ТЕСТИ ЗНО МАТЕМ

МАТЕМАТИКА
Збірник тестових завдань

для підготовки
до зовнішнього незалежного оцінювання
За чинною програмою ЗНО
Укладачі
Анатолій Капіносов, Галина Гап’юк, Лариса Кондратьєва,
Олеся Мартинюк, Сергій Мартинюк
Тернопіль
Видавництво «Підручники і посібники»
2013
1
УДК 371.32
ББК 22.1
М 33
Рецензент: Ярослав Гап’юк — доцент кафедри математики та методики її викладання Тернопіль-

ського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Літературне редагування Людмили Олійник

Дизайнер обкладинки Віталій Нехай
Математика : збірник тестових завдань для підготовки до

М 33 зовнішнього незалежного оцінювання / уклад. : А. Капіносов,
Г. Гап’юк, Л. Кондратьєва, О. Мартинюк, С. Мартинюк. — Тер-
нопіль : Підручники і посібники, 2013. — 336 с.
ISBN 978-966-07-2603-1
Посібник призначений для підготовки до зовнішнього незалеж-
ного оцінювання. Тестові завдання складено відповідно до чинних
програми з математики для середньої загальноосвітньої школи та
чинної програми ЗНО.
Для старшокласників, вступників до вищих навчальних закла-
дів, учителів та всіх, хто цікавиться математикою.
УДК 371.32
ББК 22.1
ISBN 978-966-07-2603-1 © Капіносов А. М., Гап’юк Г. В., Кондратьєва Л. І.,

Мартинюк О. М., Мартинюк С. В., уклад., 2013
2
АЛГЕБРА ТА ПОЧАТКИ АНАЛІЗУ
ТЕМА 1. ОБЧИСЛЕННЯ. АРИФМЕТИЧНІ ЗАДАЧІ
Завдання 1.1–1.33 мають по п’ять варіантів відповідей, з яких тільки ОДНА ПРА-
ВИЛЬНА. Оберіть правильну, на Вашу думку, відповідь.
1.1. Яке число містить 4 мільйони 23 тисячі і 4 десятки.
А Б В Г Д
4230040 4230400 4023040 4023400 4023004
1.2. Знайти суму найбільшого та найменшого шестицифрових чисел.
А Б В Г Д
1999999 99999999 1099990 1099999 10099999
1.3. Яке з наведених чисел кратне числу 9?
А Б В Г Д
978999 100009 199999 253647 3333333
1.4. Записати найбільше чотирицифрове число, в запису якого використовують цифри 4, 5, 2 і 0, що
не повторюються.
А Б В Г Д
4520 5420 5402 5240 5204
1.5. За якого найменшого значення а вираз 65 – а ділиться націло на 7?
А Б В Г Д
9 2 7 5 4
1.6. Знайти найбільший спільний дільник чисел 42 і 63.
А Б В Г Д
126 3 7 9 21
1.7. Знайти найменше спільне кратне чисел 13 і 47.
А Б В Г Д
13 47 60 611 34
1.8. Знайти найменше спільне кратне чисел 28 і 35.
А Б В Г Д
7 140 70 175 280
1.9. Обчислити: 1,521 : 0,3 – 1,9 · 0,3.
А Б В Г Д
0 –0,063 5,13 4,5 –0,63
3 12 3
1.10. Обчислити: 2 · + : .
4 25 20
А Б В Г Д
3,575 3,7 4,7 5,7 4,07
1.11. Обчислити: 4 2 − 6 3 −  −1 2  + 5 10 .
3 7  9 21
А Б В Г Д
11 23 4 29 4 59 −4 29 34
63 63 63 63 63
3
1.12. Обчислити: –4,8 : (–2,6 + 3,4) + 0,8.
А Б В Г Д
–7,2 –6,8 6,8 –5,2 5,2
1.13. Розв’язати рівняння (5х – 7) : 12 = 2 : 3.
А Б В Г Д
3 2 7 4 6
1.14. Вказати найбільше з наведених чисел.
А Б В Г Д
0,23 0,(23) 0,233 0,2(3) 0,2(31)
1.15. Вказати звичайний дріб, який дорівнює дробу 0,1(3).
А Б В Г Д
13 13 13 3 2
100 99 90 13 15
1.16. π − 4 = ...
А Б В Г Д
π–4 π+4 –4π 4–π 4π
1.17. Не виконуючи ділення, встановити остачу від ділення 33333333341 на 9.
А Б В Г Д
1 5 14 4 41
1.18. Турист за 10 хв пройшов 1000 м. Знайти швидкість туриста в кілометрах за годину.
А Б В Г Д
10 км/год 6 км год 5 км/год 4 км/год 8 км/год
7 11
1.19. Обчислити у хвилинах: 3 год – 23 хв + 40 с.
15 12
А Б В Г Д
2 11 4
208 хв 184 хв 167 хв 184,75 хв 145 хв
3 12 15
1.20. Записати швидкість 54 км/год у м/хв.
А Б В Г Д
540 м/хв 108 м/хв 54 м/хв 90 м/хв 900 м/хв
1.21. Швидкість равлика дорівнює 1 м/хв. Яку відстань проповзе равлик за 6 1 години?
12 4
А Б В Г Д
25 м 52 1 м
0,75 м 31,25 м 75 м
48 12
1.22. Із 68 жовтих і 85 червоних троянд склали букети, розділивши жовті та червоні троянди в усі
букети порівну. Скільки найбільше букетів можна одержати?
А Б В Г Д
9 20 34 17 8
1.23. Яка найменша кількість метрів тканини може бути в рулоні, щоб його можна було продати без
залишку по 6 м, по 8 м або по 10 м?
А Б В Г Д
480 60 120 240 4800
4
1.24. У старших класах навчається 150 дівчат. Яка кількість хлопців навчається у старших класах,
6
якщо їхня кількість становить кількості дівчат?
5
А Б В Г Д
275 55 125 180 330
2 1
1.25. За три дні зорано 1800 га поля. За перший день зорано поля, а за другий — поля. Скільки
9 6
гектарів поля було зорано за третій день?
А Б В Г Д
1100 700 1200 800 900
4 2
1.26. За перший день турист пройшов усього шляху, а за другий — решту — 26 км. Яку від-
9 3
стань пройшов турист за два дні?
А Б В Г Д
1 1 1
46 км 54 км 60 км 56 км 48 км
4 3 4
1.27. У фермера було 6 т 386 кг яблук. Він розклав їх у ящики по 24 кг яблук у кожному, після чого
у нього залишилося 530 кг яблук нерозкладеними. Скільки ящиків використав фермер?
А Б В Г Д
266 344 244 267 23
1.28. Маса торту з коробкою становить 1 кг 380 г. Коли відрізали половину торту, то маса коробки з
рештою торту становила 760 г. Яка маса порожньої коробки?
А Б В Г Д
100 г 140 г 620 г 760 г 380 г
1.29. Басейн наповнюється через першу трубу за 4 години, а через другу — за 6 годин. Яку частину
басейну залишиться наповнити після спільної роботи обох труб протягом 2 годин?
А Б В Г Д
4 3 1 2 9
5 5 6 3 10
1.30. Басейн заповнюють водою через першу трубу за а годин, через другу — за b годин. Через
скільки годин можна заповнити басейн при використанні обох труб разом?
А Б В Г Д
ab a+b
a+b a–b ab
a+b ab
1.31. Майстер виготовляє одну деталь за 5 хв, а його учень таку ж деталь — за 9 хв. Працюючи ра-
зом, вони виготовили 42 деталі. Скільки деталей виготовив майстер?
А Б В Г Д
28 32 30 27 25
1.32. Добуток двох послідовних парних натуральних чисел дорівнює 728. Знайти суму цих чисел.
А Б В Г Д
56 66 54 32 28
1.33. В одному місті всі мешканці розмовляють англійською або французькою мовою. Англійською
мовою розмовляє 90% усіх мешканців, французькою — 80%. Скільки відсотків мешканців во-
лодіє лише однією мовою?
А Б В Г Д
70% 60% 30% 20% 10%
5
Завдання 1.34–1.51 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позна-
ченого ЦИФРОЮ, доберіть один відповідник, позначений БУКВОЮ, і поставте познач-
ки на перетині відповідних рядків (цифри) і колонок (букви).
1.34. Установити відповідність між парами чисел (1–4) та їх НСД (А–Д).
1 54 і 189 А 34
2 238 і 170 Б 41
3 164 і 369 В 36
4 108 і 80 Г 27
Д 4
1.35. Установити відповідність між парами чисел (1–4) та їх НСК (А–Д).
1 28 і 84 А 1470
2 105 і 98 Б 84
3 7 і 13 В 91
4 72 і 108 Г 156
Д 216
1.36. Установити відповідність між числами (1–4) та їх остачами від ділення на 9 (А–Д).
1 53229465 А 2
2 81720245 Б 3
3 33333332 В 4
4 33333016 Г 5
Д 0
1.37. Установити відповідність між числами (1–4) та остачами (А–Д) від їх ділення на 5.
1 63 А 0
2 49 Б 1
3 1671 В 2
4 187 Г 3
Д 4
1.38. Установити відповідність між звичайними дробами (1–4) та рівними їм десятковими дробами
(А–Д).
87 А 0,0087
1
100 Б 8,7
87 В 0,87
2 Г 0,087
10000
Д 0,00087
87
3
1000
87
4
100000
1.39. Установити відповідність між виразами (1–4) та кількістю десяткових знаків у добутку (А–Д).
1 4,7 · 5,87 А 0
2 84 · 4 Б 1
3 9,6 · 2 В 2
4 4 · 4,7623 Г 3
Д 4
1.40. Установити відповідність між числами (1–4) та їх записами у стандартному вигляді (А–Д).
1 73,4 А 7,34 · 10–3
2 734 Б 7,34 · 10–2
3 0,734 В 7,34 · 10–1
4 0,00734 Г 7,34 · 10
Д 7,34 · 102
6
1.41. Установити відповідність між неправильними дробами (1–4) та рівними їм мішаними числами
(А–Д).
35 1
1 А 17
8 8
137 5
2 Б 29
8 8
237 3
3 В 13
8 8
121 3
4 Г 4
8 8
1
Д 15
8
1.42. Установити відповідність між відрізками (1–4) та дробами (А–Д), які відповідають їхнім дов-
жинам.
O A 2
1 А
0 1 8
M N 5
2 Б
0 1 9
A P 4
3 В
0 1 6
O K 3
4 Г
0 1 7
3
Д
8
1.43. Установити відповідність між періодичними десятковими дробами (1–4) та їх записами у ви-
гляді звичайних дробів (А–Д).
1 0,(6) 241
А
2 0,2(3) 330
3 0,2(6) 7
4 0,7(30) Б
30
3
В
5
2
Г
3
1
Д
6
1.44. Установити відповідність між виразами (1–4) та їх значеннями (А–Д).
1 |π – 4| + |π – 3| А 2π – 7
2 |3 – π| – |–π – 4| Б 7
3 –|π – 4| – |π – 3| В 1
4 |π – 4| + |–π – 3| Г –1
Д –7
1 1000 · 0,02 + 100 · 0,004 + 10 · 0,0003 А 2,0403
2 1000 · 0,02 + 100 · 0,04 + 10 · 0,0003 Б 2,4003
3 10000 · 0,02 + 1000 · 0,004 + 100 · 0,0003 В 20,403
4 100 · 0,02 + 100 · 0,004 + 10 · 0,00003 Г 24,003
Д 204,03
7
1 1,824 : 0,3 – 1,9 · 0,2 А 5,048
2 0,2432 : 0,04 – 1,9 · 0,02 Б 5,98
3 36,48 : 6 + 4,5 · 0,2 В 5,7
4 4,864 : 8 + 0,111 · 40 Г 6,042
Д 6,98
1 23 3 1
1 4 ·1 + 1 : А 15
2 25 20 3
1 1 1 1
2 4 :1 + 2 · 7 Б 16
2 3 7 3
3 8 ·4 − 2 
12 1 1 1
В 17
33  3 2  3
4
4 18 + 2  :1
1 1 1 Г 18
 4 6 4 5
1
Д 19
3
1 –48 : (–26 + 34) + 80 А –72
2 –120 : (–26 – 34) + 36 · (–2) Б –74
3 68 : (7 – 41) – 18 · 4 В –70
4 –144 : (42 – 46) – 12 · (–3) Г 74
Д 72
1.49. Установити відповідність між степенями (1–4) та їх значеннями (А–Д).
−3 8
1   А
2
 3 125
8
 2
−3
Б
2 27
 5
1
−3 В 1
3 1 
1 8
 2 3
Г 3
−3 8
4 2 
1
 2 Д 15
5
8
1 5–2 · 54 1
–2 –1 –3 А
2 (5 ) · 5 125
3 (5–1)–2 · 5 1
Б
4 (5–1)4 · 52 25
1
В
5
Г 25
Д 125
1.51. Установити відповідність між наборами чисел (1–4) та їх середніми арифметичними (А–Д).
1 34; 67; 23; 68 А 8,5
2 6,2; 4,6; 32,1 Б 14,3
3 8,3; 5,2; 4,5; 22; 2,5 В 45,5
4 4; 98; 34; 46 Г 36,4
Д 48
8
Розв’яжіть завдання 1.52–1.76. Відповідь запишіть десятковим дробом.
Обчислити значення виразу  8 − 2  · 2,7 − 4 : 0,65 . У відповідь записати результат,
7 17 1
1.52.
 12 36  3
округлений до 0,01.
Обчислити зручним способом:  74,7 · + ( −105,3) · 2 − ( −105,3) · − 2 · 74,7 :10 .
2 3 2 3
1.53.
 21 7 21 7 
1, 2 : 0,375 − 0, 2 ( 0,016 : 0,12 + 0,7 ) · 3
1.54. Знайти невідомий член пропорції: = .
4 2 x
6 :15 + 0,8
25 5
1.55. Знайти різницю найбільшого та найменшого трицифрових чисел, які можна записати, викорис-
тавши по одному разу цифри 8, 1 і 0.
1.56. Одне чотирицифрове число записали за допомогою цифр 4, 8, 2 і 0, а інше — за допомогою
цифр 5, 9, 2 і 1. Упорядкувати у кожному числі цифри таким чином, щоб різниця першого і
другого чисел була найбільшою. У відповідь записати десяту частину різниці.
1.57. Сума трьох сусідніх порядкових днів невисокосного року дорівнює 435. На який день року
припадає перша із вказаних дат? У відповідь записати суму цифр дати і місяця.
1.58. Знайти найбільше число, яке є сумою двох різних трицифрових чисел. У відповідь записати
соту частину цього числа.
1.59. Два пароплави заходять у порт після кожного рейсу. Перший робить рейс за 4 дні, а другий —
за 6 днів. Якось у неділю вони зустрілись у порту. Через скільки днів вони зустрінуться в пор-
ту в неділю наступного разу?
1.60. Для учнів класу приготували однакові подарунки. В усіх подарунках було разом 588 цукерок,
140 яблук і 252 горіхи. Скільки учнів у класі, якщо їх більше, ніж 20?
1.61. Аркуш паперу, площа якого дорівнює 3 м2, розрізали на квадрати, сторона яких дорівнює 1 см,
і сформували у вигляді смужки, щільно притиснувши ці квадрати один до одного. Якою буде
довжина одержаної смужки? Відповідь записати у кілометрах.
1.62. До двоцифрового числа дописали праворуч таке ж число. У скільки разів утворене число біль-
ше від заданого?
1.63. На скільки сума всіх двоцифрових чисел, які закінчуються цифрою 5, більша за суму всіх дво-
цифрових чисел, які закінчуються цифрою 1?
1.64. Середній вік одинадцяти футболістів команди становить 22 роки. Під час гри однин із гравців
залишив поле, після чого середній вік футболістів, які залишилися, дорівнював 21 рік. Скільки
років футболістові, який залишив поле?
1.65. Для святкування дня народження купили 3 кг цукерок за ціною 28 грн. 77 к за 1 кг і 4 кг цуке-
рок за ціною 42 грн. 35 к за 1 кг. Скільки коштуватиме 1 кг цукерок після їх змішування?
1.66. Кішка з кошенятами з’їдають куплений господарем корм за 8 днів. Якби кішку годували саму,
то їй вистачило б корму на 11 днів. На скільки повних днів вистачило б корму кошенятам?
1.67. Швидкість товарного поїзда дорівнює 60 км/год. Чому дорівнює його довжина у метрах, якщо
відомо, що він проходить повз нерухомого спостерігача за 15 секунд?
1.68. Петрик збирає за 21 хвилину 48 яблук, а Сашко за 84 хвилини — 36 яблук. Скільки яблук збере
Петрик за час, за який Сашко збере 54 яблука?
1.69. У класі із 40 учнів 30 уміють плавати, 27 — грати у шахи і 5 не вміють ні плавати, ні грати в
шахи. Скільки учнів уміють плавати і грати в шахи?
   
 9  2,75 7  2
1.70. Знайти х, якщо  3 :  −  + 6, 2 :12 = 1, 2 .
16 x : 2 − 45 24 3
   
7
1.71. Трицифрове число закінчується цифрою 3. Якщо до нього додати число, записане тими ж циф-
рами, але в зворотному порядку, то одержимо 665. Знайти задане число.
1.72. У ліцеї навчається 70 учнів, з них 27 записалося в драмгурток, 32 співають у хорі,
22 захоплюються спортом. Драмгурток відвідує 10 учнів, які також займаються в хорі, у хорі
9
співає 6 спортсменів, у драмгуртку займається 8 спортсменів, 3 спортсмени відвідують і драм-
гурток, і хор. Скільки дітей не співають у хорі, не захоплюються спортом і не займаються в
драмгуртку?
1.73. Катер пройшов за течією річки 60 км за деякий час. За цей же час проти течії він пройшов би
40 км. Яку відстань у кілометрах за цей час пропливе пліт?
1.74. До деякого числа додали потроєне задане число, від одержаної суми відняли 541 й одержали в
результаті 603. Знайти задумане число.
1.75. Відстань між містами за течією річки теплохід проходить за 6 год, а проти течії — за 8 год. За
скільки годин пропливе цю відстань пліт?
1.76. Автомобіль проїхав першу половину шляху зі швидкістю 60 км/год. Шлях, що залишився, по-
ловину часу він їхав зі швидкістю 80 км/год, а другу половину часу — зі швидкістю
100 км/год. Знайти у кілометрах за годину середню швидкість руху автомобіля.
10
ТЕМА 2. ВІДСОТКИ
2.1. Як знайти 52% від числа 960?
А Б В Г Д
960 ·100 52 ·100 960 · 52
960 : 52 960 · 52
52 96 100
2.2. Як знайти число, 60 % якого дорівнюють 360?
А Б В Г Д
360 60 ·100 360 · 60 360 ·100
360 · 60
60 360 100 60
3
2.3. Велосипедист проїхав 6 км, що становило довжини всього маршруту. Чому дорівнює дов-
13
жина маршруту?
А Б В Г Д
26 км 13 км 3 км 6 км 39 км
2.4. Як встановити, скільки відсотків становить число 9 від 96?
А Б В Г Д
9 ·100 96 · 9 96 ·100 9 96
96 100 9 96 9
2.5. Банк сплачує своїм вкладникам 8% річних. Визначити, скільки грошей потрібно внести на ра-
хунок, щоб через рік отримати 60 грн. прибутку.
А Б В Г Д
1150 грн. 1050 грн. 950 грн. 850 грн. 750 грн.
2.6. Уміст олова у сплаві становить 40%. Скільки грамів олова у 300 г такого ж сплаву?
А Б В Г Д
1 1
133 г 120 г 75 г 13 г 240 г
3 3
2.7. Сплав містить 50 г олова і 200 г міді. Який відсотковий уміст олова у сплаві?
А Б В Г Д
24% 40% 20% 25% 50%
2.8. Вкладник вніс до банку 2000 грн., а через рік отримав 2160 грн. Під який відсоток річних були
покладені гроші?
А Б В Г Д
12% 8% 6% 14% 16%
2.9. На скільки відсотків число 250 більше за число 200?
А Б В Г Д
10% 20% 25% 50% 150%
2.10. 10%-й розчин солі містить 180 г води. Яка маса цього розчину?
А Б В Г Д
198 г 190 г 1800 г 200 г 400 г
11
2.11. Ціна товару дорівнює 64 грн. Після зниження ціни товар коштував 56 грн. На скільки відсотків
було знижено ціну?
А Б В Г Д
2
25% 8% 10% 14 % 12,5%
7
2.12. На скільки відсотків число 200 менше за число 250?
А Б В Г Д
10% 20% 25% 50% 150%
2.13. Скільки відсотків від 180 становлять 15% від 300?
А Б В Г Д
15% 20% 25% 30% 40%
2.14. Сплав, маса якого дорівнює 320 кг, містить 20% олова, 144 кг свинцю і решту — домішки. Ви-
значити відсотковий уміст домішок.
А Б В Г Д
80% 25% 35% 55% 48,75%
2.15. Скільки відсотків становить НСД(99; 126) від НСК(12; 20)?
А Б В Г Д
25% 20% 15% 10% 30%
2.16. За три дні машина проїхала 300 км. За перший день вона проїхала 30% шляху, за другий —
25% шляху, за третій день — решту. Скільки кілометрів проїхала машина за третій день?
А Б В Г Д
90 км 100 км 75 км 135 км 165 км
2.17. Ціна товару була підвищена на 25%. На скільки відсотків необхідно зменшити нову ціну това-
ру, щоб одержати початкову?
А Б В Г Д
25% 15% 35% 20% 10%
2.18. Ціну на автомобіль спочатку підняли на 45%, а потім ще на 20%, а після перерахунку ще на
10%. На скільки відсотків усього підняли ціну?
А Б В Г Д
65% 81,6% 78,3% 70% 91,4%
2.19. Власник клубу має стабільний прибуток. Щоб збільшити прибуток, він підвищив ціну на квит-
ки на 25%. Кількість відвідувачів значно зменшилася, і він вимушений був повернутися до по-
чаткової ціни квитка. На скільки відсотків власник клубу зменшив ціну квитка?
А Б В Г Д
Інша
125% 100% 25% 20%
відповідь
2.20. Свіжі гриби містять 90% води, а сушені — 15%. Скільки сушених грибів можна одержати із
17 кг свіжих?
А Б В Г Д
1 кг 2 кг 3 кг 4 кг 5 кг
2.21. Деяке додатне число спочатку збільшили на 50%, а потім одержане число зменшили на 50%.
Як змінилося початкове число?
А Б В Г Д
Не зменшилося зменшилося зменшилося збільшилося
змінилося на 25% на 20% на 5% на 5%
12
2.22. Ціну товару понизили на 40%, а потім ще на 25%. На скільки відсотків понизили загалом ціну
товару?
А Б В Г Д
65% 45% 55% 90% 80%
2.23. Ціну товару понизили на 40%, а потім ще на 25%. Cкільки коштуватиме товар, якщо його по-
чаткова вартість становила 3000 грн.?
А Б В Г Д
1050 грн. 1950 грн. 1650 грн. 5600 грн. 1350 грн.
2.24. На скільки відсотків збільшиться об’єм куба, якщо його ребро збільшити на 50%?
А Б В Г Д
237,5% 125% 150% 50% 337,5%
2.25. Вкладник вніс до банку 1000 грн. під 8% річних. Яку суму він матиме на рахунку через 3 роки?
А Б В Г Д
2 3
3 · 1000 · 1,08 3 · 1000 · 0,08 1000 · 0,08 1000 · 0,08 1000 · 1,083
2.26. Число а становить 25% числа b. Скільки відсотків становить число b від числа a?
А Б В Г Д
400% 200% 250% 750% 500%
2.27. Перше число дорівнює 50% другого. Скільки відсотків першого числа складає друге?
А Б В Г Д
50% 100% 150% 200% 250%
2.28. Товар подешевшав на 20%. На скільки відсотків більше можна купити товару за ту ж кількість
грошей?
А Б В Г Д
25% 20% 10% 40% 5%
2.29. Тривалість робочого дня зменшилась з 8 год до 6 год. На скільки відсотків потрібно підвищити
продуктивність праці, щоб випуск продукції залишився тим же?
А Б В Г Д
1 1
20% 25% 33 % 35% 24 %
3 3
2.30. Машиніст провів поїзд за 7 год 30 хв замість 9 год за графіком. На скільки відсотків було
збільшено середню швидкість?
А Б В Г Д
2
20% 16 % 25% 15% 30%
3
1
2.31. У сплаві міді та цинку мідь становить частину маси цинку. Який відсотковий уміст міді у
7
сплаві?
А Б В Г Д
2
14 % 12,5% 25% 45% 6,2%
7
2.32. 2 кг сплаву міді з оловом містить 40% міді. Скільки потрібно додати до цього сплаву олова,
щоб отриманий сплав містив 16% міді?
А Б В Г Д
3 кг 2,5 кг 2 кг 4 кг 3,5 кг
13
2.33. Установити відповідність між частинами (1–4) та відсотками (А–Д).
1 А 40%
1
4 Б 20%
2 В 80%
2 Г 12,5%
5
1 Д 25%
3
8
4
4
5
2.34. Установити відповідність між відсотками (1–4) та десятковими дробами (А–Д).
1 0,5% А 0,5
2 5% Б 5
3 50% В 0,005
4 500% Г 50
Д 0,05
2.35. Установити відповідність між числами (1–4) та відсотками (А–Д).
1 0,0235 А 2350%
2 0,235 Б 2,35%
3 2,35 В 235%
4 23,5 Г 0,235%
Д 23,5%
2.36. Установити відповідність між затушованими частинами круга (1–4) та відсотками (А–Д), які
вони становлять від круга.
1
1 А 62 %
2
1
Б 58 %
3
2
1
В 83 %
3
3 Г 75%
2
Д 66 %
3
4
2.37. Установити відповідність між задачами (1–4) та їх розв’язаннями (А–Д).

1 Скільки відсотків становить число 40 від 240 · 40%
числа 240? А
100%
2 Знайти 40% від числа 240. 240 · 40%
3 Знайти число, 40% якого дорівнюють Б
100
240.
4 Скільки відсотків становить число 240 240 ·100%
В
від числа 40? 40
240 ·100%
Г
40%
40 ·100%
Д
240
14
2.38. Установити відповідність між відсотками (1–4) від числа 1360 та їх значеннями (А–Д).
1 20% А 272
2 25% Б 284
3 30% В 340
4 55% Г 408
Д 748
1
2.39. Кількість дівчат у класі становить кількості хлопців. Установити відповідність між задача-
4
ми (1–4) та відповідями (А–Д) до них.
1 Скільки відсотків хлопців у класі? А 20%
2 Скільки відсотків дівчат у класі? Б 75%
3 Знайти відсоткове відношення кількості В 25%
дівчат до кількості хлопців. Г 80%
4 Знайти відсоткове відношення кількості Д 400%
хлопців до кількості дівчат.
2.40. Земельна ділянка має форму квадрат, сторона якого дорівнює 15 м. Установити відповідність
між відсотками (1–4), на які збільшили сторону ділянки, та площами цих ділянок (А–Д).
1 10% А 324 м2
2 20% Б 380,35 м2
3 30% В 441 м2
4 40% Г 272,25 м2
Д 354,25 м2
2.41. Установити відповідність між задачами (1–4) та відповідями (А–Д) до них.
1 Вкладник вніс до банку 11000 грн. під А 12320
13% річних. Скільки гривень становити- Б 1382,4
ме прибуток через рік? В 1340
2 Вкладник вніс до банку 11000 грн. під Г 1430
12% річних. Скільки гривень буде на йо- Д 1440
го рахунку через рік?
3 Вкладник вніс до банку 4000 грн. під
16% річних. Скільки гривень становити-
ме прибуток через 2 роки?
4 Вкладник вніс до банку 1000 грн. під
20% річних. Скільки гривень буде на йо-
го рахунку через 2 роки?
2.42. Вологість свіжих грибів становить 85%, а сушених — 10%. Установити відповідність між ма-
сою взятих свіжих грибів (1–4) та масою одержаних сушених грибів (А–Д).
1 1,2 т А 1 ц 5 кг
2 810 кг Б 163,5 кг
3 6,3 ц В 200 кг
4 9 ц 81 кг Г 145 кг
Д 0,135 т
2.43. Вкладник поклав на рахунок 10000 грн. Установити відповідність між відсотками (1–4), під які
він поклав цю суму, та його вкладами (А–Д) через 3 роки.
1 18% А 16851,59 грн.
2 19% Б 17715,61 грн.
3 20% В 16634,28 грн.
4 21% Г 16430,32 грн.
Д 17280 грн.
15
2.44. Є 50 г 35%-го розчину. Установити відповідність між кількістю води (1–4), яку додають до
цього розчину, та концентраціями новоутворених розчинів (А–Д).
1 20 г А 16%
2 59,375 г Б 20%
3 125 г В 10%
4 37,5 г Г 14%
Д 25%

2.45. 2 кг сплаву міді з оловом містить 40% міді. Скільки кілограмів олова потрібно додати до цього
сплаву, щоб отриманий сплав містив 25% міді?
2.46. Перший тракторист зорав 40% поля, а другий — 35% поля. Чому дорівнює площа всього поля,
якщо перший зорав на 4 га більше? Відповідь запиши в гектарах.
2.47. Перше число дорівнює 120, друге складає 50% від першого, третє — 25% від другого. Знайди
середнє арифметичне цих чисел.
2.48. Петро, Антон, Павло та Степан створили приватну компанію зі статутним капіталом
200 тис. грн. Петро вніс 14% статутного капіталу, Антон — 42 тис. грн., Павло — 0,12 частину
статутного капіталу, а решту грошей вніс Степан. Щорічний прибуток акціонери домовилися
ділити між собою пропорційно внесеній кількості грошей у статутний капітал. За перший рік
роботи компанія заробила 1 млн. грн. Яку суму дивідендів одержить Степан. Відповідь запиши
у тисячах гривень.
2.49. Скільки кілограмів води потрібно випарувати зі 100 кг 10%-го розчину солі, щоб одержати
розчин з концентрацією 20%?
2.50. У спортивній школі займається 260 учнів, з них 10% відвідують її нерегулярно. Після відраху-
вання кількох прогульників їх відсоток зменшився до 6,4%. Скільки учнів було відраховано?
2.51. У розчині є 40% солі. Якщо додати 120 г солі, то в розчині міститиметься 70% солі. Скільки
грамів солі було в розчині спочатку?
2.52. У сплаві золота зі сріблом міститься 80 г золота. До сплаву додати 100 г чистого золота. Вміст
золота у сплаві підвищився на 20%. Скільки грамів срібла було в початковому сплаві?
2.53. Сплав міді та цинку, маса якого дорівнює 6 кг, містить 45% міді. Скільки кілограмів міді пот-
рібно додати до цього сплаву, щоб він містив 60% міді?
2.54. На складі було 100 кг ягід, вміст води в яких складав 99%. Через деякий час частина води ви-
паровувалася, і її відсотковий вміст в ягодах знизився до 98%. Скільки кілограмів важать ягоди
тепер?
2.55. Свіжі гриби містять 90% води, а сушені — 15%. Скільки потрібно взяти кілограмів свіжих
грибів, щоб одержати 3,4 кг сушених?
2.56. З молока одержують 21% вершків, а з вершків — 24% масла. Зі скількох тонн молока можна
одержати 126 кг масла?
2.57. Змішали 2 л молока, жирність якого дорівнює 6%, і 3 л молока, жирність якого дорівнює 8%.
Знайди у відсотках жирність утвореної суміші.
2.58. Різниця двох чисел дорівнює 72. Знайди ці числа, якщо 4,5% від одного з них дорівнює 8,5%
іншого. У відповідь запиши більше число.
2.59. Є два види руди з різних родовищ: у руді з першого родовища міститься 6% міді, а в руді з
другого родовища — 11%. Скільки потрібно взяти тонн руди з першого родовища та змішати з
рудою з другого родовища, щоб одержати 20 т руди із вмістом міді 8%?
2.60. Щоб одержати 800 г 50%-го розчину азотної кислоти, слід змішати 60%-й розчин цієї кислоти
з 20%-м розчином. Скільки грамів 20% розчину використали?
2.61. Довжину дерев’яного бруска збільшили на 30%, ширину — на 20%, а висоту зменшили на
40%. Збільшиться чи зменшиться від цього об’єм бруска й на скільки відсотків? Відповідь по-
дати додатним числом, якщо об’єм збільшиться, і від’ємним, якщо об’єм зменшиться.
2.62. Обчислити масу сплаву (у кг) срібла та міді, коли відомо, що якщо до нього додати 3 кг чисто-
го срібла, то одержимо сплав 900-ї проби (у сплаві 90% срібла), а якщо до вихідного сплаву
додати 2 кг сплаву 900 проби, то одержимо сплав 840-ї проби.
16
2.63. Із посудини, яка доверху наповнена 96% розчином кислоти, відлили 2,5 л і долили стільки ж
80%-го розчину цієї ж кислоти. Потім ще раз відлили 2,5 л і знову долили стільки ж 80%-го ро-
зчину цієї ж кислоти. Після цього у посудині залишився 89% розчин кислоти. Знайти об’єм по-
судини (у л).
2.64. До 400 г 5%-го розчину солі додали солі й одержали 24%-й розчин. Яка маса утвореного роз-
чину у грамах?
2.65. Порода містить 32% мінералу, в якому є 4,5% золота. Який відсоток золота в породі?
2.66. Вкладник вніс до банку 9000 грн. Частину грошей він поклав під 10% річних, а решту — під
8%. Через рік прибутки від обох вкладів були однаковими. Скільки тисяч гривень було покла-
дено на перший рахунок?
2.67. Вкладник вніс до банку 10000 грн. Після того як гроші пробули на рахунку 1 рік, з рахунку
зняли 1000 грн. Ще через рік на рахунку стало 11000 грн. Який відсоток річних нараховує
банк?
2.68. Скільки тисяч гривень було покладено в банк, якщо через два роки прибуток становив 840 грн.
за 10% річних?
2.69. У місті зараз проживає 48400 мешканців. Відомо, що населення міста збільшується щорічно на
10%. Скільки тисяч мешканців було в місті два роки тому?
2.70. Встановити, який відсоток річних нараховує банк, якщо через два роки за початкового вкладу
800 грн. на рахунку стає 882 грн.
2.71. Ціна вхідного квитка в кінотеатр становить 36 грн. Після зменшення вхідної плати кількість
глядачів збільшилися на 50%, а виручка — на 25%. Скільки гривень став коштувати квиток?
17
2* Капіносов А. Математика. Тести для підготовки до ЗНО
ТЕМА 3. ЦІЛІ ВИРАЗИ
3.1. Обчислити: 9999 · 1001 + 1001.
А Б В Г Д
1010000 10100 101001 101000 10010000
3.2. Обчислити: (–1)1 + (–1)2 + (–1)3 + ... + (–1)2008.
А Б В Г Д
2008 –2008 0 1 –1
95 · 43
3.3. Обчислити: .
27 4 · 25
А Б В Г Д
2 2 4
1 2
9 27 9
4 · 332 + 9 · 330
916
А Б В Г Д
4 · 316 15 13 4 · 314 5
53n + 2 · 23n +1
3.5. Знайти значення виразу .
1000n
А Б В Г Д
2 10n 5 50 10n + 2
a +1 2 a −1
3.6. На скільки 4 −2 a2 менше від 9?
2
А Б В Г Д
3,5 3 4,5 5,5 7
3.7. Який з виразів не є цілим?
А Б В Г Д
2b b 3k a + 2b
a− b− а+b
3 3 c 5
3.8. Подати у вигляді многочлена вираз abc + cab .
А Б В Г Д
110a + 11b + 101c 2a + 2b + 2c 200a + 20b + 2c 200a + 2b + 20c 111a + 11b + c
3.9. Відомо, що а + b = 1, b + с = 2, а + с = 3. Знайти 3(а + b + с).
А Б В Г Д
6 9 12 15 18
3.10. Спростити вираз (а – 1)(а9 + а8 + а7 + ... + а2 + а + 1) + 1.
А Б В Г Д
а +а
10 9
а +а
10
а –1
10
а10 а9
3.11. Спростити вираз (2 + 1)(2 + 1)(2 + 1) · ... · (2 + 1) + 1.
2 4 32
А Б В Г Д
34 64 64 34 34
2 2 2 +2 2 +2 2 –2
18
3.12. Розкласти на множники вираз 4(х + у)2 – 9(х – у)2.
А Б В Г Д
–(13х – 5у) × (13х – 5у) × –(5х – у) × (5х – у) × (5х – у) ×
× (13х + 5у) × (13х – 5у) × (5х + у) × (5х + у) × (5y – х)
3.13. Розкласти на множники многочлен –12 – 7х – х2.
А Б В Г Д
–(х + 3)(х + 4) (х + 3)(х + 4) (х – 3)(х + 4) (х – 3)(х – 4) (х + 3)(х – 4)
3.14. Подати многочлен 0,25х + у – ху – t у вигляді добутку.
2 2 2
А Б В Г Д
(0,25x – y – t)× (0,25x – y – t)× (0,05x – y – t)× (0,5x – y – t)× (0,5x – y + t)×
×(0,25x + y + t) ×(0,25x – y + t) ×(0,05x – y + t) ×(0,5x – y + t) ×(0,5x + y + t)
3.15. Розкласти на множники вираз х3 – 3х + 2.
А Б В Г Д
(х – 1)(х + 2) (х + 2) (х – 1)
2
(х + 1) (х – 2)
2
(х – 1)2 (х + 2) (х – 2)2 (х + 1)
3.16. Розкласти многочлен х4 + х2 + 1 на множники і знайти суму вільних членів многочленів роз-
кладу.
А Б В Г Д
2 4 0 1 –1
3.17. Знайти (a – b) , якщо (а + b) = 36, а – b = 24.
2 2 2 2
А Б В Г Д
2 4 8 16 32
3.18. Знайти (a + b)4, якщо (аb)3 = 125, а2 + b2 = 15.
А Б В Г Д
25 225 400 500 625
3.19. 1 – 2 + 3 – 4 + 5 – 6 + ... + 2007 – 2008 = ...
А Б В Г Д
2008 –2008 1004 –1004 0
3.20. (200 + 1)(200 – 2)(200 + 3)(200 – 4) ... (200 + 2007)(200 – 2008) = ...
А Б В Г Д
2008000 –2008000 1004000 –1004000 0
3.21. Знайти x, якщо 222222х = 111111 + 222222 + 333333 + 444444.
А Б В Г Д
1 4 5 10 12
3.22. Обчислити: 1 – 2 + 3 – 4 + ... + 99 – 100 + 101 .
2 2 2 2 2 2 2
А Б В Г Д
–500 4949 1012 – 1 –50 5151
3.23. Спростити вираз: 70 · (719 + 718 + 717 + ... + 712 + 71) + 71.
А Б В Г Д
10 10 10 10 10
70 71 – 1 71 71 + 1 70 + 1
3.24. Якою цифрою закінчується значення виразу 116 + 146 – 133?
А Б В Г Д
0 2 3 5 7
3.25. Знайти частку від ділення многочленів x – x + x + 1 та х – х + 1.
4 2 3 2
А Б В Г Д
х2 – 1 х х–1 х+1 х2 + 1
19
3.26. Знайти остачу від ділення многочлена х3 + 5х2 – х – 4 на двочлен х – 1.
А Б В Г Д
0 1 2 –1 –2
3.27. Вказати частку від ділення многочлена 12х2 – 5х – 7х3 + 3 + 3х4 на многочлен 3 + х2 – 2х.
А Б В Г Д
3x – х + 1
2
x –х+1
2
3x + х + 1
2
3x – х – 1
2
3x + х – 1
2

3.28. Установити відповідність між виразами (1–4) та тотожно рівними їм виразами (А–Д).
1 х2 – (х – 1)(х + 3) А 2х + 3
2 х2 – (х + 1)(х + 3) Б 4х – 3
3 х – (х – 1)(х – 3)
2
В –4х – 3
4 х2 – (х + 1)(х – 3) Г –4х + 3
Д –2х + 3
1 (a – 2b)2 – (a – b)(a + b) А 2ab – 5a2
2
2 (2a + b)(b – 2a) – (a – b) Б 2ab – 5b2
3 (–2a – b)2 – (a – b)2 В –4ab + 5b2
2
4 –(2a – b) – (a – b)(a + b) Г 4ab – 5a2
Д 6ab + 3a2
3.30. Установити відповідність між виразами (1–4) та їх розкладами на множники (А–Д).
1 ax – ay – by + bx А (a + b)(y – x)
2 ax + ay – bx – by Б (a + b)(x – y)
3 –ax + ay + bx – by В (a – b)(x – y)
4 ax – ay – bx + by Г (a – b)(y – x)
Д (a – b)(x + y)
3.31. Установити відповідність між многочленами (1–4) та їх записом у вигляді добутку (А–Д).
1 х2 – х – 6 А (х – 3)(х – 2)
2 х2 – 5х + 6 Б (х + 3)(х – 2)
3 х + 5х + 6
2
В (х – 3)(х + 2)
4 х2 + х – 6 Г (х – 3)(х – 3)
Д (х + 3)(х + 2)
3.32. Установити відповідність між добутками (1–4) та тотожно рівними їм многочленами (А–Д).
1 (х – 1)(х – 4) А х2 + 3х – 4
2 (х – 1)(х + 4) Б х2 + 5х + 4
3 (х + 1)(х – 4) В –х2 – 5х + 4
4 (х + 1)(х + 4) Г х2 – 5х + 4
Д х2 – 3х – 4
3.33. Установити відповідність між виразами (1–4) та їх розкладами на множники (А–Д).
1 4(х – у)2 – 9у2 А (х + 3у)(5х – 3у)
2 4(х – у)2 – 9х2 Б (х – 3у)(5х – 3у)
3 9(х – у) – 4у
2 2
В (х + 2у)(2у – 5х)
4 9(у – х)2 – 4х2 Г (2х + у)(2х – 5у)
Д (3х – 5у)(3х – у)
20
3.34. Установити відповідність між сумами (1–4) та їх записами у вигляді многочленів (А–Д).
1 abc + bac А 2a + 110b + 110c
Б 20a + 101b + 101c
2 abc + cba
В 101a + 20b + 101c
3 abc + acb Г 110a + 110b + 2c
4 bac + cab Д 200a + 11b + 11c
3.35. Установити відповідність між задачами (1–4) та їх розв’язками (А–Д).
1 До деякого двоцифрового числа ліворуч А 22
і праворуч дописали цифру 6. Одержали Б 77
число, яке в 192 рази більше від почат- В 11
кового. Знайти початкове число. Г 33
2 До деякого двоцифрового числа ліворуч Д 44
і праворуч дописали цифру 5. Одержали
число, яке в 75 разів більше від початко-
вого. Знайти початкове число.
3 До деякого двоцифрового числа ліворуч
число, яке в 192 рази більше від почат-
кового. Знайти початкове число.
4 До деякого двоцифрового числа ліворуч
число, яке в 647 разів більше від почат-
кового. Знайти початкове число.

221 · 273 + 15 · 410 · 94
3.36. Знайти значення виразу .
69 · 210 + 1210
3.37. Знайти частку від ділення 165 + 215 на 33 у вигляді степеня числа 2. У відповідь записати по-
казник степеня.
3.38. Виконати ділення многочлена 2х3 – 3х2 – 11х + 6 на двочлен х – 3 і знайти значення отриманої
частки, якщо х = –2.
3.39. Якою цифрою закінчується значення виразу 159 + 269 + 399?
9
3.40. Якою цифрою закінчується число 9999 ?
3.41. Розкласти многочлен х4 + х3 – х – 1 на множники. У відповідь записати суму вільних членів
многочленів розкладу.
3.42. За якого значення параметра с квадратний тричлен 25х2 + 30х + с можна записати у вигляді по-
вного квадрата суми двох одночленів?
3.43. Знайти, за яких значень а і b многочлен x4 + 6x3 + 3x2 + ax + b ділиться без остачі на многочлен
x2 + 4x + 3. У відповідь записати суму a0 + b0 знайдених значень а та b.
x 5 + 64 x −1 x2 + 4
3.44. Спростити 3 : .
x − 4 x + 16 x −1 2
21
ТЕМА 4. ДРОБОВО-РАЦІОНАЛЬНІ ВИРАЗИ
7 x 2 + 21x
4.1. За якої умови має зміст вираз ?
49 x − 7 xy
А Б В Г Д
х≠0 y≠7 х ≠ 7, y ≠ 0 х ≠ 0, y ≠ 7 х ≠ 0, y ≠ –7
1
 273  3
4.2.  6  = ...
25
А Б В Г Д
3 27 9 9 27
5 25 625 25 625
6
 − 23 
4.3.  х  = ...
А Б В Г Д
4 –4 –3 –6
x x x x x–5
3
−
9 + 27 −  
1 2
1 2
4.4. 2 3
= ...
 4
А Б В Г Д
3 9 27 4 1
1 4
8 ⋅92 3
4.5. 1 1
= ...
−
27 9
⋅ 44
А Б В Г Д
8 27 45 54 81
8 3
4.6. + = ...
5a − 2 2 − 5a
А Б В Г Д
11 11 5 5 24
2 − 5a 5a − 2 2 − 5a 5a − 2 5a − 2
c2 c
4.7. − = ...
c −4 c−2
2
А Б В Г Д
2c 2c c2 c2 c2 − c
4 − c2 c −4
2
c −4
2
4 − c2 c2 − 4
3 2x − 1 2
4.8. Спростити вираз + − , якщо х ≠ 1.
2 x2 + 2 x x2 − 1 x
А Б В Г Д
1 1 1 1 1
2x 2 x( x − 1) x −1 2 x 2 ( x − 1) 2 x( x 2 − 1)
22
a 2 − 14a + 49 a6
4.9. · = ...
a2 a 2 − 49
А Б В Г Д
a ( a − 7)
3
a ( a − 7)
4
a ( a + 7)
4
а4(а – 7) –14а5
a+7 a+7 a−7
x 3 − 2ax 2 + a 2 x
4.10. = ...
bx − ab
А Б В Г Д
x ( x − a)
2
a x x−a x( x − a )
b b b b b
1
т2 − 9
4.11. 1
= ...
т +3
4
А Б В Г Д
1 1 1 1 1
m2 − 9 m2 − 3 m4 − 3 m8 − 9 m8 − 3
а + 27
4.12. 1
= ...
а3 + 3
А Б В Г Д
2 1 2 1 2 1 2 1 2 1
а + 3а + 9
3 3
а − 3а + 9
3 3
а +а +9
3 3
а −а +9
3 3
а − 3а 3 − 9
3
2
+ 20b
4.13. ( b + 20) : b = ...
3
А Б В Г Д
b ( b + 20)
2
b2 b 3 3
3 3 3 b b2
7 3a + 6 5
4.14. − · = ...
ab a a+2
А Б В Г Д
7 − 15a 7 − 15b 7 + 15b 7 + 15a 7b − 15
ab ab ab ab ab
 b + a  · a b + ab + 1 = ...
2 2
4.15.
 a 2 − ab ab − b 2  a 2 + b 2
А Б В Г Д
2a 2a 2b 2a a
b a −b a b( a − b) a −b
 1 + 1  : 2a + 1 = ...
 a +1 a ( )
4.16.
А Б В Г Д
1 a ( a + 1) ( 2a + 1) 2 1
a2 + a
( 2a + 1) 2 ( 2a + 1) 2
a ( a + 1) a2 + a
23
a+b
4.17. = ...
a b
−
b a
А Б В Г Д
ab a −b ab a −b ab
a+b ab a −b a+b a2 − b
81
4.18. a+ + 9 = ...
a−9
А Б В Г Д
a −9 a 2
a + 90 a−9 81
a2 a −9 a−9 a + 90 a − 81
2
a3 + 8 7 a − 14 a
4.19. · + = ...
a 3 − 4a a 2 − 2 a + 4 7
А Б В Г Д
2a 7a a+7 a 2 + 49 7a
7 a+7 7a 7a a 2 + 49
a4 + a2 + 1
4.20. = ...
a6 − 1
А Б В Г Д
1 1 a
a2 – 1 a
a −1 a −1
2
a −1
2
4.21. (a – b ) : (a–1 + b–1) = ...

2 2
А Б В Г Д
1 ab a −b
ab(a – b) ab(a + b)
ab ( a − b ) a −b ab
a 6 + a13
4.22. = ...
a −6 + a −13
А Б В Г Д
1 1 1
a78 a19
a19 a 78 a7
−1
4.23.  a + 1  b + 1  = ...
 b  a
А Б В Г Д
b a ( ab + 1)2 a+b ab
a b ab ab a+b
1 1 1
4.24. Якщо = − , то с = ...
a b c
А Б В Г Д
ab a −b ab
a–b ab
b−a ab a −b
24
a+b b
4.25. = 4 . Знайти значення виразу .
b a
А Б В Г Д
1 1
4 3 5
4 3
4.26. а + а–1 = b. Знайти значення виразу а2 + а–2.
А Б В Г Д
1 1
b2 – 2 2b – 1 b2 + 2
b −22
b2
x2 1
4.27. Якщо y = (х ≠ 0, z ≠ 0), то 2 = ...
z x
А Б В Г Д
z y 1
zy yz
y z yz
1
4.28. 1+ = ...
1
1+
1+ a
А Б В Г Д
a+3 2a + 3 2a + 1 a+2 2a + 1
2 a+2 a+2 2a + 1 2a + 2
a + a 2 + ... + a 2007
4.29. = ...
a −1 + a −2 + ... + a −2007
А Б В Г Д
1 1
a2007 a2008 a2006
a 2008 a 2006
an+ 2 − an−2
4.30. n−2
= ...
a + a n −1 − a n − a n +1
А Б В Г Д
a +1 2
a +1
2
a 2
1 a +1
2
−
1+ a 1+ a 1+ a 1+ a a
3 3 6 12 24 48
4.31. + + + + + = ...
1− a 1+ a 1+ a 1+ a
3 3 6 12
1+ a 24
1 + a 48
А Б В Г Д
96 1− a 96
96 96 48
1 − a 96 96 1 + a 48 1 + a 96 1 − a 48
a 4b 2 + a 2
4.32. = 2 . Знайти значення виразу 2 .
b a − ab
А Б В Г Д
–16 8 4 –8 –4
25
1 1 1 1 1 1 1
4.33. Обчислити: + + + + + + = ...
1· 2 2 · 3 3 · 4 4 · 5 5 · 6 6 · 7 7 · 8
А Б В Г Д
7 1 1 7 1
− −
8 8 56 8 8

4.34. Установити відповідність між виразами (1–4) та тотожно рівними їх виразами (А–Д).
1 b5 · b2 А b3
5 2
2 (b ) Б b–5
3 b5 : b2 В b7
1 Г b10
4 5 Д b25
b
4.35. Установити відповідність між виразами (1–4) та тотожно рівними їх виразами (А–Д).
42a 6b8 a3
1 А
6a 9 b 5 7b 2
4a 7 b 3 a5
2 4 5
Б
28a b 7b 5
3a 7 b 7 7b 4
3 В
21a 9b 4 a6
5a 9 b 4 7b3
4 4 9
Г
35a b a3
b3
Д
7a 2
4.36. Установити відповідність між дробами (1–4) та числами (А–Д), на які потрібно домножити їх
чисельники та знаменники, що одержати дріб зі знаменником 48a7b9.
7 А 4a4b3
1
24a 5b 7 Б 48а3
5 В 8a3b4
2 Г 16a5b5
12a 3b6
3 Д 2a2b2
3
a 4b9
2
4
3a 2 b 4
4.37. Установити відповідність між виразами (1–4) та виразами, які їм тотожно дорівнюють (А–Д).
a2 − b2 А 0
1 ⋅ ( a − b)
a+b Б (а + b)2
В 4a3
a+ b 1
2 − Г (2a + 1)2 – 1
a−b a− b
Д a2 – 2ab + b2
a +b
3 3
3 + 3ab
a+b
4 4a 2 + 4a
26
4.38. Установити відповідність між дробовими виразами (1–4) та тотожно рівними їх нескоротними
дробами (А–Д).
ay − ax a
1 А −
by − bx b
ax − bx b
2 2 Б −
a − ab a
bx − by a
3 В
ay − ax b
x
a 2 − ab Г
4 a
bx − ax
a
Д −
x
4.39. Установити відповідність між різницями (1–4) та тотожно рівними їм дробами (А–Д).
a
−
b a 2 + b2
1 А 2
a+b a −b a − b2
a
−
b a 2 + 2ab − b 2
2 Б
a −b a+b a 2 − b2
a b b + 2ab − a 2
2
3 − В
b−a a+b a 2 − b2
b a b − 2ab − a 2
2
4 − Г
a −b a+b a 2 − b2
a 2 − 2ab − b 2
Д
a 2 − b2
4.40. Установити відповідність між виразами (1–4) та тотожно рівними їм дробами (А–Д).
1 a2 −
1 1 − a2
А
a a
2 1− 2
1 1 − a2
Б
a a2
1 1 − a3
3 2 −1 В
a a
1 a −1
2
4 −a Г
a a
a −1
3
Д
a
4.41. Установити відповідність між частками (1–4) та тотожно рівними їм дробами (А–Д).
А а+1
1 
1 1  2
− :
 a − 1 a + 1 a − 1 Б а–1
1
2 
1 1  2 В
− :
 a + 1 a − 1 a + 1 a +1
1
3 a +
a  2 Г
:a a −1
 a − 1
1
Д
4 a −
a  a2

: 2 1− a
a + 1 a + 2a + 1
27
4.42. Установити відповідність між виразами (1–4) та тотожно рівними їм дробами (А–Д).
1 2a + 1
1 А
1+
1 2(a + 1)
a 2a + 1
1 Б
2 a +1
1 a +1
1+ В
2a + 1 2a + 1
1 a
3 Г
1
1+ a +1
1+ a
a +1
1 Д
4 a+2
1
1+
1
1+
a

3  b 2 − 6b + 9
Спростити вираз 
b 1
4.43. − + : і знайти його значення, якщо а = 3,
 9a − a 3 a 2 + 3a a 2b − 9b  a 3b − 9ab
b = 2.
1   1 − 2a 2 
4.44. Спростити вираз 1 − : 1 − + a і знайти його значення, якщо а = 2.
 1− a  1− a 
4.45. Знайти значення виразу 

5x
+ 2
20 x  : 4 x − 24 − 25 x , якщо х = 4.
 x − 10 x − 20 x + 100  x 2 − 100 x − 10
4.46. Знайти значення виразу 

6a
−
16a  : 6a + 7 + 10a − 25 , якщо а = 6.
 2a + 5 4a 2 + 20a + 25  4a 2 − 25 2a + 5
a 2 + a − ab − b a 2 − a − ab + b
4.47. Спростити вираз : .
a 2 + a + ab + b a 2 − a + ab − b
2
Спростити вираз  2  · a + 4a + 4 .
2
6 2 a
4.48. − 2 + 2
 a + 5a + 4 a + 3a + 2 a + 6a + 8  2
 1 1    b2 + c2 − a2 
Спростити вираз   +
1  1
− : 1+  і знайти його значення, якщо
  a b + c   a b + c   
4.49. :
2bc
а = 3, b = 2, с = 2.
−1
 3b 9b 2   3b 1  18b 2
Спростити вираз  − 2 + + і знайти його значення,
 3b + a 9b + 6ab + a 2   9b 2 − a 2 a − 3b 
4.50.
3b + a
1 1
якщо а = − , b = .
5 3
a n+ 2 − a n−2
4.51. Спростити вираз n − 2 і знайти його значення, якщо а = 7, n = 8.
a + a n −1 − a n − a n +1
2 1 2 1 2
a 3 − 2 ( ab ) 3 + b 3 ab 3 + ( ab ) 3
4.52. Знайти значення виразу 4 2 2
· 1 1 2
, якщо а = 2,4, b = –1,7.
a −a b
3 3 3
a b −b
3 3 3
3a a+2 96 3
4.53. Знайти значення виразу − ⋅ 2 , якщо a = − .
a − 4 2a − 8 a + 2a 11
Спростити вираз 1 + + 2 + 3  :  1 − + 2 − 3  і знайти його значення, якщо а = 5.
1 1 1 1 1 1
4.54.
 a a a   a a a 
28
( ab )( )
−1 2
+ a −1b + 1 a −1 − b −1
4.55. Спростити вираз і знайти його значення, якщо а = 4, b = 5.
a 2b −2 + a −2 b 2 − ( ab −1
+ a −1b )
a a2 + a − 1 a2 − a − 1 2a3 3
4.56. Спростити вираз + 3 2 + 3 2 − 4 і знайти його значення, якщо а = .
a −1 a − a + a −1 a + a + a +1 a −1
2
2
−2
 a −n + b− n  7
Спростити вираз 1 − − n і знайти його значення, якщо а = 0, b = 3 .
 a − b − n 
4.57.
9
1
1 + 22 1
4.58. Обчислити: 1 + 1
: 3
.
3+ 2 2
2 −1
2
1
1 + 30 2
1
4.59. Обчислити: 1 + 1
: . 3
31 + 30 30 − 1 2 2
x5 + 64 x −1 x2 + 4
4.60. Спростити: 3 : .
x − 4 x + 16 x −1 2
a+b b+c c+a
4.61. Спростити вираз + + .
( b − c )( c − a ) ( c − a )( a − b) ( a − b)( b − c )
a
4.62. Спростити вираз 1 − і знайти його значення, якщо а = 8.
1
1+
1
1−
1
1+
a
(a + b + c) + (a − b + c) 2 + (a + b − c) 2 + (b + c − a) 2
2
4.63. Спростити вираз .
a 2 + b2 + c2
1 1 1 1 1
4.64. Спростити вираз + + + + і знайти
a ( a + 3) ( a + 3)( a + 6) ( a + 6)( a + 9) ( a + 9)( a + 12) ( a + 12)( a + 15)
його значення, якщо а = 5.
x 3 y − xy 3 + y 3 z − yz 3 + z 3 x − zx 3
4.65. Спростити вираз 2 і знайти його значення, якщо x = 1, y = 0,1,
x y − xy 2 + y 2 z − yz 2 + z 2 x − zx 2
z = 0,01.
x 3333 + x 333 + x 33 + x 3 + 1996
4.66. Знайти значення виразу , якщо х2 + х + 1 = 0.
100 · x + x
2
( )
29
ТЕМА 5. ІРРАЦІОНАЛЬНІ ВИРАЗИ
5.1. Обчислити: 6400 + 49 + 0,04 + 0,0025 .
А Б В Г Д
807,025 870,25 87,0205 87,25 870,025
1 12 75
5.2. Обчислити: 1 · 1 + .
36 37 3
А Б В Г Д
1 13 1 5 1
26 26 5 5 6
6 36 6 6 6
5.3. 12 · 1200 =
А Б В Г Д
144 120 1200 12 100
( −13) 2 + ( )
2
5.4. Знайти значення виразу 152 + 3 .
А Б В Г Д
5 31 37 32 42
5.5. 5
24 ⋅ 4 16 · 8 5 32 = ...
А Б В Г Д
1 2 8 16 32
( 32 )
2
5.6.  1 · 18  + 1 2
= ...
3  2
А Б В Г Д
3 9 18 26 32
5.7. Спростити вираз 10 2 + 8 + 50 .
А Б В Г Д
17 2 39 2 37 2 19 2 24 2
( )
2
5.8. Знайти значення виразу 7 −3 − 7.
А Б В Г Д
–3 3−2 7 2− 7 3 −3 − 2 7
a
5.9. Внести множник під знак кореня ( 3 − a ) , якщо а > 3.
a−3
А Б В Г Д
a
a2 – 3a − a 2 − 3a 3a − a 2 a 2 − 3a
a−3
30
5.10. Обчислити: 3
25 · 3 5 − 4 16 .
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
5.11. Вказати правильну рівність.
А Б В Г Д
( 10 )
5
3
2 · 3 9 = 6 18 5 3
11 = 8 11
3
= 15 10 10
( −2)10 = −2 9
( −3)9 = −3
3 1
5.12. Обчислити: 16 4 + 25 2 .
А Б В Г Д
9 12 13 15 31
3 −1
5.13. Обчислити: 9 2 + 64 3 .
А Б В Г Д
27,25 31 278 27 −7 5
6
56 · 29 .
А Б В Г Д
200 8000 1600 400 800
3
5.15. Звільнитися від ірраціональності в знаменнику дробу .
7 −1
А Б В Г Д
7 +1
2
7 −2
2
2 ( 7 +1 ) 3 ( 7 +1 ) 7 −1
2
5.16. Внести множники під знаки коренів: a −a + b b .
А Б В Г Д
a 3 + b3 − a 3 + −b 3 − − a 3 − b3 − a 3 + b3 − − a 3 + b3
4
5.17. a 3 a a = ...
А Б В Г Д
3 9 8 8 3
a a8 a a3 a2
5.18. Спростити вираз 3 a 4 3 b9 .

a −2
А Б В Г Д
2 2 2 2
–а b –а b аb аb а b2
x9 y 6 z 3
5.19. Спростити вираз 3 .
4 · ( −2) 4
А Б В Г Д
x3 y 2 z x6 y3 x3 y 2 z x6 y3 x3 y 2
2 4 4 2 4z
31
1 1 1
5.20. Знайти х, якщо = 2x .
2 2 2
А Б В Г Д
–1,125 –0,875 –0,625 –0,375 –0,125
( −2 − 5 ) (2 − 5)
2 2
5.21. + = ...
А Б В Г Д
0 4 –4 4+2 5 2 5
5.22. Знайти значення виразу 4

( x − 3) 4 + 4 ( x − 7,5) 4 , якщо x = 10 .
А Б В Г Д
–4,5 2 10 − 10,5 2х – 10,5 4,5 3,5
5.23. 7 + 2 10 = ...
А Б В Г Д
10 3,5 + 10 3+2 2+ 5 1+ 6
5
5.24. = ...
2− 3
А Б В Г Д
10 + 5 3 10 − 5 3 10 + 3 5+ 3 3
8 − 2 15
5.25. = ...
3− 5
А Б В Г Д
–5 –1 3 5 8
1
5.26. Звільнити дріб від ірраціональності в знаменнику.
2+ 3− 5
А Б В Г Д
12 2 3 2 + 30 3 3 + 2 2 + 30 2 3 + 3 2 + 30 2 3+3 2
2 3 + 3 2 + 30 12 12 12 12
a 2 − 4ab + 4b 2 8ab 2b
5.27. Спростити вираз − + , якщо 0 < a < 2b.
a + 4ab + 4b
2 2 a 2 − 4b 2 a − 2b
А Б В Г Д
a b a a b
2b − a 2b − a 2a − b 2b + a 2b + a
5.28. Спростити: 3+ 2 2 + 6 − 4 2.
А Б В Г Д
2 3 4 6 12
32
1 19 2 2
5.29. Спростити: 2 + 2− − .
4 9 3
А Б В Г Д
6 5 6 15 5
− −
5 6 5 16 6
5.30. 5 − 2 6 + 5 + 2 6 = ...
А Б В Г Д
3 2 2 3 2 3 2 6
2
5.31. Звільнитись від ірраціональності в знаменнику дробу .
3
7−32
А Б В Г Д
2
5
( 3
7+32 ) 2
5
( 3
49 − 3 14 + 3 4 ) 52 ( 3
49 + 3 14 + 3 4 ) 2
5
( 3
7−32 ) 5
(
2 3
49 + 2 3 14 + 3 4 )
5+ 6
5.32. − 2 30 = ...
6− 5
А Б В Г Д
1 5 6 11 30
5.33. Обчислити: 3 + 5 − 3 5 .
3− 5 2
А Б В Г Д
13 + 3 5
7 3 5 3,5 −1 − 1,5 5
4
5.34. Вказати проміжок, якому належить значення виразу 7 − 4 3.
А Б В Г Д
(–3; –0,5] (–0,5; 0] (0; 0,5] (0,5; 1] (1; 3]
5.35. Знайти значення виразу 71 − 16 7 + 11 − 4 7 .

А Б В Г Д
10 − 2 7 –10 –6 10 6
5.36. Обчислити: 2+ 3 · 2+ 2+ 3 · 2+ 2+ 2+ 3 · 2− 2+ 2+ 3 .
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
5.37. Обчислити: ( 2 −1) 4+ 9−4 2 .

А Б В Г Д
1 2 3 4 2 2
1 1 1 1
5.38. Обчислити: + + + ... + .
1+ 2 2+ 3 3+ 4 80 + 81
А Б В Г Д
1 3 5 8 9
33
5.39. Установити відповідність між заданими виразами (1–4) та виразами, які їм тотожно дорівню-
ють (А–Д).
( ) А 2+ 2
2
1 2 −2
Б −2 − 2
( 2 − 2)
3
2 3 В 2− 2
Г 6−4 2
( )
4
3 − 4
2+ 2
Д 2 −2
4 6+4 2
5.40. Установити відповідність між заданими виразами (1–4) та виразами, які їм тотожно дорівню-
ють (А–Д).
1 4
16a 4b8 , a < 0 А 2 a b2
2 3
16a3b6 Б 2a 2b 2
В −2ab 2
3 4a 4b4
Г 2ab 2
4 4a 2b4 Д 2 3 2ab2
1
1
1 ( −27) 3 А −
3
1
2 ( −27 ) − 3 Б
1
−
1 3
3 27 3 В –3
1 1
Г 3
4 27 3 ·8 3
Д 6
1 18 − 32 + 72 А 2 2
2 72 + 50 − 162 Б 3 2
3 200 − 8 − 50 В 4 2
4 128 + 18 − 98 Г 5 2
Д 6 2
А 1
( ) ( )
2 2
1 −1 − 5 + 4 − 5
Б 5
(1 − 5 ) + ( −1 − 5 ) В 4
2 2
2
Г 2 5
( 5 − 2) + ( 5 − 3)
2 2
3 Д 5
( − 5 ) + ( 5 − 4)
2 2
4
34
5.44. Установити відповідність між виразами (1–4) та їхніми значеннями (А–Д).
3+ 5 3 5 А 4
1 −
3− 5 2 Б 18
10 + 6 В 256
2 − 15
10 − 6 Г 3,5
2 Д 12,5
  3
( )
2
5
3 8 5− − 1− 5 
3
  2 
3
 1 3
( )
2
4 100  
− 2 − 3 −1 + 2 
 2  
5.45. Установити відповідність між виразами (1–4) та тотожно рівними їм степенями (А–Д).
7
1 a a a a А a 16
9
2 4
a a a Б a 16
11
3 a a a4 В a 16
13
4 4
a a a Г a 16
15
Д a 16
1 4−2 3 − 3 А –2
Б –1
2 7−4 3 + 3
В 1
3 12 − 6 3 + 3 Г 2
4 3− 2 2 − 3+ 2 2 Д 3
1 27 + 10 2 + 27 − 10 2 А 8
Б –6
2 29 − 12 5 − 29 + 12 5
В 6
3 19 + 8 3 + 19 − 8 3 Г 10
4 11 − 6 2 + 11 + 6 2 Д –8
1 4+2 3 − 4−2 3 А 10
Б 8
2 57 + 40 2 − 57 − 40 2
В 4
3 21 + 8 5 + 21 − 8 5 Г 2
4 29 + 12 5 − 29 − 12 5 Д 6
1 28 + 16 3 + 28 − 16 3 А 10
Б 8
2 81 + 8 5 − 81 − 8 5
В 4
3 28 + 10 3 + 28 − 10 3 Г 2
4 16 + 8 3 − 16 − 8 3 Д 5
35
5.50. Обчислити: ( 6
27 + 4 64 )( 6
27 − 4 64 . )
8 − 2 15
5.51. Спростіть вираз .
( 4
5+43 )( 4
5−43 )
 1 1  a −1
5.52. За якого значення змінної а вираз  +  · набуває най-
 a + a +1 a − a −1 a +1 + a −1
меншого значення?
5.53. Обчислити: ( 6 − 35 − 6 + 35 · 10. )
5.54. (
Обчислити: 3 2 + 10 ) 4( 7 − 3 5 ).
49 + 20 6 + 3 5 + 2 6 ) 3
5−2 6 .
4
( a + 1,1)3 − 1, 23
5.56. Обчислити найменше значення виразу − 1, 2 · 4 a + 1,1.
4
a + 1,1 − 1, 2
3 + 2 2 + 3 1+ 2 · 3 1− 2. )
53 2 9
5.58. Обчислити: + − .
8 − 11 13 + 11 13 + 2
1 1 1 1
5.59. Обчислити: + + + ... + .
1+ 3 3+ 5 5+ 7 119 + 121
1 1 1 1
5.60. Обчислити: + + + ... + .
1+ 3 3+ 5 5+ 7 23 + 25
 1  2 
1 1
1 2  x − 1 x 2
+ 1
5.61. Спростити вираз  1 − x  1 − 1 .
 2   2
x  x + 1 x 2 − 1
4
 a 0,5 + 2 a 0,5 − 2 16 
Спростити вираз  0,5 + 0,5 −
 a − 2 a + 2 a − 4 
5.62. .
5.63. Обчислити: 27 + 2 50 · 5 − 2 . ( )
 b − ab   a b a + b
5.64. Спростити вираз  a +  : + −  і знайти його значення, якщо
 a + b   ab + b ab − a ab 
1
а = 2 , b = 25.
4
x−2 2 x+2 2
5.65. Знайти значення виразу − , якщо х = 3.
x − 4x 2 + 8
2
x + 4x 2 + 8
2
5 2 − 7 · 3+ 2 2 .
2+ 5 + 3 2− 5 .
5.68. Знайти значення виразу 4 + x − 2 + x + 2 + 2 − x.
6− x 1
5.69. Знайти значення виразу : − 36, якщо х = 6,3.
x − 6 x + 36 216 + x x
36
5.70. Спростити вираз 4
28 − 16 3 − 3 .
5.71. Обчислити: ( )
3 11 − 8 · 4 19 + 4 22 .
37
ТЕМА 6. ЛОГАРИФМІЧНІ ТА ПОКАЗНИКОВІ ВИРАЗИ
6.1. Вказати неправильну рівність.
А Б В Г Д
1 1 1 log 1 16 = −4
log216 = 4 log 2 = −4 log 1 =4 log 1 16 =
16 2 16 2 4 2
6.2. log812187 = ...

А Б В Г Д
1,75 2,5 3 21 87
6.3. log 2
4 + log 1 9 = ...
3
А Б В Г Д
1 1,5 2 4 9
1
6.4. log 1 = ...
9 3 3
А Б В Г Д
3 0,5 9 0,75 1
1
6.5. Обчислити: 5log5 7 + log 1 + log 7 1 .
3 3
А Б В Г Д
1 1
6 7 8 7 12
3 3
3lg 2 + 3lg 5
lg1300 − lg 0,13
А Б В Г Д
0,6 0,7 0,65 0,75 0,5
6.7.
1 1
( )
12 + log 2 6 − 20 + log 2 6 + 20 − log 2 9 = ...
2 3 2 3 3
( )
А Б В Г Д
14 0,5 20 12 6
9
log3 8 − 2 log3 2 + log3
6.8. 3 2
= ...
А Б В Г Д
9 2 11 3 24
log 9 27 + log 9 3
6.9. = ...
log 6 8 + log 6 27
А Б В Г Д
6 3 3 2
6
7 8 2 3
38
6.10. − log 2 log( 2
4
)
2 = ...
А Б В Г Д
16 8 4 2 1
log8 128 − log8 2
6.11. = ...
log 2 36 − log 2 9
А Б В Г Д
14
1 2 16 3
3
5
6.12. Обчислити значення виразу log 5 49 + 2log 5 .
7
А Б В Г Д
2 1 0 4 25
6.13. Знайти значення х, якщо log 7 x = 2log 7 6 − log 7 12 + log 7 15 .
А Б В Г Д
17
39 7,5 15 45
4
log 3 32 log 7 27
6.14. Обчислити: + .
log 3 2 log 7 3
А Б В Г Д
15 8 25 54 64
log 4 11 + log 4 23
6.15. = ...
log8 253
А Б В Г Д
1 1,5 2 4 5,5
6.16. Обчислити: log38 · log173 · log417.
А Б В Г Д
3 1,5 8 4 17
6.17. Обчислити: 8log2 3 + 9log3 4 .
А Б В Г Д
33 7 14 43 60
−3log 1 4
6.18. 3log 27
3+ 3 3
= ...
А Б В Г Д
3 9 66 27 33
4
 log5 ( ) − 3log ( )  = ...
2
3 +8 3 −8
 5 
9
6.19.

А Б В Г Д
121 144 64 192 128
6.20. 49log343 27 = ...
А Б В Г Д
4 43 16 27 9
39
6.21. 512log8 2 + 81− 2 log8 2 = ...
А Б В Г Д
8 10 16 256 512
6.22. 7 3log 7 2
= ...
А Б В Г Д
7 8 3 2 1
6.23. Обчислити: log816.
А Б В Г Д
3 4
8 2 12
4 3
6.24. Знайти log3200, якщо log32 = a, log35 = b.
А Б В Г Д
3 a + 2b 32ab 2 a + 3b 3a + b 6(a + b)
6.25. Обчислити: lg tg1° lg tg2° lg tg3° ... lg tg88° lg tg89°.
А Б В Г Д
89! 0,1 10 1 0
6.26. Обчислити: lg tg1° + lg tg2° + lg tg3° + ... + lg tg88° + lg tg89°.
А Б В Г Д
10 1 0 0,1 89!
6.27. Обчислити: 7log 2 3 − 3log 2 7 .
А Б В Г Д
7
0 1 –1 2
3
6.28. Обчислити: log57 · log49125.
А Б В Г Д
1 2
1 6 1,5
6 3
5
 1
6.29. Серед чисел сos2π; 3
2 ; log20,25;   ; 7–6 знайти найбільше.
 3
А Б В Г Д
5
 1
сos2π 3
2 log20,25   7–6
3
6.30. 71+ log7 2 = ...
А Б В Г Д
9 14 49 343 81
6.31. log 7 + 4 3 ( 7 − 4 3 ) = ...
А Б В Г Д
14 2 1 –1 –2
6.32. log 7 5 7 ⋅ 4 7 = ...
А Б В Г Д
4 5 1 1 1
5 4 4 20 7 20
40
6.33. Обчислити: log87 · log76 · log64.
А Б В Г Д
3 2 1
2 3
2 3 2
1
 2+ 1 1
2
6.34. Обчислити:  2 log3 2 + 25 2log3 5 + 1 .
 
А Б В Г Д
8 16 3 4 5
2
 log ( ) − 3log ( ) .
2
3 +8 3 −8
6.35. Обчислити:  5 5 9

 
А Б В Г Д
64 12 8 2 65 − 16 3
6.36. Обчислити: log n log n n n

... n n .
 
2008
А Б В Г Д
2008 –2008 1004 –1004 1

1 2lg5 + lg 4 А 5
2 log 3 5 : log 3 2 Б log5 2
( )
3 log a a 2 + a − log a (a + 1) В 1
Г log 2 5
log 2 5
4 2 Д log 4 2

1 log2781 А –4
1 1
2 log 3 Б −
81 4
3 log813 1
В
1 4
4 log81
3 3
Г
4
4
Д
3
1 log816 А 0,(6)
1 Б 0,75
2 log 1
16 32
В 1,25
3 log25125 Г 1,(3)
4 log 9 Д 1,5
27
41
1 log432 А 3,5
2 log4128 Б 5,5
3 log168 В 0,75
4 log16128 Г 2,5
Д 1,75
π А 2,5
1 3log 1 a, якщо a = 2cos
3 6 Б 0,5
π В –0,5
2 log 1 a, якщо a = cos Г –1,5
2 4
Д –1
π
3 log 4 a, якщо a = sin
6
π
4 –5log3a, якщо a = tg
6
1 5π А –2
1 log a , якщо a = − ctg
9 6 Б 5
2π В –0,75
2 log a 9 3, якщо a = 2sin
3 Г –4
2 π Д 1,75
3 3log a , якщо a = 8cos
2 3
1 5π
4 log a , якщо a = −2cos
3 6
5 5 А 0,3
1 log 5 5
5 Б 0,(3)
4 В 1,3
2 log 2 3 Г 1,(3)
2
Д 1,(6)
5
3 log 5 3
25
4 log 3 3 3 3
( )
1
А 14
1 log 3 log 2 3 2k 3 , якщо log3k = 8 Б 11
В 20
( )
1
2 log 3 log 7 3 7 k 3 , якщо log3k = 13 Г 10

Д 6
( )
35
3 log 3 log 5 5k , якщо log3k = 5
( 4 ) , якщо log k = 22
1
3 k 3
4 log 3 log 4 3
6.45. Установити відповідність між логарифмічними виразами (1–4) та їхніми значеннями (А–Д).
1 4log2 5 А 6
2 51+ log5 2 Б 8
log3 64 В 10
3 3 Г 12
4 22 log4 12 −1 Д 25
42
log8 4 + log8 16 1
1 А
log 6 16 + log 6 81 3
log12 2 + log12 72 Б
1
2
log 5 75 − log 5 3 2
log 5 75 − log 5 3 2
В
3 3
log 4 32 + log 4 128
Г 1
3
log 3 6 + log 3 4
2 Д
4 3
log 3 54 − log 3 2
1 81log3 5 А 64
2 49 log 7 3 Б 625
log 3 4 В 144
3 27
Г 9
4 121log11 12 Д 81
1 9log3 2 + 31− 2 log3 2 А 10
2 16 log 4 2
+41− 2log 4 2 Б 5
В 15
3 49log7 2 + 71− 2log7 2
Г 5,75
4 512log8 2 + 81− 2log8 2 Д 4,75
log 3 64 log 5 9 А 7
1 +
log 3 2 log 5 3 Б 8
log 4 625 log 7 128 В 9
2 + Г 6
log 4 5 log 7 2
Д 11
1
log 3
log 5 49 16
3 +
log 5 7 1
log 3
2
lg125 log 3 16
4 +
lg 5 log 3 2
3
log 7 3
А 25
1 3 Б 125
2
log5 6 В 144
2 6
1
Г 343
3 3 log8 27 Д 2
3
log5 2
4 2
1 log 24 log 3 81 А 0,0625
1 Б 1
2 log 32 log 1 В 0,5
5 125
2
Г 0,25
3 log16 log 5 625 Д 0,75
2 1
4 2log 9 log 0,2
125
43
1 log37 · log4981 А 1,25
2 log58 · log16125 Б 1,5
3 log91000 · lg3 В 1,75
4 log81128 · log23 Г 2
Д 2,25
1 log86 · log65 · log54 5
А
2 log148 · log1514 · log1615 8
3 log75 · log54 · log327 1
4 lg2 · log1110 · log12811 Б
7
2
В
3
3
Г
4
2
Д
5
6.54. log72 = a, log73 = b. Установити відповідність між логарифмами чисел (1–4) та їх вираженням
через а та b (А–Д).
1 log71,5 1
А
2 log74,5 a+b
3 log67 2b
4 log29 Б
a
В 2b – a
1
Г
a −b
Д b–a
6.55. logab = 5. Установити відповідність між виразами (1–4) та їх значеннями (А–Д).
1 logaba А 5,5
2 logabb Б 3
3 log b ab 5
В
6
4 log a ab
Г 0,6
1
Д
6

1
5 log 2 5
 1 − log 3 2

6.56. Обчислити:    + 41+ 4 log4 2  :100 .
  81 
6.57. (
Обчислити: 252 − log5 75 + 7 − log7 3 · 27 . )
log3 5
6.58. Обчислити: 3 log5 3 − 5log3 5 + 7 log7 49 .

1
6.59. Обчислити: 0, 25lg 0,5 · 0,04lg 0,5 + 810,5log9 7 − 0,5 · 27 log 2 3 .
6.60. Обчислити: log 3 49 · log 7 5 · log 25 27 .
44
log 22 14 + log 2 14 · log 2 7 − 2log 22 7
log 2 14 + 2log 2 7
2log 3 12 − 4log 32 2 + log 32 12 + 4log 3 2
3log 3 12 + 6log 3 2
2
log 35 7 − 2log 35 7 · log 35 5 − 3log 35
2
5
2(log 35 7 − 3log 35 5)
2
6.64. Обчислити: 2log 2 3 − 3log 2 3 − 9log3 2 .
6.65. Обчислити: log 3+ 8 ( 3 − 8 ) + log ( 3 + 8 ) . 3− 8
( )
−1 1
2 log 7 + log 7 8
Обчислити: 3 · 7 − 3 · log 9 4 9 3 9 − 10 .
3 3
6.66.
6 2
log 3
6.67. Обчислити: 27 3
+ 4 · 5log5 2 − 2log5 2 · log 2 16.
log 0 ,5 3
Обчислити:  
1 2
6.68. · 7 log7 2 − 9 · 2log7 2 + 3log9 4.
 4
1 1 1 1
6.69. Обчислити: log 1 · log 1 · log 1 · ... · log 1 · lg 2 .
2 3 3 4 4 5 99 100
6.70. Дано: logaba = 9. Знайти logabb.

logb ( logb a )
6.71. Спростити вираз a logb a

· log a b .
6.72. Обчислити: ( log 5 2 + log 2 5 + 2)( log 5 2 − lg 2) · log 2 5 − log 5 2 .
a
6.73. Обчислити log ab + log ab b + log a 3 b , якщо logab = 2.
b
6.74. Обчислити: (log32 + log281 + 4)(log32 – 2log182)log23 – log32.
45
ТЕМА 7. ТРИГОНОМЕТРИЧНІ ВИРАЗИ
7.1. 9sin120°tg30° = ...
А Б В Г Д
0,5 1 4,5 6 9
7.2. 5sin230° + 13cos230° = ...
А Б В Г Д
2 5 8 11 13
7.3. (sin11°cos34° + cos11°sin34°)2 = ...
А Б В Г Д
0,1 0,5 1 1,5 2
7.4. sin4α + sin2αcos2α – sin2α = ...
А Б В Г Д
–2sin α 2
1 2cos α2
2sin α2
0
1
7.5. tg2β + ctg2β + 2 – = ...
cos 2 β
А Б В Г Д
1 1 2
− sin2β 1
sin 2 β sin 2 β sin 2 β
7.6. Спростити вираз ctg(–α) · tg(–α) – sin2(–α).
А Б В Г Д
cosα cos2α sin2α 1 + sin2α –cos2α
7.7. Обчислити tg2α + ctg2α, якщо tgα + ctgα = 2.
А Б В Г Д
2 1 4 3 –2
1
7.8. Знайти tg2x, якщо tg x = .
2
А Б В Г Д
3 4 3 4 16
− −
4 3 4 3 9
π
7.9. Обчислити tgα – ctgα, якщо tgα + ctgα = 8, 0 < α < .
4
А Б В Г Д
–8 –2 0 2 8
sin α − cos α
7.10. Обчислити , якщо tgα = 3.
sin α + cos α
А Б В Г Д
1 1
1 0 − 2
2 2
46
7.11. Обчислити 3cosα, якщо sinα = 0,8, α — кут І чверті.
А Б В Г Д
1,8 2,4 3,3 6 13
7.12. Обчислити 6ctgα, якщо sinα = 0,6, α — кут IІ чверті.
А Б В Г Д
–5 8 5 –8 13
7.13. Знайти значення виразу 3sin2α – 7cos2α, якщо cosα = –0,1.
А Б В Г Д
2 2,9 3,1 3,96 2,92
3π
7.14. Обчислити 6 sin 2α, якщо sinα = –0,2, π < α < .
2
А Б В Г Д
0,32 0,54 0,68 0,84 0,96
2 3π
7.15. Обчислити −8 3 sin β, якщо tg β = , π<β< .
2 2
А Б В Г Д
6 8 12 3 24
7.16. Знайти значення виразу cos  α − β + π  + 2sin ( α + π) cos ( β − π) , якщо α = 0,1π, β = 0,15π.
 2
А Б В Г Д
0 −1 2 3 1− 2
2 2 2 2
7.17. tg7°tg83° + tg19°tg71° = ...
А Б В Г Д
0 1 2 3 4
cos α cos β − cos ( α + β )
7.18. = ...
cos ( α − β) − sin α sin β
А Б В Г Д
1 tgαtgβ sinαsinβ cosαcosβ ctgαctgβ
sin 6α cos 6α 
Спростити 
1
7.19. − · .
 sin α cos α  sin 3α + sin 7α
А Б В Г Д
2 2 2
sin2α sin4α
sin α sin 4α sin 6α
tg x + tg y tg x − tg y
7.20. + = ...
tg ( x + y ) tg ( x − y )
А Б В Г Д
2 0 1 2tgx 2tg(x + y)
sin ( π − 2α ) + 2cos  π + α sin  π − α  = ...

3 3
7.21.
2  2 
А Б В Г Д
sin2α 1 3cos2α 3 0
47
α α
7.22. cos 4 − sin 4 = ...
2 2
А Б В Г Д
α
sinα cosα cos cos2α 1
4
sin 40°
7.23. = ...
2cos 2 20°
А Б В Г Д
1
cos20° sin20° ctg20° tg20°
2
7.24. sin48° + sin12° = ...
А Б В Г Д
3 1 1
sin36° cos18° cos18°
2 2 2
7.25. cos70° – cos10° = ...
А Б В Г Д
1
–sin40° sin40° cos30° 2sin40°
2
7.26. cos70° + cos50° = ...
А Б В Г Д
1 1
− 2cos10° sin10° cos10°
2 2
7.27. Знайти значення виразу sin x cos x , якщо x = − π .

2 2 6
А Б В Г Д
0,5 –0,25 –0,5 –2 0,25
7.28. cos75°cos15° = ...
А Б В Г Д
1 3 1 3
1
2 4 4 2
7.29. sin105°cos15° = ...
А Б В Г Д
3 3 2+ 3 1 1+ 3
2 4 4 2 2
7.30. sin75°sin15° = ...
А Б В Г Д
1 1 3 3 3
2 4 4 2 4
sin  arccos  = ...

1
7.31.
 4
А Б В Г Д
1 3 15 1 15
−
4 4 4 2 4
48
7.32. Обчислити 6 sin ( arccos 0, 2) .
А Б В Г Д
0,6 1,2 2,4 6 12
cos  2arcsin  = ...

1
7.33.
 6
А Б В Г Д
17 1 3 2 15
18 3 4 3 16
tg  − arcsin 0,6 = ...

