔAPB = S AMBN , тому R ⋅ PO = 2 R 2 , звідки PO = 2 R .
PO 2 R
Із трикутника AOP ( ∠O = 90° ) маємо: tg∠PAO = = = 2;
AO R
∠PAO = ar ctg2.
Відповідь: ar ctg2 .
Задача 7. Площа основи конуса дорівнює Q, кут нахилу

твірної до площини основи ϕ . Знайдіть площу
перерізу, проведену через дві твірні, кут між якими дорівнює β .
Обчисліть, якщо Q = 2π см2; β = 30°; ϕ = 60° .
Розв’язання . Нехай є конус, висота якого —
P PO ; PA і PB — твірні (рис. 6.27). За умовою
∠APB = β, Sосн = Q . Оскільки PO ⊥ ( ABO ) ,
β PB — похила, OB — її проекція на площину
основи, то ∠OBP = ϕ .
ϕ B
Нехай OB = R. За умовою задачі πR 2 = Q , тому
O Q
A R= . Із трикутника POB ( ∠O = 90° ) маємо:
π
Рис. 6.27
OB R Q
PB = = = ;
cos ∠OBP cos ϕ π cos ϕ
Оскільки PA = PB і ∠APB = β , то
1 1⎛ Q ⎞ Q sin β
S ΔAPB = PB 2 sin ∠APB = ⎜ ⎟⎟ sin β = .
2 ⎜
2 ⎝ π cos ϕ ⎠ 2π cos 2 ϕ
Якщо Q = 25π см2; β = 30° ; ϕ = 60° , то
1
25π
25π sin 30° 2 = 25 (см2).
S ΔAPB = =
2π ( cos 60° ) 1
2
2π
4
Q sin β
Відповідь: ; 25 (см2).
2π cos ϕ
2
160
Радіуси двох куль дорівнюють 13 і 15 дм, а від-
Задача 8.
стань між їх центрами — 14 дм. Визначте довжину
лінії, по якій перетинаються їх поверхні.
Розв’язання. Нехай задано дві кулі A
( O1 ; R1 ) і ( O2 ; R2 ) (рис. 6.28). За умовою
R1 = 13 дм, R2 = 15 дм, O1O2 = 14 дм. O1
C
O2
Якщо відстань між центрами двох куль
менша від суми їх радіусів, то їх поверхні B
перетинаються по колу. Рис. 6.28
У цьому випадку O1O2 < R1 + R2 , тому
сфери ( O1 ; R1 ) і ( O2 ; R2 ) перетинаються.
Ця площина перетинає кожну сферу по її великому колу, які пе-
ретинатимуться в точках А і В. З планіметрії відомо, що
O1O2 ⊥ AB .
Нехай O1O2 ∩ AB = C . Відрізок CA буде радіусом кола, по яко-
му перетинаються сфери куль. Нехай O1C = x , тоді O2 C = 14 − x .
Із трикутника O1 AC ( ∠C = 90° ) випливає: AC 2 = O1 A2 − O1C 2 ,
AC 2 = O1 A2 − x 2 .
Із трикутника O2 AC ( ∠C = 90° ) маємо:
АC 2 = O2 A2 − O2C 2 , AC 2 = O2 A2 − (14 − x ) .
2
Звідси дістаємо:
132 − x 2 = 152 − (14 − x ) ; x = 5 ,
2
тому CA = O1 A2 − O1C 2 = 169 − 25 = 12 . А довжина кола (C, CA)

дорівнює 2πCA = 24π .
Відповідь: 24π дм.
Сторони трикутника дорівнюють 13, 14 і 15 см.

Задача 9. Знайдіть відстань від площини трикутника до
центра кулі, яка дотикається до всіх сторін трику-
тника. Радіус кулі — 5 см.
Розв’язання. Нехай O — центр кулі, ABC — трикутник;
K , L, M — точки дотику його сторін до відповідної сфери. Відомо,
що пряма, яка дотикається до сфери, має з нею єдину спільну точ-
ку. Точками K , L і M визначається площина, яка перетинає сферу
по колу f із центром у точці O1 (рис. 6.29).
161
A L B
O1
K M
C
O
Рис. 6.29
Це коло матиме з кожною стороною трикутника ABC по єдиній
спільній точці, тобто коло f буде вписаним у трикутник ABC .
2SΔABC
Радіус O1 M цього кола знайдемо за формулою r = .
a+b+c
За формулою Герона
SΔABC = p ( p − a )( p − b )( p − c ) = 21 ⋅ 8 ⋅ 7 ⋅ 6 = 84 (см2);
2 ⋅ 84
O1M = r = = 4 (см). Оскільки O1O ⊥ ( ABC ) , то ∠OO1M = 90°
42
(за означенням прямої, перпендикулярної до площини).
Отже, OO1 = OM 2 − O1M 2 = 25 − 16 = 3 (см).
Визначте об’єм меншого кульового сектора кулі,
Задача 10. якщо радіус кола його основи дорівнює 60 см, а
радіус кулі — 75см.
Розв’язання . Розглянемо осьовий переріз
D AOBD кульового сектора.
A B 2
O1 Оскільки Vсек = πR 2 H , де R — радіус кулі, а
3
O H = O1 D — висота відповідного сегмента, то для
розв’язання задачі потрібно знайти H (рис. 6.30).
Якщо OD ⊥ AB , то OD ∩ AB = O1 і AO1 є ра-
Рис. 6.30 діусом кола його основи. За умовою задачі
O1 A = 60 см і R = 75 см, тому
OO1 = R 2 − O1 A2 = 45 (см); H = OD − OO1 = 75 − 45 = 30 (см);
2
V = π752 ⋅ 30 = 112 500 π (см3).
3
Відповідь: 112 500 π см3.
162
Рівень І
1. Осьовим перерізом конуса є правильний трикутник, периметр
якого дорівнює 36 см. Обчисліть площу основи конуса.
А 36π см2; Б 108 см2; В 144π см2; Г 81 см2; Д інша відповідь.
2. Чому дорівнює об’єм конуса, радіус основи якого R, а висота
дорівнює радіусу основи?
1
А 3πR 3 ; Б 2πR 2 ; В πR 3 ; Г πR 3 ; Д інша відповідь.
3
3. Обчисліть площу бічної поверхні конуса, радіус основи якого
дорівнює 3 см, а твірна у три рази більша за радіус.
А 27 π см2; Б 81 π см2; В 12 π см2; Г 30 π см2; Д інша відповідь.
4. Точка A — довільна точка простору. Яку геометричну фігуру
утворюють усі точки простору, відстань від яких до точки A не
більша за n?
А коло; Б круг; В сферу; Г кулю; Д інша відповідь.
5. Визначте відношення об’ємів двох куль, радіуси яких дорів-
нюють 3 і 6 см.
6. Об’єм однієї кулі у 27 разів більший за об’єм другої кулі. Чо-
му дорівнює радіус першої кулі, якщо радіус другої кулі дорівнює
2 см?
7. Точка A — довільна точка простору. Яку геометричну фігуру
утворюють усі точки простору, віддалені від точки A на відстань n?
А коло; Б круг; В сферу; Г кулю; Д інша відповідь.
8. Визначте відношення площ поверхонь двох сфер, радіуси
яких дорівнюють 5 і 10 см.
9. Осьовим перерізом циліндра є квадрат, площа якого дорівнює
16 см2. Обчисліть повну поверхню циліндра.
А 12 π см2; Б 18 π см2; В 20 π см2;
Г24 π см2; Д інша відповідь.
163
10. Об’єм циліндра дорівнює 18 см3. Чому буде дорівнювати йо-
го об’єм, якщо радіус основи збільшити у два рази?
А 36 π см3; Б 54 π см3; В 72 π см3;
Г 90 π см3; Д інша відповідь.
Рівень ІІ
1. Осьовий переріз циліндра — прямокутник, діагональ якого

дорівнює 4 3 см, і утворює з основою кут 30° . Об’єм циліндра
дорівнює… .
А 72 3π см3; Б 72 см3; В 18 3 см3;
Г 24 3π см3; Д інша відповідь.
2. Площа бічної поверхні циліндра дорівнює 24 π см2, а його
об’єм — 48 π см3. Знайдіть його висоту.
3. Діагоналі осьового перерізу циліндра взаємно перпендику-
лярні. Радіус його основи дорівнює 2 см. Обчисліть об’єм циліндра.
А 16 π см3; Б 32 π см3; В 24 π см3;
4. Осьовим перерізом конуса є рівнобедрений трикутник з ку-
том при вершині 120° і бічною стороною 8 см. Обчисліть радіус
основи конуса.
А 4 см; Б 4 3 см; В 8 см; Г 16 см; Д інша відповідь.
5. Твірна конуса утворює з площиною основи кут 60о і дорівнює
6 3 см. Обчисліть об’єм конуса.
А 81 3 π см3; Б 81 π см3; В 243 см3;
6. Два конуси мають однакову площу бічної поверхні. Знайдіть
відношення радіусів їх основ, якщо твірна першого конуса в три
рази більша за твірну другого.
А 1 : 3; Б 1 : 3 ; В 1 : 9; Г 2 : 3; Д інша відповідь.
7. Радіуси основ циліндра і конуса рівні, висота циліндра дорів-
нює 8 см, а конуса — 6 см. Визначте відношення об’єму циліндра
до об’єму конуса.
А4:3; Б1:1; В4:1; Г3:1; Д інша відповідь.
164
8. Радіуси основ зрізаного конуса дорівнюють 8 і 5 см, а висо-
та — 4 см. Обчисліть площу бічної поверхні зрізаного конуса.
А 39 π см2; Б 65 π см2; В 40 π см2; Г 200 см2; Д інша відповідь.
9. Об’єм кулі дорівнює V м3. Площа перерізу кулі площиною,
що проходить через центр кулі, дорівнює… .
9 9 1 9
A 2 3 πV 2 ; Б 3 πV 2 ; В 3 πV 2 ;
2 2 2 2
2π 2
Г 2π 3 ; Д інша відповідь.
9V 2
10. Об’єми двох куль відносяться, як 27 : 64. Як відносяться
площі їх поверхонь?
Рівень ІІІ
6 2
1. Площа осьового перерізу циліндра дорівнює см . Обчисліть
π
площу бічної поверхні циліндра.
А 12 см2; Б 6 см2; В 6 π см2; Г 18 см2; Д інша відповідь.
2. Діагональ прямокутника дорівнює d і утворює з його більшою
стороною кут α . Знайдіть площу бічної поверхні циліндра, утворено-
го обертанням цього прямокутника навколо його меншої сторони.
А πd 2 sin 2α; Б 2πd 2 sin 2α; В πd 2 cos 2α;
Г πd 2 sin α; Д інша відповідь.
3. Паралельно осі циліндра проведено переріз, який є квадратом
зі стороною 6 см і відтинає від кола основи дугу, градусна міра якої
дорівнює 90° . Обчисліть об’єм циліндра.
4. Квадрат обертається навколо своєї діагоналі. Обчисліть об’єм
тіла обертання, якщо сторона квадрата дорівнює 2 2 см.
128π 3 4 2 16π
А см ; Б см3; В см3;
3 3 3
8π 3
Г см ; Д інша відповідь.
3
165
5. Твірна конуса дорівнює l і нахилена до площини основи під
кутом α. Визначте відстань від центра основи конуса до твірної.
1
А l sin α; Б l sin 2 α; В l cos 2 α; Г l sin 2α; Д інша відповідь.
2
6. Із паперового круга радіусом 12 см вирізали сектор із цент-
ральним кутом 120° і згорнули його у формі конуса. Знайдіть раді-
ус основи цього конуса.
А 3 см; Б 2 3 см; В 4 см; Г 4 2 см; Д інша відповідь.
7. В основі конуса проведемо хорду завдовжки 12 см, яку видно
із центра основи під кутом 120° . Обчисліть об’єм конуса, якщо
його твірна дорівнює 8 см.
8. Довжина лінії перетину сфери і площини, яка віддалена від її
центра на 12 см, дорівнює 10 π см. Обчисліть площу сфери.
676
А 676 π см2; Б см2; В 576 π см2;
3
9. Через кінець радіуса кулі проведемо переріз, який утворює з
цим радіусом кут 30° . Обчисліть площу поверхні кулі, якщо площа
перерізу дорівнює 36 π см2.
А 186 π см2; Б 192 π см2; В 164 π см2;
10. У скільки разів треба зменшити діаметр кулі, щоб її об’єм
зменшився утричі?
А у 3 9 ; Б у 3; В у 3 ; Г у 3 3 ; Д інша відповідь.

