Professional Documents
Culture Documents
Социки (студопедія)
Социки (студопедія)
хворих
зубів у нього не виявлено. До якої диспансерної стоматологічної групи відноситься дана дитина?
A. Д 1*
B. Д 2
C. Д 3
D. Д 4
E. Д 5
2. В дитячому садочку «Веселка» м. Тернополя проводилася планова санація дітей молодшої групи. При
огляді дитини П. встановлений діагноз «Компенсований карієс», але не виявлено аномалій прикусу. До якої
диспансерної стоматологічної групи відноситься дана дитина?
A. Д 1*
B. Д 2
C. Д 3
D. Д 4
E. Д 5
3. В дитячому садочку «Барвінок» м. Рівне проводилася планова санація дітей старшої групи. При огляді
дитини Ц. встановлений діагноз «Компенсований карієс». До якої диспансерної стоматологічної групи
відноситься дана дитина?
A. Д 1*
B. Д 2
C. Д 3
D. Д 4
E. Д 5
4. В яслах м. Л. проводилася планова санація дітей. При огляді встановлено, що дитина Ф. належиться до
практично здорової особи. До якої диспансерної стоматологічної групи відноситься дана дитина?
A. Д 1*
B. Д 2
C. Д 3
D. Д 4
E. Д 5
5. В середній школі № 1 м. О. проводилася планова санація учнів п’ятого класу. При огляді учня Ч. встановлено
стоматит, виникнення якого було пов’язане з негігієнічним утриманням порожнини рота. До якої диспансерної
стоматологічної групи відноситься дана дитина?
A. Д 1*
B. Д 2
C. Д 3
D. Д 4
E. Д 5
6. В середній школі № 1 м. D. проводилася планова санація учнів п’ятого класу. При огляді учня Ч. встановлено
стоматит, виникнення якого було пов’язане з негігієнічним утриманням порожнини рота. Як часто має
здійснюватися його санація?
A. 1 раз на рік*
B. 2 рази на рік
C. 3 рази на рік
D. 4 рази на рік
E. 5 разів на рік
A. Д 2*
B. Д 1
C. Д 3
D. Д 4
E. Д 5
A. 2 рази на рік*
B. 1 раз на рік
C. 3 рази на рік
D. 4 рази на рік
E. 5 разів на рік
9. У вагітної жінки при огляді стоматолога діагностований флюороз зубів, призначений відповідний курс
лікування. До якої диспансерної стоматологічної групи відноситься вагітна?
A. Д 2*
B. Д 1
C. Д 3
D. Д 4
E. Д 5
10. Під час планового огляду стоматологом вагітної жінки була діагностована підвищена крихкість та ламкість
зубів. Призначений відповідний курс лікування. До якої диспансерної стоматологічної групи відноситься
вагітна?
A. Д 2*
B. Д 1
C. Д 3
D. Д 4
E. Д 5
11. У сільській лікарській амбулаторії стоматолог діагностував у хворого Д. гінгівіт. Призначений відповідний
курс лікування. До якої диспансерної стоматологічної групи відноситься хворий?
A. Д 2*
B. Д 1
C. Д 3
D. Д 4
E. Д 5
12. Стоматолог сільської лікарської амбулаторії діагностував у хворої Н. пародонтит. Призначений відповідний
курс лікування. До якої диспансерної стоматологічної групи відноситься хвора?
A. Д 2*
B. Д 1
C. Д 3
D. Д 4
E. Д 5
13. Стоматолог сільської лікарської амбулаторії діагностував у хворої Н. пародонтит. Призначений відповідний
курс лікування. До якої диспансерної стоматологічної групи відноситься хвора?
A. Д 2*
B. Д 1
C. Д 3
D. Д 4
E. Д 5
B. Д 2
C. Д 1
D. Д 4
E. Д 5
A. 3 рази на рік*
B. 2 рази на рік
C. 1 раз на рік
D. 4 рази на рік
E. 5 разів на рік
A. Перша*
B. Первинна
C. Вторинна
D. Третинна
E. Спеціалізована
17. Фельдшер ФАПу за допомогою аналгетичних засобів зменшив гострий зубний біль у пацієнта П. Як
називається дана медична допомога?
A. Перша*
B. Первинна
C. Вторинна
D. Третинна
E. Спеціалізована
18. У пацієнтки Ч. фельдшер ФАПу видалив зуб третього ступеня рухомості. Як називається дана медична
допомога?
A. Перша*
B. Первинна
C. Вторинна
D. Третинна
E. Спеціалізована
19. На сільській лікарській дільниці проживає 5000 населення, в тому числі дітей – 2 тисячі. Скільки посад
лікаря-стоматолога має бути на дану кількість дитячого населення?
A. 0,5*
B. 0,25
C. 0,75
D. 1,0
E. 1,2
20. На сільській лікарській дільниці проживає 5000 населення, в тому числі дітей – 2 тисячі. Скільки посад
лікаря-стоматолога має бути на дану кількість дорослого населення?
A. 0,75*
B. 0,5
C. 0,25
D. 1,0
E. 1,2
21. 7000 населення проживає на сільській лікарській дільниці, в тому числі дітей – 3 тисячі. Скільки посад
лікаря-стоматолога має бути на дану кількість дитячого населення?
A. 0,75*
B. 0,5
C. 0,25
D. 1,0
E. 1,2
22. 7000 населення проживає на сільській лікарській дільниці, в тому числі дітей – 3 тисячі. Скільки посад
лікаря-стоматолога має бути на дану кількість дорослого населення?
A. 1,0*
B. 0,75
C. 0,5
D. 0,25
E. 1,2
23. Під час планової санації в середній школі № 5 в учня першого класу встановлено, що показник індексу
КПВ+кп становить 4,5. Який ступінь активності карієсу виявлено у дитини?
A. Перший*
B. Другий
C. Третій
D. Четвертий
E. П’ятий
24. Під час планової санації в середній школі № 26 в учня п’ятого класу встановлено, що показник індексу
КПВ+кп становить 3,5. Який ступінь активності карієсу виявлено у дитини?
A. Перший*
B. Другий
C. Третій
D. Четвертий
E. П’ятий
25. Під час планової санації в середній школі № 27 в учня одинадцятого класу встановлено, що показник
індексу КПВ становить 5,0. Який ступінь активності карієсу виявлено у дитини?
A. Перший*
B. Другий
C. Третій
D. Четвертий
E. П’ятий
26. В середній школі № 5 під час планової санації в учня другого класу встановлено, що показник індексу
КПВ+кп становить 7,0. Який ступінь активності карієсу виявлено у дитини?
A. Другий*
B. Перший
C. Третій
D. Четвертий
E. П’ятий
27. В середній школі № 26 під час планової санації в учня п’ятого класу встановлено, що показник індексу
КПВ+кп становить 7,5. Який ступінь активності карієсу виявлено у дитини?
A. Другий*
B. Перший
C. Третій
D. Четвертий
E. П’ятий
28. В середній школі № 27 під час планової санації в учня десятого класу встановлено, що показник індексу
КПВ становить 8,0. Який ступінь активності карієсу виявлено у дитини?
A. Другий*
B. Перший
C. Третій
D. Четвертий
E. П’ятий
29. Оглянута дитина, віком 11 років. Інтенсивність карієсу в неї становить 0,50. Якому рівню відповідає даний
показник?
A. Дуже низький*
B. Низький
C. Середній
D. Високий
E. Дуже високий
30. При плановій санації в середній школі № 3 в учня шостого класу виявлено, що інтенсивність карієсу
становить 0,45. Якому рівню відповідає даний показник?
A. Дуже низький*
B. Низький
C. Середній
D. Високий
E. Дуже високий
31. Оглянута дитина, віком 10 років. Інтенсивність карієсу в неї становить 0,75. Якому рівню відповідає даний
показник?
A. Низький*
B. Дуже низький
C. Середній
D. Високий
E. Дуже високий
32. При плановій санації в середній школі № 11 в учня четвертого класу виявлено, що інтенсивність карієсу
становить 1,35. Якому рівню відповідає даний показник?
A. Низький*
B. Дуже низький
C. Середній
D. Високий
E. Дуже високий
33. Оглянута дитина, віком 9 років. Інтенсивність карієсу в неї становить 2,0. Якому рівню відповідає даний
показник?
A. Середній*
B. Низький
C. Дуже низький
D. Високий
E. Дуже високий
34. При плановій санації в середній школі № 17 в учня восьмого класу виявлено, що інтенсивність карієсу
становить 2,75. Якому рівню відповідає даний показник?
A. Середній*
B. Низький
C. Дуже низький
D. Високий
E. Дуже високий
35. Оглянута дитина, віком 9 років. Інтенсивність карієсу в неї становить 3,75. Якому рівню відповідає даний
показник?
A. Високий*
B. Низький
C. Дуже низький
D. Середній
E. Дуже високий
36. При плановій санації в середній школі № 22 в учня п’ятого класу виявлено, що інтенсивність карієсу
становить 6,0. Якому рівню відповідає даний показник?
A. Високий*
B. Низький
C. Дуже низький
D. Середній
E. Дуже високий
37. Оглянута дитина, віком 11 років. Інтенсивність карієсу в неї становить 7,0. Якому рівню відповідає даний
показник?
A. Дуже високий*
B. Дуже низький
C. Високий
D. Низький
E. Середній
38. При плановій санації в середній школі № 25 в учня другого класу виявлено, що інтенсивність карієсу
становить 8,0. Якому рівню відповідає даний показник?
A. Дуже високий*
B. Дуже низький
C. Високий
D. Низький
E. Середній
39. В учня восьмого класу середньої школи № 4 визначали показник гігієни порожнини рота. Спостерігалася
відсутність зафарбованості зубів. Згідно індексу Федорова-Володкіної це відповідає наступній кількості балів:
A. 1 бал*
B. 2 бали
C. 3 бали
D. 4 бали
E. 5 балів
40. В учня десятого класу середньої школи № 6 визначали показник гігієни порожнини рота. Спостерігалася
зафарбованість 1/4 коронок шести передніх зубів нижньої щелепи. Згідно індексу Федорова-Володкіної це
відповідає наступній кількості балів:
A. 2 бали*
B. 1 бал
C. 3 бали
D. 4 бали
E. 5 балів
41. В учня восьмого класу середньої школи № 21 визначали показник гігієни порожнини рота. Спостерігалася
зафарбованість 1/2 коронок шести передніх зубів нижньої щелепи. Згідно індексу Федорова-Володкіної це
відповідає наступній кількості балів:
A. 3 бали*
B. 2 бали
C. 1 бал
D. 4 бали
E. 5 балів
42. В учня одинадцятого класу середньої школи № 25 визначали показник гігієни порожнини рота.
Спостерігалася зафарбованість 3/4 коронок шести передніх зубів нижньої щелепи. Згідно індексу Федорова-
Володкіної це відповідає наступній кількості балів:
A. 4 бали*
B. 3 бали
C. 2 бали
D. 1 бал
E. 5 балів
43. В учня сьомого класу середньої школи № 9 визначали показник гігієни порожнини рота. Спостерігалася
зафарбованість всіх шести передніх зубів нижньої щелепи. Згідно індексу Федорова-Володкіної це відповідає
наступній кількості балів:
A. 5 балів*
B. 4 бали
C. 3 бали
D. 2 бали
E. 1 бал
44. Визначали індекс потреби в лікування захворювань пародонту в учня восьмого класу середньої школи №
4. Спостерігалася відсутність ознак захворювання. Згідно індексу CPITN це відповідає наступній кількості балів:
A. 0 балів*
B. 1 бал
C. 2 бали
D. 3 бали
E. 4 бали
45. Визначали індекс потреби в лікування захворювань пародонту в учня десятого класу середньої школи № 6.
Спостерігалася кровотеча ясен. Згідно індексу CPITN це відповідає наступній кількості балів:
A. 1 бал*
B. 0 балів
C. 2 бали
D. 3 бали
E. 4 бали
46. Визначали індекс потреби в лікування захворювань пародонту в учня восьмого класу середньої школи №
21. Був діагностований над’ясенний камінь. Згідно індексу CPITN це відповідає наступній кількості балів:
A. 2 бали*
B. 1 бал
C. 0 балів
D. 3 бали
E. 4 бали
47. Визначали індекс потреби в лікування захворювань пародонту в учня одинадцятого класу середньої школи
№ 25. Був діагностований під’ясенний камінь. Згідно індексу CPITN це відповідає наступній кількості балів:
A. 2 бали*
B. 1 бал
C. 0 балів
D. 3 бали
E. 4 бали
48. Визначали індекс потреби в лікування захворювань пародонту в учня сьомого класу середньої школи № 9.
Була діагностована патологічна кишеня, глибиною 4 мм. Згідно індексу CPITN це відповідає наступній кількості
балів:
A. 3 бали*
B. 2 бали
C. 1 бал
D. 0 балів
E. 4 бали
49. Визначали індекс потреби в лікування захворювань пародонту в учня десятого класу середньої школи №
20. Була діагностована патологічна кишеня, глибиною 5 мм. Згідно індексу CPITN це відповідає наступній
кількості балів:
A. 3 бали*
B. 2 бали
C. 1 бал
D. 0 балів
E. 4 бали
50. Визначали індекс потреби в лікування захворювань пародонту в учня дев’ятого класу середньої школи №
24. Була діагностована патологічна кишеня, глибиною 6 мм. Згідно індексу CPITN це відповідає наступній
кількості балів:
A. 4 бали*
B. 3 бали
C. 2 бали
D. 1 бал
E. 0 балів
A. 100 %*
B. 90 %
C. 80 %
D. 70 %
E. 50 %
A. 90 %*
B. 100 %
C. 80 %
D. 70 %
E. 50 %
A. 80 %*
B. 90 %
C. 100 %
D. 70 %
E. 50 %
54. На швейній фабриці № 2 проведений масовий профілактичний стоматологічний огляд працівників. В
робітниці Ж. було діагностовано легкий ступінь захворювань пародонту. Скільком відсоткам рівня
стоматологічного здоров’я це відповідає?
A. 80 %*
B. 90 %
C. 100 %
D. 70 %
E. 50 %
A. 70 %*
B. 80 %
C. 90 %
D. 100 %
E. 50 %
A. 70 %*
B. 80 %
C. 90 %
D. 100 %
E. 50 %
A. 50 %*
B. 70 %
C. 80 %
D. 90 %
E. 100 %
A. 40 %*
B. 50 %
C. 30 %
D. 20 %
E. 10 %
59. На швейній фабриці № 1 проведений масовий профілактичний стоматологічний огляд працівників. В
робітника Ф. було діагностовано важку ступінь хвороб пародонту. Скільком відсоткам рівня стоматологічного
здоров’я це відповідає?
A. 30 %*
B. 40 %
C. 50 %
D. 20 %
E. 10 %
A. 30 %*
B. 40 %
C. 50 %
D. 20 %
E. 10 %
A. 20 %*
B. 30 %
C. 40 %
D. 50 %
E. 10 %
A. 20 %*
B. 30 %
C. 40 %
D. 50 %
E. 10 %
63. В місті Н. проводилася експертна оцінка задоволення потреби населення в стоматологічній допомозі.
Індекс стану стоматологічної допомоги дорівнював 55 %. Проведіть оцінку даного рівня.
A. Задовільний*
B. Недостатній
C. Низький
D. Середній
E. Критичний
64. В місті П. проводилася експертна оцінка задоволення потреби населення в стоматологічній допомозі.
Індекс стану стоматологічної допомоги дорівнював 30 %. Проведіть оцінку даного рівня.
A. Недостатній*
B. Задовільний
C. Низький
D. Високий
E. Критичний
65. В місті П. проводилася експертна оцінка задоволення потреби населення в стоматологічній допомозі.
Індекс стану стоматологічної допомоги дорівнював 8 %. Проведіть оцінку даного рівня.
A. Низький*
B. Недостатній
C. Задовільний
D. Високий
E. Середній
66. В західному регіоні країни проводилася експертна оцінка задоволення потреби населення в
стоматологічній допомозі. Індекс стану стоматологічної допомоги дорівнював 60 %. Проведіть оцінку даного
рівня.
A. Задовільний*
B. Недостатній
C. Низький
D. Середній
E. Критичний
67. В східному регіоні країни проводилася експертна оцінка задоволення потреби населення в стоматологічній
допомозі. Індекс стану стоматологічної допомоги дорівнював 20 %. Проведіть оцінку даного рівня.
A. Недостатній*
B. Задовільний
C. Низький
D. Високий
E. Критичний
68. В південному регіоні країни проводилася експертна оцінка задоволення потреби населення в
стоматологічній допомозі. Індекс стану стоматологічної допомоги дорівнював 7 %. Проведіть оцінку даного
рівня.
A. Середній*
B. Низький
C. Недостатній
D. Задовільний
E. Високий
69. В районі Н. 50 тис. населення. На протязі року було зареєстровано 78000 стоматологічних захворювань.
Який показник необхідно використати для характеристики розповсюдженості захворювань серед населення?
A. Інтенсивний показник*
B. Екстенсивний показник
C. Наочності
D. Співвідношення
E. Стандартизації
70. При порівнянні з минулим роком рівень захворюваності на карієс збільшився на 5 %. Який показник
використаний для даного розрахунку?
A. Наочності*
B. Відносної інтенсивності
C. Співвідношення
D. Інтенсивний показник
E. Екстенсивний показник
71. В місті Ш. 100 тис. населення. В стоматологічних закладах міста працюють 458 лікарів. Який показник
можна розрахувати за даними задачі?
A. Співвідношення*
B. Інтенсивний показник
C. Екстенсивний показник
D. Наочності
E. Стандартизації
72. При оцінці ступеня неоднорідності заміни молочних зубів на постійну школярів встановлено, що коефіцієнт
варіації склав 9 %. Оцініть ступінь варіації досліджуваної ознаки:
A. Низький*
B. Дуже низький
C. Високий
D. Середній
E. Дуже високий
73. У 10 хворих на остеомієліт нижньої щелепи вивчали рівень ШОЕ. Отримані показники: 15, 18, 18, 21, 21, 21,
25, 28, 28, 30 (мм/год). Яка статистична величина узагальнює ці дані?
A. Середня арифметична*
B. Мода
C. Медіана
D. Ліміт
E. Амплітуда
74. Була вивчена структура стоматологічної захворюваності населення. За допомогою якого типу діаграми
повинні бути графічно відображені результати даного дослідження?
A. Секторною діаграмою*
B. Стовпчиковою діаграмою
C. Радіальною діаграмою
D. Лінійною діаграмою
E. Картограмою
75. Була вивчена щорічна динаміка захворюваності населення на карієс за минулі 10 років. За допомогою
якого типу діаграми повинна бути графічно відображена представлена динаміка показників захворюваності
населення?
A. Лінійною діаграмою*
B. Радіальною діаграмою
C. Секторною діаграмою
D. Стовпчиковою діаграмою
E. Картограмою
76. Захворюваність дітей стоматитом в загальноосвітній школі склала серед учнів шостих класів 20 випадків, а
серед учнів четвертих класів - 30 випадків на 1000 чоловік. За допомогою якого типу діаграми повинні бути
графічно відображені представлені показники захворюваності школярів на стоматит?
A. Стовпчиковою діаграмою*
B. Лінійною діаграмою
C. Радіальною діаграмою
D. Секторною діаграмою
E. Картограмою
77. За даними звернень населення в стоматологічну поліклініку було виявлено: у січні 257 випадків
захворювань флюорозом зубів, лютому 222, березні 210, квітні 190, травні 116, червні 100, липні 113, серпні
180, вересні 199, жовтні 209, листопаді 249, грудні 252. Необхідно наочно показати сезонність коливань рівня
захворюваності на флюороз зубів. Який вид графічного зображення найбільш доцільний у даному випадку?
A. Радіальна діаграма*
B. Картограма
C. Секторна діаграма
D. Гістограма
E. Стовпчикова діаграма
78. Для аналізу роботи лікарів стоматологічної поліклініки статистичний відділ використав дані про структуру
стоматологічних захворювань населення. Визначити, яку діаграму необхідно використати в цьому випадку.
A. Внутрішньо-стовпчикову діаграму*
B. Картограму
C. Радіальну діаграму
D. Стовпчикову діаграму
E. Лінійну діаграму
79. За звітний рік в м. К рівень народжуваності становив 15,2 ‰, смертності – 15,4 ‰, смертності немовлят –
15,8 ‰. Проведіть оцінку рівнів народжуваності, смертності, природного приросту та смертності немовлят.
B. Імміграція населення
E. Еміграція населення
81. У структурі населення регіону питома вага осіб віком від 0 до 14 років — 25 %, питома вага населення віком
50 років і понад — така ж сама. Яке поняття найбільш точно характеризує цю демографічну ситуацію?
C. Еміграція населення
E. Імміграція населення
82. Вікова структура населення району розподілена таким чином: частка дітей (0—14 років) складає 15 %,
частка населення у віці 15—49 років — 50 %, частка населення у віці 50 років та старших — 35 %. Визначити тип
вікової структури населення району.
A. Регресивний тип*
B. Стаціонарний тип
C. Прогресивний тип
D. Депопуляційний тип
E. Ретроспективний тип
83. Дитина народилася з вродженою вадою серця. Незважаючи на проведене лікування, померла на 32 день
життя. В який спеціальний показник смертності немовлят увійде цей випадок?
84. В антенатальному періоді померло 4 дитини, в інтранатальному — 2. Всього померлих на першому році
життя — 30, з них на першому місяці — 20, в тому числі на першому тижні — 15. Визначити число померлих в
постнатальному періоді:
A. 15 дітей*
B. 5 дітей
C. 6 дітей
D. 21 дитина
E. 35 дітей
85. В м. С. 40000 населення, народилося за рік 510, померло – 490, в т. ч. у віці 0-14 років – 30 дітей, 14-16
років – 8, 16-18 років – 5, на першому році життя – 15 дітей, з них на першому місяці життя – 8 дітей, в перші 10
днів – 6, на першому тижні життя померло 4 дітей, мертвонароджених було 5, в тому числі під час пологів
померло 2 дитини. Скільки дітей померло в антенатальний період?
A. 3*
B. 4
C. 5
D. 6
E. 8
86. В м. С. 40000 населення, народилося за рік 510, померло – 490, в т. ч. у віці 0-14 років – 30 дітей, 14-16
років – 8, 16-18 років – 5, на першому році життя – 15 дітей, з них на першому місяці життя – 8 дітей, в перші 10
днів – 6, на першому тижні життя померло 4 дітей, мертвонароджених було 5, в тому числі під час пологів
померло 2 дитини. Скільки дітей померло в інтранатальний період?
A. 2*
B. 4
C. 5
D. 6
E. 3
87. В м. С. 40000 населення, народилося за рік 510, померло – 490, в т. ч. у віці 0-14 років – 30 дітей, 14-16
років – 8, 16-18 років – 5, на першому році життя – 15 дітей, з них на першому місяці життя – 8 дітей, на
першому тижні життя померло 4 дітей, мертвонароджених було 5, в тому числі під час пологів померло 2
дитини. Скільки дітей померло в ранній неонатальний період?
A. 4*
B. 2
C. 5
D. 6
E. 3
88. В м. С 40000 населення, народилося за рік 510, померло – 490, в т. ч. у віці 0-14 років – 30 дітей, 14-16 років
– 8, 16-18 років – 5, на першому році життя – 15 дітей, з них на першому тижні життя померло 4 дітей, в перші
10 днів – 6, на першому місяці життя – 8 дітей, мертвонароджених було 5, в тому числі під час пологів померло
2 дитини. Скільки померло немовлят?
A. 15*
B. 10
C. 6
D. 8
E. 9
89. Наявні дані про кількість людей, які пройшли профілактичний огляд та кількість виявлених в них
морфологічних та функціональних відхилень. Який показник можна розрахувати за вказаними даними?
A. Патологічна ураженість*
B. Загальна захворюваність
C. Первинна захворюваність
D. Розповсюдження захворювань
E. Вичерпна захворюваність
90. Серед 1260 усіх зареєстрованих захворювань 800 випадків захворювань припадає на карієс. Який показник
можна розрахувати за вказаними даними?
A. Показник структури*
B. Рівень захворювань
C. Первинна захворюваність
D. Розповсюдження захворювань
E. Патологічна ураженість
91. Серед 2000 населення міста була зареєстровано 200 випадків гострого пародонтозу. Який показник можна
розрахувати за вказаними даними?
A. Первинна захворюваність*
B. Показник структури
C. Вичерпна захворюваність
D. Показник розподілу
E. Патологічна ураженість
92. Серед 2000 населення міста була зареєстровано 200 випадків аномалій прикусу. Який показник можна
розрахувати за вказаними даними?
A. Рівень захворювань*
B. Показник структури
C. Вичерпна захворюваність
D. Показник розподілу
E. Патологічна ураженість
93. Серед 1260 усіх зареєстрованих захворювань 300 випадків захворювань припадає на аномалії прикусу.
Який показник можна розрахувати за вказаними даними?
A. Показник структури*
B. Рівень захворювань
C. Первинна захворюваність
D. Розповсюдження захворювань
E. Патологічна ураженість
94. Серед 1780 усіх працюючих на в/о «Ватра» 350 осіб не хворіли на протязі року. Який показник можна
розрахувати за вказаними даними?
A. Індекс здоров’я*
B. Рівень захворювань
C. Первинна захворюваність
D. Розповсюдження захворювань
E. Патологічна ураженість
95. Серед працюючих на промисловому підприємстві зареєстровано 1200 випадків непрацездатності та 12000
днів непрацездатності. Який показник захворюваності з тимчасовою втратою працездатності слід розрахувати
на основі цих даних?
96. Хворий Г. 21 день знаходився в стоматологічному відділенні обласної лікарні з приводу гострого
остеомієліту верхньої щелепи. Назвіть основне джерело вивчення захворюваності в даному випадку.
A. Звертальність*
B. Профогляди
C. Поглиблене дослідження
D. Опитування
E. Причини смерті
97. Забезпеченість лікарняними ліжками населення району К. становила 98 на 10 тис. осіб. Оцініть показник
забезпеченості ліжками у районі.
98. Забезпеченість лікарняними ліжками населення району К. становила 102 на 10 тис. осіб. Оцініть показник
забезпеченості ліжками у районі.
A. Забезпеченість лікарняними ліжками вища науково обґрунтованих норм*
99. Забезпеченість лікарняними ліжками населення району К. становила 105 на 10 тис. осіб. Оцініть показник
забезпеченості ліжками у районі.
100. Забезпеченість лікарняними ліжками населення району К. становила 107 на 10 тис. осіб. Оцініть показник
забезпеченості ліжками у районі.
102. Забезпеченість лікарняними ліжками населення району К. становила 115 на 10 тис. осіб. Оцініть показник
забезпеченості ліжками у районі.
104. Хворий Н. помер у стаціонарі від гострої легеневої недостатності, викликаної ботулізмом. Як правильно
заповнити “Лікарське свідоцтво про смерть”?
105. На утримання лікувально-профілактичного закладу з місцевого бюджету виділено 500 тис. гривень. Яка
частка з виділеної суми буде використана на забезпечення діяльності стаціонару?
A. 75 %*
B. 90 %
C. 50 %
D. 25 %
E. 10 %
106. За звітний період показники діяльності стаціонару обласної клінічної лікарні були такими: зайнятість
ліжка – 342,обіг ліжка – 24, лікарняна летальність – 2,1%. Дайте оцінку даним показникам
A. Зайнятість ліжка в межах нормативу, високий обіг ліжка, лікарняна летальність вища пересічного рівня в
Україні*
B. Низька зайнятість ліжка, високий обіг та лікарняна летальність
107. До приймального відділення лікарні швидкої медичної допомоги в тяжкому стані доставлено чоловіка 43
років. Черговий лікар встановив діагноз гострого інфаркту міокарда. Незважаючи на проведені лікувальні
заходи, через 2 роки хворий помер на дачі. Якому фахівцю найбільш доцільно доручити встановити основну
причину смерті в даній ситуації?
A. Судово-медичному експерту*
C. Черговому лікарю
D. Лікарю-експерту
E. Лікарю-патологоанатому
108. У районі діяльності міської лікарні № 5 високий рівень захворюваності. Забезпеченість ліжками в межах
норми, середньорічна зайнятість ліжка значно перевищує встановлений норматив. Збільшилось число відмов
від госпіталізації. Необхідно вказати найбільш ефективний захід, який в даній ситуації зменшить число відмов
від госпіталізації.
D. Знизити захворюваність
E. Знизити термін лікування
109. Громадянин С. вдома, перед вечірньою робочою зміною, відчув сильний головний біль, нудоту. Дружина
викликала швидку медичну допомогу. Лікар, після огляду пацієнта, констатував підвищення артеріального
тиску. Якими повинні бути подальші дії лікаря станції швидкої медичної допомоги?
110. Робітник К. оформився на роботу, пройшов медичний профілактичний огляд, результат якого дозволив
йому працювати в умовах даного підприємства. Визначити вид медичного профілактичного огляду, який
використовувався в даній ситуації.
A. Цільовий
B. Попередній*
C. Плановий
D. Періодичний
E. Поточний
111. Мешканець міста Д., чоловік 50 років, перебуваючи вдома, о 22 годині раптово відчув гострий
загрудинний біль. Для отримання медичної допомоги в цій ситуації необхідно:
112. На роботу в поліклініку центральної районної лікарні прийняли дільничного лікаря М, 35 років. Яку
максимальну тривалість робочого тижня, згідно із чинним законодавством можна встановити цьому
працівникові?
A. 41 година
B. 40 годин
C. 36 годин*
D. 24 години
E. 30 годин
113. В районну поліклініку звернувся за медичною допомогою працівник локомотиворемонтного заводу, який
постійно проживає в іншому районі міста. В реєстратурі йому відмовили у записі до лікаря і запропонували
звернутись у свою відомчу поліклініку. Оцініть правильність дій медичного реєстратора:
115. Діяльність лікарні оцінюють такими показниками як: середньорічна зайнятість ліжка, середній термін
перебування хворого на ліжку та ін. Визначити одну зі складових, необхідних для розрахунку середньорічної
зайнятості ліжка.