1
7.34.
 2 
А Б В Г Д
2 1 1 3
0,3 −
3 2 3 4
7.35. Обчислити: 3 3 cos arctg 2 . ( )
А Б В Г Д
3 –3 ±3 3 6 3 2
π 2π 4π
7.36. 16cos cos cos = ...
9 9 9
А Б В Г Д
0,5 –0,5 2 –2 0
3π π 5π
7.37. sin − sin − sin = ...
14 14 14
А Б В Г Д
1 1
− 1 0 –1
2 2

1 sin α cos α 1
А sin 2α
2 1 − 2sin α 2 2
π Б − cos 2α
3 cos  − 2α 
2  В cos 2α
Г 2 cos α
4 cos ( π − 2α )
Д sin 2α
7.39. Установити відповідність між виразами (1–4) та виразами, які їм дорівнюють (А–Д).
1 sin 740° А cos 50°
2 cos 560° Б sin 50°
3 cos 225° В sin 20°
4 2sin 20° cos 20° Г sin( −45°)
Д − cos 20°
49
7.40. Установити відповідність між тригонометричними виразами (1–4) та їхніми значеннями (А–Д).
1 4sin15°cos15° А 1,25
2 12cos75°cos15° Б 3
3 5sin165°cos15° В 1,5
4 6sin15°sin105° Г 1
Д 1,75
1 sin(45° + α ) 2
А ( cos α − sin α )
2 cos(45° + α) 2
3 cos 3α Б cos α cos 2α + sin α sin 2α
4 sin 3α 2
В ( sin α + cos α )
2
Г cos α cos 2α − sin α sin 2α
Д sin 2α cos α + cos 2α sin α
7.42. Одна зі сторін кута збігається з додатною піввіссю абсцис, а інша перетинає одиничне коло в
точці  − ; −  . Установити відповідність між тригонометричними функціями кута β (1–4)
5 12
 13 13 
та їх значеннями (А–Д).
1 sinβ 5
А
2 cosβ 12
3 tgβ 12
Б
4 ctgβ 5
12
В −
13
5
Г −
13
13
Д
12
7.43. sin β = a, α — кут І чверті. Установити відповідність між тригонометричними виразами (1–4)
та їх значеннями (А–Д).
π А a
1 sin  + β
2  Б –a
2 sin ( π − β ) В
1
a
3 sin ( π + β )
Г − 1 − a2
 3π 
4 sin −β Д 1 − a2
 2 
7.44. α — кут першої чверті, tg α = a. Установити відповідність між тригонометричними виразами
(1–4) та їх значеннями (А–Д).
π
1 tg  + α А 1 − a2
2 
Б а
3π
2 tg  − α В
1
 2  a
3 tg ( π − α ) Г –а
4 tg ( π + α )
1
Д −
a
50
3sin x − 5cos x А 4,6
1 , якщо tgx = 2
2(sin x − 6cos x) Б –0,125
3sin x + 27 cos x В 0,12
2 , якщо ctgx = 1
sin x − 3cos x Г –15
2sin 2 x + 4cos 2 x Д 12,4
3 0,19 · , якщо tgx = 2
5sin 2 x − cos 2 x
5sin 2 x + 2cos 2 x
4 − , якщо ctgx = 3
4sin 2 x − cos 2 x
14sin x − 10sin 2 x А 2
1 , якщо cosx = 0,1
14sin x + 10sin 2 x Б 8
10sin 4 x В –7
2 , якщо sin2x = 0,1
cos 4 x − sin 4 x Г 0,75
ctg x − tg x Д 5
3 , якщо sin2x = 0,125
2cos 2 x
12sin x + 10sin 2 x
4 , якщо сosx = 0,8
12sin x − 10sin 2 x
7.47. Установити відповідність між тригонометричними виразами (1–4) та їх значеннями (А–Д).
1 sin510° 1
А −
2 cos690° 2
3 cos840° 3
4 sin960° Б −
2
3
В
2
2
Г
2
1
Д
2
20π 1
1 tg А −
3 3
28π Б − 3
2 tg
3 1
 31π  В
3 tg − 3
 6 
Г 3
16π
4 ctg Д –1
3
1 sin375°cos75° + cos15°sin795° А 0
2 cos735°cos75° – sin735°sin75° Б –1
3 sin309°cos39° – cos309°sin39° В 0,5
4 sin194°sin254° – cos466°sin104° Г 1
Д 0,5
51
7.50. Установити відповідність між тригонометричними виразами (1–4) та тотожно рівними їм вира-
зами (А–Д).
1 cos 3x cos x – sin 3x sin x А sin 4x
2 cos 3x cos x + sin 3x sin x Б –cos 4x
3 sin 3x cos x + cos 3x sin x В cos 4x
4 sin x cos 3x – sin 3x cos x Г cos 2x
Д –sin 2x
5
7.51. α — кут другої чверті, sin α = . Установити відповідність між заданими тригонометричними
13
виразами (1–4) та їх значеннями (А–Д).
1 sin 2α 119
А −
2 cos 2α 120
3 tg 2α 119
Б −
4 ctg 2α 169
119
В
169
120
Г −
119
120
Д −
169
5 3π А 15
1 26cosα, якщо sin α = − , π < α <
13 2 Б 6
3π В –3
2 15 tg α, якщо cosα = –0,25, π < α < Г –24
2
π Д –28
3 21ctgα, якщо sinα = 0,6, < α < π
2
7 π
4 4cosα, якщо sin α = , <α<π
4 2
α 23 А 2,5
1 14sin , якщо cos α = − , 2π < α < 3π
2 49 Б –1,5
α 1 В –12
2 −5cos , якщо cos α = − , π < α < 2π
2 2 Г –1
α 7 Д 1,5
3 3sin , якщо cos α = , 2π < α < 3π
2 9
α 1
4 3cos , якщо cos α = − , π < α < 2π
2 2
зами (А–Д).
sin 3α − sin α А tg α
1
cos3α − cos α Б сtg α
cos α − cos3α В tg 2α
2
sin α + sin 3α Г сtg 2α
sin 2α + sin 4α Д –сtg 2α
3
cos 2α − cos 4α
sin 3α + sin α
4
cos3α + cos α
52
зами (А–Д).
1 sin10° + cos20° А sin50°
2 sin20° + cos10° Б sin40°
3 cos20° – sin10° В 3 sin40°
4 cos10° – sin20°
Г 3 sin50°
Д − 3 sin50°
1 + sin 2 x 2 А –1
1 ·
1 + cos 2 x (1 + tg x ) 2
Б 0,5
В –0,5
sin 2 x − 1 2
2 · Г 1
cos 2 x + 1 (1 − tg x ) 2 Д 1,5
1 − sin 2 x π
3 · tg  + x
2cos 2 x 4 
sin 2 x + 1 π
4 − · tg  − x
2cos 2 x 4 
1 tg  arcsin 
4 4
А
 5 5
3
2 ctg  arccos 
3 Б
 5  5
3
 3 
3 cos  arcsin  −  
В
  5  4
4
  4  Г
4 sin  arccos −  3
  5 
3
Д −
5

π
sin  α +  cos ( α − π ) tg ( −α )
 2
 3π 
sin ( α − π ) cos α − ctg ( π − α )
 2
2 3π
7.59. Обчислити 6 3 cos β, якщо ctg β = , π<β< .
2 2
7.60. Спростити: sin4α – cos4α – sin2α + cos2α.
tg 2 α 1 + ctg 2 α
7.61. Спростити: · − tg 2 α .
1 + tg α ctg α
2 2
cos α − cos3α + cos5α − cos 7α

7.62. Спростити: · 2ctg α .
sin α + sin 3α + sin 5α + sin 7α
sin11x + cos12 x − sin13x
7.63. Знайти , якщо tg12x = 0,4.
cos13x + sin12 x − cos11x
sin 4 α + cos 4 α − 1
7.64. Обчислити: 6 · .
cos 6 α + sin 6 α − 1
53
1 + cos α + cos 2α + cos3α
7.65. Спростити: .
5cos α · ( cos α + cos 2α )
α 3α
+ sin
sin
7.66. Обчислити 2 2 · (1 + cos 2α ) , якщо α = 15°.
α 3α
cos + cos
2 2
 sin 4β cos 4β  1 − cos 2 2β
7.67. Обчислити:  − · .
 sin β cos β  cos β − cos5β
2
 3π 
7.68. Спростити:  sin ( 2π − x ) tg  − x − cos ( x − π ) − sin ( x − π ) + cos 2 ( π − x ) .
  2  
2 − cos α − 3 sin α α π
7.69. Обчислити , якщо tg  −  = 4.
sin α − 3 cos α  2 6
16π 29π
7.70. Обчислити: cos − sin .
3 6
7.71. Обчислити: 2sin 20 cos50 sin 60 cos10.
2π 4π 8π 16π
7.72. Обчислити: 8cos cos cos cos .
15 15 15 15
1 1 1 1 tg1 − tg1001
7.73. Обчислити: + + + ... + + .
cos1 + cos3 cos1 + cos5 cos1 + cos 7 cos1 + cos 2001 2sin1
cos5α + 5cos3α + 10cos α
cos5 α
2π 4π
7.75. Обчислити: cos + cos .
5 5
Спростити вираз 26sin  2arctg  − tg  arccos  .

2 1 7
7.76.
 3 2 25 
7.77. Знайти 5 cos ( ar ctg 2) .
50π  50π 
7.78. Обчислити в градусах: arccos  sin − 3arctg  tg .
 9   9 
54
ТЕМА 8. ЦІЛІ РІВНЯННЯ
8.1. Розв’язати рівняння ax + b = c, де a ≠ 0.
А Б В Г Д
a a b−c c−b c+b
x= x= x= x= x=
b−c c−b a a a
1
8.2. Розв’язати рівняння x − 2 = 0 і –0,2x = 4 та записати добуток їх коренів.
7
А Б В Г Д
1
–70 − –28 280 –280
70
8.3. Розв’язати рівняння |x – 1| = 3 та знайти суму його коренів.
А Б В Г Д
0 4 2 –2 –4
8.4. Вказати суму коренів рівняння |x + 3| = 5.
А Б В Г Д
2 –8 10 –6 4
8.5. Вказати добуток коренів рівняння |x – 3| = 4.
А Б В Г Д
7 –7 –1 1 6
8.6. Знайти дискримінант рівняння 3x – 2x – 5 = 0. 2
А Б В Г Д
64 –64 8 –31 49
8.7. Знайти суму коренів рівняння 2x – 5x – 7 = 0.
2
А Б В Г Д
5 –2,5 2,5 –7 –3,5
8.8. Скласти зведене квадратне рівняння з коренями 2 і 8.
А Б В Г Д
x 2 − 3 2 x + 16 = 0 x 2 − 4 x + 3 2 = 0 x2 + 3 2 x + 4 = 0 x 2 − 3 2 x + 4 = 0 Скласти неможливо
8.9. Знайти суму цілих чисел, що належать відрізку, кінцями якого є корені квадратного рівняння
10х2 + 7х – 12 = 0.
А Б В Г Д
–2 –1 0 1 –5
8.10. Скільки коренів має рівняння |x – 3x + 2| = 2?
2
А Б В Г Д
Один два три чотири жодного
8.11. У першій пачці зошитів було удвічі більше, ніж у другій. Коли з другої пачки переклали до
першої 10 зошитів, то в другій стало в 4 рази менше зошитів, ніж у першій. Скільки зошитів
було у другій пачці?
55
Яке з наведених рівнянь відповідає умові задачі, якщо кількість зошитів у другій пачці позна-
чено через х?
А Б В Г Д
2х = 4(х – 10) 4(2х + 10) = х – 10 2х + 10 = 4х – 10 2х + 10 = 4(х – 10) х + 2 + 10 = 4(х – 10)
8.12. Одну й ту ж відстань один автомобіль проїхав за 3 год, а інший — за 2 год. Знайти швидкість
руху автомобіля, який їхав повільніше, якщо його швидкість на 24 км/год менша від швидкості
іншого автомобіля.
Яке з наведених рівнянь відповідає умові задачі, якщо шукану швидкість позначено через
х км/год?
А Б В Г Д
x x + 24
3(х – 24) = 2х 3(х + 24) = 2х 3х = 2(х + 24) = 3х = 2х + 24
3 2
8.13. У першості з волейболу було зіграно 21 матч, при цьому кожна команда зіграла з іншою по
одному разу. Скільки команд брало участь у першості?
Яке з наведених рівнянь відповідає умові задачі, якщо кількість команд позначено через х?
А Б В Г Д
x ( x − 1) x ( x + 1)
х(х + 1) = 2 = 21 = 21 х + х – 1 = 21 x(x – 1) = 21
2 2
8.14. За якої умови рівняння ax + b = cx + d не має коренів?
А Б В Г Д
a = 0, c ≠ 0 a ≠ c, d ≠ b a ≠ c, d = b a = c, d ≠ b a = c, d = b
8.15. Коренем рівняння kx = 3 є число 0,2. Знайти корінь рівняння kx = –1.
А Б В Г Д
1 5 5 2
− 15 − −
15 3 3 3
8.16. Вказати значення параметра b, за якого рівняння (b2 – 1)x = b2 + 2b – 3 має безліч коренів.
А Б В Г Д
0 1 –1 3 –3
8.17. Знайти значення параметра а, за якого рівняння (а2 – 1)х = а2 + 5а – 6 має безліч коренів.
А Б В Г Д
1 ±1 –6; 1 –6; ±1 0
8.18. За якого значення параметра а рівняння 2х2 + ах – 2 = 0 має корінь х = 4?
А Б В Г Д
21 –9 –7,5 4,5 3,2
8.19. За якого значення а рівняння а2х – 2а2 = 49х + 14а має єдиний корінь?
А Б В Г Д
(–∞; –7)∪
(–∞; –7) (7; +∞) (–∞; –7)∪(7; +∞) (–7; 7)
∪(–7; 7)∪(7; +∞)
8.20. Вказати значення параметра с, за якого рівняння (с2 + 2)x = с(2 – 3x) + 2 не має коренів.
А Б В Г Д
–2 0 3 2 –3
8.21. За якого найменшого значення параметра a рівняння |4х + 3| = 5a + 3 має розв’язок?
А Б В Г Д
–5 –0,6 3 –3 0,6
56
8.22. За якого значення t значення виразу –0,3t + 18 на 5 більше від значення виразу 0,1t + 1?
А Б В Г Д
–16,25 16,25 30 55 –30
8.23. Визначити х + у, якщо |x – y| + |4 – x| = 0.
А Б В Г Д
4 8 6 12 –4
8.24. Визначити ху, якщо |y – 1| + x2 – 2xy + y2 = 0.
А Б В Г Д
1 2 4 –3 8
8.25. Обчислити добуток коренів рівняння ||x + 2| – 1| = 4.
А Б В Г Д
–21 –7 –4 3 9
8.26. Знайти суму коренів рівняння |4x – 8| + |2 – x| = 4.
А Б В Г Д
2,8 1,2 1,6 4 3
8.27. Знайти корінь рівняння |x – 1| + |x + 3| = 6,2, який належить проміжку (–∞; –3).
А Б В Г Д
–4,1 –2,1 –4 –5 –6
8.28. Вказати всі значення а, за яких рівняння |x – 5| – 1 = a має два корені.
А Б В Г Д
a>5 a<4 a>1 a ≥ –1 a > –1
8.29. Знайти всі значення a, за яких один з коренів рівняння х + 2ах + а = 0 дорівнює –2.
2 2
А Б В Г Д
а = ±2 а=2 а=4 а = ±4 а = –2
8.30. За якого значення параметра k квадратне рівняння kx2 – (1 – 2k)x + k – 2 = 0 має два однакові
корені?
А Б В Г Д
–5 –2,5 –0,25 0 5
8.31. За яких значень m рівняння 4х + 2х – m = 0 має тільки один корінь?
2
А Б В Г Д
0,5 –0,5 0,25 –0,25 ±0,25
8.32. Вказати кількість цілих значень параметра а, які належать проміжку (–5; 5), за яких квадратне
рівняння х2 – (а – 1)х + 1 = 0 має два різні корені.
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
8.33. Знайти всі значення c, за яких рівняння 3х – 2х + с = 0 має хоча б один спільний корінь з рів-
2
нянням х2 + х – 2 = 0.
А Б В Г Д
с = –5, с = –1,6 с = 8, с = 1 с = –16, с = –1 с = 8, с = –1 с = 5, с = 1,6
8.34. х1 та х2 — корені рівняння х – 3х – 5 = 0. Не розв’язуючи рівняння, знайти x + x22 .
2 2
1
А Б В Г Д
–1 19 4 –4 –19
57
8.35. Скільки коренів має рівняння х2 – 7|x| + 10 = 0?
А Б В Г Д

8.36. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та їх коренями (А–Д).
1 ax + b = c, a ≠ 0 a
А
2 ax – b = c, a ≠ 0 c+b
3 ax – b + c = 0, a ≠ 0 c+b
Б
4 ax + b + c = 0, a ≠ 0 a
−c − b
В
a
b−c
Г
a
c−b
Д
a
8.37. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та кількістю їх розв’язків (А–Д).
1 А Жодного
1 5 x − 0,(3) = 5 x −
3 Б Один
2 5х – 2 = 5х + 2 В Два
3 |5x – 2| = 2 Г Три
4 5x – 2 = 2 Д Безліч
1 7х + 2 = 5х + 6 1
А −
2 7х – 2 = 6 – 5х 3
3 7х – 2 = –6 – 5х Б –1
4 7х + 6 = –6 – 5х В 0
2
Г
3
Д 2
1 х2 + 5х – 6 = 0 А х1 = 2; х2 = 3
2 х2 – 5х – 6 = 0 Б х1 = –1; х2 = 6
3 х2 + 5х + 6 = 0 В х1 = –3; х2 = –2
4 х2 – 5х + 6 = 0 Г х1 = –6; х2 = 1
Д х1 = –6; х2 = –1
8.40. Установити відповідність між коренями рівнянь (1–4) та відповідними їм рівняннями (А–Д).
1 х1 = 2; х2 = 4 А х2 + 6х + 8 = 0
2 х1 = –5; х2 = –3 Б х2 – 6х + 8 = 0
3 х1 = 3; х2 = 5 В х2 + 8х + 15 = 0
4 х1 = –4; х2 = –2 Г х2 – 6х – 8 = 0
Д х2 – 8х + 15 = 0
58
1 х2 – 4х = 0 2 ± 10
А
2 2 x − 3x − 1 = 0
2
2
3 –х2 + 2х + 1,5 = 0 3 ± 11
Б
4 x − 5x − 2 = 0
2 4
В 0; 4
5 ± 13
Г
2
2 + 10 3 + 11
Д ;
2 4
8.42. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та множинами їх коренів (А–Д).
1 х2 – 4х + 3 = 0 А ∅
2 х2 + 2х – 3 = 0 Б {–1; –3}
3 х2 + 4х + 3 = 0 В {–1; 3}
4 х2 – 2х – 3 = 0 Г {–3; 1}
Д {1; 3}
1 х2 – 6х + 1 = 0 А x1,2 = 3 ± 5
2 х2 – 6х – 1 = 0
Б x1,2 = 3 ± 10
3 х2 – 6х + 2 = 0
4 х2 – 6х + 4 = 0 В x1,2 = 3 ± 2 2
Г x1,2 = 3 ± 11
Д x1,2 = 3 ± 7
8.44. Установити відповідність між виразами (1–4) та їх значеннями (А–Д), якщо х1 та х2 — корені
квадратного рівняння х2 – 5х – 4 = 0.
1 х1 · х2 + х1 + х2 А –20
2 x12 + x22 Б 1
3 (х1 + х2)2 + 2х1х2 В 33
Г 65
4 x12 x2 + x1 x22
Д 17
8.45. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та кількістю їх коренів (А–Д).
1 х4 – 13х2 + 36 = 0 А Жодного
2 х4 – 5х2 – 36 = 0 Б Один
3 х4 + 13х2 + 36 = 0 В Два
4 х5 + 5х3 – 36х = 0 Г Три
Д Чотири
1 |x – 3| = 4 А ∅
2 |x – 4| = –3 Б {1; 7}
3 |x + 4| = 3 В {–7; 1}
4 |x + 3| = 4 Г {–7; –1}
Д {–1; 7}
59
8.47. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та сумами їх коренів (А–Д).
1 |x + 8| = 15 А –3
2 |2x + 3| = 11 Б –8
3 |2x + 7| = 25 В –16
4 |x + 4| = 8 Г –7
Д –12
8.48. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та добутками їх коренів (А–Д).
1 |2x – 2| = 14 А –20
2 |x + 5| = 8 Б –39
3 |2x – 3| = 19 В –56
4 |x – 4| = 6 Г –88
Д –48
8.49. Установити відповідність між рівняннями та заданими проміжками (1–4) та коренями рівнянь
(А–Д) на даних проміжках.
1 |x – 1| – |x + 2| = 1; (–2; 1) А 2,7
2 |x – 3| – |1 – x| = 1; (1; 3) Б 1,5
3 |x – 3| – |2 – x| = –0,4; (2; 3) В 3,5
4 |x – 4| – |2 – x| = –1; (2; 4) Г –1
Д 4,8
1 |2x – 3| = 2x – 3 А (–∞; 1,5]
2 |2x – 3| = –2x + 3 Б (–∞; +∞)
3 |2x – 3| = –x2 – 1 В [0; +∞)
4 |–1 – x2| = x2 + 1 Г [1,5; +∞)
Д ∅
8.51. Установити відповідність між значеннями параметра а (1–4) рівняння |x2 – 5| = a та кількостя-
ми (А–Д) коренів цього рівняння.
1 –5 А чотири
2 0 Б два
3 5 В один
4 3 Г жодного
Д три
8.52. Установити відповідність між значеннями параметра а (1–4) рівняння |x2 – х – 6| = a та кількос-
тями (А–Д) коренів цього рівняння.
1 –6,25 А два
2 8,75 Б один
3 3,75 В жодного
4 6,25 Г чотири
Д три

x − 2 2x − 5 4x − 1
8.53. Розв’язати рівняння + + = 4− x.
5 4 20
8.54. За якого значення параметра b сума коренів рівняння (b + 1)x2 + bx – 1 = 0 дорівнює 1?
60
8.55. За якого значення параметра с добуток коренів рівняння (c + 1)х2 + 3х – с = 0 дорівнює 4?
8.56. За якого значення параметра а сума коренів рівняння х2 – (а2 – 17а + 83)х – 21 = 0 буде най-
меншою?
8.57. Розв’язати рівняння х6 – 3х3 + 2 = 0. У відповідь записати найменший корінь.
8.58. Розв’язати рівняння х3 + 9х2 + 9х + 1 = 0. У відповідь записати суму коренів.
8.59. Розв’язати рівняння х3 – х2 – 8х + 6 = 0. У відповідь записати суму коренів рівняння.
8.60. Розв’язати рівняння х3 – 3х + 2 = 0. У відповідь записати добуток коренів рівняння.
8.61. Вказати найбільший корінь рівняння |2 – 3x| = x + 3.
8.62. Вказати суму коренів рівняння ||x – 1| – 3| = 2.
8.63. Вказати кількість коренів рівняння |x2 – 13x + 15| = x2 – 13x + 35.
8.64. Вказати кількість коренів рівняння |x2 – 13x + 35| = x2 – 13x + 15.
8.65. Розв’язати рівняння |x2 – 4x + 3| + |x2 – 5x + 6| = 1. У відповідь записати суму цілих коренів рів-
няння.
8.66. Розв’язати рівняння |x – 1| + |x – 2| + |x – 3| = 2.
8.67. Розв’язати рівняння ||x + 1| – |x – 3|| = |x|. У відповідь записати суму цілих коренів рівняння.
8.68. Розв’язати рівняння 2x2 – 8x + a = 0, якщо x13 + x23 = 22.
8.69. Розв’язати рівняння (х2 + 3х + 1)(х2 + 3х + 3) + 1 = 0. У відповідь записати найбільший корінь.
8.70. Розв’язати рівняння (х2 + 2х)2 – (х + 1)2 = 55. У відповідь записати добуток коренів.
8.71. Розв’язати рівняння |3x2 – x| = 8 + x. У відповідь записати найбільший корінь.
8.72. Розв’язати рівняння |x + 1| + |x – 5| = 20. У відповідь записати модуль різниці коренів.
8.73. Батько старший від сина в 9 разів, а сума їхніх років дорівнює 30. Через скільки років батько
стане старшим від сина удвічі?
8.74. У двоцифровому числі цифра десятків утричі більша, ніж цифра одиниць. Якщо від цього чис-
ла відняти число, записане цими ж цифрами, але у зворотному порядку, то отримаємо 36.
Знайти це число.
8.75. Розв’язати рівняння (х + 2)(х + 1)х(х – 1) = 24. У відповідь записати додатний корінь.
8.76. Розв’язати рівняння х4 + (х – 4)4 = 82. У відповідь записати найбільший корінь.
8.77. Розв’язати рівняння х3 – 5х2 – 2х + 24 = 0. У відповідь записати найменший корінь.
8.78. Розв’язати рівняння ||x + 1| – |x – 3|| = |x|. У відповідь записати суму коренів.
8.79. Розв’язати рівняння |x2 – 9| + |x2 – 16| = 7. У відповідь записати кількість цілих коренів.
8.80. За якого найбільшого цілого значення параметра m корені квадратного рівняння 4x2 –
– (3m + 1)x – m – 2 = 0 належать проміжку [–1; 2]?
8.81. За якого найменшого цілого значення параметра n корені рівняння 3x2 + (2n – 1)х – n – 8 = 0 ро-
зміщуються по різні боки від проміжку [–2; 1]?
8.82. За якого значення параметра а рівняння ||x – 9| + a| = 17 має один корінь?
61
ТЕМА 9. ЦІЛІ НЕРІВНОСТІ
9.1. Розв’язати нерівність –4х < 20.
А Б В Г Д
(–∞; 5) (–∞; –5) (5; +∞) (–5; +∞) (–4; 20)
x −1
9.2. Розв’язати нерівність < 2.
2
А Б В Г Д
 −∞; 2 1 
(5; +∞) (–∞; 5) (–∞; 3) (3; +∞)  2
x
9.3. Розв’язати нерівність − ≤ 4.
5
А Б В Г Д
(–∞; –20) (–20; +∞) [–20; +∞) (–∞; –20] [–5; +∞)
x x
9.4. Розв’язати нерівність − ≤ 4.
2 3
А Б В Г Д
[4; +∞) (–∞; 4] [24; +∞) (–∞; 24) (–∞; 24]
9.5. Вказати найменший цілий розв’язок нерівності 2х – 3 < 3x + 4.
А Б В Г Д
–7 –6 0 3 4
9.6. Вказати найбільший цілий розв’язок нерівності 2х + 3 > 5x – 2.
А Б В Г Д
2
–1 0 1 1 2
3
9.7. Розв’язати нерівність 2 < х – 7 ≤ 5.
А Б В Г Д
(2; 12] (–5; –2] (9; 12] (–5; 5] (–12; 9]
9.8. Розв’язати нерівність –3 ≤ –х + 4 < 2.
А Б В Г Д
(2; 7] [2; 7) [1; 6) [–3; –2) (1; 6]
9.9. Розв’язати нерівність (х + 7)(х – 3) < 0.
А Б В Г Д
(–3; 7) (–∞; 3)∪(7; +∞) (–∞; –7)∪(3; +∞) (3; 7) (–7; 3)
9.10. Розв’язати нерівність х2 + 7х – 30 ≥ 0.
А Б В Г Д
[–10; 3] (–∞; –10]∪[3; +∞) (–∞; –3]∪[10; +∞) [–3; 10] (–∞; 3]∪[10; +∞)
9.11. Розв’язати нерівність –х2 + 3х + 10 > 0.
А Б В Г Д
(2; 5) (–∞; –5)∪(2; +∞) (–5; 2) (–∞; –2)∪(5; +∞) (–2; 5)
62
9.11. Розв’язати нерівність х2 > 10.
А Б В Г Д
( −∞; − 100) ∪ ( −∞; − 10 ) ∪

( 10; + ∞ ) ( − 10; 10 ) ( − 10; + ∞ ) ∪ (100; + ∞ ) ∪ ( 10; + ∞ )
9.13. Розв’язати нерівність (х – 1)2 < 16.

А Б В Г Д
(–5; 3) (–4; 4) (–3; 5) (–∞; –3)∪(5; +∞) (–∞; –4)∪(4; +∞)
9.14. Вказати цілий розв’язок нерівності x < 6x – 8.
2
А Б В Г Д
2 3 4 5 8
9.15. Вказати кількість цілих розв’язків нерівності х2 – 6х + 5 < 0, які належать проміжку (0; 4).
А Б В Г Д
1 0 3 6 2
9.16. Вказати кількість цілих розв’язків нерівності х2 – 10х + 25 > 0, які належать проміжку (–5; 5).
А Б В Г Д
6 7 8 9 10
9.17. Знайти найменший натуральний розв’язок нерівності х2 – х – 2 ≤ 0.
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
9.18. Знайти кількість цілих додатних розв’язків нерівності х2 – 6х + 6 ≤ 0.
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
9.19. Розв’язати нерівність (х – 3)(х + 5)(4 – х) ≥ 0.
А Б В Г Д
(–∞; –5]∪[3; 4] [–5; 3]∪[4; +∞) [–4; –3]∪[5; +∞) (–∞; –4]∪[–3; 5] (–∞; 4]
9.20. Знайти кількість цілих розв’язків нерівності (2 – х)3(х + 2)2(х – 3) ≥ 0.
А Б В Г Д
2 [2; 3] 0 3 Безліч
9.21. Знайти множину розв’язків нерівності (х – 2)2 (х + 3) ≤ 0.
А Б В Г Д
(–∞; –3]∪[2; +∞) (–∞; –3] [–3; 2] (–∞; –3]∪{2} (–∞; –2]∪{3}
9.22. Розв’язати нерівність x(5 – x)3 > 0.
А Б В Г Д
(5; +∞) (–∞; –5)∪(0; +∞) (–∞;0)∪(5; +∞) (–5; 0) (0; 5)
9.23. Розв’язати нерівність x4 + 3х3 – 4х > 0.
А Б В Г Д
(–∞; 2)∪(2; 0)∪ (–∞; –2)∪(–2; 0)∪ (–∞; –1)∪(–1; 0)∪ (–∞; –2)∪(–2; 0)∪
(–∞; 0)∪(1; +∞)
∪(3; +∞) ∪(1; +∞) ∪(2; +∞) ∪(–1; +∞)
63
9.24. Розв’язати нерівність x4 – 34х2 + 225 < 0.
А Б В Г Д
(–∞; –5)∪(5; +∞) (–5; 5) (–∞; –3)∪(3; +∞) (–∞; 3)∪(3; +∞) (–5; –3)∪(3; 5)
9.25. Знайти суму цілих розв’язків нерівності (х + 1) (х – 3) (х – 2) > 0, які належать проміжку [–4; 4].
3 2
А Б В Г Д
1 2 3 –5 5
9.26. Знайти кількість цілих додатних розв’язків нерівності х – 2х + 1 > 0, які належать проміжку
4 2
[–6; 6].
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
x−6 x−3 x+7
9.27. Розв’язати нерівність ≤ ≤ .
9 4 24
А Б В Г Д
[–5; –0,6] (0,6; 5] [0,6; 5] [0,6; +∞) (–∞; 5]
9.28. Скільки цілих розв’язків має нерівність –х – 5 < –3х < х – 1?
А Б В Г Д
Жодного один два три більше, ніж три
9.29. Розв’язати нерівність (х – 3х – 10)(х – 1) > 0.
2
А Б В Г Д
(–∞; –2)∪(1; 5) (–2; 1)∪(5; +∞) (–5; –1)∪(2; +∞) (–∞; –5)∪(–1; 2) (1; +∞)
9.30. Знайти множину розв’язків нерівності |х – 5| < 8.
А Б В Г Д
(–∞; –13)∪(3; +∞) (–∞; 13) (–13; 3) (–3; 13) (–∞; –3)∪(13; +∞)
9.31. Розв’язати нерівність |х + 4| > 3.
А Б В Г Д
(–∞; –7)∪(–1; +∞) (–7; –1) (–1; +∞) (–∞; 1)∪(7; +∞) (1; 7)
9.32. Розв’язати нерівність |3х| < х + 1.
А Б В Г Д
(–∞; 0,5) (0,5; +∞) (–0,25; 0,5) (–0,5; 0)∪(0; 0,25) (0,25; +∞)
За яких значень а розв’язком нерівності (а – 3)х ≤ 7 є проміжок  ; + ∞  ?

7
9.33.
a −3 
А Б В Г Д
а>3 a≥3 a≠3 a<3 a≤3
9.34. Знайти значення параметра а, за якого розв’язками нерівності 3х – 1 < ах + 5 є усі дійсні числа.
А Б В Г Д
3 1 5 0 6
9.35. Знайти множину розв’язків нерівності (х – 4)(а – х) ≥ 0, якщо а < 4.
А Б В Г Д
(–∞; a]∪[4; +∞) [a; 4] [–4; a] (–∞; –4]∪[a; +∞) [4; –a]
64
9.36. Установити відповідність між нерівностями (1–4) та множинами їх розв’язків (А–Д).
1 5x > 30 А (–∞; –6)
2 –5x > 30 Б (–∞; 6)
3 5x < 30 В (–6; +∞)
4 –5x < 30 Г (–6; 6)
Д (6; +∞)
1 2х + 3 > x – 9 А (6; +∞)
2 2х – 3 > x – 9 Б (–12; +∞)
3 2х + 3 > x + 9 В (–4; +∞)
4 2х + 3 > –x – 9 Г (12; +∞)
Д (–6; +∞)
1 4х + 8 > 32 А (–10; +∞)
2 4х – 8 > 32 Б (6; +∞)
3 4х + 8 < 32 В (–∞; 6)
4 4х + 8 > –32 Г (–∞; –10)
Д (10; +∞)
1 0,1x > 3(0,2x + 5) А (–∞; –3)
2 0,3x < 6(0,1x + 4) Б (–∞; –30)
3 0,2x > 3(0,4x + 1) В (–60; +∞)
4 0,4x < 2(0,3x + 6) Г (–∞; –60)
Д (–80; +∞)
x −1 А (–∞; –4)
1 <1
3 Б (–∞; 2)
x +1
2 <1 В (–∞; 4)
3
Г (–4; +∞)
−x +1
3 <1 Д (–2; +∞)
3
−x −1
4 <1
3
x x А (–∞; –12)
1 − <1
3 4 Б (–∞; 12)
x x В (–12; 12)
2 − <1
4 3
Г (–12; +∞)
x x
3 − < −1 Д (12; +∞)
3 4
x x
4 − < −1
4 3
65
1 (x – 8)(x – 3) < 0 А (–∞; –8)∪(–3; +∞)
2 (x – 8)(x + 3) > 0 Б (–∞; –3)∪(8; +∞)
3 (x + 8)(x – 3) < 0 В (–∞; 3)∪(8; +∞)
4 (x + 8)(x + 3) > 0 Г (–8; 3)
Д (3; 8)
1 (x – 2)(x + 3) < 0 А (–∞; –3)∪(2; +∞)
2 (2 – x)(x + 3) < 0 Б (–∞; –2)∪(3; +∞)
3 (x + 2)(x – 3) < 0 В (–3; –2)
4 (x + 2)(3 – x) < 0 Г (–3; 2)
Д (–2; 3)
1 (x + 3)2х(x – 1) ≤ 0 А (–∞; 0]
2 х2(x + 3) (x – 1) ≤ 0 Б (–∞; 0]∪{1}
3 (x + 3)х(x – 1)2 ≤ 0 В [–3; 1]
4 (x + 3)2х(x – 1)2 ≤ 0 Г [–3; 0]∪{1}
Д {–3}∪[0; 1]
9.45. Установити відповідність між нерівностями (1–4) та кількістю їх цілих розв’язків (А–Д).
1 (2 – х)3(х + 2)2(х – 3) ≥ 0 А 5
2 (х + 4)3(х – 2)2(3 – х) > 0 Б 10
3 (4 – х)3(х + 2)2(х + 5) > 0 В 3
4 (х + 5)3(х – 4)2(7 – х) > 0 Г 7
Д 6
9.46. Установити відповідність між нерівностями (1–4) та кількістю їх цілих розв’язків (А–Д), що
належать відрізку [–5; 5].
1 (х + 3)3(х + 1)2(х – 2) ≥ 0 А 11
2 (х + 5)3(х + 3)2(7 – х) ≤ 0 Б 8
3 (х – 9)3(х + 2)2(х + 6) ≤ 0 В 5
4 (х + 3)3(х – 4)2(1 – х) < 0 Г 2
Д 13
1 x2 + х – 6 < 0 А ∅
2 x2 – х – 6 < 0 Б (–∞; +∞)
3 –x2 + х + 12 < 0 В (–2; 3)
4 –x2 – 6х – 10 < 0 Г (–3; 2)
Д (–∞; –3)∪(4; +∞)
1 3<x–2<5 А (–7; –5)
2 3<x+2<5 Б (–3; –1)
3 3 < –x – 2 < 5 В (–1; 3)
4 3 < –x + 2 < 5 Г (1; 3)
Д (5; 7)
66
1 3 ≤ 3х ≤ 12 А [–2; 4]
2 –1 ≤ 4х ≤ 2 Б [1; 4]
3 4 ≤ 2х ≤ 10 В [–0,25; 0,5]
4 –5 ≤ 5х ≤ 15 Г [2; 5]
Д [–1; 3]
1 |x – 2| < 5 А (–7; –3)
2 |x + 2| < 5 Б (–7; 7)
3 |x – 5| < 2 В (–7; 3)
4 |x + 5| < 2 Г (–3; 7)
Д (3; 7)
1 |x – 3| > 4 А (–∞; –7)∪(1; +∞)
2 |x – 4| > 3 Б (–∞; –7)∪(–1; +∞)
3 |x + 4| > 3 В (–∞; –7)∪(–1; +∞)
4 |x + 3| > 4 Г (–∞; –1)∪(7; +∞)
Д (–∞; 1)∪(7; +∞)

2− x 2x − 1 2x − 3
9.52. Розв’язати нерівність +1< − . У відповідь записати найменший цілий
4 10 6
розв’язок.
9.53. Розв’язати нерівність 7 < 1 – 3x < 16. У відповідь записати найбільший цілий розв’язок.
x
9.54. Розв’язати нерівність x + 1 < < x + 2. У відповідь записати суму цілих розв’язків.
2
9.55. Вказати кількість цілих від’ємних розв’язків нерівності х2 + х – 2 ≤ 0.
9.56. Розв’язати нерівність 2 ≤ x2 + x < 6. У відповідь записати найменший додатний розв’язок.
9.57. Вказати кількість цілих від’ємних розв’язків нерівності (х – 2)2(–х – 4) < 0.
9.58. Вказати найбільший цілий розв’язок нерівності (х – 3)2(х + 1) ≤ 0.
9.59. Вказати кількість цілих розв’язків нерівності (х – 1)3(х – 4)2(3 – х) ≥ 0.
9.60. Розв’язати нерівність (х – 5)2(х + 2)(х – 4)3 ≤ 0. У відповідь записати кількість цілих розв’язків
нерівності.
9.61. Розв’язати нерівність (x2 + 2x – 15)(x2 – 4x + 3)(x – 1) ≤ 0. У відповідь записати кількість додат-
них цілих розв’язків.
9.62. Розв’язати нерівність x6 – 9x3 + 8 < 0. У відповідь записати кількість цілих розв’язків.
9.63. Знайти кількість цілих розв’язків нерівності х4 – 10х2 + 9 ≤ 0, які належать проміжку [–4; 4].
9.64. Розв’язати нерівність (x – 2)4 – 13(x – 2)2 + 36 ≤ 0. У відповідь записати суму цілих розв’язків.
9.65. Розв’язати нерівність (х2 + х)2 – 8(х2 + х) + 12 > 0. У відповідь записати кількість цілих
від’ємних розв’язків нерівності, які більші за –7.
9.66. Розв’язати нерівність 1 < |x – 2| < 5. У відповідь записати добуток цілих розв’язків.
9.67. Розв’язати нерівність x2 – 3|x| + 2 ≤ 0. У відповідь записати добуток цілих розв’язків.
9.68. Розв’язати нерівність |3x – 8| < x – 2. У відповідь записати середину проміжку, який є
розв’язком нерівності.
67
9.69. Розв’язати нерівність (х2 – х – 1)(х2 – х – 7) ≤ –5. У відповідь записати добуток усіх цілих
розв’язків.
9.70. Розв’язати нерівність (x2 – 3х – 2)(х2 – 3х + 1) < 10. У відповідь записати найбільший цілий
розв’язок нерівності.
9.71. Розв’язати нерівність x4 – 3 < 2х(2х2 – x – 2). У відповідь записати найбільший цілий розв’язок
9.72. Розв’язати нерівність |х2 – х + 1| ≥ |х2 – 3х + 4|. У відповідь записати найменший розв’язок.
9.73. Розв’язати нерівність |х – 1| + |х + 1| < 4. У відповідь записати найменший цілий розв’язок.
9.74. Розв’язати нерівність |x + 2| + |x – 3| > x + 5. У відповідь записати кількість цілих додатних
розв’язків нерівності, які менші за 6.
9.75. Розв’язати нерівність |x2 – 4x + 1| < 2x + 1. У відповідь записати суму найбільшого та най-
меншого цілих розв’язків нерівності.
68
ТЕМА 10. РАЦІОНАЛЬНІ РІВНЯННЯ
x−5
10.1. Розв’язати рівняння = 0.
x−5
А Б В Г Д
R 5 ∅ (–∞; 5)∪(5; +∞) (5; +∞)
x−5
x−5
А Б В Г Д
5 R ∅ (–∞; 5)∪(5; +∞) (5; +∞)
x−x
10.3. Розв’язати рівняння =0.
x−3
А Б В Г Д
∅ R (–∞; –3)∪(–3; +∞) (–∞; 3)∪(3; +∞) –3
1 1
10.4. Розв’язати рівняння 5 x + = + 10 .
x2 − 9 x2 − 9
А Б В Г Д
{2; 3} ∅ {–3; 2; 3} {–3; 3} {2}
1 1
10.5. Розв’язати рівняння 6 x + = + 18 .
x2 − 9 x2 − 9
А Б В Г Д
∅ {0} {–3} {–3; 3} {3}
x3 − 4 x
x2 − 4
А Б В Г Д
∅ {2} {–2; 2} {–2; 0; 2} {0}
10.7. Розв’язати рівняння

(x 2
)(
− 9 x 2 − 16 ) = 0.
( x − 3)( x + 4)
А Б В Г Д
{–4; –3; 3; 4} {3; 4} {–3; –4} {–3; 4} {–4; 3}
x2 − 1
x + 2x + 1
2
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
10.9. Знайти суму коренів рівняння

( x − 3)( x − 5) = 0 .
x−2
А Б В Г Д
5 –8 –1 8 10
69
3x + 4
x +1
А Б В Г Д
{–1} { −1; −
4
3 } { }
−
4
3
{–2} {2}
3 4
10.11. Розв’язати рівняння = .
x−2 x+3
А Б В Г Д
2 3 5 17 21
x
x−6
А Б В Г Д
3 6 12 15 18
x+8 x
10.13. Розв’язати рівняння − = 0.
x x−2
А Б В Г Д
2 2 1 2 2
1 2 2 3
3 3 3 3 3
x−6 x−8
10.14. Розв’язати рівняння − = 0.
x−2 x
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
x−2
x−2
А Б В Г Д
(–∞; –2)∪(–2; +∞) (–∞; 2)∪(2; +∞) (–∞; –2)∪(2; +∞) (–∞; 4)∪(4; +∞) (–2; 2)
3 2
10.16. Вказати інтервал, який містить корені рівняння = .
x x +1
А Б В Г Д
(–5; –3) (–1; 2) (2; 4) (–2; 1) (–4; –2)
1 1
10.17. Розв’язати рівняння + = 0 і вказати проміжок, якому належить його корінь.
x−7 x+4
А Б В Г Д
(1; 2) (–2; –1) (–4; –2) (2; 4) (4; 6)
1 1
10.18. Розв’язати рівняння − + 1 = 0 і вказати проміжок, якому належить більший його корінь.
x+3 x−3
А Б В Г Д
(0; 1) (2; 3) (4; 5) (3; 4) (4; +∞)
x 5
10.19. Знайти суму коренів рівняння = .
3 x+2
А Б В Г Д
2 –2 15 –15 5
70
12 3
10.20. Для рівняння − 2 = 1 вказати суму його коренів.
x + 2x x + 2x − 2
2
А Б В Г Д
–4 –2 0 3 7
6 x + 14 7 6
10.21. Розв’язати рівняння + = .
x 2 − 9 x 2 + 3x x − 3
А Б В Г Д
0 3 5 6 7
y + 5 y +1
2
4
10.22. Розв’язати рівняння + = .
1 − y2 y − 1 y + 1
А Б В Г Д
0 1 –1 5 4
7 4 3
10.23. Розв’язати рівняння − = .
( x + 2)( x − 3) ( x − 3) 2
( x + 2)2
А Б В Г Д
–21 –17 –3 –2 0
2 x 2 − 9 x + 75 x + 1 x − 5
10.24. Розв’язати рівняння = + .
x2 − 5x x−5 x
А Б В Г Д
0 1 2 3 ∅
x − 25
2
x−5
А Б В Г Д
25 5 –5 –25 0
x−a
10.26. Встановити значення а, за яких рівняння = 0 не має коренів.
x 2 − 8 x + 15
А Б В Г Д
a = 15 a = 3 або а = 5 a=8 а = –3 або а = –5 а = –8
x−5 a− x
10.27. Встановити значення a, за яких рівняння = не має коренів.
x+9 x+9
А Б В Г Д
а = –23 а = –9 a=5 а = 23 а=9
10.28. За якого найменшого значення параметра а рівняння |4x + 3| = 5a + 3 має розв’язок?
А Б В Г Д
1,25 –3 3 –0,6 1
10.29. Катер проходить 160 км за течією річки за той же час, що й 140 км проти течії. Знайти власну
швидкість катера, якщо швидкість течії річки дорівнює 2 км/год.
Яке з наведених рівнянь відповідає умові задачі, якщо власну швидкість катера позначено че-
рез х км/год?
А Б В Г Д
x + 2 2x x−2 x 160 140 160 140 160 140
= = = = x =
160 140 140 160 x−2 x+2 x+2 x x+2 x−2
71
10.30. Робітник повинен був виготовити за деякий час 90 деталей. Щоденно він виготовляв на
3 деталі більше, ніж планувалося, і тому завдання виконав на 1 день раніше. Скільки деталей
щоденно виготовляв робітник?
Кількість деталей, що виготовляє робітник за 1 день, позначено через х. Яке з наведених рів-
нянь відповідає умові задачі?
А Б В Г Д
90 90 90 90 90 90 90 90 90(х – 3) –
− =3 − =1 − =1 − =3
x −1 x x−3 x x x−3 x x −1 – 90х = 1
10.31. З одного міста в інше, відстань між якими дорівнює 300 км, одночасно виїхали два автомобілі.
Швидкість першого з них на 10 км/год більша від швидкості другого, а тому він приїхав до мі-
сця призначення на 1 год раніше. Знайти швидкість кожного з автомобілів.
Швидкість першого автомобіля позначено через х км/год. Яке з наведених рівнянь відповідає
умові задачі?
А Б В Г Д
300 300 300 300 300 300 300 300 x − 10 x
− = 10 − = 10 − =1 − =1 − =1
x −1 x x x −1 x x − 10 x − 10 x 300 300
10.32. Два робітники, працюючи разом, можуть виконати деяке завдання за 60 год. За скільки годин
може виконати всю роботу кожний з робітників, працюючи окремо, якщо перший з них може
це зробити на 22 год швидше, ніж другий?
Яке з наведених рівнянь відповідає умові задачі, якщо час, за який може виконати завдання пе-
рший робітник, позначено через х год?
А Б В Г Д
1 1 1 1 1 1 1 1
х + (х + 22) = 60 х + (х – 22)=60 + = 60 + = + =
x x + 22 x x + 22 60 x x − 22 60
10.33. На заводі за певний термін повинні були відремонтувати 300 вагонів. Перевиконуючи план
ремонту на 3 вагони за тиждень, за два тижні до закінчення терміну відремонтували
299 вагонів. Скільки вагонів ремонтували щотижня?
Кількість вагонів, які ремонтували за тиждень, позначено через х. Яке з наведених рівнянь від-
повідає умові задачі?
А Б В Г Д
300 299 300 299 300 299 300 299 299 300
− =2 − =2 − =3 − =3 − =2
x−3 x x x−3 x−2 x x x−2 x−3 x

ченого ЦИФРОЮ, доберіть один відповідник, позначений БУКВОЮ, і поставте позначки
на перетині відповідних рядків (цифри) і колонок (букви).
10.34. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та рівносильними їм рівняннями або система-
ми (А–Д).
x 2 А ( x + 1)( x − 2) = 0
1 =−
x −1 x +1 Б x ( x − 2) = 0
2 x + 3x − 2 = 0
2
В x 4 + 13 = 0
3 x ( x + 1)( x − 2) = 0  x( x + 1) = −2( x − 1);
Г 
4 x +7=0
2
( x − 1)( x + 1) ≠ 0
Д x ( x + 1) = −2( x − 1)
72
10.35. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та множинами їх розв’язків (А–Д).
x−4 А {4}
1 =0
x−4 Б {5}
x−4 В (–∞; 4)∪(4; +∞)
2 =1
x−4 Г (–∞; 5)∪(5; +∞)
x − 16
2
Д ∅
3 =0
x+4
x 2 − 16
4 =1
x+4
x+3 А {5}
1 =0
x −8 Б {–3}
x−4 В {–1}
2 =0
x +1 Г {–2}
5− x Д {4}
3 =0
x+3
x+2
4 =0
x−7
x−2 А (–∞; 4)∪(4; +∞)
1 =1
x−2 Б (–∞; –2)∪(–2; +∞)
x+4
2 =1 В (–∞; –4)∪(–4; +∞)
x+4
Г (–∞; 2)∪(2; +∞)
x+2
3 =1 Д (–∞; 2)∪(4; +∞)
x+2
x−4
4 =1
x−4
3 + x x −1 А {4}
1 =
x +1 x Б {0; 3}
{ }
x+4 x+8
2 = В −
1
2x − 1 2x + 1 3
x + 2 3x − 2
3 = Г {2}
2x − 1 2x + 1
Д {1}
3 + x x +1
4 =
x +1 x
1
x
=2 А {8}
x+2 Б {–4,5}
x В {–4}
2 =3
x+3 Г {6}
x
3 =6 Д {1,2}
x −1
x
4 =4
x−6
73
1 2x +
1
=
1
+ 10 А {–5; 5}
x−5 x−5 Б {0}
1 1 В ∅
2 2x +
2
= + 50
x−5 x−5 Г {–5}
1 1
3 2x +
2
= + 50 Д {5}
x+5 x+5
x−5 x−5
4 2 x2 + = + 50
x x
( x 2 − 4)( x 2 − 25) А {–2; 5}
1 =0
( x − 2)( x − 5) Б {–2; –5}
( x 2 − 4)( x 2 − 25) В {2; 5}
2 =0
( x + 2)( x + 5) Г {2; –5}
( x + 2)( x − 5) Д ∅
3 =0
( x 2 − 4)( x 2 − 25)
( x 2 − 4)( x 2 − 25)
4 =0
( x − 2)( x + 5)
10.42. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та їх найбільшими коренями (А–Д).
x 3 − 64 А –6
1 = 28
x−4 Б –4
x3 − 1 В 1
2 = 13
x −1 Г 3
x3 − 8 Д 2
3 = 12
x−2
x 3 − 27
4 = 27
x−3
2x − 4 А {1}
1 =1
x−2 Б {–1}
3x + 2 В {0}
2 =1
x+2 Г {2}
(2 x + 3)( x − 2)
3 =1 Д ∅
x2 − 4
4x − 3
4 = −1
x−2
1
4
=
3 А {–5}
x x +1 Б {–4}
2 1 В {4}
2 =
x x−2 Г {5}
1 2
3 = Д {6}
x−3 9− x
1 2
4 =
x +1 x − 3
74
2x − 2 x + 3
10.45. Розв’язати рівняння + − 5 = 0 . У відповідь записати суму коренів.
x+2 x−3
2x 1 4
10.46. Розв’язати рівняння + = 2 .
x+2 x−2 x −4
3 1 3
10.47. Розв’язати рівняння 2 − = .
x − 9 x2 − 6 x + 9 2 x2 + 6 x
5 3x 1
10.48. Розв’язати рівняння − 3 = . У відповідь записати найменший корінь.
4 x + 4 x + 4 x − 1 2 ( x − 1)
2
x2 + x − 5 3x
10.49. Розв’язати рівняння + 2 + 4 = 0 . У відповідь записати добуток коренів.
x x + x−5
24 15
10.50. Розв’язати рівняння 2 − 2 = 2 . У відповідь записати суму коренів.
x + 2x − 8 x + 2x − 3
4 2
x +1  x +1 
10.51. Розв’язати рівняння  − 8 = 9 . У відповідь записати найбільший корінь.
 2 x − 1  2 x − 1
10.52. Розв’язати рівняння (х2 + 2х)2 – 14(х2 + 2х) – 15 = 0. У відповідь записати добуток коренів рів-
няння.
10.53. Розв’язати рівняння (х + 3)4 + (х + 5)4 = 16. У відповідь записати суму коренів рівняння.
Розв’язати задачі за допомогою рівнянь (10.54–10.56).
10.54. З пункту А в пункт В, відстань між якими дорівнює 60 км, спочатку виїхав автобус, а через
20 хв — легковий автомобіль, швидкість якого на 20 км/год вища, ніж швидкість автобуса.
Знайти швидкість автобуса у км/год, якщо він приїхав до пункту В на 10 хв пізніше від легко-
вого автомобіля.
10.55. Бригада робітників повинна була за кілька днів виготовити 272 деталі. Перші десять днів бри-
гада виконувала встановлену норму, а потім почала виготовляти щоденно на 4 деталі більше,
ніж за нормою. Тому за один день до терміну було виготовлено 280 деталей. Скільки деталей
повинна була виготовляти бригада щоденно за планом?
10.56. Басейн наповнюється водою двома трубами за 6 год. Перша труба може заповнити басейн во-
дою на 5 год швидше, ніж друга. За скільки годин може заповнити весь басейн лише перша
труба?
10.57. Розв’язати рівняння 9  x +  − 2  x 2 + 2  = 14 . У відповідь записати суму коренів.

1 1
 x   x 
52
10.58. Розв’язати рівняння x 2 − x − x −1 + x −2 = . У відповідь записати цілий корінь рівняння.
9
16 20
10.59. Розв’язати рівняння − = 1 . У відповідь записати найменший корінь.
( x + 6 )( ) (
x − 1 x + 2 )( x + 3)
6 8
10.60. Розв’язати рівняння + = 1. У відповідь записати найменший цілий
( x + 1)( x + 2) ( x − 1)( x + 4)
корінь рівняння.
2x 3x 5
10.61. Розв’язати рівняння + = − . У відповідь записати найбільший корінь.
x2 − 4 x + 2 x2 + x + 2 4
x −1 x − 2 x − 4 x − 5
10.62. Розв’язати рівняння − = − . У відповідь записати найбільший корінь.
x+2 x+3 x+5 x+6
10.63. Розв’язати рівняння х3 + 9х2 + 9х + 1 = 0. У відповідь записати найменший цілий корінь рівняння.
75
x2
10.64. Розв’язати рівняння x 2 + = 2. У відповідь записати цілий розв’язок рівняння.
(2 x + 1) 2
| x − 3|
10.65. Розв’язати рівняння x 2 − 5 x + 6 = 0. У відповідь записати суму коренів рівняння.
x−3
1 1
10.66. Знайти всі значення параметра а, за яких рівняння 2
+ + a = 0 має тільки один корінь. У
4x x
відповідь записати найбільше значення а.
x 2 − ax + 1
10.67. Вказати найбільше значення параметра а, за якого рівняння = 0 має єдиний корінь.
x+3
1 1 a +1
10.68. Вказати суму коренів рівняння + = , якщо а = ±1.
x −1 x − a a
x x3
10.69. Розв’язати рівняння
x
( x − 3)( x + 3) − (1 − x ) = 18. У відповідь записати найбільший корінь
x
рівняння.
8x x4
10.70. Розв’язати рівняння + x = 3 . У відповідь записати найменший цілий додатний ко-
x −8
3
x −8
рінь рівняння.
76
ТЕМА 11. РАЦІОНАЛЬНІ НЕРІВНОСТІ
1 1
11.1. Знайти множину розв’язків нерівності x + > − 2.
x x
А Б В Г Д
(–∞; –2)∪(–2; 0)∪
R (–2; +∞) (–2; 0)∪(0; +∞) (0; +∞)
∪(0; +∞)
11.2. Вибрати нерівність, множиною розв’язків якої є R.
А Б В Г Д
−x x −4 x +1 −x
2
 x − 2 ≥ 0
2 2 2 2
≤0 ≥0 ≥0 ≤0
x2 − 4  x + 3 x2 − 4 x2 x2 + 4
11.3. Вибрати нерівність, множиною розв’язків якої є ∅.
А Б В Г Д
x +1
2
x 2
x 2
x −1
2
x +1
2
≤1 ≤1 ≥1 ≥0 ≥1
x2 + 1 x2 + 1 x2 + 1 x2 − 1 x2
x
11.4. Розв’язати нерівність ≥0.
x−5
А Б В Г Д
(–∞; 0]∪(5; +∞) (–∞; 0)∪[5; +∞) (–∞; 0)∪(5; +∞) [0; 5) (0; 5]
x+5
11.5. Розв’язати нерівність ≤ 0.
x−2
А Б В Г Д
(–∞; –2)∪[5; +∞) (–∞; –5]∪(2; +∞) [–5; 2] [–5; 2) (–2; 5]
11.6. Розв’язати нерівність

( x + 5)( x − 3) < 0 .
x2 + 4
А Б В Г Д
(–3; 5) (–5; 3) (–∞; –5)∪(2; 3) (–∞; –5)∪(3; +∞) (–∞; –3)∪(5; +∞)
x+5
11.7. Розв’язати нерівність ≤0.
x2 − 4
А Б В Г Д
[–5; –2)∪(2; +∞) (–∞; –5]∪(–2; 2) (–∞; –5]∪[–2; 2] (–∞; –5) (–∞; 5]
x+5
11.8. Розв’язати нерівність >1.
x+3
А Б В Г Д
(–∞; –5)∪(–3; +∞) (–5; +∞) (–3; +∞) (–∞; –5) (–∞; –3)
3x + 4
x +1
А Б В Г Д
 −1 1 ; − 1  −1 1 ; − 1
[–2; –1] [–2; –1) (–∞; –2]∪(–1; +∞)
 3   3 
77
3 − 2x
11.10. Розв’язати нерівність ≥ 3.
x+4
А Б В Г Д
(1,8; 4) (–4; –1,8) (–4; –1,8] [–4; –1,8) (–∞; –4)∪(–1,8; +∞)
1
11.11. Розв’язати нерівність ≤ −x .
x
А Б В Г Д
(1; +∞) (–∞; –1) (0; +∞) (–∞; 0) (–∞; 0]
3 2
11.12. Розв’язати нерівність ≤ .
x x +1
А Б В Г Д
(–∞; –3]∪(–1; 0) (–∞; –3]∪[–1; 0] [–3; –1) (–1; 0) (–3; –1]
2x 7
11.13. Знайти кількість цілих розв’язків нерівності ≤ .
x −1 1− x
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
x −1 1
11.14. Обчислити суму цілих розв’язків нерівності < , які належать проміжку [–3; 3].
x+2 x
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
3 1
11.15. Знайти множину розв’язків нерівності > .
x−3 x+ 2
А Б В Г Д
(–∞; –2)∪(3; +∞) (–∞; –4,5)∪(–2; 3) (–4,5; –2)∪(3; +∞) (–2; 3) (–3; 2)∪(4,5; +∞)
4x − 4x + 1
2
11.16. Знайти множину розв’язків нерівності ≥0.
( x + 4)( x − 3)
А Б В Г Д
(–∞; –4)∪(3; +∞) (–4; 3)

 −4; 1  ∪(3; +∞)
 2
(–∞; –4)∪
1
2 {}
∪
(–∞; –4]∪[3; +∞)
∪(3; +∞)
( x − 4) 2
11.17. Знайти суму цілих додатних розв’язків нерівності ≥ 0, які належать проміжку (0; 5).
2− x
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
( x − 10)( x + 199) 2
11.18. Обчислити середнє арифметичне цілих розв’язків нерівності ≥ 0.
− x − 10
А Б В Г Д
–10 –9 –8 0 5
( x − 7)( x + 97) 2
11.19. Знайти суму цілих розв’язків нерівності ≥ 0.
−x − 7
А Б В Г Д
36 –90 54 –68 139
78
x2 − 5x + 6
x2 + 2 x − 8
А Б В Г Д
(–∞; –4)∪{2}∪
(–4; 3) (–4; 2)∪(2; 3] (–∞; –4)∪(3; +∞) (–3; 4)
∪(3; +∞)
( x)
2
− 2 − x2
11.21. Обчислити найменший цілий розв’язок нерівності ≤0.
x+9
А Б В Г Д
–9 –8 0 9 1
11.22. Розв’язати нерівність

( x − 1)2 ( x + 7 )( x + 3)3 ≥ 0 .
x2 + 6 x + 9
А Б В Г Д
[–7; –3)∪[1; +∞) (–∞; –7]∪(–3; +∞) [–7; –3) (–∞; 3)∪[7; +∞) (3; 7]
x( x − 3)(3x − 2)
11.23. Знайти кількість цілих розв’язків нерівності ≤ 0.
2x − 3
А Б В Г Д
1 2 3 4 Інша відповідь
x − 2 − x2
11.24. Знайти найбільший цілий розв’язок нерівності ≥ 0.
x−9
А Б В Г Д
9 –9 8 –9 0
( x − 3) 2
11.25. Знайти кількість цілих розв’язків нерівності > 0, які належать проміжку (–5; 5).
2x − 1
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
x2 + 4 x − 5
11.26. Розв’язати нерівність < 0.
x+3
А Б В Г Д
(–∞; –3)∪(–1; 5) (–∞; –5)∪(–3; 1) (–5; –3) (–5; 1) (–∞; –3)∪(1; 5)
x3 − x 2 + x − 1
11.27. Вкажіть кількість цілих розв’язків нерівності ≤ 0.
x+8
А Б В Г Д
6 7 8 9 10
x2 − 5x + 6
x2 + 2 x − 8
А Б В Г Д
(–4; 3) (–4; 3) (–∞; –4) (–4; +∞) (–4; 2)∪(2; +∞)
3( x + 4)
11.29. Знайти суму цілих розв’язків нерівності ≤ −1.
(1 + x)( x + 4)
А Б В Г Д
1 –1 3 –4 –5
79
2x − 1 x + 2
11.30. Обчислити найменший цілий розв’язок нерівності ≤ .
x−2 x
А Б В Г Д
–2 –1 0 1 2
1
11.31. Знайти множину розв’язків нерівності >1.
x−5
А Б В Г Д
(4; 5)∪(5; 6) (4; 6) (–∞; 4)∪(6; +∞) (–6; –4) (–∞; –6)∪(–4; +∞)
7
11.32. Знайти множину розв’язків нерівності <1.
x +5
А Б В Г Д
R (–2; 2) (–∞; –2)∪(2; +∞) (–∞; –5)∪(2; +∞) (–5; 2)
11.33. Знайти множину розв’язків нерівності

( x + 2)( x − a ) ≤ 0 , якщо –2< a < 3.
x−4
А Б В Г Д
[–2; a] [a; 4) [–2; a]∪(4; +∞) (–∞; –2]∪[a; 4) [a; 4]
x 2 − 2 x − 15
11.34. Знайти множину розв’язків нерівності ≤ 0 , якщо –3 < a < 5.
( x − 5)( x − a )
А Б В Г Д
(–∞; –3]∪(a; 5)∪
[–3; a] [–3; a) (–∞; –3]∪(5; +∞) (–∞; –3]∪[5; +∞)
∪(5; +∞)

1 x2 > 3 А  − 3; 3 )
2 x≤ 3
(
Б −∞; − 3 )
x+ 3
3 ≤0 В  − 3; 3 
x− 3
4 x− 3>0 Г ( 3;∞)
Д ( −∞; − 3 ) ∪ ( 3; ∞ )
1 (x – 3)(x + 4) > 0 А (–∞; –4)∪(–3; +∞)
2 (x – 3)(x – 4) > 0 Б (–∞; 3)∪(4; +∞)
3 (x + 3)(x + 4) > 0 В (–∞; –4)∪(4; +∞)
4 (x + 3)(x – 4) > 0 Г (–∞; –4)∪(3; +∞)
Д (–∞; –3)∪(4; +∞)
1 x2 + x – 12 < 0 А (–4; –3)
2 x2 – 7x + 12 < 0 Б (3; 4)
3 x2 + 7x + 12 < 0 В (–4; 4)
2
4 x – x – 12 < 0 Г (–4; 3)
Д (–3; 4)
80
1 (x – 3)(x + 4) < 0 А (–4; –3)
2 (x – 3)(x – 4) < 0 Б (3; 4)
3 (x + 3)(x + 4) < 0 В (–4; 4)
4 (x + 3)(x – 4) < 0 Г (–4; 3)
Д (–3; 4)
11.39. Установити відповідність між нерівностями (1–4) та рівносильними їм нерівностями (А–Д).
1 ( x + 2)( x − 3) < 0 x−3
А <0
2 ( x + 2)( x − 3) > 0 x+2
x+2 ( x + 2)( x − 3) ≥ 0;
3 ≥0 Б 
x−3 x ≠ 3
4 ( x + 2) > 0
2
В ( x + 2)( x − 3) ≤ 0
2
x − 3
Г  ≥0
 x + 2
x+2
Д >0
x−3
1 1 А [2; +∞)
1 x+ ≥ +2
x−2 x−2 Б (–∞; –2]
1 1 В (–2; 3)∪(3; +∞)
2 x+ > +2
x−3 x−3
Г (2; 3)∪(3; +∞)
1 1
3 x+ ≥ +2 Д (2; +∞)
x +1 x +1
1 1
4 −x + ≤ +2
x−3 x−3
x+2 А 5
1 ≥0
2−x Б 6
x+2 В 9
2 ≥0
4−x Г 4
x+4 Д 7
3 ≥0
5− x
x+3
4 ≥0
2−x
x+2 А [–4; 5)
1 ≥0
2−x Б [–3; 3)
x+2 В [–2; 2)
2 ≥0
4−x Г [–3; 4)
x+4 Д [–2; 4)
3 ≥0
5− x
x+3
4 ≥0
3− x
81
x−3 А (–2; 3)
1 ≤0
x+2 Б [–2; 3]
x+2 В [–2; 3)
2 ≤0
x−3 Г (–2; 3]
1 Д (–∞; –2]∪[3; +∞)
3 ≤0
( x + 2)( x − 3)
( x + 2)( x − 3)
4 ≤0
5
x+3 А (–∞; –3)∪[–2; 2]
1 ≤0
x2 − 4 Б (–∞; –3]∪(–2; 2)
x+3 В (–∞; –3]∪[–2; 2]
2 2 ≥0
x −4 Г [–3; –2)∪(2; +∞)
x2 − 4 Д (–3; –2]∪[2; +∞)
3 ≥0
x+3
x2 − 4
4 ≤0
x+3
x+4 А (–∞; –4)
1 >1
x +1 Б (–∞; –1)
x +1 В (–∞; 4)
2 >1
x+4 Г (–4; +∞)
x +1 Д (–1; +∞)
3 <1
x+4
x+4
4 <1
x +1
2 А 3
1 ≤ −1
x+3 Б 6
6 В 4
2 ≤ −1
x−4 Г 2
3 Д 1
3 ≥1
x+2
5
4 ≤ −4
1− x
1 А (–∞; –1]∪(0; 1]
1 ≤ −x
x Б (–∞; 0)
2
1
≥ −x В [–1; 0)∪[1; +∞)
x Г (–1; 1)
3
1
≤x Д (0; +∞)
x
1
4 ≥x
x
82
x−5
11.48. Розв’язати нерівність < x . У відповідь записати найменший цілий розв’язок.
x+5
2 x
11.49. Розв’язати нерівність < . У відповідь записати суму всіх цілих чисел, які не є
x+9 x−6
розв’язками нерівності.
1
11.50. Розв’язати нерівність ≥ 1 − 2 x . У відповідь записати суму всіх додатних цілих чисел, які
1− x
не є розв’язками нерівності.
1 1
11.51. Розв’язати нерівність − ≤ 1 . У відповідь записати суму всіх цілих чисел, які не є
2 ( x + 1) 2 x
1 1
11.52. Розв’язати нерівність 2 ≤ . У відповідь записати добуток усіх цілих чисел, які не є
x − 3x + 2 2
5x − 7 x 3x
11.53. Вказати кількість цілих додатних розв’язків нерівності <4− + 2 < 4.
x−5 5 − x x − 25
1 x−3 1
11.54. Розв’язати нерівність 2 + + ≤ . У відповідь записати найбільший цілий
x − 3 x + 2 ( x − 3)( x + 2)
2 1 x−4
11.55. Знайти кількість цілих додатних розв’язків нерівності − ≥ , які менші за 10.
4 − x 2 x(2 − x) x( x + 2)
2 1 1
11.56. Розв’язати нерівність ≤ − . У відповідь записати найбільший цілий розв’язок.
3x + 7 x + 3 x + 1
3x 2 + 5 x − 8
11.57. Знайти середнє арифметичне цілих додатних розв’язків нерівності ≥ 0, які менші за 7.
x2 − x − 2
x −8 2
11.58. Розв’язати нерівність > . У відповідь записати найменший додатний цілий
x2 − 5x + 4 x + 1
(2 − x 2 )( x − 3)3
11.59. Розв’язати нерівність ≥ 0. У відповідь записати добуток цілих відмінних від
( x + 1)( x 2 − 3 x − 4)
нуля розв’язків нерівності.
x 6 (2 x − 11)( x − 1)
11.60. Розв’язати нерівність ≤ 0. У відповідь записати добуток цілих додатних
( x + 4)7 (3x − 9)8
розв’язків нерівності.
x3 − x 2 + x − 1
11.61. Розв’язати нерівність ≤ 0 . У відповідь записати добуток усіх розв’язків.
x+8
x2 − 4 x + 1
11.62. Розв’язати нерівність ≥ −1. У відповідь записати кількість цілих розв’язків нерів-
x2 − 9
ності, які належать проміжку [–4; 4].
2x + 5
11.63. Розв’язати нерівність < 1 . У відповідь записати суму всіх цілих чисел, які не є
4x + 1
83
1 1
11.64. Розв’язати нерівність 1 − ≥ . У відповідь записати суму всіх цілих чисел,
x + 2 1 + 1  x −1
 ( )
x + 1
які не є розв’язками нерівності.
x4 − 2 x2 − 8
11.65. Знайти добуток відмінних від нуля цілих розв’язків нерівності < 0.
x2 + 2x + 1
x 4 + 3x3 + 4 x 2 − 8
11.66. Розв’язати нерівність < 0. У відповідь записати суму цілих розв’язків нерів-
x2
ності.
x3 − 3x + 2
11.67. Розв’язати нерівність ≤ 0 . У відповідь записати суму всіх цілих чисел, які не є
6− x
x+7
11.68. Розв’язати нерівність < 5 . У відповідь записати суму всіх цілих чисел, які не є
x + 8x + 7
2
3x + 11
11.69. Знайти найменше від’ємне ціле значення х, яке задовольняє нерівність > 2.
x+3
1 2
11.70. Розв’язати нерівність < . У відповідь записати суму всіх цілих чисел, які не є
x +1 x − 2
2
11.71. Розв’язати нерівність − > x − 2. У відповідь записати кількість проміжків, які утворюють
x +1
2 3
11.72. Розв’язати нерівність > − . У відповідь записати кількість цілих розв’язків нерів-
x−2 2x − 1
ності, які належать проміжку [–5; 5].
84
ТЕМА 12. ІРРАЦІОНАЛЬНІ РІВНЯННЯ
12.1. Знайти область визначення (область допустимих значень) рівняння 5 − x + x +1 = 2 .
А Б В Г Д
R (–∞; –1] [5; + ∞ ) (–1; 5) [–1; 5]
12.2. Вказати рівняння, областю визначення якого є одне число.
А Б В Г Д
x −4 + 5− x = 3 5− x + x−7 = 2 x + 2 − x = −x 2x − 6 + 9 − 3x = x x + −x −1 = 2
12.3. Вказати рівняння, область визначення якого є порожня множина.
А Б В Г Д
x+4+ x =2 4 − x + −x = 2 x + −x = 0 x −3 + x − 6 =1 x −5 + 4− x = 2
12.4. Вказати рівняння, коренем якого є число 2.
А Б В Г Д
( x − 2) x−3 = 0 ( x − 2) 3 − 2x = 0 ( x − 2) −x = 0 ( x − 2) x −1 = 0 ( x − 2) 1− x = 0
12.5. Знайти суму коренів рівнянь 3

x = 2, 3
x = −3 і 3
−x = 1.
А Б В Г Д
–20 –18 0 12 9
12.6. Знайти суму коренів рівнянь x −1 = 2 і −x = 5 .
А Б В Г Д
30 –20 8 –7 –24
12.7. Яке з наведених рівнянь має корені?
А Б В Г Д
x + 7 = −1 x − 3 + 1− x = 2 x+5 + 2− x =0 2x − 6 + x − 3 = 0 x + 3 − x = −2
12.8. Знайти значення виразу 2 x − 9 , якщо значення х задовольняє умову 2x − 9 = 6 − x .

А Б В Г Д
∅ 5 або –1 1 або –1 5 1
12.9. Знайти значення виразу x + 11 , якщо значення х задовольняє умову x + 11 = 1 − x .
А Б В Г Д
3 або 4 3 або –3 3 4 або –4 4
12.10. Розв’язати рівняння 2 3 x + 5 6 x − 18 = 0.
А Б В Г Д
2 64 32 16 8
12.11. Знайти суму коренів рівняння 3

x2 − 3 3 x + 2 = 0 .
А Б В Г Д
9 –9 3 –3 2
85
12.12. Розв’язати рівняння 2 3 x + 1 − 6 x + 1 = 6 .
А Б В Г Д
∅ −4 3 ; 7 7 –7 63
8
12.13. Скільки коренів має рівняння 3 x − 1 + 7 1 − x = 3 x 3 + 7 x 5 ?
А Б В Г Д
12.14. Скільки цілих коренів має рівняння 4
3x − 6 + 3 x + 6 = 2 − 2 − x ?
А Б В Г Д
Жодного один два три чотири
12.15. Скільки цілих коренів має рівняння 2008 − x + x − 2007 = 1 ?
А Б В Г Д
12.16. Скільки ірраціональних коренів має рівняння 2x − 3 = 3 − 2x ?
А Б В Г Д
( )(
12.17. Скільки коренів має рівняння x 2 − 5 x + − x = 0 ? )
А Б В Г Д
12.18. Розв’язати рівняння 2 − x ( x − 3) + 9 − 3 x = 0.
А Б В Г Д
–11 –9 –7 0 7
12.19. Розв’язати рівняння ( 3x + 12) x − 2 = 0 .
А Б В Г Д
–4 –4; 2 2 –2; 4 –2
(
12.20. Знайти суму коренів рівняння x 2 + 5 x − 6 ) x + 1,5 = 0 .
А Б В Г Д
–6,5 3,5 –5 –2,5 –0,5
12.21. Скільки коренів має рівняння ( x − 1) x 2 − x − 6 = 6 x − 6 ?

А Б В Г Д
12.22. Розв’язати рівняння −9 x 2 + 3 x − 6 = −6 x − 24.

А Б В Г Д
3 ∅ 0 1 –4
12.23. Вказати кількість коренів рівняння 1 − x + 4 x − 4 = 0.
А Б В Г Д
0 1 2 3 4
86
12.24. Вказати кількість коренів рівняння 5 + x − x + 7 = 0.
А Б В Г Д
0 1 2 3 4
12.25. Розв’язати рівняння 40 x + 5 − 40 x − 3 = 2.
А Б В Г Д
0,1 1 3 5 –5
12.26. Розв’язати рівняння 2 x − 5 + 3x − 3 = x + 2.
А Б В Г Д
–1,5 0 2,5 4 4,7
12.27. Розв’язати рівняння 1 + x x 2 + 12 = 1 + x.

А Б В Г Д
2 –3 0 0; 2 5
12.28. Вказати добуток коренів рівняння 3 x 2 + 1 + x 2 + 3 = 6 x 2 + 10.

А Б В Г Д
–5 –1 1 3 5
12.29. Знайти найменший корінь рівняння x 2 − 5 x − 24 + 72 + 15 x − 3x 2 ln( x + 3) = 0.

А Б В Г Д
–5 –3 3 8 12
12.30. Вказати кількість коренів рівняння x 2 − 5 x − 14 + 28 + 10 x − 2 x 2 arccos x = 0.

А Б В Г Д
0 1 2 3 4
12.31. Знайти суму коренів рівняння 3
x − 1 + 3 x − 2 = 3 2 x − 3.
А Б В Г Д
1,5 3 4,5 8 12
12.32. Знайти добуток коренів рівняння 3
x + 3 − 3 x − 4 = 1.
А Б В Г Д
–60 –40 –20 0 20
12.33. Розв’язати рівняння x−a =a.
А Б В Г Д
якщо а ≤ 0, х∈∅, якщо а < 0, х∉∅,
За будь-якого а за будь-якого а якщо а < 0, х∉∅,
якщо а > 0, якщо а ≥ 0,
х = 2а х = а2 + а якщо а ≥ 0, х = 2а
х = а2 + а х = а2 + а
12.34. Розв’язати рівняння x+4 =a−2.
А Б В Г Д
якщо а < 2, х∈∅, якщо а ≤ 2, х∈∅, якщо а ≤ 2, х∈∅, якщо а < 2, х∈∅,
За будь-якого а
якщо а ≥ 0, якщо а > 0, якщо а > 0, якщо а ≥ 0,
х = а2 – 2 а
х=а–2 х=а–2 х = а2 – 2а х = а2 – 4a
87
12.35. Знайти всі значення а, за яких рівняння ( x − a)( x + 1) = 0 та ( x − a) x + 1 = 0 рівносильні.
А Б В Г Д
а ≤ –1 а = –1 а > –1 а ≥ –1 а < –1
12.36. Знайти всі значення а, за яких рівняння ( x − a )( x + 1) = 0 та ( x + 1) x − a = 0 рівносильні.
А Б В Г Д
а ≤ –1 а = –1 а > –1 а ≥ –1 а < –1

12.37. Установити відповідність між заданими рівняннями (1–4) та множинами їх розв’язків (А–Д).
1 x − 2 = −2 А {2}
Б {6}
2 ( x + 2) x − 6 = 0
В ∅
x−2 Г {–2; 6}
3 =0
x−6 Д {–2}
4 x+6 =2
12.38. Установити відповідність між заданими рівняннями (1–4) та рівносильними їм рівняннями або
системами (А–Д).
1 x − 2 = −5 − x + x 2 А x2 − 6x + 9 = 0
Б x + 1 ⋅ ( x − 3) = 1
2 x2 − 2 x = 3
В x − 2x − 3 = 0
2
3 ( x + 1) ⋅ x − 3 = 0
Г x −3 =1
4 x2 − 6 x + 9 = 1
 x 2 − 2 x − 3 = 0;
Д 
x − 2 ≥ 0
12.39. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та областями їх визначення (А–Д).
1 x−4 + 4− x =0 А ∅
Б (–∞; –4]
2 x−4+ x+4 =4
В [–4; 4]
3 4− x + x+4 = 4 Г [4; +∞)
4 x − 4 + −x = 4 Д {4}
1 −x = 4 А ∅
Б {–4; 4}
2 x = −4
В {16}
3 x = 16
2
Г {–16}
4 x −4=0 Д {–16; 16}
1 3 −2 x = 4 А ∅
Б {–64}
2 −4 x = 4
4
В {–32}
3 4 −4 x = −4 Г {32}
4 −2 x = −2
5 Д {16}
88
1 x 2 − 10 x x + 9 x = 0 А Один
Б Два
2 x + 10 x + 9 = 0
В Три
3 x−5 x +4= 0 Г Чотири
4 x−3 x −4= 0 Д Жодного
1 4 x 2 + 17 = 10 − 2 x А 2,075
Б 3
2 x 2 + 12 = 6 − x В 2
3 x 2 − 25 = x − 4 Г 4,075
Д 5,125
4 x 2 + 16 = 8 − x
12.44. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та їх найменшими коренями (А–Д).
1 4 x − 11 − x = −2 А 4
Б 5
2 2x − 1 + 2 = x
В –3
3 x 2 + 3x − 3 = 2 x − 3 Г 1
4 28 + x + x = 2 Д 3
12.45. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та їх найбільшими коренями (А–Д).
1 28 + x + x = 2 А –1
Б 5
2 28 + 3x + x = 4
В –3
3 14 − x + x = 2 Г –2
4 4 x − 11 − x = −2 Д 12
1 ( x − 2) x + 1 = 0 А –1; 2
Б 2
2 ( x + 1) x − 2 = 0 В 2
3 ( x − 1) x − 2 = 0 Г –1; 1
4 ( x + 2) x − 1 = 0 Д 1

1 ( x − 6)( x + 1) x − 7 = 0 А 8
Б 1
2 ( x − 5)( x + 3) x − 8 = 0 В 4
3 ( x + 5)( x − 6) 4 − x = 0 Г 7
4 ( x + 3)( x − 2) 5 − x = 0 Д 5

1 ( x 2 − 25) x − 3 = 0 А –1
Б 3
2 ( x 2 − 9) 2 − x = 0
В 6
3 ( x 2 − 64) 3 − x = 0 Г 8
4 ( x 2 − 16) x − 2 = 0 Д –5
89
1 x−3 x+4 x−6 = 0 А 2
2 x+3 x−4 x+6 =0 Б –1
В 4
3 x +1 x − 2 x + 3 = 0 Г 6
4 x +1 x + 2 x + 3 = 0 Д 1
12.50. Розв’язати рівняння x2 − 5x + 1 = x − 4 .
12.51. Розв’язати рівняння 3− x 2− x = 2 .
12.52. Розв’язати рівняння 4 + 2 x − x2 = x − 2 .
12.53. Розв’язати рівняння x 2 + 2 x + 10 = 2 x − 1.
12.54. Розв’язати рівняння ( x − 1) x 2 − x − 42 = 0 . У відповідь записати модуль різниці коренів.
12.55. Розв’язати рівняння x + 5 − x = 1.
12.56. Розв’язати рівняння x + 3 + 3x − 2 = 7.
12.57. Розв’язати рівняння x − 1 + 3x − 1 = x + 1 .
5− x 7 x+3
12.58. Розв’язати рівняння 7 + = 2.
x+3 5− x
12.59. Розв’язати рівняння x 2 − 3 x + 5 = − x 2 + 3 x + 7 . У відповідь записати модуль різниці коренів.
12.60. Розв’язати рівняння x + 3 − 3 4 x + 3 − 4 = 0.
12.61. Розв’язати рівняння 3x 2 + 15 x + 2 x 2 + 5 x + 1 = 2. У відповідь записати менший корінь рівняння.
x+3 x−3
12.62. Розв’язати рівняння −6 + 1 = 0.
x−3 x+3
12.63. Знайти суму коренів рівняння ( x + 1)( x − 4) = x 2 − 3x + 7 + 9 .
x3 x −1 3
x2 − 1
12.64. Розв’язати рівняння − =4.
3
x2 − 1
3
x +1
 x + 7 − y − 9 = 2;
12.65. Розв’язати систему рівнянь  У відповідь записати найбільше зі значень х0
 y + 7 − x − 9 = 2.
або у0, де пара (х0; у0) — розв’язок системи.
12.66. Розв’язати рівняння x 2 − 3x − 88 + 176 + 6 x − 2 x 2 arccos( x − 10) = 0 .
12.67. Розв’язати рівняння 3
( 2 − x ) 2 + 3 ( 7 + x )2 − 3 ( 7 + x )( 2 − x ) = 3 . У відповідь записати суму коренів.
x+7 − x+3 =0.
12.69. Розв’язати рівняння x + 6 + x − 1 + 2 x 2 + 5 x − 6 = 51 − 2 x .
12.70. Розв’язати рівняння x + 6 + 4 x + 2 − x + 6 − 4 x + 2 = 4 . У відповідь записати найменший
корінь.
12.71. Розв’язати рівняння x +1 − x = a . У відповідь записати найбільше значення а, за якого рі-
вняння має корені.
45 + x − 3 x − 16 = 1. У відповідь записати більший корінь рівняння.
12.73. Розв’язати рівняння x − 4 + 4 x − 8 − x − 4 − 4 x − 8 = 2.
x2 − 9
12.74. Розв’язати рівняння x +x= . У відповідь записати цілий його корінь.
x +3
90
ТЕМА 13. ІРРАЦІОНАЛЬНІ НЕРІВНОСТІ
13.1. Знайти множину розв’язків нерівності x > −3 .
А Б В Г Д
R ∅ (9; +∞) [0; +∞) (0; +∞)
13.2. Розв’язати нерівність x ≥5.
А Б В Г Д
[0; +∞) [5; +∞) [25; +∞) (5; +∞) (25; +∞)
13.3. Розв’язати нерівність x ≤ 4.
А Б В Г Д
(–∞; 16] (0; 2] [0; 2] (0; 16] [0; 16]
13.4. Знайти добуток цілих розв’язків нерівності 9 x − x 2 > 3 2.

А Б В Г Д
1 4 8 15 20
x+5
13.5. Розв’язати нерівність > 2.
2x − 1
А Б В Г Д
 1 ; 5  1 ; 9  1 ; 9  1 ; 9  1 ; 6
 2 7  3 7  2 7  4 7  5 7
13.6. Знайти множину розв’язків нерівності x < −2 .

А Б В Г Д
R ∅ (–∞; –2) (–∞; –4) [0; 4)
13.7. Розв’язати нерівність 4
x < 2.
А Б В Г Д
[0; 2) [0; 8) (–∞; 16) [0; 16) (0; 16)
x > −2 .
А Б В Г Д
(–8; +∞) (0; +∞) (8; +∞) (–8; 0) (–8; 0]
13.9. Знайти множину розв’язків нерівності x + 3 > x −1 .
А Б В Г Д
R [3; +∞) [1; +∞) (1; +∞) [3; +∞)
13.10. Вказати найбільший цілий розв’язок нерівності x + 2 > 6,7 − 4,1x .
А Б В Г Д
–2 –1 0 1 2
91
13.11. Розв’язати нерівність x ≤ x.
А Б В Г Д
[1; +∞) [0; +∞) [0; 1] {0}∪(1; +∞) {0}∪[1; +∞)
13.12. Знайти суму цілих розв’язків нерівності 2x + 1 ≥ 2 − x.
А Б В Г Д
0 1 2 3 4
13.13. Розв’язати нерівність 2 x + 9 < 3 − x.
А Б В Г Д
(–4,5; 0) [–4,5; 0) (0; 4,5) [0; 4,5) [–4,5; 0]
13.14. Розв’язати нерівність 2 − x < x − 1.
А Б В Г Д
1+ 5  1+ 5  1+ 5 
(1 + 5; 2 ( 5; 2  4 ; 2

 2 ; 2

 2 ; 4

13.15. Розв’язати нерівність x 2 < x + 1.

А Б В Г Д
(–∞; 0,5) (–0,5; +∞) (0,5; +∞) (–∞; –0,5) [0,5; +∞)
13.16. Скільки цілих розв’язків має нерівність 2x ≥ x ?
А Б В Г Д
13.17. Розв’язати нерівність ( x + 4) − x > 0 .
А Б В Г Д
∅ (–4; 0) (–4; 0] (–4; +∞) {0}∪(4; +∞)
13.18. Скільки цілих розв’язків має нерівність ( 5 − x ) x > 0 ?
А Б В Г Д
Три чотири п’ять шість більше, ніж шість
13.19. Розв’язати нерівність ( x − 6) x ≥ 0 .
А Б В Г Д
(0; +∞) [0; +∞) (6; +∞) [6; +∞) {0}∪[6; +∞)
13.20. Розв’язати нерівність ( x + 1) x + 3 ≤ 0 .
А Б В Г Д
∅ [–3; +∞) [–1; +∞;) [–3; –1] [1; 3]
13.21. Розв’язати нерівність x2 − 9 < x .

А Б В Г Д
(–∞; –3]∪[3; +∞) (3; +∞) [3; +∞) (–∞; –3] ∅
13.22. Знайти множину розв’язків нерівності x2 − 1 > x .

А Б В Г Д
∅ [–1; 1] (–∞; –1]∪[1; +∞) (–∞; –1) (–∞; –1]
92
13.23. Знайти множину розв’язків нерівності 3x + 7 < x + 1 .
А Б В Г Д
 − 7 ; + ∞
 3  (–1; 0) (3; +∞) [3; +∞) (–1; 3)
13.24. Вказати найменший розв’язок нерівності 9 − 2 x + x + 3 > 1.

А Б В Г Д
–3 –2 0 2 3
13.25. Серед наведених нерівностей вказати ту, множина розв’язків якої містить множину натураль-
них чисел.
А Б В Г Д
x >1 x > −1 x < −1 x <1 − x > −1
13.26. Серед наведених нерівностей вказати ту, множиною розв’язків якої є відрізок [–2; 0].
А Б В Г Д
−x ≥ 2 x≥ 2 x≤ 2 −x ≤ 2 −x ≤ − 2

x−3 x−24 5− x ≤0.
А Б В Г Д
[3; +∞) [5; +∞) (–∞; 3] [2; 3] [2; 3]∪{5}
13.28. Знайти суму цілих розв’язків нерівності 3
x −3 x −34 5− x ≥ 0.
А Б В Г Д
14 12 9 7 6
x
13.29. Розв’язати нерівність 2− x < .
x
А Б В Г Д
[–1; 2) [1; 2) (1; 2) (1; 2] [–2; 1)
13.30. Розв’язати нерівність x − 2 x − 1 + x + 2 x − 1 ≤ 2.

