You are on page 1of 64

ЕВРИКА — ТЕОРІЯ ЕКСПЕРИМЕНТІВ

ТА ВІДКРИТТІВ

Ви продовжуєте вивчати цікаву науку — еврику. Слово «еврика»


в перекладі з грецької означає «знайшов». За легендою, саме це
вигукнув давньогрецький учений і філософ Архімед, коли відкрив
основний закон гідростатики. Відтоді слово «еврика» вживають, коли
роблять яке-небудь відкриття або знаходять вдале рішення.
Уроки еврики допоможуть вам розвинути креативність мислення,
творчі та винахідницькі здібності; навчитися здійснювати наукові до­
слідження в природничій галузі.
Ви ознайомитесь із законами логіки, навчитеся вибудовувати лінію
своїх доказів за цими законами, розв’язувати логічні та комбінаторні
задачі за допомогою графів, кругів Ейлера тощо.
Бажаємо успіхів
та нових математичних відкриттів!
Автори
????????????????
????????????????

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

Робота  обота
Р
в парах в командах

 обота
Р  обота
Р
з картою знань / з географічною
інтелект-картою картою

 лектронні
Е  авдання
З
ресурси на повторення

Гіпотеза Усна вправа

 авдання
З
 амостійна
С підвищеної
робота складності /
дослідження

Завдання Вправа
на тлумачення на розвиток
понять, тверджень окоміру
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. Урок
МНОЖИНИ 1

Множина — це об’єднання в єдине ціле


різних об’єктів нашої уяви або мислення.
Ґеорґ Кантор
1. П
 рочитай текст. Визнач разом з роботом «Агент Х», що таке множина, як вона
позначається і як позначають її елементи.
Множина — це сукупність різноманітних предметів,
об’єднаних у єдине ціле за однією або кількома спільни-
ми властивостями. Множини зазвичай позначають великими
латинськими буквами. Предмети, з яких складається мно-
жина, є її елементами. Елементи позначають маленькими латинськими
буквами. Якщо об’єкт a є елементом множини M, це записують так:
a ∈ M (читають так: «a належить M» або «a є елементом M»). Знак «∈»
є знаком належності.
Якщо a ∈ M, b ∈ M, c ∈ M, то для скорочення можна використати
такий запис: a; b; c ∈ M. Множину задають також за допомогою пере-
ліку її елементів (наприклад: {a; b; c; d}). Для позначення належності
елемента а до множини, заданої в такий спосіб, використовують запис:
a ∈ {a; b; c; d}. Якщо елемент f не належить множині M, записують
так: f ∉ M.
Множини бувають скінченними та нескінченними. Наприклад, мно-
жина двоцифрових чисел — скінченна, а множина парних чисел —
нескінченна. Множина, яка не має жодного елемента, є порожньою
(нульовою) множиною, її позначають «∅».
2. Запиши приклади множин.
а) Скінченна: 

б) нескінченна: 

в) порожня: 
3. Нехай А — множина двоцифрових чисел, В — множина парних чисел. Запиши,
використовуючи знаки належності, до якої з указаних множин належать числа:
0; 7; 12; 29; 48; 60; 732; 1 202.




3
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ.
1 ДІЛЬНИКИ ТА КРАТНІ

4. Вивчи інформацію за допомогою методики «Запам’ятовую ефективно».

Якщо натуральне число а


ділиться без остачі на натуральне число b,
то b є дільником числа а.
Число 1 — дільник будь-якого натурального числа.
Наприклад, дільники числа 12 записують так:
D (12) = {1; 2; 3; 4; 6; 12}.
Натуральне число є простим,
якщо воно має тільки два дільники — одиницю та саме число.
2; 3; 5; 7; 19 — прості числа.
Простих чисел безліч. Найбільшого простого числа не існує.
Найменшим простим числом є число 2.
Натуральне число є складеним, якщо воно має
більш ніж два натуральних дільники.
4; 8; 20; 99 — складені числа.
Одиниця — не просте й не складене число.

5. Допоможи роботу «Агент Х» записати множину дільників даного числа.


а) D (5) = {
б) D (10) = {
в) D (14) = {
г) D (21) = {
д) D (25) = {
е) D (41) = {
6. Знайди кількість дільників числа, розкладеного на прості множники.
а) 22 — _____ б) 32 — _____
в) 52 — _____ г ) 23 — _____
д) 33 — _____ е) 53 — _____
7. Число р — просте. Знайди кількість дільників числа.
а) р — ______ б) р2 — _____
в) р3 — _____ г ) р4 — _____
д) р5 — _____ е) р6 — _____
 Виконай дослідження. Число р — просте, число n — натуральне.
Визнач, скільки дільників має число рn.


8. Фізкультхвилинка.

4
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. НАЙПРОСТІШІ Урок
ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ НА ПЛОЩИНІ 1

9. Переглянь презентацію. Сформулюй запитання щодо отриманої інформації.


Запропонуй однокласникам дати на нього відповідь.
 Вивчи інформацію за допомогою методики «Запам’ятовую ефективно».

Найпростіші геометричні фігури на площині —


точка та пряма.
В
О
А або
Точка О
m
Пряма АВ
(або пряма ВА) Пряма m

 Допоможи роботу «Агент F» накреслити п’ять прямих так, щоб на них можна
було розмістити 10 монет, причому на кожній прямій має лежати по 4 монети.

10. Підсумок уроку. Заповни схему.

Умію: 

Розумію: 

Знаю: 

Домашнє завдання дивись на с. 53.

5
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ.
2 МНОЖИНИ

1. Перевірка домашнього завдання.


2. Переглянь презентацію.  Визнач головне.
3. Вивчи інформацію за допомогою методики «Запам’ятовую ефективно».

Множина — це сукупність різноманітних предметів,


об’єднаних у єдине ціле
за однією або кількома спільними властивостями.
Множини позначають великими латинськими буквами.
Предмети, з яких складається множина,
є її елементами.
Елементи позначають маленькими латинськими буквами.
Множини бувають скінченними, нескінченними та порожніми.
Графічно множину зображують у вигляді круга.

4. Допоможи роботу «Агент Х» записати за допомогою перелічення


елементів множину.
а) Одноцифрові числа: 
б) натуральні числа, менші за 20: 

в) букви, які використано для запису слова «еврика»: 

г ) букви, які використовують для запису твого імені: 

5. Установи, за якою ознакою складено кожну множину. Запиши, використовуючи
знаки належності, числа, що належать множині, та числа, що не належать їй.
а)
А 22 б) В 33
15 27 93 23
17 37 13
73
57 47 43 53 3
77 87 40 63
99 67 83
97

 
 
 

6
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. Урок
ДІЛЬНИКИ ТА КРАТНІ 2

6. Повтори інформацію за допомогою методики «Запам’ятовую ефективно».

Якщо натуральне число а


ділиться без остачі на натуральне число b,
то b є дільником числа а.
Число 1 — дільник будь-якого натурального числа.
Наприклад, дільники числа 12 записують так:
D (12) = {1; 2; 3; 4; 6; 12}.
Натуральне число є простим,
якщо воно має тільки два дільники — одиницю та саме число.
2; 3; 5; 7; 19 — прості числа.
Простих чисел безліч. Найбільшого простого числа не існує.
Найменшим простим числом є число 2.
Натуральне число є складеним, якщо воно має
більш ніж два натуральних дільники.
4; 8; 20; 99 — складені числа.
Одиниця — не просте й не складене число.
7. Допоможи роботу «Агент Х» записати множину дільників кожного числа.
а) D (8) = {
б) D (18) = {
в) D (19) = {
г) D (17) = {
д) D (45) = {
е) D (0) = {
8. Знайди кількість дільників числа, розкладеного на прості множники.
а) 23 ∙ 32 — 
б) 22 ∙ 33 — 
в) 32 ∙ 53 — 
г) 23 ∙ 113 — 
д) 55 ∙ 74 — 
е) 23 ∙ 75 — 
9. Виконай дослідження.
Нехай р і g — прості числа, а n і m — натуральні. Визнач,
скільки дільників має число р n ∙ g m.


 Склади завдання на знаходження кількості дільників числа. Запропонуй одно-
класникам розв’язати його.

7
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. НАЙПРОСТІШІ
2 ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ НА ПЛОЩИНІ

10. Фізкультхвилинка.

11. Переглянь презентацію. Сформулюй запитання щодо отриманої інформації.
Запропонуй однокласникам дати на нього відповідь.
 Накресли відомі тобі найпростіші геометричні фігури та познач їх.

12. Виконай завдання від робота «Агент F».


На сторонах квадрата розташовано 8 точок так, як показано на
рисунку. Скільки прямих можна провести через ці точки (пряма має
проходити не менш ніж через дві точки)?

13. Підсумок уроку. Заповни схему.

Умію: 

Розумію: 

Знаю: 

Домашнє завдання дивись на с. 53.

8
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. Урок
МНОЖИНИ 3

1. Перевірка домашнього завдання.


2. Переглянь презентацію. Сформулюй запитання щодо отриманої інформації.
Запропонуй однокласникам дати на нього відповідь.
3. Допиши пропущене. Відтвори з пам’яті.

Множина — це сукупність різноманітних предметів,


об’єднаних у єдине ціле
за однією або кількома спільними властивостями.
Множини позначають ��������������������������������������� .
Предмети, з яких складається множина, є ������������������� .
Елементи позначають ���������������������������������������
������������������������������������������������������������ .
Множини бувають �������������������������������������������
������������������������������������������������������������ .
Графічно множину зображують ������������������������������ .

4. Запиши за допомогою перелічення елементів множину.


а) Букви українського алфавіту на позначення голосних: 

б) дільники числа 24: 
в) усі планети Сонячної системи: 

г) річки України: 

5. Установи, за якою ознакою складено кожну множину. Запиши, використовуючи
знаки належності, числа, що належать множині, та числа, що не належать їй.
А
а) 1 б) В 40
4 55
2 3 5 42 45 48
7 11 13 8 54 57
51
15 17 19
23 59 60
52
29

 
 
 

9
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ.
3 РЕШЕТО ЕРАТОСФЕНА

6. Попрацюй у парі. Розкажіть одне одному, що таке дільник числа.


Перевірте себе, переглянувши презентацію. Що цікавого ти поба-
чив/побачила?
7. Знайди кількість дільників числа, поданого у вигляді степеня.
а) 10 —  б) 102 — 
в) 103 —  г ) 15 — 
д) 152 —  е) 153 — 
8. Фізкультхвилинка.
9. Переглянь презентацію. Сформулюй запитання щодо отриманої інформації.
Запропонуй однокласникам дати на нього відповідь.
 Вивчи алгоритм складання решета Ератосфена.

