Еврика - 7 кл - 2023 - 24 - ГОТ - 2

Науково-педагогічний проєкт «Інтелект України»
І. В. Гавриш, С. О. Доценко, О. А. Горьков, С. Б. Скиба
Еврика
7 клас
Зошит з друкованою основою
Харків
2023
ЗМІСТ
Вступ...................................................................................................................3
Умовні позначення............................................................................................4
Урок 1 ................................................................................................................5
Урок 2 ................................................................................................................8
Урок 3 ..............................................................................................................10
Урок 4................................................................................................................13
Урок 5................................................................................................................16
Урок 6................................................................................................................19
Урок 7................................................................................................................23
Урок 8................................................................................................................26
Урок 9................................................................................................................27
Урок 10..............................................................................................................30
Урок 11..............................................................................................................33
Урок 12..............................................................................................................35
Урок 13..............................................................................................................37
Урок 14..............................................................................................................39
Урок 15..............................................................................................................43
Урок 16..............................................................................................................46
Урок 17..............................................................................................................49
Урок 18..............................................................................................................52
Домашнє завдання.........................................................................................55
ЕВРИКА — ТЕОРІЯ ЕКСПЕРИМЕНТІВ
ТА ВІДКРИТТІВ
Стрімкий розвиток IT-галузі, робототехніки, нанотехнологій зумовлює
потребу в досвідчених фахівцях і, як наслідок, у якісному навчанні
учнів природничих та технічних дисциплін: математики, фізики, хімії,
програмування.
Сучасна освіта має відповідати тенденціям
розвитку суспільства та сприяти підвищенню
конкурентоспроможності національної науки.
Тому метою предмета «Еврика» в сьомому
класі є системне впровадження інноваційних
методів навчання, спрямованих на виховання
креативної особистості, здатної швидко реагу-
вати на вимоги суспільства, генерувати нові
ідеї, розв’язувати складні завдання в майбут-
ній професійній діяльності.
Будь-яке навчання має починатися з подиву. А що може вразити
більше, ніж справжнє відкриття? Поринути у світ гіпотез, наукових роз-
робок та експериментів — що може бути цікавіше! Саме на уроках .
еврики ви «пройдете» шлях від зародження інноваційної ідеї до влас-
ного відкриття. Ці уроки дадуть вам широкі можливості для інтелек-
туального розвитку, формування критичного та логічного мислення, .
допоможуть розвинути творчі та винахідницькі здібності.
Бажаємо успіхів та нових відкриттів!
Автори
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ
Робота . Робота .
в парах в командах

обота .
Р Робота .
з картою знань /. з географічною .
інтелект-картою картою
лектронні .
Е Завдання .
ресурси на повторення
Гіпотеза Усна вправа
Завдання .
Самостійна . підвищеної .
робота складності /.
дослідження
Завдання . Вправа .
на тлумачення . на розвиток .
понять окоміру
Урок
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. ЛОГІКА
1
Логіка — наука про правильне мислення.

Арістотель
1. Прочитай вислів давньогрецького філософа Арістотеля. Поясни, як
ти його розумієш.
2. Переглянь презентацію про Арістотеля — основоположника
Арістотель.
(384–322 рр..

логіки. Відтвори з пам’яті побачене.
до н. е.)
3. Пригадай за картою знань 1Е усе, що ти знаєш про
логіку. Сформулюй запитання за цією картою. Запропонуй
однокласникам дати на нього відповідь.
4. Виконай завдання.
Визнач вид кожного поняття: геометрична фігура, відрізок, Харків,
числовий вираз, Сонце, учень, фрукт, школа, країна, Україна.
5. Прочитай, дописавши пропущене. Відтвори з пам’яті.
Поняття — виражена словом або словосполученням думка про пред-
мет, яка вказує на його суттєві ознаки. За обсягом поняття поділяють
на _____________, ________________, __________________
 Добери приклади понять кожного виду. Заповни схему.
(за обсягом)
Поняття .
6. Запам’ятай інформацію в рамочці. Відтвори з пам’яті.
Загальні поняття є родовими, а

Сонячна родове
одиничні та нульові — видовими. система
Графічно відношення між поняттями
видове
зображують за допомогою кругів Земля
Ейлера. Марс
Круг, що позначає видове поняття, видове
має бути меншим і входити в більший
круг, який позначає родове поняття.
 Зобрази в робочому зошиті за допомогою кругів Ейлера відношення між

поняттями: геометрія, відрізок, промінь, геометрична фігура, кут, пряма.
5
Урок
1
7. Дай визначення поняття за схемою Арістотеля.
Видове поняття = родове поняття + видові відмінності
а) Геометрія —

б) Відрізок —

в) Кут —

г ) Промінь —

 Зобрази за допомогою кругів Ейлера визначення поняття вище.
а) б)
в) г )
 Запропонуй свою схему для визначення поняття. Наведи приклад.
6
Урок
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. ГЕОМЕТРІЯ
1
8. Прочитай текст. Підкресли головне.

Здавна існували два шляхи визначення геометричного
поняття. Перший ішов від фігур вищого порядку до фігур
нижчого. Такої думки дотримувався Евклід, який визначав
поверхню як межу тіла, лінію — як межу поверхні, кінці
лінії — як точки. Другий шлях вів навпаки — від фігур
нижчого порядку до фігур вищого: рухом точки утворювалася лінія.
Аналогічно із ліній утворювалися поверхні тощо.
Одним із перших, хто об’єднав обидва підходи, був Герон Алек-
сандрійський. Він уважав, що тіло обмежується поверхнею та разом
із цим може бути розглянуте як утворене рухом поверхні. Найповніше
поняття поверхні розкрив К. Ф. Ґаус у ХVIII ст.
Із появою просторової аналітичної геометрії поняття поверхні стає
автономним (незалежним) від поняття тіла. Поверхню почали визначати
як самостійний геометричний о  браз, як геометричне місце точок просто-
ру, що задовольняють те чи інше рівняння: F(x; y; z) = 0.
9. Виконай практичну роботу.
1)  Виріж із паперу дві смужки (див. вкладку). З першої смужки
склей кільце. Воно має два боки — вну-
A B
трішній та зовнішній. Зафарбуй внутрішній D C
бік сірим кольором, зовнішній — червоним.

2)  Візьми другу смужку. Один кінець
перекрути на пів оберта й приклей до B A
C D
іншого. Утвориться одноповерхнева фігура.
Створив таку фігуру німецький геометр та
D
B A
C
астроном Авґуст Мебіус 1863 року, тому

її називають «стрічка Мебіуса». Візьми
кольоровий олівець і почни послідовно її
зафарбовувати, не відриваючи олівця від поверхні та не перетинаючи
краю. Коли повернешся до того місця, з якого почав / почала, то
побачиш, що пофарбовано всю поверхню стрічки, хоча її краю ти й не
перетинав / не перетинала жодного разу.
 Переглянь презентацію.  Повтори запропоновані дослідження зі стрічкою
Мебіуса.
Домашнє завдання дивись на с. 55.
7
Урок
2
Логіка — наука про правильне мислення.

Арістотель
1. Прочитай вислів Арістотеля. Поясни, як ти його розумієш.
2. Перевір домашнє завдання. Розкажи однокласникам
повторену вдома інформацію. Поставте одне одному
оцінки.
а) Поняття — виражена __________ або _______________________ .
думка про предмет, яка вказує на його
б) За обсягом поняття поділяють на .
____________________________,
4. Добери приклади до кожного виду понять.
а) Загальні:
б) одиничні:
в) нульові:
5. Дай визначення поняття за схемою Арістотеля.
а) Многогранник —

б) Піраміда —

в) Циліндр —

 Зобрази за допомогою кругів Ейлера визначення поняття вище.
а) б) в)
8
Урок
2
Розгорткою поверхні многогранника є плоска фігура,

отримана в результаті послідовного суміщення з площиною
креслення всіх граней многогранника.
 Запиши назви плоских фігур, з яких складається розгортка поверхні даної

фігури.
а) Куб:
б) циліндр:
в) призма:
г ) піраміда:
 Переглянь презентацію про розгортку поверхні многогранника. 

7. Попрацюй у команді. Виконайте практичну роботу.
1)  Виріжте розгортки многогранників, тіл обертання (див.
вкладку). Зробіть необхідні виміри (якщо потрібно, округліть до
цілих), обчисліть площу цих поверхонь.
1-а команда: трикутна призма, циліндр;
2-а команда: прямокутний паралелепіпед, конус;
3-я команда: куб, конус;
4-а команда: піраміда, циліндр.
2)  Підготуйте доповідь про свої фігури: для многогранників назвіть
кількість вершин, ребер, граней; для тіл обертання розкажіть, як вони
утворилися.
3)  Ейлер довів одну з важливих теорем топології* про те, що в будь-
якому опуклому многограннику кількість вершин (В), кількість граней (Г) .
та кількість ребер (Р) завжди пов’язані співвідношенням: В + Г – Р = 2.
Перевірте цю рівність на прикладі свого многогранника.
__________________________
*Топологія — розділ математики, що вивчає властивості фігур та їх розташування
(під фігурою в топології розуміють будь-яку множину точок).
9
Урок
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. МНОЖИНА
3
Множина — це об’єднання в єдине ціле

різних об’єктів нашої уяви або мислення.
Ґеорґ Кантор
1. Прочитай вислів німецького математика, засновника теорії
множин Ґ. Кантора. Поясни, як ти його розумієш.
 нтор . 2. Перевір домашнє завдання. Розкажи однокласникам

 орґ Ка
Ґе
(1845–1918) повторену вдома інформацію. Поставте одне одному
оцінки.
Не існує єдиного визначення поняття множини елементів, як і поняття
точки та числа. Множинами є, наприклад, сукупності учнів у школі,
точок площини, натуральних чисел чи всіх предметів на столі тощо.
Засновником теорії множин уважають німецького математика Ґеорґа
Кантора.
Множини позначають великими буквами латинського алфавіту, на
приклад: А = {1; 2; 8}, В = {a; b; c; d; x; y}.
Запис «1 ∈ А» читають так: «Число один є елементом множини А»
або «1 належить А».
Запис «3 ∉ А» читають так: «Число три не є елементом множини А» .
або «3 не належить А».
Множину, яка не містить жодного елемента, називають порожньою
(нульовою) множиною й позначають «∅».
Множину, що містить скінченну кількість елементів, зручно позначати
переліченням її елементів, яке беруть у фігурні дужки, наприклад:
С = {8; 5; 16; 10; 23}.
Числові множини N, Z, Q, R — нескінченні. Q
N — множина натуральних чисел;
N
N = {1; 2; 3; 4; 5…}. R
Z — множина цілих чисел (натуральні числа, .
Z
протилежні їм числа та 0);
Z = {…–3; –2; –1; 0; 1; 2; 3; 4; 5…}.
Q — множина раціональних чисел (цілі та дробові числа).
R — множина дійсних чисел (раціональні та ірраціональні числа).
10
Урок
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. МНОЖИНА. ГЕОМЕТРІЯ
3
4. Прочитай записи та підкресли серед них правильні.

1 14
1 ∈ Z; –2 ∈ N; 7 ∈ Q; ∉ N; 0,15 ∈ Z; –8 ∉ N; ∈
∈ Q; 0 ∉ N.
Q;
3 25
5. Дай відповідь на запитання.
а) Як називають множину квітів у вазі?
б) Як називають множину артистів, які працюють в одному театрі?