1. Площа основи циліндра відноситься до площі осьового пере-
різу, як π : 4 . Знайдіть кут між діагоналями осьового перерізу.
2. У циліндрі проведено паралельно осі площину, що відтинає
від кола основи дугу 120° . Висота циліндра 10 см; віддаль осі цилінд-
ра до січної площини дорівнює 2 см. Обчисліть площу перерізу.
166
3. Обчисліть об’єм конуса за площею Q основи і бічною по-
верхнею S.
1 ( S 2 − Q 2 )Q
3 π
4. Об’єм конуса V . Висота його поділена на три рівні частини і
через точки поділу проведені площини, паралельні основі. Обчис-
літь об’єм середньої частини конуса.
7
Відповідь: V.
27
5. На одній основі побудовано конус і рівновеликий йому циліндр.
Паралельно основі проведено площину через середину висоти цилінд-
ра. Як відносяться площі утворених перерізів конуса і циліндра?
Відповідь: 25 : 36.
6. Прямокутний трикутник з катетами a і b обертається навко-
ло гіпотенузи. Обчисліть об’єм і поверхню тіла обертання.
πa 2b 2 πab(a + b)
3 a 2 + b2 a 2 + b2
7. Через вершину конуса проведено площину, що перетинає йо-
го основу по хорді, яку видно з центра основи під кутом β , а з вер-
шини — під кутом α . Визначте бічну поверхню конуса, якщо
площа перерізу дорівнює S .
πS
α β
cos sin
2 2
8. Площі основ зрізаного конуса дорівнюють 4 і 16 м2. Через се-
редину висоти цього конуса паралельно його основі проведено
площину. Знайдіть площу перерізу.
9. Радіус кулі дорівнює 63 см. Точка лежить на дотичній пло-
щині на віддалі 16 см від точки дотику. Знайдіть її найкоротшу
віддаль від поверхні кулі.
10. Переріз кулі площиною, що розміщена на відстані 12 см від
її центра, має площу 25 π см2. Знайдіть площу поверхні кулі.
Відповідь: 676 π см2.
167
7. КОМБІНАЦІЇ ГЕОМЕТРИЧНИХ ТІЛ

Можливі типи комбінацій геометричних тіл
1. Циліндром, вписаним у призму, назива-
r ється циліндр, основи якого круги, вписані в
основи призми, а бічна поверхня циліндра доти-
H кається до бічних граней призми (рис. 7.1).
Радіус циліндра r. Вісь циліндра збігається
з висотою призми H .
Рис. 7.1
R
2. Циліндр називається описаним навколо приз-
ми, якщо його основи — круги описані навколо
основ призми, а твірні збігаються з ребрами приз-
H ми. Радіус циліндра R (рис. 7.2).
Вісь циліндра збігається з висотою призми H .
Рис. 7.2
3. Конусом, вписаним у піраміду, нази-
вається конус, основа якого — круг, впи-
саний у багатокутник основи піраміди,
вершина збігається з вершиною піраміди,
H бічна поверхня конуса дотикається до біч-
них граней піраміди (рис. 7.3). Радіус впи-
саного в основу піраміди кола (круга) пер-
r
пендикулярний до сторони багатокутника,
Рис. 7.3 який лежить в основі піраміди і є проекці-
єю твірної конуса на площину основи.
4. Конус називається описаним навколо пі-

H раміди, якщо його основа — круг, описаний
навколо основи піраміди, вершина збігається з
R вершиною піраміди, а твірні — з ребрами піра-
міди (рис. 7.4).
Рис. 7.4 Висоти конуса і піраміди збігаються.
168
5. У будь-який прямий конус можна
вписати прямий циліндр (рис. 7.5). При
цьому:
r h H
+ =1.
R H h
R r
Рис. 7.5
6. Куля називається описаною навколо ци- B C

ліндра, якщо основи циліндра є паралельними
перерізами кулі (рис. 7.6). H
Центр описаної кулі лежить на середині R O
висоти циліндра, яка проходить через вісь цилі-
ндра. ABCD — осьовий переріз циліндра. A r D
2
⎛H⎞
R2 = ⎜ ⎟ + r 2 . Рис. 7.6
⎝ 2⎠
M
7. Куля називається описаною навколо
конуса, якщо основа конуса є перерізом кулі
(сфери), а вершина конуса лежить на поверхні H
кулі (рис. 7.7) O R
R2 = ( H − R ) + r 2 .
2
r
A B
Рис. 7.7
8. Центр вписаної кулі лежить на осі кону- S

са і збігається з центром кола, вписаного в
трикутник, який є осьовим перерізом конуса
(рис. 7.8).
Трикутник ASB — осьовий переріз конуса; H R
SO1 = H , AO — бісектриса ∠SAO1 ; O
R r B A
= . O1 r
H −R H 2 + r2 Рис. 7.8
169
r
O1
9. Куля називається вписаною в циліндр (ко-
R O нус), якщо основи (основа) і всі твірні, які утво-
рюють циліндр (конус), дотикаються до кулі
(рис. 7.9).
O1O2 = H; R = r; 2R = H.
O2
Рис. 7.9
S 10. Куля називається вписаною в пірамі-

ду, якщо всі грані піраміди дотикаються до
кулі. SO = H ; SMO — лінійний кут
H (рис. 7.10).
O1
B
( OM ⊥ BC ; SM ⊥ BC ) MO1 — бісектриса
A
M кута SMO ; OO1 — радіус вписаної кулі,
O OM — радіус кола, вписаного в основу пі-
C раміди.
Рис. 7.10
S 11. Куля називається описаною навколо пі-
раміди, якщо всі вершини піраміди лежать на
поверхні кулі (рис. 7.11).
O1
A B O1 — центр описаної кулі;
O AO1 = BO1 = CO1 = SO1 = R .
C
Рис. 7.11
12. Куля називається вписаною в багатогран-

ник, якщо всі грані багатогранника дотикаються
до кулі (рис. 7.12). Багатогранник у цьому випад-
ку називається описаним навколо кулі (сфери).
O Центр кулі, вписаної в багатогранник, рівно-
віддалений від усіх його граней. Він є точкою
перетину півплощин, проведених через ребра
Рис. 7.12 двогранних кутів, утворених двома суміжними
гранями, які ділять цей кут навпіл. Відстань від
центра кулі до його граней — його радіус.
170
13. Куля називається описаною навколо
багатогранника, якщо всі вершини багато-
гранника лежать на поверхні кулі (сфери).
У цьому випадку багатогранник вписаний у
кулю (рис. 7.13).
Центр кулі, описаної навколо багатогран-
ника, рівновіддалений від усіх його вершин,
тобто є точкою перетину площин, проведених
через середини ребер багатогранника перпен- Рис. 7.13
дикулярно до них. Відстань від центра кулі
до вершини багатогранника — його радіус.
14. Кулю можна описати навколо призми, O1
тільки, якщо вона пряма і її основа є багатоку-
тником, вписаним у коло. Центр кулі, описа-
ної навколо прямої призми, лежить на середи- O
ні висоти призми, яка з’єднує центри кіл, опи- R
саних навколо основ призми (рис. 7.14). r O2
O — центр кулі; R — радіус кулі;
O1O2 = H — висота призми; r — радіус кола, Рис. 7.14
описаного навколо основи призми
2
⎛H⎞
R2 = ⎜ ⎟ + r 2 .
⎝ 2⎠
7.2. Тренувальні вправи

Опорні задачі
Розглянемо деякі опорні задачі на комбінації геометричних тіл,
які значно полегшать і пришвидшать процес розв’язування геомет-
ричних задач на комбінації багатогранників і тіл обертання.
Опорна задача 1. У кулю радіусом R вписано конус, твірна яко-
го l і нахилена до площини основи під кутом α . Доведіть, що для
такої комбінації тіл справедливі співвідношення:
l = 2 R sin α ;
l 2 = 2 RH , (1)
де H — довжина висоти конуса.
Розв’язання . Розглянемо переріз кулі площиною, яка прохо-
дить через вісь конуса (рис. 7.15). У перерізі утворюється круг, у який
вписано рівнобедрений трикутник ABC ( AC = BC ) .
171
C Висота CO1 трикутника є висотою конуса з
вершиною C . Центр описаної навколо конуса
кулі розміщено на висоті конуса або на її продов-
O женні за площину основи. За умовою в трикутни-
ку ABC : AC = BC = l і ∠CAB = ∠CBA = α . За
наслідком із теореми синусів маємо:
A B
O1 l = 2 R sin α . Оскільки із трикутника ACO1 : H =
Рис. 7.15 = l sin α , то, помноживши обидві частини
останньої рівності на l , дістанемо: l 2 = 2 RH .
Обчисліть площу поверхні кулі, описаної навколо

