Задачи Инфекции

Ситуаційна задача 1
Хворий 55 років поступив у клініку на 2 - й день захворювання зі скаргами на

утруднення під час дихання та ковтання, різку загальну слабкість, двоїння в очах,
погіршення зору. Захворювання почалося через 8 годин після вживання в'яленої риби з
помірного болю в епігастрії, короткочасного блювання.
Об’єктивно: дихання утруднене, шкіра обличчя бліда з ціанозом. Зіниці широкі, на
світло не реагують, птоз. Язик сухий, живіт здутий. AT - 120/70 мм. рт. ст. Пульс - 86 за
хв. Частота дихання 36 за хв.
Попередній діагноз:
Харчовий ботулізм, тяжкий ступінь. Гостра дихальна недостатність 2 ступеня.
План обстеження:
1. Загальний аналіз крові
2. Загальний аналіз сечі
3. Біохімічний аналіз крові ( електроліти, глюкоза, КОС)
4. Аналіз сечі за Зимницьким (добовий діурез)
5. ЕКГ
6. Копрограма, гази крові, бакпосів випорожнень, крові, блювотних мас.
7. Специфічна діагностика - виявлення ботулотоксину в крові, блювотних масах,
випороженнях, промивних водах
8. Біологічна проба на мишах – реакція нейтралізації токсину.
План лікування
1. Госпіталізація у відділення реанімації
2. Режим – ліжковий
3. ШВЛ
4. Промивання шлунку, сифонна клізма ( перші промивні води – кип’яченою водою
для отримання матеріалу для досліджень, всі наступні – 3% р-ном натрію
гідрокарбонату), сифонні клізми з 3% р-ном гідрокарбонату натрію – двічі на день,
до відновлення моторики
5. Антитоксична протиботулінічна сироватка типів А(10 000 МО), В( 5 000 МО),
Е(10 000МО) – 25 000 МО внутрішньошлунково
6. Антитоксична протиботулінічна сироватка типів А(10 000 МО), В( 5 000 МО),
Е(10 000МО) – 25 000 МО в\м одноразово
7. Хлорамфенікол 1,0 г в/м 2р/добу
8. Глюкоза р-н, 5% 500 мл в/в краплинно 2 р/добу
9. Трисіль 1000 мл в/в краплинно 2 р/добу
10.Фуросемід 1% 4 мл в/в струминно
У хворого А. 27 років спостерігається постійне блювання, багаторазовий пронос
водянистого характеру. Напередодні вживав невідомі спиртні напої і гриби, а 3 дні тому
знаходився в місцевості, де був спалах кишкової інфекції.
Об-но: Т – 35,0С0. Свідомість збережена. Голос осиплий. Шкіра ціанотична, тургор
знижений. Кінцівки холодні. Пульс слабкого наповнення, 120 за 1 хв. Тони серця глухі,
АТ 80/40 мм. рт. ст. Язик обкладений білим нашаруванням, сухий. Живіт запалий, м'який,
безболісний. Печінка і селезінка не збільшені. Стілець частий, рясний, водянистий з
домішкою білих “пластівців”. Повторні судоми рук і ніг. Олігурія.
Загальний аналіз крові: гемоглобін - 150 г/л, гематокрит 54%, лейкоцити - 12,0 х
9
10 /л.
Попередній діагноз.
Холерний гастроентерит, тяжкий перебіг. Ускладнення: гіповолемічний дегідратаційний
шок 2 ступеня, гостра ниркова недостатність, стадія олігурії.
Обстеження
1. Загальний аналіз крові, гематокрит
3. Біохімічний аналіз крові ( елетроліти, білки крові, КОС, гази крові, креатинін,
сечовина)
4. Аналіз сечі за Зимницьким, контроль діурезу погодинно
5. Контроль ЦВТ
6. Дослідження калу на яйця гельмінтів
7. ЕКГ, вимірювання ЧСС та АТ, пульсоксиметрія
8. УЗД органів черевної порожнини
9. Бакпосів випорожнень
10.Аналіз калу на реакцію мікроаглютинації холерного вібріона під впливом
специфічної протихолерної сироватки
11.Аналіз крові РНГА з холерним антигеном
План лікування.
1. Госпіталіація у відділення інтенсивної терапії, ліжковий режим
2. Доксициклін 0,3 внутрішньо одноразово або ципрофлоксацин 1г per os одноразово
3. Першочергово: Хлосіль підігрітий 4900 мл ( на 70 кг) в/в струминно 120 мл/хв
половина об’єму за 20 хв, весь інший об’єм- 60 мл/хв.
4. В подальшому – Трисіль 2000 мл в/в краплинно за годину 30 мл/хв→трисіль 1000
мл в/в краплинно за годину→пероральна регідратація.
Хворий 42 років скаржиться на різкий головний біль, безсоння, галюцинації,
гарячку до 39°С. 5 днів тому з'явилися загальна слабкість, сильний біль в м’язах, набряк
обличчя та повік, який розповсюдився на ділянку шиї та тулуба, нудота, блювання, на
шкірі тулуба та внутрішніх поверхнях кінцівок з’явився еритематозно-папульозний висип
з поодинокими петехіальними елементами. 17 днів тому їв смажену свинину, куплену на
стихійному ринку.
Об'єктивно: температура 39,3°С. Обличчя та шия гіперемійовані, набряклі.
Помірний екзофтальм. М'язи кінцівок болючі, спостерігається тризм під час жування.
Живіт м'який. В гемограмі еозинофілів 78%. В загальному аналізі сечі помірна протеїнурія
та циліндрурія.
Діагноз: трихінельоз, типова форма, тяжкий перебіг

Діагностика:
3. Біохімічний аналіз крові (альбуміни, глобуліни, загальний білок крові, КФК, АсАТ)
4. ЕКГ
5. Рентгенографія легень
6. УЗД ОЧП
7. Трихінелоскопія
8. ПЛР дослідження крові для виявлення ДНК личинок трихінел
9. Серологічна діагностика (РЗК на холоді, РНГА, РІФ)
Лікування
1. Ліжковий режим
2. Дієта - стіл #15
3. Альбендазол 400мг 2 рази на добу внутрішньо
4. Інфузійно-дезінтоксикаційна терапія (Ре-соль 3,5 г на добу внутрішньо)
5. Фуросемід 0,01% 4 мл в\в 1 раз на добу струминно
6. Лоратадин 5мг 1 раз на добу внутрішньо
Пацієнтка Н, 25 років госпіталізована в інфекційне відділення у важкому стані.
Скаржиться на виражений головний біль в скроневій та лобовій ділянках, надбрівних
дугах, виникнення блювання на висоті головного болю, біль при рухах очних яблук, в
м’язах, суглобах.
Об’єктивно: хвора збуджена, температура 39,60С, брадикардія змінилась на
тахікардію, виникли клонічні та тонічні судоми, сумнівні менінгеальні знаки. З анамнезу
з’ясовано, що вдома хворіє на грип молодший брат.
Грип, типова форма, тяжкий перебіг ускладнений набряком мозку.
План обстеження.
1. Cito! Загальний аналіз крові
2. Cito! Загальний аналіз сечі
3. Cito! Біохімія крові (білок загальний та фракційно, креатинін, сечовина, глюкоза)
4. Cito! Електроліти крові (натрій, калій, хлор), рН крові
5. С-реактивний білок
6. Реакція Вассермана, аналіз крові на гепатити В і С
7. ЕКГ
8. Рентген органів грудної порожнини
9. Cito! КТ головного мозку
10.ПЛР мазка з носоглотки для визначення типу збудника
11.Експрес-тести до вірусу грипу А та В
12.Люмбальна пункція при нормальному внутрішньочерепному тиску з ПЛР ліквору
для визначення типу збудника при неінформативності попередньої специфічної
діагностики
13.Пульсоксиметрія
Лікування
1. Госпіталізація в реанімаційне відділення
2. Фуросемід 20 мг 1 р/д повільна в/венна ін’єкція або інфузія не ˃ 40 мг/хв
3. р-н Рінгера 200 мг 60-80 крапель на хвилину і р-н глюкози 5% 200 мл 60-80 крапель
на хвилину - внутрішньовенна інфузія
4. Озельтамівір по 75 мг 2 рази/день перорально
5. Нурофен по 400 мг 2 рази/добу перорально
6. Сибазон 2 мл 5 мг/мл 1 раз/добу внутрішньовенно струйно
7. Аскорбінова кислота 2 мл 50 мг/мл на 50 мл 0,9% фіз розчину - повільна
внутрішньовенна інфузія 30-40 крапель на хвилину
Хворий 35 років, робітник птахофабрики, госпіталізований у стаціонар зі скаргами
на підвищення температури до 390С градусів, загальну слабкість, значну пітливість, біль у
м’язах, суглобах, безсоння. Із анамнезу хвороби відомо, що заболів 4 дні тому. Хвороба
почалася з підвищення температури до високих цифр, загальної слабкості. На 3 - й день
з’явився сухий кашель.
При огляді: слизова оболонка зіву звичайного кольору, носове дихання вільне. При
перкусії легенів нечітке укорочення звуку праворуч у нижній ділянці легень.
Аускультативно - жорстке дихання, сухі хрипи, на відокремленій ділянці - вологі
дрібнопухирцеві хрипи. Пульс 65 уд./хв, задовільного наповнення. При пальпації живота
виявлено збільшення печінки та селезінки. У клінічному аналізі крові лейкопенія, ШОЭ
– 34 мм/год. На рентгенограмі у нижній ділянці праворуч вогнище інфільтрації
невеликого розміру.
Гострий орнітоз. Негоспітальна пневмонія нижньої частки правої легені типова форма,
середнього ступеня тяжкості. Збудник Сhlamidophila psittaci.
3. Біохімія крові (АЛТ, АСТ, білірубін загальний та фракційно, ГГТ, білок загальний
та фракційно, креатинін, сечовина, глюкоза)
4. Електроліти крові (натрій, калій, хлор), рН крові
7. ЕКГ
8. Рентген органів грудної порожнини
9. ПЛР мазка з носоглотки/крові для визначення Сhlamidophila psittaci
10.ІФА крові для визначення Сhlamidophila psittaci
11.Бакпосів мокротиння з антибіотикограмою
Лікування.
1. Суворий ліжковий режим
2. Рясне пиття
3. Азитроміцин 500 мг 1 раз/добу перорально
4. р-н Рінгера 400 мг 60-80 крапель на хвилину - внутрішньовенна інфузія
5. Нурофен по 400 мг 2 рази/добу перорально
6. Атоксіл по 1 саше (2 г) 2 рази/добу перорально
7. сироп Рапітус по 10 мл (60 мг) 3 рази/добу перорально
Хворий 42 років звернувся до лікаря на 5-й день хвороби зі скаргами на підвищення
температури до 380С, втрату апетиту, загальну слабкість, помірний головний біль,
нечастий сухий кашель, задишку. Відомо, що захворів гостро. Почалася хвороба з різкого
підвищення температури до 38,20С, вираженої загальної слабкості, через кілька днів
помітив втрату нюху та смаку, з'явився нечастий сухий кашель. Лікувався самостійно,
приймав жарознижуючі. Поява задишка змусила звернутися за медичною допомогою.
У стаціонарі на 8-й день хвороби стан хворого погіршився, підвищилась
температура до 390С, наросли явища задишки - до 28/хв, SpO2 - 90%. У клінічному аналізі
крові – виражена лейкоцитопенія, лімфоцитопенія, зниження кількості тромбоцитів. На
рентгенограмі двостороння плямистість, виявлено інфільтрати розташовані білатерально,
які стрімко збільшились за добу, з’явилась їх консолідація, незважаючи на терапію
захищеним пеніциліном та макролідом. При огляді хворого, ураховуючи задишку та рухи
грудної клітки, складалось враження виконання ним тяжкої фізичної праці. Перкуторно
над легенями незначне укорочення звуку паравертебрально, стетоакустично - незначна
кількість вологих та сухих хрипів у нижніх ділянках з двох сторін.
Попередній діагноз
COVID-19. Негоспітальна двобічна нижньодольова пневмонія, важка форма, тяжкий
перебіг. Гостра дихальна недостатність ІІ ступеню
План обстеження
4. Біохімія крові (АЛТ, АСТ, креатинін, сечовина, глюкоза)
6. ШКФ
8. IL-6 і IL-10
9. Прокальцитонін
10.Феритин
11.D-димер
12.ЕКГ
13.КТ органів грудної клітки
14.ПЛР мазка з носоглотки для виявлення РНК до COVID-19
16.Реакція Вассермана, аналіз крові на гепатити В і С
17.Аналіз калу на яйця гельмінтів
1. Стаціонарне лікування у інфекційному відділенні
2. Киснева терапія зволоженим киснем починаючи з 5 л/хв з регуляцією швидкості
потоку до досягнення SpO2 ≥93%
3. Рясне пиття
4. Ремдесивір 200 мг на 400 мл 0,9% фізіологічного розчину 1 раз/день – в/венна
інфузія протягом 60 хв
5. Актемра 20мг/мл 20 мл (400 мг) на 100 мл 0,9% фізіологічного розчину –
в/нутрішньовенна інфузія протягом 60 хв 1 раз/день
6. Гепацеф комбі по 2 г 2 рази/день розвести на 2 мл 0,9% фізіологічного розчину і
дорозводити на 20 мл 0,9% фізіологічного розчину – в/венно повільно
7. Нурофен по 400 мг 3 рази/день перорально
8. Амброксол 30мг/5мл по 10 мл 2 рази/день перорально
9. Дексаметазон 4мг/мл – 6 мг (1,5 мл) 1 раз/добу внутрішньом’язово
10.Фуросемід 20 мг на 100 мл 0,9% фізіологічного розчину 1 раз/день повільна в/венна
інфузія не ˃ 40 мг/хв
11.р-н Рінгера 200 мл 60-80 крапель/хвилину в/венна інфузія 1 раз/день
12.Клексан розчин д/ін. 10000 анти-Ха МО/мл (4000 анти-Ха МО) по 0.4 мл у шприці –
підшкірно 1 раз/день при кліренсі креатиніну >30 мл/хв; якщо кліренс креатиніну
від 15 до 30 мл/хв – 2000 анти-Ха МО (0,2 мл) 1 раз/день
Хвора 42 років поступила до інфекційного стаціонару зі скаргами на головний біль,
значну загальну слабкість, відсутність апетиту, помірний біль в горлі, гарячку до 38,0°С,
охриплість голосу. Захворювання почалося поступово, з появи невеликого болю в горлі,
головного болю, загальної слабкості, підвищення температури тіла до 37,6°С. На 2 день
помітила потовщення шиї в верхній третині, охриплість голосу, стало важко ковтати,
наросла слабкість, зник апетит. Звернулась по медичну допомогу та була направлена в
стаціонар з діагнозом «флегмонозна ангіна».
Об’єктивно: хвора млява, адинамічна, голос тихий, сиплий. Шкіра бліда, помірний
ціаноз губ, кінчика носу. Набряк підшкірної клітковини до середини шиї, пальпуються
збільшені до 2 см підщелепні лімфатичні вузли без чітких меж. В ротоглотці – гіперемія
слизових оболонок з ціанотичним відтінком, значний набряк паратонзилярної клітковини,
язичка, гіпертрофованих (ІІІ ступінь) мигдаликів. На мигдаликах, язичку, дужках, задній
стінці глотки - жовто-сірі щільні нальоти, які важко знімаються шпателем.
Тони серця значно приглушені. Пульс -96 уд/хв, АТ-105/80 мм.рт.ст. ЧД-20 на хв.,
Т-38,7°С. Легені та органи черевної порожнини без патологічних змін.
Комбінована розповсюджена плівчаста дифтерія ротоглотки та гортані, тяжкий перебіг
ускладнений інфекційно-токсичним міокардитом
3. Біохімія крові (АЛТ, АСТ, КФК, ЛДГ, креатинін, сечовина, глюкоза, білок
загальний та фракційно)
6. Коагулограма
7. ЕКГ, Ехо-КГ
8. Бактеріологічне дослідження мазку з ротоглотки для виявлення коринебактерії
диферії
9. Бакпосів з антибіотикограмою мазку з ротоглотки для виявлення коринебактерії
диферії
10.РПГА з дифтерійним токсином у парних сироватках
12.Рентген органів грудної клітки
15.Огляд оториноларинголога та кардіолога
1. Госпіталізація, суворий ліжковий режим
2. Проба на чутливість до ПДС 0,1 мл підшкірно
3. Протидифтерійна сироватка 120 000 МО на 200 мл 0,9% фізіологічного розчину 12
крапель/хвилину в/венно 1 раз/день, при потребі повторно через 8-12 годин
4. Дексаметазон 8мг/2 мл (4мг/мл) 1 раз/день в/венно
5. Ампіцилін по 1 г на 10 мл 0,9% фізіологічного розчину 4 рази/день в/венно повільно
протягом 10 хв
6. р-н Рінгера 400 мл 60-80 крапель/хвилину в/венна інфузія 1 раз/день
7. р-н глюкози 5% 200 мл 60-80 крапель/хвилину в/венна інфузія 1 раз на день
8. Фуросемід 20 мг на 100 мл 0,9% фізіологічного розчину 1 раз/день повільна в/венна
інфузія не ˃ 40 мг/хв
9. Нурофен сироп по 10 мл (200мг/5мл) 3 рази/день перорально
Хворий 22 років поступив в інфекційне відділення на 6 день хвороби зі скаргами на
гарячку, головний біль, кашель, висип. Захворювання почалось гостро, з підвищення
температури тіла до 38,9 о С, головного болю, слабкості. На другий день приєднався
кашель, нежить, сльозотеча. На 4-ий день хвороби помітив висип на обличчі, який
поступово розповсюдився на тулуб і кінцівки. Стан прогресивно погіршувався, зростала
слабкість, посилився кашель, з’явилось гнійне мокротиння, стало важко дихати. Звернувся
до лікаря, був госпіталізований.
Об’єктивно: Т тіла – 40,2 С. Обличчя гіперемоване, набрякле. Значний склерит та
кон’юнктивіт. На шкірі обличчя, шиї тулуба і кінцівок - рясний плямисто-папульозний
висип з тенденцією до злиття. Слизова оболонка рота гіперемована, на м’якому піднебінні
яскрава енантема, на щоках – дрібні білуваті плямочки.. Пальпуються чутливі шийні
лімфовузли. Тони серця приглушені, пульс – 110 уд/хв, АТ – 100/60 мм.рт.ст. Дихання над
легенями жорстке, нижче правого кута лопатки – ослаблене, дрібнопухирчасті
хрипи, перкуторно тут же притуплення тону. ЧД – 30, дихання поверхневе. Живіт м’який,
не болючий. Печінка та селезінка не збільшені.
Кір, типова форма, період висипу, важкий ступінь тяжкості. Негоспітальна правобічна
нижньодольова пневмонія. ГДН ІІ ст.
3. Аналіз калу на я/г
4. Біохімічний аналіз крові ( АСТ, АЛТ, креатинін, сечовина, С-реактивний білок,
білок та його фракції, електроліти Na, K, газовий склад крові PaCO2, PaO2)
6. Пульсоксиметрія
7. Рентгенографія ОГК у двох проекція
8. ЕКГ
9. Контроль АТ, ЧСС, температури тіла, сатурації, діурезу
10.Мікроскопічне дослідження мокротиння пофарбованого за Грамом
11.Мікробіологічне культуральне дослідження мокротиння для виявлення збудника та
визначення чутливості до антибіотиків
12.Дослідження крові на виявлення РНК вірусу кору методом ПЛР
13.Дослідження крові на виявлення антитіл класу IgM до антигенів вірусу кору
методом ІФА
1. Суровий ліжковий режим, ізоляція хворого, забезпечення захисту палати від
яскравого освітлення.
2. Катетеризація периферичної вени
3. Оксигенотерапія зволоженим киснем шляхом застосування лицевої маски
4. Рясне пиття – 2,5 л /добу
5. Р-н Рінгера 1000мл в/в крапельно
6. Амоксицилін/клавуланова кислота 1г з інтервалом 12 год в/в
7. Цефтріаксон 1г з інтервалом 24 год в/в
У двадцятирічного наркомана з’явились швидко зростаючі слабкість, артралгії,
нудота, анорексія, а через 6 діб – яскрава жовтяниця, блювота, безсоння, запаморочення,
носова кровотеча, незначна тахікардія, субфебрилітет, збільшення селезінки, печінки,
болючість та тістоподібність її краю.
При повторному огляді на 10 - й день хвороби: збуджений, неадекватний, яскрава
жовтяниця, болюча, тістоподібна печінка, що пальпується під реберною дугою, тахікардія,
артеріальна гіпотонія. У крові – помірний нейтрофільний лейкоцитоз, незначно переважає
прямий білірубін, АлАТ – 1650 ОД/Л, АсАТ – 1240 ОД/Л, ЛФ – 280 ОД/Л, γГТП – 140
ОД/Л, тимолова проба – 12 ОД, креатинін – 90 мкмоль/л, сечовина – 1,6 ммоль/л,
протромбіновий індекс – 36%.
Гострий вірусний гепатит B, жовтянична форма, вкрай тяжкий (фульмінантний) перебіг,
без дельта-агента і без печінкової коми. Гостра печінкова енцефалопатія ІІ ступеню.
3. Біохімічний аналіз крові(загальний білок та його фракції, альбуміни, глюкоза,
білірубін та його фракції, тимолова проба, С-реактивний білок, АЛТ, АСТ, ЛФ, ГГТ,
сечовина, креатинін)
5. Аналіз на я/г
6. УЗД ОЧП
7. Рентгенографія ОГК
8. ЕКГ
9. Досліджнення крові за допомогою методу ІФА на HBsAg, HBeAg, IgM до ядерного
антигену (HBcAg)
10.Аналіз крові за допомогою ПЛР на ДНК вірусу гепатиту В
1. Суровий ліжковий режим
2. Катетеризація підключичної вени
3. Сифонні промивання шлунку та кишок
4. Р-н Глюкози 5% 400мл в/в краплинно
5. Р-н Реосорбілакт 400мл в/в краплинно 2 рази на день
6. Р-н Рінгера-лактат 400мл в/в краплинно 3 рази на день
7. Таб. Рифаксимін 200мг 3 рази на добу per/os
8. Р-н Преднізолону 60мг 2 рази на добу в/в струйно
9. Р-н Амінокапронова кислота 100мл в/в краплинно зі швидкістю 60кр/хв кожні 6
годин
10.Контрикал 100 000 МО на 200 мл 0,9% NaCl 2 рази на добу в/в крапльно
11.Р-н Альбуміну 10% 200мл в/в крапельно зі швидкістю 60 кр/хв
12.Ентеросгель 15мг 3 рази на добу per/os за 2 години до їжі та прийому ліків
13.Лактулоза по 40 мл 3 рази на добу через 3-4 години після застосування
ентеросорбентів
Медична сестра після проведення забору крові у ВІЛ-інфікованого хворого
випадково проколола собі голкою кисть руки. Через 1 місяць у неї підвищилась
температура тіла i з'явився біль у горлі. Під час клінічного огляду виявлено катаральний
тонзиліт i гепатолiєнальний синдром. Раніше була здоровою, незахищених статевих
стосунків не мала.
Дiагноз
ВІЛ-інфекція, первинна ВІЛ-інфекція, гострий ретровірусний синдром
3. Біохімія крові (білірубін загальний та фракційно, АЛТ, АСТ, білок загальний та
фракційно)
5. Імуноцитометрія крові для визначення абсолютної і відносної кількості Т-хелперів
6. Рентген органів грудної клітки
7. ЕКГ
9. Аналіз крові на яйця гельмінтів
10.Специфічна діагностика після письмової згоди пацієнта і передтестового
консультування:
11.ІФА крові /сироватка або плазма/ для визначення антитіл проти структурних білків
та антигенів ВІЛ - при позитивному результаті проводять ще 2 тестування з тим же
матеріалом
12.Тест Western Blot (імуноблотинг крові) для виявлення конкретних протеїнів ВІЛ
(внутрішні білки - р17, р24, р55 та білки оболонки - gp41, gp120, gp160, ферменти -
р51, р51, р66)
13.ПЛР крові на виявлення РНК ВІЛ
Лікування
1. Тенофовіру дизопроксилу фумарат по 300 мг 1 раз/день перорально
2. Ефавіренц по 600 мг 1 раз/день перорально
3. Ламівудин по 200 мг 1 раз/день перорально
4. Нурофен 200 мг 2 рази/день перорально
5. Фурацилін по 1 саше на 100 мл 0,9% фізіологічного розчину, охолодити до
кімнатної температури, полоскати горло 4 рази/день
6. Септолете тотат по 1 льодянику 4 рази/день
Хворий 30 років скаржиться на рідкі випорожнення протягом 6 тижнів, підвищення
температури тіла до субфебрильних цифр. На першому тижні хвороби діагностували
сальмонельоз, проте збудник не виявлено, лікування було практично
неефективним, антибіотикотерапія, що проводилась, ефекту теж не дала. Хворий
відзначає прогресуючу слабкість, пітливість, втрату ваги.
Об’єктивно: астенізований, зниженого живлення. Збільшені усі групи лімфовузлів.
В легенях розсіяні сухі хрипи. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт ст., пульс 92
уд/хв., температура тіла 38 °C. Живіт м‫ۥ‬який, безболісний, печінка збільшена, селезінка не
пальпується. Менінгеального синдрому немає.
Діагноз
ВІЛ-інфекція, клінічна стадія ІV. Хронічний криптоспоридіоз гастроентеритний варіант,
важкий ступінь тяжкості, дегідратація ІІ ступеню. Криптококова пневмонія?
Пневмоцистна пневмонія?
Обстеження
3. Біохімія крові (білірубін загальний та фракційно, АЛТ, АСТ, білок загальний та
фракційно, глюкоза, КОС)
4. Електроліти крові (натрій, калій, хлор)
6. Імуноцитометрія крові для визначення абсолютної і відносної кількості Т-хелперів
7. Копрограма
8. Рентген органів грудної клітки
9. ЕКГ
12.Бакпосів калу на збудники кишкових інфекцій
13.Специфічна діагностика проводиться після письмової згоди пацієнта і
передтестового консультування
14.ІФА крові для виявлення IgM до криптоспоридії
15.Виявлення ооцист криптоспоридій у фекаліях
16.ПЛР змиву з бронхів для виявлення ДНК P.jirovecii
17.ІФА крові /сироватка або плазма/ для визначення антитіл проти структурних білків
та антигенів ВІЛ - при позитивному результаті проводять ще 2 тестування з тим же
матеріалом
18.Тест Western Blot (імуноблотинг крові) для виявлення конкретних протеїнів ВІЛ
(внутрішні білки - р17, р24, р55 та білки оболонки - gp41, gp120, gp160, ферменти -
р51, р51, р66)
19.ПЛР (кількісне) крові на виявлення РНК ВІЛ
Лікування
1. Госпіталізація, суворий ліжковий режим
2. Тенофовіру дизопроксилу фумарат по 300 мг 1 раз/день перорально
3. Ефавіренц по 600 мг 1 раз/день перорально
4. Ламівудин по 200 мг 1 раз/день перорально
5. Лоперамід по 2 мг 4 рази/день перорально
6. Парамоміцин по 1000 мг 3 рази/день перорально
7. Азитроміцин 600 мг 1 раз/день перорально
8. р-н Рінгера по 400 мг 2 рази/день 60-80 крапель на хвилину - внутрішньовенна
інфузія
9. Регідрон 1000 мл протягом дня перорально
10.Атоксіл по 1 саше 3 рази/день перорально
11.Лінекс 2 капсули 1 раз/день перорально
12.Нурофен 200 мг 1 раз/день перорально
Хвора 52 років занедужала гостро, коли після ознобу температура тіла підвищилася
до 39,8°С, з'явився головний біль, одноразово була блювота. У наступні дні зберігалася,
незважаючи на прийом аспірину, висока постійного типу лихоманка, наростала
сонливість. На 6-ту доба впала в безсвідомий стан. 10 днів тому приїхала з Африки, де
була протягом 1 місяця.
Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості, виражене психомоторне збудження. Зіниці звужені,
погано реагують на світло. Колінні рефлекси підвищені, позитивні симптоми Бабинского
та Оппенгейма. Шкіра бліда з лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери іктеричні. Пульс
112 за 1 хвилину, слабкого наповнення. АТ- 90/60 мм рт. ст. Тони серця глухі.
Пальпується значно збільшена селезінка. Печінка помірно збільшена. У загальному аналізі
крові низький рівень гемоглобіну.
Малярія спричинена Р. falciparum, церебральна форма, тяжкий перебіг, ускладнений
гемолітичною анемією. Істинна малярійна кома
3. Біохімія крові (білірубун загальний та фракційно, АЛТ, АСТ, загальний білок, ЛДГ,
креатинін, сечовина, глюкоза, КОС)
5. Аналіз на групу крові та резус-фактор
6. Аналіз калу на стеркобілін
9. ЕКГ
10.УЗД органів черевної порожнини
12.Контроль АТ
13.Контроль гематокриту
14.Контроль діурезу
15.Контроль температури
17.Паразитоскопія товстої краплі і мазка крові під мікроскопом
18.ПЛР крові для виявлення ДНК плазмодіїв
Лікування
1. Госпіталізація
2. Терапія зволоженим киснем
3. Катетеризація центральної вени
4. Катетеризація сечового міхура
5. Сибазон 0,5% 2 мл 1 раз/добу в/венно струйно + тимчасове фізичне обмеження до
зникнення психомоторного збудження
6. Хініну гідрохлорид 140 мг на 500 мл 0,9% фізіологічного розчину 20
крапель/хвилину в/венно краплинно 1 раз, потім кожні 8 годин Хініну гідрохлорид
70 мг на 500 мл 0,9% фізіологічного розчину 20 крапель/хвилину в/в крапелинно
7. Доксициклін 35 мг 1 раз/день в/венно струминно
8. Фуросемід 40 мг на 100 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/день повільна
в/венна інфузія не ˃ 40 мг/хв
9. Реосорбілакт по 200 мл 2 рази/день в/венно краплинно
10.р-н глюкози 5% 200 мл 60-80 крапель/хвилину в/венна інфузія 1 раз/день під
контролем глікемії
11.р-н Аналгіну 50% 2 мл + р-н Папаверину 2% 2 мл + р-н Димедролу 1% 1 мл 1
раз/день внутрішньом’язово
12.Еритроцитарна маса 1 доза в/венно (при гематокриті менше 20%)
Хворий 45 років доставлений до реанімаційного відділення машиною швидкої
допомоги у край важкому стані. Свідомість порушена, психомоторне збудження, марення,
періодичні спастичні судоми. З повідомлення рідних захворювання почалося гостро на тлі
повного здоров’я. З’явився сильний озноб, нестерпний головний біль, блювання, що не
приносило полегшення, температура тіла піднялася до 39,50С. Стан з кожною годиною
погіршувався. Була викликана машина швидкої допомоги. За 10 днів до початку
захворювання повернувся із Західної Сибірі, куди їздив у відпустку на полювання.
Об’єктивно: температура 40,30С. Свідомість втрачена, на огляд не реагує. Обличчя
гіперемійоване. Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце
вогнищева симптоматика. АТ - 85/50 мм рт.ст., пульс 65/хв.
Далекосхідний кліщовий енцефаліт, менінгоенцефаліяна форма, тяжкий перебіг
ускладнений набряком головного мозку. Кома І
3. Біохімія крові (АЛТ, АСТ, загальний білок, коагулограма, креатинін, сечовина,
глюкоза, КОС)
5. Люмбальна пункція та загальноклінічне дослідження ліквору
6. РЗК з діагностикумом кліщового енцефаліту
7. ІФА крові та ліквору для виявлення IgM до вірусу кліщового енцефаліту
8. Виділення вірусу кліщового енцефаліту з крові та спинно-мозкової рідини шляхом
введення матеріалу в мозок новонародженим білим мишам
9. МРТ головного мозку без та з контрастом
10.Електроенцефалограма
11.ЕКГ
19.Консультація невролога
Лікування
1. Госпіталізація, ліжковий режим
4. Сибазон 0,5% 2 мл 1 раз/добу в/венно струйно + тимчасове фізичне обмеження до
зникнення психомоторного збудження
5. Специфічний донорський імуноглобулін 6 мл 1 раз/день внутрішньом’язово
6. Лейкоцитарний донорський інтерферон по 3 млн ОД 2 рази/день внутрішньом’язово
7. Рибонуклеаза по 0,03 г на 2 мл 0,9% фізіологічного розчину 6 разів/день
внутрішньом’язово
8. Цефтріаксон по 1000 мг на 10 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/день в/венно
повільно
10.р-н Рінгера 400 мл 60-80 крапель/хвилину в/венна інфузія 2 рази/день
11.Фуросемід 40 мг на 100 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/день повільна
12.Реосорбілакт по 200 мл 2 раз/день в/венно краплинно
13.Аскорбінова кислота 0,5% 10 мл 1 раз/день в/венно
14.р-н Аналгіну 50% 2 мл + р-н Папаверину 2% 2 мл + р-н Димедролу 1% 1 мл 1
раз/день внутрішньом’язово
Хворого 43 років госпіталізовано з підозрою на ВГА на 6 день хвороби. З анамнезу
відомо, що захворів гостро, коли відчув мерзлякуватість, було запаморочення, Т тіла 39,0
С, нудило, 1 раз було блювання, біль у жувальних та литкових м`язах. Виникали труднощі
при пересуванні. Приймав антипіретики та анальгетики без ефекту. На 4 день хвороби
помітив жовтяницю, потемнішала сеча, наступного дня з`явилась геморагічна висипка на
тулубі і кінцівках.
Під час огляду: у свідомості, адекватний, Т 37,2 С, язик сухий з білим
нашаруванням, шкіра та склери істеричні, є петехіальна висипка на спині та нижніх
кінцівках. Дихання жорстке, з обох боків у нижніх відділах – вологі хрипи, ЧД 32\хв. Тони
серця ритмічні, приглушені, пульс 110\хв., АТ 115\40 мм рт, ст. Пальпація м`язів стегон і
гомілок посилює біль. Близько доби не було сечовипускання.
Лептоспіроз, жовтянична форма, геморагічний і гепаторенальний синдроми, важкий
перебіг.
Ускладнення:
Гостра ниркова недостатність в стадії анурії. ГРДС. Негоспітальна двобічна
нижньодольова пневмонія, клінічна група ІІІ? Дихальна недостатність 2 ступеня. Набряк
легень? Гостра серцева недостатність?
3. Біохімія крові (білірубін загальний та фракційно, АЛТ, АСТ, ЛФ, тимолова проба,
КФК, ЛДГ, загальний білок з фракціями, коагулограма, креатинін, сечовина, аміак,
глюкоза, КОС)
5. ІФА крові для виявлення IgM до лептоспірозного агенту
6. ПЛР крові для виявлення ДНК і РНК збудника лептоспірозу
7. Бакпосів змиву з бронхів з антибіотикограмою для виявлення збудника пневмонії
8. ЕКГ
9. ЕхоКГ
15.УЗД органів черевної порожнини та заочеревинного простору
16.Аналіз сечі за Зимницьким
19.Консультація нефролога, пульмонолога
Лікування
5. Гемодіаліз до появи самостійного сечовипускання під контролем рівня калію
(анурія близько доби)
6. Бензилпеніцилін по 2 млн ОД 6 разів/день внутрішньом’язово
7. Протилептоспірозний імуноглобулін 5 мл 1 раз/день внутрішньом’язово
8. Цефтріаксон по 1000 мг на 10 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/день в/венно
повільно - при підтвердженні пневмонії
9. Допамін 200 мг (10 мл) до 50 мл 0,9% фізіологічного розчину в/венно 2,1 мл/год
10.Етамзилат 12,5 % 8 мл 1 раз/день в/венно струминно
11.Контрикал 100 тис ОД 1 раз/день в/венно краплинно
12.Фуросемід по 40 мг на 100 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/день повільна
13.Дексаметазон 8мг/2 мл (4мг/мл) 1 раз/день в/венно
15.р-н глюкози 40% 20 мл 1 раз/день в/венно під контролем глікемії
16.Реосорбілакт 200 мл 1 раз/день в/венно краплинно
18.При появі діурезу:
За показами:
1. Альбумін 20% 100 мл 1 раз/день в/венно
2. Свіжозаморожена плазма 1 доза 1 раз/день в/венно
Хвора С., 28 р., через 8 днів після травми стопи скаржилась на напруження м'язів
потилиці, спини, живота. На третій день хвороби – тонічне напруження всіх груп м'язів.
При огляді: t – 36,9°С, свідомість не порушена. Пульс 112/хв., ритмічний, задовільних
властивостей, АТ 120/70 мм рт. ст. Рота відкриває неповністю, язик вологий, вкритий
білим нашаруванням.
Генералізовані судоми кожні 15–20 хв. З боку внутрішніх органів патології не
виявлено.
Правець, генералізована форма, тяжкий перебіг
3. Біохімія крові (КФК, ЛДГ, АЛТ, АСТ, білок загальний та фракційно коагулограма,
5. ЕКГ
6. ЕхоКГ
8. Контроль АТ
9. Контроль температури
Лікування
5. Хірургічна обробка рани з ревізією, попередня місцева анестезія та обколювання
протиправцевою сироваткою доза 2000 МО
6. Людський протиправцевий імуноглобулін 30000 МО внутрішньом’язово 1 раз
7. Адсорбований правцевий анатоксин 1 мл 1 раз внуртішньом’язово
8. Ампіцилін 1 г на 10 мл 0,9% фізіологічного рзчину 4 рази/день в/венно
10.Дитилін 70 мг (17,5 мл, 20мг/мл) на 200 мл 0,9% фізіологічного розчину в/венно 2,5-
4 мг/хв - моніторинго стану, ШВЛ за необхідності
12.р-н Рінгера 200 мл 1 раз/день в/венно краплинно
13.р-н глюкози 5% 200 мл 1 раз/день в/венно краплинно
Хворий К., 52 років, лікар-ветеринар, госпіталізований в інфекційне відділення в
перший день хвороби із скаргами на підвищення температури тіла до 40°С, озноб,
головний біль, ріжучий біль у грудях при глибокому диханні, задишку, кашель із
виділенням великої кількості пінистого мокротиння. Вдень захворювання повернувся з
Індії.
Об’єктивно: Температура тіла 37,4°С, АТ 60/40 мм рт. ст., Ps 130 у хв., ЧД 38 у хв.
Дихання поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Висипки на
шкірі немає, обличчя гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з виділенням великої
кількості кров’янистого мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання
послаблене, багато чисельні вологі хрипи над обома легенями. При пальпації живота
помірна болючість у всіх відділах. Печінка, селезінка без особливостей. Менінгеальні
знаки відсутні. У крові: L-20´109/л, Hb-98г/л, ШОЕ-40 мм/год.
Чума, легенева форма, тяжкий перебіг. Негоспітальна двобічна тотальна пневмонія,
клінічна група ІV. Гостра дихальна недостатність 3 ступеню. Сопор. Інфекційно-
токсичний шок 3 ступеню.
Геморагічний набряк легень? Гостра серцева недостатність? Анемія легкого ступеню?
3. Біохімія крові (КФК, ЛДГ, АЛТ, АСТ, білок загальний та фракційно коагулограма,
5. Д-димер
6. РІФ крові для виявлення антигенів до Yersinia pestis
7. ПЛР мокротиння для виявлення ДНК Yersinia pestis
8. ІФА крові для виявлення IgM Yersinia pestis
9. Бактеріоскопія мокротиння для виявлення Yersinia pestis
10.Бакпосів мокротиння для виявлення Yersinia pestis
11.ЕКГ
12.ЕхоКГ
13.УЗД органів черевної порожнини та нирок
Лікування
1. Госпіталізація у спеціалізований стаціонар, ліжковий режим
5. Стрептоміцин по 1 г на 5 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/день в/венно
6. Левоміцетин по 1 г на 5 мл 0,9% фізіологічного розчину 4 рази/день в/венно
7. Нурофен по 200 мг 2 рази/день перорально
8. Етамзилат 12,5 % 8 мл 1 раз/день в/венно струминно
9. Контрикал 100 тис ОД 1 раз/день в/венно краплинно
11.Допамін 200 мг (10 мл) до 50 мл 0,9% фізіологічного розчину в/венно 2,1 мл/год
12.Фуросемід по 40 мг на 100 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/день повільна
13.Дексаметазон 8мг/2 мл (4мг/мл) 1 раз/день в/венно
15.р-н Рінгера 200 мл 1 раз/день в/венно краплинно
16.р-н глюкози 5% 200 мл 1 раз/день в/венно краплинно
Ситуаційна задача №1
Хворий 21 року, студент, захворів вранці, відчувши озноб, підвищилася температура до 39,0°С, з’явилися загальна слабкість,
головний біль, помірний біль у горлі під час ковтання, ломота у м’язах та суглобах, нудота, повторне блювання. Тричі протягом
дня був кашоподібні випорожнення без патологічних домішок. Ввечері приєднався біль у правій половині живота. Наступного
дня біль у животі посилився, локалізувався у правій здухвинній ділянці, зберігалася висока температура тіла. З діагнозом
«гострий апендицит» направлений до стаціонару, де у той же вечір прооперований: виявлено незмінений апендикс і
збільшені мезентеріальні лімфатичні вузли. З підозрою на черевний тиф хворий переведений в інфекційний стаціонар.
Об’єктивно: гіперемія ротоглотки, незначна іктеричність склер. Печінка +2 см, чутлива під час пальпації. З боку серця – без
змін. У загальному аналізі крові – помірний лейкоцитоз, нейтрофільоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, помірна
еозинофілія, помірно прискорена ШОЕ.
Кишковий єрсеніоз, гастроінтестинальна форма, середній ступінь тяжкості
3. Аналіз крові на RW
4. Аналіз крові на HbsAg
5. Аналіз калу на яйця гельмінтів
6. Біохімія крові (креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, глюкоза, загальний білок і його фракції, білурубін(прямий і непрямий))
7. ЕКГ
8. УЗД ОЧП
Специфічна діагностика:
Бак-посів калу на збудника кишкового єрсиніозу
Аналіз крові на РНГА з псевдотуберкульозним Ag в динаміці
3. Лікування:
1. Постільний режим
2. Дієта 5
3. Ципрофлоксацин 0,5 2 раза в день, per os
4. Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os
5. Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в крапильно+тепле рясне пиття до 2л на добу
6. Ентеросгель по 1ст. ложці 2 рази на добу, per os
7. Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
8. Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os
9. Перев’язка післяопераційної рани
10. Кетанов 10мг в/м (при вираженому болю в післяопераційному рубці)
Хворий 32 років захворів гостро з появи гарячки, незначного головного болю, загальної слабкості. На 2 добу з’явилися рідкі
випорожнення до 3 р/добу, біль у суглобах, на 3 добу хворий помітив висипання на тілі. Госпіталізований на 4 добу
захворювання. З’ясовано, що за 10 днів до захворювання був у відрядженні, часто вживав у їжу салат зі свіжої капусти та
моркви.
Об’єктивно: температура тіла 39,1°С. На шкірі обличчя, шиї, дистальних відділів кінцівок дрібний точковий висип, що має
вигляд «капюшона», «рукавиць» та «шкарпеток». Губи вишневого відтінку. Язик обкладений білим нашаруванням, його
кінчик має вигляд «малини». Живіт чутливий під час пальпації у правій здухвинній ділянці, там же - укорочення перкуторного
звуку. Печінка та селезінка помірно збільшені. Над легенями дихання везикулярне. Пульс – 88 уд/хв., ритмічний. АТ – 120/80
мм рт.ст. Суглоби візуально не змінені.
Лікування.
Гострий псевдотуберкульоз, генералізована форма, середньої тяжкості
6. Біохімія крові (креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, глюкоза, загальний білок і його фракції, білурубін(прямий і непрямий),
ревмопроби) ЕКГ
7. УЗД ОЧП
Кров на гемокультуру
Копроуринокультура
Аналіз крові на РНГА з псевдотуберкульозним Ag в динаміці
2. Дієта 5
3. Ципрофлоксацин 0,5 2 раза в день, per os
5. Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в крапильно+тепле рясне пиття до 2л на добу
6. Ентеросгель по 1ст. ложці 2 рази на добу, per os
Хворого робітника молочної ферми 45 років госпіталізовано до інфекційного стаціонару на 14 день захворювання із скаргами
на гарячку, озноб, підвищену пітливість. Захворів гостро з підвищення температури тіла до 38,0°С, незначного погіршення
загального стану. Продовжував працювати протягом 5 діб. Надалі температура підвищилась до 38,5-39,0°С, з’явився помірний
біль у суглобах, пітливість, наросла загальна слабкість.
Об’єктивно: активний, не відчуває інтоксикації. T- 38,5°С. Суглоби не деформовані, помірний біль під час рухів. Печінка
збільшена до 3 см, пальпується нижній край селезінки. Пульс – 80 уд/хв, ритмічний, АТ – 140/80 мм рт.ст. Тони серця трохи
приглушені.
Лікування.
1.Гострий бруцельоз, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
6. Біохімія крові (креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, ЛФ, тимолова проба, глюкоза, загальний білок і його фракції,
білурубін(прямий і непрямий), ревмопроби) ЕКГ
7. УЗД ОЧП
Специфічна діагностика
1. Реакції Райта, Хаддлсона(реакція аглютинації) з бруцельозним діагностикумом в динаміці
2. Аналіз крові на ІФА Ig M до збудника бруцельозу в динаміці
3. Аналіз крові на ПЛР ДНК бруцел
4. Бак посів крові на збудника бруцельозу
5. Стернальна пункція з бактеріальним дослідженням кісткового мозку на бруцели
3. План лікування.
1. ліжковий режим дієта стіл № 5
2. Доксициклін 0,1 1 раз на добу per os
3. Рифампіцин 0,3г х3 рази на добу протягом per os
4. рясне пиття (до 3000 мл на добу)
5. Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
6. Аскорутин (по 1 т х 3 рази на добу, per os)
У студента, що відвідував хворого товариша, на 2 добу після цього з’явився озноб, сильний головний біль у лобній
ділянці, ломота в тілі, підвищилася температура тіла до 39,0°C. До кінця першої доби з’явилися закладеність носа, сухий
надсадний кашель з відчуттям дряпання за грудниною.
Об’єктивно: обличчя гіперемійоване та дещо набрякле. Ін’єкція судин склер та кон’юнктив, утруднене носове дихання.
Ротоглотка гіперемійована, зернистість задньої стінки глотки. У легенях жорстке дихання та одиничні сухі розсіяні хрипи. Пульс
96 уд/хв., ритмічний. АТ – 110/75 мм рт.ст. Тони серця приглушені. Менінгеальних знаків не виявлено.
Лікування.
Грип, типова форма, середній ступінь тяжкості

