Лекція 5.

§17. Друга чудова («важлива») границя.

1 𝑛
Як відомо, границя числової послідовності 𝑥𝑛 = (1 + ) , 𝑛 ∈ ℕ, дорівнює
𝑛

числу 𝑒

1 𝑛
lim (1 + ) = 𝑒.
𝑛→∞ 𝑛
1 𝑥
Покажемо, що до числа 𝑒 прямує 𝑓(𝑥) = (1 + ) при 𝑥 → ∞,
𝑥

1 𝑥
lim (1 + ) = 𝑒.
𝑥→∞ 𝑥
1 𝑛
I. Нехай 𝑥 → +∞. Оскільки послідовність 𝑥𝑛 = (1 + ) → 𝑒, тоді
𝑛 𝑛→∞
1 𝑛𝑘
∀ {𝑥𝑛𝑘 } підпослідовність 𝑥𝑛𝑘 = (1 + ) → 𝑒. За лемою Архімеда
𝑛𝑘 𝑘→∞

∀ 𝑥𝑘 ∈ ℝ ∃ 𝑛𝑘 таке, що 𝑛𝑘 < 𝑥𝑘 < 𝑛𝑘 + 1, 𝑛𝑘 ∈ ℕ, ∀𝑛 ∈ ℕ при 𝑥 → +∞

𝑥𝑘 → ∞ справедлива нерівність
𝑘→∞
1 1 1
< < .
𝑛𝑘 + 1 𝑥𝑘 𝑛𝑘
Додаємо по 1 до кожної частини нерівності:

1 1 1
1+ <1+ <1+ ,
𝑛𝑘 + 1 𝑥𝑘 𝑛𝑘

а також
𝑛𝑘
1 1 𝑥𝑘 1 𝑛𝑘+1
(1 + ) < (1 + ) < (1 + ) ,
𝑛𝑘 + 1 𝑥𝑘 𝑛𝑘

або
𝑛𝑘 +1
1 1 1 𝑥𝑘 1 𝑛𝑘 1
∙ (1 + ) < (1 + ) < (1 + ) ∙ (1 + ).
1 𝑛𝑘 + 1 𝑥𝑘 𝑛𝑘 𝑛𝑘
(1 + 𝑛 + 1 )
𝑘

1
 Якщо перейти до границі у вищезазначеній нерівності при 𝑘 → ∞,
одержимо що ліва та права частини нерівності прямують до 𝑒. Отже,
1 𝑥𝑘
lim (1 + ) = 𝑒 за теоремою про границю проміжної послідовності
𝑘→∞ 𝑥 𝑘

1 𝑥
та за означенням границі функції по Гейне ⟹ lim (1 + ) = 𝑒.
𝑥 𝑥→+∞

II. Доведемо справедливість твердження при 𝑥 → −∞. Виконаємо заміну

змінної 𝑥 = −𝑡, тоді

1 𝑥 1 −𝑡 𝑡 − 1 −𝑡 𝑡 𝑡
lim (1 + ) = lim (1 − ) = lim ( ) = lim ( ) =
𝑥→−∞ 𝑥 𝑡→+∞ 𝑡 𝑡→+∞ 𝑡 𝑡→+∞ 𝑡 − 1

(𝑡 − 1) + 1 𝑡 1 𝑡−1 1
= lim ( ) = lim (1 + ) ∙ (1 + )=
𝑡→+∞ 𝑡−1 𝑡→+∞ 𝑡−1 𝑡−1
1 𝑡−1
= lim (1 + ) = 𝑒.
𝑡→+∞ 𝑡−1
1 𝑥
Отже, ∀ 𝑥 → ∞ ⇒ lim (1 + ) = 𝑒.
𝑥 𝑥→∞

Приклади.
10𝑥
(𝑥+5) −
− 𝑥+5
𝑥−5 𝑥 𝑥 10
10 1
1. lim ( ) = [1∞ ] = lim (1 − ) = lim [(1 + (𝑥+5) ) ] =
𝑥→∞ 𝑥+5 𝑥+5 𝑥→∞ 𝑥→∞ −
10

𝑒 −10 .

