Рівняння та нерівності з параметром (ЗНО)

2020, основна сесія

1. 52x+1-25x-20=0 ; 5⋅52x-52x-20=0 ; 4⋅52x=20; 52x=20:4; 52x=5 ; 52x=51; 2x=1 ; x=0,5.

2.ОДЗ:
Перше рівняння має корінь 0,5
Розв'яжемо друге рівняння √ax − 6 − √a − 2x = 0

Обидві частини рівняння невід'ємні, тому можемо піднести їх до квадрату

ax-6=a-2x ax+2x=a+6 (a+2)x=a+6
Якщо а=-2, то маємо 0⋅x=4, дане рівняння не має коренів.
𝑎+6
Якщо а≠-2, то x=𝑎−2.
Перевіримо корені на відповідність ОДЗ. x=0,5

𝑎+6
Так як 12≥1, то розв'язком системи є а≥12. Отже, х=0,5 є коренем при ає[12,+∞) та x=𝑎−2 теж є коренем

Розв'яжемо нерівність методом інтервалів.

1. ОДЗ. x≠-2.

2. Нулі: x=±2
𝑎+6
Таким чином, x=𝑎−2. коренем при ає[-2 ,-2)U[2 ,+∞)

Отже, маємо наступну відповідь:

2020, додаткова сесія.

1. 3x+1+3x+3-10=0 3x⋅31+3x⋅33-10=0 3⋅3x+27⋅3x-10=0 30⋅3x=10 3x=10:30 3x= 3x=3-1 x= -1

2.ОДЗ:
Перше рівняння має корінь -1

Розв'яжемо друге рівняння. √x 2 + a − √3a − 6 − x 2 = 0

Обидві частини рівняння невід'ємні, тому можемо піднести їх до квадрату
x2+a=3a-6-x2 x2+x2=3a-6-a 2x2=2a-6 x2=(2a-6):2 x2=a-3
Якщо а<3, то дане рівняння не має коренів (квадрат числа не може бути від'ємним).
Якщо а≥3, то x=± .

Перевіримо корені на відповідність ОДЗ.

x= -1

1 1
Розв'язком системи є а≥ 2 3. Отже, х=-1 є коренем при ає[2 3,+∞)

При x=± x2=a-3. Тому підставивши в ОДЗ маємо:

Так як ці корені маємо при а≥3, то 2а-3 завжди більше нуля за цієї умови і тому ці значення х є
коренями при а≥3. Маємо остаточно:
 2020, пробна сесія

1. x- -2=0
Зробимо заміну =t. Так як корінь квадратний більше або дорівнює 0, то нам
підходять лише значення t≥0.
Маємо рівняння t2-t-2=0.
D=12-4⋅1⋅(-2)=1+8=9.

t1= = =4:2=2,

t2= = =-4:2=-1
Другий корінь не задовольняє умові t≥0, тому залишається лише t=2.
=2
x=4

2.ОДЗ: I) 2x-a≠0
2x≠a x≠log2a
II)x≥0 (підкореневий вираз не може бути менше 0).
Так як дріб дорівнює нулю коли його чисельник дорівнює,
то маємо рівняння (x- -2)(a2-16)=0. Звідси або x- -2=0, розв'язком якого є х=4,
або a2-16=0, звідки a2=16 і а=±4.

Щоб корінь х=4 задовольняв ОДЗ, потрібно, щоб 4≠log2a, звідки a≠24=16.
При а=±4 підходить будь-яке значення х, що задовольняє ОДЗ, тобто x≥0. Але,
так як x≠log2a, то при а=4 x≠log24=2.

Отже, маємо наступну відповідь:

1.х=4
2. хє[0;+∞), якщо a=-4
хє[0;2)U(2;+∞), якщо a=4
немає коренів при а=16
х=4 при ає(-∞;-4)U(-4;4)U(4;16)U(16;+∞).
 2019. Основна сесія Відповідь:

1. .
Розв'яжемо цю нерівність методом інтервалів. 1. ОДЗ: х-2≠0, звідки х≠2. 2. Нулі функції: х+1=0, звідки х= -1.
Нанесемо отримані числа на числову пряму та визначимо знак функції на кожному із отриманих проміжків.
Маємо

. Отже хє(-∞;-1]U(2;+∞).