Задача 1. конуса, висота якого Н, а кут в осьовому перерізі
конуса при вершині β .
Розв’язання . За умовою в трикутнику ABC : CO1 = H і
β
∠ACB = β . Тоді ∠CAO1 = 90° − . Із трикутника ACO1 маємо:
2
CO H
AC = = .
cos ∠ACO1 cos β
2
Записуємо співвідношення l = 2 R sin α з опорної задачі 1 для
знаходження радіуса кулі, описаної навколо цього конуса:
H
β
sin
1 AC 2 H
R= :R= = = .
2sin α 2sin ∠CAO1 ⎛ β⎞ 2 β
2sin ⎜ 90° − ⎟ 2cos
⎝ 2⎠ 2
Визначаємо площу поверхні описаної кулі:
2
⎛ ⎞
⎜ H ⎟ πH 2
S = 4π ⎜ ⎟ = .
⎜ 2cos 2 β ⎟ cos 4 β
⎝ 2⎠ 2
πH 2
β
cos 4
2
172
Опорна задача 2. Кулю радіусом R вписано в конус, радіус ос-
нови якого r, а твірна нахилена до площини основи під кутом β .
Доведіть, що для такої комбінації тіл правильні співвідношення:
α
R = rtg ; (2)
2
Hr
R= , (3)
l+r
де H і l — довжини висоти і твірної конуса відповідно.
Розв’язання . Центр кулі, вписаної в конус, лежить на висоті
конуса. Розглянемо переріз комбінації тіл площиною осьового пе-
рерізу конуса. У перерізі утворюється рівнобедрений трикутник
ABC (рис. 7.16), у який вписано коло з центром у точці O1 , що
належить висоті CO трикутника. Це коло є
більшим колом вписаної в конус кулі, тому C
його радіус OO1 дорівнює R . Центр O1 є точ-
кою перетину бісектрис кутів ACB і CAO F
трикутника ABC . Оскільки за умовою O1
α
∠CAO = α , то ∠O1OA = , AO — радіус ос-
2
нови конуса; AO = r . A O B
Рис. 7.16
Із трикутника O1 AO випливає:
α
OO1 = AO tg∠O1 AO = r tg .
2
Із трикутника CAO за властивістю бісектриси внутрішнього ку-
AC CO1 1 H −R
та трикутника маємо: = або = , звідки
AO OO1 r R
Hr
lR = Hr − rR , R = .
l+r
Кулю радіусом R вписано в конус. Обчисліть
Задача 2. об’єм конуса, якщо його твірна утворює з площи-
ною основи кут α .
Розв’язання . Для розв’язання задачі скористаємося рис. 7.16
опорної задачі 2. Із трикутника AOO1 випливає:
α
AO = OO1 ctg∠OAO1 = R ctg , а з трикутника
2
173
α
CAO : CO = AO tg∠CAO = R ctg tgα .
2
Знайдемо об’єм конуса:
1 π α α π α
V = πAO 2 ⋅ CO = R 2 ctg 2 Rctg tgα = R 3ctg 3 tgα .
3 3 2 2 3 2
π 3 3α
Відповідь: R ctg tgα .
3 2
Опорна задача 3. Піраміду, в якій усі бічні ребра дорівнюють l і

нахилені до площини основи під кутом α , вписано в кулю радіу-
сом R . Доведіть, що для такої комбінації тіл правильні співвідно-
шення:
l = 2 R sin α ; (4)
l = 2 HR ,
2
(5)
де H — довжина висоти піраміди.
Доведення . Оскільки піраміду вписано в кулю, то всі її верши-
ни належать поверхні кулі. Площа основи піраміди перетинає по-
верхню кулі по колу, описаному навколо основи піраміди. Нехай
M MABCD — піраміда, в якій усі бічні ребра
дорівнюють l і нахилені до площини основи
під кутом α (рис. 7.17).
F MO — висота піраміди. Розглянемо трикут-
O1
ник MAO . За умовою ∠MAO = α . Нехай
C D 45° < α < 90° , тоді точка O1 — центр описаної
A
O кулі, належить висоті піраміди (в іншому випа-
B дку на продовженні висоти за площину основи
Рис. 7.17 чи на основі піраміди).
Проведемо O1 F ⊥ MA , дістанемо прямокут-
ний трикутник MO1 F . ∠MO1 F = ∠MAO = α . Оскільки O1 F — ви-
сота рівнобедреного трикутника MO1 A , то точка F — середина
1 1
ребра MA , тому MF = MA = l .
2 2
Із трикутника MO1 F маємо: MF = MO1 sin ∠MO1 F , тобто
1
l = R sin α і l = 2 R sin α . Помножимо обидві частини останньої
2
рівності на l і, враховуючи, що l sin α = H , маємо: l 2 = 2 RH .
174
У кулю радіусом R вписано правильну трикутну
Задача 3. піраміду. Знайдіть об’єм піраміди, якщо бічне
ребро утворює з висотою кут α .
Розв’язання. Нехай MABC — піраміда. M
висота якої MO ; ∠OMA = α за умовою
α
(рис. 7.18). Тоді ∠MAO = 90° − α .
Використовуючи формулу (4), маємо
AM = 2 R sin ∠MAO = 2 R cos α . A B
Із трикутника MAO маємо: O
MO = AM sin ∠MAO = 2 R cos 2 α , C
AO = AM cos ∠MAO = Рис. 7.18
= 2 R cos α sin α = R sin 2α.
Сторона основи піраміди AB = AO 3 = R 3 sin 2α .
AB 2 3 3 2 2 3 3 2 2
Площа основи S ΔABC = = 3R sin 2α = R sin 2α .
4 4 4
1 1 3 3 2 2
Об’єм піраміди V = S ΔABC MO = ⋅ ⋅ R sin 2α .
3 3 4
3 3 2
2 R cos 2 α = R sin 2α cos 2 α .
2
3 3 2
Відповідь: R sin 2α cos 2 α .
2
Опорна задача 4. Кулю радіусом R вписано в піраміду, в якій усі
бічні грані нахилені до площини основи під кутом β і радіус кола,
вписаного в основу піраміди, дорівнює r . Доведіть що для цієї
комбінації тіл правильне співвідношення:
β
R = r tg ; (6)
2
Hr
R= , (7)
h+r
де H — довжина висоти піраміди; h — довжина висоти бічної
грані піраміди, проведеної з вершини піраміди.
Розв’язання. Розглянемо піраміду, в якій усі бічні грані одна-
ково нахилені до площини основи. Висота такої піраміди перетинає
її основу в центрі вписаного в неї кола, і в таку піраміду можна
вписати кулю, центр якої належить висоті піраміди. Доведемо це.
175
M Нехай MABCD — піраміда (рис. 7.19),
усі бічні грані якої однаково нахилені до
площини основи і MO — її висота:
∠MFO і ∠MNO — лінійні кути двогран-
них кутів при ребрах основи АВ і ВС від-
O1 D
A повідно. За умовою ∠MFO = ∠MNO .
F O ΔMFO = ΔMNO , за спільним катетом MO
C
і гострим кутом. Звідси OF = ON . Тоді
B N точка O рівновіддалена від сторін основи
Рис. 7.19 піраміди. Отже, точка O — центр вписа-
ного кола. Проведемо бісектор двогранно-
го кута при ребрі основи піраміди (наприклад, при ребрі AB ). Цей
бісектор перетинає площину лінійного кута MFO по бісектрисі
FO1 ( O1 — точка, в якій бісектриса кута MFO перетинає висоту
MO піраміди). Очевидно, що точка O1 — однаково віддалена від
усіх граней піраміди. Тому вона є центром вписаної в піраміду ку-
лі. Отже, якщо в піраміді всі бічні грані однаково нахилені до пло-
щини основи, то в таку піраміду можна вписати кулю, центр якої
лежить на висоті піраміди. Доведемо співвідношення (6) і (7).
Нехай MABCD — піраміда з висотою MO ; ∠MFO — лінійний
кут двогранного кута при ребрі основи. За умовою ∠MFO = β . Точ-
ка O1 — центр вписаної кулі; OO1 — її радіус.
β
FO1 бісектриса ∠MFO , тому ∠O1 FO = , OF — радіус кола,
2
вписаного в основу піраміди.
За умовою OF = r і OO1 = R .
Із трикутника O1 FO випливає: OO1 = OF tg∠O1 FO або
β
R = r tg .
2
За властивістю бісектриси внутрішнього кута трикутника маємо
MO1 MF
= .
OO1 OF
Перепишемо отриману рівність, ураховуючи позначення:
H −R h HR
= , звідки R = .
R r h+r
176
Відношення об’єму правильної трикутної пірамі-
Задача 4.
27 3
ди дo об’єму вписаної в неї кулі дорівнює .
4π
Визначте кут нахилу бічної грані до площини основи піраміди.
Розв’язання . Нехай MABC — задана в умові трикутна піра-
міда; MO — її висота (рис. 7.20). Оскільки піраміда правильна, то
точка O — основа висоти і є центром кола, M
вписаного в правильний трикутник ABC . Центр
кулі, вписаної в піраміду, — точка O1 нале-
жить висоті MO піраміди. Кут MFO — лі-
нійний кут двогранного кута, який бічна O1
A B
грань MBC утворює із площиною основи, кут
MFO — шуканий. OO1 — радіус кулі, вписа- O F
ної в піраміду, OF — радіус кола, вписаного C
у трикутник ABC . Рис. 7.20
Нехай O1O = R , OF = r , ∠MFO = β .

