Лямбліоз

ПРЕЗЕНТАЦІЮ ПІДГОТУВАЛА
СТУДЕНТКА 5 КУРСУ 14-А ГРУПИ
ХАРЧУК ДІАНА
Лямбліоз це  протозойнне захворювання з фекально-оральним механізмом передачі ,що
спричиняється лямбліями, для якого характерні як безсимптомний перебіг,
так і маніфестні форми, в клініці яких переважають алергічні, токсичні,
диспептичні прояви.
 Етіологія захворювання

 Збудником є Lamblia interstinalis

 Рід Protozoa
 Клас Джгутиконосці
 У життєвому циклі є 2 форми: • вегетативна ( трофозоїт )
• цистна .
 Вегетативна форма

 Трофозоїт має грушоподібну форму, довж. 10-

18мкм, шир. 8-15мкм. Має гомогенну цитоплазму, 2
овальні ядра, аксостиль, присмоктувальний диск, 4
пари джгутиків.
 Вегетативна форма нестійка у навколишньому
середовищі, гине при кип´ятінні, обробці
дезрозчинами, дії соляної к-ти.
 Циста

 Цисти овальної форми, довж. 12-14мкм, мають по 2

ядра(незрілі цисти), 4 ядра( зрілі ), у цитоплазмі
наявні нитки аксонем, джгутики, парабазальні ядра,
при фарб. розч. Люголя- коричневого чи жовтого
кольору.
 Цисти стійкі в навколишньому середовищі, довго
зберігають життєдіяльність
Життєвий цикл збудника

 Інвазивною стадією є циста, проковтування

10–100 цист викликає захворювання.
 З цист під впливом соляної кислоти
вивільняються трофозоїти → прилягають до
слизової оболонки порожньої кишки, при
цьому знищують щіточкову облямівку
ентероцитів і структуру ворсинок (атрофія)
→ призводять до зменшення поверхні
всмоктування. Під впливом лужного
середовища (жовч) трофозоїти
трансформуються в цисти, які виділяються
з калом.
 Епідеміологія

 Джерело інвазії – хвора на лямбліоз людина чи носій, що

виділяє з випорожненнями цисти лямблій. Основне джерело
інфекції та найсприятливіші до інвазії – діти .
 Механізм передачі фекально-оральний, фактори передачі –
вода, продукти заражені цистами, без належної термічної
обробки. Також цисти можуть поширювати комахи.
 Також зараження відбувається контактно-побутовим шляхом,
тоді факторами передачі є брудні руки, предмети вжитку.
 Найінтенсивніше поширення лямблій в країнах з жарким
кліматом, в Україні поширені більше на півдні.
 Клінічні форми:

 безсимптомна колонізація (латентний ) — найчастіша; у більшості випадків спонтанно минає;

Лямбліоз з клінічними проявами ( маніфестний )
 гострий гастроентероколіт (триває 7–14 днів, зазвичай самообмежується, а якщо не лікувати, то
у 30–50 % хворих переходить у хронічну форму): переважає діарея (водяниста, без крові і слизу
у калі) і біль в епігастральній ділянці спазматичного характеру (диспепсичні симптоми);
можливі слабкість, метеоризм, порушення апетиту і втрата маси тіла, рідше — блювання
та гарячка;
 хронічний синдром шлунково-кишкових симптомів із порушенням всмоктування (cтеаторея) —
симптоми, схожі на гостре захворювання, але менш тяжкі, періодично повторюються; у дітей
призводить до гіпотрофії і затримки росту;
 атипові симптоми: кропивниця, реактивний артрит. Може розвинутися вторинна
непереносимість лактози, кахексія, холангіт і холецистит.
 Клінічна картина захворювання

Тривалість інкубаційного періоду від кількох днів до кількох тижнів (в середньому

9 днів).
Початок захворювання зазвичай поступовий. Клінічні ознаки різноманітні, першими
проявами можуть бути:
1. Гастрит, дуоденіт проявляються симптомами такими як :
 важкість,
 біль в епігастрії, пов’язаний з їжею чи ні,
 відрижка,
 печія,
 при прогресуванні хвороби виникає блювання після їжі.
Клінічна картина

Ентерит, що проявляється симптомами:

 біль у верхніх відділах живота,
 періодично ослаблення випорожнень до 3-5 р/д, випорожнення часті,
водянисті, без запаху, без пат. домішок.
 Клінічна картина

 Коліт – при тривалому паразитування збудника та порушенні

мікрофлори та дисбактеріозі. Симптоми:
 здуття живота,
 бурчання в кишечнику,
 іноді переймоподібний біль внизу живота, слиз та кров у калі
 Клінічна картина

