You are on page 1of 41

5110 група 13.01.

2021

Тема №3: Ведення хворого з синдромом гарячки, в т.ч. тривалої гарячки


невідомого ґенезу.

Акімов А.І
Задача №1
1. Попередній діагноз:
Черевний тиф, типова форма, період розпалу, тяжкий перебіг. Менінготиф
2. План обстеження:
-Загальний аналіз крові з гематокритом;
-Загальний аналіз сечі;
-Глюкоза крові;
-Коагулограма;
-Аналіз крові на RW;
-Аналіз крові на HbsAg;
- Копроцитограма;
-Біохімічний аналіз крові (глюкоза, сечовина, креатинін, білок загальний і
фракції, газовий склад крові, КОС, АлАТ, АсАТ, білірубін загальний і
фракції, електроліти (калій, натрій, хлор, кальцій), СРБ);
-ЕКГ;
-УЗД органів черевної порожнини;
-Оглядова рентгенографія ОГП;
-Консультація невролога;
-Аналіз крові на РНГА з Vi-АГ в динаміці;
-Посів крові на наявність Salmonella typhi; гемокультура
-Копроуринокультура;
-Аналіз крові для визначення IgM до збудника кору методом ІФА;

Люмбальна пункція?
3. Лікування:
-Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії;
-Ліжковий режим;
-Катетеризація центральної вени, сечового міхура, встановлення
назогастрального зонда;
-Ципрофлоксацин 0,5 г 2 рази на добу в/в;
-Глюкоза 5% 500 мл 2 рази на добу в/в краплинно;
-Трисіль 500 мл 2 рази на добу в/в краплинно;
-Преднізолон 60 мг в/м 1 раз на добу;

4. Диференційна діагностика:
1) Висипний тиф:
-Характерний гострий початок з високою лихоманкою;
-Характерний сіро-брудний обкладений язик;
-Характерна тахікардія;
-Характерний висип у вигляді петехій, рясний;
-Характерне збудження хворого;
2) Грип:
-Властиве різке наростання температури, тривалість лихоманки не перевищує
5-7 днів, наявний озноб;
-Відсутність гепатоспленомегалії;
-Характерні катаральні явища верхніх дихальних шляхів;
3) Міліарний туберкульоз:
-Характерна тахікардія;
-Типові зміни на рентгенограмі ОГП;
-Виражені зміни з боку легеневої тканини (задишка, кашель);

Задача №2
1. Попередній діагноз:
Тропічна малярія, первинна атака, церебральна форма, тяжкий перебіг.
Малярійна кома, ІІ стадія. Гемолітична анемія ІТШ2
2. План обстеження:
-Загальний аналіз крові з гематокритом;
-Загальний аналіз сечі + жовчні пігменти;
-Глюкоза крові;
-Аналіз крові на RW;
-Аналіз крові на HbsAg;
-Аналіз калу на яйця гельмінтів + стеркобілін калу;
-Біохімічний аналіз крові (глюкоза, сечовина, креатинін, білок загальний і
фракції, газовий склад крові, КОС, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, КФК, білірубін
загальний і фракції, електроліти (калій, натрій, хлор, кальцій)); КОС
-ЕКГ;
-УЗД органів черевної порожнини;
-Пульсоксиметрія;
-Група крові та резус фактор;
-Консультація невролога;
-Паразитоскопія крові на збудника малярії (мазок + товста крапля);

3. Лікування:
-Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії;
-Ліжковий режим;
-Катетеризація центральної вени, сечового міхура, встановлення
назогастрального зонда;
-Хінін 0,5 г 3 рази на добу п\ш на глюкозі 40%;
-Доксициклін 0,1 г 2 рази на добу в/в струминно;
-Глюкоза 5% 500 мл 2 рази на добу в/в краплинно;
-Трисіль 500 мл 2 рази на добу в/в краплинно;
-Преднізолон 60 мг 2 рази на добу в/в струминно;
-Фуросемід 40 мг 1 раз на добу в/в струминно;
-Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно;

4. Диференційна діагностика:
1) Черевний тиф:
-Характерний поступовий початок;
-Характерна відносна брадикардія;
-Не характерний озноб;
2) Менінгококовий менінгіт:
-Характерний в анамнезі назофарингіт;
-Характерний головний біль розпираючого характеру, повторне блювання не
приносить полегшення;
-Характерна підвищена чутливість до дії зовнішніх чинників;
3) Лептоспіроз:
-Характерний біль в литкових м’язах;
-Характерне порушення функції нирок;
-Характерний геморагічний синдром;
-Характерні одутловатість обличчя та «кролячі» очі;

Балів 5

Башта А.М
Тема 3
Задача 1
Студент з Ефіопії захворів поступово через тиждень після
повернення з дому, де перебував на канікулах впродовж місяця,
жив у сільській місцевості без централізованого водопостачання.
Хвороба розпочалася із загальної слабкості, підвищення
температури до 38.0, погіршення апетиту. Починаючи з 5 дня
хвороби, температура має постійний характер у межах 39,0 –
40,00С, з’явився сильний головний біль, стан значно погіршився.
Направлений до лікарні на 7 день хвороби.

Під час огляду: стан тяжкий, хворий загальмований, температура


тіла 39,70С, язик “фулігінозний”. Слабко позитивні симптоми
Брудзинського, Керніга, визначається помірна ригідність
потиличних м’язів. Шкіра бліда, висипу немає. Пульс 80/хв.; АТ
100/60 мм рт ст. Живіт помірно здутий. Печінка, селезінка
збільшені. Позитивний симптом Падалки.
1. Попередній діагноз: Черевний тиф, атипова форма, період
розпалу, тяжкого перебігу, ускладнений менінготифом.
2. План обстеження:
 ЗАС;
 ЗАК з лейкоцитарною формулою;
 Біохімічний аналіз крові (білірубін загальний, білірубін
прямої і непрямої фракції, білок загальний і його фракції,
креатинін, сечовина, електроліти, АСТ, АЛТ, ЛДГ, КФК,
глюкоза, панкреатична амілаза); СРБ
 Група крові та резус фактор;
 Коагулограма (протромбіновий час, АЧТЧ, МНВ,
фібриноген);
 Мікроскопія калу на яйця гельмінтів;

 Рентгенографія ОГП і ОЧП;


 Виявлення в крові T. Pallidum методом РЗК в реакції
Вассермана на RW;
 Аналіз крові на HbsAg (методом ІФА);
 ЕКГ;
 Аналіз крові методом РНГА з О-, Vi-Ag в динаміці;
 Бак. посів крові на наявність Salmonella Typhi; гемокультура,
копроуринокультура
 Консультація невролога.
Люмбальна пункція?
3. Лікування:
 Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії;
 Суворий ліжковий режим;
 Катетеризація сечового міхура;
 Ципрофлоксацин 500мг на 20мл 0,9% NaCl в/в струминно;
 Реосорбілакт 200мл 1р/д в/в крапельно;
 Трисіль 500 мл 2 рази на добу в/в крапельно;
 Глюкоза 5% 400 мл в/в крапельно;
 Фуросемід 40 мг 1 р/д в/в струминно;
 Анапірон 100 мл в/в 2 рази на добу;
 Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в 1 раз на добу;
 Контроль діурезу.
4. Диференційна діагностика:
Грип
У хворого є гепатоспленомегалія, що не характерно для
типового перебігу грипу;
Для грипу характерно катаральні симптоми з верхніх
дихальних шляхів (згідно задачі у даного хворого їх немає);
Для грипу характерний гострий початок, висока температура з
1-го дня хвороби, явище інтоксикації, , інтенсивний головний
біль, переважно в ділянці лоба і надбрівних дуг, світлобоязнь,
сльозотеча;
Висипний тиф
Для висипного тифу характерний гострий початок з високою
лихоманкою;
Сіро-брудний обкладений язик;
Для висипного тифу характерна тахікардія.
У хворого на черевний тиф можливі поодинокі висипання в
ділянці тулуба , тоді як для висипного тифу властивий рясний
висип у вигляді петехій, який з’являється на 4-5 день хвороби
Для хворого з висипним тифом характерне збудження.
Інфекційний мононуклеоз
Починається переважно гостро, на відміну від черевного тифу;
Виражені катаральні симптоми з верхніх дихальних шляхів у
перші дні хвороби;
Наявна генералізована лімфоденопатія;
Інтоксикаційний синдром помірно виражений.

Задача 2
Хвора 52 років занедужала гостро, коли після ознобу температура
тіла підвищилася до 39,8°С, з'явився головний біль, одноразово
була блювота. У наступні дні зберігалася, незважаючи на прийом
аспірину, висока постійного типу гарячка, наростала сонливість. На
6-ту доба впала в безсвідомий стан. 10 днів тому приїхала з
Африки, де була протягом 1 місяця.

Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості. Зіниці звужені, погано реагують на


