Лекція 7.

§27. Неперервність функції на відрізку. Властивості функцій,

неперервних на відрізку.

Означення. Визначена на відрізку [𝑎, 𝑏] функція 𝑓(𝑥) називається

неперервною на ньому, якщо вона неперервна в кожній точці цього відрізка,
при чому в точці 𝑥 = 𝑎 неперервна справа, а в точці 𝑥 = 𝑏 неперервна зліва.

lim 𝑓(𝑥) = 𝑓(𝑎 + 0) = 𝑓(𝑎), lim 𝑓(𝑥) = 𝑓(𝑏 − 0) = 𝑓(𝑏).

х→𝑎 𝑥→𝑏
𝑥>𝑎 𝑥<𝑏

Теорема. Основні елементарні функції неперервні в області їх визначення.

Наприклад, 𝑓(𝑥) = ln(1 − 𝑥) неперервна при ∀𝑥| 1 − 𝑥 > 0 ⇔ 𝑥 < 1.

Звідси ⟹ елементарні функції неперервні в області їх визначення.

2𝑥 , 𝑥 > 1,
Наприклад, функція 𝑓(𝑥) = { не є
2𝑥 + 3, 𝑥 < 1,
елементарною.

При 𝑥 > 1 𝑓(𝑥) − неперервна, як елементарна,

при 𝑥 < 1 – аналогічно. Обчислимо 𝑓(1 +
0) та 𝑓(1 − 0):

𝑓(1 + 0) = 𝑙𝑖𝑚 2𝑥 = 2; 𝑓(1 − 0) = 5 ,

𝑥→1+0

𝑓(1 − 0) ≠ 𝑓(1 + 0).

Точка 𝑥 = 1 є точкою розриву I-го роду типу

«стрибка».

Властивості функцій, неперервних на [𝒂, 𝒃].

Теорема 1. (Вайєрштрасса)
Якщо функція 𝑓(𝑥) неперервна на відрізку [𝑎, 𝑏], то вона обмежена на цьому
відрізку.
1
Теорема стверджує, що для неперервної на відрізку [𝑎, 𝑏] ∃ сталі 𝑐, 𝐶 такі, що
𝑐 ≤ 𝑓(𝑥) ≤ 𝐶 ∀𝑥 ∈ [𝑎, 𝑏], або ∃ 𝑀 > 0 таке, що |𝑓(𝑥)| ≤ 𝑀 ∀𝑥 ∈ [𝑎, 𝑏].

Доведемо від супротивного. Тоді ∀ 𝑀 > 0 ∃ 𝑥𝑀 ∈ [𝑎, 𝑏]: |𝑓(𝑥𝑀 )| > 𝑀. Нехай
𝑀 в останній нерівності 𝑀 = 1,2,3 … 𝑛, …, одержимо ∀ 𝑛 ∈ ℕ ∃ 𝑥𝑛 ∈ [𝑎, 𝑏]:
𝑓(𝑥𝑛 ) > 𝑛. Послідовність {𝑥𝑛 } − обмежена, оскільки 𝑎 ≤ 𝑥𝑛 ≤ 𝑏 ∀ 𝑛 ∈ ℕ. За
теоремою Больцано-Коші із обмеженої послідовності 𝑥𝑛 можна виділити
збіжну підпослідовність, тобто існують підпослідовність {𝑥𝑛𝑘 } і точка 𝜉

така, що 𝑙𝑖𝑚 𝑥𝑛𝑘 = 𝜉, де ∀ 𝑘 ∈ ℕ виконується нерівність 𝑎 ≤ 𝑥𝑛𝑘 ≤ 𝑏, тоді

𝑘→∞

𝜉 ∈ (𝑎, 𝑏) і за умови неперервності функції 𝑓(𝜉) = 𝑙𝑖𝑚 𝑓( 𝑥𝑛𝑘 ).

𝑘→∞

З іншого боку, умова 𝑓(𝑥𝑛 ) > 𝑛 виконується для ∀𝑛 ∈ ℕ, а значить і при

𝑛 = 𝑛𝑘 (𝑘 = 1,2, … ), тобто |𝑓(𝑥𝑛𝑘 )| > 𝑛𝑘 , звідки ⟹ 𝑙𝑖𝑚 𝑓(𝑥𝑛𝑘 ) = +∞ ,
𝑘→∞

оскільки при 𝑘 → +∞ 𝑛𝑘 → +∞. Це суперечить умові 𝑓(𝜉) = 𝑙𝑖𝑚 𝑓( 𝑥𝑛𝑘 ).

