ВИРІШЕНІ ЗАДАЧІ ТА АНАЛІЗИ + ФОТО

ЗМІСТ
АНАЛІЗИ .................................................................................................................................................... 1
ЗАДАЧІ ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ..................................................................................... 20
ФОТО ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ...................................................................................... 193
АНАЛІЗИ
Загальний аналіз крові розгорнутий
АНАЛІЗ:
Пацієнт: Дівчинка, 6 роки

Матеріал: кров капілярна
Показник Результат Одиниці Референтні

вимірювання значення
Лейкоцити (WBC) 21,7 ↑ Г/л 3,9-10,2
Еритроцити (RBC) 3,6 ↓ Т/л 3,9-5,2
Гемоглобін (HGB) 118 ↓ г/л 120-156
Гематокрит (HCT) 28,5 ↓ % 35,5-45,5
Тромбоцити (PLT) 250 Г/л 166-389
Загальні нейтрофіли 75 ↑ % 50-70
Сегментоядерні нейтрофіли 21 ↓ % 40-70
Паличкоядерні гранулоцити 2 % 1,0-6,0
Лімфоцити (LY) 72 ↑ % 20,0-44,0
Моноцити (MO) 5 % 2,0-9,5
Еозинофіли (EO) 0 % 0,5-5,5
Базофіли 0 % 0,00-1,75
Віроцити 0 % 0-0
Швидкість осідання
еритроцитів за методом 2 мм/год <15
Westergren (ESR)
АНАЛІЗ:


Еритроцити (RBC) 4,1 Т/л 3,9-5,2
Гемоглобін (HGB) 130 г/л 120-156
Гематокрит (HCT) 38 % 35,5-45,5
Загальні нейтрофіли 32 % 50-70
Сегментоядерні нейтрофіли 29 % 40-70
Лімфоцити (LY) 40 ↑ % 20,0-44,0
Моноцити (MO) 11 ↑ % 2,0-9,5
Базофіли 0 % 0,00-1,75
Westergren (ESR)
Інфекційний мононуклеоз : лейкоцитоз, лімфоцитоз. моноцитоз.
підвищена кількість атипових мононуклеарів( віроцитів).може ще бути
підвищення паличкоядерних лейкоцитів.
Патологічні зміни: лейкоцитоз, зниження загальних нейтрофілів,

сегментоядерних, підвищені моноцити, наявні віроцити в діагностичному
значенні
Діагноз – інфекційний мононуклеоз
АНАЛІЗ:
Гематокрит (HCT) 28,5 % 35,5-45,5
Загальні нейтрофіли 75 ↑ % 50-70
Паличкоядерні гранулоцити 24 ↑ % 1,0-6,0
Лімфоцити (LY) 19 % 20,0-44,0
Базофіли 1 % 0,00-1,75
еритроцитів за методом 25 ↑ мм/год <15
Westergren (ESR)
Схоже на скарлатину ( лейкоцитоз. Нейтрофільоз із зсувом формули
вліво. Підвищена ШОЕ
Патологічні зміни:лейкоцитоз, еритропенія, знижений гемоглобін,

знижений гематокрит, тромбоцитіопенія, нейтрофільоз, за рахунок
паличкоядерних (зсув вліво), невиражена лімфопенія, збільшене ШОЕ
Гостре бактеріальне запалення, що може бути при єрсиніозі, шигельозі,
сальмонельозі, ешерихіозі, скарлатині, псевдотуберкульозі. Тяжкий
перебіг(?)
АНАЛІЗ:

Лейкоцити (WBC) 3,4 Г/л 3,9-10,2
Гематокрит (HCT) 38 % 35,5-45,5
Лімфоцити (LY) 58 ↑ % 20,0-44,0
Моноцити (MO) 8↑ % 2,0-9,5
Базофіли 0 % 0,00-1,75
Плазматичні клітини 9↑ % 1-2
Westergren (ESR)
Вітряна віспа: лейкопенія, лімфоцитоз
Патологічні зміни: лейкопенія, лімфоцитоз, знижені загальні нейтрофіли,

сегментоядерні, підвищення плазматичних клітин
Діагноз – вітряна віспа
АНАЛІЗ:

Лейкоцити (WBC) 4,35 Г/л 3,9-10,2
Гематокрит (HCT) 42,9 % 35,5-45,5
Лімфоцити (LY) 37 % 20,0-44,0
Базофіли 0 % 0,00-1,75
Westergren (ESR)
Норма
АНАЛІЗ:
Пацієнт: Хлопчик, 2 роки

Серологічні маркери вірусу Епштейна-Барр
Матеріал Назва Результат Одиниці Референтні

дослідження вимірювання значення
Мононуклеоз позитивний - негативний
гетерофiльнi
антитіла
ДНК EBV (вірус 200000 копій/мл не виявлено

Плазма Епштейна-Барр),
кількісне
визначення, ПЛР
IgG до EA EBV 1.9 копій/мл <0,9 негативний

0,9-1,1 сумнівний
>1,1 позитивний
IgM до 2,8 S/CO <0,9 негативний
капсидного 0,9-1,1 сумнівний
антигена EBV >1,1 позитивний
IgG до 1,0 S/CO <0,9 негативний
капсидного 0,9-1,1 сумнівний
антигену EBV >1,1 позитивний
IgG до ядерного 0,2 S/CO <0,9 негативний
антигену EBV 0,9-1,1 сумнівний
ДНК EBV (вірус 120000 копій/мл не виявлено
Епштейна-Барр),
Слина кількісне
Інфекційний мононуклеоз
В результаті ПЛР-тесту плазми виявлено ДНК EBV в значній кількості, показник IgG до
EA EBV 1.9, що свідчить про позитивний результат, показник IgM до капсидного антигена
EBV 2,8, також вказує на позитивний результат, IgG до капсидного антигену EBV в
кількості 1,0 свідчать про сумнівний результат, IgG до ядерного антигену EBV в кількості
0,2 – про негативний результат. Також ДНК EBV шляхом ПЛР методу виявлено в слині. З
огляду на це можна підтвердити інфекційний мононуклеоз в гострій фазі.
АНАЛІЗ:
Серологічні маркери HSV 1,2
Матеріал Назва Результат Одиниці Референтні

дослідження вимірювання значення
IgM HSV ½ <0,9 негативний
(HSV-1) 3,7 S/CO 0,9-1,1 сумнівний
Плазма
IgG HSV ½ <0,9 негативний
(HSV-1) 0,8 S/CO 0,9-1,1 сумнівний
ДНК HSV ½
Ліквор (HSV-1), ПЛР позитивний не виявлено
Герпес звичайний
Патологічні зміни: IgM HSV ½ плазми підвищені (позитивний результат), IgG HSV ½
(HSV-1) – сумнівний результат, ДНК HSV ½ (HSV-1) за допомогою ПЛР ліквору –
позитивний
Діагноз – герпесвірусна інфекція гостра форма(вітряна віспа, оперізуючий герпес)

Серологічні маркери CMV
АНАЛІЗ:

Серологічні маркери CMV
Матеріал для дослідження плазма
Назва дослідження Результат Одиниці Референтні
ДНК CMV, кількісне 7500 копій/мл не виявлено
CMV IgM 3,5 S/CO <0,9 негативний
CMV IgG 0,4 S/CO <0,9 негативний

Підтверджена ЦМВІ
В результаті ПЛР-тесту плазми виявлено ДНК CMV, підвищена кількість CMV IgM, що
свідчить про позитивний результат, CMV IgG визначені в незначній кількості, що свідчить
про негативний результат. Отже, підтверджена цитомегаловірусна інфекція в гострій фазі.
Маркери оцінки функції печінки та діагностика жовтяниці
АНАЛІЗ:

Білірубін загальний 75 мкмоль/л 5-21
Білірубін прямий 10 мкмоль/л 0-5
Білірубін непрямий 65 мкмоль/л 5-21
Аланінамінотрансфераза 38 Од/л до 41
(АЛТ)
Аспартатамінотрансфераза 32 Од/л до 38
(АСТ)
Тимолова проба 2 Од 0-5
Лужна фосфатаза 45 Од/л 35-104
Гепатит В
Патологічні зміни: підвищення білірубіну(загального, прямого, непрямого), АЛТ, АСТ в нормі,
підвищена лужна фосфатаза
Діагноз – конюгаційна жовтяниця(затяжна), Гепатит В(?)
АНАЛІЗ:
Пацієнт: Дівчинка, 6 років
Білірубін загальний 12,4 мкмоль/л 5-21
Білірубін прямий 1,0 мкмоль/л 0-5
Білірубін непрямий 11,4 мкмоль/л 5-21
(АЛТ)
(АСТ)
Гепатит В
Норма
АНАЛІЗ:
Пацієнт: Хлопчик, 1 місяць

(АЛТ)
(АСТ)
Гепатит В
Патологіні зміни: Підвищення загального білірубіну, за рахунок прямого, АЛТ, АСТ, лужної
фосфатази(порушення виведення)
Діагноз – Механічна жотяниця (вроджена вада, обтурація жовчовивідних шляхів)
АНАЛІЗ:

(АЛТ)
(АСТ)
Дожовтяничний перебіг гепатиту В
Патологічні зміни: підвищений білірубін(загальний, прямий), АЛТ, АСТ(цитоліз),

тимолова проба (порушення білково-синтезуючої функції)
Діагноз – Гепатит легка форма
АНАЛІЗ:

(АЛТ)
(АСТ)
Схоже на гепатит В
Патологічні зміни: підвищений білірубін(загальний, прямий, непрямий), АЛТ,

АСТ(цитоліз), тимолова проба (порушення білково-синтезуючої функції)
Діагноз – гепатит А, середньотяжка стадія
АНАЛІЗ:
Пацієнт: Хлопчик, 1 місяць

(АЛТ)
(АСТ)
Гепатит В
Патологічні зміни: підвищення білірубіну(загального, прямого, непрямого), АЛТ, АСТ в нормі,

підвищена лужна фосфатаза
Діагноз – конюгаційна жовтяниця(затяжна), Гепатит В(?)
Загальний аналіз сечі
АНАЛІЗ:
Пацієнт: Хлопчик, 5 років

Матеріал: сеча
Одиниці Референтні
Назва дослідження Результат
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ СЕЧІ
Кількість сечі 80 мл -
Колір сечі - солом'яно-жовтий
Темно-жовтий
Прозорість сечі - прозора
прозора
Питома вага 1,015 1,005-1,025
Реакція (рН) 5,9 5,5-7,0
Нітрити - не виявлено
не виявлено
Білок 120 мг/л <140
Глюкоза - ммоль/л не виявлено
Кетонові тіла - ммоль/л не виявлено
Уробіліноген 24 мкмоль/л 0-17
Білірубін виявлено не виявлено
Гемоглобін - не виявлено
Лейкоцити - лейко/мкл не виявлено

Циліндри - не виявлено
Незмінені еритроцити - п/з не виявлено
(мікроскопія)
Змінені еритроцити
(мікроскопія) - п/з не виявлено
Лейкоцити (мікроскопія) - п/з 0-10
поодинокі в препараті
Плоский епітелій (мікроскопія) - п/з поодинокі
Перехідний епітелій
(мікроскопія) - п/з поодинокі
Нирковий епітелій (мікроскопія) - п/з не виявлено
Слиз - не виявлено
Бактерії - не виявлено
Елементи дріжджеподібного - не виявлено
гриба
Солі - не виявлено
(Уробіліноген – це хімічна сполука, яка утворюється в результаті перетворення білірубіну в

клубовій кишці і товстій кишці під впливом бактеріальних ферментів.)- проблеми з печінкою.
Можливо гепатит.
Патологічні зміни: темно-жовтий колір сечі, підвищена кількість уробіліноген, виявлено

білірубін. Дані показники вказують на ураження печінки і порушення відтоку жовчі.
Можливий діагноз – вірусний гепатит.
АНАЛІЗ:
Матеріал: сеча
Одиниці Референтні
Назва дослідження Результат
ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ СЕЧІ
Кількість сечі 80 мл -
Колір сечі - солом'яно-жовтий
солом’яно-жовтий
Прозорість сечі - прозора
прозора
Питома вага 1,015 1,005-1,025
Реакція (рН) 5,9 5,5-7,0
Нітрити - не виявлено
Білок 120 мг/л <140
Глюкоза - ммоль/л не виявлено

Кетонові тіла - ммоль/л не виявлено
Уробіліноген 5 мкмоль/л 0-17
Білірубін не виявлено не виявлено
Гемоглобін - не виявлено
Лейкоцити - лейко/мкл не виявлено
Циліндри - не виявлено
Незмінені еритроцити - п/з не виявлено
(мікроскопія)
Змінені еритроцити
(мікроскопія) - п/з не виявлено
Лейкоцити (мікроскопія) - п/з 0-10
поодинокі в препараті
Плоский епітелій (мікроскопія) - п/з поодинокі
Перехідний епітелій
(мікроскопія) - п/з поодинокі
Нирковий епітелій (мікроскопія) - п/з не виявлено
Слиз - не виявлено
Бактерії - не виявлено
Елементи дріжджеподібного - не виявлено
гриба
Солі - не виявлено
Норма
Копрограма
АНАЛІЗ:
Пацієнт: Хлопчик, 8 місяців
Матеріал: кал
Показник Результат Одиниці Референтні значення

вимірювання
Реакція (рН) кислий - 7,0-7,5
Колір калу зелений - коричневий
Консистенція рідка - м’яка
Форма калу рідка - оформлений
Запах калу зловонний - специфічний, без
особливостей
Лейкоцити 30-40 в п/з в полі зору не виявлено
Еритроцити 10-15 в п/з - не виявлено
Епітелій значна к-ть - не виявлено
Клітковина значна к-ть - не виявлено
перетравлена
Клітковина помірна к-ть - не виявлено
неперетравлена
М’язові волокна помірна к-ть - не виявлено
незмінені
змінені
малозмінені
Жирні кислоти помірна к-ть - не виявлено
Краплі нейтрального помірна к-ть - не виявлено
жиру
Сполучна тканина - - не виявлено
Солі жирних кислот помірна к-ть - не виявлено
(мила)
Крохмаль значна к-ть - не виявлено
Йодофільна флора - не виявлено
Слиз значна к-ть - не виявлено
Детрит - - значна кількість
Яйця глистів - - не виявлено
Найпростіші - - не виявлено
Елементи - - не виявлено
дріжджеподібного
гриба
Гостра кишкова інфекція ( сальмонельоз)
Патологічні зміни: зелений колір калу, консистенція та форма калу – рідка, зловонний
запах, виявлені лейкоцити та еритроцити (колітичний синдром), значна кількість епітелію,
клітковини (перетравленої та неперетравленої) (порушення пристінкового травлення?),
помірна кількість - м’язових волокон незмінених, м’язових волокон змінених, м’язових
волокон малозмінених
жирних кислот, крапель нейтрального жиру, солей жирних кислот, крохмалю, слизу
Виявлені зміни про інвазивну діарею запального генезу, з ознаками враження
тонкого кишківника (клітковини (перетравленої та неперетравленої) (порушення
пристінкового травлення?), помірна кількість - м’язових волокон незмінених, м’язових
волокон змінених, м’язових волокон малозмінених), зміненої флори; колітичний
синдром(лейкоцити та еритроцити). Заключення – ентероколіт (шигельоз,
сальмонельоз, ешерихіоз)
АНАЛІЗ:
Матеріал: кал

Реакція (рН) кислий - 7,0-7,5
Колір калу коричневий - коричневий
Консистенція кашкоподібна - м’яка
Форма калу рідка - оформлений
Запах калу немає - специфічний, без
особливостей
Лейкоцити вкривають все в полі зору не виявлено
поле зору
Еритроцити 20-25 в п/з - не виявлено
Епітелій значна к-ть - не виявлено
Клітковина - - не виявлено
перетравлена
Клітковина - - не виявлено
неперетравлена
М’язові волокна - - не виявлено
незмінені
змінені
малозмінені
Жирні кислоти - - не виявлено
Краплі нейтрального - - не виявлено
жиру
Сполучна тканина - - не виявлено
Солі жирних кислот - - не виявлено
(мила)
Крохмаль - - не виявлено
Йодофільна флора - не виявлено
Слиз значна к-ть - не виявлено
Детрит - - значна кількість
Яйця глистів - - не виявлено
Найпростіші - - не виявлено
Елементи - - не виявлено
дріжджеподібного
гриба
Гостра кишкова інфекція (шигельз)
Патологічні зміни: консистенція кашкоподібна, форма рідка, значна кількість
лейкоцитів, еритроцити, епітелій, слиз (що свідчить про ураження кишкової стінки та
запальні зміни)
Виявлені зміни про інвазивну діарею запального генезу, колітичний синдром.
Заключення – Гостра кишкова інфекція. Дистальний коліт(сальмонельоз, шигельоз,

ешеріхіоз, ротовірусна інфекція).
Дослідження спинно-мозкової рідини
АНАЛІЗ:
Матеріал: ліквор

Кількість 4 мл -
Прозорість каламутний - прозорий
Колір молочно-сірий - без кольору
Білок 1,8 г/л 0,15-0,33
Реакція Панді +++ - -
Цукор 2,0 ммоль/л 3,33±0,42
Хлориди 120 ммоль/л 120-130
Лейкоцити в 1мкл 7600 106/л 0-3 міс: 20-30
(95% нейтрофілів) 3 міс-1 рік:14-15
1-2 роки: 11-14
2-5 років: 10-12
5-7 років: 8-10
7-10 років: 6-8
Старше 10 років: 4-6
Мікрофлора Грам- диплококи, - не виявлено
розташовані
внутрішньо- та
позаклітинно
Менінгококова інфекція( менінгококовий менінгіт)- нейтрофільний плеоцитоз
Патологічні зміни: каламутний, молочно-сірий ліквор, підвищена кількість білка,

позитивна реакція Панді, знижена кількість цукру, нейтрофільний плеоцитоз, наявні Грам-
диплококи.
Наведені зміни свідчать про гнійний менінгіт, менінгококової етіології
АНАЛІЗ:

Прозорість опалесцюючий - прозорий
Колір без кольору - без кольору
Білок 0,38 г/л 0,15-0,33
Реакція Панді + - -
Лейкоцити в 320 106/л 0-3 міс: 20-30
1мкл (90% лімфоцити) 3 міс-1 рік:14-15
1-2 роки: 11-14
2-5 років: 10-12
5-7 років: 8-10
7-10 років: 6-8
Мікрофлора не знайдена - не виявлено
Серозний менінгіт
Патологічні зміни: опалесціюючий ліквор, незначно підвищений білок, незначно знижений

цукор, підвищена кількість лейкоцитів за рахунок лімфоцитарної гілки
Заключення – серозний менінгіт (паротит, герпесвірусна інфекція, ентеровірус)
АНАЛІЗ:

Прозорість прозорий - прозорий
Колір без кольору - без кольору
Білок 0,25 г/л 0,15-0,33
Реакція Панді - - -
Лейкоцити в 1мкл 5 106/л 0-3 міс: 20-30
3 міс-1 рік:14-15
1-2 роки: 11-14
2-5 років: 10-12
5-7 років: 8-10
7-10 років: 6-8
Мікрофлора - - не виявлено
Норма
АНАЛІЗ:

Прозорість каламутний - прозорий
Колір зеленуватий - без кольору
Білок 3,2 г/л 0,15-0,33
Реакція Панді ++++ - -
Лейкоцити в 1мкл Нейтрофіли густо 106/л 0-3 міс: 20-30
вкривають все 3 міс-1 рік:14-15
поле зору 1-2 роки: 11-14
2-5 років: 10-12
5-7 років: 8-10
7-10 років: 6-8
Мікрофлора Грам+ диплококи, - не виявлено
розташовані
позаклітинно
Менінгококова інфекція( менінгококовий менінгіт)- нейтрофільний плеоцитоз
Патологічні зміни: ліквор каламутний, зеленкуватого кольору (що свідчить про гнійне
запалення), білок збільшений, що підтверджує позитивна реакція Панді, цукор знижений
(значна мікробна дисемінація), нейтрофільний плеоцитоз (бактеріальне запалення, гнійне),
наявна Грам+ диплококи.
Заключення – гнійний пневмококовий менінгіт
ЗАДАЧІ ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ
ЗАДАЧА 1
Хлопчик 4 років, який відвідує дитячий садок, 18.01 підвищилась t до 390, з’явився кашель, нежить,
кон’юнктивіт. Т0 залишалась підвищеною всі дні, катаральні явища зростали. На 4-й день хвороби
при огляді відмічався кон’юнктивіт, блефароспазм, на слизовій ротової порожнини енантема, плями
Бельського-Філатова. На шкірі обличчя, за вухами – плямисто-папульозний висип.
1. Сформулюйте попередній діагноз.

Попередній діагноз: Кір, типова форма, період висипу, середньотяжка форма.
Ускдалнена?
2. План обстеження.
1. ЗАК: лейкопенія, лімфоцитоз, еозинофілія, тромбоцитопенія;
2. ЗАС: протеїнурія, мікрогематурія, циліндрурія
3. Цитологічне дослідження (цитоскопія) мазків-відбитків з ротоглотки: типові
багатоядерні гігантські клітини;
4. ПЛР: РНК вірусу кору (мазок горла/носоглотки/сеча)
5. Серологічні методі (РГГА та РПГА) через 4 дні: ↑титру АТ в динаміці в 4+ разів;
6. Імуноферментний аналіз (ІФА): виявл. АТ до вірусу кору класу Ig M (гострий
період 2-3день висипу/пік 2-4 тиж), Ig G в 4+ рази (після 6 тиж в
динаміці/перенесена хвороба).
7. Вірусологічний метод: кров, сеча, слина
8. Сироватка крові/СПМ рідина: АТ до кору (склерозивний паненцефаліт).
3. З якими захворюваннями проводити диференційний діагноз?

Краснуха, герпес вірус 6, інфекції внаслідок коксакі вірусу, аденовірусу, інфекційний
мононуклеоз, токсоплазмоз , менінгококцемія, скарлатина, рикетсіальні
захворювання, хвороба Кавасакі, сироваткова хвороба, медикаментозні висипання.
4. План лікування.
 Госпіталізація: з тяжкими формами кору; з ускладненнями.
1. Режим: постільний (лихоманка), палатний (спокій); + Часте провітрювання
приміщень.
2. Дієта: рясне пиття, молочно-рослинна дієта; виключити жирні страви, гострі
спеції. Діарея – стіл №2-4
3. Догляд: за ротовою порожниною, кон’юнктивами (сольові/глюкозні розчини)
4. Парентеральна дезінтоксикація - сольовими та глюкозними розчинами.
5. Віт. А 5000 МО + Віт.С – 200 тис.ОД п/о 1р/д 2 дні/ повтор через 4 тиж.
6. НПЗП
- Парацетамол 10-15 мг/кг п/о кожні 4-6 год
або Ібупрофен 5-10 мг/кг п/о 6-8 год
*Менінгоенцефаліт – терміново знижувати температуру!!!
7. Сульфацил Na в очі (не ГКС)/ Окомістин (кон’юнктивіт)
8. Препарати інтерферону.
9. Суд.звуження краплі (риніт): галазолін, нафтізин 0,05% по 1-2 краплі 2-3 рази на
добу
10. Лазолван, Амброксол (кашель) + тусупрекс, стоптусин
11. Десенсибілізуючі (діазолін 1-3 мг/кг, тавегіл, супрастін, фенкарол, піпольфен).
12. При тяжких формах преднізолон 1-2 мг/кг на добу коротким курсом
13. При бактеріальних ускл – АБ терапія (пеніциліни, макроліди, цефалоспорини).
5. План протиепідемічних заходів

Ізоляція: до 10 днів
= (у випадку пацієнтів і імунодефіцитом протягом усього періоду хвороби),
= сприйнятливих до інфікування осіб (не вакцинованих) + контактні → протягом
усього інкуб.періоду.
Карантин
 На контактних дітей у дитячих колективах накладається карантин з 7-го по 17-й
день з дня контакту/ хто отримав імуноглобулін - до 21-го дня.
+ Приміщення, де перебуває хворий, слід провітрювати щодня протягом 30-45 хв.
Контактні (не щеплені), що не отримали g-глобулін, препарати крові,
імунодепресанти, ізолюються на 17 діб, ті що отримали – на 21 день.
ЗАДАЧА 2
Хлопчик 2 років захворів гостро, з підвищення t до 38,5 град, з’явився кашель, нежить,
кон’юнктивіт. На 4-й день хвороби з’явився плямисто- папульозний висип на обличчі. В
наступні дні висип розповсюдився на тулуб і кінцівки. Т0 залишалась підвищеною 6 днів. На
8-й день хвороби знову підвищилась t до 38 град, з’явилось утруднене дихання з втягненням
поступливих місць грудної клітини, "гавкаючий" кашель, сиплий голос.
Кір, типова, тяжка форма, період висипу.
Ускладнення: Гострий стенозуючий ларинготрахеобронхіт
- Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі.
- Цитологічне дослідження (цитоскопія) мазків-відбитків з ротоглотки – виявлення
типових для кору багатоядерних гігантських клітин;
- Серологічні методі (РТГА та РПГА) – збільшення титру антитіл в динаміців 4 та більш
разів;
- Імуноферментний аналіз (ІФА) – виявлення антитіл до вірусу кору класу IgM (гострий
період), наростання титру класу Ig G в 4 рази та більше (перенесена хвороба).
3. З якими захворюваннями проводити диф. діагноз?

Краснуха, герпес вірус 6, інфекції внаслідок коксакі вірусу, аденовірусу, інфекційний
мононуклеоз, токсоплазмоз , менінгококцемія, скарлатина, рикетсіальні захворювання,
хвороба Кавасакі, сироваткова хвороба, медикаментозні висипання.
- ліжковий режим протягом періоду гарячки;
- гігієнічні заходи ротової порожнини – промивання 2% розчиномсоди
- часте провітрювання приміщень;
- при нежиті – судинозвужуючі препарати;
- при кашлі – муколітичні препарати;
- вітамін А вм
- атигістамінні препарати.
- Протикоровий імуноглобулін.
- Так як наявне ускладнення призначення інтерферону.
ЗАДАЧА 3
Дівчинка 2 років знаходиться в соматичному відділенні на обстеженні. На 4-й день
перебування в стаціонарі у неї підвищилась t, з’явились катаральніявища. На 6-й день
катаральні явища посилились (кашель, нежить, кон’юнктивіт). На слизовій твердого та
м’якого піднебіння виявлена енантема, на слизовій щік - плями Бельського-Філатова.
1. Кір, типова форма перебіг середньої тяжкості
2. ЗАК, ЗАС, БАК, аналіз крові на ІФА виявлення IgM, IgG
3. Краснуха, скарлатина, вітряна віспа
4. ліжковий режим протягом періоду гарячки, гігієнічні заходи стосовно ротової
порожнини та очей, часте провітрювання приміщень, при нежиті –
судинозвужуючі препарати, при кашлі – муколітичні препарати, вітамін А
внутрішньо. Неускладнений легкий, середньотяжкий кір та атипові форми кору
не потребують медикаментозного лікування
5. Протиепідемічні заходи – ізоляція протягом 5 днів від терміну появи висипу
Контактним- екстрена профілактика кору введенням вакцини в перші 3доби
від контакту ( дітям від 6 міс.) – якщо не було щеплень, або не маютьзахисного рівня
антитіл
пасивна імунопрофілактика введенням людського імуноглобуліну нормального
10%, показана дітям до 1 року, ВІЛ-позитивним особам, вагітним, особам з
первинними імунодефіцитами, пацієнтам, якіотримують імуносупресивну
терапію в перші 6 діб після контакту
ЗАДАЧА 4
Хлопчик 1 рік 3 місяці захворів 2-го квітня, коли підвищилась t до 37,5 град, з’явились
помірно виражені катаральні явища (кашель, виділення з носу,кон’юнктивіт). На шкірі
обличчя, тулуба, кінцівок з’явився дрібно-плямистийнегустий висип (папульозний). На
другий день температура залишалась 37,5 град, висип зблід, катаральні явища
зменшились. На третій день температура нормалізувалась, катаральні явища і висип
зникли. З анамнезу виявлено, що 21 березня дитині зроблено щеплення проти кору.
1. Краснуха, типова форма, легкий перебіг
2. Кір, скарлатина, токсико-алергійний дерматит,
3. Лікування не потребує
ЗАДАЧА 5
Дівчинка 10 місяців, поступила у відділення 3.01 з діагнозом: двобічна пневмонія. 06.01 у
іншої дитини в палаті діагностовано кір. Дівчинка на кір не хворіла, їй ввели
протикоровий гамма-глобулін. 15.01 дівчина переведена в бокс.
5.01 підвищилась температура до 37,5 град, з’явились незначні катаральні явища,
гіперемія ротоглотки, слизова щік блискуча, на шкірі обличчя, тулуба з’явився негустий
дрібноплямистий висип. На другий день висип поблід, а на третій день - зник.
1. Сформулюйте попередній діагноз. Кір, атипова мітигована форма, легкий перебіг.
Краснуха, скарлатина, вітряна віспа, токсоплазмоз, інфекційний мононуклеоз,
хворобою Кавасакі, гарячкою денге, дитячою розеолою, сироватковою хворобою,
медикаментозними вивипаннями, ентеровірусною екзантемою, спричиненою
вірусами ЕСНО, Коксакі А і В,менінгококовою інфекцією(менінгококцемія).
- гігієнічні заходи стосовно ротової порожнини та очей
- вітамін А внутрішньо.
ЗАДАЧА 6
Дівчинка 3 років, сьогодні вночі неспокійно спала, кашляла, з’явились ряснвиділення з
носу, t-38,8 град. При огляді: стан порушений, квола, шкіра чисталімфовузли не
збільшені, гіперемія кон’юнктиви обох очей. Дихання через ні утруднене, в ротоглотці -
розлита гіперемія. Відомо, що 10 днів назад була контакті з хворим на кір. Ходила в
дитячий садок, але останні 2 тижні н відвідувала. Про щеплення проти кору відомостей
немає.
1. Виділіть основні клінічні синдроми. Інтоксикаційний, катар слизовиоболонок.
2. Сформулюйте попередній діагноз. Кір, типова форма, катаральний період,
середньотяжкий ступінь.
- Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі.
- Цитологічне дослідження (цитоскопія) мазків-відбитків
ротоглотки – виявлення типових для кору багатоядерни
гігантських клітин;
- Серологічні методі (РТГА та РПГА) – збільшення титру антитіл
динаміці в 4 та більш разів;
- Імуноферментний аналіз (ІФА) – виявлення антитіл до вірусу кор
класу Ig M (гострий період)
- гігієнічні заходи ротової порожнини – промивання 2% розчиносоди
- вітамін А внутрішньо;

Ізоляція хворої дівчинки на 5 діб від початку висипання, а також карантинна
контактних осіб на 21 день.
ЗАДАЧА 7
Дівчинка 9 років, скаржиться на кашель, нежить, головний біль, t-40,5фотофобію. Хворіє
4-й день. Захворювання почалось з кашлю, нежиті, підвищеВ динаміці кашель, нежить та
головний біль посилювались, спостерігалось пов блювання. Об’єктивно: в свідомості,
обличчя одутловате, виражений катара кон’юнктивіт, склерит, на шкірі за вухами,
обличчі середньоплямистий вмісцями елементи висипу зливаються. На слизовій оболонці
ротової порожниниплями розміром з макове зерно. 15 днів назад спілкувався з хворим на
кір в 1-йвисипу.
Виділіть основні клінічні синдроми.
Синдроми:
- Виражений інтоксикаційний (гіпертермічний),
- Катаральний синдром слизових оболонок
- Корова екзантема + плями Копліка
Сформулюйте попередній діагноз.
Попередній діагноз: Кір, типова форма, період висипу, важкий ступінь.
Ускладнення: (коровий енцефаліт під питанням)
План обстеження.
 ЗАК: лейкопенія, лімфоцитоз, еозинофілія, тромбоцитопенія;
 ЗАС: протеїнурія, мікрогематурія, циліндрурія
 Цитологічне дослідження (цитоскопія) мазків-відбитків з ротоглотки: типові
багатоядерні гігантські клітини;
 ПЛР: РНК вірусу кору (мазок горла/носоглотки/сеча)
 Серологічні методі (РГГА та РПГА) через 4 дні: ↑титру АТ в динаміці в 4+ разів;
 Імуноферментний аналіз (ІФА): виявл. АТ до вірусу кору класу Ig M (гострий період 2-
3день висипу/пік 2-4 тиж), Ig G в 4+ рази (після 6 тиж в динаміці/перенесена хвороба).
 Вірусологічний метод: кров, сеча, слина
 Сироватка крові/СПМ рідина: АТ до кору (склерозивний паненцефаліт).
План лікування
 Госпіталізація: з тяжкими формами кору; з ускладненнями.
14. Режим: постільний (лихоманка), палатний (спокій); + Часте провітрювання приміщень.
15. Дієта: рясне пиття, молочно-рослинна дієта; виключити жирні страви, гострі спеції.
Діарея – стіл №2-4
16. Догляд: за ротовою порожниною, кон’юнктивами (сольові/глюкозні розчини)
17. Парентеральна дезінтоксикація - сольовими та глюкозними розчинами.
18. Віт. А 5000 МО + Віт.С – 200 тис.ОД п/о 1р/д 2 дні/ повтор через 4 тиж.
19. НПЗП
- Парацетамол 10-15 мг/кг п/о кожні 4-6 год
або Ібупрофен 5-10 мг/кг п/о 6-8 год
*Менінгоенцефаліт – терміново знижувати температуру!!!
20. Сульфацил Na в очі (не ГКС)/ Окомістин (кон’юнктивіт)
21. Препарати інтерферону.
22. Суд.звуження краплі (риніт): галазолін, нафтізин 0,05% по 1-2 краплі 2-3 рази на добу
23. Лазолван, Амброксол (кашель) + тусупрекс, стоптусин
24. Десенсибілізуючі (діазолін 1-3 мг/кг, тавегіл, супрастін, фенкарол, піпольфен).
25. При тяжких формах преднізолон 1-2 мг/кг на добу коротким курсом
26. При бактеріальних ускл – АБ терапія (пеніциліни, макроліди, цефалоспорини).
План протиепідемічних заходів

Ізоляція: до 10 днів
= (у випадку пацієнтів і імунодефіцитом протягом усього періоду хвороби),
= сприйнятливих до інфікування осіб (не вакцинованих) + контактні → протягом усього
інкуб.періоду.
Карантин
 На контактних дітей у дитячих колективах накладається карантин з 7-го по 17-й день
з дня контакту/ хто отримав імуноглобулін - до 21-го дня.
+ Приміщення, де перебуває хворий, слід провітрювати щодня протягом 30 -45 хв.
 Контактні (не щеплені), що не отримали g-глобулін, препарати крові,
імунодепресанти, ізолюються на 17 діб, ті що отримали – на 21 день.
ЗАДАЧА 8
Хлопчик 12 років, проти кору не щеплений. Тиждень тому переніс захворювання,яке супроводжувалось
катаральними явищами та екзантемою. Зараз стан різко погіршився, t-40,5 град, повторне блювання,
головний біль, судоми, втрата свідомості. Об’єктивно: стан тяжкий, t-39, свідомість пригнічена,
сухожильні рефлекси підвищені, асиметрія носогубних складок, генералізовані клоніко- тонічні
судоми, більше зліва. Менінгеальні симптоми негативні. На тілі на місцяхвисипу – пігментація шкіри. З
боку інших органів патології немає. На 10 день дитина в свідомості, зберігається лівосторонній
геміпарез.
1. Виділіть основні клінічні синдроми. Інтоксикаційний(гіпертермічний),катару слизових
оболонок, екзантеми,енцефалітний синдром ,синдром рухових порушень
2. Сформулюйте попередній діагноз. Кір, типова форма,важкий перебіг,період пігментації.
Ускладнення –коровий енцефаліт
3. Який можливий патогенез ураження нервової системи? Вірус-індукований
цитоліз призводить до вогнищевої або генералізованої загибелі нейронів.Характерне також
периваскулярне запалення,запалення паренхіми сірої речовини ГМ вузлів.Запалення прогресує з
розвитком тяжкого вогнищевого васкуліту з геморагіями та некрозами.Збудник безпосередньо
ушкоджує ендотелій артерій,артеріол,капілярів.
-Загальний аналіз крові
-Загальний аналіз сечі
-Цитологічне дослідження мазків-відбитків з рото глотки-виявлення типових для кору
багатоядерних гігантських клітин
-Серологічне дослідження (РПГА,РГГА)-збільшення титру антитіл в динаміці в 4і більше
разів
-ІФА-виявлення антитіл до вірусу кору IgM у спинномозковій рідині
-ПЛР для виявлення вірусної РНК
-МРТ або КТ ГМ
-Люмбальна пункція
-ЕЕГ
План лікування.
Ліжковий режим протягом періоду гарячки,дієтичне харчування
Рясне пиття, парентеральна дезінтоксикація сольовими та глюкозними розчинами
8
Протисудомні препарати
Для лікування ускладнення- антибіотики
Антигістамінні препарати, антисептичні препарати для обробки очей
Муколітики,відхаркувальні препарати
Жарознижувальні засоби( парацетамол,ібупрофен)
Препарати інтерферону
Аскорбінова кислота
Гігієнічні заходи щодо догляду ротової порожнини Часте
провітрювання приміщень
Пізніше – ЛФК,Масаж
ЗАДАЧА 9
У дівчинки 6 років підвищилась t до 38,7 град, водночас по всьому тілу і на розгинальних

поверхнях кінцівок з’явились елементи висипу у вигляді рожевих плям до 3-4 мм у
діаметрі, на незмінному фоні шкіри. Пальпуються збільшені задньошийні та потиличні
лімфовузли. В ротоглотці невелика гіперемія, слизова щік рожева. Щеплення проведені за
віком. Контакт з інфекційними хворими не встановлено.
1. Сформулюйте клінічний діагноз.
Краснуха типова, середьої тяжкості, період висипки.
2. Назвіть основні клінічні ознаки, на основі яких Ви встановили діагноз.
По клінічним даним а саме те, що на розгинальних поверхнях кінцівок з’явились
елементи висипу у вигляді рожевих плям до 3-4 мм у діаметрі, на незмінному фоні
шкіри. Пальпуються збільшені задньошийні та потиличні лімфовузли. В ротоглотці
невелика гіперемія, слизова щік рожева
3. 3 якими захворюваннями необхідно провести диференціальний діагноз?
➢скарлатина
➢ кір
➢ вітряна віспа
9
➢ псевдотуберкульоз
➢менінгококцемія
➢Інфекційний мононуклеоз
• Кір (Початок з виражених катаральних проявів (2-4 дні),Висипка плямисто-папульозна
, Час появи висипки на 3-4 день захворювання, Динаміка висипки: 1 день – обличчя,
2 – обличчя і тулуб, 3 день – обличчя, тулуб, кінцівки, Колір - яскраво- рожеві
елементи, зникають з пігментацією, Енантема на м’якому піднебінні, На щоках –
плями Філатова- Копліка, Ураження органів: пневмонія, отит, ларингіт, ЗАК –
лейкопенія, лімфоцитоз, анеозинофілія, (+) РГГА з коровим антигеном
• Скарлатина - Гострий початок з болю в горлі, підвищення t тіла і висипки на 1 день
захворювання, Висипка дрібноточкова на згинальних поверхнях кінцівок, внизу
живота, попереку, обличчі, бокових поверхнях тулуба дрібні яскраві розеоли що
зливаються, На обличчі – блідий трикутник Філатова, Зникають на 4-5 день
поступово з лущенням, На
піднебінні – обмежена яскрава гіперемія, енантема 4- 5 днів, ангіна, малиновий
язик,
Інтоксикація 1-3 дні, Ускладнення на 2-3 тижні, ЗАК – нейтрофільний лейкоцитоз з
зсувом вліво, підвищення ШОЕ,Мазки носа, рота – виявлення стрептококів
• Псевдотуберкульоз (Висипка на 2-8 день захворювання, яскрава, дрібноточкова,
дрібноплямиста у вигляді « шкарпеток, рукавиць, капюшона » Катаральні прояви
відсутні, Гіперемія передніх дужок мигдаликів,Уражуються інші органи: артрит,
міокардит, діарея, менінгіт, гепатит, ЗАК – лейкоцитоз, висока ШОЕ,РНГА + з
псевдотудеркульозним діагностикумом,Виділення ерсиній з калу.
• Менінгококцемія (Гострий початок з наростаням інтоксикації Висипка в перші
години хвороби, плямиста, папульозна→ геморагічна, зірчаста з некрозом в центрі,
локалізація – сідниці, нижні кінцівки, тулуб, руки, обличчя, Висипка зникає
поступово, залишає сухий некроз, За 2-3 дні до наростання симптомів – можливі
симптоми назофарингіту, Гіперемія, зернистіть задньої стінки ротоглотки, Різко
виражена інтоксикація, інфекційно- токсичний шок,Лихоманка ,Може
супроводжуватися назофарингітом, енцефалітом, артритом, менінгітом,
пневмонією, іридоциклітом, ендокардитом)
• Інфекційний мононуклеоз ( Початок з лихоманки, генералізованої лімфаденопатії,
гепатоспленомегалії . Висипка на 2-5 день хвороби, плямисто-папульозна
поліморфна, різна за розмірами, без певної вибіркової локалізації, частіше на
тулубі, рожевого кольору. Висипка зникає безслідно від кількох годин до 4-7 днів ,
в ротоглотці- тонзиліт, фарингіт, міокардит, пневмонія, Помірна тривала
інтоксикація, ЗАК – лейкоцитоз, атипові мононуклеари)
• Вітряна віспа (Початок з висипки, підвищення температури . Висипка на
волосистій частині голови, грудях, спині, плечах, стегнах, поширюється поо
всьому тілі , розеоли→ папули → везикули → кірочки .Характерний
пполіморфізм висипу . Енантема на слизовій оболонці на слизовій піднебіння,
задньої стінки глотки, гортані, виникає пляма, → пухирець → розкривається з
утворенням ерозії, покритої світло-жовтим нальотом, що
нагадує афту. Інтоксикація помірна, Генералізований лімфаденіт, Ускладнення -
міокардит, бешиха, артрит, абсцес, флегмон, сепсис, вітрянковий менінгоенцефаліт.
4. Призначте лікування.
Ліжковий режим,дієта, термін ізоляції 5 днів з моменту висипки, потім напівліжковий
режим після зникнення с-м інтоксикації.
Препарати рекомбінантного альфа інтерферону в домашніх умовах
10
Загальногігієнічні заходи
Часте провітрювання приміщень
Симптоматично: парацетамол/
ібупрофен При ускладненнях –
госпіталізація
Профілактика – живою краснушною вакциною( 12 міс потім 6 і 15р)
ЗАДАЧА 10
При ранковому огляді в дитячому садку хлопчика 4 років, медсестра, помітила на

шкірі обличчя, розгинальних поверхнях кінцівок, спини, передньої поверхні грудей, на
животі і сідницях блідо-рожеві елементи мілкокрапкового висипу без тенденції до
злиття, на незміненому фоні шкіри. Слизова щік і ротоглотки - рожеві, t тіла 37,1 град,
самопочуття задовільне. Щеплена за віком. Карантину в групі немає. Медсестра
зробила матері зауваження, що та привела в дитсадок хвору дитину і дала направлення
до дільничного педіатра, котрий при огляді в поліклініці додатково знайшов
збільшення потиличних лімфовузлів.
Набута краснуха, типова форма,
легкий ступінь тяжкості
2. На основі яких симптомів Ви його
встановили?
 На основі: збільшення потиличних лімфовузлів.
 Наявності блідо-рожевих елементів мілкокрапкового висипу без тенденції до
злиття, на незміненому фоні шкіри, що локалізуються на шкірі обличчя,
розгинальних поверхнях кінцівок, спини, передньої поверхні грудей, на животі і
сідницях блідо-рожеві елементи мілкокрапкового висипу без тенденції до злиття,
на незміненому фоні шкіри.
 Слизова щік і ротоглотки - рожеві,
 t тіла 37,1 град.
3. Проведіть диференційний діагноз.
11
➢ скарлатина
➢ кір
➢ вітряна віспа
➢ псевдотуберкульоз
➢ менінгококцемія
➢ Інфекційний мононуклеоз
• Кір (Початок з виражених катаральних проявів (2-4 дні),Висипка плямисто-

папульозна , Час появи висипки на 3-4 день захворювання, Динаміка висипки: 1
день – обличчя, 2 – обличчя і тулуб, 3 день – обличчя, тулуб, кінцівки, Колір -
яскраво- рожеві елементи, зникають з пігментацією, Енантема на м’якому
піднебінні, На щоках – плями Філатова- Копліка, Ураження органів: пневмонія,
отит, ларингіт, ЗАК – лейкопенія, лімфоцитоз, анеозинофілія, (+) РГГА з
коровим антигеном
• Скарлатина - Гострий початок з болю в горлі, підвищення t тіла і висипки на 1
день захворювання, Висипка дрібноточкова на згинальних поверхнях кінцівок,
внизу живота, попереку, обличчі, бокових поверхнях тулуба дрібні яскраві
розеоли що зливаються, На обличчі – блідий трикутник Філатова, Зникають на
4-5 день поступово з лущенням, На піднебінні – обмежена яскрава гіперемія,
енантема 4- 5 днів, ангіна, малиновий язик, Інтоксикація 1-3 дні, Ускладнення
на 2-3 тижні, ЗАК – нейтрофільний лейкоцитоз з зсувом вліво, підвищення
ШОЕ,Мазки носа, рота – виявлення стрептококів
• Псевдотуберкульоз (Висипка на 2-8 день захворювання, яскрава,
дрібноточкова, дрібноплямиста у вигляді « шкарпеток, рукавиць, капюшона »
Катаральні прояви відсутні, Гіперемія передніх дужок мигдаликів,Уражуються
інші органи: артрит, міокардит, діарея, менінгіт, гепатит, ЗАК – лейкоцитоз,
висока ШОЕ,РНГА + з псевдотудеркульозним діагностикумом,Виділення
ерсиній з калу.
• Менінгококцемія (Гострий початок з наростаням інтоксикації Висипка в перші
години хвороби, плямиста, папульозна→ геморагічна, зірчаста з некрозом в
центрі, локалізація – сідниці, нижні кінцівки, тулуб, руки, обличчя, Висипка
зникає поступово, залишає сухий некроз, За 2-3 дні до наростання симптомів –
можливі симптоми назофарингіту, Гіперемія, зернистіть задньої стінки
ротоглотки, Різко виражена інтоксикація, інфекційно- токсичний
шок,Лихоманка ,Може супроводжуватися назофарингітом, енцефалітом,
артритом, менінгітом, пневмонією, іридоциклітом, ендокардитом)
• Інфекційний мононуклеоз ( Початок з лихоманки, генералізованої
лімфаденопатії, гепатоспленомегалії . Висипка на 2-5 день хвороби, плямисто-
папульозна поліморфна, різна за розмірами, без певної вибіркової локалізації,
частіше на тулубі, рожевого кольору. Висипка зникає безслідно від кількох
годин до 4-7 днів , в ротоглотці- тонзиліт, фарингіт, міокардит, пневмонія,
Помірна тривала інтоксикація, ЗАК – лейкоцитоз, атипові мононуклеари)
• Вітряна віспа (Початок з висипки, підвищення температури . Висипка на
волосистій частині голови, грудях, спині, плечах, стегнах, поширюється поо
всьому тілі , розеоли→ папули → везикули → кірочки .Характерний
пполіморфізм висипу . Енантема на слизовій оболонці на слизовій піднебіння,
задньої стінки глотки, гортані, виникає пляма, → пухирець → розкривається з
утворенням ерозії, покритої світло-жовтим нальотом, що нагадує афту.
Інтоксикація помірна, Генералізований лімфаденіт, Ускладнення - міокардит,
бешиха, артрит, абсцес, флегмон, сепсис, вітрянковий менінгоенцефаліт.
12
Якою повинна бути тактика, медсестри дит. садка?
Ізоляція хворого на 5 днів з моменту появи висипки.Повідомлення в СЕС.
Які протиепідемічні заходи треба провести в дит. садку?

1. Ізоляція хворого на період бактеріовиділення.
2. Карантин на контактних на 21 день.
3. Щоденний огляд контактних, термометрія, огляд ротогорла.
4. Поточна дезінфекція в осередку.
5. Взяття мазків з ротогорла та носових ходів одноразово контактним.
Якою повинна бути тактика лікаря поліклініки?

 Ліжковий режим у гострому періоді, далі півліжковий (3-7 днів)
 Дієта: гіперкалорійна дієта насичена вітамінами
 Рясне тепле пиття (до 2 л), провітрювання кімнати, вологе прибирання
 Жарознижуючий (при температурі > 38,5 оС) - парацетамол, 5-10 мг/кг
 Антигістамінні (Лоратадин 0,01 по 1 таб 1 р/д)
ЗАДАЧА 11
В одному з пологових будинків народилася дівчинка з оцінкою по шкалі Апгар 4 бали.