А Б В Г Д
[1; 2) [1; 2] (1; 2) (1; –2] [–2; 1]

13.31. Установити відповідність між заданими нерівностями (1–4) та множинами їх розв’язків (А–Д).
1 x 2 + 1 > −2 А ( −∞; + ∞ )
2 x + 1 < −2 Б ( −∞; − 3) ∪ ( 3; + ∞)
1 В ( −∞; 3)
3 >0
3− x Г ∅
4 x > 2x − 3 Д (1,5; 3)
93
13.32. Установити відповідність між заданими нерівностями (1–4) та рівносильними їм нерівностями
або системами (А–Д).
1 x2 + 7 > x А x2 + 2x > 9
2 x − 2 < 1− x Б cos x < − 3
2 x < 3;
3 x 2 + 2 x > −3 В 
x −1 ≥ 0
4 2 − x > x −1
π
Г sin x > −
2
Д x + 2x ≥ 0
2

1 x+3> x−6 А [5; +∞)
Б [3,5; 8)
2 x+2 > x−5
В [3; +∞)
3 x + 1 > 2x − 7 Г [6; +∞)
4 2x + 1 > x − 3 Д [2,5; 9)
13.34. Установити відповідність між нерівностями (1–4) та сумами їх цілих розв’язків (А–Д).
1 3 x − x 2 ≥ −1 А 9
Б 21
2 2x + 4 ≥ 6 − x В 6
3 x + 3 ≥ 8 − 2x Г 7
Д 11
4 11x − x 2 > 2 7
1 x ≥ −4 А [–4; +∞)
Б [–2; +∞)
2 x+4 ≥0
В [0; +∞)
3 x≥2 Г [2; +∞)
4 x−2 ≥0 Д [4; +∞)
1 x≤2 А [–2; 0]
Б [–2; 2]
2 x ≤ −2
В [0; 4]
3 x−2 ≤2 Г [2; 6]
4 x+2 ≤2 Д ∅
1 −x ≥ − 3 А (–∞; –3]
Б (–∞; 0]
2 −x ≤ − 3
В [–3; 0]
3 −x ≥ 3 Г [0; +∞)
4 −x ≤ 3 Д ∅
13.38. Установити відповідність між нерівностями (1–4) та їх найбільшими розв’язками (А–Д).
1 3 − 6 x · x + 2 > −1 А 5,5
Б 4
2 4 − 2 x · x − 1 > −2
В 2
3 4 − x · 2 x + 1 > −3 Г 3
4 11 − 2 x · x + 1 > −1 Д 0,5
94
13.39. Установити відповідність між нерівностями (1–4) та їх найменшими розв’язками (А–Д).
1 x + 3 · x − 4( x − 7) < 0 А 4
Б 2
2 x + 2 · x − 3( x − 6) < 0
В 5
3 x + 4 · x − 1( x − 5) < 0 Г 3
4 x + 5 · x − 2( x − 8) < 0 Д 6

1 x+2 > x А ∅
2 x > x−2 Б [–2; +∞)
В [–1; 0]
3 x + 2 > −x
Г [0; +∞)
4 −x > x − 2 Д [2; +∞)
1 x≥x А ∅
Б (–∞; 0]
2 x≤x
В [0; 1]
3 −x ≥ x
Г [1; +∞)
4 −x ≤ x Д {0}

13.42. Розв’язати нерівність x 2 − 7 x + 5 ≥ 3x − 4 . У відповідь записати найменший цілий розв’язок
2x − 3 x−2
13.43. Розв’язати нерівність ≥ . У відповідь записати добуток усіх цілих розв’язків не-
4x − 1 x+2
рівності.
13.44. Розв’язати нерівність ( x − 3)( 2 − x ) < 3 + 2 x . У відповідь записати добуток усіх цілих
13.45. Розв’язати нерівність − x 2 + 6 x − 5 > 8 − 2 x . У відповідь записати добуток усіх цілих
2x − 1
13.46. Розв’язати нерівність < 1 . У відповідь записати суму всіх натуральних чисел, які не є
x−2
13.47. Розв’язати нерівність ( x − 1) x 2 − x − 2 ≥ 0 . У відповідь записати найбільше ціле від’ємне чис-
ло, яке не є розв’язком нерівності.
13.48. Розв’язати нерівність ( x + 11) x 2 − x + 2 ≤ 0. У відповідь записати найбільший цілий розв’язок
13.49. Розв’язати нерівність ( x − 5) 9 − x 2 ≥ 0. У відповідь записати суму цілих розв’язків нерівності.
x 2 − 30 x + 225
13.50. Розв’язати нерівність > 0. У відповідь записати найбільше ціле число, яке не
x+5
задовольняє цю нерівність.
95
13.51. Розв’язати нерівність − x 2 + x + 6 · (7 x − 2 x 2 + 9) ≥ 0. У відповідь записати кількість цілих
( x − 46) 2 x 2 − 36 x + 323
13.52. Розв’язати нерівність ≤ 0. У відповідь записати суму цілих розв’язків
x 2 − 576
13.53. Розв’язати нерівність x − 6 − x + 10 ≤ 1 . У відповідь записати найменший цілий розв’язок
13.54. Розв’язати нерівність 2 x − 1 + x + 15 ≤ 5 . У відповідь записати суму найбільшого та най-
меншого розв’язків нерівності.
13.55. Розв’язати нерівність 5 x + 5 ≥ 2 + 5 x − 3. У відповідь записати суму найбільшого та най-
меншого розв’язків.
13.56. Розв’язати нерівність 2 + 2 x − 3 ≤ 2 x + 5. У відповідь записати добуток найбільшого та най-
меншого розв’язків нерівності.
13.57. Розв’язати нерівність 3x 2 + 5 x + 7 − 3x 2 + 5 x + 2 > 1 . У відповідь записати суму всіх цілих
13.58. Розв’язати нерівність ( 3x − 2) 2 > x + 6 . У відповідь записати суму всіх цілих чисел, які не є
13.59. Розв’язати нерівність x−2 −3 ≥ 7 − x − 2 + 1 . У відповідь записати добуток усіх цілих
12
13.60. Розв’язати нерівність 25 − x 2 ≤ . У відповідь записати добуток усіх цілих розв’язків нерів-
x
ності.
11 − 25 − x 2
13.61. Розв’язати нерівність ≤ 2 . У відповідь записати модуль добутку усіх цілих
x
13.62. Розв’язати нерівність 3 x − 1 + 3 x − 2 ≥ 3 2 x − 3. У відповідь записати кількість цілих розв’язків
нерівності, які за модулем менші за 6.
x − 1 − 3 7 − x > 3 2 x − 8. У відповідь записати найменший цілий
13.64. Дослідити функцію g ( x) = (a + 1) x 2 + 24 x + a + 1. У відповідь записати найменше ціле значен-
ня параметра а, за якого функція є визначеною при всіх дійсних значеннях х.
96
ТЕМА 14. ПОКАЗНИКОВІ РІВНЯННЯ
14.1. Розв’язати рівняння 5x = 8.
А Б В Г Д
5
8 8
5 log58 log85 ±8 5
14.2. Розв’язати рівняння 5 x − 9 = 5 і 3x − 3 = 0 та вказати суму їх коренів.
А Б В Г Д
0 1 8 9 11
2
− x−2
14.3. Розв’язати рівняння 3x = 81.
А Б В Г Д
{–3; 2} {–3; –2} {2; 3} {–2; 3} {1; 3}
2 x + x − 0,5
2
Розв’язати рівняння  
1 1
14.4. = . У відповідь записати добуток коренів рівняння.
 7 7
А Б В Г Д
0,5 –0,5 1,5 –1,5 5
x x
Розв’язати рівняння   ·   = .
2 9 27
14.5.
 3  8 64
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
1
Розв’язати рівняння 0,5 x · 22 x + 2 =
2
14.6. . Вказати більший корінь рівняння.
64
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
x+ 2
Розв’язати рівняння  
1
14.7. = 42 x і 43 x +1 = 8−2 x −1 та вказати інтервал, який містить їх корені.
 2
А Б В Г Д
(–3; –2) (–2; –1) (–1; 0) (0; 1) (1; 2)
14.8. Розв’язати рівняння 3x − 5 = 9 −2 x .
А Б В Г Д
12 1 1,25 0 –1
3
14.9. Розв’язати рівняння 256 x −1 = 512 x −1.
А Б В Г Д
–1 0 1 2 –2
x−2 ( x − 4)( x −1)
2
14.10. Розв’язати рівняння 5( x + 2)( x −1) = 1 і  

2
= 1 та вказати їх спільні корені.
 3
А Б В Г Д
–2; 2 i 1 2i1 –2 i 1 –2 i 2 2
97
14.11. Якому з проміжків належить корінь рівняння 0,008 x = 51− 2 x ?
А Б В Г Д
[0; 2] (–1; 5] (2; +∞) (0; 1) (–3; 0]
14.12. Серед наведених рівнянь вказати рівняння, рівносильне рівнянню 8 x = 16−1 32 x .

А Б В Г Д
x 5x 5x 6x
3x = x – 1 3x = −1 3x = ⋅4 3x = −4 3x = −4
2 2 2 2
3 x −1 1− x x
14.13. Розв’язати рівняння   ·  =  .
3 8 9
 2  27   4
А Б В Г Д
–1 0 1 2 3
14.14. Яке з наведених рівнянь має корені?
А Б В Г Д
2 1 1 1 1
7x = 7x = 7x = 7x = 0 7x = −
2 2 2 2
14.15. Розв’язати рівняння 6 x +1 = 3x +1 і 2 x − 5 = 8 x − 5 і знайти суму їх коренів.
А Б В Г Д
4 –4 5 –5 53
14.16. Розв’язати рівняння 7 2 x +1 − 7 2 x −1 = 336.
А Б В Г Д
0 1 2 3 4
14.17. Розв’язати рівняння 4 x + 2 − 4 x +1 + 4 x = 39 .
А Б В Г Д
4
3 3
4 log34 log43 ∅
14.18. Розв’язати рівняння 3x + 2 + 3x +1 + 3x = 117.
А Б В Г Д
0 1 2 3 4
14.19. Знайти суму коренів рівняння 52 x − 6 · 5 x + 5 = 0 .
А Б В Г Д
1 0 –6 6 –5
14.20. Розв’язати рівняння 22 x − 3 · 2 x + 2 = 0. Вказати менший корінь рівняння.
А Б В Г Д
0 1 2 3 4
14.21. Розв’язати рівняння 2 x +1 = 3 − 22 x.
А Б В Г Д
0 1 2 3 4
2 2
14.22. Встановити кількість коренів рівняння 32 x − 12 · 3x + 27 = 0 .
А Б В Г Д
98
2
14.23. Розв’язати рівняння 7 x = 2 .
А Б В Г Д
± log 2 7 log 2 7 ± log 7 2 log 7 2 ± 7
14.24. Розв’язати рівняння 2 x · 3x−1 = 72 і 2 x · 7 x = 196 і вказати суму їх коренів.

А Б В Г Д
8 7 6 5 4
x x
14.25. Розв’язати рівняння   ·   =
2 9 27
і 52 x · 62 x = 900 і вказати суму їх коренів.
 3  8 64
А Б В Г Д
8 7 6 5 4
1− x
14.26. Знайти значення виразу 7 , якщо 7 −  
1 x x
=6.
 7
А Б В Г Д
1 2 6 7 14
x
14.27. Знайти значення виразу   , якщо 3 · 22 x + 2 · 32 x = 5 · 6 x .
2
 3
А Б В Г Д
2 4
4 3 або 4 або 1 0 або 1 або 1
3 9
14.28. Розв’язати рівняння 4 x +1 − 5 x −1,5 = 5 x + 0,5 − 22 x − 4.
А Б В Г Д
1,5 2,5 4,5 5 9,5
14.29. Знайти значення виразу 2x, якщо 22 − x − 2 x −1 = 1 .
А Б В Г Д
2 2 або –4 1 4 2 або 4
1 1 1
14.30. Знайти значення виразу 9 x , якщо 81x − 4 · 9 x = 45 .
А Б В Г Д
4 або 9 –4 або 9 9 81 16 або 25
3 x+3
14.31. Указати проміжок, якому належить корінь рівняння 9 x + 2 · 3 x
− 27 = 0 .
А Б В Г Д
[–4; –2] [–2; 0] [0; 2] [2; 4] [4; 6]
( ) ( ) = 2.
x x
14.32. Розв’язати рівняння 2− 3 + 2+ 3
А Б В Г Д
–2 –1 0 1 2
2 2
14.33. Розв’язати рівняння 2sin x + 2cos x
= 3.
А Б В Г Д
πk
∅ 0 2πk, k∈Z πk, k∈Z , k∈Z
2
99
14.34. За якого значення параметра а рівняння 16 x − ( a + 1) · 4 x + a = 0 має один корінь?
А Б В Г Д
–2 –1 0 1 2
14.35. Знайти суму коренів рівняння ( x 2 + x + 1) x − 3 = 1 .
А Б В Г Д
3 0; –1 –1; 0; 3 2 –2

1 5x = 7 А 57
2 x5 = 7 Б 7
5
3 7x = 5
В 5
7
4 x7 = 5
Г log75
Д log57
1 17x = 1 А –3
2 5 = 5 3 25
x
Б 1
2
3
9
3 3x = 3 В 0
9
Г 3
4 (0,1)х = 1000
1
Д 1
3
1 23 x −1 = 32 А 1
2 2 2 x+4
= 64 Б 4
4 x −3 В 3
3 2 = 512
x+6
Г 2
4 2 = 1024
Д 5
| x −1| А Жодного
1  
1
= 21− x
 2 Б Один
3 В Два
2 2| x−1| =  
1
 2 Г Три
− x+3
Д Безліч
= 
− x +1 1
3 2
 2
−3
4 2| x −1| =  
1
 2
100
14.40. Установити відповідність між парами рівнянь (1–4) та сумою їх коренів (А–Д).
2 x+1 А –2
1 6−2 x = 36 і  
1 1
=
 2 8 Б 2
x+2 1− x В –1
2   =4 і  
1 1
= 49 Г 5
 2  7
x+ 4 9
Д 0
3 3x = 243 і 
8 
= 
5
 125   2
4 52 x · 62 x = 900 і 2 x · 7 x = 196
14.41. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та значеннями (А–Д) виразу 2 x0 −1 , де х0 — ко-
1 2 x − 2 x− 2 = 24 А 2
2 2 x +1
−7·2 x−2
= 16 Б 4
−x
В 8
3 2x+4 −  
1
= 120 Г 16
 2
Д 32
1− x
4 2x+2 −  
1
= 56
 2
1 3x + 2 + 3x = 270 А 2
2 5 x +1 + 5 x −1 = 130 Б 1
В 3
3 7 2 x +1 + 7 x +1 = 14
Г 0
4 11x +1 + 11x = 132
Д 5
1 2 · 7 x +1 − 3 · 7 x + 7 x −1 = 78 А 4
Б 2
2 3 · 5x + 2 − 12 · 5x +1 − 2 · 5 x = 325
В 3
3 4 · 3x +1 − 5 · 3x − 7 · 3x −1 = 126 Г 1
4 3 · 2 x +1 − 5 · 2 x + 7 · 2 x −1 = 72 Д 5
x +1 А 3
1  
1
= 32 x + 5
 3 Б 4
x +1 В 1
2  
1
= 21− 4 x Г –2
 8
x +1
Д –1
3  
1
= 51− 3 x
 25 
2 x +1
4  
1
= 2−5 x −1
 4
101
−x −x
А
1   −8· 
1 1 3
+ 16 = 0
 4  2 Б 4
2 4 x − 36 · 2 x + 128 = 0 В 5
3 16 x − 20 · 4 x + 64 = 0 Г 2
−x −x Д 7
4   − 30 ·  
1 1
+ 81 = 0
 9  3
1 (2 x
)
+ 10 · 2 x −1 = 672 А 3
Б
2 (3x
− 66) · 3 x−2
= 135
В
4
2
3 (5 x −1
− 17 ) · 5 x −1
= 200 Г 5
4 (7 2 x −3
+ 6) · 7 x −1
= 91 Д 0
14.47. Установити відповідність між системами рівнянь (1–4) та добутками ху (А–Д), де (х; у) —
розв’язок системи.
2 x · 3 y = 108; А 4
1  x y
3 · 2 = 72 Б 3
В 0
2 · 3 = 48;
x y
2  x y Г 5
3 · 2 = 162 Д 6
2 x · 3 y = 243;
3  x y
3 · 2 = 32
2 · 3 = 54;
x y
4  x y
3 · 2 = 24
14.48. Установити відповідність між системами рівнянь (1–4) та сумами х + у (А–Д), де (х; у) —
розв’язок системи.
3 · 5 = 75; А
x y
4
1  x y
5 · 3 = 45 Б 1
В 3
3x · 5 y = 375;
2  x y Г 2
5 · 3 = 135 Д 5
3 · 5 = 5;
x y
3  x y
5 · 3 = 3
3x · 5 y = 15;
4  x y
5 · 3 = 15

−4
 2
14.49. Розв’язати рівняння 0,125 · 82 x − 5 =  .
 4 
x +1 x −1 1
+ −3
14.50. Розв’язати рівняння 3 x −1 x +1 3
= 1. У відповідь записати добуток коренів рівняння.
102
1
3 3
14.51. Розв’язати рівняння 2 x · 4 x · 0,125 x = 9 4 . У відповідь записати суму коренів рівняння.
14.52. Розв’язати рівняння 52 · 54 · 56 · ... · 52 x = 0,04 −28 .

−15
14.53. Розв’язати рівняння 32 · 34 · 36 · ... · 32 x =  
1
.
 9
x +2 x +1 x −1
14.54. Розв’язати рівняння 2 −2 = 12 + 2 .
x +1 x +3 x+2
14.55. Розв’язати рівняння 7 · 3 − 5 x
=3 −5 .
14.56. Розв’язати рівняння 3 · 16х + 37 · 36х = 26 · 81х.
14.57. Розв’язати рівняння 62 x + 4 = 33 x · 2 x + 8.
x+5 x +5
14.58. Розв’язати рівняння 32 − 10 · 3 + 9 = 0 . У відповідь записати суму коренів рівняння.
14.59. Розв’язати рівняння 8 – 8 = 8 · 2 – 2х.
х 2х
14.60. Указати найбільше ціле значення параметра а, за якого рівняння 22 x + (a + 1) · 2 x + 1 = 0 має два
4
різних корені.
4 1
14.61. Розв’язати рівняння x − x = 2 . У відповідь записати суму коренів рівняння.
2 + 2 2 −3
14.62. Розв’язати рівняння 8 · 81x + 9 · 64 x = 17 · 72 x . У відповідь записати суму коренів рівняння.
2 x0
14.63. Розв’язати рівняння 2cos 2 x = 3 · 2cos x − 4 . У відповідь записати , де х0 — найменший додат-
π
ний корінь рівняння.
−5 x −20 x +1
14.64. Розв’язати рівняння 50 · 7 −7 −7 = 0.
36  x 6 
14.65. Розв’язати рівняння 32 x + − 3 + x = 8 . У відповідь записати найбільший корінь рівняння.
32 x  3 
5 x − 61
 3 
( )
5 x − 61
14.66. Розв’язати рівняння 81· 10 + 3 =
 10 − 3 
.
( ) + ( 2 − 3 ) = 4. У відповідь записати найбільший його корінь.

x x
14.67. Розв’язати рівняння 2+ 3
14.68. Розв’язати рівняння ( 3 + 2 2 ) + ( 3 − 2 2 ) = 6. У відповідь записати найменший його корінь.

x x
x
14.69. Розв’язати рівняння x − 5 x − 6 = 1 . У відповідь записати найбільший корінь рівняння.
14.70. Розв’язати рівняння 25 x − ( 2a + 1) · 5 x + a 2 + a = 0 . У відповідь записати найменше ціле значен-
ня а, за якого рівняння має два корені.
14.71. За яких значень параметра а рівняння 4х – 4а · 2x + 2а + 2 = 0 має рівно два дійсні різні корені?
У відповідь записати найменше ціле значення параметра а.
2 2
14.72. Розв’язати рівняння 25 x + 4 · 5 x + a = 0 з параметром а. У відповідь записати найбільше зна-
чення параметра, за якого рівняння має корінь.
14.73. Розв’язати рівняння 22х + (b + 1) · 2x + 0,25 = 0. У відповідь записати найбільше ціле значення
параметра b, за якого рівняння має два різні корені.
103
ТЕМА 15. ПОКАЗНИКОВІ НЕРІВНОСТІ
15.1. Розв’язати нерівність 5 x > 5 .
А Б В Г Д
(–∞; 1) (–∞; 0) (0; +∞) (1; +∞) (5; +∞)
x
Розв’язати нерівність   > .
1 1
15.2.
 3 3
А Б В Г Д
 1 ; + ∞  −∞; 1 
(1; +∞) 3   (–∞; 0) (–∞; 1)
3
x
Розв’язати нерівність   > 7.
1
15.3.
 7
А Б В Г Д
(–∞; –1) (–∞; 1) (–1; +∞) (1; +∞) (–1; 1)
1
Розв’язати нерівність   <

3 x 3
15.4. .
 5 5
А Б В Г Д
(0; 2) (2; +∞) (–2; +∞) (–∞; –2) (–2; 2)
x
15.5. Розв’язати нерівність (0,01) < 10 3 10.
3
А Б В Г Д
(–∞; 2) (2; +∞) (–2; +∞) (–∞; –2) (–2; 2)
15.6. Знайти множину розв’язків нерівності 0,7 x < 1 .
А Б В Г Д
∅ (–∞; +∞) (–∞; 0) (0; +∞) (1; +∞)
1
15.7. Розв’язати нерівність 2 x < .
8
А Б В Г Д
 −∞; 1   −∞; − 1   1 ; + ∞
(–∞; –3)  (–3; +∞)
3  3 3 
1
Розв’язати нерівність ( 0, 4)
x− 3
15.8. > 6 . Вказати найбільший цілий розв’язок нерівності.
4
А Б В Г Д
0 1 2 3 4
15.9. Розв’язати нерівність 9 x + 5 > 27 x .
А Б В Г Д
Будь-яке
(–∞; 5) (10; +∞) (–∞; 10) (0; 10)
дійсне число
104
15.10. Яка з наведених нерівностей має розв’язки?
А Б В Г Д
x2 x2
7 < −1 7 < 0,7
x x2  1 <2  1 >2
7 <1
x
 7  7
1
15.11. Розв’язати нерівність 7 x − 7 x > 0 .
А Б В Г Д
(–∞; –1)∪(0; 1) (–1; 1) (1; +∞) (–∞; –1)∪(1; +∞) (–1; 0)∪(1; +∞)
15.12. Знайти множину розв’язків нерівності 4 x > 3 .
А Б В Г Д
R (–∞; log43) (–∞; log34) (log43; +∞) (log34; +∞)
15.13. Розв’язати нерівність 1 < 51− 0,5 x < 25.
А Б В Г Д
(–∞; 2) (2; +∞) (–2; +∞) (–∞; –2) (–2; 2)
x
15.14. Розв’язати нерівність 1 ≤   ≤ 27 .
1
 3
А Б В Г Д
 0; 1   1 ;1  − 1 ; 0
 3  [0; 3]  3  [–3; 0]  3 
15.15. Розв’язати нерівність 3х > 5x.
А Б В Г Д
(–∞; 0) (0; +∞) (–∞; –1) (1; +∞) ∅
x 2 − x − 20
15.16. Розв’язати нерівність  
1
> 1.
 3
А Б В Г Д
 − 1 ; 1  − 1 ; 1
 4 5 (–5; 4) (4; 5)  5 4 (–4; 5)
x +1
15.17. Розв’язати нерівність 3 x > 3.
А Б В Г Д
(–∞; 0) (0; +∞) [0; +∞) (–∞; 0) (–1; 0)
15.18. Розв’язати нерівність 2 x +1 + 2 x < 24 .
А Б В Г Д
(–3; +∞) (–∞; –3) (3; +∞) (0; 3) (–∞; 3)
15.19. Розв’язати нерівність 22 x +1 + 22 x + 2 + 22 x > 28. Вказати найменший цілий розв’язок нерівності.
А Б В Г Д
0 1 2 3 4
15.20. Знайти множину розв’язків нерівності 4 x − 6 · 2 x + 8 < 0 .
А Б В Г Д
(–6; 8) (2; 4) (1; 2) (–∞; 2)∪(4; +∞) (–∞; 1)∪(2; +∞)
15.21. Розв’язати нерівність 25х + 25 · 5х – 1250 > 0.
А Б В Г Д
(–∞; 2) (2; +∞) (–2; +∞) (–∞; –2) (–2; 2)
105
15.22. Розв’язати нерівність 9 x − 3x +1 + 2 > 0.
А Б В Г Д
( −∞; − 1) ∪ ( −∞; 0) ∪ ( −∞; 0) ∪ ( −∞; − 6) ∪
(–∞; 0)
∪ ( log 3 2; + ∞ ) ∪ ( log 3 2; + ∞ ) ∪ ( log 2 3; + ∞ ) ∪ ( − log 3 2; + ∞ )
15.23. Розв’язати нерівність x 2 · 3x − 3x +1 ≤ 0 .
А Б В Г Д
(–∞; –1)∪(–1; 1) (–1; 1)  − 3; 3 
  (–3; 3) ( −∞; − 3 ) ∪ ( 3; + ∞ )
15.24. Розв’язати нерівність 3x + 32 − x > 10 .
А Б В Г Д
(–∞; 0)∪(2; +∞) (–∞; 1)∪(9; +∞) (0; 2) (–∞; 3)∪(10; +∞) (1; 9)
15.25. Розв’язати нерівність 2 x − 24 − x − 15 > 0. Вказати найменший цілий розв’язок нерівності.
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
x+ 2 2
15.26. Указати найменший розв’язок нерівності  2  ≤  5 .
 5  2
А Б В Г Д
0 –4 4 –2 Не існує
15.27. Розв’язати нерівність 8 x + 18 x − 2 · 27 x > 0.
А Б В Г Д
(–∞; 0) (3; +∞) (–3; +∞) (–∞; –3) (–3; 0)
15.28. Розв’язати нерівність 25 · 2 x − 10 x + 5 x > 25.
А Б В Г Д
(–∞; 0) (2; +∞) (0; +∞) (–∞; 2) (0; 2)
15.29. Розв’язати нерівність 3 x + 2 > 27 .
А Б В Г Д
(–∞; –5)∪(5; +∞) (–5; 5) (–1; 1) (–∞; –1)∪(1; +∞) ∅
x −1
1 1
< .
 2 8
А Б В Г Д
R (–∞; –4)∪(4; +∞) (–4; 4) (4; +∞) (–∞; –2)∪(2; +∞)
(
15.31. Розв’язати нерівність 2 x − 2 ) x2 − 5x + 6 ≥ 0 .
А Б В Г Д
[1; 2)∪(3; +∞) [0; 2]∪[3; +∞) [3; +∞) [1; +∞) [1; 2]∪[3; +∞)
2
15.32. Розв’язати нерівність 2 x > sin x .
А Б В Г Д
R ∅ (–∞; 0)∪(0; +∞) 0 (–∞; 1)∪(1; +∞)
15.33. За якого значення параметра a нерівність a 2 − 2 · 4 x +1 − a · 2 x +1 > 0 не має розв’язків?
А Б В Г Д
a>1 a≠0 a<0 a>0 a=0
106
1 7х > 1 А (1; +∞)
2 7x > –1 Б (–∞; 0)
x
В (0; +∞)
3   < −1
1
 7 Г (–∞; +∞)
x
Д ∅
4   >1
1
 7
1 ( lg 5) x+ 2 > ( lg 5) −1 А (6; +∞)
Б (–∞; 7)
2 ( lg12) x+ 2 > ( lg12) −1 В (–∞; –3)
3 ( sin 3) x− 3
> ( sin 3)
4
Г (–∞; 3)
Д (–3; +∞)
4 ( ln 3) x−3 > ( ln 3)3
1 31− x > 27 А (4; +∞)
2 5 x− 2 < 125 Б (–∞; 5)
3 23− x < 0,5 В (–∞; –2)
Г (5; +∞)
4 54 − x < 0, 2
Д (–2; +∞)
1 А (–∞; –1]
1 (0,3) x ≥ 11
9 Б (–∞; 6]
2 (0, 4) x ≥ 2,5 В (–∞; –3]
1 Г (–∞; –2]
3 (0,5) x ≥
64 Д (–∞; –4]
17
4 (0,6) x ≥ 4
27
x
А (–2; +∞)
1   <3
2 3
 3 8 Б (–4; +∞)
x В (–3; +∞)
2   <1
7 32
 9 49 Г (–1; +∞)
x Д (–5; +∞)
3   < 243
1
 3
x
4   <2
4 113
 5 256
107
А  − ; 0
x
1 1 ≤   ≤ 16
1 1
 2  4 
2 1 ≤ 2 x ≤ 16 Б [–4; 0]
В  0; 
3 1 ≤ 16 x ≤ 2 1
x  4
4 1≤   ≤ 2
1
 16  Г  ; 4
1
4 
Д [0; 4]
1 0, 2 x + 2 + 0, 2 x ≥ 26 А (–∞; 4]
x +1
2 0, 4 + 0, 4 ≥ 3,5x Б (–∞; –2]
3 В (–∞; 2]
3 0,5 x + 2 + 0,5 x +1 ≥ Г (–∞; –1]
64
72 Д (–∞; 1]
4 0,6 x +1 + 0,6 x ≥
125
1 3−2 x − 7 · 3− x − 18 > 0 А (4; +∞)
2 2·4 2x−2 x −1
+ 4 − 10 > 0 Б (1,5; +∞)
В (–∞; –2)
3 2 x − 24 − x − 15 > 0
Г (–∞; –1,5)
4 4 x + 2 x − 20 > 0 Д (2; +∞)
1 А (1; +∞)
1 2| x|+2 >
8 Б (–1; 1)
| x|+2
2 2 >8 В (–∞; –1)∪(1; +∞)
| x|+2 Г (–∞; +∞)
3  
1
>8 Д ∅
 2
| x|+2
4  
1 1
>
 2 8

243
27 · 37 x − x ≥
2
15.43. Розв’язати нерівність . У відповідь записати суму всіх цілих розв’язків не-
2 x +1
3
рівності.
15.44. Розв’язати нерівність 2 x + 3 x − 8 · 2 x > 0 . У відповідь записати суму всіх цілих чисел, які не є
2
15.45. Розв’язати нерівність 0,04 < 0,2x < 125. У відповідь записати добуток відмінних від нуля цілих
x −1
15.46. Розв’язати нерівність 5 · 2 x
− 3· 2 ≥ 56 . У відповідь записати найменший цілий розв’язок
15.47. Розв’язати нерівність 2 x + 2− x +1 − 3 < 0 . У відповідь записати координату середини проміжку,
який є розв’язком нерівності.
15.48. Розв’язати нерівність 2 x − 21− x
≤ 1 . У відповідь записати координату середини проміжку,
108
x
15.49. Розв’язати нерівність   − x+1 + 3 < 0. У відповідь записати кількість цілих розв’язків нерів-
1 28
 9 3
ності.
15.50. Розв’язати нерівність 25 x
− 124 · 5 x
− 125 > 0. У відповідь записати найменший цілий
( )( )
15.51. Розв’язати нерівність 2 x − 8 x 2 − 4 x + 3 > 0 . У відповідь записати добуток усіх натуральних
чисел, які не є розв’язками нерівності.
52 x +1 − 5 x − 4
15.52. Розв’язати нерівність ≤ 0. У відповідь записати найбільший цілий розв’язок нері-
x2 + 4 x − 5
вності.
1 1
15.53. Розв’язати нерівність > . У відповідь записати координату середини проміжку,
2 x +1 − 1 2 x + 3
15.54. Розв’язати нерівність 2 · 4 x − 5 · 6 x + 3 · 9 x < 0 . У відповідь записати координату середини про-
міжку, який є розв’язком нерівності.
15.55. Знайти найбільший цілий розв’язок нерівності 7 x − 5 > 3x + x − 30
2
.
6 x−6
( ) ( )
−x
15.56. Розв’язати нерівність 2 −1 x +1
≤ 2 +1 . У відповідь записати найбільший розв’язок не-
рівності.
15.57. Розв’язати нерівність 3x + 2 − 5 x −1 > 5 x +1 + 3x −1 . У відповідь записати суму всіх розв’язків не-
2 2 2 2
рівності.
15.58. Розв’язати нерівність 8 · 16х + 6 · 12х – 9 · 9х ≤ 0. У відповідь записати найбільший розв’язок
15.59. Розв’язати нерівність 9 x + 24 − 2 > 3 x + 1 . У відповідь записати найбільший цілий розв’язок
2 x − 0,5 x 2
1
≥ 2 2 x −10 + x . У відповідь записати суму всіх цілих чисел, які не є
 4
15.61. Розв’язати нерівність 7 x − 5 > 3x + x − 30
2
. У відповідь записати найменший цілий розв’язок нерівності.
( ) ( )
x x
15.62. Розв’язати нерівність 5−2 + 5 + 2 < 2 5 . У відповідь записати суму всіх розв’язків
15.63. Знайти кількість цілих розв’язків нерівності 4log4 (4 − 9 x ) < 16.
log x 4
15.64. Розв’язати нерівність x − x 2 < x + 1. У відповідь записати найменший цілий розв’язок
15.65. Розв’язати нерівність (1 + sin 3, 2) − x +154
2
< (1 + sin 3, 2)3 x . У відповідь записати суму цілих
( ) +( ) ≤ 18. У відповідь записати кількість цілих до-

x x
9 − 80 9
9 + 80
датних розв’язків нерівності.
( x + 3) −2 x − 7 x −5 < 1 .
2
15.67. Розв’язати нерівність У відповідь записати суму всіх цілих недодатних

109
ТЕМА 16. ЛОГАРИФМІЧНІ РІВНЯННЯ
16.1. Розв’язати рівняння logax = c.
А Б В Г Д
c
∅ a· c ca ac
a
16.2. Розв’язати рівняння log 1 x = −4 .
2
А Б В Г Д
1 1
∅ –16 ; 16 16
16 16
16.3. Розв’язати рівняння log 2 ( − x ) = 5 .
А Б В Г Д
1 1
∅ 32 –32 −
32 32
16.4. ( )
Розв’язати рівняння lg x 2 − x = 1 − lg 5 .
А Б В Г Д
∅ –3; 2 –2; 1 –2; 3 –1; 2
16.5. ( )
Скільки коренів має рівняння lg x 4 − 10 x 2 = lg 3 x 3 ?
А Б В Г Д
16.6. Розв’язати рівняння log 6 ( x − 2) + log 6 ( x − 1) = 1 і вказати проміжок, якому належить його
корінь.
А Б В Г Д
(–2,1; –1,9) (3,9; 4,1) (2,9; 3,1) (1,9; 3,1) (5,9; 6,1)
16.7. Розв’язати рівняння log 2 ( x + 1) − log 2 ( x − 1) = 1 і вказати проміжок, якому належить його
корінь.
А Б В Г Д
(0,9; 1,1) (1,9; 2,1) (2,9; 3,1) (3,9; 4,1) (5,9; 6,1)
16.8. Розв’язати рівняння log 2 ( x + 1) + log 2 ( x + 2) = 3 − log 2 4 і вказати проміжок, якому належить йо-
го корінь.
А Б В Г Д
(–1,1; –0,9) (–0,1; 0,1) (0,9; 1,1) (1,9; 2,1) (3,9; 4,1)
16.9. Розв’язати рівняння log 5 ( x − 1) + log 5 ( x − 2) = log 5 ( x + 2). У відповіді вказати суму коренів рів-
няння.
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
110
16.10. Розв’язати рівняння log 3 (3x − 1) + log 3 ( x + 1) = 1 + log 3 ( x + 3).
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
16.11. Розв’язати рівняння 1 + log2(x + 5) = log2(3x – 1) + log2(x – 1).
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
16.12. Розв’язати рівняння log 22 x − 2log 2 x − 3 = 0 і вказати суму його коренів.
А Б В Г Д
–8,5 7,5 –2 2 8,5
16.13. Розв’язати рівняння lg x = 3 – 2lgx. У відповіді вказати добуток коренів рівняння.
2
А Б В Г Д
10 1 0,1 0,01 0,001
16.14. Розв’язати рівняння log 3 x − 2log 1 x = 3. У відповіді вказати добуток коренів рівняння.
3
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
16.15. Розв’язати рівняння log x + 3log 5 x − 4 = 0. У відповіді вказати добуток коренів рівняння.
2
5
А Б В Г Д
1 0 0,008 0,0016 0,08
x3
16.16. Розв’язати рівняння log 32 (27 x) + log 3 = 17. У відповіді вказати більший корінь рівняння.
9
А Б В Г Д
0 1 2 3 4
16.17. Розв’язати рівняння 2log 2
x − log 2 x = 3.
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
16.18. Указати рівняння, рівносильне рівнянню log 3 x + log 9 x + log81 x = 7 .
А Б В Г Д
49 7
log 3 x = log3x = 1 log3x = 4 log3x = − log3x = 35
4 5
16.19. Указати рівняння, рівносильне рівнянню x lg x = 10 .
А Б В Г Д
2lgx = 10 2lgx = 1 lg2x = 10 lg2x = 1 lg2x = 2
16.20. Указати рівняння, яке утворюється з рівняння x lg x = 1000 x 2 у результаті логарифмування обох
його частин.
А Б В Г Д
2 2
lg x + 2lgx + lg x – 2lgx –
lg2x = 6lgx lg2x + 2lgx + 3 = 0 lg2x – 2lgx – 3 = 0
+1000 = 0 – 1000 = 0
16.21. Розв’язати рівняння x lg x = 100 x. У відповіді вказати добуток коренів рівняння.
А Б В Г Д
1 10 –10 100 –100
111
16.22. Указати рівняння, рівносильне рівнянню 2lgx2 – lg2(–x) = 4.
А Б В Г Д
2 2
lg (–x) – lg (–x) –
5lg(–x) = 4 3lg(–x) = 4 lg2x – 4lgx + 4 = 0
–4lg(–x) + 4 = 0 –4lg(–x) – 4 = 0
16.23. Розв’язати рівняння logalogblogcx = 0.
А Б В Г Д
b bc c c
c a b a abc
16.24. Розв’язати рівняння log4log2log3x = 0,5.
А Б В Г Д
1 3 9 27 81
16.25. Указати кількість коренів рівняння log 22 x 2 − 5log 2 x 4 + 24 = 0 .
А Б В Г Д
Чотири три два один жодного
16.26. Розв’язати рівняння lgx log2x = lg2 і знайти суму його коренів.
А Б В Г Д
2,5 3,5 4,5 10,5 1
2
16.27. Розв’язати рівняння 3log3 x + x log3 x = 162. У відповіді вказати цілий корінь рівняння.
А Б В Г Д
–9 –5 0 5 9
16.28. Розв’язати рівняння 5log3 x + x log3 5 = 50 і вказати проміжок, якому належить його корінь.
А Б В Г Д
(3,9; 4,1) (4,9; 5,1) (5,9; 6,1) (6,9; 7,1) (8,9; 9,1)
x+9
16.29. Указати рівняння, рівносильне рівнянню lg x ( x + 9) + lg =0.
x
А Б В Г Д
lgx = 0 lg(x + 9) = 0 lg|x| = 0 lg|x + 9| = 0 lg|–x – 9| = 0
log 4 ( x + x − 2) − 1
2
log 4 ( x − 1)
А Б В Г Д
∅ 0 1 2 3
16.31. Розв’язати рівняння log x −1 (3 x − 5) = 2. У відповіді вказати найменший корінь рівняння.
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
x
16.32. Розв’язати рівняння 52 = 7 .
А Б В Г Д
log5log27 log2log57 log7log52 log7log25 log2log75
16.33. За якого найбільшого значення параметра а рівняння ( x − a ) log 2 ( 3x − 8) = 0 має один корінь?
А Б В Г Д
–3 –1 0 1 3
112
1 log 22 x = 1 А {1}
2 2log 2 x − log 2 (2 − x) = 0
3 2 ⋅ 3 = −6
x
Б { }
1
2
;2
4 3 ⋅ 22 x = 2 ⋅ 32 x В {}
1
2
Г ∅
Д {–2; 1}
1 log3(–x) = 4 1
А −
2 log4x = –3 64
3 log3x = –4 1
4 log4(–x) = 3 Б
64
В –64
1
Г
81
Д –81
1 log4(x – 2) = 1 А 2
2 log3(x + 1) = 1 Б 32
3 log5(x + 3) = 2 В 6
4 log6(x + 4) = 2 Г 18
Д 22
1 log2log3log4x = 0 А 8
2 log4log3log2x = 0 Б 9
3 log3log2log4x = 0 В 16
4 log2log4log3x = 0 Г 64
Д 81
1 log 22 x + 4log 2 x + 3 = 0 А 4
Б 16
2 log 22 x + 2log 2 x − 3 = 0
1
3 log 22 x − 4log 2 x + 3 = 0 В
4
4 log 2 x − 2log 2 x − 3 = 0
2
1
Г
2
1
Д
16
1 log 22 x − 3log 2 x − 4 = 0 А 330
Б –4
2 log 2 ( − x) − 2log 2 x + 4 = 0
2 2
В 24
3 log 22 ( − x) − 5log 2 x 2 + 25 = 0 Г 8
4 log 2 ( x − 16) − log 2 ( x − 16) − 2 = 0
2
Д –32
113
1 lg5x – 3lg3x – 4lgx = 0 А жодного
4 2
2 lg x – 5lg x + 4 = 0 Б два
3 lg4x + 5lg2x + 4 = 0 В три
4 2
4 lg x + 3lg x – 4 = 0 Г чотири
Д п’ять
x
1 52 = 9 А log5log92
x Б log9log25
2 25 = 9 В log2log95
x
3 29 = 5 Г log5log29
2x
4 9 =5 Д log2log59
16.42. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та їх найменшими коренями (А–Д).
1 log x −1 (3x − 5) = 2 А 1
2 log x − 2 (3 x − 8) = 2 Б 4
В 2
3 log x + 2 (4 x + 5) = 2
Г 3
4 log 4 − x (3 x − 2) = 2 Д 5

16.43. Розв’язати рівняння log 7 ( x − 2) − log 7 ( x + 2) = 1 − log 7 ( 2 x − 7 ) .
2
16.44. Розв’язати рівняння log 1  − 2 − 2log 1  2 −  + 6 = 0.
x x

2 2
 2
 2
x−5
16.45. Розв’язати рівняння log 2
x+5
(
+ log 2 x 2 − 25 = 0 . )
16.46. Розв’язати рівняння lg(x2 – 9x + 10) = lg(x – 6).
16.47. Розв’язати рівняння lg 2 x 4 − lg x14 = 2 . У відповідь записати найменший корінь рівняння.
16.48. Розв’язати рівняння 4lg x 2 − lg 2 ( − x ) = 16 . У відповідь записати х0 : 1000, де х0 — корінь рівняння.
1 2
16.49. Розв’язати рівняння + = 1 . У відповідь записати модуль різниці коренів рівняння.
5 − lg x 1 + lg x
1
16.50. Розв’язати рівняння lg 2 (100 x ) + lg 2 (10 x ) = 14 + lg . У відповідь записати найбільший корінь
x
рівняння.
16.51. Розв’язати рівняння log 5 x + log x 25 = 3 . У відповідь записати добуток коренів рівняння.
1
16.52. Розв’язати рівняння 4log a x
3
x − log a2 x = 2log ax x . У відповідь записати найменше ціле
3 x
значення параметра а, за якого рівняння має корені.

16.53. Розв’язати рівняння log 2 x · log 4 x · log8 x = 36 .
16.54. Розв’язати рівняння x lg x = 1000 x 2 . У відповідь записати найменший корінь рівняння.
log 2 (9 − 2 x )
3− x
2
16.56. Розв’язати рівняння 6log6 x + x log6 x = 12 . У відповідь записати добуток коренів рівняння.
16.57. Розв’язати рівняння x lg x

= 10 . У відповідь записати добуток коренів рівняння.
114
16.58. Розв’язати рівняння 3log x 4 + 2log 4 x 4 + 3log16 x 4 = 0 . У відповідь записати суму коренів рівняння.
16.59. Розв’язати рівняння log x 5 x · log 5 x = − 2.
16.60. Розв’язати рівняння log 5

x − 4 − log 5 x − 4 = 1 . У відповідь записати добуток коренів рівняння.
1
16.61. Розв’язати рівняння lg( x + 10) + lg x 2 = 2 − lg 4. У відповідь записати суму цілих коренів рів-
2
няння.
16.62. Розв’язати рівняння 2log3 x + 3 − 5·x log3 2 − 24 = 0.
16.63. Розв’язати рівняння log x 2 x log 2 x = −1.
16.64. Розв’язати рівняння |1 – log3(x + 1)| = log3(x – 2).
16.65. Розв’язати рівняння 2log 92 x = log 3 x·log 3 ( )
2 x + 1 − 1 . У відповідь записати суму коренів рів-
няння.
115
ТЕМА 17. ЛОГАРИФМІЧНІ НЕРІВНОСТІ
17.1. Знайти множину розв’язків нерівності log 3 ( x − 4) ≤ log 3 8 .
А Б В Г Д
(–∞; 12) (–∞; 12] [4; 12] (4; 12] (0; 12]
17.2. Розв’язати нерівність 1 – log2(х + 5) > log2(3х – 1) + log2(х – 1).
А Б В Г Д
(–3; +∞) (–∞; 3) (3; +∞) (–∞; –3) (–3; 3)
17.3. Розв’язати нерівність log 2 ( x 2 + x − 2) < log 2 (2 x + 10).
А Б В Г Д
(–3; –2)∪ (–3; –1)∪ (–3; –2)∪
(–3; –2) (1; 4)
∪(1; 4) ∪(2; 4) ∪(1; 6)
17.4. Розв’язати нерівність log 0,1 ( 2 x − 5) > log 0,1 x .
А Б В Г Д
(2,5; +∞) (5; +∞) (–∞; 5) (0; 5) (2,5; 5)
17.5. Розв’язати нерівність log 0,1 ( x 2 − x − 2) > log 0,1 (10 − 2 x).
А Б В Г Д
(–∞; –4)∪ (–∞; –3)∪ (–∞; –4)∪
(–4; 3) (–3; 4)
∪(3; +∞) ∪(4; +∞) ∪(–3; +∞)
17.6. Розв’язати нерівність log 1 ( x + 4) > log 1 ( x 2 + 2 x − 2).
6 6
А Б В Г Д
(–4; –3)∪ (–4; –2)∪ (–4; –2)∪ (–2; 2)∪ (2; 3)∪
∪(2; +∞) ∪(2; +∞) ∪(3; +∞) ∪(3; +∞) ∪(4; +∞)
17.7. Розв’язати нерівність log π x > log π 3 + log π 5 .
А Б В Г Д
(15; +∞) (–∞; 15) (0; 15) (8; +∞) (0; 8)
17.8. Розв’язати нерівність log 0,4 x + log 0,4 ( x − 1) ≥ log 0,4 ( x + 3).
А Б В Г Д
(1; 3) (1; 3] [1; 3) [–1; 3) (–1; 3]
17.9. Розв’язати нерівність log 0,1 ( 2 x − 1) ≥ log 0,1 10 − log 0,1 2 .
А Б В Г Д
(0; 3] [3; +∞) (–∞; 3] (0,5; 3] (0,5; 4,5]
17.10. Знайти множину розв’язків нерівності log sin1 x > 2log sin1 7 .
А Б В Г Д
(49; +∞) (0; 49) (14; +∞) (0; 14) (–∞; 49)
17.11. Знайти множину розв’язків нерівності log 5 x < 2 .
А Б В Г Д
(–∞; 25) (25; +∞) (0; 25) (0; 2) (–∞; 2)
116
17.12. Розв’язати нерівність log 3 (2 − x) ≤ 3. Вказати кількість цілих розв’язків нерівності.
А Б В Г Д
14 18 25 27 36
17.13. Розв’язати нерівність log 0,5 (7 − 2 x) ≤ −6. Вказати найбільший розв’язок нерівності.
А Б В Г Д
25,5 –23,5 –28,5 23,5 –16,5
2
17.14. Розв’язати нерівність log2(х + 4х + 3) > 3.
А Б В Г Д
(–∞; –1)∪(5; +∞) (–∞; –5)∪(1; +∞) (–5; 1) (–∞; 1)∪(5; +∞) (5; 1)
17.15. Скільки цілих чисел є розв’язками нерівності log 1 ( x + 3) ≥ −1 ?
2
А Б В Г Д
Одне два три жодне більше, ніж три
1
17.16. Розв’язати нерівність log8 ( 3 x − 10) < .
3
А Б В Г Д
 0; 3 1   −∞; 3 1   3 1 ; 4
 (4; +∞) (–∞; 4)
3  3  3 
17.17. Вказати найбільший цілий розв’язок нерівності log 1 ( x + 3) > −1 .

7
А Б В Г Д
6 7 4 3 –3
log 1 ( 2 − x )
1 5
< 2.
 5
А Б В Г Д
(–∞; 2) (–∞; 0) (0; +∞) (0; 2) (2; +∞)
17.19. Скільки цілих розв’язків має нерівність −2 < log 1 x < 3 ?
2
А Б В Г Д
Один два три жодного більше, ніж три
17.20. Розв’язати нерівність log 32 x − 3log 3 x + 2 ≤ 0 .
А Б В Г Д
(–∞; 1]∪[2; +∞) [1; 2] [3; 9] (–∞; 3]∪[9; +∞) (3; 9)
17.21. Розв’язати нерівність log 22 ( x − 1) − log 2 ( x − 1) ≤ 0.
А Б В Г Д
[2; 3] [–3; –2] (–∞; 2]∪[3; +∞) (–∞; –2]∪[3; +∞) (–∞; –3]∪[2; +∞)
17.22. Розв’язати нерівність log ( x + 1) + log 0,5 ( x + 1) − 2 ≥ 0.
2
0,5
А Б В Г Д
(–1; 0,5]∪ (–1; –3]∪ (–1; –0,5]∪ [–1; –0,5)∪
[–0,5; 3]
∪[3; +∞) ∪[0,5; +∞) ∪[3; +∞) ∪[3; +∞)
117
17.23. Розв’язати нерівність lg 2 x − 4lg x + 3 ≥ 0 .
А Б В Г Д
(–∞; 1]∪[3; +∞) (0; 1]∪[3; +∞) [10; 1000] (–∞; 10]∪[1000; +∞) (0; 10]∪[1000; +∞)
17.24. Розв’язати нерівність log 1 ( log 5 x ) ≥ 0 .
3
А Б В Г Д
 1 ; 5
 3  (1; 5] (0; 1] (–∞; 0]∪[1; +∞) (–∞; 1]∪[5; +∞)
x+3
17.25. Скільки цілих розв’язків має нерівність ≤0?
log 2 ( 2 x − 3)
А Б В Г Д
17.26. Знайти множину розв’язків нерівності log x 5 < 1 .
А Б В Г Д
(0; 1)∪(1; +∞) (0; 1)∪(5; +∞) (0; +∞) (0; 5)∪(5; +∞) (0; 1)∪(1; 5)
17.27. Вказати цілі розв’язки нерівності log 2 x −1 2 < 0 .
3
А Б В Г Д
1; 2 1 0; 1 0; 1; 2 2; 3
17.28. Розв’язати нерівність log 9 ( x + 3) ≤ 1 .
2
А Б В Г Д
[–6; 0] [–6; –3)∪(–3; +∞) (–∞; –6]∪[0; +∞) (–∞; –6)∪(0; +∞) [–6; –3)∪(–3; 0]
17.29. Розв’язати нерівність ( x − 2) log 0,5 x ≤ 0 .
А Б В Г Д
(–∞; 1]∪[2; +∞) [1; 2] (0; 1]∪[2; +∞) (0; 2] (0; 1)∪(2; +∞)
17.30. Розв’язати нерівність x x < 1 , якщо х > 0, застосувавши логарифмування.
А Б В Г Д
(1; +∞) (0; +∞) (0; 1) (–∞; 0)∪(0; 1) 1
17.31. Розв’язати нерівність log 1 x ≤ 1 .

2
А Б В Г Д
 1 ; 2  1 ; + ∞  0; 1   0; 1 
 2   2   2   2 [2; +∞)
17.32. Розв’язати нерівність |log3x| ≥ 1.

А Б В Г Д
 1 ; 3  −∞; − 1 ∪ [3; + ∞)  0; 1  ∪ [3; + ∞)  − 1 ; 0 ∪ [3; + ∞)
 3  [3; +∞)   3   3 
3
17.33. Розв’язати нерівність log x (6 − x) ≥ 2.
А Б В Г Д
(–1; 2] (1; 2] [1; 2) [1; 2] (–2; –1]
118
17.34. Розв’язати нерівність log x ( x 2 + 3x − 3) > 1. Вказати найменший цілий розв’язок нерівності.
А Б В Г Д
1 2 3 4 5

17.35. Установити відповідність між нерівностями (1–4) та рівносильними їм нерівностями або сис-
темами (А–Д).
1 log 1 ( x + 1) > −2 А x +1> 4
2 Б x +1< 4
2 log 2 ( x + 1) > 2  x + 1 < 4;
В 
3 2 x +1 < 16 x + 1 > 0
4 0,5x+1 < 4 Г x + 1 > −2
Д x + 1 < −2
1 log4x < 0 А (–∞; –1)
2 log4x > 0 Б (–∞; 1)
3 log4(–x) < 0 В (1; +∞)
4 log4(–x) > 0 Г (–1; 0)
Д (0; 1)
1 log2(х2 + 6х – 3) > 2 А (–∞; –2)∪(1; +∞)
2 log2(х2 + 3х + 4) > 3 Б (–∞; –4)∪(1; +∞)
3 log2(х2 + 2х + 1) > 2 В (–∞; –7)∪(1; +∞)
4 log2(х2 + х + 2) > 2 Г (–∞; –5)∪(1; +∞)
Д (–∞; –3)∪(1; +∞)
1 log 3 (2 − x) ≤ 3 А (–3; 5]
2 log 3 ( x − 5) ≤ 2 Б (5; 14]
В (–2; 9]
3 log8 ( x + 3) ≤ 1 Г [–25; 2)
4 log11 ( x + 2) ≤ 1 Д [2; 9)
1 log0,5x < 0 А (–∞; –1)
2 log0,5x > 0 Б (–∞; 1)
3 log0,5(–x) < 0 В (1; +∞)
4 log0,5(–x) > 0 Г (–1; 0)
Д (0; 1)
1 А (0; 9)
1 log 9 x <
2 Б (9; +∞)
2 log 1 x > −2 В  ; + ∞
1
3 3 
1 Г (0; 3)
3 log 1 x < −
9 2 Д (3; +∞)
1
4 log 1 x <
9 2
119
1 log5x > log53 А (5; +∞)
2 log0,3x < log0,35 Б (4; +∞)
3 log 1 4 > log 1 x В (3; +∞)
2 2 Г (0; 3)
4 log2x < log23 Д (–∞; –3)
1 log5(x – 2) < log5(–x) А (–1; +∞)
2 log 1 ( 2 − x ) < log 1 ( − x ) Б (–1; 0)
5 5 В (–2; –1)
3 log5(x + 2) > log5(–x) Г (–∞; 0)
4 log 1 ( x + 2) > log 1 ( − x ) Д ∅
5 5
17.43. Установити відповідність між нерівностями (1–4) та їх найбільшими цілими розв’язками (А–Д).
2x − 5 А 5
1 log 7 >0
2x − 1 Б 33
2 log 0,2 (34 − x) ≤ 0 В 15
Г 24
70 − 3x Д 0
3 log 0,6 ≤ −1
x
25 − 2 x
4 log 1 ≤ −1
3 x
1 log45(x + 3) + log45(x – 1) ≤ 1 А 8
2 log66(x – 1) + log66(x + 4) ≤ 1 Б 4
3 log96(x – 1) + log96(x + 3) ≤ 1 В 5
4 log28(x – 2) + log28(x + 1) ≤ 1 Г 7
Д 6
1 log2(log5x) < 0 А (0; 0,5)
2 log 1 ( log 5 x ) < 0 Б (1; 2)
2 В (1; 5)
3 log5(log2x) < 0 Г (–∞; 5)
  Д (5; +∞)
4 log 1  log 1 x < 0
5 2 
17.46. Установити відповідність між нерівностями (1–4) та сумами їх цілих розв’язків (А–Д).
1 ( x 2 − 8 x)log 3 ( x − 2) ≤ 0 А 18
Б –15
2 ( x 2 + 5 x) log 2 ( −1 − 2 x) ≤ 0
В 21
   x  Г 33
3 log 0,5  log 2  log 1 −1   ≥ 0
  3 9    Д 13
4 log 28 ( x − 2) + log 28 ( x + 1) ≤ 1

( )
17.47. Розв’язати нерівність log 1 x 2 − 5 x + 6 > −1 . У відповідь записати найменше натуральне число,
2
яке не є розв’язком нерівності.

( )
17.48. Розв’язати нерівність log 1 x 2 + 2 x − 1 ≤ −1. У відповідь записати найменший цілий додатний
7
120
17.49. Розв’язати нерівність lg ( x − 2) + lg ( 27 − x ) < 2 . У відповідь записати найбільший цілий
17.50. Розв’язати нерівність lg x + 6log x 10 ≤ 5 . У відповідь записати кількість цілих розв’язків нерів-
ності.
17.51. Розв’язати нерівність lg 2 ( − x ) + lg x 2 − 3 < 0 . У відповідь записати кількість цілих розв’язків не-
рівності.
17.52. Розв’язати нерівність lg 2 100 x − 5lg x > 6 . У відповідь записати кількість натуральних чисел,
які не є розв’язками нерівності.
17.53. Знайти кількість цілих розв’язків нерівності 3log3 (2 x+ 3) < 6.
2
17.54. Розв’язати нерівність 9log3 x < 4 x log3 x − 3 . У відповідь записати суму всіх натуральних розв’язків
2x 1
17.55. Розв’язати нерівність log x2 ≤ . У відповідь записати суму всіх цілих чисел, які не є
x−3 2
( )
17.56. Розв’язати нерівність log 2 x x 2 − 5 x + 6 < 1. У відповідь записати найбільший цілий розв’язок
17.57. Розв’язати нерівність log x 2 · log 2 x 2 · log 2 4 x > 1 . У відповідь записати найменше натуральне чи-
сло, яке не є розв’язком нерівності.
17.58. Розв’язати нерівність ( x − 5) 2 x + 2·lg( x − 2) 2 ≤ 0. У відповідь записати суму цілих розв’язків
3 x −1
17.59. Розв’язати нерівність x 2 − x > 1 . У відповідь записати найменше натуральне число, яке не є
розв’язком нерівності.
lg( x − 6) 2
17.60. Розв’язати нерівність ≤ 1. У відповідь записати кількість цілих розв’язків нерівності.
lg( x + 24)
1
17.61. Розв’язати нерівність log 2 ( 5 − x ) log x + 1 ≥ − 6 . У відповідь записати добуток усіх цілих
8
log 2 ( x 2 − 2 x − 7)5 − log 3 ( x 2 − 2 x − 7)8
17.62. Розв’язати нерівність ≤ 0. У відповідь записати кількість
3 x 2 − 13x + 4
проміжків, які утворює розв’язок нерівності.
3
17.63. Розв’язати нерівність log|sin x| ( x 2 − 8 x + 23) > . У відповідь записати суму цілих
log 2 | sin x |
17.64. Розв’язати нерівність log 1 x ≥ x − 1 . У відповідь записати добуток усіх цілих розв’язків нерів-
2
ності.
( )
17.65. Розв’язати нерівність log x 3 x ≤ log x 3x 7 . У відповідь записати добуток усіх натуральних чи-
сел, які не є розв’язками нерівності.
17.66. Розв’язати нерівність x lg x − 3 ≤ 0,01. У відповідь записати різницю найбільшого та найменшого
розв’язків.
17.67. Розв’язати нерівність log x +1 x − 2 ≤ 1 . У відповідь записати суму всіх натуральних чисел, які не
є розв’язками нерівності.
17.68. Розв’язати нерівність log a2 ( x 2 + 2 x) < 1. У відповідь записати суму цілих значень параметра а,
при яких нерівність не має розв’язку.
121
ТЕМА 18. ТРИГОНОМЕТРИЧНІ РІВНЯННЯ
18.1. Розв’язати рівняння 2sinx = –1.
А Б В Г Д
π πn π πn π π πn n +1 π
x = ( −1) x = ( −1) , x = ( −1)
n +1 n +1
x = ( −1) + , x=− + πn, + + πn,
n
+ ,
12 2 12 2 4 6 2 6
n ∈Z n ∈Z n ∈Z n ∈Z n ∈Z
18.2. Розв’язати рівняння sinπx = 1.
А Б В Г Д
π π2 π 1 1
x= + 2πn, x= + 2 π 2 n, x= + πn, x= + n, x= + 2 n,
2 2 2 2 2
18.3. Розв’язати рівняння sin2πx(tg2πx – 1) = 0. Скільки коренів рівняння належать відрізку [0; 1]?
А Б В Г Д
0 1 2 3 4
18.4. Розв’язати рівняння 2cos 2 x = − 2 .

А Б В Г Д
3π π 3π π
x=± + πn, x=± + πn, x=± + 2πn, x=± + πn,
∅ 8 8 4 4
n ∈Z n ∈Z n ∈Z n ∈Z
π
18.5. Розв’язати рівняння 3 tg  x +  = 1 .
 6
А Б В Г Д
x = πn, π π π π
x= + πn, x=− + πn, x= + 2 πn, x= + πn,
6 3 6 4
n ∈Z
π
18.6. Розв’язати рівняння 2sin  2 x −  = 1. У відповіді вказати найменший додатний корінь рівняння.
 3
А Б В Г Д
30° 45° 60° 90° 120°
π( x − 6) 1
18.7. Розв’язати рівняння tg = . У відповіді вказати найменший додатний корінь рівняння.
6 3
А Б В Г Д
0 1 2 3 4
18.8. Розв’язати рівняння 5 − x 2 · sin πx = 0. У відповіді вказати кількість його коренів.

А Б В Г Д
1 3 5 7 9
122
Розв’язати рівняння ( ctg x )
100
18.9. =1.
А Б В Г Д
π π π x = arcctg100 + πn,
x=− + πn, x= + πn, x=± + πn,
4 4 4 0
n ∈Z
n ∈Z n ∈Z n ∈Z
18.10. Указати рівняння, яке має хоча б один корінь.
А Б В Г Д
π π
cos x = arccos x = − arcsin x = π arctg x = 2 arcctg x = 3
3 3
18.11. Указати рівняння, яке має тільки один корінь.
А Б В Г Д
cos x − 1
sin x = −1 cos x = −2 arctg x = 1 tg x = 1 =0
sin x
18.12. Розв’язати рівняння sin 2 x − sin x = 0 .
А Б В Г Д
x = πn, π π π π
x = πn, x = + πn, x= + 2πn, x = πn, x = − + πn, x = πn, x = + 2πn,
2 2 2 2
n ∈Z
18.13. Знайти корінь рівняння sin2x – 4cosx = 0, який належить проміжку [2π; 3π].
А Б В Г Д
7π 5π 9π 13π 7π
3 2 4 6 4
18.14. Розв’язати рівняння cos2x – sin2x = 0,5. Скільки коренів рівняння належать проміжку [1; 6]?
А Б В Г Д
0 1 2 3 4
π π
18.15. Розв’язати рівняння sin  − x = cos  + x . У відповіді вказати найменший додатний ко-
1
4  2 4 
А Б В Г Д
π π π π π
12 6 4 3 2
18.16. Розв’язати рівняння tgx = ctgx.
А Б В Г Д
π π π π πn рівняння
x= + πn, x=− + πn, x=± + 2πn, x= + ,
4 4 4 4 2 коренів
n ∈Z n ∈Z n ∈Z n ∈Z немає
cos x
sin x − 1
А Б В Г Д
π π π x = πn, π
x=− + πn, x=− + 2πn, x= + 2πn, x= + πn,
2 2 2 2
n ∈Z
123
18.18. Розв’язати рівняння 3 sin x − cos x = 0 .
А Б В Г Д
π π π π π
x= + πn, x= + 2πn, x= + πn, x=− + πn, x= + πn,
6 3 3 6 4
18.19. Розв’язати рівняння cos 2 x + 5cos x − 6 = 0 .
А Б В Г Д
x = 2πn, n ∈Z ,
x = π + 2πn, x = ± arccos1 + πn, x = πn, x = 2πn,
x = ± ( π − arccos6) +
+2πk , k ∈Z
18.20. Розв’язати рівняння sin x + cos x = − 2 .

А Б В Г Д
x=±
π
4
+ 2πn, x = π + 2πn, x=−
3π
4
+ 2πn, x=
5π
4
+ πn, ( )
x = arctg − 2 + πn,
n ∈Z n ∈Z
18.21. Розв’язати рівняння sin3x – cos3x = 1. У відповіді вказати найменший додатний корінь рівняння.
А Б В Г Д
π π π π π
12 6 4 3 2
18.22. Розв’язати рівняння cos2x + cos22x + cos23x = 1. У відповіді вказати найменший додатний ко-
А Б В Г Д
π π π π π
8 6 4 3 2
18.23. Розв’язати рівняння sin x 2 = 0 .
А Б В Г Д
πn , n ∈ N 0 { 0} ∪ { 2πn, n ∈N } − 2πn , n ∈ N { 0} ∪ { ± πn , n ∈N }
π
18.24. Розв’язати рівняння sin 2  − x = . У відповіді вказати кількість коренів на відрізку [0; π].
1
4  2
А Б В Г Д
0 1 2 3 4
18.25. Розв’язати рівняння tg x = −1 .

А Б В Г Д
π
2 2
π π2 π π2
x =  + πn , x=− + π 2 n2 , x =  − + πn , x= + π2 n2 , x=− + πn,
4  16  4  16 4
n ∈N n ∈N n ∈N n ∈N n ∈N
18.26. Розв’язати рівняння 2 3 cos3 x = 9sin 2 x. У відповіді вказати кількість коренів, які належать
відрізку [0; 7].
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
124
18.27. У якому вигляді можна подати розв’язок рівняння cos ( πx ) = x 2 − 4 x + 5 ?
А Б В Г Д
π log 1 π
log π π 2 log π π log π log π π 3
2 π
18.28. Розв’язати рівняння cos(cos x) = 1 .

А Б В Г Д
π x = ± arccos ( 2πn) + x = 2πn, x = ±π + 2πn,
x= + πn,
∅ 2
+2πn, n ∈Z n ∈Z n ∈Z
n ∈Z
18.29. Розв’язати рівняння sinx + sin|x| = 0.
А Б В Г Д
πn, n ∈ Z 0 (–∞; 0] {
( −∞; 0] ∪ { πn, n ∈N} ( −∞;0] ∪ π +πn, n∈Z
2 }
18.30. Розв’язати рівняння |cosx| = cosx + 2sinx.
А Б В Г Д
x = πn, π π 3π
x = 2πn, x = πn, x = − + x = πn, x = − + x = 2πn, x = +
4 4 4
n ∈Z n ∈Z
+2πk , n, k ∈ Z +πk , n, k ∈ Z +2πk , n, k ∈ Z
18.31. За якого найменшого значення параметра а рівняння 2cos4x = a – 5 має корені?
А Б В Г Д
–3 0 3 1 –1
18.32. Розв’язати рівняння cos2x = a – 1 з параметром а. У відповіді вказати кількість цілих значень
параметра а, за яких рівняння має розв’язки.
А Б В Г Д
0 1 2 3 4
18.33. Знайти всі значення а, за яких рівняння ( a + 2) sin x = a 2 − 4 має корені.
А Б В Г Д
а∈(1; 3) а∈R а≠2 а∈{–2}∪[1; 3] ∅

18.34. Установити відповідність між заданими рівняннями (1–4) та множинами їх розв’язків на про-
міжку [0; 2π] (А–Д).
1 sin 2 x = 0 А {0; 2π}
2 2 cos x = 2
3 cos 2 x = 0
π
2
3π
Б 0; ; π; ; 2π
2 { }
{ }
1 π π 3π
4 tg x = 1 В 0; ; ; ; π
2 4 2 4
Г {}
π
2
Д {
π 3π 5π 7 π
; ; ;
4 4 4 4 }
125
π А ± arccos a + 2nπ, n ∈ Z
1 sin  − x = a, a ≤ 1
2  Б arctg a + nπ, n ∈ Z
2 sin x cos x =
a В arcctg a + nπ, n ∈ Z
2 Г ( −1) n arcsin a + nπ, n ∈ Z
3 sin x = a cos x
1 nπ
 3π  Д (−1)n ⋅ arcsin a + , n ∈Z
4 tg −x =a 2 2
 2 
18.36. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та їх розв’язками (А–Д).
1 2sin x = 1 k π
А x = ( −1) + πn, n ∈ Z
2 sin 2x = 1 12
x k π
3 sin = 1 Б x = ( −1) + πn, n ∈ Z
2 6
x k π
4 2sin = 1 В x = ( −1) + 2πn, n ∈ Z
2 3
π
Г x = + πn, n ∈ Z
4
Д x = ( 4n + 1) π, n ∈ Z
18.37. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та кількістю їх коренів на відрізку [0; 2π]
(А–Д).
1 sin 2x = 0 А жодного
1 Б один
2 sin 2 x = −
2 В два
x Г чотири
3 sin = 1 Д п’ять
8
x 1
4 sin =
4 2
18.38. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та їх найбільшими коренями (А–Д) на проміж-
ку (0°; 180°).
3 А 90°
1 sin 2 x = − Б 45°
2
В 30°
2
2 cos x = Г 150°
2
Д
3 cos2x = –1
4 ctg x = 3
18.39. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та їх найменшими додатними коренями.
x π 11π
1 2cos  −  = 1 А
 2 6 24
π π
2 tg  2 x −  = −1 Б
 6 12
π В π
3 2sin  2 x −  = −1 π
 3 Г
2
 5π 
4 2cos 2 x + = −1 π
 6 Д
4
126
18.40. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та кількістю їх коренів на проміжку (0; π) (А–Д).
1 ctg 3x = 4 А чотири
2 ctg 2 x = 2 Б три
x В два
3 ctg =0
4 Г один
4 |ctg 2x| = 1 Д жодного
1 sin2x – 4sin x + 3 = 0 А x = 2πn, n ∈ Z
2 sin2x – 3sin x – 4 = 0 Б x = π(2n + 1), n ∈ Z
3 cos2x – 5cos x + 4 = 0
π
4 cos2x – 4cos x – 5 = 0 В x=− + 2πn, n ∈ Z
2
π
Г x= + πn, n ∈ Z
2
π
Д x = + 2πn, n ∈ Z
2
18.42. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та рівносильними їм рівняннями (А–Д).
1 cos 3x – cos x = 0 А sin 2x cos 3x = 0
2 cos 3x + cos x = 0 Б sin 3x cos 2x = 0
3 sin 3x – sin x = 0 В sin x cos x = 0
4 sin 5x + sin x = 0 Г sin x cos 2x = 0
Д cos x cos 2x = 0
x x π
1 sin − 3 cos = 0 А x= + πn, n ∈ Z
2 2 6
x x π
2 sin − cos = 0 Б x=− + πn, n ∈ Z
2 2 6
3 3 sin x − cos x = 0 π
В x= + 2πn, n ∈ Z
2
x x
4 3 sin + cos = 0 π
2 2 Г x=− + 2πn, n ∈ Z
3
2π
Д x= + 2πn, n ∈ Z
3
18.44. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та рівносильними їм рівняннями (А–Д).
cos x А sin x = –1
1 =0
sin x − 2 Б sin x = 1
cos x В cos x = 2
2 =0
sin x − 1 Г cos x = 0
Д cos x = –1
sin x
3 =0
1 − cos x
sin x − 1
4 =0
cos x
127
1 sin x2 = 1 5π
А x= + 2π(n − 1), n ∈ N
2 sin x = 1 2
π
3 sin2x = 1 Б x = ± + 2πn, де n — ціле невід’ємне число
2
4 sin|x| = 1 π
В x = + πk , k ∈ Z
2
π
Г x=± + 2πn , де n — ціле невід’ємне число
2
2
π
Д x =  + 2πn , де n — ціле невід’ємне число
2 
π 3π
1 |sin x| = –sin x А x ∈  + 2πk ; + 2πk  , k ∈ Z
2 |sin x| = sin x  2 2 
π π
3 |cos x| = –cos x Б x ∈  − + 2πk ; + 2πk  , k ∈ Z
4 |cos x| = cos x  2 2 
В x ∈[ π(2k + 1); 2π(k + 2) ] , k ∈ Z
π 3π
Г x ∈  + 4πk ; + 4πk  , k ∈ Z
 2 2 
Д x ∈[ 2πk ; π(2k + 1) ] , k ∈ Z
1 sin(x – |x|) = 0 А { −πn, n ∈ N } ∪ [0; + ∞)
2 sin(x + |x|) = 0 Б { −2πn, n ∈ N } ∪ [0; + ∞)
3 cos(x + |x|) = 1
4 cos(x – |x|) = 1
В ( −∞; 0] ∪
πn
2 {
, n ∈N }
Г ( −∞; 0] ∪ { πn, n ∈ N }
Д { −
πn
2 }
, n ∈ N ∪ [0; + ∞)
18.48. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та кількостями цілих значень параметра а
(А– Д), за яких рівняння мають розв’язки.
1 cosx = a + 2 А 3
2 3sin2x = a + 5 Б 5
В 7
3 2cos4x = a – 5
Г 9
4 4cosx = а + 1 Д 11

18.49. Розв’язати рівняння sin ( π sin x ) = −1 . У відповідь записати кількість коренів на проміжку
[0; π].
18.50. Розв’язати рівняння cos 2  2π cos x − 4π  = 1 . У відповідь записати найменший додатний ко-
 3 3
рінь, округлений з точністю до 0,1.
18.51. Знайти кількість коренів рівняння sin2x · tgx + 1 = 3sinx на проміжку (0; π).
18.52. Розв’язати рівняння 3sin x − 2cos 2 x = −3 . У відповідь записати кількість коренів на проміжку
[0; π].
128
18.53. Розв’язати рівняння 3sin 2 x − 4sin x cos x + cos 2 x = 0 . У відповідь записати кількість коренів на
проміжку [0; π].
18.54. Розв’язати рівняння sin4x + cos4x = sin2x – 0,5. У відповідь записати кількість коренів на промі-
жку [–π; π].
x
18.55. Розв’язати рівняння 1 − sin x = cos x . У відповідь записати значення 0 , де х0 — найменший
π
додатний корінь рівняння.
18.56. Розв’язати рівняння cos x − cos3x = sin 2 x . У відповідь записати кількість коренів на проміжку
[0; π].
x
18.57. Розв’язати рівняння cosx = sin3x. У відповідь записати значення 0 , де х0 — найменший дода-
π
тний корінь рівняння.
3x0
18.58. Розв’язати рівняння cos x − 3 sin x = 2 . У відповідь записати значення , де х0 — най-
π
менший додатний корінь рівняння.
1
18.59. Розв’язати рівняння sin 2 2 x − sin 2 x = . У відповідь записати кількість коренів на проміжку
2
[0; 2π].
18.60. Розв’язати рівняння cos 2 x + cos 2 2 x + cos 2 3 x + cos 2 4 x = 2 . У відповідь записати кількість коре-
нів на проміжку [0; 2π].
5x
18.61. Розв’язати рівняння cos3 x + cos = 2. У відповідь записати кількість коренів на проміжку
2
[0; 10π].
18.62. Розв’язати рівняння ( sin x + cos x ) − 3( sin x + cos x ) + 2 = 0 . У відповідь записати кількість ко-
2
ренів на проміжку [0; 2π].

18.63. Нехай х0 — найменший додатний корінь рівняння cos2x – 5sinxcosx + 2 = 0. Знайти tgx0.
18.64. За яких значень параметра а рівняння sin4x + cos4x = a має розв’язки? У відповідь записати су-
му найбільшого та найменшого значень а.
1 4x0
18.65. Розв’язати рівняння sin 4 2 x + cos 4 2 x = cos 2 4 x + . У відповідь записати значення , де х0 —
4 π
найменший додатний корінь рівняння.
( )
18.66. Розв’язати рівняння 9 tg 4 x + ctg 4 x = 15 ( tg x + ctg x ) + 2 . У відповідь записати кількість коре-
2
нів на проміжку [0; 2π].

x S
18.67. Розв’язати рівняння arccos ( sin x ) = . У відповідь записати значення , де S — сума всіх ко-
2 π
ренів рівняння.
18.68. Розв’язати рівняння sin 4 x + cos 4 x + sin 2 x = a . У відповідь записати найбільше значення а, за
якого рівняння має корені.
| sin x |
18.69. Розв’язати рівняння x 2 − 3 x − 10 = 0. У відповідь записати кількість коренів на відрізку
sin x
[0; 2π]. Якщо коренів немає, то у відповідь записати –10.
18.70. Розв’язати рівняння (х + 0,5)2|sinx| + sinx = 0. У відповідь записати кількість коренів на відрізку
[–π; 0].
πx
18.71. Розв’язати рівняння ctg log x + 3 2 = 0. У відповідь записати найбільший корінь рівняння.
4 7− x
πx
18.72. Розв’язати рівняння 49 − 4 x 2  sin πx + 3cos  = 0. У відповідь записати кількість коренів
 2
цього рівняння.
129
ТЕМА 19. ТРИГОНОМЕТРИЧНІ НЕРІВНОСТІ
19.1. Розв’язати нерівність 2sin 2 x > − 2 .
А Б В Г Д
 − π + πk; 3π + πk ,  − π + πk; 3π + πk ,  − π + 2πk; 3π + 2πk ,  − π + 2πk; 5π + 2πk ,  − π + πk; 5π + πk ,
 8 8   4 4   4 4   8 8   8 8 
k ∈Z k ∈Z k ∈Z k ∈Z k ∈Z
1
19.2. Розв’язати нерівність sin x > − .
2
А Б В
 − π + 2πk ; 7π + 2πk  , n∈Z  π + 2πk ; 7 π + 2πk  , n∈Z  π + 2πk ; 5π + 2πk  , n∈Z
 6 6  6 6  6 6 
Г Д
 − π + πk ; 7 π + πk  , n∈Z  − π + 2πk ; 7 π + 2πk  , n∈Z
 6 6   3 3 
19.3. Знайти довжину кожного з відрізків координатної прямої, які утворюють розв’язки нерівності
2sinx ≤ 1.
А Б В Г Д
3π 6π 4π 8π 2π
2 3 3 3 3
19.4. Розв’язати нерівність 2sin x − 3 < 0. Вказати (у градусах) найбільше ціле значення розв’язку з
проміжку (0°; 90°).
А Б В Г Д
12° 24° 39° 59° 67°
1
19.5. Розв’язати нерівність cos πx > .
2
А Б В Г Д
 − π + 2πk; π + 2πk ,  − 1 + 2k; 1 + 2k ,  1 + 2k; 7 + 2k ,  − 1 + k; 1 + k  ,  − 1 + 2k; 1 + 2k ,
 3 3   8 6  3 3   3 3   3 3 
19.6. Знайти довжину кожного з відрізків координатної прямої, які утворюють розв’язки нерівності
x x 3
cos 2 − sin 2 ≤ − .
2 2 2
А Б В Г Д
π π 5π 7π 2π
3 6 6 3 3
130
π
19.7. Розв’язати нерівність 3 tg  x +  > 1 .
 6
А Б В Г Д
 π + πn; π + πn ,  π + πn; π + πn ,  π + πn; π + πn ,  − π + πn; π + πn ,  πn; π + πn ,
4 2  3 2  6 2   2 6   3 
19.8. Розв’язати нерівність 3tg 2 x ≥ 3.
А Б В
 π + πn ; π + πn  , n∈Z  π + πn ; π + πn  , n∈Z  5π + πn ; 5π + πn  , n∈Z
 6 4 8 4  12 2 4 2   12 2 4 2 
Г Д
 π + πn; π + πn  , n∈Z  π + 2πn; π + 2πn  , n∈Z
12 4  12 4 
19.9. Розв’язати нерівність ctg 3x ≤ − 3.

А Б В
 π + πn ; π + πn  , n∈Z  π + πn ; π + πn  , n∈Z  − π + πn ; π + πn  , n∈Z
18 3 3 3  18 3 6 3   18 6 3 6 
Г Д
 5π + πn ; π + πn  , n∈Z  − π + πn ; π + πn  , n∈Z
 18 3 3 3   18 12 3 12 
19.10. Серед наведених нерівностей вибрати ту, яка не має розв’язків.

А Б В Г Д
3 1
cos x < − sin x ≥ 0, 2 arctg x ≥ 2 tg x ≤ arctg x ≤ 1, 2
4 3
19.11. Серед наведених нерівностей вибрати ту, яка має розв’язки.
А Б В Г Д
3
cos x ≥ cos x < −1 sin x > 1 tg x ≤ 3 arcsin x ≤ −π
2
1
19.12. Розв’язати нерівність cos5 x cos x − sin 5 x sin x < − .
2
А Б В Г Д
 2 π + 2πn; 4 π + 2πn ,  π π + 2πn; π π + 2πn ,  − 4 π + 2πn; 2 π + 2πn ,  π + πn ; 2π + πn  ,  − 2 π + πn ; π + πn  ,
3 3  6 3   3 3  9 3 9 3  9 3 9 3
n ∈Z n ∈Z n ∈ Z n ∈ Z n ∈Z
1
19.13. Розв’язати нерівність sin 2 x > .
4
А Б В Г Д
 π + 2πn; 5 π + 2πn ,  − π + 2πn; π π+ 2πn ,  − π + 2πn; 7 π+ 2πn ,  − π + πn ; π + 2πn ,  π + πn; 5 π + πn ,
6 6   6 6   6 6   6 6  6 6 
131
2
19.14. Розв’язати нерівність | cos x |≤ .
2
А Б В
 − π + πn; 3π + πn  , n∈Z  π + 2πn; 3π + 2πn  , n∈Z  π + 2πn; 3π + 2πn  , n∈Z
 4 4   4 4   8 8 
Г Д
 π + πn; 3π + πn  , n∈Z  π + πn; 3π + πn  , n∈Z
 4 4   8 8 
1
19.15. Розв’язати нерівність cos 2 x ≤ .
4
А Б В Г Д
− π + πk; π + πk  ,  π + πk; 2π + πk  ,  − π + 2πk; π + 2πk  ,  π + 2πk; 2 π + 2πk  ,  π + πk; 2 π + πk  ,
 3 3   3 3   3 3   3 3   3 3 
19.16. Розв’язати нерівність ( 2sin x − 3) tg x ≥ 0 .
А Б В Г Д
 − π + 2πn; 2πn  ,  πn; π + πn ,  − π + πn; πn  ,  − π + πn; πn ,
 2   2   2  ∅  2 
19.17. Розв’язати нерівність sin x < cos x .
А Б В Г Д
 − π + 2πn; π + 2πn ,  − 3 π + πn; π + πn ,  − 3 π+ 2πn; π + 2πn ,  π + 2πn; 5 π + 2πn ,
 4   4   4 
( −π + 2πn;2πn) , 4 
2 4 4 4
n ∈Z
19.18. Розв’язати нерівність sinx – cosx > 1.
А Б В Г Д
 π + 2πk; π + 2πk ,  π + 2πk ; 3 + 2πk  ,  π + πk ; π + πk  ,  3 π + πk; 9 π + πk ,  π + 2πk; 5 π + 2πk ,
2  4 4  2  4 4   2 
19.19. Розв’язати нерівність sin x ≥ cos x .
А Б В Г Д
 π + 2πk; 5 π + 2πk  ,  2πk ; π + 2πk  ,  2 πk ; π + 2 πk  ,  π + 2πk; π + 2πk  ,
 4 4   2   2  ∅  4 2 
k ∈Z k ∈Z k ∈Z k ∈Z
1
19.20. Розв’язати нерівність sin x < .
2
А Б В Г Д
 − π + 2πk; π + 2πk ,  π + πk; 5 π + πk  ,  − π + πk; π + πk  ,  π + 2πk; 5 π + 2πk ,  − π + πk; 7 π + πk ,
 6 6  6 6   6 6  6 6   6 6 
132
1
19.21. Розв’язати нерівність cos x > .
2
А Б В Г Д
 π + πk ; 2 π + πk  ,  π + πk; 5 π + πk  ,  π + πk; 2π + πk  ,  − π + 2πk; π + 2πk ,  − π + πk; π + πk ,
3 3  3 6  3 3   3 3   3 3 
1
19.22. Розв’язати нерівність arccos x ≤ .
2
А Б В Г Д
 cos 1 ;1  0; π   −1; cos 1   cos 1 ;1  −1; cos 1 
 2   3   2   2   2
π
19.23. Розв’язати нерівність 0 < arcsin x ≤ .
3
А Б В Г Д
 3  0; 1   2  3 0; 1 
0; 2   2   0; 2   0; 2   2 
   
π
19.24. Розв’язати нерівність arctg x ≥ .
3
А Б В Г Д
 3   3
( −∞; 3   3 ; + ∞

[1; +∞)  3; + ∞
 )  −∞; 3 

π π
19.25. Розв’язати нерівність − < arctg x ≤ .
4 3
А Б В Г Д
 3  3 
(− 3;1  −1; 3 

( −1; 3   − 3;1
 )  − 3 ;1


19.26. Установити відповідність між заданими нерівностями (1–4) та їх найбільшими розв’язками на
проміжку [0; 2π] (А–Д).
1 5π
1 cos x ≤ − А
2 6
1 3π
2 sin x ≥ Б
2 4
3 tg x ≤ 1 В 2π
4 ctg x ≥ −1 7π
Г
4
4π
Д
3
133
19.27. Установити відповідність між заданими нерівностями (1–4) та їх найменшими розв’язками на
проміжку [0; π] (А–Д).
1 cos 2 x − sin 2 x < 2 π
А
2 sin 2 x ≥ 1 8
3 ctg 2 x ≤ 1 π
Б
2
1
4 tg x ≥ 1 π
2 В
4
Г 0
Д π
19.28. Установити відповідність між нерівностями (1–4) та їх розв’язками (А–Д).
x 1 2π 4π
1 sin > А + 4πn < x < + 4πn, n ∈ Z
2 2 3 3
x 2 π 5π
2 sin < Б + 4πn < x < + 4πn, n ∈ Z
2 2 3 3
3π 9π
3 sin
x
>
3 В + 4πn < x < + 4πn, n ∈ Z
2 2 2 2
π 5π
x
4 sin < −2 Г + 4πn < x < + 4πn, n ∈ Z
2 3 3
Д ∅
1 3π 3π
1 cos 2 x > А − + πn < x < + πn, n ∈ Z
2 8 8
3 3π 5π
2 cos 2 x < Б + πn < x < + πn, n ∈ Z
2 8 8
1 π 11π
3 cos 2 x > − В + πn < x < + πn, n ∈ Z
2 12 12
π π
4 cos 2 x < −
2 Г − + πn < x < + πn, n ∈ Z
2 3 3
π π
Д − + πn < x < + πn, n ∈ Z
6 6
4π π
1 sin x < −
3 А − + 2πn; + 2πn , n∈Z
2  3 3 
π 11π
2 sin x <
3 Б  + 2πn; + 2πn , n∈Z
2 6 6 
2π π
3 cos x > −
2 В − + 2πn; − + 2πn , n∈Z
2  3 3 
π π
4 cos x <
3 Г  − + 2πn; + 2πn , n∈Z
2  3 3 
3π 3π
Д − + 2πn; + 2πn , n∈Z
 4 4 
134
1 tg 4 x > 1 π πn π πn
А − + < x< + , n ∈Z
8 4 24 4
2 tg 4 x < − 3
π πn π πn
1 Б − + < x< + , n ∈Z
3 tg 4 x > − 8 4 12 4
3
π πn π πn
В − + < x<− + , n ∈Z
4 tg 4 x < 3 8 4 12 4
π πn π πn
Г + < x< + , n ∈Z
16 4 8 4
π πn π πn
Д − + < x< + , n ∈Z
24 4 8 4
x π
1 ctg > 3 А + 3πn < x < 3π(n + 1), n ∈ Z
3 2
x 1 9π
2 ctg < Б 3πn < x < + 3πn, n ∈ Z
3 3 4
x π
3 ctg > −1 В 3πn < x < + 3πn, n ∈ Z
3 2
x Г π(3n + 1) < x < 3π(n + 1), n ∈ Z
4 ctg < − 3
3 5π
Д + 3πn < x < 3π (n + 1), n ∈ Z
2
π 7π
А  + 2πk ; + 2πk  , k∈Z
1
1 sin x ≥
2 4 4 
4π π
Б  − + 2πk ; + 2πk  , k∈Z
2
2 cos x ≤
2  3 3 
3 tg x ≥ 3 π
В  + πk ; π + πk  , k∈Z
4 ctg x ≤ 3 6 
π π
Г  + πk ; + πk  , k∈Z
3 2 
π 5π
Д  + 2πk ; + 2πk  , k∈Z
6 6 
5π π
1 sin x <
2 А  − + 2πk ; + 2πk  , k∈Z
2  4 4 
2π
2 cos x < −
3 Б  + πk ; π + πk  , k∈Z
2  3 
3 tg x > −1 5π 7π
В  + 2πk ; + 2πk  , k∈Z
3 6 6 
4 ctg x < −
5π π
3 Г  − + 2πk ; − + 2πk  , k∈Z
 6 6 
π π
Д  − + πk ; + πk  , k∈Z
 4 2 
135
1 π 3π
1 cos 2 x − sin 2 x > − А + πn < x < + πn, n ∈ Z
2 8 8
2π 4π
2 cos x cos3 x − sin x sin 3 x <
3 Б + 2πn < x < + 2πn, n ∈ Z
2 3 3
3π 3π
3 cos 2 x cos x + sin 2 x sin x < −
1 В − + πn < x < + πn, n ∈ Z
2 8 8
π πn 11π πn
4 sin 2 x >
1 Г + <x< + , n ∈Z
4 24 2 24 2
π 5π
Д + πn < x < + πn, n ∈ Z
6 6

π
19.36. Розв’язати нерівність sin  x +  ≥
3 3
. У відповідь записати найменший додатний цілий
4 9 2
19.37. Розв’язати нерівність |sinx| > 0,5. У відповідь записати кількість цілих розв’язків у градусах, які
належать відрізку [0°; 360°].
π
19.38. Розв’язати нерівність −1 < cos  2 x +  ≤ − . У відповідь записати кількість розв’язків, крат-
1
 3  2
них 40°, які належать проміжку (0°; 360°].
19.39. Розв’язати нерівність 2sin 2 x − 5sin x + 2 < 0. У відповідь записати найбільший цілий розв’язок
нерівності на проміжку [0; 2π].
19.40. Розв’язати нерівність 2sin2x – 3cosx < 0. У відповідь записати кількість цілих розв’язків у гра-
дусах, які належать проміжку [–90°; 90°].
19.41. Розв’язати нерівність cos 2 x + cos x ≥ 0 . У відповідь записати найбільший цілий розв’язок не-
рівності на проміжку [0; 2π].
19.42. Розв’язати нерівність 2sin 4 2 x ≥ sin 2 2 x . У відповідь записати найбільший цілий розв’язок не-
19.43. Розв’язати нерівність 3 sin x + cos x < 1 . У відповідь записати найменший цілий розв’язок не-
π
19.44. Розв’язати нерівність x 2 − x > cos x · log sin x  2sin  . У відповідь записати найбільший цілий
 6
19.45. Розв’язати нерівність ( )
tg 2 x x 2 − 3x + 2 ≤ 0. У відповідь записати найбільший розв’язок, який
належить відрізку [0; 3].
19.46. Розв’язати нерівність 5 x − 4 − x 2 (2sin 2 x + sin x) ≥ 0. У відповідь записати найбільший
19.47. Знайти найменший додатний цілий розв’язок нерівності ( x + 1) 3 − 2 x log cos x ( )
2 + 1 < 0.
x−5
19.48. Знайти найменший додатний цілий розв’язок нерівності 4cos 2 x − 1 · log cos x ≥ 0.
2x − 1
1 1
19.49. Розв’язати нерівність arcsin + arccos < 2 . У відповідь записати найменший додатний
x x
136
ТЕМА 20. СИСТЕМИ РІВНЯНЬ
 x + 3 y = 14;
20.1. Розв’язати систему рівнянь  і знайти добуток компонентів розв’язку.
2 y − x = 6
А Б В Г Д
1 1
16 20 8 1 13
5 3
 x + y = 3;
20.2. Дано систему рівнянь  Яке утвориться рівняння, якщо з першого рівняння вира-
2 x − 3 y = −4.
зити змінну y через x, і отриманий вираз підставити у друге рівняння замість y?
А Б В Г Д
5x + 3 = –4 3x – 9 = –4 5x – 3 = –4 5x + 9 = –4 5x – 9 = –4
 x + y = −2;

20.3. Знайти суму компонентів x0 + y0 + z0 розв’язку системи рівнянь  y + z = −11;
 x + z = 1.