світло. Колінні рефлекси підвищені, позитивні симптоми
Бабинского та Оппенгейма. Шкіра бліда з лимонним відтінком,
ціаноз губ. Склери іктеричні. Пульс 112 за 1 хвилину, слабкого
наповнення. АТ- 90/60 мм рт. ст. Тони серця глухі. Пальпується
значно збільшена селезінка. Печінка помірно збільшена. У
загальному аналізі крові низький рівень гемоглобіну.
1. Попередній діагноз: Тропічна малярія, первинна атака,
церебральна форма, тяжкий перебіг. Малярійна кома. 1
Гемолітична анемія.ІТШ2
2. План обстеження:
 ЗАС, жовчні пігменти;
 ЗАК;
 Біохімічний аналіз крові (білірубін загальний, білірубін
прямої і непрямої фракції, білок загальний і його фракції,
креатинін, сечовина, електроліти, АСТ, АЛТ, ЛДГ, КФК,
глюкоза, панкреатична амілаза); СРБ
 КОС, аналіз на гази крові;
 Група крові та резус фактор;
 Коагулограма (протромбіновий час, АЧТЧ, МНВ,
фібриноген);
 Мікроскопія калу на яйця гельмінтів, стеркобілін калу;
 УЗД ОЧП;
 ЕКГ;
 Паразитоскопія крові на збудник малярії (мазок + товста
крапля);
 Виявлення в крові T. Pallidum методом РЗК в реакції
Вассермана на RW;
 Аналіз крові на HbsAg (методом ІФА);
 Консультація невролога.
3. Лікування:
 Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії;
 Ліжковий режим;
 Катетеризація сечового міхура, постановка
назогастрального зонда;
 Реосорбілакт 200 мл в/в + Розчин Рингера Лактат 400 мл в/в
+ Глюкозо-інсулін-калієва суміш 400 мл в/в – 2 р/д;
 Анапірон 100 мл в/в 2 рази на добу
 Лазікс 2мл на 20мл 0,9% NaCl в/в струминно 1р/д;
 Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно;
 Доксициклін 100 мг на 20мл 0,9% NaCl 2р/д в/в струминно;
 Хінін 1400мг на 20мл 0,9% NaCl в/в, надалі – 700мг на 20мл
0,9% на глюкозі 5% 400,0 20 кр/хв тричі на добу
Дікування ІТШ?
4. Диференційна діагностика:
Черевний тиф
Характерний поступовий початок, з наростання інтоксикації,
невідповідності збільшення пульсу щодо збільшення
тепмератури, брадикардія у період розпалу, позитивний
симптом Падалки, не характерний епід. анамнез.
Лептоспіроз
Має довготривалий перебіг, наявні явища геморагічного
діатезу;
Відсутній біль у литкових м’язах (зустрічається при
лептоспірозі);
Немає порушення функції нирок;
Для хворого на лептоспіроз характерні одутоватість обличчя
та «кролячі» очі, які відсутні у з хворого на малярію.
Гарячка Західного Нілу
Маже супроводжуватися кон’юнктивітом, склеритом;
Наявний макулопапульозний висип;
Може розвиватися енцефаліт;
Нециклічність перебігу гарячки.

Балів 4

Грамма А.М

Студент з Ефіопіїзахворівпоступово через тижденьпісляповернення з дому,


де перебував на канікулахвпродовжмісяця, жив у сільськіймісцевості без
централізованоговодопостачання. Хвороба розпочаласяіззагальноїслабкості,
підвищеннятемператури до 38.0, погіршенняапетиту. Починаючи з 5 дня
хвороби, температура маєпостійний характер у межах 39,0 – 40,00С,
з’явивсясильнийголовнийбіль, стан значнопогіршився. Направлений до
лікарні на 7 день хвороби.
Під час огляду: стан тяжкий, хворийзагальмований, температура тіла 39,70С,
язик “фулігінозний”. СлабкопозитивнісимптомиБрудзинського, Керніга,
визначається помірнаригідністьпотиличнихм’язів. Шкірабліда, висипунемає.
Пульс 80/хв.; АТ 100/60 мм рт ст. Живітпомірноздутий. Печінка,
селезінказбільшені. Позитивний симптом Падалки.

1. Діагноз: черевний тиф, атипова форма, період розпалу, тяжкий перебіг.


Менінготиф
2. Обстеження:
- Загальний аналіз крові
- Загальний аналіз сечі
- б/х крові (загальний білірубін,фракуцції загальний білок, креатинін,
сечовина, глюкоза, АЛТ, АСТ, натрій, калій,хлор)
- коагулограма
- аналіз крові на HbsAg методом ІФА
- аналіз калу на яйця гельмінтів
- УЗД ОЧП
- Рентгенографія ОГК і ОЧП
- ЕКГ
- Люмбальна пункція з бак.посівом та загальноклінічним аналізом ліквору
- Аналіз крові в РНГА з Vi-Ag в динаміці
- ІФА крові на IgM до S. Typhi
- Консультація невролога
Основний метод специфічної діагностики?
3. Лікування:
- Госпіталізація у інфекційний стаціонар
- Ліжковий режим
- Дієта №1
- Ципрофлоксацин 500мг на 20мл 0,9% NaCl в/в струминно
- Фуросемід 1% 2.0 в/в
- Парацетамол 1,0 2 р/д перорально
- Реосорбілакт 200мл 1р/д в/в крапельно
- Трисоль 0,9% 400мл 2р/д в/в крапельно
- Дексаметазон 4мг в/м 1р/д
- Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно

4. Диф. Діагностика
1) Грип:
- гострий початок, висока температура з 1-го дня хвороби, явище
інтоксикації, катаральні ознаки, інтенсивний головний біль, переважно в
ділянці лоба і надбрівних дуг, світлобоязнь, сльозотеча.
- явища кон'юнктивіту, склериту. Задня стінка носоглотки й м'яке піднебіння
гіперемійовані, позитивний симптом Морозкіна (зернистість м'якого
піднебіння).
-В загальному аналізі крові – лейкопенія, відносний лімфомоноцитоз.
-Тривалістьнеускладненогогрипу – 3-5 днів.
2)Висипний тиф.
-Початок хворобигострий. Температура досягаєвисоких цифр на 2-3-й день
хвороби, турбуєінтенсивнийголовнийбіль, порушення сну
-явища склериту, кон'юнктивіту.
-Висипказ'являєтьсяна 4-5-й день хвороби, поліморфна, розеольозно-
петехіальна, рясна.
-З 3-4-го дня збільшуютьсяпечінка й селезінка.
-епідеміологічний анамнез (наявністьпедикульозу, а за хворобиБрилла –
вказівка на перенесений висипний тиф, відсутністьсезонності та
похилийвік).
- У загальномуаналізікровінейтрофільний лейкоцитоз.

3)Інфекційний мононуклеоз
-переважно гострий початок
-помірно виражений інтоксикаційний синдром
-Генералізована лімфаденопатія
-катаральні зміни в ротоглотці з перших днів

Задача.
Хвора 52 роківзанедужалагостро, коли після ознобу температура
тілапідвищилася до 39,8°С, з’явивсяголовнийбіль, одноразово булаблювота.
У наступніднізберігалася, незважаючи на прийомаспірину, високапостійного
типу гарячка, наросталасонливість. На 6-ту доба впала в безсвідомий стан. 10
днів тому приїхала з Африки, де булапротягом 1 місяця.
Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості. Зіницізвужені, погано реагують на світло.
Коліннірефлексипідвищені, позитивнісимптомиБабинского та Оппенгейма.
Шкірабліда з лимоннимвідтінком, ціаноз губ. Склериіктеричні. Пульс 112 за
1 хвилину, слабкогонаповнення. АТ- 90/60 мм рт. Ст. Тони серцяглухі.
Пальпуєтьсязначнозбільшенаселезінка. Печінкапомірнозбільшена. У
загальномуаналізікровінизькийрівеньгемоглобіну.

1. Діагноз: малярія тропічна, первинна атака, церебральна форма, тяжкий


перебіг. Малярійна кома. 1 Гемолітична анемія ІТШ2
2. Обстеження:
- Загальний аналіз крові
- Загальний аналіз сечі
- Біохімія крові (загальний білірубін, фракції, загальний білок, креатинін,
сечовина, АЛТ, АСТ, тимолова проба, ЛФ, глюкоза, КОС натрій, калій)
- аналіз крові в реакції Васермана
- аналіз крові на HbsAg
- аналіз калу на яйця гельмінтів
- стеркобілін калу
- коагулограма
- УЗД ОЧП
- ЕКГ
- Пульсоксиметрія
- Паразитоскопія крові на збудник малярії (мазок + товста крапля)
- Огляд невропатолога, офтальмолога

Лікування:
- Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії
- Катетеризація центральної вени, сечового міхура, постановка назо-
гастрального зонда
- Доксициклін 0,1 на 20мл 0,9% NaCl 2р/д в/в струминно
- Глюкоза 5% 500мл 2р/д в/в крапельно
- Трисіль 1000мл 2р/д в/в краплинно
- Преднізолон 60мг в/в 2 р/д струминно
- Лазікс 2мл на 20мл 0,9% NaCl в/в струминно 1р/д
- Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно
Етіотропне лікування окрім доксицикліну?
Диф. Діагностика
1) Грип
-прояляютьсякатаральнізміниверхніхдихальнихшляхів
- часто є сухий кашель
- не спостерігаєтьсяспленогепатомегалія, анемія.

2) Лептоспіроз
- є типоваміальгія в литковихм”язах
- частішеспостерігаєтьсяураженнянирок з їхнедостатністю
- вираженажовтяницявнаслідокпідвищеннярівня прямого (при малярії –
непрямого) білірубіну
- значнішийгеморагічний синдром, виявляєтьсянейтрофільний лейкоцитоз
іззрушеннямлейкоцитарноїформивліво.

3) Черевний тиф
- початок хвороби поступовий, гарячка частіше постійного характеру,
- спостерігається відносна брадикардія
-спостерігається черевнотифозний язик
-на шкірі розеольозний висип
- феномен пальпаторної крепітації, метеоризм.

Балів 4
Гречко З.В
Задача 1
1.Попередній діагноз: Черевний тиф, період розпалу, атипова форма, тяжкий
перебіг.Менінготиф
2. План обстеження:
Загальні методи:
• Загальний аналіз крові(з лейкоцитарною формулою, ШОЕ,тромбоцити)
• Загальний аналіз сечі
• Біохімічний аналіз крові (білірубін з фракціями, загальний білок з фракціями,
АЛТ, АСТ, КФК, ЛДГ, креатинін, сечовина,лужна фосфатаза, електроліти (калій,
натрій, хлор, кальцій,магній), СРБ)
• Коагулограма((АЧТЧ, МНВ, Протромбіновий час, відсоток протромбіну по Квіку,
Фібриноген)
• Глюкоза крові(венозна,натще)
• Аналіз крові на HbsAg
• Аналіз на Rw,група крові
• ЕКГ
• Рентгенографія ОГП
 УЗД ОЧП
• Мікроскопія калу на яйця гельмінтів
• Консультація невролога,гастроентеролога,хірурга

• Люмбальна пункція?

Специфічна діагностика:
• Аналіз крові в РНГА з Vi-Ag в динаміці
• ІФА крові на IgM до S. Typhi
• Бактеріологічний метод- посів гемокультури,калу на наявність сальмонел
черевного тифу сечі

3.Лікування:
• Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії
• Ліжковий режим,дієта №1
• Ципрофлоксацин 500мг на 20мл 0,9% NaCl в/в струминно 2 рази на добу
• Цефтріаксон 1г на 100мл NaCl 0,9%в/в крап 2 рази на добу
• Інфулган 1000мг 100мл в/в крапельно при температурі вище 38,5
• Стерофундін 500 мл 3 рази на добу
• Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно
Детоксикація?

