Dictyochophyta

Вищі рослини Bacillariophyta

Багатоклітинні тварини
Деякі найпростіші Chlorophyta Phaeophyta Інфузорії
Rhodophyta Xanthophyta
Тварини Eustigmatophyta
Dinophyta
Glaucocystophyta Апікомплекси
Chrysophyta
Basidiomycota Cryptophyta
Raphidophyta Альвеоляти
Ascomycota Haptophyta Oomycota
Zygomycota Рослини Деякі найпростіші
Chytridiomycota Стаменопіли
Амебоїдні найпростіші
Справжні Chlorarachniopyta
гриби Plasmodiophoromycota
Myxomycota

Амебо-флагеляти
Платикристати Тубулокристати
Euglenophyta Кінетопластиди Acrasiomycota
Евкаріоти Дискокристати
Деякі найпростіші
Гіпохондріати
Прокаріоти Cyanophyta
Архебактерії Евбактерії
 Динофітові водорості - Dinophyta
Евкаріотичні первинно гетеротрофні, фотоавтотрофні та вторинно гетеротрофні
тубулокристати, я яких клітини вкриті особливим типом покривів - альвеольованою
амфієсмою. Пластиди вторинно симбіотичні і вельми різноманітні - хлорофітного
та родофітного типів. У примітивних представників ядро типово евкаріотичне, у
еволюційно продвинутих представляє особливий варіант ядерного апарату -
динокаріон.

Goniaulax – один зі збудників токсичних червоних припливів в морях

Для Dinophyta склад пігментів не є універсальною систематичною ознакою.
Приблизно 50% видів є облігатними гетеротрофами. У фотоавтотрофних
представників сьогодні відомо чотири варіанти комбінацій пігментів

Основна комбінація пігментів: хлорофіли а та с, -каротин, ксантофіли перидинін,

діадиноксантин та диноксантин. Переважаюче забарвлення – жовте або буре

Ceratium

Основний продукт асиміляції - крохмаль

Клітинний покрив – амфієсма (система мембранних пухирців, що розташовується
під плазмалемою і підстелюються шаром мікротрубочок)

Пухирці числені, Пухирці числені, Пухирців лише два,

виповнені рідиною з целюлозною платівкою кожний з целюлозною платівкою
у кожному пухирці - тека

Gymnodinium Peridinium Prorocentrum

Клітини дорзовентральні, з двома джгутиками, на черевному боці з поздовжньою
борозенкою, яку пересікає поперечна борозенка. Один джгутик знаходиться у
поперечній борозенці, другий - у поздовжній

У зоні поздовжньої борозни клітини утворюють мікротубулярні кошики, за

допомогою яких активно захоплюють часточки їжі. Перетравлювання здобичі
відбувається у травних вакуолях.
Ядерний апарат – динокаріон. Хромосоми завжди надспіралізовані, з низьким вмістом гістонів
Особливий тип мітозу – закритий тунельний мітоз. Веретено зовнішнє.

Послідовні стадії тунельного мітозу Приєднання хромосом та

мікротрубочок веретена до
ядерної оболонки
Хлоропласти переважно вторинно-симбіотичні, походять від зелених водоростей,
вкриті трьома мембранами.

Вічко від простого до дуже складного, є частиною хлоропласту

Dinophyta наявні гаплофазні, примітивні гаплодиплофазні та диплофазні
життєві цикли, а редукція кількості хромосом може бути зиготичною, споричною та
гаметичною

1. Noctiluca: вегетативна клітина - R! - ізогамети - планзигота (швидко проростає у

вегетативну клітину). Диплофазний цикл з гаметичною редукцією.
2. Amphidinium: вегетативні клітини - копуляція - зигота (без стадії планзиготи) - період
спокою - R! - вегетативні клітини. Гаплофазний цикл із зиготичною редукцією і без стадії
планзиготи
3. Ceratium horridum: вегетативна клітина - мікро- та макрогамети - планзигота (тривалий
час) - R! - вегетативні клітини. Гаплофазний цикл із зиготичною редукцією та тривалою
стадією планзиготи.
4. Ceratium cornutum: вегетативні клітини двох типів (А-клітини та а-клітини) - мікро- та
макрогамети двох типів (А та а мікрогамети, А та а макрогамети) - копуляція - планзигота з
трьома джгутиками - гіпнозигота - період спокою - гола предвегетативна клітина (спорофіт?) -
R! - вегетативні клітини (дві А-типу, дві а-типу). Гаплодиплофазний цикл зі споричною
редукцією, гетероморфною зміною поколінь та тривалою стадією планзиготи.
5. Gymnodinium pseudopalustre: вегетативна клітина - гамети - планзигота (тривалий час) -
гіпнозигота - період спокою - предвегетативна клітина (спорофіт) - R! - зооспори - вегетативні
клітини. Гаплодиплофазний цикл зі споричною редукцією, ізоморфною зміною
поколінь та тривалою стадією планзиготи.
 Система відділу Dinophyta

