ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИКО-ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра інфекційних хвороб

ЗАТВЕРДЖЕНО
на методичній нараді кафедри
29.08.2023, Протокол № 1
Зав. кафедри, д-р.мед.н. професор
_____________ Олена РЯБОКОНЬ

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
практичного заняття з інфекційних хвороб для для самостійної роботи
студентів 3 курсу спеціальності 224 «Технології медичної діагностики та
лікування» на тему: «Вірусні гепатити з пероральним механізмом
зараження
(ВГА, ВГЕ)»

Склав: доц. Олена ФУРИК

Рецензент: доц. Тетяна ОНІЩЕНКО

2023
1. Актуальність.
Серед інфекційної патології людини особливе місце займають вірусні гепатити.
Основною причиною цього є широке поширення вірусних гепатитів (ВГ) в світі, при
цьому важливого соціально-економічного значення набувають ВГ з фекально-оральним
механізмом передачі.
Вірусний гепатит А (ВГА) займає в етіологічній структурі гострих вірусних
гепатитів одне з домінуючих місць. За даними ВООЗ, щорічно в світі реєструється понад
1400000 випадків ВГА. Насправді захворюваність перевищує ці показники у багато разів,
оскільки більшість випадків хвороби не діагностується і залишається незареєстрованим
(безжовтяничні та безсимптомні форми). В останні роки у багатьох країнах світу
відбувається скорочення прихованої циркуляції в популяції збудника захворювання, який
забезпечує раннє формування високого рівня колективного імунітету у дорослого
населення. Це пов'язано не тільки з характерними для ВГА циклічними коливаннями рівня
захворюваності або з поліпшенням комунального господарства, а, в першу чергу, з дією
ряду соціальних факторів: помітним зниженням народжуваності, зменшенням у багатьох
регіонах числа дітей, які відвідують дитячі дошкільні установи, значним скороченням
числа виїджаючих у літній період у південні регіони країни для відпочинку. Зростання
актуальності проблеми ВГА в останні роки визначається появою великої когорти
дорослого населення, яка не має в крові антитіл до ВГА, збільшення числа випадків ВГА
на тлі хронічних гепатитів В і С або наявної супутньої соматичної патології, що чітко
змінює клінічний вигляд цієї інфекції, веде до більш важкого перебігу, зростає
захворюванність ВГА в осіб, що відвідують країни з низьким санітарно-комунальним
благоустроєм.
Захворюваність на ВГЕ реєструється переважно в регіонах, що мають жаркий клімат
та низький рівень санітарної культури – це, перш за все, країни Центральної Азії, Африки,
Південної Америки. Для цих територій характерно виникнення спалахів інфекції з
залученням великої кількості (до декількох тисяч) захворілих, до того ж у цих країнах
ВГЕ є причиною 50% всіх випадків гострого вірусного гепатиту. Хворіють переважно
особи від 15 до 40 років. Підтвердженням активного епідемічного процесу у цих регіонах
є висока частота виявлення антитіл до ВГЕ (до 44%). Крім того, в цих регіонах
регістріруется спорадична захворюваність. У випадку захворювання на вірусний гепатит Е
(ВГЕ) вагітних жінок в третьому триместрі вагітності летальність досягає 20-40%. Висока
смертність в цій групі населення, під час спалаху служить епідеміологічним показником
етіологічної ролі ВГЕ у її виникненні.
На відміну від регіонів з жарким кліматом, в країнах з помірним та холодним
кліматом спалахової захворюваності ВГЕ не реєструється, а частота виявлення антитіл є
значно нижчою - 0,4% - 5,2%. Проте в останні роки серед населення, що проживає в
Європі, Північній Америці, Японії збільшилася кількість зареєстрованих випадків ГЕ, не
пов'язаних з виїздом в ендемічні регіони.
В даний час досягнутий певний прогрес у вивченні вірусних гепатитів:
розшифровано спектр їх збудників; розроблені і впроваджені в практику сучасні методи
лабораторної діагностики, в тому числі - молекулярно-генетичні; розроблені засоби
специфічної профілактики найбільш поширених гепатитів: А, В. Крім того, розширено
уявлення про випадки вірусних гепатитів з урахуванням особливостей їх клінічного
перебігу та індивідуальним імунологічним та вірусологічним профілем пацієнтів. Разом з
тим, не дивлячись на досягнуті успіхи у вивченні вірусних гепатитів, ця група
інфекційних захворювань залишається однією з важливих проблем медицини, як з
загальномедичних, так і економічних позицій. Успіхи в боротьбі з вірусними гепатитами
багато в чому залежать від рівня підготовленості медичних працівників в області
епідеміології, клініки, діагностики, лікування та профілактики вірусних гепатитів.
Вірусний гепатит А (клініка, лабораторна діагностика, лікування).
Етіологія: ВГА – РНК-вмісний вірус, відноситься до роду Hepatovirus, родини
Picornaviridae.
Епідеміологія: джерело інфекції - хворий усіма формами гострого інфекційного
процесу (особливе значення набувають хворі з безжовтяничними та безсимптомними
формами). Механізм передачі: фекально-оральний, зараження відбувається при вживанні
інфікованої води та їжі, іноді контактно-побутовим шляхом. Найбільша сприйнятливість
до ВГА характерна для дітей.
Патогенез: ВГА потрапляє в організм людини через слизову ШКТ, розмножується в
ендотелії тонкого кишківника, мезентеріальних лімфатичних вузлах, потім гематогенно
потрапляє в печінку, де проникає у ретикулогістіоцитарні клітини Купфера,
паренхіматозні клітини печінки (гепатоцити) та пошкуджує їх. Надалі збудник надходить
з жовчю до кишківника та виділяється з фекаліями з організму хворого.
Клініка:
а) мінімальний інкубаційний період 7 діб, максимальний – 50 діб, частіше від 15 до 30
діб;
б) початковий (дожовтяничний) період – триває 4-7діб, має декілька варіантів клініки:
1) грипоподібний – захворювання починається гостро, температура тіла швидко
підвищується до 38-39 ° С, часто з ознобом, тримається на цих цифрах 2-3 доби. Хворих
турбують головний біль, ломота у м'язах та суглобах, іноді невеликий нежить, легкий
больовий синдром у ротоглотці при ковтанні. У курящих зменшується або зникає бажання
курити. Астенічний та диспепсичні симптоми виражені слабо.
2) диспепсичний – характерні зниження або зникнення апетиту, біль та важкість у
надчеревній ділянці або правому підребер'ї, нудота й блювота, іноді - діарея до 2-5 разів
на добу.
3) астеновегетативний - захворювання починається поступово, температура тіла
залишається нормальною. Переважає слабкість, знижується працездатність, з'являються
дратівливість, сонливість, головний біль, запаморочення.
4) змішаний - ознаки декількох синдромів.
При пальпації органів черевної порожнини відзначаються збільшення,
ущільнення та підвищення чутливості печінки, часто збільшується селезінка. За 2-3 доби
до появи жовтушності склер і шкірних покровів хворі помічають, що у них потемніла сеча
(придбала темно-коричневий колір - холурія), а випорожнення, навпаки, стали більш
світлими (гіпохолічними).
в) жовтяничний період - проявляється жовтушністю склер, слизових ротоглотки, а потім
шкіри. Інтенсивність жовтяниці наростає швидко і вже в найближчий тиждень досягає
свого максимуму. Колір сечі стає все більш темним, випорожнення - безбарвними. З
появою жовтяниці ряд симптомів дожовтяничного періоду слабшає і у значної частини
хворих зникає (найдовше зберігаються загальна слабкість і зниження апетиту, іноді -
відчуття тяжкості в правому підребер'ї). Температура тіла нормальна.
Виявляється збільшення, ущільнення і підвищення чутливості краю печінки, позитивний
симптом Ортнера. Характерна брадікардія. АТ нормальне або трохи зменшено. Перший
тон серця на верхівці ослаблений. У крові підвищений вміст загального білірубіну,
головним чином за рахунок прямого (зв'язаного), різко наростає активність
амінотрансфераз, особливо аланінової амінотрансферази (АлАТ), збільшені показники
тимолової проби, знижений протромбіновий індекс. Характерні гематологічні зрушення:
лейкопенія, нейтропенія, відносний лімфо- і моноцитоз, нормальна або уповільнена ШОЕ.
При серологічному дослідженні крові виявляється анти-HAVIgM.
г) період реконвалесценції – у хворих поліпшується загальний стан, слабшають ознаки
порушення пігментного обміну, настає «пігментний криз». Зменшується жовтушність
шкіри і слизових оболонок, світлішає сеча, випорожнення набувають звичайного
забарвлення, з'являється чітка тенденція до нормалізації біохімічних показників
(білірубіну та протромбіну).
Білірубінемія при ВГА частіше не перевищує 100 мкмоль/л. Виражене зниження рівня
білірубіну крові відбувається найчастіше на 2-му тижні жовтяниці, одночасно падає
активність амінотрансфераз, а до 20-25-ї доби з моменту появи жовтяниці ці показники
зазвичай досягають норми.
За тяжкістю стану хворого виділяють:
а) легкий перебіг - слабо виражені симптоми інтоксикації або їх повна відсутність, мала
вираженість жовтяниці. Білірубінемія не перевищує 100 мкмоль/л, а протромбіновий
індекс становить понад 60%.
б) середньотяжкий перебіг - симптоми інтоксикації виражені помірно (анорексія,
слабкість, порушення сну, нудота, блювання та ін.), помірне збільшення печінки.
Білірубінемія від 100 до 200 мкмоль/л, протромбіновий індекс - від 50 до 60%.
в) тяжкий перебіг - симптоми інтоксикації різко виражені (наростаюча загальна слабкість,
сонливість, запаморочення, анорексія аж до відрази до їжі, повторна блювота, яскрава
жовтушність шкіри, геморагічний синдром тощо). Білірубінемія перевищує 200 мкмоль/л,
протромбіновий індекс становить менше 50%.
За тяжкістю перебігу виділяють форми ВГА:
а) легка - загальний стан задовільний у розпалі захворювання, швидке зникнення
жовтушності шкіри (через 2-3 тижні), швидка нормалізація активності АлАТ (протягом 1
міс.).
б) средньотяжка - середній ступінь тяжкості хворого в період розпалу хвороби, тривалість
жовтушності шкіри до 3-4 тижнів, підвищена активність АлАТ до 1,5 міс.
в) тяжка - у розпалі захворювання важкий стан хворого, тривалість жовтяниці перевищує
4 тижня, підвищення активності АлАТ - більше 1,5 міс.
г) фульмінантна (блискавична) - швидкий, протягом годин - доби, розвиток гострої
печінкової енцефалопатії. У більшості хворих геморагії в місцях ін'єкцій, носова
кровотеча, блювота вмістом типу «кавової гущі». Високі показники активності
амінотрансфераз, при цьому АсАТ переважає над АлАТ. Розвиток коми призводить до
летального результату.
Циклічний перебіг спостерігається в 90-95% випадків, в 5% і більше інфекційний процес
набуває хвилеподібний характер у вигляді одного або двох загострень (зазвичай в межах
1-3 міс. від початку хвороби, іноді й пізніше). Загострення проявляються посиленням
ознак, характерних для розпалу гепатиту. При цьому загальний стан після поліпшення
знову погіршується, зникає апетит, посилюються неприємні відчуття в області печінки,
темніє сеча, знебарвлюється кал, наростає інтенсивність жовтушності шкіри,
підвищується активність амінотрансфераз. При ВГА, навіть з тривалою фазою
реконвалесценції, захворювання, як правило, закінчується повним одужанням.
Діагноз: епіданамнез (перебування у вогнищі ВГА за 15-40 діб до захворювання); гострий
початок захворювання, короткий дожовтяничний період (частіше за грипоподібним
типом), диспепсичні прояви (анорексія, нудота, блювання, неприємні відчуття в животі) з
3-5- ї доби захворювання, швидкий розвиток жовтяниці; ОАК (характерний лімфоцитоз,
уповільнення ШОЕ); БАК (раннє і тривале підвищення активності трансаміназ ще в
інкубаційному періоді), позитивна якісна реакція сечі на уробілін та жовчні пігменти, ІФА
(виявлення у сироватці крові анти-HAV IgM протягом перших 2-3 тижнів хвороби та/або
чотириразове й більш виражене наростання титру антиHAVIgG, взятих у
жовтяничному періоді хвороби та в періоді реконвалесценції).
Лікування:
1) при легких і середньотяжких формах - напівпостільний режим, при важких -
постільний; суворе дотримання загальногігієнічних правил, у тому числі гігієни
порожнини рота і шкіри; при свербінні шкіри - протирання її розчином харчового оцту (1:
2), 1% розчином ментолового спирту, гарячий душ на ніч.
2) контроль за добовим балансом рідини, регулярністю дефекації - при запорах проносні
засоби рослинного походження, магнію сульфат.
3) лікувальна дієта №5, їжа в теплому вигляді, харчування дробове, без екстрактивних
речовин.
4) при ВГА доброякісного перебігу противірусні препарати не показані.
5) при відсутності пігментного кризу протягом тижня від початку періоду розпалу -
ентеросорбенти (поліфепан, білігнін, вугільні гранульовані сорбенти типу).
6) ферментні препарати для посилення травної функції шлунка і підшлункової залози
(панкреатин, креон, лікреаза, мезим форте, панцитрат, фестал, ензістал, панзинорм,
юніензайм, зімоплекс, тощо.).
7) інфузійно-дезінтоксикаційна терапія (5% розчин глюкози, реосорбілакт).
8) при погіршенні стану хворого на тлі проведеної патогенетичної терапії - ГКС всередину
або парентерально, а при їх неефективності протягом 2-3 діб - екстракорпоральна
детоксикація (гемосорбція, плазмаферез з частковим плазмообміном, плазмосорбція,
ультрафільтрація).
9) при набряково-асцитичному синдромі: концентровані (10-20%) розчини альбуміну,
плазми; обмеження хлориду натрію до 5 г/добу; розчини, які містять калій; антагоністи
альдостерону (спіронолактон, вірошпірон), триампур, при відсутності ефекту - фуросемід
по 40 мг/добу 2-4 рази на тиждень
10) гепатопротектори на 1-3 міс.: похідні силімарину (легалон, карсил, лепротек, сілегон,
сілімар, сіромін), препарати з екстрактів рослин (гепалів, гепатофальк, гепабене),
есенціале, рибоксин, калію оротат.
11) имунокоригигуюча терапія: препаратами тимуса (тималін, тимоген, тактивін,
лейкінферон), інтерлейкіном-2 (ронколейкін).
12) фенобарбітал (за наявності тривалої постгепатитної гіпербілірубінемії).
Вірусний гепатит Е (клініка, лабораторна діагностика, лікування).
Етіологія: ВГЕ – РНК- вмісний вірус, відноситься до роду Hepevirus, родини Hepeviridae.
Епідеміологія: джерело інфекції - хворий усіма формами гострого інфекційного процесу
(особливе значення набувають хворі з безжовтяничними і безсимптомними формами) та
деякі тварини – переважно свині. Механізм передачі: фекально-оральний, зараження
відбувається переважно при вживанні та використанні інфікованої води, рідше - при
вживанні інфікованої їжі або контактно-побутовим шляхом. Найбільша сприйнятливість
до ВГЕ характерна для осіб віком від 15 до 40 років. До високоендемічних щодо ВГЕ
регіонів належать країни з тропічним та субтропічним кліматом – країни Азії, Африки та
Латинської Америки.
Патогенез: потрапляючи до організму людини різноманітними шляхами, первинним
місцем реплікації вірусу є травний канал, звідки він через воротну вену потрапляє до
печінки, де, володіючи прямим циптопатичним впливом на гепатоцити розмножується у
іх цитоплазмі, внаслідок чого останні гинуть, а вірус надходить у кров та жовч.
Клінічна картина: інкубаційний період близько 35 діб. У клініці початкового періоду
(5-6 діб) переважають ознаки, характерні для ВГА, проте гарячкова реакція не виражена.
Частіше турбують загальна слабкість, відсутність апетиту, нудота, ниючі болі в правому
підребер'ї та епігастрії. З появою жовтяниці (жовтяничний період, 2-3 тижні) синдром
загальної інтоксикації не зменшується.
У жінок у другій половині вагітності часто протікає злоякісно за фульмінантим типом з
швидким розвитком масивного некрозу печінки й гострої печінкової енцефалопатією,
ДВЗ-синдромом, ГНН.
Діагноз: анамнез (водний шлях передачі), клініка (ознаки ВГА з легшим перебігом),
виявлення антиHEVIgM (антиHEVIgG з'являються набагато пізніше і свідчать про
перенесене захворювання).
Лікування: див. лікування ВГА.
Клінічне значення маркерів вірусних гепатитів А, Е. Методи їх визначення.
1. Вірусний гепатит А:
а) РНК вірусу (HAV RNA) – виявляється у сироватці крові, фекаліях, воді та харчових
продуктах методами молекулярної гібридизації, ПЛР. Виявлення РНК ВГА у сироватці
корелює з максимальним рівнем противірусних антитіл класу IgM; у фекаліях вказує на
«інфекційність» хворого; у воді та харчових продуктах - на їх зараженість вірусом;
б) антиген вірусу (HAV Ag) - виявляється ІФА у фекаліях хворого вже через 10-20 днів
після інфікування (на самому початку періоду розпалу - тільки у 20-50%);
в) антитіла до вірусу класу IgM (antiHAVIgM) - виявляються імуноферментним і
радіоимунологічним методами у сироватці / плазмі крові на початку захворювання
незалежно від наявності або відсутності клінічних симптомів. Титр антитіл швидко
наростає, максимальна їх концентрація зберігається протягом 1,5-6 місяців. Через 1 рік
після одужання антитіла в крові не виявляються. Виявлення антитіл класу IgM вказує на
гостре захворювання і дозволяє проводити серологічну диференціацію гострої інфекції
(присутність antiHAVIgM та antiHAVIgG) й перенесене в анамнезі захворювання
(відсутність antiHAVIgM при присутністі antiHAV IgG).
г) антитіла до вірусу класу IgG (antiHAVIgG) - виявляються імуноферментним методом в
сироватці / плазмі крові на початку захворювання; концентрація їх досягає максимальних
величин протягом декількох тижнів. Відсутність antiHAVIgG в періоді розпалу гепатиту
дозволяє виключити зв'язок гепатиту з вірусом А; наявність antiHAVIgG при відсутності
antiHAVIgM вказує на факт перенесеного в минулому вірусного гепатиту А. Після
одужання antiHAVIgG виявляються в крові довічно і розглядаються як показник імунного
захисту проти вірусу. Рівень antiHAVIgG може бути визначений кількісно з метою оцінки
динаміки поствакцинального імунної відповіді при вакцинації проти гепатиту А.
2. Вірусний гепатит Е:
а) РНК вірусу (HEV RNA) - з'являється в крові через 2-3 тижні після зараження. Вірусемія
свідчить про факт інфекції і триває близько 2 тижнів.
б) антитіла до вірусу класу М (antiHEV IgM) - з'являються в крові через 3-4 тижні після
зараження і зникають через кілька місяців. Є показником гострої фази захворювання.
в) антитіла до вірусу класу G (antiHEV IgG) - переважають на стадії одужання з
наростанням титру до високих значень протягом декількох місяців. Як і у разі гепатиту А,
наявність тільки antiHEVIgG не є підтвердженням діагнозу вірусного гепатиту Е; діагноз
може бути поставлений при одночасному виявленні antiHEVIgM та antiHEVIgG.
2. Учбові цілі завдання

