Двадцять сьоме вересня

Класна робота

Панас Мирний.
Життєвий і творчий
шлях видатного
українського
письменника
 Перевірка домашнього
завдання
1. Хто з письменників назвав І. С. Нечуя-Левицького
«великим артистом зору», «творцем живих типів»,
«колосальним всеобіймаючим оком України»?
А М. Коцюбинський.
Б М. Рильський.
В С. Васильченко.
Г І. Франко.

2. Родина Балашів («Кайдашева сім’я») живе...

А На Запоріжжі.
Б Западинцях.
В Семигорах.
Г Зачіплянцях.

3. Стильовою ознакою твору І. С. Нечуя-Левицького

«Кайдашева сім’я» вважається...
А Поєднання гумору й сатири.
Б Використання неологізмів.
В Наявність оповідача.
Г Надмірність у застосуванні пейзажів.
4. Твір І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»
є...
А Соціально-психологічним романом.
Б Філософською трагедією.
В Соціальним оповідання.
Г Соціально-побутовою повістю.

5. Мелашка(І. С. Нечуй-Левицький «Кайдашева

сім’я») зважилася залишитися в Києві, оскільки:
А Місто вразило її своєю красою.
Б Набридли приниження з боку Кайдашихи.
В Посварилася з Лавріном.
Г Виявила бажання жити самотньо.

6. Під час сварки у родині Кайдашів (І. С. Нечуй-

Левицький «Кайдашева сім’я»)...
А Кайдашиха вибила око Мотрі.
Б Мотря розбила глек об голову Мелашки.
В Карпо побив дітей Лавріна.
Г Мотря виколола око Кайдашисі.
 7. Старий Омелько Кайдаш жалівся, що діти
загнали його:
А у річку;
Б на грушу;
В на піч;
Г під лаву;
Д на горище.
8. Стару Кайдашиху в селі прозвали:
А осавулом;
Б чорноротою;
В бояринею;
Г пані економшею;
Д патокою.
9. Кого з персонажів повісті «Кайдашева сім'я»
стосується така портретна характеристика:«... Молоде
довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі
світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні
кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все подихало
молодою парубочою красою»?
А Карпа;
Б Кайдаша;
В Лавріна;
Г Балаша;
Д кума Кайдаша
10. Хто з героїв повісті «...ніколи не сміявся гаразд, як
сміються люди. Його насуплене, жовтувате лице не
розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались»?
А Лаврін;
Б Карпо;
В Кайдаш;
Г священик;
Д Балаш
11. Хто з героїв повісті «...був чоловік гордий,упертий,
не любив нікому кланятись, навіть рідному
батькові»?
А Лаврін;
Б Карпо;
В Кайдаш;
Г Балаш;
Д кум Кайдаша
12. За стильовими ознаками «Кайдашева сім'я» -
яскравий зразок повісті...
А романтичної;
Б імпресіоністичної;
В сентиментальної;
Г реалістичної;
Д бурлескно-реалістичної
 Панас Мирний
Панас Якович Рудченко
(1849 – 1920)
«Ні, не хочу тієї
слави, їй-Богу,
не хочу. Вся моя
слава – Україна»
Усе життя відомого письменника
пройшло під цим гаслом.
При житті він жодного разу
не опублікував своє фото, не
шукав слави. Відомий широкому
загалу письменник став вже після
своєї смерті.
 Панас Якович Рудченко
народився 13 травня 1849 р. у
м. Миргород на Полтавщині в
сім’ї дрібного чиновника.
Батько , Яків Григорович,
працював бухгалтером
повітового казначейства. Мати,
Тетяна Іванівна, походила з
родини колезького
реєстратора Івана Степановича
Гординського.

Яків Григорович і Тетяна Іванівна

Рудченки, 1857 р.
 Окрім Панаса в родині було ще четверо дітей – сестра Олександра та
брати – Іван, Лука та Юрій. Виховувала п’ятьох дітей лагідна мати Тетяна
Іванівна та бідова годувальниця Орина. Остання в класичній українській
літературі перетворилася на колоритну бабу Оришку – один з
літературних персонажів Панаса Мирного.

Будинок батьків Панаса Мирного. Місто Миргород.

 Навчався Панас Рудченко в Миргородському училиші, а згодом із переїздом
батьків до міста Гадячи і у Гадяцькому повітовому училищі яке закінчив 18
червня 1862 року із відзнакою. Не маючи можливостей продовжувати
систематичне навчання,
наполегливо займався самоосвітою.

Колишнє Гадяцьке повітове училище

Миргородське парафіяльне училище де навчався Панас Мирний

Отож у 14 років Панас Рудченко пішов служити канцелярським
служителем Гадяцького повітового суду. За рік, 31 серпня 1864 року
юнака перевели на посаду канцелярського служителя в Гадяцьке
повітове скарбництво, де згодом він став помічником бухгалтера.

Колишній Гадяцький повітовий суд

 З 1871 року Панас Рудченко живе і працює в Полтаві, займаючи різні
посади в місцевій казенній палаті. Саме в Полтаві він жив до самої
смерті. Чиновником Панас Мирний був майже 40 років, дослужився до
чину дійсного статського радника. Але справжнім покликанням для
нього була літературна діяльність.

Полтава. Губернаторський будинок.

