ЧИСЛЕННЯ ПРЕДИКАТІВ

О.1. Нехай 𝑀 = 𝑀1 × 𝑀2 × … × 𝑀𝑛 . Тоді n-місний предикат, визначений

на M, називається відображення 𝑃: 𝑀 → 𝐵, де 𝐵 = {0,1}.
5 – просте число.
Х – просте число.
Х – У число.
6 – сладне число.

О.2. Предикат 𝑃(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ) є виконуваним на наборі (𝑎1, … , 𝑎𝑛 ) ∈ 𝑀,

якщо при підстановці замість змінних відповідних значень із набору,
отримане висловлювання буде істинним.
О.3. Областю істинності предиката називається множина всіх тих наборів
із M, на яких предикат виконуваний (істинний).
Позначається 𝑀𝑝 .

Теорема 1. Нехай предикат задано на множині 𝑀. Тоді:

1) 𝑃 – ТІ ⇔ 𝑀 = 𝑀𝑝
2) 𝑃 – ТХ ⇔ 𝑀 = ∅
3) 𝑃 – виконуваний ⇔ 𝑀𝑝 ≠ ∅
4) 𝑃 – спростовний ⇔ 𝑀 ≠ 𝑀𝑝

Операції над предикатами

О.4. Запереченням предиката 𝑃(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ), заданого на множині 𝑀,
називається предикат ¬𝑃(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ), заданий на множині 𝑀, який
істинний на тих і тільки тих наборах із 𝑀, на який предикат 𝑃(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 )
є хибним.

О.5. Кон’юнкцією предикатів 𝑃(𝑥1, 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ) і 𝑄(𝑥1, 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ), заданих на

множині 𝑀, називається предикат 𝑃(𝑥1, 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ) ∧ 𝑄(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ),
заданий на 𝑀, який є істинним на тих і тільки тих наборах із 𝑀, на яких є
істинними обидва предикати 𝑃(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ) і 𝑄(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ).

О.6. Диз’юнкцією предикатів 𝑃(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ) і 𝑄(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ), заданих на

множині 𝑀, називається предикат 𝑃(𝑥1, 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ) ∨ 𝑄(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ),
заданий на 𝑀, який є хибним на тих і тільки тих наборах із 𝑀, на яких є
хибними обидва предикати 𝑃(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ) і 𝑄(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ).

О.7. Імплікацією предикатів 𝑃(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ) і 𝑄(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ), заданих на

множині 𝑀, називається предикат 𝑃(𝑥1, 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ) → 𝑄(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ),
заданий на 𝑀, який є хибним на тих і тільки тих наборах із 𝑀, на яких
предикат 𝑃(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ) є істинним, а 𝑄(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ) є хибним.
О.8. Еквіваленцією предикатів 𝑃(𝑥1, 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ) і 𝑄(𝑥1, 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ), заданих
на множині 𝑀, називається предикат 𝑃(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ) ↔ 𝑄(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ),
заданий на 𝑀, який є істинним на тих і тільки тих наборах із 𝑀, на яких є
істинними одночасно предикати 𝑃(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ) і 𝑄(𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ) або на
яких є хибними одночасно предикати 𝑃(𝑥1, 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ) і 𝑄(𝑥1, 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ).

Квантори
“  ” – квантор загальності.
xP(x) означає, що для всіх x, P виконується.

“  ” квантор існування.
xP(x ) означає, що існує таке x (тобто, 1 або більше) при якому P(x)
виконується.
∃! 𝑥𝑃(𝑥)
О.8. Навішуванням квантора загальності на одномісний предикат P(x),
заданий на множині M, називається відображення, яке предикату P(x)
ставить у відповідність висловлювання ∀𝑥P(x), яке є істинним тоді і тільки
тоді, коли предикат P(x) – ТІ.

О.9. Навішуванням квантора існування на одномісний предикат P(x),

заданий на множині M, називається відображення, яке предикату P(x)
ставить у відповідність висловлювання ∃𝑥P(x), яке є хибним тоді і тільки
тоді, коли предикат P(x) – ТХ.

О.8′. Навішуванням квантора загальності на n-місний предикат

𝑃(𝑥1, 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ), заданий на множині 𝑀 = 𝑀1 × 𝑀2 × … × 𝑀𝑛 за змінною 𝑥𝑖
називається відображення, яке n-місному предикату P ставить у
відповідність (n-1)-місний предикат висловлювання ∀𝑥𝑖 𝑃(𝑥1 , … , 𝑥𝑛 ) (цей
предикат не залежить від змінної 𝑥𝑖 ), причому останній предикат є
істинним на наборі (𝑎1, … , 𝑎𝑖−1 , 𝑥𝑖 , 𝑎𝑖+1, … , 𝑎𝑛 ) тоді і тільки тоді, коли
предикат 𝑃(𝑎1 , … , 𝑎𝑖−1 , 𝑥𝑖 , 𝑎𝑖+1, … , 𝑎𝑛 ) (це одномісний предикат) є ТІ.