2.1. Студент повинен мати уявлення (ознайомитися):

a-1
- поширеність гострих вірусних гепатитів в Україні
- наслідки гострих вірусних гепатитів
- диференційну діагностику гострих вірусних гепатитів.
2.2. Студент повинен знати: а-2
- поняття про маніфестні та латентні форми, носійство, персистенцію, рецидив та
загострення
- клінічні класифікації вірусних гепатитів
- визначення понять „вірусний гепатит ”, „фульмінантна форма ВГ”, „конфекція
при ВГ”, „суперінфекція при ВГ, „гострий ВГ”, „затяжний ВГ”, „хронічний ВГ”
- сучасні погляди на етіологію, патогенез найважливіших вірусних гепатитів
- особливості клінічних симптомів та варіанти перебігу гострих вірусних гепатитів
- частоту і характер ускладнень, прогноз при різних вірусних гепатитах
- принципи клінічної діагностики найважливіших вірусних гепатитів.
- основні критерії тяжкості вірусних гепатитів
- особливості клінічного перебігу вірусних гепатитів у разі ко- та суперінфекції
- характер біохімічних змін крові при гострих вірусних гепатитах
- сучасну специфічну діагностику гострих вірусних гепатитів
- діагностичну цінність ультразвукового дослідження при гострих вірусних
гепатитах
 - принципи лікування гострих вірусних гепатитів
- клінічні та лабораторні прояви гострої печінкової енцефалопатії
- показання для глюкокортикостероїдної терапії при гострих вірусних гепатитах
- правила виписки зі стаціонару хворих на гострий вірусний гепатит
2.3. Студент повинен вміти: а-3
1. Дотримуватися основних правил особистої профілактики найважливіших
вірусних гепатитів при роботі біля ліжка хворого, на амбулаторному прийомі;
2. Зібрати анамнез захворювання з оцінкою епідеміологічних даних.
3. Обстежити хворого і виявити основні симптоми, особливості патологічних
проявів і терміни їх зникнення.
4. Сформулювати попередній діагноз відповідно до існуючих класифікацій,
обґрунтувати його відповідно до даних епіданамнезу, анамнезу захворювання,
об’єктивного огляду;
5. Скласти план обстеження та лікування залежно від виду патології та клінічної
форми, особливостей перебігу та ускладнень, що виникли, преморбідного фону
6. Призначити необхідне лабораторне та інструментальне обстеження, дати
інтерпретацію отриманих результатів для обґрунтування заключного клінічного
діагнозу згідно клінічної класифікації;
7. Провести диференціальну діагностику з іншими подібними інфекційними
хворобами;
8. Скласти індивідуальну терапію з урахуванням етіології, патогенезу, віку хворого,
тяжкості, періоду хвороби, наявності невідкладних станів.
9. Дати рекомендації по нагляду, режимі та дієті харчування в періоді
реконвалесценції.
2.4. Творчий рівень (для найбільш здібних і підготовлених студентів):
а-4
Розвивати творчі здібності студентів в процесі проведення клінічних досліджень,
аналізу наукових джерел: залучати до роботи у студентському науковому гуртку кафедри;
запропонувати теми для рефератів з найбільш актуальних питань.
3. Виховні цілі (цілі розвитку особистості):

1. Сформувати уявлення про основи психотерапевтичного підходу до хворих на

гострі вірусні гепатити.
2. Розвинути уявлення про вплив гігієнічних та соціальних факторів на здоров’я
людини при гострих вірусних гепатитах.
3. На матеріалі теми розвинути почуття відповідальності за своєчасність та
правильність професійних дій.
4. Вміти встановлювати індивідуальний психологічний контакт з хворим та його
родичами.
4. Міжпредметне інтегрування:
Дисципліна Знати Вміти
Мікробіологія Етіологію гострих вірусних Проводити вірусологічні
гепатитів дослідження, вміти оціни ти дані
досліджень ПЛР
Анатомія, Будову печінки, гістологічні зміни Визначити гістологічні зміни
патанатомія, при її ураженні вірусами печінки (мікроскопічне
гістологія гепатитів А, Е. дослідження)
Епідеміологія Шляхи передавання, механізм Проведення протиепідемічних та
зараження при гострих вірусних профілактичних заходів у вогнищі
гепатитах інфекції.
Імунологія та Механізм ураження печінки при Вміти оцінити дані імунологічних
алергологія інфекційно-алергічному та досліджень.
 цитопатогенному механізмах.
Методику проведення
серологічних досліджень.
Нервові хвороби Семіотику враження нервової Визначити клінічні симтоми:
системи при гострій печінковій • загальномозковий
енцефалопатії: • вогнищевий
• загальномозковий с-м • гіпертензійний
• вогнищевий с-м • менінгіальний
• гіпертензійний с-м
• менінгіальний с-м

Пропедевтика Основні етапи та методи Проаналізувати дані клінічного

дитячих хвороб клінічного обстеження хворого обстеження хворого в тому числі
лабораторні.
Фармакологія Основні лікарські засоби Вміти виписати рецепти на
фармакологічних груп: основні препарати таких
• противірусні фармакологічних груп:
• кортикостероїдні • противірусні
• антигістамінні • кортикостероїдні
Знати вікові дози препаратів. • антигістамінні
Реанімація та Невідкладні стани: Надавати невідкладну допомогу
інтенсивна - гостра печінкова енцефалопатія при ГПЕ
терапія

Наступні дисципліни
Сімейна Патогенез, епідеміологію, Проводити диференціальну
медицина динаміку клінічних проявів, діагностику хвороб різного
можливі ускладнення ВГ. генезу із ВГ. Розпізнати ВГ,
Принципи профілактики і можливі ускладнення;
лікування. інтерпретувати дані
лабораторного обстеження.
Своєчасно госпіталізувати
хворого в інфекційний стаціонар.
Заповнити екстрене
повідомлення. Надати
невідкладну допомогу в разі
необхідності
Внутрішньопредметна інтеграція
Інфекційні Особливості інфекційних хвороб. Проводити диференціальну
хвороби Принципи діагностики, лікування, діагностику ВГ з іншими
профілактики інфекційних інфекційними хворобами.
хвороб. Патогенез, епідеміологію, Розпізнати ВГ, їх ускладнення;
динаміку клінічних проявів, інтерпретувати дані
лабораторну діагностику, можливі лабораторного обстеження.
ускладнення, особливості Призначити лікування.
клінічного перебігу ВГ. Принципи
профілактики і лікування.

