Репетиторський центр «Мега Мозок»

2021 рік
 Зміст
1. Основні поняття геометрії. Точка, пряма, відрізок та промінь
2. Кут. Види кутів
3. Суміжні та вертикальні кути
4. Кути, утворені при перетині двох прямих січною
5. Паралельні прямі
6. Центральні та вписані кути
7. Трикутники
8. Чотирикутники
9. Многокутники
10. Коло та круг
11. Вектори
12. Аксіоми стереометрії
13. Взаємне розміщення прямих та площин у просторі
14. Паралельність у просторі
15. Перпендикулярність у просторі
16. Кути у просторі
17. Просторові фігури
18. Комбінації тіл
19. Метод координат у просторі
20. Вектори у просторі

2
 Точка – це неозначуване поняття. Позначать точки
великими латинськими буквами: 𝐴, 𝐵, 𝐶 …
𝐴
Пряма – це лінія, яка не має ні початку ні кінця.
Можемо в обидві сторони продовжити її.
𝑎
Відрізок – це лінія, яка має і початок і кінець. Має
фіксовану довжину. Продовжити його не можна.

𝐴 𝐵
Промінь – це лінія, яка має початок і не має кінця.
Можемо продовжувати лише в одну сторону.
𝑂 𝐾
Доповняльні промені – це два промені, що мають
спільний початок і доповнюють одне одного до
прямої.
𝐴 𝑂 𝐵
Основна властивість величини відрізка:
Якщо точка 𝐶 належить відрізку 𝐴𝐵, то відрізок 𝐴𝐵
дорівнює сумі відрізків 𝐴𝐶 і 𝐵𝐶: 𝐴𝐵 = 𝐴𝐶 + 𝐵𝐶.
𝐴 𝐶 𝐵

3
 Кут – це геометрична фігура, яка утворюється двома
променями (сторонами кута), що мають спільний
початок (вершина кута).
𝐸

𝐹 𝑇
Кути можна позначати або трьома буквами: ∠EFT, ∠TFE
(буква, яка знаходиться при вершині повинна бути
посередині); або однією: ∠F.

Види кутів:

Гострий Прямий кут Тупий кут – Розгорнутий

кут – кут, – кут, який кут, більший кут – кут, який
менший за дорівнює за 90°, але дорівнює 180°
90° 90° менший за
180°

4
Основна властивість величини кута:

Якщо між сторонами кута ABC провести промінь

BD, то градусна міра кута ABC дорівнюватиме сумі
градусних мір кутів ABD і DBC, тобто

∠ABC = ∠ABD + ∠DBC.

𝐴
𝐷

𝐵 𝐶
Бісектриса – це промінь, який виходить з вершини
кута і ділить кут навпіл.

«бісектриса – це та криса, яка біга по кутам та ділить кут

пополам»

5
 Суміжні кути – два кути, в яких одна сторона спільна,
а дві інші сторони є доповняльними променями.
𝐶

𝐴 𝑂 𝐵
Властивість суміжних кутів:

Сума суміжних кутів дорівнює 180°.

⦟𝐴𝑂𝐶 + ⦟𝐶𝑂𝐵 = 180°

Вертикальні кути – це два кути, сторони одного з

яких є доповняльними променями сторін другого
кута.
𝐶 𝐵

𝑂
𝐴 𝐷

Властивість вертикальних кутів:

Вертикальні кути рівні.

⦟𝐴𝑂𝐶 = ⦟𝐵𝑂𝐷, ⦟𝐶𝑂𝐵 = ⦟𝐴𝑂𝐷.

6
1. Внутрішні односторонні кути:

1 1
34 34

56 56
7 8 7 8
2. Внутрішні різносторонні:

1 1
3 4 34

56 56
7 8 78
3. Зовнішні односторонні:
12 12
34 34

56 56
7 8 7 8
4. Зовнішні різносторонні:

1
34 34

56 56
7 8 7 8
7
5. Відповідні кути:

1 1
34 34

5 6 5 6
7 8 7 8

1 1
34 34

56 56
7 8 7 8

Перпендикулярні прямі – це прямі, які перетинаються

під прямим кутом.

8
 Паралельні прямі – це прямі, що лежать в одній
площині і не перетинаються.

Ознаки паралельних прямих:

Дві прямі, що перпендикулярні третій прямій
паралельні між собою: 𝑎 ⊥ 𝑐, 𝑏 ⊥ 𝑐 ⇒ 𝑎||𝑏.
𝑎 𝑏

𝑐
Якщо дві прямі паралельні третій прямій, то вони
паралельні між собою: 𝑎||𝑐, 𝑏||𝑐 ⇒ 𝑎||𝑏.
𝑎
𝑏

𝑐
Якщо дві прямі перетинаються січною, і при цьому
 Різносторонні кути рівні;
 Відповідні кути рівні;
 Односторонні кути у сумі дорівнюють
180°
то прямі паралельні.
1 1 2 12
3 4 3 4 34

56 5 6 5 6
7 8 7 8 7 8 9
Центральний кут – це кут, з вершиною в центрі кола.
Центральний кут дорівнює градусній мірі дуги на яку
він спирається:
⦟𝐴𝑂𝐵 = 𝐴𝐵 ̆

Вписаний кут – це кут, вершина якого лежить на колі,

а сторони перетинають коло.
Вписаний кут дорівнює половині дуги на яку він
спирається:
1
⦟𝐴𝐶𝐵 = 𝐴𝐵 ̆
2

10
Якщо вписаний і центральний кути спираються на
одну і ту ж саму дугу, то вписаний кут дорівнює
половині градусної міри центрального кута:
1
𝛼= 𝛽
2

Вписаний кут, який спирається на діаметр – прямий:

⦟𝐴𝐶𝐵 = 90°

Вписані кути, що спираються на одну дугу – рівні:

⦟𝐴𝐶1 𝐵 = ⦟𝐴𝐶2 𝐵

11
Кут, утворений хордами:

1
̆ + 𝐶𝐷
𝛼 = (𝐴𝐵 ̆)
2

Кут, утворений дотичною та хордою:

1
̆
𝛼 = 𝐴𝐵
2

Кут, утворений січними:

1
𝛼 = (𝐴𝐵̆ − 𝐶𝐷
̆)
2

Кут, утворений дотичними:

1
̆ − 𝐴𝐷𝐵
𝛼 = (𝐴𝐶𝐵 ̆)
2

12
13
 Сума всіх кутів трикутника дорівнює 180°.
Периметр – це сума всіх сторін.

Зовнішній кут трикутника – це кут, суміжний з

внутрішнім.

D
Властивість зовнішнього кута трикутника:
Зовнішній кут трикутника дорівнює сумі двох
внутрішніх кутів трикутника, які з ним не суміжні.
⦟𝐵𝐴𝐷 = ⦟𝐴𝐵𝐶 + ⦟𝐴𝐶𝐵

У трикутнику проти більшої сторони лежить більший

кут, а проти меншої сторони – менший кут. І навпаки,
проти більшого кута лежить більша сторона, а проти
меншого кута – менша сторона.

Кожна сторона трикутника має бути менше ніж сума

двох його інших сторін.

Середня лінія – це лінія, яка проходить через

середини бічних сторін паралельно основі. Середня
лінія дорівнює половині основи.
14
За сторонами:
Різносторонній трикутник - це трикутник, у якого всі
сторони не рівні. У різностороннього трикутника
кути теж не рівні.

Рівнобедрений трикутник - це трикутник, у якого дві

сторони рівні. Ці сторони називаються бічними, а
третя сторона називається основою.

Рівносторонній трикутник або правильний трикутник

- це трикутник, у якого всі сторони рівні. У
рівностороннього трикутника всі кути рівні 60°.

15
За кутами:

Тупокутний – має один тупий кут і два гострих.

Прямокутний – один кут прямий і два гострих.

Гострокутний – усі три кути гострі.

16
 Медіана трикутника - це відрізок, що з'єднує
вершину трикутника з серединою протилежної
сторони.
ДІЛИТЬ СТОРОНУ НАВПІЛ

Властивість медіани трикутника:

Якщо намалювати медіани для всіх вершин
трикутника, то ми побачимо точку перетину всіх
медіан - центроїд.
Центроїд поділяє все медіани на два відрізки у
відношенні 2:1 рахуючи від вершини.
𝑩
𝑲 𝑨𝑶 𝑩𝑶 𝑪𝑶 𝟐
𝑶 𝑷 = = =
𝑶𝑷 𝑶𝑴 𝑶𝑲 𝟏
𝑨 𝑴 𝑪

Формула знаходження медіани:

1 1
𝑀 = √2𝑎2 + 2𝑏 2 − 𝑐 2 𝑀 = √𝑎2 + 𝑏 2 + 2𝑎𝑏 cos 𝛾
2 2

17
 Бісектриса або біссектор трикутника - це відрізок,
що з'єднує вершину кута трикутника з протилежною
стороною і ділить цей кут навпіл.
ДІЛИТЬ КУТ НАВПІЛ

Точка, утворена перетином бісектрис називається

інцентром.