Об'єктивно: ціаноз шкіри, слабкий крик, тахікардія, грубий систоло-діастолічний шум в серці в
усіх точках, мікроцефалія, незрощення верхньої губи. При додатковому обстеженні виявлена:
двостороння катаракта.
З анамнезу відомо, що мати перенесла краснуху на 14 тижні вагітності.
1. Ваш попередній діагноз.
Вроджена краснуха.
2.На основі яких даних вами встановлено діагноз? Подальша, тактика лікаря.
ЗАДАЧА 12
Вагітна жінка (строк 15-16 тижнів) захворіла краснухою.

Дайте жінці рекомендації з урахуванням деонтологічного підходу
ЗАДАЧА 13
Хлопчик 3-х років захворів вчора ввечері. Піднялась t до 38 град.

Вранці наступного дня з’явився мілкокрапковий висип на обличчі, тулубі, кінцівках,
сідницях на незміненому фоні. Самопочуття дитини мало порушене, активний,
сміється. Мати викликала педіатра. При огляді помічено збільшення потиличних
лімфовузлів. Ротоглотка рожева, в легенях -дихання везикулярне, тони серця ясні,
ритмічні. Живіт м’який, випорожненняоформлені. Щеплений за віком. Карантину в
дит. садку немає.
1. Ваш попередні діагноз.
2. Призначте лікування хворому.
3.Які заходи необхідно провести в групі дит. садка?
Набута краснуха, типова, легка форма.

13
2. Обстеження:
- загальний аналіз крові (лейкопенія, відносний лімфоцитоз,
плазматичні клітини);
- серологічні дослідження: зростання титру антитіл до вірусу
краснухи більш ніж у чотири рази (метод парних сивороток);
виявлення Ig M до вірусу краснухи;
- виявлення вірусу за допомогою ПЛР.
14
Лікування:
- ліжковий режим до зникнення симптомів інтоксикації, потім
напівліжковий;
- дієта;
- симптоматична терапія: жарознижуючі (парацетамол, ібупрофен),
- антигістамінні (лоратадин) при необхідності.
3. Протиепідемічні заходи у дитячому садку:

- ізоляція хворого до 5-ї доби з моменту появи висипань;
- повідомлення в СЕС;
- карантин на контактних на 21 день.
ЗАДАЧА 14
До лікарні був доставлений хлопчик 12 років, стан дуже тяжкий, дитина без
свідомості, кома 1ст, генералізовані клоніко-тонічні судоми, температура 39,4, з
анамнезу відомо, що 4 дні назад у дитини відмічалась субфебрильна температура та
мілко плямиста висипка на розгинальних поверхнях кінцівок,дитина не щеплена, при
огляді зберігаються збільшені задньошийні та потилочні лімфовузли.
1. Поставте діагноз.
2. Виділить ведучі клінічні синдроми.
Набута краснуха, що ускладнилася енцефалітом, тяжкого ступеня.

Ведучі клінічні синдроми: гіпертермічний синдром, інтоксикаційнийсиндром,
лімфаденопатія, висипка, судоми
Лікування:
Госпіталізація хворого у палату інтенсивної терапіїв\в
інфузії (колоїди, кристалоїди)
парентеральне харчування
Дексаметазон 8 мг кожні 6 год
Діазепам «на вимогу» 10 мг в\в – протисудомна терапія
15
Парацетамол (перфалган) 50 мл в/в крапельно – гіпертермічний синдром
ЗАДАЧА 15
Дівчинка 3 років захворіла гостро, з підвищення температури тіла до 38,50 С. Н 2-й день
хвороби з’явився висип на обличчі, який супроводжувався свербіннямВисип швидко
розповсюдився на тулуб і кінцівки. При огляді: стан дитин задовільний, на шкірі
обличчя, тулубу, кінцівках – рясний висип – невелик
червоні плями - папули та прозорі пухирці (везикули) розміром 0,2 см - 0,5 см діаметрі,
округлої форми, розташовані поверхнево, на неінфільтрованій основоточені вінчиком
гиперемії, стінка їх напружена.
Процес висипання відбувався не одночасно, а поштовхоподібно і тривавднів, кожне
нове підсипання супроводжувалось підвищенням температури.
Вітряна віспа, середній ступінь важкості, період висипань
2. Складіть план обстеження.
Загальний аналіз крові, РФА на визначення антигену вірусу в мазка-відбитказ вмісту
везикул, РЗК
3. Призначте хворому лікування.
Режим домашній, дотримання гігієни (щоденна зміна одягу та білизни) Змащення
везикул одновідсотковим розчином діамантового зеленого полоскання рота
антисептиками. Жарознижуючі та десенсибілізуючи засоби.
4. Де необхідно лікувати цього хворого?
Лікування домашнє
ЗАДАЧА 16
Дівчинка 2 років знаходиться в соматичному відділенні на обстеженні. 16 дні тому вдома
була у контакті із сусідською дитиною, хворою на вітряну віспу.
На 4-й день перебування в стаціонарі з приводу обстеження у не підвищилась
температура тіла до 39,50 С, з’явилися загальна слабкість, кволість дитина відмовляється
від їжі, була двохразова блювота. В цей же день з’явивс плямисто-папульозний висип на
обличчі. Висип швидко розповсюдився на тулу і кінцівки.
При огляді дитини на другий день від початку хвороби на шкірі є плями папули,
свіжі прозорі пухирці і кірочки. Висип у великій кількості розташовани на обличчі,
передній і задній поверхні тулуба, згинальній і розгинальній поверхнрук та ніг та на
волосяній частині голови. При огляді виявляються везикули н
16
кон`юнктиві обох очей та на слизовій оболонці ротогорла. ЧСС-126/1 хв. Тон серця
ритмічні, звучні. В легенях жорстке дихання, хрипів немає. Живі м`який, неболючий.
Менiнгеальні симптоми відсутні.
Вітряна віспа, середній ступінь тяжкості, період висипань
Загальний аналіз крові, РФА на визначення антигену вірусу в мазка-відбитказ вмісту
везикул, РЗК
Оперізувальний герпес, скарлатина, дифтерія, кір, краснуха
Ліжковий режим, гігієна натільної на постільної білизни, змащуванн
елеметів висипу розчином фукарцину/діамантового зеленого, полосканнгорла
антисептичними розчинами, жарознижувальні препарати
парацетамол, ібупрофен; лоратадин; змащування висипів на обличчі мазз
ацикловіра.
Ізоляція хворого від моменту появи останніх елементів висипу на 5 днів Виявити
контактних осіб та провести карантинні заходи з 11 по 21 день ві моменту контакту
ЗАДАЧА 17
Хлопчик 7 років захворів гостро з підвищення температури до 38,20С. Протягомпершої

доби з`явився не рясний висип, у вигляді плям, папул, розташований на тулубі та
кінцівках. На наступний день на місці плям та папул з`явилися везикули. Висип
розташовувався на всіх ділянках тіла, включаючи волосяну частину голови. Висип
підсипав протягом шести діб, кожне нове підсипання супроводжувалось підйомом
температури.
На 7-й день захворювання стан дитини погіршився, підвищилась температура тіла
0
до 39 С, дитина стала млявою, не може сидіти, ходити зарахунок втрати рівноваги, не
може писати, відмічається скандована мова, інтенційний тремор, ністагм, утруднено
виконання координаційних проб.
Вітряна віспа типова форма. Вітрянковий мозочковий енцефаліт.
2. План обстеженн
17
Загальна діагностика:
-ЗАК+гематокрит
-ЗАС
-аналіз калу на яйця гельмінтів
-аналіз крові на RW та HBsAg
-консультація невролога
Специфічна :
-люмбальна пункція , з дослідженням ліевору
-РФА з вмістом везикул
-РЗК, РНГА, ІФА, РІА
- мікроскопія вмісту везикул (тільця Арагао)
Госпіталізація в інф відділення.
Етіотропна терапія: ацикловір, специфічний імуноглобулін.
Патогенна терапія: кортикостероїди(дексометазон), дегідратаційні засои
(фуросемід, манітол).
Симптоматична: преднізолон, або ібупрофен 0.5 пер ос, при підвищеннні
температури .
У дитячих колективах карантин при вітряній віспі накладається з 11-го по 21-й день
від моменту контакту.
Можлива пасивна імунопрофілактика вітряної віспи імуноглобуліном з високим
титром антитіл проти VZV. Імуноглобулін уводятьвнутрішньом’язово не пізніше ніж
за 48—96 год від моменту контакту в першу чергу: дітям з імуносупресією; вагітним;
дітям, які народилися від матерів, в яких вітряна віспа виникла за 5—10 днів до
пологів або через 2 дні після них; недоношеним дітям, які народилися до 28 тиж.
вагітності і з масоютіла до 1000 г. Профілактика вітряної віспи звичайним
імуноглобуліном без визначення в ньому рівня специфічних антитіл вважається
неефективною. Насьогодні розроблено живу вакцину проти вітряної віспи
18
ЗАДАЧА 18
Хлопчик 12 років, захворів гостро, коли підвищилась температура тіла до 39 град.,
з'явились парастезія, свербіння та біль під лівою лопаткою. На наступний день в цій же
ділянці виник набряк, еритема, на фоні якої з’явилися папули та пухирці з серозним
вмістом.
При огляді: загальний стан середньої тяжкості, на шкірі тулуба по ходу
міжреберних проміжків зліва рясний висип, який являє собою - папули та пухирці, які між
собою позливалися. В цих же ділянках набряк та почервоніння шкіри. Турбує біль та
свербіж шкіри в цих же ділянках.
Із анамнезу відомо, що дитина 18 днів тому мала контакт із дитиною хворою на
вітряну віспу.
Оперізувальний герпес
-вітряна віспа
-не їбу що ще
-ацикловір до року 30мг/кг 3р/д
-при тяжкому перебігу рибавірин 15 мг/кг
-VZV імуноглобулін у дозі 0,2мл/кг
-анальгетики
ЗАДАЧА 19
Хлопчик 13 років захворів гостро, з підвищення температури тіла до 38,5 град. На 2-й день
хвороби з`явився дрібний плямисто-папульозно-везикульозний висип на обличчі,
розташований по ходу лицьового нерву зліва. Висип супроводжується свербінням, болем та
гіперемією шкіри в ділянці ураження.
Оперіз.герпес
ЗАДАЧА 20
У дівчинки 3 років захворювання почалось з підвищення температури до 38° С, появи висипу,
який спочатку мав вигляд плям, папул, потім вони перетворились в пухирці. Висип підсипав 5
днів. При огляді на 6-ий день на шкірі обличчя, тулуба, кінцівок і на волосяній частині голови
спостерігається рясний висип: папули, везикули, кірочки. Температура тіла – 39,0° С, повторне
блювання, головний біль, лежить на боці з відкинутою назад головою і підведеними до живота
коліньми. Менінгеальні ознаки позитивні.
1. Виділіть основні клінічні синдроми.
Вітряна віспа?
3. Яке ускладнення виникло у хворого.
19
4. План обстеження
5. План лікування
ЗАДАЧА 21
Дівчинка 2 років була в контакті з хворим на оперізуючий герпес. На 15 день контакту в неї
підвищилась температура тіла до 39, 3° С. На 2-й день хвороби з`явився везикульозний висип
на обличчі. Висип швидко розповсюдився на тулуб і кінцівки. Процес висипання відбувався не
одночасно, а поштовхоподібно і тривав 5 днів, кожне нове підсипання супроводжувалось
підвищенням температури. При огляді на шкірі є свіжі прозорі пухирці і кірочки.
Вітряна віспа
ЗАДАЧА 22
Дівчинка 10 міс. хворіє на типову форму вітряної віспи. На 3 день хвороби вночі дитина
прокинулася, стала неспокійною, з`явилися грубий, ―гавкаючий‖ кашель, осиплість голосу.
Задишка інспіраторного характеру, спостерігається як при збудженні дитини, так і в стані
спокою. У диханні бере участь допоміжна мускулатура. Відмічається нерізке западання
поступливих місць грудної клітки та епігастрію, періоральний ціаноз, блідість шкіри,
тахікардія.
2. Який невідкладний стан загрожує життю дитини?
3. Накресліть план невідкладної допомоги.
2 тема
ЗАДАЧА 1
У дівчинки 3-років, яка госпіталізована у ЛОР-відділення з діагнозом
„Гострий тонзиліт лакунарний‖, на другий день при огляді виявленанеяскрава
гіперемія слизової оболонки мигдаликів та піднебінних дужок,набряклість мигдаликів.
Поверхня обох мигдаликів вкрита щільними сірувато-білими плівками, що не виходять
за межі мигдаликів та не знімаються ватним тампоном. Температура 37,9 град.С.
Збільшені передньошийні лімфовузли, малоболючі при пальпації.
20
Щеплення проти дифтерії:
2 міс. – І АКДП, 4 міс. – ІІ АКДП, 6 міс. – ІІІ АКДП.
1. Поставте клінічний діагноз з обгрунтуванням.

Дифтерія мигдаликів , локалізована, плівчаста форма, легкий
ступінь тяжкості
Обґрунтування: локалізована-бо не виходить за межі мигдаликів, плівчаста-набряк
мигдаликів, піднебінних дужок, плівки не знімаються, завжди збільшені й чутливі
при пальпації регіонарні лімфатичні вузли, легкий ступінь- бо дифтерія
локалізована, а не поширена.
2. Призначте етіотропну терапію.

Всю дозу ПДС( ПРОТИДИФТЕРІЙНА СИРОВОТКА) уводятьодноразово
внутрішньом’язово: 20 000—40 000 МО.
3. Оцініть щеплення.
Не була проведена ревакцинація у 18 місяців( 1.5 роки).
ЗАДАЧА 2
Хлопчик 8 міс. захворів з підвищення t до 37,8 град.С, „гавкаючого‖ кашлю, сиплості
голосу. На 3-й день хвороби з’явилась задишка, афонія. Із анамнезу відомо, що дитина
щеплена з порушеням календаря (має лише одне введення АКДП-вакцини), мати
дитини хворіє ангіною.
При госпіталізації виявлено: t – 37,4 град.С, стан дитини тяжкий. Дихання шумне, в
спокої спостерігається втяжіння всіх піддатливих місць грудної клітини, роздування
крил носу, частота дихання – 66 на хв. Дитина збуджена,неспокійна. Акроціаноз.
Тахікардія до 180 уд/хв, випадіння пульсу на вдосі.
1. Поставте клінічний діагноз згідно класифікації.
Ларингеальна дифтерія: стенотична стадія, декомпенсований стеноз, тяжка форма.
2. Призначте специфічне лікування.

Введення ПДС у сумарній дозі 60-80 тис. МО ПДС
внутрішньом`язово.
При тяжкій формі дифтерії курсова доза ПДС становить 80 000—120 000 МО.Перша доза
має становити 2/3 курсової. У добу госпіталізації вводять 3/4 курсової дози.
Інтервал уведення ПДС — 12 год, якщо вся доза сироватки вводилася
внутрішньом’язово, та 8 год, якщо ПДС уводили внутрішньовенно. Притяжких формах
захворювання половину розрахованої дози вводять внутрішньовенно, другу половину
— внутрішньом’язово
21
3. Призначте невідкладну патогенетичну терапію.
бронхолітики, спазмолітики, сечогінні препарати.
ЗАДАЧА 3
Дівчинка 5 років госпіталізована на 3-й день хвороби з діагнозом
„Некротична ангіна‖. Захворіла гостро з підвищення температури до 39,4 град.С,
з’явився біль в горлі при ковтанні, збільшились регіонарні лімфовузлита з другої доби
захворювання виник набряк підшкірної клітковини шиї, що поширюється до ключиць.
При огляді стан тяжкий, спостерігалось блювання,на набряклих мигдаликах
нашарування грязно-сірого кольору, які розповсюджуються на м’яке піднебіння, не
знімаються шпателем. Щеплення проти дифтерії відсутні.
1. Поставте клінічний діагноз згідно класифікації та обгрунтуйте його.
Дифтерія мигдаликів тяжкого ступеня
2. Які лабораторні дослідження необхідно провести?
ЗАК, ЗАС, БАК, бактеріоскопія мазка ротоглотки, носових ходів, бакпосів
слизу з ротоглотки, носа, визначення культури та її токсигенності.
РПГА крові з дифтерійним діагностикумом: зростання титру
антитоксичних антитіл у сироватці крові в динаміці хвороби.
РНГА з дифтерійним антигеном: виявлення дифтерійного токсину всироватці
крові.
Продукцію дифтерійного токсину досліджують in vitro методомреакцій
преципітації (з антитоксином) в агарі «Елек тест».
Метод ІФА: виявлення дифтерійного токсину. РПГА крові з
еритроцитарним діагностикумом до введення протидифтерійної сироватки:
визначення рівня дифтерійного токсину в сироватці крові.
ПЛР секрету з ротоглотки або носа, крові: виявлення коринебактеріїдифтерії
або її токсину.
ЕКГ
Огляд оториноларингологом, кардіологом та неврологом у динаміці.
• курсова доза ПДС становить 80 000— 120 000 МО. Перша доза має
становити 2/3 курсової. У добу госпіталізації вводять 3/4 курсової дози.
внутрішньом’язово, та 8 год, якщо ПДС уводили внутрішньовенно. При
тяжких формах захворюванняполовину розрахованої дози вводять
внутрішньовенно, другу
22
половину — внутрішньом’язово
• Цефотаксим 20 мг/кг/ в/в 3 р/добу
• Місцева санація ротоглотки: полоскання та зрошування ротоглотки
дезінфекційними розчинами.
• Дезінтоксикаційну терапію проводять глюкозо-сольовими таколоїдними
розчинами при середньотяжкій та тяжкій формах з урахуванням добової
потреби в рідині й патологічних витрат –
Трисіль 30 мл/кг в/в краплинно 3 р/добу
• Щадна дієта з перетертими стравами та продуктами
ЗАДАЧА 4
Хлопчик 1,5 річного віку захворів з підвищення t до 37,2 град.С, сухого кашлю,
сиплості голосу. Дільничим педіатром встановлено діагноз: ГРВІ. Призначено
пакселадін, інгаляції з спазмолітиками. Стан дитини залишався задовільним, але
наприкінці 3-ї доби кашель став беззвучним, розвинулась афонія, з’явилась
інспіраторна задишка при фізичному навантаженні.
1. Поставте попередній діагноз.
Ларингеальна дифтерія, стеноз підзв’язкового простору дітей(
гострий стенозуючий ларинготрахеобронхіт ) ІІ ст.
2. З якими захворюваннями необхідно проводити диф.діагноз?
• Гострий стенозуючий лтб при ГРВІ
• Епіглотит
• Вроджений стридор гортані
• Аспірація стороннього тіла
3. Які дані анамнезу життя необхідно встановити?
Чи була проведена вакцинація від дифтерії, епіданамнез ( контакт зхворими)
4. Призначте специфічну терапію.
• 1. Інгаляція зволоженого і зігрітого кисню.

• 2. Седація дитини з метою зменшення інспіраторних зусиль.
• 3. Глюкокортикоїди 10мг/кг на добу в розрахунку по преднізолону. Доза
розподіляється на 4-6 прийомів без дотримання біологічного ритму.
• 4. Антигістамінні препарати у вікових дозах.
• 5. Ретельне лікування бронхообструктивного синдрому: бронхолітики,
муколітики. При значній обструкції здійснюється лаваж трахеобронхіального
дерева
• курсова доза ПДС становить 80 000— 120 000 МО. Перша доза має становити
2/3 курсової. У добу госпіталізації вводять 3/4 курсової дози.
23
внутрішньом’язово, та 8 год, якщо ПДС уводили внутрішньовенно. Притяжких
формах захворювання половину розрахованої дози вводять внутрішньовенно,
другу половину — внутрішньом’язово
• Цефотаксим 20 мг/кг/ в/в 3 р/добу
• Місцева санація ротоглотки: полоскання та зрошування ротоглотки
дезінфекційними розчинами.
• Дезінтоксикаційну терапію проводять глюкозо-сольовими та колоїдними
розчинами при середньотяжкій та тяжкій формах з урахуванням добової
потреби в рідині й патологічних витрат –
• Трисіль 30 мл/кг в/в краплинно 3 р/добу
• Щадна дієта з перетертими стравами та продуктами
ЗАДАЧА 6
Хлопчик 6 років при госпіталізації скаржиться на поперхування під час їжі, попадання
рідини в ніс, гнусавість голосу, перебої в роботі серця. З анамнезувідомо, що вона
перенесла 10 днів тому „ангіну‖, за медичною допомогою незверталась, лікували
батьки домашніми засобами. Щеплення проти дифтерії відсутні.
При огляді ротоглотки нашарування на мигдаликах відсутні, м’яке піднебінняпровисає.
При аскультації серця виявлено: серцеві тони ослаблені, тахікардія та поодинокі
екстрасистоли. Перкуторно: розширення границь серця вліво. З боку інших органів та
систем порушень не виявлено.
1. Поставте клінічний діагноз.
Дифтерія мигдаликів, локалізована легка форма, ускладнений
перебіг:токсична полінейропатія (парез м`якого піднебіння), токсичний
міокардит.
2. Призначте лабораторне та інструментальне обстеження.

План обстеження:
- Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;
- Загальний аналіз сечі; Бактеріологічні
методи дослідження:
- Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL
(дифтерійну паличку);
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну
паличку) триразово;
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогеннуфлору.
24
Серологічні методи дослідження:
- РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру
антитоксичних антитіл у сироватці крові);
- РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення
дифтерійного токсину у сироватці крові;
- РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню
дифтерійного токсину в сироватці крові.
Інструментальні методи дослідження:
- ЕКГ- дослідження.
- Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.
3. Тактика лікування
Лікування:
1. Госпіталізація в інфекційне відділення.
2. Антибактеріальна терапія – оскільки тяжка форма, то цефалоспоринового ряду,
курс 10 днів.
3. Глюкокортикоїди –10-20 мг/кг/добу по преднізолону.
4. Нестероїдні протизапальні препарати (німесулід, діклофенак).
5. В/в терапія – глюкозо-сольові розчини, мілдронат, ККС, АТФ,
вітамін С.
6. Вітаміни групи В.
7. Місцева санація ротоглотки дезінфікуючими розчинами.
8. Протидифтерійну сироватку НЕ ВВОДИМО (бо вже 10 днів пройшло).
9. Дієта – вітамінізована, калорійна, щадно оброблена їжа.
10. Бесіда з батьками щодо важливості вакцинації
3. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції:

2. Карантин на контактних на 7 днів.
5.Взяття мазків з ротогорла та носових ходів одноразово
контактним.
6. Огляд ЛОР-спеціаліста.
7. Консультація кардіолога та невропатолога
25
8. Профілактична санація контактних еритроміцином протягом 7
днів.
ЗАДАЧА 6
Дівчинка віком 9 міс. захворіла з підвищення t до 37 град.С, сиплості голосу, сухого

надсадного кашлю. На 2-добу у дитини при кашлі і хвилюванні з’явився шумний вдих
і незначне втяжіння епігастрію, кашель став беззвучним. Протягом наступної доби
стан дитини погіршувався: дитина відмовляється від їжі, шкіра голови та обличчя
вкриті холодним липкимпотом, має місце ціаноз носогубного трикутника. Ознаки
дихальної недостатності спостерігаються уже в спокої дитини, тахіпное – до 54 на хв.,
тахікардія до 146 уд/хв, спостерігається парадоксальний пульс.
Ларингеальна дифтерія, типова, тяжка форма (дифтерійний круп),
стенотична стадія, стеноз ІІ ст.
2. Призначте додаткові лабораторні дослідження.

План обстеження:
Загальноклінічні методи обстеження:
- Загальний аналіз сечі;
- Коагулограма.
Бактеріологічні методи дослідження:
- Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL
(дифтерійну паличку);
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну
паличку) триразово;
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогеннуфлору.
- РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру
антитоксичних антитіл у сироватці крові);
- РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення
дифтерійного токсину у сироватці крові;
26
- РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню
дифтерійного токсину в сироватці крові.
- ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби.
- Ларингоскопія пряма та непряма
- Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом в динаміці.
3. Який загрозливий стан розвивається у дитини?Дифтерійний круп

4. Яку невідкладну допомогу слід надати?
Невідкладна допомога при крупі 2 ст: дитина повинна бути транспортована
в стаціонар, де можливо проведення штучної вентиляції легень. Лікування дитини
повинно починатися на догоспітальному етапі з продовженням в стаціонарі.
1. Інгаляція зволоженого і зігрітого кисню.
2. Седація дитини з метою зменшення інспіраторних зусиль.
3. Глюкокортикоїди 10мг/кг на добу в розрахунку по преднізолону. Доза
розподіляється на 4-6 прийомів без дотримання біологічного ритму.
4. Антигістамінні препарати у вікових дозах.
5. Ретельне лікування бронхообструктивного синдрому: бронхолітики, муколітики.
При значній обструкції здійснюється лаваж трахеобронхіальногодерева впродовж
декількох годин.
6. Зменшення маси тіла дитини на 3-4%, що досягається стимуляцією діурезузі
скороченням добових надходжень рідини до 80% фізіологічної потреби. Санація
трахеобронхіального дерева і годування дитини перед наступним черговим введенням
седативних препаратів.
ЗАДАЧА 7
При огляді хлопчика 12 років на 2 день хвороби лікар встановив діагноз:
‖Фолікулярний тонзиліт‖. Того ж дня взяте дослідження мазка із ротоглотки на „BL‖ і
через 3 дні повідомлено, що виділена дифтерійна паличка токсигенний штам. При
повторному огляді (5 день хвороби) – нальоти на мигдаликах відсутні, t нормальна.
Щеплення проти дифтерії:
2 міс. – І АКДП, 4 міс. – ІІ АКДП, 6 міс. – ІІІ АКДП, 2 роки 3 міс – І ревакцинація
АКДП, 6,5 років – ІІ ревакцинація АДП.
27
Дифтерія мигдаликів локалізована, катаральний характер, легка тяжкість (C.Diphtheriae? gravis?,
tox+), неускладнений?.
У даного пацієнта майже всі щеплення проведені відповідно до календаря щеплень для його віку.
*2 роки 3 міс – І ревакцинація АКДП – дана ревакцинація мала проводитися в 18міс.
Проведена вакцинація→ захворювання у правильно щеплених перебігає у легшій формі,ніж у не
щеплених.
Вирішіть питання необхідності специфічного лікування.

1. Госпіталізація в інфекційне відділення + Специфічне лікування необхідне аби уникнути
ускладнень захворювання.
2. Режим ліжковий (недовготривалий)
3. Дієта: стіл №2, вітамінізована, калорійна, щойно оброблена їжа.
4. Етіотропна терапія – введення ПДС 20 000 МО в/м(для легкого ступеня важкості
захворювання). + після проби.
5. Антибактеріальна терапія: еритроміцин (40-50 мг/кг/д п/о кожні 6 год), рифампіцин.10-14
днів.
6. Місцева санація ротоглотки – полоскання + орошення ротоглотки дезинфік.засобами.
7. Можлива дезінтоксикаційна терапія (глюкозо-сольові розчини 5%)
8. Для контролю за станом антитоксичного імунітету використовують РПГА.
ЗАДАЧА 8
Хлопчик 2,5 років, нещеплений, має явища стенозу гортані: блідість шкіри, помірно
виражений цианоз носогубного трикутника, сухий беззвучний кашель, чутне на
відстані дихання, участь допоміжної мускулатури в акті дихання, загальний неспокій,
тахікардія 140-150 уд/хв. З анамнезу хвороби відомо, що прояви стенозуючого
ларингіту наростали впродовж останніх 3-х днів поступово. Температура тіла всі дні
хвороби субфебрильна, загальноінтоксикаційний синдром незначно виражений.
2. Призначте специфічну та патогенетичну терапію.
1. Ларингеальна дифтерія ,типова,тяжка форма(дифтерійний

ларинготрахеїт),стенотичнастадія,компенсований стеноз(1 стадія)
2. -Лікування проводиться в інфекційному стаціонарі, за погіршення стану –
інтубаціятрахеї та проведення ШВЛ
-Етіотропна терапія –введення ПДС 50000-80000 МО в/м
-Антибактеріальна терапія –цефатоксим 50-70 мг/кг/добу
-Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими та колоїдними
розчинами,глюкокортикоїди,проти набрякова терапія ,дезагреганти, допамін,інгібітори
28
протеолізу
ЗАДАЧА 9
Дівчинка 3-років захворіла з підвищення t до 37,5 град.С, сухого кашлю, сиплості

голосу. Проти дифтерії нещеплена. На 3-й день хвороби з’явилась задишка, виражені
симптоми дихальної недостатності, афонія голосу. Протинабрякова терапя
неефективна.
1. Найбільш вірогідний діагноз?
2. До чого може привести прогресування даного стану у хворого?
3. Призначте терапію.
1. Ларингеальна дифтерія ,типова,тяжка форма(Дифтерійний

ларинготрахеїт),катаральнастадія.
2. При прогресуванні стану хворої може розвинутися дифтерійний круп.
3. Лікування проводиться в інфекційному стаціонарі, за погіршення стану –
інтубаціятрахеї та проведення ШВЛ
-Етіотропна терапія –введення ПДС 50000-80000 МО в/м
-Антибактеріальна терапія –цефатоксим 50-70 мг/кг/добу
-Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими та колоїдними
розчинами,глюкокортикоїди,проти набрякова терапія ,дезагреганти,
ЗАДАЧА 10
В школі-інтернаті при профілактичному обстеженні у одного школяра в мазку із

ротоглотки виділена токсигенна дифтерійна паличка, штам gravis. При огляді ознак
гострого запалення слизових оболонок ротоглотки не виявлено.
1. Сформулюйте діагноз.
Носійство токсигенної дифтерійної палички гравіс
2. Тактика лікаря по відношенню до школяра.
Термінове повідомлення в СЕС Госпіталізація
носія
Призначення бактеріологічних досліджень двічі через 3 дні після завершенняАБ
29
3. Призначте етіотропне лікування.
Антибіотики групи макролідів (Азитроміцин , кларитроміцин) або пеніциліни
ЗАДАЧА 11
Дівчинка 8 років захворіла 3 дні тому з підвищення температури, млявості,утрудненого
дихання через ніс.
При огляді: обличчя одутле, повіки пастозні, голос здавлений, дихання через нісутруднене,
слизова ротоглотки гіперемійована, мигдалики набряклі, II-IIIст, нальотів не має. Збільшені
передньо-, задньошийні, підщелепні, пахвинні лімфатичні вузли з двох сторін. Нижній край
печінки виступає на 1,5 см нижче реберної дуги, селезінка біля краю підребер'я.
У наступні дні гарячка утримувалась, залишались збільшеними всі групи лімфовузлів,
печінка збільшилась до 4 см, селезінка - до 3,5 см. В аналізі крові -лейкоцити - 15,8х109/л, е-
0%, п-6%, с-15%, л-45%, м-10%, віроцити -24%, ШОЕ-12мм/год.
1. Сформулюйте попередній діагноз. Обґрунтуйте його.
Інфекційний мононуклеоз типова середьотяжка форма
Обгрунтування:
 Млявість дитини
 Голос здавлений та утрудненне дихання через ніс;
 Одутле обличчя й набряк повік
 СО ротоглотки гіперемована
 Мигдалики набряклі (II-IIIст)
 Підвищення температури тіла з її подальшим утриманням на тому ж рівні
 Лімфоаденопатія (збільшені передньо-, задньошийні, підщелепні, пахвинні лімфатичні
вузли з двох сторін)
 Гепатолієнальний синдром (збільшення печінки і селезінки);
 Поява в крові атипових мононуклеарів (віроцитів), збільшення частки одноядерних
елементів (лімфоцити, моноцити)
 Загальний аналіз крові, гематокрит
 Загальний аналіз сечі
 Біохімічний аналіз крові: глюкоза, загальний білок і його фракції, СРБ, креатинін, сечовина,
АлАТ, АсАТ, ЛДГ, КФК, ЛФ, ГГТГ, загальний білірубін і його фракції, електроліти (К+,
Na+, Сl-)
 Коагулограма
 Аналіз калу на яйця гельмінтів,
 Аналіз крові на RW, HBsAg
 Аналіз крові на ВІЛ (за письмовою згодою)
 Пульсоксиметрія
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
 Рентгенографія ОГК
 Контроль АТ, ЧД, ЧСС, температури, сатурації
 Контроль лабораторних показників: глюкози, електролітів (К+, Na+, Cl-), сечовини,
креатиніну, залишкового азоту, загального білірубіну і його фракцій, АлАТ, АсАТ, ЛФ

 ІФА сироватки крові на виявлення VCA-IgM, ЕА-IgG, ЕBNA-IgG до антигенів вірусу
Епштейна-Барр
 ПЛР крові для виявлення ДНК вірусу Ептштейна-Барр та ЦМВ
30
 ІФА сироватки крові хворого на виявлення IgG, IgM до антигенів ЦМВ

Диференційну діагностику проводимо з:
 Дифтерією ротогорла
 Аденовірусною інфекцією
 Гострим лейкозом
 Лімфо-грануломатозом
 Вірусним гепатитом
31
ЗАДАЧА 12
Дівчинка 5 років захворіла 4 доби тому з появи слизових виділень із носу, підвищення
температури до 38 град, утрудненого носового дихання, болю вгорлі. Об'єктивно:
температура 38,5 град, лице одутле, дихання напіввідкритим ротом, підщелепні,
передньо- і задньошийні лімфатичні вузли збільшені, при пальпації щільні, множинні,
пальпуються збільшені також пахвинні, аксілярні лімфовузли. Слизова оболонка
ротоглотки гіперемійована, набрякла, мигдалики гіпертрофовані II-IIIст., вкриті
нальотом «творижистого» характеру. У легенях і серці без особливостей, живіт
м'який, печінка збільшена до 3 см, селезінка до 1,5см.
Інфекційний мононуклеоз, типова форма, середньотяжкий ступінь тяжкості, період
розпалу, ускладнений перебіг: вторинний кандидозротоглотки
• ЗАК + (Ідентифікація віроцитів у мазках крові)
• Тест на гетерофільні АТ
• ІФА - виявлення специфічних Ig G і Ig M до вірусних антигенів
• ПЦР на виявлення ДНК збудника
• УЗД ОЧП
32
• Рентгенографія ОГК
3. Перерахуйте основні синдроми захворювання
• катаральный
• гепатолієнальний
• лімфопроліферативний
• інтоксикаційний
4. З якими захворюваннями необхідно провести диференційний діагноз?
Цитомегалія (CMV); стрептококовий фарингіт (β-гемолітичні стрептококи
групи А), дифтерія, інфікування HSV, гостра ретровірусна хвороба (ВІЛ), краснуха,
вірусний гепатит, гострий лейкоз, медикаментозні реакції (особливо після фенітоїну та
сульфаніламідів), токсоплазмоз.
ЗАДАЧА 13
Хлопчик 7 років захворів гостро, з підвищення температури до 38,2 град., утрудненого
носового дихання. В наступні дні – всі симптоми утримувались, з`явилась біль у горлі,
припухлість в ділянці шиї.
Об'єктивно: на 5 день хвороби збільшені підщелепні, передньо- і задньошийні
лімфатичні вузли. При пальпації вони щільні, множинні. Пальпуються також
збільшені пахвинні, аксілярні лімфовузли. Гіперемія слизової оболонки ротоглотки,
збільшення печінки та селезінки до 2,5-3 см, темний колір сечі, жовтушність склер. У
крові: загальний білірубін 35,6 мкмоль/л, прямий - 25,0 мкмоль/л, непрямий -10,6
мкмоль/л, активність АЛТ
-2,5 ммоль/л/год, HBS-антиген - відсутній. В аналізі крові - лейкоцити - 17,0х109/л, е-
0%, п-9%, с-15%, л-53%, м-9%, віроцити -14%, ШЗЕ-15мм/год.
1. Перерахуйте основні симптоми хвороби.
• гіпертермія
• лімфаденопатія
• більу горлі
• закладеність носа
• спленомегалія
• гепатомегалія + жовтуха
2.Сформулюйте попередній діагноз.
Інфекційний мононуклеоз, типова гепатитна (жовтушна) форма,
33
середньотяжкий ступінь тяжкості, період розпалу, неускладнений перебіг
3.Які додаткові дослідження потрібні хворій дитині. Накресліть план
обстеження хворого.
• Тест на гетерофільні АТ
• ІФА - виявлення специфічних Ig G і Ig M до вірусних антигенів
• ПЦР на виявлення ДНК збудника
• УЗД ОЧП (печінки)
• Рентгенографія ОГК
4.Принципи лікування.
1. Щадний режим
2. НПЗП (парацетамол) - 200 мг 2 рази на добу
3. Полоскання горла антисептиками (Сангіва)
4. Гіпосенсибілізувальні засоби - Дезлоратадин в сиропі 5мл 1 раз на добу
5. Гепатопротектори - Есенцеале форте Н - 1 капсула 2 рази на добу
ЗАДАЧА 14
Дівчинка 8 р. захворів з підвищення температури до 37,8 град., болю в горлі,
утрудненого носового дихання. При госпіталізації до стаціонару на 3-й день хвороби -
дихання «храпляче», відсутність виділень із носу. Мигдалики гіпертрофовані ІІ-ІІІ ст.,
на обох мигдаликах «творожисті» нальоти жовтуватого кольору. Набряк підшкірно-
жирової клітковини шиї відсутній. Пальпуються збільшені підщелепні, передньо-
,задньошийні і пахвинні лімфовузли, печінка збільшена до 3см, селезінка до 1,5-2,0 см.
Загальний аналіз крові: лейкоцити - 21,2х109/л, е- 1%, п-12%, с-25%, л-35%, м-9%,
віроцити-18%, ШЗЕ-12мм/год.
З боку червоної крові без особливостей.
1. Перерахуйте основні симптоми захворювання.
• гіпертермія
• лімфаденопатія
• більу горлі
34
• закладеність носа
• спленомегалія
• гепатомегалія
• розвиток стенозу
• вторинний тонзиліт (кандидозний?)
2. Дайте інтерпретацію загального аналізу крові.
Помірний лейкоцитоз, збільшення питомої ваги паличкоядернихгранулоцитів,
поява віроцитів
Інфекційний мононуклеоз, типова форма, середньотяжкий ступінь тяжкості,період
розпалу, ускладнений перебіг: стенозуючий ларинготрахеїт, стенотична стадія, 2
ступінь.
4. З якими захворюваннями необхідно проводити диференційний діагноз?
Цитомегалія (CMV); стрептококовий фарингіт (β-гемолітичні стрептококигрупи А),
дифтерія, інфікування HSV, гостра ретровірусна хвороба (ВІЛ), краснуха, вірусний
гепатит, гострий лейкоз, медикаментозні реакції (особливо після фенітоїну та
сульфаніламідів), токсоплазмоз.
ЗАДАЧА 15
Дитина 4 років відвідує дитсадок. Захворіла 5 днів тому, коли підвищилас температура
тіла до 39,2 град, стала млявою, знизився апетит. На наступний ден з'явилася припухлість
у підщелепній області, стало утруднене носове диханняПри огляді дитина
шкіра жовтушна, пальпуються збільшені всі груп
лімфовузлів. Склери жовтушні, слизова ротоглотки гіперемійована, з жовтушни відтінком
на мигдаликах жовтий наліт. З боку легень та серця змін немає. Живі вздутий,
пальпуються печінка і селезінка на 4 см нижче реберного краю.
В аналізі крові: лейкоцити - 16,8х109/л, е-0%, п-7%, с-16%, л-46%, м-9%
віроцити -22%, ШЗЕ-28 мм/год.
Білірубін крові - загальний 68,2 мкмоль/л, прямий - 45,1 мкмоль/л, непрямий -23,1мкмоль/л,
АЛТ-250 од.
1. Сформулюйте попередній діагноз та обґрунтуйте його.
Інфекційний мононуклеоз, гостра жовтушна форма, тяжкого ступеняважкості
2. З якими захворюваннями необхідно проводити диференційний діагноз?
35
Ангіна, дифтерія, краснуха, ОРВІ, псевдотуберкульоз, туляремія, віруснийгепатит,
гострий лейкоз, лімфогранулематоз
3. Принципи лікування.
Преднізолон 1 мг/кг на добу в/м 5 днів
Щадний режим, обмеження фізичного навантаження
Антипіретики/ НПЗП Жарознижуючі (парацетамол сироп 10 мл – разова дозприймати з
інтервалом не менше 4 годин за необхідності п/о)
Полоскання горла хлоргексидином ( розчинити 1 ст.ложку 0,2% у стаканіводи) 2
рази на добу
Фармазолін дитячий 0,01% по 1 краплі в кожний носовий хід за необхідності5 днів
Ацикловір 10 мг/кг кожні 8 годин в/в краплино 10 днів
4. Протиепідемічні заходи у дитячому садку.

Ізоляція хворого на гострий період захворювання. Притиепідемічні заходи восередку
інфекції не проводять
ЗАДАЧА 16
Дівчинка 8 р., захворіла 4 доби тому з появи закладеності носу, підвищенн
температури тіла до 38ОС, затрудненого носового дихання, болі в горлі.
При огляді лікарем: температура 38,5ОС, обличчя одутле, повіки пастозні, дитинадихає
напіввідкритим ротом, хропе під час сну. Значно збільшені підщелепні, передньо- і
задньошийні лімфатичні вузли, при пальпації вони щільні, множинні,безболісні, менше
збільшені пахові і пахвинні лімфовузли. Слизова оболонка зівяскраво гіперемійована,
набрякла, на мигдаликах – білі рихлі нальоти гнійного характеру, розміщенні у вигляді
острівків невеликих розмірів, легко знімаються шпателем, поверхня слизової оболонки
після зняття нальотів не кровоточить. В легенях і серці – без особливостей, живіт м`який,
печінка виступає з-під реберного краю на 3 см, селезінка – на 1,5 см. В загальному аналізі
крові має місце помірний лейкоцитоз, лімфоцитоз, моноцитоз, віроцитів 10%, не значно
підвищена ШЗЕ.
36
При лабораторній діагностиці визначають наявні анти-ЕБВ IgM (VCA), виявленоДНК ЕБВ
вірусу в крові та слині методом ПЛР.
Інфекційний мононуклеоз, типова форма, гострий період, середнього ст.важкості
ЗАК,ЗАС, Б\х крові, аналіз калу на я/г, HbsAg, рентген ОГП, УЗД ОЧП танирок, ІФА на
ВЕБ, бактріологочне дослідження мазка з зіву
3. Оцініть загальний аналіз крові, дані серологічного обстеження і результатиПЛР
крові, слини.
Лейкоцитоз, лімфоцитоз, моноцитоз, віроцити 10%. IgM на ВЕБ – гострезахворювання
Щадний режим
Обмежити навантаження
Жарознижуючі (парацетамол сироп 15 мл – разова доза приймати зінтервалом не
менше 4 годин за необхідності п/о)
Полоскання горла хлоргексидином ( розчинити 1 ст.ложку 0,2% у стаканіводи) 2
рази на добу
Азитроміцин 10 мг/кг 1 раз на добу п/о протягом 3 діб
ЗАДАЧА 17
Хлопчик 7 років захворів гостро, з підвищення температури до 38,20С,закладеності
носу, утрудненого носового дихання, болю в горлі.
Об’єктивно: при огляді на 5 день хвороби - температура 38,5ОС, обличчя одутле, повіки
пастозні, дитина дихає напіввідкритим ротом, пальпуються збільшині лімфатичні вузли
всіх груп до 1,5 см, щільні, еластичні, безболісні, d=s. В ротоглотці - помірна гіперемія
слизової оболонки ротоглотки, мигдалики збільшені, набряклі, на обох мигдаликах
гнійний наліт жовтуватого кольору, який повністю покриває обидва мигдалики, набряк
підшкірно-жирової клітковини шиї відсутній. Має місце збільшення печінки та селезінки
до 2,5-3 см, темний колір сечі, субектеричність склер. В загальному аналізі крові:
лейкоцитів 17,0х109/л, е-1%, п-10%, с-25%, л-44%, м-10%, віроцити – 10%, ШЗЕ-20мм/год.
Загальний білірубін - 38,6 мкмоль/л, прямий - 28,0 мкмоль/л, непрямий 10,6 мкмоль/л,
активність АЛТ -2,5 ммоль/л/год. Маркери на вірусний гепатит А,В, С
37
– негативні. При лабораторній діагностиці визначають наявні анти-ЕБВ IgM (VCA),
анти-ЕБВ IgG (ЕA), знайдено ДНК ЕБВ в крові та слині методом ПЛР.Анти-ЕБВ IgG
(VCA), анти-ЕБВ IgG (ЕBNA) негативні.
Інтоксикаційний, катаральний, гепатолієнальний, лімфопроліферативний,
жовтяничний
2. Сформулюйте клінічний діагноз
Інфекційний мононуклеоз, типова середньотяжка форма, період розпалу, ускладнений
перебіг, гострий вірусний гепатит
- Аналіз калу на яйця гельмінтів;
- Заскріб на ентеробіоз.
- Біохімічний аналіз крові
- УЗД органів черевної порожнини
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на дифтерійну
паличку;
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.
- Виявлення анти VCA Ig M, анти EA Ig M;
- Виявлення гетерофільних антитіл у сироватці крові;
- Виявлення нуклеїнової кислоти EBV методом ПЛР (у крові, слині,
лімфатичній тканині).
4. Оцініть дані лабораторного обстеження
Помірний лейкоцитоз (до 15—30 10 9/л), збільшення лімфоцитів та моноцитів,
помірне збільшення ШОЕ (до 20—30 мм/год). Знижена кількістьсегментоядерних та
збільшений вміст паличкоядерних нейтрофілів.
Збільшений рівень загального білірубіну (5,1-20,5 мкмоль/л норма), непряминорма,
прямий збільшений (1,7-6,8 мкмоль/л норма), АЛТ – підвищена
38
Антитіла до капсидного антигену:
VCA IgM – з’являються найбільш рано, титр швидко зростає протягом кількох днів від
початку гострої фази інфекції, зникають впродовж 2-3 міс.
VCA IgG – з’являються протягом кількох днів від початку інфекції, на практиці
свідчать про перенесену інфекцію (не придатні для виявлення гострої фази
інфекційного процесу), зберігаються впродовж усього життя.
Антитіла до ранного антигену (ЕА) – з’являються у гострій фазу інфекції,через 4-6
міс не виявляються.
Антитіла до ядерного антигену (EBNA) – утворюються пізніше, через кількатижнів 3-
6, або кілька місяців після гострої фази інфекції, свідчать про перенесену інфекцію,
зберігаються упродовж всього життя.
Виявлені ДНК ЦМВ в слині свідчить про наявність вірусу Епштейн-Барра.
10% віроцитів (атипові мононуклеари) – типова ознака ІМ. Віроцити з’являються в
крові в розпал захворювання і виявляються протягом 2—3 тижХарактерний прямий
зв’язок між кількістю віроцитів і тяжкістю хвороби.
5. Принципи терапії хворого.
- Режим палатний;
- Дієтотерапія;
- Десенсибілізуюча терапія;
- Дегідратаційна терапія
- Симптоматична терапія (жарознижуючі, полоскання горла
антисептичними розчинами, судиннозвужуючі краплі в ніс);
- Антибактервальна терапія при приєднані вторинної бактеріальноїфлори
ЗАДАЧА 18
Хлопчик 1, 5 років, захворів гостро з підвищення температури тіла до 38,6збільшились
шийні лімфовузли. При обстеженні виявлено аденоідит, лакунарн ангіну, системну
лімфаденопатію, гепатоспленомегалію. В загальному аналізкрові виявлено 31% віроцитів.
В крові виявлено антитіла IgM (VCA) до EBVDNC EBV в крові, слині методом PCR.
На 8-й день від початку хвороби у дитини з`явився макулопапульозний висип на шкірі
обличчя, тулуба, кінцівок. В анамнезі мати на протязі 3-х днів самостійно
39
давала дитині амоксиклав по ½ чайної ложки 3 рази на день.
1. Виділіть основні синдроми.
Інтоксикаційний, катаральний, гепатолієнальний, лімфопроліферативний,синдром
екзантеми
Інфекційний мононуклеоз, типова середньоважка форма, період розпалу, перебіг
ускладнений, вторинна бактеріальна інфекція ротоглотки (лакунарнаангіна)
3. Оцініть дані лабораторного обстеження.
Виявлені анти-ЦМВ IgM свідчить про гостру фазу інфекції, виявлені ДНК ЦМВ в слині
свідчить про наявність вірусу Епштейн-Барра, 31% віроцитів (атипові мононуклеари) –
типова ознака ІМ. Віроцити з ’являються в крові в розпал захворювання і виявляються
протягом 2—3 тиж. Характерний прямийзв’язок між кількістю віроцитів і тяжкістю
хвороби.
4. З чим пов'язаний синдром екзантеми, який виник у хворої дитини.
Поява висипу, як правило, зумовлена необгрунтованим застосуваннямампіциліну
(амоксициліну, амоксиклаву та ін.)
ЗАДАЧА 19
Дівчинка 5 років, захворіла 4 доби тому з появи закладеності носу, підвищенн
температури тіла до 38ОС, утрудненого носового дихання, болю в горлі.
При огляді лікарем: температура 38,5ОС, обличчя одутле, повіки пастозні, дитин дихає
напіввідкритим ротом, хропе під час сну. Значно збільшені підщелепні передньо- і
задньошийні лімфатичні вузли, при пальпації вони щільні, множиннібезболісні. Слизова
оболонка зіву, мигдаликів, задньої стінки глотки яскрав гіперемійована, набрякла, нальоту
не має. В легенях і серці – без особливостей живіт м`який, печінка виступає з-під
реберного краю на 2,5 см, селезінка – на 1, см. В загальному аналізі крові має місце
помірний лейкоцитоз, лімфоцитоз моноцитоз, віроцитів 8%, не значно підвищена ШЗЕ.
При лабораторній діагностиці виявлено анти-ЦМВ IgM, виявлено ДНК ЦМ вірусу в крові
та слині методом ПЛР.
40
Інфекційний мононуклеоз, типова середньоважка форма, період розпалу,неускладнений
перебіг
2. План обстеження хворого.
- УЗД органів черевної порожнини
- Біохімічний аналіз крові
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на дифтерійну
паличку;
- Виявлення нуклеїнової кислоти EBV методом ПЛР (у крові, слині,
лімфатичній тканині).
3. Оцініть дані лабораторного обстеження.
Виявлені анти-ЦМВ IgM свідчить про гостру фазу інфекції, виявлені ДНКЦМВ в слині
свідчить про наявність вірусу Епштейн-Барра
4. Виділіть основні синдроми.
Інтоксикаційний, катаральний, гепатолієнальний, лімфопроліферативний
ЗАДАЧА 20
Хлопчик 6 років, контактний по дитячому садку з хворим на епідемічний