А Б В Г Д
–6 –12 –18 –24 –3
3x + 4 y = −20,
20.4. Розв’язати систему рівнянь 
5 x + 2 y = −10.
А Б В Г Д
(3; 4) (0; –5) (7; 9) (2; –4) (1; –7,5)
20.5. Знайти середнє арифметичне для значень чисел х та у, які є розв’язками системи рівнянь
3x + 2 y = 7;

 − x + 3 y = 16.
А Б В Г Д
3 2 1 4 3,5
2 + 1
= 4;
 x y
20.6. Знайти компонент x0 розв’язку (x0; y0) системи рівнянь 
1 − 3
= 9.
 x y
А Б В Г Д
1 6
3 147 91 1
3 7
 x + y + 2 xy = 7;
 xy + 2( x + y ) = 8.
А Б В Г Д
(–2; –1), (1; 2) (–2; 1), (1; –2) (2; –1), (–1; 2) (2; 1), (–1; –2) (2; 1), (1; 2)
137
20.8. Знайти довжини сторін прямокутника, якщо його периметр дорівнює 16 см, а площа — 15 см2.
А Б В Г Д
4 см, 4 см 3 см, 5 см 1 см, 15 см 2 см, 8 см 10 см, 6 см
2 + 3
= 8;
 x y
5 − 2
= 1.
 x y
А Б В Г Д
(–1; 0,5) (1; –0,5) (0,5; 1) (–1; –0,5) (1; 0,5)
 x + y = 5;
2 2
20.10. Скільки розв’язків має система рівнянь  2

 x − 2 y = −7?
2
А Б В Г Д
 x − 3 − y = 0;
20.11. Скільки розв’язків має система рівнянь 
 xy − 4 = 0?
А Б В Г Д
2 x + y = 11;
20.12. Розв’язати систему рівнянь  2 У відповідь записати суму х0 + у0 + х1 + у1 + ..., де
 x + y = 53.
2
(х0; у0), (х1; у1), ... — розв’язки системи.

А Б В Г Д
9,6 11,4 13,2 15,9 18,2
 x 2 + y 2 − 2 x + 4 y − 20 = 0;
2 x − y = −1.
А Б В Г Д
(1; 3), (3; 5) (–1; 3), (3; –5) (1; 3), (–3; –5) (1; –3), (3; –5) (–1; –3), (3; 5)
 x − y = 16;
20.14. Розв’язати систему рівнянь  і вказати добуток компонентів її розв’язку.
 x + y = 8
А Б В Г Д
34 128 64 15 225
3x + y = 27;
20.15. Розв’язати систему рівнянь  x − y і вказати компонент x0 її розв’язку (x0; y0).
4 = 0, 25
А Б В Г Д
0 –1 1 2 –2
lg( x + y ) = 2;
20.16. Розв’язати систему рівнянь  і вказати компонент y0 її розв’язку (x0; y0).
lg( x − y ) = 1
А Б В Г Д
35 110 90 55 45
138
 y 2 − xy = 12;
20.17. Розв’язати систему рівнянь  2
 x − xy = −3.
А Б В Г Д
(1; 4), (1; –4) (1; 4), (–1; 4) (1; 4), (–1; –4) (1; 4), (4; 1) (1; 4), (–4; –1)
 y 2 − xy = −12;
20.18. Розв’язати систему рівнянь  2 У відповідь записати добуток х0 · у0 · х1 · у1 · ..., де
 x − xy = 28.
А Б В Г Д
269 441 568 969 1268
 x 2 + xy + y 2 = 49;
20.19. Розв’язати систему рівнянь  У відповідь записати суму х0 + у0 + х1 + у1 + ...,
 x + y + xy = 23.
де (х0; у0), (х1; у1), ... — розв’язки системи.
А Б В Г Д
3 5 8 16 48
 1 + 1 = 5;
 x y
 12 + 12 = 13.
 x y
А Б В Г Д
 1 ; 1 ,  − 1 ; − 1  1 ; 1 ,  1 ; 1   1 ; 1 ,  − 1 ; 1   1 ; − 1 ,  1 ; 1   − 1 ; 1 ,  1 ; 1 
 2 3   3 2  2 3  3 2   2 3  3 2   2 3  3 2   2 3  3 2 
( x − 2)( y + 3) = 0;
20.21. Розв’язати систему рівнянь  2 Вказати суму х0 + у0 + х1 + у1 + ..., де (х0; у0),
 x + 2 xy − y = 5.
2
(х1; у1), ... — розв’язки системи.

А Б В Г Д
8 1 2 3 4
2 x + y − x + y = 17;
2 2
20.22. Розв’язати систему рівнянь  2 Вказати суму х0 + у0 + х1 + у1 + ..., де (х0; у0),

2 x − y − x − y = 13.
2
(х1; у1), ... — розв’язки системи.

А Б В Г Д
–2 –1 0 1 2
lg x + lg y = lg 2;
20.23. Знайти суму компонентів розв’язку системи рівнянь  2
 x + y = 5.
2
А Б В Г Д
–3 3 7 9 7
139
20.24. Яка з наведених систем за будь-яких значень p має єдиний розв’язок?
А Б В Г Д
2 y = x;  x + y = 3;
   x − 2 y = 5;  x + 2 y = 3;  x − 3 y = 5;
 x 2   
 y = 2 + p  x + 2 y = p 2 x − 4 y = p x − y = p 6 y − 2 x = p
2 x − y = 5;
20.25. За якого значення а система рівнянь  не має розв’язків?
 x + ay = 2
А Б В Г Д
0,5 –0,5 –1 2,5 10
3x + y = −15;
20.26. За якого значення а система рівнянь  має безліч розв’язків?
 − x − ay = 5
А Б В Г Д
1 1
− 3 –3 –1
3 3
6 x + by = 5a;
20.27. За яких значень а і b система рівнянь  має розв’язок (–1; 2)?
5ax − 6 y = b
А Б В Г Д
a = 2, 1 1 1 1 a = –2, a = –1,
a= , b= a=− , b=
b=2 2 2 2 2 b = –2 b =2
 x − 2 xy + y = 4;
2 2
20.28. Скільки розв’язків системи рівнянь  2 містять нульовий компонент?

 x + xy = 4
А Б В Г Д
 x − xy = 79,
2
20.29. Знайти |x – y|, якщо  2

 y − xy = 2.
А Б В Г Д
8 9 77 7 81
 x − y = 0;
20.30. Скільки розв’язків має система рівнянь  2
 x − 4 x = 0?
А Б В Г Д
Один два три більше, ніж три жодного
 x 2 + y 2 = 4;
20.31. За якого значення а система рівнянь  має єдиний розв’язок?
x − y = a
А Б В Г Д
а = −2 2 або a = −2 3 або a = − 2 або
а=3 a=2 3
а= 2 2 a=2 3 a= 2
140
 xy = 6;

20.32. Скільки розв’язків має система рівнянь  yz = 8;
 zx = 12?

А Б В Г Д
20.33. За якого значення k пряма y = kx + 2 проходить через точку перетину прямих x + y = 5 і
x – y = 1?
А Б В Г Д
–2 –1 0 1 2
1 + 1 = 11 ;
x y 2

1 1 1
20.34. За якого значення а система рівнянь  − = − ; має розв’язок?
 x y 2
ax + y = 13


А Б В Г Д
–2 –3 4 5 6

20.35. Установити відповідність між системами рівнянь (1–4) та кількістю їх розв’язків (А–Д).
 x + 2 y = 4; А жодного
1 
1,5 x + 3 y = 6 Б один
В два
 2 x + 3 y = 10;
2  Г три
4 x + 6 y = 7 Д безліч
 2 x + 3 y = 7;
3 
 4 x + 5 y = 19
| x | − y = 3;
4 
| x | + y = 3
20.36. Установити відповідність між системами рівнянь (1–4) та рівняннями (А–Д), які утворюються
з цих систем при їх розв’язуванні способом додавання.
 x + 2 y = 4; А –7х = 2
1 
3x + y = 1 Б 5х = 6
В –5х = 2
2 x − 3 y = 3;
2  Г 7х = 4
x + y = 1 Д 3х = 14
 − x − 2 y = 4;
3 
2 x + y = 5
 −2 x + 3 y = 4;
4 
x + 2 y = 2
141
20.37. Установити відповідність між системами рівнянь (1–4) та першими компонентами х0 розв’язків
(х0; у0) цих систем (А–Д).
 x + y = 20; А 8
1 
 x − y = 14 Б 10
В 12
 x + y = 19;
2  Г 14
2 x − y = 5 Д 17
 x + y = 16;
3 
x − 2 y = 4
 x − 3 y = 1;
4 
 x + y = 13
20.38. Установити відповідність між системами рівнянь (1–4) та їх розв’язками (А–Д).
2 x + 3 y = 7; А (1; 2)
1 
3x − 2 y = 4 Б (–1; –2)
В (2; –1)
2 x + 3 y = 8;
2  Г (2; 1)
3x − 2 y = −1 Д (–1; 2)
 2 x + 3 y = 1;
3 
3x − 2 y = 8
 2 x + 3 y = 4;
4 
3x − 2 y = −7
 2 x + 4 y = 7; А (0,75; –0,5)
1 
4 x + 7 y = 1 Б (2; –1)
В (–0,5; 1,75)
2 x − 3 y = 7;
2  Г (–22,5; 13)
4 x + 7 y = 1 Д (–6,25; –6,5)
2 x − 3 y = 7;
3 
4 x − 4 y = 1
2 x − 3 y = 3;
4 
 −2 x − 5 y = 1
20.40. Установити відповідність між системами рівнянь (1–4) та рівняннями (А–Д), які утворюються
з цих систем при їх розв’язуванні способом підстановки.
 x − y = 1; А y2 + 20y = 0
1 
 xy = 20 Б y2 + y + 20 = 0
В y2 + y – 20 = 0
 x + y = 1;
2  Г y2 – y + 20 = 0
 xy = −20 Д y2 – y – 20 = 0
 x − y = 1;
3 
 xy = −20
 x + y = 1;
4 
 xy = 20
142
20.41. Установити відповідність між системами рівнянь (1–4) та першими компонентами х0 розв’язків
(х0; у0) цих систем (А–Д).
1 + 5 = 1 ; А 6
 x y 6  x + 3 y = 13;
1  2  Б 12
1
 − =−5 1  x − y = 1 В 16
 x y 12 Г 20
3x − y = 81; log 2 ( x + y ) = 4; Д 24

3  x+ y 4 
2 2 = 128 log 2 ( x − y ) = 3
2 · 3 = 18; А (2; 0)
x y
1  y x
2 · 3 = 12 Б (3; 1)
2 x · 3 y = 4; В (2; 1)
2  y x Г (1; 2)
2 · 3 = 9
Д (1; 3)
2 x · 3 y = 12;
3  y x
2 · 3 = 18
2 · 3 = 54;
x y
4  y x
2 · 3 = 24
20.43. Установити відповідність між системами рівнянь (1–4) та кількістю їх розв’язків (А–Д).
 xy = 1; А жодного
1  2
x + y = 4
2
Б один
 xy = 1; В два
2  Г три
x − y = 0
Д чотири
 xy = 1;
3 
x + y = 0
 xy = 0;
4  2
x − y = 0
3x − 2 y + 5 z = 7; А (1; 1; 0)

1 7 x + 4 y − 8 z = 3; Б (1; 1; 1)
5 x − 3 y − 4 z = −12 В (1; 2; 3)

3 x − 2 y + 5 z = 6; Г (1; 3; 2)
 Д (2; 3; 1)
2 7 x + 4 y − 8 z = 3;
5 x − 3 y − 4 z = −2

3x − 2 y + 5 z = 14;

3 7 x + 4 y − 8 z = −9;
5 x − 3 y − 4 z = −13

3 x − 2 y + 5 z = 1;

4 7 x + 4 y − 8 z = 11;
5 x − 3 y − 4 z = 2

143
2 x + 5 y = 12;
20.45. Розв’язати систему рівнянь  У відповідь записати найбільшу суму х0 + у0, де
3x − 4 y = −5.
(х0; у0) — розв’язок системи.
ax + 3 y = 9,
20.46. Вказати значення параметра а, за якого система  має безліч розв’язків.
12 x + ay = 18
 x + y = 7;
20.47. Розв’язати систему рівнянь  2 У відповідь записати найбільшу суму х0 + у0, де
 x + y = 25.
2

 x 2 − xy + y 2 = 3;
 x + y = 9.
3

 x 2 − xy = 6;
 y − xy = 3.
 x 2 − 3xy + y 2 = −1,
20.50. Розв’язати систему рівнянь  2 У відповідь записати найбільше значення х із
2 x + 5 xy − y = 17.
2
розв’язків системи.
 3 + 1 = 2;
 2 x + y 2 x − y 5
20.51. Розв’язати систему рівнянь  У відповідь записати найбільшу суму х0 + у0,
 7 + 2 = 3.
 2 x + y 2 x − y 5
де (х0; у0) — розв’язок системи.
 x3
 y + xy = 40;
20.52. Розв’язати систему рівнянь  3 У відповідь записати суму х0 + у0 + х1 + у1 + ..., де
 y + xy = 10.
 x
log 2 x − log 2 y = 1;
 y ( x + 2) = 40.
2 · 3x − 4 y = 14;
20.54. Розв’язати систему рівнянь  x У відповідь записати найбільшу суму х0 + у0, де
3 + 4 = 13.
y

101+ lg( x + y ) = 40;
20.55. Розв’язати систему рівнянь  У відповідь записати найбільшу суму
lg ( x − y ) + lg ( x + y ) = 3lg 2.
х0 + у0, де (х0; у0) — розв’язок системи.
 x − 1 + y + 1 = 10;
20.56. Розв’язати систему рівнянь  У відповідь записати найбільшу суму х0 + у0,
 x − 1 · y + 1 = 16.
144
 ( x − 1) 2 + y 2 + ( x + 1) 2 + y 2 = 2,
20.57. Розв’язати систему рівнянь  У відповідь записати суму
 x 2 − 4 xy + y 2 = 0.
х0 + у0 + х1 + у1 + ..., де (х0; у0), (х1; у1), ... — розв’язки системи.
 xy = 1;

20.58. Розв’язати систему рівнянь  yz = 2; У відповідь записати найбільшу суму х0 + у0 + z0, де
 zx = 8.

(х0; у0; z0) — розв’язок системи.
4 xy − x = 30;
 y
3xy + 2 x = 28.
 y
2 x + xy − y = 0;
2 2
20.60. Розв’язати систему рівнянь  2 У відповідь записати найбільшу суму х0 + у0,

 x − 3 xy + y = −1.
2

log8 ( xy ) = 3log8 x · log8 y;

20.61. Розв’язати систему рівнянь  x log8 x У відповідь записати найбільшу суму
4log8 y = log y .
 8
х0 + 2 у0, де (х0; у0) — розв’язок системи.

 y − 2 x + 3 = 0,
20.62. Розв’язати систему рівнянь  У відповідь записати суму х0 + у0 + х1 + у1 + ..., де
 y + x − 3 = 0.
2 x + 3 y = 2a 2 − 12a + 8;
20.63. За якого значення а сума х + у набуває найменшого значення, якщо 
3x − 2 y = 3a + 8a + 12?
2
 x 2 + y 2 − 6 x + 2ay = 7 − a 2 ;
20.64. Знайти всі значення параметра а, при кожному з яких система  2 має
 x + y − 6 x − 2ay = −8 − a
2 2
рівно два розв’язки. У відповідь записати найменше ціле значення параметра а.

2 x + ay = a + 2;
20.65. За яких значень параметра а система рівнянь  має безліч розв’язків?
( a + 1) x + 2ay = 2a + 4
 x 2 + y 2 = a,
20.66. За яких значень параметра а система рівнянь  має два розв’язки?
( x + y ) = 16
2
145
ТЕМА 21. АРИФМЕТИЧНА ТА ГЕОМЕТРИЧНА ПРОГРЕСІЇ
21.1. Знайти тридцять перший член арифметичної прогресії 3; 5,5; 8; ...
А Б В Г Д
85,5 83 80,5 78 73,5
21.2. В арифметичній прогресії (an) a1 = –2,7; a16 = 1,8. Знайти різницю прогресії.
А Б В Г Д
0,5 0,2 0,4 –0,4 0,3
21.3. В арифметичній прогресії а1 = 22,7; а5 = 27,5. Знайти різницю прогресії.
А Б В Г Д
0,2 22,7 4,8 1,2 1,3
21.4. Ламана містить 14 відрізків. Кожний її відрізок, починаючи з другого, на 2 см більший від по-
переднього. Знайти довжину найменшого з відрізків, якщо найбільший з них дорівнює 29 см.
А Б В Г Д
2 см 2,5 см 3 см 3,5 см 4 см
21.5. В арифметичній прогресії а1 = 3, а75 = 299. Знайти а50.
А Б В Г Д
90 99 190 199 203
21.6. В арифметичній прогресії тридцять членів. Знайти суму всіх членів прогресії, якщо перший її
член дорівнює –12, а останній — 75.
А Б В Г Д
1305 945 2610 835 1890
21.7. Знайти суму перших тринадцяти членів арифметичної прогресії –8; –5; –2; ...
А Б В Г Д
140 120 130 240 260
21.8. Третій і сьомий члени арифметичної прогресії відповідно дорівнюють 11 і 23. Знайти суму
10-ти перших членів цієї прогресії.
А Б В Г Д
85 35 185 175 370
21.9. Записати формулу для обчислення n-го члена геометричної прогресії 4; 12; 36; ...
А Б В Г Д
n −1
bn = 4 ·  
1
bn = 3 · 4n −1 bn = 4 · 8n −1 bn = 4 · 3n −1 bn = 4 · 3n
 3
21.10. Записати формулу для обчислення суми n перших членів геометричної прогресії 2; 6; 18; ...
А Б В Г Д
n+1 n n
2n 3 –7 3n – 1 2 +1 3 –1
2 3 20
21.11. 17 + 17 + 17 + ... + 17 = ...
А Б В Г Д
(
16 · 17 20 − 1 ) (
17 · 1719 − 1 ) (
17 · 17 20 − 1 ) 17 20 − 1 17 21 − 1
17 16 16 16 16
146
3 3 3
21.12. Знайти суму нескінченно спадної геометричної прогресії 3; − ; ; − ; ...
2 4 8
А Б В Г Д
2 3 6 2,5 1
21.13. Обчислити суму 21 + 21 + 21–3 = ...
–1 –2
А Б В Г Д
0,1 0,05 0,01 0,2 0,02
21.14. (аn) — арифметична прогресія, в якої a1 = 9, a10 = 27. Знайти a15.
А Б В Г Д
Не можна
41 39 47 37
визначити
21.15. Обчислити номер члена прогресії 23,5; 24,82; 26,14; ..., який дорівнює 28,78.
А Б В Г Д
4 5 6 7 8
21.16. Обчислити номер члена прогресії 1,5; 2,1; 2,94; ..., який дорівнює 4,116.
А Б В Г Д
4 5 6 7 8
21.17. В арифметичній прогресії а10 = 3,6, а12 = 8. Знайти а14.
А Б В Г Д
15,2 5,8 11,6 12,4 13,4
21.18. В арифметичній прогресії а10 + а14 = 26,8. Знайти а21, якщо а3 = 3,2.
А Б В Г Д
21,8 23,6 27,9 30 22,4
21.19. Сума третього та п’ятнадцятого членів арифметичної прогресії дорівнює 17, а сума п’ятого та
дев’ятого — 14. Знайти перший член цієї прогресії.
А Б В Г Д
0,5 1,3 2,5 3,6 4,2
21.20. В арифметичній прогресії (an) a8 = 6. Знайти S15.
А Б В Г Д
не можна
180 84 96 90
визначити
21.21. Сума восьмого і двадцятого членів арифметичної прогресії дорівнює 48. Знайти чотирнадця-
тий член прогресії.
А Б В Г Д
не можна
96 24 26 22
визначити
21.22. (an) — арифметична прогресія. Знайти суму перших її десяти членів, якщо a4 = 10 i a7 = 19.
А Б В Г Д
145 290 155 390 310
21.23. Скільки потрібно взяти перших членів арифметичної прогресії, щоб їх сума дорівнювала 98,
якщо її третій член дорівнює 9, а різниця сьомого та третього членів дорівнює 20?
А Б В Г Д
6 7 8 9 11
147
21.24. Знайти кількість натуральних двоцифрових чисел, які при діленні на 3 дають в остачі 2.
А Б В Г Д
27 28 29 30 31
21.25. Знайти суму натуральних чисел від 40 до 200 включно.

А Б В Г Д
19280 19200 19320 38400 38640
21.26. У геометричній прогресії b3 = 5,2; b6 = 17,55. Знайти знаменник прогресії.
А Б В Г Д
1 1,5 1,2 0,5 0,75
21.27. У геометричній прогресії b2 · b7 = 38,2. Знайти b4, якщо b5 = 2.
А Б В Г Д
18,2 76,4 40,2 19,1 15,46
21.28. Знайти знаменник нескінченно спадної геометричної прогресії, якщо її перший член дорівнює
1 1
b1 = , а сума — .
101 100
А Б В Г Д
1 1 1 1 1
50 100 101 200 300
21.29. Добуток перших трьох членів геометричної прогресії дорівнює 1728, а їх сума — 63. Знайти
перший член і знаменник цієї прогресії.
А Б В Г Д
b1 = 4; q = 3 або b1 = 3; q = 4 або b1 = 3; q = 4 або b1 = –3; q = –4 або b1 = 4; q = 3 або
b1 = 48; q = 0,25 b1 = 4; q = 3 b1 = 48; q = 0,25 b1 = –48; q = –0,25 b1 = –4; q = –3
21.30. Четвертий член зростаючої геометричної прогресії більший від другого члена на 24, а сума
другого та третього членів дорівнює 6. Знайти добуток перших чотирьох членів цієї прогресії.
А Б В Г Д
16 20 25 28 36
21.31. Знайти знаменник нескінченно спадної геометричної прогресії, сума якої дорівнює 1,6, якщо її
другий член дорівнює –0,5.
А Б В Г Д
0,5 –0,75 1,25 –0,25 1,5
21.32. Вираз 1 – а + а – а + а – а + а – а + а – а , де а ≠ 1, тотожно дорівнює виразу ...
2 3 4 5 6 7 8 9
А Б В Г Д
a10 − 1 a10 + 1 a10 − 1 1 − a10 1 − a9
a −1 a +1 a +1 a +1 a +1
21.33. У пробірці міститься три клітини, які розмножуються поділом навпіл. Скільки утвориться клі-
тин після n-го поділу?
А Б В Г Д
n n–1 n n–1
2· 3 2· 3 3+2 3· 2 3 · 2n
21.34. Вкладник вніс до банку a гривень під 10% річних. Скільки грошей буде на рахунку вкладника
через n років?
А Б В Г Д
n n n n
1,1 a 1,1a (1 + 0,1 )a (1 + 1,1 )a 0,1an
148
21.35. 11 + 101 + 1001 + 10001 + 100...001
 = ...
n
А Б В Г Д
n +1 n+ 2 n+ 2
10 + n − 10 10 + 9n − 1 10 n+ 2
− 10 10 n+1
− 10 10 + 10n − 1
9 9 9 9 9

21.36. Установити відповідність між послідовностями (1–4) та їхніми можливими властивостями (А–Д).
1 Арифметична прогресія n 2 + 13n
А Sn =
2 Не прогресія 2
3 Геометрична прогресія (|q| > 1) a
Б S= 1
4 Нескінченна геометрична прогресія 1− q
(|q| < 1)
В S n = 3n + 2
Г an = 2n
Д bn = bn −1 ⋅ bn +1
21.37. Установити відповідність між арифметичними прогресіями (an) (1–4), заданими двома члена-
ми, та їх різницями (А–Д).
1 а1 = –1, а2 = 3 А –2
2 а1 = –30, а5 = –6 Б –4
3 а1 = 13, а4 = 1 В 2
4 а1 = 17, а11 = –3 Г 4
Д 6
21.38. Установити відповідність між заданими двома членами арифметичних прогресій (an) (1–4) та
їх різницями (А–Д).
1 а1 = 2,1; а3 = 3,3 А 0,4
2 а3 = 3,1; а7 = 5,9 Б 0,5
3 а4 =4,1; а8 = 6,1 В 0,6
4 а5 = 5,1; а9 = 6,7 Г 0,7
Д 0,8
21.39. Установити відповідність між заданими двома членами арифметичних прогресій (an) (1–4) та
їх різницями (А–Д).
1 1 3
1 а1 = ; а3 = 1 А d=
2 2 2
1 1 2
2 а1 = ; а3 = 3 Б d=
3 3 3
1 1 1
3 а1 = ; а3 = 1 В d=
6 2 3
1 7 1
4 а1 = ; а3 = Г d=
9 9 2
1
Д d=
6
149
ми, та формулами n-го члена (А–Д).
1 а1 = 2, а3 = 12 А аn = 5 + 3n
2 а2 = –11, а5 = –20 Б аn = 3 + 5n
3 а3 = 18, а7 = 38 В аn = –5 – 3n
4 а4 = –23, а6 = –33 Г аn = –3 – 5n
Д аn = –3 + 5n
ми, та їх десятим членом (А–Д).
1 а1 = –9, а3 = –23 А а10 = 25
2 а1 = –2, а7 = 16 Б а10 = 35
3 а1 = –5, а13 = –29 В а10 = –45
4 а1 = –1, а14 = 51 Г а10 = –23
Д а10 = –72
21.42. Установити відповідність між заданими одним членом і різницею арифметичних прогресій (an)
(1–4) та іншими вказаними її членами (А–Д).
1 а3 = 2,5; d = 0,35 А а7 = 4,2
2 а1 = 1,5; d = 0,45 Б а9 = 4,6
3 а3 = 1,4; d = 0,55 В а7 = 4,6
4 а1 = 0,7; d = 0,65 Г а9 = 4,7
Д а9 = 4,4
ми, та формулами сум n перших її членів (А–Д).
1 а1 = 5, а2 = 9 А Sn = n2 + 6n
2 а1 = –5, а3 = –13 Б Sn = –n2 – 10n
3 а1 = 7, а4 = 13 В Sn = –2n2 – 3n
4 а1 = –11, а5 = –19 Г Sn = 2n2 + 3n
Д Sn = –n2 + 10n
21.44. Установити відповідність між виразами (1–4), утвореними з членів арифметичних прогресій, та
десятими членами цих прогресій (А–Д).
1 а5 + а7 + а12 + а16 = 48 А а10 = 16
2 а5 + а7 + а12 + а16 = 64 Б а10 = 8
3 а5 + а7 + а12 + а16 = 32 В а10 = 22
4 а5 + а7 + а12 + а16 = 88 Г а10 = 12
Д а10 = 26
ми, та сумами 10 перших її членів (А–Д).
1 а1 = 7, а2 = 9 А –160
2 а1 = –7, а2 = –9 Б –60
3 а1 = –3, а3 = 1 В 0
4 а1 = 3, а3 = –1 Г 60
Д 160
150
21.46. Установити відповідність між геометричними прогресіями (an) (1–4), заданими двома членами,
та їх знаменниками (А–Д).
1 b1 = –2, b4 = –54 А –3
2 b2 = –6, b5 = 162 Б –0,5
3 b1 = 32, b4 = 4 1
В −
4 b3 = –24, b6 = 3 3
Г 0,5
Д 3
21.47. Установити відповідність між заданими двома членами геометричних прогресій (an) (1–4) та їх
знаменниками (А–Д).
1 А q=3
1 b1 = ; а5 = 8
2 Б q = 1,5
1 В q=1
2 b1 = ; а4 = 9
3 Г q = 2,5
1 1 Д q=2
3 b1 = ; а5 =
4 4
1 3
4 b1 = ; а2 =
2 4
21.48. Установити відповідність між геометричними прогресіями (an) (1–4), заданими двома членами,
та формулами n-го члена (А–Д).
1 b1 = 4, b4 = 108 А bn = 2 · (–3)n–1
2 b1 = 2, b4 = –54 Б bn = 3 · (–2)n–1
3 b2 = –6, b5 = 48 В bn = 4 · (–3)n–1
81 Г bn = 4 · 3n–1
4 b2 = 6, b5 =
32 n−1
Д bn = 8 ·  
3
 4
21.49. Установити відповідність між геометричними прогресіями (an) (1–4), заданими двома першими
членами, та формулами суми n перших їх членів (А–Д).
n +1
А Sn =  − 
1 b1 = 4, b2 = 8 1 1
−
2 b1 = –4, b2 = –2  2 2
n +1
Б Sn =  − 
3 b1 = 12, b2 = –24 1 1
+
3 3  2 2
4 b1 = , b2 = −
4 8 В S n = 2n + 2 − 4
Г Sn = 2− n +3 − 8
Д S n = 2 · ( −2)
n +1
+4
21.50. Установити відповідність між нескінченними спадними геометричними прогресіями (an) (1–4),
заданими двома першими членами, та їх сумами (А–Д).
1 b1 = 6, b2 = 1 5
А 20
2 b1 = 25, b2 = –5 6
2 1 Б 0,6
3 b1 = , b2 = −
3 3 В 3,6
3 6 Г 7,2
4 b1 = , b2 =
7 49 4
Д
9
151
21.51. Установити відповідність між виразами (1–4), утвореними з членів геометричних прогресій, та
модулями дев’ятих членів цих прогресій (А–Д).
1 b4b8b10b14 = 625 А |b9| = 6
2 b4b8b10b14 = 1296 Б |b9| = 7
3 b4b8b10b14 = 2401 В |b9| = 5
4 b4b8b10b14 = 4096 Г |b9| = 8
Д |b9| = 9
21.52. Установити відповідність між заданими виразами (1–4) та їх сумами (А–Д).
1 1 + а2 + а4 + а6 + а8 + а10, де а ≠ 1 a7 + 1
А
2 1 – а + а2 – а3 + а4 + а5 – а6, де а ≠ 1 a +1
3 а2 + а4 + а6 + а8 + а10 + а12, де а ≠ 1 a14 − a 2
Б
4 а – а2 + а3 – а4 + а5 – а6, де а ≠ –1 a2 − 1
a − a7
В
a +1
a − a7
Г
a −1
1 − a12
Д
1 − a2

21.53. Знайти найбільший від’ємний член арифметичної прогресії (an), у якої a1 = 101, d = –7.
21.54. Знайти суму S членів арифметичної прогресії (an) з десятого до сорокового включно, якщо
a1 = –10, d = 2. У відповідь записати S : 100.
21.55. Обчислити суму перших дев’ятнадцяти членів арифметичної прогресії а1, а2, а3, ..., якщо
а4 + а8 + а12 + а16 = 224. У відповідь записати соту частину знайденої суми.
21.56. Із двох точок, відстань між якими дорівнює 155 м, одночасно починають рухатися назустріч
одне одному два тіла. Перше тіло рухається рівномірно зі швидкістю 8 м/c, а друге тіло за пе-
ршу секунду пройшло 3 м, а кожної наступної секунди проходить на 1 м більше, ніж за попе-
редню. Через скільки секунд тіла зустрінуться?
21.57. Знайти суму S усіх трицифрових натуральних чисел, які діляться на число 7 без остачі. У від-
повідь записати S : 100.
S
21.58. Знайти суму всіх парних трицифрових чисел, які діляться на 3. У відповідь записати .
1000
21.59. Знайти найбільше значення x, за яких числа x – 1, 2x – 1 і x2 – 5, записані в указаному порядку,
утворюють арифметичну прогресію.
21.60. Нехай х1 і х2 — корені рівняння х2 + px + q = 0. Знайти значення p і q, якщо відомо, що q, x1, p і
x2 у вказаній послідовності утворюють зростаючу арифметичну прогресію. У відповідь записа-
ти p + q.
21.61. Визначити, за яких значень х три числа lg2, lg(3x – 3) і lg(3x + 9), узяті в заданій послідовності,
утворюють арифметичну прогресію.
a
21.62. За яких значень параметра а існують такі значення змінної х, щоб числа 51+ x + 51− x , і
2
25 x + 25− x були послідовними членами арифметичної прогресії. У відповідь записати най-
менше з таких значень.
21.63. Знайти різницю арифметичної прогресії, якщо сума перших її 100 членів на 50 більша від суми
ста наступних.
21.64. Визначити числа, які є одночасно членами арифметичних прогресій 2, 5, 8, ..., 332 і 7, 12, 17, ...,
157. У відповідь записати суму всіх таких двоцифрових чисел.
152
21.65. Інфузорії-туфельки розмножуються поділом на дві частини. Скільки утвориться інфузорій із
п’яти після семи поділів?
21.66. Визначити вид трикутника, довжини сторін якого утворюють геометричну прогресію, а вели-
чини внутрішніх кутів — арифметичну прогресію. У відповідь записати 1, якщо трикутник го-
строкутний, 2 — прямокутний, 3 — тупокутний.
1
21.67. (xn) — нескінченна спадна геометрична прогресія, у якої x1 = 3, q = . Знайти суму її членів з
3
непарними номерами.
21.68. Сума членів нескінченно спадної геометричної прогресії дорівнює 4, а сума їх кубів дорівнює
192. Знайти третій член цієї прогресії.
21.69. У посудині міститься 1000 л повітря. Кожний рух поршня розріджувального насоса видаляє з
посудини 0,1 частини повітря. Скільки літрів повітря залишиться в посудині після п’яти рухів
поршня?
x4 x4 x4
21.70. Спростити рівняння функції y = x 4 + + + + ... та знайти її значення, якщо
( ) (
1 + x4 1 + x4 2 1 + x4 3)
х = 3.
2x − 1 2x − 2 2 1
21.71. Розв’язати рівняння + + ... + + = 7.
x x x x
21.72. Знайти перші п’ятдесят членів двох арифметичних прогресій 2; 7; 12; … і 3; 10; 17;…, які од-
накові в обох прогресіях та обчислити їх суму S. У відповідь записати S : 100.
21.73. Знайти чотири числа, які утворюють геометричну прогресію, у якої сума крайніх членів дорів-
нює 54, а сума середніх членів дорівнює 36. У відповідь записати перший член цієї прогресії.
21.74. Числа m, n і p, відмінні від нуля та записані в заданій послідовності, утворюють геометричну
прогресію, а числа m + n, n + p і p + m, записані в заданій послідовності, — арифметичну про-
гресію. Знайти знаменник геометричної прогресії, відмінний від 1.
21.75. Три цілих числа утворюють геометричну прогресію. Якщо друге число збільшити на 2, то про-
гресія стане арифметичною, а якщо після цього третє число збільшити на 9, то прогресія знову
стане геометричною. Знайти ці числа. У відповідь записати суму заданих чисел.
21.76. Числа а, b і 12 утворюють зростаючу геометричну прогресію, а числа а, b і 9 — арифметичну.
Знайти а + b.
21.77. У зростаючій арифметичній прогресії 11 членів. Перший, п’ятий і одинадцятий її члени утво-
рюють геометричну прогресію. Обчислити третій член цієї прогресії, якщо її перший член до-
рівнює 24.
153
ТЕМА 22. ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ ТА ЇХНІ ВЛАСТИВОСТІ
22.1. (
Знайти область визначення функції y = lg x 2 − 6 x + 8 . )
А Б В Г Д
(–∞; 2)∪(2; 4)∪
R (–∞; 2]∪[4; +∞) (–∞; 2)∪(4; +∞) (2; 4)
∪(4; +∞)
22.2. Знайти область визначення функції y = 52 x − 3 − 1 .

А Б В Г Д
(1,5; +∞) [2; +∞) [1,5; +∞) [5; +∞) [3; +∞)
x−4
22.3. Знайти область визначення функції y = .
x +1
А Б В Г Д
(–∞; –1)∪(–1; +∞) (–1; +∞) (–1; 4) (–∞; –1)∪(4; +∞) (–∞; –1)∪[4; +∞)
22.4. Вказати область визначення функції y = x − 3 + 12 − x − x 2 .

А Б В Г Д
(–∞; –3) (–∞; 3) 3 (–3; +∞) (3; +∞)
22.5. Вказати суму цілих значень х, які входять до області визначення функції y = 5 x − x 2 .
А Б В Г Д
10 15 9 21 12
22.6. Яка з множин є областю визначення функції y = 4 − log 3 x + 1 ?
А Б В Г Д
[0; 3] [0; 4] [–3; 3) (–∞; 3] (0; 3]
22.7. Вказати область визначення функції y = (x 2

+ 2  2 + log 5 1  .
)
 x
А Б В Г Д
(2; 5] (0; 2] (0; 25] (2; +∞) (–2; +∞)
22.8. Вказати найменше значення функції у = 2|х| + 3.
А Б В Г Д
–3 0 3 5 8
22.9. Вказати область визначення функції y = sin x + sin x .
А Б В
 πk ; π + πk  , k∈Z  − π + 2πk ; π + 2πk  , k∈Z
[2πk; π + 2πk], k∈N
 2   2 2 
154
Г Д
 − π + 2πk ; π + 2πk  , k∈Z  − π + 2πk ; π + 2πk  , k∈Z
 3 3   6 6 
22.10. Знайти множину значень функції y = –x2 + 4x – 5.
А Б В Г Д
(–∞; 1] (–∞; –1] [1; +∞) (–∞; 5] [–5; +∞)
22.11. Вказати найменше значення функції у = 3х – 4. 2
А Б В Г Д
3 –4 4 0 1
22.12. Обчислити відстань від початку координат до вершини параболи у = –х + 10х – 13.
2
А Б В Г Д
5 13 12 17 10
22.13. Знайти найменше значення функції y = 3 + x − 4.
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
22.14. Знайти множину значень функції y = –2cosx + 5.
А Б В Г Д
[–1; 1] [2; 5] [–2; –5] [3; 7] R
22.15. Знайти множину значень функції y = 3cos  x + π  − 2 .

 3
А Б В Г Д
[–1; 1] [–5; 1] [1; 3] [–5; –2] [–3; 3]
22.16. Знайти множину значень функції y = 3 – 2sin5x.
А Б В Г Д
[1; 5] [2; 4] [3; 5] [1; 3] [–1; 1]
22.17. Знайти найменше значення функції y = 7 cos x +1 − 3.
А Б В Г Д
–7 –3 –2 –1 0
22.18. Знайти множину значень функції y = 2 sin x
.
А Б В Г Д
(–∞; 0,5]∪[2; +∞) [–2; 0,5] [–2; –0,5] [–0,5; 2] [0,5; 2]
1− x
22.19. Дано функцію f ( x) = . Знайти f(x + 1).
1+ x
А Б В Г Д
x 2 x 1+ x 2
f ( x + 1) = f ( x + 1) = f ( x + 1) = − f ( x + 1) = f ( x + 1) = −
x+2 1+ x x+2 1− x 1+ x
155
22.20. Яка з наведених функцій є парною?
А Б В Г Д
x
y = x3 + x y = x6 + 3x y = x2 + |x| y= y = sinx + tgx
x −1
22.21. Яка з наведених функцій є непарною?
А Б В Г Д
x2
y = x + |x| y = sin2x y= y= 3 x y= 3 x
x −1
22.22. Функція f(x) — парна, а функція g(x) — непарна. f(–7) = –11, g(5) = –2. Обчислити 2f(–7) – 3g(–5).
А Б В Г Д
–28 –16 28 16 29
22.23. Функції f(x) і g(x) — непарні і f(–3) = 2, g(1) = –4. Обчислити –4f(3) + 5g(–1).
А Б В Г Д
12 28 –12 20 –28
22.24. Функції f(x) і g(x) — парні і f(–2) = 4, g(5) = –3. Обчислити –2f(2) + g(–5).
А Б В Г Д
–11 5 –5 11 –8
22.25. Ескіз графіка якої з наведених функцій зображено на рисунку?
y
4
3
2
1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1
–2
–3
–4
А Б В Г Д
y = –2x + 4 y = 2x – 4 y = 2x + 4 y = –2x – 4 y = –4x – 4
22.26. За ескізом графіка y = ax + b вказати знаки параметрів a і b.
y
4
3
2
1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1
–2
–3
–4
А Б В Г Д
a > 0, b > 0 a > 0, b < 0 a < 0, b > 0 a < 0, b < 0 a > 0, b = 0
156
22.27. За ескізом графіка функції y = ax2 + bx + c знайти значення параметрів a, b і c.
y
4
3
2
1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1
–2
–3
–4
А Б В Г Д
a > 0, b > 0, c > 0 a > 0, b > 0, c < 0 a > 0, b < 0, c < 0 a > 0, b < 0, c > 0 a < 0, b < 0, c < 0
22.28. За яких значень а парабола у = 9х2 – 12х + 35а має з віссю абсцис дві точки перетину?
А Б В Г Д
a= 4 a< 4 a> 4 a < 18 a < 16

35 35 35 35 35
22.29. Вказати функцію, в якої основний період дорівнює π.
А Б В Г Д
y = sin(x + π) y = cos(2x + 1) y = tg(3x + π) y = ctg(4x + 2) y=π
22.30. Знайти основний період функції y = cos 6x.
2
А Б В Г Д
2π π π
3π 6π
3 3 6
x x
22.31. Знайти основний період функції y = 2cos + 3tg .
3 8
А Б В Г Д
π функція
6π 24π 8π
24 неперіодична
2πx 
22.32. Вказати основний період функції y = cos 2  .
 3 
А Б В Г Д
0,5 1 1,5 2 2,5
22.33. Вказати функцію, обернену до функції y = 4x – 1.
А Б В Г Д
x +1 1 x
y= y= y= +1 y = 4x + 1 y = –4x + 1
4 4x − 1 4
22.34. Функція y = f(x) визначена на множині D = {–4; 0; 3; 5} і f(–4) = 9, f(0) = –6, f(3) = –2, f(5) = 1.
Чому дорівнює добуток найменшого і найбільшого значень оберненої до даної функції?
А Б В Г Д
–20 20 –54 –2 –6
157
2x − 1
22.35. Знайти функцію, обернену до функції y = .
6x − 7
А Б В Г Д
7x −1 6x − 2 6x − 1 7x − 2 7x − 2
y= y= y= y= y=
6x − 2 7x −1 7x − 2 6x − 1 6x − 2
22.36. Вказати функцію, обернену до функції y = x2 – 2, x∈[0; +∞).
А Б В Г Д
1
y= y= x −2 y= x+2 y= − x+2 y= x+2
x −2
2
1 1
22.37. Вказати складену функцію y = f(g(x)), якщо g ( x) = , f ( x) = 2 .
x x +1
А Б В Г Д
x2 x x2 + 1 x2 + 1
y= y = x2 + 1 y= y= y=
x2 + 1 x +1
2
x x2
22.38. Вказати складену функцію y = f(g(x)), якщо g ( x) = x + 1 , f ( x) = x 2 − 1 .
А Б В Г Д
(
y = x2 − 1 ) x +1 , y = x, y= x, y = x2 , y=x
D(y) = [–1; +∞) D(y) = (–∞; +∞) D(y) = [0; +∞) D(y) = (–∞; +∞) D(y) = [–1; +∞)
22.39. Знайти множину значень функції y = 5sin x .

А Б В Г Д
 1 ; 5
(0; +∞) R [–5; 5]  5  [–1; 1]
22.40. Графік якої з наведених функцій зображено на рисунку?

y
4
3
2
1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1
–2
–3
–4
А Б В Г Д
( x)
2
x 2
y= y = x2 y = 10lg x y= y = |x|
x
1
22.41. Знайти множину значень функції y = .
1 + x2
А Б В Г Д
 0; 1   0; 1 
R (0; +∞) (0; 1]  2  2 
158
22.42. Знайти найбільше ціле значення функції y = 25 · 3cos 4 x cos3 x + sin 4 x sin 3 x − 2 .
А Б В Г Д
25
0 75 8 –1
3

22.43. Установити відповідність між функціями (1–4) та областями їх визначення (А–Д).
x+2 А ( −∞;1) ∪ (1; + ∞)
1 f ( x) = log 1
2 x − 1 Б ( −2;1)
x −1 В ( −∞; − 2) ∪ (1; + ∞)
2 f ( x) = 4
x+2 Г ( −∞; − 2) ∪ ( −2; + ∞)
x+2 Д ( −∞; − 2) ∪ [1; + ∞ )
3 f ( x) = 3
x −1
x −1
4 f ( x) =  
1 x+ 2
 2
22.44. Установити відповідність між функціями (1–4) та їхніми областями визначення (А–Д).
1 y=
1 А (–∞; –4)∪(–4; 2)∪(2; +∞)
x−2 Б (–∞; –4)∪(–4; +∞)
x−3
2 y= В (–∞; 2)∪(2; 4)∪(4; +∞)
x+4
Г (–∞; 2)∪(2; +∞)
1 1
3 y= + Д (–∞; –2)∪(–2; +∞)
x−2 x+4
x 2 − 3x + 4
4 y= 2
x − 6x + 8
1 y = ( x − 3)( x + 4) А (–∞; –6)∪(–5; –4)∪[1; 2]∪[3; +∞)
2 y = (9 − x)( x + 5) Б (–3; 1]∪[2; 3)
В (–∞; –4]∪[3; +∞)
( x − 1)( x − 2)( x − 3)
3 y= Г (–∞; –3)∪[–2; 2]∪(3; +∞)
( x + 4( x + 5)( x + 6)
Д [–5; 9]
( x − 1)( x − 2)
4 y= 4
9 − x2
5+ x А (1; 5)
1 y=
x −1 Б [1; 5]
5− x В [1; 5)
2 y = lg
x −1 Г (–∞; –5]∪(1; +∞)
5− x Д (1; 5]
3 y=
x −1
x −1
4 y=
5− x
159
1 y = log 2 log 4 log8 (4 x − 1) А (–∞; –4)∪(4; +∞)
x+3 Б (–∞; 0)
2 y = log x − 4
x+4 x−3 В (2,25; +∞)
( x − 1)( x + 2)( x − 3) Г (–∞; 2,25)
3 y = log 3
x+3 Д (–∞; –3)∪(–2; 1)∪(3; +∞)
−x
4 y = lg(5 − 5 ) x
π π
А  − + 2k π; + 2k π  , k∈Z
1 y = arcsin(5 – x2)
2 y = arccos(log2cosx)  3 3 
3 y = arccos 1 − x 2 Б [–0,2; 1]
В [–2; –1]
4 y = arcsin(4x – 5x2)
Г  − 6; − 2 ∪  2; 6 
Д [–1; 1]
22.49. Установити відповідність між функціями (1–4) та їхніми множинами значень (А–Д).
1 y = x2 + 9 + 1 А (–∞; –4)
Б (–∞; –4]
2 у = 2х – 4
3 y = –x2 +4x – 8 В (–∞; 4)
4 y = –3x + 4 Г [4; +∞)
Д (–4; +∞)
22.50. Установити відповідність між функціями (1–4) та їхніми найменшими додатними періодами
(А–Д).
1 y = sin ( 2πx − 0,5) + π А 0,75
π π Б
y = cos  4πx −  +
0,5
2
 3  2 В 0,25
3 y = tg 4πx − π Г 1
5π
y = ctg  2 −  + 8
Д 0,6
4
 3
1 y=
x+3
x−5
( )
А −∞; − 2  ∪  2; + ∞
1− x Б (–∞; –1)∪(–1; +∞)

2 y=
2+ x В (–∞; 1)∪(1; +∞)
1 Г (–∞; +∞)
3 y = 3x −
4x
Д (–3; 3)
1
4 y= x+
2x
1 y = 2arcsin x А (–π; π)
2 y = 2arccos x Б [–π; π]
3 y = 2arctg x В (0; π)
4 y = 2arcctg x Г (0; 2π)
Д [0; 2π]
160
π
А 0; 
1 y = arctg(1 – sinx)
1  4
2 y = arcsin x 2
2 Б [0; 2π]
x В [0; 4π]
3 y = 4arccos
4 Г [0; arctg2]
4 y = arcsin ( 0,5cos x ) π π
Д  − ; 
 6 6
22.54. Установити відповідність між функціями (1–4) та їхніми найбільшими значеннями (А–Д).
1 y = lg(2 – sinx) А 0
2 y = lg(5 + cosx) Б lg6
3 y = lgcosx π
В lg
4 y = lgarcsinx2 2
Г lg3
Д lgπ
22.55. Установити відповідність між функціями (1–4) та їхніми найменшими значеннями (А–Д).
2x2 А –5
1 y=
4x4 + 1 Б 2
2 y = 3sinx + 4cosx В 0
3 y = 21− x + 2 x −1 Г 1
4 y = log2(x2 + 4x + 6) Д 3
22.56. Установити відповідність між функціями (1–4) та їх найменшими додатними періодами (А–Д).
x π
1 y = tg А
2 4
2 y = ctg 2 x π
Б
x 2
3 y = cos
2 В π
4 y = sin 2 x Г 2π
Д 4π
22.57. Установити відповідність між функціями (1–4) та оберненими до них функціями (А–Д).
1 у = 3х 3
А y=
3 x
2 y=
x 3
Б y=−
3 у = –3х x
x В у = –3х
4 y=−
3 x
Г y=
3
x
Д y=−
3
161
22.58. Установити відповідність між функціями (1–4) та оберненими до них функціями (А–Д).
2x − 3 2 − 3x
1 y= А y=
x+4 2x − 1
x+2 2x + 1
2 y= Б y=
2x + 3 3x − 2
2x + 1 −4 x − 3
3 y= В y=
3x − 2 x−2
x −1 4x + 1
4 y= Г y=
x+2 2x − 3
2x + 1
Д y=
1− x
22.59. Дано лінійну функцію у = ax + b. Установити відповідність між знаками коефіцієнтів а й b
(1–4) та ескізами графіків (А–Д).
1 2 3 4
а > 0, b > 0 а > 0, b < 0 а < 0, b > 0 а < 0, b < 0
А Б В Г Д
y y y y y
4 4 4 4 4
3 3 3 3 3
2 2 2 2 2
1 1 1 1 1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1 –1 –1 –1 –1
–2 –2 –2 –2 –2
–3 –3 –3 –3 –3
–4 –4 –4 –4 –4
22.60. Дано квадратичну функцію у = ах2 + bх + с. Установити відповідність між ескізами графіків
функцій (1–4) та знаками коефіцієнтів а, b і с (А–Д).
1 2 3 4
y y y y
4 4 4 4
3 3 3 3
2 2 2 2
1 1 1 1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1 –1 –1 –1
–2 –2 –2 –2
–3 –3 –3 –3
–4 –4 –4 –4
А Б В Г Д
a > 0, b > 0, c > 0 a > 0, b > 0, c < 0 a > 0, b < 0, c > 0 a < 0, b < 0, c > 0 a < 0, b > 0, c < 0
22.61. Установити відповідність між функціями (1–4) та проміжками їх зростання (А–Д).
1 у = х2 – 3 А (–∞; 0]
2 у = (х – 3)2 Б [0; +∞)
3 у = –х2 + 3 В (–∞; –3]
4 у = –(х + 3)2 Г [–3; +∞)
Д [3; +∞)
22.62. Установити відповідність між функціями (1–4) та їх парністю (А–Д).
1 у=0 А на парність не досліджується
2 у = х3 + tg x Б парна
3 у = х4 – sin x В непарна
4 y = x5sin x Г ні парна, ні непарна
Д парна і непарна
162
22.63. Установити відповідність між функціями (1–4) та ескізами їх графіків (А–Д).
1 2 3 4
1 1
y=5 x y= y= y= 4 x
x5 x4
А Б В Г Д
y y y y y
4 4 4 4 4
3 3 3 3 3
2 2 2 2 2
1 1 1 1 1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1 –1 –1 –1 –1
–2 –2 –2 –2 –2
–3 –3 –3 –3 –3
–4 –4 –4 –4 –4

5 − x2 − 4 x
22.64. Знайти область визначення функції y = . У відповідь записати кількість цілих зна-
3− x
чень аргументу в області визначення.
22.65. Вказати суму цілих значень х, які входять до області визначення функції y = lg(8x – 3x2).
x −1
22.66. Знайти область визначення функції y = log 0,3 . У відповідь записати найменше ціле зна-
x+5
чення аргументу.
( )
22.67. Знайти область визначення функції y = log x + 4 9 − 8 x − x 2 . У відповідь записати кількість цілих
значень аргументу з області визначення.
22.68. Знайти область визначення функції y =

( x + 4)( 3 − x ) . У відповідь записати кількість цілих
(
lg x 2 + 1 )
значень аргументу з області визначення.
x−5
22.69. Знайти область визначення функції y = arcsin
6
(
− lg x 2 − 10 x + 24 . У відповідь записати )
кількість цілих значень аргументу з області визначення.
1
22.70. Вказати суму цілих значень х, які входять до області визначення функції y = + arcsin( x − 2).
x−2
x−4
22.71. Знайти область визначення функції y = arccos . У відповідь записати найменше значення
x
аргументу.
0, якщо х — раціональне число;
22.72. Функція задана так: f ( x) =  Обчислити 4f(–2π) –4f(0,1717...).
1, якщо х — ірраціональне число.
22.73. Знайти область значень функції y = 3sin2x + 2cos2x. У відповідь записати кількість цілих зна-
чень функції.
(
22.74. Скільки різних цілих значень набуває функція f ( x) = 8 sin 2 2 x + cos2 2 x − 2sin 2 x cos 2 x ? )
6 + sin x + cos x
22.75. Скільки різних цілих значень може набувати функція y = ?
2
22.76. Скільки різних цілих значень може набувати функція y = lg 1 + 2500 − x 2 ? ( )
163
x x
22.77. Знайти найменший додатний період Т0 функції y = sin x + cos + sin . У відповідь записати
3 5
значення Т0 : π.
22.78. Знайти нулі функції y = ln 2 ( x 2 − 3 x − 9) + x 3 − 8 x − 8 .
( )
22.79. Знайти область визначення функції f ( x) = log x − 2 x 2 − 8 x + 15 . У відповідь записати кількість
натуральних чисел, які не належать області визначення функції.
22.80. За якого найбільшого значення параметра а функція f ( x) = ln ( )
a 2 + x 2 − x буде непарною?
22.81. За якого значення параметра а функція f(x) = (a – 4)х + (а + 3)х + а – 2 буде непарною?
2 2
22.82. За якого значення параметра а функція f(x) = (a + 2)х2 + (5а – 4)х + 2а буде парною?
cos x
22.83. За яких значень параметра а число π є періодом функції f ( x) = ?
a + sin x
22.84. За якого значення параметра а пряма y = a(x – 3) – 4 має з колом x2 + y2 = 25 одну спільну точку?
164
ТЕМА 23. ПОБУДОВА ГРАФІКІВ ФУНКЦІЙ МЕТОДОМ
ГЕОМЕТРИЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ
1
23.1. Вказати формулу функції, графік якої отримують із графіка y = у результаті його паралель-
x
ного перенесення в додатному напрямі осі y на 5 одиниць.
А Б В Г Д
1 1 1 1 5
y= y= y = −5 y= +5 y=
x+5 x−5 x x x
23.2. На якому з рисунків зображено графік функції y = |x| – 3?
А Б В Г Д
y y y y y
3 3 3 3 3
1 1 1 1 1
–3 0 1 3 x –3 0 1 3 x –3 0 1 3 x –3 0 1 3 x –3 0 1 3 x
–3 –3 –3 –3 –3
23.3. Вказати формулу функції, графік якої отримують із графіка y = cosx у результаті його стиску-
вання до осі х утричі.
А Б В Г Д
1 x 1 x
y = 3cosx y = cos x y = cos3x y = cos y = cos
3 3 3 3
23.4. Областю значень функції y = f(x) є проміжок [–4; 16]. Знайти область значень функції
1
y = f ( x) .
4
А Б В Г Д
не можна
[–16; 64] [4; 4] [–1; 4] [–4; 16]
визначити
23.5. На якому з рисунків зображено графік функції y = –2x?

А Б В Г Д
y y y y y
3 3 3 3 3
1 1 1 1 1
–3 0 1 3 x –3 0 1 3 x –3 0 1 3 x –3 0 1 3 x –3 0 1 3 x
–3 –3 –3 –3 –3
23.6. Вказати формулу функції, графік якої отримують із графіка функції y = x3 у результаті його па-
ралельного перенесення в додатному напрямі осі x на 4 одиниці.
А Б В Г Д
y = (x – 4)3 y = (x + 4)3 y = x3 – 4 y = x3 + 4 y = 4x3
165
23.7. На якому з рисунків зображено графік функції y = x + 1 ?
А Б В Г Д
y y y y y
1 1 1 1 1
0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x
23.8. Вказати формулу функції, графік якої отримують із графіка функції y = sinx у результаті його
розтягування від осі у у 8 разів?
А Б В Г Д
1 x
y = sin x y = 8sinx y = sin y = sin8x y = sinx + 8
8 8
23.9. Областю визначення функції y = f(x) є проміжок [–4; 6]. Знайти область визначення функції
y = f(2x).
А Б В Г Д
не можна
[–8; 12] [–2; 3] [–4; 3] [–2; 8]
визначити
23.10. На рисунку зображено ескіз графіка функції y = f(x). На якому з рисунків зображено ескіз гра-
фіка функції y = f ( − x)?
y
4
3
2
1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1
–2
–3
–4
А Б В Г Д
y y y y y
2 2 2 2 2
1 1 1 1 1
–2 0 1 2 x –2 0 1 2 x –2 0 1 2 x –2 0 1 2 x –2 0 1 2 x
–2 –2 –2 –2 –2
23.11. На якому з рисунків зображено графік функції y = |log2x|?

А Б В Г Д
y y y y y
1 1 1 1 1
0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x
166
23.12. На рисунку зображено графік функції y = f(x). На якому з рисунків зображено графік функції
y = f(|x|)?
y
4
3
2
1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1
–2
–3
–4
А Б В Г Д
y y y y y
2 2 2 2 2
1 1 1 1 1
–2 0 1 2 x –2 0 1 2 x –2 0 1 2 x –2 0 1 2 x –2 0 1 2 x
–2 –2 –2 –2 –2
23.13. Графік функції y = x3 зсунули ліворуч на 4 одиниці й відобразили симетрично відносно осі x.
Графік якої функції отримали в результаті таких перетворень?
А Б В Г Д
y = –(x – 4)3 y = –(x + 4)3 y = (–x)3 – 4 y = (–x)3 + 4 y = (x + 4)3
23.14. Областю значень функції y = f(x) є проміжок [–2; 2]. Знайти область значень функції
y = 4f(x) –3.
А Б В Г Д
[–20; –4] [–2; 2] [–3,5; –2,5] [–11; 5] [0; 5]
23.15. У результаті яких послідовних перетворень із графіка функції y = f(x) можна отримати графік
функції y = f(2x + 6)?
А Б В Г Д
стиском до осі у розтягом від осі у стиском до осі у стиском до осі у розтягом від осі у
удвічі й пара- удвічі й паралель- удвічі й пара- удвічі й паралель- удвічі й паралель-
лельним перене- ним перенесенням лельним перене- ним перенесенням ним перенесенням
сенням ліворуч на ліворуч на сенням ліворуч на праворуч на ліворуч на
6 одиниць 6 одиниць 3 одиниці 3 одиниці 3 одиниці
23.16. Областю визначення функції y = f(x) є проміжок [0; 2]. Знайти область визначення функції
y = f  − 4 .
x
2 
А Б В Г Д
[–4; –2] [4; 5] [–8; –4] [4; 8] [8; 12]
167
y
4
3
2
1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1
–2
–3
–4
А Б В Г Д
y = (x + 2)2 + 1 y = –(x – 2)2 + 1 y = –(x – 2)2 – 1 y = (–x – 2)2 + 1 y = –(x – 2)2 – 1
y
4
3
2
1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1
–2
–3
–4
А Б В Г Д
y = |ln(x – 1)| y = |ln(x + 1)| y = ln(|x| + 1) y = ln(|x| – 1) y = ln(|x| – 2)
x −1
23.19. На якому з рисунків зображено графік функції y = ?
x−2
А Б В Г Д
y y y y y
1 1 1 1 1
0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x

y
4
3
2
1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1
–2
–3
–4
А Б В Г Д
y= x +1 y= x −1 y = − x +1 y = − x +1 y = − x +1
168
23.21. Установити відповідність між функціями (1–4) та їх графіками (А–Д).
1 2 3 4
x−4 1
−2
y= y = 3 log x 3 y = −1 − x y=− x−2
x+2
А Б В Г Д
y y y y y
4 4 4 4 2
3 3 3 1
2 2 3 2
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
1 1 1 –1
2 –2
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –6 –5 –4 –3 –2 –1 0 1 2 x
–1 –1 –1 –3
–2 –2 1 –2 –4
–3 –3 –3 –5
–4 –4 –4 –6
0 1 2 3 4 x

1 2 3 4
x− x
y= y = x2 − 2 x − 8 y = − x2 − x + 2 y = log 2 x
2
А Б В Г Д
y y y y y
4 4 4 8 4
3 3 3 7 3
2 2 2 6 2
1 1 1 5 1
4
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1 –1 –1 3 –1
–2 –2 –2 2 –2
–3 –3 –3 1 –3
–4 –4 –4 –4
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x

1 2 3 4
x 1 − cos 2 x
y= sin 2 x y = x + 1 + x − 2 + x − 3 y=3 y=
log3 x
x cos x
А Б В
y y y
4 8
7
3 6
1 5
2 4
–2π –π 0 π 2π x
–1 3
1 2
1
0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
Г Д
y y
1 1
–2π –π 0 π 2π x –2π –π 0 π 2π x
–1 –1
169
23.24. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та їх графіками (А–Д).
1 2 3 4
sin x
y=3 sin x x + |x| = y + |y| |y| = |sinx| |y| = |cosx|
А Б В
y y
4 4 y
3 3
2 2 3
1 1 2
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1 –1 1
–2 –2
–3 –3 –2π –π 0 π 2π x
–4 –4 –1
Г Д
y y
1 1
–2π –π 0 π 2π x –2π –π 0 π 2π x
–1 –1
23.25. Задано функцію y = f(x) з множиною значень [–2; 5]. Установити відповідність між функціями
(1–4) та їхніми множинами значень (А–Д).
1 y = f(x) + 2 А [0; 5]
2 y = –f(x) Б [–4; 10]
3 y = 2f(x) В [2; 5]
4 y = |f(x)| Г [0; 7]
Д [–5; 2]
23.26. Задано функцію y = ϕ(x) з областю визначення [–4; 10]. Установити відповідність між функці-
ями (1–4) та їхніми областями визначення (А–Д).
1 y = ϕ(x + 4) А [–4; 10]
2 y = ϕ(x – 4) Б [0; 14]
3 y = ϕ(x) + 5 В [4; 18]
4 y = ϕ(x – 5) – 3 Г [1; 15]
Д [–8; 6]
23.27. Задано функцію y = h(x) з областю визначення [–2; 6]. Установити відповідність між функція-
ми (1–4) та їхніми областями визначення (А–Д).
А [0; 6]
1 y = h 
x
 2 Б [–6; 2]
2 y = h(2x) В [–4; 12]
3 y = h(–x) Г [–6; 6]
4 y = h(|x|) Д [–1; 3]
23.28. Установити відповідність між геометричними перетвореннями графіка функції y = sin x (1–4) та
функціями, одержаних у результаті цих перетворень (А–Д).
1 Графік функції y = sin x паралельно пере- А y = sin 3 x
несли вздовж осі х на 3 одиниці ліворуч
1
2 Графік функції y = sin x паралельно пере- Б y = sin x
3
несли вздовж осі у на 3 одиниці вниз
В y = sin( x − 3)
3 Графік функції y = sin x стиснули до осі х
утричі Г y = sin( x + 3)
4 Графік функції y = sin x стиснули до осі у Д y = sin x − 3
утричі
170
23.29. Установити відповідність між геометричними перетвореннями графіка функції y = cos x (1–4)
та функціями, одержаних у результаті цих перетворень (А–Д).
1 Графік функції y = cos x симетрично ві- А y = |cos x|
добразили відносно осі х Б y = |cos|x||
2 Графік функції y = cos x симетрично ві- В y = cos|x|
добразили відносно осі у
Г y = cos(–x)
3 Частину графіка функції y = cos x, яка
Д y = –cos x
лежить вище від осі х і на самій осі, за-
лишили без змін, а частину, яка лежить
нижче від осі х, відобразили симетрично
відносно цієї осі
4 Першу частину графіка функції y = cos x,
яка лежить праворуч від осі у і на самій
осі, залишили без змін, а другу частину
замінили симетричною до першої відно-
сно осі у
23.30. Установити відповідність між графіками функцій (1–4) та їх формулами (А–Д).

1 2 3 4
y y y y
4 4 4 4
3 3 3 3
2 2 2 2
1 1 1 1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1 –1 –1 –1
–2 –2 –2 –2
–3 –3 –3 –3
–4 –4 –4 –4
А Б В Г Д
y = x −1 y = x −1 y = x +1 y = −x y=− x
1
23.31. Установити відповідність між графіками функцій (1–4), утворених із графіка функції y = , та
x
їх формулами (А–Д).
1 2 3 4
y y y y
4 4 4 4
3 3 3 3
2 2 2 2
1 1 1 1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1 –1 –1 –1
–2 –2 –2 –2
–3 –3 –3 –3
–4 –4 –4 –4
А Б В Г Д
1 1 1 1 1
y= +2 y= −2 y= +2 y= +1 y= −2
x +1 x −1 x −1 x−2 x +1
171
23.32. Установити відповідність між графіками функцій (1–4), утворених із графіка функції у = |x|, та
відповідними формулами (А–Д).
1 2 3 4
y y y y
4 4 4 4
3 3 3 3
2 2 2 2
1 1 1 1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1 –1 –1 –1
–2 –2 –2 –2
–3 –3 –3 –3
–4 –4 –4 –4
А Б В Г Д
у = |x + 3| у = –|x| + 3 у = |x – 3| у = –|x + 3| у = |x| – 3

23.33. Знайти всі значення параметра а, при кожному з яких рівняння ||x – 2| – 1| = ax має рівно три
корені.
23.34. За якого найбільшого цілого значення параметра а рівняння х2 – 2|x| = a має більше, ніж два
корені?
23.35. Скільки спільних точок мають графіки функцій y = |x2 – 4|x| + 3| + a та y = 2 залежно від зна-
чення параметра а? У відповідь записати значення параметра а, за якого графіки мають три
спільні точки.
x −1
23.36. Скільки спільних точок мають графіки функцій y = та у = а + 1 залежно від значення
x −3
параметра а? У відповідь записати найменше ціле додатне значення параметра а, за якого гра-
фіки мають чотири спільні точки.
23.37. Скільки спільних точок мають графіки функцій у = max{x2 – 4x + 1; –x2 + 2x + 1} та у = а зале-
жно від значення параметра а? У відповідь записати найбільше ціле значення параметра а, за
якого графіки мають три спільні точки.
23.38. Знайти всі значення параметра а, при кожному з яких найменше значення функції
f(x) = x2 + 2x + a дорівнює найбільшому значенню функції g(x) = –||x| – 1| – a + 3.
172
ТЕМА 24. ПОХІДНА ФУНКЦІЇ, ЇЇ ГЕОМЕТРИЧНИЙ І
МЕХАНІЧНИЙ ЗМІСТ
24.1. (x6 + 3x2 – x + 3)′ = ...
А Б В Г Д
7 2 7
x x x x2
+ x3 − + 3x 6x5 + 6x 6x5 + 6x – 1 6x5 + 6x – 3 + x3 − + 3 x + 1
7 2 7 2
24.2.  1 + x  ′ = ...
 x3 
А Б В Г Д
3 1 3 1 1 3 1 1 x
− 2
+ − 4
+ − +2 x 4
+ +
x 2 x x 2 x 3x 2 x x 3x 2
2
24.3.  1 cos x − 3tg x ′ = ...

8 
А Б В Г Д
3 1 3 1 3 1 1 3
−8sin x − sin x − 2
− sin x − 2 − sin x − 3ctg x − sin x −
2
cos x 8 cos x 8 sin x 8 8 cos 2 x
24.4. Знайти похідну функції у = 5sin7x – 7x + 7.
2
А Б В Г Д
5cos7x – 14x 35cos7x – 7x 35cos7x – 14x 7cos7x – 7x + 7 5cos7x – 7x
24.5. Знайти похідну функції y = ln(2x) + 2x – 3.
3
А Б В Г Д
1 + 6 x 2 − 3x 1 + 6 x2 − 3 1 + 6x2 1 + 6x 2 2 + 6x 2
x 2x 2x x x
24.6. (x 5
)
· 7 x ′ = ...
А Б В Г Д
4 x 5 x 4 x 4 x 4 x 5 x
5x · 7 + x · 7 lg7 5x · 7 ln7 5x · 7 lg7 5x · 7 + x 7 · ln7 5x + 7xln7
4
24.7.  ln x  ′ = ...
 x4 
А Б В Г Д
1 4 1 1 4 1 4
x − 4 x 3 ln x ln x x − 4 x 3 ln x x − 4 x 3 ln x
x x x x
4 x3
x8 4 x3 x4 4 x3
24.8. ( e )′ = ...
3x+5
А Б В Г Д
1 3 x +5
e 3e x ( 3 x + 5) e 3 x + 5 3e3 x + 5 e3 x + 5
3
173
π
24.9. Знайти похідну функції y = cos3x у точці x0 = .
18
А Б В Г Д
1 3 3 3 3 3
− − − −
2 2 2 2 2
24.10. f(x) = (3x – 1)3. Тоді f ′ (4) = ...
А Б В Г Д
478 967 1089 363 1331
1 3 5 4
24.11. f ( x) = x − x + 3. Тоді f ′ (2) = ...
6 16
А Б В Г Д
–6 –8 12 16 28
x−2
24.12. Знайти f ′ (9), якщо f ( x) = .
x +1
А Б В Г Д
–0,03 0,03 0,3 0,7 7
24.13. Знайти f ′ (1), якщо f ( x) = 5 − tg( x − 1) + 17 x.
А Б В Г Д
12 5 16 22 45
1
24.14. Обчислити значення похідної функції y = у точці х0 = 2.
(2 x − 2) 2
А Б В Г Д
0,5 –0,5 1 1,5 3
π π
24.15. Обчислити значення похідної функції y = 3sin 2  2 x −  у точці х0 = .
 6  8
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
x+7
24.16. Обчислити значення похідної функції y = 3cos + ( x − π + 7) 2 у точці х0 = π − 7.
6
А Б В Г Д
0 –0,25 0,5 –0,75 1
1 4
24.17. Знайти кут, який утворює з додатним напрямом осі x дотична до графіка функції y = x у то-
4
чці x0 = –1.
А Б В Г Д
30° 45° 120° 135° 150°
24.18. Рівняння дотичної до кривої у = 2х – 4х – 1 має вигляд: у = 8х – 19. Визначити абсцису точки
2
дотику.
А Б В Г Д
2 3 4 –4 8
174
24.19. Скласти рівняння дотичної до графіка функції y = x3 у точці (2; 8).
А Б В Г Д
1
y + 8 = 12(x + 2) y − 8 = ( x − 2) y–8=x–2 y – 8 = 8(x – 2) y – 8 = 12(x – 2)
12
24.20. Скласти рівняння дотичної до графіка функції у = х2 – 4х у точці x0 = 1.
А Б В Г Д
y = 3 – 2x y = –3 – 2x y = –1 – 2x y = 1 – 2x y = 1 + 2x
24.21. На кривій f(x) = x2 – x + 1 Знайти точку, в якій дотична до кривої паралельна до прямої
3х – у –1 = 0.
А Б В Г Д
(2; 3) (0; 3) (0; 1) 2 3
24.22. Знайти усі значення параметра а, за яких числа х1, a 2 + 3 , х2 утворюють геометричну прогре-
сію, якщо х1 та х2 — абсциси точок графіка функції f(x) = x3 + 7x2 + (2 – 9a)x, у яких дотичні до
графіка нахилені до осі абсцис під кутом 135°.
А Б В Г Д
–1 1 0 0; 1 –1; 0
1
24.23. Знайти миттєву швидкість точки, яка рухається за законом s (t ) = t 3 + 4t + 1 (s — шлях у мет-
3
рах, t — час у секундах) через 3 с після початку руху.
А Б В Г Д
12 м/с 13 м/с 14 м/с 15 м/с 16 м/с
24.24. Тіло рухається за законом s (t ) = t 2 − 4 t . Знайти швидкість тіла в момент t0 = 4.
А Б В Г Д
5 4,75 12 7 7,875
24.25. Обчислити f′(x), якщо f(x) = sin5 + e . 3
А Б В Г Д
2 3
cos5 + 3e sin5 + e cos5 0 3e2
24.26. Обчислити f′(x), якщо f(x) = lncosx2.
А Б В Г Д
2x
–2xtgx2 –tgx2 –2tgx2 2xtgx2
cos x 2
24.27. Обчислити f′(x), якщо f(x) = sin2(2x + 0,5).
А Б В Г Д
2(2x + 0,5)cos2x×
2cos(4x + 1) –2cos(4x + 1) 2sin(4x + 1) –2sin(4x + 1)
×(2x + 0,5)
24.28. Обчислити значення похідної функції y = (3x + 1)3 · cos3(x2 + 2x + 1) + π3 у точці х0 = –1.
А Б В Г Д
36 12 –12 0 36 + π3
24.29. Матеріальна точка рухається прямолінійно за законом s (t ) = 2,5t 2 − 15t , s — шлях у метрах,
t — час у секундах. Через який час від початку руху ця точка зупинилася?
А Б В Г Д
1c 2с 3с 3,5 с 4с
175
24.30. На рисунку зображено графік функції і дотичну до нього в точці з абсцисою x0. Знайти значен-
ня f′(x0).
y
12
10
8
6
4
2
1
–2 0 1 2 4 6 8 x
–2
А Б В Г Д
5 –2 2 0,5 –0,5
24.31. Дано функцію y = |3x + 2|. У якій точці функція не має похідної?
А Б В Г Д
похідна існує в
2 3
2 –2 − − будь-якій точці
3 2 x0∈R
24.32. Обчислити похідну функції y = |2x – 5| на проміжку (–∞; 0].
А Б В Г Д
2,5 5 –5 2 –2
24.33. f(x) = x(x – 1)(x – 2)...(x – 19)(x – 20). Знайти f′(0).
А Б В Г Д
–20! 20! 0 1 20
24.34. На якому з рисунків побудовано графік похідної функції y = |1 – x|?
А Б В Г Д
y y y y y
1 1 1 1 1
0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x
24.35. На рисунку зображено графік функції y = f(x). Серед наведених графіків вказати графік функції
y = f′(x).
y
4
3
2
1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1
–2
–3
–4
176
А Б В Г Д
y y y y y
1 1 1 1 1
0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x

24.36. Установити відповідність між функціями (1–4) та їхніми похідними (А–Д).
1 f ( x) = sin(2 x + 3) А f '( x) = −2sin( x + 3)
2 f ( x) = 2cos( x + 3) Б f '( x) = sin 2( x + 3)
3 f ( x) = sin 2 ( x + 3) В f '( x) = 2sin(2 x + 3)
4 f ( x) = tg 2 x Г f '( x) = 2cos(2 x + 3)
2
Д f '( x) =
cos 2 2 x
1 f ( x) = 2sin2 (3x − 4) + cos x 3cos x − 0,5sin(6 x − 8) ⋅ sin x
А f ′ ( x) =
cos 2 (3x − 4)
2 f ( x) = 2sin(3x − 4) ⋅ cos x
Б f ′ ( x) = 6sin(6 x − 8) − sin x
2sin(3x − 4)
3 f ( x) =
cos x 6cos(3x − 4) ⋅ cos x + 2sin(3x − 4) ⋅ sin x
В f ′(x) =
4 f ( x) = tg(3x − 4) ⋅ cos x cos2 x
Г f ′( x) = −2cos(3x − 4) ⋅ sin x
Д f ′( x) = 6cos(3x − 4) ⋅ cos x − 2sin(3x − 4) ⋅ sin x

x А y′ = –3
1 y= +5
3 Б y′ = 5
x 1
2 y =5− В y′ = −
3 3
3 у = 3 + 5х Г y′ = –5
4 у = 5 – 3х 1
Д y′ =
3
1 y = sin5 + e5 А y′ = 5(cos5x + e5x)
2 y = sin5x + e5 Б y′ = cos5x
3 y = sin5 + e5x В y′ = 5e5x
4 y = sin5x + e5x Г y′ = 5cos5x
Д y′ = 0
177
2 1
1 y = 4 x4 − А y′ = x 3 +
x2 x3
x4 1 Б y′ = x 3 −
4
2 y= −
4 2x2 x3
x4 2 4
3 y= − В y′ = 16 x 3 +
4 x2 x3
1 1
4 y = 4 x4 − Г y′ = 16 x 3 +
2x2 x3
4
Д y′ = x 3 +
x3
24.41. Установити відповідність між функціями (1–4) та їх похідними (А–Д).
1 y = cos x cos 7x – sin x sin 7x А y′ = 8cos 8x
2 y = cos x cos 7x + sin x sin 7x Б y′ = 6cos 6x
3 y = sin 7x cos x – sin x cos 7x В y′ = 8sin 8x
4 y = sin 7x cos x + sin x cos 7x Г y′ = –8sin 8x
Д y′ = –6sin 6x
24.42. Установити відповідність між функціями (1–4) та їх похідними (А–Д).
1 y = xsin 3 А y′ = 3sin2x cos x
2 y = 3sin x Б y′ = cos 3
3 y = sin x3 В y′ = 3x2cos x3
4 y = sin3x Г y′ = sin 3
Д y′ = 3cos x
24.43. Установити відповідність між функціями (1–4) та їх похідними в точці π (А–Д).
x А –3
1 y = sin
3 1
Б −
2 y = sin 3x 3
sin x В 0
3 y=
3 1
Г
cos x 6
4 y=
3 Д 1
24.44. Установити відповідність між функціями (1–4) та їх похідними в точці х0 (А–Д).
1 4 1 3 1 2 А –3
1 y= x + x − x − x + 5, х0 = 2
4 3 2 Б 0
1 4 1 3 1 2 В –2
2 y= x + x − x − 2 x + 3, х0 = 1
2 3 2
Г 9
1 1 1
3 y = x 4 + x 3 − x 2 − x + 5, х0 = –2 Д 3
4 3 2
1 4 1 3 1 2
4 y= x + x − x − 2 x + 3, х0 = –1
2 3 2
178
24.45. Установити відповідність між залежностями відстані S від часу t руху матеріальних тіл (1–4) та
їх швидкостями в момент часу t = 1 (А–Д).
1 А 4
1 S (t ) = 8 t 3 + 5t
3 Б 5
2 S(t) = 4t + 1 1
В 5
t 2 3
3 S (t ) = + 5t
3 2
2
Г 5
4 S(t) = 2t + t 3
Д 30
24.46. Установити відповідність між залежностями відстані S від часу t руху матеріальних тіл (1–4) та
часом від початку руху до зупинки тіла (А–Д).
t3 А
1
1 S (t ) = −t
3 2
t4 3 Б 1
2 S (t ) = −t +2
4 В 3
5
t
3 S (t ) = − t3 + 4 Г 3
5 Д 4
4 S(t) = t2 – t
24.47. Установити відповідність між функціями (1–4) та тангенсами кутів, які утворюють дотичні,
проведені до графіків функцій у точці з абсцисою х = 0 з додатним напрямком осі х (А–Д).
1 y = e2x А 0
2 y = 2sin 4x Б 1
3 y = 8cos x В 2
x Г 4
4 y = 2 tg
2 Д 8

π
24.48. Обчислити значення похідної функції y = tg 6 x у точці x0 = .
24
24.49. Обчислити значення похідної функції y = (2x2 – 1)ln2x у точці x0 = 1.
π
24.50. Знати похідну функції y = 4 1 + cos3 x у точці x0 = − .
2
24.51. Знати похідну функції y = x x x у точці x0 = 1.
sin(4π − 2 x)
24.52. Обчислити значення похідної функції f ( x) = + cos x − 4 x 2 у точці х0 = 5.
π
2cos  − x
2 
2x
24.53. Обчислити значення похідної функції f ( x) = sin( x 2 − x) + − 2 x у точці х0 = 0,5.
ln 2
24.54. Записати рівняння дотичної до графіка функції y = 5x2 – 2x, яка утворює з додатним напрямом
осі x кут 135°. У відповідь записати абсцису точки дотику.
24.55. Скласти рівняння дотичної до графіка функції f(x) = e5x + 1, яка паралельна до прямої
y = 5x – 8. У відповідь записати абсцису точки дотику.
24.56. До параболи у = х2 + ах – 9 проведено дотичну під кутом 45°. За якого значення параметра а
абсциса точки дотику дорівнює –5?
24.57. За яких від’ємних значень а пряма у = ах – 5 дотикається до кривої у = 3х2 – 4х – 2?
179
3
24.58. Пряма y = − x + C є дотичною до лінії, заданої рівнянням y = 0,5x4 – x. Знайти абсцису точки
4
дотику.
24.59. Знайти тангенс додатного кута, під якими парабола y = x2 + 2x – 8 перетинає вісь абсцис.
24.60. Обчислити площу трикутника, утвореного осями координат і дотичною до графіка функції
x+2
f ( x) = у точці з абсцисою x0 = 2. У відповідь записати наближене значення площі з точ-
x −1
ністю до 0,01.
π f ′ ( x0 )
24.61. Знати похідну функції y = 6 + 6cos 2 x 2 у точці x0 = . У відповідь записати .
2 π
24.62. Скласти рівняння прямої, не паралельної до осі абсцис, яка проходить через точку M  ; 2 і
1
2 
x2
дотикається до графіка функції y = 2 − . У відповідь записати абсцису точки дотику.
2
x
24.63. За якого значення параметра а пряма y = дотикається до кривої y = x − a ?
2
24.64. Знайти таке число, щоб різниця між ним і його почетвереним квадратом була найбільшою.
24.65. Вказати кількість точок екстремуму для функції у = (х3 – 3х)5.
x2 + 4
24.66. Обчислити найменше значення функції y = на проміжку [1; 4].
x
180
ТЕМА 25. ЗАСТОСУВАННЯ ПОХІДНОЇ
ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЙ
25.1. Визначити проміжок зростання функції у = х2 – 1.
А Б В Г Д
(–∞; +∞) [0; +∞) [1; +∞) (–∞; –1) (–∞; 0]
25.2. Знайти проміжки зростання функції y = f(x), якщо f′(x) = (x – 1)(x – 5).
А Б В Г Д
(–∞; –5]∪[1; +∞) [–5; –1] [1; –5] (–∞; 1]∪[5; +∞) (–∞; –5]
25.3. Знайти проміжки спадання функції y = ϕ(x), якщо ϕ′(x) = (x + 2)(х – 1)2(x – 3).
А Б В Г Д
[–3; 2] (–∞; –3] і [–1; 2] (–∞; –2] і [1; 3] (–∞; –2] і [3; +∞) [–2; 3]
25.4. Знайти проміжки зростання функції y = x 2 e x .
А Б В Г Д
(–∞; +∞) (–∞; –2] і [0; +∞) [–2; 0] (–∞; 0] і [2; +∞) [0; 2]
25.5. Знайти проміжки спадання функції y = sin x. 2
А Б В Г Д
π  π   π 
 2 + πn; π + πn  ,  2 + 2πn; π + 2πn , [ π + 2πn; 2π + 2πn] ,  πn; 2 + πn  , (–∞; +∞)
n ∈Z
25.6. Серед наведених функцій вибрати ту, яка є зростаючою на множині дійсних чисел.
А Б В Г Д
3
y = –x7 y = cos2x y = ln(x2 + 1) y = ex z y = ex
25.7. Серед наведених функцій вибрати ту, в якої проміжком спадання є проміжок [0; +∞).
А Б В Г Д
1
y=
5 2
y = xex y = ln(x3 + 1) y = ex y = ex
x +1
2
25.8. Скільки критичних точок має функція y = f(x), зображена на рисунку?

y
4
3
2
1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1
–2
–3
–4
А Б В Г Д
Одну дві три чотири більше, ніж чотири
181
x3
25.9. Знайти критичні точки функції f ( x) = − x 2 − 3x .
3
А Б В Г Д
0 –3 і –1 –3 і 1 1і3 –1 і 3
25.10. Вказати критичні точки функції y = x(x – 4)3.
А Б В Г Д
0; 4 4 1; 4 3 1
25.11. Знайти критичну точку функції у = 2х – 4х.2
А Б В Г Д
–1 1 4 0 2
25.12. Знайти критичні точки функції y = 2 + x .

x 2
А Б В Г Д
–2; 2; 0 –2; 2 2 2; 0 0
25.13. Визначити точку екстремуму функції у = 2х2 – х + 7.
А Б В Г Д
0 2 7 0,25 –2
25.14. Знайти точки максимуму функції y = f(x), якщо f′(x) = x(x + 3)(x – 5).
А Б В Г Д
–3 і 5 –3 0 5 0і5
25.15. Знайти точки мінімуму функції y = f(x), якщо f′(x) = x(x – 2)2(x – 5).
А Б В Г Д
5 2 0 0і5 0і2
25.16. Визначити усі критичні точки функції y = f(x) на відрізку [–4; 4], якщо на рисунку зображено
графік функції y = f′(x).
y
4
3
2
1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1
–2
–3
–4
А Б В Г Д
–3; –1 і 1 –3 і –1 –2 і 1 –4 і 4 –3 і 1
182
25.17. Вказати усі точки екстремуму функції y = f(x) на відрізку [–3; 4], якщо на рисунку зображено
графік функції y = f′(x).
y
4
3
2
1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1
–2
А Б В Г Д
–1 і 2 –1; 1 і 2 –2; 1 і 3 –2 і 3 –3 і 4
25.18. Вказати проміжки зростання функції y = ϕ(x) на відрізку [–5; 5], якщо на рисунку зображено
графік функції y = ϕ′(x).
y
4
3
2
1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1
–2
–3
–4
А Б В Г Д
[–2; 3] [–1; 2] [–2; 1] і [4; 5] [1; 3] [–5; –3] і [1; 4]
25.19. Функція y = f(x) визначена на множині дійсних чисел; –3 і 2 — нулі функції. Зміну знаків по-
хідної функції подано в таблиці.
(–∞; –1) –1 (–1; 3) 3 (3; +∞)
f′(x) < 0 f′(–1) = 0 f′(x) > 0 f′(3) = 0 f′(x) < 0
Який з наведених графіків може бути графіком функції y = f(x)?
А Б В Г Д
y y y y y
1 1 1 1 1
0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x
25.20. На рисунку зображено графік функції y = f′(x). Який з наведених графіків може бути графіком
функції y = f(x)?
y
4
3
2
1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1
–2
–3
–4
183
А Б В Г Д
y y y y y
3 3 3 3 3
1 1 1 1 1
–3 0 1 3 x –3 0 1 3 x –3 0 1 3 x –3 0 1 3 x –3 0 1 3 x
–3 –3 –3 –3 –3
25.21. Знайти точку, в якій функція y = xlnx набуває найменшого значення.