1. В
 ипиши всі натуральні числа від 1 до N
послідовно.
2. Закресли число 1.
3. Перше просте число — 2. Закресли всі
числа, більші від 2 і кратні 2 (тобто парні
числа: 4; 6; 8…).
4. Наступне незакреслене число — 3, воно
є простим. Закресли всі числа, більші від 3
і кратні 3 (6; 9; 12…).
5. Наступне незакреслене число — 5, воно є простим. Закресли
всі числа, більші від 5 й кратні 5 (10; 15; 20…).
6. Повтори дії, доки не дійдеш до числа N. Числа, що
залишилися незакресленими після всіх вищезазначених дій, —
це прості числа. Ти отримав / отримала решето Ератосфена.

 Склади решето Ератосфена для натуральних чисел від 1 до 100 за алгоритмом


вище.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
31 32 33 34 35 36 37 38 39 40
41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60
61 62 63 64 65 66 67 68 69 70
71 72 73 74 75 76 77 78 79 80
81 82 83 84 85 86 87 88 89 90
91 92 93 94 95 96 97 98 99 100
 Перевір себе за допомогою таблиці простих чисел (с. 64).

10
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. Урок
ГЕОМЕТРІЯ. ВІДРІЗОК 3

10. Вивчи інформацію за допомогою методики «Запам’ятовую ефективно».

Відрізок — це частина прямої, обмежена двома точками,


які є кінцями відрізка.
Довжина відрізка — це відстань між кінцями відрізка.
Кожний відрізок має певну довжину, більшу за нуль.
Одиниці вимірювання довжини: 1 мм; 1 см; 1 дм; 1 м; 1 км.
Відрізки, що суміщаються під час накладання, є рівними.
Рівні відрізки мають однакову довжину.

11. Виконай завдання від робота «Агент F».


Павучок сплів павутину, прикріпивши її до стіни вгорі в п’яти точках,
а внизу — у шести. Кожну з верхніх точок він з’єднав з усіма нижніми,
а кожну з нижніх — з усіма верхніми (див. рисунок). Визнач, відповіда-
ючи на подані запитання, кількість «відрізків», які побудував павучок.

а)  Скільки відрізків виходить із кожної верхньої точки? 


б)  Скільки відрізків виходить із кожної нижньої точки? 
в)  Чи різні ці відрізки? 
г )  Скільки всього відрізків? 
 Склади задачу про відрізки. Запропонуй однокласникам розв’язати її.
12. Підсумок уроку. Заповни схему.

Умію: 

Розумію: 

Знаю: 

Домашнє завдання дивись на с. 53.

11
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ.
4 МНОЖИНИ

1. Перевірка домашнього завдання.


2. Попрацюй у парі. Розкажіть одне одному все, що ви знаєте про множини.
Наведіть приклади нескінченних, скінченних та порожніх множин.
3. Вивчи інформацію за допомогою методики «Запам’ятовую ефективно».

Якщо предмет a є елементом множини M, це записують так:


a ∈ M (читають так: «a належить M» або «a є елементом M»).
Знак «∈» є знаком належності.
Якщо елемент f не належить множині M, записують так:
f ∉ M (читають так: «f не належить M»
або «f не є елементом M»).

 Допоможи роботу «Агент Х» позначити наведені елементи на рисунку.


 5 ∈ А; m ∉ А; 20 ∈ А;
а) 1 б) ∆
 ∈ В;  ∈ B; 13 ∉ B;
55 ∈ А; n ∉ А; d ∉ А; 23 ∉ B;  ∈ B; 7 ∉ В.

А В

4. Нехай А — множина трицифрових круглих чисел, у записі яких використано


лише цифри 0, 2 і 7. Запиши за допомогою знака «∈» або «∉», належить чи
не належить елемент множині А.
а) 270 А; б) 720 А; в) 700 А;
г) 200 А; д) 207 А; е) 702 А;
ж) 272 А; з) 727 А; и) 70 А;
к) 777 А; л) 222 А; м) 220 А.

12
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. РОЗКЛАДАННЯ ЧИСЛА Урок
НА ПРОСТІ МНОЖНИКИ 4

5. Вивчи інформацію за допомогою методики «Запам’ятовую ефективно».

Кожне складене число можна розкласти на прості множники.


Розкласти число на прості множники означає
записати його у вигляді добутку простих чисел або їх степенів.
І спосіб. 12 = 2 ∙ 6 = 2 ∙ 2 ∙ 3 = 22 ∙ 3
ІІ спосіб. 12 2
6 2
3 3
1

 Розклади число на прості множники І способом.


а) 15 =  б) 28 = 
в) 50 =  г ) 500 = 
 Розклади число на прості множники ІІ способом.
а)
288 б)
642 в) 512

6. Фізкультхвилинка.
7. Розкладання числа на прості множники — це його «паспорт», з якого можна
дізнатися багато відомостей про це число, наприклад, знайти всі його дільники.
Знайди всі дільники числа n, розкладеного на прості множники.
а) n = 3 ∙ 7; б) n = 2 ∙ 11 ∙ 17; в) n = 32 ∙ 5.
Дільники: _________ Дільники: _________ Дільники: _________
__________________ __________________ __________________
8. Підстав замість зірочок такі цифри, щоб отримати правильну рів-
ність, за умови, що в правій частині рівності мають бути тільки прості
числа.
а) 2** = 3 ∙ 5 ∙ 7 ∙ * б) 5** = 3 ∙ 5 ∙ 7 ∙ *
____________________ ____________________
в) 3** = 3 ∙ 5 ∙ 7 ∙ * г ) 7** = 3 ∙ 5 ∙ 7 ∙ *
____________________ ____________________
13
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ.
4 ГЕОМЕТРІЯ. ВІДРІЗОК

9. Вивчи інформацію за допомогою методики «Запам’ятовую ефективно».

Відрізок — це частина прямої, обмежена двома точками,


які є кінцями відрізка.
Довжина відрізка — це відстань між кінцями відрізка.
Довжина відрізка дорівнює сумі довжин відрізків,
на які він поділяється будь-якою його точкою.
АС = АВ + ВС
А В С

 Розв’яжи задачу від робота «Агент F».


Уздовж шосе розташо- А М К В
вані селища Абрикосове,
Малинове, Калинове та Вишневе (див. рисунок). Відстань
між Абрикосовим та Калиновим 37 км, між Малиновим та
Вишневим — 33 км, а між Абрикосовим і Вишневим — 51 км. Визнач
відстань між селищами Малинове й Калинове.
Розв’язання

10. Підсумок уроку. Заповни схему.

Умію: 

Розумію: 

Знаю: 

Домашнє завдання дивись на с. 53.

14
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. Урок
МНОЖИНИ 5

1. Перевірка домашнього завдання.


2. Попрацюй у парі. Розкажіть одне одному все, що ви знаєте про множини.
Наведіть приклади нескінченних, скінченних та порожніх множин.
3. Прочитай текст. Підкресли головне.
Розглянемо множину А = {2; 5; 7; 11; 15; 35}. Виділимо із цієї
множини ті елементи, які є двоцифровими числами. Позначимо
цю частину множини А буквою В, отримаємо В = {11; 15; 35}.
Кожен елемент множини В є елементом множини А. Тоді множина В
є підмножиною множини А.
Множина В є підмножиною множини А, якщо кожен елемент множи-
ни В є елементом множини А. Це записують так: В ⊂ А (читають так:
«В є підмножиною множини А» або «Множина В міститься в множині А»).
Наприклад, множина двоцифрових чисел D є підмножиною множини
натуральних чисел N: D ⊂ N.
Для ілюстрації співвідношення між множинами ви-
А
користовують схеми, уже відомі тобі з курсу п’ятого
класу як круги Ейлера. В
На схемі праворуч зображені множина А (великий
круг) і множина В (маленький круг, що знаходиться
всередині великого). Ця схема означає, що В — під-
множина множини А.
4. Доведи, що кожна з множин А = {1; 5}, В = {2; 3; 4}, С = {4; 5; 8; 9}
є підмножиною множини одноцифрових чисел.
 Наведи інші приклади множин, для яких множини А, В і С є підмножинами.


5. Прочитай запис.
а) N ⊂ Z;
б) N ⊂ F;
в) Z ⊂ C.
 Зобрази в робочому зошиті відношення між множинами за допомогою кругів
Ейлера.

15
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. РОЗКЛАДАННЯ ЧИСЛА
5 НА ПРОСТІ МНОЖНИКИ

6. Повтори інформацію за допомогою методики «Запам’ятовую ефективно».

Кожне складене число можна розкласти на прості множники.


Розкласти число на прості множники означає
записати його у вигляді добутку простих чисел або їх степенів.
І спосіб. 12 = 2 ∙ 6 = 2 ∙ 2 ∙ 3 = 22 ∙ 3
ІІ спосіб. 12 2
6 2
3 3
1

 Допоможи роботу «Агент Х» розкласти число на прості множники


І способом.
а) 110 =  б) 40 = 
в) 121 =  г ) 180 = 
 Розклади число на прості множники ІІ способом.
а)
312 б)
525 в) 724

7. Фізкультхвилинка.
8. Підстав замість зірочок такі цифри, щоб отримати правильну рівність, за умови,
що в правій частині рівності мають бути тільки прості числа.

а) 7** = 5 ∙ 7 ∙ 11 ∙ * б) 385 = * ∙ * ∙ **
____________________ ____________________
в) 4** = 2 ∙ 3 ∙ 5 ∙ 7 ∙ * г ) 483 = * ∙ * ∙ **
____________________ ____________________

9. Доведи, що сума трьох послідовних чисел ділиться на 3.






16
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. Урок
ГЕОМЕТРІЯ. ВІДРІЗОК 5

10. Допиши пропущене. Відтвори з пам’яті.

Відрізок — це ______________________________________________
___________________________________________________________.
Довжина відрізка — це відстань між ________________________.
Довжина відрізка дорівнює сумі довжин відрізків,
на які він поділяється будь-якою його точкою.
АС = АВ + ВС
А В С

 Вирази відрізок через інші відрізки, використовуючи рисунок.


а) Відрізок АС: б) відрізок ВС:
 
 
А В D С А В С D

11. Розв’яжи задачу від робота «Агент F».


На відрізку ОК довжиною 2 000 м розміщені точки А, В і С так,
що ОА = ВК = 1 111  м, а довжина ОС становить 0,7 довжини ОК.
У якій послідовності від О до К розміщені на відрізку точки А, В і С?

12. Підсумок уроку. Заповни схему.

Умію: 

Розумію: 

Знаю: 

Домашнє завдання дивись на с. 54.
17
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. МНОЖИНИ.
6 ПІДМНОЖИНА

1. П
 еревірка домашнього завдання.
2. Попрацюй у парі. Розкажіть одне одному все, що ви знаєте про множини.
Наведіть приклади множин і підмножин.
3. Вивчи інформацію за допомогою методики «Запам’ятовую ефективно».

