Андрійчук О.В.

7419мс, тема 13

Охарактеризувати висип при епідемічному висипному тифі (термін виникнення,

локалізація, основні елементи)

З’являеться на 4-6 день.

Локалізація: спочатку екзантеми з'являються на шкірі бокових поверхонь тулуба, під

пахвами й поширюються на живіт, груди, спину та кінцівки.

Основні елементи: розеольозні елементи. Розеоли зникають швидко та безслідно з 8—9-го

дня хвороби. Петехії, як й всі інші крововиливи, змінюють поетапно своє забарвлення на
синювато-фіолетове, потім на жовтувато-зеленувате. Після них залишається пігментація,
що зникає безслідно через 3—5 днів.

Характеристика температурної кривої при епідемічному висипному тифі

Температура втримується на висоті 39—41 °C протягом 8—14 днів, є постійна

гарячка[17]. На 4—5 день хвороби (напередодні висипань) та за 3—4 дні до припинення
гарячки спостерігаються «урізування» температури — короткочасні (на декілька годин)
досить значні зниження температури. У більшості випадків гарячка закінчується
вкороченим лізисом (протягом 3—4 днів). У цьому разі «лізис» — це повільне й
поступове (на противагу «кризі») падіння температури тіла при гарячкових хворобах й
послаблення проявів захворювання протягом декількох діб.

Зміни в лікворі при менінгеальній формі кліщового енцефаліту

Відносно невисокий лімфоцитарний цитоз, невисокий вміст білка, при відстоюванні

нерідко випадає фібринна плівка, санація ліквора відбувається дуже повільно. Для
підтвердження діагнозу потрібні вірусологічні та серологічні дослідження.

Які органи та системи за стадіями хвороби вражаються при лайм-бореліозі

Стадія локальної інфекції: еритема на шкірі.

Стадія дисемінації: доброякісна лімфоцитома шкіри, ураження нервової системи, неврит

лицьового нерва, серозний менінгіт, неврит лицьового нерва, спінальна
полірадикулонейропатія. Ураження серця (міокардит), ураження печінки.

Стадія персистуючої інфекції: ураження суглобів, ураження нервової системи, ураження

міокарду, шкіра.

Описати епідеміологічний ланцюг при гарячці Західного Нілу

Джерело збудника: птахи; сільські осередки – болотяні птахи та орнітофільні комарі,

домашні екзотичні птахи, ворони, голуби, комарі.

Механізм передачі: трансмісивна арбовірусна інфекція.

Переносники: численні види комарів родів Culex, Aedes і Anopheles.

вірус потрапляє в слинні залози комара. Під час укусів комарів вірус може потрапляти в
організм людей і тварин, де він здатний розмножуватися і призводити до хвороби. У
комарів існує вертикальне передавання вірусу своєму потомству. Вкрай рідко можливе
контактне зараження кров'ю тварин.

Хворий 45 років доставлений до реанімаційного відділення машиною швидкої допомоги у

край важкому стані. Свідомість порушена, психомоторне збудження, марення, періодичні
спастичні судоми. З повідомлення рідних захворювання почалося гостро на тлі повного
здоров’я. З’явився сильний озноб, нестерпний головний біль, блювання, що не приносило
полегшення, температура тіла піднялася до 39,50С. Стан з кожною годиною погіршувався.
Була викликана машина швидкої допомоги. За 10 днів до початку захворювання
повернувся із Західної Сибірі, куди їздив у відпустку на полювання.

Об’єктивно: температура 40,3. Свідомість втрачена, на огляд не реагує. Обличчя

гіперемійоване. Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце
вогнищева симптоматика. АТ 85/50 мм рт.ст., пульс 65/хв.

1. Попередній діагноз
Кліщовий енцефаліт, менінгоенцефаліт, важкий ступінь. Набряк мозку, кома.

2. План обстеження.

-Загальний аналіз крові

-Загальний аналіз сечі

-Аналіз крові на RW

-Аналіз крові на HBsAg

-Біохімічний аналіз крові

-МРТ ГМ

-Люмбальна пункція: біохімія ліквору

-Контроль температури, АТ, ЧД, ЧСС

-коагулограма

-пульсоксиметрія

-КОС: рН, рСО2, рО2, НСО3-, К, Na, Cl

-консультація невролога

Специфічна діагностика:

-ПЛР (матеріал: кров, ліквор) – виділення РНК зб. кліщового енцефаліту.

-ІФА (матеріал: кров) - виявлення IgM, IgG до вірусу

-вірусологічне дослідження (матеріал: кров, ліквор) – виділення вірусу на білих мишах,

курячих ембріонах.

3. Лікування.

-Госпіталізація. Ліжковий режим.

-катетеризація центральної вени, сечового міхура

-Оксигенотерапія

Детоксикаційна терапія:
Р-ч Рінгера 600 мл в/в

Р-ч NaCl 0,9% 400мл в/в

Реосорбілакт 200мл в/в

-ентеросгель 22,5г 3р/д

-Фуросемід 1% 2мл в/в 1 р/д

-Манітол 150 мл в/в крапильно 1 р/д

-Парацетамол 10мг/мл 100мл в/в

-гомологічний імуноглобулін титрований проти вірусу кліщового енцефаліту – в/м 6мл

-рибонуклеаза 25мг в/м в 2 мл 0,25% розч. прокаина кожні 4 години (перед введенням –
проба на чутливість)

-Декстаметазон 15мг в/в струйно.

Бабаєва А.Ю. 7419мс, тема 13

Питання

1. Охарактеризувати висип при епідемічному висипному тифі (термін виникнення,

локалізація, основні елементи)

 Виникає на 4-6-й день хвороби (частіше – вранці 5-го дня)

 Спочатку – на бічних поверхнях тулуба, під пахвами, потім поширюється на
живіт, груди, спину і кінцівки
 Висипу на обличчі, шиї, долонях та підошвах, як правило, НЕМАЄ
(з’являється в цих місцях лише за дуже тяжкого перебігу хвороби)
 Висип поліморфний, нагадує «зоряне небо»
 В перший день – переважно розеольозні елементи, що зникають при
надавлюванні («первинне цвітіння»), можливі первинні петехії → Через 1-2
дні на місці розеол з’являються вторинні петехії, які поетапно змінюють
своє забарвлення на синьо-фіолетове → жовтувато-зелене

2. Характеристика температурної кривої при епідемічному висипному тифі

З перших днів хвороби – підвищення температури до 39-40°С і вище. Надалі

гарячка набуває постійного характеру. На 4-5-й день хвороби, напередодні появи
екзантеми, і за 3-4 дні до припинення гарячки відбувається її «врізування» -
короткочасне (на декілька годин) значне зниження температури.

У проміжках між цими «врізами» гарячка носить постійний характер і триває

протягом 8-14 днів, закінчуючись коротким лізисом (протягом 3-4 днів)

3. Зміни в лікворі при менінгеальній формі кліщового енцефаліту

 Серозні зміни з незначною білково-клітинною дисоціацією (помірне

збільшення білка до 0,066 г/л)
  Лімфоцитарний плейоцитоз (в перші дні захворювання може бути
змішаний/нейтрофільний)
 ↑ ВЧТ
 Нормальний вміст глюкози

4. Які органи та системи за стадіями хвороби вражаються при лайм-бореліозі

Стадія локальної інфекції:

 Ураження шкіри в місці присмокування кліща - мігрувальна кільцеподібна

еритема

Стадія дисемінації:

 Ураження шкіри (вогнища вторинної еритеми; доброякісна лімфоцитома

шкіри)
 Ураження НС (синдром Баннварта: лімфоцитарний менінгіт, невропатія
лицевого нерва, спінальна полірадикулонейропатія)
 Ураження серця (міокардит)
 Ураження печінки
 Зрідка – ураження очей (кон’юнктивіт, увеїт)

Стадія персистенції інфекції та аутоімунних порушень:

 Артрити (переважне ураження великих суглобів – колінний, кульшовий)

 Ураження НС (енцефалопатія з мнестично-інтелектуальними розладами;
множинні мононеврити; хронічний енцефаломієліт)
 Пізні ураження шкіри (атрофічний акродерматит; обмежена склеродермія;
анетодермія)
 Ураження міокарда (дилятаційна кардіоміопатія)

5. Описати епідеміологічний ланцюг при гарячці Західного Нілу

Джерело і резервуар інфекції: 17 видів перелітних птахів (менше значення як

резервуар інфекції мають деякі дрібні ссавці, гризуни, кажани)
↓
Переносники – комарі родів Culex, Aedes, Anopheles
↓
Трансмісивний механізм передачі
↓
Чутлива людина/тварина

Задача

Хворий 45 років доставлений до реанімаційного відділення машиною швидкої допомоги у

край важкому стані. Свідомість порушена, психомоторне збудження, марення, періодичні
спастичні судоми. З повідомлення рідних захворювання почалося гостро на тлі повного
здоров’я. З’явився сильний озноб, нестерпний головний біль, блювання, що не приносило
полегшення, температура тіла піднялася до 39,50С. Стан з кожною годиною погіршувався.
Була викликана машина швидкої допомоги. За 10 днів до початку захворювання
повернувся із Західної Сибірі, куди їздив у відпустку на полювання.

Об’єктивно: температура 40,3. Свідомість втрачена, на огляд не реагує. Обличчя

гіперемійоване. Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце
вогнищева симптоматика. АТ 85/50 мм рт.ст., пульс 65/хв.

1. Попередній діагноз
Кліщовий вірусний енцефаліт, менінгоенцефалітична форма, тяжкий стан.
 Ускладнення: набряк мозку, кома 2ст.
2. План обстеження.
Cito! Консультація невропатолога, офтальмолога, огляд очного дна

 Загальний аналіз крові + гематокрит

 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз крові на сифіліс (мікрореакція преципітації з кардіоліпіновим антигеном)

 Аналіз крові на ВІЛ методом ІФА (за згодою пацієнта)

 Біохімія крові (креатинін, сечовина, загальний білок + фракції, КОС, електроліти
(K+, Na+, Cl-, Ca2+), глюкоза, АЛТ, АСТ, гази крові)
 Коагулограма
 Пульсоксиметрія

 Аналіз калу на яйця гельмінтів

 ЕКГ
 Загальний і біохімічний аналіз ліквору (після купування ННГМ!!!)

 Визначення IgM, IgG до вірусу кліщового енцефаліту методом ІФА, наростання

титру IgG в парних сироватках
 ПЛР крові на РНК вірусу кліщового енцефаліту

3. Лікування.
 Суворий ліжковий режим, парентеральне харчування
 ШВЛ
 Трисіль 1000 мл + глюкоза, 5% 500 мл в/в крапельно
 Преднізолон 100 мг в/в
 Маніт 100 мл в/в струйно
 L-лізину есцинат 5 мл 2 рази на добу в/в крапельно
 Діазепам 2 мл на 10 мл 0,9% NaCl в/в струйно
 Людський сироватковий імуноглобулін проти вірусу кліщового енцефаліту 7 мл
3 рази/добу в/м
 Рибонуклеаза 25 мг 6 разів/добу в/м
 Фізичні методи охолодження

Безлюдна О.М. 7419мс, тема 13

1.Охарактеризувати висип при епідемічному висипному тифі (термін виникнення,

локалізація, основні елементи)

На 4-6 день, на бічних поверхнях тулуба, під пахвами, на спині, кінцівках.

