Інфекції 6 курс тема 3

Арзуманян М.Ю.
Задача 1
Студент з Ефіопії захворів поступово через тиждень після повернення з дому, де перебував на
канікулах впродовж місяця, жив у сільській місцевості без централізованого водопостачання.
Хвороба розпочалася із загальної слабкості, підвищення температури до 38.0, погіршення апетиту.
Починаючи з 5 дня хвороби, температура має постійний характер у межах 39,0 – 40,00С, з’явився
сильний головний біль, стан значно погіршився. Направлений до лікарні на 7 день хвороби.
Під час огляду: стан тяжкий, хворий загальмований, температура тіла 39,7 0С, язик “фулігінозний”.
Слабко позитивні симптоми Брудзинського, Керніга, визначається помірна ригідність потиличних
м’язів. Шкіра бліда, висипу немає. Пульс 80/хв.; АТ 100/60 мм рт ст. Живіт помірно здутий.
Печінка, селезінка збільшені. Позитивний симптом Падалки.
1. Попередній діагноз
Черевний тиф, період розпалу, важкий перебіг. Ускладнення: менінготиф
2. План обстеження
1)Загальний аналіз крові: гематокрит

2)Загальний аналіз сечі
3) Біохімічний аналіз крові (Аланінамінотрансфераза (АЛТ) , Аспартатамінотрансфераза (АСТ) ,
Креатинін, Сечовина, креатинфосфокіназа, глюкоза, загальний білок і його фракції, С-реактивний
білок, білірубін та його фракції, електроліти: K,Na,Cl, Ca)
4) Коагулограма АЧТЧ, протромбіновий час, міжнародне нормалізоване відношення, фібриноген,
D-димер
5) Люмбальна пункція з бак посівом ліквору у 10% жовчний бульйон для виявлення збудника
черевного тифу
6)Аналіз калу на яйця гельмінтів
7)ЕКГ
8) Ультразвукова діагностика органів черевної порожнини
9)Бактеріологічний посів крові на 10% жовчний бульйон для виділення гемокультури.
10) Імуноферментний аналіз сироватки крові пацієнта з 7-го дня хвороби в парних сироватках для
виявлення зростання титру антитіл IgG (у 4 рази) до антигену черевного тифу
11)Реакція непрямої гемаглютинації сироватки крові для виявлення антитіл до збудника черевного
тифу та наростання титру антитіл окремо з О-, Н- та vi-діагностикумами
12)Реакція аглютинації для дослідження крові пацієнта для виявлення антитіл до збудника
черевного тифу
13)Реакція зв’язування комплементу для виявлення у крові пацієнта антитіл до Treponema Pallidum
14)Електрохемілюмінесцентний імуноаналіз венозної крові для виявлення поверхневого антигену
вірусу гепатиту В (HвsAg).
15)Додаткова консультація з невропатологом
3. Лікування
1)Госпіталізація
2)Ліжковий режим
3)Дієта № 1 за Певзнером
4)Цефтріаксон по 1,0 вміст флакону розчинити у 9,6мл 0,9% р-ну NaCl та вводити вв, повільно
впродовж 2-4 хвилин 2 рази на добу
5)Ципрофлоксацин 0,2 г вводити вв краплинно, впродовж 30 хвилин 2 рази на добу
6) Парацетамол розчин для інфузії 0,5 50 мл вв повільно впродовж 15 хвилин при підвищенні
температури вище 38,5 град
7) Флюконазол по 1 капсулі 3 рази на добу per os
8)Розчин Рінгера 400 мл в/в краплинно 1 р/д
9) Реосорбілакт 200 мл в/в краплинно 1 р/д
10)5% декстроза 400 мл в/в краплинно 1р/д
4. Диференційний діагноз черевного тифу проводимо з:

1) Інфекційний мононуклеозом:
- при черевному тифі у початковому періоді відсутнє ураження зіва
- у аналізі крові лейкоцитоз та переважання мононуклеарів при інфекційному
мононуклеозі, та лейкопенія та нейтропенія при черевному тифі
- поліморфним ,рясний висип, можливий свербіж шкіри, іктеричністю склер та шкіри
характерні для інф. мононуклеозу
2) Сальмонельозом:
- Для сальмонельозу характерний гострий початок з блюванням, діареєю, болями у животі
- Для сальмонельозу характерно рання поява висипу, висип більш яскравий за кольором
ніж при черевному тифі
- Для сальмонельозу характерно у аналізі крові лейкоцитоз
3) Висипний тиф:
- Для висипного тифу характерно тахікардія, аритмія
- Для висипного тифу характерно збудження хворого, підвищена активність пацієнта
- Для висипного тифу характерно гіперемія обличчя, ін’кція судин склер, симптом Кіарі-
Авцина, тремор язика
Задача 2
Хвора 52 років занедужала гостро, коли після ознобу температура тіла підвищилася до 39,8°С,
з'явився головний біль, одноразово була блювота. У наступні дні зберігалася, незважаючи на
прийом аспірину, висока постійного типу гарячка, наростала сонливість. На 6-ту доба впала в
безсвідомий стан. 10 днів тому приїхала з Африки, де була протягом 1 місяця.
Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості. Зіниці звужені, погано реагують на світло. Колінні рефлекси
підвищені, позитивні симптоми Бабинского та Оппенгейма. Шкіра бліда з лимонним відтінком,
ціаноз губ. Склери іктеричні. Пульс 112 за 1 хвилину, слабкого наповнення. АТ- 90/60 мм рт. ст.
Тони серця глухі. Пальпується значно збільшена селезінка. Печінка помірно збільшена. У
загальному аналізі крові низький рівень гемоглобіну.
Малярія тропічна, церебральна форма, первинна атака, тяжкий перебіг, Період типових
малярійних пароксизмів. Церебральна малярія ІІ стадія.
2. Диференційний діагноз малярії проводять з
Черевниим тифом
-Для черевного тифу хар поступовий початок,
- Для черевного тифу характерно « синдромом падалки» справа
- Для черевного тифу характерно тифозний язик
Бруцельозом
- Для бруцельозу характерно суглобовий біль
- Для бруцельозу характерно задовільний стан хворого при високій температурі.
- Для бруцельозу характерно наявність у анамнезі контакту з хворими тваринами.
Лептоспірозом
– Для лептоспірозу характерно біль у литкових мязах
- Для лептоспірозу характерно ураження нирок, гіперемією обличчя.
- Для лептоспірозу характерно наявність у анамнезі контакту з дикими та свійськими
таринами. В данного пацієнта вони відсутні.
1)Загальний аналіз крові + гематокрит

2) Загальний аналіз сечі + жовчні пігменти
3) Пульсоксиметрія
4) Біохімічний аналіз крові (загальний білок та його фракції, загальний білірубін та його
фракції, КФК,ЛДГ,АЛТ, АСТ, ЛФ, глюкоза, креатинін, залишковий азот, сечовина,
глюкоза, К, Na, Сl, КОС, лактат, тимолова проба)
5) Коагулограма АЧТЧ, протромбіновий час, міжнародне нормалізоване відношення,
фібриноген
6)Ультразвукова діагностика органів черевної порожнини
7)Аналіз калу на яйця гельмінтів та стеркобілін
8)Електоенцефалографія
9)КТ головного мозку
10)Офтальмоскопія очного дна для оцінки стану зорового диску
11)Контроль АТ, ЧСС, ЧД, ЦВТ, діурезу
12)Реакція зв’язування комплементу для виявлення у крові пацієнта антитіл до Treponema
Pallidum
13)Електрохемілюмінесцентний імуноаналіз венозної крові для виявлення поверхневого
антигену вірусу гепатиту В (HвsAg).
14)Мікроскопія товстої краплі та тонкого мазку крові попередньо пофарбованого за
Романовським- Гімзою для виявлення у еритроцитах малярійного плазмодія та
вираженості паразитемії
15) Імунохроматографія (ІХГ) для виявлення антигену малярійного плазмодія у крові
хворого.
16)ПЛР крові хворого для виявлення ДНК збуднику малярії та уточнення виду
малярійного плазмодію.
17)Консультація невропатолога
18)Консультація офтальмолога
Госпіталізація до інфекційного відділення.

Суворо ліжковий режим, хворого покласти на бік.
Інтубація трахеї та проведення апаратного штучного дихання
Постановка назогастрального зонда
хінін 1,4 спочатку, потім кожні 8 год по 0,7 внутрішньовенно на 0,9% розчину Натрію
хлориду вв
Дексаметазон перша доза 0,07, потім 0,014 кожні 6 год. – 7 днів
Фуросемід 40 мг 1 раз на добу в/в струминно впродовж 10-15 хвилин.
Глюкоза 5% 200 мл 1 р/д в/в крапельно(15 крап/хв)
Розчин Рінгера в/в 400 мл 1 р/д в/в крапельно (20 крап/хв)
Манітол 200мл 1 р/добу 1 г/кг (7,0) маси тіла інфузії 20% розчину в/в крапельно
NaCl 0,9 % 400 мл 2 р/добу в/в крапельно
Реосорбілакт 200 мл 2р/добу в/в крапельно

