5110 група, 15.01.

2021

Тема №5
«Ведення хворого з гострим і хронічним діарейним синдромом в клініці
інфекційних хвороб»

Акімов А.І.
Задача №1
1. Попередній діагноз:
Гостра амебна дизентерія, позакишковий амебіаз (амебний гепатит), тяжкий
перебіг.
2. План обстеження:
-Загальний аналіз крові;
-Загальний аналіз сечі;
-Аналіз крові на RW;
-Аналіз крові на HBsAg;
-Аналіз калу на яйця гельмінтів;
-Біохімічний аналіз крові (глюкоза, сечовина, креатинін, білок загальний і
фракції, газовий склад крові, КОС, АлАТ, АсАТ, білірубін загальний, прямий
і непрямий, електроліти (калій, натрій, хлор, кальцій));
-Коагулограма;
-ЕКГ
-Оглядова рентгенографія ОГП;
-УЗД ОЧП;
-Паразитоскопія мазку калу на наявність тканинної форми амеби;
- Колоноскопія з біопсією слизової оболонки товстої кишки з країв виразок;
-ІФА крові для виявлення антитіл до Entamoeba hystolytica;
-ПЛР калу для виявлення ДНК Entamoeba hystolytica;
3. Лікування:
-Ліжковий режим;
-Дієта №4;
-Рясне пиття;
-Тинідазол 2 г 1 раз на добу pes os;
-Лоратадин 10 мг 1 раз на добу per os;
-Аевіт 1 капсула 3 рази на добу per os;

4. Диференційна діагностика:
1) Шигельоз:
- Характерні випорожнення спочатку калового характеру, часті, рідкі, а потім
стають мізерні, із слизом та кров’ю по типу «ректального плювка», а у
хворого – спочатку часті з домішками слизу та кров’ю, а потім випорожнення
набувають склоподібного характеру;
-Характерний гострий початок, а у хворого – повільний, поступовий;
-При ректороманоскопії характерні поодинокі ерозії, а у хворого слизова
оболонка дифузно гіперемійована, наявні ерозії, виразки, місцями поліпи;
-Не характерне ураження печінки, а у хворого – наявне;
2) Сальмонельоз:
-Характерна наявність блювання, а у хворого воно відсутнє;
-Характерний біль у відділах ШКТ, прояви ентериту, а у хворого наявне
ураження товстої кишки;
-Випорожнення смердючі, з домішкою слизу і зеленуватим відтінком, часто
нагадують жабуриння або жаб’ячу ікру, а у хворого – з домішками слизу та
крові;
3) Балантидіаз:
-В анамнезі часто наявний контакт зі свинями, а у хворого такого контакту не
було;
-Характерний гострий початок, а у хворого – повільний, поступовий;
-Характерні часті випорожнення з характерним гнильним запахом, а у
хворого випорожнення часті, з домішкою крові та слизу, без гнильного
запаху;
-При ректороманоскопії характерні виразки щілиноподібної форми, покриті
сироподібною масою, після видалення якої візуалізуються зазубрені
неприпідняті (втягнуті) краї виразок, а при амебіазі виразки з припіднятими
краями;

Задача №2
1. Попередній діагноз:
Холера, типова форма, тяжка дегідратація. Дегідратаційний шок ІІІ ступеня.
ГНН, олігоанурична стадія
2. План обстеження:
-Загальний аналіз крові з гематокритом;
-Загальний аналіз сечі;
-Аналіз крові на RW;
-Аналіз крові на HBsAg;
-Аналіз калу на яйця гельмінтів;
-Біохімічний аналіз крові (глюкоза, сечовина, креатинін, білок загальний і
фракції, газовий склад крові, КОС, АлАТ, АсАТ, білірубін загальний, прямий
і непрямий, електроліти (калій, натрій, хлор, кальцій));
-ЕКГ;
-УЗД органів черевної порожнини;
-Оглядова рентгенографія ОГП;
-Контроль діурезу;
-Вимірювання ЦВТ;
-Бактеріологічний посів калу та блювотних мас на збудника холери;
-Експрес-діагностика калу на збудника холери методом мікроаглютинації
холерних вібріонів;
3. Лікування:
-Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії;
-Ліжковий режим;
-Дієта №4;
-Спочатку Трисіль 2000 мл в/в зі швидкістю 120 мл/хв., далі 2000 мл в/в зі
швидкістю 80 мл/хв., наступні Трисіль 2000 мл в/в зі швидкістю 50 мл/хв від
контролем діурезу, ЦВТ, АТ;
-Ципрофлоксацин 1,0 г одноразово per os; після виведення з шоку і
припиненні блювання

4. Диференційна діагностика:
1) Шигельоз:
-Характерна гарячка, у хворого відсутня;
-Блювання не характерне, біль у животі, випорожнення спочатку часті, а
потім мізерні, по типу ректального плювка, а у хворого - діарея без болю по
типу рисового відвару, блювання без нудоти;
-В загальному аналізі крові не характерно підвищення рівня гемоглобіну, а у
хворого присутнє;
2) Харчова токсикоінфекція:
-Характерний гострий початок з підйомом температури, а у хворого відсутня
гарячка;
-Не характерні часті, рясні, водянисті з домішкою білих “пластівців”
випороження, а у хворого вони наявні;
-Блюванню передує нудота, а у хворого нудота відсутня;
- В загальному аналізі крові не характерно підвищення рівня гемоглобіну, а у
хворого присутнє;
3) Сальмонельоз:
-Характер стільця – зеленуватий, з залишками неперетравленої їжі, а у
хворого випорожнення водянисті з домішкою білих “пластівців”;
-Характерні озноб, болі в животі, а у хворого вони відсутні;
-Характерний нормальний АТ, або дещо знижений, а у хворого різко
знижений;
-Початок з симптомів інтоксикації, а у хворого вони відсутні;

Баалів 5

Башта Аліна

Задача №1

Хвора 30 років, з Єгипту, вважає себе хворою протягом семи

тижнів. Захворювання почалось з підйому температури тіла. Через
5 тижнів з'явились болі в животі, почастішали випорожнення,
турбували тенезми. В калі відзначались домішки слизу та крові.
Об'єктивно: Язик обкладений. Живіт болючий за ходом товстого
кишечнику. Збільшена печінка до 3 см, край її щільний. Селезінка
біля краю реберної дуги. При ректороманоскопії слизова дифузно
гіперемійована, ерозії, невеликі виразки, місцями поліпи.
В копроцитограмі слиз у великій кількості, еритроцити та
лейкоцити густо покривають все поле зору.
1. Попередній діагноз: Гострий кишковий амебіаз.
Прогресуючий перебіг. Середнього ступеня тяжкості. Поза
кишковий амебіаз?
2. План обстеження:
 ЗАК;
 ЗАС;
 Коагулограма;
 Аналіз крові на RW;
 Біохімічний аналіз крові (білірубін загальний, білірубін
прямої і непрямої фракції, білок загальний і його фракції,
креатинін, сечовина, електроліти, АСТ, АЛТ, ЛДГ,
глюкоза); СРБ
 Гази крові;
 КОС;
 Група крові та резус фактор;
 ІФА крові на HВsAg;
 Мікроскопія калу на яйця гельмінтів;
 Рентгенографія ОЧП;
 Копроцитограма;
 Виявлення в калі специфічних антигенів паразита
(адгезивний лектин; метод ІФА);
 Виявлення ДНК амеби в калі (ПЛР);
 Основний метод специфічної діагностики?
3. Лікування:
 Госпіталізація у стаціонар;
 Ліжковий режим;
 Катетеризація вени і сечового міхура; з якою метою?
 Метронідазол 500–750 мг п/о 3 × на день протягом 7–10
днів;
 Реосорбілакт 200 мл 2 р/д в/в крапельно показання?
 Лоратадин 10 мг перорально 1 раз на добу;
 Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/м 1 раз на добу;
  Лоперамід 4 мг 1 р/д
 Розчин Рінгера 400 мл 2 р/д в/в крапельно
 Глюкоза 5 % 500 мл 2 р/д в/в крапельно
4. Диференційна діагностика:
Неспецифічний виразковий коліт
Вражається тільки товста кишка в напрямку від дистального до
краніального відділу кишки суцільною ділянкою, немає
сегментарності ураження, що добре візуалізується при
колоноскопії, вражається тільки слизова оболонка кишки,
характеризується генетичною схильністю і позакишковими
проявами (увеїт, епісклерит, артралгії, нодулярна еритема), наявний
колітний синдром.
Шигельоз
Характеризується гострим початком з тривалою високою
температурою (39-40‫ﹾ‬С і більше). Наявний нестерпний тягнучий
біль, що віддає у крижі і відчуття печіння у прямій кишці , які
виникають під час дефекації і зберігаються протягом 5-15 хв після
неї). Відсутні випорожнення по типу «ректального плівка», печінка
та селезінка збільшені, а це не характерно для шигельозу.
Балантидіаз
Відсутність даних епідеміологічного і професійного анамнезу
(немає даних про контактування зі свинями), клінічно
випорожнення часті з характерним гнильним запахом. На відміну
від амебіазу при ректороманоскопії визначаються виразки
щілиноподібної форми, покриті сироподібною масою, після
видалення якої ректороманоскопом візуалізуються зазубрені
втягнуті краї виразок.

