14 тема

1.Причини розвитку жовтяниці при лептоспірозі

Розвиваються дегенеративні зміни гепатоцитів, гемоліз,

внутрішньопечінковий холестаз. Причиною є розлад мікроциркуляції й зміна
архітектоніки печінкової часточки. Концентрація білірубіну зростає до 70-
400 мкмоль/л.

2.Охарактеризувати температурну криву при бруцельозі

Ундулюючий тип спостерігфється часто при зараженні Вr. Melitensis і

характеризується температурними хвилями, поділеними безгарячковими або
субфебрильними інтервалами. Тривалість кожної хвилі коливається від
кількох днів до кількох тижнів; інтервали між ними можуть тривати від 3—5
днів до кількох тижнів і навіть місяців. Кількість хвиль протягом хвороби
неоднакова: від 2—3 до 10—20 і більше. Іноді гарячковий період
обмежується двома і навіть однією температурною хвилею. Проте часто
через деякий час з’являються рецидиви гарячки, при яких температурна
крива може і не мати хвилеподібного характеру.

Інтермітуючий тип гарячки розвивається без ритмічного чергування

гарячкових приступів з без гарячковими періодами.

Рідше зустрічається ремітуючий тип гарячки, спостерігаються невеликі

добові коливання температури.

3.Алгоритм обстеження хворого при встановленні попереднього діагнозу

гарячки невідомого ґенезу

• встановити характер і тип гарячки (висота, тривалість, форма температурної

кривої);

• виявити всі можливі клінічні симптоми, шо супроводжують гарячку;

• ретельно вивчити епідеміологічний анамнез, включаючи поїздки за кордон

у країни, неблаготшлучні щодо тих або інших інфекційних хвороб;

• провести необхідне лабораторне дослідження за загальноклінічним

стандартом (аналіз периферичної крові, сечі, біохімічний аналіз крові); при
гарячці невідомого генезу більше 5 днів обов’язковим є бактеріологічне
дослідження крові на стерильність не менше 3 разів протягом 1-ї доби
перебування в стаціонарі;

• виключити туберкульоз і його позалегеневі форми, паразитарні хвороби

(малярію, вісцеральний лейшманіоз), ВІЛ-інфекцію;

• виявити можливу вогнищеву інфекцію

4.Клінічні критерії діагнозу геморагічна гарячка Крим-Конго

Епідеміологічні передумови (перебування в ендемічних регіонах, сезон,

рівень захворюваності та ін.) і характерні клінічні симптоми: гострий
початок. рання інтоксикація й різко виражений ДВЗ-синдром, двохвильова
температурна крива, лейкопенія, анемізація.

5.Зміни в загальноклінічних аналізах у хворих на ГЛНС

У клінічному аналізі крові спостерігається тромбоцитопенія, помірний

лейкоцитоз, збільшення кіл-ті плазматичних клітин, прискорення ШОЕ

В клінічному аналіз сечі збільшення білка 6- г\л за добу, мікрогематурія

спостерігається в олігуричній стаії, в осаді гіалінові, зернисті і еритроцитарні
циліндри, «фібринні» циліндри Дунаєвського, а також вакуолізовані клітини
ниркового епітелію (клітини Дунаєвського).

При проведенні біохімії крові може бути збільшення сечовини і креатиніну,

азот в крові, зменшення кількості білка, гіпонатріємія, гіперкаліємія,
підвищення АЛТ,АСТ. Тривалість кровотечі підвищується і підвищується
тромбиновий час, активується частковий тромбопластиновий час.

14 Задача

Хворого 43 років госпіталізовано з підозрою на ВГА на 6 день хвороби. З

анамнезу відомо, що захворів гостро, коли відчув мерзлякуватість, було
запаморочення, Т тіла 39,0 С, нудило,1 раз було блювання, біль у жувальних
та литкових м`язах. Виникали труднощі при пересуванні. Приймав
антипіретики та анальгетики без ефекту. На 4 день хвороби помітив
жовтяницю, потемнішала сеча, наступного дня з`явилась геморагічна
висипка на тулубі і кінцівках.

Під час огляду: у свідомості, адекватний, Т 37,2 С, язик сухий з білим

нашаруванням, шкіра та склери істеричні, є петехіальна висипка на спині та
нижніх кінцівках. Дихання жорстке, з обох боків у нижніх відділах – вологі
хрипи, ЧД 32\хв. Тони серця ритмічні, приглушені, пульс 110\хв., АТ 115\40
мм рт, ст. Пальпація м`язів стегон і гомілок посилює біль. Близько доби не
було сечовипускання.

1.Попередній діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг. ГДН

ІІІ, ГНН ІІ, (олігурична стадія). ДВЗ-синдром? Гостра недостатність
наднирників???
2. План обстеження.
Загальний аналіз крові
Загальний аналіз сечі
Гематокрит, в'язкість крові;
Аналіз сечі за Зимницьким
Біохімія крові (білірубін загальний, прямий та непрямий, креатинін,
сечовина, глюкоза, загальний білок та його фракції,ЛФ, АсАТ, ГГТП, ЛДГ4,
ЛДГ5, амілази, ліпази, холестерин, жовчні кислоти, альбумін, тимолова
проба, аміак, електроліти К, Na, Cl)
Аналіз калу на яйця гельмінтів;
Аналіз крові на RW;
Аналіз крові на HBsAg та Anti-HCV.
Коагулограма
Група крові і резус фактор
ЕКГ, Ехо-КГ
Аналіз калу на приховану кров
УЗД ОЧП
УЗД нирок
Пульсоксиметрія
Моніторинг діурезу, температури, артеріального тиску
Рентгенографія ОГК
Кортизол, АКТГ cito
Мікроскопічне дослідження цитратной крові в темному полі (виявлення
лептоспір)
РМАЛ венозної крові на виявлення специфічних IgM до лептоспірозного
антигену,повторити аналіз через 8 діб
ПЛР крові на виявлення ДНК, РНК лептоспір
ІФА крові виявлення специфічних антитіл IgM, IgG до лептоспір
3. Лікування
Госпіталізація в реанімацію інфекційного відділення
Дієта №7
Венозний доступ
Бензилпеніцилін по 2 млн ОД 6 разів на добу в/м; перед введенням п/ш, в/ш
проба на чутливість
Розчин Рінгера 800 мл в/в кр 1 р/д
Фіз. Розчин 300 мл в/в кр 2 р/д
Фуросемід 2,0 1 р/д на добу в/в стр
Етамзилат 12,5 % 8 мл в/в стр
Контрикал 100тис. 1 раз в день в/в крап
Омепразол 0,4 1 р/д в/в стр
Іналяцій кисня (маска або носові канюлі)
У разі підтвердження діагнозу гострої недостатності наднирніків:
Гідрокортизон 100 мг в/в одразу, потім 100 мг у в/в інфузії кожні 6 год, а
після нормалізації артеріального тиску і пульсу — 50 мг в/в або в/м кожні 6
год. (хз потрібно це чи не,в інтернеті так, але я не пишу)
плазмофорез або гемосорбція або гемодіаліз або ультрафільтрація крові

Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в