Також можуть бути такі симптоми:

 втрата маси тіла до важкої кахексії
 ознаки дискінезії жовчовивідних шляхів, холангіту, холециститу,
панкреатиту – біль в епігастрії, в зоні проекції ЖМ, ПЗ, з іррадіацією
в поперек, оперізуючого характеру, з послабленням випорожнень.
Іноді збільшення печінки, легка іктеричність без порушення функцій
печінки.
 Токсичні та алергічні прояви: можливі підвищення температури
(субфебр, фебр.), алергічний висип, алергія, артралгії, ураження
нервової системи, міокардит,лабільність пульсу, перепади тиску,
ураження ендокрнинних залоз,
 Ускладнення захворювання

Можуть виникати такі стани:

 синдром мальабсорбції
 приєднання вторинної мікрофлори, що призведе до холециститу,
холангіту
 набута полісенсибілізація до продуктів, ліків
 дисбактеріоз
 астенічний синдром
 Діагностика захворювання

1. Загальноклінічні методи:
 ЗАК ( лейкоцитоз, еозинофілія, анемія)
 Копрограма ( амілорея, креаторея, стеаторея, найпростіші)
2. Біохімічні методи: гіпопротеїнемія, гіповітаміноз. У дуоденальному вмісті можливе підвищення
діастази, ліпази, трипсину.
3. Специфічна діагностика:
 Паразитологічне дослідження калу та дуоденального вмісту ( У випорожненнях цисти лямблій та
вегетативні форми, у вмісті 12п.к. виявляють збудника в порціях А,В,С.
4. Серологічні методи (виявлення АТ до АГ збудника):
 РНІФ є найчутливішою в період клінічних симптомів, синдрому мальабсорбції, виявляє ig M, ig А, ig
G до АГ трофозоїтів і цистних АГ. Діагностичний титр 1:32.
 ІФА
 РФА
 ЗІЕФ
 РІД за Манчіні для віддифенціювання латентного від маніфестного лямбліозу
 Тест система Prospect/ Giardia виявляє АГ лямблій GSA-65
 Алергологічні проби з діагностикумом з жовчі, що містить лямблії
Лікування

Лікування проводять у стаціонарі через небезпеку побічних реакцій та ускладнень при

лікуванні.
 Дієта № «2,4,5 з обмеженням гострих страв і вуглеводів.
 Етіотроне лікування: (1 з препаратів)
- метронідазол по 0,25г 2-3 р/д протягом 5 днів
- тинідазол по 2г 1р/д протягом 3 днів
- делагіл по 0,25г 3р/д протягом 5-6 днів
- амінохінол по 0,15г 2-3 р/д протягом 5-7 днів
За відсутності ефекту проводять ще 2-3 курси лікування замінивши препарат, зробивши
інтервал між курсами 3-5 днів, можна комбінувати препарати напр. трихопол+амінохіл,
тинідазол+делагіл)
 Лікування

 Патогенетичне:
- ністатин по 500тис од 3-4 р/д протягом 5-7 дн.
- фуразолідон чи антибіотики (еритроміцин, тетракцикліни)
- антигістамінні (діазолін, супрастин)
-після закінчення лікування призначають жовчогінні трави, сорбіт, ксиліт, сліпе зондування
- ферментні препарати (панкреатин, фестал, панзинорм)
- вітаміни гр. В, С
 Симптоматичне:
- снодійні, седативні за необхідності
- спазмолітики, знеболюючі (но-шпа, беластезин)
 Критерій одужання: відсутність найпростіших у калі через 2–4 тиж. після
закінчення лікування (контрольне визначення антигену паразита або мікроскопічне
дослідження). Рецидиви після лікування трапляються через 2–8 тиж., можуть бути
безсимптомними.
 Специфічна профілактика

 Заходи з виявлення інвазій у декретованих груп, у хворих з кишковими дисфункціями, дітей в закладах
освіти
 Паразитологічне дослідження калу особам, що працють на харчових підприємствах, при оформленні
дітей у дит.колективи.
 Ретельне миття фруктів і овочів у чистій воді; не споживати продуктів невідомого походження; не пити
воду невідомого походження, а також воду зі струмків, річок і озер (кип’ятіння руйнує цисти)
 Не допускати хворих з діареєю до роботи у дитячих яслах і садочках та закладах для розумово відсталих
осіб до часу її припинення.
 Дотримання санітарно-гігієнічних правил у побуті, на харчових підприємствах, дошкільних закладах,
санація хворих, носіїв, обстеження членів їх сімей.