1

Походження еукаріотів Урок

1

1. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання (с. 47).

2. Виконай завдання самостійної роботи на бланку, виданому вчителем.
3. Доповни таблицю та виконай завдання.
Порівняльна характеристика архей та еукаріотів
Критерій Археї Еукаріоти
Розташування 
генетичного матеріалу
Організація генетичного
матеріалу (кільцева /
лінійна ДНК), 
наявність  / відсутність
гістонів, наявність /
відсутність інтронів
та  екзонів

Плазматична мембрана

Відсутність пептидогліканів 
Клітинна стінка
(муреїну)

Цитоскелет

Пучок мікротрубочок (9  +  2),

або аксонема; 
Будова джгутика джгутик укритий 
цитоплазматичною 
мембраною

Одномембранні 
органели

Напівавтономні 
(двомембранні) 
органели
Рибосоми

Місце протікання 
дихання та  фотосинтезу

Старт трансляції Метіонін Метіонін

3
¾¾ Підкресли в  таблиці (с.  3) подібні ознаки архей та еукаріотів. Про що вони можуть свід-
чити? 


Примітка. У  2015 р. було виявлено археї, які є  найближчими родичами (пращурами)
еукаріотів,  — асгардархеї. Японські мікробіологи під керівництвом Хіроюкі Іматі (Hiroyuki
Imachi) та Кена Такаї (Ken Takai) навіть змогли виростити археї з  групи Асгард (Asgard)
у  лабораторних умовах.
4. На сьогодні існує багато гіпотез походження еукаріотів. Ознайомся з  основними з  них,
прочитавши текст. Виконай завдання за змістом.
Походження еукаріотів
Згідно з  автогенетичною гіпотезою (від грец. autos  — «сам» і  genesis  — «по-
ходження»), еукаріотична клітина з’явилася внаслідок здатності плазматичної мемб-
рани, або плазмалеми, до інвагінацій (від латин. in  — «в» і  vagina  — «оболонка»).
Інвагінації  — уп’ячування, що замкнулися навколо ділянок плазмалеми з  дихальними
ферментами, фотосинтезуючими пігментами та нуклеоїдом, утворивши мітохондрії,
пластиди та ядро відповідно. Розвиток системи інвагінацій мембран зумовив виник-
нення ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі, лізосом тощо.
За іншою гіпотезою, провідну роль в  еволюції еукаріотів відіграло явище симбіо-
генезу, коли нова група організмів виникає внаслідок об’єднання кількох груп. Пер-
ші праці в  цьому напрямі з’явилися ще наприкінці ХІХ ст., а  в  сучасному вигляді
ендосимбіотичну гіпотезу (від грец. endo  — «усередині» і  symbīosis  — «співжит-
тя») у  70-х роках ХХ ст. сформулювала американська дослідниця Лінн Маргуліс
(про  її наукові досягнення ти можеш прочитати в Книзі біологічної слави на с. 45).
На її думку, прокаріотична ан- Тваринна клітина Рослинна клітина
аеробна клітина (уркаріот), здат-
на до фагоцитозу, захопила, проте
Мітохондрії
не  перетравила, а  зберегла в  ци-
топлазмі аеробну гетеротрофну
бактерію, яка потім трансформува- Хлоропласт
лася в  мітохондрію. Далі клітина-
хазяїн, що  містила мітохондрію,
вступила в  симбіоз із рухливою Симбіонт
спірохетоподібною гетеротрофною Ціанобактерія
бактерією, яка дала початок джгу-
тику. Унаслідок автогенетичного Аеробна
процесу, пов’язаного з  утворенням бактерія
Прокаріот
глибоких інвагінацій плазмалеми,
навколо нуклеоїду клітини-хазяїна
сформувалося ядро. На наступно- Ядро
му етапі базальні тіла джгутиків
перетворилися на  центри організа- Бактерія
ції веретена поділу, унаслідок чого
виник мітоз, пізніше  — його моди-
фікація мейоз разом зі статевим ДНК
процесом. Так з’явилася перша ге-
теротрофна еукаріотична клітина.
Одні нащадки цієї клітини, які роз-
вивалися внаслідок удосконалення