Множина В є підмножиною множини А,


якщо кожен елемент множини В є елементом множини А.
Це записують так: В ⊂ А
(читають: «В є підмножиною множини А» А
або «Множина В міститься в множині А»). В
Для ілюстрації співвідношення між множинами
використовують схеми, які є
кругами Ейлера.

 Прочитай запис.
а) A ⊂ В;
б) N ⊂ M;
в) D ⊂ C.
 Зобрази в робочому зошиті відношення між множинами за допомогою кругів
Ейлера.
4. Робот «Агент π» переконаний, що порожня множина є підмножи-
ною будь-якої множини. Чи є це твердження істинним? Обґрунтуй
свою відповідь.

5. Виконай завдання.
1)  Нехай С — множина звичайних дробів із чисельником 1. Запиши
за допомогою перелічення елементів підмножину множини С дробів:
а) зі знаменниками 7; 6 і 5: 
1 1
б) більших за і менших від : 
16 9
2)  Нехай D — множина цифр римської системи числення. Склади
й запиши три підмножини множини D.





18
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. Урок
ПОДІЛЬНІСТЬ ЧИСЕЛ 6

6. Вивчи інформацію за допомогою методики «Запам’ятовую ефективно».

Найбільшим спільним дільником кількох чисел


є найбільше натуральне число,
на яке ділиться кожне з цих чисел.
Найбільший спільний дільник чисел а і b
позначають так: НСД (а; b).

 Випиши всі дільники чисел, підкресли серед них спільні та знайди найбільший
спільний дільник за зразком.
Зразок: Н СД (12; 30).
D (12) = {1; 2; 3; 4; 6; 12};
D (30) = {1; 2; 3; 5; 6; 10; 15; 30}.
Відповідь: НСД (12; 30) = 6.
а) Н
 СД (18; 42).
D (18) = 
D (42) = 
Відповідь: 
б) Н
 СД (75; 45).
D (75) = 
D (45) = 
Відповідь: 
в) Н
 СД (54; 36).
D (54) = 
D (36) = 
Відповідь: 
7. Фізкультхвилинка.
8. Знайди найбільший спільний дільник чисел а і b, розкладених на прості множ-
ники.
 = 23 ∙ 34 ∙ 5 ∙ 72;
а) а  = 24 ∙ 32 ∙ 52 ∙ 113;
б) а
b = 22 ∙ 35 ∙ 52 ∙ 7; b = 2 ∙ 53 ∙ 7 ∙ 192;
НСД (а; b) =  НСД (а; b) = 
9. Устав таку цифру, щоб отримане число ділилося на 9.
а) 1 23__; б) 4 5__8; в) 3 __64; г ) 7 __40;
д) __ 200; е) __ 694; ж) __ 569; з) 3 __30.

19
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ.
6 ГЕОМЕТРІЯ. ДОВЖИНА ВІДРІЗКА

10. Попрацюй у парі. Розкажіть одне одному все, що ви знаєте про від-

різок. Перевірте себе, переглянувши презентацію.
 Визнач, скільки відрізків зображено на рисунку.
а) б) в)

�������� �������� ��������


11. Розв’яжи задачу від робота «Агент F» у робочому зошиті.
На прямій розташовано точки А, В і С. Відомо, що
АВ = 18 см, АС = 7 см. Знайди довжину відрізка ВС. Розглянь
усі можливі випадки.
 Розв’яжи задачу, якщо АС = 23 см. Визнач, скільки розв’язків має задача.
12. Визнач на око відстань між точками. Перевір себе, з’єднавши ці точки та ви-
мірявши отриманий відрізок за допомогою лінійки. Наскільки точним є твій
окомір?
а)
А б) D

В
13. Підсумок уроку. Заповни схему.

Умію: 

Розумію: 

Знаю: 

Домашнє завдання дивись на с. 54.

20
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. Урок
ПОДІЛЬНІСТЬ ЧИСЕЛ 7

1. П
 еревірка домашнього завдання.
2. Попрацюй у парі. Запропонуйте такий алгоритм підготовки до самостій-
ної роботи, щоб написати її блискуче.
 Порівняй свій алгоритм з інформацією в рамочці.

Алгоритм підготовки до самостійної роботи


1. П
 рочитай і відтвори з пам’яті вивчені навчальні одиниці
за темою (див. карти знань / інтелект-карти).
2. Поміркуй, наскільки зрозумілими для тебе є ці визначення.
Якщо ти чогось не зрозумів / не зрозуміла, звернись по
допомогу до вчителя / однокласників.

3. Переглянь презентацію.  Запиши згадані навчальні одиниці.






4. Виконай завдання. Підготуйся до самостійної роботи.


1)  Запиши множину:
а)  цифр десяткової системи числення:

б)  цифр римської системи числення:

в)  одноцифрових чисел:

г )  крокодилів, що вміють літати:

д)  двоцифрових чисел, для запису яких використовують лише
цифри 1, 3 і 7, за умови, що цифри в записі не повторюються:

е)  трицифрових чисел, для запису яких використовують лише
цифри 1, 3 і 7, за умови, що цифри в записі не повторюються:

ж)  трикутників, які мають два тупих кути:


21
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ.
7 ПОДІЛЬНІСТЬ ЧИСЕЛ. ВІДРІЗОК

 Фізкультхвилинка.
2)  Нехай А — множина перших десяти чисел натурального ряду.
Запиши три підмножини цієї множини.



3)  Знайди кількість дільників числа.
а) 32; б) 23; в) 32 ∙ 23; г ) 72.
4)  N — множина натуральних чисел. Запиши, використовуючи зна-
ки належності, яке із чисел 0; 2,7; 13; 28; 732; 1 202; 5 600 належить
множині N, а яке — ні.


5)  Знайди довжину невідомих відрізків. Познач відповіді на крес-
леннях.
а) 7 см ? б) 4 см ? 6 см
A B D A B C D

15 см 20 см

?
в) ? 15 см г) 9 см
A B A C D
B
C D
14 см 8 см 6 см

10 см
5. Підсумок уроку. Заповни схему.
Умію: 

Розумію: 

Знаю: 

Домашнє завдання дивись на с. 54.

22
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. Урок
ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ 8

Те, що ми знаємо, мізерно


порівняно з тим, чого ми не знаємо.
П’єр-Сімон Лаплас
1. Прочитай вислів П.-С. Лапласа. Поясни, як ти його розумієш.
П’єр-Сімон 2. Переглянь презентацію про видатного французького математика
Лаплас П’єра-Сімона Лапласа. 
(1749–1827) 3. Перевірка домашнього завдання.

4. Прочитай текст. Підкресли головне.


Теорія ймовірностей — математична наука, що вивчає закономір-
ності випадкових подій. Французький математик П’єр-Сімон Лаплас
у праці «Аналітична теорія ймовірностей» виклав чітку структуру
цього розділу математики, систематизувавши здобутки інших учених.
Одним з основних понять теорії ймовірностей є подія. Під подією
розуміють явище, яке може відбутися або не відбутися. Подію познача-
ють великою буквою латинського алфавіту, наприклад: подія А, подія В
тощо.
Будь-яка подія відбувається внаслідок випробування (експерименту).
Наприклад, кидання грального кубика — випробування, поява трьох
очок на верхній грані кубика — подія.
Усі події (явища) поділяють на три види: вірогідні, Подія
неможливі та випадкові.
Вірогідна подія — це подія, яка в результаті ви- Вірогідна
пробування обов’язково відбудеться.
Неможлива подія — це подія, яка в результаті
Неможлива
випробування не відбудеться ніколи.
Випадкова подія — це подія, яка в результаті
випробування або відбудеться, або не відбудеться. Випадкова
5. Визнач, до якого виду належить наведена подія.
а) Подія А — 1 січня у Франції почнеться новий рік; 
б) подія В — завтра в Парижі буде гарна погода; 
в) подія С — 20 листопада в Парижі випаде сніг; 
г) подія D — учні нашого класу влітку відвідають Францію; 
д) подія Е — о 23 год 34 хв в Парижі буде сонячно. 

23
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ.
8 ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ

6. Вивчи інформацію за допомогою методики «Запам’ятовую ефективно».

Визначення поняття за схемою Арістотеля


Поняття визначають за схемою: прямокутник
видове поняття = родове поняття + видові відмінності.
Наприклад, квадрат (видове поняття) — квадрат
це прямокутник (родове поняття),
у якого всі сторони рівні (видові відмінності).

7. Дай визначення поняття «теорія ймовірностей» за схемою Арістотеля. Запиши


визначення. Зобрази відношення між поняттями, що входять до цього визначен-
ня, за допомогою кругів Ейлера.
Теорія ймовірностей — 





8. Фізкультхвилинка.
9. Одними з перших задач теорії ймовірностей були задачі з гральними куби­
ками. Проведи експерименти з кубиками.
Експеримент 1. Кидаючи два гральних кубики, обчислюй
суму очок, що випадають на їхніх верхніх гранях. Запиши
повну групу (усю множину) подій у цьому експерименті (сума
очок може змінюватися від 2 до 12).



Експеримент 2. Визнач, чи є рівними шанси випадання парного
та непарного чисел унаслідок кидання грального кубика. Кинь кубик
10 разів та заповни таблицю.

Подія Кількість, р. Відсоток, %


Випадає парне число очок
Випадає непарне число очок
 Зроби висновок.

24
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. Урок
МАТЕМАТИКА 8

10. П
 опрацюй у парі. За допомогою карти знань 17 з мате-
матики пригадайте все, що ви знаєте про відсотки. Поставте
одне одному запитання.
 Розв’яжи задачу.
Микола та Петро, приїхавши на екскурсію до
Парижа, змагалися, хто швидше дійде до Ейфелевої
вежі. Визнач, хто дійшов швидше, якщо крок Мико-
ли на 20 % коротший за крок Петра, але Микола
робив на 20 % кроків більше, ніж Петро.

 Переглянь презентацію про Ейфелеву вежу. 


11. Прочитай інформацію.
Париж уважають містом світла: мабуть, у жодному іншому місті
Європи так не дбають про освітлення в громадських місцях.
 Поміркуй, як потрібно розмістити п’ять опор для освітлення, щоб вони знахо-
дилися на однаковій відстані від школи та дитячого садка (див. рис.). Зобрази
на рисунку розв’язання завдання.

 Перевір себе, переглянувши презентацію. 


12. Підсумок уроку: що нового ти дізнався/дізналася; чого вдалося навчитися.
Домашнє завдання дивись на с. 54.

25
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ.
9 ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ

1. Перевірка домашнього завдання.


2. Вивчи інформацію за допомогою методики «Запам’ятовую ефективно».

Теорія ймовірностей — математична наука,


що вивчає закономірності випадкових подій.
Подія — явище, яке може відбутися або не відбутися.
Події поділяють на три види:
випадкові, вірогідні та неможливі.