β
Згідно з рівністю (6) R = rtg . Виразимо відношення об’єму пі-
2
раміди до об’єму кулі. У трикутнику ABC за відомими співвідно-
шеннями AB = 2OF 3 = 2r 3 . Знайдемо площу трикутника ABC .
AB 2 3 4r 2 3 3
SΔABC = = = 3 3r 2 .
4 4
Із трикутника MOF маємо: MO = OF tg∠MFO = r tgβ .
Знайдемо об’єм піраміди:
1 1
Vп = SΔABC MO = 3r 2 3r tgβ = r 3 3 tgβ .
3 3
Об’єм кулі, вписаної в піраміду, становить:
4 4 β
Vк = πR 3 = πr 3 tg 3 .
3 3 2
V r tgβ 3 27 3
3
Тоді п = = .
Vк 4πtg 3 β 4π
2
V 27 3
За умовою задачі п = .
Vк 4π
177
3 3tgβ 27 3 tgβ
Отже, = . Звідси = 9 , оскільки
β 4π β
4πtg 3 tg 3
2 2
β
2tg
tgβ = 2 , тоді 2 − 9tg 2 β + 9tg 4 β = 0 ; β ∈ ⎛ 0; π ⎞ .
β ⎜ ⎟
1 − tg 2 2 2 ⎝ 2⎠
2
β 1 β 6
Тоді tg = або tg = .
2 3 2 3
π 6
Отже, β = або β = 2arctg .
3 3
π 6
Відповідь: або 2arctg .
3 3
Задача 1. Знайдіть величину плоского кута при вершині

правильної чотирикутної піраміди, якщо центр
сфери, вписаної в піраміду та описаної навколо
неї, збігаються.
Розв’язання . Піраміда правильна,
N отже, в основі квадрат ABCD і висота
NH проходить через центр квадрата; O —
центр сфери, описаної навколо піраміди
(рис. 7.21). E — точка дотику з гранню
E BNC . NF — апофема грані BNC .
O
Сфера дотикається до основи піраміди
D C у точці H.
Трикутники NOE і OAH рівні за гіпо-
H F
A a 2
B тенузою і катетом, тоді AH = NE = ,
Рис. 7.21 2
якщо взяти AB = a . HF = FE як відрізки
дотичних, проведених до сфери з однієї точки. Тоді отримаємо
a a 2 a
EF = ; NF = NE + EF = + .
2 2 2
У трикутнику NBF :
178
a
BF 2 1
tg∠BNF = = = = 2 −1 ;
NF a 2 a 1 + 2
+
2 2
tg∠BNC =
( 2 2 −1 ) = 1 ⇒ ∠BNC = 45° .
1− ( 2 − 1)
2
Кут між твірною конуса і його висотою дорівнює

Задача 2.
β . Відстань від центра описаної навколо конуса
кулі до основи його висоти l . Знайдіть радіус
основи і висоту конуса.
Розв’язання . Розглянемо осьовий переріз комбінації даних
тіл. Осьовим перерізом кулі буде круг (радіус якого дорівнює раді-
усу кулі), а осьовим перерізом конуса буде рівнобедрений трикут-
ник (основа якого дорівнює діаметру основи конуса, а висота —
висоті конуса). Оскільки коло описано навколо конуса, то круг
буде описано навколо трикутника. Кут між твірною конуса і його
висотою є кутом між висотою рівнобедреного трикутника і його
стороною (∠BSO1 = ∠ASO1 = β). Залежно від величини кута β
центр описаного навколо трикутника кола може розміщуватися:
1) якщо 0° < β < 45° , всередині трикутника ABS на висоті SO1
(рис. 7.22);
2) якщо 0° < β < 90° , поза трикутником ABS на продовженні
висоти (рис. 7.23).
У кожному з цих випадків OO1 = l .
S S
β
β O1
B A
O O
O1
B A
Рис. 7.22 Рис. 7.23
179
З’єднаємо в кожному з цих випадків точки O і B .
Для випадку 1:
∠O1OB = 2β (як центральний кут, що відповідає вписаному куту
BSO1 ).
Тоді з прямокутного трикутника BOO1 : Rосн = BO1 = l tg2β , а з пря-
мокутного трикутника SBO1 : H кон = SO1 = BO1 , ctgβ = l tg2β ctgβ .
Для випадку 2:
∠O1OB = 2∠SAB = 2 ( 90° − β ) = 180° − 2β .
Тоді з прямокутного трикутника BOO1 :
Rосн = BO1 = l tg (180° − 2β ) = −l tg2β , а з прямокутного трикутника
SBO1 маємо: H кон = SO1 = BO1 , ctgβ = −l tg2β ctgβ . Якщо β = 45° ,
тоді точки O і O1 збігаються.
Оскільки за умовою OO1 = l ≠ 0 , робимо висновок, що цей ви-
падок не задовольняє умови задачі.
Відповідь: R = l tg2β ; H = l tg2β ctgβ .
У правильній чотирикутній піраміді відстань від

Задача 3. середини висоти піраміди до бічної грані дорів-
нює d . Визначте радіус основи і твірну вписаного
в піраміду конуса, якщо його твірна нахилена до площини основи
під кутом α .
Розв’язання . Якщо конус вписано в
S піраміду, то їх вершини збігаються, а ос-
нову конуса вписано в основу піраміди
(рис. 7.24). Тоді збігаються їх висоти, тоб-
то SO — висота піраміди і конуса.
K Побудуємо лінійний кут двогранною
M кута при ребрі DC , проводимо TO ⊥ DC і
B C з’єднуємо точки S і T за теоремою про
три перпендикуляри ST ⊥ DC .
O T
A D Тоді STO — лінійний кут двогранного
Рис. 7.24 кута при ребрі DC . Тоді ( STO ) ⊥ ( SDC ) .
Проведемо в площині STO , MK ⊥ ST , де точка M — середина
висоти.
Тоді MK ⊥ ( SDC ) , тобто MK — відстань від середини висоти
до бічної грані SDC , отже, MK = d .
180
Оскільки OT ⊥ DC , то OT — радіус вписаного в основу піра-
міди кола і тоді ST — твірна конуса, а OT — її проекція на пло-
щину основи, тобто STO — це кут нахилу твірної конуса до пло-
щини основи ∠STO = α . Тоді ∠SMK = ∠STO = α . Із прямокутного
MK d
трикутника SMK маємо: SM = = . Точка M — середи-
cos α cos α
2d
на SO , тому SO = 2SM = .
cos α
Із прямокутного трикутника SOT знаходимо радіус основи ко-
нуса OT і твірну конуса ST :
2d SO 2d
OT = SO ctgα = : ST = = .
sin α sin α sin α cos α
2d 2d
sin α sin α cos α

Рівень І
1. У правильну трикутну призму вписано циліндр. Знайдіть від-
ношення об’ємів циліндра і призми.
А 3 : 3; Б 3 : 9; В 1:3; Г 1: 3; Д інша відповідь.
2. Навколо циліндра описано правильну трикутну призму. Знай-
діть об’єм циліндра, якщо всі ребра призми дорівнюють 3 см.
А 9π см3; Б 12π см3; В 4,5π см3; Г 6π см3; Д інша відповідь.
3. У циліндр, висота якого дорівнює 4 см, вписано кулю. Об-
числіть площу бічної поверхні циліндра.
4π
А 8 см2; Б 16π см2; В см2; Г 100 см2; Д інша відповідь.
3
4. У куб з ребром 2 см уписано циліндр. Площа бічної поверхні
циліндра дорівнює…
А 2 2π см2; Б 3π см2; В 2π см3; Г 4π см3; Д інша відповідь.
5. У циліндр вписано правильну трикутну призму, а в призму—
циліндр. Знайдіть відношення об’ємів циліндрів.
181
6. Правильну чотирикутну піраміду вписано у сферу. Обчисліть
об’єм піраміди, якщо радіус сфери дорівнює 12 см, а радіус кола,
описаного навколо основи піраміди, 6 см.
( ) (
А 144 3 + 2 см3; Б 72 3 + 2 см3; )
В 432 ( 3 − 2 ) см ; Г 144
3
3 см3;
7. Ребра прямокутного паралелепіпеда 4, 6 і 12 см. Знайдіть ра-
діус описаної кулі.
8. Радіус кулі 9 дм. У неї вписано правильну чотирикутну приз-
му, висота якої 14 дм. Знайдіть сторону основи призми.
А 6 дм; Б 7 дм; В 9 дм; Г 8 дм; Д інша відповідь.
9. Знайдіть бічну поверхню конуса, вписаного в правильний
тетраедр з ребром а.
πa 2 πa 2 1 πa 2 3
А ;Б ; В πa 2 ; Г ;
4 8 3 2
10. У конус, висота якого 20 см, вписано правильну трикутну
піраміду. Діаметр основи конуса 40 см. Знайдіть відношення площ
бічних поверхонь піраміди і конуса.
2 34 3 30 2 15 2 30
А ; Б ; В ;Г ;
3π 8π π 3π