паротит від 15.11. Госпіталізований до стаціонару 3.12 зі скаргами на підвищення
температури до 38,5°С, головний біль, повторне блювання, зниження апетиту. При
огляді у відділенні стан дитини важкий.
41
Виражені симптоми токсикозу. Відмічаються менінгеальні симптоми (с-мКерніга,
ригідність м'язів потилиці). Біля кута нижньої щелепи справа відмічається нерухома,
тістуватої консистенції, болісна припухлість, шкіра звичайна, але тканини навколо неї
набряклі. Внутрішні органи без змін, зів чистий.
Паротидна інфекція, типова (КОМБІНОВАНА) форма, важкий перебіг,
ускладнене менінгітом.
2. Які дослідження необхідно провести і чому?
-виявлення вірусних РНК методом ПЛР
-визначення антигенів методом імунофлюоресценції
-любмальна пункція та дослідження ліквору.
-серрологічне дослідження на виявлення імуноглобулінів ІG . Im
-ЗАК
Лікування паротитної інфекції:

1.Ліжковий режим.
2.Велика кількість питва.
3. Догляд за ротовою порожниною- полоскання роту після вживання їжі 2%
розчином соди, настоєм трав.
4. Сухе тепло на слинні залози.
5. На слинні залози компреси зігріваючі з камфорним маслом.
6.Вітамінотерапія.
7. Антигістамінні препарати.
8. При болях, гіпертермії – нестероїдні протизапальні засоби в вікових дозах.
Лікування серозного менінгіту:
1. СМП.
2. Дегідратаційна терапія: діакарб /до 3-х років – 0,1 – 0,15 г; старше 3-х років
– 0,15 – 0,25 г 2-3 рази на добу/, лазикс, 25% розчин магнезії. 3.Дезінтоксикаційна
терапія – глюкоза, аскорбінова кислота, гемодез,
альбумін.
4. Преднізолон 1-2 мг\кг.
5. Нестероїдні протизапальні препарати.
6. Противірусні препарати: лаферон –50 тис\кг по схемі, циклоферон,
ізопринозін, гропринозін.
ЗАДАЧА 21
Хлопчик 12 років, поступив до стаціонару на 5 день захворювання із скаргами на

різкий біль в правій паховій області. У школі та класі є випадки паротитної інфекції. 5
днів тому у хлопчика підвищилась t до 37,5°C, з'явилась припухлість в області
навколоушної залози зліва. Припухлість
42
займала завушну ділянку, була тістуватої консистенції, болісної при пальпації, шкіра
над нею була не змінена. Через день t стала нормальною і до4-го дня хвороби набряк у
лівій привушній області зменшився. Проте на 5 день хвороби знову підвищилась t
вище 38°C, з'явилась біль в правому паху, збільшилось праве яєчко, мошонка
набрякла. Хлопчика госпіталізовано улікарню.
Паротидна інфекція, типова (КОМБІНОВАНА) форма, середньої
тяжкості, ускладнена орхітом.
2. Які дані анамнезу і клінічні симптоми допомогли виставити такийдіагноз?
- скарги на різкий біль в правій паховій обл
-підвищення температури
-припухлічть завушної діл, тістуватої консистернії, болюча при
пальпації
- збільшення правого яєчка, набрякання мошонки
3. Які обстеження треба провести для підтвердження діагнозу?
-зак
-бх крові
-виявлення вірусних РНК методом ПЛР
-визначення антигенів методом імунофлюоресценції
-серрологічне дослідження на виявлення імуноглобулінів ІG . Im
1. Суворий ліжковий режим до зникнення симпотомів запалення.
2. Холод на калитку на 2-3 дні: 30 хв. тримати пузирь з льодом, завернутий в рушник,
тримати між стегном та калиткою, 30 хв. – перерва, і так протягом 2-хгодин. Зменшує
набряк,болючість калитки.
3. Через 2-3 дні компрес з камфорним маслом, при сильній болі з антибіотиками,
димексидом, гормонами.
4. Носіння суспензорію, тугих плавок.
5. Антигістамінні препарати (супрастин, кларитин).
6. Аналгетики (як знеболюючі та жарознижуючі препарати – панадол).
7. Протизапальна терапія:
Нестероїдні протизапальні препарати – ібупрофен в дозі 6-10 мг\кг\добпротягом 7 днів.
Аспірин 50 мг/кг на добу, поступово зменшуючи дозу.Курс –
3-5 днів.
43
Кортикостероїди: преднізолон 2 мг/кг на добу протягом 3-5 днів.
Дія – протинабрякова, протизапальна,десенсибілізуюча,
мембраностабілізуюча.
8. Препарати, які покращують мікроциркуляцію: трентал, пентоксіфілін.
9. Противірусні препарати: гропринозін, ізопринозін, лейкоцитарнийінтерферон,
лаферон, циклоферон.
10. Специфічний противірусний препарат – РНК – аза.0,5 мг/кг/доб, 4
рази на добу в/м протягом 7-19 днів.
7-10 років – 15 мг разова доза,11-15 років –
20-25 мг,
старше 15 років – 30 мг. Курс 7-10 днів.
11. При вираженому набряку калитки з перших днів діакарб в дозі 0,1-0,15дітям до 3 років,
0,15-0,25 дітям старше 3 років по схемі.
Хірургічне лікування:
Операція – розсікання білкової оболонки яєчка (Соловйов, 1980).
У періоді реконвалесценції – судинні препарати: серміон, актовегін.
ЗАДАЧА 22.
Дівчинка 6 років із контакта з братом, хворим на епідпаротит від 17.10, поступила в стаціонар 5.11 з
підозрою на гострий апендицит. В цей день у дитини підвищилась t до 38°С, відмічалось два рази блювання,
з’явився біль в живості, в області пупка, стілець був нормальним. При огляді у відділенні, живіт м’який,
болісний у верхній половині. Тут же відмічалось деяке напруження м’язів без симптомів подразнення
очеревини. Було повторне блювання. Язик вологий, обкладений білим нальотом, інші органи без патології.
Менінгеальних симптомів нема.
2. Які дані анамнезу та клінічні симптоми дозволили поставити такий діагноз?
З. Які дослідження слід провести для підтвердження діагнозу?
4. 3 якими захворюваннями слід провести диференційний діагноз?
6. Ваші протиепідемічні заходи в осередку.
Еталон відповіді:
1. Паротитна інфекція, типова залозиста форма: панкреатит, легка форма.
 Загальноклінічні методи: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі.
 Біохімічні: аналіз сечі на діастазу, амілаза крові.
 Серологічні: виявлення специфічних антитіл класу IgM в крові.
 Додаткові: УЗД органів черевної порожнини.
1. Принципи лікування:
- Ліжковий режим,
- Дієта,
- Спазмолітичні препарати,
- Через 7-10 днів призначаються ферментні препарати.
ЗАДАЧА 23
80
Дівчинка 7 років, захворів раптово, підвищилась t до 39°C, головний біль, повторне блювання. Дитина
контактна по епідемічному паротиту в класі (2 тижні тому). При огляді: відмічається припухлість в області
навколоушної залози справа, позитивні менінгеальні симптоми - ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга.
1.Сформулюйте клінічний діагноз.
2. Яка тактика педіатра?
3. Які обстеження необхідно провести для підтвердження діагнозу?
ЗАДАЧА 24
Хлопчик 8 років, захворів раптово, підвищилась t до 39°С, головний біль, блювання. На прийомі в
лікарні була виявлена припухлість правої привушної залози. Позитивні менінгеальні симптоми, симптом
Керніга, ригідність м'язів потилиці.
1.Сформулюйте діагноз.
ЗАДАЧА 25
Дівчинка 1 місяць. Протягом 3-х днів дитина кашляє. Температура не підвищується. Батько дитини
кашляє 1 місяць. Сьогодні у дитини кашель збільшився, з`явився ціаноз обличчя під час нападу. Дитина млява.
В легенях везикулярне дихання, хрипів немає.
1. Поставте діагноз згідно класифікації.
2. Які дані анамнезу дали змогу поставити діагноз?
3. Дати поради по нагляду за дитиною.
ЗАДАЧА 26
Хлопчик 3 міс., хворіє 8 днів. Захворювання почалось з кашлю, температура 36,5º С. Через 5 діб від
початку захворювання оглянутий лікарем, діагноз – ГРВІ. Кашель наростав, відмічався більше в нічні години.
Призначені засоби лікування (мікстура від кашлю, теплові процедури на грудну клітину) не ефективні.
На 10-й день захворювання кашель став нападоподібним до 15 разів на добу. Під час нападу кашлю
обличчя червоніло, відмічався ціаноз носо-губного трикутника. Дитина витягувала вперед голову, язик
висунутий. Відмічалася сльозотеча. Після нападу кашлю відходила в`язка мокрота. В один з таких нападів
дитина посиніла, була короткочасна затримка дихання.
В легенях жорстке дихання, хрипів немає. Тони серця ритмічні, тахікардія.
3. Основні напрямки лікування.
Еталон відповіді :
1. Кашлюк, типова тяжка форма, період спазматичного кашлю, апное.
- загальний аналіз крові,
- загальний аналіз сечі,
- бактеріологічний – виділення B. Pertussis із слизу з носогорла,
- серологічний метод – виявлення Ig M та IgA до B.pertussis в крові.
3. Лікування:
- режим,
- дієта,
- оксигенотерапія, аеротерапія,
- етіотропна терапія (макроліди чи ампіцилін),
81
- муколітичні препарати,
- глюкокортикоїди,
- аміназин.
ЗАДАЧА 27
Дівчинка 2-х міс., хворіє 5 днів. Захворювання почалося з кашлю, температура тіла 36,7º С. Оглянутий
лікарем, діагноз ГРВІ. Кашель наростав. Симптоматичне лікування не ефективно.
На 6-й день хвороби кашель набув нападоподібний, характер до 20 разів на добу, обличчя хворого
червоніло, відмічався ціаноз носо-губного трикутника. Дитина приймала вимушене положення, язик
висунутий. Відмічалася сльозотеча. Після нападу кашлю відходило мокротиння.
Під час повторного огляду лікарем, дитина посиніла, перестала дихати.
В легенях жорстке дихання, хрипів немає. Тони серця ритмічні, звучні.
2. Чим обумовлена зупинка дихання?
3. Надати невідкладну допомогу.
- режим,
- дієта,
- аміназин.
ЗАДАЧА 28
Хлопчик 9 міс. Знаходився в лікарні з діагнозом ГРВІ, бронхіт.

При огляді хворого лікар побачив типовий напад спазматичного кашлю.
КАШЛЮК
1. Тактика лікаря по відношенню до хворого.
2. Призначити лікування хворому.
3. Які протиепідемічні заходи треба провести у відділенні.
ЗАДАЧА 29
Дівчинка 5-ти років, відвідує дитячий садок, захворіла на кашлюк. Дома ще є дитина, яка відвідує ясла,
у сусідів – двотижнева дитина, тільки що виписана з пологового будинку.
1. Вкажіть, які протиепідемічні заходи необхідно провести.
82
ЗАДАЧА 30
Хлопчик 4 міс. На 10-й захворювання на підставі клінічних даних та бактеріологічного обстеження,

встановлений діагноз "Кашлюк". Дитина госпіталізована до боксованого відділення. У хворого є брат 6 років,
який перехворів на кашлюк та відвідує дитячий садок. Вакцинований, ревакцинований АКДП-вакциною. У
сусідів є дитина 5 місяців.
1. Які протиепідемічні заходи необхідно провести?
3 тема
Тема: гострі кишкові інфекції, вірусні гепатити
ЗАДАЧА 1
83
Дівчинка 6 років захворіла після прийому некип’яченого молока. Захворювання почалося
гостро, з підвищення температури до 39ᵒС, багаторазової блювоти та частих бризжучих
випорожнень зеленого кольору зі слизом, зловонні. У стаціонарі температура утримувалась
на високих цифрах до 6 дня хвороби, повторна блювота протягом 3 днів. Дитина бліда.
Тони серця ослаблені. Живіт здутий. Нижній край печінки виступає з-під реберної дуги на 3
см, селезінка - на 1,5 см. Випорожнення рідкі, зелені, до 10-15 разів на добу. Олігурія.
1. Виділіть основні синдроми захворювання.
Інтоксикаційний, гіпертермічний, синдром гострого гастроентериту,
гепатоспленомегалія
2. Сформулюйте розгорнутий клінічний діагноз.
Гостра кишкова інфекція ( шигельоз, гастроентероентерит ?) ексикоз 2
ступінь, тяжкий перебіг.
3. Призначте лабораторне обстеження.
-ЗАК
- ЗАС
- копро грама
- бх (електроліти)
- бактеріологічне дослідження калу
- при відсутності позитивних результатів бактеріологічних досліджень РПГА з
дизентерійним діагностикумом.
-Дієта
-регідратаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами до 1, 5 л. на добу
- антибіотикотерапія – Ципрофлоксацин 15 мг/кг 2 рази Курс — 3 дні
пробіотики 5-10 днів
-ентеросорбенти (білі, алюмосилікатні ).
- для репарації слизової киечшника – ректальні свічки з обліпиховим маслом
- контроль діурезу
ЗАДАЧА 2
У дитячому садку захворіло одночасно декілька дітей. У відділення поступив хворий 1р.
6міс. Через 3 години після обіду у хлопчика з’явилась повторна блювота, t до 38,5ᵒС,
млявий, шкіра бліда, рідкі випорожнення 4 рази брудно-зеленого кольору зі слизом. Через 1
годину після захворювання
81
хворий втратив свідомість, протягом 3 хвилин спостерігалися клоніко-тонічні судоми.
Надійшов до стаціонару у тяжкому стані, без свідомості. Блідість шкіри, ціаноз губ.
Ригідність потиличних м’язів. Тони серця звучні, 140 в 1 хвилину, температура тіла 39,5ᵒС.
Слизові оболонки вологі. Язик обкладений білим нальотом. Живіт м’який, здутий.
Болючість, бурчання при пальпації в правій здухвинній ділянці. Анус зімкнутий.
Випорожнення рідкі, брудно- зеленого кольору, вонючі, зі слизом та кров'ю.
Гостра кишкова інфекція( шигельоз) .дистальний коліт, тяжкий перебіг.
Нейротоксикоз.
-ЗАК
- ЗАС
- при відсутності позитивних результатів бактеріологічних
досліджень РПГА з дизентерійним діагностикумом.
-Дієта
-регідратаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами до 900 мл на добу
антибіотикотерапія – Ципрофлоксацин 15 мг/кг 2 рази Курс — 3 дні пробіотики 5-10
днів
-пробіотики 5-10 днів
-ентеросорбенти (білі, алюмосилікатні ).
-Контроль діурезу
ЗАДАЧА 3
Дівчинка 8 років надійшла до стаціонару в перший день хвороби.
дівчинка млява, бліда, скаржиться на головний біль. Часта блювота, різкий біль у верхній
половині живота. Випорожнення рідкі, рясні, водянисті, калові, неперетравлені, вонючі, зі
слизом, кольору "болотної твані".
Напередодні їла м’ясний салат.
82
Інтоксикаційний, синдром гострого гастроентериту.

Гостра кишкова інфекція ( сальмонельоз, гастроентероколіт?),
середньо-тяжка форма, ексикоз 2 ступінь.
- ЗАК
- ЗАС
- проведення РПГА з сальмонельозними еритроцитарними діагностикумами
(діагностичний титр 1:200)
-Дієта
- регідратаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами до 2.0 л. на добу
- антибіотикотерапія – Цефтріаксон ( парентерально) 50—100 мг/кг 1 раз, курс
3—5 днів
- пробіотики 5-10 днів
- ентеросорбенти (білі, алюмосилікатні ).
- для репарації слизової кишечшника – ректальні свічки з обліпиховим маслом ЗАДАЧА 4
Хлопчик 10 місяців, хворіє 5-й день. Після вживання сиру, приготованого з
некип'яченого молока, підвищилася температура тіла до 38-
блювота, рідкі випорожнення. Об’єктивно: стан дитини середньої тяжкості. Млявий, блідий.
Язик обкладений білим нальотом. Тони серця ослаблені. Живіт здутий, бурчання навколо
пупка, печінка нижче краю реберної дуги на 3 см. Випорожнення рідкі, 5-8 разів на добу,
пінисті, темно- зеленого кольору, з домішками каламутного слизу.
Інтоксикаційний, с-м діареї ( ентероколіт), гепатомегалія ( норма на 1, 5 см)
Гостра кишкова інфекція, шигельоз, типова легка форма/ САЛЬМОНЕЛЬОЗ
-ЗАК
-ЗАС
-БАК
-бактеріологічне дослідження калу
-копрограма
83
-РПГА з дизентерійним діагностикумом
Дієта- щадне харчування протертими стравами,якщо грудне
вигодовування – продовжувати
Пероральна регідратація глюкозо – сольовими розчинами ( регідрон) до 1
л/добу
Ніфуроксазид суспензія по 1 мірній ложці 5 мл(220 мг) 3 р/добу перорально
Ентеросорбент ( атоксіл, ентеросгель) по 1 чайній ложці 4 р/добу Пробіотики
ЗАДАЧА 5
Дівчинка 3,5 місяців знаходиться у відділенні молодшого дитинства з діагнозом:

гостра респіраторна вірусна інфекція. На 6-й день перебування у стаціонарі у дитини
випорожнення типу ―болотяної твані‖, зі слизом, смердючі.

1. Про приєднання якого захворювання необхідно думати?
Гостра кишкова інфекція, Сальмонельоз, гастроентероколітна форма, легка
форма
2. Які протиепідемічні заходи повинен здійснити лікар стаціонару?
госпіталізація чи ізоляція хворого вдома
Лікувально-профілактичний заклад, незалежно від форми власності, який
виявив хворого або бактеріоносія сальмонельозу зобов'язаний направити
екстрене повідомлення в установленому порядку до територіального органу,
який здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд. Хвору ізолюють
із колективу. Обов'язковому лабораторному обстеженню на сальмонельози в
епідемічному осередку підлягають виявлені хворі із симптомами, особи, які
спілкувалися з хворою. Спостереження за особами, які зазнали ризику
зараження, проводиться медичними працівниками установ, де зареєстровано
вогнище або територіальні лікувально-профілактичні установи. Тривалість
медичного спостереження становить 7 днів і включає опитування, огляд,
спостереження характером стільця, термометрію.
3. Призначте план обстеження.

1. Загальний аналіз крові, сечі.
2. Бактеріологічні дослідження калу, сечі, крові, жовчі.
3. Серологічна діагностика ГКІ (РА,РПГА).
4. Копрограма.
5. ЕКГ, ректороманоскопія, УЗ діагностика, рентгенографія.
6. Визначення водно-електролітного та КЛ стану.
4. Порядок виписки дитини із стаціонару.
Виписати зі стаціонару пацієнта можна після повного клінічного одужання.
Якщо повторно виділено сальмонел, спостереження (і за потреби —
лікування) здійснюють амбулаторно.
84
Реконвалесцентів, які перенесли гастроінтестинальную форму
сальмонельозу, виписують із стаціонару після повного клінічного одужання і
негативного результату одноразового посіву калу, взятого через 2 дні після
закінчення лікування.
85
ЗАДАЧА 6
Дівчинка 6 міс., неорганізована, на штучному вигодовуванні. Захворіла гостро,

підвищилася температура тіла до 38,5ᵒС, багаторазова блювота, часті рідкі випорожнення
кольору ―болотяної твані‖, до 10-15 разів на добу. Дитина госпіталізована в клініку в
перший день хвороби у важкому стані. Температура тіла 39,5ᵒС, повторна блювота,
адинамія. Шкіра блідо-сірого кольору, ―мармурова‖. Риси обличчя загострені, велике
тім’ячко запало. У легенях - жорстке дихання. Тони серця ослаблені, ритмічні. Живіт
помірно здутий, печінка виступає з-під краю реберної дуги на 3 см, селезінка - на 2 см.
Випорожнення рясні, до 15 разів на добу, містять слиз і зелень. Олігурія.
Гостра кишкова інфекція, Сальмонельоз, гастроентероколітна важка
форма.Ексикоз ІІІст.
2. Виділіть синдроми, які становлять загрозу для життя дитини.
Діарейний, дегідратаційний, інтоксикаційний, олігурія
-ЗАК
-ЗАС
-БАК
-бактеріологічне дослідження калу
-копрограма
-РПГА з сальмонельозним еритроцитарним діагностикуком
Дієта- щадне харчування , штучне вигодовування – продовжувати Парентеральна

регідратація фіз р-ном 200 мл 4 р\добу краплинно Пероральна регідратація глюкозо –
сольовими розчинами ( регідрон) до 1 л/добу
85
Ніфуроксазид суспензія по 1 мірній ложці 5 мл(220 мг) 3 р/добу перорально
Ентеросорбент ( атоксіл, ентеросгель) по 1 чайній ложці 4 р/добу Пробіотики
ЗАДАЧА 7
Хлопчик 1,5 років надійшов до стаціонару на 5 день хвороби.

Захворювання почалося поступово з підвищення температури, нестримної блювоти.
Випорожнення 7-8 разів на добу, рідкі, пінисті, неперетравлені, смердючі, містять слиз
темно-зеленого кольору. Язик густо обкладений жовтуватим нальотом. Живіт помірно
здутий, болючий при пальпації. Печінка на 3 см виступає з-під краю ребрової дуги. Із
анамнезу відомо, що напередодні захворювання дитина їла омлет.
Попередній діагноз: Гостра кишкова інфекція, гастроентеритична форма, ексикоз ІІст. (сальмонельоз?),
гострий перебіг, середньоважка форма.
Ускладнення: помірна дегідратація, гепатомегалія.
2. Призначте лабораторне обстеження хворому.

1) ЗАК; Ht
2) БХ крові (електроліти, КОС, сечовина, креатинін, АЛТ, АСТ, глюкоза, протеїнограма)
3) ЗАС, діурез
4) Бактеріологічне дослідження випорожнень/блювотних мас = виділення збудника Сальмонели;
5) Копрограма (локалізація запал.процесу)
6) Коагулограма
7) Серологічний метод (РНГА з груповим сальмонел.діагностик. і РА в парних сироватках.)
8) Аналіз калу на яйця гельмінтів.
Режим: ліжковий
1) Дієта: стіл №4 (при відсутності блювоти), щадана з виключенням молочних продуктів, жирної їжі;
фруктові відвари без цукру.
2) Зондове промиванняшлунка, кишківника кип’яченою водою + 3% р-н гідрокарбонату
3) Регідратація:
* Об’єм рідини 130-170 мл/кг/добу: 1/3 в/в + 2/3 пер ос:
- Регідрон 40 мл/кг кожні 8 годин п/о
- Трисоль 50 мл/хв в/в 1 разово на добу в/в.
4) Антибіотикотерапія: цефалоспорини ІІІ покоління = цефтріаксон 100 мг/кг 1 раз 3-5 дні в/м
5) Ентеросорбенти: ентеросгель по 1д.л на 3 на добу
6) Моторно-евакуац.ф-ї кишечника: Папаверин - 10 мг (1 мл 2 % розчину) 2 рази на добу
8) Протиблювотні: Ондансетрон в/в 25-50мл 0,9% розчину натрію хлориду протягом 15хв.
6) Ферменти засоби (Панкреатин)
7) Пробіотики.
8) Комплекс вітамінів В1, В2, В6 і С (біля 2 тиж)
ЗАДАЧА 8
Хлопчик 6 років занедужав гостро. Захворювання почалось гостро, з підвищення

температури до 39,9° С, одноразової блювоти, болю в животі, втрати свідомості, судоми
клоніко-тонічного характеру. Швидкою допомогою доставлена в клініку через 18 годин від
початку хвороби.
Об’єктивно: стан тяжкий. Свідомість не порушена. Температура тіла 39,5° С. Шкіра
бліда, кінцівки на дотик холодні, язик вологий, обкладений сірим нальотом. У легенях
везикулярне дихання. Тони серця ослаблені, ритмічні.
87
Пульс 110 уд./хв, АТ 100/60 мм рт. ст. Живіт м’який, запалий, печінка і селезінка
не пальпуються. Сигмовидна кишка спазмована, чутлива.
Випорожнення рідкі зі слизом і кров’ю, малими порціями.
1. Невідкладна терапія при судомному синдромі.
перевірити прохідність дихальних шляхів;
надати тілу дитини правильне положення (повернути на бік для
запобігання можливій аспірації);
оберігати від механічних травм, підкладаючи м’які речі під голову, спину;
запобігти прикушуванню язика – між корінними зубами закласти шпатель або
держак ложки, обмотаний шаром бинта, або вузлик носової хустинки;
запобігти западанню язика, висунувши вперед нижню щелепу і
зафіксувавши її;
очистити верхні дихальні шляхи;
надати кисневу підтримку 100% зволоженим, підігрітим киснем, за необхідності –
штучною вентиляцією легень;
забезпечити надійний венозний доступ (краще катетеризацією
центральних вен);
ввести протисудомні препарати. Препаратами першого ряду для лікування судом у
дітей є бензодіазепіни -Седуксен в/в 0,5% розчин в разовій дозі 0.3-0.5 мг/кг маси
тіла. Швидкість введення – 1-5 мг за хв. Призначають фенобарбітал 2-3 мг/кг на
добу перорально 1 раз на ніч (після 1 приступу - на 2-3 місяці, після повторних
приступів - на 1 рік).
88
При повторному приступі судом для подальшої терапії використовують ГОМК 20%
(оксибутірат натрію) в/м, в/в в дозі 80-100 мг/кг, дозу можна повторити через 3-4
години.
Барбітурати короткої дії (тіопентал натрія, гексенал) 0,5-1% розчину
2-3 мг/кг маси (пригнічують дихальний центр).
Для подовження протисудомного ефекту застосовують нейроплегіки
(дроперідол, піпольфен).
При відсутності ефекту застосовують міорелаксанти, проводять інтубацію
трахеї, ШВЛ.
11.Люмбальна пункція
Гостра кишкова інфекція (шигельоз?) –
дистальний коліт, нейротоксикоз 1 ст, тяжка форма.
3. Умови виписки хворого із стаціонару.

Якщо діагноз шигельозу бактеріологічно підтверджений, реконвалесцентів виписують
після клінічного одужання і негативного одноразового бактеріологічного дослідження
калу, проведеного не раніше, ніж через два дні після закінчення антибактеріального
лікування.
ЗАДАЧА 9
Дівчинка, 1 року 2 міс., захворіла гостро. Ввечері підвищилась температура тіла до 39,9º
С, повторна блювота, біль у животі переймоподібного характеру. Випорожнення
розріджені, спочатку калові, потім малокалові, зі слизом і прожилками крові. На другий
день температура 37,5 – 37,8º С, випорожнення дуже часті.
У тяжкому стані дитина доставлена в лікарню. При огляді: свідомість збережена, дитина
в’яла, адинамічна. Шкіра бліда, суха. Тургор тканин знижений. Губи сухі, язик обкладений
білим нальотом. Пульс 120 уд./хв, ритмічний. Тони серця ритмічні, послаблені. Живіт
запалий. Сигмовидна кишка спазмована, болюча при пальпації, спостерігається бурчання при
пальпації інших відділів товстої кишки. Анус зіяє. Випорожнення водянисті, малокалові, зі
слизом і прожилками крові.
88
Синдроми наявні у хворої: інтоксикаційний, колітичний, астеновегетативний.

Гостра кишкова інфекція (шигельоз?) - коліт, тяжка форма, токсико-ексикоз ІІ
ступеню
Колітичний, інтоксикаційний, астеновегетативний синдроми. Гостра кишкова інфекція (шигельоз?)
Ступінь тяжкості: тяжка
Ускладнення: токсико-ексикоз ІІ ступеню
5.3. Призначте лабораторне обстеження.

• Загальний аналіз крові, гематокрит
• Загальний аналіз сечі
• Біохімія крові: загальний білок і його фракції, загальний білірубін і його фракції, АлАТ, АсАТ, ЛФ,
електроліти (К+, Na+, Cl-), глюкоза, сечовина, креатинін, залишковий азот, питома вага плазми крові, КОС
(pH, pCO2, pO2, HCO3-, SBE), СРБ
• Коагулограма
• Копроцитограма
• Кров хворого на RW, HBsAg
• Кров хворого на ВІЛ (за попередньої письмової згоди)
• УЗД ОЧП
• ЕКГ
• Погодинний контроль АТ, ЧД, ЧСС, пульсу, діурезу, втрати рідини (блювотних мас, випорожнень)
• Контроль лабораторних показників: гематокриту, глюкози, питомої ваги плазми крові, загальний білок і
його фракції, загальний білірубін і його фракції, АлАТ, АсАТ, сечовина, креатинін, електролітів (К+, Na+,
Cl-), сечовини, креатиніну, залишкового азоту, СРБ
• Бакпосів випорожнень хворого на групу шигел та умовно-патогенну флору
• РНГА, РА сироватки крові хворого з груповим шигельозним діагностикумом для виявлення антитіл до
антигенів шигел в динаміці
• ІФА крові хворого на виявлення антитіл класу IgM, IgG до антигенів шигел
• ПЛР зразку випорожнень для виявлення ДНК шигел
•
• Госпіталізація в інфекційну реанімацію
• Ліжковий режим
• Дієта № 4 за Певзнером (виключення молочних продуктів)
• Регідратаційна терапія – регідрон 2/3 необхідної дози перорально, 1/3 – перентерально. Об’єм
рідини в перші 4 години терапії при масі приблизно 10 кг 800 мл, надалі – підтримувальна
регідратація 1000мл на добу
• Антибактеріальна терапія: Ципрофлоксацин - 0,15 г п/о 2 рази на добу
• НПЗП: Парацетамол 0,5 г п/о кожні 6 годин за потреби
• Ферменти
• Пробіотики: Лактіалє 250 мг - по 1 капсулі перорально 2 рази на добу
• Ентеросгель – по 5 г (чайна ложка) перорально 3 рази на добу
-антибактеріальна терапія (препарати нітрофуранового ряду),

ніфуроксазид суспензія 5 мл 3 рази на добу 5 днів
-регідратаційна терапія глюкозо-сольовими розчинам перорально в 2 етапи. 1
етап-перші 4-6 годин до 1 л . 2 етап-підтримувальна регідратація
.Орієнтовний об'єм розчину для підтримуючої регідратації -
від 50 до 100 мл/кг маси тіла на добу або 10 мл/кг маси тіла після кожного
випорожнення.
На цьому етапі глюкозо-сольові розчини чередують з безсольовими розчинами
89
- фруктовими відварами без цукру, чаєм, особливо зеленим.
-ентеросорбенти,
-ферменти,
-пробіотики,
-дієтотеарпія,
-для репарації слизової киечшника – ректальні свічки з обліпиховим маслом.
ЗАДАЧА 10
У дівчинки 6 років, яка відвідує дитячий садок, захворілювання почалося гостро, з

підвищення температури тіла до 37,5º С, болю в животі, рідких випорожнень зі слизом.
Госпіталізована в клініку в першу добу захворювання. Об’єктивно: t-37,7º С, пульс 120
уд/хв, частота дихання 32/хв. Стан дитини порушений, в’ялість, шкірні покрови бліді, під
очима тіні. Язик вологий, обкладений сірим нальотом. В легенях везикулярне дихання. Тони
90
серця ритмічні. Живіт м'який. Сигмовидна кишка спазмована, при пальпації болюча.
Випорожнення кашицеподібні, зі слизом, до 7 разів на добу, сечовиділення достатнє.
Дані лабораторних досліджень: ЗАК: еритроцити - 3,7х10.12/л, гемоглобін 120 г/л, лейкоцити
- 7,6х10.9/л, п-16%, с-24%, м-8%, е-2%, л-50%, ШОЕ – 18 мм/год.; копрограма: непереварена
клітковина, слиз, лейкоцити - 10-15 в п/з. З калу виділена шигела Зонне при
бактеріологічному дослідженні.
1. Поставте діагноз згідно класифікації.ГКІ/ Гострий шигельоз, типова форма(колітий
варант), середньотяжка форма. Токсико -ексикоз 1 ступеня?
2. Які заходи повинні бути проведені по відношенню до контактних у дитячому
садку?
В осередку шигельозу( дитячий садок) проводять поточну , а після одужання хворого-
заключну дезіфекцію. Контактні особи підлягають спостереженню протягом 7 днів :
проводиться термометрія, огляд живота,випорожнень.
3. План лікування хворого у стаціонарі.
1,Дієтотерапія одразу після проведення регідратації і зникнення ознак
зневоднення.Зменшуюючи добовий об’єм їжі на ½-1/4. З виключенням молочних продуктів.
2. Регідратаційна терапія ( пероральна дегідратація без інфузійної терапії). Проводиться у два
етапи :1 етап – у перші 4-6 годин ліквідація водно-сольового дефіциту (1000мл роз-ну), 2
етап – підтримувальна регідратація ( чергування глюкозо-сольових розчинів з безсольовими
розчинами ( фруктові і овочеві відвари без цукру)
3. Фізіологічні потреби в рідині:1500 мл
4. Компенсація дефіциту елетролітів для ексикозу 1 ступеня достатньо складових , що
даються при пероральній дегідратації.
5. Антибактеріальна терапія(препарати нітрофуранового ряду –ніфуроксазид пероарально
200мг 4 рази на добу).Курс лікування 5 днів
6. Ентеросорбенти (ентеросгель 5 г(чайна ложка) 3 рази на добу
7. Пробіотики ( лактіале 1,0 розвести вміст пакету в воді і дати дитині 1 р на добу),курс
лікування 5-10 днів
8. Ферментативні препарати ( Креон 500 ліпазних ОД/кг маси тіла = 10000 ОД ,1 капсула на
добу)
4. Умови виписки із стаціонару.Повне клінічне одужання та негативний результат

бактеріологічного дослідження випорожнень ,яке провлдиться через 2 доби після закінчення
етіотропного лікування.
ЗАДАЧА 11
Хлопчик 3 років 7 місяців захворів гостро. Підвищилась температура до 39,6º С, двократна

блювота, біль в животі. Випорожнення стали рідкими, спочатку калові, потім малокаловими,
зі слизом, прожилками крові. Госпіталізований на 2-й день хвороби в тяжкому стані.
Температура 38,9º С. В’ялий, адинамічний, в свідомості, на питання відповідає повільно.
Шкірні покрови чисті, бліді, губи сухі. Тургор тканин збережений. Язик обкладений білим
90
нальотом. Пульс 100 уд./хв, ритмічний. Тони серця ритмічні, ослаблені. Живіт запалий,
м’який. Сигмовидна кишка спазмована, чутлива при пальпації. Бурчання по ходу товстого
кишечника, анус зіяє. Випорожнення рідкі, малокалові, зі слизом і прожилками крові.
1. Виділіть основні синдроми захворювання.Інтоксикаційний
синдром(гіпертермічний),колітний,ексикоз,токсикоз
2. Поставте клінічний діагноз.ГКІ, шигельоз,типова форма(колітний
варіант),середньотяжка форма,токсико -ексикоз 2 ст
3. Назвіть можливі ускладнення. Інфекційний токсикоз(токсична енцефалопатія,розлади
мікроцтркуляції, порушення коагуляційного гемостазу)
ЗАДАЧА 12
Хлопчик 8 міс. занедужав гостро. Захворювання почалося з підвищення температури тіла

до 37,2º С, одноразової блювоти. Випорожнення водянисті, жовтого кольору, з білими
грудочками, до 5 разів на добу. Наступного дня випорожнення малокалові, зеленого кольору,
з домішками слизу, до 2-3 разів на добу. Під час дефекації дитина неспокійна, плаче, обличчя
червоніє. Лікування не проводилось, до лікаря не звертались. На 7 день хвороби стан дитини
погіршився, став в’ялим, відмовляється від їжі. Повторна блювота. Випорожнення до 10
разів на добу, водянисті, з домішками слизу. При надходженні до стаціонару стан тяжкий,
температура тіла 37,8º С. Шкірні покрови бліді, з сірим відтінком. Риси обличчя загострені.
Тургор тканин знижений. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Тони серця ритмічні,
ослаблені. Пульс 136 уд./хв. Живіт помірно здутий, доступний глибокій пальпації.
Сигмовидна кишка спазмована, чутлива при пальпації.
1. Виділіть основні клінічні синдроми
захворювання.Інтоксикаційний,токсикоз,екзикоз
2. Сформулюйте попередній діагноз. ГКІ,гастроентерит(ентеропатогенний
ешерихіоз?),тяжка форма ,токсико-ексикоз 3ст
3. Чим ускладнилось захворювання? токсико-ексикоз 3ст
4. Які лабораторні дослідження потрібно призначити хворому?Бактеріологічне
дослідження калу, промивних вод шлунка(середовище Ендо,Левіна), серологічний метод –
РА/РНГА (діагностичний титр 1:80, 1:100 і вище ), копрограма,загальний аналіз крові(з
визначенням показника гематокрита), загальний аналіз сечі,біохімічний аналіз
крові(визначеня білка, білірубіну та його фракцій, КОС , електроліти).
1.Регідратаційна терапія ( після визначення дефіциту рідини). Парентеральна
регідратація(розчини глюкози і сольові розчини в співвід 1:1)+пероральна.
1% дегідратації =10 мл/кг, 1 кг втрати маси тіла =1л
2.Визначння фізіологічної потреби в рідині
3.Компенсування дефіциту електролітів
4. Антибактеріальна терапія –цефалоспорини 3 покоління(цефтріаксон 50-100мг/кг 1 рд, курс
3-5 днів
91
5. Ентеросорбенти
6.Ферменти
7.Пробіотики
8.Дієтотерпія
ЗАДАЧА 13
Хлопчик 5 років, перебуваючи в дитячому садку, захворів гостро: підвищилась

температура до 38 град. , з’явились нудота, блювота 2 рази, відмова від їжі, скарги на болі в
животі. При огляді лікарем виявлено: в’ялість, слабкість, спинка язика суха; тахікардія,
живіт м’який, відмічається бурчання і больова реакція при пальпації петель кишечнику.
Кал був 5 разів: рідкий, водянистий без патологічних домішок. При бактеріологічному
дослідженні калу виявлено E. Coli O-125.
Інтоксикаційний, абдомінальний, колітний
Гостра кишкова інфекція ( ешерихіоз О-125 ентероінвазивний),
гастроентерична форма, токсико-ексикоз 2 ступінь, середньо-важка
форма.
Дієта
Регідратаційна терапія:
1 етап-Регідрон 40 мл/кг 4-5 год
2 етап- підтримуюча регідр.( від 50-100 мл/кг) день чи 10мл/кг маси тіла після
кожного випорожнення.
АБ цефалоспорини – цефтріаксон 100мг/кг 1 раз 3-5 дні в/м Ферменти
Ентеросорбенти
Пробіотики
ЗАДАЧА 14
Хлопчик 8 міс, температура 37,5-38 град, багаторазова блювота,

відмовляється від їжі, рідину п’є охоче, але після пиття спостерігається повторна
блювота; дитина стала млявою, кал за добу 8 разів, водянистий, жовто-оранжевого
кольору з незначною кількістю прозорого слизу.
92
Об’єктивно: дитина в’яла, в сопорі, шкіра суха, з мармуровим відтінком, риси
обличчя загострені, живіт здутий, через що органи черевної порожнини пальпації
недоступні. Діурез знижений. При бактеріологічному обстеженні калу виділено Е. Coli O-
111.
1. Поставте діагноз.
Гостра кишкова інфекція (ентеропатогенний ешерихіоз Е. Coli O- 111.),тяжка
форма, токсико-ексикоз 3 ступеня (сопор). Діарейний синдром у вигляді
гастроентериту.
2. Призначте обстеження та лікування.
Діагностика:
1. Бактеріологічний метод (кал, блюв маси)

2. Для визначення ентеротоксигенних паличок визначають здатність до
токсиноутворення та адгезії.
3. Копрограмма, ЗАК ЗАС, БХ( електроліти, КЛС)
3. Серологічний метод – р-ц аглютинації та реакція непрямої гемаглютинації титру
антитіл в динаміці. Діагностичний титр – 1:80-1:100 і вище.
Лікування
1. Дієта
2. Регідратаційна терапія:
3. АБ цефалоспорини – цефтріаксон 100мг/кг 1 раз 3-5 дні в/м
4. Ферменти
5.Ентеросорбенти
6.Пробіотики
ЗАДАЧА 15
Дівчинка 7 міс., захворіла гостро: підйом температури тіла до 38,2 град., багатократна
блювота, рідкі, водянисті, жовто-оранжевого кольору випорожнення до 8 разів на добу.
93
Об’єктивно на 2-й день хвороби: дитина в’яла, загальмована, шкіра суха, з
―мармуровим‖ відтінком, риси обличчя загострені, живіт здутий, через що органи черевної
порожнини пальпації недоступні. Апетит відсутній, п’є рідину неохоче. Діурез значно
знижений.
1. Тактика дільничого лікаря по відношенню до хворого.
Негайна госпіталізація
Негайна регідратаційна терапія р-н Рінгера чи Регидрон
Антибіотикотерапія широкого спектру.
Призначити обстеження
1. Бактеріологічний метод (кал, блюв маси)
2. Копрограмма, ЗАК ЗАС, БХ( електроліти, КЛС)
3. Серологічний метод – р-ц аглютинації та реакція непрямої гемаглютинації титру
антитіл в динаміці. Діагностичний титр – 1:80- 1:100 і вище.
2. Який синдром потребує невідкладної допомоги?

Гастроентеритний .(блювота\понос)
3. Призначте хворому лікування.

Дієта
Регідратаційна терапія:
АБ цефалоспорини – цефтріаксон 100мг/кг 1 раз 3-5 дні в/м Ферменти
ЗАДАЧА 16
У дівчинки 2 років, яка лікується в стаціонарі з приводу гострого лакунарного

тонзиліту, в процесі планового обстеження виділена з калу ешеріхія О-143.
При детальному зборі анамнезу з’ясовано, що напередодні появи симптомів
тонзиліту у дитини протягом 5 днів спостерігалась
дисфункція кишечника (випорожнення 4-5 разів на добу, рідкі та кашицеподібні) на фоні
зниженого апетиту та нормальної температури. За медичною допомогою з приводу
дисфункції кишечника не звертались. Застосовувалась фітотерапія.
94
Загальний стан дитини на момент огляду середньої тяжкості (3-й день перебування в
стаціонарі): температура тіла 37,5 град (за рахунок тонзиліту), знижений апетит, живіт
м’який, дистальні відділи кишечника еластичні, випорожнення 2 рази на добу,
кашицеподібні, з незначною кількістю слизу.
1. Сформулюйте супутній діагноз.
Ентероінвазивна інфекція викликана Escherichia coli, гострий перебіг, типова
ентеритна форма, легкий ступінь тяжкості. Ексикоз 1 ступеня
2. Тактика палатного лікаря стосовно хворого та контактних.

ізоляція хворого, запровадження додаткових санітарно-гігієнічних норм в стаціонарі,
бактеріологічне дослідження випорожнень у дітей в стаціонарі, особливо з
дисфункцією кишок (якщо виявили і в інших дітей - теж ізоляція)
3. Подальше лікування дитини після уточнення супутнього діагнозу.

• дієтотерапія,
регідратаційна терапія,оральна, у 2 етапи:
1 етап- 500 мл у перші 4-6 годин (нехай дівчинка має вагу 10 кг) препарат Регідрон
по 1-2 чайній ложці або піпетці кожні 5-10 хв.
2 этап - 50 мл (Регідрон+ фруктов та овочеві відвари)
• Допоміжна терапія
пробіотики Лінекс Бейбі по 1 капсулі 2 рази на добу
ентеросорбенти Ентеросгель - 1 5 г 3-4 рази на добу за 1.5 години до прийому їжі
ферменти підшлункової залози - Панкреатин для дітей - 1 табл 1 раз на добу
ЗАДАЧА 17
Дівчинка 10 міс., хворіє протягом 3 днів; знизився апетит, з’явилась блювота до 3

разів, рідкі випорожнення – до 8 разів на добу. За останню добу підвищилась температура
тіла до 38,4 град., дівчинка стала в’ялою, відмовляється від їжі, втратила масу
тіла.
Об’єктивно: свідомість пригнічена до сомноленції. Дитина в’яла, жадібно п’є воду.
Шкіра бліда з мармуровим малюнком на кінцівках, периоральний ціаноз. Слизова
ротоглотки суха. Шкірна складка розправляється повільно. Дихання жорстке з обох сторін.
ЧД – 54 за 1 хв., тони серця ослаблені, ЧСС – 156 за 1 хв. Живіт помірно здутий. Печінка на
3 см з-під ребра, селезінка не
пальпується. Випорожнення рясні, водянисті,
95
блідо-жовтого кольору з невеликою кількістю мутного слизу.
Анус зімкнутий. Діурез знижений – самостійного сечовиділення не було за останні 6 годин.
При бактеріологічному дослідженні калу виділена культура
Escherichia coli 0-119.
1. Виділіть ведучі клінічні синдроми.
Абдомінальний
Інтоксикаційний
Гіпертермічний
Диспептичний (кишкова форма)
Дегідратаційний (?)

Ентеропатогенна інфекція викликана Escherichia coli, гострий перебіг, типова
холереподібна форма, середньотяжкий ступінь тяжкості. Ексикоз 2 ступеня
• дієтотерапія,
регідратаційна терапія,оральна, у 2 етапи:
1 етап- 500 мл у перші 4-6 годин (нехай дівчинка має вагу 10 кг) препарат Регідрон
по 1-2 чайній ложці або піпетці кожні 5-10 хв.
2 этап - 50 мл (Регідрон+ фруктов та овочеві відвари)
• Допоміжна терапія
пробіотики Лінекс Бейбі по 1 капсулі 2 рази на добу
ентеросорбенти Ентеросгель - 1 5 г 3-4 рази на добу за 1.5 години до прийому їжі
ферменти підшлункової залози - Панкреатин для дітей - 1 табл 1 раз на добу
ЗАДАЧА 18
Хлопчик 1 рік 8 місяців захворів гостро взимку, підвищилася

температура тіла до 38 ° С, помірно виражені симптоми інтоксикації, блювота 2
рази на добу, незначні катаральні явища. Скаржиться на біль в животі. Метеоризм,
випорожнення рідкі водянисті, без патологічних домішок з різким
96
запахом. При бактеріологічному дослідженні кала патогенна мікрофлора не виявлена. В аналізі крові
помірний лімфоцитоз, лейкоцити та ШОЕ в межах норми.
Сформулюйте та обґрунтуйте попередній діагноз.
Наявний катаральный синдром, діарея, лихоманка, блювання, відсутність патогенної

бактеріальної мікрофлори в калі, лімфоцитоз - вказує на вірусну етіологію ГКІ
Яка етіологія захворювання найбільш ймовірна? Вірусна (ротавірусна)

З чим необхідно диференціювати дане захворювання? ГКІ, ГРВІ
ЗАДАЧА 19
Хлопчик 2 років захворів гостро, підвищилась температура тіла до 39 °С, блювота 2-3 рази
на добу, слизові виділення із носа, покашлює. Крім цього скаржиться на біль в животі. При
огляді шкіра бліда, слизові оболонки вологі. Слизова ротоглотки помірно гіперемійована. В
легенях дихання везикулярне, серцеві тони звучні, помірна тахікардія. Живіт здутий,
кишечник бурчить.
Випорожнення рідкі жовтого кольору водянисті з невеликою кількістю прозорого слизу 5-7 разів
на добу. За час хвороби дитина втратила 4 % маси тіла.
Бактеріологічне дослідження випорожнень негативне.
1. Сформулюйте попередній діагноз
Гостра кишкова інфекція: ротавірусна інфекція, типова форма, середньотяжкого ст важкості, гострий
перебіг
Токсико-ексикоз 1 ст
2. Яку ускладнення розвинулось у хворого?