 Пригадай види подій. Добери до кожного виду по одному прикладу.

Випадкова Вірогідна Неможлива


(подія, яка (подія, яка (подія, яка
в результаті в результаті в результаті
Подія
випробування або випробування випробування
відбудеться, або не обов’язково не відбудеться
відбудеться) відбудеться) ніколи)

Приклад
події

3. Із цифр 0, 2, 4 і 6 склали всі можливі двоцифрові числа. Визнач вид


кожної події.
а) Подія А — складені числа є парними; 
б) подія В — складені числа є непарними; 
в) подія С — серед складених чисел є прості; 
г) подія D — серед складених чисел є кратні 30; 
д) подія Е — складено 14 двоцифрових чисел. 

26
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. Урок
ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ 9

4. Повтори інформацію за допомогою методики «Запам’ятовую ефективно».

Визначення поняття за схемою Арістотеля


Поняття визначають за схемою: прямокутник
видове поняття = родове поняття + видові відмінності.
Наприклад, квадрат (видове поняття) — квадрат
це прямокутник (родове поняття),
у якого всі сторони рівні (видові відмінності).

5. Дай визначення поняття «подія» за схемою Арістотеля. Запиши визначення.


Зобрази відношення між поняттями, що входять до цього визначення, за допо-
могою кругів Ейлера.
Подія — 





6. Фізкультхвилинка.
7. Попрацюй у парі. Проведіть експерименти з гральними кубиками.
Експеримент 1. Визначте, скільки подій сприяє настанню
події «на обох кубиках випало рівне число очок» під час ки-
дання двох гральних кубиків.



Експеримент 2. Спочатку один із вас ховає гральний кубик у кула-
ці, а інший угадує, у якому саме, і так 10 випробувань. Потім поміняй-
теся ролями й проведіть іще 10 випробувань. Запишіть свої результати
в таблицю.
Подія Кількість, р. Відсоток, %
Угадано
Не вгадано
 Зроби висновок.

27
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. МАТЕМАТИКА.
9 СЕРЕДИННИЙ ПЕРПЕНДИКУЛЯР

8. Вивчи інформацію за допомогою методики «Запам’ятовую ефективно».

В
Пряма, яка перпендикулярна до відрізка
та проходить через його середину,
є серединним перпендикуляром відрізка.
а
Кожна точка серединного перпендикуляра відрізка А
рівновіддалена від кінців цього відрізка. а — серединний
перпендикуляр АВ

9. Прочитай інформацію.
Паскаль створив лічильну машину «Паскал іну»
(рис. 1), що мала вигляд скриньки із численними
шестерінками, пов’язаними між собою зубчастою
передачею.
 Поміркуй, у якому місці на рисунку 2 має знаходитися Рис. 1
центр четвертої шестерінки, щоб вона була пов’язана
зубчастою передачею з рештою шестерінок.
 Зобрази на рисунку 2 розв’язання завдання.

Рис. 2
 Склади алгоритм виконання завдання.







10. Підсумок уроку: що нового ти дізнався/дізналася; чого вдалося навчитися.


Домашнє завдання дивись на с. 54.

28
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. Урок
ТЕОРІЯ ЙМОВІРНОСТЕЙ 10

Краще знайти істину в дрібницях, ніж довго сперечатися


про найскладніші речі, не досягаючи істини.
Галілео Галілей
1. Прочитай вислів Г. Галілея. Поясни, як ти його розумієш.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Переглянь презентацію про видатного італійського математика, фізика й астро-

нома Галілео Галілея.
4. Прочитай текст. Спробуй дати відповідь на питання солдата.
Якось до Галілея звернувся солдат із проханням допомогти йому ви-
рішити, на яку суму очок, що випадають під час кидання двох гральних
кубиків, доцільно робити ставку.
 Розв’яжи задачу, заповнивши таблицю в робочому зошиті, за зразком.
Сума очок Можливі варіанти Кількість варіантів

2 1 + 1 1

12

 Запиши відповідь.
Під час кидання двох гральних кубиків доцільно робити ставку на
суму очок, що дорівнює 
 Переглянь презентацію про історію створення гральних кубиків. 
5. Попрацюй у парі. Складіть із вивчених навчальних одиниць інтелект-
карту «Елементи теорії ймовірностей». Презентуйте свою схему та по-
рівняйте її з інтелект-картами однокласників.
6. Визнач, якою є кожна з подій — неможливою, вірогідною чи випадко-
вою — за умови кидання двох кубиків.
а) Випаде три очки; 
б) випаде п’ятнадцять очок; 
в) випаде від 2 до 12 очок; 
г) випаде парна кількість очок; 
д) випаде кількість очок, кратна 3. 
 Наведи по три приклади кожного виду подій з гральними кубиками.
29
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ.
10 ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ

7.   Фізкультхвилинка.
8.    Попрацюй у парі. Проведіть експерименти з гральними кубиками.
Експеримент 1. Кидаючи три гральних кубики, обчислюй-
те суми очок, що випадають. Скільки існує варіантів отриман-
ня суми: 5 очок; 6 очок?


Експеримент 2. Визначте, чи є рівними шанси отримати 3 та 6
очок під час кидання грального кубика. Киньте кубик 10 разів та за-
повніть таблицю.
Подія Кількість, р. Відсоток, %
Випадає 3 очки
Випадає 6 очок
 Зроби висновок.
9. Прочитай інформацію.
Під час розкопок в Ірані було знайдено найдавніші гральні кубики
(кісточки) в комплекті з дошкою для гри в нарди. Вони були виготов-
лені приблизно 5 200 років тому. Сьогодні нарди — одна з популярних
настільних ігор.
 Переглянь презентацію.  Розв’яжи подібну задачу за зразком.
Нарди коштували 250 грн. Спочатку їх ціну підвищили на 10 %,
а потім нову ціну знизили на 10 %. Якою стала ціна нард після цих
змін? На скільки відсотків змінилася початкова ціна?

30
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. МАТЕМАТИКА. Урок
КРУГОВІ ДІАГРАМИ 10

10. Повтори інформацію за допомогою методики «Запам’ятовую ефективно».

Визначення поняття за схемою Арістотеля


Поняття визначають за схемою: прямокутник
видове поняття = родове поняття + видові відмінності.
Наприклад, квадрат (видове поняття) — квадрат
це прямокутник (родове поняття),
у якого всі сторони рівні (видові відмінності).

11. Дай визначення поняття «нарди» за схемою Арістотеля. Запиши визначення.


Зобрази відношення між поняттями, що входять до цього визначення, за допо-
могою кругів Ейлера.
Нарди — 




12. Переглянь презентацію про кругові діа­
грами. Користуючись діаграмою роз-
поділу призового фонду (€900) чем-
піонату світу з нард, дай відповідь на ІІІ місце
запитання. 20 %

а) Яку суму отримає переможець? І місце


 50 %
 ІІ місце
30 %
б) Скільки отримає гравець, який
посяде: ІІ місце; ІІІ місце?


в) Н
 а скільки відсотків більше отримає переможець, ніж гравець,
який посяде ІІІ місце?


13. Підсумок уроку: що нового ти дізнався/дізналася; чого вдалося навчитися.
Домашнє завдання дивись на с. 55.

31
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ.
11 ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ

1. Перевірка домашнього завдання.


2. Прочитай текст. Підкресли головне.
Ти вже знаєш, що основним поняттям теорії ймовірностей є
подія. Під подією розуміють явище, яке може відбутися або не
відбутися. Події поділяють на сумісні та несумісні. Дві події, які
можуть відбуватись одночасно в певному експерименті, називають
сумісними, а ті, що не можуть відбуватись одночасно, — несумісними.
Наприклад, події «пішов дощ» і «настав ранок» є сумісними. А події
«настала ніч» і «зійшло сонце» — несумісні.
 Виконай завдання в робочому зошиті. Дай визначення понять «сумісні події»,
«несумісні події» за схемою Арістотеля (с. 24). Запиши визначення. Зобрази
відношення між поняттями, що входять до цих визначень, за допомогою кругів
Ейлера.
3. Попрацюй у парі. Прочитайте текст і проведіть експеримент.
Одними з основних задач теорії ймовірностей, разом із за-
дачами про гральні кубики, є задачі на підкидання монети. Якщо під-
кинути монету раз, то можливі два результати: випаде або «герб», або
«цифра».
 Запиши, що під час підкидання монети є випробуванням (експериментом), а що —
подією.
Випробування: 

Подія: 

 Скільки подій може відбутися під час підкидання монети? 


 Запиши приклади сумісних та несумісних подій під час підкидання монети.





4. Фізкультхвилинка.

32
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. Урок
ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ 11

5. Проведи експеримент разом з роботом «Агент Y».


Визнач, чи є рівними шанси випадання «герба» і «циф-
ри» внаслідок підкидання монети. Підкинь монету 10 разів
та заповни таблицю.
Подія Кількість, р. Відсоток, %
Випадання «герба»
Випадання «цифри»
 Зроби висновок.
6. Батьківщиною Христіана Гюйгенса є Нідерланди. Мешканцям цієї країни подо-
баються різні види спорту, особливо футбол. Розв’яжи задачу.
а)  Футбольний м’яч коштував 220 грн. Спочатку його ціну знизили
на 10 %, а потім підвищили на 20 %. Якою стала ціна м’яча після цих
змін? На скільки відсотків змінилася початкова ціна?

б)  На скільки відсотків зміниться початкова ціна м’яча, якщо її двічі


знизити на 5 %?

33
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. МАТЕМАТИКА.
11 КРУГОВІ ДІАГРАМИ

7. Допиши пропущене. Відтвори з пам’яті.

Визначення поняття за схемою Арістотеля


Поняття визначають за схемою: видове поняття = прямокутник
___________________________ + видові відмінності.
Наприклад, квадрат (видове поняття) — квадрат
це прямокутник (________________________),
у якого всі сторони рівні (видові відмінності).

8. Дай визначення поняття «футбол» за схемою Арістотеля. Запиши визначення.


Зобрази відношення між поняттями, що входять до цього визначення, за допо-
могою кругів Ейлера.
Футбол — 


9. Дай відповідь на запитання, користуючись діаграмою
результатів чемпіонату з футболу.
а)  Який гравець забив: найбільшу кількість
голів; найменшу кількість голів?

 1-й гравець
20 голів
б)  На скільки відсотків більше забив 1-й гра-
5 голів
вець, ніж 3-й гравець? 2-й гравець
 3-й
4-й
гравець
в)  Яке відсоткове відношення кількості голів, 10 голів гравець
15 голів
забитих: 1-м гравцем і 4-м гравцем; 2-м гравцем
і 4-м гравцем? 

10. Поміркуй, як розмістити четвертого футболіста так, щоб він знаходився на од-
наковій відстані від трьох інших.

