Каганюк О.

А
Тестові завдання:
1. Печія – це відчуття печіння
1. в епігастральній (надчеревній) ділянці і за грудиною, що обов»язково
ірадіює в ділянку серця
2. в епігастральній (надчеревній) ділянці і за грудиною, що обов»язково
ірадіює в ділянку нижче пупка
3. в епігастральній (надчеревній) ділянці і за грудиною, що ірадіює та
збільшується у напрямку до міжлопаткового простору
4. в епігастральній (надчеревній) ділянці і за грудиною, що збільшується
у напрямку до шиї
5. в епігастральній (надчеревній) ділянці і за грудиною, що збільшується
у напрямку до лівого плеча

2. Кисла регургітація пояснюється, як відчуття зворотного потоку

1. шлункового вмісту, яке окислюється на повітрі в ротовій порожнині
2. шлункового вмісту, яке потрапило до дванадцятипалої кишки, пройшло
регургітацію та супроводжується появою кислого присмаку в роті
3. шлункового вмісту з появою кислого присмаку в роті
4. вмісту дванадцятипалої кишки, яке потрапило до шлунку, пройшло
повторний цикл регургітації

3. До основних причин печії не відноситься:

1. гастрорезофагеальна рефлексна хвороба
2. рефлюкс-езофагіти
3. езофагіти еозинофільні, герметичні, кандидозні
4. передній інфаркт міокарду
5. ахалазія

4. До основних причин печії не відноситься:

1. ураження стравоходу через ліки
2. склеродермія
3. хвороба Чагаса
4. хвороба Рандю-Ослера
5. функціональна печія

5. Що найменш вірогідно відноситься до причин печії:

1. пептичні виразки шлунка
2. пептичні виразки дванадцятипалої кишки
3. синдром Золлінгера-Еллісона
4. хвороба Крона
5. функціональна диспепсія

6. Що найменш вірогідно відноситься до причин печії:

1. ожиріння
2. гемікранія
 3. застосування медикаментів, що розслаблюють нижній стравохідний
сфінктер
4. вагітність
5. нераціональне харчування

7. Яка мінімальна частота печії вказує на наявність патологічного потрапляння

шлункового вмісту до стравоходу (руфлюксу) і є головним симптомом
гастроезофагеальної рефлюксної хвороби
1. двічі на день
2. кожен день
3. через день
4. двічі на тиждень
5. раз на тиждень

8. До дослідження першої лінії при печії не відноситься

1. оцінка клінічних проявів
2. тест із інгібітором протонної помпи
3. рентгенологічне дослідження стравоходу і шлунка
4. ФЕГДС

9. До дослідження другої лінії при печії не відноситься

1. комп»ютерна томографія з тракційним підсиленням
2. стравохідна манометрія
3. рентгенологічне дослідження стравоходу і шлунка
4. внутрішньостравохідний рН-моніторинг або імпеданс-рН-моніторинг

10. Серед захворювань стравоходу найбільш частим є:

1. кандидоз після тривалого та масованого антибактеріального лікування
2. новоутворення
3. езофагіт
4. виразкування
5. виразкування зі стриктурою

11. Езофагіт може протікати без вираженої симптоматики в:

1. 5%
2. 10%
3. 13,5%
4. 30-40%
5. 89,6%

12. Езофагіти не можуть бути наслідком:

1. різному роду ушкоджень слизової стравоходу
2. інфекційного ураження
3. гастритів
4. закидання шлункового соку зі шлунку
5. закидання шлункового соку (іноді з жовчю) зі шлунку
6. переходу запалення з перикарду
13. Скільки за статистичними відомостями різними формами гастриту страждає
дорослих чоловіків планети:
1. 5%
2. 10%
3. 13,5%
4. 50%
5. 89,6%

14. При гострому гастриті запальний процес найчастіше поширюється на:

1. поверхневий епітелій і залозистий апарат шлунка
2. всю глибину слизової
3. м'язовий шар шлункової стінки
4. межистіння
5. плевру

15. При гострому гастриті запальний процес рідше поширюється на:

1. поверхневий епітелій
2. залозистий апарат шлунка
3. всю глибину слизової та м'язовий шар шлункової стінки