5. Структурно-логічна схема:
 ВГА

РНК-вірус – відносно стійкий

етіологія

Фекально-оральний механізм, водний, харчовий

епідеміологія шлях, сприятливість – 90%, імунітет – пожиттевий,
напружений

елімінація
патогенез проникнен первинна первинна вірусу
ня та вірусемія, генераліз відновлення

ускладнення
накопичен регіональн ація, функцій
ня в ий ураження
ентероцит лімфаденіт печінки
незворотні
ах
ураження

клініка

запаморочення
Болі в животі

Світлий кал

Збільшення

Збільшення
Темна сеча
жовтяниця
лихоманка

селезінки
печінки
Нежить

ускладнення панкре холецистіт Маніфестація ОПЕ

атит синдрому
Жильбера
серологія: РН,
РСК, РПГА,
діагностика ІФА ІgM

вірусологія

лікування базисна дезинток єнтеросорб десенсибілі

терапія сикація ція зуюча

лікування спазмолітики інгібітори гкс плазмафез

ускладнень протеаз

профілактика неспецифічна специфічна планова екстрен

 ВГЕ

РНК-вірус –не стійкий

етіологія

Фекально-оральний механізм, водний, харчовий

епідеміологія шлях, імунітет – пожиттєвий, напружений

елімінація
патогенез проникнен первинна первинна вірусу
ня та вірусемія, генераліз встановлення

ускладнення
накопичен регіональн ація, функцій
ня в ий ураження
ентероцит лімфаденіт печінки
ах необоротні
ураження

клініка

запаморочення
Болі в животі

Світлий кал

Збільшення

Збільшення
Темна сеча
жовтяниця
лихоманка

селезінки
печінки
Нежить

ускладнення панкре холецистіт Маніфестац ОПЕ у

атит ія синдрому вагітних
Жильбера
серологія: РН,
РСК, РПГА,
діагностика ІФА ІgM

вірусологія

лікування базисна дезинток єнтеросорб десенсибілі

терапія сикація ція зуюча

лікування спазмолітики інгібітори гкс плазмафарез

ускладнень протеаз

профілактика неспецифічна специфічна планова екстрена

 5.1 План та організаційна структура заняття:
№ Основні етапи заняття, Учбові Методи контролю Матеріали методичного Час
п їх функції та зміст. цілі в Методи навчання забезпечення (хв)
/ рівнях
п засвоєння
1 2 3 4 5 6
Підготовчий етап:
1 Організаційні заході
2 Постановка учбових
цілей та мотивація Дивись п. 10 хв.
«Актуальність теми»
Дивись п.
«Учбові цілі»

3 Контроль вихідного
рівня знань Питання для
А. етіологія ІІ Індивідуальне індивідуального
Б. патогенез ІІ опитування опитування. 20 хв.
В. клініка ІІ Рішення типових задач . Тести 2-го рівня
Г. діагностика ІІІ Письмові теоретичні Типові ситуаційні
Д. лікування ІІІ завдання задачі
Е. профілактика ІІ

Основний етап Практичний Професійний

4 Формування системи III професійний тренінг алгоритм обстеження 50 хв.
професійних вмінь та у вирішенні Курація тематичних
навичок. різноманітних (типових хворих.
і нетипових) клінічних Історії хвороби.
Зміст - Див. п.
ситуацій . Виписки з історій
”Учбові цілі”
хвороби.
Ситуаційні задачі
3-го рівня.
Заключний етап Індивідуальний
5 Контроль і корекція III контроль практичних Тести 3-го рівня 10 хв.
рівня професійних навичок і професійних
навичок та вмінь дій студентів.
Аналіз типових
помилок.
Програмований
контроль.