в) Як називають множину точок земної поверхні, рівновіддалених від
Північного полюса?
Деякі множини можна задати переліченням усіх
елементів. Наприклад, множину учнів класу задають
списком у класному журналі, множину країн світу —
списком у географічному атласі. Проте не всі множини
можна задати в такий спосіб. Якщо множина містить
нескінченну кількість елементів, то список скласти не
можна. У такому випадку множину задають за допомогою опису її
характеристичної властивості (це властивість, яку задовольняють усі
елементи множини та якої не мають інші об’єкти).
Задання множини за допомогою характеристичної властивості часто
використовують у геометрії. Множину точок, що задовольняє зазначену
характеристичну властивість, називають геометричним місцем точок (ГМТ).
Наприклад:
X
Коло — це геометричне місце точок
площини, рівновіддалених від заданої точки,
яку називають центром кола (рис. 1). O OX = R
Бісектриса кута — це геометричне місце
точок площини, розміщених між сторонами
кута та рівновіддалених від них (рис. 2). Рис. 1
За допомогою опису характеристичної
властивості множину можна задати так: . A
K
А = {а: 1 ⩽ а ⩽ 3}. Цей запис означає, що KA ⊥ BA
множина А складається з усіх чисел а, які KC ⊥ BC
задовольняють нерівність 1 ⩽ а ⩽ 3. B C KA = KC
Рис. 2
А = [1; 3]
1 3
11
Урок
3
7. У заданій множині всі елементи, крім одного, задовольняють деяку характе

ристичну властивість. Визнач цю властивість і закресли зайвий елемент.
а) A = {1; 2; 3; 5; 7; 9};
б) B = {102; 120; 201; 210; 211};
в) C = {трикутник, чотирикутник, круг, п’ятикутник};
г ) D = {червоний, жовтий, знати, зелений}.
8. Запиши за допомогою знака «∈» або «∉» твердження.

а) Число 7 належить множині цілих чисел:
б) число 1 не належить множині натуральних чисел:

3
в) число 2 належить множині раціональних чисел:
7
г ) число –2 належить множині цілих чисел:
9. За допомогою кругів Ейлера показано числові множини. Розмісти на рисунку
1 2
числа: –3; 1; ; 5; –16; 21 ; 5,7.
3 7
N
R
12
Урок
4

1. Прочитай вислів Ґ. Кантора. Поясни, як ти його розумієш.
оцінки.
Множина — це сукупність різноманітних об’єктів, об’єднаних

у єдине ціле за однією або кількома спільними властивостями.
Об’єкти, з яких складається множина, є ї ї елементами.
Множини бувають скінченними, нескінченними та порожніми.
Графічно множину зображують у вигляді круга.
 Переглянь презентацію про множину. 

Основні способи задання множини.
1) Перелічення всіх її елементів.
Наприклад: А = {2; 4; 6; –3; 5}, В = {; ∅; ∆}.
2) Описання характеристичної властивості її елементів.
Наприклад: С — множина коренів квадратного рівняння х2 = 9. .
За допомогою математичних символів цю множину можна задати так:
С = {х: х2 = 9}.
5. Запиши множину, перелічивши її елементи.
а) Додатні числа, кратні 8 й менші від 70:

б) розв’язки рівняння (х – 2)(х + 3) = 0:
А — множина цілих чисел, які діляться націло на 5; В — множина
цілих чисел, які діляться націло на 3. Визнач, які із чисел –3; 7;
15; –20; 0; 21; 35 належать множині А, а які — множині В. Запиши
відповідь за допомогою знака «∈».
13
Урок
4

Розглянемо нерівність х > 3. Множина її розв’язків складається з усіх
чисел, більших за 3. Цю множину можна задати числовим проміжком .
(3; +∞). Точки координатної прямої, які зображують розв’язки нерівності
x > 3, розміщені праворуч від точки, що зображує число 3, та утворюють
промінь із «виколотим» початком.
або
3 3
Числовий проміжок зображують двома способами: за допомогою
штриховки або дужки.
Розглянемо можливі числові проміжки.
Нерівність Числовий проміжок Зображення
x > a (a; +∞)
а
x ⩾ a [a; +∞)
а
x < a (–∞; a)
а
x ⩽ a (–∞; a]
а
a < x < b (a; b)
а b
a ⩽ x ⩽ b [a; b]
а b
a ⩽ x < b [a; b)
а b
a < x ⩽ b (a; b]
а b
14
Урок
4
8. Зобрази в робочому зошиті числовим проміжком множину розв’язків нерівності.

а) х ⩾ 4; б) х < –5; в) х ⩾ 0;
г ) х < 0; д) х > 7; е) х ⩽ –1;
ж) –1 < х ⩽ 4; з) –5 ⩽ х ⩽ 5.
Будь-яка множина точок є геометричною фігурою.

Частина будь-якої геометричної фігури є геометричною
фігурою.
 Дай визначення геометричної фігури за схемою Арістотеля.
а) Середина відрізка;
б) бісектриса кута.
 Розглянь рисунок. Дай відповідь на запитання.
а) Які точки належать прямій а?
б) Які точки не належать відрізку BK, але належать прямій а?.

в) Які точки належать відрізку РK?
M O a
D K
C
B N
P
F
15
Урок
5

1. Прочитай вислів Ґ. Кантора. Поясни, як ти його розумієш.
оцінки.
3. Переглянь презентацію. Сформулюй запитання щодо отриманої інформації.
Запропонуй однокласникам дати на нього відповідь.
 Прочитай, дописавши пропущене. Відтвори з пам’яті.
а)  Множини прийнято позначати .
.
а їх елементи —
б)  Множини бувають
в)  Належність елемента даній множині позначають символом .
______________, а неналежність — символом
г )  Множину, яка не містить жодного елемента, називають
_____________________ й позначають
C
Якщо будь-який елемент множини А є елементом множи-. A
ни С, то А є підмножиною С (або С включає А). Це
записують так: «А ⊂ С» (або «С ⊃ А»), а графічно зображують
за допомогою кругів Ейлера (рис. 1). Рис. 1
Множина натуральних чисел є підмножиною цілих чисел: N ⊂ Z. Тобто
всі натуральні числа є цілими, але не кожне ціле число є натуральним: .
N = {1; 2; 3…}, Z = {…–3; –2; –1; 0; 1; 2; 3…}.
Множина точок трикутника, вписаного в круг, є підмножиною
точок цього круга (рис. 2).
Якщо одночасно А ⊂ В і В ⊂ А, то А = В. Множини А і В .
називають рівними (А = В), якщо вони складаються з од-
Рис. 2 них і тих самих елементів. Порожню множину вважають
підмножиною будь-якої множини. Кожна непорожня множина А має
принаймні дві підмножини — порожню множину та саму множину А.
Запис «А ⊆ В» означає, що «A ⊂ В» або «А = В». Знак «⊆» називають
знаком нестрогого включення, а знак «⊂» — знаком строгого включення.
 Визнач, чи є правильним твердження.
N ⊂ Z ⊂ Q ⊂ R
16
Урок
5
5. Попрацюй у парі. Пригадайте за картою знань 2Е все, що ви

знаєте про множини.
 Зобрази множину за допомогою кругів Ейлера.
а)  Множина учнів 7-Б кла- б)  Множина учнів 7-Б класу є підмно-

су є підмножиною учнів усієї жиною учнів усієї школи № 1 м. Києва — .
школи підмножини учнів усього м. Києва
в)  Множина раціональних г )  N ⊂ Z ⊂ Q ⊂ R

чисел Q є підмножиною дій-
сних чисел R
6. Попрацюй у команді. Об’єднайтесь у команди по 4–5 учнів. При

думайте назву своєї команди. Переможе та команда, яка першою
правильно виконає завдання.
1) Дано множину А = {1; 4; –5}. Запишіть усі підмножини множини А.

2) Визначте, чим відрізняються записи «1 ∈ А» та «{1} ⊂ А».

3) Дано множини С = {; ∆; ; }, А = {∆; }, В = {; ; ∆}. Підкресліть
правильні твердження: А ⊂ В; В ⊂ С;  ∈ В; В ⊂ А;  ∈ C; {; } ⊂ С;
{} ∈ A.
4) Нехай А — множина розв’язків рівняння (х – 3)(х – 4) = 0. Закресліть
неправильні записи: 3 ∈ A; –7 ∈ A; 110 ∉ А; 4 ∉ А. Запишіть множину А
переліченням її елементів.

17
Урок
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. МНОЖИНА. АЛГЕБРА
5
7. Проведи дослідження.
Скінченна множина А містить n елементів. Полічи кількість
підмножин, які має ця множина.
1)  Нехай n = 1, тоді А = {a}.
Множина А має _________ підмножини:
2)  Нехай n = 2, тоді А = __________.
Запиши всі підмножини множини А:
Їх
3)  Нехай n = 3, А =
Запиши всі її підмножини:

Їх
Висновок: щоразу з додаванням до А ще одного елемента кількість
підмножин збільшується в _______ рази. Множина із 4 елементів має
_______ підмножин. Множина з 5 елементів має ______ підмножини.
Множина з n елементів має _________ підмножини.
8. Пригадай за картою знань 3Е правило розкриття дужок та зведення
подібних доданків.
 Спрости вирази.
а) 7(а – 2d) – 3(а + d) =
б) 2(х – 1) + 5(2 – х) =
в) 3х – (8х – 5(2х – 2)) = .

г ) 6х – 4 – 2(5х – 11) =
д) 6(х – 2) – (3х – 12) =
е) 5(3х + 2) – 2(6х – 3) =
ж) 9(2х – 20) – 6(3х – 30) =
 За таблицею визнач букви, що відповідають отриманим результатам. Склади
слово із цих букв. Поміркуй, як воно пов’язане з поняттям «множина».
С К О Л М А І Н Д А
4a + d 4а – 17d –3x + 8 –3x 5x – 10 –4x + 18 –1 3x 3x + 16 0
Слово: .
18
Урок
6
Сьогодні ми знаємо, що,

логічно міркуючи, можна довести
майже всю сучасну математику
з єдиного джерела — теорії множин.
Ніколя Бурбакі
1. Прочитай вислів групи французьких математиків «Ніколя
Бурбакі». Поясни, як ти його розумієш.
2. Перевір домашнє завдання. Розкажи одно-
Ніколя Бурбак і. класникам повторену вдома інформацію.
(колективний псевдонім. Поставте одне одному оцінки.
групи французьких.
математиків)
3. Переглянь презентацію.  Сформулюй запитання щодо
побаченого. Запропонуй однокласникам дати на нього
відповідь.
а)  Якщо будь-який елемент множини А одночасно є елементом
множини В, то
б)  Порожня множина є будь-якої множини.
в)  Множина цілих чисел Z є множини .
_____________________________________ Q.
Над множинами виконують певні операції (дії). Розглянемо деякі з
них: перетин, об’єднання та різниця.
1) Перетином (або добутком) двох множин А та В називають
множину С, яка складається з усіх тих і лише тих елементів, які на-
лежать кожній з множин А та В. Позначають А ⋂ В = С (або А ∙ В = С).
Наприклад: А = {1; 3; 6; 8}, В = {1; 2; 3; 4}, А ⋂ В = {1; 3}. Схематично
перетин множин можна зобразити за допомогою кругів Ейлера.
A
A B A
С B
B
A ⋂ B = ∅ A ⋂ B = C A ⋂ B = B
19
Урок
6
2)  Об’єднанням (або сумою) двох множин А та В називають таку

множину С, яка складається з усіх елементів множин А й В, і лише з них.
Позначають А ⋃ В = С (або А + В = С). Якщо множини А та В мають
спільні елементи, то кожний із них береться в множину С лише раз.
Наприклад: А = {1; 3; 6; 8}, В = {1; 2; 3; 4}, А ⋃ В = {1; 2; 3; 4; 6; 8}.
Схематично об’єднання множин можна показати за допомогою кругів
Ейлера.
A А В А
B В
A ⋃ B = A A ⋃ B A ⋃ B