16. Що для сімейного лікаря не є «червоним прапорцем» стосовно можливих

поєднаних ускладнень при наявності у хворого гострого гастриту:
1. ерозія слизової
2. виразкування
3. шлунково-кишкова кровотеча
4. рубцеві зміни в шлунку
5. гнійно-септичні ускладнення
6. хронічний гастрит
7. новоутворення печінки

17. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки зустрічається у:

1. 1-2% населення
2. 5-15% населення
3. 50% населення
4. 89,6% населення

18. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки зустрічається частіше у:

1. чоловіків
2. жінок

19. Виразка дванадцятипалої кишки зустрічається:

1. однаково часто з виразкою шлунка
2. в 4 рази більше поширена, ніж виразка шлунка
3. в 9,5 разів більше поширена, ніж виразка шлунка
4. виразка шлунка в 4 рази більше поширена, ніж виразка
дванадцятипалої кишки
20. Назвіть найчастішу локалізацію виразкового дефекту гастродуоденальної
ділянки
1. Цибулина 12-палої кишки
2. Шлунок
3. Пілоричний відділ
4. Постбульбарний відділ 12-палої кишки
5. Вірно все

21. Основна клінічна ознака демпінг-синдрому як ускладнення хірургічного

лікування виразкової хвороби
1. Блювота
2. Закрепи
3. Різка слабість після їжі
4. Печія
5. Підвищений апетит

22. Основою верифікуючого діагностики хронічного гастриту є:

1. Комплекс клінічних даних
2. Рентгенологічне дослідження
3. Гістологічні дослідження
4. Дослідження секреторної функції шлунка
5. Ендоскопічне дослідження

23. Виберіть рентгенологічні ознаки, які говорять про малігнізацію виразки

шлунка:
1. Виразковий кратер простягається за стінку шлунка
2. Шлункові складки радіально сходяться у виразковий кратер
3. Тверда стінка шлунка навколо виразкового кратеру
4. Виразковий кратер гладкий і круглий
5. Шлункові складки згладжені навколо виразкового кратеру
24. Який метод найбільш надійний для діагностики виразкової хвороби:
1. Рентгенологічний
2. Дослідження калу на скриту кров
3. Дослідження шлункової секреції
4. Фізикальний (пальпація, перкусія)
5. Ендоскопічний

25. Молода жінка часто прокидається вночі через біль в епігастрії. Який
найбільш вірний діагноз:
1. Рак шлунку
2. Виразка дванадцятипалої кишки
3. Дивертикуліт
4. Холангіт
5. Хвороба Крона

26. Які препарати мають ульцерогенну дію:

1. Сульфаніламідні препарати
2. Антагоністи кальцію
3. Антигістамінні препарати
4. Глюкокортикоїдні препарати
5. Гангліоблокатори

27. В осіб якої групи крові найчастіше зустрічається виразкова хвороба шлунка
та 12-палої кишки?
1. 0(перша)
2. А(друга)
3. В(третя)
4. АВ(четверта)
5. Не залежить від групи крові
28. Які прямі ознаки виразки 12-палої кишки при рентгенологічному
дослідженні?
1. Дискінезія цибулини
2. «Ніша» у цибулині
3. Спазм пілоруса
4. Зубчастість контурів слизової оболонки цибулини
5. Підвищення тонусу і посилення перистальтики 12-палої кишки

29. При диференціальній діагностиці між виразковою хворобою шлунка і раком

шлунка найважливішим є:
1. Рентгенологічне дослідження
2. Дослідження шлункової секреції з гістаміном
3. Гастродуоденоскопія
4. Дослідження калу на скриту кров
5. Цитологічне дослідження промивних вод шлунка

Ситуаційні задачі:

Задача
Хворий Б., 65 років, скаржиться на різку слабкість, що з’явилася
несподівано, головокружіння, шум у вухах. Напередодні ввечері були
короткочасні болі в епігастрії, двічі неоформлений чорний стілець.
Із анамнезу захворювання відомо: на протязі місяця турбують болі в
попереку, з приводу чого лікується у невролога з діагнозом: поперековий
остеохондроз. Щоденно приймає ібупрофен по 1 – 2 таблетці в день через болі.
Самопочуття погіршилося напередодні ввечері, коли з’явилась різка слабкість,
темний стілець.
 Перенесені захворювання: дитячі інфекції, хронічний бронхіт
курильника. Працював мишиністом екскаватора на угольному розрізі, в
теперішній час – на пенсії. Харчується нерегулярно, часто всухом’ятку,часто
вживає алкоголь в великих кількостях. Палить на протязі 35 років по 1 пачці
цигарок на день. Спадковість: у батька – гіпертонічна хвороба. Алергологічний
анамнез не обтяжений.
Об’єктивно: загальний стан середньої ступені важкості, свідомість ясна,
положення активне. Гіперстеник, підвищенного харчування. Шкіра та видимі
слизові бліді, чисті, холодний піт, Набряків немає. Периферичні лімфовузли не
збільшені. Дихання жорстке над всіма відділами, хрипів немає. ЧД 22 за хв.
Пульс слабого наповнення та напруження, 124 уд/хв. АТ 90/60 мм рт.ст. Межі
відносної серцевої тупості: права – 0,5 см праворуч від правого края грудини,
верхня – нижній край III ребра, ліва – на 1,0 см досередини від лівої середньо-
ключичної лінії. Тони серця приглушені, ритмічні, ЧСС 124 уд/хв. Язик сухий,
обкладений білим нашаровуванням. Живіт симетричний, обидві половини
однаково приймають участь в акті дихання. При поверхневій пальпації живіт
м’який, не болючий у всіх відділах. Симптом Щоткіна-Блюмберга, симптом
Менделя негативні. При глибокій пальпації визначаються всі відділи товстого
кишківника, нормальних розмірів, не болючі. Розміри печінки за Курловим
9х8х7 см. Селезінка не збільшена. Підшлункова залоза не пальпується, область
пальпації не болюча. Нирки не пальпуються. Симптом постукування
негативний з обох сторін.
Дані додаткових методів дослідження:
1. ЗАК: Нb-82 г/л, ер. - 2,2 1012/л, гематокрит – 24, лейк. - 6,5 109/л, е - 1%, п/я
- 1%, с/я - 60%, л - 30%, м - 8%, ШОЕ - 20 мм/год.
2. ЗАМ: відн. щільність - 1,018, епітелій - 2-4 в п.зор., білок, ер., циліндри,
солі не визначаються.
3. Біохімічний аналіз крові: глюкоза – 4,5 ммоль/л, фібриноген – 2,9 г/л,
загальний білок – 68 г/л, альбуміни – 52%, глобуліни – 48%: α1 – 4%, α2
– 12%, β – 15%, γ – 17%, білірубін – 8,8 (2,2/6,6) ммоль/л.
4. ФГДС – стравохід вільно проходимий, слизова не змінена, кардіалбний жом
змикається. Через велику кількість темної крові у шлунку оглянути слизову
оболонку та виявити джерело кровотечі не вдалося. Виявлено, що кров
надходить до шлунку з дванадцятипалої кишки.

Завдання до клінічної задачі:

1. Виділіть та обґрунтуйте синдроми, виділіть ведучий.
Синдром меленої (ведучий синдром): чорний стілець, що виникає
внаслідок кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту,
особливо з дванадцятипалої кишки або шлунка.
Синдром анемії: слабкість, головокружіння, блідість шкіри та слизових,
тахікардія.
2. Сформулюйте попередній діагноз.
Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки з гострою кровотечею.

3. Поясніть механізм появи чорного стула.

Чорний стілець виникає внаслідок перетравлення крові в шлунку та
кишечнику, що призводить до утворення меленої – чорної калі.
4. Який ще патогномонічний симптом може бути в даному випадку?
Патогномонічним симптомом може бути виявлення темної крові у
шлунку під час ФГДС, що свідчить про кровотечу з верхніх відділів
шлунково-кишкового тракту.
5. Що є найбільш імовірною причиною розвитку кровотечі?
Найбільш імовірною причиною розвитку кровотечі є виразкова хвороба
дванадцятипалої кишки, особливо прийняттям ібупрофену, що може
призвести до утворення виразок.

