Professional Documents
Culture Documents
абдомінальн біль
абдомінальн біль
Матеріали підготовлено:
Зав. кафедрою - проф. М.О. Гончарь, доц. Омельченко О.В.
Харків - 2020
Мета заняття
-загальна: на підставі вивчення етіології, епідеміології, патогенезу, клініки, лабораторних
даних, навчитися діагностувати, проводити диференційну діагностику та призначати
лікування у дітей з абдомінальним та диспептичним синдромами.
А) Знати:
1. Анатомо-фізіологічні особливості стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки у
дітей (кафедри анатомії, фізіології, пропедевтичної педіатрії).
2. Семіотику уражень стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки (кафедра
пропедевтичної педіатрії).
3. Фізіологічні та біохімічні аспекти секреторної активності стравоходу, шлунку та
дванадцятипалої кишки (кафедра нормальної фізіології, біологічної хімії);
4. Основні механізми розвитку патології стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки
(кафедра патологічної анатомії та патологічної фізіології);
5. Основні діагностичні критерії при функціональних та органічних захворюваннях
стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки у дітей (кафедра педіатрії).
Б) Вміти:
6. Обстежити хворого (зібрати анамнез, детально з’ясувати питання, які стосуються
виявлення чинників ризику, з'ясувати причини розвитку функціональних та органічних
захворювань стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки, основні клінічні ознаки)
7. Оцінити результати лабораторних досліджень;
8. Оцінити результати інструментальних досліджень – езофагогастродуоденоскопії,
дуоденального зондування, добової рН-метрії стравоходу та шлунку, ультразвукового
дослідження органів черевної порожнини, рентгенологічного дослідження органів
черевної порожнини;
Больовий абдомінальний синдром у дітей
4. Перітонеальний біль.
Маев И.В., Дичева Д.Т, Щегланова М.П., Андреев Д.Н., Заборовский А.В. Функциональная
диспепсия в свете Римских критериев IV пересмотра (2016 г.) //«Consilium medicum».
Гастроэнтерология. - 2016. - № 2. 6 с.
синдромі циклічної блювоти в дітей
Drossman D.A. Rome IV – Functional GI disorders: disorders of gut-brain interaction / D.A. Drossman, W.L. Hasler //
Gastroenterology. – 2016. – № 150 (6). – Р. 1257-1261.
Маев И.В., Дичева Д.Т, Щегланова М.П., Андреев Д.Н., Заборовский А.В. Функциональная диспепсия в свете
Римских критериев IV пересмотра (2016 г.) //«Consilium medicum». Гастроэнтерология. - 2016. - № 2. 6 с.
Діагностика:
Обов'язкові дослідження:
• загальний аналіз крові,
• загальний аналіз сечі;
• езофагогастродуоденоскопія;
• інтрагастральна рН-метрія.
Наказ МОЗ України від 29.01.2013 р. № 59 «Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги дітям із
захворюваннями органів травлення».
Лікувальні заходи
Наказ МОЗ України від 29.01.2013 р. № 59 «Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної
допомоги дітям із захворюваннями органів травлення».
Основні патологічні фактори
розвитку ГЕРХ:
• Порушення функції нижнього стравохідного
сфінктера. ГЕРХ
зустрічається
• Зниження активності та подовження стравохідного у 8,7 - 17%
кліренсу. дітей з
• Зниження резистентності СО до ацидопептичного захворювання
ураження. ми ШКТ
• Збільшення агресивності шлункового вмісту.
• Дуоденогастральний рефлюкс.
Клінічні прояви ГЕРХ.
Наказ МОЗ України ві9.01.2013 р. № 59 «Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги дітям із
захворюваннями органів травлення».
Класифікація
Клінічні синдроми
При загостренні
• больовий
• диспепсичний
• неспецифічної інтоксикації
Анамнез:
• початок захворювання - поступове,
• перебіг - хвилеподібний із загостреннями;
• зв'язок захворювання з інфікуванням НР,
аліментарним порушеннями, перенесеними
інфекційними захворюваннями, тривалим
прийомом лікарських засобів, харчовою
алергією.
Гіперацидний (нормоацідний) ХГ:
переважає больовий синдром.
Болі в животі, пов’язані з прийомом
їжі, часто виникають натщесерце або
за 1-1,5 години після їжі переважно в
епігастральній області;
Больовий синдром інтенсивний і
тривалий.
Для диспептичного синдрому
найбільш характерні: відрижка
повітрям, кислим, печія, нудота,
схильність до запору.
Гіпоацидний ХГ:
диспептичний синдром переважає над
больовим (в 55-60% пацієнтів)
характерні: відрижка їжею, нудота, відчуття
гіркоти у роті, зниження апетиту, метеоризм,
нестійкий характер стільця
больовий синдром слабовиражений: ниючий
біль в епігастрії (найчастіше після їжі),
характерне відчуття тиску і переповнення у
верхній частині живота
біль виникає і посилюється в залежності від
якості і обсягу їжі
Синдром неспецифічної інтоксикації значно
виражений, переважає астенія з диспепсією
Клінічні прояви
Аутоімунний гастрит пов'язан перш за все з дефіцитом кобаламіну, який
абсорбується в недостатній кількості внаслідок дефіциту внутрішнього
фактора (IF), що спричинений тяжкою атрофією парієтальних клітин шлунку.