3)  Різницею двох множин А та В називають таку множину С, що
складається з усіх елементів множини А, які не належать множині В.
Позначають А \ В = С (або А – В = С).
Схематично різницю А \ В за допомогою кругів Ейлера можна пока
зати так:
А В А
В
А \ В А \ В = A
Якщо В ⊆ A, то різницю А \ В = С називають доповненням
множини В до множини А (позначають САВ). Схематично А
за допомогою кругів Ейлера це зображують так, як на
B
рисунку праворуч.
Наприклад: а) А = {1; 3; 6; 8}, В = {1; 2; 3; 4}, А \ В = {6; 8}.
САВ
б) А = {1; 3; 6; 8}, В = {1; 8}, САВ = {3; 6}.
Слід пам’ятати, що ці дії виконують над множинами, а не над їхніми
елементами. Саме тому існують такі очевидні рівності, що мають
«незвичний» вигляд: А ⋃ А = А (або А + А = А) та А ⋂ А = А (або А ∙ А = А).
Разом із цим існують і такі «звичні» рівності:
А ⋃ (В ⋃ С) = (А ⋃ В) ⋃ С = А ⋃ В ⋃ С ;
А ⋂ (В ⋂ С) = (А ⋂ В) ⋂ С;
20 А ⋂ (В ⋃ С) = (А ⋂ В) ⋃ (А ⋂ С).
Урок
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. МНОЖИНА. АЛГЕБРА
6
6. За інформацією з п. 5 склади на с. 22 інтелект-карту «Операції над множи

нами».
7. Дано множини: А = {0; 1; 2; 4; 5}, В = {0; 3; 4; 5; 9}, С = {1; 2; 7; 8; 9}. Виконай
зазначені дії над цими множинами.
а) А ⋃ В =
б) В ⋂ С =
в) С \ А =
г ) А ⋂ В ⋂ С =
д) А ⋂ С =
е) В \ А =
 Склади завдання на операцію над множиною. Запропонуй однокласникам
виконати його.
8. Попрацюй у команді. Об’єднайтесь у команди по 4–5 учнів. При

думайте назву своєї команди. Переможе та команда, яка першою
правильно виконає завдання.
1)  Обчисліть.
а) Сума квадратів чисел 12 і 18;
б) квадрат різниці чисел 5,2 і –4,8;
в) куб суми чисел 2,47 і –2,45.
2)  Доведіть тотожність.
а) 3х + 8 – (6х + 3у) + (6у – 8х) = 8 – 11х + 3у;
б) 2х(х – 3) + 5х = 2х2 – х.
3)  Укажіть множину допустимих значень змінної.
5 8x 4x
а) ; б) 2 ; в) ;
x−3 x −1 5 + x2
4 8
г ) ; д) .
x +1 x −2
21
Урок
6
Інтелект-карта «Операції над множинами»
22
Урок
7

1. Прочитай вислів Ніколя Бурбакі. Поясни, як ти його

розумієш.
 Поміркуй, яке запитання щодо множин ти
поставив би/поставила б колективу матема-
тиків «Ніколя Бурбакі».
2. Перевір домашнє завдання. Розкажи однокласникам повторену вдома
інформацію. Поставте одне одному оцінки.
3. Переглянь презентацію. Сформулюй запитання щодо побаченого. Запропонуй
4. Зобрази операцію над множинами за допомогою рисунка (зафарбуй отриманий
результат).
а) б) в)
A B A B A B
A ⋃ B A ⋂ B B \ A
г) д) е)
A A A
B B B
A ⋃ B A ⋂ B A \ B

5. Дано множини: А = {0; 2; 4; 6; 8}, В = {3; 4; 5; 6}, С = {–3; 0; 1; 2; 4}. Виконай
зазначені дії над цими множинами.
а) А ⋃ В ⋃ С =
б) (А ⋂ В) ⋃ С =
в) (А ⋃ В) ⋂ (С ⋃ А) =
г ) (А \ В) ⋂ С =
23
Урок
7
6. Познач на координатній прямій множину розв’язків нерівності та запиши відповідний

числовий проміжок.
а) x < 2; б) у ⩾ 3;
в) 1 < у < 4; г ) x ⩽ –4.
7. Розглянь зразок розв’язування завдань на знаходження об’єднання й перетину

числових проміжків.
Зразок. Знайди об’єднання й перетин числових проміжків.
А = (–∞; 3], В = (–4; 7)
Розв’язання
Зобразимо множини A та B на координатній прямій, знайдемо їх
об’єднання й перетин.

–4 3 7 –4 3 7
А ⋃ В = (–∞; 7) А ⋂ В = (–4; 3]
 Виконай завдання в робочому зошиті за зразком вище.
Зобрази на координатній прямій наведені множини та запиши ре-
зультат зазначеної дії над ними, якщо А = [1; 3], В = (–8; 2], С = (4; 7),
Р = (6; 9].
а) А ⋂ В; б) В ⋂ С; в) А ⋃ В; г ) С ⋂ Р;
д) В ⋂ Р; е) С ⋃ Р; ж) Р \ С.
 Визнач серед отриманих результатів проміжки, які є відрізками.

24
Урок
7
8. Розглянь рисунок, на якому зображено пряму, криву та ламану. Запиши точки,

у яких перетинаються ці геометричні фігури.
1) Пряма й крива:
2) пряма та ламана:
3) крива й ламана:
4) пряма, крива й ламана:
P
F О
N S
C K
D E
B
A
H M
9. Розглянь рисунок. Виконай завдання.

B
1) Визнач, чи перетинаються відрізки.
а) ВМ і АK: K
б) АС і ВМ: O
2) Запиши кілька пар відрізків, які не
A M C
перетинаються.
10. Познач на око точку перетину прямих a та b.
Перевір точність свого окоміру за допомогою
лінійки.
a
b
11. Розв’яжи задачу в робочому зошиті. Визнач, скільки розв’язків має задача.
Дано відрізки АВ = 7 см; ВС = 3 см. Знайди довжину відрізка АС.
25
Урок
8

1. Прочитай вислів Ніколя Бурбакі. Поясни, як ти його
розумієш.
2. Перевір домашнє завдання. Розкажи одно-
класникам повторену вдома інформацію.
Поставте одне одному оцінки.
3. Пригадай навчальні одиниці, вивчені на попередніх уроках. 
 Попрацюй у парі. Поставте одне одному по три запитання.
4. Дано множини А = {–1; –3; 4; 5} та В = {8; –3; 5; 10; 12; 6}. Познач елементи

цих множин на рисунку.
A B
 Виконай зазначену дію над множинами вище.

а) А ⋂ В =
б) А ⋃ В =
в) А \ В =
г ) В \ А =
5. Множина А містить n елементів, а множина В — m елементів. Визнач, у якому
випадку множина А ⋃ В буде містити n + m елементів.
6. Виконай завдання в робочому зошиті.
Точка В лежить на прямій між точками А та K. Знайди довжину
відрізка ВK, якщо АВ = 6 см, а відрізок АK у 3 рази довший за АВ.
26
Урок
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. КОМБІНАТОРИКА
9
Якщо ви дійсно любите математику, читайте Ейлера.

Жозеф-Луї Лаґранж
1. Прочитай вислів французького математика Ж.-Л. Лаґранжа. Поясни, як ти його
розумієш.
3. Переглянь презентацію. Сформулюй запитання щодо отриманої інформації.
Запропонуй однокласникам дати на нього відповідь.
Комбінаторика — це розділ математики, який вивчає
методи розв’язування задач, способи складання множин,
підмножин та їх кількість.
Слово «комбінаторика» походить від латинського .
combina — «поєднувати, сполучати». Поняття «комбінато-
рика» запровадив Ґ. Лейбніц 1666 року. Великий внесок
Л. Ейлер
(1707–1783) у розвиток комбінаторики зробили Б. Паскаль, Л. Ейлер .
і П. Ферма.
У середині ХХ століття відновлюється інтерес до комбінаторики .
у зв’язку з розвитком дискретної математики й кібернетики, а також
через розповсюдження використання комп’ютерів.
У процесі розв’язування комбінаторних задач доводиться мати спра-
ву зі скінченними множинами.
Кожну підмножину певної скінченної множини називають сполукою. .
Поступово ми ознайомимося з трьома основними видами сполук: .
розміщеннями, перестановками, комбінаціями.
Під час розв’язування комбінаторних задач слід ураховувати два
відомих тобі правила.
1)  Правило суми: якщо деякий об’єкт А можна вибрати m спо-
собами, а інший об’єкт B — n способами, то вибір «або А, або В» .
можна здійснити (m + n) способами.
2)  Правило добутку: якщо деякий об’єкт А можна вибрати m спо-.
собами, а інший об’єкт B — n способами, то вибір «й А, і В» .
можна здійснити (m ∙ n) способами.
27
Урок
9
5. Розглянь зразки розв’язування задач за допомогою правила суми й правила

добутку.
Задача 1. У першій коробці знаходиться 12 кольорових олівців, .
а в другій — 18 олівців. Хлопчик хоче взяти один олівець із будь-якої
коробки. Скількома способами він може це зробити?
Міркуємо так. Олівець із першої коробки хлопчик може вибрати
12 способами, а з другої — 18 способами. Оскільки хлопчик вибирає
олівець або з першої коробки, або з другої, то застосовуємо правило
суми: 12 + 18 = 30 способів.
Задача 2. У їдальні є чотири види напоїв та п’ять видів тістечок.
Скількома способами учень може вибрати собі один напій та одне тіс-
течко (користуйся фігурами на вкладці)?
Міркуємо так. Оскільки учень вибирає й напій, і тістечко, то
застосовуємо правило добутку. Один напій із чотирьох учень може
вибрати чотирма способами. Одне тістечко з п’яти можна вибрати
п’ятьма способами. Застосовуючи правило добутку, маємо 4 ∙ 5 = 20
способів.
6. Розв’яжи задачу.
а)  Скількома способами можна вибрати один голосний звук й один
приголосний зі слова «сполука»?

б)  У кошику 8 яблук та 9 груш. Скількома способами можна вибрати
один фрукт із кошика?

в)  У бібліотеці є 7 підручників з алгебри та 4 підручники з геометрії.
Скількома способами можна вибрати комплект із двох підручників
(один з алгебри та один із геометрії)?

г )  У їдальні є 2 перші страви, 5 других страв та 3 треті страви.
Скількома способами можна скласти з них комплексний обід?

д)  На вершину гори ведуть 6 стежок. Скількома способами турис-
ти можуть піднятися на гору та спуститися з неї? Дай відповідь на
це саме запитання, якщо підйом і спуск потрібно здійснити різними
стежками.

 Поміркуй, у яких випадках застосовують правило суми, а в яких — правило
добутку.
28
Урок
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. АЛГЕБРА
9
Стандартним виглядом числа є його запис у вигляді добутку

a ∙ 10n, де 1 ⩽ a < 10, n ∈ Z.
Число n є порядком числа.
Наприклад: 5 ∙ 103; 2,1 ∙ 10–30; 8 ∙ 1024.
Стандартний вигляд числа використовують для запису великих .
і малих чисел.
Порядок числа дає уявлення про величину числа.
8. Запиши величину, використовуючи стандартний вигляд числа.

