Professional Documents
Culture Documents
ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ
ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ
ФОРМУЛИ, ЯКИХ НЕ
БУДЕ НА НМТ 2023
(виділені оранжевим)
@math_with_natali
@mathwithnatali
natali @math_with_natali @math_with_natali @math_with_natali @math_with_natali @math_with_natali @ma
Формули яких немає на НМТ-2023 Формули яких немає на НМТ-2023
Якщо елемент 𝑨 можна вибрати 𝒎 способами, а Якщо елемент 𝑨 можна вибрати 𝒎 способами, а
елемент 𝑩 − 𝒏 способами, то 𝑨 або 𝑩 можна після цього елемент 𝑩 − 𝒏 способами, то 𝑨 і 𝑩
вибрати (𝒎 + 𝒏) способами можна вибрати (𝒎 ∙ 𝒏) способами
Похідна функції
Первісна функції та визначений інтеграл
𝐶, 𝑎 − стала
(𝐶 )′ = 0
𝑥′ = 1 (𝑥 𝑎 )′ = 𝑎𝑥 𝑎−1 Загальний вигляд
′ 1 Функція 𝑓(𝑥) первісних 𝐹 (𝑥 ) + 𝐶,
(√𝑥) = (𝑒 𝑥 )′ = 𝑒 𝑥
2√𝑥 С −довільна стала
1 0 𝐶
(ln 𝑥 )′ = (sin 𝑥 )′ = cos𝑥
𝑥 1 𝑥+𝐶
1 𝑎+1
(cos 𝑥 )′ = − sin 𝑥 (𝑡𝑔 𝑥 )′ = 𝑥
cos 2 𝑥 𝑥𝑎, 𝑎 ≠ 1 +𝐶
)′ ′
(𝑢 + 𝑣 = 𝑢 + 𝑣 ′ (𝑢 − 𝑣 ) = 𝑢 ′ − 𝑣 ′
′ 𝑎+1
(𝑢𝑣 )′ = 𝑢′ 𝑣 + 𝑢𝑣 ′ (𝐶𝑢)′ = 𝐶𝑢 1
ln|𝑥 | + 𝐶
𝑢 ′ 𝑢′𝑣 − 𝑢𝑣 ′ 𝑥
( ) =
𝑣 𝑣2 𝑒𝑥 𝑒𝑥 + 𝐶
sin 𝑥 −cos 𝑥 + 𝐶
(𝒂𝒙 )′ = 𝒂𝒙 ∙ 𝐥𝐧 𝒂 cos 𝑥 sin 𝑥 + 𝐶
1
𝒚 = 𝒇(𝒙𝟎 ) + 𝒇′(𝒙𝟎 )(𝒙 − 𝒙𝟎 ) − рівняння дотичної 𝑡𝑔 𝑥 + 𝐶
cos 2 𝑥
𝑏 𝑏
𝒇′(𝒙𝟎 ) = 𝒕𝒈 𝝋 − геометричний зміст похідної, де ∫𝑎 𝑓 (𝑥 )𝑑𝑥 = 𝐹 (𝑥 )|𝑎 = 𝐹(𝑏) − 𝐹(𝑎) − формула
𝒌 −кутовий коефіцієнт, Ньютона-Лейбніца.
𝒌 = 𝒕𝒈 𝝋 = 𝒇′ (𝒙𝟎 ) 𝒃
𝑺 = ∫(𝒇(𝒙) − 𝒈(𝒙))𝒅𝒙
Механічний зміст похідної 𝒂
𝒔 = 𝒔(𝒕) −залежність пройденого шляху від часу 𝑦
𝒗 = 𝒔′ (𝒕) −швидкість
𝒂 = 𝒗′ (𝒕) −прискорення 𝑦 = 𝑔(𝑥)
𝑂 𝑎 𝑏 𝑥
𝒃
𝑽 = 𝝅 ∫ 𝒇𝟐 (𝒙)𝒅𝒙
𝒂
𝑦
𝑂 𝑎 𝑏 𝑥
Тригонометрія
sin 𝛼 = 𝑦𝑎 cos 𝛼 = 𝑥𝑎
sin 𝛼 1 y
2
𝑡𝑔 𝛼 = 1 + tg 𝛼 = 1
cos 𝛼 cos 2 𝛼 𝑀(𝑥𝑎 ; 𝑦𝑎 )
2 2 𝑦𝑎
sin 2𝛼 = 2 sin 𝛼 cos 𝛼 sin 2𝛼 = cos 𝛼 −sin 𝛼
sin(90° + 𝛼 ) = cos 𝛼 sin(180° − 𝛼 ) = sin 𝛼 α
cos(90° + 𝛼 ) = −sin 𝛼 cos(180° − 𝛼 ) = −cos 𝛼 −1 𝑥𝑎 0 1 x
