ТЕМА 1. Фізіологія жіночих статевих органів.

Методи обстеження
гінекологічних хворих. Загальна симптоматологія гінекологічних
захворювань

1.КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

І. Анатомо-функціональні особливості жіночих статевих органів?

2. Які загальні методи обстеження гінекологічних хворих ви знаєте?

 Загальний огляд пацієнтки (оцінка кольору шкірних покривів, виразу
обличч, положення тіла тощо);
 Визначення типу статури пацієнтки (гіперстенічний, нормостенічний,
астенічний, інфантильний, інтерсексуальний);
 Оцінка стану грудних залоз (огляд, пальпація);
 Оцінювання маси тіла, зросту, пропорційності, визначення ІМТ;
 Огляд та пальпація живота.

3. Схема і значення збору анамнезу у гінекологічного хворого?

У діагностиці гінекологічної патології значення анамнезу неможливо

переоцінити, оскільки суб’єктивні відчуття хворої, відомості про можливі
чинники розвитку хвороби, минулі патології та наявні зараз хронічні/гострі
патологічні процеси дають змогу або встановити діагноз, або призначити
необхідні саме в даному випадку діагностичні процедури.

Схема:

1. Скарги хворої та їх деталізація, виділення основної скарги.

2. Історія даного захворювання.
3. Анамнез життя пацієнтки.
4. Спеціальний гінекологічний анамнез (стосується менструальної,
статевої, репродуктивної і секреторної функцій організму).
5. Особливості використання контрацептивних засобів хворою.
6. Перенесені захворювання, операції, гемотрансфузії, алергійні реакції,
травми.
7. Відомості про спосіб життя, харчування, шкідливі звички. умови праці
та відпочинку.

4.Анамнез захворювання. Яке його значення щодо встановлення

гінекологічного діагнозу?

Поперше, розуміючи інтимність гінекологічної сфери для пацієнток та

низький рівень медичної самовідповідальноті населення країни має велике
значення час, який пройшов з моменту появи перших симптомів та звернення
за лікарською допомогою. Так ми можемо віддиференціювати гострий
патологічний поцес від хронічного. З анамнезу захворювання стає відомо, з
яких симптомів починалася хвороба, як прогресувала, як пацієнтка
зменшувала небажану симптоматику та чи ефективними були ці спроби.
Можемо визначити перебіг хвороби (наприклад рецидивний). Також сама
хвора може пов’язувати виникнення симптомів з певними факторами
(переохолодженням, підняттям важкого), що також може допомогти в
діагностиці.

Отже саме анамнез захворювання дає найбільш важливу інформацію для

швидшої та точної діагностики.
5. Які основні функції жіночого організму треба з’ясувати при збиранні
спеціального гінекологічного анамнезу?

Менструальна, статева, репродуктивна, секреторна функції.

6. Об`єктивні методи обстеження гінекологічних хворих?

 Загальний огляд пацієнтки (оцінка кольору шкірних покривів, виразу

обличч, положення тіла тощо);
 Визначення типу статури пацієнтки (гіперстенічний, нормостенічний,
астенічний, інфантильний, інтерсексуальний);
 Оцінка стану грудних залоз (огляд, пальпація);
 Оцінювання маси тіла, зросту, пропорційності, визначення ІМТ;
 Огляд та пальпація живота.
 Гінекологічне обстеження

7.Які ви знаєте основні симптоми гінекологічних захворювань?

Біль в ділянці статевих органів та в нижній частині живота, свербіж та

печіння в ділянці статевих органів, порушення менструального циклу,
кровотечі зі статевих органів, неможливість запліднення, больові чи
неприємні відчуття під час статевого акту, патологічні виділення зі статевих
органів тощо.

8.Регуляція менструального циклу?

Дійснюється за обов’язкової участі п’яти ланок (або рівнів) регуляції, що

являють собою сукупність взаємопов’язаних структур: кори головного мозку,
гіпоталамуса, гіпофіза, яєчників, матки.