4. Диф. Діагностика:
Висипний тиф:
• характерний гострий початок.
• хворий збуджений
• явища склериту, кон'юнктивіту.
• висипка з'являється на 4-5-й день хвороби одномоментно, переважно на
бокових поверхнях тулуба, внутрішніх поверхнях рук, вона рясна, розеольозно-
петехіальна.
• Пульс прискорений.

Грип:
• починається гостро з ознобу, підвищення температури тіла до високих цифр.
• інтенсивного болю в ділянці лоба і надбрівних дуг.
• супроводжується болем при рухах очними яблуками, світлобоязню,
сльозотечею, ломотою в м'язах і суглобах.
• гіперемія і зернистість м'якого піднебіння і задньої стінки носоглотки.
• досягає максимальних клінічних проявів уже протягом 1-ї доби.
• нежить і сухий надсадний кашель.
Псевдотуберкульоз:
• біль при ковтанні, гіперемія і одутлість обличчя (симптом капюшона)
• гіперемія кистей і стоп (симптом шкарпеток і рукавичок)
• слизисто-гнійний наліт на мигдаликах
• висип на тулубі, спині, пахових і пахвинних складках, навколосуглобових
ділянках
• в розпал хвороби характерні артралгії, синовіїти, моно- і поліартрити
• малиновий язик з гіпертрофованими сосочками

Задача 2
1. Попередній діагноз:тропічна малярія, первинна атака, церебральна форма, тяжкий
перебіг. Малярійна кома(істинна). Гемолітична анемія ІТШ2
2. План обстеження:
Загальні методи:
• Загальний аналіз крові(з лейкоцитарною формулою, ШОЕ,тромбоцити)
• Загальний аналіз сечі
• Біохімічний аналіз крові (білірубін з фракціями, загальний білок з фракціями, АЛТ,
АСТ, КФК, ЛДГ, креатинін, сечовина,лужна фосфатаза, електроліти (калій, натрій, хлор,
кальцій,магній), СРБ) КОС
• Коагулограма((АЧТЧ, МНВ, Протромбіновий час, відсоток протромбіну по Квіку,
Фібриноген)
• Глюкоза крові(венозна,натще)
• Аналіз крові на HbsAg
• Аналіз на Rw,група крові
• ЕКГ
• Рентгенографія ОГП
• УЗД ОЧП
• Мікроскопія калу на яйця гельмінтів,стеркобілін
• Консультація невролога

Специфічна діагностика:
• паразитологічні методи — дослідження товстої краплі й тонкого мазка крові на
виявлення малярійного плазмодія
• ПЛР крові на виявлення ДНК плазмодія

3.Лікування:
• Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії
• Ліжковий режим
• Дієта №5
• Катетеризація центральної вени, сечового міхура, постановка назогастрального
зонда
• ШВЛ за потреби
• Моніторування життєво-важливих функцій
• течение 4 ч
• Хінін 1400мг на 20мл 0,9% NaCl в/в на інфузоматі,30хв, надалі – 700мг на 50мл 0,9%
NaCl в-в крапельно
• Доксициклін 200 мг + 0,9 % NaCl в/в струминно 1 раз на добу
• Реосорбілакт 200мл 1р/д в/в крапельно
• Інфулган 1000мг 100мл в/в крапельно при температурі вище 38,5
• Переливання еритроцитарної маси в/в краплинно при зниженні
гематокриту(нижче 20%) зі швидкістю 4 мл/хв (60 крапель/хв) + 10мл 10% СаСІ2 на кожні
500 мл компонентів крові
• Лазікс 2мл на 20мл 0,9% NaCl в/в струминно 1р/д
• Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно
симпатомиметики

4.Диф.діагностика:
Висипний тиф:
• хворий збуджений
• явища склериту, кон'юнктивіту.
• висипка з'являється на 4-5-й день хвороби одномоментно, переважно на бокових
поверхнях тулуба, внутрішніх поверхнях рук, вона рясна, розеольозно-петехіальна.
Пульс прискорений.

Грип

• інтенсивний біль в ділянці лоба і надбрівних дуг.


• супроводжується болем при рухах очними яблуками, світлобоязню, сльозотечею,
ломотою в м'язах і суглобах.
• гіперемія і зернистість м'якого піднебіння і задньої стінки носоглотки.
• нежить і сухий надсадний кашель.
• Немає гепатоспленомегалії
Лептоспироз
• біль у литковихм’язах,
• шкіра з лимонним відтінком нехарактерна
• гіперемія та одупливатість обличчя.
• геморагічний синдром (геморагічна висипка, крововиливи на шкірі та
слизових оболонках)
• розвиток міокардита

Балів 5

Єрмаков В.О

Задача 1(Тема 3)

1)Попередній діагноз:
Черевний тиф, типова форма, період розпалу, перебіг тяжкий
Ускладнення: менінготиф.

2)План обстеження:
Загальні методи дослідження:
-Загальний аналіз крові
-Коагулограма
-Біохімічний аналіз крові: загальний білірубін, пряма та непряма
фракції білірубіну, загальний білок, білкові фракції, АлАт, АсАт, КФК,
СРБ, сечовина, креатинін, КОС, електролітний склад крові(Натрій,
Калій, Хлор, Кальцій, Магній)
-Аналіз венозної крові на глюкозу
-Група крові, резус фактор
-Загальний аналіз сечі
- ІФА крові на HbsAg
-Визначення T. Pallidum методом РЗК за допомогою реакції
Вассермана
-ЕКГ
-ЕхоКГ
-Сатурація крові
-Рентгенографія ОГП
-УЗД ОЧП
-Мікроскопія випорожнення на яйця гельмінтів та найпростіших
- ПЛР мазка з носа та глотки на виявлення Sars-cov-2
Специфічні методи дослідження
-Бакпосів крові на мікрофлору гемокультура, копроуринокультура
-Кров на реакцію Відаля
-Визначення титру специфічних О-антитіл , Vi-антитіл в крові до антигену
S.Тyphi за допомогою РНГА в динаміці

Консультація невролога(лише за відсутності протипоказань(ННГМ),


провести люмбальну пункцію для аналіза ліквору (тиск, вид, цитоз, глюкоза,
білок, хлор), мікробіологічне дослідження спинномозкової рідини)

3)План Лікування:
Режим: госпіталізація у ВІТ, ліжковий режим
Дієта: №1
-Катетеризація периферичної вени
-Ципрофлоксацин 0,5 на 20 мл 0,9% розчину NaCl в/в струйно 2 рази на добу

-Глюкоза 5% 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу


-Реополіглюкін 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу
-Фуросемід 40 мг 1 раз на добу в/в струйно
-Дексаметазон 2 мг в/в струйно 2 рази на добу
-Інфулган 100мл в/в крапельно 2 рази на день
-Вітамін С 5% 4 мл в/в струмино повільно 2 рази/добу
-Лоратадин 0,01 г 1 раз на добу pes os

4)Диференційна діагностика :

1. Диференційна діагностика з епідемічним висипним тифом:


У хворого за умовою задачі шкіра бліда, а при епідемічному висипному тифі
характерно гіперемоване лице, явища склериту, кон’юнктивіту.
Відповідно до умов задачі хворий направлений до лікарні на 7 день хвороби,
шкіра бліда, висипу немає, проте для епідемічного висипного тифу
характерна висипка з'являється раніше, ніж за черевного тифу (4-5-й день
хвороби), поліморфна, розеольозно-петехіальна.
У хворого за умовою задачі наявний позитивний симптом Падалки, що не є
характерним для епідемічного висипного тифу.
2. Диференційна діагностика з псевдотуберкульозом :
У хворого за умовами задачі шкіра бліда, що не характерно для
псевдотуберкульозу, при якому у хворого виявляють гіперемію обличчя, шиї,
кистей, стоп.
У хворого згідно з умовою задачі наявний «фулігінозний» язик ,що не є
характерним для псевдотуберкульозу, при якому язик обкладений нальотом
з гіпертрофованими сосочками навколо, через тиждень після початку
хвороби стає рожевим «малиновий язик».
У хворого висипки немає, але при псевдотуберкульозі висип є, що
симетрично локалізується на бічних поверхнях тулуба, животі, у пахвинно-
стегнових і плечових трикутниках, на внутрішній поверхні верхніх кінцівок і
стегон, у природних складках шкіри.
3. Диференційна діагностика з менінгоковим менінгітом:
В хворого селезінка та печінка збільшені, що не характерно для
менінгокового менінгіту.
У хворого за умовою задачі є позитивний симптом Падалки, це не є
характерним для менінгококового менінгіту.
У хворого за умовою «фулігінозний» язик, не є характерним для
менінгококового менінгіту.

Задача 2(Тема 3)

1)Попередній діагноз:
Тропічна малярія, церебральна форма. Первинна атака, ініціальна гарячка,
тяжкого ступеня важкості.
Ускладнення: Малярійна кома 1 Набута гемолітична анемія.

2)План обстеження:
Загальні методи дослідження:
-Загальний аналіз крові
-Коагулограма
-Біохімічний аналіз крові: загальний білірубін, пряма та непряма
фракції білірубіну, загальний білок, білкові фракції, АлАт, АсАт, КФК,
СРБ, сечовина, креатинін, лактат, феритин, трансферин, плазмове
залізо, КОС, електролітний склад крові(Натрій, Калій, Хлор, Кальцій,
Магній)
-Аналіз венозної крові на глюкозу
-Група крові, резус фактор
-Загальний аналіз сечі
- ІФА крові на HbsAg
-Визначення T. Pallidum методом РЗК за допомогою реакції
Вассермана
-ЕКГ
- Пульсоксиметрія
- Гази артеріальної крові (парціальний тиск кисню, вуглекислого газу,
рН)
-Рентгенографія ОГП
-УЗД ОЧП
- Погодинне вимірювання температури
-Мікроскопія випорожнення на яйця гельмінтів та найпростіших
- ПЛР мазка з носа та глотки на виявлення Sars-cov-2
Специфічні методи дослідження
-Мікроскопічне дослідження товстої краплі й тонкого мазка крові для
виявлення та ідентифікації збудника малярії
-РНІФ для виявлення розчинних антигенів плазмодія

Консультація невролога

3)План Лікування:
Режим: госпіталізація у ВІТ, ліжковий режим, під`єднання до апарату ШВЛ,
катетеризація периферичної та центральної вени, сечового міхура,
встановлення назогастрального зонда, постійна пульсоксиметрія, контроль
життєво важливих функцій.