Перші літературні вправи Панас Мирний, як свідчить він сам, почав робити
ще в школярські роки (до 1862 р.). Це були вірші російською, а згодом
українською мовою. Через цензурне переслідування українського слова у
Російській імперії ранні твори письменника друкували за кордоном. В 1872
році Панас Рудченко вперше опублікував вірш «Україні» та оповідання
«Лихий попутав» у Львівському журналі «Правда» під псевдонімом Панас
Мирний. Видатний прозаїк і пізніше час від часу друкував твори в
журналах «Літературно-науковий вісник», «Рідний край» та інших.
 В 1875 році у співавторстві з
братом Іваном Біликом було
закінчено роботу над
романом «Хіба ревуть воли,
як ясла повні?», у зв’язку з
так званим Емським указом
твір не було опубліковано і
вперше він з’являється в
Женеві через п’ять років у
1880 році. Цей роман
написаний на основі історії
візника.
Робота над соціально-
психологічним романом
тривала чотири роки. Було
шість редакцій роману.

Фотопортрет Панаса Мирного

та Івана Білика, 1881 р.
 Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вважають вершиною епічної
майстерності Панаса Мирного.

Титульний аркуш чистового

рукопису роману «Хіба ревуть
воли, як ясла повні?»
(завершеного 25 жовтня 1875 р.)
із цензурним
висновком
Титульний аркуш першого
видання роману
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
(Женева: 1880 р.)
Поштовхом до написання роману
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
стала подорож Панаса Мирного від
Полтави до Гадяча. 1874 року у
журналі «Правда» письменник
опублікував нарис «Подоріжжя од
Полтави до Гадяча», який і був
покладений в основу майбутнього
роману. Почута від візника розповідь
про «відомого чи не на всю губернію
розбишаку» Гнидку, що був
засуджений на каторжні роботи,
зосталася в пам'яті письменника.
Найбільше ж дивувало Панаса
Мирного те, що люди не засуджували
вчинків Гнидки, а навпаки співчували
йому, називавши його дуже
нещасною людиною. Роман став
першою в українському письменстві
селянською епопеєю, усебічним
змалюванням життя українського
села.
 Особисте життя Панаса
Мирного, до зустрічі з
Олександрою Шейдеман,
являло собою одну
суцільну драму. Одна
дівчина, на якій він хотів
одружитися, проміняла
його на солдата-москаля,
інша не відповідала
взаємністю. У результаті
ці сумні події обумовили
народження геніального
роману "Повія", головна
героїня якого - збірний
образ дівчат, яких кохав
письменник. Розпочав
роботу над романом
«Повія» Панас Мирний
восени 1876 року. Перша
частина твору вийшла
друком у березні 1883
року. Вперше повністю
опублікований 1928 року.
 Надалі, майже у сорок років, Панас
Мирний знайшов кохання всього свого
життя - Олександру Шейдеман, яка,
відмовившись від багатого нареченого з
Петербурга, стала його дружиною і
народила трьох синів: Віктора, Михайла і
Леоніда.

Панас Мирний з майбутньою

дружиною Олександрою
Шейдеман

Панас Мирний з дружиною та

дітьми. Кінець ХІХ -початок ХХ ст.
 Панас Мирний був одним з найбільш плідних українських письменників
свого часу. З-під його руки вийшло 718 оригінальних та перекладних поезій,
9 драм, 69 великих та малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв
— усього понад тисячу творів. На жаль, левова частка його творчого
доробку залишилася в рукописах.
 28 січня 1920 року класик української
літератури Панас Мирний помер від інсульту.

Похорон Панаса Мирного 30 січня 1920 року.

Похований письменник у Полтаві.
В історію української літератури
Панас Мирний увійшов як
видатний письменник-реаліст,
митець великого епічного таланту,
прозаїк-новатор.

Пам’ятник Панасу Мирному у Полтаві Пам’ятник Панасу Мирному у Зеленому

Гаю в Полтаві
 Дружина пережила чоловіка більш ніж на 20 років. Разом із сином вони
відкрили в будинку Панаса Мирного меморіальний музей, першим
директором якого був Михайло Рудченко, син письменника.

Будинок-музей Панаса Мирного. Будинок було споруджено в 1860 р. Панас

Мирний придбав його у 1903 р. на ім’я своєї дружини О. М. Рудченко.
Тут він жив до смерті в 1920 р..
 Музей у будинку був відкритий у 1940 року. Садиба відновлена майже
такою, якою вона була в останні роки життя Панаса Мирного. Музей Панаса
Мирного — один з найбагатших в Україні за кількістю меморіальних речей.
Близько тисячі речей, книжок, документів і фотографій розміщені в семи
кімнатах будинку письменника. Тут зберігаються рукописи, першодруки
творів Панаса Мирного, спогади про нього сучасників.
 Використанні джерела:
- Історія життя письменника і драматурга Панаса Мирного
https://suspilne.media/129709-ne-hocu-tiei-slavi-172-ga-ricnica-iz-
narodzenna-panasa-mirnogo-iz-poltavsini/

- Мирний Панас - енциклопедія сучасної України

https://esu.com.ua/search_articles.php?id=64548

- Панас Мирний біографія

https://dovidka.biz.ua/panas-mirniy-biografiya-skorocheno/