2. .
Спростимо степінь. 2sin2(πa)+cos(2πa)+x=2sin2(πa)+cos2(πa)-sin2(πa)+x=sin2(πa)+cos2(πa)+x=1+x.
1 1+x
Маємо нерівність ( ) >a
2
Так як у лівій частині нерівності знаходиться показникова функція, яка має додатні значення при будь-яких
значеннях х, то якщо а менше або дорівнює 0, дана нерівність виконується при будь-яких значеннях х. Маємо хєR,
1 1+x
якщо ає(-∞;0]. Якщо а більше за 0, то з нерівності (2) > a маємо
log2(2)-1-x>log2a -1-x>log2a -x>1+log2a -x>log22+log2a -x>log22a x<-log22a
Маємо хє(-∞;-log2(2a)), якщо ає(0;+∞]
3. Знайдемо перетин розв'язків першої та другої нерівності. Оскільки при недодатному значенні а розв'язком
другої нерівності є хєR, то перетином в цьому випадку буде весь розв'язок першої нерівності. Отже, маємо, що
хє(-∞;-1]U(2;+∞), якщо ає(-∞;0].
При a більше 0 розглянемо всі можливі положення -log2(2a). Нехай -log2(2a)>2. Тоді log2(2a)<-2 і 2а<2-2

При цьому маємо такий перетин:

1
Отже, хє(-∞;-1]U(2;-log2((2a)), якщо ає(0; ).
8

Нехай -1<-log2(2a)≤2 . Тоді -2≤log2(2a)<1 і 2-2<2а<21

1
При цьому маємо такий перетин: . Отже хє(-∞;-1], якщо ає[8;1).
Нехай -log2(2a)≤-1. Тоді log2(2a)≥1 і 2а≥21 2а≥2 а≥1

При цьому маємо такий перетин:

Отже хє(-∞;-log2(2a)), якщо aє[1;+∞).

2019, додаткова сесія ВІДПОВІДЬ

 3𝑥+6
1. 𝑥
≤ 0 Розв'яжемо цю нерівність методом інтервалів. 1. ОДЗ: х≠0.
2. Нулі функції: 3х+6=0, звідки х= -2. Нанесемо отримані числа на числову пряму та визначимо знак функції на

кожному із отриманих проміжків. Маємо Отже хє[-2;0).

loga (a−1)
2. log a (x − a + 2)2 ≥ 2 2 Знайдемо ОДЗ нерівності
2
Так як основа логарифма повинна бути більше за 0 та не дорівнювати 1, а підлогарифмічний вираз більше за 0, то

маємо: Так як за умовою а є додатною сталою, тобто a>0, то перша умова виконується
завжди. Так як квадрат числа є невід'ємним числом, то третя нерівність виконується завжди, крім випадку, коли

цей вираз дорівнює 0. Маємо:

Звідси маємо наступне ОДЗ: x≠a-2; a∈(1;2)U(2;++∞).

Розв'яжемо нерівність. Маємо:

І випадок. Нехай a>2. Тоді основа логарифма більше за 1 і з даної нерівності маємо:
(x-a+2)2≥(a-1)2
|x-a+2|≥|a-1|
|x-a+2|≥a-1 (так як а з ОДЗ більше за 1, то |a-1|=a-1)

Так як при aє(2;+∞) 0<a-2<2a-3, то точка а-2, яка виключена з ОДЗ, у проміжок відповіді не входить.
Отже, хє(-∞;-1]U[2a-3;+∞), якщо aє(2;+∞),
ІІ випадок. Нехай 1<a<2. Тоді основа логарифма менше за 1 і з даної нерівності маємо:
(x-a+2)2≤(a-1)2
|x-a+2|≤|a-1|
|x-a+2|≤a-1 (так як а з ОДЗ більше за 1, то |a-1|=a-1).
Так як при aє(1;2) -1<a-2<0<2a-3, то точка а-2, яка виключена з ОДЗ, розриває проміжок відповіді.
Отже, хє[-1;a-2)U(a-2;2a-3], якщо aє(1;2).
3. Знайдемо перетин розв'язків першої та другої нерівності.