Клас Oxyrrhidophyceae Клас Noctiluciphyceae Клас Dinophyceae

ядро еукаріотичне ядро еукаріотичне, ядро - динокаріон
у гамет та зооспор - динокаріон
гетеротрофи гетеротрофи гетеротрофи та фотоавтотрофи

Dinophysis Ceratium

Oxyrrhis Noctiluca

Prorocentrum
Найдавніші рештки динофітових водоростей (т.з. гістрихосфериди) відомі з
силурійських (435-460 млн.років тому) та докембрійських (600 млн. років) осадових
пород. Динофітові переважали серед продуцентів в юрському - крейдяному
періодах (180-100 млн.років тому) та в еоцені (60-50 млн.років).

Збудники токсичних цвітінь у морях (т.з. “червоні припливи”)

У холодних морях – Gymnodinium та Goniaulax У Чорному морі –

Prorocentrum

Збудник нічного свічіння морів – Noctiluca

 Dictyochophyta
Вищі рослини Bacillariophyta
Багатоклітинні тварини
Деякі найпростіші Chlorophyta Phaeophyta Інфузорії
Rhodophyta Xanthophyta
Тварини Eustigmatophyta
Dinophyta
Glaucocystophyta Апікомплекси
Chrysophyta
Basidiomycota Cryptophyta
Raphidophyta Альвеоляти
Ascomycota Haptophyta Oomycota
Zygomycota Рослини Деякі найпростіші
Chytridiomycota Стаменопіли
Амебоїдні найпростіші
Справжні Chlorarachniopyta
гриби Plasmodiophoromycota
Myxomycota

Амебо-флагеляти
Платикристати Тубулокристати
Euglenophyta Кінетопластиди Acrasiomycota
Евкаріоти Дискокристати
Деякі найпростіші
Гіпохондріати
Прокаріоти Cyanophyta
Архебактерії Евбактерії
 Haptophyta - гаптофітові водорості

Евкаріотичні фотоавтотрофні та вторинно гетеротрофні платикристати, що мають

мітохондрії з трубчастими кристами (!), клітинний покрив представлений плазмалемою,
що з зовнішнього боку вкрита субмікроскопічними органомінеральними лусочками, а з
внутрішнього підстелена оперезуючою цистерною ендоплазматичної сітки. Пластиди
вторинно симбіотичні, родофітного типу.

Prymnesium Emiliania
 Haptophyta - гаптофітові водорості

Схема будови клітинного покриву

Підстилаюча цистерна ЕПР, мітохондрії та

фрагмент пластиди

Субмікроскопічні луски
Схема будови клітини гаптофітових
водоростей: 1 - поверхневі лусочки, 2 -
плазмалема, 3 - периферична оперезуюча
цистерна ендоплазматичного ретикулюму, 4 -
джгутик, 5 - перехідна зона джгутику, 6 -
базальне тіло, 7 - гаптонема, 8 - зовнішня
мембрана оболонки хлоропласту
(хлоропластний ендоплазматичний
ретикулюм), 9 - внутрішні мембрани оболонки
хлоропласту, 10 - тритилакоїдна ламела, 11 -
піреноїд, 12 - тилакоїд, що пронизує піреноїд,
13 - ядро, 14 - зовнішня мембрана оболонки
ядра, що продовжується у зовнішню мембрану
хлоропласту, 15 - мітохондрія з трубчастими
кристами, 16 - інвагінації зовнішньої мембрани
ядерної оболонки (ядерний ендоплазматичний
ретикулюм), 17 - канал ендоплазматичного
ретикулюму, 18 - цистерни комплексу Гольджі,
19 - пухирець комплексу Гольджі з
поверхневою лусочкою, 20 - звичайні пухирці
комплексу Гольджі, 21 - слизові тільця, 22 -
хризоламінарин, 23 - поліфосфатне тіло, 24 -
вакуоль, 25 - перипластидний простір
 Життєві цикли гаптофітових