Властивість бісектриси трикутника:

Бісектриса трикутника ділить сторону, до якої вона
проведена, на відрізки, пропорційні прилеглим до
них сторонам.
𝑩
𝑨𝑫 𝑫𝑪
=
𝑨𝑩 𝑩𝑪

𝑨 𝑫 𝑪
Формула знаходження бісектриси:

𝑙 = √𝐴𝐵 ∙ 𝐵𝐶 − 𝐴𝐷 ∙ 𝐷𝐶

18
 Висота трикутника - це відрізок, що з'єднує вершину
з протилежною стороною або її продовженням та
утворює прямий кут (перпендикуляр).

УТВОРЮЄ ПРЯМИЙ КУТ ЗІ СТОРОНОЮ

Різні види висоти в залежності від типу трикутника:

Точка перетину всіх висот називається ортоцентром.

У тупокутного трикутника ортоцентр лежить за
межами трикутника. У прямокутного трикутника
ортоцентр завжди збігається з вершиною прямого
кута. У рівностороннього трикутника медіани та
висоти збігаються, відповідно та ортоцентр з
центроїдом та з інцентром теж збігаються.

Властивість висоти трикутника:

ℎ 𝑎 ℎ𝑏
=
𝑏 𝑎
19
 Коло, що торкається всіх трьох сторін трикутника,
називається вписаним колом. Тільки одне коло може
бути вписане в будь-який трикутник.
Центр вписаного кола – це точка перетину бісектрис.

Формули знаходження радіуса вписаного кола:

Правильний трикутник:
𝑎
𝑟=
2 √3
Прямокутний трикутник:
𝑎+𝑏−𝑐 𝑎𝑏
𝑟= =
2 𝑎+𝑏+𝑐
𝑎, 𝑏 − катети, 𝑐 − гіпотенуза
Довільний трикутник:
𝑆
𝑟=
𝑝
𝑝 − півпериметр

20
 Коло, що проходить через усі вершини трикутника,
називається описаним колом. Будь який трикутник
може бути описаним єдиним колом.
Центр описаного кола – це точка перетину серединних
перпендикулярів.
У прямокутного трикутника центр описаного кола
лежить на середині гіпотенузи.
У рівностороннього трикутника центр вписаного та
описаного кола співпадають.

Формули знаходження радіуса описаного кола:

Правильний трикутник:
𝑎
𝑅=
√3
Прямокутний трикутник:
𝑐
𝑅= 𝑐 - гіпотенуза
2
Довільний трикутник:
𝑎𝑏𝑐 Через три сторони та
𝑅= площу
4𝑆
або За теоремою синусів
𝑎
𝑅= (сторона та
2 sin 𝛼
протилежний кут)
21
Рівносторонній трикутник:
1. Всі сторони рівні;
2. Всі кути рівні і дорівнюють по 60°;
3. Всі медіани, бісектриси та висоти співпадають.
Рівнобедрений трикутник:
1. Бічні сторони рівні;
2. Кути при основі рівні;
3. Медіана, бісектриса та висота, які проводяться
до основи співпадають.
Прямокутний трикутник:
1. Сума гострих кутів дорівнює 90°;
2. Гіпотенуза – найбільша сторона;
3. Медіана, проведена до гіпотенузи, дорівнює
половині гіпотенузи;
4. Якщо катет лежить навпроти кута 30°, то він
дорівнює половині гіпотенузи;
5. Якщо катет удвічі менше гіпотенузи, то він
лежить навпроти кута 30°.

22
Перша ознака: (за двома сторонами та кутом між ними)
Якщо дві сторони і кут між ними одного трикутника
відповідно дорівнюють двом сторонам та куту між
ними іншого трикутника, то такі трикутники рівні.

Друга ознака: (за стороною та двома прилеглими до неї кутами)

Якщо сторона і два прилеглі до неї кути одного
трикутника відповідно дорівнюють стороні і двом
прилеглим до неї кутам іншого трикутника, то такі
трикутники рівні.

Третя ознака: (за трьома сторонами)

Якщо три сторони одного трикутника відповідно
дорівнюють трьом сторонам іншого трикутника, то
такі трикутники рівні.

23
Перша ознака: (за двома рівними кутами)
Якщо два кути одного трикутника
рівні двом кутам іншого трикутника,
то такі трикутники подібні.

Друга ознака: (за двома сторонами та кутом між ними)

Якщо дві сторони одного трикутника
пропорційні двом сторонам іншого
трикутника, та кути між цими
сторонами рівні, то трикутники
подібні.
Третя ознака: (за трьома пропорційними сторонами)
Якщо три сторони одного трикутника
пропорційні трьом сторонам іншого
трикутника, то такі трикутники
подібні.
Лема про подібність трикутників:
Якщо в трикутнику проведено лінію паралельно
основі, то вона відтинає від трикутника інший
трикутник, подібний даному.

∆𝐴𝐶𝐵~∆𝐸𝐶𝐷

24
При розв’язуванні задач для подібних трикутників
складають пропорцію за їх відповідними сторонами.
Відношення двох сторін дорівнюють коефіцієнту
подібності цих трикутників.
𝑎1 𝑏1 𝑐1
= = =𝑘
𝑎2 𝑏2 𝑐2

Відношення периметрів подібних трикутників

дорівнює коефіцієнту подібності:
𝑃1
=𝑘
𝑃2

Відношення площ подібних трикутників дорівнює

коефіцієнту подібності у квадраті:
𝑆1
= 𝑘2
𝑆2

25
Теорема Фалеса: (узагальнена теорема Фалеса)
Якщо паралельні прямі, які перетинають сторони
кута, відтинають на одній його стороні рівні
(пропорційні) відрізки, то вони відтинають рівні
(пропорційні)відрізки і на іншій його стороні.

26
Теорема Піфагора: (коли є дві відомі сторони)
Сума квадратів катетів дорівнює квадрату
гіпотенузи.

𝑐 2 = 𝑎2 + 𝑏 2

Тригонометричні функції в прямокутному трикутнику:

(коли є одна сторона і кут)

Синус – це відношення Тангенс – це відношення

протилежного катета протилежного катета до
до гіпотенузи. прилеглого.
𝑏 𝑏
sin 𝛼 = tg 𝛼 =
𝑐 𝑎
Косинус – це Котангенс – це відношення
відношення прилеглого прилеглого катета до
катета до гіпотенузи. протилежного.
𝑎 𝑎
cos 𝛼 = ctg 𝛼 =
𝑐 𝑏

27
Метричні співвідношення: (якщо до гіпотенузи проведена
висота)

Квадрат висоти дорівнює добутку проекцій:

𝐶𝐻2 = 𝐴𝐻 ∙ 𝐻𝐵

Квадрат катета дорівнює добутку його проекції на

гіпотенузу:

𝐴𝐶 2 = 𝐴𝐻 ∙ 𝐴𝐵

𝐶𝐵2 = 𝐵𝐻 ∙ 𝐴𝐵

28
Теорема косинусів: (дві сторони та кут між ними)

Косинус кута між сторонами:

𝑏 2 + 𝑐 2 − 𝑎2
cos ⦟(𝑏, 𝑐) =
2𝑏𝑐
Теорема синусів: (сторона і два кути)

29
1) За двома сторонами та кутом між ними:
𝑎 ∙ 𝑏 ∙ sin 𝛼
𝑆=
2
2) За стороною і висотою проведеною до неї:
𝑎∙ℎ
𝑆=
2
3) Формула Герона – за трьома сторонами:
𝑎+𝑏+𝑐
𝑆 = √𝑝(𝑝 − 𝑎)(𝑝 − 𝑏)(𝑝 − 𝑐), 𝑝 =
2
4) За радіусом вписаного кола:
𝑎+𝑏+𝑐
𝑆 = 𝑝 ∙ 𝑟, 𝑝 =
2
5) За радіусом описаного кола:
𝑎∙𝑏∙𝑐
𝑆=
4𝑅
6) Для рівностороннього трикутника:
𝑎 2 √3
𝑆=
4
7) Для прямокутного трикутника:
𝑎∙𝑏
𝑆= , 𝑎, 𝑏 − катети
2

30
31
 Паралелограм – це чотирикутник, у якого протилежні
сторони попарно паралельні: 𝐴𝐵||𝐶𝐷, 𝐵𝐶||𝐴𝐷.