C. Кількість госпіталізованих
116. Інтенсивність використання ліжок в стаціонарі оцінюється за середньорічною зайнятістю ліжка, середнім
терміном перебування хворих на ліжку та ін. Визначити одну зі складових, необхідних для розрахунку
середньорічної зайнятості ліжка.
117. Одним з показників діяльності стаціонару є середній термін перебування хворих на ліжку. Визначити
одну із складових, необхідних для розрахунку цього показника.
118. Одним із показників діяльності стаціонару є середній термін перебування хворих на ліжку. Визначити
одну із складових, необхідних для розрахунку цього показника.
119. Хворий внаслідок виробничої травми, яка обумовила значну втрату зору, переніс операцію на очах і
потребує підготовки для іншої виробничої діяльності. Який вид реабілітації найбільш доцільно застосовувати
лікарю в даному випадку?
A. Медичну реабілітацію
B. Соціальну реабілітацію
C. Повну реабілітацію
D. Психологічну реабілітацію
E. Професійну реабілітацію*
120. В місті А. в 2009 році загальна кількість населення становила 18000 чол., потужність міської лікарні - 210
ліжок. Всього за 2009 р. в стаціонарі лікарні міста А. пролікувалося 3780 хворих, з них померло 19 хворих.
Число ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 71400. Розрахувати рівень
госпіталізації.
B. 71400 / 210
C. 3780 / 210
D. 71400 / 3780
E. 19 / 3780 × 100
121. В місті А. в 2009 році загальна кількість населення становила 18000 чол., потужність міської лікарні - 210
ліжок. Всього за 2009 р. в стаціонарі лікарні міста А. пролікувалося 3780 хворих, з них померло 19 хворих.
Число ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 71400. Розрахувати середньорічну
зайнятість ліжка.
A. 71400 / 210*
C. 3780 / 210
D. 71400 / 3780
E. 19 / 3780 × 100
122. В місті А. в 2009 році загальна кількість населення становила 18000 чол., потужність міської лікарні - 210
ліжок. Всього за 2009 р. в стаціонарі лікарні міста А. пролікувалося 3780 хворих, з них померло 19 хворих.
Число ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 71400. Розрахувати обіг ліжка.
A. 3780 / 210*
B. 71400 / 210
D. 71400 / 3780
E. 19 / 3780 × 100
123. В місті А. в 2009 році загальна кількість населення становила 18000 чол., потужність міської лікарні - 210
ліжок. Всього за 2009 р. в стаціонарі лікарні міста А. пролікувалося 3780 хворих, з них померло 19 хворих.
Число ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 71400. Розрахувати середню
тривалість перебування хворого на ліжку.
A. 71400 / 3780*
B. 3780 / 210
C. 71400 / 210
E. 19 / 3780 × 100
124. В місті А. в 2009 році загальна кількість населення становила 18000 чол., потужність міської лікарні - 210
ліжок. Всього за 2009 р. в стаціонарі лікарні міста А. пролікувалося 3780 хворих, з них померло 19 хворих.
Число ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 71400. Розрахувати лікарняну
летальність.
A. 19 / 3780 × 100*
B. 71400 / 3780
C. 3780 / 210
D. 19 / 210
E. 19 / 18000 × 1000
125. Наприкінці року в стаціонарі лікарні були отримані підсумкові дані про кількість хворих, пролікованих
протягом року, та середньорічну кількість ліжок, використаних для лікування хворих. Який з показників роботи
стаціонару можна розрахувати за наведеними даними?
A. Обіг ліжка*
C. Лікарняну летальність
E. Рівень госпіталізації
126. В місті М. в 2009 році загальна кількість населення становила 31500 чол., потужність міської лікарні - 270
ліжок. Всього за 2009 р. в стаціонарі лікарні міста М. пролікувалося 5130 хворих, з них померло 25 хворих.
Число ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 89100. Розрахувати рівень
госпіталізації.
B. 89100 / 270
C. 5130 / 270
D. 89100 / 5130
E. 25 / 5130 × 100
127. В місті М. в 2009 році загальна кількість населення становила 31500 чол., потужність міської лікарні - 270
ліжок. Всього за 2009 р. в стаціонарі лікарні міста М. пролікувалося 5130 хворих, з них померло 25 хворих.
Число ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 89100. Розрахувати середньорічну
зайнятість ліжка.
A. 89100 / 270*
C. 5130 / 270
D. 89100 / 5130
E. 25 / 5130 × 100
128. В місті М. в 2009 році загальна кількість населення становила 31500 чол., потужність міської лікарні - 270
ліжок. Всього за 2009 р. в стаціонарі лікарні міста М. пролікувалося 5130 хворих, з них померло 25 хворих.
Число ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 89100. Розрахувати обіг ліжка.
A. 5130 / 270*
C. 89100 / 270
D. 89100 / 5130
E. 25 / 5130 × 100
129. В місті М. в 2009 році загальна кількість населення становила 31500 чол., потужність міської лікарні - 270
ліжок. Всього за 2009 р. в стаціонарі лікарні міста М. пролікувалося 5130 хворих, з них померло 25 хворих.
Число ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 89100. Розрахувати середню
тривалість перебування хворого на ліжку.
A. 89100 / 5130*
C. 89100 / 270
D. 5130 / 270
E. 25 / 5130 × 100
130. В місті М. в 2009 році загальна кількість населення становила 31500 чол., потужність міської лікарні - 270
ліжок. Всього за 2009 р. в стаціонарі лікарні міста М. пролікувалося 5130 хворих, з них померло 25 хворих.
Число ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 89100. Розрахувати лікарняну
летальність.
A. 25 / 5130 × 100*
B. 25 / 31500 × 1000
C. 25 / 270
D. 5130 / 270
E. 89100 / 5130
131. Лікар Д. терапевтичного стаціонару аналізує якість своєї роботи для атестаційного звіту. Які з показників
повинен оцінити лікар в даній ситуації?
132. У приймальне відділення лікарні швидкої медичної допомоги у тяжкому стані доставлено чоловіка 43
років. Черговий лікар встановив діагноз: "Гострий інфаркт міокарда". Незважаючи на проведені лікувальні
заходи, через 2 годин хворий помер. Якому фахівцю найбільш доцільно у даній ситуації доручити встановити
основну причину смерті?
A. Судово-медичний експерт*
C. Черговий лікар
D. Лікар-кардіолог
E. Обласний кардіолог
133. В місті Н. в 2008 році загальна кількість населення становила 24000 чол., потужність міської лікарні - 240
ліжок. Всього за 2008 р. в стаціонарі лікарні міста Н. пролікувалося 4800 хворих, з них померло 16 хворих.
Число ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 81600. Розрахувати рівень
госпіталізації.
B. 81600 / 240
C. 4800 / 240
D. 81600 / 4800
E. 16 / 4800 × 100
134. В місті Н. в 2008 році загальна кількість населення становила 24000 чол., потужність міської лікарні - 240
ліжок. Всього за 2008 р. в стаціонарі лікарні міста Н. пролікувалося 4800 хворих, з них померло 16 хворих.
Число ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 81600. Розрахувати середньорічну
зайнятість ліжка.
A. 81600 / 240*
C. 4800 / 240
D. 81600 / 4800
E. 16 / 4800 × 100
135. В місті Н. в 2008 році загальна кількість населення становила 24000 чол., потужність міської лікарні - 240
ліжок. Всього за 2008 р. в стаціонарі лікарні міста Н. пролікувалося 4800 хворих, з них померло 16 хворих.
Число ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 81600. Розрахувати обіг ліжка.
A. 4800 / 240*
C. 81600 / 240
D. 81600 / 4800
E. 16 / 4800 × 100
136. В місті Н. в 2008 році загальна кількість населення становила 24000 чол., потужність міської лікарні - 240
ліжок. Всього за 2008 р. в стаціонарі лікарні міста Н. пролікувалося 4800 хворих, з них померло 16 хворих.
Число ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 81600. Розрахувати середню
тривалість перебування хворого на ліжку.
A. 81600 / 4800*
C. 81600 / 240
D. 4800 / 240
E. 16 / 4800 × 100
137. В місті Н. в 2008 році загальна кількість населення становила 24000 чол., потужність міської лікарні - 240
ліжок. Всього за 2008 р. в стаціонарі лікарні міста Н. пролікувалося 4800 хворих, з них померло 16 хворих.
Число ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 81600. Розрахувати лікарняну
летальність.
A. 16 / 4800 × 100*
B. 16 / 24000 × 1000
C. 81600 / 240
D. 16 / 240 × 100
E. 81600 / 4800
138. В селі С. в 2008 році загальна кількість населення становила 5000 чол., потужність номерної лікарні - 100
ліжок. Всього за 2008 р. в стаціонарі лікарні міста C. пролікувалося 800 хворих, з них померло 10 хворих. Число
ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 10200. Розрахувати рівень госпіталізації.
B. 10200 / 100
C. 800 / 100
D. 10200 / 800
E. 10 / 800 × 100
139. В селі С. в 2008 році загальна кількість населення становила 5000 чол., потужність номерної лікарні - 100
ліжок. Всього за 2008 р. в стаціонарі лікарні міста C. пролікувалося 800 хворих, з них померло 10 хворих. Число
ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 10200. Розрахувати середньорічну
зайнятість ліжка.
A. 10200 / 100*
C. 800 / 100
D. 10200 / 800
E. 10 / 800 × 100
140. В селі С. в 2008 році загальна кількість населення становила 5000 чол., потужність номерної лікарні - 100
ліжок. Всього за 2008 р. в стаціонарі лікарні міста C. пролікувалося 800 хворих, з них померло 10 хворих. Число
ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 10200. Розрахувати обіг ліжка.
A. 800 / 100*
C. 10200 / 100
D. 10200 / 800
E. 10 / 800 × 100
141. В селі С. в 2008 році загальна кількість населення становила 5000 чол., потужність номерної лікарні - 100
ліжок. Всього за 2008 р. в стаціонарі лікарні міста C. пролікувалося 800 хворих, з них померло 10 хворих. Число
ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 10200. Розрахувати середню тривалість
перебування хворого на ліжку.
A. 10200 / 800*
C. 10200 / 100
D. 800 / 100
E. 10 / 800 × 100
142. В селі С. в 2008 році загальна кількість населення становила 5000 чол., потужність номерної лікарні - 100
ліжок. Всього за 2008 р. в стаціонарі лікарні міста C. пролікувалося 800 хворих, з них померло 10 хворих. Число
ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі, становило 10200. Розрахувати лікарняну летальність.
A. 10 / 800 × 100*
B. 10 / 5000 × 1000
C. 10 / 100
D. 800 / 100
E. 10200 / 800
143. Для оцінки результатів роботи районних закладів охорони здоров’я за рік інформаційно-аналітичне
відділення Збаразької ЦРЛ повинно проаналізувати загальну захворюваність населення району. На підставі
якого документу медичного закладу можна виконати це завдання?
A. Звіт про число захворювань, зареєстрованих у хворих, які проживають в районі обслуговування
лікувального закладу (ф. № 12)*
B. Зведена відомість обліку руху хворих і ліжкового фонду в стаціонарі, відділенні або профілю ліжок (ф. №
016/о)
144. Населення сільського району обслуговується лікарнями, які мають наступну потужність ліжкового фонду:
лікарня № 1 - 80 ліжок, лікарня № 2 - 120 ліжок, лікарня № 3 -150 ліжок, лікарня № 4 - 200 ліжок, лікарня № 5 -
250 ліжок. Яку з лікарень можна віднести за потужністю ліжкового фонду до типу дільничних лікарень?
A. № 1*
B. № 5
C. № 3
D. № 4
E. № 2
145. Середній обіг ліжка у лікарні дорівнює 15, а середньорічне число хворих, що потребують госпіталізації,
складає 600 чоловік. Скільки необхідно мати медичних ліжок в лікарні, щоб в повному об'ємі задовольнити
потребу населення в стаціонарному лікуванні?
A. 40 ліжок*
B. 60 ліжок
C. 15 ліжок
D. 9000 ліжок
E. 0,25 ліжка
146. У місті «Ф» функціонує медичний заклад, що надає населенню лікарську багатопрофільну лікувально-
профілактичну допомогу на догоспітальному і госпітальному етапах. Який тип медичного закладу за
характером і етапністю медичної допомоги обслуговує населення міста «Ф»?
A. Об'єднана лікарня*
B. Необ'єднана лікарня
C. Поліклініка
D. Диспансер
E. Станція швидкої медичної допомоги
147. Один із структурних підрозділів лікарні № 2 складається з наступних відділень: приймальне відділення +
відділення медичних палат + операційний блок + профілактичне + лікувально-діагностичне +
патологоанатомічне + аптечне. Яке відділення необхідно закрити, щоб структура даного підрозділу
відповідала типовій структурі стаціонару лікарні?
A. Профілактичне*
B. Лікувально-діагностичне
C. Патологоанатомічне
D. Приймальне
E. Аптечне
148. Населення міста «Ж» обслуговується медичним закладом, який надає йому третинну лікарську допомогу
на госпітальному етапі. До якого типу медичних закладів за профілем повинна відноситься лікарня міста «Ж»?
A. Спеціалізована лікарня*
B. Багатопрофільна лікарня
C. Загальнопрофільна лікарня
D. Спеціалізована поліклініка
E. Загальнопрофільна поліклініка
149. Загальнопрофільна лікарня на 800 ліжок має три приймальних відділення, які обслуговують хворих
закріпленого профілю, що поступають на стаціонарне лікування у відповідні відділення. Який організаційний
тип приймального відділення в даній лікарні?
A. Децентралізований*
B. Централізований
C. Змішаний
D. Об'єднаний
E. Загальний
150. Населенню сільського району надають медичну допомогу такі медичні заклади: дільнична лікарня, МСЧ,
диспансер, амбулаторія, районна поліклініка. Який із вказаних медичних закладів надаватиме населенню
загальнопрофільну лікарську госпітальну допомогу?
A. Дільнична лікарня*
B. Амбулаторія
C. Диспансер
D. Районна поліклініка
151. При графічному відображенні росту школярів 12 років установлено, що ознака має бімодальний
(двогорбий) розподіл. На що вказує такий розподіл?
A. На її репрезентативність
B. На її специфічність
C. На її неоднорідність*
D. На її недостатність
E. На її чуттєвість
152. Визначити одиницю спостереження при вивченні середньої тривалості перебування в стаціонарі хворих в
залежності від термінів доставки їх в стаціонар і клінічної форми захворювання.
C. Окрема особа*
153. У регіоні Д. за останні 5 років відмічається ріст летальності від інфаркту міокарда. Ситуація вимагає оцінки
ефективності роботи кардіологічних стаціонарів регіону. Визначити одиницю спостереження в цьому випадку.
A. Кардіологічний стаціонар*
D. Укомплектованість лікарями-кардіологами
154. Визначити одиницю спостереження при вивченні середньої тривалості перебування в стаціонарі хворих з
апендектомією в залежності від термінів доставки в стаціонар і клінічної форми апендициту.
A. Хворий з апендектомією*
155. Визначити статистичну одиницю спостереження при визначенні впливу кількості цукру в крові на
загоєння ранової поверхні в післяопераційному періоді.
A. Кількість цукру
C. Аналіз крові
156. У епідеміологічному дослідженні проводилося вимірювання рівня артеріального тиску (АТ). До початку
дослідження був проведений інструктаж з методики вимірювання АТ, однак метрологічна перевірка
вимірювальних приладів не проводилася. Які похибки найбільш ймовірно можуть зустрітися при проведенні
цього дослідження і вплинути на вірогідність результатів?
A. Методичні
B. Випадкові
C. Інформаційні
D. Логічні
E. Систематичні*
157. В дитячій поліклініці проведено вивчення захворюваності дітей алергічними захворюваннями шляхом
викопіювання даних з облікової медичної документації. Відповідно з програмою дослідження для
формування вибіркової сукупності в реєстратурі була відібрана кожна третя історія розвитку дитини.
Визначити, який метод формування вибіркової сукупності використовували дослідники.
A. Спрямований
B. Випадковий
C. Типологічний
D. Механічний*
E. Серійний
158. У місті Н було проведено соціально-гігієнічне дослідження. У відповідності з програмою дослідження усе
населення міста спочатку було розділено по місцю проживання (порайонно), а потім із кожної групи
відбиралися пропорційно одиниці спостереження. Визначити, який метод формування вибіркової сукупності
використовували дослідники.
A. Серійний
B. Випадковий
C. Механічний
D. Спрямований
E. Типологічний*
159. В регіоні А. відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки
ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Визначити одиницю
спостереження в цьому випадку.
A. Оснащення діагностичним обладнанням неврологічного стаціонару
B. Неврологічний стаціонар*
C. Своєчасність звертання до неврологічного стаціонару
D. Забезпеченість населення ліжками неврологічного профілю
E. Укомплектованість стаціонарів лікарями-неврологами
160. Для вивчення захворюваності сільського населення певної області за об'єкт
дослідження були обрані мешканці пунктових сіл. Який метод збору статистичного
матеріалу за обсягом слід використовувати у дослідженні?
A. Комбінований
B. Вибірковий
C. Одночасний
D. Монографічного опису
E. Основного масиву*
161. Який з методів збору інформації переважніший при вивченні житлових умов
студентів медичного ВНЗ за період навчання?
A. Соціологічний*
B. Інтерв'ювання
C. Викопіювання матеріалів
D. Спрямованого відбору
E. Статистичний
162. Лікувально-профілактичні заклади, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу
населенню, ведуть постійно реєстрацію всіх звернень до поліклініки з приводу
захворювань, з профілактичною ціллю та інших. Який вид статистичного спостереження
за часом вони використовують?
A. Суцільний
B. Гніздовий
C. Вибірковий
D. Поточний*
E. Несуцільний
163. Лікувально-профілактичні заклади, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу
населенню ведуть постійну реєстрацію всіх звернень до поліклініки з приводу
захворювань, з профілактичною метою та інших. Який вид статистичного спостереження
за ступенем охоплення вони використовують?
A. Індивідуальний
B. Поточний
C. Систематичний
D. Несуцільний
E. Суцільний*
164. Для вивчення захворюваності міського населення області за об'єкт дослідження був
взятий кожний 10-й мешканець міста. Який метод збору статистичного матеріалу за
обсягом слід використати в дослідженні?
A. Вибірковий*
B. Основного масиву
C. Монографічного опису
D. Комбінований
E. Суцільний
165. В школі № 1 було виявлено 200 учнів, які захворіли на кір. Серед них 130 дівчат і 70
хлопців. У віці до 7 років було 30 дітей, 8—10 років — 100, 11 — 14 років — 50, більше 14
років — 20. Який вид статистичної таблиці треба застосувати для зведення цих даних?
A. Просту
B. Комбінаційну
C. Групову*
D. Змішану
E. Підсумкову
166. При вивченні чинників захворюваності шлунка були взяті такі ознаки: стать, вік,
відношення до паління, алкоголю, професія, місце роботи та інші. Який вид статистичної
таблиці слід використати в цьому випадку для зведення даних?
A. Підсумкову
B. Просту
C. Змішану
D. Групову*
E. Спеціальну
167. Поліклініка надає медичну допомогу дорослому населенню. При оцінці її діяльності
розраховувались показники поширеності захворювань, структура захворюваності,
середнє число відвідувань на одного мешканця на рік, навантаження лікарів на
амбулаторному прийомі, забезпеченість населення лікарями, ліжками та інші. Який з
наведених показників є показником співвідношення?
A. Поширеність захворювань
B. Структура захворюваності
C. Забезпеченість населення лікарями і ліжками*
D. Кількість відвідувань на одного мешканця
E. Навантаження лікарів на амбулаторному прийомі
168. Для аналізу діяльності амбулаторії з річних звітних документів взяли відомості про
середньорічну кількість населення, кількість лікарів, кількість зареєстрованих
захворювань (всього і по окремих класах хвороб) та кількість відвідувань. Відношення
яких даних відповідає поняттю показник інтенсивності?
A. Кількість захворювань до середньорічної кількості населення*
B. Кількість лікарів до середньорічної кількості населення
C. Кількість захворювань по окремих класах до загальної кількості захворювань
D. Середньорічна кількість населення до кількості лікарів
E. Питома вага відвідувань до лікарів різних фахів
169. У місті 100000 мешканців. Із 160 випадків інфекційних захворювань — 75 припадає
на грип. Який показник захворюваності на грип відносно всіх інфекційних хвороб треба
використати?
A. Екстенсивний*
B. Інтенсивний
C. Відносної інтенсивності
D. Наочності
E. Співвідношення
170. В районі Н. 50 тис. населення. На протязі року було зареєстровано 7000
захворювань. Який показник необхідно використати для характеристики
розповсюдженості захворювань серед населення?
A. Екстенсивний показник
B. Інтенсивний показник*
C. Наочності
D. Співвідношення
E. Стандартизації
171. На протязі року в поліклініці, яка обслуговує 60 тис. дорослого населення, було
зареєстровано 108 випадків інфаркту міокарда. Який показник треба використати для
розрахунку частоти захворюваності на інфаркт міокарда?
A. Інтенсивний показник*
B. Екстенсивний показник
C. Наочності
D. Співвідношення
E. Темп росту.
172. При порівнянні з минулим роком рівень захворюваності грипом збільшився на 20 %.
Який показник використаний для даного розрахунку?
A. Відносної інтенсивності
B. Співвідношення
C. Наочності*
D. Інтенсивності
E. Екстенсивності
173. Поліклініка обслуговує 30 тисяч дорослого населення. На протязі року було
зареєстровано 11600 захворювань, із них з вперше встановленим діагнозом — 3860. Який
вид показника слід застосувати для характеристики розповсюдженості (частоти)
захворювань серед населення?
A. Екстенсивний
B. Інтенсивний*
C. Наочності
D. Співвідношення
E. Інвалідності
174. Цеховим лікарем на підприємстві щорічно проводиться аналіз стану здоров'я
робітників. На які диспансерні групи здоров'я поділяються робітники підприємства у
щорічному звіті?
A. Здорові, хворі на гострі захворювання, хворі з субкомпенсованим перебігом хвороби
B. Здорові, практично здорові, хворі за 3-ма стадіями компенсації*
C. Здорові, часто хворіючи з компенсованим перебігом хвороби
D. Здорові, хворі на важливі неепідемічні захворювання, практично здорові
E. Здорові, хворі з тимчасовою втратою працездатності, хворі з декомпенсованим
перебігом захворювання
175. На диспансерному обліку в дільничного терапевта перебувають реконвалесценти
після інфекційних захворювань, часто і тривало хворіючі, особи з хронічною патологією.
Хто з приведених хворих повинен бути віднесений до III групи здоров'я?
A. Усі категорії хворих, приведені в умові задачі
B. Часто і тривало хворіючі
C. З хронічною патологією в стадії компенсації*
D. Реконвалесценти після інфекційних захворювань і особи з хронічною патологією
E. Особи, що страждають хронічними захворюваннями
176. Серед службовців установи, у поточному році не хворіли жодного разу 10 %, один
раз - 30 %, два рази - 15 %, чотири рази хворіли - 5 %, всі інші - 5 і більше разів. Яка
питома вага службовців, віднесених до І групи здоров'я?
A. 40 %*
B. 10 %
C. 55 %
D. 60 %
E. 22 %
177. Серед службовців установи, у поточному році не хворіли жодного разу 10 %, один
раз - 30 %, два рази - 15 %, чотири рази хворіли - 5 %, всі інші - 5 і більше разів. Яка
питома вага службовців, віднесених до ІІ групи здоров'я?
A. 40 %
B. 10 %
C. 15 %*
D. 60 %
E. 22 %
178. Серед службовців установи, у поточному році не хворіли жодного разу 10 %, один
раз - 30 %, два рази - 15 %, чотири рази хворіли - 5 %, всі інші - 5 і більше разів. Яка
питома вага службовців, віднесених до ІІІ групи здоров'я?
A. 40 %
B. 10 %*
C. 15 %
D. 60 %
E. 22 %
179. Хлопчик 13-ти років за останній рік п'ять разів хворів гострими респіраторними
захворюваннями. До якої групи здоров'я належить цей хлопчик?
A. Друга
B. Перша
C. Третя*
D. Четверта
E. П'ята
180. Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 822 дітей. З них
жодного разу не хворіло 50 дітей, 1 раз – 200 дітей, 2 рази – 150 дітей, 3 рази – 220, 4
рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до першої групи здоров’я?
A. 50
B. 250*
C. 180
D. 370
E. 22
181. Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 822 дітей. З них
жодного разу не хворіло 50 дітей, 1 раз – 200 дітей, 2 рази – 150 дітей, 3 рази – 220, 4
рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до другої групи здоров’я?
A. 50
B. 250
C. 180
D. 370*
E. 22
182. Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 822 дітей. З них
жодного разу не хворіло 50 дітей, 1 раз – 200 дітей, 2 рази – 150 дітей, 3 рази – 220, 4
рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до третьої групи здоров’я?
A. 50
B. 250
C. 180
D. 370
E. 202*
183. Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 902 дітей. З них
жодного разу не хворіло 100 дітей, 1 раз – 180 дітей, 2 рази – 200 дітей, 3 рази – 220, 4
рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до першої групи здоров’я?
A. 100
B. 280*
C. 420
D. 220
E. 202
184. Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 902 дітей. З них
жодного разу не хворіло 100 дітей, 1 раз – 180 дітей, 2 рази – 200 дітей, 3 рази – 220, 4
рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до другої групи здоров’я?
A. 100
B. 280
C. 420*
D. 220
E. 202
185. Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 902 дітей. З них
жодного разу не хворіло 100 дітей, 1 раз – 180 дітей, 2 рази – 200 дітей, 3 рази – 220, 4
рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до третьої групи здоров’я?
A. 100
B. 280
C. 420
D. 220
E. 202*
186. Дільничний лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 1630 чоловік своєї
дільниці. З них жодного разу не хворіло 100 чоловік, 1 раз – 230 чоловік, 2 рази – 240
чоловік, 3 рази – 420, 4 рази – 560 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до
першої групи здоров’я?
A. 330*
B. 660
C. 230
D. 100
E. 640
187. Дільничний лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 1630 чоловік своєї
дільниці. З них жодного разу не хворіло 100 чоловік, 1 раз – 230 чоловік, 2 рази – 240
чоловік, 3 рази – 420, 4 рази – 560 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до
другої групи здоров’я?
A. 330
B. 660*
C. 240
D. 100
E. 640
188. Дільничний лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 1630 чоловік своєї
дільниці. З них жодного разу не хворіло 100 чоловік, 1 раз – 230 чоловік, 2 рази – 240
чоловік, 3 рази – 420, 4 рази – 560 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до
третьої групи здоров’я?
A. 330
B. 660
C. 240
D. 100
E. 640*
189. Цеховий лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 2000 працівників
комбайнового заводу. З них жодного разу не хворіло та не перебувало на листку
непрацездатності 50 чоловік, 1 раз – 310 чоловік, 2 рази – 780 чоловік, 3 рази – 670, 4
рази – 110 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до першої групи здоров’я?
A. 190
B. 310
C. 360*
D. 670
E. 1450
190. Цеховий лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 2000 працівників
комбайнового заводу. З них жодного разу не хворіло та не перебувало на листку
непрацездатності 50 чоловік, 1 раз – 310 чоловік, 2 рази – 780 чоловік, 3 рази – 670, 4
рази – 110 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до другої групи здоров’я?
A. 780
B. 310
C. 360
D. 670
E. 1450*
191. Цеховий лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 2000 працівників
комбайнового заводу. З них жодного разу не хворіло та не перебувало на листку
непрацездатності 50 чоловік, 1 раз – 310 чоловік, 2 рази – 780 чоловік, 3 рази – 670, 4
рази – 110 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до третьої групи здоров’я?
A. 190*
B. 310
C. 860
D. 670
E. 110
192. Хлопчик 11-ти років за останній рік чотири рази хворів гострими респіраторними
захворюваннями. До якої групи здоров’я належить цей хлопчик? Який відсоток ця група
становить на даний час в країні?
A. Тертя група, 35 %*
B. Четверта група, 35 %
C. Друга група, 35 %
D. Тертя група, 20 %
E. Четверта група, 20 %
193. В учня четвертого класу виявлено різко дисгармонійний фізичний розвиток. Хлопчик
страждає на хронічний бронхіт без значних органічних порушень. Протягом року гострими
захворюваннями не хворів. До якої групи здоров’я він належить? Який відсоток ця група
становить на даний час в країні?
A. Четверта група, 35 %
B. Друга група, 35 %
C. Тертя група, 20 %
D. Тертя група, 35 %*
E. Четверта група, 20 %
194. Чоловік К. на протязі п’яти років страждає на виразкову хворобу шлунку. За останній
рік загострення захворювання було 1 раз. До якої групи здоров’я він належить? Який
відсоток ця група становить на даний час в країні?
A. Четверта група, 35 %
B. Друга група, 35 %
C. Тертя група, 35 %*
D. Тертя група, 20 %
E. Четверта група, 20 %
195. Під час медичного огляду в працівника М. не виявлено функціональних та органічних
відхилень у стані здоров’я. Протягом року 1 раз хворів ГРЗ. До якої групи здоров’я він
належить? Який відсоток ця група становить на даний час в країні?
A. Перша група, 20 %*
B. Друга група, 35 %
C. Тертя група, 35 %
D. Тертя група, 20 %
E. Перша група, 35 %
196. У хворого Н. діагноз: ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. Миготлива аритмія,
постійна форма, тахісистолія. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. НК ІІІ ст. До якої групи здоров’я
він належить? Який відсоток ця група становить на даний час в країні?
A. П’ята група, 4 %
B. Четверта група, 1 %
C. Тертя група, 35 %
D. П’ята група, 1 %*
E. Четверта група, 4 %
197. У хворого Ш., який знаходиться на стаціонарному лікуванні діагностовано: Хронічний
гломерулонефрит, нефротичний синдром, ХНН ІІ ст. До якої групи здоров’я належить
хворий? Який відсоток ця група становить на даний час в країні?
A. П’ята група, 4 %
B. Четверта група, 1 %
C. Тертя група, 35 %
D. П’ята група, 1 %
E. Четверта група, 4 %*
198. В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація
вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону.