Задача №2

Хвора І. 25 років поступила в лікарню через 6 годин від початку

захворювання, яке розпочалося гостро з частих рідких
випорожнень і блювання без нудоти та болю в животі. Незабаром
з'явилися значна слабкість, спрага, сухість в роті.
Об-но: Т – 36,0Со. Хвора адинамічна, свідомість збережена. Шкіра
ціанотична, кінцівки холодні. Голос осиплий. Пульс слабкого
наповнення, 110 за 1хв. Тони серця глухі, АТ 90/60 мм.рт.ст. Язик
сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м'який,
безболісний. Печінка і селезінка не збільшені. Повторні судоми
м'язів кінцівок. Випороження часті, рясні, водянисті з домішкою
білих “пластівців”. Діурез 400 мл за добу.
Загальний аналіз крові: гемоглобін 146 г/л, лейкоцити 12х109/л,
ШЗЕ – 5 мм /год
1. Попередній діагноз: Холера, типова форма, тяжкого стану.
Дегідратація 2 ступеня. Дегітраційний шок. ГНН (олігоурія)
2. План обстеження:
 ЗАК;
 ЗАС;
 Біохімічний аналіз крові (білірубін загальний, білок
загальний і його фракції, креатинін, сечовина, електроліти,
АСТ, АЛТ, ЛДГ, глюкоза); СРБ.
 ЕКГ;
 УЗД ОЧП;
 Рентгенографія ОГК;
 Аналіз крові на RW;
 Копроцитограма;
 Група крові та резус фактор;
 Коугулограма;
 ІФА крові на HВsAg;
 Мікроскопія калу на яйця гельмінтів;
 Бак.посів калу і блювотних мас на збудника холери;
 Аналіз крові на РНГА з холерним антигеном в динаміці;
 Експрес-методи специфічної діагностики
3. Лікування:
 Госпіталізація в стаціонар;
 Ліжковий режим;
 Постановка сечового катетера;
 Постановка центрального венозного катетера;
 Доксициклін 0,3г одноразово сьогодні не є препаратом
вибору
 Лоратадин 10 мг перорально 1 раз на добу
 Трисіль 3,5 л в/в струменно
 Глюкоза 5 % 500 мл 2 р/д в/в крапельно
 Ентеросгель по 1,5 ст.л. 3 рази на добу
 4. Диференційна діагностика
Шигельоз
За умовою задачі випорожнення водянисті з домішкою білих
«пластівців», живіт безболісний, при шигельозі випорожнення з
домішками слизу або крові, живіт болючий. Рідко
спостерігається блювання.
Амебіаз
Характеризується довгим інкубаційним періодом, поступовим
початоком із субфебрилітету, спочатку з’являються важкість в
надчеревній ділянці, короткочасний біль у животі, метеоризм.
Випорожнення у початковий період рясні, калові, із прозорим
слизом, 4—6 разів на добу, з різким запахом. А вже потім
випорожнення стають подібними, по таких при холері.
Можливий постійний або біль переймоподібного характеру у
животі, що посилюється під час дефекації. Тенезми (при
ураженні прямої кишки).
Гастроінтестинальна форму сальмонельозу
Характеризується гострим початком, звичайно з ознобу, нудоти і
блювання, часто багаторазового, яке приносить короткочасне
полегшення. Наявний біль у животі, що частіше локалізується в
надчеревній ділянці. Спостерігається підвищення температура
тіла, нерідко до 38°С і вище, що поєднується з іншими
вираженими симптомами загальної інтоксикації (ломотою в тілі,
головним болем). Випорожнення у великій кількості,
зеленуватого кольору, смердючі.
Балів 4

Грамма Анастасія

Задача №1

Хвора 30 років, з Єгипту, вважає себе хворою протягом семи тижнів. Захворювання
почалось з підйому температури тіла, уртикарних висипань на шкірі. Через 5 тижнів
з'явились болі в животі, почастішали випорожнення, турбували тенезми. В калі
відзначались домішки слизу та крові.

Об'єктивно: Язик обкладений. Живіт болючий за ходом товстого кишечнику. Збільшена

печінка до 3 см, край її щільний. Селезінка біля краю реберної дуги. При
ректороманоскопії слизова дифузно гіперемійована, ерозії, невеликі виразки, місцями
поліпи.
В копроцитограмі слиз у великій кількості, еритроцити та лейкоцити густо покривають
все поле зору

1.Гострий кишковий амебіаз(А06.0), середній ступінь тяжкості. Амебний гепатит (А06.4)

2.- ЗАК

- ЗАС

- б/х крові (білірубін, загальнийбілок, креатинін, сечовина, СРБ, калій, натрій, АЛТ, АЛС,
лужна фосфатаза) КОС
- глюкоза крові
- коагулограма
- аналізкрові в RW
- аналізкрові на HbsAg
- аналіз калу на яйцягельмінтів
- УЗД ОЧП
- Рентгенографія органів грудної порожнини
- ЕКГ
- Ректороманоскопія
- Паразитоскопіянативнихмазків калу для виявлення тканинної форми амеби
- ІФА крові для виявленняантигенів E. Hystolyticaдвічі з інтервалом 14 днів Антитіла
можуть бути негативні

копроцитограма

3.Лікування:
Ліжковий режим
Метронідазол 0,5 3р/д per os 10 днів
Лоратадин 10мг 1р/д перорально
Стерофундін 500 мл в/в повільно 2 рази на добу
Фуросемід 20 мг в/м струминно 2 рази на добу немає роказань для інузійної терапії
Ентеросгель 15 мг 3 р/д per os
Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в 1 р/д

4.Дифдіагностика
1)Холера:
випорожненняводянисті з домішкоюбілих «пластівців», а не зіслизом та кров’ю;
температура знижується, а не підвищується, збільшенняпечінки не характерно для холери
та виразкислизовоїтовстої кишки. Блювання без нудоти. Ознаки дегідратації!!!
2) Шигельоз:
у хвороївідсутнівипорожнення по типу «ректального плівка», печінка та
селезінказбільшені, а це не характерно для шигельозу; у хворої все починалось поступово,
а при шигельозі початок гострий.
3)Балантидіаз
Даніепідеміологічного і професійного анамнезу, щовказують на перебування в
ендемічномурайоніабо контакт ізсвинями.
Клінічний перебіг дуже схожий, випорожнення часті з характерним гнильним запахом.
На відміну від амебіазу при ректоманоскопії визначаються виразки щілиноподібної
форми, покриті сироподібною масою, після видалення якої
ректоманоскопомвізуалізуються зазубрені неприпідняті (втягнуті) краї виразок. При
амебіазі виразки з припіднятими краями.
4)Неспецифічний виразковий коліт
Вражається тільки товста кишка в напрямку від дистального до краніального відділу
кишки суцільною ділянкою, немає сегментарності ураження, що добре візуалізується при
колоноскопії, вражається тільки слизова оболонка кишки.
Характерна генетична схильність і позакишкові прояви: ураження очей (увеїт,
епісклерит), суглобів (артралгії, анкілозуючий спондилоартрит), шкіри (нодулярна
еритема, гангренозна піодермія)
Колітний синдром. Не відмічається метеоризм, важкість в надчеревній ділянці і розлитий
біль в животі.

Задача 2

Хвора І. 25 років поступила в лікарню через 6 годин від початку захворювання, яке
розпочалося гостро з частих рідких випорожнень і блювання без нудоти та болю в животі.
Незабаром з'явилися значна слабкість, спрага, сухість в роті.
Об-но: Т – 36,0Со. Хвора адинамічна, свідомість збережена. Шкіра ціанотична, кінцівки
холодні. Голос осиплий. Пульс слабкого наповнення, 110 за 1хв. Тони серця глухі, АТ
90/60 мм.рт.ст. Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м'який, безболісний.
Печінка і селезінка не збільшені. Повторні судоми м'язів кінцівок. Випороження часті,
рясні, водянисті з домішкою білих “пластівців”. Діурез 400 мл за добу.
Загальний аналіз крові: гемоглобін 146 г/л, лейкоцити 12х109/л, ШЗЕ – 5 мм /год.

1. Попередній діагноз
Холера, типова форма, тяжкий перебіг. Ускладнення- Гіповолемічний шок, дегідратація 3
ступеню; треба використовувати класифікацію ВООЗ ГНН, фаза олігурії
2. План обстеження
- Загальний аналіз крові, гематокрит Cito!
- Загальний аналіз сечі
- Біохімічний аналіз крові: загальний білірубін з фракціями, загальний білок з фракціями,
АЛТ, АСТ, КФК, ЛДГ, креатинін, сечовина, СРБ
- Аналіз крові на електроліти (калій, натрій, хлор, кальцій) Cito!
- Аналіз крові на КОС Cito!
- Коагулограма
- Аналіз крові на HBsAgметодом ІФА
- Аналіз крові на RW методом РЗК
- Копроцитограма + бак посів на холерного вібріона (Ф-30) абсолютно різні дослідження

-Дослідження випорожнень люмінісцентно- серологічним методом на холерний вібріон

- РПГА з холерним антигеном в динаміці

- ЕКГ
- Рентгенографія ОГП
- УЗД ОЧП
- вимірювання ЦВД cito
- вимірювання АТ

- контроль діурезу погодинно

- контроль втрат рідини- випорожнення, блювотні маси

3)Лікування:

Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії інфекційного стаціонару

Ліжковий режим

Катетеризація центральної вени, сечового міхура

0
Розчин Квартасіль (Ацесіль, Трисіль, Хлосіль) підігрітим до 38,0 С в дозі 4900мл (7% від
маси тіла 70 кг) в/в: струминно (120мл/хв) 2400 мл за 20 хв., а 2500 мл зі швидкістю (60
мл/хв) за 45хвилин

Доксициклін 0,3г одноразово сьогодні не є препаратом вибору

Лоперамід по 4 мг (2 табл) після кожного діарейного акту дефекації

Ентеросгель по 1,5 ст.л. 3 рази на добу пер ос

4. Диференційний діагноз
1)Амебіаз
- Довгий інкубаційний період, поступовий початок із субфебрилітету, спочатку
з’являються важкість в надчеревній ділянці, короткочасний біль у животі, метеоризм.
- У початковийперіод вони рясні, калові, ізпрозоримслизом, 4—6 разів на добу, з різким
запахом. А вже потім випорожнення стають подібними, по таких при холері.
- Можливийпостійнийабопереймистийбіль у животірізноманітноїінтенсивності,
щопосилюєтьсяпід час дефекації. У разіураженняпрямої кишки характернітенезми.
2) Харчова токсикоінфекція
- Короткий інкубаційний період (декілька годин). Характерне захворювання одразу групи
людей, що споживали продукт.
- Одразу проявляються симптомами гастроентериту, що швидко наростають: озноб,
нудота, блювання, переймистийбіль у животі, частіше в надчеревнійділянці і навколо
пупка. Для холери біль не характерний.
3)Ротавірусний гастроентерит
- Захворюванняпочинаєтьсягостро. Температура тілапідвищується до 38—40 °С, зі
значним інтоксикаційним синдромом, діарею (зазвичай 5— 10 разів надень),
повторного блювання, болю в животі, здуття і бурчання кишокВсе
виникаємайжеодночасно у перший день хвороби.
- В перший день хвороби зя’вляютьсякатаральні прояви на
слизовихоболонкахверхніхдихальнихшляхів, ротовоїчастини горла і кон'юнктиві
(гіпереміяслизовоїоболонки твердого і м'якогопіднебіння, дужок, мигдаликів,
розрихленістьзадньоїстінки горла, риніт, кон’юнктивіт, незначнийсухий кашель).
- У дорослих немає значного дегідратаційного синдрому.