Властивості паралелограма:
Властивість сторін:
 Протилежні сторони попарно рівні:
𝐴𝐵 = 𝐶𝐷, 𝐵𝐶 = 𝐴𝐷.
 Протилежні сторони попарно
паралельні:
𝐴𝐵||𝐶𝐷, 𝐵𝐶||𝐴𝐷.
Властивість кутів:
 Протилежні кути рівні:
⦟𝐴 = ⦟𝐶, ⦟𝐵 = ⦟𝐷.
 Сума кутів, прилеглих до однієї
сторони дорівнює 180°:
⦟𝐴 + ⦟𝐵 = 180°, ⦟𝐶 + ⦟𝐷 = 180°,
⦟𝐵 + ⦟𝐶 = 180°, ⦟𝐴 + ⦟𝐷 = 180°.

32
 Властивість діагоналей:
 Діагоналі точкою перетину діляться
навпіл:
𝐵𝑂 = 𝑂𝐷, 𝐴𝑂 = 𝑂𝐶.

 Сума квадратів діагоналей дорівнює

сумі квадратів усіх його сторін:
𝑑12 + 𝑑22 = 2(𝑎2 + 𝑏 2 )
Властивість висоти:
 Кут між висотами, проведеними з
вершини тупого кута паралелограма
дорівнює гострому куту
паралелограма:
⦟𝐸𝐵𝐹 = ⦟𝐴 = ⦟𝐶

Площа паралелограма:

За стороною та висотою, проведеною до неї: 𝑆 = 𝑎ℎ.

За двома сторонами та кутом між ними: 𝑆 = 𝑎𝑏 sin 𝛾.

𝑑1 𝑑2 sin 𝜑
За двома діагоналями та кутом між ними: 𝑆 = .
2

33
 Ромб - це паралелограм, у якого всі сторони рівні.

Властивості ромба:
Властивість сторін:
 Усі сторони рівні:
𝐴𝐵 = 𝐶𝐷 = 𝐵𝐶 = 𝐴𝐷
 Протилежні сторони попарно паралельні:
𝐴𝐵||𝐶𝐷, 𝐵𝐶||𝐴𝐷.
Властивість кутів:
 Протилежні кути рівні:
⦟𝐴 = ⦟𝐶, ⦟𝐵 = ⦟𝐷.
 Сума кутів, прилеглих до однієї сторони
дорівнює 180°:
⦟𝐴 + ⦟𝐵 = 180°, ⦟𝐶 + ⦟𝐷 = 180°,
⦟𝐵 + ⦟𝐶 = 180°, ⦟𝐴 + ⦟𝐷 = 180°.

34
 Властивість діагоналей:
 Діагоналі точкою перетину діляться
навпіл:
𝐵𝑂 = 𝑂𝐷, 𝐴𝑂 = 𝑂𝐶.
 Діагоналі перпендикулярні: 𝐵𝐷⟂𝐴𝐶.
 Діагоналі ділять кути ромба навпіл –
є його бісектрисами.
Властивість висоти:
 Висота ромба у два рази більше за
радіус вписаного кола: ℎ = 2𝑟.

Площа ромба:

За стороною та висотою, проведеною до неї: 𝑆 = 𝑎ℎ.

За двома сторонами та кутом між ними: 𝑆 = 𝑎2 sin 𝛾.
𝑑1 𝑑2
За двома діагоналями та кутом між ними: 𝑆 = .
2

35
 Прямокутник – це чотирикутник, у якого всі кути
прямі.

Властивості прямокутника:
Властивість сторін:
 Протилежні сторони попарно рівні:
𝐴𝐵 = 𝐶𝐷, 𝐵𝐶 = 𝐴𝐷.
 Протилежні сторони попарно паралельні:
𝐴𝐵||𝐶𝐷, 𝐵𝐶||𝐴𝐷.
Властивість кутів:
 Всі кути дорівнюють по 90°.
Властивість діагоналей:
 Діагоналі точкою перетину діляться навпіл:
𝐵𝑂 = 𝑂𝐷, 𝐴𝑂 = 𝑂𝐶.
 Діагоналі рівні: 𝐴𝐶 = 𝐵𝐷.
 Точка перетину діагоналей – це центр
описаного кола.
Площа прямокутника:
 𝑆 = 𝑎𝑏
𝑑 2 sin 𝜑
 𝑆=
2

36
 Квадрат – це чотирикутник, у якого всі сторони рівні
та всі кути прямі.
Властивості прямокутника:
Властивість сторін:
 Усі сторони рівні:
𝐴𝐵 = 𝐶𝐷 = 𝐵𝐶 = 𝐴𝐷.
 Протилежні сторони попарно паралельні:
𝐴𝐵||𝐶𝐷, 𝐵𝐶||𝐴𝐷.
Властивість кутів:
 Всі кути дорівнюють по 90°.
Властивість діагоналей:
 Діагоналі точкою перетину діляться навпіл:
𝐵𝑂 = 𝑂𝐷, 𝐴𝑂 = 𝑂𝐶.
 Діагоналі рівні: 𝐴𝐶 = 𝐵𝐷.
 Точка перетину діагоналей – це центр
описаного кола.
 Діагоналі перетинаються під прямим кутом.
 Діагоналі ділять кути навпіл – є бісектрисами
кутів.
Площа квадрата:
 𝑆 = 𝑎2  𝑆 = 4𝑟 2
 𝑆=
𝑑2  𝑆 = 2𝑅 2
2
37
 Трапеція – це чотирикутник, у якого дві протилежні
сторони паралельні, а дві інші ні. Паралельні сторони
– це основи трапеції, не паралельні сторони – це бічні
сторони трапеції.

Властивості трапеції:
Властивість сторін:
 Основи паралельні: 𝐵𝐶||𝐴𝐷.
Властивість кутів:
 Кути, прилеглі до бічних сторін у сумі
дорівнюють 180°:
⦟𝐴 + ⦟𝐵 = 180°, ⦟𝐶 + ⦟𝐷 = 180°
Середня лінія трапеції:
Середня лінія трапеції – це відрізок, який з’єднує
середини бічних сторін.
𝐵𝐶 + 𝐴𝐷
𝑀𝑁 =
2

38
Властивості рівнобічної трапеції:
Властивість сторін:
 Бічні сторони рівні: 𝐴𝐵 = 𝐶𝐷.
 Основи паралельні: 𝐵𝐶||𝐴𝐷.
Властивість кутів:
 Кути при одній основі рівні:
⦟𝐴 = ⦟𝐷, ⦟𝐵 = ⦟𝐶
 Кути, прилеглі до бічних сторін у сумі
дорівнюють 180°:
⦟𝐴 + ⦟𝐵 = 180°, ⦟𝐶 + ⦟𝐷 = 180°
Властивість діагоналей:
 Діагоналі рівні: 𝐴𝐶 = 𝐵𝐷.
 Якщо в рівнобічній трапеції діагоналі
перпендикулярні, то висота дорівнює середній
лінії трапеції:

39
Властивості прямокутної трапеції:
Властивість сторін:
 Основи паралельні: 𝐵𝐶||𝐴𝐷.
Властивість кутів:
 Два кути прямі:
⦟𝐴 = ⦟𝐵 = 90°.
 Кути, прилеглі до бічних сторін у сумі
дорівнюють 180°:
⦟𝐴 + ⦟𝐵 = 180°, ⦟𝐶 + ⦟𝐷 = 180°
Площа трапеції:
𝑎+𝑏
 𝑆= ∙ℎ
2

𝑑1 𝑑2 sin 𝜑
 𝑆=
2

40
 Чотирикутник називається вписаним, якщо його всі
вершини лежать на колі.

Критерій вписаного чотирикутника:

Чотирикутник можна вписати у

коло тоді і тільки тоді, коли
сума його протилежних кутів
дорівнює 180°.

Площа вписаного чотирикутника:

1
𝑆 = √(𝑝 − 𝑎)(𝑝 − 𝑏)(𝑝 − 𝑐)(𝑝 − 𝑑), 𝑝 = (𝑎 + 𝑏 + 𝑐 + 𝑑)
2

41
 Чотирикутник називають описаним, якщо всі його
сторони дотикаються до кола.

Критерій описаного чотирикутника:

У чотирикутник можна вписати

коло тоді і тільки тоді, коли
сума бічних сторін дорівнює
сумі основ: 𝑎 + 𝑐 = 𝑏 + 𝑑.

Площа описаного чотирикутника:

1
𝑆 = 𝑝𝑟, 𝑝 = (𝑎 + 𝑏 + 𝑐 + 𝑑)
2

42
43
Знаходження елементів многокутника:

Кількість діагоналей з однієї вершини: 𝑛 − 3.