𝑘→∞

Тому умова |𝑓(𝑥𝑀 )| > 𝑀 не може виконуватись.

Зауважимо, що теорема не виконується у випадку інтервалу (𝑎, 𝑏), а не

відрізка [𝑎, 𝑏].
1
Наприклад, 𝑓(𝑥) = на (0; 1) −неперервна, але не є обмеженою;
𝑥

або 𝑓(𝑥) = 𝑥 2 − неперервна на ℝ, але не обмежена ℝ.

Теорема 2. (Вайєрштрасса: про найменше і найбільше значення
неперервної на відрізку функції)

Якщо функція 𝑓(𝑥) неперервна на відрізку [𝑎, 𝑏], то вона досягає на цьому
відрізку свої верхню та нижню грань (значення).

За теоремою ∃ (існують) точки 𝜉1 та 𝜉2 ∈ [𝑎, 𝑏] такі, що sup 𝑓(𝑥) = 𝑓(𝜉1 ),

𝑥∈[𝑎,𝑏]

inf 𝑓(𝑥) = 𝑓(𝜉2 ).

𝑥∈[𝑎,𝑏]

2
 Оскільки на [𝑎, 𝑏] функція 𝑓(𝑥)
обмежена, то множина значень, які
приймає 𝑓(𝑥) на [𝑎, 𝑏], обмежена, тому
існують sup 𝑓(𝑥) = 𝑓(𝜉1 ) та
𝑥∈[𝑎,𝑏]

inf 𝑓(𝑥) = 𝑓(𝜉2 ).

𝑥∈[𝑎,𝑏]

Доведення.
Покажемо, що ∃ 𝜉 ∈ [𝑎, 𝑏]: |𝑓(𝜉)| = 𝑀 = sup 𝑓(𝑥). За означенням
𝑥∈[𝑎,𝑏]
sup 𝑓(𝑥) = 𝑀 означає:
𝑥∈[𝑎,𝑏]

1) ∀𝑥 ∈ [𝑎, 𝑏]: 𝑓(𝑥) ≤ 𝑀;

2) ∀𝜀 > 0 ∃ 𝑥𝜀 ∈ [𝑎, 𝑏]| 𝑓(𝑥𝜀 ) > 𝑀 − 𝜀.
1
Візьмемо ∀𝜀 = ⟹ ∃ 𝑥𝜀 ∈ [𝑎, 𝑏]: 𝑓(𝑥𝜀 ) > 𝑀 − 𝜀.
𝑛
1
𝑀− < 𝑓(𝑥𝑛𝜀 ) ≤ 𝑀 ⟹ при 𝑛𝑘 → 𝑛𝜀 : 𝑥𝑛𝑘 → 𝜉 ⟹ 𝑓(𝑥𝑛𝑘 ) → 𝑓(𝜉) ⟹
𝑛𝜀 𝑛→∞
1
𝑀− < 𝑓(𝑥𝑛𝑘 ) ≤ 𝑀, тобто при 𝑛𝑘 → ∞ 𝑀 < 𝑓(𝜉) ≤ 𝑀 ⟹ 𝑓(𝜉) = 𝑀.
𝑛𝑘

Теорема 3. (Больцано-Коші: про нулі неперервної функції)

Якщо функція 𝑓(𝑥) неперервна на [𝑎, 𝑏] та на його кінцях приймає різні знаки:
𝑓(𝑎) ∙ 𝑓(𝑏) < 0, то принаймні в одній точці 𝜉 ∈ (𝑎, 𝑏) функція перетворюється
нуль. Тобто ∃ хоча б одна точка 𝜉 ∈ (a, b)| 𝑓(𝜉) = 0.

На рисунку зображений випадок, коли

𝑓(𝑎) < 0, 𝑓(𝑏) > 0.