Балів 4
Гречко Зінаїда

Задача 1

1.Попередній діагноз: Гострий кишковий амебіаз, середній ступінь тяжкості.

Позакишковий амебіаз: амебіаз печінки (амебний гепатит?).
2. План обстеження:
Загальні методи:
• Загальний аналіз крові(з лейкоцитарною формулою, ШОЕ,тромбоцити)
• Загальний аналіз сечі
• Біохімічний аналіз крові (білірубін з фракціями, загальний білок з фракціями, АЛТ, АСТ,
КФК, ЛДГ, креатинін, сечовина,лужна фосфатаза, електроліти (калій, натрій, хлор,
кальцій,магній), СРБ) КОС
• Коагулограма((АЧТЧ, МНВ, Протромбіновий час, відсоток протромбіну по Квіку,
Фібриноген)
• Глюкоза крові(венозна,натще)
• Аналіз крові на HbsAg
• Аналіз на Rw,група крові
• ЕКГ
• Рентгенографія ОГП
• УЗД ОЧП

копроцитограма

Специфічна діагностика:
• Паразитоскопія нативних мазків калу для виявлення тканинної форми амеби
• ІФА крові для виявлення антигенів E. Hystolytica
• Пцр крові на виявлення ДНК амеби

3. Лікування:
• Госпіталізація
• Ліжковий режим
• Дієта- напіврідка, вітамінізована ,обмежують вуглеводи, виключається груба
клітковина
• Метронідазол 500 мг на 20 мл NaCl0,9%в/в повільно 3 рази на добу
• Вітамін С 500мг/Д Per os
• Делагін 1г 1р/д Per os
• Ентеросгель 15 мг перорально 3 рази на добу
• Стерофундін 500 мл в/в повільно 2 рази на добу

4.Диф.діагностика:
Шигельоз:
• Випорожнення спочатку калового характеру, часті рідкі, а потім стають мізерні, із
слизом та кров’ю по типу «ректального плювка
• Гострий початок
• На ректороманоскопії характерні поодинокі ерозії
• Не характерне ураження печінки
Сальмонельоз:
• У клініці переважає блювання
• Характерний біль в верхніх відділах ШКТ, посилюється перед блюванням і дефекацією,
прояви ентериту
• Випорожнення рясні,водянисті,з домішком слизу,зеленкуватий відтінок

Харчові токсикоінфекції стафілококової природи

• Бурхливий початок
• Короткотривалий період самого захворювання
• Не характерні збільшення печінки, ерозії і виразки на слизовій товстої кишки

Задача2
1. Попередній діагноз: Холера, типова форма, тяжкий ступінь . тяжка
дегідратаціяДегідратаційний шок І ст.
2. План обстеження:
Загальні методи:
• Загальний аналіз крові(з лейкоцитарною формулою, ШОЕ,тромбоцити)
• Загальний аналіз сечі
• Біохімічний аналіз крові (білірубін з фракціями, загальний білок з фракціями, АЛТ,
АСТ, КФК, ЛДГ, креатинін, сечовина,лужна фосфатаза, електроліти (калій, натрій,
хлор, кальцій,магній), СРБ),КОС
• Коагулограма((АЧТЧ, МНВ, Протромбіновий час, відсоток протромбіну по Квіку,
Фібриноген)
• Глюкоза крові(венозна,натще)
• Аналіз крові на HbsAg
• Аналіз на Rw,група крові
• ЕКГ
• Рентгенографія ОГП
• УЗД ОЧП
• Аналіз калу на яйця гельмінтів

Водний баланс
копроцитограма

Специфічна діагностика:
• Бак посів калу та блювотних мас на збудника холери
• РНГА крові з холерним антигеном в динаміці

Швидкі тести?

3. Лікування:
• Госпіталізація в відділення інтенсивної терапії інфекційного стаціонару
• Катетеризація центральної вени сечового міхура встановлення назогастрального зонда
• Контроль АТ, ЦВТ, ЧСС, ЧД, діурез, рівень глюкози, рівень електролітів
• Реосорбілакт 200мл 2р/д в/в крапельно
• Розчин Хлосоль 400 мл – 3 рази на добу в/в краплинно (під контролем рівнів
електролітів)
• Рясне пиття, оральна регідратація (Регідрон) до 3 л на добу блювання, шок!
• Ципрофлоксацин 1г 1 раз на добу per os після припинення блювання
4.Диф.діагностика:
Шигельоз
• Випорожнення спочатку калового характеру, часті рідкі, а потім стають мізерні, із
слизом та кров’ю по типу «ректального плювка
• На ректороманоскопії характерні поодинокі ерозії
• Характерні тенезми
• Характерний переймистий,ріжучий біль унизу живота, більше в лівій ділянці;

2) Сальмонельоз
• Біль у животі локалізується здебільшого в надчеревній ,клубово-сліпокишковій і
пупковій ділянках (сальмонельозний трикутник) ,посилюється перед блюванням і
дефекацією.
• Пронос починається пізніше ніж блювання ;
• Випорожнення смердючі з домішкою слизу і зеленуватим відтінком

3) Гостра амебна дизентерія

• Спочатку, випорожнення рясні ,калові, із прозорим слизом, 4-6 разів на добу ,з різким
запахом,потім набувають вигляду склистого слизу, пізніше з’являється домішка крові
• Характерний біль у животі ,що посилюється під час дефекації;
• Розвиток дегідратації не характерний
• Уражується печінка,селезінка

Балів 4
Єрмаков Василь

Задача 1
1)Попередній діагноз:
Попередній діагноз: Гострий кишковий амебіаз, прогресуючий перебіг,
середнього ступеня тяжкості. Амебіаз печінки?
2)План обстеження:
Загальні методи дослідження:
-Загальний аналіз крові
-Коагулограма
-Біохімічний аналіз крові: загальний білірубін, пряма та непряма
фракції білірубіну, загальний білок, білкові фракції, АлАт, АсАт,
жовчні кислоти, СРБ, сечовина, креатинін, КОС, електролітний склад
крові(Натрій, Калій, Хлор, Кальцій, Магній).
-Аналіз венозної крові на глюкозу
-Група крові, резус фактор
-Загальний аналіз сечі
- ІФА крові на HBsAg
 -Визначення T. Pallidum методом РЗК за допомогою реакції
Вассермана
-ЕКГ
-Рентгенографія ОГП
- УЗД ОЧП
-Мікроскопія випорожнення на яйця гельмінтів
- ПЛР мазка з носа та глотки на виявлення Sars-cov-2
копроцитограма
Специфічні методи дослідження
-Ректороманоскопія, колоноскопія з біопсією краю виразки слизової товстої
кишки
-Паразитоскопія нативних мазків випорожнень хворого на наявність
тканинної форми гістолітичної амеби
-Гістологічне дослідження біоптату слизової оболонки кишечника на
наявність еритрофагів
-Виявлення антигенів E. histolytica у зразках калу методом ELISA

Консультація дерматолога, хірурга.

План лікування:
Госпіталізація в інфекційне відділення
Дієта №4, рясне пиття
-Метронідазол 0,5 г 3 рази на добу per os
-розчин глюкози 5 % 500 мл в/в крапельно
-Лоперамід 2 мг після кожного акту дефекації per os
-Ентерожерміна форте по 1 фл 1раз на день per os
-Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
-Декамевіт 1 таб на добу per os

4)Диференційна діагностика :
1.Диференційна діагностика з кампілобактеріозом:

-У хворої за умовою задачі спостерігаються тенезми, що не характерно при

кампілобактеріозі.

-У хворої за умовою задачі біль в животі за ходом товстого кишечнику, а при

кампілобактеріозі спостерігається переймоподібний біль у надчеревній і
навколо пупковій ділянці.
-У хворої за умовою задачі випорожнення з домішками слизу і крові, що не є
характерним для кампілобактеріозу.

2. Диференційна діагностика з холерою:

У хворої за умовою задачі у випорожненнях домішкии слизу і крові, а при

холері випорожнення водянисті з домішкою білих «пластівців».

У хворої за умовою задачі спостерігається підвищення температури, а при

холері вона знижується.

У хворої за умовою задачі збільшена печінка до 3 см, край щільний,

селезінка біля краю реберної дуги, що не характерно для холери.

3. Диференційна діагностика з холерою сальмонельозним ентеритом:

-У хворої за умовою задачі на 5-й тиждень з’явилися тенезми, діарея, болі в

животі, а при сальмонельзі протягом 1-ї доби з’являються диспепсичні
розлади.

-Для сальмонельозу характерними є нудота, блювання, біль в надчеревній,

клубово-сліпокишковій, пупковій ділянках, а за умовою задачі
тенезми(можуть бути при сальмонельозі коли приєднується колітний
синдром), біль за ходом товстого кишечника, відсутнє блювання.

- За умовою задачі в калі домішки слизу і крові, а при сальмонельозі ,

смердючі, водянисті, з домішками слизу, зеленуваті випорожнення(«болотна
твань»).