1
tg(90° + 𝛼 ) = − tg(180° − 𝛼 ) = − tg 𝛼
tg 𝛼
−1
tg 𝛼 ∙ ctg 𝛼 = 1
Графіки тригонометричних функцій
𝑦 𝒚 = 𝐬𝐢𝐧 𝒙 𝑦 𝒚 = 𝐜𝐨𝐬 𝒙
𝜋 1 3𝜋 1
−
2 2 −𝜋 𝜋
3𝜋 −𝜋 0 𝜋 𝜋 𝑥 3𝜋 𝜋 0 𝜋 3𝜋 𝑥
− − −
2 −1 2 2 2 −1 2 2
𝑦 𝒚 = 𝐭𝐠 𝒙 𝑦 𝒚 = 𝐜𝐭𝐠 𝒙
−𝜋 𝜋 −𝜋 𝜋 2𝜋
3𝜋 𝜋 0 𝜋 3𝜋 𝑥 𝜋 0 𝜋 3𝜋 𝑥
− − −
2 2 2 2 2 2 2
Тригонометричні рівняння
𝐬𝐢𝐧 𝒙 = 𝒂 𝐜𝐨𝐬
𝐬𝐢𝐧𝒙𝒙 =
= 𝒂𝒂
𝐬𝐢𝐧 𝒙 = 𝟎 𝒙 = 𝝅𝒌, 𝒌 ∈ 𝒁 𝝅
𝐜𝐨𝐬 𝒙 = 𝟎 𝒙= + 𝝅𝒌, 𝒌 ∈ 𝒁
𝝅 𝟐
𝐬𝐢𝐧 𝒙 = 𝟏 𝒙 = + 𝟐𝝅𝒌, 𝒌 ∈ 𝒁
𝟐 𝐜𝐨𝐬 𝒙 = 𝟏 𝒙 = 𝟐𝝅𝒌, 𝒌 ∈ 𝒁
𝝅
𝐬𝐢𝐧 𝒙 = −𝟏 𝒙 = − + 𝟐𝝅𝒌, 𝒌 ∈ 𝒁 𝐜𝐨𝐬 𝒙 = −𝟏 𝒙 = 𝝅 + 𝟐𝝅𝒌, 𝒌 ∈ 𝒁
𝟐
𝒕𝒈 𝒙 = 𝒂 𝒄𝒕𝒈 𝒙 = 𝒂
ГЕОМЕТРІЯ
Властивість медіани
𝟏
𝒎𝒄 = 𝒄
В точці перетину медіани 𝐵 𝟐
трикутника діляться у 𝑐
відношенні 2:1 (рахуючи 𝑇 Властивість висоти
𝑀 x 𝑁
від вершини). 2x 𝑎
𝑨𝑴 𝑩𝑴 𝑪𝑴 𝟐
= 𝑴𝑲 = 𝑴𝑻 = 𝟏 𝐴 𝑥 𝑏 ℎ𝑐
𝑴𝑵 𝐶 𝑎 𝒉𝟐𝒄 = 𝒂𝒄 ∙ 𝒃𝒄
𝐾 𝑏
𝑏𝑐 𝑎𝑐
Властивість бісектриси 𝑐
𝐵 𝐶
Бісектриса – ділить протилежну 𝑴𝑵 − середня
сторону на частини, довжини лінія
яких пропорційні прилеглим 𝑀 𝑁
𝟏
сторонам: 𝑴𝑵 = 𝑨𝑩
𝑂 𝟐
𝑨𝑫 𝑨𝑩
= 𝐴 𝐵 𝑴𝑵 ∥ 𝑨𝑩
𝑫𝑪 𝑩𝑪 𝐴 𝐷 𝐶
𝐵
𝐵1
У подібних трикутниках, якщо
𝑷𝟏 𝑨𝟏 𝑩𝟏
= = 𝒌,
Трикутники
𝑷𝟐 𝑨𝑩
𝐴 𝐶 𝐴1 𝐶1 𝑺∆𝑨𝟏 𝑩𝟏 𝑪𝟏 𝑨𝟏 𝑩𝟏 𝟐
тоді =( ) = 𝒌𝟐
𝑺∆𝑨𝑩𝑪 𝑨𝑩
𝒂𝒃𝒄
𝑺∆ =
𝟒𝑹
, де 𝑹 − радіус описаного кола
Паралелограм
1. У паралелограма протилежні сторони рівні,
протилежні кути рівні.
𝑏 ℎ𝑎 2. У паралелограмі кути, прилеглі до однієї сторони,
𝛾
в сумі дорівнюють 180° 𝑆 = 𝑎𝑏 sin 𝛾
3. Діагоналі паралелограма перетинаються й у точці 𝑆 = 𝑎ℎ𝑎
𝑎
перетину діляться навпіл.
4. Діагональ паралелограма поділяє його на два рівні
трикутники
Прямокутник
1. Діагоналі прямокутника рівні.
2. Діагоналі прямокутника перетинаються і точкою
перетину діляться навпіл.
𝑏 3. Діагоналі прямокутника ділять його на два рівні
трикутники.
Чотирикутники
Трапеція
1. Сума двох кутів, прилеглих до бічних сторін, 𝑎+𝑏
𝑆= ∙ℎ
дорівнює 180°. 2
𝑎, 𝑏 − основи
2. Внутрішні різносторонні кути рівні.