А Б В Г Д
1 1
1 e e2
e2 e
ln x
25.22. Знайти точку максимуму функції y = .
x
А Б В Г Д
1
e 1 e e2
e
x3
25.23. За яких значень а функція y = − x 2 + ax має критичні точки, але не має точок екстремумів?
3
А Б В Г Д
–1 –1 і 1 1 –4 і 4 4
25.24. За яких значень а точка 5 є точкою мінімуму функції y = f(x), якщо f′(x) = (x – 5)(x – а)?
А Б В Г Д
а≥5 а=5 a>5 a≤5 a<5
x 3
a+3 2
25.25. За яких значень а точка 3 є точкою максимуму функції y = − x + 3ax ?
3 2
А Б В Г Д
a=3 a≥3 a≤3 a<3 a>3
25.26. Обчислити найбільше значення функції у = –х3 + 3х2 – 5 на проміжку [–3; 0].
А Б В Г Д
–5 0 5 24 49
25.27. Рівняння дотичної до кривої у = –х2 + 5х + 4 має вигляд у = 3х + 5. Обчислити абсцису точки
дотику.
А Б В Г Д
1 4 –4 3 –3
25.28. Рівняння дотичної до кривої у = 2х2 – 4х – 1 має вигляд у = 8х – 19. Обчислити ординату точки
дотику.
А Б В Г Д
–1 5 4 3 8

25.29. Установити відповідність між функціями (1–4) та їхніми властивостями (А–Д).
1 y = log 1 ( x + 2) А зростаюча на всій області визначення
2
Б спадна на всій області визначення
2 y=2 +2
x
В має максимальне значення
3 y = 2x + 2 Г має найменше значення
4 y = −3x 2 + 7 x − 14 Д періодична
184
25.30. Установити відповідність між похідними f′(x) функцій (1–4) та проміжками спадання відповід-
них їм функцій f(x) (А–Д).
1 f′(x) = (x + 1)(x – 5) А (–∞; –1]
2 f′(x) = (x + 1)(5 – x) Б (–∞; 5]
2
3 f′(x) = (x + 1) (x – 5) В (–∞; –1]∪[5; +∞)
4 f′(x) = (x + 1)(x – 5) 2
Г [–5; 1]
Д [–1; 5]
25.31. Установити відповідність між похідними f′(x) функцій (1–4) та проміжками зростання відпові-
дних їм функцій f(x) (А–Д).
1 f′(x) = (x + 3)(x – 4) А [4; +∞)
2 f′(x) = (x + 3)(4 – x) Б [–3; +∞)
2
3 f′(x) = (x + 3) (x – 4) В (–∞; –3]∪[4; +∞)
4 f′(x) = (x + 3)(x – 4)2 Г [–3; 4]
Д [–4; 3]
25.32. Установити відповідність між функціями (1–4) та проміжками спадання цих функцій (А–Д).
1 у = –3х5 – 4х А (–∞; 1]
2 у = х4 – 2х2 Б (–∞; 0]
3 у= e x2 − 2 x + 3
В (–∞; –1]∪[0; 1]
х
4 у=е –х Г [0; +∞)
Д (–∞; +∞)
25.33. Установити відповідність між функціями (1–4) та проміжками зростання цих функцій (А–Д).
1 у = 3х – х2 А (–∞; +∞)
2 y = 1− x 2 Б [–1; 0]
В (–∞; 0]∪[1; +∞)
3 у = х – lnx
4 y = ex + x – 1 Г [1; +∞)
Д (–∞; 1,5]
25.34. Установити відповідність між ескізами графіків функцій (1–4) та кількістю критичних точок
цих функцій (А–Д).
1 2 3 4
y y y y
4 4 4 4
3 3 3 3
2 2 2 2
1 1 1 1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1 –1 –1 –1
–2 –2 –2 –2
–3 –3 –3 –3
–4 –4 –4 –4
А Б В Г Д
Жодної одна дві три чотири
25.35. Установити відповідність між функціями (1–4) та їх критичними точками (А–Д).

1 у = х5 – 5х А 1
2 Б –1
2 y = x2 +
x В 0
x2 + 2 x Г 0; 2
3 y=e
Д –1; 1
4 y = 1 − x2
185
25.36. Установити відповідність між похідними f′(x) функцій (1–4) та точками максимуму функцій
f(x) (А–Д).
1 f′(x) = х(x + 2)(x – 4) А –2
2 f′(x) = х2(x + 2)(x – 4) Б 4
3 f′(x) = х(x + 2)(4 – x) В –2; 4
4 f′(x) = х (x + 2)(4 – x)
2 Г –4
Д 0
25.37. Установити відповідність між похідними f′(x) функцій (1–4) та точками мінімуму функцій f(x)
(А–Д).
1 f′(x) = (х + 3)(x – 1)(x – 5) А 5
2 f′(x) = (х + 3)(x – 1) (x – 5)
2 Б 1
3 f′(x) = (х + 3)(x – 1)(5 – x) В –3
4 f′(x) = (х + 3)(x – 1) (5 – x)
2 Г –1
Д –3; 5
25.38. Установити відповідність між функціями (1–4) та точками максимуму цих функцій (А–Д).
x3 x 2 А 0
1 y=− +
3 2 Б 1
x3 x 2 В –1
2 y= + Г –1; 0
3 2
Д –1; 1
x3 x 2
3 y= −
3 2
4
x x2
4 y=− +
4 2
25.39. Установити відповідність між функціями (1–4) та точками мінімуму цих функцій (А–Д).
x4 А 0
1 y= − 2 x2
4 Б 2
x 4 В –2; 2
2 y = − + 2 x2 Г –2; 0
4
5 3 Д –2
x 4x
3 y= −
5 3
5
x 4 x3
4 y=− +
5 3
25.40. Установити відповідність між параболами (1–4) та ординатами точок (А–Д), у яких кутовий
коефіцієнт дотичної до параболи дорівнює 2.
1 у = х2 + х – 1 А 1,75
2 у=х –х+1
2
Б –1
3 у = х2 + 2х – 1 В 0
4 у = х2 – 2х + 1 Г –0,25
Д 1
25.41. Установити відповідність між параболами (1–4) та абсцисами точок (А–Д), у яких кутовий ко-
ефіцієнт дотичної до параболи дорівнює 2.
1 у = х2 + х – 1 А 1,5
2 у = х2 – х + 1 Б 0
3 у = х + 2х – 1
2
В –1
4 у = х2 – 2х + 1 Г 0,5
Д 2
186
25.42. Установити відповідність між функціями (1–4), заданими на проміжках, та найбільшими зна-
ченнями цих функцій на вказаних проміжках.
1 у = |x2 – 3x|; x∈[0; 3] А 6
2 у = |–2x2 – 8x|; x∈[–4; 0] Б 8
3 у = |9x2 – 18x|; x∈[0; 2] В 9
4 у = |7x2 + 14x|; x∈[–2; 0] Г 2,25
Д 7

1 4 1 2
25.43. Знайти проміжки спадання функції y = x − x + 5 . У відповідь записати додатну абсцису
4 2
середини одного з проміжків спадання.
3x + x 2
25.44. Знайти проміжки спадання функції y = . У відповідь записати додатну абсцису середи-
x −1
ни одного з проміжків спадання.
25.45. Знайти найбільше значення функції y = –2x3 + 6x2 + 9 на відрізку [0; 3].
25.46. Визначити ординату точки перетину осі у з дотичною до графіка функції у = х2 – 3, якщо кое-
фіцієнт дотичної є від’ємним і вона проходить через точку Р(1; –6).
25.47. Визначити ординату точки перетину з віссю ординат дотичної до кривої y = x2 + 2x – 2, яка па-
ралельна до прямої 4х – у – 7 = 0.
25.48. Визначити абсцису точки перетину з віссю абсцис дотичної до кривої у = 3х2 – 3х + 3, яка пер-
пендикулярна до прямої х + 3у – 6 = 0.
25.49. Число 64 подати у вигляді добутку двох додатних множників так, щоб сума їхніх квадратів бу-
ла найменшою. У відповідь записати найменшу суму квадратів знайдених множників.
25.50. Прямокутну ділянку землі, яка прилягає до стіни будинку, потрібно обгородити парканом
завдовжки 160 метрів. Знайти довжину прямокутника в метрах, за якої площа ділянки буде
найбільшою.
25.51. Визначити висоту в метрах відкритого басейну із квадратним дном, об’єм якого дорівнює
32 м3, такого, щоб на облицювання його стін і дна витрати на матеріал, були найменшими.
25.52. За якого найменшого цілого значення а функція y = x3 + 3x2 + ax – 1 не має критичних точок?
25.53. За якого від’ємного значення b один із екстремумів функції y = 2x3 – 3x2 + b дорівнює –1?
25.54. За якого найбільшого значення а функція y = xex є спадною на проміжку [a – 5; a + 3]?
25.55. Обчислити найбільше ціле значення параметра а, за якого функція у = 5х + (–а + 7,(6))х зростає
на всій числовій прямій.
25.56. Обчислити найменше ціле значення параметра а, за якого функція у = х3 + ах2 + х + 1 зростає
на всій числовій прямій.
25.57. Знайти, за яких значень параметра а сума кубів коренів рівняння 6x2 + 6(a – 1)x – 5a + 2a2 = 0
буде найбільшою.
187
ТЕМА 26. ПЕРВІСНА. ІНТЕГРАЛ
26.1. Знайти загальний вигляд первісних для функції f(x) = x10 – x8 + x + 13.
А Б В Г Д
x11 x9
x11 x9 x11 x9
F ( x) = − + − F ( x) =
+ F ( x ) = − + −
F(x) = 10x9 – 11 9
11 9 F(x) = 11x11 – 9x9 + 11 9
– 8x7 + 1 + C x2 x2 + 2x2 + 13x + C x2
+ + 13x + C + + 13 + C − − 13 x + C
2 2 2
26.2. Знайти загальний вигляд первісних для функції f(x) = –4cosx.
А Б В Г Д
F(x) = –4sinx + C F(x) = 4sinx + C F(x) = –4cosx + C F(x) = 4cosx + C F(x) = –16cosx + C
x
26.3. Вказати загальний вигляд первісної для функції f ( x) = cos 2 .
4
А Б В
1 1 x x
F ( x) = x + sin x + C F ( x) = x + sin + C F ( x) = x + sin +C
2 2 2 2
Г Д
1 x 1 1 x
F ( x) = x + sin + C F ( x) = x + sin + C
2 4 2 2 4
sin 2 x − 4cos 2 x
26.4. Вказати загальний вигляд первісної для функції f ( x) = .
sin x − 2cos x
А Б В
F ( x) = cos x + 2sin x + C F ( x) = cos x − 2sin x + C F ( x) = − cos x + 2sin x + C
Г Д
1 1 1
F ( x) = − cos x + sin x + C F ( x) = − cos x + sin x + C
2 2 4
10
26.5. Яка з функцій задовольняє рівняння f ′ ( x ) = ?
sin 2 x
А Б В Г Д
1
f(x) = 10tgx f(x) = –10ctgx f(x) = –10tgx ctg x f ( x) = −
f(x) = 10ctgx
10
26.6. Для функції f(x) = sinx знайти первісну F(x), графік якої проходить через точку О(0; 0).
А Б В Г Д
F(x) = sinx F(x) = cosx F(x) = cosx + 1 F(x) = 1 – cosx F(x) = cosx – 1
1
Обчислити інтеграл x
20
26.7. dx .
0
А Б В Г Д
1 1
19 21 20
20 21
188
1
26.8. Обчислити  ( x 2 − 4 x)dx .
0
А Б В Г Д
5 1 −5 7
2
3 3 3 3
1
26.9. Обчислити  2x5 dx .
0
А Б В Г Д
1 1 −1 1
1
2 3 3 4
π
x
26.10.  sin 2dx = ...
0
А Б В Г Д
π 1 x π 1 x π x π x π
2cos x 0
− cos 0
cos 0
−2cos 0
2cos 0
2 2 2 2 2 2
π
( )  sin 10 x + π3  dx .
10
26.11. Обчислити: 80 3 +1
π
20
А Б В Г Д
1− 3
0,8 –0,8 8 –8
20
26.12. Тіло рухається прямолінійно зі швидкістю v(t) = 2t + 1. Знайти закон руху тіла S(t), якщо
S(1) = 3.
А Б В Г Д
S(t) = t2 + t + 3 S(t) = t2 + t S(t) = t2 + t + 1 S(t) = t2 + t + 2 S(t) = t2 + t – 1
26.13. Вказати інтеграл для обчислення площі фігури, обмеженої лініями y = x2, y = 0 і x = 2.
А Б В Г Д
4 2 2 2 2
(x ) x3
 x dx − x dx  2xdx 0 3 dx  x dx
2 2 2
0 0 0 0
26.14. Вказати формулу для обчислення площі S фігури, обмеженої лініями y = x і y = x. 2
А Б В Г Д
1 1 1 1 1
(
S =  x − x dx
2
) (
S =  x + x dx 2
) (
S =  x − x dx 2
) S =  x dx2
S =  xdx
0 0 0 0 0
26.15. Вказати формулу для обчислення площі фігури, зображеної на рисунку.

y
2
y=f(x)
1
–1 0 1 2 3 4 x
–1
–2
189
А Б В Г Д
2 2 2
4 4
S =  f ( x ) dx − S =  f ( x ) dx + S =  f ( x ) dx −
S =  f ( x ) dx S = 2 f ( x ) dx
1 1 1
4 4 4
−  f ( x ) dx +  f ( x ) dx −  f ( x ) dx
1 1
2 2 2
5π
26.16. Обчислити площу фігури, обмеженої графіками функцій у = cosx, x = − , x = π та віссю х.
6
А Б В Г Д
3,5 кв. од. 3 кв. од. 5 кв. од. 2,5 кв. од. 4,5 кв. од.
26.17. Обчислити площу фігури, обмеженої графіками функцій у = х + 3 та у = х2 + 1.
А Б В Г Д
3,5 кв. од. 3 кв. од. 5 кв. од. 2,5 кв. од. 4,5 кв. од.
26.18. Обчислити площу фігури, обмеженої графіками функцій у = x, у = 7 – x, х = 1 та х = 3.
А Б В Г Д
3,5 кв. од. 6 кв. од. 4,5 кв. од. 4 кв. од. 5,5 кв. од.
26.19. Знайти загальний вигляд первісних для функції f(x) = cos2x.
А Б В Г Д
x x 1
F ( x) = + F ( x) = − x F ( x) = +
2 2 F ( x) = + 2
F(x) = –sin2x + C 2
1 1 1
+ sin 2 x + C − sin 2 x + C + sin 2 x + C + cos 2 x + C
4 4 2
26.20. Вказати загальний вигляд первісної для функції f ( x) = xe − x .
2
А Б В
1 2
F ( x) = e − x + C F ( x) = e − x + C F ( x ) = 2e − x + C
2 2
2
Г Д
1 2 1 2
F ( x) = − e − x + C F ( x) = − e x + C
2 2
1
26.21. Вказати загальний вигляд первісної для функції f ( x) = .
x ln x
А Б В
ln x
F ( x) = ln x + C F ( x) = 2ln x + C F ( x) = +C
2
Г Д
ln x
F ( x) = 2 ln x + C F ( x) = +C
x
26.22. Вказати загальний вигляд первісної для функції f(x) = sin–2x + cos–2x.
А Б В
1
F(x) = –tgx + ctgx + C F ( x) = − sin −3 x cos −3 x F(x) = tgx – ctgx + C
3
190
Г Д
1
F(x) = –tgx – ctgx + C F ( x) = sin −3 x cos −3 x
3
4
dx
26.23. Обчислити інтеграл 
0 2x + 1
.
А Б В Г Д
3 1,5 6 2 0,75
π
2
26.24. Обчислити інтеграл  esin x cos xdx.
0
А Б В Г Д
e
е2 е+1 е–1 1
2
4
26.25. Використовуючи геометричний зміст інтеграла, обчислити 

−4
16 − x 2 dx .
А Б В Г Д
8 16 8π 16π 32π
26.26. Вказати формулу для обчислення об’єму тіла, утвореного обертанням навколо осі абсцис фігу-
π π
ри, утвореної лініями y = cos x , y = 0, x = − , x = .
4 4
А Б В Г Д
π π π π π
4 4 π 4 4 4
V = π sin x π
V = π cos x π
V= π
V = π cos x π
V = π sin x π
−
4
−
4
2 cos x −
4
−
4
−
4
26.27. Вказати первісну функцію для функції f(x) = tg2x.

А Б В Г Д
2
F(x) = ctg x + C F(x) = tgx – x F(x) = ctgx – x F(x) = ctgx + x F(x) = tgx + x
26.28. Вказати формулу для обчислення площі фігури, обмеженої частинами параболи y = x2 – 4 й осі
абсцис.
А Б В Г Д
 x3 
4 2 2 4 2
S= (
−4
)
x 2 − 4 dx S= (
−2
)
x 2 − 4 dx S = −   − 4x dx S = −  x 2 − 4 dx
−2
 3  −4
( )
−2
(
S = −  x 2 − 4 dx )
26.29. Вказати формулу для обчислення площі трикутника, заштрихованого на рисунку.
y
4
3
2
1
–4 –3 –2 –1 0 1 2 3 4 x
–1
А Б В Г Д
3 3 3 3 3
S=  ( x − 3) dx
−3
S=  ( x + 3) dx
−3
S=  (3 − x ) dx
−3
S=  3 − x dx
−3
S= 
−3
x + 3 dx
191
26.30. Серед наведених інтегралів вказати той, значення якого найменше.
А Б В Г Д
1 1 1 1 1
dx
 dx  xdx  x dx  x dx 
2 3
0 0 0 0 0 x
26.31. Обчислити інтеграл  x cos xdx .

−π
А Б В Г Д
–4π 4π –2π 2π 0
26.32. Яка з наведених функцій є первісною для функції y = 2|x|?

А Б В Г Д
y = x2 y = |x2| y = –x2 y = x|x| y = –x|x|

26.33. Установити відповідність між визначеними інтегралами (1–4) та їхніми числовими значеннями
(А–Д).
1
1
 2 x dx А
3
1 2
0
1
π
6
Б
4
2  sin 2x dx
0 В 2
π 1
6 Г 1
3  2cos x dx 2
0 Д 1
1
4  ( x + 1)dx
0
26.34. Установити відповідність між функціями f(x) (1–4) та їх первісними F(x) (А–Д).
1 f(x) = x3 А F(x) = 3x2 + C
1 Б F ( x) = 6ln x + C
2 f ( x) =
x3
6
В F ( x) = +C
3 f(x) = 6x x2
6 x4
4 f ( x) = Г F ( x) = +C
x 4
1
Д F ( x) = − +C
2x2
192
26.35. Установити відповідність між функціями f(x) (1–4) та їх первісними F(x) (А–Д).
x x
1 f ( x) = cos + sin 4 x А F ( x) = sin − cos 4 x + C
4 4
x x
2 f ( x) = cos 4 x + sin Б F ( x) = sin 4 x − cos + C
4 4
1 x 1 x
3 f ( x) = cos + 4sin 4 x В F ( x) = 16sin 4 x − cos + C
4 4 16 4
1 x x x
4 f ( x) = 4cos 4 x + sin Г F ( x) = 4sin − 4cos + C
4 4 4 4
x 1
Д F ( x) = 4sin − cos 4 x + C
4 4
π
26.36. Установити відповідність між функціями (1–4), заданими на відрізку  0;  , та їх первісними
 2
(А–Д) на цьому відрізку.
1 f ( x) = tg x А F(x) = ln tg x + C
2 f ( x) = ctg x Б F(x) = ln ctg x + C
В F(x) = ln sin x + C
2
3 f ( x) = Г F(x) = –ln sin x + C
sin 2 x
Д F(x) = –ln cos x + C
2
4 f ( x) = −
sin 2 x
26.37. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та їх розв’язками (А–Д) — функціями, які за-
довольняють рівняння.
4 4
1 f ′( x) =2
А f ( x) = +C
cos 4 x sin 2 4 x
16 4
2 f ′( x) = 2
Б f ( x) = +C
cos 4 x cos 2 4 x
32cos 4 x В f ( x) = 4 tg 4 x + C
3 f ′( x) = −
sin 3 4 x Г f ( x) = − ctg 4 x + C
4 Д f ( x) = tg 4 x + C
4 f ′( x) =
sin 2 4 x
26.38. Установити відповідність між визначеними інтегралами (1–4) та їх значеннями (А–Д).
1
1
 x dx А
3
1 10
0
1
1
Б
 x dx
2
2 5
0
1
1 В
4
3  xdx 1
0
Г
1 3
xdx
4 0
5
dx
Д
1
2
193
2 x e 1
−
1  e 2 dx
0
А
4 4
e 1
2
x
Б −
e2 2 2
2  dx
0
2 В е–1
1 Г 2е –2
2
Д 4е – 4
e
2x
3 dx
0
1
2
e2 x
4 
0
2
dx

π А –2
1  cos xdx
π Б –1
2
В 0
π
2  sin 2 xdx Г 1
0
Д 2
π
x
3  cos 2 dx
0
4  sin xdx
−π
26.41. Установити відповідність між фігурами, обмеженими лініями (1–4), та їхніми площами (А–Д).
1 у = –х2 + 3х + 18, у = 0 А 12 кв. од.
2 у = х2, у = 0, у = 2 – х Б 4,5 кв. од.
3 у = х3, х = 0 В 16 кв. од.
4 у = –3х2 + 12х, у = 0, х = 2 Г 121,5 кв. од.
Д 45,5 кв. од.
26.42. Установити відповідність між лініями, заданими рівняннями (1–4), та об’ємами тіл (А–Д),
утворених у результаті обертання цих ліній навколо осі х.
1 y = x , де х∈[–2; 2] А 0,5π
π Б π
2 y = sin x , де x ∈ 0; 
 3 В 1,5π
π Г 3π
, де x ∈ 0; 
1
3 y= 
cos x  3 
Д 4π
π π
, де x ∈  ; 
1
4 y= 
sin x  4 2 

26.43. Точка рухається прямолінійно з прискоренням a(t) = 12t2 + 4. Знайти закон руху S(t) точки, якщо
в момент часу t = 1 c її швидкість дорівнювала 10 м/с, а S(1) = 12 м. У відповідь записати S(3).
194
3
1 − x4
26.44. Обчислити інтеграл 12 dx .
2
1− x
7
dx
26.45. Обчислити інтеграл 3 .
4 3x + 4
π
2
dx
26.46. Обчислити інтеграл  1 + cos x .
0
π
2
26.47. Обчислити інтеграл 
0
cos x sin xdx. У відповідь записати потроєне значення результату.
2π
x
26.48. Обчислити інтеграл  sin 2 dx.
−π
e
dx
26.49. Обчислити інтеграл  0,5 x .
1
π
2
26.50. Обчислити інтеграл  sin x cos xdx.
0
26.51. Знайти площу фігури, обмеженої лініями у = 8х – 6х2, x = 1 , х = 1, у = 0.

2
26.52. Обчислити площу фігури, обмежену лініями y = 6 – 2x, y = 6 + x – x2.
26.53. Обчислити з точністю до 0,01 площу фігури, обмежену лініями y = x2, y = x3.
26.54. Обчислити площу фігури, обмеженої графіком функції f(x) = 8 – 0,5x2, дотичною до нього в то-
чці x = –2 і прямою x = 1.
1
26.55. Обчислити збільшену на ln2 площу фігури, обмеженої графіками функцій y = , у = х, х = 2 та
x
х = 1.
26.56. Вказати найменше ціле значення параметра а, за якого площа фігури, обмеженої графіками
3
функцій y = , х = 4, х = а (a > 4), у = 0, буде більшою за 3 кв. од.
x−3
26.57. Вказати найбільше ціле значення параметра а, за якого площа фігури, обмеженої графіками
функцій у = 4х3, х = 2, х = а (a > 2), у = 0, буде меншою за 240 кв. од.
26.58. Знайти об’єм V тіла обертання, утвореного при обертанні навколо осі абсцис фігури, обмеже-
3V
ної лініями y = x і y = x. У відповідь записати .
π
a
x
26.59. Знайти найменше значення інтеграла  cos dx , a∈R.
0
2
26.60. Знайти меншу з площ кожної з фігур, на які пряма y = x + 4 ділить фігуру, обмежену лініями
1
y = x 2 і y = 8.
2
195
ТЕМА 27. ЕЛЕМЕНТИ КОМБІНАТОРИКИ
27.1. Є 5 різних олівців і 7 різних ручок. Скількома різними способами можна утворити набір з од-
нієї ручки й одного олівця?
А Б В Г Д
7! + 5! 57 75 5· 7 7+5
27.2. У їдальні є 3 перші страви, 5 других і 2 треті страви. Скількома способами можна скласти з них
обід?
А Б В Г Д
17 10 30 15 11
27.3. Скількома способами можна скласти список з 8 учнів?
А Б В Г Д
2 8
8 8 8 1 + 2 + 3 + ... + 8 1 · 2 · 3 · ... · 8
27.4. Скількома способами можна поставити на полиці 10 різних книг?
А Б В Г Д
9! 10! 100 11! 156
27.5. Скількома способами можна з 30 учнів вибрати трьох чергових?
А Б В Г Д
3
P30 30 · 3 30 + 29 + 28 A 30 C303
27.6. Із класу, в якому навчається 18 учнів, вибирають трьох делегатів на шкільну конференцію.
Скількома способами це можна зробити?
А Б В Г Д
4896 2448 816 1224 1632
27.7. У наборі із 20 виробів є 5 бракованих. Скількома способами можна вибрати 4 якісних вироби?
А Б В Г Д
273 819 1065 1365 4095
27.8. У коробці є 15 деталей, з них 10 — пофарбовані. Скількома способами можна вибрати
3 нефарбовані деталі?
А Б В Г Д
5 8 10 12 18
27.9. Скількома способами можна поставити на білі поля шахової дошки 12 білих і 12 чорних фігур?
А Б В Г Д
12 12 12 12
C20 · C20 C32 · C20 C3220 · C20
12
C322 · C20
12 12
C32 · C202
27.10. В автомобілі є 7 місць, включаючи місце водія. Скількома способами 7 осіб можуть сісти в ав-
томобіль, якщо місце водія можуть зайняти лише певні 3 з них?
А Б В Г Д
C31 · P7 C73 · P6 C74 · P6 C73 · P7 C31 · P6
27.11. Скількома способами можна розсадити 6 учнів за круглим столом?
А Б В Г Д
720 36 120 5040 60
196
27.12. Скільки чотирицифрових чисел можна утворити з цифр 1, 3, 5, 7 і 9, якщо цифри в числі не
повторюються?
А Б В Г Д
A54 C54 P5 P4 45
27.13. Сім спортсменів розігрують 1 золоту, 1 срібну й 1 бронзову медалі. Скількома способами мож-
на розіграти нагороди?
А Б В Г Д
120 140 180 210 333
27.14. Керівництво приватизованого підприємства оголосило конкурс з виплатою трьох різних пре-
мій на кращий проект модернізації виробництва. На конкурс поступило 9 проектів. Скільки
можна скласти всіх можливих трійок власників премій?
А Б В Г Д
504 268 466 640 880
27.15. Скільки існує звичайних правильних дробів, у яких чисельники і знаменники прості числа —
2, 3, 5, 7, 11, 13, 17, 19 і 23?
А Б В Г Д
19 18 144 72 36
27.16. Скількома способами групу із 15 осіб можна розділити на дві групи так, щоб в одній було 11
осіб, а в іншій — 4?
А Б В Г Д
C154 A1511 A114 A1511 − P4 C1511 · C154
27.17. Скільки існує різних телефонних номерів, які містять п’ять цифр?
А Б В Г Д
5 5
5! 1+2+3+4+5 5 9 105
27.18. Скільки існує різних телефонних номерів, які містять сім цифр і не починаються з нуля?
А Б В Г Д
9! 97 107 9 · 106 10!
27.19. Скільки є чисел, кратних числу 5, серед п’ятицифрових чисел, складених з цифр 1, 3, 5, 7 і 9
без повторення?
А Б В Г Д
3! A54 C54 5! 4!
27.20. Скільки існує точок у координатному просторі, координати яких є цілими одноцифровими до-
датними числами?
А Б В Г Д
310 39 93 103 А93
27.21. Скільки існує шестицифрових чисел, усі цифри в яких непарні?
А Б В Г Д
56 65 5! 6! A65
27.22. Скільки чотирицифрових чисел, кратних 5, у яких усі цифри різні, можна записати, використо-
вуючи цифри 5, 6, 7, 8 і 9?
А Б В Г Д
120 60 6 24 720
197
27.23. З п’яти різних томів прози і шести різних томів віршів потрібно вибрати 2 томи прози і 4 томи
віршів. Скількома способами можна це зробити?
А Б В Г Д
А46 А52 ⋅ С64 С52 ⋅ С64 А52 ⋅ А64 С52 + С64
27.24. Збори з 20 осіб обирають голову, секретаря і трьох членів редакційної комісії. Скількома спо-
собами можна це зробити?
А Б В Г Д
С202 ⋅ С183 А202 ⋅ С183 А202 ⋅ А183 A202 + A183 A202 + A183
27.25. Скількома способами з групи учнів, яка складається з 4 дівчат і 21 юнака, можна вибрати
3 юнаки і 2 дівчини?
А Б В Г Д
1330 7980 665 2660 3990
27.26. Автомобільний номер складається з двох букв (усього використовують 30 букв) і чотирьох
цифр (використовують усі 10 цифр). Скільки існує таких номерів?
А Б В Г Д
302 · 410 230 · 104 230 · 410 304 · 102 302 · 104
27.27. У шкільному розкладі на понеділок є шість різних уроків, серед них є алгебра та геометрія.
Скількома способами можна скласти розклад уроків на цей день, щоб уроки математики були
поруч?
А Б В Г Д
C62 P5 P6 P5 · P2 A62
27.28. Скільки п’ятицифрових чисел можна утворити з цифр 1, 2, 3, 4 і 5 без повторення, щоб парні
цифри не були поруч?
А Б В Г Д
P5 P4 · P2 P5 – P4 · P2 P4 – P3 · P2 P3 · P2
27.29. Скількома способами 5 хлопчиків і 5 дівчаток можуть зайняти в театрі в одному ряді місця з
1 по 10 так, щоб хлопчики сиділи на непарних місцях, а дівчатка — на парних?
А Б В Г Д
5! · 5! 10! 5! 10! · 5! 5! + 5!
27.30. Поїзд, у якому їдуть 300 пасажирів, робить k зупинок. Скількома способами можуть вийти па-
сажири на цих зупинках?
А Б В Г Д
300k 300k k300 300 + k 300k!
27.31. У ліфт 12-поверхового будинку зайшло на першому поверсі 10 осіб. Скількома способами во-
ни можуть вийти з ліфта?
А Б В Г Д
1211 1011 1012 1210 1110
198
5
27.32. У стандартному вигляді розкладу бінома  2 x − 1  вказати коефіцієнт біля х.
 x
А Б В Г Д
40 80 20 240 160
27.33. Розв’язати рівняння Ax2 ⋅ C xx −1 = 48.

А Б В Г Д
1 2 3 4 5

27.34. Установити відповідність між задачами (1–4) та відповідями до них (А–Д).
1 Скількома способами можна вибрати двох чергових із 6⋅5
А
шести учнів класу? 1⋅ 2
2 Скількома способами можна вибрати із 6 учнів класу го- Б 6· 5
лову зборів і секретаря?
В 6+5+4+3+2+1
3 Скількома способами можна вишикувати в ряд 6 учнів
Г 62
класу?
Д 6· 5·4· 3·2· 1
4 Із коробки з шістьма різнокольоровими олівцями на-
вмання беруть один олівець, малюють ним і ставлять на
місце, потім знову навмання беруть один олівець, малю-
ють ним і ставлять на місце. Скільки різних розмальовок
може утворитись?
1 Парламентська комісія складається з голови, його заступника і ще А 54
п’яти членів. Скількома способами вони можуть розподілити між Б 1140
собою обов’язки?
В 990
2 Скількома способами можна обрати трьох чергових з групи в 20
Г 42
учнів?
Д 240
3 Розклад занять одного дня складається з трьох різних лекцій. Скі-
лькома способами можна скласти розклад з 11 предметів?
4 Чемпіонат, у якому приймають участь 16 команд, проводиться в
два круги. Визначити, яку кількість зустрічей слід провести, якщо
суперники зустрічаються «кожен із кожним».
1 У їдальні є 4 перші страви, 5 других і 3 треті. Скількома способа- А 560
ми можна вибрати обід з трьох страв так, щоб можна було з’їсти Б 60
першу, другу й третю страви?
В 8640
2 Скількома способами можна скласти букет із п’яти тюльпанів і
Г 3187800
чотирьох нарцисів, якщо є 10 тюльпанів і 25 нарцисів?
Д 840
3 У відділі працює 5 економістів і 9 інженерів. Скількома способа-
ми можна відібрати 2 економісти та 3 інженери?
4 Студенту необхідно скласти 4 різних іспити протягом 6 днів. Скі-
лькома способами це можна зробити, якщо в один день можна
складати лише один іспит?
199
10! А 30
1
8! Б 40
5! В 60
2 Г 80
2
3 4 · 4! –4 2 Д 90
4 3! + 4!
12!· 43!· 85! 434
1 А
10!· 41!· 86! 3
14
2
31!· 42!· 62!· 7! Б
30!· 41!· 63!· 6! 3
В 2772
35!·113!· 225! 1717
3 Г
110!· 226!· 37! 234
25!·103!· 205! 113
4 Д
100!· 206!· 27! 24
(m + 3)! m
1 А
m! (m + 1)!
(m − 1)! Б (m – 2)(m – 1)
2
(m − 3)! В
1
2m(2m − 1) (2 m − 2)!
3 Г (m + 1)(m + 2)(m + 3)
(2m)!
1
1 1 Д
4 − 2m !
m! (m + 1)!
An6 + An5 А (k – n)!
1 4 Б k2
An
n+ 2 n +1
В Ank
An + k + An + k
2 Г 1
Ann+ k Д (n – 4)2
3 Ank−1 + kAnk−−11
Ank−−11 Pn − k
4
Pn −1
27.41. Установити відповідність між позначеннями кількостей сполук (1–4) та виразами, за якими їх
обчислюють (А–Д).
1 Ank А
n!
2 Cnk (n − k )!
P Б k! · n!
3 k n!
Pn В
k!
4 Ann − k k!
Г
n!
n!
Д
(n − k )!k !
200
27.42. Установити відповідність між заданими позначеннями кількостей сполук (1–4) та їх числовими
значеннями (А–Д).
1 C52 А 36
Б 30
2 A52
В 24
3 C3029
Г 20
4 Р4
Д 10
27.43. Установити відповідність між записами (1–4) та їх доповненнями (А–Д) до правильних
тверджень.
1 Якщо є 5 видів конвертів без марок та 4 види марок, то А 9
вибір конверта та марки можна здійснити ... способами Б 18
2 Якщо на тарілці є 6 різних груш і 3 різних яблука, то ви- В 20
бір одного фрукту можна здійснити ... способами
Г 25
3 Якщо на полиці є 12 різних підручників з алгебри,
Д 72
6 різних підручників з геометрії та 7 різних підручників з
фізики, то вибір одного підручника з математики можна
здійснити ... способами
4 Якщо на вершину гори веде 5 доріг, то вийти на гору й
опуститися з неї можна ... способами
27.44. Установити відповідність між записами (1–4) та їх доповненнями (А–Д) до правильних
тверджень.
1 Множину {a, b, c} можна впорядкувати ... способами А 5
2 Із множини {a, b, c, d} можна утворити ... упорядкованих Б 6
пар елементів В 10
3 Із множини {a, b, c, d, е} можна утворити Г 12
... чотириелементних множин
Д 15
4 Із множини {a, b, c, d, е, f} можна утворити ... невпо-
рядкованих пар елементів
27.45. Установити відповідність між множинами (1–4), заданими характеристичними властивостями,
та кількістю елементів у цих множинах (А–Д).
1 Множина трицифрових чисел, у яких усі цифри різні А 96
2 Множина трицифрових чисел, які утворені з цифр 1, 2, 3. Б 120
..., 8, 9 і в яких усі цифри різні В 504
3 Множина чотирицифрових чисел, у яких усі цифри різні Г 576
й які утворені з непарних цифр
Д 648
4 Множина чотирицифрових чисел, які утворені з парних
цифр і в яких усі цифри різні
1 Ax2+ 2 = 110 А 12
Б 11
2 Cx2−1 = 55
В 10
3 C x2+ 2 = 45 Г 9
4 Ax2−1 = 72 Д 8
201
27.47. Установити відповідність між рівняннями (1–4) та їхніми коренями (А–Д).
1 Ax2+1 = 30 А 4
Б 5
2 Cnn+−11 = 10
В 6
3 5C x3 = Cx4+ 2 Г 3; 14
3 3
4 Cx5+1 = Ax Д 8
8
7 3 А 8
1 Cxx+−14 = Ax +1
15 Б 9
2 30Cxx−−39 = 19 Ax4− 4 В 10
Г 15
Ax7 − Ax5
3 = 89 Д 27
Ax5
Px + 2
4 = 720
Axx−−14 P3
Px + 3 А 4
1 = 720
5
A Px − 5
x
Б 7
P В 5
x+6
2 n+ 4
= 240 Г 6
A x+ 4 P
x−n
Д 10
3 Ax3 + C xx − 2 = 14 x
4 Ax2 Cxx −1 = 48
27.50. Установити відповідність між виборами об’єктів (1–4) та записами (А–Д) кількості можливих
способів їх виконання.
1 З 10 осіб вибирають голову, секретаря і 4 членів комісії А A102 + A84
2 Для формування посилки необхідно вибрати два підруч-
Б C102 + C82
ники з алгебри з 10 різних або 4 підручники з геометрії з
8 різних В C102 + C84
3 Для складання коду необхідно вибрати з 10 літер дві різні Г A102 · A84
або з 8 цифр чотири різні
4 Для складання номера автомобіля необхідно вибрати з Д A102 · C84
10 літер дві різні з 8 цифр чотири різні

27.51. Обчислити 15 ·
6! 5
A107
( )
C7 + C73 .
27.52. Розв’язати рівняння С x2− 3 = 21 .

27.53. Знайти коефіцієнт четвертого члена розкладу степеня двочлена ( x 2 − y )6 .
9
 1 
27.54. Знайти коефіцієнт п’ятого члена розкладу степеня двочлена  3 x + 3  .
 x
27.55. На чотирьох картках написано літери О, В, А, Д. Картки перемішали й розклали в ряд. Скільки
різних буквосполучень можна утворити з цих карток?
27.56. Скільки всього існує трицифрових чисел, у яких усі цифри різні й непарні?
202
27.57. Скільки трицифрових чисел, кратних 3, можна записати, використовуючи лише цифри 1, 2, 3,
4, 5 і 6, якщо в цих числах цифри можуть повторюватися?
27.58. Скількома способами дві особи можуть сісти на будь-які 2 із 10 стільців, розставлених у ряд?
27.59. Скількома способами дві особи можуть сісти поруч на 2 із 10 стільців, розставлених у ряд?
27.60. Скількома способами дві особи можуть сісти на будь-які 2 із 10 стільців, розставлених у ряд,
щоб між ними було принаймні одне незайняте місце?
27.61. Із цифр 1, 2, 3, 4 і 5 складають різні п’ятицифрові числа, які не містять однакових цифр. Скіль-
ки серед цих чисел є таких, які не починаються з числа 45?
27.62. Із цифр 1, 2, 3, 4 і 5 складають трицифрові та чотирицифрові числа. Скільки таких чисел можна
скласти, якщо цифри у числах не повторюються?
27.63. Скільки парних п’ятицифрових чисел можна утворити цифрами 2, 3, 4, 5 і 9?
27.64. У чемпіонаті області з футболу грає 7 команд. Скількома способами можуть розподілитися місця
в турнірній таблиці, якщо відомо, що команди «Нива» і «Вимпел» посядуть перші два місця?
27.65. В одного учня 6 різних книжок з математики, а в іншого — 7. Скількома способами можна об-
міняти 3 книжки першого учня на 3 книжки другого учня?
12
27.66. Знайти член розкладу степеня двочлена  1 + x  , який не залежить від х.
x 
27.67. Скількома способами можна розташувати на полиці 3 чорні, 2 сині і 3 червоні кулі?
27.68. У їдальні є 4 перші страви, 5 других і 3 третіх. Скількома способами можна вибрати обід із
трьох страв, щоб були перша, друга і третя страви?
27.69. З 10 різних троянд і 8 різних жоржин потрібно скласти букет, у якому повинно бути не менше
8 троянд і 7 жоржин. Скількома способами це можна зробити?
27.70. Серед членів шахового гуртка 2 дівчинки і 7 хлопчиків. Для участі в змаганнях необхідно
скласти команду з чотирьох осіб, у яку обов’язково повинна увійти хоча б одна дівчина. Скіль-
кома способами можна це зробити?
203
ТЕМА 28. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ
ТА ЕЛЕМЕНТИ СТАТИСТИКИ
28.1. У лотереї 10 виграшних квитків і 240 квитків без виграшу. Яка ймовірність виграти в цю лоте-
рею, купивши один квиток?
А Б В Г Д
1 1 1 1 1
20 2 23 24 25
28.2. У ящику з 25 деталей 23 стандартні. Яка ймовірність, що перша навмання взята деталь буде
нестандартною?
А Б В Г Д
23 25 25 2 2
25 23 2 25 23
28.3. З шухляди, у якій лежить 8 червоних, 3 сині та 20 зелених олівців, навмання вийняли один олі-
вець. Яка ймовірність того, що це не зелений олівець?
А Б В Г Д
3 8 20 11 11
31 31 31 20 31
28.4. Зі слова «математика» навмання вибирають одну літеру. Яка ймовірність того, що виберуть лі-
теру «а»?
А Б В Г Д
1 1 3 1 3
10 7 7 3 10
28.5. На книжковій полиці є 26 книг, серед яких 8 книг по 5 грн., 12 — по 4 грн. і 6 — по 3 грн. На-
вмання беруть дві книги. Яка ймовірність того, що їхня сумарна вартість становить 8 грн.?
А Б В Г Д
0,245 0,287 0,351 0,469 0,678
28.6. Імовірність того, що стрілець одним пострілом влучає у ціль, дорівнює 0,4. Стрілець виконав
два постріли. Знайти ймовірність того, що обома пострілами стрілець влучив у ціль.
А Б В Г Д
0,4 0,8 0,16 1,6 0,6
28.7. Монету підкинули двічі. Знайти ймовірність того, що хоча б один раз з’явиться герб.
А Б В Г Д
0,5 0,75 0,25 0,85 0,95
28.8. Тричі кидають гральний кубик. Яка ймовірність того, що тричі випаде «4»?
А Б В Г Д
1 1 3 1 3
216 4 4 8 216
204
28.9. У коробці 10 куль, з них 7 білих. Навмання беруть одну за одною дві кулі, до того ж узяту
першу кулю до коробки не повертають. Знайти ймовірність того, що обидві кулі будуть білі.
А Б В Г Д
7 49 42 49 42
10 100 90 90 100
28.10. Стрілець ціляє по мішені та влучає в десятку з імовірністю 0,2, а в дев’ятку — з імовірністю
0,3. Виконано один постріл. Яка ймовірність того, що вибито не менше дев’яти очок?
А Б В Г Д
0,06 0,3 0,6 0,9 0,5
28.11. Імовірність закинути у корзину м’яч для першого хлопчика дорівнює 0,6, а для другого — 0,5.
Обидва хлопчики роблять по одному кидку. Яка ймовірність того, що хоча б один з них закине
м’яч у корзину?
А Б В Г Д
1,1 0,3 0,7 0,8 0,2
28.12. При увімкненні запалення двигун починає працювати з імовірністю 0,8. Яка ймовірність того,
що двигун почав працювати за другого увімкнення?
А Б В Г Д
0,16 0,64 0,04 0,8 0,2
28.13. Імовірність виготовлення стандартної деталі дорівнює 0,9. Визначити ймовірність того, що з
шести навмання взятих деталей 4 виявляться стандартними.
А Б В Г Д
6 ⋅ 0,94 0,94 ⋅ 0,12 C64 ⋅ 0,94 C64 ⋅ 0,94 ⋅ 0,12 C64 ⋅ 0,12
28.14. У коробці є шість однакових занумерованих кубиків. Навмання дістають по одному всі кубики.
Яка ймовірність того, що номери вийнятих кубиків з’являтимуться в порядку зростання?
А Б В Г Д
1 1 1 6 1
36 6 6! 6! 12
28.15. У ящику 100 деталей, з них 6 пофарбовані. Навмання виймають 2 деталі. Яка ймовірність того,
що обидві деталі будуть пофарбовані?
А Б В Г Д
1 1 С62 А62 С62
А ⋅ А100
2
6
2
С ⋅ С100
2
6
2
А100
2
А100
2
С100
2
28.16. Набираючи номер телефону, абонент забув останні дві цифри і, пам’ятаючи, що цифри різні,
набрав їх навмання. Знайти ймовірність того, що набрано потрібні цифри.
А Б В Г Д
1 1 1 1 1
А102 С102 102 2 ⋅ 10! А92
28.17. У мішку лежать 20 однакових на дотик куль: 12 білих та 8 чорних. З мішка навмання витягнуто
8 куль. Яка ймовірність того, що рівно 3 з них чорні?
А Б В Г Д
С83 ⋅ С20
5
С208
С83 + С125 А83 ⋅ А125 С83 ⋅ С125
С208
С83 ⋅ С125 С20
8
А20
8
С208
205
28.18. В одному класі з 20 учнів є 8 хлопчиків, а в іншому з 25 учнів — 15 хлопчиків. За жеребкуван-
ням вибирають двох учнів з кожного класу. Яка ймовірність того, що з кожного класу виберуть
тільки дівчат?
А Б В Г Д
A122 C102 A122 A102 C122 C102 C122 C102 C324
+ ⋅ + ⋅
A202 A252 A202 A252 C202 C252 C202 C252 C454
28.19. В обласних змаганнях з футболу бере участь 16 команд, чотири з яких є найсильнішими за під-
сумками минулорічних змагань. Команди випадковим чином розбивають на дві підгрупи по ві-
сім команд в кожній. Знайти ймовірність того, що чотири найсильніші команди потраплять в
одну підгрупу.
А Б В Г Д
1 1 1 1 1
16 32 62 26 4
28.20. В обласних змаганнях з футболу бере участь 16 команд, чотири з яких є найсильнішими за під-
сумками минулорічних змагань. Команди випадковим чином розбивають на дві підгрупи по ві-
сім команд в кожній. Знайти ймовірність того, що в кожній із підгруп буде по дві найсильніші
команди.
А Б В Г Д
26 28 1 1 17
62 65 62 26 32
28.21. У скриньці є 12 білих і 8 чорних куль. Навмання вибрали 2 кулі. Яка ймовірність того, що вони
одного кольору?
А Б В Г Д
C122 C82 C122 C82 A122 A82 A122 A82 2
⋅ + ⋅ +
C202 C202 C202 C202 A202 A202 A202 A202 С20
1
28.22. У ящику лежить 31 деталь першого сорту та 6 деталей другого сорту. Навмання вибирають три
деталі. Яка ймовірність того, що хоча б одна з деталей першого сорту?
А Б В Г Д
С63 С63 С313 С313 А63
1− 1−
С373 С373 С373 С373 А373
28.23. Механізм складається з трьох виробів. Імовірність браку при виготовленні першого виробу до-
рівнює 0,1, другого — 0,2, третього — 0,3. Яка ймовірність браку при виготовленні механізму?
А Б В Г Д
0,9 + 0,8107 –
1 – 0,1 · 0,2 · 0,3 0,1 · 0,2 · 0,3 0,9 · 0,8 · 0,7 1 – 0,9 · 0,8 · 0,7
– 0,9 · 0,8 · 0,7
28.24. У сім’ї троє дітей. Знайти ймовірність того, що серед них є хоча б один хлопчик.
А Б В Г Д
2 1
0,875 0,125 0,5
3 3
28.25. У результаті експерименту відбуваються рівноможливі події, які виключають одна одну. Ймо-
вірність появи кожної з них дорівнює 0,05. Яка кількість цих подій?
А Б В Г Д
500 50 20 200 1000
206
28.26. Куб, усі грані якого пофарбовано, розрізали на 1000 однакових кубиків. Знайти імовірність то-
го, що взятий навмання кубик має дві пофарбовані грані.
А Б В Г Д
0,69 0,96 0,096 0,5 0,001
28.27. Після буревію з’ясувалося, що телефонна лінія пошкоджена на ділянці між 20-м і 40-м кіломе-
трами. Яка ймовірність того, що пошкодження сталося між 25-м і 30-м кілометрами лінії?
А Б В Г Д
0,2 0,25 0,3 0,5 0,75
28.28. Велосипедист проїхав 20 км зі швидкістю 10 км/год і 15 км — зі швидкістю 5 км/год. Знайти
середню швидкість руху велосипедиста.
А Б В Г Д
7,5км/год 7 км/год 5 км/год 12,5 км/год 8 км/год
28.29. Середнє арифметичне трьох чисел дорівнює 25, а середнє арифметичне шести інших чисел
дорівнює 34. Знайти середнє арифметичне усіх дев’яти чисел.
А Б В Г Д
5 6 30 60 31

28.30. Установити відповідність між завданнями (1–4) та відповідями до них (А–Д).
У коробці є 5 червоних, 5 жовтих, 5 синіх і 5 зелених кульок — усього 20 штук. Яка ймовір-
ність, що навмання вийнята кулька буде ...
1 жовтою А 0,75
2 зеленою або червоною Б 0
3 не жовтою В 0,5
4 фіолетовою Г 1
Д 0,25
28.31. Установити відповідність між подіями (1–4) та їхніми ймовірностями (А–Д).
1 У ящику є 8 білих і 12 червоних куль. А 0,9
Подія: навмання вийнята куля — біла
Б 0,8
2 Серед 40 електричних лампочок 4 зіпсо-
ваних. Подія: навмання вибрана лампоч- В 0,6
ка — якісна Г 0,4
3 У лотереї 50 білетів, з них 5 — із грошо- Д 0,2
вими виграшами, 15 — з речовими, реш-
та — без виграшу. Подія: вибраний пер-
шим білет без виграшу
4 У коробці є 11 червоних, 6 синіх,
13 зелених олівців. Подія: навмання взя-
тий олівець не синій
207
28.32. У ящику є 6 червоних, 8 синіх, 12 зелених і 14 білих куль. Установити відповідність між зада-
ними подіями (1–4) та їхніми ймовірностями (А–Д).
1 Перша навмання вийнята куля — черво- 9
А
на або біла 20
2 Перша навмання вийнята куля — червона 11
Б
або зелена 20
3 Перша навмання вийнята куля — не чер- 13
В
вона 20
4 Перша навмання вийнята куля — не біла 17
Г
20
1
Д
2
28.33. Установити відповідність між заданими подіями (1–4) та їхніми ймовірностями (А–Д).
1 Двічі кидають монету. Подія: обидва ра- 1
зи випадає «герб» А
8
2 Двічі кидають гральний кубик. Подія:
обидва рази випадає число «4» 1
Б
3 У сім’ї троє дітей. Подія: Усі діти — 27
хлопці 1
В
4 Хлопчик тричі кидає м’яч у корзину. 16
Імовірність влучити у корзину при одно- 1
1 Г
му кидку дорівнює . Подія: хлопчик 36
3
тричі влучив у корзину 1
Д
4
28.34. Установити відповідність між подіями (1–4) та їхніми ймовірностями (А–Д).
1 У коробці є 5 пронумерованих кубиків. 1
Подія: послідовно вийняті кубики будуть А
45
впорядковані за зростанням їхніх номерів
2 Дівчинка забула останні дві цифри теле- 1
Б
фонного номера подруги, але пам’ятає, 60
що вони різні. Подія: при першому набо- 1
В
рі був набраний правильний номер 90
3 На 7 аркушах паперу написали літери А, 1
Б, В, Г, К, Р, Л. Подія: послідовно взяті Г
120
три аркуші утворили слово «РАК»
4 На п’яти кулях написані цифри 1, 2, 3, 4 і 1
Д
5. Подія: послідовно взяті три кулі утво- 210
рять найбільше трицифрове число
28.35. Виконали два постріли по мішені. Подія А — влучення при першому пострілі, подія В — влу-
чення при другому пострілі. Установити відповідність між заданими подіями (1–4) та їх вира-
зами (А–Д) через операції над подіями А та В.
1 Жодного разу не влучили А А· В
2 Влучили в мішень хоча б одним пострі- Б A· B
лом
3 З першого пострілу не влучили, а з дру- В A· B
гого — влучили
Г A· B
4 Двічі влучили в мішень
Д A+ B
208
28.36. М’яч тричі кидають у баскетбольну корзину. Подія А1 — м’яч влучив у корзину з першого
кидка, подія А2 — м’яч влучив у корзину з другого кидка, подія А3 — м’яч влучив у корзину з
третього кидка. Установити відповідність між заданими подіями (1–4) та їх виразами (А–Д)
через операції над подіями А1, А2 та А3.
1 М’яч не влучив у корзину жодного разу А A1 · A2 · A3
2 М’яч хоча б один раз не влучив у корзину
Б A1 · A2 · A3
3 М’яч хоча б один раз влучив у корзину
4 М’яч тричі влучив у корзину В A1 · A2 · A3
Г A1 + A2 + A3
Д A1 + A2 + A3
28.37. Два спортсмени стріляють по одному разу в одну й ту ж ціль. Імовірність влучання у ціль для
першого спортсмена дорівнює 0,8, а для другого — 0,7. Установити відповідність між задани-
ми подіями (1–4) та їхніми ймовірностями (А–Д).
1 Перший спортсмен влучив у ціль, а дру- А 0,94
гий — не влучив Б 0,56
2 Другий спортсмен влучив у ціль, а пер- В 0,5
ший — не влучив
Г 0,24
3 У ціль влучив хоча б один спортсмен
Д 0,14
4 У ціль влучили обидва спортсмени
28.38. У ящику є 12 чорних і 8 білих куль. З нього навмання виймають дві кулі, не повертаючи їх до
ящика. Установити відповідність між заданими записами (1–4) та їх доповненнями (А–Д) до
правильних тверджень.
1 Імовірність того, що перша вийнята куля 8
А
буде чорною, дорівнює ... 19
2 Якщо перша вийнята куля чорна, то ймо- 11
вірність того, що друга куля чорна, дорі- Б
19
внює ...
12
3 Якщо перша вийнята куля чорна. то ймо- В
вірність того, що друга куля — біла, до- 19
рівнює ... Г
3
4 Якщо перша вийнята куля біла, то ймові- 5
рність того, що друга куля чорна, дорів- 1
нює ... Д
2
1 Студент знає відповіді на 20 із 25 питань програми. Знайти ймові- 400
А
рність того, що студент знає відповіді на запропоновані йому ек- 1001
заменатором три питання.
24
2 На складі є 15 кінескопів, причому 10 з них виготовлені на Львів- Б
91
ському заводі. Знайти ймовірність того, що серед п’яти взятих на-
вмання кінескопів будуть три Львівського заводу. 57
В
3 У ящику є 15 деталей, серед яких 10 — пофарбовані. Навмання 115
беруть три деталі. Яка ймовірність того, що взяті деталі офарбо- Г
543
вані? 967
4 У корзині є 15 грибів, з яких 5 — білі гриби. Господиня навмання 24
бере три і готує юшку. Знайти ймовірність того, у юшці не буде Д
91
білих грибів.
209
1 Знайти ймовірність появи на верхніх гранях двох вкинутих граль- А
1
них кубиків суми очок, що дорівнює 7. 18
2 Знайти ймовірність появи на верхніх гранях двох кинутих граль- 1
Б
В
Г
1
Д
6
1 Знайти ймовірність появи на верхніх гранях двох кинутих граль- А
5
Б
В
Г
1
Д
18
1 Знайти ймовірність появи на верхніх гранях двох кинутих граль- А
5
Б
3 Знайти ймовірність появи на верхніх гранях двох кинутих граль- В 0
Г
Д
12
1 Для деякого міста телефонний номер складається із шести цифр, А 0,801
перша з яких може бути 2, 3, 4, 5, 7 і 9. Знайти ймовірність того, Б 0,00001
що навмання набраний номер телефону матиме лише непарні ци-
1
фри. В
120
2 Для деякого міста телефонний номер складається із шести цифр,
перша з яких може бути 2, 3, 4, 5, 7 і 9. Знайти ймовірність того, 7
Г
що навмання набраний номер телефону матиме всі однакові циф- 120
ри. 1
Д
3 Шістнадцять варіантів контрольної роботи написані на окремих 48
картках і розподіляються випадковим чином 14 учням, які сидять
в одному ряду. Кожний учень отримує одну картку. Знайти ймо-
вірність того, що варіанти 1 і 2 не будуть використані.
4 Шістнадцять варіантів контрольної роботи написані на окремих
картках і розподіляються випадковим чином 14 учням, які сидять
за двомісними партами. Кожний учень отримує одну картку.
Знайти ймовірність того, що варіанти 1 і 2 видадуть учням, які
сидять поруч.
210
28.44. Гральний кубик кидають 10 разів. Установити відповідність між подіями (1–4) та виразами
(А–Д) для обчислення їх ймовірностей.
4 6
Рівно 4 рази випаде число «1»
А C104    
1 5 1
2 Рівно 4 рази випаде парне число  6  6
Рівно 4 рази випаде число, кратне 3 4 6
Б C104    
3 2 1
4 Рівно 4 рази випаде число, більше 2  3   3
4 6
В C104    
1 5
 6  6
4 6
Г C104    
1 2
 3  3 
4 6
Д C104    
1 1
 2  2
28.45. Ряд даних вибірки має вигляд: 3, 4, 4, 4, 5, 6, 6, 7, 9. Установити відповідність між заданими
статистичними характеристиками ряду даних (1–4) та їх значеннями (А–Д).
1 Розмах вибірки А 4
2 Мода Б 5
3 Медіана 4
В 5
4 Середнє значення 9
Г 6
Д 7

28.46. Перед змаганнями серед спортсменів проводиться жеребкування. В урні є 300 жетонів, прону-
мерованих від 1 до 300. Знайти ймовірність того, що навмання витягнутий першим спортсме-
ном жетон міститиме хоча б одну цифру 8.
28.47. Перед змаганнями серед спортсменів проводиться жеребкування. В урні є 300 жетонів, прону-
мерованих від 1 до 300. Знайти ймовірність того, що навмання витягнутий першим спортсме-
ном жетон матиме хоча б одну цифру 2.
28.48. У партії з 10 деталей 7 стандартних. Знайти ймовірність того, що серед 6 взятих навмання де-
талей виявиться 4 стандартних.
28.49. У ящику є 100 деталей, з них 10 — браковані. Навмання беруть чотири деталі. Яка ймовірність
(з точністю до 0,01) того, що серед взятих деталей немає бракованих?
28.50. Підкидають три гральні кубики. Знайти імовірність того, що добуток чисел, які випадуть на
верхній грані, буде парним числом.
28.51. Цифри 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 написані на однакових картках, які перемішані. Тричі навмання беруть
по одній картці та кладуть їх зліва направо. Знайти ймовірність (з точністю до 0,01) того, що
утворене тризначне число виявиться кратним трьом.
28.52. Цифри 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 написані на однакових картках, які перемішані. Тричі навмання беруть
по одній картці та кладуть їх зліва направо. Знайти ймовірність (з точністю до 0,01) того, що
утворене тризначне число виявиться кратним 5.
28.53. Представниками кожної із п’яти фірм є директор і референт. Після підписання угоди плануєть-
ся провести товариську вечерю. Згідно із домовленістю, місця за круглим столом розігруються
випадковим чином. Знайти ймовірність (з точністю до 0,01) того, що представники фірми K
займуть сусідні місця.
28.54. Імовірність того, що Петрик розв’яже задачу, дорівнює 0,7, а ймовірність того, що задачу розв’яже
Михайлик, дорівнює 0,8. Знайти ймовірність того, що жоден з них не розв’яже цю задачу.
28.55. Два стрільці намагаються влучити в одну мішень. Імовірність влучення в мішень першим стрі-
льцем дорівнює 0,6, а другим — 0,9. Знайти ймовірність того, що в мішень влучить тільки
один з них.
211
28.56. У кожній із двох партій є 100 деталей. У першій партії є 5 бракованих деталей, а в другій — 4.
Навмання вибирають по одній деталі з кожної партії. Яка ймовірність того, що хоча б одна де-
таль виявиться бракованою?
28.57. У конверті серед 100 карток є потрібна картка. З конверта навмання витягують 10 карток. Яка
ймовірність того, що серед вибраних карток є потрібна?
28.58. Серед 20 уболівальників випадковим чином розподіляють 12 квитків на футбол і 8 — на баскет-
бол. Знайти з точністю до 0,01 ймовірність того, що двоє друзів відвідають одні й ті ж змагання.
28.59. На деякій прямій узято 3 точки, а на паралельній до неї прямій — 4 точки. Навмання вибирають
3 точки. Знайти з точністю до 0,01 ймовірність того, що вони будуть вершинами трикутника.
28.60. В урні є кулі червоного та зеленого кольору. Імовірність того, що навмання витягнуті три кулі бу-
1
дуть червоними, дорівнює . Яка мінімальна кількість куль в урні?
2
28.61. В урні 10 куль. Скільки в урні білих куль, якщо ймовірність того, що 3 навмання вибрані кулі
1
будуть білими, дорівнює ?
6
28.62. Імовірність хоча б одного влучення в ціль чотирьох пострілів дорівнює 0,9984. Знайти ймовір-
ність влучення у ціль одним пострілом.
28.63. Під час тестування з математики учень має відповісти на 5 запитань. Імовірність того, що він
правильно відповість на одне запитання, дорівнює 0,8. Щоб скласти тест, учневі потрібно дати
правильну відповідь не менше ніж на 3 запитання. Знайти з точністю до 0,01 ймовірність того,
що учень складе тест.
28.64. Монету кидають 6 разів. Знайти з точністю до 0,01 ймовірність того, що випаде більше разів
«герб», ніж «число».
28.65. Два гравці по черзі кидають монету. Переможе той, у кого раніше з’явиться «герб». Знайти з
точністю до 0,01 ймовірність виграшу для того, хто починає гру.
28.66. Імовірність виграшу в грошово-речовій лотереї на кожен квиток дорівнює 0,5. Скільки най-
менше потрібно купити лотерейних квитків, щоб з імовірністю не менше ніж 0,999 отримати
виграш принаймні по одному квитку?
28.67. Імовірність того, що в результаті чотирьох незалежних випробувань подія А настане хоча б
один раз, дорівнює 0,8704. Знайти імовірність ненастання події А за одного випробування, як-
що вона під час усіх випробувань однакова.
212
ГЕОМЕТРІЯ
ТЕМА 29. ТРИКУТНИК
29.1. У трикутнику АВС сторони АВ і АС відповідно дорівнюють 6 см і 10 см. Указати всі можливі
значення довжини сторони ВС.
А Б В Г Д
ВС < 16 см 6 см < ВС < 16 см 6 см < ВС < 10 см 4 см < ВС < 16 см 5 см < ВС < 15 см
29.2. Градусні міри кутів трикутника відносяться як 3 : 2 : 10. Знайти градусну міру найменшого ку-
та трикутника.
А Б В Г Д
12° 20° 24° 36° 18°
29.3. Зовнішні кути при двох вершинах трикутника дорівнюють 70° і 150°. Знайти внутрішній кут
при третій вершині.
А Б В Г Д
40° 50° 60° 100° 140°
29.4. У трикутнику АВС ∠А = 50°, ∠В = 70°. Визначити гострий кут, утворений бісектрисами даних
кутів.
А Б В Г Д
25° 30° 55° 35° 60°
29.5. Сторони трикутника дорівнюють 7 см, 8 см і 9 см. Обчислити периметр трикутника, вершина-
ми якого є середини сторін заданого трикутника.
А Б В Г Д
12 см 24 см 8 см 16 см 18 см
29.6. Периметр трикутника, вершини якого є серединами сторін іншого трикутника, дорівнює 18 см.
Знайти периметр іншого трикутника.
А Б В Г Д
24 см 36 см 54 см 48 см 9 см
BC
29.7. У трикутнику АВС ∠A = 30° і ∠B = 105°. Знайти відношення .
AB
А Б В Г Д
3 1 1 1
2
2 3 2 2
29.8. У трикутнику АВС АВ = 3 см, АС = 2 см і ∠A = 30°. Знайти довжину медіани ВМ.

А Б В Г Д
7 7 1 13 11
213
29.9. О — точка перетину відрізків АD і ВС, відрізки АВ і СD паралельні. АВ = а, СD = b. Знайти АО,
якщо ОD = с.
A a
B
O
c
C D
b
А Б В Г Д
b bc a ac
abc
ac a bc b
29.10. У трикутнику MNK MN = k, NK = m i МK = n, NL — бісектриса трикутника. Знайти довжину ві-
дрізка ML.
k m
M n K
L
А Б В Г Д
k kn kn mn
kmn
k +m+n m k+m k+m
29.11. Сторони АС і АВ трикутника АВС дорівнюють 12 см і 8 см. AD — бісектриса кута А, ділить
сторону ВС на два відрізки, менший з яких дорівнює 6 см. Знайти довжину сторони ВС.
А Б В Г Д
8 см 6 см 10 см 15 см 9 см
29.12. Відповідні сторони подібних трикутників дорівнюють 14 см і 21 см. Знайти площу меншого
трикутника, якщо площа більшого трикутника дорівнює 180 см2.
А Б В Г Д
80 см2 120 см2 60 см2 100 см2 90 см2
29.13. Одна зі сторін трикутника дорівнює 7 см. Знайти висоту, проведену до цієї сторони, якщо
площа трикутника дорівнює 35 см2.
А Б В Г Д
2,5 см 5 см 7,5 см 10 см 12,5 см
29.14. Обчислити площу трикутника, якщо його периметр дорівнює 10 см, а радіус кола, вписаного в
цей трикутник — 1,8 см.
А Б В Г Д
8 см 9 см 10 см 7 см 18 см
214
29.15. У трикутнику дві сторони дорівнюють 12 см і 16 см, а кут між ними — 30°. Знайти площу три-
кутника.
А Б В Г Д
124 см2 96 см2 48 см2 72 см2 96 3 см2
29.16. Два кути трикутника дорівнюють α і β, а радіус кола, описаного навколо трикутника, дорівнює
R. Визначити площу трикутника.
А Б В Г Д
4 R 2 sin(α + β) 2 R 2 sin(α + β) 2 R 2 sin α sin β 4R2 sin α sin βsin(α +β) 2R2 sin α sin βsin(α +β)
29.17. Дві сторони трикутника дорівнюють 48 см і 28 см. Указати всі можливі значення периметра
трикутника.
А Б В Г Д
20 см < P < 76 см 76 см < P < 152 см 20 см < P < 152 см 96 см < P < 152 см 76 см < P < 96 см
29.18. О — точка перетину бісектрис АK і BL трикутника АВС. Знайти ∠AOB, якщо ∠C = 50°.
B
O K
A C
L
А Б В Г Д
100° 115° 120° 130° 135°
29.19. Градусні міри зовнішніх кутів трикутника АВС при вершинах А, В і С відносяться як 3 : 4 : 5.
Як відносяться градусні міри внутрішніх кутів трикутника при вершинах А, В і С?
А Б В Г Д
3:4:5 5:4:3 3:2:1 7:8:9 9:8:7
29.20. Кути трикутника відносяться як 1 : 2 : 3. Знайти відношення протилежних їм сторін.

А Б В Г Д
1:2:3 3:2:1 1:3:2 1: 3 :2 1: 2 :2
29.21. Дві сторони трикутника дорівнюють 12 см і 10 см, а кут між ними — 60°. Знайти третю сторо-
ну трикутника.
А Б В Г Д
4 13 см 16 см 2 31 см 24 см 12 см
29.22. У трикутнику АВС АС = 2 3 см, ∠АВС = 60°, ∠ВАС = 45°. Знайти 2 BC.
А Б В Г Д
4 см 3 см 5 см 6 см 2 см
29.23. У трикутнику дві сторони дорівнюють 20 см і 21 см, а синус гострого кута між ними дорівнює
0,6. Знайти третю сторону трикутника.
А Б В Г Д
337 см 12 см 16 см 15 см 13 см
215
29.24. Сторони трикутника дорівнюють 7 см, 8 см і 10 см. Знайти косинус найбільшого кута цього
трикутника.
А Б В Г Д
29 23 19 13 13
140 112 140 112 56
29.25. У трикутнику АВС ВМ — медіана, ∠ABM = α, ∠MBC = β, ВМ = m. Визначити сторону АВ.
m C
M
A
А Б В Г Д
2m sin(α + β) 2m sin β 2m sin β
2m sin α sin β sin(α + β) 2m sin α sin β
sin β sin α sin(α + β)
29.26. Сторони трикутника, утвореного середніми лініями даного трикутника, відносяться як 5 : 6 : 7,
а периметр заданого трикутника дорівнює 72 см. Знайти сторони заданого трикутника.
А Б В Г Д
20 см, 24 см, 28 см 25 см, 30 см, 35 см 15 см, 18 см, 21 см 40 см, 48 см, 56 см 60 см, 72 см, 84 см
29.27. Сторони трикутника відносяться як 7 : 6 : 3. Знайти сторони подібного йому трикутника, якщо
в нього різниця найбільшої і найменшої сторін дорівнює 32 см.
А Б В Г Д
42 см, 36 см, 22 см 70 см, 60 см, 30 см 35 см, 30 см, 15 см 56 см, 48 см, 24 см 63 см, 54 см, 27 см
29.28. У трикутнику АВС проведено пряму MK паралельно до сторони AC (M∈AB, K∈BC), MK = 5 см,
АС = 15 см. Площа трикутника MBK дорівнює 20 см2. Знайти площу трикутника АВС.
А Б В Г Д
60 см2 90 см2 180 см2 270 см2 100 см2
29.29. У трикутнику MKP проведено медіану KN. Знайти площу трикутника MKP, якщо площа три-
кутника MKN дорівнює 20 см2.
А Б В Г Д
10 см2 20 см2 40 см2 60 см2 80 см2
29.30. Два трикутники подібні. Сторони одного з них дорівнюють 7 см, 12 см і 16 см, а сторони іншо-
го — 40 см, 30 см та х см. Знайти х.
А Б В Г Д
18 см 17,5 см 20 см 24 см 18,5 см
29.31. У трикутнику АВС відрізок DЕ з кінцями на сторонах АВ і ВС паралельний до сторони АС.
S∆DBE = 4 см2, SАDEС = 5 см2, DE = 7 см. Знайти довжину АС.
B
D E
A C
216
А Б В Г Д
2
9,5 см 9 см 12 см 10,5 см 9 см
3
29.32. S(α) — площа трикутника з даними сторонами а і b та змінним кутом α між ними. Який з наве-
дених графіків може бути графіком функції S(α)?
А Б В Г Д
S S S S S
π π π π π
1 1 1 1 1
0 1 π α 0 1 π α 0 1 π α 0 1 π α 0 1 π α
29.33. S(h) — площа трикутника з даною стороною а і змінною висотою h, проведеною до неї. Який з
наведених графіків може бути графіком функції S(h)?
А Б В Г Д
S S S S S
1 1 1 1 1
0 1 h 0 1 h 0 1 h 0 1 h 0 1 h

29.34. Установити відповідність між елементами (1–4) рівностороннього трикутника зі стороною a та
їхніми величинами (А–Д).
1 Висота 3
А a
2 Радіус вписаного кола 6
3 Кут між медіанами 3
Б a
4 Радіус описаного кола 2
В 30°
Г 60°
3
Д a
3
29.35. Установити відповідність між початками висловлювань (1–4) та їх закінченнями (А–Д) так,
щоб утворилися істинні висловлювання.
1 У гострокутному трикутнику радіус вписаного кола обчислю- А бісектриси
ють за формулою... Б медіани
2 У рівносторонньому трикутнику радіус вписаного кола обчис- S
люють за формулою... В r=
p
3 У трикутнику центром вписаного кола є точка, у якій перети-
наються його... R
Г r=
4 У трикутнику у відношенні 2 : 1, рахуючи від вершини, пере- 2
тинаються його... a+b−c
Д r=
2
217
29.36. Установити відповідність між коефіцієнтами подібності (1–4) двох трикутників і відношенням
їх площ (А–Д).
1 k1 = 2 А 25
2 k2 = 3 Б 9
3 k3 = 4 В 16
4 k4 = 5 Г 36
Д 4
29.37. Установити відповідність між довжинами сторін (1–4), які лежать проти кута 30° у прямокут-
них трикутниках, і довжинами діаметрів (А–Д), описаних навколо трикутників кіл.
1 2 см А 8
2 4 см Б 20
3 10 см В 4
4 15 см Г 10
Д 30
29.38. Установити відповідність між сторонами трикутників (1–4) та їх площами (А–Д).

1 4 см, 5 см, 3 см А 96 см2
2 8 см, 10 см, 6 см Б 48 см2
3 16 см, 20 см, 12 см В 6 см2
4 12 см, 15 см, 9 см Г 54 см2
Д 24 см2
1 Дві сторони трикутника відносяться як 7 : 15, а кут між ними А 30 см
дорівнює 60°. Обчислити периметр трикутника, якщо третя Б 68 см
сторона дорівнює 26 см
В 66 см
2 У трикутнику АВС зі сторонами АВ = 12 см, ВС = 14 см,
Г 70 см
АС = 22 см проведено медіану BD. Знайти периметр трикутни-
ка ABD Д 80 см
3 У трикутнику дві сторони дорівнюють 25 см і 26 см, а висота,
проведена до третьої сторони, дорівнює 24 см. Знайти пери-
метр трикутника
4 Дві сторони трикутника дорівнюють 16 см і 32 см, бісектриса
трикутника поділяє його третю сторону на відрізки, різниця
яких дорівнює 6 см. Знайти периметр трикутника
1 Коло радіуса 7 см описано навколо гострокутного трикутника А 18°
АВС, у якого довжина сторони ВС дорівнює 7 3 дм. Обчис- Б 30°
лити кут ВАС В 60°
2 У трикутнику АВС АС = 2 3 см, ВС = 2 2 см, ∠ВАС = 45°. Г 45°
Обчислити кут АСВ Д 75°
3 У гострокутному трикутнику АВС ∠А = 68°, ∠С = 32°. Знайти
кут між бісектрисою і висотою, проведеними з вершини В
4 Два кути трикутника відносяться як 2 : 3, а зовнішній кут при
третій вершині дорівнює 150°. Знайти найменший кут трикут-
ника
218
29.41. Сторони трикутника дорівнюють 52 см, 56 см і 60 см. Установити відповідність між завдання-
ми (1–4) та відповідями до них (А–Д).
1 Знайти радіус кола, описаного навколо трикутника А 36 см
2 Знайти радіус кола, вписаного в трикутник Б 84 см
3 Обчислити найменшу висоту трикутника В 16 см
4 Знайти периметр трикутника, утвореного серединами сторін Г 44,8 см
даного трикутника Д 32,5 см

29.42. Величини кутів трикутника АВС при вершинах А, В і С відносяться, як 5 : 6 : 7. Знайти в граду-
сах величину кута між висотою CD і бісектрисою кута А трикутника.
29.43. Знайти площу S гострокутного трикутника у квадратних сантиметрах, якщо дві його сторони дорі-
1
внюють 2 см і 1 см, а квадрат косинуса кута між ними дорівнює . У відповідь записати 3S .
4
29.44. У трикутнику АВС висота ВK поділяє сторону АС на відрізки 1 і 3. Знайти квадрат медіани ВМ
трикутника АВС, якщо ВK = 2.
13 2
29.45. У трикутнику АВС проведено медіану АK, яка дорівнює й утворює зі стороною АС кут
4
30°. Знайти ВС, якщо ∠BCA = 45°.
29.46. Периметр трикутника дорівнює 50, а його бісектриса ділить протилежну сторону на відрізки
завдовжки 15 і 5. Знайти меншу сторону трикутника.
29.47. Сторона трикутника дорівнює 10. Знайти квадрат довжини відрізка прямої, яка паралельна до
цієї сторони та ділить площу трикутника навпіл.
29.48. Одна зі сторін трикутника дорівнює 2, а прилеглі до неї кути дорівнюють 30° і 45°. Знайти
площу трикутника з точністю до 0,01.
29.49. Знайти площу трикутника, дві сторони якого дорівнюють 28 і 30, а медіана, яка проведена до
третьої сторони, дорівнює 13.
29.50. На сторонах АВ і АС трикутника АВС відповідно позначено такі точки М і K, що ∠AMK = ∠C,
АМ = 4, МВ = 2 і АK = 3. Знайти довжину відрізка KС.
29.51. Відношення двох внутрішніх кутів трикутника дорівнює 2 : 3, а зовнішніх кутів при цих же ве-
ршинах 11 : 9. Знайти в градусах третій внутрішній кут трикутника.
29.52. Довжини сторін трикутника дорівнюють 29 см, 25 см і 6 см. Знайти (у сантиметрах) довжину
висоти трикутника, опущену на найменшу сторону.
29.53. Довжини сторін трикутника дорівнюють 12 см, 14 см і 22 см. Знайти (у сантиметрах) довжину
медіани трикутника, опущену на найбільшу сторону.
29.54. Дві сторони трикутника дорівнюють 13 см і 14 см, а його площа — 84 см. Знайти (у сантимет-
рах) периметр трикутника.
29.55. У трикутнику АВС АВ = 6 см, АС = 8 см. Обчислити в сантиметрах довжину ВС, якщо медіана,
опущена на неї, дорівнює 46 см.
29.56. Знайти у сантиметрах найменшу висоту трикутника, сторони якого дорівнюють 13 см, 20 см і
21 см.
29.57. Сторони трикутника дорівнюють 4 см, 5 см і 6 см. Знайти з точністю до 0,01 см довжину меді-
ани, проведеної до сторони завдовжки 5 см.
29.58. Одна зі сторін трикутника дорівнює 10, а медіани, що проведені до двох інших сторін, дорів-
нюють 9 і 12. Знайти площу трикутника.
219
29.59. Дві сторони трикутника дорівнюють b і с, а бісектриса кута між ними дорівнює l. Визначити
третю сторону трикутника й обчислити її значення, якщо b = 1, c = 4, l = 1,2.
29.60. У трикутнику, дві сторони якого дорівнюють а і b, сума висот, опущених на ці сторони, дорів-
нює третій висоті. Визначити третю сторону й обчислити її значення, якщо а = 4, b = 6.
29.61. З точки кола В проведено дві хорди ВА і ВС завдовжки 10 см і 12 см відповідно. Обчислити ра-
діус кола, описаного навколо трикутника АВС, якщо відстань від середини меншої хорди до
більшої хорди дорівнює 4 см.
29.62. Промінь світла падає від ліхтарика на поверхню дзеркала А під кутом 70°, а відбитий від нього
промінь падає на поверхню іншого дзеркала В під кутом 60° і відбивається від нього. Дзеркала
розміщені так, що всі падаючі та відбиті промені лежать в одній площині (див. рис.). Знайти
градусну міру найменшого внутрішнього кута утвореного променями трикутника АВС.
70°
A B
60°
220
ТЕМА 30. ПРЯМОКУТНИЙ ТРИКУТНИК
30.1. Один з гострих кутів прямокутного трикутника на 18° більший від іншого. Знайти більший з
цих кутів.
А Б В Г Д
66° 68° 36° 54° 48°
30.2. Катети прямокутного трикутника дорівнюють a і b (a > b). Визначити довжину медіани, прове-
деної до меншого катета.
А Б В Г Д
b2 b2 1 2
a + b2 a2 b2
a2 − a2 + + b2 a2 +
2 2 2 4 4
30.3. Катет прямокутного трикутника дорівнює 12 см, а медіана, що проведена до нього, дорівнює
8 см. Знайти інший катет трикутника.
А Б В Г Д
8 см 2 7 см 4 5 см 12 см 8 5 см
30.4. Один з катетів і гіпотенуза прямокутного трикутника відповідно дорівнюють 5 см і 13 см.
Знайти площу трикутника.
А Б В Г Д
65 см 2
32,5 см2
30 см 2
60 см 2
130 см2
30.5. Катети прямокутного трикутника дорівнюють 60 см і 80 см. Знайти висоту трикутника, прове-
дену до гіпотенузи.
А Б В Г Д
24 см 36 см 48 см 56 см 96 см
30.6. Катет та гіпотенуза прямокутного трикутника відповідно дорівнюють 10 см і 26 см. Знайти
проекцію цього катета на гіпотенузу.
А Б В Г Д
8 11
8 см 5,2 см 7 см 2,6 см 3 см
13 13
30.7. У прямокутному трикутнику довжини катетів відносяться як 4 : 3. Обчислити косинус най-
меншого кута трикутника.
А Б В Г Д
0,6 0,8 0,75 0,9 0,5
30.8. Знайти гіпотенузу прямокутного трикутника, у якого висота, проведена до гіпотенузи, дорів-
нює 6 3 см, а проекція одного з катетів на гіпотенузу дорівнює 6 см.
А Б В Г Д
12 см 18 см 24 см 28 см 32 см
30.9. Довжина гіпотенузи прямокутного трикутника дорівнює 2 . Обчислити площу круга, описа-
5
ного навколо трикутника.
А Б В Г Д
π 4π
4π 5π π2
5 5
221
30.10. Один з катетів прямокутного трикутника дорівнює b, а протилежний до нього кут — β. Визна-
чити радіус кола, описаного навколо трикутника.
А Б В Г Д
b b b sin β 2b 2b
2sin β 2cos β 2 sin β cos β
30.11. Гострий кут прямокутного трикутника дорівнює α. Визначити катет, прилеглий до цього кута,
якщо радіус кола, вписаного в трикутник, дорівнює r.
А Б В Г Д
α α α α α
r tg r ctg r 1 + ctg  r 1 + tg  2r ctg
2 2  2  2 2
30.12. Катети прямокутного трикутника дорівнюють 5 см і 12 см. Знайти радіус кола, вписаного в
трикутник.
А Б В Г Д
4 см 2 см 8 см 8,5 см 6 см
30.13. Радіус кола, вписаного в прямокутний трикутник, дорівнює 1 дм. Знайти площу цього трикут-
ника, якщо гіпотенуза дорівнює 5 дм.
А Б В Г Д
7 дм 2
8 дм 2
9 дм 2
10 дм 2
6 дм2
30.14. У прямокутному трикутнику один з гострих кутів дорівнює α, а висота, що проведена до гіпо-
тенузи, дорівнює h. Визначити площу трикутника.
А Б В Г Д
h2 h2 h2
2h 2 sin 2α h 2 sin 2α
2sin α 2sin 2α sin 2α
30.15. Гострі кути прямокутного трикутника відносяться як 1 : 2. Знайти відношення протилежних їм
катетів.
А Б В Г Д
1:2 1:3 1: 2 1: 3 1: 5
30.16. Один з катетів прямокутного трикутника дорівнює 12 см, а гіпотенуза дорівнює 20 см. Знайти
менший з відрізків, на які поділяє гіпотенузу бісектриса прямого кута.
А Б В Г Д
4 5 2
7 12 7
30.17. Бісектриси двох кутів прямокутного трикутника утворюють при перетині кут 79°. Знайти
менший гострий кут трикутника.
А Б В Г Д
11° 17° 22° 34° 44°
30.18. У прямокутному трикутнику один з гострих кутів дорівнює 27°. Знайти кут між бісектрисою і
висотою трикутника, проведеними з вершини прямого кута.
А Б В Г Д
8° 16° 32° 28° 18°
30.19. У прямокутному трикутнику один з гострих кутів дорівнює 32°. Знайти кут між висотою і ме-
діаною, проведеними з вершини прямого кута.
А Б В Г Д
32° 26° 36° 33° 23°
222
30.20. Довжини катетів прямокутного трикутника дорівнюють 5 см і 12 см. Визначити довжину меді-
ани, проведеної до гіпотенузи.
А Б В Г Д
13 см 6,5 см 6 см 15 см 8,5 см
30.21. Діаметр кола, описаного навколо прямокутного трикутника, дорівнює 20 см, а довжина одного
з катетів — 16 см. Знайти інший катет трикутника.
А Б В Г Д
6 см 16 41 см 12 см 18 см 2 89 см
30.22. У прямокутному трикутнику з гострим кутом 45° бісектриса прямого кута дорівнює 7 см.
Знайти гіпотенузу трикутника.
А Б В Г Д
7 см 14 см 7 2 см 14 2 см 7 3 см
12
30.23. Довжина гіпотенузи прямокутного трикутника дорівнює см. Обчислити довжину кола,
π
описаного навколо цього трикутника.
А Б В Г Д
36
12 см 9 см 6π см 12π см см
π
30.24. Діаметр кола, описаного навколо прямокутного трикутника, дорівнює 17 см, а один із кате-
тів — 8 см. Знайти інший катет.
А Б В Г Д
10 см 14 см 12 см 15 см 16 см
30.25. Медіана, опущена на гіпотенузу прямокутного трикутника, дорівнює 5 см, а один з катетів —
6 см. Обчисліть довжину іншого катета.
А Б В Г Д
7 см 8 см 9 см 10 см 11 см
30.26. Медіана, проведена до гіпотенузи прямокутного трикутника, дорівнює 25 см, один із катетів —
30 см. Знайти довжини відрізків, на які ділить гіпотенузу висота, проведена до неї.
А Б В Г Д
16 см і 34 см 20 см і 30 см 24 см і 26 см 18 см і 32 см 12 см і 13 см
30.27. Бісектриса прямого кута прямокутного трикутника поділяє гіпотенузу на відрізки у відношенні
3 : 4. У якому відношенні ділить гіпотенузу висота?
А Б В Г Д
3:4 3 :2 9 : 16 2:3 1:2
30.28. Площа прямокутного трикутника дорівнює 30 см2, а довжина одного з катетів — 12 см. Обчис-
лити довжину іншого катета.
А Б В Г Д
6 см 5 см 10 см 2,5 см 15 см
30.29. Катети прямокутного трикутника дорівнюють 12 см і 16 см. Знайти висоту трикутника, опу-
щену на гіпотенузу.
А Б В Г Д
18 см 20 см 19,2 см 4,8 см 9,6 см
223
30.30. Знайти площу прямокутного трикутника, у якого бісектриса прямого кута ділить гіпотенузу на
відрізки завдовжки 4 см і 8 см.
А Б В Г Д
32 см2 16 см2 57,6 см2 28,8 см2 14,4 см2
30.31. Гіпотенуза прямокутного трикутника дорівнює 10 см. Якою найбільшою може бути площа
трикутника?
А Б В Г Д
75 см2 100 см2 50 см2 25 см2 12,5 см2
30.32. На сторонах прямокутного трикутника АВС (∠С = 90°) побудовані квадрати. Площа квадрата,
побудованого на гіпотенузі, дорівнює 400 см2, а різниця площ квадратів, побудованих на кате-
тах, дорівнює 112 см2. Знайти площу трикутника.
C S1
S2
A B
400 см
2
А Б В Г Д
168 см 2
84 см 2
96 см 2
192 см 2
48 см2

30.33. На рисунку зображено прямокутний трикутник ABC (∠С = 90°), його висоту CH, медіану CM і
позначено величини деяких його елементів. Установити відповідність між елементами трикут-
ника (1–4) та їхніми величинами (А–Д).
H B
M 5
A 20°
C
1 ∠MCH А
5
2 ∠CMH 2sin 20°
3 СM Б 5sin20°
4 СH В 50°
Г 5sin70°
Д 40°
224
30.34. У прямокутному трикутнику АВС (∠С = 90°) проведено бісектрису СK C
та висоту СH. Установити відповідність між значеннями кута при ве-
ршині А (1–4), розміщеній зі сторони бісектриси, і кутом KСH (А–Д).
A B
KH
1 8° А 27°
2 32° Б 33°
3 28° В 37°
4 18° Г 13°
Д 17°
30.35. Зовнішній кут при вершині А прямокутного трикутника АВС (∠С = 90°) дорівнює 110°. Уста-
новити відповідність між задачами (1–4) та відповідями до них (А–Д).
1 Знайти кут між більшим катетом і медіаною СМ, про- А 75°
веденою до гіпотенузи
Б 65°
2 Обчислити кут між бісектрисою СL та висотою CH
В 20°
3 Знайти кут між медіаною CМ і бісектрисою більшого
Г 25°
гострого кута трикутника
Д 50°
4 Обчислити кут між медіаною СМ та висотою СН
30.36. Установити відповідність між катетами а й b (1–4) прямокутних трикутників і значеннями гос-
трого кута, протилежного до катета а (А–Д).
1 2 см, 2 см А 22,5°
2 1 см, 3 см Б 45°
В 60°
3 3 см, 1 см
Г 90°
4 2 − 2 см, 2 см
Д 30°
30.37. Дано прямокутний трикутник, у якому ∠С = 90°, ВС = 3 см, АС = 4 см. Установити відповід-
ність між задачами (1–4) та відповідями до них (А–Д).
1 Знайти висоту, проведену до гіпотенузи А 1 см
2 Обчислити проекцію катета АС на гіпотенузу Б 2 см
3 Знайти радіус кола, вписаного в трикутник В 3,2 см
4 Обчислити відстань від вершини В до точки дотику з Г 3 см
гіпотенузою вписаного в трикутник кола
Д 2,4 см
30.38. Установити відповідність між довжинами гіпотенуз і катетів (1–4) прямокутних трикутників і
їх площами (А–Д).
1 5 см, 3 см А 84 см2
2 13 см, 5 см Б 6 см2
3 10 см, 8 см В 24 см2
4 25 см, 7 см Г 48 см2
Д 30 см2
225
1 Довжина гіпотенузи прямокутного трикутника дорів- А 60 см2
нює
16
см. Знайти площу круга, описаного навколо Б 216 см2
π В 150 см2
цього трикутника Г 192 см2
2 Медіана та висота прямокутного трикутника, прове- Д 64 см2
дені до гіпотенузи, дорівнюють 12 см і 5 см. Знайти
площу трикутника
3 У прямокутному трикутнику бісектриса гострого кута
ділить протилежний катет на відрізки 8 см і 10 см.
Обчислити площу трикутника
4 У прямокутному трикутнику висота, проведена до гі-
потенузи, дорівнює 12 см і ділить її на відрізки у від-
ношенні 16 : 9. Обчислити площу трикутника

30.40. Бісектриса гострого кута прямокутного трикутника утворює з протилежною стороною кути,
один з яких дорівнює 70°. Знайти у градусах менший гострий кут трикутника.
30.41. Катети прямокутного трикутника відносяться як 2 : 1, а гіпотенуза дорівнює 5 5 см. Знайти у
сантиметрах більший катет.
30.42. У прямокутному трикутнику катети менші за гіпотенузу на 8 см і 4 см. Знайти в сантиметрах
периметр трикутника.
30.43. Катети прямокутного трикутника дорівнюють 15 см і 20 см. Знайти в сантиметрах радіус кола,
описаного навколо трикутника.
30.44. Катет прямокутного трикутника дорівнює 12 см, а його гіпотенуза — 20 см. Знайти найменшу
медіану трикутника.
30.45. У трикутнику АВС (∠С = 90°) СВ = 20 см, tg∠B = 2,4. Знайти в сантиметрах довжину медіани,
проведеної з вершини прямого кута трикутника.
30.46. Відношення катетів прямокутного трикутника дорівнює 0,75, а різниця квадратів катетів —
7 см. Знайти в сантиметрах медіану, проведену до гіпотенузи.
30.47. Катет прямокутного трикутника дорівнює 28 см, різниця двох інших його сторін дорівнює
8 см. Знайти у сантиметрах гіпотенузу.
30.48. У прямокутному трикутнику висота і медіана, проведені до гіпотенузи, відповідно дорівнюють
24 см і 25 см. Знайти у сантиметрах периметр трикутника.
5
30.49. У прямокутному трикутнику катет дорівнює 12, а тангенс прилеглого кута дорівнює . Знайти
6
квадрат довжини гіпотенузи.
30.50. Проекції катетів прямокутного трикутника на гіпотенузу дорівнюють 4 см і 21 см. Знайти у са-
нтиметрах менший катет.
30.51. У прямокутному трикутнику АВС до гіпотенузи АВ проведено висоту CD. Площа трикутника
BCD дорівнює 16 см2, а площа трикутника ACD — 4 см2. Знайти (у сантиметрах) гіпотенузу
трикутника АВС.
30.52. Один з катетів прямокутного трикутника дорівнює 5 см, а проекція іншого катета на гіпоте-
нузу дорівнює 4 см. Знайти у сантиметрах гіпотенузу.
30.53. Висота прямокутного трикутника, опущена на гіпотенузу, ділить її на відрізки 16 см і 9 см.
Обчислити в сантиметрах квадратних площу трикутника.
30.54. Точка дотику вписаного в прямокутний трикутник кола ділить гіпотенузу на відрізки 3 см і
10 см. Знайти у квадратних сантиметрах площу трикутника.
226
30.55. Точка дотику вписаного кола ділить гіпотенузу прямокутного трикутника на відрізки, один з
яких на 2 см менший від іншого. Знайти площу трикутника (у см2), якщо радіус вписаного кола
дорівнює 2 см.
30.56. Гіпотенуза прямокутного трикутника дорівнює 10 см, а синус гострого кута трикутника дорів-
нює 0,8. Знайти в квадратних сантиметрах площу трикутника.
30.57. Площа прямокутного трикутника дорівнює 150 см2, а котангенс більшого гострого кута трику-
тника дорівнює 0,75. Знайти в сантиметрах радіус кола, вписаного у трикутник.
30.58. Катети прямокутного трикутника дорівнюють 12 см і 16 см, а гіпотенуза — 20 см. На які відрі-
зки, рахуючи від вершини прямого кута, поділяє сторону трикутника бісектриса меншого гост-
рого кута трикутника. У відповідь записати в сантиметрах потроєну довжину більшого з них.
30.59. Катети прямокутного трикутника дорівнюють 21 см і 28 см. Знайдіть відстань між основами
медіани і бісектриси, проведених з вершини прямого кута.
30.60. Точка дотику вписаного в прямокутний трикутник кола ділить гіпотенузу на відрізки 4 см і
6 см. Знайти у сантиметрах радіус вписаного кола.
30.61. Периметр прямокутного трикутника дорівнює 80 см, а його площа дорівнює 240 см2. Знайти (у
сантиметрах) діаметр описаного кола.
30.62. Знайти у квадратних сантиметрах площу прямокутного трикутника, якщо його висота ділить
гіпотенузу на відрізки 18 см і 32 см.
30.63. Бісектриса прямого кута прямокутного трикутника поділяє гіпотенузу на відрізки, що дорів-
нюють m і n. Визначити висоту, проведену з вершини прямого кута й обчислити її значення,
якщо m = 3, n = 4.
30.64. У прямокутному трикутнику висота і бісектриса, проведені з вершини прямого кута, відповід-
но дорівнюють h і l. Визначити площу трикутника й обчислити її значення, якщо h = 0,5,
l = 0,7.
30.65. У прямокутний трикутник вписано коло радіуса r. Визначити синус меншого гострого кута
трикутника, якщо довжина гіпотенузи 5r.
30.66. Висота прямокутного трикутника, проведена з вершини прямого кута, дорівнює h, а відстань
від вершини прямого кута до точки перетину бісектриси меншого гострого кута з меншим ка-
тетом дорівнює d. Визначити довжину меншого катета й обчислити її значення, якщо h = 7,
d = 5.
30.67. У прямокутному трикутнику катет дорівнює 12, а гіпотенуза — 13. Знайти квадрат довжини
бісектриси трикутника, проведеної з вершини меншого кута.
30.68. Радіус кола, описаного навколо прямокутного трикутника дорівнює 19,5 см, а один із кате-
тів — 36 см. Знайти в сантиметрах інший катет трикутника.
30.69. Від високої тополі падає тінь завдовжки 9 м, а від вертикальної жердини завдовжки 2 м — тінь
завдовжки 1,2 м. Знайти висоту тополі.
227
ТЕМА 31. РІВНОБЕДРЕНИЙ ТРИКУТНИК
31.1. Знайти периметр рівнобедреного трикутника зі сторонами 3 см і 7 см.
А Б В Г Д
20 см 10 см 13 см 17 см 17 см або 13 см
31.2. У рівнобедреному трикутнику АВС кут С дорівнює 104°. Знайти кут В.
А Б В Г Д
66° 76° 38° 28° 48°
31.3. Кут при основі рівнобедреного трикутника в 4 рази більший за кут при вершині. Знайти кут
при вершині трикутника.
А Б В Г Д
20° 40° 15° 120° 30°
31.4. Знайти площу рівнобедреного трикутника, у якого бічна сторона дорівнює 4 2 см, а кут між
бічними сторонами дорівнює 30°.
А Б В Г Д
8 2 см2 16 3 см2 8 3 см2 16 см2 8 см2
31.5. У рівнобедреному трикутнику бічна сторона дорівнює 10 см, а висота, що проведена до осно-
ви, — 6 см. Знайти площу трикутника.
А Б В Г Д
48 см2 24 см2 96 см2 30 см2 60 см2
31.6. Площа рівнобедреного трикутника дорівнює 12 см2, а довжина його основи — 6 см. Знайти до-
вжину бісектриси, проведеної до основи.
А Б В Г Д
31.7. Бічна сторона та висота рівнобедреного трикутника, проведена до основи, відносяться як 5 : 3.
Основа трикутника дорівнює 64 см. Знайдіть периметр трикутника.
А Б В Г Д
112 см 144 см 192 см 48 см 96 см
31.8. У рівнобедреному трикутнику висота, проведена до бічної сторони, поділяє її на відрізки 8 см і
2 см, починаючи від вершини кута між бічними сторонами. Знайти площу трикутника.
B
D
2
A C
А Б В Г Д
78 см 2
64 см 2
60 см 2
30 см 2
32 см2
228
31.9. У рівнобедреному трикутнику основа дорівнює 6 см, а радіус кола, описаного навколо трикут-
ника, — 5 см. Знайти висоту, проведену до основи.
B
5
O
5
A C
D 6
А Б В Г Д
8 см 9 см 10 см 11 см 12 см
31.10. Довжина середньої лінії рівнобедреного трикутника, паралельної до основи, дорівнює 2 см.
Обчислити довжину бічної сторони цього трикутника, якщо його периметр дорівнює 16 см.
А Б В Г Д
31.11. Довжина середньої лінії рівнобедреного трикутника, паралельної до його основи, дорівнює
4 см. Обчислити довжину бічної сторони трикутника, якщо його периметр дорівнює 30 см.
А Б В Г Д
13 см 22 см 8 см 11 см 14 см
31.12. У рівнобедреному трикутнику кут при основі дорівнює α, а радіус кола, вписаного в трикут-
ник, дорівнює r. Визначити бічну сторону трикутника.
B
K r
O
A C
D
А Б В Г Д
α α
α α r tg α r ctg
r sin cos α r tg cos α 2 r ctg cos α 2
2 2 2
cos α cos α
31.13. Знайти висоту рівностороннього трикутника, сторона якого дорівнює 6 3 см.
А Б В Г Д
31.14. У рівносторонньому трикутнику медіана дорівнює 2 3 см. Обчислити сторону трикутника.
А Б В Г Д
4
4 см см 16 см 3 см 4 3 см
6
31.15. Знайти площу рівностороннього трикутника зі стороною 2 3 см.