Визначте одиницю спостереження.
A. Неврологічне відділення стаціонарів регіону*
B. Хворий на інсульт
C. Хворий на параліч
D. Інсульт
E. Стаціонар
199. В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація
вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону.
Визначте о’бєкт спостереження.
A. Усі неврологічні відділення стаціонарів регіону
B. 100 хворих на інсульт
C. Декілька неврологічних відділень стаціонарів регіону*
D. Усі інсульти
E. Декілька стаціонарів
200. В регіоні C. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація
вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону.
Визначте генеральну сукупність.
A. Усі неврологічні відділення стаціонарів регіону*
B. Усі хворі на інсульт
C. Усі хворі на параліч
D. Усі інсульти
E. Усі стаціонари
201. В регіоні C. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація
вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону.
Визначте вибіркову сукупність.
A. Усі неврологічні відділення стаціонарів регіону
B. 100 хворих на інсульт
C. Декілька неврологічних відділень стаціонарів регіону*
D. Усі інсульти
E. Декілька стаціонарів
202. В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація
вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Наведіть
варіантну облікову ознаку даного спостереження.
A. Інсульт
B. Супутні захворювання
C. Вік хворого*
D. Співпадання клінічних та патанатомічних діагнозів
E. Стать хворого
203. В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація
вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Наведіть
атрибутивну облікову ознаку даного спостереження.
A. Інсульт*
B. Потужність стаціонару
C. Вік хворого
D. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі
E. Хворий на інсульт
204. В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація
вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Наведіть
факторну облікову ознаку даного спостереження.
A. Інсульт
B. Потужність стаціонару
C. Вік хворого*
D. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі
E. Хворий на інсульт
205. В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація
вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Наведіть
результативну облікову ознаку даного спостереження.
A. Інсульт*
B. Потужність стаціонару
C. Хворий на параліч
D. Вік хворого
E. Хворий на інсульт
206. В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація
вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Як, на
вашу думку повинна виглядати програма розробки матеріалу?
A. Складання макетів таблиць*
B. Підрахунок інтенсивних показників
C. Підрахунок екстенсивних показників
D. Підрахунок середніх показників
E. Впровадження в практику
207. В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація
вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Як, на
вашу думку повинен виглядати один із елементів програми аналізу матеріалу?
A. Складання макетів таблиць
B. Порівняння інтенсивних показників із стандартами*
C. Шифрування матеріалу
D. Розподіл по групах
E. Впровадження в практику
208. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит
проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2
ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Визначте
одиницю спостереження.
A. Хворий на хронічний пієлонефрит*
B. Нефрологічне відділення ТОКЛ
C. Хронічний пієлонефрит
D. Функція нирок
E. Показники сечі
209. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит
проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2
ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Визначте
об’єкт спостереження.
A. Усі нефрологічні відділення області
B. Усі хворі на хронічний пієлонефрит, які лікувалися протягом року
C. Усі випадки хронічного пієлонефриту протягом року
D. 30 хворих на хронічний пієлонефрит*
E. Усі показники сечі
210. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит
проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2
ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Визначте
генеральну сукупність.
A. Усі нефрологічні відділення області
B. Усі хворі на хронічний пієлонефрит, які лікувалися протягом року*
C. Випадки хронічного пієлонефриту протягом року
D. 30 хворих на хронічний пієлонефрит
E. Усі показники сечі
211. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит
проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2
ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Визначте
основне явище, яке вивчається.
A. Усі нефрологічні відділення області
B. Усі хворі на хронічний пієлонефрит, які лікувалися протягом року
C. Хронічний пієлонефрит*
D. 30 хворих на хронічний пієлонефрит
E. Середній рівень креатиніну в одного хворого
212. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит
проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2
ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Визначте
вибіркову сукупність.
A. Усі нефрологічні відділення області
B. Усі хворі на хронічний пієлонефрит, які лікувалися протягом року
C. Усі випадки хронічного пієлонефриту протягом року
D. 30 хворих на хронічний пієлонефрит*
E. Усі показники сечі
213. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит
проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2
ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Наведіть
варіантну облікову ознаку даного спостереження.
A. Пієлонефрит
B. Супутні захворювання
C. Середній рівень креатині ну*
D. Співпадання клінічних та патанатомічних діагнозів
E. Стать хворого
214. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит
проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2
ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Наведіть
атрибутивну облікову ознаку даного спостереження.
A. Пієлонефрит*
B. Потужність стаціонару
C. Середній рівень клубочкової фільтрації
D. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі
E. Середній рівень креатиніну
215. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит
проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2
ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Наведіть
факторну облікову ознаку даного спостереження.
A. Пієлонефрит
B. Потужність стаціонару
C. Вік хворого*
D. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі
E. Хворий на пієлонефрит
216. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит
проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2
ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Наведіть
результативну облікову ознаку даного спостереження.
A. Середній рівень клубочкової фільтрації*
B. Потужність стаціонару
C. Хворий на патологію нирок
D. Вік хворого
E. Хворий на пієлонефрит
217. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит
проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2
ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Як, на
вашу думку повинна виглядати програма розробки матеріалу?
A. Складання макетів таблиць*
B. Підрахунок інтенсивних показників
C. Підрахунок екстенсивних показників
D. Підрахунок середніх показників
E. Впровадження в практику
218. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит
проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2
ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Як, на
вашу думку повинен виглядати один із елементів програми аналізу матеріалу?
A. Складання макетів таблиць
B. Порівняння інтенсивних показників із стандартами*
C. Шифрування матеріалу
D. Розподіл по групах
E. Впровадження в практику
219. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит
проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2
ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Як, на
вашу думку повинна виглядати програма збору матеріалу?
A. Складання макетів таблиць
B. Підрахунок інтенсивних показників
C. Шифрування матеріалу
D. Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару*
E. Впровадження в практику
220. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит
проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2
ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. З чого
складається програма збору матеріалу?
A. Макетів таблиць
B. Складання плану та програми дослідження
C. Шифрування матеріалу
D. Карта з переліком облікових ознак*
E. Розкладання карт по групах
221. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні
в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники
крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10 12/л,
кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Визначте
одиницю спостереження.
A. Хворий на залізодефіцитну анемію*
B. Гематологічне відділення ТОКЛ
C. Залізодефіцитна анемія
D. Середній рівень гемоглобіну
E. Усі показники крові
222. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні
в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники
крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10 12/л,
кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Визначте
об’єкт спостереження.
A. Гематологічні відділення області
B. Хворі на залізодефіцитну анемію, які лікувалися протягом року
C. Випадки залізодефіцитної анемії протягом року
D. 50 хворих на залізодефіцитну анемію*
E. Усі показники крові
223. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні
в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники
крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10 12/л,
кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Визначте
генеральну сукупність.
A. Усі гематологічні відділення області
B. Усі хворі на залізодефіцитну анемію, які лікувалися протягом року*
C. Випадки залізодефіцитної анемії протягом року
D. 50 хворих на залізодефіцитну анемію
E. Усі показники крові
224. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні
в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники
крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10 12/л,
кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Визначте
основне явище, яке вивчається.
A. Усі гематологічні відділення області
B. Усі хворі на залізодефіцитну анемію, які лікувалися протягом року
C. Залізодефіцитна анемія*
D. 50 хворих на залізодефіцитну анемію
E. Середній рівень гемоглобіну в одного хворого
225. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні
в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники
крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10 12/л,
кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Визначте
вибіркову сукупність.
A. Усі гематологічні відділення області
B. Усі хворі на залізодефіцитну анемію, які лікувалися протягом року
C. Випадки залізодефіцитної анемії протягом року
D. 50 хворих на залізодефіцитну анемію*
E. Середній рівень гемоглобіну в одного хворого
226. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні
в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники
крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10 12/л,
кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Наведіть
варіантну облікову ознаку даного спостереження.
A. Залізодефіцитна анемія
B. Супутні захворювання
C. Середній рівень гемоглобіну*
D. Співпадання клінічних та патанатомічних діагнозів
E. Стать хворого
227. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні
в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники
крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10 12/л,
кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Наведіть
атрибутивну облікову ознаку даного спостереження.
A. Залізодефіцитна анемія*
B. Потужність стаціонару
C. Середній рівень гемоглобіну
D. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі
E. Середній рівень швидкості осідання еритроцитів
228. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні
в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники
крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10 12/л,
кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Наведіть
факторні облікові ознаки даного спостереження.
A. Залізодефіцитна анемія
B. Потужність стаціонару
C. Методи лікування залізодефіцитної анемії*
D. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі
E. Хворий на залізодефіцитну анемію
229. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні
в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники
крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10 12/л,
кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Наведіть
результативну облікову ознаку даного спостереження.
A. Середній рівень гемоглобіну*
B. Методи лікування залізодефіцитної анемії
C. Хворий на патологію крові
D. Вік хворого
E. Хворий на залізодефіцитну анемію
230. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні
в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники
крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10 12/л,
кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Як, на вашу
думку повинна виглядати програма розробки матеріалу?
A. Складання макетів таблиць*
B. Підрахунок інтенсивних показників
C. Підрахунок екстенсивних показників
D. Підрахунок середніх показників
E. Впровадження в практику
231. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні
в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники
крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10 12/л,
кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Як, на вашу
думку повинен виглядати один із елементів програми аналізу матеріалу?
A. Складання макетів таблиць
B. Порівняння інтенсивних показників із стандартами*
C. Шифрування матеріалу
D. Розподіл по групах
E. Впровадження в практику
232. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні
в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники
крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10 12/л,
кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Як, на вашу
думку повинна виглядати програма збору матеріалу?
A. Складання макетів таблиць
B. Підрахунок інтенсивних показників
C. Шифрування матеріалу
D. Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару*
E. Впровадження в практику
233. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні
в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники
крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10 12/л,
кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. З чого
складається програма збору матеріалу?
A. Макетів таблиць
B. Складання плану та програми дослідження
C. Шифрування матеріалу
D. Карта з переліком облікових ознак*
E. Розкладання карт по групах
234. Логічний та технічний контроль статистичного матеріалу при дослідженні 40 хворих
на цукровий діабет, який проводився в 2009 році в ТОКЛ, відноситься до наступного
етапу:
A. Першого
B. Другого
C. Третього*
D. Четвертого
E. П’ятого
235. Шифрування облікових ознак за допомогою цифр, букв алфавіту при дослідженні 40
хворих на цукровий діабет, який проводився в 2009 році в ТОКЛ, відноситься до
наступного етапу:
A. Першого
B. Другого
C. Третього*
D. Четвертого
E. П’ятого
236. Розкладання основних документів збору матеріалу по групах при дослідженні 40
хворих на цукровий діабет, який проводився в 2009 році в ТОКЛ, відноситься до
наступного етапу:
A. Першого
B. Другого
C. Третього*
D. Четвертого
E. П’ятого
237. Зведення матеріалу в таблиці при дослідженні 40 хворих на цукровий діабет, який
проводився в 2009 році в ТОКЛ, відноситься до наступного етапу:
A. Першого
B. Другого
C. Третього*
D. Четвертого
E. П’ятого
238. Графічне зображення статистичних критеріїв при дослідженні 40 хворих на цукровий
діабет, який проводився в 2009 році в ТОКЛ, відноситься до наступного етапу:
A. Першого
B. Другого
C. Третього*
D. Четвертого
E. П’ятого
239. Заповнення основних документів збору матеріалу при дослідженні 40 хворих на
цукровий діабет, який проводився в 2009 році в ТОКЛ, відноситься до наступного етапу:
A. Першого
B. Другого
C. Третього*
D. Четвертого
E. П’ятого
240. Поточний контроль реєстрації статистичного матеріалу при дослідженні 40 хворих на
цукровий діабет, який проводився в 2009 році в ТОКЛ, відноситься до наступного етапу:
A. Першого
B. Другого*
C. Третього
D. Четвертого
E. П’ятого
241. Порівняння отриманих результатів із середніми рівнями в регіонах при дослідженні
40 хворих на цукровий діабет, який проводився в 2009 році в ТОКЛ, відноситься до
наступного етапу:
A. Першого
B. Другого
C. Третього
D. Четвертого*
E. П’ятого
242. Порівняння отриманих результатів із стандартами при дослідженні 40 хворих на
цукровий діабет, який проводився в 2009 році в ТОКЛ, відноситься до наступного етапу:
A. Першого
B. Другого
C. Третього
D. Четвертого*
E. П’ятого
243. Визначення об’єкту дослідження при аналізі смертності немовлят в Тернопільській
області за 2009 рік відноситься до:
A. Плану статистичного дослідження*
B. Програми статистичного дослідження
C. Розробки статистичного дослідження
D. Одиниці спостереження
E. Аналізу статистичного дослідження
244. Визначення місця дослідження при аналізі смертності немовлят в Тернопільській
області за 2009 рік відноситься до:
A. Плану статистичного дослідження*
B. Програми статистичного дослідження
C. Розробки статистичного дослідження
D. Одиниці спостереження
E. Аналізу статистичного дослідження
245. Визначення строків виконання дослідження при аналізі смертності немовлят в
Тернопільській області за 2009 рік відноситься до:
A. Плану статистичного дослідження*
B. Програми статистичного дослідження
C. Розробки статистичного дослідження
D. Одиниці спостереження
E. Аналізу статистичного дослідження
246. Визначення способів розробки матеріалу дослідження при аналізі смертності
немовлят в Тернопільській області за 2009 рік відноситься до:
A. Плану статистичного дослідження*
B. Програми статистичного дослідження
C. Розробки статистичного дослідження
D. Одиниці спостереження
E. Аналізу статистичного дослідження
247. Мета дослідження при аналізі смертності немовлят в Тернопільській області за 2009
рік відноситься до:
A. Плану статистичного дослідження*
B. Програми статистичного дослідження
C. Розробки статистичного дослідження
D. Одиниці спостереження
E. Аналізу статистичного дослідження
248. Завдання дослідження при аналізі смертності немовлят в Тернопільській області за
2009 рік відноситься до:
A. Плану статистичного дослідження*
B. Програми статистичного дослідження
C. Розробки статистичного дослідження
D. Одиниці спостереження
E. Аналізу статистичного дослідження
249. Складання макетів таблиць при аналізі смертності немовлят в Тернопільській області
за 2009 рік відноситься до:
A. Програми розробки матеріалу*
B. Спеціальної програми збору матеріалу
C. Програми аналізу матеріалу
D. Програми впровадження в практику
E. Офіційної програми збору матеріалу
250. В місті К. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. Забезпеченість населення лікарями – це є:
A. Інтенсивний показник
B. Екстенсивний показник
C. Показник співвідношення*
D. Показник наочності
E. Середні величини
251. В місті Л. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. Рівень народжуваності – це є:
A. Інтенсивний показник*
B. Екстенсивний показник
C. Показник співвідношення
D. Показник наочності
E. Середні величини
252. В місті W. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. Рівень смертності – це є:
A. Інтенсивний показник*
B. Екстенсивний показник
C. Показник співвідношення
D. Показник наочності
E. Середні величини
253. В місті Ф. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. Структура смертності за статтю – це є:
A. Інтенсивний показник
B. Екстенсивний показник*
C. Показник співвідношення
D. Показник наочності
E. Середні величини
254. В місті Ф. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. Аналіз смертності за вказаний період часу – це є:
A. Інтенсивний показник
B. Екстенсивний показник
C. Показник співвідношення
D. Показник наочності*
E. Середні величини
255. В місті О. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. За якою формулою можна розрахувати народжуваність?
A. Число народжених / число населення × 1000*
B. Число народжених / число померлих × 1000
C. Число народжених / число померлих жінок × 1000
D. Число народжених / число населення × 100
E. Число народжених / число померлих × 100
256. В місті Є. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. За якою формулою можна розрахувати смертність?
A. Число померлих / число населення × 1000*
B. Число померлих / число народжених × 1000
C. Число народжених / число померлих жінок × 1000
D. Число померлих / число населення × 100
E. Число народжених / число померлих × 100
257. В місті Д. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. За якою формулою можна розрахувати частку померлих жінок?
A. Число померлих жінок / число померлих × 100
B. Число померлих / число народжених × 1000
C. Число померлих жінок / число померлих × 1000*
D. Число померлих / число населення × 100
E. Число померлих / число померлих жінок × 100
258. В місті Й. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. За якою формулою можна розрахувати частку померлих чоловіків?
A. Число померлих чоловіків / число померлих × 100
B. Число померлих / число народжених × 1000
C. Число померлих чоловіків / число померлих × 1000*
D. Число померлих / число населення × 100
E. Число померлих / число померлих чоловіків × 100
259. В місті У. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. За якою формулою можна розрахувати забезпеченість населення лікарями?
A. Число лікарів / число померлих × 10000
B. Число лікарів / число населення × 10000*
C. Число лікарів / число народжених × 1000
D. Число населення / число лікарів × 1000
E. Число населення / число лікарів × 100
260. В місті Н. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. Який інтенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?
A. Забезпеченість населення лікарями
B. Народжуваність*
C. Структура смертності за статтю
D. Середній рівень смертності
E. Зміни рівнів смертності за вказаний період
261. В місті Г. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. Який інтенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?
A. Забезпеченість населення лікарями
B. Смертність*
C. Структура смертності за статтю
D. Середній рівень народжуваності
E. Зміни рівнів смертності за вказаний період
262. В місті Ш. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. Який екстенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?
A. Забезпеченість населення лікарями
B. Смертність
C. Структура смертності за статтю*
D. Середній рівень смертності
E. Зміни рівнів смертності за вказаний період
263. В місті З. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. Який екстенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?
A. Забезпеченість населення лікарями
B. Смертність
C. Частка померлих жінок*
D. Середній рівень смертності
E. Зміни рівнів смертності за вказаний період
264. В місті Ї. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. Який екстенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?
A. Забезпеченість населення лікарями
B. Смертність
C. Частка померлих чоловіків*
D. Середній рівень смертності
E. Зміни рівнів смертності за вказаний період
265. В місті А. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. Який показник співвідношення можна розрахувати за вказаними величинами?
A. Забезпеченість населення лікарями*
B. Смертність
C. Частка померлих чоловіків
D. Середній рівень смертності
E. Зміни рівнів смертності за вказаний період
266. В місті В. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. Який показник наочності можна розрахувати за вказаними величинами?
A. Забезпеченість населення лікарями
B. Смертність
C. Частка померлих чоловіків
D. Середній рівень смертності
E. Зміни рівнів смертності за вказаний період*
267. В місті Ф. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. Розрахуйте народжуваність.
A. 40000 / 620 × 1000
B. 620 / 680 × 1000
C. 620 / 680 × 100
D. 620 / 40000 × 100
E. 620 / 40000 × 1000*
268. В місті П. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. Розрахуйте смертність.
A. 40000 / 680 × 1000
B. 680 / 620 × 1000
C. 680 / 620 × 100
D. 680 / 40000 × 100
E. 680 / 40000 × 1000*
269. В місті Р. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. Розрахуйте структуру смертності за статтю.
A. 308 / 680 × 100*
B. 308 / 680 × 1000
C. 308 / 40000 × 100
D. 308 / (40000 – 372) × 100
E. 308 / (40000 – 680) × 1000
270. В місті Р. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620
немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110
лікарів. Розрахуйте структуру смертності за статтю.
A. 372 / 680 × 100*
B. 372 / 680 × 1000
C. 372 / 40000 × 100
D. 372 / (40000 – 308) × 100
E. 372 / (40000 – 680) × 1000
271. В місті К. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. Забезпеченість населення лікарями – це є:
A. Інтенсивний показник
B. Екстенсивний показник
C. Показник співвідношення*
D. Показник наочності
E. Середні величини
272. В місті М. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. Рівень народжуваності – це є:
A. Інтенсивний показник*
B. Екстенсивний показник
C. Показник співвідношення
D. Показник наочності
E. Середні величини
273. В місті Ч. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. Рівень смертності – це є:
A. Інтенсивний показник*
B. Екстенсивний показник
C. Показник співвідношення
D. Показник наочності
E. Середні величини
274. В місті С. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. Структура смертності за статтю – це є:
A. Інтенсивний показник
B. Екстенсивний показник*
C. Показник співвідношення
D. Показник наочності
E. Середні величини
275. В місті Я. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. Аналіз смертності за вказаний період часу – це є:
A. Інтенсивний показник
B. Екстенсивний показник
C. Показник співвідношення
D. Показник наочності*
E. Середні величини
276. В місті Т. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. За якою формулою можна розрахувати народжуваність?
A. Число народжених / число населення × 1000*
B. Число народжених / число померлих × 1000
C. Число народжених / число померлих жінок × 1000
D. Число народжених / число населення × 100
E. Число народжених / число померлих × 100
277. В місті Б. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. За якою формулою можна розрахувати смертність?
A. Число померлих / число населення × 1000*
B. Число померлих / число народжених × 1000
C. Число народжених / число померлих жінок × 1000
D. Число померлих / число населення × 100
E. Число народжених / число померлих × 100
278. В місті Д. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. За якою формулою можна розрахувати частку померлих жінок?
A. Число померлих жінок / число померлих × 100
B. Число померлих / число народжених × 1000
C. Число померлих жінок / число померлих × 1000*
D. Число померлих / число населення × 100
E. Число померлих / число померлих жінок × 100
279. В місті Л. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. За якою формулою можна розрахувати частку померлих чоловіків?
A. Число померлих чоловіків / число померлих × 100
B. Число померлих / число народжених × 1000
C. Число померлих чоловіків / число померлих × 1000*
D. Число померлих / число населення × 100
E. Число померлих / число померлих чоловіків × 100
280. В місті Х. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. За якою формулою можна розрахувати забезпеченість населення лікарями?
A. Число лікарів / число померлих × 10000
B. Число лікарів / число населення × 10000*
C. Число лікарів / число народжених × 1000
D. Число населення / число лікарів × 1000
E. Число населення / число лікарів × 100
281. В місті Ю. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. Який інтенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?
A. Забезпеченість населення лікарями
B. Народжуваність*
C. Структура смертності за статтю
D. Середній рівень смертності
E. Зміни рівнів смертності за вказаний період
282. В місті Г. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. Який інтенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?
A. Забезпеченість населення лікарями
B. Смертність*
C. Структура смертності за статтю
D. Середній рівень народжуваності
E. Зміни рівнів смертності за вказаний період
283. В місті Щ. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. Який екстенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?
A. Забезпеченість населення лікарями
B. Смертність
C. Структура смертності за статтю*
D. Середній рівень смертності
E. Зміни рівнів смертності за вказаний період
284. В місті Ц. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. Який екстенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?
A. Забезпеченість населення лікарями
B. Смертність
C. Частка померлих жінок*
D. Середній рівень смертності
E. Зміни рівнів смертності за вказаний період
285. В місті Е. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. Який екстенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?
A. Забезпеченість населення лікарями
B. Смертність
C. Частка померлих чоловіків*
D. Середній рівень смертності
E. Зміни рівнів смертності за вказаний період
286. В місті Н. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. Який показник співвідношення можна розрахувати за вказаними величинами?
A. Забезпеченість населення лікарями*
B. Смертність
C. Частка померлих чоловіків
D. Середній рівень смертності
E. Зміни рівнів смертності за вказаний період
287. В місті Ж. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. Який показник наочності можна розрахувати за вказаними величинами?
A. Забезпеченість населення лікарями
B. Смертність
C. Частка померлих чоловіків
D. Середній рівень смертності
E. Зміни рівнів смертності за вказаний період*
288. В місті Л. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. Розрахуйте народжуваність.
A. 60000 / 540 × 1000
B. 540 / 980 × 1000
C. 540 / 980 × 100
D. 540 / 60000 × 100
E. 540 / 60000 × 1000*
289. В місті М. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. Розрахуйте смертність.
A. 60000 / 980 × 1000
B. 980 / 540 × 1000
C. 980 / 540 × 100
D. 980 / 60000 × 100
E. 980 / 60000 × 1000*
290. В місті Р. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. Розрахуйте структуру смертності за статтю.
A. 460 / 980 × 100*
B. 460 / 980 × 1000
C. 460 / 60000 × 100
D. 460 / (60000 – 520) × 100
E. 460 / (60000 – 980) × 1000
291. В місті А. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540
немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень
смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на
0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250
лікарів. Розрахуйте структуру смертності за статтю.
A. 520 / 980 × 100*
B. 520 / 980 × 1000
C. 520 / 60000 × 100
D. 5202 / (60000 – 460) × 100
E. 520 / (60000 – 980) × 1000
292. У регіоні Д. в останні 5 років відзначається зростання летальності від інфаркту
міокарда. Ситуація вимагає оцінки ефективності надання медичної допомоги цим хворим.
Визначте одиницю спостереження:
A. Кардіологічний стаціонар
B. Випадок госпіталізації в кардіологічний стаціонар з приводу інфаркту міокарда*
C. Своєчасність звертання за медичною допомогою в кардіологічний стаціонар
D. Укомплектованість лікарями-кардіологами
E. Оснащення кардіологічного стаціонару діагностичним устаткуванням
293. У східному регіоні в останні 10 років відзначається зростання летальності від
онкологічних захворювань. Ситуація вимагає оцінки ефективності надання медичної
допомоги цим хворим. Визначте одиницю спостереження:
A. Онкологічний диспансер
B. Випадок смертності з приводу онкологічного захворювання*
C. Своєчасність звертання за медичною допомогою в онкологічний диспансер
D. Укомплектованість лікарями-онкологами
E. Оснащення онкологічного диспансеру діагностичним устаткуванням
294. У східному регіоні в останні 8 років відзначається зростання летальності від
туберкульозу. Ситуація вимагає оцінки ефективності надання медичної допомоги цим
хворим. Визначте одиницю спостереження:
A. Протитуберкульозний диспансер
B. Випадок смертності з приводу туберкульозу*
C. Своєчасність звертання за медичною допомогою в протитуберкульозний диспансер
D. Укомплектованість лікарями-фтизіатрами
E. Оснащення протитуберкульозного диспансеру діагностичним устаткуванням
295. Вивчалася робота кардіологічних кабінетів поліклінік міста С. Визначте одиницю
спостереження.
A. Кожен випадок кардіологічної патології
B. Кардіологічний кабінет*
C. Кожен випадок звертання в даний кабінет
D. Кожен вид результату серцево-судинних захворювань
E. Визначити неможливо
296. Заступник головного лікаря з медичної роботи провів дослідження рівня
захворюваності населення, яке обслуговується у поліклініці, за останні 5 років. За
допомогою яких статистичних величин він може обчислити рівні поширеності хвороб?
A. Абсолютні величини
B. Стандартизовані величини
C. Середні величини
D. Відносні величини*
E. Величини динамічного ряду
297. Заступник головного лікаря з медичної роботи провів дослідження рівнів смертності
населення, яке обслуговується у поліклініці, за останні 10 років. За допомогою яких
статистичних величин він може обчислити рівні смертності?
A. Абсолютні величини
B. Стандартизовані величини
C. Середні величини
D. Відносні величини*
E. Величини динамічного ряду
298. Заступник головного лікаря з медичної роботи провів дослідження рівнів
забезпеченості населення лікарняними ліжками, за останні 10 років. За допомогою яких
статистичних величин він може обчислити рівні забезпеченості населення лікарняними
ліжками?
A. Показник співвідношення*
B. Стандартизовані величини
C. Середні величини
D. Відносні величини
E. Величини динамічного ряду
299. Заступник головного лікаря з медичної роботи провів дослідження рівнів
забезпеченості населення лікарями, за останні 10 років. За допомогою яких статистичних
величин він може обчислити рівні забезпеченості населення лікарями?
A. Показник співвідношення*
B. Стандартизовані величини
C. Середні величини
D. Відносні величини
E. Величини динамічного ряду
300. Для визначення фізичного розвитку студентів були розраховані середні величини
росту та маси тіла. Яким вимогам повинен відповідати первинний статистичний матеріал
для розрахунку середніх величин?
A. Наявність «нульової» гіпотези
B. Якісно однорідна сукупність*
C. Відсутність коливання ознаки, що вивчається
D. Наявність групування ознак
E. Найменше число спостережень
301. В результаті проведеного дослідження встановлено, що середній зріст хлопчиків 10
років складає 127 см, а новонароджених 62 см. Який показник необхідно розрахувати,
щоб визначити, в якій сукупності коливання ознак було більшим?
A. Ліміт
B. Коефіцієнт варіації*
C. Амплітуду
D. Середнє квадратичне відхилення
E. Відносну величину
302. При оцінці ступеня неоднорідності середнього зросту школярів встановлено, що
коефіцієнт варіації склав 9 %. Оцініть ступінь варіації досліджуваної ознаки:
A. Дуже низький
B. Високий
C. Середній
D. Низький*
E. Дуже високий
303. При оцінці ступеня неоднорідності середнього зросту школярів установлено, що
коефіцієнт варіації склав 17 %. Оцініть ступінь варіації досліджуваної ознаки:
A. Дуже низький
B. Низький
C. Середній*
D. Високий
E. Дуже високий
304. При оцінці ступеня неоднорідності середнього зросту школярів установлено, що
коефіцієнт варіації склав 28 %. Оцініть ступінь варіації ознаки:
A. Дуже низький
B. Низький
C. Середній
D. Високий*
E. Дуже високий
305. Визначити крайні значення варіант варіаційного ряду, якщо відома середня величина
систолічного тиску у жінок 40-48 років – 120 мм рт. ст., σ = ±5 мм рт. ст.
A. 115—125 мм рт. ст.
B. 110-130 мм рт. ст.
C. 105—135 ммрт. ст.*
D. 100—140 мм рт. ст.
E. 95—145 мм рт. ст.
306. Середній зріст 150 дівчаток віком 12 років дорівнює 137 см при σ = ± 2,0 см. Який
відсоток дівчаток може мати зріст у межах від 133,0 до 141,0 см?