6 Підведення підсумків
заняття:
теоретичний
практичний
організаційний
7 Домашнє завдання: Орієнтовна карта для
Учбова література роботи з літературою
(основна, допоміжна)
6.Матеріали методичного забезпечення заняття:
6.1. Підготовчий етап.
6.1.1.Питання для фронтального опитування:
=2
1. Джерело інфекції та шляхи зараження при гострих ВГ.
2. Класифікація вірусних гепатитів.
3. Групи ризику при гострих ВГ.
4. Основні клінічні форми гострих вірусних гепатитів.
5. Варіанти перебігу переджовтяничного періоду гострих ВГ.
6. Основні клінічні прояви жовтяничного періоду гострих ВГ.
7. Варіанти перебігу гострого вірусного гепатиту Д. Клінічні прояви.
8. Ускладнення та наслідки гострих ВГ.
9. Критерії тяжкості гострих вірусних гепатитів.
10. Ультразвукова діагностика при гострих ВГ.
11. Характер лабораторних змін при гострих ВГ.
12. Специфічна діагностика гострих ВГ.
13. Основні етапи патогенезу гострої печінкової енцефалопатії.
14. Основні клінічні прояви гострої печінкової енцефалопатії.
15. Характер лабораторних змін при гострій печінковій енцефалопатії.
16. Принципи лікування гострих ВГ.
17. Принципи дієтичного харчування при гострих ВГ.
18. Принципи лікування гострої печінкової енцефалопатії.
19. Неспецифічна та специфічна профілактика гострих ВГ.
20. Правила виписки зі стаціонару хворих на ВГ.
6.1.2. Тести 2-го рівня:
=2
1. Вкажіть біохімічний показник, підвищення якого свідчить про розвиток цитолітичного
синдрому у хворого з вірусним гепатитом:
А. * активність аланінамінотрансферази;
В. лужна фосфатаза;
С. тимолова проба;
D. загальний білірубін;
Є. протромбіновий індекс.
2. Синтетичну функцію печінки відображає наступний показник:
А. рівень аспартатамінотрансферази;
В. рівень загального білірубіну;
С. рівень аланінамінотрансферази;
D. * рівень протромбінового індексу;
Є. рівень лужної фосфатази.
3. Критеріями мезенхимально - запального синдрому є:
A. зниження синтезу протромбіну;
B. зниження вмісту заліза в сироватці крові;
C. * підвищення рівня α2-, β -, γ – глобулінів;
D. підвищення рівня жовчних кислот;
E. підвищення активності лужної фосфатази.
4. Основним лабораторним показником холестатичного синдрому є підвищення в крові:
A. прямого білірубіну;
B. рівня жовчних кислот;
C. рівня лужної фосфатази;
D. рівня холестерину;
E. * все перераховане вірно.
5. Жовтяниця при вірусних гепатитах:
A. підпечінкова;
B. * паренхіматозна;
C. надпечінкова;
D. гемолітична;
E. механічна.
6. Для субклінічної форми вірусного гепатиту характерно:
A. відсутність скарг;
B. відсутність жовтяниці;
C. підвищення активності цитолитических ферментів;
D. виявлення в крові відповідних маркерів;
E. * все вірно.
7. Для безжовтяничної форми вірусного гепатиту характерно все, за винятком:
A. відсутність жовтяниці;
B. зниження апетиту, важкість у правому підребер'ї;
C. підвищення активності цитолитических ферментів;
D. виявлення в крові відповідних маркерів;
E. * наявність жовтяниці.
8. Для астеновегетативного синдрому дожовтяничного періоду вірусного гепатиту
характерно:
A. загальна слабкість;
B. нездужання;
C. зниження працездатності;
D. підвищена стомлюваність;
E. * все вірно.
9. Для диспепсичного варіанту дожовтяничного періоду вірусного гепатиту не характерно:
А. * висока температура, озноб;
В. зниження апетиту;
С. нудота;
D. тяжкість в епігастральній ділянці;
Є. важкість у правому підребер'ї;
10. Aртралгічний синдром дожовтяничного періоду вірусного гепатиту проявляється
наступним симптомом:
A. обмеження рухів у суглобах;
B. гіперемія і набряк шкіри навколо суглобів;
C. * біль у суглобах;
D. порушення ходьби;
E. все вірно.
11. Вкажіть симптоми грипоподібного варіанту дожовтяничного періоду вірусного
гепатиту:
А. * гострий початок, підвищення температури, ломота в тілі, головний біль, сухий
кашель, закладеність носа;
В. зниження апетиту;
С. рясний риніт, слабкість, нормальна температура тіла;
D. лихоманка, ларингіт;
Є. кон'юнктивіт, головний біль.
12. Cиндромом дожовтяничного періоду вірусного гепатиту не є:
A. диспепсичний;
B. артралгіческій;
C. * жовтяничний;
D. грипоподібний;
E. астеновегетативний.
13. Вкажіть критерій, який свідчить про тяжкість перебігу вірусних гепатитів:
А. наростаюча інтоксикація, нудота, блювання;
В. зниження протромбінового індексу;
С. зниження загального білка;
D. зниження активності аланінамінотрансферази на тлі наростаючого загального
білірубіну;
Е. * все вірно.
14. Тривалість затяжного перебігу вірусного гепатиту становить:
A. 1-3 місяці;
B. * 3-6 місяців;
C. 6-9 місяців;
D. 9-12 місяців;
E. більше 1 року.
15. Для циклічного перебігу вірусного гепатиту характерна наявність наступного періоду:
A. інкубаційного;
B. дожовтяничного;
C. жовтяничного;
D. періоду реконвалесценції;
E. * все вірно.
16. Збудником вірусного гепатиту А є:
А. * РНК-пікорнавірус;
В. РНК-герпесвірус;
С. РНК-флавівірус;
D. ДНК-гепаднавірус;
Є. РНК-аденовірус.
17. Вкажіть стійкість HAV до нагрівання:
А. * при Т +100°С гине через 5 хвилин;
В. при кип'ятінні гине через 15 хвилин;
С. витримує кип'ятіння кілька годин;
D. кип'ятіння не знищує вірус;
Є. при кип'ятінні гине через 45 хвилин.
18. До роду Hepatovirus відносяться:
А. збудник гепатиту Е;
В. збудник гепатиту В;
С. * збудник гепатиту А;
D. збудник гепатиту С;
Є. все перераховане вірно.
19. Джерело інфекції при вірусному гепатиті А:
А. гризуни;
В. птиці;
С. домашні тварини;
D. * людина;
Є. все вірно.
20. Механізм передачі, характерний для вірусного гепатиту А:
А. парентеральний;
В. * фекально-оральний;
С. повітряно-крапельний;
D. трансмісивний
Є. вертикальний.
21. Вкажіть сезонність гепатиту А в Україні:
А. весняно-літня;
В. річна;
С. літньо-осіння;
D. * осінньо-зимова;
Є. зимово – весняна.
22. У який період захворювання у хворого на гепатит А буде найбільш активне виділення
вірусу в навколишнє середовище?
А. інкубаційний період;
В. * в кінці інкубаційного періоду і дожовтяничний період;
С. період розпалу хвороби;
D. період реконвалесценції;
Є. все вірно.
23. Факторами передачі гепатиту А є все, за винятком:
А. вода;
В. * кров;
С. харчові продукти;
D. брудні руки;
Є. предмети побуту.
24. Вірусним гепатитом А частіше хворіють:
А. діти до 1 року;
В. * особи молодого віку;
С. особи похилого віку;
D. наркомани;
Є. хворі на гемофілію.
25. Вкажіть клінічні форми вірусного гепатиту А, найбільш небезпечні в
епідеміологічному відношенні:
А. * безжовтяничні, субклінічні;
В. легкі жовтяничні;
С. важкі жовтяничні;
D. фульмінантні;
Є. все вірно.
26. Для вірусного гепатиту А вірно все, за винятком:
А. вірус РНК –вмісний;
В. антропоноз;
С. механізм передачі фекально-оральний;
D. формується довічний імунітет;
Е. * вірус ДНК –вмісний.
27. Основний шлях передачі вірусного гепатиту Е:
А. риба;
В. м'ясо птиці;
С. * контамінована вода;
D. заражене повітря;
Є. курячі яйця.
28. Який вік людей вважається небезпечним, для можливого зараження вірусним
гепатитом Е у ендемічних районах:
А. до 1 року;
В. 1-5 років;
С. 6-14 років;
D. * 15-45 років;
Є. особи старше 60 років.
29. Збудником вірусного гепатиту Е є:
А. РНК-пікорнавірус;
В. * РНК-гепавірус;
С. РНК-флавівірус;
D. ДНК-гепаднавірус;
Є. РНК-аденовірус.
30. Вкажіть механізм передачі, характерний для HEV:
А. вертикальний;
В. трансмісивний;
С. контактний;
D. * фекально-оральний;
Є. повітряно-крапельний.
31. Максимальний інкубаційний період при HEV становить:
А. 14 діб;
В. 30 діб;
С. * 60 діб;
D. 3 місяці;
Є. 6 місяців.
32. Летальні випадки HEV найчастіше спостерігаються у якого контигенту хворих?
А. * вагітних жінок;
В. гомосексуалістів;
С. наркоманів;
D. реципієнтів крові;
Є. донорів крові.
33. Механізм пошкодження гепатоцитів при HAV:
А. * пряма цитопатична дія вірусу;
В. імунологічний процес;
С. токсико-алергічна реакція;
D. ураження пов'язано з інтенсивним синтезом інтерферонів;
Є. все вірно.
34. Реплікція HAV відбувається у:
А. макрофагах;
В. ендотеліальних клітинах;
С. * гепатоцитах;
D. ентероцитах;
Є. все вірно.
35. Вкажіть синдром, найбільш характерний для дожовтяничного періоду HAV:
А. астеновегетативний;
В. артралгічний;
С. диспепсичний;
D. * грипоподібний;
Є. змішаний.
36. Для періоду розпалу HEV характерно:
А. збільшення печінки;
В. потемніння сечі;
С. жовтушність шкіри;