4
фагоцитозу, дали початок тваринам, інші нащадки, що еволюціонували в  напрямі вдо-
сконалення осмотрофного живлення,  — грибам. Сим­біоз гетеротрофної еукаріотич-
ної клітини із синьо-зеленою водорістю зумовив появу рослин, оскільки симбіотична
синьо-зелена водорість надалі трансформувалася в  пластиду.
Численні перевірки ендосимбіотичної гіпотези, виконані із  широким викорис-
танням електронної мікроскопії, мікрохімічних та молекулярно-генетичних мето-
дів, з  одного боку, підтвердили гіпотезу ендосимбіотичного походження мітохондрій
та  пластид, а  з  іншого  — автогенетичну гіпотезу походження ядра та більшості од-
номембранних клітинних органел. На початку XXI ст. гіпотеза походження еукаріотів
сформувалася на основі синтезу обох гіпотез  — автогенетичної та ендосимбіотич-
ної  — і  дістала назву синтетична гіпотеза походження еукаріотів.

Архея Примітивне
ядро
Примітивний
ДНК еукаріот
Формування
ДНК цитоскелета
Везикула
Мембрана Рослинна клітина
Волокна
Лізосома
актину
Хлоропласт

Цитоскелет Мікротрубочки
Тваринна клітина
Мітохондрія

Альфа-протеобактерія

Мітохондрія Симбіонт

Нині вважають, що першим кроком на шляху виникнення еукаріотів було утво-

рення в  гіпотетичного прокаріотичного пращура (уркаріота) численних внутрішніх
інвагінацій плазмалеми, що, з  одного боку, замкнули прокаріотичний нуклеоїд у  дво-
мембранну оболонку (утворили морфологічно оформлене ядро), а  з  іншого  — при-
вели до утворення ендоплазматичної сітки та похідного від неї комплексу Гольджі,
а  також травних вакуоль та їхніх похідних  — лізосом.
На другому етапі внаслідок горизонтального перенесення від спірохетоподібних
бактерій гена, що кодує білок тубулін, примітивні еукаріоти набули здатності до  син-
тезу тубулінових мікротрубочок. Так, у  частини представників еукаріотів виникли ци-
тоскелет, джгутики з  базальними тілами, веретено поділу, мітоз. Згодом базальні
тіла джгутиків у  частини представників трансформувалися в  клітинний центр, а  по-
рушення нормального мітозу (зокрема, скорочення інтерфази) спричинило виникнен-
ня мейозу й  пов’язаного з  ним статевого процесу.
На третьому етапі еукаріотична клітина утворила симбіотичний комплекс із  про-
каріотичною клітиною, схожою на сучасні альфа-протеобактерії. Згодом прокарі-
отична клітина трансформувалася в  мітохондрію. За результатами цитологічних

5
і  молекулярних досліджень, найдавнішими мітохондріальними еукаріотами вважають
ті, що мають мітохондрії з  особливими дископодібними кристами Discicristates (Дис-
кокристати).
На четвертому етапі еукаріоти розділилися на дві великі групи. Одна група має
мітохондрії з  трубчастими кристами Tubulocristates (Тубулокристати, Трубчастокрист-
ні), друга  — мітохондрії з  переважно пластинчастими кристами Platycrsitates (Пла-
тикристати, Пластинчастокристні). Розходження гетеротрофних платикристат за
способами живлення зумовило виникнення, з  одного боку, відділів з  осмотрофним
живленням  — Fungi (Гриби), а  з  іншого  — таксонів з  фаготрофним живленням  —
Animalia (Тварини).
На п’ятому етапі в  еукаріотичному світі з’явилися перші рослини. За молеку-
лярними та цитологічними даними, ця подія пов’язана із симбіозом гетеротрофного
еукаріота-платикристати з  фотоавтотрофним прокаріотом. Унаслідок цього симбіозу
утворилася пластида, оточена двома мембранами, яка дістала назву первинносим-
біотична пластида. Від цих організмів походять Plantae (Рослини).
¾¾ Зазнач у таблиці, як пояснюють появу певних структур еукаріотичної клітини або процесів
життєдіяльності згідно з  різними гіпотезами походження еукаріотів.
Походження структур / процесів еукаріотичної клітини
Будова еукаріотичної
Автогенетична Ендосимбіотична Синтетична
клітини / процеси
гіпотеза гіпотеза гіпотеза
життєдіяльності

Ядро

ЕПС, комплекс Гольджі,

травні вакуолі, лізосоми

Цитоскелет

Клітинний центр

Мітоз, мейоз

Мітохондрії

Хлоропласти

6
5. Дай відповіді на запитання.
yy Які особливості будови й функціонування мітохондрій та хлоропластів свідчать
про їхнє ендосимбіотичне походження?