Рівень І
Задача 1. Основою прямої призми є рівнобедрений трикутник з
кутом α при основі. Діагональ грані, що проходить через основу
трикутника, дорівнює l і нахилена до основи під кутом β .
Визначте бічну поверхню циліндра, описаного навколо призми.
πl 2 sin 2 β
2sin 2α
182
Задача 2. Основою прямої призми є ромб з гострим кутом α .
Діагональ бічної грані дорівнює l і утворює з площиною основи
кут β . Знайдіть бічну поверхню циліндра, вписаного в цю призму.
1 2
Відповідь: πl sin 2β sin α .
2
Задача 3. У циліндр вписано правильну трикутну призму, а в
призму — циліндр. Знайдіть відношення об’ємів циліндрів.
Відповідь: 4 : 1.
Задача 4. Плоский кут при вершині правильної чотирикутної
піраміди дорівнює α . Визначте площу бічної поверхні конуса,
описаного навколо піраміди, якщо її висота H .
2πH 2 α
Відповідь: sin .
cos α 2
Задача 5. Навколо правильної трикутної призми описано кулю.
Радіус кулі, проведений до вершини приз-
ми, утворює з бічним ребром кут γ . Визначте об’єм кулі, якщо
бічне ребро призми дорівнює b .
πb3
6cos3 γ
Задача 6. У правильній трикутній піраміді бічне ребро утворює
з площиною основи кут α . Обчисліть об’єм піраміди, якщо радіус
описаної кулі R .
3 3 2
Відповідь: R sin 2α sin 2 α .
2
Задача 7. Основою прямої призми є рівнобедрена трапеція з го-
стрим кутом α . Діагональ трапеції є бісектрисою гострого кута.
Діагональ бічної грані, що містить бічну сторону трапеції, дорівнює
l і утворює з площиною основи кут γ . Визначте об’єм циліндра, опи-
саного навколо призми.
πl 3 cos 2 γ sin γ
α
4sin 2
2
183
Задача 8. Твірна конуса нахилена до площини основи під кутом
ϕ . Відстань від вершини конуса до центра вписаної в нього кулі
дорівнює d . Визначте площу бічної поверхні конуса.
ϕ
Відповідь: πd 2 cos ϕ ctg 2 .
2
Задача 9. У правильній чотирикутній піраміді сторона основи
дорівнює a , а плоский кут при вершині — α . Визначте об’єм ко-
нуса, вписаного в піраміду.
πa 3 cos α
α
24sin
2
Задача 10. У правильній трикутній піраміді апофема дорівнює
m, а плоский кут при вершині — β . Визначте об’єм конуса, вписа-
ного в піраміду.
β β
πm 2 tg 2 9 − 3tg 2
Відповідь: 2 2 .
27
Рівень ІІ
Задача 1. Знайдіть радіус сфери, вписаної в піраміду, основою
якої є ромб; довжини діагоналей ромба дорівнюють 6 і 8 см. Висота
піраміди проходить через точку перетину діагоналей основи і має
довжину 1 см.
12
25
Задача 2. В основі призми лежить прямокутний трикутник з ка-
тетом b і протилежним кутом β . Діагональ грані, яка містить цей
катет, нахилена до основи під кутом α . Знайдіть площу поверхні
описаної сфери.
Відповідь:
(
πb 2 1 + sin 2 β tg 2 α ).
sin β
2
184
Задача 3. У піраміді SABC AB = SC , ребро SC нахилено до
площини основи ABC під кутом 60° . Вершини A, B, C і середини
бічних ребер піраміди належать сфері, радіус якої 1 см. Знайдіть
довжину висоти піраміди.
Указівка: довести, що середина відрізка AB — центр сфери.
Задача 4. Основою прямої призми є прямокутний трикутник,
висота якого h проведена через вершину прямого кута, та утворює
з одним із катетів кут α . Знайдіть об’єм призми, якщо відомо,
що в призму вписано сферу.
2h3
sin 2α (1 + cos α + sin α )
Задача 5. У правильну трикутну піраміду вписано циліндр, вісь

якого містить висоту піраміди, а його осьовий переріз — квадрат.
Обчисліть площу бічної поверхні циліндра, якщо сторона основи і
висота піраміди дорівнюють a і 2 3a відповідно.
2πa 2
49
Задача 6. У конусі відомі радіус основи R і величина α кута
між твірною і площиною основи. У цей конус вписано пряму три-
кутну призму з рівними ребрами так, що її основа лежить у площи-
ні основи конуса. Визначте довжину її ребра.
3R
3ctgα + 3
Задача 7. Кожне ребро правильної шестикутної призми, вписа-
ної в конус, має довжину a . Обчисліть об’єм конуса, якщо кут в
його осьовому перерізі дорівнює 60° .
1 3
( )
3
Відповідь: πa 3 +1 .
9
185
Задача 8. У конус вписано куб так, що одне ребро куба лежить
на діаметрі основи конуса, центр куба належить висоті конуса.
Знайдіть відношення об’ємів конуса і куба.
π 2
Відповідь:
48
(
53 − 7 3 . )
Задача 9. У правильній трикутній піраміді бічна грань нахилена
до основи під кутом ϕ . Визначте площу бічної поверхні піраміди,
якщо радіус кулі, вписаної в піраміду, дорівнює R .
⎛ϕ⎞
3 3R 2 ctg 2 ⎜ ⎟
Відповідь: ⎝2⎠.
cos ϕ
Задача 10. Конус уписано в кулю, радіус якої R . Знайдіть пло-
щу бічної поверхні конуса, якщо кут при вершині його осьового
перерізу α.
α
Відповідь: 2πR 2 sin α cos .
2
186
8. ПОБУДОВА ПЕРЕРІЗІВ БАГАТОГРАННИКІВ

Задачі на побудову перерізів багатогранників трапляються серед
завдань незалежного оцінювання знань учнів. Для правильної по-
будови перерізу необхідно чітко знати аксіоми стереометрії і нас-
лідки з них.
Побудувати переріз означає накреслити багатокутник у площині
перерізу, за яким ця площина перетинає грані багатогранника.
Слідом перерізу на площині називається пряма перетину цієї
площини з площиною перерізу.
Основні правила побудови перерізів
1. Якщо задано (або побудовано) дві точки площини перерізу на
одній грані багатогранника, то слідом перерізу в цій площині є
пряма, яка проходить через ці точки.
2. Якщо задано (або побудовано) пряму перетину площини пе-
рерізу з основою багатогранника (слід на основі) і є точка, що на-
лежить певній бічній грані, то треба визначити точку перетину слі-
ду з цією бічною гранню (вона є точкою перетину сліду зі спільною
прямою основи і бічної грані).
3. Точку перетину площини перерізу з основою можна визначи-
ти як точку перетину якої-небудь прямої в площині перерізу з її
проекцією на площину основи.
Розглянемо побудову перерізів багатокутників
методом слідів
Побудувати переріз піраміди DABC пло-
Приклад 1. щиною, яка проходить через точки M , N , P .
Ця площина перетинає ребро DA в точці
M, а ребро DB — у точці N , отже, площину D
ADB вона перетинає по прямій MN (рис. 8.1).
M
Аналогічно площину DBC вона перетинає по
прямій NP . Однією з точок перетину цієї пло- K
N C
щини і площини нижньої грані є точка P .
Оскільки пряма MN належить площині пе- A P
рерізу, то друга шукана точка може бути знай-
дена як точка перетину прямої MN з площи- B
X
ною ABC . Очевидно, що ця точка X належить Рис. 8.1
перетину прямих MN і AB . Тоді пряма XP є
187
перетином площини перерізу з площиною ABC . Пряму XP нази-
вають слідом січної площини на площині ABC . Точка K — пере-
тин прямої XP з ребром AC . Сполучаємо точку K з точкою М.
Чотирикутник MNPK — шуканий переріз.
Побудувати переріз паралелепіпеда

Приклад 2. ABCDA1 B1C1 D1 площиною, що проходить
через точки M , K , N .
B1 Указівка: Побудову виконано на
C1 рис. 8.2.
M D1
A1
F
C
N B Y
E
A K D
X
Рис. 8.2
Побудувати переріз піраміди EABCD

Приклад 3. площиною, що проходить через точки M , N
і K (рис. 8.3).
На рис. 8.3 виконано побудову шу-
E каного перерізу. Пряма XY — слід
M перетину січної площини з площиною
ABC , пряма MY — слід січної пло-
N щини на площині AED , пряма MX —
слід січної площини на площині ABE ,
A
F B X пряма NL — слід січної площини на
L площині CEB і пряма FK — слід
D січної площини на площині DEC .
K C
Y
Рис. 8.3
На бічних ребрах AA1 , BB1 , CC1 чотири-

Приклад 4.
кутної призми ABCDA1 B1C1 D1 задано точки
K , P, T . Побудувати переріз призми пло-
щиною, яка проходить через ці точки.
188
Розв’язання. Нехай прямі PK і B1
BA перетинаються у точці M , а пря- A1
C1 P
мі PT і BC у точці N (рис. 8.4). То- D1
чки M і N належать площині основи T
призми і січній площині. Пряма MN — K
лінія перетину цих площин. Якщо вона B
перетинає сторони основи призми в C A
M
точках E і F , то п’ятикутник KPTEF N E F
— шуканий переріз. D
Якщо ж пряма MN не перетинає
Рис. 8.4
основу призми (рис. 8.5), знаходимо
точку Q перетину прямих MN і AD . Потім — точку E , в якій
пряма KQ перетинає ребро DD1 . Чотирикутник KPTE — шука-
ний переріз. Якщо точки K , P, T розміщено так, що KP & AB і
точки перетину цих прямих не існує, тоді проводимо MN & AB .
Закінчуємо побудову, як у попередньому випадку (рис. 8.6).
B1
B1
C1 P A1 P
C1 A1
D1
T K
K D1 B
T
B
C E A M A
D C E
N
Q D
N M
Рис. 8.5 Рис. 8.6
Якщо виявиться, що KP & AB і PT & BC , B1
тоді січна площина паралельна площині A1
основи. У цьому випадку на ребрі DD1 по- C1 P
значаємо точку E таку, що KE & AD . D1 K
Чотирикутник KPTE — шуканий переріз T
(рис. 8.7). Метод слідів незручний, якщо E
B
точка перетину прямої з площиною не пот-
рапляє на аркуш паперу або побудова займає C A
більшу частину аркуша. У цьому випадку
зручніше використовувати метод внутріш- D
нього (паралельного або центрального) про- Рис. 8.7
ектування.
189
Для побудови шуканого перерізу призми
Приклад 5. ABCDA1 B1C1 D1 площиною, яка проходить
через точки M , N , K треба побудувати
D1 точку L перетину площини MNK з ребром
C1
CC1 . Використаємо метод паралельного прое-
L
M ктування. Нехай L — шукана точка на ребрі
G B1
A1 CC1 (рис. 8.8).
K Паралельною проекцією перерізу MNKL
D N
C на площину нижньої грані буде багатокутник
DABC проекцією відрізка MK є відрізок
G1 DB , а проекцією відрізка LM — відрізок
A B CD . (Напрям проектування паралельний біч-
Рис. 8.8 ному ребру призми).
За такого проектування точка G перетину відрізків MK і NL

перейде в точку G1 перетину відрізків BD і AC . Звідси випливає та-
ка побудова: проводимо відрізки BD і AC , позначаємо точку G1 —
точку їх перетину. Проводимо через точку G1 пряму, паралельну
бічному ребру призми, і позначаємо точку G її перетину з відріз-
ком MK . Точка перетину ребра CC1 з прямою NG є шуканою
точкою L . Розглянемо задачу на побудову перерізу методом цент-
рального проектування.
Побудувати переріз піраміди EABCD

