Клас справжні амеби

Не мають постійної форми тіла, тому що не мають ущільнених оболонок і вкриті лише
плазмалемою. Є гетеротрофами. Органела травлення – травна вакуоля.
Амеба протей : ряд( Amoebida), родина( amoebidae), рід( amoeba) , вид (amoeba
proteus).
Амеба дизентерійна : родина( entamoebidae), рід( entamoeba), вид( enamoebae
histolytica)
Збудник амебіазу
Цикл розвитку : 1 - циста, що потрапила в кишківник людини; 2 - метацистні форми; З
- просвітня форма (forma minuta); розмноження та живлення трофозоїтів. 4 - тканинна
форма (forma magna); 5-7 - одно-, дво- та чотириядерні цисти;
Географічне поширення: повсюдно, але частіше у країнах із спекотним кліматом.
Морфологія: у трьох формах - тканинна вегетативна форма (forma magna)(цитоплазма
чітко розділена на дрібнозернисту ендоплазму і склоподібну ектоплазму. Ядра в живої
амеби не видно. Живиться еритроцитами, які можна побачити в ендоплазмі. Виділяє
протеолітичні ферменти, патогенна), просвітна вегетативна форма (forma minuta)
(Розміри 15-20 мкм. Рух більш слабкий, ніж у forma magna, поділ на екто- й
ендоплазму відбувається тільки при утворенні псевдоніжок. Живиться бактеріями,
часточками їжі. Розмножується поділом), циста (нерухома, 8-15 мкм в діаметрі,
безбарвна, покрита товстою оболонкою. Зріла циста містить 4 ядра, які добре помітні
при фарбуванні розчином Люголя. Можна побачити хроматоїдні тіла у вигляді коротких
паличок із заокругленими кінцями і включеннями глікогену).
Локалізація: просвіт товстої кишки, переважно сліпа і сигмоподібна кишки
Інвазійна форма - циста. У кишківнику оболонка цисти розчиняється, ядра поділяються
навпіл, із кожної цисти утворюється 8 просвітних форм. просвітня форма переходить у
патогенну тканинну форму . Виділяє протеолітичні ферменти і проникає у стінку кишки
де живиться еритроцитами, викликає утворення виразок.
Шлях проникнення : пероральний.
Спосіб: аліментарний, водний, з брудними руками.
Джерело інвазії : людина.
Життєвий цикл: паразитує тільки в людині.
Патогенна дія: утворення мікроабсцесів стінки кишківника при проникненні амеби,
після прориву яких виникають виразки різного розміру; подразнення нервових
закінчень стінки кишки, що викликає гіперперистальтику і гіперсекрецію слизової
оболонки; руйнування стінки кровоносних судин при поглибленні виразки, а як
наслідок, кровотеча і розповсюдження з течією крові паразита в печінку та інші
органи; перфорація виразки призводить до перитоніту.
Діагностика. Лабораторна: виявлення forma magna у нативних чи пофарбованих мазках
фекалій; Серологічні реакції: ΡΙΦ, ΡΗΓΑ ефективні за будь-якої локалізації амеб.
Профілактика. Особиста: дотримання правил особистої гігієни, кип'ятіння води, миття
овочів, фруктів, захист їжі від мух і тарганів. Громадська: виявлення і лікування
хворих та цистоносіїв, контроль за станом джерелводопостачання, знищення мух і
тарганів, санітарно-просвітня робота.


Амеба кишкова Entamoeba coli:

Географічне поширення: зустрічається повсюдно.
Морфологія: кишкова амеба існує у двох формах - трофозоїт і циста.Трофозоїт
розміром 20-40 мкм, ядро добре помітне, з великою кількістю зерен хроматину.
Цитоплазма дуже вакуолізована. Розмежування на ектоплазму й ендоплазму помітне
тільки при утворенні псевдоніжок. Псевдоніжки мають вигляд широких випинань. Рух
повільний, нагадує "тупцювання на місці". Живляться бактеріями, грибами, харчовими
часточками. Перед інцистуванням перетворюються в малоактивні передцистні форми
більш дрібних розмірів. Циста велика, розміром 10-30 мкм. Округлої або овальної
форми, з чіткою оболонкою. Кількість ядер залежить від стадії розвитку цисти.
Незрілі двоядерні цисти містять велику глікогенову вакуолю, хроматоїдні тіла у
вигляді довгих тонких паличок. Після поділу ядер утворюється чотириядерна, а потім
восьмиядерна зріла циста.
Локалізація: мешкає у товстій кишці людини, але протеолітичного ферменту не
виділяє, тому проникати у стінку кишки не може.
Інвазійна форма : циста.
Шлях проникнення : пероральний
Спосіб: аліментарний, водний, з брудними руками.
Джерело інвазії : людина.
Патогенна дія: при надмірному розмноженні може стати причиною помірної діареї.
Лабораторна діганостика: виявлення трофозоїтів у мазках фекалій.
Профілактика: особиста та харчова гігієна.