а) Швидкість світла у вакуумі дорівнює 300 000 км/с:
б) площа України становить 603 700 км2:
в) висота найвищої гори України — Говерли — 2 061 м:
г ) діаметр молекули води дорівнює 0,00000028 мм:
9. Пригадай визначення степеня із цілим показником та його властивості. Перевір
себе, переглянувши презентацію. 
а) Спрости вираз.
1) с2с4 = _______________ 2) х ∙ х : х2 =
3) (у5)3 = _______________ 4) сс3 =
5) 38 ∙ 36 = ______________ 6) (х2у)4 =
7) у3у3 = ________________ 8) a10 : a5 =
9) (2х3y2)3 = _____________ 10) (3х4y5)2 : 3хy =
б) Постав знак «<», «>», «⩽» або «⩾» так, щоб отримати правильну
нерівність за будь-яких значень змінних.
1) х2 0; 2) –х2 0; 3) (х + 5)2 0;
4) х2 + у2 + 2 0; 5) у2 + 6 0; 6) –у2 – 1 0;
7) у + х
2 2
0; 8) (х – у) 2
0; 9) –5(х + у) 2
0;
10) –а 2
(–а) ;
2
11) –а 3
(–а) ;
3
12) –a n
(–a) .
n
29
Урок
10

1. Прочитай вислів Ж.-Л. Лаґранжа. Поясни, як ти його розумієш.
Комбінаторика — розділ математики, який вивчає
розв’язування задач про вибір та розміщення елементів
скінченної множини згідно із заданими правилами. Ці
правила визначають спосіб побудови деякої конструкції — .
комбінаторної сполуки (конфігурації). Такі скінченні множини
(сполуки) дістали певні назви: перестановки, розміщення,
комбінації.
У процесі розв’язування комбінаторних задач часто доводиться
мати справу зі скінченними множинами, для яких важливий порядок
елементів, — перестановками та розміщеннями. Такі множини називають
упорядкованими.
Розглянемо множини А = {1; 2; 4} та В = {2; 1; 4}. Множини мають од-
накові елементи, якщо вважати їх невпорядкованими, то А = В. Проте
порядок їх елементів різний, якщо ж їх упорядкувати, то А ≠ В.
Будь-яку впорядковану множину, яка складається з .

n елементів, називають перестановкою з n елементів.
З множини А = {1; 2; 4} можна утворити шість перестановок: {1; 2; 4},

{1; 4; 2}, {2; 1; 4}, {2; 4; 1}, {4; 1; 2}, {4; 2; 1}.
Перестановки відрізняються одна від одної тільки порядком елементів.
Кожна з них містить усі елементи даної n-елементної множини. Тому
можна сказати, що перестановки — це кількість різних способів, .
якими можна впорядкувати n-елементну множину.
Число перестановок з n елементів позначають Рn та обчислюють

за формулою Рn = n! (читають так: n факторіал).
n! — це добуток усіх множників від 1 до n
(n! = 1 ∙ 2 ∙ 3 ∙ 4 ∙ … ∙ (n – 1) ∙ n).
Наприклад: 3! = 1 ∙ 2 ∙ 3 = 6; 4! = 1 ∙ 2 ∙ 3 ∙ 4 = 24.
Уважають, що 0! = 1 та 1! = 1.
30
Урок
10
4. Розглянь зразки розв’язування завдань.
Зразок 1. Скороти дріб

n 1 ! .
n!
n 1 ! n ! n 1 n 1 (скоротили на n!)
n! n!
Зразок 2. Скількома способами можна розставити 4 книжки на
полиці?
P4 = 4! = 1 ∙ 2 ∙ 3 ∙ 4 = 24.
Зразок 3. Скільки різних п’ятицифрових чисел можна утворити із
цифр 1, 3, 4, 8, 9 (цифри в записі числа не повторюються)?
Зверни увагу: цифр — 5; числа — п’ятицифрові, нуля серед них
немає.
P5 = 5! = 1 ∙ 2 ∙ 3 ∙ 4 ∙ 5 = 120.
Зразок 4. Розглянемо випадок, коли одна із цифр 0.
Скільки різних п’ятицифрових чисел можна записати за допомогою
цифр 0, 1, 3, 4, 8 (цифри в записі числа не повторюються)?
Маємо п’ять цифр: 0, 1, 3, 4, 8. З нуля число починатися не може.
Чисел, які б починалися з 0, було б 5! (0 на першому місці, а інші
чотири цифри дають 4! способів), тому 5! – 4! = 120 – 24 = 96.
1)  Розв’яжи рівняння
n 1 ! = 10.
n!
2)  Визнач, скільки трицифрових чисел (цифри в записі числа не по-
вторюються) можна записати за допомогою цифр (використовуй картки
на вкладці).
а)  1; 7; 8; б)  1; 7; 0.
3)  Визнач, скільки різних слів можна утворити, переставляючи букви
наведеного слова (використовуй картки на вкладці).
а)  «Клас»; б)  «школа».
6. Переглянь презентацію. Проведи подібне дослідження. Дай відповідь
на запитання.
31
Урок
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. АЛГЕБРА
10
7. Пригадай інформацію в рамочці. Відтвори з пам’яті.
Стандартним виглядом числа є його запис у вигляді добутку

a ∙ 10n, де 1 ⩽ a < 10, n ∈ Z.
Число n є порядком числа.
8. Запиши в робочому зошиті число в стандартному вигляді: 0,016 ∙ 106; 5 432 ∙ 102;

378 ∙ 10–6.
9. Запиши в робочому зошиті вираз у вигляді:
а) квадрата одночлена: 0,04a4; 0,16a6b10;
б) куба одночлена: 0,008х12; –27а3с18.
10. Обчисли в робочому зошиті.
27 4 310 710 1210

2
8
а) 2 : 2 3

; б) =
; в)
; г ) 10 10 .
95 219 3 4
11. Попрацюй у парі. Виконайте завдання.
1)  Придумайте будь-який вираз зі змінною, у результаті
перетворення якого отримали б наведену відповідь.
а)  х12 = __________ б)  у 9 = __________ в)  –у 3 = __________
2)  Виконуючи завдання на перетворення виразів, учень припустився
помилок. Закресліть усі неправильні рівності. Яких визначень, власти-
востей, правил не знає цей учень? Розкажіть їх одне одному.
а) 3 ∙ 3 ∙ 3 ∙ 3 ∙ 3 = 53; б) (–4)2 = –4 ∙ 4 = –16;
в) 53 ∙ 58 = 524; г ) 42 ∙ 44 = 46;
д) 34 + 32 = 36; е) (c3)2 = c6;
ж) (2y2)3 = 2y6.
3)  Перевірте істинність даного твердження. Підкресліть правильну
відповідь (так / ні). Обґрунтуйте свою думку.
а) 7с3 за будь-якого значення с набуває додатних значень.
(Так / ні)
б) –8х4 за будь-якого значення х набуває від’ємних значень.
(Так / ні)
в) –0,5с2 за будь-якого значення с набуває недодатних значень.
(Так / ні)
г ) 1,47у2 за будь-якого значення у набуває невід’ємних значень.
(Так / ні)
32
Урок
11

3. Пригадай вивчені на попередніх уроках навчальні одиниці, переглянувши
презентацію.
1)  Дай відповідь на запитання.
а)  Скількома способами можна скласти список із 17 прізвищ?
б)  Скількома способами можна розкласти 8 різних листів у 8
різних конвертів, якщо в кожний конверт вкладати лише один лист?
в)  Скількома способами можна розмістити 6 волейболістів на полі?
2)  Із цифр 9, 8, 7, 3, 2 складено всі можливі п’ятицифрові числа
(цифри в записі числа не повторюються). Визнач, скільки із цих чисел:
а) починаються цифрою 9:
б) не починаються цифрою 2:
в) починаються з 327:
г ) не починаються з 27:
На попередньому уроці ми з’ясували, що з усіх n
елементів деякої множини можна утворити Рn = n!
n-елементних упорядкованих множин. А як з n-елементної
множини утворити впорядковані підмножини з m елементів
(m < n)?
Перший елемент можна вибрати n способами, другий — .
(n – 1) способами, третій — (n – 2) способами, … останній елемент .
m — (n – m + 1) способами. Отже, вибрати m елементів із n-елементної
множини можна n(n – 1)(n – 2) … (n – m + 1) способами.
Будь-яку впорядковану підмножину з m елементів даної

множини, яка містить n елементів (m ⩽ n), називають розміщенням
з n елементів по m елементів.
Число розміщень із n елементів по m елементів позначають Anm:.
Anm n n 1 n 2 n m 1.
Якщо n = m, то маємо A=

m
n A=
n
n Pn , тобто перестановки — окремий
випадок розміщень. 33
Урок
11
6. Розглянь зразки розв’язування завдань.

Зразок 1. Скільки трицифрових чисел можна скласти із цифр .
1, 2, 3, 4, 5 (цифри в записі числа не повторюються)?
Першу цифру можна вибрати п’ятьма способами, другу — чотирма,
третю — трьома. Отже, маємо A53 5 4 3 60.
Зразок 2. Скількома способами можна скласти денний розклад із
5 різних уроків, якщо всього вивчають 12 предметів?
Маємо: A12 12 11 10 9 8 95 040.
5
7. Обчисли: A93 ; A72 ; A64 .

8. Дай відповідь на запитання в робочому зошиті.
а)  Скільки існує семицифрових телефонних номерів, у кожному .
з яких жодна цифра не повторюється?
б)  Скільки існує семицифрових чисел, у кожному з яких жодна
цифра не повторюється?
в)  Скількома способами можна вибрати два олівці з коробки, що
містить 12 олівців?
г )  Скількома способами серед 10 бігунів, які беруть участь у
змаганнях, можуть бути розподілені 3 призових місця?
д)  Скільки існує трицифрових чисел, усі цифри яких непарні (циф-
ри в записі числа не повторюються)?
е)  Скільки існує звичайних дробів, чисельник та знаменник яких — .
різні прості числа, не більші за 20?
а)  Знайди таке розміщення трьох точок, щоб вони визначали рівно
три прямі. Зроби рисунок. Знайди та запиши розгорнуті, вертикальні
та суміжні кути.
б)  Знайди таке розміщення чотирьох точок, щоб вони визначали
рівно чотири прямі. Зроби рисунок.
в)  Знайди таке розміщення n точок, щоб вони визначали рівно n
прямих.
10. Придумай за одну хвилину, як, користуючись тільки
лінійкою, побудувати три кути, рівні кутам накрес
леного довільного трикутника.
34
Урок
12

3. Попрацюй у команді. Виконайте завдання.
n!
а)  Обчисліть: 5!; .
n 1 !
б)  Скільки існує різних способів зшити зі смужок семи кольорів
прапор, який має смужки трьох кольорів (користуйся вкладкою)?
в)  Скількома способами можна розмістити чотирьох друзів за свят-
ковим круглим столом?
г )  У футбольній команді 11 гравців. Скільки існує способів обрати
капітана та його заступника?
4. Допиши пропущене.
Будь-яку впорядковану підмножину з m елементів даної множини, яка
містить n елементів (m ⩽ n), називають ___________________________
з n елементів по m елементів.
=
Pn A =
m
=
_________________;
n Pn A=
m
n _________________
Будь-яку впорядковану множину, яка складається з n елементів,
називають _____________________________ з n елементів.
Нехай дано множину {1; 2; 3}. Вона містить 3 елемен-
ти. Знайдемо всі двоелементні підмножини: {1; 2}, {2; 1},
{1; 3}, {3; 1}, {2; 3}, {3; 2}. Це впорядковані підмножини по-
даної множини, тобто розміщення. А скільки невпорядко-
ваних двоелементних підмножин можна скласти? Тільки
три: {1; 2}, {1; 3}, {2; 3}.
Будь-яку підмножину з m елементів даної множини, яка