𝑛(𝑛−3)
Загальна кількість діагоналей: 𝑑 = .
2
Сума всіх кутів многокутника: 𝑆 = 180°(𝑛 − 2).
180°(𝑛−2)
Величина кута правильного многокутника: 𝛼 = .
𝑛
360°
Центральний кут правильного многокутника: 𝛾 = .
𝑛

Формули знаходження радіуса вписаного і описаного кола

навколо правильного многокутника:

𝑎𝑛 𝑎2 𝑎𝑛 𝑎2
𝑅𝑛 = 180° = √𝑟 2 + 𝑟𝑛 = 180° = √𝑅 2 −
2 sin 4 2tg 4
𝑛 𝑛

Правильний Правильний Правильний

трикутник чотирикутник шестикутник
𝒂 𝒂 𝑹=𝒂
𝑹= 𝑹=
√𝟑 √𝟐
𝒂√𝟑
𝒂 𝒂 𝒓=
𝒓= 𝒓= 𝟐
𝟐√ 𝟑 𝟐

44
45
 Коло – це геометричне місце
точок, рівновіддалених від заданої
точки.

Радіус – це відрізок, який з’єднує

центр кола з точкою на колі.

Хорда – це відрізок, який з’єднує

дві точки на колі.

Діаметр – це хорда, яка проходить

через центр кола.

Діаметр – це два радіуса: 𝑑 = 2𝑟.

Властивості кола:

Діаметр кола, перпендикулярний до хорди, ділить

цю хорду навпіл.

46
Дотична до кола перпендикулярна радіусу,
проведеному у точку дотику.

Відрізки дотичних, проведені до кола з однієї точки

рівні: 𝐴𝐵1 = 𝐴𝐵2 .

47
Кола, які перетинаються:

Кола, що дотикаються:

Зовнішній дотик Внутрішній дотик

𝑑 = 𝑅1 + 𝑅2 𝑑 = 𝑅1 − 𝑅2
Кола, які не перетинаються:

48
Довжина кола: Площа круга:
𝑙 = 2𝜋𝑅 𝑆 = 𝜋𝑅2

Довжина дуги: Площа кругового

𝜋𝑅𝛼 сектора:
𝑙𝛼 =
180° 𝜋𝑅2 𝛼
𝑆=
360°

Площа сегмента, Площа сегмента,

меншого за більшого за
півкруг півкруг
𝜋𝑅 2 𝜋𝑅2
𝑆= ∙ 𝛼 − 𝑆∆ 𝑆= ∙ 𝛼 + 𝑆∆
360° 360°

49
50
Координати середини відрізка Довжина відрізка
𝑦2 𝑦2 𝐵
𝑥1 + 𝑥2
𝑦
𝑥=
2
𝑦1 𝑦1 + 𝑦2 𝑦1 𝐴
𝑦=
𝑥1 𝑥2
2 𝑥1 𝑥2
𝑥

𝐴𝐵 = √(𝑥1 − 𝑥2 )2 + (𝑦1 − 𝑦2 )2

Рівняння кола

𝑅
𝑏 𝐶

(𝑥 − 𝑥1 )2 + (𝑦 − 𝑦1 )2 = 𝑅2

𝐶(𝑎; 𝑏) – центр кола

𝑅 – радіус кола

51
 Рівняння прямої

Загальне рівняння прямої:

𝑎𝑥 + 𝑏𝑦 + 𝑐 = 0
Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом:

𝑦 = 𝑘𝑥 + 𝑏,
𝑘 = tg 𝛼 – кутовий коефіцієнт 𝛼

Рівняння прямої, що проходить через дві точки:

𝑥 − 𝑥1 𝑦 − 𝑦1
= 𝑦2
𝑥2 − 𝑥1 𝑦2 − 𝑦1

𝑦1

𝑥1 𝑥2

Умова паралельності двох прямих:

Кутові коефіцієнти рівні 𝑘1 = 𝑘2 .

Умова перпендикулярності двох прямих:

𝑘1 ∙ 𝑘2 = −1.
52
53
 Основні формули для векторів

𝐵(𝑥2 ; 𝑦2 )

𝐴(𝑥1 ; 𝑦1 )
Координати вектора – від кінця віднімаємо початок:
𝑥 𝑦
̅̅̅̅ (𝑥
𝐴𝐵 ⏞2 − 𝑥1 ; ⏞
𝑦2 − 𝑦1 )

Довжина (модуль) вектора:

̅̅̅̅ | = √𝒙𝟐 + 𝒚𝟐
|𝐴𝐵
Додавання векторів:
̅(𝒙𝟐 ; 𝒚𝟐 ) = 𝒄̅(𝒙𝟏 + 𝒙𝟐 ; 𝒚𝟏 + 𝒚𝟐 )
̅ (𝒙𝟏 ; 𝒚𝟏 ) + 𝒃
𝒂
 Правило трикутника – два вектори йдуть
послідовно, а вектор суми з’єднує початок першого
вектора та кінець другого вектора.

𝒄̅(𝒙𝟏 + 𝒙𝟐 ; 𝒚𝟏 + 𝒚𝟐 )
 Правило паралелограма – два вектори мають
спільний початок, а вектор суми це діагональ
паралелограма.

54

̅(𝒙𝟐 ; 𝒚𝟐 )
𝒃
 Віднімання векторів:
̅(𝒙𝟐 ; 𝒚𝟐 ) = 𝒅
̅ (𝒙𝟏 ; 𝒚𝟏 ) − 𝒃
𝒂 ̅ (𝒙𝟏 − 𝒙𝟐 ; 𝒚𝟏 − 𝒚𝟐 )
 Правило трикутника – два вектори виходять з
одного початку, а вектор суми направлений до
вектора, від якого віднімають.

̅(𝒙𝟐 ; 𝒚𝟐 )
𝒃
Множення вектора на число:
𝑘 ∙ 𝑎̅(𝑥; 𝑦) = 𝑎̅(𝑘𝑥; 𝑘𝑦)
Множення векторів – скалярний добуток векторів:
1) Якщо вектори задані координатами 𝑎̅(𝑥1 ; 𝑦1 ),
𝑏̅(𝑥2 ; 𝑦2 ):
𝑎̅ ∙ 𝑏̅ = 𝑥1 ∙ 𝑥2 + 𝑦1 ∙ 𝑦2
2) Якщо задані довжини векторів та косинус кута
між ними:
𝑎̅ ∙ 𝑏̅ = |𝑎| ∙ |𝑏| cos ⦟(𝑎, 𝑏)
Косинус кута між векторами:
𝑎̅ ∙ 𝑏̅
cos ⦟(𝑎, 𝑏) =
|𝑎| ∙ |𝑏|

55
Умова колінеарності (паралельності) векторів:
Два вектори колінеарні (паралельні), якщо їхні
відповідні координати пропорційні:
𝒙𝟏 𝒚𝟏
̅ (𝒙𝟏 ; 𝒚𝟏 ) || ̅𝒃(𝒙𝟐 ; 𝒚𝟐 ) ⇒
𝒂 =
𝒙𝟐 𝒚𝟐
Умова перпендикулярності векторів:
Два вектори перпендикулярні, якщо їхній скалярний
добуток дорівнює нулю:
̅(𝒙𝟐 ; 𝒚𝟐 ) ⇒ 𝒂
̅ (𝒙𝟏 ; 𝒚𝟏 ) ⟂ 𝒃
𝒂 ̅=𝟎
̅∙𝒃

56
57
Основними фігурами стереометрії є точка, пряма, площина.

b А c
В

a F
С
K
𝜶 D

Точка належить площині: 𝐴 ∈ 𝛼.

Пряма міститься у площині: 𝑎 ⊂ 𝛼.

Точки С і D належать прямій а, точки A, F, K, B не належать прямій

а: 𝐶 ∈ 𝑎, 𝐷 ∈ 𝑎, 𝐴 ∉ 𝑎, 𝐹 ∉ 𝑎, 𝐾 ∉ 𝑎, 𝐵 ∉ 𝑎.

Точки A і F належать прямій b, точки B, C, D, K не належать прямій

b: 𝐴 ∈ 𝑎, 𝐹 ∈ 𝑎, 𝐵 ∉ 𝑎, 𝐶 ∉ 𝑎, 𝐷 ∉ 𝑎, 𝐾 ∉ 𝑎.

Точки C, D, F, K належать площині 𝛼, точки A і B не належать

площині 𝛼: 𝐶 ∈ 𝛼, 𝐷 ∈ 𝛼, 𝐹 ∈ 𝛼, 𝐾 ∈ 𝛼, 𝐴 ∉ 𝛼, 𝐵 ∉ 𝛼.

Пряма а міститься у площині 𝛼: 𝑎 ⊂ 𝛼.

Пряма b перетинає площину 𝛼 у точці F: 𝑏 ∩ 𝛼 = 𝐹.

Пряма с не міститься у площині 𝛼 та не перетинає її: 𝑐 ⊄ 𝛼.

58
1. Яка б не була площина, існують точки, які їй належить, і точки,
які їй не належать.
А
В

С
𝜶 D

2. Якщо дві точки прямої належать площині, то всі точки прямої

належать площині.

