Лекція №5

5.12010101 Лікувальна справа

1. К.І. Скрябін — засновник гельмінтології
2. Гельмінти та їх значення в патології
3. Епідеміологія, класифікація, поширення гельмінтозів
4. Загальні принципи профілактики гельмінтозів:
- оздоровлення джерела збудника інвазії
- вплив на чинники передавання
- ветеринарно-санітарні заходи
- санітарно-освітня робота
- заходи щодо охорони навколишнього середовища від
забруднення яйцями гельмінтів
У 1925 р. К. І. Скрябін ввів у гельмінтологічну науку і
практику новий принцип дегельмінтизації, у якому
стали гармонічно поєднуватися елементи терапії і
профілактики.
 Гельмінтози – це хвороби, що спричиняються
паразитичними червами (гельмінтами).
Паразитування гельмінтів в організмі хазяїна
називають інвазією.

За формою гельмінти

Круглі черви Плоскі черви

Стьожкові Присисні
Gestodaі Trematoda
 Залежно від механізму передачі інвазій
гельмінтози людини поділяють:

Геогельмінтози Біогельмінтози
(передаються через (передаються людині через
елементи довкілля (ґрунт, тканини їх тіла за участю
овочі, ягоди тощо) проміжних хазяїнів)

Контактні (передаються
через руки хворого або
предмети, що оточують)
Гельмінти є стрес-агентами і призводять до формування в організмі
хазяїна імунної відповіді.

При гельмінтозах імунітет має специфічні особливості:

 гельмінти можуть не розмножуватись в організмі хазяїна, але
проходячи складний цикл розвитку від яйця до дорослої
особини, змінюють свій антигенний склад;
 гельмінти великі за розмірами;
 гельмінти – конгломерат антигенів, у відповідь на який
виділяється велика кількість антитіл;
 на початкових етапах гельмінтної інвазії спрацьовують
неспецифічні механізми захисту, що захищає організм хазяїна.
 геогельмінти

Аскарида людська (Ascaris lumbricoides),

статевозрілі самець (внизу) та самка
(вгорі)

Аскарида людська, запліднене яйце

 Життєвий цикл аскариди
людської:
1 - дорослі особини в організмі
хазяїна;
2 - запліднене яйце;
3 - інвазійне яйце;
4 - фактор передачі.

Життєвий цикл: паразитує тільки в людини.

Локалізація: тонка кишка. Самка за добу виділяє 200000 яєць.
Інвазійна стадія – яйце. Механічні переносники яєць мухи, таргани.
Патогенна дія: токсично-алергічна, розвиток дисбактеріозу, гіповітаміноз, виснаження
організму.
Географічне поширення: повсюдне.
Морфологія: статевозріла особина довжиною 3-5см.

Волосоголовець людський
(Trichocephalus trichiurus),
статевозрілий самець (а) та
самка (б)
Волосоголовець людський, яйце
 Життєвий цикл волосоголовця людського: 1 - статевозрілі
форми в організмі хазяїна; 2 - запліднене яйце; 3 - інвазійне яйце зі
зрілою личинкою; 4 - овочі, через які можливе зараження.
 КОНТАКТНІ ГЕЛЬМІНТОЗИ

Географічне поширення: повсюдне.

Морфологія. Статевозріла особина білого
кольору, самець довжиною 2-3мм, самка 8-13мм.

Гострик (Enterobius vermicularis),

статевозріла самка (а), самець (б)

Гострик, яйця в
мікропрепараті, Гострик: яйце, що
отриманому за методом містить інвазійну
"липкої стрічки личинку
 Життєвий цикл гострика:
1 - статевозріла самка в організмі хазяїна; 2 - незріле яйце; 3 - зріле яйце; 4 - фактор
передачі.
 Ціп'як карликовий (Hymenolepis
nana), статевозріла особина

Ціп'як карликовий, яйце

Географічне поширення: повсюдне.