КЛАС ТВАРИННІ ДЖГУТИКОВІ

Ряд: Diplomonadida Родина: Hexamitidae Рід: Giardia Вид: Lamblia intestinalis
( Giardia lamblia).
Цикл розвитку : вихід вегетативної форми з фекаліями, утворення цисти, потрапляння
її в орагнізм людини з водою.
Спричинюване захворювання: лямбліоз, гіардіоз.
Географічне поширення: зустрічається повсюдно, особливо в країнах з жарким
кліматом.
Морфологія: існує у двох формах: трофозоїт і циста. Трофозоїт - грушоподібної
форми, передній кінець розширений і заокруглений, задній -загострений. Довжина- 9-
12 мкм, ширина- 8-10 мкм. Органели симетричні. Має 2 однакові ядра, 4 пари
джгутиків, присмоктувальні диски для фіксації і два тонких аксостилі по середній
лінії тіла. їжу поглинає всією поверхнею тіла. Циста - овальної форми, довжиною 10-
14 мкм і шириною 6-10 мкм. Особливість - щільна оболонка, часто відшарована від
цитоплазми. Зріла циста має 4 ядра.
Локалізація: слизова оболонка верхніх відділів тонкої кишки, особливо
дванадцятипалої кишки.
Інвазійна стадія: циста. Через 30 хв. після надходження в організм із цисти
виходять 2 трофозоїти, що активно розмножуються;
Шлях проникнення: пероральний.
Спосіб: аліментарний, водний, з брудними руками.
Джерело інвазії: людина.
Патогенна дія: лямблії подразнюють нервові рецептори слизової оболонки кишки,
порушують процеси пристінкового травлення та всмоктування, особливо жирів і
жиророзчинних вітамінів, сприяють розвитку запалення жовчного міхура і жовчних
ходів, викликають токсично-алергічні процеси.
Лабораторна діагностика: в дуоденальному вмісті виявляють вегетативні форми, у
фекаліях - цисти і вегетативні форми.
Профілактика. Особиста: дотримання санітарно-гігієнічних правил: миття рук,
кип'ятіння води, захист продуктів від механічних переносників цист. Громадська:
виявлення і лікування хворих і цистоносіїв; контроль санітарно-гігієнічного стану
джерел водопостачання; знищення мух, тарганів; санітарно-просвітня робота.





Ряд: Kinetoplastida Родина: Trypanosomatidae Рід: Trypanosoma

Вид:
- Trypanosoma brucei gambiense (збудник африканьскої сонної хвороби, хронічна
форма);
- Trypanosoma brucei rhodesiense ( гостра форма);
- Trypanosoma cruzi ( збудник американського трипаносомозу, або хвороби Чагаса).
Цикл розвитку африканської трипаносоми: проникнення до тіла при укусі мухи цеце –
вегетативна форма у слині мухи цеце – проникнення до травного тракту мухи цеце –
ураження тканин мозку.
Природний резервуар : хронічна форма – люди і деякі ссавці, гостра – дикі антилопи,
зебри.
З кров'ю хворої людини або тварини трипаносоми потрапляють у середню кишку мухи
цеце, де інтенсивно розмножуються. Через 15-20 днів трипаносоми проникають у слинні
залози переносника. Там вони перетворюються спочатку в критидиальні, а згодом у
метациклічні форми.
Цикл розвитку американської трипаносоми: можливі безджгутикові форми в організмі
людини – проникнення до травного тракту тріатомового клопа (епімастигота)–
вегетативна форма у слині тріатомового клопа(трипомастигота) – проникнення до тіла
людини(амастигота) – ураження серця.
З кров'ю інфікованого хозяїна-живителя трипаносоми потрапляють у середню кишку
клопа, де утворюються критидіальні форми. Вони переміщаються в задню кишку і
перетворюються на метациклічні форми. У тілі клопа трипаносоми розвиваються
впродовж 5-15 днів. Заражений клоп кусає сплячих людей переважно в губи, або у
внутрішній кут ока, при цьому паразити разом з фекаліями клопа потрапляють у ранку
від укусу або місце розчухування.
Природний резервуар: деякі домашні тварини, люди, броненосці, опосуми, исиці,мавпи.
Природно- осередкові захворювання – це захворювання, збудники яких постійно
цркулюють на окремій території та тісно повязані з її біоценозом.
Їх компоненти: збудник, специфічний переносник збудника, тварини – резервуари
збудника.