yy Яка послідовність етапів появи ядра та мітохондрій за ендосимбіотичною гіпоте-
зою походження еукаріотів (а); синтетичною (б)?
а)  


б)  


yy Скільки організмів брали участь у  симбіозі за ендосимбіотичною гіпотезою похо-
дження еукаріотів? Чи відповідає цей показник кількості учасників симбіогенезу
за синтетичною гіпотезою? Чому?




yy Які існують недоліки в  автогенетичній гіпотезі походження еукаріотів?




yy Можливо, що згодом синтетична гіпотеза походження еукаріотів зазнає змін або
буде замінена іншою. Із чим це пов’язано?




6. Сформулюй тези до уроку.




¾¾ Попрацюй у  парі. Розкажіть свої тези одне одному з  пам’яті. Обміняйтеся думками
щодо  цього.

7
 Урок Домашнє завдання ��������
1 Оцінка

1. Упиши пропущене. Прочитай утворений текст. Підготуйся відтворити його на уроці (2  б.).
Археї  —           прокаріотичні організми. Вони відомі своєю здатністю
виживати в   умовах, що зумовлено особливостями будови
та хімічного складу їхніх  . Плазматична
мембрана архей, на відміну від інших організмів, є   шаровою. Клітинна
стінка в  більшості архей утворена шаром  ,
а  в  метаногенних архей  —  . Хромосоми деяких архей
забезпечені  білками. Гени мають мозаїчну будову  —
як інтронні, так і         ділянки. Джгутик архей являє собою  
білкову нитку, що росте від основи й рухається з використанням  .
2. Прочитай твердження. Визнач, яке / які з  них є  правильним / правильними (2 б.).
2.1. •  Автогенетична гіпотеза походження еукаріотів є  найсучаснішою.
• Синтетична гіпотеза походження еукаріотів поєднує положення автогенетичної
та  ендосимбіотичної гіпотез.
А Обидва; Б лише перше;
В лише друге; Г обидва неправильні.
2.2. •  Еукаріоти походять від архей.
•  Археї є  представниками домену Бактерії.
А Обидва; Б лише перше;
В лише друге; Г обидва неправильні.
3. Проілюструй автогенетичну гіпотезу походження еукаріотів (2  б.).

4. Познач зображення еукаріотичного організму (1  б.).

8
5. Розгадай кросворд (5 б.).
1

3 4

10

По горизонталі:
3. Властивість біологічних систем підтримувати на визначеному, відносно постій-
ному рівні той або цей показник.
5. Ключова властивість живого, що полягає в  здатності до відтворення собі по-
дібних.
6. Один з  доменів, що складається з  одноклітинних прокаріотичних організмів.
8. Уп’ячування плазматичної мембрани.
9. Організми, клітини яких мають ядро.
10. Двомембранні органели, що походять від фотосинтезуючих прокаріотів.
По вертикалі:
1. Доядерні організми, до яких належать бактерії та археї.
2. Здатність організмів реагувати на зовнішні та внутрішні впливи.
4. Органели, що виникли внаслідок симбіозу еукаріотичної клітини з  альфа-
протеобактерією.
7. Авторка ендосимбіотичної гіпотези походження еукаріотів та їхніх органел.

9
 2

Урок Сучасна система еукаріотів

2

1. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.

2. Пригадай будову прокаріотичної та еукаріотичної клітин. Зроби підписи до рисунка.

¾¾ Заповни таблицю. Дай відповідь на запитання.

Порівняльна характеристика прокаріотичних та еукаріотичних організмів

Критерій Прокаріоти Еукаріоти

Представники

Генетичний матеріал

Плазматична мембрана

Надмембранний комплекс

Одномембранні органели

Двомембранні органели

Будова джгутика

Способи розмноження

yy У чому полягає принципова різниця між прокаріотичними та еукаріотичними ор-

ганізмами? 