6. ЕКГ
Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу грипу Аналіз крові на РНГА з грипозним AG в динаміці
Лікування:
2. Дієта 15
3. Озельтамавір 0,075 2 рази на добу, per os
4. Тепле рясне пиття до 3,5 л на добу
5. Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os
9. Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день Назоферон 2 вприскування в кожну ніздрю 2 рази на
день
Робітницю птахофабрики 37 років госпіталізовано на 5 день хвороби. Захворіла гостро з підвищення температури тіла до
39,0°С, головного болю, сухого кашлю, загальної слабкості, погіршення сну.
Об’єктивно: температура тіла 38,5°С. Гіперемія слизової оболонки м’якого піднебіння, дужок. Незначна задишка. Над
легенями жорстке дихання. Пульс 86 уд/хв., ритмічний. АТ - 120/80 мм. рт. ст. Незначна ригідність м’язів потилиці, слабо
позитивний симптом Керніга.
1. Орнітоз, типова форма, середній ступінь тяжкості, дихальна недостатність 1 ступеня
4. Аналіз крові на Hbs Ag
6. Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції, лужна фосфатаза, АСТ, АЛТ, КОС)
7. Газовий склад крові
8. Спірографія
9. Рентгенографія ОГП
10. УЗД ОЧП
11. Бак-посів харкотиння
12. Аналіз харкотиння на МБТ
Аналіз крові на РЗК з орнітозним діагностикумом в динаміці
Аналіз крові на ІФА Ig збудника орнітозу
2. Дієта 5
3. Азитроміцин 0,5 1 раз в день, per os Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу
4. Ібупрофен 0,5 3 рази на добу, per os
5. Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os Інгаляції кисню
Хворого 45 років госпіталізовано на 4 день хвороби. Захворювання почалося гостро з підвищення температури тіла до 39,0° С,
ознобу, головного болю, пітливості, болю у м’язах та лівій пахвовій ділянці. З епідеміологічного анамнезу встановлено, що за
тиждень до захворювання полював на зайців в Одеській області, знімав шкіру з убитого зайця.
Об’єктивно: Т - 39,5°С. На шкірі тулуба симетричні, еритематозно - петехіальні висипання. На великому пальці лівої руки
виразка діаметром 0,5 см із щільним дном, шкіра навколо неї набрякла, гіперемійована. На лівому передпліччі лімфангоїт. У
лівій пахвовій області збільшений до величини курячого яйця лімфатичний вузол, малочутливий. Тони серця приглушені.
Пульс частий, відповідає рівню температури тіла. АТ – 130/80 мм рт.ст. В загальному аналізі крові - нормоцитоз, прискорена
ШОЕ.
Діагноз: Туляремія, виразково-бубонна форма (ульцерогландулярна), середній ступінь тяжкості
6. Біохімічне дослідження крові (глюкоза,креатинін, сечовина, КОС)
7. Коагулограма ЕКГ
8. Огляд хірурга
1. Бак посів (кров, пунктат бубону, виділення з виразки) на виявлення збудника туляремії
2. Біологічна проба на лабораторних тваринах (пунктат бубону)
3. Аналіз крові на ІФА IgM з використанням туляремійного діагностикуму в динаміці
4. Шкірно-алкргійна проба з тулярином
3. План лікування
1. Режим постільний
2. Дієта №15
3. Стрептоміцин 1г 1раз в день в/м
4. Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно
5. Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
6. Лоратадін 0,01 1р/д пер ос
7. Аскорутін 0,5 1раз на добу
8. Вскриття бубону, аспірація гною, промивання антисептиком, первязка
Хвора 35 років поступила на 7 добу хвороби з діагнозом «грип». Скаржиться на кашель, осиплість голосу, нежить, підвищення
температури тіла. Захворювання почалося поступово, з’явився гавкаючий кашель, нежить. Продовжувала працювати,
температуру не вимірювала.
Об’єктивно: температура 37,2°С, в ротоглотці – легка гіперемія дужок. Голос осиплий. Носове дихання утруднене. В легенях –
дихання з жорстким відтінком. З боку серцевої діяльності без змін. Печінка і селезінка не збільшені.
Парагрип, типова форма, середній ступінь ступінь тяжкості
6. ЕКГ
Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу парагрипу Аналіз крові на РНГА з парагрипозним AG в динаміці
Лікування:
2. Дієта 15
3. Тепле рясне пиття до 3500мл на добу
день
Хвора 16 років поступила в інфекційне відділення через 20 год від початку хвороби. Захворювання почалося гостро, з ознобу
та підвищення температури тіла до 40,0° С, блювання, сильної ломоти у тілі, головного болю.
Об’єктивно: температура тіла 36,1°С, свідомість порушена. На ін’єкції реагує слабко. Риси обличчя загострені, шкіра вкрита
липким холодним потом. На тулубі та кінцівках геморагічний висип з ціанотичним відтінком неправильної форми та різного
ступею забарвлення. Тотальний ціаноз. Тахіпное. Тони серця глухі, пульс ниткоподібний, 148 уд/хв. АТ – 50/0 мм рт.ст.
Менінгеальні знаки відсутні.
Менінгококова інфекція, менінгококцемія, вкрай тяжкий перебіг, пізній ІТШ 2 ступеня, ГДН 2 ступеня, ДВЗ-синдром
1. ЗАК, ЗАС…
2. Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції, електроліти К, Na, Cl, газовий склад
крові, КОС)
4. Група крові і резус фактор
5. ЕКГ
6. Консультація офтальмолога
7. Консультація невропатолога
Бактеріоскопія крові на менінгокок (мазок+товста крапля)
Бак-посів крові на менінгокок
Бак-посів мазка з носоглотки на менінгокок
Аналіз крові на РНГА з менінгококовим Ag в динаміці
2. Дієта 15
3. Катетеризація підключичної вени, сечового міхура, назогастральний зонд, ШВЛ
4. При збудженні – аміназин 2,5% 2,0 в/м
5. Левоміцетин 1,0 4 рази на добу в/в ст Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в
6. Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в кр
7. Преднізолон 60мг 2 рази на добу в/в струминно
8. Поліглюкін 500 мл 1 раз на добу в/в краплинно
9. Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно
10. Контрикал 100 000 ОД 2 разу на добу в/в крапинко
11. Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в стр
12. Гепарин 5 000 ОД 4 рази на добу в/в ст
13. Адреналін 0,1% 1,0 в/в струминно
Хворого 24 років доставлено в клініку бригадою швидкої медичної допомоги на 2 добу захворювання. Захворювання почалося
з ознобу, підвищення температури тіла до 40,0°С, значного головного болю, тричі було блювання. За 3-4 доби до цього
скаржився на помірну загальну слабкість, дряпання у горлі, нежить. Продовжував працювати.
Об’єктивно: температура тіла – 40,5°C, мовне та рухове збудження. Свідомість відсутня, судоми нижніх кінцівок. Обличчя
гіперемійоване, ін’єкція склер. Гіперестезія шкіри. Пульс 110 уд/хв, ритмічний, АТ 150/90 мм рт.ст. Тони серця звучні, над
легенями дихання везикулярне. Живіт м’який, печінка та селезінка не збільшені. Помірна гіперемія задньої стінки глотки, там
же гнійна доріжка. Позитивна ригидність потиличних м’язів.
Менінгококова інфекція, комбінована форма (назофарингіт + менінгіт), важкий ступінь тяжкості, набряк мозку
1. Загальний аналіз крові з гематокритом
6. Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції, електроліти К, Na, Cl, газовий склад
крові, КОС)
7. ЕКГ
10. Консультація ЛОР
12. Люмбальна пунція, загальний і біохімічний аналіз ліквору
1. Бактеріоскопія ліквору на менінгокок
2. Бак-посів ліквору на менінгокок
3. Бак-посів мазка з носоглотки на менінгокок
4. Аналіз крові на РНГА з менінгококовим Ag в динаміці
2. Дієта №15
3. Бензилпеніцилін 6 млн ОД 4 рази на добу ( після проби на чутливість)

Чоловік, 40 років, хворіє протягом 2 років, своє захворювання пов’язує з перебуванням в Індії. Скаржиться на майже постійні
болі в животі, часті рідкі випорожнення з домішками крові. Захворювання почалося поступово з непостійного болю у животі,
періодичного проносу, у подальшому у випорожненнях почали з’являтися домішки крові. Лікування антибактерійними
засобами стійкого ефекту не дало.
Об’єктивно: температура тіла 37,0°С. Шкіра бліда. Язик вологий, обкладений білим нашаруванням. У легенях дихання
везикулярне. Пульс – 80 уд/хв., АТ 110/75 мм рт.ст. Тони серця звучні. Живіт м’який, помірно болісний за ходом товстого
кишечника. Печінка та селезінка не збільшені. Під час ректороманоскопії виявлені глибокі виразки з підритими краями та
сальним дном, слизова за межами виразок – без змін. У просвіті кишечнику багато склоподібного слизу.
Хронічний амебіаз, кишкова форма, стадія загострення, середній ступінь тяжкості
6. Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції)
7. ЕКГ
Паразитоскопія калу на на амебіаз
Лікування:
2. Дієта 4
3. Метронідазол 0,5 3 рази на добу, per os
4. Індометацин 0,5 3 рази на добу, per os
5. Лоратадин 0,1 1 раз на добу, per os
6. Аевіт 1 капсула 3 рази на добу, per os

Хворий 20 років поступив до інфекційного відділення зі скаргами на біль внизу живота, часті рідкі випорожнення спочатку
калового характеру, потім мізерні, зі слизом і кров’ю у вигляді «ректального плювка». Температура тіла 39,5°С, язик сухий,
обкладений білим нашаруванням. Живіт м’який, болючий в ділянці сигмоподібної кишки, остання спазмована. Зі сторони
інших органів та систем – без змін.
Шигельоз, колітний варіант, середній ступінь тяжкості
1. ЗАК, ЗАК
5. Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції)
6. ЕКГ
7. Ректорманоскопія Специфічна діагностика:
8. Бак-посів калу на збудник шигельозу
9. Аналіз крові на РНГА з шигельозним Ag в динаміці
Лікування:
1. Постільний режи
2. Дієта 4
3. Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os
4. Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно+Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в краплинно

Хворий 42 років доставлений у відділення на 2 день хвороби зі скаргами на головний біль, розлитий біль у животі, нудоту,
безперервне блювання, судоми м’язів нижніх кінцівок, часті рідкі смердючі випорожнення, головний біль. Захворів через 18
год після вживання у їжу сирих курячих яєць.
Об’єктивно: температура тіла 36,2°С. У свідомості, риси обличчя загострені, акроціаноз. Тургор шкіри знижений. Голос
осиплий. Язик сухий, живіт здутий, під час пальпації болісний переважно в епігастральній ділянці, навколо пупка та в
ілеоцекальному кутку, сигмоподібна кишка не спазмована. Печінка виступає на 2 см нижче краю реберної дуги. Селезінка не
пальпується. Тони серця глухі, пульс ниткоподібний, частий, 120 уд/хв. АТ – 40/20 мм рт.ст. ЧД 36/хв., дихання поверхневе.
Судоми м’язів нижніх кінцівок. Діурез 400 мл.
1. Сальмонельозний ентерит, тяжкий ступінь важкості, дегідратаційний шок 2 ступеня
6. Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції, електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові,
КОС)
7. ЕКГ
Бак-посів калу/блювотних мас на збудник сальмонельозу
Аналіз крові на РНГА з сальмонельоз ним Ag в динаміці
2. Дієта 4
3. Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих промивних вод
4. Спочатку Трисіль 2000 мл в/в зі швидкістю 120мл/хв., далі 2000 мл в/в зі швидкістю 80мл/хв., наступні Трисіль 2000 мл
в/в зі швидкістю 50мл/хв.
6. Аскорбінова кислота 5% 10мл, в/в струминно

Хворий 35 років поступив на 7 добу захворювання зі скаргами на сильний біль у м’язах, високу температуру тіла, головний
біль, жовтяницю. Захворювання почалося гостро з остуди, підйому температури тіла до 40,0°C, сильного болю у м’язах. У
подальшому – гарячка постійного типу, головний біль, нудота, позиви на блювання, кров’яниста сеча, на 5 добу – жовтяниця.
За 2 тижні до захворювання перебував у селі, купався в озері.
Об’єктивно: у свідомості., не дає доторкнутися до м’язів, кричить від болю. Температура тіла 37,4°С. Інтенсивна жовтяниця з
геморагіями. Язик сухий, обкладений коричневим нашаруванням. Виражений склерит та кон’юнктивіт. Пульс – 100 уд/хв., АТ –
80/50 мм рт.ст. Тони серця приглушені. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 3 см. В загальному аналізі крові –
лейкоцитів 30,0х109/л, ШОЕ – 50 мм/год. Олігурія.
Діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг. ГНН ІІ, (олігурична стадія). ДВЗ-синдром
6. Біохімія крові (сечовина, креатинін, азот, глюкоза, загальний білок і його фракції, електроліти К, Na, Cl, газовий склад
крові, КОС, білірубін та фракції, АСТ, АЛТ, КФК, ЛДГ)
7. Аналіз сечі за Зимницьким
9. ЕКГ, ЕхоКГ
10. УЗД ОЧП
Аналіз крові на РМАЛ з жививми культурами лептоспір
1. Режим суворий ліжковий
2. Дієта №7 з обмеженням білка та солі
3. Бензилпеніцилін 2млн 6 р/д в/в
4. Трисіль 1000мл 2 рази на в/в кр
5. Глюкоза 5% 400мл 2рази на добу в/в кр + Допамін 1 ампула (20 мг)
6. Реополіглюкін 200мл 2 рази на добу в/в кр
7. Етамзилат 12,5 % 8 мл в/в стр
8. Контрикал 100тис. 1 раз в день вв краплинно
9. Фуросемід 2,0 3 рази на добу в/в стр