Діазепам 20 мг/кг (14) маси тіла 1-3 р/добу вв
Діакарб - по 0,07 на добу 7 днів
магнію сульфат – 14мл 20% розчину в/м
Бондаренко О.С
Задача 1
Студент з Ефіопії захворів поступово через тиждень після повернення з дому, де
перебував на канікулах впродовж місяця, жив у сільській місцевості без централізованого
водопостачання. Хвороба розпочалася із загальної слабкості, підвищення температури до
38.0, погіршення апетиту. Починаючи з 5 дня хвороби, температура має постійний
характер у межах 39,0 – 40,00С, з’явився сильний головний біль, стан значно погіршився.
Направлений до лікарні на 7 день хвороби.
Під час огляду: стан тяжкий, хворий загальмований, температура тіла 39,70С, язик
“фулігінозний”. Слабко позитивні симптоми Брудзинського, Керніга, визначається
помірна ригідність потиличних м’язів. Шкіра бліда, висипу немає. Пульс 80/хв.; АТ 100/60
мм рт ст. Живіт помірно здутий. Печінка, селезінка збільшені. Позитивний симптом
Падалки.
1. Попередній діагноз:
Черевний тиф, атипова форма: менінготиф, тяжкий перебіг. ІТШ 1-2.
2. План обстеження:
Загальний аналіз крові;
Загальний аналіз сечі;
Копроуринокультура;
Біохімічний аналіз крові: СРБ, АЛТ, АСТ, ЛДГ, глюкоза, креатинін, сечовина, КОС, К +¿¿ ,
2+¿¿ −¿¿
Na , Cl ;
Коагулограма;
Група крові та резус фактор;
Аналіз крові на RW;
Аналіз крові на HbsAg;
Копрограма;
УЗД ОЧП;
Контроль ЧД, ЧСС, АТ, сатурації, діурезу;
ЕКГ, ЕхоКГ;
Бактеріологічний посів крові і ліквору на виявлення Salmonella typhi/ paratyphy A/B;
Реакція аглютинації (реакція Відаля) крові на антитіла до антигенів Salmonella typhi/
paratyphy A/B в динаміці;
ІФА крові хворого на виявлення антитіл IgM до антигенів Salmonella typhi/ paratyphy A/B;
Люмбальна пункція спинномозкової рідини (дослідження ліквору загальноклінічне,
біохімічне, мікроскопічне) після огляду очного дна офтальмологом
- суворий ліжковий режим, положення на спині;
- госпіталізація у відділення інтенсивної терапії;
- постановка 3 катерерів: сечового, венозного та назогастрального;
- рясне пиття при можливості;
- реосорбілакт 400 мл в/в краплинно;
- рінгер-лактат 400 мл в/в краплинно
- 5% розчин глюкози 200 мл в/в краплинно;
- ципрофлоксацин 400 мг 2 рази на добу в/в краплинно;
- парацетамол 0,5 в/в при підвищенні температури більше 38,5°С з інтервалом не менше 4 годин
і не більше 4 разів на добу;
- фуросемід 4 мл в/в струминно
- аскорбінова кислота 5% 10 мл 1 раз на добу струминно.
4. Диференційний діагноз
З паратифом А і В:
- у хворого згідно з умовами задачі поступовий початок захворювання, а при паратифах
гострий початок;
- у хворого згідно з умовами задачі гарячка постійного характеру, а при паратифі частіше
ремітивна;
- для черевного тифу та паратифу характерний виражений інтоксикацийний синдром, який
при черевному тифі з’являється в кінці першого тижня хвороби, а при паратифах зазвичай
з’являється раніше;
- для черевного тифу та паратифу характерний гепатолієнальний синдром.
З епідемічним висипним тифом:

- у хворого згідно з умовами задачі шкіра бліда, а при висипному тифі характерна стійка
гіперемія й одутлість обличчя, червоні очі з характерним блиском («п’яне обличчя» і
«кролячі очі»);
- у хворого згідно з умовами задачі початок захворювання поступовий, протягом 7 днів а
при епідемічному висипному тифі гострий початок, температура сягає високих рівнів на 1-
2 день;
- у хворого згідно умовами задачі відсутні ознаки склериту, кон’юнктивіту, які притаманні
для епідемічного висипного тифу;
- у хворого згідно з умовами задачі гарячка має постійний характеру, а при епідемічному
висипному тифі характерна постійна температурна крива з двома «врізуваннями».
З грипом:
- у хворого згідно з умовами задачі початок захворювання поступовий, протягом 7 днів а
при грипі гострий початок, температура сягає високих рівнів на 1-2 день
- у хворого згідно з умовами задачі шкіра бліда, а при грипі спостерігається гіперемія
обличчя «обличчя заплаканої дитини»;
- відсутній синдром трахеобронхіту, який є провідним для грипу;
- немає ознак палаючого зіву та позитивного симптома Морозкіна, що характерні для грипу;
- у хворого згідно з умовами задачі наявний гепатолієнальний синдром, який при грипі не
спостерігається
Задача 2
Хвора 52 років занедужала гостро, коли після ознобу температура тіла підвищилася до
39,8°С, з'явився головний біль, одноразово була блювота. У наступні дні зберігалася,
незважаючи на прийом аспірину, висока постійного типу гарячка, наростала сонливість.
На 6-ту доба впала в безсвідомий стан. 10 днів тому приїхала з Африки, де була протягом
1 місяця.
Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості. Зіниці звужені, погано реагують на світло. Колінні

рефлекси підвищені, позитивні симптоми Бабинского та Оппенгейма. Шкіра бліда з
лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери іктеричні. Пульс 112 за 1 хвилину, слабкого
наповнення. АТ- 90/60 мм рт. ст. Тони серця глухі. Пальпується значно збільшена
селезінка. Печінка помірно збільшена. У загальному аналізі крові низький рівень
гемоглобіну.
1.Попередній діагноз.
2.План обстеження.
3.Лікування
1. Попередній діагноз:
Тропічна малярія, первинна атака, тяжкий стан, церебральна форма, малярійний сопор
(кома ІІ).
Загальний аналіз крові + гематокрит.
Загальний аналіз сечі + жовчні пігменти.
Кал на яйця гельмінтів.
Біохімічний аналіз крові: глюкоза, білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ, загальний білок,
сечовина, креатинін, глюкоза, КОС, електроліти (К, Na, Cl) в динаміці.
Аналіз крові на RW.
Аналіз крові на HBsAg.
Коагулограма.
Група крові і резус-фактор.
Контроль вітальних функцій (АТ, ЦВТ, гематокриту, діурезу, сатурації).
ЕКГ.
УЗД ОЧП.
Паразитоскопія крові для виявлення плазмодіїв малярії: товста крапля + нативний мазок.
Аналіз повторюють 2 р/добу.
ІХГ крові для виявлення гістидин-багатого протеїну-2 та паразитарної ЛДГ. Аналіз
повторюють декілька разів.
ПЛР крові для виявлення генетичного матеріалу малярійного плазмодія.
Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії.
Ліжковий режим, хворого покласти на бік.
Забезпечити ентеральне та парентеральне харчування (назогастральний зонд)
Хінін гідрохлорид 1,4 г у 500 мл 5% розчину глюкози в/в повільно краплинно (20
крапель/хв), далі 0,7 г повільно краплинно (20 крапель/хв) 3 р/добу (кожні 8 годин).
Доксициклін 200 мг 1 р/добу, в/в струминно.
Інфулган 100 мл в/в, крапельно
Розчин Рінгера 800 мл в/в, крапельно
Реосорбілакт 200мл в/в, крапельно
Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно.
4. Диференційний діагноз:
З гострим бруцельозом:
- у хворого згідно з умовами задачі наявна висока постійного типу гарячка, погіршення
стану при підвищенні температури, а при гострому бруцельозі спостерігається відносно
задовільний стан хворого за високої температури;
- у хворого згідно з умовою задачі немає болю в суглобах та мікрополіаденіту , які
характерні для гострого бруцельозу.
- у хворого згідно з умовами задачі дані епіданамнезу вказують про перебування в
несприятливих щодо малярії регіонах (Африка), а для гострого бруцельозу характерний
контакт з хворими тваринами, вживання в їжу продуктів тваринництва.
З черевним тифом:
- у хворого згідно з умовами задачі наявна тахікардія, а при черевному тифі характерною є
наяність відносної брадикардії
- у хворого згідно з умовами задачі шкіра бліда з лимонним відтінком, а при малярії
іктеричність виявляється з першого дня, що не характерно для чевного тифу.
- у хворого згідно з умовами задачі відсутні "тифозний язик" , метеоризм та симптом
Падалки, які характерні для черевного тифу
- спільним для малярії та черевного тифу є наявність високої гарячки, але при малярії
навіть незначні перепади температури супроводжуються ознобом.
- у хворого згідно умови захворювання почалося гостро, а при черевному тифі поступовий
початок.
З лептоспірозом:
- у хворого згідно з умовами задачі дані епіданамнезу вказують про перебування в
несприятливих щодо малярії регіонах (Африка), а для лептоспірозу характерний
епіданамнез контакту з дикими гризунами, свійськими тваринами, водний фактор
передачі інфекції.
- у хворого згідно з умовами задачі висока температура не супроводжується болем в
м'язах, особливо литкових, що характерно для лептоспірозу.
- у хворого згідно з умовами задачі наявні збільшення печінки та селезінки, що характерні
як для малярії, так і для лептоспірозу.
- у хворого згідно з умовами задачі відсутня ниркова недостатність, що характерна для
лептоспірозу
Дмитренко А.П.
Падалки.
Попередній діагноз
Черевний тиф, атипова форма: менінготиф, тяжкий перебіг. ІТШ 1-2.
План обстеження
загальний аналіз крові + гематокрит ;
загальний аналіз сечі;
копроуринокультура;
біохімічний аналіз крові: СРБ, АЛТ, АСТ, ЛДГ, глюкоза, креатинін, сечовина, КОС, К +¿¿ ,
2+¿¿ −¿¿
Na , Cl ;
коагулограма;
група крові та резус фактор;
аналіз крові на RW (РЗК);
аналіз крові на HbsAg(ІФА)
копрограма;
УЗД ОЧП;
контроль ЧД, ЧСС, АТ, сатурації, діурезу;
ЕКГ, ЕхоКГ;
бактеріологічний посів крові і ліквору на виявлення Salmonella typhi/ paratyphy A/B;
реакція аглютинації (реакція Відаля) крові на антитіла до антигенів Salmonella typhi/
люмбальна пункція спинномозкової рідини (дослідження ліквору загальноклінічне,
консультація невролога, офтальмолога;
Лікування
госпіталізація у відділення інтенсивної терапії;
суворий ліжковий режим, положення на спині;
постановка катерерів: сечового, венозного та назогастрального;
рясне пиття при можливості;
ципрофлоксацин 400 мг 2 рази на добу в/в краплинно;
реосорбілакт 400 мл в/в краплинно;
рінгер-лактат 400 мл в/в краплинно
5% розчин глюкози 200 мл в/в краплинно;
фуросемід 4 мл в/в струминно
парацетамол 0,5 в/в при підвищенні температури більше 38,5°С з інтервалом не менше 4
годин і не більше 4 разів на добу;
аскорбінова кислота 5% 10 мл 1 раз на добу струминно.
Диференційний діагноз
Диференціальний діагноз тифу слід проводити з багатьма інфекційними і соматичними
хворобами, що супроводжуються гарячковою реакцією організму. Досить часто
доводиться диференціювати з грипом й іншими респіраторними вірусними інфекціями.
Для грипу і більшості ГРВІ характерний гострий початок із швидким підйомом
температури до 39–40 °С, тривалість гарячки, як правило, не перевищує 5–6 днів,
головний біль з локалізацією в лобово-скроневій ділянці, біль під час руху очних яблук,
ін’єкція склер, гіперемія обличчя, герпетичні висипання. У більшості хворих — явища
трахеїту, гіперемія слизової оболонки зіва, зернистість м’якого піднебіння. Як і при
черевному тифі, іноді можлива відносна брадикардія, аналогічні тифу зміни у
периферичній крові. Але при грипі немає гепатолієнального синдрому, типового висипу,
відсутні зміни з боку шлунково-кишкового тракту. Диференціальний діагноз із гострим
бруцельозом при гострому бруцельозі загальний стан і самопочуття хворого страждають
мало, незважаючи на високу тем- 42 пературу, мало турбує головний біль. У більшості
хворих відмічаються повторні озноби, профузні поти, болі в поперековокрижовій ділянці,
артралгії. Часто спостерігається поліаденіт, пізніше з’являються фібрози, бурсити.
Важливу роль відіграють епіданамнез, додаткові методи дослідження (реакції Райта,
Хеддельсона, внутрішньошкірна проба Бюрне).
З паратифом А і В: у хворого поступовий початок захворювання, а при паратифах
гострий початок; гарячка постійного характеру, а при паратифі частіше ремітивна; для
черевного тифу та паратифу характерний виражений інтоксикацийний синдром, який при
черевному тифі з’являється в кінці першого тижня хвороби, а при паратифах зазвичай
з’являється раніше; для черевного тифу та паратифу характерний гепатолієнальний
синдром.
епідемічний висипний тиф: шкіра бліда, а при висипному тифі характерна стійка
гіперемія й одутлість обличчя, червоні очі з характерним блиском, у пацієнта початок
захворювання поступовий, протягом 7 днів а при епідемічному висипному тифі гострий
початок, температура сягає високих рівнів на 1-2 день; відсутні ознаки склериту,
кон’юнктивіту, які притаманні для епідемічного висипного тифу;
Задача 2
1 місяця. Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості. Зіниці звужені, погано реагують на світло.
Колінні рефлекси підвищені, позитивні симптоми Бабинского та Оппенгейма. Шкіра бліда
з лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери іктеричні. Пульс 112 за 1 хвилину, слабкого
1.Попередній діагноз. Малярія тропічна, церебральна форма, первинна атака, тяжкий
перебіг. Стадія справжньої коми з повною втратою свідомості.
Загальна діагностика
1) Загальний аналіз крові + гематокрит
2) Загальний аналіз сечі + жовчні пігменти
3) Біохімічний аналіз крові (загальний білок + фракції, загальний білірубін + фракції,
АЛТ, АСТ, ЛФ, глюкоза, креатинін, залишковий азот, сечовина, глюкоза, електроліти – К,
Na, Сl, КОС, лактат, тимолова проба)
4) Коагулограма
5) Аналіз на групу крові та Rh
6) Аналіз крові на RW (РЗК), HbsAg (ІФА)
7) Дослідження ліквору
8) УЗД ОЧП
9) ЕКГ
10) Пульсоксиметрія
11) Консультація невропатолога