Токсико-ексикоз 1 ст (бо втрата маси тіла менше 5 %)
3. Основні принципи лікування в даному випадку.

Оральна дегідратація (регідрон 30 мл/кг протягом 4 годин), після припинення процесу
зневоднення – підтримуюча регідратація: фруктові відвари без цукру, чай Пробіотики (симбітер)
ЗАДАЧА 20
97
Дівчинка 3 років захворіла взимку гостро, підвищилась температура тіла до 39° С, блювота
3-4 рази на добу, слизові виділення із носа, покашлює. Скаржиться на біль в животі,
випорожнення 12-15 разів на добу водянисті без патологічних домішок жовтого кольору. При
огляді шкіра бліда суха, слизові оболонки вологі.
Тургор м'яких тканин знижений, тахікардія, тони серця ослаблені, олігурія. Бактеріологічне
дослідження випорожнень негативне.
Гостра кишкова інфекція: ротавірусна інфекція, типова форма, тяжкого ст важкості, гострий перебіг
2. Яке ускладнення розвинулось у хворого?

Токсико-ексикоз 2 ст.
3. Основні принципи лікування в даному випадку.

Оральна дегідратація (регідрон 30 мл/кг протягом 4 годин), після припинення процесу
зневоднення – підтримуюча регідратація: фруктові відвари без цукру, чай Пробіотики (симбітер)
ЗАДАЧА 21
Дівчинка 1 рік 3 місяці захворіла гостро, температура тіла 38,5 ° С, багатократна блювота,
виражені катаральні прояви з боку верхніх дихальних пляжів. При огляді у відділенні лікарні шкіра
бліда суха, тургор м'яких тканин знижений, слизові оболонки сухі. В легенях везикулярне дихання,
серцеві тони ослаблені.
Живіт здутий, кишечник бурчить. Випорожнення 15 разів на добу рідкі жовтого кольору,
водянисті. За час хвороби дитина втратила більше 10 % маси тіла.
Бактеріологічне дослідження випорожнень негативне.
Гостра кишкова інфекція: ротавірусна інфекція, типова форма, тяжкого ст важкості, гострий перебіг
2. Яке ускладнення розвинулось у хворого.

Токсико-ексикоз 3 ст.
3. Основні принципи лікування у даному випадку.

Парентеральна регідратація (Рінгер лактат 30 мл/кг протягом 30 хвилин – 1
етап, рінгер лактат 70 мл/кг протягом 2,5 годин – 2 етап)
98
ЗАДАЧА 22
Хлопчик 5 років захворів гостро: підвищилась температура до 38,4 град., повторна

блювота. Наступного дня з`явився плямисто-папульозний висип на руках, тулубі, навколо
суглобів. Періодично турбує біль в животі. На 3-й день хвороби посилились ознаки
інтоксикації, потемніла сеча, пожовтіли шкіра і склери. Хворого направили в стаціонар з
підозрою на вірусний гепатит.
При вступі: стан середньої тяжкості, температура 38,2 град., шкіра і склери
жовтушні, на бокових поверхнях тулуба, в складках шкіри –
мілкокрапковий висип. Язик обкладений сіруватим нальотом, по краям – ―малиновий‖.
При пальпації живота – болючість в підребір’ї та здухвинній ділянці з правого боку.
Печінка виступає на 3,5-4 см. Сеча темна.
Випорожнення розріджені, зі слизом 3 рази на добу.
З анамнезу відомо, що в раціон їжі щоденно входить сира капуста та морква з
магазину.
Температура та інші симптоми інтоксикації утримувались протягом 5 днів
жовтяниця зникла на 8-й день. Виписаний на 21 день хвороби з клінічним одужанням.
Кишковий ієрсиніоз, типова комбінована форма (гастроінтестинальна,
абдомінальна (псевдоапендикулярна), жовтянична, скарлатиноподібна)
середнього ступеня тяжкості, неускладнений перебіг
2. Якими дослідженнями можна цей діагноз підтвердити?

Бактеріологічне дослідження калу і сечі, слизу з ротоглотки на кишковий ієрсиніоз,
РПГА з ієрсініозним діагностикумом, загальні аналізи крові, сечі.
– стіл № 5 по
Певзнеру; при перевазі кишкових розладів – стіл № 4 по Певзнеру, при всіх інших
формах – стіл № 15 по Певзнеру;
– антибактеріальна терапія не проводиться.
При середньо-тяжкій та тяжкій формі: антибактеріальна терапія левоміцетином,
цефалоспорини III – ІV покоління,
аміноглікозиди. Курс лікування 7-10 днів.
– при легкій формі – значна кількість лужного пиття, при
середньотяжкій та тяжкій формі – глюкозо-сольові розчини. Ентеросорбенти, ферменти
99
ЗАДАЧА 23
Хлопчик 13 років, відвідує школу, де були зареєстровані випадки захворювань,

схожі на скарлатину. Захворів гостро: підвищилась температура тіла до 38,9 град, три рази
була блювота, знизився апетит. Наступного дня турбував біль у животі. На 3-й день з’явився
плямистий і мілкокрапковий висип по всьому тілу. При поступленні в стаціонар (на 3-й день
хвороби) : стан середньої тяжкості, температура 38,2, обличчя одутловате, гіперемоване. На
шкірі бокових поверхонь тіла, на внутрішніх поверхнях стегон –
мілкокрапковий висип, навкруги суглобів – плямистий висип. Стопи та кисті набряклі,
гіперемовані. Виражені явища склерита, кон’юнктивіта, в ротоглотці
– помірна гіперемія. При пальпації живота відмічається болючість в правій здухвинній
ділянці, печінка збільшена на 2 см. Випорожнення розріджені 3 рази на добу. На 7-й день у
хворого діагностовано міокардит, гепатит.
Кишковий єрсиніоз, типова середньотяжка комбінована (псевдоапендикулярна,
скарлатиноподібна, жовтянична, гастроінтестинальна?) форма, ускладнений
перебіг. Міокардит.
2. Призначте обстеження хворому.
- лейкоцитоз, нейтрофільоз, паличкоядерний зсув, прискорена ШОЕ,
еозинофілія;
– білок в незначній кількості, лейкоцити, циліндри
– поодинокі;
– слиз, поодинокі еритроцити, лейкоцити;
– виявлення збудника у випорожненнях, сечі, крові, гною,
слизу з ротоглотки, лімфатичних вузлах (при необхідності);
метод – реакція аглютинації (РА) та непрямої гемаглютинації
(РНГА) з живою або вбитою культурою ієрсиній у динаміці. Діагностичні титри в
РА – 1:40 – 1:160, а РНГА –1:200. Найбільші титри аглютинінів у дітей з`являються
на 2-4 тижні хвороби.
арда лівого шлуночка і лівого передсердя, порушення

ритму, подовженя QТ та процесів реполярізації,
показників скоротливої здатності міокарда.
єтотерапія. Дієта: при вираженому ураженні гепатобіліарної системи – стіл № 5 по
100
При легкій формі – антибактеріальна терапія не проводиться.
середньотяжкій та тяжкій формі – глюкозо-сольові розчини. Ентеросорбенти, ферменти.
Лікування міокардиту:
умовлюється тяжкістю кардиту:
при середньотяжких формах - від 3 до 5 тижнів, при тяжких - 8 тижнів і більше.
викликають збудження серцево-судинної системи: каву, кріпкий чай, жарені

блюда, хрін, часник та ін. Збагачення дієти калієм (ізюм, курага, горіхи, банани,
печена картопля, гречана крупа, ін.).
Обмеження хлоріду натрія та рідини при серцевій недостатності.
- противірусні та антибактеріальні препарати.
недостатності та міокардитах алергійного походження -

преднізолон внутрішньо 0,8-1,5 мг/кг на добу.
дивах хронічного міокардита
призначаються делагіл або плаквеніл.
-карнітіна хлорід, мілдронат, кардонат,
фосфаден, АТФ-лонг, ін.).
- серцеві глікозиди (дігоксин), діуретики (фуросемід, ін.),
інгібітори АПФ (каптоприл).
ЗАДАЧА 24
Хлопчик 11 років , захворів гостро з підвищення температури тіла до 38,5

град, болю в м’язах, суглобах. На 3-й день потемніла сеча, став світлим кал. Хворого
направили в стаціонар з діагнозом: вірусний гепатит?
При надходженні на 4-й день хвороби: стан середньої тяжкості, температура тіла
38 град. Шкіра з жовтушним відтінком, склери жовті, навкруги суглобів плямисто-
папульозниий висип. В ротоглотці помірна гіперемія слизових. При пальпації
живота відмічається болючість в правій здухвинній ділянці, печінка на 2 см нижче
ребра, селезінка не пальпується. Випорожнення рідкі, з домішками слизу, 3 рази на
добу.
101
В біохімічних аналізах крові: білірубін загальний 76,0, прямий 59,0, непрямий – 17,0
мкмоль/л, АлАТ – 165 ОД/л, АсАТ – 78 ОД/л. Дослідження на маркери вірусних гепатитів
негативні.
1. Про яке захворювання можна думати?
Кишковий ієрсиніоз, типова комбінована форма (жовтянична,

псевдоапендикулярна, гастроінтестинальна, скарлатиноподібна),
неускладнений перебіг
2. Призначте специфічне обстеження.
Бактеріологічне обстеження сечі, калу, мазку із ротоглотки на кишковий ієрсиніоз;
РПГА з ієрсиніозним діагностикумом.
: при вираженому ураженні гепатобіліарної системи – стіл № 5 по
– антибактеріальна терапія не проводиться.
середньотяжкій та тяжкій формі – глюкозо-сольові розчини. Ентеросорбенти, ферменти
Задача № 25
Хлопчик 3 років, захворів в дитячому садку 6 днів тому, коли

підвищилась температура до 37,5ºС, погіршився апетит. На 4-й день з’явилась темна сеча,
на п’ятий день – жовтушність шкіри і склер. В крові – загальний білірубін 47,6 мкмоль/л,
прямий – 30,8 мкмоль/л, непрямий – 16,8 мкмоль/л, НВS-аg – немає. АЛТ 4,0 ммоль/л/год.
В сечі виявлені жовчні пігменти.
Об’єктивно: на 6-й день хвороби загальний стан задовільний, апетит знижений,
шкіра і склери жовтушні, печінка виступає на 3 см нижче ребра, сеча темна, кал
знебарвлений.
Вірусний гепатит А, типова форма, період максимальног розпалу, легкий
ступінь тяжкості
2. Які профілактичні заходи необхідно провести в дитячому колективі.
102
-організується нагляд за контактними дитьми протягом 35 днів з моменту ізоляції
останнього хворого. Всіх контактних дітей щоденно оглядають (склери, слизова оболонка
ротоглотки, шкіра, розміри печінки, колір сечі, калу).
-кожні 2 тижні до зняття карантину в осередку гепатиту А рекомендується
поводити лабораторне дослідження для виявлення атипових форм (активність АЛТ та
анти-НАV-IgM).
- Нових дітей в колектив можна допустити при наявності відомостей про
перенесений ВГА раніше чи за умови попереднього введення їм імуноглобуліну. В осередку
ВГА проводиться поточна й заключна дезинфекція.
-Для попередження захворювання дітям від 1 року до 14 років і вагітним жінкам, які
мали контакт з хворим на гепатит А протягом 5 –7 днів від першого дня контакту, вводять
нормальний імуноглобулін в дозі 1 мл (1 – 10 років) або 1,5 мл (діти, старші 10 років і
дорослі).
-З метою створення імунітету проводять активну імунізацію за допомогою
інактивованих вакцин проти гепатиту А (Хаврікс 720, Вакта, Аваксим, Твінрікс),
починаючи з 12-місячного віку двократно внутрішньом’язово за схемою: 0 і 6 міс або 0 і 12
місяців.
Задача № 26
Дівчинка 2-х років, захворіла 4 дні тому, коли з’явилась блювота, підвищилась
температура до 38ºС, потемніла сеча, знебарвився кал, пожовтіли шкіра та склери.
Об’єктивно: загальний стан дитини середньої тяжкості, в’яла, блювота, температура
38,1ºС, шкіра і склери жовтушні, печінка виступає з-під ребра на 4 см, ущільнена і чутлива
при пальпації, селезінка не пальпується. Сеча темна, кал частково знебарвлений. В крові
загальний білірубін 99,4 мкмоль/л, прямий 74,4 мкмоль/л, непрямий 25,0 мкмоль/л, АЛТ 3,9
ммоль/л/год, тимолова проба – 7 од, ПТІ – 68%. В сечі – жовчні пігменти та уробілін вище
норми, НВS-аg не знайдено. Хворий дитячий колектив не відвідує, останні 6 місяців ін’єкцій
не мав. Контакт з інфекційним хворим не встановлено.
Еталон відовіді до задачі 2.

1. Інтоксикаційний синдром, жовтяниця, гепатомегалія, білірубінемія переважно за рахунок прямої фракції, ферментемія.
2. Підвищення: активності АЛТ, рівня загального білірубіну, тимолової проби; зниження ПТІ.
3. Вірусний гепатит А типова форма, середнього ступеня важкості.
4. Базисна терапія протягом 20 діб: - режим – ліжковий до зникнення симптомів інтоксикації, далі – напівліжковий (2-3 тижні), - дієтотерапія – стіл
№ 5а, 5 за Певзнером; - пероральна дезінтоксикаційна терапія 40-50 мг/кг (5 % розчин глюкози, родзинковий відвар, столова негазована
мінеральна вода) з обов`язковим контролем водного балансу; - ентеросорбенти – упродовж 2 тижнів; - полівітамінні комплекси; - у період
реконвалесценції доцільне застосування жовчогінних препаратів (холосас та ін.).
1. Виділіть ведучі синдроми хвороби.

-інтоксикаційний
103
-синдром цитолізу
2. Оцініть дані лабораторних досліджень.
-Зага білір значно збільшений(норма до 20)
-Переважає пряма фракція
-Алт значно збільшена
-Тимолова проба підвищена
-ПТІ знижений( норма 97-100)
-Уробілінурія, жовчні пігменти -багато їх
-НBS-антиген не виявлено-свідчить,що не гепвтит В
3. Сформулюйте кінцевий діагноз.
Вірусний гепатит А, типова форма, початковий період, середній ступінь тяжості
-Традиційна базисна терапія вірусних гепатитів включає режим, дієту, вживання в
достатній кількості рідини, препарати, які сприяють жов¬човиділенню.
- При всіх формах ГВГ хворі повинні дотримуватись ліжкового режиму до
"сечового кризу" – відновленння кольору сечі.
-В гострому періо¬ді захворювання необхідно дотримуватися дієти -
стіл 5-5а
Медикаментозна терапія застосовується переважно при середньотяжких та тяжких
формах гострого вірусного гепатиту.
Жовчогінні препарати при всіх формах гострих вірусних гепатитів
призначаються тільки в періоді рековалесценції.
Можна назвати такі групи медикаментозних засобів та втру¬чань, які на сучасному
етапі застосовуються, чи обговорюється їх застосування при вірусних гепатитах:
1.Противірусні засоби.
2.Дезінтоксикаційні препарати.
3. Імунотропні препарати (імунодепресанти, імуностимулято¬ри,
імуномодулятори).
4. Гепатопротектори, стабілізатори клітинних мембран та стимулятори їх
регенерації.
104
5. Регулятори обмінних процесів та енергетики клітинного метаболізму.
6. Препарати, які поліпшують процеси травлення (фермента¬цію,
моторику, жовчовиділення).
7. Засоби, які покращують мікроциркуляцію та резистент¬ність
гепатоцитів до гіпоксії.
8. Медикаменти, які посилюють кон"югацію білірубіну. 9.Лікарські
засоби, які використовуються для попередження та
лікування можливих ускладнень (гостра гепатогенна енцефало¬патія, ДВЗ-
синдром та ін.).
10.Антибактерійні препарати при наявності запального процесу у жовчних
шляхах.
Чільне місце серед препаратів противірусної дії займає інтерферон.
Задача № 27
Хлопчик, 9 років, був в контакті з хворим на вірусний гепатит. При дослідженні по

контакту в крові білірубін загальний 28,52 мкмоль/л, прямий – 10,26 мкмоль/л, АЛТ – 1
ммоль/л/год.
Об’єктивно: виявлена субіктеричність склер, печінка збільшена на 1 см, помірно
ущільнена, сеча і кал звичайного кольору.
1. Встановіть розгорнутий клінічний діагноз.
Вірусний гепатит А, атипова стерта форма, легкий ступінь тяжкості
2. Що характерно для такої форми вірусного гепатиту?
Стерта форма перебігає легко зі слабо вираженими клінічними симптомами, інколи
з відсутністю продромального періоду, з незначною короткочасною жовтяницею.
3. Які дані дозволили вам встановити діагноз? Слабкий
перебіг захв, слабо виражені клін симптоми
Задача № 28
105
При обстеженні дітей з вогнища вірусного гепатиту, у дівчинки 8 років при
відсутності будь-яких клінічних проявів в крові виявлено: анти-НАV Іg М в високій
концентрації, АЛТ – 1,8 ммоль/л/год.
Субклінічна форма гепатиту А
2. Оцінити результати досліджень з урахуванням сучасних методів
діагностики.
Дівчинка захворіла на Гепатит А, наразі субклінічна форма цього
захворювання
3. Тактика лікаря в даному випадку.
одноразове внутрішньом’язове введення імуноглобуліну в дозі 0,02
мл/кг дівчинці та усім контактним особам; подальший нагляд
Задача № 29
Хлопчик 10 місяців, захворів з в’ялості , зригування, відмови від їжі, на 3-

й день потемніла сеча.
Об’єктивно: на 5-й день захворювання дитина в’яла, адинамічна, знижений апетит,
шкіра та склери жовтушні. Печінка на 4 см виступає з-під ребра, селезінка на 1 см нижче
ребра. Сеча темна, кал ахолічний. З анамнезу відомо , що у віці 7 місяців дитина хворіла на
запалення легень, отримувала лікування, в тому числі і переливання крові. На 3-й день
перебування у стаціонарі у дитини з’явилась блювота кофейною гущиною, судоми, втрата
свідомості.
Аналіз крові на білірубін: загальний – 216,6 мкмоль/л, прямий – 80 мкмоль/л,
непрямий – 136 мкмоль/л, АЛТ – 1,2 ммоль/л/год, протромбіновий індекс – 38%, сулемова
проба – 1,2 мл.
1. Що розвинулось у дитини при різкому погіршенні стану?
Печінкова кома
2. Оцініть результати лабораторних досліджень.
Зниження активності АЛТ; значне підвищення білірубіну;значне зниження
протромбінового часу, сулемова проба знижена.
3. Сформулюйте заключний діагноз.
Злоякісна форма вірусного Гепатиту В.Кома 1.
Задача № 30
Заповнити на окремому листку по типу запропонованих бланків біохімічні дані і дані аналізу сечі, які,
за Вашою думкою, можуть бути у хворих в гострому періоді з діагнозом: вірусний гепатит С,
середньо тяжка форма.
Білірубін загальний 160 мкмоль\л
106
Прямий 43 мкмоль\л
Непрямий 117 мкмоль\л
Аланін амінотрансфераза АЛТ 80 од\л
Тімолова проба значно підвищена
Протромбіновий індекс 63% Австралійський
антиген
Аналіз сечі: жовчні пігменти
уробілін
НВs-аg -
Серологічна діагностика
на маркери ВГ переважання анти-HCV-IgM над анти- HCV-
IgG. Анти-HCV-IgM визначаються у високих титрах відсутність антитіл до
неструктурованих білків вірусу С (aHTH- HCV-NS-4, 5); високий вміст у
крові HCV РНК.
Задача № 31
Хлопчик 4 місяців, поступив до відділення на 4-й день хвороби. Захворів гостро з появи багаторазової
блювоти, відмовилася від їжі, різко збуджений. Через 3 дні з’явилась жовтяниця шкіри та склер, яка швидко
наростала.
Об’єктивно: стан тяжкий. Дитина збуджена. Виражена жовтяниця шкіри та склер. Тони серця
приглушені, тахікардія. В легенях везикулярне дихання. Живіт м’який, трохи здутий. Печінка на 2 см нижче
реберного краю, ущільнена, болюча при пальпації, селезінка – на 1см. Сеча темна, випорожнення знебарвлені.
В наступні 2 доби стан продовжував погіршуватися. Посилилася жовтяниця. Дитина збуджена вночі та
квола вдень. Відмовляється від їжі, з’явився печінковий запах із рота. Блювота «кавовою гущею». Печінка
скоротилася, пальпується у края підребер’я. Діурез зменшений. Різко знижені рефлекси.
2. Призначте обстеження.
Еталон відповіді до задачі 5. 1. Вірусний гепатит (В?), фульмінантна форма. Гостра печінкова недостатність. 2. Вміст загального білірубіну та його
фракції,трансамінази, проби, коагулограма, протеїнограма, креатинін, сечовина, залишковий азот, кров на маркери ВГ. 3. Лікування у
відділенні інтенсивної терапії: - катетерізація центральної вени, назогастральний зонд; - дезінтоксикаційна терапія із розрахунку 50 - 100 мл\кг на
добу під контролем діурезу (5 % р-р глюкози, 0,9 % р-р хлориду Nа; Рінгера, Рінгера-лактат ); свіжозаморожена плазма 10 мл\кг; альбумін 10 мл\кг;
- преднізолон 10 мг\кг на добу через 4 години рівними порціями без нічної перерви в\в; - лазикс 1 мг\кг; - контрикал; - гепарин 100 Од\кг; -
лактулоза 5 мл 1 раз на добу; - промивання шлунку та висока очисна клізма; - антибіотик з урахуванням гепатотоксичності. 4.Проведення
профілактичних щеплень за календарем: - 1-й день після народження, 1 міс., 6 міс.
Задача № 32
Дівчинка 4 місяців, захворіло гостро з появи багаторазової блювоти, відмовилася від їжі. Наступного
дня з’явилась жовтяниця шкіри та склер, яка швидко наростала.
Із анамнезу відомо, що у віці 1 місяця дитина хворіла на стафілококовий сепсис, одержувала інфузійну
терапію з препаратами крові.
Об’єктивно: стан тяжкий. Дитина збуджена вночі та квола вдень. Виражена жовтяниця шкіри та склер.
Тони серця приглушені, тахікардія. В легенях везикулярне дихання. Живіт м’який, трохи здутий. Печінка на 2
см нижче реберного краю, ущільнена, болюча при пальпації, селезінка – на 1 см. Сеча темна, випорожнення
знебарвлені.
В наступні 2 доби стан продовжував погіршуватися. Посилилася жовтяниця. Дитина без свідомості.
з’явився печінковий запах із рота. Блювота «кавовою гущиною». Печінка скоротилася, палькується у
підребер’я. сечовиділення нечасте. Відсутні шкірні рефлекси.
Еталон відповіді до задачі 6.

1. Вірусний гепатит В, фульмінантна форма. Печінкова недостатність, кома І ст.
2. Обстеження: - загальний аналіз крові; загальний аналіз сечі; діастаза сечі; - білірубін та його фракції; АлАТ, АсАТ, тимолова проба; - Анти – HB
107
cor Ig M, HBe Ag, HBs Ag; - коагулограма; загальний білок та його фракції; - креатинін, сечовина, залишковий азот;
3. Лікування у відділенні інтенсивної терапії: - катетерізація центральної вени, назогастральний зонд; - дезінтоксикаційна терапія в об`ємі 100
мл\кг на добу під контролем діурезу (5 % р-р глюкози, 0,9 % р-р хлориду Nа; Рінгера, Рінгера-лактат ); - свіжозаморожена плазма 10
мл\кг; альбумін 10 мл\кг; - преднізолон 10 мг\кг на добу через 4 години рівними порціями без нічної перерви в\в; - лазикс 1 мг\кг; - контрикал;
гепарин 100 Од\кг; - лактулоза 5 мл 1 раз на добу; - промивання шлунку; висока очисна клізма; - антибіотик з урахуванням гепатотоксичності.
4. Проведення профілактичних щеплень за календарем: - 1-й день після народження, 1 міс., 6 міс.
Задача № 33
Хлопчик 12 років, протягом 3 років страждав на хронічний вірусний гепатит В. За цей

час сформувався цироз печінки, гіпертензія. У хворого виникла кровотеча із варикозно
розширених вен стравоходу. З метою поповнення крововтрати проводились неодноразові
гемотрансфузії. Через 3 тижні стан дитини погіршився, підвищилася температура до 38,7 ºC,
з’явилася багаторазова блювота, погіршилося загальне самопочуття. При огляді виявлена
жовтяниця шкіри та склер. При лабораторному дослідженні білірубін крові: загальний –
120,4 мкмоль/л, прямий – 68,2 мкмоль/л, непрямий – 52,2 мкмоль/л, АЛТ – 6,2 ммоль/л/год,
тимолова проба – 14 одиниць, протромбіновий індекс – 38 %.
Основний – вірусний цироз печінки В, декомпенсований Ускладнення

– портальна гіпертензія: кровотеча з варикозно
розширених вен стравоходу
2. Призначте обстеження для лабораторного підтвердження діагнозу.
1. Аналіз крові:
1) загальний аналіз крові — тромбоцитопенія (інколи перший та єдиний лабораторний

симптом цирозу печінки), анемія (дуже часто, зазвичай макроцитарна), лейкопенія;
2) біохімічний аналіз крові — підвищення активності АЛТ і АСТ (зазвичай, АСТ >АЛТ;
при цирозі без активного гепатиту та в термінальній стадії може бути в нормі), ЛФ (2–3 рази;
зазвичай при холестатичних захворюваннях печінки), ГГТ (ізольоване підвищення свідчить
108
про алкогольну етіологію); зменшена активність холінестерази; гіпергамаглобулінемія
(зазвичай поліклональна), гіперглікемія (часто), гіпертригліцеридемія (особливо при
алкогольному цирозі), гіперхолестеринемія (при холестатичних захворюваннях печінки),
підвищена концентрація АФП (при цирозі з високою запальною активністю; величини >200
Од/мл вказують на гепатоцелюлярну карциному); при декомпенсованому цирозі:
гіпербілірубінемія (як правило, з перевагою кон'югованого білірубіну; не змінюється або
повільно наростає, зазвичай не досягає високих величин, за винятком холестатичних
захворювань печінки), гіпоальбумінемія, підвищення концентрації аміаку в сироватці крові,
гіпоглікемія (може свідчити про виражену печінкову недостатність, бактерійне інфікування
або гепатоцелюлярну карциному), гіпонатремія, гіпо- або гіперкаліємія;
3) коагулограма — видовження ПЧ; один з найбільш чутливих показників ефективності

функції гепатоцитів, випереджує усі інші симптоми метаболічної декомпенсації та має
прогностичне значення.
Трансплантація печінки є основним методом лікування

декомпенсованого цирозу печінки.
Сьогодні препаратами вибору в лікуванні ХВГ є інтерферони (ІФ), які

являють собою групу природних білків, що мають противірусну, протимікробну,
протипухлинну та імунорегуляторну активність.
-
інтерферону, серед яких найбільш відомими є : Роферон-А, Інтрон-А, Реальдирон, Віферон,
Реаферон, Лаферон та деякі інші. Всі форми рекомбінатних -
інтерферонів вводяться внутришньом’язево чи під шкіру, за винятком
Віферону, який вводиться ректально.
Дози інтерферону:
- Хронічний вірусний гепатит В, викликаний диким штамом вірусу ( HBV DNA

+, HВe ag +) – 5 млн ОД / м 2 (не більше 5 млн ОД на введення) 3 рази на тиждень протягом 6
місяців.
- Хронічний вірусний гепатит В, викликаний мутантним штамом вірусу ( HBV DNA
+, HВe ag - , anti-HВe +)- 5 млн ОД / м 2 (не більше 5 млн ОД на введення) 1 раз кожного дня
6 місяців дітям старше 14 років.
Ефективність терапії ХВГ у дітей інтерфероном за даними різних авторів не
перевищує 50%. Вона значно підвищується при комбінованому
-інтерферону та Ламівудину (до 90%).
108
Ламівудин в комбінації з інтерфероном призначається дітям в дозі 3 мг\кг маси
тіла (не більше 100 мг на добу) 1 раз на день протягом 6 місяців, самостійно- протягом
12-18 місяців. При комбінованій терапії перші 3 місяці Ламівудин
призначається в якості монотерапії, а потім комбінується з інтерфероном.
Протипоказаннями до призначення Ламівудину є нейтропенія, анемія при рівні
гемоглобину менше 100 г\л, ниркова недостатність, діти менше 3 місяців життя.
при кровотечі із варикозно розширених вен стравоходу чи шлунка — призначте в/в один
з ЛЗ, що знижують портальний тиск:
а) терліпресин, синтетичний аналог вазопресину, що має менше побічних дій — 5–20 мкг/хв
у 20–40-хвилинній інфузії, а при потребі повторюйте кожні 8 год, максимально впродовж
5 днів, або ін’єкції по 1–2 мг кожні 4–6 год;
б) соматостатин — ін’єкція 250 мкг, потім постійна інфузія 250 мкг/год впродовж 5 днів;
в) октреотид — ін’єкція 50 мкг, потім постійна інфузія 50 мкг/год впродовж 5 днів;
кровотечi з варикозно розширених вен стравоходу → малоінвазивним методом є

трансюгулярне внутрішньопечінкове портосистемне шунтування (TIPS), а у випадку його
неефективності можна виконати порто-системні анастомози хірургічно або провести
операцію реваскуляризації і транссекції (розтину і зшивання) стравоходу та спленектомію;
Задача № 34
У хлопчика, 10 років, з’явилась жовтяниця шкіри та склер, відмічалась в’ялість,

швидка втомлюваність, болі в животі, нудота, збільшення печінки та селезінки.
Із анамнезу відомо, що рік тому у зв’язку з тупою травмою живота проводилась
трансфузія крові. При лабораторному дослідженні: загальний білірубін – 42 мкмоль/л, прямий
– 26 мкмоль/л, непрямий – 12 мкмоль/л, АЛТ – 3,6 ммоль/л/год, АСТ – 4,2 ммоль/л/год, в крові
виявлені РНК та антитіла Іg М НСV вірусу гепатиту С.
1. Оцінити лабораторні дані.
Загальний білірубін вище норми (3,4-20,5 мкмоль/л) Прямий

білірубін вище норми (до 3,4 мкмоль/л)
109
Непрямий білірубін в нормі (3,4-13,7 мкмоль/л)
АЛТ вище норми (0,1-0,7 ммоль/л/год) АСТ

вище норми (0,1-0,5 ммоль/л/год)
При постановці діагнозу ГВГС враховують наступні критерії:

1. Позитивний епідеміологічний анамнез на ВГС.
2. Наявність ознак жовтяниці.
3. Підвищення активності АЛТ у 5 разів і більше.
4. Переважання анти-HCV-IgM над анти-HCV-IgG. Анти-HCV-IgM визначаються у
високих титрах.
5. Відсутність антитіл до неструктурованих білків вірусу ГС (анти-HCV-NS-4, 5).
6. Високий вміст в крові HCV РНК у сиворотці крові.
2. Поставте повний клінічний діагноз.
Основний – хронічний вірусний гепатит С, жовтянична форма, середньо- тяжкий ступінь

тяжкості, помірна активність
3. Вказати раціональне лікування в даній фазі захворювання.
Сьогодні препаратами вибору в лікуванні ХВГ є інтерферони (ІФ), які

являють собою групу природних білків, що мають противірусну, протимікробну,
протипухлинну та імунорегуляторну активність.
-
інтерферону, серед яких найбільш відомими є : Роферон-А, Інтрон-А, Реальдирон, Віферон,
Реаферон, Лаферон та деякі інші. Всі форми рекомбінатних -
інтерферонів вводяться внутришньом’язево чи під шкіру, за винятком
Віферону, який вводиться ректально.
Дози інтерферону:
- Хронічний вірусний гепатит С дітям віком 8-12 років з 1в генотипом вірусу по 6

млн ОД / м 2 (не більше 6 млн на введення) 3 рази на тиждень 3-6 місяців, потім по 3 млн ОД
/ м2 (не більше 3 млн ОД на введення) 3 рази на тиждень до 12 місяців.
110
Ефективність терапії ХВГ у дітей інтерфероном за даними різних
авторів не перевищує 50%. Вона значно підвищується при комбінованому
Ламівудин в комбінації з інтерфероном призначається дітям в дозі 3
мг\кг маси тіла (не більше 100 мг на добу) 1 раз на день протягом 6 місяців,
самостійно- протягом 12-18 місяців.
При комбінованій терапії перші 3 місяці
Ламівудин призначається в якості монотерапії, а потім комбінується з
інтерфероном.
Протипоказаннями до призначення Ламівудину є нейтропенія, анемія
при рівні гемоглобину менше 100 г\л, ниркова недостатність, діти менше 3
місяців життя.
Тема: ентеровірусна інфекція, поліомієліт,менінгококова інфекція

ЗАДАЧА 1
Дівчинка 3 років захворіла гостро з підвищення температури до 38 млявості,

появи головного болю, виділень з носу, болю у животі
одноразового рідкого стільця без патологічних домішок.
При огляді на 3-й день хвороби крім катаральних явищ, здуття живота рідких
випорожнень звичайного кольору без патологічних домішок 2 раз на день, змін з
боку інших органів і систем не виявлено.
Ентеровірусна інфекція. (змішана форма: ентеровірусна діарея респіраторно-
катаральна форма), середньотяжкий перебігнеускладнена форма
Загальний аналіз крові.
Загальний аналіз сечі.
Вірусологічне дослідження (аналіз калу, ліквору, змивів із носоглотк на
ентеровіруси), ПЛР калу, ліквору, змивів із носоглотки (РН вірусу).
111
Серологічні дослідження:
- РН, РЗК (титр специфічних антитіл в крові, лікворі) наростання
титру специфічних антитіл в динамиці захворюванну 4 рази і
більше;
- ІФА (виявлення антигену поліовірусу у фекаліях та лікворі).
3. Яка повинна бути тактика лікаря в даному випадку?
Симптоматичне лікування та спостереження.
ЗАДАЧА 2
Інфекція виникла в організованому дитячому таборі. Протягом 4 дні послідовно

захворіло 17 дітей із групи в 30 осіб, у яких відмічався гостри початок, лихоманка до
38-400 С, у деяких головний біль, блювання.
Об’єктивно: у всіх дітей - гіперемія зіву, у 3-х-крупноплямистий папульозний
висип на шкірі, ще у 3-х - позитивний симптом Керніга ригідність м’язів потилиці, у
2-х - біль у м’язах..
У лікворі 3-х дітей з менінгеальними симптомами виявлени лімфоцитарний
плеоцитоз.
1. Ваша тактика по відношенню до дітей з менінгеальним синдро мом? Яку
форму хвороби слід запідозрити в них?
Термінова госпіталізація у стаціонар. При тяжкому перебігу- преконарил —
противірусний препарат прямої дії, а також рекомбінантні інтерферони (альфа 2а,
альфа 2Ь).Симптоматичне лікування.
Слід запідозрити ентеровірусний менінгіт.
2. Призначте план обстеження хворих.
більше;
3. Сформулюйте діагноз та вкажіть клінічні форми захворювання.
Ентеровірусна інфекція: ентеровірусна екзантема, серозний менінгіт, уміалгія,
катаральна форма
112
ЗАДАЧА 3
Хлопчик 3-х років захворів гостро з підвищення температури до 38 яка

утримувалася на цьому рівні 3 дні. Дитину турбували слизові виділення носу,
відсутність рухів у лівій нозі. Вона була госпіталізована на 7-й ден хвороби. При
об’єктивному обстеженні виявлено зниження тонусу й сил м’язів лівої гомілки,
зниження сухожилкових рефлексів зліва, при ходь тягне ліву ногу. В зіві -
катаральні явища, з боку інших органів патології н виявлено.
Стан дитини поступово поліпшувався, нормалізувалась температу
Повне відновлення м’язової сили наступило на 35-й день.
1. Про яке захворювання слід думати?
Ентеровірусна інфекція: поліомієлітноподібна форма, катаральна форматяжка,
2. Які лабораторні дослідження слід провести для підтвердженн діагнозу?

більше;
3. Поставте заключний діагноз.

Ентеровірусна інфекція: поліомієлітноподібна форма, катаральна форматяжка,
ЗАДАЧА 4
113
Дівчинка 5 років захворіла гостро з підвищення температури тіла д 38,80,
появи блідості шкіри, млявості, головного болю, повторного блюванняДоставлена
до стаціонару у тяжкому стані. Об’єктивно: дитин
загальмована, виявлена яскрава гіперемія щік, ригідність м’язів потилиц
позитивний симптом Керніга, Брудзинського. Дитині зробили люмбальну пункцію.
В аналізі ліквору: плеоцитоз - 443/1мм.3, переважно лімфоцити
білок - 0,13 г/л.
Cерозний менінгіт (асептичний) нез’ясованої етіології , тяжка форма
2. Які додаткові лабораторні дослідження слід зробити?
ентеровіруси), ПЛР калу, ліквору, змивів із носоглотки (РН вірусу). На герпес
більше;
- при тяжкому перебігу ентеровірусних інфекцій використовують прекона-рил —
противірусний препарат прямої дії, а також рекомбінантні інтерферони (альфа 2а,
альфа 2Ь).
- Лікування симптоматичне.
- Призначають нестероїдні протизапальні препарати, глюкокортикоїди (при
ентеровірусних менінгоенцефалітах.
СЕЧОГІННІ ПРЕПАРАТИ!
ЗАДАЧА 5
Хлопчик 2,5 років захворів гостро з підвищення температури до 37,8 кашлю,

повторної блювоти, болю в животі, рідких випорожнень до 7 разів ндобу з домішками
слизу. Об’єктивно: слизові оболонки ротоглотк гіперемовані, дрібні пухирці на
дужках. З боку легень та серця патології н виявлено. Живіт м’який, неболючий.
114
На 3-й день хвороби стан дитини задовільний, стілець нормалізувався
При бактеріологічному дослідженні випорожнень патогенна кишкова флор не
знайдена. Серологічне дослідження з дизентерійним і сальмонельозни
діагностікумами негативне.
1. Виділіть ведучі клінічні синдроми захворювання.
Інтоксикаційний синдром, герпангіна , діарейний синдром
Інтоксикаційний синдром (температура), діарейний синдром (блювання, біль у животі, рідкі
випорожнення, висипання — герпангіна). Катаральний (кашель)?
2. Який Ваш попередній діагноз?

Ентеровірусна інфекція, легка форма.Ентеровірусна діарея, гастроентерит,
Везикульозний фарингіт.
3. З якими захворюваннями слід проводити диф. діагноз?
з грипом, ГРВІ, серозним менінгітом іншої етіології, поліомієлітом
менінгококовим менінгітом, пневмонією, гострим апендицитом, кором
краснухою, гострими кишковими інфекціями вірусної та бактеріально природи.
 Панкреатитом: біль у черевній порожнині (як правило, перший симптом, з’являється
раптово, дуже сильний, локалізований у епігастрії або у лівому підребер’ї, інколи іррадіює
у хребет), нудота та блювання, що не приносять полегшення, лихоманка, слабкість чи
відсутність перистальтики (паралітична кишкова непрохідність), підвищений тонус
черевної стінки, біль та резистентність в епігастральній ділянці під час пальпації, зміни з
боку шкіри – рідко, підвищення рівня ліпази та амілази.
 ГРВІ: більш виражений катаральний синдром (кашель, риніт, кон’юнктивіт), та
характерніше ураження дихальної системи (ларинготрахеїт, бронхіт), збільшення
лімфатичних вузлів, характерний розвиток вторинних бактеріальних ускладнень
(пневмонія).
 Гострими вірусними гепатитами: характерна сезонність (осінь-зима). У більшості випадків
початок захворювання гострий, температура тіла 38–39 °С, симптоми інтоксикації.
Характерний тупий стисний біль в правому підребер’ї, епігастральній ділянці з відчуттям
тяжкості. Під час огляду важливим є виявлення чутливості, болючості, ущільнення печінки
при пальпації, збільшення її розмірів. Під кінець початкового періоду більш ніж у половини
дітей спостерігається часткове знебарвлення випорожнень, потемніння сечі. Важливим
діагностичним критерієм є гіперферментемія. Активність практично всіх печінково-
клітинних ферментів підвищена, збільшується показник тимолової проби, підвищується
рівень β-ліпопротеїдів. Виявляють диспротеїнемію, підвищення рівня кон’югованого
білірубіну, а в сечі — жовчні пігменти.
 Шигельозом: Температура тіла підвищується до 38–40 °С. У перші дні хвороби
розвивається токсикоз, який супроводжується ураженням нервової і серцево-судинної
систем. Знижується апетит, діти стають млявими, скаржаться на головний і
переймоподібний біль у животі. Випорожнення рідкі з домішками слизу, зелені, крові, іноді
гною. Через 1–2 дні випорожнення стають малокаловими, у вигляді дизентерійного плювка.
У цей період діти скаржаться на біль у животі під час дефекації, тенезми. Під час пальпації
живота визначають спазмовану, болючу сигмоподібну ободову кишку.
 Сальмонельозом: відзначається гострий початок захворювання з підвищення температури
тіла до 37,5–39 °С, порушення функції травного тракту. Відзначають багаторазове
блювання, часті зригування, рідкі випорожнення зі слизом і зеленню. У всіх дітей
відзначають симптоми інтоксикації зі значними гемодинамічними розладами, вираженим
гепатолієнальним синдромом. У дітей раннього віку можуть також відзначатися
позакишкові форми захворювання (без ураження травного тракту). Частіше у них
розвиваються пієлонефрит, цистит, рецидивуючий параректальний абсцес, остеомієліт,
менінгіт. Дуже рідко проявами сальмонельозу у дітей цієї вікової групи можуть бути
артрити, розеольозна екзантема, міокардити, абсцеси. 115
 Ешерихіозом: Температура тіла у перші дні нормальна або субфебрильна. Протягом
наступних днів дисфункція з боку травного тракту посилюється, з’являються зригування,
блювання 1–2 рази на день, знижується апетит. Випорожнення при коліінфекції водянисті,
яскраво-жовтого кольору із незначними домішками прозорого, склоподібного слизу.
Блювання при цьому стійке, тривале, 1–2 рази на день. Живіт різко здутий, чутливий під
час пальпації, але не напружений. У дитини відзначають збудження. Маса тіла
зменшується, швидко розвивається зневоднення і значно знижується м’язовий тонус.
 ГКІ визваними умовно-патогеною флорою
Іншими вірусними діареями.
ЗАДАЧА 6
У дитячому садку протягом 4 днів захворіло 8 дітей. У всіх відмічавсгострий

початок, температура 38-390, головний біль, гіперемія зіву. У 3-дітей на 2-й день
з’явився плямисто-папульозний висип на шкірі, у 5-х
повторна блювота, позитивні менінгеальні симптоми.
1. Виділіть основні синдроми хвороби.
Екзантема, інтоксикаційний синдром, фарингеальний катар, синдро
екзантеми, менінгеальний синдром.
Різні групи дітей – різний діагноз ( посиндромно називаються форм
захворювання – що є, така форма і ставиться)
Ентеровірусна інфекція ( у тих що менінгеальні симптоми – тяжкиперебіг, у
інших – середньотяжкий): тяжка форма, неу
Ентеровірусна діарея
Епідемічна екзантема у 3
Фарингіт
Менінгіт? у 5
116
3. Які додаткові дослідження необхідно зробити?
- ЗАК
- ЗАС
- БАК
- Копрограма
- Бактеріолог.досл. калу
- Кому необхідно – пункція, досл. ліквору
- Вірусологічні дослідження: змиви із носогорла, фекалій
спинномозкова рідина та позитивні дані серологічних досліджен
- (РЗК) – збільшення титру антитіл до ентеровірусів в парнисироватках
хворого.
ЗАДАЧА 7
Хлопчик 10 років захворів гостро з появи температури до 39,2 головного

болю. На 4-й день з’явився плямисто-папульозний висип спочаткна гомілках,
потім на тулубі. Відмічався рідкий кашель, гіпереміротоглотки, пухирці на
піднебінних дужках. Виявлено збільшення титрантитіл до вірусу ЕСНО-
6 в парних сироватках від 1:40 до 1:160.
Попередній діагноз: Ентеровірусна інфекція, викликаний ECHO-6, змішана середньотяжка форма:
ентеровірусна екзантема, герпетична ангіна, неускладнений перебіг.
2. З якими захворюваннями необхідно провести диференційний діагноз?
Диф.діагностику проводять з:
- грипом, ГРВІ,
- серозним менінгітом іншої етіології, менінгококовим менінгітом,
- кором, краснухою,
- гострими кишковими інфекціями вірусної та бактеріальної природи
- пневмонією.
3. Назвіть інші клінічні форми захворювання.
Типові форми захворювання:
1) Герпетична ангіна
2) Асептичний серозний менінгіт
3) Епідемічна міалгія
4) Ентеровірусна екзантема
Атипові форми:
1) Інапаратна форма
2) Катаральна (респіраторна) форма
3) Енцефаломіокардит новонароджених
4) Поліомієлітоподібна (спінальна) форма
5) Епідемічний геморагічний кон’юнктивіт
6) Нефрит
7) Мала хвороба («літній грип»)
8) Енцефалітична форма
9) Увеїт
10) Панкреатит
Змішані форми (мікс-інфекція)
1) Менінгіт + міалгія 117
2) Менінгіт + герпангіна
3) Герпангіна + висип.
ЗАДАЧА 8
У дитячому садку захворіло 7 дітей, у яких встановлено діагно ентеровірусної

інфекції.
1. Які протиепідемічні заходи слід провести у вогнищі інфекції?
- ізолювати хворих дітей до ізолятора, сповістити батьків для
організації госпіталізації;
- після госпіталізації хворого провести заключну дезінфекцію,
запровадити в групі, класі, на харчоблоці в пральні закладу, поточну
дезінфекцію;
- запровадити медичне спостереження на термін інкубаційного періоду(10 днів)
в групі, класі, де виявлено хворого чи підозрілого на ентеровіруснуінфекцію;
- встановити медичне спостереження за контактними дітьми та
персоналом, дані якого заносити в спеціальний листок спостереження;
- здійснювати під час вранішніх оглядів та опитувань, активне
виявленнях хворих та за наявності подібних симптомів - підозрілих на
захворювання і не приймати до колективу;
- заборонити переведення дітей з групи в групу та відмінити проведення
загальних масових заходів, проводити їх в окремих групах;
- здійснювати дотримання санітарно-протиепідемічного режиму при
організації харчування та питного режиму в закладі;
- прогулянки дітей карантинної групи проводити на свіжому повітрі з
дотриманням групової ізоляції території;
- проводити санітарно-освітню роботу з персоналом закладу та батькамз
дотримання профілактичних заходів по недопущенню поширення захворювання в
закладі та за його межі та негайної госпіталізації дітей при наявності симптомів
захворювання.
ЗАДАЧА 9
Дівчинка 3 років захворіла гостро з підвищення температури до 39,5 появи

головного болю, болю у горлі. На другу добу по всьому тілу з’явилас
118
плямисто-папульозна висипка. При обстеженні виявлено: гіперемі кон’юнктив,
м’якого піднебіння, задньої стінки глотки, мигдаликів, пухирціпрозорим вмістом на
дужках та м’якому піднебінні.
1. Виділіть основні симптоми та синдроми захворюванняІнтоксикаційний,
катаральний, синдром висипу?
гіперемія кон’юнктив, м’якого піднебіння, задньої стінки глотки, мигдаликівпухирці з
прозорим вмістом на дужках та м’якому піднебінні.
2. Поставте попередній діагноз. Ентеровірусна інфекці-герпангінатяжкий

ступінь.
1. Загальний аналіз крові.
2. Загальний аналіз сечі.
3. Вірусологічне дослідження (аналіз калу, ліквору, змивів і носоглотки на
ентеровіруси), ПЛР калу, ліквору, змивів і носоглотки (РНК вірусу).
4. Серологічні дослідження:
РН, РЗК (титр специфічних антитіл в крові, лікворінаростання
титру специфічних антитіл в динамиц
захворювання у 4 рази і більше;
ІФА (виявлення антигену поліовірусу у фекаліях та лікворі).
1. Режим – суворо-ліжковий в стаціонарі
2. Етіотропна терапія (противірусні препарати).- γ-глобулін
РНК-аза, інтерферон та інтерфероногени
3. Патогенетична терапія:
-дегідратаційні препарати (осмодіуретики, салуретики),
-протизапальні препарати (нестероїдні протизапальні засоби,
глюкокортикоїди).
4. Симптоматична терапія.-жарознижуючі парацетамол 10-1мг\кг
119
ЗАДАЧА 10
Дівчинка 10 років захворіла гостро з підвищення температури до 39,0 головного

болю, короткочасних нападів вираженого болю у верхній частинживота та за
грудиною, в спині. При глибокому диханні біль підсилюєтьсяПри огляді шкіра бліда,
одутлість обличчя, гіперемія кон’юнктив, ін’єкці судин склер, помірна гіперемія
м’якого піднебіння та задньої стінки глоткиЧСС – 100 уд/хв., тони серця гучні,
ритмічні. З боку легень – беособливостей. Живіт доступний пальпації, помірне
напруження м’язів верхніх відділах. ЕНТЕРОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ-ПЛЕВРОДИНІЯ
1. Виділіть основні симптоми захворювання.Інтоксикаційний
больовий(ПЛЕВРАЛЬНИЙ БІЛЬ), катаральний?,
2. Який можливий збудник інфекції?ECHO-віруси серотипів 6, 9, 16
19. Коксакі А 4,6,9, 10
3. Призначте обстеження
3. Вірусологічне дослідження (аналіз калу, ліквору, змивів і носоглотки на
ентеровіруси), ПЛР калу, ліквору, змивів іносоглотки (РНК вірусу).
РН, РЗК (титр специфічних антитіл в крові, лікворі) наростання
титру специфічних антитіл в динамиц
захворювання у 4 рази і більше;
ІФА (виявлення антигену поліовірусу у фекаліях та лікворі). 4ЕКГ,
РЕНТГЕНОГРАФІЯ ОГК, КОНСУЛЬТАЦІ
ПУЛЬМОНОЛОГА
4. Проведіть диференційний діагноз. З апендицитом, пневмонією

плевритом, ГКІ
ЗАДАЧА 11.
Хлопчик 5 років захворів гостро з підвищення температури тіла до 37,20С,
120
втрати апетиту, появи головного болю. На 4-ту добу температура підвищилась до
40,20С, з`явилась сонливість, асиметрія обличчя, порушеннямови, втрата свідомості,
судоми.
Об`єктивно: на 6-й день хвороби стан тяжкий, без свідомості, тимчасові
хореоатетозні геперкінези, м`язова гіпотонія, периферійний параліч мімічнихм`язів
справа, парез м`язів шиї та обох рук в проксимальних відділах, більш зліва. Шкіра
бліда, слизова оболонка ротоглотки помірно гіперемійована, в легенях везикулярне
дихання, тони серця ослаблені, живіт м’який, не болючий.
1. Встановити попередній діагноз.
Гострий поліомієліт, паралітична змішана форма: бульбарна і спинальна,тяжка
форма, без ускладнень.
2. Які додаткові методи дослідження необхідно провести?