Морфологія: статевозріла особина, довжиною 10-45мм.
Складається із 100-300 члеників.
 Ціп'як карликовий, життєвий цикл:
1 - людина - остаточний та проміжний хазяїн; 2 - яйце; 3 - цистицеркоїд; 4-
життєвий цикл карликового ціп'яка в кишках людини без виходу в зовнішнє
середовище (а - доросла особина; б - онкосфера; в - фіна).
 Біогельмінти
Трихінельоз – належить до біогельмінтів. Їх личинки
активно проникають через сітку кишок у
поперечно-смугасті м’язи. Там вони
інкапсулюються і зберігаються роками.
Географічне поширення: на берегах великих рік.
Морфологія: статевозріла особина завдовжки 8-13мм.
Життєвий цикл: біогельмінт.

Сисун котячий (Opisthorhis felineus),

статевозріла особина
 Життєвий цикл сисуна котячого:

1 – остаточний хазяїн; 2 – яйце; 3 – проміжний хазяїн (молюск з роду

Bithynia); 4 – мірацидій;
5 – спороциста; 6 – редія; 7 – церкарій; 7а – церкарій, що залишає молюска;
8 – другий проміжний хазяїн (риба з родини коропових); 9 – метацеркарій.
 Географічне положення: зустрічається
повсюдно.
Морфологія: статевозріла особина близько 5-6м
довжиною (може досягати 12-20м), складається із 1000-
2000 члеників.
Ціп'як неозброєний (Taeniarhynchus
saginatus):
a – сколекс; б - зрілий членик.

Ціп'як неозброєний, яйце

 Життєвий цикл: неозброєний ціп’як - біогельмінт

Життєвий цикл ціп'яка неозброєного:

1 - остаточний хазяїн; 2 - рухливі членики; 3 - яйце; 4 - проміжний хазяїн; 5-
фіна; 6 - розвиток цистицерка; 7 - фінозне м'ясо.
 Ціп'як озброєний, яйце

Ціп'як озброєний (Taenia solium),

статевозріла особина:
а - сколекс; б - зрілий членик
Життєвий цикл ціп'яка озброєного: 1 - остаточний хазяїн; 2 - нерухливі членики; 3 - яйце; 4
- проміжний хазяїн; 5 - онкосфера; 6 - фіна (цистицерк); 7 - фінозне м 'ясо; 8 - головний
мозок, уражений цистицеркозом.
 Ехінокок (Echinococcus
granulosus), статевозріла
особина

Ехінокок, фіна:
а - сколекс; б - гачки (позначено
стрілками).
Географічне поширення: повсюдно.
Морфологія: статевозріла особина довжиною 0,25-0,5см, складається з 3-4
члеників.
Збудник ехінококу: гермафродит, біогельмінт.

Життєвий цикл ехінокока: 1 - остаточний хазяїн (1а - ехінокок у кишках остаточного

хазяїна); 2 - рухливий членик; 3 - яйце; 4 - онкосфера;
5 - фрагмент ехінококового міхура; 6 - проміжні хазяї; 7 - ехінококові міхурі в органах
проміжних хазяїв.
 Альвеокок (Alveococcus multilocularis),
статевозріла особина.

Життєвий цикл альвеокока:

1 - остаточні хазяї;
2 - зрілий членик;
3 - яйце;
4 - проміжні хазяї;
5 - печінка проміжного
хазяїна.
Дифілоботріоз – спричиняється паразитуванням гельмінта в
тонкому кишківнику людини риб’ячого ціп’яка.
 Протиепідемічні заходи

Заходи спрямовані на нейтралізацію джерела збудника:

● виявлення хворих
● лікування (дегельмінтизація) у денних
стаціонарах
● хворим на ентеробіоз ретельний санітарно-
гігієнічний режим (трусики на ніч, щоденні
підмивання, кип’ятіння білизни та ошпарювання
іграшок)
● диспансерне спостереження за перехворілими на
протязі року.
 Заходи щодо механізмів передачі