(Вирішила детально не рзписувати, оскільки дуже багато інфрмації)

9.Особливості проведення огляду зовнішніх статевих органів?

Пальпують малі та великі залози присінка піхви. Пальпують малі та великі
соромітні губи. Можна виявити наявність цистоцеле, варикоцеле чи
випадіння піхви.

10.Дзеркальне, вагінальне, бімануальне дослідження, методика

виконання?

Огляд піхви та шийки матки за допомогою дзеркала: Двома пальцями

розсувають великі та малі соромітні губи, вводять дзеркало в породнину
піхви, відкривають його та фіксують. По завершенні огляду дзеркало
закриваються та обережно виймають з піхви, кладуть відкритим в
дезінфекційний розчин. Оглядаючи піхву, відзначають наявність крові,
характер виділень, анатомічні зміни (вроджені та набуті), стан слизової
оболонки; звертають увагу на наявність запалення, об’ємних утворень,
патології судин, травм, ендометріозу. Оглядаючи шийку матки, звертають
увагу на ті самі зміни, що і при огляді піхви.

Бімануальне дослідження: Під час пальпації матки визначають її положення,

величину, форму, симетричність, консистенцію, болючість, рухливість. При
виявленні об’ємних утворень визначають їх кількість, форму, локалізацію,
консистенцію, болючість. Далі пальпують придатки матки. У нормі маткові
труби не пальпуються. Пропальпувати незмінені яєчники вдається не завжди.
Якщо ж визначається об’ємне утворення, оцінюють його положення відносно
тіла і шийки матки, стінок таза, розміри, рухливість, болючість.

11.Тести функціональної діагностики, методика виконання, значення?

 Показник розтягування шийкового слизу: оцінка естрогенової

концентрації – слиз розтягують між пальцями та вимірюють
максимальну довжину натягу.
 Феномен папороті: оцінка естрогенової концентрації – кристалізація
піхвового слизу.
 Симптом зіниці: оцінка естрогенової концентрації – максимальне
 розширення зовнішнього отвору каналу шийки матки під час овуляції.
 Тест базальної температури: оцінка впливу прогестерону на центр
терморегуляції в овуляторний період.
 Шкірно-алергійний тест: поява алергійної р-ції при введені
внутрішньошкірно гормональних препаратів.
 Гормональна кольпоцитологія: оцінка функціонального стану яєчників
за співвідношенням шарів клітин у мазках з піхви.

12.Визначення гормонів і їх метаболітів, функціональні проби

дослідження гормональної функції яєчників?

З метою визначення гормонів гіпоталамуса (люліберин, фоліберин тощо),

гіпофіза (фолікулостимувальний гормон - ФСГ, лютеїнізувальний гормон -
ЛГ, пролактин, АКТГ, тиротропішй гормон - ТТГ і соматотропний гормон -
СТГ), яєчників (естрогенні сполуки - естрон, естріол, естрадіол, прогестерон,
андрогени), надниркових залоз (кортизол, тестостерон, альдостерон),
щитоподібної залози (трийодтироніну - Т3, тироксину - Т4) й інших
ендокринних залоз і тканин широко використовують методи
радіоімунологічного аналізу. В сечі визначають метаболіти андрогенів (17-
кетостероїди - 17-КС) і прогестерону (прегнадіол).

При обстеженні жінок з проявами гіперандрогенії і проведенні гормональних

проб замість визначення 17-КС у сечі досліджують вміст тестостерону і його
попередників у плазмі крові - дегідроепіандростерону (ДЕА), його сульфиту
(ДЕА-С) і 17-гідроксипрогестеропу.

13. Методика взяття виділень для бактеріоскопічного та

бактеріологічного дослідження?

 ввести у піхву гінекологічне дзеркало;

 гінекологічним пінцетом, шпателем, жолобкуватим зондом чи
ложечкою Фолькмана взяти частину виділень із заднього склепіння
 піхви і штрихоподібними рухами нанести на предметне скельце;
 вийняти дзеркало із піхви;
 написати направлення в лабораторію.