Хворий 23 років, працівник забійного цеха м’ясокомбінату, поступив на 6 день хвороби зі скаргами на виражений головний
біль, біль у м’язах, особливо ніг, блювання. Захворювання почалося гостро: температура тіла підвищилася до 40,0°С й
утримувалася на цьому рівні всі дні, турбував біль в м’язах, головний біль, що поступово посилювався. З 3 дня хвороби -
щоденно носові кровотечі. Через м’язовий біль не зміг ходити.
Об’єктивно: лежить непорушно, стогне. Незначна жовтяниця, висипка відсутня. На склерах - зливні геморагії, в ротоглотці -
без змін. Помірна ригідність потиличних м’язів, позитивний симптом Керніга. Гепатолієнальний синдром. Т тіла 39,6°С, пульс
104 уд/хв., поодинокі екстрасистоли. Тони серця приглушені. АТ – 130/80 мм рт.ст. За добу у відділенні хворий виділив 300 мл
сечі, яка мала вигляд «м’ясних помиїв».
Діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг. ГНН ІІ

(олігоурична стадія). Лептоспірозний менінгіт (?). Геморагічний синдром
Діагностика: додати люмбальна пункція з дослідженням ліквору в темному полі, згальним і біохімічним дослідженням

Хвора 45 років госпіталізована у стаціонар на 2 добу захворювання зі скаргами на слабкість, нечіткість зору, двоїння в очах,
сухість у роті, закреп. За 2 дні до хвороби їла копчену свинину домашнього приготування.
Об’єктивно: бліда, свідомість ясна. Температура тіла 36,8°С, пульс – 68 уд/хв., АТ – 130/80 мм рт.ст. Живіт здутий, метеоризм.
Зіниці розширені, на світло реагують погано; птоз, конвергенція порушена. Сухожилкові рефлекси жваві, симетричні.
Чутливість не порушена. Менінгеальних симптомів немає.
Харчовий ботулізм, середній ступінь тяжкості
КОС)
7. ЕКГ
Аналіз крові на РН з ботулотоксином
Бак-посів промивних вод шлунка/залишків їжі/кишечника на збудник ботулізму
2. Дієта 15
4. ПБС 25000 МО в/м 1 раз на день (після проби на чутливість)
5. Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os Очисна клізма через день

Хворий 55 років поступив у клініку в 1-й день захворювання зі скаргами на утруднення під час дихання та ковтання,
значну загальну слабкість, двоїння в очах, погіршення зору. Захворювання почалось через 8 годин після вживання в’яленої
риби з помірного болю в епігастрії, короткочасного блювання.
Об’єктивно: дихання утруднене, шкіра обличчя бліда з ціанозом. Зіниці широкі, на світло не реагують, птоз. Порушений
глотковий рефлекс, є парез м’якого піднебіння. Виразна слабкість кінцівок. Язик сухий, живіт здутий. АТ - 120/70 мм. рт. ст.,
пульс - 86 уд/хв., ЧД 36 за хв.
Харчовий ботулізм, важкий ступінь тяжкості, ГДН 1 ст.
КОС)
7. ЕКГ
Аналіз крові на РН з ботулотоксином
Бак-посів промивних вод шлунка/залишків їжі/кишечника на збудник ботулізму
2. Дієта 15
3. ПБС 25000 МО в/м 1 раз на день (після проби на чутливість)
4. Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно+Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в краплинно
5. Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os Гіпербарична оксигенація Інгаляції кисню
6. Очисна клізма кожен день

Хворий 35 років на добу хвороби госпіталізований у стаціонар зі скаргами на нудоту, повторне блювання, біль у верхній
половині живота ріжучого характеру. Однократно був пронос без патологічних домішок. Із анамнезу відомо, що за 3 години до
захворювання їв торт, що зберігався в холодильнику протягом 1 тижня.
Об’єктивно: шкіра бліда, періодично виникають судоми м’язів нижніх кінцівок. Температура тіла 37,1°С, пульс 90 уд/хв.,
слабкого наповнення. АТ – 100/60 мм рт.ст., ЧД – 18 за хв. Тони серця приглушені. Над легенями вислуховується жорстке
дихання. Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м’який, чутливий в епігастральній ділянці.
Лікування.
Харчова токсикоз-інфекція (стафілококова), середній ступінь тяжкості, помірна дегідратація
КОС)
7. ЕКГ
Бак-посів блювотних мас/калу на s. aureus
Лікування
2. Голод
3. Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих промивних вод Трисіль 1000 мл 2 рази на
добу в/в краплинно+Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в краплинно
4. Ентеросгель 1столова ложка 3 рази на день

Хвора 46 років захворіла гостро: о 5 годині ранку виникли часті водянисті випорожнення та блювання – 5 разів. О 8 годині
виникли судоми литкових м’язів, відчула серйозну слабкість, запаморочення.
В приймальному відділенні було рясне блювання «фонтаном». Об’єктивно:
температура тіла 36,0°С. Шкіра холодна на дотик, акроціаноз. Тургор шкіри знижений. Риси обличчя загострені, очі запалі.
Слизові ротової порожнини та кон’юнктиви сухі, гіперемійовані. Язик обкладений. Голос осиплий. Періодичні судоми м’язів
кистей, стоп, гомілок. Пульс ниткоподібний, ЧД 28/хв., АТ – 60/40 мм рт.ст. Живіт м’який, безболісний, бурчання під час
пальпації в навколопупковій ділянці. Випорожнення безбарвні, водянисті, нагадують рисовий відвар.
Холера, типова форма, важкий ступінь тяжкості, дегідратаційний шок
КОС)
7. ЕКГ
Бак-посів калу на збудника холери
Експрес-діагностика Аналіз калі на реакцію мікроаглютинації збудника холери Аналіз крові на РНГА з холерни Ag в динаміці
2. Дієта 4
4. Спочатку Трисіль 2000 мл в/в зі швидкістю 120мл/хв., далі 2000 мл в/в зі швидкістю 80мл/хв., наступні Трисіль 2000 мл
в/в зі швидкістю 50мл/хв.

Хворий 22 років поступив на 1 добу захворювання зі скаргами на слабкість, пронос. Встановлено, що брат і мати хворого
знаходяться в інфекційному відділенні. Захворювання розпочалося раптово з проносу без больових відчуттів зі сторони
кишечника.
Об’єктивно: температура тіла 36,8°С. Шкіра фізіологічного забарвлення, тургор не знижений. Язик вологий. Живіт м’який,
безболісний, урчить. Випорожнення рідкі у вигляді «рисового відвару». Блювання немає. Пульс – 80/хв., АТ – 110/70 мм рт.ст.
Тони серця звучні.
Холера, типова форма, середній ступінь тяжкості, легка дегідратація
КОС)
7. ЕКГ
Бак-посів калу на збудника холери
Експрес-діагностика Аналіз калі на реакцію мікроаглютинації збудника холери Аналіз крові на РНГА з холерни Ag в динаміці
2. Дієта 4
3. Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих промивних вод Трисіль 1000 мл 2 рази на
добу в/в краплинно+Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в краплинно

Хворий 16 років захворів гостро через три тижні після аналогічного захворювання у молодшого брата, котрий лікувався
амбулаторно під наглядом педіатра з діагнозом «Грип». Раптово з’явився озноб, головний біль, загальна слабкість, міалгії, біль
під час рухів очними яблуками, температура підвищилась до 39,5°С і трималась протягом 3 діб. Потім загальний стан
покращився, збереглись лише слабкість та знижений апетит. З 3 дня захворювання потемніла сеча, з’явилась тяжкість в
епігастрії після прийому їжі. На 5 день на тлі подальшого покращання загального стану помічена жовтяниця. Об’єктивно:
субіктеричність склер, м’якого піднебіння. Живіт м’який, неболючий, печінка + 4 см, м’яка, селезінка не збільшена. Пульс – 68
уд/хв, АТ – 110/70 мм рт. ст. Тони серця звучні.
Вірусний гепатит А, жовтянична форма, середній ступінь тяжкості
6. Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції, білірубін і його фракції, лужна фосфатаза,
ГГТП, АлАт, АсАТ)
7. УЗД ОЧП
Специфічна:
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусного гепатиту А
Лікування:
2. Дієта №5
3. Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу
5. Ентеросгель 1 ст.ложка (15мг) 3 рази на добу per os
6. Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
7. Лактулоза 15 мл 2 рази на добу per os

Хворий 37 років поступив в клініку зі скаргами на загальну слабкість, зниження апетиту, свербіж шкіри. Захворювання
почалося з болю в суглобах, загальної слабкості, погіршення апетиту. Через 3 дні виникла нудота, двічі було блювання, зник
апетит, наросла загальна слабкість. На 8 добу захворювання стала темнішою сеча, знебарвилися випорожнення, з’явився
свербіж шкіри, люди з близького оточення помітили жовтяницю.
Об’єктивно: температура тіла нормальна, помірна жовтяниця. Пульс 62 уд/хв., АТ – 100/60 мм рт.ст. Язик обкладений
нашаруванням. Печінка +3 см, середньої щільності, пальпується збільшена селезінка.
Гострий вірусний гепатит В, жовтянична форма, середній ступінь тяжкості
6. Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції, білірубін і його фракції, лужна фосфатаза,
ГГТП, АлАт, АсАТ)
8. УЗД ОЧП
9. ЕКГ
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусного гепатиту В
Аналіз крові на ПЛР ДНК вірусу гепатиту В
2. Дієта №5
4. Глюкоза 5% 500 мл 2 рази на добу
5. Контрикал 100 тис ОД 1 раз на добу в/в крапельно на фізіологічному розчині
7. Ентеросгель 1 ст.ложка (15мг) 3 рази на добу per os
9. Лактулоза 15 мл 2 рази на добу per os

Хворий 19 років, студент, поступив в інфекційне відділення на 5 день хвороби зі скаргами на нежить, кашель, відчуття дертя в
горлі. Захворювання почалося гостро з підвищення температури тіла, кашлю. Гарячка постійного типу тривала 3 дні. На 4 день
спостерігалось короткочасне зниження температури, після чого на обличчі з’явився висип, який наступного дня поширився на
шию і грудну клітку. Висип супроводжувався підвищенням температури до 39,5°С.
Об’єктивно: температура тіла 39,9°С, хворий кволий. Обличчя набрякле. На шкірі обличчя, шиї, грудей – плямисто-
папульозний висип. Виражений кон’юнктивіт і склерит, пальпуються помірно болісні задньошийні лімфовузли розміром до 1
см. Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована. Дихання жорсткувате, поодинокі сухі хрипи. Пульс 110 уд/хв., ритмічний.
Тони серця приглушені. АТ 105/70 мм рт. ст. Язик вологий, обкладений нашаруванням. Печінка і селезінка не пальпуються.
Кір, період розпалу, типова форма, середній ступінь тяжкості
6. ЕКГ
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника кору
Лікування:
2. Дієта №15
5. Лоратадин 0,1 1 раз на добу
7. Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу per os
8. Дексаметазон 0,01% по 1 краплі в обидва ока 4 рази на день
9. Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день Парацетамол 0,5 (при підвищенні температури вище
38,0)

Хворий 17 років, студент, проживає у гуртожитку. Поступив до клініки на 2 день хвороби зі скаргами на висип на тілі, незначне
нездужання. Захворювання почалося гостро, з одночасного підвищення температури тіла до 38,0°С і появи висипу на тілі.
Об’єктивно: Т-37,3°С, незначна слабкість. Помірна гіперемія кон’юнктив, слабкі слизисті виділення з носу. Висип плямистий, по
всьому тілу, незначна гіперемія в ротоглотці. Пальпуються збільшені потиличні лімфатичні вузли. Гемодинаміка стабільна. З
боку органів грудної клітки та живота патологічних змін не виявлено.
Набута краснуха, типова форма, середній ступінь тяжкості
6. ЕКГ
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника краснухи
Лікування:
2. Дієта №15
5. Лоратадин 0,1 1 раз на добу
7. Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день

Хворого 15 років госпіталізовано в інфекційне відділення на 4 день хвороби. Захворювання почалося з підвищення
температури тіла до 37,4°С. Продовжував ходити на заняття. В день госпіталізації з’явився біль в очах, сльозотеча, біль в горлі
при ковтанні.
Об’єктивно: температура тіла 38,6°С. Шкіра обличчя бліда. Правосторонній плівчастий кон’юнктивіт, повіки очей набряклі.
Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована. Мигдалики збільшені в розмірах, нашарувань немає. Збільшені підщелепні,
шийні лімфовузли до 2 см, не болісні. Серце та легені без змін. Печінка та селезінка не збільшені.
Аденовірусна інфекція, фарингокон’юнктивальна гарячка, перебіг середньої важкості
Діагностика.
6. Біохімія крові – креатинін, сечовина, глюкоза, білок з фракціями
7. ЕКГ
Аналіз крові на РНІФ з аденовірусним діагностикумом в динаміці
ПЛР на виявлення ДНК аденовірусів
Лікування:
1. Режим постільний
2. Дієта №15
3. Рясне пиття до 3 л на добу
4. Дексаметазон 0,01% по 1 краплі в кожне око 4 рази в день
5. Назоферон по 2 вприски 3 рази на день
8. Парацетамол 0,5 пер ос (при 38 і більше)
9. Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день

Хвора 35 років поступила до лікарні на 7 добу захворювання з діагнозом «грип». Скаржиться на кашель, осиплість голосу,
нежить, підвищення температури тіла. Захворювання починалось поступово, з’явився гавкаючий кашель, нежить.
Продовжувала працювати, температуру не вимірювала.
Об’єктивно: температура тіла 37,2°С, в ротоглотці – легка гіперемія дужок. Голос осиплий. Носове дихання утруднене. В
легенях дихання з жорстким відтінком. Серце без змін. Печінка і селезінка не збільшені. Пульс – 76 уд/хв, АТ – 120/80 мм рт.ст.
Парагрип, типова форма, середній ступінь ступінь тяжкості

6. ЕКГ
Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу парагрипу Аналіз крові на РНГА з парагрипозним AG в динаміці
Лікування:
2. Дієта 15
3. Тепле рясне пиття до 3500мл на добу
день

Хворий 27 років поступив у клініку на 6 добу хвороби зі скаргами на сильний головний біль, високу температуру, слабкість,
безсоння. Захворів гостро, з’явилися головний біль, озноб, ломота в тілі. Вночі були марення, страхітливі сновидіння. В
наступні дні симптоми наростали, з’явилися безсоння, зорові галюцинації. На 4 добу з’явився висип на тілі. Протягом місяця до
початку захворювання був у відрядженні в Африці, жив у поганих санітарних умовах.
Об’єктивно: збуджений, говіркий, ейфоричний. Свідомість збережена. Обличчя гіперемійоване, набрякле, склерит,
кон’юнктивіт, на кон’юнктивах петехії. Температура тіла 39,5°С. На шкірі тулуба, кінцівок значний розеольозно-петехіальний
висип, щонагадує «зоряне небо». Пульс 110 уд/хв. АТ – 90/55 мм рт. ст. ЧД – 18/хв. Над легенями сухі розсіяні хрипи. Язик
обкладений сіруватим нашаруванням, висовується поштовхами, тремтить. Печінка і селезінка збільшені. Помірна ригідність
потиличних м’язів, позитивний симптом Керніга.
Діагноз: Епідемічний висипний тиф, типова форма, період розпалу,тяжкий перебіг. ІТШ ІІст.
6. Біохімічний аналіз крові( креатинін, сечовина, білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ, глюкоза, КФК, ЛДГ, калій, натрій,
хлор крові)
8. ЕКГ
9. Огляд офтальмолога, невропатолога
10. Люмбальна пункція з мікроскопічним, біохімічним дослідженням ліквору
11. Консультація невропатолога, психіатра
Аналіз крові на ІФА Ig M до збудника висипного тифу
3. Лікування
1. Режим суворий постільний
2. Дієта №15
3. Доксициклін 0,1 г 2р/д 3 дні, потім до 10 дня 1 раз на добу парентерально
7. Контрикал 100000 ОД 2р/д в/в
8. Гепарин 5000 ОД 4р/д в/в
9. Фуросемід 2 мл 3 рази на день в/в стр
10. Аскорбінова кислота 0,5 % 10мл в/в
11. Контроль гемодинаміки та електрол балансу

Хворий 40 років протягом 2 місяців перебував у Африці. Захворів гостро на 3 добу повернення з відрядження, коли
температура тіла підвищилася до 40,0°С, з’явився озноб, головний біль, сильний біль у правій пахвинній ділянці. На 2 і 3 добу
гарячка та інтоксикація прогресували. Каретою швидкої допомоги доставлений в стаціонар.
Об’єктивно: хворий неспокійний, хода хитка, мова нерозбірлива, намагається втекти. Язик наче натертий крейдою. ЧД 26/хв.,
над легенями хрипи не вислуховуються. Пульс 110 уд/хв., АТ – 80/55 мм рт. ст. В правій пахвинній області пальпується сильно
болісний конгломерат вузлів до 5 см в діаметрі. Шкіра над ним багряного відтінку.
1. Діагноз: Чума, бубонна форма, тяжкий перебіг, ІТШ
2. План обстеження:
1. загальний аналіз крові;
2. загальний аналіз сечі;
3. дослідження сечі на міккроальбумінурію
4. аналіз калу на яйца гельмінтів;
5. Біохімічний аналіз крові: креатинін, сечовина, електроліти К, Na, Cl, білок з фракціями, глюкоза
6. аналіз крові на RW;
7. анализ крові на HBsAg;
8. ЕКГ;
9. Рентгенографія ОГП
10. Консультація невропатолога, психіатра, хірурга
Бактеріоскопія вмісту бубону на збудник чуми
Бак посів вмісту бубону на збудний чуми
Біопроба начуму
Аналіз крові РПГА з чумним діагностикумом в динаміці
3. Лікування.
1. Суровий ліжковий режим
2. Дієта №15, багато пиття до 3000 мл/доба
3. Стрептоміцин 1,0 2рази в день в/в стр
4. Ацесіль, 1000 мл 2 рази на добу в/в кр
5. Глюкоза 500 мл 2 рази в день в/в кр
6. Реополіглюкін 200 мл 2 рази на день в/в кр
7. Преднізолон 40 мг 2 рази в день в/в стр
8. Фуросемід 2 мл 3 рази в день в/в стр
9. Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в стр

Хворий 48 років, лісник, поступив до інфекційного відділення на 6 добу хвороби. Захворювання почалося з тягнучого болю у
вказівному пальці правої кисті, підвищення температури тіла до 37,3°С слабкості, нездужання, головного болю, зниження
апетиту. У наступні дні з’явилися страхітливі сновидіння, безсоння, відчуття занепокоєння, туги, страху, плаксивість, нудота,
блювання. Згідно слів сина, 3 місяці тому батька вкусив собака, який потім зник з дому. Рука довго не загоювалась, шкіра
навколо рани була гіперемійована. За медичною допомогою не звертався, продовжував працювати.
Об’єктивно: у свідомості, адекватний. Обличчя гіперемійоване, погляд зляканий, зіниці розширені, горизонтальний
ністагм. Пульс 98 уд/хв., тони серця приглушені. АТ 110/70 мм рт ст. Дихання переривчасте, шумне. Шкіра гаряча, волога.
Хворий попросив води, однак, при вигляді склянки з водою з’явились судоми м’язів обличчя, шиї, дихальної мускулатури.
Обличчя посиніло, з’явилася задишка інспіраторного типу. З рота витікала слина. Хворий почав безсистемно бігати по
пропускнику, хапаючись за шию. Напад тривав 30 секунд.
Діагноз: Сказ, стадія збудження
1. Заг. аналіз крові,
2. заг. аналіз сечі,
3. дослідження крові на RW,
4. дослідження крові на HBsAg,
5. дослідження калу на я/глистів,
6. біохімічний аналіз крові(глюкоза, сечовина , креатинін, КОС, білок, глюкоза,
7. електроліти)
8. ЕКГ
9. огляд невропатолога, офтальмолога огляд психіатра
Аналіз мазків-відбитків рогівки ока на РНІФ для виявлення вірусу сказу
Лікування
1. Режим постільний,
2. дієта№15,
3. перевод на ШВЛ
4. Антирабічний гамаглобулін 0,5мг/кг в/м
5. Аміназин 2,5% 2 мл в/м,
6. Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/венно крапельно Реосорбілакт 500 2 рази на добу в/венно крапельно
7. Глюкоза 400 мл 1 раз на добу в/венно крапельно
8. контоль стільця, діурезу, водного балансу.

Хвора 20 років поступила в інфекційного відділення на 3 день хвороби зі скаргами на загальну слабкість, підвищення
температури тіла до субфебрильних цифр, біль в горлі під час ковтання, появу висипу. Захворювання почалося гостро. Ввечері
того ж дня виявила на шкірі грудей, живота, стегон поодинокі рожеві папули, поява яких супроводжувалася незначним
свербежем і була розцінені як алергія на прийняту вранці ацетилсаліцилову кислоту. Наступного ранку, не дивлячись на
прийом десенсибілізуючих препаратів, кількість елементів висипу значно збільшилась. На 3 день захворювання з’явився біль в
горлі.
Об’єктивно: температура тіла 38,6°С. На всій поверхні тіла, на обличчі, волосистій частині голови наявні множинні висипання у
вигляді плям, папул, везикул, поодинокі кірочки. Помірна гіперемія слизової оболонки ротоглотки, на м’якому піднебінні
окремі поверхневі ерозії, болісні під час доторкування шпателем. Збільшені і трохи болісні шийні лімфовузли. Пульс – 80 уд/хв.
АТ – 120/80 мм рт.ст. Тони серця звучні. Над легенями дихання везикулярне.
1. Вітряна віспа, типова форма, середній ступінь тяжкості 2. Діагностика:

6. ЕКГ
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вітряної віспи
2. Дієта №15
3. Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу Ацикловір 0,4 4 рази на добу per os
4. Змащування елементів висипу діамантового зеленого 3% 1 раз на день

Хворий 16 років поступив у клініку на 8 добу хвороби зі скаргами на помірний головний біль, слабкість, гарячку, біль у горлі під
час ковтання. Захворювання почалося гостро з підвищення температури до 38,5°С, болю в горлі. Гарячка трималася всі дні
хвороби, не перевищуючи 39,0°С. Зберігав достатню активність, не відчував інтоксикації.
Об’єктивно: температура 38,7°С. Привушні, задньошийні, аксілярні лімфовузли збільшені до 1,5 см і чутливі під час пальпації.
Гіперемія ротоглотки, мигдалики і фолікули задньої стінки глотки розрихлені. Печінка і селезінка збільшені. Пульс 88 уд/хв.
Тони серця незначно приглушені. АТ – 110/70 мм рт.ст. Над легенями дихання везикулярне.
Інфекційний мононуклеоз, типова форма, середній ступінь тяжкості
6. БХ крові (АлАт, АсАТ, білірубін і його фракції, білок і його фракції, сечовина, креатинін, глюкоза)
7. ЕКГ
8. УЗД ОЧП
9. Огляд ЛОР
Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусу Епштейн-Бар
Аналіз крові на ПЛР ДНК збудника вірусу Епштейн-Бар
2. Дієта №5

Хвора 30 років поступила до інфекційного відділення на 2 добу хвороби, яка розпочалася з появи труднощів при відкриванні
рота та жуванні, тягнучого болю в м’язах шиї. За кілька годин напруження м’язів тулуба, приєдналися судомні скорочення
м’язів кінцівок, тулуба, підвищена пітливість.
Об’єктивно: свідомість збережена. Шкіра бліда, волога на дотик. Вираз обличчя страждальницький. Шкіра лоба зібрана у
складки. Очні щілини звужені, кути рота припідняті. М’язи тіла постійно напружені, крім кистей та стоп. В момент огляду напад
тетанічних судом тривалістю до 10 секунд. Частота дихання – 28/хв. Пульс – 88 уд/хв., АТ – 160/80 мм рт.ст. Тони серця звучні.
Діагноз : Генералізований правець,тяжк.перебіг,ГНД1

План обстеж.
1. заг.ан.крові,
2. резус фактор, гр..крові
3. заг.ан.сечі
4. ан.крові на RW
5. ан.крові на Нbs антиген
6. ан.калу на я/г
7. Б/х,заг.білок фракції, креатинін ,сечов,глюк, КОС, електроліти Na,K,Cl ЕКГ
11. ЕКГ,
12. огляд хірурга, невроп, офтал, психіатра
Лікування:
1. Режим постільний,дієта№15,ШВЛ,інкубація,катетеризація
2. Протиправцева сиров 100тис ОД 1раз на добу в/в після пров.проби
3. Метранідазол 0,5 4р/д в/в крап
4. Трисіль 500 мл 2 рази на добу в/вкрап
5. Глюкоза 5% 500мл 2р/д в/вкрап Реосорбілакт 400 в/в крап 2р/д
6. Магнію сульфат 25% 5 мл (при високому тиску)
7. Аміназин 2,5 % 2.0 в/в стр (при збудженні)
8. Аскорб.кислота 5 % 5мл в/в стр
9. Очисна клізма щодня
10. Гіпербарична оксигенація
11. Контроль гемодинаміки та електролітів

Хворий 27 років, що вживає наркотичні речовини ін’єкційним шляхом, скаржиться на помірний біль в горлі при ковтанні,
послаблення випорожнень протягом 3 місяців, втрату маси до 10 кг, слабкість, пітливість, періодичні підйоми температури
тіла, двічі за цей період були поширені герпетичні висипання на тілі.
Об’єктивно: хворий астенізований, зниженої вгодованості. Шкіра бліда. Збільшення всіх груп лімфовузлів. Пульс 90 уд/хв., тони
серця злегка приглушені. АТ 100/70 мм рт. ст. Живіт м’який, під час пальпації бурчання. На язику волосиста лейкоплакія, є білі
нашарування на м’якому піднебінні та задній стінці глотки.
D.S : ВІЛ інфекція, клінічна стадія, середній ст. тяжкості. Волосиста лейкоплакія язика
План обстеж
1. заг.ан.крові
6. Б/х-білірубін (загальний, фракції)АЛТ, АСТ, заг.білок фракції, креатинін, сечовина, глюкоза, ЛФ, тимолова проба.
7. УЗД ор.чер.порж,
8. ЕКГ
9. ЕЕГ
10. Бак посів мазка з рото глотки
Спец.діагн:
1. Ан.крові на ІФА антитіла до ВІЛ
3. Лікування: Режим постільний,
1. Дієта№4 чи 5
2. Зидовудін 0,3г 2р/д пер ос
3. Ламівудин 0,3 г 2р/д пер ос
4. Індинавір 0,8г 3р/д пер ос
5. Флюконазол 0,1 2р/д в/в струм
6. Дексаметазон 16мл 2 р/д в/в
7. Трисіль 1000 мл 2рази на добу в/в кр
8. Глюкоза 5% 500 в/в
9. Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д per os
10. Полоскання рото глотки розчином Ністатину
Хворий 53 років, сторож ферми великої рогатої худоби. Поступив у клініку на 4 добу хвороби зі скаргами на загальну слабкість і
набряки обличчя. На початку хвороби хворий помітив на правій щоці «міхурець», який став швидко збільшуватися у розмірах,
з’явився набряк обличчя та шиї. В подальшому міхурець лопнув, на його місці утворилася виразка. Наростала слабкість,
підвищилась температура тіла до 38,0°С.
Об’єктивно: на правій щоці виразка до 5 см в діаметрі. Навколо неї вінчик із дрібних пухирців з геморагічним вмістом на тлі
вираженого драглистого набряку обличчя та шиї. Реґіонарний підщелепний лімфовузол збільшений до 2 см в діаметрі,
безболісний. Пульс 90 уд/хв., АТ – 90/60 мм рт ст. Тони серця приглушені. ЧД – 24/хв. Над легенями везикулярне дихання.
D.S : Сибірка, шкірна форма, тяжкий перебіг, ІТШ 1
1. заг.ан.крові,
2. резус фактор, гр..крові
7. Б/х,заг.білок фракції, креатинін, сечов, глюк, КОС, Na, K, Cl, білок Коагулограма
9. ЕКГ
1. Бактеріоскопія вмісту карбункула на зб.сибірки
2. Бак посів вмісту карбункула на зб сибірки
3. Біологічна проба на сибірку
4. Ан.крові на РНГА з сибірковим діагност в динам
1. Режим постільний,дієта№15
2. Пеніцилін 2млн ОД 6р/д в/в стум
3. Глюк 5% 500мл в/вкрап 2р/д
4. Реосорбілакт 400 в/в крап 2р/д
5. Дексамет 16мг 2р/д в/в
6. Аскорб.кислота,5 % 5мл в/в
7. Фуросемід 2мл 3 рази на день в/в струм
8. Контроль гемодинаміки та еленктрол

У хворого 42 років впродовж 5 днів поступово підвищувалася температура тіла, з’явився головний біль, загальна слабкість. У
наступні дні на тлі високої постійної гарячки інтенсивність головного болю наросла; хворого турбували безсоння, затримка
випорожнень, помірний сухий кашель. Госпіталізований на 10-у добу.
Об’єктивно: температура тіла 39,8°С, загальмований, адинамічний. Шкіра бліда, на передньо-бокових відділах живота
поодинокі розеоли. Язик сухий, вкритий густим білим нашаруванням, краї та кінчик його вільні від нашарування, є виразні
відбитки зубів. Метеоризм, гепато-лієнальний синдром. Над легенями жорстке дихання. Пульс
88 уд/хв., АТ – 95/65 мм рт.ст., тони серця глухі, ритм правильний.
D.S : Черевний тиф типова форма, тяжкий перебіг, ІТШ-1
5. копроцитограма
6. Б/х- креатинін, сечовина,глюкоза, білок,фракції, електроліти(К,Na,Cl) коагулогрма
7. УЗД ор.чер.порож,
8. ЕКГ,
9. Ro ОГП,
10. Огляд невропатолога
1. ан.крові на гемокультуру
2. Копроурінокультура
3. Р-ція Відаля
4. Аналіз крові на РНГА з Vi-АГ в динам
2. Ципрофлоксацин 0,5г 2р/д в/в
6. Аскорб.кислота 0,5 % 10мл в/в Ттавегіл 2.0 в/в стр 2р/д
7. Контрикал 100000 ОД 2р/д в/в
8. Гепарин 5000 ОД 4р/д в/в
9. Контроль гемодинаміки та електрол балансу