11. Підсумок уроку: що нового ти дізнався/дізналася; чого вдалося навчитися.


Домашнє завдання дивись на с. 55.
34
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. Урок
ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ 12

1. Перевірка домашнього завдання.


2. Вивчи інформацію за допомогою методики «Запам’ятовую ефективно».

Події поділяють на сумісні та несумісні.


Дві події,
які можуть відбуватись одночасно в певному експерименті,
є сумісними.
Дві події,
які не можуть відбуватись одночасно в певному експерименті, —
несумісні.

3. З наведених подій склади пари сумісних і пари несумісних подій. Запиши їх.
а) Подія А — настав ранок;
б) подія В — іде дощ;
в) подія С — настала ніч;
г) подія D — світить сонце;
д) подія F — температура повітря +15 °С;
е) подія G — настала осінь;
ж) подія H — сьогодні 1 грудня.








 Наведи приклади сумісних і несумісних подій.









35
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ.
12 ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ

4. Кульку виймають з непрозорої коробки, де лежать 4 кульки: біла, жовта, синя


та червона. Для цього випробування назви:
а) приклад неможливої події; 

б) приклад несумісних подій. 

5. Фізкультхвилинка.
6. Проведи експеримент.
Підкидаючи кришечку, полічи, скільки разів за 10 випробувань вона
впаде дном догори, а скільки разів — дном донизу. Заповни таблицю.
Подія Кількість, р. Відсоток, %

 Зроби висновок.
7. Установи відповідність між подією (1–4) та її видом (А–В).
1 Подія A — після понеділка А Вірогідна
настане середа
2 Подія B — завтра я надягну Б Неможлива
зелену кофтину
3 Подія C — після червня на- В Випадкова
стане липень
4 Подія D — крокодил відпли-
ве до теплих країв

36
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. МАТЕМАТИКА. Урок
ЗАДАЧІ НА ВІДСОТКИ 12

8. Прочитай інформацію. Виконай завдання.


У Швейцарії, батьківщині Бернуллі, знайшли найбільший у Європі
гриб, якому близько 1 000 років.
 Переглянь презентацію про кругові діаграми.  Побудуй кругову діаграму за
даними таблиці.
Хімічний склад грибів
Вода Білки Жири Вуглеводи Клітковина
90 % 4 % 3 % 1 % 2 %

9. Переглянь презентацію про розв’язування задачі. 


Розв’яжи подібну задачу в робочому зошиті.
Вологість свіжих грибів 90 %, а сушених —
15 %. Скільки сушених грибів отримаємо з 1,7 кг
свіжих?
10. У маринаді для консервування грибів є оцет, олія та вода: оцет й олія — у
відношенні 1 до 2; олія та вода — у відношенні 3 до 1. Познач правильне
твердження.
А У маринаді оцту більше, ніж олії;
Б у маринаді олії більше, ніж оцту та води разом;
В у маринаді оцту більше, ніж олії та води разом;
Г у маринаді води менше, ніж оцту;
Д у маринаді олії найбільше.
 Переглянь презентацію про їстівні та неїстівні гриби. 
11. Підсумок уроку: що нового ти дізнався/дізналася; чого вдалося навчитися.
Домашнє завдання дивись на с. 55.

37
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ.
13 ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ

1. Перевірка домашнього завдання.


2. Прочитай текст. Підкресли головне.
Ти вже знаєш, що основним поняттям теорії ймовірностей
є подія. Під подією розуміють явище, яке може відбутися або
не відбутися. У теорії ймовірностей виокремлюють рівноможливі
події. Події називають рівноможливими, якщо в результаті ви-
пробування поява кожної з них є однаково можливою порівняно
з іншими.
Наприклад, під час кидання грального кубика події «поява одного
очка», «поява двох очок», «поява трьох очок», «поява чотирьох очок»,
«поява п’яти очок», «поява шести очок» є рівноможливими.
3. Допиши пропущене. Відтвори з пам’яті.

Визначення поняття за схемою Арістотеля


Поняття визначають за схемою: прямокутник
____________________________ = родове поняття +
+ видові відмінності. квадрат
Наприклад, квадрат (______________________) —
це прямокутник (родове поняття),
у якого всі сторони рівні (видові відмінності).

4. Дай визначення поняття «рівноможливі події» за схемою Арістотеля. Запиши


визначення. Зобрази відношення між поняттями, що входять до цього визначен-
ня, за допомогою кругів Ейлера.
Рівноможливі події — 










38
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. Урок
ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ 13

5. Визнач, чи є рівноможливими події A і B під час кидання кубика.


1) П
 одія А — на верхній грані випало 2 очки;
подія В — на верхній грані випало парне число;
2) п
 одія А — на верхній грані випало 5 очок;
подія В — на верхній грані випало просте число;
3) п
 одія А — на верхній грані випало 6 очок;
подія В — на верхній грані випало число, кратне 5;
4) п
 одія А — на верхній грані випало 4 очки;
подія В — на верхній грані випало складене число.
 Наведи власні приклади рівноможливих подій.






6. Фізкультхвилинка.
7. Проведи експеримент разом з роботом «Агент F».
У результаті підкидання порожня ко-
робка з-під сірників опиниться в одно-
му з трьох положень, зображених на
рисунку. Яке з них є більш імовірним?
Менш імовірним?
Щоб відповісти на запитання, про-
веди експеримент 10 разів і заповни
таблицю. 1 2 3

Подія Кількість, р. Відсоток, %


Положення 1
Положення 2
Положення 3

 Зроби висновок. 



39
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. МАТЕМАТИКА.
13 ЗАДАЧІ НА ВІДСОТКИ

8. Прочитай інформацію.
У Німеччині, батьківщині Гаусса, високорозви-
нена медицина й одні з кращих клінік світу. Німці
дедалі частіше обирають натуральні препарати, тому
за останні двадцять років кількість лікарських трав,
що їх купують жителі Німеччини, зросла більш ніж
у три рази.
 Виконай завдання в робочому зошиті.
Свіжі квіти ромашки лікарської містять 75 % води, а сухі — 10 %.
Скільки сухої ромашки можна отримати із 6 кг свіжої?
 Фіточай від кашлю складається з ромашки, календули та м’яти. Причому
ромашка та календула містяться у відношенні 1 до 3; календула та м’ята —
у відношенні 2 до 1. Познач правильне твердження.
А У фіточаї більше календули, ніж ромашки;
Б у фіточаї більше календули, ніж ромашки та м’яти разом;
В у фіточаї більше м’яти, ніж календули й ромашки разом;
Г у фіточаї ромашки найменше;
Д у фіточаї календули найбільше.
 Побудуй кругову діаграму за даними таблиці.
Склад фіточаю
Ромашка Календула М’ята
50 г 40 г 10 г

9. Підсумок уроку: що нового ти дізнався/дізналася; чого вдалося навчитися.


Домашнє завдання дивись на с. 55.

40
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. ЛОГІКА. Урок
МАТЕМАТИЧНІ СОФІЗМИ 14

Вивчення математики сприяє


розвитку строгості та ясності мислення.
Анрі Картан

1. Прочитай вислів французького математика А. Картана.


Поясни, як ти його розумієш.
2. Перевірка домашнього завдання.
Анр і Поль
Картан 3. Переглянь презентацію.  Сформулюй запитання щодо поба­
(1904–2008) ченого.
4. Прочитай текст. Підкресли головне.
Слово «софізм» утворилося від грецького sophisma — «майстер­
ність, уміння, хитра вигадка, мудрість». Математичний софізм —
це хибне твердження з прихованою помилкою в математичних
міркуваннях. Розв’язати софізм означає знайти в міркуваннях по-
милку, за допомогою якої була створена видимість правильності
доведення.
В історії розвитку математики софізми відіграли суттєву роль.
Вони сприяли підвищенню строгості математичних міркувань і більш
глибокому усвідомленню математичних понять та методів.
Давньогрецький математик Евклід був автором першої збірки ма-
тематичних софізмів та парадоксів «Псевдарій», у якій навів приклади
хибних міркувань для тих, хто починає вивчати математику.
Існують три види математичних софізмів: алгебраїчні, логічні та
геометричні.
Розглянемо алгебраїчний софізм «Чотири дорівнює п’яти (4 = 5)».
Доведення
Розглянемо числову рівність: 28 + 8 – 36 = 35 + 10 – 45.
Розкладемо на множники числа рівності:
28 + 8 – 36 = 35 + 10 – 45.
4 · 7 4 · 2 4 · 9 5 · 7 5 · 2 5 · 9
Ліворуч і праворуч є спільні множники 4 і 5. Застосовуючи розподіль­
ний закон множення, винесемо їх за дужки:
4 · (7 + 2 – 9) = 5 · (7 + 2 – 9).
Поділимо ліву й праву частини рівності на спільний множник (7 + 2 – 9).
Тоді отримаємо 4 = 5. Де помилка?
Відповідь: під час доведення ми поділили ліву й праву частини
рівності на спільний множник, що дорівнює нулю: 7 + 2 – 9 = 0. Ділити
на нуль не можна, тому таке доведення є хибним.
41
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. ЛОГІКА.
14 МАТЕМАТИЧНІ СОФІЗМИ

5. Дай визначення поняття «математичний софізм» за схемою Арістотеля.

Видове поняття = родове поняття + видові відмінності



6. Прочитай математичний софізм. Визнач його вид (алгебраїчний/геометричний/
логічний). Знайди помилку.
Софізм 1.  «П’ять дорівнює шести (5 = 6)»
Доведення
Розглянемо числову рівність: 20 + 15 – 35 = 24 + 18 – 42.
Розкладемо на множники числа рівності:
20 + 15 – 35 = 24 + 18 – 42.
5 · 4 5 · 3 5 · 7 6 · 4 6 · 3 6 · 7
Застосовуючи розподільний закон множення, винесемо в кожній
частині рівності спільний множник за дужки:
5 · (4 + 3 – 7) = 6 · (4 + 3 – 7).
Поділимо ліву й праву частини рівності на спільний множник (4 + 3 – 7).
Тоді отримаємо: 5 = 6. Де помилка?
Софізм 2.  «Спосіб збільшення капіталу: 2 грн = 200 к.»
Доведення
2 грн = 200 к.
Піднесемо ліву та праву частини рівності до квадрата: (2 грн)2 = (200 к.)2;
4 грн = 40 000 к. = 400 грн. Де помилка?
Софізм 3. «Два помножити на два дорівнює п’яти (2 · 2 = 5)»
Доведення
Розглянемо числову рівність: 4 : 4 = 5 : 5.
Винесемо в кожній частині рівності спільний
множник за дужки: 4 · (1 : 1) = 5 · (1 : 1).
Числа в дужках рівні, тому 4  =  5, тобто
2 · 2 = 5. Де помилка?
Софізм 4.  «Нескінченний шоколад»
Якщо належним чином розрізати плитку шо-
коладу 5×5 і переставити отримані частини
в певному порядку, то нізвідки з’явиться
«зайва» шоколадна частинка. Де помилка?
 Переглянь презентацію про «нескінченний шоколад». 
 Перевір себе, використовуючи заготовку на вкладці.
7. Фізкультхвилинка.

