Professional Documents
Culture Documents
Скарлатина През Укр 1
Скарлатина През Укр 1
Скарлатина.
Клініка, діагностика, лікування,
профілактика.
Епідеміологія
Основним джерелом інфекції є хворий скарлатиною (особливо
стертою формою) скарлатини, хворі стрептококовою інфекцією
(ангіною, назофарингітом).
Роль здорових носіїв стрептокока, як джерела скарлатини,
з'ясувати важко, тому що носійство стрептокока поширено досить
широко.
Шляхи передачі:
- повітряно-крапельний;
- контактно-побутовий;
- через інфіковані харчові продукти, що зберігаються за кімнатної
температури.
Стрептококи
• α β γ
• β Гемолітичний і негемолітичний
• ↓ Серол.групи: А, В, С, D, ... ..U (всього 21)
• β гемоліт. Стрепток. гр. А = Strep. pyogenes
• ↓ його серол. типи: 1,2,3,4……………. всього 82
• Всі 82 серовари Strep. pyogenes продукують токсини -
фактори патогенності. ( антитоксичний імунітет)
• Імунітет (антимікробний) типоспецифічний.
Скарлатина
Скарлатина це гостре інфекційне захворювання,
стрептококової етіології, що характеризується
симптомами загальної інтоксикації, ангіною з
характерними змінами у ротовій порожнині, наявністю
дрібнокрапчастого висипу на шкірі (екзантемою).
Токсини β-гемолітичного стрептококу гр. А
ТОКСИНИ Токсини загальної дії = Еритрогенний токсин
Локальної (місцевої) дії ДІКА (антигенная структура одинакова для
усіх 82 типів стрептококів)
Лихоманка, інтоксикація,
коньюнктивіт, склерит,
«Малиновий» язик,
л/аденопатія,
гепатолієнальний с-м,
артрити, набряк долонь і стоп.
Клінічні прояви хвороби Кавасакі (за T. Kawasaki, 1967; J.W. Newburger et al., 2004;
J.R. Cox, R.E. Sallis, 2009)
Діагностичні критерії для підтвердження класичної хвороби Кавасакі