Лекція

ЧУМА
• Чума́ (англ. plague, лат. pestis; заст. морови́ця) —
зоонозна природно-осередкова бактеріальна інфекційна
хвороба, що характеризується гарячкою, тяжкою
інтоксикацією, геморагічним синдромом, серозно-
геморагічним ураженням легень, лімфатичної системи з
утворенням бубонів, нерідким септичним перебігом і
високою летальністю.
 Актуальність теми
• Чума – ОНІ
• Неможливість ліквідації в природних
осередках
• Важкий перебіг із швидким розвитком
летальності
• Можливість використання збудника як
біологічної зброї
• Можливість завезення в Україну із-за
кордону
 Етіололгія чуми
• Збудник чуми – Yersinia pestis
• Нерухомі грамнегативні палички
• Спор не утворюють
• Факультативний анаероб
• Забарвлюються біполярно
• При температурі 370 С утворює ніжну білкову
капсулу
• Добре ростуть на звичайних живильних
середовищах
• Діапазон росту 0… + 450 С, оптимум -280 С
 Yersinia pestis.
Мазок із пунктату лімфатичного вузла. Забарвлення метиленовим
синім
 Стадійність росту збудника на щільних
живильних середовищах

• “Стадія битого скла” – рання стадія можна

виявити під мікроскопом через 10-12 годин
• “Стадія мережива хустинки” через 12-24
години

• “Стадія ромашки” через 24-48 годин

Молоді і зрілі колонії Yersinia pestis
 Джерело інфекції
• Щури (сірий, чорний, рудий
(Александрійський))
• Ховрахи
• Тарбагани
• Піщанки
• Бабаки
• Верблюди
• Хвора людина
Щури
Бабаки
Піщанки
Суслики
 Шляхи передачі
• Трансмісивний (реалізується через бліх)
• Контактний ( при контакті із хворою
твариною, при носінні одягу забрудненого
виділеннями хворої тварини)
• Повітряно-краплинний (при вдиханні
збудника від хворих на легеневу форму
чуми)
• Аліментарний ( через інфікрвані воду і
харчові продукти)
Схема блокованої блохи збудником
чуми

1-комки бактерій чуми

2-шлунок
3-передшлунок
4 –стравохід
заблокований бакте-
ріями чуми
occur [ əˈkɜː(r) ]- відбуватися
 Класифікація

За клінічними
проявами
За тяжкістю
шкірна перебігу

бубонна
легкий

первинно-легенева чума
cередньої
тяжкості
вторинно-легенева чума

тяжкий
первинно-септична

вторинно-септична дуже тяжкий

Зв’язок окремих клінічних форм
чуми зі способом зараження
 Клініка
• інкубаційний період, в середньому 3-6 днів, при легеневій і
септичних формах 1-2 дні
Загальні прояви чуми:
• Гоcтрий початок
• Різке, серед повного здоров’я, підвищення температури до 38-
390 С
• Озноб, біль голови, біль у м’язах
• Хворі неспокійні, збуджені, хитка хода, невиразність мови
• Гіперемія обличчя, ін’єкція судин склер
• « Крейдяний язик»
• Тахікардія, зниження АТ
• Збільшення печінки та селезінки
• Зниження діурезу
• В крові нейтрофільний лейкоцитоз (40-60 х 109 л)
 шкірно-бубонна форма
• зміни на шкірі:
• пляма- папула -везикула -пустула із синюшним валом
• утворюється виразка
• повільно рубцюється, деколи дуже болючий карбункул із
значним набряком прилеглих тканин
• регіонарний лімфаденіт (найчастіше пахвинний,
стегновий, паховий):
• спочатку невелике болюче ущільнення л/в
• пізніше значне збільшення конгломерату групи
лімфовузлів (бубону);
• бубон на 8-12 день прориває з виділенням гною; при
сприятливому перебігу розсмоктується
 бубонна чума
• лімфатичні вузли болючі
• значно збільшені
• згруповані
• спаяні, гарячі
• різкоболючі із багряно-червоною, синюшною,
напружено блискучою шкірою над ними;
• після прориву бубона болі стихають, є виділення
зеленкуватого гною
• через 10-12 днів на місці бубону утворюються
рубці
Бубонна чума. Паховий бубон
чумний бубон що прорвався
Звиразкований чумний бубон
 септична, кишкова форма
• виражена інтоксикація
• раптовий, блискавичний перебіг
• виражене ураженням серцево-судинної системи,
ЦНС
• ниркова недостатність
• геморагічний синдром
• летальність висока і наступає внаслідок гострої
серцево - легеневої недостатності
 легенева чума
• стрімке наростання загальних симптомів
• біль в грудях з ураженого боку
• кашель з виділенням слизового, а далі кров'янистого
харкотиння
• поява пінистого харкотиння свідчить про розвиток набряку
легень
• розвивається сопор
• поверхневе дихання 40-50 за хв.
• пульс ниткоподібний 140-160 уд за хв.
• AT падає до критичних цифр
• геморагічний синдром
Крововиливи в епікард при бубонній
формі чуми
Крововиливи в стінку вени при
бубонній чумі
 Діагностика
1. Бактеріоскопічне дослідження
2. Бактеріологічне дослідження
• виділення з виразки
• пунктат бубону
• харкотиння
• кров
• сеча
• вміст нориць і виразок
• матеріалу з глотки