На 1 день висипки: розеоли

На 2-3 день висипки: вторинні петехії на місці розеол

2.Характеристика температурної кривої при епідемічному висипному тифі

Постійна гарячка 8-14 днів 39-41 градусів. Перед екзантемою (на 4-5 день) і за 3-4 дні до
зменшення гарячки – короткочасне на кілька годин значне зниження температури
(врізування). Закінчується вкороченим лізисом протягом 3-4 днів.

3.Зміни в лікворі при менінгеальній формі кліщового енцефаліту

Колір прозорий, опалесціює, підвищений тиск, помірний лімфоцитарний плеоцитоз,

білково-клітинна дисоціація
4.Які органи та системи за стадіями хвороби вражаються при лайм-бореліозі

Стадія локальної інфекції: шкіра-мігрувальна еритема

Стадія дисемінації: шкіра, нервова система, серце, печінка, очі-вторинна еритема,

доброякісна лімфоцитома шкіри (на мочці, навколо соска), неврит лицьового нерва,
краніальна і спінальна полірадикулонейропатія, мононеврити, серозний менінгіт з
лімфоцитарним плеоцитозом, енцефаліт, синдром Баннварта (лімфоцитний менінгіт,
нейропатія лицевого нерва і спінальна полірадикулонейропатія), міокардит із
передсердно-шлуночковими блокадами, підвищення трансаміназ і білірубіну, увеїт

Стадія персистентної інфекції і аутоімунних порушень: суглоби, нервова система, серце,

шкіра-артрити великих суглобів, енцефалопатія, мононеврити, хронічний енцефаломієліт,
дилатаційна міокардіопатія, хронічний атрофічний акродерматит, склеродермія,
анетодермія.

5.Описати епідеміологічний ланцюг при гарячці Західного Нілу

Збудник: Вірус гарячки Західного Нілу (флавівірус)

Джерело, резервуар: перелітні птахи, болотяні птахи, ворони, голуби, гусі, качки, коні,
собаки, коти, кролі, гризуни, дрібні ссавці, кажани

Шлях передачі: трансмісивний, гемоконтактний, трансплацентарний

Переносники: комари Culex, Aedes, Anopheles

Сприйнятливість людини до хвороби: висока

Задача

Хворий 45 років доставлений до реанімаційного відділення машиною швидкої допомоги у

край важкому стані. Свідомість порушена, психомоторне збудження, марення, періодичні
спастичні судоми. З повідомлення рідних захворювання почалося гостро на тлі повного
здоров’я. З’явився сильний озноб, нестерпний головний біль, блювання, що не приносило
полегшення, температура тіла піднялася до 39,50С. Стан з кожною годиною погіршувався.
Була викликана машина швидкої допомоги. За 10 днів до початку захворювання
повернувся із Західної Сибірі, куди їздив у відпустку на полювання.

Об’єктивно: температура 40,3. Свідомість втрачена, на огляд не реагує. Обличчя

гіперемійоване. Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце
вогнищева симптоматика. АТ 85/50 мм рт.ст., пульс 65/хв.

1. Попередній діагноз. Кліщовий вірусний енцефаліт, менінгоенцефалітична форма,

тяжкий перебіг. ННГМ. Кома.

2. План обстеження.

Загальний аналіз крові, лейкоцитарна формула

Загальний аналіз сечі

Аналіз крові RW, HBsAg, HIV МЕТОДИ

Біохімічний аналіз крові (глюкоза, натрій, калій, креатинін, сечовина)

Фундоскопія?????? КОЛИ ЩО ЗА МЕТОД, МЕТА

Консультація невролога, офтальмолога?????

Люмбальна пункція

Аналіз ліквору

ІФА ліквору, крові на визначення IgM до вірусу кліщового енцефаліту

ПЛР ліквору, крові на виявлення РНК вірусу кліщового енцефаліту

Вірусологічний посів крові, ліквору на курячі ембріони????????????????

Контроль ЧСС, АТ, діурезу, ЦВТ

+++++++++++++++++++

3. Лікування.

Госпіталізація в інфекційне ВРІТ

Катетеризація центральної вени, периферичної вени, сечового міхура, встановлення

назогастрального зонду

Суворий ліжковий режим, головний кінець ліжка підняти під кутом 30

++++++++++++++++++==

Гомологічний гамаглобулін проти вірусу кліщового енцефаліту 6 мл в/м 1 раз на добу

Рибонуклеаза 30 мг в/м?????? 6 разів на добу (перша доза після десенсибілізації за

Безредько)

Дексаметазон 3 мл (12 мг) в/в 1 раз на добу

Фуросемід 20 мг в/в 1 раз на добу------ №

Манітол 400 в/в крапельно 1 раз на добу

Ацесіль 200 мл в/в крапельно 1 раз на добу

Розчин Рінгера 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу--- №№№

Парацетамол 1 г 3 рази на добу всередину

+++++++++++++++++++++==

Задача 13 Бикова Н.О 7419мс

Хворий 45 років доставлений до реанімаційного відділення машиною
швидкої допомоги у край важкому стані. Свідомість порушена,
психомоторне збудження, марення, періодичні спастичні судоми. З
повідомлення рідних захворювання почалося гостро на тлі повного здоров’я.
З’явився сильний озноб, нестерпний головний біль, блювання, що не
приносило полегшення, температура тіла піднялася до 39,50С. Стан з
кожною годиною погіршувався. Була викликана машина швидкої допомоги.
За 10 днів до початку захворювання повернувся із Західної Сибірі, куди їздив
у відпустку на полювання.

Об’єктивно: температура 40,3. Свідомість втрачена, на огляд не реагує.

Обличчя гіперемійоване. Визначаються менінгіальні симптоми, моторне
збудження. Має місце вогнищева симптоматика. АТ 85/50 мм рт.ст., пульс
65/хв.

1. Попередній діагноз
Вірусний кліщовий енцефаліт, менінгоенцефалітична форма, тяжкий стан.
Набряк головного мозку. Кома 1 ступеня.
2. План обстеження.
1. Загальний аналіз крові , Група крові та резус
2. Загальний аналіз сечі
3. Біохімічне дослідження крові (глюкоза ,електроліти (К+, Na+, Cl-),
загальний білок, альбумін, АлАТ, АсАТ, КОС, сечовина, креатинін ,
прокальцитонін , срб)
4. Кал на яйця гельмінтів
5. Коагулограма
6. РЗК IgG до Тreponema pallidum
7. ЕКГ
8. Рентгенографія ОГП
9. Пульсоксиметрія
10. Консультація невролога, офтальмолога
11. Люмбальна пункція
12. Загальноклінічне дослідження спинномозкової рідини
13. МРТ головного мозку
Специфічна діагностика:
· Визначення IgM, IgG до вірусу кліщового енцефаліту в парних
сироватках крові за допомогою ІФА в динаміці.
· ПЛР на наявність РНК вірусу кліщового енцефаліту (матеріал – кров)
· +++++++++++++++=
Лікування:
· Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії інфекційної лікарні;
· Режим – суворий ліжковий;
· Катетеризація центральних вен, сечового міхура, назогастральний
зонд;
· Оксигенотерапія (при SpO2 < 93%): інгаляція (за допомогою носових
трубок чи маски) вологим киснем по 20-30 хв щогодини, у разі
необхідності – ШВЛ;
· Гомологічний імуноглобулін, титрований проти вірусу кліщового
енцефаліту- 6 мл в/м 1раз на добу протягом 3 днів;
· Рибонуклеаза 30 мг розвести в 1 мл р-ну NaCl 0,9% 6 р/д (кожні 4
години), в/м
· Діазепам 0,5% 2 мл розвести у 20 мл р-ну NaCl 0,9% одноразово, в/в
повільно
· Реосорбілакт 200 мл в/в крапельно 2 рази на добу;
· Розчин Рінгера 400 мл в/в крапельно 2 рази на добу
· Манітол 15% розчин 100 мл 2 рази на добу в/в крапельно;
· Фуросемід 2мл в/в струменево 2 рази на добу
· Дексаметазон 8 мг внутрішньовенно струминно 2рази на добу
· Цефтріаксон 1г розчинити в 100 мл 0,9% р-ну NaCl, в/в крапельно 2
рази на добу
· Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струменево 1 раз на день;
· Парацетамол 500 мг 100мл в/в крапельно
· Діапразол 40 мг розвести у 20 мл Na Cl 0,9% - 1р.
· Кейвер 2.0 в/в струминно

Питання
1. Охарактеризувати висип при епідемічному висипному тифі (термін
виникнення, локалізація, основні елементи)
Термін виникнення: виникає на 4-6 день хвороби (період розпалу хвороби);
Локалізація: бічні поверхні тулуба, під пахвами , живіт, груди, спина,
кінцівки.
Підсипань ,як правило, не буває.
Основні елементи:
· Висип рясний ; Для висипу характерний поліморфізм , нагадує «зоряне
небо»;
· У 1-й день висипу: розеольозні елементи (червоні плями, d = 1-10 мм, з
чіткими контурами, зникають при надавлюванні чи розтягуванні шкіри
(«первинне цвітіння») +можливі первинні петехії;
· Через 1-2 дні на місці розеол з’являються вторинні петехії.
Розеоли зникають швидко і безслідно на 8-9 день хвороби.
Петехії, як і всі інші крововиливи поетапно змінюють своє забарвлення
→синювато-фіолетове→ жовтувато-зелене;
Після них залишається пігментація, що зникає через 3-5 днів.
2. Характеристика температурної кривої при епідемічному висипному
тифі
Підвищення температури тіла відбувається гостро протягом 1-2 днів, з
розвитком початкового (доекзантематозного) періоду хвороби, до 39—40 °С і
вище. Надалі протягом 8-14 днів гарячка набуває постійного характеру.
Іноді (переважно при застосуванні антибіотиків) спостерігають підгострий
розвиток хвороби з поступовим підвищенням температури тіла. Висота
гарячки зазвичай корелює з тяжкістю перебігу захворювання.
На 4-5-й день хвороби (напередодні появи висипу) і за 3-4 дні до припинення
(тобто на 8-10 день хвороби) гарячки відбувається її “врізування” —
короткочасне (на кілька годин) досить значне (на 1,5-2°С) зниження
температури.
Здебільшого гарячка закінчується поступовим зниженням температури тіла.
(протягом 3-4 днів).
3. Зміни в лікворі при менінгеальній формі кліщового енцефаліту
· Колір: спинномозкова рідина прозора чи злегка опалесцентна
· Тиск підвищений (200-350 мм.рт.ст.)
· Помірний лімфоцитарний плеоцитоз (100-600 клітин в 1 мкл)
· Глюкоза: концентрація глюкози > 2,6 ммоль/л (норма)
· Хлориди :концентрація хлоридів у нормі >117ммоль/л
· Білок: рівень білка в нормі (до 0,5 г/л) або підвищення (до 0,66
г/л)
· Глобулінові реакції - Панді і Нонне-Апельта слабко позитивні