14.Які ви знаєте ступені чистоти піхвового вмісту?

Розрізняють чотири ступені чистоти піхви:

o перша - реакція вмісту піхви кисла, превалюють палички Додерлейна,

відсутні лейкоцити і патогенні мікроби;

o друга - реакція середовища кисла, кількість паличок Додерлейна

зменшується, з'являються окремі лейкоцити, визначаються окремі
патогенні мікроби;

o третя - реакція середовища лужна, кількість паличок Додерлейна

мінімальна, переважають лейкоцити, присутні стрептококи,
стафілококи, кишкова паличка, іноді трихомонади;

o четверта - реакція середовища лужна, палички Додерлейна відсутні,

багато лейкоцитів, хвороботворних мікроорганізмів.

Перші два ступені чистоти піхви зустрічаються у здорових жінок, а третя і

четверта - свідчать про наявність запального процесу.

15.Які існують інструментальні методи дослідження в гінекології?

Зондування матки, діагностичне фракційне вишкрібання цервікального

каналу і порожнини матки, пункція черевної порожнини через заднє
склепіння піхви, аспіраційна біопсія.
16.Які ви знаєте діагностично-лікувальні методи, що застосовуються в
гінекології?

Вишкрібання та продування труб, пункція черевної порожнини через заднє

склепіння піхви.

17.Які існують ендоскопічні методи дослідження в гінекології?

Кольпоскопія та розширена кольпоскопія, гістероскопія, цервікоскопія,

лапароскопія, кульдоскопія.

18.Рентгенологічні методи дослідження. Їх значення щодо встановлення

гінекологічного діагнозу?

Гістеросальпінгографія – визначення прохідності маткових труб, виявлення

анатомічних змін у порожнині матки, спайкового процесу в матці і малому
тазі. Краніографія – діагностика нейроендокринних патологій, найчастіше –
аденоми гіпофіза. КТ - діагностика нейроендокринних патологій, найчастіше
– аденоми гіпофіза. МРТ – діагностика об’ємних процесв в малому тазі при
недостатній інформативності УЗД, при плануванні оперативного втручання
тощо.

19.Цитологічне дослідження: діагностична цінність?

Діагностика гормональної ф-ції яєчників, новоутворень статевих органів та

переродження тканин.

20.Кольпоскопія: діагностична цінність?

Швидка дііагностика патологічних станів вагінальної частини шийки матки,

цервікального каналу, піхви і зовнішніх статевих органів. Розширена
кольпоскопія дає можливість оцінити накопичення глікогену в клітинах та
виявити зміни на клітинному рівні без застосування мікроскопії.

Метод некоштовний, доступний та універсальний. Використовується як

скринінговий.
21.Ультрозвукове дослідження. Головні принципи методу. Його
значення щодо встановлення гінекологічного діагнозу?

Метод універсальний, безпечний, доступний, інформативний та

неінвазивний, тому може використовуватися широко. Метод грунтується на
неоднаковій швидкості поширення ультразвуку в різних середовищах. В
гінекології за допомогою УЗД діагностуються пухлинні процеси, запальні,
виявляються аномалії розвитку внутрішніх статевих органів. Також под
контролем УЗД проводиться прицільна біопсія.

22.Біопсія – діагностична цінність, показання, протипоказання?

Діагностична цінність: визначення патологій на клітинному рівні. В

основному використовується для диференціювання доброякісних та
злоякісних новоутворень, виявлення мета- та дисплазій.

Показання:

 ерозії
 новоутворення або ущільнення
 позитивна р-ція на ПВЛ
 зміни клітинних структур, виявлені в ході цитологічного дослідження
 екзофітні кондиломи
 тощо
Протипоказання:

 вагоме порушення реологічних властивостей крові (гіпокоагуляція)

 наявність запальних процесів в гострій стадії

23.Зондування порожнини матки: діагностична цінність, показання,

протипоказання, ускладнення, техніка виконання?