а б

а - цикломорфоз (на прикладі Phaeocystis pouchetii), б - гаплодиплофазний

життєвий цикл з гетероморфною зміною поколінь (на прикладі Pleurochrysis
carterae)
1 - Chrysochromulina sp., 2 - Prymnesium parvum, 3 - Corymbellus aureus (а - окрема
клітина, б - колонія), 4 - Platychrysis pigra (а - монадна клітина, б - амебоїдна), 5 -
Chrysotila lamellosa (а - поодинокі клітини у пальмелеподібному стані, б - колонія, в
- зооспора), 6 - Hymenomonas roseola
Коколітофорида Emiliania huxleyi
Диметіл-сульфід (DMS) - летюча газоподібна речовина, молекули якої в атмосфері
розщеплюються на оксид сірки, що ініціює утворення ядер конденсації атмосферної
вологи, спричинюючи хмароутворення та випадіння осадів

Утворюється з диметіл-сульфоніопропіонату (DMSP), що синтезується та

накопичується внутрішньоклітинно, часом - у великих концентраціях (від mM до M)

ядра
DMS ---> SO4 ---> конденсації
води

DMSP ліаза
DMSP ---> DMS + акрілат + Н+ ---> DMS + акрилова кислота
репелент для
альгофагів
 Dictyochophyta
Вищі рослини Bacillariophyta
Багатоклітинні тварини
Деякі найпростіші Chlorophyta Phaeophyta Інфузорії
Rhodophyta Xanthophyta
Тварини Eustigmatophyta
Dinophyta
Glaucocystophyta Апікомплекси
Chrysophyta
Basidiomycota Cryptophyta
Raphidophyta Альвеоляти
Ascomycota Haptophyta Oomycota
Zygomycota Рослини Деякі найпростіші
Chytridiomycota Стаменопіли
Амебоїдні найпростіші
Справжні Chlorarachniopyta
гриби Plasmodiophoromycota
Myxomycota

Амебо-флагеляти
Платикристати Тубулокристати
Euglenophyta Кінетопластиди Acrasiomycota
Евкаріоти Дискокристати
Деякі найпростіші
Гіпохондріати
Прокаріоти Cyanophyta
Архебактерії Евбактерії
 Cryptophyta - криптофітові водорості

Евкаріотичні фотоавтотрофні та вторинно гетеротрофні платикристати, що мають

клітинний покрив, представлений перипластом. Пластиди вторинно симбіотичні,
родофітного типу, з нуклеоморфом.

Cryptomonas
Пігменти: хлорофіли а та с,
альфа- та епсілон-каротини,
фікобілінові пігменти - фікоціанін та фікоеритрин,
дві групи ксантофілів:
ксантофіли лютеїнового ряду (лютеїн, віолаксантин, зеаксантин),
кілька специфічних ксантофілів (алоксантин, крококсантин, монадоксантин).

На відміну від синьозелених, глаукоцистофітових та червоних водоростей, у

криптофітових фікобілінові пігменти знаходяться не у фікобілісомах, а
безпосередньо на мембранах тилакоїдів з їх внутрішнього боку

Продукт асиміляції – крохмаль (накопичується у перипластидному просторі, досить

часто - поблизу піреноїда)

Клітинний покрив - перипласт

Будова клітини криптофітової водорості:
1 - перипласт, 2 - довший пірчастий
джгутик, 3 - мастигонема, 4 - коротший
гребінчастий джгутик, 5 - базальні тіла
джгутиків, 6 - дрібні трихоцисти, 7 -
ендоплазматичний ретикулюм, 8 -
краплина олії, 9 - вентральна міто-
хондрія, 10 - глотка, 11 - двомембранний
хлоропластний ендоплазматичний
ретикулюм, 12 - дві внутрішні мембрани
оболонки хлоропласта, 13 - ядерна
оболонка, 14 - ядро, 15 - ядерце, 16 -
перипластидний простір, 17 -
нуклеоморф, 18 - крохмаль, 19 -
піреноїд, 20 - стигма, 21 - двотилакоїдні
ламели, 22 - дорзальна мітохондрія, 23 -
комплекс Гольджі, 24 - тільце Мопа, 25 -
великі глоткові трихоцисти, 26 -
скоротливі вакуолі
Життєвий цикл криптофітової водорості: 1 - монадна вегетативна клітина, 2 -
розмно-ження поділом у рухливому стані, 3 - пальмелевидний стан, 4 - циста та її
проростання
 Клас Cryptophyceae

Порядок Cryptomonadales

Cryptomonas Rhodomonas Chroomonas Cyanomonas Chilomonas