Видатні

українські
письменники
 Іван
Багряний
Життя та творчість письменника
Справжнє ім'я — Іван Павлович Лозов'яга (Лозов'ягін).
Іван Багряний народився 2 жовтня 1906 р. в с. Куземин
на Полтавщині у родині робітника-муляра.
У 1912—1916 pp. хлопець навчався в церковно-
парафіяльній школі в Охтирці, згодом у вищій
початковій школі та у Краснопільській художньо-
керамічній школі.
Протягом 1926—1930 pp. Іван навчався в Київському
художньому інституті, але диплома не отримав, бо
виявив себе "політично неблагонадійним". По-перше,
"сумнівна" ідеологічна позиція прочитувалася між
рядками його віршів, опублікованих у журналах
"Глобус", "Життя й революція", "Червоний шлях",
"Плужанин". По-друге, він входив до попутницької
організації МАРС.
 Життя та творчість письменника
У 1928р. І. Багряний написав роман у віршах "Скелька", де використав почуту в
дитинстві легенду про те, як у XVIII ст. селяни села Скелька (що на Полтавщині),
протестуючи проти засилля московських ченців, спалили чоловічий монастир.
Волелюбний пафос твору привернув увагу офіційної критики — "Скельку" було
конфісковано.
У 1932 р. І. Багряний був заарештований у Харкові за український політичний ухил
в літературі й політиці...", засуджений на п'ять років концтаборів БАМЛАГу. У 1936 р.
І. Багряний утік, переховувався на Далекому Сході (враження від цього періоду
життя відбито в романі "Тигролови"). Через два роки письменник повернувся
додому, був повторно заарештований, сидів у Харківській в'язниці майже 3 роки. У
1940 р. був звільнений під нагляд. Знову оселився в Охтирці, працював декоратором
у місцевому театрі, редагував газету "Голос Охтирщини", після початку війни
працював в ОУН: малював плакати, складав пісні, виступав перед воїнами УПА.
Життя та творчість
У 1944 р. І. Багряний емігрував до Словаччини,
а згодом до Німеччини. У 1945р. заснував газету
"Українські вісті". При ній почали діяти кілька
видавництв, зокрема "Україна", "Прометей", у
яких з'являються заборонені в СРСР книжки
українських письменників, переклади
зарубіжної літератури українською мовою.
У 1948 р. він заснував Українську Революційну
Демократичну партію (УРДП), очолив
Українську національну раду, заснував ОДУМ
(Об'єднання демократичної української молоді).
Письменник помер 25 серпня 1963 р. у
Шварцвальді (Західна Німеччина).
Івана Багряного посмертно реабілітовано у
1991р., відтоді почала перевидаватися його
творча спадщина.
 Письменник залишив чималий доробок у різних жанрах,
але найбільшу популярність здобув своїми романами.
Першим великим твором були "Тигролови".
В основу "Тигроловів" покладено події, що сталися під час
відбування автором заслання на Далекому Сході. Медвин
(новітній тигролов) женеться за Григорієм Многогрішним,
підступно вистежуючи його в тайзі, готовий у слушний
момент вбити. Але в цьому двобої перемагає Григорій. І це
цілком закономірно: письменник щиро вірить, що
переможе тільки добро.
Його герой Григорій Многогрішний увібрав в себе чимало
багрянівських рис характеру: він не скорився, не змирився
з насильницьким нав'язаним йому статусом в'язня
жахливої системи й залишився Людиною.
Наталена
Королева
 Життя та творчість
Наталена Андріанівна Королева (Повне її ім’я за старовинним
іспанським звичаєм: Кармен-Альфонса-Фернанда-Естрелья-Наталена)
народилась 3 березня 1888 року в монастирі Сан Педро де Карденья, біля
м. Бургоса, що у Північній Іспанії.
Мати Наталени померла при пологах. Дівчинку спочатку виховувала
бабуся прадавнього литовсько-українського роду Домонтовичів, а
згодом, після її смерті – маленьку Наталену відвіз до Іспанії брат
матері. Там вона провела дванадцять років у монастирі Нотр-Дам де
Сіон у французьких Піренеях.
Восени 1904 року вперше приїхала до Києва. Вона вражала всіх, хто її
знав, своїми знаннями з історії, філософії, медицини та ін.; до того ж
вона володіла, окрім французької, ще й польською, іспанською,
арабською, італійською мовами – а українську, за власним визнанням,
«трохи пам’ятала ще з дитинства». Далі було навчання в Київському
інституті шляхетних дівчат. Згодом – рішуча відмова від вигідного
шлюбу, навчання в Археологічному інституті Петербурга, захоплення
театром.Перші художні твори, написані французькою мовою, почали
з’являтися в паризьких журналах у 1909 році.
 Життя та творчість
Перша світова війна застає Н. Королеву в
Києві. Під час Першої світової війни,
вступивши до Червоного хреста,
перебувала на фронті як лікар у складі
російської армії майже три роки.
В 1917-1920 років деякий час працювала в
Міністерстві закордонних справ Української
Народної Республіки, пізніше виїхала
разом із мачухою (батько на той час уже
помер) до Чехії.
 Життя та творчість
З часом Наталена оселилась і
працювала вчителькою у Празі. Тут
вона зустріла – Василя Королева-
Старого і одружилася з ним. Разом
вони прожили все життя, і саме він
надихнув Наталену писати
українською мовою.
Перший такий твір, оповідання
«Гріх (3 пам’ятні книжки)», був
надрукований в українському
тижневику «Воля» (виходив у
Відні) в січні 1921 р.
 Життя та творчість

У середині 30-х – на початку 40-х років

виходять книжки Н. Королевої, що принесли їй
широке визнання і популярність: збірка легенд
«Во дні они» (1935), повісті «1313» (1935),
«Без коріння» (1936), повісті «Предок» (1937) та ін.
Після війни у Чикаго випущено її повість «Quid
est veritas?» (1961), завершену ще в 1939 p.
Наталена Королева
Останні роки життя письменниця
жила самотня, всіма забута, заробляла
на прожиття приватними уроками
французької та іспанської мов.
Померла письменниця 1 липня 1966 р. в
Мельніку. Похована на цвинтарі
Святого Вацлава, біля коханого
чоловіка.
Дякую за увагу!
Презентацію підготувала учениця
11-Б класу
Кілару Юлія