A. 58,8 %
B. 68,3 %
C. 78,6 %
D. 95,5 %*
E. 99,7 %
307. Середній зріст 250 дівчаток віком 13 років дорівнює 137 см при σ= ± 2,0 см. Який
відсоток дівчаток може мати зріст у межах від 135,0 до 139,0 см?
A. 58,8 %
B. 68,3 %*
C. 78,6 %
D. 95,5 %
E. 99,7 %
308. Середній зріст 120 дівчаток віком 11 років дорівнює 137 см при σ = ± 2,0 см. Який
відсоток дівчаток може мати зріст у межах від 131,0 до 143,0 см?
A. 58,8 %
B. 68,3 %
C. 78,6 %
D. 95,5 %
E. 99,7 %*
309. На вибірковій сукупності мешканців міста Н. вивчали середній рівень і характер
різноманітності таких лабораторних показників: рівень загального білка сироватки крові,
швидкості осідання еритроцитів, кількість лейкоцитів та еритроцитів. На підставі якого
статистичного критерію необхідно зробити висновок про найбільш різноманітний
лабораторний показник?
A. Коефіцієнта варіації*
B. Критерію Стьюдента
C. Середньої арифметичної зваженої
D. Середнього квадратичного відхилення
E. Середньої арифметичної простої
310. Середній зріст новонароджених хлопчиків дорівнює 50,9 см при сигмі 1,66, а середня
маса тіла — 3432 г. при сигмі 5,00. За яким критерієм можна порівняти ступінь
варіабельності цих ознак?
A. Середнього квадратичного відхилення
B. Коефіцієнту варіації*
C. Ліміту
D. Амплітуди
E. Коефіцієнту асоціації
311. Середній зріст хлопчиків 6 років становить 1,6,9 см (σ±4,2 см), середня маса тіла —
22,2 кг (σ±3,4 кг). За допомогою якого показника можна порівняти ступінь варіабельності
ознак?
A. За середнім квадратичним відхиленням
B. За дисперсією
C. За амплітудою рядів
D. За коефіцієнтом кореляції
E. За коефіцієнтом варіації*
312. При вивченні середнього рівня та характеру різноманітності деяких лабораторних
показників отримані такі дані: для загального білка сироватки крові — середнє
квадратичне відхилення ±4 г/л, коефіцієнт варіації 6 %; для ШОЕ — відповідно ±2 мм/год,
23 %. Яка з цих ознак є найбільш варіабельна?
A. Швидкість осідання еритроцитів*
B. Загальний білок сироватки крові
C. Відмінності в різноманітності ознак відсутні
D. Для вивчення різноманітності потрібні додаткові розрахунки
E. Для вивчення різноманітності потрібні додаткові дослідження
313. Середня частота пульсу у студентів під час екзамену становила 98 ударів за 1 хв.
при коефіцієнті варіації 12 %. Який рівень різноманітності відповідає цьому коефіцієнту
варіації?
A. Низький
B. Середній*
C. Вище середнього
D. Високий
E. Дуже високий
314. Середня частота дихання у студентів 20 років становила 74 за 1 хв. при коефіцієнті
варіації 22 %. Який рівень різноманітності відповідає цьому коефіцієнту варіації?
A. Низький
B. Дуже низький
C. Середній
D. Високий*
E. Дуже високий
315. Середній термін лікування хворих гострими респіраторними захворюваннями
становив 7,7 днів, при коефіцієнті варіації 3,4 %. Який рівень різноманітності відповідає
цьому коефіцієнту варіації?
A. Низький*
B. Середній
C. Вище середнього
D. Високий
E. Дуже високий
316. У населеному пункті К. вивчається розповсюдженість злоякісних новоутворень.
Отриманий результат Р±1,96 ‰. Необхідно визначити ступінь ймовірності
безпомилкового прогнозу для отриманого результату:
A. 68,0 %
B. 78,6 %
C. 95,5 %*
D. 99,7 %
E. 99,9 %
317. Встановлено, що на 100 пологів у жінок, які мають фактори ризику, було 30
передчасних, а у жінок, які не мають факторів ризику, на 100 пологів було 5 передчасних.
Який метод статистичної обробки даних оптимально використати лікарю, щоб оцінити
суттєвість різниці у порівнювальних групах?
A. Розрахунок критерію Стьюдента*
B. Метод стандартизації
C. Розрахунок відносних величин
D. Кореляційний аналіз
E. Розрахунок середніх величин
318. Пересічна тривалість лікування хворих гіпертонічною хворобою в лікарні № 1
становила 17,0±1,0 днів, а в лікарні № 2 — 15,0±0,5 днів. Чи достовірна різниця між
показниками, якщо критерій t = 1,79?
A. Так
B. Ні*
C. Необхідно розрахувати критерій відповідності
D. Необхідно зменшити число спостережень
E. Необхідно визначити коефіцієнт варіації
319. У практику хірургічного відділення стаціонару було впроваджено методику
лапароскопічної холецистектомії. У результаті середня тривалість післяопераційного
лікування хворих скоротилася до 3,4±0,8 дня порівняно з 7,3±1,1 дня при звичайній
холецистектомії. Яким методом медичної статистики можна підтвердити достовірність
різниці показників?
A. Розрахунок довірчого коефіцієнта Стьюдента*
B. Розрахунок відносних величин
C. Розрахунок коефіцієнта кореляції
D. Розрахунок середніх величин
E. Розрахунок стандартизованих показників
320. Частота ускладнень при кишковій непрохідності серед прооперованих дітей склала
3,0±0,5 %. Необхідно визначити, у яких межах може змінюватися цей показник при
ймовірності статистичного прогнозу в 95,5 %?
A. 1,5 - 4,5 %
B. 1,0 - 3,0 %
C. 2,5 - 3,5 %
D. 2,0 - 4,0 %*
E. 0,5 - 3,0 %
321. У N-ській області здійснюється позачергова санітарно-гігієнічна експертиза стану
водоймищ, для чого створена пересувна лабораторія. Був проведений попередній
інструктаж її робітників по методиках досліджень, однак метрологічна перевірка
вимірювальних приладів і лабораторного устаткування не здійснювалася. Які похибки
найбільш ймовірно можуть зустрітися при проведенні експертизи і вплинути на
вірогідність результатів?
A. Арифметичні
B. Систематичні*
C. Випадкові
D. Логічні
E. Методичні
322. При аналізі використання ліжкового фонду (середньорічна зайнятість ліжка, середня
тривалість перебування хворого на лікарняному ліжку) в багатопрофільній лікарні міста К.
встановлено, що враховані ознаки мають асиметричний розподіл. Які методи оцінки
вірогідності результатів дослідження слід використати в цьому випадку?
A. Непараметричні*
B. Параметричні
C. Традиційні
D. Системного аналізу
E. Все перераховане
323. Оцінка вірогідності результатів досліджень є одним із заключних етапів аналізу
явища, яке вивчається. При вивченні фізичного розвитку юнаків-школярів (n = 100)
встановлено, що середня довжина тіла становить 158±1,0 см. Яке значення будуть мати
довірчі інтервали з вірогідністю 95 %?
A. 157-159
B. 156-160*
C. 155-161
D. 154-162
E. 153-163
324. Визначити довірчі межі середньої арифметичної величини, отриманої при
вибірковому дослідженні (120+2,0 см) з вірогідністю 95,0 %, при кількості спостережень
більше 30.
A. 118,0-122,0
B. 117,0-123,0
C. 116,0-124,0*
D. 115,0-125,0
E. 114,0-126,0
325. Визначити довірчі межі середньої арифметичної величини, отриманої при
вибірковому дослідженні (120±2,0 см) з вірогідністю 99,0 %, при кількості спостережень
більше 30.
A. 116,8-123,2
B. 115,8-124,2
C. 114,8-125,2*
D. 113,8-126,2
E. 112,8-127,2
326. Зі 1000 дітей, які були щеплені від грипу, захворіло 100 дітей, а з 400 не щеплених
дітей захворіло грипом 50. Яка з нижченазваних методик є найбільш прийнятною для
перевірки ефективності щеплення від грипу?
A. Стандартизація показників захворюваності грипом
B. Обчислення коефіцієнта кореляції
C. Оцінка міри варіабельності показників
D. Перевірка точності обчислення показників
E. Оцінка вірогідності різниці захворюваності грипом за критерієм Стьюдента*
327. Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне
обстеження, склала: 42, 41, 44, 47, 38, 40, 35, 38, 43, 41. Які із статистичних величин або
показників узагальнюють ці дані?
A. Динамічного ряду
B. Екстенсивні
C. Інтенсивні
D. Наочності
E. Середні*
328. Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне
обстеження, склала: 35, 38, 38, 40, 41, 41, 42, 43, 44, 47. Який варіаційний ряд наведено?
A. Простий
B. Згрупований*
C. Динамічний
D. Кореляційний
E. Інтервальний
329. Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне
обстеження, склала: 35, 38, 39, 40, 41, 41, 42, 43, 44, 47. Визначте моду даного
варіаційного ряду.
A. 39
B. 40
C. 41*
D. 44
E. 47
330. Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне
обстеження, склала: 35, 38, 40, 40, 41, 42, 43, 44, 47, 47. Визначте медіану даного
варіаційного ряду.
A. 40
B. 41
C. 41,5*
D. 42
E. 42,5
331. Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне
обстеження, склала: 35, 38, 40, 40, 41, 42, 43, 44, 47, 47. За якою формулою можна
розрахувати середню арифметичну?
A. Σ V / n
B. Σ Vp / n*
C. А + і(Σdp / n)
D. δ / M × 100
E. δ / √n
332. Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне
обстеження, склала: 35, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 47, 48. За якою формулою можна
розрахувати середню арифметичну?
A. Σ V / n*
B. Σ Vp / n
C. А + і(Σdp / n)
D. δ / M × 100
E. δ / √n
333. Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне
обстеження, склала: 35, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 47, 48. Визначте амплітуду даного
варіаційного ряду.
A. 13*
B. 35
C. 48
D. 83
E. 41
334. Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне
обстеження, склала: 35, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 47, 48. Визначте ліміт даного
варіаційного ряду.
A. 35 - 48
B. 35 ÷ 48*
C. 48 - 35
D. 13
E. 41
335. Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне
обстеження, склала: 35, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 47, 48. За якою формулою можна
розрахувати середнє квадратичне відхилення?
A. √Σd2 / (n - 1)*
B. √Σd2 / n
C. А + і(Σdp / n)
D. δ / M × 100
E. δ / √n
336. Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне
обстеження, склала: 38, 38, 39, 40, 41, 41, 43, 44, 47, 47. За якою формулою можна
розрахувати середнє квадратичне відхилення?
A. √Σd2 / (n - 1)
B. √Σd2 / n
C. А + і(Σdp / n)
D. δ / M × 100
E. √Σd2p / (n - 1)*
337. Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2009 р. складала:
2100, 1780, 2350, 2200, 2600, 1900, 2000. Які із статистичних величин або показників
узагальнюють ці дані?
A. Динамічного ряду
B. Екстенсивні
C. Інтенсивні
D. Наочності
E. Середні*
338. Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2009 р. складала:
1780, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. Який варіаційний ряд наведено?
A. Простий*
B. Згрупований
C. Динамічний
D. Кореляційний
E. Інтервальний
339. Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2009 р. складала:
1900, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. Визначте моду даного варіаційного ряду.
A. 1900*
B. 2100
C. 2200
D. 2350
E. 2600
340. Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2009 р. складала:
1900, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. Визначте медіану даного варіаційного ряду.
A. 1900
B. 2100*
C. 2200
D. 2350
E. 2600
341. Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2009 р. складала:
1900, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. За якою формулою можна розрахувати середню
арифметичну?
A. Σ V / n
B. Σ Vp / n*
C. А + і(Σdp / n)
D. δ / M × 100
E. δ / √n
342. Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2009 р. складала:
1800, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. За якою формулою можна розрахувати середню
арифметичну?
A. Σ V / n*
B. Σ Vp / n
C. А + і(Σdp / n)
D. δ / M × 100
E. δ / √n
343. Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2009 р. складала:
1900, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. Визначте амплітуду даного варіаційного ряду.
A. 700*
B. 1900
C. 2100
D. 2600
E. 4500
344. Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2009 р. складала:
1900, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. Визначте ліміт даного варіаційного ряду.
A. 1900 - 2600
B. 1900 ÷ 2600*
C. 2600 - 1900
D. 1900
E. 2600
345. Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2009 р. складала:
1800, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. За якою формулою можна розрахувати середнє
квадратичне відхилення?
A. √Σd2 / (n - 1)*
B. √Σd2 / n
C. А + і(Σdp / n)
D. δ / M × 100
E. δ / √n
346. Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2009 р. складала:
1900, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. За якою формулою можна розрахувати середнє
квадратичне відхилення?
A. √Σd2 / (n - 1)
B. √Σd2 / n
C. А + і(Σdp / n)
D. δ / M × 100
E. √Σd2p / (n - 1)*
347. Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4
хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см
– 4 хлопчики. Які із статистичних величин або показників узагальнюють ці дані?
A. Динамічного ряду
B. Екстенсивні
C. Інтенсивні
D. Наочності
E. Середні*
348. Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4
хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см
– 4 хлопчики. Який варіаційний ряд наведено?
A. Простий
B. Згрупований
C. Динамічний
D. Кореляційний
E. Інтервальний*
349. Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4
хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см
– 4 хлопчики. Який варіаційний ряд наведено?
A. Простий
B. Згрупований
C. Динамічний
D. Інтервальний відкритий
E. Інтервальний закритий*
350. Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4
хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см
– 4 хлопчики. Який варіаційний ряд наведено?
A. Простий
B. Згрупований
C. Динамічний
D. Інтервальний дискретний
E. Інтервальний інкрет ний*
351. Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4
хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см
– 4 хлопчики. За якою формулою можна розрахувати середню арифметичну?
A. Σ V / n
B. Σ Vp / n*
C. А + і(Σdp / n)
D. δ / M × 100
E. δ / √n
352. Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4
хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см
– 4 хлопчики. Визначте амплітуду даного варіаційного ряду.
A. 7,9*
B. 125,0
C. 132,9
D. 129,0
E. 257,9
353. Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4
хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см
– 4 хлопчики. Визначте ліміт даного варіаційного ряду.
A. 125,0 – 132,9
B. 125,0 ÷ 132,9*
C. 132,9 – 125,0
D. 125,0
E. 132,9
354. Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4
хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см
– 4 хлопчики. За якою формулою можна розрахувати середнє квадратичне відхилення?
A. √Σd2 / (n - 1)
B. √Σd2 / n
C. А + і(Σdp / n)
D. δ / M × 100
E. √Σd2p / (n - 1)*
355. Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4
хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см
– 4 хлопчики. Назвіть причину, чому ці дані можуть бути недостовірні?
A. Велика кількість спостережень
B. Неоднорідність статистичної сукупності
C. Різноманітність статистичної сукупності
D. Неправильність групування
E. Мала кількість спостережень*
356. Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2009 р. складала:
1800, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. Назвіть причину, чому ці дані можуть бути
недостовірні?
A. Велика кількість спостережень
B. Якісна неоднорідність статистичної сукупності*
C. Кількісна неоднорідність статистичної сукупності
D. Неправильність групування
E. Мала кількість спостережень
357. При вивченні середнього рівня та характеру різноманітності деяких лабораторних
показників отримані такі дані: для загального білка крові - середньоквадратичне
відхилення ± 4 г/л, коефіцієнт варіації 6 %; для швидкості осідання еритроцитів –
відповідно ± 2 мм/год., 23 %. Яка з указаних ознак є найбільш різноманітною?
A. Загальний білок сироватки крові
B. Швидкість осідання еритроцитів*
C. Відмінності в різноманітності ознак відсутні
D. Для вивчення різноманітності потрібні додаткові розрахунки
E. Для вивчення різноманітності потрібно збільшити число спостережень
358. В країні відбувалася зміна чисельності населення в період між переписами
населення. Яка величина узагальнює ці дані?
A. Середня гармонійна
B. Середня арифметична
C. Середня геометрична*
D. Коефіцієнт кореляції
E. Коефіцієнт варіації
359. В результаті досліджень протягом двох років відбувалася зміна чисельності
результатів титрування вакцин. Яка величина узагальнює ці дані?
A. Середня гармонійна
B. Середня арифметична
C. Середня геометрична*
D. Коефіцієнт кореляції
E. Коефіцієнт варіації
360. В результаті досліджень протягом двох років відбувався щомісячний приріст маси
тіла новонароджених. Яка величина узагальнює ці дані?
A. Середня гармонійна
B. Середня арифметична
C. Середня геометрична*
D. Коефіцієнт кореляції
E. Коефіцієнт варіації
361. Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне
обстеження, склала: 42, 41, 44, 47, 38, 40, 35, 38, 43, 41. Яка величина показує ступінь
варіабельності даного дослідження?
A. Коефіцієнт варіації*
B. Коефіцієнт кореляції
C. Коефіцієнт Стьюдента
D. Показник наочності
E. Середні величини
362. Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2009 р. складала:
1800, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. Яка величина показує ступінь варіабельності
даного дослідження?
A. Коефіцієнт варіації*
B. Коефіцієнт кореляції
C. Коефіцієнт Стьюдента
D. Показник наочності
E. Середні величини
363. Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 мали 4
хлопчиків, 127,0 – 128,9 – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 – 4
хлопчики. Яка величина показує ступінь варіабельності даного дослідження?
A. Коефіцієнт варіації*
B. Коефіцієнт кореляції
C. Коефіцієнт Стьюдента
D. Показник наочності
E. Середні величини
364. Відомий рівень місячної оплати за житлово-комуальні послуги 12 сімей: 286, 378,
183, 295, 363, 280, 276, 292, 358, 265, 275, 373 грн. Середній рівень оплати
розраховується за формулою:
A. Формула середньої арифметичної простої*
B. Формула середньої арифметичної зваженої
C. Формула середньої арифметичної, обчисленої за способом моментів
D. Формула середньої арифметичної, обчисленої за способом Стьюдента
E. Всі перечислені формули
365. При дослідженні визначили прямий показник — продуктивність праці та обернений —
трудоємкість. При умові, якщо відомі значення трудоємкості, то для розрахунку середньої
продуктивності праці необхідно застосувати:
A. Середню гармонійну*
B. Середню арифметичну
C. Середню геометричну
D. Коефіцієнт кореляції
E. Коефіцієнт варіації
366. В сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, концентрація
альбуміну (г/л)склала: 42, 41, 44, 47, 38, 40, 35, 38, 43, 41. Коефіцієнт варіації дорівнює 5
%. Який ступінь варіабельності ознак?
A. Низький*
B. Середній
C. Високий
D. Критичний
E. Повний
367. В сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, концентрація
альбуміну (г/л)склала: 42, 41, 44, 47, 38, 40, 35, 38, 43, 41. Коефіцієнт варіації дорівнює 15
%. Який ступінь варіабельності ознак?
A. Низький
B. Середній*
C. Високий
D. Критичний
E. Повний
368. В сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, концентрація
альбуміну (г/л)склала: 42, 41, 44, 47, 38, 40, 35, 38, 43, 41. Коефіцієнт варіації дорівнює 25
%. Який ступінь варіабельності ознак?
A. Низький
B. Середній
C. Високий*
D. Критичний
E. Повний
369. На 7 територіальних лікарських дільницях кількість населення у 2009 р. складала:
2100, 1780, 2350, 2200, 2600, 1900, 2000. Коефіцієнт варіації дорівнює 7 %. Який ступінь
варіабельності ознак?
A. Низький*
B. Середній
C. Високий
D. Критичний
E. Повний
370. На 7 територіальних лікарських дільницях кількість населення у 2009 р. складала:
2100, 1780, 2350, 2200, 2600, 1900, 2000. Коефіцієнт варіації дорівнює 17 %. Який ступінь
варіабельності ознак?
A. Низький
B. Середній*
C. Високий
D. Критичний
E. Повний
371. На 7 територіальних лікарських дільницях кількість населення у 2009 р. складала:
2100, 1780, 2350, 2200, 2600, 1900, 2000. Коефіцієнт варіації дорівнює 27 %. Який ступінь
варіабельності ознак?
A. Низький
B. Середній
C. Високий*
D. Критичний
E. Повний
372. В середній школі проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0
– 126,9 мали 4 хлопчиків, 127,0 – 128,9 – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 – 8 хлопчиків, 131,0 –
132,9 – 4 хлопчики. Коефіцієнт варіації дорівнює 9 %. Який ступінь варіабельності ознак?
A. Низький*
B. Середній
C. Високий
D. Критичний
E. Повний
373. В середній школі проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0
– 126,9 мали 4 хлопчиків, 127,0 – 128,9 – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 – 8 хлопчиків, 131,0 –
132,9 – 4 хлопчики. Коефіцієнт варіації дорівнює 19 %. Який ступінь варіабельності ознак?
A. Низький
B. Середній*
C. Високий
D. Критичний
E. Повний
374. В середній школі проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0
– 126,9 мали 4 хлопчиків, 127,0 – 128,9 – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 – 8 хлопчиків, 131,0 –
132,9 – 4 хлопчики. Коефіцієнт варіації дорівнює 30 %. Який ступінь варіабельності ознак?
A. Низький
B. Середній
C. Високий*
D. Критичний
E. Повний
375. При вивченні середнього рівня та характеру різноманітності деяких показників
отримані такі дані: для маси тіла новонароджених - середньоквадратичне відхилення ±
200 г, коефіцієнт варіації 26 %; для зросту новонароджених – відповідно ± 2 см, 13 %. Яка
з указаних ознак є найбільш різноманітною?
A. Зріст новонароджених
B. Маса тіла новонароджених*
C. Відмінності в різноманітності ознак відсутні
D. Для вивчення різноманітності потрібні додаткові розрахунки
E. Для вивчення різноманітності потрібно збільшити число спостережень
376. Вивчалися середній рівень та характер різноманітності деяких показників. В
результаті отримані такі дані: для частоти серцевих скорочень - середньоквадратичне
відхилення ± 4 уд./хв, коефіцієнт варіації 16 %; для температури тіла – відповідно ± 6 оС, 9
%. Яка з указаних ознак є найбільш різноманітною?
A. Частота серцевих скорочень*
B. Температура тіла
C. Відмінності в різноманітності ознак відсутні
D. Для вивчення різноманітності потрібні додаткові розрахунки
E. Для вивчення різноманітності потрібно збільшити число спостережень
377. Вивчалися середній рівень та характер різноманітності деяких показників. В
результаті отримані такі дані: для частоти серцевих скорочень - середньоквадратичне
відхилення ± 4 уд./хв, коефіцієнт варіації 16 %; для артеріального тиску – відповідно ± 12
мм рт.ст., 5 %. Яка з указаних ознак є найбільш різноманітною?
A. Частота серцевих скорочень*
B. Рівень артеріального тиску
C. Відмінності в різноманітності ознак відсутні
D. Для вивчення різноманітності потрібні додаткові розрахунки
E. Для вивчення різноманітності потрібно збільшити число спостережень
378. При вивченні в репрезентативній групі хворих середнього рівня та характеру
різноманітності деяких лабораторних показників отримані такі дані: для кількості
лейкоцитів крові - середньоквадратичне відхилення ± 15 г/л, коефіцієнт варіації 5 %; для
швидкості осідання еритроцитів – відповідно ± 2 мм/год., 23 %. Яка з указаних ознак є
найбільш різноманітною?
A. Кількість лейкоцитів крові
B. Швидкість осідання еритроцитів*
C. Відмінності в різноманітності ознак відсутні
D. Для вивчення різноманітності потрібні додаткові розрахунки
E. Для вивчення різноманітності потрібно збільшити число спостережень
379. При вивченні в репрезентативній групі хворих середнього рівня та характеру
різноманітності деяких лабораторних показників отримані такі дані: для кількості
лейкоцитів крові - середньоквадратичне відхилення ± 15 г/л, коефіцієнт варіації 5 %; для
рівня глюкози крові – відповідно ± 2 мм/год., 23 %. Яка з указаних ознак є найбільш
різноманітною?
A. Кількість лейкоцитів крові
B. Рівень глюкоземії*
C. Відмінності в різноманітності ознак відсутні
D. Для вивчення різноманітності потрібні додаткові розрахунки
E. Для вивчення різноманітності потрібно збільшити число спостережень
380. Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне
обстеження, склала: 42, 41, 44, 47, 38, 40, 35, 38, 43, 41. Який показник визначає ступінь
достовірності?
A. Похибка репрезентативності*
B. Екстенсивні показники
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
381. Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2009 р. складала:
1900, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. Який показник визначає ступінь достовірності?
A. Похибка репрезентативності*
B. Екстенсивні показники
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
382. Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 мали 4
хлопчиків, 127,0 – 128,9 – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 – 4
хлопчики. Який показник визначає ступінь достовірності?
A. Похибка репрезентативності*
B. Екстенсивні показники
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
383. У лікувально-профілактичному закладі вивчалася терапевтична ефективність нового
методу лікування гострої респіраторно-вірусної інфекції. В експериментальній групі (10
чоловік) середня тривалість лікування становила 5 днів, в контрольній групі (10 чоловік) -
7 днів. Назвіть найбільш імовірну причину того, що отримані відмінності після розрахунку
середніх величин виявилися статистичне невірогідними (р>0,05).
A. Незначна відносна різниця показників
B. Невелика тривалість лікування
C. Незначна абсолютна різниця показників
D. Мале число спостережень*
E. Неоднорідні групи
384. У лікувально-профілактичному закладі вивчалася терапевтична ефективність нового
методу лікування гепатиту В. В експериментальній групі (12 чоловік) середня тривалість
лікування становила 21 день, в контрольній групі (12 чоловік) - 23 дні. Назвіть найбільш
імовірну причину того, що отримані відмінності після розрахунку середніх величин
виявилися статистичне невірогідними (р>0,05).
A. Незначна відносна різниця показників
B. Невелика тривалість лікування
C. Незначна абсолютна різниця показників
D. Мале число спостережень*
E. Неоднорідні групи
385. У лікувально-профілактичному закладі вивчалася терапевтична ефективність нового
методу лікування гострого панкреатиту. В експериментальній групі (15 чоловік) середня
тривалість лікування становила 16 днів, в контрольній групі (15 чоловік) - 18 днів. Назвіть
найбільш імовірну причину того, що отримані відмінності після розрахунку середніх
величин виявилися статистичне невірогідними (р>0,05).
A. Незначна відносна різниця показників
B. Невелика тривалість лікування
C. Незначна абсолютна різниця показників
D. Мале число спостережень*
E. Неоднорідні групи
386. Встановлено, що на 100 пологів у жінок, які мають фактори ризику, було 30
передчасних, а у жінок, які не мають факторів ризику, на 100 пологів було 5 передчасних.
Який метод статистичної обробки даних оптимально використати лікарю, щоб оцінити
сутність розбіжностей в порівнюваних групах?
A. Розрахунок критерію Стьюдента*
B. Розрахунок середніх величин
C. Розрахунок відносних величин
D. Метод стандартизації
E. Кореляційний аналіз
387. У практику хірургічного відділення стаціонару було впроваджено методику
лапароскопічної холецистектомії. У результаті середня тривалість післяопераційного
лікування хворих скоротилась до 3,4±0,8 дня порівняно з 7,3±1,1 дня при звичайній
холецистектомії. Яким методом медичної статистики можна підтвердити вірогідність
різниці показників?
A. Розрахунок стандартизованих показників
B. Розрахунок коефіцієнта кореляції
C. Розрахунок довірчого коефіцієнта Стьюдента*
D. Розрахунок середніх величин
E. Розрахунок відносних величин
388. В результаті впровадження нової методики лікування середня тривалість
госпіталізації в експериментальній групі хворих склала 12,3±0,2 дні порівняно із 15,4±0,4
дні в контрольній групі хворих, яких лікували за старою схемою. Обчисленням якого
коефіцієнта (критерію) можна оцінити суттєвість різниці цих результатів?
A. Т-критерій Вілкоксона
B. Критерій знаків (z-критерій)
C. Критерій відповідності (χ-квадрат)
D. Коефіцієнт вірогідності (t-критерій Стьюдента)*
E. Критерій Колмогорова-Смирнова
389. Проведено клініко-статистичне дослідження дії нового фармакологічного препарату
на хворих з ішемічною хворобою серця. Який параметричний критерій (коефіцієнт) може
бути використано для оцінки вірогідності результатів?
A. Коефіцієнт відповідності
B. Критерій знаків
C. Коефіцієнт Стьюдента (t)*
D. Т-критерій Вілкоксона
E. Критерій Колмогорова – Смирнова
390. При вивченні успішності студентів медичного університету непрацюючих та тих, які
поєднують навчання з роботою, були отримані наступні дані: у непрацюючих середній бал
(М1) = 8,7 (m1 = ±0,09), у тих, які поєднують навчання з роботою (М2) = 6,8 (m2 = ±0,05).
Який параметричний критерій (коефіцієнт) може бути використано для оцінки
достовірності різниці результатів у двох групах?
A. Коефіцієнт відповідності
B. Критерій знаків
C. Коефіцієнт Стьюдента (t)*
D. Т-критерій Вілкоксона
E. Критерій Колмогорова – Смирнова
391. При вивченні впливу анаболічних гормонів при інфаркті міокарду на білковий обмін
були отримані наступні дані: загальний білок до лікування (Р1) = 7,14 % (m1 = ±0,17 %),
після лікування (Р2) = 8,04 % (m2 = ±0,12 %). Який параметричний критерій (коефіцієнт)
може бути використано для оцінки достовірності різниці результатів у двох групах?
A. Коефіцієнт відповідності
B. Критерій знаків
C. Коефіцієнт Стьюдента (t)*
D. Т-критерій Вілкоксона
E. Критерій Колмогорова – Смирнова
392. При вивченні показників летальності в двох міських лікарнях отримані наступні дані:
в лікарні № 1 – показник летальності (Р1) = 2,7 % (m1 = ±0,07 %), в лікарні № 2 - (Р2) = 3,2
% (m2 = ±0,04 %). Який параметричний критерій (коефіцієнт) може бути використано для
оцінки достовірності різниці результатів у двох групах?