Хворий 39 років направлений у клініку інфекційних хвороб із діагнозом «сепсис». Захворювання почалося гостро з ознобу,
потім з’явилося відчуття жару, підвищилася температура тіла до 40,5°С та утримувалася протягом 6 годин. Зниження
температури тіла до норми супроводжувалося рясним потовиділенням. Подібні напади повторювалися кожні 48 годин. Хворіє
14 діб, до того приїхав з Уганди.
Об’єктивно: температура тіла в межах норми, незначна іктеричність шкіри та склер. З боку серця та легень - без змін. Живіт
м’який, пальпуються збільшені печінка та селезінка.
Малярія триденна(vivax), первинна атака, сер.ст.тяж. Вторинна гемолітична гіпохромна анемія
2. заг.ан.сечі + жовчні пігменти
5. ан.калу на я/г +стеркобілін
6. Б/х-білірубін(загальний, фракції) АЛТ, АСТ, заг.білок фракції, креа, сечов, глюк, тим.проба, ЛФ
8. ЕКГ
1. Паразитоскопія крові на зб малярії(мазок+товста крапля)
Лікування:
2. Хлорохін 1.0 реr os, через 6год 0,5 г, потім 0,5 1р/д
3. Примахін 0,027 1р/д реr os
4. Лоратадин 0.01 1р/д реr
5. Рясне тепле пиття до 3л на добу
6. Ентеросгель 1 ст ложка (15мг) 3 рази на добу

Хвора 32 років захворіла гостро, коли після ознобу підвищилась температура до 39,8°С, з’явився головний біль, було
одноразове блювання. У наступні дні, незважаючи на прийом антипіретиків, зберігалась висока гарячка, наростала сонливість.
На 6 добу втратила свідомість. 10 днів тому приїхала з Тропічної Африки, де була протягом 1 місяця.
Об’єктивно: температура 40,1°С. Непритомна, значне моторне збудження. Зіниці звужені, слабко реагують на світло. Колінні
рефлекси підвищені, позитивні симптоми Бабінського та Оппенгейма. Шкіра бліда, з лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери
помірно жовтяничні. Пульс 112 уд/хв., слабкого наповнення, АТ 90/60 мм рт.ст. Тони серця глухі. ЧД – 22/хв, над легенями
везикулярне дихання. Пальпуються збільшені печінка та селезінка.
Малярія тропічна, первинна атака, тяжкий перебіг. Малярійна кома
2. заг.ан.сечі + жовчні пігменти
5. ан.калу на я/г +стеркобілін
6. Б/х-білірубін(загальний,фракції)АЛТ,АСТ,заг.білок фракції, креатинін, сечовина, глюкоза, тим.проба, ЛФ, електроліти,
КОС
9. ЕКГ
10. Пульоксиметрія
11. Огляд невропатолога, офтальмолога
1. Паразитоскопія крові на зб малярії(мазок+товста крапля)
2. Хінін 0,5 3 рази на добу в/в стр на глюкозі 5%
3. Доксициклін 0,1 2 рази на добу в/в струминно
7. Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в струминно

Хворий 34 років поступив до клініки на 3 добу хвороби зі скаргами на головний біль, біль у горлі, підвищення температури
тіла.
Об’єктивно: температура тіла 38,6°С. Шкірні покриви бліді. В кутощелепних ділянках спостерігається незначний набряк
підшкірної клітковини, пальпуються малочутливі лімфовузли до 1 см в діаметрі. В ротоглотці на тлі ціанозу мигдалики вкриті
сірим плівчастим нашаруванням, яке погано знімається шпателем, переходить на піднебінні дужки. Під час риноскопії в
правому носовому ході виявлено сіре нашарування, яке не знімається шпателем. Пульс 60 уд/хв., ритмічний. Тони серця
приглушені, АТ 110/70 мм рт.ст. ЧД – 12/хв, над легенями ддихання везикулярне.
Дифтерія плівчаста, комбінована, глотки та носа, (піднебінні мигдалики, піднебінні дужки, правий носовий хід), середній
ступінь тяжкості
6. БХ крові (сечовина, креатинін, ЛДГ, КФК, глюкоза, загальний білок з фракціями) ревмопроби
7. ЕКГ
9. Консультація кардіолога
Бактеріоскопія мазка з носа та глотки на збудника дифтерії Бак.посів мазка з носа та глотки на збудника дифтерії Аналіз крові
на РНГА з дифтерійним антигеном в динаміці
2. Дієта №15
3. ПДС 80 тис ОД в/м 1 раз на добу після проби на чутливість
4. Азитроміцин 0,5 1 раз на добу per os
8. Полоскання рото глотки та носа розчином фурациліну 3 рази на день

Пацієнтка 25 років госпіталізована в інфекційне відділення у тяжкому стані. Скаржиться на виражений головний біль в
скроневій та лобовій ділянках, надбрівних дугах, біль при рухах очима, біль у м’язах, ломоту в тілі, виникнення блювання на
висоті головного болю. З анамнезу з’ясовано, що вдома хворіє на грип молодший брат. Об’єктивно: хвора збуджена,
температура 39,60С, брадикардія змінюється тахікардією, виникли генералізовані судоми, є сумнівні менінгеальні знаки. АТ –
160/90 мм рт.ст. Тони серця приглушені.
Грип, типова форма, тяжкий перебіг, набряк мозку
6. ЕКГ
КОС)
9. Група крові і резус фактор
10. ЕКГ
14. Люмбальна пункція, загальне і біохімічне дослідження ліквору
2. Дієта 15
3. Катетеризація підключичної вени, сечового міхура, назогастральний зонд, ШВЛ
4. При збудженні – аміназин 2,5% 2,0 в/м
8. Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в струминно
9. Лазолван 2,0 в/в струминно 3 рази на добу

Хворий 29 років поступив на 6 день хвороби зі скаргами на підвищення Т тіла до 39,2 0С, сухий кашель з періодичним
виділенням слизисто-гнійного харкотиння, задишку. Захворювання почалось з підвищення температури тіла до 38,0 0С, ознобу,
головного болю з локалізацією в ділянці лоба, надбрівних дуг, ломоти в тілі. Потім з’явився сухий кашель з відчуттям дертя за
грудниною, сухість та дряпання в горлі, закладення носу. На 4 добу температура тіла нормалізувалась, з’явились мізерні
виділення з носу, посилився кашель. Приймав жарознижувальні, відхаркувальні препарати та краплі в ніс. На 5 добу
температура знову підвищилась до 39,80С, з’явився кашель з виділенням харкотиння.
Об’єктивно: гіперемія шкіри обличчя, температура тіла 38,2 0С, АТ 120/70 мм рт. ст., пульс 96 уд/хв., тони серця приглушені,
ритмічні, ЧД 24/хв. Над легенями укорочення перкуторного звуку в нижньому відділі правої легені, аускультативно - дихання
жорстке, в нижніх відділах вислуховуються дрібнопухирчаті вологі хрипи та крепітація. Живіт м’який, випорожнення без змін.
1. Грип, типова форма, тяжкий перебіг

Пневмонія, поза госпітальна, вторинна, правостороння, нижньодольова, ДН 1
6. Біохімія крові (глюкоза, сечовина, креатинін, білок загальний і фракції, газовий склад крові, КОС)
7. ЕКГ
9. Бак.посів харкотиння
10. Аналіз харкотиння загальний і на МБТ
11. Спірометрія
2. Дієта 15
3. Озельтамавір 0,075 2 рази на добу, per os
4. Азитроміцин 0,5 1 раз в день per os
5. Тепле рясне пиття до 3,5 л на добу
10. Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день
11. Назоферон 2 вприскування в кожну ніздрю 2 рази на день Інгаляції кисню

Хворий 18 років поступив в інфекційне відділення на 3 день хвороби зі скаргами на сухість у роті, гарячку, набряк привушної
ділянки праворуч.
Об’єктивно: у свідомості, адекватний. Температура тіла – 39,0 оС, шкірні покриви без висипки, бліді. Обличчя та шия
асиметричні за рахунок м’якуватого набряку безболісної правої привушної залози. Мигдалики не збільшені, нашарувань
немає. Тони серця звучні, ритм правильний. Живіт м'який, болісний в епігастрії під час пальпації, печінка й селезінка не
збільшені.
D.S : Епідемічний паротит, типова форма, середній ступінь тяжкості. Панкреатит
6. Б/х-білірубін(загальний,фракції),заг.білок фракції, креа,сечов,глюк, амілаза
7. ЕКГ
8. УЗД ОЧП
1. Ан.крові ІФА на IgM до збуд
Лікування:
2. Рясне пиття до 3л на добу
3. Лоратадин 0.01 1р/д реr os
4. Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д per
5. Полоскання ротоглостки розчином хлорофіліпту
6. Сухе тепло на ураж.ділянки

Хворий 18 років звернувся до лікаря зі скаргами на появу на різних ділянках шкіри червоних плям різного діаметру (3-7 см), що
чітко відокремлені від здорової шкіри, головний та м’язовий біль, ломоту у всьому тілі, неприємні відчуття, біль в області
серця. Відмічає також періодичний біль у суглобах.
Об’єктивно: свідомість не порушена, на шкірі тулуба, кінцівок еритематозні плями різної насиченості, безболісні. Тони серця
дещо приглушені, поодинокі екстрасистоли. Конфігурація суглобів не змінена, рухливість у повному обсязі. Три тижні тому
хворий помітив почервоніння на правому стегні в місці укусу кліща, яке через кілька днів зникло. Загальний стан у той час
практично не погіршувався.
Хвороба Лайма, дисемінована стадія,середній ступінь тяжкості
6. Б/х-білірубін(загальний,фракції),АСТ,ЛДГ, КФК,заг.білок фракції, креа, сечов, глюк, ревмо проби
8. ЕКГ, ехокардіографія
9. Огляд кардіолога, невропатолога
1. Ан крові ІФА на IgM до збуд хв Лайма
2. Доксициклін 0,1 2р/д в/в струм
3. Рясне тепле пиття до 3 л добу
4. Ібупрофен 0,2 3 рази на день
5. Аскорб.кислота 0,5 3 рази на добу пер ос
6. Контроль гемодинаміки та електролітного стану

Хворий 21 року поступив в інфекційне відділення на 5 день хвороби зі скаргами на прогресуючу загальну слабкість, неприємні
відчуття за грудниною, підвищення температури тіла до 38,6 о С, біль у горлі, що підсилюється під час ковтання.
Об’єктивно: в свідомості, адекватний. Температура тіла 37,8 оС.Шкіра бліда, акроціаноз. Пальпуються підщелепні лімфовузли
(0,5-1см). Слизова оболонка ротоглотки набрякла, незначно гіперемійована з ціанотичним відтінком,. На гіпертрофованих
мигдаликах визначаються плівчасті нашарування, що виходять за їх межі на задню стінку глотки, язичок, піднебінні дужки,
при спробі зняти слизова оболонка кровоточить. Визначається набряк підщелепної області. Дихання везикулярне. Пульс 92
уд/хв., АД- 100/50 мм.рт.ст. Тони серця приглушені. Живіт м’який, безболісний.
Дифтерія плівчаста, поширена (піднебінні мигдалики, піднебінні дужки, язичок, задня стінка глотки), середній ступінь
тяжкості
6. БХ крові (сечовина, креатинін, ЛДГ, КФК, глюкоза, загальний білок з фракціями) ревмопроби
7. ЕКГ
9. Консультація кардіолога
Бактеріоскопія мазка з носа та глотки на збудника дифтерії
Бак.посів мазка з носа та глотки на збудника дифтерії
Аналіз крові на РНГА з дифтерійним антигеном в динаміці
2. Дієта №15
3. ПДС 80 тис ОД в/м 1 раз на добу після проби на чутливість
4. Азитроміцин 0,5 1 раз на добу per os

Хворий 35 років доставлений до інфекційного відділення через 48 годин після вживання м’ясного салату зі скаргами на
багаторазове блювання, профузний пронос, розлитий біль у животі, судоми кінцівок
Об’єктивно: температура тіла 38,6оС, шкіра бліда, тургор знижений, АТ 90/65 мм рт.ст., пульс 115 уд/хв. Тони серця
приглушені, ритмічні. Дихання везикулярне. Живіт болісний в епігастрії та правій здухвинній ділянці. Випорожнення рясні,
рідкі, смердючі з домішками слизу.
Сальмонельозний ентерит, тяжкий ступінь важкості, помірна дегідратація
6. Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції, електроліти К, Na, Cl)
7. ЕКГ
Бак-посів калу/блювотних мас на збудник сальмонельозу
Аналіз крові на РНГА з сальмонельоз ним Ag в динаміці
2. Дієта 4
3. Регідрон до 4л на добу per os
4. Трисіль 1000 мл в/в струминно 2 рази на добу
5. Індометацин 0,5 3 рази на добу per os
6. Ентеросгель 1ст.ложка (15мг) 3 рази на добу per os

Хвора 52 років скаржиться на слабкість, головний біль, підвищення температури тіла до 39,4 0С. Захворіла напередодні
гостро: з ознобом ввечері піднялась до високих цифр температура тіла. Сьогодні зранку виникло відчуття розпирання і тупий
біль у правій гомілці, почервоніння шкіри.
Об’єктивно: температура тіла 39,80 С, на шкірі гомілки еритема яскравочервоного кольору, гаряча на дотик, чітко
видокремлена у вигляді «язиків полум’я» з нерівними краями. Помірно збільшені болючі пахвинні лімфатичні вузли справа.
Пульс – 98 за хвилину. Тони серця ледь приглушені. АТ – 130/85 мм рт.ст. Над легенями везикулярне дихання.
D.S : Бешиха первинна, еритематозна форма, середній ступінь тяжкості
6. Б/х - заг.білок фракції, креатинін, сечовина, глюкоза, ревмопроби
7. ЕКГ
8. огляд хірурга
Лікування:
2. Пеніцілін 1 млн ОД 6р/д в/в струм
3. Рясне тепле пиття
4. Лоратадин 0,1 1р/д реr os
5. Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д реr os
6. Парацетамол 0,5г реr os (при підвищенні Т 38)
7. УФО на уражені ділянки щоденно

Хворий 45 років доставлений у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на виражену задишку, значну загальну слабкість,
підвищення температури до 40,00С, біль у грудній клітці під час кашлю. Повернувся літаком з туристичної поїздки, під час якої
мешкав у готелі, де працювали кондиціонери. Захворювання почалося з нежитю і дряпання у горлі.
Об’єктивно: шкіра бліда, акроціаноз. ЧД 32/хв. Тони серця значно приглушені, пульс – 60 уд/хв., АТ 100/60 мм. рт. ст. Були
одноразове блювання та діарея тричі за добу. Над легенями жорсткедихання, в нижніх відділах обох легень є поодинокі вологі
хрипи.
Легінельоз, хвороба легіонелів, важкий ступінь тяжкості, ГДН 2 ступеня
6. Біохімія крові (глюкоза, сечовина, креатинін, білок загальний і фракції, газовий склад крові, КОС, АлАТ, АсАТ, білірубін
загальний і фракції)
7. ЕКГ
9. Бак.посів харкотиння
10. Аналіз харкотиння загальний і на МБТ
11. Спірометрія
12. УЗД ОЧП
Аналіз харкотиння методом РНІФ на наявність легіонел
Бак посів харкотиння на наявність легіонел
2. Дієта 5
3. Катетеризація підключичної вени, сечовий катетер, назогастральний зонд, ШВЛ
4. Азитроміцин 0,5 в/в струминно 1 раз на добу
8. Лазолван 2,0 в/в струминно 3 рази на добу

Хворий, 36 р., скаржиться на сильний головний біль, запаморочення, підвищення температури до 39°С, порушення мови,
хиткість ходи, слабкість і обмеження активних рухів у правих та нижніх кінцівках, виражену загальну слабкість та схуднення
впродовж останніх 4-х місяців. З анамнезу відомо, що хворий близько 7 років вживав ін’єкційні наркотичні речовини.
Об’єктивно: астенізований, зниженого вгодовування. Збільшені всі групи лімфовузлів. В легенях дихання ослаблене. Тони
серця приглушені, АТ 100/70 мм рт.ст., пульс 92 уд/хв, температура тіла 38°С. Живіт м’який, безболісний, печінка збільшена,
селезінка не пальпується. Менінгеальний синдром виражений незначно,правобічний геміпарез, порушення координаційних
проб, афазія. За результатами МРТ: множинні вогнища ураження головного мозку в області базальних ядер і таламуса, оточені
зоною перифокального набряку, ознаки стиснення прилеглої речовини мозку.
D.S : ВІЛ інфекція, клінічна стадія, тяжкий перебіг. Токсоплазмовий менінгоенцефаліт
6. Б/х-білірубін (загальний, фракції) АЛТ, АСТ, заг.білок фракції, креатинін, сечовина, глюкоза, ЛФ, тимолова проба.
8. ЕКГ
9. ЕЕГ
10. Люмбальна пункція: бак посів ліквору на токсоплазму
1. Ан.крові на ІФА антитіла до ВІЛ
1. Режим постільний,
2. Дієта№4 чи 5
3. Зидовудін 0,3г 2р/д пер ос
4. Ламівудин 0,3 г 2р/д пер ос
5. Індинавір 0,8г 3р/д пер ос
6. Ровоміцин 3 млн ОД 2р/д в/м + Бісептол 0,4 3р/д пер ос
7. Дексаметазон 16мл 2 р/д в/в
8. Трисіль 1000 мл 2рази на добу в/в кр
9. Глюкоза 5% 500 в/в
10. Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д per os

Хвора 17 років, скаржиться на тупі болі в епігастральній ділянці та правому підребер’ї, що виникають після прийому їжі,
нудоту, зниження апетиту, напіврідкі випорожнення до 3 разів на добу, загальну слабкість, роздратованість. Хворіє 3 роки.
Неодноразово лікувалася у гастроентеролога з приводу хронічного гастродуоденіту та дискінезії жовчовивідних шляхів.
Об’єктивно: загальний стан задовільний, температура тіла 36,6°С. Астенічної тілобудови, зниженого вгодовування. Живіт при
пальпації болісний у
пілородуоденальній ділянці, в правому підребер’ї та в точці Кера. Слабопозитивний см Ортнера, симптоми подразнення
очеревини негативні. Тони серця ритмічні, звучні, ЧСС – 80 уд/хв, АТ – 100/60 мм рт.ст.
Хронічний лямбліоз, стадія загострення, середній ступінь тяжкості
6. Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції, білірубін фракції і загальний, АлАТ, АсАТ)
7. ЕКГ
8. УЗД ОЧП ФЕГДС
9. Ретроградна пактеато-дуодено-холангіо графія
10. КТ ОЧП
12. Огляд невропатолога
Паразитоскопія калу на на лямблії
Аналіз дуоденального вмісту на лямблії Аналіз крові на ІФА IgM до збудника лямбліозу
2. Дієта 5
3. Метронідазол 0,5 3 рази на добу, per os
4. Рясне тепле пиття до 3л на добу
5. Но-шпа 0,04 1 раз на добу при спазмі per os
6. Лоратадин 0,1 1 раз на добу, per os
7. Гепабене 0, 25 3 рази на добу per os
8. Канадський йогурт 1 капсула 3 рази на день per os
Заболевания преимущественно с фекально-оральным механизмом передачи., вирусные гепатиты
Задача №1(1)
Вольная К., 45 лет, бухгалтер, поступила в стационар на 3 лень болезни с жалобами на тошноту, рвоту боли в животе, скудные
болезненные выделения кровянисто-слизистого характера из прямой кишки каждые 20-30 минут. В первые часы
заболевания стул калового характера, далее - жидкий, температура не изнуряла, у внучки послабление стула.
Объективно: состояние тяжёлое, температура тела - 39,5 "С, больная беспокойна, лицо гиперемировано, язык покрыт
серым налётом, сухой, живот напрягает, болезненный особенно в области нисходящего отдела толстой кишки, последняя
резко спазмирована. Печень умеренно увеличена, мягкая, безболезненна. Селезёнку пальпировать не удаётся. Со стороны
других органов и систем патологии не выявлено.
Диагноз: Острый шигеллёз (клинически), гастроэнтероколитическая форма, тяжёлое течение. ИТШ 1 степени.
Больной 32 года, поступил в клинику в крайне тяжёлом состоянии на 2 день болезни. Заболевание началось остро,
температура 40,0 °С, головная боль, тошнота, рвота 4 раза, стул жидкий 8 раз вначале жидкий, обильный, потом более
скудный со слизью, тенезмы, тянущие боли в мышцах ног. В общении с больными не был, питался дома. 3 дня назад
вернулся из командировки, где обедал в ресторане, ел отбивную с макаронами, пил сладкий фруктовый компот.
Объективно: температура тела — 40,0 СС, кожа бледная, язык обложен густым белым налётом, суховат, губы цианотичны.
Тоны сердца приглушены. Пульс - 120 уд/мин., слабого наполнения. АД - 90/40 мм рт.ст. Дыхание везикулярное, живот
мягкий, обычной формы, болезнен в правой и левой подвздошной области. Сигмовидная кишка спазмирована, болезненна.
Умеренная ригидность мышц затылка, слабо «+» симптом Кернига.
Диагноз: Острый шигеллёз (клинически), гастроэнтероколитическая форма, тяжёлое течение. ИТШ 11-111 степени.
Больной В., 23 года, поступил в инфекционное отделение на 2 день болезни с. жалобами на боли внизу живота
схваткообразного характера, наличие частого жидкого стула с примесью слизи и крови, ложные позывы на низ.
Заболевание началось остро с повышения температуры тела до 38,9 °С, болей в животе, жидкого стула. Из данных
эпиданамнеза выяснилось, что за 4 дня до заболевания собирал на дачном участке яблоки, несколько штук съел немытыми.
Общее состояние при осмотре средней тяжести, температура тела 38.0 °С, кожные покровы бледные. Пульс - 98 уд/мин,
АД - 120/70 мм рт.ст. Тоны сердца чистые. Язык обложен белесоватым налетом., живої мягкий, при пальпации
болезненный, больше в области сигмовидной кишки, которая спазмирована. Стул каловый, с примесью слизи и крови.
Диагноз: Острый шигеллёз (клинически), колитическая форма, среднетяжёлое течение.
Больной У., поступил в инфекционное отделение на 6 день болезни с жалобами на частый жидкий стул без счёта, с
примесью слизи, крови, ложными позывами на низ, тянущими болями внизу живота, повышением температуры тела до
высоких цифр, слабостью, головокружением, тошнотой. Заболевание началось остро, после употребления в пищу творога,
купленного на стихийном рынке. Повысилась температура тела до 39,5 °С, слабость, однократная рвота, боли в животе
разлитого характера, которые к концу первых суток локализовались в левой подвздошной области. Стул частый, жидкий,
затем скудный, с примесью слизи и крови, ложные позывы. Не лечился, все вышеизложенные симптомы сохранялись в
течение всех дней болезни. Сегодня состояние ухудшилось, усилилась слабость, температура тела до 37,5 °С, одышка,
головокружение, сердцебиение. Вызвал КСП, госпитализирован. При осмотре состояние тяжёлое, АД- 80/40 мм рт.ст.,
пульс-90 уд/мин., живот мягкий. Болезненность в области сигмовидной кишки, которая спазмирована. Язык сухой, обложен
белым налётом. Приглушены тоны сердца. Диагноз: Острый шигеллёз (клинически), колитическая форма, тяжёлое
течение. ИТШ II ст.
Больная О.. 45 лет, воспитатель детского сада. Заболела остро, появились боли внизу живота, недомогание, затем жидкий
стул. Из эпиданамнеза выяснили, что в течение последней недели в садике заболело двое детей, у которых диагностировали
дизентерию Флекснера. При поступлении состояние больной удовлетворительное, температура тела 37,2 °С. Язык влажный,
обложен у корня белым налётом. Живот мягкий, сигмовидная кишка спазмирована, чувствительна па ощупь. Стул 3 раза
в сутки, жидкий. Копрограмма: слизь в значительном количестве, лейкоциты до 100, эритроциты 20-30 в поле зрения.
Обший анализ крови без особенностей. Диагноз: Острый шигеллёз (клинически), политическая форма, лёгкое течение.
Хворий 23 років поступив в клініку на 3 добу від початку захворювання зі скаргами на загальну слабкість, нездужання,
підвищення температури тіла до 38,0 °С, біль внизу живота переймоподібного характеру, часті рідкі випорожнення (до 15
разів), спочатку калового характеру, потім мізерні зі слизом. Останнім часом відмічає: несправжні позиви, що
супроводжувались тільки виділенням незначної кількості слизу.
При об'активному огляді стан хворого середньої тяжкості. Шкіра чиста. Слизові оболонки бліді. Язик обкладений
білим нальотом, сухий. Живіт втягнутий, болючий по ходу товстої кишки. Сигмовидна кишка пальпується у вигляді
щільного тяжа, звужена у поперечнику, болюча. Пульс — 110 уд/хв., ритмічний, слабого наповнення. АТ —90/50 мм рт.ст.
Дихання прискорене. Діурез знижений. Диагноз: Острый шигеллёз (клинически), колитическая форма, средентяжелое
течение. 1ТГШ II степени.
Задача №7(7)Хворого 46 років госпіталізовано в інфекційне відділення на 2-й день хвороби зі скаргами на ріжучий,
переймоподібний біль у животі. Захворювання почалось гостро з підвищення температури тіла до 38,0°С, загальної
слабкості, болю в кінцівках, суглобах, проносу. Напередодні захворювання пив сире молоко. Випорожнення спочатку були
калового характеру, в подальшому з почастішанням позивів до дефекації. Калових мас стало дедалі менше, у
випорожненнях з'явився слиз та кров.
При обстеженні стан хворого тяжкий. Шкіра холодна, суха, бліда. Тургор шкіри знижений. Язик сухий, обкладений
сірувато-брудним нальотом. Живіт втягнутий, болючий при пальпації за ходом товстої кишки, більше справа. Сигмовидна
кишка спазмована. Пульс частий, слабкий, 100-110 за хв. АТ 90/60 мм.рт.ст. Диагноз:Острый шигеллёз (клинически),
колитическая форма, средентяжелое течение. ИТШ II степени.
Хворий 23 років, захворів гостро 3 дні тому. Захворювання почалось з загальної слабкості, головної болі, болі в суглобах,
температура тіла підвищилась до 38,0 °С та утримувалась на протязі 2-х днів. За кілька годин від початку захворювання виник
переймоподібний біль в животі. Випорожнення спочатку мали каловий характер, в подальшому почастішали позиви до
дефекації, калових мас стало менше, у випорожненнях з'явилися слиз та кров.
При обстеженні: температура тіла - 36,6 °С. Язик обкладений сірувато-коричневим нальотом. Живіт болючий за
ходом товстого кишечнику. Сигмовидна кишка пальпується у вигляди болючого тяжа. Істотних змін зі сторони серцевої та
легеневої систем не виявлено. В крові помірний лейкоцитоз. Диагноз: Острый шигеллёз (клинически), колитическая
форма, среднетялеёлое течение.
Вольной 24 лет, поступил в инфекционное отделение с жалобами на боль внизу живота, частый жидкий стул, вначале
калового характера, затем скудный, со слизью и кровью в виде „ректального плевка". Общее состояние больного
тяжёлое. Температура тела - 38,5 °С. Язык густо обложен белым налётом, суховат. Живот мягкий, болезненный в области
сигмовидной кишки, выражен её спазм. Тоны сердца приглушены. АД 80/40 мм рт.ст., пульс 105 уд/мин.. ЧД - 32
лых.движ/мин. В копрограмме лейкоциты и эритроциты густо покрывают всё поле зрения. Диагноз: Острый шигеллёз
(клинически), колитическая форма, тяжёлое течение. ИТШ II ст.
Больная 35 лет поступила в инфекционное отделение в тяжёлом состоянии па 2-й день болезни. Заболевание началось с
озноба, повышения температуры тела до 39,0 °С, недомогания, схваткообразных болей внизу живота, жидкого стула до 16
раз в сутки со слизью и кровью. В яслях, где больная работает няней, у 3-х детей были поносы.
Объективно: язык обложен белым налётом, суховат. Тоны сердца приглушены, пульс - 1 18 уд/ мин.. АД -80/55 мм рт.ст.
Живот мягкий, болезненный по ходу резко спазмированной сигмовидной кишки. Диагноз: Острый шигеллёз (клинически),
колитическая форма, тяжёлое течение. ИТШ II ст.
Больной 23 лет поступил в клинику на 2-й день болезни с жалобами на боли в животе, рвоту, жидкий стул до 6-7 раз в
сутки. Заболевание началось остро, с появления озноба, головной боли, болей в животе, которые вначале были в
эпигастрии, а потом переместились вниз живота. В начале болезни была 3 раза рвота, затем присоединилась диарея, в
дальнейшем скудного характера, с примесью слизи. За сутки до болезни пил яблочный сок домашнего изготовления.
Объективно: температура тела 38,5 °С. Состояние средней тяжести. Лицо гиперемировапо. Язык слегка обложен.
Пульс 100 уд/мин., дыхание везикулярное. Живот слегка вздут, болезнен в левой подвздошной области, сигмовидная
кишка спазмирована., болезненна. Диагноз: Острый шигеллёз (клинически), гастроэнтероколитическая форма,
среднетяжёлое течение.
Задача № 1 ( 1 2 )
Больной И., 27 лет, доставлен в отделение на 2-й день болезни с жалобами на разлитую боль в животе, тошноту,
беспрерывную рвоту, судороги нижних конечностей, частый жидкий зловонный стул, головную боль. Заболел остро, спустя
18 часов после употребления недостаточно прожаренных котлет. При поступлении температура тела 36,2 °С, в сознании,
черты лица заострены, акроцианоз, тургор кожи снижен, голос сиплый, язык суховат, живот вздут, при пальпации
болезнен в эпигастральной области, вокруг пупка и в илеоцекальном углу. Сигмовидная кишка н_е_спазмирована. Печень
выступает из-под края рёберной__дуги на 2 см. Селезёнка не пальпируется. Тоны сердца глухие, пульс нитевидный, частый, АД
- 40/20 мм рт.ст., ЧД - 36 дых.движ/мин., дыхание поверхностное, без хрипов, судороги мышц нижних конечностей. Позывы на
рвоту. Студ-зедёного_ивеха. Диурез - 400 мл.
Диагноз: С'альмоиеллёз, гастроинтестинальная форма (гастроэнтерический вариант), тяжёлое течение,
дегидратация II степени. ИТШ III степени.
Задача №2( 13)

Хворий 43 років поступив у клініку в 1-й день захворювання. Напередодні захворювання вживав м'ясний холодець, після
чого через 10 годин з'явився біль в епііастрії, блювання „фонтаном", рідкі смердючі випорожнення зелсцою кольору.
Стан тяжкий. Температура тіла - 37,0 °С. Риси обличчя загострені, шкіра бліда, акроціаноз. Судоми литкових м'язів.
Язик сухий. Живіт болючий на всьому протязі. Пульс-100 уд/хв., слабкого наповнення. АТ 90/50 мм рт.ст. В легенях везикулярне
дихання.Диагноз: Саіьмонеллез, гастроинтестинальная форма (гастроэнтеритический вариант), тяжёлое течение,
дегидратация I степени.

