Робочий зошит №2

Трохимець Ю. В., 9301

Тема 2: Токсокароз

Завдання 1. Етіологія та епідеміологія токсокарозу

Аспект етіології та Відповідь
епідеміології
Збудник токсокарозу Toxocara canis, Toxocara mystax

Джерело інфекції Собаки та кішки

Механізм зараження Фекально-оральний

Життєвий цикл токсокар Після відкладання яєць в фекаліях, личинки до 10-15 днів
не розвиваються. Для того щоб почати розвиток, яйце має
потрапити знову в організм свого майбутнього господаря.
(В якості вторинного господаря можуть служити,
наприклад, Після того, як яйце потрапило в організм
собаки, або безпосередньо, або через гризунів, з нього
виходить личинка, яка пробуравлює стінку кишечника і
мігрує в легені через ворітну вену і печінку. З легень, при
кашлі або чханні, токсокари досягають ротової порожнини
і можуть бути частково вилучені з організму, а частково
повторно проковтнуті. Така міграція займає близько 10
днів.
Після повторного проковтування личинка досягає
кишечника і переходить до своєї дорослої стадії. Таке
перетворення займає в цілому від 25 до 30 днів з моменту
зараження. Незабаром токсокара почне відкладати яйця,
які виходять з організму господаря разом з калом.
Дорослі особини токсокар не смокчуть кров, а харчуються
поживними речовинами господаря. Личинки в стадії своєї
соматичної міграції, досягаючи печінки, легенів, серця,
головного мозку, скелетних м'язів і стінок шлунково-
кишкового тракту,можуть інкапсулюватися і, ініціюючи
стадію спокою, зберігати здатність до зараження протягом
багатьох років.
Завдання 2. Перерахуйте основні клінічні синдроми
Вісцерального токсокарозу: рецидивуюча гарячка, бронхоспазм, пневмонія,
гепатоспленомегалія, лімфоаденопатія, висип.
Очного токсокарозу: зниження гостроти зору, гранульома сітківки, увеїт, ендофтальміт,
неврит зорового нерва, кератит або наявность мігруючих личинок у склоподібному тілі.

Завдання3. Перерахуйте лабораторні та інструментальні методи діагностики токсокарозу:

1. Загальний аналіз крові – стійка і тривала еозинофілія
2. Серологічні методи (РЗК на холоді, РНГА, РІФ)
3. Визначення загальної кількості IgE-антитіл у периферичній крові
4. Рентгенографія легень, КТ
5. УЗД (гіпоехогенні утворення в печінці)

Завдання 4. План лікування пацієнта з токсокарозом (вкажіть групи препаратів, дозування):

1. Етіотропна терапія: _тіабендазол 25-50 мг/кг в 2-3 прийоми протягом 5-10 діб,
мебендазол 0,1г 2 рази на добу протягом 2-4 тижнів, альбендазол 10мг/кг протягом 10-20
днів______________________________________________________
2. Симптоматична терапія:антигістамінні (Наприклад: Л-цет (для дітей краще в формі
сиропу - 5 мг 1р\добу, ) Преднізолон 1-2 мг\кг в\в
3. Допоміжна терапія:нпзп — препарати ібупрофену (Нурофен, Бруфен, Дарфен, Буфен в
формі сиропу: дітям від 6 до 12 місяців – по 2,5 мл 3-4 рази надобу; від 1 року до 3 років – по
5 мл 3 рази на добу; від 4 до 6 років – по 7,5 мл 3 рази на добу; від 7 до 9 років – по 10 мл 3
рази на добу; від 10 до 12 років – по 15 мл 3 рази на добу), спазмолітики (Дротаверин, Но-
шпа - віком від 1до 6 років рекомендована добова доза становить 40 – 120 мг (½ - 3 таблетки)
в 2 – 3 прийоми, віком після 6 років -80 – 200 мг (2 – 5 таблеток) в 2 – 5 прийомів.)