12) Консультація офтальмолога
Специфічна діагностика Паразитоскопія крові ( товста крапля + мазок)
- Відділення інтенсивної терапії
- Інтубація трахеї та проведенн на ШВЛ
- Постановка назогастрального зонда - Постановка катетера в периферичну вену
- Хінін гідрохлорид 1,4 г у 500 мл 5% розчину глюкози в/в повільно краплинно (20
- Преднізолон 30 мг/мл 2 рази на добу внутрішньовенно струминно - Діазепам 10 мг/2 мл
внутрішньом’язово
Доксициклін 200 мг 1 р/добу, в/в струминно.
Інфулган 100 мл в/в, крапельно
розчин Рінгера 800 мл в/в, крапельно
Реосорбілакт 200мл в/в, крапельно
Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно.
Диф.діагностика
Черевний тиф- характеризується поступовим початком, « синдромом падалки»,
тифозним язиком(відсутні) у хворого наявна тахікардія, а при черевному тифі
характерною є наяність відносної брадикардії , також шкіра бліда з лимонним відтінком ,
що не характерно для чевного тифу.
Бруцельоз-характеризується болем у суглобах, задовільним станом при високій

температурі. А у хворого наявна висока постійного типу гарячка і супроводжується
погіршення стану при підвищенні температури, в хворого немає болю в суглобах та
мікрополіаденіту , які характерні для гострого бруцельозу.
Лептоспіроз – характеризується болем у литкових мязах, та ураженням нирок, гіперемією

обличчя. у хворого згідно з умовами задачі дані епіданамнезу вказують про перебування в
несприятливих щодо малярії регіонах а для лептоспірозу характерний епіданамнез
контакту з дикими гризунами, свійськими тваринами, водний фактор передачі інфекції ,у
хворого висока температура не супроводжується болем в м'язах, особливо литкових, що
характерно для лептоспірозу.
Коновальчук А.С.
Падалки.
Попередній діагноз - черевний тиф, перебіг – тяжкий, період розпалу, менінгіт
з малярією,
1 хворий був в Ефіопії жив у сільській місцевості, є ризик укусу комара Anopheles, по
умові такого у пацієнта немає
2 також треба звернути увагу на температуру, при малярії так само іде підвищення
температури 39-41 гр із сильним ознобом, однак при малярії, температура згодом
знижується. Також є правило лібермейстера, що при підвищенняі температури тіла на 1
градус іде почастішання ЧСС від норми на 8-10, а тут воно явно порушене, що може
вказувати на туляремію, бруцельоз, та саме на черевний тиф, при малярії порушення
правила немає
3 Також при малярії наявні сильний головний біль і міалгії. Тут ми бачимо лише сильний
головний біль
з висипним тифом
1 у хворого захворювання розвивається протягом 7 днів, а при висипному тифі,
температура досягає високих рівнів на 1-2 день
2 у хворого - шкіра бліда, а при висипному тифі характерна стійка гіперемія і припухлість
обличчя.
3 при висипному тифі – характерні ознаки склериту, кон’юнктивіту, що відсутні у хворого
з паратифом
1. у хворого гарячка постійна, а при паратифі – ремітивна.
2. для черевного тифу та паратифу характерний інтоксикацийний синдром, при черевному
тифі з’являється на 5-7 день хвороби, а при паратифах з’являється на 2-3 добі.
3. 3а умовами задачі спостерігається поступовий початок захворювання, а при паратифах
- гострий перебіг захворювання
Загальний аналіз крові – лейкоцитарна формула, ШОЕ, гематокрит
Біохімічний аналіз крові – електроліти Na K Cl, креатинін, сечовина, АЛТ АСТ, С-
реактивний білок
УЗД органів черевної порожнини
Рентген органів органів черевної порожнини
Коагулограмма
Бактеріологічний посів крові для виявлення збудника (гемокультура), середовище –
жовчний бульйон
Серологічне дослідження крові за допомогою Реакції Відаля - реакція аглютинації крові
антитіл до антигенів збудника
ІФА крові хворого на виявлення антитіл IgM до антигенів збудника
Лікування
Режим- ліжковий в інфекційному стаціонарі
Дієта 1
Левоміцетин 0.75 г 4р \добу, якщо будуть небажані реакції, переходимо на ампіцилін 4г\
добу
Інфулган 10мг\100 мл в\в – 1 р\д
Реосорбілакт 200 мл в/в крапельно 1 р/д
Пиття води до 2л\добу
фуросемід 2 мл 1% (20мг) в/в струйно 1р\д
1 місяця.

Тропічна малярія, тяжкий ступінь тяжкості, первинна атака, малярійна кома, церебральна
форма, гемолітична анемія
Загальний аналіз крові – лейкоцитарна формула, ШОЕ, гематокрит
Біохімічний аналіз крові – електроліти Na K Cl, креатинін, сечовина, АЛТ АСТ, для диф
діагностики печінкових захворювань,
Екг
Пульсоксиметрія
КОС
Паразитоскопія крові для виявлення плазмодіїв малярії, методом товстої краплі +
нативний мазок. Аналіз повторити 2 р/добу.
Коагулограмма
Хінін дигідрохлорид 50 % 3 мл розчинити в 20 мл 40% р-ну глюкози в/в струйно, потім 1
мл, кожні 8 год, усього на 1 день виходить 3р\д
Глюкоза 5% 200 мл в\в крапельно 1 раз на добу
Доксициклін 10 мл 200 мг в/в струйно попередньо розвести в 10мл ізотонічного розчину
NaCl
Реосорбілакт 200 мл в/в крапельно 2 р/д
Переливання еритроцитарної масси
Фізичне охолодження – холод на магістральні судини
Парацетамол 10 мг\мл 100мл в\в крапельно 1р\д
Фуросемід 2 мл 1% (20мг) в/в струйно 1р\д
з черевним тифом
1 у хворого - шкіра бліда з лимонним відтінком, при малярії іктеричність виявляється
з першого дня, що не характерно для чевного тифу
2 у хворого захворювання почалося гостро, а при черевному тифі більше поступовий
початок
3 у хворого відсутній симптом Падалки, які характерний для черевного тифу. також є
правило лібермейстера, що при підвищенняі температури тіла на 1 градус іде
почастішання ЧСС та пульсу від норми на 8-10, у пацієнта воно не порушене, (пульс
112) , а от при тифі є порушення цього правила.
з лептоспірозом
1 для лептоспірозу характерний контакт з дикими гризунами, свійськими тваринами, а при
малярії контакт з комарами
2 у хворого висока температура не супроводжується болем в литкових м'язах, що
характерно для лептоспірозу.
3 у хворого відсутні явища ниркової недостатності, що притаманні для
лептоспірозу.
з сепсисом
1 -у хворої згідно з умовами задачі селезінка збільшена більше, ніж печінка, при сепсисі
спостерігається раннє збільшення що печінки, що селезінки.
2 у хворого немає гнійних вогнищ інфекцій, які наявні при сепсисі
3 у хворої є анемія, що розвинулась занадто швидко, при сепсисі анемія розвивається
повільніше
4 стан хворого з сепсисом на відміну від малярії не покращується на тлі короткочасного
зниження температури
Куськало Д.П.
Задача 1
Падалки.
Черевний тиф. Форма – атипова, а саме менінготиф. Перебіг – тяжкий, стадія ІТШ (
інфекційно-токсичний / септичний шок ) – 2 стадія
Грип : початок гострий, а не поступовий ; гіперемія обличчя ( заплакана дитина ), а

не бліда ; немає синдрому трахеобронхіту
Епідемічний висипний тиф : є стійка гіперемія, червоні очі, а не бліде обличчя ;

гострий початок, а не поступовий, є ознаки склериту і конюктивіту
Паратиф А і В : гострий початок, а не поступовий ; є гепатолієнальний синдром ;

при паратифі ремітивна гарячка, а не постійного характеру
Загальний аналіз крові і сечі, імуноферментний аналіз крові на виявлення антитіл ІгМ до
антигенів Salmonella typhi, біохімічний аналіз крові, визначення групи крові і резусу
фактору, проведення контролю ЧД / ЧСС / сатурації та діурезу, реакція аглютинації крові
на антитіла до антигенів Salmonella typhi
Реосорбілакт 400 мл в/в, 5% розчин глюкози 200 мл в/в, фуросемід 4 мл в/в,

ципрофлоксацин 400 мг 2 р/д в/в, парацетамол
Задача 2 (тема 3)
1 місяця.