Дієта: харчування через зонд

-Хінін 1,4 г попередньо розчинивши у 500 мл 5% розчину глюкози, в/в


краплино повільно зі швидкістю 20 крапель/хв, потім кожні 8 годин по
0,7 г з тією самою швидкістю
-Доксициклін 0,35 г розведення у 2 мл води для ін’єкцій в/в струйно
-Інфулган в/в 100 мл 3 рази на добу
-Реосорбілакт 1050 мл в/в краплино зі швидкістю 30 кр/хв
-Фуросемід 40 мг 1 рази на добу в\в струйно
-Вітамін С 5% 4 мл в/в струйно 2 рази/добу
-Преднізолон 30 мг в/в струйно 2 рази на добу
-Переливання крові після визначення рівня гемоглобіну
симпатоьиьетики

4)Диференційна діагностика :

1.Диференційна діагностика з менінгококовим менінгітом:


За умовою задачі в хворої пальпується значно збільшена селезінка і помірно
збільшена печінка, що не є характерним для менінгококового менінгіту.
За умовою задачі у хворої шкіра з лимонним відтінком та іктеричні склери,
що свідчить про жовтяницю та не є характерним симптомом для
менінгококового менінгіту.
За умовою задачі у хворої низький рівень гемоглобіну, що не є характерним
для менінгококового менінгіту.
2. Диференційна діагностика з черевним тифом:
За умовою задачі у хворої тахікрадія 112 уд./хв, але для черевного тифу
характерна брадикардія.
Згідно з умовами задачі у хворої шкіра бліда з лимоним відтінком та
іктеричні склери, що свідчить про жовтяницю та не є характерним симтомом
для черевного тифу.
Для черевного тифу характерний більш поступовий початок з наростанням
інтоксикації, підвищення температури, блідість шкірних покривів, не
відповідність збільшення пульсу до збільшення тепмератури.
3. Диференційна діагностика з гарячкою Марбург:
За умовою задачі шкіра бліда з лимонним відтінком, а при гарячці Марбург
на 4-5 день хвороби на тулубі і сідницях може виникати макулопапульозний
висип.
За умовою задачі у хворої наявна гепатоспленомегалія, що не характерно
для гарячки Марбург.
При гарячці Марбург розвивається геморагічний синдром і виснажлива
діарея, за умовою задачі у хворої було лише одноразове блювання.

Балів 5

Коваленко В.П
Задача №1
1. Попередній діагноз
А01.0 Черевний тиф. Період розпалу. Тяжкий перебіг.
Ускладнення: менінготиф.
2. Диференційний діагноз
Менінгококовий менінгіт
- У хворого відсутній висип, при менінгококовому менінгіті
геморагічно-некротичний висип.
- У хворого «фулігінозний» язик, що не характерно для
менінгококового менінгіту.
- Симптом Падалки – патогномонічний для черевного тифу, не
характерний для менінгококового менінгіту.
Гарячка Західного Нілу
- У хворого немає даних про коньюктивіт чи склерит, характерні для
гарячки Західного Нілу
- У хворого немає даних про міалгії, артралгії.
- У хворого відсутня генералізована лімфаденопатія, характерні для
гарячки Західного Нілу.
- Наявність у хворих патогномонічних симптомів для Черевного
тифу, не характерних для Гарячки Західного Нілу.
Висипний тиф
- У хворого відсутній висип розеольозно-петехіального характеру що
з’явився на 3-4 день хвороби, який характерний для висипного тифу.
- У хворого відсутні неврологічні розлади, ознаки коньюктивіту,
характерні для висипного типу.
- У хворого наявні патогномонічні для Черевного тифу (симптом
Падалки, «фулігінозний» язик, а відсутні симптоми характерні для
висипного тифу (Лендорфа-Розендерга, Кіарі, та ін.)
3. План обстеження
- Загальний аналіз крові (помірна гіпопластична анемія, лейкопенія з
лімфоцитозом, анеозинофілія, тромбоцитопенія)
- Загальний аналіз сечі
- б/х аналіз крові (загальний білірубін та по фракціям, загальний білок
та фракції, креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, електроліти (натрій,
калій, хлор), КОС, глюкоза)
- коагулограма
- аналіз крові методом ІФА на виявлення HBsAg.
- Аналіз калу на приховану кров
- Копроцитоскопія
- УЗД ОЧП
- ЕКГ
- Пункція спинномозкового простору
- Загальний аналіз та мікробіологічне дослідження ліквору
- Аналіз крові в РНГА з О-, Vi-Ag в динаміці
- бак. посів крові (гемокультура) на наявністьSalmonella Typhi.
Копроуринокультура
- Консультація невролога
4. Лікування
- Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії
- Суворий ліжковий режим
- Катетеризація підключичної вени, сечовогоміхура
- Ципрофлоксацин 500мг на 20мл 0,9% NaCl в/в струминно
- Реосорбілакт 200мл 1р/д в/в крапельно
- Розчин Рінгера 400мл 1р/д в/в крапельно
- Глюкоза 5% 400 мл в/в крапельно
- Інфулган 1000мг 100мл в/в крапельно при температурі вище 38,5
- Фуросемід 40 мг 1 р/д в/в струминно
- Дексаметазон 4 мг в/в 1р. на день

Задача №2
1. Попередній діагноз
B50.0 Малярія, спричинена P. palciparum, з церебральними
ускладненнями. Первинна атака (ініціальна гарячка). Тяжкий перебіг.
Ускладнення: гемолітична анемія. Малярійна кома1 Малярійний алгід.
2. План обстеження
- Загальний розгорнутий аналіз крові
- Загальний аналіз сечі + уробіліноген
- Біохімічний аналіз крові (загальний білірубін з фракціями,
загальний білок з фракціями, АЛТ, АСТ, КФК, ЛДГ, креатинін,
сечовина, СРБ, гаптоглобін) глюкоза КОС
- Аналіз крові на електроліти (калій, натрій, хлор, кальцій)
- Визначення групи крові і резус-фактору
- Коагулограма
- Аналіз калу на яйця гельмінтів
- Рентгенографія ОГП
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- Специфічна діагностика - Паразитоскопія товстої краплі і мазку
крові
3. Лікування
- Госпіталізація у відділення реанімації
- Катетеризація центральної вени, сечового міхура, постановка
назогастрального зонда
- Хінін 1400мг на 20мл 0,9% NaCl в/в (далі – 700мг на 20мл 0,9% NaCl)
- Доксициклін 100 мг на 20мл 0,9% NaCl 2р/д в/в струминно
- Глюкоза 5 % 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу
- Лазікс 2мл на 20мл 0,9% NaCl в/в струминно 2р/д
- Інфулган 1000мг 100мл в/в крапельно при температурі вище 38
- Реосорбілакт 200мл 2р/д в/в крапельно
- Дексаметазон 8 мг в/м 1 р/д
симпатомиметики
4. Диференційний діагноз
Черевний тиф:
- У хворої різкий початок, а для тифу характерний здебільшого
поступовий початок з наростання інтокчикації, підвищення
температури при блідності шкірних покровів і невідповідності
збільшення пульсу щодо збільшення тепмератури
- Для тифу характерні: брадикардія у період розпалу, позитивний
симптом Падалки, фулігінозний язик, розеольозний висип, що не
характерно для малярії
- Рецидиви можуть виникати через 2-3 тижні – різна по часу
циклічність гарячки, порівняно з малярією.
Гарячка Західного Ніла
- Різкий початок і значна інтоксикація може супроводжуватись
кон’юнктивітом, склеритом, макулопапульозним висипом,
геморагічним компонентом, на відміну від малярії
- Нейроінвазивна форма подібна до церебральної форми малярії, але
при гарячці Західного нілу при першій часто розвивається енцефаліт
з відповідною симптоматикою (судоми, парези черепних нервів,
марення)
Менінгококовий менінгіт:
- У задачі недостатньо виражене блювання, якехарактерне для
менінгококової інфекції
- В анамнезі захворювання не було гіперестезії, а був приїзд з Африки
- Не було попередньо назофарингіту, контакту з хворим з
назофарингітом

Балів 5

Крилов А. М.
ЗАДАЧА 1
1. Попередній діагноз: Черевний тиф, атипова форма, період розпалу хвороби, тяжкий,
ускладнений менінготифом середнього ступеня тяжкості
2. План обстеження:
1) Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою
2) Загальний аналіз сечі
3) Біохімічний аналіз крові (альбумін, білірубін, АЛТ, АСТ, ЛДГ, C-реактивний білок,
креатинін, сечовина, глюкоза крові, КОС крові, рівень електролітів (Na, K, Ca, Cl,))
4) Коагулограма (протромбіновий час, протромбіновий індекс, АЧТЧ, МНВ,
фібриноген, протромбін за Квіком)
5) Кров на ІФА для виявлення IgM та IgG до HbSAg
6) Виявлення Т. Pallidum за допомогою реакції зв’язування комлементу (реакція
Вассермана)
7) Мікроскопія калу на яйця гельмінтів
8) Люмбальна пункція з цитологічним та біохімічним (рівень білка, цукру, хлоридів)
дослідженням спинномозкової рідини
9) Висівання гемокультури на середовище Рапопорта з бактеріологічним
дослідженням Копроуринокультура
10) РНГА з еритроцитарними діагностикумами О-, Н-антигенами сальмонел групи D
(діагностичний титр – 1:200).
11) Кров на ІФА для виявлення антитіл IgM та IgG, специфічних до Salmonella typhi
12) Рентгенографія органів грудної і черевної порожнин
13) ЕКГ
14) УЗД органів черевної порожнини

3. План лікування:
1) Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії
2) Режим суворий ліжковий
3) Катетеризація центральної вени, сечового міхура
4) Оксигенотерапія
5) Контроль життєвоважливих показників (АТ, ЦВТ, ЧСС, ЧД, КОС, SAT, діурез, рівень
глюкози, рівень електролітів)
6) Офлоксацин 2 мг/мл – 400 мг 2 рази на добу в/в краплинно
7) Інфузійна терапія: Розчин Ацесоль 400 мл – 3 рази на добу в/в краплинно (під
контролем рівнів електролітів)
8) Розчин глюкози 5% - 400 мл 2 рази на добу в/в краплинно
9) Дексаметазон 8 мг в/м кожні 6 годин (під контролем рівня глюкози)
10) Маніт 20 г на 100 мл 0,9% NaCl в/в краплинно протягом 20 хв
11) Анальгін 0,5 мл в/м 2-3 рази на добу. Максимальна добова доза 2 мл
12) Тавегіл 2 мл – 2 рази на добу в/м
13) Аскорбінова кислота 0,5 % 10мл в/в

4. Диференційна діагностика:
1) З менінгококовим менінгітом: при менінгококовому менінгіті захворювання
починається з назофарингіту, висип може з’являтися вже на другу добу захворювання,
петехіальний з некрозом у центрі, розташований переважно на сідницях та нижніх
кінцівках
2) З гарячкою Паппатачі: при гарячці Паппатачі характерні біль у попереку, позитивні
симптоми Тауссіга 1 і 2(біль при підніманні пальцями верхньої повіки та біль на
надавлюванні на очне яблуко), симптом Піка (ін’єкція судин склер), гіперемія обличчя та
верхньої половини грудної клітки, можлива поява екзантеми
3) З Пневмонією: відсутня характерна для черевного тифу екзантема, відсутні зміни з боку
органів травлення, наявні чіткі аускультативні дані ураження легень, зміни на
рентгенографії грудної клітини, ціаноз носогубного трикутника з можливими
герметичними висипаннями.