A. Коефіцієнт відповідності
B. Критерій знаків
C. Коефіцієнт Стьюдента (t)*
D. Т-критерій Вілкоксона
E. Критерій Колмогорова – Смирнова
393. При вивченні частоти серцевих скорочень у дітей молодших груп двох дитячих
садочків були отримані наступні дані: в першому дитячому садочку частота серцевих
скорочень складала в середньому 81 уд./хв., в другому – 78 уд./хв. За допомогою якого
показника можна визначити, чи є різниця результатів у двох групах?
A. Коефіцієнт відповідності
B. Критерій знаків
C. Коефіцієнт Стьюдента (t)*
D. Т-критерій Вілкоксона
E. Критерій Колмогорова – Смирнова
394. При вивченні ефективності імунізації дітей проти грипу були отримані наступні дані:
відсоток дітей, які захворіли в групі імунізованих складав 44,3, в групі не імунізованих –
48. За допомогою якого показника можна визначити, чи є різниця результатів у двох
групах?
A. Коефіцієнт відповідності
B. Критерій знаків
C. Коефіцієнт Стьюдента (t)*
D. Т-критерій Вілкоксона
E. Критерій Колмогорова – Смирнова
395. При вивченні захворюваності на гепатит А дітей 0 – 6 років в двох містах були
отримані наступні дані: в місті Т відсоток дітей, які захворіли, склав 0,21, в місті Д – 0,13.
За допомогою якого показника можна визначити, чи є різниця результатів у двох групах?
A. Коефіцієнт відповідності
B. Критерій знаків
C. Коефіцієнт Стьюдента (t)*
D. Т-критерій Вілкоксона
E. Критерій Колмогорова – Смирнова
396. В Козівському районі Тернопільської області вивчали здоров’я 800 дітей у віці 0 – 14
років з неповних сімей. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити
достовірність проведеного дослідження?
A. Похибка репрезентативності*
B. Екстенсивні показники
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
397. В Тернопільській обласній лікарні вивчали розвиток синдрому ендогенної інтоксикації
у 210 хворих на вовчакову нефропатію. За допомогою якого із вказаних показників можна
встановити достовірність проведеного дослідження?
A. Похибка репрезентативності*
B. Екстенсивні показники
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
398. В Тернопільській обласній лікарні вивчали вплив магніто-лазерної терапії у 110
хворих на системний червоний вовчак. За допомогою якого із вказаних показників можна
встановити достовірність проведеного дослідження?
A. Похибка репрезентативності*
B. Екстенсивні показники
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
399. В Хмельницькій області вивчали рівень організації швидкої медичної допомоги
сільському населенню. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити
достовірність проведеного дослідження?
A. Похибка репрезентативності*
B. Екстенсивні показники
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
400. В Тернопільській області вивчали соціально-медичні аспекти захворюваності та
смертності від гострого інфаркту міокарда. За допомогою якого із вказаних показників
можна встановити достовірність проведеного дослідження?
A. Похибка репрезентативності*
B. Екстенсивні показники
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
401. В Тернопільській області вивчали організацію медичної допомоги сільському
населенню в умовах реформування галузі. За допомогою якого із вказаних показників
можна встановити достовірність проведеного дослідження?
A. Похибка репрезентативності*
B. Екстенсивні показники
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
402. В Тернопільській області вивчали методологічні та методичні підходи до аналізу
здоров’я сільського населення. За допомогою якого із вказаних показників можна
встановити достовірність проведеного дослідження?
A. Похибка репрезентативності*
B. Екстенсивні показники
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
403. В Львівській області вивчали носійство HBS-антигену у 150 хворих на системний
червоний вовчак. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити
достовірність проведеного дослідження?
A. Похибка репрезентативності*
B. Екстенсивні показники
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
404. На сільській лікарській дільниці, де проживає 6700 жителів, розгорнуто лікарську
амбулаторію. Посади яких лікарів необхідно встановити в штатному розкладі цієї
амбулаторії?
A. Терапевта, педіатра, стоматолога*
B. Терапевта, педіатра, стоматолога, акушера-гінеколога
C. Терапевта, педіатра, стоматолога, хірурга
D. Терапевта, педіатра, стоматолога, рентгенолога
E. Терапевта, педіатра, стоматолога, акушера-гінеколога, хірурга
405. На території, яку обслуговує сільська дільнична лікарня, проживає 6200 мешканців.
Згідно з планом, профілактичним оглядам підлягало 560 робітників сільських господарств
із різними факторами ризику. Проведено профілактичні огляди 400 робітників. У 120 осіб
виявлено захворювання серцево-судинної системи, з них 90 осіб поставлено на
диспансерний облік. Який з показників найбільш доцільно використати для оцінки
організації диспансеризації в лікарні?
A. Питома вага робітників, охоплених профілактичними оглядами*
B. Питома вага осіб, в яких виявлено захворювання
C. Питома вага осіб, які підлягали профілактичним оглядам
D. Частота захворюваності на серцево-судинні хвороби
E. Питома вага осіб з уперше встановленим діагнозом
406. На сільській лікарській дільниці, де проживає 6700 жителів, розгорнуто сільську
лікарську амбулаторію. Посади яких лікарів-спеціалістів є в штатному розписі цієї
амбулаторії?
A. Лікаря-терапевта, лікаря-педіатра, лікаря-стоматолога, лікаря-акушер-гінеколога,
лікаря-хірурга
B. Лікаря-терапевта, лікаря-педіатра, лікаря-стоматолога, лікаря-акушер-гінеколога
C. Лікаря-терапевта, лікаря-педіатра, лікаря-стоматолога, лікаря-хірурга
D. Лікаря-терапевта, лікаря-педіатра, лікаря-стоматолога, лікаря-рентгенолога
E. Лікаря-терапевта, лікаря-педіатра, лікаря-стоматолога*
407. Головний лікар сільської лікарської дільниці аналізує стан здоров’я населення
дільниці. За звітний рік рівень народжуваності становив 15,2 смертності – 15,4 ‰,
смертності немовлят – 15,8 ‰. Проведіть оцінку рівнів народжуваності, смертності,
природного приросту та смертності немовлят.
A. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст –
від’ємний, смертність немовлят – низький. *
B. Народжуваність – високий рівень, смертність – середній, природний приріст –
від’ємний, смертність немовлят – низький.
C. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст –
позитивний, смертність немовлят – низький.
D. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст –
від’ємний, смертність немовлят – високий.
E. Народжуваність – середній рівень, смертність – середній, природний приріст –
від’ємний, смертність немовлят – середній.
408. Головний лікар сільської лікарської дільниці аналізує стан здоров’я населення
дільниці. За звітний рік рівень народжуваності становив 8,7 смертності – 9,4 ‰,
смертності немовлят – 9,0 ‰. Проведіть оцінку рівнів народжуваності, смертності,
природного приросту та смертності немовлят.
A. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст –
від’ємний, смертність немовлят – низький.
B. Народжуваність – високий рівень, смертність – середній, природний приріст –
від’ємний, смертність немовлят – низький.
C. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст –
позитивний, смертність немовлят – низький.
D. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст –
від’ємний, смертність немовлят – високий.
E. Народжуваність – низький рівень, смертність – середній, природний приріст –
від’ємний, смертність немовлят – низький. *
409. Головний лікар сільської лікарської дільниці аналізує стан здоров’я населення
дільниці. За звітний рік рівень народжуваності становив 27,0 смертності – 26,1 ‰,
смертності немовлят – 26,4 ‰. Проведіть оцінку рівнів народжуваності, смертності,
природного приросту та смертності немовлят.
A. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст –
від’ємний, смертність немовлят – низький.
B. Народжуваність – високий рівень, смертність – високий, природний приріст –
позитивний, смертність немовлят – середній.*
C. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст –
позитивний, смертність немовлят – низький.
D. Народжуваність – високий рівень, смертність – низький, природний приріст – від’ємний,
смертність немовлят – високий.
E. Народжуваність – низький рівень, смертність – середній, природний приріст –
від’ємний, смертність немовлят – низький.
410. Головний лікар сільської лікарської дільниці аналізує стан здоров’я населення
дільниці. За звітний рік рівень народжуваності становив 16,7 смертності – 16,1 ‰,
смертності немовлят – 16,4 ‰. Проведіть оцінку рівнів народжуваності, смертності,
природного приросту та смертності немовлят.
A. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст –
від’ємний, смертність немовлят – низький.
B. Народжуваність – високий рівень, смертність – високий, природний приріст –
позитивний, смертність немовлят – середній.
C. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст –
позитивний, смертність немовлят – низький.*
D. Народжуваність – високий рівень, смертність – низький, природний приріст – від’ємний,
смертність немовлят – високий.
E. Народжуваність – низький рівень, смертність – середній, природний приріст –
від’ємний, смертність немовлят – низький.
411. В результаті аналізу дитячої смертності на сільській лікарській дільниці встановлено,
що в неонатальному періоді помирає 28 % дітей від загальної кількості померлих на
першому році життя, в постнеонатальному – 72 %. Визначте тип смертності немовлят в
даному населеному пункті.
A. Тип «А»
B. Тип «В»
C. Тип «С»*
D. Тип «D»
E. Тип «E»
412. В результаті аналізу дитячої смертності на сільській лікарській дільниці встановлено,
що в неонатальному періоді помирає 61 % дітей від загальної кількості померлих на
першому році життя, в постнеонатальному – 39 %. Визначте тип смертності немовлят в
даному населеному пункті.
A. Тип «А»*
B. Тип «В»
C. Тип «С»
D. Тип «D»
E. Тип «E»
413. В результаті аналізу дитячої смертності на сільській лікарській дільниці встановлено,
що в неонатальному періоді помирає 45 % дітей від загальної кількості померлих на
першому році життя, в постнеонатальному – 54 %. Визначте тип смертності немовлят в
даному населеному пункті.
A. Тип «А»
B. Тип «В»*
C. Тип «С»
D. Тип «D»
E. Тип «E»
414. В результаті аналізу дитячої смертності на сільській лікарській дільниці встановлено,
що в неонатальному періоді помирає 25 % дітей від загальної кількості померлих на
першому році життя, в постнеонатальному – 75 %. Визначте тип смертності немовлят в
даному населеному пункті.
A. Тип «А»
B. Тип «В»
C. Тип «С»*
D. Тип «D»
E. Тип «E»
415. Смертність від серцево-судинних захворювань у районі по місяцях року в
абсолютних цифрах склала: січень - 6; лютий - 9; березень - 11; квітень - 10; травень -16;
червень - 23; липень - 19; серпень - 33; вересень - 58; жовтень - 19; листопад - 11;
грудень - 5. Всього за рік - 220 випадків. Який вид графічного зображення найбільш
наочно покаже помісячні відхилення смертності від серцево-судинних захворювань?
A. Радіальна діаграма*
B. Картодіаграма
C. Картограма
D. Секторна діаграма
E. Стовпчикова діаграма
416. Серед причин смерті населення у сімейного лікаря Б. в поточному році перше місце
займають серцево-судинні захворювання (60 %), друге - новоутворення (18 %), третє -
травми (8,3 %) тощо. За допомогою яких діаграм лікар найбільш наочно зможе
ілюструвати структуру явищ, що вивчаються?
A. Картограма
B. Секторна*
C. Лінійна
D. Радіальна
E. Стовпчикова
417. В районі проживає 70 000 населення. З них у віці 0-14 років - 13,0 %, 15-49 років -
52,0 %, 50 років і старші - 35,0 %. За допомогою якого виду графічного зображення
найдоцільніше відобразити вікову структуру населення району?
A. Радіальна діаграма
B. Секторна діаграма*
C. Лінійна діаграма
D. Стовпчикова діаграма
E. Картограма
418. В минулому звітному році народжуваність на сільській лікарській дільниці складала
10,2 ‰, в м. С – 15 ‰, в м. М – 12 ‰. За допомогою якого виду графічного зображення
найдоцільніше відобразити народжуваність в цих містах?
A. Радіальна діаграма
B. Секторна діаграма
C. Лінійна діаграма
D. Стовпчикова діаграма*
E. Картограма
419. В минулому звітному році смертність на сільській лікарській дільниці складала 16,2
‰, в м. З – 20 ‰, в м. Х – 9,4 ‰. За допомогою якого виду графічного зображення
найдоцільніше відобразити народжуваність в цих містах?
A. Радіальна діаграма
B. Секторна діаграма
C. Лінійна діаграма
D. Стовпчикова діаграма*
E. Картограма
420. Динаміка загальної смертності на сільській лікарській дільниці складала: в 2005 р. –
16,2 ‰, в в 2006 р. – 18,0 ‰, в 2007 р. – 17,8 ‰, в 2008 р. – 16,9 ‰. За допомогою якого
виду графічного зображення найдоцільніше відобразити цей процес?
A. Радіальна діаграма
B. Секторна діаграма
C. Лінійна діаграма*
D. Стовпчикова діаграма
E. Картограма
421. Вивчались рівні загальної смертності населення в 17 районах Тернопільської
області. Визначені райони з високим, середній та низьким рівнями загальної смертності.
За допомогою якого виду графічного зображення найдоцільніше відобразити дане
дослідження?
A. Радіальна діаграма
B. Секторна діаграма
C. Лінійна діаграма
D. Стовпчикова діаграма
E. Картограма*
422. У структурі населення сільської лікарської дільниці питома вага осіб у віці 0-14 років
склала 15 %, частка населення у віці 15-49 років - 69 %, питома вага осіб у віці 50 років і
старших склала 16 %, в тому числі питома вага осіб старших 60 років склала 4 %.
Середня тривалість життя становить 67 років. Оцініть склад населення, що найбільш
вірно характеризує дану демографічну ситуацію.
A. Регресивний склад населення, значний темп постаріння населення
B. Стаціонарний склад населення, помірний темп постаріння населення
C. Прогресивний склад населення, помірний темп постаріння населення
D. Регресивний склад населення, низький темп постаріння населення*
E. Регресивний склад населення, помірний темп постаріння населення
423. Сільський сімейний лікар досліджував склад сімей на своїй дільниці. Виявлено, що
120 сімей були бездітні, 90 – мали 1 дитину, 50 – 2 дітей, 20 – 3 дітей, 10 – 4 дітей і
більше та 300 осіб були самотні. Для скількох сімей характерний звужений тип
відтворення населення?
A. 210*
B. 120
C. 90
D. 170
E. 30
424. Сімейний лікар досліджував число дітей, народжених жінками фертильного віку. Всі
дітей було 700, в тому числі дівчаток 450, а хлопчиків – 250, дівчат старших 15 років – 80.
Яка кількість дітей необхідна для розрахунку показника сумарного відтворення
населення?
A. 450
B. 250
C. 80
D. 700*
E. Немає необхідних показників
425. Серед населення сільської лікарської дільниці зареєстровано 800 випадків
гіпертонічної хвороби на 10000 населення. За допомогою якого статистичного показника
відображений рівень захворюваності населення гіпертонічною хворобою?
A. Співвідношення
B. Наочності
C. Інтенсивний*
D. Екстенсивний
E. Середні величини
426. При вивченні структури захворюваності населення сільської лікарської дільниці
хвороби органів дихання склали 45,0 %. Який статистичний показник відображує питому
вагу хвороб органів дихання?
A. Співвідношення
B. Інтенсивний
C. Наочності
D. Екстенсивний*
E. Середні величини
427. Серед працюючих мешканців сільської лікарської дільниці у поточному році не
хворіли жодного разу 10 %, один раз - 30 %, два рази - 15 %, чотири рази хворіли - 5 %,
всі інші - 5 і більше разів. Яка питома вага працівників, віднесених до ІІІ групи здоров'я?
A. 40 %
B. 10 %*
C. 15 %
D. 60 %
E. 22 %
428. Дільничний лікар-педіатр сільської лікарської дільниці протягом року спостерігав за
здоров’ям 822 дітей. З них жодного разу не хворіло 50 дітей, 1 раз – 200 дітей, 2 рази –
150 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до
першої групи здоров’я?
A. 50
B. 250*
C. 180
D. 370
E. 22
429. Дільничний лікар-педіатр сільської лікарської дільниці протягом року спостерігав за
здоров’ям 822 дітей. З них жодного разу не хворіло 50 дітей, 1 раз – 200 дітей, 2 рази –
150 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до
другої групи здоров’я?
A. 50
B. 250
C. 180
D. 370*
E. 22
430. Дільничний лікар-педіатр сільської лікарської дільниці протягом року спостерігав за
здоров’ям 822 дітей. З них жодного разу не хворіло 50 дітей, 1 раз – 200 дітей, 2 рази –
150 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до
третьої групи здоров’я?
A. 50
B. 250
C. 180
D. 370
E. 202*
431. Дільничний лікар-педіатр сільської лікарської дільниці протягом року спостерігав за
здоров’ям 822 дітей. З них жодного разу не хворіло 50 дітей, 1 раз – 200 дітей, 2 рази –
150 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до
групи частохворіючих?
A. 50
B. 250
C. 180
D. 370
E. 202*
432. Хлопчик 11-ти років за останній рік чотири рази хворів гострими респіраторними
захворюваннями. До якої групи здоров’я належить цей хлопчик? Який відсоток ця група
становить на даний час в країні?
A. Тертя група, 35 %*
B. Четверта група, 35 %
C. Друга група, 35 %
D. Тертя група, 20 %
E. Четверта група, 20 %
433. В учня четвертого класу виявлено різко дисгармонійний фізичний розвиток. Хлопчик
страждає на хронічний бронхіт без значних органічних порушень. Протягом року гострими
захворюваннями не хворів. До якої групи здоров’я він належить? Який відсоток ця група
становить на даний час в країні?
A. Четверта група, 35 %
B. Друга група, 35 %
C. Тертя група, 20 %
D. Тертя група, 35 %*
E. Четверта група, 20 %
434. Чоловік К. на протязі п’яти років страждає на виразкову хворобу шлунку. За останній
рік загострення захворювання було 1 раз. До якої групи здоров’я він належить? Який
відсоток ця група становить на даний час в країні?
A. Четверта група, 35 %
B. Друга група, 35 %
C. Тертя група, 35 %*
D. Тертя група, 20 %
E. Четверта група, 20 %
435. Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного
звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі
захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних
захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків
захворювань, смертності від захворюваності – 2. Скільки випадків захворювань
відноситься до первинної захворюваності?
A. 300
B. 180
C. 480*
D. 458
E. 930
436. Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного
звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі
захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних
захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків
захворювань, смертності від захворюваності – 2. Скільки випадків захворювань
відноситься до загальної захворюваності?
A. 1480
B. 180
C. 480
D. 458
E. 930*
437. Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного
звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі
захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних
захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків
захворювань, смертності від захворюваності – 2. Скільки випадків захворювань
відноситься до вичерпної захворюваності?
A. 1480*
B. 180
C. 480
D. 458
E. 930
438. При обстеженні дитини п’яти років лікар-педіатр сільської лікарської дільниці
встановив факт захворювання на дифтерію. В який термін та куди в цьому випадку лікар
повинен відправити відповідний обліковий документ?
A. Протягом 3 діб, в санепідстанцію
B. Протягом 12 годин, в санепідстанцію*
C. Протягом 12 годин, в інфекційну лікарню
D. Протягом 3 діб, в кабінет інфекційних захворювань
E. Термінова госпіталізація в інфекційну лікарню
439. При обстеженні хворого сімейний лікар сільської лікарської дільниці запідозрив факт
захворювання на сальмонельоз. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен
відправити відповідний обліковий документ?
A. Протягом 12 годин, в інфекційну лікарню
B. Термінова госпіталізація в інфекційну лікарню
C. Протягом 12 годин, в санепідстанцію*
D. Протягом 3 діб, в кабінет інфекційних захворювань
E. Протягом 3 діб, в санепідстанцію
440. У вагітної, яка знаходилася на спостереженні в районній жіночій консультації був
виявлений СНІД. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити
відповідний обліковий документ?
A. Протягом 3 діб, в кабінет інфекційних захворювань
B. Протягом 12 годин, в дерматовенерологічний диспансер
C. Термінова госпіталізація в інфекційну лікарню
D. Протягом 12 годин, в санепідстанцію*
E. Протягом 3 діб, в санепідстанцію
441. При обстеженні хворої дільничний лікар-терапевт сільської лікарської дільниці
запідозрив рак грудей. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити
відповідний обліковий документ?
A. Протягом 12 годин, в онкодиспансер
B. Протягом 12 годин, в інфекційну лікарню
C. Термінова госпіталізація в онкодиспансер
D. Протягом 3 діб, в онкодиспансер*
E. Протягом 3 діб, в санепідстанцію
442. При обстеженні хворого дільничний лікар-терапевт сільської лікарської дільниці
запідозрив шизофренію. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити
відповідний обліковий документ?
A. Протягом 12 годин, в психоневрологічний диспансер
B. Протягом 12 годин, в хірургічне відділення лікарні
C. Протягом 3 діб, в психоневрологічний диспансер*
D. Термінова госпіталізація в психоневрологічний диспансер
E. Протягом 3 діб, в санепідстанцію
443. Сімейний лікар сільської лікарської дільниці при обстеженні хворого запідозрив
активний туберкульоз. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити
відповідний обліковий документ?
A. Протягом 3 діб, в протитуберкульозний диспансер*
B. Протягом 12 годин, в протитуберкульозний диспансер
C. Протягом 12 годин, в хірургічне відділення лікарні
D. Термінова госпіталізація в протитуберкульозний диспансер
E. Протягом 3 діб, в санепідстанцію
444. Сімейний лікар сільської лікарської дільниці при обстеженні хворої запідозрив
трихофітію. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний
обліковий документ?
A. Протягом 12 годин, в дерматовенерологічний диспансер
B. Протягом 3 діб, в санепідстанцію
C. Протягом 12 годин, в хірургічне відділення лікарні
D. Протягом 3 діб, в дерматовенерологічний диспансер*
E. Термінова госпіталізація в дерматовенерологічний диспансер
445. Головний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 3000, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 18 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 400 хворих, з яких 2 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6100. Як розрахувати середньорічну зайнятість ліжка?
A. 6100 / 18*
B. 6100 / 400
C. 400 / 6100
D. 400 / 18
E. 400 / 3000
446. Головний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 3000, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 18 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 400 хворих, з яких 2 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6100. Як розрахувати обіг ліжка?
A. 6100 / 18
B. 6100 / 400
C. 400 / 6100
D. 400 / 18*
E. 400 / 3000
447. Головний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 3000, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 18 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 400 хворих, з яких 2 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6100. Як розрахувати середню тривалість перебування хворого в лікарні?
A. 6100 / 18
B. 6100 / 400*
C. 400 / 6100
D. 400 / 18
E. 400 / 3000
448. Головний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 3000, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 18 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 400 хворих, з яких 2 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6100. Як розрахувати рівень госпіталізації?
A. 6100 / 18
B. 6100 / 400
C. 400 / 6100 × 1000
D. 400 / 18
E. 400 / 3000 × 1000*
449. Головний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 3000, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 18 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 400 хворих, з яких 2 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6100. Як розрахувати лікарняну летальність?
A. 2 / 6100 × 100
B. 2 / 400
C. 400 / 6100 × 1000
D. 2 / 400 × 100*
E. 400 / 3000 × 1000
450. Головний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 3000, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 18 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 400 хворих, з яких 2 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6100. Як розрахувати середньорічну зайнятість ліжка?
A. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість ліжок*
B. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість хворих, що вибули із стаціонару
C. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість ліжок
D. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість населення
E. Кількість померлих в стаціонарі / кількість хворих, що вибули із стаціонару
451. Головний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 3000, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 18 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 400 хворих, з яких 2 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6100. Як розрахувати обіг ліжка?
A. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість ліжок
B. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість хворих, що вибули із стаціонару
C. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість ліжок*
D. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість населення
E. Кількість померлих в стаціонарі / кількість хворих, що вибули із стаціонару
452. Головний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 3000, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 18 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 400 хворих, з яких 2 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6100. Як розрахувати середню тривалість перебування хворого в лікарні?
A. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість ліжок
B. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість хворих, що вибули із стаціонару*
C. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість ліжок
D. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість населення
E. Кількість померлих в стаціонарі / кількість хворих, що вибули із стаціонару
453. Головний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 3000, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 18 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 400 хворих, з яких 2 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6100. Як розрахувати рівень госпіталізації?
A. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість ліжок × 1000
B. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість хворих, що вибули із стаціонару
C. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість ліжок
D. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість населення × 1000
E. Кількість померлих в стаціонарі / кількість хворих, що вибули із стаціонару × 1000*
454. Головний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 3000, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 18 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 400 хворих, з яких 2 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6100. Як розрахувати лікарняну летальність?
A. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість ліжок × 1000
B. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість хворих, що вибули із стаціонару
C. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість ліжок
D. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість населення × 1000
E. Кількість померлих в стаціонарі / кількість хворих, що вибули із стаціонару × 100*
455. Сімейний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 2500, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 20 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 480 хворих, з яких 3 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6800. Як розрахувати середньорічну зайнятість ліжка?
A. 6800 / 20*
B. 6800 / 480
C. 480 / 6800
D. 480 / 20
E. 480 / 2500
456. Сімейний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 2500, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 20 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 480 хворих, з яких 3 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6800. Як розрахувати обіг ліжка?
A. 6800 / 20
B. 6800 / 480
C. 480 / 6800
D. 480 / 20*
E. 480 / 2500
457. Сімейний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 2500, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 20 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 480 хворих, з яких 3 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6800. Як розрахувати середню тривалість перебування хворого в лікарні?
A. 6800 / 20
B. 6800 / 480*
C. 480 / 6800
D. 480 / 20
E. 480 / 2500
458. Сімейний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 2500, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 20 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 480 хворих, з яких 3 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6800. Як розрахувати рівень госпіталізації?
A. 6800 / 20
B. 6800 / 480
C. 480 / 6800 × 1000
D. 480 / 20
E. 480 / 2500 × 1000*
459. Сімейний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 2500, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 20 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 480 хворих, з яких 3 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6800. Як розрахувати лікарняну летальність?
A. 3 / 6800 × 100
B. 3 / 480
C. 480 / 6800 × 1000
D. 3 / 480 × 100*
E. 480 / 2500 × 1000
460. Сімейний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 2500, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 20 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 480 хворих, з яких 3 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6800. Як розрахувати середньорічну зайнятість ліжка?
A. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість ліжок*
B. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість хворих, що вибули із стаціонару
C. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість ліжок
D. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість населення
E. Кількість померлих в стаціонарі / кількість хворих, що вибули із стаціонару
461. Сімейний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 2500, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 20 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 480 хворих, з яких 3 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6800. Як розрахувати обіг ліжка?
A. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість ліжок
B. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість хворих, що вибули із стаціонару
C. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість ліжок*
D. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість населення
E. Кількість померлих в стаціонарі / кількість хворих, що вибули із стаціонару
462. Сімейний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 2500, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 20 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 480 хворих, з яких 3 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6800. Як розрахувати середню тривалість перебування хворого в лікарні?
A. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість ліжок
B. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість хворих, що вибули із стаціонару*
C. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість ліжок
D. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість населення
E. Кількість померлих в стаціонарі / кількість хворих, що вибули із стаціонару
463. Сімейний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 2500, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 20 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 480 хворих, з яких 3 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6800. Як розрахувати рівень госпіталізації?
A. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість ліжок × 1000
B. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість хворих, що вибули із стаціонару
C. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість ліжок
D. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість населення × 1000
E. Кількість померлих в стаціонарі / кількість хворих, що вибули із стаціонару × 1000*
464. Сімейний лікар сільської дільничної дільниці, населення якої складає 2500, аналізує
основні показники діяльності дільничної лікарні, розрахованої на 20 ліжок. Всього за рік
пролікувалося 480 хворих, з яких 3 померло. Загальна кількість ліжко-днів становила
6800. Як розрахувати лікарняну летальність?
A. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість ліжок × 1000
B. Кількість проведених хворими ліжко-днів / кількість хворих, що вибули із стаціонару
C. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість ліжок
D. Кількість хворих, що вибули із стаціонару / кількість населення × 1000
E. Кількість померлих в стаціонарі / кількість хворих, що вибули із стаціонару × 100*
465. Середня чисельність населення сільського району – 65000 чол., сумарна планова
потужність амбулаторно-поліклінічних закладів району 1115 відвідувань за зміну. За рік
зареєстровано 385600 відвідувань лікарів та 52300 викликів. Обчисліть показник
забезпеченості населення району амбулаторно-поліклінічною допомогою.
A. Кількість відвідувань за зміну / середня чисельність населення × 10000*
B. Кількість відвідувань + кількість викликів / середньорічна чисельність населення
C. Кількість відвідувань за зміну / кількість викликів × 10000
D. Кількість відвідувань за зміну / кількість викликів
E. Кількість відвідувань - кількість викликів / середньорічна чисельність населення
466. Середня чисельність населення сільського району – 65000 чол., сумарна планова
потужність амбулаторно-поліклінічних закладів району 1115 відвідувань за зміну. За рік
зареєстровано 385600 відвідувань лікарів та 52300 викликів. Обчисліть кількість
відвідувань на 1 мешканця.
A. Кількість відвідувань за зміну / середня чисельність населення × 10000
B. Кількість відвідувань + кількість викликів / середньорічна чисельність населення*
C. Кількість відвідувань за зміну / кількість викликів × 10000
D. Кількість відвідувань за зміну / кількість викликів
E. Кількість відвідувань - кількість викликів / середньорічна чисельність населення
467. В поліклініці центральної районної лікарні до дільничних терапевтів протягом року
зареєстровано 18300 відвідувань і 4800 викликів. Число зайнятих посад дільничних
терапевтів – 4,5. Обчисліть показник навантаження (функцію) дільничних терапевтів.
A. Число зайнятих посад терапевтів / середня чисельність населення × 10000
B. Кількість відвідувань + кількість викликів / середньорічна чисельність населення
C. Число зареєстрованих відвідувань до терапевтів + число викликів / число зайнятих
посад терапевтів*
D. Число зареєстрованих відвідувань до терапевтів / кількість викликів
E. Число зайнятих посад терапевтів / число зареєстрованих відвідувань до терапевтів
468. До дільничного педіатра сільської лікарської амбулаторії протягом року
зареєстровано 2900 відвідувань і 1200 викликів. Обчисліть функцію лікарської посади.