містить n елементів, називають комбінацією з n елементів по
m елементів.
Кількість усіх комбінацій з n елементів по m елементів познача-.
ють Cnm .
Комбінації, на відміну від розміщень та перестановок, — це .
невпорядковані підмножини заданої множини. Виведемо формулу .
для обчислення Cnm .
35
Урок
12
Порівняємо Anm та Cnm при однакових m та n. Кожну m-елементну

комбінацію можна впорядкувати Рm способами. Тобто з однієї комбінації
утворюється m! розміщень (упорядкованих підмножин) із тих самих
елементів. Отже, число m-елементних комбінацій у Рm разів менше за
число розміщень, тобто
Anm n n 1 n 2 n m 1
An Pm Cn або Cn
m m m

Pm m!
Домовилися вважати, що Cn0 = 1 та Cnn = 1.
Задача. Із 15 учнів класу потрібно обрати двох для чергування .
в їдальні (повноваження однакові, порядок не важливий). Скількома
способами можна обрати чергових?
15 14
2
C15 15 7 105 .
1 2
а)  Обчисли: C82 ; C10
1
; C73 .
б)  На бригаду із 5 робітників виділили 2 однакові путівки до са-
наторію. Скількома способами можна вибрати щасливчиків?
А якщо путівки різні? __________
в)  Скількома способами групу туристів із 6 осіб можна розмістити в
чотиримісному та двомісному наметах (користуйся фігурами на вкладці)?
г )  На площині розміщено 10 точок так, що жодні три з них не
лежать на одній прямій. Скільки прямих можна провести через наве
дені точки?
д)  Скільки існує відрізків, кінцями яких є n даних точок?
7. Пригадай за допомогою карти знань 7A з алгебри визначення та
властивості степеня.
−n n
 a  b
 Доведи, що   =   .
 b  a
а)  Доведи, що 3n + 2 – 2n + 2 + 3n – 2n ділиться на 10, n ∈ N.
б)  Доведи, що 116 + 146 – 1363 кратне 10.
в)  Доведи, що добуток (n + 3)(n + 4) є парним числом за будь-якого
натурального значення n.
36
Урок
13

3. Прочитай текст. Підкресли головне. Сформулюй запитання та запропонуй
Ти вже знаєш основні сполуки без повторень: комбінації, розміщення,
перестановки.
Розділ математики, у якому розглядаються властивості
сполук, називають комбінаторикою, а задачі — комбіна-
торними.
У процесі розв’язування простих комбінаторних задач
спочатку потрібно визначити вид сполуки та вибрати
правило.
Пригадаємо основні властивості сполук.
1)  Перестановки відрізняються порядком розташування елементів.
2)  Розміщення відрізняються вибором елементів та порядком їх
розташування.
3)  Комбінації відрізняються тільки вибором елементів (порядок
розміщення елементів не враховується).
Щоб вибрати сполуку, потрібно поставити два запитання:
1)  Чи враховується порядок розміщення елементів?
2)  Чи всі елементи входять у сполуку?
Вибір сполуки
Чи враховується порядок
розміщення елементів?
так ні
Чи всі елементи . Комбінації

входять у сполуку? n n 1 n m 1
Cnm
1 2 3 m
так ні
Перестановки. Розміщення.
Pn = n! A n n 1 n m 1
m
n
37
Урок
13
Існують різні комбінаторні задачі, але більшість із них розв’язують за

допомогою двох основних правил: правила суми та правила добутку.
Вибір правила
Або А, або В І А, і В
Правило суми Правило добутку
а)  Із 10 різних книжок вибирають 4 для посилки. Скількома спосо-
бами це можна зробити?
б)  Скількома способами можна поставити 8 шашок на чорні поля
дошки?
в)  У класі 30 учнів. Скількома способами можна сформувати коман-
ду з трьох учнів для участі в олімпіаді з математики?
г )  Скількома способами можна утворити триколірний смугастий
прапор, якщо є тканина п’яти кольорів?
д)  У підрозділі 20 солдатів та 3 офіцери. Скількома способами можна
сформувати наряд, який складається з трьох солдатів та 1 офіцера?
5. З точки М до точки Р потрібно прокласти «стежку» М
з обов’язковим «заходом» у точку С, що належить
прямій АВ, але ще не позначена на ній. Знайди P
цю точку за умови, що «стежка» МС + СР буде
найкоротшою. A B
38
Урок
14
За допомогою логіки доводять,

за допомогою інтуїції винаходять.
Анрі Пуанкаре
1. Прочитай вислів французького математика А. Пуанкаре. Поясни,
як ти його розумієш.
Анр і Пуанкаре. повторену вдома інформацію. Поставте одне одному
(1854–1912) оцінки.
3. Переглянь презентацію про А. Пуанкаре. 
Відтвори з пам’яті побачене.
4. Пригадай за картою знань 4Е усе, що ти знаєш про сполуки
без повторень. Сформулюй запитання за цією картою. Запропонуй
5. Прочитай, дописавши пропущене.
Комбінаторика — _________________________, який вивчає методи
розв’язування комбінаторних задач, способи складання _____________,
підмножин та їх кількість. Під час розв’язування комбінаторних задач
користуються двома основними правилами: ,.
________________________________. Будь-яку впорядковану множину,
яка складається з n елементів, називають _________________________
з n елементів. Число __________________________________ позначають
________ та обчислюють за формулою __________.
Будь-яку впорядковану підмножину з m елементів даної множини,
яка містить n елементів (m ⩽ n), називають ______________________ .
з n елементів по m елементів. Число _____________ позначають
_______ та обчислюють за формулою ____________________________.
___________________ є окремим випадком розміщень.
Будь-яку підмножину з m елементів даної множини, яка містить .
n елементів, називають ______________ з n елементів по m елементів.
Комбінації — це _____________________ підмножини заданої множини.
Кількість усіх комбінацій позначають ___________ та обчислюють за
формулою _________________________________.
Формулу для числа комбінацій часто записують в іншій формі.
Якщо її чисельник і знаменник помножимо на (n – m)!, то дістанемо
n!
Cnm (зверни увагу, що 0! = 1).
m! n m !
n!
Розміщення та комбінації пов’язані Anm m! Cnm , тому Anm
(доведи це самостійно). n m !
n! n!
6. Застосовуючи формули Cnm = та Anm = 8
, обчисли C53 , A10 4
, C10
у робочому зошиті. m! ( n − m ) ! (n − m) !
39
Урок
14
7. Розв’яжи задачу в робочому зошиті.

а)  Скількома способами можна обрати 2 олівці з коробки, що
містить 12 різних олівців?
б)  Скількома способами можна вибрати три фарби з п’яти різних
фарб?
в)  Скількома способами можна поділити групу з 12 учнів на дві
групи так, щоб в одній було 3 учні, а в іншій — 9?
1 Ти вже знаєш, що трикутник Паскаля — це
1 1
нескінченна таблиця трикутної форми. У цьому
1 2 1
1 3 3 1
трикутнику на вершині та по обидва боки
1 4 6 4 1 розміщено одиниці. Кожне число дорівнює сумі
1 5 10 10 5 1 двох чисел, розташованих над ним. Трикутник
1 6 15 20 15 6 1 Паскаля можна продовжувати нескінченно.
За допомогою трикутника Паскаля можна:
1) обчислювати суми чисел натурального 1
ряду від 1 до n, n ∈ N. 1 1
Наприклад, щоб обчислити суму чисел 1 2 1
натурального ряду від 1 до 7, потрібно 1 3 3 1
1 4 6 4 1
«спуститися» по діагоналі від 1 до числа 7. 1 5 10 10 5 1
Ліворуч (або праворуч, якщо «йти» іншою 1 6 15 20 15 6 1
діагоналлю) унизу стоїть число 28 — шука 1 7 21 35 35 21 7 1
на сума; 1 8 28 56 70 56 28 8 1
2) розв’язувати комбінаторні задачі.

Задача. Скількома способами можна вибрати три фарби з п’яти
різних фарб?
Розв’язання. Знайди число, що стоїть на перетині третьої діагоналі
та п’ятого рядка трикутника, — це число 10.
1
1 діагональ
1 рядок 1 1
2 рядок 1 2 1
3 рядок 1 3 3 1
4 рядок 1 4 6 4 1
5 рядок 1 5 10 10 5 1
1 6 15 20 15 6 1
Зауважимо, що для розв’язання задачі ми шукали C53 = 10 .

40
Урок
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. КОМБІНАТОРИКА. ВЕКТОРИ
14
Зверни увагу, що C=
3
5 C=2
5 10 (на перетині другої діагоналі та
п’ятого рядка трикутника теж стоїть число 10). Це не випадково. Справа .
в тому, що трикутник Паскаля можна записати в такому вигляді:
C00 0 рядок
C10 C11 1 рядок
C20 C21 C22 2 рядок
C30 C31 C32 C33 3 рядок
...................................................................................................
Cn0 Cn1 Cn2 … Cnn−1 Cnn n рядок
9. Виконай завдання за допомогою трикутника Паскаля (с. 63).

а)  Обчисли суму чисел натурального ряду від 1 до 11; від 1 до 9.

б)  Із семи учнів необхідно обрати двох для участі в олімпіаді.
Скількома способами можна це зробити?
в)  На столі стоять 10 різних чашок. Скількома способами можна
вибрати три з них?
г )  Зафарбуй у трикутнику Паскаля на с. 63 всі непарні числа
червоним кольором, а парні — сірим. Якщо все зробиш правильно,
трикутник Паскаля перетвориться на красивий візерунок. Перевір себе,
переглянувши презентацію.
1)  На координатній площині покажи 8 різних точок. Скільки існує
способів обрати дві з них?
2)  Обери будь-які дві точки та з’єднай їх відрізком. А В
Якщо на відрізку поставити напрямок, то отримаємо . відрізок АВ
вектор.
В
В
А А

AB — вектор АВ BA — вектор ВА
Вектор — це напрямлений відрізок.
3)  Визнач, скільки векторів можна отримати.
41
Урок
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. ВЕКТОРИ
14
Вектором є напрямлений відрізок.

Вектори позначають або двома великими В

латинськими буквами (перша — це початок), a AB
або однією маленькою. А
Замість слова «вектор» над позначенням ставлять стрілку.



Нульовим вектором 0 є вектор, початок і кінець якого збігаються.
Будь-яку точку площини можна вважати нульовим вектором.

Довжиною (або модулем) вектора AB є довжина відрізка АВ,

яким зображено вектор. Довжину позначають так: AB .

Довжина нульового вектора дорівнює нулю: 0 = 0 .

y
Дано точки А (3; 2), В (–1; 3), С (0; 4),
D (–1; –2), K (4; –2). Зобрази на координатній

площині вектори AB , DC , AC , KD .
13. Прочитай інформацію. Визнач головне.
0 1 x
Розглянь вектори, зображені на коорди
натній площині.

a 1; 3 , b 5; 0 , c 2; 4 , k 1; 2 .
y За допомогою координат можна описува
ти вектори. Якщо початок вектора — точка
А (x1; y1), а кінець — точка В (x2; y2), то коор-

 динатами вектора a a1; a2 називають числа
c a
a1 = x2 – x1 і a2 = y2 – y1.

k 1 b x
14. Зобрази в робочому зошиті  на координатній

площині вектори
  m ( −1; 3) , n ( 0; 2) , p ( −3; − 1) ,
a (2; 3) , b (0; 0) .
42
Урок
15

1. Прочитай вислів А. Пуанкаре. Поясни, як ти його розумієш.