ЗАДАЧА 2
1, Попередній діагноз: Малярія, спричинена P. falciparum, з церебральними
ускладеннями, стадія первинної атаки, тяжкий перебіг, ускладнений комою 1 Гемолітична
анемія ІТШ 2
2. План обстеження:
15) Загальний аналіз крові (з лейкоцитарною формулою, гематокритом, тромбоцитами,
ШОЕ)
16) Загальний аналіз сечі
17) Біохімічний аналіз крові (альбумін, білірубін, АЛТ, АСТ, ЛДГ, C-реактивний білок,
креатинін, сечовина, глюкоза крові, КОС крові, рівень електролітів (Na, K, Ca, Cl,))
18) Коагулограма (протромбіновий час, протромбіновий індекс, АЧТЧ, МНВ,
фібриноген, протромбін за Квіком)
19) Кров на ІФА для виявлення IgM та IgG до HbSAg
20) Виявлення Т. Pallidum за допомогою реакції зв’язування комлементу (реакція
Вассермана)
21) Мікроскопія калу на яйця гельмінтів
22) Пульсоксиметрія
23) Визначення групи крові та резус-фактора
24) Рентгенографія органів грудної і черевної порожнин
25) Паразитоскопія – виявлення малярійного плазмодія у препаратах товстої краплі
26) Кров на ІХГ-тест для виявлення гістидинбагатого протеїну-2, паразитарної ЛДГ та
альдолази
27) ЕКГ
28) УЗД органів черевної порожнини

3. План лікування:
1) Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії
2) Катетеризація центральної вени, сечового міхура
3) Контроль життєвоважливих показників (АТ, ЦВТ, ЧСС, ЧД, КОС, SAT, діурез,
рівень глюкози, рівень електролітів)
4) Хініну дигідрохлорид -500 мг – (1мл 50% розчину розводять у 20 мл 0,9%
розчину NaCl) в/в повільно, потім 500 мг (1 мл 50% розчин) у підшкірну жирову
клітковину. Решту (1000 мг) вводять після 68 год.
5) Доксициклін – 0,35 г в/в 1 раз на добу
6) Реополіглюкін 400 мл в/в краплинно – 2 рази на добу
7) Дексаметазон 8 мг в/м кожні 6 годин (під контролем рівня глюкози)
8) Маніт 20 г на 100 мл 0,9% NaCl в/в краплинно протягом 20 хв
9) За необхідності – перейти на ШВЛ

допамін

4. Диференційна діагностика:
1) З гарячкою Паппатачі: при гарячці Паппатачі характерні біль у попереку, позитивні
симптоми Тауссіга 1 і 2(біль при підніманні пальцями верхньої повіки та біль на
надавлюванні на очне яблуко), симптом Піка (ін’єкція судин склер), гіперемія обличчя та
верхньої половини грудної клітки, можлива поява екзантеми
2) З гарячкою Крим-Конго: при гарячці Крим-Конго спостерігають гіперемію обличчя, шиї,
біль у м’язах, діарею, ураження нирок, геморагічний синдром (гематоми, петехіальний
висип, гематурія, ознаки кровотечі ШКК, тривалі зовнішні кровотечі)
3) З геморагічною гарячкою з нирковим синдромом: при даній гарячці характерним є
ураження нирок з розвитком гострої ниркової недостатності, геморагічний синдром
(гематоми, тривалі кровотечі, крововиливи, кровотеча у ШКК), сиптом капюшона,
виражена гіпотензія.

Балів 4

Кузьмінова Н.О
Тема № 3.
Задача № 1.
Попередній діагноз: Черевний тиф, період розпалу, тяжкий перебіг.
Токсична енцефалопатія ( тифозний статус)
План обстеження:
1. Загальний розгорнутий аналіз крові
2. Загальний аналіз сечі
3. Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білірубін та його фракції,
ЛФ, АЛТ, АСТ, креатинін, сечовина, загальний білок та фракції, С-
реактивний білок, Na, K, Cl, ЛДГ, КФК, газовий склад крові);
4. Копрограма
5. RW (методом РЗК)
6. Мікроскопія калу на визначення яєць гельмінтів
7. Аналіз крові на ІФА з визначенням HbsAg
8. Бактеріологічний посів венозної крові на 10 % жовчний бульйон на
наявність сальмонел черевного тифу паратифів (гемокультура)

копроуринокультура

9. Аналіз крові на ІФА для визначення IgМ та IgG S. Typhi


10.Аналіз крові на РНГА з О-, Н- і Vi-антигенами бактерій черевного тифу
і паратифів А та В в динаміці
11.ЕКГ
12.Рентгенографія органів грудної порожнини в прямій проекції
13.УЗД органів черевної порожнини і заочеревинного простору (нирки)
14.Коагулограма

Лікування:
1. Госпіталізація в інфекційне відділення
2. Суворий ліжковий режим
3. Рясне пиття до 3 л/д
4. Ципрофлоксацин 0,4 в/в крапельно 2 р/д;
5. Флюконазол 0,2% 50 мл в/в краплинно 1 р/добу;
6. Реосорбілакт 200,0 в/в крапельно 3 рази на день;
7. Трисіль 400,0 в/в крапельно 2 р/д;
8. Дексаметазон 4 мг в/в струминно 1 р/д;
9. Інфулган 1000мг 100мл в/в крапельно при температурі вище 38,5
10.Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно 1 раз на день

Диференційна діагностика.
Інфекційний мононуклеоз.
- закладеність носа, неприємні відчуття у горлі під час ковтання, пітливість
характерні для інфекційного мононуклеозу;
- також притаманний значно менший рівень інтоксикації;
- характерними є симптоми фарингіту з нальотом на мигдаликах і гострого
тонзиліту;
- характерним є збільшення шийних лімфатичних вузлів,.
Псевдотуберкульоз.
- при гарячці мав би бути виражений озноб;
- на 1-5 день у хворих на псевдотуберкульоз з’являється висипання;
- характерно набряк і гіперемія ротової частини горла, дертя в горлі;
- при псевдотуберкульозі до кінця першого тижня хвороби язик очищається
від нальоту і набуває;
- характерні зміни з боку опорно-рухового апарату;
- малинового кольору язик зі збільшеними сосочками.
Бруцельоз.
- шлях передачі при бруцельозі відбувається через заражених бруцельозом
тварин, молочні продукти;
- притаманними є ураження опорно - рухового апарату, неврити;
- при бруцельозі підвищення температури супроводжується ознобом та
вираженою пітливістю.
Менінгококовий менінгіт.
- має бути гострий початок з різким ознобом;
- характерні виражені менінгеальні симптоми;
- притаманними є виражений головний біль, біль в очних яблуках, з
посиленням при рухах очей;
- мала б бути підвищена чутливість до зовнішніх подразників;
- блювання без попередньої нудоти, що не приносить полегшення.

Задача № 2.

Попередній діагноз: Тропічна малярія, первинна атака, церебральна форма,


тяжкий перебіг. Кома 1. ІТШ 2 гемолітична анемія
План обстеження:

- Загальний розгорнутий аналіз крові


- Загальний аналіз сечі
- Біохімічний аналіз крові (креатинін, сечовина, загальний білок та фракції,
загальний білірубін і фракції, АЛТ, АСТ, КФК, С-реактивний білок, Na, K,
Cl, КОС, глюкоза);
- Копрограма
- RW (методом РЗК)
- Аналіз крові на ІФА з визначенням HbsAg
- Визначення групи крові та резус-фактора
- Коагулограма
- Ренгенографія органів грудної порожнини в прямій проекції
- ЕКГ, ЕхоКГ
- Вимірювання рівня сатурації крові
- УЗД органів черевної порожнини;
- Мікроскопія крові на збудника малярії (мазок+товста крапля);
- Виявлення ДНК малярійного плазмодія в крові методом ПЛР;
- Консультація гематолога та невролога

Лікування:
- Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії;
- Постановка периферичного катетера, катетеризація сечового міхура,
назогастральний зонд;
- Фізичні методи зниження температури: прикладання льоду до
магістральних судин, оптимальний темп. режим у палаті
- Оксигенотерапія
- Хінін спочатку 10 мг/кг розвести в 5% розчині глюкози на ввести на
інфузоматі з розрахунком на 4 години, потім 10 мг/кг кожні 8 годин з
наступним переведенням на пероральну форму препарату
- Доксициклін 100 мг в 200 мл NaCl 0.9% в/в краплинно повільно 2 р/д
- Реосорбілакт 200, 0 в/в краплинно 2 р/д
- L-лізину есцинат 10 мг в 200,0 мл NaCl 0,9% в/в краплинно
- Лазикс 20 мг в/в струминно 1 раз
- Розчин глюкози 5% 400,0 в/в крапельно 3 рази на день
- Фуросемід 20 мг у 20,0 ізотонічного розчину натрію хлориду в/в
струминно 1 р/д;
- Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в стуминно 2 р/д
Диференційна діагностика.
Черевний тиф.
- притаманним є поступовий початок;
- при черевному тифі після вживання жарознижуючих гарячка набуває
ремітивного характеру;
- для черевного тифу є характерна брадикардія;
- притаманними є зміни з боку ШКТ у вигляді здуття живота, закрепів;
- не характерний озноб.