3
Доведення. Скористаємось лемою про вкладені відрізки. Нехай 𝑓(𝑎) < 0,
𝑎+𝑏 𝑎+𝑏 𝑎+𝑏
𝑓(𝑏) > 0. Якщо 𝑓 ( ) = 0, то теорема доведена. Якщо 𝑓 ( ) ≠ 0, 𝑥 = ,
2 2 2
𝑎+𝑏 𝑎+𝑏
тоді на кінцях одного з відрізків [𝑎, ],[ , 𝑏] функція набуватиме різних
2 2

знаків. Позначивши цей проміжок [𝑎1 , 𝑏1 ] через маємо: 𝑓(𝑎1 ) < 0, 𝑓(𝑏1 ) > 0.
Продовжимо цей процес побудови відрізків. При цьому після деякої скінченної
кількості ітерацій ми або наткнемося на рівність функції нулеві, і доведення
теореми закінчиться, або отримаємо нескінченну послідовність вкладених
один в одного відрізків:

𝑏−𝑎
[𝑎1 , 𝑏1 ] ⊃ [𝑎2 , 𝑏2 ] ⊃ [𝑎3 , 𝑏3 ] ⊃ ⋯ ⊃ [𝑎𝑛 , 𝑏𝑛 ], де 𝑏𝑛 − 𝑎𝑛 = →0 при
2𝑛

𝑛 → ∞. Існує єдина т.𝜉 ∈ [𝑎𝑛 , 𝑏𝑛 ]:

𝑎1 , 𝑎2,…. 𝑎𝑛 → 𝜉 𝑓(𝑎𝑛 ) → 𝑓(𝜉) ≥ 0,

{ ⟹ 𝑓(𝜉) = 0,
𝑏1 , 𝑏2,…, 𝑏𝑛 → 𝜉 𝑓(𝑏𝑛 ) → 𝑓(𝜉) ≤ 0,

що і треба було довести.

Правило (Рунге). В наближених обчисленнях рекомендується завершувати

процес, якщо точність, задана за умовою, досягається повторенням
відповідного знаку після коми.

Приклад. Показати, що корінь рівняння 𝑓(𝑥) = 𝑥 3 + 3𝑥 − 3 знаходиться на

відрізку [0; 1] та обчислити його з точністю 𝜀 = 0,01.

Оскільки 𝑓(0) = −3 < 0,

𝑓(1) = 1 + 3 − 3 = 1 > 0 ⟹ на [0; 1]

дійсно є корінь. Поділимо відрізок [0; 1]
навпіл та обчислимо значення функції в
точці 𝑥 = 0,5:

𝑓(0,5) = 0,53 + 3 ∙ 0,5 − 3 − 1,375 < 0.

Як видно, функція змінює знак на

відрізку [0,5; 1], тому ділимо цей відрізок на дві рівні частини і продовжуємо
4
розрахунки доти, доки не виконається умова (𝑏 − 𝑎) < 𝜀. Результати
обчислень зручно представити у вигляді таблиці:

Отже, корінь рівняння 𝜉 = 0,8164.

Теорема 4. (Больцано-Коші: про проміжні значення функції)

Якщо 𝑓(𝑥) неперервна на [𝑎, 𝑏], 𝑓(𝑎) = 𝐴, 𝑓(𝑏) = 𝐵, то ∀ 𝐶: 𝐴 < 𝐶 < 𝐵 ∃
принаймні одна точка ξ ∈ (𝑎, 𝑏), така, що 𝑓(𝜉) = 𝐶. Значення неперервної
функції повністю заповнюють проміжок між її найменшим та найбільшим
значенням.

Відзначимо, що умова неперервності не є зайвою. Якщо функція розривна, то

твердження теореми може виявитися помилковим.

5
 1
0, при 0 ≤ 𝑥 ≤ ,
2
Наприклад, 𝑓(𝑥) = { 1
1, при < 𝑥 ≤ 1.
2

Функція визначена на відрізку [0; 1]:

𝑓(0) = 0, 𝑓(1) = 1, проте, наприклад,
2
значення на цьому відрізку вона не приймає.
3
Чому?
Теорема 5. (про існування і неперервність оберненої для неперервної і
строго монотонної функції)

Якщо функція 𝑦 = 𝑓(𝑥) неперервна і строго зростаюча на відрізку [𝑎, 𝑏], то на

відрізку [𝑓(𝑎), 𝑓(𝑏)] визначена функція 𝑥 = 𝑔(𝑦), обернена до 𝑓, неперервна і
строго зростаюча.