A
𝜶 B m

3. Якщо дві площини мають спільну точку, то вони перетинаються

по прямій, що проходить через цю точку.

𝜶 Р

59
1. Через три точки які не лежать на одній прямій

A C
𝜶
B

2. Через пряму і точку, яка їй не належить

𝜶
A

3. Через дві прямі, що перетинаються

a
𝜶
b

4. Через дві паралельні прямі

a
b 𝜶

60
61
1. Паралельні (лежать в одній площині)

a
𝜶
b

2. Перетинаються (лежать в одній площині)

a
𝜶
b

3. Мимобіжні (лежать у різних площинах)

a 𝜶

𝜷
b

b
Ознака мимобіжних прямих:
Якщо одна пряма лежить у
площині, а друга пряма перетинає
цю площину в точці, що не F 𝜶
належить першій прямій, то ці a
прямі мимобіжні.

62
1. Пряма міститься у площині: 𝑚 ⊂ 𝛼. Має з площиною безліч
спільних точок.

2. Пряма перетинає площину: 𝑚 ∩ 𝛼. Має з площиною одну спільну

точку: 𝐹 ∈ 𝛼.

F 𝜶

3. Пряма паралельна площині: 𝑚||𝛼. Не має з площиною

спільних точок.
m

63
1. Перетинаються по прямій
𝜶

c 𝛼∩𝛽 =𝑐

2. Паралельні

𝛼||𝛽

64
65
1. Якщо дві прямі паралельні третій прямій, то вони паралельні між
собою.
a
Якщо 𝑎||𝑏 і
b 𝑐||𝑏 ⇒ 𝑎||𝑐

2. Дві прямі, перпендикулярні третій прямій, - паралельні.

a b
Якщо 𝑎 ⊥ с і
𝑏 ⊥ 𝑐 ⇒ 𝑎||𝑏
c

3. Дві прямі паралельні, якщо кожна площина, яка перетинає одну

з цих прямих, перетинає і другу пряму.

n
m

66
Означення: (Яку пряму називають паралельною до площини?)
Пряма паралельна площині, якщо ця пряма не має з
площиною спільних точок.
Ознака паралельності прямої та площини: (Коли пряма паралельна
площині?)
Якщо пряма, що не належить площині, паралельна якій-
небудь прямій цієї площини, то вона паралельна цій
площині.
а

b 𝜶

Властивості:
1. Якщо пряма паралельна площині, то в цій площині існує пряма,
паралельна даній. а

b 𝜶

2. Якщо площина перетинає одну з паралельних прямих, то вона

перетинає і другу. а b

А В

67
3. Якщо через пряму а, яка паралельна площині 𝛼, проходить інша
площина 𝛽, що перетинає площину 𝛼, то пряма перетину площин
паралельна першій прямій.
𝜷
a
Якщо:
𝑎||𝛼
൝𝑎 ⊂ 𝛽 ⇒ 𝑎||𝑏
𝛼∩𝛽 =𝑏
b

4. Якщо через кожну з двох паралельних прямих, проведено

площину так, що ці площини перетинаються, то їхня лінія
перетину паралельна кожній із даних прямих.

𝜶
a Якщо:
𝑎||𝑏
൝𝑎 ⊂ 𝛼 і 𝑏 ⊂ 𝛽 ⇒ 𝑎||𝑐 і 𝑏||𝑐
c 𝛼∩𝛽 =𝑐

b
𝜷

68
Означення: (Які площини називаються паралельними?)
Дві площини називаються паралельними, якщо вони не
мають спільних точок.
Ознака паралельності площин: (Коли дві площини паралельні?)
Якщо дві прямі, що перетинаються, однієї площини
паралельні відповідно двом прямим, що перетинаються
другої площини, то ці площини паралельні.

𝒂 𝑎∈𝛼
𝜶 O ቊ𝑏 ∈ 𝛼
𝒃 𝑎∩𝑏 =𝑂

𝒂𝟏 𝑎1 ∈ 𝛼
𝑶𝟏
𝜷 𝒃𝟏 ൝𝑏1 ∈ 𝛼
𝑎1 ∩ 𝑏1 = 𝑂1

Якщо 𝑎||𝑎1 і 𝑏||𝑏1, то 𝛼||𝛽

69
Властивості:
1. Якщо дві паралельні площини перетинаються третьою
площиною, то прямі перетину паралельні.

a
𝜶 𝛼||𝛽
൝ 𝛾 ∩ 𝛼 = 𝑎 ⇒ 𝑎||𝑏
𝜸 𝛾∩𝛽 =𝑏
b
𝜷
2. Відрізки паралельних прямих, які містяться між паралельними
площинами, рівні.
a b
𝑨𝟏 𝑩𝟏
𝜶
𝐴1 𝐴2 = 𝐵1 𝐵2

𝑨𝟐 𝑩𝟐
𝜷

3. Через точку поза площиною можна провести площину,

паралельну даній площині, і до того ж тільки одну.

𝜶 А

70
4. Якщо пряма перетинає одну з двох паралельних площин, то вона
перетинає і другу.
a
𝑨𝟏
𝜶

𝑨𝟐
𝜷

5. Якщо дві різні площини паралельні третій, то вони паралельні

між собою: якщо 𝛼||𝛽 і 𝛾||𝛽 ⇒ 𝛼||𝛾.

71
Властивості:
1. Проекцією точки є точка.
2. Проекцією прямої, яка не паралельна проектуючій прямій, є
пряма.
3. Якщо пряма паралельна проектуючій прямій, то її проекцією є
точка.
4. Паралельні прямі проектуються в паралельні прямі або
збігаються.

При паралельному проектуванні паралельність зберігається!!!

5. Проекцією відрізка є відрізок.

6. Відношення відрізків однієї прямої або паралельних прямих
зберігається.

Середина відрізка проектується в середину його проекції.

7. Величина кута і відношення довжин непаралельних відрізків не

зберігається.

Бісектриса не буде бісектрисою, оскільки кути не зберігаються!

Але властивість бісектриси зберігається!!!(див. властивість 6)
(бісектриса ділить основу на відрізки, пропорційні бічним
сторонам)

Висота не буде висотою, оскільки кути не зберігаються!

Медіана буде медіаною, оскільки середина відрізка проектується

в середину!

72
Зображення плоских фігур при паралельному проектуванні:

1. Будь – який трикутник (різносторонній, рівнобедрений,

рівносторонній, прямокутний) – зображується у вигляді
довільного трикутника.

2. Будь – який паралелограм (довільний паралелограм, ромб,

квадрат, прямокутник) – зображується у вигляді довільного
паралелограма.

3. Будь – яка трапеція (різностороння, рівнобедрена,

прямокутна) – зображується у вигляді довільної трапеції.

4. Коло – зображується у вигляді еліпса.

73
74
Означення: (Які прямі називають перпендикулярними?)
Дві прямі перпендикулярні, якщо вони перетинаються
під прямим кутом.
Ознака перпендикулярності двох прямих: (Коли дві прямі
перпендикулярні?)
Якщо дві прямі, що перетинаються, паралельні
відповідно двом перпендикулярним прямим, то вони теж
перпендикулярні.

𝒃
𝜶
𝒂
Якщо
𝑎||𝑎1 , 𝑏||𝑏1 і
𝑎1 ⊥ 𝑏1 ⇒ 𝑎||𝑏
𝒃𝟏
𝜷
𝒂𝟏

Через будь-яку точку на прямій можна провести безліч

прямих, перпендикулярних заданій.

75
Означення: (Яка пряма перпендикулярна площині?)
Пряма, яка перетинає площину, називається
перпендикулярною до цієї площини, якщо вона
перпендикулярна до будь-якої прямої, яка лежить у цій
площині та проходить через точку перетину.
Ознака перпендикулярності прямої та площини: (Коли пряма
перпендикулярна площині?)
Якщо пряма перпендикулярна до двох прямих, які
лежать у площині і перетинаються, то вона
перпендикулярна до даної площини.

Якщо 𝑏 ⊂ 𝛼, 𝑐 ⊂ 𝛼
та 𝑏 ∩ 𝑐 = 𝑂 і 𝑎 ⊥
𝑏, 𝑎 ⊥ 𝑐 ⇒ 𝑎 ⊥ 𝛼
𝒃
𝑶 𝒄
𝜶

Властивості:
1) Якщо площина перпендикулярна до однієї з двох
паралельних прямих, то вона перпендикулярна і до другої
прямої.
2) Якщо дві прямі перпендикулярні до однієї і тієї ж площини,
то вони між собою паралельні.
3) Якщо пряма перпендикулярна до однієї з двох паралельних
площин, то вона перпендикулярна і до другої.
4) Якщо дві площини перпендикулярні до однієї і тієї самої
прямої, то вони паралельні.
76
 перпендикуляр

Якщо похила перпендикулярна до деякої прямої з площини, то і

проекція цієї похилої також перпендикулярна цій прямій.