𝑘 𝑥 𝑘 1
Справедлива рівність: lim (1 + ) = 𝑒 𝑘 ( = 𝑥 ).
𝑥 𝑥→∞𝑥
𝑘

1 1 1
∙
2. lim (cos 𝑥)𝑡𝑔2𝑥 = [1∞ ] = lim (1 − sin2 𝑥)2 𝑡𝑔2𝑥 =
𝑥→0 𝑥→0
cos 2𝑥
1 (− sin2 𝑥)∙ sin 𝑥
2∙2 sin 𝑥∙cos 𝑥
= lim [(1 − sin2 𝑥)− sin2 𝑥 ] = lim𝑒 − 4 = 1.
𝑥→0 𝑥→0

Наслідки:
1
1) lim (1 + 𝛼) = 𝑒. 𝛼
𝛼→0
2
 ln(1+𝛼)
2) lim = 1. (випливає з попереднього пункту)
𝛼→0 𝛼

(𝑒 𝑥 −1) 𝑒 𝑥 − 1 = 𝑡, 𝑡 → 0, 𝑥 → 0,
3) lim = 1. Заміна змінної: Отже,
𝑥→0 𝑥 𝑒 𝑥 = 𝑡 + 1, 𝑥 = ln(1 + 𝑡).
(𝑒 𝑥 − 1) 𝑡
lim = lim ( ) = 1.
𝑥→0 𝑥 𝑡→0 ln(1 + 𝑡)

(𝑎𝑥 −1)
4) lim = ln 𝑎, 𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1.
𝑥→0 𝑥
log𝑎 (1+𝑥) 1
5) lim = .
𝑥→0 𝑥 ln 𝑎
((1+𝑥)𝛼 −1)
6) lim = 𝛼. Позначимо (1 + 𝑥)𝛼 − 1 = 𝑦, (1 + 𝑥)𝛼 = 𝑦 + 1, 𝛼∙
𝑥→0 𝑥
((1+𝑥)𝛼 −1) 𝑦∙𝛼∙ln(1+𝑥)
ln(1 + 𝑥) = = ln(𝑦 + 1), тоді lim = lim = 𝛼.
𝑥→0 𝑥 𝑥∙ln(1+𝑦)

Приклади. Обчислити границі:

(2+𝑥)
1. lim 𝑥[ln(2 + 𝑥) − ln 𝑥] = [∞ ∙ 0] = lim 𝑥 ∙ ln = lim 𝑥 ∙ ln (1 +
𝑥→∞ 𝑥→∞ 𝑥 𝑥→∞
2 1
2 ln(1+ )
𝑥 𝑥= , ln(1+2𝑡)
𝑥
) = lim 1 =| 𝑡 | = lim 2𝑡 = 2.
𝑥→∞ 𝑥 𝑡 → 0, 𝑥 → ∞ 𝑥→∞ 2

𝑒 𝑎𝑥 −𝑒 𝑏𝑥 𝑒 𝑏𝑥 (𝑒 (𝑎−𝑏)𝑥 −1)
2. lim = lim ∙ (𝑎 − 𝑏) = 𝑎 − 𝑏, 𝑒 𝑏𝑥 → 1.
𝑥→0 𝑥 𝑥→0 𝑥∙(𝑎−𝑏) 𝑥→0

§18. Порівняння нескінченно малих величин (функцій).

Означення. Функція 𝑓(𝑥) називається нескінченно малою функцією при

𝑥 → 𝑎, де 𝑎 − число чи ∞, якщо lim 𝑓(𝑥) = 0, або
𝑥→𝑎

∀𝜀 > 0 ∃𝛿𝜀 > 0|∀𝑥: 0 < |𝑥 − 𝑎| < 𝜀 ⟹ |𝑓(𝑥)| < 𝜀.