𝑏 трапеції
3. Середня лінія трапеції паралельна основам і
дорівнює їх півсумі.
ℎ 4. Трикутники, утворені відрізками діагоналей та
основами трапеції, подібні.
𝑎 5. В рівнобічній трапеції:
✓ кути при основі, а також діагоналі рівні
✓ якщо діагоналі рівнобічної трапеції
перпендикулярні, то висота такої трапеції
дорівнює півсумі основ
6. Навколо рівнобічної трапеції можна описати коло.
Квадрат
3
𝑎 3. Діагональ квадрата утворює з кожною стороною кут в 45°.
∠𝟏 = ∠𝟐 = ∠𝟑 = ∠𝟒 = 𝟒𝟓°.
4. Навколо будь-якого квадрата можна описати коло.
𝒂 𝒅 𝑟
𝑅 𝑹= = . 𝑂
𝑂 √𝟐 𝟐
5. У будь-який квадрат можна вписати коло.
𝒂
𝑎 𝒓 = 𝟐. 𝑎
𝑅
Коло
𝑆 = πR2
𝑅 (𝑥 − 𝑥0 )2 + (𝑦 − 𝑦0 )2 = 𝑅2
𝑀 𝑆 𝐵
𝑺𝑨 ∙ 𝑺𝑩 = 𝑺𝑴𝟐
𝑺𝑴 − дотична; ∠𝑨𝑶𝑪 − центральний кут
Елементи кола та круга
𝑂
𝑂 𝐵 𝐴 ∠𝑨𝑩𝑪 − вписаний кут
𝑴 − точка дотику;
𝟏
𝑺𝑨 − січна; ∠𝑨𝑩𝑪 = 𝟐 ∠𝑨𝑶𝑪
𝐴 𝐶
𝑅
𝟐𝝅𝑹 𝝅𝑹𝟐
𝑛° 𝑙 𝒍= ∙ 𝒏° − 𝑺= ∙𝒏−
𝑂
𝟑𝟔𝟎° 𝟑𝟔𝟎
довжина дуги площа сектора
𝐴 𝐵 𝐵
𝑨 ⊥ 𝑨𝑩
𝑨𝑩 −дотична−пряма, 𝑂 𝑨𝑩 і 𝑨𝑪 −
𝑂 що має з колом лише 𝐴 дотичні
одну спільну точку; 𝑨𝑩 = 𝑨𝑪
𝑨 − точка дотику
𝐶
𝒏(𝒏−𝟑)
– к ількість діагоналей в опуклому многокутнику
𝟐
Величина кута 𝛼 правильного 𝑛 −кутника:
𝟏𝟖𝟎° ∙ (𝒏 − 𝟐)
Правильний 𝜶=
𝒏
многокутник
Правильна
Пряма призма Циліндр Конус Куля, сфера
піраміда
𝐻 𝐻 𝑚 L
H H
L R
R R
1
𝑉= 𝑆 ∙𝐻 1 2 4
𝑉 = 𝑆осн ∙ 𝐻 3 осн 𝑉 = 𝜋𝑅2 𝐻 𝑉= 𝜋𝑅 𝐻 𝑉 = 𝜋𝑅3
3 3
Об’ ємні фігури та тіла обертання
𝑆б = 𝑃осн ∙ 𝐻 1 𝑆б =2 𝜋𝑅𝐻
𝑆б = 𝑃осн ∙ 𝑚 𝑆б = 𝜋𝑅𝐿 𝑆 = 4𝜋𝑅2
2
𝛼
Двогранним кутом називається фігура, утворена двома
𝛽 півплощинами із спільною прямою, що їх обмежує
𝑎
𝐴 𝛼
𝛽
𝐵 ∠AMB - лінійний кут двогранного кута
𝜑
𝑀
𝐴
OB – проекція AB на площину 𝜶
𝑐 c –пряма на площині 𝜶.
Якщо 𝑶𝑩 ⊥ 𝒄, то 𝑨𝑩 ⊥ 𝒄 (теорема про три перпендикуляри)
𝑂 𝐵
𝛼
Координати та вектори
𝑀(𝑥0 ; 𝑦0 ; 𝑧0 ) 𝑥1 + 𝑥2 𝑦1 + 𝑦2 𝑧1 + 𝑧2
𝑥0 = 𝑦0 = 𝑧0 =
𝐴(𝑥1 ; 𝑦1 ; 𝑧1 ) 𝐵(𝑥2 ; 𝑦2 ; 𝑧2 ) 2 2 2
⃗⃗⃗⃗⃗
𝐴𝐵(𝑥2 − 𝑥1 ; 𝑦2 − 𝑦1 ; 𝑧2 − 𝑧1 ) ⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗
|𝐴𝐵| = √(𝑥2 − 𝑥1 )2 + (𝑦2 − 𝑦1 )2 + (𝑧2 − 𝑧1 )2
𝑎(𝑎1 ; 𝑎2 ; 𝑎3 ) 𝑎 ∙ 𝑏⃗ = 𝑎1 𝑏1 + 𝑎2 𝑏2 + 𝑎3 𝑏3