D. жовтушність склер;
Е. * все вірно.
37. Вкажіть найбільш часту форму HAV:
А. * безжовтянична;
В. жовтянична;
С. холестатична;
D. фульмінантна;
Е.все вірно.
38. У хворого з жовтяницею і загальною слабкістю дожовтяничний період протікав за
грипоподібним варіантом, Ваш діагноз:
А. механічна жовтяниця;
В. токсичний гепатит;
С. * вірусний гепатит А;
D. лептоспіроз;
Є. синдром Жильбера.
39. Які з симптомів вказують на тяжкість перебігу HEV:
А. * анорексія, тахікардія, порушення сну;
В. лихоманка;
С. артралгії;
D. свербіж;
Є. субфебрильна лихоманка.
40. Вірусний гепатит у жовтяничний періоді диференціюють з:
А. гемолітичною анемією;
В. інфекційним мононуклеозом;
С. токсичним гепатитом;
D. лептоспірозом;
Е. * все вірно.
41. Результатом перенесеного гепатиту А може буте все, крім:
А. * формування хронічного гепатиту;
В. постгепатитна гепатомегалія;
С. синдром Жильбера;
D. дискінезія жовчовивідних шляхів;
Є. повне одужання.
42. 6-денний дожовтяничний період за грипоподібним варіантом з наявністю жовтяниці,
холурії, гепато- та спленомегалії, підвищення активності АлАТ до 8,5 ммоль\л у сироватці
крові характерні для:
А. механічної жовтяниці;
В. синдрому Жильбера;
С. гемолітичної жовтяниці;
D. токсичного гепатиту;
Е. * вірусного гепатиту А.
43. У хворого В. 18 років скарги на зниження апетиту, жовтяницю. Загальний білірубін
176 мкмоль/л, прямий білірубін 144 мкмоль/л, АлАТ 6,9 ммоль/л, тимолова проба 14 ОД.
Діагноз:
А. * вірусний гепатит;
В. токсичний гепатит;
С. механічна жовтяниця;
D. гемолітична жовтяниця;
Є. лептоспіроз.
44. У хворого Б. після перенесеного HAV протягом 6 місяців зберігається легка
жовтушність склер при задовільному самопочутті. Загальний білірубін 43 мкмоль/л,
вільний білірубін 30 мкмоль/л, АЛТ 0,68 ммоль/л, тимолова проба 4 ЕД. Розміри печінки
не збільшені. Про який результат перенесеного гепатиту А свідчать ці дані?
А. формування цирозу печінки;
В. формування хронічного гепатиту;
С. * синдром Жильбера;
D. дискінезія жовчовивідних шляхів;
Є. механічна жовтяниця.
45. Хвора Б. 20 років, надійшла на 7 день хвороби зі скаргами одноразову блювоту,
зниження апетиту. Три тижні тому з друзями користувалася одним посудом. Об-но: шкіра
і склери іктеричні, печінка + 2 см, сеча темна, кал ахолічний. Діагноз?
А. * вірусний гепатит А;
В. лептоспіроз;
С. кишковий ієрсиніоз;
D. гемолітична анемія;
Є. інфекційний мононуклеоз.
46. Хвора Б. 19 років, вихователька дитсадка, скаржиться на загальну слабкість, зниження
апетиту, нудоту, дискомфорт в епігастрії, темний колір сечі, ахолічний кал, жовтяницю.
Захворіла 7 днів тому. В саду мала контакт з дітьми, які хворіли жовтяницею. Об'єктивно:
шкіра та слизові оболонки іктеричні, печінка збільшена на 2-3 см, пальпується селезінка.
Ймовірний діагноз.
А. лямбліоз;
В. механічна жовтяниця;
С. лептоспіроз;
D. * вірусний гепатит А.
Є. інфекційний мононуклеоз.
47. Наводимо особливості одного з гепатитів: механізм передачі фекально-оральний,
надзвичайно висока летальність виключно у вагітних, виражений нирково - печінковий
синдром.
А. HAV;
В. HСV;
С. * HЕV;
D. HDV;
Є. HBV.
48. Жінка 22-х років, на 7 місяці вагітності захворіла гостро через 3 тижні після приїзду з
Туркменістану. Після триденної лихоманки з'явилася жовтяниця, неприборкана блювота,
біль у правому підребер'ї, загальмованість. Діагноз:
А. * вірусний гепатит Е;
В. гострий жировий гепатоз вагітних;
С. холестатичний гепатоз вагітних;
D. вірусний гепатит А;
Є. гострий сепсис.
49. Важкий перебіг вірусного гепатиту Е реєструють у:
А. немовлят;
В. робочих тваринництва;
С. осіб старше 50 років;
D. * вагітних;
Є. все вірно.
50. Значення свербіння шкіри при вірусному гепатиті А:
А. вказує на розвиток фульминантної форми;
В. * вказує на розвиток холестатичної форми;
С. вказує на порушення водно-електролітного обміну;
D. вказує на розвиток інапарантної форми;
Є. все вірно.
51. Який імунітет формується після перенесеного HEV:
А. не формується;
В. нетривалий;
С. типоспецифічний антитоксичний;
D. типоспецифічний антибактеріальний;
Е. * стійкий тривалий.
52. З яким захворюванням необхідно диференціювати вірусний гепатит А в
дожовтяничний період:
А. * грип та інші ГРЗ;
В. поліомієліт;
С. малярія;
D. черевний тиф;
Є. все вірно.
53. Вкажіть причину, яка обумовлює потемніння сечі при вірусних гепатитах:
A. протеїнурія;
B. підвищення непрямого білірубіну в крові;
C. гемоліз еритроцитів;
D. * підвищення прямого білірубіну в крові;
E. олігурія.
54. Такі ускладнення, як гемоліз і гостра ниркова недостатність, характерні для:
А. гепатиту A;
B. * гепатиту E;
C. гепатиту B;
D. гепатиту C;
E. все вірно.
55. Зміна якого з біохімічних показників характерна для вірусного гепатиту А:
А. підвищення тимолової проби;
В. підвищення активності аланінамінотрансферази;
С. підвищення лужної фосфатази;
D. гіпербілірубінемія;
Е. * все вірно.
56. У хворого в крові виявлені anti - HAVIgM, anti-HBcIgG, antiHBs. Діагноз?
A. * гострий гепатит A, гепатит B в анамнезі;
B. хронічний гепатит B;
C. гепатит C;
D. гепатит A, гепатит C в анамнезі;
E. гострий гепатит B.
57. У разі виявлення якого маркера можна встановити діагноз гострого гепатиту Е:
А. * РНК HEV і IgM HEV;
В. IgG HEV;
С. РНК HАV;
D. IgM HАV;
Є. IgG HАV.
58. Для специфічної діагностики HАV використовують:
А. виділення вірусу на курячих ембріонах;
В. біологічний метод;
С. реакція аглютинації;
D. * імуноферментний аналіз;
Є. реакція зв'язування компліменту.
59. Біохімічний показник, який змінюється в дожовтяничний період HAV:
А. * активність аланінамінотрансферази;
В. протромбіновий індекс;
С. тимолова проба;
D. альбумін;
Є. креатинін.
60. Вірус гепатиту HAV виявляють в:
А. слині;
В. спермі;
С. сечі;
D. * фекаліях;
Є. все вірно.
61. У хворого вірусним гепатитом A в калі вірус можна виявити:
A. протягом всього інкубаційного періоду;
B. протягом усього інкубаційного періоду і наступні 1-2 дні;
C. * протягом всього інкубаційного періоду і наступні 10-12 днів;
D. у періоді розпалу;
E. у періоді реконвалесценції.
62. Хворий 18 років, скаржиться на біль у правому підребер'ї, гіркота в роті, жовтяницю.
У крові помірна лейкопенія, визначаються IgМ anti-HEV. Діагноз:
А. * вірусний гепатит Е;
В. лептоспіроз;
С. інфекційний мононуклеоз;
D. механічна жовтяниця;
Є. вірусний гепатит А.
63. Сверблячка шкіри у хворих на вірусний гепатит пов'язана з:
А. дією стеркобіліну;
В. вираженою інтоксикацією;
С. дією лактатдегідрогенази;
D. * дією жовчних кислот;
Є. все вірно.
64. Холестатичні форму вірусного гепатиту А відображає наступний показник:
А. * лужна фосфатаза;
В. рівень фібриногену;
С. рівень аланінамінотрансферази;
D. протромбіновий індекс;
Є. рівень амілази.
65. Для діагностики вірусного гепатиту А не використовують:
А. клінічні дані;
В. епідеміологічні дані;
С. виявлення РНК- HAV (ПЛР) в калі;
D. виявлення антиHAVIgM методом ІФА;
Е. * реакцію Відаля.
66. У хворого Б. 18 років виявлені гепатомегалія, гіпербілірубінемія, підвищення
активності аланінамінотрансферази, визначаються IgM antiHAV.
А. вірусний гепатит Е;
В. жовта лихоманка;
С. інфекційний мононуклеоз;
D. механічна жовтяниця;
Е. * вірусний гепатит А.
67. Для визначення цитолітичного синдрому у хворого з жовтяницею, гепатомегалією,
"antiHAVIgM +" необхідно дослідити:
A. активність протеїнкінази;
B. активність холінестерази;
C. * активність аланінамінотрансферази;
D. рівень тимолової проби;
E. активність лужної фосфатази.
68. Хворий Б. 22 років, скаржиться на біль у правому підребер'ї, гіркоту в роті,
жовтяницю. У крові помірна лейкопенія, підвищення рівня холестерину, лужної
фосфатази, визначаються IgМантиHAV. Ваш діагноз?
А. * вірусний гепатит А, холестатична форма;
В. лептоспіроз;
С. інфекційний мононуклеоз;
D. механічна жовтяниця;
Є. вірусний гепатит Е.
69. Яке специфічне дослідження підтверджує діагноз вірусного гепатиту А:
А. загальний аналіз крові;
В. загальний білірубін;
С. * виявлення antiHAVIgM;
D. УЗД органів черевної порожнини;
Є. загальний аналіз сечі.
70. Хвора Б. 20 років, надійшла до інфекційної лікарні зі скаргами на слабкість,
відсутність апетиту, печію, періодичну нудоту. Вважає себе хворою близько тижня.
Місяць тому в сім'ї хворла на гепатит дитина п'яти років. Яке дослідження необхідно