Властивості нескінченно малих функцій (н.м.ф.)

1. Сума скінченного числа нескінченно малих при 𝑥 → 𝑎 функцій є

нескінченно малою функцією.

3
 2. Добуток нескінченно малої при 𝑥 → 𝑎 функції на обмежену в деякому
околі 𝑂(𝑎, 𝛿𝜀 ) точки 𝑎 функцію є нескінченно малою при 𝑥 → 𝑎
функцією.

Покажемо це. Нехай 𝑓(𝑥) нескінченно мала функція при 𝑥 → 𝑎:

lim 𝑓(𝑥) = 0 ⇔ ∀𝜀 > 0 ∃𝛿𝜀 > 0|∀𝑥: 0 < |𝑥 − 𝑎| < 𝜀 ⟹ |𝑓(𝑥)| < 𝜀. Дано
𝑥→𝑎

також обмежену при 𝑥 ∈ 𝑂(𝑎, 𝛿𝜀 ) функцію 𝑔(𝑥), тобто ∃ 𝐶 > 0 − стала, що

|𝑔(𝑥)| ≤ 𝐶 ∀𝑥 ∈ 𝑂(𝑎, 𝛿𝜀 ).Оцінимо добуток

𝜀
|𝑓(𝑥) ∙ 𝑔(𝑥)| = |𝑓(𝑥)| ∙ |𝑔(𝑥)| < ∙ 𝐶 = 𝜀.
𝐶
𝜀
Для н.м.ф. ми взяли замість 𝜀 число . |𝑓(𝑥)| ∙ |𝑔(𝑥)| < 𝜀 ∀𝑥 ∈ 𝑂(𝑎, 𝛿𝜀 ) ⟹
𝐶

𝑓(𝑥) ∙ 𝑔(𝑥) − н.м.ф. при 𝑥 → 𝑎.

3. Добуток скінченного числа н.м.ф. є функція нескінченно мала.

1
Приклад. Показати, що функція 𝑓(𝑥) = 𝑥 ∙ sin є н.м. при 𝑥 → 0. Оскільки
𝑥
1 1 1
sin − обмежена функція, а саме |sin | ≤ 1, а 𝑥 − н.м.ф., то 𝑓(𝑥) = 𝑥 ∙ sin є
𝑥 𝑥 𝑥

н.м.ф. як добуток нескінченно малої функції на обмежену.

Зауваження. Із означення границі функції та нескінченно малої функції

випливає твердження: для того, щоб число 𝐴 було границею функції 𝑓(𝑥) в
точці 𝑎 ⇔ щоб ця функція була представлена у вигляді 𝑓(𝑥) = 𝐴 + 𝛼(𝑥), де
𝛼(𝑥) − н.м.ф. при 𝑥 → 𝑎.

§19. Зв’язок між нескінченно великими та нескінченно малими

функціями.

Означення. Функція 𝑓(𝑥) називається нескінченно великою функцією при

𝑥 → 𝑎, де 𝑎 − число чи ∞, якщо, змінюючись, ця функція стає по модулю і

4
залишається більшою будь-якого наперед заданого додатного числа
𝑀 > 0: |𝑓(𝑥)| > 𝑀. Пишуть: lim 𝑓(𝑥) = ∞.
𝑥→𝑎

1
Якщо 𝑓(𝑥) − нескінченно велика при 𝑥 → 𝑎, то − нескінченно мала при
𝑓(𝑥)

𝑥 → 𝑎, і навпаки, якщо 𝑓(𝑥) − нескінченно мала функція при 𝑥 → 𝑎, відмінна

від нуля в деякому околі точки 𝑥 = 𝑎, за виключенням, можливо, самої точки
1
𝑎, то − нескінченно велика при 𝑥 → 𝑎.
𝑓(𝑥)

Критерій Коші існування границі функції

Критерій. Для того, щоб існувала скінченна границя функції 𝑓(𝑥), визначеної
в околі точки 𝑥 = 𝑎, за виключенням, можливо, самої точки 𝑎 ⇔ щоб ∀𝜀 > 0

∃ 𝛿 = 𝛿(𝜀) > 0: ∀𝑥 ′ , 𝑥 ′′ ∈ 𝑂(𝑎, 𝛿𝜀 ) ⟹ |𝑓(𝑥 ′ ) − 𝑓(𝑥 ′′ )| < 𝜀.