3. Біологічна проба
4. Серологічне дослідження
Протичумний комбінезон і капюшон Повний протичумний костюм
 Здійснення заходів з негайної ізоляції
пацієнтів (або підозрілих на чуму)
• Негайне виконання дезінсекційних заходів (знищення бліх)
• Весь медперсонал проживає при лікарні до виписки останнього
пацієнта з наступною обсервацією до 6 днів
• Обов'язковість використання протичумного костюма
• Здійснення заходів протиепідемічного режиму стосовно
карантинної інфекції
• Ретельне проведення поточної і заключної дезінфекції: усе в
приміщенні рясно обробляється дезінфекційним розчином :
• 2% освітленим хлорним вапном
• 3% р-ном хлораміну
• 1% р-ном ДТСГК,
• 5% мильно-феноловим р-ном
• біля вхідних дверей - килимок, зволожений дезрозчином
• білизна дезинфікується 3% р-ном хлораміну (2 год.)
• виділення збирають у тази, відра, судна з 5% хлораміном, 20%
хлорним вапном
• руки медперсонала в рукавичках періодично обробляють 1% р-ном
хлораміну
• після зняття костюма й рукавичок - 0,5% р-ном хлораміну
 Догляд
• Систематичний контроль за самопочуттям; вимірювання Т тіла;
вимірювання пульсу, AT (можливі колапси), частоти дихальних рухів
• Строгий контроль за дотриманням ліжкового режиму
• Догляд при гарячці
• Профілактика пролежнів (особливо при непритомному стані);
повертати пацієнта з боку на бік
• Постійне спостереження за психічним станом
• Накладання на ділянку бубона сухої стерильної пов'язки
• При болючості лімфовузлів - зігрівальний компрес або сухе тепло
• Закривання виразки на шкірі сухою стерильною пов'язкою,
• Не допускати травмування виразок. Використані пов'язки краще
спалювати
• Систематична подача зволоженого кисню (особливо ретельно при
легеневій формі).
• Збір харкотиння в посуд з дезрозчином
• Збір блювотних мас, випорожнень у ємкості, наповнені відповідними
деззасобами.
• Здійснення поточної дезинфекції
 Лікування
1. Негайно з перших годин хвороби антибіотики:
 стрептоміцин
 окситетрациклін
 цефалоспорини
 аміноглікозиди та ін.
2. Дезінтоксикаційні:
 сольові розчини
 реополіглюкін
2. Діуретики
3. Серцево-судинні засоби
4. Дихальні аналептики
5. Глікокортикостероїди та інші
 Профілактика чуми
• Недопущення занесення інфекції на «чисту» територію (захист
держави);
• негайна повна ізоляція і лікування хворого;
• виписка хворого за клінічного одужання та трьох
бактеріологічних досліджень;
• виявлення і госпіталізація осіб, підозрілих на чуму у провізорні
шпиталі;
• виявлення і розміщення протягом 6 діб в ізолятор усіх
контактних осіб;
• встановлення територіального карантину;
• подвірні обходи з вимірюванням теиператури тіла (тричі на добу)
у мешканців неблагополучного населеного пункту;
• дератизація в процесі локалізації осередку;
• дотримання заходів особистої безпеки (протичумний костюм);
• проведення дезінфекції;
 Специфічна профілактика чуми
• Вакцинація населення визначених
територій;
• екстренна 6 - денна профілактика
стрептоміцином або тетрацикліном осіб,
підозрілих на можливе зараження