Харківський національний медичний університет

Кафедра дитячих інфекційних хвороб

Псевдотуберкульоз у дітей. Клініка,

діагностика, лікування.
 Єрсиніози
(псевдотуберкульоз та кишковий єрсиніоз)
Гостре інфекційне захворювання, яке
викликається (Yersinia enterocolitica, Yersinia
pseudotuberculosis) мають подібні клінічні
прояви, характеризується поліморфізмом
клінічних симптомів, інтоксикацією,
екзантемою, ураженням шлункового-кишкового
тракту, печінки, суглобів, інших органів та
систем.
 Етіологія
• Збудник псевдотуберкульозу Yersinia
pseudotuberculosis роду Yersinia, сімейства
Entcrobacteriaccae. Грамнегативна паличка
розміром 0,8 - 0,6 мкм.
• Мікроб росте на звичайних та збіднених
поживними речовинами середовищах.
• Має соматичний О жгутиковий та Н
антигени. Розрізняють 21 серотип мікроба.
• Захворюваність у людини частіше
обумовлена I, рідше III и IV сероварами.
 Епідеміологія
Основний резервуар бактерії - грунт,
вторинний резервуар – мишоподібні гризуни.
Джерелом інфекції можуть бути корови,
кози, вівці і свині, хвора людина та здоровий
бактеріоносій. Існують три шляхи передачі
інфекції людині: харчовий, водний, контактно-
побутовий.
 Властивості збудника
- Розмножуються при t° холодильника, стійкі до
повторного заморожування та відтаювання.
- Довго зберігаються та розмножуються в грунті,
воді, продуктах (при низьких t°с та підвищеній
вологості).
- Чутливі до висихання, уфо, сонячного світла,
дезінфікуючих засобів, кип’ятіння.
- Фактори агресії: эндо-, экзо-та цитотоксини,
экзими, набряково-геморагічний фактор та ін.
 Ієрсиніоз кишковий
Гостре інфекційне захворювання, яке викликається
Yersinia enterocolitica та характеризується симптомами
інтоксикації, ураженням шлунково-кишкового тракту,
печінки, суглобів, інших органів та систем.
Клінічні форми ієрсиніозу:
1. Шлунково-кишкова форма;
2. Псевдоапендикулярна форма;
3. Септична (генералізована) форма;
4. Гепатитна форма;.
5. Вузлувата еритема (нодозна);
6. Суглобова форма.
 ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:
- початок гострий;
- інтоксикаційний синдром;
- тривала лихоманка – 1-2 тижні;
- може бути висип – плямистопапульозний розташований навколо суглобів,
геморагічний, у вигляді вузлуватої еритеми, висипка зберігається протягом 6-14
днів.
- симптом “капюшона”, “шкарпеток”, “рукавиць”;
- збільшення печінки;
- може бути жовтяничний синдром;
- біль в животі розлитого характеру, частіше в нижній частині живота;
- бурчання та болючість в ілеоцекальній ділянці;
- діарея у вигляді ентериту, гастроентериту;
- “малиновий” язик;
- артралгії та артрити;
- збільшення селезінки.
 Псевдотуберкульоз
• Псевдотуберкульоз (далекосхідна
скарлатиноподібна лихоманка) – гостре
інфекційне захворювання, яке викликається
Yersinia pseudotuberculosis. Характеризується
вираженим поліморфізмом клінічних
симптомів з перевагою токсико-алергічного
синдрому, скарлатиноподібного висипу,
ураженням шлунково-кишкового тракту,
печінки, нерідко має затяжний
рецидивуючий перебіг.
 Клінічні форми псевдотуберкульозу:
Типові форми: скарлатиноподібна;
абдомінальна; артралгічна; жовтянична;
комбінована; генералізована (тифоподібна,
мононуклеозоподібна); септична.
Атипові форми:
- катаральна; стерта; субклінічна.
За тяжкістю:
- легка; середньо-тяжка; тяжка.
За перебігом:
- гладкий; із загостреннями і рецидивами; із
ускладненнями.
 Періоди захворювання
1) Інкубаційний: 3-18 днів, частіше7-10 днів
2) Продромальний: 2-6 днів, характерні загально-інфекційні
прояви (лихоманка, головний біль, слабкість, анорексія),
респіраторні (закладеність носу, фарингіт бронхіт),
диспептичні (біль у животі, нудота, рідкі випорожнення),