§20. Порівняння нескінченно малих функцій.

Нехай 𝛼(𝑥) і 𝛽(𝑥) − нескінченно малі при 𝑥 → 𝑎 функції, lim 𝛼(𝑥) = 0,

𝑥→𝑎

lim 𝛽(𝑥) = 0.
𝑥→𝑎

𝛼(𝑥)
Означення. Якщо ∃ lim = 𝜆, 𝜆 ≠ 0, 𝜆 ≠ ∞, то 𝛼(𝑥) і 𝛽(𝑥) називаються
𝑥→𝑎 𝛽(𝑥)

н.м.ф. одного порядку малості. (Позначення: 𝛼(𝑥) = 𝑂(𝛽(𝑥)), 𝑥 → 𝑎,

«𝑂 велике»).

Означення. Н.м.ф. 𝛼(𝑥) називається н.м.ф. вищого порядку малості ніж 𝛽(𝑥)
𝛼(𝑥)
при 𝑥 → 𝑎, якщо lim = 0. (Позначення: 𝛼(𝑥) = 𝑜(𝛽(𝑥)), 𝑥 → 𝑎,
𝑥→𝑎 𝛽(𝑥)

«𝑜 мале»).

𝛼(𝑥)
Означення. Якщо lim = ∞, то 𝛽(𝑥) = 𝑜(𝛼(𝑥)), 𝑥 → 𝑎.
𝑥→𝑎 𝛽(𝑥)

5
Означення. Нескінченно мала функція 𝛼(𝑥) називається 𝑘-го порядку малості
𝛼(𝑥)
відносно 𝛽(𝑥) при 𝑥 → 𝑎, якщо ∃ lim [𝛽(𝑥)]𝑘 = 𝜆, 𝜆 ≠ 0, 𝜆 ≠ ∞.
𝑥→𝑎

Означення. Н.м.ф. 𝛼(𝑥) і 𝛽(𝑥) при 𝑥 → 𝑎 називаються такими, що не

𝛼(𝑥)
порівнюються, якщо ∄ lim .
𝑥→𝑎 𝛽(𝑥)

Означення. Н.м.ф. 𝛼(𝑥) і 𝛽(𝑥) при 𝑥 → 𝑎 називають еквівалентними, де 𝑎 −

𝛼(𝑥)
число чи ∞, якщо lim = 1 і позначають 𝛼(𝑥)~𝛽(𝑥) при 𝑥 → 𝑎.
𝑥→𝑎 𝛽(𝑥)

Таблиця еквівалентності нескінченно малих при 𝒙 → 𝟎 функцій

1. sin 𝑥 ~𝑥; 6. 𝑒 𝑥 − 1~𝑥;

2. 𝑡𝑔(𝑥)~𝑥; 7. 𝑎 𝑥 − 1~𝑥 ∙ ln 𝑎 ;
𝑥
3. arcsin 𝑥 ~𝑥; 8. log 𝑎 (1 + 𝑥) ~ ;
ln 𝑎
4. 𝑎𝑟𝑐𝑡𝑔(𝑥)~𝑥; 9. (1 + 𝑥)𝛼 − 1~𝛼𝑥.
5. ln(1 + 𝑥) ~𝑥;

Критерій еквівалентності нескінченно малих функцій

Теорема. Для того, щоб н. малі при 𝑥 → 𝑎 функції 𝛼(𝑥) і 𝛽(𝑥) були
еквівалентні при 𝑥 → 𝑎 (𝛼(𝑥)~𝛽(𝑥) при 𝑥 → 𝑎) ⟺ щоб їх різниця була н.м.
більш високого порядку малості, ніж будь-яка із них:

𝛼(𝑥) − 𝛽(𝑥) = 𝑜(𝛼(𝑥)), 𝑥 → 𝑎, або 𝛼(𝑥) − 𝛽(𝑥) = 𝑜(𝛽(𝑥)), 𝑥 → 𝑎.