1) хє[-2;0) та хє(-∞;-1]U[2a-3;+∞), якщо aє(2;+∞). При aє(2;+∞) 2а-3>1. Маємо

Тоді хє[-2;-1], якщо ає(2;+∞),
2) хє[-2;0) та хє[-1;a-2)U(a-2;2a-3], якщо aє(1;2).
При aє(1;2) a-2 є(-1;0). Знайдемо, коли 2а-3 знаходиться лівіше за 0. 2а-3<0, звідси а<1,5. Отже, при aє(1;1,5)

маємо наступний малюнок

Отже, хє[-1;a-2)U(a-2;2a-3], якщо aє(1;1,5), Відповідно, коли aє[1,5;2) 2а-3 розміщено правіше за 0 і маємо

наступний малюнок . Отже, хє[-1;a-2)U(a-2;0), якщо aє[1,5;2) .

 2019, пробна сесія

Задано систему нерівностей , де х — змінна,

а — додатна стала.
1. Розв’яжіть першу нерівність цієї системи.
2. Знайдіть множину розв’язків другої нерівності залежно від значень а.
3. Визначте всі розв’язки системи залежно від значень а.

1. З нерівності π2-x2≥0 маємо π2≥x2. Звідси |x|≤|π| і х∈[-π;π].

2. З умови а > 0. Розглянемо можливі випадки для а.
1. Якщо а=1, тоді log3a=log31=0 і з нерівності 0⋅(2sin2x-sinx-1)≥0 слідує, що 2sin2x-sinx-1 може приймати будь-які
значення. Отже х∈R при а=1.
2. Нехай а>1. Тоді log3a>0 і з нерівності log3a⋅(2sin2x-(2а-1)sinx-а)≥0 слідує, що 2sin2x-(2а-1)sinx-а≥0. Розв`яжемо
цю нерівність. Нехай sinx=t, t∈[-1;1]. Маємо квадратичну нерівність 2t2-(2а-1)t-а≥0. Розв`яжемо її за методом
інтервалів. Для цього знайдемо корені відповідного квадратного рівняння 2t2-(2а-1)t-а=0.
D=(2a-1)2-4⋅2⋅(-a)=4a2-4a+1+8a=4a2+4a+1=(2a+1)2. Тоді корінь із дискримінанта дорівнює |2a+1|=2a+1.
t1 = a , t 2 = −0,5.
Нанесемо знайдені корені на числову пряму, визначимо знак в кожному з інтервалів і заштрихуємо відповідну

область (враховуючи, що а>1 і t∈[-1;1]). Маємо .

Отже, t∈[-1;-0,5]. Тоді sinx≤ -0,5. Роз`яжемо цю нерівність за допомогою одиничного кола.
5π π
Маємо при а > 1 x∈[-− 6
+2πn;- 6 +2πn], де n∈Z.
3. Нехай 0<а<1. Тоді log3a<0 і з нерівності log3a⋅(2sin2x-(2а-1)sinx-а)≥0 слідує, що 2sin2x-(2а-1)sinx-а≤0.
Розв`яжемо цю нерівність. Нехай sinx=t, t∈[-1;1]. Маємо квадратичну нерівність 2t2-(2а-1)t-а≥0. Розв`яжемо її за
методом інтервалів. Корені відповідного квадратного рівняння 2t2-(2а-1)t-а=0 t1=a, t2=-0,5. Нанесемо знайдені
корені на числову пряму, визначимо знак в кожному з інтервалів і заштрихуємо відповідну область (враховуючи,

що а<1 і t∈[-1;1]). Маємо .

Отже, t∈[-0,5;a]. Тоді -0,5≤sinx≤a. Роз`яжемо цю нерівність за допомогою одиничного кола.

π 7π
Маємо при а<1 x∈[- +2πn;arcsina+2πn]U[π-arcsina+2πn; +2πn], де n∈Z.
6 6
Таким чином, розв`язком другої нерівності є х∈R при а=1.
5π π
x∈[- 6
+2πn;- 6+2πn], де n∈Z при aє(1;+∞).
π 7π
x∈[- 6 +2πn;arcsina+2πn]U[π-arcsina+2πn; 6 +2πn], де n∈Z при aє(0;1).
3. Розв`язком системи є спільні розв`язки першого та другого завдання. Таким чином, маємо
х∈[-π;π] при а=1.
5π π
x∈[- 6 ;- 6 ] при aє(1;+∞).
5π π
хє[-π;- 6
]U[- 6 ;arcsina]U[π-arcsina;π] при aє(0;1) (так як розглядаємо проміжок від -π до π, то штриховка при а
менше 1 розділяється на 3 частини.
2018 основна сесія

Розв'яжемо методом інтервалів.