4. Які органи та системи за стадіями хвороби вражаються при лайм-

бореліозі
A. 1 стадія- стадія локальної інфекції: запально-алергічні зміни шкіри,
утворення мігрувальної кільцевої еритеми у місці укусу, синдром
інтоксикації.
B. 2 стадія-стадія дисемінації: шкіра (вогнища вторинної еритеми або
доброякісної лімфоцитоми шкіри (типова, але не часта ознака, локалізується
на вушній раковині, навколо соска), з’являються неврологічні ускладнення,
що включають широкий спектр уражень центральної і периферичної
нервової системи. Для цієї стадії характерна тріада синдромів:
· серозний менінгіт;
· краніальна невропатія;
 · множинна больова радикулопатія (менінгорадикуліт)
Серцево-судинна патологія приблизно на 5-му тижні проявляється
міокардитом з атріовентрикулярною блокадою, аритміями. Суб’єктивно
хворий відчуває болі в ділянці серця, серцебиття, задишку. Можливий
розвиток перикардиту, у тяжких випадках — панкардиту.
Ураження опорно-рухової системи можливе у вигляді артральгічного
синдрому, що проявляється лише мігруючими болями у великих суглобах, і
артритичного варіанта, коли, окрім болів, з’являються ознаки ураження
навколосуглобових тканин — синовіїт, тендиніт, тендовагініт, міозит.
Можливе ураження очей (кон’юнктивіт, увеїт). Посилення інтоксикаційного
синдрому
C. 3 стадія-стадія персистентної інфекції:
Нервова система (енцефалопатії, мононеврити, хронічний енцефаломієліт)
Опорно-рухова система (хронічний артрит, який уражає один або кілька
великих суглобів. Рідше до процесу можуть залучатися надп’ятково-
гомілкові, променезап’ясткові, фалангові, ліктьові суглоби.
Найтиповішим проявом шкірного варіанта ІІІ стадії є хронічний атрофічний
акродерматит з переважною локалізацією на розгинальних поверхнях кистей
і стоп. Він проявляється поступовим наростанням атрофії шкіри і підшкірної
жирової клітковини.
Серцево-судинна система (дилятаційна міокардіопатія)
5. Описати епідеміологічний ланцюг при гарячці Західного Нілу
Природний резервуар та джерело: перелітні птахи, рідше – деякі дрібні
ссавці, гризуни, кажани;
Інкубаційний період триває 2-8 діб, але може затягуватись до 2-3 тижнів
Шлях передачі: трансмісивний;
Переносники: комари родів Culex, Aedes, Anopheles, рідко – іксодові,
аргасові кліщі.
Інфікування комарів при смоктанні крові заражених птахів →потім вірус
потрапляє в організм людини чи тварин під час укусів комарів, кліщів –
→відбувається розмноження вірусу в організмі і спричинення хвороби.

Бучинська О.А. 7419мс, тема 13

1.Охарактеризувати висип при епідемічному висипному тифі (термін виникнення,

локалізація, основні елементи)
У 1-й день висипу - розеольозні елементи — червоні плями розмірами від 1 до 10 мм із
чіткими контурами, шо зникають при надавлюванні або розтягуванні шкіри (“первинне
цвітіння”).

Можна виявити первинні петехії вже на початку висипу, значна їх кількість свідчить про
тяжкість хвороби.

Через 1—2 дні на місці розеол поступово з'являються вторинні петехії внаслідок шкірних
крововиливів.

Висип при висипному тифі рясний поліморфний і нагадує “зоряне небо”. Розеоли
зникають швидко й безслідно на 8—9-й день хвороби.

Петехії, як і всі інші крововиливи, змінюють поетапно своє забарвлення на сишовато-

фіолегове, потім на жовтувато-зеленувате. Після них залишається пігментація, що зни кає
безслідно через 3 —5 днів.

2.Характеристика температурної кривої при епідемічному висипному тифі

Температура тіла 39—41 °С спостерігається протягом 8—14 днів (постійна гарячка).

На 4—5-й день хвороби напередодні появи висипу і за 3—4 дні до припинення гарячки
відбувається її короткочасне (на кілька годин) значне зниження температури. Гарячка
закінчується вкороченим лізисом (протягом 3—4 днів).

3.Зміни в лікворі при менінгеальній формі кліщового енцефаліту

• прозора або злегка опалесціювальна,

• лімфоцитарний плеоцитоз (100-500 клітин)

• незначне підвищення кількості білка,

• слабо позитивні реакції Панді й Нонне-Апельта.

4.Які органи та системи за стадіями хвороби вражаються при лайм-бореліозі

Стадія локальної інфекції – ураження шкіри, загальна інтоксикація

Стадія дисемінації - ураження шкіри, серця, нервової системи, печінки, очей

Стадія персистентної інфекції – ураження суглобів, ССС

5.Описати епідеміологічний ланцюг при гарячці Західного Нілу

· Джерело і резервуар гарячки Західного Нілу в природі є 17 видів перелітних

птахів.

· Хвороба є трансмісивною арбовірусною інфекцією.

· Переносники захворювання - комарі родів Culex, Aedes і Anopheles.

· Комарі інфікуються під час смоктання крові заражених птахів. Надалі вірус
потрапляє в слинні залози комара. Під час укусів комарів заражається людина.
Хворий 45 років доставлений до реанімаційного відділення машиною швидкої
допомоги у край важкому стані. Свідомість порушена, психомоторне збудження,
марення, періодичні спастичні судоми. З повідомлення рідних захворювання
почалося гостро на тлі повного здоров’я. З’явився сильний озноб, нестерпний
головний біль, блювання, що не приносило полегшення, температура тіла піднялася
до 39,50С. Стан з кожною годиною погіршувався. Була викликана машина швидкої
допомоги. За 10 днів до початку захворювання повернувся із Західної Сибірі, куди
їздив у відпустку на полювання.

Об’єктивно: температура 40,3. Свідомість втрачена, на огляд не реагує. Обличчя

гіперемійоване. Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце
вогнищева симптоматика. АТ 85/50 мм рт.ст., пульс 65/хв.

1. Попередній діагноз
Кліщовий енцефаліт, менінгоенцефалітична форма. Фаза неврологічних розладів,
тяжкий стан. ННГМ. Кома

2. План обстеження.

· Загальний аналіз крові

· Загальний аналіз сечі
· Біохімічний аналіз крові (ниркові тести(креатинін, сечовина, ШКФ)печінкові
тести(,білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ), електроліти(калій, натрій,
хлор ) ,глюкоза, КФК, ЛДГ
· Коагулограма
· Аналіз крові на RW
· Аналіз крові на HbsAg та Anti-HCV
· Аналіз калу на яйця гельмінтів
· ЕКГ
· ЕЕГ
· КТ ГМ
· Люмбальна пункція після проведення протинабрякової терапії з мікроскопічним та
біохімічним дослідженням ліквору

· Контроль діурезу, гематокриту, електролітів, КОС, АТ, ЦВТ, ЧСС.

· Консультація невропатолога , офтальмолога

Специфічна діагностика

· Кров на РНГА (з діагностикумом кліщового енцефаліту в динаміці)

· Кров на РЗК і РПГА методом парних сироваток наростання титру антитіл до
вірусу в 4 рази
· Ліквор на ІФА ( з діагностикумом кліщового енцефаліту)
· Кров на ПЛР для виявлення РНК вірусу.

3. Лікування.
 · Лікування у відділенні інфекційної реанімації
· Суворий ліжковий режим
· Дієта №15 через назогастральний зонд
· Катетеризація підключичної вени, сечового міхура
· Гомологічний імуноглобулін, титрований проти вірусу кліщового
енцефаліту 6 мл в/м 1 раз на добу 3 доби
· Розчин Рінгера 400 м/л 1 р/д в/в крапельно
· L -Лізин 10 мл на 50 мл фізрозчину в/в крап 1 раз на добу
· Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в струминно
· Преднізолон 40мг 2 рази на добу в/в струминно
· Клексан 0,2 мл п/ш 2 р/д
· Аскорбінова кислота 0,5 % 10мл в/в
· Кетопрофен 2 мл в/м при температурі <38,5
· Сибазон 0,5% 2,0 в/м 1 раз на добу
· Доксициклін 0,1 г 2р/д 3 дні, потім до 10 дня 1 раз на добу
++++++++

ТЕМА 13. ГРИЩЕНКО Д.А., 7419МС

1. Охарактеризувати висип при епідемічному висипному тифі (термін виникнення, локалізація,
основні елементи)

Поява висипки – 5-6й день від початку захворювання; з’являється на бічних поверхнях тулубу, під
пахвами, далі поширюється на груди, живіт, спину, кінцівки, висип мономорфний, розеольозно-
петехіальний ( 1й день переважно розеоли та первинні петехії, на 2-3й день – вторинні петехії на
місці розеол), відсутній на обличчі, долонях, підошвах.

2. Характеристика температурної кривої при епідемічному висипному тифі.

Гарячковий період при висипному тифі триває здебільшого 12— 16 днів. Крім деякого зниження
температури на 4—5-й день хвороби, що часто збігається з появою висипу, подібне ж знижений
помічається також на 8—10-й день, після чого температура підвищується на 3—4 дні, а далі
критично або літично знижується. Таким чином, при висипному тифі утворюється досить своєрідна
температурна крива. На цій кривій короткочасні температурні ремісії утворюють «зрізи», які
поділяють увесь перебіг хвороби на чотири періоди чотириденної тривалості.

???????
??
Проте треба зазначити, що такий тип температурної кривої не завжди буває при висипному тифі.
Часто спостерігається скорочена температурна реакція, яка триває 7—10 днів і закінчується
критично. Іноді протягом гарячкового періоду бувають короткочасні падіння температури майже
до норми, після чого вона знову значно підвищується (псевдокризи).

3. Зміни в лікворі при менінгеальній формі кліщового енцефаліту

У спинномозковій рідині за наявност менінгоенцефаліту виявляють серозні зміни з незначною

білково-клітинною дисоціацією. Запальні зміни в лікворі можуть бути відсутні або не
перевищувати 50-100 лімфоцитів в 1 мкл.

4. Які органи та системи за стадіями хвороби вражаються при лайм-бореліозі.

I. Стадія локальної інфекції – еритема шкіри навколо місця присмоктування іксодового кліща
та синдром інтоксикації.

II. Стадія дисемінації – гематогенна і лімфогенна дисемінація в лімфатичні вузли,

паренхіматозні органи, суглоби, нервову систему. Посилення загального інтоксикаційного
синдрому.

III. Стадія персистентної інфекції й автоімунних порушень – переважають ураження суглобів

та нервової системи; рідше шкіри. Специфічні імунні комплекси (до складу яких входять
антигени борелій) накопичуються в дермі, синовіальній оболонці суглобів, нервовій
тканині, міокарді та інш.

5. Описати епідеміологічний ланцюг при гарячці Західного Нілу.

Джерело: 17 видів переважно перелітних птахів, у крові яких виявлені високі концентрації вірусу
(період циркуляції 2 тижні) ~> трансмісивна арбовірусна інфекція переносники: види комарів
родів Culex, Aedes, Anopheles – інфікуються під час смоктання крові заражених птахів ~ слинні
залози комара ~> Під час укусів комара вірус потрапляє в організм людини і тварин

Ситуаційна задача до теми 13

Хворий 45 років доставлений до реанімаційного відділення машиною швидкої допомоги у край

важкому стані. Свідомість порушена, психомоторне збудження, марення, періодичні спастичні
судоми. З повідомлення рідних захворювання почалося гостро на тлі повного здоров’я. З’явився
сильний озноб, нестерпний головний біль, блювання, що не приносило полегшення, температура
тіла піднялася до 39,50С. Стан з кожною годиною погіршувався. Була викликана машина швидкої
допомоги. За 10 днів до початку захворювання повернувся із Західної Сибірі, куди їздив у відпустку
на полювання.