Задача 2
1)Попередній діагноз:
Холера, типова форма, тяжкий перебіг.
Ускладнення: тяжка дегідратація Дегідратаційний шок II, ГНН, фаза
олігоанурії.
2)План обстеження:
Загальні методи дослідження:
-Загальний аналіз крові
-Коагулограма
-Біохімічний аналіз крові: загальний білірубін, пряма та непряма
фракції білірубіну, загальний білок, білкові фракції, АлАт, АсАт, СРБ,
 сечовина, креатинін, КОС, електролітний склад крові(Натрій, Калій,
Хлор, Кальцій, Магній).
-Аналіз венозної крові на глюкозу
-Група крові, резус фактор
-Загальний аналіз сечі
- ІФА крові на HBsAg
-Визначення T. Pallidum методом РЗК за допомогою реакції
Вассермана
-Пульсоксиметрія
-Вимірювання втрат рідини з випорожненнями та блювотними масами
погодинно
-Вимірювання діурезу погодинно
-Моніторинг основних показників життєдіяльності: температури тіла,
ЧД, АТ, ЧСС, сатурації
-ЕКГ
-Рентгенографія ОГП
- УЗД ОЧП
-Мікроскопія випорожнення на яйця гельмінтів та найпростіших
копроцитограма
- ПЛР мазка з носа та глотки на виявлення Sars-cov-2
Специфічні методи дослідження
-Бак. посів калу на збудника холери
-Аналіз крові на РНГА з холерним антигеном в динаміці
-Мікроскопія калу методом іммобілізації та мікроаглютаниції холерних
вібріонів під впливом специфічної протихолерної О-сироватки

План лікування:
Госпіталізація до ВІТ інфекційного відділення
Встановлення центрального, периферичних катетерів, сечового катетера.
Підключення до моніторингу АТ, ЧСС, ЕКГ, контроль сатурації
Дієта №4
-Ацесоль 2000мл в/в зі швидкістю 120мл/хв, далі 1500 мл в/в зі швидкістю 80
мл/хв, потім 1400 мл в/в зі швидкістю 50мл/хв
-Гідроксиетилкрохмаль 1000 мл 1 раз на добу в/в крапельно колоїдні
розчини протипоказані влікуванні холери
-Азитроміцин 1г 1 раз на добу per os, після припинення блювання.
-Допамін 0,01-0,15 мкг/кг/хв в/в за умовами задачі не є показаним
-Аскорутин 0,5 г 2 рази на день per os

4)Диференційна діагностика :
1.Диференційна діагностика з шигельозом:

-У хворого за умовою задачі випорожнення водянисті з домішкою білих

«пластівців», а при шигельозі випорожнення з домішками слизу чи крові.

-У хворого за умовою задачі температура знижена, а при шигельозі

температура буде підвищена.

-У хворого за умовою задачі живіт м’який, безболісний, а при шигельозі

живіт болючий.

2.Диференційна діагностика з шигельозом із сальмонельозом:

У хворої за умовою задачі відсутні нудота та біль в животі, що характерно

для сальмонельозу.

У хворої за умовою задачі випорожнення водянистні з домішкою білих

«пластівців», при сальмонельозі випорожнення водянисті із значними
домішками слизу зеленуватого кольору, нагадує болотну твань.

У хворої за умовою задачі температура тіла 36,0 С0, що не характерно для

сальмонельозу при якому наявна лихоманка.

3. Диференційна діагностика з кишковою формою ієрсиніозу:

-Харктерними є постійний чи переймоподібний біль у животі, але у хворої за

умовою задачі захворювання розпочалося без нудоти та болю.

-При кишковому ієрсиніозу випорожнення зі слизом, гноєм, іноді з кров'ю,

але у хворої за умовою задачі випорожнення водянисті з домішкою білих
“пластівців.
-При кишковій формію ієрсиніозу характерна лихоманка до 38-39 С, може
бути плямисто-папульозний або уртикарно-папульозний висип, але у хворої
температура 36,0 С, висипу немає за умовою задачі.
Балів 4

Коваленко В.П.

Задача №1
1. Попередній діагноз
А06.0 Гостра амебна дизентерія. Прогресуючий перебіг. Середній
ступінь тяжкості. Позапечінкові прояви?
2. План обстеження
- Загальний аналіз крові
- Загальний аналіз сечі
- б/х крові (білірубін з фракціями, загальнийбілок, креатинін, сечовина,
СРБ, електроліти (калій, натрій,хлор), АЛТ, АСТ, лужна фосфатаза)
- коагулограма
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- копроцитограма
Специфічна діагностика: Паразитоскопія нативних мазків калу для виявлення
тканинної форми амеби.

3. Лікування
- Амбулаторне лікування
- Збалансоване повноцінне харчування
- Реовода
- Метронідазол 500мг 3р/д перорально
- Ентерожерміна 1 флакон 1 р/д на день перорально
- Йодохінон 650 мг 3 р/д перорально

4. Диференційний діагноз
Холера
- Випорожнення водянисті з домішкою білих «пластівців», а не зі слизом
та кров’ю як наведено в задачі.
- При холері температура знижується, а не підвищується, як у хворого.
- Збільшення печінки не характерно для холери та виразки слизової
товстої кишки.
- Блювання без нудоти, характерне для холери, а не при амебіазі.

Єрсиніоз (гастроінтестинальна форма):

 - початок гострий, а не поступовий як у хворого.
- біль локалізується в правій здухвинній ділянці, середній або
надчеревній ділянці живота, чого не відмічено у хворого.
- озноб і підвищеннятемператури до 39 С, чого немає в задачі.
- Характерні міалгії, може відчуватись дертя в горлі, чого не наведено в
умові задачі.
Шигельоз
- у хворої відсутні випорожнення по типу «ректального плівка»,як буває
при шигельозі
- печінка та селезінка збільшені, а це не характерно для шигельозу;
- у хворої все починалось поступово, а при шигельозі початок гострий.
Задача №2
1. Попередній діагноз
А00.0 Холера, спричинена холерним вібріоном 01, biovar cholerae.
Типова форма. Тяжкий стан.
Ускладенння: Тяжка дегідратація ГНН. Фаза олігурії. Дегідратаційний
шок 1 ст.
2. План обстеження
- Загальний аналіз крові
- Загальний аналіз сечі
- б/х крові (калій, натрій, хлор, білірубін, креатинін, сечовина,
загальнийбілок, АЛТ, АСТ, електроліти (калій, натрій, хлор))
- УЗД ОЧП
- Рентгенографія ОГК
- ЕКГ
Специфічна діагностика: бактеріоскопія випорожнень на збудника холери.
- ІФА крові для виявлення антигенів до холерного вібріона двічі з інтервалом
14 днів.
Основний метод специфічної діагностики?

3. Лікування
- госпіталізація в відділення інтенсивної терапії
- катетеризація периферичної вени, сечового міхура,
- моніторування життєво важливих функцій, вимірювання діурезу
щогодинно.
- Ацесоль 2000 мл в/в зі швидкістю 120 мл/хв, далі 1500 мл в/в зі швидкістю
80 мл/хв, потім 1400 мл в/в зі швидкістю 50 мл/хв
- азитроміцин 1г 1 р/д перорально після припинення блювання
4. Диференційний діагноз
Шигельоз:
 - У хворої за умовою задачі випорожнення водянисті з домішкою білих
«пластівців», при шигельозі випорожнення з домішками слизу або
крові,
- за умовою задачі живіт м’який, безболісний, а при шигельозі живіт
болючий.
Сальмонельоз:
- У хворої за умовою задачі випорожнення водянисті з домішкою білих
«пластівців», що нехарактерно при сальмонельозі,
- температура тіла 36,0 С, а для сальмонельозу характерна лихоманка.
Гостра амебна дизентерія:
- У хворої за умовою задачі випорожнення водянисті з домішкою білих
«пластівців», а тут характерні домішки в калі по типу малинового желе.

Балів 4

Крилов А. М.

ЗАДАЧА 1

1. Попередній діагноз: Гострий кишковий амебіаз, прогресуючий перебіг, середньотяжка

форма. Позакишковий амебіаз: амебіаз печінки (амебний гепатит?). Амебний абсцес
селезінки?
2. План обстеження:
1) Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою
2) Загальний аналіз сечі
3) Біохімічний аналіз крові (альбумін, білірубін, АЛТ, АСТ, креатинін, сечовина, тимолова
проба, глюкоза крові, КОС крові, рівень електролітів (Na, K, Ca, Cl, Mg))
4) Коагулограма (протромбіновий час, протромбіновий індекс, АЧТЧ, МНВ, фібриноген,
протромбін за Квіком)
5) Копроцитограма
6) Кров на ІФА для виявлення HBSAg
7) Виявлення Т. Pallidum за допомогою реакції зв’язування комлементу (реакція Вассермана)
8) Мікроскопія калу на яйця гельмінтів
9) Паразитоскопія: виявлення вегетативних форм та цист амеб при мікроскопічному
дослідженні калу
10) Бактеріологічне дослідження: культивування амеб на живильному середовищі Робінзона
11) Кров на ІФА для виявлення IgM до Entamoeba histolytica
12) Іригографія
13) ЕКГ
14) УЗД органів черевної порожнини

3. План лікування:
1) Госпіталізація у стаціонар інфекційного відділення
 2) Режим ліжковий
3) Дієта – стіл №4
4) Трисіль 400 мл в/в краплинно – 2 рази на добу (під контролем рівня електролітів, КОС)
5) Метронідазол 500 мг кожні 8 год. Per os
6) Ессенціалє Форте Н – 2 капс. 3 рази на добу per os
7) Ентерожерміна 1 флакон 1 р/д на день перорально
8) Лоратадин 10мг 1раз на день перорально

4. Диференційна діагностика:
1) З сальмонельозним ентеритом: для нього характерна інтоксикація, ломота у тілі, виражений
переймоподібний біль у навколо пупковій ділянці. Спочатку виникає блювання (спочатку їжею,
потім водянисте, зеленого кольору), потім приєднується діарея. Випорожнення рясні,
зеленуватого кольору, з домішкою слизу, смердючі. Характерні здуття живота, дискомфорт, біль
під час пальпації живота

2) З Балантидіазом: при балантидіазі випорожнення рідкі, у великій кількості, з

домішками слизу, гною, крові,неперетравленими рештками їжі, неприємним запахом.
Збудник виявляється у випорожненнях у великій кількості. Позакишкові прояви відсутні.
Спостерігається переважно у людей, що мали контакт зі свинями
3) з Шигельозом: при Шигельозі характерна інтоксикація з фебрильною температурою тіла,
переймоподібний біль унизу живота, часті мізерні випорожнення з домішкою слизу, гною, що з
рештою втрачають каловий характер («ректальний плювок»), може розвинутись
менінгоенцефаліт, ІТШ. При пальпації – спазмований, болючий товстий кишечник. Виражена
дегідратація не характерна. Кал «малинового желе» не характерний. При ректороманоскопії
псевдо поліпи не визначаються