оцінки.
3. Пригадай за картою знань 4Е усе, що ти знаєш про сполуки
без повторень. Сформулюй запитання за цією картою. Запропонуй
а)  Скількома способами можна обрати 3 олівці з коробки, що
містить 12 олівців?
б)  Скількома способами можна вибрати 4 учнів з 8 для участі .
в змаганнях?
в)  На вечірці учнів 7-А класу присутні 12 хлопців та 10 дівчат.
Скількома способами можна вибрати з них 3 пари для танцю?
г )  Скільки двоцифрових чисел можна скласти із семи різних цифр,
відмінних від 0?
д)  Знайди, використовуючи трикутник Паскаля, суму чисел нату-
рального ряду від 1 до 13; від 1 до 8.
5. Проведи дослідження.
У шкільному курсі алгебри ти будеш вивчати формули
скороченого множення (квадрата й куба двочлена). Але вже
сьогодні спробуй довести їх або пояснити їх доведення:
(a + b)2 = (a + b)(a + b) = a(a + b) + b(a + b) = a2 + ab + ba + b2 = a2 + 2ab + b2;
(a + b)3 = (a + b)2(a + b) = (a2 + 2ab + b2)(a + b) = (a2 + 2ab + b2)a +
+ (a2 + 2ab + b2)b = a3 + 2a2b + ab2 + a2b + 2ab2 + b3 = a3 + 3a2b + 3ab2 + b3.
 Розглянь застосування формули квадрата двочлена на прикладах.
1)  (a + 2)2 = a2 + 2 ∙ a ∙ 2 + 22 = a2 + 4a + 4;
2)  (x + 3y)2 = x2 + 2 ∙ x ∙ 3y + (3y)2 = x2 + 6xy + 9y2.
43
Урок
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. БІНОМ НЬЮТОНА
15
C00 (a + b)0 1
C10 C11 (a + b)1 1 1
C20 C21 C22 (a + b)2 1 2 1
C30 C31 C32 C33 (a + b)3 1 3 3 1
...................................................................................................
1 4 6 4 1
Cn0 Cn1 Cn2 … Cnn−1 Cnn
Двочлен a + b називають також біномом. Представимо послідовно

у вигляді многочлена степені бінома з нульовим та натуральним
показниками.
(a + b)0 = 1
(a + b)1 = 1 ∙ a + 1 ∙ b
(a + b)2 = 1 ∙ a2 + 2 ∙ ab + 1 ∙ b2
(a + b)3 = 1 ∙ a3 + 3 ∙ a2b + 3 ∙ ab2 + 1 ∙ b3
Неважко помітити, що коефіцієнти в правих частинах цих формул
дорівнюють числам з відповідних рядків трикутника Паскаля. Зверни
увагу, що в записах 1 ∙ b; 1 ∙ a2; 1 ∙ a3; 1 ∙ b3 тощо 1 не пишуть.
Коефіцієнти розкладу (a + b)n збігаються з n-м рядком трикутника
Паскаля для кожного натурального n.
a b
n
Cn0 a n Cn1 a n1b Cn2 a n2 b2 ... Cnm a n m b m ... Cnn b n
Пізніше ми зможемо довести цю формулу, яка дістала назву «біном
Ньютона» на честь видатного англійського фізика й математика Ісаака
Ньютона.
Коефіцієнти правої частини формули бінома Ньютона називають
біноміальними коефіцієнтами.
7. За допомогою трикутника Паскаля допиши рівність.
а) (a + b)6 =
б) (a + b)5 =
8. Переглянь презентацію. Пригадай вивчене на попередньому уроці.
44
Урок
15
Два вектори є рівними, якщо

вони суміщаються паралельним 
a b c d
перенесенням.

a=b
c=d
Ненульові вектори є колінеарними,
якщо вони лежать на одній прямій або
на паралельних прямих.
a b 
c d

a та b співнапрямлені c та d .
(однаково напрямлені) протилежно напрямлені

Добутком вектора a a1; a2 та числа k є вектор k a ka1; ka2 .

Наприклад: a 1; 2 , тоді 2 a 2 1; 2 2 , тобто 2 a 2; 4 ;

b 3; 5 , тоді 5 b 15; 25 .
10. Зобрази в робочому зошиті на координатній площині вектори.

а) a 1; 2 та 3a ; б) b 3; 1 та 2b ;
 1 1
в) c 0; 4 та c ; г ) d 6; 0 та d .
2 3
11. На координатній площині зображено вектори. Знайди серед них рівні.
y

b

p c


f
m 1 1

0 a x
k n d
45
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ.
16 РОЗМІЩЕННЯ З ПОВТОРЕННЯМИ
За допомогою логіки доводять, за допомогою інтуїції винаходять.

На попередніх уроках ми розглядали сполуки без повторень, .
а сьогодні ми розглянемо розміщення з повтореннями. Позначають
їх так: Ank . Класичною для розміщень з повтореннями є така задача:
Скількома способами k різних предметів можна розмістити у n ящиків?
Зверни увагу!
1)  В умові задачі немає вимоги заповнення всіх n ящиків, а якщо
k < n, то цього зробити неможливо (4 олівці не можна розмістити .
в 5 коробках: обов’язково будуть порожні коробки).
2)  Припускається можливість заняття одного ящика кількома предмета
ми. Якщо k > n, це неминуче станеться (4 олівці розмістити у 2 коробки:
обов’язково знайдеться коробка, у якій буде більше від одного олівця).
Задачу «Скількома способами k різних предметів можна розмістити .
в n ящиків?» легко розв’язати, застосувавши правило добутку. Перший
предмет можна розмістити n способами, другий — n способами, третій — .
n способами, …, останній k-й предмет — n способами. Тоді маємо:

n n
n n nk , тобто Ank = nk .
...
k paзiв
Зрозуміло, декілька предметів можуть бути розміщені в одному й
тому самому ящику, тому такі розміщення називають розміщеннями .
з повтореннями. Виділимо головне для розміщень із повтореннями.
1)  Кількість предметів може бути як більшою, так і меншою, а також
дорівнювати кількості місць (ящиків).
2)  Усі предмети мають бути розміщені, але не обов’язково на всіх
місцях (у ящиках).
3)  Одне місце (ящик) може бути зайняте одним, двома, …, k пред-
метами, а може залишитися вільним.
Задача. Скількома способами можна розмістити 7 пасажирів у трьох
вагонах?
Розв’язання. Першого пасажира можна розмістити трьома способами .
(або в 1-му, або в 2-му, або в 3-му вагоні), другого — теж трьома
способами, третього — також трьома способами, …, і сьомого — трьома
способами. Маємо: A37 = 3 ∙ 3 ∙ 3 ∙ 3 ∙ 3 ∙ 3 ∙ 3 = 37. Зверни увагу: кількість елемен-.
тів — зверху, кількість місць (ящиків, коробок для розміщення) — знизу.
46
Урок
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. КОМБІНАТОРИКА. ВЕКТОРИ
16
4. Розв’яжи задачу в робочому зошиті (скористайся картками на вкладці).

а) Скількома способами можна розмістити 6 яблук у трьох кошиках?
б) Скільки різних трицифрових чисел можна скласти із цифр 5, 8,
7, 9, 1? (Цифри в записі числа можуть повторюватись.)
в) Скільки двоцифрових чисел можна скласти із цифр 4, 0, 7, 8?
(Цифри в записі числа можуть повторюватись.)
г ) Скільки двоцифрових чисел можна скласти із цифр 4, 1, 8, 7?
(Цифри в записі числа можуть повторюватись.)
д) У ліфт 7-поверхового будинку на 1 поверсі зайшло 10 мешканців
цього будинку. Скількома способами вони можуть вийти з ліфта?
   
5. Зобрази на координатній площині вектори a ( −3;0) , b (1; 4) , c (1; −2) , d ( 4;1) .
Побудуй на цій площині по одному вектору, що дорівнюють даним векторам.
0 1 x

 
Сумою векторів a a1; a2 і b b1; b2 є y
  
вектор c c1; c2 , де c1 = a1 + b1 , c2 = a2 + b2 . a  +b
   a 
Наприклад: a 1; 2 b 4;1 c 1 4; 2 1 , b

тобто c 5; 3 . 0 1 x
  
ab c

 Знайди та запиши в робочому зошиті координати вектора
  c , який дорівнює
сумі векторів a та b , якщо:
   
а) a 2; 4 та b 0;3 ; б) a 1;3 та b 1;3 .
47
Урок
16
7. Спробуй довести властивості додавання векторів самостійно в робочому

зошиті, користуючись підказкою (достатньо порівняти координати векторів
у лівій та правій частинах кожної рівності).
Властивості додавання векторів
  
Для будь-яких векторів a a1; a2 , b b1; b2 і c c1; c2 :
            

1) a b b a ; 2) a b c a b c ; 3) a 0 a .
Додавання векторів широко застосовують у фізиці для додавання
сил. Існують два правила додавання векторів:
1)  правило трикутника;
2)  правило паралелограма (паралелограм — це чотирикутник, .
у якого протилежні сторони паралельні).
Розглянемо перше правило — правило
 
a b трикутника.
 
Маємо два вектори a та b (рис.1).
Перенесемо початок вектора b у кінець
Рис. 1 
вектора a за допомогою паралельного перене-
сення (рис. 2). 
 
b Сумою векторів a та b 
 буде вектор, початок якого збі b
a  
гається з початком вектора a, . a 
 +b
а кінець — з кінцем вектора b a
Рис. 2 (рис. 3). Рис. 3
 Зобрази вектор-суму двох векторів.

 
a  b
а) б) в)

a
 b
b 
a
   
b a
г ) д) b a
48
ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. ПЕРЕСТАНОВКИ Урок
З ПОВТОРЕННЯМИ 17

оцінки.
На попередніх уроках ми дізналися, що перестановки — це різні
способи, якими можна впорядкувати n-елементну множину (Рn = n!).
Якщо серед n елементів є однакові, то перестановки, які утворюються
одна з одної переставленням однакових елементів, нічим не відрізняються,
тому в цьому випадку кількість різних перестановок буде меншою,
ніж n!. Розглянемо слово «математика». У ньому 10 букв. Якщо б
вони не повторювались, то було б 10! перестановок, але буква «а»
повторюється тричі, буква «м» — двічі, буква «т» — двічі, тому кількість
перестановок буде меншою в 3!, потім ще у 2! і ще у 2! рази. Маємо:
10 !
Р10(2; 3; 2; 1; 1; 1) = = 151 200.
3 ! ⋅ 2! ⋅ 2!
Розглянемо слово «перестановки». Воно має 12 букв: без повто-.
рень — «п», «р», «с», «т», «а», «н», «о», «в», «к», «и», а «е» повторю
12 !
ється двічі, тому Р12(1; 1; 1; 1; 1; 1; 1; 1; 1; 1; 2) = .
2!
Розглянемо ще одну задачу. Скільки п’ятицифрових чисел можна
скласти з п’яти цифр 1, 2, 3, 4, 5 (цифри в записі числа можуть
повторюватися)? Таких чисел буде набагато більше, ніж 5!. Їх A55 = 55 ,
а 55 > 5 !. Поясни чому.

а)  Скількома способами можна розмістити 10 пасажирів у 10 вагонах?
б)  Скільки різних слів можна одержати, переставляючи букви слів:
«вишиванка», «телефон», «мама»?
в)  Скільки семицифрових чисел можна скласти із цифр 2, 4, 6, 8,
1, 3, 5? (Цифри в записі числа можуть повторюватися.)
г )  Скільки десятицифрових номерів телефонів можна скласти?
49
Урок
17
5. Розв’яжи задачу усно.