ТЕСТИ
1. Назвіть збудника токсокарозу:
A. Toxoplasma gondii
B. Trichinella spiralis
C. Toxocara canis, mystax
D. Treponema pallidum
E. Trichocephalus trichiurus
2. Визначте джерело токсокарозу:
A. Людина
B. Собаки
C. Свині
D. Вівці
E. Гризуни

3. Які клінічні форми токсокарозу виділяють?

A. Вісцеральна
B. Очна
C. Нервова
D. Шкірна
E. Всі відповіді правильні

4. Яка тривалість інкубаційного періоду токсокарозу?

A. Від кількох днів до кількох років
B. Від кількох місяців до кількох років
C. Від кількох днів до кількох місяців
D. Від кількох тижнів до кількох місяців
E. Від кількох днів до кількох тижнів

5. Які зміни з боку загального аналізу крові спостерігаються при

токсокарозі?
A. Лейкоцитоз, еозинофілія, підвищена ШЗЕ
B. Лейкоцитоз, лімфоцитоз, підвищена ШЗЕ
C. Лейкоцитоз, нейтрофільоз, нормальна ШЗЕ
D. Лейкопенія, нейтропенія, підвищена ШЗЕ
E. Лейкопенія, еозинофілія, нормальна ШЗЕ

6. Які методи діагностики токсокарозу використовуються

найчастіше?
A. Загальний аналіз крові
B. Визначення загальної кількості IgE-антитіл у периферичній
крові
C. Серологічні реакції (ІФА, РІФ, РПГА)
D. Копрограма
E. Аналіз калу на яйця глистів

7. Які зміни у внутрішніх органах спостерігаються при токсокарозі?

A. Еозинофільна інфільтрація
B. Еозинофільні гранульоми
C. Фібринозне запалення
D. Асептичний некроз
E. Казеозний некроз
 8. Які внутрішні органи уражаються при вісцеральній формі
токсокарозу?
A. Легені
B. Печінка
C. Підшлункова залоза
D. Скелетні м’язи
E. Всі відповіді правильні

9. Які клінічні прояви вісцеральної форми токсокарозу?

A. Бронхообструктивний синдром
B. Полілімфаденопатія
C. Гепатомегалія
D. Алергійний висип на шкірі
E. Всі відповіді правильні

10. Які препарати використовують для лікування токсокарозу?

A. Метронідазол
B. Ніфуратель
C. Налідиксова кислота
D. Альбендазол
E. Піперазину адипінат

ЗАДАЧА 1
Дитина 5 років надійшла до стаціонару взимку зі скаргами на підвищення
температури тіла до 38,3°С, частий сухий кашель, утруднене диханнязі
свистячим видихом. Об’єктивно: стан середньої тяжкості за рахунок
респіраторного синдрому. Частота дихання – 40 за хвилину, частота серцевих
скорочень – 110. Шкіра бліда, периоральний, периорбітальний цианоз. Слизова
ротоглотки помірно гіперемована, чиста. Тони серця гучні, ритмічні.
Перкуторно над легенями коробковий звук. Аускультативно дихання жорстке, з
подовженим видихом, розсіяні сухі хрипи з обох сторін. Збільшені лімфовузли
у всіх групах до 1-1,5 см в діаметрі, чутливі при пальпації. Нижній край печінки
виступає з-під краю реберної дуги на 2 см. В загальному аналізі крові:
лейкоцити – 13,8х109/л, п-7%, с-36%, л-24%, м-2%, е-32%, ШЗЕ-24 мм/год.
Рентгенологічно: емфізематозні зміни легеневої тканини. З анамнезу відомо,
що влітку дитина перебувала у бабусі в селі, де є домашні тварини, в тому числі
собаки.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

Токсокароз, форма - вісцеральна
2. Призначте лабораторне обстеженнядля підтвердження діагнозу.
- Серологічні методи (РЗК на холоді, РНГА, РІФ)
- Визначення загальної кількості IgE-антитіл у периф. крові
3. З якими захворюваннями потрібно провести диференційний
 діагноз?
Бронхіоліт (за етілогією - вірусний, бактеріальний), бронхіальна
астма, пневмонія, алергічна реакція
4. Призначте лікування.
- Альбендазол 400 мг 1 раз на добу (1 таблетка) одноразово
(антигельмінтний)
- Інгаляції сальбутамолом 100 мкг - 1 небула 1р/день (бета-
адреностимулятор)
- Нурофен сироп - по 7,5 мл 3 рази на добу (НПЗП)