Теорема стверджує, що на відрізку [𝐴, 𝐵], де 𝐴 = 𝑓(𝑎), 𝐵 = 𝑓(𝑏) визначена

функція 𝑥 = 𝑓 −1 (𝑦) = 𝑔(𝑦), обернена до 𝑓, причому область її зміни 𝐸(𝑔) =
[𝑎, 𝑏] та 𝑔(𝑓(𝑥)) = 𝑥, для 𝑥 ∈ [𝑎, 𝑏], 𝑓(𝑔(𝑦)) = 𝑦, 𝑦 ∈ [𝐴, 𝐵].

Зауваження.

Якщо функція 𝑓 неперервна і строго спадає на [𝑎, 𝑏], то обернена до неї

функція 𝑓 −1 (𝑦) = 𝑥 = 𝑔(𝑦) неперервна і строго спадна на відрізку
[𝑓(𝑏), 𝑓(𝑎)].

Теорема також справедлива і у випадках, коли функція 𝑓 задана на інтервалі

(скінченному чи нескінченному) і на півінтервалі.

Обернені тригонометричні функції

𝜋 𝜋
I. 𝑦 = 𝑠𝑖𝑛𝑥, 𝑥 ∈ [− , ],
2 2

𝑦 = arcsin 𝑥 , 𝑥 ∈ [−1; 1],

sin(arcsin 𝑥) = 𝑥, 𝑥 ∈ [−1; 1],
𝜋 𝜋
arcsin(sin 𝑥) = 𝑥, 𝑥 ∈ [− , ],
2 2

arcsin(−𝑥) = − arcsin 𝑥 , 𝑥 ∈ [−1; 1],

6
 𝜋 𝜋
𝑥, − ≤𝑥≤ ,
2 2
𝑦 = arcsin(sin 𝑥) = { 𝜋 3𝜋
𝜋 − 𝑥, ≤ 𝑥 ≤ .
2 2

II. y = arccos𝑥, 𝑥 ∈ [−1; 1],

cos(arccos 𝑥) = 𝑥 ∈ [−1; 1],
arccos(cos 𝑥) = 𝑥, 𝑥 ∈ [0; 𝜋],
arccos(−𝑥) = 𝜋 − arccos 𝑥,
𝜋
arcsin 𝑥 + arccos 𝑥 = .
2

Показниково-степенева функція
Означення. Нехай функції 𝑢(𝑥) і 𝑣(𝑥) визначені на проміжку (𝑎, 𝑏),
причому для всіх 𝑥 ∈ (𝑎, 𝑏) виконується умова 𝑢(𝑥) > 0. Тоді функція 𝑦, що

7
 визначається формулою 𝑦 = 𝑒 𝑣(𝑥)∙ln 𝑢(𝑥) , називається показниково-
степеневою і позначається 𝑢(𝑥)𝑣(𝑥) .
Отже, за означенням 𝑢(𝑥)𝑣(𝑥) = 𝑒 𝑣(𝑥)∙ln 𝑢(𝑥) .
Якщо 𝑢, 𝑣 – функції, неперервні на [𝑎, 𝑏], то функція 𝑢𝑣 неперервна на [𝑎, 𝑏],
як суперпозиція неперервних функцій 𝑒 𝑡 і 𝑡 = 𝑣(𝑥) ∙ ln 𝑢(𝑥).
Розглянемо деякі важливі границі.

Приклад 1.
𝑠ℎ𝑥
lim = 1.
𝑥→0 𝑥

𝑒 𝑥 −𝑒 −𝑥 𝑒 2𝑥 −1 𝑠ℎ𝑥 𝑒 2𝑥 −1 1
Оскільки 𝑠ℎ𝑥 = = , то lim = lim . = 1.
2 2𝑒 𝑥 𝑥→0 𝑥 𝑥→0 2𝑥 𝑒𝑥

Приклад 2.

(1+𝑥)𝛼 −1
Довести, що lim = 𝛼, ∀𝛼 ∈ 𝑅, 𝛼 ≠ 0.
𝑥→0 𝑥

Розглянемо функцію 𝑦 = (1 + 𝑥)𝛼 − 1 = 𝑒 𝛼 ln(1+𝑥) − 1.