Діагностична цінність: визначення положення і напрямку порожнини матки,

її розміри, довжину. Також можна виявити локалізацію. пухлини
Показання:

 перериванні вагітності на ранніх термінах;

 діагностичному вискоблюванні стінок матки при маткових кровотечах;
 видаленні шийки матки при пухлинах, злоякісному процесі;
 зрощенні стінок цервікального каналу.

Протипоказання:

 бажана вагітність
 запальні хвороби зовнішніх, внутрішніх статевих органів
 виділення гнійного характеру з піхви
 рак шийки матки у фазі розпаду.

Ускладнення:

 перфорація стінок, що вимагає невідкладного хірургічного втручання;

 формування помилкового ходу з подальшим неправильним
вимірюванням довжини матки;
 інфікування з розвитком ендометриту.

Техніка виконання:

Зондування проводять в умовах малої операційної. Необхідно мати

ложкоподібні дзеркала, підіймач, дві пари кульових щипців, корнцанг,
матковий зонд. Жінку вкладають на гінекологічне крісло, за допомогою
катера випускають сечу; зовнішні статеві органи обробляють дезінфекційним
розчином. У піхву вводять дзеркало і підіймач, шийку захоплюють
кульовими щипцями, підіймач виводять. Зонд обережно вводять у канал
шийки матки, потім, ковзаючи по передній, задній, бічних стінках матки,
визначають форму порожнини, наявність у ній випинань (пухлин),
 шорсткостей (поліпів), перегородок.

24.Роздільне діагностичне вишкрібання: показання, протипоказання,

діагностична цінність?

Показання:

 порушення оваріо-менструального циклу, з’ява кров’янистих виділень між

двома послідовними менструаціями;
 нетипово затягнені, болючі місячні з великою кількістю виділень;
 виділення кров’янистого характеру після настання клімаксу;
 підозра на злоякісну метаплазію. У такому разі вишкрібання
цервікального каналу шийки матки та її тіла має особливо велике
значення;
 неможливість завагітніти;
 перед операцією у зв’язку з міомою матки.

Протипоказання:

 гострі інфекційні нозології;

 запальні процеси у жіночих статевих органах – зокрема гострі, на
пікові розвитку.

Діагностична цінність: достовірне підтвердження чи виключення злоякісного

переродження тканин матки. Також можна виявити запальні зміни та
визначити характер запалення.

25.Пункція черевної порожнини через заднє склепіння піхви: показання,

протипоказання?

Показання: наявність випоту в Дугласів простір та необхідність визначення

характеру даного випоту, підготовка до операції з проводу ектопічної
вагітності, рання діагностика раку яєчника.

Протипокази: порушення коагуляційних властивостей крові, гострий

запальний процес, тяжкий стан хворої.

ТЕСТИ

1. Тести функціональної діагностики дозволяють визначити:

А. 2-х фазність менструального циклу.

Б. Наявність овуляції.

В. Повноцінність лютеїнової фази циклу.

Г. Усе перераховане.

2. Гіпоталамус виробляє:
А. Гонадотропіни.

Б. Гестагени.

В. Рилізинг-фактори. (ліберини і статини)

Г. Андрогени.

3. До естрогенів відносять:
А. Тестостерон, пролактин, естріол.
Б. Естрон, естріол, естрадіол.

В. Пролактин, андростендіон, естрон

Г. Андростендіон, естрадіол,стріол.

4. Велика кількість поверхневих клітин епітелію піхви свідчить про:

А. Помірний естрогенний влпив.

Б. Різкий дефіцит естрогенів.

В. Естрогенний дефіцит.

Г. Достатню естрогенну насиченість.

5. Який характер базальної температури при нормальному менструальному

циклі?

А. Двохфазний.

Б. Однофаний.