Малярія – тропічна, стан – тяжкий, форма – церебральна, малярійний сопор або
кома 2 стадія.
Загальний аналіз крові ( а саме звертаємо увагу на гематокрит ) і сечі ( а саме
звертаємо увагу на жовчні пігменти ), визначення калу на яйця гельмінтів при
малярії, біохімічний аналіз крові, імуноферментний аналіз крові, паразитоскопія,
щоб виявити плазмодіїв малярії.
Хінін гідрохлорид 1.4 г у 500 мл 5% розчину глюкози в/в, доксициклін 200 мг 1р/д
в/в, інфулган 100 мл в/в, розчин Рінгера 800 мл в/в, реосорбілакт 200 мл в/в.
Із гострим бруцельозом, з черевним тифом, лептоспірозом.
Маскін К.О.
Падалки.
1. Попередній діагноз: Черевний тиф. Менінготиф. важкий перебіг .Ускладнення :

менінгіт
Загальний аналіз крові
Загальний аналіз сечі
Визначення групи крові та резус-фактору
Біохімія крові: сечовина, креатинін, глюкоза, калій, натрій, хлор, КОС,АЛТ,АСТ)
Коагулограма
Люмбальна пункція(після проведення протинабрякової терапії)
Консультація невролога
ЕЕГ
ЕКГ Консультація хірурга сіtо!
Аналіз крові на гемокультуру Аналіз сечі і кала на копроурінокультуру РНГА з О-,

Н-, Vi- АГ в динаміці (в парних сироватках крові з інтервалом 2 тижні) Реакція
Відаля в динаміці (в парних сироватках крові з інтервалом 2 тижні) Погодинний
діурез
3. Лікування: ( госпіталізація в інфекційний стаціонар) Суворий ліжковий режим
Голод на 12 годин
в/в Левоміцетин 0,5 - 4р/добу
0,9% NaCl 800 мл в/в;
Лактасол 400 мл в/в;
40% глюкоза 40,0 мл в/в струйно;
Реосорбілакт 800,0 – в/в; 10% розчин
CaCl2 по 10,0×2 р. на добу

Маніт 15% 200мл 1р/добу в/в
фуросемід 2.0 мл 2 р/добу в/в
4. Диференційна діагностика
Грип характеризується гострим початком, високою температурою з 1-го дня

хвороби, явищами інтоксикації, катаральними ознаками, інтенсивним головним
болем, переважно в ділянці лоба і надбрівних дуг, світлобоязню, сльозотечею.
Обличчя гіперемійоване, явища кон'юнктивіту, склериту. Задня стінка носоглотки
й м'яке піднебіння гіперемійовані, позитивний симптом Морозкіна (зернистість
м'якого піднебіння). Відсутній гепатолієнальний синдром, висипка. В загальному
аналізі крові – лейкопенія, відносний лімфомоноцитоз. Тривалість неускладненого
грипу – 3-5 днів.
Висипний тиф. Початок хвороби гострий. Температура досягає високих цифр на 2-

3-й день хвороби, турбує інтенсивний головний біль, порушення сну, хворі
збуджені (status typhosus). Лице гіперемійоване, явища склериту, кон'юнктивіту.
Позитивні симптоми Кіарі-Авцина, Говорова-Годельє, Розенберга. Висипка
з'являється раніше, ніж за черевного тифу (4-5-й день хвороби), поліморфна,
розеольозно-петехіальна, рясна. З 3-4-го дня збільшуються печінка й селезінка.
Тахікардія.
На відміну від черевного тифу, для Ку-гарячки характерний більш гострий

початок, виражений озноб, пітливість, міалгії, гіперемія обличчя, наявність
пневмонії, збільшення печінки з 3-4-го дня. Полегшують діагностику
епідеміологічний анамнез (зараження людей відбувається аліментарним шляхом,
найчастіше при вживанні інфікованого молока, молочних продуктів, води;
аерогенним – при вдиханні з пилом сухих фекалій та сечі хворих тварин або
фекалій інфікованих кліщів; контактним – через ушкоджену шкіру); лабораторні
дані (лейкоцитоз з відносним лімфоцитозом, позитивна РЗК з антигеном Бернета).
Задача№2
1 місяця.

1.Попередній діагноз. 2.План обстеження. 3.Лікування
Малярія тропічна (P.falciparum) вкрай важкий перебіг. Малярійна кома, 2 стадія.
2. Обстеження:
1)Загальний аналіз крові
2)Загальний аналіз сечі
3)Біохімічне дослідження крові: креатинін, сечовина, загальний білок, КФК, ЛДГ,

електроліти,глюкоза, електроліти Na+, K+ ,Cl-, СРБ, прокальцитонін)
4)Мікроскопія калу на яйця гельмінтів
5)Дослідження крові на НBsАg, RW
6)Коагулограма
7)ЕКГ
8)Паразитологічні методи – дослідження товтої краплі крові (для виявлення малярійного

плазмодію) та тонких мазків крові (для встановлення видової приналежності малярійного
плазмодію).
9)ПЛР
10)Серологічні методи – РНІФ, РНГА, ІФА.
3.Лікування в умовах реанімації:
Хінін дигідрохлорид 1400 мг маси в/в на фізрозчині протягом 4 год., потім по 700
мг протягом 4 год. До тих пір, поки хворий не зможе вживати таблетки, після
цього хінін per os 700 мг кожні 8 год.
Преднізолон 90 мг 3 р/доб
Трисіль - в/в крап.
5% глюкоза в/в крап.200 мл 2 р/добу
адреналін 0,1% 1 мл п/ш,

седуксен 10 мг (2 мл) в/ в
Манніт 15% 200 мл в/в крап.
фуросемід 2.0 мл в/в 2р/добу
анальгін 50% 1-2 мл в/м 5мл
Суферу (100 мг заліза) у максимум 100 мл стерильного 0,9 % розчину натрію

хлориду;
4.Диференційна діагностика :
Лептоспіроз починається гостро з ознобу, підвищення температури тіла до 39-

40С, супроводжується болем у м”язах,гіперемією лиця, ін’єкцією судин склер, але,
на відміну від малярії, є типова міальгія в литкових м”язах, частіше спостерігається
ураження нирок з їх недостатністю, виражена жовтяниця ,значніший геморагічний
синдром.
У хворих на черевний тиф можливі висока температура тіла,збільшення печінки і

селезінки, лімфопенія, але, на відміну від малярії,початок хвороби поступовий,
гарячка частіше постійного характеру, спостерігається відносна брадикардія,
черевнотифозний язик,на шкірі розеольозний висип, феномен пальпаторної
крепітації, метеоризм.
При грипі - значна гарячка з ознобом, ознаками інтоксикації, ломота в суглобах,

але виявляють катаральні зміни верхніх дихальних шляхів, сухий кашель, не
спостерігається спленогепатомегалія, анемія
При сепсисі часто спостерігається гостре підвищення температури тіла з

ознобом,пітливістю, міальгією,болем у попереку,але,на відміну від малярії, немає
тривалих періодів апірексії, значніший геморагічний синдром, збільшена печінка
м’якої консистенції, часто виявляється септичні вогнища, нейтрофільний
лейкоцитоз.
Для гострого менінгіту характерні раптовий початок, озноб, різке підвищення

температури тіла, але, на відміну від малярії, типовими є багаторазове блювання,
позитивні менінгеальні симптоми, відповідні зміни цереброспінальної рідини
Момот М.І.
Задача 1
Падалки
Попередній діагноз
Черевний тиф, атипова форма: менінготиф, тяжкий перебіг. ІТШ
• паратифом А і В:
- у хворого згідно з умовами задачі поступовий початок захворювання, а при паратифах
гострий початок;
- у хворого згідно з умовами задачі гарячка постійного характеру, а при паратифі частіше
ремітивна;
- для черевного тифу та паратифу характерний виражений інтоксикацийний синдром, який
при черевному тифі з’являється в кінці першого тижня хвороби, а при паратифах зазвичай
з’являється раніше;
грипом:
- у хворого початок захворювання поступовий, протягом 7 днів, а при грипі гострий
початок.
- у хворого згідно з умовами задачі шкіра бліда, а при грипі спостерігається гіперемія
обличчя, склери ін‘єктовані
- немає ознак палаючого зіву та позитивного симптома Морозкіна, що характерні для
грипу;
- у хворого згідно з умовами задачі наявний гепатолієнальний синдром, який при грипі не
спостерігається
- грип зазвичай закінчується одужанням на 6-7 день
Інфекційним мононуклеозом hat

-переважно гострий початок, а у хворого стан погіршився поступово
- - помірно виразів інтоксикаційний синдром (не бувае тифозного статусу);
- у хворого не виявлено генералізованої лімфаденопатія;
- катаральні зміни в ротоглотці у хворого відсутні
- вісутня поява сyбiктеричності склер i навіть шкіри;
Діагностика:
Загальний аналіз крові

Аналіз крові на RW ІФА методом
Аналіз крові на HbsAg ІФА методом
Аналіз калу на яйця гельмінтів
Біохімічний аналіз крові( креатинін, сечовина, білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ,
глюкоза, КФК, ЛДГ, калій, натрій, хлор крові)
ЕКГ
Огляд офтальмолога, невропатолога
Люмбальна пункція з мікроскопічним, біохімічним дослідженням ліквору
Специфічна діагностика
-Аналіз крові на Ig M методом ІФА із специфічним діагностикумом
Серологічне дослідження крові за допомогою Реакції Відаля.
Лікування
-Режим суворий постільний
-Дієта №15
- постановка 3 катерерів: сечового, венозного та назогастрального;
- рясне пиття при можливості;
- парацетамол 0,5 в/в при підвищенні температури більше 38,5°С з інтервалом не менше 4
годин і не більше 4 разів на добу;
Задача 2
1 місяця.