На множині (−1, +∞) ∃ обернена до неї функція 𝑥 = 𝑥(𝑦), причому

𝑦 → 0 при 𝑥 → 0. Із рівності (1 + 𝑥)𝛼 = 1 + 𝑦 ⟹ що 𝛼 𝑙𝑛(1 + 𝑥) = 𝑙𝑛(1 + 𝑦).
(1+𝑥)𝛼 −1 𝑦 𝛼𝑙𝑛 (1+𝑥)
Тому = . , звідки, використавши рівність
𝑥 𝑙𝑛(1+𝑦) 𝑥

𝑙𝑛(1+𝑥) (1+𝑥)𝛼 −1
𝑙𝑖𝑚 = 1, одержимо шукану рівність: 𝑙𝑖𝑚 = 𝛼, ∀𝛼 ∈ 𝑅, 𝛼 ≠ 0.
𝑥→0 𝑥 𝑥→0 𝑥

Приклад 3.

Розглянемо lim 𝑢(𝑥)𝑣(𝑥) , при умові, що 𝑢(𝑥) → 1, 𝑣(𝑥) → ∞.

𝑥→𝑎 𝑥→𝑎 𝑥→𝑎

Позначимо 𝐴 = 𝑢(𝑥)𝑣(𝑥) , тоді ln 𝐴 = 𝑣(𝑥) ∙ ln 𝑢(𝑥). Розглянемо ln 𝑢(𝑥) =

ln[(𝑢(𝑥) − 1) + 1] ~ (𝑢(𝑥) − 1) при 𝑢(𝑥) − 1 → 0.

Отже, ln lim 𝐴 = lim 𝑣(𝑥) ∙ ln[(𝑢(𝑥) − 1) + 1] = lim 𝑣(𝑥) ∙(𝑢(𝑥) − 1).

𝑥→𝑎 𝑥→𝑎 𝑥→𝑎

lim 𝑣(𝑥)∙(𝑢(𝑥)−1)
lim 𝐴 = 𝑒 𝑥→𝑎 .
𝑥→𝑎

8
 lim 𝑣(𝑥)∙(𝑢(𝑥)−1)
lim 𝐴 = lim 𝑢(𝑥)𝑣(𝑥) = [1∞ ] = 𝑒 𝑥→𝑎 .
𝑥→𝑎 𝑥→𝑎

sin 2𝑥
1 cos 𝑥−1 lim 2∙ 2 2 1
lim 𝑥→0 𝑥
Приклад. lim (cos 𝑥) 𝑥2 =𝑒 𝑥→0 𝑥2 =𝑒 4
∙4
= 𝑒 −2 .
𝑥→0

Розв’язуючи, знак границі та неперервної функції поміняли місцями:

lim 𝑓(∙) = 𝑓 (lim (∙)) .

𝑥→𝑎 𝑥→𝑎

§28. Рівномірна неперервність функції на відрізку.

Означення. Визначена на [𝑎, 𝑏] функція 𝑓(𝑥) називається рівномірно
неперервною на [𝑎, 𝑏], якщо ∀𝜀 > 0 ∃ 𝛿𝜀 > 0: ∀𝑥′′ 𝑥 ′′ ∈ [𝑎, 𝑏] ∧ |𝑥 ′ − 𝑥 ′′ |<δε

⟹ |𝑓(𝑥 ′ ) − 𝑓(𝑥 ′′ )| < 𝜀.

Це означає, що для рівномірно неперервної на [𝑎, 𝑏] функції близькість

значень аргументів забезпечує близькість значень функції.

Приклад. Показати, що 𝑓(𝑥) = 𝑥 2 рівномірно неперервна на будь-якому

скінченному інтервалі (−𝑅, 𝑅). Яке δε слід взяти при 𝜀 > 0?

Задамо 𝜀 > 0. Розглянемо |𝑓(𝑥2 ) − 𝑓(𝑥1 )| = |𝑥22 − 𝑥12 | < 𝜀 ⟹

𝜀
|𝑥22 − 𝑥12 | = |𝑥2 − 𝑥1 | ∙ |𝑥1 + 𝑥2 | < 2𝑅|𝑥2 − 𝑥1 | < 2𝑅δε ⟹ δε = .
2𝑅