Ряд: Eucoccidorida Родина: sarcocystidae Рід: toxoplasma Вид: toxoplasma gondii

ТОКСОПЛАЗМА
Цикл розвитку: ендозоїт, псевдоциста, циста, ооциста. Складний, зі зміною двох
хазяїв. Остаточні хазяї – кішки. Паразит спочатку розмножується в епітелії
кишечнику котячих шляхом шизогонії, а потім утворяє гамети. Після копуляції гамет
формуються ооцисти, які виділяються у навколишнє середовище. Під оболонкою ооцисти
відбувається спорогонія з утвореннням двох спороцист, кожна з яких містить по 4
спорозоїти. Такі спороцисти зі спорозоїтами розсіюються у зовнішньому ередвоищі та
проникають до організму проміжного хазяїна( людина, ссавці, птахи, плазуни).
Спричинюване захворювання: токсоплазмоз
Географічне поширення: повсюдно.
Морфологія: в організмі людини існує у вигляді вегетативної форми (ендозоїт) і
справжньої цисти. Вегетативна форма (ендозоїд) півмісяцевої форми, довжиною 4-7
мкм. Один кінець загострений, другий заокруглений. На загостреному передньому кінці
знаходиться апарат проникнення у клітину хазяїна (апікальний комплекс) - коноїд
(для прикріплення до клітини) і роптрії, що містять ферменти для розчинення
клітинної мембрани. У центрі або на задньому полюсі клітини розташоване ядро.
Справжні (тканинні) цисти — сферичні або овальні утворення, розміром 50-200 мкм, є
скупченням кількох сотень ендозоїтів, оточених щільною захисною оболонкою.
Локалізація: головний мозок, сітківка ока, серцевий і скелетні м'язи, лімфатичні
вузли, печінка, легені та інші органи.
Інвазійна стадія: при пероральному шляху(псевдоциста та овоциста),
трансплацентарний( ендозоїт), перкутанний( овоциста), ятрогенний( ендозоїт).
Проникнення: шлях( перкутанний, пероральний, трансплацентарний),
спосіб(аліменатрний, з брудними руками, ятрогенний)
Фактори передачі: овоцисти потрапляють у рот із забрудненими руками, немити
овочами,фруктами, шерст кішок; вживання в їжу поагно прожареного мяса і
некипяченого молока від хворих тварин; через ушкоджену шкіру при обробленні мяса
хворих тварин.
Джерело інвазії: котячі
Патогенність: зруйнування клітин хазяїна внаслідок розмноження токсоплазм у гострий
період інвазії; звапняковані цисти у тканинах мозку і сітківці ока у хронічний
період інвазії можуть призвести до сліпоти й ураження нервової системи.
Лабораторна діагностика: мікроскопія мазків крові, пунктату лімфовузлів,
центрифугату спинномозкової рідини, плаценти, серологічні реакції.
Профілактика: Особиста: кип'ятіння молока, термічна обробка м'яса, дотримання
правил особистої гігієни, вагітним жінкам небажано тримати у житловому будинку
кішок. Громадська: серологічне обстеження вагітних і лікування за необхідності
(профілактика уродженого токсоплазмозу).


БАЛАНТИДІЙ
Тип: Ciliophora Клас: rimostomatea Ряд: vestibuliferida Родина: balantiididae Рід:
balantidium Вид: Balantidium coli.
Спричинюване захворювання : балантидіаз.
Географічне поширення : повсюдно.
Морфологія: існує в формі трофозоїта і цисти. Трофозоїт -овальної форми, 30-200 мкм
завдовжки, завширшки 20-70 мкм. Тіло вкрите війками. На передньому кінці тіла
знаходиться клітинний рот (цитостом), що продовжується у клітинну глотку
(цитофаринкс). Війки навколоротового простору (перистома) більшої довжини. Біля
заднього кінця тіла знаходиться анальна пора (цитопрокт). У цитоплазмі розташовані
травні і дві скоротливі вакуолі. В ендоплазмі два ядра - бобоподібний макронуклеус,
на ввігнутому боці якого розташований кулястий мікронуклеус.
Циста овальна або куляста, 50-60 мкм в діаметрі, покрита двошаровою оболонкою. У
цитоплазмі виявляється макро- і мікронуклеус, задня скоротлива вакуоля.
Локалізація: товста кишка (переважно сліпа).
Інвазійна стадія: циста.
Проникнення: : шлях( пероральний), спосіб( аліментарний, водний, з брудними
руками).
Фактори передачі: через забруднену воду або їжу, з брудними руками.
Джерело інвазії: люди, свині, пацюки.
Патогенність: утворення виразок і некроз слизової оболонки товстої кишки; кровяні і
слизові випорожнення, нудота, температура, біль у животі, загальна слабкість.
Лабораторна діагностика: мікроскопія нативного мазка фекалій, в якому виявляють
переважно вегетативні форми; посів фекалій на живильне середовище.
Профілактика: Особиста: дотримання правил особистої гігієни, особливо при догляді
за свиньми.
Громадська: утримання свиноферм у чистоті для запобігання зараження свиней,
регулярне обстеження працівників свиноферм, захист водойм від забруднення
нечистотами.