𝛼(𝑥)
Необхідність. Дано 𝛼(𝑥)~𝛽(𝑥) при 𝑥 → 𝑎, тобто 𝑙𝑖𝑚 = 1, 𝛼(𝑥) → 0,
𝑥→𝑎 𝛽(𝑥)

𝛽(𝑥) → 0, 𝑥 → 𝑎. Покажемо, що 𝛼(𝑥) − 𝛽(𝑥) = 𝑜(𝛽(𝑥)), 𝑥 → 𝑎. Нехай 𝛾(𝑥) =

𝛾(𝑥) 𝛼(𝑥)−𝛽(𝑥) 𝛼(𝑥)
= 𝛼(𝑥) − 𝛽(𝑥). Розглянемо відношення = = − 1 → 0, 𝑥 → 𝑎.
𝛽(𝑥) 𝛽(𝑥) 𝛽(𝑥)

Достатність. Дано 𝛼(𝑥) − 𝛽(𝑥) = 𝑜(𝛽(𝑥)), 𝑥 → 𝑎. Покажемо, що 𝛼(𝑥)~𝛽(𝑥)

при 𝑥 → 𝑎. Розглянемо

6
 𝛼(𝑥) − 𝛽(𝑥) 𝑜(𝛽(𝑥)) 𝛼(𝑥) 𝑜(𝛽(𝑥)) 𝛼(𝑥)
= ⟹ = +1⟹ ⟶ 1, 𝑥 → 𝑎.
𝛽(𝑥) 𝛽(𝑥) 𝛽(𝑥) 𝛽(𝑥) 𝛽(𝑥)

Отже, для еквівалентних 𝛼(𝑥) і 𝛽(𝑥) при 𝑥 → 𝑎 можна записати 𝛼(𝑥) =

𝛽(𝑥) + 𝑜(𝛽(𝑥)), при 𝑥 → 𝑎.

Означення. Н.м.ф. 𝛽(𝑥) називається головною частиною н.м.ф. 𝛼(𝑥) при

𝑥 → 𝑎.

§21. Застосування еквівалентних н.м.ф. при обчисленні границь

функцій.

Теорема. Границя відношення двох нескінченно малих функцій дорівнює

границі відношення еквівалентних до них функцій.

Дано: 𝛼(𝑥) і 𝛽(𝑥) − н.м.ф. при 𝑥 → 𝑎 (𝛼, 𝛽 → 0 при 𝑥 → 𝑎).

𝛼(𝑥)
Нехай 𝛼(𝑥)~𝛼1 (𝑥) при 𝑥 → 𝑎 і 𝛽(𝑥)~𝛽1 (𝑥) при 𝑥 → 𝑎, тобто 𝑙𝑖𝑚 = 1,
𝑥→𝑎 𝛼1 (𝑥)
𝛽(𝑥)
𝑙𝑖𝑚 = 1.
𝑥→𝑎 𝛽1 (𝑥)

𝛼(𝑥) 𝛼(𝑥) 𝛼1 (𝑥) 𝛽1 (𝑥) 𝛼1 (𝑥)

Розглянемо 𝑙𝑖𝑚 = 𝑙𝑖𝑚 (𝑥)
∙ (𝑥)
∙ = 𝑙𝑖𝑚 . Теорема доведена.
𝑥→𝑎 𝛽(𝑥) 𝑥→𝑎 𝛼1 𝛽1 𝛽(𝑥) 𝑥→𝑎 𝛽1 (𝑥)