І навпаки, якщо проекція перпендикулярна до деякої прямої з

площини, то і похила також перпендикулярні цій прямій.

77
Якщо точка рівновіддалена від сторін багатокутника, то основа
перпендикуляра, опущеного з цієї точки на площину багатокутника
є центром вписаного кола.

Якщо точка рівновіддалена від кутів багатокутника, то основа

перпендикуляра, опущеного з цієї точки на площину багатокутника
є центром описаного кола.

78
Означення: (які площини вважаються перпендикулярними?)
Дві площини, що перетинаються, називаються
перпендикулярними, якщо третя площина, проведена
перпендикулярно до лінії перетину цих площин,
перетинає їх по перпендикулярних прямих.

Ознака перпендикулярності двох площин: (Коли дві площини

перпендикулярні?)
Якщо одна з двох площин, проходить через пряму,
перпендикулярну до іншої площини, то ці площини
перпендикулярні: 𝑎⟂𝛽, 𝑎 ⊂ 𝛼 ⇒ 𝛼⟂𝛽.

79
Означення: (яке проектування називають ортогональним?)
Якщо проектуючі прямі перпендикулярні до площини
проекції, то таке проектування називається ортогональним.
Ортогональне проектування є випадком паралельного
проектування, якщо напрямок проектування
перпендикулярний до площини проекції.
Властивості:
1. Відрізки зображуються відрізками.
2. Паралельні відрізки проектуються в паралельні відрізки або
відрізками однієї прямої.
3. Відношення довжин паралельних відрізків і відрізків однієї
прямої зберігаються.

Площа ортогональної проекції плоскої фігури:

Площа ортогональної проекції плоскої фігури на площину дорівнює
площі фігури, що проектується, помноженій на косинус кута між
площинами фігури та її проекції. Тобто:
𝑆пр = 𝑆 cos 𝛼
де 𝑆 – площа фігури, що проектується, 𝑆пр – площа ортогональної
проекції.

80
81
Означення:
Кутом між прямою та площиною називають кут між похилою та її
проекцією на цю площину.

Кут між площинами – двогранний кут.

Градусна міра двогранного кута – це градусна міра відповідного
йому лінійного кута.
Побудова лінійного кута:
1) Знаходимо лінію перетину двох площин – 𝑎;
2) Проводимо у першій площині 𝛼 лінію 𝐴𝐶, перпендикулярну
до лінії перетину 𝑎: 𝐴𝐶⟂𝑎;
3) Проводимо у другій площині 𝛽 лінію 𝐵𝐶, перпендикулярну
до лінії перетину 𝑎: 𝐵𝐶⟂𝑎
4) Кут між отриманими прямими 𝐴𝐶 і 𝐵𝐶 – лінійний: ⦟𝐵𝐶𝐴.

82
83
Означення: (що таке призма?)
Багатогранник, дві грані якого рівні n – кутники, що
лежать у паралельних площинах, а решта n граней –
паралелограми, називають n – кутною призмою.
B C
A
D
F E

B1 C1

A1 O D1
F1 E1
Властивості призми:
1. n + 2 грані;
2. 3n ребер;
3. 2n вершин;
4. n(n - 3) діагоналей (n > 3).

Види призм (Які призми бувають?)

1. Похила призма;
2. Пряма призма;
3. Правильна призма;
4. Паралелепіпед: похилий, прямий, прямокутний;
5. Куб.

84
Похила призма – призма, бічні ребра якої не перпендикулярні до
площин основ.
B C
A
D
F E

B1 C1

A1 O D1
F1 E1

𝑆біч. = 𝑃⊥ ∙ 𝑙
𝑃⊥ - периметр перпендикулярного перерізу
Бічна поверхня: (переріз, який перпендикулярний до всіх
бічних ребер і перетинає всі бічні ребра)
𝑙 – бічне ребро
Повна поверхня: 𝑆повн. = 𝑆біч. + 2 ∙ 𝑆осн.
𝑉 = 𝑆⊥ ∙ 𝑙
Об’єм:
𝑉 = 𝑆осн. ∙ 𝐻

85
Пряма призма – призма, у якої бічні ребра перпендикулярні до
основ.
B C
A
D

F E

B1 C1

A1 D1
F1 E1

Бічна поверхня: 𝑆біч. = 𝑃осн. ∙ 𝐻

Повна поверхня: 𝑆повн. = 𝑆біч. + 2 ∙ 𝑆осн.

Об’єм: 𝑉 = 𝑆осн. ∙ 𝐻

86
Правильна призма – пряма призма, в основі якої лежить правильний
многокутник. У такої призми всі бічні грані рівні.
Види правильних призм:

𝑆біч. = 𝑆гр. ∙ 𝑛 = 𝑎𝑙𝑛

𝑆гр. – площа однієї бічної грані
Бічна поверхня: 𝑎 – ребро основи
𝑙 – бічне ребро
𝑛 – кількість граней
Повна поверхня: 𝑆повн. = 𝑆біч. + 2 ∙ 𝑆осн.
Об’єм: 𝑉 = 𝑆осн. ∙ 𝐻

87
 Паралелепіпед – призма, основа якої паралелограм.
Види:
1. Похилий – паралелепіпед, у якого бічні ребра не
перпендикулярні до площин основ. У похилого
паралелепіпеда всі шість граней – паралелограми.
2. Прямий – паралелепіпед, у якого бічні ребра
перпендикулярні до площин основ. У прямого
паралелепіпеда чотири бічні грані – прямокутники, а дві
основи – паралелограми.
3. Прямокутний – прямий паралелепіпед, у якого основою є
прямокутник. Всі грані прямокутники. Три ребра – виміри.

Властивості:
A B 1. Усі грані паралелепіпеда –
паралелограми.
D C 2. Протилежні грані
паралелепіпеда паралельні і рівні.
3. Діагоналі паралелепіпеда
O перетинаються в одній точці й діляться
нею навпіл.
A 4. Сума квадратів діагоналей
B паралелепіпеда дорівнює сумі
квадратів усіх його ребер:
D C1 𝑑2 + 𝑑2 + 𝑑2 + 𝑑42 = 4𝑎2 + 4𝑏2 + 4𝑐 2
1 2 3
5. Точка перетину діагоналей паралелепіпеда є його центром
симетрії.
6. У паралелепіпед можна вписати тетраедр, об’єм якого дорівнює
1
об’єму паралелепіпеда.
3
Площа поверхні: 𝑆 = 2(𝑆𝐴𝐵𝐶𝐷 + 𝑆𝐴𝐴1 𝐷1 𝐷 + 𝑆𝐴𝐵𝐵1 𝐴1 )

Об’єм: 𝑉 = 𝑆осн. ∙ 𝐻

88
 1. Має всі властивості паралелепіпеда.
2. Діагоналі можна обчислити за
формулами:
𝑑12 = 𝑎2 + 𝑏 2 + 𝑐 2 + 2𝑎𝑏 cos 𝛼
𝒅𝟏 𝑑22 = 𝑎2 + 𝑏 2 + 𝑐 2 − 2𝑎𝑏 cos 𝛼
𝒅𝟐 3. Прямий паралелепіпед, в основі
якого лежить ромб:
4𝑎2 = 𝑑12 + 𝑑22 − 2ℎ2
4. Якщо площі діагональних перерізів
дорівнюють 𝑆1 і 𝑆2 , то бічна
поверхня паралелепіпеда дорівнює

2√𝑆12 + 𝑆22

Бічна поверхня: 𝑆біч. = 2(𝑎 + 𝑏)𝑐

Повна поверхня: 𝑆повн. = 𝑆біч. + 2 ∙ 𝑆осн.
Об’єм: 𝑉 = 𝑆осн. ∙ 𝐻

Властивості:
1. У прямокутному паралелепіпеді
всі грані – прямокутники.
2. Квадрат будь – якої діагоналі
d дорівнює сумі квадратів трьох
c його вимірів: 𝑑 2 = 𝑎2 + 𝑏 2 + 𝑐 2 .
3. Всі 4 діагоналі рівні.
4. Сума квадратів діагоналей
b дорівнює сумі квадратів усіх
його ребер.
a
Площа поверхні: 𝑆 = 2(𝑎𝑏 + 𝑏𝑐 + 𝑎𝑐)
Об’єм: 𝑉 = 𝑎𝑏𝑐
89
 1. Має всі властивості прямого
паралелепіпеда.
d 2. У кубі всі грані – квадрати.
a 3. Діагональ в √3 разів більша за
ребро куба: 𝑑 = √3𝑎.
a
a

