Гострий Апендицит

 Апендицит - це запалення червоподібного відростка. Апендикс — порожнистий

орган, розташований на кінчику сліпої кишки, зазвичай у правому нижньому
квадранті черевної порожнини. Однак він може розташовуватися майже в будь-якій
частині живота, залежно від того, чи були якісь аномалії розвитку, включаючи
неправильний поворот середньої кишки, або від наявності будь-яких інших
особливих умов, таких як вагітність або попередні операції на черевній порожнині.
Це захворювання часто протікає в гострій формі, зазвичай протягом 24 годин, але
воно також може проявлятися як більш хронічний стан. Якщо була перфорація з
обмеженим абсцесом, симптоми можуть бути більш млявими.
Етіологія

 Апендицит виникає внаслідок закупорки просвіту апендикса. Найпоширенішими причинами обструкції

просвіту є вторинна лімфоїдна гіперплазія внаслідок запального захворювання кишечника або інфекції ,
застій калу та фекаліти (частіше у літніх пацієнтів), паразити (особливо в східних країнах) або, рідше,
сторонні тіла та новоутворення.

 Фекаліти утворюються, коли солі кальцію та фекальні уламки нашаровуються навколо вогнища фекальних
матеріалів, розташованого в апендиксі. Лімфоїдна гіперплазія пов'язана з різними запальними та
інфекційними захворюваннями, включаючи хворобу Крона, гастроентерит, амебіаз, респіраторні інфекції,
кір і мононуклеоз.

 Закупорка просвіту апендикса рідше пов’язана з бактеріями (види Yersinia, аденовіруси, цитомегаловіруси,
актиномікоз, види Mycobacteria, види Histoplasma), паразитами (наприклад, види Schistosomes, гострики,
Strongyloides stercoralis), сторонніми матеріалами (наприклад, рушнична дробина, внутрішньоматкова
спіраль, язик, активоване вугілля), туберкульоз і пухлини.

https://emedicine.medscape.com/article/773895-overview?form=fpf#a5
Епідеміологія

 Апендицит найчастіше виникає у віці від 5 до 45 років, із середнім віком 28 років.

Захворюваність становить приблизно 233 на 100 000 осіб. Чоловіки мають дещо
вищу схильність до розвитку гострого апендициту, ніж жінки, із захворюваністю
протягом життя 8,6% і 6,7% для чоловіків і жінок відповідно. Приблизно 300 000
відвідувань лікарень у Сполучених Штатах щорічно з приводу проблем, пов’язаних
з апендицитом.

Addiss DG, Shaffer N, Fowler BS, Tauxe RV. The epidemiology of appendicitis and appendectomy in the United States. Am J Epidemiol. 1990 Nov;132(5):910-25.
Класифікація

https://wjes.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13017-015-0053-2/tables/1
Симптоми

 Пацієнт часто з гіперемованим обличчям, із сухим язиком. Наявність гіпертермії (до 38

°C) з тахікардією є поширеним явищем. Обстеження живота виявляє локалізовану
болючість і ригідність м’язів після локалізації болю в правій клубовій ямці. Присутній
Симптом Щоткіна-Блюмберга , але його не слід викликати, щоб не занепокоїти
пацієнта. Пацієнти часто виявляють, що рух посилює біль, і якщо їх просять
покашляти, біль часто локалізується в правій клубовій ямці. Часто кажуть, що місце
максимальної чутливості знаходиться над точкою Мак-Берні, яка лежить на двох
третинах лінії, проведеної від пупка до передньої верхньої ості клубової кістки.6
Результати ректального та вагінального обстеження можуть бути нормальними.
Болючість при ректальному дослідженні може вказуватина апендицит, але не є
діагностикою апендициту.5 Болючість при перкусії, напруження живота та Симптом
Щоткіна-Блюмберга є найбільш надійними клінічними ознаками, що вказують на
діагноз гострого апендициту.
Andersson R. Meta-analysis of the clinical and laboratory diagnosis of appendicitis. Br J Surg 2004;91: 28-37.
 Результати фізикального обстеження часто незначні, особливо на ранніх стадіях
апендициту. У міру прогресування запалення з’являються ознаки запалення
очеревини. Ознаки включають:

 Напруження правого нижнього квадранта та відчуття болю при пальпації над

точкою Мак-Берні (від 1,5 до 2 дюймів від передньої верхньої ості клубової кістки
(ASIS) на прямій лінії від ASIS до пупка)
 Симптом Ровсінга (біль у правому нижньому квадранті, викликана пальпацією
лівого нижнього квадранта)
 Симптом Данфі (посилення болю в животі з кашлем)

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK493193/#article-17784.r3
Симптом Ровсінга
 Шкали

 Для полегшення швидкої діагностики гострого апендициту було визначено кілька

практичних табличок таких як ALVARADO, AIR та інші.
 На теперішній час табличка AIR вважається ефективнішою ніж ALVARADO по
таким причинам :
 Перевершує оцінку Альварадо у великій (n = 941 послідовний пацієнт) когорті
зовнішньої перевірки (De Castro 2012) з AUROC 0,96.
 Може допомогти уникнути необхідності КТ.