Теорема. Алгебраїчна сума скінченного числа н.м.ф. при 𝑥 → 𝑎 різного

порядку малості еквівалентна н.м.ф. нижчого порядку малості.

arcsin(𝑒 𝑥 −1)2 0 (𝑒 𝑥 −1)2 𝑥2

Приклад. lim = [ ] = lim = lim = 0.
𝑥→0 sin2 𝑥+ln(1+𝑥) 0 𝑥→0 ln(1+𝑥) 𝑥→0 𝑥

𝑒 𝑥 − 1 ~ 𝑥, 𝑥 → 0, 𝑘 = 1,
arcsin 𝑥 ~𝑥, 𝑥 → 0, 𝑘 = 1,
( 2 )
sin 𝑥
sin2 𝑥 − н. м. 2 порядку малості, бо → 1 при 𝑘 = 2, 𝑥 → 0.
𝑥𝑘

Використаємо таблицю еквівалентних н.м.ф., щоб записати н.м. функції через

їх головну частину.

7
 1. sin 𝑥 = 𝑥 + 𝑜(𝑥), 𝑥 → 0; 6. 𝑒 𝑥 − 1 = 𝑥 + 𝑜(𝑥), 𝑥 → 0;
2. 𝑡𝑔(𝑥) = 𝑥 + 𝑜(𝑥), 𝑥 → 0; 7. 𝑎 𝑥 − 1 = 𝑥 ∙ ln 𝑎 + 𝑜(𝑥), 𝑥 → 0;
𝑥
3. arcsin 𝑥 = 𝑥 + 𝑜(𝑥), 𝑥 → 0; 8. log 𝑎 (1 + 𝑥) = + 𝑜(𝑥), 𝑥 → 0;
ln 𝑎
4. 𝑎𝑟𝑐𝑡𝑔(𝑥) = 𝑥 + 𝑜(𝑥), 𝑥 → 0; 9. (1 + 𝑥)𝛼 − 1 = 𝛼𝑥 + 𝑜(𝑥), 𝑥 → 0.
5. ln(1 + 𝑥) = 𝑥 + 𝑜(𝑥), 𝑥 → 0;

Приклади.
3
𝑒 𝑥 − √1−𝑥 0 (𝑒 𝑥 −1)+(1− 3√1−𝑥)
1. lim = [ ] = lim =
𝑥→0 2∙𝑎𝑟𝑐𝑡𝑔(𝑥)−arcsin 𝑥 0 𝑥→0 2∙𝑎𝑟𝑐𝑡𝑔(𝑥)−arcsin 𝑥
𝑥 4
𝑥+𝑜(𝑥)−(− +𝑜(𝑥)) 𝑥 4
3 3
lim = lim = .
𝑥→0 2(𝑥+𝑜(𝑥))−(𝑥+𝑜(𝑥)) 𝑥→0 𝑥 3

ln(1+2𝑥−𝑥 2 )+sin(𝑥−𝑥 2 )
2. lim =
𝑥→0 sin 3𝑥+𝑡𝑔3 𝑥−(𝑒 𝑥 −1)2
2
(𝑒 𝑥 − 1)2 = (𝑥 + 𝑜(𝑥)) = 𝑥 2 + 2𝑥 ∙ 𝑜(𝑥) + 𝑜(𝑥 2 ) = 𝑥 2 + 𝑜(𝑥 2 )
sin 3𝑥 = 3𝑥 + 𝑜(𝑥), 𝑡𝑔3 𝑥 = 𝑥 3 + 𝑜(𝑥 3 ) =
sin(𝑥 − 𝑥 2 ) = 𝑥 − 𝑥 2 + 𝑜(𝑥 − 𝑥 2 ), 𝑜(𝑥 − 𝑥 2 ) = 𝑜(𝑥)
2 2 2 2
( ln(1 + 2𝑥 − 𝑥 ) = 2𝑥 − 𝑥 + 𝑜(2𝑥 − 𝑥 ) = 2𝑥 − 𝑥 + 𝑜(𝑥) )
2𝑥−𝑥 2 +𝑜(𝑥)−(𝑥−𝑥 2 +𝑜(𝑥)) 3𝑥 3
lim = lim = lim 𝑜(𝑥) = 1.
𝑥→0 3𝑥+𝑜(𝑥)+𝑥 3 +𝑜(𝑥 3 )−(𝑥 2 +𝑜(𝑥 2 )) 𝑥→0 3𝑥+𝑜(𝑥) 𝑥→0 3+
𝑥
1
1
3. lim 𝑥 ∙ (𝑎𝑥 − 1) = lim 𝑥 ∙ ln 𝑎 = ln 𝑎.
𝑥→∞ 𝑥→∞ 𝑥

