You are on page 1of 9

Роїк Д.В.

7228
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

РОБОЧИЙ ЗОШИТ
для самостійної роботи студентів 6 курсу
Навчальна дисципліна Воєнно - польова терапія
Напрям підготовки другий (магістерський) рівень вищої освіти галузі
знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальність 222 «МЕДИЦИНА»
Змістовий модуль № 1 Організація терапевтичної допомоги при
надзвичайних ситуаціях
Кафедра внутрішньої медицини №3
Тема заняття №5. Невідкладні стани та надання терапевтичної допомоги при
станах, що загрожують життю, на етапах медичної евакуації. Бойова психічна
травма та її наслідки.

Автори: асистент Бардах Л.Б.

Розглянуто та затверджено цикловою методичною комісією з терапевтичних


дисциплін від _____________2021 р., протокол № _____
ВСТУП
Одним із ефективних засобів організації самостійної роботи студентів
з тем дисципліни, які відведені на самостійне опрацювання є робота
студента над робочим зошитом. Роботу над робочим зошитом слід починати
з ознайомлення ключових питань з теми. На наступному етапі необхідно
познайомитися з переліком джерел, в яких студент може знайти відповіді на
поставлені питання. Для більш поглибленого вивчення даної проблеми
студент може звернутися на професійні сайти.
Ознайомившись з теорією, студенту необхідно оцінити ступінь
засвоєння матеріалу. У цьому зв'язку він вирішує запропоновані завдання,
тестові запитання з теми. Особливу увагу при підготовці до заняття студент
повинен звернути на необхідний мінімум тих практичних навичок, якими
йому необхідно оволодіти. У відповідних розділах підручників, посібників,
він повинен почерпнути ті відомості, які йому потрібні для оволодіння
практичними навичками.
Організація самостійної роботи засобом робочого зошита здійснюється
наступним чином: викладач представляє робочий зошит студенту або на
електронних носіях (на кафедральному сайті), або в друкованому вигляді,
далі студенти виконують завдання в позааудиторний час, згодом викладач їх
перевіряє та оцінює на початковому етапі практичного заняття.
Критерії оцінки завдань робочого зошита
Кожне завдання вимагає окремого підходу при оцінці якості його
виконання зі своїми критеріями. І тим не менш, при 5-бальній оцінці кожного
виду завдань слід дотримуватися загальнодидактичних критеріїв, а саме:
Оцінка «5» ставиться, якщо студент:
1. Виконав роботу без помилок і недоліків.
2. Допустив не більше одного недоліку.
Оцінка «4» ставиться, якщо студент виконав роботу повністю, але
допустив в ній:
1. Не більше однієї негрубої помилки і одного недоліку.
2. Не більше двох недоліків.
Оцінка «3» ставиться, якщо студент правильно виконав не менше
половини роботи або допустив:
1. Не більше двох грубих помилок або не більше однієї грубої і однієї
негрубої помилки і одного недоліку;
2. Не більше двох-трьох негрубих помилок або однієї негрубої помилки
і трьох недоліків;
3. За відсутності помилок, але за наявності чотирьох-п'яти недоліків.
Оцінка «2» ставиться, якщо студент:
1. Допустив число помилок (недоліків) перевищує норму, при якій
може бути виставлена оцінка «3».
2. Якщо правильно виконав менше половини роботи.
3. Не приступив до виконання роботи.
Правильно виконав не більше 10% всіх завдань.

Змістовий модуль 1: Організація терапевтичної допомоги у воєнний


час
Тема 5. Невідкладні стани та надання терапевтичної допомоги при
станах, що загрожують життю, на етапах медичної евакуації. Бойова психічна
травма та її наслідки.

