Прокаріотичні

організми: археї та
бактерії.
Особливості їхньої організації та
функціонування
Карл Воуз (1928–2012) – американський біолог, поділив всі
організми на домени Бактерії, Археї та Еукаріоти. До його
досліджень живу природу поділяли на два надцарства –
Прокаріоти та Еукаріоти.
Філогенетичне дерево життя, збудоване Воузом, показує
значну різноманітність світу мікроорганізмів.
Прокаріоти – це мікроскопічні клітинні організми, які не
мають сформованого ядра та мембранних органел.
Прокаріоти

Археї
Археї

Бактерії

Кисломолочні бактерій
 Розміри прокаріот
1. Середні розміри цих істот становлять від 0,1 до 10 мкм, проте є свої «гіганти» –
спірохети можуть мати довжину 500 мкм і бути видимими неозброєним
оком
2. Найменшими вільноживучими бактеріями є мікоплазми (лише 0,12–0,15 мкм), які
приблизно однакові за розміром з найбільшими вірусами.

Це найбільша з відкритих бактерій, яка в діаметрі має 0,75 мм.

 Форма прокаріотів

Прокаріоти Кулясті - коки

Паличкоподібні -
бацили
У вигляді коми -
вібріони
Звивисті -
спірохети
мікрококи Кулясті прокаріоти
Коки – можуть розташовуватися поодиноко
(мікрококи), парами (диплококи), ланцюжками
(стрептококи),
скупченням клітин у вигляді виноградного грона
(стафілококи).

стафілококи
Диплококк-гонококк
 Паличкоподібні прокаріоти

Паличкоподібні прокаріоти
поділяють:
- бацили
- клостридії
 Форма прокаріотів

Звивисті прокаріоти
поділяють на:
• вібріони (у вигляді коми),
• спірили (у вигляді спіралі у 2–3
оберти)
• спірохети (у вигляді спіралі
більше ніж у 3 оберти).
Холерні вібріони

спірили

Збудник сифілісу —
бліда трепонема
 Особливості бактерій
РІЗНОМАНІТНІСТЬ: «типові» бактерії, ціанобактерії («синьозелені
водорості»), актиноміцети, рикетсії, хламідії, міксобактерії та ін. це найдавніші
клітинні організмі, що існують на Землі.

■ одноклітинні, колоніальні;
- Геном представлений кільцевою ДНК, та плазмідами
■ окрім нуклеоїду та рибосом у різних видів можуть бути
фотосинтезуючі, нітрогенфіксуючі структури та деякі інші);
■ геном не містить білків гістонів;
■ мембрани складаються з фосфоліпідів;
■ мембрани завжди двошарові;
■ клітинна стінка містить муреїн, може містити додаткові шари;
■ джгутик є порожньою білковою ниткою;
■ живуть у всіх середовищах Землі, переважають за умов нормальної
температури, тиску та вмісту кисню.
Будова бактерії.

Бактерії
складаються з:
• поверхневого апарату,
• цитоплазми
• нуклеоїду
• Немають мембранних
органел
• Мають рибосоми
 Спосіби живлення бактерій

прокаріоти

автотрофи

гетеротрофи

Сапротрофи Фотосинтетики
живляться органічними Паразити
Хемосинтетики використовують
сполуками відмерлих Використовують живі
решток Симбіотрофи енергію світла для синтезу
організми джерелом
співіснування органічних речовин
енергії є реакції окиснення
неорганічних сполук
 Ціанобактерії
Фототрофи або фотосинтетики
Будова ціанобактерій
 Хемотрофні бактерії

Хемотрофні бактерії – сіркобактерії,

залізобактерії, нітрифікувальні бактерії, вико-
ристовують для синтезу енергію хімічних реакцій

Залізобактерії нітрифікувальні бактерії

Залізобактерії
надають воді
характерного
іржавого кольору.
Паразитичні бактерії

Холерний вібріон Золотистий стафілокок

Чумна паличка
Vibrio cholerae Staphylococcus aureus
Yersinia pestis

Збудник виразкової Збудник туберкульозу Збудник ботулізму

хвороби шлунку Mycobacterium Clostridium botulinum
Helicobacter pylori tuberculosis
 Спосіб живлення
Азотфіксувальні бактерії здатні засвоювати
безпосередньо з атмосфери молекулярний азот,
який надходить в екосистему в доступній для
засвоєння рослинами формі.
 Тип дихання

За типом дихання
поділяють

Аероби Анаероби
використовують для дихання молекулярний кисень атмосфери можуть жити без доступу атмосферного кисню
 Археї

Археї (Архебактерії)
прокаріотичні одноклітинні мікроорганізми з біохімічними особливостями, що
відрізняють їх від бактерій та еукаріотів.
 Середовище існування

Археї живуть в широкому діапазоні середовищ

існування і являються важливою частиною
екосистеми, можуть становити до 20 % загальної
біомаси.

Экстремофіли - виживають при високих

температурах, вище 100 °C, і виявлені в гейзерах,
чорних курільщиках. Передумовою їхнього
виживання є те, що термофіли мають ферменти,
які можуть функціонувати при високих
температурах.

Мезофіли – живуть в мяких умовах, в болотистих

Вперше археї були виявлені в
екстремальних умовах, таких як месцевостях, стічних водах, океанах і грунті.
гарячі вулканічні джерела
,,,
 Особливості архей

Ознака Археї

Характерні ознаки архей

Кількість клітин
Будова клітинної
Тільки одноклітинні
Мембрани одношарові, утворені не з фосфоліпідів, як в інших
клітинних організмів.
мембрани
Клітинна стінка Складається із псевдомуреїну та специфічних білків.

Особливості геному Геном археїв представлений дволанцюговою ДНК у нуклеоїді та

кільцевими плазмідами. Містить білки-гістони.
Органели Рибосоми, не мають нуклеоїда

Особливості джгутик є суцільною білкової ниткою, обертається ліворуч, росте

джгутиків від основи, рухається з використанням енергії АТФ;
Живлення. Хемоавтотрофне й хемогетеротрофне з використанням
найрізноманітніших джерел енергії: світла, органічних сполук,
амоніаку, йонів металів, водню та ін.
Класифікація архей

В даний час археї поділяють на

5 типів:
Кренархеоты (Crenarchaeota)
 Эвриархеоты (Euryarchaeota)
 Корархеоты (Korarchaeota)
 Наноархеоты (Nanoarchaeota)
 Археї

Представники архей (зліва на право):

1 – пірококус (Pyrococcus furiosus) – є джерелом ферментів у біотехнології;
2 – метанобревібактер (Methanobrevibacter smithii) з кишечнику людини;
3 – фероплазма (Ferroplasma acidophilum), яка проживає за рН 0;
4 – термококус, яка витримує великі дози радіації
 Порівняйте бактерії та археї
Ознака Бактерії Археї

Поверхневий апарат

Цитоплазма

Нуклеоїд

Живлення

Дихання

Рух

Розмноження