Захворювання прогресує повільно. Дефіцит кобаламіну впливає на систему
травлення, кровотворну та нервову системи. Найбільш значним
гематологічним проявом вважається мегалобластна анемія.
Гранулематозний гастрит
При мультисистемних захворюваннях специфічні симптоми, пов'язані із
залученням шлунку в патологічний процес, можуть бути незначними. Це
пацієнти з туберкульозом, хворобою Крона. Про залучення шлунку можуть
свідчити біль в животі, нудота, блювання. У деяких пацієнтів з еозинофільним
гастритом виникають порушення в системі сполучної тканини. Ті пацієнти, у
кого в процес залучені слизові оболонки, можуть скаржитись на нудоту,
блювання та болі в животі, пов'язані із вживанням певних продуктів
Атрофічний гастрит – це прогресуючий стан, пов'язаний з підвищеною
втратою шлункових залоз і заміщенням вогнищами кишечної метаплазії
протягом багатьох років. Клінічні прояви атрофічного гастриту належать до
класичного хронічного гастриту
Об'єктивне дослідження
• гіперацидний (нормоацідний) ХГ - локальна болючість при
пальпації в епігастрії, іноді з іррадіацією в
пілородуоденальну зону
• симптом Менделя (+, ++)
• синдром хронічної інтоксикації: слабкість, підвищена
стомлюваність, емоційна лабільність, вегетативні порушення.
У разі алергії на пеніцилін: якщо штам чутливий до CLA та MET, використовуйте стандартну потрійну терапію з MET
замість AMO; якщо штам резистентний до CLA, застосовуйте терапію на основі вісмута з тетрацикліном замість AMO,
якщо дитина старша 8 років. Або супутня терапія (PPI-AMO-MET-CLA) на 14 дн
Стандартний режим дозування
Препарат Вага тіла, діапазон ранок вечір
доза, мг доза, мг
https://www.momjunction.com/articles/peptic-ulcer-in-
children-causes-symptoms-and-treaments_00123057/
Дифдіагностичні клінічні критерії перебігу виразкової хвороби
http://pediatrics.kiev.ua/
Для сучасного перебігу ВХ ДПК характерно
1. Попередній діагноз?
2. З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну
діагностику даної патології?
3. Який найбільш вірогідний етіологічний фактор даного
захворювання?
ВІДПОВІДЬ
1.Попередній діагноз?
2.З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну
діагностику даної патології?
3.Ваша тактика у цій ситуації.
ВІДПОВІДЬ
1. Попередній діагноз?
2. З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну
діагностику даної патології?
3. Ваша тактика у цій ситуації.
Відповідь.
1. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба
2. З езофагітом, хронічним гастритом, виразковою
хворобою, диспепсією, порушеннями моторики стравоходу,
хворобами серцево-судинної системи.
3. збільшення кратності харчування (до 5-6 разів на добу),
обмеження вживання екстрактивних речовин, збільшення
частки продуктів з вираженими буферними ознаками.
прокінетики, антисекреторні препарати та антациди,
цитопротектори
4. Хворий А., 12 роки, поступив в клініку зі скаргами на болі в надчеревній ділянці,
що виникають через 20-30 хв після прийому їжі, відрижку повітрям.Перші ознаки
захворювання з’явилися 2 року тому (стала виникати біль в епігастральній ділянці
через 30-40 хв після прийому їжі, самостійно приймав дротаверинта магнію
гідроксид ).Живіт м’який, помірне напруження м’язів в епігастрії, локальна
болючість в епігастральній ділянці. При езофагогастродуоденоскопіі :на малій
кривизні, в середній її третини є свіжа виразка з набряклими, запально-зміненими
краями, розмірами 4х6 мм. Цибулина дванадцятипалої кишки не змінена.
Проведена біопсія слизової з країв виразки. НР виявлено в великій кількості.
2. Helicobacter pylori
5. Хворий7 років скаржиться на біль у епігастрії,
частіше під час сну,або після емоційного
перевантаження, печію.Ці симптоми посилюються
після вживання їжі. Об'єктивно: живіт безболісний
при пальпації, печінка та селезінка не пальпуються.
1.Який діагноз найбільш вірогідний?
2.Які методи дообстеження для підтвердження
основного захворювання
будуть здійснені у подальшому?
Відповідь.
1. Функціональна диспепсія
2. Загальний аналіз крові та сечі, глюкоза
сироватки крові, копрограма, аналіз
випорожнення на приховану кров, (ФГДС),
інтрагастральна рН-метрія шлунку, УЗД
органів травлення.
1. Ранній і найхарактерніший диспептичний прояв хронічного езофагіту у дітей:
А.Відрижка*
В. Нудота
С. Блювота
Д. Гикавка
Е. Печія