42
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. МАТЕМАТИКА. Урок
ПРИЙОМИ РАЦІОНАЛЬНИХ ОБЧИСЛЕНЬ 14

8. Для розв’язування математичних софізмів потрібно вміти швидко


та правильно рахувати. Обчисли раціональним способом добуток
двоцифрових чисел за зразками.
Зразки: 1  5 · 16 = (15 + 6) · 10 + 5 · 6 = 210 + 30 = 240;
12 · 13 = (12 + 3) · 10 + 2 · 3 = 150 + 6 = 156;
17 · 18 = (17 + 8) · 10 + 7 · 8 = 250 + 56 = 306.
а) 16 · 16 = 
б) 12 · 14 = 
в) 17 · 17 = 
г) 14 · 15 = 
д) 12 · 17 = 
е) 18 · 19 = 
ж) 14 · 16 = 
з) 16 · 12 = 
9. Візьми участь у конкурсі «Хто швидше зафарбує 100 –5
рисунок». 80 9
Обчисли значення буквених виразів, якщо –24 48
12
а = –4; b = 2; с = –3. На рисунку праворуч за- –6 36
–2
фарбуй частини, що відповідають отриманим 7 17
результатам. 2
8
–15 6 13 1
а) a2 + c = 
б) a + b – c =  30 –4 38
в) 2(a + b) =  0 –25
3
–7 –3
г ) 3ac + b = 
–1 –16
д) 5b – (a + c) =  –28 9
–9
е) 3c – b + a =  –14 64
ж) 100(2b + a) =  4
11 21 19
з) c(2(b + 3a) + 10) = 
и) 3a2 =  к) 5((a + b) – 6c) = 
b 2
ab
л)  =  м)  = 
a  ca 
( a  b)2 2c 2
н)  =  о) =
c4  b − a    
 Порівняй отриманий рисунок з рисунком сусіда/сусідки по парті.
10. Підсумок уроку: що нового ти дізнався/дізналася; чого вдалося
нав­читися.
Домашнє завдання дивись на с. 56. 43
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. ЛОГІКА.
15 МАТЕМАТИЧНІ СОФІЗМИ

З часів греків говорити «математика»


означає говорити «доведення».
Ніколя Бурбакі

1. Прочитай епіграф уроку. Поясни, як ти його розумієш.


2. Перевірка домашнього завдання.
3. Переглянь презентацію.  Сформулюй запитання
Ніколя Бурбак і щодо побаченого.
(колективний псевдонім
групи французьких
4. Вивчи інформацію за допомогою методики «За­
математиків) пам’ятовую ефективно».

Математичний софізм — це хибне твердження


з прихованою помилкою в математичних міркуваннях.
Розв’язати софізм означає знайти в міркуваннях помилку,
за допомогою якої була створена
видимість правильності доведення.
Математичні софізми поділяють на алгебраїчні,
геометричні та логічні.

5. Прочитай математичний софізм. Визнач його вид. Знайди помилку.


Софізм 1. «Сім дорівнює п’яти (7 = 5)»
Доведення
5
Число а в 2,5 раза більше від числа b, тобто а = b.
5 2
Помножимо обидві частини рівності а = b на 4, одержимо 4а = 10b,
2
але 4а = 14а – 10а та 10b = 35b – 25b, тоді
14а – 10а = 35b – 25b;
14а – 35b = 10а – 25b;
7(2а – 5b) = 5(2а – 5b).
Поділивши обидві частини на (2а – 5b), дістанемо 7 = 5. Де помилка?
Софізм 2. «Будь-яке число дорівнює нулю»
Доведення
а · а = а2; (–а) · (–а) = а2.
Отримаємо (+а)2 = (–а)2, тоді а = –а; а + а = 0; 2а = 0; а = 0. Де помилка?
 Придумай алгебраїчний софізм та запропонуй однокласникам розв’язати його.

44
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. ЛОГІКА. Урок
МАТЕМАТИЧНІ СОФІЗМИ 15

6. Зобрази класифікацію математичних софізмів за допомогою кругів Ейлера.


7. Прочитай математичний софізм «Парадокс Керрі». Визнач його вид.
Американський фокусник-аматор Поль Керрі 1953 року придумав го­
ло­во­ломку, у якій наведено прямокутний трикутник розмірами 13×5 клі­ти­-
нок, складений із чотирьох частин. Після переставлення частин з’являється
«додаткова» клітинка. Де помилка?

 Переглянь презентацію та знайди помилку. 


 Перевір себе, використовуючи заготовку на вкладці.
8. Розв’яжи математичний софізм «64 см2 = 65 см2». Визнач його вид.
Квадрат, сторони якого дорівнюють 8 см (відповідно площа 64 см2),
поділили на чотири частини так, як показано на рисунку 1. Переклавши
ці частини в іншому порядку, отримали прямокутник, довжина якого
13 см, а ширина — 5 см (відповідно площа 65 см2), як показано на ри-
сунку 2. Як під час перекладання частин площа фігури «збільшилася»?
Де помилка?

Рис. 1 Рис. 2
 Перевір себе, використовуючи заготовку на вкладці.
9. Фізкультхвилинка. 45
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. МАТЕМАТИКА.
15 ПРИЙОМИ РАЦІОНАЛЬНИХ ОБЧИСЛЕНЬ. РІВНЯННЯ

10. Для розв’язування математичних софізмів потрібно вміти швидко


та правильно рахувати. Пригадай відомі тобі раціональні способи
множення чисел.
 Обчисли раціональним способом.
а)  48 · 50 =  б)  16 · 25 =  в)  19 · 16 = 
г )  26 · 50 =  д)  43 · 25 =  е)  15 · 17 = 
ж)  7,8 · 50 =  з)  17 · 25 =  и)  18 · 13 = 
к)  1,4 · 50 =  л)  15 · 25 =  м)  14 · 14 = 
н)  38 · 11 =  о)  43 · 11 =  п)  13 · 18 = 
11. Візьми участь у конкурсі «Хто швидше зафарбує рисунок».
Розв’яжи рівняння. На рисунку праворуч зафарбуй частини, що
відповідають отриманим результатам.
а) x  6  2x  5 ; х = 
1 1
б)  x  7  11  х; х =  8 5
2 2
в) 4x  8  2x  12 ; х =  –6
14 –2
–15
г ) x  5(x  1)  19 ; х = 
9 –3
д) 2x  10(x  4) ; х =  18
1 –8
21
е) 6x  11  2x  5 ; х =  4
7 11
ж) 18x  15  21  12x ; х =  –7
1
з)  (10x − 6 ) = x − 15 ; х =  –12 2
–9
2
и) 7(1  x)  4x  11; х =  6 –4
–10 16
к) 3(2x  12)  2(x  4)  x ; х = 
3 –1
л) 8(x  1)  3x  7 ; х =  0 –5
–36
м) 2x  4(2x  1)  6(x  4) ; х = 

 Порівняй отриманий рисунок з рисунком сусіда/сусідки по парті.


12. Підсумок уроку: що нового ти дізнався/дізналася; чого вдалося
нав­читися.
Домашнє завдання дивись на с. 56.

46
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. Урок
ЛОГІКА. КРИПТАРИФМИ 16

Найвище призначення математики —


знаходити порядок у хаосі, який нас оточує.
Норберт Вінер
1. Прочитай вислів американського вченого, «батька кібернетики»
Н. Вінера. Поясни, як ти його розумієш.
2. Переглянь презентацію.  Сформулюй запитання щодо
побаченого.
Норберт В інер 3. Перевірка домашнього завдання.
(1894–1964)
4. Прочитай текст. Підкресли головне.
Криптарифм — це математична головоломка (ребус), рівність,
у якій усі або кілька цифр замінено на букви або символи (крап-
ки, зірочки тощо). Розв’язати криптарифм означає знайти циф-
ри, які було замінено на букви або символи. Класичним крип-
тарифмом є приклад на додавання, який придумав англійський
математик Генрі Ернест Дьюдені.
Криптарифм Розв’язання
+ SEND + 9 567
MORE 1 085
MONEY 10 652
Для розв’язування криптарифма застосовуй такі правила.
1)  Перед розв’язуванням криптарифма переконайся, що в ньому
використано не більше від 10 різних букв. В іншому випадку такий
ребус не матиме розв’язків.
2)  Пам’ятай, що:
•  у криптарифмах кожною буквою зашифрована певна цифра;
•  однакові цифри шифрують однією й тією ж буквою, а різні
цифри відповідають різним буквам;
•  нуль не може бути першою (ліворуч) цифрою в числі.
3)  Використовуй основні властивості арифметичних дій, наприклад:
множення на нуль завжди дає нуль, а в результаті множення будь-якого
числа на одиницю отримують це саме число тощо.
 Розв’яжи запропонований криптарифм, використовуючи правила вище.
а) А + АБ + АБВ = БВБ б) ОХОХО
+
АХАХА
АХАХАХ

47
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. МАТЕМАТИКА.
16 ПРИЙОМИ РАЦІОНАЛЬНИХ ОБЧИСЛЕНЬ. РІВНЯННЯ

5. Фізкультхвилинка.
6. Для розв’язування криптарифмів потрібно вміти швидко та правиль­
но рахувати. Обчисли раціональним способом.

а)  12 · 14 =  б)  12 · 25 = 
в)  16 · 17 =  г )  40 · 25 = 
д)  18 · 18 =  е)  32 · 25 = 
ж)  19 · 12 =  з)  4,8 · 50 = 
и)  17 · 17 =  к)  24 · 50 = 
л)  0,7 · 1,2 =  м)  1,2 · 1,5 = 
7. Візьми участь у конкурсі «Кращий слідопит». Відшукай шлях, яким песик діста-
неться до кісточки.
Розв’яжи рівняння. Знайди отримані результати на рисунку праворуч
і з’єднай їх.
а) х + 6 = 23; х = 
б) 5х = 75; х = 
в) х – 9 = –12; х = 
x 16 21 17
г) = 3 ; х = 
4 15
д) 8 + 3х = х + 50; х =  4 –12 –3
21
е) 7 – х = 28; х = 
0
ж) 3х + 3 = 6; х =  25
x –21 12
з)   4  4 ; х = 
12 –1 –4 3
 х – 12 = –47;
и) 7 х =  1
x 35 5 30
к)   10  1; х = 
3 96 –5
л) 2х – 1 = 3; х =  18 –27
x 10 2
м)   6  3 ; х = 
6
x
н) 7   5 ; х =  6
5
8. Підсумок уроку: що нового ти дізнався/дізналася; чого вдалося навчитися.
Домашнє завдання дивись на с. 56.