 Загальний аналіз крові.
 2. МРТ спинного мозку.
 3. Дослідження ліквору.
 3. Електроміографія уражених кінцівок (оцінка електричного
потенціалу у м'язах).
 4. Вірусологічне дослідження (випорожнення, ліквору, змивів із
носоглотки).
 5. Серологічні дослідження:
 -РН, РЗК, РГГА (титр специфічних антитіл в крові та лікворі) -
наростання титру специфічних антитіл в динамиці захворювання у 4
рази і більше.
 -ІФА (виявлення антигену поліовірусу у фекаліях та лікворі).
 -ПЛР калу на наявнімть РНК вірусу поліомієліту.
3. З якими захворюваннями необхідно провести диф. діагноз?

 Диф. діагностику потрібно проводити з: ентеровірусною інфекцією, хореєю
та крововиливом у головний мозок.
ЗАДАЧА 12.
Хлопчик 13 років, захворів 11 днів тому з підвищення температури д380С,

нездужання, на третю добу заявився головний біль, на 10-й - біль
121
області шиї.
Об'єктивно: на 11-й день хвороби в свідомості, адинамія, положенн вимушене -
на боку, ригідність м’язів потилиці, болі по ходу нервови стволів в руках та ногах,
в’ялі парези обох ніг, сильніше виражені праворуч слабкість м’язів верхніх кінцівок,
м’язовий тонус зниженій, в спинномозковірідині - білок 0,66 г/л, плеоцитоз переважно
лімфоцитарний - 240 в 1 мкл реакція Панді «++».
На 14 день хвороби - в’ялий параліч м’язів шиї, відсутні колінні т ахилові
рефлекси праворуч, пітливість. Епіданамнез невідомий, щепленн також невідомі.
1. Виділіть основні синдроми.Гіпертермічний,міалгічний,
2. Які додаткові дослідження необхідно провести?Ідентифікаці поліовірусу з
випорожнень дитини(секвестральний аналіз ДНК) серологічне дослідження
(наростання титру антитіл в 4р- РН ч гемаглютинації),електроміографія, ІФА
виявлення IgM
3. Сформулюйте остаточний діагноз.
Гострий поліомієліт: мішана форма спінальна, серозний менінгіт
паралітичний період, тяжкий неускладнений перебіг
ЗАДАЧА 13.
Дівчинка 6 років, захворіла гостро з підвищення температури до 39,3 болю в

горлі та головного болю. Наступні три дні температура булнормальною, дитина
скаржилась на біль в горлі. На 6-ту добу заявиласбагаторазова блювота, головний біль,
вимушене положення на боку.
Об’єктивно: на 6-й день хвороби свідомість затьмарена, стан тяжкій доводить
очні яблука назовні при погляді в сторону, більш зліва, паре мімічних м’язів
зліва, м’яке піднебіння рухоме, язичок відхиляєтьс
праворуч, під час їжі виникає утруднене дихання, синюшність шкірислабкість м’язів
шиї, зниження сили правого дельтовидного м’язу, зліва м’язів лопатки, дифузна
біль м’язів, рефлекси периостальний і трьохголового м’язу
зліва знижені, дихання аритмічне Чейн-Стокса, груднклітина та діафрагма рухомі.
122
1. Які відділи нервової системи уражені у дитини ?Лівий відділ ДМмоста і
правий відділ шийних сегментів СПМ
Гострий поліомієліт: змішана форма понтінно-бульбано-спінальн
форма, паралітичний період, тяжка форма, неускладнений перебіг
3. Призначте лікування.Госпіталізація в інфенкційний стаціонар
1. Режим-суворо ліжковий ( на дерев'яному щиті у фізіологічному положенндля
профілактики контрактур,змінюючи положення кожні 2 години)
2. патогенетична і симптоматична терапія:
-знеболювальні,жарознижувальні(парацетамол,ібупрофен)
-дегідратаційна терапія( фуросемід,ацетазоламід)
-у період посилення паралічів ГКС(преднізолон) 1 мг-кг-на добу упродовж 34 тижнів
-лікування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії(ШВЛ)
-етіотропна терапія-рекомбінантний альфа-інтерферон
-надалі ЛФК,масаж, фізіотерапія
ЗАДАЧА 14
У дівчинки 2 років протягом 3 днів відзначалося незначне підвищенн

температури тіла, незначні катаральні явища. На 4 день температура тіл
нормалізувалася, але з’явилося опущення кута рота зліва, ліва очна щілина н
змикається. Сльозотечі, порушення смаку та больової чутливості н виявлено.
Гострий поліомієліт: понтинна форма, паралітичний період, середніступінь
важкості.
2. Які додаткові дослідження необхідно призначити?Виявлення вірусузмиву з
носоглотки. Серодіагностика –наростання титру антитіл у 4 рази
123
більше в парних сироватках
3. Призначте лікування.Госпіталізація,фізичний спокій.У гостри період-
теплові процедури , гамма-глобулін, знеболюючі,заспокійливі,з 3- тижня –медіатори
та стимулятори холінергічної активност (прозерин,дибазол,
галантамін),фізіотерпія,масаж,гімнастика.
ЗАДАЧА 15
Хлопчик 1 рік 6 місяців, нещеплений, захворів гостро: температура тіл

- 38,5° С, головний біль, слабкість, незначні катаральні явища з боку верхні
дихальних шляхів, рідкі випорожнення. На п'ятий день хвороби температур
знизилась, в правій нозі виявлено біль в м'язах, відсутність рухів т сухожилкових
рефлексів, чутливість збережена.
1. Виділіть основні синдроми та симптоми захворювання.
Паралітичний, больовий, інтоксикаційний синдром
Симптоми: катар вдш, діарея.
Поліомієліт, спінальна форма, паралітичний період, тяжка форма неускладнений
перебіг
3. З якими захворюваннями необхідно провести диференційни діагноз?

С-м гієна барре, травматичний неврит після в/м інєкції, поперечний мієліт.
Диференційний діагноз:
1. Спінальну форму диференціюють із кістково-суглобовою патологією, мієлітом

полірадикулоневритом.
2. Бульбарну (понтинну) форму – із невритом лицьового нерва.
3. Менінгеальну форму – із серозними менінгітами туберкульозного,

паротитного, корового, вітрянкового, краснушного, ентеровірусного походження.
124
ЗАДАЧА 16
Хлопчик 1,5 року, нещеплений, поступив на стаціонарне лікування на день
хвороби з приводу млявого паралічу лівої ноги. При огляді виявленообмеження
рухів та гіпотонію м’язів проксимального відділу кінцівки пр збереженій чутливості.
1. Де локалізується ураження в центральній нервовій системі?
Спинний мозок, передні корінці .
1. Загальний аналіз крові,
2. Загальний аналіз сечі,
3. Вірусологічне дослідження (аналіз калу, ліквору, змивів із носоглотки н
ентеровіруси),
-ПЛР калу, ліквору, змивів із носоглотки (РНК вірусу).
-РН, РЗК (титр специфічних антитіл в крові та лікворі)- наростання титр
специфічних антитіл в динамиці захворювання у 4 рази і більше,
-ІФА (виявлення антигену поліовірусу у фекаліях та лікворі).
3. Складіть план протиепідемічних заходів.
Хворі з поліомієлітом або з підозрою на поліомієліт підлягають негайній ізоляції.
Ізоляція хворог триває не менше ніж 4— 6 тиж. від початку захворювання.
В осередку інфекції проводять поточну та заключну дезінфекцію з використанням
дезінфекційни засобів.
На контактних осіб накладається карантин терміном 21 день з моменту ізоляції
хворого. За ним організовується нагляд педіатра (щоденно) та невролога
(одноразово).
Усім дітям віком до 5 років, що не були щеплені проти поліомієліту та були щеплені
з порушення календаря профілактичних щеплень, проводять термінову вакцинацію
живою поліомієлітно вакциною.
Специфічну планову профілактику поліомієліту можна проводити двома видами
вакцин інактивованою та пероральною.
Інактивована може застосовуватися у вигляді моновакцини або входити до складу
комбіновани вакцин.
Згідно з календарем профілактичних щеплень в Україні вакцинація проти поліомієліту
проводитьс
125
у віці 3,4, 5 міс., ревакцинація — у 18 міс., 6 та 14 років.
ЗАДАЧА 17
Дівчинка 2 років захворіла гостро з підвищення температури до 38,5° С

одноразового блювання, проносу, незначного кашлю, нежиті. Через 3 дн
температура знизилась до норми, а дитина перестала ставати на ноги. Пр обстеженні
виявлено обмеження рухів, зниження тонусу м’язів, відсутніст сухожилкових
рефлексів на нижніх кінцівках, більше в проксимальни відділах. Чутливість
збережена.
1. В якому віці дитина повинна була отримати щеплення прот
поліомієліту згідно календаря щеплень?
2. 1 щеплення - 2-й місяць життя дитини (інактивована
поліомієлітна вакцина (ІПВ));
3. 2 щеплення - 4-й місяць (інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ));
4. 3 щеплення - 6-й місяць (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));
5. 4 щеплення - 18-й місяць (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));
6. 5 щеплення - 6 років (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));
7. 6 щеплення - 14 років (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ)).

Поліомієліт, спінальна паралітична форма, нижній вялий парапарез, важкиступінь.
3. Які дані анамнезу слід уточнити?Чи
було проведено щеплення.
ЗАДАЧА 18
126
Дівчинка 2 років, не щеплена, захворіла гостро з підвищенн температури тіла
до 39,2 0 С, появи головного болю, блювання, яке н приносило полегшення, болю у
м’язах кінцівок та спини. Пр обстеженні виявлено: горизонтальний ністагм, біль при
пальпації з ходом нервових стовбурів, позитивний симптом КернігаБрудзинського,
ригідність м’язів потилиці, сухожилкові та черевн рефлекси знижені.
поліомієліт спінально-понтинна непаралітична форма, друга фазагострий перебіг,
тяжкий ступінь тяжкості, неускладненнений
1. аналіз спиномозково рідини
2. Електроміографія
3. МРТ головного мозку
4. Серологічна діагностика
3. З якими захворюваннями слід провести диференційндіагностику?
Полиомиелит
Синдром Гийена-Барре
Травматический неврит
Поперечный миелит
ЗАДАЧА 19
Хлопчик 7 місяців. 17.03 отримав перше щеплення прот поліомієліту. 30.03 у

дитини температура тіла підвищелась 37,2° С шкіра бліда, волога, виражений біль в
м'язах ніг. Рухи в нижні кінцівках відсутні, чутливість збережена.
Чи можливо це як реакція після вакцинації
127
Спінальний паралітичний поліомієліт, друга фаза, гострий перебігтяжкий ступінь
тяжкості, неускладненний
2. На підставі яких даних ви поставили діагноз? Обґрунтуйтдіагноз.
Гіпертермічний синдром, рухові розлади , щепленя прот

поліомієліту в епіданамнезі
3. Які додаткові обстеження необхідно призначити дитини?

аналіз спиномозково рідини
1. Електроміографія
2. МРТ головного мозку
3. Серологічна діагностика
4. аналіз СМР (плеоцитоз змішаний, потім моноцитарний)
ЗАДАЧА 20
У дівчинки 10 років діагностовано поліомієліт. В сім’і ще нещеплена дитина 5

років та 6 місячна дитина, яка отримала трщеплення проти поліомієліту згідно
календаря щеплень.
1. Яка тактика по відношенню до хворої дитини та дконтактних?
Хвора дівчинка - госпіталізація в інфекційний стаціонар
лікування (подальша ізоляція має бути не менше ніж 4-тижнів від
початку захворювання).
Карантин для контактних на 21 день від моменту ізоляці
128
хворої. А дівчинка якій 5 років -термінова вакцинація живо
поліомієлітною вакциною. В квартирі провести прибирання
дезінфекційними засобами (планова і заключна, але я н думаю, що для
квартир це актуально)
ЗАДАЧА 21
Хлопчик 5 міс. (6 кг) захворів 2 дні тому назад, коли погіршивс апетит,
став неспокійним, t-38 град, заложеність носу. Сьогодн
вранці о 6 год. відмічалась блювота 3 рази, t-39,3 град, дитин неспокійна.
Доставлена до стаціонару. Стан тяжкий. Сонлива
відмічається тремор рук. Шкіра бліда, на нижніх кінцівках поодинокгеморагічно-
некротичні елементи висипки від 1 до 3 мм, несиметричнівишневого кольору,
неправильної форми. Тони серця послаблентахікардія, ЧСС-180/1 хв. У
легенях везикулярне дихання. Живі м'який. Гіперестезія. Дитина відкидає назад
голову, велике тім`ячк вип'ячене, позитивний симптом Лесажа.
1. Поставте клінічний діагноз з обгрунтуванням.

Менінгококова інфекція: типова генералізована комбінована форма(менінгококцемія +
менінгококовий менінгіт? ), тяжка форма, неускладнений перебіг
2. Призначте додаткові методи обстеження.

бактеріологія смр + аналіз
серологія крові
ПЛР спинномозкової рідини
1. оксигенотерапія зволоженим киснем (0,35-0,4)

2. забезпечити надійний венозний доступ + Розчин Рінгера лактат 120мл за 20 хв
129
3. цефотаксим 450 мг вв крапельно
4. преднізолон 60 мг вв
5. парацетамол 60 мг
6. Моніторинг стану дитини
ЗАДАЧА 22
Дівчинка 2 років 6 міс (12 кг) захворіла о 18.30, коли підвищилась 39,2 град,
стала неспокійною. Лікар швидкої допомоги поставив діагнозГРВІ,
ввів анальгін. Стан дитини погіршився t-39,6 град, в'ялість, адинаміяДо 3 години ночі
з'явилась висипка на нижніх кінцівках та сідницях. Ста тяжкий, кінцівки холодні,
акроціаноз. На стегнах, гомілках, сідницявідмічаються різної форми геморагічно-
некротичні елементи, несиметричн неправильної форми, які не зникають при
натискуванні, d=2-6 мм..
АТ - 80/40 мм рт.ст. Тони серця послаблені, ЧСС-180/1 хв. Менінгеальнихсимптомів
немає.
Менінгококова інфекція: генералізована типова форма, менінгококцемія,тяжка

форма, ускладнений перебіг ІТШ 2 ст
2. Яку невідкладну допомогу треба надати дитині на догоспітальномуетапі?

Лікування на дошпитальному етапі:
1. Забезпечення венозного доступу.
2. Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/к(разова доза
) в/в.
3. Глюкокортикоїди: 10 мг/кг по преднізолону в/в.
4. Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном длстабілізації
ОЦК.
130
5. Інотропи (допамин) 5-25 мкг/кг/хв. в/в для підтримки гемодинаміки.
ЗАДАЧА 23
Хлопчик 1 року 6 міс. поступив до відділення нейроінфекцій на день

хвороби. Захворів гостро, коли підвищилась t до 39,4 град, ста
неспокійним. Ніч провів погано, була блювота 4 рази. Вранці на фон
високої температури з'явилися короткочасні судоми. "Швидкою допомогою
доставлений до лікарні.
Із анамнезу відомо, що у старшої сестри у дитячому садку при обстеженні з
приводу контакту з хворим менінгококовою інфекцією 2дні тому був
виділений менінгокок з носоглотки.
Об'єктивно: стан тяжкий. Дитина сонлива. Шкірні покриви бліді. Частота
дихання 40/хв, у легенях хрипів немає. Тони серця послаблені, ЧСС-140 /хв. Живіт
м'який. Свідомість загальмована. Відмічається
гіперестезія. Різко позитивні симптоми Керніга і Брудзинського, ригідністьм'язів
потилиці.
Дані лабораторних методів дослідження:
Ан.крові: лейк.-23х10.9/л, Hb-110г/л, эр.-4,5х10.12/л, э-0%, п-12%,с-55%,
л-25%, м-5%, ШОЕ-45 мм/год.
Ан.ліквору: ліквор каламутний, тиск-250 мм водн.ст.,
цитоз-1500х10.9/л (98% нейтрофілів), білок-2,2г/л. Бактеріологічний аналізліквору і
крові у роботі.
1. Поставте діагноз згідно класифікації.

Менінгококова інфекція: генералізована форма, гнійний менінгіт
тяжкий перебіг, неускладнений перебіг
1.Забезпечення венозного доступу.
2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разовдоза) в/в.
3.Глюкокортикоїди: 1-3 мг/кг по преднізолону.
131
4.Інфузійна терапія сольовими та колоїдними розчинами.
5.Антипіретики: анальгін 50% - 0,1 мл/ рік життя, піпольфен 2,5% - 0,1 млрік
життя.
6.Фуросемід – 1-2 мг/кг в/в.
7.Діазепам (седуксен) 0,5 мл.
Лікування в стаціонарі:
1. Антибактеріальна терапія:бензилпеніцілін 300-500 тис. Од./кг/добу введення кожні
4 години. Антибіотики резерву: цефтриаксон 100 мг/кг/добу цефотаксим 200
мг/кг/добу. При наявності ІТШ – левоміцетин сукцина натрію 100 мг/кг/добу.
2. Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами під контролеваги,
діурезу.
3. Ацетазоламід (діакарб) + аспаркам. Доза підбирається в залежності вівираженості
гіпертензійного синдрому.
4. Посиндромна терапія (гіпертензійний, гіпертермічний, судомний). 5.У
періоді реконвалесценції: ноотропні препарати, вітаміни групи В.
3.План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:

2. Бактеріологічне обстеження контактних: мазки з носогорла на менінгоко дітям – 2
рази з інтервалом 3 дні, дорослим – 1 раз. Виявлених носії менінгокока ізолюють і
лікують.
3. Контактним призначають рифампіцин на 2 дні у вікових дозах.
ЗАДАЧА 24
Дівчинка 3 міс. захворіла вчора, о 20 год. Захворювання почалос

гостро, з підвищення t до 38,5 град, стала в'ялою, відмовлялася від їжперіодично
була неспокійною. Сьогодні о 6 год. з'явилися судоми
"Швидкою допомогою" була доставлена до лікарні.
Об'єктивно: t-39,8 град, стан дуже тяжкий. Бліда. Дихання 50/1 хв.
У легенях хрипів немає. Тони серця послаблені, ЧСС-110/хв. Живіт м'який
132
Відмічається різке вибухання великого тім’ячка. Судоми періодичн повторюються.
Свідомості немає. Виявлена асиметрія обличчя, паре верхньої кінцівки зліва.
Ан.крові: ер.-5х10.12/л, Hb-120г/л, лейк.-17х10.9/л, э-0%, п-20%,
с-55%, л-20%, м-5%, ШОЕ-26 мм/год.
Ан.ліквору: ліквор каламутний, молочно-білого кольору, цитоз 7000х10.6/л
(85% нейтрофілів), білок-1,6г/л, р-ція Панді(+++), виявлендиплококи Гр(-), парно
розташовані, поза- і внутрішньоклітинно.
1. Поставте клінічний діагноз

Менінгококова інфекція: генералізована типова форма, гнійни менінгіт,
менінгоенцефаліт?, важкий перебіг, що ускладнився набрякомозку
2. Призначте лікування хворій на догоспітальному етапі і у стаціонарі.

1. Забезпечення венозного доступу.
2. Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разовдоза) в/в.
3. Глюкокортикоїди: 1-3 мг/кг по преднізолону. 4.Інфузійна
терапія сольовими та колоїдними розчинами.
5. Антипіретики: анальгін 50% - 0,1 мл/ рік життя, піпольфен 2,5% - 0,1 млрік
життя.
6. Фуросемід – 1-2 мг/кг в/в.
ЗАДАЧА 25
Хлопчик 8 років доставлений з дитячого табору. Захворів вночі,

коли з'явилася повторна блювота і піднялась t до 39,5 град, з'явився головни біль.
Об'єктивно: стан дуже тяжкий. Свідомість загальмована. Шкіра бліда
133
Тони серця послаблені. Живіт м'який. Виражена ригідність
м'язів потилиці. Симптом Керніга позитивний.
1. Наявність якого захворювання потрібно запідозрити у хворого?Менінгіт?

нез’ясованої етіології
2. З яким захворюванням слід провести диференційний діагноз?
Серозний менінгті ентероірусної етіології, нейротоксикоз при грипі, ГРВІ,пневмококовий
менінгіт, герпесвіруси
3. Які питання Ви поставите перед працівником дитячого табору?Чи був
точний час захворювання, з ким ще спілкувалас дитина
4. Яке обстеження Ви призначите хворому?

ЗАК, дослідження спинномозкової рідини, МРТ головного мозку
ЗАДАЧА 26
Опишіть об'єктивний стан дитини, хворої на менінгококову інфекцію з ІТШ I

ступеня.
ЗАДАЧА 27
Опишіть об'єктивний стан дитини, хворої на менінгококову інфекцію зІТШ II

ступеня.
ЗАДАЧА 28
Опишіть об'єктивний стан дитини, хворої на менінгококову інфекцію з ІТШ III

ступеня.
КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ ФАЗ ШОКУ.
134
Показник І фаза П фаза Ш фаза
и (компенсований ий
(субкомпенсований (декомпенсован
шок) шок) шок)
Скарги Трясуя, головний Різка слабкість Відчуття холоду,.
біль, болі в м’язах, нехватки повітря
суглобах
Температу 38 -39 С Близька до норми Знижена
ра тіла
Температу Похолодіння Знижена Знижена з
ра шкіри китиць та ступнів
Колір Блідість, цианоз Різка блідість, Різка блідість,
шкіри вуст та нігтів, акроцианоз, тотальний циано
―гра вазомоторів‖ мармуровість ―трупні плями‖
Симптом 8-10 сек Т 10 сек Т 10 сек

Гведала
(показник
порушенн
я
мікроцирк
уляції
N=4‖-6‖
Висипка Дрібна, швидко Велика рясна з Велика, рясна з и
підсипає та некрозами некрозами,
збільшується, переважно на
геморагічні тулубі, обличчі,
елементи шиї.
Геморагіч Одиночні Множинні Множинні и
ні прояви крововиливи в крововиливи в крововиливи в .
слизові очей слизові оболонки слизові оболонк
очей очей
Нервово- Свідомість ясна, Свідомість ясна, Прострація,
психічний можливі загальмованість, анестезія,
статус запаморочення, гіперстезія спутаність
ейфорія, тривога, свідомості, судом
рухливий неспокій, при НГМ – кома
гіперстезія
Задишка Помірна Виразна Різко виразна
Пульс Задовільного Слабкого Нитьовидний,
135
наповнення, наповнення, можлива аритмія,
ритмічний ритмічний не визначається
Частота Тахікардія Різка тахікардія Різка тахікардія
серцевих
скорочень ої
А.Т. N або підвищщений Знижений до 50% Нижче 50% віков

вікової норми норми, не
визначається
С.А.Т. Знижений <90 мм Знижений <90 мм <60 мм рт ст
(N= 90-95 рт ст рт ст
мм рт ст)
С.А.Т.= Д
+ (С-Д):3
(Д-диаст
тиск
С-систол
тиск)
Діурез Збережений Олігурія Анурія
ЦВТ Знижений Знижений Знижений
(N= 40-55
мм рт ст)
рН N N або ↓ Різко знижений

N= 7,35-
7,45
ВЕ N Помірний дефіцит Різкий дефіцит
(N=±2,3 мі
ммоль/л)
ВЕ · m/2 =
Хмл 4%
розчину
NaHCO3
Гемостаз Гіперкоагуляція Тромбочитопенія Гіпокоагуляція
гіперфібриногенемі різнонаправлені тромбоцитопенія
я зміни гіпофібриногене
К+ плазми N або знижений Знижений Різнонаправлені
зміни
136
Лікування інфекційно-токсичного шоку в стаціонарі.
н Заходи Шок І ступеня Шок П ступеня Шок Ш ступе

Місцезнаходжен Палата Відділення Відділення
ня хворого інтенсивної реанімації реанімації
терапії ин
-
Етіотропна Лєвоміцетину сукцинат 80-100 мг/кг/добу через 6 год20
терапія в/в (1-2 доба), пеніцилін (після виведення із шоку) 300
г/к 500 тис. од./кг/добу в 6 прийомів в/м’язово
Кортікостероіди Преднізолон 5 Преднізолон 8-10 Преднізолон
(оптимально мг/кг при мг/кг струйно мг/кг струйно н
поєднання 2 надходженні в/в; в/в; уп
препаратів) струйно в/в; Дексазон 2 мг/кг Дексазон 5 м
денсазон – 0,5 струйно в/в; струйно в/в;
мг/кг в/в струйно; Гідрокартизон Гідрокартизон
гідрокартизон 20- 40-50 мг/кг 75 мг/кг струй
30 мг/кг в/в струйно в/в; в/в;
струйно; (20-50 мг/кг/добу (50 мг/кг/доб
(10-15 мг/кг/добу по преднізолону) преднізолону)
н по преднізолону) П:Г:Д ***
(1/2 вводиться в 3 : 2 : 1 **
перші години до
стабілізації АТ)*
Допмін до 5 мкг/кг/хвил. На 10 мкг/кг/хвил До 20
стабілізації АТ фіз. розчині або в/в крапельно мкг/кг/хвил
5% р-ні глюкози В/в крапельно
в/в крапельно
через дозатор
Реополіглюкін 10-15 мл/кг в/в 15 мл/кг в/в 15 мл/кг струй
крапельно струйно до
підйому АТ
Альбумін 5-10% 10-15 мл/кг в/в крапельно
137
Плазма крові 5-10 мл/кг в/в 5-10 мл/кг в/в 10-15 мл/кг в/в
свіжеморожена крапельно крапельно крапельно
10-20%
Гідрокарбонат Маса хворого х ВЕ або 4-5 мл/кг в/в крапельно
натрію 4% 2
Глюкоза 20% 10-20 мл 10-20 мл -- / --
аскорбінова к-та 4-6 мл до 5 років -- / --
5%
10-20 мл піля 5
ККС років
Вітамін В6 5% 50-100 мг
:2
1-3 мл в/в струйно
Глюкозо-
електролітна Співвідношення колоїдних розчинів та кристалоїдів 1
суміш: –1:3
10% глюкоза 10% глюкоза
КСl 7,5% - 3-4 мл/кг/добу
СаСl2 10% - 1 мл/рік життя
Лазікс 1-2 мг/кг в/в 1-2 мг/кг в/в 1-2 мг/кг в/в
Маніт 15% струйно струйно
,
Еуфілін 2,4% 1-2 г/кг в/в 2 мг/кг в/в
крапельно 2 мг/кг в/в
2 мг/кг в/в
Інфузійна Кристалоїди Тіж розчини, Кристалоїди в
терапія (полійонні реополіглюкін поєднанні з
розчини, – тільки при альбуміном 3:1
поляризуюча відсутності в/в струйно
суміш), колоїди тромбоцитопен протягом 30-60
3:1 ії. По
показникам -
(реополігл. плазма) кріоплазма
Об’єм За станом хворого Теж саме під -- / --
–50% добової контролем
потреби в рідині УВД, діуреза
50-100 мл/кг
138
ЗАДАЧА 29
Опишіть стан дитини з менінгітом та набряком-набуханням головногомозку.
ЗАДАЧА 30
Опишіть стан дитини з менінгітом, який ускладнений вентрикулітом.

Клінічно проявляється симптомами менінгоенцефаліту, наростаючими
розладами свідомості, появою патологічних поз, опистотонуса, рефрактерними до
терапії судомами. Для цього ускладнення характерна ксантохромия спинномозкової
рідини, різко підвищений рівень білка при незначному цитозі. Ліквор, отриманий з
шлуночків при вентрикулярной пункції, буває гнійним. Прогноз при розвитку
вентрікуліта несприятливий.
Тема: Грип та ГРВІ
139
ЗАДАЧА №1
Дівчинка 5 років захворіла гостро з підвищення температури до 39,град.С, млявості, головного

болю, болів в м'язах, деякого затрудненнносового дихання. Ввечері температура підвищилась
до 40,5 град.С, з'явилосзапаморочення, нетривала непритомність. Лікар швидкої допомоги пр
огляді хворого виявив гіперемію обличчя, ін'єкцію судин склер, блідістшкіри. Слизова оболонка
задньої стінки глотки яскраво гіперемійована гіпертрофією фолікулів. Тахікардія - 136 / 1 хв.
В легенях - везикулярндихання. Тони серця звучні. Живіт м'який, не болючий. Менінгеальни
симптомів немає.
1. Поставте попередній діагноз і виділіть синдром, який потребу невідкладної

допомоги.
Грип, типова форма, тяжкий перебіг.
-інтоксикаційний синдром
2. Призначте специфічне обстеження та лікування.
2. План обстеження:
3. Коагулограма,
4. Виявлення антигену вірусу у змиві з носоглотки за допомогою реакці
імунолюоресценції,
5. Виявлення антитіл до вірусу за допомогою реакції звязуванн комплементу
та реакції гальмування гемаглютинації. Використовують мето парних сироваток, коли
враховується наростання титру антитіл в 4 раз протягом 10-14 днів. Лабораторне
підтвердження грипу є бажаним але н обовязковим у період епідемії.
3. Принципи терапії:
1. Базисна терапія:
-ліжковий режим до нормалізації температури,
-молочно-рослинна, збагачена вітамінами дієта,
140
-вживання великої кількості рідини, включаючи чай з лимоном,малиною, лужні
мінеральні води, соки, морси тощо,
2. Етіотропна терапія (противірусні препарати),
Ремантадин, Альгірем, Арбідол,Рибавірин, таміфлю, Реленза
-дезінтоксикаційна терапія,
-лікування синдрому менінгізму,
-лікування ларинготрахеїту.
4. Симптоматична терапія:
жарознижуючі препарати.
ЗАДАЧА №2
Хлопчик 5 років захворів гостро з підвищення температури до 38,5 град.С, головного болю,
болю в очах, м'язах і суглобах, закладеності носа, сухості й перхоти у горлі. Наступної доби стан
дитини погіршився, наросла загальна слабкість, з'явилась нудота, температура підвищилась до 39,8
град.С, дитина знепритомніла. На висоті температури з'явились генералізовані клоніко-тонічні
судоми, які тривали 2-3 хв. Лікар швидкої допомоги виявив яскраву гіперемію і зернистість задньої
стінки глотки. ЧСС - 136 / 1 хв. Тони серця ритмічні, звучні. В легенях жорстке дихання. Живіт
м'який, неболючий. Менінгеальних симптомів немає.
1. Поставте попередній діагноз і виділіть синдроми, які потребують невідкладної допомоги.

Грип, типова форма, тяжкий перебіг, ускладнений судомним синдромом,
гіпертермічним синдромом.
Судомний синдром, виражений інтоксикаційний сидром та гіпертермічний
синдром потребують невідкладної допомоги.
Обстеження:
1. Загальний аналіз крові
2. Загальний аналіз сечі
3. Експрес-тест на вірус грипу методом РІФ або ІФА
4. Виявлення антигену вірусу із змиву з носоглотки за допомогою реакції
імунофлуоресценції
Лікування:
1. Госпіталізація. Терміново ввести діазепам - – 0,5%, по 0,2-0,5 мг/кг в/м; та
парацетамол 10-15 мг/кг з інтервалом не менше ніж 4 години, per rectum
2. з метою дезінтоксикаційної терапії внутрішньовенна інфузія з розрахунку 30 –
50 мл/кг із включенням розчинів: -5% або 10% декстрози (10-15 мл/кг); 0,9%
хлориду натрію (10-15 мл/кг);
3. Етіотропна терапія: осельтамівір – рекомендується суспензія для прийому
внутрішньо протягом 5 днів: дітям вагою 15-23 кг – по 45 мг 2 рази на добу;
дітям вагою 23-40 кг – по 60 мг 2 рази.
4. Базисна терапія ГРВІ:
 ліжковий режим до нормалізації температури;
 молочно-рослинну, збагачену вітамінами дієту; Стіл №13
141
 вживання великої кількості рідини, включаючи чай з лимоном,
малиною, лужні мінеральні води, соки, морси тощо;
 при закладенні носу - судинозвужувальні дитячі краплі для носа, але
застосовувати їх не довше 3 днів;
 температуру тіла необхідно знижувати, коли вона перевищує 38,5-39
град.С. - антипіретики у вікових дозах (парацетамол, ібупрофен тощо).
 гігієна хворого – догляд слизових оболонок порожнини рота, очей,
туалет носа. Закопувати в ніс 0,9% розчин NACL по 1-3 краплі; очищати
відокремлюване з носа потрібно за допомогою турунди або
відсмоктувати грушею.
ЗАДАЧА №3
Хлопчик 8 місяців захворів типовою формою грипу середньої тяжкості. На 5-й день хвороби
температура підвищилась до 39,2 град.С, дитина стала млявою, "гавкаючий" кашель змінився на
сухий короткий, з'явилась задишка, яка посилювалась при неспокої. В легенях відмічено вкорочення
перкуторного звуку нижче кута лопатки зліва, послаблене дихання й дрібнопухірцеві та крепітуючі
хрипи.
2. Призначте додаткове обстеження та лікування.
Парагрип, середньотяжка форма
експрес-методи: імуноферментний, імунофлуоресцентний методи виявлення респіраторно-

вірусних антигенів в уражених бактеріальних клітинах
серологічні методи (РИГА, РЗК, PH, ІФА, ІХА)
ібупрофен по 5— 10 мг/кг кожні 6— 8 год

пероральна регідратація
муколітики
ЗАДАЧА №4
Дівчинка 2 років хворіла на типову форму грипу середньої тяжкості. На 5-й день хвороби при
температурі 37,6 град.С у дитини виникло запаморочення, різкий головний біль, блювота, а невдовзі
дитина втратила свідомість і з'явились судоми спочатку генералізовані, а потім переважно правої
руки.

2. Призначте додаткове обстеження та лікування.
142
ЗАДАЧА №5
У хлопчика 7 міс. 2 дні тому з'явилась нежить зі слизистими виділеннями, рідке

покашлювання, температура 37,2 град.С. На 3-й день при температурі 37,8 град.С виникло свистяче
дихання, вологий кашель із значним виділенням харкотиння, задишка переважно експіраторного
характеру.
При обстеженні виявили блідість шкіри, акроціаноз. Слизова оболонка м'якого піднебіння і
задньої стінки глотки гіперемійовані помірно. Над легенями - коробочний перкуторний звук,
аускультативно - численні сухі і вологі дрібнопухірцеві хрипи. На рентгенограмі - посилення
легеневого малюнку, ущільнення стінок бронхів, ділянки ателектазів та емфіземи. При дослідженні
крові - помірний лейкоцитоз із значним зсувом лейкоцитарної формули вліво, ШОЕ помірно
підвищена.

Грип, типова форма, період розпалу, середньотяжка форма ускладнений стенозуючим
ларинготрахеїтом.
2. Призначте специфічне обстеження й лікування

Діагностичні заходи:
 ЗАК: ознаки запального процесу (лейкоцитоз (або лейкопенія), підвищення ШОЕ)
 Рентгенографія (вже зроблена, за умовою задачі). Контролюємо ускладнення.
 Вірусологічне дослідження – виділення вірусу на культурі клітин;
 Серологічна діагностика: можна провести РІФ, РНГА, РЗК, РН або ІФА. Титр АТ
підвищений в 4 рази і більше – підтвердження діагнозу;
Виконують парні дослідження з інтервалом, для оцінки росту IgG)
 ПЛР (але даний вірус має нестабільний геном, тому ПЛР не є дослідженням вибору)
Лікування:
 Симптоматична терапія:
- Антипіретики (парацетамол, ібупрофен); 143
- Відхаркувальні;
- Бронхолітики;
- Антигістамінні.
 Контроль за САТУРАЦІЄЮ – за потреби – киснева підтримка!
 Антибіотикотерапія ЗА НАЯВНОСТІ ПОКАЗАНЬ (при приєднанні бактеріальної інфекції)
 Деконгестанти (за потреби, але ОБЕРЕЖНО);
 Дезінтоксикаційна терапія, рясне пиття за можливості;
Противірусні препарати, ГКС неефективні.
ЗАДАЧА №6
У хлопчика 7 міс. захворювання почалось з підвищення температури до 37,4 град.С,

незначних виділень з носу, слабкого сухого кашлю. Наступного дня відмічено часті рідкі
випорожнення із смердючим запахом. При обстеженні - незначна гіперемія кон'юнктив і слизової
оболонки глотки, болючий урчащий живіт при пальпації. В серці і легенях патології не виявлено.

Ентеровірусна інфекція, с проявами діареї, легкий типовий неускаладнений перебіг.
2. Призначте специфічне обстеження й лікування.
ІФА
Протидіарейні засоби (Банеоцин)
НПЗП
ЗАДАЧА №7
У дівчинки 4 років захворювання почалось з підвищення температури до 37,2 град.С,

загальної слабкості, закладеності носу, незначного головного болю. На 2-й день температура
утримувалась на рівні 37,2 - 37,4 град.С, але дихання через ніс стало неможливим, з'явилось чхання і
значні серозні виділення з носу. За рахунок значного утруднення носового дихання періодично
відмічалась закладеність вух, головний біль, пересихання слизової оболонки рота і глотки.
При обстеженні виявлено набряк слизової оболонки носа, ринорея, мацерація шкіри біля
носових отворів. Серце, легені, живіт - без патології. При дослідженні крові - кількість лейкоцитів і
ШОЕ практично не змінені.

Попередній діагноз: Риновірусна інфекція, типовий перебіг, період розпалу (2-га
стадія = ринорея), легка форма.
Ускладнена: євстахіїт?
2. Призначте специфічне обстеження і лікування.
Специфічне обстеження:
 ПЛР: виявлення РНК риновірусу.
 ІФА на виявляення ангигенів риновірусу із змивів у носоглотці
 Серологічні методи (РНГА, РЗК, PH, ІФА, РІФ): у парних сироватках, з інтервалом 10-14
днів.
Лікування:
 Ліжковий режим
 Дієтотерапія (вітамінізована);
 Регідратаційна терапія (рясне пиття!); Дезінтоксикаційна терапія
 Симптоматична терапія,
* Антипіретики (парацетамол 10-15 мг/кг кожні 4 год, ібупрофен) при підвищ температури
більше 38,5ᵒС 144
* Промивання носа сольовими розчинами 0,65 % розчином натрію хлориду./ Краплі
АкваМаріс по 2 краплі в кожну ніздрю 4р/д.
* Деконгестанти: Нафтизин (0,05 % по 1-2 краплі у кожен носовий хід) 3-5 днів.
* Антигістамінні.
* Рекомбінантний α-інтерферон.
 Антибіотикотерапія при підтверджені наявності ускладнень.
ЗАДАЧА №8
Дитина 2 років захворіла 2 дні тому з підвищення температури до 37,5 град.С,

зниження апетиту, появи нежиті зі слизовими виділеннями, сльозотечі,
покашлювання, На 3-й день температура 38 град.С, катаральні явища дихальних
шляхів посилилися, наріс набряк і почервоніння повік.
При огляді в зіві виявлено набряк мигдаликів, дужок, язичка, крупну зернистість
задньої стінки глотки з незначною застойною гіперемією, ніжний плівчастий нальот на
мигдаликах. Також відмічено набряк слизової оболонки носа, значні серозні
виділення, набряк обличчя і повік, сльозотечу, гіперемію кон'юнктив, ін'єкцію судин
склер. На кон'юнктиві лівого віка спостерігається ніжна біла плівка, крім того, на
кон'юнктивах обох очей - гіпертрофія фоллікулів. Вологий кашель. Над легенями -
укорочення перкуторного звуку у міжлопаточній ділянці, аускультативно жорстке
дихання, крупно- й середньопухірцеві хрипи.
____________________________________________________________________________________
Дівчинка 2 років захворіла 2 дні тому з підвищення температури до
145
37,5 град.С, зниження апетиту, появи нежиті зі слизовими виділеннями сльозотечі,
покашлювання, На 3-й день температура 38 град.С, катаральн явища дихальних шляхів
посилилися, наріс набряк і почервоніння повік.
При огляді в зіві виявлено набряк мигдаликів, дужок, язичка, крупн
зернистість задньої стінки глотки з незначною застойною гіперемією, ніжниплівчастий
нальот на мигдаликах. Також відмічено набряк слизової оболонкноса, значні серозні
виділення, набряк обличчя і повік, сльозотечу, гіперемі кон'юнктив, ін'єкцію судин
склер. На кон'юнктиві лівого віка спостерігаєтьсніжна біла плівка, крім того, на
кон'юнктивах обох очей - гіпертрофіфоллікулів. Вологий кашель. Над легенями -
укорочення перкуторного звуку міжлопаточній ділянці, аускультативно жорстке
дихання, крупно- середньопухірцеві хрипи.
1. Поставте попередній діагноз. Аденовірусна

інфекція, середньотяжка форма
Клінічні форми – катар верхніх дихальних шляхів, фарингокон’юнктивальнгарячка,
пневмонія
2. Призначте специфічне обстеження і лікування.
146
ЛІКУВАННЯ:
1. Базисна терапія.
Всім хворим на ГРВІ, незалежно від тяжкості хвороби, призначають:
147
- ліжковий режим до нормалізації температури;
- молочно-рослинну, збагачену вітамінами дієту;
- вживання великої кількості рідини, включаючи чай з лимоном, малиною,
лужн мінеральні води, соки, морси тощо;
- при закладенні носу у дітей до 6 місяців зволожують слизову оболонку нос
фізіологічним розчином натрію хлориду. Дітям старше 6 місяців можна
призначат судинозвужувальні дитячі краплі для носа, але застосовувати їх не
довше 3 днів;
- при сухому, болісному кашлі призначають протикашльові засоби
(декстраметорфан т ін.);
- при вологому кашлі з важким виділенням харкотиння – муколітичні
препарат (амброксол, ацетилцистеїн, гвайфенозин тощо);
- при довготривалому кашлі – грудні збори (корінь алтея, лист мати-й-
мачухи, сосно бруньки та ін.);
- температуру тіла необхідно знижувати, коли вона перевищує 38,5-39 град.С.
Але дітя віком до 2 місяців, а також з перинатальною енцефалопатією,
судомами в анамнезі т важким захворюванням серця треба постійно
проводити контроль гарячки, н допускати підвищення температури тіла вище
38 град.С. Призначають антипіретики вікових дозах (парацетамол, ібупрофен
тощо). Дітям до 12 років протипоказан застосування ацетилсаліцилової
кислоти з метою зниження температури.
Показання до призначення антибіотиків при ГРВІ:

- приєднання ускладнень (середній отит, синусит, гострий тонзиліт, бронхіт,
пневмонія, я викликані хламідіями, мікоплазмою та бактеріальними збудниками).
Звичайно використовують пеніцилін, амінопеніциліни, особливо ті, що захищені від дії
бета- лактамаз мікробів клавулоновою кислотою чи сульбактамом, цефалоспорини,
макроліди.
ЗАДАЧА №9
Дівчинка 5 місяців захворіла гостро з підвищення температури до 38, град.С, появи

частого кашлю, нежиті. В наступні дні температура 38 - 38, град.С, частий короткий
кашель. На 3-й день з'явилась задишка, ціаноз носо губного трикутника.
При обстеженні виявлено незначну гіперемію і набряк слизово
оболонки зіву, помірну гіперемію кон'юнктив. В легенях перкуторн
укорочення звуку з 2-х сторін нижче кута лопаток та в міжлопаточні ділянці,
аускультативно - різнокаліберні хрипи. На рентгенограмі - посиленнлегеневого
малюнку, набряк коренів легень, поліморфні вогнищеві тіні тенденцією до злиття.
148
Грип, типова форма, тяжкий ступінь тяжкості, ускладнени
двосторонньою нижньодольовою пневмонією.
2. Призначте обстеження і лікування.
Етіотропне лікування – інгібітори нейрамінідази вірусу грипу А і В:

Озельтамівір можна від 12 років, тому не призначаємо
Занамівір призначають у вигляді дозованого порошку для інгаляційДітям віком
понад 5 років — по 2 інгаляції (5 мг х 2) 2 рази на добу впродов 5 днів.
149
З А Д А Ч А № 10
Хлопчик 3-х років захворів гостро з підвищення температури до 37,град.С, появи

сухого кашлю. Вночі дитина прокинулась, неспокійнаВідмічається
сухий, "гавкаючий" кашель, дихання шумне, задишка
утрудненим вдихом, яка спостерігається при неспокої дитини та при плачі.
Об'єктивно відмічено блідість шкіри, ціаноз носогубного трикутникапри диханні
- помірне западіння міжреберних проміжків та яремної ямки.
1. Поставте попередній діагноз та виділіть синдром, який потребуневідкладної

допомоги.
Парагрип, типова форма, середньотяжка форма
Синдром гострого стенозуючого ларинготрахеобронхіту (ГСЛТБ), аб
несправжній круп І ступінь стенозу
Круп — це запалення слизової оболонки гортані, нерідко одночаснтрахеї та

бронхів, з явищами стенозу за рахунок набряку в підзв’язковом просторі і
рефлекторного спазму м’язів гортані.
150
ЛІКУВАННЯ синдрому гострого стенозуючого ларинготрахеобронхіт (ГСЛТБ),
або несправжнього крупу
При I ступеню стенозу проводиться місцева терапія, яка спрямован на
покращення венозного відтоку і нормалізації лімфовідтоку. Сухе тепло н шию. Тепле
дозоване питво. Інгаляції протинабряковою сумішшю, паров інгаляції.
Відволікаюча терапія сприяє перерозподілу кровотоку: зігріваннміжлопаткової
ділянки, литкових м’язів, п'ят. Повітря в приміщенні повинн зволожуватись. Дитині
забезпечують емоціональний і фізичний комфорт.
З медикаментозної терапії доцільно призначити аскорутин т
антигістамінні засоби у вікових дозах. Госпіталізація потрібна тільки випадку
наявності проблем у транспортному сполученні між лікарнею місцем перебування
дитини.
1. Базисна терапія.
Всім хворим на ГРВІ, незалежно від тяжкості хвороби, призначають:
- ліжковий режим до нормалізації температури;
- молочно-рослинну, збагачену вітамінами дієту;
- вживання великої кількості рідини, включаючи чай з лимоном, малиною,
лужн мінеральні води, соки, морси тощо;
- при закладенні носу у дітей до 6 місяців зволожують слизову оболонку
нос фізіологічним розчином натрію хлориду. Дітям старше 6 місяців
можна призначат судинозвужувальні дитячі краплі для носа, але
застосовувати їх не довше 3 днів;
- при сухому, болісному кашлі призначають протикашльові засоби
(декстраметорфан т ін.);
- при вологому кашлі з важким виділенням харкотиння – муколітичні
препарат (амброксол, ацетилцистеїн, гвайфенозин тощо);
- при довготривалому кашлі – грудні збори (корінь алтея, лист мати-й-
мачухи, сосно бруньки та ін.);
- температуру тіла необхідно знижувати, коли вона перевищує 38,5-39
град.С. Але дітя віком до 2 місяців, а також з перинатальною
енцефалопатією, судомами в анамнезі т
151
важким захворюванням серця треба постійно проводити контроль гарячки,
н допускати підвищення температури тіла вище 38 град.С. Призначають
антипіретики вікових дозах (парацетамол, ібупрофен тощо). Дітям до 12
років протипоказан застосування ацетилсаліцилової кислоти з метою
зниження температури.
Специфічного противірусного лікування не існує

Показання до призначення антибіотиків при ГРВІ:
- приєднання ускладнень (середній отит, синусит, гострий тонзиліт, бронхіт,
пневмонія, я викликані хламідіями, мікоплазмою та бактеріальними збудниками).
Звичайно використовують пеніцилін, амінопеніциліни, особливо ті, що захищені від
дії бета- лактамаз мікробів клавулоновою кислотою чи сульбактамом, цефалоспорини,
макроліди.
152
_______________________________________________________________________________________
_____________
ЗАДАЧА
Дитина 7 років, захворіла гостро з підвищення температури до 390С, болю в горлі, головного
болю, одноразової блювоти. Наступного дня з`явився висип на шкірі.
При огляді на другий день захворювання стан середньо-тяжкий, у свідомості, виражений
блідий носо-губний трикутник. На шкірі лоба, щік, внизу живота, ліктьових, підколінних ямках –
дрібно-крапковий яскраво-рожевий висип, розташований на гіперемійованому фоні шкіри, місцями
висип міліарний. В ротоглотці – відмежована яскраво-червона гіперемія, мигдалики набряклі,
розрихлені, в лакунах – гній. Язик обкладений білим нальотом, підщелепні, передньо-шийні
лімфовузли збільшені до 2,5 см, щільні, болючі. Тони серця ритмічні. Пульс напружений – 122 уд. в 1
хв. На 6-й день хвороби – брадикардія, приглушеність тонів, ніжний систолічний шум на верхівці
серця.
4. Намітьте план протиепідемічних заходів.
Дитина., 12 років, захворіла гостро, з підвищення t до 39,7 С, болю в горлі,

суглобах, головного болю, 2-кратної блювоти. Наступного дня з'явився висип на шкірі.
Об'єктивно: на другий день хвороби стан тяжкий, у свідомості, виражений
блідий носогубний трикутник. На шкірі лоба, щік, шиї, пахвинних ямках, внизу
живота, ліктьових, підколінних ямках дрібнокрапковий яскраво-рожевий висип,
розташований на гіперемованому фоні шкіри, місцями висип міліарний. У ротоглотці -
відмежована яскраво-червона гіперемія, мигдалики набряклі,розрихлені, в лакунах -
гній. Язик обкладений білим нальотом, підщелепні лімфовузли збільшені до 2,5 см,
щільні, болючі. Тони серця ритмічні. Пульс напружений, 122 уд/хв. На 5-й день хвороби
брадикардія, тони серця ослаблені, ніжний систолічний шум на верхівці серця.
1. Виділіть основні симптоми захворювання.
3. Назвіть можливі ускладнення.
1. Скарлатина типова середньої тяжкості.
-загальний аналіз крові,
-бактеріологічне дослідження слизу із ротогорла,
-визначення титрів антистрептолізину О в динаміці,
-загальний аналіз сечі,
-ЕКГ.
-ліжковий режим,
-дієта
-етіотропна терапія: пеніциліни в/м протягом 10-14 днів,
-дезінтоксикаційна терапія: значна кількість рідини,
-антигістамінні препарати,
-препарати, які зміцнюють стінку судин,
-жарознижуючі препарати при t>38,5 град.С,
-засоби місцевої санації: полоскання горла дезінфікуючими
розчинами, тубус-кварц. 153
4. Ізоляція хворої дитини до 21 дня від початку захворювання. Карантин
у класі на 7 днів від моменту ізоляції хворої дитини.
ЗАДАЧА
Дитина 5 років захворіла гостро, коли підвищилась температура до 38,50С, була одноразова
блювота, біль в горлі при ковтанні, головний біль. На другий день з`явився дрібно-крапковий висип на
шкірі обличчя, бокових поверхнях тулуба та згинальних поверхнях кінцівок, який через 3 дні зник,
залишивши лущення. Батьки до лікаря не зверталися, давали дитині парацетамол.
Антибактеріальна терапія не проводилась. Через 10 днів стан дитини погіршився. На 16-й день
хвороби сеча стала кольору “м`ясних помиїв”, з приводу чого батьки звернулися до лікаря.
3. Складіть план лікування.
1. Скарлатина типова.
Ускладнення: гломерулонефрит.
-бактеріологічне дослідження слизу із ротогорла,
-титр АСЛО,
-аналіз сечі по Нечипоренко,
-аналіз сечі по Зимницькому,
-уролейкограма,
-біохімічне дослідження сироватки крові (К+, Nа+, залишковий азот,
азот сечовини, креатинін, білки, білкові фракції),
-ЕКГ, УЗД,
-консультація нефролога.
План лікування:
-ліжковий режим,
-дієта
-етіотропна терапія: цефалоспорини І-ІІ покоління в/м, в/в протягом
10-14 днів,
-антигістамінні препарати,
-лікування гломерулонефриту
Після 21-го дня від початку захворювання – лікування дитини у нефрологічному відділенні.
ЗАДАЧА
У дитини 3 років, яка відвідує дитячий садок підвищилась температура до 38,70С, з’явився
кашель, нежить, сльозотеча, світлобоязливість. На 4-й день хвороби при огляді відмічається
кон’юнктивіт, блефароспазм, на слизовій оболонці твердого та м’якого піднебіння – плямиста
енантема, на слизовій оболонці щік в області малих корінних зубів – численні, розміром з макове
зерно білі цяточки. На шкірі обличчя, за вухами – плямисто-папульозний висип.