1. ОДЗ: x>0, a>0, a≠1, і x2+(a-4)x+4-2a≠0.

Розв'яжемо квадратне рівняння x2+(a-4)x+4-2a=0

D=(a-4)2-4⋅1⋅(4-2a)=a2-8a+16-16+8a=a2

.
2. Нулі функції.

З рівності logax=0 маємо за властивостями логарифмів, що х=1.

Нанесемо отримані числа на числову пряму. Оскільки невідоме значення кореня х=2-a, розглянемо всі можливі
випадки його розміщення.

I. 2-a≤0, (a≥2). Даний корінь знаходиться лівіше від усіх точок або співпадає з 0. Маємо такий

малюнок: . Отже, при даному значенні а (a є [2;+∞)) х є [1;2)

ІI. 0<2-a≤1, (1<a<2). Даний корінь знаходиться правіше від 0 та лівіше від усіх інших точок. Маємо такий

малюнок: . Отже, при даному значенні а (a є (1;2)) х є (0;2-a)U[1;2)

ІІI. 1<2-a≤2, (0<a<1). Даний корінь знаходиться правіше від 1 та лівіше від 2. Маємо такий

малюнок: . Отже, при даному значенні а (a є (0;1)) xє [1;2-a)U(2;+∞)

ІV. 2-a≥2. Це відбувається при a≤0, чого не може бути за ОДЗ. Отже, такого випадку не існує.
2018 додаткова сесія

якщо ає(-∞;0], то х=2;

якщо ає(0;4), то хє(-∞;log2a)U{2};
якщо а=4, то хє(-∞;2)U(2;+∞);
якщо ає(4;+∞), то хє{2}U(log2a;+∞).

Виконаємо рівносильні перетворення.

Розв'яжемо нерівність методом інтервалів.

1. ОДЗ. 2x-a≠0 2x≠a x≠log2a.

2. Нулі функції. При a=4 маємо (x-2)2⋅0=0, тоді функція дорівнює 0 при будь-яких значеннях х з ОДЗ.
При a≠4 на вираз а-4 можна поділити і маємо (x-2)2=0 і х=2.

3. Оскільки за ОДЗ x≠log2a, то при а=4 маємо x≠log24, тобто x≠2. Так як функція дорівнює 0 при будь-яких
значеннях х з ОДЗ, то при а=4 маємо хє(-∞;2)U(2;+∞).
Оскільки в підлогарифмічному виразі стоїть а, то методом інтервалів розв'язуємо при додатному а.
З'ясуємо, який розв'язок при недодатному а. Тоді 2x-a є додатним, а-4 є від'ємним.

Тоді дріб і ми маємо розв'зки лише тоді, коли дріб дорівнює 0, тобто при х=2.
Отже при ає(-∞;0] х=2
При ає(0;4) log2a<log24=2, тому на координатній прямій log2a розміщується лівіше від 2. Маємо

.
Отже, при ає(0;4) хє(-∞;log2a)U{2}
При ає(4;+∞) log2a>log24=2, тому на координатній прямій log2a розміщується правіше від 2. Маємо

.
Отже, при ає(4;+∞) хє{2}U(log2a;+∞)
 2018, пробна сесія

I. ОДЗ. Оскільки маємо корінь парного степеня, то підкорінний вираз повинен бути невід'ємним.

Маємо . Розв'яжемо дану нерівність методом інтервалів. 1) ОДЗ: х≠a. 2)Нулі функції: 4х-1=0, звідки
х=1:4=0,25. Розмістимо дані точки на числовій прямій і визначимо знаки в інтервалах. Розглянемо всі можливі
випадки розміщення даних точок.

1) a<0,25.
2) a=0,25.

3) a>0,25.
II. 1. Якщо а<0, то, оскільки корінь завжди більше від'ємного числа, то відповіддю будуть всі значення х, що
задовольняють ОДЗ. При а<0 маємо перший випадок ОДЗ, отже, при a є (-∞;0) маємо x є (-∞;a)U[0,25;+∞).
2. Розглянемо випадок, коли a≥0. Тоді в нерівності з лівої та правої сторони стоять невід'ємні вирази і ми можемо
піднести обидві частини нерівності до квадрату, незмінюючи при цьому знаки нерівності. Маємо:

(оскільки квадрат числа невід'ємне число, то всі розв'язки цієї нерівності задовільняють ОДЗ нерівності)

Розв'яжемо нерівність за методом інтервалів.