Мета (навчальні цілі):


Ознайомити студентів із основними принципами діагностики
невідкладних станів на етапах медичної евакуації.
Навчити студентів оцінювати тяжкість хворого, аналізувати клінічну
картину та проводити обстеження, включаючи первинний та вторинний
огляд (оцінка рівня свідомості, перевірка прохідності дихальних шляхів,
дихання та стану кровообігу). Засвоїти методику проведення серцево-
легеневої реанімації, штучної вентиляції легень та покази щодо їх виконання.
Висвітлити обсяг та принципи надання невідкладних заходів при
станах, що загрожують життю хворого (гострій серцевій недостатності,
комах, непритомності та ін.)
Дати уявлення щодо етіології, патогенезу, класифікації, клініки та
діагностики бойової психічної травми.
Засвоїти основні принципи надання невідкладної допомоги, сучасні
принципи лікування хворих на бойову психічну травму, основні групи
препаратів, що використовуються у лікуванні даної патології.

Основні терміни теми


Термін Визначення

Серцево-легенева реанімація Основна мета серцево-легеневої


реанімації полягає у забезпеченні
достатньої прохідності дихальних шляхів,
дихання і кровообігу до уточнення
діагнозу і подальшого лікування. СЛР
проводиться, якщо у потерпілого відсутні
дихання і пульсація сонної артерії.

Штучна вентиляція легень Це вдмухування в легені хворого


способом «з рота в рот» («з рота в ніс»)
або за допомогою дихальної апаратури.
Перед проведенням ШВЛ необхідно
переконатись у прохідності дихальних
шляхів. При можливості слід робити
аспірацію вмісту за допомогою
електровідсосу.
Прийом Хаймлика Це піддіафрагмально-абдомінальні
поштовхи, які виконуються коли
потерпілий вдавився стороннім тілом, яке
застрягло в горлі, і знаходиться у
свідомості.
Гостра серцева недостатність Це тяжкий клінічний стан, який
розвивається на тлі порушення
скоротливої здатності міокарда та
проявляється порушенням насосної
функції серця зі зменшенням серцевого
викиду і хвилинного об’єму крові.
Непритомність Це короткочасна втрата свідомості, що
виникає в результаті аноксії головного
мозку. Найчастіше причиною аноксії
виступає різке зниження кровопостачання
мозку або гіпоксемія.
Шок Це синдром, який характеризується
критичним зниженням руху крові в
тканинах станом гіпоперфузії внаслідок
зниження ефективності об’єму крові, що
циркулює.
Бойова психічна травма Це патологічний стан центральної
нервової системи, особливості патогенезу
та феноменології якого визначає
специфічність зовнішніх етіологічних
причин та внутрішніх умов, що
змінюються під їх впливом.

Література:
1. Військова токсикологія, радіологія, медичний захист :
підручник / за ред. О. Є. Левченко. – К. : СПД Чалчинська Н. В., 2017. – 788
с.
2. Воєнно-польова терапія: підручник [за ред. Г.В. Осьодло, А.В.
Верби]. – К. СПД Чалчинська Н.В., 2017. – 620 с.
3. Зозуля І.С. Медицина невідкладних станів. Екстрена (швидка)
медична допомога: підручник [за ред. І.С. Зозуля, В.І. Боброва, Г.Г. Ращін та
ін.] –3-є видання. – К.: Медицина, 2017. – 960 с.
4. Михайлюк В. О. Цивільна безпека : навч. посіб. для студентів ВНЗ /
В. О. Михайлюк, Б. Д. Халмурадов. – К. : Центр учб. л-ри, 2017. – 158 с.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ТЕМИ
(потрібно відповісти письмово)

ВАРІАНТ 1.
Завдання 1. Сформулюйте основні критерії обстеження потерпілого
хворого при загрозливих станах щодо його життя:
1. Оцінка стану прохідності дихальних шляхів___________
2. Оцінка рівня свідомості
3. Оцінка дихання
4. Оцінка кровообігу