набряково-геморагічний (с-м капюшона, шкарпеток,
рукавичок).
3) Розпал захворювання: до 20 днів ( перебіг хвилеподібний,
ремітуючий, інтермітуючий); висип скарлатиноподібний,
з'являється одночасно, симетрично.
4) Рецидив.
5) Реконвалесценція протягом1-5 міс
 Варіанти висипки
- Уртикарна.
- Геморагічна.
- Розеальозно-папульозна.
- Дрібнокраплинчаста ( скарлатиноподібна), лущення ніжне
висівкоподібне, крупнопластинчасте на долонях та
підошвах, має місце свербіж долоней та стоп.
- Може розвинутися нодозна еритема ( вузловата).
 ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:
- інкубаційний період від 3 до 18 днів; початок гострий;
- температура тіла – фебрильна, хвилеподібна, середня тривалість 7-11 днів;
- інтоксикаційний синдром;
- ентерит, рідше – гастроентерит, ентероколіт;
- екзантема – дрібнокраплинчаста (скаралтиноподібна), плямисто-
папульозна, петехіально-геморагічна, вузловата ерітема.
- висип з`являється на 2-4 день, розташований на гіперемійованому фоні,
розміщений на обличчі (включаючи носогубний трикутник), тулубі,
розгинальній поверхні кінцівок, навколо суглобів; білий дермографізм;
- симптом “рукавичок”, “шкарпеток”, “капюшона”;
- “малиновий” язик;
- пластинчасте лущення на долонях та стопах;
- зозвиток гепатиту
-гепатоспленомегалія
- гіперемія кон`юнктив та ін`єкція судин склер;
 Діагностичні критерії
-біль у суглобах - мігруюча артралгія, переважно
уражаються променево-зап`ястковий, ліктьовий, колінний та
міжфаланговий суглоби, суглоби набряклі та болючі;
- біль у м’язах;
- незначні катаральні прояви;
- можливий розвиток міокардиту;
- можуть бути симптоми подразнення очеревини;
- можливий розвиток “інфекційно-токсичної нирки”;
- У 16 – 22% хворих можливий розвиток рецидивів у вигляді
загострення симптомів хвороби, появи алергічних та суглобових
симптомів, вузлуватої еритеми.
При псевдотуберкульозі може виникнути Синдром Рейтера.
Виражається в одночасному поєднанні уражень очей ( кон’юнктивіт,
склерит), уретри і суглобів, частіше колінних, гомілковостопних,
міжфалангових. Тривалість артритів складає від 1-го місяця до трьох
років.
 Лабораторна діагностика
1. Загальний аналіз крові - лейкоцитоз, нейтрофільоз,
паличкоядерний зсув, прискорена ШОЕ, еозинофілія;
2. Загальний аналіз сечі – білок в незначній кількості, лейкоцити,
циліндри – поодинокі;
3. Копрограма – слиз, поодинокі еритроцити, лейкоцити;
4. Бактеріологічний метод – виявлення збудника у
випорожненнях, сечі, крові, гною, слизу з ротоглотки, лімфатичних
вузлах (при необхідності);
5. Серологічний метод – реакція аглютинації (РА) та непрямої
гемаглютинації (РНГА) з живою або вбитою культурою ієрсиній у
динаміці. Діагностичні титри в РА – 1:40 – 1:160, а РНГА –1:200.
Найбільші титри аглютинінів у дітей з`являються на 2-4 тижні
хвороби. ІФА IgM, IgG (cумарні).
6. ПЛР фекалій (Yersinia enterocolitica, Yersinia pseudotuberculosis).
 ЛІКУВАННЯ
1. Дієтотерапія. Дієта: при вираженому ураженні
гепатобіліарної системи – стіл № 5 по Певзнеру; при перевазі
кишкових розладів – стіл № 4 по Певзнеру, при всіх інших
формах – стіл № 15 по Певзнеру;
2. Етіотропна терапія. При легкій формі – антибактеріальна
терапія не проводиться.
При середньо-тяжкій та тяжкій формі: антибактеріальна
терапія левоміцетином, цефалоспорини III – ІV покоління,
аміноглікозіди. Курс лікування 7-10 днів.
3. Дезінтоксикаційна терапія – при легкій формі – значна
кількість лужного пиття, при середньотяжкій та тяжкій формі –
глюкозо-сольові розчини.
4. Десенсибілізуюча терапія (антигістамінні препарати).
5. Нестероїдні протизапальні засоби
Вірна діагностика- запорука
вдалого лікування!