10
3. Попрацюй над текстом, послуговуючись методикою SQ3R (с. 46).
3.1. Побіжно оглянь текст.
Сучасна система еукаріотів
Біологічна систематика існує стільки, скільки й  спроби наукового пізнання жи-
вої природи. Перша спроба систематизувати еукаріотів припадає на другу половину
XX ст., саме тоді науковці виявили різницю між прокаріотами та еукаріотами. Відо-
мий американський еколог Роберт Віттейкер (1920–1980) доопрацював наявну си-
стему організмів, виокремивши декілька царств у  межах групи еукаріотів: Дроб’янки,
Протисти (Найпростіші), Рослини, Гриби й Тварини (див. таблицю). Саме си­стемою
Р. Віттейкера донедавна користувалися науковці.
Monera Protista Plantae Fungi Animalia
Царство
(Дроб’янки) (Протисти) (Рослини) (Гриби) (Тварини)
Рівень
Прокаріоти Еукаріоти
організації клітини
Рівень  Одноклітинний,
Багатоклітинний
організації тіла колоніальний
Спосіб  Осмо­ Різні  Осмо­
Фаготрофний
поглинання речовин трофний способи трофний
Тип живлення Авто­
Різні типи Гетеротрофний
(за джерелом вуглецю) трофний
Екологічна роль Різні типи Продуценти Редуценти Консументи
З розвитком технологій досліджень у  науковців з’явився потужний інструмент для
виявлення більшої кількості царств у  межах еукаріотичної групи  — методи аналізу
ДНК та генетичні методи. Порівнюючи певні гени живих організмів, можна досить
точно визначити еволюційні зв’язки між окремими групами еукаріотів.
Найбільший внесок у  створення нової сучасної системи еукаріотів зробила група
дослідників під керівництвом Сайни Едла. Для створення цієї системи класифікації
живих організмів науковці використовували принципи кладистики. Згідно з  новою сис-
темою, домен Еукаріоти поділяють на три частини  — субдомени, які відповідно по-
діляють на кілька груп (надцарств), тоді як надцарства  — на окремі царства живих
організмів. Трьома субдоменами еукаріотів є  Екскавати, Діафоретики та Аморфеї.
Екскавати  — найдавніша та найпримітивніша група еукаріотів. Це виключно од-
ноклітинні організми. За середовищем існування розрізняють: 1) вільноживучі фор-
ми (наприклад, евглена зелена); 2) паразитичні, які спричиняють небезпечні хвороби
людей (трипаносома, лейшманія, трихомонада); 3) симбіотичні, які живуть у  травній
системі термітів та тарганів (трихонімфа).
Діафоретики  — найрізноманітніша група еукаріотів  — є  одноклітинними, колоні-
альними та багатоклітинними організмами. До цього субдомену зараховують кілька
надцарств, найчисленніші з  яких Архепластиди та SAR *. Архепластиди об’єднують
фотосинтезуючих еукаріотів. Найвідоміші представники цієї групи  — царство Червоні
водорості й  царство Зелені рослини (зелені водорості, спорові та  насінні). SAR  —
надцарство, що об’єднує як автотрофні (бурі, діатомові та золотисті водорості), так
і  гетеротрофні (форамініфери, радіолярії, несправжні слизовики, інфузорії, спорови-
ки) організми.
Аморфеї  — найбільша за кількістю видів група еукаріотів. Серед них трапляють-
ся одноклітинні, колоніальні або багатоклітинні організми. До аморфеїв зараховують
амеб, слизовиків, гриби й  тварин.
* SAR  (САР) — абревіатура, що вказує на назви трьох царств, з  яких складається
це  надцарство: Stramenopіles (Страменопіли), Alveolata (Альвеоляти), Rhіzarіa (Ризарії).

11
 Отже, сучасна система еукаріотичних організмів  — ієрархічно впорядкована
сукупність груп, що поєднує еукаріотичні організми за комплексом критеріїв. До ос-
новних критеріїв сучасної системи еукаріотів належать молекулярно-філогенетичний
(послідовність нуклеотидів у  генах) та цитологічний (кількість і  розташування джгу-
тиків, форма мітохондріальних крист, структура цитоскелета, види хлоропластів
за  особливостями виникнення).
3.2. Сформулюй запитання до тексту.


3.3. Прочитай текст.
¾¾ Проаналізуй таблицю до першого абзацу. Визнач критерії, за якими було розробле-
но систему Р.  Віттейкера.


¾¾ Підкресли ключові слова в  другому абзаці.
¾¾ У третьому абзаці знайди інформацію про те, чому сучасну систему еукаріотів нази-
вають філогенетичною.


¾¾ Склади схему до третього–шостого абзаців.