А Б В Г Д
3 см2 3 см2 3 3 см2 4 3 см2 2 3 см2
229
31.16. Обчислити радіус кола описаного навколо рівностороннього трикутника, сторона якого дорів-
нює 8 3 см.
А Б В Г Д
8
6 см 4 3 см см 8 см 24 см
3
31.17. Радіус кола, вписаного в рівносторонній трикутник, дорівнює 12 см. Знайти радіус кола, опи-
саного навколо цього трикутника.
А Б В Г Д
36 см 4 см 6 см 24 см 18 см
31.18. Радіус кола, вписаного в рівносторонній трикутник, дорівнює 4 3 см. Знайти сторону трику-
тника.
А Б В Г Д
12 см 16 см 24 см 36 см 48 см
31.19. Сторона правильного трикутника дорівнює 20 3 см. Знайти проекцію однієї медіани на іншу.
А Б В Г Д
15 см 20 см 30 см 40 см 10 3 см
31.20. У рівнобедреному трикутнику бісектриси кутів при основі утворюють при перетині кут 52°.
Знайти кут між бічними сторонами трикутника.
B
K O L
A C
А Б В Г Д
72° 74° 76° 78° 84°
31.21. О — точка перетину висот АМ і СK рівнобедреного трикутника АВС з основою АС. Знайти кут
В, якщо ∠АОС = 110°.
B
K O M
A C
А Б В Г Д
70° 80° 60° 50° 35°
31.22. Бічна сторона рівнобедреного трикутника дорівнює 55 см, а висота, що проведена до основи, —
44 см. Знайти відношення відрізків, на які поділяє бічну сторону бісектриса кута при основі.
А Б В Г Д
2:3 3:4 4:5 5:6 6:7
31.23. Сторона рівностороннього трикутника дорівнює 8 3 см. Знайти радіус кола, яке проходить
через середини сторін трикутника.
А Б В Г Д
2 см 8 см 4 см 4 3 см 2 3 см
230
31.24. Знайти радіус кола, вписаного в рівнобедрений трикутник, основа якого дорівнює 160 см а ви-
сота, проведена до неї, — 60 см.
А Б В Г Д
2 1 1 4
26 см 13 см 40 см 17 см 8 см
3 3 7 7
31.25. Знайти відстань від точки перетину медіан до центра кола, вписаного в рівнобедрений трикут-
ник з основою 160 см і бічною стороною 100 см.
А Б В Г Д
1 1 6 2 2
13 см 3 см 23 см 6 см 7 см
3 3 7 3 3
31.26. Центр кола, вписаного в рівнобедрений трикутник, поділяє висоту, що проведена до основи, у
відношенні 10 : 3. Знайти периметр трикутника, якщо бічна сторона дорівнює 20 см.
А Б В Г Д
64 см 49 см 43 см 46 см 52 см
31.27. Основа і бічна сторона рівнобедреного трикутника відповідно дорівнюють 16 см і 10 см. Знай-
ти висоту трикутника, проведену до бічної сторони.
А Б В Г Д
34 см 6 см 8 см 9,6 см 4,8 см
31.28. Периметр рівнобедреного трикутника дорівнює 72 см. Бісектриса кута при основі ділить меді-
ану, проведену до основи, на відрізки у відношенні 5 : 4. Знайти більшу сторону трикутника.
А Б В Г Д
18 см 32 см 20 см 36 см 16 см
31.29. Медіана, проведена до бічної сторони рівнобедреного трикутника, утворює з основою кут 45°.
Знайти тангенс кута при основі трикутника.
А Б В Г Д
5
2,5 10 4 3
3
31.30. Бічна сторона рівнобедреного трикутника дорівнює 48 см. За якого значення висоти, проведе-
ної до основи, площа трикутника буде найбільшою?
А Б В Г Д
24 см 24 2 см 12 2 см 12 3 см 8 3 см
31.31. S — площа рівностороннього трикутника. Серед наведених графіків указати графік залежності
периметра Р від S: Р = Р(S).
А Б В Г Д
S S S S S
1 1 1 1 1
0 1 P 0 1 P 0 1 P 0 1 P 0 1 P
231
31.32. На рисунку зображено рівнобедрений трикутник ABC (AC = BC), його висоту AD і позначено
величини деяких елементів. Установити відповідність між елементами трикутника (1–4) та їх-
німи величинами (А–Д).
1 AD А 9,6 C
2 S ΔABC Б 6,25
В 3
3 Радіус вписаного кола 10
Г 48
4 Радіус описаного кола D
Д 32
A B
12
31.33. У рівнобедреному трикутнику АВС з основою АС кут при вершині дорівнює 84°. Установити
відповідність між задачами (1–4) та відповідями до них (А–Д).
1 Знайти кут між висотою трикутника, проведеною до бічної сто- А 24°
рони, й основою трикутника Б 18°
2 Обчислити кут між радіусом описаного кола АО1, де О1 — центр В 6°
описаного кола, й основою трикутника Г 42°
3 Знайти кут О2АО1, де О2 — центр вписаного в трикутник кола Д 48°
4 Обчислити кут між висотою, проведеною до бічної сторони, та
медіаною, проведеною до основи
31.34. Установити відповідність між заданими довжинами основ (1–4) рівнобедрених трикутників з
кутами 120° при вершинах, протилежних до основ, та їх висотами (А–Д) до цих основ.
1 4 см А 4 см
2 8 3 см 2 3
Б см
3 10 см 3
4 12 3 см В 6 см
Г 16 см
5 3
Д см
3
31.35. Установити відповідність між довжинами бічних сторін рівнобедрених трикутників (1–4), кут
між якими дорівнює 30°, та площами (А–Д) цих трикутників.
1 20 см А 196 см2
2 24 см Б 100 см2
3 28 см В 256 см2
4 32 см Г 625 см2
Д 144 см2
1 У рівнобедреному трикутнику перпендикуляр, проведений через се- А 1920 см2
редину бічної сторони, ділить висоту, проведену до основи, на відрі- Б 768 см2
зки 25 см і 7 см, починаючи від вершини. Знайти площу трикутника В 432 см2
2 У рівнобедреному трикутнику бічна сторона точкою дотику вписа- Г 192 см2
ного кола ділиться на відрізки 36 см і 32 см, починаючи від вершини. Д 960 см2
Обчислити площу цього трикутника
3 Периметр рівнобедреного трикутника дорівнює 64 см, а бісектриса
кута при вершині дорівнює 16 см. Обчислити площу цього трикут-
ника
4 У рівнобедреному трикутнику медіана, проведена до основи, дорів-
нює 24 см, а медіана, проведена до бічної сторони, — 3 97 см.
Знайти площу трикутника
232
31.37. Установити відповідність між довжинами сторін рівнобедрених трикутників (1–4) та радіусами
описаних навколо них кіл (А–Д).
1 29 см, 29 см, 42 см А 21,025 см
2 30 см, 30 см, 48 см Б 20 см
3 5 см, 5 см, 8 см В 25 см
4 20 см, 20 см, 32 см 25
Г см
6
50
Д см
3
31.38. Кут між бічними сторонами рівнобедреного трикутника дорівнює β, а основа трикутника — а.
Установити відповідність між задачами (1–4) та формулами для відшукання відповідей до них
(А–Д).
1 Знайти бічну сторону трикутника a 1 β
А  − tg 
2 Обчислити висоту трикутника, проведену до бічної 2  cos(β / 2) 2
сторони
a
3 Знайти радіус кола, вписаного в трикутник Б
2sin β
4 Обчислити радіус кола, описаного навколо трикут-
ника β
В a cos
2
a
Г
2cos β
a
Д
2sin(β / 2)

31.39. Периметр рівнобедреного трикутника дорівнює 20. Знайти його основу, якщо вона на 2 більша
від бічної сторони.
31.40. Зовнішній кут при вершині рівнобедреного трикутника дорівнює 110°. У відповідь записати в
градусах кут при основі цього трикутника.
31.41. Усередині трикутника АВС до сторони ВС проведено пряму AD так, що утворився рівнобедре-
ний трикутник ADC з основою АС. Знайти в сантиметрах довжину АС, якщо периметри трику-
тників АВС і ABD відповідно дорівнюють 42 см і 30 см.
31.42. Кут при основі АВ рівнобедреного трикутника дорівнює 30°. Висоти трикутника, проведені до
бічних сторін, перетинаються в точці О. Знайти у градусах величину кута АОВ.
31.43. У рівнобедреному трикутнику АВС основа АС дорівнює 18. Через точку О — середину висоти
ВD — проведено промені АО і СО, які перетинають бічні сторони в точках М і K. Знайти дов-
жину відрізка МK.
31.44. У рівнобедреному трикутнику основа і бічна сторона відповідно дорівнюють 5 і 20. Знайти
менший з відрізків, на які поділяє бічну сторону бісектриса кута при основі.
31.45. У рівнобедреному трикутнику АВС основа АС дорівнює 12 см, а висота BD — 8 см. Через точ-
ку D проведено відрізок DM (М∈ВС) паралельно до бічної сторони АВ. Знайти в сантиметрах
довжину цього відрізка.
31.46. У рівнобедреному трикутнику центр вписаного кола ділить висоту, проведену до основи, у ві-
дношенні 12 : 5, а бічна сторона дорівнює 60. Знайти периметр трикутника.
31.47. Бісектриса, проведена до бічної сторони рівнобедреного трикутника, ділить її на відрізки 25 см
і 30 см, починаючи від вершини, яка протилежна до основи трикутника. Знайти у сантиметрах
периметр трикутника.
233
31.48. У рівнобедреному трикутнику бічна сторона ділиться точкою дотику вписаного в нього кола у
відношенні 8 : 5, починаючи від вершини. Знайти в сантиметрах радіус вписаного кола, якщо
висота трикутника, проведена до основи, дорівнює 36 см.
31.49. У рівнобедреному трикутнику АВС АВ = ВС = 25 см, BD = 20 см — висота. Знайти в квадрат-
них сантиметрах площу трикутника MBK, де M і K — основи висот трикутника АВС, проведе-
них до бічних сторін трикутника.
31.50. Периметр рівнобедреного трикутника дорівнює 108 см, а основа — 30. Знайти радіус вписано-
го кола.
31.51. Висота, проведена до бічної сторони рівнобедреного трикутника, дорівнює 24 см, а медіана,
проведена до основи, — 20 см. Обчисліть у сантиметрах периметр трикутника.
31.52. Основа рівнобедреного трикутника дорівнює 12, а висота, що проведена до основи, — 8. Знай-
ти радіус кола, вписаного в цей трикутник.
31.53. У рівнобедреному тупокутному трикутнику точка перетину серединних перпендикулярів від-
далена від основи на 7 см. Знайти в сантиметрах периметр трикутника, якщо довжина описано-
го навколо нього кола дорівнює 50π см.
31.54. Основа рівнобедреного трикутника дорівнює а, радіус вписаного кола — r. Визначити бічну
сторону трикутника й обчислити її значення, якщо а = 6, r = 2.
31.55. У рівнобедреному трикутнику основа дорівнює а, висота, що проведена до основи, — h. Ви-
значити відстань від середини основи до бічної сторони й обчислити її значення, якщо а = 3,
h = 2.
31.56. Знайти у градусах кут між бічними сторонами рівнобедреного трикутника, якщо бісектриса
кута при основі відтинає від нього трикутник подібний даному.
31.57. Знайти площу рівнобедреного трикутника з точністю до 0,01 см2, якщо висота, яка проведена
до бічної сторони, дорівнює 12 см, а інша висота — 9 см.
31.58. Бічна сторона рівнобедреного трикутника дорівнює b, медіана, яка проведена до бічної сторо-
ни, дорівнює m. Визначити квадрат основи трикутника й обчислити його значення, якщо
m = 2,5; b = 3.
31.59. У правильному трикутнику зі стороною 6 на одній зі сторін узято точку на відстані 1 від вер-
шини. Знайти квадрат відстані від цієї точки до центра трикутника.
234
ТЕМА 32. ЧОТИРИКУТНИКИ
32.1. Сума двох кутів паралелограма дорівнює 130°. Знайти найбільший кут паралелограма.
А Б В Г Д
140° 120° 105° 115° 125°
32.2. Кут між висотами, проведеними з вершини тупого кута паралелограма, дорівнює 48°. Знайти
гострий кут паралелограма.
А Б В Г Д
96° 132° 24° 48° 72°
32.3. Периметр паралелограма дорівнює 84 см, а сума двох його сторін — 58 см. Знайти меншу сто-
рону паралелограма.
А Б В Г Д
11 см 29 см 17 см 23 см 13 см
32.4. Бісектриса гострого кута паралелограма поділяє сторону на відрізки завдовжки 7 см і 10 см,
починаючи від вершини тупого кута. Знайти периметр паралелограма.
А Б В Г Д
48 см 54 см 96 см 68 см 56 см
32.5. У чотирикутнику діагоналі дорівнюють 8 см і 5 см. Обчислити периметр чотирикутника, вер-
шинами якого є середини сторін даного чотирикутника.
А Б В Г Д
40 см 13 см 26 см 3 см 20 см
32.6. Одна зі сторін прямокутника дорівнює 8 см. Знайти площу прямокутника, якщо площа круга,
описаного навколо нього, дорівнює 25π см2.
А Б В Г Д
80 см2 48 см2 40 см2 24 см2 200 см2
32.7. У прямокутнику ABCD О — точка перетину діагоналей, ∠ВОС = 108°. Знайти ∠ABD.
А Б В Г Д
72° 45° 30° 54° 18°
32.8. У прямокутнику точка перетину діагоналей знаходиться від однієї сторона на 3 см далі, ніж від
іншої. Периметр прямокутника дорівнює 28 см. Обчислити меншу сторону прямокутника.
А Б В Г Д
32.9. Діагональ ромба утворює з однією зі сторін кут, що дорівнює 54°. Знайти менший кут ромба.
А Б В Г Д
36° 26° 72° 62° 27°
32.10. Одна з діагоналей ромба дорівнює 30 см. Знайти іншу діагональ ромба, якщо його периметр
А Б В Г Д
20 см 24 см 30 см 16 см 19 см
235
32.11. Периметр ромба дорівнює 24 см, а один з його кутів — 120°. Знайти меншу діагональ ромба.
А Б В Г Д
24 см 6 см 12 см 18 см 6 2 см
32.12. Обчислити площу ромба, якщо його сторона дорівнює 17 см, а одна з діагоналей — 30 см.
А Б В Г Д
480 см2 240 см2 360 см2 510 см2 400 см2
32.13. У ромб, сторона якого дорівнює 20 см, а гострий кут — 30°, вписали коло. Знайти довжину
цього кола.
А Б В Г Д
10π см 5π см 15π см 10 2 π см 20π см
32.14. Сторона ромба дорівнює 6 см, а його площа — 18 см2. Знайти найбільший кут ромба.
А Б В Г Д
105° 120° 130° 135° 150°
32.15. Периметр квадрата, вписаного в круг, дорівнює 16 м. Знайти площу круга.
А Б В Г Д
16π м 2
24π м 2
8π м 2
32π м 2
4 π м2
32.16. Сторони паралелограма дорівнюють 18 см і 30 см, а висота, яка проведена до більшої сторо-
ни, — 6 см. Знайти іншу висоту паралелограма.
А Б В Г Д
10 см 20 см 15 см 3,6 см 18 см
32.17. Сторони паралелограма дорівнюють 3 см і 2 см. Обчислити суму квадратів діагоналей пара-
лелограма.
А Б В Г Д
14 см 2
7 см 2
28 см 2
30 см 2
3,5 см2
32.18. Діагоналі паралелограма дорівнюють 17 см і 19 см, а одна зі сторін паралелограма — 10 см.
Знайти іншу сторону паралелограма.
А Б В Г Д
5 22 см 26 см 15 см 20 3 см 10 11 см
32.19. Висота рівнобічної трапеції, яка проведена з вершини тупого кута, поділяє основу на відрізки
завдовжки 5 см і 11 см. Знайти периметр трапеції, якщо її висота дорівнює 12 см.
А Б В Г Д
50 см 43 см 48 см 47 см 53 см
32.20. Дві менші сторони прямокутної трапеції дорівнюють а, а один з її кутів — 45°. Визначити
площу трапеції.
А Б В Г Д
5 2 3 2
а2 a 2 а2 3а2 a
2 2
32.21. Основи трапеції відносяться як 3 : 5, а її висота дорівнює 9 см. Знайти основи трапеції, якщо її
площа дорівнює 270 см2.
А Б В Г Д
11,25 см і 18,75 см 12 см і 20 см 6 см і 10 см 22,5 см і 37,5 см 15 см і 20 см
236
32.22. Висоти паралелограма дорівнюють h1 i h2, а кут між ними — α. Визначити площу паралелог-
рама.
B C
h2
h1 N
A D
M
А Б В Г Д
h1h2 h1h2 h1h2
h1h2 sin α h1h2 cos α
cos α sin α sin 2 α
32.23. Діагоналі прямокутника утворюють кут 50°. Знайти кут між діагоналлю прямокутника та бісе-
ктрисою кута, проведеними з однієї вершини.
А Б В Г Д
50° 30° 25° 15° 20°
32.24. Точка О, яка є перетином діагоналей трапеції АВСD (AD||BC), ділить діагональ АС на відрізки
АО = 8 см і ОС = 4 см. Знайти основу ВС, якщо AD = 14 см.
А Б В Г Д
32.25. Менша основа трапеції дорівнює 20 см. Точка перетину діагоналей віддалена від основ на 5 см
і 6 см. Знайти площу трапеції.
А Б В Г Д
110 см2 363 см2 121 см2 242 см2 484 см2
32.26. Відстань між серединами діагоналей трапеції дорівнює 7 см, а менша її основа — 6 см. Знайти
середню лінію трапеції.
B C
O
M N
K L
A D
А Б В Г Д
9 см 6,5 см 12 см 26 см 13 см
32.27. У рівнобічну трапецію вписане коло. Знайти у квадратних сантиметрах площу трапеції, якщо її
основи дорівнюють 2 см і 8 см.
А Б В Г Д
40 см2 5 см2 20 см2 16 см2 8 см2
32.28. Діагоналі рівнобічної трапеції перпендикулярні. Знайти площу трапеції, якщо її основи дорів-
нюють 8 см і 20 см.
А Б В Г Д
196 см2 392 см2 784 см2 588 см2 98 см2
32.29. Навколо кола, діаметр якого дорівнює 16 см, описано рівнобічну трапецію, довжина бічної
сторони якої дорівнює 20 см. Знайти площу трапеції.
А Б В Г Д
480 см2 160 см2 320 см2 640 см2 512 см2
237
32.30. Бічна сторона рівнобічної трапеції дорівнює 20 см, а її діагональ утворює з більшою основою
кут, синус якого дорівнює 0,8. Знайти діаметр кола, описаного навколо цієї трапеції.
А Б В Г Д
24 см 12,5 см 20 см 40 см 25 см
32.31. Одна з діагоналей паралелограма дорівнює d і поділяє його гострий кут на кути α і β. Визначи-
ти площу паралелограма.
А Б В Г Д
d 2 sin α sin β d 2 sin(α + β) d 2 sin α sin β d 2 sin α sin β
d 2 sin αsinβsin(α+β)
sin 3 (α + β) sin α sin β sin(α + β) 2sin(α + β)
32.32. У ромбі АВСD більша діагональ АС поділяє висоту ВK на відрізки ВМ = 5 см і МK = 3 см.
Знайти площу ромба.
B C
M
A D
K
А Б В Г Д
40 см 2
80 см 2
120 см 2
140 см 2
20 см2
32.33. Діагональ трапеції поділяє її на два подібні трикутники. Знайти цю діагональ, якщо основи
трапеції дорівнюють 50 см і 72 см.
А Б В Г Д
90 см 30,5 см 30 см 61 см 60 см
32.34. У рівнобічній трапеції діагональ є бісектрисою гострого кута й утворює з більшою основою
кут 30°. Знайти периметр трапеції, якщо більша основа дорівнює 8 см.
А Б В Г Д
18 см 24 см 16 см 20 см 32 см
32.35. Периметр паралелограма більший від однієї з його сторін на 23 см і більший на 19 см від іншої
його сторони. Знайти периметр паралелограма.
А Б В Г Д
42 см 28 см 34 см 36 см 32 см

32.36. Установити відповідність між фігурами (1–4) та їхніми характерними властивостями (А–Д).
1 Описаний навколо кола чотирикутник А Сума протилежних кутів дорівнює 180°
2 Вписаний у коло чотирикутник Б Діагоналі рівні
3 Паралелограм В Суми протилежних сторін рівні
4 Ромб Г Сума кутів при одній стороні дорівнює 180°
Д Діагоналі є бісектрисами кутів
238
32.37. Установити відповідність між початками суджень (1–4) та їх закінченнями (А–Д) так, щоб
утворилися істинні судження.
1 Навколо опуклого чотирикутника ABCD можна опи- А AB + CD = BC + AD
сати коло тоді й тільки тоді, коли... Б ∠A + ∠С = 180°
2 Опуклий чотирикутник ABCD є паралелограмом тоді В він є ромбом
й тільки тоді, коли...
Г він є прямокутником
3 В опуклий чотирикутник ABCD можна вписати коло
Д його діагоналі точкою пе-
тоді й тільки тоді, коли...
ретину діляться навпіл
4 У паралелограм ABCD можна вписати коло тоді й
тільки тоді, коли...
32.38. Діагональ ромба утворює зі стороною кут 60°. Установити відповідність між довжинами сторін
(1–4) ромба і площами (А–Д) прямокутників з вершинами на серединах сторін ромба.
1 20 см А 441 3 см2
2 36 см Б 100 3 см2
3 42 см
В 529 3 см2
4 50 см
Г 625 3 см2
Д 324 3 см2
32.39. Сторони паралелограма дорівнюють 12 см і 5 см. Установити відповідність між величинами го-
стрих кутів (1–4) паралелограмів і їх площами (А–Д).
1 30° А 30 3 см2
2 45° Б 30 см2
3 60° В 15 3 см2
4 80°
Г 30 2 см2
4π
Д 60sin см2
9
32.40. У рівнобічних трапеціях діагональ є бісектрисою гострого кута й утворює з більшою основою
кут 30°. Установити відповідність між довжинами більших основ (1–4) та периметрами трапе-
цій (А–Д).
1 4 см А 20 см
2 8 см Б 60 см
3 24 см В 10 см
4 12 см Г 30 см
Д 50 см
1 У паралелограмі ABCD бісектриси кутів А та В пере- А 70°
тинаються в точці K. Знайти кут AKB Б 60°
2 У трапецію ABCD (BC||AD) вписано коло з центром у В 50°
точці О. K — точка дотику цього кола до сторони CD.
Г 35°
Кут ADC дорівнює 70°. Знайти кут COK
Д 90°
3 Кут між висотами ромба, проведеними з вершини йо-
го гострого кута, дорівнює 130°. Знайти гострий кут
ромба
4 Діагональ ромба дорівнює його стороні. Знайти мен-
ший кут ромба
239
1 У рівнобічній трапеції діагоналі взаємно перпендику- А 350 см2
лярні. Висота трапеції дорівнює 18 см. Знайти площу Б 324 см2
трапеції
В 420 см2
2 Основи трапеції ABCD (BC||AD, AD > BC) дорівнюють
Г 240 см2
27 см і 18 см. Площа трикутника AOD дорівнює
540 см2, де О — точка перетину діагоналей. Знайти Д 480 см2
площу трикутника ВОС
3 У трапеції ABCD (BC||AD) діагоналі перетинаються в
точці О. Площа трикутника АВО дорівнює 350 см2.
Знайти площу трикутника COD
4 M, N, K і P — середини сторін довільного чотирикут-
ника ABCD, сполучено між собою у вказаній послідо-
вності. Сторона MN утвореного чотирикутника дорів-
нює 20 см, NK = 8 3 см, ∠KNM = 60°. Знайти площу
чотирикутника ABCD

32.43. Перпендикуляр, проведений з вершини прямокутника на діагональ, дорівнює 12 і поділяє діа-
гональ на відрізки, різниця яких дорівнює 7. Знайти площу прямокутника.
32.44. Сторони прямокутника відносяться як 3 : 4, а бісектриса прямого кута ділить діагональ на від-
різки, різниця яких дорівнює 10 см. Знайти в сантиметрах периметр прямокутника.
32.45. У прямокутнику точка перетину діагоналей міститься на 3 см далі від меншої сторони прямо-
кутника, ніж від його більшої сторони, а периметр прямокутника дорівнює 28 см. Знайти в са-
нтиметрах довжину меншої сторони прямокутника.
32.46. Одна з діагоналей паралелограма дорівнює 6 6 і утворює зі стороною паралелограма кут 60°.
Знайти іншу діагональ, якщо вона утворює з тією ж стороною кут 45°.
32.47. Одна зі сторін паралелограма дорівнює 20 см, менша діагональ — 28 см, а гострий кут — 60°.
Знайти в сантиметрах периметр паралелограма.
32.48. Одна з діагоналей паралелограма, яка дорівнює 3 6 , утворює з основою паралелограма кут
60°. Обчислити довжину другої діагоналі, якщо вона утворює з цією ж основою кут 45°.
32.49. Висоти паралелограма дорівнюють 4 і 6, а його периметр — 40. Знайти у градусах гострий кут
паралелограма.
32.50. Одна сторона паралелограма на 2 більша за іншу, а його діагоналі дорівнюють 8 і 14. Знайти
периметр паралелограма.
32.51. Діагоналі ромба відносяться як 3 : 4. Знайти висоту ромба, якщо його периметр дорівнює 80.
32.52. Діагоналі ромба дорівнюють 30 см і 40 см. Обчислити в сантиметрах довжину меншого з відрі-
зків, на які ділить висота, проведена з вершини тупого кута ромба, його сторону.
32.53. Діагоналі ромба дорівнюють 6 см і 8 см. 3 точки перетину діагоналей ромба до його сторін
проведено перпендикуляри. Знайти в сантиметрах периметр чотирикутника, вершинами якого
є основи цих перпендикулярів.
32.54. Сума довжин діагоналей ромба дорівнює l, а площа ромба — S. Визначити сторону ромба й
обчисли її значення, якщо l = 5, S = 4.
32.55. Висота ромба дорівнює 1,2 м, а його сторона — 1,69 м. Знайти у метрах меншу діагональ ромба.
32.56. Визначити площу паралелограма за його висотами h1 і h2 та периметром Р й обчислити її зна-
чення, якщо h1 = 3, h2 = 7, Р = 20.
32.57. Основи трапеції дорівнюють 10 і 24, а бічні сторони — 15 і 13. Знайти площу трапеції.
240
32.58. У рівнобічну трапецію, верхня основа якої удвічі менша від її висоти, вписане коло, радіус
якого дорівнює 3 см. Знайти у квадратних сантиметрах площу трапеції.
32.59. У прямокутну трапецію вписано коло. Точка дотику ділить більшу з бічних сторін трапеції на
відрізки завдовжки 4 см і 25 см. Знайти площу трапеції (у см2).
32.60. У рівнобічній трапеції діагональ ділить її гострий кут навпіл. Обчислити в сантиметрах серед-
ню лінію трапеції, якщо її периметр дорівнює 27 см, а більша основа — 9 см.
32.61. Основи трапеції дорівнюють 5 і 15, а діагоналі — 12 і 16. Знайти площу трапеції.
32.62. У рівнобічній трапеції один з кутів дорівнює 60°, бічна сторона — 24 см, а сума основ —
44 см. Знайти (в сантиметрах) більшу основу трапеції.
32.63. ABCD — прямокутна трапеція (∠А = 90°), АС = 15 см, ВС = 12 см, АС⊥CD. Знайти в сантимет-
рах AD.
32.64. Навколо трапеції описане коло, діаметром якого є більша основа. Обчислити площу трапеції у
квадратних сантиметрах, якщо її діагональ і висота відповідно дорівнюють 5 см і 3 см.
32.65. Площі трикутників, утворених основами трапеції та відрізками діагоналей дорівнюють S1 і S2.
Визначити площу трапеції й обчисли її значення, якщо S1 = 4, S2 = 1.
32.66. Квадрат зі стороною а повернуто навколо свого центра на 45°. Знайти площу спільної частини
цих квадратів й обчисли її значення з точністю до 0,01, якщо а = 1.
32.67. Знайти квадрат площі паралелограма, якщо його більша діагональ дорівнює 2 7 , а висоти до-
рівнюють 3 і 2 3.
32.68. Висота ромба дорівнює 24, а менша діагональ — 30. Знайти більшу діагональ ромба.
32.69. Знайти площу паралелограма з точністю до 0,01 см2, якщо його більша діагональ дорівнює 5, а
висоти дорівнюють 2 і 3.
32.70. Канал з Дніпра до Кривого Рогу в районі села Червоні Поди має у поперечному перерізі форму
рівнобедреної трапеції, у якої довжина більшої основи дорівнює 12 м, висота 3 м, а бічні сто-
рони нахилені до основи під кутом 45°. Швидкість руху води в каналі дорівнює 3 м/хв. Скільки
кубічних метрів води забирається з Дніпра за 1 хв?
32.71. Скільки потрібно листів бляхи завширшки 3 м, щоб обгородити земельну ділянку прямокутної
форми під будівництво офісного центру, площа якої дорівнює 480 м2, а одна зі сторін — 16 м?
241
ТЕМА 33. МНОГОКУТНИКИ
33.1. Скільки всього діагоналей має десятикутник?
А Б В Г Д
10 50 75 70 35
33.2. Чому дорівнює сума внутрішніх кутів опуклого дванадцятикутника?
А Б В Г Д
1800° 1980° 2160° 1620° 2520°
33.3. Скільки вершин має опуклий многокутник, якщо сума його внутрішніх кутів дорівнює 900°?
А Б В Г Д
п’ять шість сім вісім дев’ять
33.4. Якщо в опуклому многокутнику всі кути гострі, то він...
А Б В Г Д
трикутник або
трикутник чотирикутник п’ятикутник стокутник
чотирикутник
33.5. Чому дорівнює внутрішній кут правильного восьмикутника?
А Б В Г Д
36° 45° 54° 135° 126°
33.6. Скільки сторін має правильний многокутник, якщо його внутрішній кут дорівнює 156°?
А Б В Г Д
13 14 15 16 17
33.7. Скільки вершин має правильний многокутник, якщо його зовнішній кут дорівнює 20°?
А Б В Г Д
9 12 16 18 20
33.8. Визначте кількість сторін правильного многокутника, якщо його зовнішній кут дорівнює 60°.
А Б В Г Д
3 4 6 12 8
33.9. Скільки сторін має правильний многокутник, якщо його центральний кут дорівнює 36°?
А Б В Г Д
6 12 8 9 10
33.10. Якщо у правильного многокутника всі діагоналі рівні, то він...
А Б В Г Д
чотирикутник чотирикутник
Чотирикутник п’ятикутник шестикутник
або п’ятикутник або шестикутник
33.11. Скільки сторін має многокутник, якщо у ньому можна провести 5 діагоналей.
А Б В Г Д
4 5 6 7 8
33.12. Кути п’ятикутника пропорційні до чисел 3, 5, 5, 6 і 8. Знайти найбільший кут п’ятикутника.
А Б В Г Д
160° 150° 140° 130° 155°
242
33.13. Скільки діагоналей має многокутник, якщо сума його внутрішніх кутів дорівнює 1620°?
А Б В Г Д
35 54 65 55 44
33.14. Знайти периметр правильного многокутника зі стороною 2 см, якщо його центральний кут до-
рівнює внутрішньому.
А Б В Г Д
6 см 8 см 12 см 16 см 10 см
33.15. П’ять кутів многокутника дорівнюють по 138°, а всі інші — по 150°. Скільки діагоналей можна
провести в цьому многокутнику?
А Б В Г Д
30 20 25 35 10
33.16. Два кути опуклого многокутника дорівнюють по 100°, а решта — по 130°. Скільки вершин має
многокутник?
А Б В Г Д
5 6 7 8 4
33.17. Скільки сторін має опуклий многокутник, сума внутрішніх кутів якого удвічі більша за суму
внутрішніх кутів опуклого дев’ятикутника?
А Б В Г Д
13 14 15 16 17
33.18. Сторона правильного шестикутника дорівнює 10 см. Знайти його найбільшу діагональ.
А Б В Г Д
10 3 см 20 3 см 10 см 40 см 20 см
33.19. Сторона правильного шестикутника дорівнює а. Визначити меншу діагональ.
А Б В Г Д
2a 3 а 2a 2 a 3 2a
33.20. Сторона правильного шестикутника дорівнює 2 см. Знайти його площу.
А Б В Г Д
6 3 см 2
12 3 см 2
3 3 см 2
32 см 2
64 см2
33.21. Знайти периметр правильного шестикутника, якщо довжина кола, описаного навколо нього,
дорівнює 18π см.
А Б В Г Д
108 см 54 см 27 см 27 3 см 54 3 см
33.22. Знайти меншу діагональ правильного шестикутника, якщо більша його діагональ дорівнює
2 3 см.
А Б В Г Д
3
см 3 см 3 см 2 см 1 см
2
33.23. Радіус кола, вписаного в правильний шестикутник, дорівнює 8 3 см. Знайти периметр шести-
кутника.
А Б В Г Д
24 см 48 см 96 см 192 см 72 см
243
33.24. Чому дорівнює найбільший кут між двома діагоналями, проведеними з однієї вершини прави-
льного шестикутника?
А Б В Г Д
45° 60° 80° 90° 120°
33.25. Скільки сторін має опуклий многокутник, у якого сума внутрішніх кутів дорівнює сумі його
зовнішніх кутів, узятих по одному при кожній вершині?
А Б В Г Д
Три чотири п’ять шість вісім
33.26. Скільки сторін має опуклий многокутник, якщо сума його усіх внутрішніх кутів і усіх зовніш-
ніх дорівнює 2520°?
А Б В Г Д
10 11 12 13 14
33.27. Скільки вершин має правильний многокутник, у якого внутрішній кут у 8 разів більший від зо-
внішнього?
А Б В Г Д
12 14 16 18 20

33.28. Установити відповідність між кількістю кутів (1–4) многокутника та кількістю його діагоналей
(А–Д).
1 12 А 14
2 15 Б 5
3 7 В 54
4 5 Г 20
Д 90
33.29. Установити відповідність між величиною внутрішнього кута (1–4) правильного многокутника
та кількістю його сторін (А–Д).
1 156° А 9
2 108° Б 12
3 150° В 5
4 140° Г 7
Д 15
1 Знайти периметр правильного многокутника, сторона якого А 12 см
дорівнює 2 см, якщо його центральний кут удвічі більший за
внутрішній
Б (8 + 4 2 ) см
2 Знайти сторону правильного многокутника, периметр якого В 9 см
дорівнює 80 см, якщо його зовнішній кут дорівнює 36° Г 8 см
3 Середини сторін правильного восьмикутника послідовно спо- Д 6 см
лучили через одну так, що утворився чотирикутник. Знайти
периметр цього чотирикутника, якщо периметр восьмикутника
дорівнює 16 см
4 Внутрішній кут правильного многокутника утричі більший за
його зовнішній кут. Знайти сторону многокутника, якщо його
периметр дорівнює 96 см
244
1 Сторона правильного трикутника дорівнює 6 3 см. Знайти А 16 см
радіус кола, вписаного а цей трикутник Б 6 2 см
2 Діаметр кола, вписаного в правильний многокутник, дорівнює В 3 см
10 см, а сторона многокутника — 10 3 см. Знайти радіус ко- Г 6 см
ла, описаного навколо многокутника Д 10 см
3 Радіус кола, описаного навколо правильного многокутника, у
2 разу більший за радіус кола, вписаного в цей многокутник.
Знайти периметр многокутника, якщо його сторона дорівнює
4 см
4 Сторона правильного вписаного многокутника відтинає від
кола радіуса 6 см дугу завдовжки 3π см. Знайти сторону мно-
гокутника
33.32. Сторона правильного многокутника дорівнює 2 см. Установити відповідність між кількістю
сторін (1–4) цього многокутника та його площею (А–Д).
1 6 А 12ctg15° см2
2 9 Б 6 3 см2
3 12 В 9ctg20° см2
4 15 Г 12ctg12° см2
Д 15ctg12° см2
1 У коло вписано правильний шестикутник зі стороною 4 см. А 64 см2
Визначити площу чотирикутника, описаного навколо даного Б 96 см2
кола
В 81 3 см2
2 Сторона квадрата, вписаного в коло, дорівнює 6 см. Знайти
площу правильного трикутника, описаного навколо цього кола Г 54 3 см2
3 У правильний трикутник, сторона якого дорівнює 9 3 см, Д 81 см2
вписано коло, навколо якого описано квадрат. Знайти площу
цього квадрата
4 У правильний шестикутник зі стороною 12 см вписано коло,
яке описано навколо правильного трикутника. Знайти площу
цього трикутника

33.34. Сума внутрішніх кутів многокутника удвічі більша від суми зовнішніх кутів, узятих по одному
при кожній вершині. Знайти число сторін многокутника.
33.35. Кожний із трьох внутрішніх кутів многокутника дорівнює 80°, а кожний з решти кутів — 150°.
Скільки найменше сторін може мати многокутник?
33.36. Три кути многокутника прямі, а решта дорівнюють по 150°. Скільки найменше вершин може
мати многокутник?
33.37. Скільки вершин має опуклий многокутник, якщо сума усіх його внутрішніх кутів з одним із
зовнішніх дорівнює 2250°?
33.38. На скільки градусів збільшиться сума внутрішніх кутів многокутника, якщо число його сторін
збільшити на 5?
33.39. Внутрішній кут правильного многокутника на 144° більший від зовнішнього. Скільки сторін
має многокутник?
245
33.40. Знайти (у сантиметрах) периметр правильного многокутника, якщо сума двох його кутів на
108° менша за суму всіх інших кутів, а його сторона дорівнює 4,3 см.
33.41. Радіус кола, описаного навколо правильного восьмикутника, дорівнює 4 2 . Знайти найменшу
діагональ восьмикутника.
33.42. Довжина кола, описаного навколо правильного многокутника, дорівнює 8 3π см, а довжина
сторони многокутника — 12 см. Знайти (у сантиметрах) периметр цього многокутника.
33.43. Менша діагональ правильного шестикутника дорівнює 3 . Визначити більшу його діагональ.
33.44. R — радіус кола, описаного навколо правильного шестикутника. Визначити радіус кола, впи-
саного в правильний шестикутник, якщо R = 3.
33.45. Обчислити (у сантиметрах) радіус описаного навколо правильного восьмикутника кола, якщо
його сторона дорівнює 3 2 − 2 см.
33.46. Під яким кутом (у градусах) перетинаються дві діагоналі правильного п’ятикутника, проведені
з різних вершин?
33.47. За стороною а правильного дванадцятикутника визначити його апофему (перпендикуляр, опу-
щений з центра до сторони), якщо a = 2 − 3.
33.48. Виразити сторону а правильного дванадцятикутника через радіус R описаного кола, й обчис-
лити її довжину, якщо R = 2 + 3.
33.49. На клумбі, яка має форму правильного восьмикутника зі стороною 1 м, потрібно посадити кві-
ти. Скільки найбільше квітів можна посадити на такій клумбі, якщо для однієї рослини потріб-
но 160 см2 землі?
246
ТЕМА 34. КОЛО, КРУГ ТА ЇХ ЕЛЕМЕНТИ
34.1. Знайти довжину кола, якщо його діаметр дорівнює 20 см.
А Б В Г Д
10π см 40π см 20π см 100π см 50π см
34.2. Знайти радіус кола, якщо довжина кола дорівнює 24π см.
А Б В Г Д
4π см 12 см 24 см 48 см 96 см
34.3. На якій відстані від центра кола розміщена дотична до кола, радіус якого дорівнює 24 см.
А Б В Г Д
42 см 48 см 12 см 24 см 6 см
34.4. Знайти довжину дуги кола, радіус якого дорівнює 10 см, якщо її кутова величина дорівнює 30°.
А Б В Г Д
4 10 5 6 5
π π π π π
3 3 6 5 3
34.5. Знайти радіус кола, в якого кутова величина дуги завдовжки π см дорівнює 45°.
А Б В Г Д
π
34.6. Яка кутова величина дуги завдовжки см у колі радіуса 3 см?
2
А Б В Г Д
15° 30° 45° 60° 75°
34.7. У колі з центром О проведено діаметр MK і хорду KP. Знайти кути трикутника KOP, якщо кут
MOP дорівнює 110°.
А Б В Г Д
55°, 55°, 70° 60°, 60°, 60° 90°, 45°, 45° 110°, 35°, 35° 70°, 70°, 40°
34.8. Через кінець А хорди АВ кола з центром О проведено дотичну АС. Знайти кут між дотичною і
хордою, якщо ∠АОВ = 70°.
А Б В Г Д
20° 70° 55° 145° 35°
34.9. Дуга кола радіуса 12 см містить центральний кут 120° і дорівнює довжині деякого кола. Знайти
радіус цього кола.
А Б В Г Д
34.10. У колі завдовжки 24π см проведено хорду, яка дорівнює 12 см. Знайти градусну міру меншої
дуги, яку стягує хорда.
А Б В Г Д
90° 120° 60° 30° 45°
34.11. Знайти площу круга, у який вписано трикутник зі сторонами 6 см, 8 см і 10 см.
А Б В Г Д
10π см 2
36π см 2
64π см 2
25π см 2
480π см2
247
34.12. Знайти діаметр круга, площа якого дорівнює π см2.
А Б В Г Д
34.13. Знайти площу кругового сектора радіуса 3 см з центральним кутом 120°.
А Б В Г Д
2π см 2
3π см 2
4π см 2
5π см2 6π см2
34.14. Площа кругового сектора радіуса 6 см дорівнює 5 π см2. Знайти кутову величину дуги.
А Б В Г Д
30° 50° 60° 80° 100°
34.15. При збільшенні круга його площа збільшилась у 9 разів. У скільки разів збільшилась довжина
кола цього круга?
А Б В Г Д
1,5 27 9 2 3
34.16. З точки кола проведено дві перпендикулярні хорди, довжини яких дорівнюють 12 і 16. Знайти
довжину кола.
А Б В Г Д
20π 40π 50π 60π 35π
34.17. Хорда перетинає діаметр під кутом 30° і ділить його на два відрізки завдовжки 5 дм і 15 дм.
Обчислити відстань від центра кола до хорди.
А Б В Г Д
5 дм 10 дм 15 дм 2,5 дм 20 дм
34.18. З однієї точки поза колом проведено до нього дві дотичні. Довжина кожної дотичної дорівнює
12 см, а відстань між точками дотику — 14,4 см. Обчислити радіус кола.
А Б В Г Д
34.19. Хорда АВ, перетинаючись з хордою CD, поділяється на відрізки 6 см і 8 см. На які відрізки по-
діляється хорда CD, довжина якої дорівнює 19 см.
А Б В Г Д
15 см і 4 см 5 см і 14 см 10 см і 4 см 12 см і 7 см 16 см і 3 см
34.20. З однієї точки поза колом проведено до нього дотичну й січну. Обчислити довжину дотичної,
якщо вона на 5 см більша за зовнішній відрізок січної і на стільки ж менша за її внутрішній ві-
дрізок.
А Б В Г Д
10 см 7 см 14 см 9 см 8 см
34.21. Площа кругового сектора становить 15% площі круга. Яка величина центрального кута сектора?
А Б В Г Д
30° 45° 54° 15° 20°
34.22. Коло, радіус якого дорівнює 9, розігнуто в дугу, радіус кола якої дорівнює 24. Знайти центра-
льний кут, який стягує утворену дугу.
А Б В Г Д
100° 120° 135° 150° 180°
34.23. Точки А, В і С ділять коло на дуги у відношенні 2 : 3 : 4. Знайти найбільший кут трикутника
АВС.
А Б В Г Д
160° 80° 120° 100° 70°
248
34.24. Кут, протилежний до основи рівнобедреного трикутника, дорівнює 120°, а бічна сторона три-
кутника — 12 см. Знайти діаметр кола, описаного навколо цього трикутника.
А Б В Г Д
6 см 3 см 9 см 12 см 24 см
34.25. У коло, довжина якого дорівнює 6π см, вписано прямокутник АВСD. M, N, K і L — середини
сторін прямокутника. Чому дорівнює периметр чотирикутника MNKL?
N
B C
M K
A D
L
А Б В Г Д
6 см 9 см 12 см 14 см 18 см
34.26. Радіуси двох концентричних кіл відносяться як 2 : 7. Знайти діаметр більшого з кіл, якщо ши-
рина кільця, утвореного ними, дорівнює 45 см.
А Б В Г Д
18 см 126 см 70 см 20 см 63 см
34.27. Знайти площу заштрихованої на рисунку частини квадрата зі стороною а.
a
А Б В Г Д
π−2 2 π−3 2 3− π 2 4−π 2 8−π 2
a a a a a
2 3 3 4 8
34.28. На рисунку зображено квадрат зі стороною 1 і дуги кіл радіуса 1. Знайти площу заштрихованої
частини.
a
А Б В Г Д
π π
π+1 π–2 +1 π–1 −1
2 2
249
34.29. Довжина сторони правильного трикутника АВС дорівнює 6. Точки P, Q і R — середини його
сторін. РR, PQ і QR — дуги кіл з центрами відповідно у точках А, В і С. Знайти площу криво-
лінійного трикутника РQR.
B
P Q
A C
R
А Б В Г Д
π π
1 2 −1 6(π − 3) 9 3 − 
2  2
34.30. Три кола, радіуси яких дорівнюють 2, 3 і 10, попарно дотикаються зовні. Знайти радіус кола,
яке вписане в трикутник, утворений центрами цих кіл.
А Б В Г Д
3,5 3 2,5 2 1,5
34.31. l(x) — довжина хорди, проведеної на відстані х від центра кола. Який із наведених графіків
може бути графіком функції l = l(x)?
А Б В Г Д
y y y y y
1 1 1 1 1
0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x

34.32. З точки кола проведено дві перпендикулярні хорди а та b. Установити відповідність між дов-
жинами цих хорд (1–4) та довжиною кола (А–Д).
1 12 см, 16 см А 5π см
2 5 см, 12 см Б 20π см
3 3 см, 4 см В 10π см
4 6 см, 8 см Г 13π см
Д 12π см
34.33. Установити відповідність між довжинами сторін квадрата (1–4) та радіусами вписаних у квад-
рати кіл (А–Д).
1 2 см А 3 см
2 6 см Б 15 см
3 10 см В 1 см
4 30 см Г 4 см
Д 5 см
250
34.34. Установити відповідність між даними про кола K(O1, R) і K(O2, r) і їх взаємним розташуванням
(А–Д).
1 R = 9, r = 5, O1O2 = 5 А Кола не мають спільних точок (одне по-
2 R = 12, r = 4, O1O2 = 8 за кругом іншого)
3 R = 6, r = 5, O1O2 = 11 Б Кола перетинаються
4 R = 15, r = 7, O1O2 = 7 В Кола дотикаються зовнішньо
Г Кола дотикаються внутрішньо
Д Кола не мають спільних точок (одне все-
редині круга іншого)
34.35. Установити відповідність між заданими відношеннями радіусів двох концентричних кругів
(1–4) та відношенням площі першого круга до площі кільця (А–Д).
1 2:1 А 9:5
2 3:2 Б 16 : 7
3 5:3 В 4:3
4 4:3 Г 16 : 5
Д 25 : 16
34.36. Установити відповідність між дугами α і β, зображеними на рисунках (1–4), та кутами γ (А–Д).
А γ = 65°
Б γ = 50°
β α
1 α 2 γ В γ = 85°
γ
Г γ = 37,5°
Д γ = 88°
α = 17°, β = 92° α = 92°
α
γ
γ α
3 4 β
α = 130° α = 75°, β = 95°

34.37. Знайти довжину кола l, вписаного в ромб, діагоналі якого дорівнюють 15 і 20. У відповідь за-
l
писати .
π
34.38. У рівнобедрену трапецію вписано коло. Основи трапеції дорівнюють 9 і 25, а бічна сторона —
l
17. Знайти довжину l вписаного кола. У відповідь записати .
π
34.39. Периметр правильного трикутника дорівнює 36. На стороні трикутника як на діаметрі, побудо-
вано коло. Знайти довжину l дуги, розміщену у внутрішній області трикутника. У відповідь за-
l
писати .
π
34.40. Знайти площу S круга, описаного навколо правильного трикутника зі стороною 9 см. У відпо-
S
відь записати .
π
251
34.41. Знайти площу S круга, вписаного в правильний шестикутник зі стороною 6 см. У відповідь за-
S
писати .
π
1
34.42. Дано два круги зі спільним центром. Радіус меншого круга дорівнює радіуса більшого.
2
Знайти відношення площі утвореного кільця до площі круга більшого радіуса.
34.43. Знайти відношення площ кругів, вписаного й описаного навколо квадрата.
34.44. На рисунку сторона квадрата дорівнює 5. Кожна його вершина є центром кола радіуса 5. Знайти
периметр Р замальованого криволінійного чотирикутника обмеженого цими колами. У відповідь
3P
записати .
π
B C
A D
34.45. У прямокутну трапецію з основами 1 і 3 вписано коло. Знайти радіус вписаного кола.
34.46. Два кола, які дотикаються ззовні, вписано в кут 60°. Знайти радіус більшого з кіл, якщо сума їх
радіусів дорівнює 24 см.
34.47. На висоті рівностороннього трикутника як на діаметрі побудовано круг. Довжина сторони три-
кутника дорівнює 1. Знайти з точністю до 0,01 площу тієї частини трикутника, яка лежить поза
даним кругом.
34.48. У трикутнику довжини сторін відносяться як 3 : 4 : 5. Півколо з діаметром, який належить най-
більшій стороні трикутника дотикається до двох інших сторін трикутника. Знайти відношення
найменшої висоти трикутника до радіуса півкола.
34.49. Клумбу діаметром 6 м потрібно розбити на 6 рівних секторів для квітів різних видів. Скільки
квітів одного виду можна посадити, якщо для кожної квітки необхідно 1 дм2 землі?
252
ТЕМА 35. АКСІОМИ СТЕРЕОМЕТРІЇ. ПРЯМІ
ТА ПЛОЩИНИ В ПРОСТОРІ
35.1. Шість точок не лежать в одній площині. Яке найбільше число цих точок може лежати на одній
прямій?
А Б В Г Д
дві три чотири п’ять шість
35.2. На рисунку зображено тетраедр АВСD. Точка М належить ребру DB, а точка Р — ребру DC.
Точки K1, K2, K3, K4 і K5 належать площині АВС. У якій з цих точок пряма РМ перетинає пло-
щину АВС?
D
M
A C
K5
K4
K3
B
K2
K1
Б В Г Д
K1 K2 K3 K4 K5
35.3. На рисунку зображено куб АВСDА1В1С1D1 і точку М на ребрі ВВ1. Якій із прямих належить то-
чка перетину прямої МС із площиною А1В1С1?
B1 C1
M
A1 D1
B C
A D
А Б В Г Д
А1 В1 В1С1 С1D1 А 1 C1 B 1 D1
35.4. Яка з наведених фігур не може бути паралельною проекцією прямокутної трапеції?
А Б В Г Д
трапеція з тупим
прямокутна рівнобічна
кутом при відрізок паралелограм
трапеція трапеція
більшій основі
253
35.5. На рисунку зображено куб АВСDА1В1С1D1. Вказати ортогональну проекцію діагоналі А1С на
площину DD1C1.
B1 C1
A1 D1
B C
A D
А Б В Г Д
С1D CC1 С1D1 DD1 CD1
35.6. На рисунку площини α і β перетинаються по прямій с. Пряма а належить площині α, пряма
b — площині β. Яке з наведених тверджень правильне?
a α
c
b β
А Б В Г Д
прямі а і b прямі а і b
прямі а і b прямі а і b прямі а і b
паралельні паралельні або
перетинаються паралельні мимобіжні
або мимобіжні перетинаються
35.7. Через М відрізка MK проведено площину. Через кінець K і точку С цього відрізка проведено
паралельні прямі, які перетинають площину в точках K1 і С1. Знайти довжину відрізка MK, як-
що KK1 = 9 см, МС : СС1 = 2 : 3.
А Б В Г Д
35.8. Точка K лежить між паралельними площинами α і β. Прямі m і n, які проходять через точку K,
перетинають площину α у точках M1 і N1, а площину β — у точках М2 і N2 відповідно. Знайти
N1K, якщо M1K : M1M2 = 1 : 3, N1N2 = 20 см.
А Б В Г Д
1 2
5 см 4 см 6,6 см 5 см 6 см
3 3
35.9. На рисунку зображено куб АВСDА1В1С1D1, ребро якого дорівнює 1. Знайти відстань між пря-
мими АА1 і В1D1.
B1 C1
A1 D1
B C
A D
254
А Б В Г Д
1 2
1 1 2 2
2 2
35.10. Дано куб АВСDА1В1С1D1. Вказати кут між прямою А1С і площиною DCC1.
B1 C1
A1 D1
B C
A D
А Б В Г Д
∠А1СС1 ∠А1СD ∠А1СD1 ∠АСB1 ∠A1СA
35.11. Дано прямокутний паралелепіпед АВСDА1В1С1D1, у якого АВСD — квадрат зі стороною 1, а
бічне ребро АА1 = 3 . Чому дорівнює кут між площинами АА1В1 і А1В1С?
B1 C1
A1 D1
B C
A D
А Б В Г Д
30° 45° 60° 75° 90°
35.12. Дано куб АВСDА1В1С1D1. Знайти кут між прямими АВ1 і А1D.
B1 C1
A1 D1
B C
A D
А Б В Г Д
30° 45° 60° 75° 90°
35.13. На рисунку АВСD — прямокутна трапеція з прямим кутом В, точка М — середина сторони АD.
РВ — перпендикуляр до площини АВС. Визначити кут між площинами АВС і АРD.
P
B C
A D
M
255
А Б В Г Д
∠РМС ∠РМD ∠РDB ∠РAD ∠РAB
35.14. Площини α і β перетинаються по прямій а під кутом 60°. Точка А належить площині α. Дов-
жина відрізка АМ є відстанню від точки А до площини β, а довжина відрізка АK — відстанню
від точки А до прямої а. Знайти довжину відрізка АK, якщо АМ = 3 .
A α
a
K
M β
А Б В Г Д
3
2 1 3 3
2
35.15. Точка А віддалена від площини на відстань 6 3 см. Обчислити довжину проекції похилої,
проведеної з цієї точки під кутом 60° до площини.
А Б В Г Д
18 см 3 3 см 3 см 2 3 см 6 см
35.16. Сторона рівностороннього трикутника дорівнює а. Точка А розміщена від кожної вершини
трикутника на відстані b. Визначити відстань від точки А до площини трикутника.
А Б В Г Д
a3 a2 a2 a2
b2 + b2 − a2 b2 − b2 − b2 −
3 12 3 9
35.17. Точка М розміщена на відстані m від кожної сторони правильного трикутника і на відстані h
від площини трикутника. Визначити сторону трикутника.
А Б В Г Д
2 m2 + h2 2 m2 − h2 2 3(m 2 − h 2 ) 3(m 2 − h 2 ) 3( m 2 + h 2 )
35.18. На рисунку АВСD — квадрат, МВ — перпендикуляр до площини АВС. Похила АМ нахилена до
площини АВС під кутом 45°. Під яким кутом нахилена до площини АВС похила МD?
M
B C
A D
А Б В Г Д
1
30° 60° arctg 2 arctg arctg2
2
35.19. З вершини А квадрата ABCD до його площини проведено перпендикуляр AK завдовжки 6 см.
Знайти відстань від точки K до вершини С квадрата, якщо його сторона дорівнює 4 2 см.
А Б В Г Д
9 см 10,5 см 17 см 14 см 10 см
256
35.20. Сторони трикутника АВС дорівнюють 10 см, 17 см і 21 см. З вершини найбільшого кута трику-
тника до його площини проведено перпендикуляр AD, який дорівнює 15 см. Знайти відстань
від точки D до сторони ВС трикутника.
А Б В Г Д
241 см 17 см 31 см 23 см 335 см
35.21. Знайти кут між площинами, якщо точка, яка лежить на одній з них, віддалена від прямої пере-
тину площин утричі далі, ніж від другої площини.
А Б В Г Д
1 1 1 1 1
arccos arcsin arcsin arcctg arccos
2 2 2 2 3 2 2 3
35.22. Відрізок завдовжки 10 м перетинає площину, його кінці розміщені на відстані 2 м і 3 м від
площини. Знайти кут між даним відрізком і площиною.
А Б В Г Д
2 2
30° 45° 60° arcsin arccos
3 5
35.23. На рисунку зображено куб АВСDА1В1С1D1 з ребром 2а. Точка М — середина ребра АА1. Вста-
новити вид многокутника, який є перерізом куба площиною МВС, визначити його площу.
B1 C1
A1 D1
B C
M
A D
А Б В Г Д
2 2
2a 2
3 a 2a 2a 2
5 5a2
35.24. На рисунку зображено правильний тетраедр SABC з ребром а. Точки М, K і Р — відповідно се-
редини ребер AS, SС i AB. Встановити вид многокутника, який є перерізом тетраедра площи-
ною МKР, визначити його периметр.
S
M K B
P
A C
А Б В Г Д
3
3a a a 2a 4a
2
257
35.25. На рисунку зображено піраміду SABCD, де SO — висота піраміди, M — S
середина висоти, K — середина ребра SA, P — середина ребра AB. Уста-
новити відповідність між прямими і площинами (1–4) та їхнім взаємним
розміщенням (А–Д).
M K
B
C
O P
D A
1 Пряма MK і площина ABC А Площини перетинаються

2 Прямі OP і MK Б Пряма і площина перетинаються
3 Пряма MP і площина SDC В Пряма паралельна площині
4 Площини BMK і SDC Г Прямі паралельні
Д Прямі мимобіжні
35.26. На рисунку зображено паралелепіпед ABCDA1B1C1D1. Точки M, N і P — середини ребер AB,
BB1 і BC відповідно. Установити відповідність між прямими і площинами (1–4) та їхнім взаєм-
ним розміщенням (А–Д).
D1
C1
A1 B1
D C
N
P
A B
M
1 Прямі MN і DD1 А Площини паралельні
2 Прямі MN і DC1 Б Площини перетинаються
3 Площини MNP і AB1C В Прямі паралельні
4 Прямі NP і CC1 Г Прямі мимобіжні
Д Прямі перетинаються
35.27. На рисунку зображено піраміду SABCD, в основі якої паралелограм. SO — висота піраміди.
Точки M, N і P — середини відрізків OC, SC і SB відповідно. Установити відповідність між
прямими і площинами (1–4) та їх взаємним розміщенням (А–Д).
S
N
P
D
C
O
A M
B
1 Пряма MN і площина ABC А Не можна встановити
2 Прямі MN і SO Б Перпендикулярні
3 Прямі MN і SD В Перетинаються
4 Пряма OC і площина ASD Г Мимобіжні
Д Паралельні
258
35.28. На рисунку зображено правильну чотирикутну піраміду SABCD, у якої SO — висота, M — се-
редина ребра SC, діагональні перерізи — рівносторонні трикутники. Установити відповідність
між точками, прямими, площинами (1–4) та відстанями між ними (А–Д).
S
D C
O
A B
1 Точка D і пряма SB А BD
2 Точка M і площина ABC Б AB
3 Прямі AD і BC В AM
4 Прямі DB і SC AM
Г
2
SO
Д
2
35.29. Установити відповідність між кількостями точок, які не лежать в одній площині (1–4) та най-
більшою з них кількістю точок (А–Д), які можуть лежати на одній прямій.
1 6 А 6
2 8 Б 4
3 12 В 16
4 20 Г 10
Д 18
35.30. Установити відповідність між відрізками (1–4), побудованими на гранях і ребрах куба, та ве-
личинами кутів між ними (А–Д).
B1 C1
A1 D1
B C
A D
1 AD1 і BC1 А 60°
2 BA1 і AD1 Б 0°
3 АВ і AD1 В 45°
4 DC1 і AB Г 90°
Д 30°
35.31. Установити відповідність між кутами нахилу (1–4) відрізка завдовжки 10 см до площини та
довжиною його проекції на площину (А–Д).
1 30° А 5 см
2 45° Б 5 3 см
3 60° В 5 2 см
4 0° Г 0 см
Д 10 см
259
35.32. Із точки S, яка лежить між двома паралельними площинами, проведено три прямі, які перети-
нають ці площини відповідно в точках А1 і А2, В1 і В2, С1 і С2. Відомо, що SA1 = A1B1 = 10 см,
A2C2 = B1B2 = 24 см, А2В2 = 30 см. Установити відповідність між відрізками (1–4) та їх довжи-
нами (А–Д).
1 А1 А2 А 12 см
2 SB2 Б 8 см
3 A 1 C1 В 18 см
4 SB1 Г 40 см
Д 6 см
35.33. До площини прямокутника ABCD зі сторонами 3 см і 6 см проведено перпендикуляр СМ
завдовжки 10 см. Установити відповідність між відстанями (1–4) від точки М до вказаного
елемента та їхніми числовими значеннями (А–Д).
1 До сторони АВ прямокутника А 19 см
2 До сторони AD прямокутника Б 4 см
3 До вершини А прямокутника
В 2 3 см
4 До діагоналі BD прямокутника
Г 13 см
Д 6 см

35.34. Через кінець А відрізка АВ проведено площину α. Через кінець В і точку С відрізка АВ прове-
дено паралельні прямі, які перетинають площину α відповідно в точках М і N. Знайти довжину
відрізка СN, якщо АС : СВ = 2 : 3, BM = 12.
35.35. Дано паралелограм і площину, яка не перетинає його. Через вершини паралелограма проведе-
но паралельні відрізки, які кінцями впираються у площину. Довжини трьох послідовних відрі-
зків відповідно дорівнюють 21 см, 24 см і 35 см. Обчислити в сантиметрах довжину четвертого
відрізка.
35.36. Рівнобічна трапеція АВСD, у якій АВ = 8 см, CD = 12 см, AD = 5 см, розміщена так, що її бічна
сторона AD належить площині α, а сторона ВС не належить. Пряма ВС перетинає площину α в
точці K. Знайти відстань від точки K до вершини С трапеції.
35.37. Сторона АВ ромба АВСD розташована на площині α. Площина ромба утворює з площиною α
кут 45°. Площа ромба дорівнює 48 3 см2, а його тупий кут — 120°. Знайти в сантиметрах від-
стань від сторони CD до площини α.
35.38. Площина α перетинає сторони кута АВС у точках А1 і С1, а паралельна їй площина β — у точ-
ках А2 і С2. Знайти ВС1, якщо А1В : А1A2 = 1 : 3, ВС2 = 12.
35.39. З точки А до площини проведено дві похилі АВ = 30 і АС = 40. Знайти відстань від точки А до
площини, якщо проекції похилих відносяться як 9 : 16.
35.40. З точки В, яка розміщена від площини на відстані 1, проведено дві похилі, які утворюють із
площиною кути 45°, а між собою — кут 60°. Знайти квадрат відстані між кінцями похилих.
35.41. Один з катетів прямокутного трикутника АВС дорівнює 6, а гострий кут, прилеглий до цього
катета, дорівнює 30°. Через вершину прямого кута С проведено відрізок СD, перпендикуляр-
ний до площини цього трикутника, CD = 4. Визначити відстань від точки D до прямої АВ.
35.42. Точка М рівновіддалена від вершин прямокутного трикутника АВС (∠С = 90°) і знаходиться на
відстані 12 см від площини трикутника. Знайти в сантиметрах відстані від точки М до сторін
трикутника, якщо катети трикутника дорівнюють 18 см і 32 см. У відповідь записати суму від-
станей.
260
35.43. З точки А, що розміщена на колі, радіус якого дорівнює 2, побудований перпендикуляр AK за-
вдовжки 1 до площини круга. З точки А проведено діаметр АВ, а з точки В під кутом 45° до ді-
аметра — хорду ВС. Знайти у сантиметрах відстань від точки K до хорди ВС.
35.44. Основи трапеції дорівнюють 18 см і 12 см. Через більшу основу проведено площину на відста-
ні 5 см від меншої основи. Знайти у сантиметрах відстань від точки перетину діагоналей тра-
пеції до цієї площини.
35.45. З точок А і В, які лежать у двох перпендикулярних площинах, опущено перпендикуляри АА1 і
ВВ1 на лінію перетину площин. Знайти АВ, якщо АВ1 = 7, ВА1 = 5, A1B1 = 10 .
35.46. Рівнобедрені трикутники АВС і АВD зі спільною основою АВ лежать у різних площинах, кут
між якими дорівнює α. Знайти у градусах кут α, якщо АВ = 6, СD = 21 , АС = АD = 4.
35.47. Дано куб АВСDА1В1С1D1. Знайти площу перерізу куба площиною, яка проходить через верши-
ни В1 і С1 та середину ребра DD1, якщо ребро куба дорівнює 5 5.
35.48. Дано куб АВСDА1В1С1D1. Знайти площу перерізу куба площиною, яка проходить через верши-
ни В1 і D та середину ребра СС1, якщо ребро куба дорівнює 6 6.
35.49. Дано куб АВСDА1В1С1D1 Знайти площу перерізу куба з точністю до 0,01 площиною, яка прохо-
дить через центр куба і середини ребер АВ і АD, якщо ребро куба дорівнює 1.
35.50. Через центр основи правильної трикутної піраміди паралельно до двох ребер, які не перетина-
ються, проведено площину. Визначити площу утвореного перерізу, якщо бічне ребро піраміди
дорівнює 9, а ребро основи — 7.
35.51. У правильній чотирикутній піраміді проведено площину через діагональ основи паралельно до
бічного ребра. Сторона основи дорівнює 2 , а бічне ребро — 5. Визначити площу утвореного
перерізу.
35.52. У правильній чотирикутній піраміді SABCD через середини сторін АВ і АD проведено площи-
ну, яка паралельна бічному ребру SA. Знайти площу утвореного перерізу, якщо сторона основи
дорівнює 2 , а бічне ребро — 5.
35.53. Площина трикутника АВС, сторони якого дорівнюють 18 см, 20 см і 34 см, паралельна до пло-
щини α. Світло, що виходить з точки S, утворює на площині α тінь А1В1С1 від трикутника АВС.
Обчислити у квадратних сантиметрах площу тіні, якщо SA : A1A = 5 : 3.
261
ТЕМА 36. ПРИЗМА
36.1. Сторона куба дорівнює 10 см. Знайти площу поверхні куба.
А Б В Г Д
80 см 2
800 см 2
400 см 2
360 см 2
600 см2
36.2. Діагональ грані куба дорівнює 4 2 см. Знайти об’єм куба.
А Б В Г Д
4 см 3
16 см 3
12 3 см 3
64 см 3
48 см3
36.3. Обчислити довжину ребра куба, діагональ якого дорівнює 2 3 .