Тропічна малярія, первинна атака, тяжкий стан, церебральна форма, малярійний сопор
(кома ІІ).
2. План обстеж.
загальний аналіз крові
загальний аналіз сечі + жовчні пігменти
аналіз крові на RW ІФА
аналіз крові на Нbs антиген ІФА
аналіз калу на я/г +стеркобілін
Біохімія крові білірубін(загальний,фракції)АЛТ,АСТ,заг.білок фракції, креатинін,
сечовина, глюкоза, тим.проба,
ЛФ, електроліти, КОС
УЗД ор.чер.порж,
ЕКГ
Огляд невропатолога, офтальмолога
Спец.діагн:
1. Паразитоскопія крові на зб малярії(мазок+товста крапля)
Диф діагностика
у хворих на сальмонельоз:
-гарячка переважно постійна, пароксизми не характерні:
- існує певна кореляція між вираженістю гастроінтестинального
печінка й селезінка збільшені нерізко;
- у крові - лейкоцитоз, зсув формули вліво, немає анемії.
З вірусним гепатитом:
гарячка при ВГ може бути відсутньою (ВГВ, ВГС), може бути субфебрильною й високою,
але лише протягом 2-3 днів (при ВГА), залишаючись при цьому постійною; не характерні
температурні кризи як в умові
жовтяниця у хворих на малярію, якщо й виникає, буває менш інтенсивною, шкіра при
цьому землисто-жовтуватого відтінку, а у хворої лимонного, бо провідний компонент
жовтяниці не паренхіматозний, а гемолітичний. При вірусних гепатитах шкіра жовтувато-
шафранова. жовтяниця буває виражена значно більше й зберігається тривалий час,
супроводжуючись іноді свербежем шкіри (при холестазі), що не характерно для малярiï;
печінка й селезінка збільшені і при малярії, і при ВГ. Але при малярії раніше збільшується
селезінка, печінка Пiзнiше й менше. При ВГ інша закономірність: спочатку реагує
печінка, а менш значне збільшення селезінки виявляється пізніше;
-виражена анемія не характерна

З сепсисом
Гострий сепсис нерідко проявляється пароксизмами лихоманки, що нагадують малярію,

блідістю та субиктеричністю шкіри, гепатолієнальним синдромом, анемією. Але
при цьому не спостерігається виражених періодів апірексії.

У хворої збільшена селезінка, значно більше збільшена ніж печінка, чого не буває у
хворих на сепсис
При сепсисі виражений геморагічний синдром
Сепсис характеризується насамперед наявністю воріт інфекції та септичних вогнищ
патологічного процесу.
Лікування
Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії
Венозний доступ
Постановка назогастрального зонда
Дієта №1
Інсуфляція кисню через маску
Багато пиття - 2,5 літрів
Хініну гідрохлорид- 1400 мг, розчинивши у 5% р-ні глюкози 500 мл 1 раз повільно
краплинно (20 крапель/хв), протягом не менше 3 годин, далі- по 700 мг на 500 мл 5%
розчину глюкози в\в повільно краплинно (20 крапель\хв) кожні 8 год тричі на добу
Доксіциклін 1 р/д 200 мг в/в
Діазепам 3,5 мл в/м одноразово
Еуфілін 250 мг в/в
Реосорбілакт- 200 мл в\в краплинно 2р\д
Розчин глюкози 5%- 400мл 1 р\д в\в краплинно
Розчин Натрію Хлориду 0,9%- 200 мл в\в краплинно 2р\д
Фуросемід 2,0 2 рази на добу в\в струминно (40мг)
Фізичні методи зниження температури (холодне обтирання, обдування повітрям).
Парацетамол (інфулган)- 100 мл (1000 мг), в\в краплинно протягом години, при
підвищенні температури тіла вище 38,0◦С та недостатньому результаті фізичних методів
зниження температури тіла, максимальна добова доза- 4000мг
Аскорбінова к-та 5:% 10 мл 1 раз на добу в/в струминно
При тяжкій анемії (рівень гемоглобіну менше 70 г\л, Ht до 20%) - переливання
еритроцитарної маси
Роман А.І.
Падалки.
1 Попередній діагноз.
Черевний тиф, типова форма,період розпалу, тяжкий перебіг. Ускладнення: менінгіт.
1.Пульсоксиметрія
2. Вимірювання АТ+ контроль ЧД.
3. Загальний аналіз крові.
4. Загальний аналіз сечі.
5. Біохімічний аналіз крові(С-реактивний білок,глюкоза, креатинін, сечовина, АЛТ,
АСТ, ЛДГ, білірубін загальний, прямий і не прямий, загальний білок,
КОС,електроліти: К, Na, Cl, фосфати).
6.Коагулограма.
7.Копроцитограма.
8. Аналіз крові на RW, HbsAg, методом ІФА.
9.УЗД ОЧП.
10. ЕКГ
11. Консультація офтальмолога та невропатолога.
12 Люмбальна пункція.(критерії гнійного менінгіту мають бути)
Спеціальна діагностика:
1.Бактеріологічний посів(гемокультура) на виявлення збудника черевного
тифу/паратифу А і В.
2.ІФА крові хворого на виявлення IgM до збудника черевного тифу.
1.Госпіталізація у інфекційне відділення.

2.Режим- суворий ліжковий.
3.Катетеризація магістральних судин і постановка сечового катетора.
4.Збалансоване харчування та рясне пиття.
5.Левоміцетин 500мг по 1 таблетці 4 рази на добу перорально.
6.Реосорбілакт 400мл в/в крапельно.
7. 5% Глюкоза 200мл в/в крапельно.
7. Преднізолон 30 мг в/в одноразово.
8. Омепразол по 1 таблетці 2 рази на добу за 30 хв до їди.
9. Ібупрофен 1 таблетка(400мг) кожні 4-6 год.(Контроль температури).
10. Аскорбінова кислота 5% 10мл 1 раз на добу в/в струминно
4 Диференційний діагноз
1.Паратифи А і В(гострий початок, ремінивний тип гарячки, ранньо-виражений