О.9′. Навішуванням квантора існування на n-місний предикат

𝑃(𝑥1, 𝑥2 , … , 𝑥𝑛 ), заданий на множині 𝑀 = 𝑀1 × 𝑀2 × … × 𝑀𝑛 за змінною 𝑥𝑖
називається відображення, яке n-місному предикату P ставить у
відповідність (n-1)-місний предикат висловлювання ∃𝑥𝑖 𝑃(𝑥1 , … , 𝑥𝑛 ) (цей
предикат не залежить від змінної 𝑥𝑖 ), причому останній предикат є хибним
на наборі (𝑎1 , … , 𝑎𝑖−1 , 𝑥𝑖 , 𝑎𝑖+1, … , 𝑎𝑛 ) тоді і тільки тоді, коли предикат
𝑃(𝑎1 , … , 𝑎𝑖−1, 𝑥𝑖 , 𝑎𝑖+1, … , 𝑎𝑛 ) (це одномісний предикат) є ТX.

О.10. Зведеною формулою називається формула, яка містить лише

операції ,, , які застосовні лише до простих формул.
О.11. Випередженою формулою називається формула, яка не містить
кванторів або всі квантори виконуються вкінці (тобто всі квантори
знаходяться на початку формули).

Основні закони числення предикатів

1. xP( x)  x P( x)
2. xP( x)  x P( x)
3. x( P( x)  Q( x))  xP( x)  xQ( x)
4. x( P( x)  Q( x))  xP( x)  xQ( x)
5. x( P( x)  Q)  xP( x)  Q
6. x( P( x)  Q)  xP( x)  Q
7. x( P( x)  Q)  xP( x)  Q
8. x( P( x)  Q)  xP( x)  Q
9. xyP( x, y)  yxP( x, y)
10. xyP( x, y)  yxP( x, y)

О.12. До алфавіту логіки предикатів відносять наступні символи:

1) 𝑥1 , … , 𝑥𝑛 – предметні змінні;
2) 𝑎1 , … , 𝑎𝑛 – предметні константи;
(𝑗)
3) 𝑓𝑖 – функціональні символи;
(𝑗)
4) 𝑃𝑖 - предикатні символи
5) ¬, ∧, ∨, →, ↔
6) ∀, ∃

О.13. Термом називається

1) будь-яка змінна або константа;
(𝑛)
2) якщо 𝑡1, … , 𝑡𝑛 – терми, то 𝑓𝑖 (𝑡1, … , 𝑡𝑛 ) – терми;
3) інших термів немає.

О.14. Елементарною формулою називається:

1) будь-який терм;
(𝑛)
2) якщо 𝑡1 , … , 𝑡𝑛 – терми, то 𝑃𝑖 (𝑡1, … , 𝑡𝑛 ) – елементарна формула.

О.15. Формулою логіки предикатів називається:

1) будь-яка елементарна формула;
2) якщо 𝛼 і 𝛽 – формули, то ¬𝛼, 𝛼 ∧ 𝛽, 𝛼 ∨ 𝛽, 𝛼 → 𝛽, 𝛼 ↔ 𝛽 – також
формули;
3) якщо 𝛼(𝑥𝑖 ) – формула (причому змінна 𝑥𝑖 – вільна), то ∀𝑥𝑖 𝛼(𝑥𝑖 ) і
∃𝑥𝑖 𝛼(𝑥𝑖 ) – також формули;
4) інших формул немає.
О.16. Входження змінної у формулу називається зв’язаним, якщо вона
стоїть біля квантора або знаходиться в області дії квантора за цією
змінною.

О.17. Якщо всі входження змінної у формулу вільні, то вона називається

вільною.

О.18. Якщо входження у формулу є і такі, і такі, то формула називається

частково зв’язна (вільна).

О.19. Інтерпретацією в логіці предикатів називається такий математичний

об’єкт, що складається:
1) із множини 𝑀 = 𝑀1 × 𝑀2 × … × 𝑀𝑛 , яку називають областю
інтерпретації;
2) з відображення 𝜑, яке кожному предикатному символу ставить у
відповідність конкретний предикат, заданий на 𝑀;
3) з відображення 𝜓, яке кожному функціональному символу ставить у
відповідність конкретну функцію, задану на 𝑀;
4) з відображення 𝜒, яке кожній предметній константі ставить у
відповідність значення із множини 𝑀.