154
4. Складіть план протиепідемічних заходів у дитячому садку
1. Кір, типова, середньотяжка форма, період висипання.
2. - Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі.

- Цитологічне дослідження (цитоскопія) мазків-відбитків з ротоглотки – виявлення типових для
кору багатоядерних гігантських клітин;
- Серологічні методі (РТГА та РПГА) – збільшення титру антитіл в динаміці в 4 та більш разів;
- Імуноферментний аналіз (ІФА) – виявлення антитіл до вірусу кору класу Ig M (гострий період),
наростання титру класу Ig G в 4 рази та більше (перенесена хвороба).
- гігієнічні заходи ротової порожнини – промивання 2% розчином соди
- вітамін А внутришньо;
- атигістамінні препарати.
4. Ізоляція хворого на 5 діб від початку висипання, карантин на контактних на 21 день.
ЗАДАЧА
Дитина 7 років захворіла гостро з підвищення температури до 38,20С. Протягом першої доби
з’явився плямисто-папульозний, а потім везикульозний висип, який розташовувався на всіх ділянках
тіла, включаючи волосяну частину голови. Висип підсипав протягом трьох діб, в цей термін
спостерігались підйоми температури тіла.
На 7-й день захворювання стан дитини погіршився, підвищилась температура тіла до 390С.
Дитина стала млявою, не може сидіти, ходити за рахунок втрати рівноваги, не може писати,
відмічається скандована мова, інтенційний тремор, ністагм, утруднено виконання координаційних
проб.
Сформулюйте клінічний діагноз.

Вкажіть основні принципи лікування.
1. Вітряна віспа типова. Ускладнення: енцефаліт.

Етіотропна терапія: ацикловір, специфічний імуноглобулін.
Патогенетична терапія: кортикостероїди (дексаметазон), дегідратаційні засоби
(фуросемід, маннітол).
Симптоматична терапія: жарознижуючі засоби.
ЗАДАЧА
155
Дитина народилась на 8-му місяці вагітності. У неї виявлено мікроцефалію, катаракту, ваду
серця. Мати дитини у першому триместрі вагітності перенесла захворювання, яке супроводжувалось
нетривалим підвищенням температури тіла до субфебрильних цифр, незначними катаральними
явищами з боку верхніх дихальних шляхів, дрібно-плямистим висипом на шкірі обличчя, тулуба,
кінцівок та збільшенням задньо-шийних і потиличних лімфовузлів.
1. Про яке захворювання у матері і у дитини йде мова?

2. Яку тактику щодо вагітної треба було застосувати?
1. Краснуха набута у матері, вроджена краснуха у дитини.

2. Переривання вагітності.
ЗАДАЧА
Дитина 4-х років відвідує дитячий садок. Захворіла гостро, підвищилась температура тіла
до 37,40С, збільшились і стали чутливими при пальпації шийні та потиличні лімфовузли. Протягом
першої доби захворювання з’явився дрібно-плямистий висип на обличчі та тілі, переважно на спині,
сідницях, розгинальних поверхнях кінцівок.
На 2-й день хвороби температура тіла 37,20С, висип дрібно-плямистий, розташовується по
всьому тілу, з переважною локалізацією на спині, сідницях, розгинальних поверхнях кінцівок. Задньо-
шийні та потиличні лімфовузли збільшені до 1-1,5 см, ущільнені, з боку серцево-судинної системи та
аускультативна картина легень – без відхилень від норми.

3. Назвіть протиепідемічні заходи в дитячому садку.
1. Краснуха, типова, легка форма.
- загальний аналіз крові (лейкопенія, відносний лімфоцитоз, плазматичні клітини);
- серологічні дослідження: зростання титру антитіл до вірусу краснухи більш ніж у чотири
рази (метод парних сивороток); виявлення Ig M до вірусу краснухи;
- виявлення вірусу за допомогою ПЛР.
Лікування:
- ліжковий режим до зникнення симптомів інтоксикації, потім напівліжковий;
- дієта;
- симптоматична терапія: жарознижуючі (парацетамол, ібупрофен),
- антигістамінні (лоратадин) при необхідності.
3. Протиепідемічні заходи у дитячому садку:

- ізоляція хворого до 5-ї доби з моменту появи висипань;
- повідомлення в СЕС;
- карантин на контактних на 21 день.
156
ЗАДАЧА
Дитині 3 міс., хворіє 8 днів. Захворювання почалось з кашлю, температура 36,5 град. С. Через
5 діб від початку захворювання оглянута лікарем, діагноз - ГРВІ. Кашель наростав, відмічався
більше в нічні години. Призначені засоби лікування (мікстура від кашлю, теплові процедури на грудну
клітину) були не ефективні.
На 10 день захворювання кашель став нападо-подібним до 15 разів на добу. Під час нападу
кашлю обличчя дитини червоніло, відмічався ціаноз носогубного трикутника. Дитина витягувала
вперед голову, язик висунутий, відмічалася сльозотеча. Після приступу кашлю відходило в’язке
харкотиння. В один з таких приступів дитина посиніла, була короткочасна затримка дихання. В
легенях жорстке дихання, хрипів немає. Тони серця ритмічні, тахікардія.

3. Вкажіть основні напрямки лікування.
- режим,
- дієта,
- аміназин.
ЗАДАЧА
Дитина 6 років із родини, де брат хворіє на паротитну інфекцію з 17.10, поступила в

стаціонар 5.11 з підозрою на гострий апендицит. Проти паротитної інфекції не щеплена. В цей
день у дитини підвищилася температура тіла до 380С, відмічалася 2 рази блювота, з`явився біль в
животі, в ділянці пупка, кал був нормальним. При огляді: живіт м`який, болісний у верхній половині.
Тут же відмічається деяке напруження м`язів без симптомів подразнення очеревини. Була повторна
блювота. Язик вологий, обкладений білим нальотом, інші органи без патології. Менінгеальних
симптомів немає.

4. Основні напрямки лікування.
1. Паротитна інфекція, типова залозиста форма: панкреатит, легка форма.
157
 Загальноклінічні методи: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі.
 Біохімічні: аналіз сечі на діастазу, амілаза крові.
 Серологічні: виявлення специфічних антитіл класу IgM в крові.
 Додаткові: УЗД органів черевної порожнини.
- Ліжковий режим,
- Дієта,
- Спазмолітичні препарати,
- Через 7-10 днів призначаються ферментні препарати.
ЗАДАЧА
Дитина 6 років була контактна з хворим на паротитну інфекцію 15.11, проти паротитної
інфекції не щеплена. Госпіталізована до стаціонару 3.12. зі скаргами на підвищення температури до
39,50С, головний біль, повторну блювоту, зниження апетиту. При огляді у відділенні стан дитини
тяжкий. Виражені симптоми токсикозу, позитивний симптом Керніга, ригідність м`язів потилиці.
Біля кута нижньої щелепи справа відмічається нерухома, тістуватої консистенції, болісна
припухлість, шкіра над нею звичайна, але тканини навколо неї набряклі. Внутрішні органи без змін,
зів чистий.

3. Основні напрямки терапії.
1. Паротитна інфекція типова комбінована залозисто-нервова форма: правобічний

субмаксиліт, менінгіт.
-Загальноклінічні методи (загальний аналіз крові, загальний аналіз
сечі, діастаза сечі),
-Серологічні (виявлення специфічних антитіл класу IgM в крові
методом ІФА, антигену збудника у лікворі методом ПЛР),
-Додаткові методи – люмбальна пункція.
- Суворий ліжковий режим.
-Дієта.
-Сухе тепло на слюнну залозу.
-Сечогінні препарати.
-Дезінтоксикаційна терапія.
ЗАДАЧА
Дитина 5 років, яка відвідує дитячий садок, щеплена проти дифтерії, правця, коклюшу на 2
році життя (зроблена тільки вакцинація). Захворіла гостро, температура 38,50С, незначний біль
при ковтанні.
При огляді хворого педіатр діагностував лакунарну ангіну. Зроблено бактеріологічне
158
дослідження мазка з носу і зіву на дифтерійне носійство. Через 72 години повідомили, що у хворого
виділена із зіву Cor. Diphteriaе токсигенна. За час нагляду хворого на дільниці нальоти на мигдаликах
не збільшились, температура тіла нормалізувалась.
3. Складіть план протиепідемічних заходів у дитячому колективі.
1. Дифтерія мигдаликів, легка форма
- Загальний аналіз сечі.
- Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку);
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;
- РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у
сироватці крові);
- РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у
сироватці крові;
- РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в
сироватці крові.
Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.
1. Госпіталізація хворого в інфекційне відділення.
2. Етіотропна терапія: введення ПДС 20 тис. МО в/м.
3. Антибактеріальна терапія: еритроміцин або інші макролідні антибіотики.
4. Фізіотерапевтичні методи лікування.
5. Полоскання горла дезінфікуючими розчинами.
ЗАДАЧА
Дитина 3 років поступила на 3-й день хвороби з діагнозом “некротична ангіна”. Захворіла
гостро, температура підвищилась до 38,20С, з`явився біль при ковтанні. До лікаря не звертались,
лікувались домашніми засобами. Щеплення проти дифтерії відсутні.
Через 2 дні температура підвищилась до 400С, біль у горлі посилився, збільшились регіонарні
лімфатичні вузли, з`явився набряк підшкірної клітковини шиї до ключиць, була блювота. При огляді:
стан тяжкий, на набряклих мигдаликах - нальоти, які не знімаються тампоном, поширюються з
мигдаликів на дужки та м`яке піднебіння. Тони серця послаблені, систолічний шум, тахікардія,
екстрасистолія.
3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.
1. Дифтерія мигдаликів, тяжка форма.
Ускладнення: ранній дифтерійний міокардит.
159
Коагулограма.
Ниркові тести.
Лікування:
1. Госпіталізація у відділення реанімації
2. Етіотропне лікування – введення ПДС 120 тис МО (в/в 60 тис. МО +
60 тис МО в/м)
3. Антибактеріальна терапія – цефалоспорини ІІІ покоління
70-80 мг/кг/добу
4. Дезінтоксикаційна в/в терапія – глюкозо-сольові розчини та колоїди,
глюкокортикоїди – 10 мг/кг/добу по преднізолону; дезагреганти,
інгібітори протеолізу, допамін
4. Місцева санація ротогорла – полоскання ротогорла дезінфікуючими
розчинами
3. План протиепідемічних заходів в осередку:

1. Виявлення та ізоляція хворих
2. Поточна дезінфекція
3. Карантин на 7 днів
4. Бактеріологічне обстеження контактних: взяття мазків з ротогорла та носових ходів
на BL
5. Профілактична санація контактних: еритроміцин в терапевтичній дозі протягом 7 днів
6. Огляд контактних осіб протягом 7 днів: термометрія, огляд ротогорла (мигділиків),
скарги хворого.
ЗАДАЧА
Дитина 2 років захворіла 3 дні тому. З`явився кашель, підвищилась температура до 37,50С,
сиплий голос. Лікували симптоматично (зігріваючими засобами). Однак стан не покращувався.
Кашель став грубим, “гавкаючим”, на третій день з`явилось утруднене дихання, на четвертий –
голос став беззвучним.
При госпіталізації в стаціонар стан дитини тяжкий, t 37,30С. Дихає відкритим ротом,
неспокійна. Дихання шумне, інспіраторна задишка. ЧД – 52 за 1 хв. В акті дихання приймають
участь допоміжні м`язи, ціаноз носогубного трикутника. Шкіра бліда, акроціаноз. В легенях –
дихання жорстке, провідні вологі хрипи з обоз сторін. Тони серця ритмічні, ослаблені, ЧСС-148 за 1
хв. При огляді ротоглотки – застійна гіперемія слизової оболонки, нашарувань на мигдаликах немає.
Із анамнезу відомо, що дитина не щеплена.

160
1. Ларингеальна дифтерія, типова, тяжка форма (дифтерійний

ларинготрахеїт), стенотична стадія, стеноз ІІ ст.
Коагулограма.
- Ларингоскопія пряма та непряма
Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом в динаміці.
Лікування:
1. Лікування проводиться у відділенні реанімації інфекційного
стаціонару.
2. Проведення інтубації трахеї і переведення хворого на ШВЛ.
3. Етіотропнаа терапія – введення ПДС в курсовій дозі 60-80 тис. МО. 4.
Антибактеріальна терапія – цефатоксим 50-70 мг/кг/добу.
4. Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими та колоїдними
розчинами, глюкокортикостероїди, протинабрякова терапія,
інгібитори протеолізу, дезагреганти, допамін.

1. Карантин на 7 днів.
6. Профілактична санація контактних еритроміцином
протягом 7 днів.
ЗАДАЧА
Дитина 7 років 10 днів тому перенесла “ангіну”, за медичною допомогою не зверталась, її

лікували батьки домашніми засобами. Щеплення проти дифтерії – з порушенням графіку вакцинації.
Звернулася до лікаря зі скаргами на порушення голосу, попадання рідини в ніс, поперхування під
час їжі, гугнявість голосу. При огляді ротоглотки: відсутня екскурсія м`якого піднебіння, нальотів
немає. В серці прослуховуються екстрасистоли, систолічний шум, тахікардія.

161
3. Визначте тактику дільничого лікаря відносно хворої дитини і контактних осіб.
1. Дифтерія мигдаликів, локалізована форма, ускладнений перебіг:

токсична полінейропатія (парез м`якого піднебіння), токсичний
міокардит.
- ЕКГ- дослідження.
Лікування:
2. Антибактеріальна терапія – макроліди.
3. Глюкокортикоїди –1-2 мг/кг/добу по преднізолону.
4. Нестероїдні протизапальні препарати (німесулід, діклофенак).
5. В/в терапія – глюкозо-сольові розчини, мілдронат, ККС, АТФ,
вітамін С.
6. Вітаміни групи В.
7. Місцева санація ротогорла.

7. Профілактична санація контактних еритроміцином протягом 7 днів.
ЗАДАЧА
При огляді хворого 12 років на 2 –й день хвороби лікар встановив діагноз “фолікулярна ангіна”.
В той же день взято мазок із зіву та носу на дифтерійну паличку, через 3 дні повідомлено, що в
162
мазку із зіву виділена дифтерійна паличка токсигенна. Дитина щеплена проти дифтерії за
Національним календарем вакцинації.
При повторному огляді на 5 день хвороби, у дитини нальотів на мигдаликах немає,
температура нормальна, загальний стан задовільний, симптоми інтоксикації відсутні.

2. Призначте обстеження хворому.
3. Принципи лікування хворого.
4. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.
1. Дифтерія мигдаликів локалізована острівцева форма, легкого ступеню тяжкості.
3. Принципи лікування хворого:

- Госпіталізація хворої дитини до боксованого відділення інфекційного стаціонару.
- Дієтотерапія.
- Антибактеріальна терапія (еритроміцин, рифампіцин, напівсинтетичні антибіотики
пеніцилінового ряду).
- Десенсибілізуюча терапія (антигістамінні препарати).
- На даний момент, враховуючи 5-день захворювання, відсутність інтоксикаційного
синдрому, місцевих змін на мигдаликах – показань для специфічної терапії ПДС немає.
4. План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:

- Виявлення та ізоляція хворих.
- Карантин на контактних на 7 днів.
- Бактеріологічне обстеження контактних: взяття мазків із ротогорла та носових ходів
на BL (дифтерійну паличку)- 2 рази з інтервалом 1 день.
- Профілактична санація контактних: еритроміцин в терапевтичній дозі протягом 7 днів.
- Огляд контактних осіб протягом 7 днів: щоденна термометрія, огляд ротогорла
(мигділиків), скарги хворого.
- Поточна дезінфекція.
ЗАДАЧА
163
Дитина 18 міс. захворіла з підвищення температури тіла до 37,80С, «гавкаючого» кашлю,
сиплого голосу. Має лише 1 щеплення АКДП-вакциною у віці 3 міс. На 2-й день хвороби з`явилася
задишка, на 3-й день зник голос – розвинулася афонія. Мати дитини хворіє “ангіною”.
Мати з дитиною доставлена в дитяче відділення. При огляді температура 37,40С, стан
тяжкий. Шумне, чутне на відстані дихання в спокої. Максимальне втягнення всіх податливих місць
грудної клітини. Різке збудження, неспокій. Акроціаноз, ціаноз обличчя. Тахікардія 180 уд. за хв.,
випадіння пульсу під час вдиху. Спутана свідомість, дихання 66 за хв.

2. Призначте обстеження хворій дитині.
1. Ларингеальна дифтерія: стенотична стадія, декомпенсований стеноз, тяжка форма.
2. План обстеження хворого:

- Ларингоскопія пряма та непряма;

- Госпіталізація хворої дитини до реанімаційного відділення інфекційного стаціонару;
- Етіотропне лікування – введення ПДС у сумарній дозі 60-80 тис. МО ПДС
внутрішньом`язово;
- Антибактеріальна терапія (напівсинтетичні антибіотики пеніцилінового ряду,
цефалоспоринового ряду);
- Дезінтоксикаційна внутрішньовенна терапія глюкозо-сольовими розчинами та
колоїдами;
- Глюкокортикостероїди (1-2 мг/кг/доб за преднізолоном);
- Патогенетична терапія: бронхолітики, спазмолітики, сечогінні препарати;
- Оксигенотерапія;
- Відволікаюча терапія;
- Седативна терапія;
- Десенсибілізуюча терапія (антигістамінні препарати);
164
- Забезпечення штучних дихальних шляхів (інтубація трахеї, трахеотомія у випадку
неможливості провести в трахею інтубаційну трубку).
ЗАДАЧА
Дитина 5 років, захворіла 4 доби тому з появи закладеності носу, підвищення температури до
380С, затрудненого носового дихання, болі в горлі.
При огляді лікарем: температура 38,50С, обличчя одутле, повіки пастозні, дитина дихає
напіввідкритим ротом. Значно збільшені передньо- і задньошийні лімфатичні вузли, при пальпації
вони щільні, множинні, безболісні, менше збільшені пахові і пахвинні лімфовузли. Слизова оболонка
зіву гіперемійована, набрякла, на мигдаликах – білі рихлі нальоти гнійного характеру, розміщенні у
вигляді острівків невеликих розмірів, легко знімаються шпателем, повепхня слизової оболонки після
зняття нальотів не кровоточить. В легенях і серці – без особливостей, живіт м`який, печінка
виступає з-під реберного краю на 3 см, селезінка – на 1,5 см.

2. Призначте обстеження хворій дитині.
1. Інфекційний мононуклеоз типова середньотяжка форма.
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на дифтерійну паличку;
- Виявлення нуклеїнової кислоти EBV методом ПЛР (у крові, слині, лімфатичній тканині).

- Режим;
- Десенсибілізуюча терапія;
- Симптоматична терапія (жарознижуючі, судиннозвужуючі краплі в ніс);
- Антибактервальна терапія при приєднані вторинної бактеріальної флори.
ЗАДАЧА
Хворий 5 років доставлений з дитячого будинку, де відмічались випадки гнійного

назофарингіту. Захворів вночі, коли з`явилася повторна блювота, піднялася температура до 39,50 С,
з`явився різкий головний біль.
При огляді лікарем: стан дуже тяжкий. Стогне. Шкіра бліда. Тони серця приглушені. Живіт
м’який. Виражена ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга позитивний.

165
1.Менінгіт (менінгококовий?).
2.Обстеження:
1.Загальний аналіз крові.
2.Дослідження ліквору.
3.Бактеріоскопія мазку крові, ліквору.
4.Бактеріологічне дослідження крові, ліквору та слизу з носогорла.
5.Латекс – аглютинація крові та ліквору.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза) в/в.
5.Антипіретики.
1.Антибактеріальна терапія: бензилпеніцілін 300-500 тис. Од./кг/добу, введення кожні 4
години. Антибіотики резерву: цефтриаксон 100 мг/кг/добу, цефотаксим 200 мг/кг/добу. При
наявності ІТШ – левоміцетин сукцинат натрію 100 мг/кг/добу.
2.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами під контролем ваги, діурезу.
3.Ацетазоламід (діакарб) + аспаркам. Доза підбирається в залежності від вираженості
4.Посиндромна терапія (гіпертензійний, гіпертермічний).
5.У періоді реконвалесценції: ноотропні препарати, вітаміни групи В.
1.Карантин на контактних на 10 днів.
2.Бактеріологічне обстеження контактних: мазки з носогорла на менінгокок дітям – 2 рази з
інтервалом 3 дні, дорослим – 1 раз. Виявлених носіїв менінгокока ізолюють і лікують.
3.Контактним призначають рифампіцин на 2 дні у вікових дозах.
ЗАДАЧА
Дитина 1 року 6 міс., захворіла гостро, коли підвищилася температура тіла до 39,40 С, стала
неспокійна. Ніч провела погано, була блювота 4 рази. Вранці на фоні високої температури з`явилися
короткочасні судоми.
Із анамнезу відомо, що у старшої сестри при обстеженні з приводу контакту її із хворим на
менінгококову інфекцію 2 дні тому був виділений менінгокок із носогорла.
При огляді лікарем: стан тяжкий, дитина сонлива. Свідомість загальмована. Відмічається
гіперестезія. Різко позитивні симптоми Керніга, Брудзинського, ригідність м`язів потилиці.
Шкірний покрив блідий. Тони серця приглушені, ЧСС – 140\хв. Частота дихання 40\хв, у легенях
хрипів немає. Живіт м`який.
Аналіз крові: лейкоцити- 23х109\л, Нb – 110 г\л, е-0, п-12, с-55, л-25, м-5, ШОЕ-45 мм\год.
Аналіз ліквору: каламутний, тиск-250 мм. Вод. Ст., плеоцитоз-15000\1мм3 (98% нейтрофілів),
білок-2,2г\л.

2. Призначте обстеження для виділення збудника та лікування.
3. Складіть план протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.
166
1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: гнійний менінгіт, набряк головного мозку.
1.Бактеріоскопія мазку крові, ліквору.
2.Бактеріологічне дослідження крові, ліквору та слизу з носогорла.
3.Латекс – аглютинація крові та ліквору.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза) в/в.
5.Антипіретики: анальгін 50% - 0,1 мл/ рік життя, піпольфен 2,5% - 0,1 мл/ рік життя.
1.Антибактеріальна терапія:бензилпеніцілін 300-500 тис. Од./кг/добу, введення кожні 4
години. Антибіотики резерву: цефтриаксон 100 мг/кг/добу, цефотаксим 200 мг/кг/добу. При
наявності ІТШ – левоміцетин сукцинат натрію 100 мг/кг/добу.
3.Ацетазоламід (діакарб) + аспаркам. Доза підбирається в залежності від вираженості
4.Посиндромна терапія (гіпертензійний, гіпертермічний, судомний).
5.У періоді реконвалесценції: ноотропні препарати, вітаміни групи В.

ЗАДАЧА
Дитина 2 років 6 міс. Захворіла о 18.30: піднялась температура до 39,20С, стала неспокійною.
Лікар швидкої медичної допомоги поставив діагноз ГРВІ, ввів внутрішньом’язово анальгін із
дімедролом. Температура знизилась до 38,50С, але стан дитини не покращився. Через декілька годин
з`явився висип на ногах, сідницях.
При повторному огляді лікарем швидкої медичної допомоги виявлено: температура 36,7 град.
С, стан дитини тяжкий, кінцівки холодні, акроціаноз. На стегнах, гомілках, сідницях відмічаються
різної форми геморагічні елементи висипу, несиметричні, неправильної форми, не зникають при
натискуванні, діаметром 2-10 мм. Артеріальний тиск – 50/20 мм рт.ст. Тони серця послаблені, ЧСС
– 180/1 хв. Олігоурія. Менінгеальних симптомів немає.

1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: менінгококцемія, ІТШ II ст..
167
3.Бактеріоскопія мазка крові – „товста крапля”.
4.Бактеріологічне дослідження крові та слизу з носогорла на менінгокок.
5.Латекс-аглютинація крові.
6.Коагулограма.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза ) в/в.
3.Глюкокортикоїди: 10 мг/кг по преднізолону в/в.
4.Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном для стабілізації ОЦК.
5.Інотропи (допамин) 5-25 мкг/кг/хв. в/в для підтримки гемодинаміки.
1.Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії та реанімації інфекційного стаціонару.
2.Антибактеріальна терапія: при наявності ІТШ препарат вибору – левоміцетин сукцинат
натрію в дозі 100 мг/кг/добу, при виведенні хворого з ІТШ призначають пеніцилін – 200
мг/кг/добу або цефалоспорини III генерації (цефотаксим 100-200 мг/кг/добу або цефтриаксон
100 мг/кг/добу).
3.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами.
4.Посиндромна терапія (ІТШ, ДВЗ-синдром).

ЗАДАЧА
Дитина 5 міс. Захворіла гостро: з`явилася блювота, неспокій, температура 390С. Оглянута
лікарем через 8 годин від початку захворювання. Дитина у тяжкому стані, збуджена, відмічається
тремор рук. Шкіра бліда, кінцівки холодні. На нижніх кінцівках, сідницях та животі рясний
плямисто-папульозний висип та поодинокі геморагічні елементи від 1 до 3 мм в діаметрі,
несиметричні, неправильної форми, які за час огляду “підсипали”. Тони серця послаблені, тахікардія,
ЧСС – 180 за 1 хв., АТ – 90/50 мм рт.ст. В легенях – везикулярне дихання. Відмічається гіперестезія.
Дитина закидає голову, велике тім`ячко вибухає. Позитивний синдром Лесажа.

1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: менінгококцемія, ІТШ I ст., менінгіт?
2.Дослідження ліквору.
3.Бактеріоскопія мазка крові – „товста крапля” та ліквору.
4.Бактеріологічне дослідження крові, слизу з носогорла та ліквору.
168
4.Латекс-аглютинація крові та ліквору.
5.Коагулограма.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза ) в/в.
3.Глюкокортикоїди: 5 мг/кг по преднізолону в/в.
4.Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном для стабілізації ОЦК.
5.Фуросемід 1-2 мг/кг.
1.Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії та реанімації інфекційного стаціонару.
2.Антибактеріальна терапія: при наявності ІТШ препарат вибору – левоміцетин сукцинат
натрію в дозі 100 мг/кг/добу, при виведенні хворого з ІТШ призначають пеніцилін – 300-500
тис.од./кг/добу або цефалоспорини III генерації (цефотаксим 100-200 мг/кг/добу або
цефтриаксон 100 мг/кг/добу).
4.Посиндромна терапія (ІТШ, ДВЗ-синдром, гіпертензійний синдром).

ЗАДАЧА
Хлопчик 2 років, захворів гостро: температура 39,50 град. С, головний біль, біль у м`язах та
суглобах, одноразова блювота, сухий нечастий кашель, закладеність носу.
При огляді: дитина млява, бліда, слизова оболонка зіву гіперемійована, зернистість задньої
стінки глотки.
У першу добу захворювання вночі дитина почала задихатися, з`явився грубий “гавкаючий”
кашель, сиплий голос, задишка інспіраторного характеру з участю допоміжної мускулатури, в
легенях – жорстке дихання. Тони серця звучні, тахікардія. Живіт м’який, не болючий.

4.Принципи лікування хворого.
1. Гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий стенозуючий

ларинготрахеїт, стеноз ІІ ступеню.
-Загальний аналіз крові.
-Загальний аналіз сечі.
-Виявлення антигену вірусу у змиві з носоглотки за допомогою реакції
імунофлюоресценції.
-Виявлення антитіл до вірусу за допомогою реакції зв`язування комплементу та
реакції гальмування гемаглютинації. Використовують метод парних сироваток,
коли враховується наростання титру антитіл в 4 рази протягом 10-14 днів.
169
1. Відволікаючі процедури: поставити гірчичники на литкові м`язи,
тепле лужне пиття, содові інгаляції.
2. Інгаляції з муколітичними препаратами.
3. Десенсибілізуючі препарати.
4. Спазмолітичні препарати.
5. Глюкокортикостероїди.
6. Седативні препарати.
7. Інгаляція 100% кисню.
ЗАДАЧА
Дитина 3 років захворіла гостро з підвищення температури до 38,70С, загальної

слабкості, ломоти у всьому тілі, закладеності носа, перхотіння у горлі. На другий день
хвороби температура підвищилась до 400С, стан дитини погіршився, з`явився сильний
головний біль, головокружіння, повторна блювота, марення, частий сухий кашель.
Одноразово відмічалася носова кровотеча.
При госпіталізації в стаціонар стан тяжкий, дитина загальмована, млява. На шкірі
обличчя – петехіальний висип. В зіві – гіперемія та зернистість задньої стінки глотки. В
легенях жорстке дихання, хрипи не вислуховуються. Позитивний симптом Керніга.
При люмбальній пункції рідина витікала під тиском, прозора, аналіз ліквору без відхилень від
норми.

3. Принципи терапії хворого.
1. Грип тяжка форма, ларинготрахеїт. Геморагічний синдром, синдром менінгізма.
4. Виявлення антигену вірусу у змиві з носоглотки за допомогою реакції
імунолюоресценції,
5. Виявлення антитіл до вірусу за допомогою реакції зв`язування комплементу та реакції
гальмування гемаглютинації. Використовують метод парних сироваток, коли
враховується наростання титру антитіл в 4 рази протягом 10-14 днів. Лабораторне
підтвердження грипу є бажаним але не обов`язковим у період епідемії.
1. Базисна терапія:
-ліжковий режим до нормалізації температури,
-молочно-рослинна, збагачена вітамінами дієта,
-вживання великої кількості рідини, включаючи чай з лимоном,
малиною, лужні мінеральні води, соки, морси тощо,
-дезінтоксикаційна терапія,
-лікування синдрому менінгізму,
-лікування ларинготрахеїту.
4. Симптоматична терапія:
жарознижуючі препарати.
170
ЗАДАЧА
Дитина 11 міс. Захворіла гостро з підвищення температури до 38,50С, закладеності носа,

одноразової блювоти, зниження апетиту, рідких випорожнень. Така симптоматика утримувалася
протягом трьох днів. Потім дитина перестала ставати на ноги.
Народилася з масою 1900 г, не щеплена за віком.
Поступила в стаціонар у тяжкому стані. Пітливість стоп. Самостійно не сидить. Активні рухи в
руках збережені, а в ногах відсутні. Тонус м`язів ніг різко знижений, сухожилкові рефлекси відсутні,
чутливість не порушена.
Аналіз ліквору: без кольору, прозорий, плеоцитоз – 60.106/л (90%-лімфоцити, 10%-
нейтрофіли), білок-0,34г/л.

2.Призначте обстеження для підтвердження діагнозу.
1.Гострий поліомієліт, паралітична спинальна форма.
2.План обстеження:

3. Вірусологічне дослідження (аналіз калу, ліквору, змивів із носоглотки на ентеровіруси),
-ПЛР калу, ліквору, змивів із носоглотки (РНК вірусу).
-РН, РЗК (титр специфічних антитіл в крові та лікворі)- наростання титру
специфічних антитіл в динамиці захворювання у 4 рази і більше,
-ІФА (виявлення антигену поліовірусу у фекаліях та лікворі).
1. Режим – суворо ліжковий. Ранній та правильно організований профілактичний
ортопедичний режим,
глюкокортикостероїди).
3. Симптоматична терапія.
ЗАДАЧА
Дитина 2-х років захворіла гостро: з підвищення температури до 37,80С, яка утримувалася 3
дні, нездужання, слизових виділень з носу, рідких випорожнень. Потім дитина перестала ставати
на ліву ногу.
При огляді відмічено зниження тонусу м`язів лівої гомілки та сухожилкових рефлексів з лівої
ноги. Чутливість збережена.
Поступово стан дитини покращився. Повне відновлення функції лівої ноги наступило на 35
день від початку захворювання.
1.Поставте попередній діагноз.

2.Призначте лабораторне обстеження.
171
1. Ентеровірусна інфекція.

3. Вірусологічне дослідження (аналіз калу, ліквору, змивів із носоглотки на ентеровіруси),
ПЛР калу, ліквору, змивів із носоглотки (РНК вірусу).
РН, РЗК (титр специфічних антитіл в крові, лікворі) – наростання
титру специфічних антитіл в динамиці захворювання у 4 рази і
більше;
ІФА (виявлення антигену поліовірусу у фекаліях та лікворі).
1. Режим – суворо-ліжковий.
2. Етіотропна терапія (противірусні препарати).
глюкокортикоїди).
4. Симптоматична терапія.
ЗАДАЧА
У дитячому садку, який виїхав влітку на дачу, протягом 4 днів послідовно захворіло 17 дітей із
групи в 30 осіб. У всіх дітей відмічався гострий початок, лихоманка 38-400С, у деяких – головний
біль, блювота.
При огляді у всіх дітей була гіперемія зіву, у 5 – водяниста діарея, у 3 – великоплямистий та
папульозний висип на шкірі, у 3 – позитивний симптом Керніга та ригідність м`язів потилиці, у 2 –
біль у м`язах, у 2 – герпангіна.
1.Яке захворювання слід запідозрити?

2.План обстеження хворих для підтвердження діагнозу.
3.Принципи лікування різних форм.
4. Протиепідемічні заходи.
1. Ентеровірусна інфекція.
2. План обстеження для підтвердження діагнозу:

-дослідження калу, змивів з ротоглотки, ліквору (при наявності
менінгіту) на ентеровіруси,
-серологічні дослідження – титр специфічних антитіл в крові (РЗК,
реакція нейтралізації) двічі з інтервалом 14 днів,
-люмбальна пункція при наявності менінгеальних симптомів.
Патогенетична та симптоматична терапія:
172
-при герпангіні – полоскання ротової порожнини розчином антисептика,
-при ентеровірусній діареї – оральна регідратація, дієта,
ентеросорбенти, ферменти,
-при екзантемі – антигістамінні препарати,
-при міалгії – нестероїдні протизапальні засоби,
-при серозному менінгіті – діуретики, в/в інфузійна терапія з метою
дезінтоксикації та дегідратації.
ЗАДАЧА
Хворий 3 міс. Захворів 3 дні тому, коли з`явилися рідкі випорожнення до 10 разів зеленого
кольору зі слизом. Температура 39,00С, блювота до 5 разів. В наступні дні стан хворого залишався
без змін. До лікаря батьки не зверталися, лікували фуразолідоном.
При госпіталізації в стаціонар стан тяжкий. Млявий, адинамічний. Шкіра бліда, дрябла.
Слизові сухі, гіперемійовані. Тургор тканин знижений. Тони серця послаблені, 166 в 1 хв. Виражені
прояви периферичного спазму. Дихання в легенях жорстке, 48 в 1 хв. Збільшені печінка та селезінка.
Маса за тиждень до госпіталізації 5500, при госпіталізації 5200.
1. Визначте ведучі синдроми захворювання.

1. Ведучі синдроми: гастроентероколіт, токсико-ексикоз.
2. Гостра кишкова інфекція - гастроентероколіт, тяжка форма, токсико-ексикоз ІІ

ступеню (сальмонельоз?).
-бактеріологічне дослідження калу,
-копрограма,
-біохімічне дослідження крові (електроліти, КЛС),
-загальний аналіз сечі.
Лікування (в стаціонарі):
-антибіотикотерапія парентерально – цефалоспорини ІІІ покоління,
-регідратаційна терапія оральна і парентеральна глюкозо-сольовими
розчинами,
-дієтотерапія,
-ферменти,
-пробіотики.
ЗАДАЧА
Дитина 6 років захворіла гостро, підвищилась температура до 38,90С, відмічалась 2-разова

блювота, біль в животі. Випорожнення рідкі із слизом та прожилками крові, малими порціями, 10
разів на добу. При дефекації спостерігаються тенезми.
При огляді: загальний стан середньої тяжкості, в свідомості, температура – 39,50С. Шкіряні
покрови бліді, язик обкладений сірим нальотом. В легенях везикулярне дихання. Тони серця дещо
приглушені, ритмічні. Пульс 110\хв., ритмічний. Живіт м`який, запалий, печінка і селезінка не
173
збільшені. Сигмоподібна кишка ущільнена при пальпації, чутлива.
1.Виділіть основні клінічні синдроми.

2.Сформулюйте діагноз.
3.Призначте обстеження та лікування.
1. Ведучі синдроми: інтоксикаційний, колітичний.
2. Гостра кишкова інфекція (шигельоз?) - коліт, середньотяжка форма.
-загальний аналіз аналіз крові,
-при відсутності позитивних результатів бактеріологічних досліджень
РПГА з дизентерійним діагностикумом.
Лікування:
-антибактеріальна терапія (препарати нітрофуранового ряду),
-регідратаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами до 1л. На добу,
-ферменти,
-дієтотеарпія,
-для репарації слизової киечшника – ректальні свічки з обліпиховим
маслом.
ЗАДАЧА
Дитина 3 років захворіла гостро з підвищення температури до 39,40С, скаржилася на головний

біль, була одноразова блювота. Через годину з`явилися генералізовані тоніко-клонічні судоми.
В дитячому садку спостерігались випадки захворювання на кишкову інфекцію.
При госпіталізації в стаціонар стан тяжкий, сопор, Т 390С, пульс-140 в 1 хв., частота
дихання – 48 за 1 хв. Шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, салівація знижена. В легенях
дихання жорстке, хрипів немає, А\Т - 90\60 мм рт. ст. Живіт втягнутий, м`який, болючість при
пальпації в лівій здухвинній ділянці. Позитивний симптом Керніга, Брудзинського (верхній). Зіниці
помірно розширені. Через 6 годин від початку захворювання відмічені випорожнення – малокалові зі
слизом та домішками крові.
1.Виділіть ведучі синдроми захворювання.

3.Призначте обстеження та лікування.
1. Ведучі синдроми: нейротоксикоз, колітичний.
2. Гостра кишкова інфекція (шигельоз?), дистальний коліт, тяжка форма. Нейротоксикоз.
174
-з 7-го дня – РПГА з дизентерійним діагностикумом при відсутності
позитивних результатів бактеріологічних досліджень.
Лікування (в стаціонарі):
-антибіотикотерапія – цефалоспорини ІІІ покоління парентерально-
7 днів,
-дезінтоксикаційна терапія – в/в введення колоїдних розчинів,
-регідратаційна терапія (салуретики, осмодіуретики),
-дієтотерапія,
-ферменти,
-для репарації слизової оболонки товстої кишки – ректальні свічки з
маслом обліпихи.
ЗАДАЧА
Дитина 5 міс., захворіла гостро з підвищення температури до 38,40С, блювоти, частих

водянистих випорожнень. Стан дитини при госпіталізації в стаціонар на четвертий день від
початку захворювання вкрай тяжкий. Втрата маси – 10% протягом 3-х днів. Т 35,80С, пульс – 182 /
1 хв. Сопор. Крик монотоний, слабкий. Голос сиплий. Шкіра блідо-сірого кольору з вираженим
“мармуровим малюнком”. Кінцівки холодні. Риси обличчя загострені. Очні яблука глибоко
розташовані в орбітах. Велике тім`ячко втягнуте. Слизові оболонки ротової порожнини сухі. Язик
сухий, обкладений сірим нальотом. В легенях – жорстке дихання, тони серця глухі, ритмічні.
Метеоризм. Випорожнення рясні, часті, бризжучі, оранжового кольору. Олігурія. Маса 6 кг.
В крові: K-2,0 млмоль\л, Na-120млмоль\л. Копрограма: нейральний жир- невелика кількість,
слиз- невелика кількість, лейкоцити- 7-8 в п\з.

3. Принципи терапії.
1. Гостра кишкова інфекція, гастроентерит (ентеропатогенний ешеріхіоз?), тяжка форма,

токсико-ексикоз ІІ ст.
- бактеріологічне дослідження калу,
- копрограма,
- загальний аналіз сечі.
3.Терапія:
1. Антибіотикотерапія – цефалоспоріни ІІ покоління.
2. Регідратаційна терапія в загальному об`ємі 200 мл/кг маси на добу
(6х200=1200 мл),
-оральна регідратація –глюкозо-сольові розчини,
-парентеральна регідратація-розчини глюкози та сольові розчини
у співвідношенні 1:1.
3. Ентеросорбенти.
4. Ферменти.
5. Пробіотики.
175
ЗАДАЧА
Дитина 7 міс., захворіла взимку гостро з підвищення температури до 39,00С, блювоти, рідких
випорожнень, незначні катаральні явища.
Госпіталізована на другий день хвороби. Стан тяжкий. Випорожнення безкалові, водянисті,
жовтого кольору, кожну годину. Дитина млява, адинамічна. Шкіра, слизові оболонки сухі, язик
обкладений білим нальотом, тургор тканин знижений. Велике тім`ячко злегка западає. Голос
послаблений. Тони серця приглушені, помірна тахікардія. Живіт здутий, печінка збільшена. Діурез
знижений. Маса дитини при госпіталізації 6 кг 500 г. Напередодні захворювання маса була 7 кг.
Проведені бактеріологічні дослідження випорожнень негативні.

2.План обстеження.
1.Гостра кишкова інфекція (ротавірусний гастроентерит?), тяжка форма, токсико-ексикоз

ІІ ст.
-Виявлення ротавіруса у фекаліях за допомогою електронної
мікроскопії,
-Виявлення ротавірусного антигена методом ІФА,
-Виявлення специфічних антитіл в крові хворих-РН та РТГА-
діагностичний титр 1:16.
- Регідратаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами – загальний об`єм 200 мл/кг за
добу (200х7000=1400мл за добу)-оральна та парентеральна.
- Ентеросорбенти.
- Пробіотики.
- Антибіотикотерапія.
- Ферментні препарати.
ЗАДАЧА
Дівчинка 7 років захворіла гостро через 2 години після того, як з`їла тістечко, яке купила
напередодні. З`явилася нудота, багаторазова блювота, болі в животі, рідкі випорожнення.
Водночас захворіли ще дві сестри, які теж вживали тістечка. При огляді стан дівчинки середньої
тяжкості, бліда, млява, температура тіла 37,40С, декілька разів була блювота, живіт м`який,
болючість по всьому животу, урчання. Випорожнення рідкі, водянисті, коричневого кольору. Тони
серця приглушені.