провести для уточнення діагнозу?
А. HBsAg;
В. * antiHAVIgM;
С. печінкові проби;
D. фіброгастроскопію;
Є. УЗД органів ШКТ.
71. Хворий Б. 22 років, протягом останніх 4-х діб відчуває постійну загальну слабкість,
зниження апетиту, нудоту, помірну боль в правому підребер'ї. У будівельній бригаді, де
він працює, за останні 4 тижні зареєстровано 4 випадки захворювання вірусним гепатитом
А. Виявлення якого маркера підтвердить діагноз?
А. * антиHAVIgM;
В. HBsAg;
С. анти HAV-Ig G;
D. анти HЕV-Ig G;
Є. анти HBcIg M.
72. Лікар запідозрив у хворого 18 років гепатит А, безжовтяничну форму. Який метод
специфічної діагностики необхідно призначити?
А. ІФА (антиHВsAg, HBeAg);
В. ІФА (антиHAVIgG);
С. * ІФА (антиHAVIgM);
D. УЗД органів черевної порожнини.
Є. печінкові проби.
73. У жінки 29 років, вагітність (12-14 тижнів), з'явилася загальна слабкість, біль у
правому підребер'ї, втрата апетиту, нудота, блювання, сеча темного кольору. У лікарні
наросла жовтяниця, з'явилася сонливість, з рота печінковий запах. Позитивний
аntiHEVIgM. Діагноз?
А. * гострий гепатит Е, печінкова енцефалопатія;
В. гепатит А, печінкова енцефалопатія;
C. гострий гепатит В;
D. хронічний гепатит С;
E. цироз печінки, стадія декомпенсації.
74. Які специфічні лабораторні дослідження необхідно призначити для підтвердження або
виключення гепатиту А?
A. визначити рівень активності АлАТ;
B. аналіз сечі на жовчні пігменти та уробіліну;
C. аналіз калу на стеркоблінін;
D. визначити рівень загального білірубіну та його фракцій;
E. * аналіз крові на антитіла до HAV.
75. Виявлення в крові донора анти HAVIgG свідчить про:
А. гострий гепатіет Е;
В. гострий гепатит А;
C. гострий гепатит В;
D. хронічний гепатиті А;
E. * наявність в анамнезі гострого гепатиту А.
76. Специфічна діагностика вірусного гепатиту Е базується на виявленні
А. * antiHЕVIgM;
В. підвищенні вмісту білірубіну;
С. повишені тімолової проби;
D. підвищенні активності аланінамінотрансферази;
Є. наявності уробілінурії.
77. Критерії виписки зі стаціонару при вірусному гепатиті А:
А. клінічне одужання, але не раніше 21 доби після появи жовтяниці;
В. підвищення активності аланінамінотрансферази до 3-х норм;
С. нормалізація вмісту загального білірубіну;
D. нормалізація розмірів печінки;
Е. * все вірно.
78. Диспансерне спостереження за реконвалесцентом гепатита А встановлюють на термін:
А. 2 тижні;
В. 21 доба;
С. 2 місяці;
D. 3 місяці;
Е. * 6 місяців.
79. Основний метод терапії вірусного гепатиту А, легкий перебіг
А. * симптоматична;
В. патогенетична;
С. имуномодулююча;
D. противірусна;
Є. антибактеріальна.
80. У хворого Р., вірусний гепатит А, середньотяжкий перебіг. Турбують нудота,
слабкість, зниження апетиту. Який лікарський препарат доцільно використовувати для
корекції даних симптомів:
А. інфузійна терапія колоїдних розчинів;
В. глюкокортикоїди;
С. інтерферон;
D. вітаміни групи «В»;
Е. * сорбенти.
81. Лікування при вірусному гепатиті Е:
А. * базисна терапія (дієта №5, постільний режим, рясне пиття, сорбенти, ферменти);
В. антибактеріальна терапія;
С. імуномодулятори;
D. спазмолітики;
Є. глюкокортикоїди.
82. Вкажіть базисне лікування хворих на вірусний гепатит А з легким перебігом:
A. * постільний режим та дієта №5;
B. антибіотики;
C. глюкокортикоїди;
D. введення гамма – глобуліну;
E. введення вакцини.
83. Для лікування вірусного гепатиту А застосовують:
А. * патогенетичну терапію;
В. рибавірин;
С. інтерферон;
D. ганцикловір;
Є. пеніциллін.
84. Етіотропну терапію вірусного гепатиту Е проводять:
А. ламівудином;
В. фторхінолонами;
С. інтерфероном;
D. рибавірином;
Е. * етіотропних препаратів немає.
85. Яка терапія показана хворому з вірусним гепатитом Е, середнього ступеня тяжкості:
А. * патогенетична;
В. противірусна;
С. антибактеріальна;
D. антіпротозойни засоби;
Є. введення глюкокортикоїдів.
86. Які з препаратів необхідно застосовувати при внутріпечінковому холестазі:
A. * урсодезоксихолеву кислоту;
B. преднізолон;
C. есенціальні фосфрліпіди;
D. препарати на основі силімарину;
E. амінокислоти.
87. У інфекційний стаціонар звернулася вагітна жінка, яка була в контакті з хворим на
гострий гепатит А. 6 місяців тому жінка отримала вакцинацію плазмовою вакциною. Яку
профілактику необхідно провести?
А. * введення донорського імуноглобуліну;
В. введення плазмової вакцини проти гепатиту А;
С. призначення антибіотиків;
D. призначення інтерферону;
Є. призначення сульфаніламідів.
88. Для планової профілактики вірусного гепатиту А використовують:
А. живі вакцини;
В. * інактивовані вакцини;
С. рибавірин;
D. інтерферон;
Є. ацикловір.
89. Для постекспозиційної профілактики вірусного гепатиту А використовують:
А. інтерферон;
В. кінську сироватку;
С. ацикловір;
D. пеніцилін;
Е. * імуноглобулін.
90. Які рекомендації з профілактики вірусного гепатиту Е повинен дати лікар
мандрівникові, який направляється в ендемічні райони:
А. не вживати немитих фруктів;
В. уникати використання води з невідомих джерел;
С. не вживати сирих молюсків;
D. не вживати немитих овочів;
Е. * все вірно.
91. На який термін після виявлення гепатиту A реконвалесцентів звільняють від
профілактичних щеплень:
A. 2 тижні;
B. 1 місяць;
C. 2 місяці;
D. * 6 місяців;
E. 12 місяців.
92. Контактні особи з хворим на вірусний гепатит А піддаються клінічному
спостереженню та біохімічному обстеженню протягом:
А. 7 діб;
В. 14 діб;
С. 21 добу;
D. * 35 діб;
Є. 60 діб.
93. За епідемічними показаннями екстрену профілактику вірусного гепатиту А проводять:
А. * імуноглобуліном;
В. вакциною;
С. індукторами інтерферону;
D. інтерфероном;
Є. не проводять.
94. Для пасивної імунізації проти вірусного гепатиту А застосовують:
А. * донорський імуноглобулін;
В. інактивовану вакцину;
С. хімічну вакцину;
D. анатоксин;
Є. інтерферон.
95. До групи ризику зараження вірусним гепатитом А, яким необхідне проведення
вакцинації, відносяться:
А. працівники харчоблоків дитячих установ;
В. медичний персонал;
С. працівники підприємств громадського харчування;
D. працівники харчоблоків лікувальних установ;
Є. все вірно.
96. Неспецифічна профілактика гепатитів з фекально-оральним механізмом передачі
включає:
А. дотримання санітарних норм, правил зберігання, технології приготування та реалізації
харчових продуктів;
В. забезпечення якісною водою;
С. забезпечення безпечними в епідеміологічному відношенні продуктами харчування;
D. дотримання правил особистої гігієни;
Е. * все вірно.
97. Для неспецифічної профілактики вірусного гепатит А застосовують усе, крім:
А. * введення вакцини;
В. забезпечення якісною водою;
С. забезпечення безпечними в епідеміологічному відношенні продуктами харчування;
D. дотримання правил особистої гігієни;
Є. дотримання санітарних норм, правил зберігання, технології приготування та реалізації
харчових продуктів.
98. Донорський імуноглобулін для профілактики вірусного гепатиту А містить:
А. * антиHAVIgG;
В. антиHAVIgM;
С. антиHВsAg;
D. антиHBeAg;
Є. антиHEVIgG.
99. Доза донорського імуноглобуліну для профілактики вірусного гепатиту А:
А. * 0,02 мг/кг;
В. 0,06 мг/кг;
С. 0,5 мг/кг;
D. 1,0 мг/кг;
Є. 10,0 мг/кг.
100. Імуноглобулін для екстреної профілактики вірусного гепатиту А вводять:
А. * протягом перших 14 діб після контакту з хворим;
В. протягом перших 25 діб після контакту з хворим;
С. протягом перших 35 діб після контакту з хворим;
D. протягом перших 6 місяців після контакту з хворим;
Є. імуноглобулін не застосовуються.
6.1.3 Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття
Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики гострих ВГ
№ Завдання Послідовність виконання Зауваження, попередження щодо
самоконтролю
1. Оволодіти 1. З’ясувати скарги Відокремити скарги, що
методикою характеризують синдроми:
обстеження - загальної інтоксикації
хворого на - органних уражень
гострі ВГ - додаткових уражень
2. Анамнез хвороби Послідовність та терміни
виникнення
- лихоманки
- переджовтяничного періоду
- жовтяниці
- ускладнень
- додаткових синдромів (нудота,
3. Анамнез життя блювання та інше)
4. Епіданамнез - перенесені хвороби, у т.ч. вірусні
гепатити
Виявити:
- контакт з хворим вірусні
гепатити
- парентеральні втручання
- перебування в ендемічних
регіонах чи в регіонах спалаху
захворювання на ВГА та ВГЕ