Бічна поверхня: 𝑆біч. = 4𝑎2

Повна поверхня: 𝑆повн. = 6𝑎2
𝑉 = 𝑎3

Об’єм:
𝑑3
𝑉=
3√3

90
Означення: (що таке піраміда?)
n- кутна піраміда – це многогранник, в основі якого
лежить n- кутник, а всі інші грані трикутники, які
мають спільну вершину.
Властивості піраміди:
1. n + 1 грані;
2. 2n ребер; S
3. n + 1 вершин;
4. Перерізом, паралельним
основі, є многокутник B1
A1 C1
подібний основі: O1
𝐴𝐵𝐶𝐷𝐸 ∾ 𝐴1 𝐵1 𝐶1 𝐷1 𝐸1 . E1 B D1
5. Площі перерізу і основи
відносяться як квадрати їх A O C
відстаней до вершини E D
піраміди:
𝑆𝐴𝐵𝐶𝐷𝐸 𝑆𝑂 2
=( )
𝑆𝐴1 𝐵1 𝐶1 𝐷1 𝐸1 𝑆𝑂1
6. Переріз відтинає від піраміди піраміду, подібну даній.
Об’єми цих пірамід відносяться як куби відстаней від
вершини пірамід до їх основ.
𝑆𝐴𝐵𝐶𝐷𝐸 ∾ 𝑆𝐴1 𝐵1 𝐶1 𝐷1 𝐸1 ,
𝑉𝑆𝐴𝐵𝐶𝐷𝐸 𝑆𝑂 3
=( ) .
𝑉𝑆𝐴1 𝐵1 𝐶1 𝐷1 𝐸1 𝑆𝑂1
𝑆біч. = 𝑆1 + 𝑆2 + ⋯ + 𝑆𝑛
Бічна поверхня: Площа бічної поверхні дорівнює сумі площ
бічних граней.
Повна поверхня: 𝑆повн. = 𝑆біч. + 𝑆осн.
1
Об’єм: 𝑉 = 𝑆осн. ∙ 𝐻
3

91
Означення: (що таке правильна піраміда?)
Піраміду називають правильною, якщо її основою є
правильний n- кутник і основа висоти піраміди є
центром цього n- кутника.

Тетраедр – правильна трикутна піраміда.

Властивості правильних пірамід:
1. Усі бічні ребра рівні.
2. Усі бічні грані рівні рівнобедрені трикутники.

Апофема правильної трикутної піраміди – це висота бічної грані,

проведена з вершини піраміди.

 Півпериметр основи помножити на

апофему:
𝑆біч. = 𝑝осн. ∙ 𝑙

 Площу основи поділити на косинус кута

нахилу бічної грані до основи:
Бічна поверхня: 𝑆осн.
𝑆біч. =
cos 𝜑

 Площу однієї грані помножити на

кількість граней:
𝑆біч. = 𝑆гр. ∙ 𝑛.

Повна поверхня: 𝑆повн. = 𝑆біч. + 𝑆осн.

1
Об’єм: 𝑉= 𝑆 ∙𝐻
3 осн.

92
Означення: (що таке зрізана піраміда?)
Частина піраміди, що міститься між її основою і
перерізом піраміди, який паралельний основі.
Властивості зрізаної n-кутної піраміди:
1. n + 2 грані; B1
2. 3n ребер; O1 C1
3. 2n вершин; A1 D1
4. Основи зрізаної піраміди –
подібні многокутники: B C
𝐴𝐵𝐶𝐷 ∾ 𝐴1 𝐵1 𝐶1 𝐷1.
5. Бічні грані зрізаної піраміди – O
трапеції. A D
6. Діагональні перерізи зрізаної
піраміди – трапеції.
7. Якщо 𝑆1 і 𝑆2 – площі основ зрізаної піраміди, а 𝑆 – площа їх
середнього перерізу, то:
√𝑆1 + √𝑆2
√𝑆 =
2
8. Якщо 𝑎2 і 𝑏 2 – площі основ зрізаної піраміди, то площа
перерізу, паралельного основам зрізаної піраміди, який
ділить об’єм навпіл, дорівнює:
2
𝑎3 + 𝑏 3
3
√
𝑆= ( )
2
Площа поверхні: 𝑆 = 𝑆1 + 𝑆2 + 𝑆біч.
1
Об’єм: 𝑉 = 𝐻(𝑆1 + √𝑆1 𝑆2 + 𝑆2 )
3
Співвідношення між об’ємом повної та об’ємом зрізаної піраміди:
Якщо 𝑆1 і 𝑆 (𝑆1 < 𝑆) – площі основ зрізаної піраміди, а її об’єм
дорівнює 𝑉1, то об’єм повної піраміди дорівнює:
𝑉1 √𝑆 3
𝑉=
√𝑆 3 − √𝑆13

93
Означення: (що таке правильна зрізана піраміда?)
Правильна зрізана піраміда – це зрізана піраміда, що є
частиною правильної піраміди.

 Бічна поверхня правильної зрізаної

піраміди дорівнює добутку півсуми
периметрів основ на апофему:
1
𝑆біч. = (𝑃1 + 𝑃2 )𝑙
2
𝑙 - апофема.

Бічна поверхня: 
𝑙𝑛
𝑆біч. = 2 (𝑎 + 𝑏)
𝑎, 𝑏 −сторони основ
𝑛 −кількість сторін однієї основи
𝑆1 −𝑆2
 𝑆біч. = cos 𝜑
𝑆1 , 𝑆2 – площі основ,
𝜑 −кут нахилу бічної грані до більшої
основи.

S2

l
S1

94
1. Основа висоти – центр описаного кола:
 Якщо всі бічні ребра рівні між собою;
 Якщо всі бічні ребра нахилені під одним кутом до основи;
 Якщо всі бічні ребра утворюють однакові кути з висотою
піраміди;
 Якщо основа висоти рівновіддалена від усіх бічних ребер.
2. Основа висоти – центр вписаного кола:
 Якщо всі бічні грані утворюють з площиною основи однакові
кути;
 Якщо висоти всіх бічних граней рівні;
 Якщо висоти всіх бічних граней утворюють однакові кути з
висотою піраміди;
 Якщо основа висоти рівновіддалена від усіх бічних граней.
3. Піраміда, одна з бічних граней якої перпендикулярна основі:
Якщо одна з бічних граней піраміди перпендикулярна основі,
то висотою піраміди є висота цієї грані.
4. Піраміда, у якої дві сусідні бічні грані перпендикулярні до
площини основи:
Якщо дві бічні грані піраміди перпендикулярні до площини
основи, то висотою піраміди буде спільне бічне ребро цих
граней.
5. Піраміда, два двогранні кути при сусідніх ребрах основи якої
рівні:
Якщо в піраміди два двогранні кути при сусідніх ребрах
основи рівні, то основа висоти піраміди належить бісектрисі
між даними ребрами.

95
Означення: (що таке циліндр?)
Циліндр – це тіло, утворене обертанням прямокутника
навколо його сторони.
Властивості циліндра:
1. Основи циліндра рівні та
паралельні;
2. Твірні циліндра рівні та
паралельні;
3. Висота циліндра дорівнює
твірній.
Переріз циліндра:
1. Осьовий переріз – переріз,
який проходить через вісь
циліндра.
2. Переріз циліндра 3. Переріз циліндра
площиною, яка площиною, яка
перпендикулярна його паралельна осі, -
осі – круг, рівний основі. прямокутник (або
відрізок)

Бічна поверхня: 𝑆біч. = 2𝜋𝑅𝐻

Площа основи: 𝑆осн. = 𝜋𝑅 2

Повна поверхня: 𝑆повн. = 𝑆біч. + 2𝑆осн.

Об’єм: 𝑉 = 𝑆осн. ∙ 𝐻 = 𝜋𝑅 2 𝐻

96
Означення: (що таке конус?)
Конус – це тіло, утворене обертанням прямокутного
трикутника навколо одного з його катетів.
Властивості конуса:
1. Твірні конуса рівні;
2. Кути нахилу твірної до
площини основи рівні.
Переріз конуса:
1. Осьовий переріз конуса

2. Переріз конуса площиною, 3. Переріз конуса площиною,

яка паралельна основі, - є яка проходить через дві
круг твірні конуса, - є
рівнобедрений трикутник.

Бічна поверхня: 𝑆біч. = 𝜋𝑅𝑙

Площа основи: 𝑆осн. = 𝜋𝑅 2
Повна поверхня: 𝑆повн. = 𝑆біч. + 𝑆осн.
1 1
Об’єм: 𝑉 = 𝑆осн. ∙ 𝐻 = 𝜋𝑅 2 𝐻
3 3
97
Означення: (що таке зрізаний конус?)
Зрізаний конус – це частина конуса, обмежена його
основою і перерізом, паралельним до основи.
Властивості зрізаного конуса:
1. Осьовий переріз зрізаного
конуса – рівнобічна трапеція.
2. При обертанні прямокутної
трапеції навколо осі, яка
проходить через бічну
сторону, перпендикулярну до
основ, утворюється зрізаний
конус.