Об’єктивно: температура 40,3. Свідомість втрачена, на огляд не реагує. Обличчя гіперемійоване.

Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце вогнищева симптоматика.
АТ 85/50 мм рт.ст., пульс 65/хв.

Попередній діагноз: Вірусний кліщовий енцефаліт, менінгоенцефалічна форма, гостра фаза,

тяжкий перебіг. Ускладнення: Набряк головного мозку, кома І ступеня

2. План обстеження 3. Лікування

1) Загальноклінічні дослідження
· Загальний аналіз крові
· Загальний аналіз сечі
· Біохімія крові (сечовина, загальний білок
та його фракції, АлАТ, АсАТ, загальний
білок, альбумін, загальний білірубін,
холестерин, жовчні кислоти, тимолова
проба, сулемова проба, аміак,
прокальцитонін, СРБ, глюкоза крові)
· Дослідження кислотно-основного стану
крові
· Дослідження електролітів крові (К+, Na+,
Cl-), газового складу крові
· Госпіталізація в реанімацію інфекційного
відділення
· Суворий ліжковий режим, забезпечення
високого положення голови на ліжку до
30-45 градусів
· Харчування через зонд , Дієта №1
· Встановлення периферичного та сечового
катетеру
· Літична суміш: 2 мл 50% р-ну анальгіну + 2
мл 2% р-ну папаверину+ 1 мл 1% р-ну
димедролу в один шприц в/м
одноразово;
· Специфічний донорський імуноглобулін 6
· Коагулограма
· Аналіз крові на RW та HBsAg
· Аналіз калу на яйця гельмінтів
2) Інструментальні дослідження
· ЕКГ
· Електроенцефалограма
· КТ голови
· МРТ голови
· Люмбальна пункція та загальноклінічне
дослідження ліквору
· Пульсоксиметрія
· Контроль діурезу та артеріального тиску
3) Специфічна діагностика
· РЗК з діагностикумом кліщового
енцефаліту
· ІФА крові та ліквору для виявлення IgM до
вірусу кліщового енцефаліту
· Вірусологічна діагностика крові, ліквору,
змивів
· ПЛР сироватки чи ліквору для виявлення
РНК вірусу
· Консультація невролога, офтальмолога
мл внутрішньом’язово 1 раз на добу
· Лейкоцитарний донорський інтерферон
3000000 ОД внутрішньом’язово 2 рази на
добу
· Рибонуклеаза: 30 мг в 2 мл 0,25% розчину
прокаїну кожні 4 години
· Сибазон 0,5% 2мл в/в струминно 1 раз на
добу зі спостереженням до зникнення
психомоторного збудження
· Рекомбінантний інтерферон альфа 2а
500 000 МО в/м 2 рази/добу
· Цефтріаксон 1000мг на 10мл 0,9%
фізіологічного розчину в/в повільно 2
рази на добу
· Розчин 0,9% NaCl 200 мл в/в крапелинно 1
раз на добу
· Реосорбілакт 200 мл в/в крапелинно 1 раз
на добу
· Манітол 400 мл в/в крапелинно 1 раз на
добу
· Лазикс 20 мг 1 раз на добу в/в
· Преднізолон 175 мг 2 рази на добу в/в
· Парацетамол 1000 мг в/в 1 раз на добу
· Діазепам 10 мг на 10 мл 0,9% розчину
NaCl в\в струминно
· Фленокс 0,4 мл 2 рази/день п/ш
· Допамін 200 мг (10 мл) до 50 мл 0,9%
фізіологічного розчину в/в 2,1 мл/год
· Нікотинова кислота 10 мг в 10 мл 0,9%
NaCl в/в струминно повільно
· Піридоксину гідрохлорид 50 мг на 2 мл
0,9% NaCl в/м 1 раз /добу
· Цефепім 100мг в/в кожні 12 год
· Омепразол 40 мг 1 раз на добу в/в

Лифар Б.В. 7419мс тема13

1 Хворий 45 років доставлений до реанімаційного відділення машиною швидкої допомоги

у край важкому стані. Свідомість порушена, психомоторне збудження, марення,
періодичні спастичні судоми. З повідомлення рідних захворювання почалося гостро на тлі
повного здоров’я. З’явився сильний озноб, нестерпний головний біль, блювання, що не
приносило полегшення, температура тіла піднялася до 39,50С. Стан з кожною годиною
погіршувався. Була викликана машина швидкої допомоги. За 10 днів до початку
захворювання повернувся із Західної Сибірі, куди їздив у відпустку на полювання.
Об’єктивно: температура 40,3. Свідомість втрачена, на огляд не реагує. Обличчя
гіперемійоване. Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце
вогнищева симптоматика. АТ 85/50 мм рт.ст., пульс 65/хв.

1 Попередній діагноз

Далекосхідной Кліщовий енцефаліт. Менінгоенцефалітична форма. Фаза неврологічних

розладів, тяжкий перебіг.

ННГМ. Кома 1.
План обстеження.

Загальний аналіз крові + гематокрит

Загальний аналіз сечі

Аналіз крові на RW

Аналіз крові на HbsAg та Anti-HCV

Аналіз калу на яйця гельмінтів

Біохімічний аналіз крові (креатинін, сечовина, білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ, глюкоза,
КФК, ЛДГ, калій, натрій, хлор крові)

Коагулограма
ЕКГ

ЕЕГ

КТ головного мозку

Люмбальна пункція після проведення протинабрякової терапії з мікроскопічним,

біохімічним дослідженням ліквору

Контроль гемодинаміки та електролітного балансу

Контроль діурезу

Консультація невропатолога

Консультація офтальмолога

РНГА (матеріал - венозна кров; з діагностикумом кліщового енцефаліту в динаміці)

РЗК і РПГА методом парних сироваток (сироватка крові) наростання титру антитіл до вірусу
в 4 рази

ІФА (матеріал - ліквор; з діагностикумом кліщового енцефаліту)

ПЛР (кров і ліквор) на виявлення РНК вірусу.

Лікування.
Госпіталізація в інфекційне реанімаційне відділення

Режимс суворий ліжковий

Катетеризація підключичної вени, сечового міхура, назогастральний зонд

Дієта №15 (зондове харчування)

Гомологічний імуноглобулін, титрований проти вірусу кліщового енцефаліту 6 мл в/м 1

р/д 3 доби

Розчин Рінгера 400 м/л 1 р/д в/в крапельно

L -Лізин 10 мл на 50,0 мл фізрозчину в/в крап 1 р/д

Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в струминно

Преднізолон 40мг 2 рази на добу в/в струминно

Клексан 0,2 мл п/ш 2 р/д

Аскорбінова кислота 0,5 % 10мл в/в

Кетопрофен 2 мл в/м при температурі <38,5

Оксигенотерапія: при SpO2 <94% (через носові канюлі, починаючи з 2 л/хв);

При судомах – сибазон 0,5% 2,0 в/м 1 раз на добу

Доксициклін 0,1 г 2р/д 3 дні, потім до 10 дня 1 раз на добу

Лифар Б.В. 7419мс тема13

1.Охарактеризувати висип при епідемічному висипному тифі (термін виникнення,

локалізація, основні елементи)

Висип з'являється на 4—6-й день хвороби (частіше його виявляють на ранок 5-го дня).
Спочатку елементи екзантеми з'являються на шкірі бокових поверхонь тулуба, під
пахвами й поширюються на живіт, груди, спину та кінцівкиУ перший день висипу
виявляють переважно розеольозні елементи, що являють собою червоні плями
розмірами від 1 до 10 мм із чіткими краями та зникають при надавлюванні або при
розтягуванні шкіри («первинне цвітіння»). Крім розеол, можна виявити
первинні петехії вже на початку періоду висипань, причому значна їх кількість свідчить про
тяжкість хвороби. Через 1—2 дні на місці розеол поступово з'являються вторинні петехії
внаслідок шкірних крововиливів. Вторинні петехії спостерігають практично завжди при
епідемічному висипному тифі, це є патогномонічним симптомом. Висип при епідемічному
висипному тифі рясний, поліморфний і нагадує картину «зоряного неба».

Розеоли зникають швидко та безслідно з 8—9-го дня хвороби. Петехії, як й всі інші
крововиливи, змінюють поетапно своє забарвлення на синювато-фіолетове, потім на
жовтувато-зеленувате. Після них залишається пігментація, що зникає безслідно через 3—5
днів.

2. Характеристика температурної кривої при епідемічному висипному тифі

Температура втримується на висоті 39—41 °C протягом 8—14 днів, є постійна гарячка[17].

На 4—5 день хвороби (напередодні висипань) та за 3—4 дні до припинення гарячки
спостерігаються «урізування» температури — короткочасні (на декілька годин) досить
значні зниження температури. У більшості випадків гарячка закінчується вкороченим
лізисом (протягом 3—4 днів). У цьому разі «лізис» — це повільне й поступове (на
противагу «кризі») падіння температури тіла при гарячкових хворобах й послаблення
проявів захворювання протягом декількох діб

3. Зміни в лікворі при менінгеальній формі кліщового енцефаліту

У лікворі за наявності менінгіту чи менінгоенцефаліту омірний лімфоцитарний плеоцитоз

з незначною білково-клітинною дисоціацією. Ліквор прозорий, іноді злегка
опалесціюючий, тиск його підвищений. Зміни в лікворі тримаються порівняно довго (від 2-
3 тижнів до кількох місяців) і не завжди корелюють з менінгеальною симптоматикою.

4. Які органи та системи за стадіями хвороби вражаються при лайм-бореліозі

Перша стадія захворювання

Стадія локальної інфекції — патологічний процес розвивається в місці проникнення

збудника. Характерними є шкірні прояви (зокрема мігруюча еритема). Починається в
терміни від 2 до 30 днів після присмоктування кліща. Відбувається інокуляція збудника,
його розмноження, що призводить до розвитку запальної реакції, яка клінічно
проявляється еритемою і синдромом інтоксикації. На місці укусу кліща виникає
почервоніння. Загалом, її діаметр збільшується поступово, а в центрі бліднішає. Такий
висип є патогномонічною ознакою хвороби Лайма. Тим не менш, він відсутній у 30 %
хворих. Інші симптоми включають гарячку, кон'юнктивіт, головний біль, міальгії та
артралгії. Якщо уражено центральну нервову систему (ЦНС), то часто хворобу називають
нейробореліозом. Швидка і повноцінна терапія особливо важлива на цій стадії
захворювання. Чим раніше розпочато лікування захворювання, тим легше запобігти
хронізації.

Друга стадія захворювання

Стадія дисемінації — збудник поширюється від місця первинного проникнення.

