Валер’ян Підмогильний народився 2 лютого 1901 р. в с.

Чаплі на
Катеринославщині (нині околиця м. Дніпра). Батьки Валер’яна були
заможними селянами, тому й мали можливість дати синові й дочці добру
освіту. Хлопець закінчив з відзнакою Катеринославське реальне училище, де
під час навчання він друкував (під псевдонімом Лорд Лістер) авантюрні
оповідання в шкільному журналі. 1918 р. Валер’ян вступив на математичний
факультет Катеринославського університету (потім перевівся на правничий
факультет), проте навчання довелося покинути через матеріальну скруту.
1920 р. вийшла друком перша книжка оповідань, написаних ще в училищі.
Вона мала дуже амбіційну, як для ще зовсім юного письменника, назву —
«Твори. Том 1». Збірка засвідчила появу талановитого модерного прозаїка,
який майстерно досліджував психологію людської душі. В. Підмогильний
переїздить до Києва, де працює бібліографом у Книжковій палаті. Згодом
одружується з донькою священика Катериною Червінською — актрисою
Театру юного глядача. 1922 р. виходить друком його книжка оповідань «В
епідемічному бараці». 1923 р. побачили світ новели з циклу «Повстанці» — їх
було надруковано в журналі «Нова Україна», який видавав В. Винниченко в
Празі. До речі, саме цей журнал пізніше фігурував у справі В. Підмогильного
як речовий доказ його контрреволюційної діяльності. Валер’ян поринає в
літературне життя Києва: зближується з неокласиками, організовує
літературне угруповання «Ланка» (назву придумав саме В. Підмогильний).
Окрім художніх книжок «Військовий літун» (1924), «Третя революція» (1926),
«Проблема хліба» (1927), письменник публікує мовознавчі розвідки, зокрема
«Фразеологію ділової мови», яку він уклав разом з Є. Плужником (1926–
1927). Багато перекладає з французької літератури, зокрема й роман «Таїс» А.
Франса. Але дуже популярним став, коли вийшов у світ роман «Місто» (1927).
Оскільки цей твір не відповідав вимогам більшовицької ідеології, офіційна
критика дала йому негативну оцінку. 1928 р. письменник перебуває в Чехії,
тут він налагоджує творчі зв’язки, редагує журнал «Життя й революція». 1929
р. повертається до Харкова й оселяється в письменницькому будинку
«Слово». 1930 р. виходить друком роман «Невеличка драма», неоднозначно
сприйнятий критикою й читачами; а також цього року в Москві був
опублікований роман «Місто», перекладений російською мовою. З 1932 по
1933 р. В. Підмогильний — консультант з іноземної літератури у видавництві
«Рух». Митець перекладає твори А. Франса (у 25 т.), О. де Бальзака (у 15 т.), Гі
де Мопассана (у 10 т.), Д. Дідро (у 2 т.) та ін. 1933 р. в «Літературній газеті»
було надруковано оповідання «З життя будинку», у якому прозвучало
трагічне передчуття: «Класовий ворог — це в нас на кожному заводі й у
кожній установі ніби штатна посада, яку хтось та повинен займати...» У цей
час В. Підмогильний пише свій останній твір «Повість без назви» (1933–1934),
але не встиг його завершити. 8 грудня 1934 р. письменника безпідставно
заарештували в харківському будинку «Слово», звинувачуючи в
контрреволюційній діяльності... 3 листопада 1937 р. його розстріляли в
урочищі Сандармох (Карелія).
“Місто” (паспорт)

Автор: Валер’ян Підмогильний

Рік написання: 1927

Літературний рід: епос

Напрям – модернізм

Течія – екзистенціалізм.

Жанр: урбаністичний роман.

Тема: розповідь про підкорення міста колишнім селянином. Психологічна трансформація вихідця з
села в умовах міста, народження письменника

Ідея: розкриття характеру людини, яка підкорює місто.

Провідний мотив – утвердження думки про суперечливість натури людини-творця, завойовника

міста.в

Проблематика твору “Місто” Підмогильного

Проблема міста і села;

реалізація людини у житті, у суспільстві, у роботі, у творчості, стосунки з людьми;

підкорення людиною міста;

кохання; кар’єра;

добро і зло;

багатство і бідність;

село і місто