1) На площині позначено точки M та N. Визнач, чи правильно, що

вектори MN та NM : а) рівні; б) мають однакові довжини; в) спів-
напрямлені; г ) протилежно напрямлені.

2) ABCD — квадрат. Визнач, чи правильно, що вектори AB та BC :.
а) рівні; б) мають однакові довжини; в) співнапрямлені.

3) ABCD — квадрат. Визнач, чи правильно, що вектори AB та DC :.
а) рівні; б) мають однакові довжини; в) співнапрямлені.
6. Знайди суму векторів.
 
а) a 7;6 та b 1; 3
 
б) c 1;0 та d 4;0
в) 
 b
 b
a 
a 
a

b
Правило паралелограма
Якщо два ненульових вектори мають спільний початок,
 
то вектор-суму a + b зображують діагоналлю паралелограма,
 
побудованого на цих векторах, причому початок вектора a + b
збігається зі спільним початком векторів.
 
a  +b
a

b
50
Урок
17
 
8. Зобрази на координатній площині вектори a ( −2;4) та b (3;0) . Побудуй век
  
тор c = a + b .
y
0 1 x

 Запиши координати вектора c ( __;__ ) .
Пригадай зміст відомої байки Л. Глібова «Лебідь, Рак та Щука»,
що закінчується словами «…та тільки хура й досі там». За допомогою
   

векторів це можна записати так: c + a + b = 0 .

b
 Рак
a
Щука

На рисунку зображено вектори a і b , що відповідають діям Щуки

та Рака. Побудуй вектор c , що графічно відображає дії Лебедя.
51
Урок ТВОЇ ВІДКРИТТЯ. КОМБІНАЦІЇ
18 З ПОВТОРЕННЯМИ
Уважно читаючи твори Архімеда,

перестаєш дивуватися всім новим відкриттям геометрів.
Вільгельм Лейбніц
1. Прочитай вислів німецького математика В. Лейбніца. Поясни, як
ти його розумієш.
оцінки.
Ґотфрід Вільгельм.
Лейбніц
3. Переглянь презентацію про В. Лейбніца. Відтвори з пам’яті
побачене.
(1646–1716)
Задача. Скількома способами можна купити 6 тістечок у кондитерській,
де є 4 види тістечок?
Є чотири види тістечок. Нам потрібно обрати k-елементний набір
(6 тістечок, k = 6), де кожний елемент належить до одного з чотирьох
видів.
Означення. Комбінацією з повтореннями з n елементів по k нази
вають будь-який k-елементний набір, де кожний з елементів належить
до одного з типів.
Кількість усіх комбінацій з повтореннями з n елементів по k по
значають Cnk .
Cnk = Cnk+ k − 1 =
( n + k − 1)!

k!( n − 1)!
Для розв’язання задачі (обрати 6 тістечок із чотирьох видів) потрібно
987
знайти C46 C96 C93 84 .
1 2 3
а)  У магазині є яблука трьох сортів. Скількома способами можна
купити 4 яблука?
б)  У поштовому відділенні продають листівки шести видів. Визнач,
скількома способами можна купити:
1)  8 листівок; 2)  2 листівки; 3)  2 різні листівки.
в)  У ліфт 7-поверхового будинку на першому поверсі зайшло 10 меш-
канців цього будинку. Скількома способами вони можуть вийти з ліфта,
якщо враховувати лише кількість осіб, що вийшли на кожному поверсі?
 Порівняй із задачею п. 4 (д) уроку 16 (с. 47).
52
Урок
18
6. Попрацюй у парі. Усно дайте одне одному відповіді на запитання.

а) Що таке вектор?
б) Як позначають вектори?
в) Що таке модуль вектора?
г ) Які вектори називають рівними?
д) Як можна додати два вектори?
е) Які вектори називають колінеарними?
7. Накресли вектор-суму двох векторів.
а) б)

a
  
b a b
 
b
в) г ) a 
 b
a

У задачах з фізики доволі часто розглядають поняття проєкції
вектора на координатну вісь (вісь Ох та вісь Оу). Для побудови
векторної проєкції на вісь Ох через кінці даного вектора проводять

перпендикуляри АА
1
⊥ Ох та ВВ1
⊥ Ох. Тоді вектор A1B1 є проєкцією
вектора AB на вісь Ох.
Аналогічно проводять перпендикуляри АА
2
⊥ Оу та ВВ2 ⊥ Оy, тоді
вектор A2 B2 є проєкцією вектора AB на вісь Оу.
В
В2
А
А2
1
0 1 А В1 x
1
53
Урок
18
У прямокутній системі координат можна будь-який із векторів

розкласти за векторами e1 1; 0 та e2 0;1 .

Вектори e1 1; 0 та e2 0;1 — це вектори
одиничної довжини, співнапрямлені з осями y
координат.
Такі вектори називають координатними векто

рами, або ортами. Коефіцієнти розкладання век- e1


тора a a1; a2 за векторами e1 та e2 дорівнюють 0 e
2
x


координатам вектора a : a = a1 e1 + a2 e2 .

На прикладі вектора a 2; 4 досліди на координатній площині, що

a = 2e1 + 4e2 .
0 1 x

9. Побудуй проєкції вектора a на прямі m та n.

a
m n
54
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
До уроку 1
Проведи дослідження (аналогічне тому, що проводили на уроці) зі смужкою,
яку двічі перекрути на пів оберта та склей кінцями. Що цікавого ти побачив/
побачила?
До уроку 2
1. Накресли розгортку прямокутного паралелепіпеда з вимірами 2 см; 3 см; 4 см.
2. Визнач, скільки вершин, ребер та граней має піраміда, в основі якої лежить
п’ятикутник.
До уроку 3
1. Запиши неправильні твердження.
1 2
–1 ∈ N; 2 ∈ Z; ∈ Z; –8 ∈ Q; ∈ Q.
3 7
2. Продовж речення.
а) Коло — це геометричне місце точок…
б) Круг — це геометричне місце точок…
3. Визнач характеристичну властивість, яку задовольняють елементи даної множини.
Запиши два наступних елементи.
3 43 54 56 6
; ;; ; ; ;
...; ...
4
94 16
9 16
25 25
До уроку 4
1. Продовж речення.
а) Множини позначають…
б) Об’єкти, з яких складається множина, є…
в) Множини бувають…
2. Запиши множину натуральних дільників числа: а) 8; б) 72.
3. Зобрази числовим проміжком множину розв’язків нерівності.
а) х < 1;
б) у ⩾ 3;
в) 1 < у < 4.
55
До уроку 5
1. Запиши всі підмножини множини В = {1; 2; 3}.
2. М — множина простих чисел, N — множина натуральних чисел. Закресли
неправильне твердження.
М ⊂ N; N ⊂ М.
3. Визнач, скільки підмножин має множина з 10 елементів.
До уроку 6
1. Упиши відповідний знак (⊂; ⊃; ∈ або ∉).
а) Z Q; б) 5 Z; в) –3 N;
2
г ) Q; д) 7 Z; е) 0 N;
33
ж) Q N; з) R Q; и) 8,3 Q.
2. Спрости вираз.
а) 2(х – 3) – (5 – х) ∙ 4; б) 8(у – 1) – у;
в) 5а(а + 2) – 3а(2 – а).
До уроку 7
1. Дано множини А = [3; 6) та В = (4; 7). Знайди А ⋃ В та А ⋂ В.
2. Дано множини А = {4; 5; 8; ; } та В = {5; ; ∆}. Знайди: А ⋂ В, А ⋃ В, А \ В,
В \ А.
До уроку 8
1. Знайди перетин множин М = {прості числа, менші від 30} та K = {непарні числа,
більші за 18}.
2. Визнач кількість відрізків на рисунку.
B
O
D
M
A P C
56
До уроку 9
1. Визнач, скількома способами можна вибрати зі слова «еврика»: а) один голосний
або один приголосний звук; б) один голосний та один приголосний звуки.
2. Запиши число в стандартному вигляді.
а) 8 450 000 000;
б) 0,345;
в) 838 ∙ 106.
До уроку 10
1. Визнач, скільки чотирицифрових чисел можна утворити із цифр 0, 2, 4, 6 та
скільки із цифр 1, 3, 4, 7 (цифри в записі числа не повторюються).
2. Порівняй з 0 значення виразу.
а) (–9)7 ∙ (–9)6;
б) (–3)8 ∙ (–3)2;
в) (–5)15 : (–5)8.
До уроку 11
1. Визнач, скільки двоцифрових чисел можна записати, використовуючи цифри
1, 2, 3, 4, 8 (цифри в записі числа не повторюються).
2. При перетині двох прямих утворилися чотири кути. Познач їх цифрами 1, 2,
3, 4. Запиши всі пари: а) суміжних кутів; б) вертикальних кутів.
3. Визнач, скількома способами можна розподілити три призових місця серед
12 учнів.
До уроку 12
1. Визнач, скількома способами можна закреслити 6 номерів із 49 в картці
«Спортлотереї».
2. На полиці стоять 35 книжок. Скількома способами можна вибрати дві
з них?
До уроку 13
1. Із 15 гравців баскетбольної команди потрібно обрати капітана та заступника.
Скількома способами це можна зробити?
2. Визнач, скільки різних чотирицифрових чисел можна утворити із цифр 0, 2,
4, 8 (цифри в записі числа не повторюються).
57
До уроку 14
1. Зобрази на координатній площині 5 векторів та запиши їх координати.
2. Розв’яжи задачу за допомогою трикутника Паскаля.
а) Знайди суму чисел натурального ряду від 1 до 12.
б) Скількома способами можна обрати із семи тюльпанів п’ять для
букета?
До уроку 15
1. За допомогою трикутника Паскаля запиши (a + b)4.
2. Дано точки A (2; 1); B (6; 2); C (–5; –2); D (–1; –1). Зобрази на координатній

площині вектори AB та CD . Визнач, чи рівні вони.
До уроку 16
а) Скількома способами можна розмістити 5 пасажирів у 2 вагонах?
б) Скільки трицифрових чисел можна скласти із цифр 1, 2, 3, 4, 5?
(Цифри в записі числа можуть повторюватись.) 
 
a b
2. Знайди координати вектора c , який дорівнює сумі векторів та .
 
a (1; 4) + b ( −1;2) = c ( __ ; __ ) .
До уроку 17
1. Додай вектори за правилом паралелограма або трикутника.
 
a a 
a 
  b
b b
2. Скільки різних слів можна одержати, переставляючи букви в слові?
а) «Секунда»; б) «транспортир».
До уроку 18 

1. Розклади вектори a ( 5;1) та b ( −2;0) за одиничними векторами.