2. Провести 1. Загальний огляд - Оцінити стан хворого, положення

курацію Шкірні покрови - наявність жовтяниці
хворого - колір шкіри та слизових оболонок
Очі -колір очей
-колір слизової ротоглотки
Ротоглотка -)
-

с-м Воскресенського (є/немає)

2. Пальпація - с-м Ортнера (є/немає)
- рухливість м’якого піднебіння
- гучність, ясність, сиплість,
гугнявість
- наявність збільшення печінки
Лімфатична система - наявність збільшення селезінки
- розміри, щільність та болючість
Легені лімфатичних вузлів
- голосове тремтіння
 Живіт - розміри та властивості печінки та
селезінки, підшлункової залози
- болючість при пальпації живота,
симптом Воскресенського
- менінгеальний синдром (є/немає)

3. Перкусія -перкуторні межі серця

Серце - порівняльна топографічна
Легені перкусія легень (наявність чи
відсутність перкуторних ознак
ущільнення легеневої тканини)

4. Аускультація - ритм, гучність серцевих тонів

Серце - характер дихання – везикулярне,
Легені жорстке, бронхіальне; послаблене,
посилене
- патологічні дихальні феномени –
крепітація, хрипи та їх характер,
локалізація, зміни під час фаз
дихання, після кашлю
- бронхофонія
3. Провести 1. Загальний аналіз крові - рівень лейкоцитів, п/я
лабораторне нейтрофілів лімфоцитів, ШЗЕ
дослідження 2. Загальний аналіз сечі - наявність лейкоцитів,
еритроцитів, білку
3. Діастаза сечі - рівень
4. Біохімічне дослідження крові Білірубін загальний, прямий,
АлАТ, АсАТ, ГГТП, лужна
фосфатаза, тимолова проба, сахар

5. Серологічне дослідження ІФА - серологічні маркери гострих ВГ

РПГА - в парних сироватках, зростання
титру в 4 рази та більш.