ЗАДАЧА 2

1. Попередній діагноз: Холера не уточнена, типова форма, гострий перебіг, тяжкий ступінь
дегідратації. Ексикоз III ступеня
2. План обстеження:
1) Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою
2) Загальний аналіз сечі
3) Біохімічний аналіз крові загальний білок, білірубін, креатинін, сечовина, ЛДГ, глюкоза
крові, КОС крові, рівень електролітів (Na, K, Ca, Cl, Mg))
4) Коагулограма (протромбіновий час, протромбіновий індекс, АЧТЧ, МНВ, фібриноген,
протромбін за Квіком)
5) Копроцитограма
6) Кров на ІФА для виявлення HBSAg
7) Виявлення Т. Pallidum за допомогою реакції зв’язування комлементу (реакція Вассермана)
8) Мікроскопія калу на яйця гельмінтів
9) Експрес-метод: : іммобілізація та мікроаглютинація вібріонів протихолерною О-
сироваткою
10) Бак. посів калу для виявлення на середовище Монсура
11) Кров на РНГА з еритроцитарним холерним ентеротоксичним діагностикумом для
виявлення АТ, що нейтралізують холерний токсин, в крові (діагностичний титр 1:160)
12) ЕКГ

3. План лікування:
1) Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії
2) Режим ліжковий
 3) Катетеризація центральної вени, сечового міхура
4) Інфузійна терапія. Первинна регідратація: Трисіль – 5,6 л протягом 3 год. в/в: 2,3 л
протягом 1 години, ще 2,3 л протягом 2 годин (розчин попередньо підігріти до t=38).
-Компенсаторна регідратація: продовжувати парентеральну інфузію (під контролем
гематокриту, рівня електролітів) зі швидкістю 40 крап/хв. У разі зникнення блювоти
розглянути пероральну регідратацію не призначаєте в задачі
5) пероральна регідратація: Регідрон – 1 пакетик на 1 л води. 1000 мл протягом 6 год per os,
потім по 200 мл після кожного акту дефекації блювота
6) Кожні 2 години – перевірка рівня гематокриту та електролітів крові
7) Після припинення блювання – Ципрофлоксацин – 1 г на добу per os

4. Диференційна діагностика:
1) з Шигельозом: при Шигельозі характерна інтоксикація з фебрильною температурою тіла,
переймоподібний біль унизу живота, часті мізерні випорожнення з домішкою слизу, гною, що з
рештою втрачають каловий характер («ректальний плювок»), може розвинутись
менінгоенцефаліт, ІТШ. При пальпації – спазмований, болючий товстий кишечник. Виражена
дегідратація не характерна

2) З кампілобактеріозом: для кампілобактеріозу характерні інтоксикація (підвищення температури

тіла, озноб, загальна слабкість, біль у м’язах), переймистий біль у животі у ділянці епігастрію, біля
пупка. Спочатку випорожнення рідкі, пінисті з неприємним запахом, на 2й день хвороби у
випорожненнях домішка слизу і крові. Можливий розвиток септичної форми

3) З сальмонельозним ентеритом: для нього характерна інтоксикація, ломота у тілі, виражений

переймоподібний біль у навколо пупковій ділянці. Спочатку виникає блювання (спочатку їжею,
потім водянисте, зеленого кольору), потім приєднується діарея. Випорожнення рясні,
зеленуватого кольору, з домішкою слизу, смердючі. Характерні здуття живота, дискомфорт, біль
під час пальпації живота

Балів 5
Кузьмінова Наталія Олексіївна

Задача № 1.
Попередній діагноз: Гострий кишковий амебіаз, прогресуючий перебіг,
середнього ступеня тяжкості. Ускладнення: амебний гепатит?
План обстеження:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Біохімічний аналіз крові (С-реактивний білок, глюкоза, білірубін та
його фракції, АЛТ, АСТ, ЛДГ, ГГТП, КФК, ЛФ, креатинін, сечовина,
електроліти: Na, K, Ca, Cl)
 Аналіз крові на групу і резус
 Аналіз крові на HBsAg методом ІФА
 RW методом РЗК
 Коагулограма
 ЕКГ
 УЗД органів черевної порожнини
  Рентгенографія ОГП
 Паразитоскопія свіжих випорожнень методом нативних мазків з
метою виявлення вегетативних форм E.histolytica
 Культивування амеб на штучних поживних середовищах із бактеріями
(середовище Робінсона)
 Дослідження крові методом ІФА на наявність антитіл IgM,G до
E.histolytica
 Аналіз калу методом ПЛР в реальному часі для виявлення ДНК
E.histolytica
 Консультація хірурга
копроцитограма
Лікування.
 Ліжковий режим
 Дієта №4
 Метронідазол 0,5 3 рази на добу, per os
 Фестал нео 10000 по 1 таблетці під час їжі, per os
 Ентерожерміна форте по 1 фл 1раз на день, per os
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу, per os
Диференційна діагностика.
Шигельоз.
- При шигельозі гострий початок
- При шигельозі виражений інтоксикаційний синдром
- При шигельозі у випорожненнях незначна кількість слизу,
випорожнення мізерні
- Для шигельозу не характерно ураження печінки
Балантидіаз.
- У анамнезі відсутній контакт зі свинями
- Для балантидіазу характерний інтоксикаційний синдром
- Балантидіаз маж гострий початок
Неспецифічний виразковий коліт.
- при НВК випорожнення водянисті, із домішками слизу, гною та крові
- для НВК нехарактерно велика кількість слизу у випорожненнях
- для НВК характерні крововиливи в стінках кишки та контактна
кровоточивість
- для НВК характерне значне схуднення

Задача № 2.
Попередній діагноз: Холера, важкий стан. Ускладнення: Гіповолемічний
шок, дегідратація III ступеню; використовуємо класифікацію ВООЗ ГНН,
фаза олігурії.
План обстеження:
• Загальний аналіз крові
• Загальний аналіз сечі + проба Земницького (на визначення відносної
густини сечі)
• Біохімічний аналіз крові (АЛТ, АСТ, КФК, ЛДГ, креатинін,
електроліти: Na, K, Cl)
• Копроцитограма
• Коагулограма
• Аналіз крові на ІФА на визначення HbsAg
• Визначення КОС крові
• ЕКГ
• Рентгенографія ОГП
• Бактеріологічне дослідження блювотних мас/випорожнень з посівом на
поживні середовища та ідентифікацією культури збудника
• Метод іммобілізації і мікроаглютинанії холерних вібріонів під впливом
специфічної протихолерної 01-сироватки
• Люмінесцентно-серологічний метод
• Іммобілізація вібріонів під впливом холерних бактеріофагів
• ІФА на виявлення АТ до холерного вібріону
• УЗД органів черевної порожнини та нирок
• Консультація нефролога та анестезіолога-реаніматолога
Лікування.
• Лікування у стаціонарі інтенсивної терапії
• Ліжковий режим
• Дієта №4 після припинення блювання
• Вимірювання втрат рідини з випорожненнями та блювотними масами
щогодинно
• Вимірювання діурезу щогодинно
• Катетеризація 2 периферичних вен, сечового міхура, постановка
шлункового зонду
• Промивання шлунку гідрокарбонатом натрію до чистих промивних вод
• Розчин Ацесіль 4900мл (7% від маси тіла 70 кг) в/в: краплинно
(120мл/хв) 2400 мл за 20 хв., а 2500 мл зі швидкістю (60 мл/хв) за
45хвилин, у подальшому під контролем ЦВТ ДО ПОЯВИ ДІУРЕЗУ
БІЛЬШЕ 400МЛ. Після - переведення на ОРС Призначаєте тільки
первинну регідратацію
• Регідрон – 1 пакетик на 1л. перевареної води - вживати після кожного
випорожнення до припинення симптомів діареї
• Доксициклін 300 мг 1 раз (після припинення блювання) не є сьогодні
препаратом вибору
Диференційна діагностика.
Дизентерія. Може, шигельоз?
- при дизентерії хвороба починається з блювоти та болю в животі
- для дизентерії характерна невелика кількість випорожнень з
домішками крові та слизу
- при дизентерії не характерний значний ступінь дегідратації
- при дизентерії температура буде значно підвищена як прояв
інтоксикаційного синдрому
- при дизентерії не характерні прояви олігоанурії
Сальмонельоз.
- при сальмонельозі клінічні прояви розпочинаються з симптомів
загальної інтоксикації, а лише потім з’являються діарея та нудота
- для сальмонельозу характерні тенезми при дефекації
- при сальмонельозі температура буде значно підвищена як прояв
інтоксикаційного синдрому
- для сальмонельозу характерні зеленуваті випорожнення із залишками
неперетравленої їжі
Ротавірусний гастроентерит.
- при РГЕ температура буде субфебрильною
- для РГЕ характерні водянисті рясні пінисті випорожнення яскраво-
жовтого кольору
- при РГЕ прояви дегідратації не відмічаються??
Балів 4
Кучманська А. В.
Задача 1
Відповідь:
1. Попередній діагноз: Гострий кишковий амебіаз, прогресуючий перебіг,
середньотяжка форма. Позакишкові прояви?