2.Призначте обстеження.
3.Призначте лікування.
1. Гостра кишкова інфекція, гастроентерит (стафілококової етіології?),

середньої тяжкості.
176
-Загальний аналіз крові,
-Загальний аналіз сечі,
-Копрограма,
-Бак. посів калу, блювотних мас, промивних вод шлунку, залишків їжі.
1. Промивання шлунку, кишечника.
2. Ентеросорбенти.
3. Оральна регідратація – глюкозо-сольові розчини.
4. Ферментні препарати.
5. Пробіотики.
ЗАДАЧА
Хворий 1 міс. Захворів три дні тому, коли підвищилася температура до 390С, з`явилася
блювота, рідкі випорожнення зі слизом до 10 разів на добу. До лікаря не звертались, лікувались
фуразолідоном.
При госпіталізації в стаціонар стан тяжкий. Млявий, адинамічний. Шкіра бліда, дрябла.
Слизові сухі, тургор тканин знижений. Тони серця послаблені, 166 в 1 хв. Виражені прояви
периферійного спазму. Дихання в легенях жорстке, 48 в 1 хв. Маса до захворювання – 4500 г, при
госпіталізації – 4200 г.
Годується грудним молоком, у матері явища маститу протягом тижня.

1. Гостра кишкова інфекція, (стафілококовий гастроентероколіт?), тяжка

форма.
-Копрограма.
-Бак. посів калу.
-Посів грудного молока матері.
-Антибіотикотерапія.
-Стафілококовий імуноглобулін.
-Регідратаційна терапія – загальний об`єм – 200мл/кг маси за добу
(200х4200=840мл за добу) – оральна і парентеральна регідратація
глюкозо-сольовими розчинами.
-Ентеросорбенти.
-Пробіотики
ЗАДАЧА
Дитина 5 років, захворіла гостро. Підвищилась температура до 380С, з`явився біль в животі,
нудота, млявість, знижений апетит. Через 3 дні температура нормалізувалася, але виявили
потемніння сечі і знебарвлення калу. Ще через 2 дні з`явилася жовтяниця шкіри та склер.
177
В дитячому садку, який відвідувала дитина, спостерігалися випадки вірусного гепатиту.
Об`єктивно: жовтяниця шкіри та склер. Серце і легені без змін. Живіт м`який, печінка
виступає на 3 см. З-під краю ребра, ущільнена, болюча при пальпації.

2.Призначте обстеження.
4.Протиепідемічні заходи.
1. Вірусний гепатит А, середньої тяжкості.
-Білірубін та його фракції.
-АлАТ, АсАТ, тимолова проба.
-Протромбіновий індекс.
-Анти ВГА Ig M.
3.Лікування:
1. Ліжковий режим.
2. Дієта – стіл 5.
3. Пероральна дезінтоксикаційна терапія 50 мл/кг (розчин 5% глюкози,
столова негазована вода).
4. Ентеросгель по 1 дес. ложці 3 рази на добу.
4. Протиепідемічні заходи:
Карантин на 35 днів з моменту ізоляції хворого, обстеження контактних кожні 2 тижні
(АлАТ, Анти ВГА IgM), проводиться поточна та заключна дезінфекція, всім контактним
вводиться нормальний імуноглобулін.
ЗАДАЧА
Дитина 4 років, захворіла гостро з підвищення Т до 380С, млявості, зниження апетиту, 2-

разової блювоти, болю в животі. Звернулись до лікаря на 3-й день. При обстеженні шкіра та склери
звичайного кольору, чисті, слизові оболонки ротоглотки рожеві. Тони серця звучні, ритмічні. В
легенях – везикулярне дихання. Живіт м`який, болючий в правому підребер`ї, печінка на 3см.
Виступає з-під краю підребер`я, ущільнена, болюча, селезінка не пальпується. Випорожнення та
сеча звичайного кольору.
При обстеженні: білірубін крові : загальний – 15,1 мкмоль\л, прямий – не виявлений, непрямий –
15,1 мкмоль\л, АлАт – 3,2 млмоль\л.год. В сечі жовчних пігментів не виявлено, уробілін вище норми.

2.Призначте додаткове обстеження для з’ясування етіологічного чинника
4.План протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.
Еталон відповіді
1. Вірусний гепатит А, середньої тяжкості, переджовтяничний період.
2. Додаткове обстеження: Анти ВГА Ig M.

178
3.Лікування:
1. Ліжковий режим,
2. Дієта – стіл 5,
3. Пероральна дезінтоксикаційна терапія 50мл\кг (розчин 5% глюкози,
столова негазована вода),
4. Ентеросгель по 1 дес. Ложці 3 рази на добу.
4. Протиепідемічні заходи:
Карантин на 35 днів з моменту ізоляції хворого, обстеження контактних
кожні 2 тижні (АлАТ, Анти ВГА IgM), проводиться поточна та заключна дезінфекція, всім
контактним вводиться нормальний імуноглобулін.
ЗАДАЧА
Дитина 5 років була в контакті у дитячому садку з хворим на вірусний гепатит. Почувала себе
добре. При огляді лікарем, як контактної, у неї виявлено збільшення печінки на 2 см. Нижче правого
краю ребера, печінка ущільнена, дещо болюча при пальпації. Шкіра, склери, сеча та випорожнення
звичайного кольору.
Була обстежена: білірубін крові загальний – 10,2 мкмоль\л, прямий – не виявлено, непрямий –
10,2 мкмоль\л, АлАТ – 3,2 млмоль\л.год.
.
2.Призначте додаткове обстеження для з’ясування етіологічного чинника
1. Вірусний гепатит (А?), безжовтянична легка форма.
2. Додаткове обстеження: Анти ВГА IgM, HbsAg.
1. Напівліжковий режим.
2. Дієта – стіл 5.
ЗАДАЧА
Дитина 3 міс. захворіла з неспокою, зригувань після їжі, іноді скрикування. В наступні 2 дні
відмічалось порушення сну, блювота. Оглянута лікарем, який запідозрив отит. Але наступного дня
помічено, що на пелюшках від сечі залишаються темні плями, випорожнення знебарвилися.
Наступного дня стан різко погіршав: з’явилось жовтяничне забарвлення склер, шкіри, тремор
верхніх кінцівок, різке збудження, яке змінювалося періодичною відсутністю свідомості, адинамія,
сонливість, блювота “кавовою гущею”, геморагічні елементи висипу на шкірі, кровотеча з місць
ін`єкцій, підвищилась температура тіла до 38,5 град. С, тахіпное. Шкіряні рефлекси (очеревинні)
відсутні. Печінка збільшена до 4 см. Нижче краю ребра, селезінка на 2 см.
Білірубін сироватки крові: загальний – 180 мкмоль\л,
прямий- 100 мкмоль\л,
непрямий – 80 мкмоль\л,
АлАТ – 5,2 млмоль\л.год.,
Протромбіновий індекс – 40%.
За час нагляду відмічена тенденція печінки до зменшення.
179
1. Встановіть діагноз з визначенням синдромів.
2. Оцініть лабораторні показники, призначте додаткове обстеження.
1. Вірусний гепатит (В?), фульмінантна форма. Гостра печінкова недостатність.
2.Підвищений загальний білірубін за рахунок прямого та непрямого, знижений

протромбіновий індекс – дані лабораторні дослідження відповідають тяжкій формі
гепатиту.
Додаткове обстеження:
1. Анти Hbcore IgM, HbeAg, HbsAg,
3. Загальний білок та його фракції,
4. Креатинін, сечовина, залишковий азот.
3.Лікування у відділенні інтенсивної терапії:

1. Катетеризація центральної вени, назогастральний зонд,
2. Дезінтоксикаційна терапія в об`ємі 100 мл/кг на добу під контролем діурезу (5% р-н
глюкози, 0,9% р-н хрориду натрію),
3. Свіжезаморожена плазма 10мл/кг,
4. Альбумін 10мл/кг,
5. Преднізолон 10мг/кг на добу через 4 години рівними дозами без нічної перерви в/в,
6. Лазикс 1мг/кг,
7. Контрикал 140000 АтрЕ/кг на добу,
8. Гепарин 100 ЕД/кг,
9. Лактулоза 5 мл 1 раз на добу,
10. Промивання шлунку,
11. Висока очисна клізма,
12. Антибіотик з урахуванням гепатотоксичності.
ЗАДАЧА
Дитина 4 міс. захворіла гостро з появи багаторазової блювоти, відмовилася від їжи.
Наступного дня з`явилася жовтяниця шкіри та склер, яка швидко наростала.
Із анамнезу відомо, що у віці 1 міс. Дитина хворіла на стафілококовий сепсис, одержувала
інфузійну терапію з препаратами крові.
Об`єктивно: стан тяжкий. Дитина збуджена вночі та квола вдень. Виражена жовтяниця
шкіри та склер. Тони серця приглушені, тахікардія. В легенях везикулярне дихання. Живіт м`який,
трохи здутий. Печінка на 2 см. Нижче реберного краю, ущільнена, болюча при пальпації, селезінка –
на 1см. Сеча темна, випорожнення знебарвлені.
В наступні 2 доби стан продовжував погіршуватися. Посилилася жовтяниця. Дитина без
свідомості. З`явився печінковий запах із рота. Блювота “кавовою гущею”. Печінка скоротилася,
пальпується у підребер’я. Сечовиділення рідке. Відсутні шкіряні рефлекси.

1. Вірусний гепатит В, фульмінантна форма.

180
Печінкова недостатність, кома І ст.
3. Діастаза сечі,
4. Білірубін та його фракції,
5. АлАТ, АсАТ, тимолова проба,
6. Протромбіновий індекс,
7. Анти Hbcore IgM, HbeAg, HbsAg,
9. Загальний білок та його фракції,
10. Креатинін, сечовина, залишковий азот,
3.Лікування у відділенні інтенсивної терапії:

1. Катетеризація центральної вени, назогастральний зонд,
2. Дезінтоксикаційна терапія в об`ємі 100 мл/кг на добу під контролем
діурезу (5% р-н глюкози, 0,9% р-н хрориду натрію),
3. Свіжезаморожена плазма 10мл/кг,
4. Альбумін 10мл/кг,
5. Преднізолон 10мг/кг на добу через 4 години рівними дозами без нічної
перерви в/в,
6. Лазикс 1мг/кг,
7. Контрикал 140000 АтрЕ/кг на добу,
8. Гепарин 100 ЕД/кг,
9. Лактулоза 5 мл 1 раз на добу,
10. Промивання шлунку,
11. Висока очисна клізма,
12. Антибіотик з урахуванням гепатотоксичності.
ЗАДАЧА
Хворий 12 років відвідує школу, де були захворювання схожі на скарлатину. Захворів гостро,
підвищилась температура до 38,90С, 3 рази було блювання, знизився апетит. Наступного дня
з’явились болі в животі, а на 3 день – плямистий і дрібнокрапковий висип на всьому тілі.
При надходженні в стаціонар на третій день хвороби стан середньо тяжкий, температура 38,2 0С.
Спостерігається гіперемія та одутлість обличчя. На шкірі бокових поверхнею тіла, навкруги
ліктьових і колінних суглобів, на внутрішніх поверхнях стегон – дрібнокрапковий висип, місцями
– плямисто-папульозний. Стопи і кисті гіперемовані, набряклі. Виражені прояви склериту і
кон’юнктивиту, в ротоглотці – помірна розлита гіперемія. З боку легень і серця без змін.
Тахікардія. При пальпації живота відмічається болючість а правій здухвинній ділянці. Печінка
збільшена на 2 см. Випорожнення рідкі, з домішками слизу та зелені.

1. Псевдотуберкульоз, типова комбінована (скарлатиноподібна та

абдомінальна ) форма, середньотяжкого ступеню.
2.План обстеження: - загальний аналіз крові;

181
- загальний аналіз сечі;
- бактеріологічне дослідження випорожнень;
- серологічний метод – РПГА в динаміці;
- ІФА – визначення антитіл класу Ig M.
3. Лікування: - госпіталізація;
- режим ліжковий;
- дієта: стіл N 4 по Певзнеру;
- Етіотропна терапія: антибіотик вибору хлорамфенікол;
антибіотики резерву – цефалоспоріни III-IV покоління. Середня
тривалість курсу 10-14 днів.
- Дезинтоксікаційна терапія: введення глюкозо-сольових розчинів;
- Десенсибілізуючі препарати.
ЗАДАЧА
При госпіталізації до інфекційного стаціонару дитини віком 4,5 років з попереднім діагнозом:
інфекційний мононуклеоз, встановлено, що маса дитини на момент госпіталізації становить 12 кг.
Із анамнезу відомо: дитина народилась від I вагітності, перебіг якої не був ускладненим з масою
2500 г, зріст 49 см. З перших днів життя спостерігалось збільшення привушних слинних залоз. В 1,5
місячному віці перенесла тяжку пневмонію, з того ж часу у дитини діагностований атопічний
дерматит. З 2-х річного віку спостерігались часті ГРВІ (7-9 разів на рік), анемія, постійний
субфебрилітет, послаблення випорожнень, збільшення шийних та підпахвинних груп лімфатичних
вузлів до 1-2 см в діаметрі, при пальпації вони безболісні, еластичні, не спаяні між собою. При огляді
виявлено збільшення розмірів печінки до 4,0 см нижче краю ребра та селезінки – до 3,0 см. В
периферичній крові виявлено: анемія (Hb – 80г/л), тромбоцитопенія (150 тис.), лейкопенія ( 2,3 тис.)
з лімфопенією, віроцити не виявлені.

1. ВІЛ-інфекція?, стадія лімфаденопатії.

- ІФА в паралельних реакціях з різними серіями діагностикума;
- система імуноблотінгу (виявлення антитіл до вірусних білків Р24 та Р41);
- визначення кількості CD-4 лімфоцитів та оцінювати коефіцієнт співвідношення
CD4/CD8 ( в нормі 1,8 – 2,2);
- дослідження імунограми;
- наявність анергії шкіри до різних антигенів, яку виявляють за допомогою шкірних
проб;
- загальний аналіз крові: прогресуюча лімфопенія, еритропенія, тромбоцитопенія і
еозинофілія.
а) застосування противірусних засобів: азідотимідину, фоскарнету, діданозину,
рибаверіну, ламівудину та ін.
Б) Імунокорекція та імуностимуляція;
в) імунозамісна терапія (переливання лімфацитарної маси, введення імуноглобулінів
внутрішньовенних, плазмаферез, та ін.);
г) лікування опортуністичних інфекцій та онкологічних захворювань.
182
ЗАДАЧА
Дитина 2 років захворіла гостро: підвищилась температура до 39,2°С, відмічалось одноразове

блювання, дитина збуджена. При обстеженні виявлені незначні катаральні явища з боку верхніх
дихальних шляхів, на губах – дрібнопухирцевий висип, розтащований групою на інфільтрованій
основі. Наступного дня дитина втратила свідомість, з’явились генералізовані клоніко-тонічні
судоми. При дослідженні ліквору виявлено: білок – 0,23 г/л, реакція Панді (-), цукор – 2,8 ммоль/л,
хлориди – 126 ммоль/л, лейкоцити – 30 в 1 мкл (лімфоцити). Позитивна ПЛР ліквору на HSV 1-го
типу.

2.Оцініть результати лабораторного обстеження.
1.Герпетичний енцефаліт.
2.Клітинно-білкова дисоціація, виявлення HSV 1-го типу в лікворі підтверджують діагноз.
3.Етіотропна терапія: ацикловір 30-60 мг/кг/добу в/в 14-21 день;

специфічний імуноглобулін проти HSV 1-го типу в/м N 5-10.
Патогенетична терапія: дексаметазон, осмодіуретики, антигіпоксанти, протисудомні
препарати.
ЗАДАЧА 1 Дитина 8 міс. захворіла з підвищення t до 37,80 С, „гавкаючого‖ кашлю, сиплості голосу. На 3-й день хвороби
з’явилась задишка, афонія. Із анамнезу відомо, що дитина щеплена з порушенням календаря (має лише одне введення АКДП -
вакцини), мати дитини хворіє ангіною. При госпіталізації виявлено: t – 37,40 С, стан дитини важкий. Дихання шумне, в спокої
спостерігається втягування всіх податливих місць грудної клітки, роздування крил носу, частота дихання – 66 на хв. Дитина збуджена,
неспокійна, акроціаноз. Тахікардія до 180 уд/хв., випадіння пульсу на вдохові.
1. Поставте клінічний діагноз згідно класифікації.
2. Призначте специфічне лікування,
3. Призначте невідкладну патогенетичну терапію.
4. Вкажiть мiри специфічноi профілактики.
ЕТАЛОН ВІДПОВІДІ ДО ЗАДАЧІ 1

1. Дифтерійний ларинготрахеїт, стеноз гортані ІІІ ступеню.
2. ПДС методом Безредко.
3. Інтубація трахеї, оксигенотерапія.
4. Вакцинацiя – з 3-х мiсяцiв триразово з iнтервалом у 30 днiв. Ревакцинацiя у 1,5 роки, 6, 14, 18 рокiв, далi кожнi 10 рокiв.
ЗАДАЧА 2 Дитина 5 років госпіталізована на 3-й день хвороби з діагнозом „Некротична ангіна‖. Захворіла гостро з
підвищення температури до 39,40 С, з’явився біль в горлі при ковтанні, збільшились регіонарні лімфовузли та з другої доби
захворювання виник набряк підшкірної клітковини шиї, що поширився до ключиць. При огляді стан тяжкий, спостерігалось блювання,
на набряклих мигдаликах нашарування грязно-сірого кольору, які розповсюджуються на м’яке піднебіння, не знімаються шпателем.
Щеплення відсутні.
1. Поставте клінічний діагноз згідно класифікації та обгрунтуйте його.
2. Які лабораторні дослідження необхідно провести?

1. Токсична дифтерія мигдаликів III ст., поширена форма, важкого ступеню. - вираженість інтоксикаційного синдрому -
поширені фібринозні плівки та набряк мигдаликів - набряк підшкірної клітковини шиї до ключиць - відсутність щеплень
2. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження мазка із ротогорла та носа, серологічне дослідження: РПГА до введення
сироватки.
3. Введення ПДС в курсовій дозі 120 тис МО, перше введення – 80 тис. МО методом Безредко, пеніцилін 100 тис./кг маси
тіла, преднізолон 1-2 мг/кг маси тіла, інфузійна терапія в режимі дезінтоксикації.
ЗАДАЧА 3 Дитина 6 років при госпіталізації скаржиться на поперхування під час їжі, попадання рідини в ніс, гнусавість голосу,
перебої в роботі серця. З анамнезу відомо, що вона перенесла 10 днів тому „ангіну‖, за медичною допомогою не зверталась, лікували
батьки домашніми засобами. Щеплення відсутні. При огляді ротогорла нашарування на мигдаликах відсутні, м’яке піднебіння
провисає. При аускультації серця виявлено: серцеві тони ослаблені, тахікардія та поодинокі екстрасистоли. Перкуторно: розширення
183
границь серця вліво. З боку інших органів та систем порушень не виявлено.
2. Призначте лабораторне та інструментальне обстеження.
3. Тактика лікування.

