1.

Типи впливу (дії) паразитів на організм хазяїна: механічний, трофічний, алергічний, токсичний,
інокуляторний

2. Хазяїн, в організмі якого паразит досягає статевозрілої стадії, розмножується і виділяє інвазійний
елемент (початок) це: дефінітивний, остаточний

3. Паразитів в залежності від кількості хазяїв поділяють на: гетероксенні, моноксенні

4. Висока плодючість паразитичних організмів це: біологічна адаптація

5. Явище, коли один організм використовує інший організм як середовище існування та джерело
живлення це: паразитизм

6. Результат вторгнення зоопаразитів в організм хазяїна, що спричинює розвиток клінічних ознак з

різним перебігом і потребує лікування це: Паразитрана,інвазійна хвороба

7. В залежності терміну контактування з хазяїном, паразитів поділяють на: постійні та періодичні,

тимчасові та стаціонарні

8. Адаптації бувають: морфологічні, біологічні, регресивні, прогресивні

9. Хазяїн, в організмі якого личинкова стадія розмножується нестатевим шляхом це: проміжний,
додатковий

10. Сукупності особин у природі це: види, популяції, антропозооценози, біоценози

11. В залежності від стадії розвитку паразитів поділяють на: Лявральні, імагінальні

12. Переносників поділяють на: Біологічні, механічні

13. Типи взаємовідносин організмів у природі: мутуалізм, синергізм, конкуренція, паразитизм,

синойкія і хижацтво

14. Знищення у зовнішньому середовищі зародкових елементів збудників інвазійних хвороб це –

дезінвазія

15. Періодичне застосування протипаразитарних засобів здоровим тваринам з метою

недопущення масового інвазування це –: хіміопрофілактика, використання спец.препаратів у
проф.дозах

16. Процес зараження тварин паразитами з подальшим виникненням відносин «паразит–хазяїн» –

це: інвазія

17. Імунітет, при якому в організмі тварини циркулює збудник – це: нестерильний, премуніція

18. Вплив найпростіших на організм хазяїна залежить від: локалізації, патогенних та вірулентних
властивостей

19. Хвороби, які спричинюють зоопаразити це: протозоози, гельмінтози, акарози, ентомози

20. Відторгнення від тіла зрілих члеників, що підвищує плодючість цестод – це: біологічна
адаптація-дестробіляція
21. Сукупність живих організмів, що населяють ділянку суші або водойми і характеризуються
певними взаємовідносинами між собою та абіотичними факторами середовища без втручання
людини це: біоценоз

22. Паразити, які на всіх стадіях розвитку від народження до смерті знаходяться всередині або
зовні організму це – постійні паразити

23. Сукупність організмів тварин та рослин, створювана людиною, це – антропозооценоз

24. Гельмінти, які розвиваються з обов’язковою участю проміжних хазяїв – біогельмінти

25. Гельмінти, які розвиваються без участі проміжних хазяїв –геогельмінти

26. Паразити в залежності від локалізації поділяються на: ендо та екзо- паразити

27. Територія, в межах якої поширені особини одного виду – ареал або ніша

28. Для яких протозоозів свиней характерною клінічною ознакою є діарея: балантидиоз, еймеріоз

29. Для протозоозів м'ясоїдних тварин характерною клінічною ознакою є діарея: цизоспороз,
саркоцистоз

30. За умов гострого перебігу токсоплазмозу у проміжних хазяїв характерні клінічні ознаки це:
пропасниця, аборти або народження виродків

31. Характерними клінічними ознаками трихомонозу у корів є: , неспокій,слизова оболонка піхви

почервоніла, вид.невелика кількість слизу,, дрібні міхурці поблизу шийки матки, аборти

32. Хворих на бабезіоз тварин лікують препаратами: береніл, верібен

33. Хворих на еймеріоз птахів лікують препаратами: ампроліум, фармкокцид

34. Хворих на трихомоноз корів лікують препаратами: прозерин, флавокридин

35. Гістомонади мають форму: амебоїдна, джгутикову,вегетативну

36. Патогенними видами збудників еймеріозу птахів та кролів є: птахи-E.tenella,E.

Necatrix,E.maxima, E.acervulina) кролі-E.stiedae, E.perforans, E. Magna,E.media, E.irresidua)

37. Зараження собак збудником бабезіозу відбувається: трансмісивно

38. Збудник еймеріозу потрапляє у зовнішнє середовище на стадії: неспорульованої ооцисти

39. Бабезіози тварин діагностують лабораторними методами дослідження тонкого мазку

40. Еймерози птахів діагностують лабораторними методами: Копроовоскопічним дослідженням

41. Мінімальна морфологічна інвазійна структура найпростіших споровиків це: спорозоїд

42. Еймерії в організмі тварин проходять такі стадії: мерогонія та гаметогонія(ендогенна фаза),

43. Бабезії в організмі тварин розмножуються: бінарним поділом та брункуванням

44. Токсоплазми в організмі дефінітивних хазяїв розмножуються: мерогонія(безстатеве

позмноження), пізніще гаметогонія(статеве)
45. Токсоплазми в організмі проміжних хазяїв розмножуються: ендодіогенії

46. На слизових оболонках статевих органів великої рогатої худоби трихомонаси розмножуються:
простим поділом, множинним поділом

47. Балантидії у кишечнику свиней розмножуються: статевим(коньюгація) та безстатевим(прямий