1) ОДЗ: х≠a. 2)Нулі функції: розв'яжемо рівняння (4-a2)x+a3-1=0. Звідси (4-a2)x=1-a3 і (a2-4)x=a3-1. Якщо коефіцієнт
біля х дорівнює 0, то на нього ділити не можна. Перевіримо, при якому значенні а цей коефіцієнт дорівнює 0.
Маємо a2-4=0, звідки a=±2. Оскільки розглядаємо невід'ємні значення а, то залишаємо лише а=2. При а=2 маємо

нерівність , звідки, враховуючи додатнє значення чисельника, х є (2;+∞)

При a≠2 ми можемо поділити обидві частини рівняння на a2-4 і маємо нуль функції х= . Нанесемо отримані

точки на числову пряму. Для цього розглянемо різні випадки розміщення точок. Знайдемо різницю між і а.
. На проміжку [0;2)U(2;+∞) маємо наступні знаки цієї різниці. . Отже, при а є [0;0,25]

та а є (2;+∞) ця різниця додатня і розміщена справа від а, а при а є (0,25;2) навпаки.

Розглянемо проміжок а є [0;0,25].

При а є (0,25;2) маємо

При а є (2;+∞) маємо

 2017, додаткова сесія

З рівності (2x+a)2=(2y+a)2 маємо два випадки: 2x+a=2y+a , звідки x=y та 2x+a= -(2y+a), звідки у= -х-а.
Розглянемо І випадок. Підставимо у друге рівняння системи замість у x.

Маємо , звідки маємо .

З даної рівності маємо наступні обмеження: оскільки х дорівнює квадратному кореню, то х≥0; підкореневий
вираз повинен бути більше або дорівнювати 0, тому, якщо винести х за дужки і врахувати його знак, отримаємо
14
3а-14≥0, звідки а≥ 3 .
Піднесемо обидві частини даного рівняння до другого степеня. Маємо:
3ах-14х=х2
х2+14х-3ах=0
х(х+14-3а)=0
14 14
х=0 або х=3а-14. Перший корінь задовільняє умовам завжди, а другий при а≥ . Але при а= другий корінь
3 3
14
дорівнює 0, тобто співпадає з першим. Тому другий корінь ми записуємо при а> 3 . Оскільки у=х, то маємо
14
відповіді (0;0) завжди і (3а-14;3а-14) при а> 3
Розглянемо ІІ випадок. Підставимо у друге рівняння системи замість у -x-а.
Маємо . З даної рівності маємо наступні обмеження:

оскільки х дорівнює квадратному кореню, то x≥0; підкореневий вираз повинен бути більше або дорівнювати 0.
Піднесемо обидві частини даного рівняння до другого степеня. Маємо:
3ах-2х+6a=х2
х2+(2-3a)х-6a=0
D=(2-3a)2-4⋅1⋅(-6a)=4-12a+9a2+24a=4+12a+9a2=(2+3a)2
𝑥1 = 3𝑎 x2 = −2
Перший корінь задовільняє умовам при а≥0, а другий корінь не задовільняє умові , що х більше або дорівнює 0.
Зауважимо, що при а=0 отриманий перший корінь співпадає з раніше отриманим коренем х=0, тому записуємо у
відповідь х=3а за умови, що а>0. При цьому у=-х-а=-3а-а=-4а.

Отже, маємо такі відповіді:

2
(0;0) при будь-яких значеннях а; (-3а;-4а), при а>0; і при а>4 3 додається ще корінь (3а-14;3а-14).
 2017, основна сесія

ОДЗ: y-a>0, звідки y>a та 4a2+x-x2>0.

З рівності |x-y|=|x-a| маємо два випадки: x-y=x-a , звідки у=а та x-y= -x+a, звідки у=2х-а.
Розглянемо І випадок.

Підставимо у друге рівняння системи замість у а.

Маємо lg(а-a)=lg(4a2+x-x2).

З лівого боку рівняння маємо lg0, який не існує, тому І випадок розв'язків не має.
Розглянемо ІІ випадок.

Оскільки, y>a та у=2х-а, то 2х-а>a, звідки х>a

Підставимо у друге рівняння системи замість у 2х-а. Маємо:
lg(2х-а-a)=lg(4a2+x-x2)
lg(2х-2a)=lg(4a2+x-x2)
2х-2a=4a2+x-x2
2х-2a-4a2-x+x2=0
x2+х-2a-4a2=0
D=1-4⋅1⋅(2a-4a2)=1+8a+16a2=(4a+1)2.