2. Диференційний діагноз:
1) Сальмонельоз
– гострий початок, інтоксикаційний синдром, гарячка
– гострий, постійний або переймоподібний біль в животі, який локалізується
переважно в клубово-сліпокишковій і пупковій ділянках (сальмонельозний
трикутник)
– випорожнення рясні, смердючі, водянисті, пінисті, з домішками слизу
зеленкуваті (кольору болотної твані)
– багаторазове блювання, приносить полегшання та передує діареї
2) ХТІ
– гострий початок, t N або субфебрильна
– сильний ріжучий біль у верхній половині живота
– випорожнення рідкі, калові, іноді з домішками слизу
– багаторазове блювання, після нудоти
– не характерні гепатомегалія, ерозії та виразки СО товстої кишки
3) Балантидіаз
– інтоксикаційний синдром, t фебрильна
– переймоподібний біль в нижніх відділах живота
– випорожнення часті, з гнильним запахом
– виразки СО товстої кишки щілиноподібної форми, вкриті сироподібною
масою
– гепатомегалія
3. План обстеження:
1) Лабораторні методи дослідження
 Неспецифічні:
– Група крові, Rh
– Загальний аналіз крові (Er, Hb, Ht, L, Tr, ШОЕ)
– Загальний аналіз сечі
– Аналіз калу на яйця гельмінтів, найпростіших
– Біохімічний аналіз крові (загальний білірубін та його фракції,
загальний білок та його фракції, глюкоза, креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, ГГТП,
ЛДГ, ЛФ, СРБ)
– Електроліти крові (Na, K, Ca, Cl, Mg)
– Гази крові та КОС
– Коагулограма (АЧТЧ, МНВ, протромбіновий час, фібриноген)
– Аналіз крові на RW
– Аналіз крові на HBsAg
копрцмтограма
 Специфічні:
– Мікроскопія нативних мазків свіжої порції випорожнень ( велика
вегетативна форма!)
– ІФА калу на виявлення специфічних антигенів (адгезивний лектин)
E. histolytica
– ПЛР на наявність ДНК E. histolytica
– Гістологічне дослідження біоптатів з виразок
2) Інструментальні методи дослідження:
– t, AT, Ps, SpO2
– Рентгенографія ОГК та ОЧП
– УЗД ОЧП
– ЕКГ
– Колоноскопія з подальшою біопсією виразок

4. Лікування:
– Госпіталізація в інфекційне відділення
– Ліжковий режим
– Катетеризація перефиричних вен, сечового міхура зайве
– Моніторинг вітальних функцій
– Метронідазол 500 мг 3 р/д per os
– Ділоксанід 500 мг 3 р/д
– Лоперамід 4 мг 1 р/д per os, далі - по 2 мг 1 р/д per os (після кожного
рідкого випорожнення)
– Реосорбілакт 200 мл 2 р/д в/в крапельно
– Розчин Рінгера 400 мл 2 р/д в/в крапельно
– Глюкоза 5 % 500 мл 2 р/д в/в крапельно немає показань для інфузійної
терапії
– Ентеросгель 15 г 3 р/д per os, попередньо змішати з невеликою к-стю води
– Лоратадин 10 мг 1 р/д per os
– Аскорутин 1 таблетка 3 р/д per
– Нікотинамід 2,5 % 1 мл в/в струминно
– Вітамін С 5 % 10 мл в/в струминно

Задача 2
Відповідь:
1. Попередній діагноз: Холера, типова форма, середній ступінь тяжкості.
ДШ, дегідратація II ступеня. ГНН, фаза олігоурії.

2. Диференційний діагноз:
1) Сальмонельоз
– гострий початок, інтоксикаційний синдром, гарячка
– гострий, постійний або переймоподібний біль в животі, який локалізується
переважно в клубово-сліпокишковій і пупковій ділянках (сальмонельозний
трикутник)
– випорожнення рясні, смердючі, водянисті, пінисті, з домішками слизу
зеленкуваті (кольору болотної твані), тенезми
– багаторазове блювання, приносить полегшання та передує діареї
2) Амебна дизентерія
– інтоксикація не виражена, t N або субфебрильна
– постійний або переймоподібний біль в животі, посилюється під час
дефекації
– випорожнення рясні, калові, з домішками слизу та крові («малинове
желе»), тенезми
– багаторазове блювання, виникає після діареї
3) Шигельоз
– гострий початок, виражена інтоксикація, t 38-39 °C
– розлитий біль у животі, імперативні позиви до дефекації
– випорожнення рясні, калові, напіврідкі, з домішками неперетравленої їжі,
потім – з домішками слизу та крові («ректальний плювок»)
– залучення нервової системи (головний біль, запаморочення,
мерзлякуватість, тремор)
3. План обстеження:
1) Лабораторні методи дослідження
 Неспецифічні:
– Група крові, Rh cito!
– Загальний аналіз крові (Er, Ht, L, Tr) cito!
– Загальний аналіз сечі
– Аналіз калу на яйця гельмінтів, найпростіших
– Біохімічний аналіз крові (загальний білірубін та його фракції,
загальний білок та його фракції, глюкоза, креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, ГГТП,
ЛДГ, ЛФ, СРБ)
– pH капілярної крові
– Електроліти крові (Na, K, Ca, Cl, Mg)
– Гази крові та КОС
– Коагулограма (АЧТЧ, МНВ, протромбіновий час, фібриноген)
– Аналіз крові на RW
– Аналіз крові на HBsAg
– Контроль втрат рідини (випорожнення, блювотні маси)
– Контроль діурезу погодинно
копроцитограма
 Специфічні:
– Бакпосів випорожнень, блювотних мас на холерний вібріон (до початку
проведення АБ-терапії)
– Люмінесцентно-серологічний метод дослідження випорожнень на
холерний вібріон
– РПГА з холерним антигеном в динаміці хвороби

2) Інструментальні методи дослідження:

– t, AT, Ps, SpO2
– Рентгенографія ОГК
– УЗД ОЧП
– ЕКГ

4. Лікування:
– Госпіталізація в інфекційне відділення
– Ліжковий режим
– Катетеризація центральної вени, перефиричних вен, сечового міхура
– Моніторинг вітальних функцій
– Трисіль 3500 мл (5% від маси тіла 70 кг) в/в струминно
– Глюкоза 5 % 500 мл 2 р/д в/в крапельно
– Доксициклін 300 мг 1 раз, після припинення блювання
– Ентеросгель 15 г 3 р/д per os, попередньо змішати з невеликою к-стю води
– Лоратадин 10 мг 1 р/д per os
– Вітамін С 5 % 10 мл в/в струминно
Балів 4

Мусієнко Катерина

Задача №1.

Попередній діагноз:
Гострий кишковий амебіаз, тяжкий ступінь тяжкості. Гострий амебний гепатит, середній ступінь
тяжкості.

План обстеження:
Загальний аналіз крові
Загальний аналіз сечі
Біохімічний аналіз крові (глюкоза, загальний білок, білірубін з фракціями, креатинін, сечовина,
АЛТ, АЛС, лужна фосфатаза, електроліти крові)
Коагулограма
RW крові методом РЗК
ІФА крові на HbsAg
Копроцитограма
Рентгенографія органів грудної порожнини
ЕКГ
УЗД органів черевної порожнини
Паразитоскопія нативного мазку калу для виявлення тканинної форми амеби
Лікування:
Ліжковий режим
Дієта №4
Метронідазол 0,5 3р/д per os
Лоратадин 10мг 1р/д перорально
Стерофундін 500 мл в/в повільно 2 рази на добу
Глюкозо-інсулін-калієва суміш в/в повільно 2 рази на добу
Фуросемід 40 мг в/м струминно 2 рази на добу Тянемає показань
Ентеросгель 15 мг 3 р/д per os
Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в 1 р/д

Диференційну діагностику проводять із:

1) Шигельозом, але:
У хворого на шигельоз випорожнення спочатку калового характеру, часті рідкі, а потім стають
мізерні, із слизом та кров’ю по типу «ректального плювка», тоді як для хворого із амебіазом
спочатку випорожнення часті, з домішками слизу та крові, а потім набувають склоподібного
характеру, а же пізніше - «малинового желе», через домішки крові.
У хворого на шигельоз початок гострий, тоді як для амебіазу характерний поступовий.
На ректороманоскопії при амебіазі слизоваоболонкадифузногіперемійована, наявніерозії,
невеликівиразки, місцямиполіпи, є мікроабсцеси, а для шигельозухарактерніпоодинокіерозії.
Для шигельозу не характернеураженняпечінки, тоді як у хворого на амебіазхарактерні.

2) Сальмонельозом, але:
У клініці переважає блювання,що для хворого на амебіаз не характерно.
У хворого на сальмонельоз характерний біль в верхніх відділах ШКТ, прояви ентериту, а для
хворого на амебіаз характерне ураження товтої кишки.
Сальмонельоз – зоонозна інфекція, а амебіаз – антропонозна.

3) Холерою, але:
У хворого на холеру характерна рясна діарея по типу рисового відвару, без болі в животі, а для
хворого на амебіаз випорожнення по типу малинового желе с болем по ходу товтої кишки.
У хворого на холеру характерне блювання фонтаном, що не характерно для хворого з амебіазом.
В загальному аналізі крові в хворого на холеру характерний еритроцитоз, а для хворого на амебіаз
– ні.
У хворого на холеру не властиві виразки, мікроабсцеси на слизовій товстої кишки, тоді як для
амебіазу це типово.

Задача № 2.

Попередній діагноз:
Холера, типова форма, тяжкий перебіг.Тяжка дегідратація Дегідратаційний шок III ст. ГНН,
олігоурична стадія.

План обстеження:
Загальний аналіз крові, ШОЕ
Загальний аналіз сечі
Біохімічний аналіз крові(глюкоза, загальний білок, електроліти крові(Na+, K+, HCO3-, Cl-, Ca++),
білірубін з фракціями, креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, ЛДГ, КОС)
Коагулограма
RW крові методом РЗК
ІФА крові на HbsAg
Копроцитограма
Рентгенографія органів грудної порожнини
ЕКГ
УЗД органів череної попрожнини
Вимірювання ЦВД
Контроль діурезу
Бакпосівкалу і блювотних мас на холерного вібріона
Швидкі тести?

Лікування:
Госпіталізація в відділення інтенсивної терапії
Ліжковий режим
Розчин Рінгеру Лактат в/вв перші 30 хв - 2000мл струминно, наступні 2,5 години- 5000мл
швидкість? під контролем діурезу, АТ, ЦВТ, вимірюючи кожні 30 хв
Ципрофлоксацин 1,0одноразово per os після виведення з шоку і припинення блювоти
Аскорбінова кислота 5% 10 мл 1р/д в/в

Диференційну діагностику проводять з:

1) Шигельоз:
У хворого на холеру відсутня гарячка, а для шигельозу характерний гострий початок лихоманкою.
Для хворого на холеру характерні діарея без болю по типу рисового відвару, блювання без нудоти,
а для хворого на шигельоз блювання не характерне, біль у животі, випорожнення спочатку часті, а
потім мізерні, по типу ректального плювка.
У загальному аналіз крові у хворого на холеру спостерігається еритроцитоз, тоді як для шигельозу
це не характерно.