А Б В Г Д
6 3 1 2 2
36.4. Знайти діагональ прямокутного паралелепіпеда, виміри якого дорівнюють 2 см, 3 см і 6 см.
А Б В Г Д
5,5 см 49 см 36 см 11 см 7 см
36.5. Сторони основи прямокутного паралелепіпеда дорівнюють 5 см і 12 см, а діагональ паралеле-
піпеда нахилена до площини основи під кутом 45°. Знайти бічне ребро паралелепіпеда.
А Б В Г Д
6,5 см 13 см 12 см 8,5 см 9,5 см
36.6. У правильній трикутній призмі радіус кола, вписаного в основу, дорівнює 2 3 см. Діагональ
бічної грані утворює з площиною основи кут 45°. Обчислити площу бічної поверхні призми.
А Б В Г Д
216 см2 864 см2 72 см2 432 см2 217 см2
36.7. Основою прямої призми є прямокутний трикутник з гіпотенузою 10 см і катетом 6 см. Знайти
площу бічної поверхні призми, якщо її бічне ребро дорівнює 5 см.
А Б В Г Д
120 см2 90 см2 60 см2 180 см2 240 см2
36.8. Площа бічної грані правильної трикутної призми дорівнює 96 см2, а периметр основи — 12 см.
Обчислити бічне ребро призми.
А Б В Г Д
24 см 4 см 12 см 8 см 6 см
36.9. Діагональний переріз правильної чотирикутної призми — квадрат, площа якого дорівнює
18 см2. Обчислити периметр основи призми.
А Б В Г Д
16 см 24 см 36 см 18 см 12 см
36.10. У правильній трикутній призмі діагональ бічної грані дорівнює 5 см. Обчислити висоту приз-
ми, якщо висота основи дорівнює 2 3 см.
А Б В Г Д
262
36.11. Сторона основи правильної трикутної призми дорівнює 4 см, а бічне ребро дорівнює 2 3 см.
Знайти об’єм призми.
А Б В Г Д
96 3 см3 96 см3 24 3 см3 24 см3 12 3 см3
36.12. В основі прямої призми лежить ромб зі стороною 5 см і діагоналлю 8 см. Обчислити об’єм
призми, якщо діагональ бічної грані дорівнює 13 см.
А Б В Г Д
432 см3 144 см3 72 см3 288 см3 96 см3
36.13. Сторона основи правильної трикутної призми дорівнює 12 см, а діагональ бічної грані дорів-
нює 13 см. Знайти бічну поверхню призми.
А Б В Г Д
60 см2 195 см2 360 см2 180 см2 468 см2
36.14. В основі прямої призми лежить прямокутний трикутник з катетами 8 см і 6 см. Діагональ біч-
ної грані, що містить гіпотенузу цього трикутника, дорівнює 26 см. Обчислити площу бічної
поверхні призми.
А Б В Г Д
576 см2 240 см2 624 см2 1248 см2 288 см2
36.15. Знайти площу повної поверхні правильної чотирикутної призми, сторона основи якої дорівнює
а, а висота — Н.
А Б В Г Д
4аН 3аН 4а(а + Н) а(а + 4Н) 2а(а + 2Н)
36.16. В основі прямої призми лежить рівнобічна трапеція з основами 4 см і 10 см і бічною стороною
5 см. Бічне ребро призми дорівнює 10 см. Обчислити повну поверхню призми.
А Б В Г Д
170 см2 176 см2 186 см2 190 см2 296 см2
36.17. В основі прямої призми лежить прямокутна трапеція з основами 9 см і 14 см і більшою бічною
стороною 13 см. Обчислити об’єм призми, якщо менша її діагональ дорівнює 25 см.
А Б В Г Д
3000 см3 2760 см3 4200 см3 2400 см3 1800 см3
36.18. Основою похилої призми є паралелограм зі сторонами 6 см і 3 см і гострим кутом 45°. Бічне реб-
ро призми дорівнює 4 см і нахилене до площини основи під кутом 30°. Знайти об’єм призми.
А Б В Г Д
18 6 см3 12 6 см3 18 2 см3 9 2 см3 36 2 см3
36.19. Бічне ребро похилої чотирикутної призми дорівнює 12 см, а перпендикулярним перерізом є
ромб зі стороною 5 см. Знайти площу бічної поверхні призми.
А Б В Г Д
60 см2 80 см2 180 см2 240 см2 300 см2
36.20. Куб з ребром 1 м поділили на кубики з ребром 1 см й усі ці кубики поставили в стовпець. Чому
дорівнює висота стовпця?
А Б В Г Д
1 км 10 км 100 км 1000 км 10000 км
263
36.21. Площа діагонального перерізу куба дорівнює 4 2 см2. Знайти площу поверхні куба.
А Б В Г Д
36 2 см2 16 см2 24 см2 192 см2 32 см2
36.22. Основою прямого паралелепіпеда є ромб. Площі його діагональних перерізів дорівнюють S1 і
S2. Визначити висоту паралелепіпеда, якщо його об’єм дорівнює V.
А Б В Г Д
2S1S2 S1S2 S1S2 V V
V V 2V S1S 2 2 S1S2
36.23. Діагональ правильної чотирикутної призми дорівнює 13 см, а діагональ бічної грані дорівнює
12 см. Знайти площу основи призми.
А Б В Г Д
313 см2 25 см2 50 см2 144 см2 169 см2
36.24. У правильній чотирикутній призмі площа діагонального перерізу дорівнює S. Визначити пло-
щу бічної поверхні.
А Б В Г Д
2 S 2S 2 2S 2S 2 2S
36.25. Діагональним перерізом правильної чотирикутної призми є квадрат, площа якого дорівнює S.
Визначити об’єм призми.
А Б В Г Д
S S S S
S 2S 2S S S S
2 2
36.26. Основою прямого паралелепіпеда є ромб, площа якого дорівнює S, а площі діагональних пере-
різів паралелепіпеда — S1 і S2. Визначити висоту паралелепіпеда.
А Б В Г Д
S1 S 2 2S1 S 2 S1S 2 1 S1 S 2 S
2S S S 2 S 2S1S 2
36.27. Бічна поверхня правильної чотирикутної призми дорівнює 32 м2, а повна її поверхня — 40 м2.
Знайти висоту призми.
А Б В Г Д
4м 5м 6м 7м 8м
36.28. Бічна поверхня правильної чотирикутної призми дорівнює Q, а її об’єм — V. Визначити сторо-
ну основи призми.
А Б В Г Д
2V V V V 4V
Q 2Q 4Q Q Q
36.29. Розгорткою бічної поверхні правильної чотирикутної призми є квадрат зі стороною 8 дм. Знай-
ти об’єм призми.
А Б В Г Д
16 дм3 24 дм3 32 дм3 48 дм3 64 дм3
264
36.30. Площі трьох граней прямокутного паралелепіпеда дорівнюють S1, S2 і S3. Визначити об’єм па-
ралелепіпеда.
А Б В Г Д
S1S 2 S3 S1S 2 S3
S1S2 S3 2 S1 S2 S3 8 S1S 2 S3
2 8

36.31. Установити відповідність між сторонами основи та діагоналями (1–4) бічних граней правиль-
них трикутних призм та площами їх бічних поверхонь (А–Д).
1 3 см, 5 см А 180 см2
2 6 см, 10 см Б 504 см2
3 5 см, 13 см В 36 см2
4 7 см, 25 см Г 144 см2
Д 164 см2
36.32. Основою прямої призми є рівнобедрений трикутник, бічна сторона якого дорівнює 10 см, а кут
при основі дорівнює arcsin0,8. Бічне ребро призми дорівнює 4 см. Установити відповідність
між площами фігур (1–4) та їх числовими значеннями (А–Д).
1 Площа основи призми А 96 см2
2 Площа бічної поверхні призми Б 52 см2
3 Площа перерізу, який проходить через бічну сторону нижньої В 48 см2
основи і протилежну вершину верхньої основи Г 32 см2
4 Площу перерізу, який проходить через бічне ребро призми і се- Д 128 см2
редину найбільшого ребра основи
36.33. Установити відповідність між площами діагональних перерізів (1–4), які є квадратами у прави-
льних чотирикутних призм, та об’ємами цих призм (А–Д).
1 64 см2 А 32 см3
2 16 см2 Б 234 см3
3 36 см2 В 108 см3
4 4 см2 Г 256 см3
Д 4 см3
1 У куб вписано кулю, радіус якої дорів- А 96
нює 3,5. Обчислити об’єм куба Б 48
2 У куб вписано кулю, радіус якої дорів- В 24
нює 2. Обчислити площу поверхні куба
Г 343
3 У куб вписано кулю, діаметр якої дорів-
Д 216
нює 6. Обчислити об’єм куба
4 У куб вписано кулю, діаметр якої дорів-
нює 2. Обчислити площу повної поверх-
ні куба
265
36.35. Сторона основи правильної трикутної призми дорівнює 12, а висота призми — 6. Знайти пло-
щу перерізу цієї призми площиною, яка проходить через сторону нижньої основи і протилежну
вершину.
36.36. Діагональ правильної чотирикутної призми утворює з площиною основи кут 45°. Знайти у гра-
дусах кут, утворений цією діагоналлю з площиною бічної грані.
36.37. Основою паралелепіпеда є ромб. Діагоналі паралелепіпеда дорівнюють 8 см і 5 см, а висота —
2 см. Знайти у сантиметрах сторону основи.
36.38. Діагоналі граней прямокутного паралелепіпеда мають довжини 2, 2 i 2 6 . Визначити діаго-
наль паралелепіпеда.
36.39. Визначити об’єм прямокутного паралелепіпеда, основою якого є прямокутник зі сторонами 3 і
4, а площа діагонального перерізу 20.
36.40. У прямому паралелепіпеді сторони основи 2 і 8, а кут між ними 30°. Бічна поверхня паралеле-
піпеда дорівнює 20. Визначити об’єм паралелепіпеда.
36.41. Периметри двох граней правильної трикутної призми дорівнюють 48 см і 30 см. Знайти об’єм
V
V призми у кубічних сантиметрах. У відповідь записати .
3
36.42. Основа призми — правильний трикутник АВС зі стороною 6 см. Вершина призми А1 проекту-
ється в центр нижньої основи, а ребро АА1 нахилено до площини основи під кутом 60°. Визна-
чити площу бічної поверхні Sб.. У відповідь записати ( )
39 − 12 Sб. .
36.43. У похилій трикутній призмі відстані між бічними ребрами дорівнюють 37 см, 13 см і 40 см.
Знайти відстань між бічною гранню з найбільшою площею і протилежним бічним ребром.
36.44. Знайти у кубічних сантиметрах об’єм похилої трикутної призми, якщо відстані між її бічними
ребрами дорівнюють 3,7 см, 1,3 см і 3 см, а площа бічної поверхні — 480 см2.
36.45. У похилій трикутній призмі дві бічні грані рівні між собою, а кут між ними дорівнює 60°. Їх
спільне ребро віддалене від протилежної бічної грані на відстань 3 дм. Довжина бічного ребра
дорівнює 4 3 дм. Визначити об’єм призми.
36.46. Основою похилого паралелепіпеда є ромб зі стороною 4 см і гострим кутом 60°. Бічне ребро
паралелепіпеда дорівнює 4 см й утворює з ребрами основи, які виходять з цієї ж вершини, кути
45°. Знайти об’єм паралелепіпеда у кубічних сантиметрах.
36.47. Площина, яка проходить через сторону основи правильної трикутної призми і середину проти-
лежного ребра, утворює з основою кут 45°. Сторона основи дорівнює 2 см. Обчислити в кубіч-
них сантиметрах об’єм призми.
36.48. Висота правильної чотирикутної призми дорівнює 5, а кут між діагоналями, проведеними з од-
нієї вершини основи у двох суміжних бічних гранях, — 60°. Визначити площу бічної поверхні
призми.
36.49. Основою похилої призми є правильний трикутник, сторона якого дорівнює 2 см. Довжина біч-
ного ребра призми дорівнює 4 см, а одне з бічних ребер утворює з прилеглими ребрами кути
по 45°. Обчислити в кубічних сантиметрах об’єм призми.
36.50. Основою призми є правильний трикутник зі стороною 4. Одна з бічних граней перпендикуляр-
на до основи і є ромбом, діагональ якого дорівнює 6. Знайти об’єм V призми. У відповідь запи-
сати 21V .
36.51. Основою похилого паралелепіпеда є прямокутник зі сторонами 4 і 6. Бічне ребро дорівнює 2 й
утворює із суміжними сторонами основи кути в 60°. Знайти об’єм V паралелепіпеда. У відпо-
відь записати 2V .
36.52. Для зберігання 1,8 м3 води на присадибній ділянці виготовили резервуар у формі прямокутного
паралелепіпеда з квадратним дном, сторона якого дорівнює 1,2 м. Обчислити висоту резервуару.
36.53. Діаметр кулі, описаної навколо куба, дорівнює 3 3. Обчислити об’єм куба.
266
ТЕМА 37. ПІРАМІДА
37.1. Сторона основи правильної трикутної піраміди дорівнює b 3 , а висота піраміди — Н. Визна-
чити бічне ребро піраміди.
А Б В Г Д
b2 + 4H 2
3b 2 − H 2 b2 + H 2 3b 2 + H 2 b2 − H 2
2
37.2. Площа бічної поверхні правильної трикутної піраміди дорівнює 144 см2, а сторона основи —
4 см. Обчислити апофему піраміди.
А Б В Г Д
8 см 4 см 6 см 12 см 24 см
37.3. Сторона основи правильної чотирикутної піраміди дорівнює а. Бічна грань нахилена до пло-
щини основи під кутом β. Визначити апофему піраміди.
А Б В Г Д
a a a cos β a sin β a
2sin β 2 tg β 2 2 2cos β
37.4. Діагональний переріз правильної чотирикутної піраміди — правильний трикутник, площа яко-
го дорівнює 9 3 см2. Обчислити площу основи піраміди.
А Б В Г Д
3 3 см2 18 см 2
36 см 2
9 см 2
72 см2
37.5. Сторона основи правильної трикутної піраміди дорівнює 6 см, а бічне ребро — 5см. Знайти бі-
чну поверхню піраміди.
А Б В Г Д
30 см2 12 см2 36 см2 72 см2 45 см2
37.6. Ребро куба ABCDA1B1C1D1 дорівнює 6 см. Знайти об’єм піраміди з основою BDD1 і вершиною С.
А Б В Г Д
36 см3 48 см3 24 2 см3 36 2 см3 108 2 см3
37.7. У скільки разів збільшиться об’єм чотирикутної піраміди, якщо кожну сторону її основи збі-
льшити удвічі, а висоту збільшити у 6 разів?
А Б В Г Д
6 8 12 18 24
37.8. Висота правильної чотирикутної піраміди дорівнює 8 см, апофема піраміди — 10 см. Знайти у
квадратних сантиметрах площу перерізу піраміди, проведеного через середину висоти парале-
льно до площини основи.
А Б В Г Д
24 см2 72 см2 48 см2 9 см2 36 см2
37.9. Висота та бічне ребро правильної чотирикутної піраміди відповідно дорівнюють 3 см і 5см.
Знайти об’єм піраміди.
А Б В Г Д
48 см3 128 см3 64 см3 96 см3 32 см3
267
37.10. Основою піраміди є трикутник зі сторонами 5 см, 12 см і 13 см. Знайти висоту піраміди, якщо
бічні грані нахилені до площини основи під кутом 45°.
А Б В Г Д
1 см 4 см 2 см 2 2 см 4 2 см
37.11. Основою піраміди є трикутник зі сторонами 6 см, 8 см і 10 см. Знайти висоту піраміди, якщо
всі її бічні ребра рівні та дорівнюють 13 см.
А Б В Г Д
12 см 9 см 10 см 11 см 8 см
37.12. Основа піраміди — квадрат зі стороною а. Висота піраміди дорівнює Н і проходить через одну
з вершин основи. Визначити площу бічної поверхні піраміди.
А Б В Г Д
2аН 4аН 2a ( H + a 2 + H 2 ) a ( H + a 2 + H 2 ) a( H + a 2 − H 2 )
37.13. Висота піраміди поділена на 4 рівні частини і через точки поділу проведено перерізи, парале-
льні до основи. Знайти площу найбільшого перерізу, якщо площа основи дорівнює 800 см2.
А Б В Г Д
600 см 2
400 см 2
450 см 2
350 см 2
150 см2
37.14. Знайти висоту правильної чотирикутної зрізаної піраміди, у якої сторони основ дорівнюють а і
b (a > b), а кут нахилу бічного ребра до більшої основи дорівнює α.
А Б В Г Д
a−b a−b a −b
(a − b) tg α tg α sin α cos α (a − b)sin α
2 2 2
37.15. У правильній зрізаній чотирикутній піраміді сторони основи а і b (a > b), двогранний кут при
більшій основі — β. Знайти висоту піраміди.
А Б В Г Д
a −b a −b
tg β (a − b) tg β (a − b)sin β sin β (a − b)cos β
2 2
37.16. Ребро правильного тетраедра дорівнює а. Визначити об’єм тетраедра.
А Б В Г Д
3 3 3 3 3
a 2 a 2 a 2 a 3 a 3
12 4 6 4 6
37.17. У правильній чотирикутній піраміді довжина сторони основи дорівнює 6 см, а довжина бічного
ребра — 2 6 см. Обчислити величину кута нахилу бічного ребра до площини основи піраміди.
А Б В Г Д
6
30° 45° arccos 60° arctg3
4
37.18. У правильній трикутній піраміді бічне ребро нахилено до площини основи під кутом 60°. Під
яким кутом нахилена до площини основи бічна грань?
А Б В Г Д
arctg 3 arctg 2 3 ( ) arcsin 3 arcsin(2 3) arccos 3
37.19. У правильній чотирикутній піраміді двогранний кут при основі дорівнює 45°. Під яким кутом
нахилено до площини основи бічне ребро?
А Б В Г Д
2 2
45° arcsin arcctg 2 arctg 2 arcctg
2 2
268
37.20. Площа основи правильної трикутної піраміди дорівнює S, а площа бічної поверхні — Q. Ви-
значити двогранний кут при основі.
А Б В Г Д
S S S Q S
arcsin arccos arccos arccos arcsin
Q Q Q S Q
37.21. Повна поверхня правильної чотирикутної піраміди дорівнює S. Двогранний кут при ребрі ос-
нови — 60°. Визначити бічну поверхню піраміди.
А Б В Г Д
4 1 5 3 2
S S S S S
9 2 6 4 3
37.22. Діагональним перерізом правильної чотирикутної піраміди є прямокутний трикутник, площа
якого дорівнює Q. Знайти площу основи піраміди.
А Б В Г Д
Q Q
2Q 4Q Q
2 4
37.23. Сторона основи правильної трикутної піраміди дорівнює а, а площа перерізу піраміди площи-
ною, яка проходить через бічне ребро і перпендикулярна до основи, дорівнює Q. Знайти об’єм
піраміди.
А Б В Г Д
a a
Qa 2Q ⋅ 3Qa Q⋅ 4Qa
3 4
37.24. Усередині призми з об’ємом V взято довільну точку О й побудовано дві піраміди з вершиною
О, що мають основами основи призми. Знайти суму об’ємів цих пірамід.
А Б В Г Д
1 1 2 1 1
V V V V V
9 4 3 6 3
37.25. В основі піраміди лежить прямокутний трикутник. Кожне бічне ребро піраміди дорівнює
5 5 см. Основа висоти піраміди віддалена від катетів цього трикутника на 3 см і 4 см. Обчис-
лити об’єм піраміди.
А Б В Г Д
80 см 3
480 см 3
240 см 3
60 см 3
320 см3
37.26. Об’єм правильної чотирикутної піраміди дорівнює 512 см3, а висота піраміди — 6 см. Обчис-
лити площу бічної поверхні піраміди.
А Б В Г Д
120 см 2
150 см 2
240 см 2
320 см 2
640 см2
37.27. В основі піраміди лежить прямокутний трикутник з катетом 10 см і протилежним до нього кутом
30°. Усі бічні ребра піраміди утворюють з площиною основи кут 60°. Знайти об’єм піраміди.
А Б В Г Д
2
50 3 см3 100 3 см3 500 см3 600 см3 166 см3
3
37.28. Бічні ребра трикутної піраміди попарно перпендикулярні й дорівнюють а, b і c. Визначити
об’єм піраміди.
А Б В Г Д
1 1 1
abc abc abc
6abc abc 12 6 3
269
37.29. S(x) — площа перерізу правильної чотирикутної піраміди, проведеного паралельно до основи
на відстані x від неї. Який з наведених графіків може бути графіком функції S(x)?
А Б В Г Д
y y y y y
1 1 1 1 1
0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x

37.30. На рисунку зображено правильну піраміду SABCD, висота якої дорівнює S
діагоналі основи. Установити відповідність між кутами (1–4) та їхніми
градусними мірами (А–Д).
C
D
A B
1 Кут нахилу бічного ребра до площини основи 10
А arccos
2 Кут нахилу апофеми до площини основи 10
3 Кут між прямими SA і DC Б arctg
10
4 ∠ASC 10
В arctg 2
Г arctg 2 2
1
Д 2arctg
2
37.31. На рисунку зображено правильну трикутну піраміду SABC, у якої: S
SO — висота; SM — апофема; сторона основи дорівнює a; бічна
грань нахилена до площини основи під кутом α. Установити відпо-
відність між елементами піраміди (1–4) та їхніми величинами
(А–Д). C
A O
B
M
1 SM 3
А a
2 SB 3
3 SO 3a
Б
4 OC 6cos α
a
В 1 + 3cos 2 α
2 3 cos α
3
Г a sin α
2
3
Д a tg α
6
270
37.32. Установити відповідність між пірамідами (1–4) та ортогональними проекціями їх вершин на
площину основи (А–Д).
1 Усі бічні грані піраміди рівнонахилені до А Вершина многокутника основи
площини основи Б Середина сторони основи
2 Усі бічні ребра піраміди рівнонахилені В Точка перетину діагоналей основи
до площини основи
Г Центр кола, вписаного в многокутник ос-
3 Дві сусідні бічні грані піраміди перпен- нови
дикулярні до площини основи
Д Центр кола, описаного навколо многоку-
4 Піраміда, в основі якої рівносторонній тника основи
трикутник. Одна бічна грань піраміди
перпендикулярна до площини основи, а
дві інші рівнонахилені до неї
37.33. Установити відповідність між довжиною ребра (1–4) тетраедра та його об’ємом (А–Д).
1 6 см А 144 2 см3
2 12 см
Б 1152 2 см3
3 18 см
В 18 2 см3
4 24 см
Г 26 2 см3
Д 486 2 см3
1 Сторона основи правильної чотирикутної піраміди дорівнює 12 см, А 45°
апофема — 6 7 см. Знайти кут нахилу бічного ребра до площини Б 90°
основи В 30°
2 Сторона основи правильної трикутної піраміди дорівнює 9 см, а ви- Г 75°
сота піраміди — 1,5 3 см. Знайти кут нахилу бічної грані до пло- Д 60°
щини основи
3 Основа піраміди — квадрат зі стороною 4 см. Дві суміжні бічні грані
піраміди перпендикулярні до площини основи, а більше бічне ребро
4
дорівнює 21 см. Знайти кут нахилу бічної грані, яка не містить
3
висоту, до площини основи
4 Висота правильної трикутної піраміди дорівнює 3 6 см, а проекція
бічного ребра на площину основи — 6 3 см. Знайти плоский кут
при вершині піраміди
37.35. Площа діагонального перерізу правильної чотирикутної піраміди дорівнює S і є прямокутним
трикутником. Установити відповідність між площею перерізу (1–4) та площею бічної поверхні
(А–Д) піраміди.
1 4 см2 А 16 3 см2
2 8 см2 Б 12 см2
3 2 3 см2 В 10 3 см2
4 5 см 2
Г 14 3 см2
Д 8 3 см2
271
1 Основа піраміди — рівнобедрений прямокутний трикутник з гіпоте- А 40 3 см3
нузою 12 см. Усі бічні ребра нахилені до площини основи під кутом
45°. Знайти об’єм піраміди Б 16 3 см3
2 В основі піраміди лежить правильний трикутник, сторона якого до- В 20 3 см3
рівнює 6 см. Основою висоти піраміди є вершина цього трикутника.
Г 36 см3
Висота бічної грані з найбільшою площею дорівнює 5 3 см. Обчис-
Д 72 см3
лити об’єм піраміди
3 Основа піраміди — прямокутник зі сторонами 4 см і 3 см. Дві бічні
грані піраміди перпендикулярні до площини основи. Найбільше біч-
не ребро нахилене до площини основи під кутом 60°. Знайти об’єм
піраміди
4 Основа піраміди — прямокутний трикутник з катетами 6 см і 8 см.
Усі бічні грані нахилені до площини основи під кутом 60°. Знайти
об’єм піраміди

37.37. Основою піраміди є рівнобедрений трикутник з висотою 9 см й основою 6 см. Кожне з бічних
ребер піраміди дорівнює 13 см. Знайти у сантиметрах висоту піраміди.
37.38. Плоский кут при вершині правильної чотирикутної піраміди дорівнює 60°, а відстань від
центра основи піраміди до її бічного ребра — 2 см. Обчислити в сантиметрах довжину сторони
основи піраміди.
37.39. Сторона основи правильної чотирикутної піраміди дорівнює 2 см, а плоский кут при верши-
ні піраміди — 60°. Обчислити в сантиметрах висоту піраміди.
37.40. В основі піраміди лежить рівнобічна трапеція з бічною стороною 2 3 см і гострим кутом 60°.
Усі бічні грані піраміди нахилені під кутом 60° до площини основи. Обчислити в кубічних са-
нтиметрах об’єм піраміди.
37.41. В основі піраміди лежить квадрат. Висота піраміди збігається з найменшим її бічним ребром і
дорівнює 3 см. Найбільше ребро піраміди дорівнює 3 3 см. Знайти в кубічних сантиметрах
об’єм піраміди.
37.42. У правильній чотирикутній піраміді бічне ребро утворює з висотою кут 30°. Відрізок, що спо-
лучає основу висоти з серединою бічного ребра, дорівнює 3 . Знайти об’єм піраміди.
37.43. Об’єм правильної чотирикутної піраміди дорівнює 64 см3, а висота піраміди — 3 см. Обчисли-
ти в квадратних сантиметрах площу повної поверхні піраміди.
37.44. Площа основи піраміди дорівнює 72 см2. Площі двох перерізів, які паралельні до основи, дорі-
внюють 18 см2 і 50 см2. Знайти у сантиметрах висоту піраміди, якщо відстань між перерізами
37.45. Бічна грань правильної п’ятикутної піраміди утворює з площиною основи кут 60°. Площа ос-
нови піраміди дорівнює 5 см2. Обчислити в квадратних сантиметрах площу бічної поверхні пі-
раміди.
37.46. Сторони основи правильної зрізаної трикутної піраміди дорівнюють 2 см і 5 см, бічне ребро —
2 см. Знайти у сантиметрах висоту піраміди.
37.47. Бічне ребро зрізаної правильної трикутної піраміди завдовжки 4 3 утворює зі стороною більшої
основи кут 30°, а площі її основ відносяться як 4 : 1. Знайти площу повної поверхні піраміди.
37.48. Апофема правильної чотирикутної піраміди дорівнює 1 і нахилена до площини основи під ку-
том 60°. Визначити повну поверхню піраміди.
272
1
37.49. У правильній піраміді площа основи становить площі повної поверхні. Знайти у градусах
3
двогранний кут при основі піраміди.
37.50. Основою піраміди є правильний трикутник зі стороною 2, одна з бічних граней перпендикуля-
рна до площини основи, а дві інші утворюють із площиною основи кут 45°. Визначити об’єм
піраміди.
37.51. У правильній чотирикутній піраміді відстань від центра основи до бічної грані дорівнює 3. Бі-
чні грані нахилені до основи під кутом 60°. Визначити об’єм піраміди.
37.52. Основою піраміди є ромб зі стороною 3 і кутом 30°. Бічні грані, що проходять через сторони
гострого кута ромба, перпендикулярні до площини основи, а дві інші — нахилені до неї під ку-
том 60°. Знайти об’єм піраміди.
37.53. Бічні ребра правильної трикутної піраміди взаємно перпендикулярні й дорівнюють 7 2 . Знай-
ти відстань між мимобіжними ребрами піраміди.
37.54. У правильній чотирикутній піраміді через середини двох суміжних бічних ребер проведено
переріз, який паралельний до висоти піраміди. Знайти в квадратних сантиметрах площу пере-
різу, якщо сторона основи піраміди дорівнює 8 см, а висота піраміди — 12 см.
37.55. У правильній чотирикутній піраміді РАВСD з вершиною Р проведено переріз через сторону АВ
і середину бічного ребра РС. У якому відношенні цей переріз поділяє об’єм піраміди?
37.56. Основою піраміди є рівносторонній трикутник зі стороною 15 − 3 . Одна з бічних граней є
рівностороннім трикутником і перпендикулярна до площини основи. Визначити бічну поверх-
ню піраміди.
37.57. У трикутній піраміді всі чотири грані — рівні рівнобедрені трикутники з основою 14 й біч-
ною стороною 4. Визначити об’єм піраміди.
37.58. Основою піраміди є прямокутник, площа якого дорівнює 9. Дві бічні грані перпендикулярні до
площини основи, а дві інші — нахилені до неї під кутами 30° і 60°. Визначити об’єм піраміди.
273
ТЕМА 38. ЦИЛІНДР
38.1. Знайти повну поверхню циліндра з радіусом 5 см і висотою 15 см.
А Б В Г Д
375π см 2
100π см 2
400π см 2
200π см2 150π см2
38.2. Обчислити об’єм циліндра, радіус основи якого дорівнює 9 см, а його твірна — 4 см.
А Б В Г Д
72π см 3
324π см 3
144π см 3
162π см 3
108π см3
38.3. Діаметр основи циліндра дорівнює 6 см і удвічі менший за його висоту. Знайти об’єм циліндра.
А Б В Г Д
36π см 3
18π см 3
81π см 3
108π см 3
54π см3
38.4. Знайти площу бічної поверхні фігури, утвореної обертанням прямокутника зі сторонами 8 см і
5 см навколо меншої його сторони.
А Б В Г Д
40π см 2
64π см 2
640π см 2
80π см 2
200π см2
38.5. Прямокутник зі сторонами а і b (а > b) обертається навколо більшої сторони. Визначити об’єм
тіла обертання.
А Б В Г Д
2πa 2 b πa 2b πab 2 2πab 2 4πa 2 b
38.6. Діагональ осьового перерізу циліндра дорівнює l і утворює з площиною основи кут α. Визна-
чити радіус циліндра.
А Б В Г Д
l sin α l cos α
2l cos α l sin α l cos α
2 2
38.7. У циліндрі паралельно до його осі проведено площину на відстані 3 см від неї. Ця площина пе-
ретинає основу циліндра по хорді, яка дорівнює 8 см. Знайти радіус циліндра.
А Б В Г Д
73 см 5 см 55 см 7 см 5 см
38.8. У циліндрі паралельно до його осі проведено переріз, діагональ якого дорівнює 17 см. Висота
циліндра дорівнює 15 см, а радіус основи — 5 см. На якій відстані від осі проведено цей пере-
різ?
А Б В Г Д
10 см 2 см 12 см 3 см 5 см
38.9. Осьовим перерізом циліндра є квадрат зі стороною 10 см. Знайти площу бічної поверхні
циліндра.
А Б В Г Д
100 см2 50π см2 150π см2 100π см2 200π см2
38.10. У циліндрі перпендикулярно до радіуса основи через його середину проведено переріз. У пе-
рерізі утворився квадрат, площа якого дорівнює 16 см2. Знайти бічну поверхню циліндра.
А Б В Г Д
16 16 3 32 3
π см2 π см2 π см2 64π см2 64 3π см2
3 3 3
274
38.11. Діагональ розгортки бічної поверхні циліндра дорівнює d й утворює з висотою розгортки кут
α. Знайти радіус циліндра.
d
α
А Б В Г Д
d sin α d sin α d cos α d sin α d cos α
2 2π π π 2
38.12. Площа бічної поверхні циліндра дорівнює S. Визначити площу осьового перерізу.
А Б В Г Д
S S S S
πS
4π 2 2π π
38.13. Площа перерізу циліндра площиною, перпендикулярною до його осі, дорівнює Q, а площа
осьового перерізу дорівнює S. Знайти площу повної поверхні циліндра.
А Б В Г Д
2S + Qπ 2 Q + Sπ S+Q 2Q + S Q + Sπ
38.14. Відро циліндричної форми вміщує 10 л води. Іграшкове відро має розміри в 10 разів менші.
Скільки літрів води вміщує іграшкове відро?
А Б В Г Д
1л 0,1 л 0,01 л 0,001 л 0,0001 л
38.15. Відрізок, який сполучає центр верхньої основи циліндра з точкою кола нижньої основи, утво-
рює з площиною основи кут α. Даний відрізок розміщений на відстані d від центра нижньої
основи. Визначити висоту циліндра.
А Б В Г Д
d d
d sin α d cos α d tg α
sin α cos α
38.16. Твірна циліндра дорівнює 36 см, а хорда його нижньої основи — 40 см. Відстань від центра
верхньої основи циліндра до даної хорди дорівнює 39 см. Обчислити площу основи циліндра.
А Б В Г Д
600π см 2
800π см 2
625π см 2
650π см 2
50π см2
38.17. Відрізок, що сполучає центр верхньої основи циліндра з точкою кола нижньої основи, дорів-
нює 6 см й утворює з площиною нижньої основи кут 60°. Знайти площу осьового перерізу ци-
ліндра.
А Б В Г Д
20 2 см 2
18 2 см 2
20 см 2
18 3 см 2
36 3 см2
38.18. Паралельно до осі циліндра проведено площину, яка відтинає від кола основи дугу α. Діаго-
наль утвореного перерізу нахилена до площини основи під кутом β. Визначити площу перері-
зу, якщо радіус циліндра дорівнює R.
А Б В Г Д
α α α α α
R 2 sin 2 ctg β 4 R 2 cos 2 tg β 4R2 sin2 αsin2 ctgβ R 2 sin 2 tg β 4 R 2 sin 2 tg β
2 2 2 2 2
38.19. Діагоналі осьового перерізу циліндра утворюють при перетині кут φ. Визначити площу бічної
поверхні циліндра, якщо площа його основи дорівнює S.
А Б В Г Д
4S
ϕ ϕ ϕ ϕ
4S ctg 4S tg 4S sin 4S cos ϕ
2 2 2 2 sin
2
275
38.20. Радіус основи циліндра R. Площина перетинає бічну поверхню циліндра, але не перетинає ос-
нови й утворює кут α з площиною основи. Знайти площу перерізу циліндра цією площиною.
А Б В Г Д
πR 2 πR 2
πR 2 tg α πR 2 cos α πR 2 sin α
cos α sin α
38.21. Осьовий переріз циліндра — квадрат АВСD зі стороною 2а. Визначити найкоротшу
відстань між точками А і С по поверхні циліндра.
А Б В Г Д
2a 2 2 4a 2 2 a π2 + 4 πa a π+4
38.22. Площа бічної поверхні циліндра дорівнює половині площі його повної поверхні. Діагональ
осьового перерізу дорівнює 5 см. Знайти площу повної поверхні циліндра.
А Б В Г Д
20π см3 25π см3 100π см3 75π см3 50π см3
38.23. Через твірну циліндра проведено два взаємно перпендикулярні перерізи циліндра, площі яких
дорівнюють 60 см2 і 80 см2. Знайти площу осьового перерізу.
А Б В Г Д
70 см2 80 см2 90 см2 100 см2 200 см2
38.24. У куб, ребро якого дорівнює а, вписано циліндр. Визначити повну поверхню циліндра.
А Б В Г Д
πa 2 3 2 5 2
πa πa 3πa 2 12πa 2
2 2 2
38.25. У циліндр вписано куб, об’єм якого дорівнює 8 см3. Знайти об’єм циліндра.
А Б В Г Д
2π см3 4π см3 4 2π см3 8π см3 2 2π см3
38.26. Знайти радіус циліндра, описаного навколо прямокутного паралелепіпеда зі сторонами основи
9 см та 12 см і висотою 8 см.
А Б В Г Д
7,5 см 15 см 34 см 8,5 см 17 см
38.27. Об’єм правильної трикутної призми дорівнює V. Визначити об’єм циліндра, вписаного в призму.
А Б В Г Д
πV 4πV πV πV
3πV
3 3 3 3 12 3 3
38.28. У циліндр вписано кулю. Обчислити відношення об’єму циліндра до об’єму кулі.
А Б В Г Д
3π 1,2 1,5 1,8 2
38.29. У циліндр вписано правильну трикутну призму, а у призму — циліндр. Знайти відношення
об’ємів циліндрів.
А Б В Г Д
1:8 1:4 1:2 3:4 3:8
276
38.30. Дано циліндр з радіусом 2 і висотою 0,5. S(х) — площа перерізу циліндра площиною, парале-
льною до його осі, де х — відстань від осі циліндра до площини перерізу. Який з наведених
графіків є графіком функції S(х)?
А Б В Г Д
y y y y y
1 1 1 1 1
0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x

38.31. Осьовий переріз циліндра дорівнює S, а висота циліндра — Н. Установити відповідність між
величинами S і Н (1–4) та об’ємом циліндра (А–Д).
1 8 см2, 4 см А 3π см3
2 6 см , 3 см
2
Б 5π см3
3 12 см , 6 см
2
В 4π см3
4 10 см , 5 см
2
Г 8π см3
Д 6π см3
38.32. Площа основи циліндра дорівнює S, а діагоналі осьового перерізу утворюють при перетині кут
ϕ. Установити відповідність між величинами S і ϕ (1–4) та площею бічної поверхні циліндра
(А–Д).
1 4 см2, 60° А 8 3 см2
2 3 см , 90°
2
3 6 см2, 120° Б 16 3 см2

4 5 см2, 60° В 20 3 см2
Г 12 см2
Д 14 см2
38.33. У циліндрі, радіус основи якого дорівнює 3 см, діагональ АС осьового перерізу ABCD дорів-
нює 12 см. Хорда АМ дорівнює 3 2 см. Установити відповідність між задачами (1–4) та від-
повідями (А–Д) до них.
1 Обчислити кут, який утворює діагональ осьового перерізу з площи- А arctg 6
ною основи циліндра
2 Знайти градусну міру дуги, яку стягує хорда АМ 3
Б arctg
3 Визначити кут нахилу діагоналі AK перерізу ABKM, паралельного 6
до осі циліндра, до площини основи В 30°
4 Знайти кут, який утворює відрізок, що з’єднує центр верхньої осно- Г 60°
ви з точкою А нижньої основи, з твірною циліндра Д 90°
1 Пряма перетинає основи циліндра в точках, які лежать на колах ос- А 8 см
нов. Кут нахилу прямої до площин основ дорівнює 60°, а відстань Б 6 см
до осі — 5 см. Обчислити висоту циліндра, якщо радіус основи до- В 24 3 см
рівнює 13 см
Г 10 см
2 Висота циліндра дорівнює 12 см, а радіус основи — 10 см. Циліндр
Д 16 см
перетнуто площиною паралельно до осі так, що в перерізі утворився
квадрат. Знайти відстань від цього перерізу до осі циліндра
3 Висота циліндра дорівнює 14 см, а радіус його основи — 10 см.
Знайти більшу сторону перерізу, проведеного паралельно до осі ци-
ліндра на відстані 6 см від неї
4 Визначити висоту циліндра найбільшого об’єму, який можна вписа-
ти у кулю радіуса 5 3 см.
277
38.35. Установити відповідність між об’ємами правильних трикутних призм (1–4) та об’ємами вписа-
них у них циліндрів (А–Д).
1 18 см3 А 4 3π см3
2 9 см3
Б 3π см3
3 36 см3
4 27 см3 В 5 3π см3
Г 2 3π см3
Д 3 3π см3

38.36. Площа основи циліндра відноситься до площі осьового перерізу як 3π : 4. Знайти у градусах
кут між діагоналлю осьового перерізу циліндра і площиною основи.
38.37. Висота циліндра дорівнює 12, а радіус основи дорівнює 10. Циліндр перетнуто площиною, па-
ралельною до його осі так, що в перерізі утворився квадрат. Знайти відстань від осі циліндра
до січної площини.
38.38. Площина, паралельна до осі циліндра, відтинає від кола основи дугу 120°. Знайти площу пере-
різу, якщо висота дорівнює 10, а відстань від осі циліндра до січної площини дорівнює 3 .
38.39. У рівносторонньому циліндрі, радіус основи якого дорівнює 5 6 см, точку кола верхньої ос-
нови сполучили з точкою кола нижньої основи. Проведена пряма утворює площиною основи
кут 60°. Визначити відстань від цієї прямої до осі циліндра.
38.40. Кут між твірною циліндра і діагоналлю осьового перерізу дорівнює 60°, площа основи цилінд-
ра дорівнює 3 . Визначити площу бічної поверхні циліндра.
38.41. Із квадрата, діагональ якого дорівнює 2 π , згорнута бічна поверхня циліндра. Визначити
площу основи циліндра.
38.42. Площина, паралельна до осі циліндра, відтинає від кола основи дугу 60°. Твірна циліндра дорі-
внює 10 3 , а відстань від осі до січної площини — 2. Знайти площу перерізу.
38.43. Знайти об’єм циліндра, якщо розгорткою його бічної поверхні є квадрат, сторона якого дорів-
нює 3 π .
38.44. Розгорткою бічної поверхні циліндра є прямокутник зі сторонами 3π см і 40 см. Обчислити в
кубічних сантиметрах об’єм циліндра, якщо відомо, що його висота менша за діаметр основи.
У відповідь записати соту частину об’єму.
38.45. У циліндр вписано призму, основою якої є прямокутний трикутник з катетом 1 і прилеглим до
1
нього кутом 60°. Визначити об’єм циліндра, якщо висота призми дорівнює .
π
38.46. У циліндр вписана призма, в основі якої лежить трикутник АВС, у якого кут С — прямий,
∠А = 30°, ВС = 2 см. Діагональ бічної грані, яка містить катет ВС, нахилена до площини основи під
S
кутом 45°. Знайти у квадратних сантиметрах площу поверхні циліндра. У відповідь записати .
π
38.47. Основою прямої призми є рівнобічна трапеція, основи якої дорівнюють 8 і 2. Висота призми
10
дорівнює . Знайти об’єм циліндра, вписаного в цю призму.
π
38.48. У циліндрі проведено два перерізи АВСD і АВEF, де АВ — твірна циліндра. Площа кожного з
цих перерізів дорівнює 1 площі осьового перерізу. Знайти у градусах кут між площинами АВC
2
й АBE.
278
38.49. На присадибній ділянці воду для поливу рослин зберігають у циліндричному резервуарі, діа-
метр основи якого дорівнює 2,5 м. Обчислити висоту резервуару з точністю до 0,01 м, якщо
його місткість дорівнює 3 м3.
38.50. У посудину циліндричної форми налили 200 см3 води, при цьому рівень води досягнув відміт-
ки 12 см. Після цього у посудину занурили деталь, і рівень води при цьому піднявся на 9 см.
Знайдіть у кубічних сантиметрах об’єм деталі.
38.51. Криниця має форму циліндра, діаметр основи якого дорівнює 1,2 м, а глибина — 3 м. Він на-
2
повнений водою на глибини. Обчислити з точністю до 0,01 м3 об’єм води у криниці.
3
38.52. Знайти висоту циліндра найбільшого об’єму, який можна вписати у кулю радіуса 5 3.
38.53. З усіх циліндрів об’ємом 16π знайти такий циліндр, площа поверхні якого є найменшою. У ві-
дповідь записати довжину радіуса основи цього циліндра.
38.54. Одне тіло циліндричної форми удвічі вище за інше, але друге у півтора разу ширше. Знайти ві-
дношення об’єму другого тіла до об’єму першого.
279
ТЕМА 39. КОНУС
39.1. Діаметр основи конуса 8 см, а його висота 3 см. Знайти твірну конуса.
А Б В Г Д
10 см 73 см 2 см 10 см 5 см
39.2. Твірна конуса дорівнює l, а кут між твірною і висотою — β. Визначити площу бічної поверхні
конуса.
А Б В Г Д
πl 2 πl 2
πl 2 cos β πl 2 sin β 2πl 2 cos β
sin β cos β
39.3. Знайти площу повної поверхні конуса, твірна якого дорівнює 10 см, а радіус основи дорівнює
6 см.
А Б В Г Д
160π см2 96π см2 320π см2 192 см2 48π см2
39.4. Прямокутний трикутник з катетами 3 см і 4 см обертається навколо меншого катета. Обчисли-
ти об’єм утвореного тіла обертання.
А Б В Г Д
39.5. Обчислити об’єм конуса, довжина кола основи якого дорівнює 12π см, а висота конуса — 5 см.
А Б В Г Д
39.6. Твірна конуса відноситься до діаметра його основи як 13 : 10, а висота конуса дорівнює 24 см.
Знайти повну поверхню конуса.
А Б В Г Д
480π см2 300π см2 360 см2 180π см2 360π см2
39.7. Осьовим перерізом конуса є прямокутний трикутник. Радіус основи конуса дорівнює 6. Знайти
площу осьового перерізу конуса.
А Б В Г Д
72 9 12 18 36
39.8. Осьовим перерізом конуса є правильний трикутник. Висота конуса дорівнює 3 3 см. Обчис-
лити бічну поверхню конуса.
А Б В Г Д
36π см2 18 см2 18π см2 12π см2 27π см2
39.9. Обчислити площу бічної поверхні конуса, висота якого дорівнює 3 3 см, а радіус основи
удвічі менший за твірну.
А Б В Г Д
280
39.10. Радіус основи конуса дорівнює 8 см, а його твірна — 10 см. Знайти площу осьового перерізу
конуса.
А Б В Г Д
48 см2 24 см2 96 см2 60 см2 72 см2
39.11. Розгорткою бічної поверхні конуса є сектор, радіус якого дорівнює 9 см, а дуга — 120°. Знайти
радіус конуса.
А Б В Г Д
4,5 см 1,5 см 6 см 3 см 9 см
39.12. Знайти об’єм конуса, якщо його бічна поверхня дорівнює 16π см2, а повна — 25π см2.
А Б В Г Д
5 7 π см3 21π см3 15 7 π см3 3π см3 21 см3
39.13. Висоту конуса поділено на чотири рівні відрізки і через точки поділу паралельно основі прове-
дено площини. Визначити площу найбільшого перерізу, якщо площа основи дорівнює S.
А Б В Г Д
1 3 3 1 9
S S S S S
4 4 16 16 16
39.14. Хорду основи конуса, довжина якої а, видно з центра основи під кутом α. Твірна конуса нахи-
лена до площини основи під кутом β. Визначити висоту конуса.
А Б В Г Д
β β
a tg β a tg β a ctg β a tg a tg
α α α 2 2
2cos 2sin 2sin α α
2 2 2 2sin 2cos
2 2
39.15. Радіус основи конуса дорівнює r. Визначити площу перерізу, який проходить через вершину
конуса і хорду основи, яка стягує дугу 60°, якщо площина перерізу утворює з площиною осно-
ви конуса кут 30°.
А Б В Г Д
r2 3 2 r2
r 2 r2 r2
3 2 2
39.16. Радіуси основ зрізаного конуса дорівнюють 7 см і 15 см, а його твірна — 10 см. Знайти висоту
конуса.
А Б В Г Д
3 см 4 21 см 2 21 см 6 см 12 см
39.17. Радіуси основ зрізаного конуса дорівнюють 2 см і 5 см. Один з кутів осьового перерізу конуса
дорівнює 135°. Знайти об’єм конуса.
А Б В Г Д
117π см3 39π см3 39 2 π см3 78π см3 75π см3
39.18. Два конуси мають однакову площу бічної поверхні. Знайти відношення площ їх основ, якщо
твірна першого конуса утричі більша від твірної другого.
А Б В Г Д
1:9 1:3 1 : 81 2:3 4:9
281
39.19. Осьовим перерізом конуса є правильний трикутник зі стороною 2r. Визначити площу перерізу,
проведеного через дві твірні, кут між якими дорівнює 30°.
А Б В Г Д
r2
r2 2 r2 3 r2 4 r2
2
39.20. Найбільший кут між твірними конуса дорівнює 60°. Знайти відношення бічної поверхні до
площі основи конуса.
А Б В Г Д
1 2 3 4 5
39.21. Відношення площі основи конуса до площі осьового перерізу дорівнює π. Знайти кут нахилу
твірної до основи.
А Б В Г Д
15° 30° 45° 60° 75°
39.22. Півкруг згорнули в конус. Знайти кут при вершині осьового перерізу цього конуса.
А Б В Г Д
30° 45° 60° 90° 120°
39.23. Розгорткою бічної поверхні конуса є сектор з дугою α. Знайти α, якщо висота конуса дорівнює
4 см, а радіус основи — 3 см.
А Б В Г Д
54° 72° 58° 216° 108°
39.24. Сторона основи правильної чотирикутної піраміди дорівнює а. Бічна грань утворює з площи-
ною основи кут α. Визначити об’єм конуса, вписаного в піраміду.
А Б В Г Д
πa 3 tg α πa 3 ctg α πa 3 sin α πa 3 ctg α πa 3 tg α
8 8 8 24 24
39.25. Бічне ребро правильної чотирикутної піраміди дорівнює b й утворює з площиною основи кут
α. Визначити об’єм конуса, описаного навколо піраміди.
А Б В Г Д
πb 3 πb3
πb3 tg 3 α πb3 sin 2 α cos α πb3 cos 2 α sin α sin 2 α cos α cos 2 α sin α
3 3
39.26. У кулю вписано конус так, що його основою є великий круг кулі. У скільки разів об’єм кулі бі-
льший від об’єму конуса?
А Б В Г Д
У 3 рази у 2 3 разу у 4 рази у 5 разів у 1,5 разу
39.27. Трикутник зі сторонами 3 см, 4 см і 5 см обертається навколо найбільшої сторони. Знайти
площу поверхні обертання.
А Б В Г Д
10π см2 12,6π см2 14,4π см2 16,8π см2 20,2π см2
39.28. Радіуси основ зрізаного конуса дорівнюють R і r, а твірна — l. Знайти твірну повного конуса,
від якого відокремлений зрізаний конус.
А Б В Г Д
Rl Rl Rl R+r R−r
r R−r R+r Rl Rl
282
39.29. Установити відповідність між кутом при вершині осьового перерізу конуса (1–4) та відношен-
ням площ його бічної поверхні та основи (А–Д).
1 30° А 2
2 90° Б2
3 60°
4 120° В 2 2+ 2
Г 2 2+ 3
2 3
Д
3
1 Знайти кут нахилу твірної конуса до площини основи, якщо А 45°
осьовий переріз конуса рівновеликий до квадрата, вписаного в Б 120°
основу конуса В 60°
2 Площа осьового перерізу конуса в 1,5 разу менша за площу Г 30°
правильного шестикутника, вписаного в основу конуса. Знайти Д arctg2
кут між твірною і висотою конуса
3 Кут при вершині осьового перерізу конуса заввишки 1 м дорі-
внює 60°. Площа перерізу конуса, проведеного через дві інші
2 2
твірні, дорівнює м . Знайти кут між цими твірними
3
4 Площа перерізу конуса, проведеного через дві твірні, кут між
якими дорівнює 60°, становить 3 м2, а висота конуса дорів-
нює 1 м. Знайти кут при вершині осьового перерізу конуса
39.31. Установити відповідність між довжинами висоти та радіуса основи (1–4) конуса і кутом (А–Д)
сектора, який є розгорткою бічної поверхні конуса.
1 4 см, 3 см 8π
А
2 3 см, 4 см 5
3 12 см, 5 см 10π
Б
4 24 см, 7 см 13
24π
В
13
6π
Г
5
14π
Д
25
1 Висота конуса відноситься до діаметра його основи як 3 : 8, а А 90π см2
твірна завдовжки 10 см. Знайти повну поверхню конуса Б 36π см2
2 Радіуси основ зрізаного конуса дорівнюють 3 см і 6 см. Знайти В 144π см2
повну поверхню конуса, якщо його висота дорівнює 4 см Г 108π см2
3 Прямокутний трикутник з катетом 2 3 см і прилеглим до Д 96π см2
нього кутом 60° обертається навколо іншого катета. Знайти
повну поверхню тіла обертання
4 В основі конуса проведено хорду завдовжки 6 3 см, яку вид-
но з центра основи під кутом 120°. Знайти повну поверхню ко-
нуса, якщо його висота дорівнює 8 см
283
39.33. Установити відповідність між кутом нахилу твірної конуса (1–4) та відношенням площ його
основи та осьового перерізу (А–Д).
1 30° π 3
А
2 45° 3
3 60° Б π 3
( )
4 15°
В π 2+ 3
Гπ
Д 2π 3
1 Основа осьового перерізу конуса дорівнює 6 3 см, а радіус А 27π см3
описаного навколо нього кола — 6 см. Знайдіть об’єм конуса, Б 36π см3
якщо кут при вершині осьового перерізу — гострий В 81π см3
2 Кут при вершині осьового перерізу конуса дорівнює 60°, а ра-
Г 72 3 π см3
діус вписаного в переріз кола дорівнює 2 3 см. Знайти об’єм
конуса Д 64π см3
3 Осьовий переріз конуса — рівнобедрений трикутник з кутом
при вершині 120° і бічною стороною 6 см. Знайти об’єм конуса
4 Відстань від центра основи конуса до його твірної дорівнює
2 3 см, а кут при вершині осьового перерізу — 120°. Знайти
об’єм конуса

39.35. Осьовим перерізом конуса є прямокутний трикутник. Знайти площу S бічної поверхні конуса,
S 2
якщо радіус основи конуса дорівнює 5. У відповідь записати .
π
39.36. Площа осьового перерізу конуса дорівнює 0,6. Висота конуса дорівнює 1,2. Обчислити площу
S
S повної поверхні конуса. У відповідь записати .
π
39.37. Площа повної поверхні конуса дорівнює 200π см2, а його твірна — 17 см. Знайти в кубічних
V
сантиметрах об’єм конуса. У відповідь записати .
π
39.28. Твірна конуса утворює з його основою кут 30°, а площа перерізу, що проходить через твірні,
V
кут між якими 120°, дорівнює 3 . Знайти об’єм V конуса. У відповідь записати .
π
39.39. Бічна поверхня конуса дорівнює 10 см і розгортається в сектор з кутом 36°. Знайти у квадрат-
2
них сантиметрах повну поверхню конуса.

39.40. Висота конуса дорівнює 6. Розгорткою бічної поверхні цього конуса є сектор з центральним
V
кутом 120°. Визначити об’єм V конуса. У відповідь записати .
π
39.41. Розгортка бічної поверхні конуса — сектор з центральним кутом 120°. Знайти в квадратних са-
нтиметрах площу поверхні конуса, якщо периметр його осьового перерізу дорівнює 16 см. У
S
відповідь записати .
π
284
39.42. Знайти об’єм V тіла, яке утворюється при обертанні ромба зі стороною 1 і гострим кутом 60°
V
навколо меншої діагоналі. У відповідь записати .
π
39.43. Ромб, площа якого дорівнює Q, обертається навколо сторони. Визначити площу S поверхні
S
одержаного тіла. У відповідь записати значення виразу .
πQ
39.44. Рівнобічну трапецію, основи якої дорівнюють 8 і 18, обертають навколо більшої основи. Знай-
ти площу S поверхні тіла обертання, якщо відомо, що в цю трапецію можна вписати коло. У
S
відповідь записати .
π
39.45. У конус із радіусом 3 і висотою 3 вписано правильну трикутну призму, всі ребра якої рівні.
Визначити ребро призми.
39.46. У конус із твірною 123 3 , яка нахилена до площини його основи під кутом 60°, вписано кулю.
π
Знайти об’єм кулі.
5
39.47. Визначити бічну поверхню конуса, вписаного в правильний тетраедр з ребром .
π
39.48. Бічною поверхнею конус розгортається у чверть круга. Визначити повну поверхню цього ко-
15
нуса, якщо площа його осьового перерізу дорівнює .
π
39.49. У правильній чотирикутній піраміді плоский кут при вершині дорівнює 60°. Визначити площу
2
бічної поверхні конуса, описаного навколо піраміди, якщо її висота дорівнює .
π
18
39.50. У конус, радіус основи якого дорівнює 3, а висота — , вписали циліндр найбільшого
π
об’єму. Знайти об’єм циліндра.
39.51. Знайти висоту конуса найменшого об’єму, описаного навколо кулі, радіус якої дорівнює 10.
39.52. Твірна зрізаного конуса дорівнює 4 см і нахилена до площини основи під кутом 60°. Діагональ
осьового перерізу ділить цей кут навпіл. Знайти в кубічних сантиметрах об’єм конуса. У від-
3V
повідь записати .
π
285
ТЕМА 40. КУЛЯ
40.1. Кулю, радіус якої 5 см, перетнуто площиною, що розміщена на відстані 3 см від центра. Знайти
площу перерізу.
А Б В Г Д
4π см 2
8π см 2
12π см 2
16π см 2
32π см2
40.2. Через середину радіуса кулі проведено перпендикулярну до нього площину. Як відноситься
площа отриманого перерізу до площі великого круга?
А Б В Г Д
4:3 3:4 1:4 1:3 2:9
40.3. Діаметр кулі дорівнює 6 см. Точка А лежить на дотичній площині на відстані 4 см від точки
дотику. Знайти відстань від точки А до поверхні кулі.
А Б В Г Д
0,5 см 1 см 2 см 3 см 4 см
40.4. Знайти об’єм кулі, діаметр якої дорівнює 12 см.
А Б В Г Д
72π см 3
144π см 3
288π см 3
320π см 3
640π см3
40.5. Площа великого круга кулі дорівнює 4π см2. Знайти об’єм кулі.
А Б В Г Д
64 см3 32 см3
π 16π см3 32π см3 π 64π см3
3 3
40.6. Діаметр кулі дорівнює 6 см. Знайти площу поверхні кулі.
А Б В Г Д
18π см 2
36π см 2
54π см2 72π см2 108π см2
40.7. Площа великого круга кулі дорівнює 3 см. Знайти площу поверхні кулі.
А Б В Г Д
8 см 3
12 см 3
3 см 3
9 см3 24 см3
40.8. Площина перетинає сферу. Довжина лінії перетину дорівнює 10π см, а діаметр сфери, прове-
дений в одну з точок лінії перетину, утворює з площиною перетину кут 60°. Знайти площу по-
верхні сфери.
А Б В Г Д
40π см 2
100π см 2
25π см 2
1600π см 2
400π см2
40.9. Знайти об’єм меншого кульового сегмента, якщо радіус кола його основи дорівнює 20 см, а
радіус кулі — 25 см.
А Б В Г Д
2 2 1 2 2
2166 π см3 216 π см3 2166 π см3 166 π см3 266 π см3
3 3 3 3 3
40.10. Радіус кулі дорівнює R. Вказати формулу для визначення об’єму кульового сектора, якщо дуга
в його осьовому перерізі дорівнює 90º.
А Б В Г Д
πR 3 ( 2 −2 ) (
πR 3 3 − 3 ) 2 πR 3 (
πR 3 2 − 2 ) 2 πR 3
3 3 3 3 3
286
40.11. Відстань між рівновеликими паралельними перерізами кулі, радіус якої становить 10 см, дорів-
нює 12 см. Знайти площу кожного з цих перерізів.
А Б В Г Д
22π см 2
16π см 2
64π см 2
128π см 2
100π см2
40.12. У скільки разів збільшиться площа поверхні кулі, якщо її радіус збільшити удвічі.
А Б В Г Д
У 2 рази у 4 рази у 2 разу у 6 разів у 9 разів
40.13. У скільки разів збільшиться об’єм кулі, якщо її радіус збільшити утричі?
А Б В Г Д
Удвічі утричі у 4 рази у 9 разів у 27 разів
40.14. Об’єми двох куль відносяться як 27 : 125. Як відносяться площі їх поверхонь?
А Б В Г Д
3
9 : 25 3:5 27 : 125 27 : 125 27 : 3 125
40.15. Діаметр одного кавуна вдвічі більший від діаметра іншого. У скільки разів перший кавун важ-
чий від другого?
А Б В Г Д
2 3 4 8 16
40.16. М’яч, площа повної поверхні якого дорівнює 400π см2, зробив один повний оберт по прямій.
Знайти довжину шляху, яку він при цьому подолав.
А Б В Г Д
10π см 20π см 30π см 40π см 60π см
40.17. На поверхні кулі радіуса r дано дві точки, відстань між якими дорівнює радіусу кулі. Визначи-
ти найкоротшу відстань на поверхні кулі між цими точками.
А Б В Г Д
2π πr πr πr πr
3r 12 6 3 4
40.18. Металеву кулю переплавлено на 8 рівних куль. Як змінилася при цьому загальна поверхня?
А Б В Г Д
Збільшилася збільшилася зменшилася зменшилася
не змінилася
у 4 рази удвічі удвічі у 8 разів
40.19. Радіуси двох куль дорівнюють 6 см і 8 см. Знайти радіус кулі, площа поверхні якої дорівнює
сумі площ поверхонь двох заданих куль.
А Б В Г Д
9 см 10 см 16 см 25 см 36 см
40.20. Дві рівні кулі радіуса R розміщені так, що центр однієї з них лежить на поверхні іншої. Знайти
радіус кола, по якому перетинаються їхні поверхні.
А Б В Г Д
R 3 R
R R 2R
2 2 2
40.21. Вершини трикутника лежать на сфері радіуса 13 см. Знайти відстань від центра сфери до пло-
щини трикутника, якщо сторони трикутника дорівнюють 6 см, 8 см і 10 см.
А Б В Г Д
4 11 см 165 см 6 см 24 см 12 см
287
40.22. Вершини прямокутника лежать на сфері радіуса 10 см. Знайти відстань від центра сфери до
площини прямокутника, якщо його діагональ дорівнює 16 см.
А Б В Г Д
2 41 см 6 см 3 см 7 см 5 см
40.23. Через точку, що лежить на поверхні сфери, проведено дві взаємоперпендикулярні площини,
які перетинають сферу по колах з радіусами r1 i r2. Визначити площу поверхні сфери.
А Б В Г Д
(
π r12 + r22 ) (
4π r12 + r22
π
)r1
2
(+ r2
2
) (
2π r12 + r22
π r1 + r2
2
)
2
( )
4 2
40.24. Через точку, що не лежить на сфері, проведено дві площини, які дотикаються до сфери. Знайти
відстань від центра сфери до лінії перетину площин, якщо кут між площинами дорівнює 60°, а
площа поверхні сфери — 32π см2.
А Б В Г Д
4 2 см 8 2 см 4 см 2 2 см 16 2 см
40.25. У куб, ребро якого дорівнює 3 см, вписано кулю. Знайти об’єм кулі.
А Б В Г Д
2π см 3
2,5π см 3
3π см 3
4,5π см 3
9π см3
40.26. Знайти відношення площ поверхні куба і вписаної в нього кулі.

А Б В Г Д
2 3 4 6 12
π π π π π
40.27. Циліндр описано навколо кулі, об’єм якої дорівнює 24 см3. Знайти об’єм циліндра.
А Б В Г Д
28 см 3
30 см 3
36 см 3
48 см 3
64 см3
40.28. У циліндр вписано кулю. Визначити об’єм кулі, якщо об’єм циліндра дорівнює V.
А Б В Г Д
2 1 1 5 3
V V V V V
3 3 6 6 4
40.29. Знайти відношення об’ємів кулі та вписаного в неї куба.

А Б В Г Д
π 3π 3π 3π
3π
2 2 4 4
40.30. Знайти відношення площі поверхні кулі описаної навколо рівностороннього конуса, до площі
поверхні кулі, вписаної в цей конус.
А Б В Г Д
2 3 4 6 8
40.31. Навколо кулі описана правильна трикутна призма. Знайти відношення об’ємів призми і кулі.
А Б В Г Д
3 27 3 9 3 9 3 3
4π 4π π 4π π
288
40.32. Установити відповідність між геометричними тілами (1–4) та формулами для відшукання їх
об’ємів (А–Д).
1 Циліндр А πr 2 H
2 Куля Б πrl
3 Конус 1
В πr 2 H
3
4 Піраміда
4
Г πr 3
3
1
Д Sос. ⋅ H
3
40.33. Установити відповідність між геометричними тілами (1–4) та формулами для відшукання їх
поверхонь (А–Д).
1 Циліндр А πr (r + l )
2 Куля Б 4πr 2
3 Конус В a(a + 2l )
4 Правильна чотирикутна піраміда
Г 2πr (r + l )
Д 2πrl
40.34. Установити відповідність між відношеннями об’ємів двох куль (1–4) та відношеннями площ їх
поверхонь (А–Д).
1 27 : 125 А 4:9
2 8 : 27 Б 9 : 16
3 27 : 64 В 9 : 25
4 125 : 64 Г 49 : 64
Д 25 : 16
1 У кулі на відстані 4 см від центра побудовано переріз, площа якого А 14 см
становить 9π см2. Обчислити радіус кулі Б 10 см
2 У кулі на відстані 6 см від центра побудовано переріз, площа якого В 6 см
становить 64π см2. Обчислити радіус кулі Г 5 см
3 У кулі радіуса 10 см побудовано переріз, площа якого становить Д 3 см
64π см2. Обчислити відстань від центра кулі до площини перерізу
4 У кулі радіуса 5 см побудовано переріз, площа якого становить
16π см2. Обчислити відстань5 від центра кулі до площини перерізу
40.36. Дві площини, які перетинаються під кутом 60°, дотикаються до сфери. Установити
відповідність між площею поверхні сфери (1–4) та відстанню від її центра до лінії перетин цих
площин (А–Д).
1 36π см2 А 16 3 см
2 12π см2 Б 6 см
3 48π см2 В 2 3 см
4 192π см2
Г 5 3 см
Д 4 3 см
289
1 У кулю радіуса 2 2 см вписано конус, твірна якого нахилена під А 12 см
кутом 45° до площини основи. Обчислити твірну конуса Б 3 см
2 У кулю радіуса 4 3 см вписано конус, твірна якого нахилена під В 4 см
кутом 60° до площини основи. Обчислити твірну конуса Г 2 см
3 У кулю вписано конус, твірна якого нахилена під кутом 45° до пло- Д 5 см
щини основи. Твірна конуса дорівнює 3 2 см. Обчислити радіус
кулі
4 У кулю вписано конус, твірна якого нахилена під кутом 30° до пло-
щини основи. Твірна конуса дорівнює 2 см. Обчислити радіус кулі
40.38. Кулю радіуса r вписали в конус висотою Н і радіусом основи R. Установити відповідність між
висотою Н і радіусом основи R конуса (1–4) та радіусом r кулі (А–Д).
1 4 см, 3 см А 6 см
2 16 см, 12 см Б 3 см
3 24 см, 7 см В 1,5 см
4 8 см, 6 см 21
Г см
4
Д 3 см

2
40.39. На відстані см від центра кулі проведено площину. Площа одержаного в перерізі круга
π
дорівнює 2 см. Знайти в квадратних сантиметрах площу поверхні кулі.
40.40. Перерізи кулі двома паралельними площинами, між якими лежить центр кулі, мають площі
144π см2 і 25π см2. Відстань між площинами дорівнює 17 см. Знайти у квадратних сантиметрах
S
площу S поверхні кулі. У відповідь записати .
π
40.41. Перерізи сфери двома паралельними площинами мають довжини 10π см і 24π см. Знайти у
квадратних сантиметрах площу S поверхні сфери, якщо відстань між площинами дорівнює
S
7 см і центри перерізів лежать на одному радіусі сфери. У відповідь записати .
π
40.42. Основою прямої призми є трикутник зі сторонами 6, 8 і 10. Висота призми дорівнює 24. Знайти
радіус кулі, описаної навколо призми.
40.43. Сторона основи і висота правильної чотирикутної піраміди дорівнюють 4. Знайти радіус опи-
саної навколо піраміди кулі.
40.44. Навколо конуса з радіусом основи 9 і висотою 3 описано кулю. Визначити радіус цієї кулі.
40.45. Висота конуса дорівнює радіусу описаної навколо нього кулі. Знайти відношення об’єму кону-
са до об’єму кулі.
40.46. У пряму чотирикутну призму, основою якої є ромб з діагоналями 3 i 4, вписано кулю. Визна-
чити радіус кулі.
40.47. У циліндр, об’єм якого дорівнює 16π, вписано кулю. Визначити радіус кулі.
40.48. На якій відстані (у см) від центра кулі, радіус якої дорівнює 12 см, повинна міститися точка,
яка світиться, щоб вона освітлювала третину поверхні кулі?
40.49. Висота конуса дорівнює 8 см, а його твірна дорівнює 10 см. Знайти у сантиметрах радіус кулі,
вписаної в конус.
40.50. Навколо кулі описано зрізаний конус, площа нижньої основи якого в 4 рази більша від площі
його верхньої основи. У скільки разів об’єм зрізаного конуса більший за об’єм кулі?
290
40.51. Обчислити в квадратних сантиметрах площу поверхні кулі, вписаної в трикутну піраміду, ко-
3
жне ребро якої дорівнює см.
π
40.52. Основою піраміди є правильний трикутник зі стороною 6 см. Одне з бічних ребер піраміди є
перпендикулярним до площини основи і дорівнює 4 см. Знайти у сантиметрах радіус кулі, опи-
саної навколо піраміди.
40.53. Ребро правильного тетраедра дорівнює 3 6 . Визначити радіус сфери, яка дотикається до біч-
них граней тетраедра, якщо центр цієї сфери лежить на основі тетраедра.
40.54. За якого значення відношення радіуса кулі, описаної навколо конуса, до висоти конуса відно-
шення об’єму конуса до об’єму кулі буде найбільшим?
40.55. Відношення висоти конуса до радіуса описаної навколо нього кулі дорівнює 1,2. Обчислити
відношення об’єму конуса до об’єму кулі.
291
ТЕМА 41. КООРДИНАТИ
КООРДИНАТИ НА ПЛОЩИНІ
41.1. Точки А(2; –4; –8) і В(10; –20; 6) симетричні відносно точки С. Знайти координати точки С.
А Б В Г Д
(–10; 20; –6) (3; –4; –0,5) (12; –24; –1) (6; –12; –1) (–2; 4; –8)
41.2. Скласти рівняння кола, в якого відрізок МN — діаметр і M(7; 6), N(11; 9).
А Б В Г Д
( x − 7) + ( y − 6) = (x + 9) + ( y + 7,5) = (x − 9) + ( y − 7,5) = (x − 9)2 + ( y − 7,5)2 = (x + 9)2 + ( y + 7,5)2 =
2 2 2 2 2 2
= 6,25 = 6,25 = 6,25 = 25 =9

41.3. Дано трикутник АВС, вершини якого мають координати А(–2; 6), В(–2; –2) і С (4; –2). Знайти
довжину медіани ВМ.
А Б В Г Д
2 3 4 5 6
41.4. Скласти рівняння геометричного місця точок, рівновіддалених від точок С(0; 3) і D(2; 1).
y
D
1
0 1 x
А Б В Г Д
y=x+3 y=x+1 y=x+2 y = –x + 1 y=2
41.5. Знайти координати точки, яка симетрична точці А(1; 2; 3) відносно площини xy.
А Б В Г Д
(–1; –2; –3) (–1; –2; 3) (1; –2; 3) (–1; 2; 3) (1; 2; –3)
41.6. Знайти координати точки, яка симетрична точці М(10; 20; 30) відносно осі аплікат.
А Б В Г Д
(–10; –20; 30) (10; 20; 30) (10; 20; 0) (–10; –20; –30) (10; 20; –30)
41.7. При паралельному перенесенні точка А(1; 2; 6) переходить у точку А1(6; 7; 0). Вказати коорди-
нати точки, у яку при цьому переходить точка В(7; 9; 1).
А Б В Г Д
(21; 31,5; 0) (2; 4; 7) (12; 14; –5) (12; 14; 7) (–12; –14; 5)
41.8. Знайти відстань від точки М(5; 4; 12) до осі ординат.
А Б В Г Д
5 4 12 13 21
41.9. Знайти відстань від точки Р(3; –6; 8) до площини yz.
А Б В Г Д
3 4 6 8 10
292
41.10. Знайти на осі абсцис точку М, відстань від якої до точки K(3; –3; 0) дорівнює 5.
А Б В Г Д
(7; 0; 0) і (–7; 0; 0) і
(7; 0; 0) (–1; 0; 0) (–1; 7; 0)
(–1; 0; 0) (1; 0; 0)
41.11. Точки С(2; 0; 2) і D(5; –2; 0) ділять відрізок AB на три рівні частини. Знайти координати точок
А та В.
А Б В Г Д
(1; 2; 4) і (–1; 2; 4) і (–1; 2; –4) і (1; 2; –4) і (–1; 2; 4) і
(8; –4; –2) (8; –4; –2) (8; –4; 2) (–8; –4; 2) (8; 4; –2)
41.12. Скласти рівняння сфери, яка проходить через початок координат із центром у точці
S(–1; 2; –3).
А Б В Г Д
( x − 1)2 + ( y + 2)2 + ( x + 1)2 + ( y − 2)2 + ( x + 1)2 + ( y − 2)2 + ( x − 1)2 + ( y + 2)2 + ( x + 1) 2 + ( y − 2) 2 +
+( z − 3)2 = 14 +( z + 3)2 = 2 +( z + 3)2 = 14 +( z − 3)2 = 2 + ( z + 3) 2 = 10
41.13. Яка з прямих паралельна до прямої 2х – 3у + 1 = 0?
А Б В Г Д
2х + 3у – 1 = 0 3у – 2х – 7 = 0 4х = 5у – 2 х + 6у = 9 3х – 2у + 6 = 0
41.14. Вказати рівняння кола, яке на площині симетричне до кола ( x − 4)2 + ( y + 5)2 = 9 відносно осі y.
А Б В Г Д
( x + 5) 2 + ( x − 5) 2 + ( x + 4) 2 + ( x − 4) 2 + ( x + 4) 2 +
+ ( y − 4) 2 = 9 + ( y + 4) 2 = 9 + ( y − 5) 2 = 9 + ( y − 5) 2 = 9 + ( y + 5) 2 = 9
41.15. Скласти рівняння кола з центром у точці С(5; –2), яка дотикається до осі ординат.
А Б В Г Д
( x + 5) + ( y + 2) = ( x + 5) + ( y − 2) = ( x − 5) + ( y + 2) = ( x − 5) + ( y + 2) = ( x − 5) + ( y + 2)2 =
2 2 2 2 2 2 2 2 2
= 25 =4 =4 =5 = 25
41.16. Скласти рівняння сфери з центром у точці А(–1; 3; 2), яка дотикається до площини ху.
А Б В Г Д
( x + 1) 2 + ( y − 3) 2 + ( x + 1) 2 + ( y − 3) 2 + ( x + 1) 2 + ( y − 3) 2 + ( x + 1) 2 + ( y − 3) 2 + ( x − 1) 2 + ( y + 3) 2 +
+ ( z − 2) 2 = 10 + ( z − 2) 2 = 4 + ( z − 2) 2 = 13 + ( z − 2) 2 = 2 + ( z + 2) 2 = 2
41.17. Знайти координати центра кола x 2 − 4 x + y 2 + 10 y + 20 = 0 .

А Б В Г Д
(2; 5) (–2; 5) (–2; –5) (2; –5) (4; –10)
41.18. Які з двох кіл перетинаються?
А Б В
(х + 2) + (у + 3) = 1 і
2 2
(х + 2) + (у – 1) = 1 і
2 2
х + у – 2у = 0 і
2 2
(х – 2)2 + (у + 2)2 = 9 (х – 1)2 + (у – 3)2 = 4 х2 + у2 + 6х = 0

Г Д
х + у – 8х + 4у = –11 і
2 2
(х – 1) + (у – 2)2 = 9 і
2
х + у2 – 18х – 4у + 81 = 0
2
х2 + (у + 5)2 = 16
293
41.19. Знайти радіус сфери x 2 + y 2 − 2 y + z 2 + 6 z − 6 = 0 .
А Б В Г Д
2 3 4 5 6
41.20. Точка О — точка перетину діагоналей паралелограма ABCD, до того ж А(–2; –1), В(1; 4),
О(3; 1). Знайти координати вершин С і D.
А Б В Г Д
С(–3; 7), С(0,5; 0), С(8; 3), С(2,5; 1), С(–8; –1),
D(–5; 1) D(2; 2,5) D(5; –2) D(1; –1,5) D(–5; 2)
41.21. У трикутнику АВС відомо, що А(3; –5; 0) і С(–3; 9; –6). Знайти довжину середньої лінії трикут-
ника АВС, яка паралельна до сторони АС.
А Б В Г Д
268 2 65 2 13 67 2 67
41.22. Дано АВСD — паралелограм. А(–4; 1; 5), В(–5; 4; 2), С(3; –2; –1). Знайти координати вершини D.
А Б В Г Д
(12; 7; –8) (6; –3; –6) (–6; 3; 6) (–12; 7; 8) (4; –5; 2)
41.23. Дано АВСDA1B1C1D1 — куб. А(7; 0; 0), В(5; 0; 0), С1(5; 2; 2). Знайти координати вершини D1.
А Б В Г Д
(7; 5; 2) (5; 2; 0) (2; 2; 2) (7; 2; 2) (7; 0; 2)
41.24. Дано трикутник АВС з вершинами А(2; 2; –4), В(2; –1; –1), С(3; –1; –2). Знайти зовнішній кут
при вершині В.
А Б В Г Д
60° 90° 120° 135° інша відповідь
41.25. Точки А(2; 4) і С(5; 8) є вершинами квадрата АВСD. Знайти площу цього квадрата.
А Б В Г Д
2,5 5 12,5 25 20
41.26. Точки А(–1; 0; 2) і В(0; 1; 1) є вершинами правильного трикутника. Знайти площу цього трику-
тника.
А Б В Г Д
3 3 3
3 3 3 9
4 4
41.27. d(x) — відстань від точки М(х; 0; 0) до площини yz. Який з наведених графіків є графіком фун-
кції d = d(x)?
А Б В Г Д
d d d d d
1 1 1 1 1
0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x
294
41.28. При паралельному перенесенні точка А(1; 3; 2) переходить у точку А′(3; 0; 1). Установити від-
повідність між точками (1–4) та точками (А–Д), утвореними при цьому паралельному перене-
сенні.
1 М1(1; 3; 0) А М′(2; –2; –3)
2 М2(6; 8; –1) Б М′(8; 5; –2)
3 М3(0; 1; –2) В М′(3; 0; –1)
4 М4(–1; 2; 3) Г М′(2; –3; –1)
Д М′(1; –1; 2)
41.29. Установити відповідність між заданими початками висловлювань (1–4) та їх закінченнями
(А–Д), щоб утворилися істинні судження.
1 Точка В(x; y; z) є симетричною... А точці А(x; y; z) відносно осі абсцис Ox
2 Точка С(–x; –y; z) є симетричною... Б точці А(x; y; –z) відносно площини xOy
3 Точка D(–x; y; –z) є симетричною... В точці А(x; –y; z) відносно початку координат
4 Точка K(x; y; z) є симетричною... Г точці А(x; y; z) відносно осі аплікат Оz
Д точці А(–x; y; z) відносно площини уОz
41.30. Установити відповідність між центрами і радіусами сфер (1–4) та їх рівняннями (А–Д).
1 С1(1; 2; 0); 4 А х2 + y2 + z2 – 6x + 2z + 1 = 0
2 С2(3; 0; –1); 3 Б х2 + y2 + z2 – 8y – 2z – 8 = 0
3 С3(0; 4; 1); 5 В х2 + y2 + z2 – 2x + 4y – 6z – 2 = 0
4 С4(2; 3; 1); 10 Г х2 + y2 + z2 – 2x – 4y – 11 = 0
Д х2 + y2 + z2 – 4x – 6y – 2z – 86 = 0
41.31. Установити відповідність між парами точок (1–4), та відстанями між цими точками (А–Д).
1 М1(1; 3; 4), N1(2; 1; 2) А 3
2 М2(3; 5; 1), N2(0; 1; 1) Б 13
3 М3(–2; 3; 4), N3(6; 3; –2) В 5
4 М4(1; –2; 5), N4(1; 10; 0) Г 7
Д 10
41.32. Установити відповідність між заданими початками висловлювань (1–4) та їх закінченнями
(А–Д), щоб утворилися істинні судження.
1 Відстань від точки А(12; 3; 4) до площини хOz дорівнює... А 13
2 Відстань від точки А(12; 3; 4) до осі Oх дорівнює... Б 5
3 Відстань від точки А(12; 3; 4) до початку координат дорівнює... В 12
4 Відстань від точки А(12; 3; 4) до площини хOу дорівнює... Г 4
Д 3
41.33. Установити відповідність між координатами точок (1–4) та видами чотирикутників ABCD (А–Д).
1 А(–1; 2; 3), B(–1; 3; 1), C(–1; 7; 3), D(–1; 6; 5) А трапеція
2 А(6; 7; 8), B(8; 2; 6), C(4; 3; 2), D(2; 8; 4) Б паралелограм, але не ромб і не
3 А(2; –3; 1), B(–4; 2; 3), C(6; 1; –4), D(22; –5; –13) прямокутник
4 А(3; –2; 5), B(–2; 7; –1), C(–4; 14; –4), D(1; 5; 2) В квадрат
Г прямокутник, але не квадрат
Д ромб, але не квадрат
295
41.34. На осі ординат знайти ординату точки, рівновіддаленої від точки А(–4; 2) і початку координат.
41.35. Скласти рівняння прямої, яка проходить через точку М(–2; 5) й утворює з додатним напрямом
осі абсцис кут 45°. У відповідь записати абсцису точки перетину прямої з віссю абсцис.
41.36. Дано точки А(2; 3), В(5; 7) і С(3; 10). Обчислити площу трикутника АВС.
41.37. Скласти рівняння прямої, яка проходить через точку А(–1; 3) і яка паралельна до прямої
4х – 2у + 8 = 0. Записати рівняння у вигляді у = kx + b. У відповідь записати значення суми
k + b.
41.38. Скласти рівняння прямої, яка проходить через центри двох заданих кіл х2 + у2 – 4х + 6у = 3 та
х2 + у2 – 8х + 4у = –11. Записати це рівняння у вигляді у = kx + b. У відповідь записати значення
суми k + b.
41.39. Знайти площу трикутника, обмеженого осями координат і прямою 4x + 3y = 24.
41.40. Знайти квадрат довжини медіани АА1 трикутника АВС, якщо А(3; –2; 1), В(3; 1; 5) і С(4; 0; 3).
41.41. Знайти радіус сфери заданої рівнянням x 2 + y 2 + z 2 − 2 x + 2 y − 2 = 0 .
41.42. Скласти рівняння кола з центром на осі ординат, яке проходить через точки А(–3; 0), В(0; 9). У
відповідь записати довжину радіуса кола.
41.43. Коло має рівняння х2 – 6х + у2 + 2у = 15. Знайти довжину хорди кола, яка належить осі у.
41.44. Знайти центр кола, діаметром якого є спільна хорда двох кіл, заданих рівняннями
х2 + у2 + 4х – 4у – 2 = 0 і х2 + у2 – 2х + 2у – 14 = 0. У відповідь записати суму координат центра
кола.
41.45. Точка М(2; 6; 3) — середина відрізка, кінці якого лежать на осі х і на площині yz. Знайти дов-
жину відрізка.
41.46. На ділянці, яка обмежена з двох боків взаємно перпендикулярними дорогами, посадили сад.
Відстань від яблуні до першої дороги становить 3 м, а до другої — 4 м. Відстань від груші до
першої дороги дорівнює 6 м, а до другої — 8 м. Знайти відстань між цими деревами.
296
ТЕМА 42. ВЕКТОРИ
42.1. Дано паралелограм АВСD. О — точка перетину діагоналей. Який з наведених векторів дорів-
 
нює сумі BC + OA ?
B C
O
A D
А Б В Г Д
    
AB OC OB OD AD
 2
42.2. Дано вектор a . Який з наведених векторів дорівнює − a ?
3
А Б В Г Д
h p
n m k
 
42.3. Дано вектори a і b .
b
 
Який з наведених векторів дорівнює різниці a – b ?
А Б В Г Д
m n
p k l
    

42.4. О — точка перетину медіан трикутника АВС. BA = a , BC = c . Виразити вектор OB через век-
 
тори a і c .
B
c
a C
O
A
297
А Б В Г Д
 1  1   2  2   2 2  1 1  1  1 
OB = a + c OB = a + c OB = − a − c OB = − a − c OB = a + c
2 2 3 3 3 3 3 3 3 3

42.5. Дано точки А(5; –6; 7) і В(8; –2; 7). Знайти абсолютну величину вектора AB .
А Б В Г Д
5 25 133 9 2 4
 
42.6. Від точки А відкладено вектор AB = a. Знайти координати точки В, якщо А(–1; 5; 0) і

a (1; –3; 0).
А Б В Г Д
В(2; 2; 0) В(0; 8; 0) В(0; 2; 0) В(3; 0; 2) В(2; –8; 0)

42.7. Знайти довжину вектора AB , якщо А(–1; 1; –1), В(–1; 1; 1).
А Б В Г Д
2 2 2 2 3 1
   
42.8. Серед векторів a (4; 14; 2), b (2; 7; –1), c (0; 0; 3), d (–6; –21; 3) знайти колінеарні.
А Б В Г Д
         
a іb a і c a і d b і c b і d
 
42.9. За якого значення n вектори a(n + 5; – 8; n + 1) і b(5;1 – n; 3) колінеарні?
А Б В Г Д
±5 ±5; 9 –9 5 5; 9

42.10. Вкажи одиничний вектор, колінеарний вектору a (2; 2; 1).
А Б В Г Д
 2 2 1   2 2 1  
d ; ;−  d (1;1; 0,5) d ; ;  d ( −2; − 2; − 1) d (1;1; 0)
 3 3 3  3 3 3
   
42.11. Дано вектори a (3; –6; 2) і b (8; 4; 5). Знайти скалярний добуток a · b .
А Б В Г Д
–17 0 –5760 10 –3
     
42.12. Дано, що a · c = 1,5, (a; c ) = 45°, | a | = 2 . Обчислити | c |.
А Б В Г Д
2
1,5 3 2 0,6
3
   
42.13. Визнач третю координату вектора c , колінеарного вектору a (–2; 4; 6) і такого, що a · c = 28.
А Б В Г Д
6 2 3 9–1
    
42.14. Знайти суму координат вектора c , якщо відомі скалярні добутки a · c = 7, b · c = 7, де
 
a (3; –1), b (2; –3).
А Б В Г Д
3 1 2 –1 4
298
 
42.15. Обчислити квадрат довжини вектора a , якщо відомо, що він колінеарний вектору c(2; − 2; 3) і
їх скалярний добуток дорівнює 34.
А Б В Г Д
17 17 2 4,5 68
 
42.16. За якого значення x вектори a (3; 0; 6) і b (–8; 7; x) перпендикулярні?
А Б В Г Д
6 4 2 –4 –2
42.17. Сторона рівностороннього трикутника АВС дорівнює 4. Знайти скалярний добуток векторів
 
AB · BC .
А Б В Г Д
8 –8 4 –4 2
 
42.18. Знайти кут між векторами a (1; 0; –1) і b (0; –1; 1).
А Б В Г Д
60° 120° 45° 135° 150°
 

42.19. Знайти кут між векторами c (1; 0; 1) і KP, якщо K(2; –2; 2) і P(2; –3; 1).
А Б В Г Д
60° 90° 30° 45° 120°
       
42.20. Обчислити кут між векторами c та p = 12a + 4b − 3c , де a , b і c — одиничні взаємно перпе-
ндикулярні вектори.
А Б В Г Д
3 2 3 π 3π
π − arccos
13 13 13 2 4
   
42.21. Вектор a перпендикулярний до векторів b (3; 2; 3) і c (–1; –2; –5). Кут між векторами a і
 
m (0; 1; 0) — тупий. Знайти координати вектора a , якщо його модуль дорівнює 11.
А Б В Г Д
(2; 3; 1) (1; 3; 1) (–1; –3; –1) (1; –3; 1) (–1; 2; 3)
   
42.22. Дано вектори a (2; –3; 5), b (–1; 1; –3) і c (3; 7; 1). Знайти координати вектора m , якщо
     
m · a = 12, m · b = −6, m ⊥ c .
А Б В Г Д
(2; 1; 1) (–2; 1; 1) (2; –1; 1) (2; 1; –1) (2; –1; –1)

42.23. Знайти координати вектора a , зображеного на рисунку.
y
1
0 1 x
А Б В Г Д
(–3; –1) (2; 4) (5; 3) (3; –1) (3; 1)
299

42.24. Знайти абсолютну величину вектора b , зображеного на рисунку.
y
1
0 1 x
А Б В Г Д
3 3 10 2 7
 
42.25. Знайти скалярний добуток векторів m і n .
y
m
1 n
0 1 x
А Б В Г Д
9 10 11 12 14
 
42.26. Обчислити косинус кута між векторами a і c .
y
a
1 c
0 1 x
А Б В Г Д
0,2 0,3 0,4 0,5 0,6
     
42.27. Вектори a і b утворюють кут 135°, a = 2, b = 2 2 . Знайти a − b .
А Б В Г Д
2 2 2 5 5 4 2 4
   
42.28. Дві сили F1 і F2 утворюють між собою кут 120°. F1 = F2 = 10 Н. Знайти модуль рівнодійної
цих сил.
А Б В Г Д
5Н 10 Н 5 3 Н 20 Н 10 2 Н
       
42.29. a і b — ненульові вектори. a + b = a − b . Знайти кут між векторами a і b .
А Б В Г Д
30° 60° 45° 90° 120°
       
42.30. Дано вектори a і b такі, що a = 1, b = 2 , a + b = 3 . Знайти скалярний добуток векторів a і b .
А Б В Г Д
1 2 4 6 8
300
   
42.31. Знайти модуль вектора 2a + 3b , якщо a(1; 2) , b(1; 0) .
А Б В Г Д
41 3 17 1 9
 
42.32. Дано квадрат АВСD. Який з наведених векторів дорівнює сумі AC + DB ?
B C
A D
А Б В Г Д
    
2 AB 2 BC 0 2 AC 2 AD
 
42.33. Дано квадрат АВСD зі стороною 1. Знайти 3AB − AD .
B C
A D
А Б В Г Д
2 10 2 2 2 2 3

 
42.34. Установити відповідність між назвами формул для векторів a (a1 , a2 , a3 ) і b (b1 , b2 , b3 ) (1–4) та
формулами (А–Д).
 
1 Довжина вектора a А ( a1b1 ; a2b2 ; a3b3 )
 
2 Скалярний добуток векторів a ⋅ b Б a12 + a22 + a32
 
3 Умова перпендикулярності векторів a ⊥ b В a1 : b1 = a2 : b2 = a3 : b3
 
4 Умова колінеарності векторів a і b Г a1b1 + a2b2 + a3b3
Д a1b1 + a2b2 + a3b3 = 0
42.35. Установити відповідність між векторами (1–4) та їх скалярними добутками (А–Д).
 
1 a1 (1; 5;14), b1 (3; 4; − 1) А7
  Б9
2 a2 (3; 0; − 4), b2 (5; − 7; 2)
 В –6

3 a3 (4; − 2; 9), b3 ( −3;1; 4) Г 22
 
4 a (5; − 4; − 1), b (3; 4; 5) Д5
4 4
301
42.36. Установити відповідність між значеннями числа х (1–4) та парами векторів (А–Д), які за цих
значень взаємно перпендикулярні.
 
1 8 А a1 (2; x; − 1), b1 ( −3; 2; x)
2 6  
Б a2 ( −4; 5; 2 x), b2 (6; x; − 1)
3 5 

4 1 В a3 ( − x; 4; 2), b3 (6; 3; − 3 x)
 
Г a4 (2; 3 x;1), b4 ( x;1; − 25)
 
Д a5 ( x; − 10;1), b5 (4;1; − 30)
 
42.37. Дано вектори a (1; –4; –3) і b (5; р; –15). Установити відповідність між задачами (1–4) та від-
повідями (А–Д) до них.
  А 7
1 За якого значення параметра р вектори a і b будуть колі-
неарними? Б 5
 
2 За якого значення параметра р вектори a і b будуть пер- В 12,5
пендикулярними? Г –20
3 За якого найбільшого натурального значення параметра р Д 20
 
скалярний добуток векторів a і b буде більшим за 5 19 ?
4 За якого значення параметра р скалярний добуток векторів
 
a і b дорівнюватиме 30?
42.38. Установити відповідність між векторами (1–4) та їх координатами (А–Д).
 y
1 a А (1; 2)
 a c
2 b Б (4; 1)
 В (2; 2)
3 c b
 Г (3; 1) m
4 m
Д (1; 3) 0 1 x
42.39. Дано точки А(–2; –4), В(4; 4) і С(–1; 3). Установити відповідність між задачами (1–4) та відпо-
відями (А–Д) до них.

1 Знайти модуль вектора BA А 16
 
2 Знайти косинус кута між векторами AC та AB Б 12 3
 В 10
3 Знайти, при якому значенні параметра m вектори AB і
 Г –9
p (12; m) є колінеарними

4 Знайти, при якому значенні параметра m вектори AB і Д 0,62 2

p (12; m) є перпендикулярними
 
1 Знайти вектор, який дорівнює сумі векторів a (8; –7; –3) і А m (0,5; 1; 0,5)
 
b (–6; 9; 5) Б n (2; 0,5; 1)
 
2 Знайти вектор, перпендикулярний до вектора a (3; –4; –4) В p (2; 0; 0,5)
 
3 Знайти вектор, перпендикулярний до вектора c (4; –3; 2) Г k (2; –1; 1)
2  
4 Знайти вектор, який дорівнює a , якщо a (3; 0; 0,75) Д r (2; 2; 2)
3
302
     
42.41. Відомо, що x = 11 , y = 23 , а x − y = 30 . Знайти x + y .
     
42.42. Дано a = 13 , b = 19 , a + b = 24 . Знайти a − b .
       
42.43. Вектори a і b утворюють кут 120°. a = 3 , b = 2 . Обчислити (3a − 2b)(a + 2b) .

42.44. За якого найменшого натурального значення параметра m довжина вектора a (2; m; 7) буде бі-
льшою за число 12?
     
42.45. a (4; –2; –4), b (6; –3; 2). Обчислити (2a − 3b)(a − 2b) .
   
42.46. Дано m = 2 , n = 3 , а кут між векторами m і n дорівнює 120°. Обчислити косинус кута між
  
векторами m і m + n і знайти його значення з точністю до 0,01.
    2π
    
42.47. Дано: | a | = 3, | b | = 4, (a; b ) = . Знайти (3 a + 2 b )( a – 2 b ).
3
         
42.48. Знайти довжину вектора a − b − c , якщо a = 2 , b = 3 , c = 4 , ∠(a; b) = 60°, ∠(b; c) = 90°,
 
∠(a; c) = 120° й обчислити його значення з точністю до 0,01.
 
42.49. У трикутнику АВС АВ = ВС, АС = 10. Знайти AB · AC.
 1  
42.50. Знайти косинус кута між векторами −5a і b з точністю до 0,01, якщо a (–1; 1; 4) і b (1; 0; –1).
5
     
42.51. Дано вектори a (–2; 0), b (1; –1) і c (2; 3). За якого значення k вектори 2a − kb та c будуть ко-
лінеарними?
   
      
42.52. Відомо, що | a | = 2, | b | = 4, (a; b ) = 120°. За якого значення х вектори c = a − 2b і p = xa + b
будуть перпендикулярними?
 
42.53. Знайти площу паралелограма, побудованого на векторах AB (3; 0; –4) і AD (0; 5; 0).
 
42.54. Обчислити площу трикутника, побудованого на векторах a і c , що виходять з однієї точки,
 
якщо кут між ними дорівнює 60°, а скалярний добуток a · c = 20 3.
42.55. Дано трикутник МРK, М(–3; –2), Р(1; 4), K(2; –1). Знайти у градусах величину кута М.
    
42.56. Дано вектор a (2; 1; –3). Знайти квадрат довжини вектора b , якщо a · b = 7 і вектор b колі-

неарний вектору a .
       
42.57. Дано a = 2 , b = 1 , ∠( a ; b ) = 60°. Знайти косинус кута між векторами a + b і a – b з точні-
стю до 0,01.

42.58. Знайти косинус кута між діагоналями паралелограма, побудованого на векторах a (3; 2) і

b (1; –2) з точністю до 0,01.
  