Розвивається в середньому через 1–3 місяці від появи мігруючої еритеми. Гематогенна і
лімфогенна дисемінація відбувається в лімфатичні вузли, паренхіматозні органи, суглоби,
нервову систему, де борелії захоплюються системою мононуклеарних фагоцитів (СМФ) з
формуванням метастатичних вогнищ запалення. Частина мікроорганізмів гине, що
зумовлює посилення інтоксикаційного синдрому. Генералізація інфекційного процесу
сприяє мобілізації гуморальних і клітинних факторів імунітету. Протибореліозні антитіла
IgM за допомогою сучасних чутливих тестів можна виявити з 2–3 тижня хвороби, а свого
максимуму вони сягають на 4–6 тиждень. Протибореліозні IgG у діагностичних титрах
вдається виявляти з 6-го тижня хвороби.

Третя стадія захворювання

Стадія персистуючої інфекції і автоімунних порушень — характеризується ураженнями

переважно суглобів, серця та нервової системи, рідше шкіри, і може розвинутися через
декілька місяців, а то й років після інфікування. У цю стадію індукція гуморальної імунної
відповіді призводить до накопичення в тканинах різних органів і систем (шкірі,
синовіальній оболонці суглобів, нервовій тканині, міокарді) специфічних імунних
комплексів, у склад яких входять антигени борелій. Імунні комплекси сприяють активній
міграції нейтрофільних лейкоцитів, що виробляють різні медіатори запалення та інші
біологічно активні речовини. Борелії та їхні антигени при тривалій персистенції здатні
індукувати автоімунні та інші імунопатологічні процеси, що створює тло для
прогресування органних уражень і хронізації хвороби.

5. Описати епідеміологічний ланцюг при гарячці Західного Нілу

Хвороба є трансмісивною арбовірусною інфекцією. Переносники захворювання —

численні види комарів родів Culex, Aedes і Anopheles. В Європі існують два підвиди
комарів Culex, що різняться по життєвому циклу, активності та можливості нападати не
тільки на людину, але і на птахів. Комарі інфікуються під час харчування кров'ю
інфікованих птахів. Зрештою вірус потрапляє в слинні залози комара. Під час укусів
комарів вірус може потрапляти в організм людей і тварин, де він здатний розмножуватися
і призводити до хвороби. У комарів існує вертикальне передавання вірусу своєму
потомству. Вкрай рідко можливе контактне зараження кров'ю тварин.

Дуже незначна частка випадків інфікування людей відбувається при трансплантації

органів, переливанні препаратів крові, грудному вигодовуванні, вертикальній
трансплацентарній передачі вірусу Західного Нілу від матері до дитини. Наразі немає
документально зареєстрованих випадків передачі цього вірусу від людини до людини при
безпечних контактах і випадків зараження працівників охорони здоров'я за умови
дотримання стандартних заходів у межах інфекційного контролю. Але зареєстровано
випадки внутрішньолабораторного зараження.

Маковецький Є.Ю 7419МС

1 Охарактеризувати висип при епідемічному висипному тифі (термін виникнення,

локалізація, основні елементи)

З’являеться на 4-6 день.

Локалізація: спочатку екзантеми з'являються на шкірі бокових поверхонь тулуба, під

пахвами й поширюються на живіт, груди, спину та кінцівки.
Основні елементи: розеольозні елементи. Розеоли зникають швидко та безслідно з 8—9-го
дня хвороби. Петехії, як й всі інші крововиливи, змінюють поетапно своє забарвлення на
синювато-фіолетове, потім на жовтувато-зеленувате. Після них залишається пігментація,
що зникає безслідно через 3—5 днів.

2 Характеристика температурної кривої при епідемічному висипному тифі

Температура втримується на висоті 39—41 °C протягом 8—14 днів, є постійна

гарячка[17]. На 4—5 день хвороби (напередодні висипань) та за 3—4 дні до припинення
гарячки спостерігаються «урізування» температури — короткочасні (на декілька годин)
досить значні зниження температури. У більшості випадків гарячка закінчується
вкороченим лізисом (протягом 3—4 днів). У цьому разі «лізис» — це повільне й
поступове (на противагу «кризі») падіння температури тіла при гарячкових хворобах й
послаблення проявів захворювання протягом декількох діб.

3 Зміни в лікворі при менінгеальній формі кліщового енцефаліту

Відносно невисокий лімфоцитарний цитоз, невисокий вміст білка, при відстоюванні

нерідко випадає фібринна плівка, санація ліквора відбувається дуже повільно. Для
підтвердження діагнозу потрібні вірусологічні та серологічні дослідження.

4 Які органи та системи за стадіями хвороби вражаються при лайм-бореліозі

Стадія локальної інфекції: еритема на шкірі.

Стадія дисемінації: доброякісна лімфоцитома шкіри, ураження нервової системи, неврит

лицьового нерва, серозний менінгіт, неврит лицьового нерва, спінальна
полірадикулонейропатія. Ураження серця (міокардит), ураження печінки.

Стадія персистуючої інфекції: ураження суглобів, ураження нервової системи, ураження

міокарду, шкіра.

5 Описати епідеміологічний ланцюг при гарячці Західного Нілу

Джерело збудника: птахи; сільські осередки – болотяні птахи та орнітофільні комарі,

домашні екзотичні птахи, ворони, голуби, комарі.

Механізм передачі: трансмісивна арбовірусна інфекція.

Переносники: численні види комарів родів Culex, Aedes і Anopheles.

вірус потрапляє в слинні залози комара. Під час укусів комарів вірус може потрапляти в
організм людей і тварин, де він здатний розмножуватися і призводити до хвороби. У
комарів існує вертикальне передавання вірусу своєму потомству. Вкрай рідко можливе
контактне зараження кров'ю тварин.

Маковецький Є.Ю 7419МС

Хворий 45 років доставлений до реанімаційного відділення машиною швидкої допомоги у

край важкому стані. Свідомість порушена, психомоторне збудження, марення, періодичні
спастичні судоми. З повідомлення рідних захворювання почалося гостро на тлі повного
здоров’я. З’явився сильний озноб, нестерпний головний біль, блювання, що не приносило
полегшення, температура тіла піднялася до 39,50С. Стан з кожною годиною погіршувався.
Була викликана машина швидкої допомоги. За 10 днів до початку захворювання
повернувся із Західної Сибірі, куди їздив у відпустку на полювання.
 Об’єктивно: температура 40,3. Свідомість втрачена, на огляд не реагує. Обличчя
гіперемійоване. Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце
вогнищева симптоматика. АТ 85/50 мм рт.ст., пульс 65/хв.

3. Попередній діагноз
Кліщовий енцефаліт, менінгоенцефаліт, важкий ступінь. Набряк мозку, кома.

4. План обстеження.

-Загальний аналіз крові

-Загальний аналіз сечі

-Аналіз крові на RW

-Аналіз крові на HBsAg

-Біохімічний аналіз крові

-МРТ ГМ

-Люмбальна пункція: біохімія ліквору

-Контроль температури, АТ, ЧД, ЧСС

-коагулограма

-пульсоксиметрія

-КОС: рН, рСО2, рО2, НСО3-, К, Na, Cl

-консультація невролога

Специфічна діагностика:

-ПЛР (матеріал: кров, ліквор) – виділення РНК зб. кліщового енцефаліту.

-ІФА (матеріал: кров) - виявлення IgM, IgG до вірусу

-вірусологічне дослідження (матеріал: кров, ліквор) – виділення вірусу на білих мишах,

курячих ембріонах.

3. Лікування.

-Госпіталізація. Ліжковий режим.

-катетеризація центральної вени, сечового міхура

-Оксигенотерапія

Детоксикаційна терапія:

Р-ч Рінгера 400 мл в/в

Реосорбілакт 200мл в/в

-ентеросгель 22,5г 3р/д

-Фуросемід 1% 2мл в/в 1 р/д

-Манітол 150 мл в/в крапильно 1 р/д

-Парацетамол 10мг/мл 100мл в/в

-гомологічний імуноглобулін титрований проти вірусу кліщового енцефаліту – в/м 6мл

-рибонуклеаза 25мг в/м в 2 мл 0,25% розч. прокаина кожні 4 години (перед введенням –
проба на чутливість)

-Декстаметазон 15мг в/в струйно.

Овл Д.Ю. 7419мс, тема 13

1) виникає одномоментно на 4-5-й день хвороби;

2) має розеольозно-петехіальний характер;

3) локалізується переважно на бокових поверхнях тулуба і згинальних поверхнях кінцівок;

4) може захоплювати долоні і стопи, але ніколи не буває на обличчі;

5) рясна;

6) зникає з падінням температури;

7) ніколи не підсипає.

Розеоли зберігаються до 6 днів, петехії – до 12, залишаючи після себе незначну

пігментацію і слабке лущення. Підвищену ламкість капілярів можна встановити за
допомогою симптомів щипка і джгута.

Охарактеризувати висип при епідемічному висипному тифі (термін виникнення,

локалізація, основні елементи)

1) виникає одномоментно на 4-5-й день хвороби;

2) має розеольозно-петехіальний характер;

3) локалізується переважно на бокових поверхнях тулуба і згинальних поверхнях кінцівок;

4) може захоплювати долоні і стопи, але ніколи не буває на обличчі;

5) рясна;

6) зникає з падінням температури;

7) ніколи не підсипає.

Розеоли зберігаються до 6 днів, петехії – до 12, залишаючи після себе незначну пігментацію і
слабке лущення. Підвищену ламкість капілярів можна встановити за допомогою симптомів щипка
і джгута.

Характеристика температурної кривої при епідемічному висипному тифі

Типовий гострий початок з підвищення температури тіла, яка досягає через 1-3 доби 39-40 °С
(мал. 4). На 3-4-й день хвороби може спостерігатися короткочасне значне зниження температури.
Гарячковий період триває 10-12 (до 17) днів. Нормалізація температури проходить укороченим
лізисом, рідше – кризою.

Зміни в лікворі при менінгеальній формі кліщового енцефаліту

Лікворний тиск підвищений, особливо при менінгоенцефалітній формі. Виражений

лімфоцитарний плеоцитоз при менінгіті (до 100-300 х106/л та більше).

Які органи та системи за стадіями хвороби вражаються при лайм-бореліозі

Великі суглоби, серце, нервова система, шкіра

Описати епідеміологічний ланцюг при гарячці Західного Нілу

Птахи, заражені вірусом гарячки Західного Нілу (іноді гризуни, дрібні ссавці)→ укус птаха
комаром родів Culex, Aedes або Anopheles → потрапляння збудника в слинні залози комара →
укус комаром людини → зараження людини

Хворий 45 років доставлений до реанімаційного відділення машиною швидкої

допомоги у край важкому стані. Свідомість порушена, психомоторне збудження,
марення, періодичні спастичні судоми. З повідомлення рідних захворювання почалося
гостро на тлі повного здоров’я. З’явився сильний озноб, нестерпний головний біль,
блювання, що не приносило полегшення, температура тіла піднялася до 39,5 0С. Стан з
кожною годиною погіршувався. Була викликана машина швидкої допомоги. За 10 днів
до початку захворювання повернувся із Західної Сибірі, куди їздив у відпустку на
полювання.

Об’єктивно: температура 40,3. Свідомість втрачена, на огляд не реагує. Обличчя

гіперемійоване. Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце
вогнищева симптоматика. АТ 85/50 мм рт.ст., пульс 65/хв.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. Лікування.

1. Попередній діагноз

Далекосхідной Кліщовий енцефаліт. Менінгоенцефалітична форма. Фаза неврологічних розладів,

тяжкий перебіг.++++++++++++++=

2. План обстеження.

