Харківський національний медичний університет

Кафедра дитячих інфекційних хвороб

Оперізуючий герпес.
Клініка, діагностика, лікування,
профілактика.
 Оперізуючий ГЕРПЕС (ОГ)
(ГЕРПЕС ZOSTER, оперізуючий лишай)
Спорадична вірусна хвороба, обумовлена
герпесвірусом людини 3 типу (HHV-3 — вірус вітряної
віспи (ВВ) та оперізуючого герпесу, лат. virus varicella
zoster (VVZ). Характеризується запаленням задніх
корінців спинного мозку, міжхребцевих
гангліїв, черепних нервів, гангліїв автономної
нервової системи, а також проявами загальної
інтоксикації і везикулозно екзантеми вздовж
залучених у процес чутливих нервів.
 Історичні відомості
ОГ відомий ще в античні часи, це було як самостійне
захворювання.
1831 р. відомий англійський лікар Р. Брайт припустив, що ОГ-
наслідок ураження дорзальних нервових гангліїв.
1888 р. австро-угорський лікар Й. фон Бокай вперше зробив
припущення про зв'язок ВВ із захворюваннями на ОП
1943 р. німецький лікар та біолог Г. Руска виявив при електронній
мікроскопії вмісту везикул і ВВ тотожні частки.
1952 р. видатний американський вірусолог, лауреат Нобелівської
премії Т. Г. Веллер вперше виділив збудника на клітинних
культурах від пацієнтів з обома клінічними формами інфекції
 Актуальність проблеми
• Захворювання переважає серед осіб похилого та старечого віку.
• Збільшення кількості осіб із клітинною іммуносупресією.
• Зниження колективного імунітету як наслідок стресового стану в
суспільстві.
• Висока частота ускладнень ( у 30 % хворих на ОГ ).
• Висока частота розвитку симптому постоперезуючої невралгії.
• Розвиток рецидивуючих форм.
 Епідеміологія
У перехворілих на вітряну віспу VZV (HHV-3)
зберігається роками (довічно) в латентному стані.
Оскільки вірус є нейротропним, то у процесі перебігу
вітряної віспи він проникає з
висипань на шкірі у кінцеві гілочки сенсорних
нервів і по їх волокнах досягає сенсорних гангліїв, де
зберігається роками в латентному стані.
Реактивується рядом провокуючих факторів.
 Патогенез ОГ
1.початкове плямисте (папули)
ураження;
2.везикули;
3. пухирці з мутним вмістом, що
надриваються;
4. кірки;
5. постгерпетична невралгія;
а) поверхня шкіри; в) нервове
волокно; с) активований вірус;
d) вірус, що знаходиться в
латенції;
 Провокуючі чинники

Чинниками реактивації можуть бути:

• переохолодження;
• різні стреси;
• гострі інфекційні хвороби;
• імунодефіцитні стани на тлі: ВІЛ-інфекції,
злоякісних новоутворень, після трансплантації органів,
при застосуванні імуносупресивної терапії.
 Основні клінічні симптоми
Гострий початок з підвищенням температури тіла інтоксикації,
з’являються парастезії та біль (нестерпний, палючий)
п о х о д у у р а ж е н и х ч у тл и в и х н е р в і в . Ч е р е з 1 - 2 д н і
шкіра ущільнюється, червоніє, з'являються рясні,
згруповані червоні папули вздовж уражених
нервів, які трансформуються у везикули ( 2 – 5 мм) з прозорим,
а у подальшому - мутним вмістом.
Везикули поступово підсихають, утворюються кірочки з
наступним лущенням та пігментацією (3-4 тижні). Висипка
завжди однобічна і обмежена зоною інервації одного
сенсорного нерва. Біль по ходу нервів може утримуватися
місяцями після зникнення елементів.
Шифр по Міжнародній класифікації хвороб (МКХ- 10)
У 02.0 - Оперізуючий лишай з енцефалітом
У 02.1 - Оперізуючий лишай з менінгітом
У 02.2 - Оперізуючий лишай з іншими ускладненнями НС:
гангліоніт вузла коліна лицьового нерва, поліневропатія,
невралгія трійчастого нерва.
У 02.3 - Оперізуючий лишай з очними ускладненнями:
блефарит, кон'юнктивіт, ірит, іридоцикліт, кератит,
кератокон'юнктивіт, склерит.
У 02.7 - Дисемінований оперізуючий лишай
У 02.8 - Оперізуючий лишай з іншими ускладненнями
У 02.9 - Оперізуючий лишай без ускладнень
 Оперізуючий герпес у дітей
• ОГ у дітей реєструється дуже рідко.
• Провокуючими факторами розвитку ОГ є вітряна віспа у
матері під час вагітності, або вона перенесена протягом
першого року життя.
• ОГ у дітей характеризується значно легшим перебігом
• Загальноінфекційний та больовий синдроми слабкі або
помірні
• Тривалість хвороби коротка
• Ускладнення, як постгерпетична невралгія для дитячого віку
взагалі не характерні.
 ОГ у хворих ВІЛ-інфекцією
• Ризик розвитку ОГ у хворих ВІЛ-інфекцією дуже високий
• Характеризується повторними рецидивами
• Тривалим перебігом
• Залучення рухових нервів обумовлює розвиток додаткових
симптомів
• Можливий розвиток тяжких гангренозних
та дисемінованих форм з залученням до патологічного
процесу внутрішніх органів (легенів, печінки, головного мозку)
 Діагностика та диференційна діагностика
Базується на характерних клінічних проявах.
Лабораторні методи: ІФА, РІФ, ДНК VZV методом ПЛР.
Процес найчастіше односторонній.
Диференціюють з зостерформним варіантом ВПГ-1,
фотодерматитом, пухирцевими дерматозами
(герпетиформним дерматитом Дюринга, контактним
дерматитом, як наслідок укусів комах, бульозним
пемфигоїдом, пузирчаткою.
 Принципи лікування
Принципи лікування такі ж, як і при вітряній віспі.
Д о с х е м и т е р а п і ї О Г д о д а ю т ь
анальгетики (нестероїдні протизапальні препарати), вітаміни гр.В,
місцеве застосування противірусних мазей (мазь ацикловір,
пенцикловир),призначається іммуномодулююча терапія.
При ураженні очей показана консультація офтальмолога, при
розвитку ускладнень, пов'язаних з ураженням
нервової системи необхідне шпиталювання у від ділення
нейроінфекцій.
Дякую за увагу!