Харківський національний медичний університет

Кафедра дитячих інфекційних хвороб

Краснуха.
Клініка, діагностика, лікування,
профілактика.
 Краснуха
Краснуха — антропонозна, крапельна інфекція з
генералізованою лімфаденопатією та дрібноплямистою
екзантемою.
Збудник — РНК-геномний вірус роду Rubivirus родини Togaviridae.
Усі відомі штами відносять до одного серотипу.
Інактивується під впливом УФ променів, дезінфектантів і
нагрівання. При кімнатній температурі вірус зберігається від
декількох годин, добре переносить замороження.
Вірус лімфотропний, проявляє тератогенну активність
(небезпечний для вагітних – призводить до ураження плоду та
розвитку вад).
 Епідеміологія
Джерелом інфекції є хворі краснухою, заразні вони у перші 5
днів від початку захворювання.
Частіше хворіють діти у віці 4-10 років.
Основний шлях передачі краснухи — повітряно-краплинний.
Оскільки вірус є в крові, сечі, випорожненнях та має відносну
стійкість, припускають можливість передачі краснухи
контактним шляхом.
Краснуха передається також через плаценту до плоду від
вагітної з клінічно вираженою або безсимптомною формою
хвороби. Сприйнятливість дітей до краснухи висока. Після
перенесеної краснухи залишається стійкий імунітет.
 Клінічні ознаки
Інкубаційний період від 12 до 24 днів.
Початок з підвищення температури тіла (37,5-38,5 °C), нежить, невеликий
сухий кашель, рідко кон'юнктивіт, самопочуття хворого задовільне.
Дрібноплямистий висип на шкірі з'являється наприкінці 1-2 го дня
хвороби і через 2-3 дні висип безслідно зникає. Згущення висипу переважно
на спині та розгинальних поверхнях кінцівок
Характерне збільшення потиличних та задньошийних л/в.
В крові лейкопенія, з 3-4-го дня хвороби з'являється моноцитоз,
плазматичні клітини (клітини Тюрка) до 10–15 %.
Для діагностики важливі епід. дані, відсутність послідовності висипань,
плями, що не піднімаються над поверхнею шкіри, збільшення шийних та
потиличних л/в.
 Особливості перебігу краснухи у дорослих
• Дорослі тяжко переносять краснуху.
• Дорослим притаманна загальна інтоксикація
головний біль, слабкість, втрата апетиту.
• Температура тіла може досягати 39 ° С.
• Біль у м'язах, особливо шийних, у суглобах.
• Помірно або інтенсивно виражені катаральні
явища з боку ВДШ та кон'юнктив.
• Висип рясний і має схильність до злиття.
 Ускладнення краснухи
Імовірність наслідків краснухи низька і, зазвичай,
вони виникають при її тяжкому перебігу.
- Менінгіти, менігоенцефаліти;
- Артрити;
- Нашарування або активація (при зниженні
реактивності) бактеріальних інфекцій;
- Отит, пневмонія тощо
 Краснуха і вагітність
Внутрішньоутробне зараження в початкові строки вагітності
(перші 2—3 міс) часто веде до порушень ембріогенезу та розвитку
вроджених вад (мікроцефалія, гідроцефалія, катаракта, глухота,
ретинопатія, глаукома, пороки серця, зміни в будові скелета).
Після завершення ембріогенезу розвиваються фетопатії:
комбінація ембріопатій (природжений синдром краснухи) -гепатит,
ураження легень, тромбоцитопенічна пурпура, анемія та ін.
У разі зараження плода наприкінці вагітності може
народитися хвора на краснуху дитина. Хвороба в таких випадках
має затяжний характер, тривалим є вірусоносійство.
У випадку вродженої краснухи вірусоносійство може тривати до
двох років.
 Вроджена краснуха
Згідно з критеріями, які розроблені спеціалістами Центру з контролю та профілактики
захворювань в США (CDC) розрізняють: випадок, підозрілий на ВК, та клінічний випадок ВК.

Підозрілим на ВК вважають випадок: в анамнезі у матері є підозра на перенесену краснуху під

час вагітності , у дитини є вроджені вади серця та/чи катаракта, звуження поля зору, ністагм,
косоокість, мікрофтальм, вроджена глаукома, підозра на порушення слуху.

Клінічним випадком ВК є випадок, коли лікар встановлює два ускладнення зі списку А

або по одному ускладненню зі списків А та Б:
А) катаракта, вроджена глаукома, вроджена вада серця, порушення слуху (туговухість), пігментна
ретинопатія;
Б) пурпура, спленомегалія, мікроцефалія, відставання у психо-фізичному розвитку,
менінгоенцефаліт, остеопороз (за рентгенограмою), жовтуха у перші 24 години після народження.

Критерієм лабораторного підтвердження ВК є: специфічні протикраснушні IgM.; виділення

вірусу краснухи із організму дитини (сеча, слина, кров тощо); ПЛР для виявлення РНК та
утримання високих титрів специфічних IgG у крові протягом тривалого часу.
 Лікування краснухи
Лікування краснухи, що протікає легко, направляється на усунення
неприємних симптомів в домашніх умовах. У важких випадках і при
ускладненнях, для ефективного лікування краснухи рекомендується
госпіталізація.
Хворим можуть призначатися антигістамінні, жарознижуючі та вітамінні
засоби. У гострому періоді рекомендується дотримання постільного режиму,
зашторювання вікон при світлобоязні та рясне пиття при лихоманці.
При розвитку артритів рекомендується прийом нестероїдних
протизапальних. Для усунення клінічно значущої тромбоцитопенічної
пурпури застосовується преднізолон.
Лікування енцефаліту проводиться за протоколом.
 Профілактика краснухи
Ізоляція хворих до 5-го дня від моменту появи висипань.
Дітей, які були в контакті з хворим, не ізолюють.
Слід оберігати вагітних жінок, які не хворіли на краснуху, від
спілкування з тими, хто захворів.
Лабораторне підтвердження інфікування краснухою є
показанням для припинення вагітності у зв'язку з великим
ризиком ембріопатії.
Введення імуноглобуліну з метою профілактики краснухи не є
ефективним.
 Вакцинація проти краснухи

Специфічна профілактика краснухи здійснюється

живою краснушною вакциною у віці 12–15 місяців з
подальшою ревакцинацією у 6 років. Щеплення
проводять моновакциною чи комбінованою
вакциною, до якої входять вакцини проти краснухи,
кору та паротитної інфекції (КПК).
Імунітет формується у 95 % вакцинованих.
Дякую за увагу!