6. Зробіть заключення за загальним аналізом крові.

Анемія з лейкоцитозом та нормоцитозом. Підвищений вміст лейкоцитів та

збільшена швидкість осідання еритроцитів можуть свідчити про запальний
процес, можливо в результаті кровотечі.
7. Оцініть результати ФГДС
 ФГДС підтвердила наявність кровотечі з верхніх відділів шлунково-
кишкового тракту, але джерело кровотечі конкретно визначити не
вдалося через велику кількість крові у шлунку.
8. Обгрунтуйте уточнений діагноз.
ФГДС підтвердила наявність кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового
тракту, але джерело кровотечі конкретно визначити не вдалося через велику
кількість крові у шлунку.

Задача
Хвора Р., 65 років, звернулася до лікаря зі скаргами на давлячі болі в
епігастральній області, які виникають після їжі через 15 – 20 хвилин, поступово
наростають з ірадіацією в спину, відрижку повітрям, блювання, яке не
приносить полегшення.
Вважає себе хворою близько 13 років, коли вперше з’явилися давлячі болі
в епігастрії після їжі через 15 – 20 хвилин, без ірадіації. Звернулась до
поліклініки, при обстеженні ФГДС виявлена виразкова хвороба шлунку.
Проведено лікування: омепразол 20мг х 2 рази на день, сукральфат 1,0 х 4 рази
на день, панкреатин 2 таб.3 рази на день під час їжі. Біль купірувана,
виразковий дефект зарубцювався. З цього часу весною та восени подібна
симптоматика, лікувалася амбулаторно з приводу загострення виразкової
хвороби шлунка (омепразол - омез, сукральфат - вентер, панкреатин). В періоди
поміж загостреннями відчувала себе задовільно. Тиждень назад знову з’явився
давлячий біль в епігастрії після їжі, не лікувалася, тому що знаходилася за
містом. Поступово біль посилився, став більш тривалим, приєдналася ірадіація
в спину, відрижка повітрям. Три дні назад з’явилося блювання з’їденою їжею,
яке не приносило полегшення. До теперішнього часу зберігаються
вищезазначені скарги.
Перенесені захворювання: дитячі інфекції, ГРВІ, хр.пієлонефрит,
остеохондроз поперекового відділу хребта. Професійний анамнез: пенсіонерка,
раніше работала бухгалтером. Шкідливі звички заперечує. Спадковість не
обтяжена.
 Об’єктивно: загальний стан середнього ступеня важкості, свідомість ясна,
положення активне. Шкірні покриви тілесні, нормальної вологості, чисті.
Підшкірно жирова клітковина розвинута помірно, розподілена рівномірно.
Набряків немає. Периферичні лімфовузли не збільшені. Тонус та сила м’язів в
нормі, однакові з обох боків. Опорно-рухальний апарат – без патології. Частота
дихання 18 в хвилину. Перкуторно над легенями визначається ясний легеневий
звук однакової громкості, за винятком місць, фізіологічно обумовлених.
Дихання везикулярне, хрипів немає. Пульс на променевих артеріях однаковий з
обох сторін, ритмічний, 68 за хв., задовільних якостей. АТ 130/80 мм рт.ст.
Область серця зовнішньо не змінена. Границі відносної серцевої тупості в
межах норми. Тони серця ясні, ритмічні, співвідношення тонів збережено,
шумів немає. ЧСС 68 за хв. Язик вологий, у кореня обкладений білим
нашаруванням, сосочковий шар добре виражений. Живіт правильної форми,
обидві половини однаково приймають участь в акті дихання. При пальпації
м’який, хворобливий в епігастрії, перитонеальні симптоми негативні. Всі
відділи товстого кишківника з гладкою поверхнею, еластичні, не болючі.
Тонкий кишківник не пальпується, ділянка пальпації не болюча. При глибокій
пальпації визначається болючість при пальпації тіла та великої кривизни
шлунка. Пальпаторно підшлункова залоза не визначається, болючість в зоні
Шоффара та Губергрица-Скульського, точках Дежардена та Губергрица.
Печінка не пальпується, область пальпації не болюча, розміри за Курловим
10х8х7 см, пузирні симптоми негативні. Поперекова ділянка зовнішньо не
змінена. Симптом постукування негативний з обох боків, нирки не
пальпуються, ділянка пальпації не болюча.
Дані додаткових методів обстеження:
1. ЗАК: еритроцити – 4,2 1012/л, Hb – 125 г/л., КП – 1,0, ШОЕ – 7
мм/год, тромбоцити – 220 109/л, лейкоцити – 6,3 109/л: е- 3%, п- 4%, с- 51%,
лф- 32%, м- 10%.
2. ЗАС: світло-жовта, прозора, рН лужна, питома вага 1015; білок, цукор -
немає, лейкоцити – 1-2, эпітелій – 3-4 в полі зору, еритроцити, циліндри –
немає, оксалати – невелика кількість.
3. Биохимічне дослідження крові: глюкоза – 4,3 ммоль/л, фібриноген – 3,4
г/л, протромбіновий індекс – 87%, АСТ – 0,39 ммоль/л, АЛТ – 0,34
ммоль/л, холестерин – 4,5 ммоль/л, билірубин загальний – 19,0 мкмоль/л,
прямий – 4,0 мкмоль/л., непрямий – 15,0 мкмоль/л, амілаза – 24 г/л год,
креатинін – 0,06 ммоль/л, загальний білок – 72 г/л, альбуміни – 54%,
глобуліни – 46%: α1 – 5%, α2 – 10%, β – 15%, γ – 16%.
4. Копрограмма: коричневий, м’якої консистенції, запах – специфічний,
м’язові волокна – +++, нейтральний жир – +++, жирні кислоти та мила - +,
крахмал - +++, перетравлювана клітковина - ++, сполучна тканина - ++, слиз
– немає, стеркобілін - +, білірубін – немає.
5. ЕКГ: ритм синусовий, частота 72 в хвилину, електрична вісь розташована
горизонтально. Патологічних змін не виявлено.
6. ФГДС: стравохід та кардіальний відділ шлунка без особливостей. Шлунок
загальної форми та розмірів. Слизова розова, з ділянками гіперемії, на задній
стінці визначається глибокий виразковий дефект 1,5 х 2,0 см, дно горбисте,
ярко червоного кольору, складки добре виражені. Цибулина 12-палої кишки без
особливостей.