● Впорядкування вбиралень і
недопущення забруднення грунту
випорожненнями
● Овочі та фрукти ретельно мити та
обдавати окропом
● Ретельно мити руки після роботи на
грядках
● Воду кип’ятити
● У профілактиці теніозу провідну роль
відіграють медико-санітарні заходи на
виявлення інвазованих осіб.
● Працівників ферм потрібно обстежувати на гельмінти.
● Туші забитих тварин підлягають ветеринарно
санітарному контролю (24 зрізи м’яса)
● З метою запобігання трихінельозу необхідно регулярно
проводити дератизацію
● Для запобігання дифілоботріозу необхідно охороняти
водойми від фекального забруднення
● Рибу дозволяється вживати лише після термічної
обробки
● Важливе значення має санітарно - гігієнічна освіта
Специфічна профілактика
гельмінтозів не розроблена.
 В-1 В-2
1. Трихінела належить: 1. Паразитування гельмінтів в організмі
А. Круглих черів називається:
В. Плоских червів А. Інфікування
С. Озброєних червів В. Занурення
Д. Членикових червів С. Зараження
Е. Сисунів Д. Інвазія
Е. Перебування

В-3 В-4
1. Збудником гіменолепідозу є: 1. Звільнення організму від інвазії глистами
носить назву:
А. Свинячий солітер
А. Санація
В. Риб’яий ціп’як
С. Волосоголовець В. Лікування
Д. Трихінела С. Оздоровлення
Е. Карликовий ціп’як Д. Дегельмінтизація
Е. Диспансеризація
 В-1 В-2
2. Ентеробіоз викликається інвазією: 2. До контактних глистів належить:
А. Аскариди
А. Аскарид
В. Гострики
В. Волосоголовців С. Волосоголовці
С. Гостриків Д. Трихінели
Д. Карликового цііп’яка Е. Свинячий солітер
Е. Трихінел

В-3 В-4
2. До контактних глистів належать: 2. До плоских червів належать:
А. Карликовий ціп’як А. Аскариди
В. Риб’ячий ціп’як В. Гострики
С. Свинячий солітер С. Волосоголовці
Д. Бичачий солітер Д. Свинячий солітер
Е. Котячий двуустець Е. Трихінела
 В-1 В-2
3. До геогельмінтів належать: 3. Трихінела належить до :
А. Трихінели А. Круглих червів
В. Гострики В. Плоских червів
С. Карликові ціп’яки С. Озброєних червів
Д. Аскариди Д. Членикових червів
Е. Ехінокок Е. Сисунів

В-3 В-4
3. Паразитування гельмінтів в організмів: 3. Ентеробіоз викликається інвазією :
А. Інфікування А. Аскарид
В. Занурення В. Волосоголовців
С. Зараження С. Гостриків
Д. Інвазія Д. Карликового ціп’яка
Е. Перебування Е. Трихінел
 В-1 В-2
4.Звільнення організму від інвазії глистами 4. Ентеробіоз викликається
носить назву: інвазією:
А. Санація А. Аскарид
В. Лікування В. Волосоголовців
С. Оздоровлення С. Гостриків
Д. Дегельмінтизація Д. Карликового цііп’яка
Е. Диспансеризація Е. Трихінели

В-3 В-4
4. До контактних глистів належить: 4. До контактних глистів належать:
А. Аскариди А. Карликовий ціп’як
В. Гострики В. Риб’ячий ціп’як
С. Волосоголовці С. Свинячий солітер
Д. Трихінели Д. Бичачий солітер
Е. Свинячий солітер Е. Котячий двуустець
 В-1 В-2
5. До плоских червів належать: 5. До геогельмінтів належать:
А. Аскариди А. Трихінели
В. Гострики В. Гострики
С. Волосоголовці С. Карликові ціп’яки
Д. Свинячий солітер Д. Аскариди
Е. Трихінела Е. Ехінокок

В-3 В-4
5. Трихінела належить до : 5. Збудником гіменолепідозу є:
А. Круглих червів
А. Свинячий солітер
В. Плоских червів
В. Риб’яий ціп’як
С. Озброєних червів
С. Волосоголовець
Д. Членикових червів
Д. Трихінела
Е. Сисунів
Е. Карликовий ціп’як