Приклад 6. площиною, що проходить через точки M , N ,
K (рис. 8.9).
E Візьмемо за центр проектування
G L точку E . Тоді проекцією відрізка MK
M K на площину основи піраміди є відрізок
N DB . Нехай точка G1 є точкою перетину
C відрізків DB і AC .
Вона є проекцією точки G
D B ( G = MK ∩ EG ). Точку L відшукаємо
G1 1
як перетин прямої NG з ребром EC .
A Шуканий переріз — багатокутник
Рис. 8.9
MNKL .
190
Побудувати переріз піраміди DABC (рис.
Приклад 7. 8.10) площиною, яка проходить через точки
M , N , P ( M належить грані DAC , N — гра-
ні ADB , P — ребру CB ). Розглянемо D
проектування з центром D на площину
ABC . Проекцією відрізка MN є відрізок K
N
X L
M 1 N1 . Точка X 1 — проекція точки
M
X ( X 1 = M 1 N1 ∩ AP, X = MN ∩ DX 1 ) . N1 B
Таке проектування переводить пряму A X 1
PX у пряму PX 1 . Точка K перетину M1 P
E
прямої PX і ребра AD належить шука- C
ному перерізу. Чотирикутник KEPL — Рис. 8.10
шуканий переріз.
8.2. Завдання для самостійної роботи

1. Побудуйте переріз куба площиною, яка проходить через точ-
ки M , P, K (рис. 8.11).
P P M
K
K
M M K P
а б в
M P
M P P
M
K K K
г д е
Рис. 8.11
2. Побудуйте перетин багатогранника площиною, яка проходить
через точки M , P, K (рис. 8.12). Точка K належить площині α .
191
M
M K
P
P
K
а б
M P P
K K
в Рис. 8.12 г
Відповіді
До завдання 1:
P P M
M M K P
а б в
M P
M P P
M
K K K
г д е
192
До завдання 2:
S
M M
K
P P
K
S′
M
а б
M
P
P
M P′ M
M1 K
K
в
193
ПІДСУМКОВЕ ТЕСТУВАННЯ
З СТЕРЕОМЕТРІЇ
Рівень I
1. Периметр основи правильної трикутної призми дорівнює 24 см.
Площа бічної грані цієї призми дорівнює 48 см2. Обчисліть діаго-
наль бічної грані.
А 6 см; Б 8 см; В 6 2 см; Г 10 см; Д 12 см.
2. Визначте відстань від вершини А куба АBCDA1B1C1D1 до пло-
щини BDD1B1, якщо ребро куба дорівнює 6 2 см.
А 7 см; Б 4 см; В 6 см; Г 12 см; Д 6 2 см.
3. Обчисліть діагональ куба, якщо діагональ його нижньої осно-
ви дорівнює 4 см.
А (4 + 2 2) см; Б 2 6 см; В 4 2 см;
Г 24 см; Д інша відповідь.
4. Визначте кут між ребром A1 D1 і діагоналлю BD куба
ABCDA1B1C1D1.
А 45°; Б 90°; В 30°; Г 60°; Д неможливо визначити.
5. Сторона основи правильної трикутної піраміди дорівнює 6 см, а
бічне ребро утворює з площиною основи кут 45°. Обчисліть об’єм
піраміди.
6. Площі основи та бічної поверхні правильної чотирикутної пі-
раміди дорівнюють 36 та 60 см2 відповідно. Знайдіть апофему цієї
піраміди.
А 5 см; Б 2,5 см; В 6 см; Г 12 см; Д 10 см.
7. В основі піраміди лежить прямокутний трикутник з катетом
6 см і гіпотенузою 12 см. Знайдіть об’єкт піраміди, якщо всі бічні
ребра нахилені до площини основи під кутом 30°.
А 216 см3; Б 72 см3; В 96 см3 ; Г 192 см3; Д 36 см3.
194
8. Плоский кут при вершині правильної трикутної піраміди до-
рівнює 60°, а бічне ребро — 6 см. Обчисліть площу бічної поверхні
піраміди.
А 27 см2; Б 27 3 см2; В 54 см2; Г 54 3 см2; Д інша відповідь.
9. Обчисліть площу бічної поверхні конуса, твірна якого дорів-
нює 10 см і довжина кола основи — 12 π см.
А 48 π см2; Б 60 π см2; В 96 π см2; Г 120 π см2; Д 288 см2.
10. Осьовим перерізом конуса є правильний трикутник, пери-
метр якого дорівнює 36 см. Обчисліть площу основи конуса.
А 36 π см2; Б 108 π см2; В 144 см2; Г 81 см2; Д 72 см2.
Рівень II
1. У конусі твірна нахилена до площини основи під кутом 60°.
Знайдіть об’єм конуса, якщо радіус його основи дорівнює 2 3 см.
А 6 π см3; Б 4 3 π см3; В 72 π см3; Г 8 π см3; Д 24 π см3.
2. Об’єм циліндра дорівнює 18 см3. Обчисліть об’єм конуса, ра-
діус основи якого дорівнює радіусу основи циліндра, а висота у два
рази менша за висоту циліндра.
3. Осьовий переріз циліндра — квадрат, діагональ якого дорів-
нює 4 2 см. Обчисліть об’єм циліндра.
А 48 см3; Б 32 см3; В 96 π см3; Г 16 π см3; Д інша відповідь.
6
4. Площа осьового перерізу циліндра дорівнює см2. Визначте
π
площу бічної поверхні циліндра.
А 12 см2; Б 6 см2; В 18 см2; Г 6 π см2; Д інша відповідь.
5. Кулю, радіус якої 5 см, перетинає площина, що віддалена від
центра кулі на 4 см. Знайдіть площу перерізу, що утворився.
А 9 π см2; Б 6 π см2; В π см2 ; Г 9 см2 ; Д 3 π см2.
6. Довжина діагоналі прямокутного паралелепіпеда більша від
його розмірів на 20, 9 і 5 см. Обчисліть об’єм паралелепіпеда.
195
7. Основою прямого паралелепіпеда є ромб. Площі діагональних
перерізів дорівнюють 6 і 8 см2. Знайдіть площу бічної поверхні
паралелепіпеда.
8. В основі прямої призми з меншою діагоналлю 6 см і гострим
кутом 60° лежить паралелограм. Через більшу діагональ нижньої
основи і вершину тупого кута верхньої основи проводимо переріз,
який утворює з площиною основи кут 60°. Знайдіть об’єм призми.
9. В основі прямої призми висотою 8 см лежить квадрат зі сто-
роною 6 см. У призмі побудовано переріз, який є перпендикуляр-
ним до діагоналі бічної грані й проходить через вершину основи.
Знайдіть площу перерізу.
10. Обчисліть об’єм правильного тетраедра, якщо радіус кола,
описаного навколо його грані, дорівнює 6 см.
А 27 6 см3;Б 27 3 см3; В 54 см3;
Г 54 6 см3; Д інша відповідь.
Рівень ІІІ
1. Основа піраміди — трикутник зі сторонами 4, 13 і 15 см. Ви-
сота цієї піраміди проходить через вершину меншого кута основи.
Відстань від вершини піраміди до прямої, що є меншою стороною
основи, дорівнює 37 см. Обчисліть об’єм піраміди.
2. У правильній трикутній піраміді відношення площі бічної по-
верхні до площі основи дорівнює 3 . Знайдіть плоский кут при
вершині піраміди (у градусах).
А 90°; Б 60°; В 45°; Г 30°; Д інша відповідь.
3. В основі піраміди лежить ромб зі стороною 4 см і тупим ку-
том 120°. Дві бічні грані піраміди, що містять сторони цього кута,
перпендикулярні до основи, а дві інші — нахилені до неї під кутом
60°. Знайдіть бічну поверхню піраміди.
А (24 + 16 3) см2; Б 40 3 см2;
В (16 + 8 3) см2; Г 24 3 см2; Д інша відповідь.
196
4. Дві концентричні кулі мають радіуси r = 5см і R = 13 см. До
меншої кулі проведено дотичну площину. Знайдіть площу перерізу
більшої кулі цією площиною.
А 144 π см2; Б 81 π см2; В 225 π см2;
Г 169 см2; Д інша відповідь.
5. Вершини квадрата зі стороною 3 2 см лежать на поверхні
кулі, а відстань від центра кулі до площини квадрата дорівнює 4 см.
Обчисліть об’єм кулі.
488π 3 500π 3
А см ; Б см ; В 100 π см3;
3 3
Г 100 2 π см3; Д інша відповідь.
6. Твірна зрізаного конуса дорівнює 8 см і нахилена до площини
основи під кутом 60°. Діагональ осьового перерізу ділить цей кут
навпіл. Знайдіть площу повної поверхні зрізаного конуса.
А 168 π см2; Б 192 π см2; В 176 π см2;
7. Площа основи конуса дорівнює 9 π см2, повна поверхня —
24 π см2. Обчисліть об’єм конуса.
А 108 π см3; Б 92 π см3; В 96 π см3; Г 12 π см3; Д 36 π см3.
8. Переріз циліндра, проведений паралельно його осі, віддале-
ний від неї на відстань 2 см і є квадратом. Площа бічної поверхні
циліндра дорівнює 8 3 π см2. Знайдіть площу перерізу.
А 12 см2; Б 8 см2; В 16 3 см2; Г 8 см2; Д інша відповідь.
9. У рівносторонньому циліндрі, радіус основи якого дорівнює
6 см, через точку кола верхньої основи і точку кола нижньої ос-
нови проведено пряму, яка нахилена до площини основи під кутом
60°. Визначте відстань від цієї прямої до осі циліндра.
10. Знайдіть діагональ осьового перерізу циліндра, якщо відомо,
що його об’єм дорівнює 240 π см3, а площа бічної поверхні —
120 π см2.
А 17 см; Б 24 см; В 18 3 см; Г 17 3 см; Д інша відповідь.
197
ДОДАТКИ
Планіметрія
Співвідношення між тригонометричними функціями
кутів трикутника (∠А, ∠В, ∠С — кути трикутника АВС)
∠A ∠B ∠C
1. sin ∠A + sin ∠B + sin ∠C = 4cos cos cos .
2 2 2
A B C
2. cos A + cos B + cos C = 4sin sin sin + 1 .
2 2 2
3. sin 2 A + sin 2 B + sin 2C = 4sin A sin B sin C .
A B C
4. tg + tg + tg ≥ 3 .
2 2 2
1 1 1
5. + + ≥6.
∠A ∠B ∠C
sin sin sin
2 2 2
Розв’язування прямокутних трикутників
(a, b — катети; c — гіпотенуза; γ = 90° )
Дано Знайти Розв’язок
Катет і протилежний β, b 1. β = 90° − α ;
кут. c, S 2. b = α ctgα;
Приклад: а, α
α
3. c = ;
sin α
a2
4. S = ctgα .
2
Катет і прилеглий кут. β, a 1. β = 90° − α ;
Приклад: b, α c, S 2. a = b tgα;
b
3. c = ;
cos α
b2
4. S = tgα .
2
198
Дано Знайти Розв’язок
Гіпотенуза і кут. β, a 1. β = 90° − α;
Приклад: c, α b, S 2. a = c sin α;
3. b = c cos α;
c2
4. S = sin 2α;
4
Два катети. α, β a a
Приклад: a, b 1. tgα = , α = arctg ;
с, S b b
2. β = 90° − α;
3. c = a 2 + b 2 ;
ab
4. S = .
2
Гіпотенуза і катет. α, β a a
Приклад: c, a 1. sin α = , α = arcsin ;
b, S c c
2. β = 90° − α;
3. b = c 2 − a 2 ;
ac
4. S = sin β.
2
Окремі випадки правильних багатокутників
( n — кількість сторін правильного багатокутника)
n R r S
2
3 a 3 a 3 a 3
3 6 4
a 2 a a2
4
2 2
1 5 1 5 a2
5 a + a + 25 + 10 5
2 10 4 10 4
6 a a 3 3a 2 3
2 2
8 a 1+
2 a
2
(1+ 2 ) (
2a 2 1 + 2 )
2
199
Трикутники
Ι. Трикутники (a, b, c — сторони трикутника ABC; ∠A, ∠B, ∠C —
внутрішні кути трикутника ABC).
1. a = 2 R sin ∠A.
abc
2. R = .
4S
S ⎛ a+b+c⎞
3. r = , ⎜ p = ⎟.
p ⎝ 2 ⎠
a+b−c
4. Якщо ∠C = 90D , тоді r = .
2
∠A
5. r = ( p − a ) tg
2
1
6. ma = 2b 2 + 2c 2 − a 2 .
2
2bc ∠A
7. la = cos .
b+c 2
8. la2 = bc − b1c1 .
1 1
9. S = a ha = bc sin ∠A.
2 2
10. S = p ( p − a )( p − b )( p − c ) .
11. a 2 = b 2 + c 2 − 2bc cos α (теорема косинусів).
a b c
12. = = = 2R .
sin α sin β sin γ
Коло, круг
1 A
m n
D mn = R 2 − OD 2 ;
O d 2 = R 2 − mn.
200
2 O2 P ⊥ O1 K1 ;
K1 K2 K1 K 2 = O2 P;
r1
P
(r + r2 ) − ( r 1− r2 ) = 2 r 1r2 .
2 2
r2 O2 O2 P = 1
O1
3 K1 K2
O1 K1 & O2 K 2 ⇒ α1 + α 2 = 180o ;
α1 α2
O1 M O2
α1 ⎫
∠MK1 K 2 =
2 ⎪ ⇒ ∠K MK = 180o − α1 + α 2 = 90o.
α2 ⎬ 1 2
2
∠MK 2 K1 = ⎪
2 ⎭
4 5
B C α
α β
O O
A D
∪ AB + ∪CD β
α= . α= .
2 2
6 C 7
B
A α
D S
B
C
∪ AB − ∪CD SB = SC.
α= .
2
201
8 A D 9 А
B
M B
C
C
D
AM ⋅ MB = CM ⋅ MD. AB 2 = CB ⋅ BD.
10 P 11 c
B
A
D a
b a + b = c + d;
S = pr.
C
BP ⋅ AP = PD ⋅ PC. d
12 a 13 A a+b−c
r= ;
m 2
d2 b D AB c
d d1 R= =
;
a n 2 2
с S = mn;
ac + bd = d1d 2 m = AD, n = DB.
(теорема Птолемея) C b B
14
A abc a
R= = ;
b c 4 S 2sin α
I S A
O r = = ( p − a ) tg ;
C B P 2
a OI 2 = R 2 − 2 Rr ( формула Ейлера ) .
202
Основні формули, теореми та співвідношення
Стереометрія
Позначення: a, b, c… — прямі; α, β, γ... — площини, φ, ω, ψ... — кути.
Багатогранники
1. Теорема Ейлера:
m−n+k = 2,
де m — кількість граней; n — кількість ребер; k — кількість вер-
шин.
2. Властивість паралельних перерізів у піраміді
Q1 : Q2 = h12 : h22 ,
де Q1 і Q2 — площі перерізів; h1 і h2 — відстані перерізів від вер-
шини піраміди.
3. Властивість діагоналі прямокутного паралелепіпеда:
d 2 = a2 + b2 + c2 ,
де d — діагональ; a, b, c — виміри паралелепіпеда.
4. Бічна поверхня прямої призми
Sбіч = Pосн h ,
де Pосн — периметр основи; h — висота призми.
5. Повна поверхня прямокутного паралелепіпеда
Sпов = 2 ( ab + ac + bc ) .
6. Бічна поверхня похилої призми
Sбіч = Pпр.пер l ,
де Pпр.пер — периметр перпендикулярного перерізу; l — бічне ребро
призми.
7. Повна поверхня правильної піраміди
Sпов = Sбіч + Sосн .
8. Бічна поверхня правильної піраміди
1
Sбіч = naha ,
2
де n — кількість сторін основи; a — сторона основи; ha — апофема
бічної грані.
203
Sосн
9. Sбіч = , де Sосн — площа основи; φ — кут нахилу бічної
cos ϕ
грані до основи.
10. Повна поверхня піраміди Sпов= Sосн+Sбіч.
11. Бічна поверхня правильної зрізаної піраміди
1
Sбіч = n(a + b)hab ,
2
де n — кількість сторін основи; a та b — сторони нижньої і верх-
ньої основ; hab — апофема бічної грані зрізаної піраміди.
12. Об’єм прямокутного паралелепіпеда V = abc . Об’єм куба
Vкуб = a 3 .
13. Об’єм призми
V = Sосн H ,
де Sосн — площа основи; H — висота призми (загальна формула для
прямої та похилої призм).
14. Об’єм похилої призми
V = Sпр.пер l,
де Sпр.пер — площа перпендикулярного перерізу; l — бічне ребро.
15. Об’єм піраміди
1
V = Sосн H ,
3
де Sосн — площа основи; H — висота піраміди.
16. Об’єм зрізаної піраміди
1
Vзр.пір = H ( S1 + S1S 2 + S 2 ) ,
3
де S1, S2 — площі верхньої і нижньої основ; H — висота зрізаної
піраміди.
Тіла обертання
1. Бічна поверхня циліндра
Sбіч = 2πRH ,
де R — радіус основи; H — висота циліндра.
2. Повна поверхня циліндра Sпов = 2πR ( H + R ) .
3. Бічна поверхня конуса
Sбіч = πRL ,
де R — радіус основи; L — твірна конуса.
204
4. Повна поверхня конуса Sпов = πR ( L + R ) .
5. Бічна поверхня зрізаного конуса
Sбіч.зр.кон = π ( r + R ) L ,
де R і r — радіуси верхньої та нижньої основ; L — твірна конуса.
6. Повна поверхня зрізаного конуса
( )
Sпов.зр.кон = π ( r + R ) L + π r 2 + R 2 .
7. Поверхня кулі (площа сфери)
S = 4 πR2,
де R — радіус кулі.
8. Площа сегментної поверхні
Sсег.пов = 2πRH ,
де R — радіус кулі, з якої вирізано кульовий сегмент; H — висота
сегмента.
9. Об’єм циліндра
V = πR 2 H ,
де R — радіус основи; H — висота циліндра.
10. Об’єм конуса
1
V = πR 2 H ,
3
де R — радіус основи; H — висота конуса.
1
(
11. Об’єм зрізаного конуса Vзр.кон = πH R 2 + Rr + r 2 .
3
)
4 3
12. Об’єм кулі V = πR , де R — радіус кулі.
3
13. Об’єм кульового сегмента
⎛ H⎞
V = πH 2 ⎜ R − ⎟ ,
⎝ 3⎠
де R — радіус кулі, з якої вирізано кульовий сегмент; H — висота
сегмента.
14. Об’єм кульового сектора
2
Vк.сек = πR 2 H ,
3
де R — радіус кулі, з якої вирізано кульовий сектор; H — висота
відповідного кульового сегмента.
205
ВІДПОВІДІ
Тематичне тестування. Трикутники