2) Харчовими токсикоінфекціями, але:

Для ХТ характерний гострий початок з підйомом температури, що нехарактерно для хворого з
холерою.
У хворого згідно з умовами задачі кал з пластівцями, що не характерно для хворого з харчовими
токсикоінфекціями.
У хворого на ХТ блюванню передує нудота, що не характерно для хворого на холеру.
У хворого на холеру в загальному аналізі крові спостерігається еритроцитоз, що не характерно для
хворого на ХТ.
3)???
Балів 5

Піонтковська Дарія
Задача 1
1. Попередній діагноз: Гострий кишковий амебіаз, середньотяжкий
перебіг , амебний коліт. Амебний гепатит.
2. Диференційний діагноз:

1) Диференційний діагноз слід провести з шигельозом, але:

 У хворого згідно задачі поступовий початок захворювання, а
при шигельозі гострий
 У хворого згідно задачі немає значно вираженого
інтоксикаційного синдрому, що характерний для шигельозу
 У хворого згідно задачі у випорожненнях слиз у великій
кількості, а при шигельозі незначна його кількість,
випорожнення мізерні
 У хворого згідно задачі уражена печінка, що не характерно
для шигельозу

2) Диференційний діагноз слід провести з балантидіазом, але:

 У хворого згідно задачі немає контакту зі свинями, що
характерно для балантидіазу
 У хворого згідно задачі немає значно вираженого
інтоксикаційного синдрому, що характерний для
балантидіазу
 У хворого згідно задачі поступовий початок захворювання, а
при балантидіазі гострий

3) Диференційний діагноз слід провести з неспецифічним виразковим

колітом, але:
 У хворого згідно задачі випорожнення з домішками слизу,
крові, а при НВК водянисті, із домішками слизу, гною та
крові
 У хворого згідно задачі у випорожненнях слиз у великій
кількості, що не характерно для НВК
 У хворого згідно задачі збільшена печінка, що не характерно
для НВК
  У хворого згідно задачі немає крововиливів в стінках кишки,
контактної кровоточивості, що характерно для НВК
 У хворого згідно задачі не спостерігається схуднення, що
характерно для НВК
3. План обстеження:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Біохімічний аналіз крові (глюкоза, креатинін, сечовина, АЛТ,
АСТ,ЛДГ, загальний білок + фракції, Na, K, Cl, загальний
білірубін+ фракції, кислотно-основний стан, газовий склад крові,
СРБ)
 Коагулограма
 Визначенняантитіл до HBsAg в сироватці крові (ІФА)
 Аналіз крові на RW (мікрореакція преципітації з кардіоліпіновим
антигеном)
 Аналіз крові на антитіла до ВІЛ методом ІФА (за згодою
пацієнта)
 Оглядова рентгенографія органів грудної порожнини
 УЗД органів черевної порожнини
 ЕКГ
копроцитограма
Специфічна діагностика:
 Паразитоскопія свіжих порцій випорожнень(не пізніше 10-15 хв
після дефекації) методом мікроскопії нативних мазків для
виявлення тканинної форми амеби
 ІФА сироватки крові на визначення IgM та IgG до E. hystolytica
 ПЛР сироватки крові для виявлення паразитарної ДНК E.
Hystolytica
 Колоноскопія з біопсією виразки для верифікації діагнозу
амебного коліту
4. Лікування:
 Госпіталізація в інфекційний стаціонар
 Ліжковий режим, дієта №4
 Метронідазол 0.5г 3 рази на день per os
 Глюкоза 5% 200 мл в\в крапельно 2 рази на день
 Стерофундин 400 мл в\в крапельно 2 рази на день немає
показань
 L-аргінін 1,0 2 рази на день per os (вживати по 2 капсули по 0,5
2р/день за годину до їжі)
Задача 2

1. Попередній діагноз: Холера, типова форма, тяжкий перебіг.

Ускладнення: Тяжка дегідратація Дегідратаційний шок ІІ ступеня. ГУН,
преренальне, ІІ (олігоанурична стадія).

2. Диференційний діагноз:

Сальмонельозний ентерит:

- При сальмонельозі температура тіла підвищена, озноб (в даної хворої

температура трохи знижена – 36,0°С)

- Сальмонельоз супроводжується болями в животі, найчастіше в

«сальмонельозному трикутнику» - епігастрій, параумбілікальна і права
здухвинна ділянка (в даної хворої живіт безболісний)

- Випорожнення при сальмонельозі зазвичай водянисті з домішками слизу і

зеленуватим відтінком, смердючі (в даної хворої випорожнення водянисті,
знебарвлені, з домішкою білих «пластівців»)

- При сальмонельозі блюванні передує нудота (в даної хворої нудота

відсутня)

Харчова токсикоінфекція (ХТІ):

- При ХТІ випорожнення часто водянисті з домішкою зелені (в даної хворої

випорожнення водянисті з домішкою білих «пластівців»)

- ХТІ зазвичай супроводжуються сильними переймоподібними болями в

животі (в даної хворої живіт безболісний)

- При ХТІ блюванню передує нудота (в даної хворої нудота відсутня)

- При ХТІ температура трохи підвищена або нормальна (в даної хворої

температура трохи знижена – 36,0°С)

Шигельоз, гастроентероколітична форма:

- При шигельозі температура підвищена (в даної хворої температура трохи

знижена – 36,0°С)

- Для шигельозу характерні біль в животі, тенезми (в даної хворої живіт

безболісний, тенезми відсутні)
- При шигельозі під час пальпації визначають спазмовану, ущільнену і
болісну товсту кишку, особливо сигмоподібний відділ (у даної хворої при
пальпації живіт м’який, безболісний)

- Для шигельозу характерні випорожнення у вигляді «ректального плювка» -

мізерні, складаються з суміші слизу, крові і гною (в даної хворою
випорожнення рясні, водянисті, без крові і гною, але з домішкою білих
«пластівців»)

- При шигельозі в загальному аналізі крові виявляють підвищення ШОЕ (в

даної хворої ШОЕ в межах норми)

3. План обстеження

 Загальний аналіз крові , гематокрит , cito!

 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на анитіла до HВsAg методом ІФА не є скринінгом HBV
інфекції
 Аналіз крові на RW (мікрореакція преципітації з кардіоліпіновим
антигеном)
 Аналіз крові на антитіла до ВІЛ методом ІФА (за згодою пацієнта)
 Копроцитограма
 Біохімічний аналіз крові (глюкоза, креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ,
білірубін загальний + фракції (прямий, непрямий), загальний білок +
фракції, електроліти K+, Na+, Cl-, Са2+, кислотно-основний стан)
 Підрахунок ШКФ
 АТ, ЦВТ
 ЕКГ
 Контроль втрат рідини: випорожнення, блювотні маси
 Контроль діурезу погодинно
 Коагулограма
 Оглядова рентгенографія органів грудної клітки

Специфічна діагностика:

 Бактеріологічний посів випорожнень і блювотних мас на Vibrio cholera

 Аналіз випорожнень методом іммобілізації та мікроаглютинації
холерних вібріонів під впливом специфічної протихолерної О1-
сироватки
 Аналіз крові на РНГА з холерним діагностикумом в парних сироватках
з інтервалом 5 днів

4. Лікування
  Госпіталізація в інфекційне відділення
 Ліжковий режим, дієта № 13
 Постановка периферичного катетера, катетеризація сечового міхура,
назогастральний зонд
 Рясне пиття, оральна регідратація (Регідрон) до 3,5 л на добу блювота,
тяжкий ступінь дегідратації!
 Розчин Рінгера 3500 мл/годину перші 2 години
 Стерофундин 2000 мл/годину наступні 2 години (кожні 2 години
проводимо корекцію об’єму інфузію в залежності від втраченої рідини)
 Азитроміцин 1 г per os 1 раз на добу після виведення з шоку
 Лоратадин 10мг 1р/д перорально
 Ентеросгель 15 мг 3 р/д per os
Балів 4
Рисич А.В.
Задача 1

1.Попередній діагноз Гострий кищковий амебіаз(А06.0),середній ступінь

тяжкості.Амебний гепатит(А06.4)
2.План обстеження
-ЗАК
-ЗАС
- Б/х крові (білірубін,загальний білок, креатинін, сечовина, СРБ, калій, натрій, АЛТ, АЛС,
ЛФ)Cito!
- глюкоза крові
- коагулограма
- аналізкрові в RW
- аналізкрові на HbsAg Cito!
- аналіз калу на яйцягельмінтів
копроцитограма
Інструментальні методи дослідження
- УЗД ОЧП
- Рентгенографія органів грудної порожнини
- ЕКГ
- Ректороманоскопія
Специфічна діагностика
- Паразитоскопія нативних мазків калу для виявлення тканинної форми амеби Cito!
- ІФА крові для виявленняантигенів E. Hystolyticaдвічі з інтервалом 14 днів Cito!

3.Лікування:
Ліжковий режим
Метронідазол 0,5 3р/д per os 10 днів
Лоратадин 10мг 1р/д перорально
Стерофундін 500 мл в/в повільно 2 рази на добу
Фуросемід 20 мг в/м струминно 2 рази на добу
Ентеросгель 15 мг 3 р/д per os
Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в 1 р/д
4.Дифдіагностика
Холера
випорожненняводянисті з домішкоюбілих «пластівців», а не зіслизом та кров’ю;
температура знижується, а не підвищується, збільшенняпечінки не характерно для холери
та виразкислизовоїтовстої кишки. Блювання без нудоти.
Шигельоз
у хвороївідсутнівипорожнення по типу «ректального плівка», печінка та
селезінказбільшені, а це не характерно для шигельозу; у хворої все починалось поступово,
а при шигельозі початок гострий.
Балантидіаз
Даніепідеміологічного і професійного анамнезу, щовказують на перебування в
ендемічномурайоніабо контакт ізсвинями.
Клінічний перебіг дуже схожий, випорожнення часті з характерним гнильним запахом.
На відміну від амебіазу при ректоманоскопії визначаються виразки щілиноподібної
форми, покриті сироподібною масою, після видалення якої
ректоманоскопомвізуалізуються зазубрені неприпідняті (втягнуті) краї виразок. При
амебіазі виразки з припіднятими краями.
НВК
Вражається тільки товста кишка в напрямку від дистального до краніального відділу
кишки суцільною ділянкою, немає сегментарності ураження, що добре візуалізується при
колоноскопії, вражається тільки слизова оболонка кишки.
Характерна генетична схильність і позакишкові прояви: ураження очей (увеїт,
епісклерит), суглобів (артралгії, анкілозуючий спондилоартрит), шкіри (нодулярна
еритема, гангренозна піодермія)
Колітний синдром. Не відмічається метеоризм, важкість в надчеревній ділянці і розлитий
біль в животі.