A. Фактичне навантаження лікаря / нормативне навантаження лікаря × 100*
B. Кількість відвідувань + кількість викликів / середньорічна чисельність населення
C. Число зареєстрованих відвідувань до терапевтів + число викликів / число зайнятих
посад терапевтів
D. Число зареєстрованих відвідувань до терапевтів / кількість викликів
E. Число зайнятих посад терапевтів / число зареєстрованих відвідувань до терапевтів
469. До дільничного терапевта сільської лікарської амбулаторії протягом року
зареєстровано 3500 відвідувань і 2200 викликів. Обчисліть функцію лікарської посади.
A. Фактичне навантаження лікаря / нормативне навантаження лікаря × 100*
B. Кількість відвідувань + кількість викликів / середньорічна чисельність населення
C. Число зареєстрованих відвідувань до терапевтів + число викликів / число зайнятих
посад терапевтів
D. Число зареєстрованих відвідувань до терапевтів / кількість викликів
E. Число зайнятих посад терапевтів / число зареєстрованих відвідувань до терапевтів
470. Середня чисельність населення сільського району – 45000 чол., сумарна планова
потужність амбулаторно-поліклінічних закладів району 850 відвідувань за зміну. За рік
зареєстровано 250600 відвідувань лікарів та 40300 викликів. Обчисліть показник
забезпеченості населення району амбулаторно-поліклінічною допомогою.
A. Кількість відвідувань за зміну / середня чисельність населення × 10000*
B. Кількість відвідувань + кількість викликів / середньорічна чисельність населення
C. Кількість відвідувань за зміну / кількість викликів × 10000
D. Кількість відвідувань за зміну / кількість викликів
E. Кількість відвідувань - кількість викликів / середньорічна чисельність населення
471. Середня чисельність населення сільського району – 45000 чол., сумарна планова
потужність амбулаторно-поліклінічних закладів району 850 відвідувань за зміну. За рік
зареєстровано 250600 відвідувань лікарів та 40300 викликів. Обчисліть кількість
відвідувань на 1 мешканця.
A. Кількість відвідувань за зміну / середня чисельність населення × 10000
B. Кількість відвідувань + кількість викликів / середньорічна чисельність населення*
C. Кількість відвідувань за зміну / кількість викликів × 10000
D. Кількість відвідувань за зміну / кількість викликів
E. Кількість відвідувань - кількість викликів / середньорічна чисельність населення
472. На сільській лікарській дільниці проживає 3000 дорослого населення і 1400 –
дитячого. Як розрахувати кількість ставок сільського дільничного лікаря-терапевта?
A. 1400 × 1 / 800
B. 3000 × 1 / 1700*
C. 1400 × 1 / 1700
D. 3000 × 1 / 800
E. 3000 × 1 / 2500
473. На сільській лікарській дільниці проживає 3000 дорослого населення і 1400 –
дитячого. Як розрахувати кількість ставок сільського дільничного лікаря-педіатра?
A. 1400 × 1 / 800*
B. 3000 × 1 / 1700
C. 1400 × 1 / 1700
D. 3000 × 1 / 800
E. 3000 × 1 / 2500
474. На сільській лікарській дільниці проживає 3000 дорослого населення і 1400 –
дитячого. Як розрахувати кількість ставок сільського лікаря-стоматолога для дорослого
населення?
A. 3000 × 1 / 800
B. 3000 × 0,5 / 1700
C. 3000 × 0,25 / 1700
D. 3000 × 0,25 / 1000*
E. 3000 × 1 / 2500
475. На сільській лікарській дільниці проживає 3000 дорослого населення і 1400 –
дитячого. Як розрахувати кількість ставок сільського лікаря-стоматолога для дитячого
населення?
A. 1400 × 1 / 800
B. 1400 × 0,5 / 1700
C. 1400 × 0,25 / 1700
D. 1400 × 0,25 / 1000*
E. 1400 × 1 / 2500
476. Головний лікар сільської лікарської дільниці, на якій проживає 2500 дорослого
населення і 900 – дитячого, планує штати дільниці. Як розрахувати кількість ставок
сільського дільничного лікаря-терапевта?
A. 900 × 1 / 800
B. 2500 × 1 / 1700*
C. 900 × 1 / 1700
D. 2500 × 1 / 800
E. 2500 × 1 / 2500
477. Головний лікар сільської лікарської дільниці, на якій проживає 2500 дорослого
населення і 900 – дитячого, планує штати дільниці. Як розрахувати кількість ставок
сільського дільничного лікаря-педіатра?
A. 900 × 1 / 800*
B. 2500 × 1 / 1700
C. 900 × 1 / 1700
D. 2500 × 1 / 800
E. 2500 × 1 / 2500
478. Головний лікар сільської лікарської дільниці, на якій проживає 2500 дорослого
населення і 900 – дитячого, планує штати дільниці. Як розрахувати кількість ставок
сільського лікаря-стоматолога для дорослого населення?
A. 2500 × 1 / 800
B. 2500 × 0,5 / 1700
C. 2500 × 0,25 / 1700
D. 2500 × 0,25 / 1000*
E. 2500 × 1 / 2500
479. Головний лікар сільської лікарської дільниці, на якій проживає 2500 дорослого
населення і 900 – дитячого, планує штати дільниці. Як розрахувати кількість ставок
сільського лікаря-стоматолога для дитячого населення?
A. 900 × 1 / 800
B. 900 × 0,5 / 1700
C. 900 × 0,25 / 1700
D. 900 × 0,25 / 1000*
E. 900 × 1 / 2500
480. На сільській лікарській дільниці зареєстрована епідемія дифтерії. Дільничний педіатр
дав розпорядження медсестрам зробити мазки із зіву дітей дитячого садочку та
початкових класів середньої школи. Як називається проведений захід?
A. Поточний медичний огляд
B. Цільовий медичний огляд*
C. Диспансеризація
D. Патронаж
E. Санітарно-профілактична робота
481. Хвора В. 16 днів лікувалася з приводу гострої пневмонії в сільській дільничній лікарні.
Яку лікувально-профілактичну допомогу отримала хвора?
A. Спеціалізована лікарська допомога
B. Вузькоспеціалізована та висококваліфікована лікарська допомога
C. Перша лікарська допомога
D. Долікарська допомога
E. Кваліфікована лікарська допомога*
482. Хвора Ж. 15 днів лікувалася з приводу загострення хронічного бронхіту в сільській
лікарській амбулаторії. На якому етапі надання лікувально-профілактичної допомоги вона
буде здійснюватися?
A. Першому*
B. Другому
C. Третьому
D. Четвертому
E. П’ятому
483. Мешканець села Д. лікувався в нефрологічному відділенні обласної лікарні 21 день з
приводу загострення хронічного гломерулонефриту. Яку лікувально-профілактичну
допомогу отримав хворий?
A. Спеціалізована лікарська допомога
B. Вузькоспеціалізована та висококваліфікована лікарська допомога*
C. Перша лікарська допомога
D. Долікарська допомога
E. Кваліфікована лікарська допомога
484. Мешканець села К. лікувався в нефрологічному відділенні обласної лікарні 18 днів з
приводу полікістозу нирок. На якому етапі надання лікувально-профілактичної допомоги
вона буде здійснюватися?
A. Першому
B. Другому
C. Третьому*
D. Четвертому
E. П’ятому
485. Дитині 4 років з вродженою вадою серця, мешканцю села, була проведена корегуюча
операція на серці в інституті ім. Амосова. Яку лікувально-профілактичну допомогу
отримав хворий?
A. Спеціалізована лікарська допомога
B. Вузькоспеціалізована та висококваліфікована лікарська допомога*
C. Перша лікарська допомога
D. Долікарська допомога
E. Кваліфікована лікарська допомога
486. Дитині 4 років з вродженою вадою серця, мешканцю села, була проведена корегуюча
операція на серці в інституті ім. Амосова. На якому етапі надання лікувально-
профілактичної допомоги вона була здійснена?
A. Першому
B. Другому
C. Третьому
D. Четвертому*
E. П’ятому
487. Обласний акушер-гінеколог, викликаний по санавіації, проводив екстрену операцію
(кесарів розтин) в пунктовому селі. Яку лікувально-профілактичну допомогу отримала
породілля?
A. Спеціалізована лікарська допомога
B. Вузькоспеціалізована та висококваліфікована лікарська допомога*
C. Перша лікарська допомога
D. Долікарська допомога
E. Кваліфікована лікарська допомога
488. В поточному році в районі діяльності поліклініки зареєстровано 1450 захворювань на
1000 населення, в тому числі 650 випадків з вперше встановленим діагнозом. На основі
якого офіційного документу розраховані ці показники?
A. Медична карта амбулаторного хворого*
B. Статистичний талон для реєстрації заключного (уточненого) діагнозу
C. Журнал реєстрації хворих
D. Листок непрацездатності
E. Щоденник лікаря
489. В районі діяльності ЦРБ в поточному році госпіталізована захворюваність склала 200
випадків на 1000 населення. На основі якого офіційного документу розрахований цей
показник?
A. Листок непрацездатності
B. Статистичний талон для реєстрації заключного (уточненого) діагнозу
C. Історія хвороби
D. Статистична карта хворого, що вибув із стаціонару*
E. Журнал реєстрації хворих
490. На прийом до лікаря-терапевта поліклініки прийшов пацієнт, у якого він виявив
гіпертонічну хворобу. Який офіційний статистичний документ повинен заповнити лікар в
цьому випадку?
A. Історія хвороби
B. Статистична карта хворого, що вибув із стаціонару
C. Статистичний талон для реєстрації заключного (уточненого) діагнозу*
D. Листок непрацездатності
E. Журнал реєстрації хворих
491. На машинобудівному заводі проведено поглиблене вивчення захворюваності з
тимчасовою непрацездатністю. Визначити обліковий документ, що використовувався в
цьому випадку.
A. Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів
B. Медична карта амбулаторного хворого
C. Звіт про причини тимчасової непрацездатності
D. Лікарняний листок
E. Особова карта обліку тимчасової непрацездатності*
492. У даному році на дільниці лікаря К. міської лікарні № 2 зареєстровано 1300 випадків
гострих захворювань, 5 випадків з вперше установленим діагнозом хронічних і 35
хронічних захворювань, зареєстрованих у попередні роки. Визначити дані, які необхідні
для розрахунку «розповсюдженості» хвороб.
A. 1300; 5
B. 1300; 5; 35*
C. 1300; 35
D. 1300
E. 5; 35
493. Протягом трьох років хворий М. знаходився на диспансерному обліку у зв'язку з
захворюванням на пневмонію. У даному році він тричі звертався за медичною допомогою
з приводу загострення цієї хвороби. Необхідно статистичне врахувати ці звернення:
A. Заповняється тільки один статистичний талон з (-) на перше звернення з приводу його
загострення*
B. На всі три первинні звернення заповнюються статистичні талони зі знаком (+)
C. На жодне первинне звернення статистичний талони не заповнюються
D. Статистичний талон (+) заповнюється на перше загострення; друге та третє
загострення фіксуються статистичними талонами зі знаками (-)
E. На всі три первинні звернення заповнюються статистичні талони зі знаком (-)
494. Хвора Н. 21.02. вперше в даному році звернулася до лікаря. Діагноз ГРВІ. Який
обліковий статистичний медичний документ повинен заповнити лікар у цьому випадку?
A. Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів з позначкою (+)*
B. Статистичний талон для реєстрації заключних діагнозів заповнювати не треба
C. Статистичний талон заповнювати треба, але знак (+) не ставити
D. Варто заповнити термінове повідомлення про випадок інфекційного захворювання
E. Необхідна облікова форма не зазначена
495. Для аналізу діяльності стаціонару головний лікар запросив статистичні дані
прочастоту госпіталізованої захворюваності населення району. На основі якого
статистичного документу розраховані ці дані?
A. Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару*
B. Листок руху хворих по стаціонару
C. Історія хвороби
D. Щоденник роботи лікаря
E. Статистичний талон для реєстрації заключного (уточненого) діагнозу
496. До лікаря сільської лікарської амбулаторії двічі протягом календарного року (у
березні та листопаді) звертався пацієнт. У двох випадках йому було поставлено один і
той же діагноз — ГРВІ. Як заповнити «Статистичні талони для реєстрації заключних
(уточнених) діагнозів» для обліку цих випадків захворювань?
A. На кожен випадок окремо з позначкою «-»
B. На кожен випадок окремо з позначкою «+»*
C. На перший випадок - з позначкою «+», на другий - з позначкою «-»
D. На перший випадок з позначкою «+», на другий - не заповнюється
E. На жодний із випадків — не заповнюється
497. З приводу гострого трахеїту хворий звертався у поліклініку 10.03 і 14.05. При цьому
належить заповнити:
A. Два статистичних талони для реєстрації уточненого діагнозу з позначкою «+»*
B. Один статистичний талон для реєстрації уточненого діагнозу з позначкою «+»
C. Один статистичний талон для реєстрації уточненого діагнозу з позначкою «+» та один
талон з позначкою «-»
D. Два статистичних талони для реєстрації уточненого діагнозу з позначкою «-»
E. Два статистичних талони для реєстрації уточненого діагнозу з позначкою «—» та один
талон з позначкою «+»
498. Сімейний лікар вивчає первинну захворюваність серед пацієнтів своєї дільниці. Що з
наведених положень є методикою розрахунку цієї захворюваності?
A. Кількість захворювань, які зареєстровані вперше в даному році (всі гострі + вперше в
житті виявлені хронічні захворювання) × 1000 / Середньорічна чисельність населення*
B. Кількість зареєстрованих гострих захворювань × 1000 / середньорічна чисельність
населення
C. Кількість зареєстрованих хронічних захворювань × 1000 / Середньорічна чисельність
населення
D. Кількість хронічних захворювань, які зареєстровані вперше в даному році /
Середньорічна чисельність населення
E. Кількість захворювань, які зареєстровані вперше в даному році (всі гострі + вперше
виявлені хронічні захворювання) / Середньорічна чисельність населення
499. Первинна захворюваність на сільській лікарській дільниці з радіусом обслуговування
3—5 км складає 420 випадків на 1000 жителів. В районі, до якого належить ця дільниця,
показник первинної захворюваності складає 650 ‰. Яка найімовірніша причина низького
рівня захворюваності на дільниці?
A. Неповний облік захворювань*
B. Постаріння населення
C. Низькій рівень санітарної культури населення
D. Міграція населення
E. Проведені профілактичні заходи
500. Хворий К. звернувся вперше в календарному році з діагнозом виразкова хвороба
шлунка, який був встановлений в минулому році. Як правильно заповнити статистичний
талон?
A. Статистичний талон заповнити зі знаком (-)*
B. Статистичний талон заповнити зі знаком (+)
C. Статистичний талон не заповнювати
D. Статистичний талон заповнити, але не відмітити знака (+) і (-)
E. У статистичному талоні відмітити знак (+) і (-)
501. До лікаря-терапевта районної поліклініки звернувся хворий, що працює у цеху
меблевої фабрики, де покривають меблі фарбами і лаком. Скарги хворого та об'єктивні
дані свідчили про гостре професійне отруєння. Лікар тимчасово звільнив постраждалого
від роботи, призначив лікування і заповнив «Екстрене повідомлення...». У яку з наведених
установ він повинен його направити?
A. У спеціалізовану клініку, що підтверджує захворювання
B. На підприємство, де працює постраждалий
C. У медико-санітарну частину підприємства
D. Головному лікарю ТМО
E. У районну санітарно-епідеміологічну станцію*
502. У дитини після обстеження було встановлено діагноз: епідемічний паротит. Який
документ слід заповнити для обліку даного захворювання?
A. Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання...*
B. Медичну карту амбулаторного хворого
C. Контрольну карту диспансерного спостереження
D. Талон амбулаторного пацієнта
E. Медичну карту стаціонарного хворого
503. На дільниці педіатра К. в кінці року рівень загальної захворюваності виріс на 75 %.
Що в першу чергу необхідно вивчити для з'ясування причини такого росту?
A. Необхідно вивчити побутові умови
B. Необхідно вивчити структуру захворюваності*
C. Необхідно вивчити рівень санітарної культури батьків
D. Необхідно вивчити матеріальне становище сімей
E. Необхідно вивчити здоров'я батьків
504. Під час проведення аналізу захворюваності школярів вікових груп 7-10, 11 - 14 та 15-
17 років встановлено, що один з класів захворювань найбільш поширений. Які це
хвороби?
A. Інфекційні захворювання
B. Хвороби органів травлення
C. Травми й отруєння
D. Хвороби шкіри
E. Хвороби органів дихання*
505. Головний лікар поліклініки дав завдання дільничному лікарю вивчати поширеність Н-
ної хвороби на дільниці. За яким документом лікар проводив вивчення цієї хвороби?
A. За статистичними талонами з позначками «+» і «—»*
B. За журналом профоглядів
C. За картами хворих, що вибули із стаціонару
D. За статистичними талонами зі знаком «+»
E. За талонами на прийом до лікаря
506. Головний лікар поліклініки дав завдання дільничному лікарю вивчати патологічну
ураженість населення гіпертонічною хворобою на дільниці. За яким документом
вивчається патологічна ураженість населення?
A. За журналом профоглядів*
B. За статистичними талонами зі знаком «-»
C. За талонами на прийом до лікаря
D. За статистичними талонами зі знаком «+»
E. За статистичними талонами зі знаком «+» і «-»
507. Лікарем-терапевтом вивчається рівень загальної захворюваності населення дільниці.
Який обліково-статистичний документ було ним використано з цієї метою?
A. Статистичні талони зі знаками «+» і «-»*
B. Медичні карти амбулаторного хворого
C. Статистичні талони зі знаком «-»
D. Статистичні карти хворих, які вибули зі стаціонару
E. Статистичні талони зі знаком «-»
508. У класі середньої школи навчається 38 школярів. Протягом року 4 учні не хворіли
зовсім, 8 хворіли один раз, 11 — двічі, 6 — тричі, 4 учні — 4 рази, 5 учнів — 6 разів і
більше. Скільки учнів у класі належать до групи часто хворіючих?
A. 1 учень
B. 2 учні
C. 4 учні
D. 9 учнів*
E. 15 учнів
509. Дільничному лікарю доручено провести аналіз захворюваності на підпорядкованій
йому дільниці. Який вид захворюваності визначає групу тривало і часто хворіючих?
A. Захворювання на найважливіші хвороби
B. Госпіталізована захворюваність
C. Загальна захворюваність
D. Інфекційна захворюваність
E. 3 тимчасовою втратою працездатності*
510. Дільничний лікар-терапевт веде амбулаторний прийом. Який статистичний документ
використовує лікар для обліку звернень в поліклініку?
A. Щоденник роботи лікаря
B. Екстрене повідомлення про гострозаразне захворювання
C. Талон на прийом до лікаря
D. Статистичний талон для реєстрації заключного(уточненого) діагнозу*
E. Контрольну карту диспансерного нагляду
511. Сімейний лікар-терапевт на амбулаторному прийомі у хворого виявив гіпертонічну
хворобу і взяв його під диспансерний нагляд. Які статистичні документи у цьому випадку
заповнює лікар?
A. Статистичний талон для реєстрації уточненого(заключного) діагнозу, карту
амбулаторного хворого, контрольну карту диспансерного нагляду*
B. Статистичний талон для реєстрації уточненого(заключного) діагнозу, контрольну карту
диспансерного нагляду, повідомлення про хронічне захворювання
C. Талон на прийом до лікаря, карту амбулаторного хворого
D. Карту амбулаторного хворого, лікарняний листок
E. Карту вибулого із стаціонару, контрольну карту диспансерного нагляду
512. Протягом звітного року в місті Н з населенням 20000 зареєстровано 14000 випадків
вперше в житті виявлених захворювань. Який показник здоров'я можна обчислити
використовуючи ці дані?
A. Патологічну враженість
B. Структуру захворюваності
C. Поширеність захворювань
D. Окремі види захворюваності
E. Первинну захворюваність*
513. Лікарю-терапевту доручено провести аналіз захворюваності населення на дільниці.
Яке джерело вивчення захворюваності забезпечує найбільш повний облік гострих
захворювань?
A. Звернення в амбулаторно-поліклінічне відділення*
B. Опитування
C. Госпіталізація в стаціонари
D. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності
E. Профілактичні огляди
514. На автотранспортному підприємстві за останні 5 років зареєстрований ріст
захворюваності робітників радикулітом (у випадках на 100 працівників). Рік: 1-й. - 5,3; 2-й.
- 5,5; 3-й. - 5,8; 4-й. - 6,1; 5-й. - 6,5. Яка група факторів в даному випадку більше всього
обумовлює зростання захворюваності?
A. Умови побуту
B. Умови праці*
C. Спадковість
D. Характер відпочинку
E. Умови життя
515. Є дані про чисельність працівників, число випадків захворювань з тимчасовою
втратою працездатності на заводі Н. Який показник можна розрахувати згідно форми
23тн?
A. Питому вагу тих, хто хворіє
B. Число випадків непрацездатності на 100 працюючих*
C. Число днів непрацездатності на 100 працюючих
D. Структуру випадків і днів непрацездатності з окремих хвороб
E. Середню тривалість одного випадку непрацездатності з усіх хвороб
516. Є дані про число працівників на хімічному підприємстві й число днів
непрацездатності працюючих. Який показник можна розрахувати згідно форми 23тн?
A. Поширеність захворювань
B. Число випадків непрацездатності на 100 працюючих
C. Число днів непрацездатності на 100 працюючих*
D. Питому вагу захворілих
E. Індекс здоров'я
517. Наведені дані про загальне число випадків захворювань з тимчасовою втратою
працездатності серед працюючих на машинобудівному заводі, а також по окремих
нозологічних формах. Який показник можна розрахувати відповідно до форми 23тн?
A. Число випадків непрацездатності на 100 працюючих
B. Число випадків непрацездатності по окремих нозологічних формах на 100 працюючих
C. Структуру випадків тимчасової непрацездатності*
D. Число днів непрацездатності на 100 працюючих
E. Первинну захворюваність
518. Серед працюючих на промисловому підприємстві зареєстровано 1200 випадків
непрацездатності та 12 000 днів непрацездатності. Який показник захворюваності з
тимчасовою втратою працездатності слід розрахувати на основі цих даних?
A. Число випадків непрацездатності на 100 працюючих
B. Середню тривалість одного випадку*
C. Число днів непрацездатності на 100 працюючих
D. Відсоток робітників, які жодного разу не хворіли протягом року
E. Відсоток осіб, які тривало та часто хворіли
519. Приведені такі дані: на промисловому підприємстві середньорічна кількість
працюючих — 200 чоловік, які були непрацездатними 12 000 днів. Який показник
захворюваності з тимчасовою втратою працездатності можна розрахувати на основі цих
даних?
A. Число випадків непрацездатності на 100 працюючих
B. Середню тривалість одного випадку
C. Число днів непрацездатності на 100 працюючих*
D. Відсоток робітників, які ні разу не хворіли протягом року
E. Відсоток осіб, які тривало та часто хворіли
520. Сімейному лікарю доручено вивчити захворюваність із тимчасовою втратою
працездатності на прикріпленій дільниці. За допомогою яких облікових документів можна
визначити показники захворюваності з тимчасовою втратою працездатності
A. Звіт про тимчасову непрацездатність
B. Звіт про тимчасову непрацездатність, листок непрацездатності*
C. Звіт про тимчасову непрацездатність, листок непрацездатності, карта хворого, що
вибув із стаціонару
D. Звіт про тимчасову непрацездатність, листок непрацездатності, лікарське свідоцтво
про смерть
E. Звіт про тимчасову непрацездатність, Листок непрацездатності, зведена відомість
обліку захворювань та причин смерті в лікувальному закладі
521. Серед 11 000 працюючих на промисловому підприємстві зареєстровано 12 000
випадків непрацездатності. Який показник захворюваності з тимчасовою втратою
працездатності слід розрахувати на підставі цих даних?
A. Кількість випадків непрацездатності на 100 працюючих*
B. Середня тривалість одного випадку
C. Кількість днів непрацездатності на 100 працюючих
D. Питома вага робітників, які жодного разу не хворіли протягом року
E. Питома вага осіб, які тривало та часто хворіли
522. При вивченні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності робітників
машинобудівельного заводу середня тривалість одного випадку склала 20 днів. Які
захворювання вплинули на величину показника?
A. Хронічні*
B. Гострі
C. З підгострим перебігом
D. Преморбідні форми хвороб
E. Важкообумовлені
523. Цеховому лікарю доручено вивчити захворюваність з тимчасовою втратою
працездатності на підприємстві. За допомогою яких статистичних документів можна
визначити показники захворюваності з тимчасовою втратою працездатності?
A. Звіт про тимчасову непрацездатність, картка диспансерного спостереження
B. Звіт про тимчасову непрацездатність, зведена відомість обліку захворюваності
населення
C. Листок непрацездатності, картка хворого, що вибув із стаціонару
D. Листок непрацездатності, лікарське свідоцтво про смерть
E. Звіт про тимчасову непрацездатність, листок непрацездатності*
524. Визначити, до якої групи здоров'я буде віднесено хлопчика 10 років, якщо відомо, що
він протягом року 3 рази хворів на гострі респіраторні інфекції.
A. Друга група здоров'я*
B. Перша група здоров'я
C. Третя група здоров'я
D. Четверта група здоров'я
E. П'ята група здоров'я
525. Дівчинка 14 років має хронічне захворювання на бронхіальну астму у стадії
субкомпенсащї. За останній рік було 3 загострення хвороби. Яка група здоров'я у цієї
дівчинки?
A. Четверта група здоров'я*
B. Перша група здоров'я
C. Друга група здоров'я
D. Третя група здоров'я
E. П'ята група здоров'я
526. Оцінюючи стан здоров'я учнів восьмого класу загальноосвітньої школи, лікар
встановив наявність у одного з учнів гіпертрофії мигдаликів III ступеню, хронічного риніту
та вегето-судинної дистонії. Функціональні можливості організму знижені. За станом
здоров'я цей учень відноситься до:
A. V групи
B. І групи
C. II групи
D. III групи
E. IV групи*
527. Дільничному педіатру доручено провести аналіз первинної захворюваності немовлят.
Що він повинен взяти за одиницю спостереження в її вивченні?
A. Випадок гострого захворювання*
B. Випадок загострення хронічного захворювання
C. Випадок хронічного захворювання
D. Випадок підгострого захворювання
E. Усі випадки захворювань
528. Дільничному терапевту доручено провести аналіз первинної захворюваності
немовлят. Що він повинен взяти за одиницю спостереження в її вивченні?
A. Випадок загострення хронічного захворювання
B. Випадок хронічного захворювання
C. Випадок хронічного захворювання, яке виникло вперше в даному році*
D. Випадок підгострого захворювання
E. Усі випадки захворювань
529. Дільничному педіатру доручено провести аналіз вичерпної захворюваності дітей. Що
він повинен взяти за одиницю спостереження в її вивченні?
A. Усі випадки гострих захворювань
B. Випадок загострення хронічного захворювання
C. Усі випадки хронічних захворювань
D. Усі випадки гострих та хронічних захворювань
E. Усі випадки захворювань при звертальності та профоглядах*
530. Заступник головного лікаря з медичної роботи провів дослідження рівня
захворюваності населення, яке обслуговується у поліклініці, за останні 5 років. За
допомогою яких статистичних величин він може обчислити рівні поширеності хвороб?
A. Абсолютні величини
B. Стандартизовані величини
C. Середні величини
D. Відносні величини*
E. Величини динамічного ряду
531. Лікар санстанції провів дослідження рівнів інфекційної захворюваності населення за
останні 5 років. За допомогою яких статистичних величин він може обчислити рівні
поширеності інфекційних хвороб?
A. Абсолютні величини
B. Стандартизовані величини
C. Середні величини
D. Відносні величини*
E. Величини динамічного ряду
532. Серед населення міста А. зареєстровано 500 випадків сечокам'яної хвороби на
10000 населення. За допомогою якого статистичного показника відображена поширеність
захворюваності населення сечокам'яною хворобою?
A. Співвідношення
B. Інтенсивний*
C. Наочності
D. Екстенсивний
E. Середні величини
533. Серед населення міста Х. зареєстровано 800 випадків гіпертонічної хвороби на
10000 населення. За допомогою якого статистичного показника відображений рівень
захворюваності населення гіпертонічною хворобою?
A. Співвідношення
B. Наочності
C. Інтенсивний*
D. Екстенсивний
E. Середні величини
534. Серед населення міста У. зареєстровано 32 випадки туберкульозу на 10000
населення. За допомогою якого статистичного показника відображений рівень
захворюваності населення на туберкульоз?
A. Співвідношення
B. Наочності
C. Середні величини
D. Екстенсивний
E. Інтенсивний*
535. В районі Н. захворюваність серед населення становила 1156 випадків на 1000
населення. Який з наведених нижче показників характеризує поширеність захворювань
серед населення?
A. Співвідношення
B. Екстенсивний
C. Інтенсивний*
D. Наочності
E. Стандартизований
536. За даними звіту про роботу поліклініки одержані дані про розподіл захворювань за
класами хвороб, питому вагу та рівні окремих захворювань, а також про зниження
загальної захворюваності на 5 %. Які з наведених показників є інтенсивними?
A. Рівні окремих захворювань*
B. Розподіл захворювань за класами хвороб
C. Зниження загальної захворюваності на 5 %
D. Питома вага окремих захворювань
E. Структура захворюваності
537. При вивченні структури захворюваності населення міста А. хвороби органів дихання
склали 45,0 %. Який статистичний показник відображує питому вагу хвороб органів
дихання?
A. Співвідношення
B. Інтенсивний
C. Наочності
D. Екстенсивний*
E. Середні величини
538. Протягом року в поліклініці міста П. було зареєстровано 11 600 випадків
захворювань. Серед них: грип і гострі респіраторні захворювання - 5800, захворювання
системи кровообігу - 3480, захворювання органів травлення - 1300, інші захворювання -
1020. Який відносний показник можна розрахувати на підставі цих даних?