Завдання до клінічної задачі:

1. Виділітьсиндроми, виділіть ведучий синдром.
Синдром пептичної виразки (ведучий синдром): давлячі болі в
епігастральній області після прийому їжі, ірадіація в спину, відрижка
повітрям, блювання.
Синдром мальабсорбції: креаторея, стеаторея, амілорея.
2. Обгрунтуйте попередній діагноз
Загострення виразкової хвороби шлунку.

3. Поясніть механізм розвитку болі

Болі в епігастральній області виникають внаслідок подразнення виразкового
дефекту шлунка шлунковим соком та їжі.
4. Поясніть механізм розвитку креатореї, стеатореї, амілореї
Креаторея (підвищення рівня амілази в крові) виникає внаслідок порушення
екскреції панкреатичного соку.
Стеаторея (наявність жирів у калі) виникає внаслідок порушення
розщеплення та всмоктування жирів в кишечнику.
Амілорея (наявність неперетравлених вуглеводів у калі) виникає внаслідок
порушення розщеплення та всмоктування вуглеводів в кишечнику.
5. Що визначається при ФГДС?
Виразковий дефект на задній стінці шлунка, глибокий, ярко червоного
кольору, з добре вираженими складками.
6. Оцініть дані копро грами
Наявність м’язових волокон, нейтральний жир, крахмал, перетравна
клітковина, сполучна тканина. Стеркобілін присутній.
7. Оцініть дані біохімічного аналізу крові
Нормальні показники глюкози, фібриногену, протромбінового індексу, АСТ,
АЛТ, холестерину, креатиніну. Підвищений білірубін загальний, прямий.
8. Обгрунтуйте уточнений діагноз
Загострення виразкової хвороби шлунку з проявами мальабсорбційного синдрому
(креаторея, стеаторея, амілорея).