інтоксикаційний синдром)
2.Грипом(починається гостро, добре виражений катаральний синдром з перших днів,
печінка і селезінка не збільшені, головний біль локалізується у лобній ділянці,
триває не більше 4-6 днів.)
3.Аденовірусним захворюванням(гострий початок, катаральні явища з перших
днів,відсутність висипу, кон’юктивіт.)
Задача 2
1 місяця.
Тропіча малярія,первинна атака, тяжкого спупеня, церебральна форма. Кома 2. ІТШ
2 ступінь.
1.Пульсоксиметрія
2. Вимірювання АТ+ контроль ЧД.+ контроль діурезу.
3. Загальний аналіз крові+ гематокрит.
4. Загальний аналіз сечі.
5. Біохімічний аналіз крові(глюкоза, креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, ЛДГ, білірубін
загальний, прямий і не прямий, загальний білок, КОС,електроліти: К, Na, Cl).
6. Група крові і резус-фактор.
7.Коагулограма.
8.Копроцитограма.
9. Аналіз крові на RW, HbsAg, методом ІФА.
10.УЗД ОЧП.
11. ЕКГ
12. Консультація офтальмолога та невропатолога.
Спеціальна діагностика:
1.Паразитоскопія крові( товста крапля+ нативний мазок).
2.Плр крові на виявлення ДНК млярійного плазмоїда.
1.Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії.
2. Режим- суворий ліжковий.
3. Катетеризація магістральних судин і сечового міхура+ постановка
назогастрального зонда.
4. Парентеральне харчування.
5. Оксигенотерапія.
6. Хінін гідрохлорид 1.4 г у 500мл 5% розчину глюкози в/в крапельно 3 рази на добу.
7. Реосорбілакт 200мл в/в крапельно.
8.0.9% розчин NaCl 400мл в/в крапельно.
9. Розчин Рінгера 400мл в/в крапельно.
10. Інфлуган 100мл в/в .
11.Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струменно.
1.Бруцельозом( біль у суглобах та поліаденіт, зараження через вживання в їжу
тваринних продуктів).
2.Черевним тифом( гострий початок, брадикардія, симптом Падалки і “фулігінозний
язик”)
3.Лептоспірозом( біль у литкових м’язах, ниркова недостатність, контакт із
гризунами та свійськими тваринами).
Собков В.Я.
Задача 1
Студент з Ефіопії захворів поступово через тиждень після повернення з дому, де перебував
на канікулах впродовж місяця, жив у сільській місцевості без централізованого
“фулігінозний”. Слабко позитивні симптоми Брудзинського, Керніга, визначається помірна
ригідність потиличних м’язів. Шкіра бліда, висипу немає. Пульс 80/хв.; АТ 100/60 мм рт
ст. Живіт помірно здутий. Печінка, селезінка збільшені. Позитивний симптом Падалки.
1. Попередній діагноз: Черевний тиф, тяжкий перебіг, період розпалу, ускладнений
менінгітом.
- Диференційний діагноз з тропічною малярією:
• у хворого згідно з задачею специфічний епід. анамнез - з Ефіопії жив у сільській
місцевості без централізованого водопостачання, при тропічній малярії специфічним у
епід. анамнезі є укус комара роду Anopheles
• у хворого згідно з умовами задачі починаючи з 5 дня хвороби, температура має
постійний характер у межах 39,0 – 40,00С, при тропічній малярії початок гострий, різке
підвищення температури 39,0-41,00С із сильним ознобом проте температура згодом
знижується
• у хворого згідно з задачею порушується правило Лібермейстера, а при тропічній малярії
правило не порушується
- Диференційний діагноз з бруцельозом:
• У хворого згідно з задачею підвищення температури супроводжувалось загальною
слабкістю і погіршенням апетиту, при бруцельозі -підвищення температури
супроводжується ознобом і вираженою пітливістю
• При бруцельозі хворі відносно добре переносять високу температуру, відсутні ознаки
інтоксикації, на противагу даному пацієнту
- Диференційний діагноз з менінгококовим менінгітом:
• у хворого згідно з задачею початок захворювання не гострий, а при менінгококовому
менінгіті буде гострий
• у хворого згідно з умовами менінгеальні симптоми слабко позитивні, а при
менінгококовому менінгіті виражені
-Загальний аналіз крові + гематокрит
-Загальний аналіз сечі
-Біохімічний аналіз крові (глюкоза СРБ ,електроліти (K+,Na+,Cl-),креатинін, сечовина,
КОС, АлАТ , АсАТ )
-Аналіз крові на групу і резус
-Коагулограма
-Дослідження RW методом РЗК
-Аналіз крові на HBsAg методом ІФА
-Аналіз калу на яйця гельмінтів
-Рентгенографія органів грудної клітки в прямій і бічній проекціях
-ЕКГ
-УЗД ОЧП
-Люмбальна пункція з дослідженням ліквору
-РНГА з О-,H- антигенами
-Реакція Відаля
-Аналіз крові на гемокультуру
4. Лікування:
-Ліжковий режим
-Дієта №1
-Катетеризація периферичної вени, постановка сечового катетера
-Ципрофлоксацин 200 мг 100 мл внутрішньовенно крапельно 2 рази на день
-Глюкоза 5% 500 мл внутрішньовенно крапельно 2 рази на день
-Реосорбілакт 400мл внутрішньовенно крапельно 2 рази на день
-Лоратадин 0,01 г 1 раз на добу pes os
-Флуконазол 100 мл внутрішньовенно крапельно 1 раз на день
Задача 2.
На 6-ту доба впала в безсвідомий стан. 10 днів тому приїхала з Африки, де була протягом 1
місяця.
1. Попередній діагноз: Малярія тропічна, церебральна форма, первинна атака, тяжкий
перебіг, вкрай тяжкий стан. Стадія справжньої коми з повною втратою свідомості.
-Загальний аналіз крові + гематокрит
-Загальний аналіз сечі
-Біохімічний аналіз крові (загальний білірубін+фракції, креатинін, сечовина, глюкоза,
АлАТ, АсАТ, електроліти(K,Na,CL), КОС)
-Рентгенографія органів грудної клітки в прямій проекції
-Пульсоксиметрія
-ЕКГ
-УЗД органів черевної порожнини
-Аналіз крові на HBsAg методом ІФА
-Аналіз крові на RW методом РЗК
-Коагулограма
-Паразитоскопія мазку та товстої каплі крові на збудника малярії
-Консультація офтальмолога
3. Лікування:
-Ліжковий режим
-Катетеризація підключичної вени, сечового міхура
-Оксигенотерапія через носові канюлі
-Розчин глюкози 5% - 200 мл 2 р/добу в/в крапельно
-Реосорбілакт — 200мл 2 р/добу в/в крапельно
-Фуросемід — 10 мг 2р/добу в/в струминно
-Хініну гідрохлорид 50% — перше введення 1,2г, далі 0,6г на 200 мл 5% розчину глюкози
чи сольовому розчині кожні 8 годин в/в крапельно
-Доксициклін — 0,3 г 1 р/добу в/в струминно
-Парацетамол — 1,0 г 3 р/добу в/в струминно
- Диференційний діагноз з сепсисом:
• у хворого згідно з умовою задачі після ознобу температура тіла підвищилася до 39,8°С,
при сепсисі немає взаємозв’язку високої температури з ознобом
• у хворого згідно з умовою задачі немає геморагічного синдрому, який притаманний
сепсисі
• у хворого згідно з умовою задачі немає гнійних вогнищ інфекцій, які спостерігаються
при сепсисі
- Диференційний діагноз слід з черевним тифом:
• у хворого згідно з умовою початок захворювання гострий, а при черевному тифі
поступовий;
• у хворого згідно з умовою задачі після ознобу температура тіла підвищилася до 39,8°С, а
при черевному тифу скарги з перших днів на головний біль, що не припиняється, і
пов’язане з ним безсоння
• у хворого згідно з умовою об’єктивно Т-40,1°С, без свідомості, а при тифозному статусі
буде спостерігатися марення, втрата свідомості, погіршення слуху, гектична температура
- Диференційна діагностика з бруцельозом:
• у хворого згідно з умовою задачі висока постійного типу гарячка, наростала сонливість
на 6-ту доба впала в безсвідомий стан, при бруцельозі попри високу температуру тіла
зберігається відносно задовільний стан хворого
• у хворого згідно з умовою задачі немає ураження опорно-рухового апарату, неврити,
орхіти, що відбувається при бруцельозі
• у хворого згідно з умовою задачі є гемолітична анемія, яка буде відсутня при бруцельозі
Трохимчук Д.О.
Задача 1

Падалки.
Черевний тиф, період розпалу, важкий перебіг; усклвднення- менінготиф.
Аденовірусне захворювання- катаральні явища з перших днів, кон‘ктивіт і

сльозотеча, відсутність висипу;
Інфекційний мононуклеоз- не буває тифозного статусу; каатаральні зміни в

ротоглотці з перших днів; поява субіктеричності склер, поява атипових
мононуклеарів в крові;
Лімфогранулематоз- відсутність тифозного статусу, пітливість, шкірний свербіж,

відсутність метеоризму, еозинофілія.
ЗАК + гематокрит; ЗАС; Біохімічний аналіз крові( креатинін, сечовина, загальний

білок та його фракції, електроліти(Na,K); С-реактивний білок); аналіз крові
методом ІФА на RW, HbsAg; епідеміологічний анамнез; УЗД органів червної
порожнини; люмбальна пункція на дослідження ліквору,; посів крові
(гемокультура) бактеріологічним методом для виявлення сальмонел черевного
тифу; визначення ДНК черевотифозної сальмонели в крові хворого методом
ПЛР;реакція Відаля серологічне дослідження;
Ліжковий режим; дієта № 2; обробка шкіри, слизових оболонок;
Левоміцетин 0,75 г 4р/д впродовж 10 діб; дезінтоксикаційна терапія( Трисіль

1000мл 2р/д; глюкоза 5% р-н 500мл 1р/д)
преднізолон 60 мг/добу (2-4 дні)
Ністатин 50000Од 3р/д
аскорбінова кислота 0,1 мг 6р/д
Залача 2
1 місяця.

1) Малярія тропічна, первинна атака, тяжкий перебіг, малярійна кома.

2) ЗАК + гематокрит; ЗАС, жовчні пігменти; Біохімічний аналіз крові( загальний
білірубін, загальний білок+ його фракції, АЛТ, АСТ, сечовина, креатинін, залишковий
азот, електроліти ); коагулограма; аналіз крові на RW, HbsAg методом ІФА; УЗД ОЧП,
ЕКГ; консультація невропатолога та офтальмолога; Дослідження товстої краплі і тонкий
мазок (паразитоскопія крові).
3) відділення інтенсивної терапії, підключення до апарату штучного дихання, хінін
1,4 г на 0,9%р-ну NaCl; потім кожні 8 годин 0,7 г в/в; трисіль 400 мл в/в; глюкоза 5% 400
мл в/в; аскорбінова к-та 5% 10мл в/в; фуросемід 2,0 в/в 1р/д в/в;
4)Черевний тиф- характеризується поступовим початком, « синдромом падалки»,
тифозним язиком. Дані симптоми відсутнітні в даноого пацієнта. Бруцельоз-
характеризується болем у суглобах, задовільним станом при високій температурі.
Позитивним анамнезом з хворими тваринами. В даноого пацієнта такі симптоми відсутні.
Лептоспіроз – характеризується болем у литкових мязах, та ураженням нирок, гіперемією