¾¾ У сьомому абзаці знайди інформацію про основні критерії сучасної системи еукаріо-
тів. Порівняй їх із критеріями Р.  Віттейкера.


3.4. Переглянь сформульовані запитання. Перекажи текст, відповідаючи на запитання.
3.5. Перевір повноту відтворення тексту, переглядаючи його з  олівцем у  руках. Підкресли
навчальні одиниці, які потрібно довчити, і  запам’ятай їх.

12
4. Розглянь схему родинних відносин деяких представників групи еукаріотів.
¾¾ Підпиши субдомени еукаріотів.

Мухомор Верблюд Людина

Лейшманія
Троянда Ламінарія

Евглена

Інфузорія

Домен Еукаріоти

¾¾ Визнач тип таксона, до якого зараховують подані організми.

Мухомор, верблюд, людина  — 
Троянда та інфузорія  — 
Евглена, людина, верблюд  — 
yy Чому в  деяких випадках в  одну таксономічну групу об’єднують автотрофних і  ге-
теротрофних еукаріотів?




5. Чи можливі, на твою думку, зміни в  сучасній систематиці? Відповідь обґрунтуй.




6. Сформулюй тези до уроку.





¾¾ Попрацюй у  парі. Розкажіть свої тези одне одному з  пам’яті. Обміняйтеся думками
щодо  цього.

13
 Урок Домашнє завдання ��������
2 Оцінка

1. Упиши пропущене. Прочитай утворений текст. Підготуйся відтворити його на уроці (3  б.).
Серед гіпотез походження еукаріотів найбільш відомими є  автогенетична,
            та синтетична. Відповідно до  
гіпотези            клітини та їхні органели утворилися внаслідок
плазматичної мембрани. Згідно з  
гіпотезою, провідну роль в  утворенні еукаріотичних клітин відіграло явище симбіоге-
незу, коли група організмів виникає в разі  кількох
груп. Синтетична гіпотеза сформувалася на основі синтезу двох попередніх гіпотез:
як результат численних внутрішніх  плазматичної мембрани
утворилися ядро та                органели (ЕПС,  
            ), а  внаслідок симбіозу з  бактеріями —
                органели (мітохондрії та  ).
2. Розподіли ознаки еукаріотів, бактерій та архей у  відповідні стовпчики (3  б.).
A клітинна будова Ознаки
Б наявність ДНК
В наявність одномембранних органел еукаріоти бактерії археї
Г наявність плазмалеми
Д наявність ядра
Е двошарова ліпідна мембрана
Ж геном містить інтронні та екзонні ділянки
З наявність мітохондрій
И здатність до бінарного поділу
К властиве статеве розмноження
¾¾ Проаналізуй таблицю. Зроби висновок про причини подібності й  відмінності між цими ор-
ганізмами.


3. Рослини, гриби та тварини є  еукаріотами. Заповни таблицю (3  б.).
Таблиця
Порівняльна характеристика рослин, тварин і грибів
Критерій Рослини Тварини Гриби
Клітинна будова:
• плазматична мембрана
• клітинна стінка
• ЕПС
• комплекс Гольджі
• лізосоми
• вакуолі
• рибосоми

14
 Закінчення таблиці
Критерій Рослини Тварини Гриби
• хлоропласти
• ядро
• органели руху
Спосіб живлення

¾¾ Зроби висновок щодо походження та систематичного положення наведених груп організмів.



4. Ознайомся з  представниками домену Еукаріоти. Увідповідни наведені зображення (1–10)
з  назвами груп організмів (А–Ж). (3  б.)

1 2 3 4 5

6 7 8 9 10
A Екскавати А Б В Г Д Е Ж
Б Діафоретики
В Аморфеї 1
Г одноклітинні 2
Д багатоклітинні
3
Е автотрофи
Ж гетеротрофи 4
5
6
7
8
9
10

15
 Книга біологічної слави

Лінн Маргуліс (5 березня 1938 р.  — 22 листопада 2011 р.)  —

американський біолог з  кафедри геологічних наук Массачу-
сетського університету. Протягом життя дослідниця вивчала
водорості та  інші протисти. Разом зі старшим сином Доріоном
Саганом написала низку популярних книг. Ще  в  70-х  роках
ХХ ст. вона запропонувала гіпотезу серійного ендосимбіоге-
незу  — походження еукаріотичних клітин унаслідок симбіозу
прокаріотів (бактерій). Її першу, тепер класичну, статтю «Про по-
ходження мітотичних клітин» не  прийняли 15  журналів, а  згодом
вона перетворилася на базову працю «Роль симбіозу в  еволюції
клітини».
Лінн Маргуліс