В. Трьохфазний.

Г. Жодне з перерахованого.

6. Фази маткового циклу:

А. Проліферації, десквамації;

Б. Секреції;

В. Десквамації, регенерації;

Г. Проліферації, секреції, десквамації, регенерації.

7. До гонадотропінів відносяться:
А. Тестостерон, пролактин, естріол;

Б. Естрон, естріол, естрадіол;.

В. Пролактин, андростендіон, естрон

Г. ФСГ, ЛГ, ТТГ, СТГ, пролактин, АКТГ.

8. Визначити стан піхвової частини шийки матки дозволяє метод

дослідження:

А. гістероскопія;

Б. метросальпінгографія;

В.кольпоскопія;

Г. Аспіраційна біопсія.

9.До тестів функціональної діагностики не відносяться:

А. симптом “папороті”;

Б.Симптом“зіниці”;

С.базальна температура;

Д.симптом Промтова.

10.Оксітоцин і вазопресин синтезуються в:

А. гіпоталамусі;

Б. гіпофізі;
С. яєчниках;

Д. наднирниках.

ЗАДАЧІ

1.) Хвора 43 роки прийшла на прийом до гінеколога. Менструації регулярні.

Бімануально: матка звичайного розміру, рухлива, безболісна. Придатки
праворуч - без особливостей, ліворуч визначається пухлиноподібне
утворення еластичної консистенції, рухливе, болюче, 8×9×6 см. Які методи
дослідження потрібно використати для уточнення діагнозу?

УЗД органів малого тазу та ЗАК. За необхідності уточнення природи

новоутворення після УЗД можна провести біопсію.

2.) Хвора К., 35 років, звернулася до лікаря жіночої консультації з приводу

неможливості завагітніти. Лікарем призначене дослідження базальної
температури протягом 2-3 циклів. При дослідженні виявлено, що базальна
температура знаходилась в межах 36,5 - 36,8°С і вище не піднімалась. Як
оцінювати результати дослідження?

Виявляємо монофазну криву базальної температури. Це свідчить про

відсутність овуляції (ановуляцію). Це може бути обумовлено недостатністю
впливу прогестерону на центр терморегуляції або іншими причинами, тому
необхідні дообстеження.

3.) Хвора С, 26 років, звернулася до лікаря жіночої консультації зі скаргами

на нерегулярні менструації з затримками від 2 тижнів до 3 місяців. Остання
менструація була 3 місяці тому. Хворій призначена проба з прогестероном,
після якої почалася менструальноподібна реакція. Який висновок можна
зробити на підставі результатів цієї проби?
Не вказано через який саме період після проби розпочалася
менструальноподібна реакція, тому вважаю, що в перші 2-4 дні. В такому
разі проба вважається позитивною. Це свідчить про достатню естрогенову
насиченість та дефіцит прогестерону в організмі.

4.) Хвора О., 32 років, звернулася до лікаря жіночої консультації зі скаргами

на відсутність менструації протягом двох місяців. Менархе в 13 років.
Менструальний цикл регулярний, тривалістю 28 днів; менструації безболісні.
Жінка живе регулярним статевим життям протягом року без використання
будь-яких засобів контрацепції.

Які дослідження треба зробити з метою з’ясування діагнозу?

По-перше, необхідно виключити або підтвердити вагітність, тому призначу

аналіз на хоріонічний гонадотропін. Далі проведемо стандартне
гінекологічне обстеження (огляд піхви та шийки матки за допомогою
дзеркал, одноручне та бімануальне обстеження). Також можна провести УЗД
органів малого тазу для виявлення плідного яйця (візуалізується приблизно з
5 тижня вагітності, тому на даному етапі зможемо його побачити) або
встановлення іншої причини відсутності менструацій.

5.) Жінка 30 років звернулася до лікаря жіночої консультації зі скаргами на

відсутність менструації протягом 9 місяців, галакторею. Проба з
бромокриптином позитивна. Як оцінювати результати дослідження?