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3368113/.
 Діагностика

 Загальний аналіз крові

 ЗАС
 CRP
 Комп'ютерна томографія- КТ черевної порожнини має точність понад 95% для діагностики апендициту і використовується все частіше.
КТ-критерії апендициту включають збільшення червоподібного відростка (діаметром більше 6 мм), потовщення стінки червоподібного
відростка (більше 2 мм), периапендикулярне жирове скупчення, збільшення стінки червоподібного відростка, наявність апендиколіту
(приблизно у 25% пацієнтів). [1]
 МРТ-Незважаючи на високу чутливість і специфічність МРТ у контексті ідентифікації гострого апендициту, існують серйозні проблеми
з отриманням МРТ черевної порожнини. Виконання МРТ черевної порожнини не тільки дороге, але й вимагає високого рівня
кваліфікації для інтерпретації результатів. Тому його показання в основному обмежуються особливими групами пацієнтів, включаючи
вагітних жінок, у яких закладений неприйнятний ризик радіаційного опромінення. [2]
 Ультрасонографія- УЗД черевної порожнини є широко використовуваним і доступним первинним заходом для оцінки пацієнтів з гострим
Kim DW, Suh CH, Yoon HM, Kim JR, Jung AY, Lee JS, Cho YA. Visibility of Normal Appendix on CT, MRI,
болем у животі. Для виключення апендициту використовується певнийпоказник стисливості разом з діаметром менше 5 мм. [1]
and Sonography: A Systematic Review and Meta-Analysis. AJR Am J Roentgenol. 2018 Sep;211(3):W140-
W150. [1]
Kave M, Parooie F, Salarzaei M. Pregnancy and appendicitis: a systematic review and meta-analysis on the clinical
use of MRI in diagnosis of appendicitis in pregnant women. World J Emerg Surg. 2019;14:37. [2]
Алгоритм

https://
wjes.biomedcentral.com/
articles/10.1186/s13017-020-
00306-3/figures/1
 Хірургічне лікування

 Гострий апендицит є абсолютним показанням до невідкладної операції. Єдиним протипоказанням служить апендикулярний
інфільтрат (якщо немає абсцесу). При неясності в діагнозі ширше повинна застосовуватися лапароскопія. Найкращим часом для
операції є початкова стадія, але операція проводиться в будь-які терміни. Перед операцією – премедикація, якщо хворий їв –
випорожняється вміст шлунка зондом. При наявності явищ перитоніту проводиться дезинтоксикаційна терапія на операційному
столі. Знеболювання частіше місцеве (у 80% хворих), але ретельне (ілеоцекальна ділянка – рефлексогенна зона). Загальне
знеболювання показано у дітей, психічно неврівноважених осіб, а також при ускладнених формах, іноді при невпевненості в
діагнозі. При місцевому знеболюванні у ході операції у разі необхідності необхідно додавати нейролептаналгезію (дроперидол,
фентаніл) або переходити до загального знеболювання. Доступи – найчастіше косий за Волковичем–Дьяконовим, досить широкий
("маленькі хірурги" – маленькі розрізи); параректальний (кулісний) Ленандера (його позитивні й негативні сторони);
нижньосерединна лапаротомія (3,3%) – при ускладнених формах, коли перитонеальні явища виходять за межі правої клубової
ділянки, у сумнівних випадках в діагнозі – широкий доступ дає можливість хорошої ревізії і санації черевної порожнини і
повноцінного дренування. Шовний матеріал: на брижі – шовк (капрон), на основу відростка – кетгут, кисетний шов – шовк
(капрон), черевна стінка – пошарово кетгутом, шкіра – шовком. Види зашивання рани 1. Глухий шов – при простому і хронічному
апендициті в осіб із незначним шаром підшкірної клітковини. 2. "Човник" в клітковину: а) при простому і хронічному апендициті в
осіб із надлишково розвиненою підшкірною клітковиною; б) при деструктивних формах без явищ перитоніту в осіб із невеликим
шаром клітковини. 3. Дренування черевної порожнини: а) при гнійному перитоніті; б) при флегмоні заочеревинної та
передочеревинної клітковини; в) при недостатньому гемостазі. 4. Шкіра не зашивається або накладається провізорний шов – при
гнійному перитоніті, флегмоні клітковини, особливо в осіб із надлишковою клітковиною.
Гострий апендицит : метод. 5. Марлевий
вказ. зі спеціальності тампонстанів"
"Медицина невідкладних – приупор.необхідності
А.А. Хижняк, С.С.
Дубівська, М.Д. Бітчук, С.М. Скоропліт. – Харків : ХНМУ, 2014. – 12 с.
Консервативне лікування

 Нехірургічне лікування може бути корисним, коли апендектомія недоступна або

коли це тимчасово високоризикова процедура. Окремі повідомлення описують успіх
внутрішньовенного антибіотиків у лікуванні гострого апендициту у пацієнтів, які не
мають доступу до хірургічного втручання (наприклад, підводники, особи на
кораблях у морі) [1]. Проте клінічні випробування показали успішність
безопераційного лікування неускладненого апендициту не лише у дорослих, але й у
дітей. [1]
 У дослідженні 20 пацієнтів з апендицитом, підтвердженим ультразвуковим
дослідженням, симптоми зникли у 95% пацієнтів, які отримували тільки
антибіотики, але у 37% цих пацієнтів протягом 14 місяців спостерігався рецидив
апендициту. [1]
https://www.qxmd.com/r/36176829 [1]

https://www.qxmd.com/r/7749676 [1]
Дякую за увагу