Завдання 2. Вкажіть основні принципи надання невідкладної допомоги


потерпілому при набряку легень:
1. Надати хворому сидяче положення
2. До зниження венозного повернення до серця і тиску в системі малого кола
кровообігу призводить застосування нітрогліцерину. Його призначають під
язик по 0,5 мг (1 табл.) кожні 10-15 хв чи призначають внутрішньовенно
крапельно (10-15 мг у 150 мл фізіологічного p-ну зі швидкістю 8-16 крапель у
хвилину). Також може бути використана внутрішньовенна інфузія ізосорбіду
динітрату (ізокет), який у меншій ступені знижує артеріальний тиск. Вводять
10-20 мг препарату на 150 мл p-ну протягом 45-90 хв.
3. При тяжкому стані з метою пригнічення дихального центру, зменшення
задишки, зниження венозного повернення, а також зняття больових відчуттів
одним із першочергових заходів є внутрішньовенне введення 5-10 мг
морфіну (0,5-1,0 мл 1% p-ну), що розглядається як обов'язковий захід у
хворих на гострий інфаркт міокарда. Введення (по 2,5-5 мг) при необхідності
можна повторювати 2-3 рази кожні 15-25 хв. Морфін протипоказаний при
крововиливі в мозок, бронхіальній астмі, хронічному легеневому серці. З
появою ознак пригнічення дихального центру використовують антагоніст
опіатів - налоксон 0,4-0,8 мг (1-2 мл).
4. Для зниження об'єму циркулюючої крові і тиску в системі легеневої артерії
вводиться фуросемід. Фармакодинамічним ефектом цього діуретика в перші
5-10 хв. після внутрішньовенного введення є вазодилатація судин малого
кола з перерозподілом крові у велике коло кровообігу, а потім уже настає
діуретичний ефект препарату. Фуросемід слід вводити внутрішньовенно
струминно в дозі 80-240 мг (краще дробно по 40-80 мг, щоб уникнути
некрозу ниркових канальців). Можна також використовувати етакринову
кислоту по 40-80 мг внутрішньовенно.
Завдання 3. Вкажіть основні діагностичні критерії посттравматичного
стресового розладу згідно DSM-IV-TR:
А. Особа зіткнулася з травматичною подією, де мали місце обидва чинники,
що наведені нижче:
1. Особа стала учасником, свідком або зіткнулася з подією або подіями, що
пов’язані з реальною загибеллю або загрозою загибелі, або з тяжким
пораненням, або ж із загрозою фізичній недоторканості самої особи чи
інших;
2. Реакція особи включала у собі сильний переляк, безпорадність або жах.
Примітка:у дітей, навпаки, це може проявлятися дезорганізованою або
збудженою поведінкою).
В. Травматична подія нав’язливо переживається повторно одним або
кількома з наступних шляхів:
1. Багаторазові та нав’язливі стресові спогади про подію, включаючи бачення
образів, думки або почуття; Примітка:у малих дітей може спостерігатися
тенденція до багаторазового повторення гри, у якій помітні тематика або
аспекти травми;
2. Багаторазові стресові сни про подію; Примітка:у дітей це можуть бути
страшні сни зі змістом, який важко зрозуміти.
3. Дії або почуття, немов травматична подія повторюється (включаючи
відчуття повторного переживання вражень, ілюзії, галюцинації, а також
дисоціативні яскраві спогади про окремі епізоди, які можуть виникати під
час пробудження або у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння);
Примітка: у малих дітей можуть спостерігатися повторення дій, що мали
місце під час отримання травми.
4. Потужне психологічне виснаження у разі появи внутрішніх або зовнішніх
асоціацій, що символізують або нагадують певний аспект травматичної події;
5. Психологічна реактивність у разі появи внутрішніх або зовнішніх
асоціацій, що символізують або нагадують певний аспект травматичної події.
С. Наполегливе уникання стимулів, що асоціюються з травмою або ж
заціпеніння загальних реакцій (яке не спостерігалося до травми), що дається
взнаки одним (або кількома) з наступних шляхів:
1. Зусилля уникати думок, почуттів або розмов, що асоціюються з травмою;
2. Зусилля уникати діяльності, місць або людей, які пробуджують спогади
про травму;
3. Нездатність пригадати важливі аспекти травми;
4. Помітне зниження інтересу до значущих видів діяльності або до участі у
них;
5. Відчуття відсторонення або відчуження від інших;
6. Обмеження здатності проявляти почуття до інших (наприклад, нездатність
кохати);
7. Відчуття короткого майбутнього (наприклад, відсутність очікувань щодо
кар’єри, шлюбу, власних дітей або ж звичайної тривалості власного життя).
D. Нав’язливі симптоми зростаючого збудження (яке не спостерігалося до
травми), що дається взнаки одним (або кількома) з наступних шляхів:
1. Труднощі при засипанні або часті пробудження;
2. Дратівливість або спалахи гніву;
3. Низька здатність концентрації;
4. Надто висока пересторога;
5. Лякливі реакції.
Е. Тривалість розладів (симптоми за критеріями В, С, D) більше 1 місяця.
Виділяють такий перебіг ПТСР, як: – гострий, якщо симптоми зберігаються
менше 3 місяців; – хронічний, якщо симптоми зберігаються 3 місяці і більше;
– пролонгований у часі, якщо симптоми виникають через 6 місяців після
завершення впливу стресора. У незначної частини випадків ПТСР має
хронічний перебіг протягом багатьох років, що може призвести в
подальшому до хронічної зміни особистості (МКБ-10: F62.0).
F. Розлади спричиняють клінічно значуще виснаження або зниження
функцій, що пов’язані з соціальними, виробничими або іншими аспектами
діяльності.