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
І Б Г Г В Д Б А Б В Г
ІІ Г В В А А Г Б Г Б В
ІІІ В В Д Д Д А Б Б В Г
Тематичне тестування. Багатокутники
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
І Б А Г Г Б Г А Б Б В
ІІ А Б В В А Д Г Г Г В
ІІІ А Г Г Д В А Д Б А А
Тематичне тестування. Коло, круг та їх частини
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
В Б Г Б В А В А Г Б
Підсумкове тестування з планіметрії
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
І Б В А В Б Б Б В Б А
ІІ Б А Г Б А А А Г В Б
ІІІ Б В А Г Б А В Г В Г
Тематичне тестування. Призма
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
І А В А Б А А Б Г Б А
ІІ Г Г В Б В В В А Г Г
ІІІ В В Г В В А А Г Б А
Тематичне тестування. Піраміда
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
І А Б В Г А Г В Б Г Б
ІІ В Г А А Б В А А Г Б
ІІІ В А Г Г Б Б В А Б А
Тематичне тестування. Тіла обертання
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
І А Г А Г Б А В Г Г В
ІІ В Б А Б Б А В Б В А
ІІІ Б А В В Г В Г А Б Г
Тематичне тестування. Комбінації геометричних тіл
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Б В Б Г В А В Г А Б
Підсумкове тестування зі стереометрії
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
І Г В Б А Б А Д Б Б А
ІІ Д Г Г Б А Б А Б В Г
ІІІ В А А А Б В Г Б А А
206
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Апостолова Г. В. Планіметрія в опорних схемах / Г. В.