обличчя. Позиивним анемнезом щодо контакту з дикими та свійськими таринами. В
данного пацієнта вони відсутні.
Утєхіна А.А.
Задача 1
Падалки.
1.Попередній діагноз
Черевний тиф, типова форма, період розпалу, тяжкий ступінь важкості. Менінготиф.
2.Диференційний діагноз
Проведемо диф.діагноз з грипом. Для грипу характерно гострий початок, яскраво
виражений катаральний синдром, утруднення носового дихання та тахікардія у перші дні
захворювання.
Можна провести диференційний діагноз з інфекційним мононуклеозом, для якого
характерно гострий початок, генералізована лімфаденопатія, поліморфний ,рясний висип,
можливий свербіж шкіри та іктеричність склер.
Проведемо диф.діагностику з орнітозом, для кого характерно ураження травного каналу,
збільшення ШОЕ, задишка та колючий біль у грудній клітці, гострий початок.
3.План обстеження
-Загальний аналіз крові та гематокрит ;
-Загальний аналіз сечі ;
-Біохімічний аналіз крові (креатинін, сечовина, АлАТ, АсАТ, КОС, електроліти, глюкоза
крові, С-реактивний білок);
ЕКГ у 12 відведеннях ;
Бактеріологічний посів крові на жовчний бульйон (гемокультура) з метою виділення
збудника;
Люмбальна пункція спинномозкової рідини (дослідження ліквору загальноклінічне,
біохімічне, мікроскопічне), після огляду очного дна офтальмологом;
УЗД органів черевної порожнини ;
ІФА крові хворого на виявлення антитіл IgM до антигенів Salmonella typhi/ paratyphy A/B;
Реакція аглютинації (реакція Відаля) крові на антитіла до антигенів Salmonella typhi/
Консультація офтальмолога, невролога.
-Ципрофлоксацин 0,2-0,4г 2р/д впродовж 7-14 дб.
-Левоміцетин по 1 г (розчиненний у 2 мл води для ін’єкцій) 3 рази на добу в/м
-NaCl 0.9% -400,0 флакон в/в каплинно
-Реосорбілакт-200.0 1р/д, в/в крапельнно
-Розчин Рінгера 400,0 1р /д, в/в крапельно
-Перфалган 10 мг/мл по 100 мл в/в 4 рази на добу
Задача 2
1 місяця.
Малярія тропічна, церебральна форма, первинна атака, тяжкий перебіг, вкрай тяжкий
стан.
Загальний аналіз крові + гематокрит
Біохімічний аналіз крові (креатинін, сечовина, загальний білок та його фракції, загальний
білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, ЛФ, рівень глюкози, електроліти, лактат, тимолова
проба)
Паразитоскопія крові ( товста крапля + мазок)
Дослідження ліквору
УЗД ОЧП
ЕКГ
Консультація невропатолога та офтальмолога
- Хінін 0,02 г/кг маси тіла на 0,9% розчину Натрію хлориду, потім кожні 8 год по 0,01 г/кг
внутрішньовенно
- Доксициклін 100 мг 1 раз на добу внутрішньовенно струминно
- Фуросемід 2,0 1 раз на добу внутрішньовенно струминно
- Преднізолон 30 мг/мл 2 рази на добу внутрішньовенно струминно
- Діазепам 10 мг/2 мл внутрішньом’язово
- Парацетамол (10 мг/мл) 100 мл (максимально – 1000 мг одноразово) внутрішньовенно
- Трисіль 400 мл внутрішньовенно краплинно
- Глюкоза 5% 400 мл внутрішньовенно краплинно
4.Диференційний діагноз
Проведемо диф.діагностику з 3-денною малярією, якій характерно інкубаційний період
від 10-21 дня, продромальні явища, ініціальна лихоманка, тривалість нападу складає 10
год, періодичністю нападів через 1 безлихоманковий день.
Проведемо диф.діагностику з бруцельозом, що характеризується болем у суглобах,
задовільним станом при високій температурі та відповідним епідемічним анамнезом
(контакт з хворими тваринами).
Можна також провести диф.діагностику з лептоспірозом, що характеризується болем у
литкових мязах, та ураженням нирок, гіперемією обличчя та відповідним епід.анамнезом
(контакт з хворими тваринами).
Чубко М.В.
Задача 1
Падалки.
1.Попередній діагноз: Черевний тиф, атипова форма: менінготиф, тяжкий перебіг. ІТШ 2
стадії.
2.План обстеження
- загальний аналіз крові+гематокрит
- загальний аналіз сечі;
- бактеріологічні дослідження сечі та калу пацієнта
- біохімічний аналіз крові: СРБ, АЛТ, АСТ, ЛДГ, глюкоза, креатинін, сечовина, КОС,
електроліти (калій, натрій, хлор)
- коагулограма;
- група крові та резус фактор;
- аналіз крові на RW;
- аналіз крові на HbsAg;
- копрограма;
- УЗД ОЧП;
- контроль ЧД, ЧСС, АТ, сатурації, діурезу;
- ЕКГ, ЕхоКГ;
- бактеріологічний посів крові і ліквору на виявлення Salmonella typhi/ paratyphy A/B;
- реакція аглютинації (реакція Відаля) крові на антитіла до антигенів Salmonella typhi/
- ІФА крові хворого на виявлення антитіл IgM до антигенів Salmonella typhi/ paratyphy
A/B;
- люмбальна пункція спинномозкової рідини (дослідження ліквору загальноклінічне,
- ПЛР тест на виявлення в крові хворого ДНК черевнотифозної сальмонелли
- консультація невролога, офтальмолога;
3.Лікування:
- госпіталізація у відділення інтенсивної терапії;
- суворий ліжковий режим, положення на спині + рясне пиття при можливості;
- постановка сечового, венозного та назогастрального катетерів;
- парацетамол 0,5 в/в при підвищенні температури більше 38,5°С з інтервалом не
менше 4 годин і не більше 4 разів на добу;
4.Диференційний діагноз:
Грип - у початковий період висипний тиф діагностується нерідко як грип. Однак, попри
подібність скарг і деяких об'єктивних даних (гіперемія обличчя і шиї, кон'юнктивіт,
нерідко тахікардія), грип відрізняється гострішим початком, рясним потінням, відсутністю
одутлості обличчя, симптому Говорова — Годельє, висипки, спленомегалії. Біль
локалізується в ділянці лоба, скронь і надбрівних дуг. Характерний біль при надавлюванні
на очні яблука і при рухах ними, трахеїт, нежить.
Неспецифічна бронхопневмонія також супроводжується вологим кашлем, болем у
грудях, частим диханням, грою крил носа, ціанозом губ. Однак при ній відсутні
розеольозно-петехіальна висипка, симптоми Зорохович — Кіарі і Розенберга, бульбарні
розлади, спленомегалія.
Менінгококовий менінгіт, на відміну від висипного тифу, характеризується вираженим
головним болем, повторним блюванням, наявністю менінгеальних симптомів (Керніга,
Брудзинського, ригідність м'язів потилиці). У крові нейтрофільний гіперлейкоцитоз.
Вирішальним у діагностиці є аналіз спинномозкової рідини
Для черевного тифу і паратифів А та В характерні: поступовий або підгострий початок,
помірний головний біль, блідість обличчя, адинамія і млявість, язик потовщений, з
відбитками зубів по краях, брадикардія з дикротією пульсу, метеоризм і бурчання в
ілеоцекальному куті, симптом Падалки. Висипка не рясна, розеольозна, з'являється не
раніше ніж на 7—8-й день на животі і бокових поверхнях тулуба, підсипає. У крові —
анеозинсфілія, лейкопенія, лімфомоноцитоз.
Задача 2
1 місяця.
1.Попередній діагноз: Тропічна малярія, первинна атака, тяжкий стан, церебральна форма,
малярійний сопор (кома 2ст).
2.План обстеження:
- Загальний аналіз крові + гематокрит.
- Загальний аналіз сечі + жовчні пігменти.
- Кал на яйця гельмінтів.
- Біохімічний аналіз крові: глюкоза, білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ, загальний
білок, сечовина, креатинін, глюкоза, КОС, електроліти (К, Na, Cl) в динаміці.
- Аналіз крові на RW.
- Аналіз крові на HBsAg.
- Коагулограма.
- Група крові і резус-фактор.
- Контроль вітальних функцій (АТ, ЦВТ, гематокриту, діурезу, сатурації).
- ЕКГ.
- УЗД ОЧП.
- Паразитоскопія крові для виявлення плазмодіїв малярії: товста крапля + нативний
мазок. Аналіз повторюють 2 р/добу.
- ІХГ крові для виявлення гістидин-багатого протеїну-2 та паразитарної ЛДГ. Аналіз
повторюють декілька разів.
- ПЛР крові для виявлення генетичного матеріалу малярійного плазмодія.
- Консультація невролога.
- Консультація офтальмолога.
3.Лікування:
- Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії.
- Ліжковий режим, положення на боці.
- Забезпечити ентеральне та парентеральне харчування (назогастральний зонд)
- Хінін гідрохлорид 1,4 г у 500 мл 5% розчину глюкози в/в повільно краплинно (20
- Доксициклін 200 мг 1 р/добу, в/в струминно.
- Інфулган 100 мл в/в, крапельно
- розчин Рінгера 800 мл в/в, крапельно
- Реосорбілакт 200мл в/в, крапельно
- Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно.
Черевний тиф через схожiсть деяких проявiв: тривала гарячка, iнтоксикацiя, збiльшення
печiнки й селезiнки, ураження нервової системи, пригнiчення кровотворення (лейкопенiя,
еозинопенiя, лiмфоцитоз, тромбоцитопенiя). Але черевний тиф має суттєві вiдмiнностi:
- гарячка наростає повiльно й тримається переважно стабiльно на постiйних показниках,
озноби та поти зазвичай вiдсутнi;
- пульс уповiльнений, вiдстає вiд висоти температури;
- печiнка й селезiнка збiльшуються дещо пiзнiше, нiж при малярiї, збiльшення їx не таке
значне,
- висипка не характерна для мадярії, тодi як у хворих на черевний тиф на 8-10-й день
хвороби
досить часто з'являються розеольознi висипання на шкiрi;
- за тяжкого перебiгу черевного тифу можливий розвиток тифозного статусу. Але при
цьому не
виникають вогнищевi неврологiчнi розлади, судоми, що характернi для тяжкої
церебральної мaлярії..
Туберкульоз-тропічна малярія може спричинити порушення мікроциркуляції в легенях,
появу кашлю, задишку. У цьому випадку допомагають: рентгенографія легень,
паразитологічне дослідження крові й мікроскопія макротиння. При туберкульозі немає
такої чіткої зіграності пароксизмів у часі, а якщо гарячка має постійний характер-вона не
супровожується різкою анемізацією, розвитком гемолітичної жовтяниці,
гепатоспленомегаліжю.
Лептоспіроз:
- у хворого згідно з умовами задачі дані вказують про перебування в несприятливих
щодо малярії регіонах (Африка), а для лептоспірозу характерний епіданамнез контакту з
дикими гризунами, свійськими тваринами, водний фактор передачі інфекції.
- у хворого згідно з умовами задачі висока температура не супроводжується болем в
м'язах, особливо литкових, що характерно для лептоспірозу.
- у хворого, згідно з умовами задачі, наявні збільшення печінки та селезінки, що
характерні як для малярії, так і для лептоспірозу.
Ягулова Є.О.
Задача 1
Падалки.
Попередній діагноз: Черевний тиф, атипова форма: менінготиф, тяжкий перебіг. ІТШ 1
ст.
План обстеження
 Розгорнутий загальний аналіз крові.

 Група крові, резус-фактор, аналіз крові імуноферметним методом на RW.
 Біохімічний аналіз крові (газовий PaCO2, PaO2 склад крові, загальний білок та
 фракції, електроліти (катіони: К+, Na+, Cl-), білірубін загальний та фракції, АлАТ,
 АсАТ, сечовина, креатинін, кислотно-основний стан, глюкоза). Cito!
 Серологічне дослідження крові (ІФА) на ВІЛ, HBsAg та Anti-HCV.
 Загальний аналіз сечі.
 Мікроскопічний аналіз калу на яйця гельмінтів.
 Копроуринокультура.
 Копрограма.
 Коагулограма.
 Ультразвукова діагностика органів черевної порожнини.
 Контроль ЧД, ЧСС, АТ, сатурації, діурезу.
 ЕКГ, ЕхоКГ.
 Рентгенографія органів грудної клітки.
 Консультація невропатолога, офтальмолога.
 Бактеріологічний посів крові і ліквору на виявлення Salmonella typhi/ paratyphy A/B;

 Реакція аглютинації (реакція Відаля) крові на антитіла до антигенів Salmonella typhi/
 ІФА крові хворого на виявлення антитіл IgM до антигенів Salmonella typhi/ paratyphy
A/B;
 Люмбальна пункція спинномозкової рідини (дослідження ліквору загальноклінічне,
Лікування
 Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії.