ЗАДАЧА 2
Дитина 6 років надійшла до інфекційного стаціонару зі скаргами на
підвищення температури тіла до 37,6°С, нудоту, біль в животі,
пожовтіння склер, потемніння сечі. Захворювання почалось гостро, два
дні тому, з появи вищеперерахованих симптомів. Об’єктивно: стан
середньої тяжкості за рахунок інтоксикаційного синдрому. Шкіра з
жовтяничним відтінком, склери жовтушні. На спинці язика –
коричневі нашарування. Збільшені лімфовузли у всіх групах до 1-1,5
см в діаметрі, чутливі при пальпації. Живіт м’який. Симптомів
подразнення очеревини немає. Нижній край печінки виступає з-під
реберної дуги на 3 см, край заокруглений, болючий при пальпації.
Селезінка збільшена на 2 см. Загальний аналіз крові: лейкоцити –
11,6х109/л, п-4%, с-42%, л-28%, м-8%, е-18%, ШЗЕ-32 мм/год;
загальний білірубін - 67 мкмоль/л, прямий - 54мкмоль/л, непрямий –
13 мкмоль/л, АЛТ – 652 Од/л. З анамнезу відомо, що протягом
останнього року сім’я дитини займається розведенням собак.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

Токсокароз, форма - вісцеральна
2. Призначте лабораторне обстеження для підтвердження діагнозу.
- Серологічні методи (РЗК на холоді, РНГА, РІФ)
- Визначення загальної кількості IgE-антитіл у периф. крові
3. З якими захворюваннями потрібно провести диференційний
діагноз?
Вірусний гепатит, ехінококоз, токсоплазмоз, цироз, жирова
дистрофія печінки
4. Призначте лікування.
- Альбендазол 400 мг 1 раз на добу (1 таблетка) одноразово
(антигельмінтний)

- Нурофен сироп - по 7,5 мл 3 рази на добу (НПЗП)

- Інфузійна терапія NaCl 0.9% + Глюкоза 5%

ЗАДАЧА 3
Дитина 6 років звернулася до алерголога з приводу рецидивуючої
кропив’янки. З анамнезу відомо, що епізоди кропив’янки з’являються протягом
останнього року раз на 2-3 місяці. Прямого зв’язку виникнення симптомів
хвороби з певними продуктами харчування встановлено не було. В квартирі, де
живе дитина, є дві собаки. Об’єктивно: шкіра звичайного кольору, по всьому
тілу уртикарна висипка. Збільшені лімфовузли у всіх групах до 1,5-2 см в
діаметрі, чутливі при пальпації. Нижній край печінки виступає з-під реберної
дуги на 2 см, край заокруглений, малоболючий при пальпації. Селезінка
збільшена на 1 см. Загальний аналіз крові: лейкоцити –6,8х10 9/л, п-1%, с-28%,
л-26%, м-6%, е-39%, ШЗЕ-14 мм/год; загальний білірубін - 27 мкмоль/л, прямий
- 5 мкмоль/л, непрямий – 22 мкмоль/л, АЛТ – 120 Од/л.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

Токсокароз, форма - шкірна
2. Призначте лабораторне обстеження для підтвердження діагнозу.
- Серологічні методи (РЗК на холоді, РНГА, РІФ)
- Визначення загальної кількості IgE-антитіл у периф. крові

3. З якими захворюваннями потрібно провести диференційний

діагноз?
Кропив`янка алергічної етіології,
патології печінки та селезінки(гепатити, цирози, аутоімунні
захворювання, лейкози)
4. Призначте лікування.
- Альбендазол 400 мг 1 раз на добу (1 таблетка) одноразово
(антигельмінтний)
- Л-цет сироп 5 мг (10 мл) 1р/добу (антигістамінний)
- Інфузійна терапія NaCl 0.9% + Глюкоза 5%
- Нурофен сироп - по 7,5 мл 3 рази на добу (НПЗП)