Завдання 4. Перелічіть основні клінічні критерії, характерні для


непритомності:
1. Брадикардія (ЧСС – 40-50 уд. за хв.)____________________
2. Шкірні покриви бліді, зіниці вузькі, на світло не реагують, корніальні
рефлекси не визначаються. Тони серця глухі, уповільнена частота серцевих
скорочень (до 50 уд. на хв. чи, навіть, до 40 уд. на хв.), систолічний AT 60 мм
рт.ст. і нижче. Можуть спостерігатись короткочасні тонічні судоми.
Продовжується непритомність не більше 3 хвилин.
Завдання 5. Вкажіть основні варіанти ПТСР у залежності від домінування
клінічної симптоматики:
1. Тривожний___________________________________________
2._ астеноподібний______________
3._ дисфоричний;_____________________________
4._ соматоформний____________________________________

Тестові запитання.
Варіант 1
Виберіть одну правильну відповідь:

1. Частота та глибина компресії грудної клітки під час проведення серцево-


легеневої реанімації:
А. Не менше 100 за хв. на глибину не менше 5 см
В. Не менше 90 за хв. на глибину не менше 5 см
С. Не менше 100 за хв. на глибину 3-5 см
D. Не більше 100 за хв. на глибину 3-5 см
Е. Не більше 90 за хв. на глибину 3-5 см
2. Виберіть препарат, який буде найбільш ефективним при лікуванні набряку
легень з метою зниження тиску в системі малого кола кровообігу:
A. Нітрогліцерин
B. Карведилол
C. Аторвастатин
D. Кардіомагніл
E. Триметазидин

3. При непритомності час відсутності свідомість не перевищує:


A. 3 хвилини
B. 10 хвилин
C. 15 хвилин
D. 15 секунд
E. 1 хвилину

4. Виберіть групу препаратів, що буде найбільш ефективною у комбатантів


при бойовій психічній травмі за наявності тривожних невротичних станів:
А. Транквілізатори
B. Спазмолітики
C. Нейролептики
D. Міорелаксанти
E. Антидепресанти

5. У потерпілого при огляді відсутня свідомість, спостерігається арефлексія,


розширення зіниць, рівень АТ не визначається. Вкажіть стан, що розвинувся
у хворого:
A. Термінальна кома
B. Легка кома
C. Виражена кома
D. Глибока кома
E. Жоден з варіантів не вірний

You might also like