Бруцельоз.

- для цього захворювання мав бу бути зв'язок з хворими тваринами,


молочними продуктами;
- характерним є ураження опорно-рухового апарату;
- притаманною є генералізована лімфаденопатія;
- хворі на бруцельоз відносно задовільно переносять високу температуру,
відсутні симптоми інтоксикації;
- при ураженні нервової системи характерними є плексити, неврити,
радикуліти.

Сепсис.

- має бути рясний геморагічний висип;


- притаманним є наявність кількох септичних вогнищ;
- для сепсису не є характерними неврологічні симптоми, що є в задачі;
- гарячка мала б бути нестабільною.
- Балів 5 ( оцінка 4-)

Кучманська А. В.

Тема 3
Задача 1
Відповідь:
1. Попередній діагноз: Черевний тиф, типова форма, період розпалу, тяжкий
ступінь. Токсична енцефалопатія ( тифозний статус)

2. Диференційний діагноз:
1) Висипний тиф
– гострий початок, t 39-40 °C
– збудження,
– рясний розеольно-папульозний висип на шкірі всіх ділянок тіла на 3-9 день
хвороби
– цефалгія, міалгія, артралгія
2) Ку-гарячка
– гострий початок, t 39-40 °C, сильна інтоксикація
– сухий кашель, жорстке дихання
– гіперемія обличчя, СО ротоглотки, шиї, ін’єкція судин склер
– рідко розеольний, розеольно-папульозний нерясний висип на бічних
поверхнях тулуба, живота з 6-8 дня хвороби
– діарея або закрепи
3) Грип
– гострий початок, t 39-40 °C, виражена інтоксикація
– гіперемія обличчя, СО піднебіння, дужок, задньої стінки глотки, ін’єкція
судин м’якого піднебіння
– сухий кашель, дряпаючий біль за грудниною
– головний біль, біль в м’язах, очах

3. План обстеження:
1) Лабораторні методи дослідження
 Неспецифічні:
– Група крові, Rh
– Загальний аналіз крові (Er, Hb, Ht, L, Tr, ШОЕ)
– Загальний аналіз сечі
– Аналіз калу на яйця гельмінтів, найпростіших
– Біохімічний аналіз крові (загальний білірубін та його фракції,
загальний білок та його фракції, глюкоза, креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ,
ГГТП, ЛДГ, ЛФ, СРБ) електроліти, КОС
– Коагулограма (АЧТЧ, МНВ, протромбіновий час, фібриноген)
– Аналіз крові на RW
– Аналіз крові на HBsAg
 Специфічні:
– Гемокультура на наявність збудника черевного тифу (S. typhi)
копроуринокультура
– Реакція Відаля з О- і Н-антигенами в динаміці
– РПГА на виявлення цистеїн-стійких антитіл до збудника черевного тифу
(S. typhi) в динаміці
2) Інструментальні методи дослідження:
– t, AT, Ps, SpO2
– Рентгенографія ОГК
– УЗД ОЧП
– ЕКГ
3) Консультація інших спеціалістів (невропатолога)

4. Лікування:
– Госпіталізація у ВРІТ
– Ліжковий режим
– Катетеризація центральної вени, сечового міхура, встановлення
назогастрального зонда
– Моніторинг вітальних функцій
– Ципрофлоксацин 500 мг 2 р/ в/в струминно
– Інфулган 1000 мг 100 мл в/в крапельно
– Реосорбілакт 200 мл 1 р/д в/в крапельно
– Розчин Рінгера 400 мл 1 р/д в/в крапельно
– Глюкоза 5 % 500 мл 2 р/д в/в крапельно
– Преднізолон 30 мг 2 р/д per os
– Аскорутин 1 таблетка 3 р/д per os
– Вітамін С 500 мг 3 р/д per os

Задача 2
Відповідь:
1. Попередній діагноз: Тропічна малярія, первинна атака, церебральна форма,
тяжкий ступінь. Малярійна кома, II стадія. Гемолітична анемія.ІТШ 2

2. План обстеження:
1) Лабораторні методи дослідження
 Неспецифічні:
– Група крові, Rh
– Загальний аналіз крові (Er, Hb, Ht, L, Tr, ШОЕ) Cito!
– Загальний аналіз сечі
– Біохімічний аналіз крові (загальний білірубін та його фракції,
загальний білок та його фракції, глюкоза, креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ,
ГГТП, ЛДГ, ЛФ, СРБ) електроліти, КОС, водний баланс
– Коагулограма (АЧТЧ, МНВ, протромбіновий час, фібриноген)
– Аналіз крові на RW
– Аналіз крові на HBsAg
 Специфічні:
– Мікроскопія мазка та товстої краплі крові на виявлення збудника малярії
2) Інструментальні методи дослідження:
– t, AT, Ps, SpO2
– Рентгенографія ОГК
– УЗД ОЧП
– ЕКГ
3) Консультація інших спеціалістів (невропатолога, гематолога)

3. Лікування:
– Госпіталізація у ВРІТ
– Ліжковий режим
– Катетеризація центральної вени, сечового міхура, встановлення
назогастрального зонда
– Моніторинг вітальних функцій
– Хінін 1400 мг в/в, потім по 700 мг кожні 8 год в/в на 400,0 5% глюкози 20
крапель/хв
– Доксициклін 350 мг 2 р/д в/в струминно
– Трисіль 1000 мл 2 р/д в/в крапельно
– Глюкоза 5 % 500 мл 2 р/д в/в крапельно
– Ціанокобаламін 1 мг в/м
– Фолієва к-та 1 мг в/м
– Вітамін С 5 % 10 мл в/в струминно
Лікування шоку
4. Диференційний діагноз:
1) Менінгококовий менінгіт
– гострий початок, t 38-40 °C
– виражена загальна слабкість, головний біль, біль в очах
– блювання без попередньої нудоти, не приносить полегшання
– назофарингіт
– гіперестезія
2) Гарячка Західного Нілу
– гострий початок, t 38-41 °C
– виражений інтоксикаційний синдром
– макулопапульозний висип в ділянці тулуба
– генералізована лімфаденопатія
– рідко кон’юнктивіт, склерит, гепатоспленомегалія
3) Черевний тиф
– поступовий початок, t 38,5-39,5 °C
– блідість шкірних покривів (обличчя, тулуб), розеольний висип
– язик обкладений нальотом в центрі, бічні частини та кінчик чисті
– здуття живота, симптом Падалки
– гепатолієнальний синдром

Балів 5 ( оцінка4-)

Піонтковська Д.М

Задача 1

1. Попередній діагноз: Черевний тиф, типова форма, період розпалу,


тяжкий перебіг, ускладнений менінготифом.
2. Диференційний діагноз:

Аденовірусна інфекція:

- Для аденовірусної інфекції характерна наявність сильно вираженого


катарального синдрому з перших днів хвороби (у даного хворого прояви
катарального синдрому відсутні)

- Аденовірусна інфекція зазвичай супроводжується розвитком кон’юнктивіту


(у хворого відсутній)

- Аденовірусна інфекція, крім гепатоспленомегалії, зазвичай


супроводжується генералізованою лімфаденопатією зі збільшенням шийних,
підщелепних лімфовузлів (у даного хворого збільшені лише мезентеріальні
лімфовузли)
Менінгококовий менінгіт:

- При менінгококовому менінгіті початок гострий, з різким ознобом (у даного


хворого ознобу немає)

- Проявам самого менінгіту при менінгококовій інфекції зазвичай передують


прояви назофарингіту: дертя і біль у горлі, закладеність носу(у даного
хворого такі прояви не спостерігались)

- При менінгококовому менінгіті менінгеальні симптоми різко виражені (у


даного хворого вони слабко позитивні)

- Для менінгококового менінгіту характерне блювання, яке не приносить


полегшення (у даного хворого блювання відсутнє)

- При менінгококовому менінгіті зазвичай спостерігається підвищена


чутливість до зовнішніх подразників,

Паратиф А:

- Зазвичай починається гостро з появи катаральних проявів (у даного хворого


катаральні прояви відсутні)

- При паратифі А характерна гіперемія обличчя, ін’єкція судин склер,


кон’юнктивіт (даний хворий – блідий, немає вище вказаних симптомів)

- При паратифі А зазвичай з 4-7 дня з’являється рясний поліморфний висип


(у даного хворого на 7 день хвороби висипу немає)

- Гарячка при паратифі А часто супроводжується оздобами, пітливістю (у


даного хворого ці прояви відсутні)

3. План обстеження:

Загальна діагностика:

 Загальний аналіз крові


 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на виявлення антитіл до HbsAg методом ІФА
 Аналіз крові на RW (мікрореакція преципітації з кардіоліпіновим
антигеном)
 Аналіз крові на виявлення антитіл до ВІЛ методом ІФА (за згодою
пацієнта)
 Аналіз крові на групу крові та резус фактор
 Копроцитограма, аналіз калу на приховану кров
 Біохімічний аналіз крові (глюкоза, електроліти K+, Na+, Cl-, креатинін,
сечовина, АЛТ, АСТ, загальний білок + фракції)КОС
 Коагулограма
 Оглядова рентгенографія органів грудної клітки
 УЗД органів черевної порожнини
 ЕКГ
 Консультація невропатолога, загального хірурга
 Люмбальна пункція, проведення лікворограми (загальний +
біохімічний аналіз ліквору + бактеріологічний посів ліквору на
поживному середовищі для отримання культури salmonella typhi)
 Копроуринокультура

Специфічна діагностика:

 Бактеріологічний посів крові на жовчний бульйон (гемокультура) з


метою виявлення сальмонел черевного тифу, Cito!
Копроуринокультура
 Серологічне дослідження крові за допомогою реакції Відаля (РА з
черевнотифозним діагностикумом) в динаміці з інтервалом 5-7 днів,
для виявлення антитіл до сальмонел черевного тифу
 Аналіз крові на РНГА з Vi-антигеном в парних сироватках, для
виявлення антитіл до сальмонел черевного тифу в динаміці

4. Лікування:

 Лікування в інфекційному стаціонарі


 Суворий ліжковий режим, дієта № 13
 Рясне пиття, оральна регідратація (Регідрон) до 3 л на добу
 Ципрофлоксацин 500мг на 20мл 0,9% NaCl в/в струминно 2 рази на
добу
 Флуконазол 200 мг 1 раз на добу в/в струмно
 Стерофундин 500 мл в/в крапельно 3 рази на добу
 Глюкоза 5% розчин 200 мл в/в крапельно 1 раз на добу
 Фуросемід по 20 мг в/в струминно 2 рази на добу
 Дексаметазон 4 мг в/в кожні 12 годин.
 Парацетамол по 0,5 г peros
*при відсутності зниження температури ( t > 38,5°С) повторити
прийом 0,5 г парацетамолу з інтервалом не менше 4-х годин від
попереднього (максимальна добова доза – 4 г)

Задача 2
1. Попередній діагноз: Тропічна малярія, церебральна форма, первинна атака,
тяжкий перебіг.
Ускладнення: Малярійна кома 1 Набута гемолітична анемія ІТШ2

2. План обстеження:

Cito! Загальний аналіз крові + гематокрит


Визначення групи крові, резус-фактора
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на виявлення антитіл до HbsAg методом ІФА
 Аналіз крові на RW (мікрореакція преципітації з кардіоліпіновим
антигеном)
 Аналіз крові на вявлення антитіл до ВІЛ методом ІФА (за згодою
пацієнта)
 Мікроскопія калу на яйця гельмінтів
 Біохімічний аналіз крові (глюкоза, глікозильований гемоглобін,
електроліти K+, Na+, Cl-, креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, білірубін
загальний + фракції (прямий, непрямий), загальний білок + фракції,
кислотно-основний стан, газовий склад крові)
 Коагулограма
 Оглядова рентгенографія органів грудної клітки
 ЕКГ
 Пульсоксиметрія
 УЗД органів черевної порожнини
 Консультація невропатолога
Спеціальна діагностика:
 Аналіз крові на ДНК збудника малярії методом ПЛР
 Паразитоскопія крові на збудника малярії (мазок + товста крапля)
 Дослідженнякрові хворого на виявлення гістидинумісного протеїну-2
та паразитарної ЛДГ до збудника P. Falciparum методом
імунохроматографічного аналізу

3. Лікування:

 Госпіталізація у ВРІТ
 Суворий ліжковий режим
 Катетеризація підключичної вени, постановка сечового катетеру,
назогастрального зонду
 Оксигенотерапія зволоженим киснем через носову канюлю або маску,
при неефективності — підключення до апарату ШВЛ
 Хініну гідрохлорид – розчинити 1,4 г солі в 400 мл 5% розчину
глюкози в/в крапельно, вводити вкрай повільно до 4 годин, потім кожні
8 годин по 0,7 г солі на 5 % розчині глюкози в/в крапельно
 Доксициклін 0,2 г в/в крапельно 1 раз на добу
 Реополіглюкін 400 мл в/в крапельно 2 рази на добу
 Глюкоза 5% 200 мл в/в крапельно 1 раз на добу
 Фуросемід по 20 мг в/в струминно 2 рази на добу
 За наявності показань (Hb< 75 г/л) – переливання еритроцитарної маси
 За необхідності – перейти на ШВЛ

4. Диференційний діагноз:

Черевний тиф:

- При черевному тифі початок зазвичай поступовий (дана хвора захворіла


гостро)

- Для черевного тифу озноб не характерний (в даної хворої озноб наявний)

- Для черевного тифу характерна брадикардія при високій температурі – не


спрацьовує правило Лібермейстера (у даної хворої спостерігається тахікардія
на тлі високої температури)

- Після прийому жарознижуючих при черевному тифі гарячка б набувала


ремітуючого характеру (у даної хворої, незважаючи на прийом аспірину,
залишалася висока гарячка постійного типу)

- При важкому перебігу черевного тифу спостерігається statustyphosus, який у


даної хворої відсутній.

- При черевному тифі спостерігається здуття живота, метеоризм, діарея, болі


в правій клубовій ділянці, позитивний симптом Падалки (в даної хворої
вищевказані симптоми відсутні)

Бруцельоз:

- Гарячка при бруцельозі ремітуюча (у даної хворої гарячка постійного типу)

- Гарячка при бруцельозі супроводжується профузною пітливістю (відсутня у


даної хворої)

- При бруцельозі хворі задовільно, відносно добре переносять високу


температуру (у даної хворої стан тяжкий)
- При бруцельозі зазвичай спостерігаються вогнищеві ураження у вигляді
артритів, плекситів, невритів, уражень статевих залоз (у даної хворої
відсутні)

- При бруцельозі спостерігається генералізована лімфаденопатія (відсутня у


даної хворої)

- Для бруцельозу не характерні анемія, гемолітична жовтяниця, які наявні у


даної хворої

Лептоспіроз:

- Характерною ознакою лептоспірозу є міалгії, особливо у литкових м’язах,


стегнах, попереку (у даної пацієнтки міалгії відсутні)

- При лептоспірозі спостерігається гіперемія і одутлість обличчя, (у даної


хворої вищенаведені симптоми відсутні, шкіра бліда з лимонним відтінком)

- При лептоспірозі спостерігається почервоніння очей з вираженою ін’єкцією


судин склер (у даної хворої склери іктеричні)

- При лептоспірозі гарячка зазвичай ремітуючого типу (в даної хворої –


постійна)

- При лептоспірозі шкіра на дотик волога, періодично з’являється рясний піт


(у даної хворої ці симптоми відсутні)

- Пульс при лептоспірозі зазвичай сповільнений (в даної хворої – тахікардія)

- Часто при лептоспірозі наявні ознаки геморагічного синдрому –


петехіальний висип на грудях, крововиливи у кон’юнктиву, носові та інші
кровотечі (в даної хворої ознак геморагічного синдрому не виявлено)

Балів 5

Рисич А.В. Задача 1


Діагноз Черевний тиф(1D51)МКХ-11,типова форма,період розпалу,септичний перебіг.
Ускладнення:Менінготиф
Обстеження
1.Загальний розгорнутий аналіз крові-капілярна кров,група крові,резус фактор.cito!2.Загальний
аналіз сечі-середня порція.
3.Біохімічний аналіз крові (білірубін з фракціями, загальний білок з фракціями, АЛТ, АСТ, КФК,
ЛДГ,ЛФ,ГГТ,Тимолова проба, креатинін, глюкоза крові,сечовина,коагулограмма,електроліти
(К,Na, Cl,Ca), СРБ, амілаза, ліпаза)-венозна кров.cito!
4.RW-виявлення T. Pallidum методом РЗК.
5.аналіз крові на HbsAg методом ІФА
6.мікроскопія калу на яйця гельмінтів,
7.Копрограмма(прихована кров)cito!
8.АТ,ЧД,Пульсоксиметрія.cito!
9..Аналіз мазка з носоглотки,зіву на РНК SARS-CoV-2 методом ПЛР.cito!
Інструментальні методи дослідження
1.УЗД ОЧП
2.Рентгенографія ОГК і ОЧП,заочеревинного простору(нирки)
3.ЕКГ
Специфічні методи діагностики
1.Бактеріологічне дослідження сечі, калу, дуоденального вмісту на наявність (Salmonella enterica
serovar typhi) cito! Гемокультура!!!
2.РПГА з дослідженням сироватки крові(капілярна кров) з визначенням цистеїн-стійких антитіл до
(Salmonella enterica serovar typhi) наростання титрів специфічних O-Ag в динаміціcito!
3.ІФА сироватки крові на виявлення IgM (та IgG якщо це повторне зараження) до(Salmonella
enterica serovar typhi) cito!
4.Люмбальна пункція із загальноклінічним аналізом ліквору і бактеріоскопія на
визначення(Salmonella enterica serovar typhi) cito!
Консультація невролога,сімейного лікаря

Лікування
1.Госпіталізація у інфекційний стаціонар,відділення інтенсивної терапії
2.Катетеризація центральної вени, сечового міхура,назогастральний зон
3.Моніторинг життєво-важливих функцій(АТ,ЧД,Пульсоксиметрія,ЕКГ,Діурез,ЦВТ)
4.Ципрофлоксацин 500мг на 20мл 0,9% NaCl в/в струминно
5.Реосорбілакт 200мл 1р/д в/в крапельно
6.Розчин Рінгера 400мл 1р/д в/в крапельно
7.Інфулган 1000мг 100мл в/в крапельно при температурі вище 38,5
8.Дексаметазон 4мг 1р/д в/м
9.Фуросемід 40мг 1р/д в/в струминно
10.Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно

Диференційна діагностика проводиться з


Грип:
1.Властиве різке наростання температури, озноб, тривалість лихоманки 5-7днів
2.Властивий сильний головний біль, біль при русі очних яблук, світлобоязнь
3.Характерні катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів
4.Не характерна місцевість Ефіопія і санітарно-гігієнічні умови ( схоже це літо-не сезон для грипу)
5.Не характерна гепатоспленомегалія
6.Не характерні симптоми -Падалки,фулігінозний язик.
Висипний тиф
1.Властивий висип у вигляді петехій, рясний
2.Характерний гострий початок із високою лихоманкою,збудження
3.Характерна тахікардія
4.Характерний наростаючий головний біль
5.Не характерні симптоми -Падалки,фулігінозний язик-чистий по периферії із відбитками зубів по
краях
Кишковий єрсиніоз
1. Характерно гострий початок одразу з вираженим абдомінальним синдромом, значна діарея.
2.Присутній катаральний синдром
3.ураження суглобів та ураження сечової системи (біль при сечовипусканні)
Псевдотуберкульоз
1.Початок різкий, схожий на черевний тиф, з значним інтоксикаційним синдромом, але також
часто відмічається дертя горла, біль при ковтанні, гіперемія і одутлість обличчя ("симптом
капюшона"), гіперемія кистей і стоп ("симптом шкарпеток і рукавичок"), ін’єкція судин
кон’юнктив і склер, слизисто-гнійний наліт на мигдаликах.
2.Характерна поява висипу на тулубі, спині, пахових і пахвинних складках, навколосуглобових
ділянках
3.У розпал хвороби характерні артралгії, синовіїти, моно- і поліартрити
Ку-лихоманка
1.Характерна гіперемія обличчя
2.Часто бувають болі у м’язах, артрити
3.Характерний більш гострий початок хвороби