48
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. Урок
ЛОГІКА. КРИПТАРИФМИ 17

Перша умова, якої слід дотримуватися


в математиці, — це бути точним;
друга — бути ясним
і, наскільки можливо, простим.
Лазар Карно
1. Прочитай вислів французького вченого Л. Карно. Поясни,
як ти його розумієш.
2. Перевірка домашнього завдання.
Лазар Карно
3. Вивчи інформацію за допомогою методики «За­пам’ятовую
(1753–1823)
ефективно».

Криптарифм — це математична головоломка (ребус),


рівність, у якій усі або кілька цифр
замінено на букви або символи (крапки, зірочки тощо).
Розв’язати криптарифм означає
знайти цифри, які було замінено на букви або символи.

4. Розв’яжи криптарифм.
а) АБ б) КОКА
+ +
 БС  КОЛА
+
СА ВОДА
АБС
 Склади криптарифм та запропонуй однокласникам розв’язати його.
5. Визнач, які цифри сховані за ягодами та фруктами.
1. =
= 25; = 17; = 4.
2. =
– = : =
3. =
4. =
– = – =
5. =

· = – = 6. =
7. =
: = · = 8. =

49
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. МАТЕМАТИКА.
17 РІВНЯННЯ. КООРДИНАТНА ПЛОЩИНА

6. Фізкультхвилинка.
7. Розв’яжи задачу за допомогою рівняння.
а) За три дні туристи пройшли 60 км. Першого дня вони пройшли
у два рази більше, ніж другого, а третього дня — на 10 км більше, ніж
першого. Скільки кілометрів проходили туристи кожного дня?



б) За три дні продали 45 т картоплі. Першого дня продали на 3 т
2
менше картоплі, ніж другого дня. Третього дня було продано від
3
того, що реалізували за перших два дні разом. Скільки картоплі про­
да­вали кожного дня?




8. Візьми участь у конкурсі на кращий рисунок.
На координатній площині накресли рисунок та запиши послідовно
координати всіх точок.
y
7
6
5
4
3
2
1

–9 –8 –7 –6 –5 –4 –3 –2 –1 О 1 2 3 4 5 6 7 8 9 x
–1
–2
–3
–4
–5
–6
–7

9. Підсумок уроку: що нового ти дізнався/дізналася; чого вдалося навчитися.


Домашнє завдання дивись на с. 56.
50
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. Урок
ЛОГІКА. КРИПТАРИФМИ 18

Тисячі шляхів ведуть до помилки,


до істини — тільки один.
Жан-Жак Руссо

1. Прочитай вислів французького вченого Ж.-Ж. Руссо. Поясни,


як ти його розумієш.
2. Перевірка домашнього завдання.
Жан-Жак Руссо
(1712–1778) 3. Повтори інформацію за допомогою методики «За­пам’ятовую
ефективно».

Криптарифм — це математична головоломка (ребус),


рівність, у якій усі або кілька цифр
замінено на букви або символи (крапки, зірочки тощо).
Розв’язати криптарифм означає
знайти цифри, які було замінено на букви або символи.

 Дай визначення поняття «криптарифм» за схемою Арістотеля.

Видове поняття = родове поняття + видові відмінності



 Розв’яжи криптарифм.
а) АВ · СД = ВВВ; б) АВ · СС = АДДА.
 
 
 
4. Для розв’язування криптарифмів потрібно вміти швидко та правильно рахувати.
Обчисли раціональним способом.
а)  14 · 18 =  б)  28 · 25 = 
в)  16 · 16 =  г )  30 · 25 = 
д)  19 · 12 =  е)  15 · 25 = 
ж)  15 · 18 =  з)  19 · 25 = 
и)  23 · 50 =  к)  17 · 50 = 
л)  1,3 · 1,2 =  м)  0,4 · 1,8 = 

51
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. МАТЕМАТИКА.
18 ПРИЙОМИ РАЦІОНАЛЬНИХ ОБЧИСЛЕНЬ

5. Фізкультхвилинка.
6. Візьми участь у конкурсі «Кращий слідопит». Відшукай шлях, яким їжачок
ді­станеться до яблука.
Обчисли значення виразів. Зна- 17 72
йди отримані результати на рисунку 2 1,140
праворуч і з’єд­най їх.
а) 12 – (3 + 5) = 
19 3 40
б) 32 + 8 + 2 = 
12 90
в) 36 : (6 + 6) = 
4 8
г ) (4 + 5) · (10 – 2) = 
д) 102 – 5 · 12 = 
14 47 28
е) (52 + 15) : 5 = 
ж) 7 + 5 · 8 = 
9
з) 3 · (12 + 42) = 
13 6 19
и) 11 ∙ 6 : (2 + 1) =  20 51
к) (16 + (11 – 3)) : 4 = 
л) 48 – ((22 + 3) · 5) = 
88 22
м) 48 – (22 + 3 ∙ 5) = 
н) 4 + 5 · 10 – 2 =  18
29 52
о) 11 · 6 : 2 + 1 =  1
п) 23 + 7 · 6 =  59 90
34 50
р) 62 : ((4 – 1) · (3 + 9)) = 

7. Підбий підсумок щодо вивчених тем. Дай відповіді на запитання.


а) Що тобі сподобалося на уроках еврики?

б) Що тобі не сподобалося на уроках еврики?

в) Які теми ти вважаєш складними?

г) Що тобі заважає навчатися краще?


Домашнє завдання дивись на с. 56.


52
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

До уроку 1

1. За допомогою методу раціонального читання вивчи, що таке: а) множина;


б) дільники числа; в) точка й пряма.

2. Знайди кількість дільників числа, розкладеного на прості множники: а) 72;


б) 113; в) р4.

3. Наведи приклади скінченної, нескінченної та порожньої множин.

До уроку 2

1. За допомогою методу раціонального читання пригадай, що таке: а) множина;


б) дільники числа; в) точка й пряма.

2. Знайди кількість дільників числа, розкладеного на прості множники: а) 52 ∙ 72;


б) 413; в) р11.

3. Запиши множину правильних дробів зі знаменником 5.

До уроку 3

1. За допомогою методу раціонального читання вивчи, що таке: а) множина;


б) дільники числа; в) відрізок.

2. Знайди кількість дільників числа, поданого у вигляді степеня: а) 104; б) 154;


в) р100.

3. Запиши множину приголосних у слові «математика».

До уроку 4

1. За допомогою методу раціонального читання вивчи, що таке: а) прості та скла-


дені числа; б) розкладання числа на прості множники; в) відрізок.

2. Розклади числа на прості множники будь-яким способом: а) 84; б) 712; в) 888.

3. Склади задачу на обчислення довжини відрізка.

53
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

До уроку 5
1. За допомогою методу раціонального читання вивчи, що таке: а) множина, під-
множина; б) відрізок.
2. Розклади числа на прості множники будь-яким способом: а) 140; б) 200; в) 444.
3. Склади задачу на знаходження довжини відрізка за сумою довжин його частин.

До уроку 6
1. За допомогою методу раціонального читання вивчи, що таке: а) множина, під-
множина; б) найбільший спільний дільник.
2. Обчисли найбільший спільний дільник чисел: а) 12 і 75; б) 175 і 25.
3. Склади задачу на знаходження довжини відрізка.

До уроку 7
1. Прочитай і відтвори з пам’яті вивчені навчальні одиниці за темами «Множини»,
«Подільність чисел», «Точка, пряма, відрізок».
2. Обчисли суму всіх дільників числа 48.
3. Точки А, В і С лежать на одній прямій. АВ = 17 см, ВС = 9 см. Обчисли довжину
відрізка АС.

До уроку 8
1. За допомогою методу раціонального читання вивчи визначення понять «теорія
ймовірностей» та «подія», види подій.
2. Наведи по три приклади неможливих, вірогідних та випадкових подій.
3. Поміркуй, де потрібно побудувати гараж, щоб він знаходився на однаковій від-
стані від двох будинків.
4. На наступний урок візьми для експериментів 2 гральних кубики.

До уроку 9
1. За допомогою методу раціонального читання повтори визначення понять «теорія
ймовірностей» та «подія», види подій.
2. Наведи по три приклади неможливих, вірогідних та випадкових подій.
3. Розв’яжи задачу.
Мешканці трьох сільських будинків вирішили вирити спільний коло-
дязь на однаковій відстані від кожного будинку. Як визначити місце
розташування колодязя?
4. На наступний урок візьми для експериментів 3 гральних кубики.

54
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

До уроку 10
1. За допомогою методу раціонального читання повтори визначення понять «теорія
ймовірностей» та «подія», види подій.
2. Наведи по три приклади неможливих, вірогідних та випадкових подій.
3. Розв’яжи задачу.
Товар коштував 400 грн. Спочатку його ціну підвищили на 20 %,
а потім нову ціну знизили на 20 %. Якою стала ціна товару після цих
змін? На скільки відсотків змінилася початкова ціна?
4. На наступний урок візьми для експериментів монету.

До уроку 11
1. За допомогою методу раціонального читання вивчи визначення понять «сумісна
подія» й «несумісна подія».
2. Наведи по три приклади сумісних і несумісних подій.
3. Розв’яжи задачу.
Книга коштувала 75 грн. На скільки відсотків зміниться початкова
ціна книги, якщо її двічі знизити на 10 %?
4. На наступний урок візьми для експериментів кришку від пластикової пляшки.

До уроку 12
1. За допомогою методу раціонального читання повтори визначення понять «суміс-
на подія» й «несумісна подія».
2. Наведи по три приклади сумісних і несумісних подій.
3. Розв’яжи задачу.
Вологість трави 70 %, а сіна — 10 %. Скільки сіна отримають із 6 т
щойно скошеної трави?
4. На наступний урок візьми для експериментів порожню коробку з-під сірників.

До уроку 13
1. За допомогою методу раціонального читання вивчи визначення поняття «рівно-
можливі події».
2. Наведи приклади рівноможливих подій.
3. Розв’яжи задачу.
Свіже листя м’яти містить 78 % води, а висушене — 8 %. Скільки
сухої м’яти отримаємо з 5 кг свіжої?

55
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

До уроку 14
1. Підготуй повідомлення про софізми.
2. Спрости вираз.
а) –2 · (х – 4) + (2 – 4х);
б) 7 · (2х – 3) – 5 · (х – 3).
3. Розв’яжи рівняння.
(х – 2)(х – 4) = 0

До уроку 15 (неможлива фігура)


1. Склади алгебраїчний софізм.
2. Розв’яжи рівняння.
а) |х – 3| = 4;
б) |х + 1| = –2;
в) 4х – 5 = 2 – (х + 3).
(неможлива фігура)

До уроку 16
1. Розв’яжи криптарифм.
СЛОВО + СЛОВО = ПІСНЯ
2. Розв’яжи рівняння.
а) 2х – 3(х + 4) = 7 – 3(2 – 3х);
б) |х – 3| = 9.