Хвору 29 років госпіталізовано в інфекційне відділення па 2-й день захворювання зі скаргами на біль в животі, нудоту,
безперервне блювання, часті, рідкі, смердючі випорожнення .зеленого кольору, головній біль, високу температуру тіла, судоми
у гомілкових м'язах. Захворювання почалось гостро, через 18 годин після вживання в їжу недостатньо прожарених та після
доби зберігання, котлет.
Об'єктивно: температура тіла ........... 36.2 °С. В свідомості, але стан дуже тяжкий. Риси обличчя загострені,
акроціаноз. тургор шкіри знижений. Голос захриплий. Язик сухий, живіт здутий, болючий під час пальпації по ходу товстого
кишечнику. Сигмовидна кишка не спазмована. печінка збільшена на 2 см. селезінка не збільшена. Тони серця глухі,
пульс частий, слабкого наповнення, 100 - 1 1 0 уд/хв., АТ - 50/20 мм рт.ст. Виражені судоми нижніх кінцівок, продовжується
пронос, блювання. Діурез до 1000 мл за добу. Диагноз:Сальмонеллёз, гастроинтестинальная форма
(гастроэнтеритический вариант), тяжёлое течение, дегидратация II степени.

Больной 32 года, поступил в отделение на первый день болезни. Заболел остро. Заболевание началось с боли в
эпигастрии, многократной рвоты. Спустя 2 часа присоединился обильный зловонный стул зелёного цвета, без
патологических примесей, повысилась температура тела до 39,0 °С.
При осмотре: кожа сухая, тургор сохранён. Язык обложен коричневатым налётом. Живот умеренно вздут, болезнен по
ходу кишечника, урчит. Топы сердца приглушены, пульс 100 уд/мин., АД 110/60 мм рт.ст. В лёгких дыхание
везикулярное, хрипов нет, отмечаются периодические судороги икроножных мышц. Диагноз: Сальмонеллёз,
гастроинтестинальная форма (гастроэнтеритический вариант), среднетяжёлое течение
Чадяча №5( 16)

Больной 22 лег поступил в инфекционное отделение на 6-й день болезни. Заболел вместе с другими членами семьи спустя
14 часов после употребления холодца. Заболевание началось остро с головной боли, озноба, рвоты, обильною жидкого
зелёного цвета стула, болей в животе, повышения температуры тела до 38,9 °С. После промывания желудка рвота
прекратилась, на 3-й день болезни нормализовался стул. Однако состояние не улучшилось, температура тела держалась в
пределах 37,8 39 °С, беспокоили головные боли, слабость, бессонница.
Объективно: температура тела 38,5 °С. Состояние средней тяжести. На коже живота и груди многочисленные
розеолы. Пульс 72 уд/мин., АД 100/65 мм рт.ст. Тоны сердца приглушены. Язык суховат, обложен коричневым налётом.
Живот слегка вздут. Пальпируется край печени и селезёнка. В крови умеренный лейкоцитоз со сдвигом в формуле
влево. СОЭ - 28 мм/час. Диагноз: Сальмонеллёз, генерализованная форма (тифоподобный вариант), средпетяжёлое
течение.
Больной 39 лет заболел остро. Заболевание началось с болей в эпигастральной области, тошноты, рвоты. В последующем
присоединился частый жидкий стул вначале калового характера, затем водянистый, зловонный, зеленоватого характера.
При поступлении жаловался на резкую слабость, схваткообразные боли в животе. Объективно: температура тела -
38,0 °С, бледность кожи, акроцианоз. Язык сухой, покрыт грязно-серым налётом. Живот болезнен в эпигастрии и по ходу
толстого кишечника. Пульс- 110 уд/мин., АД- 100/60 мм рт.ст. Гоны сердца приглушены, небольшая одышка, в лёгких хрипов
нет.
Диагноз: Сальмонеллез, гастрогштестинальная форма (гастроэнтеритический вариант), среднетяжёлое течение.
Больная П. 40 лет поступила в инфекционное отделение с жалобами на тошноту, неукротимую рвоту, боли режущего
характера в животе, головную боль и головокружение. Заболевание началось спустя 2,5 часа после употребления пирожных с
заварным кремом.
Объективно: состояние средней тяжести. Температура тела 36,3 °С, кожные покровы бледные, холодный пот, пульс
слабого наполнения, АД 90/80 мм рт.ст., тоны приглушены, язык суховат, обложен белым налётом, живот болезнен в
эпигастральной области и по ходу толстой кишки. Стул задержан. После проведения соответствующих лечебных
мероприятий состояние больной улучшилось, тошнота и рвота прекратились, головная боль, головокружение и боли в
животе исчезли. РС и АД нормализовалось. На следующий день больная чувствовала себя хорошо. Диагноз: ПТИ
(гастрит), среднетяжёлое течение, дегидратация II степени.

У хворого 40 років захворювання почалось через 5 годин після обіду з нудоти, неприємного відчуття в епігастрії.
безперервного блювання. Через 1 годину приєдналась біль по всьому животу, рясні водянисті випорожнення без
патологічних домішок, наросла слабкість, з'явились судоми в кінцівках.
Під час огляду стан хворого тяжкий. Повторне блювання, судоми, акроціаноз, холодний піт. Тони серця глухі, пульс -
120 уд/хв. Язик сухий, покритий білим нальотом. Живіт утягнутий, болючий в епігастрії. Одночасно захворіла дружина.
Клініка аналогічна. З епіданамнезу відомо, що за обідом їли торт, який був куплений 3 дня тому, зберігався в
холодильнику. Диагноз: ПТИ (гастроэнтерит), тяжёлое течение, дегидратация 1-11 степени.
У больного 40 лет заболевание началось спустя 5 часов после обеда с тошноты, неприятных ощущений в эпигастрии,
многократной рвоты. Через 1 час к начальным симптомам присоединились боли по всему животу, обильный водянистый
стул без патологических примесей, наросла слабость, появились судороги в конечностях.
При поступлении: состояние тяжёлое, повторная рвота, судороги, акроцианоз. холодный пот. Тоны сердца глухие, пульс
120 уд/мин., слабого наполнения, АД 70/30 мм рт.ст., ЧД 36 дых.движ/мин. Язык сухой, обложен белым налётом.
Живот втянут, болезнен в эпигастрии. Одновременно заболела жена. Из эпиданамнеза выяснено, что за обедом они
ели торт, купленный 3 дня тому и хранившийся в холодильнике. Диагноз: ПТИ (гастроэнтерит), тяжёлое течение,
дегидратация 1-І! степени
Больная 36 лет, доярка. Заболела остро через 1 час после употребления сырого молока. Болезнь началась с озноба,
головокружения, резчайшей слабости, режущих болей в эпигастрии, рвоты, однократного обильного водяного стула без
примесей.
Объективно: температура тела 37,2 °С, акроцианоз, тахикардия, АД 90/60 мм рт.ст. Живот резко болезнен в эпигастрии.
Симптомов раздражения брюшины нет.
По ферме были случаи подобных заболеваний среди сотрудников, но протекали гораздо легче. Среди коров были случаи
заболевания маститом. Диагноз: ПТИ (гастроэнтерит), тяжёлое, течение, дегидратация I степени.
Холера 3(24)
Больной К., 53 года, заболел остро, когда появился частый жидкий стул, общая слабость, температура оставалась
нормальной. В последующем присоединились рвота без тошноты, рвота повторялась многократно "фонтаном". Состояние
быстро ухудшилось, нарастала общая слабость, появились судороги в икроножных мышцах.
Объективно: при поступлении температура тела 35,5 °С, кожа покрыта холодным липким потом, тургор кожи снижен,
живот запавший. Пульс нитевидный, 125-130 уд/мин.. АД- 50/30 мм рт.ст. При пальпации живота определяется шум
плеска жидкости, продолжается понос, неукротимая рвота. Диагноз: Холера, тяжёлое течение, дегидратация III
степени.
Задачи №2(23)
Больной 22 лет поступил на первый день болезни с жалобами на слабость, рвоту, понос. Установлено, что брат и мать
больного находятся в инфекционном отделении. Заболевание началось внезапно с понос а без болевых ощущений со
стороны кишечника.
Объективно: температура тела — 36,8 °С. Состояние удовлетворительное. Кожа нормальной окраски, тургор не
снижен. Язык влажный, жажды нет. Болезненность по ходу живота отсутствует, кишечник урчит. Стул жидкий в виде
"рисового отвара", без запаха. Рвоты нет. Пульс - 80 уд/мин., АД - 1 10/70 мм рт.ст. Диагноз: Холера, лёгкое течение,
дегидратация I степени
Брюшной тиф
Больной 44 лет поступил в отделение на 2-й день болезни с жалобами на жидкий водянистый стул до, 10-15 раз, без
примесей и запаха, сухость во рту, жажду, судороги икроножных мышц. Заболевание началось остро с поноса. Рвоты не было. За
4 дня до болезни вернулся из Керчи, где находился в командировке.
Объективно: температура тела 36.0 °С. Кожа бледная, губы цианотичны. Сниженного питания. Язык обложен, сухой.
Пульс 96 уд/мин., слабого наполнения. АД 90/60 мм рт.ст. Живот болезненный, печень и селезёнка не увеличены, стул в
вщш43НСО£аш-°-'таРа-Джігіикц Холера, среднетяжёлое течение, дегидратация II степени.
Брюшной тиф 3(27)
Больной II., 45 лет. поступил в терапевтическое отделение с диагнозом пневмония. Из анамнеза установлено, что
заболевание началось постепенно с повышения температуры, которая нарастала в динамике и держалась постоянно на
высоких цифрах, беспокоила сильная головная боль, слабость, плохой сон. Лечился участковым врачом по поводу ОРВИ в
течение 2-х педель. Принимал оксацилин и антигистамшпше препараты. При поступлении состояние больного тяжёлое,
бледен, язык обложен густым белым налётом с отпечатками зубов, живот вздут, урчит в илеоцекальной области. Печень
выступает из-под нижнего края рёберной дуги на 2-3 см, пальпируется селезёнка. В последние сутки состояние резко
ухудшилось, нарастала общая слабость, головокружение. АД - 70/40 мм рт.ст., холодный пот на лице. Жидкий стул тёмного
цвета. Диагноз: Брюшной тиф, тяжёлое течение. Кишечное кровотечение.
Больной Ф., 14 лет, поступил в инфекционное отделение на 12 день заболевания. Заболевание началось остро,
температура тела повысилась до 39,0 ГС и в последние дни держалась на высоких цифрах. Беспокоила головная боль, плохой
аппетит, была 3 раза рвота, носовое кровотечение, сухой кашель. Получал пенициллин. Состояние не улучшилось. Объективно
температура тела- 39,8 °С, состояние тяжёлое, заторможен, кожные покровы бледные, на стопах и ладонях желтоватого
цвета, язык обложен обильным густым коричневым налётом, сыпи нет, тоны сердца приглушены, пульс 84 уд/мин.,
ритмичен, в лёгких правосторонняя пневмония, живот вздут, пальпируется печень и селезёнка, стул задержан. Легкая
ригидность мышц затылка, слабо „ I " симптом Кернига, симптом Филипповича. Диагноз: Брюшной тиф, тяжёлое течение.
У больной 26 лет заболевание началось остро, с повышения температуры тела, головной боли, слабости, ухудшения
аппетита. К 3-му дню болезни присоединилась бессонница, усилилась головная боль. К 5-му неприятные ощущения в
правой половине живота. В течение 5 дней стула не было. Госпитализирована с подозрением на вирусный гепатит А на 8-й
день болезни.
Объективно: температура тела 39,0 °С. Заторможена. Кожа сухая, отмечается субиктеричность склер. На коже живота две
розеолы. Язык отёчен, обложен густым белым налётом, края его и копчик чистые. Пульс 98 уд/мин., ритмичный, ЛД 100/60
мм рт.ст., тоны сердца глухие. Над лёгкими определяется очаг укорочения перкуторного звука, при аускультации
ослабленное дыхание. Живот вздут. Печень и селезёнка умеренно увеличены. Диагноз: Брюшной тиф, тяжёлое течение.
Псевдотуберкулёз 2(29)
Больной I I . , 28 лет, геолог, доставлен в инфекционное отделение на 7-й день болезни с диагнозом "Вирусный
гепатит". Работал в приморье. Заболел остро с озноба, головной боли, болей в горле, послабления стула до 3-4 раз в сутки,
повышения температуры тела до 38,7 °С, появились артралгии. На 3 день - скарлатиноподобная сыпь на коже, сгущающаяся
на руках, ногах, верхней части туловища, шее по типу«перчаток», «носков» и «капюшона». На 5 день болезни на фоне
продолжающейся волнообразной лихорадки - боли в правой подвздошной области, диарея без примесей крови и слизи,
тёмная моча, желтушность склер.
Объективно: состояние средней тяжести, головная боль, артралгии, боли в правой подвздошной области, температура тела
- 36,4 °С, пульс - 98 уд/мин., гиперемия лица, иктеричность склер, «малиновый язык», вышеописанного характера сыпь на
коже, увеличены периферические лимфатические узлы, печень, селезенка, миндалины. В общем анализе мочи отмечено
лишь наличие жёлчных пигментов, в крови - лейкоцитоз, значительное увеличение СОЭ, активность трансаминаз
незначительная, повышена эозинофилия. Диагноз: Острый псевдотуберкулёз, генерализованная форма, среднетяжёлое
течение.
5адача.№2(29)
Учень 15 років, захворів в березні місяці через тиждень після 5 захворілих однокласників, один з яких був прооперований з
приводу гострого апендициту, двох інших госпіталізовано в інфекційне відділення з підозрою на вірусний гепатит,
останні звільнені від занять з діагнозами фарингіт, скарлатина. Всі захворілі їли в шкільній їдальні салат із свіжої капусти.
Захворювання почалось гостро з нудоти, болю у шлунку, який потім змістився в навколопупкову та праву здухвинну ділянки,
відмічалось підвищення температури тіла до 38,5 °С, головний біль, пирхота в горлі, незначний кашель. Двічі було
послаблення стільця без слизу та крові, відмічались болі в суглобах.
Під час огляду на 2-й день захворювання шкіра обличчя гіперемована, незначна гіперемія слизової оболонки ротоглотки,
збільшені мигдалики. Периферичні лімфатичні вузли не збільшені. Язик вологий, покритий білим нальотом. Живіт під час
пальпації м'який, помірно болючий в правій здухвинній ділянці. Перистальтика посилена. Селезінка не пальпується.
Печінка біля краю реберної дуги. Частота пульсу відповідає рівню температури. Пульс нормального наповнення,
ритмічний. В загальному аналізі крові - моноцитний нейтрофільний лейкоцитоз, еозинофілія, дещо прискорена ШОЕ.
Диагноз: Острый псевдлтуберкулёз. абдоминальная форма, среднетяжёлое течение.
Кишечный иерсиниоз 3(32) ’’малиновый’’ язык не характерен, язык сухой,

покрыт бурным налетом
Залача №1(30)
Больной 29 лет, рабочий овощехранилища, заболел остро с головной боли, боли в горле, повышения температуры,
артралгии. Поноса болей в животе. На 3 день осмотрен участковым врачом. Отмечается бледность носогубного
треугольника, скарлатиноподобная сыпь, сгущающаяся на руках, ногах по типу "перчаток" и "носков", ангина, склерит,
гиперемия зева, увеличение заднешейных, подмышечных, паховых .лимфоузлов, печени и селезёнки. Диагноз "Скарлатина".
Назначен пенициллин по 1 млн. 6 раз в сутки. Однако состояние больного продолжало ухудшаться. Сохранилась лихорадка,
боли в животе, послабление стула до 4-6 раз в сутки (без слизи и крови), тошнота, рвота. Через 7 дней пенициллин отменён,
назначен левомицетин по 0,75 г 4 раза в сутки и супрастин, после чего на 2 сутки состояние значительно улучшилось,
нормализовалась температура тела, прекратились диарея, тошнота, снизились боли в горле и артралгии. сократилась в размерах
печень, исчезла сыпь на коже. На 10 день после отмены (левомицитин получал 5 дней) выписан на работу. Диагноз: Острый
кишечный иерсиниоз, генерализованная форма (смешанный вариант), среднетяжёлое течение.
Задача №2(3 1)
Больной Н.. 27 лет, заболел остро, через сутки после употребления_цемыдых_овощ,ей. Поднялась температура тела до 39,0 °С,
появились чувство жара, тошнота, рвота, послабление стула до 5-7 раз в сутки, боли в эпигастралыюй области сместились
на 2-й день в илеоцекальную область. Доставлен в хирургию. При осмотре гиперемия коныоктив, слизистой зева,
склерит, температура тела - 38,5 °С, пульс 98 уд/мин., лабилен, язык обложен белым налётом, суховат, при пальпации
болезненность и урчание в илеоцекальной области, сомнительные симптомы Ситковского, Ровзинга, печень, селезёнка
несколько увеличены. Лейкоциты
9.8 • 10%; СОЭ 22 мм/ч. На 3-й день болезни в животе боли утихли, рвоты, головной боли не было, однако сохранился
последующие 3-е суток субфебрилитет, послабление стула до 2-3 раз в сутки. На 7-й день болезни оперирован в связи с
возобновлением болей в правой подвздошной области, появлением симптомов раздражения брюшины, нарастанием
лейкоцитоза до 15,8 ■ 10 /л, СОЭ - до 30 мм/ч. На операции -микроскопически аппендикс не изменён, брыжеечный
лимфаденит, отёк и гиперемия дистального отдела подвздошной кишки, увеличение и гиперемия печени. В
послеоперационном периоде диарея, наркозная эритема, уртикарная сыпь, артрит. Несмотря на лечение пенициллином,
трихополом в течение 7 дней сохранялась высокая лихорадка. На 14 день болезни: эритроциты - 3,8 ■ 1()'7л; лейкоциты -
22,3 • 10у/л; э - 8 %; п - 18 %; с - 58 %; л - 12 %; м — 4 %; СОЭ - 40 мм/ч; НЬ - 1 1 8 г/л. Воспалительной инфекции в области
послеоперационной раны нет.
Диагноз: Острый кишечный иересиниоз, генерализованная форма (смешанный вариант), тяжёлое течение.
Осложнение: катаральный аппендицит.
Хвора 42 років поступила до інфекційного відділення на 10-й день захворювання зі скаргами на головний біль, озноби,
поти, погіршення апетиту. Захворювання почалось гостро з підвищення температури т і л а до 39,0 °С, головного болю,
постійного блювання, проносу без слизу та крові. Напередодні захворювання вживала залишну^рийіи-—Вдома була під
наглядом дільничного лікаря, приймала фталазол. Стан не покращився. Температура тіла утримувалась на високих цифрах,
протягом доби коливалась від субфебрильної до високих цифр (38.0-39,0 °С), супроводжуючись ознобами, проливними
потами.
Обчктивно: стан хворої тяжкий. Шкіра бліда, суха. Температура тіла 38,0 °С. Склери субіктеричпі. Висипу не мас. Пульс
частий, 120 уд/хв., слабкого наповнення, АТ 90/50 мм рт.ст. Живіт м'який, приймає участь в акті дихання, болючий в правій
здухвинній ділянці, сліпа кишка бурчить, збільшена печінка та селезінка. В крові лейкоцитоз з пейтрофільиий зрушенням.
Диагноз: Острый кишечный иерсиниоз, генерализованная форма (смешанный вариант), тяжелое течение. І/ТШ I
степени.
Ботулизм 4(36)
Больной К.. 30 лет, поступил па 5 день болезни с жалобами на слабость, сухость во рту, неприятные ощущения в горле
при глотании, поперхивание, снижение зрения, невозможность открыть глаза, гнусавость голоса, чувство нехватки воздуха.
Заболевание началось остро с неприятных ощущений в эпигастрии, тошноты, немногократной рвоты, во время которой
возникало поперхивание, потом нарастали слабость, присоединилась дисфагия, снижение зрения, стало, трудно открывать
глаза, дизартрия, одышка, задержка стула, метеоризм.
Объективно: состояние тяжёлое, в сознании, язык обложен коричневым налётом, сухой, птоз, мидриаз, анизокария,
пульс - 80-84 уд/мин, АД - 140/90 мм рт.ст., ЧД - 26 дых.движ/мин., живот умеренно вздут, чувствителен, при пальпации
печень и селезёнка в норме, стул задержан 3 дня. Диагноз: ботулизм, тяжёлое течение.
Хворий 43 років поступив у стаціонар на перший день захворювання зі скаргами на виражену загальну слабкість,
підвищену втомлюваність, запаморочення, короткочасну нудоту та блювання, котрі супроводжувались болями в
епігастрії, сухість у роті, «туман», «сітку» перед очима, розпливчастість контурів, сиплість голосу, відчуття тиснення за грудиною
та нестачі повітря.
При об'єктивному обстеженні: температура тіла - 36,7 °С, шкіра чиста, свідомість збережена, очні щілини звужені, зіниці
широкі. Язик сухий, вкритий густим білим нальотом. Виражене відчуття спраги, але під час спроби пити воду вона
виливається через ніс. Різка слабість у м'язах. Пульс 96 уд/хв. Топи серця приглушені, на ЕКГ ознаки дистрофічних змін
у міокарді. АТ 140/90 мм рт.ст. Частота дихання 20-26 дих.рух/хв. Дихання везикулярне. Живії п і д час пальпації м'який,
дещо здутий, перистальтика не відчувається, випорожнень не було, помірна чутливість в епігастрії. Печінка та селезінка
не збільшені. В аналізах крові та сечі змін не виявлено. Диагноз: Ботулизм, тяжёлое течение.
Хворий 55 років поступив у клініку на 2-й день захворювання зі скаргами на утруднення під час дихання та ковтання, різку
загальну слабкість, двоїння в очах, погіршення зору. Захворювання почалось через 8 годин після вживання в'яленої риби з
неприемного болю в епігастрії, короткочасного блювання.
При вступі стан хворого тяжкий, дихання утруднене, шкіра обличчя бліда с ціанозом. Зіниці широкі, на світло не
реагують, птоз. Язик сухий, живіт здутий. АТ 120/70 мм рт.ст. Пульс - 80 уд/'хв. Частота дихання 36 дих.рух/хв. Диагндт.
Ботулизм, тяжёлое течение.
Больная 40 лет заболела остро, когда появилось чувство тяжести в эпигастрии, тошнота, многократная рвота,
головокружение, однократное послабление стула. Накануне заболевания употребляла в пищу_мздинованньіе грибы
домашнего консервирования. В дальнейшем нарастала мышечная слабость, ухудшилось зрение, появилось двоение в глазах.
Объективно: температура тела - 36,8 СС. Общее состояние средней тяжести. Выраженная адинамия. Язык сухой. Глотание
затруднено, попёрхивается при попытке глотать. Зрачки неравномерно расширены, реакция на свет вялая. Конвергенция
отсутствует, выражен птоз, диплопия. Голос гнусавый. Живот вздут. Сердце: тоны звучные, ритм правильный, АД— 120/60
мм рт.ст. Диагноз: Ботулизм, среднетяжёлое течение.
Бруцеллёз 3(39)
Больной К., 45 лет. поступил в инфекционное отделение на 15 день болезни с жалобами на повышенную температуру —
38.0-39,0 ' С , сопровождающуюся ознобом и обильным потом, умеренной головной болью, слабостью, раздражительностью,
непостоянными болями в суставах. В первые 5-6 дней врачом выставлен диагноз "ОРВИ". принимал сульфодиметоксин,
потом была заподозрена прикорневая пневмония, назначен ампиокс. Состояние не улучшилось, при осмотре общее
состояние мало нарушено, достаточно активен. Сыпи нет. кожа влажная, пальпируются множественные, мелкие, плотные,
малоболезненные лимфатические узлы, шейные, паховые, подмышечные, кубитальные. Печень до 3 см выступает из-под
края реберной дуги, пальпируется нижний полюс селезёнки, суставы не изменены. В прошлом месяце отдыхал на
Северном Кавказе, пил козье молоко, ел слегка обжаренное мясо. Диагноз: Острый бруцеллёз, среднетяжёлое течение.
Хворого робітника молочної товарної ферми, 45 років, госпіталізовано до інфекційного стаціонару на 14-й день
захворювання зі скаргами на горячку, озноб, підвищену пітливість. Захворів гостро з підвищення температури тіла до 38,0
°С, незначного погіршення загального етапу. Продовжував працювати протягом 5 днів. Потім температура стала більш
високою 38,5-39,0 °С, з'явились болі в суглобах, наросла загальна слабкість, з'явився помірний головний біль, пітливість.
Об'єктивно: стан хворого задовільний, температура тіла 38.5 °С. Суглоби не деформовані, помірна болючість при
рухах. Печінка помірно збільшена до 3 см, промацується нижній край селезінки. Диагноз: Острый бруцеллёз, суставная
форма, среднетяжёлое течение.
Больной 35 лет, ветеринарный фельдшер, в течение 3-х лет лечился амбулаторно по поводу хронического неспецифического
полиартрита, в последние месяцы - с признаками деформации суставов. Диагноз рентгенологически не подтвердился.
Получал лечение: бруфен, индометацин, после чего наблюдались промежутки улучшения. Температура, которая все годы
была волнообразно повышена, нормализовалась. Одновременно страдает полиневритом, астеническим синдромом. В
крови умеренный лейкоцитоз, хшінофилия, СОЭ - 45 мм/ч. Диагноз: Хронический бруцеллёз, суставно-нервная форма,
стадия субкомпенсации, среднетяжёлое течение.
Вирусный гепатит А 3(42)