Для нотаток

























45
 Методика SQRRR
SQRRR (SQ3R) — алгоритм роботи з текстом, названий як акронім своїх
п’яти кроків: survey (оглянути), question (запитати), read (прочитати), recite
(переказати), review (переглянути).
1. Survey (оглянути). 
Побіжно оглянь текст, щоб дістати загальне уявлення про його структуру.
«Проскануй» поглядом заголовки, підзаголовки, рисунки. Які слова виді­
лено курсивом або жирним шрифтом? Чому, на твою думку, вони виділені?
Яке  слово (термін) найчастіше вжито в цьому тексті?
2. Question (запитати). 
Сформулюй запитання за змістом тексту. Для цього перетвори заголовки
та  підзаголовки на запитання. Також можна сформулювати інші запитання.
У  цьому разі оглянь текст ще раз.
3. Read (прочитати). 
Прочитай текст. Зверни особливу увагу на ті частини, які здаються корисними
й такими, що відповідають на сформульовані тобою запитання. Під  час читання
роби помітки, виділяй ключові слова, створюй інтелект-карти, щоб  зафіксувати
інформацію.
4. Recite (переказати). 
Перекажи текст, відповідаючи на сформульовані запитання.
5. Review (переглянути). 
Перевір повноту відтворення тексту, переглядаючи його з олівцем у  руках.
Підкресли навчальні одиниці, які слід довчити, і запам’ятай їх.

Методика складання кластера

Кластер (від англ. cluster  — «гроно», «скупчення»)  — графічний прийом
систематизації матеріалу.
Учень записує в  центрі аркуша ключове поняття (назва теми, проблеми),
а  від нього креслить у  різні боки стрілки-промені, які з’єднують це слово з  інши-
ми словами (пов’язаними з  темою), від яких так само промені розходяться що-
разу далі. Деякі слова кластера теж можна поєднувати між  собою, зображуючи
наявність між ними логічних зв’язків.

Загальні вимоги до складання кластера

1. Ключове поняття (слово) або речення записують посередині аркуша чи  клас-
ної дошки.
2. Слова або речення, що стосуються обраної теми, записують навколо ключо-
вого поняття. Їх з’єднують з  ключовим словом або реченням.
3. Кожне нове слово утворює нове «ядро», що викликає подальші асоціації.
Так створюють асоціативні лінії.

46
 Методика перевірки домашнього завдання
Обміняйтеся зошитами й здійсніть взаємоперевірку виконаних зав­дань. У  разі
потреби зверніться до вчителя.

Методика написання тез

Тези (від грец.  thesis — «положення», «ствердження»)  — стисло сформульо-
вані основні положення тексту, лекції, доповіді, повідомлення. Це короткий пись-
мовий виклад основних думок джерела без пояснень та ілюстрацій.
Формулюючи тези, потрібно враховувати таке.
1. Формулювання тези має бути чітким і  лаконічним.
2. Кожне положення містить у  собі лише одну думку.
3. Тези можна складати за абзацами. Іноді одна теза може об’єднувати кіль-
ка абзаців.
4. Записуючи тези, необхідно нумерувати кожну з  них. Бажано при цьому ви-
ділити ключове слово або поставити логічний наголос.
Етапи формулювання тез
yy Після попереднього ознайомлення уважно прочитай текст удруге.
yy Під час повторного читання почленуй текст на змістові частини, роблячи
відповідні позначки олівцем; звертай увагу на шрифтові виділення, адже
це  допоможе тобі в  роботі.
yy Підкресли основну думку в кожній частині.
yy Усвідом суть виділеного, сформулюй її своїми словами, запиши основні
тези визначених частин або випиши цитати.

Алгоритм складання кроссенса

1. Визнач тематику, загальну ідею.
2. Виділи дев’ять елементів, які стосуються ідеї, теми.
3. Знайди зв’язок між елементами, визнач їхню послідовність.
4. Сконцентруй сенс в  одному елементі.
5. Виділи ключові ознаки, особливості кожного елемента.
6. Знайди й  добери зображення, що ілюструють елементи, але не прямо,
а  символічно.
7. Заповни таблицю кроссенса.

47