A. Екстенсивний*
B. Інтенсивний
C. Наочності
D. Середні величини
E. Співвідношення
539. Протягом року в поліклініці міста К. було зареєстровано 15 000 випадків
захворювань. Серед них: грип і гострі респіраторні захворювання - 6100, захворювання
системи кровообігу - 5400, захворювання органів травлення - 1900, інші захворювання -
1600. Який відносний показник можна розрахувати на підставі цих даних?
A. Інтенсивний
B. Екстенсивний*
C. Наочності
D. Середні величини
E. Співвідношення
540. В місті мешкає 100000 населення. Із 160 випадків інфекційних захворювань протягом
року 75 припадає на грип. Який показник захворюваності на грип по відношенню до всіх
інфекційних хвороб треба використати?
A. Екстенсивний*
B. Інтенсивний
C. Наочності
D. Співвідношення
E. Відносної інтенсивності
541. Серед усієї кількості зареєстрованих захворювань населення міста В. хвороби
органів кровообігу склали 23 %. Який статистичний показник приведений?
A. Співвідношення
B. Інтенсивний
C. Наочності
D. Екстенсивний*
E. Середня величина
542. З метою аналізу стану здоров'я населення та рівня медичної допомоги в
кардіологічному диспансері були розраховані такі показники: рівень первинної
захворюваності хворобами системи кровообігу - 62 ‰; рівень загальної захворюваності
хворобами системи кровообігу - 483,55 ‰; рівень смертності від хвороб системи
кровообігу - 10,9 ‰; питома вага випадків смерті від хвороб системи кровообігу серед усіх
причин смерті - 67,0 %; рівень первинної інвалідності від хвороб системи кровообігу - 16,2
на 10 тис. населення. Який з наведених показників є екстенсивною величиною?
A. Рівень смертності від хвороб системи кровообігу
B. Рівень первинної захворюваності хворобами системи кровообігу
C. Рівень загальної захворюваності хворобами системи кровообігу
D. Рівень первинної інвалідності від хвороб системи кровообігу
E. Питома вага випадків смерті від хвороб системи кровообігу серед усіх причин смерті*
543. З метою аналізу стану здоров'я населення та рівня медичної допомоги в
онкологічному диспансері були розраховані такі показники: рівень первинної
захворюваності злоякісними новоутвореннями - 21 ‰; рівень загальної захворюваності
злоякісними новоутвореннями - 183,55 ‰; рівень смертності від злоякісних новоутворень -
3,9 ‰; питома вага випадків смерті від злоякісних новоутворень - 11,7 %; рівень первинної
інвалідності від злоякісних новоутворень - 52 на 10 тис. населення. Який з наведених
показників є екстенсивною величиною?
A. Рівень смертності від злоякісних новоутворень
B. Питома вага випадків смерті від злоякісних новоутворень серед усіх причин смерті*
C. Рівень первинної захворюваності злоякісними новоутвореннями
D. Рівень загальної захворюваності злоякісними новоутвореннями
E. Рівень первинної інвалідності від злоякісних новоутворень
544. Захворюваність дизентерією у районі по місяцях року в абсолютних цифрах склала:
січень - 6; лютий - 9; березень - 11; квітень - 10; травень - 16; червень - 23; липень - 19;
серпень - 33; вересень - 58; жовтень - 19; листопад - 11; грудень - 5. Всього за рік - 220
випадків. Який вид графічного зображення найбільш наочно покаже помісячні відхилення
захворюваності дизентерією від середнього рівня?
A. Радіальна діаграма*
B. Картодіаграма
C. Картограма
D. Секторна діаграма
E. Стовпчикова діаграма
545. За даними звернень населення з приводу грипу до районної поліклініки, було
виявлено: в січні - 257 випадків грипу, лютому - 222, березні - 210, квітні - 81, травні - 26,
червні - 5, липні - 3, серпні - 8, вересні - 19, жовтні - 29, листопаді - 49, грудні - 152.
Необхідно наочно показати сезонність коливань рівня захворюваності на грип. Який
метод графічного зображення найбільш доцільний в даному випадку?
A. Картограма
B. Секторна діаграма
C. Стовпчикова діаграма
D. Радіальна діаграма*
E. Картодіаграма
546. Серед причин первинної інвалідності населення у лікаря загальної практики К. в
поточному році перше місце займають серцево-судинні захворювання (30 %), друге -
новоутворення (9 %), третє - травми (5,4 %) тощо. За допомогою яких діаграм лікар
найбільш наочно зможе ілюструвати структуру явищ, що вивчаються?
A. Картограма
B. Секторна*
C. Лінійна
D. Радіальна
E. Стовпчикова
547. Було вивчено структуру первинної захворюваності населення за 21-м класом хвороб.
За допомогою якого типу діаграми повинні бути графічно відображені результати даного
дослідження?
A. Радіальна
B. Стовпчикова
C. Секторна*
D. Лінійна
E. Картограма
548. При вивченні захворюваності у місті N. було встановлено, що населення різних
адміністративних районів відрізняється за своїм віковим складом. Який зі статистичних
методів дозволяє виключити вплив цього чинника на показники захворюваності?
A. Аналіз динамічних рядів
B. Т-критерій Вілкоксона
C. Кореляційно-регресійний аналіз
D. Стандартизація*
E. Обчислення середніх величин
549. В минулому звітному році рівень первинної захворюваності в місті К складав 789,5
‰, в місті М – 568 ‰, в місті С – 650 ‰. За допомогою якого типу діаграми повинні бути
графічно відображені дані результати?
A. Радіальна
B. Стовпчикова*
C. Секторна
D. Лінійна
E. Картограма
550. В минулому звітному році рівень загальної захворюваності в місті Ж складав 1789,5
‰, в місті В – 1568 ‰, в місті Д – 1650 ‰. За допомогою якого типу діаграми повинні бути
графічно відображені дані результати?
A. Радіальна
B. Картограма
C. Секторна
D. Лінійна
E. Стовпчикова*
551. Динаміка первинної захворюваності в місті К становила: у 2005 р. – 584 ‰, у 2006 р.
– 650 ‰, у 2007 р. – 680 ‰, у 2008 р. – 720 ‰. За допомогою якого типу діаграми повинні
бути графічно відображені дані результати?
A. Радіальна
B. Картограма
C. Секторна
D. Лінійна*
E. Стовпчикова
552. Показник загальної захворюваності в районі Ш. становить 1560,9 ‰, а в районі Я. -
1800,9 ‰. У віковій структурі населення району Ш. частка осіб 50 років і старших складає
30 %, а в районі Я. - 40 %. Необхідно перевірити, чи вплинула на різницю показників
загальної захворюваності неоднорідність вікової структури населення. Яким методом
медичної статистики найдоречніше скористатися в цьому випадку?
A. Розрахунок стандартизованих показників*
B. Розрахунок коефіцієнта кореляції
C. Розрахунок довірчого коефіцієнта Стьюдента
D. Розрахунок середніх величин
E. Розрахунок відносних величин
553. На підприємстві в першому півріччі з 2000 працюючих чоловіків мали травми - 320, з
4000 працюючих жінок - 280. В другому півріччі із 6000 чоловіків травмовано 720, з 2000
жінок травмовано 160. Який метод статистичної обробки даних є оптимальним для
усунення розбіжностей у складі працюючих за статтю і різного рівня травм у них?
A. Кореляційний аналіз
B. Метод стандартизації*
C. Регресійний аналіз
D. Розрахунок середніх величин
E. Розрахунок відносних величин
554. При вивченні захворюваності у місті N. було встановлено, що населення різних
адміністративних районів відрізняється за своїм віковим складом. Який зі статистичних
методів дозволяє виключити вплив цього чинника на показники захворюваності?
A. Аналіз динамічних рядів
B. Т-критерій Вілкоксона
C. Кореляційно-регресійний аналіз
D. Стандартизація*
E. Обчислення середніх величин
555. Якщо прийняти частоту інфекційного гепатиту в районі А. у 2006 р. за 100 %, то в
наступні роки даний показник буде мати такий вигляд: 2007 р. –збільшення на 62,5 %,
2008 р. – збільшення на 25 %. Який показник був використаний при аналізі приведених
даних?
A. Екстенсивний
B. Наочності*
C. Інтенсивний
D. Співвідношення
E. Темп росту
556. Якщо прийняти частоту цукрового діабету в районі Н. у 2006 р. за 100 %, то в
наступні роки даний показник буде мати такий вигляд: 2007 р. –збільшення на 32,5 %,
2008 р. – збільшення на 15 %. Який показник був використаний при аналізі приведених
даних?
A. Екстенсивний
B. Темп росту
C. Інтенсивний
D. Співвідношення
E. Наочності*
557. У місті Л. при порівнянні з минулим роком рівень захворюваності на туберкульоз
збільшився на 12 %. Який показник використано для аналізу?
A. Стандартизований
B. Інтенсивний
C. Екстенсивний
D. Наочності*
E. Співвідношення
558. У місті Ж. при порівнянні з минулим роком рівень захворюваності на інфаркт
міокарду збільшився на 9 %. Який показник використано для аналізу?
A. Стандартизований
B. Наочності*
C. Екстенсивний
D. Інтенсивний
E. Співвідношення
559. У 200 хворих гіпертонічною хворобою вивчалася величина артеріального тиску та вік
хворого. Якою статистичною величиною потрібно скористатися, щоб виміряти силу зв'язку
між вказаними ознаками?
A. Коефіцієнт кореляції*
B. Коефіцієнт Стьюдента
C. Коефіцієнт варіації
D. Похибка репрезентативності
E. Сигмальне відхилення
560. У 300 хворих на цукровий діабет вивчалася глюкоземії та вік хворого. Якою
статистичною величиною потрібно скористатися, щоб виміряти силу зв'язку між
вказаними ознаками?
A. Коефіцієнт варіації
B. Коефіцієнт Стьюдента
C. Коефіцієнт кореляції*
D. Похибка репрезентативності
E. Сигмальне відхилення
561. За результатами п'ятирічного моніторингу оцінювали міру впливу чинників
навколишнього середовища на рівень загальної захворюваності населення. Який
статистичний метод треба обрати для оцінки зв'язку між вказаними ознаками?
A. Обчислення коефіцієнта вірогідності відмінностей
B. Обчислення коефіцієнта кореляції*
C. Обчислення коефіцієнта відповідності
D. Обчислення стандартизованого коефіцієнта
E. Обчислення показників динамічного ряду
562. При вивченні захворюваності на туберкульоз легень були отримані дані про
соціально-економічні умови життя і шкідливі звички хворих. Обчислення якого з
нижчеперелічених показників дозволяє оцінити зв'язок між зазначеними чинниками і
захворюваністю на туберкульоз?
A. Коефіцієнт кореляції*
B. Коефіцієнт відповідності
C. Коефіцієнт регресії
D. Стандартизований показник
E. Коефіцієнт вірогідності
563. Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 822 дітей. З них
жодного разу не хворіло 50 дітей, 1 раз – 200 дітей, 2 рази – 150 дітей, 3 рази – 220, 4
рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до групи частохворіючих?
A. 50
B. 250
C. 180
D. 370
E. 202*
564. Хлопчик 11-ти років за останній рік чотири рази хворів гострими респіраторними
захворюваннями. До якої групи здоров’я належить цей хлопчик? Який відсоток ця група
становить на даний час в країні?
A. Третя група, 35 %*
B. Четверта група, 35 %
C. Друга група, 35 %
D. Третя група, 20 %
E. Четверта група, 20 %
565. В учня четвертого класу виявлено різко дисгармонійний фізичний розвиток. Хлопчик
страждає на хронічний бронхіт без значних органічних порушень. Протягом року гострими
захворюваннями не хворів. До якої групи здоров’я він належить? Який відсоток ця група
становить на даний час в країні?
A. Четверта група, 35 %
B. Друга група, 35 %
C. Третя група, 20 %
D. Третя група, 35 %*
E. Четверта група, 20 %
566. За даними річного звіту зайнятість ліжка в центральній районній лікарні становила
323 дні. Дайте оцінку цьому показнику.
A. Зайнятість ліжка нижча нормативу*
B. Зайнятість ліжка відповідає нормативу
C. Зайнятість ліжка вища нормативу
D. Показник статистично недостовірний
E. Показник значно вищий нормативу
567. За даними річного звіту зайнятість ліжка в центральній районній лікарні становила
318 днів. Дайте оцінку цьому показнику.
A. Зайнятість ліжка нижча нормативу*
B. Зайнятість ліжка відповідає нормативу
C. Зайнятість ліжка вища нормативу
D. Показник статистично недостовірний
E. Показник значно вищий нормативу
568. Головний лікар сільської лікарської дільниці аналізує стан здоров’я населення
дільниці. За звітний рік рівень народжуваності становив 9,9 смертності – 16,6 ‰,
смертності немовлят – 11,0 ‰. Проведіть оцінку рівнів народжуваності, смертності,
природного приросту та смертності немовлят.
A. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст –
від’ємний, смертність немовлят – низький.
B. Народжуваність – високий рівень, смертність – високий, природний приріст –
позитивний, смертність немовлят – середній.
C. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст –
позитивний, смертність немовлят – низький.
D. Народжуваність – низький рівень, смертність – високий, природний приріст – від’ємний,
смертність немовлят – низький.*
E. Народжуваність – низький рівень, смертність – середній, природний приріст –
від’ємний, смертність немовлят – низький.
569. В результаті аналізу дитячої смертності на сільській лікарській дільниці встановлено,
що в неонатальному періоді помирає 54 % дітей від загальної кількості померлих на
першому році життя, в постнеонатальному – 46 %. Визначте тип смертності немовлят в
даному населеному пункті.
A. Тип «А»*
B. Тип «В»
C. Тип «С»
D. Тип «D»
E. Тип «E»
570. В результаті аналізу дитячої смертності на сільській лікарській дільниці встановлено,
що в неонатальному періоді помирає 35 % дітей від загальної кількості померлих на
першому році життя, в постнеонатальному – 65 %. Визначте тип смертності немовлят в
даному населеному пункті.
A. Тип «А»
B. Тип «В»*
C. Тип «С»
D. Тип «D»
E. Тип «E»
571. Чоловік К. на протязі п’яти років страждає на виразкову хворобу шлунку. За останній
рік загострення захворювання було 1 раз. До якої групи здоров’я він належить? Який
відсоток ця група становить на даний час в країні?
A. Четверта група, 35 %
B. Друга група, 35 %
C. Третя група, 35 %*
D. Третя група, 20 %
E. Четверта група, 20 %
572. Під час медичного огляду в працівника М. не виявлено функціональних та органічних
відхилень у стані здоров’я. Протягом року 1 раз хворів ГРЗ. До якої групи здоров’я він
належить? Який відсоток ця група становить на даний час в країні?
A. Перша група, 20 %*
B. Друга група, 35 %
C. Третя група, 35 %
D. Третя група, 20 %
E. Перша група, 35 %
573. У хворого Н. діагноз: ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. Миготлива аритмія,
постійна форма, тахісистолія. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. НК ІІІ ст. До якої групи здоров’я
він належить? Який відсоток ця група становить на даний час в країні?
A. П’ята група, 4 %
B. Четверта група, 1 %
C. Третя група, 35 %
D. П’ята група, 1 %*
E. Четверта група, 4 %
574. У хворого Ш., який знаходиться на стаціонарному лікуванні діагностовано: Хронічний
гломерулонефрит, нефротичний синдром, ХНН ІІ ст. До якої групи здоров’я належить
хворий? Який відсоток ця група становить на даний час в країні?
A. П’ята група, 4 %
B. Четверта група, 1 %
C. Тертя група, 35 %
D. П’ята група, 1 %
E. Четверта група, 4 %*
575. Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного
звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі
захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних
захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків
захворювань, смертності від захворюваності – 2. Скільки випадків захворювань
відноситься до первинної захворюваності?
A. 300
B. 180
C. 480*
D. 458
E. 930
576. Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного
звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі
захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних
захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків
захворювань, смертності від захворюваності – 2. Скільки випадків захворювань
відноситься до загальної захворюваності?
A. 1480
B. 180
C. 480
D. 458
E. 930*
577. Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного
звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі
захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних
захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків
захворювань, смертності від захворюваності – 2. Скільки випадків захворювань
відноситься до вичерпної захворюваності?
A. 1480*
B. 180
C. 480
D. 458
E. 930
578. Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного
звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі
захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних
захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків
захворювань, смертності від захворюваності – 2. Як розрахувати показник первинної
захворюваності?
A. (300+180+450) / 1100 × 1000
B. (300+180+450+550) / 1100 × 1000
C. (300+180) / (300+180+450+550) × 1000
D. (300+180) / 1100 × 1000*
E. (180+450) / (300+180+450+550) × 1000
579. Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного
звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі
захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних
захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків
захворювань, смертності від захворюваності – 2. Як розрахувати показник загальної
захворюваності?
A. (300+180+450) / 1100 × 1000*
B. (300+180+450+550) / 1100 × 1000
C. (300+180) / (300+180+450+550) × 1000
D. (300+180) / 1100 × 1000
E. (180+450) / (300+180+450+550) × 1000
580. Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного
звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі
захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних
захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків
захворювань, смертності від захворюваності – 2. Як розрахувати показник вичерпної
захворюваності?
A. (300+180+450) / 1100 × 1000
B. (300+180+450+550) / 1100 × 1000*
C. (300+180) / (300+180+450+550) × 1000
D. (300+180) / 1100 × 1000
E. (180+450) / (300+180+450+550) × 1000
581. Лікарю-терапевту доручено провести аналіз захворюваності населення на
підпорядкованій дільниці. Які з джерел вивчення захворюваності забезпечують найбільш
повний облік гострих захворювань?
A. Спеціально організоване дослідження
B. Звертання в амбулаторно-поліклінічні заклади*
C. Причини смерті
D. Опитування населення
E. Профілактичні огляди
582. У ході медичного огляду населення виявлялися і реєструвалися хронічні
захворювання та різні патологічні стани, відхилення. Який показник доцільно вивчати в
даній ситуації?
A. Патологічна ураженість*
B. Поширеність
C. Загальна захворюваність
D. Первинна захворюваність
E. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності
583. Вікова структура населення району розподілена таким чином: частка дітей (0—14
років) складає 15 %, частка населення у віці 15—49 років — 50 %, частка населення у віці
50 років та старших — 35 %. Визначити тип вікової структури населення району.
A. Стаціонарний тип
B. Регресивний тип*
C. Прогресивний тип
D. Депопуляційний тип
E. Ретроспективний тип
584. Дитина народилася з вродженою вадою серця. Незважаючи на проведене лікування,
померла на 32 дні життя. В який спеціальний показник смертності немовлят увійде цей
випадок?
A. Показник постнеонатальної смертності*
B. Показник інтранатальної смертності
C. Показник ранньої неонатальної смертності
D. Показник пізньої неонатальної смертності
E. Показник перинатальної смертності
585. На металургійному комбінаті великого промислового міста Н. працює 230 чоловіків,
які проживають у сільській місцевості і щоденно витрачають 2 години часу на дорогу до
комбінату і назад. Визначити, яку міграцію здійснюють робітники.
A. Маятникову міграцію*
B. Постійну міграцію
C. Сезонну міграцію
D. Щоденну міграцію
E. Щомісячну міграцію
586. В результаті аналізу смертності немовлят в населеному пункті К. установлено, що в
неонатальному періоді помирає 48 % дітей від загальної кількості померлих на першому
році життя. Визначити тип, смертності немовлят в даному населеному пункті.
A. Тип «А»
B. Тип «В»*
C. Тип «С»
D. Тип «Регресивний»
E. Тип «Прогресивний»
587. У пологовому будинку за рік народилося живими 616 дітей, 1 дитина народилася
мертвою, 1 дитина померла на 5-й день життя. Визначити, за допомогою якого показника
можна охарактеризувати дану демографічну ситуацію.
A. Перинатальна смертність*
B. Загальна смертність
C. Народжуваність
D. Смертність немовлят
E. Шлюбна плідність
588. За даними річного звіту зайнятість ліжка в центральній районній лікарні становила
312 днів. Дайте оцінку цьому показнику.
A. Зайнятість ліжка нижча нормативу*
B. Зайнятість ліжка відповідає нормативу
C. Зайнятість ліжка вища нормативу
D. Показник статистично недостовірний
E. Показник значно вищий нормативу
589. За даними річного звіту зайнятість ліжка в центральній районній лікарні становила
321 день. Дайте оцінку цьому показнику.
A. Зайнятість ліжка нижча нормативу*
B. Зайнятість ліжка відповідає нормативу
C. Зайнятість ліжка вища нормативу
D. Показник статистично недостовірний
E. Показник значно вищий нормативу
590. У районі Н., де мешкає 60 000 чоловік, за рік народилося живими 616 дітей.
Визначити, за допомогою якого показника можна охарактеризувати дану демографічну
ситуацію.
A. Коефіцієнт життєстійкості
B. Загальна плідність
C. Народжуваність*
D. Природний приріст населення
E. Шлюбна плідність
591. Громадянка Н. народила в міському пологовому будинку здорову доношену дитину.
На п’ятий день після пологів матір і дитину виписали. При виписці матір попередили про
необхідність зареєструвати дитину в органах реєстрації актів громадянського стану. На
підставі якого документу це можна зробити?
A. Медичне свідоцтво про народження*
B. Обмінна карта: відомості пологового будинку про новонародженого
C. Виписка з історії розвитку новонародженого
D. Виписка з історії пологів
E. Медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу
592. Лікар сільської лікарської амбулаторії був викликаний до громадянки О., жительки
віддаленого села, яка вдома без надання медичної допомоги народила дитину. Який
документ повинен оформити лікар для того, щоб зареєструвати цей випадок народження
дитини?
A. Медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу*
B. Історія розвитку дитини
C. Історія розвитку новонародженого
D. Історія пологів
E. Медичне свідоцтво про народження
593. Громадянка Н. народила в міському пологовому будинку здорову доношену дитину.
На п’ятий день після пологів матір і дитину виписали. При виписці матір попередили про
необхідність зареєструвати дитину в органах реєстрації актів громадянського стану.
Протягом якого часу з дня народження дитини це потрібно зробити згідно з чинним
законодавством України?
A. Не пізніше одного місяця
B. Не пізніше трьох місяців*
C. Не пізніше трьох днів
D. Не пізніше одного року
E. Не пізніше десяти днів
594. Громадянка Н. народила в міському пологовому будинку мертву дитину. Згідно з
чинним законодавством України необхідно зареєструвати випадок мертвонародження в
органах реєстрації актів громадянського стану. На підставі якого документу це можна
зробити?
A. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть*
B. Лікарське свідоцтво про смерть
C. Обмінна карта: відомості пологового будинку про новонародженого
D. Медичне свідоцтво про народження
E. Виписка з історії пологів
595. Після тривалого захворювання вдома помер громадянин С. Дільничний лікар
виписав «Лікарське свідоцтво про смерть» і повідомив родичів, що його потрібно
зареєструвати в місцевому органі реєстрації актів громадянського стану. Протягом якого
часу з дня смерті це потрібно зробити згідно з чинним законодавством України?
A. Не пізніше трьох місяців
B. Не пізніше десяти днів
C. Не пізніше одного місяця
D. Не пізніше трьох днів*
E. Не пізніше одного року
596. Після тривалого захворювання, з приводу якого останні 7 років знаходився на
диспансерному спостереженні в районній поліклініці, вдома помер громадянин С. Згідно з
чинним законодавством України випадок смерті потрібно зареєструвати в місцевому
органі реєстрації актів громадянського стану. На підставі якого документу це можна
зробити в даному випадку?
A. Лікарське свідоцтво про смерть*
B. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть
C. Фельдшерська довідка про смерть
D. Виписка з журналу обліку померлих
E. Карта обліку диспансерного спостереження
597. Головному педіатру району доручено провести аналіз рівня смертності немовлят і
визначити, наскільки вона залежить від керованих причин, пов'язаних з недоліками в
організації лікувально-профілактичної допомоги дітям. Який показник найточніше це
відображає?
A. Частка постнатальної смертності в загальній смертності немовлят
B. Показник смертності немовлят за календарний місяць
C. Показник перинатальної смертності
D. Частка неонатальної смертності в загальній смертності немовлят*
E. Показник смертності дітей у віці до 1-го року
598. Оргметодкабінету ЦРЛ доручено вивчити народжуваність по всій території району.
Завідувач оргметодвідділу доручив це лікарю-статистику. За яким документом в даному
випадку буде вивчена народжуваність в районі?
A. За корінцем медичного свідоцтва про народження*
B. За картою фізичного розвитку дитини
C. За обмінною картою вагітної
D. За результатами переписів населення
E. За довідкою пологового будинку про народження
599. У структурі населення Н-ського регіону питома вага осіб віком від 0 до 14 років
становить 31 %, а питома вага осіб віком 50 років і понад — 20 %. Оцініть Віковий тип
населення, що найбільш влучно характеризує дану демографічну ситуацію:
A. Прогресивний тип населення*
B. Імміграція населення
C. Регресивний тип населення
D. Стаціонарний тип населення
E. Еміграція населення
600. У структурі населення М-ського регіону питома вага осіб віком 0-14 років становить
15 %, а віком 50 років і понад — 30 %. Оцініть віковий тип населення, що найбільш точно
характеризує дану демографічну ситуацію:
A. Прогресивний тип населення
B. Імміграція
C. Еміграція
D. Стаціонарний тип населення
E. Регресивний тип населення*
601. У структурі населення регіону питома вага осіб віком від 0 до 14 років — 25 %,
питома вага населення віком 50 років і понад — така ж сама. Яке поняття найбільш точно
характеризує цю демографічну ситуацію?
A. Стаціонарний тип населення*
B. Прогресивний тип населення
C. Еміграція населення
D. Регресивний тип населення
E. Імміграція населення
602. Районним педіатром проведено аналіз смертності немовлят на підпорядкованій
території. Які показники були ним використані?
A. Смертність дітей віком до 1 року за статтю, причинами смерті та періодами життя*
B. Смертність підлітків у районі
C. Смертність дітей за віком, у стаціонарах
D. Смертність дітей віком до 18 років, мертвонароджуваність
E. Смертність дітей до 14 років
603. У Н-ському регіоні через сприятливі природнокліматичні, екологічні та соціально-
економічні умови відмічено збільшення кількості пенсіонерів, які переїхали до регіону з
інших куточків країни. Держадміністрація, оцінивши резервну місткість регіону, ввела ряд
пільг, які спричинили аналогічне масове переселення з-за кордону. Визначити, який вид
механічного руху населення відбувається в регіоні.
A. Прогресивний тип населення
B. Стаціонарний тип населення
C. Імміграція населення*
D. Еміграція населення
E. Регресивний тип населення
604. В поточному році народилося живими 600 дітей. Померли на першому році життя —
10. В минулому році народилося живими 550 дітей. Який показник слід розрахувати на
основі цих даних?
A. Смертність немовлят*
B. Народжуваність
C. Загальна смертність
D. Природний рух
E. Перинатальна смертність
605. Протягом року народилося живим 500 дітей, мертвими — 5. В перші 7 днів життя
померло 8 дітей. Який з наведених показників слід розрахувати за цими даними?
A. Загальну смертність
B. Народжуваність
C. Смертність немовлят
D. Перинатальну смертність*
E. Природний рух
606. В місті Р середня очікувана тривалість життя становить 49 років питома вага осіб,
старших від 60 років становить 18 %. Охарактеризуйте ці явища.
A. Середня тривалість життя – високий рівень, значний темп постаріння населення
B. Середня тривалість життя – середній рівень, значний темп постаріння населення
C. Середня тривалість життя – низький рівень, значний темп постаріння населення*
D. Середня тривалість життя – низький рівень, помірний темп постаріння населення
E. Середня тривалість життя – низький рівень, низький темп постаріння населення
607. В місті Д середня очікувана тривалість життя становить 75 років, питома вага осіб,
старших від 60 років становить 8 %. Охарактеризуйте ці явища.
A. Середня тривалість життя – високий рівень, значний темп постаріння населення
B. Середня тривалість життя – середній рівень, помірний темп постаріння населення
C. Середня тривалість життя – низький рівень, значний темп постаріння населення
D. Середня тривалість життя – високий рівень, помірний темп постаріння населення*
E. Середня тривалість життя – низький рівень, низький темп постаріння населення
608. В місті Н середня очікувана тривалість життя становить 64 роки, питома вага осіб,
старших від 60 років становить 9 %. Охарактеризуйте ці явища.
A. Середня тривалість життя – високий рівень, значний темп постаріння населення
B. Середня тривалість життя – середній рівень, значний темп постаріння населення*
C. Середня тривалість життя – низький рівень, значний темп постаріння населення
D. Середня тривалість життя – низький рівень, помірний темп постаріння населення
E. Середня тривалість життя – середній рівень, помірний темп постаріння населення
609. В місті Ф середня очікувана тривалість життя становить 45 років питома вага осіб,
старших від 60 років становить 6 %. Охарактеризуйте ці явища.
A. Середня тривалість життя – високий рівень, помірний темп постаріння населення
B. Середня тривалість життя – середній рівень, значний темп постаріння населення
C. Середня тривалість життя – низький рівень, значний темп постаріння населення
D. Середня тривалість життя – низький рівень, помірний темп постаріння населення*
E. Середня тривалість життя – низький рівень, низький темп постаріння населення
610. В місті К середня очікувана тривалість життя становить 66 років, питома вага осіб,
старших від 60 років становить 4,8 %. Охарактеризуйте ці явища.
A. Середня тривалість життя – високий рівень, значний темп постаріння населення
B. Середня тривалість життя – середній рівень, низький темп постаріння населення
C. Середня тривалість життя – низький рівень, значний темп постаріння населення
D. Середня тривалість життя – високий рівень, помірний темп постаріння населення
E. Середня тривалість життя – високий рівень, низький темп постаріння населення*
611. У структурі населення Q-ського регіону питома вага осіб у віці 0-14 років склала 19 %,
частка населення у віці 15-49 років - 64 %, питома вага осіб у віці 50 років і старших
склала 17 %, в тому числі питома вага осіб старших 60 років склала 2 %. Середня
тривалість життя становить 67 років. Оцініть склад населення, що найбільш вірно
характеризує дану демографічну ситуацію.