Больная 18 лет, заболела остро, через 20 дней после отдыха в Крыму. Страдает хроническим холециститом, панкреатитом.
Появился озноб, повысилась температура тела до 39.0 °С, наросли слабость, головная боль, миалгии, боли в глазных яблоках,
анорексия. На 3 день болезни потемнела моча, появилась тошнота, тяжесть в надчревье, на 4-й день нормализовалась
температура тела, улучшилось общее состояние. Сохранились только анорексия. слабость, тяжесть в надчревье после еды, на
6 день после жареной пищи тошнота, рвота, наросли тупые боли в правом подреберье, без иррадиации, обесцветился кал.
Доставлена КСП в хирургическое отделение.
При осмотре - иктеричность склер и кожи, язык сухой, с желтоватым налётом. Живот чуть вздут, умеренно болезнен в
правом подреберье и в надчревье, " + " симптом Керра, Ортнера, Воскресенского, печень увеличена до і 4 ем. мягкая, чуть
болезненна, пульс — 69 уд/мин., ритмичен. Желчные пигменты в моче (++), уробилин (-), диастаза 51 мг/(с • л). Анализ
крови: эритроциты 5,2 * 10 12 /л; НЬ 180 г/л; лейкоциты 3.4 10 9 /л; э 1 %; п 9%; с 44%; л 37 %; м 9 %; СОЭ - 3 мм/ч.
Диагноз: Острый вирусный гепатит А (клинически), желтушная форма, среднетяжёлое течение.
Хворий 17 років поступив в інфекційний стаціонар із скаргами на відчуття тяжкості в правому підребер'ї, слабкість, поганий
апетит, нудоту, жовтяницю. Захворів гостро 5 днів тому. Захворювання почалось з підвищення температури тіла до 38,0 °С,
загальної слабкості, прогресивного зниження апетиту, нудоти. На 4-й день температура нормалізувалась, проте слабкість та
поганий апетит залишались. Потемніла сеча, з'явилась жовтяниця.
Об'єктивно: температура тіла нормальна. Склери та шкіра жовтяничні. Язик обкладений нальотом. Живіт болючий.
Печінка збільшена до 4 см, край щільний, болючий. Промацується нижній полюс селезінки. Виражених змін зі сторони
інших внутрішніх органів не виявлено. Сеча нагадує пиво. Диагноз: Острый вирусный гепатит А (клинически), желтушная
$адача№3(42)
Хворий 16 років захворів гостро через гри тижні після аналогічного захворювання у молодшого брага, котрий лікувався
амбулаторно під наглядом педіатра з діагнозом "Грип". Раптово з'явився озноб, юловний біль, загальна слабкість, міальгії,
болі при рухах в очних яблуках, температура тіла підвищилась до 39.5 °С, яка трималась протягом 3-х діб. Потім загальний
стан покращився, зберігались лише слабкість та анорексия. З 3-го дня захворювання потемніла сеча, з'явилась тяжкість в
епігастрії після прийому їжі. На 5-й день, на тлі подальшого покращення загального стану, помічена жовтяниця.
При вступі до інфекційного стаціонару загальний стан задовільний, знижений апетит, незначна слабкість, нудота.
Гіперемія слизової оболонки ротоглотки, збільшення мигдалика, кон'юнктивіту, склериту немає. Субіктеричпість склер,
м'якого піднебіння. Живіт м'який, не болючий, печінка до : 4 см, м'яка. Селезінка тіе збільшена. Брадикардія, гарячки немає.
Лейкоцити 4,5 • 10 /л, ШОЕ 3 мм/год. Диагноз: Острый вирусный гепатит А (клинически), .желтушная форма,
среднетяжёлое течение.
Вирусный гепатит В 6(48)
Больной П.. 26 лет, служащий, поступил в инфекционное отделение с жалобами на незначительную
слабость, недомогание, снижение аппетита, чувство дискомфорта в подложечной области, тяжесть в правом
подреберье, горечь во рту, снижение работоспособности, желтушность склер и кожи. Из анамнеза
установлено, что больной перенёс вирусный гепатит В (НВ$Л§ 0 больше года тому назад.
Объективно: состояние больного ближе к удовлетворительному, кожа и склеры субиктеричны.
язык влажный, слегка обложен белым налётом, живот мягкий, безболезненный, печень выступает из-
под края правой рёберной дуги по среднеключичной линии на 2 см, селезёнка не пальпируется.
Гемодинамика стабильна. Гемограмма без существенных изменений. Билирубин крови - 41,4 мкмоль/л,
АЛТ - 2 мкмоль/(ч ■ л). АСТ - 1,4 мкмоль/(ч • л). УЗИ печени: печень несколько увеличена, чувствительна,
повышена эхогенность. селезёнка однородна, чуть увеличена, жёлчный пузырь в размерах не увеличен,
внутрипечёночные жёлчные ходы не расширены. Диагноз: Хронический вирусный гепатит В (НВsАg +),
стадия обострения, лёгкое течение.
Хворого ЗО років госпіталізовано до інфекційного відділення на 20-й день захворювання зі скаргами на
загальну слабкість, відсутність апетиту, нудоту, періодичні позиви на блювоту, темну сечу, жовтяницю.
Захворювання почалось поступово із загальної слабкості, недомагання, болями в суглобах, погіршенням
апетиту, нудотою. В наступному позиви на блювання, особливо в разі відчуття запаху їжі, тяжкість в
епігастрії, потемніння сечі. На 18-й день хвороби з'явилась жовтяниця. З місяці тому прооперований з
приводу інвагінації товстої кишки, проводилось переливання крові.
Об'єктивно: стан хворого тяжкий. Інтенсивна жовтяниця, розчухи па шкірі від свербіння. Язик густо
обкладений, сухий, виражений метеоризм. Печінка виступає з-під краю правої реберної дуги на 8 см,
чутлива, кал ахолічний. Лейкоцити 3,7 ■ 109/л. Диагноз: Острый вирусный гепатит В, желтушная форма,
тяжёлое течение.
Хворого 60 років госпіталізовано в інфекційну клініку на 8-й день хвороби із скаргами на різку загальну
слабкість, тупі болі в правій підреберній області, зниження апетиту, нудоту. Захворів поступово з наростаючої
загальної слабкості, субфебрильної температури тіла, болю в суглобах, зниження апетиту. На 6-й день
потемніла сеча, на 8-й - жовтяниця. При вступі до лікарні стан хворого середньої тяжкості, склери та шкіра
жовтяничні. Язик обкладений. Живіт болючий в правому підребер'ї. Печінка збільшена до 4 см, край
еластичний. Пульс - 82 уд/хв., ритмічний. Тони серця звучні. Сеча темна. Диагноз: Острый вирусный
гепатит В, желтушная форма, среднетяжёлое течение.
Хвора 58 років знаходилась на лікуванні в інфекційному стаціонарі протягом двох тижнів з діагнозом
вірусний гепатит В, середньої тяжкості на тлі цукрового діабету. Після грубого порушення дієти - вживання у
їжу наваристого курячого бульйону, жирного м'яса, стан різко погіршився: підвищилась температура тіла до
37,5 °С, прогресивно наросла загальна слабкість, виражена анорексия, блювання на запах їжі. Ввечері
черговий персонал відмітив неадекватність поведінки хворої, психомоторне збудження, вночі не спала.
На ранок різка загальна слабкість, сплутана свідомість, загальмована, наросла жовтяниця. Розміри
печінки зменшились, знизилась активність амінотрансфераз. Диагноз: Острый вирусный гепатит В.
желтушная форма, тяжёлое течение, печёночная энцефалопатия.
Больной 55 лет, переведён из терапевтического отделения, где находился с диагнозом ревматизм.
Кроме болей в суставах, у больного была упорная тошнота, позывы на рвоту, резкая слабость,
раздражительность. Потемнение мочи с 12 дня болезни относили за счёт лечения салицилатами. На 16
день болезни замечена желтуха.
Объективно: умеренная желтуха кожи и склер. Конфигурация суставов и кожа над ними не изменены.
Живот умеренно вздут. Печень выступает из подреберья на 6 см, эластичная, чувствительная. Кал
обесцвечен. Лейкоциты -4,2 • 109/л, СОЭ-3 мм/ч. Диагноз: Острый вирусный гепатит В, .желтушная
Больной 32 лет поступил на 12-й день болезни с жалобами на тёмную мочу, ухудшение аппетита,
повышенную утомляемость. Заболевание началось постепенно повышенной утомляемостью,
недомоганием, ухудшением аппетита. На 8-й день потемнела моча, на 12-й появилась желтуха кожи.
Объективно: состояние удовлетворительное. Склеры истеричны, кожа несколько желтушна. Язык
влажный, обложен белым налётом. Живот мягкий, чувствительный в правом подреберье. Печень на 3 см
выступает из-под рёберной дуги справа, безболезненная, эластичная. Моча тёмная, кал частично
обесцвечен. Лейкоцитов в крови - 4,0 ■ 107л, СОЭ - 6 мм/ч. Диагноз: Острый вирусный гепатит В.
желтушная форма, лёгкое течение.
Заболевания преимущественно с воздушно-капельным механизмом

передачи
Грипп 8(56)
Больной К., 24 года, поступил в отделение на 1 день болезни, заболел остро с озноба, резкой головной
боли, боли в надглазничной области, ломоты в теле, дважды была рвота. При поступлении жаловался на
слабость, головную боль, боли при повороте глазными яблоками, сухой кашель, боли за грудиной.
Объективно: состояние тяжёлое, температура тела - 39,8 °С, лицо гиперемировано. пастозно, склерит,
зев. мягкое нёбо гиперемированы, энантема. На мягком нёбе некротическая зернистость, пульс - 96
уд/мин., ритмичен, в сердце тоны приглушены, язык покрыт белым нежным налётом, живот
безболезненный, печень и селезёнка не пальпируются, затылок пружинит, симптом Кернигаслабо "+". АД-
100/60 мм рт.ст. Диагноз: Грипп, тяжёлое течение.
Больной Н., 42 года, поступил в отделение с жалобами на повышенную температуру тела- 40,2 °С.
слабость, сильную головную боль, боли в глазных яблоках, боли в мышцах, потливость, адинамию,
слезотечение, сухой кашель, саднение за грудиной, осиплый голос, заложенность носа. Заболел остро.
Объективно: гиперемия лица и шеи, инъекция сосудов склер, в зеве гиперемия и зернистость слизистой
оболочки, пульс 102 уд/мин., АД 100/60 мм рт.ст., тоны сердца приглушены, систолический шум на
верхушке, над лёгкими жёсткое дыхание. Через 6 часов после поступления в стационар состояние больного
значительно ухудшилось, усилилась головная боль, появилась рвота. Сознание спутанное, брадикардия,
зрачки расширены, анизокария. Лицо багрово-синюшное. Наблюдалось психомоторное возбуждение,
судороги. Диагноз: Грипп, тяжёлое течение. Осложнение: отёк мозга.

Больной 11., 52 года, заболел остро 7 дней назад, когда повысилась температура тела до 38,7 °С.
появилась слабость, головная боль, особенно в лобной области, боли в глазных яблоках, светобоязнь, боли
во всём теле, кашель, саднение за грудиной, заложенность носа. Лечился дома анальгетиками и
жаропонижающими. В последний день состояние значительно ухудшилось и в тяжёлом состоянии
больной доставлен в стационар.
Объективно: температура тела - 40,0 °С, лицо гиперемировано, с выраженным цианозом, одышка,
дыхание клокочущее, слышно на расстоянии. Больной беспокоен. Сидит, опираясь руками на край
кровати, тоны сердца глухие, над лёгкими разнокалиберные влажные хрипы, пульс - 100 уд/мин., слабого
наполнения. АД -180/100 мм рт.ст., живот мягкий, печень до 1 см ниже рёберной дуги. Диагноз: Грипп,
тяж:ёлое течение.
У студента, навестившего больного товарища, на 2-е сутки появились озноб, температура тела - 38.0 °С,
сильная головная боль, особенно в лобной области, боль в глазных яблоках, ломота в теле, в костях,
тошнота. К концу 1-го дня заболевания появились заложенность носа, першение в горле, сухой надсадной
кашель с болями за грудиной.
Объективно: гиперемии и одутловатость лица, инъекция сосудов склер и конъюктивы, заложенность
носа, в зеве разлитая гиперемия мягкого нёба, миндалин, задней стенки глотки. На мягком нёбе
милиарная зернистость, на задней стенке глотки гранулярная зернистость. В лёгких жёсткое
дыхание, единичные
хрипы, пульс.... 102 уд/мин., ритмичен, тоны сердца приглушены, живот мягкий, безболезненный.
Печень и
селезёнка не увеличены, менингеальпых симптомов
пет. Диагноз: Грипп, лёгкое течение.
Хворого 14 років госпіталізовано госпіталізовано в інфекційне відділення на 8-й день хвороби зі скаргами на
підвищену температуру тіла, болі в грудній клітці, вологий, болючий кашель, головний біль. Захворів гостро з
підвищення температури до 39,0 °С, болю в м'язах та суглобах. Спостерігалось дертя в горлі, чхання, сухий
болісний кашель, сльозотеча, утруднене носове дихання. Лікувався аспірином, анальгіном. Температура
знижувалась на короткий час. На 6-й день захворювання загальний стан покращився. Потім, після
переохолодження, стан знову погіршився, температура тіла піднялась до 38,5 °С, з'явився вологий
кашель. При перкусії легень вкорочення перкуторного звуку, аускультативно - вологі хрипи, більше справа.
В крові помірний лейкоцитоз з нейтрофільний зрушенням. Диагноз: Грипп, тяжёлое течение.
Осложнение: пневмония.
Больной 28 лег поступил в инфекционное отделение на 2-й день болезни с жалобами на сильный кашель
с болями за грудиной, головную боль в области лба и надбровных дуг, слабость, головокружение. В
первый день температура тела повысилась до 39,6 °С, беспокоили озноб, боли в суставах, мышцах. К концу 1-
го дня присоединился кашель.
Объективно: температура тела - 39,3 °С. Лицо гиперемировано, одутловато. Выражена инъекция
сосудов склер и конъюктивы. Глаза слезятся. Ротоглотка ярко гиперемирована, имеется зернистость
мягкого нёба. Носовое дыхание сохранено. Лимфоузлы не увеличены. Пульс - 100 уд/мип., ЛД 110/60 мм
рт.ст. Диагноз: Грипп, тяжёлое течение.
Больной 25 лет, поступил в отделение на 1-й день болезни. После озноба температура тела повысилась
до 39,0 °С. Жалуется на слабость, боль в височной и лобной областях, боли при движениях глаз, сухой
кашель, саднение за грудиной, ломоту в теле.
Объективно: температура тела - 39,9 °С. Лицо гиперемировано. Склерит. В ротоглотке слизистая мягкого
нёба гиперемирована с мелкоточечной зернистостью. Регионарные лимфоузлы не увеличены. Пульс - 90
уд/мин., тоны сердца слегка приглушены. АД - 100\60 мм рт.ст. ЧД - 20 дых.движ/мин., дыхание чуть
жестковатое. Язык покрыт белым нежным налётом, печень и селезёнка не увеличены. Менингеальные
знаки не выявлены. Диагноз: Грипп, среднетяжёлое течение.
Больной 17 лет, поступил в инфекционное отделение на 3-й день болезни. Заболевание началось с озноба,
повышения температуры тела до 40,0 °С. Ломило всё тело, беспокоил сухой кашель, боли за грудиной. При
поступления жаловался на слабость, головную боль в лобной области, носовые кровотечения, отсутствие
аппетита.
Объективно: температура тела 38,4 °С. Вялый, бледен. Акроцианоз. В ротоглотке......мягкое нёбо
отёчно,
гиперемировано, несколько цианотично, выражен сосудистый рисунок. На мягком нс'бе
мелкоточечная зернистость. Пульс 98 уд/мин., топы сердца приглушены. ЛД 90/60 мм рт.ст. В
лёгких дыхание везикулярное. Язык равномерно покрыт нежным белым налётом. Печень и
селезёнка не увеличены. Мепипгеальных знаков нет. Диагноз: Грипп, тяжёлое течение.
Парагрипп 2(58)
Больной Д.. 19 лет, обратился в поликлинику на 3 день болезни с жалобами на головную боль, боль в
лобной области, небольшую слабость, недомогание, насморк, сухость, першение в горле,
незначительную боль в горле при глотании, осиплость голоса и сухой кашель. Заболел подостро. В 1-й
день температура тела 37,5 °С, наблюдалась головная боль в лобной области, недомогание. Жар,
потливость, заложенность носа и серозные выделения из носовых ходов, першение в горле. На 2-й день
температура тела 37,8 °С, небольшая осиплость голоса и сухой кашель. Контакт с больными отрицает.
При осмотре: температура тела - 37,5 °С, общее состояние удовлетворительное, кожные покровы обычной
окраски, небольшая заложенность носа, в зеве разлитая гиперемия мягкого нёба, дужек, миндалин и
задней стенки глотки, умеренная зернистость задней стенки глотки, голос несколько охриплый, тембр
изменён, лимфатические узлы не пальпируются. Лёгкие и сердце без отклонений от нормы, печень и
селезёнка не увеличены. Диагноз: Острый парагриппозный риноларинготрахеит, лёгкое течение.
Больная 35 лет, поступила на 7-й день болезни с диагнозом «грипп». Жалуется на кашель, осиплость
голоса, насморк, повышение температуры тела. Заболевание началось постепенно, появился лающий
кашель, насморк. Продолжала работать, температуру не измеряла.
Объективно: температура тела. .37,2 °С, в ротоглотке - лёгкая гиперемия дужек. Голос осиплый. В лёгких —
дыхание везикулярное, сердце - без изменений. Печень, селезёнка не
увеличены. Диагноз: Острый парагриппозный риноларинготрахеит, лёгкое
течение.
Аденовирусная инфекция 4(62)
Вольной К., 16 лет. поступил в больницу на 6-й день болезни с диагнозом "Грипп". При поступлении
больной жаловался на головную боль в лобной области, небольшое головокружение, светобоязнь, озноб,
заложенность носа с обильными слизисто-серозными выделениями из носовых ходов. Заболел остро,
поднялась температура тела до 38,0 °С, появилась умеренная головная боль, боли в глазных яблоках,
светобоязнь, слезотечение, жжение в глазах, сильный насморк, боли в горле при глотании. На следующий
день
температура тела поднялась до 40,0 °С. Жалобы были прежними. В последующие дни и до поступления в
больницу температура тела...38,0 °С.
Объективно: вялый, общее состояние средней тяжести, небольшая одутловатость и бледность лица.
Носовое дыхание затруднено, обильное серозно-слизистое выделение ИЗ носовых ходов. Веки отёчны,
конъюктивы обоих глаз резко гиперемированы. Выявлена умеренная гиперемия дужек, язычка, миндалин
и умеренная гиперемия и зернистость задней стенки глотки. Миндалины не увеличены. Пальпируются
мягкие, безболезненные подчелюстные, шейные и подмышечные лимфоузлы. В лёгких при аускультации
жёсткое дыхание, хрипы па высоте. Пульс 92 уд/мин., ритмичен, удовлетворительного наполнения, тоны
сердца отчётливые, язык чистый, влажный, живот мягкий, безболезненный. Печень и селезёнка не
пальпируются. Диагноз: Фарингоконъшнктивалъная лихорадка среднетяжёлое течение.
Больной К., 15 лет, поступил в инфекционное отделение на 5-й день болезни с жалобами на кашель со
скудной слизистой мокротой, насморк, першение в горле, рези в глазах. Заболевание началось постепенно.
К 3-му дню температура тела достигла 38,6 °С, однако самочувствие оставалось относительно
удовлетворительны м.
Объективно: температура тела - 38,1 °С, резко выражена инъекция сосудов склер и конъюнктивы, больше
правого глаза, зев неярко гиперемирован, миндалины отёчны, выражена гиперплазия лимфатической ткани
на задней стенке глотки, увеличены и чувствительны при пальпации подчелюстные и шейные
лимфоузлы. В лёгких слева и в нижнем отделе выслушиваются мелкопузырчатые хрипы, печень'на 3 см
выступает из-под рёберного края.
Диагноз: Аденовирусное заболевание (ринофаринготонзиллит), среднетяжёлое течение.
Левосторонняя интерстщиалъная пневмония.
Хворого 15 років госпіталізовано в інфекційне відділення на 4-й день хвороби. Захворювання почалось з
підвищення температури тіла до 37,4 °С. Продовжував ходити на заняття. В день вступу з'явився біль в очах,
сльозотеча, біль в горлі під час ковтання.
Під час огляду: стан середньої тяжкості, температура тіла 38,6 °С. Шкіра обличчя бліда. Правосторонній
плівчастий кон'юнктивіт. Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована. Мигдалики збільшені в розмірах,
нальоту немає. На задній стінці глотки гіперемія лімфоїдної тканини. Збільшені підщелепні, шийні, пахові
лімфовузли до 2 см, не болючі. Серце та легені без змін. Печінка та селезінка не збільшені. В загальному
аналізі крові лейкоцитоз. Диагноз: Аденовирусное заболевание (ринофаринготонзиллит), среднетяжёлое
течение.
Хворий М., 17 років, поступив до інфекційного стаціонару на 7 добу хвороби зі скаргами на гарячку,
головний біль, кашель, загальну слабкість, нежить, першіння в горлі. Захворювання почалось гостро, з
ознобу, головного болю, ломоти в тілі, нежиті, сухого кашлю, першіння в горлі, гарячки'до 39,0 °С.
Звернувся по медичну допомогу, встановлено діагноз "Грип", призначене симптоматичне лікування. Однак
стан хворого не покращувався, зберігалася горячка, кашель став вологий (слизисте харкотиння). Вдруге
звернувся до лікаря, з діагнозом "Правобічна пневмонія" направлений до стаціонару.
Об'єктивно: стан середньотяжкий. Незначний ціаноз губ, шкіра бліда. В ротоглотці - помірна гіперемія
дужок, задньої стінки глотки, м'якого піднебіння. Нежить. Помірний епісклерит, збільшені шийні лімфовузли.
Над легенями з правого боку визначається притуплення нижче лопатки, там же помірна кількість вологих
та
сухих хрипів. Температура тіла....38,5 °С, пульс 106 уд/хв., АТ - 110/70 мм рт.ст., ЧД 18 дих.рух/хв. Тони
серця дещо приглушені. Живіт м'який, безболісний, менінгеального синдрому не має. Поліаденіт.
Аналіз
крові: лейцоцити 11,2 • !09/л; п.... 19 %; с 48 %; л 32 %; м 1 %; ШОЕ - 23 мм/год. Я-графія легень:
значне посилення легеневого малюнку з правого боку в проекції нижньої долі, там же інфільтрація
навколо
бронхів.
Диагноз: Аденовирусная пневмония. Среднетяжёлое течение.
Респираторно-синцитиальная инфекция (РС-инфекция) 1(63)
Хвора Р., 26 років, продавець в магазині, поступила до стаціонару на 9 добу хвороби зі скаргами на
головний біль, значну загальну слабкість, біль в суглобах та м'язах, значний кашель з невеликою кількістю
харкотиння, підвищення температури тіла до 39,0 "С. Захворювання почалось гостро, З ознобу,
вищезазначених симптомів інтоксикації, на другу добу приєднався спочатку сухий, а подальшому
вологий кашель. Зник апетит. Дільничним лікарем встановлений «грип», хвора отримувала
симптоматичне лікування. Однак стан не покращувався, найбільше турбувала горячка, кашель, загальна
слабкість, втратила 4 кг маси. Знову звернулась до лікаря, зроблена флюорографія легень і направлена до
стаціонару.
Об'єктивно: стан середньотяжкий, шкіра бліда. В ротоглотці.......без змін. Температура тіла....39,1 °С,
пульс -
82 уд/хв., АТ - 100/60 мм рг.ст., ЧД - 22 дих.рух/хв. Над легенями псркуторпо звук з коробковим відтінком,
аускультативно - жорстке дихання, невелика кількість сухих свистячих хрипів з лівого боку нижче лопатки.
Живіт м'який, безболісний, пальпується печінка, вертикальний розмір по правій середньо ключичній лінії
14 см, пальпується селезінка. Меііінгеального синдрому немає. Аналіз крові: лейкоцити 3,1 ■ 10 9/л; п 17
%; с -46 %; л 30 %; м 7 %; ШОЕ 15 мм/год. К-графія легень: значне посилення легеневого малюнку
над нижніми долями легень, дрібновогнищеві інфільтрати в нижній долі правої легені. Диагноз:
Острыйреспираторно-синцитиальный бронхиолит, среднетяжёлое течение.
Инфекционный мононуклеоз 6(69)