Дані результати свідчать про функціональну гіперпролактинемію в хворої.

6). Жінка 30 років скаржиться на незначні темно-кров'янисті виділення зі

статевих шляхів і слабкі болі внизу живота протягом декількох днів. Остання
менструація 7 тижнів тому. Тест на вагітність позитивний. Бімануальне
дослідження: тіло матки збільшене до 5-6 тижнів вагітності, м'якуватої
консистенції, безболісне. Зліва в ділянці придатків визначається утворення
розмірами 7х5см, рухоме, безболісне. Які методи дослідження треба
здійснити для уточнення діагнозу?

Необхідно провести УЗД органів малого тазу для визначення локалізації

плідного яйця, оскільки є підозра на позаматкову вагітність. Також необхіден
аналіз на хоріонічний гонадотропін.

7.) У жінки 25 років з раніше нормальною менструальною функцією, цикли

стали нерегулярними, за даними тестів функціональної діагностики -
ановуляторними. Рівень пролактину в крові був підвищений і становив 120
мг/мл. Яке дослідження показано хворій з метою уточнення діагнозу і
з’ясування алгоритму лікування?

Бажано провести КТ головного мозку для визначення розмірів турецького

сідла та гіпофізу, оскільки є підозра на наявність аденоми гіпофіза. За
недоступності КТ – карніографію в 2 проекціях.
Також показана консультація мамолога.

8.) Жінка 48 років поступила в гінекологічне відділення зі скаргами на рясні,

зі згортками кров’янисті виділення зі статевих шляхів протягом 2 діб,
ниючий біль внизу живота, загальну слабкість, запаморочення. Менструації
регулярні, рясні. В анамнезі двоє пологів, 1 медичний аборт. Остання
менструація була 6 тижнів тому. АТ 100/60 мм рт.ст., гемоглобін 105 г/л.
Який метод дослідження найбільш доцільний з метою уточнення діагнозу та
надання допомоги хворій?

Необхідно провести УЗД органів малого тазу для визначення положення

плідного яйця (за його наявності) та виключення чи підтвердження
порушеної позаматкової вагітності. З метою допомоги слід використати
роздільне вишкрібання або розглянути необхідність оперативного втручання
для видалення плідного яйця.

9.) Пацієнтка 28 років звернулася до лікаря жіночої консультації зі скаргами

на нерегулярні менструації з затримками від 2 до 3 місяців. Аналіз сечі на
бета-ХГЧ - негативний. Проведена прогестеронова проба – позитивна.

Який висновок можна зробити на підставі результатів цієї проби?

Негативний аналіз сечі на бета-ХГЧ виключає настання вагітності. Позитивн

прогестеронова проба свідчить про достатню естрогенову насиченість та
дефіцит прогестерону в організмі.

10.) Жінка 26 років звернулась до гінеколога з приводу нерегулярних

менструацій з затримками до 2 місяців протягом року. В комплексі
обстеження хворій призначено дослідження базальної температури.
Виявлено, що протягом всього менструального циклу базальна температура
знаходилась в межах 36,5 - 36,8°С і вище не піднімалась.

Як оцінювати результати дослідження?

Виявляємо монофазну криву базальної температури. Це свідчить про

відсутність овуляції (ановуляцію). Це може бути обумовлено недостатністю
впливу прогестерону на центр терморегуляції або іншими причинами, тому
необхідні дообстеження.

РОБОЧИЙ ЗОШИТ
Тема 1: «Фізіологія жіночих статевих органів. Методи обстеження
гінекологічних хворих. Загальна симптоматологія в гінекології.»

Мета (навчальні цілі): ознайомити студентів із сучасною уявою про фізіологію жіночих статевих та важливістю цієї проблеми,
ознайомити студентів із загальною симптоматикою в гінекології та методами обстеження гінекологічних хворих, методами діагностики
самих розповсюджених гінекологічних захворювань.

