АМЕБІАЗ

Підготував студент 1 групи 6 курсу

І медичного факультету ЗДМУ
Лісунов Михайло Сергійович
ЕТІОЛОГІЯ
Амебіаз викликається
простішими Entamoeba
histolytica (10%) та
Entamoeba dispar (до 90%)
(морфологічно не
відрізняються).

Велика вегетативна форма

ЕТІОЛОГІЯ
1. Особливості морфології збудника:
• Розміром Entamoeba histolytica дрібніша від
Amoeba proteus.
• Досить рухлива.
• Псевдоподії короткі і широкі.
• Ектоплазма чітко відмежована від ендоплазми.
2. Особливості життєвого циклу:
• Вегетативна форма
• Форма цисти
Можуть переходити одна в одну.
ЕПІДЕМІОЛГІЯ
Амебіаз, викликаний E. histolytica, має тенденцію до поширення в регіонах з поганими
соціально-економічними умовами і неадекватними санітарними нормами.
1. Більшість інфекцій зустрічаються в:
• Центральній Америці;
• Західній Південній Америці;
• Західній і Південній Африці і на індійському субконтиненті.
2. У розвинених країнах (наприклад, США), більшість випадків відбувається серед недавніх
іммігрантів і туристів, що повернулися з ендемічних областей.

3. У всьому світі щороку приблизно у 40-50 мільйонів чоловік розвивається амебний коліт
або позакишкове захворювання, і приблизно 40 000-70 000 чоловік вмирають.
ЕПІДЕМІОЛОГІЯ
1. Джерелом зараження є тільки людина, хвора на амебіаз або носій
амеб.
2. Зараженнявідбувається фекально-оральним шляхом при вживанні
інфікованих цистами води і свіжих овочів і зелені.
3. Також захворювання передається при прямому контакті
(наприклад, при анальному статевому акті). Цисти можуть
додатково поширюватися тарганами і мухами. У теплій вологому
середовищі цисти паразитів здатні виживати до 2-4 тижнів.
ПАТОГЕНЕЗ
1. Рухливі трофозоїти харчуються бактеріями і тканиною,
репродукується, колонізують порожнину і слизову оболонку
товстого кишечника, а іноді вторгаються в тканини і органи.
2. Трофозоіти переважають в рідкому стільці, але швидко гинуть
поза організмом людини, і при попаданні в організм будуть
знищені за рахунок шлункових кислот.
3. Деякі трофозоїти в порожнині товстого кишечника
перетворюються в цисти, які виділяються зі стільцем.
ПАТОГЕНЕЗ
1. E. histolytica-трофозоїти можуть прикріплятися до епітеліальних клітин
товстого кишечника і поліморфноядерних нейтрофілів (ПМН). Руйнуючи їх,
амеби є причиною дизентерії, з домішкою крові і слизу в калі, але з
невеликою кількістю поліморфноядерних нейтрофілів.
2. Трофозоіти також секретують протеази, які сприяють проникненню
паразитів в підслизовий шар кишки. Трофозоїт може поширитися через
кровообіг в системі ворітної вени і викликати некротичні абсцеси печінки.
Інфекція може поширитися прямим попаданням з печінки в плевральний
простір і легені або, зрідка, через кровотік до головного мозку і інших
органів.
ПАТОГЕНЕЗ
1. Цисти переважають в сформованому стільці і стійкі до
несприятливих факторів зовнішнього середовища. Вони можуть
передаватися безпосередньо від людини до людини або через їжу
або воду.
2. Амебіаз може також передаватися статевим шляхом при орально-
анальному контакті.
НЕСПЕЦИФІЧНА ДІАГНОСТИКА
КЛІНІКА

1. Симптоми, що виникають при впровадженні паразита в тканини

товстої кишки, включають в себе
• Перемежовуються діарею і запори
• метеоризм
• Спазматичні болі в животі
2. Може відчуватися підвищена чутливість в області печінки або
висхідної ободової кишки і лихоманка, а стілець може містити слиз
і кров.
НЕСПЕЦИФІЧНА ДІАГНОСТИКА
КЛІНІКА