поділ або брункування) способами

48. Характерними клінічними ознаками бабезіозу тварин є: лихоманка, гемоглобінурія

49. Характерними клінічними ознаками еймеріозів тварин є,судомі і парлічі кінцівок птиць ,
фекалії зі слизом та кровю,

50. За будовою ооцисти еймерій від ооцист ізоспорин відрізняються:

Колисеством спорозоитов в спороцисте

51. Стадію спорогонії у зовнішньому середовищі проходять збудники: еймеріозу,

ізоспороз(токсоплазмоз), балантидіозу,(саркоцистоз)

52. Протикокцидійні препарати, що не перешкоджають утворенню імунітету у курей є: ампроліум,

ардинон 25,аватек, кокцидін, ірамін, байкокс, сакокс

53. Протикокцидійний препарат, що перешкоджає утворенню імунітету у курей це:

фармакокцид,регікокцин,клінакокс,клопідол, хімкокцид,лербек монензін

54. Збудник бабезіозу великої рогатої худоби це: Babesia bigemina, B.bovis

55. Дефінітивним хазяїном при токсоплазмозі є: котячі

56. Діагностичною формою Babesia equi є: хрестоподібна або мальтійський хрест

57. В організмі проміжних хазяїв саркоцисти локалізуються в: мязах

58. В організмі тварин еймерії локалізуються: епітаеліальні клитини тонк. Кишки овцы

59. Зараження проміжних хазяїв збудником токсоплазмозу відбувається аліментарно,

внутриутробно,воздушно-капельно,контаминантно

60. Збудники бабезіозу м’ясоїдних це: B.canis, B.gibsoni, B.vogeli,B.felis(nuttalia)

61. У тварин, хворих на протозоози формується імунітет: нестерильний.премуніція

62. Трематоди у дефінітивних хазяїв паразитують у: жовчних ходах печінки, жовчному міхурі,
жкт

63. На трематодози хворіють: Опістархоз: рибоїдні тварини в т.ч. люди

Фасциолез: домашні і дикі жуйні також інші тварини і людина

Парамфістамоз: жуйні

Дикроцеліоз: жуйні і інші рідше люди також

64. У циклі розвитку фасціол приймають участь: проміжні(молюски) L.truncatula, малий
ставковник

65. У циклі розвитку дикроцелій приймають участь: наземні молюски і мурахи

66. Яйце трематодного типу має: кришечку

67. У трематод інвазійними личинками є: метацеркарой, адолескарій

68. Яйце фасціоли –велике, 0,12-0,15 мм, жовтого колькору, овальної форми, з кришечкою на
одному полюсі

69. Асиметричні, ниркоподібної форми яйця належать: дикроцеліям

70. Для зажиттєвої діагностики трематодозів застосовують: гельмінтоскопія, нативний мазок

компресорний метод

71. Трематодози діагностують лабораторними методами: нативний мазок, седиментація,по

методу вишняускаса, оваріогельмінтоскопія

72. Трематодози жуйних, поширення яких пов’язане з неблагополуччям пасовищ: фасцильоз,

дикроцельоз, параамфістомоз

73. На території України фасціольоз спричиняє: F.hepatica

74. Не типова, як для трематоди, форма тіла у: P.ichikawai P.cervi ( парамфістом), шистостоми

75. Ефективними при парамфістомозі є: препарати фенбендазолу, ніклозаміду

трематозол, комбітрем ( фенбендазол, біт іонол, трематозол, рафензоп)

76. Парамфістоми в організмі дефінітивного хазяїна паразитують у: товщі стінки сичуга та 12

кишки,12 перста кишка

77. На опісторхоз хворіють: люди, мясоїдні тварини, свині(рибоидни)

78. Хворих на опісторхоз тварин лікують: препарати празиквантелу(брованол плюс, дронтал,

прател), фенбендазол(бровадазол), гексихол, політрем

79. У печінці жуйних тварин паразитують: F.hepatica, F.gigantika. D.ichikawai, cervii(фасциолі

дикроцелии)

80. Звапнення жовчних ходів печінки діагностують при:фасцильоз

81. Лише один проміжний хазяїн приймає участь в циклі розвитку: фасцильоз, параамфистомоз и
нотокотиледоз

82. Фасціоли мають форму тіла: листоподібну

83. Морфологічними особливостями опісторхісів є: сімяники сзаду, С подібний

вигин,ланцетоподібна форма малих розмірів

84. Для преімагінальної дегельмінтизації хворих на фасціольоз тварин застосовують: препарати на

основі діамфенетиду(ацемідофен, ацетвікол) та трикла мендазолу(фазинекс, ендекс)
85. Овоскопічні елементи збудників нотокотільозу: дрібні яйця(Яйца мелкие, зрелые, с
филаментами, гладкая оболочка, особ ой формы, с крышечкой)

86. Ефективними при трематодозах жуйних є: препарати альбендазолу(бензімідазол)

87. На дикроцеліоз хворіють: жуйні, коні, осли, олені, кролі, ведмеді, люди, свині

88. Метацеркарій є інвазійним початком (елементом) при: дикроцеліоз, ехіностоматидоз,

опісторхоз (нотокотилідоз,)

89. Трематоди, розвиток яких пов’язаний з водним середовищем: опісторхоз,(фасціольоз,

парамфістомоз), ехіностоматидози ( нотокотилидозы)

90. Овоскопічні елементи парамфістом: великі, овальні, сірі, незрілі, не повністю заповнені
бластомерами., кришечка