Больной Ф., 15 лет, доставлен на пропускник инфекционного отделения с диагнозом «острый
аппендицит». Заболел 4 дня назад, когда почувствовал головную боль, боли в суставах и мышцах. На 2 день
присоединились боли в горле при глотании.
Объективно: лицо бледное, склеры субиктеричны, в зеве картина лакунарной ангины. Увеличены
все группы лимфатических узлов. На коже туловища и конечностей бледная мелкопятнистая сыпь.
Живот болезнен при пальпации в правой подвздошной области (хирург не исключает наличие острого
аппендицита). Пальпируется увеличенная печень и селезёнка. Температура тела - 38.6 °С. Диагноз:
Инфекционный мононуклеоз, среднетяжёлое течение.
Вольная Д., 32 года, поступила в клинику на 10-й день болезни с жалобами на головную боль, слабость,
высокую температуру тела (38,0-39,0 °С). Наблюдалась участковым терапевтом, по назначению которой
принимала тетрациклин, состояние не улучшилось.
Объективно: температура тела - 38,6 °С. Состояние средней тяжести, кожные покровы субиктеричные.
субиктеричность склер. Сыпи нет, язык обложен умеренным белым налётом, влажный, миндалины удалены в
детском возрасте в связи с частыми ангинами, пальпируются множественные увеличенные подмышечные и
паховые лимфатические узлы тестоватой консистенции, не связанные с подлежащими тканями, умеренно
болезненные. Со стороны сердца и лёгких патологии не выявлено, живот мягкий при пальпации, слегка
болезнен в правой подрёберной области, печень и селезёнка увеличены на 2 см. Стул оформлен. В
анализе мочи жёлчные пигменты (+), билирубин 60 мкмоль/л; 40 мкмоль/л - прямой и 20 мкмоль/л -
не прямой.
АЛТ 280 нмоль/(с ■ л), АСТ ■■■ 140 нмоль/(с ■ л), лейкоциты 13,7 ■ ю"/л; Э.......4,7 %; с.....30 %; л - 50 %; м
10
%; СО'Э -25 мм/ч, НЬ и эритроциты в норме.
Диагноз: Инфекционный мононуклеоз, среднетяжёлое течение.
Больная Ж., 38 лет. поступила в отделение на 5-й день болезни с жалобами на боли в горле, общее
недомогание, слабость. Заболевание началось с повышения температуры - 38,0 °С (в последние дни
лихорадка тела в пределах 38,0-39,0 °С). С 3-го дня болезни появились умеренные боли в горле.
Участковый диагностировал ангину.
Объективно: температура тела - 38,6 °С, состояние средней тяжести, кожные покровы бледные, сыпи нет,
субиктеричность склер. При осмотре зева гиперемия дужек, миндалин. В лакунах беловатый легко
снимающийся налёт. Пальпаторно увеличенные болезненные шейные и подмышечные лимфатические
узлы. Со стороны сердца и лёгких изменений нет. Тоны сердца приглушены, пульс - 100 уд/мин., ритмичен,
удовлетворительного наполнения. Живот безболезненный, печень выступает на 2 см. селезёнка на 2,5 см,
несколько болезненна. Диагноз: Инфекционный мононуклеоз, среднетяжёлое течение.
Больная Н., 35 лет, поступила В клинику на 5-й день болезни. Заболевание началось с болей в горле,
носового кровотечения, головной боли, повышения температуры тела....38,0-39,0 °С.
Объективно: температура тела - 38,0 °С, состояние тяжёлое, кожные покровы бледные, на конъюнктивах
кровоизлияния, язык обложен, зев гиперемирован, на слизистых носоглотки и рта кровоизлияния, миндалины
увеличены, покрыты легко снимающимся серовато-белым налётом, пальпируются множественные
лимфатические узлы (шейные, подмышечные и паховые), не спаянные, величиной с фасоль и больше,
тоны сердца приглушены, пульс - 100 уд/мин., удовлетворительного наполнения, ритмичный,
дыхание везикулярное, живот мягкий, безболезненный, печень и селезёнка увеличены. Выступают из-
под рёберной дуги на 2-3 см, стул и мочеиспускание в норме. Диагноз: Инфекционный мононуклеоз,
Больной Н., 19 лет. направлен с диагнозом "Дифтерия зева". Заболевание началось остро, с явлений обшей
интоксикации, к которой присоединились боли в горле, температура тела - 38,5-39,5 °С. Принимал
аспирин, но самочувствие не улучшилось.
Объективно (5 день болезни): температура тела - 38,7 °С, в зеве - картина язвенно-некротической
ангины. Резко увеличены и болезненны подчелюстные и шейные лимфоузлы. Увеличены печень и
селезёнка. Со вчерашнего дня моча приобрела кирпичный оттенок. Анализ крови: лейкоциты - 12,5 ■
10'7л; э - I %; п —7 %; с - 21 %; л - 49 %; м -20 %; плазм - 2 %; СОЭ - 13 мм/ч. Диагноз: Инфекционный
мононуклеоз, среднетяжёлое течение.
Хворого 18 років доставлено у відділення на 3-й день хвороби. Захворів гостро: підвищилась
температура тіла до 39,0 °С, з'явився біль при ковтанні. При поступленні скаржиться на слабкість, відчуття
жару, болі в горлі, наявність висипів на шкірі.
Об'єктивно: температура тіла 39,0 °С. Стан хворого середньої тяжкості. На шкірі тулуба розеольозно ........
папульозний висип. Пальпуються підщелепні, задньошійні, пахвові, пахові лімфатичні вузли щільно-
еластичної консистенції, помірно чутливі при пальпації, з оточуючими тканинами не спаяні. В ротоглотці
правий мигдалик більш набряклий та гіперемійований ніж лівий. Серце тони приглушені. Печінка та
селезінка помірно збільшені. В аналізі крові від 45 до 60 % лімфоцитів. Диагноз: Инфекционный
мононуклеоз, среднетяжёлое течение.
Дифтерия 2(71)
Больной Р., 56 лет, направлен с диагнозом лакунарпой ангины. При поступлении в стационар состояние
больного тяжёлое, миндалины отёчны, покрыты плотным грязно-серым налётом, переходящим на язычок,
заднюю стенку глотки, зев умеренно гиперемирован, отмечается отёк боковой стенки глотки, припухлость в
области верхней трети шеи, умеренная болезненность при пальпации регионарных лимфоузлов. В связи с
изменением диагноза врачом назначено введение 50 000 МЕ антитоксической сыворотки, введение
которой производилось дважды. Через 7 дней после госпитализации у больного повысилась
температура тела, слабость, появилась скованность, боли в суставах, появилась сыпь, вначале на ягодицах,
а затем по всему телу. Сыпь уртикарного характера, обильная, зудящая.
Диагноз: Комбинированная плёнчатая дифтерия миндалин и ротоглотки, тяжёлое течение.
Сывороточная болезнь.
Хвору 28 років госпіталізовано у клініку на 2-й день хвороби. Скаржиться на нерізкі болі в горлі при
ковтанні, слабкість. Захворювання почалось із болю в горлі, підвищення температури тіла до 37,7 °С,
головного болю, загальної слабкості, набряку шиї зліва. Дочка хворої хворіла ангіною тиждень тому.
Об'єктивно: температура тіла - 38,0 °С. Шкіра бліда. Язик незначно обкладений. Слизова оболонка
ротоглотки помірно гіперемійована, на лівому мигдалику сіруватий наліт, важко знімається шпателем. Наліт
виходить за межі мигдалика. Ліва підщелепна лімфатична залоза збільшена, помірно болюча, навколо
залози набряк підшкірної клітковини. Інші лімфатичні вузли не збільшені. Тони серця приглушені, пульс - 100
уд/хв., ритмічний, задовільного наповнення. Живіт м'який при пальпації, не болючий, печінка збільшена на
1 см. Селезінка не збільшена. Дихання везикулярне. Диагноз: Распространённая плёнчатая дифтерия
миндалин, среднетяжёлое течение.
Менингококковая инфекция 7(78)
Больной К., 35 лет, доставлен в инфекционное отделение с диагнозом менингоэнцефалит на 2-й день
болезни. Заболел остро. Повысилась температура тела, появился озноб. Повышению температуры тела
предшествовала заложенность носа. Першение в горле. При поступлении в стационар состояние больного
ухудшилось, больной дезориентирован, на вопросы отвечал односложно, неправильно. Периодически
жаловался на сильную головную боль, боли в животе, кожные покровы бледные, покрыты холодным липким
потом, на коже туловища, ягодиц, конечностей обильная крупная геморрагическая сыпь звёздчатой формы.
Печень, селезёнка не увеличены, менингеальных знаков пет. АД - 110/70 мм рт.ст., пульс - 90 уд/мин. После
внутривенного введения 4 000 000 пенициллина состояние больного резко ухудшилось, без сознания,
выражена бледность, акроцианоз кожных покровов. Пульс нитевидный, не сосчитывается. АД не
определяется, гоны сердца глухие. Диагноз: Менингококцемия, очень тяжёлое течение. Осложнения: ИТШ.
Больной П., 15 лет, поступил в инфекционное отделение на 4-й день болезни. Заболел остро с небольшого
насморка, болей в горле при глотании, сухого кашля, повышения температуры тела до 39,0 °С, головной
боли, головокружения, тошноты, рвоты. При поступлении больной жаловался на недомогание, слабость,
головную боль, головокружение, тошноту, заложенность носа.
Объективно: температура тела - 38,6 °С, лицо бледное, на губах герпетичные высыпания, слизистая зева,
включая мягкое нёбо, гиперемированы, отёчны, без налётов. На задней стенке глотки
гиперплазированные участки лимфоидной ткани со слизисто-гнойным налётом. Пальпируются
подчелюстные лимфатические узлы величиной с фасоль, слегка болезненны. Сердце и лёгкие без
изменений. Живот при.пальпации, мягкий, печень и селезёнка не увеличены. Анализ крови: эритроциты -
4,1 ■ 10 /л; НЬ - 135 г/л; ц.п. - 0,9; лейкоциты — 13 ■ 10'7л; п - 21 %; л - 14 %; м - 8 %; СОЭ - 22 мм/ч. Диагноз:
Острый менингококковый назофарингит, среднетяжёлое течение.
Больной Н., 24 года, доставлен в клинику каретой скорой помощи в крайне тяжёлом состоянии.
Болен второй день. Заболевание началось с появления озноба, высокой температуры тела - 40,0 °С, резкой
головной боли, болей в глазных яблоках, рвоты 3-4 раза. За 3-4 дня до этого жаловался на слабость,
першение в горле, насморк. Продолжал ходить на занятия в институт.
Объективно: температура тела 40,5 °С, выражено речевое и двигательное возбуждение, сознание
отсутствует, судороги в нижних конечностях. Лицо гиперемировано, склеры инъецированы, на губах
герпетичные высыпания, гиперестезия кожи, тоны сердца ясные, пульс - 70 уд/мин, АД 150/90 мм рт.ст.
Дыхание везикулярное, живот мягкий, печень и селезёнка не увеличены, резкая ригидность мышц затылка.
Положительный симптом Кернига, Брудзинского. Умеренная гиперемия зева и задней стенки глотки с
гнойным налётом. Диагноз: Острый менингококковый менингоэнцефалит, очень тяжёлое течение. Отёк
мозга.
Хворого 19 років госпіталізовано в інфекційне відділення з гуртожитку на 4-й день захворювання з
діагнозом ГРВІ. Скарги під час вступу на утруднене носове дихання, головний біль, незначне слизисто-гнійне
виділення з носа, дряпання та сухість у горлі, слабкість, млявість.
При огляді: температура тіла - 36,6 °С. Шкіра обличчя бліда. Слизова оболонка ротоглотки
набрякла, гіперемійована. на задній стінці глотки - картина гранулярного фарингіту, слизисто-гнійні
дорожки. Дещо збільшені в розмірах підщелепні лімфовузли. Серце та легені без патологічних змін. В
загальному аналізі крові: лейкоцити-9,5 ■ Ю'/л; ШОЕ- 15 мм/год. Диагноз: Острый менингококковый
назофарингит, лёгкое течение.
Больная К., 35 лет. доставлена в инфекционное отделение с подозрением на грипп, лекарственную
болезнь. Заболела три дня тому, когда появилась умеренная головная боль, заложенность носа, першение
в горле, повысилась температура тела до 38,4 °С. В течение дня приняла 1,0 г аспирина и 0,5 Г анальгина.
Снижение температуры тела было кратковременным, до 37,4 °С. На второй день болезни усилилась
головная боль, повысилась температура тела до 39,6 °С, появилась тошнота, на третий день двукратная
рвота, сыпь на коже.
Объективно: на коже ягодиц и бёдер, в виде звёздочек геморрагическая сыпь. Слизистая ротоглотки
гиперемировапа, на фоне гиперемированных лимфоидных фолликулов задней слепки глотки имеются
наложения слизисто-гнойного характера. Пульс - 128 уд/мин., тоны сердца приглушены. В лёгких дыхание
везикулярное. Живот втянут, безболезненный. Определяется резко выраженная ригидность мышц затылка.
Положительный симптом Кернига.
Диагноз: Менингококковая инфекция, комбинированная форма (менингококковый
менингоэнцефалит + м ен ингокок цемия), тяжёл о е т е ч ен ие.
Больной 24 лет доставлен в клинику на второй день болезни. Заболевание началось с появления
озноба, высокой температуры тела до 40,0 °С, резкой головной боли, боли в глазных яблоках, рвоты до 4
раз. За 3-4 дня до этого жаловался на слабость, першение в горле, насморк.
Объективно: температура тела - 40,0 °С. Выражено двигательное возбуждение, сознание отсутствует.
Лицо гиперемировано, склеры инъекцированы. Па губах герпес. Гиперестезия кожи. Пульс 110
уд/мин., АД 150/90 мм рт.ст. Тоны сердца чуть приглушены. В лёгких дыхание везикулярное. Живот
мягкий. Резкая ригидность затылочных мышц. Положительные симптомы Кернига, Брудзинского.
Умеренная гиперемия задней стенки глотки с гнойным налётом. Диагноз: Острый менингококковый
менингоэнцефалит, очень тяжёлое течение. Отёк мозга.
Больная 18 лет поступила в инфекционное отделение в первый день болезни. Заболевание началось
остро, повысилась температура тела до 39.5 °С после озноба, через 3 часа - обильная сыпь на коже
нижних конечностей, рвота, боли в животе, мышцах, резкая головная боль. Госпитализирована через 6
часов от начала заболевания.
Объективно: больная возбуждена, кожа бледная. Множественные кровоизлияния в слизистую оболочку
глаз, цианоз губ. Акроцианоз. На коже туловища и конечностей обильная полиморфная геморрагическая
сыпь, в области спины, ягодиц кожа местами имеет окраску, напоминающую трупные пятна. Пульс - 130
уд/мин., АД -- 90/60 мм рт.ст., тоны сердца приглушены, ЧД - 38 дых.движ/мин. Определяются симптомы
Кернига и Брудзинского с обеих сторон.
Диагноз: Менингококковая инфекция, комбинированная форма (менингококковый
менингоэнцефачит + менингококцемия), тяжёлое течение.
Орнитоз 3(81)
Больной К., 38 лет, заболел остро, почувствовал озноб, ломоту в теле, головную боль, температура тела
повысилась до 39,5 °С. На 3-й день болезни присоединились сильный кашель сочікудной слизистой
мокротой. На 5-й день болезни участковый врач диагностировал правостороннюю пневмонию и направил
больного в терапевтическое отделение, где ему был назначен пенициллин. На 4-е сутки лечения в стационаре
состояние больного остаётся тяжёлым, температура тела удерживается на высоких цифрах (38,5-39,0 °С),
больной сонлив, заторможен, лицо бледное, пульс - 72 уд/мин., ритмичен, пальпируется увеличенная
печень и селезёнка. Рентгенография лёгких: справа в нижней доле определяются небольшие участки
затемнения с преимущественным поражением интерстициальной ткани. Анализ крови: лейкоциты 4,8 ■
ЮУл: СОЭ — 54 мм/ч. В связи с несоответствием между степенью поражения лёгких и выраженной
интоксикацией вызван на консультацию инфекционист. Диагноз: Пневмоническая форма острого
орнитоза, среднетяжёлое течение.
Робітника птицефабрики, 37 років, госпіталізовано на 5-й день хвороби. Захворів гостро^з підвищення
температури тіла до 39,0 °С, головного болю, сухого кашлю, загальної слабкості, погіршення сну.
При госпіталізації стан середньої тяжкості. Температура тіла - 38,5 °С. Гіперемія слизової оболонки м'якого
піднебіння, дужок. Незначна задишка. Зліва в підлопаточній області вислуховуються вологі хрипи. Пульс - 86
уд/хв.. ритмічний, АГ - 120/80 мм рт.ст. Незначна ригідність м'язів потилиці, слабо позитивний симптом ]
^ерн|га. Аналіз крові: лейкоцити - 7,9 • 10 /щ є - 1 %; п- 14 %; с - 60 %; л — 19 %; м — б %; ШОЕ - 40 мм/год~
Диагноз: Менингеальная форма острого орнитоза, среднетяжёлое течение.
Больной 48 лет поступил на 5-й день болезни. Заболел остгх». Температура тела повысилась до 38,0 °С.
Знобило, появилась головная боль в затылочной области, а затем в лобной, мышечные боли в пояснице и
конечностях. Беспокоил сухой кашель. За две недели до заболевания гостил в селе, где ухаживал за
голубями.
Объективно: состояние средней тяжести. Температура тела 39,0 °С. Лицо гиперемировано.
Количество дыханий до 20 в 1 мин. В легких слева ниже угла лопатки прослушиваются влажные
крепитирующие хрипы. Пульс 84 уд/мин., ритмичный. Тоны сердца приглушены. Печень и селезёнка
не пальпируются. Анализ крови: лейкоциты 6,4 ■ 109/л; э - 1 %; п 11 %; с 66 %; л 14 %; м 8 %; £ОЭ -
44 мм/ч. Диагноз: Гриппоподобная форма острого орнитоза, среднетяжёлое течение.
Ангина 1(82)
Вольная Н., 26 лет, жалуется на резкие боли в горле, недомогание, высокую температуру тела. Больна
2-й день. Заболевание началось с болей в горле, озноба, повышения температуры тела - 39,5 °С.
Объективно: температура тела- 39,5 °С, состояние средней тяжести, кожные покровы обычной окраски,
зев гиперемирован, миндалины увеличены, в лакунах гной, легко снимается. Увеличены и
болезненны подчелюстные лимфатические узлы, со стороны внутренних органов патологии нет. Диагноз:
Лакунарная ангина, среднетяжёлое течение.
Заболевания с трансмиссивным механизмом передачи
Туляремия 1(83)
Хворого 45 років госпіталізовано на 4-й день хвороби. Захворювання почалося гостро з підвищення
температури тіла до 39,0 °С, ознобу, головного болю, пітливості, болю в м'язах та лівій здухвинній ділянці. З
епідеміологічного анамнезу встановлено, що за тиждень до захворювання полював на зайців в Одеській
області, знімав шкіру із вбитого зайця.
Об'єктивно: температура тіла - 39,5 °С. На шкірі тулуба симетричний, еритематозно-петехіальний висип. На
великому пальці лівої руки виразка діаметром 0,5 см із щільним дном, шкіра навколо неї набрякла,
гіперемійована. На лівому передпліччі - лімфангаїт. У лівій пахвинній області, збільшений до величини
курячого яйця, лімфатичний вузол. " І о н и серця приглушені. Пульс частий, відповідає рівню температури
тіла. В крові - нормоцитоз, прискорене ШОЕ. Диагноз: Туляремия, язвенно-бубонная форма, среднетяжёлая
форма.
Чума 4(87)
Задача 1*1(84)
Больной Т., 27 лет, студент, поступил на 2-й день болезни с жалобами на озноб, сильную головную боль,
головокружение тошноту, суставные боли, повышение температуры тела до 40,6 °С, одышку, боли за
грудиной, кашель, сердцебиение.
Объективно: больной возбуждён, лицо гиперемировано, с цианотичным оттенком, конъюнктивит. Язик
сухой, утолщён, густо покрыт белым налётом, дрожит, гоны сердца глухие, пульс 138 уд/мин., слабого
наполнения, АД - 70/45 мм рт.ст. Над лёгкими дыхание везикулярное, ослаблено, выслушивается небольшое
количество влажных хрипов, крепитация. Одышка - 47 дых.движ/мин. Кашель с выделением небольшого
количества мокроты вначале стекловидного пенистого, а затем кровянистого характера. Умеренно выражен
гепатолиенальный синдром. Носовое кровотечение. Из анамнеза: два дня назад прибыл из Перу. Диагноз:
Чума, первично-легочная форма, тяжёлое течение. ИТШIII ст.
Больной П., 20 лет, поступил в отделение к концу первых суток от момента заболевания с жалобами
на озноб, повышение температуры тела до 40,0 °С, головную боль, головокружение, тошноту, мышечные
боли, сердцебиение, сильные боли в левой паховой области, слабость.
Объективно: состояние больного тяжёлое, больной возбуждён, пытается вскакивать с постели, походка
шатающаяся, речь невнятная, лицо гиперемировано, одутловато, конъюнктивит, склерит, язык сухой,
обложен белым налётом, тоны сердца глухие, ритмичны, пульс - 132 уд/мин., АД - 80/50 мм рт.ст., олигурия.
носовое кровотечение, тахипное - 29 дых.движ/мин., над лёгкими дыхание жёсткое, в левой паховой
области отмечается резко болезненное уплотнение хрящевидной плотности в диаметре до 5-6 см.
Конечность согнута и приведена к животу. Из анамнеза установлено, что больной три дня назад как прибыл
из Вьетнама. Диагноз: Чума, бубонная форма, тяжёлое течение. ИТШ III ст.
Больной К., 30 лет, турист, приехал из центральной Африки. Заболел внезапно, температура тела
поднялась до 40.0 ПС. Лицо и конъюнктивы гиперсмированы, сильная головная боль, тошнота, рвота, озноб,
разбитость, выражено чувство страха. Возбуждён, пытается убежать, походка шатающаяся, речь невнятная.
Объективно: температура тела...40,2 °С, лицо и конъюктивы гиперемированы, ноздри расширены,
губы
сухие, на слизистой оболочке ротовой полости геморрагии, язык отёчный, сухой, дрожит, обложен
густым налётом. Черты лица заострены, цианоз. На лице страдание, ужас. Тахикардия, пульс слабого
наполнения, аритмичен, глухость сердечных тонов, падение АД. Увеличена печень и селезёнка. Диагноз:
Чума, септическая форма, тяжёлое течение.
Хворий К., 29 років, бізнесмен, поступив до хірургічного стаціонару на 4-ту добу хвороби зі скаргами на
сильний головний біль, біль в м'язах та суглобах, горячку до 39,5 °С, біль та набряк в правій пахвинній
ділянці. Захворювання почалося гостро, з ознобу, перерахованих виїде симптомів загальної інтоксикації
З доби тому. До кінця першої доби біль в пахвинній ділянці з правого боку, який поступово наростав, в
подальшому там з'явився набряк, почервоніння, із-за болю було важко ходити. Озноби повторювалися
щоденно, двічі була блювота, апетит зник. До кінця 2-ї доби захворювання почав турбувати біль в
животі, який "виходив" з правої пахвинної ділянки, приєднався пронос до 7-8 разів на добу
(випорожнення рідкі, калові на вигляд, з домішками крові).
Об'єктивно: стан тяжкий, хворий неспокійний, при свідомості. Шкіра гаряча, суха, З цианотичным
відтінком, помірна кількість геморагій темно-багрового кольору. Слизова ротоглотки гіперемована, язик
вкритий блискучим білим нальотом як натертий крейдою. Над легенями жорстке дихання, ЧД —22 дих.рух/хв,
пульс - 126 уд/хв., АТ - 100/80 мм рт.ст. Тони серця глухі. Живіт м'який, помірно здутий та болісний в правій
нижній чверті. Збільшені печінка та селезінка. В правій пахвинній ділянці виявляється пухлиноподібне
утворення розміром до 10 см в діаметрі, щільної консистенції, без чітких меж, різко болюче. Шкіра над ним
гаряча, багряно-червона з синюшним відтінком, лосниться. Лімфаногоїту немає. Мснінгеаііьний
синдром
відсутній. Аналіз крові: лейкоцити.... 18,3 ■ 10/л. Епіданамнез: тиждень тому повернувся з відрядження
до
Конго.
Діагноз: Чума, бубонная форма, среднетяжёлое течение.
Болезнь Брилла 1(88)

Больная Л. 72 лет заболела остро, после переохлаждения. Появился озноб, сильные головные боли,
бессонница, устрашающие сновидения, снижение аппетита, сухой кашель, слабость. На 3-й сутки при
осмотре в поликлинике температура тела - 38,6 °С, пульс - 116 уд/мин., лабилен, дикротичен. Тоны
сердца приглушены, ритмичны. При аускультации жёсткое дыхание в межлопаточной области. Чуть
увеличена печень, пальпируется селезёнка. В молодости болела малярией, сыпным тифом. Инъекция
сосудов склер, конъюнктивит, пятна Киари-Абцина. При осмотре зева гиперемия, энантема Розенберга, на
рентгенограмме расширение корней лёгких, усиление сосудистого рисунка. Диагноз: ОРВИ, прикорневая
пневмония. Начато лечение ампициллином. На 4-е сутки, после кратковременного снижения
температуры, появилась полиморфная розеолёзно-папуллёзная сыпь на спине, груди, боковых
поверхностях туловища, конечностях, расцененная как аллергическая. Отменён ампициллин, назначен
димедрол, доксициклин, после чего состояние больной стало быстро улучшаться, нормализовалась
температура тела, исчезли головная боль, бессонница, кошмары, кашель, сыпь на коже, гиперемия лица,
инъекция сосудов склер и конъюнктив. Сократилась в размерах печень, перестала пальпироваться
селезёнка. ЛШШИШІ Болезнь Брилла, среднетяжёлое течение. Прикорневая пневмония.
Болезнь Лайма 1(89)

У больной 53 лет после посещения лесистого пригорода, в области левой голени присосался клещ,
которого она удалила сама. Через 2 недели обратилась к врачу с жалобами на покраснение кожи.
Рассказала, что спустя 1 неделю после укуса клеща увидела на этом месте покраснение їх] см, которое
продолжало увеличиваться. Ощущала боль в пояснице и тазобедренном суставе. Температуру тела не
измеряла.
При осмотре: температура тела...36,3 °С. Со стороны внутренних органов патологии не выявлено, в
месте
укуса— эритематозное кожное поражение диаметром 20-25 см с просветлением в центре.
Диагноз: Болезнь Лайма.
ГЛПС 2(91)
Больной П., 29 лет. геолог, поступил в хирургическое отделение с диагнозом "кишечная непроходимость".
Заболел остро пять дней тому назад, когда появились озноб, повысилась температура тела до 39,2 °С,
присоединились сильная головная боль с локализацией в лобно-височной области, головокружение,
"сетка" перед глазами, боль в поясничной области, в животе, тошнота, рвота.
Объективно: состояние больного тяжёлое, сознание сохранено, язык сухой, покрыт белым налётом,
живот вздут, болезнен при пальпации в правом и левом подреберье. Симптом Щёткина-Блюмберга слабо
"+". Резко положительный симптом Пастернацкого с обеих сторон. Лицо гиперемировано, одутловатое,
выражена инъекция сосудов склер. В подмышечной области, на груди, шее - петехиальная сыпь.
Тоны сердца
приглушены, ритмичны. АД....85/40 мм рт.ст., пульс....76 уд/мин. В крови: эритроциты - 4,2 ■ 10|2/л; НЬ
122
г/л; цветной показатель..0,86; лейкоциты.....12,7 • 109/л; с - 57 %; и 18 %; л - 12 %; м.......5 %; СОЭ - 36
мм/ч.
Суточное количество мочи 400 мл. В моче относительная плотность - 1007. белок - 2,6 г/л; лейкоциты 6-
Ю
в п/зр: эр 24-28 в п/зр; в значительном количестве свежие и выщелоченные зернистые цилиндры, 10
-14 в
п/зр.
Диагноз: ГЛПС, олигурическая стадия, тяжёлое течение.
Больной Г., 22 года, рабочий лесозаготовительного отряда, работал вальщиком леса. В лесу было много
грызунов. Заболевание началось остро с озноба, повышения температуры тела до 39,2 °С, головной боли,
слабости, недомогания, снижения аппетита. На 2-й день болезни появилась тошнота, рвота, боли в животе
и пояснице, сильные мышечные и суставные боли. Наступило снижение остроты зрения.
Объективно: гиперемия лица, шеи, верхней части груди, зев гиперемирован. энантема мягкого нёба.
Выражена инъекция сосудов склер, конъюктивит. На 4-й день болезни появилась петехиальная сыпь в
подмышечных впадинах, на груди, шее в виде полос. В местах инъекций — крупные кровоизлияния. Гоны
сердца приглушены, брадикардия. Гипотония. Живот напряжён, болезнен при пальпации в правом и левом
подреберьях. Печень у края рёберной дуги. Симптом Пастернацкого "+" с обеих сторон. В гемограмме
-лейкопения с нейтрофильным сдвигом формулы влево, тромбоцитопения. В моче протеинурия,
зритроцитурия, цилиндрурия, Суточное количество мочи - 350 мл. Диагноз: ГЛПС, олигурическая стадия,
Ку-лихорадка 1(92)
Хворий Л., 19 років, звернувся по допомогу до інфекційного відділення на 3 добу хвороби зі скаргами на
головний біль, кашель з коричневим харкотинням, біль в грудній клітці при глибокому диханні та кашлі,
затруднения дихання, загальну слабкість, відсутність апетиту, горячку до 40,8 °С. Захворювання почалося
гостро з потрясаючого ознобу, підвищення температури тіла до 39,0 °С, головного болю, ломоти в м'язах та
суглобах, болю в попереку біля 18 години вечора. Приймав аспірин, вночі стало погано, під ранок з'явився
кашель, спочатку рідкий, в подальшому частий, в харкотинні з'явилася домішка крові. На кінець другої доби
почав турбувати різкий біль в грудній клітці зліва при глибокому диханні та кашлі, стало важко дихати.
Викликали лікаря, який встановив наявність вогнищевої пневмонії та призначив ін'єкції гентаміцину (80
мг/добу). 1Іочав приймати лікування, однак на ранок наступної доби відчув себе значно гірше - значно
наросла загальна слабкість, гірше стало дихати. Особистим автомобілем доставлений до стаціонару.
Об'єктивно: стан тяжкий, хворий при свідомості. Помірна жовтушність склер, незначна - шкіри, ЧД - 32
дих.рух/хв., температура тіла - 38,3 °С, пульс - 132 уд/хв., АТ - 90/70 мм рт.ст. Ціаноз губ. носа, вуха, пальців
рук, ніг. Ліва половина грудної клітки відстає від дихання. Над легенями притуплення перкуторного звуку
зліва, нижче лопатки, аускультативно - зліва жорстке дихання з бронхіальним відтінком, нижче лопатки
вислуховується крепітація, одиничні дрібнопухирчасті хрипи. Тони серця глухі, значний акцент 2 тону на
легеневій артерії. Живіт м'який, печінка ... 1,5 см. незначно болісна при пальпації, селезінка не
збільшена.
Менінгеального синдрому немає. Аналіз крові: л - 21,1 • 109/л; п 25 %; с - 63 %; л- 7 %; м.........5 %; ШОЕ -
36
мм/год.
Диагноз: Ку-лихорадка. тяжёлое течение.
Заболевания с раневым (инокуляционным) и парентеральным
механизмом передачи.
Лептоспироз 6(98)
Больной 45 лет поступил с диагнозом "Вирусный гепатит А" на 7-й день болезни с жадобами на
сильные боли в мышцах, высокую температуру тела, головную боль, желтуху. Заболевание началось
остро потрясающим ознобом, подъёмом температуры тела до 40,0 °С, сильными болями в мышцах. В
дальнейшем, температура тела постоянного типа, головная боль, упорная тошнота, позывы на рвоту,
кровянистая моча, на 5-й день - интенсивная желтуха. За 2 недели до болезни был в селе, купался в озере.
Объективно: интенсивная желтуха с геморрагиями. Язык сухой, обложен коричневым налётом.
Склерит. Печень выступает из подреберья на 3 см, пальпируется селезёнка. Лейкоцитов - 30 • 109/л; СОЭ -
50 мм/ч. Диагноз: Летпоспироз, желтушная форма, тяжёлое течение.
Вольной 47 лет в отделение на 3-й день болезни с жалобами на потрясающий озноб,
повышение температуры тела до 41,0 °С. сильную головную боль, бессонницу, отсутствие аппетита,
жажду, сильные боли, особенно в икроножных мышцах. Заболел остро. Работает слесарем-сантехником.
Объективно: гиперемия и одутловатость лица, инъекция сосудов склер. Гиперемия верхних отделов
грудной клетки. При пальпации мышц отмечается резкая их болезненность. Кожа субиктсрична, на
туловище и конечностях имеются петехии, склонные к сливанию. Пульс 120 уд/мин., тоны приглушены.
АД 80/50 мм рт.ст. Одышка, в лёгких хрипов нет. Печень на 1,5 см выступает из подреберья. Диагноз:
Лвптоспироз, желтушная форма, тяжёлое течение.
Больной 43 лет доставлен с диагнозом "Вирусный гепатит Л". Заболел остро: озноб, температура тела
до 39,0 °С, головная боль, головокружение, тошнота, рвота, боли в икроножных мышцах (больной с трудом
мог подниматься и передвигаться). На 4-й день болезни появилась субиктеричность склер, потемнела моча.
На 5-й день появилась геморрагическая сыпь на спине, нижних конечностях.
Объективно: в сознании, адекватен. Температура тела - 37,2 °С. Язык сухой, покрыт грязночёрным
налётом. Кожа и склеры иктеричны. геморрагии на коже спины и туловища, нижних конечностях. Пульс -
120 уд/мин., АД - 95/40 мм рт.ст., ЧД - 42 дых.движ/мин. В нижних отделах обоих лёгких влажные
хрипы. Резкая пальпаторная болезненность мышц голеней, бёдер. Сутки не мочился. Билирубин общий
- 198 мкмоль/л, прямой - 108 мкмоль/л при небольшой активности АЛТ и АСТ. Мочевина - 18,9 ммоль/л,
креатинин - 180 мкмоль/л. 13 крови - гиперлейкоцитоз со сдвигом влево. СОЭ - 64 мм/ч. Диагноз:
Лептоспироз, желтушная форма, тяжёлое течение.
Больной К., 47 лет, поступил в отделение на 5-й день болезни с жалобами на высокую температуру
тела, слабость, сильные мышечные боли, особенно в мышцах ног, головную боль. Работает дворником,
заболел остро. Вначале появился сильный озноб, головная боль, температура тела повысилась до 39,7 °С, с
трудом передвигался из-за резкой боли в ногах. На 3-й день болезни заметил, что моча потемнела, стала
мутной. Накануне поступления в стационар была однократная кровавая рвота и к вечеру чёрный стул.
Объективно: температура тела 40,2 °С, состояние тяжёлое, заторможен, неохотно вступает в контакт, лицо
гиперемировано. склеры инъецированы кровоизлияниями, слегка желтушны. Пульс ритмичен, 118
уд/мин., АД 130/85 мм рт.ст., тоны сердца приглушены, живот слегка вздут, чувствителен при
пальпации в эпитастралыюй области, печень на 3 см выступает из-под рёберного края. Пальпируется
край селезёнки. Симптом Пастернацкого слабо "+" с обеих сторон. Анализ крови: эритроциты 2,4 •
1012/л; НЬ 40 г/л; лейкоциты 23 10 /л. Анализ мочи: эритроциты изменённые и малоизменёниые
покрывают поле зрения. Диагноз: Лептоспироз, желтушная форма, тяжёлое течение. ДВС-синдром.
Больной Н., 44 года, доставлен с диагнозом "Вирусный гепатит А". Заболел 26.08. остро. Появились озноб,
температура тела - 39,0 °С, головная боль, головокружение, тошнота, рвота, боли в икроножных мышцах
(больной с трудом мог' подняться и передвигаться). На 4-й день болезни субиктеричность склер и кожных
покровов, „''потемнела 1' моча. На 5-й день геморрагическая сыпь на лице, нижних конечностях. При
поступлении состояние больного тяжёлое, в сознании, адекватен, температура тела 37,2 °С, язык сухой,
покрыт грязно-серым налётом, кожа, склеры нктеричны, геморрагии на коже спины и туловища, нижних
конечностях. Пульс 136 уд/мин., слабого наполнения. АД 155/40 мм рт.ст. Дыхание 42 дых.движ/мин. В
нижних отделах обоих лёгких влажные хрипы. При пальпации болезненность мышц голени,
бёдер.
Билирубин: общий 198 мкмоль/л, прямой 108 мкмоль/л, непрямой...90 мкмоль/л; АЛТ 21; АСТ
1,34;
тимоловая проба - 4; остаточный азот - остаточный азот - 48; азот мочевины - 36,4; мочевина -
18.9; креатинин - 180,2; л - 26 %; п - 28 %; с - 60 %; л - 8 %: м -4 %; СОЭ - 64 мм/ч; К - 7,8 ммоль/л: № -
134 ммоль/л. Больной больше суток не мочился. Диагноз: Лептоспироз, желтушная форма, тяжёлое
течение.
Больной Н., 40 лет, поступил в клинику на 3-й день болезни с жалобами на общую слабость, недомогание,
озноб, высокую температуру тела, головные боли, тошноту и рвоту на высоте лихорадки, боли в мышцах,
особенно в икроножных, из-за чего не может ходить. Заболевание началось остро с сильного озноба,
высокой температуры тела, ломоты во всём теле и болей в мышцах, головных болей, тошноты и рвоты.
Объективно: состояние больного средней тяжести, лицо гиперемировано, глаза красные (склерит,
конъюнктивит), слизистая зева незначительно гиперемирована в областях дужек и задней стенки
глотки, налётов нет, подчелюстные лимфатические узлы не увеличены. Пульс 96 уд/мин., тоны сердца
приглушены, живої' мягкий, безболезненный, печень выступает из-под края рёберной дуги
(безболезненна) на 2-2,5 см, селезёнка не пальпируется. Больному начато лечение пенициллином по 1
млн. через 4 часа, димедролом. Сразу после поступления состояние больного ухудшилось, появилось
головокружение, головные боли, чувство стеснения за грудиной. Больной бледен, на коже туловища и
конечностей уртикарная сыпь, гоны сердца глухие, АД 70/40 мм рт.ст., дыхание учащённое. Диагноз:
Лептоспироз, безжелтушная форма, среднетяжёлое течение. Анафилактический шок.
Сибирская язва 3(101)