1. Дифтерія мигдаликів, ускладнена парезом м’якого піднебіння та токсичним міокардитом.
2. Мазок на бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження із ротогорла та носу на „BL‖ протягом 3 днів; - визначеня титру
дифтерійного антитоксину; - ЕКГ, ЕхоКГ; - Загально-клінічні дослідження.
3. Лікування симптоматичне, ПДС не вводять.
ЗАДАЧА 4При огляді хворого 15-ти років на 2 день хвороби лікар встановив діагноз: ‖Фолікулярна ангіна‖. Того ж дня взяте
дослідження мазка із ротоглотки на „BL‖ і через 3 дні повідомлено, що виділена дифтерійна паличка токсигенний штам. При
повторному огляді (5 день хвороби) – нальоти на мигдаликах відсутні, t нормальна. Щеплення проти дифтерії: 3 міс. – І АКДП, 4 міс. –
ІІ АКДП, 5 міс. – ІІІ АКДП, 2 роки 3 міс – І ревакцинація АКДП, 6,5 років – ІІ ревакцинація АДП.
3. Вирішіть питання необхідності специфічного лікування.
4. При якiй умовi дитина буде допущена в дитячий колектив?
1. Дифтерія мигдаликів локалізована острівцева форма.
2. І та ІІ ревакцинації проведені з порушенням строків згідно календаря щеплень, ІІІ вікова ревакцинація не проведена.
3. Серотерапія не показана
4. При вiд’ємних бактерiологiчних дослiдженнях (двiчi через 3 днi пiсля завершення антибiотикотерапi
ЗАДАЧА 5 В школі- інтернаті при профілактичному обстеженні у одного школяра в мазку із ротоглотки виділена токсигенна
дифтерійна паличка, штам gravis. При огляді ознак гострого запалення слизових оболонок ротоглотки не виявлено. 1. Сформулюйте
діагноз. 2. Тактика лікаря по відношенню до школяра. 3. Призначте етіотропне лікування. 4. При якiй умовi дитина буде допущена в
дитячий колектив?
ЕТАЛОН ВІДПОВІДІ ДО ЗАДАЧІ 5 1. Носійство токсигенної дифтерійної палички гравіс. 2. – термінове повідомлення в СЕС; -
госпіталізація носія. 3. Антибіотики групи макролідів або пеніциліни. 4. . При вiд’ємних бактерiологiчних дослiдженнях (двiчi через
3 днi пiсля завершення антибiотикотерапii).
Задача 11(-) У дитини 5-ти років, яка відвідує дитячий дошкільний заклад, раптово підвищилась температура до 37,5°С, з’явився
макуло-папульозний висип на волосистій частині голови, шкірі обличчя, тулуба та кінцівок з утворенням впродовж декількох годин
везикул. Два тижні тому дитина контактувала із хворим, який мав подібний висип. 1. Поставте діагноз 2. Перерахуйте можливі
ускладнення. 3. Вкажіть методи лабораторної діагностики, які використовуються для підтвердження діагнозу. 4. Вкажіть
етіотропний засіб, що використовується при даному захворюванні
Еталон 11 1. Вітряна віспа, середній ступінь важкості, період висипань 2. Бактеріальні ускладнення (флегмона, абсцес, стафілодермія,
лімфаденіт), специфічні (енцефаліт, церебеліт із порушенням функції мозочка, менінгоенцефаліт, рідше мієліт, нефрит, міокардит) 3.
ПЛА, ІФА IgM, імунофлюорісцентний метод мазків-відбитків, електронна мікроскопія (виявлення тілець Арагао) 4. ацикловір (10
мг/кг разова доза, вводиться тричі на добу
Задача № 12 Дівчинка 7 років, хвора дві доби. Скарги на підвищення температури тіла до 38,90С, нездужання, зниження апетиту,
висип. Захворювання розпочалося 2 доби тому, гостро, з підвищення Т до 37,80 С та появи декількох елементів висипки у вигляді
дрібних плям. Загальний стан середньої тяжкості, Т 39,00 С. Шкіра звичайного кольору. На обличчі, тулубі, кінцівках - рясний висип,
елементи висипу у вигляді плям, папул, везикул. На слизовій оболонці щік, піднебіння та зіву декілька пухирцевих елементів висипу
та поверхневі ерозії діаметром 3-4 мм. Менінгеальні симптоми відсутні. 1. Поставте діагноз. 2. Перерахуйте можливі ускладнення 3.
Призначте лікування. 4. Вкажіть засоби профілактики
Режим домашній, дотримання гігієни (щоденна зміна одягу та білизни). Змащення везикул одновідсотковим розчином діамантового
зеленого, полоскання рота антисептиками. Жарознижуючі та десенсибілізуючи засоби. 4. Специфічна:по показанням у
імуноскомпроментованих дітей „Varilrix‖, неспецифічна- Ізоляція до 5 дня з моменту останнього висипу
Задача 13(-) Хлопчик 14-ти років хворіє 4 добу. Скарги на головний біль, підвищення Т до 39,80 С, пухирцевий висип, біль у мімічних
м’язах. Захворювання розпочалося гостро, після переохолодження, з підвищення Т до 38,50С, загального нездужання, свербіння шкіри
та болю м’язів у правій половині обличчя. На 3-й день з’явився висип везикулярного характеру, переважно на шкірі обличчя, носа,
кон’юнктиві правого ока. Слизові оболонки ротової порожнини чисті, вологі. Язик покритий білим нальотом. Периферичні лімфовузли
дрібні, рухливі. Менінгеальні ознаки відсутні. 1. Поставте діагноз 2. Які захворювання може спричиняти даний збудник? 3. Призначте
план обстеження 4. Вкажіть препарати етіотропного лікування.
Еталон 13 1. Оперізуючий герпес типовий, черепномозкова форма середньої тяжкості період висипки. 2. В. віспу, оперізуючий герпес
3. Загальний аналіз крові, сечі. Визначення антитіл класів імуноглобулінів М та G до вірусу оперізуючого герпесу в сироватці крові
методом ІФА. Дослідження вірусної ДНК у крові методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції). 4. ацикловір.
Задача 14(-) 16-річна дитина хвора четверту добу. Хвороба почалась з підвищення температури до 38,50 С, болю в м’язах, суглобах,
184
головного болю, свербіння шкіри, печії та болю за ходом міжреберних нервів справа. Згодом на шкірі тулуба справа з’явилися плями
рожевого кольору, на яких через добу утворилися групи пухирців (везикули) розміром до 0,5 см. З анамнезу відомо, що 2 роки тому
дитина перенесла вітряну віспу 1. Поставте діагноз 2. Які лабораторні дослідження дозволять підтвердити діагноз 3. Напишіть
лікування 4. Вкажіть термін ізоляції хворого
Еталон 15 1. Оперізуючий герпес, спінальна форма середньої тяжкості, період висипки 2. Визначення антитіл класів імуноглобулінів
М та G до вірусу оперізуючого герпесу в сироватці крові методом ІФА. Дослідження вірусної ДНК у крові методом ПЛР. 3.
дотримання санітарно-гігієнічного режиму, місцево: змащення везикул 1% р-ном діамантового зеленого або накладання мазі з
ацикловіром, жарознижуючі, десенсибілізуючи та знеболюючі засоби, ацикловір. 4. Ізоляція до 5 дня з моменту останнього висипу
ЗАДАЧА № 1 У 14-річного хлопчика температура впродовж 3-х днів 38,3-38,9°С, турбують помірні болі при ковтанні. Об’єктивно:
зміни у зіві зумовлюють утруднене дихання, шийні лімфовузли збільшені, печінка + 4 см, селезінка +6см з-під краю реберної дуги.
Кров: IgM EBV (+), EBV ДНК (+), загальний аналіз крові: 20% атипових мононуклеарів. 1. Яке захворювання у дитини? Вкажіть
збудника цього захворювання. 2. Сформулюйте діагноз. 3. З якими захворюваннями необхідно провести диференційну діагностику? 4.
Призначте антибактеріальний препарат в зв’язку з ангіною.
ЕТАЛОН ВІДПОВІДІ ДО ЗАДАЧІ №1 1. Інфекційний мононуклеоз. Вірус Епштейн-Барра із сімейства герпетичних вірусів. 2.
Інфекційний мононуклеоз, залозисто-ангінозна форма, середнього ступеня важкості. 3. З дифтерією токсичною формою, епідемічним
паротитом, лімфогранулематозом. 4. Азітроміцин, цефутіл.
ЗАДАЧА № 2 У 13-річної дівчинки, що захворіла гостро, температура тіла 38,4°С, тонзиліт, збільшення шийних лімфовузлів,
спленомегалія та помірна гепатомегалія. У загальному аналізі крові : лейкоцитів 3,0·109/л, лімфоцитов 40%, атипічних мононуклеарів
–10%. 1. Сформулюйте діагноз. 2. Складіть план обстеження. 3. Призначте лікування. 4. Який антибіотик протипоказаний при цьому
захворюванні? Чому?
ЕТАЛОН ВІДПОВІДІ ДО ЗАДАЧІ № 2 1. Інфекційний мононуклеоз, типова (залозисто-ангінозна) форма, гострий неускладнений
перебіг 2. Визначення методом ІФА, Іg M, Ig G; ПЛР (ДНК) ЕVВ, загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, консультація ЛОР 3.
Ацикловір 10 мг/кг або гропринозин 50 мг/кг, лімфоміозот 10 кр. Х 3 р. в день, лоратодин 1 табл. на ніч, парацетамол 10 мг/кг,
кларітроміцин 10 мг/кг, оральні антисептики. 4. Антибіотики з групи пеніцилінів. Викликає алергічну реакцію у вигляді висипу,
погіршення загального стану.
ЗАДАЧА № 3 13-річний хлопчик захворів гостро: температура тіла 38,7°С, тонзиліт, збільшення шийних лімвовузлів, спленомегалія та
помірна гепатомегалія. У зальному аналізі крові: лейкоцитів 5,8·109/л, атипових мононуклеарів – 20%. 1. Сформулюйте попередній
діагноз. 2. Складіть план обстеження. 3. Призначте лікування. 4. Диспансерне спостереження.
ЕТАЛОН ВІДПОВІДІ ДО ЗАДАЧІ № 3 1. Інфекційний мононуклеоз типова (залозисто-ангінозна) форма, гострий неускладнений
перебіг, середнього ступеня важкості 2. Визначення методом ІФА, Іg M, Ig G; ПЛР (ДНК) ЕVВ, загальний аналіз крові, загальний
аналіз сечі, консультація ЛОР 3. Ацикловір 10 мг/кг або гропринозин 50 мг/кг, лімфоміозот 10 кр. Х 3 р. в день, лоратодин 1 табл. на
ніч, парацетамол 10 мг/кг, кларітроміцин 10 мг/кг, оральні антисептики. 4. Реконвалісценти інфекційного мононуклеозу знаходяться на
диспансерному обліку 12 місяців. Клінічний огляд та лабораторне обстеження проводиться через 1, 3, 6, 9 та 12 міс.
Задача № 1 Хворий,3 років, захворів в дитячому садку 6 днів тому, коли підвищилась температура до 37,5?С, погіршився апетит. На 4-
й день з’явилась темна сеча, на п’ятий день – жовтушність шкіри і склер. В крові – загальний білірубін 47,6 мкмоль/л, прямий – 30,8
мкмоль/л, непрямий – 16,8 мкмоль/л, НВsAg – не виявлено. АЛТ 4,0 мкмоль/л. В сечі жовчні пігменти позитивні. Об’єктивно: на 6-й
день хвороби загальний стан задовільний, апетит знижений, шкіра і склери жовтушні, печінка виступає на 3 см нижче ребра, сеча
темна, кал знебарвлений. 1. Сформулюйте клінічний діагноз та обґрунтуйте його. 2. Вкажіть методи лабораторної діагностики для
верифікації діагнозу (для підтвердження етіології захворювання). 3. Складіть план лікування. 4. Які профілактичні заходи необхідно
провести в дитячому колективі.
Еталон відповіді до задачі 1. 1. Вірусний гепати А типова форма, легкий ступінь. 2. Визначення анти-НАV Іg М, вірусологічний.
3. Базисна терапія протягом 20 діб: - режим – ліжковий до зникнення симптомів інтоксикації, далі – напівліжковий (2-3 тижні), -
дієтотерапія – стіл № 5а, 5 за Певзнером; - пероральна дезінтоксикаційна терапія 40-50 мг/кг (5 % розчин глюкози, родзинковий
відвар, столова негазована мінеральна вода) з обов`язковим контролем водного балансу; - ентеросорбенти – упродовж 2 тижнів; -
полівітамінні комплекси; - у період реконвалесценції доцільне застосування жовчогінних препаратів (холосас та ін.). 4. Карантин
на 35 днів з моменту ізоляції хворого, обстеження контактних кожні 2 тижня (АлаТ, анти-НАV Іg М), проводиться поточна та
заключна дезінфекція.
Задача № 2 Дитина, 2-х років, захворіла 4 дні тому, коли з’явилась блювота, підвищилась температура до 38?С, потемніла сеча,
знебарвився кал, пожовтіли шкіра та склери. Об’єктивно: загальний стан дитини середньої тяжкості, в’яла, блювота, температура
38,1?С, шкіра і склери жовтушні, печінка виступає з-під ребра на 4 см, ущільнена і чутлива при пальпації, селезінка не пальпується.
Сеча темна, кал частково знебарвлений. В крові загальний білірубін 99,4 мкмоль/л, прямий 74,4 мкмоль/л, непрямий 25,0 мкмоль/л,
АЛТ 3,9 мкмоль/л, тимолова проба – 7 од., ПТІ – 68%. В сечі – жовчні пігменти та уробілін позитивні, НВsAg не виявлено. Хворий
дитячий колектив не відвідує, останні 6 місяців ін’єкцій не мав. Контакт з інфекційним хворим не встановлено. 1. Виділіть ведучі
синдроми хвороби. 2. Оцініть дані лабораторних досліджень. 3. Сформулюйте клінічний діагноз. 4. Вкажіть основні принципи
лікування.
Еталон відовіді до задачі 2. 1. Інтоксикаційний синдром, жовтяниця, гепатомегалія, білірубінемія переважно за рахунок прямої
фракції, ферментемія. 2. Підвищення: активності АЛТ, рівня загального білірубіну, тимолової проби; зниження ПТІ. 3. Вірусний
гепатит А типова форма, середнього ступеня важкості. 4. Базисна терапія протягом 20 діб: - режим – ліжковий до зникнення симптомів
інтоксикації, далі – напівліжковий (2-3 тижні), - дієтотерапія – стіл № 5а, 5 за Певзнером; - пероральна дезінтоксикаційна терапія 40-
50 мг/кг (5 % розчин глюкози, родзинковий відвар, столова негазована мінеральна вода) з обов`язковим контролем водного балансу; -
ентеросорбенти – упродовж 2 тижнів; - полівітамінні комплекси; - у період реконвалесценції доцільне застосування жовчогінних
препаратів (холосас та ін.).
Задача № 3 При обстеженні дітей з вогнища вірусного гепатиту, у дитини 8 років при відсутності будь-яких клінічних проявів в крові
виявлено: анти-НАV Іg М в високій концентрації, АЛТ – 1,8 мкмоль/л. 1. Ваш попередній діагноз та обґрунтуйте його. 2. Оцінити
результати досліджень з урахуванням сучасних методів діагностики. 3. Тактика лікаря в даному випадку. 4. Вкажіть основні принципи
лікування.
Еталон відповіді до задачі 3. 1. Вірусний гепатит А, безжовтянична форма, легкий ступінь. 2. В крові методом ІФА анти - НАV Іg185
Му
високій концентрації. 3. Ізоляція та лікування хворого. 4. Базисна терапія протягом 20 діб: - режим – ліжковий до зникнення
симптомів інтоксикації, далі - напівліжковий (2-3 тижні), - дієтотерапія – стіл № 5а, 5 за Певзнером;
Задача № 4 У дитини, 10 місяців, з’явились в’ялість, зригування, відмова від їжі, на 3-й день потемніла сеча. Об’єктивно: на 5-й день
захворювання дитина в’яла, адинамічна, знижений апетит, шкіра та склери жовтушні. Печінка на 4 см виступає з-під реберної дуги,
селезінка на 1 см. Сеча темна, кал ахолічний. З анамнезу відомо, що у віці 7 місяців дитина хворіла на запалення легень, отримувала
лікування, в тому числі і переливання крові. На 3-й день перебування у стаціонарі у дитини з’явилась блювота кавовою гущею,
судоми, втрата свідомості. Аналіз крові на білірубін: загальний – 216,6 мкмоль/л, прямий – 80 мкмоль/л, непрямий – 136 мкмоль/л,
АЛТ – 1,2 ммоль/л, протромбіновий індекс – 38%, сулемова проба – 1,2 мл. 1. Що розвинулось у дитини при різкому погіршенні
стану? 2. Оцініть результати лабораторних досліджень. 3. Сформулюйте заключний діагноз. 4. Вкажіть методи специфічної
профілактики.
Еталон відповіді до задачі 4. 1. Гостра печінкова недостатність. 2. Підвищений загальний білірубін за рахунок прямого на непрямого
білірубіну, підвищений рівень АЛТ, знижені ПТІ та сулемова проба. 3. Вірусний гепатит (В?), фульмінантна форма. Гостра печінкова
недостатність. 4. Проведення профілактичних щеплень за календарем: 1-й день після народження, 1 міс., 6 міс.
Задача № 5 Дитина, 4 місяців, поступила до відділення на 4-й день хвороби. Захворіла гостро з появи багаторазової блювоти,
відмовилася від їжі, різко збуджена. Через 3 дні з’явилась жовтяниця шкіри та склер, яка швидко наростала. Об’єктивно: стан тяжкий.
Дитина збуджена. Виражена жовтяниця шкіри та склер. Тони серця приглушені, тахікардія. В легенях везикулярне дихання. Живіт
м’який, трохи піддутий. Печінка на 2 см нижче реберного краю, ущільнена, болюча при пальпації, селезінка – на 1см. Сеча темна,
випорожнення знебарвлені. В наступні 2 доби стан продовжував погіршуватися. Посилилася жовтяниця. Дитина збуджена вночі та
квола вдень. Відмовляється від їжі, з’явився печінковий запах із рота. Блювота «кавовою гущею». Печінка скоротилася, пальпується у
края підребер’я. Діурез зменшений. Різко знижені рефлекси. 1. Поставте попередній діагноз. 2. Призначте обстеження. 3. Принципи
лікування. 4. Вкажіть методи специфічної профілактики.
Еталон відповіді до задачі 5. 1. Вірусний гепатит (В?), фульмінантна форма. Гостра печінкова недостатність. 2. Вміст загального
білірубіну та його фракції,трансамінази, проби, коагулограма, протеїнограма, креатинін, сечовина, залишковий азот, кров на
маркери ВГ. 3. Лікування у відділенні інтенсивної терапії: - катетерізація центральної вени, назогастральний зонд; - дезінтоксикаційна
терапія із розрахунку 50 - 100 мл\кг на добу під контролем діурезу (5 % р-р глюкози, 0,9 % р-р хлориду Nа; Рінгера, Рінгера-лактат );
свіжозаморожена плазма 10 мл\кг; альбумін 10 мл\кг; - преднізолон 10 мг\кг на добу через 4 години рівними порціями без нічної
перерви в\в; - лазикс 1 мг\кг; - контрикал; - гепарин 100 Од\кг; - лактулоза 5 мл 1 раз на добу; - промивання шлунку та висока очисна
клізма; - антибіотик з урахуванням гепатотоксичності. 4.Проведення профілактичних щеплень за календарем: - 1-й день після
народження, 1 міс., 6 міс.
Задача №6 Дитина, 4 місяців, захворіло гостро з появи багаторазової блювоти, відмовилася від їжі. Наступного дня з’явилась
жовтяниця шкіри та склер, яка швидко наростала. Із анамнезу відомо, що у віці 1 місяця дитина хворіла на стафілококовий сепсис,
одержувала інфузійну терапію з препаратами крові. Об’єктивно: стан важкий. Дитина збуджена вночі та квола вдень. Виражена
жовтяниця шкіри та склер. Тони серця приглушені, тахікардія. В легенях везикулярне дихання. Живіт м’який, трохи піддутий. Печінка
на 2 см нижче реберного краю, ущільнена, болюча при пальпації, селезінка – на 1 см. Сеча темна, випорожнення знебарвлені. В
наступні 2 доби стан продовжував погіршуватися. Посилилася жовтяниця. Дитина без свідомості. з’явився печінковий запах із рота.
Блювота «кавовою гущею». Печінка скоротилася, пальпується у підребер’ї. сечовиділення нечасте. Відсутні шкірні рефлекси. 1.
Поставте попередній діагноз. 2. Призначте обстеження. 3. Принципи лікування. 4. Вкажіть методи специфічної профілактики.
Еталон відповіді до задачі 6. 1. Вірусний гепатит В, фульмінантна форма. Печінкова недостатність, кома І ст. 2. Обстеження: -
загальний аналіз крові; загальний аналіз сечі; діастаза сечі; - білірубін та його фракції; АлАТ, АсАТ, тимолова проба; - Анти – HB cor
Ig M, HBe Ag, HBs Ag; - коагулограма; загальний білок та його фракції; - креатинін, сечовина, залишковий азот; 3. Лікування у
відділенні інтенсивної терапії: - катетерізація центральної вени, назогастральний зонд; - дезінтоксикаційна терапія в об`ємі 100 мл\кг
на добу під контролем діурезу (5 % р-р глюкози, 0,9 % р-р хлориду Nа; Рінгера, Рінгера-лактат ); - свіжозаморожена плазма 10
мл\кг; альбумін 10 мл\кг; - преднізолон 10 мг\кг на добу через 4 години рівними порціями без нічної перерви в\в; - лазикс 1 мг\кг; -
контрикал; гепарин 100 Од\кг; - лактулоза 5 мл 1 раз на добу; - промивання шлунку; висока очисна клізма; - антибіотик з урахуванням
гепатотоксичності. 4. Проведення профілактичних щеплень за календарем: - 1-й день після народження, 1 міс., 6 міс.
Задача № 7 Дитина, 12 років, протягом 3 років страждала на хронічний вірусний гепатит В. За цей час сформувався цироз печінки,
гіпертензія. У хворого виникла кровотеча із варикозно розширених вен стравоходу. З метою поповнення крововтрати проводились
неодноразові гемотрансфузії. Через 3 тижні стан дитини погіршився, підвищилася температура до 38,7 ?C, з’явилася багаторазова
блювота, погіршилося загальне самопочуття. При огляді виявлена жовтяниця шкіри та склер. При лабораторному дослідженні
білірубін крові: загальний – 120,4 мкмоль/л, прямий – 68,2 мкмоль/л, непрямий – 52,2 мкмоль/л, АЛТ – 6,2 ммоль/л, тимолова проба –
14 одиниць, протромбіновий індекс – 38 %. 1. Поставте попередній діагноз. 2. Оцініть дані лабораторних досліджень. 3. Призначте
обстеження для лабораторного підтвердження діагнозу. 4. Принципи лікування.
Еталон відповіді до задачі 7. 1. Дельта – суперінфекція (нашарування дельта – інфекції на хронічний вірусний гепатит В з
формуванням цирозу печінки). 2. Підвищення загального білірубіну за рахунок прямої фракції, підвищення рівня трансаміназ,
тимолової проби та зниження протромбінового індексу. 3. В крові серологічно : HBs Ag, HBe Ag, HDV, анти - D Ig M. 4. Лікування у
відділенні інтенсивної терапії: - катетерізація центральної вени, назогаспртральний зонд; - дезінтоксикаційна терапія в об`ємі 100 мл\кг
на добу під контролем діурезу (5 %р-р глюкози, 0,9 % р-р хлориду Nа; Рінгера, Рінгера-лактат ); - свіжозаморожена плазма 10 мл\кг;
альбумін 10 мл\кг; - преднізолон 10 мг\кг на добу через 4 години рівними порціями без нічної перерви в\в; - лазикс 1 мг\кг; -
контрикал; - гепарин 100 Од\кг; - лактулоза 5 мл 1 раз на добу; - промивання шлунку; висока очисна клізма; - антибіотик з
урахуванням гепатотоксичності.
Задача № 8 У хлопчика, 10 років, з’явилась жовтяниця шкіри та склер, відмічалась в’ялість, швидка втомлюваність, болі в животі,
нудота, збільшення печінки та селезінки. Із анамнезу відомо, що рік тому у зв’язку з тупою травмою живота проводилась трансфузія
крові. При лабораторному дослідженні: загальний білірубін – 42 мкмоль/л, прямий – 26 мкмоль/л, непрямий – 12 мкмоль/л, АЛТ – 3,6
ммоль/л, АСТ – 4,2 ммоль\л, в крові виявлені РНК та антитіла Іg М НСV вірусу гепатиту С. 1. Оцінити лабораторні дані. 2. Поставте
повний клінічний діагноз. 3. Вказати раціональне лікування в даній фазі захворювання. 4. Вкажіть ймовірний шлях інфікування даним
захворюванням та міри профілактики.
Еталон відповіді до задачі 8. 1. Підвищення загального білірубіну переважно за рахунок прямої фракції, ферментемія, в крові: РНК
186
НСV, анти – НСV Ig M. 2. Вірусний гепатит С типова форма, реплікативна фаза, середній ступінь. 3. Лікування: – базисна терапія
протягом 20 діб: режим – постільний до відновлення кольору сечі, далі - напівпостільний (2-3 тижні), - дієтотерапія – стіл № 5 за
Півзнером, - пероральна дезінтоксикаційна терапія об`ємом 40-50 мг/кг (5 % розчин глюкози, столова негазована мінеральна вода) з
обов`язковим контролем водного балансу, - ентеросорбенти – упроводовж 2 тижнів, - полівітамінні комплекси, - у період
реконвалесценції доцільне застосування жовчогонних препаратів. 4. Парантеральний та неспецифічна профілактика.
Задача № 1 Дівчинка 4-х років відвідує дитячий садок, де спостерігались випадки гострих захворювань, що супроводжувались
лихоманкою. Захворіла раптово: підвищилась температура тіла до 38,5°С, повторні блювання, дівчинка плакала від головного болю.
При госпіталізації стан важкий: млява, скаржиться на головний біль, блювання повторились. Шкіра чиста, обличчя гіперемійоване,
ін’єкція судин склер. Слизова зіву, задньої стінки глотки гіперемійована. Виражена ригідність м’язів потилиці, позитивні симптоми
Керніга, верхній Брудзинського. При проведенні люмбальної пункції спинномозкова рідина (СМР) витікала струєю. Ліквор прозорий,
безбарвний, плеоцитоз 560 клітин (лімфоцити 75 %), білок 0,24 г/л, цукор 2,8 ммоль/л, хлор 120 ммоль/л, реакція Панді (+). 1. Поставте
попередній діагноз. 2. Якими методами лабораторної діагностики можна підтвердити етіологію захворювання? 3. Яка медична
допомога повинна надаватись на догоспітальному етапі? 4. Вкажіть можливі віддалені наслідки перенесеної хвороби.
1. Ентеровірусна інфекція, серозний менінгіт, важкий ступінь. 2. – Виявлення РНК віруса в лікворі методом ПЛР. – Вірусологічне
дослідження ліквора (культивування вірусу на культурі тканини чи культурі клітин). – Виявлення Аg віруса в лікворі методом ІФА. 3.
а) Оксигенотерапія зволоженим киснем. б) Глюкокортикоїди (преднізолон, гідрокортизон) в/в разова доза 3 мг/кг за преднізолоном або
дексаметазон 0,15 мг/кг в/в, 10 мг/кг (по преднізолону); в) Антипіретики (парацетамол 10 – 15 мг/кг, або ібупрофен 5 – 10 мг/кг реr.os;
метамізол натрію (анальгін) 50 % - 0,1 мл/рік життя в/в. 4. – Церебростенічний синдром – Затримка психічного розвитку –
Гідроцефалія – Епілепсія – Глухота.
Задача № 2 Хлопчих 10 років захворів раптово після перебування на пляжі. Ввечорі спостерігалось підвищення температури тіла до
38,8°С, сильний головний біль, блювання 4 рази. При госпіталізації стан важкий: млявий, загальна гіперстезія (тактильна, звукова,
світлова). Шкіра чиста, обличчя і шия гіперемійовані, ін’єкція судин склер. Слизова зіву, задньої стінки глотки гіперемійована, чиста.
Виражена ригідність м’язів потилиці, позитивні симптоми Керніга, верхній Брудзинського. При проведенні люмбальної пункції
спинномозкова рідина (СМР) витікала струєю. Ліквор прозорий, безбарвний, плеоцитоз 350 клітин (лімфоцити 80 %), білок 0,33 г/л,
цукор 2,6 ммоль/л, хлор 120 ммоль/л, реакція Панді (+). 1. Поставте попередній діагноз. 2. Яка медична допомога повинна надаватись
на догоспітальному етапі? 3. Який об’єм рідини необхідно призначити в стаціонарі (враховується в/в введення та реr.os)? 4. З якими
захворюваннями потрібно проводити диференціальний діагноз. Які зміни в лікворі спостерігаються при цих захворюваннях?
Еталони відповідей (Ентеровірусна інфекція) Задача № 2 1. Ентеровірусна інфекція, серозний менінгіт, важкий ступінь. 2. – Виявлення
РНК віруса в лікворі методом ПЛР. – Вірусологічне дослідження ліквора (культивування вірусу на культурі тканини чи культурі
клітин). – Виявлення Аg віруса в лікворі методом ІФА. 3. Добовий об’єм рідини 50 – 75 % від фізіологічної потреби за умов
збереження задовільної геодинаміки та нормального діурезу. 4. З туберкульозним менінгітом, гнійним менінгітами.
Г Р И П № 1. В-1 Дівчинка 10 років. Хворіє другу добу. Скаржиться на сильний головний біль в ділянці скронь, закладеність носу,
незначні слизові виділення з носу. Об'єктивно: загальний стан середньотяжкий за рахунок симптомів інтоксикації. Температура тіла –
39,50С. Шкіра бліда. Ін'єкція судин склер. Слизова оболонка глотки гіперемійована. Тони серця звучні, тахікардія. Дихання.
везикулярне Живіт м'який, безболісний при пальпації. Печінка та селезінка не пальпуються. Кал, сечовиділення в нормі Питання: 1.
Сформулюйте попередній діагноз. 2. Вкажіть методи лабораторної діагностики для верифікації діагнозу (для підтвердження етіології
захворювання). 3. Призначте етіотропну терапію. 4. Які вакцини використовують для проведення специфічної профілактики даного
Еталони відповідей: 1. Грип, типова форма, середній ступінь важкості. 2. а). Імунофлюоресцентний б). Серологічний (РЗК, РГГА) в).
Вірусологічний. 3. Римантадин, арбідол, суспензія озельтамівіру, інгаляції занамівіру. 4. Спліт та субодиничні вакцини.
Г Р И ПП № 2. В-2 Дитина 6 років. Хворіє другу добу. Захворювання почалося гостро з підвищення температури тіла до 39,50С,
головного болю, закладеності носу. Об'єктивно: загальний стан середньої важкості. Дитина млява. Температура тіла 39,20С. Кашель
нечастий, малопродуктивний. Шкіра звичайного кольору. Лімфовузли не збільшені, безболісні, рухливі. Гіперемія слизової оболонки
м'якого піднебіння з ін’єкцією судин.. Тони серця ритмічні, звучні.. Дихання. везикулярне Живіт м'який, безболісний при пальпації.
Печінка та селезінка не пальпуються. Кал, сечовиділення в нормі Питання: 1. Сформулюйте попередній діагноз. 2. Вкажіть методи
лабораторної діагностики для верифікації діагнозу (для підтвердження етіології захворювання). 3. Які антипіретики можна призначати
даному хворому. 4. Які хіміопрепарати можна використовувати у дітей для специфічної профілактики даного захворювання у разі
прямого контакту з хворим.
Еталони відповідей: 1. Грип, типова форма, середній ступінь важкості. 2. а). Імунофлюоресцентний б). Серологічний (РЗК, РГГА) в).
Вірусологічний. 3. Парацетамол, ібупрофен. 4. Римантадин, арбідол, суспензія озельтамівіру, інгаляції занамівіру.
АДЕНОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ № 1. В-1 Дівчинка 5 років. хворіє четверту добу. Захворювання почалось гостро, підвищилась
температура тіла до 38,90С, з’явились рясні слизові виділення з носу, кашель. Об'єктивно: дівчинка капризна, апетит знижений,
температура тіла 38,00С. Шкіра звичайного кольору. Гнійні виділення. з обох очей. Підщелепні та шийні лімфовузли до 0,5см в
діаметрі, рухливі. Слизова зіву яскраво гіперемійована, фолікули задньої стінки глотки гіпертрофовані Тони серця ритмічні, звучні..
При аускультації легень – везикулярне дихання. Живіт м’який,. печінка та селезінка не пальпуються. Кал, сечовиділення в нормі
Питання: 1. Сформулюйте попередній діагноз. 2. Вкажіть механізми передачі інфекції. 3. Які показання до призначення антибіотиків
при даній інфекції? 4. Вкажіть методи профілактики при даній інфекції.
Еталони відповідей: 1. Аденовірусна інфекція, типова форма, фарингокон’юнктивальна лихоманка, середній ступень важкості. 2.
Повітряно-крапельний, фекально-оральний. 3. Приєднання ускладнень (середній отит, синусит, бактеріальний тонзиліт, бронхіт та
пневмонія, які викликані хламідіями, мікоплазмою та бактеріями). 4. Проводиться неспецифічна профілактика під час контакту з
хворим (використання марлевих респіраторів, часте миття рук, тощо), можна використовувати рекомбінантний ?-інтерферон для
назального введення.
РИНОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ № 1 В-2 Хлопчик 2 років захворів вчора, коли підвищилась температура тіла до 38,20С та з’явились 187
серозні виділення з носу. Епід. анамнез: у батька дитини – гостре респіраторне захворювання. Об’єктивно: температура тіла 37,80С,
рясні слизові виділення. з носу, дитина капризна. Спостерігається мацерація шкіри навколо носу. Слизова оболонка ротоглотки
гіперемійована. Тони серця ритмічні, звучні. При перкусії легень - ясний легеневий звук, при аускультації – везикулярне дихання
Живіт м'який, безболісний при пальпації. Печінка та селезінка не пальпуються. Кал, сечовиділення в нормі. Питання: 1. Сформулюйте
попередній діагноз. 2. Який із вірусів є найбільш імовірним збудником захворювання у даного хворого? 3. Які противірусні препарати
місцевої дії можна призначати даному хворому? 4. Які профілактичні заходи необхідно проводити у вогнищі інфекції?
Еталони відповідей: 1. ГРВІ, ринофарингіт, середній ступінь важкості. 2. Рино віруси. 3. ?-ІФ для інтраназального введення
(лейкоцитарний інтерферон, рекомбінантний - „Лаферон‖) 4.
К А Ш Л Ю К № 1. В-1 Дитина 4 років, не щеплена,. захворіла 8 днів тому, коли підвищилася температура тіла до 37,80С, з’явився
кашель, який поступово посилювався. З сьомого дня хвороби кашель став нападоподібним, до 15 разів на добу. Кашель
супроводжується почервонінням шкіри обличчя, набряканням вен шиї та закінчується відходженням в'язкого харкотиння. Загальний
стан поза нападами кашлю мало змінений, температура тіла 36,80С.,апетит не знижений.Шкіра звичайного кольору, чиста. Слизова
оболонка ротоглотки рожева. На вуздечці язика – маленька виразка. Тони серця ритмічні, звучні.. Дихання. жорстке, хрипів немає
Живіт м'який, безболісний при пальпації. Печінка та селезінка не пальпуються. Кал, сечовиділення в нормі Питання: 1. Сформулюйте
попередній діагноз. 2. Вкажіть методи лабораторної діагностики для верифікації діагнозу (для підтвердження етіології захворювання).
3. Призначте етіотропну терапію. 4. Вкажіть строки ізоляції хворого.
Еталони відповідей: 1. Кашлюк, типова форма, період спазматичного кашлю, середній ступень важкості. 2. а). Бактеріологічний
(виділення Bordetella pertussis із слизу з носогорла); б). Позитивна ПЛР на Bordetella pertussis (матеріал носоглоткового слизу); в).
Імунофлюоресцентний, експрес-метод (матеріал носоглоткового слизу); г). Серологічний метод, досліджують кров (РА, РПГА, ІФА
для виявлення АТ класу Ig A та Ig M до Bordetella pertussis) 3. Препарати першого ряду: макроліди; Препарати другого ряду (при
непереносимості макролідів) триметоприм сульфаметоксазол, синтетичні пеніциліни (амоксцилін). 4. 30 днів з моменту захворювання.
К А Ш Л Ю К № 2. В-2 Дівчинка 2 міс. захворіла 2 тижні тому, коли на тлі нормальної температури тіла з’явився кашель, частота
якого в динаміці наростала . На 6 день хвороби кашель став нападоподібним Об’єктивно: дівчинка капризна, апетит знижений,
температура тіла 36,80С. Шкіра звичайного кольору. Слизова оболонка ротоглотки рожева. Тони серця ритмічні. Дихання.
жорстке, провідні хрипи .Живіт м'який. Печінка та селезінка не збільшені. Кал, сечовиділення в нормі При огляді слизової оболонки
ротоглотки у дитини виникла короткочасна зупинка дихання. Питання: 1. Сформулюйте попередній діагноз. 2. Які зміни
спостерігаються в загальному аналізі крові при типовій формі даного захворювання? 3. Які препарати необхідно призначати хворому з
метою зменшення нападів кашлю? 4. В якому віці проводять профілактичні щеплення проти даної інфекції?
Еталони відповідей: 1. Кашлюк, типова форма, період спазматичного кашлю, важкий ступінь. 2. Лейкоцитоз, лімфоцитоз, нормальна
чи уповільнена ШОЕ. 3. Нейролептики (аміназин 1-2,5 мг/кг/добу на 2-3 введення перед денним і нічним сном). 4. Вакцинація в 3 міс,
4міс, 5міс; ревакцинація в 18 міс.
РС-ІНФЕКЦІЯ №1 В-2 Хлопчик 6 місяців. Захворів вчора, коли підвищилася температура тіла до 37,80С, з’явився частий
малопродуктивний кашель, незначні серозні виділення з носу. Об'єктивно: загальний стан тяжкий за рахунок симптомів дихальної
недостатності. Дитина неспокійна. Шкіра бліда, ціаноз носогубного трикутника. Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована Тони
серця ритмічні, приглушені. Дихання шумне, задишка інспіраторно-експіраторна При перкусії легень - коробковий відтінок
перкуторного звуку, при аускультації – жорстке дихання, велика кількість сухих свистячих та дрібнобульбашкових хрипів з обох
боків. На рентгенограмі ОГП – горизонтальне розташування ребер,підвищення прозорості легеневих полів. Живіт м’який. Печінка та
селезінки не збільшені. Кал,сечовиділення в нормі. Питання: 1. Сформулюйте попередній діагноз. 2. Який із вірусів є найбільш
імовірним збудником захворювання у даного хворого? 3. Який лабораторний метод є експрес-методом для підтвердження етіології
даного захворювання? 4. Який етіотропний препарат вводять інгаляційно при даному захворюванні?
Еталони відповідей: 1. ГРВІ, ринофарингіт, середній ступінь важкості. 2. РС- віруси 3. Імунофлюоресцентний. 4. Рибавірін
ПАРАГРИП №1 В-2 Дитина 1 рік 2 міс, хворіє 2 день. Захворювання почалось з gsldbotyyz температури до 37,5°С, сухого кашлю,
слизових виділень з носа. На 2 день хвороби кашель став грубим, ‖гавкаючим‖, з’явилась осиплість голосу та стенотичне дихання. При
госпіталізації стан середньої важкості, t- 38°С, дитина капризна. Шкіра чиста, тілесного кольору. Зів гіперемійований,
кашель ‖гавкаючий‖. Задишка інспираторна, при збудженні підсилюється з втягуванням fossa jugularis, regio epigastrica та
міжребрових проміжків.Тони серця ритмічні, звучні. При аускультації легень – жорстке дихання, провідні хрипи. Живіт м’який, кал,
сечовиділення в нормі. Питання: 1. Сформулюйте попередній діагноз. 2. Який із вірусів є найбільш імовірним збудником
захворювання у даного хворого? 3. Який лабораторний метод є експрес-методом для підтвердження етіології даного захворювання? 4.
Препарат якої групи необхідно першочергово ввести даному хворому?
Еталони відповідей:
1. ГРВІ, стенозуючий ларинготрахеїт ІІ ст.., ринофарингіт, середній ступінь важкості. 2. Віруси пара грипу. 3. Імунофлюоресцентний.
4. Глюкокортикоїди (інгаляційно чи парантерально).
ЗАДАЧА 1 Хворий Р., 5 років захворів гостро: підвищилась температура до 38,4 0 C, повторна блювота. Наступного дня з`явився
плямисто-папульозний висип на руках, тулубі, навкруги суглобів. Періодично турбує біль в животі. На 3-й день хвороби посилились
ознаки інтоксикації, потемніла сеча, пожовтіли шкіра і склери. Хворого направили в стаціонар з підозрою на вірусний гепатит. При
поступленні стан середньої тяжкості, температура 38,2 0 C, шкіра і склери жовтушні, на бокових поверхнях тулуба, в складках шкіри –
мілкокрапчастий висип. Язик обкладений сіруватим нальотом, по краям – ―малиновий‖. При пальпації живота – болючість в підребір‖ї
та здухвинній ділянці з правого боку. Печінка виступає на 3,5-4 см. Сеча темна. Випорожнення розріджені зі слизом 3 рази на добу. З
анамнезу відомо, що в раціон їжі щоденно входить сира капуста та морква з магазину. Температура та інші симптоми інтоксикації
утримувались протягом 5 днів жовтяниця зникла на 8-й день. Виписаний на 21 день хвороби з клінічним одуженням. 1. Поставте
клінічний діагноз. 2. Якими дослідженнями можна цей діагноз підтвердити? 3. Призначте лікування. 4. Вкажіть основні
противоепідемічні заходи.
Еталон відповіді до задачі 1 1. Кишковий ієрсиніоз, комбінована форма ( шлунково-кишкова, жовтянична, скарлатиноподібна) 188
середнього ступеня тяжкості. 2. Бактеріологічне дослідження калу і сечі, слизу з ротоглотки на кишковий ієрсиніоз, РПГА з
ієрсініозним діагностикумом, загальні аналізи крові, сечі. 3. Антибіотики (левоміцетина сукцинат), дієта, дезінтоксикаційна терапія,
ентеросорбенти, антигістамінні препарати, ферменти, пробіотики, жовчогінні (після зникнення ознак жовтяниці). 4. Термічна та
механічна обробка продуктів харчування, дератизація, спостереження за контактними 3 тижні.
ЗАДАЧА 2 Коля С., 8 років, захворів гостро: підвищилась температура до 38 0 C, спостерігалась блювота 2 рази, біль в животі.
Протягом наступних 2-х днів біль в животі посилився, повторна блювота, дитина відмовляється від їжі, температура 38,5 0 C. При
поступленні в стаціонар (на 3 добу): стан середнього ступеня важкості, температура 38,3 0 C, шкіра бліда, гіперемія і набряк стоп та
рук, язик обкладений сірим нальотом, в ротоглотці – помірна гіперемія. Живіт при пальпації болючий в правій здухвинній ділянці,
навкруги пупка, позитивні перитонеальні симптоми. Печінка на 3 см нижче ребра, сеча світла, кал розріджений 3 рази без домішок.
Відомо, що хворий відвідує дитячий садок, де протягом останніх двох тижнів зареєстровано 6 схожих випадків захворювання. 1.
Поставте клінічний діагноз. 2. Які лабораторні дослідження треба провести для підтвердження діагнозу? 3. Призначте лікування. 4.
Вкажіть основні противоепідемічні заходи
Дитина 6 років. Захворіла гостро: підвищилась t до 38 град, 2 разова блювота, біль у животі. Протягом двох наступних
днів біль у животі посилився, блювота 2 - 3 рази, відмовляється від їжі, t-38,5 град.
При надходженні до стаціонару (на 3 добу): стан середньо-тяжкий, t 38,5 град, шкіра бліда, на кистях і стопах плямисто-
папульозний висип, язик обкладений сірим нальотом, в ротоглотці - помірна гіперемія. Тони серця приглушені, пульс 90 за 1 хв. Живіт
при пальпації болючий в правій здухвинній ділянці, навкруги пупка, є перитонеальні симптоми. Печінка не збільшена, сеча світла, кал
3 рази, розжижений, без домішок. Відомо, що дитина відвідує дитячий садок, де протягом 2-х тижнів зареєстровано 6 випадків схожих
захворювань.
Еталон відповіді до задачі 2 1. Кишковий ієрсиніоз, змішана форма (шлунково-кишкова та апендикулярна), середнього ступеня
важкості. 2. Бактеріологічне дослідження калу і сечі, слизу з носоглотки, видаленого апендиксу на кишковий ієрсиніоз; РПГА з
ієрсиніозним діагностикумом; загальний аналіз крові, сечі. 3. Антибіотики (левоміцетина сукцинат), дієта, дезінтоксикаційна терапія,
ентеросорбенти, антигістамінні препарати, ферменти, пробіотики. 4. Термічна та механічна обробка продуктів харчування,
дератизація, спостереження за контактними 3 тижні.
ЗАДАЧА 3 Хворий О., 11 років , захворів гостро з підвищення температури тіла до 38,5 0 C, появи болю в м‖язах, суглобах. На 3-й
день потемніла сеча , став світлим кал. Хворого направили в стаціонар з діагнозом: вірусний гепатит? При надходженні на 4-й день
хвороби: стан середнього ступеня важкості, температура тіла 38 0 C. Шкіра з жовтяничним відтінком, склери жовті, навколо суглобів
плямисто-папульозниий висип. В ротоглотці помірна гіперемія слизових. При пальпації живота відмічається болючість в правій
здухвинній ділянці, печінка на 2 см нижче ребра, селезінка не пальпується. Випорожнення рідкі, з домішкою слизу 3 рази на добу. В
біохімічних аналізах крові: білірубін загальний 76,0, прямого 59,0, непрямого – 17,0 мкмоль/л, АлАТ – 1,65 од., АсАТ – 0,78 од.
Дослідження на маркери вірусних гепатитів негативні. 1. Про яке захворювання можна думати? 2. Призначте специфічне обстеження.
3. Призначте лікування. 4. Вкажіть основні противоепідемічні заходи
Еталон відповіді до задачі 3 1. Кишковий ієрсиніоз, комбінована форма. 2. Бактеріологічне обстеження сечі, калу, мазку із ротоглотки
на кишковий ієрсиніоз; РПГА з ієрсиніозним діагностикумом. 3. Антибіотики (левоміцетина сукцинат), дієта, дезінтоксикаційна
терапія, ентеросорбенти, антигістамінні препарати, ферменти, пробіотики, жовчогінні (після зникнення ознак жовтяниці). 4. Термічна
та механічна обробка продуктів харчування, дератизація, спостереження за контактними 3 тижні.
Задача 1 (+) У дитини 10-ти років гостро підвищилась температура до 39,1°С, з’явився інтенсивний біль у горлі, яскраво-червоний
дрібнокрапковий висип на гіперемійованому тлі шкіри обличчя, тулуба, кінцівок. Висип інтенсивніший у складках шкіри. Носогубний
трикутник блідий, яскрава гіперемія зіву, збільшення мигдаликів, підщелепних лімфовузлів. Дихання везикулярне, тони серця
ритмічні, печінка та селезінка не збільшені. 1. Сформулюйте діагноз 2. Перерахуйте можливі ускладнення. 3. Вкажіть план
обстеження. 4. Вкажіть препарати етіотропної терапії.
Еталон 1 1. Скарлатина, типова форма, середній ступінь важкості. 2. Гнійні: лімфаденіт, флегмона, отит; Негнійні: гломерулонефрит,
артрит, міокардит 3. Бактеріологічне дослідження, серологічне дослідження: зростання титру антістрептолізину О у динаміці 4.
Пеніциліни, як група резерву-макроліди, ЦСП І, ІІ
Задача 11(+) У дитини 5-ти років, яка відвідує дитячий дошкільний заклад, раптово підвищилась температура до 38,5°С, з’явився
макуло-папульозний висип на волосистій частині голови, шкірі обличчя, тулуба та кінцівок з утворенням впродовж декількох годин
везикул. Два тижні тому дитина контактувала із хворим, який мав подібний висип. 5. Поставте діагноз 6. Перерахуйте можливі
ускладнення. 7. Вкажіть методи лабораторної діагностики, які використовуються для підтвердження діагнозу. 8. Вкажіть
етіотропний засіб, що використовується при даному захворюванні
ПЛА, ІФА IgM, електронна мікроскопія (виявлення тілець Арагао) 8. ацикловір (10 мг/кг разова доза, вводиться тричі на добу
Задача № 12(+) Дівчинка 7 років, хвора дві доби. Скарги на підвищення температури тіла до 38,90С, нездужання, зниження апетиту,
висип. Захворювання розпочалося 2 доби тому, гостро, з підвищення Т до 37,80 С та появи декількох елементів висипки у вигляді
дрібних плям. Загальний стан середньої важкості, Т 39,00 С. Шкіра звичайного кольору. На обличчі, тулубі, кінцівках - рясний висип,
елементи висипу у вигляді плям, папул, везикул. На слизовій оболонці щік, піднебіння та зіву декілька пухирцевих елементів висипу
та поверхневі ерозії діаметром 3-4 мм. Менінгеальні симптоми відсутні. 5. Поставте діагноз. 6. Перерахуйте можливі ускладнення 7.
Призначте лікування. 8. Вкажіть засоби профілактики
Режим домашній, дотримання гігієни (щоденна зміна одягу та білизни). Змащення везикул одновідсотковим розчином діамантового
зеленого, полоскання рота антисептиками. Жарознижуючі та десенсибілізуючи засоби. 8. Специфічна:по показанням у
імуноскомпроментованих дітей „Varilrix‖, неспецифічна- Ізоляція до 5 дня з моменту останнього висипу. 189
Задача 13(-) Хлопчик 14-ти років хворіє 4-ту добу. Скарги на головний біль, підвищення Т до 39,80 С, пухирцевий висип, біль у
мімічних м’язах. Захворювання розпочалося гостро, після переохолодження, з підвищення Т до 38,50С, загального нездужання,
свербіння шкіри та болю м’язів у правій половині обличчя. На 3-й день з’явився висип везикулярного характеру, переважно на шкірі
обличчя, носа та навколо правого ока. Слизова оболонка ротової порожнини чиста, волога. Язик покритий білим нальотом.
Периферичні лімфовузли дрібні, рухливі. Менінгеальні ознаки відсутні. 5. Поставте діагноз 6. Назвіть збудника та вкажіть які
захворювання він може спричиняти 7. Призначте план обстеження 8. Вкажіть препарати етіотропного лікування.
Еталон 13 5. Оперізуючий герпес типовий, черепномозкова форма середньої тяжкості період висипки. 6. В. віспу, оперізуючий герпес
7. Загальний аналіз крові, сечі. Визначення антитіл класів імуноглобулінів М та G до вірусу оперізуючого герпесу в сироватці крові
методом ІФА. Дослідження вірусної ДНК у крові методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції). 8. ацикловір.
Задача 7(+) Через 10 днів після контакту з хворим , який мав висипку, у дівчинки підвищилась температура до 38,5°С, з’явились сухий
кашель, нежить, ін’єкція судин склер. Через чотири дні з’явилась плямисто-папульозна висипка на незміненому тлі шкіри за вухами та
на обличчі. На 6-тий день висип поширився на тулуб та проксимальні ділянки рук, на 7-й день висип з’явився на передпліччях, кистях
та ногах. У загальному аналізі крові – лейкоцитів 2,5·109/л. 1. Cформулюйте діагноз 2. Перерахуйте можливі ускладнення. 3. Які
методи лабораторної діагностики дозволять підтвердити діагноз. 4. Коли і якими препаратами проводиться планова профілактика
даного захворювання ?
Еталон 7 1. Кір, типова, середньої тяжкості, період висипу. 2. Корова пневмонія,коровий круп, бронхіт, коровий енцефаліт,
енцефалітична реакція, ентероколіт, стоматит, синусит 3. Цитоскопія мазків-відбитків з ротоглотки і виявлення типових для кору
багатоядерних гігантських клітин. Обстеження крові за РТГА, РПГА(парні сироватки), або за ІФА для визначення антитіл у
крові проти вірусу кору класу IgM., ПЛР 4. Тривакцина МMR або Priorix проти кору, паротиту, краснухи у 12 місяців, 6 років,
Задача 10(+) Дівчинка 3 років, хворіє 2-гу добу, скаржиться на підвищення температури тіла до 38,3 С та появу висипу. Висип
рожевого кольору,локалізується на шкірі тулуба, розгинальних поверхнях кінцівок, сідницях, з’явився у першу добу захворювання та
поширився за декілька годин. Слизова оболонка зіву помірно гіперемована, помірні слизові виділення з носу, збільшені потиличні та
задньошийні лімфовузли. 1. Сформулюйте діагноз 2. Які лабораторні методи дозволяють підтвердити діагноз 3. З якими
захворюваннями проводиться диференційний діагноз? 4. Вкажіть специфічну профілактику.
7500
Задача 5(-) Дитина 10 років, хворіє 4-ту добу, захворіла гостро. Скарги на підвищення температури тіла до 39,3о,головний біль, біль у
м'язах, слабкість, сонливість. При огляді обличчя гіперемоване, блідий носогубгий трикутник, язик малиновий, на шкірі дрібно-
крапковий висип з локалізацією на бокових поверхнях тулуба, внутрішніх поверхнях стегон та гомілок, внизу живота, в шкірних
складках, кисті та стопи рожево-синюшні, набряклі. Тони серця приглушені. Живіт м'який, печінка +2см, пальпується нижній край
селезінки. Менінгеальних симптомів немає, випорожнення та сечовиділення в нормі. 1. Сформулюйте клінічний діагноз. 2. Вкажіть
можливе джерело інфекції. 3. Напишіть план обстеження. 4. Які препатати слід застосувати в якості етіотропної терапії Еталон 5 1.
Псевдотуберкульоз типовий, скарлатиноподібна тяжка форма. 2. Гризуни, свині, велика та мала рогата худоба. 3. Загальний аналіз
крові,(лейкоцитоз, нейтрофільоз із паличкоядерним зсувом, еозинофілія, прискорена ШОЕ). ЗАС, біохімія крові(сечовина, креатинін,
електроліти, білірубін, трансамінази, бак. дослідження крові, сечі,слизу з носоглотки. Серологічне дослідження: РА, РНГА (на 3-4
тижні та в динаміці хвороби). Діагностичним є титр 1:200 і вище. ІФА – визначення антитіл до I. pseudotuberculosis класу IgM. 4.
Левоміцетин, ЦСП 3-4 пок, аміноглікозиди, фторхінолони.
ЗАДАЧА 1 Дитина 8 міс., захворіла гостро: температура спочатку 37, 50 С, потім 38,20 С, багаторазове блювання, відмовляється від
їжі, п’є охоче рідину, яку тут же вибльовує. Дитина стала млявою, сонливою, кал за добу 8 разів, водянистий, жовто-оранжевого
кольору, з незначною кількістю слизу. Об’єктивно: в’яла, в сопорі, шкіра суха, з "мармуровим" малюнком, риси обличчя загострені,
живіт здутий, в зв’язку з чим органи черевної порожнини пальпації недоступні. 1. Поставте попередній діагноз 2. Про яку інфекцію
можна думати? Обґрунтуйте. 3. Накресліть план обстеження хворого 4. Призначте лікування. Еталон відповіді до задачі 1: 1. Гостра
кишкова інфекція (гострий гастроентеріт), токсико-ексикоз II ст. 2. Ешерихіоз (багаторазове блювання, кал за добу 8 разів, водянистий,
жовто-оранжевого кольору, з незначною кількістю слизу, ознаки токсикоз-ексикозу) 3.Бактеріологічні аналізи калу на кишкові
інфекції, копрограма, загальний та біохімічнийаналізи крові. 4.Лікування: регідратаційна терапія (оральна і перентеральна
регідратація),цефотаксим в/в, ентеросорбент, ферменти, пробіотики.
ЗАДАЧА 2 У дитини грудного віку, яка лікується з приводу пневмонії в соматичному відділенні, з’явились ознаки ГКІ: підвищення
температури, блювання, млявість, водянистий кал 5 разів на протязі дня. При об’єктивному огляді лікар констатує: стан середньої
тяжкості, живіт здутий, гурчання по всьому кишковому тракті, кал водянистий, жовто-оранжевого кольору, без патологічних домішок.
1. Поставте діагноз хворому. 2. Про яку інфекцію можна думати? Обґрунтуйте. 3. Тактика лікаря по відношенню до хворої дитини і
дітей цієї палати. 4. Яке обстеження слід призначити для верифікації (етіології) діагнозу? Еталон відповіді до задачі 2 1. Гостра
кишкова інфекція (гострий ентерит), середнього ступеня важкості. 2. Ешеріхіоз (блювання, водянистий кал 5 разів на протязі дня,
живіт здутий, гурчання по всьому кишковому тракті, кал водянистий, жовто-оранжевого кольору, без патологічних домішок). 3.
Дитина підлягає ізоляції (в окремий бокс) і обстеженню на ГКІ. Одноразовому бактеріологічному обстеженню фекалій підлягають всі
діти і їх матері, котрі були в палаті з хворою. На конкретний випадок подається термінове повідомлення. В палаті проводиться поточна
дезінфекція. 4. Бактеріологічне обстеження фекалій.
ЗАДАЧА 3 Хлопчик 5 років, перебуваючи в дитячому садку, захворів гостро: підвищилась температура до 38 град., з‖явилися нудота,
блювота 2 рази, відмова від їжі, скарги на болі в животі. При огляді лікарем виявлено: в‖ялість, слабкість, спинка язика суха;
тахікардія, живіт м‖який, відмічається гурчання і больова реакція при пальпації петель кишечнику. Кал був 5 разів: рідкий, водянистий
без патологічних домішок. При бактеріологічному дослідженні калу виявлено E. Coli O-125. 1. Виділіть основні синдроми
захворювання. 2. Сформулюйте діагноз. 3. Призначте лікування. 4. Диспансерне спостереження. Еталон відповіді до задачі 3 1.
Інтоксикаційний, гастрентерит, ексикоз. 2. Ешерихіоз (О-125), гастроентерит, середньоважка форма, токсико-ексикоз 1-го ступеня. 3.
Дієта, оральна регідратація до 1л на добу, ніфуроксазид курсом 5-7 днів, ентеросорбент протягом 2 діб, ферменти, пробіотик. 4.
Диспансерне спостереження проводиться в КІЗі протягом 1-го місяця з обов’язковим 2-х кратним посівом сечі та калу.
190
ЗАДАЧА 4 Дитина 8 міс, температура 37,5-38 град, багаторазова блювота, відмовляється від їжі, рідину п’є охоче, але після пиття
спостерігається повторна блювота; дитина стала млявою, кал за добу 8 разів, водянистий, жовто-оранжевого кольору з незначною
кількістю прозорого слизу. Об’єктивно: дитина в’яла, в сопорі, шкіра суха, з мармуровим відтінком, риси обличчя загострені, живіт
здутий, через що органи черевної порожнини пальпації недоступні. Діурез знижений. При бактеріологічному обстеженні калу виділено
Е. Coli O-111. 1. Поставте діагноз. 2. Складіть план обстеження. 3. Призначте лікування. 4. Правила виписки хворого із стаціонару.
Еталон відповіді до задачі 4 1. Ешерихіоз (О-111), гастроентерит, тяжка форма, токсико-екикоз 2-3-го ступеню. 2. Обстеження:
загальний аналіз крові, гематокрит, загальний аналіз сечі, копрограма, біохімічне дослідження крові (електроліти, показники
азотистого обміну, печінкові проби). 3. Лікування: регідратаційна терапія (оральна і перентеральна регідратація),цефотаксим в/в,
ентеросорбент, ферменти, пробіотики. 4.Після клінічного одужання та дослідження випорожнень та сечі через 2-3 дні після відміни
антибіотиків.
Задача № 1 Дівчинка 4-х років відвідує дитячий садок, де спостерігались випадки гострих захворювань, що супроводжувались
лихоманкою. Захворіла раптово: підвищилась температура тіла до 38,5°С, повторні блювання, дівчинка плакала від головного болю.
При госпіталізації стан важкий: млява, скаржиться на головний біль, блювання повторились. Шкіра чиста, обличчя гіперемійоване,
ін’єкція судин склер. Слизова зіву, задньої стінки глотки гіперемійована. Виражена ригідність м’язів потилиці, позитивні симптоми
Керніга, верхній Брудзинського. При проведенні люмбальної пункції спинномозкова рідина (СМР) витікала струєю. Ліквор прозорий,
безбарвний, плеоцитоз 560 клітин (лімфоцити 75 %), білок 0,24 г/л, цукор 2,8 ммоль/л, хлор 120 ммоль/л, реакція Панді (+). 5. Поставте
попередній діагноз. 6. Якими методами лабораторної діагностики можна підтвердити етіологію захворювання? 7. Яка медична
допомога повинна надаватись на догоспітальному етапі? 8. Вкажіть можливі віддалені наслідки перенесеної хвороби.
Задача № 2 Хлопчих 10 років захворів раптово після перебування на пляжі. Ввечорі спостерігалось підвищення температури тіла до
38,8°С, сильний головний біль, блювання 4 рази. При госпіталізації стан важкий: млявий, загальна гіперстезія (тактильна, звукова,
світлова). Шкіра чиста, обличчя і шия гіперемійовані, ін’єкція судин склер. Слизова зіву, задньої стінки глотки гіперемійована, чиста.
Виражена ригідність м’язів потилиці, позитивні симптоми Керніга, верхній Брудзинського. При проведенні люмбальної пункції
спинномозкова рідина (СМР) витікала струєю. Ліквор прозорий, безбарвний, плеоцитоз 350 клітин (лімфоцити 80 %), білок 0,33 г/л,
цукор 2,6 ммоль/л, хлор 120 ммоль/л, реакція Панді (+). 5. Поставте попередній діагноз. 6. Яка медична допомога повинна надаватись
на догоспітальному етапі? 7. Який об’єм рідини необхідно призначити в стаціонарі (враховується в/в введення та реr.os) ? 8. З якими
захворюваннями потрібно проводити диференціальний діагноз. Які зміни в лікворі спостерігаються при цих захворюваннях?
Задача № 1 Хлопчик 5 міс. Поступив в лікарню на 2-й день хвороби. Захворювання почалось гостро: підвищилась температура тіла до
39°С, відмовилася від їжі, спостерігались повторні блювання, виражений неспокій, пронизливий крик. У матері дитини протягом
останнього тижня спостерігався назофарингіт. При госпіталізації стан хворого важкий: температура тіла до 39,2°С, млявий,
монотонний крик, голова закинута назад, набухання і напруження великого тім’ячка. шкіра чиста. Помірна гіперемія піднебінних
дужок і задньої стінки глотки. Велике тім’ячко вибухає, напружене, спостерігається ригідність м’язів потилиці, позитивний симптом
Лесажа. При прямій бактеріоскопії ліквору виявлено Грам (–) диплокок. 1. Поставте попередній діагноз 2. Які зміни в лікворі
характерні для даного захворювання? 3. Яку медичну допомогу потрібно надати на до госпітальному етапі? 4. Заходи в осередку
інфекції. Вкажіть можливе джерело інфекції.
Задача № 2 Хлопчик 4-х років захворів раптово. Вранці був активним, грався, о 1600 поскаржився на головний біль, температуру тіла
до 39°С, блювання 2 рази. Вночі плакав від сильного головного болю, блювання повторювались ще 3 рази. Вранці температура 40°С,
з’явився висип. При огляді стан важкий. Млявий, загальмований. Лежить на боці із закинутою назад головою, руки і ноги приведені до
тулуба. Загальна гіперстезія. На шкірі стегон, гомілок, сідниць – елементи геморагічного висипу темно-вишневого кольору, зірчастої
форми, від 3 до 10 мм. в діаметрі, розташовані несиметрично, в центрі деяких елементів – ділянки некрозу. Виражена ригідність м’язів
потилиці, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського. 1. Поставте попередній діагноз. 2. Якими методами лабораторної діагностики
можна підтвердити етіологію захворювання? 3. Призначте терапію на догоспітальному етапі. 4. Вкажіть середню тривалість
антибіотико терапії в стаціонарі та критерії відміни антибіотиків при даному захворюванні.
Задача № 3 Дитина 10 місяців доставлена в стаціонар в агональному стані. Хворіє першу добу. Свідомість затьмарена. Шкіра
ціанотична, на ногах, руках, тулубі, обличчі – елементи рясного геморагічного висипу, зірчастої форми, розміром від 1-2 мм. до
кількох сантиметрів в діаметрі з ділянками некрозу в центрі. На спині, нижній частині тулуба – гіпостатичні синюшні плями. На
слизових оболонках рота – крововиливи. Артеріальний тиск 20/0 мм.рт.ст., ЧД 66/хв., ЧСС 200/хв., пульс ниткоподібний. Менінгеальні
симптоми негативні. Анурія. Через 1 годину дитина померла, незважаючи на проведення реанімаційних заходів. 1. Сформулюйте
діагноз. 2. Призначте терапію на догоспітальному етапі. 3. Вкажіть найбільш вірогідну причину смерті. 4. В чому полягає специфічна
профілактика даного захворювання.
Задача № 4 Дівчинка 1 року захворіла раптово о 1200 . Підвищилась температура тіла до 38,8°С, спостерігались блювання 3 рази,
дитина стала дуже неспокійною. О 2200 температура тіла підвищилась до 40°С, з’явились тоніко-клонічні судоми. Був викликаний
лікар швидкої допомоги. При огляді стан дитини важкий. Млява, сонлива. Шкіра бліда, на стегнах, гомілках, сідницях – елементи
геморагічного висипу темно-вишневого кольору, зірчастої форми, від 2 до 10 мм. в діаметрі, в центрі найбільших елементів – ділянки
некрозу. виражена ригідність м’язів потилиці, позитивні симптоми Керніга, нижній Брудзинського, Лесажа. 1. Поставте попередній
діагноз. 2. Якими методами лабораторної діагностики можна підтвердити етіологію захворювання? 3. Призначте терапію на
догоспітальному етапі. 4. Від введення антибіотиків якого ряду слід утриматись на до госпітальному етапі.
Задача № 1 Дитина 1 р.6 міс., не щеплена через відмову батьків від профілактичних щеплень, захворіла раптово. Вранці підвищилась
температура тіла до 38,50 С, з’явились слизові виділення з носа, покашлювання, одноразове блювання, випорожнення більш рідкі, ніж
звичайно, без патологічних домішок. Після денного сну дитина стала дуже капризною, перестала ставати на ноги, голос гнусавий,
випита рідина виливається через ніс. При обстеженні в стаціонарі виявлено обмеження рухів, зниження тонусу м,язів, відсутність
сухожильних рефлексів на ногах, більше в проксимальних ділянках; чутливість збережена. 1. Поставте попередній діагноз 2. Вкажіть
лабораторні методи діагностики для підтверження етіології захворювання 3. Призначте лікування 4. В якому віці проводять щеплення
ОПВ і шлях її введення.
Задача № 2 Дівчинка 3 років, не щеплена через відмову батьків від профілактичних щеплень, захворіла гостро: підвищилась
температура тіла до 380С, з’явились слизові виділення з носа, покашлювання. Через 3 дні температура тіла знизилась до 36,60С. 191
Вранці дівчинка поскаржилась на біль в правій нозі, перестала ставати на ногу. При обстеженні в стаціонарі виявлено обмеження
рухів, зниження тонусу м’язів, відсутність сухожильних рефлексів на правій нозі; чутливість збережена. 1. Поставте попередній
діагноз 2. Призначте лікування 3. Вкажіть можливі залишкові явища після перенесеного захворювання для даного хворого 4. В якому
віці проводять щеплення ІПВ і шлях її введення. Еталони відповідей по темі: Ентеровірусна інфекція. Менінгококова інфекція.
Поліомієліт
Варіант № 1 Задача № 1 (1) 5. Ентеровірусна інфекція, серозний менінгіт, важкий ступінь. 6. – Виявлення РНК віруса в лікворі
методом ПЛР. – Вірусологічне дослідження ліквора (культивування вірусу на культурі тканини чи культурі клітин). – Виявлення Аg
віруса в лікворі методом ІФА. 7. а) Оксигенотерапія зволоженим киснем. б) Глюкокортикоїди (преднізолон, гідрокортизон) в/в разова
доза 3 мг/кг за преднізолоном або дексаметазон 0,15 мг/кг в/в, 10 мг/кг (по преднізолону); в) Антипіретики (парацетамол 10 – 15 мг/кг,
або ібупрофен 5 – 10 мг/кг реr.os; метамізол натрію (анальгін) 50 % - 0,1 мл/рік життя в/в. 8. – Церебростенічний синдром – Затримка
психічного розвитку – Гідроцефалія – Епілепсія – Глухота.
Задача № 2 (1) 1. Поліомієліт, бульбо-спінальна форма, паралітичний період, нижній млявий парапарез, парез м’якого піднебіння,
важкий ступень. 2. – Вірусологічний метод (культивування вірусу на культурі тканин чи клітин). Проводять дослідження фекалій,
змивів з носоглотки, ліквора, крові. Першу пробу фекалій беруть при госпіталізації, другу – через 24 - 48 годин. Проби терміново
доставляються в вірусологічну лабораторію в умовах дотримання холодового ланцюга; – Серологічний метод (ІФА): – виявлення
специфічних Ав Ig M в крові та спино-мозковій рідині; – виявлення наростання титру специфічних Ав Ig G в крові методом парних
сироваток з інтервалом 4 тижня (діагностичним вважається наростання титру Ав в 4 рази і >); – виявлення Ав вірусу в фекаліях і СМР;
– Виявлення РНК вірусу в фекаліях, СМР, крові методом ПЛР. 3. Етіотропних препаратів на сьогоднішній день немає. Лікування
симптоматичне: - повний фізичний спокій, хворий повинен перебувати в зручному положенні, що попереджає розтягування ураження
м’язів і виникнення контрактур. По можливості відмовитись від парентеральних втручань; - дегідратаційна терапія (лазикс, діакарб) з
одночасним призначенням препаратів К; - при больовому синдромі і седативні засоби; - годування тільки через зонд; - контроль за
прохідністю дихальних шляхів, при необхідності проведення санації дихальних шляхів. 4. В 5 місяців, 18 місяців, 6 років; 14 років –
реr.os.
Задача № 3 (1) 1. Менінгококова інфекція, генералізована форма, менінгіт, важкий ступінь. 2. Ліквор каламутний, сіро-білого кольору,
нейтрофільний плеоцитоз (як правило, тисячі клітин в 1 мкл), підвищений вміст білка, позитивні осадові реакції, можливе зниження
цукру. 3. - Забезпечення венозного доступу. - Глюкокортикоїди (3 мг/кг) по преднізолону (при менінгітах, за умови відсутності
менінгококцемії і ІТШ, перевага надається дексаметазону 0,15 мг/кг). - Антибіотики (цефотаксим 75 мг/кг в/в крапельно або
цефтріаксон 50 мг/кг в/в крапельно або левоміцетину сукцинат 25 мг/кг в/в струменево). - Антипіретики (парацетамол 10 – 15 мг/кг,
або ібупрофен 5 – 10 мг/кг реr.os; метамізол натрію (анальгін) 50 % - 0,1 мл/рік життя в/в. 4. Обстеження контактних (посів із задньої
стінки глотки на менінгокок); лікування хворих; санація носіїв; всім контактним – профілактична антибіотикотерапія (рифампіцин
реr.os 2 дні; або ципрофлоксацин реr.os одноразово, або цефтріаксон в/м одноразово).
Задача № 4 (1) 1. Менінгококова інфекція, генералізована змішана форма, менінгококцемія, менінгіт, важкий ступінь. 2. –
Бактеріологічне дослідження крові та спинномозкової рідини; – Мікроскопія мазка крові та спинномозкової рідини, забарвлених за
Грамом (виявлення грамнегативних диплококів); – Проведення реакції латекс-аглютинації крові та спинномозкової рідини (виявлення
антигенів менінгокока); – Виявлення ДНК менінгокока в крові та спинномозкові рідині методом ПЛР. 3. а) Оксигенотерапія
зволоженим киснем. б) Забезпечення венозного доступу; в) Глюкокортикоїди (преднізолон, гідрокортизон) в/в разова доза 2-3 мг/кг,
добова до 10 мг/кг (по преднізолону); г) Антибактеріальна терапія: цефотаксим 75 мг/кг в/в крапельно або цефтріаксон 50 мг/кг в/в
крапельно або левоміц
192
ФОТО ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ
Вітряна віспа ? Вітряна віспа. Геморагічна Герпес-зостер (оперізуючий).

форма у хворого з Початок висипу
імунодефіцитом.
Вітряна віспа. Бульозна Вітряна віспа. Типова форма. Герп-ангіна? Віспа вітряна реш-
форма Несправжній поліморфізм ? висип ?
Реш-висип вітряна віспа? Дифтерія
Інфекційний мононуклеоз ? Плівчаста форма дифтерії Вітряна віспа – реш-висип ???

мигдаликів
193
Гепатит В Гепатит В (печінкова кома) Гепатит В
Поширена форма дифтерії КІР (ін'єкція склер) КІР, період висипання

мигдаликів (Тяжка) кон'юнктивіт??
Кір період висипання (цвітіння Кір період висипання Менінгококова інфекція

корового висипу = гемосидерин
– бурий колір)
194
Менінгеальна поза Менінгококцемія
Менінгококцемія Менінгококова інфекція Шигельоз ?
КІР (ін'єкція склер)/ Паротит ?

кон'юнктивіт
Псевдотуберкульоз/ Краснуха Псевдотуберкульоз/ Краснуха Паротит ?
195
Лакунарна ангіна Лакунарна ангіна (скарлатина)
Білий дермографізм при Скарлатина «малиновий язик». Тяжка дегідратація. ГКІ

скарлатині Палаючий зів. (сальмонельоз)
Тяжка дегідратація. ГКІ Тяжка дегідратація. ГКІ Скарлатина

(сальмонельоз) (сальмонельоз)
196
197

ВИРІШЕНІ ЗАДАЧІ ТА АНАЛІЗИ + ФОТО

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ВИРІШЕНІ ЗАДАЧІ ТА АНАЛІЗИ + ФОТО

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ЗМІСТ

Пацієнт: Дівчинка, 6 роки

Показник Результат Одиниці Референтні

Пацієнт: Дівчинка, 7 роки

Показник Результат Одиниці Референтні

Патологічні зміни: лейкоцитоз, зниження загальних нейтрофілів,

Патологічні зміни:лейкоцитоз, еритропенія, знижений гемоглобін,

Загальний аналіз крові розгорнутий

Матеріал: кров капілярна

Показник Результат Одиниці Референтні

Патологічні зміни: лейкопенія, лімфоцитоз, знижені загальні нейтрофіли,

Загальний аналіз крові розгорнутий

Матеріал: кров капілярна

Показник Результат Одиниці Референтні

Пацієнт: Хлопчик, 2 роки

Матеріал Назва Результат Одиниці Референтні

ДНК EBV (вірус 200000 копій/мл не виявлено

IgG до EA EBV 1.9 копій/мл <0,9 негативний

Пацієнт: Хлопчик, 7 роки

Серологічні маркери HSV 1,2

Матеріал Назва Результат Одиниці Референтні

Діагноз – герпесвірусна інфекція гостра форма(вітряна віспа, оперізуючий герпес)

Пацієнт: Хлопчик, 3 роки

CMV IgG 0,4 S/CO <0,9 негативний

Маркери оцінки функції печінки та діагностика жовтяниці

Маркери оцінки функції печінки та діагностика жовтяниці

Пацієнт: Хлопчик, 1 місяць

Пацієнт: Хлопчик, 3 роки

Маркери оцінки функції печінки та діагностика жовтяниці

Матеріал для дослідження плазма

Назва дослідження Результат Одиниці Референтні

Патологічні зміни: підвищений білірубін(загальний, прямий), АЛТ, АСТ(цитоліз),

Пацієнт: Дівчинка, 12 років

Маркери оцінки функції печінки та діагностика жовтяниці

Матеріал для дослідження плазма

Назва дослідження Результат Одиниці Референтні

Патологічні зміни: підвищений білірубін(загальний, прямий, непрямий), АЛТ,

Пацієнт: Хлопчик, 1 місяць

Маркери оцінки функції печінки та діагностика жовтяниці

Матеріал для дослідження плазма

Назва дослідження Результат Одиниці Референтні

Патологічні зміни: підвищення білірубіну(загального, прямого, непрямого), АЛТ, АСТ в нормі,

Загальний аналіз сечі

Пацієнт: Хлопчик, 5 років

Назва дослідження Результат

ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ СЕЧІ

Колір сечі - солом'яно-жовтий

Прозорість сечі - прозора

Питома вага 1,015 1,005-1,025

Реакція (рН) 5,9 5,5-7,0

Білок 120 мг/л <140

Глюкоза - ммоль/л не виявлено

Кетонові тіла - ммоль/л не виявлено

Уробіліноген 24 мкмоль/л 0-17

Білірубін виявлено не виявлено

Лейкоцити - лейко/мкл не виявлено

Незмінені еритроцити - п/з не виявлено

Лейкоцити (мікроскопія) - п/з 0-10

Плоский епітелій (мікроскопія) - п/з поодинокі

Нирковий епітелій (мікроскопія) - п/з не виявлено

Елементи дріжджеподібного - не виявлено

(Уробіліноген – це хімічна сполука, яка утворюється в результаті перетворення білірубіну в

Патологічні зміни: темно-жовтий колір сечі, підвищена кількість уробіліноген, виявлено