Студент повинен знати:

- клінічну анатомію і фізіологію жіночих статевих органів;

- механізми регуляції менструального циклу;
- основні фізіологічні параметри менструального циклу;
- анатомо-фізіологічні особливості статевих органів в різні періоди життя жінки;
- функціональні методи дослідження в гінекології;
- основні клінічні симптоми гінекологічних захворювань;
- загальні і спеціальні методио бстеження гінекологічних хворих;
- схему збирання гінекологічного анамнезу;
- систему дослідження гінекологічної хворої.

Студентповиненуміти:
- збирати та оцінити загальний і спеціальний гінекологічний анамнез;
- провести загальне об’єктивне обстеження гінекологічних хворих;
- проводити огляд в дзеркалах;
- проводити бімануальне дослідження;
- зібрати матеріал з піхви, уретри і цервікального каналу для бактеріоскопічного дослідження;
- оцінювати тести діагностики функціонального стану яєчників в різні періоди життя жінки;
- зібрати матеріал для онкоцитологічного дослідження;
- оцінювати результати бактеріоскопічного, бактеріологічного, цитологічного та гістологічного досліджень;
- провести (на фантомі) зондування матки;
- проводити (на фантомі) роздільне діагностичне вишкрібання;
- провести (на фантомі) пункцію черевної порожнини через заднє склепіння піхви;
- описати основні рентгенологічні і ендоскопічні методи в гінекології;
- описати види знеболювання гінекологічних маніпуляцій;
- оцінити дані загальноклінічного, спеціального гінекологічного і додаткового обстеженняхворої;
- застосувати на практиці деонтологічні навики спілкування з гінекологічною хворою;
- провести клініко-лабораторне дослідження у дівчинки нейтрального, препубертатного та пубертатного періоду;
- скласти план обстеженн япацієнтки, з метою діагностики функціонального стану репродуктивної системи.
-
Література:

1. Венцківський Б.М., Степанківська Г.К, Яроцький М.Є. Гінекологія. – ВСВ "Медицина", Київ, 2012 р.
2. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від15.07.2011 № 417.
3. Хміль С.В., Кучма З.М. Гінекологія. – Тернопіль, Укрмедкнига, 2003.

Варіант 1.
1. Особливостями нормального менструального циклу є:

А. Овуляція.

Б. Утворення жовтого тіла.

В. Перевага гестагенів у другій фазі циклу

Г. Все перераховане.

2. Вимірювання базальної температури використовують для діагностики:

А. Запальних процесів додатків матки.

Б. Овуляції.

В. Позаматкової вагітності.

Г. Злоякісних процесів.

3. Яка тривалість нормального менструального циклу?

А. 36-40 днів.

Б. 24-38 днів.

В. 14-20 днів.

Г. 18-38 днів.

4.Яка тривалість нормальної менструації?

А. 1-2 днів.

Б. 4,5-8 днів.

В. 8-10 днів.

Г.10-12 днів.
5. Про що свідчить проба з дексаметазоном, якщо екскреція 17-ОКС та 17-
КС зменшується?

А. Гіперплазію коркового шару.

Б. Пухлину наднирників.

В. Пухлину яєчника.

Г. Захворювання щитоподібної залози.

Варіант 2.

1. ЛГ сприяє:

А. Овуляції.

Б. Утворенню жовтого тіла.

В. дозріванню фолікула в яєчнику.

Г. Усе перераховане.

2. Гіпертермічна дія якого гормону впливає на базальну температуру?

А. Естрогенів;

Б. Прогестерону;

В. ТТГ;

Г. СТГ.
3. Який з перерахованих методів дослідження дозволяє діагностувати
патологію ендометрію:

А. кольпоскопія;

Б. тести функціональної діагностики;

В. гістероскопія;

Г.цитологія ( пап-мазок).