Задача 2

1. Попередній діагноз
Холера, типова форма, тяжкий перебіг. Ускладнення- Гіповолемічний шок, дегідратація 3
ступеню; Дегідратація тяжка ГНН, фаза олігурії

2. План обстеження
- Загальний аналіз крові, (гематокрит) Cito!
- Загальний аналіз сечі
- Біохімічний аналіз крові: загальний білірубін з фракціями, загальний білок з фракціями,
АЛТ, АСТ, КФК, ЛДГ, креатинін, сечовина, СРБ Cito!
- Аналіз крові на електроліти (калій, натрій, хлор, кальцій) Cito!
- Аналіз крові на КОС Cito!
- Коагулограма
- Аналіз крові на HBsAgметодом ІФА
- Аналіз крові на RW методом РЗК
-вимірювання ЦВТ
-вимірювання АТ
-контроль діурезу погодинний
-контроль втрат рідини(випорожнення,блювотні маси)

Інструментальні методи дослідження

- ЕКГ
- Рентгенографія ОГП
- УЗД ОЧП
Специфічна діагностика
- Копроцитограма не є специфічним методом + бак посів випорожнень і блювотних
масна холерного вібріона (Ф-30)cito!
-Дослідження випорожнень люмінісцентно- серологічним методом на холерний вібріон
cito!
- РПГА з холерним антигеном в динаміці cito! Матеріал?

3.Лікування
1.Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії
2.Ліжковий режим, моніторинг життєво-важливих функцій
3.Катетеризація центральної вени, сечового міхура
4.Розчин
Квартасіль (Ацесіль, Трисіль, Хлосіль) підігрітим до 38,0 градусів
в дозі 4900мл (7% від маси тіла 70 кг) в/в: струминно (120мл/хв) 2400 мл за 20 хв., а 2500
мл зі швидкістю (60 мл/хв) за 45хвилин
5.Доксициклін 0,3г одноразово
6.Лоперамід по 4 мг (2 табл) після кожного діарейного акту дефекації
7.Ентеросгель по 1,5 ст.л. 3 рази на добу пер ос

4. Диференційний діагноз
Амебіаз
- Довгий інкубаційний період, поступовий початок із субфебрилітету, спочатку
з’являються важкість в надчеревній ділянці, короткочасний біль у животі, метеоризм.
- У початковийперіод вони рясні, калові, ізпрозоримслизом, 4—6 разів на добу, з різким
запахом. А вже потім випорожнення стають подібними, по таких при холері.
- Можливийпостійнийабопереймистийбіль у животірізноманітноїінтенсивності,
щопосилюєтьсяпід час дефекації. У разіураженняпрямої кишки характернітенезми.
Харчова токсикоінфекція
- Короткий інкубаційний період (декілька годин). Характерне захворювання одразу групи
людей, що споживали продукт.
- Одразу проявляються симптомами гастроентериту, що швидко наростають: озноб,
нудота, блювання, переймистийбіль у животі, частіше в надчеревнійділянці і навколо
пупка. Для холери біль не характерний.
Ротавірусний гастроентерит
• Захворюванняпочинаєтьсягостро. Температура тілапідвищується до 38—40 °С, зі
значним інтоксикаційним синдромом, діарею (зазвичай 5— 10 разів надень),
повторного блювання, болю в животі, здуття і бурчання кишокВсе
виникаємайжеодночасно у перший день хвороби.
• В перший день хвороби зя’вляютьсякатаральні прояви на
слизовихоболонкахверхніхдихальнихшляхів, ротовоїчастини горла і кон'юнктиві
(гіпереміяслизовоїоболонки твердого і м'якогопіднебіння, дужок, мигдаликів,
розрихленістьзадньоїстінки горла, риніт, кон’юнктивіт, незначнийсухий кашель).
• У дорослих немає значного дегідратаційного синдрому.
балів 5

Якір К.М.

Задача 1.
 1. Попередній діагноз

Гострий кишковий амебіаз, середній ступінь тяжкості. Амебний гепатит, легкого ступеня
важкості
2. План обстеження
- Загальний розгорнутий аналіз крові, глюкоза
- Загальний аналіз сечі
- Біохімічний аналіз крові: загальний білірубін з фракціями, загальний білок з фракціями,
АЛТ, АСТ, КФК, ЛДГ, креатинін, сечовина, СРБ
- Коагулограма
- Аналіз крові на HBsAg методом ІФА, аналіз Ig M,G на вірусний гепатит А мета?
- Аналіз крові на RW методом РЗК
- виявлення антигенів E. histolytica у зразках калу методом ELISA
- виявлення антитіл до E. histolytica методом ІФА/РІФ
- ЕКГ
- Рентгенографія ОГП
- УЗД ОЧП
Основний метод специфічної діагностики?
3. План лікування
- Госпіталізація у стаціонар, ліжковий режим
- Дієта легкозасвоювана, напіврідка, вітамінізована
- Метронідазол 500 мг на 20 мл NaCl0,9%в/в повільно 3 рази на добу
- Паромоміцин 25–35 мг/кг/добу у 3 прийоми п/о
- Стерофундін ізотонічний 500 мл в/в повільно 3 рази на добу
- ГІК (глюкоза 5% 500мл + інсулін 6 ОД + КСІ 4% 60 мл) – в/в повільно 2 рази на добу
- Фуросемід 20 мг в/в струминно 2 рази на добу
- Ентеросгель 15 мг перорально 3 рази на добу
- Лоратадин 10 мг перорально 1 раз на добу
- Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/м 1 раз на добу
- Нікотинамід 2,5% 1 мл в/м 1 раз на день
- Контроль ЦВТ, діурезу, електролітів крові

4. Диференційний діагноз
 Балантидіаз
o Дані епідеміологічного і професійного анамнезу, що вказують на перебування в
ендемічному районі або контакт із свинями.
o Клінічний перебіг дуже схожий, випорожнення часті з характерним гнильним
запахом.
o На відміну від амебіазу при ректоманоскопії визначаються виразки щілиноподібної
форми, покриті сироподібною масою, після видалення якої ректоманоскопом
візуалізуються зазубрені неприпідняті (втягнуті) краї виразок. При амебіазі виразки
з припіднятими краями.
 Шигельоз
o Коротший інкубаційний період і гострий початок з фебрильної температури, до якої
в найближчі години захворювання приєднуються симптоми ураження кишок.
o Колітичний синдром: ріжучий біль у животі, здебільшого у лівій здухвинній ділянці,
тенезми, пронос, відчуття неповного спорожнення кишок. Не відмічається
метеоризм, важкість в надчеревній ділянці і розлитий біль в животі.
o При пальпації низхідна ободова, сигмоподібна кишка спазмовані, у вигляді тяжа.
o Як правило не виникає зневоднення.
  Неспецифічний виразковий коліт
o Вражається тільки товста кишка в напрямку від дистального до краніального
відділу кишки суцільною ділянкою, немає сегментарності ураження, що добре
візуалізується при колоноскопії, вражається тільки слизова оболонка кишки.
o Характерна генетична схильність і позакишкові прояви: ураження очей (увеїт,
епісклерит), суглобів (артралгії, анкілозуючий спондилоартрит), шкіри (нодулярна
еритема, гангренозна піодермія)
o Колітичний синдром. Не відмічається метеоризм, важкість в надчеревній ділянці і
розлитий біль в животі.

Задача 2.

1. Попередній діагноз

Холера, типова форма, тяжкий ступінь. Тяжка дегідратація Дегідратаційний шок 3 ст. ГНН,
стадія олігурії

2. План обстеження
- Загальний розгорнутий аналіз крові, глюкоза
- Загальний аналіз сечі
- Біохімічний аналіз крові: загальний білірубін з фракціями, загальний білок з фракціями,
АЛТ, АСТ, КФК, ЛДГ, креатинін, сечовина, СРБ
- Аналіз крові на електроліти (калій, натрій, хлор, кальцій)
- Аналіз крові на КОС
- Коагулограма
- Аналіз крові на HBsAgметодом ІФА
- Аналіз крові на RW методом РЗК
- Копроцитограма + бак посів на холерного вібріона
- Швидкі тести?
- ЕКГ
- Рентгенографія ОГП
- УЗД ОЧП

3. План лікування
- Госпіталізація ВАІТ, ліжковий режим
- Розчин Квартасіль підігрітий до 38С 4900 мл в/в: 2400 мл струминно за 20 хв, 2500 мл за 45
хв зі швидкістю 60 мл/хв
- Доксициклін 300 мг 1 раз

4. Диференційний діагноз
 Амебіаз
o Довгий інкубаційний період, поступовий початок із субфебрилітету, спочатку
з’являються важкість в надчеревній ділянці, короткочасний біль у животі,
метеоризм.
o У початковийперіод вони рясні, калові, ізпрозоримслизом, 4—6 разів на добу, з
різким запахом. А вже потім випорожнення стають подібними, по таких при холері.
o Можливийпостійнийабопереймистийбіль у животірізноманітноїінтенсивності,
щопосилюєтьсяпід час дефекації. У разіураженняпрямої кишки характернітенезми.
 Харчова токсикоінфекція
 o Короткий інкубаційний період (декілька годин). Характерне захворювання одразу
групи людей, що споживали продукт.
o Одразу проявляються симптомами гастроентериту, що швидко наростають: озноб,
нудота, блювання, переймистийбіль у животі, частіше в надчеревнійділянці і
навколо пупка. Для холери біль не характерний.
 Ротавірусний гастроентерит
o Захворюванняпочинаєтьсягостро. Температура тілапідвищується до 38—40 °С, зі
значним інтоксикаційним синдромом, діарею (зазвичай 5— 10 разів надень),
повторного блювання, болю в животі, здуття і бурчання кишокВсе
виникаємайжеодночасно у перший день хвороби.
o В перший день хвороби зя’вляютьсякатаральні прояви на
слизовихоболонкахверхніхдихальнихшляхів, ротовоїчастини горла і кон'юнктиві
(гіпереміяслизовоїоболонки твердого і м'якогопіднебіння, дужок, мигдаликів,
розрихленістьзадньоїстінки горла, риніт, кон’юнктивіт, незначнийсухий кашель).
o У дорослих немає значного дегідратаційного синдрому.

Балів 5