Задача2
Діагноз: Тропічна малярія(B50),первинна атака, церебральна форма, злоякісний перебіг.
Ускладнення Малярійна кома1 Гемолітична анемія ІТШ 2
Обстеження:
1.Загальний розгорнутий аналіз крові-капілярна кров,(група крові,резус фактор.cito!2.Загальний
аналіз сечі-середня порція.(жовчні пігменти-уробіліноген)cito!
3.Біохімічний аналіз крові (білірубін з фракціями, загальний білок з фракціями, АЛТ, АСТ, КФК,
ЛДГ,ЛФ,ГГТ,Тимолова проба, креатинін, глюкоза крові,сечовина,коагулограмма,електроліти
(К,Na, Cl,Ca), СРБ, амілаза, ліпаза)-венозна кров.cito!
4.Гази артеріальної крові (парціальний тиск кисню, вуглекислого газу, рНкрові)cito!
5.RW-виявлення T. Pallidum методом РЗК.
6.аналіз крові на HbsAg методом ІФА
7.мікроскопія калу на яйця гельмінтів,
8.Копрограмма(стеркобілін)cito!
9.АТ,ЧД,Пульсоксиметрія.cito!
10.Аналіз мазка з носоглотки,зіву на РНК SARS-CoV-2 методом ПЛР.cito!
Інструментальні методи дослідження
1.УЗД ОЧП і позаочеревинного простору(нирки)cito!
2.Ренгенографія ОГК
3.ЕКГ,ЕХО
Специфічна діагностика
1.Паразитоскопія крові на збудник малярії (мазок + товста крапля)
Огляд невропатолога, офтальмолога, гематолога, нефролога

Лікування:
1.Госпіталізація в інфекційний стаціонар у відділення інтенсивної терапії
2.Катетеризація центральної вени, сечового міхура, постановка назо-гастрального зонда.
3.Кисень через носові канюлі потік 4л/хв, ШВЛ за потреби
4. Моніторинг за життєво-важливими функціями і лабораторними даними
(АТ,ЧД,ЕКГ,Пульсоксиметрія,ЦВТ,)(Діурез погодинно,ЗАК,БХ крові,ШКФ)
5.Хінін внутрішньовенно глибоко п/ш (але не в/м), у початковій дозі 2 г 3-4 р/д. Далі в/в повільно
(1 мл 50% розчину розводять 20 мл 0.9% р-ну NaCl розчин попередньо підігрівають до 35°C)
6.Кофеїн-бензоат натрію 100мг -1мл п/ш при спадінні вен,сувмісно з Хініном
7.Доксициклін 100 мг на 20мл 0,9% NaCl 2р/д в/в струминно
8.Розчин Хартмана 400мл 1р/д в/в крапельно
9.Реосорбілакт 200мл 1р/д в/в крапельно
10.Дексаметазон 8мг 1 р/д в/м
11.Лазікс 2мл на 20мл 0,9% NaCl 2р/д в/в струминно
Диференційна діагностика проводиться з
Черевний тиф
1.Характерний більш поступовий початок
2.Більш властива схильність до закрепів
3.Не характерний озноб
4.Характерна брадикардія,симптоми-Падалки,фулігінозний язик,(симптом Філіповича)-
жовтяничне забарвлення лише шкіри долонь і стоп.
Лептоспіроз
1.Патогномонічним є біль у литкових м’язах
2.Властиве ураження нирок
3.Не властивий лимонний колір шкіри, ціаноз губ
4.Харктерний геморагічний синдром
5.Характерниа одутлість обличчя і "кролячі очі"
Менінгококовий менінгіт
1.Недостатньо виражене блювання як для специфічного менінгіту
2.Характерна гіперестезія, з анамнезу в задачі- відсутня
3.Не було попередньо назофарингіту, контакту з хворим з назофарингітом.
4.Характерний головний біль стискаючого,розпираючого характеру і блювання без полегшення
Балів 4

Задача 1 Якір К.М.

1. Попередній діагноз: Черевний тиф, період розпалу, тяжкий перебіг. Ускладнення:


менінготиф
2. План обстеження
- Загальний розгорнутий аналіз крові, ШОЕ
- Загальний аналіз сечі
- Глюкоза крові
- Біохімічний аналіз крові: загальний білірубін з фракціями, загальний білок з
фракціями, АЛТ, АСТ, КФК, ЛДГ, креатинін, сечовина, СРБ
- Аналіз крові на електроліти (калій, натрій, хлор, кальцій)
- Аналіз крові на КОС
- Коагулограма
- Аналіз калу на яйця гельмінтів
- Аналіз крові на РНГА з Vi-Ag в динаміці;
- Гемокультура для виділення сальмонел
- копроуринокультура
- ЕКГ
- Рентгенографія ОГП
- УЗД ОЧП
Люмбальна пункція?
3. План лікування

- Суворий ліжковий режим


- Парентеральне харчування
- Ципрофлоксацин 0,5 на 20мл 0,9% NaCl в/в струминно 2 р/д
- Анапірон 100 мл в/в 2 рази на добу
- Стерофундін 500 мл 3 рази на добу
- ГІК (глюкоза 5% 500мл + інсулін 6 ОД + КСІ 4% 60 мл) – в/в повільно 2 рази на добу
- Фуросемід 40 мг в/м 2 рази на добу
- Преднізолон 60 мг в/м 1р/д
- Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в 1 раз на добу
- Контроль діурезу
- Регулярна обробка ротової порожнини, шкіри

4. Диференційний діагноз
o Псевдотуберкульоз
- Початок гострий, схожий на черевний тиф, з значним інтоксикаційним синдромом,
але також часто відмічається дертя горла, біль при ковтанні, гіперемія і одутлість
обличчя (симптом капюшона), гіперемія кистей і стоп (симптом шкарпеток і
рукавичок), ін’єкція судин кон’юнктив і склер, слизисто-гнійний наліт на
мигдаликах.
- з’являється висип на тулубі, спині, пахових і пахвинних складках,
навколосуглобових ділянках
- характерні артралгії, синовіїти, моно- і поліартрити

 Висипний тиф
- Характерно гострий початок з лихоманкою, при черевному поступовий розвиток
симптомів
- Сіро-брудний язик на відміну від фулігінозного (при черевному тифі)
- Тахікардія, для черевного характерна брадикардія
- Висип при черевному розеоли на 8 день на бічних поверхнях живота, нижня
частина грудної клітки (3-5 дні). При висипному на 8-9 день хвороби вже зникає, він
рясний, поліморфний, нагадує зоряне небо, крім розеол виникають петехії,
зниження температури напередодні висипать
- Характерне збудження, ейфорія, рухливість на відміну від черевного тифу –
потьмарення
- Обличчя одутле
- Переважання енцефалічних явищ над менінгіальними

 Грип
- Лихоманка при грипі 5-7 днів з ознобом, ломотою в тілі при тифі може бути
тривалою
- Для грипа не характерний стан потьмареності, сплутаності
- Не характерна гепатоспленомегалія
- Характерні катаральні явища верхніх дих шляхів (у хворого відсутні )

Задача 2

1. Попередній діагноз
Тропічна малярія, первинна атака, церебральна форма, тяжкий перебіг. Малярійна кома
1. ІТШ 2
2. План обстеження
- Загальний розгорнутий аналіз крові
- Загальний аналіз сечі + уробіліноген
- Аналіз венозної крові на глюкозу
- Біохімічний аналіз крові: загальний білірубін з фракціями, загальний білок з
фракціями, АЛТ, АСТ, КФК, ЛДГ, креатинін, сечовина, СРБ, гаптоглобін
- Аналіз крові на електроліти (калій, натрій, хлор, кальцій)
- Аналіз на гази крові і КОС
- Визначення групи крові і резус-фактору
- Коагулограма
- Паразитоскопія товстої краплі і мазку крові
- Аналіз калу на яйця гельмінтів
- Рентгенографія ОГП
- ЕКГ
- УЗД ОЧП

3. План лікування
- Гостпіталізація у ВАІТ
- Парентеральне харчування
- Хінін в/в дуже повільно 1 мл 50% розчину розвести в 20 мл ізотонічного розчину
глюкози, слідом вводять п/ш 1 мл 50% розчину. Через 6-8 год 1г п/ш. В наступні дні
2г/добу кожні 8 годин
- Доксициклін 350 мг 1 раз на добу
- Анапірон 100 мл в/в 2 рази на добу
- Глюкоза 5% 500мл в/в повільно 1 раз на добу
- Стерофундін 500 мл крапельно 1 рази на добу
- Фуросемід 20 мг в/м 2 рази на добу
- Цианокобаламін 1 мг в/м 1 раз на добу
- Фолієва кислота 1 мг в/м 1 раз на добу
- Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в 1 раз на добу
- Контроль діурезу і ЦВТ (не вище 5 мм вод.ст.); контроль глюкози, електролітів, КОС
і газового складу крові
допамін
4. Диференційний діагноз

 Менінгококовий менінгіт
- Відсутні дані про назофарнгіт з анамнезу
- Головний біль стискаючий, розпираючий, блювання не приносить полегшення. У
хворого з малярією була одноразова блювота
- Підвищення чутливості до навколишніх подразників, при малярії немає
 Гарячка Західного Ніла
- Різкий початок і значна інтоксикація може супроводжуватись кон’юнктивітом,
склеритом, макулопапульозним висипом, геморагічним компонентом.
- Нейроінвазивна форма подібна до церебральної форми малярії, але при першій
часто розвивається енцефаліт з відповідною симптоматикою (судоми, парези
черепних нервів, марення)
- Немає циклічності перебігу гарячки
 Черевний тиф
- Поступовий початок з наростання інтоксикації, підвищення температури при
блідності шкірних покровів і невідповідності збільшення пульсу щодо збільшення
температури
- Брадикардія у період розпалу(для малярії характерна тахікардія), позитивний
симптом Падалки, фулігінозний язик, розеольозний висип
- Рецидиви можуть виникати через 2-3 тижні – різна по часу циклічність гарячки,
порівняно з малярією. Гарячка виникає не в однаковий час, не через однаковий
термін

Балів 5

Де робота Мусієнко Л.?

В нейрон не всі надіслали роботи. За вимогами університету. Оцінка не


можее бути виставлена, якщо робота не радіслана у нейрон

You might also like