Формули, яких немає в довідкових матеріалах

Формули кубів Похідні Тригонометрія Основна властивість бісектриси

𝑓(𝑥) 𝑓’(𝑥) Парні функції Непарні функції
𝑎3 ± 𝑏 3 = (𝑎 ± 𝑏)(𝑎2 ∓ 𝑎𝑏 + 𝑏 2 )
𝑛
𝑥𝑚 𝑚 𝑦 = c𝑜𝑠 𝑥 𝑦 = sin 𝑥
(𝑎 ± 𝑏)3 = (𝑎 + 𝑏)(𝑎2 ∓ 𝑎𝑏 + 𝑏 2 𝑛
𝐴𝐾 𝐾𝐶
𝑛 𝑥 𝑛−𝑚 𝑦 = tg 𝑥 =
𝐴𝐵 𝐵𝐶
Зміна основи логарифма 1 𝑛 𝑦 = ctg 𝑥
−
𝑥𝑛 𝑥 𝑛+1 Періоди тригонометричних функцій
1 log 𝑐 𝑏
log 𝑎 𝑏 = log 𝑎 𝑏 = 𝑎 𝑥 𝑥
𝑎 ln 𝑎 Чотирикутники
log 𝑏 𝑎 log 𝑐 𝑎 𝑠𝑖𝑛𝑥 𝑇 = 2𝜋
Похідна 𝑐𝑡𝑔(𝑥) 1 𝑇 = 2𝜋
− 𝑐𝑜𝑠𝑥
Похідна в точці дорівнює тангенсу sin2 𝑥
нахилу цієї дотичної до вісі Ох. 1
log 𝑎 𝑥 𝑇=𝜋
𝑡𝑔𝑥
𝑘 = 𝑡𝑔 𝛼 = 𝑓′(𝑥0 ) x𝑙𝑛(𝑎)
Первісні вписаний чотирикутник описаний чотирикутник
k – кутовий коефіцієнт дотичної 𝑇=𝜋
𝑐𝑡𝑔𝑥 𝐴𝐵 + 𝐶𝐷 = 𝐵𝐶 + 𝐴𝐷
∠𝐴 + ∠𝐶 = 180˚
Рівняння дотичної 𝑓(𝑥) 𝐹(𝑥) ∠𝐵 + ∠𝐷 = 180˚
1 Радіуси вписаних та описаних кіл
𝑦 = 𝑓 ′ 𝑥0 𝑥 − 𝑥0 + 𝑓(𝑥0 ) −𝑐𝑡𝑔 𝑥 + 𝐶 Властивість квадрата
sin2 𝑥 𝑎𝑏𝑐 𝑆
Суми прогресій 𝑅= 𝑟=
1 4𝑆 𝑝
ln |𝑥| + 𝐶
2𝑎1 +𝑑(𝑛−1)
𝑛
𝑏1 ∙ (𝑞 − 1) 𝑥 Площа правильного трикутника
𝑆𝑛 = ∙𝑛 𝑆=
2 𝑞−1 𝑎𝑥 𝑎 𝑥+1 𝑎2 3 𝐴𝐶 = 2𝐴𝐷
+𝐶 S= , де a – сторона трикутника
арифметична геометрична 𝑥+1 4
Умова колінеарності векторів 𝑐𝑡𝑔(𝑥) 1 Площа прямокутного трикутника
− 2 𝑎𝑏 Ромб
sin 𝑥 S= , де a і b – катети
𝑥а 𝑦а 𝑧𝑎 2
= =
𝑦а 𝑦𝑏 𝑧𝑏 Рівняння сфери Многокутники радіус вписаного
Умова перрпендикулярності векторів
2 2
(𝑥 − 𝑥0 ) +(𝑦 − 𝑦0 ) +(𝑧 − 𝑧0 ) = 𝑅 2 2
кола в ромб
n=3 n=4 n=6
де 𝑥0 ; 𝑦0 ; 𝑧0 - координати ℎ
𝑎Ԧ ∙ 𝑏Ԧ = 0 𝑎 3 𝑎 2 𝑟=
центра сфери 𝑅=𝑎 2
Скалярний добуток векторів дорівнює 0 𝑅= 𝑅=
3 2
𝑎 3 𝑎 𝑎 3
𝑟= 𝑟= 𝑟=
6 2 2