Больной 53 лег, сторож фермы. Поступил в клинику на 4-й день болезни с жалобами на общую слабость и
отёчность лица. Больной заметил на правой щеке "прыщик", который стал быстро увеличиваться в размерах,
появилась отёчность лица и шеи. В последующие дни слабость и отёчность нарастали, повысилась
температура тела до 38,0 °С.
Объективно: па правой щеке в области угла нижней челюсти везикула до 5 см в диаметре. Вокруг неё
венчик из мелких пузырьков с геморрагическим содержимым. Выраженная отёчность лица и шеи.
Регионарный лимфоузел увеличен до 2 см в диаметре, безболезненный. Диагноз: Сибирская язва,
коленая форма (карбункулёзный вариант), среднетяжёлое течение.
Больной В., 50 лет. сапожник, обратился в поликлинику на 2-й день болезни с жалобами на общую
слабость и появление опухоли на шее слева.
Объективно: состояние средней степени тяжести, температура тела - 38,3 °С. На шее слева пузырёк
с двухкопеечную монету. Отёк шеи и передней стенки грудной клетки. На 3-й день болезни состояние
тяжёлое. Отёк распространился на живот и голову. На месте пузырька образовалась язва. Регионарные
лимфатические узлы увеличены, тахикардия, тоны сердца глухие. В лёгких сухие и влажные хрипы.
Лейкоциты - 10 • 109/л. Диагноз: Сибирская язва, кожная форма (карбункулёзный вариант), тяжёлое
течение.
Больной Л., 65 лет, крестьянин, поступил в инфекционное отделение на 5-й день заболевания в тяжёлом
состоянии. При осмотре на левой щеке в центре образовался карбункул в 1см, с большим количеством
пузырьков на периферии, чёрным дном и серозным отделяемым. Лицо отёчно, глаза открыть не
может. Боковые шейные лимфоузлы умеренно увеличены, безболезненны. Язык сухой, обложен
коричневым налётом. Пульс - 126 уд/мин., тоны сердца ритмичны, глухие. АД 80\40 мм рт.ст. Сознание
ясное, на вопросы не отвечает, изменений со стороны других органов нет. Диагноз: Сибирская язва, кожная
форма (карбункулёзный вариант), тяжёлое течение. ИТШII степени.
Бешенство 2(103)
Хворого, 16 років, школяра, госпіталізовано до інфекційною стаціонару на 6-й лень захворювання у вкрай
тяжкому стані: свідомість затьмарена, іноді марить, нерухомо лежить на кушетці, параліч нижніх
кінцівок. Пульс - 130 уд/хв. Дихання переривчасте - ЗО дих.рух/хв. На правій руці рубець після укусу
собакою два місяці тому. Не щеплений. Диагноз: Бешенство (городской тип), гидрофобическая форма,
стадия параличей.
Больной Н., 40 лег, шофёр, обратился к участковому врачу на 2-й день болезни с жалобами на лихорадку,
головную боль, бессонницу, раздражительность, боли в зажившей ране на правой кисти после укуса собаки 4
месяца тому назад. Вакцинирован.
Объективно: настроение подавлено. Температура тела 37,0 °С. Пульс 100 уд/мин. 11а месте укуса
имеется болезненный рубец и небольшая отёчность. Диагноз: Бешенство (городской тип),
гидрофобическая форма, стадия предвестников.
Рожа 3(106)
Больная 56 лет поступила на 2-й день болезни с жалобами на повышение температуры тела до 40 °С,
резкую слабость, головную боль, сильные боли в правой ноге (не может опустить ногу), покраснение кожи
голени.
При осмотре: состояние средней тяжести, голень резко отёчна, яркая гиперемия с чёткими контурами
всей голени и стопы, множественные геморрагии, выраженная болезненность при пальпации по
периферии воспалительного очага. Пальпируются увеличенные и болезненные паховые лимфоузлы. В
течение двух последних лет трижды болела рожей голени. В анамнезе хронический тромбофлебит, микоз
стоп. Диагноз: Рецидивирующая распространённая рожа правой голени, эритематозно-геморрагическая
форма, тяжёлое т є ч єни є.

Больная 25 лет. техник-строитель. Обратилась в поликлинику на 2-й день болезни с жалобами на боль и
жжение в области носа, головную боль, озноб и повышение температуры тела до 39,0 °С. Заболевание
началось с потрясающего озноба, головной боли, рвоты, появления небольшой боли в области носа, а затем
покраснения и отёчности поражённого участка.
Объективно: кожа носа отёчна, гиперемирована. Участки гиперемии отграничены от здоровой кожи
воспалительным болезненным валиком. Язык обложен, влажный, в ротоглотке умеренная
гиперемия. Увеличены до 3 см подчелюстные лимфоузлы. Тахикардия. Лейкоцитоз - 18 • 10 /л. Диагноз:
Первичная локализованная рожа лица, эритематозная форма, среднетяжёлое течение.

Больная К., 35 лет, поступила в инфекционное отделение на 2-й день болезни с жалобами на повышение
температуры тела до 39,0 °С, сильную головную боль, резкую слабость, I раз была рвота, боли и жжение в
области лица. Заболевание началось внезапно с потрясающего озноба, быстрого подъёма температуры тела
до 40,0 °С, через несколько часов появилось покраснение лица. Принимала таблетки аспирина.
При осмотре: состояние тяжёлое, несколько заторможена, лёгкая ригидность мышц затылка, симптом
Кернига отрицательный с обеих сторон, тахикардия, ЛД 110/70 мм рт.ст. Обе щеки, веки резко отёчны, глаза
открыть не может, яркая гиперемия с чёткими контурами по границе с непоражённой кожей, на правой
щеке множественные мелкие пузырьки, наполненные серозно-геморрагическим содержимым.
Увеличены и болезненны подчелюстные лимфатические узлы. Дома дочка болеет ангиной. Диагноз:
Первичная локализованная рожа лица, буллёзно-геморрагическая форма, тяжёлое течение.
Столбняк 2(108)
Хворий 46 років поступив в інфекційне відділення на 3-й день захворювання зі скаргами на утруднення
під час відкривання рота, жування, ковтання, тягнучий біль у м'язах потилиці, спини.
Під час огляду стан задовільний. Температура тіла 38,0 °С. Свідомість збережена. Шкіра волога. От
відкритий на 1 см, щілини очей звужені, шкіра на лобі зібрана у складки. М'язи потилиці, спини,
живота ригідні. Під час огляду приступ клонічних судом тривалістю 5 сек. Диагноз: Генерализованный
столбняк, средиетяжёлое течение.
Больной С, 42 года, поступил в инфекционное отделение на 2-й день болезни с жалобами на недомогание,
разбитость, повышенную потливость, вздрагивание от незначительного раздражения, чувство жжения в
левой стопе, затруднение при открывании рта. За 10 дней до госпитализации больной во время работы в
огороде наступил на гвоздь и глубоко травмировал левую стопу, после чего рана была промыта водой.
Объективно: температура тела - 37,1 °С, кожа гиперемирована, повышенной влажности, лицо
гиперемировано, углы рта оттянуты кверху, глазные шели сужены, мелкие морщины у углов глаз и на лбу,
дыхание не нарушено, тоны сердца ясные, чистые, пульс 92 уд/мин., удовлетворительного наполнения,
левая стопа отёчна, гиперемирована на подошве, имеется колотая рана с незначительным отделением
сукровицы. Больному введена сыворотка. Спустя несколько минут после введения больной пожаловался на
внезапно появившееся ощущение стеснения в груди, удушье, тяжесть в голове, головную боль, чувство
жара, лицо очень бледное, цианоз слизистой оболочки губ и кончиков пальцев, конечности холодные,
тоны сердца глухие, пульс не прощупывается, АД не определяется. Дыхание очень частое, поверхностное.
Больной потерял сознание. Диагноз: Раневой генерализованный столбняк, среднетяжёлое течение.
Анафилактический шок.
СПИД 1(109)
Больной 18 лет жалуется на длительный упорный кашель в течение 4 месяцев, повышение температуры
тела до высоких цифр, диарею. Первоначально был поставлен диагноз "ОРЗ". В конце первого месяца
болезни диагностировали интерстициальную пневмонию, однако проводимое антибиотиками лечение
эффекта не дало. Обследован на туберкулёз лёгких, результат отрицательный. Отмечает
прогрессирующую слабость, потливость даже при нормализации температуры тела, потерю веса.
Несколько раз отмечался рецидив герпетических высыпаний.
Объективно: астенированный, сниженного питания. Увеличены все группы лимфоузлов, в лёгких
скудные сухие хрипы. Диагноз: ВИЧ-инфекция, III А стадія.
Болезнь кошачьих царапин 1(110)

Больной В., 25 лет, обратился с жалобами на увеличение шейных и подмышечных лимфоузлов,
незначительное нарушение общего состояния, периодично повышающуюся температуру тела до
субфебрнльных цифр. Подобное состояние отмечается в течение месяца, после появления в доме кошки.
Объективно: общее состояние удовлетворительное, на коже рук множественные царапины,
увеличены и чувствительны при пальпации шейные, подмышечные и кубитальные лимфоузлы.
Печень увеличена в размерах, селезенка не пальпируется. Живёт в частном доме, кошка охотится на
мышей, кормят её сырым мясом. Диагноз: Болезнь кошачьих царапин, лёгкое течение.
Заболевания, вызываемые простейшими
Амебиаз4(114)
Задача №1(11 Г)
Хворий 55 років, скаржиться па біль внизу живота, часті, до 7 разів на добу, рідкі випорожнення з
домішками крові та скловидного слизу. Хворіє біля 2 років. Спочатку помітив домішки крові в оформлених
випорожненнях, а через 2 місяці - слиз. Пізніше з'явився розлад випорожнень. Однак самопочуття
залишалось задовільним. Після повернення з Чаду 2 роки тому діагностовано неспецифічний виразковий
коліт, з того часу кілька разів лікувався в терапевтичному відділенні без помітного ефекту.
Об'єктивно: шкіра нормального кольору. Живіт м'який. Болюча товста кишка під час пальпації. Незначний
спазм сигмовидної кишки. Пальпується ущільнена та болюча сліпа кишка. Ректороманоскопія: набряк
слизової оболонки, гіперемія. На відстані 8 см від зовнішнього сфінктера багато підритих виразок. У просвіті
-слиз та кров. В аналізі крові: еритроцити -2,1 ■ 10 12/; НЬ - 80 г/л; лейкоцити - 8,1 • 10%; є -2 %; п -6 %; с- 62
%; л - 28 %; м - 2 %; ШОЕ - 14 мм/год. Диагноз: Хроническая амёбная дизентерия,
непрерывиопрогрессирующая форма, среднетяжёлое течение.
Задача №2(1 12)
Больной 40 лет болеет на протяжения 2 лег, своё заболевание связывает с пребыванием в Индии.
Жалуется на почти постоянные боли в животе, частый жидкий стул с примесью крови. Заболевание началось
постепенно с непостоянных болей в животе, неустойчивого стула, в дальнейшем в кале стала
обнаруживаться кровь. Лечение антибактериальными средствами стойкого эффекта не дало.
Объективно: температура тела - 37,0 °С. Удовлетворительного питания. Язык влажный, с белым
налётом. Живот мягкий, умеренно болезненный по ходу толстого кишечника. Печень и селезёнка без
выраженной патологии. При ректороманоскопии обнаружена слегка очагово гиперемированная
слизистая, имеются глубокие язвы с подрытыми краями и сальным дном. В просвете много стекловидной
слизи. Диагноз: Хроническая амёбная дизентерия, непрерывнопрогрессирующая форма, среднетяжёлое
течение.
Больной 30 лет считает себя больным на протяжении семи недель. Заболевание началось с подъёма
температуры тела, уртикарных высыпаний на шее. Спустя пять недель появились боли в животе,
участился стул, беспокоили тенезмы. В кале отмечает наличие слизи и крови.
Объективно: язык обложен. Живот болезнен по ходу толстого кишечника. Увеличена печень до 3-х см,
край плотный. Селезёнка у края ребра. При ректороманоскопии слизистая диффузно гиперемирована,
эрозии, небольшие язвы, местами подрыты. Диагноз: Острая амёбная дизентерия, непрерывно
прогрессирующая форма, среднетяжёлое течение.
Больной X., 25 лет, из Филиппинских островов, считает себя больным на протяжении года. Заболевание
началось болями но всему животу, поносом со слизью и кровью. Спустя 3 месяца поносы чередовались с
запорами.
Объективно: пониженного питания, живот напряжён. В брюшной полости свободная жидкость. Печень
увеличена до 4-6 см. Край плотный. Селезёнка увеличена. Ректороманоскоггая: частые выпадения прямой
кишки, гиперемия, местами полное, мелкие язвы, эрозии. В крови: явления анемизации с
наличием
пойкилоцитов и анизоцитов. Копроцитограмма...слизь в большом количестве, эритроциты и лейкоциты
густо
покрывают поля зрения.
Диагноз: Хроническая амёбная дизентерия, непрерывно прогрессирующая форма, среднетяжёлое
течение.
Балантидиаз 1(115)
Больная 50 лег, свинарка в колхозе. Беспокоит выраженная слабость, резкое исхудание, плохой сон и
аппетит, жидкий стул с примесью крови. Считает себя больной на протяжении и 2-х лет, когда была
госпитализирована в инфекционное отделение по поводу "острой дизентерии", бактериологически не
подтверждённой. Выписана была с улучшением. В последнее время у больной была проведена
профилактическая дегельминтизация, исключена опухоль кишечника.
Объективно: температура тела 37,1 °С. Резкое исхудание. Бледная кожа с землистым оттенком.
Язык суховат, с сероватым налётом. Живот вздут, выражена болезненность по ходу кишечника.
При ректороманоскопии слизистая гиперемирована. местами изъязвлена. Умеренный лейкоцитоз, СОЭ -
32 мм/ч. Диагноз: Бал аи т идиаз.
Токсоплазмоз 1(116)
Задача №1< 116)
Больная С, 25 лет, жаловалась на частые повышения температуры до субфебрильных цифр, боли в
мышцах, прогрессирующую общую слабость и снижение трудоспособности, периодические приступы
сердцебиения и резких головных болей. Болеет в течение года, состояние начало ухудшаться после
самопроизвольного аборта при первой беременности, наступившего в сроке 12 нед. За это время
неоднократно обследовалась, выставлялись диагнозы миокардита, невроза, вегето-сосудистой дистонии,
рекомендованное лечение эффекта не оказывало.
При осмотре астенизирована, кожа бледная, без сыпи, пальпируются увеличенные, плотноватые
шейные, подмышечные, паховые лимфоузлы размером + 1,5 см, слегка чувствительны, пульс - 104
уд/мин., ритмичен. АД— 100/70 мм рт.ст., тоны сердца ритмичные, значительно приглушены,
систолический шум на верхушке, пальпируется увеличенная печень, пальпация мыши умеренно
болезненна. Диагноз: Хронический токсоплазмоз.
Малярия 4(120)
Больной 28 лет поступил в отделение на 9-й день болезни с жалобами на слабость, головную боль,
сухость во рту. Дома отмечались приступы, сопровождающиеся ознобом, повышением температуры тела до
40,0 °С, в дальнейшем жаром и обильным потоотделением через каждые два дня в 9 часов утра.
Объективно: температура тела - 40,0 °С. Кожные покровы субиктеричны. Язык сухой, обложен
белым налётом. Пальпируется селезёнка на 2,5 см ниже рёберного края, печень на 1,5 см. Пульс - 120
уд/мин., ритмичен. Тоны сердца приглушены. Диагноз: Малярия лч\'ох, первичная атака, среднетяжёяое
течение.
Больной 33 лег, поступил в клинику с жалобами на лихорадочные приступы с ознобами. Температура тела
повышалась до 40.0 °С и держалась на таком уровне в течение 6-8 часов, затем снижалась до субфебрилыюй
с выраженным потоотделением. Подобные приступы повторялись через каждые два дня на третий. Из
анамнеза установлено, что 2 месяца назад вернулся из Панамы.
Объективно: кожа, видимые слизистые, склеры нормальной окраски. В лёгких дыхание везикулярное,
пульс - 86 уд/мин., удовлетворительных свойств. Тоны сердца ясные. ЛД 120/70 мм рт.ст. Печень
выступает из-под ребра на 2 см. пальпируется плотноватая селезёнка. Диагноз: Малярия УІУОХ, первичная
атака, среднетяжёлое течение.
Больной К., 45 лет, заболел 6 мая 1985 года, когда появился незначительный озноб, повышение
температуры тела до 37,6 °С, на следующий день температура тела держалась в пределах 37,0 °С,
беспокоила небольшая слабость, тошнота, ломота в теле. 8 мая 1985 года в 4 часа - потрясающий озноб,
головная боль, температура тела повысилась до 40,0 °С, которая через 4 часа снизилась до нормальных
цифр. Появилось обильное потоотделение, через день госпитализирован в инфекционное отделение в
13.05 с диагнозом "Грипп". Из анамнеза установлено, что месяц тому назад больной вернулся из
1Іакистана. где жил с семьёй в течение 2 лет.
Объективно: кожа и слизистые бледные, пульс - 112 уд/мин., тоны сердца приглушены, в лёгких
дыхание везикулярное, печень выступает из-под правого ребра на 1,5 см, селезёнка плотной
консистенции, выступает на 1,5 см из-под левого подреберья. Диагноз: Малярия 0\>а1е, среднетяжёлое
течение.

Больной М., 28 лет, матрос, поступил в клинику инфекционных болезней на 12 день от начала заболевания
с жалобами на высокую лихорадку, головную боль, общую слабость. Заболеванием началось
недомоганием, ознобом продолжительностью около часа, затем температура тела повысилась до 39,8 °С.
В последние 5-6 дней озноб отмечался ежедневно в середине дня, после чего температура тела па 8-9 часов
устанавливалась на уровне 40.0-41.0 °С.
При поступлении состояние тяжёлое, температура тела 39,9 °С. Лицо гиперемироваио, на губах
герпетические высыпания, склеры инъецированы, язык обложен коричневым налётом, сухой, в лёгких
дыхание жёсткое, тоны сердца приглушены, ритмичны, пульс 140 уд/мин., ритмичен, ЛД 100/60 мм рт.ст.
Живот мягкий, печень определяется у рёберной дуги, пальпируется плотная селезёнка на 3 см ниже
рёберной дуги, ригидность мыши затылка, симптом Кернига, Брудзинского слабо "+". Диагноз: Малярия
тропическая, первичная атака, тяжёлое течение. Малярийная кома.
Гельминтозы
Аскаридоз 1(121)
Больной 24 лет жалуется на кашель с выделением слизистой мокроты. Температура тела - 37,8 °С. В
лёгких укорочение перкуторного звука, сухие и влажные хрипы. На коже высыпания типа
крапивницы. При рентгенологическом исследовании в лёгких имеются инфильтраты диаметром 2,5
3,0 см, различной величины и формы. В крови эозинофилов — 43 %. Диагноз: Аскаридоз, миграционная
фаза.
Трихинеллёз 1(122)
Больной жалуется на головные боли, разбитость во всём теле, тошноту, повышение температуры тела
до 38,0 °С, боли в икроножных мышцах рук и спины. Из анамнеза: часто употреблял слабо прожаренное
свиное мясо. В анализе крови эозинофилия - 55 %. Диагноз: Трихинеллёз, среднетяжёлое течение.
Эхинококкоз 2(124)
Больной 46 лет поступил с жалобами на приступообразные головные боли, тошноту, рвоту,
эпилептоформные приступы, периодически наступающие галлюцинации.
Считает себя больным около года, лечился у невропатолога и психиатра без
эффекта. Диагноз: Эхинококкоз головного мозга.
Больной 50 лег считает себя больным на протяжении последних восьми месяцев. Заболевание началось
постепенно с ноющих болей в правом подреберье с периодической иррадиацией в правое плечо. Отмечал
субфебрилитет. Последние две недели потемнела моча, посветлел кал, пожелтела кожа, появился
незначительный кожный зуд.
Из эпиданамнеза установлено, что больной является работником совхоза по выращиванию лис.
Объективно: сниженного питания. Кожа и склеры иктеричны. Язык обложен белым налётом,
влажный. Живот напряжён с наличием асцита. В правом подреберье пальпируется плотная,
мелкобугристая опухоль. Селезёнка увеличена. Границы сердца расширены в поперечнике до 2 см. В
лёгких дыхание везикулярное. В крови умеренный лейкоцитоз с эозипофилией. Диагноз: Эхинококкоз
печени.
Описторхоз 2(126)
Больной 27 лет поступил в отделение с жалобами на бшги__в правом подреберье, которые
носят опоясывающий характер. Болен около года. Перед заболеванием был в Сибири, где неоднократно
ел вяленую рыбу
Объективно: температура тела - 37,6 °С. Состояние удовлетворительное. Кожа субиктерична, склеры
желтушны. Нормальной упитанности. Регионарные лимфоузлы не увеличены. Пульс - 80 уд/мин.,
ритмичный. Тоны сердца слегка приглушены. В лёгких везикулярное дыхание. Язык влажный, густо
покрыт белым, налётом. Живот при пальпации мягкий, болезненный в точке в точке проекции жёлчного
пузыря. Печень выступает пп_2Л_с.м ниже рёберной дуги справа, более доступна пальпации правая
доля. Селезёнка не увеличена. Отрезки кишечника не изменены. В крови умерешщя эозинофилия. Диагноз:
Описторхоз, хроническая фаза.
Больной Г., 24 года, поступил в инфекционное отделение с подозрением на вирусный гепатит А.
Жалобы при поступлении на боли в подложечной области и в правой подрёберной области, на тошноту,
понижение аппетита, головокружение, головные боли, повышение температуры тела до 38,5 °С.
Объективно: температура тела 38,0 °С. Общее состояние средней степени тяжести. Кожные покровы
и видимые слизистые ^иктеричны. Язык обложен коричневым налётом. Живот мягкий, болезненный в
правом подреберье, селезёнка не пальпируется, печень на 2 см выступает из-под правого
подреберья. В крови: ум ере и и ый л е и ко ци тоз 11 ■ ІСг/л, незначительная эозинофилия - 10 %. Диагноз:
Описторхоз, острая фаза.
Детские инфекционные болезни
Ветряная оспа 1(127)

Больная 24 лет поступила в стационар на 6-й день болезни. Воспитательница детского сада. При
поступлении жалобы на высокую температуру тела, умеренную головную боль, сыпь на геле, боль в горле при
глотании. На коже туловища, лица, волосистой части головы, конечностей полиморфная сыпь: везикулы с
серозным содержимым, папулы, корочки. Сыпь зудящая. Слизистая ротоглотки гиперемирована. С
единичными элементами энантемы. Со стороны внутренних органов патологии не выявлено. Диагноз:
Ветряная оспа, типичная форма, среднетяжёлое течение.
Скарлатина 1(128)
Больной 19 лет госпитализирован на 2-й день болезни с жалобами на слабость, боль в горле,
температуру тела 38,0 °С. Заболевание началось остро с озноба, умеренных болей в горле, повышения
температуры тела до 39,0 °С. К вечеру этого же дня появилась сыпь на лице, туловище, конечностях, не
зудящая. Сестра больной неделю назад перенесла ангину.
Объективно: температура тела - 38,0 °С. Лицо гиперемировано, кроме носогубного треугольника. На
туловище элементы в виде мелких точек располагаются на боковых поверхностях, на конечностях
слущиваются в области естественных складок, дермографизм белый. Слизистая ротоглотки ярко
гиперемирована, миндалины рыхлые, с нагноившимися фолликулами. Твёрдое нёбо бледное.
Пальпируются переднешейные и подчелюстные лимфоузлы до 1 см, безболезненные. Язык густо
обложен белым налётом. Пульс - 100 уд/мин.. АД - 100/60 мм рт.ст., дыхание жёсткое. Живот мягкий.
Печень у края ребра. В крови лейкоцитоз со сдвигом влево, умеренная эозинофилия, ускоренное СОЭ.
Диагноз: Скарлатина, типичная форма, среднетяжёлое течение.
Корь 1(129)
Задача №1()
Больной 16 лет поступил в клинику на 3-й день болезни с диагнозом «Парагрипп, аллергический
дерматит». Заболел остро с повышения температуры тела до 39,0 °С, слабости, першения в горле. На 2-й
день болезни появился навязчивый лающий кашель, обильные слизистые выделения из носа, рези в глазах.
Объективно: температура тела - 38,8 °С. Лицо одутловатое, веки утолщены. Склерит, катаральный
конъюктивит. Слизистое отделяемое из носа. На коже лица и шеи пятнисто-папуллёзная сыпь, не зудит.
Слизистая ротоглотки ярко гиперемирована, мелкая белая энантема у нижних коренных зубов. Пальпируются
мелкие подчелюстные и переднешейные лимфоузлы. Дыхание жёсткое, единичные сухие хрипы. Пульс - 110
уд/мин., АД— 100/70 мм рт.ст. Живот мягкий. Печень, селезенка не увеличены. Диагноз: Корь, типичная
форма, средентяжёлое течение.
Краснуха 1(130)
Вольной 17 лет, студент, проживает в общежитии. Поступил в клинику на 2-й день болезни с жалобами
на сыпь на теле, незначительное недомогание. Заболевание началось остро с подъёма температуры тела
до 38,0 "ОС и одновременного появления сыпи на теле.
Объективно: температура тела - 37,3 °С, небольшая слабость. Умеренная гиперемия конъюктив, слизистые
выделения из носа. Сыпь мелкопятнистая на неизменённой коже, лёгкая гиперемия ротоглотки. Пальпируются
болезненные заднешейные и затылочные лимфоузлы. Пульс - 80 уд/мин., АД - 100/70 мм рт.ст. Со стороны
органов живота и лёгких изменений не выявлено. В крови отмечается лейкопения, лимфоцитоз, І0 %
плазматических клеток, СОЭ не увеличено. Диагноз: Краснуха.

Задачи Инфекции

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Задачи Инфекции

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Ситуаційна задача 1

Хворий 55 років поступив у клініку на 2 - й день захворювання зі скаргами на

Діагноз: трихінельоз, типова форма, тяжкий перебіг

Кишковий єрсеніоз, гастроінтестинальна форма, середній ступінь тяжкості

Гострий псевдотуберкульоз, генералізована форма, середньої тяжкості

1.Гострий бруцельоз, середній ступінь тяжкості

Грип, типова форма, середній ступінь тяжкості

1. Орнітоз, типова форма, середній ступінь тяжкості, дихальна недостатність 1 ступеня

Парагрип, типова форма, середній ступінь ступінь тяжкості

Ситуаційна задача №10

Хронічний амебіаз, кишкова форма, стадія загострення, середній ступінь тяжкості

Ситуаційна задача №11

Шигельоз, колітний варіант, середній ступінь тяжкості

Ситуаційна задача №12

1. Сальмонельозний ентерит, тяжкий ступінь важкості, дегідратаційний шок 2 ступеня

Ситуаційна задача №13

Ситуаційна задача №14

Діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг. ГНН ІІ

Ситуаційна задача №15

Харчовий ботулізм, середній ступінь тяжкості

Ситуаційна задача №16

Харчовий ботулізм, важкий ступінь тяжкості, ГДН 1 ст.

Ситуаційна задача №17

Харчова токсикоз-інфекція (стафілококова), середній ступінь тяжкості, помірна дегідратація

Ситуаційна задача №18

Холера, типова форма, важкий ступінь тяжкості, дегідратаційний шок

Ситуаційна задача №19

Холера, типова форма, середній ступінь тяжкості, легка дегідратація

Ситуаційна задача №20

Ситуаційна задача №21

Гострий вірусний гепатит В, жовтянична форма, середній ступінь тяжкості

Ситуаційна задача №22

Кір, період розпалу, типова форма, середній ступінь тяжкості

Ситуаційна задача №23

Набута краснуха, типова форма, середній ступінь тяжкості

Ситуаційна задача №24

Аденовірусна інфекція, фарингокон’юнктивальна гарячка, перебіг середньої важкості

Ситуаційна задача №25

Парагрип, типова форма, середній ступінь ступінь тяжкості

Ситуаційна задача №26

Ситуаційна задача №27

1. Діагноз: Чума, бубонна форма, тяжкий перебіг, ІТШ

Ситуаційна задача №28

Діагноз: Сказ, стадія збудження

Ситуаційна задача №29

1. Вітряна віспа, типова форма, середній ступінь тяжкості 2. Діагностика:

Ситуаційна задача №30

Інфекційний мононуклеоз, типова форма, середній ступінь тяжкості

Ситуаційна задача №31

Діагноз : Генералізований правець,тяжк.перебіг,ГНД1

Ситуаційна задача №32

D.S : Сибірка, шкірна форма, тяжкий перебіг, ІТШ 1

Ситуаційна задача №34

D.S : Черевний тиф типова форма, тяжкий перебіг, ІТШ-1

Ситуаційна задача №35

Малярія триденна(vivax), первинна атака, сер.ст.тяж. Вторинна гемолітична гіпохромна анемія

Ситуаційна задача №36

Малярія тропічна, первинна атака, тяжкий перебіг. Малярійна кома

Ситуаційна задача №37

Ситуаційна задача №38

Ситуаційна задача №39

1. Грип, типова форма, тяжкий перебіг

Ситуаційна задача №40

D.S : Епідемічний паротит, типова форма, середній ступінь тяжкості. Панкреатит