Роль вірусів в еволюції організмів.

Використання
вірусів у біологічних методах боротьби зі
шкідливими видами

Яка роль вірусів в еволюції організмів?

Все живе на Землі насичено різними вірусами, що свідчить про їхні необхідність у
живій природі та важливі функції у біосфері. Віруси відіграють ключову біологічну
роль на всіх рівнях організації життя. Вони визначають еволюцію організмів
завдяки своїй патогенності, здатності до антагоністичних і симбіотичних відносин та
участі в горизонтальному перенесенні генів.

Патогенні віруси є рушійною силою еволюції імунної системи. Кожен живий

організм, від кишкової палички, хлорели, дріжджів до синього кита чи секвої, може
інфікуватися принаймні одним, а зазвичай кількома вірусами. Вірусними
захворюваннями рослин є жовтяниця, мозаїчні хвороби, строкатолистість, готика та
ін. (іл. 14). У людини віруси спричиняють гепатит В, простий герпес, папілому,
натуральну віспу (ДНК-вмісні вірусні інфекції), грип, гепатит А, енцефаліт, кір,
свинку, поліомієліт, сказ, СНІД (РНК-вмісні вірусні інфекції) та ін. Найпоширенішими
вірусними захворюваннями тварин є ящур, чумка собак, чумка курей та ін.

Іл. 14. Жовтяниця буряка (1) і мозаїка томатів (2)

Вірусна інфекція є потужною силою, котра формує механізми захисту хазяїв.

Наприклад, модифікації поверхні клітин з метою запобігання проникненню
бактеріофага, система CRISPR бактерій та архей, гуморальний й клітинний імунітет
людини тощо. У процесі еволюції віруси виробляють свої способи захисту від
імунної системи. Наприклад, вони здатні блокувати роботу NK-кілерів,
інтерферону, Т-лімфоцитів.

Завдяки патогенності віруси регулюють чисельність своїх хазяїв (наприклад, ДНК-

віруси морських водойм регулюють кількість бактерій) і впливають на процес
фотосинтезу в Світовому океані, кругообіг Карбону і навіть на погоду. Так, біогенні
сульфуровмісні гази вивільняються через те, що віруси вбивають певні види
водоростей. Потім в атмосфері внаслідок окиснення утворюються кислотні
краплинки, що слугують ядрами конденсації для хмар.

За допомогою вірусів відбувається горизонтальне перенесення генів, тобто

передача генетичної інформації між особинами різних видів. Фрагменти ДНК вірусів
багатьма видами організмів часто «приручаються» й починають виконувати корисні
функції. Це явище настільки поширено, що науковці запропонували спеціальний
термін — «молекулярне одомашнення». Так, ендогенні ретровіруси, що їх людина
успадкувала мільйони років тому, здатні впливати на гени, які відповідають за
функціонування плаценти. Ці віруси відіграють важливу роль в ембріогенезі,
допомагаючи боротися з інфекційними вірусами, у створенні нейронних мереж
головного мозку людини тощо.

У процесі еволюції сформувалися не лише антагоністичні, а й симбіотичні

відносини вірусів з іншими організмами. Так, мутуалізм вірусу й гриба дає змогу
просу витримувати високі температури. Вірус виткого закручування тютюну
збільшує плодовитість й тривалість життя комах-білокрилок у 12 та 6 разів
відповідно, якщо вони живляться на заражених вірусом рослинах тютюну.

Отже, віруси є потужним еволюційним чинником, і кожна форма життя на Землі

зазнавала і зазнає впливу вірусів у минулому й теперішньому часі.

Як віруси використовуються у біологічних методах боротьби зі шкідливими

видами?

Біологічні методи боротьби — це використання вірусів, організмів або продуктів

їхньої життєдіяльності для запобігання або зменшення шкоди, що її завдають
шкідники. Метою біологічних методів боротьби є не повне винищення виду, а
утримання його кількості на оптимальному рівні. Вперше біологічний метод
боротьби з використанням вірусів застосували для боротьби з кроликами в
Австралії. Популяцію цих тварин заразили вірусом міксоматозу. Хвороба швидко
поширилась і призвела до загибелі 99,8 % кролів, що на певний термін знизило
їхню чисельність. У кроликів, які вижили, сформувався імунітет проти міксоматозу.
Для боротьби з цими тваринами дещо пізніше почали застосовувати вірус
геморагічної лихоманки кролів.

Найчастіше використовують віруси для боротьби з комахами-шкідниками.

Наприклад, представники бакуловірусів можуть спричиняти поліедрози і
гранульози у таких комах, як непарний та кільчастий шовкопряди, американський
білий метелик, соснова совка, пильщики та ін. (іл. 15). Так, в Канаді, в провінції
Онтаріо, для боротьби з ялиновим пильщиком використали вірусний препарат
поліедрозу. Хвороба різко знизила чисельність шкідника, і було збережено великі
площі лісів.
 Іл. 15. Кільчастий шовкопряд: 1 — гусениця; 2 — доросла комаха

З метою збільшення патогеності вірусів у їхній генетичний матеріал вбудовують

чужорідні гени. Наприклад, у геном вірусів поміщали ген отрути скорпіонів, гени
гормонів, що порушують нормальний розвиток комах.

Отже, використання вірусів для боротьби зі шкідниками є перспективним напрямом

у застосуванні біологічних методів.