1. Амебнадизентерія, поширена в тропіках, проявляється з епізодами частого

напіврідкого стільця, який часто містить кров, слиз і живих трофозоїтів.
Симптоматика з боку шлунково-кишкового тракту варіюється від легкої
хворобливості до явної болю в животі, з високою температурою і
системними ознаками токсикації. Хворобливість в ділянці живота часто
супроводжує амебний коліт.
2. Міжрецидивами симптоми зводяться до повторюваним спазмів і рідкому
або дуже м'якому стільця, що призводить до виснаження та анемії. Можлива
поява симптомів, характерних для апендициту. Хірургічне втручання в таких
випадках може призвести до поширення амеб в черевній порожнині.
НЕСПЕЦИФІЧНА ДІАГНОСТИКА
КЛІНІКА

1. Хронічнаамебна інфекція товстої кишки може нагадувати запальне

захворювання кишечника і проявляється як нестійка
недізентерійного діарея з болем в животі, слизом, метеоризмом і
втратою ваги. Хронічна інфекція може також проявлятися у вигляді
болючих, пальпованих скупчень або кільцевих поразок (амеби) в
висхідної ободової і сліпій кишці.
СПЕЦИФІЧНА ДІАГНОСТИКА
1. Мікроскопічне дослідження;
2. Імуноферментний аналіз калу;
3. Молекулярні тести на наявність ДНК паразитів в калі;
4. Серологічне дослідження крові.
СПЕЦИФІЧНА ДІАГНОСТИКА
1. Діагноз амебіазу підтверджується виявленням трофозоїтів і / або
цист амеби, в стільці або тканинах; однак, патогенні E. histolytica
морфологічно не відрізняються від непатогенних E. dispar і E.
moshkovskii. Методи імуноаналізу, які виявляють антигени E.
histolytica в калі, чутливі і специфічні, їх застосовують для
підтвердження діагнозу. Методи виявлення специфічної ДНК для
E. histolytica доступні в діагностичних довідкових лабораторіях.
СПЕЦИФІЧНА ДІАГНОСТИКА
1. Імуноферментний аналіз (ІФА) - це найбільш широко використовуваний
серологічний тест. Титри антитіл можуть підтвердити інфікування E.
histolytica, однак вони можуть зберігатися протягом багатьох місяців або
років, позбавляючи можливості диференціювати гострий випадок від
інфекції, перенесеної в минулому, у жителів областей з високим
поширенням цієї інфекції. Таким чином, серологічні тести корисні, коли
попереднє інфікування найменше ймовірно, (наприклад, у мандрівників в
ендемічні райони).
2. Якмолекулярних методів аналізу на наявність ДНК-паразитів в калі
використовують ПЛР, яка має дуже високу чутливість і специфічність.
ЛІКУВАНЯ
1. Етап - ерадикація вегетативних форм (1 з наведених препаратів):
• Метронідазол перорально 500-750 мг 3 р/д дорослим (12-17 мг / кг 3 р/д дітям) впродовж 7-10 днів;
• Тинідазол 2 г перорально 1 р/д дорослим (50 мг / кг [максимум 2 г] 1 р/д дітям> 3 років) впродовж
3 днів при помірних симптомах шлунково-кишкового тракту, 5 днів при гострій формі, симптомах
ЖК і протягом 3-5 днів у разі амебного абсцесу печінки.
2. Етап ерадикація цист (1 з наведених препаратів):
• Йодохінол 650 мг перорально 3 р/д після їжі дорослим, (10-13 мг / кг [максимум 2 г / день]
перорально 3 р/д дітям) протягом 20 днів;
• Паромоміцин 8-11 мг / кг перорально 3 р/д з їжею протягом 7 днів;
• Ділоксаніда фуроат 3 р/д 500 мг перорально дорослим (7 мг / кг перорально 3 р/д дітям) впродовж
10 днів.
ЛІКУВАНЯ
1. Пацієнтам з безсимптомним виділенням цист E. histolytica слід
лікувати Паромоміцином, йодохінолом або ділоксанідом фуроатом
для запобігання розвитку інвазивної хвороби і поширення по інших
місцях тіла.
2. Лікуванняне є необхідним для інфекції, викликаної E. dispar або E.
moshkovskii. Однак у випадках, якщо визначення фекальних антигенів
і ПЛР діагностика для диференціації збудника від E. histolytica не
доступні, рішення про терапію приймають згідно з клінічними даними
(наприклад, відповідно до ймовірності зараження E. histolytica).
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