До уроку 17
Візьми участь у конкурсі на найцікавіший математичний ребус. Запиши на
аркуші складений ребус, а на звороті — його розв’язання.

До уроку 18
Підготуйся до олімпіади. Повтори всі навчальні одиниці за курс еврики 6 класу.

56
ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

1. Розв’яжи рівняння.
а) |х| = 7; б) |х| = –4;
в) (х + 1)(х – 2) = 0; г ) (х + 3)(х + 1) = 0;
д) х(х – 1) = 0; е) |х + 1| = 3;
ж) |х – 2| = 8; з) 2(2х – 3) – 5(4 – 5х) = 7 – х;
и) (х – 1)(х + 2)(2х – 5) = 0; к) |х| = 6;
л) (х – 4)(2 – х) = 0; м) |3х – 5| = 4;
x  1 2x  3 3x  1 8x  3
н)   8; о)   2  0;
7 2 10 7
7x  6 8  x x5 2x
п)  ; р) 4 .
3 4 3 3
2. Пригадай розподільний закон множення.
 Розкрий дужки.
а) –2(х – у); б) 4(2х + 3);
в) –3(4 – 5х); г) (7 + 2х) · (–9);
д) (х – 3) · 4; е) 14х – (х – 4) + (2х + 8);
ж) 2р – (3р – (2р – с)); з) 4р + 2 – (5 – 2р) – (5р + 3).
 Винеси спільний множник за дужки.
а) 3х – 6у; б) 3а + 2ах;
в) 7ху – 14у2; г ) 2ху – 5х;
д) х5 + х4 – х2; е) у(х – 2) – 3(х – 2).
 Спрости вираз.
а) 8х · (–2ху); б) 4х – 5 + х;
в) 4х + 4х – 2а; г) 4х · 4х;
д) 3ах · (–2а2); е) 4х2 · (–3х3);
ж) 8х2у – ху2 + 3х2у – 2ху2; з) (х7)2;
и) (–2х)2; к) (3у2)3;
л) (–х2у)3; м) –5х · 4х7;
н) 2х6 · 3х; о) 7х2 · (–2х3).
3. Пригадай визначення пропорції та її основну властивість.
 Розв’яжи пропорцію.
4x x  9 x 4
а)  ; б) = ;
5 2 4 x
8x  3 2x  3 x4 8
в)  ; г)  .
3 6 3 5

57
ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

4. Побудуй прямі на координатній площині.


а) у = 3; у = х – 2; б) у = 2х; х = 1.
y y
4 4
3 3
2 2
1 1

–4 –3 –2 –1 О 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 О 1 2 3 4 x
–1 –1
–2 –2
–3 –3
–4 –4

5. Покажи на координатній площині множину точок, що задовольняє умову.


а) |х| ⩽ 2; б) х ⩾ 1; у ⩽ 3; в) у = |х|.
y y y
4 4 4
3 3 3
2 2 2
1 1 1

–4 –3 –2 –1 О 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 О 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 О 1 2 3 4 x
–1 –1 –1
–2 –2 –2
–3 –3 –3
–4 –4 –4

6. Побудуй пряму на координатній площині.


а) у = –х; б) у = –х + 1; в) у = –х – 2.
y y y
4 4 4
3 3 3
2 2 2
1 1 1

–4 –3 –2 –1 О 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 О 1 2 3 4 x –4 –3 –2 –1 О 1 2 3 4 x
–1 –1 –1
–2 –2 –2
–3 –3 –3
–4 –4 –4

58
ЕВРИСТИЧНІ ПЕРЕГОНИ

1. Продовж твердження: «Засновником теорії множин уважають…»


А Ейлера;
Б Кантора;
В Піфагора.

2. Продовж твердження: «Предмети, з яких складається множина, є...»


А групами;
Б елементами;
В підмножинами.

3. Продовж твердження: «Множину позначають...»


А великими буквами українського алфавіту;
Б великими буквами латинського алфавіту;
В маленькими буквами латинського алфавіту.

4. Визнач число, яке є дільником будь-якого числа.


А 0;
Б 1;
В такого не існує.

5. Познач рядок, у якому записано всі дільники числа 15.


А 3; 5; 15;
Б 1; 3; 5; 10; 15;
В 1; 3; 5; 15.

6. Визнач рядок, у якому записано лише прості числа.


А 1; 3; 5;
Б 3; 5; 13;
В 2; 3; 10.

7. Установи відповідність між назвою множини (А–Г) та її елементами (1–4).


А Множина непарних чисел 1 {1; 2; 3; 4; 5…}
Б Множина дільників числа 6 2 {2; 3; 5; 7…}
В Множина простих чисел 3 {1; 2; 3; 6}
Г Множина натуральних чисел 4 {1; 3; 5; 7…}

59
ЕВРИСТИЧНІ ПЕРЕГОНИ

8. Продовж твердження: «Найпростіші геометричні фігури — це…»


А точка й відрізок;
Б пряма та коло;
В точка й пряма.

9. Продовж твердження: «Елементи множини позначають…»


А великими буквами українського алфавіту;
Б великими буквами латинського алфавіту;
В маленькими буквами латинського алфавіту.

10. Визнач число, яке не є дільником числа 828.


А 7;
Б 4;
В 9.

11. Укажи суму всіх дільників числа 56.


А 53;
Б 64;
В 120.

12. Познач рядок, у якому подано лише парні двоцифрові числа.


А 25; 40; 55;
Б 32; 40; 88;
В 48; 98; 102.

13. Визнач рядок, у якому записано лише складені числа.


А 1; 3; 5;
Б 2; 5; 10;
В 4; 6; 10.

14. Установи відповідність між назвою множини (А–Д) та її елементами (1–4).


А Множина парних чисел 1 {12; 15; 18; 21; 33…}
Б Множина непарних чисел 2 {1,2; 8,7; 155,3…}
В Множина складених чисел 3 {1; 2; 4; 8}
Г Множина дробових чисел 4 {8; 316; 400; 1 004…}
Д Множина дільників числа 8

60
ЕВРИСТИЧНІ ПЕРЕГОНИ

15. Продовж твердження: «Натуральне число є простим, якщо воно має…»


А один дільник;
Б тільки два дільники;
В безліч дільників.

16. Укажи найбільше просте число.


А 9 999 999;
Б 1;
В такого не існує.

17. Укажи найменше просте число.


А 1;
Б 2;
В такого не існує.

18. Визнач, скільки дільників має число а10, якщо а — просте число.
А 100;
Б 11;
В безліч.

19. Познач рядок, у якому записано лише прості числа.


А 995; 992; 900;
Б 977; 983; 991;
В 956; 929; 907.

20. Визнач рядок, у якому записано лише складені числа.


А 2; 8; 10;
Б 4; 6; 15;
В 3; 7; 21.

21. Установи відповідність між назвою множини (А–Д) та її елементами (1–4).


А Множина круглих чисел 1 {1; 2; 3; 4; 6; 12}
Б Множина дільників числа 12 2 {1; 3; 5; 7; 9…}
В Множина дробових чисел 3 {10; 20; 30; 40…}
Г Множина непарних чисел 4 {2; 3; 5; 7; 11…}
Д Множина простих чисел

61
ЕВРИСТИЧНІ ПЕРЕГОНИ

22. Продовж твердження: «Натуральне число є складеним, якщо воно має…»


А один дільник;
Б тільки два дільники;
В понад два дільники.
23. Продовж твердження: «Одиниця — число…»
А просте;
Б складене;
В не просте й не складене.
24. Укажи найменше складене число.
А 2;
Б 4;
В не існує.
3 2
25. Знайди кількість дільників числа, розкладеного на прості множники 3 ∙ 5 .
А 8;
Б 12;
В безліч.
26. Укажи хибне твердження.
А 5 — просте число;
Б 6 — складене число;
В 1 — просте число.
27. Визнач цифру, яку потрібно підставити замість зірочки, щоб число 32 4*5 діли-
лося на 3.
А 1;
Б 2;
В 3.
28. Установи відповідність між кожним числом (А–Д) та його властивістю (1–4).
А 43 1 Ділиться на 25
Б 91 2 Ділиться на 4
В 126 3 Ділиться на 3
Г 625 4 Ділиться на 7
Д 116

62
ЕВРИСТИЧНІ ПЕРЕГОНИ

29. Твердження «Множина С є підмножиною множини В»


записують так:
А В ⊂ С;
Б С ⊂ В;
В В ∈ С.
30. Розкласти число на прості множники означає записати його у вигляді…
А суми простих чисел;
Б добутку простих чисел;
В добутку складених чисел.
31. Визнач число, яке не є натуральним.
А 0;
Б 1;
В 100.
32. Укажи складене число.
А 1;
Б 3;
В 4.
2 2
33. Знайди кількість дільників числа, розкладеного на прості множники 2 ∙ 3 .
А 4;
Б 9;
В безліч.
34. Визнач цифру, яку потрібно підставити замість зірочки, щоб число 12 4*5 діли-
лося на 9.
А 4;
Б 6;
В 8.
35. Установи відповідність між кожним числом (А–Д) та його властивістю (1–4).
А 223 1 Ділиться на 2
Б 124 2 Не ділиться на 3
В 102 3 Ділиться на 3 і на 2
Г 120 4 Ділиться на 10
Д 781

63
ДОДАТКИ

Методика
перевірки домашнього завдання
1.  Попрацюй у парі. Розкажіть одне одному з пам’яті інформацію
в ра­мочці, яку ви вивчили вдома.
2.  Перевірте правильність виконання інших завдань домашньої
ро­боти.
3.  Поставте одне одному оцінки за домашнє завдання, ґрунтуючись
на критеріях оцінювання.

ТАБЛИЦЯ ПРОСТИХ ЧИСЕЛ (ДО 1 000)

2 61 149 239 347 443 563 659 773 887


3 67 151 241 349 449 569 661 787 907
5 71 157 251 353 457 571 673 797 911
7 73 163 257 359 461 577 677 809 919
11 79 167 263 367 463 587 683 811 929
13 83 173 269 373 467 593 691 821 937
17 89 179 271 379 479 599 701 823 941
19 97 181 277 383 487 601 709 827 947
23 101 191 281 389 491 607 719 829 953
29 103 193 283 397 499 613 727 839 967
31 107 197 293 401 503 617 733 853 971
37 109 199 307 409 509 619 739 857 977
41 113 211 311 419 521 631 743 859 983
43 127 223 313 421 523 641 751 863 991
47 131 227 317 431 541 643 757 877 997
53 137 229 331 433 547 647 761 881
59 139 233 337 439 557 653 769 883

64

You might also like