Апостолова. — К. : Факт, 2000. — 64 с.
2. Апостолова Г. В. Геометрія: дворівневий підруч. для
загальноосвіт. навч. закл./ Г. В. Апостолова. — К. : Генеза,
2008.— 272 с.
3. Геометрія : підруч. для 10–11 кл. загальноосвітніх на-
вч.закл. / [Г. П. Бевз, В. Г. Бевз, Н. Г. Владімірова]. — К. : Вежа,
2004. — 224 с.
4. Геометрія : підруч. для 10—11 кл. з поглибл. вивч.
математики в середніх загальноосвітніх навч. заклад. / [Г. П.
Бевз, В. Г. Бевз, В. М. Владіміров, Н. Г. Владімірова]. — К. :
Освіта, 2000. — 239 с.
5. Бевз Г. П. Методика розв’язування стереометричних
задач / Г. П. Бевз. — К. : Радянська шк., 1988. — 190 с.
6. Програма для класів з поглибленим вивчення матема-
тики. 8—11 класи / [М. Бурда, М. Жалдак, Т. Колесник та
ін. ]. — М., К. : Шкільний світ, 2001.
7. Гальперіна А. Р. Математика. Типові тестові завдання:
Збірник / А. Р. Гальперіна, О. Я. Михеєва. — Х. : Веста, 2009.
— 128 с.
8. Кушнір І. А. Трикутник і тетраедр у задачах. / І. А. Куш-
нір. —К. : Радянська шк., 1991.
9. Математика. Тести. 5—12 класи : посіб./ [В. І. Лагно,
О. А. Москаленко, В. О. Марченко та ін. ]. — 2-ге вид.,
стер. — К. : Академвидав, 2009. — 320 с.
10. Погорєлов О. В. Геометрія. Стереометрія : підруч. для
10—11 кл. серед. шк. / О. В. Погорєлов. — 6-е вид. —
К. :Освіта, 2001. — 128 с.
11. Програма для класів з поглибленим вивченням мате-
матики (8—9 класи) : Математична газета. — № 6, 2008.
12. Робочі навчальні програми з дисципліни «Математи-
ка» для підготовчих курсів. — К. : Видавництво НАУ, 2008.
207
13. Роєва Т. Г. Геометрія у таблицях. 7–9 класи : навч. по-
сіб. / Т. Г. Роєва, Л. Я. Синельник, С.А. Кононенко. — Х. :
Вид. група «Академія», 2001. — 152 с.
14. Романюк В. Я. Геометрія. Завдання для письмового ек-
замену в 9-х класах / В. Романюк, М. Собко. — Львів : ВНТЛ,
1997. — 63 с.
15. Тадеєв В. О. Геометрія. 10 клас : дворівневий підруч. —
Тернопіль : Навчальна книга. — Богдан, 2003. —243 с.
16 Шарыгин И. Ф. Задачи по геометрии (планиметрия) /
И. Ф. Шарыгин. — М. : Наука, 1986. — 189 с.
17. Литвиненко Г. М. Збірник завдань для екзамену з ма-
тематики на атестат про середню освіту учнів 10—11 класів /
Г. М. Литвиненко, Л. Я. Федченко, В. О. Швець. — Харків :
ББН, 201. — 164 с.
208
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА ........................................................................................ 3
ПОЗНАЧЕННЯ ...................................................................................... 4
Частина І. ПЛАНІМЕТРІЯ............................................................... 5
1. ТРИКУТНИКИ ................................................................. 5
1.1. Теоретичні відомості ................................................. 5
1.2. Зразки розв’язування задач ..................................... 17
1.3. Доведення деяких теорем і формул........................ 32
1.4. Тренувальні вправи в рисунках .............................. 40
1.5. Тематичне тестування.............................................. 43
1.6. Задачі для самостійної роботи ................................ 47
2. БАГАТОКУТНИКИ ...................................................... 51
2.1. Теоретичні відомості ............................................... 51
2.2. Зразки розв’язування задач..................................... 56
2.3. Доведення деяких теорем і формул ....................... 68
2.4. Тренувальні вправи в рисунках .............................. 73
2.5. Тематичне тестування ............................................. 75
2.6. Задачі для самостійної роботи................................ 78
3. КОЛО, КРУГ ТА ЇХ ЧАСТИНИ .................................. 83
3.1. Теоретичні відомості............................................... 83
3.2. Деякі теореми про діаметр, хорди і січні .............. 84
3.3. Зразки розв’язування задач..................................... 86
3.4. Тематичне тестування ............................................. 94
3.5. Задачі для самостійної роботи................................ 96
Підсумкове тестування з планіметрії ......................... 99
Частина ІІ. СТЕРЕОМЕТРІЯ ....................................................103
4. ПРИЗМА ...................................................................... 103
4.1. Теоретичні відомості............................................. 103
209
4.2. Зразки розв’язування задач .................................. 106
4.3. Тематичне тестування............................................ 121
4.4. Задачі для самостійної роботи .............................. 125
5. ПІРАМІДА .................................................................... 127
5.1. Теоретичні відомості.............................................. 127
5.2. Зразки розв’язування задач ................................... 131
5.3. Тематичне тестування............................................ 143
6. ТІЛА ОБЕРТАННЯ...................................................... 149
6.1. Теоретичні відомості ............................................. 149
6.3. Тематичне тестування ........................................... 163
7. КОМБІНАЦІЇ ГЕОМЕТРИЧНИХ ТІЛ....................... 168
7.1. Теоретичні відомості ............................................. 168
7.2. Тренувальні вправи................................................ 171
7.4. Тематичне тестування ........................................... 181
8. ПОБУДОВА ПЕРЕРІЗІВ БАГАТОГРАННИКІВ ..... 187
8.1. Теоретичні відомості............................................. 187
8.2. Завдання для самостійної роботи......................... 191
Підсумкове тестування з стереометрії.................... 194
ДОДАТКИ................................................................................. 198
ВІДПОВІДІ ............................................................................... 206
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.......................................................... 207
210
Навчальне видання
МУРАНОВА Наталія Петрівна

ЛОГВИН Марина Миколаївна
НЕСТЕРЕНКО Любов Іванівна
МУРАНОВ Олександр Сергійович
ГЕОМЕТРІЯ
Редактор Р. М. Шульженко
Технічний редактор А. І. Лавринович
Коректор О.О. Крусь
Комп’ютерна верстка Л. Т. Колодіної
Підп. до друку 11.05.10. Формат 60х84/16. Папір офс.
Офс. друк. Ум. друк. арк. 12,32. Обл.-вид. арк. 13,25.
Тираж 500 пр. Замовлення № 112-1.
Видавництво Національного авіаційного університету «НАУ-друк»
03680. Київ – 58, проспект Космонавта Комарова, 1
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру ДК № 977 від 05.07.2002

Геометрія

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Геометрія

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Ю. Б. Гнучій — д-р фіз.-мат. наук, проф.

Затверджено методично-редакційною радою Національного

Геометрія : навч. посіб. / Н. П. Муранова, М. М. Логвин,

Наведено основні теоретичні відомості, тестові вправи, приклади

© Муранова Н. П., Логвин М. М.,

Пропонований навчальний посібник підготовлено відповідно до

A∈ a — точка А належить прямій а

1.1. Теоретичні відомості

Сума і різниця сторін трикутника

2. Якщо два кути одного трикутника відповідно дорівнюють

Доведення наведено в підрозділі 1.2. Задача 3.

Доведення наведено в підрозділі 1.2. Задача 6.

Особливі точки трикутника

Середня лінія трикутника

1.2. Зразки розв’язування задач

Ураховуючи властивість бісектриси внутрішнього кута трикут-

Задача 9. Доведіть формули:

Доведемо формулу б):

Задача 15. Доведіть, що діаметр, уписаного в прямокутний

Задача 16. За двома сторонами a і b трикутника знайдіть

Точка O ділить кожну медіану у c y E

Дві сторони гостро-

Задача 21. У рівнобедреному трикутнику ABC довжини

Задача 23. Доведіть, що в довільному трикутнику точка пере-

Задача 1. Доведіть, що у довільному трикутнику:

OK = OF = OE = r — радіус вписаного кола. BL, AS і CM —

1.5. Тематичне тестування

11. У трикутнику ABC сторони дорівнюють AB = 17, BC = 4

2.1. Теоретичні відомості

Окремі випадки правильних багатокутників

2.2. Зразки розв’язування задач

Задача 3. Діагональ BD чотирикутника ABCD є діаметром

Задача 4. У трапецію АВСD з основами ВС і АD та бічними

Задача 7. Бісектриса гострого кута рівнобедреної трапеції

Задача 10. У ромб вписано коло, радіус якого дорівнює R .

Задача 13.Обчисліть кути паралелограма, якщо відомі дві

Задача 14. Кожна з бічних сторін і менша основа трапеції

Задача 15. У паралелограмі відношення сторін і відношення

У паралелограмі сума квадратів діагоналей дорівнює сумі

Задача 1. Чотирикутник АВСD вписано в коло. Доведіть,

Задача 2. Доведіть, якщо через точку перетину діагоналей

Задача 3. Доведіть, що висота рівнобічної трапеції, в яку

Задача 5. Доведіть, що площа чотирикутника, в який можна

Отже, ab − cd = ab cos α − cd cos β .

Доведемо, що AC 2 + BD 2 = AB 2 + CD 2 + 2 AD ⋅ BC. Проведемо

1. Обчислити площу фігури:

3. ABCDEF – правильний шестикутник AB = 5.

1. а) 10; б) 2 2 ; в) 24 3 ; г) 50; д) 3 3 ; е) 12. 2. а) 3,6; б) 1,2.

8. Діагоналі опуклого чотирикутника дорівнюють 4 і 9 см, а кут

3.1. Теоретичні відомості

3.2. Деякі теореми про діаметр, хорди і січні

2. Діаметр O кола, який перпендикулярний

4. У колі рівні хорди однаково віддалені від

3.3. Зразки розв’язування задач

Задача 4. Доведіть, що сума квадратів довжин двох взаємно

Задача 6. Через точку P діаметра кола проведено хорду АВ,

Задача 7. Обчисліть площу круга, вписаного в круговий

Задача 8. У сектор радіуса R вписано коло радіусом r .

Задача 9. У колі радіусом R проведенo дві хорди АВ і СD,

Задача 13. Визначте радіуси кіл, які дотикаються зовні, якщо

2. Півколо розділено на три частини, хорди яких відносяться, як

8. У колі хорду MN видно з деякої точки A кола під кутом 45°;