2. Побудуй проєкції вектора a ( 4;2) на осі Ох та Оу.
58
Карта знань 1Е «Логіка»
Судження Умовивід
Думка, висловлена Форма мислення,
розповідним реченням. висновок.
Визначення поняття (дефініція)

ЛОГІКА Логічна операція, за допомогою якої
Наука про правильне мислення. розкривається зміст поняття,
тобто дається перелік його істотних ознак.
Поняття Схема Арістотеля

Виражена словом або словосполученням думка про об’єкт, Видове поняття =
яка вказує на його суттєві ознаки. = родове поняття + видові відмінності.
Наприклад: квадрат (видове поняття) —
це прямокутник (родове поняття),
у якого всі сторони рівні (видові відмінності).
Зміст поняття Обсяг поняття

Усі суттєві властивості Множина об’єктів, кожному
об’єкта з яких притаманні властивості, Круги Ейлера
(або класу об’єктів). що складають зміст поняття.
прямокутник
квадрат
Одиничне Загальні Нульові
Один об’єкт. Два та більше Жодного об’єкта
об’єктів. (реально не існують).
Карта знань 2Е «Множина»
МНОЖИНА Множини бувають

скінченними,
Сукупність різноманітних предметів, об’єднаних у єдине ціле
нескінченними
за однією або кількома спільними властивостями.
та порожніми.
Позначення Підмножина
Множини позначають великими латинськими Множину В називають підмножиною
буквами. Елементи множини позначають множини А, якщо кожен елемент множини В
маленькими латинськими буквами. є елементом множини А.
Графічно множину зображують
a M A
у вигляді круга.
f B
Якщо a є елементом множини M,
записують так: a ∈ M.
Якщо елемент f не належить a ∈ M
множині M, записують так: f ∉ M. f ∉ M В⊂А
Перетином множин Об’єднанням множин

є множина їх спільних елементів. є множина всіх їх елементів.
Позначають перетин за допомогою знака «∩». Записують Позначають об’єднання за допомогою знака «∪».
так: А ∩ В; читають: «Перетин множин А і В». Графічно Записують так: А ∪ В; читають: «Об’єднання множин А
перетин множин зображують за допомогою кругів, що і В». Зображення об’єднання множин за допомогою кругів
перетинаються. Ейлера показано на рисунку праворуч.
Кількість елементів перетину множин Кількість елементів об’єднання А В
обчислюють за формулою: m = ((n + k) – d) : 2, множин обчислюють за формулою:
де: m — кількість елементів А ∩ В;
р = n + k – m,
n — кількість елементів множини А;
де: р — кількість елементів А ∪ В;
k — кількість елементів множини B;
d — сумарна кількість елементів, які n — кількість елементів множини А;
A B А ∪ В
належать лише множині А й лише множині В. А ∩ В k — кількість елементів множини В;
m — кількість елементів перетину множин A і В.
Карта знань 3Е «Перетворення виразу»
ПЕРЕТВОРЕННЯ ВИРАЗУ
Розподільний закон множення

a(b + с) = ab + ас
a(b – с) = ab – ас
Розкриття дужок Винесення спільного множника за дужки

(m ± t) · p = m · p ± t · p mp ± tp = (m ± t) · p
Наприклад: –3(а + 2с) = –3 ∙ а + (–3) ∙ 2с = –3а – 6с. Наприклад: 4х + ху = х(4 + у).

Заміна виразу виду a(b ± с) на вираз виду ab ± ас. Заміна виразу виду ab ± ас на вираз виду a(b ± с).
Знак «+» Знак «–» Подібні доданки

перед дужками перед дужками Доданки називають подібними, спільна буквена частина
Знак кожного доданка Знак кожного доданка якщо вони мають спільну
залишаємо без змін. змінюємо буквену частину. 3a –15a 4a
Наприклад: на протилежний.
2 + (5 – 3) = 2 + 5 – 3. Наприклад: коефіцієнт
2 – (5 – 3) = 2 – 5 + 3.
Алгоритм зведення подібних доданків

3a – 15a + 4a =
1. П ідкресли подібні доданки.
2. Згрупуй подібні доданки. спільний буквений множник
3. Додай коефіцієнти відповідної групи доданків
та помнож отриману суму на їх спільну буквену = (3 – 15 + 4)a = –8a
частину.
сума коефіцієнтів
4. Запиши відповідь.
Карта знань 4Е «Комбінаторика: сполуки без повторень»
Перестановки Розміщення Комбінації

Будь-яку впорядковану Будь-яку впорядковану підмножину з m Будь-яку підмножину з m елементів
множину, яка складається елементів даної множини, яка містить n даної множини, яка містить .
з n елементів, називають елементів (m ⩽ n), називають розміщенням n елементів, називають комбінацією .
перестановкою з n елементів. з n елементів по m елементів. з n елементів по m елементів.
m n n 1 n 2 ... n m 1
Pn = n ! An n n 1 n 2 ... n m 1 m
Cn
1 2 3 ... m
Упорядковані підмножини Невпорядковані підмножини
m m Anm
An Pm Cn КОМБІНАТОРИКА: Cnm =
СПОЛУКИ БЕЗ ПОВТОРЕНЬ Pm
Вибір сполуки
Вибір правила
Чи враховується порядок
розміщення елементів?
так ні
Або А, або В І А, і В
Чи всі елементи . Комбінації
входять у сполуку? m
n n 1 n 2 ... n m 1
Cn
1 2 3 ... m
так ні
Правило Перестановки. Розміщення.

Правило суми m
добутку Pn = n ! An n n 1 n 2 ... n m 1
ТРИКУТНИК ПАСКАЛЯ
1
1 1
1 2 1
1 3 3 1
1 4 6 4 1
1 5 10 10 5 1
1 6 15 20 15 6 1
1 7 21 35 35 21 7 1
1 8 28 56 70 56 28 8 1
1 9 36 84 126 126 84 36 9 1
1 10 45 120 210 252 210 120 45 10 1
1 11 55 165 330 462 462 330 165 55 11 1
1 12 66 220 495 792 924 792 495 220 66 12 1
1 13 78 286 715 1 287 1 716 1 716 1 287 715 286 78 13 1
1 14 91 364 1 001 2 002 3 003 3 432 3 003 2 002 1 001 364 91 14 1
1 15 105 455 1 365 3 003 5 005 6 435 6 435 5 005 3 003 1 365 455 105 15 1
УДК 373.5:[164+37.015.311](076)
Е23
«Схвалено для використання в освітньому процесі»
(Протокол № 8 засідання експертної комісії з математики від 17.08.2021)
Е23 Еврика. 7 клас : зошит з друкованою основою / І. В. Гавриш, .
С. О. Доценко, О. А. Горьков, С. Б. Скиба. — Харків : Інтелект України,
2023. — 64 с.
ISBN 978-966-447-098-5
УДК 373.5:[164+37.015.311](076)
Еврика
7 клас
Зошит з друкованою основою
Гавриш Ірина Володимирівна

Доценко Світлана Олексіївна
Горьков Олексій Андрійович
Скиба Світлана Борисівна
Редактор Є. І. Загревський
Комп’ютерне макетування М. О. Трубаєва
Підп. до друку 18.05.2023. Формат 60х90/8.

Друк офсетний. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 8.
Наклад 3300 прим. Зам. № 379.
Видавництво ТОВ ВБ «Інтелект України»,

а/с 11899, м. Харків, 61037.
Тел.: (057) 757-09-40. E-mail: office@intellect-ukraine.org
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 4508 від 19.03.2013.
Адреса для листування: 61037, м. Харків, а/с 11899, ТОВ ВБ «Інтелект України».
Віддруковано з готових форм у друкарні ПП «Модем»,

вул. Восьмого березня, 31, м. Харків, 61052. Тел.: (057) 758-15-80.
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ХК № 91 від 25.12.2003.
© ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

ISBN 978-966-447-098-5 «НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ», 2023

Еврика - 7 кл - 2023 - 24 - ГОТ - 2

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Еврика - 7 кл - 2023 - 24 - ГОТ - 2

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Науково-педагогічний проєкт «Інтелект України»

І. В. Гавриш, С. О. Доценко, О. А. Горьков, С. Б. Скиба

Зошит з друкованою основою

Гіпотеза Усна вправа

Логіка — наука про правильне мислення.

6. Запам’ятай інформацію в рамочці. Відтвори з пам’яті.

Загальні поняття є родовими, а

 Зобрази в робочому зошиті за допомогою кругів Ейлера відношення між

7. Дай визначення поняття за схемою Арістотеля.

Видове поняття = родове поняття + видові відмінності

 Запропонуй свою схему для визначення поняття. Наведи приклад.

8. Прочитай текст. Підкресли головне.

бік сірим кольором, зовнішній — червоним.

астроном Авґуст Мебіус 1863 року, тому

Логіка — наука про правильне мислення.

Видове поняття = родове поняття + видові відмінності

6. Запам’ятай інформацію в рамочці. Відтвори з пам’яті.

Розгорткою поверхні многогранника є плоска фігура,

 Запиши назви плоских фігур, з яких складається розгортка поверхні даної

 Переглянь презентацію про розгортку поверхні многогранника. 

Множина — це об’єднання в єдине ціле

 нтор . 2. Перевір домашнє завдання. Розкажи однокласникам

4. Прочитай записи та підкресли серед них правильні.

7. У заданій множині всі елементи, крім одного, задовольняють деяку характе­

8. Запиши за допомогою знака «∈» або «∉» твердження.

б) число 1 не належить множині натуральних чисел: 

Домашнє завдання дивись на с. 55.

Множина — це об’єднання в єдине ціле

Множина — це сукупність різноманітних об’єктів, об’єднаних

 Переглянь презентацію про множину. 

7. Прочитай текст. Підкресли головне.

Нерівність Числовий проміжок Зображення

8. Зобрази в робочому зошиті числовим проміжком множину розв’язків нерівності.

Будь-яка множина точок є геометричною фігурою.

 Дай визначення геометричної фігури за схемою Арістотеля.

Видове поняття = родове поняття + видові відмінності

Домашнє завдання дивись на с. 55.

Множина — це об’єднання в єдине ціле

5. Попрацюй у парі. Пригадайте за картою знань 2Е все, що ви

а) Множина учнів 7-Б кла- б) Множина учнів 7-Б класу є підмно-

в) Множина раціональних г ) N ⊂ Z ⊂ Q ⊂ R

6. Попрацюй у команді. Об’єднайтесь у команди по 4–5 учнів. При­

Сьогодні ми знаємо, що,

A ⋂ B = ∅ A ⋂ B = C A ⋂ B = B

2) Об’єднанням (або сумою) двох множин А та В називають таку

A ⋃ B = A A ⋃ B A ⋃ B

6. За інформацією з п. 5 склади на с. 22 інтелект-карту «Операції над мно­жи­

8. Попрацюй у команді. Об’єднайтесь у команди по 4–5 учнів. При­

Інтелект-карта «Операції над множинами»

Сьогодні ми знаємо, що,

1. Прочитай вислів Ніколя Бурбакі. Поясни, як ти його

A ⋃ B A ⋂ B B \ A

A ⋃ B A ⋂ B A \ B

6. Познач на координатній прямій множину розв’язків нерівності та запиши відповідний

7. Розглянь зразок розв’язування завдань на знаходження об’єднання й перетину

8. Розглянь рисунок, на якому зображено пряму, криву та ламану. Запиши точки,

9. Розглянь рисунок. Виконай завдання.

Сьогодні ми знаємо, що,

4. Дано множини А = {–1; –3; 4; 5} та В = {8; –3; 5; 10; 12; 6}. Познач елементи

 Виконай зазначену дію над множинами вище.

Домашнє завдання дивись на с. 56.

Якщо ви дійсно любите математику, читайте Ейлера.

5. Розглянь зразки розв’язування задач за допомогою правила суми й правила

Гіпотеза Усна вправа

7. У заданій множині всі елементи, крім одного, задовольняють деяку характе

б) число 1 не належить множині натуральних чисел:

а)  Множина учнів 7-Б кла- б)  Множина учнів 7-Б класу є підмно-

в)  Множина раціональних г )  N ⊂ Z ⊂ Q ⊂ R

6. Попрацюй у команді. Об’єднайтесь у команди по 4–5 учнів. При

2)  Об’єднанням (або сумою) двох множин А та В називають таку

6. За інформацією з п. 5 склади на с. 22 інтелект-карту «Операції над множи

8. Попрацюй у команді. Об’єднайтесь у команди по 4–5 учнів. При