Загальний аналіз крові

Загальний аналіз сечі
Аналіз крові на RW ІФА
Аналіз крові на HbsAg та Anti-HCV ІФА
Аналіз калу на яйця гельмінтів
Біохімічний аналіз крові (креатинін, сечовина, білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ, глюкоза, КФК,
ЛДГ, калій, натрій, хлор крові)

Коагулограма
ЕКГ
ЕЕГ
КТ головного мозку

Люмбальна пункція після проведення протинабрякової терапії з мікроскопічним, біохімічним

дослідженням ліквору
Контроль гемодинаміки та електролітного балансу
Контроль діурезу
Консультація невропатолога
Консультація офтальмолога

РНГА (матеріал - венозна кров; з діагностикумом кліщового енцефаліту в динаміці)

РЗК і РПГА методом парних сироваток (сироватка крові) наростання титру антитіл до вірусу в 4
рази
ІФА (матеріал - ліквор; з діагностикумом кліщового енцефаліту)
ПЛР (кров і ліквор) на виявлення РНК вірусу

3. Лікування.

Госпіталізація в інфекційне реанімаційне відділення

Режимс суворий ліжковий

Катетеризація підключичної вени, сечового міхура, назогастральний зонд

Дієта №15 (зондове харчування)

Оксигенотерапія: при SpO2 <94% (через носові канюлі, починаючи з 2 л/хв);

Гомологічний імуноглобулін, титрований проти вірусу кліщового енцефаліту 6 мл в/м 1 р/д 3 доби

Розчин Рінгера 400 м/л 1 р/д в/в крапельно

L -Лізин 10 мл на 50,0 мл фізрозчину в/в крап 1 р/д

Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в струминно

Преднізолон 40мг 2 рази на добу в/в струминно

Клексан 0,2 мл п/ш 2 р/д

Аскорбінова кислота 0,5 % 10мл в/в

Кетопрофен 2 мл в/м при температурі <38,5

При судомах – сибазон 0,5% 2,0 в/м 1 раз на добу

Доксициклін 0,1 г 2р/д 3 дні, потім до 10 дня 1 раз на добу

Пилявська А. Л. 7419 мс Тема 13

Охарактеризувати висип при епідемічному висипному тифі (термін виникнення,

локалізація, основні елементи)

Характеристика температурної кривої при епідемічному висипному тифі

Зміни в лікворі при менінгеальній формі кліщового енцефаліту

Які органи та системи за стадіями хвороби вражаються при лайм-бореліозі

Описати епідеміологічний ланцюг при гарячці Західного Нілу

1. Охарактеризувати висип при епідемічному висипному тифі (термін

виникнення, локалізація, основні елементи)

Термін виникнення: 4—6-й день хвороби (частіше висип виявляють на ранок 5-го
дня)

Локалізація: спочатку елементи екзантеми з’являються на шкірі бічних поверхонь

тулуба, під пахвами й поширюються на живіт, груди, спину та кінцівки. Висипу на
обличчі, шиї, долонях, підошвах, як правило, не відзначають, однак виникнення
його можливе в разі тяжкого перебігу хвороби. Поява нових елементів висипу для
висипного тифу не характерна.

Основні елементи: У 1-й день висипу виявляють переважно розеольозні елементи -

червоні плями розмірами від 1 до 10 мм із чіткими контурами, шо зникають при
надавлюванні або розтягуванні шкіри («первинне цвітіння»). Крім розеол можна
виявити і первинні петехії вже на початку висипу. Через 1-2 дні на місці розеол
поступово з'являються вторинні петехії внаслідок шкірних крововиливів. Висип
при висипному тифі рясний поліморфний і нагадує «зоряне небо».

Розеоли зникають швидко й безслідно на 8-9-й день хвороби. Петехії змінюють

поетапно своє забарвлення на синювато-фіолетове, потім на жовтувато-зеленувате.
Після них залишається пігментація, що зникає через 3-5 днів.

2. Характеристика температурної кривої при епідемічному висипному тифі

хвороба починається гостро з підвищення температури тіла протягом 1-2 днів до

39-40 °С і >. Іноді спостерігають підгострий розвиток хвороби з поступовим
підвищенням температури тіла. Висота гарячки зазвичай корелює з тяжкістю
перебігу захворювання. Температура тіла 39-41 °С спостерігається протягом 8-14
днів (постійна гарячка). На 4-5-й день хвороби (напередодні появи висипу) і за 3-4
дні до припинення гарячки відбувається її «врізування» - короткочасне (на кілька
годин) досить значне зниження температури.

3. Зміни в лікворі при менінгеальній формі кліщового енцефаліту

 · Ліквор витікає під тиском;
· Ліквор прозорий, іноді злегка опалесціює;
· Незначна білково-клітинна дисоціація;
· Відносно невисокий лімфоцитарний цитоз;
· Незначне збільшення білка;
· При відстоюванні нерідко випадає фібринна плівка.

4. Які органи та системи за стадіями хвороби вражаються при лайм-бореліозі

У І стадії - стадії локальної інфекції - борелії розмножуються в ділянці вхідних воріт, де

розвиваються запально-алергійні зміни шкіри, які клінічно проявляються мігруючою
еритемою і регіонарним лімфаденітом.

II. Стадія дисемінації - гематогенна і лімфогенна дисемінація відбувається в лімфатичні

вузли, паренхіматозні органи, суглоби, нервову систему. Проявами цих уражень є
краніальна і спінальна полірадикулонейрогіатія з моторними або сенсорними розладами,
множинні мононеврити, серозний менінгіт із лімфоцитним плеоцитозом, енцефаліт,
синдром Баннварта. У стадії дисемінації можуть спостерігатися ураження серця у вигляді
міокардиту, який характеризується порушеннями провідності із транзиторними
передсердно-шлуночковими блокадами. Частими є ураження печінки із незначним
збільшенням рівня білірубіну і підвищенням активності амінотрансфераз.У цю стадію
хвороби зрідка може виникати кон’юнктивіт, увеїт.

ІІІ. Стадія персистентної інфекції й автоімунних порушень – х-ся ураженням переважно

суглобів, нервової системи, рідше шкіри. Типовими для цієї стадії є артрити. Ураження
нервової системи можуть перебігати у вигляді енцефалопатії з мнестично-
інтелектуальними розладами, множинних мононевритів, хронічного енцефаломієліту. В
окремих хворих виникають тяжкі ураження міокарда з розвитком дилатаційної
міокардіопатії. Можуть виникати пізні ураження шкіри у вигляді хронічного атрофічного
акродерматиту, обмеженої склеродермії, анетодермії.

5. Описати епідеміологічний ланцюг при гарячці Західного Нілу.

· Головне джерело і резервуар гарячки Західного Нілу - 17 видів переважно
перелітних птахів;
· Переносники захворювання — численні види комарів родів Culex, Aedes і
Anopheles;
· Механізм передачі: трансмісивний;

Комарі інфікуються під час смоктання крові заражених птахів. Далі вірус потрапляє в
слинні залози комара. Під час укусів комарів вірус може потрапляти в оргапізм
людини і тварин, розмножуватися і призводити до хвороби. Сприйнятливість людини
до хвороби висока. Дуже незначна частка випадків інфікування людини відбувається
при трансплантації органів, переливанні препаратів крові, грудному вигодовуванні,
транспланентарнш передачі вірусу Західного Нілу віт матері до дитини.

Задача 13
Хворий 45 років доставлений до реанімаційного відділення машиною швидкої допомоги у
край важкому стані. Свідомість порушена, психомоторне збудження, марення, періодичні
спастичні судоми. З повідомлення рідних захворювання почалося гостро на тлі повного
здоров’я. З’явився сильний озноб, нестерпний головний біль, блювання, що не приносило
полегшення, температура тіла піднялася до 39,50С. Стан з кожною годиною погіршувався.
Була викликана машина швидкої допомоги. За 10 днів до початку захворювання
повернувся із Західної Сибірі, куди їздив у відпустку на полювання.
 Об’єктивно: температура 40,3. Свідомість втрачена, на огляд не реагує. Обличчя
гіперемійоване. Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце
вогнищева симптоматика. АТ 85/50 мм рт.ст., пульс 65/хв.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. Лікування.

1.Попередній діагноз: Вірусний кліщовий енцефаліт, менінгоенцефалітична форма, стан

тяжкий.

Ускладнення: Набряк-набухання головного мозку. Кома ІІ ст.

2.План обстеження.

1.Загальний аналіз крові

2.Загальний аналіз сечі
3.Біохімічне дослідження крові: загальний білок крові та його фракції, глюкоза ,загальний
білірубін та фракції, ЛДГ, АСТ, АЛТ, рівень сечовини, креатиніну, СРБ, прокальцитонін,
електроліти: К+, Na+, Cl-, КОС.
4.Коагулограма
5.Аналіз крові на RW, ВІЛ-інфекцію
6.Аналіз крові на HBsAg (ІФА)
7.ЕКГ
8.МРТ головного мозку
9.Консультація невролога, лікаря інтенсивної терапії
10Діагностична люмбальна пункція: загально клінічний, біохімічний аналіз ліквору
11.Дослідження крові (ІФА) на виявлення IgM, IgG до вірусу кліщового енцефаліту
12.ПЛР крові та ліквору на виявлення РНК збудника кліщового енцефаліту

3.Лікування.

1. Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії

2. Ліжковий режим, підняття головного кінця на 30 градусів;
3. Постановка назогастрального зонда
4. Рідина: 1000 мл/добу невеликими порціями через зонд
5. Киснева терапія через маску
6. Гомологічний імуноглобулін проти вірусу кліщового енцефаліту 6 мл на добу в/м 2
рази з інтервалом в 10 год.
7. Рибонуклеаза в/м 25 мг на 2 мл 0,25% р-ну прокаїну 6 р/д. Попередньо перевірити
чутливість в/шк.
8. Інфузійна терапія (під контролем ЦВК і ПІСЛЯ проведення протинабрякової
терапії): 0,09% р-н NaCl 400,0 в/в крапельно 1 р/д, р-н Рінгера 400,0 в/в крапельно 1
р/д, Трисоль 200,0 в/в крапельно 1 р/д)
9. Манітол 200 мл в/в крапильно 1 р/д
10. Лазикс 20 мг 1 раз на добу в/в
11. Дексаметазон 8 мг в/в 1 раз на добу
12. Фуросемід 4,0 в/в струйно 1 р/добу
 13. Інфулган 100 мл в/в крапельно за температури > 38,5 С 1 р/д;

14. Цефтріаксон 1,0 г 2 рази на добу в/в попередньо провести пробу на чутливість
в/шк;
15. Діазепам 10 мг на 10 мл 0,9% розчину NaCl в\в струминно
16. Аскорбінова кислота в/в 5% 10 мл 1 р/д

Татарченко В.В. 7419мс тема13

Хворий 45 років доставлений до реанімаційного відділення машиною швидкої

допомоги у край важкому стані. Свідомість порушена, психомоторне збудження,
марення, періодичні спастичні судоми. З повідомлення рідних захворювання почалося
гостро на тлі повного здоров’я. З’явився сильний озноб, нестерпний головний біль,
блювання, що не приносило полегшення, температура тіла піднялася до 39,5 0С. Стан з
кожною годиною погіршувався. Була викликана машина швидкої допомоги. За 10 днів
до початку захворювання повернувся із Західної Сибірі, куди їздив у відпустку на
полювання.