Перевіримо, на виконання обмежень.

1
Маємо з х>a, для І кореня 2а>a, звідки а>0; для другого кореня -2a-1>a, звідки -3a>1 і 𝑎 < − 3 .

Обчислимо відповідні значення у.

у1=2⋅2a-a=4a-a=3a, у2=2⋅(-2a-1)-a=-4a-2-a=-5a-2.
1
Отже, маємо при а>0 (2а;3а); при 𝑎 < − 3 (-2a-1;-5a-2);

при інших значеннях а розв'язків немає.

2017, пробна сесія
2016, основна сесія

1. ОДЗ. Оскільки в рівнянні є квадратні корені, то підкореневі вирази повинні бути більше 0. Крім того, маємо

знаменник, отже він не повинен дорівнювати 0. Маємо систему

Розглянемо окремо кожен рядок.
1) x2+(4a-4)x+4a2=x2+4ax-4x+4a2=x2+4ax+4a2-4x=(x+2a)2-4x. Отже маємо (x+2a)2-4x≥0
2) 2a≥0, звідси a≥0
3) Розв'яжемо відповідне квадратне рівняння.
5⋅52x-5a+x-5a-1+5x=0
5⋅52x-5a⋅5x-5a-1+5x=0
Виконаємо заміну змінної 5x=t, t≥0
5⋅t2-5a⋅t-5a-1+t=0 5t2+(1-5a)t-5a-1=0
D=(1-5a)2-4⋅5⋅5a-1=1-2⋅5a+52a+4⋅5a=1+2⋅5a+52a=(1+5a)2.

Оскільки t повинно бути більше 0, то другий корінь є зайвий. Повертаємося до попередньої змінної. 5x=5a-1.

Звідси х=а-1. Тому маємо х≠а-1. Остаточно, маємо

2. Якщо дріб дорівнює 0, то його чисельник дорівнює 0.
Оскільки обидві частини рівняння додатні, то піднесемо їх до другого степеня. Маємо
x2+(4a-4)x+4a2=4⋅2a
x2+(4a-4)x+4a2-8a=0
D=(4a-4)2-4⋅1⋅(4a2-8a)=16a2-32a+16-16a2+32a=16.

.
Перевіримо, чи задовольняють отримані корені ОДЗ. x1=-2a+4. Отже, дане число є коренем за умови, що a≥0 .

x2=-2a. Отже, дане число є коренем за умови, що a≥0 та .

Таким чином, ці корені будуть зайвими, якщо a<0. Рівняння буде мати ці 2 корені, якщо a≥0 та , тобто

при . Рівняння буде мати при лише корінь х=-2а,

1
тобто і мати при лише корінь х=-2а+4, тобто x = 3 3 .
2016, додаткова сесія
2016, пробна сесія
2015, основна сесія (профіль)
2015, пробна сесія
2014, основна сесія
2014, додаткова сесія
2014, пробна сесія
2013, основна сесія (1)
2013, основна сесія (2)
2013, пробна сесія
2012, основна сесія (1)
2012, основна сесія (2)
2012, пробна сесія
2011, основна сесія
2011, пробна сесія
2010, основна сесія (1)
2010, основна сесія (2)
2010, пробна сесія (1)
2010, пробна сесія (2)
2009, пробна сесія (1.1)
2009, пробна сесія
2008, основна сесія
2008, пробна сесія
2006, основна сесія

Знайдіть найменше значення параметра а, при якому система має

єдиний розв’язок.

Розв'яжемо дане завдання графічно.

Система має єдиний розв'язок, якщо графіки ліній в системі мають єдину точку перетину
(дотику).
Спочатку потрібно будувати ту лінію, яка не залежить від параметра.
Будуємо (x-7)2+y2=1. Це рівняння кола з центом в точці (7;0) та радіусом 1.

Маємо малюнок.
Далі наносимо другу лінію.
Це рівняння кола з центром в точці (0;0) і радіусом |a|.
За малюнком бачимо, що нам підходять радіуси 6 і 8 (зовнішній і внутрішній дотик),
відповідно |a|=6 та |a|=8, звідки a=±6,a=±8.
Найменше значення з цих а= -8.