A. Стаціонарний склад населення, значний темп постаріння населення
B. Прогресивний склад населення, помірний темп постаріння населення
C. Стаціонарний склад населення, значний темп постаріння населення
D. Прогресивний склад населення, низький темп постаріння населення*
E. Регресивний склад населення, значний темп постаріння населення
612. Міський сімейний лікар досліджував склад сімей на своїй дільниці. Виявлено, що 200
сімей були бездітні, 110 – мали 1 дитину, 80 – 2 дітей, 40 – 3 дітей, 25 – 4 дітей і більше та
250 осіб були самотні. Для скількох сімей характерний розширений тип відтворення
населення?
A. 200
B. 310
C. 80
D. 230
E. 65*
613. Сімейний лікар досліджував число дітей, народжених жінками фертильного віку. Всі
дітей було 850, в тому числі дівчаток 510, а хлопчиків – 340, дівчат старших 15 років –
120. Яка кількість дітей необхідна для розрахунку показника сумарного відтворення
населення?
A. 850*
B. 510
C. 120
D. 340
E. Немає необхідних показників
614. Сімейний лікар досліджував число дітей, народжених жінками фертильного віку. Всі
дітей було 850, в тому числі дівчаток 510, а хлопчиків – 340, дівчат старших 15 років –
120. Яка кількість дітей необхідна для розрахунку брутто-коефіцієнта відтворення
населення?
A. 850
B. 510*
C. 120
D. 340
E. Немає необхідних показників
615. Сімейний лікар досліджував число дітей, народжених жінками фертильного віку. Всі
дітей було 850, в тому числі дівчаток 510, а хлопчиків – 340, дівчат старших 15 років –
120. Яка кількість дітей необхідна для розрахунку нетто-коефіцієнта відтворення
населення?
A. 850
B. 510
C. 120*
D. 340
E. Немає необхідних показників
616. Сімейний лікар досліджував число дітей, народжених жінками фертильного віку. Всі
дітей було 700, в тому числі дівчаток 450, а хлопчиків – 250, дівчат старших 15 років – 80.
Яка кількість дітей необхідна для розрахунку показника сумарного відтворення
населення?
A. 450
B. 250
C. 80
D. 700*
E. Немає необхідних показників
617. Сімейний лікар досліджував число дітей, народжених жінками фертильного віку. Всі
дітей було 700, в тому числі дівчаток 450, а хлопчиків – 250, дівчат старших 15 років – 80.
Яка кількість дітей необхідна для розрахунку брутто-коефіцієнта відтворення населення?
A. 450*
B. 250
C. 80
D. 700
E. Немає необхідних показників
618. Сімейний лікар досліджував число дітей, народжених жінками фертильного віку. Всі
дітей було 700, в тому числі дівчаток 450, а хлопчиків – 250, дівчат старших 15 років – 80.
Яка кількість дітей необхідна для розрахунку нетто-коефіцієнта відтворення населення?
A. 450
B. 250
C. 80*
D. 700
E. Немає необхідних показників
619. Районний акушер-гінеколог за наказом головного лікаря ЦРЛ досліджував
народжуваність, відтворення населення, захворюваність дітей району. Всього в районі
проживало 18000 населення, було 10000 жінок, з них фертильного віку – 6000. За
минулий рік народилося всього 200 дітей, в тому числі дівчаток 130, хлопчиків – 70.
Розподіл дітей за віком складав: 0-14 років – 320 дівчаток, 290 хлопчиків, 15 років і старші
– 490 дівчаток і 480 хлопців. Яка кількість дітей необхідна для розрахунку показника
сумарного відтворення населення?
A. 200*
B. 130
C. 70
D. 490
E. 480
620. Районний акушер-гінеколог за наказом головного лікаря ЦРЛ досліджував
народжуваність, відтворення населення, захворюваність дітей району. Всього в районі
проживало 18000 населення, було 10000 жінок, з них фертильного віку – 6000. За
минулий рік народилося всього 200 дітей, в тому числі дівчаток 130, хлопчиків – 70.
Розподіл дітей за віком складав: 0-14 років – 320 дівчаток, 290 хлопчиків, 15 років і старші
– 490 дівчаток і 480 хлопців. Яка кількість дітей необхідна для розрахунку брутто-
коефіцієнта відтворення населення?
A. 200
B. 130*
C. 70
D. 490
E. 480
621. Районний акушер-гінеколог за наказом головного лікаря ЦРЛ досліджував
народжуваність, відтворення населення, захворюваність дітей району. Всього в районі
проживало 18000 населення, було 10000 жінок, з них фертильного віку – 6000. За
минулий рік народилося всього 200 дітей, в тому числі дівчаток 130, хлопчиків – 70.
Розподіл дітей за віком складав: 0-14 років – 320 дівчаток, 290 хлопчиків, 15 років і старші
– 490 дівчаток і 480 хлопців. Яка кількість дітей необхідна для розрахунку нетто-
коефіцієнта відтворення населення?
A. 200
B. 130
C. 70
D. 490*
E. 480
622. Районний акушер-гінеколог за наказом головного лікаря ЦРЛ досліджував
народжуваність, відтворення населення, захворюваність дітей району. Всього в районі
проживало 18000 населення, було 10000 жінок, з них фертильного віку – 6000. За
минулий рік народилося всього 200 дітей, в тому числі дівчаток 130, хлопчиків – 70.
Розподіл дітей за віком складав: 0-14 років – 320 дівчаток, 290 хлопчиків, 15 років і старші
– 490 дівчаток і 480 хлопців. Як розрахувати сумарний показник відтворення населення?
A. A. *
B. B.
C. C.
D. D.
E. E.
623. Районний акушер-гінеколог за наказом головного лікаря ЦРЛ досліджував
народжуваність, відтворення населення, захворюваність дітей району. Всього в районі
проживало 18000 населення, було 10000 жінок, з них фертильного віку – 6000. За
минулий рік народилося всього 200 дітей, в тому числі дівчаток 130, хлопчиків – 70.
Розподіл дітей за віком складав: 0-14 років – 320 дівчаток, 290 хлопчиків, 15 років і старші
– 490 дівчаток і 480 хлопців. Як розрахувати брутто-коефіцієнт відтворення населення?
A. A.
B. B. *
C. C.
D. D.
E. E.
624. Районний акушер-гінеколог за наказом головного лікаря ЦРЛ досліджував
народжуваність, відтворення населення, захворюваність дітей району. Всього в районі
проживало 18000 населення, було 10000 жінок, з них фертильного віку – 6000. За
минулий рік народилося всього 200 дітей, в тому числі дівчаток 130, хлопчиків – 70.
Розподіл дітей за віком складав: 0-14 років – 320 дівчаток, 290 хлопчиків, 15 років і старші
– 490 дівчаток і 480 хлопців. Як розрахувати нетто-коефіцієнт відтворення населення?
A. A.
B. B.
C. C. *
D. D.
E. E.
625. За наказом головного лікаря ЦРЛ районний акушер-гінеколог досліджував
народжуваність, відтворення населення, захворюваність дітей району. Всього в районі
проживало 40000 населення, було 28000 жінок, з них фертильного віку – 16000. За
минулий рік народилося всього 450 дітей, в тому числі дівчаток 220, хлопчиків – 230.
Розподіл дітей за віком складав: 0-14 років – 600 дівчаток, 590 хлопчиків, 15 років і старші
– 840 дівчаток і 900 хлопців. Як розрахувати сумарний показник відтворення населення?
A. A.
B. B.
C. C.
D. D.
E. E. *
626. За наказом головного лікаря ЦРЛ районний акушер-гінеколог досліджував
народжуваність, відтворення населення, захворюваність дітей району. Всього в районі
проживало 40000 населення, було 28000 жінок, з них фертильного віку – 16000. За
минулий рік народилося всього 450 дітей, в тому числі дівчаток 220, хлопчиків – 230.
Розподіл дітей за віком складав: 0-14 років – 600 дівчаток, 590 хлопчиків, 15 років і старші
– 840 дівчаток і 900 хлопців. Як розрахувати брутто-коефіцієнт відтворення населення?
A. A.
B. B.
C. C.
D. D. *
E. E.
627. За наказом головного лікаря ЦРЛ районний акушер-гінеколог досліджував
народжуваність, відтворення населення, захворюваність дітей району. Всього в районі
проживало 40000 населення, було 28000 жінок, з них фертильного віку – 16000. За
минулий рік народилося всього 450 дітей, в тому числі дівчаток 220, хлопчиків – 230.
Розподіл дітей за віком складав: 0-14 років – 600 дівчаток, 590 хлопчиків, 15 років і старші
– 840 дівчаток і 900 хлопців. Як розрахувати нетто-коефіцієнт відтворення населення?
A. A.
B. B. *
C. C.
D. D.
E. E.
628. Склад населення району Ц у минулому звітному році становив: все населення 31100,
в тому числі жінок 17000, чоловіків – 14100, у віці 0-14 років – 4000 дівчаток і 3800
хлопчиків, 15-49 років – 10000 жінок і 9000 чоловіків, 50-59 років – 2000 жінок і 800
чоловіків, 60 років і старші – 1000 жінок і 500 чоловіків. Яка кількість жінок фертильного
віку проживає в даному районі?
A. 17000
B. 4000
C. 10000*
D. 2000
E. 3000
629. У регіоні Н. через сприятливі природнокліматичні, екологічні та соціально-економічні
умови відзначено підвищення числа пенсіонерів, що переїхали до регіону з інших куточків
країни. Держадміністрація, оцінивши резервну місткість регіону, ввела ряд пільг, які
викликали аналогічне масове переселення з-за кордону. Оцініть рух населення, що
характеризує останнє демографічне явище?
A. Реімміграція населення
B. Еміграція населення
C. Репатріація населення
D. Імміграція населення*
E. Рееміграція населення
630. В Козівському районі Тернопільської області вивчали вплив соціальних факторів на
стан здоров’я 800 дітей з неповних сімей. За допомогою якого із вказаних показників
можна встановити наявність взаємозв’язку між явищами, що вивчалися?
A. Похибка репрезентативності
B. Коефіцієнт кореляції*
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
631. В Тернопільській обласній лікарні вивчали вплив ентеросорбції на розвиток синдрому
ендогенної інтоксикації у 210 хворих на вовчакову нефропатію. За допомогою якого із
вказаних показників можна встановити наявність взаємозв’язку між явищами, що
вивчалися?
A. Похибка репрезентативності
B. Коефіцієнт кореляції*
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
632. В Тернопільській обласній лікарні вивчали вплив магніто-лазерної терапії у 110
хворих на системний червоний вовчак. За допомогою якого із вказаних показників можна
встановити наявність взаємозв’язку між явищами, що вивчалися?
A. Похибка репрезентативності
B. Коефіцієнт кореляції*
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
633. В Хмельницькій області вивчали вплив своєчасного надання швидкої медичної
допомоги сільському населенню на смертність. За допомогою якого із вказаних показників
можна встановити наявність взаємозв’язку між явищами, що вивчалися?
A. Похибка репрезентативності
B. Коефіцієнт кореляції*
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
634. В Тернопільській області вивчали вплив соціально-медичних аспектів на
захворюваність та смертність від гострого інфаркту міокарда. За допомогою якого із
вказаних показників можна встановити наявність взаємозв’язку між явищами, що
вивчалися?
A. Похибка репрезентативності
B. Коефіцієнт кореляції*
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
635. В Тернопільській області вивчали вплив раціональної організації медичної допомоги
сільському населенню в умовах реформування галузі на зменшення захворюваності та
смертності. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити наявність
взаємозв’язку між явищами, що вивчалися?
A. Похибка репрезентативності
B. Коефіцієнт кореляції*
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
636. В Тернопільській області вивчали вплив своєчасності надання медичної допомоги
сільському населенню на зменшення захворюваності та смертності. За допомогою якого
із вказаних показників можна встановити наявність взаємозв’язку між явищами, що
вивчалися?
A. Похибка репрезентативності
B. Коефіцієнт кореляції*
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
637. В Львівській області вивчали вплив носійства HBS-антигену у 150 хворих на
системний червоний вовчак на розвиток судинних розладів. За допомогою якого із
вказаних показників можна встановити наявність взаємозв’язку між явищами, що
вивчалися?
A. Похибка репрезентативності
B. Коефіцієнт кореляції*
C. Інтенсивні показники
D. Показник наочності
E. Середнє квадратичне відхилення
638. У 200 хворих гіпертонічною хворобою вивчалася величина артеріального тиску та вік
хворого. Якою статистичною величиною потрібно скористатися, щоб виміряти силу зв'язку
між вказаними ознаками?
A. Коефіцієнт кореляції*
B. Коефіцієнт Стьюдента
C. Коефіцієнт варіації
D. Похибка репрезентативності
E. Сигмальне відхилення
639. На репрезентативній сукупності хворих на грип проведено вивчення зв'язку між
температурою тіла і частотою пульсу. Розрахований коефіцієнт кореляції дорівнює +0,5.
Оцініть силу і напрямок зв'язку між цими ознаками.
A. Середній прямий*
B. Середній зворотний
C. Сильний прямий
D. Сильний зворотний
E. Слабкий прямий
640. При вивченні залежності між рівнем забруднення атмосферного повітря і
поширеністю захворювань органів дихання встановлено, що коефіцієнт парної кореляції г
дорівнює + 0,82. Оцініть силу і спрямування зв'язку.
A. Середній прямий
B. Сильний прямий*
C. Сильний зворотний
D. Середній зворотний
E. Слабкий прямий
641. За результатами п'ятирічного моніторингу оцінювали міру впливу чинників
навколишнього середовища на показники здоров'я населення. Який статистичний метод
треба обрати для оцінки зв'язку між вказаними ознаками?
A. Обчислення коефіцієнта вірогідності відмінностей
B. Обчислення коефіцієнта відповідності
C. Обчислення коефіцієнта кореляції*
D. Обчислення стандартизованого коефіцієнта
E. Обчислення показників динамічного ряду
642. При вивченні захворюваності на туберкульоз легень були отримані дані про
соціально-економічні умови життя і шкідливі звички хворих. Обчислення якого з
нижчеперелічених показників дозволяє оцінити зв'язок між зазначеними чинниками і
захворюваністю на туберкульоз?
A. Коефіцієнт кореляції*
B. Коефіцієнт відповідності
C. Коефіцієнт регресії
D. Стандартизований показник
E. Коефіцієнт вірогідності
643. В Тернопільській обласній лікарні при вивченні впливу магніто-лазерної терапії у 110
хворих на системний червоний вовчак встановили, що r = + 0,6. Оцініть силу і
спрямування впливу.
A. Середній прямий*
B. Сильний прямий
C. Сильний зворотний
D. Середній зворотний
E. Слабкий прямий
644. В Львівській області при вивченні впливу носійства HBS-антигену у 150 хворих на
системний червоний вовчак на розвиток судинних розладів встановили, що r = + 0,29.
Оцініть силу і спрямування впливу.
A. Середній прямий
B. Сильний прямий
C. Сильний зворотний
D. Середній зворотний
E. Слабкий прямий*
645. При вивченні впливу температури навколишнього середовища на захворюваність
простудними хворобами встановлено, що r = − 0,7. Оцініть силу і спрямування впливу.
A. Середній прямий
B. Сильний прямий
C. Сильний зворотний*
D. Середній зворотний
E. Слабкий прямий
646. При вивченні впливу кількості здорових зубів на захворюваність хронічним гастритом
встановлено, що r = − 0,59. Оцініть силу і спрямування впливу.
A. Середній прямий
B. Сильний прямий
C. Сильний зворотний
D. Середній зворотний*
E. Слабкий прямий
647. При вивченні впливу перинатального ризику у вагітних на частоту післяпологових
ускладнень встановлено, що r = + 0,82. Оцініть силу і спрямування впливу.
A. Середній прямий
B. Сильний прямий*
C. Сильний зворотний
D. Середній зворотний
E. Слабкий прямий
648. При вивченні впливу різних типів погоди на значення психологічних показників у
порушенні кардіогемодинаміки студентів встановлено, що r = + 0,24. Оцініть силу і
спрямування впливу.
A. Середній прямий
B. Сильний прямий
C. Сильний зворотний
D. Середній зворотний
E. Слабкий прямий*
649. При вивченні впливу змін медико-метеорологічної ситуації на автономну регуляцію
серцевого ритму та психічного здоров’я студентів з різною масою тіла встановлено, що r =
− 0,18. Оцініть силу і спрямування впливу.
A. Слабкий зворотний*
B. Сильний прямий
C. Сильний зворотний
D. Середній зворотний
E. Слабкий прямий
650. При проведенні репрезентативного дослідження в групі хворих на гострий апендицит
встановлено, що середня тривалість їхнього перебування в стаціонарі становить 7,8 днів.
За допомогою якого критерію можна спрогнозувати даний показник для усіх хворих з
даною патологією?
A. Довірчі межі*
B. Критерій Стьюдента
C. Похибка репрезентативності
D. Коефіцієнт кореляції
E. Середнє квадратичне відхилення
651. При проведенні репрезентативного дослідження в групі новонароджених
встановлено, що середня вага тіла новонароджених становить 2900 г. За допомогою
якого критерію можна спрогнозувати даний показник для усіх новонароджених даного
пологового будинку?
A. Довірчі межі*
B. Критерій Стьюдента
C. Похибка репрезентативності
D. Коефіцієнт кореляції
E. Середнє квадратичне відхилення
652. При проведенні репрезентативного дослідження в групі новонароджених
встановлено, що середній зріст новонароджених становить 51 см. За допомогою якого
критерію можна спрогнозувати даний показник для усіх новонароджених даного
пологового будинку?
A. Довірчі межі*
B. Критерій Стьюдента
C. Похибка репрезентативності
D. Коефіцієнт кореляції
E. Середнє квадратичне відхилення
653. При проведенні репрезентативного дослідження в групі дітей у віці 0-14 років із
неповних сімей встановлено, що відсоток хворих дітей становить 42. За допомогою якого
критерію можна спрогнозувати даний показник для усіх дітей району?
A. Довірчі межі*
B. Критерій Стьюдента
C. Похибка репрезентативності
D. Коефіцієнт кореляції
E. Середнє квадратичне відхилення
654. При проведенні репрезентативного дослідження в групі хворих на вовчакову
нефропатію встановлено, що у 53 % із них розвивається синдром ендогенної інтоксикації.
За допомогою якого критерію можна спрогнозувати даний показник для усіх хворих на
вовчакові нефропатію області?
A. Довірчі межі*
B. Критерій Стьюдента
C. Похибка репрезентативності
D. Коефіцієнт кореляції
E. Середнє квадратичне відхилення
655. Міський сімейний лікар досліджував склад сімей на своїй дільниці. Виявлено, що 200
сімей були бездітні, 110 – мали 1 дитину, 80 – 2 дітей, 40 – 3 дітей, 25 – 4 дітей і більше та
250 осіб були самотні. Для скількох сімей характерний стаціонарний тип відтворення
населення?
A. 200
B. 310
C. 80*
D. 230
E. 255
656. Міське доросле населення забезпечується основними видами медичної допомоги:
загальнопрофільною, спеціалізованою, вузькоспеціалізованою і висококваліфікованою.
Надають населенню наступні види лікувально-профілактичної допомоги об’єднані міські
лікарні і МСЧ. Які з вказаних видів медичної допомоги може отримувати в даній ситуації
населення сільського району?
A. Лише загальнопрофільну медичну допомогу
B. Лише долікарську допомогу
C. Загальнопрофільну спеціалізовану*
D. Тільки вузькоспеціалізовану і висококваліфіковану
E. Тільки висококваліфіковану і спеціалізовану
657. Оцінка роботи амбулаторно-поліклінічного закладу здійснюється за допомогою
аналізу кількісних та якісних показників діяльності. Вкажіть, за якою розрахунковою
методикою можна визначити забезпеченість населення амбулаторно-поліклінічною
допомогою?
A. Кількість відвідувань в поліклініці, вдома та стоматолога / Чисельність населення
B. Кількість обстежень певного виду × 100 / кількість відвідувань, зареєстрованих в
поліклініці
C. Кількість відвідувань в поліклініці внаслідок захворювання (сумарно) / кількість
зареєстрованих захворювань сумарно
D. Кількість відвідувань в зміну × 10000 / Чисельність населення*
E. Фактична функція лікарської посади × 100/ нормативна функція лікарської посади
658. Аналіз роботи амбулаторно-поліклінічного закладу здійснюється за допомогою
обчислення кількісних та якісних показників діяльності поліклініки. Вкажіть, за якою
розрахунковою методикою можна визначити виконання функції лікарської посади?
A. Кількість відвідувань в поліклініці, вдома та стоматолога / Чисельність населення
B. Кількість обстежень певного виду × 100 / кількість відвідувань, зареєстрованих в
поліклініці
C. Кількість відвідувань в поліклініці внаслідок захворювання (сумарно) / кількість
зареєстрованих захворювань сумарно
D. Кількість відвідувань в поліклініці та вдома / кількість ставок лікарів даного профілю
E. Фактична функція лікарської посади × 100/ нормативна функція лікарської посади*
659. Оцінка роботи амбулаторно-поліклінічного закладу здійснюється за допомогою
обчислення якісних та кількісних показників діяльності поліклініки. Вкажіть, за якою
розрахунковою методикою можна визначити функцію лікарської посади нормативну?
A. Кількість відвідувань в поліклініці, вдома та стоматолога / Чисельність населення
B. Навантаження в поліклініці на годину × кількість годин роботи + навантаження на
годину по викликах × кількість годин роботи × кількість робочих днів*
C. Кількість відвідувань в поліклініці внаслідок захворювання (сумарно) / кількість
зареєстрованих захворювань сумарно
D. Кількість відвідувань в поліклініці та вдома / кількість ставок лікарів даного профілю
E. Фактична функція лікарської посади × 100/ нормативна функція лікарської посади
660. Аналіз роботи амбулаторно-поліклінічного закладу здійснюється за допомогою
обчислення кількісних та якісних показників діяльності поліклініки. Вкажіть, за якою
розрахунковою методикою можна визначити кількість відвідувань на одного мешканця?
A. Кількість відвідувань в поліклініці, вдома та стоматолога / Чисельність населення*
B. Кількість обстежень певного виду × 100 / кількість відвідувань, зареєстрованих в
поліклініці
C. Кількість відвідувань в поліклініці внаслідок захворювання (сумарно) / кількість
зареєстрованих захворювань сумарно
D. Кількість відвідувань в поліклініці та вдома / кількість ставок лікарів даного профілю
E. Фактична функція лікарської посади × 100/ нормативна функція лікарської посади
661. Оцінка роботи амбулаторно-поліклінічного закладу здійснюється за допомогою
обчислення якісних та кількісних показників діяльності поліклініки. Вкажіть, за якою
розрахунковою методикою можна визначити рівень диспансеризації?
A. Кількість диспансерних хворих (було) + знову взяті на облік / кількість зареєстрованих
захворювань
B. Навантаження в поліклініці на годину × кількість годин роботи + навантаження на
годину по викликах × кількість годин роботи × кількість робочих днів
C. Кількість відвідувань в поліклініці внаслідок захворювання (сумарно) / кількість
зареєстрованих захворювань сумарно
D. Кількість відвідувань в поліклініці та вдома / кількість ставок лікарів даного профілю
E. Кількість хворих, які охоплені диспансеризацією + знову взяті на облік × 1000/
чисельність населення*
662. Вкажіть, за якою формулою можна визначити охоплення диспансерним наглядом?
A. Кількість диспансерних хворих (було) + знову взяті на облік / кількість зареєстрованих
захворювань*
B. Навантаження в поліклініці на годину × кількість годин роботи + навантаження на
годину по викликах × кількість годин роботи × кількість робочих днів
C. Кількість відвідувань в поліклініці внаслідок захворювання (сумарно) / кількість
зареєстрованих захворювань сумарно
D. Кількість відвідувань в поліклініці та вдома / кількість ставок лікарів даного профілю
E. Кількість хворих, які охоплені диспансеризацією + знову взяті на облік × 1000/
чисельність населення
663. Захворюваність гінекологічними захворюваннями серед дівчаток СШ № 28 за даними
медичних профілактичних оглядів на 60 % перевищила дані про поширеність цієї
патології за даними звертальності за медичною допомогою. Визначте вид
профілактичного огляду, який використовувався в даній ситуації.
A. Попередній
B. Цільовий*
C. Планований
D. Періодичний
E. Поточний
664. Робітник К. перед оформленням на роботу, пройшов медичний профілактичний
огляд, результат якого дозволив йому працювати в умовах даного підприємства.
Визначити вид медичного профілактичного огляду, який використовувався в даній
ситуації.
A. Цільовий
B. Плановий
C. Періодичний
D. Попередній*
E. Поточний
665. Аналіз роботи амбулаторно-поліклінічного закладу здійснюється за допомогою
обчислення кількісних та якісних показників діяльності поліклініки. Вкажіть, за якою
розрахунковою методикою можна визначити частоту обстежень на рівні поліклініки?
A. Кількість відвідувань в поліклініці, вдома та стоматолога / Чисельність населення
B. Кількість обстежень певного виду × 100 / кількість відвідувань, зареєстрованих в
поліклініці*
C. Кількість відвідувань в поліклініці внаслідок захворювання (сумарно) / кількість
зареєстрованих захворювань сумарно
D. Кількість відвідувань в поліклініці та вдома / кількість ставок лікарів даного профілю
E. Фактична функція лікарської посади × 100/ нормативна функція лікарської посади
666. На міській терапевтичній дільниці проживає 3000 дорослого населення і 1400 –
дитячого. Як розрахувати кількість ставок дільничного лікаря-терапевта?
A. 1400 × 1 / 800
B. 3000 × 1 / 1700*
C. 1400 × 1 / 1700
D. 3000 × 1 / 800
E. 3000 × 1 / 2500
667. На міській терапевтичній дільниці проживає 3000 дорослого населення і 1400 –
дитячого. Як розрахувати кількість ставок дільничного лікаря-педіатра?
A. 1400 × 1 / 800*
B. 3000 × 1 / 1700
C. 1400 × 1 / 1700
D. 3000 × 1 / 800
E. 3000 × 1 / 2500
668. На міській терапевтичній дільниці проживає 3000 дорослого населення і 1400 –
дитячого. Як розрахувати кількість ставок лікаря-стоматолога для дорослого населення?
A. 3000 × 1 / 800
B. 3000 × 0,5 / 1700
C. 3000 × 0,25 / 1700
D. 3000 × 0,25 / 1000*
E. 3000 × 1 / 2500
669. За даними річного звіту зайнятість ліжка в центральній районній лікарні становила
307 днів. Дайте оцінку цьому показнику.
A. Зайнятість ліжка нижча нормативу*
B. Зайнятість ліжка відповідає нормативу
C. Зайнятість ліжка вища нормативу
D. Показник статистично недостовірний
E. Показник значно вищий нормативу
670. За даними річного звіту зайнятість ліжка в центральній районній лікарні становила
310 днів. Дайте оцінку цьому показнику.
A. Зайнятість ліжка нижча нормативу*
B. Зайнятість ліжка відповідає нормативу
C. Зайнятість ліжка вища нормативу
D. Показник статистично недостовірний
E. Показник значно вищий нормативу
671. В місті М середня очікувана тривалість життя становить 66 років, питома вага осіб,
старших від 60 років становить 15 %. Охарактеризуйте ці явища.
A. Середня тривалість життя – високий рівень, значний темп постаріння населення*
B. Середня тривалість життя – середній рівень, значний темп постаріння населення
C. Середня тривалість життя – низький рівень, значний темп постаріння населення
D. Середня тривалість життя – низький рівень, помірний темп постаріння населення
E. Середня тривалість життя – низький рівень, низький темп постаріння населення
672. В місті С середня очікувана тривалість життя становить 63 роки, питома вага осіб,
старших від 60 років становить 16 %. Охарактеризуйте ці явища.
A. Середня тривалість життя – високий рівень, значний темп постаріння населення
B. Середня тривалість життя – середній рівень, значний темп постаріння населення*
C. Середня тривалість життя – низький рівень, значний темп постаріння населення
D. Середня тривалість життя – низький рівень, помірний темп постаріння населення
E. Середня тривалість життя – низький рівень, низький темп постаріння населення
673. Сільський сімейний лікар досліджував склад сімей на своїй дільниці. Виявлено, що
120 сімей були бездітні, 90 – мали 1 дитину, 50 – 2 дітей, 20 – 3 дітей, 10 – 4 дітей і
більше та 300 осіб були самотні. Для скількох сімей характерний звужений тип
відтворення населення?
A. 210*
B. 120
C. 90
D. 170
E. 30
674. Сільський сімейний лікар досліджував склад сімей на своїй дільниці. Виявлено, що
120 сімей були бездітні, 90 – мали 1 дитину, 50 – 2 дітей, 20 – 3 дітей, 10 – 4 дітей і
більше та 300 осіб були самотні. Для скількох сімей характерний стаціонарний тип
відтворення населення?
A. 120
B. 90
C. 50*
D. 170
E. 30
675. Сільський сімейний лікар досліджував склад сімей на своїй дільниці. Виявлено, що
120 сімей були бездітні, 90 – мали 1 дитину, 50 – 2 дітей, 20 – 3 дітей, 10 – 4 дітей і
більше та 300 осіб були самотні. Для скількох сімей характерний розширений тип
відтворення населення?
A. 120
B. 90
C. 50
D. 170
E. 30*
676. Міський сімейний лікар досліджував склад сімей на своїй дільниці. Виявлено, що 200
сімей були бездітні, 110 – мали 1 дитину, 80 – 2 дітей, 40 – 3 дітей, 25 – 4 дітей і більше та
250 осіб були самотні. Для скількох сімей характерний звужений тип відтворення
населення?
A. 200
B. 310*
C. 80
D. 230
E. 255