 Постановка 3 катерерів: сечового, венозного та назогастрального.
 Реосорбілакт 400 мл в/в краплинно.
 Рінгер-лактат 400 мл в/в краплинно. Розчин Рінгера 1500 мл на добу в/в краплинно.
 Глюкоза 5% 200 мл 2 рази на добу в/в краплинно.
 Фуросемід 4 мл в/в струминно.
 Ципрофлоксацин 200 мл 2 рази на добу в/в краплинно.
 Парацетамол 100 мл в/в з інтервалом 4 години 4 рази на добу;
Диференційний діагноз з:
 паратифом А і В:
- у хворого згідно з умовами задачі поступовий початок захворювання, а при
паратифах гострий початок;
- у хворого згідно з умовами задачі гарячка постійного характеру, а при паратифі
частіше ремітивна;
- для черевного тифу та паратифу характерний виражений інтоксикацийний
синдром, який при черевному тифі з’являється в кінці першого тижня хвороби, а
при паратифах зазвичай з’являється раніше;
- для черевного тифу та паратифу характерний гепатолієнальний синдром.
 епідемічний висипний тиф:

- у хворого згідно з умовами задачі шкіра бліда, а при висипному тифі характерна
стійка гіперемія й одутлість обличчя, червоні очі з характерним блиском («п’яне
обличчя» і «кролячі очі»);
- у хворого згідно з умовами задачі початок захворювання поступовий, протягом 7
днів а при епідемічному висипному тифі гострий початок, температура сягає
високих рівнів на 1-2 день;
- у хворого згідно умовами задачі відсутні ознаки склериту, кон’юнктивіту, які
притаманні для епідемічного висипного тифу;
- у хворого згідно з умовами задачі гарячка має постійний характеру, а при
епідемічному висипному тифі характерна постійна температурна крива з двома
«врізуваннями».
 грипом:
- у хворого згідно з умовами задачі початок захворювання поступовий, протягом 7
днів а при грипі гострий початок, температура сягає високих рівнів на 1-2 день
- у хворого згідно з умовами задачі шкіра бліда, а при грипі спостерігається
гіперемія обличчя «обличчя заплаканої дитини»;
- немає ознак палаючого зіву та позитивного симптома Морозкіна, що характерні
для грипу;
- у хворого згідно з умовами задачі наявний гепатолієнальний синдром, який при
грипі не спостерігається
Задача 2
1 місяця.

1.Попередній діагноз. 2.План обстеження. 3.Лікування
Діагноз: Тропічна малярія, первинна атака, тяжкий стан, церебральна форма, малярійний
сопор (кома ІІ).
План обстеження.
 Розгорнутий загальний аналіз крові.
 Група крові, резус-фактор, аналіз крові імуноферметним методом на RW.
 Біохімічний аналіз крові (газовий PaCO2, PaO2 склад крові, загальний білок та
фракції, залищковий азот, електроліти (катіони: К+, Na+, Cl-), білірубін загальний та
фракції, АлАТ, АсАТ, сечовина, креатинін, кислотно-основний стан, глюкоза). Cito!
 Серологічне дослідження крові (ІФА) на ВІЛ, HBsAg та Anti-HCV.

 Загальний аналіз сечі + жовчні пігменти.
 Пульсоксиметрія.
 Мікроскопічний аналіз калу на яйця гельмінтів.
 Коагулограма.
 Ультразвукова діагностика органів черевної порожнини.
 Контроль ЧД, ЧСС, АТ, сатурації, діурезу.
 ЕКГ, ЕхоКГ.
 Рентгенографія органів грудної клітки.
 Консультація невропатолога.
 Консультація офтальмолога.
 Паразитоскопія крові для виявлення плазмодіїв малярії: товста крапля + нативний

мазок. Аналіз 2 р/добу.
 ІХГ крові для виявлення гістидин-багатого протеїну-2 та паразитарної ЛДГ. Аналіз 2
р/добу.
 ПЛР крові для виявлення генетичного матеріалу малярійного плазмодія.
Лікування:
 Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії.
 Постановка 3 катерерів: сечового, венозного та назогастрального.
 Хінін гідрохлорид 4 мл 25% розвести у 800 мл 5% розчину глюкози в/в повільно
краплинно (20 крапель/хв), далі 2 мл 25% повільно краплинно (20 крапель/хв) 3 рази
на добу (кожні 8 годин).
 Доксициклін 0,2 г на 0,9% р-ні натрію хлориду 800 мл в/в струминно 1 раз на добу.
 Глюкоза 5% 400 мл на добу в/в краплинно.
 Реополіглюкін 400 мл на добу в/в краплинно.
 Фуросемід 1% 2 мл 1 раз на добу в/в струминно.
 Літична суміш: 2 мл 50% р-ну анальгіну + 2 мл 2% р-ну папаверину + 1 мл 1% р-ну
димедролу в один шприц в/м одноразово.
Диференційний діагноз з:
 черевним тифом:
- характеризується поступовим початком, «синдромом падалки», тифозним язиком, але у
цього хворого вони відсутні.
- при черевному тифі характерною є наявність відносної брадикардії, у нашого хворого є
тахікардія.
- у хворого шкіра бліда з лимонним відтінком , що не характерно для черевного тифу.
 бруцельозом:
-характеризується болем у суглобах, задовільним станом при високій температурі, згідно

задачі у хворого висока постійна гарячка і супроводжується погіршення стану при
підвищенні температури.
- у хворого немає болю в суглобах та мікрополіаденіту, які характерні для гострого
бруцельозу.
 лептоспірозом:

– характеризується болем у литкових мязах, та ураженням нирок, гіперемією обличчя, що
відтсутні у даного хворого.
- для лептоспірозу характерний епіданамнез контакту з дикими гризунами, свійськими
тваринами, у нашій умові це не вказано.

Інфекції 6 курс тема 3

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Інфекції 6 курс тема 3

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Арзуманян М.Ю.

Черевний тиф, період розпалу, важкий перебіг. Ускладнення: менінготиф

1)Загальний аналіз крові: гематокрит

4. Диференційний діагноз черевного тифу проводимо з:

2. Диференційний діагноз малярії проводять з

1)Загальний аналіз крові + гематокрит

Госпіталізація до інфекційного відділення.

Реосорбілакт 200 мл 2р/добу в/в крапельно

З епідемічним висипним тифом:

Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості. Зіниці звужені, погано реагують на світло. Колінні

11) Консультація невропатолога

Бруцельоз-характеризується болем у суглобах, задовільним станом при високій

Лептоспіроз – характеризується болем у литкових мязах, та ураженням нирок, гіперемією

Режим- ліжковий в інфекційному стаціонарі

Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості. Зіниці звужені, погано реагують на світло. Колінні

Грип : початок гострий, а не поступовий ; гіперемія обличчя ( заплакана дитина ), а

Епідемічний висипний тиф : є стійка гіперемія, червоні очі, а не бліде обличчя ;

Паратиф А і В : гострий початок, а не поступовий ; є гепатолієнальний синдром ;

Реосорбілакт 400 мл в/в, 5% розчин глюкози 200 мл в/в, фуросемід 4 мл в/в,

Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості. Зіниці звужені, погано реагують на світло. Колінні

1. Попередній діагноз: Черевний тиф. Менінготиф. важкий перебіг .Ускладнення :

Загальний аналіз крові

Загальний аналіз сечі

Визначення групи крові та резус-фактору

Біохімія крові: сечовина, креатинін, глюкоза, калій, натрій, хлор, КОС,АЛТ,АСТ)

Люмбальна пункція(після проведення протинабрякової терапії)

УЗД органів черевної порожнини

ЕКГ Консультація хірурга сіtо!

Аналіз крові на гемокультуру Аналіз сечі і кала на копроурінокультуру РНГА з О-,

3. Лікування: ( госпіталізація в інфекційний стаціонар) Суворий ліжковий режим

в/в Левоміцетин 0,5 - 4р/добу

0,9% NaCl 800 мл в/в;

Лактасол 400 мл в/в;

40% глюкоза 40,0 мл в/в струйно;

Реосорбілакт 800,0 – в/в; 10% розчин

CaCl2 по 10,0×2 р. на добу

фуросемід 2.0 мл 2 р/добу в/в

Грип характеризується гострим початком, високою температурою з 1-го дня

Висипний тиф. Початок хвороби гострий. Температура досягає високих цифр на 2-

На відміну від черевного тифу, для Ку-гарячки характерний більш гострий

Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості. Зіниці звужені, погано реагують на світло. Колінні

1.Попередній діагноз. 2.План обстеження. 3.Лікування

Малярія тропічна (P.falciparum) вкрай важкий перебіг. Малярійна кома, 2 стадія.

1)Загальний аналіз крові

2)Загальний аналіз сечі

3)Біохімічне дослідження крові: креатинін, сечовина, загальний білок, КФК, ЛДГ,

4)Мікроскопія калу на яйця гельмінтів

5)Дослідження крові на НBsАg, RW

8)Паразитологічні методи – дослідження товтої краплі крові (для виявлення малярійного

10)Серологічні методи – РНІФ, РНГА, ІФА.

3.Лікування в умовах реанімації:

Трисіль - в/в крап.

5% глюкоза в/в крап.200 мл 2 р/добу

адреналін 0,1% 1 мл п/ш,

Манніт 15% 200 мл в/в крап.

фуросемід 2.0 мл в/в 2р/добу

анальгін 50% 1-2 мл в/м 5мл

Суферу (100 мг заліза) у максимум 100 мл стерильного 0,9 % розчину натрію

Лептоспіроз починається гостро з ознобу, підвищення температури тіла до 39-

У хворих на черевний тиф можливі висока температура тіла,збільшення печінки і

При грипі - значна гарячка з ознобом, ознаками інтоксикації, ломота в суглобах,

При сепсисі часто спостерігається гостре підвищення температури тіла з

Для гострого менінгіту характерні раптовий початок, озноб, різке підвищення

Інфекційним мононуклеозом hat