Об’єктивно: температура 40,3. Свідомість втрачена, на огляд не реагує. Обличчя

гіперемійоване. Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце
вогнищева симптоматика. АТ 85/50 мм рт.ст., пульс 65/хв.

1. Попередній діагноз

Кліщовий енцефаліт. Менінгоенцефалітична форма. Гострий перебіг. Важкий стан.

Ускладнення: набряк головного мозку.

2. План обстеження.

-Загальний аналіз крові(гематокрит);

-Загальний аналіз сечі;

-Біохімічний аналіз крові (загальний білок та його фракції, активність АлАТ, АсАТ,
рівень сечовини, креатиніну, загальнй білірубін та його фракції, рівень
електролітів: Na, K, Cl, КОС: pH, pCO2, pO2, HCO3-, SBE;, ГГТП, ЛФ, глюкоза,
прокальцитонін);

-Коагулограма;

-Копрограма;

-ІФА кров або ліквору - виявлення IgM, IgG до вірусу кліщового енцефаліту;
-ПЛР крові або ліквору - виявлення РНК вірусу кліщового енцефаліту;
-РНГА крові з діагностикумом кліщового енцефаліту в динаміці
-МРТ головного мозку;
-Контроль АТ, пульсу, сатурації, ЧД, діурезу, температури;
 -Консультація офтальмолога з офтальмоскопією;
-Консультація невропатолога.
-Люмбальна пункція (після офтальмоскопії)- загальноклінічне, біохімічне,
бактеріологічне дослідження ліквору.

3. Лікування.

-Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії.

-Режим: суворий ліжковий, положення в ліжку з дещо при піднятим головним
кінцем.
-Дієта: зондове харчування, стіл №13, або Нутрікомп Стандарт 400 мл 3 рази на
добу в зонд, пиття в зонд, невеликими порціями, до 2000 мл на добу.
-Катетеризація центральної вени, сечового міхура, встановлення
назогастрального зонду. Інтубація + підключення до ШВЛ.
-Діазепам 0,02-0,03 г на добу, для седації.
-Дексаметазон 8 мг(2 ампули) + 20 мл0,9% розчину NaCl, в/в 2 рази на добу.
-Манітол 15% - 200 мл в/в краплино.
-L лізин-есцинат (0,15 мг/кг) 10,5 мг(2 ампули) + 100 мл0,9% розчину NaCl, в/в
краплино, 2 рази на добу.
-Розчин Рінгера 800 мл, в/в краплино.
-Розчин глюкози 5% 200 мл, в/в краплино.
-Ацесіль 500мл в/в краплино.
-Інфулган 1000 мл – 1 флакон 100 мл, в/в краплино, при температурі вище 38 оС.
-Гомологічний імуноглобулін титрований проти вірусу кліщового енцефаліту - 6
мл в/м 1 раз на день.
-Рибонуклеаза по 0,03 г розвести в 0.5% розчину прокаїна, вводити в/м кожні 4
год (до 6 раз на добу). Спочатку слів провести пробу: в/ш ввести 0,1 мл на
згинальну поверхню .
-Цефепім 1 гр + 100 мл0,9% розчину NaCl, в/в краплино, 2 рази на добу.
-Контролок 40 мг + 20 мл0,9% розчину NaCl, в/в струмино, 1 раз на добу.

Татарченко В.В. 7419мс тема-13

1. Охарактеризувати висип при епідемічному висипному тифі (термін виникнення,

локалізація, основні елементи).

Поява висипу: 4—6-й день хвороби (частіше його виявляють на ранок 5-го дня).

Локалізація: шкіра бічних поверхонь тулуба, під пахвами, живіт, груди, спина та
кінцівки.

Основні елементи: У 1-й день висипу - розеольозні елементи — червоні плями

розмірами від 1 до 10 мм із чіткими контурами, що зникають при надавлюванні або
розтягуванні шкіри (“первинне цвітіння”), можна виявити також і первинні петехії вже
на початку висипу. Через 1—2 дні на місці розеол - з'являються вторинні петехії
внаслідок шкірних крововиливів. Висип нагадує “зоряне небо”. Розеоли зникають
швидко й безслідно на 8—9-й день хвороби.

2. Характеристика температурної кривої при епідемічному висипному тифі.

 -Т тіла 39—41 °С спостерігається протягом 8—14 днів - постійна гарячка, яка
характерна для епідемічного висипного тифу.

-На 4—5-й день хвороби (напередодні появи висипу) і за 3—4 дні до

припинення гарячки відбувається “врізування”, на кілька годин значне
зниження температури на 1,5-2ОС, але не до норми .

-Здебільшого гарячка закінчується вкороченим лізисом (протягом 3—4 днів).

3. Зміни в лікворі при менінгеальній формі кліщового енцефаліту.

-Прозора, іноді злегка опалесціює.

-Тиск підвищений - 250-300 мм. вод. ст.

-Помірний лімфоцитарнийплеоцитоз – 100-500 клітин ( в перші дні цитоз

змішаний або нейтрофільний, до кінця першого тижня стає лімфоцитарним).

-Незначна білково-клітинна дисоціація (білок підвищений до 0,66 г /л).

-Реакція Панді та Нонне-Апельта – слабо позитивні.

4. Які органи та системи за стадіями хвороби вражаються при лайм-бореліозі.

-Стадія локальної інфекції:ураження шкіри (кільцеподібна мігруюча еритема, на

місці присмоктування кліща, збільшується на 1-2 см на добу. На кінцівках може
утворити «манжетку»).

-Стадія дисемінації:ураження НС (краніальна і спінальнаполірадикулонейропатія з

моторними або сенсорними розладами, множинні мононеврити, серозний менінгіт
із лімфоцитнимплеоцитозом, енцефаліт, синдром Баннварта);шкіра(доброякісна
лімфоцитома шкіри, вторинна еритема), ураження серця (міокардит, який
характеризується порушеннями провідності із транзиторнимипередсердно-
шлуночковими блокадами); ураження печінки( гепатит з доброякісним перебігом,
підвищення рівня білірубіну, а також підвищення активності амінотрансфераз);
ураження очей(кон’юнктивіт, увеїт).

-Стадія персистентної інфекції:ураження суглобів (артралгії, артрити);ураження НС

(енцефалопатія з мнестично-інтелектуальними розладами, множинними
мононевритами, хронічним енцефаломієлітом);ураження серця (тяжкі ураження
міокарда з розвитком дилатаційноїміокардіопатії); пізні ураження шкіри (хронічний
атрофічний акродерматиту, обмежена склеродермія, анетодермія).

5. Описати епідеміологічний ланцюг при гарячці Західного Нілу.

Гарячка Західного Нілу - трансмісивна арбовірусна інфекція.

Головним джерелом і резервуаром гарячки: перелітні птахи, деякі дрібні ссавці,

гризуни, кажани.

Переносники захворювання — комарі родів Culex, Aedes і Anopheles.

Ланцюг:

1) Комарі смокчуть кров заражених птахів.

2) Комарі інфікуються.
3) Вірус потрапляє в слинні залози комара.
4) Комарі кусають людей або тварин.
5) Через укус вірус потрапляє в організм людей і тварин, і призводить до хвороб.
6) У комарів існує вертикальна передача вірусу своєму потомству.

Цвид Д. В. 7419мс тема13

1 Хворий 45 років доставлений до реанімаційного відділення машиною швидкої допомоги у край
важкому стані. Свідомість порушена, психомоторне збудження, марення, періодичні спастичні
судоми. З повідомлення рідних захворювання почалося гостро на тлі повного здоров’я. З’явився
сильний озноб, нестерпний головний біль, блювання, що не приносило полегшення, температура
тіла піднялася до 39,50С. Стан з кожною годиною погіршувався. Була викликана машина швидкої
допомоги. За 10 днів до початку захворювання повернувся із Західної Сибірі, куди їздив у відпустку
на полювання. Об’єктивно: температура 40,3. Свідомість втрачена, на огляд не реагує. Обличчя
гіперемійоване. Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце вогнищева
симптоматика. АТ 85/50 мм рт.ст., пульс 65/хв.
1 Попередній діагноз
Далекосхідной Кліщовий енцефаліт. Менінгоенцефалітична форма. Фаза неврологічних розладів,
тяжкий перебіг.
ННГМ. Кома 1.

План обстеження.
Загальний аналіз крові + гематокрит

Загальний аналіз сечі

Аналіз крові на RW

Аналіз крові на HbsAg та Anti-HCV

Аналіз калу на яйця гельмінтів

Біохімічний аналіз крові (креатинін, сечовина, білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ, глюкоза, КФК,
ЛДГ, калій, натрій, хлор крові)

Коагулограма
ЕКГ
ЕЕГ

КТ головного мозку

Люмбальна пункція після проведення протинабрякової терапії з мікроскопічним, біохімічним

дослідженням ліквору

Контроль гемодинаміки та електролітного балансу

Контроль діурезу
Консультація невропатолога

Консультація офтальмолога
РНГА (матеріал - венозна кров; з діагностикумом кліщового енцефаліту в динаміці)

РЗК і РПГА методом парних сироваток (сироватка крові) наростання титру антитіл до вірусу в 4
рази

ІФА (матеріал - ліквор; з діагностикумом кліщового енцефаліту)

ПЛР (кров і ліквор) на виявлення РНК вірусу.

Лікування.

Госпіталізація в інфекційне реанімаційне відділення

Режимс суворий ліжковий

Катетеризація підключичної вени, сечового міхура, назогастральний зонд

Дієта №15 (зондове харчування)

Гомологічний імуноглобулін, титрований проти вірусу кліщового енцефаліту 6 мл в/м 1 р/д 3 доби

Розчин Рінгера 400 м/л 1 р/д в/в крапельно

L -Лізин 10 мл на 50,0 мл фізрозчину в/в крап 1 р/д

Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в струминно

Преднізолон 40мг 2 рази на добу в/в струминно

Клексан 0,2 мл п/ш 2 р/д

Аскорбінова кислота 0,5 % 10мл в/в

Кетопрофен 2 мл в/м при температурі <38,5

Оксигенотерапія: при SpO2 <94% (через носові канюлі, починаючи з 2 л/хв);

При судомах – сибазон 0,5% 2,0 в/м 1 раз на добу

Доксициклін 0,1 г 2р/д 3 дні, потім до 10 дня 1 раз на добу

Цвид д. В. 7419мс тема13

1.Охарактеризувати висип при епідемічному висипному тифі (термін виникнення, локалізація,