6. ПЛР дослідження РНК, ДНК збудників гострих ВГ

6.1.4. Ситуаційні задачі другого рівня засвоєння (=2)

Задача 1
Хворий 17 років надійшов у клініку на 6-й день хвороби. Занедужав гостро з
підвищення температури тіла до 39оС, слабкості, на 2-й день хвороби знизився апетит,
температура утримувалась протягом 4-х діб, потім знизилась до норми, на 5-й день
хвороби – потемніла сеча
Об-но: Т- 36,8оС, шкіра та слизові оболонки субіктеричні, без висипу. Живіт при
пальпації м'який, безболісний, печінка збільшена, селезінка не пальпується. ЧСС - 64 уд/
хв. АТ - 110/70 мм.рт.ст.
1. Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування
Задача 2
Хвора 27 років, студентка, мешкає в гуртожитку. Надійшла у клініку на 5-у добу
хвороби зі скаргами на пожовтіння склер та шкіри, слабкість, відсутність апетиту.
Захворювання почалося гостро з підйому температури до 38оС, катарального синдрому не
було. Ліків не приймала, в гуртожитку були випадки вірусного гепатиту А.
Об-но: Т – 36,3оС, невелика слабкість. Помірна жовтяниця шкіри та склер, висипу
немає. Живіт м'який, безболісний у всіх відділах, печінка збільшена, безболісна, селезінка
пальпується біля реберної дуги. Пульс - 64 уд/хв., АТ - 110/70 мм.рт.ст. У крові
відзначається лейкопенія, відносний лімфоцитоз, ШОЕ – 5 мм/год.
1. Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування

Задача 3
Хворий З., 42 років, був госпіталізований в інфекційне відділення на 23-ю
добу хвороби із скаргами на загальну слабкість, відсутність апетиту, нудоту, періодичні
позиви на блювання. Хвороба розпочалась поступово із загальної слабкості, нудоти,
погіршення апетиту, болей у суглобах. Через кілька діб позиви на блювання, особливо, під
впливом кулінарних запахів, анорексія, почуття важкості в надчеревній ділянці, на 16-у
добу хвороби помітив темну сечу, в наступні дні –жовтяницю. 3 місяці назад був
оперований з приводу інвагінації товстої кишки, в післяопераційному періоді –
гемотрансфузія.
Об'єктивно: стан важкий. На запитання відповідає мляво. Під час огляду -
блювання. Значна жовтяниця, розчухи на шкірі. Метеоризм. Печінка виступає з-під
реберної дуги на 4 см. Пальпується нижній полюс селезінки. Кал світлий.
1.Сформулюйте клінічний діагноз.
2.План обстеження
3.Лікування.
6.1.5 Ситуаційні задачі третього рівня засвоєння
(=3)
Задача 1.
Хворий Е., 18 років, надійшов в інфекційне відділення на 6-у добу захворювання зі
скаргами на сухість у роті, нудоту, відсутність апетиту, потемніння сечі. Захворів гостро,
захворювання почалося із підвищення температури тіла до 38,5°С, слабкості. Температура
через 3 доби впала до нормальних цифр, але зберігалась слабкість, наросла нудота,
з'явилась рота. Дома приймав парацетамол, у зв'язку з появою іктеричності склер звернуся
до лікаря.
Об-но: стан важкий, у свідомості, адекватний. Т тіла – 36,7оС, шкірні покриви без
висипки, помірно іктеричні, бліді. Тони серця звучні, ритм правильний. Живіт м'який,
болючий в епигастрії при пальпації, печінка й селезінка помірно збільшені, симптом
Воскресенського позитивний, симптомів роздратування черевної порожнини немає.
1.Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування
Задача 2.
Хвора А., 23 роки, 16 тиждень вагітності. Занедужала гостро, підвищилася Т тіла
до 38,5оС, відзначалася слабість, головний біль, нудота. З 3 дня хвороби зник апетит,
декілька разів була рвота. На 5-у добу на шкірі помітила появу жовтяниці, в той же час
потемніла сеча. Із анамнезу відомо, що останні 3 місяці жили в Узбекістані, в дитинстві
перенесла вірусний гепатит А, що був підтверджений серологічно.
При огляді: Т тіла – 36,8°С, хвора млява, трохи загальмована. Колір шкіри та
слизових оболонок субіктеричний, на шкірі тулуба – поодинокий геморагічний висип.
Периферичні лімфатичні вузли не пальпуються.
Живіт м'який, безболісний, печінка незначно збіьшена, м'якої консистенції,
пальпується край селезінки. Слизова оболонка ротоглотки іктерична. Пульс 92 уд/хв., АТ
– 110/70 мм.рт.ст., тони серця приглушені, дихання везикулярне, менінгеальних знаків
немає. Ан.крові: Эр.- 4,61012/л, лейк. – 8,1109/л, п-6%, з-64%, л-25%,м-5%, ШЗЕ -
10мм/г.
1. Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування.
 Задача 3
Хвора Д., 32 років, вагітність 33 тижні, госпіталізована в інфекційне відділення із
скаргами на загальну слабкість, біль у надчеревній ділянці живота, нудоту, жовтяницю.
Захворіла 2-2,5 тижні тому назад. Хвороба почалась поступово із зростаючої загальної
слабкості, свербіння шкіри, нудоти. Два дні назад помітила жовтий відтінок шкіри. У день
госпіталізації було одноразове блювання, блювотні маси мали темно-коричневий колір.
Об'єктивно: стан тяжкий. Температура нормальна ( як і на протязі всієї хвороби).
Значна жовтяниця шкіри і склер. Пастозність голеней. У свідомості. Заторможена.. Пульс
90 в хв. АТ 130/90мм рт.ст. Живіт м'який, помірно блючий у надчеревній ділянці. Печінка
не виступає з-під реберної дуги, селезінка не пальпується. Добовий діурез знижений.
1.Сформулюйте клінічний діагноз.
2.План обстеження.
3. Лікування.

Основна література
1. Інфекційні хвороби / За редакцією проф. В.П.Малого, академіка НАМН,д.м.н.,, проф.
М.А. Андрейчина.- Львів: «Магнолія-2006», 2018. – 1370с.
2. Інфекційні хвороби / За ред. Голубовської О.А.- Київ ВСВ «Медицина». 2020. – 727с.
3. Атлас інфекційних хвороб / За ред. Андрейчина М.А. – Тернопіль, Вид. «Підручники і
посібники».- 2017.- 287с.
Допоміжна
1.Імунопрофілактика інфекційних хвороб Навчальний посібник для лікарів інтернів зі
спеціальності «Інфекційні хвороби» та суміжних спеціальностей / Рябоконь О. В.,
Рябоконь Ю. Ю., Савельєв В. Г., Оніщенко Т. Є., Задирака Д. А., Фурик О. О. - Затв. на
засіданні ЦМР ЗДМУ Протокол № 3 від 22.02.2018. – 85с.
2. Посібник тестових завдань з інфекційних хвороб для самостійної підготовки студентів 5
курсу рівня підготовки магістра медицини і магістра педіатрії галузі знань 22 «Охорона
здоров’я» спеціальностей 222 «Медицина» і 228 «Педіатрія» кваліфікації професійної
«Лікар» і «Лікар-педіатр» / уклад. : О. В. Рябоконь, Т. Є. Оніщенко, О. О. Фурик, В. Г.
Савельєв, Г. В. Ялова. – Запоріжжя : [ЗДМУ], 2022. – 147 с.
Інформаційні ресурси
Наукова медична бібліотека, електроні книги та медичні бази даних, інтернет сайти МОЗ
України, науководослідних інститутів та наукових товариств України та світу:
• Міністерство охорони здоров’я України : URL: www.moz.gov.ua
• Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів
підготовки «Медицина» і «Фармація» при Міністерстві охорони здоров’я України. URL:
www.testcentr.org.ua.

Матеріали для самостійної роботи α -4

Пропоновані теми для рефератів з найбільш актуальних питань, таких, як:

1. Особливості гепатиту Е.
2. Сучасні методи специфічної діагностики фекальго-оральни гепатитів.
3.Сучасні методи специфічної профілактики гепатиту А.
4. Основні клініко-лабораторні диференційно-діагностичні ознаки вірусних
гепатитів з ентеральним та парентеральним шляхами передачі збудника.