Бічна поверхня: 𝑆біч. = 𝜋𝑙(𝑅 + 𝑟)

Площа основи: 𝑆осн.1 = 𝜋𝑅 2 ; 𝑆осн.2 = 𝜋𝑟 2 ;

Повна поверхня: 𝑆повн. = 𝑆біч. + 𝑆осн.1 + 𝑆осн.2

1
Об’єм: 𝑉 = 𝜋𝐻(𝑅 2 + 𝑟𝑅 + 𝑟 2 )
3

98
Означення: (що таке сфера?)
Сфера – це множина всіх точок простору, що
знаходяться на даній відстані 𝑅 від заданої точки 𝑂.

Cфера це лише поверхня! В середині вона порожня!

Означення: (що таке куля?)

Куля – множина всіх точок простору, що знаходяться
від заданої точки 𝑂 на відстані, не більшій за дану
відстань 𝑅.

Куля не порожня!!! Сфера – це поверхня кулі.

Площа сфери: 𝑆 = 4𝜋𝑅 2

4
Об’єм кулі: 𝑉 = 𝜋𝑅 3
3

99
 Сектор
Сегмент Кульовий
шар (пояс)
Переріз

Кульовим сегментом називається частина

кулі, яку відтинає від неї деяка площина.
𝐻
𝑉 = 𝜋𝐻 2 (𝑅 − )
3
𝑅 – радіус кулі, 𝐻 – висота сегмента.
Кульовим сектором називають тіло,
обмежене сферичною поверхнею кульового
сегмента та бічною поверхнею конуса, який
має спільну основу з кульовим сегментом і
вершина якого збігається з центром кулі.
2
𝑉 = 𝜋𝑅 2 𝐻
3
Кульовим шаром (поясом) називається частина кулі,
розташована між двома паралельними січними площинами.

100
101
Циліндр називають описаним
навколо призми, якщо многокутник
основи призми вписаний у коло
основи циліндра, а твірні циліндра є
бічними ребрами призми.

Циліндр можна описати тільки навколо

прямої призми, біля основи якої можна
описати коло.

Правильний трикутник 𝟐 𝒂√𝟑

𝑹= 𝒉, 𝑹 =
𝟑 𝟑
1
Прямокутний трикутник 𝑅 = 2 𝑐 - гіпотенузи
Довільний трикутник 𝑎𝑏𝑐 𝑎
𝑅= ;𝑅 =
4𝑆 2 sin 𝛼
Квадрат 𝑎√2
𝑅=
2
Прямокутник 𝑑
𝑅=
2
Шестикутник 𝑅=𝑎

102
Циліндр вписано у призму, якщо коло основи циліндра вписане у
многокутник основи призми.

Циліндр можна вписати тільки в таку пряму призму, в многокутник

основи якої можна вписати коло.

Правильний трикутник 𝟏 𝒂√𝟑

𝒓= 𝒉, 𝒓 =
𝟑 𝟔
Довільний трикутник 𝑆
𝑟=
𝑝
Квадрат 𝑎
𝑟=
2
Ромб 𝑆 ℎ
𝑟= ;𝑟=
𝑝 2
Шестикутник 𝑎√3
𝑟=
2

103
104
105
106
107
 𝑧

Три осі координат:

𝑶𝒙 – вісь абсцис
𝑶𝒚 – вісь ординат
𝑶𝒛 – вісь аплікат

𝑂 𝑦

Три координатні площини:

(𝑶𝒙𝒚)
(𝑶𝒙𝒛)
(𝑶𝒚𝒛)

108
Визначаємо координати точок:

Якщо точка знаходиться на осі 𝑂𝑥, то її координати 𝑋(𝑥; 0; 0)

Якщо точка знаходиться на осі 𝑂𝑦, то її координати 𝑋(0; 𝑦; 0)
Якщо точка знаходиться на осі 𝑂𝑧, то її координати 𝑋(0; 0; 𝑧)

Якщо точка знаходиться у площині 𝑂𝑥𝑦, то її координати

𝐴1 (𝑥; 𝑦; 0)
Якщо точка знаходиться у площині 𝑂𝑥𝑧, то її координати
𝐴1 (𝑥; 0; 𝑧)
Якщо точка знаходиться у площині 𝑂𝑦𝑧, то її координати
𝐴1 (0; 𝑦; 𝑧)

109
Відстань від точки до координатних площин:

𝐶1 (𝑥; 𝑦; 𝑧)

Відстань до(𝑂𝑥𝑦):
𝑑 = |𝑧|
Відстань до(𝑂𝑥𝑧):
𝑑 = |𝑦|
Відстань до(𝑂𝑦𝑧):
𝑑 = |𝑥|

Відстань від точки до координатних осей:

𝐶1 (𝑥; 𝑦; 𝑧)

Відстань до 𝑂𝑥:
𝑑 = √𝑦 2 + 𝑧 2
Відстань до 𝑂𝑦:
𝑑 = √𝑥 2 + 𝑧 2
Відстань до 𝑂𝑧:
𝑑 = √𝑥 2 + 𝑦 2

Відстань від точки до початку координат:

𝑑 = √𝑥 2 + 𝑦 2 + 𝑧 2

110
 Метод координат

Координати середини відрізка:

𝑥𝐴 + 𝑥𝐵 𝑦𝐴 + 𝑦𝐵 𝑧𝐴 + 𝑧𝐵
𝑥𝐶 = ; 𝑦𝐶 = ; 𝑧𝐶 =
2 2 2
Довжина відрізка:
|𝐴𝐵| = √(𝑥𝐴 − 𝑥𝐵 )2 + (𝑦𝐴 − 𝑦𝐵 )2 + (𝑧𝐴 − 𝑧𝐵 )2
Рівняння сфери:

111
112
 Основні формули для векторів

𝐵(𝑥2 ; 𝑦2 ; 𝑧2 )

𝐴(𝑥1 ; 𝑦1 ; 𝑧1 )
Координати вектора – від кінця віднімаємо початок:
𝑥 𝑦 𝑧
̅̅̅̅ (𝑥
𝐴𝐵 ⏞2 − 𝑥1 ; ⏞
𝑦2 − 𝑦1 ; ⏞
𝑧2 − 𝑧1 )

Довжина (модуль) вектора:

̅̅̅̅ | = √𝑥 2 + 𝑦 2 + 𝑧 2
|𝐴𝐵
Додавання векторів:
𝑎̅(𝑥1 ; 𝑦1 ; 𝑧1 ) + 𝑏̅(𝑥2 ; 𝑦2 ; 𝑧2 ) = 𝑐̅(𝑥1 + 𝑥2 ; 𝑦1 + 𝑦2 ; 𝑧1 + 𝑧2 )
Віднімання векторів:
𝑎̅(𝑥1 ; 𝑦1 ; 𝑧1 ) − 𝑏̅(𝑥2 ; 𝑦2 ; 𝑧2 ) = 𝑐̅(𝑥1 − 𝑥2 ; 𝑦1 − 𝑦2 ; 𝑧1 − 𝑧2 )
Множення вектора на число:
𝑘 ∙ 𝑎̅(𝑥; 𝑦; 𝑧) = 𝑎̅(𝑘𝑥; 𝑘𝑦; 𝑘𝑧)
Множення векторів – скалярний добуток векторів:
1) Якщо вектори задані координатами 𝑎̅(𝑥1 ; 𝑦1 ; 𝑧1 ),
𝑏̅(𝑥2 ; 𝑦2 ; 𝑧2 ):
𝑎̅ ∙ 𝑏̅ = 𝑥1 ∙ 𝑥2 + 𝑦1 ∙ 𝑦2 + 𝑧1 ∙ 𝑧2
2) Якщо задані довжини векторів та косинус кута
між ними:
𝑎̅ ∙ 𝑏̅ = |𝑎| ∙ |𝑏| cos ⦟(𝑎, 𝑏)

113
Косинус кута між векторами:
𝑎̅ ∙ 𝑏̅
cos ⦟(𝑎, 𝑏) =
|𝑎| ∙ |𝑏|
Умова колінеарності (паралельності) векторів:
Два вектори колінеарні (паралельні), якщо їхні
відповідні координати пропорційні:
𝑥1 𝑦1 𝑧1
𝑎̅(𝑥1 ; 𝑦1 ; 𝑧1 ) || ̅𝑏(𝑥2 ; 𝑦2 ; 𝑧2 ) ⇒ = =
𝑥2 𝑦2 𝑧2
Умова перпендикулярності векторів:
Два вектори перпендикулярні, якщо їхній скалярний
добуток дорівнює нулю:

𝑎̅(𝑥1 ; 𝑦1 ; 𝑧1 ) ⟂ 𝑏̅(𝑥2 ; 𝑦2 ; 𝑧2 ) ⇒ 𝑎̅ ∙ 𝑏̅ = 0

114
115
116