4.В гіпоталамусі синтезуються:

А. статеві стероїдні гормони;

Б. Простагландини;

В. Гонадотропіни;

Г. Релізинг-гормони, оксітоцин та вазопресин.

5. Чому дорівнює КПІ (каріопікнотичний індекс) під час овуляції?

А.15-20%

Б. 30-50%.

В. 60-85%.

Г. До 100%.

Типові задачі.
1.) Хвора 35 р. звернулась у жіночу консультацію з приводу рясних
менструацій. Порекомендуйте комплекс загальноклінічних, спеціальних,
лабораторних та інструментальних методів дослідження, які показані цій
хворій.
Необхідно ретельно зібрати анамнез у хворої: визначити основні та супутні
скарги, історію хвороби, спеціальний анамнез стосовно менструальної,
статевої, репродуктивної та секреторної функції, інформацію про наявні чи
перенесені раніше гінекологічні захворювання чи оперативні втручання,
гемотрансфузії, алергічні реакції тощо. Далі проведемо об’єктивне
обстеження пацієнтки: визначимо тип статури, ІМТ, стан грудних залоз,
оглянемо та пропальпуємо живіт, звертаючи особливу увагу на його нижні
відділи. Потім проведемо повноцінне гінекологічне обстеження. Зі
лабораторних досліджень призначимо цитологічне дослідження зішкрібу з
шийки матки (в якості скринінгу), гормональну панель, ЗАК та коагулограму
(при відхиленнях в коагулограмі призначимо консультацію гематолога).
Проведемо УЗД органів малого тазу.
Даний комплекс методів має допомогти встановити причину рясних
менструацій, будучи то лейоміома матки (візуалізується на УЗД), порушення
реологічних властивостей крові (коагулограма) чи інша.

2.) Жінка 26 р. звернулась до жіночої конслультації з приводу затримки

менструації на два місяці. Тест на бета-ХГЛ дає негативний результат.
Якою буде подальша тактика обстеження пацієнтки?

Необхідні ЗАК, ЗАС, дослідження рівня статевих гормонів у крові, УЗД

органів малого таза та стандартне гінекологічне обстеження (огляд піхви та
шийки матки за допомогою дзеркал, одноручне та бімануальне обстеження).
Дані методи є обов’язковими і на основі отриманих після них результатів,
можуть бути призначені додаткові:
 гістероскопія при виявлені патології в стінці матки на УЗД;
 обстеження ендокринних залоз, в залежності від результатів
дослідження гормонального стану (УЗД щитоподібної залози,
наднирників, КТ головного мозку для візуалізації гіпофізу тощо)
3.) Хвора К., 42 років, звернулась в жіночу консультацію для планового
обстеження. Гінекологічний анамнез не обтяжений.
Які спеціальні і додаткові методи обстеження необхідно провести в даному
випадку?
Необхідно оцінити загальний стан пацієнтки, стан грудних залоз, оглянути
живіт, провести гінекологічне обстеження, скринінгове цитологічне
обстеження (за бажанням пацієнтки та враховуючи вік можна провести
аналіз на виявлення основних канцерогенних штамів вірусу папіломи
людини, якщо такий не проводився чи проводився давно), УЗД органів
малого тазу.

ПОСИЛАННЯ НА ЛІТЕРАТУРУ

1.Савельева Г.М., Шалина Р.И., Сичинава Л.Г., Панина О.Б., Курцер М.А.
Акушерство. – ГЭОТАР-Медиа, Москва, 2010 г.
2.Венцківський Б.М., Степанківська Г.К, Яроцький М.Є. Гінекологія. – ВСВ
"Медицина", Київ, 2012 р.
3.Наказ Міністерства охорони здоров’я України від15.07.2011 № 417.
4.ХмільС.В., Кучма З.М. Гінекологія. – Тернопіль, Укрмедкнига, 2003.
5.Наказ Міністерства охорони здоров’я України від13.04.2016 № 353. Про
затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі
стандартизації медичної допомоги при аномальних маткових кровотечах.