𝑥2 𝑥2 𝑥2
𝑥 2 +5 𝑥 2 −5+10 10
4. lim ( 2 ) = lim ( ) = lim (1 + 2 ) =
𝑥→∞ 𝑥 −5 𝑥→∞ 𝑥 2 −5 𝑥→∞ 𝑥 −5
10𝑥2
𝑥2 −5 𝑥2 −5
10 10
lim [(1 + 2 ) ] = 𝑒 10 .
𝑥→∞ 𝑥 −5

1 1 1
5. lim (cos 𝑥) sin 𝑥 = [1∞ ] = lim (√1 − sin2 𝑥) sin 𝑥
= lim(1 − sin2 𝑥)2 sin 𝑥 =
𝑥→0 𝑥→0 𝑥→0
− sin2 𝑥 − sin 𝑥
1 2 sin 𝑥 1 2
2 − 2 2 −
lim [(1 − sin 𝑥) sin 𝑥 ] = lim [(1 − sin 𝑥) sin2 𝑥 ] = 𝑒 0 = 1.
𝑥→0 𝑥→0

8
 1
Другий спосіб: Позначимо 𝐴 = lim (cos 𝑥)sin 𝑥 . Розглянемо ln 𝐴 =
𝑥→0
1 1
ln(cos 𝑥) 0
lnlim(cos 𝑥) sin 𝑥 = lim ln(cos 𝑥) sin 𝑥 = lim ( ) = [0] =
𝑥→0 𝑥→0 𝑥→0 sin 𝑥

ln(√1−sin2 𝑥) ln(1−sin2 𝑥) 1 − sin2 𝑥

lim ( ) = lim = lim = 0, отже, ln 𝐴 = 0
𝑥→0 sin 𝑥 𝑥→0 2 sin 𝑥 2 𝑥→0 sin 𝑥
1
⟹𝐴=1⟹ lim (cos 𝑥) 𝑥
sin = 1.
𝑥→0
1
1 1 2
6. lim (1 + ln(1 + 𝑥)) ln(1+𝑥)2 = [1∞ ] = lim [(1 + ln(1 + 𝑥)) ] = √𝑒.
ln(1+𝑥)
𝑥→0 𝑥→0

Завдання для самостійної роботи:

𝑥−1 𝑥
1) lim ( ) ;
𝑥→∞𝑥+1
1
sin 𝑥 𝑥−𝑎
2) lim ( ) ;
𝑥→𝑎 sin 𝑎
𝑒 𝑎+𝑥 −𝑒 𝑎
3) lim ;
𝑥→0 𝑥

3 3
4) Визначити порядок малості н.м.ф. 𝛼(𝑥) = √1 + √𝑥 − 1 відносно
𝛼(𝑥)
н.м.ф. 𝛽(𝑥) = 𝑥. При якому 𝑘 lim [𝛽(𝑥)]𝑘 = 𝜆, 𝜆 ≠ 0, 𝜆 ≠ ∞?
𝑥→𝑎