42.59. Знайти косинус кута між діагоналями паралелограма, побудованого на векторах a = 4m + 2n і
      
b = 4m + n з точністю до 0,01, якщо m = n = 1 , ϕ = ∠( m; n) = 60°.
42.60. На озері від пристані одночасно відпливають два катери. Один з них рухається зі швидкістю
25 км/год під кутом 30° до берега, а інший — зі швидкістю 30 км/год перпендикулярно до бе-
рега. Якою буде відстань між човнами через 6 хв? Відповідь округли до сотих кілометра.
303
ТЕМА 43. ПЕРЕТВОРЕННЯ ФІГУР
43.1. Який з відрізків є образом відрізка АВ при русі?
B D K S
A O
C L R
M N
P
А Б В Г Д
CD MN OP KL RS
43.2. Знайти координати точки, симетричної точці (3; 5) відносно початку координат.
А Б В Г Д
(–5; 3) (5; –3) (3; 5) (–3; –5) (–3; 5)
43.3. Точки А(0; 2; 11) і В(2; 0; –1) симетричні відносно точки С. Тоді центр симетрії має координа-
ти...
А Б В Г Д
(2; 2; 10) (1; 1; 5) (–1; 0; 6) (–2; 2; 12) (1; –1; –6)
43.4. Яка з точок є центром симетрії, при якій точка М(–2; 0; 5) симетрична точці K(8; 2; –3)?
А Б В Г Д
О(6; 2; 2) О(3; 1; 1) О(–10; –2; 8) О(–5; –1; 4) О(10; 2; –8)
43.5. Яка з указаних фігур має цент симетрії?
А Б В Г Д
Трапеція трикутник кут промінь відрізок
43.6. Знайти координати точки, симетричної точці (–3; 4) відносно осі х.
А Б В Г Д
(4; –3) (3; 4) (3; –4) (–3; –4) (–4; 3)
43.7. При перетворенні симетрії точка М(5; –2; 1) перейшла в точку М1(–5; 2; 1). Це є симетрія від-
носно...
А Б В Г Д
початку
площини xy осі х площини yz осі z
координат
43.8. Яка з указаних фігур має лише одну вісь симетрії?
А Б В Г Д
Квадрат коло відрізок парабола ромб
43.9. Дано точку С(1; 3). Знайти координати точки С′, у яку перейде точка С при повороті навколо
початку координат на 90° проти годинникової стрілки.
А Б В Г Д
(–3; 1) (3; –1) (–1; 3) (–2; 2) (–2; 3)
43.10. Яка з прямих, зображених на рисунку, може бути образом прямої а при паралельному перене-
сенні?
a c
d
b
304
А Б В Г Д
Жодна b c d a
43.11. При паралельному перенесенні точка В переходить у точку В1. Вказати значення чисел а, b і с
у формулах паралельного перенесення, якщо В(1; 5; 4), В1(3; 8; 9).
А Б В Г Д
2; 3; 5 5; 3; 2 –2; –3; –5 4; 13; 13 2; 6,5; 6,5
43.12. У формулах паралельного перенесення а = 1, b = –1, с = 2. У яку точку при такому паралель-
ному перенесенні перейде точка А(2; 4; –1)?
А Б В Г Д
А1(1; 5; –3) А1(3; 3; 1) А1(2; –4; –2) А1(2; –4; 1) А1(–3; –3; –1)
43.13. Якщо при паралельному перенесенні точка А(–4; –6; 2) перейде в точку А1(0; –4; 2), то в яку з
точок перейде при цьому ж паралельному перенесенні початок координат?
А Б В Г Д
О1(–4; –10; 4) О1(4; 2; 0) О1(–4; –2; 0) О1(4; 2; 4) О1(–2; –5; 2)
43.14. При паралельному перенесенні точка А(2; 3) переходить у точку А′(5; 1). У яку точку перейде
при цьому паралельному перенесенні точка В(–2; 1)?
А Б В Г Д
(–5; 3) (1; –1) (–1; 1) (5; –3) (9; 3)
43.15. Точка А′(–8; 12) — образ точки А(х; –3) при гомотетії з центром у початку координат. Знайти х.
А Б В Г Д
–17 –2 2 –7 5
43.16. Площі двох подібних трикутників дорівнюють 27 см і 48 см . Одна зі сторін першого трикут-
2 2
ника дорівнює 6 см. Знайти відповідну їй сторону другого трикутника.

А Б В Г Д
2
10 см 8 см 20,25 см 9 см 7,25 см
3
43.17. Встановити образ прямої у = 2х + 3 при симетрії відносно початку координат.
А Б В Г Д
у = –2х – 3 у = –2х + 3 у = 0,5х + 3 у = 2х – 3 у = –0,5х – 3
43.18. Встановити образ параболи у = (х – 1) + 3 при симетрії відносно початку координат.
2
А Б В Г Д
у = (х – 1)2 – 3 у = –(х + 1)2 – 3 у = –(х – 1)2 – 3 у = –(х + 1)2 + 3 у = (х – 1)2 + 3
43.19. Записати рівняння кола, яке симетричне колу (х + 2)2 + (у – 5)2 = 16 відносно точки О(–4; 1).
А Б В
(х – 6)2 + (у – 3)2 = 16 (х – 6)2 + (у – 3)2 = 64 (х + 6)2 + (у + 3)2 = 16
Г Д
(х + 10) + (у – 7) = 16
2 2
(х + 10) + (у + 7)2 = 16
2
43.20. Знайти образ прямої у = –4х – 3 при симетрії відносно вісі у.

А Б В Г Д
x x
у=– х–3 у= х–3 у = –4х + 3 у = 4х + 3 у = 4х – 3
4 4
305
43.21. При симетрії відносно прямої у = х пряма у = –4х + 4 переходить у пряму ...
А Б В Г Д
x x x
у=– +1 у= +4 у = –4х – 4 у = 4х + 4 у= +1
4 4 4

43.22. Встановити образ параболи у = х2 при паралельному перенесенні на вектор a (–1; 2).
А Б В Г Д
у = х – 2х + 1
2
у = х – 2х – 1
2
у = х – 2х + 3
2
у = х + 2х + 3
у = х + 2х + 1
2 2

43.23. Встановити образ прямої у = –х + 4 при паралельному перенесенні на вектор m (1; 1).
А Б В Г Д
у = –2х + 5 у = –х + 5 у = –х + 6 у = –2х + 6 у=х+5
43.24. Знайти образ точки ( 2 ; 0) при повороті навколо початку координат на кут 45° проти годин-
никової стрілки.
А Б В Г Д
 2 2
(0; 2) (1; 1) ( 2; 2)  2 ; 2  ( 2 ; 1)
43.25. Вказати рівняння образу кола (х – 1)2 + (у + 2)2 = 4 при гомотетії з коефіцієнтом 3 і центром у
початку координат.
А Б В Г Д
(х – 3) + 2
(х – 3) + 2
(х – 1) + 2
(х – 1) + 2
(х + 3)2 +
+ (у + 6)2 = 36 + (у + 6)2 = 12 + (у + 2)2 = 12 + (у + 2)2 = 36 + (у – 6)2 = 36
43.26. Точка А(2; –3) — образ точки В(8; 6) при гомотетії з центром у точці М(4; 0). Знайти коефіці-
єнт гомотетії.
А Б В Г Д
3 2 0,5 –2 –0,5
1
43.27. Точка М(6; –3) — образ точки N(2; 1) при гомотетії з коефіцієнтом k = − . Вказати координа-
3
ти центра гомотетії.
А Б В Г Д
 − 2 ; − 1
(5; –2) (–5; 2) (–2; 1)  3 3 (–5; –2)

43.28. Дано точку А(5; –2). Установити відповідність між перетвореннями (1–4) та координатами об-
разу точки (А–Д).
1 Паралельне перенесення на вектор (3; 4) А (5; 2)
2 Симетрія відносно початку координат Б (2; –6)
3 Симетрія відносно осі х В (–5; 2)
4 Симетрія відносно осі у Г (–5; –2)
Д (8; 2)
306
43.29. При деякому перетворенні точка А(–3; –2; 1) переходить у точку В(х; у; z). Установити відпові-
дність між перетвореннями (1–4) та координатами точки В (А–Д) після їх виконання.
1 Перетворення симетрії відносно точки С(2; –5; 4) А В(3; 2; 2)
2 Перетворення симетрії відносно площини ху Б В(7; –8; 7)
3 Паралельне перенесення, якщо а = 6, b = 0, с = 3 В В(–3; –2; –1)
4 Паралельне перенесення, при якому точки D(–4; 7; 2) пе- Г В(3; –2; 4)
реходить у точку D1(2; 11; 3) Д В(5; 7; 2)
43.30. Дано точку В(0; 2 ). Установити відповідність між поворотами навколо початку координат
(1–4) та координатами образу точки (А–Д).
1 Поворот на 90° за годинниковою стрілкою А (1; 1)
2 Поворот на 90° проти годинникової стрілки Б (–1; 1)
3 Поворот на 45° за годинниковою стрілкою В (–1; –1)
4 Поворот на 135° проти годинникової стрілки Г ( 2 ; 0)
Д (– 2 ; 0)
x
43.31. Дано пряму y = + 1. Установити відповідність між перетвореннями (1–4) та рівняннями об-
3
разів даної прямої (А–Д).
1 Симетрія відносно осі х x
А y = − +1
2 Симетрія відносно осі у 3
3 Симетрія відносно початку координат x
Б y = +1
4 Паралельне перенесення на вектор (3; 1) 3
x
В y = − −1
3
Г у=х+2
x
Д y = −1
3
43.32. Дано точку А(4; 6). Установити відповідність між гомотетіями (1–4) та координатами образу
точки (А–Д).
1 Гомотетія з центром О(3; 3) і k = 2 А (8; 8)
2 Гомотетія з центром О(2; 5) і k = 3 Б (8; 10)
3 Гомотетія з центром О(3; 7) і k = –2 В (2; 8)
4 Гомотетія з центром О(5; 7) і k = –3 Г (1; 9)
Д (5; 9)
43.33. Дано коло (х – 3)2 + (у + 5)2 = 4. Установити відповідність між перетвореннями (1–4) та рівнян-
нями образів кола (А–Д).
1 Симетрія відносно осі х А (х + 5)2 + (у – 3)2 = 4
2 Симетрія відносно осі у Б (х – 5)2 + (у + 3)2 = 4
3 Симетрія відносно прямої у = х В (х – 3)2 + (у – 5)2 = 4
4 Симетрія відносно початку координат Г (х + 3)2 + (у + 5)2 = 4
Д (х + 3)2 + (у – 5)2 = 4
43.34. Дано графік y = x . Установити відповідність між перетвореннями (1–4) та рівняннями обра-
зів графіка (А–Д).
1 Симетрія відносно прямої х = 4 А y= − x −2
2 Симетрія відносно прямої у = 2
Б y = −x − 2
3 Симетрія відносно прямої у = –1
4 Симетрія відносно прямої х = –1 В y = −x + 4
Г y = −x + 8
Д y=− x+4
307
43.35. Дано коло (х + 3)2 + (у – 4)2 = 9. Установити відповідність між гомотетіями (1–4) та рівняннями
образів кола (А–Д).
1 А (х + 1)2 + (у – 2)2 = 1
1 Гомотетія з центром О(0; 1) і k = −
3 Б (х – 1)2 + (у – 4)2 = 0
1 В (х – 1)2 + (у + 1)2 = 1
2 Гомотетія з центром О(0; 1) і k =
3 2
Г (х – 1)2 +  y +  = 1
2
1  3
3 Гомотетія з центром О(0; –2) і k =
3 Д (х + 1)2 + (у – 1)2 = 1
1
4 Гомотетія з центром О(0; 2) і k = −
3
43.36. Дано параболу у = х2 – 4х + 8. Установити відповідність між перетвореннями (1–4) та рівнян-
нями образів параболи (А–Д).
1 Паралельне перенесення на вектор (2; –1) А у = х2 + 4х + 8
2 Паралельне перенесення на вектор (–4; 1) Б у = х2 – 8х + 19
3 Паралельне перенесення на вектор (1; 2) В у = х2 – 6х + 15
4 Симетрія відносно осі у Г у = х2 + 4х + 9
Д у = х2 – 4х – 8

43.37. Точки А(–3; m) і В(n; 4) симетричні відносно осі ординат. Знайти значення m і n. У відповідь
записати їх суму.
43.38. Вершина А квадрата ABCD є центром повороту проти годинникової стрілки на кут 90°. Знайти
довжину відрізка СС1, де точка С1 — образ точки С при заданому повороті, якщо АВ = 5 см.
43.39. Середня лінія трикутника відтинає від нього трапецію, площа якої дорівнює 21 см2. Знайти
площу даного трикутника.
43.40. Периметри подібних многокутників відносяться як 3 : 4, а різниця їхніх площ дорівнює
448 см2. Знайти соту частину площі більшого з многокутників.
43.41. Продовження бічних сторін АВ і CD трапеції ABCD перетинаються у точці Е. Знайти площу
трапеції, якщо BC : AD = 3 : 5, а площа трикутника AED дорівнює 175 см2.
43.42. Пряма, паралельна до сторони АВ трикутника АВС, перетинає його сторону АС у точці Е, а
сторону ВС — у точці F. Знайти площу трикутника CEF, якщо АЕ : ЕС = 3 : 2, а площа трикут-
ника АВС дорівнює 75 см2.
43.43. Знайти числа а і b у формулах паралельного перенесення унаслідок якого центр кола, описано-
го навколо прямокутного трикутника АВС, переходить у початок координат, якщо А(7; 1),
В(1; 9), С(1; 1). У відповідь записати суму значень а + b.
308
ТЕМА 44. НАЙПРОСТІШІ ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ НА ПЛОЩИНІ
44.1. Дано чотири точки, жодні три з яких не лежать на одній прямій. Через кожні дві точки прове-
дено пряму. Скільки прямих проведено?
А Б В Г Д
Три чотири п’ять шість вісім
44.2. На прямій позначено чотири точки. Скільки утворилося променів з початком у цих точках?
А Б В Г Д
Чотири п’ять шість сім вісім
44.3. На прямій позначено чотири точки Скільки всього утворилося відрізків з кінцями у цих точках?
А Б В Г Д
Три чотири шість сім вісім
44.4. На прямій АВ позначено точку С. Відомо, що АВ = 9 см, ВС = 4 см. Яку довжину може мати ві-
дрізок АС?
А Б В Г Д
5 см і 4 см 5 см і 13 см 13 см 5 см 5 см і 9 см
44.5. Точка С лежить між точками А та В. Вказати спільну частину променів АВ та ВС.
А Б В Г Д
Відрізок ВС відрізок АВ промінь АВ точка В ∅
44.6. На відрізку АВ позначено точку М таку, що АМ = 5 см, МВ = 15 см. Знайти відношення
АМ : АВ.
А Б В Г Д
1 1 1 1 1
4 3 2 5 6
44.7. На відрізку MK завдовжки 26 см вибрано точку О. Знайти відстань між точками М та О, якщо
вона на 12 см більша за відстань між точками О та K.
А Б В Г Д
7 см 13 см 12 см 19 см 14 см
44.8. На відрізку АВ = 60 см позначено точку Р. Знайти відстань між серединами відрізків АР та РВ.
А Б В Г Д
20 см 30 см 40 см 45 см 25 см
44.9. На відрізку АВ завдовжки 20 см позначено точки С та D такі, що АС = 15 см, BD = 17 см. Знай-
ти довжину відрізка CD.
A D C B
А Б В Г Д
10,5 см 12,5 см 14 см 18 см 12 см
44.10. Який кут утворюють стрілки годинника о 16 годині?
А Б В Г Д
100° 110° 120° 130° 150°
44.11. Між сторонами кута АОВ проведено промінь ОС так, що ∠АОС = 2∠ВОС. Знайти кут АОС,
якщо ∠АОВ = 54°.
А Б В Г Д
9° 18° 27° 36° 40°
309
44.12. Сума вертикальних кутів удвічі менша від кута, суміжного з кожним з них. Знайти цей суміж-
ний кут.
А Б В Г Д
120° 72° 144° 135° 108°
44.13. Сума трьох нерозгорнутих кутів, які утворилися при перетині двох прямих, на 280° більша від
четвертого кута. Знайти кут між даними прямими.
А Б В Г Д
70° 80° 60° 120° 40°
44.14. Бісектриса кута А утворює з його стороною кут, що дорівнює 30°. Знайти кут, суміжний з ку-
том А.
А Б В Г Д
150° 120° 165° 140° 170°
44.15. Сума двох кутів, суміжних з кутом В, дорівнює 80°. Знайти кут В.
А Б В Г Д
50° 100° 80° 70° 140°
44.16. На рисунку прямі АВ, CD і MK перетинаються у точці О. Знайти кут BOK, якщо ∠АОС = 30°,
∠MOD = 110°.
C
K
A O B
M
D
А Б В Г Д
70° 60° 20° 40° 50°
44.17. За даними рисунка знайти градусну міру кута х.
70° 110°
95°
x
А Б В Г Д
70° 95° 110° 85° 75°
44.18. З точки С проведено два промені, які перетинаються під прямим кутом. Ці промені перетина-
ють деяку пряму а у точках А та В (СА > СВ). На промені СА відкладено відрізок CD, що дорі-
внює СВ. Знайти кут ADB.
А Б В Г Д
140° 20° 135° 70° 45°
44.19. На рисунку АА1 = А1А2 = А2А3 = А3А4 і А1В1||A2B2||A3B3||A4B4. Знайти АВ2, якщо В1В4 = 24 см.
A1 A2 A3 A4
A
B1
B2
B3
B4
310
А Б В Г Д
визначити
12 см 8 см 16 см 18 см
неможливо
44.20. Точка С належить відрізку АВ завдовжки 9 см. Знайти довжину відрізка ВС, якщо
4АС + 3ВС = 32 см.
А Б В Г Д
44.21. Відрізок завдовжки 72 см поділили на 6 рівних частин. Знайти відстань між серединами край-
ніх частин.
А Б В Г Д
62,5 см 60,6 см 58,6 см 63 см 60 см
44.22. Промінь OD ділить прямий кут АОВ на кути AOD і BOD так, що виконується рівність:
4∠AOD + 3∠BOD = 280°. Знайти градусну міру кута AOD.
А Б В Г Д
10° 20° 30° 70° 80°
44.23. Який кут утворюють стрілки годинника о 15 годині 30 хвилин?
А Б В Г Д
80° 70° 65° 75° 85°
44.24. На рисунку прямі AB і CD — паралельні. Знайти градусну міру кута АОС, якщо ∠ВАО = 30°,
∠OCD = 50°.
B
A 30°
А Б В Г Д
O
визначити
30° 50° 80° 100°
неможливо
50°
C
D

44.25. Точки А, В та С лежать на одній прямій. Встановити відповідність між характерними властиво-
стями множин (1–4) та фігурами (А–Д).
1 Множина всіх точок прямої, що лежать А Промінь СА
разом з точкою В між точками А та С Б Відрізок ВС
2 Множина всіх точок прямої, які лежать з В Відрізок АВ
точкою С по один бік від точки А Г Відрізок АС
3 Множина всіх точок прямої, які лежать з Д Промінь АС
точкою А по один бік від точки С
4 Множина всіх точок прямої, які разом з
точкою А лежать між точками В та С
44.26. Встановити відповідність між рівностями (1–4) та розміщенням точок на прямій (А–Д).
1 АС = 7 см, ВС = 3 см, АВ = 10 см А Точка В лежить між точками А та С
2 АС = 7 см, ВС = 3 см, АВ = 9 см Б Точка А лежить між точками В та С
3 АС = 12 см, ВС = 4 см, АВ = 8 см В Жодна з точок А, В та С не лежить між
4 АС = ВС – АВ двома іншими
Г Точка С лежить між точками А та В
Д Кожна з точок А, В та С лежить на прямій
між двома іншими
311
44.27. З точки А проведено промені АВ, АС та AD. Встановити відповідність між градусними мірами
утворених кутів (1–4) та розміщеннями променів (А–Д).
1 ∠ВАС = 30°, ∠BAD = 70°, А Промінь AD проходить між сторонами кута ВАС
∠CAD = 40° Б Жоден з променів не проходить між сторонами ку-
2 ∠ВАС = 30°, ∠BAD = 70°, та, утвореного двома іншими променями
∠CAD = 100° В Промінь AB проходить між сторонами кута СAD
3 ∠ВАD = ∠BAC – ∠CAD Г Промінь AC проходить між сторонами кута ВАD
4 ∠ВАС = 120°, ∠BAD = 140°, Д Кожен з променів не проходить між сторонами ку-
∠CAD = 100° та, утвореного двома іншими променями
44.28. Встановити відповідність між парами кутів (1–4), зображеними на рисунку, та їх назвами (А–Д).
1 2
5 3 4
6
7 8
1 ∠1 і ∠4 А Внутрішні односторонні
2 ∠6 і ∠8 Б Внутрішні різносторонні
3 ∠6 і ∠7 В Відповідні
4 ∠1 і ∠8 Г Зовнішні односторонні
Д Зовнішні різносторонні
44.29. На рисунку прямі а та b паралельні. ∠САВ = 120°, ∠АСВ = 30°, СА і D
MK — бісектриси кутів DCB і АМС відповідно. Установити відпо-
відність між кутами (1–4) та їх градусними мірами (А–Д).
1 ∠АВС А 45° M A P a
2 ∠MKB Б 30° E 120°
3 ∠СЕМ В 90° 30° b
4 ∠DMP Г 60° C K B
Д 120°
44.30. На рисунку АВ||CD, ∠DBC = 15°, ∠CAB = ∠MBF = 72°. Уста- K
E
D
новити відповідність між кутами (1–4) та їх градусними міра- C
ми (А–Д).
1 ∠CBA А 51°
2 ∠ECK Б 129°
3 ∠ACB В 57°
15
°
4 ∠ECB Г 87°
72° B M
Д 108° A
44.31. Встановити відповідність між рисунками (1–4) та довжинами F 72°
відрізків х на них, якщо прямі а, b та с — паралельні (А–Д).
1 2 3 4
a
a b c 12
12 a x
x b x
3 3 3 b
4 c 12
12 4 c
x 4 a b c
А 12 Б9 В 36 Г 16 Д1

44.32. На відрізку позначили п’ять точок. Скільки всього відрізків утворилося?
312
44.33. Відрізок завдовжки 24 см поділили на чотири нерівні відрізки. Відстань між серединами край-
ніх відрізків дорівнює 20 см. Знайти відстань між серединами середніх відрізків.
44.34. На відрізку MK позначено точку В так, що МВ : MK = 2 : 7, а BK = 15 см. Знайти в сантиметрах
відстань від точки В до середини відрізка MK.
44.35. Скільки кутів, менших за розгорнутий, зображено на рисунку?
44.36. З даної точки проведено три промені так, що кути між будь-якими двома з них рівні. Яка гра-
дусна міра кожного з цих кутів?
44.37. Різниця двох суміжних кутів менша за їхню суму на 20°. Знайти градусну міру меншого з цих
кутів.
44.38. Кут (ad) розділений променями b і с на три кути, до того ж ∠(ab) = 28°, що становить 25% гра-
дусної міри кута (bd). Промінь с — бісектриса кута (ad). Знайти в градусах кут (bc).
44.39. Один з кутів, що утворилися в результаті перетину двох прямих, дорівнює сумі двох інших ку-
тів. Знайти кут між прямими.
44.40. Через точку перетину двох перпендикулярних прямих проведено третю пряму. Знайти в граду-
сах серед утворених кутів найбільший тупий, якщо найбільший гострий дорівнює 70°.
44.41. Через точку перетину двох перпендикулярних прямих проведено третю пряму. Знайти най-
менший з тупих кутів, що утворився в результаті перетину, якщо найбільший з кутів дорівнює
165°.
44.42. Знайти градусну міру кута, під яким січна перетинає паралельні прямі, якщо різниця внутріш-
ніх односторонніх кутів відноситься до їх суми як 2 : 3.
44.43. На рисунку прямі АВ та CD — паралельні. Знайти градусну міру кута МОС.
B A
140°
85° M
O
25°
C
D
44.44. За даними рисунка знайти в градусах кут х.
B
C 40°
50° D
30° x°
A K
44.45. Який кут утворюють стрілки годинника о 9 год 15 хв?
313
ВІДПОВІДІ
Тема 1. Обчислення. Арифметичні задачі
1.1. В. 1.2. Г. 1.3. Г. 1.4. Б. 1.5. Б. 1.6. Д. 1.7. Г. 1.8. Б. 1.9. Г. 1.10. В. 1.11. В. 1.12. Г. 1.13. А. 1.14. Г. 1.15. Д.
1.16. Г. 1.17. Б. 1.18. Б. 1.19. Г. 1.20. Д. 1.21. Б. 1.22. Г. 1.23. В. 1.24. Г. 1.25. А. 1.26. Д. 1.27. В. 1.28. Б. 1.29. В.
1.30. Г. 1.31. Г. 1.32. В. 1.33. В.
1.34 1.35 1.36 1.37 1.38 1.39
А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
1.40 1.41 1.42 1.43 1.44 1.45
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
1.46 1.47 1.48 1.49 1.50 1.51
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
1.52 1.53 1.54 1.55 1.56 1.57
9 , 8 3 – 4 2 , 1 , 7 0 2 , 7 1 6 , 1 1 1 ,
1.58 1.59 1.60 1.61 1.62 1.63
1 9 , 9 7 8 4 , 2 8 , 0 , 3 1 0 1 , 3 6 ,
1.64 1.65 1.66 1.67 1.68 1.69
3 2 , 3 6 , 5 3 2 9 , 2 5 0 , 2 8 8 , 2 2 ,
1.70 1.71 1.72 1.73 1.74 1.75
1 4 , 2 8 3 , 1 0 , 1 0 , 2 8 6 , 4 8 ,
1.76
7 2 ,
Тема 2. Відсотки
2.1. В. 2.2. Д. 2.3. А. 2.4. А. 2.5. Д. 2.6. Б. 2.7. В. 2.8. Б. 2.9. В. 2.10. Г. 2.11. Д. 2.12. Б. 2.13. В. 2.14. В. 2.15. В.
2.16. Г. 2.17. Г. 2.18. Д. 2.19. Г. 2.20. Б. 2.21. Б. 2.22. В. 2.23. Д. 2.24. А. 2.25. Д. 2.26. А. 2.27. Г. 2.28. А. 2.29. В.
2.30. А. 2.31. Б. 2.32. А.
2.33 2.34 2.35 2.36 2.37 2.38
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
2.39 2.40 2.41 2.42 2.43 2.44
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
2.45 2.46 2.47 2.48 2.49 2.50
1 , 2 8 0 , 6 5 , 5 3 0 , 5 0 , 1 0 ,
2.51 2.52 2.53 2.54 2.55 2.56
4 8 , 1 2 0 , 2 , 2 5 5 0 , 2 8 , 9 2 , 5
314
2.57 2.58 2.59 2.60 2.61 2.62
7 , 2 1 5 3 , 1 2 , 2 0 0 , – 6 , 4 3 ,
2.63 2.64 2.65 2.66 2.67 2.68
1 0 , 5 0 0 , 1 , 4 4 4 , 1 0 , 4 ,
2.69 2.70 2.71
4 0 , 5 , 3 0 ,
Тема 3. Цілі вирази
3.1. Д. 3.2. В. 3.3. А. 3.4. Д. 3.5. Г. 3.6. Г. 3.7. В. 3.8. А. 3.9. Б. 3.10. Г. 3.11. Б. 3.12. Д. 3.13. А. 3.14. Г. 3.15. Г.
3.16. А. 3.17. Г. 3.18. Д. 3.19. Г. 3.20. Д. 3.21. В. 3.22. Д. 3.23. В. 3.24. А. 3.25. Г. 3.26. Б. 3.27. А.
3.28 3.29 3.30 3.31 3.32 3.33
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
3.34 3.35
А Б В Г Д А Б В Г Д
1 1
2 2
3 3
4 4
3.36 3.37 3.38 3.39 3.40 3.41
2 , 1 5 , 0 , 0 , 9 , 1 ,
3.42 3.43 3.44
9 , – 5 0 , 2 ,
Тема 4. Дробово-раціональні вирази
4.1. Г. 4.2. Д. 4.3. Б. 4.4. Г. 4.5. Г. 4.6. Г. 4.7. А. 4.8. Б. 4.9. В. 4.10. Д. 4.11. В. 4.12. Б. 4.13. Г. 4.14. Б. 4.15. Б.
4.16. Д. 4.17. В. 4.18. Б. 4.19. Г. 4.20. В. 4.21. А. 4.22. Г. 4.23. Б. 4.24. Г. 4.25. Г. 4.26. В. 4.27. Д. 4.28. Б. 4.29. Б.
4.30. А. 4.31. А. 4.32. В. 4.33. Г.
4.34 4.35 4.36 4.37 4.38 4.39
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
4.40 4.41 4.42
А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д
1 1 1
2 2 2
3 3 3
4 4 4
4.43 4.44 4.45 4.46 4.47 4.48
5 , – 0 , 5 5 , 7 , 1 , 0 , 5
4.49 4.50 4.51 4.52 4.53 4.54
8 , 1 , – 6 , 2 5 1 , – 4 1 , 1 , 5
4.55 4.56 4.57 4.58 4.59 4.60
0 , 0 5 1 , 2 0 , 2 5 2 , 3 0 , 2 ,
4.61 4.62 4.63 4.64 4.65 4.66
0 , 0 , 2 4 , 0 , 0 5 1 , 1 1 – 2 0 ,
Тема 5. Ірраціональні вирази

5.1. Г. 5.2. Д. 5.3. Б. 5.4. Б. 5.5. В. 5.6. В. 5.7. А. 5.8. Б. 5.9. Б. 5.10. В. 5.11. Д. 5.12. В. 5.13. А. 5.14. А. 5.15. А.
5.16. Д. 5.17. Г. 5.18. В. 5.19. В. 5.20. Б. 5.21. Д. 5.22. Г. 5.23. Г. 5.24. А. 5.25. Б. 5.26. Г. 5.27. А. 5.28. Б. 5.29. Д.
5.30. Г. 5.31. В. 5.32. Г. 5.33. Г. 5.34. В. 5.35. Д. 5.36. А. 5.37. А. 5.38. Г.
315
5.39 5.40 5.41 5.42 5.43 5.44
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
5.45 5.46 5.47 5.48 5.49
А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д
1 1 1 1 1
2 2 2 2 2
3 3 3 3 3
4 4 4 4 4
5.50 5.51 5.52 5.53 5.54 5.55
– 5 , 1 , 1 , – 1 0 , 8 , 2 ,
5.56 5.57 5.58 5.59 5.60 5.61
1 , 4 4 – 2 , 1 0 , 5 , 2 , 4 ,
5.62 5.63 5.64 5.65 5.66 5.67
1 6 , 2 3 , 3 , 5 2 , 1 , 1 ,
5.68 5.69 5.70 5.71
4 , – 6 , 3 – 1 , 3 ,
Тема 6. Логарифмічні та показникові вирази
6.1. Г. 6.2. А. 6.3. В. 6.4. Г. 6.5. В. 6.6. Г. 6.7. А. 6.8. А. 6.9. Д. 6.10. Д. 6.11. А. 6.12. А. 6.13. Д. 6.14. Б. 6.15. Б.
6.16. Б. 6.17. Г. 6.18. В. 6.19. Б. 6.20. Д. 6.21. Б. 6.22. Б. 6.23. Д. 6.24. А. 6.25. Д. 6.26. В. 6.27. А. 6.28. Д. 6.29. Б.
6.30. Б. 6.31. Г. 6.32. В. 6.33. Б. 6.34. Г. 6.35. Б. 6.36. Б.
6.37 6.38 6.39 6.40 6.41 6.42
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
6.43 6.44 6.45 6.46 6.47 6.48
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
6.49 6.50 6.51 6.52 6.53 6.54
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
6.55
А Б В Г Д
1
2
3
4
6.56 6.57 6.58 6.59 6.60 6.61
6 4 , 1 2 , 4 9 , 7 , 6 , 1 ,
6.62 6.63 6.64 6.65 6.66 6.67
1 , 0 , 5 – 4 , – 2 , 7 , 3 ,
6.68 6.69 6.70 6.71 6.72 6.73
2 , 2 , – 8 , 1 , 1 , 2 ,
6.74
2 ,
316
Тема 7. Тригонометричні вирази
7.1. В. 7.2. Г. 7.3. Б. 7.4. Д. 7.5. В. 7.6. Б. 7.7. А. 7.8. Б. 7.9. Б. 7.10. В. 7.11. А. 7.12. Г. 7.13. Б. 7.14. Д. 7.15. Б.
7.16. В. 7.17. В. 7.18. Б. 7.19. Г. 7.20. А. 7.21. Д. 7.22. Б. 7.23. Д. 7.24. В. 7.25. А. 7.26. Д. 7.27. Б. 7.28. Г. 7.29. В.
7.30. Б. 7.31. Д. 7.32. В. 7.33. А. 7.34. Г. 7.35. А. 7.36. В. 7.37. А.
7.38 7.39 7.40 7.41 7.42 7.43
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
7.44 7.45 7.46 7.47 7.48 7.49
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
7.50 7.51 7.52 7.53 7.54 7.55
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
7.56 7.57
1 1
2 2
3 3
4 4
7.58 7.59 7.60 7.61 7.62 7.63
– 1 , – 6 , 0 , 0 , 2 , 2 , 5
7.64 7.65 7.66 7.67 7.68 7.69
4 , 0 , 4 0 , 5 1 , 1 , 4 ,
7.70 7.71 7.72 7.73 7.74 7.75
– 1 , 0 , 3 7 5 0 , 5 0 , 1 6 , – 0 , 5
7.76 7.77 7.78
2 3 , 2 5 1 , 4 1 0 ,
Тема 8. Цілі рівняння
8.1. Г. 8.2. Д. 8.3. В. 8.4. Г. 8.5. Б. 8.6. А. 8.7. В. 8.8. Г. 8.9. Б. 8.10. Б. 8.11. Г. 8.12. В. 8.13. Б. 8.14. Г. 8.15. А.
8.16. Б. 8.17. А. 8.18. В. 8.19. Д. 8.20. А. 8.21. Б. 8.22. В. 8.23. Б. 8.24. А. 8.25. А. 8.26. Г. 8.27. А. 8.28. Д. 8.29. Б.
8.30. В. 8.31. Г. 8.32. Г. 8.33. В. 8.34. Б. 8.35. Г.
8.36 8.37 8.38 8.39 8.40 8.41
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
8.42 8.43 8.44 8.45 8.46 8.47
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
8.48 8.49 8.50 8.51 8.52
1 1 1 1 1
2 2 2 2 2
3 3 3 3 3
4 4 4 4 4
317
8.53 8.54 8.55 8.56 8.57 8.58
3 , – 0 , 5 – 0 , 8 8 , 5 1 , – 9 ,
8.59 8.60 8.61 8.62 8.63 8.64
1 , – 2 , 2 , 5 4 , 1 , 0 ,
8.65 8.66 8.67 8.68 8.69 8.70
2 , 2 , 2 , 7 , – 1 , – 8 ,
8.71 8.72 8.73 8.74 8.75 8.76
2 , 2 0 , 2 1 , 6 2 , 2 , 3 ,
8.77 8.78 8.79 8.80 8.81 8.82
– 2 , 6 , 4 , 1 , 2 , 1 7 ,
Тема 9. Цілі нерівності
9.1. Г. 9.2. Б. 9.3. В. 9.4. Д. 9.5. Б. 9.6. Г. 9.7. В. 9.8. А. 9.9. Д. 9.10. Б. 9.11. Д. 9.12. Д. 9.13. В. 9.14. Б. 9.15. Д.
9.16. Г. 9.17. А. 9.18. Г. 9.19. А. 9.20. Г. 9.21. Г. 9.22. Д. 9.23. В. 9.24. Д. 9.25. Г. 9.26. Д. 9.27. В. 9.28. В. 9.29. Б.
9.30. Г. 9.31. А. 9.32. В. 9.33. Г. 9.34. А. 9.35. Б.
9.36 9.37 9.38 9.39 9.40 9.41
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
9.42 9.43 9.44 9.45 9.46 9.47
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
9.48 9.49 9.50 9.51
А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д
1 1 1 1
2 2 2 2
3 3 3 3
4 4 4 4
9.52 9.53 9.54 9.55 9.56 9.57
1 0 , – 3 , – 3 , 2 , 1 , 3 ,
9.58 9.59 9.60 9.61 9.62 9.63
3 , 4 , 8 , 2 , 0 , 6 ,
9.64 9.65 9.66 9.67 9.68 9.69
8 , 4 , 0 , 4 , 2 , 7 5 1 2 ,
9.70 9.71 9.72 9.73 9.74 9.75
3 , 2 , 1 , 5 – 1 , 0 , 6 ,
Тема 10. Раціональні рівняння
10.1. В. 10.2. Г. 10.3. Г. 10.4. Д. 10.5. А. 10.6. Д. 10.7. Г. 10.8. А. 10.9. Г. 10.10. Г. 10.11. Г. 10.12. В. 10.13. Г.
10.14. Г. 10.15. Б. 10.16. Д. 10.17. А. 10.18. Г. 10.19. Б. 10.20. А. 10.21. Д. 10.22. А. 10.23. Б. 10.24. Д. 10.25. В.
10.26. Б. 10.27. А. 10.28. Г. 10.29. Д. 10.30. Б. 10.31. Г. 10.32. Г. 10.33. А.
10.34 10.35 10.36 10.37 10.38 10.39
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
10.40 10.41 10.42 10.43 10.44
1 1 1 1 1
2 2 2 2 2
3 3 3 3 3
4 4 4 4 4
318
10.45 10.46 10.47 10.48 10.49 10.50
1 , – 0 , 5 9 , – 3 , 5 2 5 , – 4 ,
10.51 10.52 10.53 10.54 10.55 10.56
0 , 8 1 5 , – 8 , 4 0 , 1 6 , 1 0 ,
10.57 10.58 10.59 10.60 10.61 10.62
3 , 5 3 , – 7 , – 3 , 2 , – 0 , 5
10.63 10.64 10.65 10.66 10.67 10.68
– 1 , – 1 , – 5 , 1 , 2 , 2 ,
10.69 10.70
3 , 3 ,
Тема 11. Раціональні нерівності
11.1. В. 11.2. Д. 11.3. В. 11.4. А. 11.5. Г. 11.6. Б. 11.7. Б. 11.8. В. 11.9. В. 11.10. В. 11.11. Г. 11.12. А. 11.13. Г. 11.14. Б.
11.15. В. 11.16. Г. 11.17. Д. 11.18. Б. 11.19. Б. 11.20. Б. 11.21. В. 11.22. Б. 11.23. В. 11.24. В. 11.25. В. 11.26. Б. 11.27. Г.
11.28. Д. 11.29. Д. 11.30. Г. 11.31. А. 11.32. В. 11.33. Г. 11.34. Б.
11.35 11.36 11.37 11.38 11.39 11.40
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
11.41 11.42 11.43 11.44 11.45 11.46
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
11.47
А Б В Г Д
1
2
3
4
11.48 11.49 11.50 11.51 11.52 11.53
– 4 , – 2 4 , 1 , – 1 , 2 , 4 ,
11.54 11.55 11.56 11.57 11.58 11.59
– 1 , 2 , – 2 , 3 , 8 2 , 3 ,
11.60 11.61 11.62 11.63 11.64 11.65
4 0 , 0 , 7 , 2 , – 2 , 1 ,
11.66 11.67 11.68 11.69 11.70 11.71
– 1 , 1 9 , – 8 , – 2 , – 8 , 2 ,
11.72
5 ,
Тема 12. Ірраціональні рівняння
12.1. Д. 12.2. Г. 12.3. Д. 12.4. Г. 12.5. А. 12.6. Б. 12.7. Г. 12.8. Д. 12.9. В. 12.10. Б. 12.11. А. 12.12. Д. 12.13. А. 12.14. Б.
12.15. В. 12.16. А. 12.17. В. 12.18. В. 12.19. В. 12.20. Д. 12.21. В. 12.22. Б. 12.23. А. 12.24. А. 12.25. А. 12.26. В. 12.27. Г.
12.28. Б. 12.29. Г. 12.30. А. 12.31. В. 12.32. В. 12.33. Г. 12.34. Д. 12.35. Г. 12.36. А.
12.37 12.38 12.39 12.40 12.41 12.42
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
12.43 12.44 12.45 12.46 12.47 12.48
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
319
12.49
А Б В Г Д
1
2
3
4
12.50 12.51 12.52 12.53 12.54 12.55
5 , 1 , 3 , 3 , 1 3 , 4 ,
12.56 12.57 12.58 12.59 12.60 12.61
6 , 1 , 1 , 5 , 2 5 3 , – 5 ,
12.62 12.63 12.64 12.65 12.66 12.67
5 , 3 , 8 , 1 8 , 1 1 , – 5 ,
12.68 12.69 12.70 12.71 12.72 12.73
1 , 1 0 , 2 , 1 , 8 0 , 9 ,
12.74
– 3 ,
Тема 13. Ірраціональні нерівності
13.1. Г. 13.2. В. 13.3. Д. 13.4. Д. 13.5. В. 13.6. Б. 13.7. Г. 13.8. А. 13.9. В. 13.10. Г. 13.11. Д. 13.12. Г. 13.13. Б.
13.14. Г. 13.15. Б. 13.16. Г. 13.17. Б. 13.18. Б. 13.19. Д. 13.20. Г. 13.21. В. 13.22. Д. 13.23. В. 13.24. А. 13.25. Б.
13.26. Г. 13.27. Д. 13.28. Б. 13.29. Г. 13.30. Б.
13.31 13.32 13.33 13.34 13.35 13.36
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
13.37 13.38 13.39 13.40 13.41
1 1 1 1 1
2 2 2 2 2
3 3 3 3 3
4 4 4 4 4
13.42 13.43 13.44 13.45 13.46 13.47
9 , 2 4 , 6 , 2 0 , 1 4 , – 2 ,
13.48 13.49 13.50 13.51 13.52 13.53
– 1 1 , 0 , 1 5 , 6 , 2 8 , 6 ,
13.54 13.55 13.56 13.57 13.58 13.59
1 , 5 1 , 4 3 , – 1 , 9 , 2 4 ,
13.60 13.61 13.62 13.63 13.64
1 2 0 , 4 8 0 , 5 , 2 , 1 1 ,
Тема 14. Показникові рівняння
14.1. В. 14.2. Д. 14.3. Г. 14.4. Б. 14.5. В. 14.6. Г. 14.7. В. 14.8. Б. 14.9. А. 14.10. Д. 14.11. Д. 14.12. Г. 14.13. В.
14.14. Б. 14.15. А. 14.16. Б. 14.17. Г. 14.18. В. 14.19. А. 14.20. А. 14.21. А. 14.22. Д. 14.23. В. 14.24. Б. 14.25. Д.
14.26. Г. 14.27. В. 14.28. Б. 14.29. А. 14.30. В. 14.31. Г. 14.32. В. 14.33. Д. 14.34. Г. 14.35. Г.
14.36 14.37 14.38 14.39 14.40 14.41
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
14.42 14.43 14.44 14.45 14.46 14.47
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
320
14.48
А Б В Г Д
1
2
3
4
14.49 14.50 14.51 14.52 14.53 14.54
4 , – 4 , 0 , 4 7 , 5 , 9 ,
14.55 14.56 14.57 14.58 14.59 14.60
0 , 0 , 5 4 , – 6 , 3 , – 3 ,
14.61 14.62 14.63 14.64 14.65 14.66
0 , 1 , 1 , – 0 , 2 1 , 1 3 ,
14.67 14.68 14.69 14.70 14.71 14.72
2 , – 2 , 4 , 1 , 2 , – 5 ,
14.73
– 3 ,
Тема 15. Показникові нерівності
15.1. Г. 15.2. Д. 15.3. А. 15.4. А. 15.5. В. 15.6. Г. 15.7. А. 15.8. А. 15.9. В. 15.10. Г. 15.11. Д. 15.12. Г. 15.13. Д.
15.14. Г. 15.15. А. 15.16. Д. 15.17. Б. 15.18. Д. 15.19. В. 15.20. В. 15.21. Б. 15.22. В. 15.23. В. 15.24. А. 15.25. Д.
15.26. Б. 15.27. А. 15.28. Д. 15.29. Г. 15.30. Б. 15.31. Д. 15.32. А. 15.33. Д.
15.34 15.35 15.36 15.37 15.38 15.39
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
15.40 15.41 15.42
1 1 1
2 2 2
3 3 3
4 4 4
15.43 15.44 15.45 15.46 15.47 15.48
4 5 , – 5 , 2 , 1 6 , 0 , 5 0 , 5
15.49 15.50 15.51 15.52 15.53 15.54
2 , 1 0 , 3 , 0 , 0 , 5 – 0 , 5
15.55 15.56 15.57 15.58 15.59 15.60
4 , 3 , 0 , – 1 , – 1 , 9 ,
15.61 15.62 15.63 15.64 15.65 15.66
– 4 , 0 , 2 , 2 , – 3 6 , 9 ,
15.67
0 ,
Тема 16. Логарифмічні рівняння
16.1. Г. 16.2. Д. 16.3. В. 16.4. Д. 16.5. Б. 16.6. Б. 16.7. В. 16.8. Б. 16.9. Г. 16.10. Б. 16.11. В. 16.12. Д. 16.13. Г.
16.14. В. 16.15. В. 16.16. Г. 16.17. Б. 16.18. В. 16.19. Г. 16.20. Д. 16.21. Б. 16.22. Г. 16.23. А. 16.24. Д. 16.25. А.
16.26. А. 16.27. Д. 16.28. Д. 16.29. Д. 16.30. А. 16.31. В. 16.32. Б. 16.33. Д.
16.34 16.35 16.36 16.37 16.38 16.39
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
16.40 16.41 16.42
1 1 1
2 2 2
3 3 3
4 4 4
321
16.43 16.44 16.45 16.46 16.47 16.48
9 , 4 , 5 6 , 8 , – 1 0 , – 1 0 ,
16.49 16.50 16.51 16.52 16.53 16.54
9 0 0 , 1 0 , 1 2 5 , 2 , 6 4 , 0 , 1
16.55 16.56 16.57 16.58 16.59 16.60
0 , 1 , 1 , 0 , 6 2 5 0 , 0 4 2 5 ,
16.61 16.62 16.63 16.64 16.65
– 5 , 2 7 , 0 , 2 5 3 , 5 5 ,
Тема 17. Логарифмічні нерівності
17.1. Г. 17.2. В. 17.3. Б. 17.4. Д. 17.5. А. 17.6. А. 17.7. А. 17.8. Б. 17.9. Г. 17.10. Б. 17.11. В. 17.12. Г. 17.13. В.
17.14. Б. 17.15. Б. 17.16. Д. 17.17. Г. 17.18. Г. 17.19. В. 17.20. В. 17.21. А. 17.22. Г. 17.23. Д. 17.24. Б. 17.25. А.
17.26. Б. 17.27. Б. 17.28. Д. 17.29. В. 17.30. В. 17.31. А. 17.32. Г. 17.33. Б. 17.34. Б.
17.35 17.36 17.37 17.38 17.39 17.40
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
17.41 17.42 17.43 17.44 17.45 17.46
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
17.47 17.48 17.49 17.50 17.51 17.52
1 , 2 , 2 6 , 9 0 1 , 9 , 1 0 0 ,
17.53 17.54 17.55 17.56 17.57 17.58
3 , 2 , 9 , 5 , 1 , 9 ,
17.59 17.60 17.61 17.62 17.63 17.64
1 , 1 2 , 2 4 , 3 , 4 , – 1 ,
17.65 17.66 17.67 17.68
1 , 9 1 , 2 , 0 ,
Тема 18. Тригонометричні рівняння

18.1. Д. 18.2. Д. 18.3. Д. 18.4. Б. 18.5. А. 18.6. Б. 18.7. Б. 18.8. Г. 18.9. В. 18.10. Д. 18.11. В. 18.12. Д. 18.13. Б.
18.14. Г. 18.15. В. 18.16. Г. 18.17. Б. 18.18. А. 18.19. Д. 18.20. В. 18.21. Б. 18.22. А. 18.23. Д. 18.24. Г. 18.25. В.
18.26. В. 18.27. А. 18.28. Б. 18.29. Г. 18.30. Д. 18.31. В. 18.32. Г. 18.33. Г.
18.34 18.35 18.36 18.37 18.38 18.39
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
18.40 18.41 18.42 18.43 18.44 18.45
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
18.46 18.47 18.48
1 1 1
2 2 2
3 3 3
4 4 4
18.49 18.50 18.51 18.52 18.53 18.54
0 , 1 , 0 2 , 0 , 2 , 2 ,
322
18.55 18.56 18.57 18.58 18.59 18.60
0 , 5 3 , 0 , 1 2 5 5 , 8 , 1 4 ,
18.61 18.62 18.63 18.64 18.65 18.66
3 , 3 , 1 , 1 , 5 0 , 2 5 8 ,
18.67 18.68 18.69 18.70 18.71 18.72
3 , 1 , 5 – 1 0 , 3 , 6 , 6 ,
Тема 19. Тригонометричні нерівності
19.1. Д. 19.2. А. 19.3. В. 19.4. Г. 19.5. Д. 19.6. А. 19.7. Д. 19.8. Б. 19.9. Г. 19.10. В. 19.11. Г. 19.12. Г. 19.13. Д.
19.14. Г. 19.15. Б. 19.16. В. 19.17. В. 19.18. А. 19.19. Д. 19.20. В. 19.21. Д. 19.22. А. 19.23. Г. 19.24. Г. 19.25. В.
19.26 19.27 19.28 19.29 19.30 19.31
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
19.32 19.33 19.34 19.35
1 1 1 1
2 2 2 2
3 3 3 3
4 4 4 4
19.36 19.37 19.38 19.39 19.40 19.41
1 , 2 3 8 , 2 , 2 , 1 1 9 , 6 ,
19.42 19.43 19.44 19.45 19.46 19.47
5 , 3 , 1 , 2 , 4 , 1 ,
19.48 19.49
6 , 1 ,
Тема 20. Системи рівнянь
20.1. В. 20.2. Д. 20.3. А. 20.4. Б. 20.5. Б. 20.6. Б. 20.7. Д. 20.8. Б. 20.9. Д. 20.10. Г. 20.11. А. 20.12. В. 20.13. В.
20.14. Д. 20.15. В. 20.16. Д. 20.17. В. 20.18. Б. 20.19. Г. 20.20. Б. 20.21. А. 20.22. Б. 20.23. Б. 20.24. Г. 20.25. Б.
20.26. А. 20.27. Г. 20.28. Б. 20.29. Б. 20.30. В. 20.31. В. 20.32. Б. 20.33. В. 20.34. Д.
20.35 20.36 20.37 20.38 20.39 20.40
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
20.41 20.42 20.43 20.44
1 1 1 1
2 2 2 2
3 3 3 3
4 4 4 4
20.45 20.46 20.47 20.48 20.49 20.50
3 , 6 , 7 , 3 , 1 , 2 ,
20.51 20.52 20.53 20.54 20.55 20.56
– 4 , 0 , 1 2 , 3 , 4 , 6 8 ,
20.57 20.58 20.59 20.60 20.61 20.62
0 , 6 , 5 6 , 3 , 1 2 , 3 ,
20.63 20.64 20.65 20.66
4 , – 2 , 3 , 8 ,
Тема 21. Арифметична та геометрична прогресії
21.1. Г. 21.2. Д. 21.3. Г. 21.4. В. 21.5. Г. 21.6. Б. 21.7. В. 21.8. В. 21.9. Г. 21.10. Д. 21.11. В. 21.12. А. 21.13. Б. 21.14. Д.
21.15. Б. 21.16. А. 21.17. Г. 21.18. Б. 21.19. В. 21.20. Г. 21.21. Б. 21.22. А. 21.23. Б. 21.24. Г. 21.25. В. 21.26. Б. 21.27. Г.
21.28. В. 21.29. В. 21.30. В. 21.31. Г. 21.32. Г. 21.33. Д. 21.34. А. 21.35. Б.
323
21.36 21.37 21.38 21.39 21.40 21.41
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
21.42 21.43 21.44 21.45 21.46 21.47
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
21.48 21.49 21.50 21.51 21.52
1 1 1 1 1
2 2 2 2 2
3 3 3 3 3
4 4 4 4 4
21.53 21.54 21.55 21.56 21.57 21.58
– 4 , 1 1 7 , 8 1 0 , 6 4 1 0 , 7 0 3 , 3 6 8 2 , 3 5
21.59 21.60 21.61 21.62 21.63 21.64
4 , – 4 , 2 , 1 2 , – 0 , 0 0 5 3 2 7 ,
21.65 21.66 21.67 21.68 21.69 21.70
6 4 0 , 1 , 3 , 3 7 5 1 , 5 5 9 0 , 4 9 8 2 ,
21.71 21.72 21.73 21.74 21.75 21.76
4 , 4 3 7 , 2 5 6 , – 2 , 2 8 , 9 ,
21.77
3 0 ,
Тема 22. Елементарні функції та їхні властивості
22.1. В. 22.2. В. 22.3. Д. 22.4. В. 22.5. Б. 22.6. Д. 22.7. В. 22.8. В. 22.9. А. 22.10. Б. 22.11. Б. 22.12. Б. 22.13. В.
22.14. Г. 22.15. Б. 22.16. А. 22.17. В. 22.18. Д. 22.19. В. 22.20. В. 22.21. Д. 22.22. А. 22.23. Б. 22.24. А. 22.25. Г.
22.26. Б. 22.27. А. 22.28. Б. 22.29. Б. 22.30. Д. 22.31. В. 22.32. В. 22.33. А. 22.34. А. 22.35. А. 22.36. Д. 22.37. А.
22.38. Д. 22.39. Г. 22.40. В. 22.41. В. 22.42. Г.
22.43 22.44 22.45 22.46 22.47 22.48
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
22.49 22.50 22.51 22.52 22.53 22.54
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
22.55 22.56 22.57 22.58 22.59 22.60
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
22.61 22.62 22.63
1 1 1
2 2 2
3 3 3
4 4 4
324
22.64 22.65 22.66 22.67 22.68 22.69
7 , 3 , 2 , 3 , 7 , 1 0 ,
22.70 22.71 22.72 22.73 22.74 22.75
4 , 2 , 4 , 2 , 5 , 2 ,
22.76 22.77 22.78 22.79 22.80 22.81
2 , 3 0 , – 2 , 1 , 1 , 2 ,
22.82 22.83 22.84
0 , 8 0 , 0 , 7 5
Тема 23. Побудова графіків функцій методом геометричних перетворень
23.1. Г. 23.2. Д. 23.3. Б. 23.4. В. 23.5. Г. 23.6. А. 23.7. Д. 23.8. В. 23.9. Б. 23.10. В. 23.11. Д. 23.12. В. 23.13. Б.
23.14. Г. 23.15. В. 23.16. Д. 23.17. Б. 23.18. Г. 23.19. А. 23.20. В.
23.21 23.22 23.23 23.24 23.25 23.26
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
23.27 23.28 23.29 23.30 23.31 23.32
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
23.33 23.34 23.35 23.36 23.37 23.38
0 , 5 0 , – 1 , 1 , 2 , 2 ,
Тема 24. Похідна функції, її геометричний і механічний зміст
24.1. В. 24.2. Б. 24.3. Д. 24.4. В. 24.5. Г. 24.6. Г. 24.7. А. 24.8. Г. 24.9. Б. 24.10. В. 24.11. Б. 24.12. Б. 24.13. В.
24.14. Б. 24.15. В. 24.16. Б. 24.17. Г. 24.18. Б. 24.19. Д. 24.20. В. 24.21. А. 24.22. А. 24.23. Б. 24.24. Г. 24.25. Г.
24.26. А. 24.27. Г. 24.28. А. 24.29. В. 24.30. Д. 24.31. В. 24.32. Д. 24.33. Б. 24.34. Г. 24.35. Б.
24.36 24.37 24.38 24.39 24.40 24.41
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
24.42 24.43 24.44 24.45 24.46 24.47
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
24.48 24.49 24.50 24.51 24.52 24.53
6 , 0 , 0 , 0 , 8 7 5 – 4 0 , 0 ,
24.54 24.55 24.56 24.57 24.58 24.59
0 , 1 – 0 , 2 1 1 , – 1 0 , 0 , 5 6 ,
24.60 24.61 24.62 24.63 24.64 24.65
1 6 , 6 7 – 1 , 1 , 0 , 5 0 , 1 2 5 2 ,
24.66
4 ,
Тема 25. Застосування похідної для дослідження функцій
25.1. Б. 25.2. Г. 25.3. Д. 25.4. Б. 25.5. А. 25.6. Г. 25.7. А. 25.8. В. 25.9. Д. 25.10. В. 25.11. Б. 25.12. Б.
25.13. Г.25.14. В. 25.15. А. 25.16. В. 25.17. Г. 25.18. Д. 25.19. Г. 25.20. Б. 25.21. Б. 25.22. Г. 25.23. В. 25.24. Д.
25.25. Д. 25.26. Д. 25.27. А. 25.28. Б.
325
25.29 25.30 25.31 25.32 25.33 25.34
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
25.35 25.36 25.37 25.38 25.39 25.40
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
25.41 25.42
1 1
2 2
3 3
4 4
25.43 25.44 25.45 25.46 25.47 25.48
0 , 5 2 , 1 7 , – 4 , – 3 , 0 ,
25.49 25.50 25.51 25.52 25.53 25.54
1 2 8 , 8 0 , 2 , 4 , – 1 , – 4 ,
25.55 25.56 25.57
7 , – 1 , – 0 , 5
Тема 26. Первісна. Інтеграл
26.1. Б. 26.2. А. 26.3. Б. 26.4. В. 26.5. Б. 26.6. Г. 26.7. Д. 26.8. Г. 26.9. Б. 26.10. Г. 26.11. Д. 26.12. В. 26.13. Д.
26.14. В. 26.15. Д. 26.16. А. 26.17. Д. 26.18. Б. 26.19. Б. 26.20. Г. 26.21. Г. 26.22. В. 26.23. Г. 26.24. В. 26.25. В.
26.26. А. 26.27. Б. 26.28. Д. 26.29. В. 26.30. Г. 26.31. Д. 26.32. Г.
26.33 26.34 26.35 26.36 26.37 26.38
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
26.39 26.40 26.41 26.42
1 1 1 1
2 2 2 2
3 3 3 3
4 4 4 4
26.43 26.44 26.45 26.46 26.47 26.48
1 1 2 , 3 1 3 , 2 , 1 , 2 , 2 ,
26.49 26.50 26.51 26.52 26.53 26.54
2 , 0 , 5 1 , 2 5 4 , 5 0 , 0 8 4 , 5
26.55 26.56 26.57 26.58 26.59 26.60
1 , 5 6 , 3 , 0 , 5 – 2 , 1 8 ,
Тема 27. Елементи комбінаторики
27.1. Г. 27.2. В. 27.3. Д. 27.4. Б. 27.5. Д. 27.6. В. 27.7. Г. 27.8. В. 27.9. Б. 27.10. Д. 27.11. А. 27.12. А. 27.13. Г.
27.14. А. 27.15. Д. 27.16. А. 27.17. Д. 27.18. Г. 27.19. Д. 27.20. В. 27.21. А. 27.22. Г. 27.23. В. 27.24. Б. 27.25. Б.
27.26. Д. 27.27. Г. 27.28. В. 27.29. А. 27.30. В. 27.31. Д. 27.32. Б. 27.33. Г.
27.34 27.35 27.36 27.37 27.38 27.39
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
326
27.40 27.41 27.42 27.43 27.44 27.45
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
27.46 27.47 27.48 27.49 27.50
1 1 1 1 1
2 2 2 2 2
3 3 3 3 3
4 4 4 4 4
27.51 27.52 27.53 27.54 27.55 27.56
1 , 1 0 , – 2 0 , 1 2 6 , 2 4 , 6 0 ,
27.57 27.58 27.59 27.60 27.61 27.62
7 2 , 9 0 , 1 8 , 7 2 , 1 1 4 , 1 8 0 ,
27.63 27.64 27.65 27.66 27.67 27.68
4 8 , 2 4 0 , 7 0 0 , 4 9 5 , 5 6 0 , 6 0 ,
27.69 27.70
5 0 4 , 9 1 ,
Тема 28. Початки теорії ймовірностей та елементи статистики
28.1. Д. 28.2. Г. 28.3. Д. 28.4. Д. 28.5. В. 28.6. В. 28.7. Б. 28.8. А. 28.9. В. 28.10. Д. 28.11. Г. 28.12. А. 28.13. Г.
28.14. В. 28.15. Д. 28.16. А. 28.17. Д. 28.18. Г. 28.19. Г. 28.20. Б. 28.21. Б. 28.22. Б. 28.23. Д. 28.24. В. 28.25. В.
28.26. В. 28.27. Б. 28.28. Б. 28.29. Д.
28.30 28.31 28.32 28.33 28.34 28.35
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
28.36 28.37 28.38 28.39 28.40 28.41
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
28.42 28.43 28.44 28.45
1 1 1 1
2 2 2 2
3 3 3 3
4 4 4 4
28.46 28.47 28.48 28.49 28.50 28.51
0 , 1 9 0 , 4 6 0 , 5 0 , 6 5 0 , 8 7 5 0 , 3 1
28.52 28.53 28.54 28.55 28.56 28.57
0 , 1 4 0 , 2 2 0 , 0 6 0 , 4 2 0 , 0 8 8 0 , 1
28.58 28.59 28.60 28.61 28.62 28.63
0 , 4 9 0 , 8 6 6 , 6 , 0 , 8 0 , 9 4
28.64 28.65 28.66 28.67
0 , 3 4 0 , 6 7 1 0 , 0 , 6
327
ГЕОМЕТРІЯ
Тема 29. Трикутник
29.1. Г. 29.2. В. 29.3. А. 29.4. Д. 29.5. А. 29.6. Б. 29.7. Д. 29.8. В. 29.9. Д. 29.10. Г. 29.11. Г. 29.12. А. 29.13. Г.
29.14. Б. 29.15. В. 29.16. Д. 29.17. Г. 29.18. Б. 29.19. В. 29.20. Г. 29.21. В. 29.22. А. 29.23. Д. 29.24. Г. 29.25. Д.
29.26. А. 29.27. Г. 29.28. В. 29.29. В. 29.30. Б. 29.31. Г. 29.32. Б. 29.33. А.
29.34 29.35 29.36 29.37 29.38 29.39
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
29.40 29.41
1 1
2 2
3 3
4 4
29.42 29.43 29.44 29.45 29.46 29.47
6 5 , 1 , 5 5 , 6 , 5 7 , 5 5 0 ,
29.48 29.49 29.50 29.51 29.52 29.53
0 , 7 3 3 3 6 , 5 , 6 0 , 2 0 , 7 ,
29.54 29.55 29.56 29.57 29.58 29.59
4 2 , 4 , 1 2 , 4 , 4 4 7 2 , 4 ,
29.60 29.61 29.62
2 , 4 6 , 2 5 4 0 ,
Тема 30. Прямокутний трикутник
30.1. Г. 30.2. Д. 30.3. Б. 30.4. В. 30.5. В. 30.6. Д. 30.7. Б. 30.8. В. 30.9. А. 30.10. А. 30.11. В. 30.12. Б. 30.13. Д.
30.14. Д. 30.15. Г. 30.16. А. 30.17. В. 30.18. Д. 30.19. Б. 30.20. Б. 30.21. В. 30.22. Б. 30.23. А. 30.24. Г. 30.25. Б.
30.26. Г. 30.27. В. 30.28. Б. 30.29. Д. 30.30. Г. 30.31. Г. 30.32. В.
30.33 30.34 30.35 30.36 30.37 30.38
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
30.39
А Б В Г Д
1
2
3
4
30.40 30.41 30.42 30.43 30.44 30.45
4 0 , 1 0 , 4 8 , 1 2 , 5 1 0 , 2 6 ,
30.46 30.47 30.48 30.49 30.50 30.51
2 , 5 5 3 , 1 2 0 , 2 4 4 , 1 0 , 1 0 ,
30.52 30.53 30.54 30.55 30.56 30.57
5 , 1 5 0 , 3 0 , 2 4 , 2 4 , 5 ,
30.58 30.59 30.60 30.61 30.62 30.63
2 0 , 2 , 5 2 , 3 4 , 6 0 0 , 3 , 3 6
30.64 30.65 30.66 30.67 30.68 30.69
1 2 , 2 5 0 , 6 1 7 , 5 1 4 9 , 7 6 1 5 , 1 5 ,
Тема 31. Рівнобедрений трикутник
31.1. Г. 31.2. В. 31.3. А. 31.4. Д. 31.5. А. 31.6. Г. 31.7. Б. 31.8. Г. 31.9. Б. 31.10. Б. 31.11. Г. 31.12. Д. 31.13. Г.
31.14. А. 31.15. В. 31.16. Г. 31.17. Г. 31.18. В. 31.19. А. 31.20. В. 31.21. А. 31.22. Г. 31.23. В. 31.24. А. 31.25. Г.
31.26. Д. 31.27. Г. 31.28. Б. 31.29. Д. 31.30. Б. 31.31. Б.
328
31.32 31.33 31.34 31.35 31.36 31.37
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
31.38
А Б В Г Д
1
2
3
4
31.39 31.40 31.41 31.42 31.43 31.44
8 , 5 5 , 1 2 , 6 0 , 6 , 4 ,
31.45 31.46 31.47 31.48 31.49 31.50
5 , 1 7 0 , 1 7 6 , 1 0 , 2 3 , 5 2 1 0 ,
31.51 31.52 31.53 31.54 31.55 31.56
8 0 , 3 , 1 0 8 , 7 , 8 1 , 2 3 6 ,
31.57 31.58 31.59
7 2 , 4 5 8 , 7 ,
Тема 32. Чотирикутники
32.1. Г. 32.2. Г. 32.3. Д. 32.4. А. 32.5. Б. 32.6. Б. 32.7. Г. 32.8. А. 32.9. В. 32.10. Г. 32.11. Б. 32.12. Б. 32.13. А.
32.14. Д. 32.15. В. 32.16. А. 32.17. А. 32.18. В. 32.19. В. 32.20. Д. 32.21. Г. 32.22. Б. 32.23. Д. 32.24. В. 32.25. Г.
32.26. Д. 32.27. В. 32.28. А. 32.29. В. 32.30. Д. 32.31. Г. 32.32. Б. 32.33. Д. 32.34. Г. 32.35. Б.
32.36 32.37 32.38 32.39 32.40 32.41
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
32.42
А Б В Г Д
1
2
3
4
32.43 32.44 32.45 32.46 32.47 32.48
3 0 0 , 1 9 6 , 4 , 1 8 , 1 0 4 , 9 ,
32.49 32.50 32.51 32.52 32.53 32.54
3 0 , 3 2 , 1 9 , 2 7 , 1 3 , 4 4 1 , 5
32.55 32.56 32.57 32.58 32.59 32.60
1 , 3 2 1 , 2 0 4 , 4 5 , 4 9 0 , 7 , 5
32.61 32.62 32.63 32.64 32.65 32.66
9 6 , 3 4 , 1 8 , 7 5 1 2 , 9 , 0 , 8 3
32.67 32.68 32.69 32.70 32.71
4 8 , 4 0 , 6 , 8 9 8 1 , 3 1 ,
Тема 33. Многокутники
33.1. Д. 33.2. А. 33.3. В. 33.4. А. 33.5. Г. 33.6. В. 33.7. Г. 33.8. В. 33.9. Д. 33.10. Г. 33.11. Б. 33.12. А. 33.13. Д. 33.14. Б.
33.15. Г. 33.16. Б. 33.17. Г. 33.18. Д. 33.19. Г. 33.20. А. 33.21. Б. 33.22. В. 33.23. В. 33.24. Б. 33.25. Б. 33.26. В. 33.27. Г.
33.28 33.29 33.30 33.31 33.32 33.33
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
33.34 33.35 33.36 33.37 33.38 33.39
6 , 5 , 6 , 1 4 , 9 0 0 , 2 0 ,
329
33.40 33.41 33.42 33.43 33.44 33.45
2 1 , 5 8 , 3 6 , 2 , 1 , 5 3 ,
33.46 33.47 33.48 33.49
7 2 , 0 , 5 1 , 3 0 1 ,
Тема 34. Коло, круг та їх елементи
34.1. В. 34.2. Б. 34.3. Г. 34.4. Д. 34.5. Д. 34.6. Б. 34.7. А. 34.8. Д. 34.9. Г. 34.10. В. 34.11. Г. 34.12. А. 34.13. Б.
34.14. Б. 34.15. Д. 34.16. А. 34.17. Г. 34.18. В. 34.19. Д. 34.20. А. 34.21. В. 34.22. В. 34.23. Б. 34.24. Д. 34.25. В.
34.26. Б. 34.27. Г. 34.28. Д. 34.29. Д. 34.30. Г. 34.31. А.
34.32 34.33 34.34 34.35 34.36
1 1 1 1 1
2 2 2 2 2
3 3 3 3 3
4 4 4 4 4
34.37 34.38 34.39 34.40 34.41 34.42
1 2 , 1 5 , 2 , 2 7 , 2 7 , 0 , 7 5
34.43 34.44 34.45 34.46 34.47 34.48
0 , 5 1 0 , 0 , 7 5 1 8 , 0 , 0 7 1 , 4
34.49
4 7 1 ,
Тема 35. Аксіоми стереометрії. Прямі та площини в просторі
35.1. В. 35.2. Д. 35.3. Б. 35.4. Д. 35.5. Д. 35.6. В. 35.7. Б. 35.8. Д. 35.9. Г. 35.10. В. 35.11. А. 35.12. В. 35.13. Д.
35.14. А. 35.15. Д. 35.16. Г. 35.17. В. 35.18. Г. 35.19. Д. 35.20. Б. 35.21. В. 35.22. А. 35.23. Г. 35.24. Г.
35.25 35.26 35.27 35.28 35.29 35.30
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
35.31 35.32 35.33
1 1 1
2 2 2
3 3 3
4 4 4
35.34 35.35 35.36 35.37 35.38 35.39
4 , 8 3 2 , 1 5 , 6 , 3 , 2 4 ,
35.40 35.41 35.42 35.43 35.44 35.45
2 , 5 , 4 7 , 3 , 3 , 8 ,
35.46 35.47 35.48 35.49 35.50 35.51
6 0 , 1 2 , 5 3 6 , 1 , 3 0 2 8 , 2 , 5
35.52 35.53
3 , 7 5 3 6 8 , 6 4
Тема 36. Призма
36.1. Д. 36.2. Г. 36.3. Д. 36.4. Д. 36.5. Б. 36.6. Г. 36.7. А. 36.8. А. 36.9. Д. 36.10. Д. 36.11. Г. 36.12. Г. 36.13. Г.
36.14. А. 36.15. Д. 36.16. Д. 36.17. Б. 36.18. В. 36.19. Г. 36.20. Б. 36.21. В. 36.22. В. 36.23. Б. 36.24. В. 36.25. Д.
36.26. А. 36.27. А. 36.28. Д. 36.29. В. 36.30. А.
36.31 36.32 36.33 36.34
1 1 1 1
2 2 2 2
3 3 3 3
4 4 4 4
36.35 36.36 36.37 36.38 36.39 36.40
7 2 , 3 0 , 4 , 5 4 , 4 8 , 8 ,
36.41 36.42 36.43 36.44 36.45 36.46
3 5 0 , 3 2 4 , 1 2 , 108 , 3 6 , 3 2 ,
330
36.47 36.48 36.49 36.50 36.51 36.52
6 , 2 0 0 , 4 , 1 2 6 , 4 8 , 1 , 2 5
36.53
2 7 ,
Тема 37. Піраміда
37.1. Б. 37.2. Д. 37.3. Д. 37.4. Б. 37.5. В. 37.6. А. 37.7. Д. 37.8. Д. 37.9. Д. 37.10. В. 37.11. А. 37.12. Г. 37.13. В.
37.14. Б. 37.15. А. 37.16. А. 37.17. А. 37.18. Б. 37.19. Д. 37.20. Б. 37.21. Д. 37.22. А. 37.23. Б. 37.24. Д. 37.25. А.
37.26. Г. 37.27. В. 37.28. Г. 37.29. Б.
37.30 37.31 37.32 37.33 37.34 37.35
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
37.36
А Б В Г Д
1
2
3
4
37.37 37.38 37.39 37.40 37.41 37.42
1 2 , 4 , 1 , 9 , 9 , 6 ,
37.43 37.44 37.45 37.46 37.47 37.48
1 4 4 , 2 4 , 1 0 , 1 , 1 8 , 3 ,
37.49 37.50 37.51 37.52 37.53 37.54
6 0 , 0 , 5 9 6 , 0 , 7 5 7 , 3 6 ,
37.55 37.56 37.57 37.58
0 , 6 3 , 7 , 9 ,
Тема 38. Циліндр
38.1. Г. 38.2. Б. 38.3. Г. 38.4. Г. 38.5. В. 38.6. Д. 38.7. Б. 38.8. Г. 38.9. Г. 38.10. В. 38.11. Б. 38.12. Д. 38.13. Б.
38.14. В. 38.15. Б. 38.16. В. 38.17. Г. 38.18. Д. 38.19. А. 38.20. Г. 38.21. В. 38.22. А. 38.23. Г. 38.24. Б. 38.25. Б.
38.26. А. 38.27. А. 38.28. В. 38.29. Б. 38.30. Д.
38.31 38.32 38.33 38.34 38.35
1 1 1 1 1
2 2 2 2 2
3 3 3 3 3
4 4 4 4 4
38.36 38.37 38.38 38.39 38.40 38.41
3 0 , 8 , 6 0 , 1 0 , 4 , 0 , 5
38.42 38.43 38.44 38.45 38.46 38.47
4 0 , 0 , 2 5 1 2 , 1 , 1 6 , 4 0 ,
38.48 38.49 38.50 38.51 38.52 38.53
1 2 0 , 0 , 6 1 1 5 0 , 2 , 2 6 1 0 , 2 ,
38.54
1 , 1 2 5
Тема 39. Конус
39.1. Д. 39.2. Б. 39.3. Б. 39.4. А. 39.5. А. 39.6. Д. 39.7. Д. 39.8. В. 39.9. А. 39.10. А. 39.11. Г. 39.12. А. 39.13. Д.
39.14. Б. 39.15. Д. 39.16. Г. 39.17. Б. 39.18. А. 39.19. А. 39.20. Б. 39.21. В. 39.22. В. 39.23. Г. 39.24. Д. 39.25. Д.
39.26. В. 39.27. Г. 39.28. Б.
39.29 39.30 39.31 39.32 39.33 39.34
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
331
39.35 39.36 39.37 39.38 39.39 39.40
50 , 0 , 9 3 2 0 , 1 , 1 1 , 9 ,
39.41 39.42 39.42 39.44 39.45 39.46
1 6 , 0 , 2 5 4 , 5 0 4 , 1 , 5 2 8 8 ,
39.47 39.48 39.49 39.50 39.51 39.52
6 , 2 5 5 , 2 , 2 4 , 4 0 , 5 6 ,
Тема 40. Куля
40.1. Г. 40.2. Б. 40.3. В. 40.4. В. 40.5. Г. 40.6. Б. 40.7. Б. 40.8. Д. 40.9. А. 40.10. Г. 40.11. В. 40.12. Б. 40.13. Д.
40.14. А. 40.15. Г. 40.16. Б. 40.17. Г. 40.18. Б. 40.19. Б. 40.20. В. 40.21. Д. 40.22. Б. 40.23. Б. 40.24. А. 40.25. Г.
40.26. Г. 40.27. В. 40.28. А. 40.29. В. 40.30. В. 40.31. Г.
40.32 40.33 40.34 40.35 40.36 40.37
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
40.38
А Б В Г Д
1
2
3
4
40.39 40.40 40.41 40.42 40.43 40.44
2 4 , 6 7 6 , 6 7 6 , 1 3 , 3 , 1 5 ,
40.45 40.46 40.47 40.48 40.49 40.50
0 , 2 5 1 , 2 2 , 3 6 , 3 , 1 , 7 5
40.51 40.52 40.53 40.54 40.55
1 , 5 4 , 2 , 0 , 7 5 0 , 2 8 8
Тема 41. Координати
41.1. Г. 41.2. В. 41.3. Г. 41.4. Б. 41.5. Д. 41.6. А. 41.7. В. 41.8. Г. 41.9. А. 41.10. Б. 41.11. Б. 41.12. В. 41.13. Б.
41.14. Д. 41.15. Д. 41.16. Б. 41.17. Г. 41.18. В. 41.19. В. 41.20. В. 41.21. Г. 41.22. Д. 41.23. Г. 41.24. В. 41.25. В.
41.26. В. 41.27. В.
41.28 41.29 41.30 41.31 41.32 41.33
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
41.34 41.35 41.36 41.37 41.38 41.39
5 , – 7 , 8 , 5 7 , – 3 , 5 2 4 ,
41.40 41.41 41.42 41.43 41.44 41.45
1 5 , 5 2 , 5 , 8 , 0 , 1 4 ,
41.46
5 ,
Тема 42. Вектори
42.1. Г. 42.2. В. 42.3. В. 42.4. Г. 42.5. А. 42.6. В. 42.7. Б. 42.8. Д. 42.9. Г. 42.10. В. 42.11. Г. 42.12. А. 42.13. В.
42.14. Б. 42.15. Д. 42.16. Б. 42.17. Б. 42.18. Б. 42.19. Д. 42.20. В. 42.21. Г. 42.22. В. 42.23. Г. 42.24. В. 42.25. В.
42.26. Д. 42.27. Б. 42.28. Б. 42.29. Г. 42.30. Б. 42.31. А. 42.32. А. 42.33. Б.
42.34 42.35 42.36 42.37 42.38 42.39
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
332
42.40
А Б В Г Д
1
2
3
4
42.41 42.42 42.43 42.44 42.45 42.46
2 0 , 2 2 , – 1 , 1 0 , 2 1 2 , 0 , 1 9
42.47 42.48 42.49 42.50 42.51 42.52
– 1 3 , 5 , 5 7 5 0 , 0 , 8 3 – 2 , 4 3 ,
42.53 42.54 42.55 42.56 42.57 42.58
2 5 , 3 0 , 4 5 , 3 , 5 0 , 6 5 0 , 4 5
42.59 42.60
0 , 9 9 2 , 7 8
Тема 43. Перетворення фігур
43.1. В. 43.2. Г. 43.3. Б. 43.4. Б. 43.5. Д. 43.6. Г. 43.7. Д. 43.8. Г. 43.9. А. 43.10. Д. 43.11. А. 43.12. Б. 43.13. Б.
43.14. Б. 43.15. В. 43.16. Б. 43.17. Г. 43.18. Б. 43.19. В. 43.20. Д. 43.21. А. 43.22. Г. 43.23. В. 43.24. Б. 43.25. А.
43.26. Д. 43.27. А.
43.28 43.29 43.30 43.31 43.32 43.33
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
43.34 43.35 43.36
1 1 1
2 2 2
3 3 3
4 4 4
43.37 43.38 43.39 43.40 43.41 43.42
7 , 1 0 , 2 8 , 1 0 , 2 4 1 1 2 , 1 2 ,
43.43
– 9 ,
Тема 44. Найпростіші геометричні фігури на площині
44.1. Г. 44.2. Д. 44.3. В. 44.4. Б. 44.5. Б. 44.6. А. 44.7. Г. 44.8. Б. 44.9. Д. 44.10. В. 44.11. Г. 44.12. В. 44.13. Д.
44.14. Б. 44.15. Д. 44.16. Г. 44.17. Г. 44.18. В. 44.19. В. 44.20. В. 44.21. Д. 44.22. А. 44.23. Г. 44.24. В.
44.25 44.26 44.27 44.28 44.29 44.30
1 1 1 1 1 1
2 2 2 2 2 2
3 3 3 3 3 3
4 4 4 4 4 4
44.31
А Б В Г Д
1
2
3
4
44.32 44.33 44.34 44.35 44.36 44.37
2 1 , 8 , 4 , 5 1 0 , 1 2 0 , 1 0 ,
44.38 44.39 44.40 44.41 44.42 44.43
4 2 , 6 0 , 1 6 0 , 1 0 5 , 3 0 , 7 0 ,
44.44 44.45
4 0 , 1 7 2 , 5
333
ЗМІСТ

Тема 1. Обчислення. Арифметичні задачі ..................................................................................................... 3
Тема 2. Відсотки............................................................................................................................................. 11
Тема 3. Цілі вирази ........................................................................................................................................ 18
Тема 4. Дробово-раціональні вирази ............................................................................................................ 22
Тема 5. Ірраціональні вирази ........................................................................................................................ 30
Тема 6. Логарифмічні та показникові вирази .............................................................................................. 38
Тема 7. Тригонометричні вирази .................................................................................................................. 46
Тема 8. Цілі рівняння ..................................................................................................................................... 55
Тема 9. Цілі нерівності .................................................................................................................................. 62
Тема 10. Раціональні рівняння ...................................................................................................................... 69
Тема 11. Раціональні нерівності ................................................................................................................... 77
Тема 12. Ірраціональні рівняння ................................................................................................................... 85
Тема 13. Ірраціональні нерівності ................................................................................................................ 91
Тема 14. Показникові рівняння..................................................................................................................... 97
Тема 15. Показникові нерівності ................................................................................................................ 104
Тема 16. Логарифмічні рівняння ................................................................................................................ 110
Тема 17. Логарифмічні нерівності .............................................................................................................. 116
Тема 18. Тригонометричні рівняння .......................................................................................................... 122
Тема 19. Тригонометричні нерівності ........................................................................................................ 130
Тема 20. Системи рівнянь ........................................................................................................................... 137
Тема 21. Арифметична та геометрична прогресії ..................................................................................... 146
Тема 22. Елементарні функції та їхні властивості .................................................................................... 154
Тема 23. Побудова графіків функцій методом геометричних перетворень ........................................... 165
Тема 24. Похідна функції, її геометричний і механічний зміст .............................................................. 173
Тема 25. Застосування похідної для дослідження функцій ..................................................................... 181
Тема 26. Первісна. Інтеграл ........................................................................................................................ 188
Тема 27. Елементи комбінаторики ............................................................................................................. 196
Тема 28. Початки теорії ймовірностей та елементи статистики ............................................................. 204
ГЕОМЕТРІЯ
Тема 29. Трикутник...................................................................................................................................... 213
Тема 30. Прямокутний трикутник .............................................................................................................. 221
Тема 31. Рівнобедрений трикутник ............................................................................................................ 228
Тема 32. Чотирикутники ............................................................................................................................. 235
334
Тема 33. Многокутники ............................................................................................................................... 242
Тема 34. Коло, круг та їх елементи ............................................................................................................ 247
Тема 35. Аксіоми стереометрії. Прямі та площини в просторі ............................................................... 253
Тема 36. Призма ........................................................................................................................................... 262
Тема 37. Піраміда ......................................................................................................................................... 267
Тема 38. Циліндр .......................................................................................................................................... 274
Тема 39. Конус ............................................................................................................................................. 280
Тема 40. Куля................................................................................................................................................ 286
Тема 41. Координати ................................................................................................................................... 292
Тема 42. Вектори .......................................................................................................................................... 297
Тема 43. Перетворення фігур ...................................................................................................................... 304
Тема 44. Найпростіші геометричні фігури на площині ............................................................................ 309
Відповіді (алгебра та початки аналізу) ...................................................................................................... 314
Відповіді (геометрія) ................................................................................................................................... 328
335
Навчальне видання
Укладачі
Капіносов Анатолій Миколайович
Гап’юк Галина Володимирівна
Кондратьєва Лариса Іванівна
Мартинюк Олеся Миронівна
Мартинюк Сергій Володимирович
МАТЕМАТИКА
Збірник тестових завдань
для підготовки
до зовнішнього незалежного оцінювання
За чинною програмою ЗНО
Літературний редактор Людмила Олійник

Дизайнер обкладинки Віталій Нехай
Формат 60×84/8. 39,19 ум. др. арк., 36,52 обл.-вид. арк. Тираж 3000. Замовлення №13-540.
Видавець і виготовлювач Редакція газети «Підручники і посібники».
46000, м. Тернопіль, вул. Поліська, 6а. Тел.: (0352) 43-15-15; 43-10-21.
Збут: zbut@pp-books.com.ua Редакція: red@pp-books.com.ua
Виробництво: print@pp-books.com.ua www.pp-books.com.ua
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи
до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції
серія ДК № 765 від 11.01.2002 р.
Книга-поштою: а/с 376, Тернопіль, 46011. Тел.: (0352) 42-43-76; 097-50-35-376
post@pp-books.com.ua
336

ТЕСТИ ЗНО МАТЕМ

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ТЕСТИ ЗНО МАТЕМ

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МАТЕМАТИКА

Збірник тестових завдань

За чинною програмою ЗНО

Рецензент: Ярослав Гап’юк — доцент кафедри математики та методики її викладання Тернопіль-

Літературне редагування Людмили Олійник

Математика : збірник тестових завдань для підготовки до

ISBN 978-966-07-2603-1 © Капіносов А. М., Гап’юк Г. В., Кондратьєва Л. І.,

ТЕМА 1. ОБЧИСЛЕННЯ. АРИФМЕТИЧНІ ЗАДАЧІ

2.37. Установити відповідність між задачами (1–4) та їх розв’язаннями (А–Д).

Розв’яжіть завдання 2.45–2.71. Відповідь запишіть десятковим дробом.

Завдання 3.28–3.35 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позна-

Розв’яжіть завдання 3.36–3.44. Відповідь запишіть десятковим дробом.

4.21. (a – b ) : (a–1 + b–1) = ...

Завдання 4.34–4.42 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позна-

Розв’яжіть завдання 4.43–4.67. Відповідь запишіть десятковим дробом.

4.45. Знайти значення виразу 

4.46. Знайти значення виразу 

5.18. Спростити вираз 3 a 4 3 b9 .

5.22. Знайти значення виразу 4

5.35. Знайти значення виразу 71 − 16 7 + 11 − 4 7 .

5.37. Обчислити: ( 2 −1) 4+ 9−4 2 .

6.2. log812187 = ...

6.36. Обчислити: log n log n n n

Завдання 6.37–6.55 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позна-

6.38. Установити відповідність між виразами (1–4) та їхніми значеннями (А–Д).

2 log 3 log 7 3 7 k 3 , якщо log3k = 13 Г 10

Розв’яжіть завдання 6.56–6.46. Відповідь запишіть десятковим дробом.

6.58. Обчислити: 3 log5 3 − 5log3 5 + 7 log7 49 .

6.70. Дано: logaba = 9. Знайти logabb.

6.71. Спростити вираз a logb a

sin ( π − 2α ) + 2cos  π + α sin  π − α  = ...

7.27. Знайти значення виразу sin x cos x , якщо x = − π .

sin  arccos  = ...

cos  2arcsin  = ...

tg  − arcsin 0,6 = ...

Завдання 7.38–7.57 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позна-

Розв’яжіть завдання 7.58–7.78. Відповідь запишіть десятковим дробом.

cos α − cos3α + cos5α − cos 7α

Спростити вираз 26sin  2arctg  − tg  arccos  .

Завдання 8.36–8.52 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позна-

Розв’яжіть завдання 8.53–8.82. Відповідь запишіть десятковим дробом.

( −∞; − 100) ∪ ( −∞; − 10 ) ∪

9.13. Розв’язати нерівність (х – 1)2 < 16.

За яких значень а розв’язком нерівності (а – 3)х ≤ 7 є проміжок  ; + ∞  ?

Розв’яжіть завдання 9.52–9.75. Відповідь запишіть десятковим дробом.

10.7. Розв’язати рівняння

10.9. Знайти суму коренів рівняння

Завдання 10.34–10.44 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позна-

10.57. Розв’язати рівняння 9  x +  − 2  x 2 + 2  = 14 . У відповідь записати суму коренів.

11.6. Розв’язати нерівність

(–∞; –4)∪(3; +∞) (–4; 3)

11.22. Розв’язати нерівність

11.33. Знайти множину розв’язків нерівності

Завдання 11.35–11.47 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позна-

12.5. Знайти суму коренів рівнянь 3

12.8. Знайти значення виразу 2 x − 9 , якщо значення х задовольняє умову 2x − 9 = 6 − x .

12.11. Знайти суму коренів рівняння 3

12.21. Скільки коренів має рівняння ( x − 1) x 2 − x − 6 = 6 x − 6 ?

12.22. Розв’язати рівняння −9 x 2 + 3 x − 6 = −6 x − 24.

12.27. Розв’язати рівняння 1 + x x 2 + 12 = 1 + x.

12.28. Вказати добуток коренів рівняння 3 x 2 + 1 + x 2 + 3 = 6 x 2 + 10.

12.29. Знайти найменший корінь рівняння x 2 − 5 x − 24 + 72 + 15 x − 3x 2 ln( x + 3) = 0.

12.30. Вказати кількість коренів рівняння x 2 − 5 x − 14 + 28 + 10 x − 2 x 2 arccos x = 0.