основні елементи)
Висип з'являється на 4—6-й день хвороби (частіше його виявляють на ранок 5-го дня). Спочатку
елементи екзантеми з'являються на шкірі бокових поверхонь тулуба, під пахвами й поширюються
на живіт, груди, спину та кінцівкиУ перший день висипу виявляють переважно розеольозні
елементи, що являють собою червоні плями розмірами від 1 до 10 мм із чіткими краями та
зникають при надавлюванні або при розтягуванні шкіри («первинне цвітіння»). Крім розеол,
можна виявити первинні петехії вже на початку періоду висипань, причому значна їх кількість
свідчить про тяжкість хвороби. Через 1—2 дні на місці розеол поступово з'являються вторинні
петехії внаслідок шкірних крововиливів. Вторинні петехії спостерігають практично завжди при
епідемічному висипному тифі, це є патогномонічним симптомом. Висип при епідемічному
висипному тифі рясний, поліморфний і нагадує картину «зоряного неба».
Розеоли зникають швидко та безслідно з 8—9-го дня хвороби. Петехії, як й всі інші крововиливи,
змінюють поетапно своє забарвлення на синювато-фіолетове, потім на жовтувато-зеленувате.
Після них залишається пігментація, що зникає безслідно через 3—5 днів.
2. Характеристика температурної кривої при епідемічному висипному тифі
Температура втримується на висоті 39—41 °C протягом 8—14 днів, є постійна гарячка[17]. На 4—5
день хвороби (напередодні висипань) та за 3—4 дні до припинення гарячки спостерігаються
«урізування» температури — короткочасні (на декілька годин) досить значні зниження
температури. У більшості випадків гарячка закінчується вкороченим лізисом (протягом 3—4 днів).
У цьому разі «лізис» — це повільне й поступове (на противагу «кризі») падіння температури тіла
при гарячкових хворобах й послаблення проявів захворювання протягом декількох діб
3. Зміни в лікворі при менінгеальній формі кліщового енцефаліту
У лікворі за наявності менінгіту чи менінгоенцефаліту омірний лімфоцитарний плеоцитоз з
незначною білково-клітинною дисоціацією. Ліквор прозорий, іноді злегка опалесціюючий, тиск
його підвищений. Зміни в лікворі тримаються порівняно довго (від 2-3 тижнів до кількох місяців) і
не завжди корелюють з менінгеальною симптоматикою.
4. Які органи та системи за стадіями хвороби вражаються при лайм-бореліозі
Перша стадія захворювання
Стадія локальної інфекції — патологічний процес розвивається в місці проникнення збудника.
Характерними є шкірні прояви (зокрема мігруюча еритема). Починається в терміни від 2 до 30 днів
після присмоктування кліща. Відбувається інокуляція збудника, його розмноження, що призводить
до розвитку запальної реакції, яка клінічно проявляється еритемою і синдромом інтоксикації. На
місці укусу кліща виникає почервоніння. Загалом, її діаметр збільшується поступово, а в центрі
бліднішає. Такий висип є патогномонічною ознакою хвороби Лайма. Тим не менш, він відсутній у
30 % хворих. Інші симптоми включають гарячку, кон'юнктивіт, головний біль, міальгії та артралгії.
Якщо уражено центральну нервову систему (ЦНС), то часто хворобу називають нейробореліозом.
Швидка і повноцінна терапія особливо важлива на цій стадії захворювання. Чим раніше розпочато
лікування захворювання, тим легше запобігти хронізації.
Друга стадія захворювання
Стадія дисемінації — збудник поширюється від місця первинного проникнення. Розвивається в
середньому через 1–3 місяці від появи мігруючої еритеми. Гематогенна і лімфогенна дисемінація
відбувається в лімфатичні вузли, паренхіматозні органи, суглоби, нервову систему, де борелії
захоплюються системою мононуклеарних фагоцитів (СМФ) з формуванням метастатичних вогнищ
запалення. Частина мікроорганізмів гине, що зумовлює посилення інтоксикаційного синдрому.
Генералізація інфекційного процесу сприяє мобілізації гуморальних і клітинних факторів імунітету.
Протибореліозні антитіла IgM за допомогою сучасних чутливих тестів можна виявити з 2–3 тижня
хвороби, а свого максимуму вони сягають на 4–6 тиждень. Протибореліозні IgG у діагностичних
титрах вдається виявляти з 6-го тижня хвороби.
Третя стадія захворювання
Стадія персистуючої інфекції і автоімунних порушень — характеризується ураженнями переважно
суглобів, серця та нервової системи, рідше шкіри, і може розвинутися через декілька місяців, а то й
років після інфікування. У цю стадію індукція гуморальної імунної відповіді призводить до
накопичення в тканинах різних органів і систем (шкірі, синовіальній оболонці суглобів, нервовій
тканині, міокарді) специфічних імунних комплексів, у склад яких входять антигени борелій. Імунні
комплекси сприяють активній міграції нейтрофільних лейкоцитів, що виробляють різні медіатори
запалення та інші біологічно активні речовини. Борелії та їхні антигени при тривалій персистенції
здатні індукувати автоімунні та інші імунопатологічні процеси, що створює тло для прогресування
органних уражень і хронізації хвороби.
5. Описати епідеміологічний ланцюг при гарячці Західного Нілу
Хвороба є трансмісивною арбовірусною інфекцією. Переносники захворювання — численні види
комарів родів Culex, Aedes і Anopheles. В Європі існують два підвиди комарів Culex, що різняться по
життєвому циклу, активності та можливості нападати не тільки на людину, але і на птахів. Комарі
інфікуються під час харчування кров'ю інфікованих птахів. Зрештою вірус потрапляє в слинні
залози комара. Під час укусів комарів вірус може потрапляти в організм людей і тварин, де він
здатний розмножуватися і призводити до хвороби. У комарів існує вертикальне передавання
вірусу своєму потомству. Вкрай рідко можливе контактне зараження кров'ю тварин.
Дуже незначна частка випадків інфікування людей відбувається при трансплантації органів,
переливанні препаратів крові, грудному вигодовуванні, вертикальній трансплацентарній передачі
вірусу Західного Нілу від матері до дитини. Наразі немає документально зареєстрованих випадків
передачі цього вірусу від людини до людини при безпечних контактах і випадків зараження
працівників охорони здоров'я за умови дотримання стандартних заходів у межах інфекційного
контролю. Але зареєстровано випадки внутрішньолабораторного зараження.

Шенегейда К.Б. 7419мс, тема 13

1.Охарактеризувати висип при епідемічному висипному тифі (термін виникнення,

локалізація, основні елементи)

У 1-й день висипу - розеольозні елементи — червоні плями розмірами від 1 до 10 мм із

чіткими контурами, шо зникають при надавлюванні або розтягуванні шкіри (“первинне
цвітіння”).

Можна виявити первинні петехії вже на початку висипу, значна їх кількість свідчить про
тяжкість хвороби.

Через 1—2 дні на місці розеол поступово з'являються вторинні петехії внаслідок шкірних
крововиливів.

Висип при висипному тифі рясний поліморфний і нагадує “зоряне небо”. Розеоли
зникають швидко й безслідно на 8—9-й день хвороби.

Петехії, як і всі інші крововиливи, змінюють поетапно своє забарвлення на сишовато-

фіолегове, потім на жовтувато-зеленувате. Після них залишається пігментація, що зни кає
безслідно через 3 —5 днів.

2.Характеристика температурної кривої при епідемічному висипному тифі

Температура тіла 39—41 °С спостерігається протягом 8—14 днів (постійна гарячка).

На 4—5-й день хвороби напередодні появи висипу і за 3—4 дні до припинення гарячки
відбувається її короткочасне (на кілька годин) значне зниження температури. Гарячка
закінчується вкороченим лізисом (протягом 3—4 днів).

3.Зміни в лікворі при менінгеальній формі кліщового енцефаліту

• прозора або злегка опалесціювальна,

• лімфоцитарний плеоцитоз (100-500 клітин)

• незначне підвищення кількості білка,

• слабо позитивні реакції Панді й Нонне-Апельта.

4.Які органи та системи за стадіями хвороби вражаються при лайм-бореліозі

Стадія локальної інфекції – ураження шкіри, загальна інтоксикація

Стадія дисемінації - ураження шкіри, серця, нервової системи, печінки, очей

Стадія персистентної інфекції – ураження суглобів, ССС

5.Описати епідеміологічний ланцюг при гарячці Західного Нілу

· Джерело і резервуар гарячки Західного Нілу в природі є 17 видів перелітних

птахів.

· Хвороба є трансмісивною арбовірусною інфекцією.

· Переносники захворювання - комарі родів Culex, Aedes і Anopheles.

· Комарі інфікуються під час смоктання крові заражених птахів. Надалі вірус
потрапляє в слинні залози комара. Під час укусів комарів заражається людина.

Хворий 45 років доставлений до реанімаційного відділення машиною швидкої

допомоги у край важкому стані. Свідомість порушена, психомоторне збудження,
марення, періодичні спастичні судоми. З повідомлення рідних захворювання
почалося гостро на тлі повного здоров’я. З’явився сильний озноб, нестерпний
головний біль, блювання, що не приносило полегшення, температура тіла піднялася
до 39,50С. Стан з кожною годиною погіршувався. Була викликана машина швидкої
допомоги. За 10 днів до початку захворювання повернувся із Західної Сибірі, куди
їздив у відпустку на полювання.

Об’єктивно: температура 40,3. Свідомість втрачена, на огляд не реагує. Обличчя

гіперемійоване. Визначаються менінгіальні симптоми, моторне збудження. Має місце
вогнищева симптоматика. АТ 85/50 мм рт.ст., пульс 65/хв.

4. Попередній діагноз
Кліщовий енцефаліт, менінгоенцефалітична форма. Фаза неврологічних розладів,
тяжкий стан. ННГМ. Кома

5. План обстеження.

· Загальний аналіз крові

· Загальний аналіз сечі
· Біохімічний аналіз крові (ниркові тести(креатинін, сечовина, ШКФ)печінкові
тести(,білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ), електроліти(калій, натрій,
хлор ) ,глюкоза, КФК, ЛДГ
· Коагулограма
· Аналіз крові на RW
· Аналіз крові на HbsAg та Anti-HCV
· Аналіз калу на яйця гельмінтів
· ЕКГ
· ЕЕГ
· КТ ГМ
· Люмбальна пункція після проведення протинабрякової терапії з мікроскопічним та
біохімічним дослідженням ліквору

· Контроль діурезу, гематокриту, електролітів, КОС, АТ, ЦВТ, ЧСС.

· Консультація невропатолога , офтальмолога

Специфічна діагностика

· Кров на РНГА (з діагностикумом кліщового енцефаліту в динаміці)

· Кров на РЗК і РПГА методом парних сироваток наростання титру антитіл до
вірусу в 4 рази
· Ліквор на ІФА ( з діагностикумом кліщового енцефаліту)
· Кров на ПЛР для виявлення РНК вірусу.

6. Лікування.
· Лікування у відділенні інфекційної реанімації
· Суворий ліжковий режим
· Дієта №15 через назогастральний зонд
· Катетеризація підключичної вени, сечового міхура
· Гомологічний імуноглобулін, титрований проти вірусу кліщового
енцефаліту 6 мл в/м 1 раз на добу 3 доби
· Розчин Рінгера 400 м/л 1 р/д в/в крапельно
· L -Лізин 10 мл на 50 мл фізрозчину в/в крап 1 раз на добу
· Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в струминно
· Преднізолон 40мг 2 рази на добу в/в струминно
· Клексан 0,2 мл п/ш 2 р/д
· Аскорбінова кислота 0,5 % 10мл в/в
· Кетопрофен 2 мл в/м при температурі <38,5
· Сибазон 0,5% 2,0 в/м 1 раз на добу
· Доксициклін 0,1 г 2р/д 3 дні, потім до 10 дня 1 раз на добу